Wyzwania społeczeństwa informacyjnego. Polskie i ukraińskie doświadczenia 9788322790861

Citation preview

Niniejsza publikacja jest próbą przedstawienia mechanizmów i procesów funkcjonowania w dobie nowych mediów społeczeństwa otwartego, partycypacji, obywatelskości oraz takich zjawisk, jak: cyberwoja, hackowanie, cyfrowy wyścig zbrojeń, bezpieczeństwo danych, efekt fake newsa w Polsce i w Ukrainie. W Ukrainie, która jest poza strefą Schengen i aspiruje do członkostwa w Unii Europejskiej, na której terytorium ma miejsce konflikt zbrojny z Rosją. Fragment Wstępu

WYZWANIA SPOŁECZEŃSTWA INFORMACYJNEGO

Dylematów społeczeństwa sieciowego jest wiele i ciągle powstają nowe zagrożenia w cyberprzestrzeni. Internet staje się często pułapką swoich użytkowników, w której człowiek nie jest w stanie przyjąć i przetworzyć tak wielkiej ilości informacji. Cyberterroryzm, smog informacyjny, digital divide, cyberpolityka, cyberdemokracja, utraty tożsamości, uzależnienia od Internetu, wirusy, naruszenia prywatności, stalking, bezpieczeństwo danych, cyberprzetępczość, cyberataki to tylko niektóre problemy, z którymi borykają się cyberświat i współczesne społeczeństwa.

WYZWANIA SPOŁECZEŃSTWA INFORMACYJNEGO Polskie i ukraińskie doświadczenia REDAKCJA

Ewelina Kancik-Kołtun

WYDAWNIC T WO UNIWERSYTETU MARII CURIE-SKŁODOWSKIE J

Książka wydana w roku Jubileuszu 25-lecia Wydziału Politologii UMCS

WYZWANIA SPOŁECZEŃSTWA INFORMACYJNEGO Polskie i ukraińskie doświadczenia

WYZWANIA SPOŁECZEŃSTWA INFORMACYJNEGO Polskie i ukraińskie doświadczenia REDAKCJA

Ewelina Kancik-Kołtun

WYDAWNIC T WO UNIWERSYTETU MARII CURIE-SKŁODOWSKIE J LUBLIN 2018

Recenzja Prof. nadz. dr hab. Agnieszka Pawłowska Prof. dr hab. Walenty Baluk Redakcja tekstów w języku polskim Anna Granat Redakcja tekstów w języku ukraińskim Albert Nowacki Redakcja tekstów w języku angielskim Marta Mazur Skład Wojciech Bobrowicz Projekt okładki i stron tytułowych Michał Granat © Wydawnictwo UMCS, Lublin 2018 ISBN 978-83-227-9086-1 WYDAWNICTWO UNIWERSYTETU MARII CURIE-SKŁODOWSKIEJ 20-031 Lublin, ul. Idziego Radziszewskiego 11 tel. 81 537 53 04 www.wydawnictwo.umcs.lublin.pl e-mail: [email protected] Dział Handlowy tel./faks 81 537 53 02 Księgarnia internetowa: www.wydawnictwo.umcs.eu e-mail: [email protected] Drukarnia „Elpil”, ul. Artyleryjska 11, 08-110 Siedlce

Spis treści

Wstęp (Introduction)

7

Петро Сухорольський, Право на захист персональних даних як нове фундаментальне право людини в інформаційному суспільстві 15 Roman Radeyko, Enforcement of the Privacy Right in the Information Technologies Epoch 27 Agnieszka Demczuk, Biuletyn Informacji Publicznej. Pierwsze doświadczenia w elektronicznej administracji w Polsce 39 Василь Гулай, Наталія Колесницька, Віра Максимець, Політичні ризики для системи електронного декларування доходів у реаліях української моделі імітаційної демократії 73 Олександр Соснін, Права та свободи інформаційно-комунікаційної діяльності людини в контексті вирішення проблем інформаційної безпеки України 87 Олена Кузнецова, Виявлення політичного спіндокторінгу в ЗМІ для забезпечення інформаційної безпеки 99 Leszek Klich, Przewaga technologiczna jako element współpracy i rywalizacji państw – wyzwania dla bezpieczeństwa Polski (wybrane zagadnienia) 111 Христина Юськів, Інформаційно-комунікативні механізми актуалізації сепаратистських тенденцій 125 Андрій Гачкевич, Наталія Долішна, Порівняльний аналіз форм представлення результатів інформаційної діяльності провідними аналітичними центрами України 137

6

Spis treści

Наталя Подвірна, Комунікативна складова у відносинах між владою та громадським суспільством: теоретичний аспект Юрій Стежко, Особливості розвитку інформаційного суспільства України Ewelina Kancik-Kołtun, Partie polityczne w Internecie: strony internetowe i Facebook

151 163 175

Wstęp Mimo że ty nie dbasz o sieci, one zadbają o ciebie. Tak długo bowiem, jak będziesz chciał żyć w społeczeństwie, tutaj i teraz będziesz miał do czynienia ze społeczeństwem sieciowym. Żyjemy bowiem w  galaktyce Internetu. Manuel Castells

Rewolucja informatyczna pod koniec XX wieku zmieniła obraz współczesnych społeczeństw, które zaczęły oscylować wokół technologii informatycznych Dynamika zachodzących zmian teleinformatycznych, intensywny wzrost liczby środków komunikacji i postęp cywilizacyjny stały się charakterystyczne dla nowego typu społeczeństwa – społeczeństwa informacyjnego Społeczeństwa, w którym informacja jest intensywnie wykorzystywana w życiu ekonomicznym, społecznym, kulturowym i politycznym, a społeczeństwo posiada bogate środki komunikacji i przetwarzania informacji, będące podstawą tworzenia większości dochodu narodowego oraz zapewniające źródło utrzymania większości ludzi1. Sieci cyfrowe są zespołem powiązanych węzłów, węzły tworzą punkty, które przecinają się, kształtując procesy, wpływy, ale również współdziałają i zwalczają się na płaszczyznach państw narodowych i społeczności Hiszpański socjolog Manuel Castells pisze o nich, że są to sieci kapitału, produkcji, komunikacji, przestępczości, instytucji międzynarodowych, ponadnarodowych aparatów wojskowych, organizacji pozarządowych, transnarodowych religii, K Krzysztofek, S Szczepański, Zrozumieć rozwój od społeczeństw tradycyjnych do informacyjnych, Katowice 2002, s 32 1

8

Wstęp

ruchów opinii publicznej i wszelkiego rodzaju ruchów społecznych, włączając w to ruchy terrorystyczne2 Dylematów społeczeństwa sieciowego jest wiele i ciągle powstają nowe zagrożenia w  cyberprzestrzeni Internet staje się często pułapką swoich użytkowników, w której człowiek nie jest w stanie przyjąć i przetworzyć tak wielkiej ilości informacji Cyberterroryzm, smog informacyjny, digital divide, cyberpolityka, cyberdemokracja, utrata tożsamości, uzależnienia od Internetu, wirusy, naruszenia prywatności, stalking, bezpieczeństwo danych, cyberprzetępczość, cyberataki to tylko niektóre problemy, z  którymi borykają się cyberświat i współczesne społeczeństwa Niniejsza publikacja jest próbą przedstawienia mechanizmów i  procesów funkcjonowania w dobie nowych mediów społeczeństwa otwartego, partycypacji, obywatelskości oraz takich zjawisk, jak: cyberwojna, hackowanie, cyfrowy wyścig zbrojeń, bezpieczeństwo danych, efekt fake newsa w Polsce i w Ukrainie W  Ukrainie, która jest poza strefą Schengen i  aspiruje do członkostwa w Unii Europejskiej, a na której terytorium ma miejsce konflikt zbrojny z Rosją Petro Suchodolśkyj w swoim artykule analizuje wpływ rozwoju technologicznego na sferę stosunków międzyludzkich i ukazuje brak międzynarodowej konwencji na temat praw do ochrony danych osobowych Autor porusza w  swoich badaniach aspekt potrzeby stworzenia globalnego prawa ochrony danych osobowych jako jednego z podstawowych praw człowieka Rozważania poświęcone potencjałowi i pozytywnym aspektom Big Daty prowadzi Roman Radeyko Autor wyjaśnia, czym jest Big Data i  zarysowuje problem braku prawnych metod rozwiązywania problemów związanych z kwestiami regulacji bezpieczeństwa oraz poufności danych w Internecie – ich gromadzenia, przechowywania, przetwarzania i stosowania Gruntownej wiedzy na temat Biuletynu Informacji Publicznej dostarcza artykuł Agnieszki Demczuk, która wyjaśnia to, czym jest i  jak funkcjonuje urzędowy publikator Autorka analizuje poszczególne etapy wprowadzania BIP przez samorządy terytorialne oraz przedstawia wszelkie trudności z tego wynikające na szczeblach organów lokalnych, o  charakterze finansowym, technicznym, organizacyjnym, społecznym i kulturowym Z kolei Vasyl Gulay, Natalia Kolesnytska, Vira Maksymets koncentrują się na analizie przyczyn wprowadzenia w  Ukrainie systemu elektronicznej deklaracji dochodów jako narzędzia polityki antykorupcyjnej Autorzy przedstawiają dominację internetowych technologii wykorzystywanych do kształtowania wizerunku polityków i  urzędników, którzy opierają go na temacie deklaracji dochodu elektronicznego 2

M Castells, Siła tożsamości, Warszawa 2009, s 324

Wstęp

9

Wyniki badań dotyczące charakterystyki rozwoju nowych zasad stosunków społecznych i politycznych w kontekście bezpieczeństwa i rozwoju technologii informacyjno-komunikacyjnych w  Ukrainie przedstawia Ołeksandr Sosnin Autor zwraca uwagę na tworzenie się w Ukrainie zarówno społeczeństwa informacyjnego, jak i obywatelskiego, których rozwój wymaga prawnych i administracyjnych uregulowań Ołena Kuzniecowa próbuje odpowiedzieć na pytanie: jak dochodzi do naruszenia bezpieczeństwa informacji w Ukrainie i w innych krajach przez środowiska polityczne spindoktorów w  środkach masowego przekazu? Autorka przybliża tematykę wojny informacyjnej w mediach internetowych w rosyjskim wydaniu, ukazując ukryty wpływ na odbiorców, a także na kreowany wizerunek Ukrainy, który narusza suwerenność i integralność terytorialną państwa Tematykę zagrożeń wynikających z  rozwoju infrastruktury informacyjnej państwa w obszarze instytucji państwowych, przedsiębiorstw prywatnych oraz związane z tym wyzwania dla bezpieczeństwa państwa porusza Leszek Klich Autor przybliża Czytelnikom zjawisko neokolonializmu cyfrowego, które wynika z zaniedbania państw w zakresie rozwoju własnych technologii informatycznych, co w konsekwencji prowadzi do technologicznej zależności wielu obszarów w organizacjach państwowych i pozarządowych Z kolei Chrystyna Juśkiw zajmuje się destrukcyjnym wpływem technologii informacyjnych i komunikacyjnych na tendencje separatystyczne Autorka analizuje kwestie bezpieczeństwa narodowego pod kątem szybkiego rozwoju technologii oraz globalizacji, których celem jest manipulowanie świadomością publiczną, tworzenie zniekształconego obszaru informacji, gdzie sieci społecznościowe wykorzystywane są do działań protestacyjnych i promowania separatyzmu Z kolei Andrij Haczkewycz i Natalia Dolisznia prezentują badania poświęcone problemowi wpływu think tanków na decyzje dotyczące polityki państwa poprzez ich zasoby informacyjne w Internecie, takie jak oficjalne strony internetowe, profile sieci społecznych Zakres analiz obejmuje pięć czołowych ukraińskich opinii Natalia Podwirna bada komunikacyjny składnik relacji między władzami a społeczeństwem obywatelskim w Ukrainie Autorka zajmuje się analizą procesu komunikacji rządu, społeczeństwem oraz politycznym zaangażowaniem obywateli za pomocą nowych technologii pod kątem kompromisu i rozwoju dla państwa ukraińskiego, a tym samym społeczeństwa obywatelskiego Yuriі Stezhko zajmuje się ukazaniem szeregu problemów związanych z wpływem nowoczesnych systemów informacyjnych i komunikacyjnych na proces wydarzeń politycznych przebiegających w  Ukrainie Autor zwraca uwagę na podjęte przez państwo kroki w  celu ochrony obywateli przed na-

10

Wstęp

tłokiem informacji i psychicznym terroryzowaniem ze strony niekontrolowanych zasobów informacyjnych Badacz zauważa, że nowa polityka państwa w stosunku do mediów pełni główną rolę w kształtowaniu tożsamości narodowej Ukraińców oraz rozszerza dostęp do globalnego zasobu informacji Z  tekstu Eweliny Kancik-Kołtun można się dowiedzieć, jak wygląda aktywność dwóch głównych polskich partii parlamentarnych: Prawa i Sprawiedliwości oraz Platformy Obywatelskiej na stronach internetowych i profilach społecznościowych Autorka w swoich badaniach analizuje narzędzia za pomocą własnego klucza kategoryzacyjnego Zamysłem autorów było dostarczenie Czytelnikowi nowej wiedzy z  zakresu współczesnych problemów związanych z  erą cyfrową oraz ukazanie przemian cyberkomunikacyjnych, cyberspołecznych i  cyberpolitycznych we współczesnej Polsce i w Ukrainie

Introduction Although you do not care about networks, they will take care of you. For as long as you want to live in society, here and now you will be dealing with network society. Because we live in the Internet galaxy. Manuel Castells

The IT revolution at the end of the twentieth century changed the image of modern societies that began to oscillate around information technology The dynamics of teleinformatic changes, the intensified growth of the means of communication, the progress of civilization became characteristic of the new type of society – the information society A society in which information is used extensively in economic, social, cultural and political life, and the public has a wealth of means of communication and information processing, which forms the basis of most national income and ensures the livelihood of most people1. Digital networks are a set of interconnected nodes, nodes create points that intersect, shape processes, influence, but also interact and fight on the plane of nation states and communities The Spanish sociologist Manuel Castells writes about these networks of capital, production, communication, crime, international institutions, transnational military apparatus, NGOs, transnational religions, public opinion movements and all kinds of social movements, including terrorist movements2 The dilemmas of network society are many and there are still new cybersecurity threats The Internet is often a trap for its users, in which man is un1 2

K Krzysztofek, S Szczepański, Zrozumieć rozwój…, op. cit., Katowice 2002, p  32 M Castells, Siła tożsamości, Warszawa 2009, p 324

12

Introduction

able to accept and process so much information Cybercriminals, information smog, digital divide, cyberpolitics, cyberdemocracy, identity loss, Internet addiction, viruses, privacy violations, stalking, data security, cybercrime, cyberattacks are just some of the problems facing cyberworld and modern societies This publication is an attempt at presenting the mechanisms and processes of the new open society media, participation, citizenship and cyberwarfare, hacking, digital arms race, data security, fake news in Poland and Ukraine Worth underlining in this context is the current situation in Ukraine, which is outside the Schengen zone and aspires to membership of the European Union, and where an armed conflict with Russia has occurred Petro Suchodols’kyi in his article analyzes the impact of technological development in the sphere of human relations, and shows the lack of an international convention on the rights to protection of personal data In his research the author discusses the aspect of the need to create a global data protection law, as one of the fundamental human rights The potential and positive aspects of the Big Data are discussed by Roman Radeyko The author explains what Big Data is and outlines the problem of lack of legal methods of solving problems relating to the regulation of the safety and confidentiality of data on the Internet – the collection, storage, processing and use A thorough knowledge of the Public Information Bulletin is provided by Agnieszka Demczuk, who explains what an official publication is and how it works The author analyzes the various stages of PIB implementation by local governments and outlines any difficulties resulting from the local, financial, technical, organizational, social and cultural levels In turn, Vasyl Gulay, Natalia Kolesnytska, Vira Maksymets focus on the analysis of the reasons for the introduction of electronic income declaration system in Ukraine as a tool of anti-corruption policy The authors present the dominance of online technologies used to shape the image of politicians and officials who base it on the topic of electronic income declarations The results of the research on the characteristics of the development of new principles of social and political relations in the context of security and development of ICT shows Oleksandr Sosnin from Ukraine The author draws attention to the formation in Ukraine of both the information society and the civil society, whose development requires legal and administrative regulations Olena Kuznetsowa is trying to answer the question as it comes to information security breaches in Ukraine and in other countries through political circles of spin doctors in the media The author presents the topic of the information war in the Russian media, revealing the hidden influence of the audience,

Introduction

13

as well as the image of Ukraine, which violates the sovereignty and territorial integrity of the state The topic of the risks arising from the development of information infrastructure in the area of state institutions, private enterprises and the related challenges for the security of the State is examined by Leszek Klich The author introduces readers to neocolonialism digital phenomenon, which is due to countries’ negligence in developing their own technologies, which in turn leads to technological dependence in many areas of the state and non-governmental organizations In turn, Khristina Yus’kiv deals with the destructive influence of information and communication technologies on separatist tendencies The author analyzes national security issues in terms of rapid technology development and globalization, which aims to manipulate public awareness, create a distorted information area where social networks are used to protest and promote separatism Andriy Hachkevych and Natalia Dolishnya present research on the impact of think tanks on state policy decisions, through their online information resources, such as official websites, social networking profiles The analysis covers five leading Ukrainian opinions Natalia Podvirna researches the communication component of relations between the authorities and civil society in Ukraine The author deals with the analysis of the government communication process, the issue of society and the political commitment of citizens through new technologies in terms of compromise and development of the Ukrainian state, and, thus, civil society Yuri Stezhko deals with a number of problems related to the influence of modern information and communication systems on the process of political events in Ukraine The author draws attention to the steps taken by the state to protect citizens against information overload and mental terrorism from uncontrolled information resources The researcher notices that the new state policy in relation to the media, plays a major role in shaping the national identity of Ukrainians and extends access to global information resource From Ewelina Kancik-Kołtun’s text we learn how the activity of two major Polish parliamentary parties: Law and Justice and Civic Platform, looks like on websites and social media profiles In her research the author analyzes those tools using her own categorization key The author’s intention was to provide to the reader with new knowledge in the field of contemporary problems connected with the digital age and to show him/her the changes of cyber-communications, cyberspace and cyberpolitics in contemporary Poland and Ukraine

Петро Сухорольський Lviv Polytechnic National University

Право на захист персональних даних як нове фундаментальне право людини в інформаційному суспільстві Упродовж останніх десятиліть відбувається становлення інституту захисту персональних даних у правових системах більшості країн світу Комплекс прав фізичної особи, пов’язаних із обробкою її персональних даних, зазвичай виводять із зафіксованого у національних конституціях та авторитетних міжнародних документах права на повагу до приватного і сімейного життя або ж із права на приватність Очевидно, що зазначені права мають тривалу історію становлення та інтерпретації, а право на повагу до приватного і сімейного життя є невід’ємним елементом системи прав людини з  самого часу її формування Однак стрімкий розвиток і  впровадження інформаційних технологій змушує по-новому осмислити процеси у сфері обробки персональних даних з огляду на їхній вплив на забезпечення прав та інтересів людини Отож, завдання нашого дослідження: 1) обґрунтувати необхідність глобального визнання права на захист персональних даних як окремого елемента системи основних прав людини; 2) визначити особливості цього права, зважаючи на сучасний стан розвитку технологій;

16

Петро Сухорольський

3) окреслити актуальні проблеми правового регулювання у цій сфері, а також основні виклики, які без належного реагування з боку правової системи здатні суттєво вплинути на існуючий баланс індивідуальних, групових та суспільних інтересів і створити передумови для масштабних порушень прав людини Реалії сучасного світу все більше привертають увагу до трансформуючого потенціалу інформаційних технологій та змушують критично оцінити перспективи розвитку інформаційного суспільства Таке суспільство уже перестає асоціюватися виключно із утопічним образом майбутнього, де технології служать людям та допомагають урахувати інтереси і потреби кожного, а людство переорієнтовується на отримання знань і постійне самовдосконалення під проводом найдостойніших його представників Натомість утверджується позиція, що інформаційне суспільство – це черговий етап на шляху розвитку людської цивілізації, для якого характерним є проникнення інформаційних технологій у  найрізноманітніші сфери, що несе із собою не лише нові можливості і вигоди, а й небачені раніше загрози, які вимагають адекватної відповіді, зокрема і від правової системи Указані загрози є особливо помітними та актуальними, коли йдеться про поводження з персональними даними Незважаючи на це, до теперішнього часу людство не спромоглося досягти консенсусу стосовно визначення переліку прав фізичної особи щодо обробки її персональних даних та способів забезпечення цих прав Навіть розглядаючи захист персональних даних винятково у межах європейської парадигми, нам важко коротко сформулювати суть цього явища, оскільки за ним стоїть ціла низка ідей, цінностей та інтерпретацій, багато з яких складно поєднати між собою1 Багатоаспектність, неоднозначність і конфліктність є головними ознаками процесів у цій сфері, яка перетворилася в арену зіткнення інтересів свободи, безпеки і ринку та демонструє всю глибину суспільних перетворень, зумовлених розвитком інформаційних технологій Зважаючи на існування суттєвих національних та регіональних відмінностей, на сьогодні можна виокремити три варіанти закріплення прав фізичної особи щодо обробки персональних даних, які її стосуються: 1) як елемента права на приватність (права на повагу до приватного життя); 2) як комплексу суб’єктивних прав, що необхідні для забезпечення низки прав людини; P De Hert, S Gutwirth, Data Protection in the Case Law of Strasbourg and Lu xemburg: Constitutionalisation in Action, [in:] S Gutwirth, Y Poullet, P De Hert et al (ed ), Reinventing Data Protection?, Springer 2009, p 3 1

Право на захист персональних даних як нове фундаментальне…

17

3) як окремого нового фундаментального права людини Розглянемо детальніше особливості, переваги та недоліки кожного з указаних варіантів Як уже зазначалося вище, право на захист персональних даних традиційно розглядають як відгалуження права на приватність У  ключових європейських правових джерелах у сфері захисту персональних даних – Конвенції Ради Європи № 108 та Директиві 95/46/ЄС особливо відзначено завдання забезпечення права на повагу до недоторканності приватного життя у  цьому контексті2 Такий же підхід часто реалізовано у  національних конституціях, прийнятих у 90-ті роки Наприклад, у Конституції Швейцарії 1999 р право на захист від неправильного поводження з персональними даними закріплене у ст 13 під назвою “Право на приватність” У Конституції України 1996 р деякі права особи щодо інформації про неї містяться у ст 32 про захист від втручання в особисте і сімейне життя Більше того, навіть у конституціях, прийнятих в останні роки, право на захист персональних даних інколи вважається частиною права на приватність чи подібних прав (у ст 31 Конституції Кенії 2010 р ідеться про право на приватність, яке включає права щодо інформації про сімейні і приватні справи та право на приватність комунікацій; у ст  44 Конституції Домініканської Республіки 2010 р говориться про право на інтимність і особисту честь, що охоплює правила поводження та використання даних офіційного характеру; ст 32 Конституції Анголи 2010 р закріплює право на ідентичність і приватність, що передбачає обмеження на збір та використання інформації, яка стосується особи і сім’ї) Проте сьогодні, в епоху великих даних, стає зрозуміло, що масштаби збору і використання інформації про особу виходять далеко за межі втручання лише в приватне життя Про те ж саме зазначено й у рішеннях Європейського суду з прав людини, який розмежовує обробку персональних даних, що торкається інтересів приватності (які, відповідно, захищені ст  8 Європейської конвенції з прав людини), та обробку, що не стосується приватного життя індивідів3 Отож, виправданим видається твердження, що ототожнення захисту персональних даних з проблемами приватності в минулому зумовлене двома ключовими чинниками: 1) найбільш очевидним впливом технологій автоматизованої обробки інформації на попередніх етапах їхнього розвитку саме на приватність та 2) відсутністю Convention for the Protection of Individuals with regard to Automatic Processing of Personal Data, ETS No 108, 1981, art 1; Directive 95/46/EC of the European Parliament and of the Council of 24 October 1995 on the Protection of Individuals with Regard to the Processing of Personal Data and on the Free Movement of Such Data, art 1 3 P De Hert, S Gutwirth, op. cit., p 24 2

18

Петро Сухорольський

відповідних спеціальних правових норм, що змушувало використовувати для захисту прав та інтересів осіб існуючі механізми та правові положення, зокрема й ст 8 Європейської конвенції з прав людини Варто зазначити, що й  концепція приватності не стоїть на місці, а еволюціонує у відповідь на виклики технологічного і суспільного прогресу У  теперішній час, говорячи про інформаційну приватність, ми маємо на увазі не лише розкриття певної інформації перед широким загалом, а, зазвичай, включаємо в це поняття різні прояви права на особисту автономність, цілісність і незалежність Однак, широке тлумачення приватності не є загальноприйнятим у всьому світі, а звичне формулювання з міжнародно-правових джерел та конституцій держав – “повага до приватного і  сімейного життя” – охоплює далеко не всі проблеми поводження з персональними даними Отже, на сучасному етапі праву людини на захист персональних даних стає “затісно” в межах концепції права на приватність У теперішньому світі процеси збору та обробки персональних даних безпосередньо зачіпають інтереси суб’єктів даних у найрізноманітніших відносинах і ситуаціях Наприклад, ідентифікація учасників мітингів за допомогою засобів відеоспостереження, спеціального програмного забезпечення та масивів персональних даних, може спричинити невиправдане втручання у право на мирні збори, однак очевидно, що у цьому випадку зовсім не йдеться про захист приватного чи сімейного життя Іншим аспектом є неконтрольоване зростання могутності транснаціональних ІТ-компаній унаслідок накопичення величезних обсягів персональних даних, що спричиняє набуття ними регулятивних функцій у  суспільстві (які виходять далеко за межі традиційних уявлень про легітимність), а  також може зашкодити вільній конкуренції на ринку інформаційних послуг у глобальному масштабі Ще однією важливою проблемою є виникнення нових вимірів дискримінації – сортування суспільства на основі групових профілів (наприклад для прогнозування злочинів чи ринкових цілей), цінової дискримінації (коли на основі детальної інформації про клієнта виставляється “персоналізована” ціна товарів чи послуг), руйнування принципу солідарності у страховій медицині тощо4 Чимало подібних випадків часто взагалі не стосуються приватного життя, проте безпосередньо пов’язані із забезпеченням низки прав людини M Hildebrandt, Who is Profiling Who? Invisible Visibility, [in:] S Gutwirth, Y  Poullet, P De Hert et al (ed ), Reinventing Data Protection?, Springer 2009, p 244–245; Y McDermott, Conceptualising the Right to Data Protection in an Era of Big Data, “Big Data & Society” 2017, January–June, p 5 4

Право на захист персональних даних як нове фундаментальне…

19

Крім цього, окремі науковці вказують і  на сутнісні відмінності між правом на приватність та правом на захист персональних даних Зокрема, у той час як право на приватність є “засобом непроникнення”, що встановлює межі для влади будь-якого виду, право на захист персональних даних часто є “засобом прозорості”, що зрівноважує можливості різних суб’єктів5 Право на приватність є негативним правом, що чітко зрозуміло навіть із варіантів формулювання його назви (“право на невтручання у приватне життя”, “право бути залишеним у спокої”), а також статичним та виразно індивідуалістичним Поряд із цим, право на захист персональних даних передбачає низку конкретних позитивних обов’язків держави та контролерів даних, є динамічним, спрямованим на створення справедливої системи обробки персональних даних на усіх стадіях6 Зважаючи на всі вказані особливості, у  світі все більше утверджуються позиції, що захист персональних даних необхідний для забезпечення не лише приватності, а й цілої низки інших прав людини (включаючи свободу думки і  віросповідання, свободу вираження поглядів та інформації, право на справедливий суд, право на недискримінацію, а також політичні, економічні та соціальні права), або ж навіть є новим окремим правом людини В основі права на захист персональних даних у  різних контекстах лежать різноманітні інтереси і  цінності, з-поміж яких найважливішими є гідність, автономність, свобода, індивідуальність, рівність в  аспекті недискримінації, відкритість і  прозорість На думку деяких науковців, це дає підстави стверджувати, що право на захист персональних даних не є окремим правом людини, оскільки воно не захищає певної єдиної цінності, має виключно процедурний характер та є лише засобом забезпечення інших прав Утім, з такою позицією не можна погодитися, оскільки до каталогу прав людини входять також інші подібні права, наприклад, право на справедливий суд, відхилення від яких створює загрози не для реалізації конкретної цінності, а для системи прав людини загалом7 Тому й відповідальність за порушення права на захист персональних даних повинна наступати навіть у випадку, коли відсутні ознаки явної шкоди для суб’єкта даних чи інших осіб, ураховуючи й той факт, що така шкода найімовірніше може виявитися саме в майбутньому “право на захист персональних даних захищає майбутнє життя”8 Ibidem, p 3 S Rodota, Data Protection as a  Fundamental Right, [in:] S Gutwirth, Y Poullet, P  De Hert et al (ed ), Reinventing Data Protection?, Springer 2009, p 79–80 7 Y McDermott, op. cit., p 2 8 Ibidem, p 4 5 6

20

Петро Сухорольський

Розглядаючи питання виокремлення права на захист персональних даних як нового права людини, важливо усвідомити, що багато його аспектів (право бути забутим, право знати логіку прийняття автоматизованих рішень, права щодо профілів тощо) є новими для суспільних відносин та не захищаються в межах інших загальновизнаних прав, проте вони є важливими, оскільки забезпечують реалізацію ключових для людської цивілізації цінностей в  умовах розвинутого інформаційного суспільства Універсальне визнання права на захист персональних даних як невід’ємного елемента системи прав людини значно підвищить обсяг відповідних обов’язків держав та інших суб’єктів (включаючи транснаціональні ІТ-компанії) щодо його забезпечення та вбудує врахування інтересів захисту персональних даних у систему прийняття політичних рішень, наприклад, у сферах національної безпеки чи економіки Сьогодні лише деякі держави світу визнають, що захист персональних даних є окремим правом, яке нарівні з іншими входить до сучасного каталогу прав і свобод людини Такий підхід є характерним передусім для держав-членів Європейського Союзу Зокрема у  Хартії основоположних прав ЄС, яка є невід’ємною частиною установчих договорів Союзу в  редакції Лісабонського договору, праву на захист персональних даних присвячена ст 8 другого розділу “Свободи” У межах своєї правової системи Європейський Союз уже протягом тривалого часу розвиває інститут захисту персональних даних, який на теперішньому етапі базується на відповідному праві людини на захист стосовно обробки її персональних даних Про це чітко сказано в  преамбулі та ст 1 нового Регламенту ЄС 2016/679 про захист персональних даних (хоча у  попередньому правовому акті – Директиві 95/46 про окреме право на захист персональних даних не йдеться)9 Крім цього, це право людини окремо закріплене в низці прийнятих уже в  2000-их роках конституцій З-поміж них – Конституція Сербії, 2006 р (ст 42 “Захист персональний даних” поряд із ст 41 “Конфіденційність листування та інших засобів комунікації”), Конституція Чорногорії, 2007 р (ст 43 “Персональні дані” поряд із ст 42 “Конфіденційність кореспонденції”, ст 40 “Право на приватність”, ст 28 “Гідність та недоторканність особи”), Конституція Еквадору, 2008 р (п 19 ст 66 про право на захист персональної інформації поряд із п 18 про право на честь Regulation (EU) 2016/679 of the European Parliament and of the Council of 27 April 2016 on the Protection of Natural Persons with Regard to the Processing of Personal Data and on the Free Movement of Such Data, and Repealing Directive 95/46/EC (General Data Protection Regulation) 9

Право на захист персональних даних як нове фундаментальне…

21

і хорошу репутацію, п 20 про право на особисту і сімейну інтимність, п  21 про недоторканність та таємницю кореспонденції) Відокремлення права на захист персональних даних від права на приватність дозволяє по-новому подивитися на його функції та інтереси, які воно забезпечує Як уже зазначалося, на сьогодні навіть у межах одного лише Європейського Союзу помітні відмінності між різними підходами щодо його тлумачення, які зумовлені особливостями національних правових систем Зокрема у Франції основоположною цінністю, з якої виводять необхідність захисту персональних даних, виступає свобода, у Німеччині її місце займає гідність (що вимагає забезпечення можливості так званого інформаційного самовизначення для людини), а в Нідерландах чи Бельгії – приватність10 Однак, зміни у сфері технологій обробки персональних даних є настільки швидкими, що методи і  засоби захисту інтересів суб’єкта даних, які ще кілька років тому видавалися цілком адекватними, сьогодні вирішують тільки вузькі аспекти проблеми Наприклад, якщо у минулому насамперед ішлося про захист особливих категорій даних, які пов’язані з найбільшими втручаннями в приватне життя людини, то сьогодні стає зрозуміло, що правила повинні стосуватися набагато ширшого переліку інформації щодо конкретної особи чи навіть невизначеної групи осіб11 Нам важко спрогнозувати, в  якому конкретному напрямі буде розвиватися теперішнє право на захист персональних даних та які нові загрози стануть актуальними вже через кілька років (враховуючи, наприклад, потенціал використання генетичної інформації чи технологій доповненої реальності) Тому варто зупинитися на головних характеристиках цього права, які окреслилися на сучасному етапі його розвитку та щодо яких ведуться основні наукові дискусії в наш час Ці характеристики виявляються у трьох взаємопов’язаних цілях, яким служить закріплення в законодавстві права на захист персональних даних, а саме: забезпеченні 1) прозорості, 2) балансу влади та 3) можливостей для розвитку ідентичності людини12 Говорячи про прозорість, варто відзначити, що технології минулого були відносно прозорими для тих, хто їх застосовував та загалом для суспільства13 Сьогодні ж людина, використовуючи найрізноманітніші P De Hert, S Gutwirth, op. cit., p 14 M Hildebrandt, op. cit., p 251 12 N M Richards, J H King, Three Paradoxes of Big Data, “Stanford Law Review Online” 2013, Vol 66:41, p 42, https://www stanfordlawreview org/online/privacy-and -big-data-three-paradoxes-of-big-data/ 13 S Mann, Big Data is a  Big Lie without Little Data: Humanistic Intelligence as a Human Right, “Big Data & Society” 2017, January–June, p 3 10 11

22

Петро Сухорольський

сервіси в Інтернеті, не має жодного уявлення про те, яка інформація про неї збирається та обробляється, як саме працюють відповідні алгоритми чи які ймовірні наслідки використання персональних даних для самої людини Використовуючи термінологію та ідеї М Маклюена14, можна стверджувати, що технології обробки персональних даних як наші розширення абсолютно не піддаються нашому контролю та живуть власним життям (тут доречно згадати ідею про те, що самі алгоритми є автономними агентами, які приймають рішення не шляхом наслідування людини, а  просто обробляючи дані, без урахування будь-яких знань чи значень – основоположних категорій для людини)15 Ці розширення приймають за нас рішення чи творять навколо нас реальність на основі закладених іншими правил, про які ми не маємо жодного уявлення Зважаючи на це, особливого значення набуває забезпечення прав суб’єкта даних знати про наявність автоматизованого прийняття рішень щодо нього, отримувати зрозумілу інформацію про логіку, яка застосовується для такого рішення, а також його ймовірні наслідки16 Крім того, згідно з законодавством ЄС, щодо особи взагалі не повинні прийматися винятково автоматизовані рішення, якщо це створює для неї правові наслідки чи іншим чином суттєво впливає на неї17 У  цьому контексті особливого значення набувають права суб’єкта даних щодо своїх профілів, створених у межах інформаційних систем, зокрема право знати про існування такого профілю, право доступу до нього, а  також, у  деяких випадках, право на виправлення та видалення профілю18 Очевидно, що визнання такого права людини “знати те, що про неї знають” (особливо у випадку, коли йдеться про прийняття рішень щодо неї) є цілком виправданим Тут ми маємо справу з парадигмою, що відкидає принцип мінімізації даних, а, натомість, базується навколо ідеї “мінімізації асиметрії знань”19 Усі зазначені права суб’єкта даних, що втілюють принцип прозорості, дозволяють уникнути найрізноманітніших зловживань та є важливими в демократичному суспільстві Розглядаючи згадану проблему не на індивідуальному, а на суспільному рівні, ми наближаємося до другої вищезазначеної цілі – необхідно14

p  318

M McLuhan, Understanding Media: The Extensions of Man, McGraw-Hill 1964,

E Esposito, Algorithmic Memory and the Right to be Forgotten on the Web, “Big Data & Society” 2017, January–June, p 8 16 Regulation (EU) 2016/679, Art 13 2 f, 14 2 g, 15 1 h 17 Regulation (EU) 2016/679, Art 22 18 M Hildebrandt, op. cit., p 249–250 19 Ibidem, p 251 15

Право на захист персональних даних як нове фундаментальне…

23

сті забезпечення балансу влади В окремих концепціях власне питання розподілу влади є центральним для розвитку правового інституту захисту персональних даних Мова йде про різноманітні рівні та виміри такого розподілу всередині суспільства та між різними суспільствами, зокрема: між особою та державою, між особою та організацією чи підприємством, між державою та корпораціями, між різними державами та їхніми об’єднаннями20 У  реаліях великих даних неважко помітити зниження ролі законодавчих та судових інституцій на користь тих, хто здійснює поточне управління Це, разом із іншими чинниками, призводить до ерозії демократичних механізмів, без яких важко уявити діючу систему забезпечення прав людини У таких умовах право на захист персональних даних набуває виразно політичних рис та (як і інші політичні права протягом століть) покликане встановлювати та відновлювати баланси влади і захищати слабших перед сильнішими У теперішній час найслабша позиція саме у  суб’єкта даних і  саме на посиленні його становища у відносинах як з державою, так і з корпораціями, необхідно зосередити основну увагу21 Третьою ціллю права на захист персональних даних є забезпечення можливості для людини розвивати власну ідентичність Усі багатогранні аспекти цієї проблеми важко охопити в межах одного дослідження Однак очевидно, що особливості комунікаційних сервісів, механізми індивідуального та групового профілювання, а також видачі персоналізованого контенту суттєво впливають на конструювання ідентичності (яка, у свою чергу, тісно пов’язана з такими суспільними цінностями як свобода, гідність, індивідуалізм та згаданою вище ідеєю інформаційного самовизначення) У цьому контексті ілюстративним прикладом є визнане у ЄС та низці інших країн право бути забутим, яке передбачає можливість суб’єкта даних вимагати стирання посилань на законно розміщену інформацію про нього в пошукових системах в Інтернеті22 Це право дає змогу особі формувати і змінювати власний імідж у відносинах із широким загалом, самореалізовуватися в суспільстві, починати життя “із чистого аркуша” Проте ще важливішим є те, що можливість забувати неH Burkert, Towards a New Generation of Data Protection Legislation, [in:] S  Gutwirth, Y Poullet, P De Hert et al (ed ), Reinventing Data Protection?, Springer 2009, p  340 21 L A Bygrave, D W Schartum, Consent, Proportionality and Collective Power, [in:] S Gutwirth, Y Poullet, P De Hert et al (ed ), Reinventing Data Protection?, Springer 2009, p  172 22 E Frantziou, Further Developments in the Right to be Forgotten: The European Court of Justice’s Judgment in Case C-131/12, Google Spain, SL, Google Inc v Agencia Espanola de Proteccion de Datos, “Human Rights Law Review” 2014, № 14, p 761–777 20

24

Петро Сухорольський

від’ємно пов’язана з можливістю запам’ятовувати Вони обидві важливі для процесів абстракції та рефлексії і необхідні для формування знань та значень, тобто для прояву власної індивідуальності та формування ідентичності23 Розглянуті особливості права на захист персональних даних переконливо доводять, що в даному випадку не йдеться лише про проблеми приватності чи задоволення певних вузьких індивідуальних інтересів, а про небачені раніше виклики, з якими неможливо справитися за допомогою простої екстраполяції старих норм і підходів Отже, необхідно створювати і розвивати нові правові інститути та долучатися до становлення нових універсальних стандартів інформаційних прав людини Незважаючи на це, сучасні світові тенденції зростання неконтрольованого збору та використання інформації про особу вказують на посилення загроз для права на захист персональних даних, яке може зникнути, так остаточно і  не утвердившись у  глобальному масштабі Тому основним завданням залишається пошук компромісних варіантів правового регулювання, які дозволять, з одного боку, врахувати всі згадані аспекти, а з іншого – не йтимуть в розріз із закономірностями розвитку суспільства, економіки чи технологій

Бібліографія Convention for the Protection of Individuals with regard to Automatic Processing of Personal Data, ETS № 108, 1981 Directive 95/46/EC of the European Parliament and of the Council of 24 October 1995 on the Protection of Individuals with Regard to the Processing of Personal Data and on the Free Movement of Such Data Esposito E , Algorithmic Memory and the Right to be Forgotten on the Web, “Big Data & Society” 2017, January–June Frantziou E , Further Developments in the Right to be Forgotten: The European Court of Justice’s Judgment in Case C-131/12, Google Spain, SL, Google Inc v Agencia Espanola de Proteccion de Datos, “Human Rights Law Review” 2014, № 14 Gutwirth S , Poullet Y , De Hert P , Reinventing Data Protection?, Springer 2009 Mann S , Big Data is a Big Lie Without Little Data: Humanistic Intelligence as a Human Right, “Big Data & Society” 2017, January–June McDermott Y , Conceptualising the Right to Data Protection in an Era of Big Data, “Big Data & Society” 2017, January–June McLuhan M , Understanding Media: The Extensions of Man, McGraw-Hill 1964 23

E Esposito, op. cit., p 5

Право на захист персональних даних як нове фундаментальне…

25

Richards N M , King J H , Three Paradoxes of Big Data, “Stanford Law Review Online” 2013, Vol 66:41 Regulation (EU) 2016/679 of the European Parliament and of the Council of 27 April 2016 on the Protection of Natural Persons with Regard to the Processing of Personal Data and on the Free Movement of Such Data, and Repealing Directive 95/46/ EC (General Data Protection Regulation)

Right to the Protection of Personal Data as a New Fundamental Human Right in Information Society The evolution of data protection law in various legal systems is a conspicuous sign of the influence of technological development on the sphere of human relations Still, there is no global international convention or other legally binding agreement on the universal level concerning this issue In such circumstances, it is particularly important to justify the need for global recognition of the right to the protection of personal data as one of the fundamental rights of human being For this, it is necessary to determine the peculiarities of the right to personal data protection taking into account the current state of technological development and to characterize its main objectives, namely: ensuring transparency, fair distribution of power within and among societies, and possibility for developing its own identity for every person Key words: human right, information society, law

Roman Radeyko Lviv Polytechnic National University

Enforcement of the Privacy Right in the Information Technologies Epoch Introduction In the conditions of modern development of civilization and ubiquitous use of information technologies, access to information is expanding, objectively ensuring the exercise of the human right to freedom of information Automated databases on information storage and accessibility capabilities surpass the functionality of conventional archives and libraries (computer disk drives are capable of storing volumes of information equivalent to large university libraries) Software procedures for comparing data from different files (procedures like data matching) enable the creation of “biographical portraits” of individuals using information collected from various databases (for example, the social network Facebook and the Google search system) However, the widespread use of information technology has another side Thus, access to databases of personal data of individuals increases the risk of intrusion into the privacy sphere and violation of the right to inviolability IT greatly exacerbated legal problems related to the dilemma of disclosure of information or to protect privacy and the lack of traditional legal means to ensure privacy Thus, in the era of IT, automated processing of personal data is the main source of threats to the inviolability of the privacy sphere

28

Roman Radeyko

Discussion about privacy right enforcement started with the publication of Samuel Warren and Louis Brandeis’s article in the journal “Harvard Law Review” in 1890 entitled The Right to Privacy1 The researchers stated that due to the importunate journalists’ activity there is a “right to be alone” based on the principle of “personal immunity” Later there appeared the statements about the right of certain persons to determine the degree to which the other persons have the access to their information and requirement about the right of the society to know the information on the person We believe that modern achievements in the sphere of information technologies threaten the human privacy and cause the negative consequences in the issue of access to the personal data It should be considered on specific examples more in detail: Big Data and the Internet of Things

Big Data During the last years, for the analysis of essential amount of information the Big Data information technology has been used2 The analytical report of the European Data Protection Center “The Big Data Problems Solution” for 2015 states that the use of Big Data Technologies may lead to the passing of more reasonable and grounded decisions For instance, Big Data may help to better understand scholarly and medical researches, improve the level of self-understanding of certain persons, products, services and medical servicing which are most personalized, and, thus, are more suitable for certain people, and allow automatic decision-making by the data-processing companies and organizations3 Although there are many advantages in using big data analytics, traditional methods of confidential information protection are not efficient anymore The use of Big Data technology is also connected with the risks from the point of view of protecting the basic human rights, in particular, the right to privacy, S Warren, L Brandeis, The Right to Privacy, “Harvard Law Review” 1890, Vol 4, No 5, pp 193–220 2 Big Data is the collection, analysis and repeated use of great amount of data including personal data received from different resources subject to the automatic processing by the computer algorithms and advance data processing methods with the use and storage of thread-specific data as well for the purpose of generation of certain correlations, tendencies and regularities 3 European Data Protection Supervisor Opinion 7/2015 Meeting the challenges of big data A call for transparency, user control, data protection by design and accountability, https:// edps europa eu/sites/edp/files/publication/15-11-19_big_data_en pdf [access: 25 06 2017] 1

Enforcement of the Privacy Right in the Information Technologies Epoch

29

personal data protection and security The use of Big Data does not presuppose the receipt of consent to the disclosure and use of the person’s personal data Anonymity is also destroyed in big paradigm of data Even if every separate part of the information is deprived of the personalized information, connection between its parts may identify the person When using the Big Data technology the data about the person and his/ her Internet behavior are collected which allows the searching system (for instance, Google) constantly upgrading its services, make them convenient for the users and create new interactive products Due to the use of Big Data resources, the companies are able to receive the information not only on the date of birth, sex, or address of the users (their residence/stay or IP address), but a  lot of other information (person’s preferences, information about the prior purchases, frequency and duration of visiting the traditional and Internet stores)4 This allows demonstrating the contextual advertising according to the data received about the user and his/her behavior Which means that these data are used to influence the user in totally different contexts, therefore, there appears a problem of their storage and application insurance which brings many discussions Thus, a Canadian company, Standard Innovation produces the innovative and popular vibrator We-Vibe, one of the modifications of which allows controlling the device using the cell-phone In August 2016, the two computer security specialists known under the nick-names of “Follower” and “Goldfish” at the Defcon conference stated that, in fact, the We-Vibe 4 Plus not only allowed having pleasure but also collected the information on the persons who use them and stored the data on its servers For instance, vibrator without the owner’s consent transferred the information through the application about the frequency of use, vibration intensity and body temperature of the person – and this information was received by the producers in the real time mode Actually We-Vibe could collect the information on the sexual behavior of the users without their knowledge Besides, the researchers found the vulnerability in the vibrator which allowed getting control over the device It was closed quite promptly and in September the In 2014, the company SoftСube (http://softcube com/) was established in Ukraine, which renders three basic services to the Internet stores on the basis of Big Data: collects the information about the client’s behavior, uses the algorithms for its analysis and creates the methods to get in contact with the client The use of SoftCube services increases the sales of Internet-stores through the analysis of the data on the customers Due to the use of the personalized technologies, SoftCube forms the recommendations on the product which improves the client’s trading experience, improves the level of the client’s conversion and average amount of orders and increases general amount of sales to 20% 4

30

Roman Radeyko

vibrator creators updated the WeConnect application and notified the users about the data collection5 In Standard Innovation they stated that the data were transferred anonymously and were necessary only to upgrade the We-Vibe for better understanding of their customers and preventing the device breaking6 But hardly anyone liked that: already in September the Chicago resident filed a lawsuit against the Canadian company for the illegal collection of the information In her lawsuit she stated that the company Standard Innovation has not warned that through the vibrators We-Vibe (We-Vibe Classic, We-Vibe 4 Plus, We-Vibe 4 Plus) they collected the information on the user Besides, in the lawsuit she claimed that Standard Innovation infringed a set of USA laws, as it has not appropriately notified about its information collection methods and because the users would not buy this product or would not download this application, if they knew about the practice of the information collection by Standard Innovation The dispute lasted for 6 months, as a result of which the producer of smart vibrator Standard Innovation agreed to sign the reconciliation agreement and pay USD 3 75 million for illegal collection of confidential information7 Besides, the company assumed the obligation to completely delete the information on the users which was collected through the vibrators connected through Bluetooth to the smartphone This was not only the data about name, surname and telephone number, but the information on the body temperature, frequency of the vibrator use, popular operating modes American analytics state that nowadays administration of USA president Donald Trump plans the detailed analysis of policy in the data confidentiality sector, however, their future activity in the sphere has not been published so far Key problems for the companies conducting the business activity in the USA and for the American companies working globally in the data confidentiality sector in 2017 will include the following: constant control over the data confidentiality in different industrial sectors; growth of judicial cases in the sphere of data confidentiality, including the cases about access of the law-enforcement agencies to the confidential data; evolution of confidential data management8 Customer Privacy and Security – update and next steps. September 13, 2016, http:// we-vibe com/blog/privacy-and-security-update/ [access: 25 06 2017] 6 We-Connect App and Privacy Update October 3, 2016, http://we-vibe com/blog/weconnect-app-and-privacy-update/ [access: 25 06 2017] 7 Class Action Settlement Agreement Case No 1:16-cv-8655, http://www sicclas sactionsettlement com/DocumentHandler ashx?DocPath=/Documents/Settlement_ Agreement pdf [access: 25 06 2017] 8 America First. A Budget Blueprint to Make America Great Again, https://www whitehouse gov/sites/whitehouse gov/files/omb/budget/fy2018/2018_blueprint pdf [access: 25 06 2017] 5

