Anhlo-ukrainski Slovnyk / English-Ukrainian Dictionary (Ukrainian Edition) [Bilingual ed.] 0920862624, 9780920862629

Citation preview

VIE

eA DTS

жом oiролей уж Rar КОВО

Serre ни ауSa

»

ieee tabard CM веж Mr "4

лу Mews PAs оно awakinwsebte Wit

SBA НАННЯ ST ER ОБО

УРОК я

су оалнаРаУ

Digitized by the Internet Archive In 2022 with funding from Kahle/Austin Foundation

https ://archive.org/details/anhloukrainskyisOO00podv

Фапянська

Copyright 1988

° USSR Copyright Agency, Moscow

First published by Radianska shkola, Kiev, 1974. Reprinted by permission.

Canadian Cataloguing in Publication Data Podvez’ko, M.L. English-Ukrainian dictionary = Anhlo-Ukrains’kyi slovnyk Originally published: Kiev: Rad. shkola, 1974. ISBN 0-920862-62-4

1. Ukrainian language - Dictionaries - English. |. Balla, М.І. (Mykola lvanovych), 1920 ІІ. Canadian Institute of Ukrainian Studies. Ill. Title. IV. Title: Anhlo-Ukrains’kyi slovnyk. PG3891.P63 1988 491.7'9321 C88-091407-6

All rights reserved. No part of this publication may be produced, stored in a retrieval system, or transmitted in any form or by any means, electronic, mechanical, photocopying, recording, or otherwise without the prior permission of the copyright owner.

Printed by Bruce Hartshorne Consulting Distributed by University of Toronto Press 5201 Dufferin Street Downsview, Ontario M3H 5T8

АНГЛОЗУКРАЇНСЬКИЙ Ge СЛОВНИК ) 24

Близько

65 000 слів

склали

М.Л.

КАНАДСЬКИЙ

ПОДВЕЗЬКО,

М. І. БАЛЛА

ІНСТИТУТ УКРАЇНСЬКИХ

Альбертський

Едмонтон

університет

1988

СТУДІЙ

Розглянуто

4И (Англ) (03)

й рекомендовано до видання

кафедрою

1144

англійської

філології

Київського державного університету ім. Т. Г. Шевченка .

Відповідальний редактор доктор філологічних проф. IO, O. ЖЛУКТЕНКО

Словник

містить

близько

65 000 англійських

наук

слів з їх укра-

їнськими відповідниками. Вимову англійських слів позначено за допомогою фонетичної транскрипції. На всіх українських

словах-перекладах До

подано

англійських

відповідні

До важких

для

розмічено наголоси. слів, що

українські

перекладу

мають

по декілька

переклади

різних

і пояснення

слів наведено

приклади

значень,

курсивом.

вживання

їх у контексті. У словнику

подано також ідіоматичні вирази, прислів'я і приказки (обома мовами). В кінці словника є список найуживаніших англійських і американських скорочень, список

найважливіших географічних назв і список власних імен. Словник призначається для фахівців англійської мови, а також усіх, хто вивчає англійську мову або перекладає з англійської мови на українську. Ним можуть користуватися також в англомовних країнах особи, які вивчають українську мову. The dictionary contains about 65 000 English words with their Ukrainian equivalents. The pronunciation of English words is shown by means of the phonetical transcription. The stress is marked in all Ukrainian translations. The different meanings of English words are followed by corresponding translations and defined by notations in italics. Examples of usage are given for some words difficult for translation. The dictionary also contains idiomatic expressions, proverbs and sayings (in both languages). It includes the list of the current English and American abbreviations, the list of the most important geographical names and the list of proper names. The dictionary is designed for the use of specialists in the English language and other men engaged in mastering English or translating from English into Ukrainian. It is also supposed to be of use to persons in English-speaking countries who study Ukrainian.

0715—169

А ото (04)—74 ©)

116-- 73

Видавництво «Радянська

школа»,

1974.

BIOL

118, JON СВТ

Після видання першого в радянській лексикографії англо-українського словника М. Л. Подвезька (1948 р.) минуло понад два десятиліття. За цей час словниковий склад сучасної англійської мови поповнився великою кількістю нових слів і виразів, багато слів лиференціювало свої значення, виникли нові фразеологічні одиниці

і лексичні

штампи,

Чималих

змін

зазнала

також

і лек-

сика української мови. Далеко вперед пішов розвиток радянської "лексикографії, яка грунтується на лінгвістичній теорії слова. У цих умовах не можна було обмежи-

тися

простим

довелося

доповненням

заново

старого

опрацьовувати

словника.

величезний

Укладачам

лексичний

ма-

теріал, внаслідок чого було створено зовсім новий англоукраїнський словник, що відрізняється від свого попередника не тільки обсягом, а, насамперед, змістом. Враховуючи побажання й потреби громадськості, укла-

дачі надали своєму словникові переважно практичного призначення. Вони розробили доступну систему лексикографічного оформлення матеріалу, свідомо обмежили наведення різних варіантів вимови того самого слова, вибираючи

один,

найбільш

поширений,

відмовилися

від

позначення в транскрипції факультативних звуків. Поряд з цим у вступній частині до словника розглядаються особливості вимови англійських звуків у порівнянні з українськими звуками, а також наводиться ряд фонетико-орфографічних таблиць, в яких зведено випадки, коли один звук має різне графічне зображення і коли одна й та сама буква (або буквосполучення) передає різні звуки. Проте така практична настанова зовсім не знижує наукового рівня словника, і він може задовольняти потреби й спеціаліста-філолога. У словнику подаються українські еквіваленти англійських лексичних одиниць, дається їх докладна лексикологічна й граматична характеристика

Крім власне неологізмів, у словнику подано багато слів у їх новому семантичному розгалуженні. Словник в основному охоплює загальнонародну лексику англійської мови, але одночасно дає й чимало спеціальних термінів з різних галузей науки і техніки, а також слів зі сленгу. Велику увагу прилілили укладачі словника відображенню специфіки словникового складу американського варіанта англійської мови. У словнику чітко розроблено систему подачі лексики, уніфіковано й уточнено систему лексикографічних позна-

чень та розміщення окремих лексичних одиниць в межах словникової статті. Укладачі відмовилися від історичного принципу подачі окремих значень слова всередині словникової статті і поклали в основу більш практичний принцип: найбільш загальні

далі

й уживані

значення

i в кінці

значення

розміщуються

статті

подаються

слів

за

подаються

смисловими

значення

першими,

зв'язками,

спеціальні

Велика кількість ілюстративного матеріалу, поданогов статтях словника, допомагає скласти правильне уявлення про вживання англійських слів. У словнику вміщено багато

англійських

приказок

фразеологічних

одиниць,

в тому

вивірено

за

числі

1 прислів'їв,

Орфографію

англійських

слів

словником

“The Concise Oxford Dictionary of Current English” (Oxford, 1956); орфографію слів, що ввійшли в англійську мову з американської літератури, дано за словником “Webster’s New Collegiate Dictionary” (Springfield, Mass., 1965). До списку найуживаніших англійських скорочень відібрано понад півтори тисячі скорочень, що найчастіше зустрічаються в англійській і американській літературі. На відміну від першого англо-українського словника,

у цьому словнику подано список власних імен. Значно повніше, ніж у словнику видання 1948 р. представлено список географічних назв. Для того щоб користуватися словником могли не тільки українці, але й іноземці, які мають потребу в знанні української

поставлено Весь

мови,

в усіх

українських

словах-перекладах

наголоси.

матеріал

словника

опрацьований

укладачами в та-

кому розподілі: М.Л. Подвезько -- всі вступні відомості, букви від А до К включно та від U до Z включно і список найуживаніших англійських і американських скорочень. М. І. Балла-- букви від L до Т включно, графічних назв і список власних імен Редакція

та

просить

побажання

на

надсилати

адресу:

ського,

5, видавництво

земних

мов.

всі

список

критичні

зауваження

Київ, 53, вул. Юрія

«Радянська

школа»,

гео-

Коцюбин-

редакції

іно-

Ю. Жлуктенко

ЛЕКСИКОГРАФІЧНІ Англо-русский словарь, сост. В. К. Мюллер, изд. 1Ї, езд-во «Советская знциклопедия», Москва, 1964. Англо-русский фразеологический словарь, сост. А. В. Куния, изд. 3, изд-во «Советская знциклопедня», Москва, 1967. Англо-русский политехнический словарь, под общей редакцией A. Е. Чернухина, Главная редакция HHOстранньх научно-технических словарей, Москва, 1962. Англо-русский общезкономический и внешторговьй словарь, сост. E. Е. Израийлевич, Внешторгиздат, Москва. 1955. Англо-український словник, уклад. М. Л. Подвезько, вид-во «Радянська школа», Київ, 1948. Русско-английский словарь, сост. под общим руководством А. И. Смирницкого, изд. 6, Гос. изд-во иностранньх

и национальньх

словарей,

Москва,

1962.

Русско-украийнский словарь, главн. ред. акад. М. Я. Калинович,

изд-во

ДАкадемий

наук

Украйнской

ССР,

Киев, 1962. A. И. Ганич,

словарь для Київ, 1962. М.

И. С. Олейник, Русско-украйнский средней школь, вид-во «Радянська школа»,

І. Погрібний,

тературної

мови,

вид.

Словник 2, вид-во

наголосів «Радянська

української школа»,

лі-

Київ,

1964. І. М. Кириченко, Орфографічний словник, вид-во Академії наук Української РСР, Київ, 1961. Укранйнско-русский словарь, главн. ред. ИЙ. Н. Кири-

ДЖЕРЕЛА

ченко, изд-во Академий наук Украйнской ССР, Киев 1953--1963. К. T. Баранцев, Фразеологічний словник англійської мови,

вид-во

«Радянська

Українсько-англійський везько,

вид-во

ительньй тектуре,

изд-во

1956.

уклад.

школа»,

и русско-английский

словарь, Киев,

Київ,

словник,

«Радянська

Англо-русский

голева,

школа»,

М.

Київ,

сост. В. И. Пушкареви

литературь

по

Л.

Под

1957.

архитектурно-стро A.M.

строительству

Ще

и архи:

1961.

The Concise Oxford Dictionary of Current English, ed. by H. W. Fowler

and

F. G. Fowler,

4th ed., Oxford,

1956

Websters Seventh New Collegiate Dic tionary, Springfield, Mass., 1965. The Advanced Learner’s Dictionary of Current English by A. S. Hornby, E. V. Gatenby, H. Wakefield 5th ed., Oxford,

1954.

Everyman’s English Pronouncing Dictionary, by Jones, ПЕ ed., New York, 1958. The Oxtond Illustrated) ford, 1962.

Scholastic lish,

New

York,

Dictionary

Dictionary

of

American

Danie —.Ox:

Eng

1962.

A Concise Etymological Dictionary of the English Lan. guage, by the rev. Walter W. Skeat, Oxford, 1958.

ПОБУДОВА Усі реєстрові, або заголовні, англійські слова надруковані жирним шрифтом і розташовані в алфавітному порядку. Кожне реєстрове, або заголовне, англійське слово разом з усіма українськими перекладами (чи лише з одним

українським

перекладом)

утворює

словникову

статтю.

Кожне заголовне англійське слово має скорочену граматичну позначку (світлим курсивом), яка вказує, до якої частини мови належить дане слово (й, adj, v і т. д.). Спеціальні терміни мають скорочені умовні позначки світлим курсивом (тех., бот., анат. і т. д). Розмовні вирази, американізми, сленг і т. п. мають скорочені умовні позначки (список скорочень див. далі). Вимова

заголовних

англійських

слів

дається

за

між-

народною фонетичною системою у квадратних дужках відразу після заголовного слова. У фонетичній транскрипції, як правило, дається лише головний наголос у даному слові. Знак наголосу (’) ставиться вгорі перед наголошеним складом, напр.: kitchen [‘kitfin], attentive [a’tentiv] і т. п. У деяких багатоскладових заголовних словах, де можуть виникати сумніви і вагання при вимові слова, дано

і другий

наголос,

напр.

agglomeration

[a,glome-

‘Teifn], agitation [,cedgi’teifn] тощо. У тому разі, коли одне заголовне англійське слово у функціях різних частин мови має неоднакову вимову, фонетична транскрипція подається і на другий варіант вимови

всередині

частини

мови,

словникової

статті

після

позначення

напр.:

contest 1. о [kan’test]...; 2. п |"Копіезі)... imprint 1. о [im’print]...; 2. п [‘imprint]... В українських перекладах всі українські слова, що мають два або більше складів, подані в словникових статтях із знаком наголосу (7) над тією голосно, на яку наголос падає, наприклад: рахувати, розраховувати, розрахунок і т. п. Якщо в українському слові можливий двоякий наголос, то знаком наголосу позначено дві голосні, наприклад: повітряний, мабуть. У словникових статтях прийнято rake розміщення українських перекладів англійського багатозначного слова: спершу подається найчастіш уживане значення, потім іде зпачення рідше вживане i, нарешті, ще рідше вживане Заголовні англійські слова та їх українські переклади подані в початкових формах: дієслова--в інфінітиві, іменники-- в однині, українські прикметники — у чоловічому роді і т. д. Омоніми подаються як окремі вокабули в окремих словникових статтях і позначаються римськими цифрами. Як виняток, в окремих словникових статтях з позначенням римськими цифрами подані й деякі полісемічні слова. Таку розбивку великих статей на ряд менших зроблено для того, щоб читачеві легше було відшукати

СЛОВНИКА переклад того чи іншого значення цього багатозначного слова. Коли заголовне англійське слово має різні граматичні функції, то всередині словникової статті різні частини мови позначаються чорними арабськими цифрами з крапками Українські переклади англійського однозначного слова, коли їх два або декілька і коли усі вони синонімічні, розділяються комами. Якщо українські переклади одного заголовного англійського слова відрізняються стилістично, то вони відокремлюються один від одного крапкою з комою. Коли англійське заголовне слово має кілька різних значень, які перекладаються українською мовою не тотожними еквівалентами, то такі переклади відокремлюються один від одного крапкою з комою і нумеруються світлими арабськими цифрами з дужкою, причому до різних значень або відтішків значень іноді дано курсивом у дужках пояснення та стилістичні тлумачення, а на початку перекладу даються скорочені термінологічні позначки, які вказують на вживання цього слова в тій чи іншій галузі людської діяльності В міру потреби у словникових статтях до деяких значень слів подаються ілюстративні приклади. Якщо заголовне англійське слово в цих прикладах повторюється без

кою

змін,

воно

(жирним

чається

через

позначається

шрифтом),

лише

першою

наприклад,

h., work -- через

м.

літерою

слово

і т. a.

house

Виняток

з

крап-

познастаноз-

лять лише слова з двох букв (напр., do, go), які повторюються у прикладах повністю. Складні реєстрові слова, що пишуться через дефіс, при повторенні всередині статті позначаються першими літерами обох частин слова, на-

приклад,

bald-headed

позначається

як b.-h.

Якщо у словниковій статті даються сшолучення реєстрового дієслова з прийменниками, то при повторенні цього дієслова у скороченому вигляді частка to при інфінітиві опускається, наприклад: соте с. ароці (замість to с. about), с. across

(замість

to с. across)

і т. a. В інших

випадках у словосполученнях з дієсловами частка to при інфінітиві ставиться, наприклад: ask... to а. а question. Якщо якесь слово вживається лише в певному сполученні, то після транскрипції і позначки про частину мови ставиться двокрапка, а потім наводиться сполучення та його переклад, наприклад: bedside

[‘bedsaid]

п: at the Б. біля ліжка.

behalf [bi’ha:t] п: in Б. ої для оп Б. ої від імені когось.

когось,

заради

когось;

При дієсловах та прикметниках наводяться в міру потреби прийменники (особливо, коли вони не збігаються з українськими), за допомогою яких ці частини мови сполучаються з іншими словами, наприклад:

consist [kan’sist] о складатися (з-- ої); полягати іп). rich [ritS] adj багатий (на щось-- іп).

(у --

Деякі іменники подані у словникових статтях у множині. У таких випадках при них є позначення курсивом рі.

В

разі

у дужках

потреби,

даються

залежно

позначення:

від

вживання

вжив.

іменника,

як рі або вжив.

як

sing. Форма

множини іменників, що не відповідає загальному правилу утворення множини, наводиться в круглих дужках у тій же словниковій статті, наприклад:

foot [fut] п (рі feet) нога... goose [gu:s] п (рі geese) гуска...

feet [fi:t] рі від foot. camo

і ступені

порівняння

прикметників,

що

не

відповідають загальному правилу утворення, наводяться в круглих дужках при прикметнику в звичайному ступені

статті

на

good [gud] adj (comp. better, sup. best) гарний, хорбший, добрий i т. д. better [’beta] 1. adj (comp. від good) кращий і т. д. best [best] 1. adj (sup. від good) найкращий i т. д.

Форми минулого часу та дієприкметники минулого часу неправильних дієслів наводяться в круглих дужках при неозначеній формі цих дієслів. Крім того, вони подаються й на своєму місці за алфавітом, наприклад: write

Крім цього, форма множини таких іменників наводиться й як окрема словникова стаття на своєму місці за алфавітом:

Так

й, крім того, подаються як окремі словникові своєму місці за алфавітом, наприклад:

[rait]

о

(past

wrote,

р. р. written)

писати.

written [ritn] p. p. eid write. wrote [rout] past від write. Нижче

подано

англійської

короткі

вимови,

відомості

а також

про деякі

зведені

особливості

фонетико-орфогра-

фічні таблиці, в яких розглядаються як випадки, коли один і той самий звук передається різними буквами (від звука до букви), так і випадки, коли одна буква або якесь буквосполучення виражає кілька звуків (від букви до звука).

І. ЗАГАЛЬНІ ВІДОМОСТІ ПРО ЗВУКИ АНГЛІЙСЬКОЇ МОВИ У ПОРІВНЯННІ З ЗВУКАМИ УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ 1. В англійській

мові

ПУШОЛОСВІИСАМРУ

Но ко ces Cyl,

Примітка. після

голосної

2) Двоголосні

3) Трифтонги 4) Приголосні пла

є такі звуки

Знак

(фонеми):

Oso)

двокрапка

позначає

Ly Eee

в

транскрипції

подовження

(дифтонги)

ai, au,

цієї

[:]

голосної,

ei, зі, ou,

ia, ea,

ua.

aia, ацо. b, р, 4, t, Ї, у,

w,

Nee уе ith 1 IG Waly ia

Om Ole Sant:

5) Складні

приголосні

(африкати)

tf, 43.

2. В українській мові довга чи коротка вимова голосних не змінює значення слова. В англійській мові довгі і короткі голосні є різними фонемами, і заміна їх пов'язана із зміною у значенні, наприклад:

sit [sit] сидіти — seat [si:t] місце, сидіння; full [ful] повний —fool [fu:l] дурний; [spot] місце; пляма-- sport [spo:t] спорт.

3. В українській мові приголосні можуть бути твердими або м'якими залежно від їх позиції у слові. Так, перед буквами і, є, ю, я приголосні пом'якшуються. Отже, звук т, наприклад, у словах той, та, ту, ти вимовляється твердіше, ніж у слові ті. В англійській же мові пом'якшення приголосних немає. Тому, наприклад, звук t у словах tor, tar, tool такий самий, як і у словах tip, team. Це стосується також усіх інших приголосних. Так само і в кінці слова глухі і дзвінкі приголосні в англійській мові вимовляються чітко, бо різниця між глухими і дзвінкими приголосними в кінці слова вказує на різні значення слів: dog -- собака,

dock — док,

led — вів,

Докладніші характеристики таблиці нижче.

spot

let -- пускати,

Англійська

фонетична

Вимовляння

звука

кожного

звука

наведено

система

oS ates щу

59 982

Приклади

625 e

Вимовляється

приблизно

як е в слові пес.

u

Вимовляється

приблизно

AK у в слові тупий.

и:

Вимовляється

приблизно

як у в слові

a:

Вимовляється

як довге

горлове

і:

Вимовляється

як довге

Ї.

i

Вимовляється

як звук, середній

ге

Звук, середній між aie.

Шура,

ebb

[eb]

root

[ru:t]

end [end] book [buk] put [put] не випинаючи

сильно

губ

shooter [‘fu:ta] ask [a:sk] pass [pa:s] half [ha:f] eat [ist]

а.

steel

A

a

між i та и.

Невиразний

-

ненаголошений

-

звук,

близький

-

[sti:]]

sit [sit] in [in] bad [bed] back [beek]

Вимовляється приблизно так, як о в словах (на слух) ближчий до а, ніж до 0.

до-

зволяти.

монастир,

до A.

солдіт.

Цей

звук

акустично | club [klAb] but [bat]

son [sAn] love [lAv] about У

farmer

" [a’baut]

[‘fa:ma]

у

{0

Вимовляння

Приклади

звука

звука позначення Фонетичне

Ф

Вимовляється

як довге

Вимовляється

як коротке, дуже

Вимовляється

як довге 0.

girl [ga:l]

a під наголосом.

відкрите о.

Ці сполучення голосних (дифтонги) утворюють один склад, причому перший елемент дифтонга — більш наголошений (так само, як в українських ай, ей, ой). В дифтонгу ea перший елемент вимовляється приблизно як е в слові поет.

first [fe:st] surgeon [’sa:dgen] not [not] stop [stop] more [moa:] horse [ha:s] І Гаї) say [sei] boy [boi] house [haus] boat

[bout]

here [hia]

poor [pua] there Ці приголосні

вимовляються

гедзь), ф, в, м, але з тою

ніж українські голосним.

toden

При Щоб

різницею, що

так, як українські

англійські

п, б, к, г; р, К вимовляються

вимовлянні вимовити

приблизно

українських

англійські

т, д, н кінчик

t, 4, п, треба

ясна і не торкнеться заглибини з невеликим придихом.

за

язика

відвести

ними.

більш

чітко,

у позиції

перед

верхніх

зубів.

tin [tin]

р, Б, К, є вимовляються

з невеликим

придихом

торкається

язик

назад,

У позиції

перед

краю

поки

він

голосним

не

ганок,

перейде

Язик

перебуває

3, 43 — дзвінкі Вимовляються

кінчик язика

в тій самій

звуки,

позиції,

тимчасом

майже

відсувається

в

що

й при

вимовлянні

за

t вимовляється

Ці звуки схожі на українські ш, ч, але язик при їх вимовлянні переміщується (назад), у те саме місце, що й при вимовлянні англійських і, d, п (див. вище). лійські 5, tf — м'які звуки.

3, d3

J, tf (див.

далі Анг-

вище),

але

вище),

але

самій

позиції

язика,

що

й

і, 4, п

(див.

назад трохи менше.

При вимовлянні цього звука позиція язика така сама, (див. вище). На відміну від українського р, англійське кінчика язика.

AK і при вимовлянні t, 4, п г вимовляється без вібрації

Доторкнутися кінчиком язика до краю верхніх зубів, але і зубами залишався прохід для повітря. Потім зробити видих. глухий звук 8. Позиція язика та сама, що й при вимовлянні ляється з участю голосу (дзвінкий звук).

глухого

так, щоб між язиком Матимемо англійський

8 (див.

вище),

але

б вимов-

Є дві різновидності англійського |, але обидві вони мають спільним те, що при ix вимовлянні язик перебуває в тій самій позиції, що й при вимовлянні англійських t, 4, п (див. вище). Одна різновидність | близька за вимовою до українського твердого л у словах

слова.

Друга але має

голосними.

лапа,

ложка.

Ця

різновидність

вживається

перед

приголосними

і в кінці

різновидність | близька до українського м'якого л (напр., у слові любов), менший ступінь м'якості, ніж останнє. Ця різновидність вживається перед

Звук близький

до українського

в у слові вовк

grief [gri:f] move [mu-v] picket [‘pikit] cat [ket]

dot ЗУ

nut [nat] tongue [tAn] she [Si:]

ship [Jip]

chair [tfeo] picture [‘piktfa] pleasure [‘plega] large

як J, tf -- глухі.

тій

(друге в).

[dea]

pipe [paip] back [bek] kite [kait}

п, б, к, г (у словах

Па:43|

sit [sit] glass [gla:s] passage [‘peesid3] Tose [rouz] as [ez] ring [rin] red [red] street [stri:t] hurry [hari]

think

[6igk]

three

[6ri:]

the [da]

this [dis] saddle

all [o:l]

[sedl]

salt [so:lt] told [tould]

little пн) last late line we

[la:st] [leit] [lain] [wi:]

where

[wea]

:о З

ЕЕ

ee

Вимовляння

вна

звука

Приклади

888 h

Звук середній

)

між

українськими

Звук | наближається

г і x.

до українського

him

й, але

відрізняється

від нього

більшою

сонор-

ністю. При вимовлянні його язик піднімається до піднебіння нижче, ніж при вимовлянні українського й. В англійській мові звук j завжди передує голосному, тоді як в українській звук й маємо і перед голосними (його, явір, Юрко), і перед приголосними

г

(крайній),

i в кінці

слова

Il. ФОНЕТИКО-ОРФОГРАФІЧНІ ЗВУК

МАЄ

КІЛЬКА

СПОСОБІВ

БУКВЕНОГО

м'якого

ea

піднебіння,

sing [sin] song [son]

ЗАУВАЖЕННЯ ВИРАЖЕННЯ

(ВІД

ЗВУКА

ДО

БУКВИ)

[u:]

le] e

you [ju:] year |[ja:] yet [jet]

(гай).

При вимовлянні цього звука задня частина язика торкається i видихуване повітря виходить не через рот, а через ніс.

1) ОДИН

[him]

his [hiz] her [ha:] yes [jes]

ie

u

ei

u

(ele)

о

ou

ew

bell

head

friend

bury

leisure

true

moon

do

group

crew

press

sweat

friendship

burial

leisured

me lubricate

Fant tool

а who

ЗАВ rouble

ey threw

end

ready

friendly

burier

leisurely

truth

groove

move

rout

strew

lemon

measure

solution

pool

[u] u

coupon

[jus]

00

ou

u

eu

eau

ew

you

full

book

courier

union

deuce

beauty

dew

you

pull

look

should

due

feud

beautiful

few

youth

put

good

could

pupil

feudai

mew

youthful

push

groom

would

Ukraine

view

super

pew

sugar

Їх.) a+r

a+ss

arm

class

bar cart

park

a+st

a+sk

a+sp

at+lf

a+ lm

a+ft

: ae

a+nt

; ee: a+ne

cast

ask

clasp

call

alms

draft

bath

chant

grass

fast

bask

gasp

half

calm

craft

lath

plant

pass

last

flask

grasp

behalf

palm

raft

path

France

past

task

balm

after

tomato

| dance ranch

au

aunt auntie | laugh

e+r me

clerk Derby sergeant heart

draught | hearth

12

[2| о, O+T

a, а-рг

agent

argus

kingdom

patent

August

seldom

laurel

asylum

ароці

today

aroma agenda collar

minor

worker

chorus

solar

victor

bigger

ketchup

polar

ivory

apery

,

те

u+re

ou+s

ou-+T

u

|

| енер

arbour

vigorous

figure

litre

ardour

cirrous

culture

metre

armour

clamorous

future

theatre

treasure

fibre

labour neighbour savoury

[i=] e

ee

ea

ie

ei

ey

|

ay

he

meet

eagle

brief

ceiling

key

quay

me

greet

meat

lief

conceive

keyboard

quayage

we

see

leaf

chief

perceive

keyman

veto

sleep

peace

piece

receive

free

season

field

seizure

|

eo

І

people

machine Tavine

routine ski

[1] 1 pit

y

|

e

|

ey

a

u

daily

alphabet

alley

climate

minute

sit

many

remain

donkey

cottage

minutely

tin

pygmy

pretty

hockey

village

busy

finish

crystal

become

money

comrade

business

(ої o+r

|a+ll

oo+r

ante

au

| ou-+r

| augh

| ough

| aw

|cae

fort

all

door

salt

Paul

court

aught

bought

claw

war

force

ball

floor

smalt

auto

course

caught

fought

draw

warm

sport

call

talk

fault

source

daughter

nought

paw

dwarf

horse

tall

walk

laundry

mourn

taught

thought

straw

quarter

before

small

chalk

Qge. RR ее юс: т зььнн'РНеЬБюе"!:-!

awful "ю-ь»тТТГ( !Цьрг

пт

Із| о

Га: (мб) а,

au

an

;

qu-++a

i--T

e+r

ea+r

u-++r

ou-+r

lot

sausage

what

quadrate

bird

berth

earn

burn

journal

hot

laurel

wash

quality

girl

her

learn

fur

journey

spot

because

watch

quantity

shirt

expert

heard

excursion

was

quarrel

affirm

confer

early

murder

stop

[a]

[et]

u

о

ou

00

a

ai

ay

ey

ei, eitg(h)

cup

come

couple

blood

came

drain

day

grey

eight

break

duck

dove

country | flood

plane

mail

hay

they

seiner

great steak

hut

ton

courage

make

raid

may

hey

neighbour

sun

son

trouble

lady

pain

tray

trey

reign

must

mother

rough

tale

tail

ea

feion

(ат і

у

i+gh

i+gn

i+ld

i-+-nd

ei

fine

by

night

align

child

blind

height

pipe

type

light

sign

mild

find

heighten

з wild

uy

buy

sniper

analyse

sight

design

writer

cycle

delight

benign

kind

ow

oi

leit-motiv

guy

mind

[19]

[91]

[au] ou

buyer

oy

e+r(e)

ea, ea+r

ee-+r

about

cow

oil

boy

here

really

deer

found

how

point

toy

mere

theatre

beer

house

now

soil

royal

severe

ear

leer peer

around

down

toil

joy

period

hear

annoy

series

dear

(оп)

[ea]

за

ow

go

boat

blow

colt

roll

toe

coal

know

cold

boll

phone

moan

row

boulder

poll

fare

stone

toad

slow

shoulder

toll

stare

З

|

Or

o+ll

ou+ld

a+re

e+re

ea-Lr

care

there

tear

air

dare

where

bear

fair

pear

pair

[ua]

chair

[ata]

oo+r

| ou-+r

poor

tour

sure

fire

tyre

lion

moor

tourer

surely

tire

byre

violin

tourist

surety

mire

lyre

u-+re

i+re

pioneer

tournament

| y+re

io

Шк)

ph

fact

|

spire

ІВ) Ї

ai+T

gh

k

photography

laugh

keep

fleet

physic

enough

craft

philosophy

rough

figure

phonetics

tough

|

с

|

ck

|

ch

club

dock

character

kind

crab

lock

chemistry

look

claim

duck

school

take

doctor

luck

anchor

ch

©

ss+ion,

|

sh

8

t+ion,

English

Asia

machine

social

commission

shift

sugar

chassis

special

emotion

bishop

sure

parachute

artificial

addition

shrub

assure

chauvinism

delicious

differential

t+ia

15 2) ОДНА

БУКВА

АБО

БУКВОСПОЛУЧЕННЯ

ПЕРЕДАЄ

КІЛЬКА

ЗВУКІВ

(ВІД

БУКВИ

ДО

ЗВУКА)

Aa Геї)

[a]

[a:]

[o:]

lake

bag

class

chalk

(2) wash

Із)

[i]

about

village

make

cat

fast

salt

watch

around

climate

same

tram

task

fall

what

aroma

cottage

navy

stand

grasp

warm

want

mural

comrade

Exe [iz]

|

li]

|

Га:

Те)

|

Па)

|

[eo]

|

[a:]

|

[al

he

before

her

end

here

there

clerk

former

legion

picket

were

collect

mere

where

sergeant

looker

_scheme

exactly

serve

ten

severe

erenow

torment

torpedo

college

confer

lemon

erelong

trailer

i Гаї)

Oo

[i]

п.)

Га:)

fou]

| 12)

| 152

[A]

[u:]

[a]

pine

is

machine

bird

role

got

for

come

do

minor

kind

lip

ravine

fir

roll

frog

more

son

move

monitor

sign

pick

аура,

tine

note

not

storm

ton

who

skirt

colt

fox

sport

b

right | think | ski

:

al

toe

visitor ie

traitor

sy

і

money

Uu [a]

|

[uJ

|

[u:]

| (ju:]

|

Пи)

|

[a:]

|

(iJ

|

[e]

club

put

brutal

unite

bureau

bur

minute

bury

brush

full

ruler

unity

bureaucracy

burden

minutely

burier

burette

burglar

busy

burial

burner

business

public

bullet

true

due

plum

pudding

truth

tune

bus

bush

pupil

Yy Гаї)

|

й)

|

Li]

by

syntax

yes

fly

hobby

year

my

shaky

yawn

style

story

yoke

ea (е)

[eo]

[is]

Го:)

{a:]

Геї)

По)

П:еї), Пе)

head

bear

clean

heard

heart

break

real

create

sweat

pear

meat

early

heartily

great

fear

creation

ready

tear

peace

learn

hearty

steak

clear

reactor

season

earn

hearth

near

reaction

[ua]

[ou]

heavy

Га! sergeant

ou

[au]

(апа)

| [uJ

| [u:]

| [o:]

[A]

about

hour

could

group

four

cousin

tour

boulder

count

our

should

rout

course

couple

tourer

shoulder

doubt

sour

would

soup

source

country

tourist

mould

courier

boulevard

mourn

trouble

tournament

thought

enough

house

|

ie Гаї)

[i]

le]

По)

|

li]

lie

piece

friend

pier

bodies

pie

liege

friendly

pierce

babies

tie

field

friendship

fierce

ladies

flier

fiend

fifties

| liso] skier

(а) moustache

17

00

[ul

Ow

Га

[ua]

Го:)

[A]

{au}

fou] yellow

look

mood

moor

door

flood

brown

hook

roost

poor

floor

blood

cow

window

wood

soon

down

owe

wool

spool

owl

snow

au [o:]

ei

12)

[a:]

Геї)

Геї)

(і)

Гаї)

Ге)

|

аціо

laurel

aunt

eight

ceiling

height

leisure

cause

sausage

draught

gauge

neighbour

seizure

heighten

leisured

laundry

gauffer

laugh

feign

receive

leit-motiv

seiner

conceive

daughter 1

ure

cy [i]

[ei]

[a]

[ua]

alley

grey

measure

sure

brochure

donkey

hey

treasure

surely

aperture

hockey

they

future

insure

money

trey

figure

embouchure

5 [s] serious

12) usage

[jue]

ch [3]

ІЛ

[ts]

ІЛ

[k]

usual

sure

sketch

machine

anchor

sister

please

illusion

sugar

check

charade

echo

stiff

cosmic

division

confession

torch

chivalry

chemistry

assist

cousin

closure

Russia

chance

parachute

character

charm

cachalot

school

У наведених вище таблицях подані в основному тільки типові фонетико-орфографічні явища. І хоч їх подано у таблицях чимало, вони ще не вичерпують усієї різноманітності буквосполучень, що передають той чи інший 2 4-131

звук в англійській мові. Повніші відомості про pisii випадки буквосполучень та їх вимови можна знайти лише у фонетичній транскрипції кожного окремого слова в реєстрі словника.

УМОВНІ

adj — adjective прикметник adv — adverb прислівник attr. — attribuiive атрибутивне вання comp — comparative degree ступінь порівняння сопі — conjunction сполучник demonstr. --- demonstrative (займенник)

emph. — emphatic (займенник) indef.

—

indefinite

вищий

вказівний

підсилювальний (3a-

йменник)

inf — infinitive інфінітив форма дієслова)

ПРИЙНЯТІ

АНГЛІЙСЬКІ

СКОРОЧЕННЯ

int — interjection вигук interrog. -- interrogative (займенник)

вжи-

неозначений

СКОРОЧЕННЯ,

(неозначена

по--

noun

пит

-- питега

авт. — автомобільна

amep.— США

американізм,

вживається

вираз антр. -арт. -архл. -архт. -астр. —

антропологія артилерія археологія архітектура астрономія

бакт. бібл. біол. бот. буд. бух.

бактеріологія біблійний вираз біологія ботгніка будівельна справа бухгалтерія

--— --—

вет. -- ветеринарія вжив -- вживається військ. -- військова справа геогр. геод. геол. геом.

--— --

географія геодезія геологія геометрія

слово

числівник

рі — plural множина pass. — passive пасивний (стан) pers. — personal особовий (займенHHK)

poss. — possessive присвійний (займенник) р.р.-- разі participle дієприкметник минулого часу pred. -- predicative предикативне вживання

у або

грецьк. -- грецька (мова) груб. —- грубий вираз

див. -- дивись дипл.-- дипломатичний термін дит. -- дитячий вираз діал. -- діалектизм, місцевий вираз дрорим -- древньоримський, древньоримська історія друк. -- друкарський термін евф. -- евфемізм ек. -- економіка ел. -- електротехніка ент. -- ентомологія HUET. — жартівливо жив. — живопис ж.р. -- жіночий рід

зал. -- залізнична справа заст. — застаріле слово або значення збірн. -- у збірному значенні звич. -- звичайно з прийм. і присл. -- сполучення (дієслів) з прийменниками і прислівниками

pref -- prefix префікс prep — preposition прийменник pres — present tense теперішній час pres. р. — present participle дієпри: кметник теперішнього часу ргоп -- ргопоцп займенник

refl. — reflexive зворотний rel, — relative відносний (займенник) sing. — singular однина sl. — slang сленг smb. — somebody хтось smth. — something щось sup — superlative degree ступінь

найвищиї

порівняння

о —

verb дієслово

знев.

- -зневажливо

СКОРОЧЕННЯ

гідр. — гідротехніка гірн. -- гірнича справа грам. -- граматика

в Австралії

справа

анат. -- анатомія англо-інд.-- англо-індійське

питальний

іменник

УКРАЇНСЬКІ ав. — авіація австрал. -- вживається

У СЛОВНИКУ

300A.

--

зоологія

ірл. -- вживається в Ірландії ірон. -- іронічний вираз ісп. --

іспанська

іст. — історія італ. — італійська

(мова)

(мова)

їхт. — іхтіологія

канц. -- канцелярський вираз карт. -- термін карточної гри кін.

--

кінематографія,

кіно

книжн. -- книжний стиль ком. -- комерційний термін кул. — кулінарія лат. -- латинська (мова) лінгв. -- лінгвістика ліс. -- лісна справа літ. — літературознавство, лог. — логіка м.-- місто мат. — математика мед. -- медицина мет. -- металургія метеор. -- метеорологія мех.

--

механіка

літератур:

19 мисл. мист. мін. міф. мор. муз.

— ------

напр.

мисливський термін мистецтво мінералогія міфологія морська справа музика; музичний термін

-- наприклад

неол. — неологізм нім. -- німецька (мова)

опт. -- оптика орн. -- орнітологія особл.

—

особливо

палеонт. -- палеонтологія парл. -- парламентський вираз перев. -- переважно перен. -- переносне значення пестл. -- пестливе слово півд.-афр.-- вживається у Південній

Африці півн. -- вживається на півночі Англії та в Шотландії поет. -- поетичний вираз пол. -- політичний термін

Qn

Ee тех. то топ. тур.

політ.-ек. — політична економія пор. -- порівняйте; порівнюючи

през. -- презирливий вираз прибл. — приблизно присл. -- прислів'я прос. -- просодія протил. -- протилежно псих.

—

психологія

р. — ріка рад. -- радіотехніка рел. — релігійний термін рит. -- риторичний

рідк.

--

рідко

(вживане

значення) розм. -- розмовне рос. --

російська

с.е.

сільське

--

слово

слово

або

або вираз

(мова) господарство

— ----

техніка також топографія турецька (мова)

фарм. -- фармакологія фіз. -- фізика фізл. -- фізіологія філос. -- філософія фін. -- фінансовий термін фон. -- фонетика фот. -- фотографія фр. — французька (мова) фраз. звор. -- фразеологічні хім. — хір. --

звороти

хімія хірургія

скор. -- скорочення, скорочено спорт. -- фізкультура і спорт

церк. -- церковний

театр. текст. тел. -телеб.

шк. — шкільний вираз шотл. — вживається в Шотландії

-- театральний вираз -- текстильна справа телеграфія, телефонія -- телебачення

шах.

юр.

—

--

вираз

шахи

юриспруденція

АНГЛІЙСЬКИЙ

АЛФАВІТ

да;

wba

ОС

ald ae oe

aes

Gg

Hh

li

Jj

Kk)

СВІ

Mim

eo

Pp

Qq

Rr

Ss

Tt

Uu

Vv

Ni Ww

xx

re

Yee

Zz

А А, а I [ei] п

1) 1-а літера

англій-

ського алфавіту, from A to Z від початку i до кінця; досконало; цілком; 2) амер. найвища оцінка у

вищій

і середній

школі;

straight

A

«кругле відмінно»; 3): Al [‘ei’wan], амер. A М» | [’ei‘nAmba’wan] пер-

шорядний, відмінний; чудово, прекрасно; 4) муз. ля. а Il [ei, a] 1) грам. неозначений член або артикль перед словами, що починаються

ними

приголосними

звуками;

a

dog,

і йотова-

a

horse,

a

union, a youth, a eulogy, a oneir. 0.

(перед словами, що починаються голосними звуками та німим h, вживається |неозначений артикль ап: an apple, an hour); 2) вживсється пу

замість

це

коштує

опе:

it costs а pen-

один

пенні;

dred ої roubles=one bles

одна

сбтня

карбованців; деякими

а

два

десятки;

а few

4)

вживається

замість the зате -- той самий, однаковий: all ої а size всі однакового (Tord самого) розміру; 5) вживається

у значенні

each —

кбжний;

twice (thrice) a week двічі (тричі) Ha тиждень; an apple а day одне яблуко кожного дня; twenty roubles a dozen двадцять карбованців за дюжину; 6) вживається у значенні якийсь: а Mr. George Grey якийсь Джордж Грей. а- |г-| pref воживається як приставка (внаслідок послаблення пербісного прийменника оп) 1) в предикативних прикметниках і прислівниках:

abed пішки;

в ліжку;

afloat на воді; afoot

alive живий;

ashore на берег;

9) у виразах типу: to go a-begging піти жебрати, старцювати, to go a-hunting

крадіж

abacus

(ви)рушати,

йти

лювання. ab- [ab-] pref з негативним

ням He-, а-, напр.: abnormal мальний, анормальний.

на

по-

значенненор-

(угон)

|‘sebakas]

худоби.

п (pl -es

[-iz], rac

-ci) 1) рахівниця; 2) архт. абака, верхня частина капітелі; 3) гірн. лоток або корйто для промивання золота. abait [o’ba:ft] мор. 1. adv на кормі, в бік корми, з корми; 2. prep позаду; а. the beam позаду траверси. abandon [a’bendser] І. о 1) відмовлятися від; 2) кидати, залишати; 3) refl. віддаватися (пристрасті, розпачу); to а. oneself to despair

впадати думки;

кількість:

adv назад, позаду, 34-

триматися осторонь, уникати. abaction |гб'єКуп| по юр. велікий

перед

сто

кілька, декілька; а little трохи, небагато; а great many, а good many дуже багато; a dozen дюжина; a

score

[a’bek]

дом; to take a. захопити зненацька; ставити в безвихідь; to stand a. from триматися на відстані від,

і прикметника-

3) вживається

ми, що виражають

[‘ebasi] рі від abacus.

despair oneself

карбованців,

іменниками

hun-

hundred of rou-

abaci aback

у розпач;

he abandoned

він впав у to the idea

2. п невимушеність;

невимушено,

to

розпач; {to а. схилятися до with

a.

спокійно.

abandoned |з"Репдзпаі| adj 1) залишений, покинутий; a. call марний виклик по телефону; розмова, що не відбулася

(по телефону),

2) роз-

путний, розбещений. abandonee [e@,beendo’ni:] п страхубальник, на користь якого залишається застрахований вантаж або застрахбване судно після аварії. abandonment [o’beendonmont] п 1) занедбаність;

2)

залишення;

відмо-

ва; 3) самотність; 4) невимушеність. abase |o’beis] о 1) принижувати; 2) зийжувати (в чині і т. ін.).

abasement ження;

[a’beismant] п 1) прини2) зниження | (в | чані

[Bae ПО)

abash fa‘beJ] о (звич. pass.) збентежувати; сорбмити, конфузити; позбавляти самовладання. abashment [o’/besmont] п збентеження, зніяковіння. abate [a’beit] о 1) ослабляти (енергію); 2) зменшувати; знижувати; to а. а tax знизити податок; 3) змен-

шуватися, заспокбюватися, вщухати; the storm has abated буря стих-

ла; 4) апулювати, скасовувати, припинЯти; 5) мет. відпускати (сталь).

abatement

[a’beitmont]

шення,

послаблення,

2) знйжка,

лювання,

abat(t)is

п 3)

припинення.

[a’beti]

п

1)

змеп-

пом'якшення;

зниження;

(pl

[a’beetiz]) військ. засіка, купи зрубаних дерев.

юр.

ану-

abat(t)is

завдала

з

abat(t)ised [a’beetist] adj захищений засікою, завалою. abattoir [‘ebatwa:| фр. п ббійня, різниця. abb fab] п текст. уток, утік, піткання. abbacy |’ebasi] п звання абата. abbess [’ebis] п церк. ігуменя. abbey |/себі| п абатство, монастир. abbot [’ebat] п абат abbreviate [a’bri:vieit] оо скордчуваTH. abbreviation [a,bri:vi’eifn] п абревіатура, скорбчення (яке вживають у письмі і розмові, Hanp., НР-- horsepower кінська сила, UNO -- United Nations Organization OOH — Організація Об'єднаних Націй і т. д.).

ABC

[’eibi:’si:] п 1) азбука, алфавіт;

2) залізничний алфавітний покажчик (дбвідник); 3) перен. елементи, основи, початки; ABC of chemistry ocuopn хімії; ABC-book буквар; 4) attr. простий,

елементарний,

простіший. abdicate [’ebdikeit] зрікатися

abdication

(сану,

о

права,

[,ebdi’keifn]

най-

відмовлятися, звання).

п відмодвлен-

ня, зречення (трону, сану, посади тощо); відмбва від посади; скла-

дення повноважень. abdomen [/ebdamen]

п 1) анат. uépeso, живіт; черевна порожнина; 2) ент. черевце (комахи). abdominal [eb’dominl] adj черевний; a. cavity

abdominous

черевна

abducent

порожийна,

|[eb’dominas}]

стйй, пузатий,

adj

череватий.

[eeb’dju:sant]

adj анат.

TOB-

від-

відний (про м'язи). abduct [ab’dakt] о викрадати сйлою або обманом (особл. жінку, дитину).

abduction

[eb’dAksn]

п 1) юр. викра-

abo

22

abd

ne

дання

(жінки,

дитини);

абдукція, відведення abductor [ab’dakta] п 2)

анат.

абдуктор,

2)

анат.

ee викрадач; відвіднйй м'яз.

абеат [a’bi:m] adv мор. на траверсі. abecedarian [,cibi:si: ‘dearian] 1. adj 1) розміщений в алфавітному порядку; 2) дзбучний, елементарний; 2. п амер. той, хто вчиться грамоти. abed [a’bed] adv в постелі, в ліжку. abele [a’bi:l] п топбля біла або срібляста. [abada’vain] п чечітка aberdevine (птах). aberrance, aberrancy [z’berans, a’berensi] п 1) відхйлення від правильного шляху; 2) біол. відхилення від норми. aberrant [a’berant] adj 1) що поми-

abiology [,eibai’ ‘glad3i] п вчення про неживу прирбду. abject [’ebdgekt] adj 1) жалюгідний; огидний, паскудний, мерзенний; а. coward

abjection

(звич.

в чомусь

погано-

abeyance

[a’beians]

ності,

припинення ну, права);

вбго

п 1) стан

невідомості;

бездіяльність;

непев-

тимчасова

юр.

тимчасбве

або скасування (закоіп а. а) чекаючи судо-

рішення;

у стані

б) тимчасбво шення,

2)

3)

невідомості;

припинений

(про

рі-

закон).

abhor [ab’ho:] ненавидіти. abhorrence відраза;

о

відчувати

2) те, що

п

відразу; 1)

огида,

викликає

огиду,

відразу.

abhorrent

[ab’horant]

adj 1) що

ви-

кликає огиду; огидний, відразливий (комусь --to); 2) несумісний (3-їгот).

abidance [a’baidans] п 1) заст. перебування, проживання; 2) додержування; а. by rules додержування правил. abide [a’baid] о (past і р. р. abode, рідк. abided) 1) перебувати, жити; 2) додержувати; залишатися вірним (комусь, чомусь); to а. by smth. твердо додержувати чогось; 3) ждати, чекати; 4) зносити, терпіти;

he cannot

а. him

він

його

не

терпить.

Bee спритність, уміння; to the best of one’s abilities в міру сил, здібностей; 2) ком. платоспромбжність; 3) юр. компетенція; 4) pl обдарбваність,

tural ня.

abilities

[‘eblativ] грам. І. п орудний

відмінок; 2. ад| орудний; а. ар solute абсолютний дієприкметниковий зворот. ablaut [‘eblaut] п лінгв. аблаут. ablaze [a’bleiz] adj pred. 1) у вогні, у полум'ї; to be а. палати; 2) блиспалаючий;

здібності,

природне

талант;

па-

обдарбван-

3)

збуджений;

a. with’ anger сйльно розгніваний. able [’eibl] adj 1) спроможний, здатний, умілий, я іо Бе а. (з inf.) бути спроможним, могти; to be а. to swim уміти плавати; 2) здібний, талановитий; а. speech талановита промова. able-bodied [’eibl’bodid] adj 1) міцний, здоровий; 2) придатний (9о служби);

працездатний.

ablet [‘eblit] п ix7. верховодка, себелик. abloom [a’blu:m] adj pred. у цвіту. ablush [a’blAs] adj pred. у збентеженні,

почервонівши.

абішііоп

[a’blu:fn]

п

1)

умивання;

2) (звич. рі) обмивання; 3) тех. промивання, промивка. ably |/еібіі) adv вміло, вправно. abnegate [‘cbnigeit] v 1) sanepéuyвати; 2) відмовляти собі (в чомусь), відмовлятися; зрікатися, від-

рікатися. abnegation [,ebni’geifn] речування; 2) зречення мдвлення від чдгось; жертва, abnormal [ab’no:ml] adj ний,

abiding [oa’baidin] adj постійний. abigail [‘ebigeil] п служниця, камерийстка, покоївка. ability [a’biliti] п 1) здібність, здат-

ам-

виків.

каючий;

неправильний;

а. psychology

abnormality mity.

abnormity

п

1) запе-

чогось; від3) самопо-

ненормаль-

анормальний;

психопатологія.

|,гебпог/тайй|

[eeb’no:miti]

п

abolishment

[a’bolifmant]

ня; усунення;

[ab‘leifn] п 1) xip. видалення; 2) геол. абляція, розмивання порід; танення, розтавання льодо-

військової

[ab’horans]

п 1) низькість;

приниженість.

путувати.

ablative

співучасть му).

2) при-

ня (дитини) від груді. ablate [eb’leit] о хір. видаляти, ablation

abetment [a’betmant] п підбурювання і т. д. (див. abet). abettor [a’beta] п підбурювач, помічник, співучасник (див. abet).

[ab’dzekjn]

2) приниження;

відхиляється

що

боягуз;

abjuration {,ebdgzuo’reifn] n зречення; oath of а. амер. зречення під присягою попереднього підданства. abjure [ab’dgua] о зрікатися чогось; відмовлятися від чогось; to а. а claim відмовлятися від позову. ablactation [,eblek’teifn] п відлучен-

aberration [,eba’reifn] п відхйлення; помилка; аберація. abet [a’bet] о підбурювати, спонукувати; сприяти, допомагати; брати

ляється; 2) біол. від норми.

жалюгідний

нйижений, нещасний; іп а. poverty у крайній скруті, в злиднях.

abode І [a’boud] п (тж place of а.) житлб; місце перебування; to take up one’s а. оселитися. abode II [a’boud] past і р. р. від abide. abolish fa’bolif] о касувати, скасбвувати; знищувати; усувати.

= abnor-

1) непра-

abolition

усунення;

п скасуван-

знищення.

[,eba‘lifn]

п

знищення;

скасування;

ліквідація.

abolitionism [,eba‘lifanizm] п іст. аболіціонізм (рух у США за визволення

негрів

від рабства).

A-bomb [’ei‘bom] п атомна бомба. abominable [a’bominabl] adj огидний, гидкий, бридкий, противний. abominate |з'ботіпеїї) о -1) почувати відразу, огиду; ненавидіти; 2) розм. не любити. abomination [a,bomi’neifn] п 1) огида; to hold smth. in a. etaare огиду до чогось; he is my а. я йогб

не терплю; 2) щось гидке, бридке; мерзота, гидота. aboriginal |геба'тідзапі| 1. adj споконвічний, первісний; корінний, тубільний; місцевий (про флору, фаyxy); а. forests первісні ліси; 2. п тубілець,

корінний

(місцевий)

жи-

тель. aborigines [,ceba’ridgini: 2 п pl тубільці; аборигени, корінні жителі.

abort

[o’bo:t]

о 1) викидати,

перед-

часно родити; by перен. зазнати невдачі (про плани тощо); 3) біол. залишитися недорозвйненим; стати

неплідним. aborted [a’bo:tid] adj 1) народжений передчасно; 2) біол. недорозвинений; рудиментарний. abortion [a’bo:sn] п 1) передчасне припинення

вагітності;

аборт; 2) виродок;

викидень;

3) перен. невда-

ча; 4) біол. припинення ного рбзвитку.

нормаль-

abortionist [o’bo:fanist] п нелегальний акушер. abortive [a’bo:tiv] adj 1) невдалий; неплідний; ап a. (неопрацьбваний)

scheme план;

невдалий 2) біол.

недорозвинений; 3) передчасний (про роди). abound [o’baund] о бути багатим на щось;

мати

кишіти

чогось

багато;

рясніти,

(чимсь -- іп, with);

abounds

with

fish

море

the

sea

багате

на

рибу.

about І [a’baut] 1. adv 1) навкруги, довкбла, навкбло, кругом; скрізь, всюди; to look a. оглянутися (подивитися,

rumours

обдивитися)

навкруги;

are а. ходять чутки; 2) не-

вильність, творність;

подалік, поблизу, недалеко; she is somewhere а. вона десь тут; 3) приблизно, близько, майже; the lecture

keep the land a. ітй вздовж

lasted а. two hours лекція тривала близько двох годин; you are a. right ви, мабуть, маєте рацію; it is a. three о'сіоск зараз близько третьої години; 4) у зворотному напрямі;

ненормальність; 2) по3) аномалія. aboard |з'Ро: 4) adv, prep 1) на судHi; на судно; у BaroHi; у вагон; на борту; на борт; to go а. а ship сісти Ha корабель; 2) вздовж; іо

берега.

abo

23

to face а. обернутися,

повернутися; а. turn! військ. кругом!; а. face! амер. військ. кругом!; 5) заст. в окружності;

a

mile

в окружності;

а.

фраз.

одна

миля

звор.:

а.

апа

а. амер. дуже схоже; однаково; to be а. а) захбджуватися щось робити; б) бути зайнятим чимсь; they were a. to go BOHM збиралися піти; в) бути на ногах (не в ліжку); г)

бути

пої а. 1) про; ти про близу;

присутнім;

Mr.

Green

is

містер Грін вийшов; 2. ргер to talk а. literature говорилітературу; 2) навколо; поlook a. you подивіться на-

abreast

[o’brest]

abs

adv

1) поряд,

по-

руч, рядом, в ряд, на одній лінії; four а. по чотири в ряд; to keep а. ої (або with) не відставати від,

ітй в ногу з, 2) на рівні, врівень; a. with the times в ногу з епохою; 3) мор.

abridge

на траверсі.

(Го'Ьгідз|

о

1) скорбчувати

(статтю, рукопис і т. п.); 2) обмежувати, урізувати (права); 3) позбавляти (чогось — ої). abridg(e)ment Га"ргідзтапі) п 1) скорочення (статті, викладу і т. п.); 2) скорбчений текст, виклад; конспект; скорбчене видання; 3) об-

вкбло себе; 3) по; to walk а. the streets ходити по вулицях; 4) близько, коло (про час); he went а. four він пішов близько четвертої години; 5) через, за, з-за, у зв'язку 3; they quarrel а. trifles вони сваряться 3a дрібниці; there is something wrong a. it тут щось не так; 6) при, з; she has no money a. her у неї при собі немає грошей.

меження (прав). abroach |з"Бгоції)

повертати

б) розгубитися; зніяковіти, збентежитися. abrogate [’abrougeit] с скасбвувати,

about

II [a’baut]

about-sledge валда,

above

о мор. міняти

на

другий

[a’baut,sled3]

великий

[a’bav]

курс,

галс.

п тех.

ковальський

1. adv

ку-

молот.

1) вгорі,

на-

adj pred.

відкри-

тий, відкупбрений; to set a cask а. відкупорювати бочку. abroad [a’bro:d] adv 1) за кордоном; за кордбн; from а. з-за кордону; 2) пбза домівкою, не вдома; зовні; 3) широко, всюди, у всіх напрямах; to get а. поширюватися (про чутки); there is а rumour а. є чутка; to be all а. перен. а) помилятися;

анулювати (закон, звичай). abrogation |,ггргоц'реї/п| п скасування, анулювання.

горі; вище; 2) раніше, вище; as stated а. як сказано вище; 3) вгору, нагору, наверх; a staircase leading а. сходи (що ведуть) угору; from а. зверху, згори; 2. prep |) Han;

abrupt [a’brapt] ай 1) раптовий; а. departure раптовий від'їзд; 2) різ-

а. 2)

abruption

his head над word головою; вище, більш як, понад, поза;

a. all над усе, передусім, ніше,

в основному;

a. five

найголовhundred

workers більш як (понад) п'ятсот робітників; it is а. me це перевищує моє розуміння; 3. adj розташований (написаний, | згаданий і т. п.) вище; the a. facts вищезазначені факти; 4. п (the а.) вищезазначене,

above-board но,

вищезгадане.

[a’bav’bo:d]

відверто;

2. adj

відвертий. above-class [a’bav,kla:s] совий.

above-ground

1. adv

pred.

чес-

чесний,

adj надкла-

[a’bav,graund]

adv

в

живих, серед живих. abracadabra ГгергоКо'Фгбга) п 1) 3aклинання, 2) абракадабра, нісенітниця.

abrade

[a’breid]

о 1) знбшувати, про-

тирати; 2) здирати (шкіру); 3) тех. шліфувати. abranchial [ab’renkial] adj беззябровий. abranchiate [ab/reykieit) = abranchial. abrasion [a’breizn] п 1) садно; 2) геол. абразія; змивання материка морською водбю; 3) тех. шліфування; стирання, знбшування. abrasive [a’breisiv] 1. adj 1) що обдирає, розмиває; 2) що шліфує;

2. п ний що).

абразйвний матеріал

або шліфуваль(наждак то-

кий, гострий; а. геріу гостра відповідь; 3) крутий (узвіз, спуск).

|з'"рглріп|

п

1)

absenteeism сентеїзм

[,ebsan‘ti:izm] (ухилення

п 1) аб-

від якихсь

обо-

в'язків); 2) прогул, невихід на роббту без поважних причин, absentia [ab’senfia] лат. п: іп а. у відсутності, забчно; to be tried in a. юр. розглядатися в суді забчно,

absently |/єерзапійї) adv неуважливо, неуважно. absent-minded [‘aebsant/maindid] ай) неуважливий, неуважний. absent-mindedness | [’aebsant’maindidnis] п неуважність. absinth(e) |/єеб5іп8| п 1) полин; 2) абсент (напій). absolute |‘ebsalu:t] adj цілковитий, повний;

безумовний;

HeoOmMexennit;

абсолютний, а. majority абсолютна більшість; а. trust цілковите до-

вір'я. absolutely [‘eebsalu:tli} adv 1) цілком; необмежено; безумовно; абсолютно;

2)

самостійно,

незалежно;

transitive verb used а. грам. перехідне дієслово без прямого додатка; 3) розм. так, звичайно. absoluteness [‘aebsalu:tnis] п безумобвність, необмеженість, абсолютність, absolution [,zbso’/lu:{n] п 1) прощення; 2) церк. відпущення гріхів; 3) юр. виправдання, звільнення (від кари t т. ін.).

absolutism [‘eebsalu:tizm] n пол. абсолютизм. absolutist |’cebsalu:tist] п прихильник абсолютизму.

розрив,

absolve [ab’zolv] о 1)прощати (щось--

роз'єднання; відторгнення; 2) геол. вихід на поверхню (шару).

from, ої); 2) звільняти (від чогось — from); to a. from ап obligation звільняти від обов'язку. absorb [ab’so:b] о 1) вбирати; всмобк-

abruptness [a’brAptnis] п 1) крутість, стрімкість; 2) різкість; 3) раптовість; 4) уривчастість (стилю).

abscess

[‘absis]

абсцес,

п

гнійник;

1)

2)

мед.

тех.

нарив,

раковина

(в металі).

abscissa

[eb’sisa]

scissae)

мат.

п (pl abscissas, ab-

абсциса

abscissae Ггсеб'зізі:| рі від abscissa. abscission [ab’sign] п хір. відрізування,

abscond

видалення,

ампутація.

[ab’skond]

о

1)

ховатися,

перехбвуватися; 2) BTeKTH (звич. з чужими грішми); ховатися; уникати (суду).

абзсопдег уникає, ду).

absence

[ab’skonde]

тікає,

[‘absans]

залишення; самовільна

п

той,

ховається

п

(від

хто

су-

1) відсутність;

a. without

leave

військ.

відлучка; leave of a. відпустка; 2) недостатність, брак (чогось — ої); 3) неуважливість, неуважність (особл. а. ої тіпа).

absent

1. adj [‘ebsont]

1) відсутній;

2) неуважний; неуважливий; 2. v [eb’sent] refl. відлучитися (піти, поїхати); бути відсутнім; to a. опеself

from

гось. absentee 9) що

smth.

ухилятися

від

чо-

[,cebsan‘ti:] п 1) відсутній; не бере Участі, ухиляється.

тувати;

перен.);

абсорбувати; поглинати

absorbed

in

thoughts

(тж

за-

глйиблений у думки; 2) тех. амортизувати (поштовхи, струси, удари).

absorbability [ab,so:ba’biliti] п вбираність; здатність всмоктуватися. absorbent [ab’so:bant] 1. adj що BcMOKTye; a. cotton wool гігроскопічна вата; a. carbon хім. активоване вугілля; 2. п всмбктуючий засіб; вбирач. absorber [ab’so:ba] п тех. 1) a6cdpбер, вбирач; 2) амортизатор.

absorbing

[ab’so:bin]

adj

1) вемок-

туючий; що вбирає, всисає, поглиHae (тож перен.); a. capacity вбирна здатність;

absorption

2) захбплюючий.

|об'зо:ріп|

п

1) абсорб-

ція, всмоктування, вбирання; 2) заглибленість, поринання, зануреність (у думки, турботи).

absorptive

[ab’so:ptiv] adj вбираючий, BCMOKTYIOUWHH, абсорбуючий; а. power вбирна (абсорбуюча) здатність. absorptivity [,abso:p’tiviti] п вбирна (абсорбуюча)

здатність.

abstain |об'зкеіп) о здержуватися, утримуватися (від -- Їгот); to а. from drinking не вживати

спиртних

acc

24

abs Handis; to а. from force утримуватися від застосування сйли. abstainer [ab’ steino] п 1) прихильник тверезості, непитущий (часто total а); 2) що утримується (під час голосування); abstemious [aeb’sti: тов) adj 1) стриманий, здержливий (OCOOA. щодо inci, напоїв); 2) бережливий, ощадливий.

abstention

[ab’stenJn]

п 1) утриму-

вання

(від-- ігот),

невживання;

9) неучасть у голосуванні. abstergent [ab’sta:dgent] 1. adj очисний,

пронбений;

abstersion

2. п очисний

|гб'зів:/п)

п

промивання. abstinence [‘bstinans] вання (від-- ігот); помірність;

засіб.

очищення,

п 1) утримустриманість,

2) невживання;

відмов-

лення від спиртних напоїв (тою total а.). abstinent [‘eebstinent] adj 1) здержливий, стриманий; 2) тверезий, непитущий. abstract 1. п [‘eebstraekt] 1) абстракція,

абстрактне

абстрактно;

спект; змісту

поняття;

in

теоретично;

the

2)

а.

KOH-

резюме, корбткий виклад (суті); витяг, виписка (3

книги, статті і т. п.); 2. adj |"еебstreekt] 1) абстрактний; 2) важкий для

розуміння;

3) розм.

ний; 3. о [eeb’streekt]

теоретич-

1) віднімати,

відбирати; 2) відвертати; to а. attention from відвертати увагу від; 3) абстрагувати; 4) резюмувати;

поводитися (з кимсь). abusive [o’bju:siv] adj

образливий, лайливий; а. language лайка. abut fa’bat] І. п тех. торець; упор; п'ята; 2. о примикати, межувати (звич. а. upon); упирати (ся) (against). abutment. [a/bAtmont] п 1) межа; 2) буд. контрфорс, упор; 3) тех. торець; п'ята; 4) attr. опорний; a. stone буд. опорний камінь.

abutter

[a’bata]

п юр.

власник

cy-

міжної будівлі або ділянки землі. abysm fa’bizm] п поет. безодня, прірва; пучина. abysmal [a’bizmal] adj 1) бездонний, глибокий; 2) страшний, страшенний; цілковитий, крайній; а. ignoгапсе страшенне неуцтво. abyss [a’bis] п 1) безодня; пучина; 2) первісний хаос. abyssal [a’bisl] adj геол. глибинний; глибоководний; a. depth найбільш глибока частина MOpa. acacia [a’keifa] п акація. academe [,zeka‘di:m] п поет. коледж; університет. academic [,ako’demik] 1. adj 1) академічний; університетський; 2) учббвий,

навчальний;

а. year

навчаль-

ний рік (у вищих учбових закладах); 2. п 1) учений; 2) рі суто теоретичні, академічні аргументи і т. п.

academical

|сеКо"Фетікі)

1. adj ака-

ви-

[ab’straktid] adj 1) відвідокремлений; виділений

academy |о"Каеоті) п 1) академія; А. ої Sciences Академія наук; the

5) евф.

красти,

мік.

(з — from);

заглиблений

ки; неуважний.

abstractedly

[ab’straktidli]

у дум-

adv

І)не-

уважно; 2) абстрактно; окремо, Biдокремлено. abstractedness [ab’strektidnis] п 1) абстрактність;

abstraction

2)

неуважність.

[aeb’strekfn]

гування,

абстракція;

ність,

евф.

3)

п 1) абстра2)

неуваж-

крадіжка,

крадіж;

4) тех. відвід.

[ab’stru:s]

adj

1) неясний;

прихбваний; важкий для розуміння, незрозумілий; 2) глибокий.

absurd [ab’sa:d| сурдний.

adj безглуздий,

аб-

absurdity [ab’sa:diti] п безглуздя, абсурд. abundance [a’bandans] п 1) достаток, ряснота, багатство; велика кількість; безліч; а. of the heart надмір почуттів; 2) хім. відндений вміст.

abundant гатий

своїм становилаяти; погано

демічний, університетський; 2. п рі університетський плащ і берет. academician [a,keede’mifn] п акаде-

підсумовувати;

крадати. abstracted далений;

abstruse

position зловживати щем; 2) ображати;

[a’bandont]

adj рясний, ба-

(на щось-- іп); a land

a. in

minerals країна, багата на мінерали. abuse І. п [a’bju:s] 1) зловживання (чимсь — ої); 2) образа; лайка; 2.9

[e’bju:z]

1) зловживати; to a. one’s

А. а) Лондонська Академія Мистецтв; 6) щорічна виставка Лондонської Академії Мистецтв; 2) вищий учбовий заклад або середній

спеціальний учбовий заклад; Military А. військове училище; а. of music музична школа; riding а. школа верхової їзди. academy-figure [e’kedami’figa] п ожив. акт (малюнок). acarpous |г"Ка:роз| adj бот. що не має плодів. accede [ak’si:d] v 1) вступати (на посаду, в організацію тощо -- to); 2) примикати, приєднуватися, приставати (00 думки ї тощо-- to); 3) погоджузатися (з чимсь — to).

accelerant [aek’selarant] п хім. каталізатор; прискорювач. accelerate [azk’seloreit] о прискорювати (ся). accelerating прискорює;

{eek’seloreitin]

adj

що

a. force фіз. сйла прискорення. acceleration [ek,selo’reifn] п прискбрення (то фіз.); а. of gravity прискбрення CHIH ваги. accelerator [ak’seloreita] п 1) тех. прискорювач; акселератор; 2) хім. каталізатор.

accent

1. п

[’aeksant]

2) вимова,

ва;

2. о

MO-

feek’sent]

1) робити

на-

акцентувати;

[eek’sentjual]

сується

наголос;

3) рі поет.

голос, виділяти, мовляти.

accentual

1)

акцент;

наголосу;

adj

2) ви-

що

тонічний;

сто-

а.

pro-

sody тонічне віршування. accentuate [ek’sentjueit] о 1) підкресліовати; виділяти; 2) акцентувати;

робити

наголос;

3)

ставити

наголос. accept [ak’sept] о 1) приймати; to а. the fact примиритися з фактом; 2) припускати; погоджуватися; визнавати; 3) ставитися прихильно; to а. persons бути небезстороннім; 4) ком.

акцептувати

acceptability

(вексель).

[ak,septa’biliti]

п

при-

йнятність. acceptable [ak’ septabl] adj 1) прийнятний; 2) приємний, бажаний, жаданий. ассеріапсе [ak’ septans] п 1) прийняття; приймання; згода прийняти щось;

2)

схвалення;

а. ої persons прийняте

акцепт;

5)

прихильність;

небезсторбнність;

значення

аїйг.

слова;

4)

3) ком.

приймальний.

acceptation |секзер'еї/п| п прийняте значення слова або виразу. accepted [ak’septid] adj загальноприйнятий, визнаний, поширений. acceptor [ok’septa] п ком. акцептант. access j’eksas] п 1) adctyn; easy of а. доступний; 2) прохід; підхід; 3) приступ (хвороби, гніву).

accessary

[ak’sesori]

ник; 2) щось даток;

1) співучас-

побічне, стороннє;

2. adj додатковий;

до-

побічний,

другорядний (Ouse, тж accessory). accessibility [ak,sesi’biliti] п 1) доступність, приступність; легкість ог-

ляду або рембнту; 2) військ. зручність підходу. accessible [ak’sesabl] adj дост/пний (to); досяжний; податливий; a. to bribery підкупний. accession [ak’sefn] 1. п 1) приріст; додаток; поповнення; збільшення; 2) вступ (на престол, посаду — to); 3) доступ; 4) приступ (хвороби); 5) attr.: a. catalogue каталог нових

придбань; 2. о амер. вносити книги до каталогу. accessory [ak’sesori] 1. adj 1) додатковий; другорядний; допоміжний; сприяючий; 2) юр. що бере співУчасть; 2. п 1) співучасник; 2) рі приладдя, аксесуари; арматура, обладнання. accidence [{‘eksidans] п 1) грам. мор- фолдгія; 2) елементи, основи якоros предмета; 3) аварійність,

accident

[’eksidont]

1. п 1) випадок;

випадковість; несподіванка; Бу а. випадково; 2) нещасливий випадок;

аварія; катастрбфа; to meet with an а. зазнати аварії; railway а. аварія

лйвий

пбізда;

industrial

овйпадок

Ha

а.

нещас-

виробництві;

25

асс

ace

fatal а. нещасливий випадок, що закінчився смертю; 3) астр., геол.

accommodation-ladder [a,koma‘deifanЛеда| п мор. забортний трап.

нерівність поверхні, складка; 4) attr.: а. іпзигапсе страхування від нещасливих випадків; а. prevention запобігання | нещаслійвих випадків, техніка безпеки; а. гаїе амер. кое-

accommodation

trein] ський

несподіваний;

2)

KOBO;

водити

чудовий

бурхливого

accord

акліма-

вий;

поступливий,

іп ап a. spirit в дусі

(атмо-

cépi) товариськості (примирливості); 2) що пристосбвується; 3) що вміщає;

зал

а

hall

а.

seven

hundred

на сімсбт осіб.

accommodation

[a,koma’deisfn]n 1) при-

міщення; житло; квартира; 2) притулок; схбвище; 3) зручність, вигода; 4) припасування; пристрій; пристосування; 5) військ. розквартирування військ; 6) пбзика; 7) фізл. акомодація; 8) погодження; угода; компроміс.

accommodation-bill [{a,koma’deiSanbil] п Kom. дружній вексель.

відповідність,

іп

one’s own

а. добровільно;

а.

одностайно;

with 2)

відповідність; до, згідно 3. повідний;

according

спів-

згідно

муз.

3;

of

with one

акорд;

2. о

іп a. with

відповідно

від-

співзвучний.

[a’ko:din]

adv

1) =accord-

ingly; 2) а. as (вжив. як сопі) відповідно до, залежно від, дивлячись Ha, you will be paid a. as you work

вам

(46a-

зговір-

1. п 1) згода, злаго-

гармонія,

accordant [a’ko:dant] adj згідний;

у

лагідний;

ливий;

освічений, 4) вишука-

2) давати, надавати; to а. the регmission дати дозвіл; to а. a hearty welcome сердечно (щиро) вітати. accordance [a’ko:dans] n злагода;

стосбвувати; to а. oneself to circumstances пристосбвуватися до обставин; 2) постачати (щось--міїп); to a. smb. with а loan дати комусь у позику rpowi; 3) давати комусь притулок; надавати житло; розквартирбвувати (війська); 4) робіїти (комусь) пбслугу; 5) примиряти;

улагоджувати

доско-

1) бути погодженим; відповідати (чомусь); гармоніювати (з чимсь);

тизувати (ся).

ри, сварки).

3)

вихований;

звучність; а.

acclivity |о"КПуїй) п узвіз, підйом, підвищення. acclivous [a’klaivas] adj що підвищується уступами; уступчастий. accommodate [a’komodeit] о 1) при-

погбджувати,

скрипаль;

[a’ko:d]

да;

п

accommodating [a’komedeitin} adj 1) послужливий; люб'язний, ласка-

робити

І) виконання, завершення, досягнення; 2) рі освіта, освіченість; вихованість; гарні манери; зовнішній лоск; 3) благоустрій; впорядкованість, впорядженість.

acclimate [‘ceklaimeit] - acclimatize. acclimation [,ceklai’meifn] = acclimatization. о

2)

ний, витончений | (про манери ія Tks accomplishment [a’komplifmont] 2

а. ббраний без голосування (за одностайною згодою); 2) звич. рі вітальні вигуки, гучні привітання.

акліматизація. acclimatize [a’klaimataiz]

кінця;

культурний,

by на

[a,klaimatai’zeifn]

до

налим; вдосконалювати. accomplished [a’komplift] adj 1) закінчений; завершений; довершени викінчений; ап a. fact доконаний факт; 2) досконалий; an a. violinist

acclaim [a’kleim] 1. о 1) гучно вітати; 2) проголошувати; they acclaimed him chief вони проголосйли його проводирем; 2. п гучне вітання. acclamation [,eklo’meifn] п 1) гучне

acclimatization

mys.

accomplice [a’komplis] п спільник, співучасник (злочину). accomplish [a’komplis] о 1) завершувати; виконувати; досягати; до-

|,геКзі"Чепізії) adv випад-

підставі одностайного схвалення; elected by

n

нувати.

друго-

(або voted) голосування

пасажир-

accompany [a’kAmpani] о 1) супроводити; проводити; 2) муз. акомпа-

ненавмисно.

схвалення; carried а. прийнято без

місцевий

accompanist [a’kampanist] akOMMaHiaTop.

рядний, неїстбтний; 2. п 1) випадKOBicTb; 2) неїстотна риса; випадковий елемент.

accidentally

п амер. поїзд.

[o,komo‘deifen-

accompaniment [o’kAmpenimant] п 1) супровід; 2) муз акомпанемент.

фіцієнт. промислового травматизму; accidents will happen іп the best regulated families присл. у сім'ї не без виродка; 2. adj друк. акцидентний. accidental [,eksi’dentl] 1. adj 1) випадковий,

train

як

платитимуть ви

будете

залежно

від того,

працювати;

3)

а. to

(вжив. як ргер) згідно, відповідно, залежно; на думку; а. to his words, a. to him за його словами, як він

каже;

she

came

а.

to

her

pro-

mise вона прийшла, як обіцяла; а. to TASS за повідомленням ТАРС.

accordingly

[a’ko:dinli]

adv відповід-

но, згідно; так, TaKHM кий

спосіб;

he

was

чином, у таgiven

certain

instructions and acted a. він одержав інструкції і діяв відповідно до них. accordion [a’ko:djan] п акордебн, гармднія

accost

(музичний

[a’kost]

тання,

тися

інструмент).

1. п привітання; звер-

звернення;

до когось;

2.

о

1)

зверта-

заговорити з кимсь;

привітати когбсь; 2) приставати до когось; 3) мор. причалювати. accostable [a’kostabl] adj приступний, accouchement

|з'Ки тат) фр. п розродження, пологи, роди accoucheur [,aeku:’fa:| Фр. п акушер. accoucheuse [,eku:’fa:z] фр. п акушерка.

account [o’kaunt] розрахунок; for

когось;

оп

а.

сиггепі

(скор.

І. п 1) a. ої за

рахунок, рахунок

рахунок

суми;

в

а/с)

поточний

а.

раху-

нок; joint а. загальний рахунок; to keep accounts вести бухгалтерські кнйги; to settle, to square accounts розрахбвуватися, зводити рахунки; перен. розквитатися; 2) звіт; звітна доповідь, торговельний баланс;

to call to а. покликати до відповіді, вимагати пояснень; to give ап а. ої давати звіт; to give а detailed a. of one’s journey дати детальний звіт про свою подорож; оп one’s own a. на свій puck і страх;

on

зотебоду'5

а.

заради

когось;

3) думка; оцінка; by all accounts на загальну думку; to leave out of а. не зважати Ha, не брати до уваги; to take into а. брати до уваги; not to hold of much а. бути невисокої (непохвальної) думки; 4) підстава, причина; оп а. ої з-за, через, внаслідок; on no a. ні в якому разі; 5) значення, важливість; ої по a., ої ний, неважливий; of по а. це не має года; користь, to

вати turn

KOpHCTb,

small а. незначневажливо; it is значення; 6) виturn to а. здобу-

використовувати;

to

a thing to a. використовувати

щось у своїх інтересах, 2. о визнавати, вважати за; І а. myself happy я вважаю себе щасливим; to a. for давати звіт у чомусь, пояснювати; this accounts for her absence ось чим пояснюється її відсутність.

accountability

[o,kaunta’biliti]

звітність;

2)

accountable

повідальний

п 1)під-

відповідальність.

[a’kauntobl] (перед

adj

1) від-

кимсь — to, за

щось -- Їог); 2) з'ясовний (тж з for); 3) підзвітний (про особу) accountant [a’kauntant] п 1) бухгалTep-ekcnépT; a. general головний бухгалтер; 2) юр. відповідач.

accounting

[a kauntin]

п

1)

облік;

звітність; 2) розрахунок; 3) attr.: а. cost підрахунок; калькуляція;

there is no a. for tastes присл. у кбжного свій смак. ассоціге [a’ku:ta] о обмундирбвувати;

споряджати;

accoutrements

екіпіруватн.

[a’ku:temants]

п

рі

військ. обмундирування; особисте спорядження (особл. шкіряне). accredit ja’kredit] о уповноважувати; акредитувати, доручати; довіряти.

accredited

[a’kreditid]

тбваний, офіційно гальноприйнятий.

ассгеїе

[a’kri:t]

adj 1) акредивизнаний;

1. о

2) за-

1) зростатися;

acc ба

Ж

о

о

оо

2) обростати;

що

ee

2. adj бот.

зрослий,

зрісся; зрощений.

нарбщення; accretion [e’kri:fn| п приріст; збільшення; розростання;

прирбщування (багатства, території); зрощення. |ав'Кгі: tiv] adj приростаючий, вн accrue [a’kru:] 0 ) збільшуватися, наана Ла наростати (особл. про проценти); 2) похбдити, виникати (3—from); 3) припадати (на

accretive

когось -- to).

accumulate

[oa’kju:mjuleit]

маджувати(ся); скупчувати (ся).

о

нагро-

акумулювати(ся);

accumulation [a,kju:mju‘leifn] п нагромадження; акумуляція; скупчення; primitive a. первісне нагромадження. accumulative [a’kju:mjulativ] adj 1) що нагромаджується; нагромаджуваний; a. formations геол. акумулятівні утворення; 2) - ситиіайіме. accumulator [a’kju:mjuleite] п 1) користолюбець, здирник; 2) тех. акумулятор, колектор; 3) attr.: а. cell акумуляторний елемент. accuracy |’ekjurasi] п точність, правильність;

а.

of

fire

військ.

влуч-

ність, купчастість стрільби. accurate (‘eekjurit] adj 1) точний, правильний; 2) тех. калібрований; 3) влучний

(про стрільбу).

клятий;

accurst

ненависний,

accusal |o’kju:zal] п обвинувачення. accusation [,ekju:’zeifn] п І) звинуобвинувачення;

винувальний

accusative

акт.

[o’kju:zativ]

2) юр.об-

грам.

1. adj

знахідний; 2. п знахідний відмінок. accusatorial f{a,kju:zo’to:rial] adj юр. обвинувальний. accusatory [a‘kjuzatari] adj 1) =accusatorial;

accuse

2) викривальний.

fa’kju:z]

о обвинувачувати

(в

чомусь -- ої); пред'являти обвинувачення. accuser [a’kju:zo] п обвинувач. accustom [a‘kastom| о привчати; to a. oneself привчатися, звикати. accustomed [a’kAstamd] adj 1) 3prixлий: to be а. звикнути; 2) звичайний, звичний. ace

[eis]

2) туз

льотчик, football

п

1) очко

(Toc карт.);

(у грі в карти); 3) першорядний

ас; видатний спортсмен; а. відомий футболіст; 4)

найдрібніша частка, крихітка; within ап а. ої на волосйнку від, дуже близько до, мало не. acerbity [a’sa:biti] п 1) терпкість; 2) різкість; жорсткість. acetate [‘cesitit] п хім. оцтовокисла єіль, ацетат.

ИН

ee

вий.

acetous |"'єе5іїаз)| =acetose. acetylene 2)

[a’setili:n]

1) ацетилен; a. welding зварювання.

ацетиленове

ache

[eik]

17 п біль

лий,

тупий);

head

aches

(особл.

2. о

2) сильно, гось.

до

трива-

1) боліти;

у мене

болить

боблю

ту

голова;

прагнути

чо-

acheless [‘eiklis] adj безбдлісний. achievable [a’tSi:vabl] adj досяжний. achieve [a’tfi:v] о 1) досягати (мети і т. д.); to a. one’s purpose або one’s aim досягти мети; 2) успішно викбнувати; доводити до кінця; to a. а great deed зробити великий подвиг.

achievement

[a’tfi:vmant]

п 1) досяг-

нення; здобуток; 2) виконання, вершення; 3) подвиг.

Achilles А.

[a‘kili:z]

tendon

лок;

heel

ої

за-

п Ахілл,

Ахіллес;

ахіллів

сухожи-

анат. А.

ахіллесова

п'ята,

уразливе (слабке) місце. achromatic [,zkrou’meetik] adj 1) axpoматичний, безкольорбвий; 2) мед. на

дальтонізм.