Enforcement of the Privacy Right in the Information Technologies Epoch

31

Internet of Things Modern information technologies allow the users controlling the switchers, doors, windows, blinds, and temperature at the house or office9 These technologies are called “The Internet of Things” (IoT)10, application of which presupposes that the household appliances (alarm clock, conditioner), home systems (garden watering system, guard system, lighting system), sensors (heating, lighting and motion sensors) and “things” (for instance, medicines with the identification mark) interact with the help of communication networks (infra-red, wireless) and ensure fully automatic processes fulfillment (activate the coffee machine, change the lighting, remind to take the pills, support the temperature, provide for the garden watering, allow saving the energy and control its consumption)11 However, there is a danger of privacy infringement through the use of these technologies12 Thus, in 2013 the USA Federal Trading Commission13 made Home Kit from Apple [HomeKit https://developer apple com/homekit/] allows the users controlling the alarm systems, surveillance systems, lighting, conditioning, etc through the IPhone or Ipad Besides, the technologies are available which allow the users controlling their houses and offices through the bracelets For instance, Reemo bracelets allow the users to control the media-temperature (for instance, the telephones, video-games, stereo systems and TV-sets), safety (for instance, alarm system and surveillance systems), climate (for instance, thermostats, fireplaces, smart ventilators and floor heating) and (for instance, sockets, switches and dimmers) in their houses, using the hand gestures 10 Internet of Things is a  complex of interacting technical systems and complexes, aimed at the realization of the social relations including the ones connected with services rendering or works performance, based on the using of different data and the Internet with or without the direct participation of the subjects of these relations (physical or legal entitles) 11 N  Gershenfeld, R Krikorian, D Cohen, The Internet of Things, “Scientific American”, http://fab cba mit edu/classes/S62 12/docs/Cohen_Internet pdf [access: 25 06 2017] 12 George Orwell in his book Nineteen Eighty-Four (1949) describes the picture of the future world where everyone has a camera and a microphone at their houses and the only place where one may hide from the surveillance is the corner where the camera is installed But even there the gazer knows where you are Modern novel by Dave Eggers The Circle (2013) is known as the “hipster” variant of the book by George Orwell The book describes how the company Circle develops the set of complex technologies, including SeeChange: light portable cameras which may provide the real-time video with the minimum efforts The producers of the SeeChange camera suggest placing it in the public places and carrying it for the whole day grounding this with the necessity of ensuring the safety, when you allow the others to see that the camera users see at any time of the day 13 Federal Trading Commission – independent agency of the USA government, the activity of which is aimed at the protection of users’ rights, elimination and prevention of the anti-competitive business practices 9

32

Roman Radeyko

a decision in the case No 122-3090 about sanctions imposition on the company TRENDnet Inc14 This company sold the SecurView IP-cameras, aimed at the remote control over the residential and other premises Due to the software errors, the cameras turned out to be vulnerable to the hacker attacks which allowed the hackers to catch the video streams from the cameras of the users and publish them in the Internet All in all, the videos from almost 700 IP-cameras were published As soon as TRENDnet learned about this sensitivity they uploaded the program patch on their web-site and tried to warn their users about the necessity to visit the web-site to update the software of their cameras On January 16, 2014, USA Federal trading commission passed a resolution in the case No 122-3090 stipulating that the unsatisfactory business practice of TRENDnet led to the infringement of privacy of hundreds of IP-cameras users Apart from this, the resolution stated that the Company TRENDnet, its officials, agents, representatives and employees acting directly or through any corporation, associated company which belongs to or is controlled by TRENDnet, shall not create any direct or indirect obstacles as to the device functional security; safety, confidentiality and integrity of the information, the right of user for control of any incoming information stored, received or transferred with the help of the device15

Besides, the TRENDnet company was obliged to create the information security program for elimination of risks which may lead to the unauthorized access to the devices or unauthorized use of the company devices and protection of the confidentiality and integrity of the information used, transferred or stored on the devices The company shall also receive the independent evaluation of the information security system every second year during the following 20 years Besides, the TRENDnet company shall notify its customers on the camera security problems and availability of the software updating for the correction of errors and providing the users with the free technical support during the following two years in these issues16 TRENDnet, Inc , In the Matter of FTC MATTER/FILE NUMBER: 122–3090, https://www ftc gov/enforcement/cases-proceedings/122-3090/trendnet-inc-matter [access: 25 06 2017] 15 In the Matter of TRENDNET, INC , a corporation AGREEMENT CONTAINING CONSENT ORDER FILE, NO 122-3090, https://www ftc gov/sites/default/files/documents /cases/2013/09/130903trendnetorder pdf [access: 25 06 2017] 16 FTC Approves Final Order Settling Charges Against TRENDnet, Inc , https://www ftc gov/news-events/press-releases/2014/02/ftc-approves-final-order-settling-chargesagainst-trendnet-inc [access: 25 06 2017] 14

Enforcement of the Privacy Right in the Information Technologies Epoch

33

In the report of the USA Federal Trade Commission Internet of Things. Privacy & Security in a Connected World (2015)17 the recommendations are kept for the developers of the Internet of things technology for the purpose to ensure the safety and efficient protection of the users’ data confidentiality: • to form the security of the devices on the design stage; • to instruct the employees on the importance of the safety and importance of the security insurance on an appropriate level at the company; • to ensure the security of the third-party devices (elements); • when there appears the risk of security, apply the “profound protection” strategy according to which several protection levels may be involved against certain risk; • to consider the steps as to the prohibition of access of unauthorized users to the device, data or personal user’s information stored in the network; • to control over the device connection during its usage period, and, where possible, provide the patch protection for elimination of possible risks The authors of the report also recommend the companies consider the data minimization, restrict the data collection on the users and storage of this information only for certain period of time and not for an indefinite period Data minimization provides for two important confidentiality aspects: first of all, the risk that the company with a large databank may become the object of hacker attack or data thieves; secondly, the consumers’ data may be used in the ways contrary to the expectations of their owners The officials of the USA Federal trade commission also recommend the companies checking the consumers and give them the information on how their data will be used, especially when the data collection goes beyond the reasonable expectations of the Internet of Things technology consumers At the same time, the representatives of the American regulator call for the further cooperation in the sphere of the self-regulation within the Internet of Things with the simultaneous adoption of the data security system and application of the confidentiality law During 2015–2017, the European Committee, as the supreme executive power agency of the European Union, adopted a set of important documents in the sphere of the Internet of Things “in favor of the European citizens and companies” Internet of things. Privacy & Security in a  Connected World, 2015, https://www ftc gov/system/files/documents/reports/federal-trade-commission-staff-report-no vember-2013-workshop-entitled-internet-things-privacy/150127iotrpt pdf [access: 25 06 2017] 17

34

Roman Radeyko

In May 2015, the strategy of the Digital Single Market (DSM) was passed18 This document, in particular, focuses on the necessity to avoid the fragmentation and facilitation of the Internet of Things development insurance For the realization of this strategy, the European Commission, on 19 April 2016, published the operating act on Advancing the Internet of Things in Europe19, which is an integral part of the Digitising European Industry (DEI) initiative20 and determines the key bases of the Internet of Things development Members of the European Commission believe that the key challenge for the Internet of Things functioning remains the trust of the users, including for the private, business or governmental purposes In this aspect, the security and personal data protection are the top-priority goals for the successful Internet of Things application Despite the fact that the present information technology develops actively, the cases of hacking the objects of the Internet of Things demonstrate that the amount of attacks will grow expotentially, if the known vulnerabilities continue Important challenge is also connected with the authentication security The network appliances, which exchange information with the other Internet devices, shall be authenticated correctly to provide the data security insurance This may cause the use of the coded communication channels Besides, the members of the European Committee believe that it is important to certify the network appliances which would provide for the minimum level of safe authentication, from the hardware level to the network integrity, for the secure data processing and safe connection for the devices through which the data are transferred21 It should be noted that the Internet of Things functions in the real world, therefore, the malfunctions conditioned by the devices disconnection or defects are unavoidable Such technical defects cause quite a lot of legal risks The law-making and law-enforcement agencies of different countries in the nearest Digital single market, https://ec europa eu/commission/priorities/digital-singlemarket/ [access: 25 06 2017] 19 Staff Working Document: Advancing the Internet of Things in Europe, https:// ec europa eu/digital-single-market/en/news/staff-working-document-advancing-internet -things-europe [access: 25 06 2017] 20 Digitising European Industry, https://ec europa eu/digital-single-market/en/ policies/digitising-european-industry [access: 25 06 2017] 21 Commission Staff Working Document Advancing the Internet of Things in Europe Accompanying the document, Communication from the Commission to the European Parliament, the Council, the European Economic and Social Committee and the Committee of the Regions. Digitising European Industry Reaping the full benefits of a  Digital Single Market, SWD/2016/0110 final, http://eur-lex europa eu/legal-content/EN/ALL/?uri= CEL EX:52016SC0110 [access: 25 06 2017] 18

Enforcement of the Privacy Right in the Information Technologies Epoch

35

future will face difficult legal challenges and determine the following: who is responsible for the malfunctions of the connected device or the incidents or force-majeure circumstances caused by them; who is liable for the information “outflow” for such conditions; what liability bear the developing companies, mediators and consumers? Harvard University Professor Margo Seltzer believes that “privacy is almost dead”22, as people leave a  big information imprint through the use of plastic cards, visiting the websites, chatting in the social networks, using the mobile applications in their smart-phones and using the Internet of Things

Conclusion In the epoch of the steep development of information technologies, traditional legal methods and instruments are not enough for solving the privacy problems However, the new technologies shall not be rejected, it is only important to solve the issue of regulation, accumulation, storage, application and protection of the information on the person This will allow realizing the potential and advantages of the information technologies for the consumers and at the same time minimizing the risks of losing the security and confidentiality

Bibliography America First. A Budget Blueprint to Make America Great Again, https://www whitehouse gov/sites/whitehouse gov/files/omb/budget/fy2018/2018_blueprint pdf [access: 25 06 2017] Class Action Settlement Agreement. Case No 1:16-cv-8655, http://www sicclassactionsettlement com/DocumentHandler ashx?DocPath=/Documents/Settlement_ Agreement pdf [access: 25 06 2017] Commission Staff Working Document Advancing the Internet of Things in Europe Accompanying the document, Communication from the Commission to the European Parliament, the Council, the European Economic and Social Committee and the Committee of the Regions. Digitising European Industry Reaping the full benefits of M Prigg, Harvard professors warn ‘privacy is dead’ and predict mosquito-sized robots that steal samples of your DNA, http://www dailymail co uk/sciencetech/article -2921758/Privacy-dead-Harvard-professors-tell-Davos-forum html#ixzz4kUfwVgmO [access: 25 06 2017] 22

36

Roman Radeyko

a Digital Single Market, SWD/2016/0110 final, http://eur-lex europa eu/legal-content/EN/ALL/?uri=CELEX:52016SC0110 [access: 25 06 2017] Customer Privacy and Security – update and next steps September 13, 2016, http://wevibe com/blog/privacy-and-security-update/ [access: 25 06 2017] Digital single market, https://ec europa eu/commission/priorities/digital-single-mar et/ [access: 25 06 2017] Digitising European Industry, https://ec europa eu/digital-single-market/en/policies/ digitising-european-industry [access: 25 06 2017] European Data Protection Supervisor Opinion 7/2015 Meeting the challenges of big data. A call for transparency, user control, data protection by design and accountability, https://edps europa eu/sites/edp/files/publication/15-11-19_big_data_en pdf [access: 25 06 2017] FTC Approves Final Order Settling Charges Against TRENDnet, Inc , https://www ftc gov/news-events/press-releases/2014/02/ftc-approves-final-order-settlingcharges-against-trendnet-inc [access: 25 06 2017] Gershenfeld N , Krikorian R , Cohen D , The Internet of Things, “Scientific American”, http://fab cba mit edu/classes/S62 12/docs/Cohen_Internet pdf [access: 25 06 2017] Internet of Things. Privacy & Security in a Connected World, 2015, https://www ftc gov/ system/files/documents/reports/federal-trade-commission-staff-report-november -2013-workshop-entitled-internet-things-privacy/150127iotrpt pdf [access: 25 06 2017] In the Matter of TRENDNET, INC , a  corporation AGREEMENT CONTAINING CONSENT ORDER FILE, NO 122–3090, https://www ftc gov/sites/default/files/ documents/cases/2013/09/130903trendnetorder pdf [access: 25 06 2017] Prigg M , Harvard professors warn ‘privacy is dead’ and predict mosquito-sized robots that steal samples of your DNA, http://www dailymail co uk/sciencetech/article -2921758/Privacy-dead-Harvard-professors-tell-Davos-forum html#ixzz4kUfwV gmO [access: 25 06 2017] Staff Working Document: Advancing the Internet of Things in Europe, https://ec europa eu/digital-single-market/en/news/staff-working-document-advancing-internetthings-europe [access: 25 06 2017] TRENDnet, Inc , In the Matter of FTC MATTER/FILE NUMBER: 122–3090, https:// www ftc gov/enforcement/cases-proceedings/122-3090/trendnet-inc-matter [access: 25 06 2017] Warren S , Brandeis L , The Right to Privacy, “Harvard Law Review” 1890, Vol 4, No 5, pp 193–220 We-Connect App and Privacy Update October 3, 2016, http://we-vibe com/blog/weconnect-app-and-privacy-update/ [access: 25 06 2017]

Enforcement of the Privacy Right in the Information Technologies Epoch

37

Enforcement of the Privacy Right in the Information Technologies Epoch The article analyzes ensuring the right to privacy on the example of modern information technologies such as: Big Data and Internet of Things We believe that in the epoch of the steep development of information technologies, traditional legal methods and instruments are not enough for solving the privacy problems However, the new technologies shall not be rejected; it is only important to solve the issue of regulation, accumulation, storage, application and protection of the information on the person This will allow realizing the potential and advantages of the information technologies for the consumers and, at the same time, minimizing the risks of losing the security and confidentiality Key words: big data, Internet, enforcement of the privacy right, information technologies

Agnieszka Demczuk Uniwersytet Marii Curie-Skłodowskiej

Biuletyn Informacji Publicznej. Pierwsze doświadczenia w elektronicznej administracji w Polsce Wstęp Gwałtowny rozwój technologii informacyjnych i  komunikacyjnych oraz możliwość ich zastosowania w  elektronicznej komunikacji pomiędzy różnymi organizacjami a obywatelami przyspieszył proces otwierania się także instytucji publicznych na otoczenie zewnętrzne oraz nałożył na te instytucje w  Polsce nowe obowiązki Równolegle z  owymi działaniami podjęto szereg inicjatyw ustawodawczych, których przedmiotem stały się kwestie związane z przekazywaniem, gromadzeniem, przetwarzaniem i udostępnianiem informacji z wykorzystaniem ICT Proces jurydyzacji zagadnień związanych z dostępem do informacji publicznej, tzw ustawodawstwa wolności informacyjnej (freedom of information – FOI) został wzmocniony za sprawą rozwoju technologii Przyjęte regulacje prawne z jednej strony zagwarantowały powszechny i szeroki dostęp każdej jednostki do informacji o sprawach publicznych, z drugiej – nałożyły na instytucje pozytywny obowiązek udostępniania informacji o swojej działalności W gwałtownie zmieniającym się pod wpływem ICT otoczeniu zewnętrznym tradycyjna biurokracja przestała być odpowiednią formą zorganizowania, która sprostałaby oczekiwaniom obywateli Stąd od końca

40

Agnieszka Demczuk

lat 90 pojawiły się postulaty odnowy administracji publicznej, jej modernizacji i unowocześnienia Nowoczesna administracja publiczna, będąca podstawowym usługodawcą i partnerem instytucjonalnym w kontaktach obywatela z  państwem, to administracja otwarta, transparentna, sprawna i  efektywna, z sukcesem stosująca na co dzień nowe technologie Od kilkunastu lat administracja publiczna w Polsce, z mniejszym lub większym sukcesem, realizuje różne obowiązki ustawowe oraz projekty informacyjne i informatyczne, mające na celu budowanie nowoczesnej administracji, świadczącej obywatelom wysokiej jakości usługi publiczne, w tym informacyjne Ustawa z  6 września 2001 r o  dostępie do informacji publicznej (zwana dalej: U d o i p) przyspieszyła proces informatyzacji administracji publicznej poprzez wprowadzony do niej przez ustawodawcę obowiązek uruchomienia przez każdą jednostkę samorządu terytorialnego podmiotowej strony Biuletynu Informacji Publicznej Dostęp do informacji publicznej w kontekście rozwoju społeczeństwa informacyjnego stał się niejako nową sytuacją polityczną dla władzy, pociągającą za sobą konieczność podjęcia przez nią decyzji strategicznych, tj przede wszystkim podjęcia działań mających na celu wprowadzenie zmian o charakterze technicznym, organizacyjnym i kulturowym (tj pokonanie barier mentalnościowych pracowników w procesie uczenia się obsługi elektronicznej mieszkańców) Dostęp do informacji publicznej to z jednej strony prawo do informacji publicznej, będące podstawowym prawem człowieka, określane jako prawo polityczne przeciw państwu i instrument umożliwiający obywatelom kształtowanie życia publicznego oraz stanowiące podstawowy element nowoczesnego prawa do dobrej administracji, z drugiej zaś jest to pozytywny obowiązek wynikający z regulacji prawnych FOI Termin „dostęp” zawarty w tytule samej ustawy z 2001 roku zawiera w sobie także niewidoczny termin „elektroniczny”, oznaczający dostęp do informacji za pośrednictwem nowoczesnych technologii (przede wszystkim w ramach Biuletynu Informacji Publicznej) BIP jest urzędowym publikatorem teleinformatycznym, będącym nową instytucją prawną w pełni uruchomioną od 2005 roku w Polsce i jedyną tego rodzaju w Unii Europejskiej

Elektroniczna administracja w społeczeństwie informacyjnym Obecnie pewnym truizmem jest już twierdzenie, że przyczyną zmian zachodzących w  wielu aspektach życia publicznego jest upowszechnianie się technologii informacyjnych i komunikacyjnych Internet stał się podstawową przesłanką techniczną nowego, społecznego ładu informacyjnego, rozumianego jako pewien kompleks społecznych norm, procesów i systemów informacyj-

Biuletyn Informacji Publicznej. Pierwsze doświadczenia…

41

nych oraz zasobów informacji, na podstawie których funkcjonują społeczeństwa, państwa i gospodarki1. Ład informacyjny powinien być dostosowany do specyfiki potrzeb i możliwości społecznych, politycznych i ekonomicznych danego państwa We współczesnym świecie jest on także podstawowym składnikiem infrastruktury społecznej państwa, struktur ponadpaństwowych i międzynarodowych Podstawy tego ładu są wyznaczone przez różnego rodzaju normy społeczne i prawne W oparciu o te normy kształtowana jest infrastruktura informacyjna państwa, będąca częścią wspomnianej wyżej społecznej infrastruktury informacyjnej Organy państwowe i obywatele stanowią dwie, na swój sposób, przeciwstawne strony tej infrastruktury Z  jednej – obywatele, wyposażeni w prawo do informacji – reprezentują użytkowników informacji, z drugiej zaś organy państwa, będące głównymi dysponentami informacji, zostały zobowiązane do jej większego udostępniania Obie strony tej infrastruktury powinny być skorelowane ze sobą Prawo określające obowiązki informacyjne państwa względem obywateli powinno odwzorowywać ich potrzeby informacyjne2. Rozwój technologii informacyjnych i komunikacyjnych oraz możliwość ich zastosowania na przykład w biznesie (e-commerce), rządzie (e-government), administracji (e-administration), edukacji (e-learning), służbie zdrowia (e-health) i pracy (telepraca) kreują nową sytuację polityczną dla władzy i muszą pociągać za sobą konieczność podjęcia przez nią decyzji strategicznych Decyzje te powinny wyznaczać nowy kierunek działań zmierzających do szybszego rozwoju społeczeństwa informacyjnego i wzrostu konkurencyjności gospodarczej W oparciu o założenia politologicznej analizy decyzyjnej można przyjąć, iż: • gwałtowny rozwój technologii informacyjnych i  komunikacyjnych oraz możliwość ich powszechnego zastosowania tworzą nową sytuację polityczną, stanowią nowy problem do rozwiązania; • przez ośrodek polityczny (władze polityczne, na szczeblu ponadpaństwowym, np w  ramach Unii Europejskiej, państwowym i  regionalnym); • który w ramach procesu decyzyjnego (tj dostrzeżenia nowych potrzeb społecznych, zebrania informacji na temat warunków i możliwych sposobów ich rozwiązania, selekcji tych informacji przez różne grupy ekspertów i przygotowania wariantów decyzji oraz ich konsultacji z zainteresowanymi podmiotami); • podejmuje strategiczne decyzje polityczne i szczegółowe plany działań;

1 2

J Oleński, Ekonomika informacji – metody, Warszawa 2003, s 15 Ibidem, s 16–24

42

Agnieszka Demczuk

•

określające podmioty odpowiedzialne za ich implementację oraz metody i środki działania, czas realizacji i środki finansowe, które służą realizacji przyjętego celu Głównym celem w pierwszym etapie budowy elektronicznej administracji w Polsce (tj w latach 2000–2005) był wzrost konkurencyjności gospodarczej i budowa społeczeństwa informacyjnego dla wszystkich (tzw polityka lizbońska prowadzona w  ramach akcesji do struktur Unii Europejskiej) Zgodnie z przyjętą w 2000 roku Strategią Lizbońską celem strategicznym rozwoju Unii Europejskiej do 2010 roku miało być uczynienie z  Europy najbardziej konkurencyjnej i innowacyjnej, opartej na wiedzy gospodarki świata W ramach Strategii Lizbońskiej i inicjatywy eEurope podjęto szereg działań o charakterze politycznym, które miały na celu rozwój społeczeństwa informacyjnego poprzez wykorzystanie technologii w handlu, administracji publicznej, służbie zdrowia, edukacji i innych dziedzinach życia społecznego Nierozerwalnie z postulatem zwiększenia zastosowania ICT w powyższych obszarach związany był postulat zwiększenia dostępu do informacji publicznej sensu largo Równolegle z działaniami na szczeblu wspólnotowym podjęto również szereg inicjatyw politycznych w Polsce, zarówno na szczeblu centralnym, jak i regionalnym, które przyjęły formę strategii rozwoju społeczeństwa informacyjnego i informatyzacji instytucji publicznych W tym miejscu należy przybliżyć samo pojęcie społeczeństwa informacyjnego i jego podstawowe cechy, odróżniające go od innych form społeczeństwa, które znane są w historii myśli społecznej W literaturze przedmiotu jest wiele definicji społeczeństwa informacyjnego Samo pojęcie, zaczerpnięte do polityki z teorii społecznych, jest nazwą koncepcji typowo europejskiej, gdzie komponent „społeczeństwo” ma istotne znaczenie3. Spośród wielu definicji społeczeństwa informacyjnego4 dostępnych w doktrynie na uwagę zasługują szczególnie dwie W jednej podkreślona jest cecha stopniowalności społeczeństwa informacyjnego, w drugiej są wyodrębnione, istotne z punktu widzenia procesu jako takiego, poszczególne substraty podkreślające wielowarstwowość tego typu społeczeństwa: K Doktorowicz, Europejski model społeczeństwa informacyjnego. Polityczna strategia Unii Europejskiej w  kontekście globalnych problemów wieku informacji, Katowice 2005, s 169–178 4 Przykładowo społeczeństwo, które właśnie się kształtuje, gdzie technologie gromadzenia i  transmisji informacji i  danych są powszechnie dostępne po niskich kosztach, a powszechnemu użyciu informacji i danych towarzyszą organizacyjne, komercyjne, społeczne i prawne zmiany, które głęboko zmieniają życie, pracę i społeczeństwo jako takie (Luc Soete, ekspert Unii Europejskiej, zob K Doktorowicz, op. cit., s 100) 3

Biuletyn Informacji Publicznej. Pierwsze doświadczenia…

43

Społeczeństwo informacyjne to społeczeństwo z  jednej strony nasycone różnymi aspektami zastosowania ICT, z drugiej zaś próbujące świadomie wykorzystywać możliwości stwarzane przez nowe technologie dla wzrostu swego poziomu cywilizacyjnego i  podnoszenia jakości życia Im bardziej centralną pozycję w  życiu społecznym zajmuje informacja i procesy z nią związane, tym bardziej uzasadnione jest operowanie pojęciem społeczeństwa informacyjnego w  odniesieniu do konkretnej zbiorowości Można więc mówić o stopniowalności kategorii społeczeństwa informacyjnego, większym lub mniejszym przeobrażeniu mechanizmów życia społecznego przez ICT5

Społeczeństwo informacyjne jest także rzeczywistością wielowarstwową, można więc przyjąć, iż składają się6 na nią: • substrat technologiczny – infrastruktura informatyczna, czyli dostępność urządzeń służących gromadzeniu, przetwarzaniu, przechowywaniu i udostępnianiu informacji, mnogość kanałów przesyłania danych oraz możliwość łączenia ich w rozmaite konfiguracje; • substrat ekonomiczny – sektor informacyjny gospodarki, czyli te gałęzie produkcji i usług, które zajmują się wytwarzaniem informacji oraz technik informacyjnych (ICT), a także ich dystrybucją; • substrat społeczny – wysoki odsetek osób korzystających w pracy, szkole i domu z ICT, co odpowiada wysokiemu poziomowi wykształcenia społeczeństwa; • substrat kulturowy – wysoki poziom kultury informacyjnej, tj stopień akceptacji dla informacji jako dobra strategicznego oraz towaru, a także odpowiedni poziom kultury informatycznej, tj stopień umiejętności związanych z obsługą urządzeń informatycznych Społeczeństwo informacyjne jest efektem postępu technicznego, rozwoju ICT i w sposób istotny wpływa na wszystkie aspekty życia społecznego i gospodarczego Stąd próby stworzenia precyzyjnej definicji są raczej skazane na niepowodzenie Podstawowym problemem jest raczej konieczność uwzględnienia wszystkich zmian i zjawisk, które zachodzą w społeczeństwie informacyjnym pod wpływem zastosowania i wykorzystywania technologii informacyjnych i komunikacyjnych Należy zgodzić się z tymi poglądami wyrażonymi w literaturze przedmiotu, które społeczeństwo informacyjne próbują zdefiniować raczej poprzez zaproponowanie katalogu jego cech konstytutywnych JedL Porębski, Rewolucja informacyjna jako źródło nowych podziałów społecznych, [w:] R Borkowski (red ), Globalopolis. Kosmiczna wioska: szanse i zagrożenia, Warszawa 2003, s 117–118 6 A Pawłowska, Zasoby informacyjne w administracji publicznej w Polsce. Problemy zarządzania, Lublin 2002, s 33–24, 34–39 Autorka zaproponowała także katalog wskaźników służących do opisu poszczególnych substratów społeczeństwa informacyjnego 5

44

Agnieszka Demczuk

nakże katalog ten również nie jest zamknięty Podstawowymi cechami społeczeństwa informacyjnego7 są: • dominacja sektora usług w społecznej strukturze zatrudnienia wraz ze stałym ich rozwojem ilościowym i jakościowym; • wysokie tempo rozwoju sieci komunikacji społecznej oraz modernizacji informacyjnej struktury; • ranga zasobów informacyjnych organizacji jako zasobów strategicznych; • edukacja i badania naukowe jako podstawowe źródło innowacji i postępu cywilizacyjnego; • powstanie nowej gospodarki opartej na wiedzy jako rezultatu interakcji techniki, gospodarki i społeczeństwa; • bezpieczeństwo informacyjne jako istotny element bezpieczeństwa społeczeństwa; • wysoki wpływ technologii informacyjnych i mediów elektronicznych na zmiany zachowań społecznych; • integracja organizacyjna systemów informatycznych, systemów telekomunikacyjnych i systemów masowego komunikowania; • globalizacja systemów informacyjnych (fenomen Internetu) jako czynnik globalizacji gospodarczej; • powstanie nowych typów organizacji (organizacja wirtualna, organizacja sieciowa) oraz metod zarządzania nimi Sposób wykorzystywania technologii w  społeczeństwie informacyjnym zmusza administrację publiczną do zmian jakościowych w zarządzaniu między innymi zasobami informacyjnymi, ludzkimi i  finansowymi Plan działań prowadzący do stworzenia administracji publicznej opartej w  głównej mierze na technikach elektronicznego przetwarzania wiedzy można określić pojęciem „elektronicznego rządu” (e-government8), wirtualną komunikację i zespół usług świadczonych za pośrednictwem elektronicznych mediów zarówno przez podmioty publiczne, jak i prywatne zaś pojęciem „elektronicznego rządzenia” (e-governance) Dążenie do swobodnej i  bezpiecznej komunikacji z wykorzystaniem tych technik można, w tym miejscu, określić jako proces informatyzacji państwa, a w zakresie bezpośrednio związanym z administracją publiczną – procesem informatyzacji administracji publicznej, tak, Za P Sienkiewicz, Teorie rozwoju społeczeństwa informacyjnego, [w:] L H Haber (red ), Polskie doświadczenia w  kształtowaniu społeczeństwa informacyjnego. Dylematy cywilizacyjno-kulturowe, Kraków 2002, s 507 8 Na potrzeby tego artykułu można przyjąć, iż pod pojęciem elektronicznego rządu (e-government) należy rozumieć wszelkie wykorzystywanie nowych ICT do zarządzania sprawami publicznymi i do kontaktów administracji z obywatelami 7

Biuletyn Informacji Publicznej. Pierwsze doświadczenia…

45

aby osiągnęła ona stan administracji elektronicznej Proces informatyzacji państwa, w tym administracji publicznej, ma zasadniczy wpływ na obowiązek udostępniania informacji publicznej online za pośrednictwem Biuletynu Informacji Publicznej, do którego zobowiązał ustawodawca w 2001 roku, uchwalając Ustawę o dostępie do informacji publicznej Stopień wykorzystania technologii w  strukturach organizacyjnych administracji wpływa na jakość publikowanych w nim informacji o sprawach publicznych Oprócz informacji statycznych, takich jak na przykład informacji o aktach prawnych, danych teleadresowych, w Biuletynie w jego pełnym kształcie od 1 stycznia 2005 roku powinny być zamieszczone także informacje o charakterze interaktywnym, na przykład wnioski i formularze online BIP daje prawną możliwość załatwiania spraw w urzędzie poprzez wykorzystanie instytucji podpisu elektronicznego Możliwość elektronicznego komunikowania się interesanta z urzędnikiem pociągnęła za sobą szereg działań ze strony administracji publicznej, w ramach procesu informatyzacji, a zmierzających do jak najpełniejszego zastosowania nowych technologii W  koncepcji e-government mieszczą się takie pojęcia, jak: elektroniczne usługi (e-services) i elektroniczna administracja (e-administration), ale także elektroniczna demokracja (e-democracy) oraz elektroniczny handel (e-commerce) Podczas gdy e-usługi skupiają się na zewnętrznych relacjach, elektroniczna administracja odnosi się do wewnętrznej organizacji pracy urzędu: wprowadzania elektronicznego przepływu dokumentów, systemów informatycznych wspomagających przepływ informacji (intranet) oraz podejmowania decyzji Z  kolei e-demokracja to najtrudniejsza część powstającego elektronicznego rządu Informatyczne narzędzia wspomagania procesów demokratycznych obejmują wszelkie inicjatywy służące poznaniu i wyrażaniu opinii mieszkańców (e-panele obywatelskie, e-sondaże, e-petycje), konsultacji i wymiany informacji (listy dyskusyjne, tzw wybory obradujące) oraz aktywnego udziału w procesie decyzyjnym (grupy obywatelskie, elektroniczne referenda, elektroniczne głosowanie). Aby komunikacja przebiegająca pomiędzy administracją publiczną a obywatelami i organizacjami była efektywna – jak najmniej czasochłonna i kosztochłonna – powinny być dokonane zmiany w organizacji pracy administracji publicznej, związane z  umiejętnością wykorzystywania technik informacyjnych i komunikacyjnych Komunikacja realizowana w oparciu o ICT powinna przybrać postać komunikacji elektronicznej i formę elektronicznych usług publicznych W ramach elektronicznych usług można wymienić: • usługi informacyjne – udostępnianie informacji na stronach www urzędów, podmiotowe strony BIP;

46

Agnieszka Demczuk

•

usługi komunikacyjne – wzajemna wymiana informacji między obywatelem a urzędem (z tym, że w ramach tych usług można jeszcze wyróżnić: usługi komunikacyjne jednostronne i dwustronne); • usługi transakcyjne – pełne, elektroniczne załatwienie sprawy w urzędzie Bardzo istotnym z punktu widzenia stopniowalności nasycania technologiami administracji publicznej jest prowadzenie różnych badań empirycznych stosujących podejście ilościowe Jest ono praktycznym punktem odniesienia przebiegającego procesu informatyzacji (podejście to było przyjęte we wszystkich polskich dokumentach politycznych na poziomie krajowym i regionalnym) W związku z tym istotne są następujące wskaźniki: • liczba rodzajów elektronicznych usług publicznych występujących na www; • liczba spraw załatwionych w formie elektronicznych usług; • liczba pobieranych formularzy i innych druków urzędowych pobieranych elektronicznie; • liczba dokonanych elektronicznie przelewów bankowych; • liczba dokonanych przelewów bankowych do urzędów w wyniku wykonania przez interesantów zobowiązań wobec budżetu państwa lub innych wynikających z elektronicznego załatwienia sprawy; • liczba możliwych interakcji związanych z  elektronicznym wypełnieniem przez interesanta (formularze i  inne druki urzędowe) i  odpowiednie udostępnienie go, w sposób zabezpieczony, urzędowi; • liczba elektronicznych transakcji związanych z podjęciem decyzji przez urząd wraz z procedurą odwoławczą i apelacyjną Wprowadzanie zatem nowych technologii do zarządzania w administracji publicznej wymaga prowadzenia badań empirycznych na każdym etapie informatyzacji administracji publicznej

Biuletyn Informacji Publicznej jako mechanizm elektronicznej komunikacji Prawo do informacji i jawność administracyjna od wielu lat należą do kanonu podstawowych zasad demokratycznego państwa i  społeczeństwa, są przedmiotem wielu regulacji prawnych i  dokumentów politycznych, przede wszystkim międzynarodowych Jednak dopiero w ostatnich kilkunastu latach znalazły się w  kręgu szczególnego zainteresowania procesu legislacyjnego, orzecznictwa i praktyki administracyjnej Stało się to głównie za sprawą możliwości wykorzystania nowoczesnych technologii w otrzymywaniu, przekazywaniu, gromadzeniu i udostępnianiu informacji

Biuletyn Informacji Publicznej. Pierwsze doświadczenia…

47

Dostęp do informacji spełnia wiele zadań w otwartym społeczeństwie obywatelskim i informacyjnym, między innymi pełni rolę edukacyjną, podnosi świadomość społeczną, pozwala na większe i bardziej świadome uczestnictwo w  życiu publicznym Pełni także bardzo ważną rolę prewencyjną i  przyczynia się do eliminowania zjawisk korupcyjnych w państwie Staje się ważnym narzędziem w osiąganiu przejrzystości życia publicznego W dobie zaś nowoczesnych technologii komunikacyjnych i informacyjnych oraz znaczenia efektywnej wymiany informacji decydującą rolę odgrywają sposoby przekazywania informacji z wykorzystaniem najnowszych zdobyczy techniki Trudno jest przecenić rolę, jaką pełni to prawo we współczesnym społeczeństwie Zagadnienia powszechnego dostępu do informacji publicznej w Polsce stały się przedmiotem zainteresowań politycznych i prawnych pod koniec lat 90 Po raz pierwszy prawo do informacji publicznej zostało zawarte expressis verbis w art 61 Konstytucji RP z dnia 2 kwietnia 1997 r 9, a następnie uszczegółowione w Ustawie z dnia 6 września 2001 r o dostępie do informacji publicznej10 i przepisach wykonawczych Katalog informacji publicznych11, podlegających udostępnieniu, został określony przez ustawodawcę we wspomnianym już art 6 u d i p Katalog ten jest otwarty, o czym świadczy zwrot w ust 1 – „w szczególności” i obejmuje szeroki wachlarz informacji, tj : • o  polityce wewnętrznej i  zagranicznej, w  tym o  zamierzeniach działań władzy ustawodawczej oraz wykonawczej, projektowaniu aktów normatywnych i programach w zakresie realizacji zadań publicznych, sposobie ich realizacji, wykonywaniu i skutkach realizacji tych zadań (art  6 ust 1 pkt 1); • o statusie prawnym lub formie prawnej, organizacji, przedmiocie działalności i  kompetencjach, organach i  osobach sprawujących w  nich funkcje i  ich kompetencjach, strukturze własnościowej podmiotów i  dysponowanym majątku podmiotów wskazanych w  art 4 ust 1 u d i p (art 6 ust 1 pkt 2); • o  zasadach funkcjonowania podmiotów wskazanych w  art 4 ust 1 u d i p , w tym o trybie działania władz publicznych i ich jednostek organizacyjnych, trybie działania państwowych osób prawnych i  osób Dz U 1997, nr 78, poz 483 z późn zm Dz U 2001, nr 112, poz 1198 z późn zm 11 Informacja publiczna zgodnie z jej legalną definicją przyjętą w ustawie z 2001 roku (w art 1 u d i p ) to każda informacja o sprawach publicznych i podlegająca udostępnieniu na zasadach i w trybie określonych w ustawie (definicja ta zawiera błąd ignotum per ignotum, oznacza to, iż na podstawie tej definicji nadal jest niejasne, co jest informacją publiczną, gdyż bardzo trudno jest zdefiniować samo pojecie „spraw publicznych” 9

10

48

Agnieszka Demczuk

prawnych samorządu terytorialnego w  zakresie wykonywania zadań publicznych i  ich działalności w  ramach gospodarki budżetowej i  pozabudżetowej, sposobach stanowienia przez te podmioty aktów publicznoprawnych, sposobach przyjmowania i załatwiania przez nie spraw, stanie przyjmowanych spraw, kolejności ich załatwiania lub rozstrzygania i  prowadzonych rejestrach, ewidencjach i  archiwach oraz o sposobach i zasadach udostępniania danych w nich zawartych; • o danych publicznych, w tym o treści i postaci dokumentów urzędowych, w szczególności o treści aktów administracyjnych i innych rozstrzygnięciach, dokumentacji przebiegu i efektach kontroli oraz wystąpień, stanowisk, wniosków i opinii podmiotów ją przeprowadzających, a także o stanowiskach w sprawach publicznych, zajętych przez organy władzy publicznej i przez funkcjonariuszy publicznych w rozumieniu kodeksu karnego, treści innych wystąpień i ocen dokonywanych przez organy władzy publicznej oraz o informacji o stanie państwa, samorządów i ich jednostek organizacyjnych; • o majątku publicznym, w tym o majątku Skarbu Państwa i państwowych osób prawnych, innych prawach majątkowych przysługujących państwu i jego długach, majątku jednostek samorządu terytorialnego oraz samorządów zawodowych i gospodarczych i majątku osób prawnych samorządu terytorialnego i innych oraz o długu publicznym, pomocy publicznej i publicznych ciężarach (art 6 ust 1 pkt 5 u d i p ) W omawianej ustawie w art 7–11 u d i p zostały także wskazane procedury udostępniania informacji publicznej Analizując te przepisy, można wyodrębnić dwie podstawowe procedury udostępniania informacji publicznej, tj tradycyjne, klasyczne oraz nowoczesne, elektroniczne sposoby publikacji informacji Do klasycznych procedur należą: • wstęp na posiedzenia kolegialnych organów władzy publicznej pochodzących z powszechnych wyborów i udostępnianie materiałów sporządzonych w formie tradycyjnej, na przykład protokoły, stenogramy (art 7 ust 1 pkt 3 u d i p ); • wyłożenie lub wywieszenie informacji w  miejscach ogólnie dostępnych; jest to jeden z  tzw quasi-bezwnioskowych sposobów udostępniania informacji (art 11 pkt 1 u d i p ); może być zrealizowany przez udostępnienie wiadomości na tablicach informacyjnych i  ogłoszeń w urzędach, a także w punktach informacyjnych, na przykład biurach obsługi klienta, w ramach publikowanych broszur informacyjnych; • na wniosek (tryb wnioskowy) ma szczególny charakter i służy otrzymaniu informacji publicznej, która może być udostępniana w formie ustnej lub pisemnej bez pisemnego wniosku (art 10 ust 2 u d i p )

Biuletyn Informacji Publicznej. Pierwsze doświadczenia…

49

Do nowoczesnych procedur udostępniania informacji ustawodawca zaliczył: • udostępnianie materiałów w formie audiowizualnej i teleinformatycznej, dokumentujących posiedzenia kolegialnych organów władzy publicznej, pochodzących z powszechnych wyborów (art 7 ust 1 pkt 3 u d i p ); • ogłaszanie informacji publicznych w ramach Biuletynu Informacji Publicznej – BIP (art 7 ust 1 pkt 1 u d i p ); • udostępnianie informacji poprzez zainstalowane w miejscach ogólnie dostępnych urządzenia umożliwiające zapoznanie się z tą informacją (art 11 pkt 2 u d i p ) Procedury te można również podzielić na dwie inne kategorie, to jest bezwnioskowe (udostępniane metodą elektroniczną) i wnioskowe Art 10 ust  1 u d i p stanowi, iż informacja publiczna, która nie została udostępniona w Biuletynie Informacji Publicznej, jest udostępniana na wniosek, z tym że informacja, która może być udostępniona niezwłocznie, jest udostępniana w formie ustnej lub pisemnej bez pisemnego wniosku (art 10 ust 2 u d i p ) Podstawowym trybem – bezwnioskowym – udostępniania informacji publicznej jest wspomniany już Biuletyn Informacji Publicznej, urzędowy publikator teleinformatyczny, składający się z ujednoliconego systemu stron w sieci informatycznej (art 8 ust 1 u d i p ) Zamierzeniem ustawodawcy było, przede wszystkim, wprowadzenie pewnych standardów, ułatwienie oraz usprawnienie powszechnego udostępniania informacji publicznej online Ustawodawca nałożył na wszystkie organy władzy publicznej oraz inne podmioty wykonujące zadania publiczne obowiązek posiadania od dnia 1 lipca 2003 roku podmiotowych stron Biuletynu Informacji Publicznej, w tym również na jednostki samorządu terytorialnego i samorządowe jednostki organizacyjne Nałożone na władze publiczne oraz inne podmioty wykonujące zadania publiczne obowiązki zostały rozłożone w czasie i osiągnęły docelowy kształt od 1 stycznia 2005 roku Etapy uruchamiania Biuletynu określa art 26 ustawy Szczegóły dotyczące struktury oraz standardu stron podmiotowych określało Rozporządzenie Ministra Spraw Wewnętrznych i Administracji z dnia 17 maja 2002 r 12, zastąpione nowym Rozporządzeniem MSWiA z  dnia 18  stycznia 2007  r 13 Biuletyn Informacji Publicznej to mechanizm czynnego obowiązku informowania wszystkich zainteresowanych W odróżnieniu od biernego (paRozporządzenie MSWiA z 17 maja 2002 r w sprawie BIP, Dz U 2002, nr 67, poz 619 13 Rozporządzenie MSWiA z 18 stycznia 2007 r w sprawie BIP, Dz U 2007, nr 10, poz 68 12

50

Agnieszka Demczuk

sywnego), czynny obowiązek informowania obywateli (społeczności) realizowany jest przez organy administracji nie na żądanie obywatela, lecz na podstawie obowiązku wyrażonego w  aktach prawnych BIP to nie tylko środek dostarczania informacji publicznej Jak wspomniano wcześniej, Biuletyn stanowi pierwszy, istotny element tzw e-government, czyli z jednej strony zwiększania jawności, otwartości i uczestnictwa obywateli, a z drugiej – świadczenia usług publicznych drogą elektroniczną14 Warto zwrócić uwagę, iż efektywne dostarczanie informacji na zewnątrz urzędu, między innymi w  ramach BIP, uwarunkowane jest sprawną wymianą informacji wewnątrz urzędu Informacja na stronach Biuletynu stanowi element front-office (część urzędu odpowiedzialna za bezpośredni kontakt z obywatelem), którego funkcjonowanie zależy od odpowiednio zorganizowanego middle-office (część urzędu odpowiedzialna za przygotowanie dokumentu do podpisu i  wyboru decyzji) oraz back–office (osoby odpowiedzialne za akceptację i podjęcie decyzji)15 Zgodnie z trzema etapami vacatio legis ustawy, poszczególne grupy informacji publicznej miały być udostępniane w ramach uruchomionego Biuletynu Od 1 lipca 2003 roku wszystkie podmioty wymienione w art 4 ust 1 i 2, czyli także jednostki samorządu terytorialnego i  samorządowe jednostki organizacyjne zostały zobowiązane do zamieszczenia na stronach BIP informacji o: 1 Podmiotach (art 6 ust 1 pkt 2): • statusie prawnym lub formie prawnej; • organizacji; • przedmiocie działalności i kompetencjach; • organach i  osobach sprawujących w  nich funkcje i  ich kompetencjach; • strukturze własnościowej, o której mowa w art 4 ust 1 pkt 3–5 (na przykład jednostek organizacyjnych samorządu terytorialnego); • majątku, którym dysponują 2 Zasadach funkcjonowania podmiotów (art 6 ust 1 pkt 3 lit a–d i f), w tym: • trybie działania władz publicznych i ich jednostek organizacyjnych; • trybie działania państwowych osób prawnych i  osób prawnych samorządu terytorialnego w zakresie wykonywania zadań publicznych i ich działalności w ramach gospodarki budżetowej i pozabudżetowej; • sposobach stanowienia aktów publicznoprawnych; Zob A Pawłowska, M Sakowicz, ICT in Local Government – Better Services, More Transparency and Prospects for Increased Participation, [w:] J Finlay, M Dębicki (red ), Delivering Public Servcies in CEE Countries: Trends and Developments, Bratysława 2003, s 452–471 15 Obecnie powinny to być zintegrowane systemy zawierające back-office i front-office. 14

Biuletyn Informacji Publicznej. Pierwsze doświadczenia…

• •

51

sposobach przyjmowania i załatwiania spraw; prowadzonych rejestrach, ewidencjach i  archiwach oraz o  sposobach i zasadach udostępniania danych w nich zawartych Z dniem 1 stycznia 2004 roku, na stronach BIP dodatkowo publikowane były informacje o: 1 Polityce wewnętrznej i zagranicznej (art 6 ust 1 pkt 1), w tym: • zamierzeniach działań władzy ustawodawczej oraz wykonawczej; • projektowaniu aktów normatywnych; • programach w zakresie realizacji zadań publicznych, sposobie ich realizacji, wykonywaniu i skutkach realizacji tych zadań 2 Stanie przyjmowanych spraw, kolejności ich załatwiania lub rozstrzygania (art 6 ust 1 pkt 3) 3 Danych publicznych (art 6 ust 1 pkt 4), w tym: • treść i postać dokumentów urzędowych, w szczególności treść aktów administracyjnych i innych rozstrzygnięć oraz dokumentacja przebiegu i efektów kontroli oraz wystąpienia, stanowiska, wnioski i opinie podmiotów ją przeprowadzających; • stanowiska w sprawach publicznych zajęte przez organy władzy publicznej i przez funkcjonariuszy publicznych w rozumieniu przepisów kodeksu karnego; • treść innych wystąpień i ocen dokonywanych przez organy władzy publicznej; • informacja o stanie państwa, samorządów i ich jednostek organizacyjnych Najpóźniej 1 stycznia 2005 roku organy władzy publicznej miały opublikować w BIP informacje o: 1 Majątku publicznym (art 6 ust 1 pkt 5), w tym: • majątku Skarbu Państwa i państwowych osób prawnych; • innych prawach majątkowych przysługujących państwu oraz jego długach; • majątku jednostek samorządu terytorialnego oraz samorządów zawodowych i gospodarczych oraz majątku osób prawnych samorządu terytorialnego; • dochodach i stratach spółek handlowych, w których jednostki samorządu terytorialnego mają pozycję dominującą w  rozumieniu przepisów kodeksu spółek handlowych oraz dysponowaniu tymi dochodami i sposobie pokrywania strat; • długu publicznym; • pomocy publicznej; • ciężarach publicznych