[‘esid]

1. adj

1) кислий

(тж

ущипливий; 3) хім. кислотний, кислий; а. reaction кисла реакція; a.

radical кислотний радикал; a. value коефіцієнт кислотності; 2. п кислота; а. ргоої кислототривкий; а. test проба на кислу редакцію; перен. серйозне випробування. acidic [a’sidik] adj кислотний, кислий.

acidify [a’sidifai] о хім. 1) підкисляти; 2) окислювати (ся). acidity [o’siditi] п хім. 1) кислотність; 2) їдкість.

acidize [‘esidaiz] о хім. окисляти, acidly |'гезідіі| adv 1) їдко, ущипливо, роздратовано; 2) холодно, неприязно. acid-proof [‘eesid’pru:f] adj кислототривкий. acid-resisting [‘cesidri’zistin] = acidprool.

acidulated

[a’sidjuleitid]

луватий; 2) буркотливий.

перен.

adj

1) кис-

невдоволений,

acidulous [o’sidjulas] adj кислуватий, підкислений. ack emma |геК'єто) si. 1) = ante meridiem;

acknowledge вати,

2) = air-mechanic.

[ak’nolid3]

припускати;

eee

having done it він визнав, що зробив це; 2) бути вдячним (за щось); винагороджувати (за послугу); 3) підтверджувати; to а. the receipt

of a letter підтверджувати одержання листа. acknowledgement |ак'поїідзтапі) п віддмлення пйска; 3) заява.

aclinal

о 1) визна-

he acknowledged

2) підтвердження; по-

про одержання; розвдячність; 4) офіційна

[a’klainal]

ний, без схилу.

асіїпіс

[a’klinik]

adj

горизонталь-

adj: а. line магніт-

ний екватор; аклінічна крива. acme [‘ekmi] п 1) верхівка; найвища тдчка чогбсь; кульмінаційний пункт; а. ої perfection верх досконалості; 2) мед. криза хворбби.. acne [‘ekni| п прищ; запалення сальної залози. acock |з/КоК| adv набакир (про капелюх).

acolyte

[‘ekalait]

служник,

п

1)

псаломщик;

послідовник. acorn |"еїко:п) жолудевий.

церк. 2)

при-

помічник;

п 1) жолудь;

2) attr.

acoustic Га"Ки: stik] adj 1) акустичний, звуковий; 2) анат. слуховий; а. дисі зовнішній слуховий прохід. acoustics [a’ku:stiks] п рі (вжив. як sing)

акустика.

acquaint

дальтонізм.

achromatism [a’kroumatizm] п ахроматизм, безкольоровість. achromatopsy [a,kroumo’topsi] п med.

acid

Se

1) визнання;

п

attr, ацетиленовий;

перен.); a. looks кисла міна, невдовболений вираз; 2) перен. уїдливий,

огидний.

[a’ka:st] =accursed.

вачення;

НОВИН

acetic [a’si:tik] adj бцтовий; a. acid бцтова кислота; a. silk ацетатний (штучний) шовк. acetify [a’setifai] о хім. окислювати(ся); перетворюватися на дцет. acetose [‘asitous] adj кислий, бцто-

хвбрий

accurately [’aekjuritli] adv точно, правильно; акуратно. accurateness |/єеКіигіїлі5| п точність, правильність; акуратність. accursed |о"Ко:5і4| adj проклятий,

acq

26

ee

to

a.

[a’kweint] oneself

о

with

to be acquainted

1) знайбмити; знайомитися

with

бути

3;

знайо-

мим 3; to make smb. acquainted with знайбмити когбсь 3; to get acquainted with познайомитися 3; 2) повідомляти,

сповіщати.

acquaintance [a’kweintans|] п 1) знайомство; nodding а. далеке знайобмство; | made his а. я з ним познайомився; 2) знайомий. асдиаіпіапсезпір (з"Кмеіпізпіїр) п

3HaHOMCTBO. acquainted [a’kweintid] обізнаний

(3 —

adj знайбмий;

with).

acquest [e’kwest] п здобуття, буття. acquiesce [,ekwi’es] о мовчки неохдче іп).

згоджуватися

(на

наабо

щось --

acquiescence [,ekwi’esns] п мовчазна або неохбча згода; покірність.

acquiescent

[,zkwi’esnt]

мовчазно тестує,

1. adj

погоджується; покірний;

2.

слухняна людина. acquire [a’kwaia] о здобувати;

2)

що

що не проп

1)

покірна,

набувати;

досягати,

оволоді-

вати. acquirement [a’kwaiamoant] буття; 2) оволодівання,

п 1) наопанбву-

вання; 3) рі знання, навички. acquisition [,ekwi'zifn] п надбання; придбання, здобуття.

acquisitive буває;

[o’kwizitiv] adj 1) що здощо

ливий. acquit [a’kwit]

набуває;

о

2)

сприйнят-

1) справлятися

3,

acq

27

виконувати (обов'язок); his task was a hard one but he did not a. himself badly його завдання було важке, але він непогано справився з ним; 2) виправдобвувати (6 чомусь--ої); 3) виплачувати борг; 4) звільняти (від зобов'язання— ої, from). acquittal fo’kwitl] п 1) юр. виправдання; 2) звільнення (від боргу); 3) виконання (обов'язку, зобов'язань).

acre

actiniae [ak’tinii:] рі від actinia. actinic [aek’tinik] adj фіз., хім. актинічний. actinism [‘eektinizm] п фіз., хім. актинізм, вість.

актинічність,

|/сіко| п 1) акр (близько 0,4 га);

2) рі землі, великий

вище,

володіння;

маєток;

broad

God’s

acres

A,

кладо-

цвинтар.

acreage [’eikarid3] п площа в акрах. acrid |‘eekrid] adj 1) гбстрий, (на смак, запах);

кий

(про

подразний;

характер);

світлочутли-

actinium [ek’tiniam] п хім. актиній. action [/ekfn] п 1) дія, вчинок; пол. акція;

2)

діяльність,

po6ora;

а.

of

the heart робота серця; a man of a. енергійна людина; to put out of а. виводити

acquittance [a’kwitans] п 1) звільнення від обов'язку; сплата боргу; 2) розписка про сплату боргу.

ада

з ладу,

військ.

позбавити

3MOrH продовжувати бій; 3) обвинувачення, пбзов, судовий процес; to

bring,

against

to

smb.

enter,

to

lay

ап

порушувати

землі

шини);

їдкий

дінка; actions speak louder than words присл. не по словах судять, а по ділах; 8) ae a. radius радіус

2) різ-

дія

вплив;

7)

рі пове-

уїдливий,

дії (літака i п.); 9) attr. бойовий; а. spring concn пружина,

гострість, різ-

а. stations позиції, які займали до початку бойової операції. actionable [‘ekJanabl] adj юр. що

acrimonious [,zekri’mounjas] adj їдкий; уїдливий; саркастичний; жовчний (про характер).

дає підстави для порушення судової справи проти когось. activable |’ektivobl] adj що підда-

ущийпливий.

acridity

[a’‘kriditi]

п

1)

їдкість (про смак, запах); кість (про характер).

acrimony

[‘ekrimoni]

ливість;

п Їдкість;

жовчність

acrobat

уїд-

(про характер).

|‘ekrabeet ) п

acrobatic

2)

акробат.

[,ekra’betik]

adj

акроба-

тичний. acrobatics |геКга"Рагіїк5) п pl (вжив. як Sing) акробатика; aerial а. ав. фігурні польбти, вищий пілотаж.

acropolis

across

[a’kropalis]

[a’kros]

2) на

той

п акрополь.

1. adv

бік;

to run

1) впоперек; а. перебігти

на другий бік; 3) хрестбм, навхрест; 2. ргер крізь, через; іо гип

а. the road to

come

перебігти через дорогу;

а.

to

run

а.

наштовхува-

тися на, натрапити на, зустрінутися з; to get а. smb. посваритися з кимсь; а. country, а. lots навпростець. /

асгозіїс [a’krostik] 1. п акростих; 2. adj що має форму акростиха. act |гекі) 1. п 1) акт, вчинок; to be in the a. ої збиратися щось зробити, бути готбвим до; 2) акт, дія (частина п'єси); 3) 3aKOH (прийнятий парламентом); 4) акт, доку-

мент; 2. о 1) діяти; to а. as ап interpreter

повддитися; виступати в

ролі перекладача; to а. up to а promise додержувати обіцянки; 2)

театр. грати; to a. one’s part зробити своє діло. [‘ektin] 1. adj викбнуючий

acting

обов'язки;

діючий;

a. Manager

фак-

тичний дирбктор; a. persons дійові осбби; 2. п театр. 1) гра; 2) attr.:

а. сору текст п'єси з режисерськими вказівками й купюрами. асіїпіа ГгеК"їпіа) лат. п (pl actinias, actiniae) зосл. актинія.

ється

AKTHBYBAHHIO,

activate

[‘ektiveit]

о

1)

хім.,

біол.

активувати; 2) робити радіоактивним; 3) амер. бійськ. формувати і укомплектовувати. activated [’ektiveitid] adj хім. актиBOBaHHH. active |/сеКіїу| adj 1) активний, жвавий, енергійний, діяльний; a. defence військ. активна оборбна; а. mind жвавий рбзум; 2) діючий; а. volcano діючий вулкан; 3) дійсний;

а.

forces

постійна

армія;

а.

list військ. список командного складу на дійсній службі; а. service бойова служба, амер. дійсна військова служба; 4) грам.: а. voice активний стан, актив; 5) фін. процентний, що дає проценти (про цінні папери, облігації і т. п.).

activist [‘ektivist] п активіст. activity [eek’tiviti] п діяльність; тивність; енергія, спритність;

ак-

his manifold activities were appreciated by others його багатогранна (різ-

нобічна)

діяльність

була

визнана

іншими; а. in the iron market пожвавлення Ha залізному punky;

higher

nervous

a.

вйща

HepBoBa

діяльність.

actor

|/сеКіз) п актор; а bad а. амер.

перен. ненадійна людина. actress |/сеКігі5) п актриса.

actual

[‘ektjual]

існуючий;

adj

дійсний;

1)

фактично

справжній;

а.

зрееф дійсна швидкість; a. load корисне навантаження; 2) поточний, сучасний; the a. state of affairs, the a. position фактичний, сучасний стан (речей).

[,ektju’eeliti]

п 1) дійсність,

реальність; 2) реалізм (у мистецтві), 3) рі існуючі умови, факти. actualize [‘’ektjualaiz] о 1) здійснювати, реалізувати; 2) відтворювати

реалістично (у мистецтві). actually [’aektjuali] adv 1) насправді, дійсно, фактично; 2) в даний час; 3) навіть (якщо це здається неймовірним). actuary \‘ektjuari] п статистик страховодго оварйбіня актуарій. actuate [’ektjueit] о 1) приводити в дію, в рух; 2) спонукати; 3) ел.

a.

справу

проти кдгось; 4) бій; to bring into а. вводити в бій; іп а. в бою; 5) дія механізму; механізм (ма6)

actuality

збуджувати.

actuator ловий

[‘ektfa,eita]

п

1) тех.

си-

привод; рукоятка привода; 2) ел. соленбід. acuity [o’kjuiti] п 1) гострість; 2)

гострий характер (захворювання). acumen [a’kju:men| п проникливість; кмітливість; гострота розуміння.

acuminate

1. adj

гострокінцевий, {a’kju:mineit]

[a’kju:minit]

біол.

загострений; загбстрювати

2. v | (тж

перен.).

acute |з" kju: б adj 1) гострий; a. angle гострий кут; a. eyesight гострий зір; а. раїп гострий

біль;

2) кмітливий,

тямкий (розум); спритний; догадливий; 3) пронизливий, висбкий (звук). acuteness [s‘kju:tnis] п гострість; проникливість;

ad

кмітливість

(див.

аси-

te).

[ed]

скор.

розм.

від

advertise-

ment.

adage [’edidz] п стародавнє прислів'я, приказка. adagio [a’da:dziou] італ. п муз. адажіо. adamant [’edameant] 1. п 1) адамант, алмаз; 2) перен. щось тверде, незламне; will of а. залізна воля; 2. adj непохитний, незламний, невблаганний;

а. to entreaties

невбла-

ганний до прохань.

адатапіїпе 1)

[,eeda’meentain]

адамантовий;

подібний

маза; дуже твердий; NOXHTHHH, незламний.

Adam's

apple

adj до

ал-

2) перен.

не-

[‘eedamz’epl]

п анат.

адамове Яблуко, кадик. adapt [a’dept] о 1) пристосбвувати, приганяти, приладжувати (do, для-to, for); 2) refl. пристосбвуватися, приладжуватися; 3) адаптувати(ся);

переробляти (ся); скорбчувати

і спрощувати; зреаге

adapted

(адаптбвано)

from Shake-

за Шекспіром;

to а. a novel інсценувати роман (переробити на п'єсу). adaptability [a,deepte’biliti] п пристосбвність, застосовність. adaptation

[,edep’teifn]

п

1) адап-

тація, пристосування; light a. адаптація бка; а. to the ground військ.

пристосбвування до місцевості; 2) перерббка; а. ої a musical composition аранжирбвка 0 музичного

твору; 3) біол. адаптація.

adapter [a‘depto] п 1) тех. адаптер; сполучний прилад, прйстрій; перехідна муфта; наконечник, тримач; 2) військ. гусениця, колесо колісно-гусеничної машини; 3) той, хто

адаптує літературний твір. . add fed] о 1) додавати, прилучати, складати; this adds to the expense це

збільшує

витрати;

to a.

fuel

to

the fire підливати

масла

у BOrOHb;

а.

a.

додавати,

in

включати;

to

добавляти, збільшувати; a. together, a. up додавати, підраховувати, знахбдити суму; 2) мат. додавати.

addenda

f[a’dende]

рі

від

adden-

dum. addendum [a’dendam] п (рі addenda) 1) додаток, доповнення (до книги); 2) тех. головка зубця. adder І [’ceda] п 1) гадюка; 2) амер. вуж; flying а. ент. бабка; adder’s (Adder’s) tongue бот. папороть. adder II |'седо)| п лічильна машина. addict 1. п [‘aedikt] наркоман; со-

caine а. кокаїніст;

2. о |з'дїкі) за-

хдплюватись чимсь (звич. поганим); to a. oneself to віддаватися чомусь; he is much addicted to drink він дуже

addiction

багато

п'є.

|з'дїкіп|

чогось); згубна

adding

machine

арифмометр;

Addison’s

п схильність

(до

звичка.

[‘eedinmoa’fi:n]

лічильна

disease

п

машина.

{‘cedisnzdi’zi:z]

мед. бронзова хворбба. addition [a’difn] п 1) додаток, пдвнення;

іп а. іо на

п до-

додаток

до;

крім того, до того ж; 2) мат. додавання; 3) хім. домішка. additional [a’difanal] adj додатковий; a. charges накладні витрати. additive |/се4ійу) п тех. присадка (do масла); добавка (до палива).

addle

adj

28

ада

[‘eedl]

1. adj

1)

зіпсований,

протухлий (про яйце); а. eee тухле яйце, бовтун; 2) пустий; плутаний; навіжений; шалений; а. pate, a. brains пуста голова, бевзь; 2. Uv 1) псуватися, тухнути (про яйце); 2) плутати;

to а. one’s

head,

to а.

one’s brain забивати собі голову (чимсь); ламати собі гблову (над чимсь). addle-brained [‘cedlbreind] adj 1) пустоголдвий,

безтямний,

2) божевільний; спдвна розуму.

addle-head людина;

|’edl,hed] пуста

безглуздий;

причинний;

п

голова,

не

пустоголова довбешка,

макітра. addlement

[’edlmont]

п плутанина.

addle-pate |'седї,реїі) =addle-head.

address |з'дге5| І. п 1) звернення; адрес; промова; 2) адреса; 3) такт; спритність, вправність; 4) рі залицяння; to pay one’s addresses to a lady залицятися до жінки, упадати коло дами; 2. о 1) адресувати, направляти; 2) звертатися (do когось -- to); виступати (перед -to); to a. a meeting виступати з

промбвою

на

зборах;

to

а.

oneself

to the audience звертатися до аудиторії; 3) братися, взятися; спрямовувати; to а. one’s energies to smth. спрямувати | свою енергію Ha щось. addressee [,aedra’si:] п адресат. adduce [a‘dju:s] о навбдити (докази); представляти (як докази). adduction |з'ЧлКіп| п 1) посилання (на щось)» наведення (фактів, доказів); 2) анат. аддукція. adept [/adept] 1. adj тямущий, обізнаний,

досвідчений;

вець;

експерт;

ник;

3) алхімік.

adequacy ність;

2)

2.

п

1)

адепт;

зна-

прихиль-

[‘edikwoasi]

п 1) відповід-

адекватність;

2) достатність;

3) розмірність. adequate |"седїкм ії) adj 1) відповідний, адекватний; a. definition точне визначення; 2) достатній; 3) компетентний;

гам. adequation

(ся)

відповідає

вимо-

п

1) вирів-

2) еквівалент.

[ad’hia] о 1) лишатися вірдотримуватися, додержувати(чогось

--

to); 2) прилипати,

приставати. adherence [sd’hiarans] п 1) прихильність, вірність; 2) cyBope додержання; а. to specification додержування

технічних

лення;

щільне

adherent

хильник;

3) тех.

з'єднання.

2)

3) щільно

adhesion

умов;

|од'Піогопі|

хильний;

adherer

1. adj

в'язкий,

1) приклейкий;

прилягаючий;

2. п при-

послідовник.

[ad’hiara] =adherent |з4"Пі:з3п|

зчеп-

2)

зчеплення

(напр., коліс локомотива

вірність

і т. п.); 3)

(принципам,

згода;

4)

тех.

з рейками); тертя; 5) фіз. молекулярне притягання; 6) мед. спайка; 7) attr. тех. зчіпний; а. weight зчіпна вага; a. wheel фрикційне, зчіпне колесо. adhesive [od’hi:siv] adj 1) липкий, клейкий; а. power тех. сила зчеплення;

а.

2) перен.

adhesiveness кість,

з'єднувати;

вати.

adjoining

tape

липкий

пластир;

настирливий.

|од"Пі:зімпіз|

клейкість;

2)

псих.

п 1) липздатність

до асоціювання. adieu [a/dju:] фр. 1. int прощай (те) |; 2. п прощання; to take one’s а. прощатися. adipose [‘edipous] 1. adj хім., мед. жировий; сальний; жирний; 2. п тварйнний жир. adiposity [,edi’positi] п ожиріння, гладкість. adit [’aedit] п 1) вхід; прохід; 2) гірн. штольня,

галерея.

adjacency |з'Фзеізопзі| п 1) сусідство, суміжність; 2) рі заст. окоблиці.

adjacent [o’dg3eisant] прилеглий, сусідній мат. суміжний

кут.

adj суміжний, (to); a. angle

2)

приєднувати;

прилягати;

(|о"Чзоіпід|

adj

межу-

прилягаю-

чий, примикаючий; суміжний, сусідній. adjourn [a’dga:n] о 1) відстрочувати; відкладати; 2) перейти в інше місце (про збори і т. д.); 3) припиняти (збори); розходитися; робити перерву. adjournment |е"їза:птапі) п 1) відстрочка, відкладання; 2) перерва. adjudge |з'9злдаз3| о 1) викосити вирок, присуджувати (до — to); 10 a. smb. guilty визнавати когось вийнним (у чомусь -- ої); 2) присуджувати

(премію

adjudg(e)ment дове

і т. п.;

вирок;

(премії

і т. п.).

[a’dgu:dikeit]

ухвалювати

рішення

джувати. adjunct [‘edgankt] ад'юнкт;

2)

to).

(|з'дзлазтапі) п 1) су-

рішення;

adjudicate

2)

прису-

о

судити;

(upon);

п

1)

додаток;

прису-

помічник,

доповнення,

придаток (to); 3) випадкова властивість; другорядна обставина.

adjuration гання;

adjure

[,ed3ua’reifn] заклинання;

[a’dzua]

ти;

о

п

2)

1)

заклинати;

2)

бла-

клятва.

1) молити,

блага-

привбдити

до

присяги. adjust [e’dgast] о 1) упорядковувати; 2) пристосбвувати, погоджувати; to a.

2.

п 1) прилипання,

злипання;

партії

вий, несамостійний adjoin [o’dgain] о 1)

дження

|,седі"кмеіїїп)|

нювання;

adhere ним,

що

adjective [‘eedgiktiv] 1. п грам. прикметник; 2. adj залежний, додатко-

3)

to

a

standard

збирати,

новлювати;

стандартизувати;

складати

4) регулювати;

(машину);

приладнувати; вста-

вивіряти;

to a. charges

військ. дібрати заряди. adjustable [a’dgzastabl] adj

регульб-

ваний; що пристосовується; пересувний; a. bookshelf пересувна полиця в книжковій шафі.

adjusted

[o’dgAstid]

ваний;

adj

встановлений;

відрегульо-

вивірений,

припасований, а. fire військ. прицільний вогонь. adjuster [o’dzasta] п тех. 1) монтажник; установник; складальник; 2)вивірювач; регулювальник; 3) натяжний пристрій; 4) attr.: a. bolt натяжний

adjusting

болт.

[a’dzAstin]

adj rex.

1) ре-

гулюючий; устанбвочний; a. device установочний або регулюючий пристрій; 2) складальний; а. shop складальна майстерня; монтажний цех; а. tool тех. висок для вивірки. adjustment [a’dgzastmont] п 1) погбдження, пристосування; (о bring questions to an amicable а. прийти до

полюбовного

2)

відрегулювання,

розв'язання питань;

пристосування;

устандвка; складання (машини); 3) військ. пристрілювання; а. іп direction коректування напряму; а.

adj

29

of sight установка прицілу; 4) attr.: a. fire військ. пристрілка. adjutage [’adgutidz] п. тех. насадка. наставна труба; труба для випуску

води. adjutancy |’edgutonsi] п звання, посада ад'ютанта. adjutant ('седзиїзпі| п 1) старший ад'ютант; начальник стройового відділу; 2) помічник. adjutant-bird [’cedgutantba:d] п орн. індійський зобастий чорногуз. adjuvant {‘edguvont] 1. п помічник; 2. adj корисний

admeasure

[ad’meza]

пбрівну;

v

відмірювати;

розподіляти встановлюва-

ти межі, admeasurement [ad’megzamant] п вимірювання; розподіл пбрівну; встанбвлення меж administer fad’minista] о 1) управляти, керувати справами; 2) постачати;

подавати

допомогу;

3)

при-

значати, давати (ліки); 4) чинити (правосуддя); накладати (кару); to а. an oath приводити до присяги.

administrate

[ad’ministreit]

управляти;

administration управління;

о

[ad,minis’treifn]

1)

adj

адміністратив-

но-господарський;

troops

військ.

адміністративно-постачальні частини; 2) виконавчий (про владу).

administrator [ad’ministreita] п 1) управитель, адміністратор; 2) ocd6a, яка овиконує офіційні оббв'язки (суддя і т. д.); 3) юр. опікун. administratrices [ad’ministreitrisi:z] рі eid administratrix. адтіпізігаїгіх [od’ministreitriks] | п (рі -es, -ices) жінка-адміністратор.

admirable

чарівний, чий.

[‘edmorabl]

adj чудбвий,

прекрасний,

захбплюю-

admiral [’edmaral] п 1) адмірал; А. of the Fleet, амер. A. ої the Navy адмірал флоту; 2) флагманське судно.

|/єедтогоі|

п 1) адмірал-

тейство; морське міністерство (в Англії); 2) аг: a. mile, а. knot англійська миля (=1853,248 м).

admiration

Г,гг4то'теії/п|

п 1) захдп-

лення (чимсь -- ої); 2) предмет захоплення. admire [ad’maia] о 1) милуватися; захдплюватися (тж ірон.); 2) амер. розм. дуже хотіти (зробити щось); I should а. to know я дуже хотів би знати.

admirer

[ad’maiara]

п поклонник,

лицяльник, закоханець; хильник.

idmissible

[ad’misabl].

стйимий,

припустимий,

палкий

adj

по

вхід,

вступ;

квитках;

внесок;

юр.

визнання;

a.

ай:

by

a. fee

вхідна

плата;

5)

впуск,

тех,

надходження (пари в цилінор); 6) attr. впускний; a. valve тех. впускний клапан. admit [ad’mit] о 1) допускати, приймати; впускати; to be admitted to the bar одержати право адвокатської практики в суді; 2) дозволяти (of); the question admits of no delay справа не терпить зволікання;

3)

вміщати;

the hall

admits

only 500 persons зал вміщує лише 500 осіб; 4) припускати, поступатися;

true

погоджуватися;

припускаю,

admittance

this,

що

це

[ad’mitans]

п

I а.,

is

вірно.

1) доступ,

вхід; допущення, дозвіл на вхід; по а. вхід заборбнено!; 2) ел. повна провідність.

за-

при-

1) допу-

прийнятний;

[ad’mitidli] визнанням;

adv 1) за заза загальною

admixture [ad’mikstfa] п домішка. admonish [ad’monif] о 1) перекоднувати, умовляти; 2) застерігати (eid — of); ої); сити

3)

нагадувати

(про--

4) робити зауваження; винддогану; давати вказівки.

admonishment nition. admonition ження,

[ad’monismant] =admo-

[,edme’nisn]

реження;

п

2) умовляння;

1) засте-

3) заува-

вказівка.

адтопіїогу

[ad’monitari]

adj

стерігаючий, остерігаючий; ляючий; напутній.

ado

[a’du:]

1) за2) умов-

п 1) метушня,

шум,

га-

лас; much a. about nothing багато галасу даремно; without more (або further) а. без дальших церемобній; 2) труднощі, утруднення; клопіт; with much а. з великими трудно-

щами. adobe [a’doubi] ного

нобитна

adolescence юнацтво,

adolescent

саман;

adoptee [,adop’ti:] по усинбвлений; приймак; приймачка. adoption |з'Чоруп| п 1) усиновляння, усиндвлення;

п

1) цегла повітряневипалена цегла;

2) саманна

або

гли-

будівля.

[,aedou’lesns] [,adou‘lesnt]

юність, ГУ

1. п

юнак;

дівчина; підліток; 2. adj юний; юнацький; молодий; а. гіуег геол. молода ріка.,

Adonis [a’dounis] п 1) міф. Адбніс; 2) перен. красень. adopt fa’dopt] о 1) усиновляти; 2) приймати, засвбювати; to а. апother course of action змінити тактику; 3) лінгв. запозичувати (слова з чужої мови); 4) вибирати, добирати, брати на вибір; to а. the attitude займати пЄєвну позицію (у якомусь питанні).

прийняття,

засво-

acoi мовби).

adoptive

[o’doptiv]

adj

1) усинбвле-

ний; 2) сприйнятливий; до засвоєння.

adorable ханий;

схильний

[a’do:rabl] adj 1) палко 2) прегарний, чарівний,

кочу-

довий.

adoration

[,edo:’reifn]

хання, палка любов; adore [o/do:] о любити

п

палке

ко-

поклоніння. над усе, пал-

ко кохати; поклонятися adorer [a’do:ra] п поклбнник, цяльник, закоханець

зали-

adorn |з'Чо:п| о прикрашати. adornment [a’do:nmant] п прикраса. adown foa’daun] adv поет. вниз, внизу. adrenal [eed’ri:nal] 1. adj наднирковий; 2. п надниркбва залоза. adrenalin [fa’drenalin] п фізл., фарм. адреналін. adrift [o’drift] adj pred. за течією (тж. перен.); за водбю; to cut а. пустити

за течією;

he cut himself

a. from his relatives він порвав 3 своїми рідними; to go a. дрейфувати; to turn a. вйгнати з дому; залишити напризволяще; звільнити з роботи.

adroit

ний;

[a’drait]

adj спритний, провбр-

винахідливий,

adroitness

[a’droitnis]

вправний.

п

спритність,

проворність; винахідливість, вправність. adscititious [,adsi’tifas] adj додаткове свідчення.

adsorb [ad’so:b] о хім. адсорбувати. adsorbent [ad’so:bant] п хім. адсорбент, адсорбуюча речовина. adsorption Цгед'зо:ріп| п хім. адсбрбція, поверхневе вбирання. adulate [‘aedjuleit] о плазувати, підлабузнюватися, підлещуватися; догоджати;

лестити.

[,edju‘leifn]

підлещування;

п улесливість,

плазування,

бузництво.

adulatory вий,

п

юнь.

2)

єння; 3) добір, вибір; 4) лінгв. запозичання, запозйчення (слів з чу-

adulation

сушіння,

сирець,

admiralty

3)

вхід

вступний 4)

прийня-

п

1) адміністративний, a.

mocryny

ticket

бути

згодою; 2) припустімо. admix [ad’miks] о домішувати(ся); змішувати (ся).

(справами);

| Год"тпіпізігабу)

2)

право

admittedly гальним

2) адміністрація; 3) міністерство; 4) уряд; 5) чйнення (правосуддя); 6) призначення, застосування (ліків).

administrative

має

[ad’mifn] п 1) припущення;

амер.

контролювати. керування

2) що THM.

admission

ади

adult

підлесливий;

[‘edalt]

нолітній; людина.

adulterant adulterate

фікувати;

підла-

і

[‘cedjuleitari]

adj

улесли-

догідливий.

1. adj дорослий,

2. п дорбсла,

fa’daltarant] [a’dAltareit] підробляти;

пов-

повнолітня

п домішка. 1. о фальсипідмішувати,

домішувати; adulterated milk розбавлене молокб; 2. adj 1) фальсифікбваний; підрбблений; 2) вйнний у (перелюбстві; 3) позашлюбний, незаконнонароджений. adulteration [a’dalta’reifn] п фальсифікація; підробка; підмішування, домішування. adulterer [a’dAltara] п той, хто пору» шує подружню вірність.

ади

a

adulteress

[a’daltaris] п ж.р. від adul-

terer.

adultery [a/daltari] лібство,

п адюльтер, пере-

порушення

0 подружньої

вірності. adumbrate [/adambreit] о 1) накидати нашвидку, змалювати в загальних рисах; давати загальне уявлення; 2) провіщати, віщувати; 3) затемнювати,

кидати

тінь.

adumbration (,гейлт'ргеї/п) n 1) начерк, нарис, ескіз; 2) неясне уявлення;

adust

3) затемнення, тінь.

[a/dast| adj 1) спалений

цем; лий;

con-

зсбхлий від спеки; 2) засмаг3) жовчний; похмурий, пону-

рий. і advance [ad’va:ns] 1. о 1) просуватися вперед; удосконалюватися, робити успіхи; 2) рухати(ся) вперед; просувати; 3) військ. наступати; 4) висувати,

внбсити

(пропозицію);

5) авансувати; позичати; 2. п сування; успіх; поліпшення; грес; 2) позика, аванс; іп перед, заздалегідь; to make ces iri назустріч (у чомусь); ти

аванси

(комусь);

1) пропроа. наadvanроби-

3) військ.

на-

ступ; 4) attr. авансовий. advanced [ad’va:nst] adj висунутий вперед; передовий; встигаючий; підвищеного типу a. ideas прогресивні пбдгляди; а. worker передовий робітник;

a. student

студент,

що

про-

сунувся вперед у навчанні; а. іп years похилого віку, (дуже) старий. advance-guard [ad’va:nsga:d] п авангард. advancement |зд'уа:а5тапі) п просування; успіх; прогрес. advantage [od’va:ntidz] 1. п перевага (над--ої, over); вигода, користь; to take a. of smth, скористатися 3 4Orocb; to gain ап a. over smb,

B3ATH

верх

над

кимсь;

2.

о

давати перевагу; сприяти; допомагати; просувати; давати користь, вигоду. advantageous [,zdvoan‘teidgzas] adj вигідний; сприятливий; корисний.

advent

|’eedvont]

п

1) прихід,

при-

буття; 2)(А.) рел. пришестя; 3) (А.) церк. передріздвяний піст. adventitious [,zdvan‘tifas] adj 1) додатковий;

2) випадковий;

adventure

[ad’ventfa]

года; 2) авантюра; ва;

риск;

3)

1. п

1)

рискдвана

подія;

2. о рискувати;

побічний.

приспра-

переживання;

відважуватися,

adverb ник.

3)

[‘eedva:b]

п

adj 1) смі-

2) заповзят-

небезпечний,

грам.

adverbial [ad’va:bjal] adj грам. прислівниковий; a. construction прислівникова конструкція. adversary [‘eedvasari] п (су)противник; вброг; суперник.

adverse

|/седуг:5|)

adj

1) ворбжий;

шкідливий; несприятливий; протилежний; it is а. to our interests це суперечить нашим iHTepécaM; a.

winds супротивні (лобові) вітри; 2) що лежить або розташбваний навпроти.

adversity

[ad’va:siti]

лихо, скрута; становка.

п

1) напасть,

2) несприятлива

об-

advert [ad’va:t] о посилатися, звертатися (до чогось), торкатися (to); to а. to other matters торкнутися інших питань. адуегіепсе [ad’va:tens] п уважне

рискова-

прислів-

адвокат;

Lord

А. шотл.

генераль-

ний прокурбр; 2. о [‘edvakeit] обороняти, обстбювати; захищати; під-

тримувати; пропагувати (якісь заходи, погляди і т. д.); to a. peace виступати

адупатіа втрата

на захист

|,геді/пеїтіа)

сил;

фізична

миру.

п слабкість,

прострація.

adz(e) [edz] 1. о тесати, стругати, обтісувати (дерево); 2. п тех. теслб, струг. aegis [‘i:dzis] п егіда; протегування, захист.

aegrotat

[i:’groutet]

п довідка

хворббу (англ. студента, прибув на екзамен).

Aeneas Aeneid

[i:’nizes] п міф. |: піїд) п Енеїда,

про

який

не

Еней.

advertisement [ad’va:tismant] п 1)oroлбшення, оповіщення; реклама; те-

Aeolian [i:’ouljan}] adj: А. harp Еблова арфа. aeon [‘i:an] п 1) вічність; 2) геол. ера. aerate [‘eiareit] о 1) провітрювати; вентилювати; 2) газувати (воду); aerated waters газбвані води. aeration |,еіз'теіїп) п 1) провітрювання, вентилювання; а. ої the soil аерація грунту; 2) газування. aerial [‘earial] 1. adj 1) повітряний,

arp. анбнс; 2) attr. рекламний; а. column шпальта (або відділ) oro-

ефірний; а. acrobatics вищий пілотаж; а. ambulance санітарний літак;

лбшень

а. єцппег авіакулеметник; а. machine gun авіакулемет; а. mapping TOUHA вертикальна аерофотозйом-

ставлення,

уважність.

адуегіепсу [ad’va:tansi] =advertence. advertise [‘edvataiz] о 1) повідомляTH, оповіщати; рекламувати; to a. for smth. робити оголошення про щось; 2) шукати оголошенням.

advertiser

(розшукувати)

у газеті.

[‘cedvataiza]

п

що дає оголошення; оголбшеннями.

1)

2)

за

осбба,

газбта

3

ка;

advertize [’cedvataiz] - адуегіізе. advice [ad’vais] п 1) порада;

сультація (юриста, лікаря і т. д.); 2) сповіщення; 3) (звич. рі) повіддмлення; 4) (звич. рі) ком. авізо (тою a letter of a.); 5) заст. думка, судження, розсуд; 6) attr. a. boat заст. посйльне судно. advisable [ad’vaizobl] adj доцільний; бажаний; що мбжна порекоменду-

вати (порадити); it is not а. to do such things цього не рекомендується робити. advise [ad’vaiz] о 1) радити(ся); консультувати(ся);

оп

(або

about)

кимсь про сповіщати.

to а. with

smb.

smth.

радитися

2)

повідомляти;

щось;

з

advised [ad’vaizd] adj 1) обізнаний, поінформований; 2) обдуманий, обміркбваний; навмисний; well-a. розважливий,

розсудливий;

розважливий;

а. Бу те

ill-a.

не-

be a.! стережися!;

послухай

моєї

advocacy

be

поради.

[‘edvakesi]

п

1) юр.

рона; захист; 2) пропаганда хось заходів, поглядів).

a.

navigation

аеронавігація;

а.

photography аерофотозйомка; а. railWay, а. ropeway підвісна канатна

кон-

adviser Год'уаїго| п радник, консультант; legal а. юрисконсульт; medical а. лікар. advisory [ad’vaizori] adj дорадчий, консультативний.

п шукачка

відчайдушний;

aer

о

авантю-

п

ливий; ний.

30

пн

адуізедіу |од'уаїгідії| adv 1) навмисно; 2) розважливо, розсудливо.

pict, шукач пригод. adventuress [ad’ventfaris] ливий,

в

зва-

жуватися. ; adventurer [od’ventfora] пригод, авантюристка. adventurous [ad’ventfaras]

Р

обо(яки-

advocate 1. п [’edvakit] 1) прихильник, прибічник; обордбнець; 2) юр.

mopora; Wire

а.

survey

антена;

2)

аерозйомка;

надземний;

3)

а. пе-

рен. нереальний; 2. п антена. aerie [cari] п 1) орлине гніздо (тож перен. про дім на неприступній скелі); 2) виводок (6 гнізді орла або іншого хижого птаха). aeriform |"єогійо:т| adj 1) повітряний, газоподібний; a. body газоподібне тіло; 2) перен. нерейль-

ний. аегіїу [‘earifai] о 1) перетворювати в газоподібний стан; 2) газувати. aerobatics [’earou’beetiks] п рі (вжив. як Sing) вищий пілотаж, фігурні

польоти. aerobiology

[‘eoroubai’oladzi]

п aepo-

біологія.

aeroboat

(|"єогобоці)

п човновий

гід-

ролітак, літаючий човен. aerocamera [,eorou’kemare] п aepoфотоапарат. аегосаггіег [‘earou’keria] п авіано-

сець.

aerodonetics

І earouda‘netiks}

n

pl

(вжив. як sing) тебрія планеризму. aerodrome

[‘caradroum|] (тає airdrome) п аеродром. aerodynamic(al) [‘earoudai’naemik (1) | adj аеродинамічний. aerodynamics [’earoudai’nemiks] п рі (вжив,

як

Sing)

аеродинаміка.

аегодупе [‘earoudain] п літальний апарат, важчий за повітря.

aer

31

aeroembolism [,earou’embalizm] п кесбнна xBopooa. aero-engine [’earou’endgzin] п авіаційний MOTOp.

aerofoil

[‘earou,foil]

верхня;

профіль

п ав. несуча (крила);

по-

крило,

дужка. aerogram [’earou,grem] п радіограма. aerogun [‘earou,gAn] п авіагармата; авіакулемет. аегоїеї [‘earou’dzet] adj повітрянореактивний. aerolite [’earalait] п аероліт, метеорит. aerology |єг'тоїздзі) п аерологія.

aeromechanics

[,caroumi’keeniks]

п рі

(вжив. як sing) аеромеханіка. aerometer |єз/готіїз) п аербметр, повітромір. aeronaut [‘carano:t] п повітроплавець, аеронавт.

aeronautic(al)

[,eara’no:tik(1)] adj по-

вітроплавний; авіаційний. aeronautics [,cara’no:tiks] п рі (вжив. як Sing) аеронавтика.

aeronavigation [‘carou,nevi'geifn] п аеронавігація. aeronavigator [,eara’nevigeita] | п льотчик-штурман. aerophone |/єггоїоцп) п радіотелефбн (для підслухування); звукопідсилювач, підсилювач звукових хвиль. aerophore |"єзгоїо:| п аерофбр Cee рат, що постачає повітря водолазам, шахтарям тощо). aeroplane [’earaplein] п 1) аероплан, літак; double deck а. біплан; single deck а. моноплан; 2) attr.: а. carTier авіанбсець; а. shed ангар. аегорогі [‘’corapo:t] п аеропбрт. aerostat [’earoustet] п аеростат;

повітряна куля. aerostatics [,earou’stetiks] п рі (вжив. як sing) 1) аеростатика; 2) повітроплавання. aerostation |,єзгоц'зіеі)п) п повітроплавання. aerotechnics [,earou’tekniks] (п рі (вжив. AK Sing) авіатехніка. aery [‘eari] =aerie. Aeschylus [‘i:skilas] п Ecxin.

Aesop [‘i:sop] п Ездп. aesthete [‘i:sdi:t] п ecrér. aesthetic [i:s’6etik] adj естетичний. aesthetics [i:s’6etiks] п pl (вжив. як sing) естетика. aestho-physiology [‘i:s@oufizi’oled3i] п фізіолдгія дрганів чуття. aetiology Ц,і:бі/оЇзазі) п етіологія, вчення про причини (особл. в медицині про причини захворювань). afar Гзг'Їа:) adv 1) далеко, вдалині; 2) віддалік, віддалений, здаля, здалека

affability

(тж from

а.).

[,efo’biliti]

п

ласкавість,

привітність, люб'язність, ввічливість. affable [‘eefabl] adj привітний, люб'язний;

ввічливий,

чемний.

affair [a’fea] п 1) справа, діло; an а. of honour справа честі; it is an

ай

а. of а few days це кбх днів; it is my а. ва; mind your own не лізь(те) не в свою lic affairs громадські

питання кільце моя спраaffairs розм. справу; pubсправи; 2) рі справи; заняття; а man of affairs ділова людина; 3) любовний зв'я36k; а love а. люббвна інтрига; 4) розм. пригода, «істбрія», «штука», «річ»; 5) сутичка, бій. affect І [a’fekt] о 1) впливати; діяти на; 2) хвилювати, зворушувати; the news affected her новина схвилювала її; 3) уражати (про хворобу);

вадити,

шкодити

здорбв'ю;

smoking affects the health куріння шкідливо впливає на здоров'я; аїfected by cold застуджений; 4) зачіпати; to а. the interest зачіпати інтереси; to а. the character nopoчити

репутацію.

affect Il fa’fekt] о 1) удавати; прикидатися; a. ignorance удавати з себе нетямущого; 2) любити щось. affectation [,fek’teifn] п 1) показна, удавана любов (до чогось); 2) афектація, манірність; 3) штучність

affected

(мови,

стилю).

[a’fektid]

adj 1) зворушений

(чимсь-- by); 2) уражений (хворобою— with); 3) афектований, манірний. affection [a’fekfn] п 1) прихильність,

люббв (до-- towards, for) (часто pl); the object ої his affections предмет його любові; 2) хворбба; a. of the heart хворбба серця; mental а. психічна хворбба. affectionate [a’fekfnit] adj ніжний, люблячий; ап a. farewell тепле прощання. affective [a’fektiv] adj емоціональний. afferent [‘aefarant] adj доцентровий;

a.

nerves

нерви.

affiance

доцентрбві

[a’faians]

або

чутливі

довір'я (до--іп, оп); 2) заручення; 2. v урочисто обіцяти; заручатися (to); they were affianced вонй були заручені. affiant Гз"Їаіопі) п юр. свідок, який свідчить під присягою. affidavit [,efi’deivit] п юр. письмбве свідчення під присягою. affiliate [a’filieit] о 1) юр. усиновляти; 2) приймати в члени (товариства); 3) приєднуватися (до — with); встановлювати зв'язбк (3 — with); 4) встанбвлювати зв'язки (культурні); 5) юр.

1. п

1)

встанбвлювати

батьків-

ство; встанбвлювати авторство. affiliated [a’filieitid] adj філіальний; а. to a society що BXOAUTb до товариства; a. societies філійли.

affiliation [a,fili’eifn] п 1) приймання в члени; attr.: a. fee внесок при вступі нання;

лення. affinage

в організацію; 2) приєд3) зв'язбк; 4) юр. усинбв-

[a’finidg]

ня, очистка.

п тех.

рафінуван-

affined [oa’faind] adj близький (у якомусь

споріднений, відношенні),

affinity [o’finiti] п 1) властивість; 2) спорідненість, близькість; родова схбжість (with, between); linguistic а. мовна спорідненість; 3) привабливість; 4) потяг.

affirm [o’fa:m] о твердити, стверджувати; підтверджувати. affirmation [,afa:’meifn] п твердження, стверджування; підтвердження.

affirmative

[o/la:mativ]

вальний,

answer

но. affix

adj стверджу-

ствердний;

позитивний;

to

іп the a. відповідати стверд-

1. о

[a’fiks]

1) прикріпляти;

прикладати (печатку); 2) приєднувати; 3) ставити (підпис); іо а. а stamp to a letter наклеїти марку на лист; 2. п [‘efiks]° 1) грам. афікс (префікс, суфікс); 2) прида-

ток, додаток. afflatus 2)

[a’fleitas]

рел.

1) натхнення; одкровення.

о засмучувати; завдатурбувати, непокоіти,

тривбджити;

to be afflicted

gout хворіти

affliction

п

божественне

afflict [a’flikt] вати бблю;

with

the

на подагру.

[a’flikfn]

п

1) лихо,

біда,

страждання, rope; the bread of а. перен. важкий хліб; 2) прикрість, гіркота, жаль.

affluence [‘afluens] п 1) достаток, ряснота; багатство; 2) наплив, приплив;

збіг, скупчення.

affluent

[‘efluont]

(ріки); 2. adj

1. п

1) притока

2) гідр. підпбра (ріки); 1) багатий на щось, до-

статній;

2)

припливаючий,

прили-

ваючий. afflux [‘eflaks] п 1) приплив; приTOKa; 2) мед. прилив (крові). afford [a’fo:d] о 1) мати змогу; дозволЯти собі; І can’t a. it я не MOжу дозвблити собі цього; це не з моєю

кишенею;

І cannot

a.

time for it у мене нема для часу; 2) завдавати, давати;

the

цьдго to а.

pleasure давати втіху; to а. ап ехplanation давати пояснення. afforest Гаг'їЇогі5|| о засаджувати лісом. afforestation [e,foris’teifn] п лісонасадження. affranchise [a’freentfaiz] о робити вільним, звільняти (від рабства, обітниці і т. д.).

alfray [a’frei] п порушення кого

громадсь-

спокою; бійка, бєшкет, скандал.

affreightment

[a’freitmant]

фрахтування. affricate [‘aefrikit]

п фон.

п mop. 3aафриката.

affright [a’frait] 2. п переляк.

поет.

affront

1. п образа,

[a‘frant]

1. о

лякати;

ганьба

(особл. прилюдна); to put up with an а. стерпіти образу; to put an a. upon

smb.

1) ображати; чя;

кидати

боятися

образити

когось;

2) дивитися виклик;

смерті.

to a.

2.

0

в обличdeath

не

age

92

аїї

affusion fo‘fju:zn] п 1) обливання; 2) опускання в купіль. Afghan |/єгієсгп| 1. п афганець; афганка; 2. adj афганський. afield [a’fi:ld] adv 1) у полі, на полі; 2) на війні; на війну. afire [a’faia] adv, adj pred. у вогні; to set а. підпалювати. aflame Го"їїсіт| adv, adj pred. у вогні. aflat [a‘flet] adv врівень; горизонтально; плоско. afloat [o’flout] adv, adj pred. 1) на воді,

на

плаву;

2)

у

плаванні;

у

морі; to keep а. триматися на поверхні (води); 3) на службі у військовому флоті; 4) в русі, на ходу: в ббігу,

в ужитку;

various

rumours

were а. ходили різні чутки. afoot fo’fut] adj pred. пішки; в русі; to be а. готуватися, затіватися.

afore

[o’fo:]

prep,

adv

мор.

перед;

попереду (див. тж before). аїоге[a’fo:-] pref перед-, вийще-; aforesaid, aforementioned вищезгаданний.

atorecited

|а"їо:заїна|

adj вищенаве-

дений,

вищезазначений.

aforegoing

[a’lo:gouin]

adj

поперед-

ній.

adj вищеназ-

adj

навмис-

ний, умисний.

aforetime [a’fo:taim] adv раніше, в старовину, за давніх часів. afraid [a’freid] adj pred. зляканий; to be a. боятися (когось, чогось— ої); to make a. лякати; Гт a. I’m late я, здається, спізнився.

HOBO. African ський;

[/a:fte,klep]

(неприємна)

подія.

утворюється шахті.

після

aftercrop

[a’fref]

adv

[‘efrikan]

знов,

знову;

1. adj

2. п африканець;

34-

after-effect

пейського

похддження

що

зоря;

ландець),

африкандер.

на всю довжину корабля, від носа до корми. after [‘a:fta] 1. prep 1) після, за, позаду; day a. day день за днем; 2) 3a, згідно; а. the same pattern за тим самим зразком; 3) про, за, з приводу; to ask а. somebody довідуватися про KOrocb; 4) всупереч; а. all нарешті, зрештою; what is he a.? чогб йому треба? 2. adv 1) позаду, ззаду, 2) пізніше, потім; soon a. незабаром після цього: three months а. через три місяні; 3. conj після Toro як; this happened а. he had fallen ill це трапилося після Toro, як BiH захворів; 4. adj 1) дальший, наступний; 2) задній.

after-ages {’a:ftar,eidgiz] п наступні віки. afterbirth [/a-Iteba:6] п анат. послід, плацента.

наслідок;

виявився

пізніше.

2) приємне

почуття,

що

зали-

шилось після чогось. after-grass [‘a:fta,gra:s] п с.г. другий укіс, отава. afterimage [‘aftar,imidz] п залишкове зображення

(на екрані електронно-

променевої трубки). after-life [‘a:fta,laif] п

1) рел. зажиття; гробне життя, потойбічне роки 2) друга половина життя; зрілості; наступні роки життя. afterlight [’a:fte,lait] п 1) театр. заднє

світло;

2) те,

що

стає

(зрозумілішим) пізніше. aftermath |"а:Їкетад| п отава;

afternoon

яснішим

1)

другий

2) перен.

наслід-

ки. aftermost [/afta,moust] ній, останній.

adj самий зад-

|"а:Їке"пи:п|

п

час

після

полудня; час після обіду, пообідній (післяобідній) час; in the a. після пблудня, після обіду; вдень; good а. добрийдень! (при зустрічі у другій половині дня); до побачення! (при розставанні у другій половині дня); іп the а. of one’s life на схилі життя. п'єска,

aft [a:ft] adv мор. у кормовій частині; у напрямі до корми; fore and a.

в

[‘a:fta,geim] п 1) спроба відігратися; 2) засоби, пущені в хід пізніше. aiterglow |"а:ПоєЇїоц| п 1) вечірня

африканка.

гол-

п

газу

after-game

аїкегрієсе

(особл.

вибуху

[’a:{ftari,fekt]

результат,

африкан-

Аїгісап(4)ег |,eiri’ken(d)a] п урбдженець Південної Африки євро-

на темному фдбні; she leaned wall вона притулилася до

п несподівана

[‘a:Itakrop] п с.г. другий врожай; другий укіс, отава. afterdamp |‘a:ite,deemp| п гірн. задушливий газ; газова суміш, що

укіс трави,

aforenamed |з'їо:пеіта| ваний. aforethought [a’fo:60:t]

afresh

аїкегсіар

Ц"с:Їарі:5| що

атральної

п дивертисмент;

дається

або

наприкінці

концертної

те-

програ-

ми. aftershock [‘a:fta,fok] п геол. поштовх після основного землетрусу. aftertaste [‘a:ita,teist] п присмак, що залишається у роті (після їжі, куріння тощо). aiterthought |"а:Їїобо:ї|) п 1) думка, що прийшла в голову надто пізно; she had the а. їй тільки пізніше спало на думку; 2) роздум. afterwards [‘a:ftawadz] 1. adv потім,

згодом,

1) майбутнє, нє життя,

again

пізніше;

майбуття;

загробне

2.

п

рідк.

2) майбут-

життя.

[o’gen, o’gein]

adv

1) знову;

2) з другого боку; 3) крім того, до Toro ж; а. and а. раз у раз; знов і знов; as much а. ще стільки ж; пом апа а. іноді, час від часу, time and а. неодноразово, часто.

against ти,

[a’genst, a’geinst] prep І)про-

навпроти;

він imoB the rules

he

went

a. the

wind

проти вітру; that is a. це проти правил; 2) об,

по, на, з, до;

а. a dark

background

а. the стіни;

to knock а. а stone спотикнутися об камінь; to run а. a rock наскбчити на

скбелю;

падково

to

run

up

зустрітися

a.

з

smb.

ви-

кимсь;

to

struggle a. difficulties боротися з труднощами; 3) поруч, рядом, біля;

the house a. the cinema поруч з (біля) кіно; 4)

будинок на, про; to store up food а. winter запастися провізією на зиму, а. a rainy day про чорний день; to tell а story а. smb. розповісти про кдгосі; наговорйти (набрехати) на когось. agamic [a’geemik] adj біол. застатевий. agamous |/ггєсето58| adj бот. безквітковий. agape [o’geip] adj pred. роззявивши pota (від здивування).

agaric тий

agate друк.

|'єгсегік|

пластинчас-

|/сесої| п 1) мін. агат; 2) амер. кегль

5/5 пунктів. agave |oa’geivi] канська.

agaze

п бот.

гриб.

|з'єсіг)

у здивуванні. age [eidz] 1. п

(шрифт)

п бот.

adj

розміром

агава

pred.

у

1) вік, літа;

в

америподиві, 2)

вік,

доба, період, епоха; Middle Ages середні віки: Ice А. льодовиковий період; а. ої fishes девон; stone а. кам'яний

вік;

3)

повноліття

(Тж

full а.) to be of а. бути повнолітнім; to Бе under a. бути неповнолітнім; to come of а. досягти повноліття; 4) покоління; 5) рі розм.

дуже довгий

you

for ages

строк;

I have not seen

я не бічив

вас дуже давно; 2. о 1) старіти; 2) старити. aged adj 1) |'еідзід) літній; в літах; старий; 2) |еідз34| з сполученні 3 пит: a. ten десяти років. ageing {‘eidgin] п 1) старіння; 2) ви-

зрівання, дозрівання. ageless [‘eidglis] adj нестаріючий; вічний. agelong [‘eidzlon] adj дуже тривалий, довготривалий; вічний.

agency |"'еідзопзі| п 1) дія; діяльність; 2) діюча сила, фактор; 3) агентство; 4) засіб; сприяння, посередництво; by the а. through the а. за допомдгою (когось, чогось — of).

agenda [a’dgenda] п pl (іноді вжив. як sing) 1) порядок денний (Ha зборах); 2) пам'ятна книга. agent [’eidgant] п 1) діюча сила, фактор; 2) агент, представник, по-

середник, довірена осбба; forwarding а. експедитор; station а. амер. начальник станції; 3) речовина; chemical а. хімічна речовийна, реактив; physical а. фізичне тіло; 4) рі агентура. age-old [‘eidgould] adj віковий; дуже давній; старезний.

age

33

agglomerate 1. о [a’glomoareit] збирати(ся), скупчувати(ся); 2. п [o’gloтогії| тех. агломерат. agglomeration [a,glomoa’reifn] п і) скупчення; нагромаджування; 2) тех. агломерація; спікання, злипання.

agglutinant (o’glu:tinont] Кий, липкий.

adj

клей-

agglutinate І. о [a’glu:tineit] 1) склеювати; 2) перетвбрювати (ся) на клей; 2. adj {o’glu:tinit] 1) склеєний; 2) лінгв. аглютинативний (про мову). agglutination [a’glu:ti’neifn] п 1) склеювання; 2) лінгв. аглютинація. agglutinative [o’glu:tinotiv] adj 1) склеюючий; 2) лінгв. аглютинуючий,

аглютинативний.

aggrandize [o’grendaiz] о 1) збільшувати (міць, добробут); 2) підвищувати

(у рангу);

3) звеличувати;

4) перебільшувати; aggravate [‘egroveit]

прикрашати. о 1) загбстрю-

вати; посилювати; обтяжувати; погіршувати; 2) розм. дратувати; набридати; засмучувати, завдавати

прикрості. aggravating [‘egroveitin] adj загбстрюючий; посйлюючий; обтяжуючий; a. circumstances ну обставини.

юр. обтяжуючі

ви-

aggravation [,egra’veifn] п загострення; погіршення; посилення. aggregate 1. п [‘egrigit] 1) сукупність; іп the а. в сукупності; 2) аг-

регат;

ний;

2. adj

зібраний

спільний; гальне

[‘egrigit]

весь;

число

до

а.

купи;

membership

членів,

the a. forces спільні ли; а. capacity тех. ність; 2) бот.

що

1) сукуп-

загальний,

всьогб

за-

членів;

(сукупні) сиповна потуж-

складається

з ок-

ремих рослин; 3) зоол. що складається з окремих організмів; 4) геол. що складається з окремих

мінералів; 3. v [‘egrigeit] рати в одне ціле; збиратися; датися; 2) залучати, (do —to); 3) розм. складати, становити

збискла-

приєднувати дорівнювати, | в | цілому

(якусь суму). aggregation [,egri’geifn] п 1) збирання, складання; 2) агрегат; 3) скупчення; маса; сила зчеплення.

конгломерат;

4)

aggression (e’grefn] п 1) напад, arpécia; war of а. агресивна війна; 2) зухвала поведінка. aggressive {a‘gresiv] adj 1) нападаючий, агресивний; а. tone of voice задирливий тон; to assume the а. tone завбдити, починати сварку;

2) амер. енергійний, наполегливий.

настирливий,

ресйвність;

поведінка.

aggressiveness

[a’gresivnis]

2) зухвала

n 1) аг-

aggressor [e’gresa] п агресор; нападаюча сторона. aggrieve [o’gri:v] о кривдити; завдавати прикрості; пригнічувати (звич.

у pass.). 3 4-131

agr

aggrieved [a’gri:vd] adj засмучений; ображений, скривджений. aghast [o’ga:st] adj pred. приголомшений, вражений (жахом); he was а. й був приголомшений (чимсь-at). agile [‘eedgail] adj спритний, мотбрний; рухливий; жвавий (тож Neрен.).

agility [a’dgiliti] п спритність, мотбрність;

рухливість;

жвавість.

aging |"еідзід| =ageing. agio [‘edziou] п 1) фін. Axio; лаж; 2) біржова гра. agiotage [‘edgotidg] п 1) ажіотаж; 2) біржова гра, спекуляція. agitate [‘adziteit) о 1) хвилювати; збуджувати; 2) агітувати; 3) збовтувати, трясти; 4) тех. перемішувати. agitated |'єгдзіїеіна) adj збуджений; схвильований.

agitation [,edgzi’teifn] п 1) хвилювання, тривдга; 2) агітація;3) rex. перемішування; коливання.

agitator

2) тех.

aglet

[‘eedziteita]

п

1) агітатор;

мішалка.

[’ceeglat] п 1) аксельбант;

левий

наконЄєчник

шнурка;

мета2) бот.

сережка. aglow [oa’glou] adj pred. 1) палаючий, розпбчений, розжарений; 2) збуджений; all а. with delight сяючи від задовдлення. agnail [‘egneil] п 1) задирка (біля нігтя); 2) мед. нігтьоїда, панарицій. agnate |/єгспеі| І. п родич по батькові; 2. adj 1) рідний по батькові; 2) близький, споріднений. agnation leg’ neifn] п рідня по батькові; спорідненість по батькові. agnostic [eeg’nostik] 1. п філос. arнбстик; 2. adj агностичний. ago |гз'єси| adv тому (про час); month а. місяць тому; long а. давно; not long a., а while а. недавно,

нещодавно. agog [a’gog]

adv, adj pred. у напру-

женому чеканні, в збудженні; to set smb.’s curiosity а. викликати чиюсь цікавість; to be а. сйльно бажати

чогбсь, бути захбпленим чимсь. а- ae [a’gouin] adj pred., adv в py; to set a-g. пустити в хід. agonic Га'яопік) adj що не утворює

кута;

а. line лінія

нульового

маг-

нітного схилення.

agonistic [,egoa’nistik] adj 1) атлетичний; 2) що бере участь у спорTHBHOMY змаганні; 3) полемічний. agonize |"геропаіг| о 1) агонізувати, бути в агбнії, сильно мучити(ся), конати; 2) борбтися (зі смертю); 3) докладати відчайдушних зусиль. agonizing [eganaizin] adj агонізую-

чий, конаючий, бблісний; а. 5и5pense нестЄрпна solar agony [‘egoni] п агбнія; передсмертні муки; зло біль; 2) душевні або фізичні страждання; 3) вийбух, раптове виявлення

(почуття); а. column розм. газетна шпальта з публікаціями про рбзшуки близьких, лива боротьба.

рідних;

4) виснаж-

agoraphobia [,egara’foubia] п 1) med. боязнь простору, агорафобія; 2) боязнь,

страхи.

agrarian

[a’grearian]

1. adj 1) arpap-

ний, земельний; a. laws земельні закони; 2) бот. дикоростучий; Zant

1) велйкий землевласник, аграрій; 2) прихильник аграрних реформ. agree [a’gri:] о 1) згоджуватися; погоджуватися (з -- with, to); 2) домовлятися (про-- оп, upon); they

agreed BOHH

upon

meeting

домдвились

the next

зустрітися

day

завтра;

agreed! домдбвились! 3) бути корисним, підходящим; the climate does not a. with me для мене цей клімат не підходить; 4) бути однієї думки, схбдитися в поглядах; 5) відповідати (чомусь-- міт); Пе

quotation does not a. with the огіginal цитата не відповідає оригіналові; 6) бУти до душі; 7) грам. узгбджуватися. agreeable [a’griabl] adj 1) приємний; 2) згодний, охбче готбвий (зробити щось); 3) відповідний; 4) прийнятний. agreeably [o’griabli] adv 1) приємно; a. surprised приємно здивований; 2) відповідно.

agreement

[o’gri:mant]

by mutual

п

a. за взаємною

1) згбда; згодою;

to come to an a. дійти згоди; 2) договір; yroma; collective а. колектив-

ний договір; 3) грам. узгодження. agricultural [,egri’kaltSural] adj сільськогосподарський, землерббський; а. biology агробіологія; a. chemistry агрохімія; a. engineering агротехніка. agriculturalist Legri’kaltSuralist] = agriculturist. agriculture [‘egrikaltfa] п сільське господарство; землерббство, агроHOMia; Board of А. міністерство сільськдго господарства (в Англії).

agriculturist [,aegri’kAltSarist] п 1) arрондм; 2) землербб, хліборбб. agrimony [‘eegrimani] п бот. реп'ях. agrimotor [‘egri,mouta] п трактор. agrobiological [eegroubaia’lodzikal] adj агробіологічний.

agrobiologist

[,egroubaioladzist]

п

агробідлог.

agrobiology |,гергоцраїоївдзі) п агробіологія.

agronomic(al)

[,egra’nomik(al)]

adj

агрономічний.

agronomics [,zegra’nomiks] п pl (вжив. як Sing) агронбмія. agronomist [ag’ronamist] п агроном. agronomy [oa’gronami] п 1) агронбмія; 2) сільськє

лердбство.

agrostology

господарство,

[,gra’stoledgi]

зем-

п вчен-

ня про трави. agrotype

[,egrou’taip]

п агротип, тип

34

agr грунту, що використовується для сільськогосподарської мети. aground [a’graund] adv, adj pred. 1) мор. на мілині; to go a, to run a., to strike a. сісти на мілину;

the ship ran

а. судно

лину; 2) у тяжкому тів.

сіло

Ha

Mi-

стані; без KOW-

ague [‘eigju:] п приступ переміжної пропасниці (малярії); озноб; гарячковий жар ague-spleen [‘eigju:,spli:n] п мед. маїярійна (збільшена) селезінка. aguish [/eigju:if] adj 1) малярійний, схильний до захворювання на Maлярію; 2) переміжний (про пропасницю).

ah Га:) int ax!, ox!, ай! апа [a:’ha] int ага! ahead [a’hed] adv, adj pred. вперєд, наперед; спереду, попереду; to be а. to get a. of smb. випередити коrocb;

go

а.

далі!,

speed a.! mop. повний

впербд!;

(хід)

aheap

[a’hi:p] adv у купі.

ahem

[o’hem]

ahoy

fa‘hoi]

ей, на аврал!

int гм.

int

кораблі!;

mop.

ей!;

all hands

full

вперед!

ship a.!

a.! (на)

aid

|сід) 1. п 1) допомбга; first а. station пункт першої допомоги; 2) помічник; 3) рі іст. податки,

збори; 4) pl військ. допоміжні війська; 5) рі допоміжні засоби; посібники; training aids навчальні посібники;

(audio-)

visual

aids

на-

бчні посібники; aids and appliances пристосування, пристрої; матерійльні засоби; 2. о допомагати; сприяти. aide-de-camp [‘eidda’ka:n] фр. п (рі

аїдез-де-сатр |"еід24о"Ка:д) ад'ютант. aid man [‘cidmen] п амер. санітар. aiglet Veeglot] =aglet. aigrette [’eigret] п І) султан, плюMax; егрет; 2) біла чапля; 3) тех. пучок проміння. ail [eil] о 1) бути нездорбвим, нездужати; 2) завдавати болю; непокбіти, турбувати; what ails you? що з вами?, що у вас болить?, що Е вас турбує? Wes aileron [’eilaron] п (звич. pl) ав. елерон; а. angle кут відхйлення елерона.

здужання. |еїт|

air 1 [ea]

1. п повітря,

атмосфера;

пбдув, вітербць;

to be in the a. ви-

сіти

бути

в

повітрі;

в

непевному

стані; rumours are іп the а. є чуткий; to beat the а. даремно старатися;

TOBKTH

воду

в ступі;

on

the

а.

pad. в ефірі; по радіо; 2. о 1) оголошувати, гобнарбдувати, сповіщати, поширювати (про думки, чутки); 2) провітрювати; 3) сушити (білизну); 4) виставляти напоказ; 3. adj повітряний; авіаційний; a. trial випробування літака у повітрі. air Il [ea] п 1) зовнішній вигляд, вираз обличчя; with а triumphant

а.

з

торжествуючим

вйглядом;

2) рі афектація, пишання, бундючення, to put on airs, to give oneself airs триматися гордовито, бундЮічитися, поводитися зарозуміло. air НІ [ea] п пісня; мелодія; арія.

air arm

[‘eara:m]

pani сили.

air-balloon

п військово-повіт-

[{‘gaba,lu:n]

дуття;

2. v

air-boat

[’co,bout] п літаючий чобвен, гідролітак. airborne |/єобо:п) adj 1) що транспортується повітряними шляхами; 2) військ. повітрянодесантний; 3) pred. що відірвався від землі; що перебуває в повітрі; to become а. відірватися від землі; all planes are а. всі літаки в повітрі. аїг-гаке |"єоргеїк| п пневматичне гальмо. air-bridge |"єа,ргід3) п повітряний міст.

air-brush | ("во рглА/ по розпілювач фарб. air-cell [’easel] п анат. легенбва аль-

1. о 1) цілити(ся)

(на, в --

at); to а. а blow спрямувати удар; 2) прагнути; намагатися; 3) мати на увазі; 2. п 1) мета, ціль; 2) приціл; прицілювання; to take а. при-

цілюватися

[‘eo,tfeimba] п повітряна камера. air chief-marshal [’ea‘tfi:i,ma:fl] п roловний маршал apianii. air-chute

adj безцільний.

("єси | п

амер.

парашут

air-commodore |"єг'Котодо:| п бригадний генерал авіації (в Англії) air-condition |/єоКоп,дїїп| І. о кондиціонувати повітря; 2. п кондиціо-

нування

aiming [‘eimin] 1. п прицілювання; наводка; 2. adj прицільний; a. circle військ. бусбль; a. fire приціль-

ний вогбнь. aimless [‘eimlis]

air-chamber

повітря.

air-conditioned

[’eakan,difnd]

KOHAULIONOBANUM повітрям. air-conditioner [’eakon,difna] диціонер, устандвка нування повітря.

для

adj

з

п конкондиціо-

(‘cakon, difnin] по кон-

диціонування повітря. air-cooled [‘eaku:ld] adj з повітряним охолодженням. по повітряне air-cooling [’ea,ku:lin] охолодження. aircraft [‘eakra:ft] п 1) повітряний флот; 2) літальний апарат; 3) авіація; friendly а. своя авіація; hostile а.

авіація

саггіег за;

противника;

авіанбсець;

а.

п

1) надувна

2) тех. демпфер.

air-detence [‘eadi,fens] ряна оборбна, ППО.

airdrome

а.

авіаба-

льбтчик-спостері-

[’ea,kufin]

подушка;

4) attr.:

а. depot

observer

гач.

air-cushion

п протиповіт-

[‘eadroum]

дром. air-exhauster

п

амер.

[’earig,zo:sta]

aepo-

п витяж-

ний вентилятор. air-fighter [‘ea,faita] п літак-винищувач. air-fleet [’eafli:t] повітряний флот.

[‘eafail]

несуча

іграшку);

air-barrage [’ca,bera:3] п повітряне загородження (аєростатами). air-base [‘eabeis] п авіабаза. air beacon [’go’bi:kon] п авіамаяк. air-bed [’eabed] п надувний гумовий матрац. air-bladder [’ca,bleeda] п плавальний міхур. air-blast [‘cabla:st] 1. п 1) повітряний струмінь; 2) тех. накачувати повітря

air- conditioning

airfoil

т 1) повітря-

на куля (тож про дитячу 2) aepocrar.

вебла

ailing [’eilin] 1. adj ухвбрий, нездоровий; 2. п нездоров'я; нездужання. ailment [‘eilmant] п нездорбв'я; неaim

ain't [eint] скор. posm.=are пої; diaa.=am not, is not; have not.

п

(rac

поверхня;

aerofoil)

профіль

ав.

(крила);

крило, дужка. air force [‘ea,fo:s] п 1) військово-повітряний флот, військово-повітряні сйли; 2) аеродинамічна сила; сила реакції повітря. air-gas [‘coges] п 1) карбюрбване повітря; 2) горюча суміш. air-ga(u)ge [’sageid3] манометр. air-hammer [’ea,hema] п пневматичний молот.

air-highway [‘ea,haiwei] п ав. повітpana траса. air-hole [’eahoul] п 1) продуховина; відтулина; 2) ополонка; вітряна яма.

air-hostess [’ea,houstis] ниця, стюардеса.

3) ав.

по-

п бортпровід-

airily [‘earili] adv 1) легко, грацібзно; 2) легковажно, без турббтио

airing

(/єогід|

п

2) прогулянка пажі.

1) провітрювання; верхи

або

в

аїг-іаскеї [’ea,d3eekit] п ав. ний рятувальний нагрудник.

скі-

надув-

airless |/єоії5| adj 1) безповітряний; 2) душний; безвітряний airline [‘ealain] п авіалінія

air

finer [’ea,laina] п лайнер. пасажирський рейсовий літак air mail [‘eameil] п повітряна пошта, авіапошта airman

тор:

|/єотап)

п

1) льотчик,

2) авіаційний

аїг-таг5бнаї

авід-

механік

[’ea,ma:fl]

п

маршал

авіації air-mechanic [‘eami,kaenik] п бортмеханік. air-monger |‘ea,mAngo] п фантазер airplane |"єгрісіп| п. 1) асроплдн, літак; service а. військовий літак; 2) attr.:

а. observer

спостерігач.

air-pocket яма;

air-port

[’ea,pokit]

2)

тех.

[’eapo:t]

амер.

п

раковина

льотчик-

1) повітряна (в металі).

п аеропорт.

air

35

air-power

[‘eapaua]

п

могутність

у

повітрі.

air-powered [’ca,pauad] adj пневматичний. air-proof [’eapru:f] =air-tight. air-quenching [‘ea,kwentsin] п mer. повітряне

air raid

гартування.

[‘eareid]

п повітряний

на-

літ. air-raid [’eareid] adj повітряний, авіаційний; вітряна

a.-r. alarm, a.-r. alert поTpuBora; a.-r. shelter бом-

Gocxdsuule;

A.-r. precautions

протиповітряної air-route

засоби

o6oponn.

[/earu:t]

п

авіалінія,

повіт-

ряна траса.

аїг5сгем | |/єг5кги:)

п.

повітряний

гвинт, пропелер. військ. споair sentry |'єо,зепігі) стерігач за повітрям. air-shaft [‘eafa:it] п вентиляційна шахта. air shed [’eafed] п ангар.

[‘coSip]

п дирижабль;

повіт-

ряний корабель. airship tender [‘eafip’tenda] плавуча база аеростатів.

п

мор:

air show (,єо"їоц) п радіопостанбвка. airsick [’ea,sik] adj що погано переносить повітряну подорож. airsickness [‘ea,siknis] п повітряна хвороба. air speed [‘easpi:d]

літака, air-speed indicator п ав.

meter

п ав.

швидкість

[‘ea,spi:d’indikeita]

покажчик

air-speed

швидкості

літака.

("єг,5рі:д"ті а) =air-

-speed indicator. air spraying [’cospreiin] п розбризкування з літака. Air Staff |/єо5іа:ї) п штаб військовоповітряних

air-stop

сил.

[’eastop]

п станція

або

по-

садочний майданчик для пасажирських вертольотів. air strip [‘castrip] п злітно-посадочна доріжка.

air

target

|/єоа:сії)

п

повітряна

ціль, мішень.

air-tight для

enone

adj

непроникний

[‘eata’ea]

літака

на

п 1) пересадка інший;

2)

а. (guided)

missile

ряд класу

«повітря--повітря».

з

attr.:

(кербваний) сна-

air-to-ground [‘cate’graund] adj: a. (guided) missile (керований) сна-

ряд класу «повітря- -земля». air-torpedo [‘eato:,pi:dou] п авіаторпбда. air-track ('єзігек) =airway 1). air-unit [‘ea,ju:nit] п авіаційна частина. airway Г'єомеї) са; авіалінія; ний штрек. 3*

стотлйивий,

цібзний;

aisle

[ail]

4) весблий.

п

1) архт.

(особл. на

а.-К.).

п 1) повітряна тра2) гірн. вентиляцій-

[a’kin]

adj pred.

споріднений;

рідний, he

близь-

is а.

nm

to

[a‘la:m| І. п 1) тривбга; мепаніка, страх; тушня, сумяття; 2) бойова тривога, сигнал тривоги; air-raid а. повітряна тривога; а. ої gas хімічна тривбга; a. for instruction учбова тривога; to Bye the a. оголошувати. TpuBory; a. horn curнал тривоги; a. system снстана подачі сигналів тривбги; 2. о 1) піднімати тривогу; 2) лякати, тривожити; турбувати, хвилювати; alarming news дн вісті. alarm-clock [a/la:m‘klok] п будильник. alarmist Га"а:тіві) п панікер; поширювач тривожних чуток. alarm-post ГзЧа:троцяї| п місце збору військ під час тривоги. alarum |е'їєагепті) п 1) поет. =alarm1; механізм

6610 в будильнику; будильник. alas |з"Та:5) int на жаль! Albanian [el’beinjan] 1. adj албанський; 2. п 1) албанець; албанка; мова.

albatros [‘elbatros] п альбатрос. albeit [o:l’bi:it] conj заст. хоч; протб; однак,

success він успішно

алі;

he tried,

намагався,

бі-

за-

болонь.

спирт;

wood

а.

деревнійй

спирт;

2) айг.: a. thermometer спиртовий термометр. alcove [‘elkouv] п алькобв, ніша. alder [/o:lda] п вільха. alderman ['o:ldamon] л олдермен, член муніципалітету. aldern [‘o:ldan] adj вільховий. ale [eil] п пиво, ель. aleatory [eiliatari] adj заст. випадковий, alee [a’li:] adv, adj pred. мор. під вітром; hard a. стерно під вітер! ale-house ‘eilhaus] п пивна. alembic {a’lembik] п заст. перегінний alert Го"їз:ї| 1. adj 1) насторожений, пильний; 2) провбрний, жвавий, меткий; 2. п тривдга; сигиал три-

alarm

2) албанська

на

бот.

алебастр,

лоподібний.

3)

п

куб; перен. through the а. of fancy крізь призму уявлення.

гіпс.

будильника;

[el’ba:nam]

me

alacrity jo‘leekriti] п жвавість; готбвість; охдчість, запопадливість. alar [’eilo] adj 1) крилатий; 2) кри-

дзвін

проба

alchemist [‘elkimist] п алхімік. alchemy [’celkimi] п алхімія. аїсопої [’elkahol] п 1) алкоголь,

в розладі.

він мені родич. alabaster |[‘alaba:sta]

a test

неф

[‘eidgaks] п Аякс. [a’dzog] adv дрібною риссю; підтюпцем. a-kimbo |з"кітбоц) adv взявшись у боки; руки в боки (Ta With arms кий,

2) attr:

боковий

Ajax ajog

akin

бумін; лок.

alburn(um)

ajar І Га"Фза:| adj pred. прочинений; the door stood а. двері були прочинені.

adv

|‘elbam] п 1) альбом; 2) кийга автбграфів видатних людей. albumen [‘elbjumin] п 1) хім., біол. білок, альбумін; 2) білок (яєчний). albumin [‘elbjuminj п хім. 1) аль-

rpa-

ait [eit] п заст. острівбць

ajar Il |о'дза:|

album

3)

легковажний;

(корабля, храма); 2) прохід (між рядами місць у театрі, аудиторії тощо); 3) крило будівлі, флігель; 4) проліт (цеху). .

2)

Я

[‘ea’tait]

повітря, герметичний.

air-to-air

airwoman [’cea,wumon| п жінка-пілот, JIbOTUHLA. airworthiness [‘ca,wa:dinis] п придатність до польотів. airworthy [‘ca,wo:di] adj придатний до польоту (про літак). airy |"єзгі| adj 1) повітряний; 2) пу-

річці).

air-scout [‘ca,skaut] п повітряний розвідник. air-scouting |"єо,зКаціїр)| п спостербження в повітрі; спостереження за небом; повітряна розвідка.

airship

ali

without

проте

без-

albescent [el’besnt] adj що білішає, стає білим. albinism |‘eelbinizm] п альбінізм, відсутність пігменту в шкірі. albino [eel’/bi:nou] п альбінбс. Albion [‘elbjan] п пост. Альбідн, Англія.

вбги;

оп

the

а.

насторожі;

3.

о

|) привести до стану готовності; 2) зробити пильним. alertness [o’la:tnis] п 1) пільність, настороженість; 2) проворність,

жвавість. ale-wife [‘eilwaif] пивної; 2) вид

п

1)

господарка

американського

осе-

ледця.

аїїаїїа

[eel’felfa]

alfresco

п бот.

[el’freskou]

критому

люцерна.

adv, adj па від-

повітрі.

alga [’elga] п (рі algae) морська водорость. algae [‘al’d3i:| рі від alga. algebra [’aeldgibra] п алгебра. algebraic(al) [,celdgi’breiik(al)] adj алгебраїчний. Algerian Цагі"Фзіогіоп| ський;

alias

ний);

2. п

("еійсез|

1. adj

алжирець;

І. adv

2. п вигадане

інакше

ний;

2.

п

інозбмець,

юр.

(зва-

ім'я.

alibi [‘elibai] п sop. алібі alien [‘eiljan] 1. adj чужий; 3. о поет.,

алжир-

алжирка,

інозбм-

чужоземець;

відчужувати

alienate

|[’eiljaneit]

2)

відштовхувати,

відчужувати; / примушувати

відвернутися. alienation [,eilja’neifn] п 1) відчужування; 2) мед. божевілля (звич. тепіа! а.); 3) віддалення, відчуженість.

alien-enemy [‘eiljan,enimi} n підданець ворожої держави, якіїй проживає в країні. alienism [‘eiljanizm] п 1) станбвище інозбмця в чужій країні; 2) психіатрія.

all

36

ali

alienist [‘eiljanist] п психіатр. alight I [o‘lait] о 1) сходити (з трамваю тощо -- out Me from); 2) спускатися, сідати (про птахів, комах; на--оп, upon); 3) ав. приземлятися. alight II [o’lait] adj pred. 1) засвічений;

the

lamp

was

а.

лампа

була засвічена; 2) освітлений; 3) у вогні. align [a’lain] о 1) вишикбвувати; шикувати (ся); ставити

в ряд, вирівню-

вати; 2) націлити, навести; 3) тех. випрямляти. alignment [a’lainmont] п 1) вирівнювання;

регулювання;

2) військ. 3) створ;

вивірювання;

шикування; лінія стрбю; горизонтальна проекція.

alike [a‘laik] 1. adj pred. схбжий, подібний, такий самий; they are a. BOHM так

aliment

схожі само,

одйн

на бдного;

подібно,

[‘elimant]

2. adv

однаково.

1. п 1) їжа, харч;

живлення; 2) утримання; 3) матеріальна і моральна підтримка; 2. и 1) утримувати (когось); 2) підтримувати. alimentary [,eli’mentari] adj 1) поживний;

2) що canal,

харчовий;

провбдить; 3): а. травний тракт. alimentation [,elimen’teifn]

чування;

годівля;

2)

підтримка.

alimony

[‘elimani]

п

живить, а. tract

п 1) xap-

утримання;

1)

виплата

утримання розлученій дружині; аліменти; 2) харчування; 3) утри-

мання. aline Го"аїп) =align. aliquant [‘elikwont] adj мат. некратний. aliquot [‘elikwot] adj мат. кратний. alive [a’laiv] adj pred. 1) живий, céред живих; а. and kicking живий і здорбвий; спбвнений життя; he is still а. він ще живий; no man а.

ніхтб

у світі;

any

людина, будь-хто,

man

а. кбжна

хто-небудь, хтось;

2) жвавий, бадьорий; look а. жвавіше!, швидше!; 3) чуйний; сприйнятливий (до -- 10); що цілком усвідомлює (щось — to); to be fully a. to the danger Ясно усвідомлювати небезпеку; are you a. to

what is going оп? ви усвідомлюєте (відчуваєте), що відбувається?; 4) що кишить, запбвнений, забитий (чимсь -- with); the pond is a. with fish став кишить рибою; the river

із a. with boats ріка була забита човнами; 5) діючий, працюючий, на ходу; to keep а. підтримувати (інтерес,

розмову,

вогонь

і т.

д.);

6) ел. (що перебуває) під напругою. alizarin(e) Га"ігагіп) п хім. алізарийн. alkali [‘elkalai] п (pl -s, -es [-z]) 1) хім. луг; 2) амер. солончакбвий грунт; 3) місцєвість, багата на солончаки; 4) attr.: a. soils солончаки.

alkalimetric

(,їкої"теїік|

алкаліметричний. alkalimetry [,zlka/limitri] ліметрія.

alkaline alkaloid

allegedly Го"едзіаїі) ae Hes allegiance [a’li:dgons] п 1) вірність; відданість; 2) іст. альна залеж-

adj хім.

п хім. алка-

ність,

allegoric(al)

|‘elkolain] adj хім. лужний. [‘elkaloid] п хім. алкалоїд.

all [o:l] pron indef. 1. як прикметник 1) весь, вся; все, всі; a. day (long) весь

дейь;а. the

time

весь

час;

2) всякий, всілякий; in а. Bespects у всіх відношеннях; beyond a. doubt поза всяким сумнівом; а. and sundry кбжний і всякий; Bei разбм і кожний зокрема; 2. як прислівник цілком; the pin was а. gold шпилька була цілком (вся) з 30лота;

а.

alone

а) у пдбвній

самоті;

б) без усякої допомдги; самостійно; а. over а) всюди, скрізь; а. Over the world по всьому світу; б) цілKOM,

повністю;

she

is her

mother

а.

over вона вйкапана мати; it is а. over with him все кінчено з ним; а. around кругом, з усіх боків; а. round

a)=a.

a. along том,

around;

весь

час;

відразу;

a.

б) =all-round;

a. at once the

more

pan-

50

THM

більше; a. the rage (дуже) в MOді; a. the same однаково, байдуже; 3. як іменник 1) всі, все; a. agree всі згодні; a. is well все в порядку; а. із well that ends well присл. все mo6pe, що добре кінчається; кінець -- ділу вінець; 2) ціле; 3) все майно they lost their а. іп the fire вони втратили все своє майно під час пожежі; after а. зрештою; а. told усі без винятку; іп а. цілком, повністю, усього; a dozen іп a. усього

діожина;

а.

іп а.

повністю;

в цілому; а. but майже, трбхи не; he а. but died of his wound він трбхи не вмер від своєї рани; at а. взагалі,

збвсім,

цілком;

І shall

be

late if I соте at a. я спізнюся, AKWO взагалі прийду; not at а. a) анітрбхи, аніяк; б) будь ласка, нема

за

що;

опсе

Їог а. назавжди;

а. опе (цілком) байдуже; it is а. опе to те мені це байдуже; he is

not guite a. there він не при своєму розумі; голові.

у нього

бракує

Allah [‘ela] п Аллах. all-around [‘o:laraund]

клепки

гатоборство. allay [a’lei] о 1!) заспокбювати хвилювання,

паніку);

в

6a(біль,

полегшувати;

2) a aie послаблювати. all-clear Vklia] п сигнал відбою Б тривоги. allegation [,ela’geifn] п 1) заява (особл. перед судом, трибуналом); 2) голослівне твердження. allege Го"едз3| о 1) твердити; 2) посилатися на; to a. illness посилатися на хворббу; 3) приписувати. alleged |з" едзідй) adj мнимий, позірний; the a. freedom of press іп саpitalist countries мнима свобода

преси

в

капіталістичних

adj але-

allegorize [‘eligaraiz] v зображати, вислбвлюватися, тлумачити алегорично. allegory [‘eligari] п алегбрія; емблема.

all-embracing (/о:Пт'ргеізід)| adj всеосЯяжний. allergic [a’la:dzik] adj 1) фізл. алергічний; 2) pred. розм. що має відразу до 4Orocb, що не перендбсить чогось. allergy |"єгіедзі) п фізл. алергія; підвйищена чутливість. alleviate [oa’li:vieit] о полегшувати (біль, страждання); пом'якшувати. alleviation [a’li:vi’eifn] п полегшення; пом'якшення. alley I [‘eli] п 1) алея; лінія; it is up your a. перен. це по вашій лінії; 2) вузький провулок; blind а. завулок, тупик; 3) прохід між рядами;

динку;

alley

П

країнах.

проїзд

або

прохід

4) кегельбан.

(тож ally)

[‘eli]

до

2) i 3).

All Fools’

day

[’o:l’fu:lzdei]

перше квітня. all-honoured (о: опо)

бу-

п марму-

рбва кулька (для дитячої гри). alleyway [‘eli,wei] п amep.=alley

I,

п жарт.

adj всіма

ша-

ндваний. alliance [a’laians] п 1) союз; альянс; Holly А. іст. Священний Союз (18іЗяр 2) шлюбний союз; 3) рід-

ня, родичі; Лу заст. союзники. allied Го"laid] adj 1) собзний; A. Powers союзні держави; 2) споріднений, близький; a. sciences суміжні галузі науки. alligation [,eli’geifn] п 1) змішування,

суміш;

сплав,

стоп

(металів);

2) мат. правило змішування. alligator [‘eligeita] п 1) зоол. aniraтор (американський крокодил); 2) тех. каменедробарка; 3) attr. крокодиловий, з крокодилової шкіри.

all-in-all

п спорт.

[,ala’gorik(al)]

горичний.

[/o:lin’o:1]

1. п все (для ко-

гось); предмбт любові; 2. adj дуже важливий, вирішальний; 3. adv цілKOM; в цілому; пдвністю.

alliterate [o’litareit] о літ. алітерувати, alliteration [a,lita’reifn] п літ. алітерація. all-metal [’o:l’metl] adj суцільнометалбвий.

allocate

[‘elakeit]

о

1)

розміщати,

розподіляти, призначати (to); асигтувати; амер. резервувати, бронювати (кредити і т. п.); 2) локалізу-

вати.

allocation

[,zla’keiJn]

п розміщення,

розподіл; призначення. allocution [,elou’kju:fn] звернення

випадках).

з промдвою

п

промова,

(в урочистих

all

37

allogamy

[a/logami]

п бот.

алогамія,

чужозапилення.

allopath [‘elouped] алопат. allopathy Га"оробі| п алопатія. allot [alot] о 1) розподіляти; давати;

наділяти;

призначати,

давати; to а. credits надавати дити; to а. а task покладати дання;

2) військ.

ду.

вводити

до

розна-

крезавскла-

allotment [a’lotmant] п 1) розподіл; оп а. при розподілі; a. of billets військ. розподіл (або призначення) квартир; (фоноїв);

2) бух. 3) доля,

перерахування частка; 4) не-

велика земельна ділянка, відведена під город; наділ; 5) військ. введення до складу. allottee |оіо"їі:| земельну

п той,

ділянку;

хто одержує орендрібний

дар. all-out [’o:l’aut] 1. adj 1) повний, цілковитий; тотальний; з застосуванням усіх сил і ресурсів; 2) що йде напролом; рішучий; a.-o. attack рішучий наступ; 2. adv 1) з усіх сил; всіма засобами to go а.-о. боротися з усіх сил; 2) сповна, повністю, цілKOM.

all-overish

[,0:l’ouverif]

adj розм.

що

нездужає.

правка; 9) pl постачання; забезпечення; 2. о призначати (видавати) суворо обмежений або чітко визначений пайок або грошовб постачан-

ня. allowedly ним

чином;

ваний;

1 was

wrong

ви-

знаю, що я був неправий; we cannot a. of such an excuse не можемо прийняти (зважити Ha) TaKé виправдання; 4) давати, регулярно виплачувати; субсидувати; Г а. him

200 roubles а year я даю йому по 200 карбованців на рік; 5) амер. заявляти, стверджувати; а. те! дозвольте (мені)|; we have allowed for twenty people ми були готові зустріти (прийняти) двадцять осіб. allowable [a’lauabl] adj 1) допустимий, припустимий; 2) дозволений; законний.

allowance [a’lauons] 1. п 1) дозвіл; 2) допущення, припущення; зважання; взяття до уваги; a. must be made for his age слід зважити на його дачі;

Bik; 3) знижка; пайдк;

at

по

4) норма а.

ви-

необмежено;

а. of ammunition бойовий комплект, запас боєприпасів; 5) (річне, місячне і т. д.) утримання; кишеньKoni гроші (на повсякденні дрібні витрати); family а. допомога багатосімейним; 6) тех. припуск; допусх; 7) спорт. фбра; 8) арт. по-

а.

прийнято;

steel

steel

f[a’loi]

2) за за-

all-powerful гутній.

легована

сталь;

а.

малолегбвана

сталь;

1) стбплювати,

сплав-

[9:l’pauaful]

all-purpose

|/о:Ї/ра:роз|

adj adj

до-

всемоупівер-

сальний, для всьдго придатний. all right [’o:I’rait] 1. adj pred. у порядку; цілком задовільний; she is а. г. вона почуває себе добре, у неї все гаразд; everything із а. г. with your plan ваш план пройшов (або прийнятий) добре, все гаразд

з вашим ком

планом; 2. adv добре, ціл-

задовільно;

як

треба;

3.

int

гаразд!, згбда!, згоден! [’9:l’raund] adj багатостобагатобічний;

всебічний;

круговий; a.-r. man різносторбння лодина; a.-r. price ціна, що включає накладні витрати. allseed [’o:I,si:d] п бот. багатонасіннева рослина. allspice [‘o:lspais] п бот. пімент, ямайський перець, запашний перець.

all-steel

[’o:I’sti:l]

вий. allude [a’lu:d]

alluvion [a‘lu:vjan] п 1) нандс, naMHB; наносна земля; 2) =alluvium. alluvium f[o/lu:vjam] п (рі alluvia, alluviums)

adj суцільностале-

ний;

ally

(на —

to);

1) алювій,

|"з:Ї"миі) з чистої

I 1. по

moment

алюві-

adj

союзник;

тимчасовий

Га"аї)

чистошерстя-

вовни.

[/elai]

а.

союзник;

з'єднувати;

to

a.

ої

2. v

oneself

вступати в союз, єднатися, з'єднуватися (з — to, with); to be allied іо бути тісно зв'язаним 3; бути близьким або спорідненим; мати спільні риси 3. ally II [eli] п мармурдва кулька (для дитячої гри); to give smb. а fair show for ап a. чбсно ставитися по відношенню до когось, дати комусь можливість відігратися, almanac |/о:Ї тапегК) п календар; альманах.

almighty [o:l’maiti] 1. adj 1) всемогутній; 2) розм. дуже сильний; страшенний; we had ап а. row у нас стався великий скандал; 2. adv розм. страшенно, дуже; а. glad страшенно (дуже) радий; 3. п the А. (всемогутній) бог.

almond

[/a:mand]

п

1)

мигдаль;

2) анат. мигдалевидна залоза, мигдалик; 3) attr. мигдальний, мигда-

левий. almond-eyed [’a:mend’aid] adj з мигдалевидним po3pi3zom очей. almond-shaped _[‘a:mand,feipt] adj мигдалевидний.

almost [’o:lmoust] adv майже, мало не; I a. began to laugh я мало не засміявся. alms

о натякати

геол.

альні формації; наносні утвбрення; 2) айг. a. period четвертинний період, четвертинна систбма.

all-wool

ляти (метали); 2) підмішувати, мішувати (чогось -- with).

ронній,

that

1) дозвбле-

визнанням.

treated

2. о

няється (не дозволяється); 2) надавати, робити можливим; this gate allows access to the garden через ці ворбта можна пройти у сад; 3) допускати, припускати, визнавати; брати до уваги, враховувати, зважати, робйти знижку, робити

І a.

як

adv

alloy 1. п |'єгізі) 1) стоп; сплав (металів); 2) домішка, лігатура; 3) проба (дорогоцінного металу); 4) |з'Їзі| ддмішка (чогось поганого до хорошого); happiness without а. нічим не затьмарене щастя; 5) attr. лего-

no6pe!, all-round

милки;

[a’lauidli]

гальним

allow |е"ЧТац) о 1) дозволяти; smoking is not allowed палити заборо-

поправку (на щось -- for); he must а. for some mistakes він повинен врахувати (зважити на) дбякі пб-

alo

[a:mz]

п

(рі

без

змін;

звич.

(на щось —

вжив. як Sing) милостиня. alms-deed [’a:mz,di:d] п благодійний

All-Union [/a:l’ju:njan] adj всесоюзний. all-up [/o:lap] п ав. загальна вага

alms-house [’a:mzhaus] п богадільня. almsman [/a:mzman] п той, хто живб

(літака, екіпажу, пасажирів, вантажу тощо) в повітрі, суцільна польотна Bara. allure [a’ljua] о 1) заманювати, приваблювати, вабити, принаджувати; 2) зачаровувати, полонити.

aloe [’elou]

згадувати;

посилатися

10).

allurement

[a’/ljuamant]

принадність, чарування.

п 1) принада;

привабливість;

2)

3a-

alluring foa/ljuarin] adj спокусливий, принадний, привабливий; чарівний; а. prospects заманливі перспективи. allusion [a‘lu:zn] п 1) натяк; 2) згадка; посилання про allusive |з"и:5іу| adj 1) що містить в собі посилання або натяк (на-to); 2) алегоричний. alluvia [a’lu:vja] рі від alluvium. alluvial fa’lu:vjal] adj геол. наносний, намитий (грунт); алювіальний; а. deposit eipx. розсип, розсйпище; a. gold гірн. розсипне 30J10TO.

(добродійний)

милостинею,

акт.

жебрак.

п 1) бот. албе; American

а. столітник; (проносне).

aloft

[a‘loft]

2)

adv

рі

фарм.

1) вгорі,

сабур

на

висо-

чині; нагору; 2) мор. вгорі, на марсі, на реях; to go а. розм. померти. alone |ja‘loun| 1. adj pred. один, сам; одиндкий,

CaMOTHiH;

he can

do it a.

він може це зробити сам; to leave а. to let а. дати спокій (комусь); let а. не кажучи вже про; 2. adv лише, виключно, тільки; he a. can

do

it

лишбе

він

може

це

зро-

бити.

along f[a’lon] 1. adv 1) вперед; let us walk а. ходімо далі; 2) разом з собою; he brought his instruments а. він приніс з собою свої інструменти;

(all)

внаслідок; all а. весь

a. ої розм.

через, з-за,

a. with разом, укупі; час; come a.! ходім(о)!

amb

38

alo

to get a. досягати Успіхів; get a. with you! геть звідси!; 2. prep вздовж, по; we went a. the street ми nil по вулиці (вулицею); a. the river понад річкою, вздовж ріки.

аїопе-5Поге берега.

alongside

[a’lon’So:]

[a/lon’said]

adv

adv пліч-о-пліч,

поруч (¢— of). aloof [o’lu:f] adj pred, adv ee

вздовж

віддалік,

(що зна-

бсторонь;

to

hold (іо keep, to stand) a. триматися OCTOPOHb. alooiness [o’lu:inis] п відчуженість; байдужість, aloud [a‘laud] adv 1) голосно; вголос; 2) розм. сйльно; відчутно; помітно, страшенно; it reeks а. страшенно смердить. alow [a‘lou] adv внизу, в нижній частині судна. аїр [lp] п гірська вершина; гірське пасовйсько в Швейцарії. alpaca [el’pake] п 1) зоол. альпака; 2) вовна

альпака.

alpha [‘elfa] п 1) альфа (перша літера грецького алфавіту); А. and Omega перен. початок і кінець; основче, головне; 2) астр. головна зірка сузір'я. alphabet {’alfabit] п алфавіт, азбука, абетка.

alphabetic(al) |,геїїо"Бебік (21)) adj алфавітний; азбучний, alphabetically [,zlfa’betikali] adv в алфавітному порядку. Alpine [‘elpain] adj альпійський. alpinist {‘celpinist] п альпініст. already [o:l’redi] adv вже.

also

alt

[‘o:lsou]

adu

теж,

також.

[elt] п: in a. муз. октавою вище; перен. в піднесеному настрої.

altar

[‘o:lte]

п

вівтар,

олтар.

alter [‘o:lta] о зміняти(ся), переробляти; to а. one’s mind передумати,

перерішити. alteration [,o:lto’reifn]

п

1) зміна;

перерббка; 2) ремонт (будинка); 3) деформація. alterative [’o:lterativ] 1. adj що викликає зміни (призводить до змін); 2. п мед. засіб, що підвищує 6б-

мін речовин. altercate [’o:ltakeit] о сваритися, сперечатися. altercation La:lta’keifn] п чвара, сварка. alternate 1. adj [a:l’ta:nit] переміжний;

перемінний,

змінний;

що

чер-

гується; оп а. days через день; а. angle мат. протилежний кут; 2. о f{’o:lta:neit] чергувати(ся); 3.n {o:l’ta:nit] амер. заступник, замісник. alternating [‘o:lta:neitin] adj змінний, перемінний; що чергується; а. сигrent ел. змінний струм (скор. а. с.); а. motion тех. зворбтно-поступальний

рух.

alternation

[,o:lta:’neifn]

п чергуван-

ня; а. of day and night зміна au» і ночі. alternative [o:l’ta:nativ] 1. п альтернатйва, вибір; there is no other a. нема іншого вибору; 2. adj 1) взаємовиключаючий; 2) змінно діючий,

although навіть; altimeter

альтернативний; змінний.

[o:l60u] сопі хоч; Komi б незважаючи на те, що. [‘eltimi:ta] п альтиметр,

висотомір

altitude

|‘celtitju:d]

сота над сбтний.

alto

п 1) висота;

рівнем

[‘eltou]

1) альт

п

моря;

(рі -os

(голос

2) attr.

[-ouz])

і струнний

теор.

муз.

|геНо"Кіи:тіціав|

висококупчасті

altogether цілком;

п ме-

хмари.

[,o:lta’geda]

загалом;

ви-

інстру-

мент); 2) контральто.

alto-cumulus

ви-

have

[,aemo’ta:rif]

фесійний;

to leave

adj 1) непро-

дилетантський;

2) невмі-

лий. amative [’emotiv] adj 1) влюбливий; 2) люббвний. amatol [‘emetol] п аматбл (вибухова речовина).

атаїогу

[’amotari]

2) що

любить,

adj 1) любовний;

люблячий.

amaze [a’meiz] 1. о вражати; 2. п поет. здивування. amazement [a’meizmont] п дивування, здивування amazing [a’meizin] жаючий;

adj разючий,

дийвний,

вра-

дивовижний.

Amazon [‘cemazon| п амазднка. ambages Ц|гепіРеідзі:2| п рі книжн. 1)

натяки,

церемднії;

зволікання;

1. adv зовсім,

you

amateurish

ambassador

манівці;

2)

тяганина.

[cem/‘beseada]

посланник;

а.

п 1) посбл,

ехігаогдіпагу

апа

it а. ви повинні збвсім це облишити; а. | am not sorry I stayed with

plenipotentiary

them

повноваження AKOTO не обмежуються теритбрією однієї якодїсь держави; 2) представник; посланець;

загалом,

я

не

жалкую,

що

залишився з ними; 2. п: іп the (або ап) а. розм. огблено (про модель художника). alto-relievo [‘eeltouri/li:vou] п (рі

[-ouz]}) мист. горельєф. alto-stratus [‘celtou’streitas] п mereop. високошаруваті хмари. altruism [‘eltruizm] п альтруїзм. altruist [‘eeltruist] п альтруїст. altruistic (,ггйги"ї5НК) adj альтруїстичний,

alum

[‘elam]

п хім. галун.

alumina Їз"Ци:тіпо)

бкис

ni) колишній вихованець школи або університету).

анат.

am

adj

(даної

фон. альвеолярний; а. abscess мед. флюс. alveoli eel’violai] рі від alveolus. alveolus [el’vialas}] п (рі alveoli)

always

[el’viala]

anar.,

альведбла.

[/o:lwas]. adv завжди,

[em, am, m] 1-а особа sing pres. від to be.

amadou [’eemodu:] п трут. amalgam [a’melgem] п 1) амальгаMa; 2) суміш

amalgamate

(тож nepen.).

[o’meelgameit]

о 1) спо-

лучати(ся) з ртуттю; амальгамувати; 2) перен. об! єднувати (cA) ; cno-

лучати(ся); зливатися. amalgamated [a’‘meelgameitid] adj cnoлучений; об'єднаний. amass [o’mes] v збирати; скупчувати, нагромаджувати. amateur [‘amoato:}] п 1) любитель, аматор; 2) attr. любительський; a. theatricals любительський спектакль,

аматорська вистава; ня самодіяльність,

a. art худбж-

посол;

когось. ambassadorial

smb.’s діяти

посол,

а. репревід імені

[zm,besa’do:riel]

посбльський;

ambassadress жина

і пов-

а. at large

вісник; to act as зентувати когось;

adj

посланницький.

[eem’beesadris]

посла;

2)

п 1) apy-

жінка-посол;

представниця; посланниця; вісниця. amber [’zmba] п 1) янтар, бурштин; 2)

п rauHo3ém;

алюмінію. aluminium [,lju’minjam| п алюміній. aluminous [a‘lju:minas] adj глипозбмний; галунбвий. aluminum [a‘ljuminam] амер.--аїитіnium. alumni [a‘lamnai] pl від alumnus. alumnus [a/lAmnas] лат. п (рі alum-

alveolar

новажний

надзвичайний

attr.

янтарний;

жовтий

(про

сигнал вуличного руху). ambergris [/embagri:s] п сіра амбра.

ambidexter дина,

[‘aembi’deksta]

що

однаково

1. п 1) лю-

вільно

володіє

обома руками; 2) дворушник; 2. adj І) вільно володіючий обома руками; 2) дворушницький, ambidexterity [‘aembideks‘teriti] п 1) однаково вільне володіння обома руками; 2) дворушництво. ambidext(e)rous |’eembi’dekstras] adj дворушницький.

ambient

[‘embiont]

adj

оточуючий;

облягаючий

ambiguity

[,zmbi’gju:iti]

значність;

2)

п

1)

невизначеність,

двонеяс-

ність.

ambiguous

[am’bigjuas]

значний; 2) неясний; непевний; сумнівний.

ambit

[‘embit]

цевість,

п

околиця;

adj 1) двоневизначений;

1) отбчення, 2)

межі;

місперен.

галузь, сфера; within the a. ої в межах; у сфері, в галузі, 3) архт. відкритий простір навколо споруди.

ambition ство,

[em’‘bifn]

амбіція;

2)

п

1)

честолюб-

прагнення,

мета,

мрія; it is his а. to become an aviator його мета-- стати льотчиком. ambitious [em/biJas] adj 1) честолюбний; 2) прагнучий; бажаючий (чогось — ої); а. of power властолюбний;

що

претензійний.

прагне

до

влади;

3)

amb

39

amble |’ambl| 1. п 1) інохідь; 2) легка хода; 2. uv 1) йти інохіддю (про

коня); 2) їхати на іноходдці; 3) іти дрібними кроками або легкою ходою.

амброзія,

їжа

міф.,

богів; 2)

с. г.

перга. ambulance |/сетіціоп5| п 1) польовий госпіталь; санітарний загін; 2) санітарна машина, карета швидкої допомоги; 3) attr. санітарний; a. airplane санітарний літак; а. airdrome амер. евакуаційний aepoдром; a. car машина швидкої допомоги; а. Ігаїй санітарний поїзд; а. transport амер. транспортне судно, що перевозить поранених та хворих. ambulance-chaser [’ambjulons,tfeisa| п UMep. розм. юрист, що веде справи потерпілих від вуличного або залізийчного транспорту. ambulant |‘eembjulant] adj мед. 1)переміжний, що міняється (про біль); 2) що переходить з одного місця на інше (про хворобу); а. erysipelas блукаюча бешиха; 3) що не потребує постільного режиму (про хворобу).

ambulatory

[‘ambjulotari]

1. adj

1)

амбулаторний (про хворого); 2) пересувний; тимчасбвий; 3) мандрівний; 2. п 1) галерея для прогулянок; 2) амбулаторний хворий.

ambuscade

[,cmboas’keid]

1. п засід-

ка; 2. о 1) бути в засідці; 2) влаштбвувати засідку. ambush [’eembuf] 1. п засідка; to make

(або

to

lay)

ап

а.

робити

засідку; to lie in а. сидіти в засідці; 2. й 1) сидіти в засідці; засісти в засідку; 2) нападати з засідки. ameliorate |o’mi:ljareit] о поліпшувати (ся).

amelioration [a/mi:lja’reifn] п 1) поліпшення; 2) меліорація. ameliorative [a’mi:ljarativ] adj 1) що поліпшує(ться); 2) меліоративний. amen |"агтпеп) int амінь; хай буде так!; to say а. to smth. схвалювати

щось; погоджуватись на щось. amenability [a,mi:noa’biliti] п 1) відповідальність; підсудність; 2) піддатливість,

зговірливість;

3) схиль-

ність (до захворювань). amenable [a’mi:nabl] adj 1) відповідальний; підсудний; а. to law відповідальний перед законом; 2) зговірливий, слухняний; піддатливий;

a. to discipline який додержує дисципліни. amenably [a’mi:nabli] adv згідно, відповідно; а. правилами.

amend

to

[o’mend]

the

rules

з

о

1) поліпшувативносити резолю-

1)

ви-

2) поправка

і т. n.);

to

ап а. вносити

move,

to

поправку (до

резолюції

і т.

звільнення

(від недоліків, пороків);

4)

заст.

п.);

поправ-

п

(недоліків);

резолюції

propose

adj

[o’mendmont]

правлення

3)

полегшення,

(у перебігу

усунення; поліпшення

хвороби).

amends [a’mendz] п рі компенсація, відшкодування; to make a. for smth. компенсувати щось; відшкодувати збитки. amenity [a’mi:niti] п 1) приємність; лагідність; люб'язність, ласкавість, чемність; ввічливе повбдження; 2) рІ вигоди; 3) рі втіхи, задовблення; amenities ої home life втіхи сімейного життя. amentia [ei’menfia] п слабоумство, недоумство.

атегсе

[o’ma:s]

v

1)

накладати

штраф; 2) карати (чимсь — with). атегсетепі [a’mo:smant] п 1) грошовий штраф; покарання. Атегісап |о"тегікоп| 1. adj американський; 2. п американець; американка. Americanism [a’merikanizm] п американізм, Americanize [a’merikonaiz] о 1) американізувати; 2) вживати американізми.

American tiger [a/merikan’taiga] п 3002. ягуар. americium [,zmo‘risiam] п хім. амерйцій, радіоактйвний урановий елемент. Гегтібі5(| п мін. аметист. amethyst (,сеті"бізіаїп) adj амеamethystine тистовий.

amiability

[,cimjo’biliti]

любність;

люб'язність;

п

1) дружедоброзичли-

вість; 2) добродушність; вабливість.

amiable

[‘eimjabl]

ліоб'язний;

adj

1)

доброзйчливий;

3)

при-

дружній; 2)

ми-

лий, привабливий, приємний; 3) добродушний. amicability [,zemika “biliti] п дружелюбність, приязнь. amicable [’amikabl] adj дружній; полюбдвний; прийязний. amid [a’mid] prep cépen, посербд між, поміж; a. cries of welcome у вітальних вигуках.

amides [‘emaidz] п pl хім. аміди, амідо-група, аміно-група. amidships [a’midfips] adv 1) мор. в середині

корабля;

2)

ав.

біля

мі-

деля. amidst [a’midst] - атід. amiss [a’mis] 1. adj pred. 1) поганий; неправильний, невірний; not а. непогано; him

(ca), виправляти(ся); 2) поправки (до пропозиції,

ор роль соб

згідно

[o’mendabl]

amendment (до

ambler [‘eemblo| п іноходець. ambrosia [em/brouzjoa] п 1) перен.

amendable ний.

ато

there

з ним

is something

щось

негаразд;

а. with what

is

а? у чому справа?; 2) невчасний, несвоєчасний; 2. adv 1) погано, недобре, негаразд; пеправильно, невірно; to до (або to deal) а. ро-

бити промах, помилятися; робити недобре; to take а. тлумачити в поганий бік; ображатися; 2) недоречно; невчасно; to come невчасно; nothing comes

a. прийти a. to him

він нічого не пропустить, він з усім упорається. amity [’eemiti] п дружні або мирні стосунки. ammeter [‘cemita] п ел. амперметр. аттопа! [‘emonoal] п амондл (вибухова речовина). ammonia [a’mounjo] п хім. амійк; розм. нашатир; liquid а. нашатирний спирт. аттопіас [a’mouniek] adj хім. аміачний. ammonite [‘aemoanait] п палеонт. амоніт. ammonium [a’mounjam] п хім. 1) amoній;

2)

attr.:

а.

chloride

нашатир-

пий спирт, хлористий амоній. ammunition [,emju’nifn] 1. п 1) бойові припаси, боєприпаси; снаряди, патрони, набої; підривні засеби; мор. боєзапас; 2) attr. артилерійський, гарматний, снарядний; а. Бей амер. патронна стрічка; патронташ; а.

box

а)

ящик

з патронами

(на-

боями); б) корббка для кулеметної стрічки; a. depot артилерійський склад;

а.

establishment

склад

боє-

припасів; a. boots взуття казенного зразка; 2. о постачати бойові припаси.

amnesia

лення

amnesty

|ггпппі:2|2) п amuésia, ослаб-

або

втрата

[‘emnosti]

2. о амністувати.

amoeba

[a’mi:be]

amoebas)

amoebae

3004.

[a’mi:bi:]

пам'яті.

1. п

амністія;

(pl

amoebae,

п амбба.

pl від amoeba.

among [a’mAn] prep серед, між; а. smb.’s friends сбред своїх друзів; they discussed it а. themselves pour обговорили це між собою; do it a. you зробіть це вкупі; опе а. а thousand один з тисячі. amongst [a’mAnst] =among. amoral [e’moral] adj аморальний, неморальний amorous |гг'того5| adj 1) влюбливий; 2) закоханий (у-- ої); 3) ліобовний, амурний; а. songs пісні про кохання. amorousness [‘aemorasnis] п 1) влюбливість; 2) закоханість. amorphous [a’mo:fas] adj 1) безформний, аморфний; 2) некристалічний.

amortization [a,mo:ti’zeifn] п 1) амортизація; покриття (виплата, сплата) боргу; 2) юр. відчуження (відбирання) майна. amortize [a’mo:taiz] v 1) сплачувати борг; амортизувати; 2) юр. відчужувати (відбирати) майно. amount [a’maunt] 1. п 1) кількість;

а large a. of work багато роботи; 2) сума; підсумок; what is the a. of this? скільки це складає (стано-

вить)?

3)

ність;

2. о

важливість,

вага,

1) становити,

знач-

складати

(суму); дорівнювати (чомусь — to); the bill amounts to twenty roubles рахунок стандвить двадцять карбо-

anaemia [a’ni:mja] п мед. анемія, недокрів'я. anaemic [a’ni:mik] adj мед. анемічний. anaesthesia |,гепі:5"6і:2і2)| п анестезія, знеболювання.

ванців; 2) бути рівнозначним; this amounts to a refusal це рівнозначне

anaesthetic

відмбві; to a. to very little, not to a. to much не мати великого зна-

стезуючий засіб, наркотик. anaesthetize [’‘ni:s@itaiz] о анестезу-

чення.

вати, знебблювати. апа! [‘einal] adj анат.

amour [a’mua] п кохання, любов; любовна інтрига. amourette |,сети'теї фр. п любовна інтрижка. amperage Ц|гет'реогідз| п ел. ампераж, сйла електричного струму (виражена в амперах). ampere [‘empeo] п фіз. ампер. amphibian [am/‘fibion] п амфібія. amphibious [am/‘fibios] adj земноводний amphitheatre театр.

ample

Геетії,іоїа)

гатий

на

adj

амфі-

п

щось;

amplification

1) достатній; а.

room

місця

for

для

ба-

every-

всіх;

2)

[,azemplifi’keifn]

п

1)

силення.

amplifier

[’emplifaia]

п 1) рад. під-

силювач; 2)о0пт. лінза позаду об'єктива мікроскопа. amplify (|/єгтрійаї| о 1) розширювати; 2) розвбдитися про, докладно розповідати; 3) перебільшувати; рад. підсилювати.

4)

amplitude [‘eemplitju: all} i 1M) фіз. астр. амплітуда; 2) повнота, достаток; 3) широчінь, розмах (думки); 4) широчінь, простір; 5) військ. дальність польбту снаряда; 6) мор. райдн дії міни.

amputate

[‘eempjuteit]

о

відтинати,

ампутувати. amputation (,сетріиЧеї)п| ція; перен. видалення.

п ампута-

amuck

[a’mak]

adv:

to run

а. на-

падати на всякого зустрічного; ocкаженіло накидатися; шаленіти.

amulet |/гетіцій) п амулет. amuse [o’mju:z] о бавити; розважати;

you

а. me

amusement забава.

ви

мене

смішите,

|а'тій:2топі)

amusing [e’mju:zin] смішний.

п розвага,

adj

забавний,

amyloid |"гетіїоід) 1. adj крохмальний, крохмалистий; 2. п амілоїд. J |геп, on, п| грам. неозначений член або артикль (перед голосними

і німим

Б): ап

apple,

ап

inventor,

ап undertaker, an hour (див. Toc agua) an Il fen] conj заст. якщо. ana [‘a:na] п 1) збірник анекдотів, спбгадів,

оповідання

anachronism нізм.

висловів; 2) рі анекдоти,

ппро якусь осббу.

[a/neekranizm]

п анахро-

1. adj ане-

знеболюючий;

[,zena‘lodgikal]

логічний,

2)

analogous

зад-

adj 1) ана-

побудбваний

фігуральний,

ане-

п рі літератур-

ний збірник.

analogical

2. п

анальний,

ньопрохідний. analects [‘eenalekts]

на

аналогії;

метонімічний.

[a’nelogas]

adj аналогіч-

ний, подібний (do — to). analogy |з'паіздзі| п аналогія; подібність (to, with, between); Бу a. with,

on

2) хім.

the

a. ої за

[‘enalaiz]

[a’neelasi:z]

analysis

fa’nelasis]

аналіз;

таксйчний

аналогією

3.

о 1) аналізувати;

розкладати.

analyses 1)

збільшення, розширення; 2) поширення; 3) рад., ел. підсйлення, по-

|,сепіз'бенк)

стезуючий,

analyse

[empl]

опе вйстачить просторий.

ап

and

40

ато

рі від analysis. п

sentence

розбір;

(pl analyses) а.

грам.

2) хім.

син-

розклад;

розкладання; 3) психоаналіз; іп the last а. кінець кінцбм, в кінцевому підсумку.

analyst | |/єгпаїзі| п 1) аналітик; 2) лаборант-хімік; 3) фахівець з психоаналізу.

analytic(al) Гуепе"НК(еі)) adj аналітичний. analyze [‘eenalaiz] =analyse. anamnesis [,enam/ni:sis] п 1) пригадування; 2) мед. анамнез.

anamorphosis

[,azna’mo:fasis] п 1)ана-

морфоз, спотворене 0 зображення предмета; 2) бот. анаморфоз, ненормальний розвиток.

ananas |з'па:паз| п ананас. апараєзі |'єегпорі:5ї| п літ. анапбст. anarchic(al) [e’na:kik(al)] adj анархічний. anarchism [‘eenakizm] п анархізм. anarchist [‘anakist] п анархіст. anarchy [‘enaki] п анархія.

anathema

|е'пегбіто|

відлучення

п 1) анафема,

від церкви;

2) проклят-

тя. anathematize [a’neSimataiz] v 1) оголосити анафему комусь; 2) проклинати. anatomic(al) [,zena’tomik(al)] adj анатомічний. anatomy |з/пеїзті) п 1) анатбмія; анатомування; 2) аналіз, критичний розбір; 3) розм. перен. скелет, «шкіра та кості». anbury [‘zenbori] п 1) eer. чиряк, фу-

рункул

(у худоби);

(захворювання

ancestral

2) бот.

капусти).

ancestor [’censista] п батько, прародитель. [an’sestral]

родовий. ancestry [‘eensistri] похддження.

прбдок,

гуля

пра-

adj спадковий,

п 1) предки;

2)

anchor

[‘eyko]

1. п

1) якір;

at a.

Ha якорі; to be (або to lie, to ride)

at а. стояти іо drop) а. to (ап) а. якір; to let

на Якорі; to cast (або кйнути якір; to соте кинути якір, стати на go the а. віддати якір,

іо weigh а. зніматися з якоря; рушити у плавання; перен. відновити

перєрвачу

роботу;

the

a.

comes

home якір не тримає, судно дрейфує; перен. справа зазнає невдачі; 2) перен. порятунок; символ надії; 3) 4)

Tex. айг:

звор.:

to

залізна зв'язка, анкер; a. ice дбнний лід; фраз.

lay

an

а.

to

windward

вживати належні запобіжні заходи; 2. о 1) ставити на якір; стати на

якір; кйнути якір; 2) скріпляти, закріпляти; to а. а tent to the ground закріпити намет; 3) перен. осісти; постатечніти, (по) розумнішати, стати розсудливим, фраз. звор.: to а. one’s hope (на).

(in, оп)

покладати

надії

anchorage

[‘eykarid3] п 1) якірна стоянка; стоянка на якорі; 2) мор. портбовий збір; 3) закріплення, скріплення, укріплення; 4) перен. опора, щось певне й надійне, якір

порятунку; 5) тех. жорстке (тверде) кріплення. anchoress [‘enkeris] п ж. р. від апchoret. anchoret, anchorite [‘znkarat, ‘enkaгай) п відлюдник, пустйинник, пустєльник, анахорєет.

anchovy

[‘entSavi]

кілька.

anchylosis

анчбус,

|,ггрКаїТоцзіз)|

камса,

п мед.

ан-

кілоз, нерухливість суглоба. ancient І |"еіпузпі) 1. adj стародавній; старий, давній; античний; старезний; 2. п 1) pl the ancients а) стародавні народи; б) античні письменники; 2) старик, старійшина. ancient II [‘einfant] п заст. 1) прапор, 3HaMeHo; 2) прапороносець. ancillary f[een’sileri] adj підлеглий; службовий;

ancle and

допоміжний.

[‘eykl] =ankle.

fend, and, оп, nd, п) conj 1) єд-

нальний сполучник i, й, Ta; boys а. girls хлбпчики й дівчатка; you а. І shall go ви та я (ми з вами) підемо; miles а. miles дуже довго,

без кінця-краю; 2) протиставний сполучник а, але; I shall go a. you will stay here я піду, а ви залишитесь тут; there are books a. books є книги і книги; 3) в складних словах: six a. sixty шістдесят шість (=sixty- віх); two hundred a. fifty двісті п'ятдесят; give- and-take роlicy політика взаємних поступок; 4) замість частки to між Oiecazoвами: try а. do it постардйтесь зробити це; come a. see приходьте подивитися,

andante

[an‘deenti]

анданте.

італ. adv, п муз.

and

41

andiron [‘endaian] п таган; залізна підставка для дров у каміні. anecdote [‘enikdout] п 1) анекдот; 2) епізод; 3) рі подробиці з приватного життя ричної особи).

апесдоїїс

(звич.

якоїсь

(,сепек'Чойїк|

adj

істо-

анекдо-

тичний. anemograph fa’nemagra:{] пл метеор. анемограф, самопийсний вітромір. anemometer [,aeni’momito] п метеор. анемометр, вітромір. anemone [a’nemoni| п бот. анемона. anemoscope [o’nemaskoup] п mereop анемоскоп (прилад, що показує напрям вітру). aneroid |/єгпогоїд| п баробметр-анероїд. aneroidograph [,ceno’roidagra:f] п самописний барометр-анероїд. anesthesia [,aenis’6i:zjo] =anaesthesia.

anesthetic aneurism ризм.

anew

[,cenis/Getik] = anaesthetic.

[‘cenjuarizm|

|з'пуц:)

adj

п

мед.

знов(у);

анев-

наново;

по-новому.

anfractuous fan’‘frektjuas] adj 1) звивистий; кривий; спіральний; 2) заплутаний, складний (тою перен.). angel [’eindgal] п 1) ангел; 2) розм. театральний меценат.

anger

[‘engoa] 1. п гнів; 2. о викликати гнів, гнівити, сердити, дратувати.

angina

toris

angle

|ггп'дзаїпо|

грудна

п ангіна; а. рес-

жаба.

I [’engl]

1. п

1) кут;

а. ої

roll ав., мор. кут крену; а. ої bank ав. кут віражу; а. of dive ав. кут пікірування; 2) косинець; 3) точка збру, погляд; to look at the question from all angles розглядати питання (або справу) з усіх тдчок збру; 4) стан, станбвище, ситуація; бік (питання, справи тощо); 5) attr. кутовий; а. ігоп кутове залізо; а.

bracket консбль, кронштейн; 2. 0 перекручувати (розповідь, події то0).

angle П [’aengl]

1. п рибальський

чок; 2. о 1) вудити (за)кйнути

pliment мент.

angler

гачок;

га-

рибу; 2) перен. to а. for

напрбшуватися

на

а com-

комплі-

|/єереїо) п 1) рибалка, рибак;

2) іхт. морський чорт. angleworm [’aeygl,wa:m] п черв'як для вудки (як принада). Anglican [‘engliken] 1. adj І) англіканський; 2. п людина відання.

2) амер. англійський; англіканського віроспо-

Anglicism [‘eenglisizm] п англіцизм. anglicist [‘eenglisist] п лінав. англіст. Anglicize [‘cenglisaiz] 0 англізувати. anglistics [een’glistiks] п рі (вжив. як sing) англістика. Anglo-Saxon [’anglou’sekson] 1. adj англосаксбнський; сакс;

2)

глійська

2.

п

англосаксбнська,

мова.

1)

англо-

староан-

ant

angola |гер'роціз| =angora. angora [ey’go:ra] п 1) ангорська кішка (тож a. cat); 2) ангорська коза (тою a. goat); 3) тканйна або виріб з вовни ангорської кози. angrily [’eengrili] adv гнівно, сердито, angry [‘engri] adj 1) сердитий; posгніваний; роздратований (на когось, чимсь -- with, about, at); to be a. with гніватися, сердитися на;

to get a. розсердитись; to make smb, а. розсердити когось; 2) 3aпалений (про рану, виразку і т.ін.).

Angstrém

unit |/сету5гот,|и:пії |п рад.

ангстрем (одиниця виміру довжини світлових хвиль--одній десятимільйонній частині міліметра).

anguine |’eengwin| adj змієподібний. anguish [‘/engwif] п мука, біль; a. ої body and mind фізичні й моральні страждання.

angular |‘engjule|] adj 1) наріжний; кутовий; кутковий; 2) кутастий; 3) незграбний; 4) худий, кощавий, кістлявий; 5) сварливий; колючий; 6) манірний, неприродний.

angularity

[,engju‘leriti]

п

1)

не-

зграбність; 2) худорлявість; кощавість; 3) сварливість; незговірливість;

колічість;

4)

манірність,

не-

природність. anhydride [een’haidraid] п хім. ангідрид. anhydrite [een‘haidrait] п мін. ангідpur. anhydrous [an’haidras] adj хім. безводний. anigh [a’nai] adv, prep поблизу, близько,

біля,

коло.

anil |/єгпі) п індиго (кущі й фарба). anile [’einail] adj 1) баб'ячий; старезний; 2) слабоумний.

aniline

перен.

|"згпій:п|

2) attr.

недоумкуватий,

п

хім.

аніліновий;

1) анілін;

а. dye аніліно-

вий барвник; синтетичний барвник. anility [e‘niliti] п 1) старість, старбзність; 2) перен. старече слабоумство. animadversion [,cenimeed’vo:Jn] п бсуд, огуда, критика.

animadvert джувати,

animal

[,enimeed’va:t] uv засукритикувати (оп, upon).

[/enimel]

тваринний;

рошно

a.

1. п тварина; 2. adj

bones

(добриво);

кісткове

а. breeding,

бо-

a.

husbandry тваринництво; а. kingdom тваринний світ; a. spirits життєрадісність, бадьорість; а. traction кінська

тяга;

animalcule скопічна ськість; лізм.

[‘animolizm]

хтивість;

1. о

надихати; вати;

личчя; ний,

ний.

перевозки.

[,ceni’melkju:l] тварина.

animalism animate

в'ючні

п

п

2) філос.

|/гепігаеії|

2. adj жвавий;

face

аніма-

оживляти;

пожвавлювати;

animated

мікро-

1) плот-

захоплю-

натхнбенне

[/eenimit] натхнибнний,

об-

пожвавлезбудже-

animated

[’animeitid]

adj =animate

2; ап a. discussion жвава дискусія; а. cartoon(s) мультиплікація. animation [,azni’meifn] п пожвавлення, жвавість;

захоплення;

збуджен-

ня. animosity злоба.

animus

(,гепі"товійї|

|/єепіто8|

п

лат.

ворбжість,.

п 1) ynepé-

дженість; ворожість 2) юр. мотив, намір

anise

[‘cenis]

п бот.

(against);

аніс, ганус.

aniseed [‘eenisi:d] п бот. аніс, ганус (насіння). anker [’anka] п анкер (міра рідини =d! a). ankle [’enkl] п анат. кісточка, щиколотка. anklet [’eyklit] п 1) ножний браслет; 2) рі шаровари (спортивного стягнуті біля кісточки.

аппаїізі

[‘enolist]

п

1)

типу),

хронікер;

2) літописець.

annals си. anneal

|/сепіг2)

п рі аннали;

[a’ni:l]

о 1) випалювати,

палювати 2) перен.

annealing

літбпи-

об(метали, скло, кераміку); гартувати.

[o’ni:lin]

п

тех.

відпал;

відпалювання.

Annelida [o/nelida] п pl зоол. анеліди, кільчасті черви. annex 1. о fa’neks] приєднувати; анексувати; 2. п [‘aeneks] 1) додаток (до документа); 2) прибудова,. крило (будинка); флігель.

annexation

[‘aenek’seifn]

ня; анексія; without

п приєднан-

a. or indemnity:

іст. без анбксій і контрибуцій. annihilate [o,naio’leit] о 1) знищувати,

винищувати;

annihilation

2) касувати.

[a,naio‘leifn]

щення, винищування; ня, усунення.

anniversary

[,ni’va:seri]

ця, роковини; ний.

Anno adv

Domini новбі

п

1) зни-

2) скасуван-

1. п річни-

2. adj щорічний,

[‘anou’dominai] ери;

річ-

лат.

2. п sl. жарт.

1.

ста-

рість; А.П. is the trouble старість— ось лихо. annotate [‘enouteit] о анотувати; відмічати; робити нотатки (оп, upon).

annotation [,znou’teifn] п анотація; примітка до yOrocb; тлумачення announce |з'пацп5| о 1) оголошувати; а new

лбшено

edition

is announced

ого-

про вйпуск HOBOrO видання;

2) заявляти; повідомляти; 3) доповідати (про прихід відвідувача або гостя). announcement [a’naunsmont] п оголбошення,

об'ява;

повідомлення;

сповіщення. announcer |о'пацп5г| п 1) рад. диктор; 2) вісник; 3) той, хто оголошує (програму і т. д.). annoy |з/пої| 1. о надокучати; набридати; дратувати; сердити;2. п заст., поет. прикрість, неприємність.

апі

42

апп (о'поігп5) n 1) досада; аппоуапсе роздратування; прикрість; неприєм" ність; 2) набридання, надокучання, приставання. annoyed [e’noid] adj роздратбваний. annoying Ге" поір) adj надокучливий; нудний; прикрий; how а. яка прикрість!

annual

[enjual]

річний;

a.

1. adj щорічний,

income

річний

доход;

2. п 1) щорічник (книга); 2) однолітня рослина. annually [/eenjuali] adv щорічно, щороку.

annuitant

[a’nju:itent]

п

той,

що

одержує щорічну ренту. annuity Га'піш:їй) п щорічна рента. annul |з'плі| о анулювати; касувати; знищувати. annular [‘eenjula] adj кільцеподібний, кільцевий. annulate [eenjuleit] adj кільчастий. аппиеї [’eenjulet] п 1) колечко; 2) архт. поясок колони.

annulment

Гз'плітепі)

п анулювання;

скасування. annunciate [a’nAnfieit] оголдшувати.

о

сповіщати;

a. Byron новий (ще один, HOBOABлений) Байрон; опе а. один одного; (taken) опе with а. (взятий) разом. anourous fa’nu:ras] adj 3002. безхвбстий, anoxaemia,

anoxia

зання,

розв'язок

захист;

2. о 1) відповідати

ходити; to а. the description відповідати бписові; 3) виконувати, за-

--

ний сигнальний нумератор. anode [’anoud] п ел. анод; a. current анодний струм.

успіх;

the

1. adj болеза-

2. п болезаспокійливий

засіб.

anoint [a’noint] о змазувати, мазати (рану і т. ін.). anointment [a’nointmant] п змазування

(рани і т. ін.).

anomalistic

[a,nomo‘listik]

adj

астр.

аномалістичний. anomalous [a’nomelas] adj неправильний, аномальний, ненормальний. anomaly [a’nomoli] п аномалія, неправильність, ненормальність. anon |з/поп| adv скбро; незабаром; знов; See you а. ! жарт. де cKOporo побачення!; ever and а. час від ча-

су, раз у раз.

anonym

|'єгпопіт|

п

1)

анонім;

2) псевдонім.

anonymity [,anoa’nimiti] п анонімність. anonymous [a’nonimas] adj анонімний. anopheles [a’ nofili:z] п анбфелес, малярійний комар, (тою a. mosquito).

anorganic [,zmo:’geenik] adj неорганічний. anosmia |гг'по5тіг| п втрата нюху. another [a’nAda] pron indef. 1) ще один; have a. cup of tea srnniite ще чашку чаю; 2) другий, інший; I don’t like this book, give me a. one

мені не подббається (ця) книга, дайте мені іншу; а. ріасе друга палата (у парламенті); a. time іншим разом; 3) новий, ще один, схожий;

юр.

ватися на ім'я..; to a. back грубіянити; 2) відповідати (чомусь); під-

(щось

[‘znoudain]

4)

(на за-

нутися на заклик (на запрошення і т. п.); to a. the bell (або the door) відкрити (відчинити) двері (у відповідь на дзвоник, стук і т. п.); to а. the name ої ... відзи-

довольняти;

спокійливий;

(задачі);

питання); відзиватися; to a. call а) відповісти по телефдбну; б) відгук-

annunciation [a,nAnsi’eifn] п 1) сповіщення; оголбшення; 2) (А.) рел. благовіщення. annunciator [a’nAnfieita] п електрич-

anodyne

[,zenok’si:mia,

a’noksia]. т нестача кисню в KpOBi; кисневе голодування. anserine [’eensorain] adj 1) гусячий; 2) перен. дурний. answer [‘a:nsa] 1. п 1) відповідь; to know all the answers мати на все готбву відповідь; швидко реагувати; 2) запербчення; 3) мат. розв'я-

to

a.

the

helm

мор.

слухатися руля; 4) ручитися, пору- = читися (за — for); 5) заперечувати ‘ to);

6)

удавдтися,

experiment

has

мати

not

ап-

swered at all дбслід не вдався; 7) pearypatH (Ha щось — to); 8) служити, правити (як, замість— for); а piece of paper оп the table answered for a table-cloth apxyu паперу на столі правив за скатертину. answerable Га: пзагебі) adj 1) такий, що на ньбго можливо відповісти; such

а

question

питання

is not

неможливо

а.

на

таке

відповісти;

2) відповідальний; you are him for it ви відповідаєте

а. to перед

ним

to

за

це;

3)

відповідний;

not а. to smth. мусь;

не

the results

hopes наслідки ших сподівань. ап'ї

[a:nt]

are

not;

відповідати

were

не

скор.

be

чо-

not a. to our

виправдали

на-

розм.ат

пої,

1)

2) діал.-із

not,

has

пої.

ant [ent] п мурашка; white a. терміт. Antaeus f[en’‘ti:as] п міф. Антей. antagonism [aen‘teganizm] п 1) антагонізм, ворожнеча; 2) бпір, протидія

(чомусь

—

to, against).

antagonist [an’tegonist] п 1) антагоніст; (су)противник; 2) attr. антагоністичний. antagonistic [zen,teega’nistik] adj ворожий; протидіючий; антагоністичний.

antagonize [an’tegonaiz] о 1) ворогувати; протидіяти; викликати антагонізм, ворожидчу; 2) амер. борбтися, чинити дпір. antarctic Гагпі"а КНКІ adj південнополярний, антарктичний; A. Circle

Південне | полярне Південний полюс. [‘cent’bea] апі-Беаг

хоїд. ante- [‘zenti-]

Pole

A.

кбло;

мура-

3002.

п

pref виражає

nepedy-

вання в часі або просторі до-, перед-; antediluvian допотбпний; апіе-

prandial передобідній. ant-eater [‘cent,i:ta] - апі-Беаг, ante-bellum [‘eenti’belam| adj 1) довоєнний;

2)

амер.

іст.

до

грома-

дЯнської війни в США (/861-1865 рр.). antecedence [,enti’si:deans] п 1) передування; 2) першість, пріоритет; 3) астр. зворбтний рух (планети). antecedent [,enti’si:dent] 1. adj 1) попередній; 2) апрібрний; 2. п 1) попереднє; 2) мат. перший член порції; а. of ratio попередній

відношення;

3) рі минуле

минуле;

antecedents

his

прочлен

життя,

його

ми-

нуле. antechamber [‘eenti,tfeimba] п передпокій, передня; вестибюль; приймальня.

antedate

[‘eenti’deit]

1. п дата,

по-

ставлена заднім числом; 2. о 1) датувати ранішим (заднім) числом; 2) випереджати; передбачати; 3)

передувати.

antediluvian

[‘eentidi/lu:vjan]

1. adj

допотдпний; 2. п 1) дуже стара людина; 2) старомбддна людина.

antelope [‘entiloup] п антилопа. апіетегідїап [/eentimoa’ridian] вранішній, вий.

ante

ранкбвий,

meridiem

(звич. ня;

скор.

adj

дополудне-

[‘entimo’ridiam] а. т.)

the train

adv

is due

до

лат. пблуд-

at 9 а. т.

по-

їзд приходить о 9 годині ранку. antenna [en’tens] п (pl antennae) 1) 300A.

щупальце,

вусик;

2) pad.

антена. antennae [een’‘teni:] рі від antenna. antenuptial |‘eenti’nApfal] adj дошлюбний.

anteprandial [’centi’preendjal] adj передобідній. anterior [aen’tiaria] adj 1) попербдній; передуючий; 2) передній. anteriority |сепЛіагі/огіі| п першість; старшинство. ante-room [‘entirum] п передня кімната;

ant-fly

ка.

приймальня.

[‘aentflai]

апі-реар

anthem

п

летюча

мураш-

|гепібі:р| =ant-hill.

[‘en6om]

ковний

церкві); national

хорал,

2)

1. п 1) спів, церантифднний

урочиста

спів

пісня;

а. національний

(у

гіми;

гіми; 2.0

поет. співати гімни; оспівувати. anther |/єепбо) п бот. пиляк. ant-hill [/eenthil] п мурашник. anthology |геп'боіздзі| п антологія (літературний збірник). anthracene |"сепбгазі:п)| п хім.

цен. anthracides

[‘/en6rasaidz]

антра-

п рі збірн.

ant

43

гірн.

паливо

трацит). anthracite

anthrax

(вугілля,

торф

[‘en6rasait]

|/сепбгек5)

п

п

і ан-

антрацит.

1) мед.

бункул; 2) вет. сибірка. anthropoid [‘een6rapoid) 1. п noid, ліодиноподібна людиноподібний.

карантро2. adj

мавпа;

anthropologist | (,сепвга"роїздзіз) |п антрополог. anthropology [,znGra’polodgi] п антропологія. anthropometry [,aen6ra‘pomitri] п антропометрія. anthropomorphism [,czenSrape’mo:fizm] п антропоморфізм. anthropophagi [,aen€ra’pofagai] п рі людоїди, людожери. anthropophagy [,cn6ro’pofad3i] доїдство, ліюодожерство.

апіі-

|"гепії-)

anti-aircraft

pref

проти-,

йнти-.

[‘aenti’eakra:ft]

типовітряний,

зенітний;

п лю-

adj про-

ага.

artil-

lery зенітна артилбрія; а. а. defence протиповітряна обордна. antiaircrafter [‘centi’eakra:fta] п амер. військ.

зенітник.

antibiotic

[‘eentibai’otik]

бібтик;

2.

treatment

adj

1. п

анти-

антибіотичний;

лікування

a.

антибідтиками.

antibody |/гепії Боді| п фізл. antic |/гепіїк| 1. adj заст.

антитіло. смішний,

чудний, гротескний; фіглярський, блазенський; 2. п 1) гротеск; 2) заст. блазень, фігляр; 3) pl блазенство, фіглярство, кривляння,

апіїсірапі

[an/‘tisipont]

п

той,

хто

передбачає, передчуває, чекає. anticipate [een‘tisipeit] о 1) передбачати, передчувати, чекати, сподіватись; 2) прискорювати, наближувати; 3) робити щось раніше строку; to a. payment сплатити раніше строку. anticipation [en, tisi/peifn] п передчування, передбачення, сподівання; by а. заздалегідь, напербд; thanking you in а. наперед вдячний (у листі); іп a. of smth. чекаючи на щось, сподіваючись чогось. anticipatory [zn’tisipeitari] adj 1) попередній;

an

a.

account

попербд-

ній звіт; 2) передчасний; ввідний.

anticlerical

[‘centi’klerikl]

3) грам.

adj

клерикальний.

anticlimax

[‘eenti’klaimeks] п

напруження;

підупад,

2) літ. зниження

anticlinal

(стилю).

[,enti’klainol]

антиклінальний.

anticline

Г'ггпіїКіаіп)

наль, антиклінальна ловина.

anticlockwise

анти1) спад

занепад;

adj

геол.

п геол. антикліскладка,

—[/enti’klokwaiz]

сід-

adv

MpOTH годинникової стрілки. апіїсусіопе [‘eenti’saikloun] п анти-

циклон. antidotal [‘cntidoutl] adj отрутний; a. treatment мед. сування протиотрути.

протизасто-

antidote

апх

[‘centidout]

п

протиотрута

¢against, to).

anti-fascist

[‘centi‘fefist]

фашист;

2.

antifebrile

adj

1. п

анти-

антифашистський.

/’centi’fi:brail}

adj проти-

гарячковий. antifreeze [‘eenti’fri:z] п ав., авт. auтифріз. antifriction Ц,гепіїїгікуп)п тех. антифрикційний.

antigen [’entidzan] фізл. антигбн. anti-icer [‘centi’aiso] - antifreeze. anti-imperialistic [/aentiim,piaria’listik] adj антиімперіалістичний. antijamming [‘enti’dgeemin] рад. 1. n усунення перешкод; 2. adj що усуває перешкоди. antiknock |/гепії/пок| п авт., ав. антидетонаційний засіб. antilogous [een‘tilages] adj cynepéuний. antilogy [zn’‘tilodzi] п супербчність. antimech(anized) [‘centi’mek (anaizd) | adj амер.

протитанковий.

anti-missile [‘centi’misail] adj протиракетний. antimonarchical [‘entimo’na:kikl] adj антимонархічний. antimony |"єепіїтопі) п хім. сурма. antinomy Ц|геп'їіпоті) п 1) антинбмія, взаємна супербчність двох законополбжень;

2)

парадокс.

antipathetic [an,tipa’Petik] adj антипатичний. Ггепбі/робі| п антипатія, відраза, неприхийльність (do — against,

antipathy

військ.

| [,zenti,pa:se’nel}

оскблковий;

antiphlogistic

adj

протипіхбтний.

[/eentiflou’dgistik]

adj

мед. протизапальний.

апіїрода! [een’tipadl] adj 1) що стосується антипбдів; що розташований або живе у протилежній півкулі; 2) діаметрально протилежний.

antipodes [an’‘tipadi:z] п рі 1) антипбди, жителі або країни претилежних

півкуль;

2) протилежності.

antipoison [/aenti’poizn) отрута (то antidote);

п

1) проти-

2) attr. mpoтиструтний (тж antidotal). antipole |/єепії році) п 1) протилежний пблюс; 2) діаметральна протилежність. Геепбіраїтенк) 1. adj antipyretic жарознижуючий; 2. п жарознижуючий засіб.

antiquarian

Lenti’kweorion]

антикварний;

1.

adj

старовйнний;

2)

археологічний; 2. п 1) антиквар(ій); збирач, любитель старовйнних речей; 2) археблог. antiquary ‘entikwori] п 1) антиквар- (їй), збирач старовйнних речей; 2) амер. TO proBelkb старовинними речами; 3) архедлог. antiquated [‘eentikweitid] adj 1) 3aстарілий; 2) старомдбдний. antique [een’ti: k] I. n 1) старовинна річ; антикварна річ; 2) твір або

стародавнього

тйчного)

MucTéuTBa;

(особл.

ан-

(the

a.)

3)

drawing from the а. малювання 3 античних моделей; lover of the a. любитель старовини; 4) друк. антиква (шрифт); 2. adj 1) древній, стародавній; старовинний; 2) античний; 3) старомдбдний, архаїч-

ний. antiquity [aen’tikwiti] по 1) старовина; стародавність, древність; high а. далека давнина; 2) класична давнина, античність; the nations of а. древні (народи), нарбди стародавнього світу; 3) (звич. рі) ста-

рожитності. antirrhinum |,сепбітаїпат) п бот. тики садові, левова паща.

antiscorbutic

[‘aentisko:’bju:tik]

ро-

1. adj

протицинготний; 2. п протицинготний засіб. anti-Semite [,eenti’semit] п антисеміт. anti-Semitic [entisi‘mitik] adj антисемітський.

anti-Semitism [,aenti’semitizm) п антисемітизм. antiseptic [,enti’septik] 1. adj антисептичний,

протигнильний;

2. п

ан-

тисептичний засіб. antisocial |/гепіїзоціа ) adj 1) антигромадський, антисоціальний; 2) нетовариський, некомпанійський. anti-submarine [‘centi’sAbmari:n] adj MOP.

to).

antipersonnel

1)

пам'ятка

старовина; стародавнє (особл. античне) мистецтво; античний стиль;

MPOTHYOBHOBHH;

a.-s.

bomb

(скор. а. 5. bomb) глибинна

anti-tank

[,enti’tenk)

протитанковий ed).

antitheses

бомба

adj

військ.

(тж

antimechaniz-

[an’ti®isi:z]

pl від antise-

sis.

antithesis [zn’‘ti6isis] п (pl antitheses 1) антитеза, протиставлення; 2) контраст,

antitoxic

цілковита

[‘eenti’toksik]

рутний,

протилежність.

adj

антитоксичний

протиот-

(тж

anti-

dotal).

апійкохіп та,

[‘centi‘toksin)

антитоксйин

poison).

anti-trade

(rac

[‘eenti’treid)

(вітер). antityphoid

[,enti’vairal]

русний. antiwar [‘eenti’wo:)

antler

п

[,enti’taifoid]

титифозний.

antiviral

п протиотруantidote,

[‘entle]

adj

anti-

антипасдт adj

про-

противі-

adj антивоєнний.

п олєнячий

ріг; відрбсток оленячого рога. antonym |/сепізпіт) п антонім. anus [‘einas] лат. п анат. задній

прохід. anvil [‘envil] п ковадло; оп (або upon) the а. перен. в роботі, в підготовці. anxiety [een’zaiati] п 1) TpuBora, неспокій, турбота; 2) nanké бажання (чогось -- for; тж з inf); а. to

please

бажання

подобатися.

апх

о

ae

ee

ee

anxious [‘cenkJas] adj 1) стурбований, CTpHBOXKeHHH, занепокбений (чимсь -- for, about); I am very а. about health я дуже занепокоєний станом вашого здоров'я; 2) що палко бажає he is а. to read this book він дуже xdue прочитати цю книжку, anxiously (єгрКкіо5ії) adv 1) занепокбєно, стурбовано, схвильбвано; 2) дуже, сйльно. any |/епі) 1. pron indef. 1) який-неббудь, будь-який, якийсь, скількинебудь (у питальних реченнях);

have

you

a.

money?

чи

є

у

вас

(якісь) грбші?; 2) всякий, будьякий, перший-ліпший (у стверджувальних реченнях); you can get it in a. shop це мбжна дістати у першому-ліпшому магазині; іп a. case, at any rate у всякому разі; артаєн time в будь-який час; 3) жодний, ніякий (у заперечних реченнях); I did not find a. mistakes я не знайшбв ніяких |помилок; 2. adv 1)

ніскільки,

анітрохи,

скільки-не-

будь (з порівняльним ступенем); they are not а. the worse for it вони анітрбхи від цього не потерпіли;

2) взагалі;

збвсім;

it did not

matter а. це (збвсім) не мало ніякого значення. anybody [’eni,bodi] 1. ргоп indef. 1) хто-небудь, будь-хто, хтось (у питальних реченнях); 2) ніхто (у заперечних реченнях); I Науеп'ї seen а. я нікбго не бачив; 3) всякий, будь-який (у стверджувальних реченнях); 2. п розм. хтось, важна впливбва осбба; is he а. ? він якась важна людина?

anyhow [‘enihau] ном, так або

adv 1) якймсь чиінакше, будь-яким

що що

ae

вам подобається; завгодно, тільки

будь,

будь-де,

кудись

(у

from

100

газети тисяч.

to

до one’s work а. працювати абияк; to feel а. почувати себе недобре, негаразд (стурбованим, хворим і т. п.). anyone [’eniwAn] pron indef. 1) хтонебудь,

хтось

(у питальних

речен-

нях); 2) всякий, кожний (у стверджувальних реченнях); 3) ніхтб (у

заперечних реченнях). anything (|'епібід) pron indef. щонебудь, будь-щб, щось (у п них реченнях); have you lost a.? ви щось загубили?; is he a. like his

to

десь

200

де-не-

куди-небудь,

реченнях);

thousand

(щось)

anywise

[‘eniwaiz]

HOM;

в якійсь мірі.

aorta

тираж

від 100 до 200 adv

якимсь

чи-

[ei’o:ta) п анат. adpra.

apace [a’peis] адо швидко; ill news comes a. присл. лихі вісті не лежать на місці. арапаєе-- appanage.

apart [a’pa:t] adv окрємо; нарізно; бсторонь; to stand a. from the rest стояти

OcTOpOHb

не враховуючи;

тів. apartheid

від інших;

a. from

joking а. без жар-

[o’pa:thaid]

п

апартеїд,

расова ізоляція (тою segregation or race discrimination). apartment [o’pa:tmont) п 1) кімната, приміщення; pl квартира; 2) attr.: a. house амер. багатоквартирний будинок. арагіпез5 [o’pa:tnis] n відокремленість;

ізольованість.

apatite

абияк;

десь,

питальних

2) нікуди (у заперечних реченнях); he doesn’t want to go а. йому нікуди не xOueTbCA йти; 3) де 3aBгодно, будь-дб, скрізь, всюди; Kyди завгодно (у стверджувальних реченнях); you can get it а. ви MOxKeTe це дістати скрізь; a. from .. to .. амер. десь у межах від ... до ... ; the paper’s circulation is а.

разі, щоб там не було; you won't be late а. у всякому разі ви не заяк-небудь,

a. but а) все, не; he is a.

anyway |"епімеі) =anyhow. anywhere |{’eniwea] adv 1)

apathetic(al)

4)

eS

but а coward він все, що завгодно, тільки не боягуз; б) далеко не; a. but safe далеко не безпечно.

cnéco60m (в стверджувальних реченнях); 2) ніяк (у заперечних реченнях); І could not get іп a. я ніяк не міг увійти; 3) в усякому пізнитесь;

аро

44

ee

байдежий,

apathy

| |,серо"бенїк(о1))|

|/герові)

жість.

adj

апатичний.

[/epotait)

п

апатія,

байду-

father? чи є у нього щось спільне з батьком?, він хоч чим-небудь нагадує батька (схожий на батьKa)?; 2) ніщо (у заперечних реченнях); she hasn’t found a. вона не знайшла нічбго; 3) що завгод-

dsp (геї ап) п acrp. афблій. aphides [’eifidi:z] рі від aphis. п

но, все (у стверджувальних реченнях); take а. you like беріть ycé,

aphonia {e’founja] голосу.

aphorism |"геїзгігт) роткий вислів,

п афоризм,

[’eifis]

пелиця, тля.

п (рі aphides)

мед.

Lefa’ristik]

[,cefrou’diziek]

бострасний;

2)

adj

афори-

ай 1) лю-

спокусливий,

зваб-

ливий; збудливий. Aphrodite Гугеїго'Чаїйї) п міф. Афродіта. аріап [‘eipjon] adj бджолиний, бджоляний.

аріагіап

[,eipi’earion]

ницький; rist.

1. adj бджіль-

пасічницький;

2. n=apia-

apiarist [/eipjerist] п пасічник;

бджо-

ляр. аріагу [’eipjeri] п пасіка. apices |("еірізі:2) рі від apex. apiculture [eipikaltfa] п бджільни-

цтво. apiece [a’pi:s] adv 1) за штуку; поштучно; 2) за кбжного, з голови; на кбжного; they had а shilling а. кбжний мав по шилінгу.

apis [‘eipis] п бджола. apish [‘eipif] adj 1) мавпячий; 2) смішний, дурний. a-plenty [a’plenti] adv амер. у величбзній кількості, в достатку. aplomb [‘epl5:y] фр. п апломб, надмірна самовпевненість.

аросаїурзе [a pokelips] п апокаліпсис. аросоре [o’pokapi] грецьк. п лінгв. апокбпа,

відпадання

останнього

складу або звука в слові. apocryphal [a’pokrifal] adj

апокри-

фічний; невірогідний. apogee [a’poudzi:] п апогей | (тож астр.). Apollo [a’polou] п 1) міф. Аполлбн; 2) перен. красень.

apologetic(al) 1)

що

Ге,роіз'9зейік(о1))

вибачається;

he

ear.

і

по-

втрата

ко-

adj

was

very

а. він дуже вибачався; 2) примирливий; he spoke іп ап а. tone він говорив примирливим TOHOM; 3) захисний, виправдовуючий, вибачливий, апологетичний.

п мін. апатит.

ape [eip] 1. п (людиноподібна) мавпа; 2. о наслідувати, мавпувати. apeak [a’pi:k] adv мор. вгбру, сторч, вертикально. aperient |з"ріогіопі) п мед. mponocné. aperture [‘epotjuo] п 1) дтвір; щілина; 2) опт. апертура; 3) буд. проліт; проріз. арегу [‘eipari] п 1) мавпування; наслідування; 2) мавпятник. apex |"еірекз| (pl apexes, apices) п 1) верхівка, вершина; 2) грббінь, коньдк (на даху); 3) гірн. приймальна площадка уклдну, Opémc-

aphis

aphoristic

стичний. aphrodisiac

apologetics

[a,pole’dgetiks]

n

рі

(вжив. apologist

як sing) апологетика. [a’poladgzist] п апологет, захисник.

apologize

[o’poledgaiz]

о 1) вибача-

тися, просити пробачення, перепрбшувати (sa—for, перед кимсь-to); 2) заст. виправдовувати(ся), захищати (ся). apologue |"гергіоє) п повчальна (моралістична) байка.

apology ня,

Га"роізазі) вибачення,

п 1) перепрбшенпробачення

(за--

for); to make (або to offer) ап (або one’s) a. попросйти вибачення; 2) захист, виправдання; 3) розм. щось

другорядне, неїстбтне; an а. for а painting картина, з дбзволу ска-

34TH; ний

a mere обід;

apophthegm вислів. apoplectic сйчний.

a. for a dinner

який

же

це

nora-

обід?

[‘cepouSem]

п KOpOTKHA

(,геро"ріекіїк)

adj апоплек-

аро

45

apoplexy ("гереріекзі) параліч, апоплексія.

п

apostasy Га"postasi] п (від своїх принципів

відступництво і т. ін.); зра-

мед.

удар,

да (справи, принципів тощо). apostate [o’postit] 1. п відступник, зрадник (своєї справи і т. ін.); 2. adj відступницький. apostatize [a’ postataiz] о відступатися (від своїх принципів, переконань і т. ін. г from).

a posteriori [‘eipos, terio:rai] лат, 1. adj апостерідрний, заснбваний на досвіді; 2. adv апостеріорі, на підставі дбевіду (протил. а ргіогі). apostle [a’posl] п 1) апостол; 2) перен. поборник. apostolic(al) [,apas’tolik(al)] adj 1) апбстольський;

2)

папський.

apostrophe [a’postrafi] п 1) апбстроф; Ду ро апострофа, звернення б промові, в поемі і т. ін.). apostrophize [a’postrofaiz] о 1) ставити знак апобстрофа; 2) pur. звертатися до кдбгось, чдгось (в промові, поемі тощо). apothecary (з"ровіКогі) п 1) amep. заст. аптбкар; 2) заст. лікар.

apotheoses

[a,poGi’ousi:z]

рі від аро-

theosis. apotheosis [a,po0i’ousis] п (рі apotheoses) 1) апофебз; 2) обожнювання; прославляння; 3) церк. канонізація.

appal [o’po:l] о лякати; вражати. {o’po:lin]) adj appalling

страхати;

жахливий,

страхітливий, відразливий, відворбтний; плачбвний, жалюгідний. appallingly [a’po:linli] adv жахливо, страхітливо;

сумно;

жалюгідно;

розпачливо, безпорадно. appanage [‘eponidz] п 1) залежна теритбрія; 2) уділ, апанаж; 3) перен. атрибут, властивість. apparatus [epe’reitas] n (pl apparatuses) 1) апарат; прилад; машина; інструмент, апаратура; State а. державний апарат; 2) гімнастичний снаряд; 3) збірн. бргани; the digestive а. бргани травлення. apparatus house (,геро'тейозПаця| п 1) апаратна; 2) апаратний цех. apparel [a’perol] 1. п заст. 1) бдяг; 2) прикраса; 3) спорядження; опорядження; 2. 0 заст. одягати; прикрашати; споряджати. apparent [o’peerant] adj 1) видимий; а. to the naked eye видимий неозбрбєним бком; 2) очевидний; явний; безсумнівний; 3) позірний; the а. cause of his illness was some nervous shock причиною його хвороби було, очевидно, нервове потрясіння;

4)

справжній, a. time

час. apparently Явно;

apparition

юр.

безспірний;

істинний,

справжній

[a’perantli] безсумнівно;

[,epa’rifn]

5)

безперечний;

(астрономічний)

adv очевидно; мабуть.

п

1)

привид,

арр

примара; 2) поява, з'явлення; 3) астр. видимість. аррагіїог [o’perito:] п 1) чинбвник y eee суді; судовий пристав; 2). епеканео за педель. appeal Го pil]1. п 1) заклик, відбзва, звбрнення (до-- о); World Реасе Council’s А. Звбрнення Всесвітньої Ради Миру; 2) прохання, просьба, мольба (про -- Їог); a. for pardon прохання про помилування; to make ап a. for help кликати на допомодгу; во

на

3)

sop.

апеляції;

апеляція,

Court

of

пра-

A.

апе-

ляційний суд; 4) привабливість; to make ап а. to smb. приваблювати когбсь до cé6e; діяти приваблюючи

на

когось;

to

have

а.

бути

привабливим; подобатися; 5) потяг (до чогось-- to); 2. о 1) апелювати, звертатися, закликати (д0-to); to а. to the fact посилатися факт; to a. to reason апелювати

здорбвого

глузду;

to

a.

to

на до

arms

братися до зброї; 2) приваблювати, подббатися; it does not a. to me це мені He подббається; це MeHE не приваблює; 3) юр. подавати апе-

ляційну скаргу; to а. to the country posnycTHTH парламент і призначити нові вибори; to a. from Philip drunk

to Philip sober просити про відмовлення від необдуманого рішення. appealable [a’pi:labl] adj mo мбже бути оскарженим; що підлягає ocкарженню.

appealing [a’pi:lin] adj 1) зворушливий; 2) привабливий.

appear

[o’pio]

3’ABIATHCA;

о

1)

2)

показуватися;

здаватися;

виявля-

тися; проявлятися; you а. to forget ви, здається, забули; strange as it may а. як не дивно; 3) стати (neред судом); 4) видаватися, виходити (з друку); 5) виступати (на сцені).

appearance

|з"ріогоп5|

п

1) поява;

appeasement

[o’pi:zmont] п 1) заспокбєння, примирення, замирення; 2) полегшення; 3) потурання. appellant [a’pelant] 1. adj 1) апелюючий; що скаржиться; 2) юр. апеляційний; 2. п апелянт, скаржник. appellate з" pelit] adj апеляційний; a. court амер. апеляційний суд. appellation [,epoa’leifn] п ім'я, назва. appellative [a’pelativ] 1. adj грам. загальний (про ім'я); 9. п 1) ім'я, назва;

2) грам.

імебнник

тощо); 2) привішувати. appendage [a’pendid3] п придаток, додаток; привісок. appendant [o’pendant] 1. п додаток, придаток; привісок; 2. adj 1) належний (по праву і т. п.); 2) рідк. прикріплений; привішений (до-to).

appendices [a’pendisi:z] рі від appendix. appendicitis (о,репаї"заїйз| п med. апендицит, appendix [o’pendiks] п (pl appendices) 1) додаток (Ta до книги, що містить бібліографію, таблиці, мітки, коментарі і п.); 2) даток; 3) анат. червоподібний рбсток, апендикс.

статевий); бажання (of, after, for). appetency [‘epitensi] п 1) прирбдне бажання; інстинктйвний потяг або прагнення (of, for, after); 2) -арреїепсе.

appetite |‘cepitait] п 1) апетит; good а.! cMaunoro!; а. comes with eating присл. апетит приходить під час їди; 2) інстинктивний

дбвго

ing схильність

(на

збори,

(зовнішній) ces

вечірку

і т. п.);

вигляд, здвнішність;

(або to save)

додержувати

appearan-

пристойності;

3)

видимість, очевидність; to all appearance(s) судячи по всьому; здається, очевидно; 4) виступ (на сцені, трибуні тощо); his first а. was

a

success

його

дебют

пройшов

3

Успіхом; 5) вихід з друку; 6) Явище (звич. загадкове); фендмен; 7) привид, примара.

appeasable

[a’pi:zobl]

неспербчливий;

вірливий.

appease

[a’pi:z]

замиряти, ти (біль,

вувати,

adj

лагідний;

покладливий;

о

зго-

1) заспокбювати;

примиряти; 2) полегшувастраждання); 3) вгамб-

заспокбювати

лод, цікавість); мусь).

4)

(спрагу,

потурати

го-

(ко-

припривід-

аррегсеріїоп [,czpa:’sepsn] п псих. anперцепція. аррегіаїп [,epo’tein) о належати; стосуватися, відноситися (do — to). appetence [‘cepitans] п потяг (особл.

з'явлення; to make ап (або one’s) а. показуватися, з'являтися; to put in an а. прийти, з'явйтися ненаto keep up

загальний.

appellee [,cepa‘li:] п юр. відповідач; обвинувачуваний. append [o’pend] о 1) приєднувати, додавати (щось до листа, книги

а.

статевий

жання,

appetizer

потяг;

есхйльність;

потяг;

3) ап

(охота)

[‘cepitaiza]

sexual

охота, а.

for

баread-

до читання.

п

1)

що

збу-

джує апетит; 2) амер. закуска (перед обідом). зроби Гееріїаїгір) adj апетитний; що викликає апетит; привабливий.

applaud

[o’plo:d]

2) схваліовати applause fa’plo:z]

о

1) аплодувати;

(бплескамн). п 1) аплодисменти,

оплески; 2) бе (дплесками). apple [’eep!] п 1) яблуко; 2) яблу; фраз. звор.: а. of discord яблуко розбрату; Adam’s а. amar. адамове

яблуко,

кадик;

а.

ої the

eye

анат. зіниця OKa; ап а. a day keeps the doctor away присл. (їсти) одно яблуко в день, і не будеш хворіти; the rotten a. injures its neighbours

присл. паршийва овечка всю отару поганить. apple-cart [’aplka:t] п: to upset 5 т. 5

арр a.-c. руйнувати чиїсь плани; ляти палки в колеса.

встав-

apple dumpling [‘cepl,damplin] луко, запбчене в тісті.

п яб-

apple-grub

[‘eeplgrab]

п

1) черв'як-

плодожерка; 2) червотбчина (в яблуці; тож перен.). apple-jack ("єгрі, Ізгек) п амер. яблучна горілка. apple-pie |/сері/раї| п кул. Яблучний пиріг; a.-p. order зразкбвий порядок, добрий

лад.

арріе-диїпсе [‘aeplkwins| п бот. айва. apple sauce [‘epl’sa:s] п розм. 1) лестощі; 2) нісенітниця, дурниця. apple-tree [/cepltri:] п яблуня. appliance [a’plaians] п 1) пристосування, прилад, пристрій; 2) електроприлад; domestic electric appliances побутбві електроприлади; 3) рідк. застосування; 4) attr.:a. load

ел. побутове навантаження. applicable [‘ceplikabl] adj застосбвний, підхожий,

applicant

придатний

(Oo—to).

|/геріїкопі) п 1) прохач (що

бажає одержати посаду, роботу тощо); 2) претендбнт, кандидат.

application

[,epli’keifn]

п 1) прикла-

дання; а. ої a plaster to a wound прикладання пластиру до рани; 2) застосування; вживання (ліків тощо);

а.

of

a

theory

іп

practice

застосування тебрії на практиці; 3) прохання, заява; to put іп ап а. подати заяву; 4) старанність (rac а. to work). application blank [,epli’keifn’ blank] п анкета при вступі на роботу.

application form [,epli’keifn/fo:m] application blank. applied [o’plaid] ad) прикладний; mechanics

прикладна

a.

механіка.

appliqué [e’pli:kei] Фр. п аплікація. apply [o’plai] о 1) прикладати; 2) застосбвувати;

вживати;

the medicine

із to be applied twice a day ліки слід приймати двічі на день; 3)refl. спрямовувати свою увагу (на-to); 4) звертатися (за довідкою, дозволом -- Їог); 5) стосуватися; відноситися (до чогось, когось-to); this remark applies to you зауваження стосується вас.

це

appoint [a’point] призначати;to a. to professorship призначити професором; he was appointed manager його призначили завідуючим; 2) наказувати; приписувати; 3) влаштовувати, приводити до ладу; 4) споряджати, устаткбвувати, обладнувати. appointed Го"pointid] adj 1) призначений;

time

арр

46

певний;

npuHiiti

to

в

come

at

призначений

the

a.

час;

2) обладнаний; well (badly) а. добре (погано) обладнаний.

appointee [apoin’ti:] п книжн. призначувана особа. appointive Га"/роіпійу| adj амер. що заміщається

за

в результаті

виборів

призначенням,

а не

(про посаду).

appointment

[a’pointmant]

n 1) при-

значення (на посаду); 2) місце, посада; to hold ап а. займати посаду; 3) побачення; домобвлена 3Yстріч; they made ап а. for the next Saturday вонй домбвилися зустрітися наступної суббти; to keep (або to break) ап а. прийти (не прийти) на- призначену зустріч; 4) рі обладнання, устаткування; обстаHOBKa,

мбблі.

apportion [a’po:fn] о пропорціонально ділити, розподіляти; to a. one’s time розподіляти свій час.

apposite

[‘epozit]

вдалий; an важення.

apposition

adj

відповідний,

a. remark

[,epo’zifn]

влучне

п

зау-

1) приєд-

нання, додавання; прикладення; of seal прикладення печатки;

a. 2)

грам. прикладка. appraisal [o’preizol] п оцінка. appraise [a’preiz] v оцінювати, розцінювати. appraisement [o’preizmont] п оцінка, розцінка.

appraiser вач;

[a’preiza]

п оцінник,

оцініо-

TakcaTop.

арргесіабіе Га"pri:Jabl] adj 1) помітний, значний, відчутний; 2) що

піддається

appreciate

оцінці.

[o’pri:fieit]

о 1) оцінюва-

ти; 2) (високо) цінувати; визнавати; I а. your kindness я дуже ціную Bally Jacky; 3) розуміти,

усвідомлювати; I a. your difficulty я розумію, як вам важко; 4) брати до уваги, врахобвувати, зважати; to a. the necessity зважати на необхідність; 5) відчувати; розрізняти; to а. colours розрізняти кобльори; 6) підвищувати(ся) (у ціні). appreciation [a,pri:fi’eifn] п 1) оцінювання;

зуміння;

2) висока

визнання;

визнавати

оцінка;

to show

цінність,

récb; she has an moOpe розуміється

3)

ро-

a. of

значення

чо-

a. of art вона у мистецтві; 4)

визначення, розрізнення; ний відзив; позитивна 6) підвищення цінності;

5) схвальрецензія; а. ої са-

pital підвищення вартості капіталу. apprehend [,apri’‘hend] о 1) posymiTH, схбпліовати; збагнути, усвідомити; 2) побоюватися; чекати, передчувати (щось недобре); 3) затрйимувати, заарештовувати. apprehensible [,apri‘hensabl] adj зрозумілий;

збагненний.

apprehension Г,гергі" henfn] п 1) розуміння; здатність схоплювати; сприйнятливість,

а.