52

Agnieszka Demczuk

Od 19 sierpnia 2005 roku publikacji w BIP podlegają również informacje o zasadach funkcjonowania podmiotów, tj : • o naborze kandydatów do zatrudnienia na wolne stanowiska, w zakresie określonym w przepisach odrębnych; • o konkursie na wyższe stanowiska w służbie cywilnej, w zakresie określonym w przepisach odrębnych Podmioty, wymienione w art 4 ust 1 i 2 i zobowiązane do udostępniania informacji publicznych poprzez BIP, mogą oprócz wyżej wymienionych także udostępniać tą drogą inne informacje publiczne (na podstawie art 8 ust 3 ustawy) Są natomiast zobowiązane do udostępniania informacji w ramach BIP o sposobie dostępu do informacji publicznych, będących w ich posiadaniu i nieudostępnionych w BIP Chodzi tu o prowadzone przez te podmioty rejestry i archiwa (art 8 ust 4) Ponadto w przypadku wyłączenia jawności informacji publicznej, w ramach BIP, muszą podać zakres tego wyłączenia, jego podstawę prawną oraz wskazać organ i  osobę, które dokonały wyłączenia W przypadku zaś wyłączenia jawności informacji ze względu na prywatność lub tajemnicę przedsiębiorcy – także podmiot, w którego interesie dokonano takiego wyłączenia W ustawie znalazły się także warunki, jakie powinny spełniać informacje zawarte w BIP (art 8 ust 6 u d i p ) i są to: • oznaczenie informacji danymi określającymi podmiot udostępniający informację; • podanie w  informacji danych określających tożsamość osoby, która wprowadziła informację do BIP; • oznaczenie czasu wytworzenia informacji i czasu jej udostępnienia; • zabezpieczenie możliwości identyfikacji czasu rzeczywistego udostępnienia informacji Powyższe warunki mają walor techniczny i  pozwalają na identyfikację podmiotu, który udostępnił daną informację Dzięki tym informacjom użytkownik strony podmiotowej BIP posiada wiedzę o tym, kto i kiedy wprowadził daną informację do Biuletynu W momencie uchwalenia ustawy o dostępie do informacji publicznej organem właściwym do utworzenia strony głównej BIP był minister właściwy do spraw administracji publicznej (art 9) Był on odpowiedzialny za jej administrowanie, a także określenie szczegółowych standardów ujednoliconego systemu stron BIP (tj struktury strony głównej i standardów struktury stron podmiotowych), zakresu i  trybu przekazywania informacji niezbędnych do zamieszczenia na stronie głównej BIP oraz standardów zabezpieczania treści informacji udostępnianych na stronach BIP Czynności te miały na celu zapewnienie cech sprawności i jednolitości działania całego systemu stron BIP

Biuletyn Informacji Publicznej. Pierwsze doświadczenia…

53

Intencją ustawodawcy było założenie, że istnienie stron BIP nie tylko ułatwi dostęp do informacji publicznej, ale również zmobilizuje instytucje publiczne do większej otwartości i podniesie przejrzystość ich działań Szczegółowe standardy ujednoliconego systemu stron BIP, określone w § 11 rozp BIP z 2007 roku obejmują: • logo BIP umieszczone w górnej części strony; • adres redakcji strony podmiotowej BIP; • dane teleadresowe co najmniej jednej osoby redagującej stronę BIP; • instrukcję korzystania ze strony BIP; • menu przedmiotowe umożliwiające odnalezienie informacji publicznych; • moduł wyszukujący Strona nie może zawierać reklam i innych treści o charakterze komercyjnym (§ 11 pkt 2) Dostęp do informacji publicznych zawartych w  BIP jest możliwy poprzez stronę główną BIP – www bip gov pl (zobacz ryc 1), według menu podmiotowego lub przedmiotowego albo poprzez podmiotowe strony BIP (strony te są zorganizowane w  postaci baz danych, ich udostępnianie odbywa się zaś w  oparciu o  mechanizmy baz danych) Rozporządzenie eliminuje te serwisy, które są zbiorem tzw statycznych stron internetowych Rozporządzenie to nie definiuje pojęcia baz danych, poprzestając tylko na definicji legalnej „mechanizmów baz danych”, które w myśl § 2 pkt 5 rozp BIP oznaczają: „Elementy oprogramowania serwera pozwalające na gromadzenie, porządkowanie, aktualizowanie i udostępnianie informacji publicznych w Biuletynie” Strona główna BIP powinna być redagowana w  sposób umożliwiający modyfikację menu podmiotowego i  przedmiotowego i  z  uwzględnieniem rozwoju technologicznego systemu teleinformatycznego, w  którym działa BIP (§ 7 rozp BIP) Strona www bip gov pl powinna zawierać, zgodnie z § 8 rozp BIP: • logo BIP (znak graficzny); • adres redakcji strony głównej BIP; • imię i nazwisko oraz dane teleadresowe osoby redagującej BIP; • instrukcję korzystania z BIP; • spis podmiotów; • menu przedmiotowe; • informację o podmiotach (w szczególności URL strony podmiotowej BIP), prowadzących strony podmiotowe BIP; • moduł wyszukujący Przez ostatnie ponad dziesięć lat strona główna Biuletynu uległa zmianie szaty graficznej i została przemodelowana także pod kątem zwiększenia swojej interaktywności

54

Agnieszka Demczuk

Rys 1 Strona główna Biuletynu Informacji Publicznej (2003) Źródło: www bip gov pl (strona archiwalna 2005)

Biuletyn Informacji Publicznej składa się zatem z portalu strony głównej BIP i stron internetowych (stron podmiotowych) podmiotów zobowiązanych do udostępniania informacji publicznych (zgodnie z art 9 ust 2 u d i p ) Zarówno strona główna, jak i podmiotowe zawierają elementy typowe dla portalu oraz menu podmiotowe i przedmiotowe (ryc 2) Dostęp do informacji zawartych w Biuletynie powinien być możliwy przez całą dobę i przez cały tydzień, z wyjątkiem, gdyby nastąpiła awaria serwera podmiotowej strony BIP, jednak czas ten nie powinien być dłuższy niż 24 godziny, a odwiedzający stronę powinien być poinformowany o chwilowym zablokowaniu połączeń z tą stroną (§ 21 pkt 2 rozp BIP) W przeciwieństwie do trybu wnioskowego udostępnianie informacji poprzez BIP odbywa się automatycznie i w związku z tym ewentualna przerwa w dostępie do nich może wynikać jedynie z awarii serwera

Biuletyn Informacji Publicznej. Pierwsze doświadczenia…

55

Strona główna BIP

Dane od podmiotów

Baza danych strony głównej BIP

Elementy

Menu

Menu

typowe dla portalu

podmiotowe

tematyczne

Do stron BIP podmiotów

Rys 2 Konstrukcja Biuletynu Informacji Publicznej Źródło i  opracowanie: E Gaweł, Ministerstwo Spraw Wewnętrznych i  Administracji, Departament Rozwoju Informatyki Systemu Rejestrów Państwowych, Biuletyn Informacji Publicznej (aktualny stan prac), materiały konferencyjne: Prawo dostępu do informacji publicznej, a zadania samorządu terytorialnego, Lublin, 21 lutego 2002 r

Pierwsze polskie doświadczenia w budowaniu elektronicznej administracji na przykładzie administracji lokalnej w województwie lubelskim W  latach 2002–2005 w  województwie lubelskim zostało zrealizowanych pięć projektów badawczych16 Zakresem przedmiotowym badań objęto administrację samorządową na szczeblu powiatowym i  gminnym Dwa projekty zostały przeprowadzone techniką kwestionariuszową w  tradycyjny sposób (pierwszy z nich został zrealizowany w 84 urzędach, drugi – w 104), w trzech innych posłużono się zaś metodą WAES (Website Attribute Evaluation System – Wielokryterialny System Oceny Serwisów Internetowych) badania stron inBadania zostały przeprowadzone przez autorkę niniejszej pracy, a także Monikę Tarajko i Marcina Sakowicza (Szkoła Główna Handlowa) we współpracy ze Związkiem Gmin Lubelszczyzny Badania, których wyniki zostały częściowo opublikowane w  niniejszej pracy, zostały sfinansowane ze środków Komitetu Badań Naukowych w latach 2004–2006 jako projekt badawczy (nr 1 H02E 019 27) 16

56

Agnieszka Demczuk

ternetowych (badaniem objęto 213 jednostek samorządu terytorialnego) Ponadto zostały wykorzystane metody obejmujące opracowywanie i  interpretację zebranych materiałów, tj : analiza systemowa – jakie zmiany związane z nowymi sposobami udostępniania informacji i świadczenia usług publicznych dokonują się w zarządzaniu informacją w administracji lokalnej; statystyczna – zebranie danych o urzędach, które przygotowują się do wypełniania obowiązków nałożonych aktami prawnymi i  porównawcza, między innymi zdiagnozowanie, jak realizowane jest prawo dostępu do informacji publicznej w Polsce na tle prawa międzynarodowego i ustawodawstwa wewnętrznego innych państw Wykorzystano także elementy analizy instytucjonalno-prawnej i  decyzyjnej – w  jaki sposób przebiega proces decyzyjny w  związku z  nową sytuacją polityczną wynikającą z rozwoju ICT oraz ich wpływu na społeczeństwo i państwo oraz analizy zarządzania zmianami w administracji, umożliwiającej badanie zjawisk ekonomicznych, a wykorzystywanej także w zarządzaniu sprawami publicznymi w strukturach administracyjnych Województwo lubelskie w okresie prowadzonych badań było najsłabiej zinformatyzowanym regionem (25,8% – komputer, 11,5% – dostęp do Internetu, GUS 2004, zobacz wykres 1) Według badań Capgemini Polska, 97proc jednostek samorządu terytorialnego (jst) udostępniło strony www jako stronki „witrynki”17 W zakresie wykorzystywania nowoczesnych technologii przez administrację lokalną gminy i powiaty lubelskie od 2000 roku zajmowały końcowe miejsca Pomimo postępu w informatyzacji urzędów administracji lokalnej w Polsce, w województwie lubelskim występował: • niski proces modernizacji promocyjnych stron internetowych – w 2003 roku województwo lubelskie zajęło drugie miejsce od końca – tylko 57 proc urzędów posiadało własne strony, w 2004 roku – czwarte miejsce od końca – wzrost do 72 proc 18; • niski stopień komputeryzacji urzędów – średnia liczba komputerów przypadająca na jedną osobę w urzędzie gminnym w styczniu 2004 roku wyniosła 0,6219 (ostatnie miejsce)20; Capgemini Polska, Ministerstwo Nauki i  Informatyzacji, Rozwój eGovernment w Polsce. 3 edycja badań eEurope, Warszawa 2004 18 Wyniki pochodzą z badania przeprowadzonego na przełomie maja i czerwca 2004 r przez Stowarzyszenie „Miasta w Internecie” Metodami przeszukiwania były: wyszukiwarka Google, serwisy regionalne, intuicyjne wpisywanie adresów www nazwagminy pl oraz strony podmiotowe BIP, Stowarzyszenie „Miasta w Internecie”: www mwi pl, 20 stycznia 2005 r 19 Skala od 0 do 1, przy czym 1 oznaczało, iż jeden komputer przypadał na jedną osobę 20 ARC Rynek i  Opinia, Ministerstwo Nauki i  Informatyzacji, Stopień informatyzacji urzędów w  Polsce. Raport generalny z  badań ilościowych dla Ministerstwa Nauki i Informatyzacji, Warszawa 2004, s 36 17

Biuletyn Informacji Publicznej. Pierwsze doświadczenia…

•

•

57

niski stopień internetyzacji urzędów (nowoczesne łącza); wprawdzie średnia liczba osób korzystających z  Internetu przypadająca na jeden komputer w  urzędzie gminnym była stosunkowo wysoka i  wyniosła 0,7421 (na przykład w województwie śląskim – 0,59, pomorskim – 0,68, małopolskim – 0,68), ale w zewnętrznym połączeniu z Internetem urzędy gminne najczęściej wykorzystywały modem analogowy – 57,8 proc , najrzadziej zaś połączenia szerokopasmowe DSL o przepustowości równej 2 Mb/s lub większej – 3,7 proc 22; stosunkowo niski wskaźnik wydatków na informatyzację – w 2003 roku najwięcej, bo aż 55,9 proc urzędów gminnych wydało tylko 1  proc swego budżetu, aż 19,7 proc nie przeznaczyło na ten cel żadnych środków finansowych (podobna sytuacja występuje jeszcze w  województwie wielkopolskim, tj 1 proc budżetu przeznacza 55 proc urzędów gminnych, a 0 proc – podobnie 19,7 proc )23

Wykres 1 Wyposażenie gospodarstw domowych w komputery w poszczególnych województwach na tle Polski w 2003 roku Źródło: Strona Departamentu Statystyki Społecznej GUS, http://www stat gov pl/dane_spolgosp/ rod_bud _inw/nauka_technika/2003/doc/dzial_3 doc (data dostępu: 20 06 2016)

Skala od 0 do 1, przy czym 1 oznaczało, iż jedna osoba korzystająca z Internetu przypadała na jeden komputer 22 ARC Rynek i Opinia, Ministerstwo Nauki i Informatyzacji, op. cit., s 67 i 73–74 23 Ibidem, s 21 Najwięcej urzędów gminnych, które nie przeznaczają żadnych środków na informatyzację, wystąpiło w województwie pomorskim – 24,7 proc 21

58

Agnieszka Demczuk

Przygotowując badania kwestionariuszowe, autorzy przyjęli podstawową tezę o występowaniu wielu barier wśród lubelskich jednostek samorządu terytorialnego o charakterze: • politycznym (słaby udział przedstawicieli administracji w procesie podejmowania decyzji na szczeblu rządowym); • technologicznym (słaby rozwój infrastruktury); • organizacyjnym (niedostosowana do potrzeb e-administracji organizacja); • kulturowym (słaba samoświadomość urzędników, słaba wiedza na temat ICT); • finansowym (najbiedniejszy region); • społecznym (brak powszechnego wykorzystania w różnych aspektach, najlepiej e-handel) W 2004 roku Urząd Marszałkowski Województwa Lubelskiego i Politechnika Lubelska opracowały Regionalną Strategię Innowacji Województwa Lubelskiego. Innowacyjna Lubelszczyzna – przeobrażanie pomysłów w działanie24, w której w ramach analizy SWOT wskazano na te same słabe strony lubelskiego rynku innowacji Wśród zagrożeń przede wszystkim zostały wymienione: rosnąca konkurencja ze strony innych regionów w pozyskiwaniu środków na rozwój regionalny, stopniowa peryferyzacja regionu leżącego na zewnętrznych granicach UE i z dala od głównych centrów innowacyjnych Ponadto zwrócono uwagę na malejącą aktywność przedsiębiorstw w zakresie wdrażania innowacji, spadek konkurencyjności nauki w regionie i stopniową marginalizację ośrodków naukowo-badawczych poprzez słabe powiązania korporacyjne z  głównymi ośrodkami w  Polsce i za granicą Autorzy strategii zwrócili też uwagę na utrzymującą się niską sprawność instytucjonalną administracji publicznej w regionie, przejawiającą się między innymi niską kreatywnością i innowacyjnością w rozwiązywaniu problemów oraz nieefektywne wykorzystanie środków z funduszy strukturalnych przeznaczonych na rozwój regionalny w oparciu o wiedzę i nowe technologie Wyniki i  analiza przeprowadzonych badań potwierdziły postawione na początku badań tezy (zobacz tabela 1)

Urząd Marszałkowski Województwa Lubelskiego, Politechnika Lubelska, Regionalna Strategia Innowacji Województwa Lubelskiego. Innowacyjna Lubelszczyzna – przeobrażanie pomysłów w działanie, Lublin 2004, s 5–7 24

59

Biuletyn Informacji Publicznej. Pierwsze doświadczenia…

Tabela 1 Przeszkody w procesie informatyzacji administracji lokalnej, zdaniem urzędników (czerwiec 2003 roku) Wskazane przeszkody

Liczba odpowiedzi*

Brak środków finansowych

84

Mała liczba mieszkańców mająca dostęp do Internetu

82

Niska świadomość mieszkańców dotycząca korzyści

48

Zbyt wysokie ceny połączeń z Internetem

47

Brak informatyka w urzędzie

47

Słaba jakość łączy komputerowych

45

Brak sprzętu komputerowego

40

Niedostatek wiedzy i umiejętności

19

Brak osób w urzędzie orientujących się w problematyce e-government

12

* Urzędnicy mogli zaznaczyć wszystkie możliwe odpowiedzi. Źródło: Opracowanie własne

Istotną barierą, najczęściej wskazywaną przez samych urzędników, był brak środków finansowych Jednakże niskie nakłady na informatyzację i infrastrukturę wynikały również z  niskiego poziomu świadomości korzyści płynących z wykorzystywania technologii ICT i słabego poziomu edukacji informatycznej W związku z wejściem Polski do Unii Europejskiej administracja publiczna mogła realizować różne projekty infrastrukturalne w ramach Zintegrowanego Programu Rozwoju Regionalnego Badania przeprowadzone w 2004 roku wskazywały na to, iż tylko 21,4 proc jednostek samorządu terytorialnego w Polsce, a 17 proc w województwie lubelskim opracowało projekt w ramach działania 1 5 Infrastruktura społeczeństwa informacyjnego ZPORR 25 Podstawowe znaczenie wydawały się mieć jednak bariery techniczne, gdyż brak infrastruktury i  dostępu do szerokopasmowego i  szybkiego Internetu praktycznie uniemożliwiał jakiekolwiek inne działania Były one szczególnie istotne dla obywateli, którzy bez takiego dostępu byli skazani na wykluczenie cyfrowe (stąd występowały bariery społeczne) Niskie wskaźniki rozwoju gospodarczego, finansowego czy technologicznego, które występowały nie tylko w województwie lubelskim (także warmińsko-mazurskim, lubuskim, podkarpackim i świętokrzyskim) oraz brak skoordynowanych w tamtych latach działań stwarzały ryzyko stopniowej peryferyzacji kilku województw 25

ARC Rynek i Opinia…, op. cit., s 30

60

Agnieszka Demczuk

Z  barierami społecznymi silnie korespondowały bariery kulturowe, które występowały zarówno po stronie urzędników, jak i samych obywateli Badania pokazały, iż zadania związane z udostępnianiem informacji publicznej powierzane były często pracownikom nieprzygotowanym do realizacji tych obowiązków Niejednokrotnie były to osoby, które wykonywały dodatkowo inne zadania, niezwiązane z tą tematyką Z drugiej jednak strony zagadnienia dostępu do informacji publicznej czy elektronicznej administracji powinny stanowić podstawowy element powszechnej wiedzy urzędnika Sami urzędnicy postulowali konieczność doszkolenia się w problematyce związanej ze społeczeństwem informacyjnym, przyznając, że ich wiedza i umiejętności były na niskim poziomie Nisko także urzędnicy oceniali poziom edukacji i świadomość obywateli w zakresie korzyści wynikających z wykorzystywania Internetu Wreszcie dużym wyzwaniem dla administracji publicznej w ogóle, w tym administracji lokalnej, było przezwyciężanie barier organizacyjnych Niesprzyjająca budowie elektronicznej administracji była kultura organizacyjna administracji, zorientowanej na funkcje, a nie na cele; traktująca nowe przedsięwzięcia jako jeszcze jedno zadanie do wykonania, a nie jako nowy sposób wykonywania dotychczasowych zadań Ta postawa organizacyjna była warunkowana także działaniami administracji centralnej, chętnie decentralizującej zadania, lecz nie finanse (wciąż aktualny trend reformowania struktur państwowych) Ponadto niektóre zadania powierzane były administracji lokalnej bez żadnego wsparcia merytorycznego, a nawet czasami bez właściwego nadzoru nad powierzonymi zadaniami Wyniki badań dotyczących struktury i treści BIP-u również nie były zadowalające Najlepiej gminy wywiązały się z obowiązku umieszczenia na stronach Biuletynu podstawowych danych o  sobie, a  najsłabiej poradziły sobie z  tymi informacjami, które umożliwiałyby interakcję Urzędnicy nie zastanowili się dostatecznie nad tym, jakich informacji przede wszystkim poszukiwać będą użytkownicy, te publikowane były niekompletne, nieaktualizowane i  często uzupełniane wybiórczo Biuletyn Informacji Publicznej nie spełniał swej roli ogólnodostępnego urzędowego publikatora teleinformatycznego Podejmowanie jakichkolwiek decyzji ekonomicznych czy gospodarczych w tamtym czasie na podstawie informacji uzyskanych z  samych tylko Biuletynów poszczególnych gmin i  powiatów, jeżeli w  ogóle były możliwe, to z  pewnością były bardzo ryzykowne Komunikacja elektroniczna w ramach BIP – poza nielicznymi dobrymi przykładami – była jeszcze niemożliwa Nawet poziom informacyjny usług publicznych był wysoce niezadowalający Wiele urzędów, przy wyborze dostępnych na rynku komercyjnych ofert, które dostarczały gotowe szablony Biuletynu, brało pod uwagę przede wszystkim kryterium finansowe Jednakże często tzw tanie Biuletyny nie były przy-

61

Biuletyn Informacji Publicznej. Pierwsze doświadczenia…

gotowane właściwie, także pod względem technicznym – nie były w pełni wykorzystywane możliwości, jakie dają mechanizmy baz danych, pozwalające zapewnić spójność zamieszczanych informacji Wybór „tańszej” oferty, często przygotowywanej przez partnerów technologicznych nieznających specyfiki administracji lokalnej, pozostawił urzędy bez merytorycznego wsparcia w procesie decydowania o zawartości Biuletynu Konkludując26, można stwierdzić, że: • budowie elektronicznej administracji nie sprzyjała kultura organizacyjna, jednostki samorządu terytorialnego zorientowane na funkcje, a nie na cele; • obowiązek BIP był kolejnym zadaniem do wykonania, a  nie nowym sposobem wykonywania dotychczasowych zadań (decentralizacja zadań, bez decentralizacji finansów); • zauważalny był brak „samoświadomości” – precyzyjnej informacji o  sobie, o  każdej czynności, stanowisku pracy, kompetencjach pracowników; • liczne jednostki nie wygenerowały pełnej informacji w zakresie ustawowych kategorii informacji, miały problem z wypełnieniem BIP (zobacz tabela 2), ponadto najlepiej gminy wywiązały się z  obowiązku umieszczenia na stronach Biuletynu podstawowych danych o  sobie, a najsłabiej poradziły sobie z tymi informacjami, które umożliwiałyby interakcję; • także sami mieszkańcy nie byli w stanie z braku dostępu do Internetu i/lub wiedzy o możliwościach ocenić działań samorządów w zakresie budowania e-administracji Tabela 2 Liczba urzędów w województwie lubelskim (z 233) posiadających stronę podmiotową BIP w latach 2003–2005 Termin przeprowadzonego badania

Liczba urzędów posiadających stronę BIP

Liczba urzędów nieposiadających strony BIP

2–9 lipca 2003 roku

111

122

22 marca – 2 kwietnia 2004 roku

219

14

7 marca – 30 kwietnia 2005 roku

223

10

Źródło: Opracowanie własne

Więcej także na przykład A Pawłowska, A Demczuk, Informacja publiczna online. Stopień realizacji wymogu prawnego przez gminy i  powiaty Lubelszczyzny, [w:] S  Michałowski, W Mich (red ), Władza lokalna a media, Lublin 2006, s 35–49 26

62

Agnieszka Demczuk

Elektroniczna Platforma Usług Administracji Publicznej jako kolejny etap budowania elektronicznej administracji Elektroniczna Platforma Usług Administracji Publicznej (ePUAP) to inicjatywa uwzględniona po raz pierwszy w Planie Informatyzacji Państwa na lata 2007–2010 jako jedno z głównych przedsięwzięć informatycznych, mających na celu budowę elektronicznej administracji w Polsce Platforma ePUAP to system informatyczny służący udostępnianiu obywatelom i przedsiębiorcom oraz instytucjom publicznym podstawowych usług drogą elektroniczną O ile Biuletyn Informacji Publicznej miał być pierwszym istotnym projektem, przede wszystkim informacyjnym, zwiększającym dostępność wszelkich informacji o działaniach władzy publicznej i innych jednostek gospodarujących pieniędzmi publicznymi dla obywateli, o tyle – ePUAP miał być w swym założeniu głównym projektem informatycznym27, którego celem miało być udostępnienie jednostkom administracji rządowej i  samorządowej wspólnych usług, pozwalający na efektywną realizację docelowych funkcji dla obywatela Chociaż celem autorki jest przedstawienie w artykule pierwszego okresu doświadczeń administracji publicznej, związanych przede wszystkim z uruchomieniem systemu podmiotowych stron BIP i ich ocena, jednak trudno nie odnieść się – przynajmniej w zarysie – do kolejnej inicjatywy rządowej ePUAP, uwzględnionej po raz pierwszy w  Planie Informatyzacji Państwa na lata 2007–201028 Podstawą prawną ePUAP jest Ustawa z dnia 17 lutego 2005 roku o  informatyzacji działalności podmiotów realizujących zadania publiczne29, sprawy techniczne dotyczące platformy zostały zaś uregulowane w rozporządzeniach z 2011 roku30 W latach 2005–2008 zrealizowany był ten projekt pod nazwą „Budowa elektronicznej Platformy Usług AdminiWięcej na temat technicznych uwarunkowań ePUAP: D Bogucki, Wrota Polski – realizacja, koncepcja ePUAP, Ministerstwo Nauki i Szkolnictwa Wyższego, http://www nauka gov pl/g2/oryginal/ 2013_05/2221afc2614b415024e3959f8e1a1199 pdf [data dostępu: 25 11 2017] 28 Inicjatywa przewidziana po raz pierwszy w  dokumencie Wrota Polski – wstępna koncepcja projektu z  11 grudnia 2002 roku, opracowanym przez Komitet Badań Naukowych, http://kbn icm edu pl/informatyzacja/ wrota pdf#page=1&zoom=auto,-82, 374 [data dostępu: 25 11 2017] 29 Dz U 2005, nr 64, poz 565 30 Rozporzadzenie MSWiA z 21 kwietnia 2011 r w sprawie szczegółowych warunków organizacyjnych i technicznych, które powinien spełniać system teleinformatyczny służący do identyfikacji użytkowników, Dz U z 2011, nr 93, poz 545, Rozporządzenie MSWiA z 27 kwietnia 2011 r w sprawie zakresu i warunków korzystania z elektronicznej platformy usług administracji publicznej, Dz U z 2011, nr 93, poz 546, Rozporządzenie MSWiA z  27 kwietnia 2011 r w sprawie zasad potwierdzania, przedłużania ważności, 27

Biuletyn Informacji Publicznej. Pierwsze doświadczenia…

63

stracji Publicznej (ePUAP)” Koszt realizacji pierwszego etapu ePUAP wyniósł 32 mln zł i został sfinansowany w 75 proc ze środków pochodzących z Europejskiego Funduszu Rozwoju Regionalnego (w ramach Sektorowego Programu Operacyjnego Wzrost Konkurencyjności Przedsiębiorstw na lata 2004–2006), natomiast pozostałe 25 proc kosztów stanowiło współfinansowanie krajowe W kolejnych latach (2009–2015) platforma ePUAP (ePUAP2) była rozbudowywana o  nowe funkcjonalności w  ramach środków z Programu Operacyjnego Innowacyjna Gospodarka (przeznaczono kwotę 120 mln zł, z czego 85 proc wydatków pochodziło z Europejskiego Funduszu Rozwoju Regionalnego, a 15 proc stanowiło współfinansowanie krajowe) W ramach rozbudowy platformy przeniesiono część usług na platformę, ograniczając liczbę spraw załatwianych w tradycyjny sposób, udostępniono wiele mechanizmów integrujących jednostki samorządu terytorialnego oraz wprowadzono jednolitą klasyfikację usług (katalogu usług) Katalog usług miał umożliwić dokonanie w sposób jednolity i jednoznaczny opisu usługi przez różne jednostki administracji publicznej (te same usługi były wcześniej nazywane w różny sposób w różnych jednostkach samorządu terytorialnego) Tym samym ePUAP stał się wspólną infrastrukturą dla zintegrowanego, ujednoliconego i zagregowanego dostępu do wykorzystywanych elektronicznych usług publicznych ePUAP jest zatem stroną internetową (www epuap gov pl), dzięki której obywatele i przedsiębiorcy mogą załatwiać sprawy urzędowe, a ePUAP to także portal, na którym urzędy mogą udostępniać usługi bez konieczności ponoszenia części lub nawet całości kosztów wymaganych do ich świadczenia Z ePUAP można kontaktować się z dowolnego miejsca i w dowolnym czasie W sensie organizacyjno-technicznym ePUAP to wspólna infrastruktura udostępniania przez dowolne jednostki administracji publicznej usług publicznych w kanałach elektronicznych w relacjach z obywatelami, przedsiębiorcami i innymi jednostkami administracji publicznej Platforma zawiera mechanizmy koordynacji usług publicznych świadczonych przez kilka podmiotów publicznych W  doktrynie wymienia się przede wszystkim szereg korzyści płynących z  uruchomienia platformy (zobacz tabela 3) Nie należy jednak zapominać także o  problemach związanych głównie z ograniczeniem dostępu do systemu, wynikających z jego awarii na przestrzeni czasu

wykorzystania i unieważniania profilu zaufanego elektronicznej platformy usług administracji publicznej, Dz U 2011, nr 93, poz 547

64

Agnieszka Demczuk

Tabela 3 Korzyści z wykorzystywania ePUAP Korzyści dla obywateli

Korzyści dla administracji

Usługi administracji publicznej dostępne w jedUproszczenie procesu tworzenia e-urzędu nym miejscu Możliwość załatwienia spraw urzędowych przez Usprawnienie i upowszechnienie elektronicznej Internet drogi dostępu do usług administracji publicznej Możliwość wnoszenia opłat za usługi publiczne drogą elektroniczną

Urząd bardziej przyjazny obywatelowi

Oszczędność czasu i pieniędzy

Możliwość korzystania z infrastruktury umożliwiającej wymianę danych pomiędzy urzędami administracji publicznej

Jedna baza wzorów dokumentów elektronicznych niezbędna do korzystania z usług administracji publicznej Ograniczenie konieczności powiadamiania wszystkich urzędów o zmianie danych osobowych Możliwość załatwienia oraz sprawdzenia stanu sprawy w dowolnym czasie i miejscu

Poszerzanie katalogu usług publicznych dostępnych drogą elektroniczną

Ograniczenie liczby dokumentów wymaganych od obywatela Źródło: I Bednarski, R Sternicki, e-PUAP w  pytaniach i  odpowiedziach, [w:] R Adamczyk, I  Adamska, I Bednarski i inni (red ), ePUAP w praktyce, Wrocław 2011, s 107

Warto nadmienić, iż z dniem 17 czerwca 2010 roku31 każdy podmiot świadczący usługi publiczne został zobowiązany prawnie do dopuszczenia możliwości wnoszenia przez interesantów ich wniosków w formie dokumentów elektronicznych przy wykorzystaniu elektronicznej skrzynki podawczej podmiotu realizującego zadania publiczne, założonej i wyposażonej w zestandaryzowane formularze elektroniczne na ePUAP, zgodne z Centralnym Repozytorium Wzorów Dokumentów (funkcjonującego przy MSWiA) Postanowienie to miało przyczynić się do zwiększenia wykorzystania ePUAP

Ustawa z dnia 12 lutego 2010 roku o zmianie ustawy o informatyzacji działalności podmiotów realizujących zadania publiczne oraz niektórych innych ustaw, Dz U 2010, nr 40, poz 230 31

Biuletyn Informacji Publicznej. Pierwsze doświadczenia…

65

Rys 3 Strona główna Elektronicznej Platformy Usług Publicznych Źródło: https://epuap gov pl/wps/portal/strefa-klienta/katalog-spraw [data dostępu: 26 11 2017]

Wreszcie w  celu większej skuteczności w  ePUAP2 udostępniono funkcje, między innymi: uprawnienie do tworzenia i  obsługi dokumentów elektronicznych, możliwość przesyłania dokumentów elektronicznych czy też wymianę danych między ePUAP a innymi systemami teleinformatycznymi W 2010 roku wprowadzono profil zaufany ePUAP32 Dalszy rozwój platformy wymaga stałego systematycznego zwiększenia zarówno liczby instytucji publicznych, jak i rozbudowy katalogu dostępnych usług Warto jednak nadmienić, iż etap tworzenia i  rozbudowy ePUAP2 zbiegł się w czasie z przyjęciem na poziomie Unii Europejskiej zupełnie już nowego dokumentu politycznego: Strategia Europa 202033 (Strategia na rzecz inteligentnego i zrównoważonego rozwoju sprzyjającego włączeniu społecznemu – A strategy for smart, sustainable and inclusive growth) W strategii tej przyjęto, że celem ma być osiągnięcie wzrostu gospodarczego, który powinien być inteligentny (dzięki bardziej efektywnym inwestycjom w  edukację, badania naukowe i  innowacje), zrównoważony (dzięki zdecydowanemu przesunięciu w kierunku gospodarki niskoemisyjnej oraz sprzyjający włączeniu społeczneWięcej: K Kardasz, K Zapolska, Elektroniczna Platforma Usług Publicznych, https:// www law muni cz/sborniky/cofola2011/files/IT/eGovernment/Zapolska_Karolina_ 6365 pdf [data dostępu: 25 11 2017] 33 Tekst na stronie: http://ec europa eu/eu2020/pdf/1_PL_ACT_part1_v1 pdf [data dostępu: 24 01 2016], COM (2010) 2020 końcowy 32

66

Agnieszka Demczuk

mu (szczególny nacisk położono na tworzenie nowych miejsc pracy i ograniczenie ubóstwa) Strategia koncentruje się na pięciu, w dalszej perspektywie, celach w dziedzinie zatrudnienia, innowacyjności, edukacji, walki z ubóstwem oraz w zakresie klimatu i energii Wydaje się w tym miejscu zasadny pogląd, iż działania władz polskich w postaci budowy i rozbudowy platformy świadczenia elektronicznych usług publicznych w postaci ePUAP2 w latach 2009–2016 były działaniami fundamentalnymi i niezbędnymi dla rozwoju elektronicznego rządu w Polsce, jednakże „mocno spóźnionymi” w stosunku do priorytetów, które określono już w nowej polityce postlizbońskiej w 2010 roku Dla porównania konieczność podjęcia działań władz krajowych, związanych ze zinformatyzowaniem usług publicznych w państwach Unii Europejskiej, była przedmiotem zainteresowania polityki lizbońskiej prowadzonej w latach 2000–2005 W 2003 roku Komisja Europejska opublikowała komunikat „Rola eGovernment dla przyszłości Europy” (The Role eGovernment for Europe’s Future)34, zgodnie z którym elektroniczny rząd (e-government) to użycie technologii informacyjnych i  komunikacyjnych w  administracji publicznej, połączone ze zmianami organizacyjnymi i nowymi umiejętnościami w celu poprawy jakości usług publicznych i  mechanizmów demokratycznych oraz wzmocnienia poparcia dla działań publicznych W  dokumencie była mowa o dobrym „elektronicznym rządzeniu” (good e-governance), wykorzystującym technologie informacyjne i komunikacyjne, uwzględniającym zmiany organizacyjne i kulturowe w celu umożliwienia obywatelom świadczenia usług także z zakresu służby zdrowia, edukacji i publicznego transportu

Zakończenie W  ostatnich kilkunastu latach podstawowe znaczenie dla systemu politycznego, a  istotnego z  punktu widzenia dostępu do informacji publicznej, ma ciągły rozwój społeczeństwa informacyjnego, rozwój gospodarki innowacyjnej, procesy globalizacyjne i rozwój ICT Zjawiska te przyspieszyły proces otwierania się instytucji publicznych, w tym administracji publicznej, i jednocześnie zmusiły do podjęcia wielu nowych działań w kierunku ich większej otwartości Otwartości i jawności administracji publicznej służy odpowiednio uregulowane, wdrożone i realizowane prawo do informacji W dobie gwałtownego rozwoju nowoczesnych technologii komunikacyjnych i  informacyjnych oraz wzrostu znaczenia efektywnej wymiany informacji, ogrom34

COM (2003) 567 końcowy

Biuletyn Informacji Publicznej. Pierwsze doświadczenia…

67

ną rolę odgrywają sposoby przekazywania informacji z wykorzystaniem Internetu i innych nowoczesnych technik oraz narzędzi informatycznych Trwający od kilkunastu lat w  wielu państwach Unii Europejskiej, w  tym w Polsce, proces jurydyzacji wolności informacyjnej, uwzględniający także najnowsze zdobycze techniki, zmienia w  sposób zasadniczy funkcjonowanie administracji publicznej Rozwój regulacji w  tym zakresie przebiega równolegle z procesami dokonującymi się w związku z postulatami głębokiej reformy struktur organizacyjnych państwa Rozmaite propozycje „naprawy” struktur, ujęte w formie różnych koncepcji, miały i wciąż mają charakter eklektyczny i formułowane są w oparciu o dorobek różnych dyscyplin naukowych Wspólnym mianownikiem znanych w doktrynie i praktyce koncepcji jest stworzenie administracji publicznej transparentnej i otwartej na obywatela, sprawnie zarządzanej, wykorzystującej w większym zakresie wiedzę i umiejętności urzędników (administracja ucząca się) oraz efektywnie implementującej narzędzia informatyczne (elektroniczna administracja) Dla administracji publicznej istotnym punktem odniesienia powinna być satysfakcja obywatela ze świadczonych usług publicznych, obywatela dobrze poinformowanego i świadomego swych praw Istotnym instrumentem w  komunikacji administracji z  obywatelem jest w  Polsce prawo do informacji publicznej, gwarantowane w  Konstytucji RP z 1997 roku i w Ustawie o dostępie do informacji publicznej z 2001 roku Ustawa wprowadziła do polskiego systemu prawnego i sfery publicznej, a Rozporządzenie z 2007 roku konkretyzowało, instytucję Biuletynu Informacji Publicznej Długi okres vacatio legis miał umożliwić podmiotom publicznym przygotowanie się do realizacji tego obowiązku BIP miał być ujednoliconym urzędowym publikatorem teleinformatycznym, składającym się z  systemu stron w sieci informatycznej Zamierzeniem ustawodawcy było wprowadzenie określonych standardów, ułatwienie oraz usprawnienie powszechnego udostępniania informacji publicznej BIP miał być również istotnym elementem całościowej przemiany funkcjonowania instytucji publicznych i budowy tzw elektronicznego rządu Praktyka administracyjna w  pierwszych latach obowiązywania ustawy (w  latach 2003–2005) pokazała, iż BIP, będący pierwotnie nadzieją na powstanie ważnego medium, przede wszystkim informacyjnego, stał się kolejnym „uciążliwym” dla urzędników zadaniem do wykonania Opieszałość czy wręcz lekceważenie obowiązków prawnych i brak należytej świadomości wśród urzędników co do korzyści płynących z posiadania tak ważnego źródła informacji spowodowały, iż w rzeczywistości wiele stron podmiotowych były stronkami „witrynkami” Strony podmiotowe charakteryzowały się dużym zróżnicowaniem pod względem merytorycznym, funkcjonalnym i  technicznym Wiele podstawo-

68

Agnieszka Demczuk

wych kategorii informacji publicznej było niekompletnych, nieaktualizowanych, a sposób ich publikacji na stronie był mało przejrzysty Na wielu stronach brakowało opisu jakichkolwiek procedur administracyjnych umożliwiających załatwienie spraw w urzędzie W skrajnych przypadkach nie było w ogóle stron podmiotowych BIP, pomimo groźby sankcji (art 23 u d i p ) Opracowanie szablonu BIP było często powierzane, na zasadach outsourcingu, firmom komercyjnym Firmy, nieznające specyfiki urzędu, przekazywały gotowy szablon zawierający błędy lub niepotrzebne kategorie w  menu przedmiotowym i  podmiotowym W przygotowanych szablonach znajdowały się natomiast informacje niedozwolone (reklamy partnera technologicznego i informacje o charakterze komercyjnym) Dodatkowo chaotyczny rozwój Biuletynu pogłębił brak odpowiedniego wsparcia i nadzoru ze strony ministra właściwego ds informatyzacji oraz brak określonych i dostępnych minimalnych, ujednoliconych standardów technicznych dla stron podmiotowych (art 44 ust 5 Ustawy z dnia 17 lutego 2005 r o informatyzacji działalności podmiotów realizujących zadania publiczne) Rzeczywisty dostęp do informacji publicznej za pośrednictwem BIP w latach 2003–2005 należało ocenić negatywnie Biuletyn nie był ujednoliconym i  ogólnodostępnym systemem stron Tym bardziej nie był narzędziem elektronicznej komunikacji, bo poza nielicznymi wyjątkami nie został nawet osiągnięty w tamtych latach poziom informacyjny usług publicznych Z tego punktu widzenia BIP nie był pierwszym krokiem w kierunku budowania e-government w Polsce Potrzebne były inwestycje w infrastrukturę informatyczną Lokalni decydenci musieli i sami siebie, i swych wyborców przekonać do przeprowadzenia potrzebnych inwestycji w infrastrukturę, co zwłaszcza na terenach wiejskich było zadaniem trudnym, szczególnie ze względu na występujące tam bariery mentalnościowe we wprowadzaniu technologii w komunikacji Szerzej, zarówno w  samej administracji, jak i  jej otoczeniu, występowało szereg barier o charakterze prawnym, finansowym, technicznym, organizacyjnym, społecznym i  kulturowym, niesprzyjających lub utrudniających proces budowania elektronicznej administracji Zmiany w prawie i rozwój infrastruktury teleinformatycznej były niezbędne Konieczna była diametralna przemiana sposobu myślenia, stereotypowych zachowań urzędników dystansujących się od posługiwania się narzędziami informatycznymi w urzędzie Potrzebna była również w większym zakresie współpraca i wspólna koordynacja działań podejmowanych przez decydentów politycznych i urzędników na szczeblu centralnym, regionalnym i lokalnym w zakresie budowania elektronicznego rządu Jednak, patrząc z szerszej perspektywy kolejnych lat, można zauważyć, że ten pierwszy etap procesu informatyzacji administracji publicznej w  Polsce (w tym oczywiście w województwie lubelskim) należy ocenić trochę inaczej Ów etap budowy elektronicznej administracji był bowiem etapem najtrudniej-

Biuletyn Informacji Publicznej. Pierwsze doświadczenia…

69

szym do zrealizowania BIP, poprzez wymóg prawny wprowadzenia w każdej jednostce samorządu terytorialnego, stał się nie tylko pierwszym, ale i  najistotniejszym krokiem – „kamieniem węgielnym” – w  kierunku budowania e-government w Polsce W tym okresie przede wszystkim zostały przełamane bariery: kulturowa i społeczna, które zdaniem autorki są najtrudniejszymi do przezwyciężenia w procesie rozwoju społeczeństwa informacyjnego Oczywiście, z punktu widzenia infrastruktury, kolejną istotną barierą była finansowa Potrzebne były inwestycje w infrastrukturę techniczną Należy jednak pamiętać, iż powszechność dostępu do mediów spowodował przez następne lata spadek kosztów inwestycji tego typu Last but not least ogromną rolę i wsparcie w  budowę infrastruktury odniosły fundusze pomocowe w  ramach polityki lizbońskiej Unii Europejskiej Obecnie, przykładowo, w ramach wykorzystania ICT w administracji publicznej (GUS, 2014–2015), w województwie lubelskim w 66,5 proc urzędach obsługą informatyczną zajmowali się wydzieleni pracownicy (na tle Polski – 65,7 proc ), w 64,1 proc urzędów lubelskich korzystano z systemu elektronicznego zarządzania dokumentami oraz w 2014 roku w 87,9 proc urzędach najczęściej stosowanym rodzajem połączenia z Internetem było łącze szerokopasmowe (DSL)35 W dobie społeczeństwa informacyjnego proces wykorzystywania ICT do udostępniania i  wymiany informacji między obywatelami i  urzędem oraz podnoszenie sprawności funkcjonowania i świadczenia usług online stał się nieuchronny W 2008 roku powstał nowy projekt informatyczny tworzenia elektronicznego Portalu Usług Administracji Publicznej (e-PUAP, ePUAP2), przygotowywany całkiem niezależnie od BIP Platforma udostępnia usługodawcom infrastrukturę technologiczną do świadczenia usług obywatelom (usługobiorcom), przedsiębiorcom, a wśród uczestników ePUAP znajdują się zarówno jednostki administracji centralnej, jak i samorządu terytorialnego, w 2017 roku między innymi były to: samorządy, w tym urzędy gminy (wniosek o dowód, prawo jazdy; spis wyborców), urzędy stanu cywilnego (odpisy aktów: małżeństwa, urodzenia, zgonu), Zakład Ubezpieczeń Społecznych (zwolnienia lekarskie, składki), urzędy skarbowe (rozliczenia podatkowe, zgłoszenie spadków lub darowizn), rejestr PESEL i  rejestr dowodów osobistych Tym samym proces budowania elektronicznego rządu w Polsce, zdaniem autorki, składał się zasadniczo właśnie z wymienionych i opisanych dwóch etapów, tj uruchomienia przez wszystkie organy władzy publicznej i  podmioty realizujące zadania publiczne podmiotowych stron Biuletynu Informacji Publicznej w latach GUS, Społeczenstwo informacyjne w Polsce. Wyniki badań statystycznych z lat 2011– 2015, Warszawa 2015 35

70

Agnieszka Demczuk

2002–2005 (jako podstawowy komunikator udostępniający informacje publiczne w państwie stał się pierwszym projektem z wykorzystaniem ICT o tak powszechnym zasięgu) oraz budowy w 2008 roku i dalszej rozbudowy Elektronicznej Platformy Usług Publicznych Należy dodać, iż ePUAP ma ewaluować z dotychczasowej funkcji portalu elektronicznych usług publicznych do programu działań na rzecz usprawnienia administracji państwowej, a system informatyczny będzie jednym z jego narzędzi W póżniejszym czasie miał być przekształcany – po pierwsze – w kierunku stworzenia Repozytorium Procesów Administracji Publicznej, po drugie – jako centralny broker usług i informacji oraz Repozytorium dobrych praktyk administracji

Bibliografia Akty prawne Konstytucja RP z 2 kwietnia 1997, Dz U 1997, nr 78, poz 483 z późn zm O dostępie do informacji publicznej – ustawa z 6 września 2001, Dz U 2001, nr 112, poz 1198 z późn zm O informatyzacji działalności podmiotów realizujących zadania publiczne z 17 lutego 2005, Dz U 2005, nr 64, poz 565 O zmianie ustawy o informatyzacji działalności podmiotów realizujących zadania publiczne oraz niektórych innych ustaw – ustawa z dnia 12 lutego 2010, Dz U 2010, nr 40, poz 230 W sprawie BIP – Rozporządzenie MSWiA z dnia 17 maja 2002, Dz U 2002, nr 67, poz  619 W sprawie BIP – Rozporządzenie MSWiA z dnia 18 stycznia 2007, Dz U 2007, nr 10, poz 68 W sprawie szczegółowych warunków organizacyjnych i technicznych, które powinien spełniać system teleinformatyczny służący do identyfikacji użytkowników – Rozporządzenie MSWiA z 21 kwietnia 2011 r , Dz U z 2011, nr 93, poz 545 W sprawie zakresu i warunków korzystania z elektronicznej platformy usług administracji publicznej – Rozporządzenie MSWiA z 27 kwietnia 2011 r , Dz U z 2011, nr 93, poz 546 W sprawie zasad potwierdzania, przedłużania ważności, wykorzystania i unieważniania profilu zaufanego elektronicznej platformy usług administracji publicznej – Rozporządzenie MSWiA z 27 kwietnia 2011 r , Dz U 2011, nr 93, poz 547 Dokumenty polityczne Common List of Basic Public Services, eEurope 2002. Impact and Priorities, COM (2001) 140 końcowy, Bruksela, 13 marca 2001 eEurope 2002: Impact and Priorities, COM (2001) 140 końcowy, Bruksela, 13 marca 2001

Biuletyn Informacji Publicznej. Pierwsze doświadczenia…

71

eEurope 2002: An Information Society for All. Action Plan, COM (2000) 330 końcowy, Bruksela, 14 czerwca 2000 eEurope 2005: An Information Society for All. An Action Plan, COM (2002) 263 końcowy, Bruksela, 28 maja 2002 eEurope+: Wspólne działania na rzecz wdrożenia Społeczeństwa Informacyjnego w Europie – Plan Działań sporządzony przez kraje kandydujące przy wsparciu Komisji Europejskiej, Goteborg, 15–16 czerwca 2001 Rola eGovernment dla przyszłości Europy, The Role eGovernment for Europe’s Future, COM (2003) 567 końcowy Strategia Europa 2020 – Strategia na rzecz inteligentnego i zrównoważonego rozwoju sprzyjającego włączeniu społecznemu, A strategy for smart, sustainable and inclusive growth), COM (2010) 2020 końcowy Urząd Marszałkowski Województwa Lubelskiego, Politechnika Lubelska, Regionalna Strategia Innowacji Województwa Lubelskiego. Innowacyjna Lubelszczyzna – przeobrażanie pomysłów w działanie, Lublin 2004 Wrota Polski – wstępna koncepcja projektu z 11 grudnia 2002, opracowana przez Komitet Badań Naukowych, http://kbn icm edu pl/informatyzacja/wrota pdf#page= 1&zoom=auto,-82,374 [data dostępu: 25 11 2017] Materiały statystyczne i inne ARC Rynek i  Opinia, Ministerstwo Nauki i  Informatyzacji, Stopień informatyzacji urzędów w  Polsce. Raport generalny z  badań ilościowych dla Ministerstwa Nauki i Informatyzacji, Warszawa 2004 Capgemini Polska, Ministerstwo Nauki i Informatyzacji, Rozwój eGovernment w Polsce. 3 edycja badań eEurope, Warszawa 2004 GUS, Społeczenstwo informacyjne w Polsce. Wyniki badań statystycznych z lat 2011– 2015, Warszawa 2015 Opracowania Adamczyk R , Adamska I , Bednarski I i inni, ePUAP w praktyce, Wrocław 2011 Bernaczyk M , Jabłoński M , Wygoda K , Biuletyn Informacji Publicznej. Informatyzacja administracji, Wrocław 2005 Bogucki D , Wrota Polski – realizacja, koncepcja ePUAP, Ministerstwo Nauki i Szkolnictwa Wyższego, http://www nauka gov pl/g2/oryginal/2013_05/ 2221afc2614b4150 24e3959f8e1a1199 pdf [data dostępu: 25 11 2017] Doktorowicz K , Europejski model społeczeństwa informacyjnego. Polityczna strategia Unii Europejskiej w  kontekście globalnych problemów wieku informacji, Katowice 2005 Fundowicz S , Śwital P , ABC Administracji, t 5, Radom 2014 Kardasz K , Zapolska K , Elektroniczna Platforma Usług Publicznych, https://www law muni cz/sborniky/cofola2011/files/IT/eGovernment/Zapolska_Karolina_6365 pdf [data dostępu: 26 11 2017] Oleński J , Ekonomika informacji – metody, Warszawa 2003

72

Agnieszka Demczuk

Pawłowska A , Demczuk A , Informacja publiczna online. Stopień realizacji wymogu prawnego przez gminy i powiaty Lubelszczyzny, [w:] S Michałowski, W Mich (red ), Władza lokalna a media, Lublin 2006 Pawłowska A , Sakowicz M , ICT in Local Government – Better Services, More Transparency and Prospects for Increased Participation, [w:] J Finlay, M Dębicki (red ), Delivering Public Servcies in CEE Countries: Trends and Developments, Bratysława 2003 Pawłowska A , Zasoby informacyjne w administracji publicznej w Polsce. Problemy zarządzania, Lublin 2002 Porębski L , Rewolucja informacyjna jako źródło nowych podziałów społecznych, [w:] R  Borkowski (red ), Globalopolis. Kosmiczna wioska: szanse i zagrożenia, Warszawa 2003 Sienkiewicz P , Teorie rozwoju społeczeństwa informacyjnego, [w:] L H Haber (red ), Polskie doświadczenia w kształtowaniu społeczeństwa informacyjnego. Dylematy cywilizacyjno-kulturowe, Kraków 2002

Public Information Bulletin. The First Experience in Electronic Public Administration in Poland Public Information Bulletin (PIB) is an official telecommunication publication which is an obligatory legal institution in Poland and the only one of its kind in the European Union The PIB was supposed to be the basic mechanism of electronic communication between a citizen and a public authority Since 2005 (after the entry into force of all the provisions of the Act on access to public information from 2001) PIB has become one of the basic and obvious manifestations of the development of the information society in Poland The legislator based the principle of access to public domain information on web tools and thereby accelerated and forced the development of electronic public administration within the legal obligation The process of informatization of the administration was part of the broader context of the political decisions adopted at the government level concerning the accession of Poland to European Union programs under the Lisbon Strategy This first stage of introduction to all the offices of the Public Information Bulletin proved to be the most difficult There are barriers of a financial, technical, organizational, social and cultural nature in many local government units In 2008, the Electronic Platform for Public Services was launched, followed by ePUAP2 This is a teleinformatic system in which public institutions provide services through a single Internet access point This was another important step of building an electronic government in Poland Key words: Information, public information, information society, Public Information Bulletin, e-administration, e-governance, Electronic Platform of Public Administration Services

Василь Гулай, Наталія Колесницька, Віра Максимець Lviv Polytechnic National University

Політичні ризики для системи електронного декларування доходів у реаліях української моделі імітаційної демократії Актуальність та постановка проблеми Ступінь і характер деструктивного впливу у внутрішньополітичній сфері сучасної України зумовлені не тільки неприхованою інтервенцією країни-агресора, але й  мають внутрішньоукраїнську природу, виходячи із реалізації латентних інтересів чільних індивідуальних і групових репрезентантів постмайданного правлячого політичного класу України як домінуючого вектора суспільно-політичної, інформаційної та соціально-економічної діяльності державних інституцій Проблематика пропонованого дослідження видається актуальною в  теоретичному та прикладному аспектах як перша спроба комплексного аналізу причин, перебігу та наслідків використання інформаційно-комунікаційних технологій в декларованому процесі активізації антикорупційної політики України за умов домінування латентних інституційно-процедурних механізмів політичної інтеракції

74

Василь Гулай, Наталія Колесницька, Віра Максимець

Формулювання мети та завдань роботи Метою даної роботи є характеристика політичних ризиків для системи електронного декларування в умовах української моделі імітаційної демократії Відповідно до поставленої мети необхідно вирішити наступні дослідницькі завдання: охарактеризувати підходи до розуміння взаємозв’язку імітаційної демократії, гібридного політичного режиму та периферійного суспільства; проаналізувати причини впровадження в  Україні системи електронного декларування доходів як елементу антикорупційної політики; дослідити сутність, характер та масштаби політичного впливу на дезорганізацію системи електронного декларування доходів Реалізація поставленої мети й виконання завдань пропонованої роботи зумовлюють необхідність застосування комплексу світоглядно-філософських, загальнонаукових та спеціально-політологічних методів на засадах міждисциплінарного підходу

Виклад основного матеріалу Сучасні тенденції розвитку інформаційно-комунікаційних технологій висувають нові вимоги до функціонування Української держави загалом та інституційно-процедурних форм попередження та боротьби із залишками попередньої кланово-олігархічної моделі політичного устрою зокрема Новий формат взаємодії влади і суспільства в аспекті зміни традиційних форм управління державою розглядається як шлях у напрямі покращення організаційних зв’язків, що сприятиме зміцненню суспільства, державних інституцій і поступовому прогресивному розвитку Демократія, збагачена можливостями віртуальних технологій і включена в  загальну систему цінностей інформаційного суспільства, може виявитися важливим досягненням в  оптимізації відносин держави й громадянина1 Цифрова демократія змінює політичне поле держави – формується нова, активна соціальна позиція громадян, діяльність політичних партій, окремих політиків, громадських організацій частково переноситься в системи віртуальної реальності, змінюються вимоги до політиків і державних діячів2 І Свищ, Процес віртуалізації політики, www sworld com ua/konfer33/1092 pdf [дата доступу: 22 06 2017] 2 Ibidem 1

Політичні ризики для системи електронного декларування…

75

У мережі Інтернет пріоритетним стає розвиток не інформаційних, а саме імітаційних технологій3 Запровадження імітаційної неоліберальної моделі мало наслідком не перехід до “високорозвиненої демократії”, а периферизацію українського суспільства4 Периферійне суспільство, що намагається розвиватися за зразками іншого суспільства, розглядаючи себе крізь призму запозичених та навʼязаних ідеологічних схем, насправді адекватно себе не усвідомлює, не має точних координат соціального самовизначення і підпорядковує свій розвиток потребам центрів капіталістичної системи, яких воно намагається наслідувати Владна верхівка не може змінити траєкторію історичного руху, оскільки інтелект її імітаційний, несамостійний, свідомість колонізована і нездатна до творчого пошуку історичних альтернатив периферійності5 Політична система України після оголошення незалежності протягом багатьох років балансувала на грані між демократією і авторитаризмом, тому її політичну систему можна назвати гібридним режимом6 Г Куц три роки тому справедливо вказувала, що розрив між політичною теорією та політичною практикою в  Україні вражає своїми масштабами Тривалий час транзитологічні концепції виконували суто інструментальну роль – використовувалися лише задля імітації процесів демократизації перед європейським співтовариством Фасадність демократії підкреслювалася функціонуючими політичними інститутами в Україні, за лаштунками діяльності яких насправді приховувалися непрозорість влади, корупційні схеми, ігнорування закону, нехтування елементарними правами людини тощо7 У випадку проголошення курсу на демократизацію внаслідок відмови від недемократії, однією з передумов установлення імітаційної демократії може виступати усвідомлення правлячими колами оновлюваної держави необхідності активної, зовнішньої атрибутивної демонстрації новим закордонним партнерам прихильності прийнятих у системах осВ Саяпин, Технологии виртуализации политической власти в информационную эпоху, http://www gramota net/materials/3/2015/8-1/42 html [дата доступу: 21 06 2017] 4 А Малюк, Імітаційно-периферійна модель суспільного розвитку України в  контексті сучасних глобальних трансформацій, “Український соціум”, Київ 2014, № 1, с 27 5 Ibidem, с 29 6 М Прокоп, Трансформація політичної системи України: баланс на грані демократії і авторитаризму, http://www esnuir eenu edu ua/bitstream/123456789/4941/ 1/ prokop1 pdf [дата доступу: 20 06 2017] 7 Г Куц, Перипетії формування політичного режиму в пострадянській Україні: досвід майданів, “Сучасне суспільство”, Київ 2014, випуск 1, с 84 3

76

Василь Гулай, Наталія Колесницька, Віра Максимець

танніх ціннісних орієнтирів (у нашому випадку, цінності демократії як визнаної на міжнародному рівні найважливішої нормативної ідеї) з метою недопущення застосування санкцій і політичної ізоляції8. Гібридні режими часто треба розглядати як етап переходу, але це не повинно заперечувати той факт, що довгостроковий баланс між демократією та авторитаризмом може стати основою для визначення гібридних режимів як нового типу політичних режимів9 Прикладом такого роду є система, яку до останнього часу намагалися створити і в Україні, за президентства Віктора Януковича Скасувавши конституційні зміни 2004 року та перейшовши знову до президентсько-парламентської форми правління, майже вся повнота виконавчої влади в Україні сконцентрувалася у президента, а проведення цілої низки реформ, які, до речі, перманентно та жваво критикувалися з  боку опозиційних сил, було направлено та призвело до встановлення в Україні імітаційної демократії10 В Україні, яка нібито стала на шлях демократичних перетворень, замість демократії сформувалася олігархічно-кланова модель політичного режиму Ця гібридна модель, характеризуючись тісним зрощенням політики та економіки, формувалася поступово, набуваючи специфічних ознак за часів діяльності кожного з  чотирьох президентів незалежної України11 Додамо від себе, що пʼятий президент – Петро Порошенко не став винятком “Революція гідності” засвідчила нові зсуви в  суспільній свідомості, які, по суті, визначали цивілізаційний вибір України12 Як справедливо зазначає А М Киридон, “Революція гідності” стала маркером і потужним імпульсом процесів у  новітній історії України, а  також лакмусом європейської спільноти в  цілому Зокрема: а) у  внутрішньополітичному відношенні вона внесла істотні корективи в  процеси самоідентифіН Жук, Имитационная демократия как господствующий политический режим в государствах современного мира, “Вісник Харківського національного університету імені В Н Каразіна”, Харків 2015, серія: Право, випуск 20, с 28 9 М Прокоп, Теоретико-методологічні засади аналізу гібридних режимів. Операціоналізація та концептуалізація, “Вісник Дніпропетровського університету”, Дніпропетровськ 2016, № 6, Політологія, с 75 10 A Калиніна, Від класичного тоталітаризму до тоталітарної демократії, “Актуальні проблеми політики”, Одеса 2014, випуск 52, с 285–286 11 Г Куц, op. cit., с 84 12 B Кривошеїн, Вплив “Революції гідності” на політичну та правову культуру українського суспільства, “Вісник Національного університету «Юридична академія України імені Ярослава Мудрого»”, Харків 2016, серія: філософія права, політологія, соціологія, № 2, с 37 8

Політичні ризики для системи електронного декларування…

77

кації (переформатування ідентичностей) та творення політичної нації; б) у зовнішньополітичному вимірі – в уявлення про місце України у світі як суб’єкта міжнародних відносин13 По суті, суспільно-політичні зрушення в Україні кінця 2013 – початку 2014 р стали прикладом небаченого досі стану громадсько-політичної мобілізації, який зумовлений не лише значенням для громадян проблеми геополітичного вибору правлячої еліти України, а, насамперед, “якістю” політичного режиму, у тому числі мірою можливості реалізації громадянами своїх прав та свобод, ставленням правлячої еліти і  силових структур до тих чи інших форм громадянського спротиву14 Відбулися якісні зрушення у  владній еліті в  бік встановлення ефективного громадського контролю за владою, зменшення (а в перспективі – зникнення) тиску на засоби масової комунікації, утвердження свободи конкуренції еліт, заохочення відкритості еліт для соціальної мобільності, забезпечення поступального розвитку громадянського суспільства15 Але в сучасних умовах корупція породжує чи не найбільшу проблему та несе загрози для стабільності й безпеки українського суспільства, що підриває демократичні інститути й цінності, етичні цінності й справедливість та завдає шкоди сталому розвитку країни і принципу верховенства права Одним із превентивних інструментів антикорупційної політики має стати декларування доходів, що, у свою чергу, здійснюється шляхом заповнення на офіційному веб-сайті Національного агентства з питань запобігання корупції (далі – НАЗК) декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, в електронній формі (далі – е-декларація)16 На жаль, не втратили своєї актуальності висловлені сім років тому зауваження, що в Україні все ще відчувається значний дефіцит публічності в діяльності політикуму як наслідок непрозорості і недіалогічності опрацювання рішень, порушення процедури їх прийняття17 A Киридон, Революція Гідності: причини, характер, основні етапи, “Історична пам’ять”, Полтава 2015, випуск 33, с 29 14 O Ямельницький, Політична мобілізація населення України: умови та чинники (на прикладі суспільно-політичних подій 2013–2014 рр.), “Панорама політичних студій: науковий вісник Рівненського державного гуманітарного університету”, Рівне 2014, випуск 12, с 146 15 B Кривошеїн, op. cit., с 54 16 Закон України “Про запобігання корупції”, http://zakon5 rada gov ua/laws/show /1700-18 [дата доступу: 21 06 2017] 17 M Тур, Інститут публічності – трансцендентальна умова демократії, “Вісник Черкаського університету”, Черкаси 2010, серія: Філософія, випуск 190, с 11 13

78

Василь Гулай, Наталія Колесницька, Віра Максимець

Верховна Рада України 23 березня 2017 р внесла зміни в  систему е-декларування, звільнивши від подачі е-декларацій військових і  зобовʼязали робити це представників антикорупційних організацій Президентський законопроект № 6172, у цілому, підтримали 268 народних депутатів Спочатку законопроект був направлений на звільнення солдатів і молодших офіцерів від подачі е-декларацій Проте в ході розгляду в другому читанні законопроекту були внесені суттєві правки Представник президента в  Раді А Герасимов (на даний час – лідер фракції БПП) закликав прийняти закон у цілому, з урахуванням озвучених під час обговорення правок При цьому народний депутат України від “Народного фронту” Т Чорновол відкликала внесену раніше норму про вимогу декларування доходів редакторів та засновників ЗМІ, чимало яких є її однопартійцями Як ідеться у повідомленні на сторінці посольства США у Twitter від 24 березня, е-декларації для вищих державних службовців є потужним кроком у  просуванні реформ в  Україні Натомість вимогу до керівників громадських організацій подавати е-декларації в  американському посольстві назвали кроком назад “Члени громадянського суспільства відіграють життєво важливу роль у забезпеченні прозорості; робити їх мішенню – робити крок назад”, – наголошується у повідомленні18 Порівнюючи організаційні моделі та інформаційно-аналітичний супровід ухвалення політичних рішень в  інституті президентства за президентства В Януковича та П Порошенка, встановлено, що обидва є прихильниками жорсткої централізованої моделі прийняття рішень, в якій єдиним центром є президент і його адміністрація Використання такої моделі ухвалення політичних рішень спричиняє зростання імовірності політичних ризиків для даного політичного інституту, оскільки обмежує коло суб’єктів цього процесу, збільшує кількість рішень, ухвалених у непублічний спосіб, набуваючи форми “непрозорої політики”19 Хоча О Рибак і далі стверджує, що модель П Порошенка характеризується частковою відмовою від виконання Адміністрацією Президента нетипових для неї функцій Разом з тим, у контексті теми дослідження можна стверджувати, що має місце не стільки часткова відмова від виконання нетипових функцій, як імітація самостійної заПосольство США в Україні: робити з антикорупціонерів мішень – крок назад, http://nikorupciji org/2017/03/24/posolstvo-ssha-v-ukrajini-robyty-z-antykoruptsioneriv -mishen-krok-nazad/ [дата доступу: 21 06 2017] 19 O Рибак, Інституціональна диференціація політичних ризиків в Україні: автореферат дисертації, Чернівці 2016, с 12 18

Політичні ризики для системи електронного декларування…

79

конодавчої діяльності парламентарів від провладних Блоку Петра Порошенка та “Народного фронту” Фактором, який підсилює імовірність виникнення інституціональних політичних ризиків, є ситуація невизначеності політичного середовища, коли і  на рівні політичної еліти, і  на рівні громадян України фіксується відсутність чітких, наділених формальними ознаками процедур, що зрозумілі та прийнятні для всіх політичних акторів і субʼєктів політичного процесу Особливістю політичних ризиків є їхня інституціональна диференціація, що актуалізує необхідність пошуків таких механізмів упередження політичних ризиків, які були б інтегровані в структуру конкретного політичного інституту20 27 березня 2017 р законопроект № 6172 “Про внесення зміни до статті 3 закону України «Про запобігання корупції»” було повернуто з підписом Президента України Раніше П Порошенко під час зустрічі з  громадськими активістами ініціював створення спільної робочої групи за участю членів громадських організацій, народних депутатів і представників Адміністрації Президента, з  метою розробки погоджених змін у цей закон у частині, що стосується обовʼязку заповнювати електронні декларації представниками громадських організацій Ветувати законопроект глава держави відмовився у звʼязку з необхідністю “врахування інтересів сотень тисяч військовослужбовців, які зараз захищають Україну від російської агресії”21 (виділено – Авторами), що може бути оцінено як неприховане маніпулювання окресленою проблематикою та спекулювання на інтересах захисників України в неоголошеній війні з боку Росії та керованих нею терористичних квазідержавних утворень “Донецька народна республіка” та “Луганська народна республіка” Цілком прогнозовано виявилася негативна реакція за ці законодавчі новели європейських партнерів інститутів громадянського суспільства та незалежних медіа в Україні В Єврокомісії наголосили, що саме громадські організації мали першорядне значення в боротьбі з корупцією в  Україні, тоді як е-декларації для них стали “кроком назад” 5 травня було оприлюднено лист від 4 травня за підписом 20 євродепутатів з неформальної групи “Друзі України”, в якому йдеться, зокрема, про ці поправки до закону про е-декларування Євродепутати висловили свою O Рибак, Інституціональна диференціація політичних ризиків в  Україні: дисертація, Чернівці 2015, с 229, www chnu edu ua/res/chnu/chnu_news/February/ Dyser_Rybak pdf [дата доступу: 21 06 2017] 21 Порошенко затвердив поправки до закону про е-декларування, http://dt ua/ POLITICS/poroshenko-zatverdiv-popravki-v-zakon-pro-e-deklaruvanni-237763_ html [дата доступу: 22 06 2017] 20

80

Василь Гулай, Наталія Колесницька, Віра Максимець

стурбованість тим, що тепер закон, який мав слугувати суспільному контролю над політиками і чиновниками, може стати засобом тиску на представників неурядових організацій22 Використавши в  конʼюнктурних політичних цілях остаточне погодження інституцій Європейського Союзу Угоди про Асоціацію з Україною, тільки 15 травня Президент України Петро Порошенко, під час недільної прес-конференції, назвав безпрецедентним введення в Україні електронного декларування “Це безпрецедентна реформа, якої немає в жодній країні ЄС Вони дивуються, як нам вдалося це зробити”, – сказав Президент Водночас Президент сказав, що закон не досконалий у частині е-декларування для громадських активістів За його словами, нині над змінами у цій частині працює робоча група “Прозорість, у тому числі і громадських організацій, і ризик фізичних осіб – різні речі Але, як я і наголошував, це буде працювати з 2018 року Зараз це не впливає на жодного громадянина І ми зробимо все можливе, щоб закон про електронні декларації виконував ту функцію, яка була на нього покладена”, – сказав Порошенко23 У сучасному українському суспільстві певні політичні партії, владні структури, вибудовують свою власну архітектоніку мімікрійної поведінки, яка спрямовується на досягнення групових (кланових, корпоративних) цілей24 Наприклад, Громадська організація “Центр протидії корупції” звинувачує в організації інформаційної кампанії проти своїх активістів екс-нардепа “Народного фронту” Миколу Мартиненка, парламентаря від БПП Ігоря Кононенка та екс-міністра екології Миколу Злочевського У квітні 2017 року голова ЦПК Віталій Шабунін звинуватив СБУ в організації під його будинком пікету, учасники якого нібито вимагали від антикорупціонера задекларувати доходи 23 травня народний депутат від “Народного фронту” Павло Пинзеник заявив, що проситиме перевірити діяльність ГО “Центр протидії корупції” щодо відмиЄврокомісія очікує від Києва скасування е-декларування для громадських організацій, https://www unian ua/politics/1910124-evrokomisiya-ochikue-vid-kievaskasuvannya-e-deklaruvannya-dlya-gromadskih-organizatsiy html [дата: доступу 21 06 2017] 23 Президент України Петро Порошенко під час недільної прес-конференції назвав безпрецедентним введення в  Україні електронного декларування, http:// nikorupciji org/2017/05/15/prezydent-e-deklaruvannya-bezpretsedentna-reformayakoji-nemaje-v-zhodnij-krajini-es/ [дата доступу: 20 06 2017] 24 А Лобанова, Мімікрійні поведінкові практики у системі державного управління: мотиваційна орієнтація, http://www kbuapa kharkov ua/e-book/putp/2010-34 / /10 pdf [дата доступу: 21 06 2017] 22

Політичні ризики для системи електронного декларування…

81

вання коштів Свою підтримку Центру протидії корупції вже висловило посольство США в Україні та міжнародний фонд “Відродження”25 На переконання авторів, діяльність інститутів громадянського суспільства, у  тому числі тих, хто проводить фахові журналістські антикорупційні розслідування впродовж останніх років, переконливо демонструє зростання їхньої суспільної ваги, що не може викликати занепокоєння в представників правлячого “модернізованого” кланово-олігархічного політичного класу України Прозорість фінансування зокрема та статусної діяльності загалом, на нашу думку, жодним чином не залежить від ступеня залучення в процес публічного декларування доходів Одночасно, не можемо не погодитися, що зміни до закону про е-декларування, прийняті Верховною Радою, суперечать Конституції України в частині визначеності суб’єктів та критеріїв правопорушення, а також обмежують конституційне право на свободу об’єднань Зокрема, про це йдеться в незалежному аналітичному висновку Центру політико-правових реформ (ЦППР щодо закону “Про внесення змін до деяких законів України щодо особливостей фінансового контролю окремих категорій посадових осіб” № 1975-VIII, ухваленому парламентом 23 березня цього року)26 За відсутності реальних результатів перевірки е-декларацій НАЗК у визначених чинним законодавством випадках й строках та негативного громадського розголосу оприлюднення майнового стану окремих декларантів “першої хвилі” (вересень-жовтень 2016 р ), котрі використали цей процес для фактичної легалізації доходів, у тому числі, із невстановлених джерел, цілком прогнозованими виявилися оперативні консолідовані зусилля представників правлячого політичного класу в нівелюванні суспільного значення електронного декларування Головними критеріями публічності (публічної політики) вважають: прозорість діяльності владних органів, наявність діалогу між політичними суб’єктами, відкритість політичного процесу, реальна політична конкуренція політичних інтересів (позицій) в  умовах політичного плюралізму в  суспільстві, перманентна комунікація між громадськістю і владою27 Проте в контексті предмету нашого дослідження можна стверджувати про відсутність саме публічності при ухваленні суспільно У ЦПК показали, куди ведуть нитки компромату проти активістів, http:// www pravda com ua/news/2017/06/13/7146833/ [дата доступу: 22 06 2017] 26 Зміни до закону про е-декларування суперечать Конституції, http:// nikorupciji org/2017/04/18/zminy-do-zakonu-pro-e-deklaruvannya-superechat-konsty tutsiji/ [дата доступу: 21 06 2017] 27 M Тур, op. cit., с 11 25

82

Василь Гулай, Наталія Колесницька, Віра Максимець

важливих рішень у сфері запобігання корупції через інструменти електронного декларування Нехтування положеннями Конституції створює прецеденти неефективності як парламентаріїв, так і політичних партій, тому що парламент функціонує за допомогою “кулуарних” політичних домовленостей, а не відповідно до Регламенту та низки законів28 На думку окремих експертів, яку в цілому поділяють автори, президент П   Порошенко залишився без політичних союзників і  в  своїй діяльності спирається виключно на найближче бізнес-оточення, силові структури і ситуативний олігархічний нейтралітет Структури влади загрузли в політичній корупції і внутрішніх розборках за доступ до фінансових потоків Переважній більшості політичних гравців і олігархів не подобається політичне посилення і концентрація влади в руках Порошенка, який одночасно виконує функції політичного арбітра, президента і олігарха, тому в майбутньому році можливе формування антипрезидентської коаліції, що не може не призвести до посилення ризикового потенціалу більшості загроз національній безпеці29 Не викликає істотних застережень імовірність сценарію, коли Захід продовжить дивитися на Україну як на інструмент у стримуванні Росії, конфлікт на сході країни буде заморожено, Україна буде утримана “на плаву”, але залишиться в напівмодернізованому стані30

Висновки Охарактеризувавши основні підходи до розуміння взаємозвʼязку імітаційної демократії, гібридного політичного режиму та периферійного суспільства, проаналізувавши причини впровадження в Україні системи електронного декларування доходів як елементу антикорупційної політики та дослідивши сутність, характер та масштаби політичного впливу на дезорганізацію системи електронного декларування доходів весною 2017 року, можемо стверджувати про черговий приклад маніпулятивного використання законодавчих процедур з метою збереження домінуючих О Рибак, Інституціональна диференціація політичних ризиків в  Україні: дисертація, op. cit 29 А Октисюк, Олігархи проти президента: що чекає на Порошенка в  2017 році, http://apostrophe ua/ua/article/politics/government/2016-12-16/oligarhi-protiv-pre zidenta-chto-jdet-poroshenko-v-2017-godu/8930 [дата доступу: 22 06 2017] 30 Ю Мацієвський, у пастці гібридності: зиґзаґи трансформацій політичного режиму в Україні (1991–2014), Чернівці 2016, с 478 28

Політичні ризики для системи електронного декларування…

83

латентних практик політичної корупції як фундаменту теперішньої мімікрійно-імітаційної моделі демократії в Україні, коли замість докорінної зміни не тільки публічних інституційних механізмів, але й непублічних процедур доступу та розподілу владних ресурсів, спостерігаємо цілком очевидне домінування PR-технологій формування іміджу окремих посадових осіб та його активної ретрансляції інструментами популярних соціальних мереж За цих умов існує потенційний ризик остаточної дезорганізації системи електронного декларування як інструменту антикорупційної політики, яка й так до цього часу себе ефективно не продемонструвала, не тільки не виправдавши сподівань її ініціаторів з середовища громадських активістів та західних урядових та неурядових партнерів України, але й тих широких верств українських громадян

Бібліографія Єврокомісія очікує від Києва скасування е-декларування для громадських організацій, https://www unian ua/politics/1910124-evrokomisiya-ochikue-vid-kievaskasuvannya-e-deklaruvannya-dlya-gromadskih-organizatsiy html [дата доступу: 21 06 2017] Жук Н , Имитационная демократия как господствующий политический режим в государствах современного мира, “Вісник Харківського національного університету імені В Н Каразіна”, Харків 2015, серія: Право, випуск 20 Закон України “Про запобігання корупції”, http://zakon5 rada gov ua/laws/show/ 1700-18 (дата доступу: 21 06 2017 р ) Зміни до закону про е-декларування суперечать Конституції, http://nikorupciji org/2017/04/18/zminy-do-zakonu-pro-e-deklaruvannya-superechat-konstytutsiji/ [дата доступу: 21 06 2017] Калиніна А , Від класичного тоталітаризму до тоталітарної демократії, “Актуальні проблеми політики”, Одеса 2014, випуск 52 Киридон А , Революція Гідності: причини, характер, основні етапи, “Історична пам’ять”, Полтава 2015, випуск 33 Кривошеїн В , Вплив “Революції гідності” на політичну та правову культуру українського суспільства, “Вісник Національного університету «Юридична академія України імені Ярослава Мудрого»”, Харків 2016, серія: філософія права, політологія, соціологія, № 2 Куц Г , Перипетії формування політичного режиму в  пострадянській Україні: досвід майданів, “Сучасне суспільство”, Київ 2014, випуск 1 Лобанова А , Мімікрійні поведінкові практики у системі державного управління: мотиваційна орієнтація, http://www kbuapa kharkov ua/e-book/putp/2010-34 / /10 pdf [дата доступу: 21 06 2017]

84

Василь Гулай, Наталія Колесницька, Віра Максимець

Малюк А , Імітаційно-периферійна модель суспільного розвитку України в контексті сучасних глобальних трансформацій, “Український соціум”, Київ 2014, № 1 Мацієвський Ю , У пастці гібридності: зиґзаґи трансформацій політичного режиму в Україні (1991–2014), Чернівці 2016 Октисюк А , Олігархи проти президента: що чекає на Порошенка в 2017 році, http://apostrophe ua/ua/article/politics/government/2016-12-16/oligarhi-protivprezidenta-chto-jdet-poroshenko-v-2017-godu/8930 [дата доступу: 22 06 2017] Посольство США в Україні: робити з антикорупціонерів мішень – крок назад, http:// nikorupciji org/2017/03/24/posolstvo-ssha-v-ukrajini-robyty-z-antykoruptsionerivmishen-krok-nazad/ [дата доступу: 21 06 2017] Порошенко затвердив поправки до закону про е-декларування, http://dt ua/ POLITICS/poroshenko-zatverdiv-popravki-v-zakon-pro-e-deklaruvanni-237763_ html [дата доступу: 22 06 2017] Президент України Петро Порошенко під час недільної прес-конференції назвав безпрецедентним введення в  Україні електронного декларування, http:// nikorupciji org/2017/05/15/prezydent-e-deklaruvannya-bezpretsedentnareforma-yakoji-nemaje-v-zhodnij-krajini-es/ [дата доступу: 20 06 2017] Прокоп М , Теоретико-методологічні засади аналізу гібридних режимів. Операціоналізація та концептуалізація, “Вісник Дніпропетровського університету”, Дніпропетровськ 2016, № 6, Політологія Прокоп М , Трансформація політичної системи України: баланс на грані демократії і  авторитаризму, http://www esnuir eenu edu ua/bitstream/123456789/ 4941/1/prokop1 pdf [дата доступу: 20 06 2017] Рибак О , Інституціональна диференціація політичних ризиків в Україні: дисертація, Чернівці 2015, www chnu edu ua/res/chnu/chnu_news/February/Dyser_ Rybak pdf [дата доступу: 21 06 2017] Рибак О , Інституціональна диференціація політичних ризиків в Україні: автореферат дисертації, Чернівці 2016 Свищ І , Процес віртуалізації політики, www sworld com ua/konfer33/1092 pdf [дата доступу: 22 06 2017] Саяпин В , Технологии виртуализации политической власти в  информационную эпоху, http://www gramota net/materials/3/2015/8-1/42 html [дата доступу: 21 06 2017] Тур М , Інститут публічності – трансцендентальна умова демократії, “Вісник Черкаського університету”, Черкаси, 2010, серія: Філософія, випуск 190 У ЦПК показали, куди ведуть нитки компромату проти активістів, http:// www pravda com ua/news/2017/06/13/7146833/ [дата доступу: 22 06 2017] Ямельницький О , Політична мобілізація населення України: умови та чинники (на прикладі суспільно-політичних подій 2013–2014 рр.), “Панорама політичних студій: науковий вісник Рівненського державного гуманітарного університету”, Рівне 2014, випуск 12

Політичні ризики для системи електронного декларування…

85

Political Risks for the System of Electronic Income Declarations in Relation to the Ukrainian Model of Imitation Democracy The problem of work is relevant in the theoretical-methodological and political-applied aspect, solving a comprehensive goal – a description of political risks for the system of electronic declaration in the conditions of the Ukrainian model of imitation democracy According to the purpose of the study it is necessary to decide on the following research tasks: to describe approaches of understanding of imitation democracy interconnections, hybrid political mode and peripheral society; to analyse reasons to introduce in Ukraine the system of electronic income declaration as the element of anticorruption policy; to probe the essence, character and scales of political influence on disorganization of the electronic income declaration system Realization of the set goal and fulfillment of the proposed tasks work predetermine complex philosophical, philosophical, general scientific and special-political methods based on the principles of interdisciplinary and systemic approaches to the necessity of using The authors conclude that instead of radically changing public institutional mechanisms and non-public procedures for access and distribution of power resources, today we observe a clear dominance of PR-technologies in Ukraine for the formation of the individual image high-ranking officials, political figures and experts and its active re-transmission through popular social networking tools, based on an actual topic of electronic income declaration Under these conditions there is a  potential risk of the final disorganization of the electronic declaration system as an instrument of anti-corruption policy by representatives of the new/old political class, which skillfully imitated the conditions of the post-maidan socio-political environment and skillfully imitate the fight against corruption Key words: political risks, system of electronic declarations in Ukraine

Олександр Соснін Ukrainian Academy of Political Science

Права та свободи інформаційно-комунікаційної діяльності людини в контексті вирішення проблем інформаційної безпеки України Вступ Актуальність досліджень проблем безпеки в  сучасному світі визначається тим, що вони головним чином обумовлюють поширення все нових за функціональними можливостями ІКТ, постійно змушують переосмислювати роль та значення інформаційного ресурсу країни як соціального блага і  правового феномена сучасності Сама інформація із категорії, яка характеризувала систему знань, трансформується в базовий ресурс розвитку країн, живильне підґрунтя життєдіяльності особи, суспільства і держави, тобто, стає невід’ємним атрибутом їх функціонування та розвитку

Ступінь дослідженості теми Серед безлічі питань, які треба розв’язати нам найближчим часом у  сфері інформаційно-комунікаційної діяльності, найактуальніші викладено в Плані заходів на 2017 рік з реалізації Стратегії кібербезпеки

88

Олександр Соснін

України1 Інтенсивне опрацювання Урядом України проблем у цій сфері продовжується з  наростанням темпів, оскільки інформаційна складова в житті суспільства формує не тільки перспективний його розвиток, а є головною в переліку викликів сьогодення

Виклад основного матеріалу Успіхи впровадження досягнень науково-технічного прогресу зробили в  ХХ столітті Україну широко знаною у  світі – напередодні реформ 1990-х років вона була в десятці передових економік світу, однак, своєчасно не відреагувала на появу персональних комп’ютерів і пов’язаних із їх розвитком нових мережевих інформаційно-комунікаційних процесів На жаль, відбулося те, що інформатизація світового інформаційно-комунікаційного середовища відкинула нас з  передових позицій, так би мовити, “пасти задніх” Здавалось би, безпосередня причетність науково-технічного співтовариства України до появи персональних комп’ютерів і новітніх ІКТ є незаперечним фактором і всьому світові відомі досягнення українських вчених, Віктора Михайловича Глушкова, зокрема, як піонера комп’ютерної ери Безліч видатних кібернетиків, математиків і інженерів України були ініціаторами і організаторами реалізації науково-дослідних програм її створення Разом із тим, поява персональних комп’ютерів і ІКТ, які об’єднали людство в глобальних інформаційно-комунікаційних мережах, поставила Україну у виключно складні умови термінового проведення модернізації, трансформації і навіть перебудови всієї системи науково-технічної і науково-освітньої діяльності Характеризуючи зміни, які відбуваються в нас у цій сфері, ми не можемо не говорити про неготовність України до зростання ваги інформації і безпекових умов її поширення при зростанні темпів інформаційно-комунікаційної діяльності Перед таким небезпечним викликом стоїть Україна сьогодні – політично залежна, економічно розорена, світоглядно спустошена Ігнорувати цей виклик неможливо, оскільки підпорядкування чужій волі означає повну втрату державного суверенітету За таких умов спроба просто копіювати чужі досягнення, з одного боку, даремна витрата часу, з іншоПро затвердження плану заходів на 2017 рік з реалізації Стратегії кібербезпеки України, http://zakon2 rada gov ua/laws/show/155-2017-%D1%80 [дата доступу: 17 04 2017] 1

Права та свободи інформаційно-комунікаційної діяльності…

89

го – розвиватись без запозичення і використання чужого досвіду позитивного/прогресивного розвитку неможливо Державна безпекова інформаційно-комунікаційна діяльність, політика її проведення, безумовно, має створювати умови для реалізації конституційних прав громадян своєї держави вільно отримувати і використовувати інформацію для вирішення своїх питань, для формування національного інформаційно-комунікаційного простору, включення його, на засадах формування демократично орієнтованої свідомості, до забезпечення інформаційного суверенітету та безпеки При цьому, головною метою успішного виконання державою інформаційно-комунікаційної функції є, на нашу думку, створення необхідних економічних і соціокультурних умов, правових і організаційних механізмів формування і розвитку інформаційно-комунікаційної сфери заради забезпечення ефективного використання національних інформаційних ресурсів у всіх сферах життя і діяльності громадян, суспільства й держави Широке застосування проти них технологій ведення “гібридних війн” і “інформаційних війн”, які аналогічні методам створення й управління натовпом і які завжди широко використовували вожді, чаклуни, шамани, що очолювали інтуїтивні системи, значно вплинуло і  розширило можливості формування аналогічних систем у  сучасному світі, а подальший розвиток ІКТ веде до збільшення в їх свідомості розриву між реальним світом і  віртуальним, що несе постійне і  все зростаюче посилення процесів деградації людей, суспільств і держав, руйнування економік зокрема, а, отже, загрозу стабільності як в окремих соціальних системах, так і в сучасному світі взагалі Комп’ютеризація й  розвиток електронної комунікації як технології проставили жорсткою умовою формування правил користування глобальними інформаційно-комунікаційними мережами, що породили в нас сьогодні особливу потребу в цілісній державній політиці стосовно проблем безпеки ІКТ і інформаційних ресурсів суспільства Характеризуючи інформаційну діяльність у сучасній Україні з розробки і  реалізації державної політики в  інформаційній сфері можна виділити кілька етапів На першому, після виходу зі складу СРСР (1991–1994 рр ) – головним чином формувалися основи загальних уявлень про становлення юридичних і технологічних процесів інформаційної діяльності в умовах інформатизації суверенної держави Починаючи з 1992 року, у нас були прийняті Закони України: “Про інформацію” (1992), “Про науково-технічну інформацію” (1993), “Про захист інформації в інформаційно-телекомунікаційних системах” (1994) З певними доповненнями вони діють і сьогодні

90

Олександр Соснін

Уже на другому етапі (1994–1998 рр ), який характеризувався уточненням і навіть зміною раніше обраних пріоритетів розвитку, були прийняті Закони України: “Про інформаційні агентства” (1995), “Про Концепцію Національної програми інформатизації” (1998), “Про Національну програму інформатизації” (1998) Завершувалися процеси осмислені ще поколінням перших кібернетиків і, зокрема, В М Глушковим У ці ж роки велася активна робота щодо прийняття законів у сфері захисту інформації та узгодженню із країнами-партнерами процедур безпеки при обміні інформацією, що має гриф обмеженого доступу Гостра необхідність пошуку засобів і  методів гармонізації інформаційних відносин на рівні існуючих вимог, норм і  стандартів міжнародного права, типових законів, багатосторонніх конвенцій, договорів тощо у ті роки, крім чисто технологічних проблем, поставила питання і про необхідність розробки цілісної концепції політики держави, підпорядкованої осмисленню шляхів реалізації нових завдань формування державної інформаційно-комунікаційної політики Стосовно головних інформаційно-комунікаційних загроз безпеці України, то їх, на наш погляд, можна достатньо точно окреслити і навіть поділити на класи: порушення конфіденційної інформації – передбачає одержання інформації користувачами або процесами всупереч встановленим правилам доступу; порушення цілісності інформації – передбачає повне або часткове знищення, перекручення, модифікацію, нав’язування хибної інформації; порушення доступності інформації – передбачає втрату (часткову або повну) працездатності системи, блокування доступу до інформації; втрата керованості системою обробки інформації – характеризує порушення процедур ідентифікації та автентичності користувачів і процесів, надання їм повноважень, здійснення контролю за їх діяльністю, відмова від отримання або пересилання повідомлень Все це обумовлює потребу виважених дій у політиці держави щодо виконання інформаційно-комунікаційної функції Головним тут, безумовно, є вирішення проблем безпекових характеристик інформаційно-комунікаційної діяльності при впровадженні новітніх ІКТ Далеко не всі уявляють сьогодні, наскільки все це серйозно в  умовах геополітичної дійсності Лише окремі фрагменти проблеми ми побачили при обговоренні процедур електронного декларування статків наших можновладців Тут слід згадати і про дві події, які заслуговують на увагу суспільства Вони відбулися в лютому 2017 Одна в Києві – презентація директором Національного інституту стратегічних досліджень академіком В П Горбуліним книги Світова гібридна війна: український фронт2, інша в МоСвітова гібридна війна: український фронт: монографія, ред В Горбуліна, Київ 2017, 496 c 2

Права та свободи інформаційно-комунікаційної діяльності…

91

скві – заява Міністра оборони РФ С К Шойгу про створення у Збройних силах РФ військ інформаційних операцій3 Обидві є знаковими Перша тому, що у книзі Світова гібридна війна: український фронт колектив авторів дав достатньо повний і критичний аналіз світових проблем безпеки, певною мірою і  проблем України У  сфері забезпечення інформаційно-комунікаційної безпеки, зокрема визначено, що “…більшість проблем, що накопичилися в  інформаційній сфері України, мають системний і  хронічний характер” Друга тому, що заява Міністра оборони РФ С К Шойгу про створення в  Росії інформаційних військ свідчить, що завершено “обкатку” організаційних, методологічних, технологічних, психологічних та інших аспектів діяльності таких військ, вирішено питання їх структури, чисельності і фінансування Усе це, кінець кінцем, дозволяє нам усвідомлювати повною мірою, що в  природному процесі відображення проблем визначення свобод людини і її прав на інформацію, завжди необхідно співставляти два категоріальних поняття загальнолюдських цінностей – “свобода” і “необхідність”, “свобода” і  “відповідальність” Як свідчить досвід у  сфері інформаційно-комунікаційної діяльності людини, суспільства і держави, завжди має бути досягнуто їх розумне співвідношення заради безпеки існування Воно, традиційно, було присутнє і в нашій культурі, однак, суттєво змінилося із розвитком ІКТ, а об’єктивні і суб’єктивні обставини постійно заважають нам зв’язати їх у  координатах вимог загальної інформаційно-комунікаційної функції держави Усі провідні країни світу відверто і  прагматично, навіть агресивно, порушуючи звичні норми безпекової поведінки, ведуть проти нас системну роботу, одночасно захищаючи свої інтереси в  інформаційно-комунікаційній сфері Сьогодні вже і за межами своїх держав вони розглядають наші об’єкти інформаційно-комунікаційної інфраструктури, зокрема освітні, як власні Оприлюднені останнім часом факти про витоки інформації за допомогою технічних засобів розвідки свідчать про те, що роль останньої постійно зростає і залишається невід’ємною компонентою в системі міжнародних відносин, тобто, у дипломатії, системах ведення бізнесу і державного управління4 Щоб протистояти таким процесам, нам катастрофічно не вистачає фахівців для інформаційно-комунікаційної, аналітичної, інформаційно-пропагандистської та управлінської роботи В умовах домінування цифрових технологій, проШойгу объявил о создании в РФ войск информационных операций, http://www newsru com/russia/22feb2017/infoarm html [дата доступу: 3 03 2017] 4 М Ожеван, Національна конкурентна розвідка у глобалізованому світі: нові виклики і загрози на тлі “казусу Сноудена”, “Стратегічні пріоритети” 2013, № 4 (29), с 131–139 3

92

Олександр Соснін

блема об’єктивно зростає і не може бути розв’язана риторикою політичних лідерів, політологів, соціологів і інших фахівців гуманітарних наук За таких умов, ситуація змушує по новому і більш прискіпливо оглянути всю проблематику інформаційно-комунікаційної діяльності, особливо, щодо створення, зберігання і ефективного використання інформаційних ресурсів. Аналітика, як наука і вид трудової діяльності тут, без сумніву, є для нас найбільш критичною У  циклах управління будь-якими процесами вона більш за все вимагає активної розумової високопрофесійної праці, а тому опанування в системі освіти знань про технології стратегічного аналізу інформації, включаючи і роботу автоматизованих мережевих інформаційно-керуючих комплексів і систем, стає виключно важливим завданням для національної науки і освіти У контексті вирішення проблем розбудови в Україні демократичного і захищеного від спотворення мережевого інформаційно-комунікаційного середовища, в умовах, коли проти нас розгорнута повномасштабна інформаційна і військова агресія, вони набувають величезного значення проблем національної безпеки Ідеться про формування в суспільстві нового світогляду на всі інформаційно-комунікаційні процеси Зауважимо, високу актуальність і невичерпний інтерес наукового співтовариства до цієї сфери діяльності, про значення інформаційно-комунікаційної діяльності, її впливу на розвиток і соціалізацію суспільства, написано багато наукових праць Не менше зроблено і спроб щоб відповісти на давно хвилююче усіх питання про природу інформації як явища буття Неабияким викликом комп’ютерної доби стало для нас і опанування технологій обробки великих баз даних (так званих Big Data), створення для них національної нормативної бази тощо Його, Big Datа, поки що ще можна трактувати досить широко, однак, просту базу абонентів телефонних мереж (навіть із прізвищами і  паспортними даними) вже сьогодні не слід відносити до них Вони потрібні на більш високих рівнях управління суспільно-політичними і економічними процесами Скажімо, для прив’язки громадян до переміщень мобільних пристроїв, їх смакових характеристик і стану здоров’я, вирішення проблем, пов’язаних із міжнародним тероризмом… Проблема стимулює прагнення багатьох структур і  організацій, зокрема правоохоронних, розширити поняття “персональні дані”, яке вже частково визначено законодавством, однак, щоб персональними даними вважалися не тільки прізвище, ім’я, по-батькові, але й певний набір поведінкових факторів, на підставі яких можна було б більше зрозуміти про людину, як ось: де

Права та свободи інформаційно-комунікаційної діяльності…

93

купує товари, на які сайти заходить тощо, питання слід більше виносити на порядок денний Сьогодні ми бачимо, як наша влада, не розуміючи повною мірою сенсу понять “інформаційна політика” і  “інформаційна безпека”, яку, на наш погляд, слід розуміти як інформаційно-комунікаційну, своєчасно просто не реагує на виклики науково-технічного прогресу, не відповідає адекватно на такі ключові питання, як то: хто у нас і в світі володіє інформацією як ресурсом, кому він потрібен, де і за яку ціну його можна придбати, які взагалі умови торгівлі ним На рівні провідних країн, по-перше, США, ми ще не усвідомили й  не відчули особисту відповідальність за це кожного – і влади, і громадянина, і суспільства В умовах війни і постійних терористичних загроз держава сьогодні повинна зосередитись на вирішенні багатьох питань щодо безпеки людини, створити ефективну систему управління її безпекою в цілому Гарантування безпеки людини обумовлює перспективу мирного майбутнього України як суверенної і незалежної, демократичної, соціальної, правової держави Держава шляхом реформування політико-правових відносин має терміново визначити та забезпечити формування національних безпекових характеристик як складових, підпорядкованих меті збереження миру і  територіальної цілісності України Зробити це законодавчо визначеною метою розвитку громадянина держави і суспільства5 Розриваючи коло накопичених проблем, Україна, безумовно, має піти на безпрецедентні реформи в  розбудові інформаційно-комунікаційних систем, від чого ми всі залежимо значною мірою Про це ми багато говоримо протягом усіх років незалежності, однак, корупція та тут винайдена бюрократами формальна імітація процесів корисної діяльності, набула у нас масштабу справжнього лиха і не дозволяє суспільству її подолати Існуюча система управління цією сферою здебільшого знецінює найцікавіші і розумні ідеї креативно мислячих вчених України, перетворює їх у  щось зовсім протилежне задумам Можливо, слід публічно визнати, що внаслідок цього у нас відбувається провал усіх моделей інноваційного розвитку суспільства Сам термін “інновація” став у нас лише найбільш популярною оцінкою стану й перспектив розвитку Проект Концепції інформаційної безпеки України, [в:] Міністерство інформаційної політики, http://mip gov ua/done_img/d/30-project_08_06_15 pdf [дата доступу: 20 03 2017]; Про основи національної безпеки України: Закон України від 19.06.2003 р., http://zakon3 rada gov ua/laws/show/964-15 [дата доступу: 19 04 2017]; Стратегія національної безпеки України від 26.05.2015 р., http://zakon3 rada gov ua/ laws/show/287/2015 [дата доступу: 14 04 2017] 5