швидко

кмітливість;

схоплюючий,

dull ої а. важкий

на

quick

of

кмітливий;

сприймання,

важкодум; 2) уявлення, думка; 3) (часто рі) поббювання, страх; тяж-

кі передчуття;

to be

under

а.

of

one’s life побоюватися за своє життя; 4) затримання, заарештування; 5) заст. сприйняття; сприймання.

apprehensive кмітливий,

[,cepri’hensiv] тямкий;

adj

1)

сприйнятливий;

2) сповнений передчуттів (поббювань) (чогось — ої). apprentice [a’prentis] 1. п 1) Учень, підмайстер; 2) новачбк; початківець; 2. Uv віддавати в науку (до майстра). apprenticeship (|ез"/ргепійір| п 1) навчання;

учнівство;

2) роки

навчан-

ня; строк навчання. apprise I [o’praiz] о сповіщати, повідомляти, інформувати; to а. smb. of smth. повідомляти когось про щось. apprise II [o’praiz] о заст. оцінювати, розцінювати. apprize [a’praiz]=apprise I i Il. appro [a’prou] п (скор. від approbation, approval); оп a. ек. Ha пробу

(з

правом

повернення

товару

назад). approach fo’proutf] 1. п 1) наближення; some a. to truth щось близьке (наближене) до істини; 2) підхід, підступ, приступ; 3) перен. підхід; 4) рі спроби; аванси; 5) (звич. рі) військ. апрош; підступ; 6) ав. захід на посадку, вихід на аеродром; instrument а. виведення літака

по приладах;

7) друк.

(звич.

рі) апрбші, пробіли, пропуски (між буквами або словами); 8) attr.: a.

road кблія; дити;

під'їзна

дордга;

зал.

під'їзна

2. о 1) наближатися, підхоб2) наближатися, бути схо-

жим, майже однаковим; 3) робити пропозицію, починати переговбри; I approached him on the matter я звернувся до нього в цьому питанні; he approached me for іпformation він звернувся до мене

за інформацією. approachable [a’proutfabl|] adj 1) доступний, оприступний; досяжний; 2) що йде охоче назустріч (у переговорах і т. п.). арргобаїе [‘eproubeit] о амер. схвалювати, затверджувати; санкціонувати; апробувати. approbation [,zpra’beifn] п 1) схвалення; апробація; оп а. ек. на пробу (див. аррго); 2) санкція, згода, затвердження; by а. за згодою, approbatory [a’proubatri] adj схвальний. appropriate 1. adj [a’proupriit] 1) підхожий, придатний, відповідний (до чогось

—to,

for);

2)

властивий,

притаманний (to); 2. о |з'ргоиргіеї!і) 1) привласнювати; 2) призначати (на щось -- Їог, to); 3) асигнувати. appropriation

Га,ргоиргі" со) п Тупри-

власнення; 2) призначення; асигнування (коштів); А. Bill фінансовий законопроект. appropriation- in-aid

[9,proupri’eifanin-

‘eid] п дотація, субсидія. approval о" рги: val] п 1) схвалення,

похвала; схвальний відзив; they gave their a. to our plan Boni схва-

арр

47

лили

наш

план;

to

meet

with

а.

дістати схвалення; On а. ек. на пробу (див. аррго); 2) затвердження;

санкція;

згбда;

3)

розгляд;

to

submit for а. подати (представити) на розгляд (для оцінки). approve [a’pru:v] о 1) схвалювати,

хвалити

(of);

2)

затверджувати,

санкціонувати; 3) refl. показувати, виявляти, проявляти себе; she арproved herself а good pianist вона показала себе хорошою піаністкою. approved [a’pru:vd] adj: a. school державна шкдбла для малолітніх правопорушників. approvingly [o’pru:vinli] adv схвально; ствердно. approximate 1. adj [o’proksimit] 1) що знаходиться (перебуває) близько; близький (0до-- 10); 2) приблизний; наближений; а. уаїше мат. наближене значення; 2. о |з'ргокsimeit] 1) наближати(ся); майже збігатися; майже відповідати; 2)

приблизно дорівнювати. approximately [a’proksimitli] близно,

наближено,

adv при-

майже;

highly

а. дуже приблизно. approximation |з"ргок5іттеї/п| п наближення, | приблизне | значення; приблизна або дуже близька цифра

(сума

тощо).

approximative |з"ргок5ітаойу| adj приблизний; наближений.

appurtenance лежність;

[o’pa:tinans]

відношення

даток. appurtenant ний;

що

п

до;

1) на-

2)

при-

adj

належ-

стосується.

колір. April |"еірго|) п 1) квітень; 2) attr. квітневий; A. weather то дощ, TO перен.

то

сміх,

то

сльбзи.

a priori

|"еіргаї/о:гаї| лат. 1. adj апріорний, незалежний від досвіду; 2. adv апрібрі, незалбжно від досвіду

(протил.

a posteriori).

аргіогіїу [,eiprai’oriti] п апрібрність. apron [’eipran] п 1) фартух; 2) заnoua (в екіпажі, санях); авансцена; 4) ав. настил

3) театр. або пло-

щадка перед ангаром; 5) гідр. поріг, водобій; 6) тех. фартух; , козирьок apron-string [‘eipranstrin] п зав'язка фартуха; to be tied (або to be pinned) бути

to one’s wife’s apron-strings під каблуком у своєї дружи-

ни. apropos [‘eprapou] фр 1. adj вчасний, підхожий, доречний; 2. adv 1) до речі; між іншим; 2) відносно, з приводу, щодо; а. of this 3 приводу цьбго, щодо цього.

apse

[aps]

apsides

apsis

п архт. апсида.

[ap’saidi:z]

[‘epsis]

апсида. apt Ггері)

відповідний;

adj

п

(pl

pl від

apsis.

apsides)

1) підхожий,

acrp.

придат-

ап

a.

quotation

вдала цитата; 2) схильний; а. іо take fire легкозаймистий; 3) здіб-

ний (д0-- а); а. at mathematics здібний до математики; 4) pred. ймовірний;

можливий;

he

is а.

to

succeed він, мабуть, матиме успіх. aptitude [‘aptitju:d] п 1) схильність; 2) здібність, здатність (до-- for). aptness |"серіпіз| п доречність, до-

цільність. apyrous [ei’pairos]

adj

неспалимий;

вогнетривкий.

aquafortis [‘akwo’fo:tis] п концентрована a30THa кислота. aquafortist [‘akwo’fo:tist] п офортист (художник). aqualung [’ekwa,lan]

п спорт.

аква-

ланг. aqualungist

|‘ekwo'landgist]

п спорт.

аквалангіст. aquamarine [,ekwomoa’ri:n| І. п мін. аквамарин; 2. adj 1) аквамарйновий; 2) зеленувато-блакитний. aquanaut [’ekwono:t] п спорт. аква-

навт. адиаріапе

[‘ekwa,plein]

1. п

аква-

план; 2. о кататися на акваплані. aquarelle |,оКмо'теї| п акварель. aquarellist [,akwo’relist] п аквареліст. адиагішт f[a’kweeriam] п акваріум. aquatic

Га"Кл/еїК|

ний.

aquatics спорт.

adj водяний;

[o’kweetiks]

п

рі

вод-

вбдний

|,ekwo‘to:riam]

п

аква-

торій. aqua-vitae [‘akwe’vaiti:] лат. п горілка, міцний спиртний напій. aqueduct [‘aekwidakt] п 1) акведук; водопровід; 2) анат. канал, труба, прохід. aqueous |/сікміо5) adj 1) водний, BOAAHHI,;

водянистий;

а.

solution

водний розчин; a. chamber anar. передня камера Oka; 2) геол. ocaдочний. aquifer [‘ekwifa] п геол. водоносний шар або горизоднт. aquiferous [’akwifaras] adj геол. водонбений. aquiline |/ekwilain] adj орліний; а. nose орлйний, римський ніс (з горбочком). Arab [‘erab] 1. п 1) араб; арабка; 2) арабський кінь; street а. безпритульний; 2. adj арабський.

arabesque

Г|,гего"РБе5к|

беска; 2. арабський; ний.

І. п мист.

apa-

adj 1) мавританський, 2) фантастичний, химер-

Arabian [a‘reibjan] 1. adj арабський; A. Night’s Entertainments, A. Nights казки араб;

Arabic

arachnid

«Тисяча арабка.

[‘erabik]

i однієї

1. adj

A. numerals арабські арабська мова. arable [‘eerabl] 1. adj бранка; рілля.

ночі»;

2. п

арабський; цифри;

2. п

орний;

2. п

[a‘reknid]

п ент.

дібна комаха. : arachnoid [a‘raeknoid]

павукопо-

І. п анат.

BYTHHHa оболонка (мозку); бот. павутиноподібний.

arbiter

[/a:bita]

па-

2. adj

п 1) арбітр;

третей-

ський суддя; 2) вершитель долі. arbitrage п 1) [‘a:bitridg] арбітраж, третейський суд; 2) [,a:bi'tra:3] ex арбітраж. arbitral [’a:bitral] adj арбітражний,

третейський arbitrament [a:’bitramont] n 1) арбітраж; 2) рішення, прийняте apбітром; авторитетне рішення. arbitrary |"а:Бійгогі| adj 1) довільний; умовний; 2) примхливий; 3) деспотичний; 4) мат. а. constant

довільна стала; фраз. звор.: a. signs and symbols умовні знаки i позначення. arbitrate [/ubitreit] о 1) виндсити третейське рішення; a. between рагties бути третейським суддбю між сторонами;

2)

(питання)

на

передавати рбзгляд

справу

третейському

суду arbitration [,a:bi’treifn] п рішення, yxвала арбітра; A. Court третейський суд, арбітраж. arbitraior |"а:Ьйгейо)| п третейський суддя, арбітр. arbor І [’a:bo:] п 1) дерево; 2) attr.: А. Day амер. весняне свято деревонасадження.

arbor

aquatorium

|[o’pa:tinont]

apricot |"еіргікої| п 1) абрикоса; 2) абрикосове дерево; 3) абрикосовий

сонце;

ний;

агс

ЇЇ

{fa:ba]|

п

тех.

вал,

вісь;

шпіндель; оправка. arboraceous [,a:ba’reifas] adj деревовидний; деревний. arboreal [a:’bo:rial] ад) І) деревний; 2) 300A. що живе на деревах. arboreous |a:’bo:rias] adj 1) лісистий; 2) деревовйдний; 3) =arboreal

2).

arborescent [,a:ba’resnt] adj деревовидний. arboriculture [‘a:barikaltfa] п лісоBOACTBO.

arboriculturist

[,a:bari’kaltfarist] по лі-

совод.

arbour

[‘a:ba]

п

альтанка

(із зеле-

ні).

arc fa:k] 1. п 1) геом. дуга; 2) райдуга; 3) електрична дуга; 4) attr.: дуговий;

а.

Jamp

дугова

лампа;

2. о ел. утворювати дугу. arcade |а:Кеід) п 1) архт. аркада; 2) пасаж з крамницями. Arcadian [a:’keidjan] 1. adj аркадський;

ідилічний;

сільський;

2.

п

житель щаслйвої країни Аркадії. arch I fa:tf] 1. п 1) арка; склепіння; triumphal а. тріумфальна арка; 2) дуга; прогин; 3) райдуга; 4) attr. арочний; меклепінчастий; а. bridge арочний міст; а. dam арочна дамба;

ням;

2.

о

1)

перекривати

2) надавати

згинати(ся),

форму

вигинати(ся)

склепін-

арки;

3У

дугою.

arch Tl [a:t{] adi 1) головний; клятий; 2) лукавий, хитрий.

за-

48

загс

arch- [a:tf-] pref apxi-: а) головний, старший; archdeacon архідиякон; б) найбільший;

лий;

страшенний,

непроторбнний;

шенний

брехун;

запек-

arch-liar стра-

arch--rogue

запбк-

лий шахрай; в) рідк. перший, найперший; arch-founder засновник.

archaeological [,a:kio’lodgikel] археологічний.

|ад)

archaeologist [,a:ki‘oladgist] п археблог. archaeology [,a:ki/oled3i] п apxeondria. archaic [a:’keiik] adj архаїчний, застарілий.

агспаїзт

|"а:Кеіїгт)

архаїзм,

за-

старіле слово або вираз. archaize [/a:keiaiz] о 1) вживати

архаїзми; 2) наслідувати архаїчним формам. юю [‘a:tf’bifap] п архієпіскоп. arched [a:tft] adj 1) вигнутий; арочний; a. girder Sue арочна ферма; а. bridge дйрочний міст; 2) склепінчастий; зігнутий, угнутий. arch-enemy [‘a:tf’enimi], п 1) запеклий вброг; 2) сатана. Archeozoic [,a:keia’zouik] adj геол. археозбиський. archer [‘a:tfa] п стрілець з лука; 2)

(А.

Стрілбць

(сузір'я

і знак

п стрільба

з лука.

зодіаку). archery

archetype [‘a:kitaip] п прототип. arch-fiend |'а:"її па) п сатана. Archimedean [,a:ki’mi:djan] adj архімбдів, архімбдівський; архімедів гвинт. archipelago |,а: КІ" peligou]

A.

screw

п архіпелаг, група островів; the А. Eréiське море. architect [‘a:kitekt] п 1) архітектор, збдчий, будівничий; civil а. архітектор цивільного будівництва; naval а. кораббльний інженер; 2) перен. творець; а. ої one’s own fortunes (творець)

свого

щастя.

architectonic [,a:kitek’tonik] adj 1) apхітектурний; конструктивний; 2) що

стосується

KH.

architectonics (вжив.

як

систематизації

[,a:kitek’toniks] sing)

нау-

п

рі

apxitekTouiKa.

architectural [,a:ki/tektforal] adj архітектурний; a. engineering будіBéIbHa техніка. architecture [‘akitektfa] тектура; 2) побудова; speech буддва мови.

агсбіїгаує

[‘a:kitreiv]

трав, головна

archival

п 1) apxithe a. of a

п архт.

архі-

балка.

Га:'Каїугі)

adj архівний.

archives Va: kaivz] п pl архів. archivist [‘a:kivist] п архіваріус. archly [’a:tfli] adv лукаво, хитро. archway [‘a:tSwei] п 1) арка; 2) прохід під аркою; склепінчастий прохід.

archwise

[/a:t{waiz]

adv

арки, дугоподібно. arctic [‘a:ktik] 1. adj

у вигляді

(північно)по-

A.

арктичний;

нічне полярне Арктика.

Circle

2. п

коло;

the

Пів-

А.

arcuate, arcuated [/a:kjueit, ‘a:kjueitid] adj аркоподібний, дугоподіб-

ний, зігнутий. ardency ('а:4опзі| п запал, жар, запальність; завзяття. ardent |"а:Чалі| adj 1) гарячий, пал-

кий; ня;

ревний;

а.

а. love

desire

палке

палке

supporter

палкий

жаркий;

палаючий;

кохан-

бажання;

а.

прихильник;

2)

а.

heat

спека;

a. spirits спиртні напої.

ardently [’a:dantli] adv палко, raряче. ardour [‘a:da] п В) поривання, запал, завзйття; 2) сйльна спбка. arduous [‘a:djuas] adj 1) важкий, напружений; 2) крутий, неприступний; 3) енергійний; ревний, старанний. are! [iw 0, etl) pl pres. aio! toy be: area [‘eoria] п 1) площа, прбстір; a. under crop посівна площа; a. of a triangle na6ula трикутника; а. of bearing тех. опорна mopépxua; 2) райбн;

збна;

край;

ббласть;

діль-

ниця; residential а. жилий райдн; 3) розмах, масштаб, сфера; wide а. of thought ширдбкий кругозір.

arena

[/a:tfari]

коваль

лярний,

|з'гі:по|

п 1) арена;

2) місце

подій; пбле битви. arent Га:пі) скор. posm.=are not. агеотеїег [,eri/omita] п аребметр. Areopagus [,eri’opagas| грецьк. п ареопаг.

aréte

горй

argent

[e’reit]

фр. п гбстрий

гребінь

(термін альпіністів).

|"а:4зопі)

1. adj сріблястий,

сріблистий; 2. п заст., поет. 1) срібло; 2) сріблястість; білизна.

агрепіїс [a:’dgentik] adj хім. що містить срібло (про розчин); а. chloride хлобристе срібло.

argentiferous [,a:dgan‘tiferas] adj геол. сріблондсний, що містить срібло

(про руду).

argentine

[/a:dzontain] сріблястий. Argentine |"а:4зопіаїп| тінський;

2.

п

adj срібний; 1. adj арген-

аргентінець,

арген-

тінка. Argentinean

[,a:dgon‘tinjan] п аргентінець; аргентінка. argil [/a:dgzil] п гончарна або біла глина,

argon [/a:gon] п хім. аргон. Argonaut |/а:ропо:ї| adj 1) міф. аргонавт, мореплавець; 2) (а.) амер. золотошукач; 3) зоол. равлик (молюск).

argot argue

|"а:єоц|

фр.

п

аргб,

жаргбя

[/a:gju:}] о 1) сперечатися, спбрити (з Kumce — with, against;

про щось — about); аргументувати; to a. against виступати проти; to а. in favour of smth. навбдити дбводи на KOpHCTb чогбсь; 2) обговбрювати; 3) перекднувати, відговорювати; to а. а man out of an

opinion переконати людину в помилковості її думки; 4) доводити; his action argues him a man of strong will його вчинок доводить, що він людина сйльної волі. argufy [‘a:gjufai] о розм. спбрити заради cnopy.

argument [/a:gjumont] п 1) довід, аргумент (на користь чогось -for; проти strong а.

weak тація;

чогось

--

against);

а

переконливий довід; а а. слабий довід; 2) аргумен3) спірка, дискусія;

a matter

ої а. спірне питання; 4) корбткий (стислий) зміст (книжки); 5) мат.

аргумент, незалбжна змінна величина. argumentation [,a:gjumen’teifn] п 1) аргументація; 2) спір, спірка. argumentative [,a:gju’mentativ] adj 1) що любить сперечатися; що Haвбдить аргументацію; 2) дискусійний, спірний; 3) сильно аргуменTOBaHHH; "свідчить

логічний; 4) що (npo — of).

показує,

Argus [/a:gas] п 1) міф. Аргус; 2) пильний, невсипущий, недовірливий вартовий. Argus-eyed [‘a:gasaid] adj пийльний, невсипущий; зіркий. argute [a:’gju:t] adj 1) гбстрий, проникливий; 2) пронизливий (про звук).

aria

[‘a:ria] п муз. арія.

arid

|/гегід)

вий;

adj

1) сухий,

безвддний;

посушли-

неродючий

(про

грунт); геріоп посушливий раHOH; пустйинна дббласть; 2) перен. сухий, нудний, нецікавий. aridity [e’riditi] п сухість; посушли-

вість;

aright

неродючість

|з'таїї|

adv

(див. arid).

правильно,

вірно.

aril [’eril] п бот. лушпайка; шкірка; лушпиння, лузга. arioso [,a:ri/ouzou} італ. п, ade муз. арібзо. arise [a’raiz] о (past arose, р.р. sen) 1) виникати, з'являтися,

агіпо-

ставати; бути наслідком (чогось— ітот); 2) заст. амер. підвбдитися, вставати;

3) поет.

повставати;

во-

скресіти. arisen [o’rizn] р. р. від arise. aristocracy [,ris‘tokrasi] п аристократія. aristocrat

aristocratic

[‘eristekreet]

п аристократ.

[,aeristo’kreetik]

adj ари-

стократичний. Aristotelian [,aeristo’ti:ljan] 1. adj арістбтелівський; 2. п послідовник Арістотеля. arithmetic Го/гівтанік) п арифметика; лічба; 2. adj ee =arithmetical. arithmetical [,ceri9’metikel] adj арифметичний; а. mean сербднє ча метичне. агіїптеїїсіап [a,ridmo’tifn] п арифMETHK. arithmometer [,eri9’momita] п арифмометр.

ark

49

ark [a:k] п 1) ящик; ковчег; 2) простбре судно; баржа; 3) військ. саnépHa гусенична машина. arm I Гахп) п 1) рука (від кисті до плеча); to fold in one’s arms обійняти;

to

fold

one’s

arms

діти склавши руки; with з розкритими обіймами; ня лапа (тварини); 3) of the river рукав ріки; підлокітник (крісла); 5) гілляка;

6)

сила,

влада;

си-

open arms 2) nepézрукав; а. 4) ручка, (велика) the

a.

ої

the law сйла закдбну; 7) тех. плече (підойми); ручка, рукоятка; стріла (крана);

ло

спиця

(колеса);

кордмис-

(вагів); to keep at arm’s

перен. стані. arm II

тримати

на

length

належній

від-

arms

arming |"астір) п озбрбєння; бойові спорядження. armistice [‘a:mistis] KOpoTKe перемир'я; припинення воєнних дій. armless І [’a:mlis] adj 1) безрукий; 2) що не має гілок. armless II |"а:піїз| adj беззбройний, неозбрбений. armlet [‘a:mlit] п 1) парукавник, пов'язка; 2) невелика морська затока; рукав ріки; 3) зап'ястя, брас-

лет. armor

|"а:то|

armored

скласти

зброю;

2) рід військ;

військова професія; 3) pl війна; 4) рі герб (звич. coat of arms); 2. о 1) озбрбювати(ся) (Tac перен.); to be armed with information мати вичерпну інформацію; 2) заряджати, зводити. armache |'а:теїк) п біль в руці (особл. ревматичний).

armada

[a:’ma:da]

п армада; the In-

vincible A. іст. «Неперембжна Mana» (1588 р.) armadillo [,a:moa‘dilou] n 3002,

ap-

ар-

amep.=armour.

[‘a:mad]

amep.=armoured.

armorial eee adj геральдичний, гербовий. armory [’a:mori] п 1) гербознавство; геральдика;

[a:m] 1. п 1) (звич. рі) збрбя; small агт5 стрілецька зброя; in arms, under arms озброєний; to arms! до зброї!; up іп arms готовий до боротьби; to take up arms братися до зброї; to lay down

arr

3)

амер.

2)

амер. = armoury;

воєнний

завод;

4)

амер.

учбовий манеж. armour [’a:ma] 1. п

1) озброєння; лати; панцир; 2) броня; панцирна обшивка (корабля, танка і т. д.); 3) бронесйли; 4) скафандр (водолаза); 5) attr. броньовий; панцир-

ний; 2. о вкривати бронею. агтоиг-Беагег [‘a:mo,beara]

п

іст.

зброєносець.

armour-clad [’a:ma,kled] 1. adj закутий в броню, панцирний, броньбдваний;

ник. armoured а.

2.

п

броненосець,

|"а:тод|

concrete

панцир-

adj броньований;

залізобетон;

а.

train

бронепдізд; а. car бронемашина; а. forces бронесйли; a. troops броне-

cima; 3) attr.: a. train артилерійський транспорт; амер. поїзд з боє-

війська. |"а:того) п 1) власник збройоводго заводу; 2) заст. зброяр; 3) військ. завідуючий зброєю. агтоиг-ріегсег [’a:ma,piaso] п бронебійний снаряд.

припасами; a. factory воєнний заpon; the armaments drive (або ra-

armour-piercing бронебійний;

мадил,

armament ня;

панцирник.

|"а:татапі)

збрбя;

п І) озбрбен-

боєприпаси;

се) гонка озброєнь. armature [‘a:matjua]

п

2) збройна

1) o36pden-

ня; панцир; засіб захисту; 2) тех. арматура; 3) ел. якір (мотора); броня (кабеля). armband [‘a:mbend] п нарукавна пов'язка.

arm-chair [/a:m/tfea] п крісло (з підлокітником), фотбль. arme blanche [,a:moa‘bla:ntS] фр. п 1) холодна

збрбя;

2) кавалерія.

armed [a:md] adj озброєний; збройний; укріплений; підсилений; а. attack збройний напад; а. forces збрбйні не

сили;

a. insurrection

повстання;

a.

neutrality

збройзброби-

ний нейтралітет. -armed [-a:md] в складних словах: long-armed довгорукай; one-armed

однорукий і т. д. Armenian [a:’mi:njan]

1. adj sipménський; 2. п 1) вірмен; вірменка; 2) вірменська мова.

armful {’a:mful] п оберемок. arm-hole [‘a:mhoul] п пройма. ‘ arm-in-arm [/a:mina:m] adv під py-

ку, рука в руку.

4 4-131

танкові агтоигег

| |/ата,ріазід) adj ар. shell бронебій-

ний снаряд. armour-plate [‘a:moapleit]

п панцирний лист, броньова плита. armour- plated Га: mepleitid] adj броньбваний, панцирний. armoury [‘a:mari] п склад зброї; арсенал. arm-pits |"а:тріїз| п pl акат. пахви, пахвбві ямки.

arm-saw

[‘a:mso:]

п

ручна

пилка;

ножівка.

army [‘a:mi] п 1) армія; the Soviet А. Радянська Армія; the Red А. Червдна Армія; standing а. постійна армія; А. іп the Field діюча армія; to enter (або to join, to go

into) the а. вступити до армії, поступити Ha військову службу; 2) attr. армійський; що стосується або належить до армії; а. соттапа

командування армією; а. commander командуючий армією; а. headquarters штаб армії; a. cloth сукно армійського зразка; а. exchange амер. військовий магазин. army-beef [‘a:mibi:f] п м'ясні KOHсерви (для армії).

army-list

[‘a:mi‘list]

церського

по список

складу

офі-

армії.

army-rank [‘a:mireyk] п військове звання. army register [’a: mi‘redgista] п амер. список офіцерського складу армії. aroma |з'гоцта| п аромат, приємний запах. aromatic (|угегоц'тегїк| adj ароматичний;

запашний;

а.

series

хім.

ароматичний ряд. arose |о" rouz] past від arise. around [o’raund] І. adv 1) всюди, скрізь, в

навкруги;

обхваті;

metres а. в обхваті; зько,

the

неподалік,

районі; бути

fo

come

measures

недалеко;

у цьому hang

а.

2) в окружності; tree

two

дерево має два метри 3) амер. поблизу, бли-

а.

десь

підійти,

з.

Пеге

близько;

поблизу;

to

get

to a,

наблизитися;

2. prep 1) навколо; they sat a. the table вони сиділи навколо стола; 2)

по;

за;

to

walk

a.

the

town

гу-

лЯйти по місту; a. the corner за рогом; 3) біля, близько, приблизно; she paid а. а hundred roubles вона заплатила близько ста карбованців; to get а. to doing smth. збиратися зробити щось; збиратися здійснити намір. . around-the-clock [a/raundda’klok] adj цілодобовий.

arouse

[a’rauz]

о 1) будити;

2) про-

кидатися; 3) пробуджуватися (про почуття, енергію тощо); 4) збуджувати, викликати (почуття, енергію тощо); 5) дратувати, товувати (когось).

роздра-

arraign (з'теіп| о 1) притягати до суду; обвинувачувати; to a. before the bar of public opinion притягти на суд громадськості; 2) чіплятися, присікуватися. arraignment |з'геіптопі| п 1) притЯягнення до суду; обвинувачення; 2) причіпка, зачіпка. . arrange [a’reind3] 0 1) приводити до

ладу;

розташбвувати;

кувати;

впорядковувати;

тдвувати (ся);

3)

класифі-

2)

влаш-

домовлятися,

умовлятися; they arranged to meet in three days вони домовились 3yстрітися чбрез три дні; to a. with smb. about smth. домдбвитися з кимсь про щось; 4) улагоджувати (спірку, суперечку); приходити до згоди; 5) вживати заходів, підготовляти (для -- for); 6) пристосбвувати; переробляти; to а. а по-

vel for the stage переробити роман для сцени; 7) муз. аранжувати; 8)

тех.

монтувати,

arrangement ведення

встановлювати.

[areindgmont] (довбдення)

п 1) при-

до ладу;

роз-

ташування; впорядкування; класифікація; 2) улаштування; 3) угода; домбвленість; to come дійти згоди, домовитись,

мітися; to make мовлЯтиса (про

to an a. порозу-

arrangements дощось); організб-

агг

ЕЛ

ень

а

вувати (щось); to make arrangements with smb. умовлятися 3 кимсь; 4) (звич. рі) приготування, заходи,

накрбслення,

плани;5) при-

стосування; переробка (для сцени і т. п.); 6) пристрій, механізм (для полегшення

роботи);

7) муз.

аран-

жирбвка, аранжування; 8) Tex. монтаж, устандвка. arranger |з'теіпі32| п муз. аранжувальник. 7 аггапі |/зегопі) adj 1) справжній, чистий;

а.

nonsense

чистісінька

ні-

сенітниця; 2) заст. мандрівний. arras [eras] п гобелбни; шпалери, заткані фігурами. array |з'теі| І. п 1) бойовий порядок (rac battle a.); 2) військо; 3)

велика

4)

поет.

кількість,

пишний

безліч,

ддяг,

сила;

вбрання;

5) юр. список присяжних; 6) рад. складна антена; 2. о 1) вистрою-

вати в бойовий порядок; 2) виставлЯяти проти (against); 3) зодягати (у щось-- іп); прикрашати (чимсь -- in); to a. oneself in all one’s finery вирядитися, AK на Beсілля; вирядитися, як пава; 4) юр. складати список присяжних. arrearage |оз'гіогід3) п 1) відсталість, відставання;

запас;

2)

залишок,

остача;

3) рі борги, заборгованість.

arrears

[a’riaz]

ність,

п рі 1) заборгова-

борги,

недоїмки;

2)

залиш-

ки, рештки, «хвости»; to be іп а. мати заборгованість; відставати (напр., у роботі); а. ої гепі заборгованість з квартирної плати; а. of wages заборгованість по зарплаті; а. ої work недорбблена частина

роботи.

arrest [a’rest] 1. п 1) затримання, заарештування, арбшт; накладання заборбни (або арешту) (на майно),

under

борбною,

а. під арештом,

а. to the room

арешт; а. in quarters

під за-

домашній

військ.

казар-

мений арешт; 2) затримка, зупинка; припйнення, відстрочення; а. ої judg(e)ment відстрбчення виконання вироку; 3) тех. аретир, заспокбювач (у зприладах); 2. о 1) заарештдвувати; 2) затримува-

ти, зупиняти; припиняти; гальмувати; 3) прикбвувати (погляд, увагу); 4) виключати, лад, машину).

arrester ник;

[o’resta]

вимикати

п ел., тех.

громовідвід;

(при-

розряд-

запобіжник.

arresting [a’restin] adj 1) що привертає увагу; захоплюючий; 2) що затримує, зупиняє; a. device тех. зупиняючий механізм; заскочка, упор, защіпка.

arris

[cris]

гострий

arrival

п

1)

ребро;

грббінь;

край; 2) буд. гбстрий

[a’raival]

п 1) прибуття

кут.

(ку-

ди-небудь — at, іп); 2) новоприбулий; 3) жарт. новонароджений. arrive [a’raiv] о 1) прибувати; прихддити;

50

a

доходити;

to а.

at а con-

clusion ти

дійти

eee

вйсновку;

2) досяга-

(чогось — at); 3) наставати (про

час, подію). arrogance |/гггоєоп5| лість,

п 1) зарозумі-

гордовитість,

зухвальство;

2) самовпевненість,

пиха.

arrogant [‘eragent] adj 1) зарозумілий, гордовитий, зухвалий; 2) самовпевнений. arrogate [‘erougeit] о 1) camosnésнено або зухвало вимагати, претендувати; 2) безпідставно приписувати; 3) привласнювати. arrow |/гегоц| п 1) стріла; 2) стрілка (на кресленнях, схемах); 3) англійське урядове клеймб; ап a. left

іп one’s

quiver

невикористаний

за-

arrow-head стріли;

(|гегоцлед| 2)

військ.

п

стрій

1)

вістря

клина.

arrow-headed [‘erou,hedid] adj загбстрений, клиноподібний. аггому [‘eroui] adj 1) стрілоподібний;

2)

перен.

гострий;

в'їдливий,

ущипливий

arsenal

[‘a:sinl]

п 1) арсенал;

цейх-

гауз; 2) перен. збрбя; засоби. arsenic хім. 1. п [‘a:snik] миш'як; 2. adj {a:’senik] миш'яковий.

arsenical Гаг/вепіка) =arsenic arson [‘a:sn| п підпал. art

I [a:t)

п 1) мистецтво;

мистецтво

вічне;

2)

2.

харчування;

articles of daily neces-

sity предмети

знання,

умін-

ремеслб;

industrial

(або

рі 3)

mechanic-

al, useful) arts рембсла; 4) pl гуманітарні науки; Faculty of Arts відділ гуманітарних і математичних

наук;

5)

attr.

school художнє Il

[a:t]

художній;

а.

училище.

заст.,

2-a

поет.

sing pres. eid to be. arterial [a:’tiarial] adj

особа

1) анат.

ap-

теріальний; 2) розгалужений; а. drainage система дренажу з розгалуженими

стральний;

каналами;

[/a:tari] магістраль,

artesian

road

3)

магі-

головна дорога. arteriosclerosis [a:’tiariousklia’rousis] п мед. артеріосклербз.

artery

а.

п

магістраль,

1) анат. головний

[a:’ti:zjan]

артерія; шлях.

adj

артезіан-

ський. artful | Га:Ниї)| adj 1) спритний, вправний, меткий; 2) хитрий.

artiulness

("а:Нціпіз)

ність,

вправність;

arthritis

[a:’6raitis]

п

2)

1)

сприят-

хитрість.

п мед.

артрит.

artichoke [’a:titfouk] п артишок; JeTusalem a. бот. земляна груша, топінамбур. article [‘a:tikl] 1. п 1) стаття; leading а. передова стаття; 2) пункт,

параграф; the Articles of War військово-судовий KOMeKe (Aneaii та США); the Thirty-nine Articles тридцять дбв'ять догматів англікан-

першої

необхідності;

4) грам. артикль, член; 2. v 1) пред'являти пункти обвинувачення (проти когось — against; у чомусь — for); 2) викладати по пунктах; 3) віддавати по контракту в науку.

articular [a:’tikjula] adj суглобовий. articulate 1. adj [q:’tikjulit] 1) членороздільний; 2) членистий; колінчастий; 3) ясний, чіткий; 4) тех.

діє за

5) амер.

уставний,

статутом;

що

[a:’tikjuleit]

І) ясно (чітко) вимовляти; 2) фон. артикулювати; 3) анат. з'єднувати(ся), сполучатися.

articulation [a:,tikju’leifn] п 1) фон. артикуляція, вимовляння; 2) анат. зчленування; 3) тех. вісь шарніра, цейтр шарніра. artifice [/a:tifis] п 1) вигадка, вінахід;

2)

artificer

спритність;

[q:'tifisa]

(ої); a. is коротке,

ня; вправність, майстерність; хитрощі; black а. чбрна магія;

" 2)

гівлі; товар; ап a. of clothing предмет бдягу; ап а. ої food продукт

слюсар;

the Fine

Arts | красні |мистецтва; long life is short життя

art

ського віросповідання; to be under articles бути зв'язаним контрактом; 3) виріб; продукт; предмет тор-

шарнірний;

сіб.

агу

3)

4)

ський);

хитрість.

п 1) ремісник;

механік;

3)

військ.

а. officer

2)

винахідник

технік

(зброяр-

військовий

технік;

військовий інженер. artificial [,a:tififal] 1. adj 1) удаваний, неприродний; 2) штучний; a. atmosphere тех. кондиціондване повітря; a. butter маргарин; а. numbers мат. логарифми; а. respiгайоп штучне дихання; 2. п рі 1) штучні добрива;

2) амер.

штуч-

ні квіти. агійПегізі [a:‘tilerist] n артилерист. artillery [a:’tilari] п 1) артилерія; 2) айг. артилерійський; гарматний; а. engagement артилерійський бій; а. mount гарматна установка; а. range артилерійський полігон. artilleryman [a:’tilariman] п артилерист. artisan [,a:ti’zeen] п ремісник, майстровий. artist [‘a:tist] п 1) художник; митець; 2)

своєї

artiste

артист;

справи.

[a:’ti:st] п

актор;

3) майстер

1) естрадний

ар-

тист; 2) артист (людина, вправна у своїй професії; тж жарт.).

artistic(al) ній,

artless

[a:’tistik(al)]

артистичний;

[‘a:tlis]

родний;

adj

1) простий,

2) нехитрий;

стодушний. artlessly | |"а:Нізії) природно;

2)

простодушно.

adj худож-

мистецький. наївний;

adv

1)

нехитро,

arty [‘a:ti] adj розм. зією на художність

припро-

просто,

наївно;

3)

1) з претен(про речі, їх

розташування тощо); 2) що претендує на тонкий (худбжній) смак (про людину). Aryan |/єзгіоп| adj арійський,

as

51

as fez, о2| 1. pron rel. який, котрий; що; he was a foreigner аз they perceived from his accent він був 4y2%KO3EMUeM, що BOHH побачили з його вимови; as I lost це

this is the same book така сама книга, як

та, що я загубив; do as you are told

2. adv 1) як; робіть, як вам

сказано; as per order ком. як 3aмдвлено; he is late as usual він спізнився, як завжди; to work as a teacher працювати вчителем; 2) як наприклад; some animals, as

the fox and

the wolf

деякі

твари-

ни, як наприклад, лисиця i вовк; 3) так (у головному реченні); he came as soon as he could він прибув так скоро, як міг; 3. conj 1)тоді, колй; в той час як (Tac just as); she came in as he was speaking вона ввійшла, KOH він говорив; just as | reached the door тоді

(в

той

час),

як

я

до дверей; 2) тому що, через те що, бо; I did

for him став

as

його

it was чекати,

very бо

підійшов

оскільки,

not wait late я не

було

дуже

пізно; they could not stay, as they were іп a hurry вонй не могли 3aлишатися, TOMY WO вони поспішали; 3) хоч, як би не; I was glad ої his help, slight as it was я

був

радий

ford

допомозі,

хоч

вона й була незначна; 4) (з ілі): will you be so kind as to tell me all about it чи не будете ви такі ласкаві розповісти мені все про це; фраз звор.: as ... aS ... так само як; he is as tall as you are він такий же на зріст, як і ви; as far

as наскільки; так далеко, (аж) до; І will go as far as the station with you я проведу вас до станції; as for щодо, відносно; as for те щбдо мбне; as good as все рівно що; фактично, майже; if is as good as decided це майже вирішено; as if, as though неначе; as it were так би MOBHTH; нібито, немовби; as а mat-

ter of fact самб as much much as

собою

зрозуміло;

as (стільки,) скільки; as you like стільки, скільки

ви хочете; as to, aS concerns, as concerning віднбсно, щодо, що стосується; as well також. asbestine [aez’bestin] adj азбестовий. asbestos feez’bestos] п мін. азбест. ascend

[a’send]

о 1) підніматися, схб-

дити на; 2) ав. набирати висоту. ascendant [o’sendont] 1. adj 1) висхідний; 2) пануючий; 2. п перевага;

ascension підйдм, літ на

прихід;

влада

над

чимсь;

вплив.

[a’sensn] п 1) сходження, підіймання; balloon а. поповітряній кулі; 2) амер.

а.

to

power

прихід

до

влади. ascensional [a’senfanl] adj 1) висхідний; a. ventilation гірн. висхідна вентиляція; 2) підіймальний; a.

power ав. підіймальна 4*

сила; а. rate

asp

ав. швидкість набирання висоти, швидкість підіймання. ascent [a’sent] п 1) підіймання, сходження;

2)

3) марш

сходів.

узвіз;

крутий

схил;

ascertain [{,aeso’tein] о встанбвлювати; пересвідчуватися; з'ясбвувати; упевнятися.

ascetic

(з'зеіїк)

стриманий,

1. adj

здержливий,

аскетйчний;

2. п аскет,

пустинник, пустельник. asceticism [a’sctisizmj| n аскетизм. ascribe Jas’kraib] о приписувати (комусь -- to)

ascription [as’kripJn] п приписування. asepsis [ae’sepsis] п асептика. aseptic [a’septik] 1. adj асептичний, стерильний; 2. п асептичний засіб. asexual [e’seksjual] adj безстатевий. ash | [af] п ясен; mountain a., wild а. горобина. ash Il геї) п 1) (звич. pl) попіл, зола; to burn to ashes спалювати дотла; to turn to dust and ashes розвіятися

| прахом

(про

надії);

2) рі прах, останки. ashamed f[a’feimd] adj pred. присорбмлений; to be a. of smith. соромитися чогось. ash-bin [‘afbin] п Шу-зазнисатчо); тех. зольник. ash-box j’efboks] п тех. зольник; піддувало.

ash can

[’efken]

п амер.

відрб або

урна для сміття. ash-cart [’eSka:t] п амер. для сміття.

віз,

візбк

ashen І [’eJn] adj ясенбвий. ashen I [‘efn] adj 1) попелястого кольору; 2) мертовно блідий; 3) з пдпелу. ash-key [‘ceSki:] п насіння ясеня. ashlar, ashler |/геП»| п буд. обтбсаний камінь (для облицювання). ashore [a’fo:] adv до берега, на 6éper; Ha березі; to driven а. наскбчити

run a., to на мілину;

соте а. to go a. схбдити ash-pan (|/ееГрегп| =ash-box. ash-pit

ash-tray

be to

на берег.

|/єегрії) =ash-box.

[’etrei]

п

1) попільничка;

2) тех. зольник.

ashy

[’efi]

ний;

adj

1) пдпільний;

2) попелястий;

Asiatic

[,eifi’etik]

2. п азіат,

збль-

блідий.

1. adj азіатський;

азіатка.

aside [a’said] adv 1) убік; бсторонь; to take smb. а. відвести когось убік;

2)

крім, за

asinine ний.

окрбмо;

a.

trom

амер.

adj ослЯчий,

дур-

ask fa:sk] о 1) питати (про-- about, after) to a. after smb.’s health питати про чиєсь здорбв'я; to a. a question запітувати; 2) (по)просити

(щось

—for);

to

а.

for

permis-

sion просити дбзволу; 3) запрошувати; 4) вимагати (від — Ol, from),

(for)

attention

це

потребує

уваги. askance [as’keens] adv 1) криво, кбсо; 2) скоса, з підозрою (поглядати). askant [as’keent] =askance. askew [as‘kju:] adv 1) криво, K6co; 2) скоса, зневажливо; to look a. at smb. не дивитися комусь прямо

у вічі.

aslant [a’sla:nt] 1. adv 2. prep упоперек.

косо,

навскіс;

asleep [a’sli:p] adj pred. 1) сплячий; to Бе а. спати; to fall a. заснути; 2) онімілий, отерплий, затерплий (про руки, ноги); 3) перен. тупий, млявий. азіоре fa’sloup] 1. adj pred. косий; NOXMIHH; спадистий; 2. adv косо, похило;

на

a-smoke

схилі.

[a’smouk]

1. adj pred.

що

димить; 2. adv в диму. asp I [esp] п осика asp Il leesp| п 1) аспід; кобра; 2) поет. отруйна змія. asparagus [os’perages] п спаржа. aspect

[‘espekt] п 1) вигляд, вид; his house has a southern a. його дім виходить на південь; 2) n0гляд; вираз; вигляд; she has а gentle а. у нЄєї добродушний вигляд; 3) аспект, бік; погляд, точка зору; to consider a question іп all its aspects розглядати питання з усіх боків; economic aspects економічні перспективи; 4) грам. вид.

aspen [‘espon] І. п - азр I; 2. adj осиковий. азрегіїу [ees’periti] п 1) шорсткість, шершавість; нерівність; 2) суворість (клімату); 3) (звич. рі) труднощі;

злигодні,

поневіряння;

the

asperities of a winter campaign труднощі зимбвої кампанії; 4) різкість; сувбрість; to speak with а. говорити

asperse

(розмовляти)

[as’pa:s]

різко.

о 1) оббризкувати,

кропити (чимсь — with); 2) ганьбити, обмовляти, робити наклеп. aspersion (|аз5'ро:|п| п 1) оббризкування (чимсь — with); 2) наклеп; to cast aspersions on smb. клепати на когось, обмовляти когось.

asphalt [‘esfeelt] 1. п асфальт; а. works асфальтування; 2. о вкриBaTH асфальтом, асфальтувати. asphodel [‘cesfadel] п 1) бот. асфодель; 2) поет. жобвтий нарцис. asphyxia [as‘fiksia] п мед. асфіксія, ядуха asphyxiant fees‘fiksiont] п задушлива отруйна

вйнятком.

[‘asinain]

it asks

asphyxiate

речовина.

[ces’fiksieit]

(спричиняти)

о

викликати

асфіксію (ядуху); ду-

шити. азрпуху [as‘fiksi] =asphyxia. aspic | [‘cespik]=asp П, 2). aspic П [’eespik] п кул. заливнє, ливна

3a-

страва.

азрідізіга [,aspi‘distra] атська конвалія.

п

бот.

азі-

52

азр aspirant

[as’paiarent, ‘eespiront] 1. adj

що прагне або домагається; 2. п кандидат, претендент (na — alter, to, for).

aspirate 1. п [‘esporit] 1) придиховий звук; 2) знак придиху; 2. о

[‘espereit] хом;

1) вимовляти

2) мед.

видаляти

з приди(рідину)

з

порожийни. aspiration | евро" reifn] п 1) вдихання; 2) прагнення; сильне бажання; 3) фон. придих; 4) мед. видалення (рідини) з порожнини; 5) тех. усмоктування. aspirator |"гезрогеії»| п 1) аспіратор; 2) (витяжний) вентилятор (тж ехhauster). aspire [as’paia] о 1) прагнути, домагатися

(чогось-іо, after,

at;

тож

з inf); 2) заст., поет. піднбситися. aspirin [‘esporin] п фарм. аспірин. aspiring [os’pairin] adj прагнучий, честолюбний. аздиїпі [o’skwint] adv косо; краєм Oka; недовірливо,

підозріло;

to look

a. KOCHTH очима; перен. дивитися скоса, підозріло. ass [as] п осбл, віслюх; перен. дурень,

тблепень;

to

make

ап

а.

ої

oneself а) пошийтися в дурні; 6) клеїти дурня; to make ап a. of smb, пошити когось у дурні; зло пожартувати над кимсь; to play (або to act) the а. стрбіти (клбіо

1) нападати,

атаку-

вати; наступати; чинити насильство; 2) гостро критикувати; to а. with

questions

закидати

запитан-

нями; I was assailed by doubts MeHé охопили сумніви; 3) з запалом братися (до роботи). assailable [o’seilabl] adj відкритий для нападу, незахйщений, уразливий.

assailant [o’seilant] п (су)противник, нападаюча сторона.

assassin

[a’seesin]

найманий,

assassinate

що

п

убивця

діє з-за

[o’sesineit]

(звич.

рогу).

0

підступно

(по-зрадницькому) вбивати. assassination [a/seesi’/neisn] п підступне (зрадницьке) убивство.

assault

[a’so:It]

1. п 1) напад, атака;

штурм, приступ; 2) нападки; 3) насйльство; згвалтування; 4) юр. образа словами і загроза фізичним насильством; 5) військ. висадка де-

санту

з боєм;

6) attr.

штурмовий;

а. party штурмовий загін; 2. vu 1) атакувати; штурмувати, іти на прйступ; 2) нападати; накидатися (з погрозами і т. n.); 3) насилувати; гвалтувдти; 4) юр. загрожувати фізичним насильством.

assaulter

кривдник; рона.

3) зразбк для аналізу; 4) заст. спрбба; 2. о 1) випробовувати (благородні метали); 2) заст. старатися, намагатися. assayer |з'5еіг| п пробірник; лаборант-хімік. assaying [a’seiin] п випробування, встанбвлення

[a’so:lta] 2)

юр.

п

1)

нападник,

нападаюча

сто-

assay [o’sei] І. п 1) випрббування; (кількісний) андліз; 2) проба металів; mark of а. пробірне клеймд;

проби

(дорогоцінних

металів)? | assay-number* [a’seinAmba]

п показ-

ник проби (дорогоцінних металів). assemblage [o’semblidg] п 1) збори; зібрання; скупчення; збірка, колекція; 3)

зборище; 2) тех. монтаж,

складання, збирання. assemble [a’sembl] о 1) збирати(ся); скликати; 2) тех. монтувати. assembly [oa’sembli] п 1) збори; 2) асамблея; 3)(А.) законодавчі збори; Сепегаї М Генеральна Асамблбя (Організації Об'єднаних Націй);

4)

тех.

5) агрегат; py;

7)

attr.:

складання,

6) військ. а.

room

монтаж;

сигнал зал

для

збоба-

лів, зборів; а. shop складальний цех. assemblyman [a’semblimon] п амер. депутат законодавчих зборів. assent [a’sent] 1. п 1) згода; 2) дбозвіл, санкція; 2. v 1) згоджуватися (на, з-- іо); 2) заст. дозволяти, санкціонувати. assentation [,asoan’teifn]} по догідливість, підлесливість.

assert

ти) дурня. ssail [a’seil]

ass

ляти;

[a’sa:t] 2)

о

1) твердити;

довбдити;

захищати;

заявоб-

стбювати; to a. oneself а) обстбювати свої права; бути наполегливим; 6) пред'являти надмірні вимоги. assertion [a’so:fn] п 1) твердження; 2) обстоювання (прав); 3) мат. формулювання. assertive [a’sa:tiv] adj 1) ствердний; 2) догматичний; 3) надмірно на-

стирливий; впевнений у своїх твердженнях, домаганнях; напористий. assess [a’ses] v 1) визначати суму податку, штрафу i т. n.; 2) оподатковувати; штрафувати; 3) оцішовати майно для оподаткування. assessable Го"sesabl] adj що підлягає оподаткуванню. assessment [o’sesmont] п 1) обкладання; 2) сума оподаткування; 3) оцінка майна для оподаткування. assessor з 5е52| п 1) експерт (-KOHсультант) (при суді або якійсь Koмісії); 2) іст. податковий інспек-

тор

(в Англії);

3) амер.

судовий

засідатель (rac public a.); 4) реоples а. нарбдний засідатель, asset [‘eset] п 1) позитивна якість; перевага, плюс; 2) (Ta рі) розм.

майно. assets [‘asets] п рі 1) фін. актив; а. and liabilities актив і пасив;

2) майно неспроможного боржника. asseverate |з" зеуегеїї| uv 1) категорйчно або під присЯгою свідчити;

2)

урочисто

схвалювати

(обіцяти,

заявляти). asseveration |е,беуе'теїп)| п 1) категорйчне твердження; 2) урочиста заява. . assiduity (усезі"Чуц:їні| п 1) старанність, ретельність;

2) рі залицяння.

assiduous [e’sidjuas] adj старанний, ретельний; невтбмний. assiduousness_ [a’sidjuasnis] п старанність,

assign

ретельність.

[a’sain]

о

1)

призначати;

асигнувати;

приписувати;

значати

посаду;

на

2)

3)

при-

доручати,

передавати. assignation Lesig’ neifn]

п 1) призначення; 2) передача, переуступка права або власності; 3) призначена зустріч; таємна зустріч; любовне побачення; 4) асигнація;

асигнування. assignee [Leesi’ ni:] п

1) уповноваже-

ний, представник; 2) наступник. assignment [o’sainmant] значення,

посада;

юр. п

право-

1)

при-

2) передача

май-

на або прав (тж документ про це); 3) завдання (навчальне); 4) attr.: a. clause yMOBa переуступки (майна або прав). assimilate [o’simileit] v 1) асимілюBaTu(ca); 2) засвоювати; 3) уподібнювати;

прирівнювати;

рівнювати

(to, with).

assimilation дібнення;

[a’simi‘leifn]

асиміляція;

4)

п

по-

1) упо-

2) засвбення.

assist [a’sist] v 1) допомагати, сприяти; 2) бути присутнім (на, в, npu—at); 3) брати участь (у-іп). ? assistance [a’sistans] сприяння; to render допомогу.

п допомога, а. подавати

assistant [o’sistant] п помічник; асистєнт; shop а. продавець. assize [a’saiz] п 1) іст. твердо встановлена ціна, міра або вага; такса; 2) судовий

їзна associate

cécia

розгляд;

сУду

1. п

3) рі ви-

присяжних.

[a’soufsiit]

1) товариш;

колбга; партнер; компаньйон; 2) спільник, співучасник; 3) молодший член університетської корпо-

рації, академії. художеств (протил. fellow); член-кореспондент (науко-

вого

товариства);

2. adj

[a’sou-

Лі об'єднаний, пов'язаний; приєднаний; на рівних правах; a group of a. societies ряд товариств, об'єднаних

на

рівних

правах;

a.

editor

помічник редактора; a. professor амер. ад'юнкт-профбсор (посада і звання

викладача

вищої

школи,

що відповідає 3. о [a’sousieit] пов'язувати(ся),

посаді доцента); 1) з'єднувати(ся), сполучати(ся); 2)

об'єднуватися;

асоціюватися;

3)

спілкуватися (3—with); 4) refl. приєднуватися, вступати; ставати партнером, компаньйдном (цу чомусь-- іп); to a. oneself with при-

53

ass

єднуватися до чобгось, ватися з чимсь.

associated

[o’soufieitid]

в'язаний,

а. arms військ. association

солідаризу-

assurance

adj

впевненість; 2)страхування; 3)аїїг.: а. factor тех. коефіцієнт запасу. assure [a’fua] о 1) запевняти; 2) гарантувати; забезпечувати; 3) страхувати; 4) refl. перекбнуватися.

ня;

1) позв'язаний; об'єднаний; сукупно; взаємодіючий;

2) діючий

військ.

взаємодіючі роди ; п 1) пов'я-

[a’sousi’eifn]

заність,

зв'язаність;

з'єднання;

об'єднання; 2) асоційція; товариство; спілка; союз; 3) зв'язбк, асоціація (ідей); 4) спілкування, дружба, близькість; 5) біол. життєве співтовариство; футбол (тж a. football).

associational

асоціація, 6) спорт.

|з'зоцзі"еі)опа!| adj асо-

ціативний.

associative [o’soufieitiv] adv 1) acoціативний; 2) що зв! pike assonance Ггезопапз) п Ї) співзвучність; 2) неповна рима (самих голосних); асонанс.

assonant assort

[‘cesanont]

[s’so:t]

adj співзвучний.

о 1) сортувати,

доби-

рати; групувати; класифікувати; 2) постачати (відповідний асортимент товарів); 3) підхбдити, гармоніювати, узгоджувати(ся) with); to а. well (ill) with (погано) гармоніювати 3.

assorted

[a’so:tid]

сортбваний; пований.

(3-добре

adj дібраний;

класифікбваний;

відзгру-

assortment [a’so:tmant] п 1) вибір, асортимбнт; 2) сортування, добір, підбір.

assuage

|о'ємеід3|

о

ata

заспокбювати,

|з"Гцогоп5)

гарантія;

assured

п 1) запевнен-

упевненість;

[a’fuad]

adj

само-

1) упевнений;

гарантбваний, забезпечений; success is а. Успіх забезпечений; 2) са-

мовпевнений;

зухвалий;

3) застра-

хований. assuredly [a’Suaridli] adv безсумнівно, безперечно.

assuredness ність;

|о"Гцодпіз)

2)

валість;

напевно,

п 1) упбвне-

самовпевненість;

3) зух-

нахабство.

assurer |з'Гцого| п страхувальник. astatic [ei’statik] adj фіз. нестійкий, астатичний ку).

(про

магнітну

стріл-

aster [‘cesto] п айстра. азіегіа [ees’ti:ria] п мін. корунд. asterisk (|"єв5іогі5К) 1. знак зірочки; друк. знак вйноски або посилання (у книзі); 2. о друк. позначати зі-

рочкою. astern [as‘ta:n] мбю;

на

мор.

1) за кор-

2) назад;

to go а.

подаватися назад; to fall а. ставати; full speed а. повний назад (команда).

[‘staroid]

астербід; мала морська зірка; ний.

asthenia

1.

п

1)

відхід

астр.

планбта; 2) 300A. 2. adj зіркоподіб-

(гез'бі:піг|

п мед.

астенія,

пом'якшувати (біль); угамобвувати, заспокодювати (голод). assuagement [a’sweidgmont] п 1)заспокбювання; пом'якшування; 2) болезаспокійливий засіб. assume [a’sju:m] о 1) набирати, на-

asthma |/сезта) п мед. йстма; приступи ядухи. asthmatic [ees’metik] 1. adj астматичний; 2. п астматик. astigmatism [es’tigmatizm] n мед.

бувати; приймати, брати на себе; to а. serious aspect набирати серйдзного вигляду; to a. command приймати командування; to а. ге-

астигматизм. азіїг [a’sta:] 1. adj pred. 1) що перебуває в русі; 2) на ногах (вже встав 3 ліжка); to be early а. бути

sponsibility

брати

на

cé6e

відпові-

дальність; 2) удавати; симулювати; 3) вважати, припускати; it is assumed that є думка (вважають), що..; 4) бути самовпевненим, гордовитим; to a. airs напускати на себе пиху.

assumed

[o’sju:md]

ний;

ап

a.

adj

name

1) вигада-

вигадане

ім'я;

2) удаваний; 3) припустимий, допустимий; припущений. assuming f[a’sju:ming] adj camosnésнений, зухвалий, зарозумілий, пихатий.

assumption щення; свбєння,

[a’sAmpfon]

2)

п 1) припу-

зарозумілість;

прийняття

на

3)

сббе;

приа.

ої

power присвбєння влади; 4) удавання; а. of friendliness удавана приязність; 5) вступ (на посаду). assumptive [a’samptiv] adj 1) що припускається;

вий;

2)

здогадний,

самовпевнений;

лий, гордовитий.

можли-

зарозумі-

слабість,

зранку

безсилля.

на

а. збити

ногах;

3) схвильдваний;

з дорбги;

перен.

astringent засіб.

astrolabe

[as’trindgont]

п в'яжучий

лябія. astrologer

Го5"їгоїздз2) п астролог; звіздар. astrology [as‘troledgi] п астрологія. astronaut [‘estrono:t] п астронавт, космонавт.

astronautics [,zestro’no:tiks] (п рі (вжив. як sing) тебрія міжпланбтних польотів, астронавтика, космонавтика. astronomer

|о5'їгопата|

п астронбм.

astronomic(al) [,zstra’nomik (з!) | adj 1) астрономічний; 2) розм. дуже

великий. astronomy

|а5'їгопаті)|

astute [as’tju:t] 2) проникливий. asunder [a’sAnda] шматки,

adj

п астрономія.

adv на

1)

хитрий;

1)

нарізно;

частини;

на зббрах; at the table за столом; 2) в, при, біля (позначення часу); at noon опівдні; 3) позначення ста-

новища,

стану;

at anchor

на якорі;

at play під час

льбване

грою;

home

2) на

astonish

ногах;

3) у збудженні.

[as’tonif]

жати. astonishing

1) в русі;

о дивувати,

[es’‘tonisin]

adj

вра-

дивний,

вражаючий.

astonishment [as’tonifmant] п здивування, подив. astound [as‘taund] о вражати, дивувати, приголомшувати. astounding [as‘taundin] adj BparKatoчий, разючий, приголбмшуючий. astraddle [o’streedl] adv, adj pred. широко розставивши HOrH; верхи (тою на стільці).

astrakhan куль;

Leestro’keen] 2) attr.

astral [/estral] HHH. astray [a’strei] ITH;

перен.

по

1) кара-

каракульовий.

adj збряний,

астраль-

at

leisure

at

to go a. заблу-

збитися

з

пуття;

to

на

дозвіллі;

вдодма;

at

at

peace

гри;

за

маг

у

стані війни; at work на роботі, під час роботи; 4) позначення напряму; he points at him він вказує Ha

HbOrO;

five

5)

dollars

позначення

a piece по

ціни;

at

5 доларів

за штуку; фраз. звор.: at all взагалі, цілком; at all events у всяЯкому разі; at best у кращому вйпадку; at ease а) спокійно, не кваплячись;

6)

спочатку;

військ.

вільно!;

at last нарешті;

at

first

at least

щонайменше, принаймні; at (the) most щонайбільше; at once відразу, раптом; at опе у згоді (with); at that до Toro ж, при тому; at times іноді; at по time нікбли, жодного разу; at worst у найгіршому випадку;

adv:

to tear

а. розірвати Ha шмаття. asylum [a’sailam] п 1) притулок; 2) притулок (дім) для божевільних (тож‘ lunatic5 a.). ‘ 2 asymmetric [,esi’metrik] adj асиметрйчний, несиметричний. asymmetry [e’simitri] п порушення симетрії, асиметрія. asynchronous [ei’sinkranas] adj асинXpOHHHH, що не збігається в часі. asyndetik [,sin’detik] adj грам. безсполучниковий. asyndeton [e’sinditan] п грам. випускання сполучників як риторична фігура. at [et, at] prep 1) в, біля, при, на (позначення місця); at a meeting

у спдкої;

2. adv

adv ноги;

("єезігоцієї | п геод. астро-

збуджений; the whole town was а. with the news ycé місто було схвиновиною;

зби-

1. adj pred.,

1) верхи; 2) розставивши 2. ргер: а. ої верхи на.

2) Ha

adv

кормі;

asteroid

lead

ти з пуття. astride |а'зігаїд)

what is he at? куди він гне?

at-a-boy! [‘eta,boi] лодець!

int амер.

sl. мо-

54

ata

51

atavism atavistic

f‘etavizm] п біол. атавізм. [,ta’vistik] adj атавістич-

ний.

ataxy [o’teksi] п мед. атаксія. ate [et] past від eat. atelier [/ztaliei] фр. п ательє,

май-

стерня.

стичний.

Athena, (Athene) [a’Gi:no, з'8і:пі:) п міф. Афіна. athenaeum [,e6i’ni:am] п 1) літературний або наукбвий клуб у Лондоні; 2) бібліотека, читальня.

[a’Gi:njan]

ський;

athirst

2. п

1.

athlete

п

athlete’s

foot мед.

рювання

ніг.

ГггФ"ебк)

афін-

афінянка.

adj pred.

[‘ceOli:t]

athletic

adj

афінянин;

[a’6a:st]

лий; 2) прагнучий; гось — for).

1) спраг-

бажаючий

спортсмен;

adj

(чоатлет;

грибкове

захво-

атлетичний;

а.

field стадібн; спортйвний майданчик. athletics [a@’letiks] п рі (вжив. тж як

sing)

спорт; летика.

at-home

атлетика;

[at’houm]

у визначений

athwart

гімнастика;

track-and-field

а. легка

п прийдбм

час.

Цз'дмо:)

1. adv

ат-

гостей

1)

кбсо;

впоперек; перпендикулярно; 2) навпроти; поперек; наперекір; 2. prep 1) упдперек; через; to тип а. а

ship врізатися на;

to

throw

перекинути 2)

прбти;

в борт a

іншого

bridge

міст всупереч;

a.

суд-

а

river

через

річку;

на

a. his

зло;

plans всупереч йогб планам. atilt [a’tilt] adv, adj pred. військ. наперевіс. Atlantic {at'lentik] adj атлантичний; A. liner трансатлантичний пароплав; лайнер. Atlas [’etlas] п міф. Атлант. atlas I [‘etlas] п 1) географічний атлас; 2) архт. атлант, каріатида; 3) анат. перший шийний хребець, атлант; 4) формат паперу.

atlas

II [‘etlas]

п текст.

атлас.

atmosphere [’aetmasfia] п 1) атмосфера; tense а. напружена атмосфера; 2) attr. атмосферний; а.

pressure атмосферний

тиск.

atmospheric(al) Г,гентаз'їегік (о1)) adj атмосферний, атмосферичний; метеорологічний; а. condensation атмосферні дбпади; а. density щільність повітря; а. pressure атмосферний тиск; a. temperature температура повітря. atmospherics [,etmas‘feriks] п pl рад. атмосферні перешкоди. atol [‘etol] п атол, кораловий бстрів.

atom

[‘atem]

п 1) atom;

а

2) розм.

а

найдрібніша частка; not an a. ні краплини; to break (або to smash) to atoms розбити вщент; 3) attr. атомний;

atheism ("еібіїгот| п безбожність, атеїзм. atheist [/eiSiist] п атеїст, безбожник. atheistic(al) [,ei6i’istik(al)] adj атеї-

Athenian

att

а

a.

bomb

атомна

бомба;

о

о

2) приєднуватися; she attached Пегself to the new arrivals вона приєдналася |до |щбйно прибулих; 3) призначати, прикомандирбвува-

a. fission (або splitting) розщеплення атома. atomaniac [‘eta,meiniaek] п проповідник атомної війни.

ти;

control |контроль Haq / виробництвом атомної енергії; а. energy атомна енергія; а heat атомна теплоЄмність; а. pile атомний котел, редактор; а. warfare атомна війна; а. weight атомна вага. по йтомність, atomicity [,aeta’misiti] валентність. atomism (|"/ггїгтігт| п атомізм, атомістична тедрія. atomistic [,zta’mistik] adj 1) атомістичний; 2) роздрібнений, розпорбшений; що складається з безлічі дрібних часток, елементів. atomize [‘aetamaiz| п розбризкувати; розпорбшувати. atomizer [‘etamaiza] п 1) розбризкувач; пульверизатор; 2) тех. форсунка; гідропульт. atomy І [{’etami] п 1) атом; 2) маленька істота. atomy II |/сеїоті) п (скор. від апа-

чення чомусь, вважати щось важливим; he attached the blame to me він звалйив вину на мене; 6) юр. накладати арешт або забордну; заарештовувати.

atomic

[s’tomik]

adj

атомний;

а.

tomy) 1) скелет (анатомічний препарат); 2) розм. скелет, схудла

істота, шкіра та кості.

atone

[o’toun]

спокутувати

о

1)

загладжувати,

(прсвину

відшкодбвувати

(за

--

for);

щось

--

2)

for);

3) заст. примиряти; улагоджувати (сварку і т. п.). atonement |а"оиптопі| п 1) загладжування; спокутування; 2) відплата,

відшкодування;

3)

заст.

примирення. аїопіс [a’tonik] adj 1) грам. ненаголбшений; 2) мед. ослаблий. аїопу |'гейїопі| п мед. атонія. atop [o’tap] 1. adv вгорі; на вершині; наверху; 2. ргер над; поверх.

at par fat’pa:] adv фін. по номінальній вартості, альпарі. atrabilious [,atra’biljas] adj 1) що страждає 2)

Ha

розлиття

меланхолійний;

жовчі;

злісний,

жовч-

ний. atrocious

[o’trousas] adj 1) жахливий; 2) звірячий, жорстодкий. atrocity [a’trositi] п 1) жорстокість, звірство; 2) розм. грубий промах, брутальна нетактобвність. atrophied [‘etrefid] adj 1) атрофбваний;

2)

BHCHaXKeHH,

чахлий,

хирний.

atrophy нення, тися.

|"егігоїї|

1. п атрофія;

ослаблення;

схуд-

2. v атрофува-

attaboy |/геіо,боі) =at-a-boy. attach [o’tetf] о 1) прикріпляти; прикладати; to а. a stamp приклеювати марку; to a. а seal to а docuMent прикласти печатку Ha доку-

менті, скріпити документ

печаткою;

to а. a teacher

значити

вчителя

to а class

у клас;

при-

4)

при-

хилЯти, опривертати (do себе); 5) припйсувати, надавати; to а. importance to smth. надавати зна-

attaché

[o’tefei]

сольства);

фр.

п

аташе

air а. авіаційний

naval а. морський аташе; а. військбвий аташе. |

(no-

аташе;

military

attache case [a‘tefikeis] п шкіряний ручний чемоданчик (для книжок документів).

attached [o’tetft] adj 1) відданий; прихильний; he is deeply attached to

her

він

глибоко

відданий

2) прикомандирований; лений.

attachment

iH;

3) прикріп-

[a’tatfmont]

п

1)

при-

хильність, відданість; 2) прикріплення; 3) тех. пристосування; 4) юр. накладення арешту.

attack [a’tek] ступ; напад;

1. п

1)

атака,

на-

2) приступ хворбби, припадок; 3) pl нападки; 4) attr. військ. штурмовий; a. aviation штурмова авіація; а. plane штурмовий літак; 2. о 1) атакувати, нападати; 2) уражати (про хворобу); 3) руйнувати, роз'їдати метали; 4) заходитися, братися енергійно (за щось); накидатися (на роботу тощо).

attackable

[a’taekobl]

вий; 2) спірний.

attain

Гз"еіп)

о

adj

тися, домагатися.

attainability

1) вразли-

досягати,

[a,teina’biliti]

добивап досяж-

ність.

attainable [a’teinabl] adj досяжний. attainder [o’teinda] п присуд до смерті або до вигнання з позбавленням громадянських прав за державну зраду. attainment [a'teinmont] п 1) досягнення; надбання; 2) рі знання, навики; a man of varied attainments різнобічна людина.

attaint

[o’teint]

1. п ганьба,

пляма,

знесладвлення; 2. v 1) ганьбити, знеславлювати, викривати (в злочині); 2) засуджувати до смерті або до вигнання за державну зраду. attar [’eto] п ефірне масло (з квітів); а. ої roses трояндове масло, attemper [o’tempa] о 1) зменшувати, CTpHMyBaTH, пом'якшувати; 2) peгулювати; пристосбвувати (до — to); 3) змішувати у відповідних пропорціях. attempt [a’tempt] 1. п 1) спроба; намагання;

проба;

2)

оп smb.’s life замах

замах;

ап

а.

на чиєсь жит-

ай

55 тя; 2. о 1) пробувати, намагатися; братися; заходжуватися; 2) робити замах на чиєсь життя.

attend |з'їепа) о 1) бути присутнім (при, на — at); відвідувати (лекції і т. O.); 2) турбуватися, дбати (про --

to); 3) доглядати

(когось,

щось — to); the patient was аїtended by the best doctors хворого лікували (доглядали) найкращі лікарі;

4)

бути

супроводити;

уважним;

5) слухати;

звертати

/ увагу

(на -- to); to а. to one’s own business займатися своїми власними справами; 6) прислугбвувати; обслуговувати (когось — оп, upon).

attendance

[a’tendans]

доглядання;

п

1) догляд,

прислугбвування,

слугбвування medical a.

об-

(когось — upon, оп) лікарський догляд;

2) відвідуваність;

присутність; small

а. погана відвідуваність; your а. is requested ваша присутність баwana; 3) аудитобрія, публіка.

attendant [o’tendant] 1. adj 1) супровідний; 2) обслугбвуючий; 3) присутній; 2. п 1) осбба, що супровбдить; слуга.

attention

супутник;

[a’tenfn]

2).

1.

служитель;

п

1)

увага,

уважність; to attract (або to call) smb.’s а. привертати чиюсь увагу; іо pay а. звертати увагу; to compel а. приковувати увагу; to slip smb.’s а. просковзнути повз чиюсь увагу, залишитись пбза чиєюсь увагою;

ти ня;

to stand

струнко;

at а. військ.

2) підклування,

to show

much

а.

стоя-

дбан-

to smb.

про-

являти піклування Mpo кдгось; дбати про кодгось; 3) догляд, доглядання (хворого); 4) тех. догляд (за машинами

гбвування; дання;

і т. n.); 5) обслу-

6) pl залицяння,

догоджання;

упа-

2. int а.! ува-

ral; військ. струнко! attentive fa’tentiv] adj 1) уважний; уважливий;

пильний; 2) дбайливий;

3) чемний, ввічливий; люб'язний, послужливий. attenuate 1. о [a’tenjueit) 1) виснажувати;

2)

(п)ослабляти;

пом'як-

шувати; 3) розріджувати; 2. adj Го" tenjuit] 1) худий, схудлий; вйснажений; стрункий; 2) розріджений. attenuation [a,tenju’eifn] п 1) (п)ослаблення; вйснаження; шення; 3) розрідження;

2) 3MéH4) Tex.,

фіз. затухання; 5) attr.; a. constant рад. коефіцієнт затухання. attest [o’test] о 1) свідчити, засвідчувати; підтверджувати; to а. а signature засвідчувати підпис; 2)

привбдити до присяги. attestation

[eetes’teifn]

й по

підтвер-

дження; засвідчення; свідчення. attestor [a’testa] п юр. свідок. Attic [/etik] adj 1) аттічний; класйичний; 2) дотєпний; витончений, вишуканий; А. salt перен. «аттічна сіль», тонкий дотеп.

attic

айг

[/ceetik] п 1) мансарда;

2) архт. дттик; to have а. sl. клепки бракує.

atticism

[‘etisizm]

горище;

rats in the

п

вишуканість

виразу.

attire

Го" аїз|

1. о одягати,

прикра-

шдти; 2. п 1) прикраса; вбрання; 2) мисл. олбнячі з attitude [‘cetitju:d] п відношення, ставлення до; Кн а. ої тіпа

склад

розуму,

напрям

думок;

2) поза; постава; to strike ап а. прибрати (театральну) позу; 3) ав. полбження літака у повітрі.

attorney

|з'їз:пі|

п повірений;

a. and

counsellor-at-law адвокат; А. neral генеральний прокурор;

Ge-

міністр юстиції (у США); district a., амер. circuit а. районний прокуpop; letter (або warrant) of a. доручення; power of а. повноваження; Бу а. за дорученням, через повіреного. attract [o’trekt] о приваблювати, притягати; полонити, чарувати.

attraction

[a’trekfn]

п

2) привабливість; 4) атракцідн.

attractive

[o’traktiv]

вий; принадний; жіння.

attribute ти;

1. о

1) тяжіння;

3)

принада;

adj приваблиforce сйла тя-

a.

[a’tribju:t]

приписува-

BiQHOCHTH (за рахунок

чогось —

to); 2. п [‘etribju:t] 1) властивість, ознака; атрибут; 2) грам.

означення.

attribution

[,etri’bju:fn]

сування; віднесення чогось — to); 2) влада, компетенція.

п 1) припи(за рахунок спромджність,

attributive [a’tribjutiv] adj грам. рибутивний, означальний.

attrition

fa’trifn]

шування ня;

3)

від

тертя,

спрацьбвуван-

вйснаження;

the

war

of а.

війна на виснаження. attune [a’tju:n] о настрбювати зичні

інструменти);

джувати. auburn |/о:Боп) лановий

ат-

п 1) тертя; 2) зно-

adj

перен.

(мупогб-

(золотисто)каш-

(про колір

волосся).

auction |/о:Куп| 1. п аукцібн; розпродаж; 2. о розпродувати з аукцідну.

auctioneer ніст;

[,o:kfa’nia]

2. о продавати

audacious вий; лий.

[o:’deifas]

завзятий;

audaciousness ty.

audacity

аукціо-

1) сміли-

2) нахабний,

зухва-

[o:’deifasnis] = audaci-

[9:’deesiti]

завзятість; лість.

1. п

з аукцідну.

adj

2)

п

1) сміливість,

нахабство,

зухва-

audibility

[,o:di’biliti] п чутність, виразність. audible [‘o:dabl] adj чутний, виразний.

audibly [‘o:dabli] виразно; вгблос; audience [’o:djans]

adv 1) голосно, 2) перен. явно. п 1) аудиторія;

слухачі; (справи когось

публіка; 2) слухання в суді); 3) аудієнція (у —

of, with);

to give

ап

а.

призначити (дати) аудієнцію чи прийом; вислухати (когось). audio frequency [‘o:diou’fri:kwonsi] п

рад. звукова частота.

audiograph дібграф. audiometer

[‘o:diougra:f]

п

[,o:di’omita]

метр. audit |о:ай)

п перевірка,

бухгалтерських звітності;

фіз.

2. v

ау-

п фіз. аудіб-

книг,

ревізія

документів

перевіряти

i

звітність,

ревізувати. audition |о:Чіїп| п 1) слухання, вислухування; 2) слух; відчуття слуxy;

3)

театр.

проба

голосів;

кбн-

курс співаків.

auditor

[‘o:dita]

нансовий)

п

1) ревізбр,

контролер;

2) заст.

(фіслу-

хач. аиді(огіа! [,o:di’to:rial] adj ревізійний, контрбльний. auditorium [,o:di’to:riam] п зал для глядачів,

аудитбрія

(приміщення).

auditory [‘o:ditari] 1. adj слуховий; 2. п рідк. аудиторія (слухачі). Augean |о:'Фзі:оп| adj: А. stables міф., перен.

авгієві

стайні.

auger [’o:ga] п 1) свбрдел, бурав; 2) шнек (транспортера). aught [o:t] 1. п що-небудь, щось; 2. adv до якобїсь міри; в якомусь відношенні; for а. I know наскільки мені відомо. augment 1. о [a:g’ment] збільшувати(ся),

додавати(ся);

посйлювати-

(ся); 2. п [/o:gmant] грам. прирбщення, аугмент. augmentation [,o:gmen’teifn] п збільшення; приріст. augmentative [o:g’mentativ] adj 1) що збільшується; 2) грам. вальний (про суфікс).

augur

|/о:є2)

віщувати,

збільшу-

1. п авгур, віщун; 2. v передбачати;

to

а.

well

бути доброю ознакою, прикметою; we а. ill of his success ми передчуваємо йогб невдачу.

augural [‘o:gjurel] adj що віщує; зловісний, лиховісний. augury [o:gjuri] n 1) ворожіння; 2) призвістка, ознака; 3) провіщення. August [/o:gast] п 1) серпень; 2) attr. серпневий. august [o:’gast]

кий. Augustan

adj величний,

[o:’gastan]

adj

А.

висб-

age

епбха Августа; перен. класичний вік літератури й мистєцтва. auk Го:К| п орн. гагарка. aunt |а:пі) п тітка. auntie [/a:nti] п зменш. тіточка.

aura

[/o:ra]

п

1) пбдув;

2) емана-

ція; 3) мед. дура, передвісник лептйчного припадку.

aural

епі-

|/о:го!) adj 1) вушний; 2) слу-

ховий; ймання;

а. impression

слуховб

а. Surgeon=aurist.

спри-

56

айг

нн

aurally aureate

("о:гоїї| adj усно, на слух. [‘o:riit] adj золотистий, по-

золбчений. aureola |о:Тізіз| нець, вінчик.

п opeda,

сяйво,

ві-

містить

у

собі

зблото;

2) гірн. золотоносний.

[‘o:rikl]

п 1) збвнішнє

| раковина

| (у

вухо,

тварин);

2) анат. передсердя. auricular |о:тікіців) adj 1) вушний, слуховий;

а.

пегуе

сказаний анат. що

дя.

auriferous ний;

слуховий

на вухо; стосується

[9:’tifaras]

що

містить

auriform

нерв;

таємний; передсєр-

adj золотонбе-

у собі

{‘o:rifo:m]

зблото.

adj що

має фор-

му вуха. aurist [‘o:rist] п спеціаліст рюванням вуха.

по захвб-

aurochs |"о:гок5| aurora [9:’ro:ra]

п зоол. зубр. п 1) поет. аврора,

ранкбва зоря; а. borealis північне сяйво; 2) (А.) міф. Аврора.

auscultate

[/o:skalteit]

о вислухувати

(хворого).

auscultation [,0:skal’teifn] по вислухування (хворого). auspice |/о:зріз| п добра ознака. auspices [‘o:spisiz] п рі заступництво, протегування; under the а. ої smb.

під

чиїмсь

покровительством,

при сприянні когось. auspicious [o:s’pifas] adj

сприятли-

вий.

austere fos’tia] adj 1) сувбрий; аскетичний; 2) тбчний, чистий, простий (про стиль); 3) терпкий (на смак). austerity [os’teriti] п 1) суворість, стрбгість; аскетизм; 2) простота; 3) терпкість.

austral [‘o:strol] adj південний. Australian [os‘treiljan] 1. adj австралійський;

лійка.

Austrian ський;

2. п

authentic ній,

2. п австралієць;

[/ostrian]

1. adj

австрієць;

|о:"бепіїк|

adj

достовірний,

австра-

австрій-

австрійка.

1) справж-

вірогідний;

а.

news вірогідні відомості; 2) автентичний, що базується на першоджерелі. authentically |о:"8епіїкоїї| adv вірогідно,

достовірно,

істинно;

автен-

тично.

authenticate [9:’Gentikeit] о засвідчувати, встановлювати справжність (автентичність). authenticity [,o:en’tisiti] ність,

author

вірогідність,

[/0:3a]

п

authoress

п

[‘o:Goris]

справж-

автентичність.

1) автор;

ник; 2) творець; ініціатор.

3)

п

[o:’Coritativ]

TOpHTéTHHH;

письмен-

винуватець;

письменниця;

авторка.

authoritarian [9:,Sori’tearian] 1. adj авторитарний; владний; 2. п прихйльник о сйльної (авторитарної) влади.

adj

ее

1) ав-

2) владний.

authority Цо:'богіїї| п 1) влада, повноваження (на щось — for); сфекомпетенції,

повноважень;

auricle

2) 3)

authoritative

pa

aureole |/о:гіоці) =aureola. auric [‘o:rik] adj 1) що вушна

ava

ee

кбло

the

оббв'язків,

а. ої

Parliament

влада парламенту; a man set іп а. людина, при владі; людина, наді-

лена

владою;

(звич.

рі the au-

apply to the authorities

звернутися

thorities)

2)

власті;

органи

влади;

to

(вагу, авторитєт); 4) авторитетний фахівець; 5) авторитетне джерелб (книга, документ); on good а. з вірогідних джербл; on the a. of a historian за свідченням історика; 6) авторитетне твердження, а. of the прбси, за

authorization [,0:Sarai’zeifn] п 1) уповноваження; доручення; 2) дозвіл; санкція; брдер. authorize [‘o:daraiz] v 1) уповноважувати; доручати; 2) дозволяти; санкціонувати; 3) виправдувати; поясняти. authorized ("о:бзгаїгд) adj авторизований;

a. translation

переклад.

authorless

(/о:0зіїз)

authorship

[/o:casip]

авторизбваний

adj

якої точно auto |/о оц)

п

авторство;

matic

a

автора

2) =automobile.

auto- [‘o:tou] pref авто-, само-. autobiographic [/o:tou,baiou’greefik] adj автобіографічний. autobiography [,o:toubai’ografi] п автобіографія.

autobus [‘o:tabAs] п заст. автобус. autocar [’o:touka:] п автомобіль. autochthon [o:’tok6en} п корінний житель

(див.

autocracy

тж

aboriginal

[o:’tokrasi]

2).

п самодержав-

ство; автократія. autocrat |"о:їзКгег| п 1) самодержець, автократ; 2) владна людина.

autocratic

[,o:ta’kraetik]

державний; ний.

autogamous

2)

adj 1) само-

владний,

[a:’tagamas]

[,:te’metik]

матичний;

a.

1. adj авто-

pilot

ав.

а. pistol автоматичний пістолет;

гвинтівка,

продажу

автопілот;

(самозаряд-

a. rifle автоматична

автомат;

а. stoker

меха-

нічна тбпка; a. coupling зал. автозчбплення; а. train stop зал. автостоп; а. telephone system автоматична

телефонна

станція;

а.

trans-

тійег рад. автоматичний передатчик; а. fire військ. безпербрвна стрілянина; 2. п 1) автоматичний

апарат, автомат; 2) автоматична зброя; 3) пістолет; 4) рі автома-

тика. automatical

[,o:ta’meetikl]

adj

матичний. automation [,o:te’meifn] п тизація; автоматика. automatism [o:’‘tomatizm] п TH3M; мимовільний рух.

automaton mata,

|о:Їотоїзп)|

automatons)

automobile

п

adj

автома-

(рі auto-

автомат.

[’o:tamabi:l]

2.

авто-

автома-

1. п

авто-

автомобільний;

а.

a.

autonomous [o:’tonamas] adj автонбмний. autonomy [o:’tonami] п 1) автонбмія, самоврядування; 2) право на самоврядування; 3) автономна держава або ббласть. autopilot [’o:ta,pailet] п ав. автопілот. autopsy |/о:ігрзі| п med. розтин

(трупа).

autorifle [‘o:taraifl] п амер. ручний кулемет. auto-road [’o:ta,roud] п автострада. autostrada [,auto’stra:de] =auto-road. autosuggestion [‘a:tousa’dgestfan] п

самонавіяння,

аціоїгиск

самогіпнбз.