94

Олександр Соснін

суспільства, а не базовим принципом сучасного світогляду щодо розбудови суспільно-політичних і економічних проектів визначати місце людини у світі, мотиви й мету її діяльності6. Ми маємо врешті-решт подолати “владу науково-освітніх канцелярій” і іноземних держав в Україні при оцінці наших дій, що лежить на нашому житті гнітючим нищівним тягарем, створюючи в суспільстві атмосферу пригніченості Створення збалансованої інформаційно-комунікаційної інфраструктури держави, спроможної забезпечити формування, поширення й ефективне використання і захист інформаційних ресурсів, залежить від чіткого законодавчого визначення системи поглядів на мету, напрями і основні завдання інформаційно-комунікаційної політики держави Необхідність вирішення вищезазначених питань обумовлено тим, що: • у сучасних умовах значно розширилися можливості для реалізації конституційних прав громадян на інформацію та свободу інформаційної діяльності, суттєво зросли потреби потенційно активної частини суспільства в інформаційній взаємодії як усередині країни, так і з зовнішнім світом; • інтенсивний розвиток глобальної інформаційної інфраструктури, необхідність інтеграції України у світове інформаційне співтовариство на рівноправних умовах посилили залежність ефективного функціонування суспільства та держави від стану розвитку інформаційної сфери, передусім, системи державного управління національними інформаційними ресурсами; • інформаційні ресурси, інформаційна інфраструктура в сучасних умовах стають ареною міжнародної боротьби за світове лідерство, за досягнення певних стратегічних і тактичних політичних цілей І, що необхідно підкреслити особливо: володіння інформацією, належне інформаційне забезпечення органів державного управління, є основою успішної боротьби із сучасним тероризмом Інформаційно-комунікаційна революція обумовила революцію і у воєнній справі – вона надала можливості вивести її у відчутну сферу суспільства, віртуалізувати багато які складові війни, як мінімум, організувати передвоєнний період, готуватися до нанесення ударів без звичайного загрозливого періоду, а в деяких випадках і всю воєнну кампанію проводити віртуально Уже доведено, що тільки використовуючи О Соснін, В Воронкова, М Ажажа, Філософія гуманістичного менеджменту (соціально-політичні, соціально-економічні, соціально-антропологічні виміри): Навчальний посібник, Запоріжжя 2016, 356 с 6

Права та свободи інформаційно-комунікаційної діяльності…

95

інформаційно-комунікаційні мережі і системи зберігання і обробки інформації, можливо, не залучивши жодного солдата, здійснювати заходи, наслідком яких є повне підкорення економіки та політики супротивника Таким чином, основним геополітичним питанням, яке постає перед кожною державою на початку третього тисячоріччя, є саме здатність країни так реалізувати свої порівняльні конкурентні переваги в  глобальному інформаційно-комунікаційному просторі, щоб не бути позбавленою реальної самостійності і національного суверенітету, віднесеною на периферію світового ринку У внутрішній політиці цей тренд простежується, скажімо, в  істотному розширенні повноважень правоохоронних органів і  спецслужб у боротьбі з правопорушеннями у сфері використання ІКТ при захисті інтелектуальної власності, а також у заходах, пов’язаних із інакомисленням громадян, а в зовнішньополітичній сфері – у дипломатичній активності, просуванні ідей (іноді аматорських), наприклад, щодо контрольованого управління процесами інформаційного обміну в глобальних мережах На сьогодні інформаційно-комунікаційні мережі й технології стали стратегічним ресурсом розвитку будь-якої країни, демонструючи загальносвітову стратегію формування світового ринку інформаційних ресурсів і  послуг Саме тому концептуальний контент інформаціоналізму, сама практика становлення нової інформаційної цивілізації всіма дослідниками сьогодні здебільшого розглядається через інформатизацію суспільства і  функціонування глобальних інформаційно-комунікаційних інфраструктур Навіть за умов неповного розуміння методів опрацювання великих масивів інформації в процесі перетворення знань на капітал, людство шаленими темпами модернізує і комерціалізує глобальне інформаційно-комунікаційне середовище, дедалі більше підпорядковує його для реалізації своїх потреб, не тільки для розвитку глобальної комунікації мас-медіа, а встановлює засади нової інформаційної економіки знань, шукає нові методи реалізації своїх задумів у політичній, економічній і військовій сферах

Висновки Глобальні тенденції першого періоду XXI століття дозволяють стверджувати, що саме в таких умовах буде відбуватися подальше формування нового типу держав, суспільств, їх політики, економіки, військової справи і, безумовно, науки і освіти під зростаючим впливом псі-технологій На цьому підґрунті сьогодні відбувається становлення принципово

96

Олександр Соснін

нової економіки (knowledge-based economy), a основою конкурентоспроможності країн стає здатність до накопичення і раціонального використання фундаментальних знань – інформації, на основі якої створюються нові проривні технології надвисокого рівня (high-tech) За таких умов знання і  здатність вихованців технічних університетів (нетократів) набувають особливої цінності, оскільки вони, по-перше, більш активно залучаються до управління матеріальними і нематеріальними ресурсами нашого суспільства за допомогою новітніх ІКТ і всюди, на всіх рівнях, поступово починають знищувати владу безвідповідальних політиків (так би мовити, “кухарок”) Іноді не зважаючи на недостатність знань і навичок, а іноді і повного розуміння сенсу процесів зберігання і розповсюдження інформації і знань, які дедалі більше стають знеособленими, неструктурованими і різнорідними Україні сьогодні, щоб не залишитись на узбіччі світового науково-технологічного оновлення, крім розмов (дискутування) про значення ІКТ і  потреби в  ІТ-спеціалістах, безумовно, конче необхідно інтегруватися до світових інноваційно-технологічних трендів щодо використання нематеріальних активів суспільства Спираючись на це, ми в найкоротший термін будемо здатні перейти не тільки на інноваційний шлях розвитку економіки, а й обрати (визначити) свої пріоритети в науково-технологічному розвитку, і, як наслідок, створити національну інноваційну систему Вона має працювати на принципах випереджаючого розвитку фундаментальних наук, а, відповідно, і науково-освітньої діяльності із правовою охороною напрацьованих знань Це виключно складне для нашого суспільства завдання – виклик сьогодення, оскільки ми при житті одного покоління майже втратили темпи позитивного розвитку і традицію відтворення науково-технічного потенціалу країни7

Бібліографія Дзьобань О , Соснін О , Інформаційна безпека: нові виміри загроз, пов’язаних з активізацією міжнародної діяльності в інформаційно-комунікаційній сфері, “Вісник Львівського університету”, серія “Міжнародні відносини”, Львів 2015, випуск 37, частина 3, с 35–43 Ожеван М , Національна конкурентна розвідка у  глобалізованому світі: нові виклики і загрози на тлі “казусу Сноудена”, “Стратегічні пріоритети” 2013, № 4 (29), с 131–139 О Соснін, Про вимір системи вищої технічної освіти в координатах проблем національної безпеки, “Гуманітарний вісник Запорізької державної інженерної академії: збірник наукових праць”, Запоріжжя 2016, Випуск 66, с 123–134 7

Права та свободи інформаційно-комунікаційної діяльності…

97

Про затвердження плану заходів на 2017 рік з реалізації Стратегії кібербезпеки України, http://zakon2 rada gov ua/laws/show/155-2017-%D1%80 [дата доступу: 17 04 2017] Проект Концепції інформаційної безпеки України, [в:] Міністерство інформаційної політики, http://mip gov ua/done_img/d/30-project_08_06_15 pdf [дата доступу: 20 03 2017] Про основи національної безпеки України: Закон України від 19.06.2003 р., http:// zakon3 rada gov ua/laws/show/964-15 [дата доступу: 19 04 2017] Світова гібридна війна: український фронт: монографія, ред В Горбуліна, Київ: НІСД 2017, с 496 Соснін О , Воронкова В , Ажажа М , Філософія гуманістичного менеджменту (соціально-політичні, соціально-економічні, соціально-антропологічні виміри): Навчальний посібник, Запоріжжя: Дике поле 2016, с 356 Соснін О , Про вимір системи вищої технічної освіти в координатах проблем національної безпеки, “Гуманітарний вісник Запорізької державної інженерної академії Збірник наукових праць”, Запоріжжя 2016, Випуск 66, с 123–134 Стратегія національної безпеки України від 26.05.2015 р., http://zakon3 rada gov ua/laws/show/287/2015 [дата доступу: 14 04 2017] Шойгу объявил о создании в  РФ войск информационных операций, http://www newsru com/russia/22feb2017/infoarm html [дата доступу: 3 03 2017]

The Rights and Freedom of Information and Communication of Human Activities in the Context of Problems of Informational Security of Ukraine The current situation of Ukraine is characterized by an unprecedented pace of development of new principles of social and political relations caused by economic globalization and the construction of a world of global information and communication environment As a consequence, in Ukraine there is simultaneously building an information and civil society following the new challenges of socio-political relations, based on informatization and mastering new information and communication technologies (hereinafter – ICT), which requires legal and administrative regulation of social security to a new level of human society and the state Key words: information, security, human rights, information security, information, information and communication technologies

Олена Кузнецова Lviv Polytechnic National University

Виявлення політичного спіндокторінгу в ЗМІ для забезпечення інформаційної безпеки Постановка проблеми В умовах інформаційної війни інформаційну безпеку держав порушує негативний інформаційно-психологічний вплив та умисне спричинення негативних наслідків застосування інформаційно-психологічних технологій у  сучасних традиційних і  новітніх засобах масової інформації Як записано в Доктрині інформаційної безпеки України, що була ухвалена Президентом України в лютому 2017 року: “Застосування Російською Федерацією технологій гібридної війни проти України перетворило інформаційну сферу на ключову арену протиборства Саме проти України Російська Федерація використовує найновіші інформаційні технології впливу на свідомість громадян, спрямовані на розпалювання національної і релігійної ворожнечі, пропаганду агресивної війни, зміну конституційного ладу насильницьким шляхом або порушення суверенітету і територіальної цілісності України”1 Президент України Офіційне інтернет-представництво, http://www president gov ua/documents/472017-21374 1

100

Олена Кузнецова

Матеріали сучасної міжнародної періодики, Інтернет-ЗМІ Російської Федерації становлять загрозу інформаційній безпеці, тому що належать до невійськових дистанційних інструментів сучасної інформаційної, гібридної війни, містять приховані маніпулятивні техніки для впливу на масову свідомість, викликають явні та потенційно можливі явища і чинники, що створюють небезпеку життєво важливим інтересам людини і громадянина, суспільства і держави Однією із таких маніпулятивних технік є політичний спіндокторінг – прихований інструмент інформаційної війни в  Інтернет-версіях російських міжнародних газетних і  журнальних видань для змінювання свідомості, поведінки читачів, іміджу політиків, країн, що здійснює влив на людину, соціальні групи, маси, політичний вибір, ставлення до України, що зумовлює актуальність і значення піднятої проблеми Політичний спіндокторінг передбачає запрограмовану мету: змусити аудиторію ЗМІ мислити, діяти відповідно до вимог замовника Незнання читачами, журналістами, політиками, юристами, дипломатами спіндокторінгу як маніпулятивної прихованої техніки в ЗМІ, яка цілеспрямовано оперує здоровим глуздом своєї масової аудиторії, руйнує свідомість, психіку людини, приховано нав’язуючи деструктивну позицію і поведінку, що є небезпечним не тільки для людей, а й країн, світу; дозволяє уникнути відповідальності, викриття, застосування міжнародних правових санкцій, що зумовлює гостру злободенність, міжнародне значення проблеми виявлення спіндокторінгу в Інтернет-версіях міжнародної періодики, доступних у будь-якій країні

Особливості предмету дослідження Політичний спіндокторінг в  міжнародній політичній періодиці як предмет дослідження має різну мету, завдання залежно від читацької аудиторії, що передбачено вже випуском різних номерів по регіонах: “Комсомольська правда в  Росії”, “Комсомольська правда в  Україні”, “Комсомольська правда в Криму” і десятки інших Політичний контент кожного з цих міжнародних видань спрямований проти держав-об’єктів інформаційної війни, з використанням різних завдань: дерегулювання, дестабілізації в соціумі, що породжують запрограмовані й організовані спіндокторами громадські катаклізми і конфлікти Вплив спіндокторінгу в  досліджуваних Інтернет-версіях міжнародних ЗМІ призводить до спотворення сприйняття навколишньої дійсно-

Виявлення політичного спіндокторінгу в ЗМІ…

101

сті людьми, засвоєння їх аудиторією поширюваних міфологем і, як наслідок, до девіантної поведінки, що становить загрозу національній безпеці держав, порушує стабільність у суспільстві, країнах, світі в цілому Щоб виявляти політичний спіндокторінг у ЗМІ, журналісти і читачі мають розуміти його мету, завдання, види, приховані методи, прийоми, що ігнорують чинні міжнародні документи ООН, Ради Європи, ОБСЄ та інших міжнародних організацій, етичні вимоги Міжнародної федерації журналістів; а також враховувати, що інформаційно-психологічний вплив спіндокторінгу в Інтернет-версіях міжнародних ЗМІ досягається завдяки інтенсивній, системній, систематичній, цілеспрямованій прихованій дії на людину, соціальні групи, маси Об’єкт дослідження – Інтернет-версії газети “Комсомольская правда в  Україні”, журнал “Международная жизнь” 2016 року Предмет дослідження – виявлення політичного спіндокторінгу в Інтернет-версіях цих видань, його впливи на формування масової свідомості й поведінки в умовах інформаційної, гібридної війни Росії проти України Новизна дослідження полягає в  актуальній, значимій проблемі як предметі дослідження, його об’єкті

Мета, завдання, методи дослідження Мета дослідження, захищеність аудиторії ЗМІ від руйнівних інформаційно-психологічних впливів, співпадає з  захистом національних інтересів України: забезпечення інформаційної безпеки в ЗМІ, нівелювання маніпулятивного впливу мас-медіа на свідомість читача, впізнавання інструментів політичного спіндокторінгу в  міжнародних періодичних виданнях Російської Федерації для самостійного аналізу, оцінки контенту ЗМІ, виявлення політичного спіндокторінгу Поставлена мета зумовила наступні завдання дослідження: 1 Визначити, дати тлумачення основним поняттям для виявлення політичного спіндокторінгу в  Інтернет-версіях російських міжнародних ЗМІ 2 Виявити особливості феномену інформаційного, психологічного політичного спіндокторінгу в  досліджуваній російській міжнародній пресі 3 Визначити функції прихованих методів і  прийомів політичного спіндокторінгу в  Інтернет-версіях досліджуваної російської міжнародної періодики

102

Олена Кузнецова

4

Розкрити основні механізми прихованого впливу політичного спіндокторінгу в  російській міжнародній періодиці на масову свідомість 5 Визначити виявлення спіндокторінгу для мінімізації негативних наслідків використання політичного спіндокторінгу в Інтернет-версіях російської міжнародної періодики Під час дослідження були використані методи: системного аналізу, синтезу в  дослідженні текстів, підтекстів політичного спіндокторінгу, дані соціологічних досліджень комунікативного процесу, психологічної дії на цільову аудиторію, методи узагальнення, екстраполяції; системний, функціональний підходи

Стан дослідження теми в Україні Книги Г Почепцова Паблик рилейшнз, або як успішно управляти громадською думкою, 1998; Комунікативні технології двадцятого століття, 1999; Спіндоктор, який уміє «лікувати» події, 1999, що викладені в Інтернеті, розглядають політичний спіндокторінг як маніпулятивну передвиборну технологію паблік рілейшнз А   Митко досліджує спіндокторінг як мас-медійну практику управління зовнішньою політикою в  статтях Спіндокторінг як сучасна європейська практика управління інформаційно-комунікаційною політикою, Використання спіндокторінгу в  країнах світу як протидію інформаційній демократії Статті В Рудневої Використання технологій «спін-доктор» у діяльності зовнішньополітичних установ і  відомств, У Тихомирова Державне управління новинами як чинник інформаційної безпеки позначають спіндокторінг як проблему інформаційної безпеки країни Зарубіжні учені досліджують спіндокторінг як політичну піар-технологію, технологію менеджменту, використовують неточний термін управління новинами, менеджмент новинами

Результати дослідження Спіндокторінг у ЗМІ – це політтехнологія зміни громадської думки відповідно до політики країни-замовника Тому головне завдання виявлення політичного спіндокторінгу в засобах масової інформації: визначити, проти якої країни учасниці інформаційної війни створений

Виявлення політичного спіндокторінгу в ЗМІ…

103

контент, інтереси якої країни він захищає Діагностика політичного спіндокторінгу допоможе попереджувати вплив неточної, необ’єктивної, негативної інформації в міжнародних Інтернет-ЗМІ, самими читачами осмислено, незаплановано спіндокторами сприймати відтворюваний контент У політичному спіндокторінгу досліджуваних Інтернет-ЗМІ міжнародних видань, газети “Комсомольская правда в  Украине”, журналу “Международная жизнь” 2016 р , для розширення цільової аудиторії використовується стереотип колись авторитетних видань СРСР, яким довіряла багатомільйонна аудиторія читачів Сьогодні це інші ЗМІ, що містять приховану інформацію, неперевірені, некоректні дані, негативну оцінку української дійсності, запрограмований вплив з метою дестабілізації соціальної, політичної обстановки в Україні та світі Мета політичного спіндокторінгу досліджуваних російських Інтернет-ЗМІ міжнародних видань – отримання політичної вигоди Росії, його завдання: чинити інформаційно-психологічну дію на громадську думку читачів, схиляти до проросійської позиції, підняти рейтинги довіри до російської агресивної антиукраїнської політики Намагаючись зрозуміти, чому працюють методи політичного спіндокторінгу Інтернет-ЗМІ російських міжнародних видань: надання непідтверджених або свідомо неправдивих відомостей, що ганьблять Україну, її керівників; публікація замовлених статей потрібної спрямованості, які на журналістському сленгу відомі як “джинса” знайшли відповідь у  роботах зарубіжних дослідників Виявляється, відповідно до “моделі обробки інформації” Маккваєра2, людина добре запам’ятовує відомості, які сумісні з  її цінностями, диспозиціями, знаннями, стереотипами “Вплив ЗМІ, співпадаючий з соціокультурними стереотипами, посилює його ефект, а якщо в протилежному – ослабляє”, – пишуть Е  Г  Дьякова, А Д Трахтенберг3 Тому, вважає Маргюс, вдається переконати, привернути увагу аудиторії з іншими ідеологічними схильностями4 W J McGuire, D Papageorgis, Effectiveness of forewarning in developing resistance to persuasion, “Public Opinion Quarterly” 1962, 26 (1), p 24–34 3 Е Г Дьякова, А Д Трахтенберг, Массовая коммуникация и проблема конструирования реальности: анализ основных теоретических подходов, Екатеринбург 1999, c 130 4 L Marquis, Moderators of priming effects: A theory and preliminary evidence from an experiment on Swiss european policy, “International Political Science Review” 2007, № 28, p 185–224 2

104

Олена Кузнецова

Політична “джинса” в Інтернет-ЗМІ – це необ’єктивні, замовлені матеріали, що виглядають як редакційні, а насправді написані політичними консультантами, що просувають інтереси політики країни-замовника Політична “джинса” в міжнародних дипломатичних ЗМІ характерна для висвітлення дипломатичних піар-подій, що просувають міжнародну політику держави-замовника Політична джинса-“замазуха” – ганьба для тих, про кого йдеться в  матеріалі, є результатом спіндокторінгу в  міжнародній політичній журналістиці, яку політичні консультанти, спіндоктори пояснюють політичною доцільністю, вона характерніша для популярних масових газетних періодичних видань, їх інтернет-версій П  Биховська в матеріалі Ринок «джинси» у федеральній пресі – 130 млн. в рік пише, що “Лідерами ринку «джинси» О  Гатов називає масові газети: «Комсомольську правду», «Московський комсомолець», «Аргументы и факты»”5. Політичний спін, “джинсу” в міжнародній журналістиці можна виявити в тексті за такими характерними особливостями: наявність тільки авторської, особистої оцінки в матеріалі; порушення балансу думок; навішування “ярликів”; невідокремлення фактів від думок; сумнівні аргументи; недостовірність фактів, подій; неповнота інформації; відсутність справжнього інформаційного приводу; відсутність суспільно значимої інформації; неіснуючі факти, події; недостовірні джерела; тенденційне подання опонентів; інспірація протиріч; замовчання позитивної інформації; недотримання принципу об’єктивності; підтримка політики Росії, що проводиться; критика політиків та політики України; замовчання негативної інформації щодо Росії, маскування під формат журналістських жанрів; демонстрація економічної, політичної, фінансової, військової залежності України від Росії Політичний спіндокторінг у  ЗМІ, як управління громадською думкою, видають також: інформаційно-психологічна обробка читачів, підготовка очікувань аудиторії до інформаційних комбінацій, приписи їй, як саме поводитися при настанні очікуваної події Політичний спіндокторінг в Інтернет-ЗМІ – не вузька спеціалізація багатоаспектної професійної діяльності Public Relations, а  мас-медійна маніпулятивна, протизаконна, аморальна діяльність у сфері політичних технологій російських політичних консультантів Знайомство з політичним спіндокторінгом потрібне для кожної мислячої людини, особливо журналіста, що спеціалізується у сфері політичП Быховская, Рынок “джинсы” в федеральной прессе – $130 млн в год, http:// www compromat ru/page_32017 htm [дата доступу: 7 07 2017] 5

Виявлення політичного спіндокторінгу в ЗМІ…

105

ної міжнародної журналістики Знання специфіки політичного консалтингу, обов’язкове уміння відрізняти його маніпулятивну техніку від методів інформаційної, аналітичної, розслідувальної журналістики, повинні входити в професійні компетенції сучасного журналіста, щоб уміти відрізняти справжню журналістику від її сурогату – спіндокторінгу, і не допускати в ЗМІ такі матеріали Ознакою для виявлення політичного спіндокторінгу в ЗМІ є висвітлення події з однієї позиції в одному номері видання, а в іншому – виправлення висвітлення події в  ЗМІ після того, як її розвиток прийняв негативний відтінок для Росії Звідси читач може зробити висновок: це не журналістські матеріали, а висвітлення подій спіндоктором на догоду замовникові Політичний спіндокторінг у досліджуваній російській міжнародній періодиці є підривною антиукраїнською діяльністю, що деформує імідж України, її політику, компрометує російські ЗМІ, російську журналістику, наносить глобальні збитки міжнародному авторитету Російської Федерації Це підтверджують інструменти роботи спіндоктора: гальмування і прискорення розвитку політичних проектів “Крым наш!”, “Русский мир”, “Русская весна” та інших у  досліджуваних Інтернет-версіях міжнародних видань за допомогою основних різновидів “спіна”: до-спін, після-спін, торнадо-спін, контроль-спін Більшість політичних скандалів в Україні, якщо аналізувати їх хронологічно, міжнародні ЗМІ Росії подавали з  використанням прийому до-спін Спочатку запускали як “зондування” припущення про те, що може статися така подія (вірогідність i описи обставин були різними), далі з’являлися перші новини про саму подію, яку починали активно коментувати, доки тема не сходила з порядку денного преси Потім, коли подія викликала все менший інтерес у читачів, її підживлювали замовними коментарями, новими подробицями Для розпізнавання спіндокторінгу в  міжнародній пресі важливо звертати увагу на такі особливості і прийоми в матеріалах: превентативне повідомлення про майбутню подію, що характерно для до-спіна, який використовують спеціально для запам’ятовування першої інтерпретації події; прийом частого згадування проросійської версії того, що відбувається, і що відрізняється від інших ЗМІ Обнародування в ЗМІ “неправдивого витоку” інформації до офіційної версії також свідчить про спіндокторінг у  міжнародній періодиці Для виявлення важливо знати принципові відмінності діяльності спіндоктора й журналіста, їх можна бачити в таблиці № 1

106

Олена Кузнецова

Таблиця 1. Методи маніпулювання громадською думкою Критерій порівняння

Журналіст

Предмет матеріалу Факт, подія, ситуація, проблема в ЗМІ

Спіндоктор Інтерпретація фактів, подій, створення подій, відтворення неіснуючих подій, проблем

Основні методи висвітлення

Інформування, повідомлення про реальні факти, події, проблеми, їх осмислення, аналіз, узагальнення

Дезінформування, приховане управління, маніпулювання, гальмування, прискорення розвитку політичного проекту та ін.

Характер впливу на аудиторію ЗМІ

Прямий, відкритий

Невидимий, прихований, таємний

Мета публікації

Дати орієнтування в подіях, проблемах

Видозмінити орієнтири аудиторії ЗМІ на користь замовника

Джерело: власне дослідження.

У спіндоктора й журналіста різна мета впливу, методи висвітлення, характер впливу на аудиторію. За цими чинниками також можна виявляти спін. Допоможе виявити політичний спіндокторінг в Інтернет-ЗМІ також знання прийому: “зміщення акцентів”. Приміром, в  матеріалі А.  Торина Олександр Грушко: «НАТО намагається говорити з Росією з позицій військової переваги» в цитаті Постійного представника Росії при НАТО, Надзвичайного і  Повноважного Посла Олександра Грушко: “Зростання російської зовнішньополітичної активності привело до розв’язування проти нашої країни інформаційної війни і  активізації військового будівництва”6. Що стосується України, то А.  Торин в  журналі “Международная жизнь”, використовуючи техніку спіндокторінгу “паралельне нарощування «вигідного» негативу”, пише: “Замість дотримання Україною основних пунктів угоди, досягнутої в Мінську, «колективний Захід» вважає за краще надавати Києву військову допомогу. У результаті зусилля Контактної групи із врегулювання ситуації на сході України і «нормандський формат» виявляються, по суті, незатребуваними”7. Так негатив Росії (яка окупувала Крим, захопила частину Донецької і Луганської областей України), виправдовує свою політику зростання російської зовА. Торин, Александр Грушко: “НАТО пытается говорить с Россией с позиций военного превосходства”, https://interaffairs.ru/news/show/16667 [дата доступу: 7.07.2017]. 7 Ibidem. 6

Виявлення політичного спіндокторінгу в ЗМІ…

107

нішньополітичної активності і тиражує негатив проти України, яка відстоює незалежність на своїй землі До прикладу, використання техніки спіндокторінгу “реінтерпретація своєї негативної ситуації” в матеріалі О Студневої Всесвітній форум співвітчизників «Разом з  Росією», https://interaffairs ru/news/show/16297: “Міністр відмітив у  своєму вітанні активні зусилля співвітчизників у протидії актам «фальсифікації історії і героїзації нацистів і їх прибічників»”8 Автор плутає нацистів (російські неофашисти) і націоналістів (борці за незалежність своєї держави) У матеріалі О Студневої В. В. Путін: «У нас є усі підстави вважати, що ми не лише будемо лідерами з багатьох ключових напрямів, але й збережемо це лідерство на багато десятиліть» використаний прийом техніки спіндокторінгу “неоднозначне інформування”: “Потім В Путін відповів з  приводу операції в  Алеппо, яку здійснили Туреччина, Іран і Росія «без участі Заходу» Це найбільша – я хочу це підкреслити, щоб усі це чули – це найбільша у сучасному світі міжнародна гуманітарна акція, – заявив Президент Росії” Спін спрямований на придушення опору протилежної думки з метою демонстрації військової переваги Росії Масово вбивати людей – однозначно антигуманна акція, і виправдання своїх нелюдяних дій, як і сама дія, завдає шкоди російській політиці, політикам, національній безпеці країн Класичний приклад застосування технології “спіндоктора” – підготовка громадської думки як у глобальному, так і в локальному плані, до вторгнення Росії на південному сході України Якщо згадати хронологію конфлікту, то можна побачити, що спочатку досліджувані міжнародні російські ЗМІ публікували матеріали про утиск російськомовних, у той час створювалися різні громадські організації щодо захисту російських “співвітчизників” в  Україні, яких використовували для формування “п’ятої колони”, вони вимагали федералізації, приєднання до Росії Мета усіх цих кампаній: створити ілюзію самовизначення жителів південно-східних областей, легітимізувати військове вторгнення Росії на територію Луганської, Донецької областей України В   В Лаптев у  статті Менеджмент новин і  спіндокторінг у  сучасній російській політиці пише: “Російська влада частенько замовчує негативну інформацію, передусім, про настрої самих українців, у  тому числі і жителів південного сходу України Так, за даними досліджень Фонду Демократичні ініціативи ім Ілька Кучеріва і Київського міжнародного Е Студнева, Всемирный форум соотечественников “Вместе с Россией”, https:// interaffairs ru/news/show/16297 [дата доступу: 7 07 2017] 8

108

Олена Кузнецова

інституту соціології, за приєднання південно-східних областей до Російської Федерації висловилися 12,4%, проти – 74,4%, не змогли відповісти – 13,2 %, опитаних”, посилаючись на електронний ресурс9 Політичний спіндокторінг в Інтернет-ЗМІ досліджуваних видань відомих інформаційних операцій “Русский мир”, “Русская весна” у складі інформаційної війни проводять в Україні з 1992 року Мета таких операцій – руйнування єдності багатонаціонального українського народу, нищення консенсусу в  українському суспільстві, нищення української незалежної держави Конкретна мета інформаційної війни сьогодні стає очевидною і має на меті руйнування та нищення українських національних цінностей, як ось: українська незалежна держава, боротьба за незалежність України, національна історія України, національна політика України, національна культура України, українська мова

Висновки й пропозиції Інформаційно-психологічна асиметрія відношення до політики України і  політики Росії в  досліджуваних міжнародних виданнях Російської Федерації свідчить про політичний спіндокторінг як систему спеціальних прийомів, методів, про які читачі навіть не підозрюють, що завдає шкоди Росії, Україні, світу, порушує інформаційну безпеку не тільки в українській державі, а й Росії, інших країнах світу, зважаючи на те, що Інтернет-версії досліджуваних пресових видань не мають географічних меж розповсюдження Паперові версії досліджуваних газет і  журналів є документальним доказом використання спіндокторінгу як маніпулятивної технології, що порушує міжнародні правові норми, є неспростовним доказом для притягнення винних до відповідальності, застосування міжнародних правових санкцій

Украинцы против идеи федерализации страны – социсследования, http://kor respond-ent net/ukraine/politics/3314259-ukrayntsy-protyv-ydey-federalyzatsyy-strany -sotsyssledovanyia [дата доступу: 7 07 2017] 9

Виявлення політичного спіндокторінгу в ЗМІ…

109

Бібліографія Быховская П , Рынок “джинсы” в  федеральной прессе — $130 млн в  год, http:// www compromat ru/page_32017 htm [дата доступу: 7 07 2017] Дьякова Е Г , Трахтенберг А Д , Массовая коммуникация и проблема конструирования реальности: анализ основных теоретических подходов, Екатеринбург 1999 Студнева Е , Всемирный форум соотечественников “Вместе с Россией”, https:// interaffairs ru/news/show/16297 [дата доступу: 7 07 2017] Торин А , Александр Грушко: «НАТО пытается говорить с Россией с позиций военного превосходства», https://interaffairs ru/news/show/16667 [дата доступу: 7 07 2017] Украинцы против идеи федерализации страны – социсследования, http:// korrespond-ent net/ukraine/politics/3314259-ukrayntsy-protyv-ydeyfederalyzatsyy-strany-sotsyssledovanyia [дата доступу: 7 07 2017] McGuire W J , Papageorgi D , Effectiveness of forewarning in developing resistance to persuasion, “Public Opinion Quarterly” 1962, № 26 (1), p 24–34 Marquis L , Moderators of priming effects: A theory and preliminary evidence from an experiment on Swiss european policy, “International Political Science Review” 2007, № 28, p 185–224

Finding Out the Political Spindoctoring in Mass Media for Maintaining the Information Security This article finds out the violations of information security of Ukraine and other countries by political spindoctoring in mass media It also shows determinations, functions, pecularities, methods and features of political spindoctoring, methods of its finding in printed and Internet versions of Russian mass media as means of the information war and hidden means of programming influence on the media audience which changes its mentality, behaviour and the image of Ukraine in order to justify the violation of sovereignity and territorial integrity of Ukraine Key words: mass media, political spindoctoring, information security

Leszek Klich Uniwersytet Kardynała Stefana Wyszyńskiego

Przewaga technologiczna jako element współpracy i rywalizacji państw – wyzwania dla bezpieczeństwa Polski (wybrane zagadnienia) Wstęp Przedmiotem niniejszego opracowania jest zarys problemów związanych ze współczesną epoką informacyjną, zwaną także technokratyczną, charakteryzującą się nieustannym doskonaleniem technologii informacyjnych Publikacja opisuje współczesne problemy bezpieczeństwa związane ze zjawiskiem neokolonializmu cyfrowego, będącego następstwem asymetrycznego rozwoju technologicznego państw oraz instytucji niepaństwowych Technologia informacyjna jest obecnie jednym z  podstawowych produktów w silnie zglobalizowanym rynku wyrobów i usług informacyjnych, technologiczne zjawiska wtórne, jako pochodne procesów pierwotnych, napędzają zaś rozwój krajów oraz społeczeństw i obecnie trudno wyobrazić sobie funkcjonowanie nowoczesnego społeczeństwa w  oderwaniu od cyberprzestrzeni i  jej oddziaływania Motorem postępujących zmian cywilizacyjnych jest przede wszystkim gospodarka, jej wielowymiarowe oddziaływanie obejmuje bowiem niemal wszystkie aspekty życia Współczesna cywilizacja to nieustanny rozwój społeczeństwa informacyjnego, ale także obywatelskiego, ponieważ

112

Leszek Klich

informacja i komunikacja mają istotne znaczenie dla racjonalnego korzystania z istniejących praw obywatelskich1 Należy zatem zadać pytanie o  istotę zjawiska przewagi technologicznej oraz jego następstwa niepożądanych zjawisk, oddziałujących na współczesne państwa Istotna jest również analiza możliwości podejmowania wyzwań, mających na celu walkę ze zjawiskiem neokolonializmu cyfrowego oraz wykorzystanie szans dla minimalizacji negatywnych skutków tego zjawiska

Informacja jako istotny czynnik oddziałujący na współczesną gospodarkę Fundamentalnym krokiem – analogicznym jak w przypadku rewolucji przemysłowej – jest proces wzrostu znaczenia informacji we współczesnych gospodarkach Obecnie jednym z  podstawowych zasobów społeczeństwa informacyjnego oraz gospodarki jest wiedza Tego typu model wymusił ewolucję organizacji państwa i jego gospodarki, ciężar konkurencji został zaś przeniesiony w  sferę nauki Kluczowym elementem funkcjonującego modelu jest infrastruktura naukowa, prowadząca do rozwoju produktów, umożliwiając swobodny przepływ zarówno wiedzy, jak i  technologii pomiędzy krajami 2 Człowiek jest jednym z elementów procesów informacyjnych – którym jest użytkownik – i jednocześnie elementem funkcjonującego systemu3 Wzrost techniki i  technologii jako czynników oddziałujących na gospodarkę od zawsze był bezsprzeczny, jednak współcześnie występuje dynamiczny wzrost i uzależnienie gospodarki od tych czynników Techniką nazywamy ogół materialnych środków, ale także wiedzę z nimi związaną4 Technika zaś jest ściśle sprzężona z  technologią, czyli wiedzą o  „przetwarzaniu i  wytwarzaniu oraz możliwościach zastosowania wszelkich materiałów i substancji”5 W rezultacie można przyjąć, że technologia jest wiedzą odpowiadającą na pytanie: „Jak coś zrobić?” K Jakubowicz, Społeczeństwo obywatelskie, niezależna sfera publiczna i społeczeństwo informacyjne: niemożliwe połączenie?, [w:] L W Zacher (red ), Rewolucja informacyjna i społeczeństwo. Niektóre trendy, zjawiska i kontrowersje, Kraków 2013, s 198 2 M Majta, Rola informacji w kształtowaniu nowych społeczeństw, Wrocław 2005, s 4 3 L Klich, C Sochala, Bezpieczeństwo w  cyberprzestrzeni jako wyzwanie dla współczesnych państw – zarys problemu, [w:] J Zimny (red ), Bezpieczeństwo. Rodzina – naród – społeczeństwo, Stalowa Wola 2016, s 272 4 M Golka, Cywilizacja współczesna i globalne problemy, Warszawa 2012, s 169 5 Ibidem 1

Przewaga technologiczna jako element współpracy i rywalizacji państw…

113

Powszechnie występuje także zjawisko dyfuzji innowacji,6 które, oprócz bezsprzecznych korzyści, niesie za sobą, niestety, także szereg realnych oraz potencjalnych zagrożeń Wśród nich należy wymienić niezwykle istotne zjawisko coraz większego uzależnienia szeregu sektorów od technologii wytwarzanych przez inne państwa Jedną z  przyczyn tego zjawiska jest dynamiczny wzrost ilości przetwarzanych danych w  ramach procesów zachodzących w  działalności przedsiębiorstw Można zidentyfikować kilka czynników, które w  istotny sposób wpływają na ten proces: zwiększenie liczby kontaktów na styku przedsiębiorca  – konsument, producent – przedsiębiorca, coraz powszechniejsze wykorzystanie w biznesie urządzeń mobilnych oraz konieczność coraz dokładniejszego prognozowania niezbędnego do podejmowania decyzji w  warunkach globalnej konkurencji W konsekwencji wyspecjalizowane systemy informacyjne, których celem jest wspomaganie i  porządkowanie procesów biznesowych organizacji oraz optymalizacja podejmowania decyzji, bazują na coraz bardziej skomplikowanych kwerendach, wymagających coraz większej ilości danych wejściowych W efekcie można zauważyć stale rosnący ruch danych cyfrowych typu „maszyna – maszyna” Głównym i wspólnym celem tego typu procesów jest budowanie wiedzy, w epoce gospodarki informacyjnej bowiem informacja lub jej przetworzony zbiór stanowi najistotniejszy składnik rynkowego sukcesu A Targowski określił informacje jako „serce nauki i techniki, czyli agenta przemian”, które obecnie stanowi podstawę gospodarki opartej na wiedzy7 Jest to ważne, tym bardziej że obecny rozwój informatyzacji na świecie osiągnął najszybsze tempo8 Współczesne oprogramowanie zapewnia możliwość bieżącej, jednoczesnej subskrypcji wielu źródeł danych z  dowolnego miejsca, co z  kolei implikuje konieczność ich stałej i niezakłóconej synchronizacji Obszary, które opierają się na niezwykle dokładnych informacjach, to: bankowość, giełda, waluty, energetyka czy transport W  bankowości, giełdzie papierów wartościowych oraz procesach technologicznych wartości mierzone są w  setnych częściach Dyfuzja innowacji polega między innymi na dzieleniu się informacją, a także przekazywaniu referencji opinii między grupami społecznymi, cechą charakterystyczną jest zaś fakt, że komunikacja ta dotyczy produktów czy idei, które jednostka postrzega jako nowe Więcej: M Muras, W Zabłocki, Zastosowanie teorii dyfuzji innowacji na przykładzie wprowadzenia na rynek Airbusa A380, „Prace Naukowe Politechniki Warszawskiej” 2013, nr 89, s 137 7 A Targowski, Informatyka – klucz do dobrobytu, Warszawa 1971, s 40 8 L H Haber, Społeczeństwo informacyjne – wizja czy rzeczywistość?, materiały II ogólnopolskiej konferencji naukowej, Kraków 2003, s 171 6

114

Leszek Klich

sekundy, gdyż w obecnym stanie postępu technologicznego czas liczony w minutach przestaje mieć większe znaczenie Szybsze zdobycie najaktualniejszej i  sprawdzonej informacji decyduje o  skutecznym zarządzaniu i  pozwala na wyprzedzenie konkurencji, ponieważ „ubóstwo informacji jest niezwykle powszechną przyczyną błędnych ocen i wnioskowania”9 Informacje, systemy je selekcjonujące i przetwarzające oraz budujące na podstawie specjalistycznych algorytmów wiedzę, stanowią współcześnie pożądany towar, stąd coraz bardziej liczy się posiadanie technologii, umożliwiającej działanie tego rodzaju procesów Jednostka lub zbiorowość, która będzie w stanie szybciej odnaleźć i poprawnie zinterpretować informacje, może tworzyć doskonalsze – a zatem bardziej konkurencyjne wyroby lub usługi informacyjne Wyrób informacyjny to skończony zbiór informacji, odwzorowany w  określonym języku na względnie trwałym, identyfikowalnym, wydzielonym materialnym nośniku informacji, przy czym koszt jego wyprodukowania jest niewielki10 Inaczej jest w przypadku usługi informacyjnej, w której koszt wygenerowania jest znacznie wyższy niż cena samego nośnika, to informacje bowiem na nim zawarte mają istotną wartość dla odbiorców Niekiedy trudno jest odróżnić, czy ma się do czynienia z usługą, czy produktem informacyjnym, gdyż z czasem różnice stają się niezwykle subtelne11 Wysoka cena wiedzy zbudowanej na podstawie informacji sprawia, że wzrasta jednocześnie atrakcyjność jej legalnego, ale także nielegalnego pozyskiwania Innowacje są podstawą gospodarki opartej na wiedzy Jeden z twórców nowoczesnej ekonomii – Joseph A Schumpeter – określił innowacje jako funkcje składające się z  kreatywnego myślenia oraz działania Innowacją jest wprowadzanie na rynek nowego produktu lub nowej metody produkcji, ale także wprowadzenie nowej formy organizacji Można więc przyjąć różne typy innowacji: techniczne, technologiczne, marketingowe i organizacyjne Ten ciąg interakcji, od powstania idei innowacji, aż do jej wdrożenia i upowszechnienia, charakteryzuje się nowym sposobem zastosowania nauki i  technologii, zapewniającym sukces rynkowy12

Ibidem, s 40 J Oleński, Ekonomika informacji, Warszawa 2001, s 306 11 Ibidem, s 310 12 Innowacyjność i  nowoczesne technologie, http://europejskiportal eu/innowacyjnosc-i-nowoczesne-technologie/ [data dostępu: 15 08 2017] 9

10

Przewaga technologiczna jako element współpracy i rywalizacji państw…

115

Szanse i zagrożenia w wymiarze bezpieczeństwa państwa Naturalną potrzebą gospodarki opartej na wiedzy jest jej ochrona przed negatywną działalnością innych podmiotów Można tutaj wyróżnić szereg zagrożeń, z których do najbardziej istotnych należy zaliczyć szpiegostwo przemysłowe oraz cyberprzestępstwa Skutki wycieku informacji mogą bowiem negatywnie oddziaływać na obszar ekonomiczny, społeczny lub środowiskowy państwa Konsekwencje ekonomiczne mogą generować niespodziewane zachowania rynków czy bankructwa przedsiębiorstw Straty społeczne to nie tylko utrata życia lub zdrowia, ale także mniej na pozór widoczny problem bezrobocia, utrata świadczeń socjalnych czy tożsamości społecznej Współcześnie wpływ, nawet pojedynczych punktów, funkcjonujących w  cyberprzestrzeni kraju oraz skala ich wzajemnych powiązań na całokształt bezpieczeństwa państwa jest bezsprzeczny W  efekcie można zauważyć coraz większe zainteresowanie bezpieczeństwem informacyjnym państwa, ten obszar bezpieczeństwa bowiem w istotny sposób wpływa na bezpieczeństwo podmiotów w nim funkcjonujących Najistotniejszym elementem wymagającym szczególnej ochrony jest infrastruktura krytyczna13, którą rozumie się jako rzeczywiste i cybernetyczne systemy (obiekty, urządzenia bądź instalacje) niezbędne do funkcjonowania gospodarki i państwa14 Bezpieczeństwo należy ujmować holistycznie, stąd nawet podmioty niezakwalifikowane do elementów krajowej IK powinny być aktywnymi uczestnikami procesów bezpieczeństwa kraju15 Jak zauważa Miron Lakomy, cyberprzestrzeń stała się miejscem rywalizacji państw, jako jeden z istotnych elementów tejże rywalizacji wymienia zaś cyberszpiegostwo16 Choć swoją hipotezę oparł na cyberatakach, można zauważyć analogię, iż poziom technologii jest elementem stanowiących o  sile państwa i  przedmiotem rywalizacji W  konsekwencji wysoki stopień technologiczny danego państwa, umożliwiający mu transfer technologii poza własne granice, można uznać zarówno za pozytywny przykład współpracy międzynarodowej, ale także za zjawisko pozwalające na uzyskiwanie wpływu na inne państwa Dalej: IK Infrastruktura krytyczna, http://rcb gov pl/infrastruktura-krytyczna/ [data dostępu: 28 10 2017] 15 L Klich, Chmura obliczeniowa jako współczesny model przetwarzania danych  – wyzwania dla bezpieczeństwa państwa, materiały z  międzynarodowej konferencji naukowej: Bezpieczeństwo informacyjne w  sieci Internet: globalne wyzwania i  strategie, Lwów 2016, s 4 16 M Lakomy, Cyberprzestrzeń jako nowy wymiar rywalizacji i  współpracy państw, Katowice 2015, s 10 13 14

116

Leszek Klich

Technologia i wiedza, obok waluty, stały się jednym z instrumentów władzy, co otwiera kolejne możliwości oddziaływania na inne państwa Najbardziej znana doktryna geopolityki głosi, że informacja stanowi niebezpieczny oręż – jako broń bardzo uniwersalna, o niskich kosztach, nieograniczonym zasięgu, łatwo dostępna oraz nieposiadająca barier w postaci granic państwowych W efekcie informacja, a raczej jej celowe wykorzystanie do walki informacyjnej – w tym jej bardziej skrajnych form (wojny psychologiczne oraz sieciowe) – jest środkiem umożliwiającym osiągnięcie celów państwa w polityce międzynarodowej, regionalnej i wewnętrznej, zapewniając przewagę geopolityczną17 Zdaniem Krzysztofa Liedela, każda płaszczyzna bezpieczeństwa państwa zależy w coraz większym stopniu od swobodnego przepływu informacji oraz od zachowania systemów, bazujących na informacjach, gospodarka zaś, energetyka, media, systemy finansowe i transportowe są szczególnie uzależnione od systemów informatycznych: Niezbędne dla bezpieczeństwa państwa staje się wprowadzenie polityki bezpieczeństwa informacyjnego, zapewniającej ochronę istniejących systemów, ale również gwarantującej państwu i podmiotom, które chroni, posiadanie, przetrwanie i swobodę rozwoju „społeczeństwa informacyjnego”18

Współczesnym wyzwaniem dla Polski jest budowa sprawnej e-administracji, stąd coraz bardziej rozbudowane systemy w tym obszarze wykorzystują zarówno technologię informacyjną, jak i telekomunikacyjną W unijnych planach e-administracja stanowi element szerszej koncepcji – rozwoju społeczeństwa informacyjnego i gospodarki opartej na wiedzy – co wpisuje się w postulaty Strategii Lizbońskiej19 Również przedsiębiorstwa prywatne coraz szerzej wykorzystują technologie informacyjne Powoduje to wzrost zapotrzebowania na zasoby systemowe – a w konsekwencji, rozwój przedsiębiorstw z branży technologii komputerowej Coraz większa skala negatywnych zjawisk z cyberprzestrzeni powoduje, że organizacje zmuszone są do zapewnienia akceptowalnego bezpieczeństwa własnej infrastruktury Przechwycenie danych organizacji państwowych i  niepaństwowych może wiązać się ze zdobyciem krytycznych dla bezpieczeństwa państwa danych, jak: specjalistycznej wiedzy, na której bazuje organizacja W  przypadku organizacji państwowych, w  szczególności IK czy zajmujących się obronnością, przechwycenie strzeżonych danych może oznaczać przejęcie informacji strategicznych dla działalności państwa J Darczewska, Anatomia rosyjskiej wojny informacyjnej, Warszawa 2014, s 7 K Liedel, Bezpieczeństwo informacyjne jako element bezpieczeństwa narodowego, http://www liedel pl/?p=13 [data dostępu: 5 11 2017] 19 D Grodzka, E-administracja w Polsce, „Infos” 2007, nr 18, s 1 17 18

Przewaga technologiczna jako element współpracy i rywalizacji państw…

117

Z  tego powodu można wykazać ścisły związek między bezpieczeństwem państwa a  jego bezpieczeństwem informacyjnym, ponieważ bezpieczeństwo informacyjne jest zawsze obecne w  polityce bezpieczeństwa państwa, łącząc procedury i narzędzia ochrony danych, informacji i systemów Można zauważyć niebezpieczną tendencję, polegającą na powszechnym wykorzystywaniu rozwiązań technologicznych państw obcych w  wielu obszarach gospodarki, szczególne miejsce w  procesach biznesowych odgrywają tu zaś zagraniczne systemy informacyjne Można także zauważyć zjawisko migracji istniejących systemów do chmur obliczeniowych, których centra danych są zlokalizowane poza obszarem kraju, a  czasem poza obszarem Unii Europejskiej Poważne zastrzeżenia, zdaniem byłej minister cyfryzacji – Anny Streżyńskiej, budzi uzależnienie infrastruktury teleinformatycznej Unii Europejskiej od amerykańskiej korporacji Microsoft, gdzie w tym przypadku dane o państwach i ich obywatelach przechowywane są w chmurze Microsoft Niemiecki eurodeputowany – J P Albrecht – nazwał Europę „cyfrową kolonią”, ponieważ władze nie są w stanie zagwarantować prywatności danych, jeżeli wykorzystują oprogramowanie, którego nie są w stanie kontrolować20 Powyższe stwierdzenia budzą wątpliwości wobec poziomu bezpieczeństwa teleinformatycznego, problem dotyczy bowiem instytucji, które mają obowiązek zapewnić bezpieczeństwo posiadanych zbiorów danych, w szczególności danych osobowych, co nakłada na przetwarzających szereg obowiązków – w tym ich szczególną ochronę przed dostępem osób trzecich Wątpliwości wokół obecnego stanu bezpieczeństwa są niezwykle realne po doniesieniach Edwarda Snowdena, z których wynika, że amerykańska Agencja Bezpieczeństwa Narodowego21 ma bezpośredni dostęp do serwerów firm Microsoft, Google, Facebook, Skype, Apple, AOL oraz prowadzi tajny program inwigilacji22 Bezpieczeństwo danych, przechowywanych na serwerach, należących do korporacji spoza Unii Europejskiej, może być poważnym zagrożeniem Alarmujące są bowiem informacje na temat skali nakazów wydanych przez NSA, dotyczących przekazania tej agencji szeregu informacji konkretnych kont oraz wymóg na operatorach do zobowiązania się zachowania w tajemnicy tego W Cieśla, Skolonizowani przez Microsoft, czyli jak globalna spółka kontroluje polską administrację, http://m newsweek pl/plus/biznes/microsoft-kontroluje-polskaadministracje-czy-to-grozi-,artykuly,408875,1,z html [data dostępu: 18 08 2017] 21 Dalej: NSA 22 Program PRISM – tajny amerykański program szpiegowski, administrowany od 2007 przez National Security Agency (NSA), umożliwiający wywiadowi Stanów Zjednoczonych dostęp do danych zgromadzonych na serwerach największych przedsiębiorstw internetowych, jak również gromadzenie tych danych na własny użytek 20

118

Leszek Klich

faktu przed użytkownikami Pojawiły się także doniesienia o podłączaniu serwerów operatorów amerykańskich chmur do głównego centrum NSA23 Zagrożenia generowane są również na skutek błędów w działaniu urządzeń transmisyjnych, które nie zawsze gwarantują poufny przekaz danych W  tym przypadku można zidentyfikować problem nieodpowiedniego doboru tego typu urządzeń, co jest istotne nie tylko ze względu na odporność na uszkodzenia czy niedowartościowanie wydajności przesyłu, ale także możliwości wycieku danych W przypadku aktywnych urządzeń sieciowych istotną rolę w procesie bezpieczeństwa odgrywa ich prawidłowa konfiguracja, natomiast w przypadku producenta tych urządzeń – możliwie szybkie reagowanie na odnalezione luki i aktualizacja oprogramowania wewnętrznego Rządy państw – w tym Polski – zachowują ostrożność podczas wyboru obcych technologii, szczególnie w strukturach rządowych i  obronnych, w  których przetwarzane są dane o  wyższym stopniu tajności Dodatkowo niektóre z  państw przed zakupem i  wdrożeniem systemów, przeznaczonych do użytkowania w sferach rządowych, testują je pod kątem wycieku informacji – w tym istnienia potencjalnych funkcji szpiegujących Umożliwia to analiza kodu źródłowego, otrzymanego od producenta oprogramowania jeszcze przed jego zakupem, jednak wymaga to od państwa posiadania wystarczających zasobów ludzkich o wysokich kwalifikacjach Warto opierać się na doświadczeniach takich krajów, jak: USA, Wielka Brytania, Francja, Izrael czy Niemcy, gdzie obsługę, rozbudowę lub serwis najważniejszych systemów informatycznych, przetwarzających kluczowe dla społeczeństwa bądź bezpieczeństwa kraju dane, udostępnia się wyłącznie rodzimym przedsiębiorstwom24 Obecnie jednym z  najtrudniejszych wyzwań dla bezpieczeństwa informacyjnego państwa pozostaje problem kraju, w którym odbywa się produkcja Problem jest istotny, gdyż współcześnie większość produkcji odbywa się w Chinach W dobie globalnego rynku nie zawsze i nie na wszystkich etapach produkcji można utrzymać wystarczający reżim kontroli produkcji dla zapewnienia bezpieczeństwa państwa Jak wynika z raportu ChineseCapabilities for Computer Network Operations and CyberEspionage, przygotowanego przez Northrop Grumman Corp, zagrożeniem dla USA jest brak kontroli nad produkowanymi urządzeniami teleinformatycznymi oraz podzespołami do produkcji urządzeń telekomunikacyjnych produkowanymi w Chinach W efekcie Chiny mogą wykorzystywać fakt zlokalizowania znacznej liczby fabryk urządzeń teleinformatycznych do ingerencji w produkowane urządzenia poprzez Zob http://tarendo pl/artykuly/czy-slusznie-obawiamy-sie-o-zagrozenie-bezpie czenstwa-w-chmurze [data dostępu: 28 10 2017] 24 M Piasecki, Bezpieczeństwo państwa a  systemy informatyczne istotne dla jego sprawnego funkcjonowania, DGP Ekstra, Bezpieczeństwo informatyczne, „Gazeta Prawna” 2013, nr 5, s 3 23

Przewaga technologiczna jako element współpracy i rywalizacji państw…

119

wprowadzanie fałszywych informacji, wprowadzania dodatkowych funkcji, a nawet implementacji mechanizmów, które pozwalają na całkowite przejęcie kontroli nad tymi systemami czy urządzeniami25 W roku 2011 Microsoft Digital MalwareResearch and Analysis przeprowadził operację „b70”, podczas której zakupił dwadzieścia komputerów z różnych miast na terenie Chin Analiza oprogramowania, z którym były dostarczone komputery, wykazała, że cztery z nich zawierały szkodliwe oprogramowanie – w tym oprogramowanie gotowe do wykonywania poleceń jednego z centrów sterowania26 8 kwietnia 2010 roku Kongres Stanów Zjednoczonych uzyskał informację od własnych służb o  przekierowaniu przez Chiny 15 proc danych transmitowanych między instytucjami państwowymi USA W  konsekwencji oprogramowanie urządzeń internetowych przez 18 min przekierowywało ruch internetowy amerykańskiego Senatu, Departamentu Obrony, NASA oraz Departamentu Handlu przez Chiny Tego typu działanie mogło być wykorzystane przez to państwo do analizy ruchu sieciowego, co pozwoliło uzyskać informacje niezbędne do przyszłych ataków na cele rządowe USA27 Głównym celem prowadzenia cyberkampanii państw przeciwko innym państwom jest chęć zdobycia informacji strategicznych zarówno ze sfery militarnej, jak i  cyberszpiegostwo przemysłowe Jeżeli zaś chodzi o  przyczyny techniczne podatności współczesnego sprzętu na tego typu ataki, problem jest o wiele bardziej złożony Globalizacja, polityka rządów oraz związana z tym konkurencja doprowadziła do konieczności cięcia kosztów wytwarzania podzespołów oraz zbudowanych na ich bazie urządzeń W konsekwencji spowodowało to przeniesienie produkcji do krajów o niższych kosztach produkcji Należy wyraźnie zaznaczyć, że przeniesienie produkcji nie oznacza transferu wiedzy, a dotyczy wyłącznie końcowego procesu produkcyjnego Pomimo to współczesne urządzenia są hybrydami, składającymi się z hardware (sprzętu) oraz firmware (oprogramowania), stąd nic nie stoi na przeszkodzie, by podczas procesu produkcji dokonać zmian w zachowaniu oprogramowania i okazuje się to stałą praktyką tajnych służb Rząd Stanów Zjednoczonych wielokrotnie ostrzegał, by nie ufać technologiom zakupionym z Chin28 Zob http://www uscc gov/RFP/2012/USCC%20Report_Chinese_Capabilitiesfor Computer_Network OperationsandCyberEspionage pdf [data dostępu: 3 07 2017] 26 Zob http://blogs microsoft com/cybertrust/2012/09/12/counterfeit-software-pre loaded-with-malware-and-the-link-to-botnets-operation-b70/ [data dostępu: 2 02 2017] 27 Więcej: Chiny przechwyciły ruch internetowy USA, zob więcej: http://goo gl/ 5qJ2bj [data dostępu: 21 12 2011] 28 B Snyder, The NSA planted backdoors in Cisco products, http://www infoworld com/article/2608141/internet-privacy/snowden--the-nsa-planted-backdoors-in-cisco-pro ducts html [data dostępu: 18 08 2017] 25

120

Leszek Klich

Tymczasem urządzenia wyprodukowane w  Chinach są powszechnie dostępne Co więcej – pojawiły się produkty zaprojektowane i  wytworzone w tym państwie, a ze względu na niższe ceny są one promowane przez operatorów komórkowych czy internetowych W rezultacie może to powodować coraz większe zagrożenia dla niezakłóconego przesyłu danych W Polsce urządzenia i narzędzia kryptograficzne, przeznaczone do ochrony informacji niejawnych, podlegają badaniom i ocenie bezpieczeństwa w ramach certyfikacji prowadzonej przez ABW – Departament Bezpieczeństwa Teleinformatycznego lub przez Służbę Kontrwywiadu Wojskowego29 Ocena przeprowadzana jest w oparciu o kryteria oceny zabezpieczeń, zawarte w normie ISO/IEC 15408 – Technika informatyczna – Techniki zabezpieczeń – Kryteria oceny zabezpieczeń informatycznych (znana też jako CommonCriteria) lub zgodnie ze standardem ITSEC (Information Technology Security Evaluation Criteria) W celu minimalizacji czasu niezbędnego do wykonania takiej oceny Zarząd Bezpieczeństwa Informacji Niejawnych SKW zaleca przygotowywanie dokumentacji certyfikacyjnej w oparciu o zalecenia zawarte w normie ISO/IEC 1540830 Dotyczy to jednak wyłącznie urządzeń przetwarzających lub transmitujących informacje o wyższym stopniu poufności

Neokolonializm cyfrowy – zarys Technologiczna ekspansja państw ma na celu rozwijanie własnej gospodarki opartej na wiedzy poprzez zdobycie przewagi informacyjnej, a w konsekwencji – dokonywanie neokolonializmu cyfrowego Kolonializm jest tradycyjnie kojarzony z  dawnymi koloniami, neokolonializm cyfrowy jest zaś zjawiskiem stosunkowo nowym W obszarze stricte ekonomicznym definicje neokolonializmu odnosiły się do krajów o niskim poziomie rozwoju gospodarczego Zjawisko neokolonializmu jest „współczesną formą kolonializmu, polegającą na nierównoprawnych stosunkach ekonomicznych i politycznych, znaną także z narzuconych przez państwa imperialistyczne rozwijającym się krajom niepodległym Azji, Afryki i Ameryki Łacińskiej”31 Choć z perspektywy europejskiej neokolonializm pojmowany był jako zjawisko egzotyczne, można zauważyć istotną zmianę w rozumieniu tego pojęDalej: SKW Zob http://www skw gov pl/ZBIN/Crypto htm [data dostępu: 10 10 2017] 31 M Jodko, Neokolonializm współczesny – mit czy rzeczywistość (doświadczenia Polski – wybrane aspekty), „Zeszyty Naukowe Uniwersytetu Ekonomicznego w  Katowicach” 2015, nr 214, s 144 29

30

Przewaga technologiczna jako element współpracy i rywalizacji państw…

121

cia, ponieważ pojawiły się tego typu praktyki także we współczesnej zjednoczonej Europie Tradycyjny kolonializm charakteryzował się użyciem przemocy i koniecznością angażowania sił militarnych, co było dla państw niezwykle kosztowne Współcześnie strategia kolonializmu zmieniła swe oblicze i państwa podległe mogą zachowywać suwerenność W rzeczywistości jest to suwerenność pozorna, są one bowiem kontrolowane i wykorzystywane przez kapitał zewnętrzny A Zybertowicz stwierdził, że Polsce zagraża neokolonializm cyfrowy, polegający między innymi na wykorzystywaniu kreatywności społecznej z obszaru informatyki, jako dobra narodowego, głównie na rzecz podmiotów zagranicznych32 Dzięki temu kraje, które są najbardziej innowacyjne w sektorze informatycznym, mogą stopniowo uzależniać inne kraje za pomocą wytworzonych technologii poprzez narzucanie im własnych rozwiązań technicznych, jednocześnie starając się chronić własne interesy przed konkurencją – często w sposób nadmierny i nieuczciwy Współczesny neokolonializm jest więc formą uzależnienia danego kraju od podmiotów zewnętrznych, skutkując ograniczeniem możliwości rozwoju i realizacji przez państwa podległe własnych interesów narodowych33 Jednym z  etapów neokolonializmu jest zwalczanie konkurencji i  zahamowanie rozwoju państw, które mogą stanowić w  przyszłości konkurencję Jako przykład można podać prawo patentowe, dotyczące ochrony własności intelektualnej Znana sprzed kilku lat próba wprowadzenia umowy międzynarodowej ACTA w  rzeczywistości miała na celu ograniczenie konkurencji ze strony krajów rozwijających się i o mniejszych kosztach produkcji, celem wprowadzenia umowy była zaś próba zwiększenia przewagi konkurencyjnej dla rozwiniętych państw Zachodu Zmniejszanie dysproporcji technologicznych nie jest dla państwa zadaniem łatwym, państwa bowiem, które nie wykształciły własnych technologii informacyjno-komunikacyjnych, nie mają szans, by wytworzyć odpowiednie zasoby niezbędne do zaspokojenia potrzeb w zakresie rozwoju zrównoważonego w aspekcie społecznym, ekonomicznym Rywalizacja z  bardziej wykształconymi technologicznie państwami nie musi być jednak przegrana, gdyż państwo może tworzyć długofalowe strategie rozwoju innowacyjności własnej gospodarki Nie bez znaczenia jest także wykorzystanie pozytywnych aspektów globalizacji, mających ogromny wpływ A Zybertowicz, Grozi nam neokolonializm cyfrowy, https://wpolityce pl/spole czenstwo/275114-prof-andrzej-zybertowicz-grozi-nam-neokolonializm-cyfrowy-jakspojrzymy-na-8-lat-rzadow-po-a-w-ogole-na-25-lat-naszej-transformacji-to-widac-zenie-mielismy-ani-polityki-naukowej-ani-przemyslowej [data dostępu: 15 08 2017] 33 M Jodko, Neokolonializm…, op. cit., s 145 32

122

Leszek Klich

na rozwój państw oraz życie społeczeństwa Szanse, jakie niesie globalizacja, widoczne są między innymi na przykładzie krajów, które właśnie dzięki globalizacji zaczęły się rozwijać o wiele intensywniej niż w przeszłości34 Współpraca państw, polegająca na transferze wiedzy czy technologii, może przynieść o wiele więcej korzyści i generować szybszy efekt niż prowadzenie prac badawczych i  rozwój we własnym zakresie W  tym wypadku istotnym efektem globalizacji jest przenoszenie produkcji do krajów, w których koszty pracy są niskie i w których stosuje się dogodną politykę podatkową, choć przenoszenie produkcji wcale nie jest jednoznaczne z  transferem wiedzy Mimo to wykorzystanie przez korporacje międzynarodowe zasobów siły roboczej w gościnnym kraju powoduje spadek bezrobocia, wprowadzenie nowych technologii, a jednocześnie zwiększa kompetencje pracowników W zależności od filozofii, którą kierują się korporacje, należy stwierdzić, że niektóre z nich mają wystarczające zdolności do wprowadzania postępu globalizacyjnego i w dużym stopniu uczestniczą w jego kształtowaniu35 W dłuższej perspektywie, przy wykorzystaniu szans płynących ze współpracy międzynarodowej oraz zaprogramowaniu długofalowych strategii rozwoju, można osiągnąć względną niezależność cyfrową, a  w  konsekwencji – osiągnąć akceptowalny poziom bezpieczeństwa państwa

Wnioski Do najważniejszych zadań, stojących przed współczesnym państwem, należą: rozwijanie innowacyjnej gospodarki poprzez ukierunkowanie celów politycznych w  wymiarze międzynarodowym oraz wewnętrznym, a  także wyznaczenie długofalowych etapów rozwoju technologicznego, który będzie skutkować wzrostem siły państwa, a w konsekwencji – możliwością odgrywania większej roli na arenie międzynarodowej Można zauważyć niedosyt badań w  zakresie neokolonializmu cyfrowego i wpływu posiadania własnej technologii na pozycję państwa w zglobalizowanym świecie Jako jedną z przyczyn tego stanu można wymienić konieczność prowadzenia badań interdyscyplinarnych, realizacja zaś rzeczowych badań, z wymienionego zakresu, musi być podejmowana równolegle przez nauki społeczne, jak i w obszarze nauk ścisłych Istotnym problemem jest różny aparat 34 Za przykład służyć tutaj mogą tzw tygrysy azjatyckie, jak: Hongkong, Korea Południowa, Chiny, Tajwan, Singapur 35 T Sporek, Procesy globalizacji we współczesnej gospodarce światowej, „Ekonomia XXI wieku” 2015, nr 5, s 54–55

Przewaga technologiczna jako element współpracy i rywalizacji państw…

123

pojęciowy, co może prowadzić do odmiennych interpretacji w środowiskach technicznych oraz społecznych Państwo oraz środowiska naukowe powinny czynnie uczestniczyć w tworzeniu prawa, które, wraz ze wzrostem własnego sektora informatycznego, będzie ograniczać swobodne wykorzystywanie technologii państw trzecich w organizacjach państwowych i niepaństwowych (w szczególności technologii chmury obliczeniowej czy systemów) na rzecz rodzimych rozwiązań Nie bez znaczenia jest także edukacja z  zakresu patriotyzmu ekonomicznego, która w znaczącym stopniu może odegrać rolę czynnika wzrostu siły państwa w obszarze technologicznym

Bibliografia Darczewska J , Anatomia rosyjskiej wojny informacyjnej, Warszawa 2014 Golka M , Cywilizacja współczesna i globalne problemy, Warszawa 2012 Grodzka D , E-administracja w Polsce, „Infos” 2007, nr 18 Haber L H , Społeczeństwo informacyjne – wizja czy rzeczywistość?, materiały II ogólnopolskiej konferencji naukowej, Kraków 2003 Jodko M , Neokolonializm współczesny – mit czy rzeczywistość (doświadczenia Polski – wybrane aspekty), „Zeszyty Naukowe Uniwersytetu Ekonomicznego w Katowicach” 2015, nr 214 Klich L , Chmura obliczeniowa jako współczesny model przetwarzania danych – wyzwania dla bezpieczeństwa państwa, materiały z międzynarodowej konferencji naukowej: Bezpieczeństwo informacyjne w sieci Internet: globalne wyzwania i strategie, Lwów 2016 Lakomy M , Cyberprzestrzeń jako nowy wymiar rywalizacji i współpracy państw, Katowice 2015 Muras M , Zabłocki W , Zastosowanie teorii dyfuzji innowacji na przykładzie wprowadzenia na rynek Airbusa A380, „Prace Naukowe Politechniki Warszawskiej” 2013, nr 89 Oleński J , Ekonomika informacji, Warszawa 2001 Piasecki M , Bezpieczeństwo państwa a systemy informatyczne istotne dla jego sprawnego funkcjonowania, DGP Ekstra, Bezpieczeństwo informatyczne, „Gazeta Prawna” 2013, nr 5 Bania R , Zdulski K (red ), Bezpieczeństwo narodowe i  międzynarodowe w  regionie Bliskiego Wschodu i Północnej Afryki (MENA) u progu XXI wieku, Łódź 2012 Targowski A , Informatyka – klucz do dobrobytu, Warszawa 1971 Zacher L W (red ), Rewolucja informacyjna i społeczeństwo. Niektóre trendy, zjawiska i kontrowersje, Kraków 2013 Zimny J (red ), Bezpieczeństwo. Rodzina – naród – społeczeństwo, Stalowa Wola 2016

124

Leszek Klich

Strony internetowe Chiny przechwyciły ruch internetowy USA, zob więcej: http://goo gl/5qJ2bj [data dostępu: 21 12 2017] http://tarendo pl/artykuly/czy-slusznie-obawiamy-sie-o-zagrozenie-bezpieczenstwaw-chmurze [data dostępu: 28 10 2017] http://www uscc gov/RFP/2012/USCC%20Report_Chinese_CapabilitiesforComput er_NetworkOperationsandCyberEspionage pdf [data dostępu: 3 07 2017] Infrastruktura krytyczna, http://rcb gov pl/infrastruktura-krytyczna/ [data dostępu: 28 10 2017] Innowacyjność i  nowoczesne technologie, http://europejskiportal eu/innowacyjnosc -i-nowoczesne-technologie [data dostępu: 15 08 2017] Liedel K , Bezpieczeństwo informacyjne jako element bezpieczeństwa narodowego, http://www liedel pl/?p=13 [data dostępu: 5 11 2017] Snyder B , The NSA planted backdoors in Cisco products, http://www infoworld com/ article/2608141/internet-privacy/snowden--the-nsa-planted-backdoors-in-ciscoproducts html [data dostępu: 18 08 2017] Cieśla W , Skolonizowani przez Microsoft, czyli jak globalna spółka kontroluje polską administrację, http://m newsweek pl/plus/biznes/microsoft-kontroluje-polskaadministracje-czy-to-grozi-,artykuly,408875,1,z html [data dostępu: 18 08 2017] http://blogs microsoft com/cybertrust/2012/09/12/counterfeit-software-preloadedwith-malware-and-the-link-to-botnets-operation-b70/ [data dostępu: 2 02 2017] http://www skw gov pl/ZBIN/Crypto htm [data dostępu: 10 10 2017] Zybertowicz A , Grozi nam neokolonializm cyfrowy, https://wpolityce pl/spoleczenstwo /275114-prof-andrzej-zybertowicz-grozi-nam-neokolonializm-cyfrowy-jak-spojrzymy -na-8-lat-rzadow-po-a-w-ogole-na-25-lat-naszej-transformacji-to-widac-ze-niemielismy-ani-polityki-naukowej-ani-przemyslowej [data dostępu: 15 08 2017]

Technological Advantage as an Element of Cooperation and Rivalry Between Countries, as Challenges for Poland’s Safety – Chosen Issues The subject of this study is an outline of threats resulting from the development of the state’s information infrastructure in the area of state institutions and private enterprises, and the associated challenges to state security The publication also outlines the phenomenon of digital neocolonialism which is a result of the neglect on the part of states in terms of developing their own information technologies, which in consequence leads to technological dependence of many areas within state and non-government organizations Key words: cybersecurity, information society, neocolonialism

Христина Юськів Lviv Polytechnic National University

Інформаційно-комунікативні механізми актуалізації сепаратистських тенденцій Вступ Однією з відмітних рис сучасного суспільства є динамічний розвиток інформаційно-комунікативної сфери Усе більш безперешкодним стає доступ до будь-якої інформації, удосконалюються способи обміну нею Глобалізуються процеси поширення у світовому просторі різного роду знань, ідей, переконань, культур тощо Вони не мають обмежень у часі та просторі, існують незалежно від наявних кордонів між державами, забезпечуючи тим самим користувачам зворотній комунікативний зв’язок Найбільш активно спілкування, взаємне інформування та обговорення найгостріших проблем сучасності в найрізноманітніших життєвих сферах відбувається в соціальних мережах Ця форма громадської активності стає однією з  визначальних тенденцій стану розвитку суспільства Соціальні мережі є невід’ємним елементом спілкування більшості учасників онлайн-комунікації Через них користувачі здобувають альтернативні до традиційних медіа факти, коментують, інтерпретують і поширюють їх, стаючи таким чином співучасниками процесу Сьогодні соціальні мережі можуть використовуватися в якості одного з найбільш ефективних засобів впливу на суспільну свідомість людей,

126

Христина Юськів

штучного створення у них невдоволеності своїм становищем, та життям узагалі, за рахунок поширення і нав’язування нехарактерних для країни цінностей і способу співіснування

Ступінь дослідженості теми Станом на сьогодні дослідженню проблеми впливу інформаційно-комунікативних технологій на безпеку держави присвячені праці представників різних галузей науки – політологів, філософів, соціологів, правників Дану проблему у своїх працях досліджують як закордонні (Д Горовіц, А Бьюкенен, Е Геллнер, С О’Брайєн, М Спенсер та ін ), так і вітчизняні (В Дівак, О Кресіна, А Кіссе, В Горенкін, О Картунов, Г Перепелиця та ін ) автори Хоча в  вітчизняній, західній та російській літературі існує чимало праць, присвячених даній темі, існує певна прогалина у  сфері дослідження питання інформаційно-комунікативних механізмів актуалізації сепаратизму

Мета Метою даної статті є дослідження використання інформаційно-комунікаційних технологій як механізму актуалізації, інспірації та підтримки сепаратизму ззовні Обрана для дослідження проблематика є важливою для української науки, оскільки одним з пріоритетів зовнішньополітичної діяльності нашої держави є забезпечення національної безпеки та участь у  врегулюванні конфліктів, зокрема у  ЦСЄ, що і  зумовлює вибір теми статті

Виклад основного матеріалу Сучасний стан розвитку інформаційно-комунікативних технологій яскраво демонструє ступінь впливу їх складників на життя всього людства Ці технології не лише дають поштовх науково-технічному прогресу, але і є основою різних негативних явищ на кшталт інформаційної війни як засобу досягнення політичних цілей країн-агресорів Історія демонструє багато прикладів використання різноманітних методів

Інформаційно-комунікативні механізми актуалізації…

127

інформаційної війни, серед яких зокрема: дезінформація, пропаганда, формування стереотипів, викривлення фактів, що у сукупності або зокрема впливали на суспільну свідомість, породжували почуття паніки та як наслідок призводили до міжнаціональних конфліктів В  умовах інформаційної війни РФ проти України, яка інтенсифікувалася навесні 2014 р на тлі анексії РФ Криму й подальшого вторгнення російських військ під виглядом “добровольців” на території самопроголошених ДНР та ЛНР, дуже актуальними є дослідження, спрямовані на вивчення проблеми впливу інформаційно-комунікативних технологій (ІКТ), засобів масової інформації (ЗМІ) на суспільну свідомість1 Цілі регіони активно втягуються в інформаційно-мережеві війни, які стали ефективним знаряддям впливу на великі групи людей, їх поведінку, керування їх мотивацією, зокрема актуалізацію сепаратистських рухів Як свідчить практика, в усіх країнах, де велась інформаційно-мережева війна, “революційні виступи” були спровоковані інформаційними атаками з  соціальних мереж, а  протестний “флешмоб” був організований шляхом розсилки повідомлень про мітинги і протестні акції, проведення яких передбачається через соціальні мережі, електронну пошту, мобільні телефони2 Дослідницька компанія Opinion провела он-лайн дослідження, за результатами якого оприлюднила висновки, що 45% респондентів не готові брати участь в  акціях протесту, а  40% взяли б у  них участь лише за умови, якщо б їх мета співпадала з їх політичними переконаннями У той же час, коли постало питання про суму винагороди за участь в акціях, то кількість тих, хто не збирався мітингувати, зменшилась з 45% до 27% Таким чином, 65% користувачів визначились з сумою, за яку вони готові приєднатись до будь-якої акції Тобто, це дозволяє через розсилку повідомлень своїм заздалегідь відібраним агентам впливу по сигналу збирати в потрібний час і в потрібному місці критичну масу людей3 В Україні продовжують використовуватися пропагандистські технології російськими медіа для поширення сепаратистських настроїв та Т Ісакова, Інформаційно-комунікативні технології розпалювання міжнаціональних конфліктів: досвід порівняльного аналізу, [в:] Т Ісакова (ред ), Стратегічні пріоритети, Київ 2015, c 113 2 О Гіда, Соціальні мережі як засіб деструктивних впливів через інформаційний простір, [в:] Боротьба з організованою злочинністю і корупцією (теорія і практика) 2013, № 3 (спец вип ), c 272 3 Как вербуют “демонстрантов” через сеть, http://internetua com/kakverbuuat--demonstrantov--cserez-set [дата доступу: 31 05 2017] 1

128

Христина Юськів

просування ідеї “Новоросії” Сфабриковані повідомлення російських ЗМІ, що особливо активно поширюються на сході України, мають на меті формування негативного образу української влади та військовослужбовців, звинувачуючи її у фашизмі та утисках жителів Донецької і Луганської областей Відповідно до постулатів теорії переконуючої комунікації РФ здійснює маніпулювання настроями населення України різними шляхами, використовуючи як канали комунікативного впливу не стільки радіо, як телебачення та Інтернет (блогосфера, мережі тощо) Наприклад, у  соціальних мережах поширюються підроблені фотографії, які демонструють наслідки “звірств” в Україні Так, на одній з фотографій, яку поширювали в соціальній мережі “Одноклассники”, було зображено собак, які обгризають кістки, схожі на людські Це подається як “актуальне фото” зі Східної України з текстом: “Собаки доїдають труп українського бійця ВСУ наплювати на своїх загиблих, а  місцеві жителі відмовляються ховати тих, хто прийшов на їх землю поневолювати і вбивати” Однак, як з’ясувалося згодом, “викривальне” фото було скопійоване з сайту “демотиваторів” Російськими спецслужбами здійснена також спроба дискредитувати мобілізацію українських військовослужбовців шляхом поширення чуток у соціальних мережах про нібито затримання юнаків як потенційного “гарматного м’яса” на вулицях з метою їх примусового відправлення до зони АТО4 Все це приклади реалізації інформаційно-мережевої стратегії “керованого хаосу”, котра виявилась новим засобом збереження глобального американського лідерства з мінімальними фінансовими затратами5 Таким чином, заохочування сепаратистських рухів і  терористична активність у  різних проявах спрямована на розширення сфер впливу країни-агресора, що передбачає створення умов для встановлення контролю над територією в зоні їх інтересів При цьому, населення активно втягується в конфлікти малої інтенсивності, постійно створюються інформаційні приводи для організації народних заворушень, які при певних збігах обставин переростають у так звані “кольорові” революції Усі ці процеси супроводжуються хакерськими атаками на інформаційно-комунікаційні системи країни, вірусними ураженнями баз даних та програмного забезпечення, а також організацією економічного тиску на країну шляхом введення ембарго, організації економічних санкцій і провокацій та посилення її залежності через нав’язування кабальних кредиТ Ісакова, Інформаційно-комунікативні технології…, op. cit., c 116 А Поляруш, А Юрченко, Информационная война против Украины: причины и социально-политические технологии, Киев 2011, c 75 4 5

Інформаційно-комунікативні механізми актуалізації…

129

тів Фактично в інформаційно-мережевій війні задіяні всі громадські інституції, у першу чергу, ЗМІ та релігійні об’єднання, установи культури, неурядові організації та громадські рухи, які фінансуються з-за кордону Соціальні мережі сьогодні дійсно перетворюються в  своєрідний плацдарм інформаційної війни, адже саме за їх допомогою створюються умови для зламу системи міжнародного права, отримання формальних приводів для початку силового втручання у внутрішні справи країн та ігнорування їх суверенного права на шляхи економічного, політичного і соціального розвитку Вони стали дієвим інструментом психологічного впливу і контролю, руйнують психіку і деморалізують суспільство6 Ключовим трендом політичної комунікації стало формування і зростання ролі соціальних мереж, блогів, Youtube, які, однак, “характеризуються низьким рівнем контролю над ними, значним мобілізаційним потенціалом, що сприяє високій соціальній самоорганізації громадян” Нині нові мас-медіа набагато більше за традиційні ЗМІ визначають соціальний і політичний порядок денний, здатні мобілізувати громадян для розв’язання нагальних проблем або для участі в акціях і протестах, створюють приводи у новинах, безконтрольно втручаються в повсякденне життя, роблячи його максимально транспарентним При цьому ні влада, ні суспільство не виробили дієвих механізмів контролю за таким втручанням У результаті багато суспільних і політичних інститутів стають вкрай уразливими Перераховані особливості актуалізують дослідження ролі та функцій нових мас-медіа в політичній площині У політичному просторі важливою є проблема впливу нових мас-медіа на мобілізацію та самоорганізацію громадян, активізацію політичної поведінки Дискусія щодо ролі соціальних мереж у  “кольорових революціях”, дестабілізації Близького Сходу, українській кризі 2013-2014 рр , новій хвилі демократизації, стала однією з  найактуальніших останнім часом Активне використання під час цих подій Twitter, Facebook, Вконтакте та ін інформаційно-комунікаційних технологій (ІКТ) стало вагомим чинником їх масовості та ефективності Для українських протестних виступів 2013–2014 рр ІКТ мали важливе значення Американські медіа дослідники вивчали місце соціальних мас-медіа під час Євромайдану і дійшли висновку щодо різних стратегій використання Twitter і Facebook: тоді як Facebook слугував головною інформаційною та мобілізаційною платформою для української аудиторії, Twitter – для привернення уваги міжнародної спільноти У лютому 2014 р , після кривавих подій на Майдані, дослідники опублікували 6

О Гіда, Соціальні мережі…, op. cit., c 272

130

Христина Юськів

оновлені дані про сплеск активності у соціальних мережах, зауважуючи гнучкість Facebook та Twitter як інструментів протестів, вони виявились ефективними платформами для поширення інформації за межі України, організації опору та координації ресурсів Флагманом процесу становлення соціальних мереж, як нового глобального політичного актора, є Google Ця найбільша IT-корпорація, на відміну від Facebook, Twitter, LinkedIn, MySpace, Friendster, Одноклассники, Вконтакте, Instagram та інших мас-медіа, цілком виразно позиціонує себе як гравця на різних майданчиках, включаючи взаємодію з державою, причому необов’язково в рамках PR, GR, або для налагодження дружніх відносин Вона ставить перед собою цілі, що далеко виходять за рамки комерційних інтересів, і заручається підтримкою на найвищому державному рівні І хоча “самі соціальні мережі в  Арабській весні не проявили себе в якості суб’єктів незалежно корпоративних інтересів, подібних ТНК їх керівництво не намагалося управляти протестною активністю або хоча б направляти її” Тому можна констатувати появу нового суб’єкта світової політики, який поряд з МПО, МНВО і ТНК визначатиме світову політику і конкуруватиме з державами, які є традиційними політичними акторами світового масштабу Варто відзначити, що медіа експерти визнають, з одного боку, соціальні мережі ефективними інструментами для мобілізації громадян щодо участі у масових акціях З іншого боку, соціальні мережі поки не повністю управляють своєю аудиторією, проте у  просторі мережевої комунікації існують такі технології управління Соціальні мережі здаються повністю прозорими, об’єктивними і вільними від ідеології лише на перший погляд Крім того, в  Інтернеті багато інформації, яка спрямована проти певної держави, певних соціальних груп, підживлює ненависть і сепаратизм7 Отже, Інтернет залишається полем битви Кремля за мозок українських громадян Вертаючись до питання про створення нової “народної республіки” на сторінках соціальної мережі Facebook – “Львівська народна республіка”, слід зазначити, що це вже стає класикою – сепаратистськими та антивладними пабліками в Україні керують громадяни Росії8 Служба безпеки відразу оголосила розшук авторів Інтернет-сторінки, так званої “Львівської народної республіки”, яка активно підтримує С Денисюк, Роль “нових мас-медіа” у  політико-мобілізаційних процесах, [в:] В  Корнієнко (ред ), Publisher Scientific, Житомир 2015, c 99 8 Л Самохвалова, Нові заспіви кремлівських політтехнологів: РПС та “Львівська Народна Республіка”, http://www ukrinform ua/rubric-politycs/1999330-novizaspivi-kremlivskih-polittehnologiv-rps-ta-lvivska-narodna-respublika html [дата доступу: 11 06 2017] 7

Інформаційно-комунікативні механізми актуалізації…

131

так звану “Новоросію” Група в Інтернеті має понад 16 тисяч прихильників і  активних дописувачів Спільноту “Львівська народна республіка” невідомі особи створили “Вконтакте” ще в  травні 2014 року Тут і  про олігархічну владу, і  про жорстокість української армії, і  про дітей фашистів9 Зараз даний сайт “Львівська народна республіка” продовжують наповнювати попри кримінальне провадження по ньому, відкрите ще у 2014 році Як і на початку існування, сайт “ЛНР” наповнюють матеріалами, які дискредитують українську державу та армію, розповсюджують російські пропагандистські матеріали, агітують за створення на території України так званої “Новоросії”10 Провокаційний проект “народні республіки”, що ініціюється спецслужбами РФ через польських і російських неофашистів в соціальних мережах, закликає створити Львівську, Волинську, Віленську “народні республіки”, які мають увійти до складу Польщі11 Поліція безпеки (ПБ) Латвії почала перевірку за фактом популяризації у соціальних мережах ідеї так званої “Латгальскої народної республіки” У Латвії проросійські активісти проголосили свою ЛНР – “Латгальську народну республіку” Утворення нового вогнища сепаратизму на пострадянському просторі є досить умовним – на даний момент ЛНР існує виключно в площині соціальних мереж і новинних порталів Сумнівний інформаційний привід під собою має потужну платформу, і цілком можливо, що найближчим часом ми опинимося свідками того, як банальний інтернет-тролінг перетворюється на справжній політичний проект Зазначається, що в соцмережі Facebook опубліковано зображення прапора з написом “Латгальська народна республіка”, а також зображення карти Латвії з відокремленою Латгалією, передає латвійське видання Focus У  відділі зв’язків з  громадськістю Поліції безпеки Латвії підкреслили, що поширення в публічному просторі ідей, спрямованих на оскарження закріпленого в  Сатверсмі принципу територіальної цілісності країни, відповідає геополітичним інтересам Росії12 У Львові створили “народну республіку” і підтримують “Новоросію”, http:// 24tv ua/u_lvovi_stvorili_narodnu_respubliku_i_pidtrimuyut_novorosiyu_n509229 [дата доступу: 14 06 2017] 10 С Денисюк, Роль “нових мас-медіа” у політико-мобілізаційних процесах, [в:] В  Корнієнко (ред ), Publisher Scientific, Житомир 2015, c 99 11 О Никоноров, Чи вдасться Кремлю натравити поляків на Україну, http://dn depo ua/ukr/dn/chi-vdastsya-kremlyu-natraviti-polyakiv-na-ukrayinu-05102016160000 [дата доступу: 6 06 2017] 12 У Латвії з’явилася своя “ЛНР” – Латгальська народна республіка. Влада перевіряє, http://www eurointegration com ua/news/2015/01/29/7030233/ [дата доступу: 11 06 2017] 9

132

Христина Юськів

Особливу внутрішню небезпечність, хоча у  переважній більшості випадків поєднану з інформаційною експансією, мають екстремістські сепаратистські прояви, заклики до вчинення екстремістських сепаратистських дій через ЗМІ Оскільки в Україні має місце власна проблема сепаратистських закликів, які періодично виникають, і яка містить характер підготовки до потенційних актів сепаратизму, особливої уваги з  точки зору соціальної потреби криміналізації впливів на свідомість з метою спонукання до сепаратистських дій потребує ситуація в Автономній Республіці Крим У АРК підбурювані певними політичними колами і політиками іншої держави, групи осіб висловлюють сепаратистські вимоги та проводяться масові акції, рівно, як і навпаки, проводяться аналізи вірогідності відокремлення Криму, також прямі вказівки в ЗМІ про те, що Севастополь – місто, що належать РФ, а до України відношення не має, що у певних кіл викликає бажання вчинювати такі сепаратистські дії Інтернет наповнений інформацією з кримських та російських сайтів про Крим проросійського сепаратистського змісту На сьогодні подібні впливи призводять до дрібних міжетнічних сутичок і  руйнування пам’ятників, але у  разі продовження спрямованих впливів на свідомість, можливі значно тяжчі наслідки Наявність згубних елементів у  діяльності соціальних мереж визнається багатьма країнами, у  тому числі США Для зменшення шкідливих наслідків від їх деструктивних впливів вони розробляють відповідні державні програми, створюють спеціальні підрозділи Усе це дає підстави для активізації пошуку власних механізмів протидії викликам і  загрозам інформаційному суверенітету України, без чого неможливо забезпечити національну безпеку держави13 Інформаційні технології суттєво підвищують впливовість електронних ЗМІ на різні сфери життя суспільства більшості країн Формування інформаційного суспільства практично означає формування сучасного світового інформаційного простору У таких умовах дуже складно відслідковувати правомірність тих чи інших дій в інформаційному середовищі, а особливо правопорушників у даній сфері Зважаючи на динаміку розвитку та глобалізацію інформаційних технологій, процес їх впровадження набув неабиякої актуальності При цьому інформаційна безпека є основним об’єктом, що потребує захисту від несанкціонованого втручання та впливу на свідомість людей ЗазнаН Савінова, Кібернетичний тероризм і сепаратистські заклики: кримінально-правовий огляд проблеми, “Вісник Луганського державного університету внутрішніх справ ім Е О Дідоренка” 2012, № 4, c 273 13

Інформаційно-комунікативні механізми актуалізації…

133

чимо що збільшення впливу ЗМІ та інтернет-ресурсів у  засобах комунікації ставлять під загрозу інформаційну безпеку не тільки окремого індивідуума, а суспільства й держави в цілому14

Висновки Таким чином, процеси глобалізації у світі тісно пов’язані з використанням комп’ютерних та інформаційно-комунікативних технологій (далі – ІКТ) Інформаційний чинник деструктивного впливу посідає особливе місце в структурі міжнародної взаємодії з огляду на ускладнення архітектури зовнішніх зносин; швидке збільшення обсягів доступної інформації та формування глобального віртуального середовища, в якому відбуваються й деструктивні взаємовпливи За умов жорсткої міждержавної конкуренції головною ареною зіткнення і боротьби різновекторних інтересів міжнародних акторів стає інформаційний простір, а інформаційна складова набуває дедалі більшої ваги, оскільки інформаційний простір, інформаційні ресурси, інформаційна інфраструктура значною мірою впливають на рівень і  поступ соціально-економічного, науково-технічного і культурного розвитку сучасної цивілізації Інформатизація суспільства з  кожним днем все більше набирає миттєвого та навіть непередбачуваного характеру Зважаючи на все вищесказане, можемо підсумувати, що сьогодні соціальні мережі та віртуальний простір Інтернет використовуються з  метою поширення сепаратистських тенденцій та ідей, що становить собою істотну загрозу для національної безпеки будь-якої держави Зважаючи на динаміку розвитку та глобалізацію інформаційних технологій, процес їх впровадження набув неабиякої актуальності При цьому інформаційна безпека є основним об’єктом, що потребує захисту від несанкціонованого втручання та впливу на свідомість людей ІКТ володіють такими можливостями доступу до свідомості людей, що сьогодні їх часто використовують з  метою поширення сепаратистських тенденцій та настанов Збільшення впливу ЗМІ та Інтернет-ресурсів у засобах комунікації ставлять під загрозу безпеку не тільки окремого індивідуума, а суспільства й держави в цілому 14 О Головко, До окремих питань реалізації безпечного інформаційного середовища в  сучасному медіапросторі України, [в:] Ukraine – EU. Modem technology, business and law: collection of international scientific papers: in 2 parts. Part 2. Modem engineering. Sustainable development. Innovations in social work: philosophy, psychology, sociology. Current problems of legal science and practice, 2015, t 2, c 258

134

Христина Юськів

Бібліографія Гіда О , Соціальні мережі як засіб деструктивних впливів через інформаційний простір, [в:] Боротьба з  організованою злочинністю і  корупцією (теорія і практика), 2013, № 3(спец вип ) Головко О , До окремих питань реалізації безпечного інформаційного середовища в сучасному медіапросторі України, [в:] Ukraine – EU. Modem technology, business and law: collection of international scientific papers: in 2 parts. Part 2. Modem engineering. Sustainable development. Innovations in social work: philosophy, psychology, sociology. Current problems of legal science and practice, 2015, t 2 Денисюк С , Роль “нових мас-медіа” у  політико-мобілізаційних процесах, [в:] В  Корнієнко (ред ), Publisher Scientific, Житомир 2015 Ісакова Т , Інформаційно-комунікативні технології розпалювання міжнаціональних конфліктів: досвід порівняльного аналізу, [в:] Т Ісакова (ред ), Стратегічні пріоритети, Київ 2015 Как вербуют “демонстрантов” через сеть, http://internetua com/kak-verbuuat-demonstrantov--cserez-set [дата доступу: 31 05 2017] Никоноров О , Чи вдасться Кремлю натравити поляків на Україну, http:// dn depo ua/ukr/dn/chi-vdastsya-kremlyu-natraviti-polyakiv-na-ukrayinu05102016160000 [дата доступу: 6 06 2017] Поляруш А , Юрченко А , Информационная война против Украины: причины и социально-политические технологии, Киев 2011 Савінова Н , Кібернетичний тероризм і  сепаратистські заклики: кримінально-правовий огляд проблеми, “Вісник Луганського державного університету внутрішніх справ ім Е О Дідоренка” 2012, № 4 Сайт “Львівська народна республіка” продовжує працювати, http://leopolis news/sajt-lvivska-narodna-respublika-prodovzhuye-pratsyuvaty/ [дата доступу: 29 05 2017] Самохвалова Л , Нові заспіви кремлівських політтехнологів: РПС та “Львівська Народна Республіка”, http://www ukrinform ua/rubric-politycs/1999330-novizaspivi-kremlivskih-polittehnologiv-rps-ta-lvivska-narodna-respublika html [дата доступу: 11 06 2017] У Латвії з’явилася своя “ЛНР” – Латгальська народна республіка. Влада перевіряє, http://www eurointegration com ua/news/2015/01/29/7030233/ [дата доступу: 11 06 2017] У Львові створили “народну республіку” і підтримують “Новоросію”, http://24tv ua/u_lvovi_stvorili_narodnu_respubliku_i_pidtrimuyut_novorosiyu_n509229 [дата доступу: 14 06 2017]

Інформаційно-комунікативні механізми актуалізації…

135

Information and Communication Mechanisms of Separatist Tendencies Actualization The paper analyzes the destructive impact of information and communication technologies on the actualization of separatist tendencies Today, social networks and Internet virtual space are used to spread separatist tendencies and ideas Given the dynamics of globalization and information technology development, the process of its implementation has acquired outstanding importance ICTs have such access to the minds of people that today they are often used to spread separatism One of the information warfare tools is fake news (the dissemination of false information) The issue of ensuring national security has particularly actualized in terms of global changes that emerged in the era of globalization and rapid ICT development, that now are widely used in order to manipulate the public consciousness, to create the distorted information field, to use social networks for protest actions and promoting separatism Key words: information and communication technologies, separatism, social networks

Андрій Гачкевич, Наталія Долішна Lviv Polytechnic National University

Порівняльний аналіз форм представлення результатів інформаційної діяльності провідними аналітичними центрами України В умовах переходу до громадянського суспільства, характерного для більшості пострадянських держав сьогодення, зростає роль недержавних інституцій у суспільно-політичному житті Серед них особливе значення займають аналітичні центри, які часто називають “п’ятою владою”, враховуючи можливості їх впливу на формування громадської думки та актуальні політико-правові процеси Разом з  тим, монополією на прийняття найважливіших рішень, пов’язаних з відносинами, що відбуваються в межах державних територій, досі володіють держави як організації політичної влади, а отже, перед аналітичними центрами як незалежними інституціями, що об’єднують інтелектуалів, котрі часто керуються прагненнями змінити існуючий в  країні стан речей, стоїть завдання популяризації результатів власних досліджень, донесення до відома державних діячів альтернативних точок зору, наведення аргументації стосовно доцільності прийняття того чи іншого рішення Хоча в сучасній науці явище аналітичного центру вивчалось вченими з  різних держав (не винятком стала і  українська наука), унаслідок чого сформувався плюралізм підходів до розуміння цього поняття, недостатньо розглянутою залишається проблематика впливу аналітичних центрів на формування державної політики, що визначається ефектив-

138

Андрій Гачкевич, Наталія Долішна

ністю форм, за допомогою яких аналітичні центри представляють результати своєї інформаційної діяльності Незважаючи на зацікавленість осіб, що працюють у складі аналітичних центрів, у пошуку оптимальних шляхів забезпечення впливу на внутрішню та зовнішню політику України, що підтверджує факт проведення ініційованого Українським центром економічних і політичних досліджень імені Олександра Разумкова (далі – Центром Разумкова) в 2003 р дослідження “Неурядові аналітичні центри в Україні: стан і перспективи”, існує гостра необхідність у вдосконаленні рекомендацій щодо того, яку інформаційну політику повинні проводити аналітичні центри, зважаючи на свою роль у суспільно-політичному житті країни В основі цієї статті знаходиться порівняльний аналіз інформаційної діяльності провідних українських аналітичних центрів, проведений на основі виділення ключових форм представлення ними результатів своїх досліджень та узагальнення їхнього досвіду

Принцип вибору провідних аналітичних центрів України Визначення кількості аналітичних центрів, які функціонують в державі, залежить від того, які саме критерії було взято за основу по відношенню до поняття аналітичного центру За даними громадської організації “Ініціатива з розвитку та дослідження аналітичних центрів «think twice UA»”, станом на першу половину 2017 р в Україні існувало понад 100 аналітичних центрів, які є осередками дослідження державної політики1 Для того, щоб обрати провідні аналітичні центри, досвід представлення результатів діяльності яких може бути запозиченим менш впливовими, було використано дані Світового рейтингу аналітичних центрів “Global Go to Think Tank Index Report” (далі – GGTTI), котрий об’єднує найбільш авторитетні аналітичні центри світу та розробляється експертами під егідою Університету Пенсильванії в рамках програми з назвою “Аналітичні центри та громадянське суспільство” При складенні рейтингів та формуванні індексів перед експертами було представлено низку критеріїв, деякі з  яких відображають ефективність інформаційної діяльності аналітичних центрів, зокрема: якість, різноманітність та кількість публікацій наукового характеру, зокрема журналів та книг, матеріалів конференцій та “круглих столів”, а також кількість доповідей на наукових та інших професійних заходах; здатУкраїнські аналітичні центри, http://thinktwiceua org/uk/think-tanks/ukraine [дата доступу: 20 06 2017] 1