[‘o:ta,traAk]

вик.

п амер.

грузо-

autotype [/o:totaip] п 1) автотипія; 2) факсимільний відбиток.

autumn

adj

autumnal [9:’tAmnol] adj осінній. auxiliary [o:g’ziljari] 1. adj 1) допоміжний; 2) додатковий; запасний;

бот.

самозарддження.

autogenous |о:Лодзіпа5) adj asroréuний; a. welding автогбнне зварювання. autograph [‘o:tagra:f] 1. п 1) автбграф; 2) оригінал pykonucy; 2. v надписувати автбграфи. autographic [,o:ta’graefik] adj власноручно

для

рі від automa-

деспотич-

автогамний, що самозапилюється. autogenesis [,a:tou’dgenisis] п автогенез,

ton.

automatic

мобіль;

не встановлено. п скор. розм. 1)--аціо-

pistol;

2) автомат

[a:’tomate]

transportation автотранспорт; wagon грузовик.

анонімний.

book of doubtful а. книжка,

-автомат; чогось.

automata

ний)

до влади; local authorities місцева влада; 3) авторитет, вага, вплив, значення; to carry а. мати вплив

доказ, підстава; оп the press на підставі даних твердженням газет.

autointoxication [,o:touin,toksi’keifn] п мед. самоотруєння організму. automat [’o:tameet] п амер. 1) кафе-

написаний.

autogravure [,o:tagra’vjua] п автогравюра. autogyro [,o:tou’dgzaiarou] п ав. автожир, вертоліт.

[‘o:tam]

п 1) бсінь; 2) attr.

осінній.

2. п 1) помічник; 2) грам. допоміжне дієслово; 3) тех. допоміжний пристрій, допоміжний Mexaнізм.

avail

[a’veil]

корисним; це

не

1. о допомагати; it availed

дало

to а. oneself

йому

бути

him

nothing

ніякої

кобристі;

of smth.

скористатися

чимсь (з чдгось); 2. п кбристь, вигода; ої по а. некорисний; with-

out а. даремно, марно. availability [a,veila’biliti] датність;

2) наявність.

п

1) при-

ava

57

available [a’veilabl] adj 1) приступний, досяжний; by all a. means усіма що

mpuctynuumMu

є в наявності;

засобами; this

book

2)

is not

а. цю книжку неможливо дістати; 3) придатний, корйсний; 4) дійсний; a return ticket а. for three days квиток в обидва кінці, дійсний протягом трьох днів. avalanche |/єеугіа:п)) п 1) сніговий обвал, лавина; 2) перен. град (куль, ударів). avarice [‘eevoris] п скупість; пожад-

ливість. avaricious

[,eva'rifas]

adj

скупий;

зажерливий.

avast |a’va:st] int mop. стопі, стій! avenge [a’vend3] о мстити(ся); to a. oneself помститися, відплатити за себе (комусь-оп, за щось-- for).

avengeful |з'уепазіці) adj мстивий. avenger [a’vendza] п мбсник.

avens [‘evenz] п бот. гравілат. avenue [‘evinju:] п 1) дордга, прохід, алея до будинку (через парк, садибу); 2) амер. ширдка вулиця, авеню, проспект; 3) дорога, обса-

джена

дербвами;

спосіб,

засіб;

4) перен.

ап

а.

to

шлях,

fame

шлях

до слави; 5) військ. підступ (тож а. of approach). aver [a’va:] о 1) твердити; стверджувати; 2) юр. доводити.

average

|'єгузгід3|

число,

середня

1. п

1) сербднє

величина;

оп

the

(або ап) а. у середньому, пересічно; to strike ап а. вивбдити середнє число; below (above) the а. нижче (вище) сербднього; 2) ком. збиток від аварії судна; 3) розподіл збитків від аварії між власниками (вантажу, судна); 2. adj 1) середній; the a. output середній видобуток; the a. rate of profit noліт.ек. середня норма прибутку; 2) сербдній, звичайний, нормальний; а. height середній (нормальний) зріст; 3. о виводити сербднє

числб;

в

сербдньому

дорівнювати

(або становити, складати); they а. about 70 kilograms each кожний з них важить у середньому близько 70 кілограмів.

averment

[a’va:mant]

п 1) тверджен-

ня; 2) юр. доказ.

averruncator ножиці,

averse

[,cevo’rAnkeita]

секатор

[a’va:s]

(тж

adj

неохбчий; wo (до--о, from); good

dinner

я

п садові

прбти

Toro,

щоб

дббре пообідати. aversely [a’va:sli] adv неохбче. aversion |з/уг:Гп| п 1) відраза, огида, антипдтія (до-- іо); 2) Heoxoта; 3) предмет нелюбові; one’s pet а. жарт. найсильніша антипатія. ivert [a’va:t] о 1) запобігати; відхиляти; уникати (небезпеки тощо); 2) відводити (погляд; від — from); 3) відвертати (думки).

[oa’va:toabl]

відвернути

aviary

adj

i т. п.

[‘eivjari]

п

що

(див.

пташник

2)

attr.

авіаційний;

a,

мобжна

avert).

(примі-

щення). aviate |"еіміеії| о 1) літати ку; 2) керувати літаком. aviation [,eivi’eifn] п 1)

на

що

усвідомлює;

to

усвідомлювати

далеко

від

домівки;

пташина

(даної місцевості).

avigation [,evi’geifn] п 1) аеронавігація; 2) attr: а. instruments aepoприлади.

aviso [a’vaizou] п 1) мор. посильнб швидкохідне судно; 2) ком. авізо. avocation [,zvou’keifn] п 1) (непраvocation)

ос-

HOBHE заняття; покликання; 2) (тж рі) побічне заняття, заняття в ча-

CH дозвілля,

avoid

розвага.

[a’void]

о

1) уникати,

ухиля-

тися; 2) юр. анулювати, скасбвувати.

avoidable

[a’vaidabl]

adj такий,

його можна унйкнути. avoidance [a’voidons] п

що

1) унйкнен-

ня, ухилення; 2) відміна, скасування, анулювання; 3) вакансія.

avouch

|з"уації)

твердити; (за

о

—

[a’vau]

вати;

о

запевняти,

2)

for);

3) признаватися,

avow

1)

доводити;

когось

ручитися

гарантувати;

визнавати.

1) відверто

визна-

2) refl. признаватися.

avowal

|з'уацої)

знання.

avowed

[a’vaud]

п

признання,

adj відверто

ви-

визна-

ний.

avowedly

[a’vauidli]

adv прямо,

від-

верто.

await awake

[a’weit] о чекати, ждати. [a’weik] 1. о (разі awoke;

р. р. awaked,

awoke)

1) прокида-

тися; 2) будити, пробуджувати (TIC перен.) а. to ясно зрозуміти, усвіддмити; 2. adj pred. 1) пильний; He спить;

he is a. BiH He спить;

to be a. to ясно розуміти (щось). awaken [a’weikn] о 1) будити; пробуджувати (почуття і т. ін.); прокидатися. awakening [a’weiknin] п пробудження; rude а. ripké розчарування.

award

[a’wo:d]

1. п

if

жадібний

п орн.

замість

is a.

немає

2) означає рух, віддалення далеко геть; to go а. піти геть; to run геть!

вдома;

1) ухвала,

рі-

шення (суддів, арбітрів); 2) присудження (премій, нагород); а. ої репзіоп призначення пенсії; 3) при-

суджена кара або премія; 2. о 1) присуджувати (щось); 2) нагорбджувати (чимсь). aware [a’wea] adj pred. обізнаний;

a. with

означає

ня:

вжив.

she

птахівни-

far а. далеко-далеко;

3)

вильно

be

лення від даного місця далеко, віддалік, здаля i т. п. а. from home

дібність, жадоба. aviette [,eivi’et] п ав. авієтка, легкий

навігаційні

to

авідтор,

а. побігти; утекти; кидати; a. with

фауна

знати,

з поверхнею води; 2) змитий BOдбю; 3) що гойдається на хвилях. away [o’wei] adv 1) означає відда-

(do — of, for).

[,eivi‘fo:na]

а.

fully а. of the difficulties цілкдм усвіддмлювати труднощі. awash [a’wos] adj pred. 1) врівень

avidity [a’viditi] п пожадливість, жалітак. avifauna

be

(щось--ої);

амер.

gas

амісиїшге [‘eivikaltfa] п цтво. avid |/семід) adj жадний,

літа-

авідція;

авіаційне пальне. aviator [‘eivieita] п льотчик, пілот.

2) що

billhook).

неприхильний,

почуває відразу I ат not а. to a не

avertible

awr

to

boil

to throw а. відyou! забирайся it! заберіть це геть!;

зникнення, а.

зруйнуван-

википати;

to

waste

а. to pine a. чахнути; to make a. with знищувати; убивати; усувати; to pass

a. проходити,

минати;

при-

пинятися; помирати; 4) означає безперервну дію: they worked а. вони продовжували працювати; 3 прийменниками і прислівниками: а. off амер. далеко; а. back амер. давним-давно; фраз. звор.: far and a. а) незрівнянно; набагато; б) безсумнівно, безперечно; незрівнянно, набагато,

леко;

right

а.

out and a. значно, да-

straight

а.

негайно,

відразу. awe [o:| 1. п благоговіння, (благоговійний) страх, трбпет; to stand in а. of smb. тремтіти перед кимсь; 2. о вселяти страх, кати благоговіння.

трепет,

викли-

aweary [a wiari] adj поет. стомлений. амезігик [/o:strAk] adj пройнятий благоговінням;

охбплений

благого-

війним страхом. awtul [‘o:ful] adj 1) жахливий; розм. страшенний;

або

2)

що

благоговіння;

глибоку

пошану;

навіває

3) що

страх

викликає

величний.

awiully adv 1) [’o:fuli] жахливо; 2) Го:Пі| розм. дуже, надзвичайно, страшенно; а. good of мило з вашого боку.

awhile

[a’wail]

ненадовго;

кай(те) awkward

adv

недбвго;

трохи. |о:Кмод|

you

дуже

(на) деякий wait

adj

а.

час, поче-

1) незграб-

ний; 2) незручний; скрутний; ніяковий; ап a. situation ніякове станбвище. awkwardly [’o:kwadli] adv незграбно; ніяково. awkwardness [‘o:kwodnis] п незграбність; прикрість; ніяковість.

awl |о:1) п шило, швайка. амп |от) п остюк (колоска). awning [‘o:nin] п навіс, тент (з парусини і т. д.).

past і р. р. від awoke [a’wouk] awake 1. awry |з'таї) 1. adj pred. 1) кривий; викривлений,

скособбчений,

спотвб-

рений; а face а. with pain обличчя, скрйвлене від бблю; 2) непра-

вильний; 2. adv 1) косо, набік; іо look а. дивйтися скоса; 2) неправильно, негарно, недобре; to take а. тлумачити в поганий бік, бачити (сприймати) тільки погане; things went а. справи пішли погано. ax(e) [aks] 1. п 1) сокира; колун; 2)

(the

а.)

відтинання

голови

со-

кйрою (страта); 3) різке скорбчення біоджету; урізування, зменшення асигнувань; to fit (або to put) the

bac

58

ахе

a. in

(або

on)

the

helve

подо-

лати труднощі; досягти мети; розв'язати сумніви; to hang up one’s а. а) відійти від справ; б) відмбвитися від марних (нездійсненних) намірів; to have ап а. to grind а) переслідувати особисті корисні цілі; б) мати злобу (проти когось); to send the a. after the helve рискувати останнім; to set the а. to smth., to lay the a. to the root of smth. приступити до знищення чогось під кбрінь; почати руйнування чогось; 2. u 1) працювати сокирою; 2) зменшувати, урізувати (б/оджет,

асигнування);

скорбчувати

(штати,

витрати). axes I [aksiz] pl від ах(е)

axes II [‘eeksi:z] pl від axis. axe-stone [‘eksstoun] п мін. нефрит. axial |/геК5іг|) adj осьовий; a. angle кут оптичних осей; осьова розчалка.

axil

[‘eeksil]

п бот.

a.

cable

піхва

ав.

(листка);

пазуха.

axilla [eek’sila] п (pl axillae) 1)анат. пахва (тає arm-pits); 2) бот.-захії.

axillae

[eek’sili:]

axillary вовий;

рі від

[aek’silari] 2) бот.

axilla,

adj 1) анат.

пах-

пазушний.

axiom [’eksiam] п аксіома. axiomatic(al) [aeksia’ meetik(al)] adj самоочевйдний, що не потребує доказів. axis [‘eksis] п (pl axes) вісь. axle [‘eksl] п тех. вісь; а. grease тавбт,

колісна

axle-bearing

мазь.

[‘aksl,bearin]

букса. axle-box [’akslboks] п підшипникова коробка.

тех.

n

[ai] 1. int так; ау, ay! mop. єсть!; 2. п (pl ayes [aiz]) 1) позитивна (ствердна) відповідь; 2) гблос «за» при голосуванні; the ayes have it більшість «за». aye [ei] 1. adv заст. поет. завжди; for а. 2.=ay.

for

Azerbaijanese

ever

and

a.

назавжди;

[,a:za:,baidga‘ni:z]

п

1) азербайджанець; азербайджанка; 2) азербайджанська мова. Azerbaijani [,a:za:,bai’dza:ni] п 1) азербайджанець; азербайджанка; 2) азербайджанська

мова.

Azerbaijanian [,a:za:bai’dga:nian] 1. adj азербайджанський; 2. п азербайджанець; азербайджанка. azimuth (|'гегіто8) 1. п азимут; 2. adj азимутальний; а. circle амер. бу-

rex.

сбль; a. deviation військ. бокове відхилення; a. finder авіаційний

букса,

пеленгатор azote [a’zout] п азот. azotic [a’zotik] adj азотний; азбтистий; a. acid азотна (нітратна) кислота.

axled [‘eksld] adj осьовий. axle-pin [‘aekslpin] п тех. здгвіздок; заколесник.

axle-tree [‘eksltri:]n колісний вал, вісь. axunge [’aksAnd3] п заст. жир, сало

ay

(звич. гусяче).

azure

|'єз2)

1.

п

поет.

небо; 2. adj блакитний, а. stone ляпіс-лазур.

блакить,

лазуробвий;

В В, b [bi:] п 1) 2-а літера англійського алфавіту; 2) муз. сі; фраз. звор.: not to know В from а bull’s foot не знати ні бе, ні ме; В flat (скор. від bug) блощиця. baa [ba:] 1. п ббкання вівці; Py,48) бекати.

baa-lamb [‘ba:lem] п баранчик, 6aранча, баранець. bab [bb] п діал. дитина, маля. babbie [/bebi] діал. див. baby. babbit(t) [‘babit] тех. 1. п бабіт (антифрикційний

сплав);

2. о

за-

ливати бабітом. babble [‘bebl] 1. о 1) лепетати; 6aзікати, бурмотіти; 2) дзюрчати; 2. п 1) балаканина, ня; 2) дзюрчання.

лЄпет;

babbler [/bebla] п базікало, тій, говорун, балакун.

базікан-

торох-

babbling [‘beblin] 1. п 1) базікання; 2) дзюрчання; 2. adj 1) що базікає; 2) що дзюрчить, дзюркотливий.

babe [beib] п поет. = and sucklings новакй,

baby; babes збвсім недо-

baby [‘beibi] п 1) немовля, маля, дитинча (тж про тварин, напр.: Б. elephant слоненя); to plead the Б. act ухилятися

від відповідальності,

посилаючись на недосвідченість; 2) attr. невеликий, малий; Б. car

малолітражний автомобіль; Б. ріапе ав. авієтка. baby-farmer [‘beibi,fa:ma] п людина, що берб (за плату) дітей на виховання. babyhood [‘beibihud] п раннє диTHHCTBO. babyish [‘beibiif] adj дитячий. baby-minding [‘beibi,maindin] п догляд за дитиною. baby moon [‘beibi, типі п розм. штучний супутник Землі. baby--sitter [‘beibi, Sita] п амер. розм. няня, що приходить доглядати за дитиною. baccalaureate [,bekoa’lo:riit] п ступінь бакалавра. Bacchanal [/bekonl] 1. adj вакхічний; розгульний; ляка, гультяй.

2. п гульвіса,

гу-

babel

Bacchanalia [,beko’neilja] п вакханалія; бргія; п'яний розгул. Bacchant(e) [/beekent, ba’keenti] п вакханка. Васспіс [‘baekik] adj вакхічний. Bacchus [/bekas] n міф. Бахус

er ої В. Вавілонська вбжа. baboon [ba’bu:n] п бабуїн (мавпа з родини павіанів).

Бассу |"Регкі) п (скор. від tobacco) розм. тютюнець, bachelor I [’/batfolo] п неодружений;

свідчені | люди; babes іп wood наївні, довірливі люди; стаки.

the про-

[‘beibl] п 1) величезна будова; 2) галас, гамір; 3) перен. розгардіяш, гармидер; змішання мов, Baвілонське стовпотворіння; the tow-

(лат.); Вакх

(грецьк.).

Ь. girl одинбка дівчина, що живе самостійно. II ("Багіїзіг| бакалавр (молодший вчений ступінь в Англії). bacilli [bo’silai] рі від bacillus. bacillus [ba’silas] п (pl bacilli) 6a-

bachelor

цила.

back І [bak] п великий чан. back II [bak] 1. п 1) спина; to get (або to put, to set) smb.’s Б. up розсердити когбсь; to turn one’s Б. upon smb. відвернутися від когось, залйшити (покинути) когбсь; behind one’s Б. без відома, за спиною когось; 2) спинка (стільця, одягу тощо); 3) гребінь (хвилі, пагорба); 4) задня або зворбтна сторона; виворіт, спід; підкладка; 5) корінець (книги); спинка (палітурки); 6) обух; 7) гірн. найвищий рівень

(виробки); 8) геол. висячий бік (шару, пласта); 9) спорт. захисник (у футболі); 2. adj 1) задній; віддалений;

Б. entrance

чорний

хід;

b. street віддалена, глуха вулиця; to take а Б. seat відійти на задній

план; стушуватися; зайняти скромне місце; Б. vowel фон. голосний заднього ряду; b. areas військ. тили, тилові райдни; Ь. elevation буд. вигляд ззаду, задній фасад; b. filling буд. засйпка, забутка; 2) запізнілий; прострочений (про платіж); Б. number, b. issue а) старий номер (газети, журналу); б) перен. відстала людина, ретроград;

bac

59

щось

застаріле;

3) зворотний

(про

течію); 3. о 1) підтримувати; підкріпляти; субсидувати; 2) служити

спинкою;

служити

підкладкою;

служити фоном; 3) класти на підкладку; 4) амер. розм. носйти на спині; 5) рухати(ся) в зворотному напрямі; відступати, задкувати;

осаджувати; down

іти

заднім

відступатися,

ходом;

відмовлятися

(від чогось); Б. out ухилятися

b.

up

а)

іграх);

підтримувати

б)

тех.

Б.

давати

(of);

(особл.

задній

в

хід;

to Б. the wrong horse помилитися, прорахуватися, поставити не на того коня; 4. adv 1) назад, у зворотному напрямі; Б. home знову вдома,

на

батьківщині;

forth туди й сюди, 2)

дсторонь,

stood

b.

from

Б.

назад

і вперед;

віддалік;

the

апа

the

road

house

будинок

стояв осторонь від шляху; 3) вказує на зворотну дію: to talk (або to answer) Б. відповідати, заперечувати;

to love

ємністю;

one’s слова

Б. відповідати

to ро Б. from

(або

вза-

upon)

word відцуратися від свого (своєї обіцянки і т. п.).

backache [‘bekeik] п біль у попереку або у спині. back-bencher [’baek’bentfa] п рядовий

член

backbone

партії

(в парламенті).

[‘bekboun]

хребет, хребетний

п

твердість характеру; опбра; основа, суть; (книжки); to the b. самих

1) спинний

стовп;

2) перен.

3) головна 4) корінбць наскрізь, до

кісток.

back-chat [/bektfet] п дотепна, зухвала або колюча відповідь; гбстре запербчення. back-cloth [’bekklo9] п 1) театр. задник; ного

2) екран (для кіно, проекційліхтаря тощо).

back country [‘beek’kantri] n віддалені від Ta eger backdoor [’beek'do:] 1. п чорний хід; 2. adj eae закулісний. back-draught [‘bekdra:ft] п задній хід (двигуна); зворбтна тяга. backdrop [’bekdrop] п театр. задник. backed [bekt] adj 1) що має спинку, зі спинкою; 2) перен. що підтримується (кимсь — by).

back-end

[/bek,end]

п

задній

кі-

нець; 2) кінець сезбну; пізня дсінь. backer {/baka] п той, хто допомагає

комусь

rocb

(стоїть

"реко

на спину

backfiller для

за,

і т. ін. див.

backfall

підтрймує

back

ко-

II, 3).

п спорт.

падіння

(в боротьбі).

[bak filo]

засипки

п тех.

(траншей

машина

після уклад-

ки труб). БасК-Їїге [/bak’faia] 1. п 1) амер. зустрічна пожежа, утворювана для припйнення лісової пожежі; 2) авт. передчасний вибух газу в циліндрі мотбра; 3) вибух набою в казбнній частині гвинтівки; 2. v вразити пострілом самого стрільця;

bad

перен. несподівано зпривести до протилежних наслідків. back-formation [’bekfo:’meifn|n лінгв 3BOpOTHe словотвбрення; народна етимологія. background [‘bekgraund] п 1) задній план, фон, тло; to keep in the Ь. залишатися (триматися) в тіні; 2) перен. підоснова, підкладка; 3) передпосйлка; передумова; 4) походження; 5) підготовка, ква-

ліфікація; 6) музичний або шумовий супровід. backhand [‘bek’hand] п спорт. бекхенд, удар зліва (в тенісі). backhanded [‘beek’handid] adj 1) нанесений

TIVIbHOIO

поверхнею

руки

(про удар); 2) нещирий або двозначний (про комплімент); 3) косий, з нахилом уліво (про почерк); 4) зворотний, протилежний звичайному напряму. баск-Паці |"БаеК,/По:Ї) п зворбтний транзит; зворбтний вантаж. backing ‘baekin | п 1) підтримка, допомдга; 2) об'їжджування (коня); 3) підбивка, підкладка; 4) буд. закладка, засипка. backlash [‘bek,lef] п 1) тех. мертвий

хід;

зання

3a30p,

люфт;

2)

ав.

ков-

гвинта.

backlog

|"БегКіоє)|

ваність додача; резерви backmost задній. backpage (книги).

backroom

п ек.

1) заборгб-

(по здачі продукції); неневйконані замовлення; 2) (товарів, матеріалів). [’bekmoust] adj (найбільш) [’bekpeid3]

п ліва

сторінка

п розм.

1) се-

амер. віддалене селище. backside ("РегК'заїд| п зад; тильна сторона. приціл,

[beek,sait]

цілик;

2)

п

геод.

задня,

1)

військ. зворбтне

візування. back-slapping [/baek,slepin] п (поблажливе) поплескування по спині. backslide [‘beek’slaid] о 1) відступати (від віри); 2) знову (в єресь, порок і т. ін.).

впадати

backstage [‘beek’steid3] 1. adj закулісний, позалаштунковий; 2. адо за лаштунками backstairs [‘bek’steaz] п рі 1) задні (чорні) сходи; 2) attr. таємний, по-

залаштунковий;

Б. influence

таєм-

ний вплив. п стрбчка, BHbackstitch ("Бека стіб (у шитві). backstroke [‘bek,strouk] п 1) удар у відповідь; 2) плавання на спині.

back-talk [‘baekta:k] п розм. зухвала відповідь; гбстре заперечення, backward [/bekwad] 1. adj 1) зворотний (про рух); 2) запізнілий; рідк.

витися

до

своїх

обов'язків;

смілйвий,

нерішучий;

2. adv

назад;

1)

KH; задом напрямі.

5)

не-

соромливий;

задом;

наперед;

2)

в

навпа-

зворотному

backwardness [‘bakwodnis] п відсталість, запізнілість, нерішучість /т. д. (див.

backward

backwards

1.).

[’baekwodz]=backward

2.

backwash [‘bekwof| п 1) вода, що відштовхується колесами або гвинтом пароплава, попутний струмінь (за пароплавом);

тік;

3)

2) зворбтний

збурений,

вихровий

(повітря

за літаком).

back-water

[’beek,wo:ta]

загачена

вода;

водь,

застій;

wash

1).

backwoods

п 1) заводь;

2) перен.

тиха

3) приплив;

[‘bekwudz]

глушина,

bacon няча

пуща

п

pl лісова

(особл.

з беконом;

2)

за-

4) =back-

амер.).

Ї"Беїкоп| п 1) копчена грудинка, бекон; Б. and

яєшня

по-

потік

розм.

свиeggs чистий

прибуток; to save one’s Б. розм. рятувати (свою |шкуру; уникати втрат; to bring home the Б. розм. досягти успіху.

bacteria

[baek’tisria]

рі

від

bacte-

rium.

bacteriological {bek,tiaria’‘lodgikl| adj бактеріологічний bacteriologist [beek,tiari’oladgzist] n бактерідлог. bacteriology [beek,tiari’oladgzi] п бактеріологія.

[‘bekrum]

кретний відділ, секретна лабораторія; 2) attr.: Б. boys засекречені працівникй в дослідній установі. back settlement [/bek’setImant] п

back-sight

children розумово або фізично відсталі діти; 4) забарний; неохобчий; to Бе Б. in one’s duty недбало ста-

минулий;

3)

відсталий;

bacterium [bek,tiariam] ria) бактерія.

baculine

[‘baekjulin]

ний;

Б.

п

(pl bacte-

adj ірон. палич-

argument

паличний

аргу-

мент.

bad [bed] 1. adj (comp. [wa:s]; sup. worst [wa:st]) ганий,

окепський,

patient

is very

сьогодні

амер. 3)

HerapHun;

Б. to-day

дуже

to

go

землі;

хвбрий;

а

lands

зіпсбвазгнити;

розпутний;

4) шкідливий;

you

сйльний

b.

2)

Б. зіпсуватися;

розбещений,

ральний; Ь. for

the

хвброму

погано;

неродючі

ний;

worse 1) по-

віскі

b. leg

вам

(про біль,

хвора

нога;

is 5)

6)

холод і т. ін.);

I have а Б. headache болить голова; милку); фраз.

немо-

whisky

шкодить;

у мбне дуже

7) грубий (про звор.: Б. blood

пово-

рожнєча; Б. coin фальшива або неповноцінна монета; b. debt безнадійний борг; Б. egg, b. hat, Б. lot

перен.

шахрай;

розм.

непутяща

погана

людина;

людина;

b. fairy

злий геній; Б. form невихованість, нетактбвність; b, language лайка;

b. name (for) негарна репутація; b. shot невірна догадка; with Б. grace

неохоче;

хворіти;

лихо;

2. п

to be taken

Б. за-

1) невдача;

нещастя,

to take the Б. with

the good

стійко mepeHocuTH мінливість долі; 2) збиток; to the b. на збиток; 3) загибель; зруйнування; to go to the Б. пропасти, загинути; збитися з пуття; from Б. to worse все ss й гірше; із вогню та в по-

баба) [beed (beid)] past від bid 2: badge [beed3] п 1) значок, позначка; кокарда; 2) символ, ознака. badger (Федзг| 1. п 3002. борсук; 2. о цькувати; дражнити. badger-baiting [‘bedga,beitin] п полювання на борсуків. badger-dog [‘bedzedog] п такса (собака). badger-fly [’beedgaflai] п штучна муха (у рибалок). badly [’baedli] adv (comp. worse; sup. worst) 1) погано; 2) дуже cHabHo; he was Б. wounded він був тяжко поранений; І want it Б. мені це дуже потрібно; to Ье Б. оїї бути в скрутних обставинах; бідувати. badminton [badminton] п спорт. бадMiHTOH. badness [‘beednis] п непридатність, негідність; шкідливість і т. ін. (див. bad 1).

bad-tempered

(|"Багдетрод)|

adj злий,

сердитий, роздратбваний. baffle [’beefl] 1. п тех. дросель; відбивна перегородка; глушитель; уповільнювач тяги; 2. о 1) розстрбювати, руйнувати (плани, розрахунки); перешкоджати, заважати; to Б. smb.’s progress перешкоджати чийбмусь просуванню; іо b. pursuit тікати від переслідування; 2) ставити

в

безвихідь;

збивати

з

пут-

тя; 3) даремно борбтися (намагатися); 4) відводити або зміняти течію;

to Б. all description

даватися

будь-якому

не

під-

бписові.

baffler {‘befla] п тех. глушитель, Баїїу [‘beefi] по спорт. ключка (у гольфі).

baffling a

[beeflin]

b.

важкб

adj

1) важкий;

problem

важка

питання;

2)

Ь. winds вітри.

проблема,

несприятливий;

несприятливі,

перемінні

bag [beg] 1. п мішок, лантух; сумка; чемодан; портфбль; ранець; b. and

bal

60

bad

baggage

з усіма

пожитками;

b. of bones перен. шкіра та кості; 2. о 1) випинатися; висіти мішком;

2) покласти

в мішок; 3) розм. при-

власнювати,

4) збирати (літак); 6) чини).

bagatelle

дурниця;

брати

[,bega’tel] 2)

не

спитавши;

(колекцію); 5) збити убити (стільки-то ди-

п 1) дрібничка,

невеликий

музичний

твір легкбго жанру. baggage [‘begidz] п 1) амер. багаж; 2) військ. обоз, майно; 3) знев. про молоду жінку, дівчину; ітриdent Ь. нахабниця; 4) жарт. artful (або зіу, зацсу) Ь. шалапутка, пустуха.

baggage car [‘begidgka:] п amep. багажний вагон. baggage-check [‘beegidgtfek] n amep. багажна квитанція. baggage-man [’begidgmen] носильник. baggage-room [‘begidgrum] камера для cxOBy багажу.

п амер. п амер.

bagged [begd] adj 1) покладений у мішок; (як) у tes інкапсульований;

2 що

BHCHTb

мішком.

bagger [‘bega] п землечерпалка. bagging [‘begin] п мішковина. baggy |"Феєсі| adj мішкуватий одяг); b. skin below the eyes ки під очима.

bagman

[’/begmon|

торговець;

Баєпіо

2)

[‘ba:njou]

лазня;

2)

п 1) мандрівний

розм.

італ.

в'язниця

комівояжер.

п

для

1)

зичний

інструмент).

[‘begpaipa]

заст.

рабів

Сході); 3) дім розпусти. bagpipe [’begpaip] п волинка

bagpiper щик.

(про міш-

п mys.

(на

(муволин-

bag-sleeve [‘begsli:v] п ширбкий рукав, зібраний біля зап'ястя. bag-wig [/beg,wig] п парйк з волбссям, зібраним у мішбчок (мода AOVAUL ето) bah [ba:] int 6a!, ач! (вираження зневаги). baignoire |"реїпмма:) фр. п театр. бенуар. bail I [beil] 1. п 1) застава, порука; оп Б. upon Б. на поруки; to асcept (або to allow, to take, to admit, to hold, to let) to Б. випустити на поруки; 2) поручитель; to give (або to offer) Б. знайти собі по-

ручителя; to go (або to stand, to be, to become) Б. for smb. поручитися за когось; to give leg Б. розм. утекти; 2. о брати на поруки; поручитися (за когось-- оці). bail Il [beil] п 1) бар'єр між кіньми (у стайні); 2) верхня перекладка воріт (у крикеті). bail ПІ [beil] о вичерпувати воду (з човна; тж to Б. water out); to b. out a boat вичерпувати вбду з

човна; Б. out (викидатися) з bail IV Греії) п чайника). bailable [‘beilabl] Ha вйпустити дозволяє злочин).

ав. розм. стрибати парашутом. ручка (відра або

adj 1) якого méxна поруки; 2) що

вйпуск

на

поруки

(про

bailee [bei/li:] п осбба, якій передали товари на відповідальне зберігання. bailer [‘beilo] п 1) ківш, черпак; 2) той,

хто

вичерпує

воду

з чбв-

на. bailey [‘beili] п іст. двір феодального замку; Old В. іст. центральний кримінальний

суд

(у Лондоні).

bailie ("Бейі) п 1) шотл. іст. бальї, міський суддя; 2)=alderman (6 Англії).

bailiff

[’beilif]

пристав

п

маєтку.

bailing

1) бейліф,

(в Англії);

[‘beilin]

судовий

2) управитель

п гірн.

1) тартання

(нафти); 2) відкачування воді (з шахти). bailment [‘beilmant] n 1) звільнення на поруки; 2) депонування, передача майна на схов (на певних умовах).

bailor ("Рейї»| п депонент; осбба, що аа товар або майно комусь іншом bailsman | [‘beilzmon] п поручитель, поручник.

bairn [bean] п шотл. дитина. bait [beit] 1. п 1) принада; ка;

to jump

at

(або

нажив-

to rise

to, to

swallow) the Б. попасти(ся) на raчок; 2) спокуса; 3) перепочинок для годування кбней у дорбзі; 2. о 1) насаджувати (настромлювати) наживку на гачок; 2) заманю-

вати, принаджувати; спокушати; 3) зупинятися в дордзі для перепочинку та їжі; 4) цькувати (собаками); 5) дражнити, переслідувати насмішками,

дратувати,

спокою. baize [beiz] п текст. зелбне сукно.

не

байка;

давати

green

Б.

bake [beik] пекти (ся); випікати(ся); 2) сушити на сбнці; випалювати (цеглу); 3) запікатися,

твердішати; 4) загоряти па сднці. bakehouse [’beikhaus] п пекарня. baker |"Беїке| п пбкар, булочник; baker’s dozen чортова дюжина. baker-legged [’beikalegd] adj кривонбгий. bakery [‘beikori] пекарня; булочна; 2) pidK. хлібопечення. bakestone [‘beikstoun] п під, черінь (печі). baking |"Ьеїкід| 1. п випікання; 2. adj пекучий, палючий; Б. sun палюче сбнце, спбка. balance [’belans] 1. п 1) вага, терезй;

quick

(або

Roman)

Б. безмін;

кантар; 2) рівновага, рівновага сил; b. ої

Б. of forces power політична рівновага (між державами); to keep one’s Б. зберігати рівновагу;

перен.

залишатися

спокійним;

to lose one’s Б. упасти, втратити рівновагу; перен. втрачати витримку; (або самовладання); to be off one’s Б. втрачати душевну рівновагу; 3) астр. (B.) Терези (сузір'я і

знак

5)

зодіаку);

маятник;

вого

сальдо

4)

противага;

балансир

годинника);

6)

(кишенькоком.

(тж Б. in hand);

баланс,

Б. ої рау-

ments платіжний баланс; b. of trade активний баланс (зовнішньої

торгівлі); to дити баланс; ки; 7) розм. лансувати;

strike а Б. бух. підвоперен. робити підсумзалишок; 2. о 1) 6aзберігати | рівновагу;

зрівноважувати;

жувати;

2)

обдумувати,

важити,

зва-

обмірковува-

bal

61

TH; 3) порівнювати, | співставляти (з чимсь — with, against);4) вага-

2) не виправдати (сподівань, на- | balneology |,Бегіпі/оіздзі| дій); she was balked of her desires бальнеологія.

тися (between) ; 5) ком. підводити баланс; to Б. one’s accounts підсу-

мдвувати, підводити підсумки, зводити рахунки; the accounts don’t Б. рахунки не сходяться. Баїапсе-Беат |"Багізп5бі:т| п корбмисло (терезів); балансир. balance-bridge

[‘beelansbridz]

п

звід-

ний міст. balanced [‘belanst] adj зрівноважений; урівноважений; гармонійний; пропорційний. balance-master [’baelons,ma:ste] п еквілібрист. balancer [‘balansa] п 1) еквілібрист; 2) тех. вирівнювач, стабілізатор. balance-sheet [’balansfi:t] п фін. ба-

ланс balance-step [/belonsstep] п учбовий крок. balance weight [’balons,weit] тивага,

balance-wheel [‘balanswi:l] п маятник (кишенькового годинника). Баїсопіед [‘belkanid] adj з балко-

balcony [‘belkani] bald [bo:ld] adj

bald-coot

[{‘bo:ldku:t]

(ка)

лис-

лисий

(плі-

розм.

ця,

2) лихослів'я.

1)

нісенітниця; лисий;

п

1) дурни-

[‘bo:ld’hedid] плішивий;

baldness | (|"Бо:І4піз) огбленість;

1.

2)

меча, рога).

п

убогість

[‘bo:ldrik]

п рі (вжив.

аеростат;

Б.

оп

повітряна bearings,

як

куля;

observa-

tion b. прив'язний спостережний аеростат. БаПооп-саг [ba’lu:nka:] п гондола аеростата. balloon fabrik [ba‘lu:n’febrik] п тканина оболдбнки аеростата.

balloonist

з

‘

adj білою

плямою (лйсиною) на голові (про тварин); 2. adv: to go b.-h. into (або for) smth. si. іти напролобм, діяти не роздумуючи. baldly [‘bo:ldli] adv перен. 1) убого; ск/дно; 2) відверто; to put it Б. сказати прямо, відверто.

baldric

[ba‘listiks]

п балет-

[ba’lu:nist]

п аеронавт, по-

вітроплавець.

[‘bo:ldadef]

bald-headed

ша-

балерина.

[‘beli,ma:sta]

sing) балістика. balloon [bo/lu:n] п

п

1) орн.

ка, лисуха; 2) шивий) чоловік.

balderdash

балету;

мейстер.

гблий;

прямий, [‘ba:ldakin] п

ballast [’baelast] п баласт. ball-bearing (|"ро:Ї"Резгід| п тех.

ballet-master

огблений (без рослинності); 2) убогий; безбарвний (про стиль); 3) неприхбваний (про хиби); 4) неприбалдахін.

(кругле тіло); to keep the Б. rolling підтримувати розмову. ball й [bo:l] п бал, танцювальний вечір. ballad [‘belad] п літ. балада.

ballistics

п балкон. 1) лисий;

крашений, прбстий, baldachin, baldaquin

чався перед стрибком. Balkan |"Бо:Їкоп)| adj балканський. ball 1 [bo:l] п 1) м'яч, 2) куля

ball-cartridge |"Бо:І Ка гідз) п військ. бойовий патрон. ballet [‘balei] фо. п балет. ballet-dancer [‘beli,da:nsa] п артист-

п про-

п

плішивість;

(див.

bald).

пербв'язь

(для Й

bale 1 [beil] п 1) waka, тюк, купа (товару); 2) pl товар, крам. bale II ЦЬеії) п заст., поет. лихо, нещастя, біда, зло. bale ШІ [beil] =bail III. baleen [ba‘li:n] п китбвий вус. balefire [‘beil,faia] п 1) сигнальний вогбнь; 2) вбгнище. baleful [/beilful] adj поет. згубний; лиховісний; Б. look недббрий погляд. balk [bo:k] 1. n 1) балка; брус; коnoma; 2) pl (the balks) горйищне приміщення; 3) незбрана смуга землі; 4) перешкода; затримка; завада; 5) мор. бімс; 2. о 1) перешкодждти, заважати, затримувати;

n

мед.

її надії не здійснилися; 3) пропу- | baloney [ba’/louni] п амер. sl. нісескати, обходити, обминати; залинітниця, дурниця. шати без уваги, ігнорувати; 4) відbalsa [‘belsa] п 1) бот. бальза (півмовлятися (від їжі тощо); 5) ухиденноамериканське дерево); 9) мор. лятися (від виконання обов'язку); тесляр, тесля. 6) пропускати (нагоду); 7) упираbalsam [‘bo:lsom] п 1) бальзам; тися, норовитися, пручатися; the 2) бот. бальзамін (садовий); 3) horse balked at a leap кінь запруattr.: b. fir ялиця бальзамічна,

рикопідшипник. військ.

контрвантаж.

ном, з балкбнамк.

ban

balloon tire [ba‘lu:n’taia] п балон (шина). ballot ("Рагізі| 1. п 1) балотування, табмне голосування; 2) виборчий бюлетень; 2. о балотувати; голосувати. ЬаПої-Бох [‘belatboks] п виборча урна. Й

ballot-paper

[‘belatpeipa]

п

чий бюлетень. ball-point реп [‘bo:lpoint’pen] кова (шарикова) ручка.

ball-room = [‘bo:lru:m] ний зал.

ballyhoo

[‘beelihu:]

п

вибор-

п куль-

sl. гучна

реклама; галас. balm [ba:m] п 1) бальзам; 2) перен. насолдда, втіха; 3) болезаспокійливий засіб.

balm-cricket

[/ba:m,krikit]

када

(тж cicada).

ний;

бальзамовий,

п оент. ци-

balmy [‘ba:mi] adj 1) ароматний, запашний, пахучий; 2) бальзаміч-

у когось,

когось. ban [ban] а Б. під

прокляття,

вигнання; ном; дати

ка;

поясбк;

зі.

дурний,

навіжений

he’s

Б.

взяти

обманом

щось

у

1. п 1) заборбна; under забороною; 2) церковне анафема; 3) вирок про оголбшення поза закоб-

смужка;

окблищш;

обід,

ковий;

Б. brake

стрічкові

гальмо;

Ь. conveyer стрічковий транспортер; b. filter стрічковий фільтр; 2. v |) зв'язувати; 2) заст. пере-

в'язувати. band II [bend] 1. п 1) загін; група людей; 2) оркбстр; string Б. струнний оркестр; when the Б. begins to play перен. розм. коли ситуйція серйдзною;

3) банда;

4) зграя;

Ь. мароп амер. розм. сторона, що взяла верх (на виборах тощо); to be (або to get into) the Б. wagon примкнути (пристати) до руху, який

має

шанси

об'єднувати(ся);

на

Успіх;

збиратися

to Б. together). bandage [‘baendid3] 1. п перев'язочний матеріал; в'язка;

пов'язка

на

2. uv перев'язувати,

bandbox

5)

баль-

обруч; faggot Б. в'язка хмизу; 2) тех. валок, валик; стержень; 3) ел. смуга частот; 4) attr. стріч-

(про дерево); 3) м'який, приємний (про повітря); 4) заспокійливий, цілющий (про клімат, обстановку);

y ньбго немає (йому бракує) клепки (в голові) (неправильно 3aмість barmy 2).

1)

4) pl=banns; 2. v 1) наклазаборону; забороняти;9) заст.

bandana

дає

adj

проклинати. banal [ba/na:l] adj банйльний, повсякденний, заяложений. banality [bo’neeliti] п банальність, заяложеність. banana |ра/па:па| п банан (плід і дерево). band I Гргепа) 1. п 1) тасьма, стріч-

бальзам

що

[bo:l’seemik]

замічний; 2) ароматний; 3) цілющий. baluster [‘belasta] п 1) балясина; 2) балюстрада. balustrade [,belas’treid] п балюстрада. bam [bam] 5/. скор. від bamboozle. bamboo [bem/bu:] n (рі bamboos) І) бамбук; 2) aftr. бамбуковий. bamboozle [bam’bu:zl] о sl. дурити, обдурювати, містифікувати; to Б. smb. out of smth. видурити щось

стає

танцюваль-

п амер.

balsamic

о

1) 2)

бинт; пере-

Oui; 3) бандаж;

бинтувати.

[been’da:no] - Бапдаппа,

bandanna |[been’dena] (носова) хусточка. [‘bendboks] (для

2.

(часто

капелюхів,

п

п

стрічок

кольорбва

картонка тощо);

to

look as if опе Had just come out of а Б. бути в новісінькому вбранні; бути убраним, як на весілля.

banderol(e) пел;

[‘beendaroul]

2)

мист.

легенда

п

1) вим-

(на

гравю-

рі); 3) архт. скульптурна прикраса у вигляді стрічки з написом.

bandicoot

[‘beendiku:t]

частий

щур,

band-iron

bandog

п тех.

шта-

тих

[’band,ma:sta)

п капель-

bandoleer,

п 1) ціпний собадог;

bandolier

нагрудний

bandoline band-saw

шукач

(со-

[‘benda‘/lia]

патронташ.

[/beendoli:n] [‘beendso:]

п

п фіксатуар. п стрічкова

пила. bandsman [‘beendzmon] п оркестрант; музикант з полковдбго оркестру.

bandstand

{‘baendsteend|

музики,

п павільйон

естрада

стру. bandy [‘beendi] (м'яч);

для

орке-

1. о

1) перекидати

2) обмінюватися,

перекида-

репліками

з кимсь; 2. п спорт.

1) вид гри в хокей; 2) ключка; 3. adj кривий; b.-legged кривонодгий. bane [bein) п 1) отрута; 2) перен. поет.

загибель;

прокляття.

baneful [’beinful] adj отрутний; згубний. banewort [‘bein,wa:t] п 1) бот. жовтець;

2) діал. отруйна

рослина.

bang | eal 1. о 1) ударити(ся); стукнути(ся); to Б. oneself against a tree удадритися об дерево; 2) грюкати

(дверима,

часто

з to); 3) бац-

нути, бахнути, гриміти; the gun banged пролунав побстріл; 4) розм. бити, лупцювати; 5) розм. перевершити;

залишити

bank ти

ПІ

позаду;

2.

в Oxo; 4. int баці чубком;

[ben]

і стеблини maw.

1. о підстригати 2. п чубок.

п висушені

індійських

во-

листки

конопель;

га-

bangle [’bengl] п браслет; зап'ястя. banian-tree |’beeniantri:] п індійське фігове дерево. banish |"Бегпії) о ганяти;

ня;

|"Бегпі5їг|

2) рі поруччя

banjo

про-

(на заслання);

відганяти (думки). [’benifmont| п вигнан-

заслання.

banister

1) виганяти,

2) засилати

3) перен. banishment

|"Регпазой)

3)

(ріки);

мілина;

крен,

(руди,

4)

віраж;

вугілля

П

[bank]

6)

при

3aгірн.

відкри-

1. п банк; 2. 0 клас-

(гроші) ів банк.

bank-bill

[/bayk,bil)

виданий

п

1)

вексель, на інший;

одним банком кредйтний білет [’benkbuk] п фін.

2) заст. bank-book

особистий

чекова

рахунок.

bank draft [‘benk,dra:ft] =bank-bill. banker I [‘benko] п 1) банкір; 2) карт.

OaHKOMET.

banker II |"БагдКе| п 1) рибальське судно (тж рибак), що ловить тріску біля берегів Ньюфаундленда; 2) діал.

banket

землекоп.

ГОгед'Кей)

п гірн. банкбт

(30-

лотоносний конгломерат). banking | [’benkin] т банківська справа. banking II [’benkin] п ав. крен, віbanking-house

bank

п

(сходів).

1) =baluster; ,

п 1) банджо

(му-

("Регукід Паця|

locomotive

п зал.

п банк.

|"Бегук"опка,тоипіїу)

штовхач

(паровоз).

bank-note |"Ррггукпоці| білет, банкнот.

БапК-гаїе | |"БггрКкгеї) ставка банку. bankrupt [‘benkrapt]

п

кредитний

п

дисконтна

1. п банкрут; неспромбжний боржник; Б. іп геputation людйна з поганою репу-

тацією;

2. о зробити

когбсь

банк-

рутом; довбсти до банкрутства; 3. adj неспроможний; позбавлений (чогось -- ої); to go b. збанкрутувати. bankruptcy [’benkraptsi] п банкрутство;

неспроможність

Court

ої Б. конкурсне

відділ

у справах

БапКзеаї ста).

II [ben]

короб-

розробках).

banner

лбсся

ав.

поклад

п

bang

насип;

5)

удар, стукіт; звук пострілу; вибуху тощо; to shut the door with а Б. грюкнути дверйма; 3. adv розм. 1) раптом, враз, зненацька; 2) якраз, прямо, саме; the ball hit him b. in the eye м'яч влучив йому прямо

2) тех.

раж.

тися (словами, поглядами); to Б. words with smb. перекидатися словами,

вал,

книжка;

|’bendog]

ка; 9) англійський бака).

для

2) мет;

бандикут.

інструмент);

ка, кожух, картер. bank | [benk] п 1) берег

сум-

[‘bend’aian]

bandmaster мейстер.

зичний

п зоол.

бове, шийнне або обручбве залізо. bandit |/baendit] п (рі bandits, banditti) бандит, розбійник. banditti [baen’diti:] п рі 1) рі від banдії; 2) банда розбійників.

bang

bar

62

ban

[‘benksi:t] [’baena]

знамбно;

(тж

перен.);

управління;

неспромдбжності.

по стоян

(мо-

1. n 1) прапор;

стяг;

перен.

символ;

under

the

Ь. ої Marxism-Leninism під прапором марксизму-ленінізму; to join (або to follow) the b. ої ..стати під

3HaMéHa...;

перен.

стати

Ha

чийсь бік; to unfurl one’s Б. заявити про свою програму; 2) амер. заголовок великими літерами на всю полосу, «шапка; кращий; зразковий;

2. adj (най)головний; Б.

year рекордний рік, banner-bearer [’beena,beara] п прапоронодсець. banner-cry ГЬгепа,Кгаї) п бойовий

клич. bannock [‘benok] коржик.

п

шотл.

прісний

banns [benz] n рі оголошення у церхві імен заручених, що беруть шлюб; to ask (або to call, to publish)

the

Б. оголошувати

ручених, що беруть шлюб;

імена

3a-

to forbid

the б. заявити протест проти укладення шлюбу. banquet |"РеегрКмії) 1. п банкет; np;

званий обід; Б. of brine гіркі сльбзи; 2. о 1) давати

банкет

(на честь

когось); 2) бенкетувати. banqueter [’benkwita] п учасник банкету.

banquette [ben’ket] ний вал. bantam [‘bentam] (дрібна

порода

«півень»,

забіяка,

п насип,

п

1)

курей);

2)

задирака;

Ь. саг автомобіль «вілліс». bantam-weight [’baentam,weit] найлегша вага.

banter

[‘benta]

1. п

земля-

бентамка

жарт,

розм. 3) attr:

п спорт.

добро-

душний жарт; 2. о добродушно жартувати, підсміюватися. banting [‘bentin] п лікування ожиріння дієтою. bantling [’beentlin] п 1) дитина, маля; 2) през. виродок. baobab [‘beiabeeb] п бот. баобаб. bap [beep] п шотл. невелика хліби-

на. baptism [‘beptizm] п хрещоння; Б. of blood мучеництво; військ. перше поранення; Б. of fire бойове хрещення. baptize [bzep’taiz] о хрестити; давати ім'я. bar I [ba:] 1. п 1) штаба (заліза); брусок; Б. of gold зливок (злиток) золота;

Б. of chocolate;

плитка

шо-

коладу; Б. of soap брусбк мила; 2) болванка, чушка (металу); 3) лом (скор. від crowbar); 4) 3acys; ним

behind bolt апа b. під надійзапором; за гратами; 5) 3a-

става;

б) перепдна; перешкода, обмеження; to let down the bars усунути перешкоди; скасувати обмеження; 7) рі грати; тех. решітка; 8) спорт. планка; horizontal Б. перекладка, турнік; parallel bars паралельні бруси; to clear the b. перестрибнути через планку, взяти висоту; 9) бар, намул, нанос піску (у гирлі ріки); мілководдя, обмілина; 10) пряжка на орденській стрічці; 11) муз. тактова риска; такт; 12) смуга (світла, фарби); 2. v 1) замикати на засув, засувати; 2) перепинати; перегорбджувати; заступати; перешкоджати; all exits are barred всі виходи закриті; 3) виключати; відстороняти; усувати; забороняти; 4) розм. мати щось проти (когось, чогось); не подобатися,

щось); ти;

не

любити

Б. in замкнути,

Б. оці

не

впускати;

(когось,

не випуска3. prep

ви-

ключати, не рахуючи; Б. попе без винятку. bar II |Ба:| п 1) буфет, бар, невеликий ресторан, закусочна; 2) стойка, прилавок. bar НІ [ba:] п юр. 1) бар'єр, що

відділяє суддів від підсудних; ргіsoner at the Б. обвинувачуваний на

bar

63

лаві підсудних; 2) (the b., the В.) адвокатура; to be called (або to go) to the В. здобути право адвокатської практики; стати адвокатом; to be at the В. бути адвокатом; to pitch smb. over the Б. розм. позбавляти когбсь звання адвоката або права адвокатської практики; 3) суд; the b. of conscience суд совісті; the Б. of public opinion суд

громадськості,

думки.

bar

IV

[ba:]

суд

п фіз.

громадської

бар

(одиниця

атмосферного або акустичного тиску). barathea [,bero’Si:a] п 1) шерстяна матерія;

barb

[ba:b]

2) військ.

п

кітель.

1) бот.

ость;

остюк;

2) їхт. вусики (деяких риб); колючка; 3) вістря; зубець (стріли рибальського гачка); 4) перен. шпилька, колкість, ущйпливе слово або зауваження, 5) рі вет. ящур.

barbarian

[ba:’beerian]

1. п варвар;

2. adj варварський.

barbaric

[ba:’berik]

варський;

barbarism

adj грубий,

дикий,

некультурний.

[’ba:barizm]

п

ство, рдикунство, 2) лінгв. варваризм.

barbarity

barbarize natu

1) нелюдяність;

варварство; смаку).

[‘ba:baraiz]

(мбву)

1) варвар-

некультурність;

[ba:’beeriti]

жорстбкість; бість (стилю,

вар-

о

2)

гру-

1)

переси-

варваризмами;

2) при-

водити до стану варварства. barbarous [‘ba:baras}] adj 1) варварський, дикий; 2) грубий, жорсто-

явити;

викрити;

bar

Б. infinitive

грам.

інфінітив без to; 3) порбжній, пустий, бідний; позбавлений uordcb; 4) понбшений; 5) простий, неприкрашений;

6) ледве

достатній;

а Б.

majority дуже незначна більшість; at the b. mention of it при одній лишб згадці про це; to believe smth. on smb.’s b. word повірити комусь на слово; 7) найменший; Ь. possibility найменша можливість; 8) ел. неізольований; 2. v оголяти; розкривати; to Б. one’s head зняти

капелюх. bareback [’beabek]

1. adj неосідла-

ний; 2. adv без сідла; ному коні, бхляп.

на

неосідла-

barebacked [/beabaekt] =bareback 1. barefaced [‘beafeist] adj 1) безборбдий; 2) без маски; 3) безсоромний. barefoot [’beafut] 1. adj босий; 2.адо босоніж.

barefooted

[‘bea’futid]

adj босий, бо-

соногий.

bare-headed

[‘bea’hedid]

adj з непо-

критою головою. barelegged [‘bea’legd] adj з голими ногами. barely [‘beali] adv 1) тільки; ледве; лишб; 2) рідк. просто, відверто, прямо.

barenecked тою

[‘bea’nekt]

шиєю;

bareness

adj з відкри-

декольтований.

[‘beanis] п 1) неприкритість,

нагота;

2) бідність,

скудність

bargain [‘ba:gin] 1. п 1) (торговольна) угода; договір; to make (або

кий. Barbary

[‘ba:bari]

adj берберійський.

to strike, to close) а Б. домовитися, прийти до згоди; a good (bad,

barbate

[’ba:beit]

adj

hard,

1) бот.

ости-

стий; 2) 3002. бородатий, Bycaтий. barbed [ba:bd] adj що має колючки; b. wire

колючий

ен. ущийпливі

barbel

[‘ba:bal]

дріт;

Б. words

слова.

п

усач; 2) вусик

іхт.

1)

(у деяких

пе-

марена, риб).

bar-bell |"Ба:Ьеї) п спорт. штанга. barber І [‘ba:ba] п перукар; every Б. knows it це всім відомо, це всі знають. barber #1 [’ba:ba] п 1) пара над водбю в морбзяний день; 2) сильний вітер під час морбзу.

barber(r)y [‘ba:beri] рис. barbican [‘ba:bikan] башта.

barbola

[ba:’boula]

п

бот.

п

іст.

барба: навісна

п архт. ліпна

ре-

льбфна прикраса (тож Б. work). barcarole, barcarolle [‘ba:karoul] п 1) муз. баркарбла; 2) рідк. човняр, гондольєр.

bard noét;

[ba:d] the

ж

п

поет.

В. of Avon

бард,

слівець,

Шекспір.

bardic [/ba:dik] adj що стосується бардів; b. poetry побзія бардів. bare [bea] 1. adj 1) гблий, огблений; b. feet босі ноги; 2) неприкритий, розкритий; to lay Б. розкрити, ви-

losing)

Б. вигідна

(невигідна,

збиткбва) угода; to drive а hard Б. правити багато; торгуватися; to bind а Б. дати завдаток; to be off (with) one’s Б. анулювати угоду; а b. is а Ь. договір паче грошей; 2) (а Ь.) вигідна покупка; задешево куплена річ; to buy at а Б. купити дешево; into the Б. на додачу;

до

Toro

ж;

to make

the best

of а bad b. не занепадати духом у біді; that’s а Б. згода!, діло вирішено!; 2. о торгуватися; доходити згоди; укладати угоду (договір); b. away уступйти за винагороду; b. for чекати, бути готовим до чоrocb; this is more than І bargained for

цього

я не

сподівався;

це

He-

приємний сюрприз. bargainer [’ba:gine] п 1) торгбвець; 2) той, що торгується. bargain-sale [’ba:ginseil] п 1) дешевина;

barge

2)

дешевий

[ba:d3]

п

розпродаж.

баржа,

барка;

bargee [ba:’d3i:] п 1) човняр жі; 2) грубіян.

з бар-

2) мор.

1)

катер.

baring [‘bearin] п гірн. відшарування або розкриття пласту. baritone ("Регіїоип) =barytone.

barium

[/beariam]

п хім. барій.

bark I [ba:k] 1. п 1) кора (дерева); 2) xina (roc Jesuit’s b.); 3) 5. шкіра; 2. о обдирати

bark

II

|Ба:к|

2) гримати;

1)

п барка,

(пивної,

буфетник,

гавкати;

кахикати;

("Ба:,Кі:ро|

бару

barken barker

о

3) розм.

гавкання. bark ШІ [ba:k] БагКкеерег

кору.

1.

2.n

баркас.

п

1)

буфету);

2)

хазяїн

амер.

бармен.

|"Ба:Коп) о дубйти корою. |"Ба:Ке) п 1) крикун; 2) аук-

ціоніст; 3) закликальник; 4) вогнепальна зброя, особл. револьвер.

barkery |"Ба:Кагі| п дубйльний завод. barking I ("фа:Ккід|) п 1) вичинка; 2) дублення корбю. barking II [’ba:kin] 1. п гавкання; 23

adj

що

гавкає;

вольвер. barley (|"Ба:Ії| просити

barling barm

по

пощади

[‘ba:lin]

[ba:m]

п

кваска.

Б.

iron

ячмінь; або

sl.

to

cry

pe-

Б.

перемир'я.

п жердина.

(пивні)

дріжджі,

3a-

barmaid [’ba:meid] п буфетниця. barman [‘ba:man| adj буфетник, бар-

мен. barmy

[’ba:mi]

дильний;

2)

adj 1) пінистий, бророзм.

навіжений;

to

go б. з глузду з'їхати. barn |Ба:п| п 1) амбар, комбра; сарай; шклуня, стодола; 2) амер. стайня; вайний

корівник; парк (тж

barnacle

3) амер. car-barn).

І [’ba:nakl]

затискач;

2) кляп,

ду неспокійного

трам-

п 1) закрутка, кляпці

коня;

тж.

(на морперен.).

barnacle II [‘ba:nakl] п 1) орн. казарка білощока (північний птах); 2) розм. набридлива людина. barnacles [‘ba:naklz] п рі окуляри.

barn-door

[‘ba:n’do:]

І. п ворбта ам-

бара; as big аз а b.-d. дуже великих розмірів; not to be able to hit a b.-d. бути дуже поганим стрільцем;

2.

птиця. barn-owl

adj:

b.-d.

[‘ba:n,aul]

fowl

п

орн.

свійська

сипуха.

barnstorm [‘ba:n,sto:m] о амер. розм. 1) грати в сараї або де прийдеться (про мандрівного актора); 2) виступати з промдбвами, де прийдбеться,

під час

передвиборної

кампанії

(у малих містах). barn-stormer [’ba:n,sto:ma] п мандрівний або посередній актор. barodynamics [,beroudai’nemiks] п pl (вжив. як sing) бародинаміка. barograph [‘berougra:f] п 6apdrpad, самопийсний барометр barometer |Ба"тотіїг| п барометр. barometric(al) [,ba:ra’metrik(al)] adj барометричний. baron |"Реггоп| п 1) барбн; 2) амер. магнат;

baroness baronet тул). baronial

b.

ої

beef

товстий

філей.

|"Регопіз5| |"Ьегопії|

п баронеса. п баронет (ти-

[ba’rounjal]

adj баронський.

barony

[‘berani]

п 1) володіння

рбна; 2) титул бардна.

baroque

[bo’rouk]

примхливий; барокко.

2.

1. adj

п

6a-

химерний,

архт.

(the

Б.) й

baroscope [‘beraskoup] п бароскоп. barque [ba:k]=bark ПІ. barrack [‘berek] 1. п 1) барак; 2) рі казарми; 2. о ках, казармах.

розміщати

в

бара-

barracoon [,bera’ku:n] п табір для полонбних або з'язнів (з бараками тимчасового типу). barrage [‘bera:3] п 1) загородження; 2) гребля, загата; 3) ав. мор. бараж; 4) військ. загороджувальний вогонь; вогневий вал (тж В. fire).

barrator

[‘beerata]

п 1) сутяга, кля-

узник; 2) мор. юр. капітан або команда, що навмисне пошкодили своє судно (див. barratry 2). barratry [‘beeratri] п 1) сутяжництво, кляузництво; 2) мор., юр. баратрія (злочинна

мисна

недбайливість

шкода,

вантажеві

дою).

barrel

заподіяна

капітаном

[‘beral]

чи

нав-

судну

або

або

коман-

1. п 1) бочка,

бочо-

нок, барйло; Б. head дно бочки; Ь. house, Б. shop амер. sl. кабак,

корчма, трактир; to sit оп а Б. of gunpowder сидіти на бочці з пброхом; ходити на краю безодні (прірви); 2) барел (міра рідини: anea.= 1- 163,65 л, амер.- 119 a; для нафти 159 л; міра ваги сипких тіл=89 кг); 3) ствол, дуло (вогнепальної зброї); single-barreled одностволка; double-barreled | двостволка; 4) тех. циліндр, барабан, вал; 5) тулуб (коня, корови). 6) анат. барабанна | порожнина (вуха); 7) амер. розм. гроші для фінансування AKOicb кампанії; 2. v

розливати в бочки. barrel-bulk [’beeral,balk]

п барел (мі-

ра об'єму, - прибл. 142 a). barrel-organ |"Реггоі о:єоп| п манка.

barrel-roll

[/beeral,roul]

п ав.

беззмістовний,

interest

позбавлений

нудний;

інтербсу;

бочка

Б.

of

2. п

рі неродючі землі, пустища. barrenness [‘berannis] п 1) неродючість; 2) перен. бідність (змісту); беззмістовність;

barring крім.

І [/ba:rin]

barring

II

скання

в

шахтне

нудота.

barret [’beerat] п бербт. barricade [,beeri’keid] 1. п 1) барикада; 2) перепбна; 2. о будувати барикади; барикадувати (ся). barrier [‘berio] 1. п !) бар'єр; шлагбаум; 2) перепбна, перешкода; 2. о загороджувати, перегорбджувати; перешкоджати (звич. b. оїї, Б. іп).

prep за винятком,

("Фасід) хід

п

1)

тех.

машини;

2)

пугірн.

кріплення.

barrister [‘berista] п адвокат. barrow І [’beerou] п 1) ручний візок, тачка

(тж

носилки

barrew

wheel-barrow);

2)

ноші,

(тж hand-barrow).

IJ [’beerou] п курган, могила, старовинНий могильний горбок. bars [ba:z] п рі грати (в тюрмі). bartender [’ba:,tenda] п амер. буфетник. barter [’ba:ta] 1. о 1) міняти, обмінювати (на — for); 2) торгуватися; 2. п товароббмін, мінова торгівля.

Багіїгап [/ba:tizeen] п іст. архт. сторожова башта. barton [‘ba:tn] п 1) садиба, подвір'я садиби або ферми; 2) частина зданої в оренду садиби, яка залйишилась у розпорядженні власника.

barytone [’beritoun] п баритон. barytron |"Реггійгоп| п фіз. мезбн. basal [‘beis!] adj що лежить в осHOBi, основний.

basalt [’beesa:It] п мін. базальт. basaltic [ba’so:ltik] adj мін. базальтовий.

bascule

[/baeskju:l]

п підйомне

кри-

ло або ферма (моста). bascule-bridge [’baeskju:l,brid3] п підHOMHHH міст. bascule-door [‘beeskju:l,do:] п підйбмна брама. base І [beis] adj 1) низький, підлий; 2) простий, неблагородний, що окисляється (про метал); ої Б. alloy

низькопрббний;

Б. coin

непов-

ноцінна або фальшива монета; 3) юр. умбвний, неостаточно встановлений. base II [beis] 1. п 1) основа, підстава; базис; 2) база; опорний пункт;

шар-

(фігура вищого пілотажу). barrel-scraping [‘beral,skreipin] | п розм. підбирання останніх ресурсів («під мітлу»). barren [‘beran] 1. adj 1) неродючий, сухий (про грунт); 2) перен. бідний,

bas

64

bar

military

3) підніжжя дамент;

Ь.

військова

(гори);

підвалина;

4) архт. цоколь;

база;

фунп'єде-

стал; 5) спорт. місце старту; б) грам. корінь (слова); 7) хім. осноBa; 8) друк. колодка для кліше;

фраз. звор.: to be off one’s Б. амер. розм. а) бути не при своєму po3yMi; 6) помилятися (в чомусь-about); to change one’s Б. амер. розм. відступати, тікати; to get to first Ь. амер. розм. зробити перші крбки (у якійсь справі); 2. v 1) закладати основу; 2) базувати, за-

сновувати. base ШІ [beis] s3acr.=bass ШІ. baseball [‘beisbo:l] п спорт. бейсбол (гра в м'яч). baseboard [’beisbo:d п буд. плінтус. base-court [‘beisko:t] п задній двір. base frequency [‘beis’fri:kwansi] п фіз. основна

частота.

baseless |"Реізіїз) adj 1) безпідставний; необгрунтбваний; 2) не забезпечений базою.

base-line

basely

[‘beislain]

['beisli]

adv

п основна

лінія.

низько,

підло,

безчбесно, неблагорбдно. basement [/beismant] п 1) оснбва; фундамент; підвалина; 2) підвальне приміщення. baseness [‘beisnis] п низькість, підлість,

неблагородство,

безчбсність.

bases [’beisi:z] рі від basis. bash [bef] розм. 1. о бити, ударити; to Б. one’s head a tree ударитися головбю

cHabHO against об де-

peso; 2. п удар; to have а Б. at it намагатися; робити замах. bashaw [bo’So:| тур. п mama (тж pasha).

bashiul

[/befful]

боязкий. bashfully ббязко.

bashiulness вість;

basic

adj

|"Багїцій)

соромливий;

adv

[’beSfulnis]

соромливо;

п

соромли-

OOA3KICTb.

(|"Реізік|

adj

1) основний;

Б.

principles основні принципи; Б. іпdustry основна галузь промисловості; важка промисловість; Б. stock ек. основний капітал; 2) хім.

основний.

basically

|"Реїзікаїї|

adv

у своїй

oc-

нові; по суті, в основному.

basicity

[ba’sisiti]

п хім.

валентність,

основність. basil | [ beezl] п дублений чинений смушок.

basil

П

[‘bezl]

смух,

ви-

1. п грань, зрізаний

косо край; 2. о точити; гранити. basil ПІ [/bezl] п бот. васильки.

basilica basilisk

[bs’zilika] п архт. базиліка. [/beezilisk] п 1) міф. васи-

ліск; 2) зоол. василіск (рід ящірки); 3) іст. василіск (назва старовинної великої гармати: XVI— ХІЛЛ Сто) basin [‘beisn] п 1) таз, чаша, миска;

2)

резервуар;

водбйма;

(ріки; кам'яновугільний); маленька бухта.

basinet лом.

[‘besinet]

п

3) басейн 4)

мор.

сталевий

шо-

basis [‘beisis] п (pl bases) оснобва; підстава; база; базис; on this basis виходячи з цьдго, на підставі цьоro; on a good and neighbourly Б. на основі добросусідських відно-

син.

bask [ba:sk] о 1) грітися (на сонці, біля вогню; іп); 2) втішатися, тішитися (спокоєм, щастям; іп).

basket

[‘ba:skit]

1. п 1) кошик;

кор-

зйна; 2) attr.: b. dinner, Б. lunch, b. picnic амер. пікнік; фраз. звор.: to give the b. відмовляти (при сватанні), дати гарбуза; to have (або to put) ай one’s eggs in опе Б.

рискувати всім, поставити все на карту; the pick ої the b. все найдобірніше; 3) кузов; гондбла aepoстата; to be left in the b. залишитися за OopTom; 2. о 1) кидати в кбшик для непотрібних паперів; 2) обплітати дрбтом.

bas

65

basket-ball кетбол. basket-fish

[’ba:skitbo:1]

п спорт. 6ac-

[‘ba:skitfif] ська зірка.

Базкеїїиі

п зоол.

[‘ba:skitful]

mop-

поповний

ко-

шик чогось. basket-osier [/ba:skit,ouza] п червоний верболіз для, корзин. Базкеїгу [‘ba:skitri] п плетені вийроби з лози. basket-work [‘ba:skitwa:k] =basketry. basnet [‘beesnit] =basinet. bason [‘beisn] 1. п верстат для o6po6ku фетру; 2. о обробляти фетр. Basque [besk] 1. п 1) баск; басків; 2. adj баскський.

2) мова

bas-relief [/beesri,li:f] п барельєф. bass I [bes] п морський OKyHb. bass Il [bes] п 1) американська липа;

bass

2) =bast.

ШІ

[beis]

басбвий,

муз.

1. п бас;

низький;

b.

clef

2. adj басбвйй

ключ; Б. drum турбцький барабан. basset I [‘besit] п такса (порода собак). basset II [‘beesit] п геол. вихід пластів. basset ПІ [/baesit] п карточна гра, що нагадує фарадн. bassinet(te) | |Беезі/пеї| nm плетена колиска з піднятим верхом. basso [‘beesou] п муз. бас. bassoon [ba’su:n] п муз. фагот. basso-relievo [/baesouri,li:vou] = basrelief. bass-relief Греезгі Ії:Г) =bas-relief. bass-viol [‘beis’vaial] п муз. віолон-

дитина; 2)

п луб, лико.

[/bested] 2.

adj

підроблений;

baste

І [beist]

1. п позашлюбна 1)

позашлюбний;

фальшивий.

о шити

на живу

нит-

ку, метати. baste I! [beist] о поливати жиром, сбком (під час смаження). baste ШІ [beist] о 1) бити палицею; 2)

перен.

критичними

засипати

запитаннями,

зауваженнями,

лайкою.

bastion |"Регзіїоп| п бастібн, укріплення. bat I [bat] n зоол. кажан. bat Il [bet] п 1) бита (в крикеті); рідк. ракетка; 2) гравець (в крикет); 3) удар; off one’s own Б. без сторбнньої допомдги. bat ШІ [bet] о: to Б. one’s eyes амер. мигати, моргати. bat IV [bet] п амер. sl. гулянка, пиятика; to go on а б. гуляти, пиячити.

batata

[ba:’ta:ta]

лобдка

п бот.

батат,

со-

картопля.

bat-blind [’baetblaind] adj збвсім сліпий. batch [betS] п 1) кількість хліба, що випікається за один раз, пбвна піч хліба; 2) група, купа, купка; 3)

пачка,

книг; 5 4-131

пака;

Б. of books

Б. ої workmen

група

пачка

робіт-

of

the

same

b. того

ж

га-

bate I [beit] о (скор. від abate) збав-

ляти, bated

зменшувати; слабнути, with breath затамувавши подих;

І cannot Б. а penny ої it я не можу уступити й копійки.

bate

Il

[beit]

п

si.

лютість,

in a Б. в гніві.

bate ШІ

[beit] п розчин

шення

шкіри

bat-eyed

після

[‘betaid]

для

гнів;

пом'як-

дублення.

adj 1) тупуватий;

2) неспостережливий.

bath |Ба:Є)| п (pl baths [ba:6z]) 1) ванна; купальня; 2) купання; to have а Б. прийняти ванну; 3) pl лазня.

Bath

chair [‘ba:0’tfeaj] п крісло колесах (для хворих). bathe [beid) І. о 1) купати(ся);

на 2)

мити, обмивати; промивати (очі); 2. п купання; to have а Б. скупа-

тися. bather ("Беіде) п купальщик, купальщиця. bath-house [‘ba:6,haus] п купальня (з ваннами).

bathing [‘beidin] п купання; Б. place морський курорт. bathing-box [/beidinboks] по роздягальня для купальщиків.

bathing-costume

[‘beidin,kostju:m]

купальний костюм. bathing-place [‘beidinpleis] ський курорт.

bathometer

[ba’6omita]

(прилад глибин). bathos

чель. bast [bast]

bastard

ників;

TYHKy.

bau

для

п

п

мор-

батбметр

вимірювання

великих

[’bei9os]

Баїб-гобе халат. bath-room

п

1) глибина;

від

[‘ba:6roub]

п

[’ba:6rum]

ната).

безод-

висбкого

купальний

п ванна

[ba’6imitri]

ня глибини

(кім-

п вимірюван-

batter

II

схил

battered 2)

[‘beta]

ПІ

prep.

за

винятком,

ліцая;

1. п

2.

о

[‘beted]

грязь;

архт.

battering

3)

уступ,

відхилятися.

adj

пошкоджений

розбитий;

1)

(вітром,

ношений; дощем),

пошарпаний,

[‘betarin]

adj

м'ятий.

облоговий,

штурмовий. battering-ram [‘beetarigraem] п ters Tapa, стінобитне знаряддя. battery ("Багізгі| п 1) військ. батарея; дивізібн (легкої артилерії); мор. судова артилерія; 2) юр. по601, образа дією; 3) ел. батарея; cooking Б. кухбнний пбсуд; to turn a man’s Б. against himself побити противника його ж зброєю.

batting

[’betin]

п текст.

satin.

battle [‘betl] І. п бій; a drawn Б. невирішений бій; a pitched Б. craранно підготбвлена битва; deploying іп Б. order розгортання бойоBoro порядку; b. outpost охорбна в бою; b. practice бойовий досвід; 2. о битися, борбтися (за когось, за щось against).

—

battle-array

for;

з кимсь

[/betla’rei]

—

п

with,

бойовий

порядок.

[‘betleks]

п іст. алебарда.

battle-cruiser [‘beetl,kru:za] крейсер.

battle-cry клич,

[/betlkrai] поклик;

battle-field battle-fleet

п

2)

п лінійний

1)

бойовий

перен.

лозунг,

[‘bzetlfi:ld] [/beetlfli:t]

п

денщик,

вісто-

4)

спорт.

естафетна

[’betsman] який

б'є

палич-

п гравець у кри-

або

відбиває.

battalion

[ba‘teljan]

амер.

артилерійський

п

батальйбн;

дивізібн.

йдн

бою;

[’betlgraund] театр

9) забивати драювати.

дошками;

Il [/betn]

3) мор. :

за-

о 1) відгодбвува-

тися (чимсь-- оп), жиріти; 2) покращувати, утучнЯти (про грунт).

batter I [’beta] калатати,

1. о 1) сйльно бити,

лупцювати;

довбати;

стіни,

2)

плющити (метал); місити або м'яTH Sak 3) руйнувати, проби-

воєнних

п 1) радій; 2) пе-

спору.

("Баг топів)

порі

зубці

мур

battle-order |"Рагії о:42) п військ. 1) бойовий порядок, лад; 2) бойовий наказ. battle-piece [‘betlpi:s] п жив. батальна картина. battle-plane [‘beetl,plein] по штурмо-

вий літак, винищувач. battleship [/betlfip] п лінійний рабель,

batten | [‘beetn] 1. п планка, дранка, рейка; 2. v 1) скріпляти рейками;

п побле бою. | по лінійний

флот.

battlements

Jbo’ti:st] п батист. [‘betmon]

вий, ординарець. baton [‘betn] п 1) жезл; 2) диригентська паличка; 3) дубинка пока. batsman

липка

[/beta] =batsman.

рен. предмет

batist(e)

густа

(стіни);

batter

battle-ground

(моря).

[‘beitin]

batman

batten

глйна,

гасло.

bathymetry

кбт,

м'ята

3) військ. сйльний артилерійський Обстріл; 4) друк. збитий шрифт; assault and Б. юр. образа дією.

battle-axe

ня; 2) літ. перехід стилю до комічного.

bating крім.

п

вати Opéwi (артилерійським 60eнем); 4) піддавати суворій критиці, громити; 5) друк. збивати (шрифт); 2. п 1) збите тісто; 2)

ко-

лінкор.

battle-tried |"Баййгаїд) adj військ. що має військовий досвід; обстріляний.

battue

|рге"и:)

фр. п 1) облава;

2)

ббшук; 3) бійня. bauble |"Бо:ЬЦ| п іграшка; дрібниця; а fool’s b. палиця блазня.

baubling

[/bo:blin] нікчемний. baulk [bo:k] =balk

bauxite

[‘bo:ksait]

нієва руда.

adj дріб'язковий,

п боксйт,

алюмі-

bawbee

[bo:’bi:]

шотл.

розм.

пені, bawd |бо:4) п звідник, госпбдар дому розпусти.

bawdry

|"Бо:дгі|

пів-

ї звідниця;

л 1) звідництво;

2)

лихослів'я. bawdy |"Фо:4і| adj брудний, стойний; to talk Б. говорити

непринепристбйності; b. house дім розпусти. bawl [bo:l] 1. о галасувати, кричати (на когось-- at); to Б. out abuse лаятись; to Б. and squall горлати; 2. п крик. bay І [bei] п затока, бухта. bay II [bei] п 1) ніша; 2) прогін між колонами; 3) мор. судовий лазарбт. bay lil [bei] 1. п гавкання; to bring to Б. загнати в безвихідь; to keep at Ь. тримати на належній відстаHi, не підпускати близько; 2. о 1) гавкати; 2) переслідувати, цькувати, заганяти. bay IV [bei] п 1) лаврове дерево; 2) рі лавровий вінок. bay М [bei] 1. adj гнідий; 2. п гнідий кінь. bayonet [‘beianit] п багнет, штик. bayou [’baiu:] п заболдчений рукав

ріки, бзера або морської 3aTOKU (на півдні США). bay window [’bei’windou] п буд. вікHO з виступом, «ліхтарбм», Єеркер. baza(a)r [bo’za:] п 1) базар, ринок (на

Сході);

2)

велика

крамниця;

3) благодійний базар; Christmas Б. базар ялинкдвих прикрас. bazooka [ba:’zu:ka] п амер. розм. реактивна протитанкова рушниця. be [bi:] о (/-a особа sing. pres. ат; 3-1 обоба Sing. pres. is; pl pres. are;

sing.

past

was;

pl past

were;

р. р. been) 1) бути; бувати; 2) жити; існувати; how are you? як живете?; 3) коштувати; newspapers are five cents а copy номер газбти коштує п'ять центів; 4) у сполученні з ргез. р. служить для утворення форми continuous: | ат reading я читаю; 5) у сполученні з р.р. служить для утворення пасиву: the question was discussed питання обговорювалося; 6) у сполученні 3 інфінітивом означає повинність: | am to inform you я повинен повідбмити вас; to be about а) займатись чимсь; б) збиратися (з inf.); he is about to go він збирається піти; to be away бути відсутнім;

to be off іти (геть); І am off я йду (геть);

to let be давати

cndkiit.

Бе- [bi:-] pref. 1) приєднується до перехідних дієслів із значенням: а) навкруги, навкбло; напр.: beset, besiege отбчувати (місто, фортецю); 6) цілком, побвністю; напр.: besmear забруднити; bescorch 06палити, обсмалити; 2) у сполученні з прикметником та іменником утворює перехідні дієслова з відповід-

ним

bea

66

baw

значенням,

напр.

belittle ума-

ляти,

примбишувати, принижувати; затуманювати; Ьедіт затемняти, 3) утворює перехідні дієслова із значечням піддати дії, вкрити, обзначення робити так, як вказує іменника

або

прикметника;

напр.:

becloud обволокти, вкрити хмарами; beguile обдурити; bespangle обейпати блискітками. beach [bi:tf]*1. п пляж, полбжистий морський берег; узмобр'я; обмілина, мілина; Oéper MOpa між лініями припливу і відпливу; to hit the b. пристати до берега, вйсадитися на берег; to be оп the Б. а) розорийтися;

сісти

на

мілину;

6) мор.

sl.

бути у відставці; 2. о 1) посадити на мілину; 2) направляти або витягати

на

берег

(човен

тощо).

beach-comber [’bi:tf,kouma] п 1) океaHcbka XBHJA, що набігає на берег; 2) зі. мешканець островів Тихого окедну, що живе добуванням перлин та випадкбвими підробітками. beach-head [/bi:tfhed] п військ. береговйий плацдарм (nid час висадки десанту). Beach-la-mar [‘bi:t{lo’ma:] п англійський жаргбн на островах Поліне-

висадки. бакен;

[‘bi:kan] 2)

1. п

1) маяк;

сигнальний

сигнальна

башта;

вогонь;

4)

буй, 3)

пересторога;

5) радіомаяк; 2. о 1) світити сигнальними вогнями, бакенами; 2)перен. світити, вказувати шлях; бути дороговказом; бутимаяком.

beaconage [‘bi:kanid3]п збір за утримання бакенів і маяків. bead [bi:d] 1. п 1) намистина; 2) крапля, краплина; кулька; 3) булька (повітря); 4) військ. мушка; 5) рі намисто (у разку); чотки; бісер; 2. о 1) нанизувати наміїсто; 2) вишивати бісером. beaded [’bi:did] adj 1) нанизаний (про намисто; тж перен.); 2) що має форму намистини, бісеру або краплі, beadle [‘bi:dl] п 1) університетський пбдель; 2) церковний сторож; 3) заст. кур'єр при суді. beadledom [’bi:dldoam] п безглуздий формалізм; канцелярщина. bead-roll

|"Бі:4угоці)

п

1) список,

пе-

релік; 2) заст. поминальна грамотка; 3) родовід; 4) чотки. beadsman [‘bi:dzmoan] п 1) той, хто перебуває на піклуванні богадільні; 2) заст.

богомоблець.

beady [‘bi:di] adj 1) намистоподібний; маленький i блискучий (про очі); 2) вкритий краплинами. beagle [‘bi:gl] п 1) гончак; a pack of beagles зграя гончаків; 2) перен. детектив,

сйищик.

|"Рі:єіід|

п

полювання

3

гончаками.

дзьобатий;

2) що

виступає

(про мис, скелю). beaker [‘bi:ka] п 1)

наздбвні

кблих,

чаша;

2) лабораторна склянка; мензурка. beam I [bi:m] 1. п 1) промінь; пучок променів; гляд;

2)

сяюча

сяяння;

сяючий

побсмішка;

сигнал (для літака); Ь. збитися з шіляху;

3)

ви-

радіо-

to be off the 4) радіус дії

(мікрофона, мегафона, гучномовця); 5) attr.: Б. sea бокова хвиля;

b.

aerial

гад.

променева

антена;

2. о 1) сяяти; світити; 2) внипромінювати; осявати(ся); 3) радісно посміхатися; 4) визначати місцезнахбдження літака з допомогою радара; 5) передавати (радіопере-

дачу) для певної країни beam II [bi:m] n 1) балка, перекладка, брус; Б. іп Mace eye великий недблік; 2) тех. балансир; 3) корбмисло (терезів); 4) мор. бімс; ширина (судна); 5) гряділь (плуга); 6) текст. ткацький навій.

beamer

зії.

beach-mariner [’bi:t{/maerina] п жарт. сухопутний моряк. beach-master ['bi:t{,ma:sta] п військбво-морський комендант пункту

beacon

beagling

beak [bi:k] п 1) дзьоб; 2) HOCHK посудини. beaked [bi:kt] adj 1) що mde дзьоб,

[/bi:ma]

(основи

п текст.

снувальник

пряжі).

beam thread |"Рі:т,Єгед| лп текст. нитка основи. beam wireless [’bi:m,waialis] п рад. променевий або прожекторний paдіозв'язок. bean [bi:n] п 1) біб; kidney b., French Ь. квасдля; 2) si. голова, довбешка; 3) зі. монбта (особл. золота); not to have а b. не MATH not worth a b. копійки

й шбеляга;

не варте; full of beans a) гарячий (про коня); б) жвавий, енергійний; у піднесеному настрої; to give smb. beans розм. a) побити, дати комусь добре; 6) перемогти когбсь (у змаганні); фраз. звор.: а hill of beans

амер.

старина,

дрібниці;

дружийще;

beans

а) видати

тися;

6)

розстрбіти

в) потрапити its black присл.

he found пощастило; how many

old

to

Б.

spill

si.

the

секрет, проговори-

в біду; i на

(чиїсь)

плани;

every сбнці

the Б. іп the

Б. has

є плями;

cake

йому

to know beans, to know beans make five знати

що до чого; бути собі на умі. beanery [‘bi:nari] п амер. розм. закусочна. bean-feast [‘bi:nfi:st] п 1) cBATO; 2)

традиційний обід, який влаштбвує господар для своїх службовців раз на рік.

beano [’bi:nou] (pl beanos) sl.=bean-feast. bean-pod [‘bi:npod] п бобовий стру-

чок. bear І [bea] 1. п 1) ведмідь; 2) перен. груба, невихована людина; 3) спекулянт, що грає на понйження (на біржі); 4) астр. Сгеаї В.

bea

67

Велйка

Ведмбдиця;

Little

В. Mana

Ведмедиця; 5) мет. козбл; 6) мор. розм. швабра (для миття палуби); 2. о грати на пониження (на біржі). bear II [bea] о (past bore; р. р. borne) 1) носйти, нести; переносити, перевозити; 2) терпіти, зносити;

I cannot

мені 3) (р. дити; гар);

Б.

to

think

of

it

страшно про це подумати; р. born) давати (плоди); ронароджувати; 4) носити (тядолати (труднощі); з прийм.

і присл.: Б. down подолати; Б. down upon накйнутися на когось; Ь. off

відхилятися; Б. out підтверджувати; Б. up а) підтримувати; б) триматися стійко; Б. upon стосуватися чогось;

Б.

ритися

з чимсь;

company

with

зносити

фраз.

to проводити

щось;

звор.:

ми-

to Б.

час з кимсь;

іо Б. comparison витримувати порівняння; to b. a hand брати

beastly

цювати; 2) битися (про серце); 3) побити; перемагати; переважати; 4) прокладати (шлях); 5) кувати (метал); to Б. about the bush підходити до справи здаля, обережно; b. back відбивати; Б. down

а) збивати, знижувати (ціни); б) подолати (опір); Б. оїї відбивати; Ь. up збивати (білки і т. д.); to Б. the

давати

свідчити,

показання.

2. о 1) брати за бброду; 2) сміливо виступати проти.

bearded

[‘/biadid]

adj

2) бот. остистий.

beardless дий;

[‘biadlis]

2)

перен.

bearer [beara] носить або

1) бородатий;

adj

1) безборб-

юнацький,

молодий.

п 1) той, хто тримає, підтримує щось; 2)

пред'явник (чека); 3) тех. опбра; подушка; 4) носйльник; носій; 5) рослина, що плодонбдсить.

bear-garden [’bea,ga:dn|] п 1) місце для гри молодих ведмежат; 2) перен. галасливе зббрище, «базар». bearing I |Реогір| п 1) поведінка; манера триматися; 2) відношення, ставлення; this has по b. on the question це не стосується справи;

3) терпіння; beyond all Б. збвсім нестерпно; 4) носіння; 5) нардбдження

на

світ;

б) плодондшення.

bearing II [‘bearin] п тех. 1) підшийпник; 2) ondpa; точка опори. ШІ [’beorin] adj несучий, на-

bearing

роджуючий

і т. ін.

(див.

bear

ПУ;

Ь. capacity вантажопідйомність; допустиме навантаження. [‘bearinz] п рі мор., ав. на-

bearings прям,

пеленг,

румб,

азимут;

to lose

one’s Б. заблудйтися; перен. розгубитися; to take one’s Б. орієнтуватися,

визначати

дження. bearish [’bearif]

своє

adj

1)

місцезнахоб-

ведмежий;

грубий; 2) ком. знижувальний курс акцій на біржі).

beast

[bi:st]

бестія,

п звір, тварйна;

тварюка;

на тварина; рина.

Б. ої burden

b. ої prey

хижа

(про

перен. в'юч-

тва-

air

перен.

TOBKTH

вбду

відбивати

марно

в

намагатися;

ступі;

такт;

іо

that

b.

beats

time

me

не

можу цього зрозуміти (збагнути); 2. п 1) удар; биття; 2) коливання (маятника); 3) ритм, розмір; 4)

HOH

witness

1. adj 1) тварйнний,

beat I [bi:t] 1. о (past beat; р. р. beat, beaten) І) бити, вдаряти, луп-

такт;

Б.

[’bi:stli]

грубий; 2) розм. жахливий, гидкий; b. weather погана погода; 2. adv розм. гидко, жахливо.

testimony,

bearable |"Ьєогобі) adj стерпний. beard [biad] 1. п 1) борода; 2) остюк (колоска); 3) зябра (устриці);

5*

beastliness [‘bi:stlinis] п 1) свинство, гидота; 2) щось огидне (на смак (45, 10)

участь; to Б. іп mind пам'ятати; to b. oneself повбдитись; to Ь. а resemblance мати схбжість; to Б. to

bed

відбивання

місце

такту;

5)

мисл.

облави;

6) дозір,

обхід;

(обходу);

7) амер.

sl. газбтна

сенсація;

8) амер.

ра-

sl. нербба.

beat II ase past i р. р. від beat I, 1. beatax [’bi:taks] п с. г. мотика; підгортальник.

beaten

[bi:tn]

1. р. р. від beat

2. adj

1) битий,

чений,

стбмлений

побитий; (тж

І, 1;

2) змуdead

Б.);

3) кбваний; 4) протбптаний; Б. track битий шлях; 5) військ. вражуваний.

beater

[‘bi:ta]

стукачка;

п 1) той, хто

3) серце (дзвону);

рабан (тіпального

бич;

б'є; 2)

бітер

верстата);

(у комбайні);

[bi:’etifai]

світ,

лицятися;

beauteous

Б. monde бомднд;

щас-

аристокра-

3. о рідк.

супроводити

[‘bju:tjas]

adj

(даму).

поет.

що;

за-

пре-

красний, красивий. beautiful [/bju:taful] adj вродливий; прекрасний; чудбвий. beautify [‘bju:tifai] о прикрашати. beauty |"Біц:її) 2 1) краса; привабливість; 2) красуня (часто ірон.); 3) розкіш (часто ірон.); 4) attr.: b. parlour інститут краси. beaver 1 [‘bi:va] п 1) зоол. бобер; 2) бобрбве хутро; 3) касторовий капелюх.

beaver II [‘bi:va] п 1) іст. забрало; 2) розм. борода; бородач. beaver-rat [‘bi:vareet] п зоол. ондатра.

бо;

оскільки;

заради;

2)

he

was

Б.

of

not

через,

accepted

beckon

[bekn]

о

манийти,

кивати.

becloud [bi’klaud] о затягати хмарами; затемнЯти; затьмарювати (зір, розум). become [bi’kam] о (past became;р. р. become) |) робитися, ставати; what

has Б. ої the book?

kyan поділась книжка?; 2) годйтися, личити; it does not b. you to say that не вам це казати; 3) лийчити, бути до лиця; this style of dress becomes you very well цей фасон плаття вам дуже до лиця. becoming [bi’kamin] 1. adj 1) відповідний, | пристбйний, | належний; with b. modesty з належною скромністю;

2) до

лиця;

а b. hat

капе-

ліх до лиця; 3) вишуканий, еле(гантний; 2. п філос. становлення, bed [bed] І. п 1) ліжко, постіль; to go to b. іти спати; to keep to ones

Б.

хворіти,

лежати

хвбрим;

бути на постільному режимі; 2) грядка; клумба; 3) дно, русло (ріки);

о 1) робити

судно);

[bi’keim] past від become. [bi‘koz] conj тому що; через

b. of his age його не прийняли через його Bik. beck |Бек)| І. п кивок; помах, привітання рукбю; to Бе at smb.’s Б. and call бути цілком у чиємусь розпорядженні; 2. v=beckon.

садити bedabble

чепурун, франт; (дамський) каваnép; 2. adj: Б. ideal ідеал, зразбк тичний

те

з-за,

4) ба-

ливим; 2) церк. канонізувати. beating ("Бі Лір) 2 1) биття, пороття; 9) поразка; 3) биття (серця); 4) змахування (крилами). beatitude [bi:’ctitju:d] 2 блаженство. beau [bou] фор. І. п (pl beaux [bouz]) досконалості;

попав у штиль (про стихлий (про вітер).

became because

5) ціп;

б) мисл.

загднич. beatific(al) [,bia’tifik(al)] adj блаженний; що дає блаженство.

beatify

becalm [bi’ka:m] о заспокбювати. becalmed [bi‘ka:md] adj mop. 1) що

4)

геол.

шар,

верства;

2.

v

у грядки. [bi’debl] о замочити, оббризкати. bedaub ГБі/4о:Ь) о забруднити, 3amaзати. bed-clothes [‘bedklouéz] п рі постільна білизна. bedding [’bedin] n 1) постільні речі; 2) підстілка (для худоби); 3) основа; фундамент; 4) геол. нашарування; залягання. bede

[bi:d]

n кайло

(гірника).

bedeck [bi'dek] о прикрашати. Бедеї (1) [be’del] =beadle 1). bedevil [bi’devl] о 1) заворожити, наBecTH причину; 2) мучити, терзати; 3) збивати з пантелику. bedew [bi’dju:] о вкривати росбю, зрбшувати, оббризкувати. bedfast [’bedfa:st] adj прикутий до ліжка (хворобою). bedfellow [’bed,felou] п 1) заст. чоловік; дружина; 2) той, хто спить на одному ліжку з товаришем; а strange Б. випадкбвий знайдмий.

bed-foot |"Бедіці| п сторона ліжка, протилежна узголів'ю. bed-head [‘bedhed] n узголів'я. bedim [bi’dim] о затемнювати. bedizen [bi’daizn] о яскраво, строкато прикрашати; наряджати (ся). bedlam [’bedlam] 1. п лікарня (дім)

68

bed для божевільних; заст. божевільний.

бедлам;

2.

("Бедугідп)|

хворббою

до

ська blind

bedrid

німий

2)

перен.

beetle ШІ

argu-

[’bedsaid]

п:

основні

beetroot befall

b.

тех.

п

1)

копер

о

(past

befell

befog

о підходити;

[bi‘fog]

о

личити

(ко-

(тає

ніж;

він приїхав

чекав

його;

he arrived 2) скоріше

ніж,

ніж

п

біфштбкс.

п міцний

[/bi:fwitid]

гідь,

adj

бульйдн.

дурний,

тупоумний. beefy [/bi:fi] ад) м'ясйстий; дужий, мускулистий. bee-garden [‘bi:ga:dn] п пасіка. beehive [‘bi:haiv] п вулик. bee-line [‘bi:lain] п пряма (повітряна) лінія; впростоць.

стежка

(доріжка)

began

я

швид-

small

Б. слабкб

на-

пиво;

пивом; рови,

що

отелйлася,

beeswax [/bi:zweeks] beet [bi:t] п буряк; вий буряк.

п рі молокб

rather

від

жалюгідний;

duce

to

b.

довбдити

до

begin

молозиво.

[bi’gin]

о

(past

behindhand

begun) починати(ся); по-перше. 1

beginner вець.:

[bi’gina]

to

п новак;

Б.

with

початкі-

обманювати,

[bi’haindhend]

1) відсталий;

ти; 2) ось!

забавля-

ад) pred.

запізнілий;

споглядати;

beholden

[bi’houldn]

в'язаний,

2) у бор-

beholder

2.

int

дивись,

adj pred.

вдячний

за щось

зобо-

(комусь

—

to,

-- for).

[bi’‘houlda]

п

глядач;

оче-

видець.

behoof

бід-

р. р.

1)

ry; to Бе Б. with one’s rent мати заборгованість з квартирної або орендної плати. behold [bi‘hould] поет. 1. о (past і р. р. beheld); 1) бачити, поміча-

[bi‘hu:f]

інтерес;

іп

п

(або

кобрийсть, оп,

Їог)

моїх інтересах. behoove, behove [bi’hu:v,

злиднів;

began;

о

розважати,

times відсталий; to Бе Б. запізнюватися, відставати; he is Б. other children of his age він відстає від інших дітей свого віку.

begin.

2. adv

2)

ління. behind [bi’haind] prep., adv ззаду, позаду, після; look Б. you огляньтеся; b. time з запізненням; Б. the

Б.

2) жебрацтво. begging [/begin] 1. п старцювання, жебрачення; 2. adj жебрущий.

ко-

п віск. white Б. цукро-

past

adv заздале-

are

но; по-жебрацькому. beggary [‘begori] п 1) злидні; to ге-

2) напідпитку.

[‘bi:stinz]

[bi’gen]

брацький;

перен. дрібниці; to think no small b. of oneself бути висбкої думки про себе. beerhouse [‘biahaus] п пивна. beery [‘biari] adj 1) пивний; що тхне beestings

you

[bi’gail]

beheld |БіБеї4) past і р. р. від behold. behemoth [bi’himo$] п чудовисько. behest [bi’hest] п поет. наказ; пове-

beget [bi’get] о (past begot; р. р. begotten) 1) нарбджувати, родити; 2) перен. nopom*KyBaTu. begetter [bi’geta] п 1) батько; 2) винуватець; що породив, призвіз. beggar [‘bega] п жебрак; старець; poor b. бідолаха; insolent Б. нахаба. beggarly [‘begali] 1. adj бідний, же-

Ьее-тазіег [‘bi:,ma:sta] п бджоляр, пасічник. been [bi:n, bin] р. р. від be. beer [bia] п пиво; to be in b. бути напідпитку;

[bi’fo:hand]

наперед;

1) заздрити;

як слід; b. yourself! попристойно! behaviour [bi‘heivja] п 1) поведінка, манери; 2) тех. режим (роботи). behead [bi’hed] о обезголобвити, відтяти голову.

ше ніж; І would die Б. telling him я скоріше помру, ніж скажу йому; 3. adv 1) раніше; an hour b. на годину раніше; 2) попереду.

with your conclusions ви надто поспішно робите висновки. befoul [bifaul] о бруднити; поганити, сквернити. befriend |Біїтепа) о ставитися по-дружньому; протегувати, допомагати. beg [beg] о 1) просіти, благати (когось -- ої; про щось-- Їог); I Б. your pardon вибачте; 2) жебрати, старцювати.

with

о

матися вбдься

Б. I expec-

раніше,

вкри-

begrimed

ти; to Б. the time проводити час. beguilement [bi’gailmant] п 1) обман; 2) розвага. begun |Бі/слп) р. р. від begin. behalf [bi’ha:f] п: іп Б. of для, (за)ради кодгось; in one’s Б. в чиїхсь інтербсах; оп Б. ої від імені (когось), behave [bi’‘heiv] о чинити, поводитися; to b. oneself поводитися, три-

befool [bi/fu:l] о обдурювати, дурити. before [bi’fo:] 1. prep перед, до; Б. the door пбред дверима; Б. my агrival до мого приходу; 2. сопі 1) перш

о бруднити,

кіптем;

[bi’grad3]

морбчити;

перен.).

ted him

[bi’graim] сажею,

beguile

a

затуманювати

забирайся

2) жалкувати.

р. р.

статися;

int геть!,

dust запорбшений.

ГБі"еї) разі від befall.

befit |БІЧІ0 мусь).

to have а Б. in

[‘bi:f’steik]

вати

begrudge

beforehand

[/bi:fti:]

begrime

strange fate befell him дивна доля йому випала. befallen [bi’fo:In] р. р. від befall.

at the b. біля

[bi’gon]

ото-

геть!

заби-

befell;

траплятися;

о оперізувати;

begot [bi’got] past від beget. begotten [bi’gotn] р. р. від beget.

дурень,

beechnut [/bi:tfnat] п буковий ropiWOK. beef [bi:f] п 1) яловичина; 2) заст. віл; корбва; horse-b. конийна; 3) туша; 4) розм. м'ясо, туша (про людину); 5) сила, енергія.

beefsteak

begone

зви-

для

[bi’ga:d}

чувати, облягати.

v дробити працювати

beech [bi:t{] п бот. бук. beechen [‘bi:tfan] adj буковий.

beef-witted

begird

[‘bi:tru:t] п буряк.

[bi’fo:l]

befallen)

one’s bonnet a) схибнутися на чомусь; б) бути оригіналом, диваком.

beef tea

сієш, те й 36epém.

коло-

кувалда;

1. о виступати,

[/bi:tlhed]

бевзень; 2) вання паль.

bed-sitter [‘bed,sita] = bed-sitting-room. bed-sitting-room [/bed’sitin,rum] п однокімнатна квартира. bedsore [‘bedso:] п пролежень. bedstead |"Бедзігд)| п ліжко. bedtick [/bedtik] п мішок для матраца. bedtime [/bedtaim] п час іти спати.

[bi:] п бджола;

Colorado

1. п тех.

[‘bi:tl]

beetle-head

ліжка; to sit, to watch at (або by) a person’s Б. доглядати хворого.

bee

риба;

сати; 2. adj навислий.

принципи, засади; to go down to b. дійти до суті справи. bedroom (|"Бедгит) п спальня; single b. (double b.) кімната з одним ліжком (з двома ліжками). bedrop [bi/drop] о окропляти, зрошувати слізьми.

bedside

як

довбня; трамбівка; 2. (каміння); Трамбувати, довбнею. +

тепі слабий аргумент. bed-rock [’bed’rok] п 1) геол. бедрок, корінна підстилаюча порбда; грунт (залягання);

муха; blind as а Б. або b. зовсім сліпий; dumb as а Б.

радський жук. beetle II [‘bi:tl]

adj прикутий

ліжка;

beginning [bi’ginin] п початок; відправна точка; джерело; а bad Б. makes a bad ending присл. що по-

beetle ї [’bi:t]] п жук; blister Б. шпан-

adj

bedlamite [/bedlamait] п психічно хвбрий, божевільний. bedouin [‘beduin] п (рі без змін) бедуїн. bedpost [’bedpoust] п стбвпчик ліжка. bedraggle |Оі"Фгееє!) о забруднити.

bedrid(den)

bei

|

вигода, ту

Б. в

БіТошу|

о

(безособово) потрібно, слід, належить; it behooves you to go вам слід іти. beige [beiz] п 1) матерія з нефарббваної шерсті; 2) беж (колір). being [‘bi:in] 1. п 1) буття, існування; call

social Б. суспільне буття; to into Б. покликати до життя;

створити;

to come

into Б. виникну-

bel

69

ти;

to

мирати;

дина;

go

2)

2.

out

of

icréra;

adj

Б. зникнути,

human

існуючий,

for the time Б. в даний

belabour

[bi‘leiba]

о бити

від-

Б. ліо-

наявний;

час.

нещадно,

лупцювати.

belaid [bi‘leid] past і р. р. від Беlay 1. belated [bileitid] adj запізнілий, пізній. belaud [bi‘lo:d] v вихваляти, славити. belay [bi‘lei] 1. о (разі і р.р. belaid) мор. закріпляти снасть; 2. int sl. стоп!, досить! belch [beltf] 1. о 1) відрігувати; 2) викидати, вивергати (лаву, в0гонь,

дим);

2. п стовп

(вогню,

ди-

му).

belcher [‘beltfa] п строкате Katine. beldam(e) [/beldam] п сварлива баба, відьма. beleaguer [bi‘li:ga] о робити облогу, оточувати (TIC перен.). Ьеїїгу ("Реїїгі| п дзвіниця; Bera, Belgian [‘beldgn] 1. п бельгієць; бельгійка; 2. adj бельгійський. belie |БіЛаї) о 1) оббрехати, обмовляти; 2) давати неправильне уявлення про щось; 3) не виконувати (обіцянки); не справджувати (на-

дії); his looks b. вигляд суперечить belief [bi/li:f] п 1) 2) переконання; 3) довір'я; beyond believable [bi/li:vabl] правдоподібний,

his words word його словам. віра; вірування; погляд, думка; Б. неймовірно. adj ймовірний,

і Декан

believe [bi/li:v] о 1) вірити; довіряти; 2) думати, гадати; І Б. so я так гадаю; думаю, що

робити

believer

здається так; І Б. пої ні; навряд; to make Б.

вигляд, удавати.

[bi’li:va]

п віруючий;

true b.

ben

bellicosity | [beli’kositi] чість;

п

войовниз-

задир ливість.

belligerency |Бі пазогопзі| п стан війни. belligerent ГЬіТіазагопі| 1. п воюю-

ча

сторона;

powers

2.

воюЮючі

adj

воюючий;

Б.

держави.

bellow [‘belou] о 1) MYkaTH, ревTH; 2) бушувати, гримати; грюкати; 2. п мукання; бушування (бурі, моря).

bellows міхй;

[‘belouz]

п

рі

роздувальні

а pair ої Б. ручні

роздуваль-

ні міхи. belly [‘beli]

1. п 1) живіт, черево; 2) шлунок; 2. 9 надиматися, надуватися. [‘belieik] п розм. біль у belly-ache животі. belly-band [’belibaend] п попруга. bellyful [’beliful] п 1) достатня кількість їжі, ситість; 2) перен. достатня кількість чогось; пересичення; to get а Б. ої а thing пересититися чимсь, брати досхочу. belly-pinched [‘beli,pintst] adj зголоднілий. belly-worship [‘beliwa:Sip] п черевоугбдництво. belong [bi‘lon] о 1) належати; this book does пої Б. to me ця книга мені

не

this

does

належить;

not

2) стосуватися;

Б. here

це

сюди

He

стосується; 3) амер. бути родом з; походити; Пе belongs іо this town

BiH родом з цього міста. belongings [bi‘loninz] п рі 1) речі; приладдя; пожйтки; 2) прибудови, допоміжні приміщення. beloved [bi‘lavd] 1. adj коханий, любимий, любий; 2. п коханий, любий; кохана, люба. below [bi‘lou] prep, adv під, нижче;

бути,

внизу; Б. the sea level нижче рівня моря; Б. the surface під поверхнею;

мабуть. belittle [bi/litl] о принижувати; применшувати; умаляти. bell 1 [bel] л 1) дзвін; дзвбник;

it is Б. him це нижче його гідності. : фу belt [belt] 1. п 1) пояс; ремінь; 2) тех. приводний пас; 3) військ.

правовірний.

belike

[bi/laik]

adv заст.

2) бот. чашечка мор. склянки.

bell

II

[bel]

може

(квітки);

1. п

крик,

3)

рев

рі

бленя

(під час парування); 2. о кричати, мукати, ревти. belladonna [,bela’dona] п бот. фарм.

беладбнна. bell-boy [‘belbai]

п коридорний,

по-

сильний (у готелі). belle [bel] п красуня; the b. ої the ball цариця балу. belled [beld] adj 1) увішаний дзвонами; 2) розширений, з розтрубом; що має рбзтруб; 3) що має форму дзвбника (про квіти). belles-lettres [‘bel’letr] фр.

дбжня

література,

п рі ху-

белетристика.

bell-flower [‘belflaua] п бот. дзвдники. bell-glass [‘belgla:s] покляний ковпак. bell-hop [“belhop] =bell-boy.

bellicose

[‘belikous]

задирливий.

adj войовничий;

кулеметна

стрічка;

4) смуга,

збна;

b. of fire вогнева завіса; 5) вузька протока; 2. v 1) підперізувати; 2) сікти ременем. belted [beltid] adj підперезаний; що

має пасовий привод. belting [‘beltin] п пасова передача; приводний пас. | и Й belt-saw [/beltso:] п стрічкова пила. belvedere [‘belvidia] п архт. бельве-

дер.

bemoan [bi‘moun] о оплакувати. bemock [bi’mok] шо насміхатися. bemuse [bi’mju:z] о дурманити, довбдити до очманілого стану, затуманювати. й bench [bentf] n 1) лава; 2) верстат; 3) суд; збірн. судді; 4) геол. тераса,

уступ;

5)

буд.

карниз,

уступ;

6) мор. банка. bench-mark {‘bentSma:k] п позначка рівня; позначка висоти.

bench-vice [/bentfvais] п тех. верстатні лещата bend [bend] 1. о (разі, р.р. bent) І) згинати(ся); гнути(ся); 2) напружувати (сили, увагу); І cannot readily Б. my mind to this new work мені важко зосередитись на цій новій роботі; to Б. ones brows насуплювати брови; 3) підкоряти(ся); 2. п 1) згин; вигин; 2) тех. коліно, відвід; 3) мор. вузол.

bender [’bencda] п 1) sl. монета вартістю 6 пенсів; 2) амер. гульня, пиЯтика;

3) п'яниця.

beneath [bi’ni:S] 2. adv внизу.

benedick

1. prep

[’benidik]

стяк,

що

нижче;

п упертий

нарешті

під; холо-

одружився.

Benedictine [,beni‘diktin} п 1) чернець, бенедиктинець; 2) |Бепі‘dikti:n] лікер бенедиктин benediction [,beni’dikjn] п благословення. benedictory | |Бепі"Чїкіогі) adj що благословляє, благословляЯючий. benefaction [,beni’fekfn] п 1) добродіяння, благодіяння, милість; 2) по-

жертва. benefactor [/benifekta] п 1) добродійник; 2) жертводавець. benefactress [‘benifeektris] п 1) добродійниця; 2) жертводавиця. benefice [‘benifis] п парафія. beneficence [bi’nefisans] п добродійність; благодіяння. beneficent [bi’nefisant] adj добродійний; благотворний. beneficial [,beni’fifal] adj 1) вигідний,

KODHCHHH;

готворний. benefit [‘benifit]

2)

цілющий;

бла-

1. п 1) користь;

ви-

года; прибуток; for the Б. ої (за)ради; for your special Б. спеціально заради вас; to give smb. the Б.

of the doubt виправдати рез відсутність хова допомобга;

когбсь че-

доказів; 2) стра2. v 1) мати kO-

ристь, вигоду (з -- Бу); he will b. by the change of work зміна рона користь; 2) до-

60TH буде йому помагати,

давати

benefit-club

KOPHCTb.

[/benifit’klAb]

п

товари-

ство або каса взаємодопомоги. benefit-night ("Фепіїй/паїї) п театр. бенефігс. benefit-society [benifit sa’saiati] - Беnefit-club. benevolence [bi‘nevalans] п доброзичливість; милосердя. benevolent [bi’nevelont] adj доброзйчливий; милосердний.

Bengal [ben’go:l] adj. бенгальський; В. tiger бенгальський тигр. Bengalee, 1)

Bengali

житель

[ben’go:li]

Бенгалії,

1.

п

бенгалець;

2) бенгальська мова; 2. adj бенгальський. Bengal-light [ben’go:l/lait] п бенгальський вогонь. benight [bi’nait] о вкривати нічною

темрявою; поринати в темряву; ме were benighted нас застала ніч. benign [bi’nain] adj 1) милостивий, добрий, великодушний; 2) м'який, благотворний (про клімат і т. д.); 3) родючий (про грунт).

benignant [bi’nignant] =benign. benignity [bi’nigniti] п добрість. benison [‘benizn] п заст. благословення. bent I [bent] 1. п 1) схильність; нахил (до — for); to the top of one’s Ь. 9)

від рідк.

усього вигин,

серця; вдбсталь; згин; схил; 2. adj

1) зігнутий, похйлений; 2) що має твердий намір (зробити щось -on);

he із Б. оп

іог він прагне

becoming

стати

ап

avia-

льотчиком.

bent II [bent] past і р.р. бід bend 1. benthos [/ben@os] п бентос (флора і фауна

морського

дна).

зувати (чутливість і т. д.); 2) затерпнути; to be benumbed with cold задубіти від хблоду

benzene benzine

[‘benzi:n] п бензол. дона 1. п бензин;

чистити

benzoin

2. 0

бензином.

[‘benzouin]

п бензбйна

смо-

benzol(e) [‘benzal] п бензбл. benzyl |"Бепгії) п хім. бензйл bepraise |Бі/ргеі2) о похваляти, хваляти,

[bi’kwi:d]

о

ви-

1) заповідати

(рухоме майно); 2) передавати

на-

щадкам. bequest [bi’kwest] п 1) спадщина; посмертний fap, 2) залйшення спадщини. berate [bi’reit] о амер. лаяти; картати.

berberis

[‘ba:baris]

п бот.

барбарис

(rac barberry). bere [bia] п бот. ячмінь (тж barley). bereave |Біті:м| о (past, р.р. Бегеауed, bereft) позбавляти (чогось -ої).

bereavement втрата. bereft

|Біті:Утопі) past

п

і р.р.

тяжка

від

be-

reave. п берет

(тж barret).

berg [ba:g] п айсберг, льодова ‘roa. bertiyae |і таїт) =berime. beriberi [’beri’beri] п мед. бері-бері, авітаміноз.

berime [bi‘raim] о оспівувати у віршах. berry [‘beri] 1. п 1) ягода; 2) ікрйнка; 3) зерийнка, зернятко; 4) амер. sl. долар; 2. v 1) родити ягоди; 2) збирати ягоди.

berth

І [ba:¢]

to give (щось),

a

wide

уникати

b. to

(когось,

чогось); триматися на певній відстані (від); 2. о 1) ставити (судно) на якір; 2) надавати спальне місце,

кбйку;

3)

надавати

місце,

посаду.

berth

II |бБо:9) о покривати

шивдти

bertha

дошками.

[’ba:6a]

п берта,

або об-

мереживний

комірець.

berthing place (|"Ра:Зірпрієїз| п місце висадки, пристань. beryl [‘beril] п мін. берил. beseech [bi’si:tf] о (past i р.р. besought) beseem

благати, [bi’si:m]

просити о

лийчити,

(for, to). підходи-

ти; it ill beseems you to complain вам не лйчить скаржитись.

beseemingly

[bi’si:minli]

adv

nanéx-

чином.

beset [bi’set] о (past і р.р. beset) І) облягати, обсідати, отдчувати (тж перен.); 2) заступити дорогу. besetting [bi’setin] adj: Б. sin голов-

на вада. beshrew [bi’Sru:] о заст.

проклинати;

Ь. те! чорт мене забери!

beside ло;

[bi’said] prep 1) пбруч з; KO2) порівнюючи з; 3) рідк. опріч; 4) мимо, повз; Б. the мимо цілі; Б. oneself не тям-

лячи себе (від гніву); Б. the question не до справи; Б. the purpose недоцільно.

besides

[bi’saidz] 1. adv крім того; 2. prep крім, опріч. besiege [bi’si’d3] о військ. оточувати, робити

beslaver

облогу.

[bi’sleiva]

v

1) заслйнити;

2) надмірно лбстити, улєщувати.

beslobber [bi’sloba] =beslaver. besmear [bi’smia] о забруднити,

3a-

смальцювати. besmirch [bi’sma:tf] v 1) бруднити; 2) перен. обмовляти, обчорнити, заплямувати. besmut [bi’smat] о вкривати (бруднити) сажею.

besom

|"Біллот)

1. п

мітла,

віник;

2. о мести, замітати.

[bi’reft] [‘berei]

посада;

крім, mark

ла, рбосний ладан.

bequeath

на

обходити

но, належним

benumb ГБі/плт) о 1) притуплювати, приводити до заціпеніння, паралі-

beret

bes

70

ben

1. п 1) ліжко,

кбйка

(на пароплаві і т. п.); 2) спальне місце (у вагоні і т. п.); 3) якірна стоянка; місце причалу; building Б. мор. стапель; covered Б. мор. блінг; 4) місце, посада; а good Б. вигід-

besot

[bi’sot] о робити дурним; дурманити. besotted [bi’sotid] adj очманілий, п'я-

ний,

besought seech.

[bi’so:t]

bespangle

past i р.р.

([bi’spengl]

о

від be-

обсипати

блискітками; the bespangled всіяне зірками небо.

bespatter

[bi’speeta]

вати

(гряззю);

нити,

обмовляти;

гось). bespeak [bi’spi:k] р.р. bespoke(n)

о

sky

1) забризку-

бруднити; клепати

2)

чор-

(на

ко-

о (разі bespoke, 1) замовляти 3a-

здалегідь; домовлятися (про щось); заручатися вати,

(чимсь);

застерігати;

3)

2) обумобвлювиявляти,

по-

казувати, свідчити; his manners Б. а scholar його манери показують

(свідчать), що він учбний; 4) поет. звертатися (до когось). bespectacled [bi’spektakld] adj що носить окуляри, в окулярах.

bespoke

[bi’spouk]

ment відділ черевики на

1. adj: b. depart-

замдбвлень; замовлення;

Б. boots Б. boot-

maker швець, що працює на 3aMOBлення; 2. past і р.р. від bespeak.

bespoken [‘bi’spoukn] р. р. від bespeak. bespread bespread)

[bi’spred]

v

вистилати,

(past

і р.

р.

устеляти, вкри-

вати.

besprent [bi’sprent] adj поет. 1) оббризканий; 2) усіяний, усипаний. besprinkle |рі"вргідкі) о кропити, оббризкувати; посипати. best [best] 1. adj (sup. від good) 1) найкращий;

найбільший;

Б. seller

що користується великим попитом (про книгу); the b. part of the week більша частина тижня;2) nidсилює значення іменника: b. liar

страшенний брехун, Б. thrashing добряча хлдста; 2. п щось найкраще; вищий ступінь (чогось); at b. у кращому разі; to до (або to try) one’s Б. (або one’s level) зробити все можливе; проявити максимум енергії; to be at one’s Б. бути на висоті; бути в ударі (або у настрої); to get (або to have) the Б. of it перемогти, взяти верх (у суперечці); to give Б. визнати перевагу (когось); бути перембженим; to have the Б. ої the bargain бути в найвйгіднішому становищі; to make the b. ої it (або of а bad bargain, business, job) не вішати HOCa в скрутному становищі; to make the Б. of smth. а) використати | найкращим чином (щось); б) миритися з чимсь; to send one’s передавати (надсилати) вітання; all the Б. всього найкращого;

to the

b. of one’s

ability

в

міру

сил, здібностей; to the Б. of my belief наскільки мені відбмо; 3. adv (sup. від well II) найкраще; найбільше; you had Б. confess вам краще (буде) признатися; 4. о розм. взяти верх, взЯти гбру (над

кимсь); перехитрити. bestead I [bi’sted] о (разі besteaded; р.р. bested, bestead) допомагати, бути корисним. bestead II [bi’sted] adj заст. отбчений; Б. by enemies отбчений Bopoгами; ill (well) b. в тяжкому (доброму) стані. best girl [/best’ga:l] п розм. кохана; наречена. bestial [’bestjal] adj тваринний; грубий; хтйвий; розпусний. bestir [bi’sta:] о refl. стріпонутися; енергійно діяти; Б. yourself! жвавіше!, ворушися!, мерщій! best looker [’best’luka] п амер. розм. красень, вродливий чоловік.

best

man

дружко

("Безі/теп|

(на весіллі).

п

боярин,

bes

ТІ

bestow [bi’stou] о 1) поміщати; розм. приютити; 2) нагороджувати, дарувати, обдарбвувати (когось -upon);

to Б. benefits

обсипати

когбсь

upon

smb.

благодіяннями;

Ь. honours віддавати in marriage віддавати

шану; заміж

іо

to

Б.

bestowal [bi’stoual] п дарунок; нагорода; нагородження. bestrew |Бі"зіги:| о (past bestrewed; р.р.

bestrewed,

bestrewn)

1) обси-

пати; 2) розкидати bestrewn [bi’stru:n] р.р. від bestrew. bestridden [bi’stridn! р.р від bestride. bestride [bi’straid] о (past bestrode, р.р.

bestridden)

діти верхи; ноги;

2) стояти,

3) захищати,

bestrode bet

1) сідати

[bi’stroud]

[bet]

І. п

або

си-

розставивши

прикривати.

past від bestride.

1) заклад,

парі;

ап

even Б. парі з рівними wancaми; to lay (або to make) а Б. битися 06 заклад, пітй на парі; fo lose а b. програти парі; проспбрити; to win а Б. вийграти заклад (парі); 2) ставка (закладу, парі); one’s best Б. справа певна, вйграшна, безпрбграшна; 2. v (разі і р.р. bet, betted) битися об заклад, піти на парі; to Б. оп (against) піти на парі за (проти); you b.! розм. звичайно! ще 6 пак!; будьте певні!

to b. one’s shirt рискувати всім, закласти останню сордчку; ГІЇ Б. my Ше (або my bottom dollar, my boots, my hat) іду на все, рискую всім, даю свою голову відтяти. beta [‘bi:ta] п бета (друга літера грецького

алфавіту):

b. plus трбхи

кращий, ніж другий сорт. betake [bi’teik] о (past betook, betaken)

гей. вдаватися

до

р.р.

чбгось;

to Б. oneself to one’s heels утікати, дременути,

п'ятами

накивати.

betaken [bi‘teikn] р.р. від betake. beta-rays [‘bi:tareiz] п pl фіз. бета-прбмені; 6éTa-BuMpOMIHIOBaHHA. betatron [‘bi: ізігап) п фіз. бетатрон. betel,

betle

[‘bi:tl]

п

бот.

бетель.

bethink |Бі/сідк| 0 (past і р.р. bethought): гей. пригадати, подумати (ої); задумати (to). betid [bi’tid] разі і р.р. від betide. betide [bi’taid] о (past і р.р. betid) відбуватися, траплятися; whatever b. що

б не трапилось;

who ..горе тому, хто..

betimes

[bi‘taimz]

вчасно; 2) 3) швидко

Бебокеп

Б. him

adv

1) своєчасно,

рано,

заздалегідь;

[bi’toukn]

2) передвіщати;

woe

v

1)

означати;

betony betook

[‘betani] п бот. буквиця. Ц|ріЧиКк)| past від betake. [bi’trei]

о 1) зраджувати;

джувати

(надій, сподівань).

[bitreial]

betrayer

[bi’treio]

п зрада, обман. п зрадник.

о заручити,

засва-

[bi’ troudl] по заручини. [bi’troudd] adj заручений,

засватаний

better

1 [’beta}

1. adj

(comp.

від

good) кращий; the Б. half розм. дружина, жінка; the Б. hand nepeвага; to be Б. off бути в кращому стандвищі; бути в кращих мате-

ріальних умовах; to get Б. видужувати; 2. п: to get the Б. of smb. дістати

перевагу

над

кимсь;

3. adv

(comp від well П) краще; so much the Б. тим краще; you had Б. go вам би краще було піти; 4. о поліпшувати.

better Il [‘beta] п той, що заклад, або йде на парі. bettering house правний дім.

betterment

ставить

[’betament]

п

п ви-

1) поліп-

bettor [beta] =better П. between [bi/twi:n] adv, prep між; пбміж, проміж, сбред, b. the devil and the deep sea у безвихідному стандвищі; Б. whiles іноді; Б. hay and grass ні те ні се; Б. ourselves між нами, конфіденціально.

betwixt

[bi twikst]noer.=between;

Б.

and between Hi Te Hi ce. bevel [bevl] 1. п тех. скіс; загбстрення;

2. о

1) скошувати,

обтісувати;

2) кривйтися; косйтися; 3. adj косий, скісний, косокутний. beverage [‘bevarid3] п напій. bevy [/bevi] п 1) зграя (птахів тощо); 2) збори, зібрання (особл. жінок).

bewail [bi’weil] v оплакувати, уболівати, тужити. beware [bi’wea] v стерегтися, остерігатися (чогось — ої); Б. of the дор! стережіться собаки! Беміїдег [bi’wilda] о заплутувати; спантеличувати, бентежити. bewilderment |Бі"міідотопі) п замішання; плутанйна, збентеження. bewitch [bi’witf] о 1) зачаровувати; 2) обворожити, bewitchment [bi’witfmant] п чари, зачарування. bewray [bi’rei] о заст. розголошувати (таємницю);

beyond

[bi’jond]

бік; за; горами;

мимоволі викривати.

1. prep

поза; Б 2) над,

1) по

the mountains понад, вище;

той за Db.

ту power це над мої сйли; Б. belief неймовірно; it is Б. me це пемоє розуміння; на віддалі.

[‘baias]

(проти

1. п

1)

2.

adv

рат

) схйльність (до когось — in oe ol); 3) ухил, нахил, схил, похилість; 4) коса лінія в тканині; 2. о мати поганий (вплив на когось; бути упередженим проти кбгось; 3. adv косо,

когось

по

— against);

діагоналі.

biased [‘baiast] adj упереджений, тенденційний. bib I [bib] по дитячий нагрудник bib II [bib] о пити (часто й багато),

випивати; пиячити. bibb [bib] п засув, затичка,

запор;

пробка,

чіп; кран.

bibber |"Бібо)| п п'янипя, Bible [baibl] п біблія. biblical

[’biblikl]

ne граф

adj біблійний.

[bibli‘ografa]

bibliographic(al)

п бібліб

| (,Бібііз'ртавіїк (al)|

adj бібліографічний.

bibliography |,Бібі'оєтоїї| п бібліографія. bibulous eee adj 1) вемоктуючий

(вологу);

bicameral

[’betarin,haus]

шення, виправлення; 2) меліорація. betting |"Бебід) п заклад, парі.

bias ви-

давати; 2) обманювати, спокушати; 3) виявляти, виказувати (неспокій, нетерпіння); 4) не справ-

betrayal

[bi‘troud]

тати. betrothal betrothed

ревйщує вдалині,

віщувати.

betray

betroth

bid

латний

2)

що

[bai’ fe dese

п'є,

adj

(про зоконодавчу

bicarbonate

пийчить,

двопа-

системц).

{bai’ka:banit]

adj

хім.

фарба

або

бікарбонат.

bice

[bais]

п

колір. Ьісепіепагу

блідосіра

|,Баїзоп'ї:погі)

1.

adj

двохсотлітній, двохсотрічний; 2. л двохсотлітні роковини. bicephalous [bai’sefalas] adj двоголовий. biceps [‘baiseps] п анат. біцепс, двоголбвий м'яз. bichloride ("Баї"Кіо:гаїд| п хім. двохлбриста

сполука;

Б.

сулема. bichromate [‘bai’kroumit] Gs сіль,

bicker

|/Біко|

1. о

of

mercury

п хім.

дво-

1) сперечатися,

сваритися; 2) битися; 3) вирувати, дзюрчати, клекотіти (про воду): 4) торохтіти, тарабанити | (про дощ); 5) колихатися (про полум'я); 2. п 1) суперечка, сварка; 2) бійка; 3) дзюрчання; легкий шум. biconcave [bai’kankeiv] adj опт. двовгнутий. Бісопуех [bai‘konveks] adj опт. двоопуклий. bicycle [’baisikl] 1. п велосипед; 2. о їздити Ha велосипеді. bicycling [‘baisiklig] п їзда на велосипеді,

велосипедний

спорт.

bicyclist [‘baisiklist] п велосипедист. bid [bid] 1. п 1) пропонування win (звич. на аукціоні); заявка (на торгах); 2) пропонбвана ціна; 3) претензія, домагання; 4) розм запрошення; 2. о (разі bad(e), bid; р.р. bid, bidden) 1) наказувати; do

as

you

сказано

are

bidden

(наказано);

робіть,

як

he bade

вам

me

do

it він наказав мені зробіти це; 2) пропонувати ціну (на щось -for; звич. на аукціоні); Б. against, b. іп, Б. up набавляти ціну, 3) запрошувати (гостей); 4) заст. просити; to Б. farewell, to Б. good-bye прощатися;

welcome

to Б. fair обіцяти;

вітати.

biddable [’bidabl] adj слухняний. bidden [‘bidn] р.р. від bid 2.

to Б.

bin

72

bid

—_—ese

bidder на

[‘bida] п 1) той, хто виступає торгах;

покупбць;

2)

той,

хто

пропонує або претендує; bidders for world supremacy претенденти Ha світове пакування; прошує.

bidding

[/bidin]

п

3) той, хто

1) торги;

каз; 3) запрошення; вання ціни.

biennial

[bai’enial]

4)

3a-

2) напропону-

1. adj дворічний;

дволітній; що трапляється раз у два роки; 2. п дворічна рослина. bier [bia] п 1) похорбнні дроги або ноші; 2) перен. могила, гробниця.

biff [bif] п 5/. сильний удар. bifid [‘baifid] adj двороздільний; розщеплений.

й

bifocal [‘bai’foukel] 1. adj двофокусний; 2. п pl біфокальні окуляри. bifoliate [,bai’foulieit] adj дволистковий. bifurcate 1. adj [/baifa:kit) роздвоєний; 2. о [‘baifa:keit] роздвбювати (ся). ; bifurcation [,baifa:’keifn] п розгалуження, роздвбєння, біфуркація. big [big] adj 1) великий; простбрий; висбкий; ширдкий; Б. repair капітальний | рембнт; 2) дорбслий; 3) вагітна (тж Б. with child); neрен. повний, повен; Б. with news повний новин; 4) важливий; 5) хва-

стовйтий; 6) благоробдний; b. heart великодушний; фраз. звор.: В. Веп Великий Бен (годинник на будинку англійського парламенту); Б. bug, Б. wig важна персбна, «шиш-

ка»;

Б. game

а) важка

великий

гармата;

звір; Б. gun

б) значна

осб-

ба; Б. head амер. зарозумілість, пишання; b. mouth амер. балакучий хвалько;

Б. noise

а) сйльний

шум;

перен. хвастощі; б) амер. 51. голова, шеф; to look Б. набирати поважного

вигляду;

to

talk

Б.

хва-

литися; too Б. for one’s boots розм. самовпевнений.

bigamist

[‘bigamist]

двомужниця.

bigamy [‘bigami] шлюбність.

п

п

двоєжбнець;

бігамія,

дво-

bigg [big] п чотирирядний ячмінь. biggin [’bigin] п капюшон. big-horn [‘bigho:n] п гірський баран. bight [bait] п 1) бухта; 2) мор. бухта Tpoca; 3) згин (ріки). bigness [/bignis] п велич; широчінь, височінь;

бундючність,

пихатість

і т. д. (див. big).

bigot [‘bigot] п сліпий прибічник, фанатик. bigoted [’bigatid] adj

прихильник; фанатичний;

нетерпимий.

big top [/big’top] п розм. 1) купол цирку; 2) цирк. big tree [/big,tri:] п амер. бот. секBOHA. bigwig [‘bigwig] п 51. важна nepcdHa, «шишка». bijou [’bi:zu:] Фо.

i прегарний;

1. adj

майстерний,

маленький

BATOHYe-

ний;

2.

п

дрібничка;

дорогоцінна

іч. bike [baik]

п скор. розм. від Біcycle. bilabial [bai‘leibjal] adj фон. білабіальний (про звук). Й bilabiate [bai‘leibieit] adj бот. двогубий. ‘ bilateral [bai‘/lztaral] adj білатеральний, двобічний. ’ bilberry [‘bilbari] п бот. чорниці; great Б. голубика; red b. брусниці. bilboes [‘bilbouz] п рі ножні кайдани. bile [bail] п 1) жовч; 2) перен. роздратованість,

bile-duct

жовчність.

[/baildakt]

п анат.

жобвчна

протока. bilge [bildz] 1. п 1) днище, підвбдна частина судна; 2) середня (широка) частина бочки; 3) розм. нісе-

нітниця;

4)

тех.

стріла

прогину;

5) attr. трюмний; Б. pump трюмна помпа; Б. water трюмна вода; 2. 9 пробити днище.

biliary [‘biljari] adj жовчі, жобвчний.

bilingual

двомобвний; на,

що

|Баїїдємої)

що

стосується

1. adj лінгв.

2. п двомобвець

володіє

двома

(люди-

документ; посвідчендовідка; Б. of credit

акредитив; Б. of entry митна декларація; Б. ої fare картка меню (в ресторані);

тинне кладна,

фактура, ча,

Б. of health

свідоцтво;

коносамбнт;

накладна;

закладна;

каран-

Б. ої lading b.

of

на-

parcels

b. of sale куп-

butcher’s

Б. sl.

спи-

сок убитих на війні; 5) вексель, тратта (rac b. of exchange); short Ь. короткотермінбвий вексель; б) юр. позбв; to find a true Б. передавати справу в суд; to ignore the b. припиняти

справу; 7) амер.

банк-

нота; a five doilar Б. п'ятидбларова асигнація; 2. о |) розклеювати афіші (або оголбшення); оголошувати

2)

амер.

оголошувати,

bill III [bil] 1) заст. алебарда; 2) садбві нножиці (частіше 3) сокирка, сікач.

billboard для

|'ьйьо:4)

оголдшень

bill-broker

п

billhook);

амер.

або афіш.

(|/Бії бгоцка)

маклер

п

дошка

біржовий

(по векселях).

bill-discounter

контер. billet I [‘bilit]

[‘bildis,kaunta]

1. п 1) ордер

п дис-

на

по-

стій; 2) приміщення для постою; 3) призначення (на посаду); 2. 9 військ. розквартирбвувати.

billet II [/bilit] п 1) поліно, плашка;

товста

палка;

готівка,

біллет,

сутунка.

колода,

2) мет.

за-

billhead [bilhed] п бланк для фактур. billhook [‘bilhuk] п садові ножиці, секатор. billiard [/biljad] п: b. cue кий; Б. marker маркер; b. room більярдна. billiards [’biljadz] п рі більярд. billion [‘biljan] пит більйдн (в АнгAit -- мільйон мільйонів; у США -тисяча

мільйонів,

мільярд).

billon [’bilan] п білон, низькопрббне зблото або срібло. billot [‘bilat] п 1) злйивок зблота або срібла

мовами).

ЬЙоц5 [‘biljas] adj 1) жовчний; 2) хворий на розлиття жовчі; 3) дразливий, дратливий. bilk [bilk] 1. о обдурювати, обманювати; ухилятися; вислизати (HE сплативши боргу); 2. n=bilker. bilker [/bilka] п шахрай; крутій, пройдисвіт. bill I [bil] 1. п 1) дзьоб; 2) вузький мис; 3) козирок (кашкета); 4) носбк якоря; 2. о цілуватися дзьббиками (про голубів); to Б. and coo голубитися, пеститися. bill й [bil] 1. по 1) законопробкт, білль; to pass (to throw оці) the Б. прийняти (відхилити) законопроект; 2) програма (концерту та ін.); афіша, плакат, реклама, рекламний листок; 3) рахунок (за послуги, за крам і т. O.); padded bills роздуті рахунки; omnibus Б. бух. рахунок по різних статтях; 4) список, інвентар; ня, свідоцтво;

в афішах; обіцяти.

(призначений

для

карбуван-

ня монети); 2) брусбк, штаба. billow [’bilou] 1. п 1) велика хвиля, вал; 2) перен. лавина; 2. v здійматися, хвилюватися. billowy [‘biloui] adj 1) що здіймається

(про

хвилі);

2) хвилястий;

пе-

ресічений (про місцевість). bill-poster [‘bil,pousta] п розклбювач афіш. bill-sticker "Бі 5їКа) =bill-poster. billy [’bili] п 1) поліцейська дубийнка; 2) півн. товариш, приятель; 3) австрал. бляшаний похідний ка3aHOK. billyboy [‘biliboi] п мор. однощоглова торговельна шхуна; каботажне парусне судно. billy-goat [‘biligout] п цап, козбл. bimetallic [,baimi’telik] adj біметалічний, bimetallism [bai’metalizm] п бімета-

лізм. bi-monthly

виходить вихбдить

("Баї'тплпвії)

adj

1)

що

раз у два місяці; 2) що два рази на місяць.

bin [bin] п 1) бункер; засік; йщик; 2) корзйна, кбшик для збирання хмелю. binary [‘bainari] adj подвійний. bind [baind] о (past, р. р. bound) 1) в'язати, зв'язувати; перев'язувати; 2) оправляти (книгу); 3) зобов'язувати; to Б. oneself to do something зобов'язатися щось 3poбити; Б. up перев'язувати (рану).

binder

[’bainda]

п

1)

палітурник;

2) снопов'язалка; 3) зв'язуюча човина (клей, цемент тощо).

bindery [‘baindari] стерня.

п палітурна

ре-

май-

bin

73

binding [/baindin] 1. adj 1) зв'язуючий, сполучний; 2) обов'язковий; 3) зобов'язуючий; 2. п 1) палітурка, оправа; 2) зав'язка.

bindweed eee п бот. берізка. bine [bain] п бот. паросток, стеблі повзучої

рослини

(особл.

хмелю).

bird-lime

двочлен;

В.

рі) бінокль. п мат. бінбм,

theorem

біном

Нью-

тона. biochemistry [’baiou’kemistri] п біохімія. biogenesis [/baiou’dgenisis] n біоге[bai’ografa]

п

біограф.

[,baiou’graefik(al)]

adj

біографічний.

biography [bai’ografi] п біографія. biologic(al) [,baia‘lodgik(al)] adj біологічний. biologist [bai’oladgist] п біблог. biology

[bai/oladzi]

п

біологія.

"Біопіс5 |Баї/опік5| п бідбніка. bioplasm [’baioplezm] п біоплазма, протоплазма. Біоріазі ("Баїорігезі) =bioplasm. bipartisan [bai’pa:tizan] adj двопартійний. bipartite [bai’pa:tait] adj 1) що складається з двох частин; 2) двосторбнній (про угоду); 3) бот. двороздільний.

biped

[/baipad]

1. п двонбга

твари-

на; 2. adj двоногий.

bipedal [‘bai,pedl] =biped 2. biplane [’baiplein] п біплан. bipolar [bai’poula] adj ел. двополюєний. biquadratic [,baikwo’dreetik] 1. adj мат. біквадратний; 2. п біквадрат; біквадратне рівняння. birch [ba:tf] п 1) бербза; 2) різка. birchen [’ba:tfan] adj бербзовий; 3pd6лений

bird

з берези.

[ba:d]

дина,

п 1) птах;

хлопець;

(queer)

Б.

2) розм.

суб'єкт;

веселун

in the bush

щось

лю-

а

(дивак);

нередйльне;

gay

а

Б.

а Б.

in the hand щось реальне; а Б. іп the hand is worth two in the bush присл. краще синиця в жмбні, ніж журавель у небі; birds of а feather flock together присл. свій свояка вгадає здалека; b. of passage перелітний птах; Б. of prey хижий птах; to do something like а Б.

робити щось охбче; to get the Б. бути звільненим; театр. бути освистаним;

a

little

b.

told

те

хтось

мені сказав, «сорбка на хвості принесла»; to kill two birds with one stone убити одним пострілом двох зайців.

bird-call

[’ba:dko:l]

приманювання

bird-fancier.

п

птахів.

дудочка

|"Бо:4/Їгепзіг) тель птахів, птахівник. birdie [’ba:di] п пташка,

для

п любиЙ f пташечка.

п

пташиний

корм.

bird’s-eye [‘ba:dzai] п бот. первоцвіт; b.-e. view вид з пташиного польоту. birth [ba:6] п 1) народження; 2) роди, пологи; 3) походження; початок; джерело; to give Б. to породити; дати початок (чомусь).

birthday ня.

[’ba:6dei]

birth-mark birth-place Бігіб-гаїе ність;

п день

[‘ba:6ma:k] [‘ba:6pleis]

родження,

народжен-

п родимка. п місце на-

батьківщина.

[‘ba:6reit]

коефіцієнт

biscuit

незис.

biographer

biographic(al)

[‘bo:dlaim]

клей.

bird-seed [’ba:dsi:d] п пташиний

binocle [‘binokl] п бінокль. binocular [bi/nokjula] 1. adj бінокулЯярний; 2. п (часто binomial |Баїпоптізі)

bla

[/biskit]

п

п

народжуванароджуваності.

бісквіт;

ship’s

Б.

сухар.

Бізесі [bai’sekt] о розрізати пополам. bisection [bai’sekfn] п ділення пополам. bisector [bai’sekta] п мат. бісектриса. Бізесігіх [bai’sektriks] п (рі Бізесtrices [baisek’traisi:z] =bisector. bisexual [‘bai’seksjual] adj msocraréBHH. bishop [‘bifap] п 1) єпіскоп; 2) слон (шахи); 3) бішоф (напій). bishopric ("ЬіГоргік| п 1) сан єпіскопа; 3) єпархія.

bismuth [/bizmaz] п хім. вісмут. bison [baisn] п бізбн. bissextile [bi’sekstail] 1. adj високбе-

bit

ний;

2. п високосний

I [bit]

п

кусбк,

рік.

шматок;

а

Б.

трошки; b. Бу b. потроху; to do one’s Б. внести свою частку; not a Ь. аж ніяк. bit по [bit] 1. п вудила, мундштук; 2. о загнуздувати; стримувати. bit III [bit] разі і р. р. від bite 1. bitbrace [‘bitbreis] п тех. коловорот. bitch [bits] по сука; Б. wolf вовчиця. bite [bait] 1. о (past bit; р. р. bit, bitten) 1) кусати(ся); to Б. the dust а)

бути

9) 3)

жалити; колбти,

пекти

вбитим;

б)

падати

ниць;

клювати (про рибу); рубати (шаблею); 4)

(про перець,

гірчицю i т. ін.);

5) щипати, побйти (про мороз); 6) хім. травйти, роз'їдати (про кислоти, звич. з іп); 7) уражати, колоти (словами); 8) приймати, підхопити, схопитися за (пропозицію); 9) (раз5.) розм. попадатися, піддаватися (обманові); 2. п 1) укус; слід від укусу; 2) клювання

(риби); 3) кусок, шматбк; b. or sup не Ївши, не

without пивши;

4) гострість, їдкість; 5) травління (при гравіруванні); 6) тех. затиск, затиснення. biter [‘baita] п той, хто кусає; кінь, що кусдйється; the b. bit попався, хто кусався. biting [/baitin] adj гострий, їдкий, уразливий, різкий. bitten [bitn] р. р. від bite 1.

bitter [/bita] adj 1) гіркий (на смак); b. earth хім. магнезія; Б. salt фарм.

англійська сіль; 2) розлючений; 3) лютий (про мороз і т. д.); гбстрий (про біль); to the Б. end до самого

кінця. bitterly [’bitali] adv лючено

1) гірко; 2) роз-

(див. bitter).

Ьійегп

[‘bita:n}]

2) маточний

п

1)

розчин

орн.

бугай;

(у солеварнях).

bitterness [‘bitanis] п 1) гіркота; 2) лють (див. bitter). [‘bitjumin] п гірська смола,

bitumen

бітум;

асфальт.

bivalve вий;

JOCK.

[‘baivelv] 2.

п

1. adj двостулко-

зоол.

двостулковий

мо-

bivouac [/bivuek] 1. п бівуйк; 2. о .розташдвуватися, стояти бівуйком.

bizarre [biza] дивний;

фр.

adj

химерний;

ексцентричний.

blab [blab] о балакати; базікати; розбдвкувати. blabber [’blaebs] п базікало, плетуп плетуха.

black

[blak]

темний; весь

1. adj

3)

похмурий;

побитий,

white

чобрний; Б. and

blue

в

CHHUAX;

b.

and

фільм;

В.

Belt

райони

негритЯянське

підбите

Oxo;

США,

де

,

2)

чорно-білий

південні жає

1)

перева-

насблення;

Б. list чорний

Б. eye список;

Ь. pudding кров'яна ковбаса; 2. п чорний кблір, чорнота; 3. uv чорнити; фарбувати в чорний колір; Ь.

оці

затемнювати;

to

b.

shoes

чистити черевики ваксою. black ball [’blekbo:l] п чорна кулька (при балотуванні).

blackball [‘blekba:l] о забалотувати. black-beetle [/blak’bi:tl] п тарган. blackberry |"БігеКБагі) п бот. 1) ведмежина;

2)

чбрна

смородина.

blackbird [’blekba:d] п чдрний дрізд. black-board [/blekbo:d] п класна дбшка. blackcock [/blakkok] п орн. тетерук. black-currant [/blek’karent] п чорна сморддина.

black-draught HOCHE

|"Бігек'дга: Й) п

(з олександрійського

про-

листа).

black earth [‘bleka:6] п чорнбзем. blacken [‘blekn] о 1) чорнити; 2) бруднити;

3) чорнішати;

blackguard [/blega:d] Mep30THHK.

n

загоряти.

негідник,

blackguardism [’blega:dizm] 1) п підла поведінка; 2) лихослів'я. blackhead [/blekhed] п 1) вугор (на обличчі); 2) назва різних птахів з чорною голівкою. black-hearted [/blak’ha:tid] adj злий, лихий. blacking [‘blekin] п вакса black jack [/blakdzek] п амер. sl. поліцейський кийок. black-lead [‘blak’led] п мін. графіт. blackleg |"БігеКіеє| п 1) штрейкбрехер; 2) шулер, шахрай. black-list [/bleeklist] о записувати в чорний список. blackmail [‘blekmeil] 1. п шантаж; 2. о шантажувати; вимагати гроші.

74

bla blackmailer жист.

blackness

[‘blek,meila]

("Рігекпіз)

темрява;

black-out

2)

п

п

шанта-

1)

чорнота,

мерзбтність,

підлота.

[‘blakaut]

п затемнення.

blacksmith ("Бігекетів| п коваль. blackthorn |"БігеКбо:п| п бот. терен, терник. bladder [‘bleda] п пузир; міхур (особл. сечовий); football Б. камера футбольного м'яча; 2) базікало. bladdery |/Бігедзгі| adj 1) пузирчастий;

2)

порожній,

порожлистий.

blade [bleid] п 1) лезо, клинок; 2) лист, травйнка; 3) лопать (весла, пропелера); 4) розм. хлопець. blade-bone |"Ріеіфбойп| п анат. плечова кістка, лопатка. blain [blein] п чиряк, нарив. blame [bleim] 1. о ганити; вважати винним; 2. п 1) догана; докір; 2) відповідальність; вина; to bear the

b. брати на себе вину.

blametul

[’bleimful]

слуговує

Ha

adj

бсуд;

1)

що

2) рідк.

за-

схиль-

ний осуджувати інших. blameless [/bleimlis] adj бездоганний,

blameworthy

[/bleim,wa:di]

adj

що

заслугбвує на докір, на бсуд. blanch [bla:ntf] о 1) білити, вибілювати; 2) ee (від страху і т.

ін.);

3)

лудйти;

чистити

до

блиску (метал); 4) знебарвлювати (рослини); Б. over виправдувати, вигороджувати. bland [blend] adj г) ввічливий; лагідний, м'який (тж про клімат); ласкавий; 2) слабкий, заспокійли-

вий

(про ліки).

blandish

[‘blendif] о умовляти, улещувати; лестити. blandishment [‘blendifmant] п звич. pl умовляння, стощі.

blandly

("Бігепдїї|

улєщування;

ле-

adv ввічливо, лас-

каво, м'яко. blank ІБісер 1. adj 1) пустий; чистий, неспйисаний (про папір); не-

квиток; to тий білет; 5) пробіл; mind is а пам'ятаю; мішені; 7) готівка;

ble

draw а Б. витягти пустрогліцерйн (вибухова речовина); перен. зазнати невдачі, 2. п 1) псування, загибель; 2) підпустота (душевна); ту ривні роботи; запалювання шпурів; complete Б. я нічого не 3) дуття; 4) рад. деренчання (гуч6) військ. біле яблуко номовця). й ціль; мета; 8) тех. за- | blastoderm Г"Бісезніоціз:т) п біол.

болванка;

3.

о

амер.

за-

нанос,

поверхневий

of

b.

пбкрив;

born

the

бом,

оп

the

шар,

гідклад;

wrong

народжений

поза

незаконнонароджений;

the wet Б. розхолоджувати

to play

тощо); 6) задимлювати; закидати (бомбами); 7) мор. відняти вітер. [/blankli}] adv 1) байдуже; невиразно; to stare Б. диBHTHCb безтямним поглядом; 2)безпорадно; 3) прямо, рішуче; 4) над-

blankly тупо,

звичайно,

надто,

вельми.

твбження;

ніяковість.

blankness ("БіггрКпіз) п 1) порожнява; порожнеча, пустота; 2) збенblare [blea] 1. о гучно трубити, cypмити; 2. п звуки труб, рев. blarney [‘bla:ni] 1. п лестощі; 2. v обдурювати лестощами; лестити. blaspheme |Бігез'її:т| о обмовляти, ганьбити. blasphemous [‘blesfimas] ад) блюзнірський. blasphemy [‘blesfimi] п блюзнірство blast [bla:st] 1. п 1) сильний порів вітру; blast

2) потік wave

повітря;

вибухова

3) вибух,

хвиля;

4) за-

звук

(духо-

ряд (для вибуху);

палі;

тех. дуття; форсована тяга; о дувка; іп full Б. у повному розb.)

to Бе at full працювати

b.

повним

(або

іп full

ходом;

вати (рослини, посіви); 3) руйнувати (плани, надії); 4) тех. дути, продувати; 5) проклинати.

blasted

[‘bla:stid]

adj

ний;

зийщений;

пошкоджений;

Н-ська

blastema

кадрилья; Б. side слабке місце; Б. verse білий вірш; to give а Б. cheque надати свободу дій, дати карт-бланш;

2. п

1) пусте,

(у книзі, документі

вільне

тощо);

місце

2) тире

(замість пропущеного слова); 3) амер. бланк; 4) пустий лотерейний

to

be out ої Б. не працювати (про доменну піч); 2. v 1) висаджувати в повітря; 2) шкодити, знищу-

ний; Б. wall глуха стіна; Б. міпдом сліпе (несправжнє) вікно; 8) амер. the В. Pursuit Squadron ec-

Явний.

[’bleda]

рохтіти;

2.

п

1.

о

базікати,

базікання;

то-

нісеніт-

ниця.

когось; | blatherskite

b. on the subject він нічого не пам'ятає про це; Б. look безтямний

винищувальна

зародка.

[’bledaskait]

п базікало,

a wet Б. перен. те, що розхолоторохтій, цокотун. джує, «мокре рядно»; 2. adj за- | blaze І |Нісіг| 1. п 1) полум'я; іп гальний, повний, цілковитий; огульа Б. у вогні; 2) яскраве світло; ний; 3. v 1) вкривати (ковдрою); 3) блиск, сяяння; пишнота; 4) спа2) підкидати на ковдрі; 3) охоплах (вогню, пристрасті); 5) рі пеклювати, включати в себе; 4) зало; go to blazes! іди до Gica!; like глушувати (шум, радіопередачу -blazes шалено, нестямно, несамопро потужну радіостанцію); 5) завито; 2. v 1) горіти яскравим полишати в тіні; заминати й лум'ям; палати, палахкотіти; 2) ся-

вого інструмента); б)згубний дк 7) шкідник; хвороба (рослин);

(енська)

видний,

side | blather

шлю-

запбвнений (про бланк, документ); 2) незабудований (про місце); 3) холостий (про заряд); 4) беззмістдвний; безтямний; his memory is погляд; 5) спантеличений, 36enTéжений; to look Ь. бути спантеличеним; мати збентежений вигляд; 6) абсолютний, повний, цілковитий; b. silence абсолютна тиша; b. despair повний розпач; 7) суціль-

оболонка

вдавати великої поразки; обіграти, | blatancy _(/bleitansi] | по крикливість, дати «суху» (у грі). галасливість; зухвалість. blanket [/bleykit] 1. п 1) шерстяна | blatant [/bleitant] adj 1) жахливий; ковдра; 2) попона, чепрак, 3) геол. 2) криклйвий, галасливий; 3) оче-

1) зруйнова-

2)

проклятий

[bles’ti:ma]

п 1) біол. про-

топлазма; утворююча речовина яйця; 2) бот. брунька, росток, пагін. blast-furnace [‘bla:st’fa:nis] п добменна піч, домна. blasting [‘bla:stin] 1. adj 1) згубний; 2) вибуховий; підривний; Б. сагіridge підривна шашка; Б. oil ні-

яти, блискати, виблискувати; 3) перен. кипіти; he was blazing with

fury він скипів від гніву; Б. away а) військ. підтримувати безперервний вогонь; б) швидко й палко говорити; в) праціовати з 3axonленням (над--аї); Б. away! int. валяй!, шпарь!; Б. up спалахнути. blaze Il |Біеіг| о оповіщати, широко розголошувати (about, abroad).

blaze на

ШІ лобі

[bleiz]

І. п

тварини,

1) біла

«лисина»;

пляма 2)

значка робити

(зарубка) на дереві; позначки на деревах

мічати

шлях

зарубками);

по-

2. u (відперен.

прокладати шлях. blazer [‘bleizo| ) яскрава кольорова куртка; 2) sl. обурлива (3yхвала) брехня. blazing [‘bleizin] adj 1) яскраво палаючий; мий; Б.

2) явний, зсепі мисл.

наперед гарячий

відослід.

blazon [bleizn] 1. п 1) герб; 2) прославляння; 2. о прикрашати геральдіїчними знаками; to Б. abroad широко розголошувати. bleach [bli:t/] о 1) білити; 2) побілішати. bleacher [/bli:tfa] п 1) білильник; 2) білильний бак; 3) рі амер. спорт. місця на відкритій трибуні.

bleak

I [bli: k] adj

1) відкритий,

не-

захищений від вітру; 2) похмурий, голий (про місцевість); 3) холодний (про вітер, погоду); 4) сумний,

безрадісний; 5) блідий bleak Il [bli:k] п їхт. верховодка,

ceбелик. bleakness [’bli:knis] п а рат огбленість (про місцевість)і ін. (див. bleak 1). Меаг [blia] І. adj затьмарений, затуманений; 2. о затьмарювати (noгляд, скло i т. ін.)) to Б. the eyes перен. замйлювати очі

blear-eyed

[’bliaraid]

adj

1)

з

3d

ble

75

тьмареними очима; 2) непронікливий, недалекоглядний. [bli:t] 1. о ббкати, мобкати;

bleat

мукати;

кання

2. п бекання;

мекання,

му-

(теляти).

bleb [bleb] п 1) пухир; 2) пухирець повітря (у воді, склі); 3) раковина (в металі).

blebby [’blebi] adj вкритий пухирями. bled [bled] past i р. р. від bleed. bleed [bli:d] о (past i р. р. bled) І) кровоточити;

проливати 4)

стікати

кров;

вимагати

3)

обезкровити,

KpOB 10, 2)

пускати

гроші;

to

кров;

Б.

знекрбвити,

white

витиску-

вати останні сбки. bleeder [‘bli:da] п 1) той, хто робить кровопускання; 3) запобіжний проводі); кран

2) мед. гемофілік; клапан (на трубодля спускання во-

ди; 4) здирник. bleeding

[‘bli:din]

1.

кровопускання;

ється,

blemish

стікає

[/blemis]

плямувати; UO)

blench

1. о

2)

i 70.)

2) пляма 3) ганьба,

п

2. adj

кров'ю.

кровотеча; що

залива-

1)

псувати, (репута-

ганьбити 25 паї

)зхиба)

(Ha репутації неслава.

I |Біепії)

Bana;

і т.

0.);

о 1) ухилятися;

2)

відступати перед чимсь; 3) закривати Oui на щось. blench II [blentf] с білити, вибілю-

вати. blend [blend]

1. о (past і р. p. blend-

ed, Біепі) 1) змішувати(ся); вигоTOBAATH суміш; oil and water never b. масло з водою He змішується; 2) сполучатися, гармоніювати; 3) непомітно переходити з відтінку у відтінок (про фарби); стиратися (про ознаки); 2. п 1) змішування; суміш; 2) перехід одного кольору або відтінку в інший.

blent [blent] разі і р. р. від blend. bless [bles] о (past і р. р. blessed, blest [blest]) 1) благословляти; освячувати; 2) славослобвити; 3)робити щасливим; 4) ірон. проклинати,

the

клясти;

mark

а)

фраз.

з

звор.:

дозволу

to

b.

сказати;

б) борбнь боже (щоб); Б. те, Б. my soul вираз здивування, обурен-

ня; to Б. one’s stars дЯкувати долі; І Бамеп'ї a penny to Б. myself у

мене blessed

немає ні копійки за душею. [‘blesid] adj 1) благословен-

ний; 2) блажбнний, щасливий; 3) розм. ірон. проклятий; every Б. day кожнісінького дня. blessedness [/blesidnis] п щастя, блаженство;

а state of single

Б. жарт.

безшлюбне життя. blessing [‘blesin] п 1) благословення; 2) благо, благодіяння; 3) блаженство,

in

щастя;

disguise

4)

молитва;

прикрість,

що

а

Б.

вийшла

на ддбре; лихо не без добра. blest [blest] 1. past і р. р. від bless; 2. adj noet.=blessed. blether [/bleda] =blather.

blo

blew [blu:] past від blow II, 2 і ПІ, 1.

blight

[blait]

1. п

1) іржа,

скручу-

вання (хвороба рослин); 2) задушлива атмосфера; 3) те, що позбав-

ляє втіхи, приємності, руйнує плани і т. ін.; кінець, загибель; 4) сум, смуток, розчарування; 2. v 1) завдавати шкоди (рослинам); 2) розбивати стрій).

blighter

(надії);

[‘blaita] sl.

3)

псувати

ник;

2)

дина

(іноді жарт.).

неприємна,

blimey [‘blaimi] вання, прибл.

(на-

п 1) губитель, згубнудна

лю-

int sl. вигук здивущоб я пропаві, іди

ти!

blimp [blimp] п 1) розм. невеликий м'який дирижабль; дозбрний дирижабль; 2) товста, незграбна людина; 3) крайній консерватор, «твердолобий». blind [blaind] 1. adj 1) сліпий; 2) неясний, невиразний; нечітко надрукований; Б. hand нечіткий почерк; Ь. раїп ледве помітна стежка; 3) необережний, необачний, нерозсудливий; Б. drunk п'яний; фраз. звор.: b. alley тупик; перен. безвихідь;

Ь. gut анат. сліпа кйшка; b. lanпотайний ліхтарик, Б. letter

tern лист

без

адреси

нечіткою

або

адресою;

з

неповною,

Б. shell

снаряд,

що не вйбухнув або незаряджений снаряд; the Б. side (of а person) чиєсь слабкбє місце; b. spot мертва

точка; рад. збна мовчання; Ь. tiger амер. sl. таємний

Б. pig, шинок;

2. v 1) осліплювати, сліпити; 2) затемнювати, затьмарювати; 3)військ. бліндажувати; 3. п 1) штора; маркіза; жалюзі; віконниця; 2) рі на-

бчники, шбри (для коня); 3) опт. діафрагма, бленда; 4) привід, відMOBKa; обдурювання, обман, відведення очей; the Б. збірн. сліпі. blindage |"Ьіаїіпдідз| п бліндаж. blindfold [‘blaindfould] 1. adj, adv з зав'язаними

очима;

nin; 2. о зав'язувати

всліпу,

Hadc-

Oui.

blindly [/blaindli] adv 1) сліпо, нерозсудливо; 2) як сліпий. blind-man’s-buff [‘blaindmeenz’baf] п піжмурки.

blind-man’s holiday [‘blaindmeenz’holadi] п сутінки. blindness |"Біаїпапі5) п сліпота; за-

1)

миготіння;

мить,

3) миттю.

bloater дець.

[‘blouta]

2)

мить;

відблиск

іп

а

(льоду

Б. в одну

blinkers [‘blinkaz] п рі 1) надчники, шори; to be (або to run) іп Б. перен. бути ніби в шобрах; 2) sl. dui. bliss [blis] п блаженство, щастя. blissful [blisful] adj блаженний, щасливий.

п

копчений

оселе-

blob [blob] п 1) крапля, маленька кулька (землі, глини тощо); 9) sl. нуль

(при

рахунку

в

крикеті).

blobber-lipped [/blobalipt] adj товстогубий. bloc [blok] фр. 1. п пол. блок, об'єднання; the Communist апа попParty Ь. блок комуністів i безпартійних;

2. о пол.

блокуватися,

об/-

єднуватися. block І [blok] п 1) буд. блок, кам'яна брила;

2)

колода,

деревина;

3) пе-

рен. ббвдур, «колода», черства жорстдка людина; 4) дерев'яна карська форма; 5) болванка

капелюхів);

6)

дру-

(для 7) кубик

блокнот;

(концентрату); 8) шашка (підривна або димова); 9) зал. блокпост; 10) тех. блок, шків; 11) гірн. цілик. block II [blok] п 1) квартал (частина міста); житловий масив; 2) група, маса однорідних предметів; іп Ь. гуртом. block НІ [blok] 1. п перешкода; за-

тбр (вуличного

руху);

блокування,

затримка; 2. о 1) загороджувати, перегороджувати; перешкоджати, блокувати (звич. 3 up); to b. the access закрити добступ; 2) napa. 3a-

тримувати проекту),

(проходження

законо-

влаштбвувати обструкцію; 3) фін. блокувати, затримувати, заморбжувати (кредити); 4) на-

креслювати начорно (звич. Б. іп, Б. оці). blockade [blo’keid] 1. п 1) блокада; to raise (або to run) the Б. зняти (прорвати) блокаду; 2) амер. 3aтор (вуличного руху); 2. v блокувати; отдчувати, ізолювати.

blockade-runner хто прорвав

сліплення.

blind-worm [‘blaindwa:m] п ент. мідяниця, веретільниця. blink [blink] 1. о 1) моргати, жмуритися; 2) блимати, миготіти; 3) перен. закривати на щось Oui, 2. п тощо);

blister [‘blista] 1. п 1) пухир; 2) витяжний пластир; 2. шо вкриватися пухирями. blithe [blaid] adj весблий, життєрадісний, щасливий. blizzard [‘blizad] п завірюха, хуртовина, віхола. bloat І [blout] о коптити (оселедці). bloat 11 [blout] о роздувати(ся), пухнути (звич. з оці). bloated [‘bloutid] adj 1) роздутий; 2) бундючний, гордовитий. bloatedness [‘bloutidnis] п опухлість.

block-buster гасна

blocked

[blo’keidrAna]

блокаду.

[‘blok,basta]

авіаббмба

[blokt]

adj

п той,

п розм. фу-

великого

фін.

калібру.

заморобже-

ний, блокований; Б. accounts блокбвані рахунки. blockhead [‘blokhed] п бевзень, ту-

пиця, дурень.

blockhouse

[/blokhaus]

п

1) військ.

блокгауз; 2) буд. зруб. blocking [‘blokin] п 1) зал. блокувальна система, блокірбвка; 2) ел. запирання, блокіровка. blockish [’blokif] adj тупий, придуркуватий.

дурний,

block letter [’blok,leta] п велика друкована літера. block printing [‘blok,printin] п ксилографія.

block-signal

| |"БіоКувієпої)

блок-сигнал;

on

зал.

жезл.

block system [‘blok,sistom] = blocking 1). bloke [blouk] п розм. паруб'яга, тип, суб'єкт. blond(e) [blond] adj білявий. blonde [blond] п блондинка. blood |Біла) 1. п 1) кров; to let one’s b. пустити кров; Б. pressure кров'яний стиск, тиск крові; Б. test аналіз крові; b. transfusion переливання крові; 2) рід, походження; родовіитість; to be allied Бу Б. бути в кровному зв'язку; full Б. чистокровний кінь; it runs in his Б. це у нього в крові, в роду; high b. аристократичне походження; 3) кровопролйття; 4) темперамент, пристрасність; стан; настрій; his Б. was up кров у HbOro закипіла; він був розлючений (роздратбваний);

bad

Б. ворожнеча;

ворожість;

Ь. холоднокровність;

in cold

cold

Б. хо-

лоднокрбвно, навмисно; hot Б. запальність, гарячність; палкість; 10

make зотебоду'з Б. boil (або creep) приводити когось до нестями, примусити когбсь здригнутися; 2. 0 1) пускати кров; 2) мисл. привчати собаку до крові. bloodcurdling [‘blAdke:dlin) adj страш-

ний, жахливий; що пеніння від жаху; вище,

blooded ний

blo

76

blo

від якого

[‘blAdid]

(про

коня);

кривавлений;

3)

викликає заціБ. sight видо-

кров

adj

холоне.

1) чистокров-

мбваний кров'ю; вйнний у вбівстві. bloodstone [‘bladstoun] п мін. геліотроп. blood-sucker [‘blad’sAko] п 1) п'яв-

ка; 2) перен.

груб. до

жорстокий;

квіт;

in full Б. в повному

розквіті;

2) рум'янець; 2. о цвісти, розцвітати, розквітати. bloomer [‘blu:ma] п sl. груба помилка. bloomers [/blu:maz] п рі жінбчі спортивні брюки. blooming 1 [‘blu:min] adj квітучий; а Б. fool дурний, аж світиться. blooming II [’blu:min] п тех. прокатний

стан,

блюмінг.

bloomy [‘blu:mi] adj квітучий. blossom [‘blosam] 1. п 1) цвіт; цвітіння; 2) розквіт; in full Б. в повному розквіті; 2. о цвісти; розпукуватися; розцвітати. blot [blot] 1. п 1) пляма; 2) ляпка, помарка;

військ.

що

ганьба,

3)

пляма

безчестя;

(на репутації);

а Б. on

the land-

scape ложка дьбгтю у бочці (ra a fly in the ointment); 1) eee

2)

меду 2. о

плямувати;

без-

честити; to Б. one’s copy-book розм. заплямувати свою репутацію, припустити безтактність; 3) промокати (вимочкою); 4) грунтувати, за-

фарбовувати; Б. out а) викреслювати, витирати; б) 4 знищувати; в) перен. загладжувати; а cloud

has blotted out the moon хмара закрила місяць. blotch [blotf] 1. п 1) прищ; 2) пляMa, ляпка; 3) sl. див. paper; 2. о покривати ляпками.

blotchy

[’blotfi]

blottingплямами,

ай) вкритий

пляма-

ми, ляпками,

blotter [/blota] п мокальний папір;

писака; вимочка;

2) про3)амер.

ком. меморіал; торговельна книга; 4) амер. ккйга записів. blottesque [blo’ tesk] adj 1) намальб-

ваний

густими

[‘blotou}]

мазками

тину); 2) змальований

(про грубими

Kapяс-

кравими штрихами. blotting-pad [‘blotinpeed] п бювар. blotting-paper [‘blotin,peipa] п промокальний папір; вимочка.

adj sl. п'яний,

манений.

blouse

[blauz]

2) блузка; сородчка.