Порівняльний аналіз форм представлення результатів…

139

ність використовувати друковані, електронні та нові ЗМІ для представлення і  поширення результатів своєї інформаційної діяльності, враховуючи частоту участі у  медіа середовищі шляхом появи в  телевізійних інформаційно-аналітичних програмах; наявність офіційного веб-сайту та “сторінок” у  соціальних мережах, ураховуючи їх якість та зручність у  користуванні, кількість відвідувачів, кількість “вподобань” і постійних “підписників” тощо2 Починаючи від 2008 р , з частотою один раз у рік оприлюднюється нова редакція рейтингу Варто відзначити, що в публікаціях за останні роки (від 2012 р ) наводяться різні категорії аналітичних центрів, що оцінюються не тільки за територіальним критерієм (цікавим кроком стало виділення категорій найкращих аналітичних центрів світу “з” та “без” врахування США), але й за сферами діяльності (міжнародна економіка, оборона та національна безпека, зовнішня політика і міжнародні відносини та ін ), а також виокремлено, серед інших, групи аналітичних центрів з найбільш якісним управлінням, кращих незалежних та державних аналітичних центрів, а також аналітичних центрів, які найбільш ефективно використовують медіа Українські аналітичні центри були представлені в кожній з редакцій рейтингу за 2008-2016 рр , насамперед Центр Разумкова як єдиний український аналітичний центр, який потрапляв до 100 кращих світових аналітичних центрів, а також регулярно входив до 25 найкращих аналітичних центрів Центральної та Східної Європи (далі – ЦСЄ), а у період 2014–2016 рр – до 5 Крім Центру Разумкова, високу оцінку в період 2008-2016 рр з-поміж аналітичних центрів ЦСЄ отримував Міжнародний центр перспективних досліджень (далі – МЦПД) Крім форм представлення результатів діяльності Центром Разумкова та МЦПД, предмет нашого дослідження охоплює форми, що використовуються такими аналітичними центрами, як Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана (далі – КНЕУ), Фонд “Демократичні ініціативи” імені Ілька Кучеріва (далі – “ДІ”) та Дніпровський центр соціальних досліджень (ДЦСЦ) Вибір вищезазначених аналітичних центрів було зроблено на підставі того, що кожен з них увійшов до переліку 50 найкращих аналітичних центрів ЦСЄ в Рейтингу GGTTI за 2016 р

Дж МакГанн, Всесвітній індекс-рейтинг аналітичних центрів за 2014 рік і текст доповіді, Київ 2014, с 52–54 2

140

Андрій Гачкевич, Наталія Долішна

Офіційні веб-сторінки Зважаючи на те, що саме офіційна веб-сторінка стала візиткою будьякої організації на сучасному етапі, відповідна форма представлення аналітичними центрами результатів своєї діяльності підлягає першочерговому розгляду З-поміж провідних аналітичних центрів України окремої веб-сторінки не було створено КНЕУ, а Центр Разумкова володіє двома взаємодоповнюючими офіційними сторінками, одна з них, хоча й поки більш інформативна, але не оновлюється з початку 2017 року3 Змістове наповнення веб-сторінок таких провідних аналітичних центрів, як Центр Разумкова, МЦПД та “ДІ” в цілому є схожим та здебільшого включає відомості стосовно концептуальних засад, основних напрямів та сфер діяльності, дані про особовий склад експертів та організаційну структуру, інформацію про поточні та завершені проекти, щорічні звіти про роботу аналітичного центру та фінансову діяльність тощо На офіційних веб-сторінках користувачі ознайомлюються з цінними аналітичними документами, розробленими аналітичним центром та представленими в  електронній формі (аналітичні звіти, результати проведених соціологічних опитувань, аналітичні огляди важливих подій, статистичні дані у  вигляді інфографіки), а  також з  матеріалами круглих столів, електронними версіями книжок та журналів, виданих за кошти аналітичного центру, інтерв’ю з відомими суспільно-політичними діячами та ін Варто додати, що аналітичні центри можуть створювати веб-сторінки, присвячені окремим проектам Так, за ініціативи низки провідних аналітичних центрів України – “ДІ”, Київського міжнародного інституту соціології та Центру Разумкова, було створено спільний проект “Національний екзит-пол”, мета якого полягає в забезпеченні ефективного громадського контролю за чесністю виборчої процедури, а також отримання інформації про соціально-демографічну структуру електорату4 Особлива цінність офіційних веб-сторінок Центру Разумкова полягає у великій кількості друкованих видань, електронні версії яких доступні для перегляду та завантаження Нова версія офіційного сайту Центру Разумкова відзначається високим ступенем насиченості в плані поданої інформації та застосуванням сучасних мультимедійних технологій; серед основних рубрик було виділено: “Про центр”, “НапряЦентр Разумкова, http://old razumkov org ua/ukr/index php [дата доступу: 20 06 2017] 4 Про проект “Національний екзит-пол’ 2014”, http://dif-exitpoll org ua/ua/pro_ proekt_ukr htm [дата доступу: 20 06 2017] 3

Порівняльний аналіз форм представлення результатів…

141

ми досліджень”, “Видання”, “Проекти”, “Анонси та опитування”, “Медіа”7 Ураховуючи те, що експерти цього центру часто запрошуються до участі в телевізійних інформаційно-аналітичних програмах, то на офіційних сайтах доступні відеоматеріали для перегляду з таких програм, як “ТСН Тиждень” (1+1), “Випуск новин” (24 канал), “Подробности” (Інтер), “Сегодня” (Телеканал “Україна”) та ін Можна зробити висновок, що однією з форм представлення результатів інформаційної діяльності аналітичних центрів є також виступи їхніх співробітників з представленням узагальненої позиції з приводу того чи іншого питання на телеканалах, чи в радіоефірах Варто зауважити, що офіційна веб-сторінка МЦПД характеризується лаконічністю викладення інформації та естетичним оформленням З-поміж рубрик, на підставі яких систематизовано інформацію, виокремлюються наступні: “Проекти”, “Публікації”, “Про центр”, “Напрямки”, “Діяльність”, “Події та новини”5 На головній сторінці також інкорпоровано віконце з  останніми “твітами”, створеними у  відповідній соціальній мережі від імені МЦПД Відзначимо, що, як і  у  випадку з Центром Разумкова, інформація постійно оновлюється і подається у  відповідь на актуальні виклики для внутрішньо- та зовнішньополітичного життя країни Для забезпечення транспарентності діяльності МЦПД, на офіційній веб-сторінці надається інформація про актуальні проекти цього центру, зважаючи на цілі, завдання, інструменти реалізації, партнерів тощо Основні переваги, якими відзначаються офіційні веб-сторінки двох вище розглянутих аналітичних центрів, притаманні і для сторінки “ДІ”, що дозволяє розглядати її шаблон як свого роду зразок При розробці було використано поділ на такі рубрики, як: “Експерти”, “Події”, “Опитування”, “Публікації”, “Медіа”, “Інфографіка”, “Про нас”6 Одна з рубрик (“Інфографіка”) містить графічну інформацію в  дуже зрозумілому для сприйняття вигляді щодо актуальних проблем українського суспільства, яка ґрунтується на результатах соціологічних опитувань та опитувань експертів На офіційній веб-сторінці “ДІ”, як і Центру Разумкова, існують відеоматеріали за участю співробітників аналітичного центру, що підлягають фільтрації як за роком, так і  за прізвищем Матеріали, розміщені на офіційній веб-сторінці ДЦСД, поділяються на декільМіжнародний центр перспективних досліджень, http://icps com ua [дата доступу: 20 06 2017] 6 Фонд “Демократичні ініціативи” імені Ілька Кучеріва, http://dif org ua [дата доступу: 20 06 2017] 5

142

Андрій Гачкевич, Наталія Долішна

ка рубрик: “Головна”, “Новини”, “Контакти”, “Дослідження”, “Заходи”, “Публікації”, “Фотогалерея”7 З  одного боку, оформлення веб-сторінки та структуризація інформації відзначаються традиційним характером, який у  більшості випадків не характерний для веб-сторінок найпопулярніших сьогодні інформаційних ресурсів, однак, сприяє тому, що звичайний користувач без особливих труднощів зможе відшукати потрібну йому інформацію З іншого боку, низький рівень інтерактивності та застосування сучасних мультимедійних технологій, а також відсутність достатньої інформації про сам аналітичний центр, негативно впливають на конкурентоспроможність ДЦСД у порівнянні з іншими провідними аналітичними центрами України стосовно донесення власної точки зору до відома політичної спільноти та громадськості Істотна увага ДЦСД зосереджується на результатах досліджень аналітичного центру, які поділені на такі види: експертні (2007–2014), контент-аналітичні (2008), моніторинг (2008–2016), соціологічні опитування (2008, 2010), фокус-групи (2007, 2011) Відомості, доступні для перегляду на веб-сторінці показують, що ДЦСД зосереджує свою діяльність на проблемах міста Дніпро та Дніпровської області На жаль, КНЕУ як аналітичний центр не ініціював створення окремої офіційної веб-сторінки інакшої, ніж веб-сторінка вищого навчального закладу Можливо, така позиція є правильною, адже інформаційно-аналітична діяльність проводиться в університетських стінах членами науково-педагогічного персоналу та студентами Щоправда, оскільки аналітичний центр являє собою “університет без студентів”, то є сенс у розмежуванні категорій університету та аналітичного центру, не заперечуючи проти точки зору, що університет може також виконувати функції аналітичного центру Зважаючи на це, позиціонування себе КНЕУ як аналітичним центром, високий авторитет якого було підтверджено експертами, що оцінювали провідні аналітичні центри світу для GGTTI, заохочує до надання відповідної інформації в межах або сайту КНЕУ, або окремо створеного сайту про сфери досліджень, коло експертів, реалізовані проекти та ін Зауважимо, що інформація на офіційних веб-сторінках провідних аналітичних центрів подається українською та англійською мовами, як виняток, веб-сторінка ДЦСД містить частину матеріалів українською (у тому числі – меню сайту), а частину – російською мовою Дніпровський центр соціальних досліджень, http://dcsi dp ua [дата доступу: 20 06 2017] 7

Порівняльний аналіз форм представлення результатів…

143

Інтернет-представництва в соціальних мережах Крім офіційних веб-сторінок, в  епоху інформаційного суспільства ефективність інформаційної діяльності будь-якої організації залежить від освоєння нею соціальних мереж Практика створення Інтернет-представництв у соціальних мережах показує, що в такий спосіб співробітники аналітичного центру можуть і від свого імені, і від імені аналітичного центру оперативно розміщувати коментарі або так звані “пости” аналітичного характеру стосовно актуальних подій та проблем, які стосуються не тільки України, але й іноземних держав Особливості соціальних мереж дозволяють аналітичним центрам здійснювати онлайн-трансляцію конференцій, інтерв’ю, засідань круглих столів, фахових дискусій та форумів за участю представників владних структур та ЗМІ На відміну від офіційних веб-сторінок, інформація може оновлюватись частіше та подаватись у загальний доступ легшим шляхом Крім того, соціальні мережі забезпечують інтерактивну комунікацію між експертами та зацікавленими особами Як правило, змістове наповнення, як і оформлення Інтернет-представництв, обмежується можливостями відповідної соціальної мережі, однак, здебільшого охоплює інформацію про новини, аналітичний центр у цілому, світлини, події тощо Варто відзначити, що завдяки видимості підписників можемо відслідковувати, хто з відомих державних діячів слідкує за матеріалами, які розміщуються у відповідному профілі Активне використання соціально-мережевих технологій здійснюють Центр Разумкова, МЦПД, КНЕУ та “ДІ”, насамперед інформаційних послуг Facebook та YouTube На своїй сторінці у “Facebook” Центр Разумкова у формі новин регулярно оприлюднює актуальну інформацію, зміст якої відповідає сфері його діяльності Так, серед повідомлень можемо виокремити наступні: інтерв’ю та коментарі експертів, соціологічні дослідження, анонси наукових заходів, фотозвіти про події, що відбулись, статті та ін Більшість дописів на сторінці доповнюється посиланнями на інші джерела інформації, зокрема з  офіційної веб-сторінки Центру Разумкова На веб-порталі YouTube Центру Разумкова існує можливість перегляду в  режимі прямого ефіру обговорення актуальних суспільно-політичних питань, що проводяться з ініціативи аналітичного центру (конференції, дискусії, круглі столи), а  також відеоматеріалів ЗМІ (представлені матеріали за 2017 р ) На відміну від Facebook та YouTube, де Центр Разумкова постійно оприлюднює актуальну інформацію, дописи в  соціальній мережі Twitter не оновлюються з  2016 р , а  останній

144

Андрій Гачкевич, Наталія Долішна

період систематичного розміщення “твітів” припадає на середину 2013 р (дата приєднання – квітень 2012 р ) Інформаційне наповнення профілів МЦПД та “ДІ” у соціальній мережі Facebook у загальному відповідає Центру Разумкова, а також перегукується з матеріалами, розміщеними на їхніх офіційних веб-сторінках (наприклад, “ДІ” подає інфографіку) На жаль, відеоматеріали у YouTube по відношенню до обох аналітичних центрів не представляються у великій кількості та з  регулярними оновленнями, хоча до 2017 р “ДІ” було завантажено близько 150 відеофайлів за період з 2009 р , а МЦПД – 10 у першому півріччі 2017 р У соціальній мережі Twitter обидва аналітичні центри ведуть активну діяльність, додаючи регулярно дописи (“ДІ” – з жовтня 2009 р , МЦПД – з лютого 2010 р ) Таблиця 1 Кількість підписників Інтернет-представництв аналітичних центрів у  оціальних мережах Центр Разумкова

МЦПД

КНЕУ

“ДІ”

Facebook

2833

2857

2889

3490

–

YouTube

26

45

130

32

–

Cоціальні мережі

Twitter Загальна кількість

ДЦСД

198

631

233

2393

–

3057

3533

3252

5915

–

Джерело: Twitter

Таблиця 2 Кількість дописів (“твітів”) аналітичних центрів у соціальній мережі Статичтика дописів Кількість дописів

Центр Разумкова

МЦП

КНЕУ

“ДІ”

ДЦСД

64

1164

1497

2181

–

Джерело: Twitter

Виходячи з  аналізу даних Інтернет-представництв провідних аналітичних центрів у соціальній мережі Facebook, було досліджено взаємозв’язок між профілями членів Кабінету Міністрів України та списком підписників Фейсбук-спільнот провідних аналітичних центрів (станом на червень 2017 р ) При цьому наголошуємо, той факт, що політик не підписаний на відповідну групу, не означає того, що він не користується результатами досліджень конкретного аналітичного центру при прийнятті своїх рішень у межах повноважень члена уряду На таблиці № 3 показано інформацію лише про тих високопосадовців, які мають свої профілі

145

Порівняльний аналіз форм представлення результатів…

у  соціальній мережі “Facebook” та вподобали Інтернет-представництво в цій мережі хоча б одного з провідних аналітичних центрів України

МЦПД

КНЕУ

«ДІ»

ДЦСД

Член Кабінету Міністрів України

Центр Разумкова

Таблиця 3 Вподобання членів уряду України щодо Інтернет-представництв аналітичних центрів у соціальній мережі Facebook (станом на червень 2017 р )

Кубів Степан (Перший віце-прем’єр-міністр України, Міністр економічного розвитку і торгівлі України)

–

–

–

–

–

Розенко Павло (Віце-прем’єр-міністр України)

–

–

–

–

–

Семерак Остап (Міністр екології та природних ресурсів України)

–

–

–

–

–

Джерело: Інтернет (Facebook)

Інтернет-представництва ДЦСД у соціальних мережах не були виявлені, а КНЕУ, як і у випадку з офіційною веб-сторінкою, представлений як університет, а отже статистика, надана у таблиці, не повною мірою відображає існуючий стан речей стосовно порівняння кількості підписників

Друковані видання Хоча на сучасному етапі електронні інформаційні ресурси поступово набувають все більшої популярності, витісняючи з обігу друковані видання, що має цілком закономірні підстави, проте, роль останніх залишається істотною з огляду на результати діяльності аналітичних центрів та їх вплив на державну політику Поза тим, часто друковані видання підлягають переведенню в  цифрову форму та розміщенню на веб-сторінках Провідні аналітичні центри України здійснюють публікацію періодичних видань, що присвячені актуальним проблемам зі сфери їх досліджень В обставинах, коли існує велика кількість різних носіїв інформації, а особа, яка задовольняє свої інформаційні потреби, не завж-

146

Андрій Гачкевич, Наталія Долішна

ди здатна оцінювати критично їх достовірність, саме друковані видання часто залишаються тими інформаційними джерелами, які претендують на найвищий рівень довіри Безумовно, однією з багатьох цінних заслуг Центру Разумкова перед українським суспільством є видання українською мовою та розповсюдження серед органів державної влади та представників академічної спільноти серій публікацій Щорічник СІПРІ: Озброєння, роззброєння та міжнародна безпека (2007–2015), що мають на меті ознайомлення з найважливішими подіями, явищами і тенденціями у сфері міжнародної безпеки Також результатами активної видавничої діяльності Центру Разумкова стали номери журналу “Національна безпека і оборона” (2000–2017), випуски “Інформаційного бюлетеня Центру Разумкова” (2014–2017) Впродовж 2000–2006 рр публікація журналу “Національна безпека і оборона” здійснювалася щомісячно, однак у період 2007–2016 рр кількість номерів зменшилась майже на половину “Інформаційний бюлетень Центру Разумкова” складається з  аналітичних оглядів актуальних подій експертів, що згруповані за сферами, а також містить відомості про проведені з  ініціативи Центру Разумкова заходи Частота публікації видання є різною (найбільша інтенсивність спостерігалась у 2015 р – 19) З-поміж інших друкованих видань Центру Разумкова можемо виділити серію публікацій, що відображають щорічні підсумки та прогнози за 2014–2016 роки: Україна 2014–2015: долаючи виклики, Україна 2015–2016: випробування реформами та Україна 2016–2017: ознаки прогресу та симптоми розчарування Варто зазначити, що тематика друкованих видань МЦПД зосереджувалася на внутрішньо- та зовнішньополітичних проблемах (“Inside Ukraine” та “Foreign Policy Insight”) Якщо публікація “Foreign Policy Ukraine” здійснювалась з періодичністю один раз у тиждень лише у період 2014–2015 рр для того, щоб оцінити дії України на міжнародній арені та проаналізувати міжнародні події (23 випуски), то видання “Inside Ukraine” оприлюднюється від березня 2014 р до цього часу (69 випусків станом на червень 2017 р ) У минулому МЦПД видавав такі авторитетні періодичні видання, як “Квартальні передбачення” (щоквартально, 1997 рік заснування), “Вісник центру” (кожні два тижні, 1999), “Перспективні дослідження” (щоквартально, 1999) та ін Діяльність МЦПД сприяє ознайомленню української наукової спільноти з  актуальними надбаннями світової політико-правової думки, зокрема в 2011 р за підтримки “Interpeace” та Програми розвитку ООН в Україні було перекладено та видано книгу Розробка і реформа Конституції: вибір процесу колективу авторів за участю М Брандт, Д Коттрелл та ін

Порівняльний аналіз форм представлення результатів…

147

Аналітичний огляд найважливіших подій, що відбуваються в Україні, здійснюється “ДІ” у виданні під назвою “Україна у фокусі”, яке опубліковується з 2008 р один раз у тиждень З 2012 до 2016 рр аналітичний центр оприлюднив серію матеріалів під назвою “Громадська думка”, в основі яких знаходились опитування громадян України щодо важливих питань суспільно-політичного життя (з періодичністю один випуск, як правило, у  квартал) З  метою формування громадянського суспільства та забезпечення верховенства демократії в Україні у 2009 р , “ДІ”, використовуючи досвід Інституту громадських справ, одного з провідних аналітичних центрів Словаччини, започатковує проект “Український демократичний барометр”, що полягав у “регулярній оцінці якості демократії та руху України у напрямі до європейської інтеграції, визначенні «больових точок» демократичного розвитку та їх широкому громадському обговоренні”8 Результати моніторингу оприлюднювались у  щорічних звітах у період 2009–2014 рр Крім того, “ДІ” видавав бюлетень “Політичні портрети України” у період 1992–2006 рр Через призму політичної аналітики ДЦСД, вивчаючи суспільно-політичні процеси в Дніпровській області, оприлюднював результати своїх досліджень на сторінках видання “Вісник НДО Дніпропетровщини”, один з  номерів якого порушував проблеми функціонування аналітичних центрів в  Україні (“Що таке «think tanks» та який їх потенціал на Дніпропетровщині”, 2011 р ) На жаль, частота публікацій цього унікального за своїм задумом видання не була високою Фокус уваги інших публікацій ДЦСД також зосереджується на Дніпровщині, з-поміж них можемо виділити довідник про найвпливовіших політичних та громадських діячів Дніпропетровщини на початку 2000-их9 КНЕУ видає низку періодичних видань у різних галузях наукового пізнання, велика кількість яких має статус фахових З огляду на мету проведеного дослідження існує необхідність виділити такі науково-аналітичні журнали, як “Нейро-нечіткі технології моделювання в економіці” та “Моделювання та інформаційні системи в економіці”10 Запорукою успішної інформаційної діяльності аналітичного центру є  ефективне використання існуючих сьогодні форм представлення Україна у  фокусі: український демократичний барометр-2009, http://dif org ua/article/ukraina-u-fokusi-ukrainskiy-demokratichniy-barometr-2009 [дата доступу: 20 06 2017] 9 О Шаройкіна, та ін , Політична еліта Дніпропетровщини, Дніпропетровськ 2001, c 140 10 Періодичні видання університету, http://kneu edu ua/ua/science_kneu/periodic [дата доступу: 20 06 2017] 8

148

Андрій Гачкевич, Наталія Долішна

результатів своїх досліджень у комплексі та у взаємозв’язку Безумовно, чітких критеріїв, за допомогою яких можна оцінити вплив аналітичного центру на прийняття політико-правових рішень, досі не розроблено і  навряд чи буде розроблено коли-небудь, однак, на підставі опитування експертів, що знаходиться в  основі GGTTI, а  також порівняльного аналізу інформаційних ресурсів, створених провідними аналітичними центрами України, можна охарактеризувати ті особливості, які притаманні для форм представлення результатів діяльності аналітичними центрами з  високим авторитетом Офіційні веб-сторінки аналітичних центрів сьогодні виконують дуже важливу роль у процесі їхньої взаємодії з органами державної влади, виступаючи не тільки інформаційними банками, що накопичують ті інтелектуальні блага, які було створено аналітичним центром за період діяльності (від аналітичних звітів до відеоматеріалів за участю співробітників), але й позиціонують аналітичний центр як суб’єкт суспільно-політичного життя, який керується певними цілями та завданнями, реалізує актуальні проекти та володіє визначеною організаційною структурою Звісно, що надання даних про фінансування та щорічні звіти про діяльність впливають на рівень довіри до отриманих результатів досліджень Використання Інтернет-представництв у соціальних мережах дозволяє аналітичним центрам більш оперативно реагувати на події в суспільно-політичній сфері, а також забезпечувати інтерактивну взаємодію з органами державної влади та громадськістю Статистичні показники, отримані на основі моніторингу підписників найпопулярнішої сьогодні соціальної мережі Facebook, підтверджують, що серед представників вищої державної влади України не існує великого попиту на висновки аналітичних центрів Практика публікації друкованих видань поступово втрачає актуальність, щоправда, цінні матеріали, підготовлені провідними аналітичними центрами України за останнє двадцятиріччя, не можуть не використовуватись як джерела інформації при вивченні актуальних суспільно-політичних проблем У  процесі проведеного дослідження було встановлено й  такі форми представлення результатів інформаційної діяльності, як публічні заходи (семінари, конференції, круглі столи, дискусії), участь у телевізійних програмах та радіоефірах, підготовка аналітичних документів (насамперед, у вигляді інфографіки) тощо З-поміж провідних аналітичних центрів України, на нашу думку, “ДІ”, Центр Разумкова та МЦПД у  найбільшій мірі реалізовують потенціал наявних на сучасному етапі форм представлення результатів інформаційної діяльності, тоді як КНЕУ варто створити інформаційні ресурси, що відображатимуть його діяльність як аналітичного центру, а ДЦСД оновити та розширити їх інформаційне наповнення

Порівняльний аналіз форм представлення результатів…

149

Бібліографія Дніпровський центр соціальних досліджень, https://dcsi dp ua [дата доступу: 20 06 2017] МакГанн Дж , Всесвітній індекс-рейтинг аналітичних центрів за 2014 рік і текст доповіді, Київ 2014, с 52–54 Міжнародний центр перспективних досліджень, http://icps com ua [дата доступу: 20 06 2017] Періодичні видання університету, http://kneu edu ua/ua/science_kneu/periodic [дата доступу: 20 06 2017] Про проект “Національний екзит-пол’ 2014”, http://difexitpoll org ua/ua/pro_ proekt_ukr htm [дата доступу: 20 06 2017] Україна у  фокусі: український демократичний барометр-2009, http://dif org ua/ article/ukraina-u-fokusi-ukrainskiy-demokratichniy-barometr-2009 [дата доступу: 20 06 2017] Українські аналітичні центри, http://thinktwiceua org/uk/think-tanks/ukraine [дата доступу: 20 06 2017] Фонд “Демократичні ініціативи” імені Ілька Кучеріва, http://dif org ua [дата доступу: 20 06 2017] Центр Разумкова, http://old razumkov org ua/ukr/index php [дата доступу: 20 06 2017] Центр Разумкова, http://razumkov org ua [дата доступу: 20 06 2017] Шаройкіна О А та ін , Політична еліта Дніпропетровщини, Дніпропетровськ 2001

A Comparative Analysis of the Forms in Which Leading Ukrainian Think Tanks Present the Results of Their Information Activity The article has been dedicated to the problem of the improvement of think tanks’ influence on state policy decisions through their information resources such as official web pages, social networks’ profiles, printed publications, etc The scope of the research encompasses five leading Ukrainian think tanks, taken into consideration due to 2016 GGTTI Report regarding top 50 think tanks of Central and Eastern Europe Comparative analysis has been conducted on the basis of information activity of Razumkov Centre, International Centre for Policy Studies, Vadym Hetman Kyiv National Economic University, Democratic Initiatives and Dniprovsky Center for Social Research The authors have concluded the measures related to the presentation of research results which should be taken by Ukrainian think tanks in order to become more authoritative Key words: think tank, information activity, GGTTI, Razumkov Centre, International Centre for Policy Studies, Vadym Hetman Kyiv National Economic University, Democratic Initiatives and Dniprovksy Center for Social Research

Наталя Подвірна Ivan Franko National University of Lviv

Комунікативна складова у відносинах між владою та громадським суспільством: теоретичний аспект Вступ На сьогодні у провідних державах світу утвердилося розуміння того, що найкращі результати на шляху прогресивного суспільного розвитку можуть бути досягнуті при реалізації ідеології партнерства між владою і суспільством Ураховуючи це, державним управлінцям на всіх рівнях важливо розуміти цю ідеологію, знати методологічний інструментарій, за допомогою якого можна налагодити ефективний діалог між органами влади і громадянами, а також вміти використовувати цей методологічний інструментарій у своїй практичній діяльності Комунікація постає головним засобом взаємодії громадянського суспільства та державної влади Відносини й взаємовплив громадянського суспільства та влади, цих двох підсистем єдиної системи є визначальними у забезпеченні демократичного розвитку країни Ураховуючи складність процесів взаємодії та комунікації громадянського суспільства і влади та усвідомлюючи всю багатогранність відповідної проблематики, у  даній статті системно висвітлюються сутність, еволюція, теоретичні засади, методологія і  механізми владно-суспільних відносин в умовах сьогодення

152

Наталя Подвірна

Ступінь дослідженості теми Аналіз останніх досліджень і публікацій Теоретичні аспекти взаємодії влади та громадських організацій викладено в ґрунтовних наукових працях таких зарубіжних учених, як X Арендт, Ю Габермас, Е Гідденс, У Дженкінс, А Едвардс, Д Коен, Г Ласуел, Дж Локк, Ж Ж Руссо, А  Турен та ін Проблеми розвитку громадянського суспільства в Україні досліджувалися такими науковцями, як А Амоша, Н Борецька, Т Заяць, Н Калінкіна, Ю Кірсанова, М Козоріз, В Корженко, В Нікітін, О  Новікова, О Палій, С Писаренко, У Садова, В Скуратівський, І Сирота, Г  Табачук, В Турин, М Шевченко та ін Питання удосконалення інформаційно-комунікативної діяльності органів державного управління у своїх працях розглядали такі українські дослідники, як С Бакуменко, А Баронін, А Гошко, А Дєгтяр, В Дзюндзюк, О Крутій, В Мартиненко, Г Почепцов, В Ребкало, В Смоловик, Ю Сурмін, С Телешун та ін

Виклад основного матеріалу У науковій літературі, незважаючи на велику кількість публікацій, і досі тривають наукові дискусії щодо визначення сутності поняття “комунікація” Трактувань терміна комунікація (від лат communicatio – ‘єдність, передача, з’єднання’) досить багато і залежать вони від підходів, що використовуються авторами Усі ці підходи трактують поняття комунікації по-своєму та вони не суперечать одне одному Вони доповнюють одне одного, а кожне з визначень охоплює певний бік явища, даючи більш глибоке розуміння комунікації Однією із причин відсутності єдиної теорії комунікації є широкий спектр використання терміна у зв’язку з цим поняття комунікації, яке постійно набуває нових рис та суттєвих ознак, потребує постійного осмислення, періодичного доповнення й вдосконалення1 Основа громадянського суспільства ґрунтується на ідеї автономності та індивідуальної свободи громадян, невтручання держави в життя громадянського суспільства Громадянське суспільство – це суспільство з  розвиненими економічними, культурними, правовими, політичними відносинами між самими індивідами, які не опосередковані державою Громадянське суспільство передбачає наявність сукупності цивілізованих відносин: економічних, соціальних, моральних, релігійних, націо1

Ж В Николаева, Основы теории коммуникации, Улан-Удэ 2004, c 274

Комунікативна складова у відносинах між владою…

153

нальних тощо Громадянське суспільство – це сфера самовияву вільних громадян та добровільно сформованих асоціацій або організацій, захищених законами від прямого втручання і  свавільної регламентації діяльності цих громадян і організацій з боку державної влади Це суспільство з розвинутими економічними, культурними, правовими і політичними відносинами між людьми, яке є незалежним від держави, але взаємодіє з ним, створюючи для цього розвинуті правові відносини Суспільство такого рівня має складну структуру, яка включає соціально-економічні і політичні відносини, що функціонують у правовому режимі соціальної відповідальності, свободи, задоволення матеріальних та духовних потреб людини, яка і є його найвищою цінністю До основних функцій громадянського суспільства належить, окрім повного задоволення матеріальних та духовних потреб людини, захисту приватної сфери життя, отримання політичної влади від тотального та абсолютного панування, ще й розвиток та стабілізація суспільних відносин, задля чого активно використовуються засоби соціальної комунікації. Комунікативний процес є необхідною умовою становлення, розвитку і функціонування всіх соціальних систем, тому що саме завдяки йому стає можливим зв’язок між поколіннями, накопичення й передача соціального досвіду, його збагачення, розділення праці та обмін її продуктами, організація суспільної діяльності, трансляція культури Саме завдяки комунікації здійснюється управління, і тому вона є тим соціальним механізмом, який сприяє реалізації влади в суспільстві2 Слід зазначити, що ефективна взаємодія держави й  громадянського суспільства є однією з  важливих передумов розвитку демократії Успішність цієї взаємодії зумовлюється постійною комунікацією, удосконаленням практики взаємовідносин, активною участю громадян у  державних справах Загалом, взаємовідносини і  взаємовплив громадянського суспільства і державної влади є визначальним фактором у забезпеченні демократичного розвитку країни Комунікація між владою і народом видається можливим лише за умови, коли в державі створені максимально сприятливі умови для політичної соціалізації усіх громадян, активного залучення їх у всі суспільно-політичні процеси Важливим чинником розвитку такої комунікації є забезпечення прозорості та відкритості суб’єктів владних повноважень і створення механізмів реалізації права кожного на доступ до публічної інформації А Москаленко, Л Губерський, В Іванов, В Вергун (ред ), Масова комунікація: підручник, Київ 1997, c 135 2

154

Наталя Подвірна

Процес комунікації між владою та громадським суспільством можна охарактеризувати як соціальний механізм вирішення складних суспільних проблем, в  основі яких лежать взаєморозуміння та партнерство Процес комунікації є найважливішим інструментом суспільного життя в  громадянському суспільстві Він виступає засобом досягнення згоди або нейтралізації опонента на основі узгоджувальних процедур Основна мета процесу комунікації між владними структурами та населенням полягає в  зміцненні механізмів громадянського партнерства і  стабільності, у своєчасному виявленні та усуненні всього, що може призвести до гострих конфліктів і дезорганізації в житті суспільства Процес комунікації завжди націлений на зміцнення спільності людей та спільне вирішення проблем Г Почепцов назвав основні помилки, які робить сучасна українська влада в комунікації з громадянами з просування своїх позицій та підтримки іміджу державних діячів й  політиків: розгляд журналістів як ціль спілкування, хоча вони тільки є могутнім фільтром і ретрансляторами думок та ідей; неадекватне використання соціологічних опитувань: невірний підбір та використання спічрайтерів3 Дослідник посилається на рекомендації американського фахівця Ф Лунца, який пропонує п’ять конкретних кроків з комунікації, що, на його думку, допоможуть зняти напругу у відношеннях з публікою та продемонструють підзвітність: • відеопоказ – демонстрація обіцянок та їх виконання; • виборці повинні говорити першими – дати висловитися людині, щоб випустити гнів; • не підтримувати власні компенсації, збільшення платні, преференцій для можновладців; • реагування на неетичну поведінку своїх соратників; • “кажи, що ти маєш на увазі, і май на увазі те, що кажеш”[6; 29] Добре налагоджений механізм комунікації між владою та громадянським суспільством стає запорукою успішного розвитку держави Одним із показників налагодженого процесу комунікації є політична участь громадян Демократія участі визначає політичну участь громадян як один з найважливіших елементів політичної системи та передбачає існування багатьох каналів впливу на процес ухвалення політичних рішень на центральному, місцевому і регіональному рівнях Її основні риси: вимога надання аргументів сторонами політичного діалогу, доступність аргументів влади для всіх зацікавлених у діалозі громадян, обов’язковість 3

Г Почепцов, Теория коммуникации, Москва–Київ 2001, с 438

Комунікативна складова у відносинах між владою…

155

рішень, вироблених у  процесі діалогу між владою і  громадянами, динамічність діалогу4 Це той ґрунт, на якому стає можливою трансляція принципів використання діалогових форм політичної участі в політичному часі Для становлення демократії участі мають докладати постійних зусиль усі суб’єкти політичного процесу; її механізми і процедури не виникають самі собою, а є результатом свідомої діяльності суб’єктів громадянського суспільства, спрямованої на формування культури політичної участі Демократія участі – це відповідь на сукупність новітніх викликів мажоритарної демократії, її альтернатива, що існує поруч з нею Основою формування та використання діалогових форм політичної участі є принцип відкритого партнерства влади і громадян, в якому вони є рівними суб’єктами відносин Кожен із суб’єктів діалогу володіє певними ресурсами, які підтверджують їх суб’єктність та визначають потенціал участі в ньому Зокрема, інституційні суб’єкти володіють системою особливої політичної інфраструктури; громадяни – правом делегувати повноваження щодо ухвалення політичних рішень та низкою конвенційних та неконвенційних засобів тиску на владу; громадські організації, інститут політичної експертизи та ЗМІ – можливостями забезпечувати інформаційний обмін між першими двома суб’єктами діалогу Масштаб і характер поширення демократії участі залежить від того, як функціонує система “держава – громадянське суспільство”, оскільки тільки останнє спроможне сформувати орієнтації на використання громадянами діалогових форм політичної участі На нашу думку, можна говорити про чотири основні варіанти діалогу між владою і  громадянами5 Перший передбачає використання владою традиційної стратегії взаємодії з громадянами згори – вниз, яка ґрунтується на наданні останнім мінімуму інформації про перебіг процесу ухвалення політичних рішень та повністю заперечує їх суб’єктність у процесі формування політичного порядку денного Фактично цей тип діалогу є монологом влади, який претендує винятково на схвальну оцінку з боку громадян Другий варіант діалогу – взаємодія, обмежена згори – є стратегією обмеженого діалогу, коли влада погоджується приймати пропозиції від громадян, проте не реагує на них Третій варіант передбачає відкритий діалог між владою і громадянами, проте остаточний вибір пріоритетів залишається за владою, оскільки вона обирає стратегію взаємодії з громадянами за Д Холдар, Роль участі громадськості у  виробленні та реалізації політики: посібник з участі громадськості, [в:] Д Холдар, О Захарченко (заг pед ), Проект 39 “Голос громадськості” Міжнародний центр перспективних досліджень, Київ 2002, с 98 5 Ibidem, c 56 4

156

Наталя Подвірна

принципом “так, однак ” Четвертий варіант діалогу, який відповідає принципам функціонування демократії участі, формується на основі спільного володіння інформацією, тому пересічні громадяни є рівними з  владою суб’єктами політичного процесу, а  їх пропозиції мають таку ж  вагу, як і  пропозиції влади Зауважимо, що тільки останній варіант діалогу між владою та громадянами передбачає і рівні права щодо контролю за реалізацією спільно ухвалених політичних рішень В Україні в повному обсязі реалізовано лише перший варіант діалогу і робляться спроби засвоїти другий варіант Зважаючи на нестабільний характер взаємодії між основними сегментами владної еліти, намагання тримати все під власним контролем не дозволяє їй обирати більш розкуті варіанти політичних стратегій у  взаємодії з  громадянами Наслідок: поширення серед громадян тенденції до абсентеїзму, поглиблення кризи довіри до демократичних (за формою) інститутів і зростання ймовірності делегітимації влади Останній варіант діалогу в  українській політичній практиці більш відомий в термінах стратегії партнерства між владою і громадянським суспільством Він передбачає, що влада буде інформаційно відкритою, пояснюватиме свою політику і  рішення, забезпечуватиме відкритість, доступність та підзвітність органів влади для громадян, буде консультуватися з ними, вести і розвивати діалог з громадськістю У свою чергу, інститути громадянського суспільства братимуть активну та ініціативну участь у процесі вироблення урядової політики, формуванні та функціонуванні механізмів громадського контролю6 Актуальність необхідності здійснення заходів управлінського і  комунікаційного характеру по стимулюванню активної участі громадян у формуванні та розвитку суспільства і держави в Україні не викликає сумніву Адже тільки за умов сприяння зародженню різноманітних громадських ініціатив і  робіт по налагодженню механізмів їх реалізації шляхом рішення органів державної влади і місцевого самоврядування, можна говорити про незворотність становлення в Україні правової держави та громадянського суспільства Поняття громадянського суспільства має чимало визначень, кожне з яких розкриває певні (філософські, соціологічні, політико-правові, економічні, етичні та ін ) аспекти цього багатогранного феномену Утім, незаперечним є те, що, з  одного боку, громадянське суспільство – це ідеал, який потребує певних умов для свого втілення, й, водночас, умова існування та розвитку демократії Традиційно інститутами громадянського суспільства виступають полі6

Ibidem, с 102

Комунікативна складова у відносинах між владою…

157

тичні партії, профспілки, релігійні і культурні організації, неприбуткові організації, що надають послуги, благодійні організації, фонди і асоціації, непрофесійні спортивні асоціації, групи взаємодопомоги, тимчасові групи за інтересами тощо Не менш різноманітними є й  види громадської діяльності, у тому числі через спільні дії щодо вирішення наявних проблем, відстоювання і  лобіювання прав, участь в  обговоренні проектів рішень влади, акцій громадянської непокори, виборчих процесах тощо Усе це є різновидом політичної участі Враховуючи те, що діяльність різноманітних інституцій громадянського суспільства спричиняє в державі багато змін, між державними установами та суспільством виникають численні стосунки та зв’язки, які динамічно змінюються Слушним є зауваження В Нанівської, що в Україні “два суспільні актори демократії – влада та громадянське суспільство – залишаються радянськими, тобто диктують і вимагають виконання, не беручи на себе відповідальність за повний і  тривалий процес підготовки та супроводження рішення до його виконання Президент і уряд завалені зверненнями громадян, організовуються гарячі лінії, створюються громадські ради Проте нереформована командно-адміністративна урядова машина не має механізмів взаємодії з громадськими представниками груп інтересів Влада не випускає жодного публічного документа про свої наміри, плани, аргументи щодо державної політики крім ще радянських указів, постанов, законопроектів Суспільству і владі гостро потрібні… публічні документи про зміст державної політики, що становитимуть основу для змістовного суспільного діалогу”7 У цьому зв’язку зростає необхідність взаємодії громадян і  органів публічної влади у  вільному та багатоканальному форматі, який передбачає відмову від традиційної ієрархічної побудови інформаційної та комунікативної систем Адже сучасну демократію, на противагу формальному закріпленню обов’язковості процедур інформаційного обміну, специфічному для адміністративно-командного стилю управління, характеризують такі ознаки суспільно-владної комунікації, як широке та відкрите обговорення суспільних процесів і цінностей, відкрита постановка питання й обмін об’єктивною інформацією, спільний розгляд альтернативних рішень тощо Отже, принциповим для налагодження постійного діалогу з громадськістю на паритетних началах є забезпечення відкритості й прозорості процесів прийняття рішень, діяльності владних структур і громадських організацій Прозора, відкрита влада покликана належним чином 7

Ж В Николаева, op. cit., c 137

158

Наталя Подвірна

забезпечувати діалог з громадськістю на всіх етапах прийняття рішень і  постійний доступ до інформації про діяльність органів державної влади та її посадових осіб, відповідно до норм чинного законодавства У свою чергу, належна поінформованість сприяє свідомій участі громадян у процесі прийняття рішень, надає можливості для обґрунтованої відповіді та раціонального впливу громадськості на державні рішення Таким чином, саме взаємодія влади і суспільства через відкриту багатоканальну комунікацію відкриває унікальні можливості знаходження оптимальних шляхів для розв’язання наявних проблем Звідси обов’язком органів влади є залучення громадськості до обговорення нагальних питань суспільного розвитку, втім не у  форматі інформування, але через обґрунтування, пояснювання, пропонування альтернатив їх вирішення Визначальним у  цьому зв’язку є формування загального контексту, в  якому люди можуть критично оцінювати події та переглядати свої переконання В ідеалі суспільство здатне саме визначати та оцінювати власні потреби, співвідносити їх як на індивідуальному, так і на колективному рівнях, переглядати установки та стереотипи, що заважають розвитку держави та особистості, мобілізовувати себе для досягнення пріоритетних для суспільства цілей Існує чимало теорій щодо становлення і  розвитку взаємодії влади і  громадськості Однак, у царині управлінської практики, одним з найпоширеніших і широко вживаних сьогодні, є підхід, сформульований у 2001 році Організацією з  економічного співробітництва і  розвитку (ОЕСР), згідно з  яким виділяють три основні рівні налагодження взаємодії влади з громадськістю: інформування, консультування та активна участь громадян та їх об’єднань у формуванні публічної політики8.

Висновки Перспективи формування ефективних механізмів реалізації діалогових форм політичної участі в  Україні визначаються специфікою і  особливостями комунікативного процесу між владою і  громадянами Зокрема, інституційною спроможністю органів державної влади, а  саме: наявністю експертів з публічної політики, здатних виробляти політику у  сфері державного управління; рівнем розвиненості громадянського суспільства, здатного генерувати та аналізувати інформацію, впливати на процес ухвалення політичних рішень; існуванням ефективних ме8

Т А Бурцева, Управление маркетингом, Москва 2005, с 32

Комунікативна складова у відносинах між владою…

159

ханізмів консультування; наявністю механізму відповідальності уряду щодо використання зауважень/пропозицій громадськості; забезпеченням достатнього часу, який дозволить владі сприймати, акумулювати, опрацьовувати нові ідеї та пропозиції від громадян9 Одним з найважливіших аспектів процесу комунікації між владою і  громадянами, що сприятиме формуванню діалогових форм політичної участі, є забезпечення оптимізації доступу громадян до інформації про діяльність органів центральної та місцевої влади Підкреслимо, що володіння якісною інформацією визначає характер політичної компетентності громадян, її рівень, інструментальні та функціональні характеристики Відповідно до Закону України “Про інформацію” (cт 10), обов’язком органів державної влади, органів місцевого і регіонального самоврядування, є інформування про свою діяльність та ухвалені рішення; створення в державних органах влади спеціальних інформаційних служб і систем, що забезпечуватимуть доступ громадян до інформації у  встановленому порядку; забезпечення вільного доступу суб’єктів інформаційних відносин до статистичних даних, архівних, бібліотечних і  музейних фондів Забезпечення доступу громадян до інформації може здійснюватися шляхом використання процедури запиту, яким є звернення громадян з вимогою надати можливість ознайомитися з офіційними документами Більш ефективному доступу громадян до інформації, слугуватиме: • нормування статусів документів в  органах державної влади та місцевого самоврядування, визначення серед них кола документів, до яких громадяни мають вільний доступ; • формування та систематичне поповнення вільних для доступу громадян архівів рішень, що ухвалюються органами державної влади і місцевого самоврядування; • активніше використання органами державної влади і  місцевого самоврядування мережі Інтернет для вчасного розміщення інформації про процес ухвалення конкретних політичних рішень, програм соціально-економічного розвитку; • висвітлення у ЗМІ поточної роботи органів влади; • правове визначення комунікативних функцій громадських організацій, зорієнтованих на налагодження діалогу між громадянами і владою безпосередньо не стосуються громадянина Налагоджений процес комунікації держави та громадського суспільства є необхідною умовою формування політичної культури та політичної нації Стабільний суспільний розвиток гарантує становлення діалогу 9

Д Холдар, op. cit., c 38

160

Наталя Подвірна

держави та суспільства, що попереджає порушення внутрішньої та зовнішньої безпеки держави В основі демократичної моделі політичної комунікації, до якої прагне українське суспільство, лежить діалог між “керуючими” і “керованими”, що припускає рівноправний обмін точною, повною й  перевіреною інформацією про політичні явища й процеси, пов’язані з фундаментальними правами й  свободами особи Інтелектуальна свобода, наявність компетентної суспільної думки, демократична політична культура, свобода засобів масової інформації від владних структур – важливі передумови оптимального розвитку політичної комунікації10.