3)

одур-

робоча

блуза;

гімнастерка,

верхня

n

1)

blow I [blou] п 1) удар, стусан; at а Б. at one Б. одним ударом, відразу; to come to blows вступити у бій ної;

(у бійку), дійти до рукопашto

deal

(to

a Б. завдати for

strike,

удару;

допомагати;

against

to

deliver)

to strike

to

a Б.

strike

протидіяти;

2)

а

лихо,

Б. не-

щастя, удар. blow II [blou] 1. п 1) подув; подих; повів; to get а b. подйхати свіжим повітрям;

[‘bladi,maindid] ай) кровожерливий, крово-

жерний. bloom I [blu:m] тех. блюм, криця, стальна болванка. bloom ПП [blu:m] 1. п 1) цвіт; роз-

3a-

той,

крово-

біса, дуже

bloody-minded

2) кривавий;

має втрати, ослаблений втратами. blood feud [‘blad, fju:d] п родова ворожнєча; кривава помста. blood group [‘blAdgru:p] п група крові. blood:-guilty "Біла, gilti] adj вйнний у вбивстві або в чиїйсь смерті. blood-heat [‘bladhi: t] по нормальна температура тіла. blood-horse [/bladho:s] п чистокровний кінь. bloodhound [/bladhaund]г шукач (собака); 2) перен. на си. щик; 3) амер. sl. репортер. bloodiness [‘bladinis] п кровожерливість, кровожерність. bloodless [’bladlis] adj 1) безкробвний; 2) виснажений; блідий; 3) млявий, в'Ялий. blood-letting [‘blad‘letin] п кровопускання. blood-poisoning [‘bladpoiznin] п зараження крові. blood-pudding [’bladpudin] п кров'яна ковбаса (тж black-pudding). bloodshed [’blAdfed] п кровопролиття. bloodshot [‘bladfot] adj налиті кров'ю (про очі). blood-stained [‘blAdsteind] adj запля-

експлуататор,

пивця, паразит. bloodthirsty [{blad,6a:sti] adj кровожерливий. blood-vessel [‘blAd,vesl] п кровоносна судина. Ьоодуогт [‘blAdwa:m] п червбний дощовий черв'як. bloody [‘bladi] 1. adj 1) скривавлений; 2) кривавий; 3) кровожерливий; 4) epy6. проклятий; 2. adv

blotto

2)

хвастощі;

3)

Tex.

дуття; кількість металу перербблюваного зараз (при бесемеруванні); 4) кладка яєць (мухами); 2.0 (past

blew,

р. р. blown)

1) дути;

дмухати; 2) віяти; розвіювати; ти

(про

гонь;

вітер);

тж

3)

перен.);

ні вироби);

гна-

роздувати

видувати

проду вати

(во-

(скля-

(трубку

то-

що); 4) пускати (пузирі); 5) висаджувати в повітря, підривати (звич. Б. up); 6) пихкати; пихтіти, важко дихати; 7) грати, сурмити (на духовому інструменті); 8) звучадти (про трубу, сурму); 9) свистіти, гудіти; 10) розм. хвастати, хвалитися; 11) класти яйця (про мух); 12) амер. sl. розтринькувати

(гроші; roc Б. off); 13) sl. проклинати; з прийм. і присл.: Б. about, Ь. abroad поширювати (чутки, вісті); Б. іп а) задути (напр., домну); 6) (раптом) з'явитися; вскочити; b. off а) тех. продувати; to Б. off steam вйпустити пару; перен. дати вихід енергії, розрядитися; 6)amep. sl. промотати, розтринькати (гроші);

Б.

out

а)

задувати,

гасити

(свічку, лампу); б) видути (доменну піч); в) лопнути (про шину тощо); to Б. out one’s brains пустити кулю в лоба; b. over мннати, проходити (про кризу, грозу тощо); Ь. up а) роздувати; б) висаджувати в повітря; в) злітати в повітря (від вибуху); г) фот. збільшувати; A) розм. лаяти; b. upon а)

позбавляти

цікавості;

6)

наго-

ворювати, нашіптувати, доносити; фраз. звор.: to b. cold апа Ної вагатися, постійно міняти точку збру; to Б. the gaff (або the gab) sl. проговоритися, видати секрет; b. high, Б. low що 6 там не трапилось, що б не було; to Б. one’s nose висякатися; to Ь. one’s trumpet (або one’s own horn) стати,

вихвалятися;

займатися

морекламою. blow ПІ [blou] 1. о (blew, цвісти; 2. п цвітіння.

Біом-Бай ба.

blower

[‘blouba:1]

[/bloua]

роздуває;

2)

п

п бот.

1) той,

сурмач;

3)

own хваса-

blown)

кульбахто тех.

дме, по-

blo

77

вітродувка, BeHTHAATOp; 4) амер. хвалькд; 5) щілина, через яку виходить газ.

blowfly |"Біоціїаї) п м'ясна муха. blowhole [‘blouhoul] п 1) пузир, ра-

ковина (в металі); 2) дихало (у кита); 3) вентилятор (у тунелі). blowing [’blouin] п 1) дуття; Б. engine, Б. machine повітродувна ма-

шийна; 2) просбчування, витікання (газу, пари). blowing-up [‘blouinap] n 1) вибух; 2) sl. прочухан. blowlamp [/bloulemp] п пайльна лампа. blown

| [bloun]

д.р.

G16 3 blown II [bloun]

від

blow

adj mo

що ледве зводить дух; too speak надто задиханий, щоб рити.

blown-off

[/bloun’of]

II, 2.

задихався,

п

1)

b. to гово-

випуск

(пари і т. п.); 2) хвалько. blow-out [‘blou’aut] п 1) розрив (напр. шини); прорив (дамби); 2) ел. іскрогасник; 3) гульня, кутіж; 4) амер. вибух гніву; сварка; 5) амер. sl. велика подія. blowpipe [‘bloupaip] n паяльна труб-

ка. blowpost [‘bloupost] п пневматична пбшта blowtorch Гіоціо: tf] =blowlamp. blow-up [/blou’Ap] п 1)=blow-out 3), 4) і 5); 2) вибух; з) прочухан; догана. blowy Г'ЬБіоці) adj вітряний (про по-

году).

blowzy

|/Біацлі) adj 1) товстий і червонощодкий; 2) gh ло одягнений, розхристаний; неохайний (про жін-

ку).

blub

ber

[blab]

blubber

шк.

II, 2.

2) зоол.

1

sl. скор.

[’blaba]

п

1)

и

від

вбрвань;

медуза.

blubber II [’blaba] 1. п плач, 2. о pest; плакати; blubbered опухлі,

заплакані

oui;

опухлий

(про

рев; eyes

blubbered

іасе заплакане обличчя. blubber ПІ [‘blaba] adj товстий, пнутий,

blub-

BH-

губи).

bluchers [’blu:tfaz, blu: kez] п рі стаieee at чоловічі черевики Ha шнурBlue “[blu:] 1. adj 1) сйній; голубий;

2) понурий, засмучений; злЯканий; to feel Б. бути в поганому настрої; to

look

b.

мати

поганий

вигляд;

(про становибезнадійним бути ще); 3) соромітний, скабрезний, непристойний; 2. п 1) синій коблір; синя фарба; 2) сйнька; 3) pl меланхблія, нудьга; to have the blues мати поганий настрій, сумувати; 4) the b. небо; out of the Б. несподівано, як грім з неба; 3. о 1) фарбувати в сйній кблір; синити; 2) BOpOHHTH (сталь); 3) sl. витрачатися на гулянки, розтрйнькувати гроші,

bluebell ки;

[’blu:bel]

boa

п рі бот.

дзвдни-

проліски.

blue-book

[‘blu:buk]

п 1) Сипя

Кни-

га (офіційний звіт англ. парл. комісії або таємної ради); 2) розм. список осіб, що посідають держав-

ні посади в США; 3) амер. путівник для автомобілістів. bluebottle [/blu:,botl] п 1) бот. волбшка; 2) ент. м'ясна муха. blue coat [‘blu:kout] п розм. 1) солдат; 2) матрос;

blue

disease

3) полісмен.

[‘blu:di’zi:z]

n

мед.

1) синюха, ціаноз; 2) пропасниця Скелястих гір. Ьшеіпе [/blu:in] п 1) вороніння (сталі); 2) амер. сйнька. bluejacket [’blu:,dzeekit] п розм. маTpOc військово-морського флоту. blue-pencil [/blu:’pensl] о редагувати; скорбчувати; викреслювати. Blue Peter [‘blu:’pi:ta] п мор. прапор відплиття. ЬШше-ргіпі [‘blu:’print] п 1) світлопйсна сйня кодпія, «сйнька»; 2) намітка,

пробкт,

план.

blueprint § [‘blu:’print]

о

планувати,

намічати, накреслювати. blues [blu:z] п блюз (повільний

та-

нець). blue-stone

[‘blu:stoun] п мідний куnopoc. bluet [‘blu:it] п бот. волошка. bluetit [‘blu:tit] п орн. голуба сини-

ця. blue vitriol [‘blu:’vitrial] п мідний Kynopoc. blutt : [blaf] 1. adj 1) грубувато-прямий, rdctpuii (про людей); 2) стрімкий, крутий (берег); 2. п стрімкий ббрег; стрімчак, круча. bluff ПО [blaf] 1. п обман, залякування, блеф; to call the b. не піддаватися залЯкуванню; 2. 0 мордбчити, залякувати; обдурювати, удаючи 3 cé6e сйльного або погрожуючи чимсь, чого зробити не можна. Ьшіїу [’blafi] adj 1) різкий, прямий; грубувато- добродушний; 2) стрімкий, крутий. bluing [blu:in] =blueing. bluish ‘blu: if] adj голубуватий; синюватий. ФУ

blunder

[‘blanda]

1. п груба

помил-

ка; mpomax; 2. о 1) рухатися навпомацки, іти всліпу; 2) спотикатися

(about,

3) грубо

along,

against,

помилятися,

ся; 4) погано

into);

промахнути-

справлятися

з чимсь;

наплутати; зіпсувати; to Б. away one’s chance пропустити (прогавити)

зручну

нагоду;

b. out

бовкну-

ти, ляпнути дурницю, сказати зайве; й upon випадкбво натрапити на щось [‘blAndahed] п дурень, варення спритний, вий.

кий, нетямущий, тупуватий; 3) rpyбуватий, нелбщений; 4) прямий, гострий; 2. о притуплювати (тж перен.); 3. п 1) корбтка і товста голка; 2) sl. гроші (готівка). blur [bla:] 1. п пляма; невиразні 66риси; 2. v 1) забруднити, наробити плям; 2) заплямувати (репутацію);

3)

(|"Білпдзгід) невмілий;

adj 2)

1)

не-

помилко-

зробити

неясним;

затьмарити;

smoke has blurred the landscape краєвид заслало димом; b. out стерти, нара blurb [bla:b] п видавнйче рекламне

оголошення; бен, blurt [bla:t] о: b. out бовкнути, нути

язиком

blush

[blas]

2. п

(не

1) краска

ляп-

подумавши).

1. о червоніти сброму;

(at, for); 2) погляд;

at the first b. з першого погляду. blushful [‘blasful] adj 1) соромливий; 2) рум'яний, червбний. зв A blastn) = владі); bluster |" lasta] 1. 1) бушувати, шуміти, ревіти; 2) погрожувати, нахвалятися, хвалитися; 3) шаленіти, скаженіти; 2. п І) рев бурі, шум; 2) пусті погрози; хвастощі. blusterer [‘blAstara] |п базікало, хвалько, забіяка. blusterous [‘blastaras] adj 1) Oy pxлйвий, 2) шумливий, галасливий; 3) хвастовитий, хвалькуватий. blustery [blastari] =blusterous. bo [bou] int. вжив., щоб злякати або здивувати: can't зау bo! to а goose дуже боязкий, i мухи He скривдить. boa [‘boua] п 1) 300A. удав; 2) 604,

горжетка. boar [bo:] п

кабан;

кнур;

wild

Б.

дикий кабан, вепр. board І [bo: 4) 1. п

of

boards

3)

стіл

1) дошка; bed нари; 2) полиця;

піл,

(особл.

обідній);

groaning

Ь. стіл, повний наїдків і страв; 4) харчування, харчі; b. апа lodging квартира з харчуванням, подвний пансібдн; 5) pl підмостки, кін, сцена; to Бе (або to go) оп the boards | бути (стати) актбром; 6) щільний (твердий) картбн; 7) кришка палітурки; 8) борт (суд-

на); оп

Б. на

борту,

на

кораблі;

амер. тж у вагбні (залізничному, трамвайному); to соте (або to

go) оп Б. сісти на корабель (пароплав); to go by the Ь. падати за борт; перен. бути за бортом; above Ь.

перен.

чесно;

9)

мор.

галс;

to

make boards лавірувати; to sweep the b. карт. забрати всі ставки (весь

кін);

перен.

заволодіти

всім;

10) гірн. ширдка виробка у вугільному шарі, пласті; 2. о 1) обшивати

бевзень.

blundering

blunge [blandz] о місити глину; перемішувати глину з водбю. blunt [blant] 1. adj 1) тупий; Б. angle зрізаний кут; тупий кут; 2) нетям-

дошками;

настилати

підлогу;

2) харчуватися (у когось — with); 3) харчувати (пожильця); 4) амер. утримувати коней за плату; 5) сіс-

роа

уран

о

со

ОБО

НДР

TH на кораббль (пароплав); амер. тж сісти вагбн (залізничний, ан афимі: to b. а train сісти в пбізд; 6) mop. лавірувати; 7) мор. зчепитися

бортами

(про

кораблі);

брати на абордаж.

board

II

[bo:d]

n

правління;

рада;

колбгія; департамент; управління; міністерство; В. of Directors правління; В. ої Education а) заст. міністєрство освіти; 6) амер. (місцбвий)

відділ

народної

освіти;

В.

of Health відділ охордбни здородв'я; В. ої Trade а) міністерство торгівлі (8 Англії); б) торгова палата (4 CLA): 1. boarder |"Бо:4о| n 1) пансіонер; столовник; 2) знев. нахлібник, дармоїд; 3) пансіонбр (y школі); 4) пасажир (на кораблі). boarding-house [‘bo:dinhaus] п пансіон (будинок, де здаються приміщення з харчуванням).

boarding-school

[‘bo:digsku:]]

п

naHcion (закритий навчальний лад); 2) шкобла-інтернат.

1) зак-

чові (гроші); 2) праця за квартиру й харч; 3) заробітна плата, що

включає вартість квартири й харчування. board-walk [‘bo:dwa:k] п дощаний настил на пляжі. boar-spear [‘bo:spia] п рогатина.

I [boust]

1. п

1) хвастощі;

2) предмет гордощів, make b. ої хвалитися 1)

хвастати,

пишання; to чимсь; 2. 0

хвалитися,

чванитися

(of, about); not much to b. about нічим похвалитися; 2) пишатися.

boast II [boust] о грубо обтісувати камінь (великим різцем). boaster І [‘bousta] п хвалько. boaster II [‘bousta] п зубйло (камеHapa), скарпель; великий різець (скульптора).

boastful

[’boustful]

adj

хвастливий,

хвастовитий.

boat [bout] п чдвен; шлюпка; судно; пароплав; to be in the same Б. перен.

вищі.

бути

в тому

boat-fly [‘boutflai] п щиця. boatful [’boutful] п манда судна. boat-hook [‘bouthuk] boating [‘boutin] п

boatman

самому

cTaHO-

ент. водяна

бло-

пасажири

i ко-

boat-tailed форми.

boat

train

|"роцітап|

лп

1)

човняр;

[’boutswin]

п

[’boutteild]

adj

гбйдалка. обтічної

Бої

78

ОН

et

[‘bout’trein]

годжений

з

нн

п пбізд,

пароплавним

по-

рбзкла-

дом. bob I [bob]

1. п гиря; підвісок; 2. v 1) підплйгувати; 2) стукати(ся); 3) гойдатися; 4) KOpoTKo стригтися. et bob II [bob] л (pl без змін) розм. шилінг. bobbed [bobd] аа кбротко підстрижений

bobber

(про волосся).

[’boba]

п поплавець,

bobbery [‘bobari] (собаки).

гам,

bobbin | |"бобіп|

n

галас;

1)

гавкіт

котушка;

2) шпулька; веретено, цівка; 3) ел. бобіна, котушка запалювання. bobbin-reel |"Бобіпгі:1) п текст. мотовило. bobbish |"Бобіг) adj 5/. жвавий, весе-

лий. bobby [‘bobi] п розм. nonicmén. bobcat [’bobkeet] п американська рись. bob-sled [bobsled] =bob-sleigh. bob-sleigh [’babslei] п 1) бобслей з

кермом

для

катання

3

гір); 2) санки для перевбзення деревних колод. bobtail [‘bobteil] п 1) підрізаний хвіст;

2)

кінь

або

собака

з підрі-

заним хвостом. bobtailed [‘bobteild] adj куций. bode [boud] о віщувати; передчувати. bodeful [‘boudful] adj грізний, зловісний.

bodega

[bo’di:ga]

п

вйнний

погрі-

6éub.

bodice [‘badis] п корсаж, ліф. bodiless [‘bodilis] adj безтілесний. bodily [/bodili] 1. adj rinécunit; фізйчний; Б. suffering фізичне страждання; b. fear фізичний страх; 2. adv 1) особісто, власною персоною;

he came

b. and

всіх

обвинувачень;

self against прийшов сам

bodkin

голка;

волбсся;

ло;

him-

2) цілком.

п 1) шило; дбвга

2) заст.

body [‘bodi] and soul існування;

defended

all imputations він і o6oponssen проти

[‘bodkin]

вальна

шнуру-

шпилька

для

кинджал.

1. п 1) тіло; to keep Б. together підтримувати heavenly Б. неббсне ті-

2) розм.

людина,

особа;

a poor

Ь. бідняк (пор. пободу, зотероdy, everybody); 3) труп; 4) тулуб; 5) головна, основна частина чогось, корпус (будівлі тощо), каркас;

п гак, багор. гребний спорт.

2) ент. водяна блощиця. boatrace [’boutreis] п змагання з веслування. boatswain [bousn, "Роцізмеіп) п боц-

ман. boat-swing

о

(санки

п військ. boarding-ship [‘bo:dinfip] мор. доглядбве судно. board meeting [/bo:dmi:tin] п засідання правління. board-wages [‘bo:d’weid3ziz] п 1) хар-

boast

РО

кузов;

(дерева); тівки);

ав.

фюзеляж;

ствольна

стакан

стовбур

корббка

(снаряда);

(гвинстанина

(станка); ліф (Tac b. of a dress); b. of a book головна частина книги (без

передмови,

приміток

і т. n.);

Ь. ої the order текст наказу; the main Б. військ. головні |сйли (військ), 6) група борці;

розділ;

ядро людей;

7)

Б.

(загону тощо); Б. of electors ви-

військова

of

частина,

cavalry

під-

кавалерій-

ський

загін;

військ,

військове

Б.

of

troops

з'єднання;

загін 8) кор-

порація; організація; | установа; товариство; Б. of politic держава; autonomous bodies бргани самовря-

дування; diplomatic Б. дипломатичний корпус; legislative Б. законодавчий орган; learned Б. вчене то-

варйство; ді;

9)

іп а Б. у пбвному маса,

багато,

сйла;

склабіль-

шість; Б. of facts багато (безліч) фактів; the Б. of the people більшість нарбду; 10) консистенція, порівняльна |щільність (густість) (рідини); 11) перегінний куб, реторта; 2. о надавати фбрми; втілювати (звич. Б. forth). body-cloth [‘bodi,klo8]_ п попбна. body-guard |"Бодієа:4) п 1) особиста

охорбна,

ескорт;

2) іст. лейбгвардія;

охорднець;

лейбгвардієць.

body-snatcher ("Боді,зпайїз| п 1) викрадач трупів; 2) амер. sl. снайпер; 3) амер. підрядчик, що переманює робітників; 4) амер. репор-

тер,

що

датних

Boer

висвітлює

діяльність

ви-

людей.

bodywork

[‘bodiwa:k]

[‘boua]

п

п кузов.

бур

(голландський

поселенець у Південній Африці -нинішній території Південно-Африкансьхої Республіки). bog

[bog]

1. п

болото,

трясовина;

2.9: to be bogged загрузнути в болоті. bog-berry [‘bogbari] п журавлина, клюква. bogey [’bougi] =bogie.

boggard,

boggart [’bogad, ‘bogat] п діал. прйвид; страхбвище. boggle [’bogl] о 1) лякатися, страхатися; 2) вагатися, зупинятися (перед чимсь -- at, about, over); 3) робити щось невміло; псувати; 4) лукавити, лицемірити; ухиляти-

ся, відкручуватися. boggy [‘bogi] adj болотистий. boghead (‘boghed] п бітумінодзне кам'яне вугілля. bogie (|"роцеі) п 1) візбк; 2) зал. двоосьовий візбк (паровоза); 3)Богу 1), 2) і 3). bogle [’bogl] п привид; страхбвище, bog oak [’bog’ouk] п мбрений дуб,

bog-trotter нець

[’bog,trota]

болотяного

п

краю;

1) мешка2)

жарт.

ірландець. bogus [/bougas] adj амер. підрбблений; фіктивний; b. prisoner несправжній

в'язень,

інформатор,

до-

HOULHK. bogy [‘bougi] п 1) домовик; 2) приa 3) страхбвище; 4)=bogie 1) ПУЛ boh [bou] - Бо. Bohemia [bou’hi:mja] п богбма (див. ще список географічних назв). Bohemian [bou’hi:mjan] 1. п предcTaBHHK богеми; 2. adj 1) богемний; 2) OorémcbKHit.

boil I [boil] п фурункул, нарів.

bai boil

79 II [boil]

1. п кипіння;

rouka

ки-

піння; to bring to the Б. доводити до кипіння; to keep оп (або at) the Ь. тримати

на

точці

кипіння;

2. 0

bollard

bon

[‘balad] п мор. пал, тумба.

bolometer

[bou’lomita]

п

болометр

(прилад для вимірювання вої енергії).

промене-

1) кип'ятити(ся);

варити(ся); 2) ки-

Ьоїопеу

піти;

to

ковбаса | (т | Воіорпа-з5айзагре); 2) амер. sl. дурниця, нісенітниця. bolsa [‘boulsa:] п 1) 66min; 2) біржа.

вирувати;

blood Ь. довбдити зу; 3) сердитися, п'ятйитися;

down

Б.

таке

smb.'s

когбсь до скагарячитися, ки-

away

википати;

випарювати(ся),

Б.

уварювати-

(ся), згущати(ся); перен. скорбчувати(ся), стискувати(ся); Б. over перекипати, збігати через край; перен. скипіти від обурення.

boiled [boild] adj варений, кип'ячений; b. linseed oil оліфа; Б. shirt sl. a) крохмальна copouKa; sl. вилощена людина.

boiler

("Роіїг|

або

казан;

п

1)

б)

амер.

паровий

2) бак,

куб,

котбл

кип'ятиль-

ник; 3) амер. sl. паровбз; 4) овочі, придатні для варки; to burst one’s Ь.

амер.

дожити

скінчити; дити

когось

біди,

smb.’s

до біди.

boiler factory розм.

до

to burst

[/boila’fektari]

галасливе

відділення,

котельна

("Боіїйо)

heat

1. п

температура

тдчка whole

гамір,

1) кипіння;

Б.

Б. point

кипіння; 2) кип'ятіння; the b. 5/. вся компанія; 2. adj

киплячий. boisterous [‘boistaras] adj 1) бурхливий, шумливий; 2) нестямний, шалений.

boko [’boukou] п sl. ніс. .bold [bould] adj 1) сміливий; І make b. to say насмілюсь сказати; 2) 3yхвалий, безсорбмний; зухвалий, нахабний, to

make

вільності

b. 3;

with

as b. as brass зарозумілий;

дозволяти

3)

собі

самовпевнений;

4) чіткий (про почерк, шрифт); підкреслений, рельєфний; 5) крутий, стрімкий (то перен.). bold-faced [‘bouldfeist] adj 1) зухвалий; 2) жирний (про шрифт). boldly [/bouldli] adv 1) сміливо; 2) зухвало; 3) самовпевнено.

boldness 2)

[‘bouldnis]

зухвалість;

3)

п 1) сміливість; самовпевненість.

bole І [boul] п стбвбур. bole II [boul] п мін. бол, бблюс, залізиста вапнякдва глина. bolero п 1) [ba’learou] болеро (іспанський танець); 2) [’bolarou] корбтка куртка з рукавами або без рукавів. boletus [bou’li:tas] п моховик (гриб); edible

bolide

Bolivian

b. боровик,

[‘boulid]

ський;

білий

гриб.

п астр. болід.

[ba‘livien]

1. adj

2. п болівієць,

рос.

1. п біль-

2. adj більшовицький.

[’boulsta]

1. п

1) валик

під

подушкою; 2) брус; попербчина; 3) тех. підкладка, втулка; 2. v 1) підпирати; 2) підтримувати (тж перен.); 3) підбурювати, підбива-

ти. bolt I [boult] 1. п 1) болт; 2) засув; 2. о 1) скріпляти болтами; 2) замикати прямо;

на засув; вгору.

bolt If [boult]

3. adv:

п стріла;

Б. upright

удар грому,

KOBHTa несподіванка. bolt ШІ [boult] 1. п втбча; 2. о 1) ті-

котельне

кипіння;

болонська

п амер.

котельне

п

[‘bolfivik]

шовик;

1)

спалах блискавки; а Б. from the blue грім сбред ясного неба; ціл-

п котельна. п

Bolshevik

bolster

п

b. довд-

зборище;

«базар». boiler-house [‘boilahaus] boiler-plate | |"Боіїоріеії) залізо. Боіїег-гоот [‘boilarum]

boiling

погано

[ba/louni]

болівій-

болівійка.

boll [boul] п бот. насінна корббочка (особл. льону, бавовнику).

кати;

2)

коня).

bolt

ІМ

2. о

помчати,

[boult] просіювати

XOTHTH;

понести

І. п

сито,

через

відсіювати

(про

грохот;

сйто;

(тж

b.

rpoout);

to Б. to the bran перен. уважно розглядати, розслідувати. bolter І [‘boulta] п 1) амер. розм. відщепенець, відступник; 2) норовйстий кінь; 3) австрал. втікач, що ховається від правосуддя.

bolter II [‘boulta] bolting

[/boultin]

п сйто, решето.

п 1) кріплення

тами; 2) запирання на 3) просіювання; відсівання.

bolus

[‘boulas]

п

1) велика

болзасув;

b. запалювальна бомба; personnel Ь. оскблкова бомба; 2. о бомбити.

1. п |"ротба:4)

да;

[bom’ba:d]

2. о

вати; 2) тинками.

фіз.

bombardier дир.

іст. бомбар-

1) бомбарду-

опромінювати

[,bombo’dia]

bombardment

п

bombast

[‘bombest]

п

час-

бомбар-

[bom’ba:dmant]

бардування; preliminary рійська підготбвка.

п бом-

Б. артиле-

пихатий;

бундючний.

bomb carrier [‘bom’keria] п ав. бомботримач. bomb-destroy [’bomdi’stroi] uv бомбити, знищувати бомбами. bomb dropper |"рот'дгорг| п ав. бомбоскидач. bomber [‘boma] п 1) бомбардувальник

(літак);

3) бомбомет. bombing | bomin]

2)

гранатометник;

п

що

не

бомбометання;

Б. machine,

Б. pla-

1).

[’bompru:f]

1. військ.

пробивається

бомбами;

adj 2. п

бомбосходвище.

bombshell

|"Ботіеї)

п оскблок

бом-

би.

bombshelter [’bom,felta] п бомбосховище, bomb-thrower [/bom’6roua] п військ. 1) гранатометник;

bona

fide

2) бомбомот.

[‘bouna’faidi]

добросдвісний,

лат.

bona fides [’bouna’faidiz] ний намір; сумління. bonanza нанца

І. adj

сумлінний;

ній; 2. adv добросбвісно,

справж-

сумлінно.

лат. п чбс-

[bou’nenza] п 1) гірн. бо(скупчення багатої руди в

жилі,

в

шарі

або

в

розсипищі);

2) амер. розм. дббрий врожай, ряснота; Б. farm прибуткове, квітуче господарство; 3) перен. процвітання; (несподівана) вдача; прибутKOBe

підприємство;

«золотб

дно».

bon-bon [‘bonbon] фр. п цукерка. bond І [bond] 1. п 1) зв'язок; перен. узи, зв'язки; 2) борговб зобов'язання; to stand Б. for smb. поручитися за KOrocb; 3) pl кайдани;

перен.

ув'язнення;

in

bonds

в

тюрмі; 4) стримуюча сила; 5) буд. з'єднання; пербв'язка (цегляної кладки); 6) митна закладна (заставна);

7) рі фін. облігації,

бони;

2. о 1) зв'язувати; 2) заставляти майно; 3) підписувати зобов'язання; 4) фін. випускати бони. bond If [bond] заст. 1. п кріпак; 2. adj кріпацький. bondage [‘bondid3] п 1) рабство; крі-

bondager ник,

2) залежність.

[‘bondidga]

кріпак;

п

іст.

оброч-

батрак.

bonder [’bonda] п буд. попербчик, bondholder [‘bond,houlda] п власник (держатель) облігацій або бон. bondmaid ("ропітеїд) п кріпачка, рабиня, невільниця. bondman [/bondman] п кріпак; раб, невільник. bondservant [‘bond,sa:vant] п раб. bondservice [‘bond,sa:vis] п рабство; кріпацтво. bondslave [‘bondsleiv] п раб; рабиня; невільник; невільниця. bondsman |"бопістап) п 1) кріпак; невільник;

пишномбв-

ність; пихатість; бундючність. bombastic [bom’beestik] adj пишномовний;

ne=bomber

пацтво;

пілюля;

2) кулька. bomb [bom] 1. п бомба; flare Б. освітлювальна бомба; high ехріоsive b. фугасна бомба; incendiary

bombard

бомбардування;

bomb-proof

раб

(тж

Бопатап);

2) поручитель. bond-stone [‘bondstoun] п буд. попербчик (79 bonder). bondwoman [‘bond,wuman] п кріпачKa; невільниця; рабйиня (Tac bondmaid).

bone [boun] 1. п 1) кістка; to the Б. наскрізь; drenched to the b. мбкрий до рубця, до нитки; frozen to the b. змерзлий до кісток; 2) рі скелет; кістяк; 3) рі людина; тіло; останки; фраз. звор.: їпе Б. ої сопtention яблуко незгоди; to cast (in) a b. (between) сіяти чварн, розбрат,

ворожнєчу; бути

to feel

цілком

in one’s

певним;

to

bones

make

no

bones (about, of) не вагатися, He боятися, не сумніватися; to make old bones розм. дожити до глибокої старості; to have а Б. to pick with somebody мати особисті рахунки з кимсь; skin and b., a bag of bones шкіра й кістки, худий як скіпка;

what

is bred

in the Б. will

not go out of the flesh npuca. ropбатого могила виправить. bone-dry ("Бопп'дгаї) adj 1) цілком вйсохлий; 2) амер. сухий; бороняє продаж спиртних (про закон).

що занапоїв

побіжна); 3) розм. спільник, співучасник (у шахрайстві). 5

|"Бопі|

adj півн.

1) гарний;

вродливий; 2) свіжий, здорбвий, дужий (на вигляд). bonny-clabber [‘boni,kleba] п ipa.

кисле молокд, ряжанка. bonus [‘bounas] п 1) премія; тантьєма; 2) attr.: b. job відрядна робота. bony [‘bouni] вий.

bonze

adj костистий;

кістля-

boo [bu:] 1. int вигук несхвалення; 2. о 1) подати несхвальний вигук; 2) проганяти,

виганяти;

to b. a dog out вигнати собаку. boob [bu:b] п амер. простак.

booby

[/bu:bi]

п 1) дурень,

2) орн. баклан,

бевзень;

рибалка.

booby-trap І [‘bu:bitrep] міна-сюрприз; пастка. booby-trap II [‘bu:bitreep] ставити (влаштбвувати)

п

військ.

о військ. підривні

пастки.

boodle [/bu:dl] п 1) натовп, зборище; купа; 2) амер. хабар; 3) купа; ворох; 4) карточна гра. boogie-woogie, boogy-woogy eae Wu:gi] п бугі-вугі (танець book [buk] 1. n Ї) книга, книжка; том; Б. of reference добвідник; 2) (the В.) біблія; 3) лібретто; текст (опери тощо); 4) запис тих, що йдуть на парі; 5) attr. книжний;

(пр) всі місця продано; 4) 3anpoшувати; ангажувати (актора, лектора і т. п.); we shall b. you for Monday evening прбсимо (або че-

каємо) васу понеділок увечері. bookbinder [‘buk,bainda] п палітурник. bookcase [‘bukkeis] п книжкбва шафа; етажерка.

booked тий.

книжковий;

Б. learning

книж-

ні знання; фраз. звор.: to be on the books бути в списку; to bring to b. притягти

до

[bukt] adj замбвлений;

book-holder

[’buk,houlda]

book-house [‘bukhaus] видавництво.

відповідальності;

to know a thing like а b. знати щось, AK свої п'ять пальців; withоці а Б. по пам'яті; to take а leaf out ої smb.’s Б. наслідувати чийсь приклад; 2. о 1) занбсити в книгу, в список; (за)реєструвати; I’m booked я попався; 2) замовляти,

п п

зайня-

театр.

книжкове

book-hunter [’buk,hAnta] п колекціонер рідкісних книг. booking-clerk |"Фикід,Кіа:К) п касир квиткобвої,

багажної

або

театраль-

ної каси.

booking-office [‘bukin,ofis] п 1) квиткбва каса; 2) контбра (готелю). bookish [‘bukif] adj 1) книйжний; 2) учений; 3) педантичний. book-keeper [’buk,ki:pa] п бухгалтер; рахівник. book-keeping [‘buk,ki:pin] п бухгал-

терія; рахівництво. book-learning |"БиК/з:під) п книжні знання. bookless [’buklis] adj 1) неосвічений; 2) що

[bonz] п бобнза.

освистати;

брати квиткй (на поїзд, у театр і т. д.); 3) приймати замобвлення на квитки; all the seats are booked

суфлер.

bonedust [‘boundast] п кістковб борошно (добриво). bone-setter |"Роцп,5еїз)| п заст., ірон. костоправ. по багаття, вогbonfire [‘bon,faia] нище. bonnet [/bonit] п 1) капелюшок (жіночий); капор, чепчик; 2) тех. капот, кожух; (по)кришка, сітка (за-

bonny

boo

80

bon

He має книжок.

booklet |"рикій| п книжечка, брошуа. booklover |"биК луг) п любитель книKOK, book-maker [’buk,meika] п 1) компілЯятор; 2) букмекер (на скачках). bookman [‘bukman] п 1) учбний; 2) книжник; 3) розм. продавець книг;

книгар.

book-mark(er) [/bukma:k(a)] п закладка (в книзі). bookmobile [’bukmoubi:1] п пересувна бібліотека rary).

(тж

travelling

lib-

book-plate [‘bukpleit] п екслібрис. bookseller [‘buk,sela] п книгопродавець; second-hand Б. букініст. bookselling ("БиКузсіїд) п книжкова торгівля. bookshelf [‘bukfalf] п книжкова полиця.

bookshop [‘bukfop] п книгарня, ковий

книж-

магазин.

bookstall | |"Бик5іо:1) п книжковий кібск. bookstand |"РБиКк5іггпа| п книжкобвий стенд або стелаж. bookstore |"БиКк5іо:| п амер. книгарня, книжкдвий магазин. book-work края re 01) робдта над книгою; 2) друк. книжкова продукція. bookworm [‘bukwa:m] п книжкбвий черв'як; книгоїд (тож перен.). boom І [bu:m] 1. п 1) гул, гудіння, гуркіт (грому, гармат тощо); 2)

дзижчання; 2. v 1) гудіти, гуркотіти; гриміти; 2) дзижчати. boom II [bu:m] 1. п бум; галас; гучна реклама; пожвавлення (6 торгівлі

і промисловості);

2. о гуч-

но рекламувати; галасувати; робити сенсацію. boom ШІ [bu:m] п 1) мор. ytaérap; загородження,

стріла,

плавучий

виліт

60H; 2) Tex.

(крана);

укобсина;

3) ав. лонжербн хвостовбі 4) буд. пбяс (арки).

boomerang

[‘bu:meren]

boomster

[/bu:msta]

ферми;

п бумеранг.

п амер.

sl. спе-

adj заст. поет.

1) щед-

кулянт.

boon

І [bu:n]

рий

(про

природу);

(милостивий;

2) приємний; сприятливий клімат); 3) доброзичливий;

(про Becé-

лий; Б. сотрапіоп товариш по чарці, горілчаний брат. boon II [bu:n] п 1) благо, милість, добродіяння; дар; 2) перевага, зручність; 3) заст. прохання.

boor

[bua]

п брутальна,

невихована

людина.

boorish

[‘buarif]

грубий,

adj

брутальний.

boose

[bu:z] =booze.

boost

[bu:st]

вання,

невихований,

І. п 1) розм.

підтримка;

2)

рекламу-

підвищення

(в ціні); зростання

(популярності);

3)

напруга;

ел.

додаткова

2.

о

1) піднімати; допомагати піднятися; 2) рекламувати, гаряче підтримувати; 3) підвищувати (ціну); сприяти рбсту популярності; 4) ел. підсилювати напругу; 5) тех. збільшувати тиск; форсувати (мотор); підсилювати вибух; працювати на повному дроселі. booster [’bu:sta] п 1) помічник;2) ел. бустер, збудник; підсилювач. boot I [bu:t] 1. п 1) черевик; high чобіт (тж riding b.); b. and saddle! «сідай!» (команда в кавалерії); амер. «сідлай!»; фраз. звор.:

the Б. is on

the other

leg відпові-

дальність лежить на KOMYCb іншому; to die іп one’s boots а) померти

нагло

або

насйльною

смертю;

6) померти на своєму посту; to get the (order of the) Б. бути звільненим;

to have

one’s

heart

in one’s

boots злякатися; «душа в п'яти сховалась»; to be іп smb.’s boots бути на чиємусь місці, бути у чиїйсь шкурі; 2) фартух (екіпажа); 3) місце для багажу (в кареті, автомобілі); 4) іст. колодки, диби (знаряддя тортур); 5) рі спорт. бутси; 6) бот. обгортка (кукурудзяного початка); 2. о 1) взувати черевики; 2) бити чобботом; 3)розм. звільняти; Б. out, Б. round вигаHATH.

boot Il [bu:t] 1. п заст. вигода, кбристь; to Б. на додачу; 2. v заст. допомагати;

what

цього користь?; марно.

boots

it boots

it?

not

яка

3

(це)

boo

81

eee

boot III [bu:t] п амер. військ. розм. 1) новачок; 2) attr.: Б. camp учбовий табір новобранців. bootblack [‘bu:tblek] п uncTinpuuKx взуття. bootee [‘bu:ti:] п 1) дамський черевик; 2) дитячий плетений черевик з вбвни. booth [bu:d] п будка; кабіна; KidcK; намет;

балаган

(на

ярмарку).

bootlace [/bu:tleis] п шнурбк для черевиків. bootleg [‘bu:tleg] 1. п 1) халява; 2) тех. кожух; 3) гірн. шпур, що не вибухнув; 4) attr. амер. контрабандний; 2. о амер. розм. 1) таємно торгувати контрабандними або самогонними спиртними напбями; 2) таємно продавати.

bootlegger

[‘bu:t,lega]

п амер.

1) тор-

говець контрабандними або гонними спиртними напбями;

само2) sl.

торговець старими автомашинами. bootless І [‘bu:tlis] adj без череви"ків, без чобіт; босоногий. bootless II [‘bu:tlis] ай) марний; даремний; Б. effort даремне зу-

bootlicker bootmaker

[‘bu:t,lika] п підлабузник. [‘bu:t,meika] п швець, чо-

ботар.

[bu:ts]

коридбрний,

слуга

boot-top |"Би:Нор| п халява. boot-tree [‘bu:ttri:] п шєвська

по

колод-

(у готелі).

ка; копил.

booty (|"Би:(ї| п награбоване добро, здобич; to play Б. навмисно програвати,

заманюючи

недосвідчено-

го гравця; допомагати виграти спільникові. booze [bu:z] розм. 1. п 1) вйпивка; 2)

гулянка,

тися,

boozy

пийтика;

пиячити.

[‘bu:zi]

2. о

adj розм.

напива-

1) п'яний;

9) схильний до горілки; що любить випивати. bo-peep [bou’pi:p] п гра в схбванки (з малою дитиною). boracic [bo’reesik] adj: Б. acid борна кислота. borax [/bo:reks] п 1) хім. бура; 2) attr.: b. soap ббрне мило. border [’bo:da] 1. п І) кордбн; 2) 06лямівка, ббвідка; край; бордюр; фриз; 2. о 1) межувати (3—on, upon); нагадувати щось, бути схожим (на-- проп); this borders upon insanity це" межує з божевіллям; 2) облямовувати; шивати.

border-guard дднник.

borderland

3) буд. та ін. об-

[‘bo:da’ga:d]

[‘bo:dalend]

п прикор-

п

1)

при-

кордбнна смуга; 2) перен. проміжна галузь (ланка, стадія); щось середнє. к borderless [’bo:dalis] adj що не має меж (кордднів); безмежний.

border line |"Ро:4аіаїп) маркаційна 6

4-131

дбнний;

[‘bo:dalain] перен.

I [bo:]

що

лінія.

п корддн, де-

adj

прикор-

межує.

1. о 1) свердлити,

роз-

тбчувати; 2) з трудом прокладати собі дорогу; 3) надокучати, набридати; he bores me

to death

він мені

bosk [bosk] гущавина.

п поет.

гайбк,

чагарник,

boskage [‘boskid3] =boscage. bosket eee =bosk.

bosky

[‘boski]

adj

порбслий

лісом

або чагарником.

страшенно набрид; 2. п 1) отвір, дірка; Б. hole свердловина; шпур;

bosom

2) військ. тех. канал ствола; дідметр, калібр; b. diameter внутріш-

душа; Б. of the sea морські глибини; 4) амер. маніжка; 2. v 1) зберігати в таємниці; 2) заст. ховати (за пазуху). bosom-friend [’buzomfrend] п нерозлучний друг, нерозлийвода друг. bosquet еру pee bosket.

ній діаметр, cama;

what

калібр; а

b.!

3) нудьга, до-

яка

нудота

(до-

сада)!; 4) нудне заняття; 5) нудна людина. bore Il |Бо:) п сйльна приливна течія (у вузьких гирлах річок).

bore 1 [bo:] past від bear II. boreal [‘ba:rial] adj північний. Boreas [‘borizes] п поет. борей, північний вітер. bored [bo:d] adj що нудьгує; I’m Б. мені набридло. boredom [’bo:dam] п нудьга. borer |"Бо:га| п 1) тех. свердел; бур; бурав; 2) свердляр; бурильник; 3) ент. деревоточець; шіль.

boric |"Бо:гік) adj хім.

CHUA.

boots

Богдег-Їїпе bore

bot

C—O

червиця,

ббрний;

ша-

b. acid

66pHa кислота. boring [‘bo:rin] 1. adj 1) що свердлить; 2) надокучливий; 2. п 1) свердління, буріння; 2) свердловина; отвір; 3) надокучання, набридання. boring machine [’bo:rinma’fi:n] п бурова машина. boring mill [/bo:rigmil] п свердлильний верстат. boring rig ("Босгідгіє) п буро 4 вйш-

ка. born

брати,

1. р. р. від

bear

II, 3);

той

не

любить

віддавати;

2) запозичення. bos [bas] si. 1. 2 промах; невдала догадка; mmytaHHva; 2. v промахнутися; помилитися; наплутати. boscage |"Розкід3) п поет. гай; підлісок;

чагарник.

| [bof]

нітниця;

2.

дражнити;

bosh

зуха;

boss

2)

I

II [bof]

1. п sl. дурниця, о

шк.

sl.

висміювати,

3. int дурниці!

n тех.

|

|) корито,

на для охолоджування тів; 2) pl заплечики печі.

нісег

ван-

інструмен0 доменної

1. п

лоно,

[bos]

1) груди;

надра;

3)

І. п розм.

па-

серце,

1) хазяїн;

господар; підприємець; 2) керівник місцевої партійної

амер. орга-

нізації;

штей-

3) десЯтник;

4) гірн.

гер; 2. о господарювати, керувати; to b. the show розпоряджатися всім. boss If [bos] 1. п 1) гуля, шишка; 2) тех. потовщення, виступ; маточина колеса; 3) архт. рельєфна прикраса; 4) геол. купол, шток; 2. о 1) робити рельєфні прикраси; 2) sl. промахнутися; зіпсувати справу. bossy [‘bosi] adj 1) опуклий; 2) гулястий. bot [bot] =bott. botanical ГреЧгепікаї) adj ботанічний. botanist ["botanist] п ботанік.

botany [‘botani] п ботаніка. botch [botf] 1. п 1) латка; 2) погано зроблена робота; 2. о 1) невміло латати; 2) псувати роботу. botcher [’botfa] п поганий працівник (особл.

[ba:n]

2. adj народжений, прирбджений; b. and bred прирбджений; Не is sailor Б. and bread він прирбоджений моряк; Б. with a silver spoon in one’s mouth що народився в сорбчці, щасливий. borne [bo:n] р. р. від bear II. boron [’bo:ron] п хім. бор. borough [‘bara] п 1) невелике місто, aké має самоврядування; 2) амер. міський райдн (в Нью-Йорку). borrow [‘borou] о 1) позичати (у когось-ої, from); 2) запозичати. borrowing [/borouin] п 1) позичання (у когось); he who likes Б. dislikes paying той, хто любить у борг

bosh

[‘buzom]

про

шевця

або

кравця).

bot-fly [‘botflai] п обвід, remap. both [bou8] 1. pron indef. обидва, той i другий; they are Б. surgeons, Ь. of them are surgeons Bonn обидва хірурги; 2. adv, conj: Б. ... anh

IK: ye

Tak

ме

adele

knows b. English and French він знає як англійську, так i французьку MOBY. bother [‘boda] 1. п турбота, клопіт; 2. о 1) надокучати; 2) непокоіти(ся); хвилювати(ся), турбувати-

(ся); don’t b.! не турбуйтесь! botheration [,bode’reifn] 1. п турбота (див. roc bother); 2.int яка досада! bothersome [’bodasam] adj надокучливий;

неспокійний.

bott [bot] п кишковий глист (у коней та інших тварин). bottle I [’botl] 1. п 1) пляшка; флакон; бутель, сулія; hot-water Б. мед. грілка; 2) ріждк (для немовлят);

to bring

up

оп

the

b. sxro-

дувати дитину сбскою; to know smb. from his Б. пр знати когбсь з раннього дитинства (з пелюшок); 3) винб; to be fond ої the Б. полюбляти вйпити; заглядати в чар-

ку;

to

flee

from

the

Б.

уникати

спиртних Handi; over а Б. за пляшкою вина; to take to the Б. запия-

bot чити, black

почати пйти; 4) тех. опока; | bottomry [‘botamri] п mop. бодмербя, b. амер. отрута; 2. о 1) збепозичка під заклад судна або ван-

рігати

у пронео

2)

sl. спіймати

на гарячому; b. off розливати в пляшки; b. up стримувати, приховувати

(образу,

почуття).

bottle й [’botl] 1. п сніп, оберемок сіна; to look for a needle in а Б. of hay перен. шукати гблку в скирті сіна; займатися безнадійною справою; 2. о р'язати снопи. bottled [‘botld] adj закупорений; Б. cucumbers консервовані огірки. bottle-green [’batigri:n] adj темно-зелений,

пляшкового

bottle-holder

кольору.

[’botl,houlda]

п

1) об-

слуговуючий боксера (nid час матчу); 2) перен. помічник; прибічник, прихильник. bottle neck |"Бобіпек| n шийка пляшки.

bottle-neck прохід;

[‘botInek]

2) перен.

п

1)

вузьке

вузький

місце.

bottle-screw [/botlskru:] п штбпор. bottle-washer [‘botl,wofa] п 1) посудник,

що

миє

пляшки;

2) жарт.

службовець для дрібних доручень; head cook and b.-w. ірон. старший куховар i посудниця; і швець, i жнець, i на дуду rpeus.

bottom

[‘botem]

1. п 1) дно, днище;

низ, нижня частина (чогось); іо touch Б. торкнутися (до) дна; neрен. дійти до суті справи; 2) грунт; підстилаюча порода; 3) основа, підвалина, фундамент; 4) основа, суть, засада; to get (down) to (або at) the Б. ої докопатися, дійти до суті справи; good at (the) b. no суті добрий; 5) причина; to be at the b. of smth. бути справжньою причиною чогось; б) сидіння, сітка (стільця); 7) під, черінь; 8) підвбдна частина корабля; 9) судно (торговельне); 10) амер. низина, долина (річки); 11) тех. букса; 12) осад, поденки; 13) запас життєвих сил, витривалість; 14) attr. нижній, низький; останній; основний; Б. price крайня ціна; Б. rung нижній щабель (драбини); one’s b. dollar останній доблар, остання копійка; фраз. звор.: from the Б. ої the heart від щирого серця; to knock the Б. out an argument спростувати apryMéHT; розстрбіти плани; to stand оп one’s own Б. бути незалєжним; 2. о 1) будувати, заснбвувати, грунтувати(ся) (на-оп, upon; звич. pass.); 2) приробляти

дно;

3) діставати

дна;

вимі-

рювати глибину; 4) дізнатися чини; цілком зрозуміти,

bottom-land вина,

|"Боїгтівгепа)

заплава;

bottomless ний,

bow

82

bottommost нижчий.

призапла-

долина.

[‘botamlis]

невимірний;

сидіння (про незбагненний.

п

adj 1) бездон2)

що

стілець);

[‘botammoust]

не 3)

adj

має перен.

най-

тажу.

boudoir [‘bu:dwa:] фр. п будуар. bough [bau] п гілка, сук. bough-pot |"Бапрої| п 1) ваза, rdpщик для квітів; 2) букет квітів. bought [ba:t] "разі і р. р. від buy 1. bouillon [/bu:jay] фр. п бульйон, суп. boulder |"Рроцій»| п 1) валун; 2) галька, голиш. boulevard [‘bu:lva:] фр. п 1) бульвар; 2) амер. проспект. boulter |"Ббоціїо| п довга волосінь з кількома гачками, bounce [bauns] І. о 1) підстрибувати; відскакувати; ав. «козлити»; 2) хвалитися; 3) амер. sl. звільняти; 4) накидатися, налітати | (на-- at); 2. п 1) стрибок; глухий удар; відскок; 2) пружність; 3) хвастощі; перебільшення; 4) амер. sl. звіль-

нення. bouncer |"Рацп5а) п 1) хвалько, брехун; 2) хвастощі; брехня; фальш; 3) людина або річ великих рбзмірів; 4) той, хто підстрибує; sl. викидайло.

5) амер.

bouncing [‘baunsin| 1. adj 1) дужий, рослий, великий, гладкий; 2) хвалькуватий,

скбки bound

хвастливий;

літака

при

І [baund]

ниця,

межа;

bounds

2. п ав.

під-

посадці,

«козли».

1. п (звич.

pl) гра-

обмеження;

у межах;

to

put

within

(або

to

set) bounds покласти край (чомусь--1о); 2. о 1) обмежувати; 2) перен. стримувати; 3) межувати. bound II

[baund]

1. п

1) стрибок,

скік; 2) відскбк (м'яча); 3) поет. сильний удар серця; 2. о стрибати,

скакати;

відскакувати;

швидко

бігти,

bound ПІ [baund] 1. разі і р. р. від bind; 2. adj 1) зв'язаний, пов'язаний; 2) оправлений, в оправі; 3) зобов'язаний; змушений; обов'язковий,

неодмінний;

певний;

| am

пої

b. to go я мбжу He йти; he із Б. to let out the secret sooner or later рано чи пізно дасть секрет.

bound

IV [baund]

він і

обов'язково

BH-

adj 1) що прямує

(do — for); the ship is b. for Odesза пароплав прямує до Одєси; 2) готовий; призначений; the ship is b. to start tomorrow пароплав відчалює завтра. boundary [‘baundoari] п 1) границя, межа; кордбн; 2) attr. прикордонний. bounden [‘baundon] заст. р. р. від bind; in Б. duty з почуття обов'язку. bounder [‘baunda] п зі. невихована галаслива людина. boundless [‘baundlis] adj безмежний, bounteous [’bauntias] adj 1) щєдрий (про людей); 2) достатній, багатий,

рясний.

bountiful [“bauntiful] =bounteous. bounty [‘baunti] п 1) щедрість; 2) премія; 3) дар, щедрий дарунок. bouquet [’bukei] п 1) букбт (квітів); 2) букет, аромат (вина). bourbon [‘buaban] п амер. 1) реакціонер; 2) бурбон (сорт віскі з кукурудзи або пшениці). bourdon, bourdoun [‘buadn] п басо-

вйй регістр органа; басбва трубка волинки. bourgeois І [’buazwa:] фр. 1. п бурaya; 2. adj буржуазний. bourgeois II [ba:’dzois] п друк.

бор-

гес. bourgeoisie [buagwa:’zi:] фр. п буржуазія; petty Б. дрібна буржуазія.

bourn [buan] п струмок. bourn(e) [buen] п 1) межа;

2)

ме-

та; 3) поет. галузь, сфера. bourse [buas] фр. п паризька дова біржа bouse [bu:z] =booze. bout баці) п 1) раз; тур цях);

at

one

заходом,

b.

разом;

одним

махом;

фбн-

(у тан-

за this

одним b.

на

цей раз; 2) сутичка (y боротьбі і т. ін.); 3) запій; 4) приступ (хвороби, кашлю). bout II |Баці| п тех. сито, гробхот (тож bolt IV). bovine [‘bouvain] adj 1) бичачий; 2) перен. важкий, незграбний; тупий. bow I [bau] 1. о 1) кланятися; 9) гнути(ся), згинати(ся), загинати(ся); 3) підкорятися; 4) схилятися; 2.п поклін, уклін. bow II [bou] п 1) дуга; 2) лук; 3)

смичок;

4)

бант;

5)

райдуга,

весблка; 6) буд. арка. bow ШІ [bau] п ніс (корабля, жабля).

дири-

bow-compass(es) [‘bou,kAmpas(iz)] п (рі) кронциркуль, bowdlerize [/baudlaraiz] о викидати (з книжки

і т. ін.) все

небажане,

одібзне. bowel [‘bauel] п кишка, bowels [‘baualz] п рі 1) кишечник; нутрощі; 2) надра; 3) жаль, жалість;

лісним.

to

have

по

Ь. бути

безжа-

bower І [‘baua] п 1) альтанка; заст. будуар; 3) поет. житло.

bower

II

|"Баце)

якір; best Б. плехт

п

мор.

2)

становий

(правий);

small

Ь. лівий становий якір. bowery I |"Бацагі) adj обсаджений деревами, кущами; тінистий, тінявий, bowery II [‘bauari] п амер. хутір, ферма. bowie-knife [‘boui’naif] п амер. довгий мисливський ніж. bowk [bauk] п гірн. цебер (для підіймання вугілля). bow-knot [‘bounot] п бант. bowl I [boul] п 1) келих, кубок, чаша; the Б. бенкет, веселощі; the Йоміпе Ь. спиртні

напої;

2) чашка;

3) ва-

bow

83

за

(для

(ложки,

квітів);

4)

шальки

вагів,

заглиблення свічника

тощо); 5) тех. тйгель; резервуар. bowl II [boul] 1. п 1) куля; 2) рі гра в кулі; 3) р! діал. кеглі; 4) тех. ролик; блок; 2. о 1) грати в кулі; 2) котити (кулю, обруч); 3) котитися;

4)

спорт.

подавати

м'яч

(в

бейсболі); b. along іти, їхати або котитися швидко; b. off вийги з гри; Б. оці вйвести з ладу; Б. омег збити; перен. збентежити.

bowlder

{’boulda] =boulder.

bow-legged

[‘boulegd]

adj

кривоно-

гий. bowler [’boula] п котелок (капелюх); battle Ь. військ. sl. сталевий шолом. bowline [/boulin] п мор. булінь. bowling [‘boulin] п гра в кулі. bowling-alley [’boulin’eli] п 1) кегельбан; 2) =bowling-green. Бом/йпе-єгееп [‘boulingri:n] п майданчик для гри в кулі bowman | [’bouman} n стрілець (з лука).

bowman II [‘boumen] n мор. баковий греббць (найближчий до носа).

bowpot [’baupot] =bough-pot. bow-saw [‘bouso:] п лучкова пилка. bowse [bauz] о мор. вибирати, тягти (снасті). bowshot [’boufot] п дальність польдбту стріли. bowsprit |"Боцергії| п мор. бушприт. bow-string [/boustrin] п тятива; b.-s. girder буд. аркова (арочна) ферма.

bow-bow

[‘bau’wau]

гавкання, гавкіт; 2. int гав-гав!

box

І [boks]

1. п 2)

1) собаче

дит.

собака;

1. п 1) корббка;

ящик;

скриня; скринька (поштова тощо); 2) козли; 3) стійло; 4) театр. ложа;

5)

купе;

бокс;

маленька

кім-

натка або відділення з перегородкою; 6) тех. букса втулка; 7) тех. опока; Б. respirator корббка протигаза; 2. о 1) замикати, класти в Ящик або корббку; 2) подавати (документи) в суд

box Ш [boks] 1. п 1) удар; b. оп the ear ляпас; 2. о лакбм; боксувати. box III [boks] п бот. буксус, Ьохсаїї |"Бок5ка:Ї| п бокс, теляча шкіра. boxcar [/bokska:] по амер.

2) бокс; бити ку-

самшит. хромова товарний

вагон.

box-couch [‘boks’kautf] п тахта з ящиком (для постелі). boxer [/boksa] п боксер. boxing І |/БоКзід| п бокс. boxing II [’boksin] п 1) упаковка, пакування (в скринці); 2) фанера, матерійл для скриньок, футлярів і т. п. 3) тара, футляр.

boxing-gloves [‘boksingl4vz] п рі боксерські рукавички. box-keeper [‘boks,ki:pa] п театр. капельдйнер при ложах. box-office [‘boks,ofis] п театральна каса. 6*

box-seat

[’bokssi:t]

кбзлах;

box-up

п

2) місце

[/boksAp]

лад,

Ьга

1) сидіння

на

в ложі

п sl. плутанйна, ббз-

розгардіяш.

boxwood

[‘bokswud]

п буксус,

сам-

шит (тож його деревина). boy [boi] п 1) хлопець, хлбпчик; школяр; парубійко; молода людина;

син;

друже; Сході);

ту

Б., old

Б. розм.

брате,

2) бой (слуга-тубілець на 3) мор. Юнга; 4) sl. шам-

панське (the b.). boycott [’boikat] 1. о

бойкотувати;

2. п бойкот.

boyhood

|"Боіпиі) п бтроцтво, цькі роки. boyish [‘boiif] adj хлоп'ячий; вий. boyishness

[‘boiifnis]

п

boy scout [‘boi’skaut| brabble [‘braebl] заст. тися, сваритися

сперечання, brace

[breis]

зувати;

п бойскаут. І. о спереча-

1)

2.n

сварка. 1. о 1) скріпляти, 2)

підпора;

зв'я-

зміцнювати

підбадьорювати;

oneself up зібратися бадьборитися, взяти п

жва-

хлоп'яцтво.

через дрібниці;

підпирати;

(нерви); 2.

юна-

to

Б.

з силами, підсебе в руки; зв'язок;

скріпа;

скоба; 2) пара (особл. дичини); а b. of pheasants пара фазанів; 3) фігурна дужка; 4) pl підтяжки; 5) мор. брас, браси. bracelet [/breislit] п 1) браслет; 2)рі розм. наручники.

Ьгасег

[‘breiso]

п

2) нарукавник;

1) бандаж,

пбяс;

3) скріплення,

ско-

ба; 4) зміцнюючий

засіб;

жарт.

sl.

оковита, живиця. bracing [‘breisin] 1. adj підбадьорюючий, зміцнювальний, зміцнюючий; 2. п кріплення, чалка; стояк.

Ьгаск [brek] (у тканині;

зв'язбк;

рбз-

І. п 1) брак, дефект TH перен.); 2) сортувибракову-

bracket [/braekit] 1. п 1) дужка;2) підставка, підпірка; кронштєйн, консбль; бра; 3) газовий ріжок; 2. 0 1) брати в дужки; 2) згадувати, ставити пбруч (з кимсь, з чимсь); 3) військ. захопити у «вилку» (при стрільбі). brackish [‘brekif] adj солонуватий (про воду).

[brakt] п бот. приквіток. [breed] п штифтик, цвях

без

п шило. brae [brei] п стрімкий (крутий) берег ріки; схил горба. | й brag [breg] 1. о хвалитися, хвас(of, about);

2) хвастун,

2. п

хвалько;

п

1)

для

шнурок;

п

тасьма;

1) мор.

прибирання

2)

гітов

коса

(снасть

парусів);

2)

путо

для сбкола. braille [breil] п шрифт Брайля (для сліпих). brain [brein] І. п 1) мозок; disease of the Б. захворювання мозку; 2) розум, глузд; 3) рі розм. розумові здібності; to cudgel (або (о puzzle, to beat) one’s brains сушити собі мозок,

ламати

собі

голову;

to have

smth. оп the Б. палко захдплюватися чимсь; to turn smb.’s Б. запаморочити комусь голову; 2. и розгрощити, розбити голову. Бгаїп-їає [‘breinfeg] n нервбве виснаження; перевтома мозку. brain fever [‘brein’li:va] п 1) запалення мозку; 2) хворбба, ускладнена мозковими Явищами. brainless [/breinlis] adj безглуздий, дурний. brain-pan [‘brein,paen] п черепнд коробка. brain-sick

[‘’breinsik]

adj

ний, причинний. brain-storm | |/Бгеіпзіо:т| розм. буйний припадок;

потрясіння. brain-tunic [/brein’tju:nik] оболонка. brain wave [‘breinweiv] лйва ідбя; думка, що яла).

brainy

[‘breini]

мовитий;

п амер. душевне

п мозкова

п розм. щасосінйла (ося-

adj амер.

тямущий;

божевіль-

розм.

тя-

дотепний;

ро-

braird

[bread] І. п перші ростки (паростки), сходи; 2. о схбдити (про траву, посіви). Ьгаїзе [breiz] 1. о тушкувати (м'ясо); 2. п тушковане м'ясо. brake | [breik] п бот. орляк. brake II [breik] п гущавина, чагарник. brake III [breik] І. п 1) м'ялка, тіпалка, терниця (для льону); 2) тістомішалка; 3) велика борона; 2. v 1) м'яти, тіпати (льон); 2) місити (тісто); 3) розбивати грудки (60роного). brake ІМ [breik] гальмувати.

brake

голбвки bradaw! [‘breedo:l]

тати

2.

(волосся). brail [breil]

зумний.

вання; 2. о сортувати; вати (товари).

bract brad

brahmin [‘bra:min] п брамін. braid [breid] 1. о 1) заплітати (косу); 2) обшивати тасьмою, шнурKOM; 3) тех. обмдбтувати (провід);

1) хвастощі;

3. adj 1) заст.

сміливий, хорббрий; 2) заст. хвастливий; 3) амер. першокласний.

Ьгаррагі [‘braegot] п хвалько. braggery [‘bregari] п хвастощі. brahma(pootra) [,bra:ma(‘pu:tra)] брама(путра) (порода курей).

У

1. п

[breik] =break

brake action вання.

гальмо;

[‘breik,ekfn|

n rex.

brakesman

п

біля

[‘breiksmoan] гальма;

2) зал.

1)

[‘breikvaen]

п

гальробіт-

гальмовий

кондуктор; 3) гірн. машиніст ної підіймальної машини

brake-van

9

п гальму-

brakeband [’breikbaend] мова стрічка. ник

2.

Ll.

шахт-

гальмовий

вагон.

п

braky [‘breiki] adj зарбслий ником або папороттю.

чагар-

bra

bramble

[‘braembl]

лп

бот.

ожина

(кущ). bramble-berry [‘breemblberi] п бот. ожина. brambly [/brembli] adj зарбслий ожиною. bran [bran] n висівки. brancard [’brenked] п підстилка для коня.

branch [bra:ntf]

1. п 1) гілка; 2) ra-

лузь; а b. of industry галузь промисловості; 3) військ. рід військ або служби; 4) філіал, філія, від-

ділення; 5) рукав (ріки); б) відгалуження (дороги); 7) відріг (гірського пасма); 8) лінія (споріднення); 9) тех. трійник; відвід; 10) attr. філіальний, допоміжний;

Ь. establishment, Б. office філіальне відділення, філіал; 11) attr. що відгалужується, бічний, Ь. line залізнична вітка;

боковий; Б. track

MaHeBpOBa колія; b. pipe Tex. рубок; 2. о розгалужуватися; ширятися;

Б. away,

патроз-

Б. forth, Б. off,

Ь. оці відгалужуватися, відходити. branchia, branchiae [‘braeykia, "Ргегр‘kii:] п рі зоол. зябра. branchial [‘braenkial] =branchiate. branchiate [/breenkieit] adj зябровий; зябровидний. ЬгапсПіез5 [‘bra:ntflis] adj 1) без сучків, без rimdx; 2) без відгалужень (про дорогу, трубопровід тощо). branchy

[‘bra:ntfi]

adj

1) гіллястий;

2) розгалужений. brand [brand] 1. по 1) головешка; 2) розпбчене залізо; 3) випалене клеймо, тавро; фабричне клеймо, фабрична марка; 4) перен. клеймо, тавро (печать) ганьби; 5) гатунок, сорт,

якість;

ої the

best

Б. найви-

щої марки; 6) бот. сажка, зона; 7) поет. меч; факел; 2. о 1) випалювати клеймо, клеймити, таврувати; it is branded on my memory це врізалось мені в пам'ять; 2) перен. клеймйти, ганьбити; таврувати. brandish [/braendif] о махати, розмахувати (мечем, палкою).

brandling

|"Ргепадїу)

черв'як;

2)

діал.

п

brandy

[‘brendi]

напій),

1) дощовий

молодий

brand-new [‘brzend’nju:] кий, як нова копійка.

лосось.

adj новісінь-

п бренді

(міцний

коньяк.

bran-new [/breen’nju:) =brand-new. brant [brant] =brent(-goose). brash I [bref] 1. п купа уламків; 2. adj 1) крихкий, ламкий; 2) розм. зухвалий,

зарозумілий,

нахабний.

brash I] [bres] п 1) печія; згага; кисла відрижка; 2) легкий приступ нудбти;

brass

bre

84

3) раптова

[bra:s]

злива.

1. п 1) латунь,

мідь; red, Б. томпак

жовта

(сплав); 2)мід-

на меморіальна дошка; 3) розм. грбші; 4) розм. безсорбмність, зухвалість; 5) тех. вкладиш; 6) (the

b.)

духові

інструменти,

«мідь»;

double іп Б. амер. sl. а) що грає на MBOX духових інструментах; б) що заробляє в двох місцях; в) здібний, різносторбнній; 2. adj мідний, латунний; b. plate мідна

ддщечка

на

дверях;

фраз.

звор:

I don’t care а Б. farthing мені бай-

дуже,

наплювати;

to come

(або

to

get) down to (the) b. tacks (або nails) добратися до суті справи; to part Б. rags with smb. мор. sl. розірвати дружбу з кимсь.

brassard

[bree’sa:d]

в'язка. brass band оркестр.

brass

hat

[‘bra:s’het]

штабний

brassiére

п нарукавна

{‘bra:s’beend] офіцер;

[‘braesiea]

по-

п духовий

п

військ.

високий

stl.

чин.

фр. п біостгаль-

тер, ліфчик.

brass knuckles [‘bra:s’naklz] п рі кастєт. brass works [‘bra:swa:ks] п мідеплаBHJIbHHH завод. brassy [’bra:si] 1. adj 1) мідний; латунний; 2) безсоромний; 3) металевий, металічний (про звук); 2. п ключка з мідним наконечником (у

гольфі). brat

[brat]

п

1)

знев.

хлопчисько,

дівчисько; шийбеник; 2) гірн. топкий шар вугілля, змішаного з пірйтом. brattice [’bratis] п гірн. перемичка, вентиляційна перегородка; вентиляційний щит (у шахтах); костро-

ве кріплення. brattle [‘breetl]

1. п гуркіт, тупіт; 2. о гуркотіти, тупотіти. bravado [bra’va:dou] п хвастощі, бравада, удавана хоробрість brave [breiv] 1. adj 1) хорббрий, сміливий;

2)

чудовий,

прекрасний;

3) заст. пишний, нарядний; 2. v 1) безстрашно зустрічати; to Б. the danger безстрашно йти назустріч небезпеці; 2) бравірувати; кидати виклик;

to Б. it оці

визивно. bravery [/breivari] мужність,

п

повбдити

1)

сміливість;

себе

хоробрість, 2)

пишнота;

нарядність; показна розкіш. bravo І [/bra:’vou] італ. п банди, найманий убивця. bravo II |"рга:'уои| італ. int браво! brawl [bro:l] 1. п 1) галаслива сварка; ня;

вуличний скандал; 2. о 1) сваритися,

2) дзюрчанкричати, га-

ласувати; 2) дзюрчати, дзюркотіти. brawler [‘bro:la] п крикун; скандаліст. brawn [bro:n] п 1) м'язи; мускульна сила; 2) свинина просблена або консервована. brawny |"рго:пі) adj мускулистий, дужий.

bray І [brei] о товкти. bray I [brei] 1. о ревти, (тою про осла); приємний звук.

2. п крик

кричати осла;

не-

brayer [‘breia] п крикун, горлань. braze [breiz] о 1) бронзувати; 2) робити твердим; 3) зварювати, спаювати. brazen |"Бгеігп) 1. adj 1) мідний; брбизовий; 2) безсорбмний; 2. 0: Б. out повбдитися

безсорбмно,

зухвало.

brazen-faced [’breiznfeist] adj зухвалий, нахабний, безсорбмний.

brazier

[‘breizja]

2) мідник. brazil |"Ьгееггії)

п

1)

п мін.

чедан,

пірит.

ський;

2. п бразілець.

Brazilian

[bra’ziljan]

жарбвня;

сірчаний

кол-

1. adj бразіль-

brazing |"Ьгеігір) n 1) паяння на твердбму припої; 2) atir.: Б. spelter тех. твердий припій. breach [bri:tf] 1. 2 1) пролом, отвір, бреш; 2) розрив (стосунків); біжність, незгода, сварка; to

the Б. покласти рушення

край

(закону,

чварам;

po3heal

3) по-

зобов'язання);

Б.

of faith зрада; Б. of justice несправедливість; Б. of order порушення регламенту; b. of the peace порушення громадського спокої; Б. of

prison

втеча

з тіорми;

Б. ої ргімі-

lege порушення прав парламенту; Ь. ої рготізе порушення (недодержання) обіцянки (особл. щодо од-

руження); without а

4) перерва, інтервал; Б. of continuity безпе-

рервно; 5) мор. хвилі, що ваються об корабель; clean ля, що знбсить щогли і т. рабля; clear Б. хвиля, що чується через судно, не

розби Б. хвіїп. з ко-

перекорозбив-

шись; to stand іп the Б. військ. прийняти на себе головипйй удар (тж перен.); 2. с 1) пробивати, проломлювати (отвір, бреш); 2) вискочити з водії (про кита). bread [bred] 1. п 1) хліб; перен.

шматбк хліба, засоби до іспування; фраз. звор.: daily b. хліб насущний; to make one’s Б. заробляти на життя; Б. and butter хліб з маслом, бутерброд; to have one’s

b. buttered for life бути матеріальнс забезпеченим на все життя; Б. buttered оп both sides добробут, повна забезпеченість; to know on which side one’s Б. is buttered 3naTH що до чого, бути сббі на умі; 2) їжа; фраз. звор.: Б. and cheese проста (скудна) їжа; all b. is пої baked іп one oven люди різні бувають; to break Б. with smb. користуватися

|чиєюсь

гостинністю;

to eat the Б. of affliction скуштувати

лиха;

half

a loaf

is better

than

по Б. присл. на безриб'ї і рак риба; 2. о обкачувати в сухарях, панірувати. bread-and-butter [’bredand’bata] adj 1) дитячий, юний юнацький; b.-a.-b. miss

дівчинка

повсяхденний, letter лист, в вдячність

шкільного

віку;

2)

прозаїчний; b.-a.-b. якому висловлюють

за гостинність.

Ьге

85

bread-and-buttery adj юний,

молодий.

[‘bredand’batari]

bread-basket [/bred,ba:skit] п шик для хліба; 2) головний вий

район;

3) sl. шлунок.

bread-crumb ний

("ргедкгат)

м'якуш;

bread-line

1) козерно-

2)

безробітних

за

1) хліб-

рі хлібні

|"ргедіаїп)|

могою. bread-stuffs

п

п

амер.

крихти.

черга

добродійною

[’bredstafs]

допо-

п рі 1) 3ép-

HO; 2) борошно. breadth [bred] п 1) ширина; 2) полбтнище; 3) широта; широчінь (кругозору, поглядів); широкий рбзмах; to а hair’s Б. точнісінько. breadthways [’bredOweiz] adv у ширину, завширшки.

breadthwise ways. bread-ticket картка.

[’bred@waiz]

=

[‘bred,tikit]

bread-winner

breadth-

n

[’bred,wina]

п

розкблина,

щілина;

2)

слові;

пбхибка;

to make

ве

зниження

цін;

9)

Б. іп

the

діал.

шанс, про-

day is breaking, day breaks розвидняється; 14) перериватися, зриватися, ламатися (про голос); 15) привчати

(до --

to);

б)

встрявати,

іп

вмі-

шуватися; b. Off а) відламувати; б) припиняти (розмову, знайом-

ство); Б. out a) виламувати; 6) втекти (з тюрми тощо); в) вибухнути, пожежу, рватися;

спалахнути (про війну, епідемію); Б. through проБ. up а) розбивати на куски); б) слабнути; в) розходитися (про компанію, збори тощо); г) закриватися (на канікули); д) розпускати (учнів на канікули); е) розформдвувати; є) мінятися (про погоду); b. with порвати 3 кимсь (стосунки); фраз. звор.: to

b. the back

(або the neck) of smth.

амер.

мінь надії; 2. о (past broke; р.р. Ьгокеп) 1) ламати(ся); розбивати(ся); шрвати(ся); розривати (ся); руйнувати(ся); зламувати; 2) розсіюватися, розхбдитися, розступатися; 3) переривати, припиняти (сон, мовчання, подорож); 4) розпечатувати (лист); відтикати, відкупбрювати (пляшку, бочку); 5) poзоряти(ся); 6) розмінювати (гроші); 7) зламати (опір, волю); 8) ослабити, підірвати (сили, здоров'я); 9) прокладати (дорогу, шлях); 10) ослабнути; 11) пориваTH (стосунки); 12) порушувати (обіцянку, закон, правило); 13):

дресирувати;

об'їжджувати (коня); 16) ляти(ся); відучувати(ся)

вдиратися;

Ь.

fresh (або new) ground а) піднімати (розбрювати) цілину; б) про-

велика

clouds

а)

занедужати;

дуже важкЄє; to Б. а butterfly оп the wheel стріляти по горобцях з

a bad

(чогось); 10) розм.

можливість;

вирватися (з — from);

году-

b. а) зробити побмилку, схибити; б) збанкрутувати; 8) амер. panto-

кількість

здордв'я,

хлібна

розкол, розрив (стосунків); to таke а b. with smb. порвати з кимсь стосунки; 3) прорив; 4) mepépsa, пдуза; 5): b. ої day світанок; by the b. ої the day на світанку; 6) тел. тире-крапки; 7) помилка на

втекти,

тити

b. down а) зламати (опір); б) втра-

a) знищити, згубити щось; б) зламати Onip чогось; здолати щось

вальник (сім'ї). break І [breik] 1. n 1) отвір; тріщина,

away

Ьге

позбав(від --

ої); 17) розжалувати; 18) скресати (про кригу, річку); 19) проривати (про нарив); 20) вириватися, зриватися; a cry broke from his lips крик зірвався з йогб вуст; 21) побивати (рекорд); 22) ел. переривати (струм); вимикати; розмикати (ланцюг); 23) текст. м'яти, тіпати, терти; 24) повідомляти, переказувати (новину); розкривати (таємницю); з прийм. і присл.: Б

гармати;

to

b.

кладати нові нову справу, (в чомусь);

the

ground,

шляхи, робити

to

Б.

розпочинати перші кроки

to b. loose

а) вирива-

тися на вблю; б) зірватися з цепу; to Б. even залишитися при своїх

(у грі);

хто

who

ламає,

breaks,

той

pays

і платить;

присл.

заварйли

кашу, Tenép довддиться Їсти. break II [breik] п" відкритий екіпаж з двома

поздбвжніми

breakable

[’breikabl]

крихкий; 2. п (посуд тощо).

breakage

pl ламкі

[‘breikid3]

аварія;

2)

лавами.

1. adj

п

ком.

ламкий,

предмети

1)

поломка,

компенсація

або

знижка за лом чи зіпсбваний крам; 3) поламані речі; 4) текст. обривання HHTOK; 5) гірн. відбій, відбивання

(породи).

break-down

знесйилення;

ний,

швидкий

п

2)

1) цілко-

падіння;

3)

розвал; 4) тех. полбм механізму; аварія; 5) шумтанець;

6)

ел.

про-

бій (діелектрика); 7) військ. проpis; 8) attr.: b.-d. gang аварійна команда.

breaker

I [‘breika]

п 1) той, хто ла-

має, розбиває; 2) порушник (закону і т. ін.); 3) гірн. відбійник; 4) бурун; 5) тех. дробарка; б) ел. вимикач; перерйвник; 7) текст. м'ялка, тіпалка; 8) гідр. льодоріз; бик (моста); breakers ahead! перен. попбреду небезпека!, бережись!

breaker

чонок,

breakfast

II [/breika]

breaking

(iorekiseey

бранка

злам;

3) амер.

грунту;

5) прорив

ставання;

1.

сніданок;

[‘breikin]

ломка;

шіння;

п невеликий

барильце.

(ранкбвий)

п

2)

по

перший

1) ломка; дроблення,

4)

6)

Б. ої July

бо-

2. о снідати.

піднімання

греблі;

бій,

удар

покри-

цілини;

хвиль;

початок,

початок

на-

лип-

відбивання;

9)

8) гірн. від-

текст.

тіпання;

10) attr.: Б. point мех. гранична напруга; b. strength тех. міцність на розрив; Б. test проба на злам. breakneck [‘breiknek] adj небезпечний; карколомний; at Б. pace (або speed) стрімголов, прожодбгом, з карколбомною швидкістю. Ьгеакзіопе [‘breikstoun] п щебінь, щебінка.

break-through [‘breik’6ru:] п військ. прорив. break-up ("Бгеїк'лр) п 1) розвал, posруха, розпад; 2) звільнення; пуск (школярів на канікули); пинення (занять, роботи).

pd3при-

breakwater [/breik,wo:ta] п хвилеріз; мол. bream I [bri:m] п іхт. лящ. bream II [bri:m] о обчищати (підводну частину корабля). breast [{brest] І. п І) груди; 2) грудна залоза; 3) сбвість, душа; to make a clean Б. of it щиро признатися (у чомусь), сказати всю правду; 4) гірн. камера, вибій; 2. о стати грудьми (проти чогось), чинити дпір. breast-band [’brestbend] п ued, наPHTHHKH. breastbone [’brestboun] п грудна кістка, грудина. breast-high [‘brest/hai] adj що доходить до грудей; занурений no rpyди. breast-pin [‘brestpin] п шпилька для галстука. breastplate [’brestpleit] п 1) нагрудник; 2) нагрудний знак. breast-stroke [‘breststrouk] п спорт. брас (стиль плавання).

breastwork носний breath

[‘breikdaun]

вите

розруха, машини,

ня; 7) ел. розмикання;

[‘brestwa:k]

п військ.

на-

бруствер.

|рге8|

п

1) дихання;

подих;

to Бе out of Б. задихатися; to bate (або to catch, to hold) one’s Б. затамувати подих; to take Б. перевести дух, передихнути, віддихатися; to draw Ь. дихати; жити; to draw one’s last b. спустити дух,

померти; на

short

ої Б. що

задишку;

below

страждає

(або

under)

one’s Б. тихо, пошепки; to get а Б. ої air подихати свіжим повітрям; 2) життя; 3) подув, повівання; 4) attr. фон. b. consonant глухий приголосний;

(або breathe вести хати;

фраз.

to spend)

тер, кидати

[bri:d]

звор.:

to waste

Ь. говорити

слова

о

на

ві-

дарбмно.

1)

дихати;

пере-

дух, передихнути; b. іп вдиb. оці видихати; to Б. again,

to b. freely вільно зітхнути; to Б. one’s last спустити дух, померти; 2) жити, існувати; 3) дати передихнути (або віддихатися); 4) приємно пахнути; 5) легенько повівати (про вітер); 6) говорити, вимовляти (тихо); not to Б. а word не MOBHTH ні слова, не сказати

bre

bri

86

жодного слова, тримати в таємниці; 7) виражати (щось); дихати чимсь (про обличчя тощо).

breather

[/bri:da]

п

1) жива

істота;

2) респіратор (протигаза); 3) тех. сапун (двигуна); 4) розм. тренування дихання; 5) коротка передишка.

breathing

[‘bri:din|

1.

п

1) дихання,

віддих, подих; 2) подув; 3) фон. живий придих; 2. adj (неначе) (про статую

breathing

тощо).

mask

[/bri:dinma:sk] п про-

тигаз.

breathing-space дишка.

breathless ний,

що

[‘bri:dinspeis]

[‘breGlis]

adj

захеканий;

не дише;

2)

3) що

дих; Б. attention 4) безвітряний;

п пере-

1) задихабездиханний,

затамував

напружена

по-

увага;

нерухомий (про повітря, воду тощо). bred [bred] 1. разі і р.р. від breed 1; 2. adj: in the bone природжений. breech ГЬгі1Г| п військ. казенна частина (гармати; тж Б. епа).

Ьгеесн-Ьіоск

[bri:t{blok]

п

військ.

затвор (гармати). breeches [/britfiz] п рі штани, бриджі; Б. рагі чоловіча роль, виконувана актрисою; to wear the Б. а) тримати чоловіка

під каблуком,

командувати чоловіком; б) мати чоловічий характер (про жінку). breech-sight [‘bri:tfsait] п військ. приціл. breed [bri:d] 1. о (past і р.р. bred) 1) порбджувати; to Б. dissensions породжувати незгоду; 2) вивобдити; орозвбдити (худобу, птицю і т. д.); 3) викбхувати, вигодовувати; 4) висиджувати (пташенят); 2. п 1) порбда;

плбм'я;

3) покоління. breeder [/bri:da] п с.-г. 2) тварйнник; cattle sheep Б. вівчар. breeding Were) n 1) (тварин); cattle |Б. sheep Б. вівчарство; 2) 3)

breeze

вихованість,

1 [bri:z]

пил;

п

гарні

2) виводок;

1) плідник; Б. скотар; розведення скотарство; виховання; манери.

кам'яновугільний

штиб.

breeze II [bri:z] п сліпень, гедзь. breeze ПІ [bri:z] 1. п 1) легкий вітрЄць, бриз; мор. вітер; 2) розм. галас,

лайка,

чутка;

2. о 1) віяти,

сварка;

3)

новина,

продувати;

(напр.

м

а);

2)

папське

іст.

бреве

ан

brevet [‘brevit] 1. п 1) грамота; 2) військ. патент на підвищення в чині із залишенням попереднього окладу; 3) ав. пілбтське свідоцтво; 2. о підвищувати в чині із залишенням .попереднього окладу. breviary [‘britvjari] п 1) скорочений виклад, конслект; церк. требник.