Бібліографія Бурцева Т А , Управление маркетингом Москва: “Экономистъ” 2005, 271 с Кащавцева С , Политическая коммуникация: проблемы, ожидания, возможности, [в:] “Социология: теория, методы, маркетинг” 2002, № 1, c 101–108 Москаленко А , Губерський Л , Іванов В , Вергун В , Масова комунікація, Київ: Либідь 1997, 216 с Николаева Ж В , Основы теории коммуникации, Улан-Удэ: ВСГТУ 2004, 274 c Основи внутрішньої комунікації [Електронний ресурс] Режим доступу: http:// www ukrainepublicdialogue org/? page_id=159&langswitch_lang=uk Почепцов Г , Теория коммуникации, Москва: Рефлбук; Київ: “Ваклер” 2001, 656 с Холдар Д , Роль участі громадськості у виробленні та реалізації політики: посібник з участі громадськості, [в:] Д Холдар, О Захарченко (ред ), Проект 39 “Голос громадськості” Міжнародний центр перспективних досліджень, Київ: Дизайн-студія “Медіа” 2002, 150 с

The Communicative Component in the Relationship Between Government and Civil Society: Theoretical Aspect The development of new information technologies, mobile communications, Internet and social networks have enabled the world at the turn of the 20th–21st centuries a new look at the content and meaning of the communication process between the government and society and political participation of citizens, their possibilities С Кащавцева, Политическая коммуникация: проблемы, ожидания, возможности, [в:] С Кащавцева (ред ), Социология: теория, методы, маркетинг 2002, № 1, c 101–108 10

Комунікативна складова у відносинах між владою…

161

and mechanisms of action In terms of global socio-cultural and economic crises the acute problem of understanding and communication between people, the government and other political authorities has emerged Nowadays compromise between government and society is essential for development of the Ukrainian state and civil society Achieving such a compromise is necessary to ensure constructive communication between the authorities and civil society Key words: communication, civil society, government, democracy and citizen participation

Юрій Стежко National University of Life and Environmental Sciences of Ukraine

Особливості розвитку інформаційного суспільства України Вступ Друга половина ХХ століття ознаменувалася інформаційною технологізацією чи не всіх сфер суспільного буття, що поклало початок зародженню так званого інформаційного суспільства Категорія “інформаційне суспільство” ще не набула своєї остаточної концептуалізації ні в філософії, ні в юриспруденції, ні в політології, проте представники всіх галузей науки одностайні в  баченні інформації, знань, комунікації основними продуктами виробництва, у визнанні інформації специфічним товаром та предметом правовідносин Наразі процес інформатизації набув глобального транснаціонального характеру, багатовимірного у  своїх проявах Людство, окрилене надією обернути інформатизацію на благополуччя, зміцнення демократії, подолання міжнаціональної відособленості, досягнення злагоди, зіткнулося з низкою нездоланних негараздів З одного боку, інформація стала стратегічним ресурсом життєзабезпечення людства, ефективним засобом інституалізації міжнаціональної співпраці у галузі економіки, екології, політики, культури, військової безпеки, “електронної демократії”, а з іншого – засобом зомбування, масового маніпулювання суспільною

164

Юрій Стежко

думкою, знаряддям ідеологічних провокацій – аж до здійснення такого різновиду тероризму як психологічний Зазначена багатоликість інформатизації потребує вкрай обережного поводження із впровадженням нових інформаційних технологій та ретельного вибору важелів впливу на інформаційну політику соціальних мереж Некерованість, полишена на самоплин інформатизація у широкому розумінні цього терміна, становлять небезпеку демократії, державі та й окремій особистості Тож цілком виправданою є увага теоретиків та практиків до процесів, пов’язаних із інформатизацією

Ступінь дослідженості теми Наразі дослідження інформаційного простору в різних аспектах проблеми безпеки активно ведуться представниками різних галузей науки – філософами, соціологами, правниками Аналіз наукової літератури свідчить про чималий внесок у вітчизняну та й світову скарбницю досліджень проблем інформатизації плеядою видатних вітчизняних вчених, таких як Ю Бажал, О Гальченко, В Гулай, М Гуцалюк, С Дацюк, М Демкова, Т Корнєєва, Є Макаренко, А Михненко, В Нікітін, Г Піскорська, Г Почепцов, В Різун, А Семенченко, М Стадник, Ю Сурмін, В  Цимбалюк та інших Проте, незважаючи на наявність базових наукових напрацювань, як на нас, бракує конкретних досліджень, які б пролили світло на стан українського інформаційно-комунікативного простору, ролі інформатизації суспільства в забезпеченні демократичних перетворень

Мета Mетою нашої розвідки маємо висвітлення проблемних питань інформаційного забезпечення демократичного поступу українського суспільства за нових суспільно-політичних реалій задля розв’язання практичних питань розвитку інформаційного суспільства За методологічну основу маємо положення фундаторів теорії інформаційного суспільства І Арістова, Р Арона, Д Белла, З Бжезинського, С Гантінгтона, Г Йонаса, М Кастельса, Р Робертсона, Е Тоффлера, Ф  Уебстер, Ф Фукуями та синергетичну концептуалізацію суспільного розвитку

Особливості розвитку інформаційного суспільства України

165

Виклад основного матеріалу Однією з характерних ознак постмайданівської політичної реальності став новий зміст та напрямок інформаційного забезпечення суспільного розвитку, – йдеться передусім про переорієнтацію на європейські цивілізаційні цінності Буремні події в новітній історії України з усією очевидністю висвітлили усю багатогранну роль інформаційно-комунікативних технологій у  перебігу суспільно-політичних процесів “Майдан” черговий раз підтвердив вагому роль соціальних мереж у формуванні суспільної думки, організації протестних заходів Проте молода українська демократія, щойно зіпнувшись на ноги, зіткнулася з  низкою викликів, обумовлених як внутрішнім, так і  зовнішнім інформаційним супротивом курсу на інтеграцію в європейську співдружність держав Соціальні мережі з  їх здатністю миттєвого поширення інформації, а фактично комунікації в режимі online, з одного боку, створюють можливості вчасно зреагувати на будь-які техногенні, екологічні катастрофи чи військові дії, а з іншого – так само оперативно поширювати fake news, ефективно розхитуючи стабільність, організовуючи масові протиправні дії Не є новиною, що глобальні інформаційні системи становлять потужний потенціал впливу на масову свідомість, як і не є новиною, що значна частина засобів масової інформації є приватними і  не завжди у сумлінних та доброзичливих власників, що може спричинити шкоду як національній безпеці, так і окремій особистості Неконтрольованість контенту, надзвичайна складність відслідковування джерела інформації обумовили випадки поширення ідеологічно агресивної, психологічно шкідливої інформації, а то й безкарного втручання у внутрішні справи держави Підставу тому становить недосконала система інформаційної безпеки та неспроможність успадкованої від попередньої влади демократії так званого партійного представництва об’єднати зусилля задля супротиву інформаційній агресії Міжпартійні чвари не сприяли напрацюванню узгодженої інформаційної політики, яка б забезпечила консолідацію суспільства навколо ідеї європейськості українства, національної єдності Кожна партія у гонитві за виборчий потенціал електорату використовувала український інформаційно-комунікативний ресурс у  власних інтересах, вбачаючи в  ньому засіб впливу на політичну свідомість громадян Нова влада успадкувала понад двадцятирічну історію формування політичної системи далеко не європейського зразка Політичний істеблішмент дотримувався східної орієнтації, внаслідок чого у владі

166

Юрій Стежко

утвердилося домінування партійного представництва з відтінком авторитаризму Представницька форма демократії, яка засвідчила свою ефективність у  країнах Європи і  не лише Європи, в  українських реаліях набула осудливого олігархічно-кланового змісту, закритої від впливу громадян царини влади Партії тривалий час формувалися як осереддя олігархічного представництва у владних структурах Інформаційне суспільство в українському варіанті не набуло своєї ключової ознаки  – захисту особистості, суспільства від неякісної інформації, облуди Приватний інформаційний ресурс країни використовувався у  змаганнях партійних менеджерів у  привабливості популістичних гасел, унаслідок чого в  суспільній свідомості сформувався феномен “партіотизму” (А Люсий) – свого роду відданість партійному бренду коштом консолідуючого націю патріотизму Партіотизм є продуктом ірраціоналістичності психології пересічного громадянина, інформаційного впливу на підсвідомість громадян Варто погодитися з А  Люсим у тому, що наразі партії в намаганнях сподобатися виборцям перетворилися на “театральные труппы, более-менее талантливые”1, котрі, замість того, щоб виражати волю громадян у владі, здійснили відчуження передбаченого конституцією політичного ресурсу своїх виборців на користь самого політичного істеблішменту та олігархії Демократія у представницькій формі опинилася заручницею не лише ідеологічних розбіжностей, а й відсутності відповідної європейським стандартам інформаційної політики Конфлікт інтересів партій обмежує можливості протистояти як внутрішній, так і  зовнішній інформаційній агресії, втручанню у внутрішні справи держави Наразі усе гучніше лунають заклики на користь вільного доступу до сайтів з доменним ім’ям держави, на користь адміністрування інформаційних потоків, на користь монополії державного PR-менеджменту Тож не стали несподіванкою вжиті кроки влади щодо запобігання інформаційній агресії, які вилилися у блокування декотрих найбільш шкідливих інформаційних ресурсів Відразу виникає питання – наскільки є  демократичним таке обмеження? Практика блокування певних інформаційних джерел, які визнані недружніми або ж відверто фейковими, не є українським винаходом Світовий досвід навіть сталих демократій свідчить про допустимість такого роду обмежень, якщо вони чиняться в інтересах захисту безпеки держави та її громадян, якщо це А Люсый, Сквозь символы. Диалектика символизации/десимволизации как фундаментальное основание прикладной культурологии, “Вопросы философии” 2009, т 10, с 59 1

Особливості розвитку інформаційного суспільства України

167

відбувається за згодою та під контролем громадянського суспільства Гадаємо, перші кроки, вжиті Україною щодо захисту державних інтересів шляхом блокування інформаційних потоків за зразком інших країн, не будуть останніми Проте маємо бути свідомими того, що “государство есть мудрая организация для взаимной защиты личностей; если чрезмерно усовершенствовать его, то в конце концов личность будет им ослаблена и  даже уничтожена – т е будет в  корне разрушена первоначальная цель государства”2 Але, якщо посилення функцій держави, за Ніцше, нищить особистість, то надмірне послаблення, за тим же Ніцше, наражає демократію на скочування до рівня охлократії – не ліпшої форми утиску свободи особистості Тож в українських реаліях постмайданного державного становлення нагальне завдання усіх незалежних інформаційних ресурсів – донести до громадян, що необхідність такого кроку держави як блокування шкідливих інформаційних джерел є необхідним і не суперечить інтересам громадян Блокуючи доступ до низки сайтів та каналів телебачення, держава убезпечує українців від нового та можливо найнебезпечнішого виду інформаційного тероризму, як ментальний тероризм у формі психологічного впливу на суспільну свідомість Маніпулювання масовою свідомістю зводиться до насадження оманливих уявлень не лише про українську дійсність, а й про ментальність українців з метою законсервувати успадковане партійно-олігархічне правління, убезпечити партійне представництво від прямої демократії – демократії учасницького типу На рівні підсвідомості створюється підґрунтя для соціальної напруги – формуються депресивні настрої, бачення причин та наслідків економічних, політичних негараздів у  ментальних особливостях самих же українців та мовних, культурних, релігійних відмінностях етносів, що населяють Україну Латентний супротив демократичним перетворенням, державному суверенітету, торуванню шляху у  Європу, вилився у  намагання зруйнувати стрижень українського соціуму – психологічні установки на суверенність нації, її європейськість У контенті заангажованих інформаційних засобів саундтреком звучить думка про укорінені в ментальності українців егоцентризм, недержавність, неспроможність підкорити власні інтереси суспільному служінню “Індивід не визнає нічого вищого за себе, хоче утвердитися сам, він є центром Всесвіту… Таким чином український індивідуалізм перетворюється на високої напруги егоцен2

Ф Ницше, Человеческое, слишком человеческое, т 1, Москва 1990, с 365

168

Юрій Стежко

тризм”3, – пише Г Дичковська, – а  відтак і  нездатність до державного управління у формі демократії учасницького типу Дійсно, на індивідуалізм українців у тому чи іншому прояві в різні часи вказували Ю Бойко, В Гельнер, М Костомаров, О Кульчицький, І Марчук, Д Чижевський Загальновідомі висловлювання щодо вдачі українців як таких, хто “власні інтереси ставить вище від добра спільноти” (І Марчук), “iндивідуалістичний характер українця… відкидає спільне життя, яке вимагає суворої дисципліни та беззастережного послуху” (В Гельнер)” 4 і т і , на підставі яких склалася думка про притаманне українству протиставлення “Я” суспільному “Ми”, прагнення утвердити перевагу “Я” щодо “Ми” за будь-яку ціну У ретроспективному зрізі можна погодитися з наведеними оцінками ментальності українців Але чи відповідають зазначені характеристики саме сучасному українству? Як на нас – ні Щодо сучасності вони видаються занадто категоричними У реаліях сьогодення закиди щодо індивідуалізму українців не становлять перепони для участі у владі передусім тому, що ментальність має конкретно-історичний характер, підвладна впливу змін у способі суспільного буття, отже, не є якоюсь історичною константою Утримуючи в “знятому” вигляді історичний досвід нації, ментальність здатна набувати нових рис та позбуватися архаїзмів За роки незалежності України зросло нове, сформоване уже глобалізованим інформаційно-комунікативним середовищем політично активне покоління громадян, у психології якого закріпилася стійка “установка” (Д Узнадзе) на європейськість, відданість її цінностям Наразі інформаційна відкритість українського простору засвідчила, що так званий український індивідуалізм не є чимось унікальним в історії народів Згадаймо І Лисяка-Рудницького, його бачення України між Сходом і  Заходом, де він зазначав: “…національний характер не являє собою чогось абсолютного, унікального й  оригінального, але радше індивідуальну комбінацію прикмет, які широко поширені у світі й спільні багатьом народам”5, додамо – і українцям, так само, як і іншим народам Європи, які мають сталу, розвинену демократію Тож недоречним є протиставлення українства, скажімо, народам Європи, в яку Україна успішно інтегрується З накопиченням демократичного досвіду, із соціокультурними трансформаціями актуалізуються якісно нові риси ментальності, Г Дичковська, Проблеми державотворення: український індивідуалізм, “Людина і політика” 2002, т 2, с 75 4 Ibidem 5 І Лисяк-Рудницький, Україна між Сходом і Заходом, [в:] М Тарасенко, М  Русин, А Бичко (ред ), Історія філософії України. Хрестоматія, Київ 1993, с 511 3

Особливості розвитку інформаційного суспільства України

169

спосіб мислення, поведінкові стереотипи українців “Національний характер – зазначає І Лисяк-Рудницький – формується історично й можна визначити ті фактори, що спричинилися до його постання”6 Які ж це фактори? Відповідь лежить на поверхні – підняте з нетрів етнопсихології розуміння власної європейськості – але це свідомо замовчується Поза сумнівами, сучасна ментальність українства утримує в  собі світоглядні риси попередніх поколінь, але, що головне, і  відбиток новітніх євроінтеграційних перспектив Отже, трансформований наразі індивідуалізм не становить перепони для консолідації полікультурного, релігійно неоднорідного українського суспільства навколо ідеї власної європейськості Для більш глибокого розуміння сучасної ментальності українства, читай, набутої європейськості, наведемо слова нашого сучасника Ю Павленка, який вказує на такі риси української етнопсихології як “відсутність «монархічного інстинкту», …внутрішнє невизнання «природного права» пануючої верстви (партноменклатури, фінансово-політичної олігархії) на виняткові права і  привілеї, …звідси – скептичне, недовірливе ставлення до класу політичних діячів…”7 Тож, чи співпадає зазначена характеристика українців із рисами європейських народів? Звісно, так Наразі український індивідуалізм не має протиставлятися громадянськості, служінню спільній справі, позаяк за учасницької демократії він набуває змісту лише індивідуально визначеного способу долучення до вирішення політичних справ на ґрунті усвідомлення в них власних інтересів І “Майдан” переконливо засвідчив відданість українців суспільній справі, здатність перед загрозою національному суверенітету поступитися сьогочасним власним благополуччям, егоцентризмом в ім’я національних інтересів Але багато чого ще належить зробити, щоб закріпити здобуту “Майданом” проєвропейську орієнтацію українців, виявлену ними національну самосвідомість – якостей, котрі б в історичній перспективі лише розгорталися в  ментальності наступних поколінь І  перше, що треба здійснити – це зорієнтувати лояльний новій владі інформаційний ресурс на піднесення національної гідності українців, єднання нації, спрямування регіональних, містечкових інтересів у  русло загальнонаціональних пріоритетів євроінтеграції Наразі стрижнем інформаційної політики має стати створення іміджу відкритого суспільства з високиIbidem Ю Павленко, Походження та цивілізаційна ідентичність українського народу, “COLLEGIUM” 2004, т 15, с 161–162 6 7

170

Юрій Стежко

ми стандартами демократії, з владою, відкритою для народу та відданому народному служінню політичного істеблішменту Тим паче, що “ми потенційно здатні сприймати західні досягнення найбільш органічно, порівняно з більшістю інших країн світу Досвід такої адаптації у нас великий, майже півтисячолітній”8 Проте, пройшовши крізь призму випробовувань часом, зберегли свою актуальність настанови великого національного пророка: “…і чужому научайтесь, й свого не цурайтесь ” У руслі цього заповіту на формування національної ідентичності спрямовані останні законодавчі ініціативи щодо поглиблення українізації інформаційного простору Не потребує доведення, що мова є осереддям національної самоідентифікації (“мова – душа народу”) На вістрі протистояння ментальному інформаційному тероризму, застосованому щодо українства, постало мовне питання, задоволення мовних потреб українців Без розширення мовного контенту в засобах масової інформації, передусім, найбільш впливового телебачення, годі сподіватися на досягнення не позірного, а реального суверенітету країни, утвердження національної ідентичності українців Спекуляції на мовному питанні в  засобах масової інформації спричиняють розшарування суспільства, а то й відверту конфліктність Зараз ідея спільної мови несе в  собі великий конструктивний потенціал інформаційної безпеки Цілком виправдано мовна політика в засобах масової інформації позиціонується наразі як першочергове завдання постмайданівської влади Проте без глобальної комунікації не може існувати та розвиватися демократія як синергія міжнаціонального представництва У міжнародному комунікаційному процесі відбувається позиціонування особистості щодо демократичних цінностей: суб’єкт здійснює зіставлення різних форм демократії як ринку надання соціальних послуг, обираючи зі спектру можливостей ті цінності соціальної справедливості та свободи, які йому найбільш імпонують Перефразуючи М Н Епштейна, можна сказати, що розширення комунікативного поля обумовлює розширення спектру вибору можливостей, коли “на одну единицу реальности приходится все больше возможностей” Чим більший спектр можливостей, тим більша свобода вибору особистості в позиціонуванні щодо унормованої суспільної необхідності Назагал, демократія як ідеал неможлива до реалізації у повному обсязі цінностей, свобод тощо У процесі комунікації, діалоговому спілкуванні, відбувається зіткнення дискурсивних міркувань, зіставлення реальних та формальних можливостей, унас8

Ibidem, с 164

Особливості розвитку інформаційного суспільства України

171

лідок чого відсіюються нелогічні, читай популістичні, постулювання, формується імунітет щодо інформаційного зомбування Задля долучення до глобального інформаційного простору українська держава робить рішучі кроки до вивчення англійської мови – мови мережі Інтернет – її запроваджено на всіх щаблях освіти Ефективність міжнародної співпраці в  галузях політики, культури, науки обумовлена масштабністю володіння англійською мовою, передусім, студентів, держслужбовців, науковців та національного політикуму Завдання формування комунікативної компетенції широкого кола населення покладається, головно, на освіту Тож в українських стандартах університетського курсу англійської мови формування комунікативної компетенції випускника посідає чільне місце поряд із фаховою підготовкою Комунікація та знання є основними компонентами будь-якої професійної діяльності, а інформація її засобом Наразі нарощування інформаційно-комунікативного потенціалу суспільства, широкий доступ до об’єктивної інформації, набувають значення стратегії національного розвитку, безпеки держави та психологічного благополуччя особи Знання англійської мови та розгалужена мережа Інтернет-користувачів є засобом диверсифікації інформаційних джерел, а отже, потужним важелем у протистоянні інформаційній агресії, ментальному тероризму Водночас вільний обмін інформацією становить важливий чинник демократичного розвитку суспільства та становлення громадянського суспільства Поєднання загального європейського та особливого українського в національному інформаційному просторі дає надію на втілення вищих цінностей розвинених демократій Європи – громадянських прав і свобод Комунікативні технології, суспільний інтелект українство має конвертувати в міжнародне визнання європейськості нації Масштаб залучення населення до оволодіння англійською мовою є показником налаштованості політичної еліти на демократизацію Англомовність українців примножує джерельну базу інформації, а  отже і  можливості зіставляти та критично оцінювати рівень демократичності Розвиток інформаційно-комунікаційних технологій обумовив імплементацію в політичний дискурс поняття “електронна демократія” як контроверзу “директивній демократії”, провідником якої є підпорядковані державі чи олігархам засоби інформації Електронна демократія передбачає залучення широких кіл громадян до обговорення державної політики через соціальні мережі, блоги тощо, участь в яких неможлива без оволодіння англійською мовою Наразі розв’язання глобальних проблем потребує саме ресурсу краудсорсінгу як інструменту демократії без кордонів, як запобіжника інформаційного ізоляціонізму та й ментального тероризму

172

Юрій Стежко

Висновки Таким чином, зазначене вчергове підтверджує, що на вістрі соціальних перетворень, як завжди, стоїть освіта Формування освітою комунікативної компетенції забезпечує просування інформаційного суспільства на вищий щабель демократії, а невпинний розвиток інформаційно-комунікативних технологій торує шлях перетворенню інформаційного суспільства в суспільство знань, як це прогнозував М  Згуровський І насамкінець Безумовно, формування інформаційної політики за західними зразками є довготривалим процесом і  становить комплексну проблему, розв’язання якої потребує не лише зусиль держави, а й залучення наукових організацій, освітніх закладів, громадянського суспільства та Церкви в тісній співпраці із міжнародними інституціями Українське сьогодення вимагає прискореного розвитку інформаційного суспільства Як ніколи, на часі інформаційне забезпечення вивільнення суспільної свідомості українців із лабетів партіотизму, рудиментів утопічних ідей та споглядально-очікувальних настроїв І усі передумови для цього є

Бібліографія Дичковська Г , Проблеми державотворення: український індивідуалізм, “Людина і політика” 2002, т 2 Ницше Ф , Человеческое, слишком человеческое, т 1, Москва 1990 Лисяк-Рудницький І , Україна між Сходом і Заходом, [в:] М Тарасенко, М Русин, А Бичко (ред ), Історія філософії України. Хрестоматія, Київ 1993 Люсый А , Сквозь символы. Диалектика символизации/десимволизации как фундаментальное основание прикладной культурологии, “Вопросы философии” 2009, т 10 Павленко Ю , Походження та цивілізаційна ідентичність українського народу, “COLLEGIUM” 2004, т 15

The Development Features of the Information Society of Ukraine The article highlights a  range of problematic points of the Postmaidan politics of Ukraine in the sphere of informatization It is implementing an idea about the multidimensionality of the impact of modern information and communication sys-

Особливості розвитку інформаційного суспільства України

173

tems on the process of political events The imperfection of the democracy of party representation at the stage of the European integration reorientation of the country is substantiated There are considered some steps taken by the state for protection of Ukrainians from the information zombieng and from the mental terrorism from uncontrolled information resources Arguments are put forward in favor of the mental fracture of Ukrainians in the direction of devotion to the serving the social cause and the rapprochement with European peoples It is noted that the modern language policy of the state to the media has a main role for the shaping the national identity of Ukrainians and for the expanding the access to the global information resource Key words: information society, democracy, state, mentality, communication

Ewelina Kancik-Kołtun Uniwersytet Marii Curie-Skłodowskiej

Partie polityczne w Internecie: strony internetowe i Facebook Wstęp Nowe sposoby komunikacji społecznej i aktywizacji obywateli zmieniły kierunki działań marketingowych ugrupowań politycznych, które wpłynęły na zmianę medium oraz treści sygnałów wysyłanych przez same partie polityczne do swoich wyborców1 Ugrupowania polityczne, jako gracze polityczni, dostrzegły zatem w Internecie płaszczyznę emitowania informacji, kształtowania postaw politycznych wśród wyborców oraz budowania wizerunku partii Światowe trendy wykorzystania Internetu w polityce mają miejsce także w Polsce, gdzie już blisko 20 lat partie polityczne korzystają z tego medium w bardziej lub mniej efektywny sposób W Polsce jednak Internet, a tym samym strony internetowe i media społecznościowe, zaczął się rozwijać znacznie później niż w Stanach Zjednoczonych czy Europie Zachodniej Początek możemy datować na rok 2005 Efektem wolniejszego rozwoju był niewątpliwie niewielki dostęp do Internetu obywateli, który jednak od kilku lat ciągle wzrasta Niemalże wszystkie partie polityczne, które są wpisane w wykaz ewidencji partii politycznych, a jest ich 712, są aktywne w Internecie Większość partii korzysta ze strony internetoZob P Norris, R Inglehart, Cosmopolitan Communications: Cultural Diversity in a Globalized World, Nowy Jork 2009 2 PKW, pkw gov pl/322_Wykaz_partii_politycznych [data dostępu: 15 11 2017] 1

176

Ewelina Kancik-Kołtun

wej i profili społecznościowych – głównie Facebooka Na obszar badań wybrano zatem strony internetowe i profile społecznościowe dwóch głównych polskich partii parlamentarnych: Prawa i Sprawiedliwości oraz Platformy Obywatelskiej W badaniach wykorzystano analizę danych zastanych i analizę porównawczą Celem niniejszego artykułu jest przedstawienie aktywności partii politycznych w wybranych aspektach Internetu oraz porównanie ich aktywności

Internetowy marketing polityczny Internet jako medium interaktywne stał się już od lat 90 przestrzenią działań marketingu politycznego, a współcześnie urósł do rangi najlepszego medium komunikacji i redystrybucji treści politycznych Samo pojęcie marketingu politycznego należy interpretować jako umiejętność wypracowania przez partie polityczne/kandydatów społecznie racjonalnej strategii i następnie doboru repertuaru technik promocyjnych w celu zapewnienia zwycięstwa partii lub kandydatowi podczas wyborów3 Zwycięstwo zatem powinny odnieść te partie i ci kandydaci, którzy najlepiej rozpoznali preferencje elektoratu i w taki sposób stworzyli swoje strategie wyborcze, aby wygrać wybory W  różnych latach zmieniały się nie tylko koncepcje marketingu politycznego i mediów, ale również kampanii wyborczych Wśród najważniejszych przyczyn, a zarazem przejawów modernizacji kampanii wyborczych, można wymienić mediatyzację polityki i komunikowania politycznego oraz przebudowę struktur społeczeństw postindustrialnych4 Funkcjonujący w społeczeństwie informacyjnym obywatel, a tym samym wyborca, oczekuje, aby partie polityczne i politycy korzystali z nowych narzędzi komunikacji internetowej Od kilkunastu lat obserwujemy zatem w Polsce wzrost roli Internetu w komunikowaniu politycznym, który łączy dwie rozłączne do tej pory funkcje komunikowania: po pierwsze, pełni rolę kanału komunikacyjnego o nieograniczonych możliwościach informacyjnych, po drugie zaś pozwala na aktywną wymianę opinii na temat przyswojonych informacji5 E Kancik, Internetowe kampanie w Stanach Zjednoczonych jako przykład nowoczesnego marketingu wyborczego, [w:] P Jakubowski, E Kancik (red ), Współczesne kampanie wyborcze w Polsce i na świecie, Lublin 2013, s 134 4 M Mazur, A Turska-Kawa, Kampania prezydencka w USA w 2008 roku: modernizacja, i profesjonalizacja kampanii wyborczych, „Studia Politicae Universitatis Silesiensis” 2010, vol 6, s 69 5 A Olszanecka, Analiza stron internetowych polskich eurodeputowanych w kadencji 2009–2014, [w:] A Olszanecka, M Marmola (red ), Aktywność polskich posłów do Parlamentu Europejskiego kadencji 2009–2014, Katowice 2014, s 58 3

Partie polityczne w Internecie: strony internetowe i Facebook

177

Wirtualny marketing polityczny został zapoczątkowany w  Stanach Zjednoczonych i tak od roku 1995, kiedy to w Internecie kandydat republikanów ogłosił swoją kandydaturę na prezydenta, przechodzi różne fazy rozwojowe i jest wykorzystywany w różnych krajach świata Dopiero jednak kampania Baracka Obamy w 2008 roku, przy zastosowaniu innowacyjnych technik prowadzenia kampanii, ukazała znaczący potencjał nowych mediów i aktywności obywatelskiej Celem jego kampanii było takie zarządzanie mediami społecznościowymi, aby możliwie szybko dotrzeć z  przekazem do szerokiego grona potencjalnie zainteresowanych odbiorców, relacjonować każdą aktywność kandydata oraz zaangażować w dystrybucję treści wyborczych miliony obywateli6 Kampania prezydencka w  USA wprowadziła tym samym marketing polityczny w  nową erę interaktywną, gdzie nie tylko gracze polityczni mają głos, ale również wyborcy, mogący wytwarzać produkty medialne Zmiany, które miały miejsce w globalnej strukturze komunikacji, wpłynęły również na partie polityczne, gdzie: po pierwsze – rozwój mediów elektronicznych zmniejszył rolę prasy tradycyjnej w mobilizowaniu i utrzymywaniu poparcia, po drugie – umiędzynarodowienie wpływów mediów elektronicznych zmniejszyło zdolność partyjnych elit krajowych do kontrolowania komunikacji, po trzecie – partie zrozumiały, że muszą odpowiedzieć na komunikacyjny rozwój technologiczny i  powinny włączyć się do procesów komunikacji7

Strony internetowe partii politycznych Strony internetowe są podstawowym narzędziem używanym przez polskie partie polityczne do informowania i komunikacji z obywatelami Pełnią także rolę głównego elementu kampanii marketingowych, zawierając wiele informacji o danej partii politycznej, wzmacniając wizerunek i ułatwiając komunikację z  elektoratem Współcześnie posiadanie strony internetowej, która pełni funkcję portalu informacyjnego, przez ugrupowania partyjne wydaje się koniecznością, jednak samo wykorzystanie stron nie warunkuje sukcesu partii politycznej Ważne jest dopiero to, co ją wyróżnia, świadczy o jej niepowtaM Nowina-Konopka, Czy Andrzej Duda wygrał dzięki internetowi?, „Przegląd Polityczny” 2015, vol 2, s 88 7 M Kaczorowska, Stan badań nad partiami politycznymi i  systemami partyjnymi w  Europie i  Polsce, e-„Politikon”, nr XIV, http://oapuw pl/dostepne-numery/epolitikon-142015 [data dostępu: 30 09 2017 ], s 118 6

178

Ewelina Kancik-Kołtun

rzalności, oryginalności i to właśnie czyni ją ważną w obszarze zarządzania informacją i kształtowania wizerunku8 Istnieje wiele modeli komunikacji politycznej w  Internecie Dotychczas najdokładniejszą typologię zaproponowali Kristian Foot i  Steven Schneider, w której to cztery elementy uznali za najważniejsze: informowanie, łączenie, angażowanie i mobilizowanie9 Mimo że ich analizy dotyczyły okresu wyborczego i konkretnych kandydatów, to bez wątpienia mogą one być zastosowane również w badaniach nad funkcjonowaniem partii politycznych w Internecie, gdyż obecnie mamy do czynienia z kampaniami permanentnymi Jak zauważa Jan Garlicki, obecnie komunikowanie polityczne trwa nawet poza kampanią wyborczą i staje się procesem realizowanym nieprzerwalnie, a głównym czynnikiem przedłużającym proces komunikowania jest rosnąca rola nowych mediów i Internetu10 Porównanie stron internetowych dwóch głównych ugrupowań na polskiej scenie partyjnej wedle stworzonego klucza kategoryzacyjnego przedstawia tabela 1 Tabela 1 Zawartość stron internetowych partii politycznych Elementy informacyjne

Partie polityczne Prawo i Sprawiedliwość

Platforma Obywatelska

Informacje o partii

1

1

Program partii

1

0

Zakładka „Aktualności”

1

1

Struktury partii

1

1

Linki lub adresy stron internetowych parlamentarzystów

0

1

Adresy do biur parlamentarzystów

1

1

Numery telefonów do biur parlamentarzystów

0,5

1

Adresy e-mail do biur parlamentarzystów

0,5

1

Filmy

1

0

W Madryas-Kowalska, Wykorzystanie Internetu do rozpowszechniania koncepcji CSR i PR we współczesnych organizacjach, [w:] J Olędzki (red ), Public Relations w komunikowaniu społecznym i marketingu, Warszawa 2010, s 233 9 K Foot, S Schneider, Web Campaigning, London 2006 10 J Garlicki, Komunikowanie polityczne – od kampanii wyborczej do kampanii permanentnej, „Studia Politologiczne” 2010, vol 16, s 45 8

179

Partie polityczne w Internecie: strony internetowe i Facebook

Tabela 1, cd Broszury i plakaty

1

0,5

Fotogalerie

1

0

Newsletter

1

1

Elementy łączenia

Partie polityczne Prawo i Sprawiedliwość

Platforma Obywatelska

Linki do stron parlamentarzystów

0

1

Linki do stron instytucji państwowych

0

0

Elementy zaangażowania

Partie polityczne Prawo i Sprawiedliwość

Platforma Obywatelska

Link do Facebooka partii

1

1

Link do Twittera partii

1

1

Link do Instagrama partii

1

0

Link YouTube partii

1

1

Elektroniczne zapisanie się do partii

1

1

Informowanie o nadchodzących wydarzeniach

0

0

Elementy mobilizujące

Partie polityczne Prawo i Sprawiedliwość

Platforma Obywatelska

Elektroniczne zapisania do wolontariatu

0

1

Możliwość udostępniania Treści i zdjęć na portalach społecznościowych

1

1

16/22

15,5/22

Suma

Źródło: Opracowanie własne

Dokonując analizy porównawczej stron internetowych, można zauważyć, że nie ma dużej różnicy między poziomami stron Prawa i Sprawiedliwości11 i Platformy Obywatelskiej12 Wynik obydwu partii mieści się na dobrym poziomie, przy czym na stronie PiS bardzo mało miejsca poświęca się informacjom o własnych parlamentarzystach (zamieszczone są często niepełne informacje szczątkowe) i nie stosuje się żadnych elementów łączenia wyborców z partią 11 12

Strona internetowa PiS, http://pis org pl/ [data dostępu: 30 09 2017] Strona internetowa PO, http://www platforma org/ [data dostępu: 30 09 2017]

180

Ewelina Kancik-Kołtun

Natomiast na stronie PO nie ma fotografii i wideogalerii Żadna z partii na swoich stronach nie zamieszcza informacji o  nachodzących wydarzeniach oraz nie odsyła do stron instytucji państwowych Poza ujętymi w tabeli elementami na stronie PO bez wątpienia zadziwiają od dawna nieuzupełniane podstrony z informacjami, na przykład: „Ważne tematy”, gdzie ostatni wpis pochodzi z 2014 roku Wizualnie strona wzbudza negatywne emocje ze względu na ciemne barwy Posty na niej zamieszczane skupiają się głównie na krytyce działań partii rządzącej, a nie na próbie stworzenia swojej strategii wprowadzania zmian Strona PiS jest znacznie częściej aktualizowana, jednak także zawiera kilka podstawowych błędów Jednym z nich są bardzo stare banery tematyczne z głównych wydarzeń Mimo że od danego wydarzenia minęło już 9 miesięcy, to posty nadal ukazują się jako główne Badając internetowe zapytania dla haseł Prawo i Sprawiedliwość oraz Platforma Obywatelska w wyszukiwarce Google z ostatniego roku, co przedstawia wykres 1, widzimy znaczną przewagę PiS (kolor niebieski) nad PO (kolor czerwony)

Wykres 1 Liczba zapytań dla haseł Źródło: Google Trends https://trends google pl/trends/explore?date=today%205-y&q= %2Fm%2 F02kzyq,%2Fm%2F05_6b [data dostępu: 30 09 2017]

Jak wynika z wykresu, hasło Prawo i Sprawiedliwość było znacznie częściej wyszukiwane w  ostatnim roku Na średnim poziomie wyszukiwań

Partie polityczne w Internecie: strony internetowe i Facebook

181

było to 50 proc , natomiast PO uzyskało wynik ok 20 proc , co świadczy o dużym zainteresowaniu odbiorców PiS-em W lipcu 2017 roku PiS osiągnęło rekordową liczbę wyszukiwań, oznaczoną przez Google 100 proc PO natomiast utrzymuje się mniej więcej na stałym poziomie i nie ma tak wielkich wzrostów jak PiS Wydawać by się mogło, iż taka sytuacja może być uwarunkowana tym, że obecnie PiS sprawuje władzę w Polsce i to głównie warunkuje dużą liczbę zapytań dla wyszukiwań W związku z tym istotne staje się sprawdzenie wyszukiwań w dłuższym okresie Interesujące jest to, że w okresie 5-letnim nadal PiS ma większą liczbę wyszukiwań w stosunku do PO, tymczasem w niektórych okresach zainteresowanie obu partiami jest na równym poziomie W tym przedziale czasowym zauważamy również podwyższone wyszukiwanie dla obu partii w okresie wyborczym – rok 2015

Wykres 2 Liczba zapytań dla haseł z okresu 5 lat Źródło: Google Trends, https://trends google pl/trends/explore?date=today%205-y&q=% 2Fm%2 F02kzyq,%2Fm%2F05_6b [data dostępu: 30 09 2017]

W celu porównania, czy w okresach wyborczych jest więcej zapytań i wyszukiwań haseł w Google Trends, sprawdzono wyszukiwania od roku 2004, gdzie od razu można dostrzec, że w czasie wyborów parlamentarnych w latach: 2005, 2007, 2011, 2015 był podwyższony poziom wyszukiwań Jak wynika ze wskaźników, większą liczbę wyszukiwań ma Prawo i Sprawiedliwość

182

Ewelina Kancik-Kołtun

Wykres 3 Wyszukiwanie haseł w Google Trends od roku 2004 Źródło: Google Trends, https://trends google pl/trends/explore?date=all&q=%2Fm%2F02kzyq,%2 Fm%2F05_6b, [data dostępu: 30 09 2017]

Same strony nie różnią się jakością budowy, jednak odbiegają od siebie znacznie w kwestii zawartości zamieszczanych treści

Partie polityczne na Facebooku Oprócz zwracania uwagi na same strony internetowe partii politycznych, warto również poddać obserwacji media społecznościowe, których siła komunikacyjna w ostatnim czasie znacząco wzrasta Media społecznościowe należy definiować jako interaktywne narzędzia, które umożliwiają konsumentom, a w tym oczywiście obywatelom, komunikację oraz stwarzają możliwość udostępniania różnego rodzaju treści, takich jak zdjęcia, filmy czy posty Social media służą do kreowania i monitorowania opinii publicznej poprzez zaangażowanie obywateli13 Partie polityczne funkcjonujące w mediach społecznościowych realizują pięć celów ujętych w  literaturze teorii mediów społecznościowych, a mianowicie: słuchanie (monitorowanie konwersacji wyborców w celu badania opinii wyborców); komunikowanie (partia polityczna umieszcza post, gdzie zaangażowani wyborcy przekazują swoje poglądy, tworząc główny nurt, któreZob na przykład M Gould, The social media gospel: sharing the good news in new ways, Minnesota 2013 13

Partie polityczne w Internecie: strony internetowe i Facebook

183

mu w interaktywnej wymianie zdań towarzyszy wymiana poglądów między wyborcami); inspirowanie (partia w  swoich postach odwołuje się do najbardziej entuzjastycznie nastawionych odbiorców); wspieranie (stwarzanie wśród wyborców możliwości wzajemnej konwersacji i wzajemnego wspierania swoich poglądów); zaangażowanie (zachęcanie wyborców do udostępniania treści, ale również informowanie o potrzebnych zmianach)14 Facebook został wybrany do analizy spośród innych portali społecznościowych z  tego względu, że jest portalem o  największej liczbie użytkowników Aktywność obywateli na profilu partii politycznych polega głównie na: • polubieniu15 fanpage’a16, które umożliwia śledzenie aktualnych postów, zdjęć, filmów zamieszczanych na nich; • komentowaniu zamieszczanych treści; • polubieniu zamieszczanych treści; • udostępnieniu treści Na Facebooku, jak i  w  przypadku analiz stron internetowych, możemy wyróżnić cztery elementy komunikacji internetowej, a mianowicie: informowanie, łączenie, angażowanie i mobilizowanie Odpowiednio do każdego elementu można zaliczyć: 1 Informowanie: • informacje o partii; • opis partii; • dane kontaktowe; • nowe posty; • wideo galerie; • fotogalerie 2 Łączenia: • Linki do strony partii politycznej 3 Angażowanie: • możliwość komentowania postów, fotografii i wideo; • możliwość polubienia postu, fotografii, wideo; • informowanie o nadchodzących wydarzeniach; • możliwość wysyłania wiadomości do partii 4 Mobilizacja: • udostępnianie treści; Zob Ch Li, J Bernoff, Marketing technologii społecznych. Groundsweel, czyli jak wykorzystać Web 2.00 w twojej firmie, Warszawa 2009, s 65–67 15 Kiedy dana osoba zaznaczy „Lubię to!”, wtedy mówimy o  „polubieniach” bądź „lajkowaniu” 16 Fanpage to profil skonstruowany dla fanów, w którym zawsze jest opcja „Lubię to” 14

184

Ewelina Kancik-Kołtun

• udostępnianie zdjęć i nagrań wideo; • udostępnianie postów Strony internetowe partii politycznych w znacznym stopniu mogą się różnić od siebie budową, natomiast profile społecznościowe mają tę samą szablonową budowę W związku z tym, że obydwa fanpage badanych partii politycznych są niemal identyczne, różnią się tylko pod względem treści, w  dalszej części artykułu przejdę do badania wyników aktywności Elementami, które zostaną wzięte pod uwagę, będą: liczba polubień profilu, liczba zamieszczonych postów, średnia dzienna liczba zamieszczana postów, liczba polubień postu, średnia liczba udostępnień postu, średnia liczba komentarzy, liczba zamieszonych nagrań wideo i ich średnia oglądalność Ze względu na wielość materiałów zamieszczanych przez partie do analiz wybrano okres od 20 do 30 09 2017 Tabela 2 Analiza ilościowa danych na Facebooku Elementy analiz Liczba polubień profilu Liczba zamieszczanych postów z 10 dni Średnia dzienna liczba zamieszczania postów Liczba polubień w przeliczeniu na jeden post

Prawo i Sprawiedliwość

Platforma Obywatelska

192 000

129 000

35

30

3,5

3

537,9

589,6

Średnia liczba udostępnień postu

90,74

378,5

Średnia liczba komentarzy

58,6

98,7

7

16

16 000

14 374

Nagrania wideo Średnia oglądalność w tysiącach

Źródło: Opracowanie własne oparte na danych z profili społecznościowych partii

Porównując wyniki analiz, można zauważyć, że o 63 tys polubień więcej posiadał profil PiS17 i był także aktywniejszy w badanym okresie, ponieważ zamieścił więcej nowych postów – było ich 35 PO18 było znacznie lepsze w średniej polubień dla jednego posta (589,6), średniej liczbie udostępnień postu (378,5) oraz średniej liczbie komentarzy (98,7) Miało również więcej nagrań Profil PiS, https://www facebook com/pisorgpl/ [data dostępu: 30 09 2017] Profil PO, https://www facebook com/PlatformaObywatelska/ [data dostępu: 30 09 2017] 17

18

Partie polityczne w Internecie: strony internetowe i Facebook

185

wideo, ale większy wskaźnik średniej oglądalności miał PiS i wynosił 16 tys Biorąc pod uwagę treści zamieszczane przez partie, należy stwierdzić, że PO zajmuje się na swoim profilu główne szeroko pojętą krytyką PiS – przyjętych uchwał, premier Beaty Szydło, ministrów i Jarosława Kaczyńskiego, co przejawia się w postaci filmów, wpisów i karykatur Partia ma dużo nagrań wideo, czasem nawet kilka dziennie, jednak są one słabej jakości i wyglądają raczej na amatorskie niż profesjonalne, niska jakość dotyczy także zdjęć zamieszczanych przez nią Najwięcej wyświetleń (37 tys ) na profilu PO miało zmontowane nagranie, które PO umieściło, kiedy ich projekt ustawy, dotyczący wprowadzenia kar pozbawienia wolności dla funkcjonariuszy publicznych stosujących tortury, nie „przeszedł” Nagranie składało się z wystąpień J Kaczyńskiego, premier B   Szydło, ministra Mariusza Błaszczaka, dotyczących funkcjonariuszy publicznych – głównie policjantów – z nagraniami z komendy policji we Wrocławiu, która użyła paralizatora) Całe nagranie było opatrzone słownie wyświetlającą się interpretacją Najwięcej polubień (2700) i komantarzy (1119) miał natomiast plakat z informacją, że liderem opozycji według badań IRBIS jest Grzegorz Schetyna Dokonując analizy treści profilu PiS, odnajdujemy tam głównie informacje o wprowadzanych zmianach, reformach i ustawach, dotyczących wszystkich dziedzin życia oraz realizowanej przez rząd polityki Nieliczne posty poświęcone są natomiast krytykce opozycji Wpisy wyróżniają się dużą liczbą zdjęć i mniejszą niż w przypadku PO liczbą nagrań, ale za to są profesjonalne i  bardzo dobrej jakości Często zamieszczone na profilu nagrania pochodzą z audycji radiowych bądź telewizyjnych Maksymalną liczbę wyświetleń (20 tys ) miało krótkie nagranie, mówiące o tym, że UE zrezygnowała z przymusowej relokacji imigrantów Najwięcej polubień (1400) miał post przedstawiający nadwyżkę budżetową w sierpniu 2017, który był jednocześnie najczęściej udostępniany (529) i komentowany (127) Trzeba jednak pamiętać, że są to nowe komentarze, które nie odnoszą się do komentarzy napisanych przez użytkowników

Podsumowanie W  społeczeństwie informacyjnym dwie główne polskie partie polityczne starają się aktywnie uczestniczyć w wirtualnym świecie polityki i sprostać wymaganiom nowoczesnych wyborców, którzy czerpią swoje informacje z Internetu Strony WWW i profile społecznościowe stały się jednym z najszybciej rozwijających się kanałów komunikacji politycznej, a partie coraz lepiej radzą

186

Ewelina Kancik-Kołtun

sobie z  zaangażowaniem internautów w  dialog oraz mobilizacją elektoratu Szczególną aktywność internautów dostrzegamy w okresie kampanii wyborczych i to właśnie w tym okresie partie polityczne powinny zwrócić uwagę na jakość i merytoryczność informacji Siła mediów społecznościowych wzrasta dzięki gromadzeniu stabilnego elektoratu, ale ciągle głównie to media tradycyjne są na pierwszym miejscu Nowe trendy marketingu internetowego, wedle których stara się funkcjonować sfera polityczna, powodują znaczne zmiany w budowaniu wizerunku partii politycznych i polityków w nowych mediach Często media tradycyjne opierają swoje informacje na newsach podanych w Internecie

Bibliografia Foot K , Schneider S , Web Campaigning, London 2006 Garlicki J , Komunikowanie polityczne – od kampanii wyborczej do kampanii permanentnej, „Studia Politologiczne” 2010, vol 16 Gould M , The social media gospel: sharing the good news in new ways, Minnesota 2013 Kaczorowska M , Stan badań nad partiami politycznymi i  systemami partyjnymi w  Europie i  Polsce, „e-Politikon”, nr XIV, http://oapuw pl/dostepne-numery/epolitikon-142015/ [30 09 2017] Kancik E , Internetowe kampanie w Stanach Zjednoczonych jako przykład nowoczesnego marketingu wyborczego, [w:] P Jakubowski, E Kancik (red ), Współczesne kampanie wyborcze w Polsce i na świecie, Lublin 2013 Li Ch , Bernoff J , Marketing technologii społecznych. Groundsweel, czyli jak wykorzystać Web 2.00 w twojej firmie, Warszawa 2009 Madryas-Kowalska W , Wykorzystanie Internetu do rozpowszechniania koncepcji CSR i PR we współczesnych organizacjach, [w:] J Olędzki (red ), Public Retations w komunikowaniu społecznym i marketingu, Warszawa 2010 Mazur M , Turska-Kawa A , Kampania prezydencka w USA w 2008 roku: modernizacja i profesjonalizacja kampanii wyborczych, „Studia Politicae Universitatis Silesiensis” 2010, vol 6 Norris P , Inglehart R , Cosmopolitan Communications: Cultural Diversity in a Globalized World, Nowy Jork 2009 Nowina-Konopka M , Czy Andrzej Duda wygrał dzięki internetowi?, „Przegląd Polityczny” 2015, vol 2 Olszanecka A , Analiza stron internetowych polskich eurodeputowanych w  kadencji 2009–2014, [w:] A Olszanecka, M Marmola (red ), Aktywność polskich posłów do Parlamentu Europejskiego kadencji 2009–2014, Katowice 2014 PKW, pkw gov pl/322_Wykaz_partii_politycznych, 30 09 2017

Partie polityczne w Internecie: strony internetowe i Facebook

187

Political Parties on the Internet: Websites and Facebook Research and analysis in the article focuse on the websites and social network profiles of the two major Polish parliamentary parties: Law and Justice and Civic Platform At the beginning of the article, the author deals with online political marketing and the way it is used by political parties The aim of the article is to present the Internet activity of the political parties and its comparison The author, according to the scientific key, analyzes the web pages of both parties She states that both parties’ online presence is almost at the same level, but both of them failed to avoid mistakes on certain issues The author then moves to the analysis of social profiles of both parties on Facebook using crated by her key Key words: Internet, marketing, political party, social media

Niniejsza publikacja jest próbą przedstawienia mechanizmów i procesów funkcjonowania w dobie nowych mediów społeczeństwa otwartego, partycypacji, obywatelskości oraz takich zjawisk, jak: cyberwoja, hackowanie, cyfrowy wyścig zbrojeń, bezpieczeństwo danych, efekt fake newsa w Polsce i w Ukrainie. W Ukrainie, która jest poza strefą Schengen i aspiruje do członkostwa w Unii Europejskiej, na której terytorium ma miejsce konflikt zbrojny z Rosją. Fragment Wstępu

WYZWANIA SPOŁECZEŃSTWA INFORMACYJNEGO

Dylematów społeczeństwa sieciowego jest wiele i ciągle powstają nowe zagrożenia w cyberprzestrzeni. Internet staje się często pułapką swoich użytkowników, w której człowiek nie jest w stanie przyjąć i przetworzyć tak wielkiej ilości informacji. Cyberterroryzm, smog informacyjny, digital divide, cyberpolityka, cyberdemokracja, utraty tożsamości, uzależnienia od Internetu, wirusy, naruszenia prywatności, stalking, bezpieczeństwo danych, cyberprzetępczość, cyberataki to tylko niektóre problemy, z którymi borykają się cyberświat i współczesne społeczeństwa.

WYZWANIA SPOŁECZEŃSTWA INFORMACYJNEGO Polskie i ukraińskie doświadczenia REDAKCJA

Ewelina Kancik-Kołtun

WYDAWNIC T WO UNIWERSYTETU MARII CURIE-SKŁODOWSKIE J