скордбчення;

2)

brevier |Бге'міо| п друк. петит. brevity [‘breviti] п корбткість, стислість. brew [bru:] о 1) варйти (пиво); 2) змішувати, готувати заварювати (чай); 3)

(пунш); затівати

(сварку і т. Ay 4) назрівати; насуватися (про події, грозу); drink as you have brewed присл. що посієш, те й збереш. Ьгемаєє [‘bru: і43) п 1) варіння (пива тощо);

2) вариво.

Ьгемег |"Рги: a п пивовар, броварник. Ьгемегу [/bruari|] п пивоварний завод, броварня.

brewing 2)

Ьгіаг

[‘bru:in]

мор.

п

пивоваріння;

скупчення

грозових

хмар.

[‘braia] -Бгіег | i Il.

bribable [{/braibabl] adj підкупний. bribe [braib] І. п хабар, підкуп; 2. v nigkynatu; давати хабар. briber [/braibo] п той, хто дає хабарі. bribery [‘braibari] п хабарництво. bribetaker [/braib,teika] п хабарник. bric-a-brac [‘brikabrek] фр. п старовинні

речі;

старий

мотлох;

дріб-

нички. brick [brik] 1. п 1) цеглина; клінкер; 2) брусок (мила); плитка (чаю тощо); box of bricks дитячі кубики; 3) розм. дббрий хлопець, молодець;

сус, like

to drop

а Б. зробити

припуститися bricks,

like

ляп-

нетактовності; а

Ь.

енергійно,

охбче; like а cat оп hot bricks як на розпеченому вугіллі; to make bricks without straw бібл. робити щось, не маючи потрібного матеріалу; затівати безнадійну справу; 2. о класти цбглу; обличковувати, мостити цеглою; Б. іп, Б. up закладати цеглою; 3. adj цегельний; цегляний; to run one’s head against

a Б. wall перен. пробивати лобом стіну, добиватися (або домагатися)

неможливого.

про-

brick-bat |"Ьгікрегі| п уламок цеглини. brick-field |"Бгікії 14) п цегбльний заBOM, цегельня.

brent(-goose) |"ргепі("ри:5)) п орн. чорна казарка. brethren (|"Бгедгіп)| п (pl від brother) братія, браття (по професії тощо); побратими. breve [bri:v] п 1) друк. значок короткості над KOpOTKHM голосним

brick-kiln [/brikkiln] п піч для випалювання цегли. brick-layer (|"Ргік/еіг) п муляр. brickwork |"ргікмо:К| п 1) цегляна кладка; 2) рі цегельний завод. brickyard [‘brikja:d] п цегельня. bridal [‘braid]] п весілля; весільний банкет; 2. adj весільний.

2) амер.

промчати;

влітати

ти

(про вітер).

breezy

[‘bri:zi]

холддний;

(кудись); швидко

Б. up дужчати, 2)

adj

міцніша-

1) свіжий,

жвавий,

весблий.

bride [braid] п наречена, молода. bridecake ("РгаїдКкеїк| п весільний пиріг, коровай. bridegroom [‘braidgrum] п наречений, молодий.

bridesmaid

[’braidzmeid]

п

дружка

лп

боярин,

(нареченої).

bridesman дружко

[/braidzman] (нареченого).

Ьгійемеїї (|"Бгаїдмої| п виправний дім, тюрма. bridge [brid3] 1. п 1) міст, місток; b. ої boats, pontoon Б. понтбнний, плашкбутний міст; gold (або silver) Ь. перен. відступу; raft 2) мор.

шлях до почесного Б. наплавний міст;

капітанський

місток;

3) пе-

ренісся; 4) кобйлка (скрипки, гітари і т. ін.); 5) поріг топки;6) ел. паралельне з'єднання, шунт; 2. 0

1) з'єднувати мостом; навобдити міст; будувати міст; перекривати; 2) перен. переборювати (долати) перешкдди, виходити із скрутного становища; to Б. over the difficulties переборбти труднощі; to Б. а gap ліквідувати розрив. bridge II [brid3] п бридж (карточна гра). bridge-head |"ргідзпед) п військ. передмостове укріплення, (передмостовий) плацдарм, передмостова позиція. bridle [‘braidl] 1. п вуздечка, повід (тою перен.); to give а horse the Б. (по)пустити поводй; перен. дати повну волю; 2. о 1) загнуздувати; 2)

перен.

приборкувати,

стримува-

ти; b. up задаватися, задерти нбса. bridle-hand [‘braidlhend] п ліва рука вершника. Ьгійе-раїно [’braidlpa:6] п гірська стежка (для в'ючних тварин). Ьгідіе-геіп [/braidlrein] п повід. brief [bri:f] 1. adj корбткий, стислий; in Б. коротко, словах; 2. п

стисло, в небагатьбх 1) звбдення, підсу-

мок,

резюме; 2) юр. корбткий виклад справи, складений для оборбнця; to have plenty cf briefs мати велику практику (про адвоката); 3) ав. інструкція, що дається льбтчику перед бойовим вильотом; Завого); резюмувати, складати короткий виклад; 2) доручати (адвокатові)

ведення

справи

в

суді;

3) ав. інструктувати льотчиків пбред бойовим вильотом. brief-bag bri: fbeeg] п чемоданчик. Ьгіеї-са5е (|"Фгі: Їкеії5| п ручний чемоданчик; портфбль. briefing [’bri:fig] п інструктаж (короткий, стислий).

briefless

[‘bri:flis]

adj

що

не

практики (про адвоката). briefly [‘bri:fli] adv коротко,

ло. Ьгієїпез5 | ("ргі:їпі5)

п

має стис-

корбткість,

стислість. brier 1 [’braia] п 1) бот. ерика, круп-

bri

87

ний

верес;

2)

люлька,

зроблена

з

кбреня вересу. brier I [‘braia] п шипшина. briery |"Ргаїагі| adj колючий. brig [brig] (скор. eid brigantine)

п

1) бриг, двощоглове судно; 2) амер. приміщення для арештованих на

військовому кораблі. brigade [bri’geid] 1. п 2)

команда,

команда;

3)

загін;

1)

бригадний;

Major начальник штабу 2. v формувати бригаду.

brigadier

бригада;

fire b. пожбжна

attr.

[,briga’dia]

Б.

бригади;

п 1) бригадир;

2) бригадний генерал; 3) командир бригади. brigand [’brigand] п розбійник, бандит. brigandage [‘brigandid3] п розбій, бандитизм. brigantine |"Ргієопіаїп| п бригантина (легке двощоглове судно). bright [brait] 1. adj 1) світлий, ясний; яскравий, блискучий; b. соlours яскраві кольори; 2) прозбрий; 3)

здібний,

кмітливий,

4) весблий,

жвавий;

тямущий;

to look on the

b. side (of things) оптимістично дивитися Ha щось; honour Б. розм. слбво

чбсті;

2. adv

яскраво;

бли-

скуче.

brighten

[/braitn]

о 1) прояснятися;

2) кращати (про що); 3) чистити, давати блиску.

brightness

перспективи полірувати,

[bril]

дини

п

яскравість,

п іхт.

ромб

і т. д.

[‘briljans]

равість;

2)

brilliancy

(риба

п 1) блиск,

перен.

з ро-

[/briljant]

яск-

пишнота.

[‘briljansi]

яскравість.

brilliant

п

блискучість,

1. adj 1) блиску-

чий; виблискуючий; яскравий; 2) видатний; 2. п 1) брильянт, діамант; 2) друк. діамант (дрібний шрифт).

brim

[brim]

(капелюха);

1. п

1) край;

2. о

2) криси

наповнювати (ся)

по вінця; b. over переливатися через вінця (тж перен.). по Ьгітіці [‘brimful] adj пбвний вінця, повний вщерть. brimmer [/brima] п повна чдра, келих. brimstone [/brimstan] п заст. сірка. brindle [‘brindl] п строкатість, плямистість; смугастість. Ьгіпфед [‘brindld] adj строкатий, плямистий; смугастий. у brine [brain] 1. п 1) морська вода; 2) поет. окейн, MOpe; 3) розсіл; ропа; 4) поет. сльбзи; banquet of Ь. гіркі

сльбзи;

about кати;

а) здійснювати; б) виклиto b. about one’s ears на-

кликати жувати

на себе; b. down а) зни(ціни); 6) принйжувати;

to Б. down the house викликати гучні бплески; Б. forth родити, noроджувати; b. forward висувати (пропозиції); b. іп а) вводити; б) давати, приносити (прибутки); Ь. into: to Б. into play привбдити в дію; b. out a) висловлювати (думку і т. д.); опубліковувати; Б. to: to Б. to life привести до притомності; Б. under підкоряти; Б. up виховувати, вигодовувати; фраз. звор.: to Б. an action against smb. юр. порушувати справу проти KOrocb; іо Б. to bear influence ckoристатися з чийогось впливу; to Б. іо

book

притягти

ності;

to Б. up

вати;

to b. home

до

відповідаль-

to date

модернізу-

to переконати

ко-

гось у чомусь; to Б. to light вийяснити, з'ясувати. bringing up [‘brinin’Ap] п вихбвування, вигодовування. brink [brink] п 1) край (кручі, безодні); оп the Б. ої the grave на краю могили; 2) берег (звич. стрімкий, крутий). briny [’braini] ай) солоний, солонуватий; the Б. depths морська гли-

2. о

солити;

3acd-

лювати. brine рії [/brainpit] п солеварня. bring [brip] v (past і р.р. brought) 1) принбсити, привбдити; привозити; 2) призвбдити; 3) доводити

половині

brisk [brisk] жвавлений;

(на

бритт; 2) поет. британець, англієць; North В. шотландець. brittle [/britl] adj крихкий, ламкий.

broach [broutf] 1. п 1) рожен; 2) тех. розвертка; свердел; peli6dn; протяжка; 3) шпиль церкви; 2. й 1) просвердлювати; протикати, проколювати; 2) розпочати, відіткнути (бочку); 3) оголосити; почати обговорювати

subject щось);

(питання);

brisket |"Бгізкії) п грудинка. bristle [/brisl] 1. п щетина; to set up one’s bristles наїжитися, визвіритися; розсердитися; 2. о 1) наїжуватися, ставати дибом; 2) cépдитися;

to

b. with

difficulties

ста-

новити багато труднощів; to Б. with quotations рясніти цитатами. bristly ЦГЬгізії) adj щетйнистий; жорсткий; колючий.

Britannia

[bri’teenja]

британія

(тж

п поет.

Велико-

уособлення

Велико-

британії у вигляді жіночої фігури на монетах і т. п.). : Britannic [bri’teenik] adj OpuTanський (в дипломатичному титулі короля або царюючої королеви).

Ьгійсізт

[‘britisizm]

по

англіцйзм;

ідібма, типбва для англійців, але не вживана у США. British {/britif] 1. adj (велико)британський;

корбтка

англійський;

військова

В.

рі

збірн.

В.

шинель; англійці,

warm

2.

п:

бри-

Britisher танець,

[’britifa] англієць.

п амер.

розм.

бри-

b.

а

тісувати

(камінь).

broad [bro:d] І. adj 1) ширбкий; 2) простбрий; 3) широдкий, вільний; терпимий;

4) ясний;

in Б. day-

light серед білого дня, Б. hint зрозумілий натяк; b. Scotch різкий шотландський акцент; 5) загальний, у загальних рисах, 6) грубий, непристойний; 7) фон. відкритий (звук); 8) головний, основний; it is as Б. as it is long те на те й

вихддить;

хоч

верть-круть,

хоч

круть-верть; 2. adv 1) широко; 2) вільно, відкрито; 3) цілком; Б. awake

зовсім

різким стина

прокинувшись;

акцентом; (спини,

4)

3. п ширбдка

3

ча-

спинки).

broad arrow [‘bro:d’aerou] п британське урядове клеймо. broad-brim [‘bra:dbrim] л 1) капеквакер. broad-brimmed broadcast

крисами;

кидати

крйсами

(насіння

рювати;

2) розм.

[{‘bro:dbrimd] (про

("рго:4Кка:5ї|

3)

adj

з

капелюх).

1. о

тощо);

1) роз2)

передавати

по

поши-

радіо;

2. adj 1) посіяний, розкиданий; 2) радіомобвний; Б. appeal звернення

по

радіо;

broadcaster диктор. broadcasting передача, ція.

3. n=broadcasting.

[’bra:dka:sta]

п

[‘bro:dka:stin]

п радіо-

амер.

радіомбвлення,

трансля-

broadcloth [‘bra:dklo6} п 1) тонкі чорне cyKHO подвійної ширини; 2) бавовняна тканина з ворсом. broaden [’bro:dn] о розширювати (ся). broad-gauge [‘bro:dgeid3] 1. п зал. ширбка колія; 2. adj 1) ширококолійний; 2) широких поглядів. broadly (|"Бго:Чії| adv широко і т. д. (див. broad 1.); Б. speaking загаJOM кажучи; у загальних рисах.

broadminded

[’bro:d’maindid]

що має ширдкі ким кругоздром.

broadness

погляди,

[‘bro:dnis]

п

adj той,

з ширдб-

грубість

(у

мові, жарті).

broad-pennant [‘bro:d,penant] п мор. брейд-вймпел. broadsheet [/bra:dfi:t] п великий аркуш паперу з друкованим текстом з одного

танці.

to

порушити питання (про відкрити дискусію; 4) об-

ширбкими

вікна).

І. adj 1) жвавий, пометкий, моторний; 2)

свіжий (про вітер); 3) пінистий, шипучий (про напої); 2. о пожвавлювати(ся) (звич. Б. up); Б. about швидко рухатися.

(the

britishism [’britifizm] =briticism. Briton [‘britn] по 1) стародавній

люх з ширбдкими

briquette [bri’ket] п брикет. brise-bise [‘bri:z’bi:z] п завіска нижній

камбалових).

brilliance

(до — to); 4) примушувати, перекбнувати; 3 прийм. і присл.: Б.

бина.

|"Ргаїпі5)

блиск; здібність, кмітливість (див. bright 1).

brill

тона-

bro

боку;

листівка;

плакат.

broadside [‘bra:dsaid] п 1) борт (корабля); 2) гармати одного бор-

рги

88

bro

ту; бортовий залп; 3) перен. град лайки, докорів і т. п.; to give smb. а

b.

накйнутися

на

кбгось;

= broadsheet. broadsword |"рго:452:4) broadways

4)-

банальність;

п палаш. адо вшир,

наочна

завширшки, впоперек. broadwise [/bro:dwaiz] =broadways. brocade [bra’keid] п парча. brocaded [bra’keidid] adj парчбвий. brochure [‘broufjua] п брошура. brock [brok] п 3002. борсук. brocket [’brokit] п дворічний олень. brogue | [broug] п грубий черевик. brogue II [broug] п провінціальний (особл. ірландський) акцент. broidery [‘broidari] =embroidery. broil І [broil] п шум, галас, сварка. broil If [broil] 1. о 1) смажити(ся), жарити(ся) (на вогні); 2) розм. пекти (ся) на сбнці; 3) перен. го-

ріти, переживати; to Б. with impatience палати з нетерпіння; 2. п 1) жар; 2) смажене (жарене) м'ясо. broiler | [/broila] п задирака, призвідник чвар. broiler ПП [’braila] п дуже жаркий день. broke [brouk] 1. past від break І, 2; 2. adj 1) збораний; 2) зруйнований, розбрений; to be Б. розм. бути po30peHHM. broken [’broukn] 1. р.р. від break І, 2. adj 1) розбитий; Б. stone щебінь; 2)

ку);

порушений

3)

(про

закон,

зруйнований;

4)

обіцян-

розоре-

ний; що розорився; 5) ламаний (про мову); 6) переривчастий, урйивчастий (про голос, сон, сміх); 7) нестійкий, перемінний (про погоду); 8) об'їжджений (про коня); фраз. звор.: Б. bread, Б. meat за-

лишки, ррєштки їжі; Б. ground а) пересічена місцевість; б) збрана земля; b. spirits сум, смуток; Б. топеу дрібні гроші; numbers мат. дроби; b. tea спитий чай; Б. water розбурхане мбре. Ьгокеп-ЬеПіей [‘broukn’belid] adj що хворіє на грижу.

broken-down § [/broukn’daun]

adj 1) надірваний, розхитаний (про здоров'я, силу); 2) розбрений; зруйнований;

аварії;

3) поламаний;

4) тех.

broken-hearted

bromide [‘broumaid] п 1) хім. бромід, сполука брому; 2) pl снотворне; 3) перен. стереотипна фраза,

що

спрацьбваний.

[/broukn’ha:tid]

зазнав

adj

убитий горем; з розбитим серцем. brokenly [‘broukanli] adv 1) уривчасто; 2) судорожно. broker [‘brouka] п 1) маклер, комісіонер; 2) оцінювач; 3) ocd6a, що продає описане майно. brokerage [‘broukaridz] п 1) маклерство; 2) комісійна винагорода. broking [‘broukin] п маклерство, посередництво. brolly [/broli] п sl. (скор. від umbrella) 1) 30HTHK; парасблька; 2) парашут; 3) attr.: b. hop стрибок з парашутом.

bromine

4) банальна

[‘broumi:n]

п хім.

bronchi, bronchia [’bronkai, п pl анат. бронхи.

bronchial ний. bronchitis

bronco

[‘bronkousi:l]

[/bronkou]

п

кий кінь.

bronze

[[bronz]

ін.).

‘broykioa]

п мед.

зоб.

напівди-

1) бронза;

2)

вироби з бронзи; 2. adj бронзовий; 3. о 1) бронзувати; 2) загоряти на сбнці. bronzed [bronzd] adj загорілий, 3aсмаглий. brooch |Бгоції) п брбшка. brood [bru:d] 1. п 1) виводок; 2) купа, зграя;

2. о 1) сидіти

2) думати

(особл.

оп, upon, over); хмари тощо).

на

яйцях;

невесело;

про--

3)

нависати

(про

Ьгоодег [’bru:da] п 1) людйна, що постійно заглиблена в думки (звич. сумні); 2) брудер (апарат для вирощування кубаторі).

курчат,

виведених в ін-

brood-hen [/bru:dhen] n квдчка. brood-mare [‘bru:dmea] п племінна кобила.

broody ("Бги:4і) п (rae Б. hen) квбчка. brook | [bruk] о терпіти, знбсити (в заперечних

реченнях);

it brooks

по delay це не терпить зволікання. brook II [bruk] п струмок. brooklet |"ргикій) п струмочок. broom [brum] 1. п 1) (звич. [bru:m] бот. рокитник; 2) мітла, віник; 2.0 мести, підмітати. broom-stick [/brumstik] п мітлище. broth

[bro6].n

м'ясний

відвар,

юшка,

бульйбн; chicken b. курячий бульйон; Scotch b. перловий суп.

brothel brother

[’bro6l] п дім розпусти. |"Рглбе)| п (рі brothers, див.

roc brethren) (по спілці);

1) брат; 2) товариш колега; співбрат, по-

братим; b. german рідний брат; Ь. in arms товариш по зброї; half Ь. брат тільки по батькові або по матері; 3) земляк.

brotherhood

[’bradahud]

п

1)

бра-

терство; 2) братні, дружні взаємини (стосунки); 3) люди однієї професії; 4) амер. профспілка (особл. залізничників).

brother-in-law

|"Бглдагіпіо:)

поет.

личчя;

бром.

амер.

1. п

2)

людина.

"|УбгодКі»г|) adj бронхіальз [bron’kaitis] п бронхіт.

bronchocele

brow І [brau] п 1) брова; to knit the brows нахмуритися; насупитися;

п

(рі

brothers-in-law) брат жінки; чоловік сестри; зять; шурин; свояк; дівер. brotherly [‘bradali] 1. adj братерський, братній; 2. adv по-братньому, по-братерському. brougham [/bru:om] п 1) невелика закрита двомісна карбта (однокінна); 2) амер. брбгем (тип кузова автомобіля). brought [bro:t] разі і р. р. від bring.

лоб,

вйгляд;

чоло;

3)

вираз

4) виступ

об-

(скелі та

brow II [brau] п мор. сходні, MOcTHK. brow-ague [’brau,eigju:] п мігрень. browbeat [/braubi:t] о залякувати; поводитися згбрда, пихато. brown [braun] adj 1) коричневий; бурий; b. coal буре вугілля; 2) смуглявий;

загорілий,

засмаглий;

3) карий (про очі); фраз. звор.: Ь. bread чобрний хліб; хліб з невисіяного борошна; Б. study похмурі, невесблі думки; Б. ware череп'яний посуд.

brownie | [’brauni] п тип фотографічної камери. brownie II [‘brauni] п домовий, доMOBHK.

browning [‘braunin] п браунінг. browse [brauz] 1. о 1) об'їдати, общипувати листя; 2) пастися, скубти (траву); 2. п 1) молоді пагони;

2)

общийпування

молодих

Bruin [/bru:in] п Мишко ведмедя у фольклорі).

bruise

[bru:z]

1. по

пагонів.

(прізвисько

синяк,

синець;

гуля; 2. о 1) забивати(ся); набити синЄць; 2) товкти; Б. along скакати, мчати стрімголов.

bruiser

[/bru:za] п 1) 6opéub, боксер;

2) прилад для шліфування оптичного скла. bruit [bru:t] заст. 1. п чутка, поголбска; 2. о розпускати (поширювати) чутки; it is bruited about (або abroad) that ходять чутки, що (ніби). brumal |"рги:таї) adj зимбвий. brume [bru:m] п туман, дймка, імла; випар. brumous [’bru:mas| adj імлистий, ту-

манний.

brunch [brantf] по розм. один сніданок (що заміняє перший і другий сніданок, тобто breakfast and lunch).

brunette [bru:’net] п брюнетка. brunt [brant] п 1) головний удар; атака; to bear the Б. витримувати головний удар (ворога); 2) криза. brush [bras] 1. п 1) щітка; 2) пензель; 3) заст. амер. чагарник, кущі; 4) хвіст (особл. лисиці); 5) садно; 6) перен. сутичка; 2. v 1) чистити щіткою; 2) зачісувати (волосся); 3) зачіпати мимохідь; Б.

aside

позбутися,

відмітати; б)

перен.

що). brush-off

b.

мовлення,

чагарник;

а)

п амер.

неприйняття

[‘brafwud] 2) хвброст,

Б. away

чистити(ся);

поновлювати

[’brAfof]

brushwood

усунути;

up

(знання

то-

розм.

від-

залицяння.

п

1) зарость,

сушняк, хмиз.

brushy [‘brasi] adj 1) схожий на щітку; щетйнистий, кущуватий; 2) грубий, шорсткий; 3) вкритий заростями, чагарником. brusque [brusk] 1. adj різкий, безце-

Ьги

89

ремонний;

грубий,

повбдитися

3

брутальний;

KHMCb

2.0

брутально,

грубо.

brut [bru:t] adj сухий (про вино). brutal [’bru:tl] adj 1) брутальний; *%KopcTOKHi;

2) розм.

огидний,

гид-

кий. brutality (bru:’teeliti] п брутальність; жорстодкість. brutalize [’bru:talaiz] о 1) доводити до звіроподібного стану (до сказу); робити жорстбким; 2) дохбдити до звіроподібного стану; робитися жорстбким (лютим); 3) повбдитися жорстоко.

brute

[bru:t]

1. adj 1) грубий;

тва-

ринний; сласний, хтивий; 2) жорстбкий; 3) нерозумний, безглуздий; 2. п 1) тварина; 2) жорстока, брутальна або дурна і тупоголова людина; «тварюка»; 3) перен. the brutes грубі, тваринні інстинкти. brutish [‘bru:tif] adj 1) грубий; звірячий; ій хтйвий; 3) тупоголовий. bryology [brai/oladzi] п бріологія, наука про мохи.

Brythonic

|Ьгі/бопік)

1. adj бретон-

ський; 2. п бретонська мова. bubble [‘babl] 1. n булька, бульбашка; пузир; 2. о 1) братися бульбашками, кипіти; 2) бити джерелбм; 3) заст. дурити. bubbler [‘babla] п 1) фонтанчик, з якого б'є струмбчок питної води; 2) заст. шахрай, дурисвіт. bubbly [‘babli] 1. adj 1) іскристий (про вино); 2) пухирчастий (про скло); 2. п розм. шампанське; а glass of (the) Б. склянка шампан-

ського. bubbly-jock [’bablidgok] п індик; розм. хвалько,

що

надувся,

як

bubo [/bju:bou] п мед. буббн. bubonic [bju:’bonik] adj мед. ний.

buccaneer

[,baka’nia]

індик.

бубон-

1. п пірат; 2.0

займатися морським розбоєм. buck I [bAk] 1. п 1) самець (оленя, антилопи, зайця, кролика); 2) амер.

sl. дблар; 2. о ставати катися;

виявляти (ся).

дибки; бри-

Б. up розм.

розворушитися,

енбргію;

підбадьорювати-

buckПО [bak]

1. п амер.

козли

для

пилйння дров; 2. v 1) розпилювати (дерева) на колоди; 2) дробити

и

yoy). WH

лужити, бзчині.

bucket

[bak]

1. п хім.

золити,

|/Блкії)

прати

луг;

2. о

в лужному

1. n 1) відро; цебер;

2) черпак, ківш (землечерпалки тощо); грейфер; 3) підйомна кліть, колиска; 4) поршень насоса; to the b. звільняти з po6dtu; to

ive kick

the b. вмерти, дуба дати; 2. о 1) черпати; 2) гнати коня з усієї

сйли; 3) нести, скакати, басувати (про коня); 4) спорт. погано вес-

лувати. ; buck-eye |"БлЛКаї) п кінський

; каштан.

bui

buck-horn [’bakho:n] п оленячий ріг (як матеріал для виробів). bucking |"Блкід| п 1) луження (білизни); 2) роздрібнення (руди). Ьискізп [‘bakif] adj франтівський, фатуватий. buckle |"БлКІ| 1. п 1) пряжка; 2) тех. хомутик,

скоба,

стяжка;

3)

згин,

прогин (вертикальний); 2. v 1) 3aстібати пряжку; 2) гнути, згинати, вигинати; 3) згинатися (від тягаря); 4) братися енергійно до справи. buckler |"БлКі»| 1. п 1) невеликий круглий щит; 2) перен. захист, прикриття; 2. о захищати; заслоняти, заступати.

buckram |"БАКготі| 1. п 1) клейбнка, церата; 2) терен. манірність, неприродність; 2. adj манірний.

bucksaw

[‘bakso:]

п лучкбва

пилка.

buck-shot [‘bakfot] п великий дріб, картеч. buckskin [‘bakskin] п 1) оленяча шкіра; 2) рі штани з олбнячої шкіри. buckthorn (|"Блкдо:п) п бот. крушина, жостір. bucktooth (|"Блкіш:8| п 1) зуб, що стирчить; 2) оленячий зуб.

buckwheat

[‘bakwi:t]

2) attr. гречаний.

bucolic ний;

[bju:’kolik]

2) окарт.

n

1)

adj

1)

гречка;

буколіч-

сільський.

bud [bad] 1. п 1) брунька; 2) бутон; пуп'янок; іп Б. у стадії брунькування; to пір in the b. знищити у зародку; 2. о 1) пускати бруньки, паростки; розпукуватися, 2)бот. прищеплювати вічком, окулірувати, очкувати; 3) розвиватися; 4) бот. розмнбжуватися бруньками. Buddha [‘buda] п Будда.

buddhism

[‘budizm] п буддизм.

buddhistic [bu’distik] adj буддійський. budding [‘badin] 1. adj 1) що posпукується, розвивається (про бруньку тощо); 2) що подає надію, багатообіцяючий; 2. п окулірбвка, очкування. buddy [‘bAdi] n амер. розм. приятель; Ь. seat коляска мотоцикла.

budge І [bad3] о (у заперечних реченнях) 1) ворушитися, ворухнутися; 2) зсунути з місця. budge II [bad3] п овчина, овеча шкура. budget [/badzit] п 1) бюджет; фінансовий коштбрис; 2) запас; а Б.

of news ббзліч новин; 3) заст. тбр-

ба, сумка (i все, що в ній міститься). ДА [/badgitari] adj бюджетний. buff [baf] 1. п 1) буйволова шкіра; товста волбва шкіра; 2) шкіра люо

дини;

in

Б.

голяка,

гольцем;

«в

чому мати народила»; to strip to the b. роздягти дбгола; 3) бурожовтий кблір; кблір буйволової шкіри; 2. о 1) полірувати (шкіря-

ним кругом); 2) приглушувати (пом'якшувати) удари (поштовхн).

buffalo [‘bafalou] п (рі buffaloes) 1) буйвол; американський біздбн; 2) танк-амфібія.

buffer [’bafa] п 1) тех. буфер; амортизатор, демпфер; attr.: Б. disk зал. буферна

тарілка;

2) пол.

буферна

держава (тж b. State); 3) глушитель; 4) військ. гальмо відкоту; фраз. звор. old Б. знев. дідуган, старий шкарбан. buffet І [‘bafit] 1. п 1) ляпас; 2) удар (рукою; Toc перен.); 2. о 1) завдавати удари; бити кулаком; 2) борбтися (з хвилями, труднощами); 3) дати ляпаса.

buffet

Il n

1)

[‘pafit]

буфет

(для

посуду); 2) [‘bufei] буфетний прилавок; буфбт; attr.: Б. car вагбнресторан. buffi [‘bufi] п рі від buffo. buifo [‘bufou] 1. п (pl buffi) комічний актор (в опері, на естраді); 2. adj комічний.

buffoon

[ba’fu:n]

1. п блазень,

фіг-

ляр; штукар; 2. adj блазенський. Ьиїїоопегу [ba’fu:nari] п блазенство; буфонада. bug [bag] п 1) клоп; блощиця (тж bed-b.); 2) амер. комаха, жук, жуYOK

(особл.

невеликиції);

big Б. пе-

рен. важна персбна, велика цяця, велике цабб; 3) амер. розм. технічний дефект; 4) sl. безумна ідбя; божевілля; to go bugs збожеволіти,

bugaboo [‘bagabu:] п страхбвище, страхопуд, опудало. bugbear [’bagbea] =bugaboo. buggy I [‘bagi] п 1) легкий двомісний

екіпаж;

кабріолет;

2) малень-

ка вагонетка.

buggy II [‘bagi] що цями. bughouse [/baghaus] будинок

для

кишить амер.

блощизі.

божевільних;

1. п

2.

adj

ненормальний, божевільний. bug-hunter [’baghanta] п розм. жарт. збирач жучків. bugle І [’bju:gl] 1. п труба, сурма, горн, сигнальний (мисливський) ріжок; 2. о сурмити.

bugle II [/bju:gl] п повзуча, молодило.

бот.

живучка

bugler [‘bju:gla] п горніст, сурмач. bugles [‘bju:glz] n pl стеклярус; бісер. buglet [/bju:glit] п велосипедний piжок. buh! [bu:l] п меблі стилю «буль» (з інкрустацією

з бронзи,

черепахи i т. ін.). build [bild) 1. о (past, І)будувати; рювати; 3)

панциря

р. р. built)

споруджувати; вийти (гнізда);

2)ство4) за-

снбвувати; Б. оп покладатися, розрахбвувати на; Б. up зводити, будувати;

така

I ат

людина;

пої

b. that

2. п

стиль;

3)

утвбрення

текст.

way

я не

1) форма,

струкція;

2)

будова

конTina;

(починка).

builder

[‘bilda]

вЄльник;

муляр.

building

дівля; вання,

2)

п

1) будівник;

підрядчик;

[/bildin]

п

3)

будітесляр;

1) будинок,

бу-

будбва, споруда; 2) будубудівництво; 3) attr. буді-

вельний; вельник;

b. engineer інженєр-будіБ. yard будівельний май-

данчик. building-society | |"Біїдідзо,заігії| |п житлобудівна кооперація. built [bilt] past і р. р. від build 1.

built-in [‘bilt’in] adj вбудований (в стіну тощо). bulb [balb] 1. п 1) бот. цибулина; головка; 2)анат. луковиця; 3)архт. маківка, баня; 4) кулька (термометра); 5) кблба електричної лампи; 6) балон; посудина; пляшечка;

7) опуклість; 2. о у формі цибулини.

bulbaceous

[bal’beifas]

розширюватися

adj 1) цибу-

линний; цибулеподібний; лий, опуклий.

2) випук-

bulbous [“bAlbas] =bulbaceous. Bulgarian [bal’gearion] 1. п 1) болгарин; болгарка; 2) болгарська мова; 2. adj болгарський. bulge [bald3] 1. п 1) випуклість, опуклість;

Б. ої а сигуе

опуклість

кривої (лінії); 2) мор. протимінна приробка; attr.: ship корабель з протимінними прирббками; 3) гірн. роздув (жили); 4) (the Б.) амер. sl. перевага; to have the Б. оп smb. мати перевагу над кимсь; 5) розм. підіймання

цін; 2. о 1) випинатися,

виступати; 2) деформуватися; 3) набивати (лантух, гаманець). bulging [’baldzin] adj 1) набряклий, розбухлий; опуклий; 2) вийпнутий; відкопйлений;

вирячений;

Б.

eyes

вирячені (банькаті) Oui. bulgy [‘bAldzi] =bulging.

bulk

[balk]

І. п 1) об'єм;

місткість;

2) великі розміри; велика кількість; 3) маса, товща; більша час-

тина

чогбсь;

tion

основна

the Б. of the populaмаса

насблення;

to

sell іп Б. продавати гуртом; 4) вантаж (судна); to break Б. починати

розвантаження; 5) atir.: Б. cargo насипний або наливний вантаж; 6) корпус (будівлі тощо); 2. v 1)

bun

90

bui

здаватися

великим,

поважним;

2) встановлювати вагу (вантажу); 3) зсипативкупу; нагромаджувати. bulkhead |"рлікНед) п 1) перегородка (на судні); перемичка (в шахті); 2) дах над прибудовою; 3) прибудбва; 4) рундук, ларьдк, кібск. bulky [‘balki] adj великий, об'ємистий; громіздкий; важкий. bull І [bul] п 1) бугай, бик, буйвол (тж самець кита, слона, алігатора та інших великих тварин); 2) (В.) астр. Телець (сузір'я і знак зодіаку).

bull П [bui] п (папська) булла. bull II [bul] п явне безглуздя, перечність.

cy-

bull-calf [/bul’ka:f] п 1) бичок; простак. bulldog [‘buldog] п 1) бульдог;

bulldose, bulldoze [/buldouz] о 1) розбивати великі грудки; 2) вирівнювати грунт; 3) амер. розм. залякувати, шантажувати; погрожувати; примушувати погрозами. bulldozer [‘bul,douza] п бульдозер. bulldozerman [’bul,douzoman] п бульдозерист.

bullet [‘bulit) п 1) куля (рушниці тощо), ядрб; every Б. has its billet

bullet-head

дблі

[/bulithed]

не

п

втечеш;

ня праць випускати

bullet-proof

3) періодичне

видан-

вченого товариства; бюлетені.

[‘bulitpru:f]

пробивний.

bullfight [‘bulfait] п bullfinch [’bulfintf] п 2) густий живопліт bullhead [‘bulhed] п

adj

2.0

кулене-

бій биків. 1) орн. снігур; з ровом. 1) ixr. бабець-

головач; 2) орн. сйвка; 3) дурень, бовдур, йолоп. bullion [‘buljan] п зблото або срібло в зливках. bullock |"РиїзК) п віл. bull’s-eye [/bulzai] п 1) кругле (слуxoBé) вікно; 2) збільшувальне скло; 3) ліхтар із збільшувальним склом; 4) мор. ілюмінатор; 5) яблучко (мішені); to hit (або make, to score) the b.-e. влучити в ціль; 6) цукерки драже. bulltrout [/bultraut] п іхт. кумжа, лосось-таймень. bully 1 [/buli] 1. п 1) задирака, причепа; хвалько; 2) хуліган; а Б. is always a coward присл. хуліган завжди боягуз; 3) сутенер; 2. о задиратися, чіплятися; залякувати.

bully ПП [‘buli] adj амер. розм. першорядний, чудбвий; Б. for you! молодець!, браво! bully beef [’bulibi:f] п м'ясні консерви. bullyrag [/bulireg] о 1) грубо жартувати; 2) лаяти. bulrush [‘bulras] п комиш, очерет; OCHTHAK. bulwark [‘bulwak] 2)

бастібн;

ня;

3)

1. п 1) мол;

оплот;

pl мор.

вал;

захист;

тверди-

фальшборт;

2.

о

1) укріпляти валом; 2) бути твердинею. bum [bam] І. п 1) груб. зад; 2) амер. розм.

ледар,

нероба,

2. adj 1) нечесний; 2)

поганий,

ледарювати, жити

чужим

тинЯтися кобштом.

шалапут;

вартий

низької

якості;

без

ганьби; 3.

судовий

рократизм, дрібночиновницьке чван-

ство. bumble-puppy [’bambl,papi] п погана гра (у віст, теніс і т. ін.).

bummer ГЬлте| п амер. лбєдар, нероба. bump |Блтр) 1. п 1) сутичка; глухий удар; 2) Omyx; гуля; 3) вигин, опуклість; 4) розм. здібність; Б. ої locality здатність орієнтуватися на місцбвості; 2. и 1) ударяти(ся), стукати(ся); 2) штовхати, підштовхувати; 3) амер. військ. sl. обстрілювати;

1) людина

з круглою головбю; 2) амер. уперта людина. bulletin [‘bulitin] 1. п 1) бюлетень;

2) зведення;

п

bum-bailiff пристав.

bumble [’bambl] =beadle. bumble-bee [‘bamblbi:] п джміль. bumbledom [‘bumbldam] п розм. бю-

перен. уперта, наполбглива людина; 3) педель (в старих англійських університетах); 4) розм. револьвер; 5) розм. люлька.

присл. від своєї 2) грузило.

(/bam,beilif]

2) 2)

UV

Aina;

3.

adv

том. bumper [‘bampa] вінця келих; 2) амортизатор; 3) кий; Б. crop, Б. урожай. bumpkin [’bampkin] отесана)

зненацька,

рап-

п 1) повний по амер. зал. буфер; attr. дуже велиharvest небувалий

людина,

п незграбна

(не-

мужлай.

bumptious (‘bampfas] adj розм. самовпевнений, пихатий. bumpy ("Блтрі) adj вибдістий, нерівний (про дорогу). bun I [ban] п 1) здббна булочка з ізюмом; 2) пучок, вузол (волосся); 3) с.г. костриця кондплі; фраз. звор.: to take the Б. розм. одержати приз, зайняти перше місце; ії takes the b. розм. це перевищує все;

це

неймовірно;

вихилити

чарці,

to get

[‘bankou]

по

а Б. on

випити трохи. bun II [ban] п пестлива назва білки, кролика в казках. bunch [bantf] 1. п 1) в'язка, пучок, жмуток, пачка (чогось однорідного); Б. ої keys в'язка ключів; Б, of grapes гроно винограду; Б. of fives sl. п'ятірня; рука, кулак; 2) розм. група, компанія; he is the best ої the b. кращий з них; 3) амер. чеpega рогатої худбби; 2. о 1) утворювати пучки, грона; 2) збивати(ся) в купу. bunchy [‘bantsi] adj 1) вийпуклий; 2) горбатий; 3) що росте пучками або гронами; 4) геол. що нерівномірно залягає.

bunco

по

амер.

другій;

1. п одержан-

ня грошей обдурюванням когбсь; шахрайство; 2. р 1) виманювати (щось); 2) шахрувати в картах; 3) обдурювати. buncombe |"рлукот) =bunkum. bunco-steerer [’bankou,stiara] п амер. sl. шахрай, дурийсвіт; шулер.

bund

[band]

Японії

ля

та

1. п Китаї);

1) набережна 2) дамба;

(в Індії); 2. о захищати

ріки дамбою

bunder стань; вань.

[‘bAnda]

(в

rpéo-

берег

або насипом.

п англо-інд.

2) набережна;

1) при-

3) порт,

га-

bun

91

bundle

[’bandl]

1. п 1) клунок;

в'яз-

ка; Maka, пакунок; TIOK; 2) жмут, пучок; 3) пакет; 2. о: Ь. up зв'я-

зувати в клунок; збирати речі (néред від'їздом); b. away (або off) відсилати, спроваджувати; Б. out швидко піти геть, вискочити.

bung

[ban]

1. п

затичка,

чіп;

1) велика

2)

заст.

пробка,

трактирник;

3) sl. брехня; обдурювання; 2. о 1) затикати (тж b. up); 2) підбити (око у бійці); 3) b. off sl. тікати. bungalow

[‘bangalou]

n бунгало, од-

дане a будйнок з верандою. "Бипеіе [‘bangl] 1. о працювати невміло, робити абияк; псувати роботу;

2. п

милка,

1) погана

плутанина.

bungler

[‘bangla]

робота;

п поганий

лий) працівник, партач. bunk I [bank] 1. п койка тощо);

bunk

2. и амер.

ПО

[bayk]

втікати,

bunker

спати

si.

(в каюті на

щезати

амер.

[/bAnka]

(невмікойці.

п втеча;

зникати,

do a b.). bunk III [bank]

2) по-

2. 9

(Tac

to

sl.=bunkum.

1. п 1) мор.

вугіль-

на Яма на пароплаві, бункер; ash Ь. тех. зольник; 2) с.-г. силосна яма; 3) спорт. ямка (на полі для гольфа);

4)

військ.

схбвище,

блін-

даж з міцним покриттям або накатом; 5) attr. бункерний; Б. coal бункерне вугілля; 2. о 1) вантажити (ся) вугіллям, паливом; 2) спорт.

загнати

(м'яч)

у Ямку;

3) (звич.

р. р.) потрапити в скрутний стан. bunko |"БлодКоц|) =bunco. bunkum [/bankam] п базікання, показні фрази, пусті слова; to talk Ь. верзти нісенітницю; all that talk is Б. усі ці розмбви-- дурниці. bunky

[‘banki]

п

амер.

розм.

това-

риш по кімнаті, по ліжку; приятель, bunny Pe Il. pa І {bant] п мор. пузо (пару; 2) матня ли Dunst il [bant] 1. о ударяти; пхати, штовхати; бити, буцати; 2. п удар (головою, рогами); стусан, штовхан.

bunt II] [bant] п зона, сажка (хвороба злаків). bunting І ово п 1) матерія для прапорів; 2) збірн. ee 3) ae. зворбтний імельман; 4) mop. флагдук. bunting ПО |/Блпіїд| п орн. вівсянка.

buoy [boi] 1. п бакен, буй; віха; 2.0 1) ставити бакени; 2) підтримувати на поверхні; 3) перен. підтримувати (енергію, надію і т. д.). buoyancy [‘boiensi] п 1) плавучість; здатність триматися на поверхні води;

2)

перен.

весблий

настрій,

життєрадісність, енергія; підвищувальна тенденція жі).

3) ком. (на бір-

buoyant [‘boiant] adj 1) плавучий; здатний триматися на поверхні во-

ди;

2)

перен.

bur

життєрадісний,

ба-

дьорий. bur [ba:] п 1) бот. колючка, шип; 2) реп'ях; 3) людина, якої важко здихатися;

настирна

людина;

to

stick like а Б. причепитися, як реп'ях. burberry |"Бо:Богі) п 1) непромокальне пальто;

нина.

2)

непромокальна

тка-

burble [‘ba:bl] о розм. 1) розвддити теревені; 2) говорити швидко й

незрозуміло; бурмотіти. burbot [’ba:bat] п ixr. минь, миньдк. burden I [’ba:dn] 1. п 1) тягар; вага; 2) ноша; beast ої Б. в'ючна тварина; 3) мор. тоннаж (судна); 4) накладні витрати; 2. о 1) обтяжувати;

2) навантажувати.

burden

II [’ba:dn]

п

приспів,

френ; 2) тема; основна

pe-

думка, суть;

the Б. ої these remarks суть цих зауважень, burdensome [‘ba:dnsam] adj обтяжливий;

тяжкий;

burdock

прикрий.

|"РБо:4ок|

п бот. лопух; реп'ях. bureau [bjua’rou] n (рі bureaux, bureaus) 1) бюрб, контбрка; письMOBHH стіл; 2) амер. комод (3 дзеркалом); 3) KOHTOpa, бюро; відділ, управління, канцелярія; комітет. bureaucracy [bjuo’rokrasi] п 1)збірн. бюрократія; 2) бюрократизм, bureaucrat [/bjuaroukret] п бюрократ. bureaucratic [,bjuarou’kreetik] adj бюрократичний.

bureaux |Біцо'тоці) рі від bureau. burette [bjua’ret] п хім. бюретка. burg [ba:g] п амер. розм. місто. burgee [‘ba: дзі:) п mop. трикутний прапорець. burgeon [’ba:dzan] noer. 1. п бутон, пуп'янок; брунька; паросток; 2. 0 давати паростки, бруньки; розпускатися, розвиватися, розпукуватися. burgess [’ba:dgzis] п 1) міський житель; 2) іст. член парламенту від міста із самоврядуванням або від університету. burglar [‘ba:gla] п злодій-зломщик, громило. burglarious [bo’glearias] adj злодійський.

burglarize [‘ba:glaraiz] діжку із зломом.

о робити кра-

burglary

|"Бо:єЇзгі) п крадіжка із зломом. burial [‘beria!] п похорон. burial-ground |"Бегізісгацпа| п кладовище;

цвинтар.

місце поburial-place [‘berialpleis] ховання. burial-service |"Бегізі,загуів)| п заупо-

кійна

burier burin

служба.

[’beria] п могильник. [‘bjuarin] п різець

грабштихель.

burke 2)

[ba:k] заминати,

гравера, у

о

1) заст.

задушити;

затирати

(справу);

3) зривати (дебати, пропозицію); 4) забороняти (книгу) до випуску

в світ. burl Гг:1)

текст.

1. п вузлик на нит-

ці у тканині;

2. о очищати

нина;

ряднина;

сирову

тканину від вузликів. burlap [’ba:lep] п полотно, рядно,

полот-

мішковина,

рядюга. burlesque |Бо:1е5к)|

1. п пародія; карикатура; бурлеск; амер. фарс; 2. adj жартівливий, пародійний; 3. о пародіювати. burly [‘ba:li] adj 1) огрядний, дужий; 2) великий

і сильний.

Burman [’ba:man]=Burmese. Burmese [ba:’mi:z] п 1) бірманська MOBa; 2) бірманець; бірманка. burn I [ba:n] по шотл. струмок, ручай. burn Il [ba:n] 1. о (past і р. р. burnt) 1) горіти; палати; 2) палити, спалювати; 3) припікати; обпікати; 4) пригоряти; 5) загоряти; б) обпалювати(ся); випалювати (цеглу, глину); 2. п 1) дпік; 2) тавро; 3) випалювання.

burner [‘ba:na] п 1) rex. пальник, горілка; раз b. ved ріжок; 2) форсунка;

3) той, хто

спалює

щось.

burning [‘ba:nip] 1. п 1) горіння; 2)обпалювання; припікання; 2)гіря. розширення (шпурів) вибухами; 2. adj палаючий, гарячий; пекучий; запальний; Б. glass запаліювальне скло; Б. oil гас; Б. question пекуче

питання; Б. scent гарячий слід; Б. shame пекучий сбром; Б. bush бібл. неопалима shes burnish [’ba:nif] 1. о 1) чистити, полірувати; бровувіти (сталь); шліфувати (метал); 2) блищати; 2. п поліровка; блиск; шліфовка. burnisher [’ba:nifa] п 1) полірувальник; 2) інструмент для полірування. burnt [ba:nt] 1. разі і р. р. від burn II 1.; 2. adj палений, горілий, спалений, обгорілий; Б. раз cnpaцьбваний

газ;

fire присл.

Б. child

dreads

the

лякана

BopOHa

й куща

1. п

1) фон.

задньо-

боїться. burr I [ba:]

язйчна BUMOBa звука г (на півночі Англії), гаркавість; 2) шум, гуркіт

(машини тощо); 2. о фон. вимовляти г гаркаво; гаркавити. burr II [ba:]=bur. burr ШІ [ba:] п 1) трикутне долотб; 2) жорновий камінь: 3) вапняк; 4) точильний камінь, брусок; задирка, рубчик (на металі).

burr

IV

[ba:]

п астр.

вінець,

(навколо місяця, зірок).

burrock |"Бо:гок) п невелика або гребля на річці.

5)

вінчик

загата

burrow [‘ba:rou] 1. п 1) нора, хід; 2) червотбчина; 3) гірн. пуста порода; відвали; 2. о І) рити нору або хід; 2) ховатися в нору; жити в норі; З)ритися,

ках, архівах;

копатися (у книж-

часто b. into).

but

92

bur

burry

[‘ba:ri]

adj

колючий,

шереха-

тий. burst [ba:st] 1. о (разі і р. р. burst) 1) лопнути; розриватися; прориватися; вибухати; 2) висаджувати в повітря; розривати, розламувати; фраз. звор: to Б. into flame спалахнути, запалати; to b. into tears розплакатися; to Б. into laughter posemisituca; to Б. open розкриватися; лопнути; to Б. out вибухнути, спалахнути (про війну, епідемію і т. 0.); to Б. out crying (laughing)=to

b.

into

2. п 1) вибух; тбва поява.

tears

(laughter);

2) спалах;

3) рап-

burster [/ba:sta] п розривний bursting [‘ba:stig] 1. п 1)

заряд.

вибух, розрйв; 2) розтріскування; 2. adj розривний; Б. charge=burster.

burthen [‘ba:dn] поет. див. burden І ПАНІВ bury [‘beri] о 1) ховдти (мертвих); заривати

в

збмлю;

2)

ховати;

to

b. one’s hands іп one’s pockets засунути руки в кишені; to Б. oneself in books зарйтися (закопатися) у книжки. bus [bas] (скор. від omnibus і auto-

bus)

1. п 1) автббус;

бмнібус; 2)

мерційна діяльність; 4) торговельне підприємство, фірма; big Б. крупний капітал; 5) (вигідна) угода;

6)

обов'язок;

й one’s

Б. вважати

ком; you had мали підстав 7)

знев.

право;

своїм

to

make

обов'яз-

по Б. to do it ви не (права) це робити;

справа,

халепа,

пригода,

істбрія; І am sick ої the whole b. мені BCA ця "справа обридла; 8) театр.

дія;

гра;

міміка,

діалог); 9) attr. вий; the b. end

жести

(не

практичний, практичний,

ділонай-

більш важливий бік справи; b. hours години торгівлі або прийдбму. business II [‘biznis] п зайнятість; діловитість.

3) поспішати.

2) лисячий хвіст; 3) густє волосся (звич. Б. of hair); 2. о обсаджувати кущами.

busk І [bask] о мор. борознити, нишпорити, рискати (по морю). buskin [’baskin] п 1) котурн; 2) перен. трагбдія; to put on the buskins писати в трагедійному стилі. bust I [bast] n 1) бюст; погруддя;

вкладиш;

гільза,

bust Il [bast] 1. о 1) збанкрутувати;

запальна

втулка;

розм. пасажирський ти в автббусі.

bush

bush

I [buf]

ПО

1. п.

[bus]

1. п

літак; 2. v ixa-

1) кущ;

1) тех.

букса; 2.

uv

чагар;

втулка,

2) військ. вставляти

втулку. bushel І [‘buSl] о амер. перешивати чоловічий бдяг. bushel II [/bufl] п бушель (міра об'єму

сипких

Tia=8

галонів,

або

36,6 літра). bushing [‘bufin] п тех. (ізолююча) втулка, вкладиш. Bushman |"риїтап)| п 1) бушмен (народність у Африці); 2) (Ь.) мбшканець заростей (в Австралії). bush-whacker [‘buS,weka| п 1) амер. житель лісовбї пущі; 2) інструмент (різак) для розчищання чагарника, заростей. bushy [‘bufi] adj 1) вкритий чагарником; 2) густий (про брови, бороду і т. д.); 3) пушийстий (про лисячий хвіст тощо).

business

І |"Бігпіз) п 1) справа, діло,

заняття;

фраз.

звор.:

the Б. of the

day, the Б. of the meeting денний

(на

зборах,

порядок

засіданнях);

оп Б. у справі; man ої Б. а) ділова людина; б) агент, довірений;to mean Б. говорйти діло; не жартувати;

братися

до

udrocb

серйбзно;

go about your b.! геть звідси!; mind

your own b.! не ваше ділої; what is your Б. here? чого вам тут Tpé-

6a?; what Б. have you to...? що вас спонукало..?; 2) професія; 3) ко-

2) груди 2)

(жіночі).

запити,

загуляти;

2.

п

запій,

загул.

bustard [‘bastad] п орн. дрохва. buster [‘basta] п амер. sl. 1) щось незвичайне;

пиятика. bustle I [’basl]

2)

гулянка,

гульня,

1. о метушитися, поспіщати; 2. п метушня, сум'яття; 3. int жвавіше! bustle II [’bsl] п турнюр. bustling [‘baslin] 1. adj метушливий, галасливий; 2. п суєта. busy I [’bizi] 1. adj 1) діяльний; 34йнятий (чимсь-at, in, with); 2) зайнятий (не вільний); the line is Ь. лінія зайнята (про телефон, телеграф); Б. signal тел. сигнал «зайнято»; 3) пожвавлений, неспокійний; 4) метушлйвий, шумний (про місто); 2. v 1) давати комусь роботу;

I have

busied

them

for

the

whole day я дав їм роботу на цілий день; 2)refl. займатися (чимсь).

busy II [‘bizi] п sl. детектив, сйщик. busy-body [‘bizi,bodi] п 1) клопотун,

клопотуха; 2) людина, що любить втручатися не в своє діло. busyness |"Рігіпіз) п зайнятість; діловитість. but [bat (повна форма); bat (peдукована форма)) 1. conj 1) але, а,

однак,

come

не,

коли

mpoté;

I should

like

to

Б. I have no time я б хотів

б не;

як

не;

часу; Б. 2) якби

щоб

не;

he

would have fallen b. for те він упав би, якби не я; what could he

до Б. confess? що йому залишилось робити,

як

не

зізнатися?

I cannot

Ь. ... не мбжу не ...; І cannot Б. agree with you не мбжу не погодитися з вами; 2. adv тільки, лише; he read it b. once зін читав це

тільки moment

один

раз;

ми

бачили

we

saw

him

ford лише

Б. а одну

мить; he is Б. twelve years old йому тільки дванадцять рбків; Б. just тільки що; all Б. майже, ледве, мало

business-like [‘biznislaik] adj діловий, практичний; тбчний. business man [‘biznisman] п 1) комерсант; 2) ділбк, ділова людина, бізнесмен. business manager [‘biznis,menidza] п керуючий справами; комерційний директор; завідувач комерційної частини. busk | [bask] п планшетка (в корсеті). busk П [bask] о 1) готуватися; 2) одягатися;

прийти, amé у мбне нема then але з другого ббку;

не; he all Б. died ої his wound

BiH мало не помер від своєї рани; 3. prep. крім, за вйнятком; all Б. him всі, крім ньдго; the last Б. опе передостанній; anything b. все що

завгодно,

тільки

не;

далеко

не;

he is anything все що завгодно, 4. pron. rel. хто опе Б. knows it б цього не знав;

b. a coward він тільки не боягуз;

buts

без

будь

ласка,

перечень. butane [‘bju:tein] butcher [/butfa]

б не; there is no немає HikOro, хто 5. п: Б. те no «але»,

без за-

п хім. бутан. 1. п 1) м'ясник;

2) убивця, кат; 3) амер. рознощик у побізді; 2. v 1) забивати (xydoбу); 2) убивати; забивати; 3) псувати, спотворювати, перекручувати (зміст тощо). butcher-bird [’butfaba:d] п орн. сорокопуд. butcherly |"Биб)зії) adj жорстбкий,

кровожерний. butchery [’butfori] п 1) бобйня, різниця; 2) різня, різанина; Б. Бизіness торгівля м'ясом. butler (‘batle] п xapopéupKuit, старший

лакенй.

butt I [bat] п велика бочка

(для ви-

на, пива). butt п я по 1) товстий кінець (чогось); торбць, окорбнок (depeва); приклад (рушниці; тж the Б. of the rifle); 2) розм. недбкурок. butt IIT [bat] п 1) стрільбищний вал; 2) рі стрільбище, полігбн; 3) ціль, мішень; 4) перен. об'єкт глузувань. butt IV [bat] 1. п 1) удар (головою, рогами); 2) притик, притул, стик; 3) завіса, петля (дверей); 2. о 1) ударяти головбю; 2) буцати(ся); 3) натикатися (на — against, into); 4) висбвуватися, виступати, видаватися; 5) втручатися (в -in); 6) з'єднувати(ся) впритул, стикувати (ся).

butt V [bat] по ixr. камбала. butter ["bata] 1. п 1) масло; рен.

nécrouti;

маслом;

knows

2)

on

2. о лестйти,

which

2) ne-

1) намазувати тішити;

side his bread

he

is

buttered він свого не випустить, він собі на умі. butter-boat [‘batabout] п сдбусник.

but

93

buttercup [‘batokap] butter-dish [‘batadif]

n бот. жовтець. п маслянка, ма-

сельничка. Бийег-їїпрегз [‘bata,fingaz] п рі розм. роззйва, rapa; людина, в якої все з рук падає. butterfly ("рліайїаї) п 1) метблик; 2)

спорт.

батерфляй

(стиль

пла-

вання).

butterfly-nut ранчик

[/bataflainat]n

тех.

(на гвинті).

butterfly-screw

[‘bataflaiskru:]

ба-

п тех.

гвинт-баранчик.

buttermilk

|"Бліотіїк)

п

сколотини,

маслянка.

butter-nut (дерево

buttery

|"рліоплі| і плід).

[/batari]

харчів);

п

І. п

сірий

горіх

комбра

(для

2. adj масляний.

buttery-hatch

[‘batari’hetf]

це, через яке з комори. butting [dating]

п

подаються

п

вікбн-

продукти

гра-

примикання;

ниця, межа. по тех. стик, butt-joint [’batdgoint] стикове з'єднання. buttocks [‘bataks] п рі анат. сідниці. button |"Бліп) І. п 1) гудзик; not to саге а Б. ставитися з цілковитою байдужістю; фраз. звор.: he has not all his buttons розм. йому бракує клепки в голові; 2) кнопка (дзвоника); to press the Б. перен. натиснути пружину (кнопку тощо), пустити в хід свої зв'язки; 3) бутон; 4) молодий гриб, що ще не

розгорнувся; switch

5) attr. кнбпковий;

кнопковий

1) пришивати ти(ся)

на

b. up

one’s

Б.

2.

UV

2) застіба-

гудзики

(често

3 up); to

mouth

перен.

мовчати;

to б. up one’s THCA.

button-hold

вимикач;

гудзики;

purse

[‘batnhould]

розм.

о

скупи-

тримати

за гудзик, продовжуючи говорити. buttonhole [‘batnhoul] І. п 1) петля (для гудзика); 2) квітка в петельці; бутоньєрка; 2. uv 1) метати петлі; 2) тримати за гудзик, продбдвжуючи довго говорити; Пе buttonholed me a quarter of an hour BiH примусив мене слухати його аж чверть години.

buttonhook [‘bAtnhuk] п крючок для застібання черевиків, рукавичок. button-on |"рліп'оп| adj пристібний (про комірець тощо). buttons [/batnz] п хлобпчик-коридорний (у готелі). buttress [‘batris] 1. п 1) буд. контрфорс; стояк, бик; підпбра; 2) опора, підтримка; 2. о підпирати, підтримувати; to Б. up by arguments підкріпляти доказами. butty |Ьлб| п розм. товариш, комmya butyl [‘bju: til) п хім. бутил. butyric [bju:’tirik] adj хім. масляний. buxom [‘baksam] adj миловйдний i

здоровий;

Бур

повний,

жвавий,

веселий

зує

на

і р.р.

bought)

на,

в,

відмінком by the pound у фунтах; by metres метрами, на мбтри; by the dozen дюжинами, на дюжини; 6) вказує на причину, джерело через, від, з, за допомбгою, шляхом; to know by experience знати з досвіду; to perish by starvation заги-

(звич. про жінку).

buy

[bai]

1. о

(разі

1) купувати, придбати; 2) підкупATH; з прийм. і присл.: Б. іп а) за-

купдвувати; б) викупати (на аукціоні); b. off відкуповуватися; Б. out викупати; Б. over підкуповувати, переманювати на свій бік; Б. up скуповувати; фраз. звор.: to b. over

smb.’s head перехопити у KOrocb покупку за дорожчу ціну; to Б. а pig in a poke купити кота в мішку; to Б. а white horse розтринь-

кувати гроші, марнотратити; | will пої b. that зі мною цей номер не пройде; 2. п розм. покупка; to be on the b. робити значні покупки. buyer |"Баїг| л покупець; buyers Over ком. попит перевищує пропозйцію.

buz(z) [baz] int старе! buzz I [baz] 1. п 1) дзижчання, ryдіння, гул; 2) гомін; 3) sl. чутки; 4) амер. кругла пила; 2. о 1) дзижчати, гудіти; 2) кидати, жбурляти; 3) нашіптувати, нишком-тишком поширювати; 4) носитися (про

чутки).

buzz ШО [baz] о осушити (випити) пляшку або склянку до дна. buzzard [’bazad] п орн. Kana, каHIOK. buzz-bomb [’bazbom] п літаючий снаряд. buzzer [‘baza] п 1) гудок; 2) ел. зумер, пищик; автоматичний переривник; 3) військ. sl. зв'язківець. buzz-saw [‘baz,so:] п кругла пила; to monkey with a b.-s. гратися з вогнем. by [bai] 1. prep 1) у просторовому значенні вказує коло, біля, при;

stands біля

річки;

стежка дження

місце

на: a) близькість вздовж; the house

by the river будинок a

вздовж

path

by

берега;

стоїть

the б)

river npoxo-

повз предмет або певне повз, мимо, через; they went

by the house вонй пройшли повз будйнок; we travelled by a village ми проїхали через село; 2) у часовому значенні вказує на наближення до певного строку, моменту тощо до, на; Бу six о'сіоск до шостої годйни; by tomorrow на 34Bтра; by then на той час, до того часу; 3) вказує на автора або діючу особу; передається орудним або родовим відмінком: а book by Shevchenko (Tolstoy, Shakespeare) книжка,

написана

Шевченком

(Толстим, Шекспіром); ченка

(Толстбто,

книга

Шекспіра);

Шевthe

play was written by a famous ріауwright п'єса була написана знаменитим драматургом; 4) вказує на засіб | пересування; передається орудним відмінком: через, з допомогою;

пдштою;

по;

by air mail

by train

повітряною

пбіздом;

5) вка-

нути

міри у;

ваги,

довжини

передається

від гблоду;

тж

тощо

орудним

7) вказує

на

від-

повідність, погодженість згідно, відповідно, по, за, з; by agreement за договбром, по договбру, згідно з договором; by your leave, by your permission з вашого дозволу; 8)

вказує

на

співвідношення

між

порівнюваними величинами: на; Бу two years older старший на два роки; 9) вказує на характер дії по, за, відповідно; by chance випадкбво; by chute, by gravity самопливом; by degrees потроху, поступбво, помалу; by the law по закону; to take by the hand взяти за руку; by heart напам'ять; by large амер взагалі кажучи, в ці-

лому; by no means

ні в якому ра-

зі; by the way, by the by до речі, між іншим; 2. adv 1) поблизу, поруч; 2) мимо, повз; he passed by він пройшов мимо; they passed us

by вони пройшли повз нас; by and by незабаром, згодом. by-blow |"Баїбіоц) п випадковий удар; 2) перен. непередбачений випадок. bye [bai] п: to draw the b., to have the b. cnopr. see вільним від гри. bye-bye [’baibai] 1. int розм. до побачення, прощайте! 2. п дит. байбай, сон, час спати. by-effect [‘baii,fekt] п тех. побічне

(другорядне) by-election вибори.

явище.

("БаїїДек/п|

Byelorussian лоруський;

п

додаткові

([,biela’‘rasn] 1. adj бі2. п 1) білорус; біло-

руска; 2) білоруська мова. by-end |"Баїепа| п побічна або таємна мета. bygone [’baigon] 1. adj минулий; колишній; 2. п рі минуле; колишні 0брази; let bygones be bygones присл. хто

давнє

пом'янб,

той

лиха

не

мине. by-name [‘baineim] п прізвисько, назва, кличка. bypass |"Баіра:5| 1. п І) обхід2) тех. обвідний, обхідний канал; 3) обхідна дорбга; 4) ел. шунт; 2. v

1) обхбдити; 2) отбчувати; 3) зневажати,

bypath

не брати до уваги.

[‘baipa: 8]

п

бокова

стежка

або дордга.

Бу-рії [‘baipit] п гірн. вентиляційна шахта. by-play [‘baiplei] п побічна (часто німа) сцбна; епізбд (у п'єсі).

by-plot

[/baiplot]

п другорядна

pura (у п'єсі). by-product [’bai,prodakt]

по

інт-

побічний

94

byr продукт (з відходів цтві). byre [/baia]n хлів. by-reaction [‘bairi’ekJn]

у

виробни-

п хім. побічна реакція. byroad [‘bairoud]=by-way 1). bystander [’bai,steenda] дач, очевидець.

п свідок, гля-

С, с [si:] п 1) 3-я літера англійського алфавіту; 2) муз. до; 3) амер. сто доларів. cab І [keeb] (скор. від cabriolet) І.п 1) найманий екіпаж, кеб; візник;

bystreet [‘baistri: Й п бокова, вулиця; завулок, уран by-way |‘baiwei] п 1) польова га;

не

головна,

менш

глуха

орнамент;

6)

дорб-

залюднена

attr.

кандтний;

їха-

с. мау канатна дордга, фунікулер; 2. о 1) закріплювати канатом, прив'язувати тросом; 2) телеграфувати (по підводному кабелю); 3) архт. прикрашати вйтим орнамен-

ти в екіпажі; 2) таксі; 2. о розм. їхати в екіпажі (Tac to с. it). cab II [kab] п (скор. від cabin) буд-

том. cablegram [‘keiblgraem]=cable 1, 4). сабіезе [keib’li:z] п лаконічна «те-

to take

а с. найняти

ка машиніста возі); кабіна

cab III [keb] cabal [ko’bel] союз,

візника;

(на паровозі, тепловодія (автомашини).

скор. від cabbage III. І. п інтрига; таємний

політична

кліка;

2. о

інтри-

гувати, бути у змові. cabaret [‘keebarei] фр. п кабаре, ресторан з естрадними виступами. cabbage I |"Кабідз) п 1) капуста; 2) attr. капустяний; с. butterfly ент. капусниця, капустяний білан. cabbage II [‘keebid3] п обрізки матерії замовника, що залишаються у кравця.

cabbage

III

|"Кеебідз)

шк.

si 1. п

шпаргалка, підрядкбвий пербклад; 2. о користуватися шпаргалкою.

cabbage-head

[‘kebidz,hed]

п качан

(голбвка) капусти. cabbala [ka’ba:la] п каббала.

cabby |"Кагбі) п розм. візник. cab-driver [‘keebdraiva] п розм. ник; водій таксі.

віз-

cabin [‘kaebin] п 1) каюта; салон; 2) будка; 3) хатина; 4) закрита кабіна; 5) зал. блок-пост; 6) attr.: с. class перший клас на окедйнських лайнерах. cabin-boy [‘keebinboi] п мор. (кают»-)

Юнга. cabinet [‘keebinit] п 1) ka6inér; 2) кабінет міністрів; 3) ящик радіоприймача; 4) attr. уряддвий, міністерський; с. crisis урядова криза. cabinet-maker [‘keebinit,meiko] п 1) стбляр-червонодеревець; 2) жарт. прем'єр-міністр.

cabinet-work [’kebinitwa:k] п тонка столярна робота. cable [’keibl] 1. п 1) кабель; 2) канат, трос; Якірний ланцюг; to slip the с. мор. витравити (випустити) ланцюг; to cut (або to slip) one’s cable sl. урізати дуба, померти; 3) mop. кабельтов (- 183 м, amep.=

=219 м; тж cable’s length); 4) каблограма

(телеграма,

підводному

кабелю);

надіслана

по

5) архт.

ви-

леграфна»

мдва

(з пропусками

до-

поміжних слів; тж telegraphese). cabling [‘keiblig] п 1) укладання кабеля; 2) 3BHBaHHA, скручування (тросів

канатів).

сабтап [‘keebmon] n 1) візник; 2) водій таксі. caboose [ka’bu:s] п 1) камбуз (кухня на пароплаві); 2) амер. служ-

пбізді;

cabotage |"Кабеїа:3| п мор. каботаж. cabriolet (,Кегбгіо"еі| п 1) найманий екіпаж, кабріолет, кеб; 2) автомобіль;

cabstand [’kabstend] п стоянка таксі. са'саппу [ka:’keeni] о шотл. (скор. від to call canny) працювати повільно, без напруження; проводити італійський страйк. cacao |Ко"Ка:оц| п какдо; какадове дерево. cachalot [‘keeSalot] п кашалот. cache [kef] nm запас провійнту, припасений наукбвою експедицією для себе або для інших експеди-

|ко"'Кекіїк|

adj

вий, хирлявий.

cachination

[keki’neifn]

сміх, регіт.

сасКіє

[’kekl]

гелготати;

ти.

о

1)

хвороблип

голосний

кудкудакати;

2) хихикати;

3) базіка-

cacophony [ke’kofeni] п неблагозвучність, какофбнія cacti [’keektai] рі від cactus. cactus [’kektas] п (pl cactuses [-siz], cacti) кактус. cad [ked] п непорядна гідник;

невихована,

людина,

груба

не-

людина,

хам. cadastre [ko’desta] п кадастр. cadaver [ka’deiva] п труп. cadaverous [ka’davras] adj 1) трупний; 2) блідий як мертвець.

викбнується

[bi’zentien]

праця;

у

вільний

=Byzantine.

[bi’zentain] 1. adj візантійський; 2. п візантієць. Byzantinesque [bi,zeenti’nesk] adj візантійський (про стиль).

caddish [‘keedif] adj погано вихований, вульгарний; підлий. чайна caddy [‘kedi] п чайниця, скринька cade [keid] п бот. яловець. cadence [‘keidans| 1. п 1) зниження голосу; ритм; модуляція; 2) муз. каденція; 3) військ. мірний крок; рух в ногу; 2. о додержувати рбзміру, такту.

cadency

[’keidansi]

лодша

cadet

лінія

п 1) ритм; 2) мо-

(в генеалогії).

[ko’det]

п 1) курсант

училища;

2) іст.

військо-

кадет;

3) мо-

TOWN син, молбдший брат. жити cadge [kedz] о жебрачити; чужим коштом.

cadger

I |"Кедзе|

п

що продає якийсь шак, жебрак.

cadger

II |"Кегдзе|

cadre

п тех.

[’kedmiam]

[ka:dr]

п

1)

рознощик,

крам;

ва маслянка.

cadmium

2) остов,

таксі.

цій. саспесіїс

що

час. Byzantian Byzantine

вого

ббвий вагон у товарному гальмовий вагон.

[‘baiwa: k] п побічна

робота,

дордга; бокова стежка; 2) найкорбтший шлях. ; byword [‘baiwa:d] п прислів'я, приказка; жарт. притча во язицех.

тий

by-work

2)

п хім.

1) військ.

кістяк;

про-

; кишенькб-

кадмій. кадр(и);

схема.

садисігу | |Ко'дуи:зійі|

п дряхлість; тлінність, caducous [ka’dju:kas] adj бот. wo рано опадають (про листя).

caeca [‘si:ka] рі від caecum. caecum [’si:kam] п (pl саеса) сліпа

anar.

кишка.

Caesar |/зі22) п іст. Цезар; кбсар. Саєзагіап [,si:’zearion] adj самодержавний, автократичний; кесарський; С. operation мед. кбсарів розтин. caesium (ві: zjom] п хім. цезій. caesura |5і"7|цога| п цезура. cafe [’kefei] фр. п кафе; кав'ярня. cafeteria | |КегіїЧіагіа) п кафетерій, кафе-закусочна, caffeine

cage

[‘keefii:n]

[keid3]

п

3) гірн. кліть

ма

п фарм.

кофеїн.

1) клітка;

2) ліфт;

(у шахтах);

військовополонених;

4) тюр-

5)

тех.

оббйма (підшипника); б) сажалка, рибник, кіш (для ee живої риби). cag(e)y [’keidzi] adj амер. розм. ухиль-

ний у відповідях; don’t be so кажи (говори) прямо, не крути. cahoot

[ko’hu:t]

п амер.

розм.

участь; to go cahoots ділити ну прибутки

с.

спів-

побрів-

і витрати.

caiman |"Кеі топ| - саутап. Cain [kein] п 1) бібл. Каїн; 2) перен. братовбивця, зрадник; to raise

cal

С. зчинити дал.

cairn

галас,

[keon}

п

(пам'ятник,

умовний

caisson

межовий

з

скан-

каменів

або

якийсь

тех.

кессбн;

Ящик;

3) мор.

знак).

[‘keisn]

2) військ. батопорт.

саїкіїї

вчинити

піраміда п

1)

зарядний

|"Кеїії|

поет.

1. п боягуз,

гідник; 2. adj боягузливий, ний. cajole |Ко'Фзоці) о лестити, вати; обдурювати.

cajolement

ГКо"їзоцітапі)

не-

нікчем-

улбщу-

п лестощі;

обман з допомодгою лестощів. cajolery [ka’dzoulari] =cajolement. cake {keik] 1. п І) кекс, торт, тістечко; корж; 2) кусбк, брусбк; плитка; брикет; а с. ої soap брусок ми-

ла; 3) макуха; to have one’s с. baked мати все, жити в достатку; to take the с. дістати приз, посісти перше

місце;

перевершує

that

takes

the

с.

все; оце те, що

це

треба!;

2. о (звич. refl. або pass) затвердіти, спікатися. calamitous [ka’lemitas] adj 1) згубний;

calamity щастя,

2)

тяжкий,

злигодній.

[ko‘lemiti] біда; 2)

п 1) лихо, неattr. с. howler

скиглій, нитик, песиміст. calash [ka’lef] п 1) коляска; коляски.

calcareous стить

[keel’kearias]

вапно,

2) верх

adj що

мі-

вапнистий.

calciferol [kel’sifaral] п вітамін D. calcification [,kelsifi’keifn] п обвапнування,

затвердіння,

закам'янін-

ня; окостеніння. саїсіїу [‘keelsifai] о перетвбрювати(ся) у вапно, твердіти, затвердіти. calcinate [‘kzlsineit] =calcine. calcination [,keelsi’neifn] п 1) тех. кальцинування,

випалювання,

жарювання; перетвбрення 2) перен. очищення.

про-

у вапно;

calcine |"Кагізаїп| о 1) тех. кальцинувати, випалювати, прожарювати, перетворювати у вапно; 2) спалювати вщент; 3) перен. очищати.

calcitrant

|"Кагізіїгопі|

adj тех.

вог-

нестійкий, тугоплавкий. calcium [‘kelsiom] п кальцій. calculable |"КегЇкіцігь|| adj 1) що піддається обчисленню, виміру; 2) надійний.

calculate

[’kelkjuleit]

вати,

підраховувати;

ти;

2)

[’kelkjuleitid]

амер.

adj

1) під-

скалькульбдваний;

розрахбваний; 3)

3)

гадати.

PaxXOBaHHH,

for);

калькулюва-

розрахбвувати;

вважати,

calculated

о 1) обчислю-

придатний

навмисний;

(для

умисний;

2)

— 4)

амер. гаданий, очікуваний. calculating [’keelkjuleitin] adj 1) що розрахбвує; 2) лічильний; 3) pos-

важливий.

calculating-machine

‘Siin] n лічильна метр.

[‘keelkjuleitinme-

машина;

apudmd-

calculation [,kelkju‘lei{n] п 1) підрахунок, калькуляція; розрахунок; обчислення; 2) обдумування; 3) гадка, припущення; 4) завбачення.

calculator

[’kelkjuleita]

п

1) обчис-

лювач; калькулятор; 2) лічильна машйна, арифмометр; лічильник (прилад), calculi [‘keelkjulai] рі від calculus 1). calculus |"КагЇКкіціа5| п 1) (pl calculi) мед.

камінь;

2) (pl calculuses)

мат.

числення; differential с. диференціальне числення; integral с. інте-

гральне числення. Caledonia [,keeli’dounja] ландія. Caledonian adj

п поет. Шот-

[,keli’dounjon]

шотландський;

2.

п

поет. І. шотлан-

дець, шотландка. calendar [‘kelinda] 1. п 1) календар; 2) опис; покажчик; реєстр; список; 3) юр. список справ, призначених для розгляду в суді; 4) церк. святці; 5)

амер.

порядок

1) реєструвати, 2)

складати

денний;

видсити

індекс;

3)

2. v

в список; інвентари-

зувати. calender [‘kelinda] 1. п качалка (для білизни); каландр, лощіїльний прес; 2. uv лощити, гладити, катати, Kaландрувати. calends |"Кагіїлд2) п рі календи (пер-

ше число MICAYA у стародавніх римлян); on the Greek с. жарт, нікбли

(у греків календ

не було).

calf I [ka:f] п (рі calves) 1) теля; cow іп (або cow with) с. тільна корбва; golden с. золотий телець; 2)

маля

леня йок; «теля»

(оленя,

слона,

кита,

тю-

і т. п.); 3) теляча шкіра, опо4) придуркуватий хлобпець, (вжив.

тж

пестливо);

5) не-

велйка плавуча крижина. calf ПП [ka:f] п (рі calves) анат. литка. calflove [’ka:flav] п дитяча або хлопчача любов. ae calf’s teeth [‘ka:vzti:0] п рі молочні зуби. caliber [‘kalibo] amep.=calibre. calibrate [’keelibreit] о 1) калібруваTH; градуювати; тарувати; 2) перевіряти; вивіряти; 3) військ. визначати початкбву швидкість; зістрелювати (гармати). calibration [,keeli’breifn] п 1) калібрування; градуювання; тарування; 9) військ. визначення початкової швидкості. Я calibre [‘keliba] п 1) калібр; діаметр; 2) перен. вага, значність (людини); широта розуму. | й calico [’/kelikou] п 1) коленкор, міткаль;

2) амер.

ситець.

calipers [‘keelipaz]=callipers. caliphate [/keelifeit] п іст. халіфат. calisthenics [,keelis’6eniks] =callisthenics. ж саїк I [ko:k] 1. п 1) шип (підкови); 9) амер. підківка (на каблуці); 2.

о 1) конопатити; 2) (шви); 3) підковувати

обрізувати на шипах;

4) амер. набивати підківки на підбори. calk Il |Ко:К) п негашене вапно. саїк НІ |Ко:К| о калькувати.

саїкіп

call

[’keelkin] =calk I, 1.

[ko:l]

1. о 1) окликати;

кликати;

2) називати,

ти

What

(м'я;

гукати;

звати;

дава-

is it called?

Як

це

зветься?; to с. mames лаятися; 3) викликати; закликати; скликати: to с. а meeting скликати збори;

to с. smb.’s attention to something звертати чиюсь увагу на щось; 4) будити; 5) захбдити (кудись -at); відвідувати | (когось — on, upon); to с. at a house зайти в дім; to с. up(on) a person відвідаTH

когбсь;

а good рбший

6)

house дім;

вважати;

I с.

я вважаю,

з прийм.

що

this

це хо-

і npuca.:

с. at

зупинятися (десь); с. амау відкликати; с. back а) кликати назад; б) брати назад; с. down а) викликати,

спричиняти;

джувати;

б)

робити

гудити,

догану;

засу-

в) оспо-

рювати, заперечувати, відводити (доводи, звинувачення i т. 9.); с. for а) вимагати; the situation called for drastic measures стано-

вище вимагало рішучих заходів; letters to be called for листи до запитання;

б) заходити (за кимсь);

в) передбачати; с. forth викликати, вимагати; this affair calls forth all his energy ця справа вимагатиме всієї його енергії; с. іп а) вимагати назад (борг); б) вилучати з 6бігу (грошові знаки); в) запрошувати; г) призивати на військову службу; to с. in question піддавати сумніву; с. into: to с. into existence (або being) здійснювати, створювати; приводити в дію; с. off a) відкликати; скасовувати, припиняти; б) відкладати, перено-

сити;

the game

was

called

off гру

відклали; в) відвертати (увагу); с. оп а) звертатися, закликати, аполювати; б) запрошувати висловитися; the chairman called оп the next speaker голова надав слово наступному оратору; в) дзвонити по телефону (комусь); с. out а) викликати (на збори, боротьбу іт. д.); б) викрйкувати, вигукувати, кричати; с. омег робити перекличку; с. round

обходити,

робити

to: to с. to account нень;

притягати

обхід;

вимагати до

с-

пояс-

відповідаль-

ності; to с. to attention військ. скомандувати «струнко!»; to с. to mind (або memory, remembrance) нагадати;

пригадати;

order 6) а)

а)

згадати;

закликати

до

to

с.

to

порядку;

амер. відкрити збори; с. up дзвонити, викликати по теле-

фбну; зивати давати

6) кликати на військову на робзгляд

наверх;

в) при-

службу; г) по(законопроект

са!

96

cam

і т. д.); с. upon a)=c. оп; б): іо | calorie |"Кагізгі) п калбрія, мала каbe called upon бути змушеним; 2. п лорія. КУ і М 1) бклик; пдклик; at с. напоготові; | calorific [,keelo’rifik] adj тепловий, теплотвбрний; с. capacity (або efwithin с. поблизу; 2) крик (твариfect, value) теплотвбрна здатність, ни тощо); 3) заклик; сигнал; 4) викалорійність. клик; телефонний виклик; опе с. calorification [ka,lorifi’keifn] п видіwas for him один раз викликали лення теплоти. його; 5) перекличка; 6) покликанcalorifics [,keelo’rifiks] порі (вжив. ня; пбтяг до; с. of duty почуття як SING) TeMIOTEXHIKA. оббв'язку; 7) відвідини; відвідуванcalorimeter [,kela’rimita] п фіз. каня; візит; to pay а с. відвідати, зролориметр. бити візит; 8) захід у порт; зуcalory [‘keelari] =calorie. пинка (поїзда) на станції; 9) заcalumet [‘keljumet] п люлька миру прошення; пропозиція (місця, по(у північно-смериканських індійсади, кафедри); 10) потреба, пбців). пит; вимдга про сплату боргу; оп calumniate [ko’lAmnieit] v обмовляс. за вимобгою; 11) необхідність; ти; робити наклеп; пордчити. you have по с. to blush вам нема calumniation [ka,lAmni‘eifn] п обмобчого червоніти; 12) вабик, ловецьва, наклеп. ка дудочка, ловецький пищик. call-bell [’/ko:lbel] п сигнальний дзвоcalumniator [ka’lamnieita] п наклепник. ник, дзвінбк для виклику. calumniatory |Ко"їлппі,еіїогі| adj наcall-box [‘ko:lboks] п телефбнна будклепницький. ка. calumnious [ka’lAmnias] =calumniatocall-boy [‘ko:lboi] п 1) хлдпець-розсильний; 2) коридбрний (в готеry. calumny [‘kelamni] п наклеп, Haлі). caller |"Ко:Їз| п 1) відвідувач, гість; клепницькі вигадки. Calvary [’kelvari] п 1) бібл. Гол2) той, хто рббить перекличку. гофа; 2) (с.) зображення розп'яття. calligraphy [ko‘ligrafi] п 1) каліграcalve [ka:v] о 1) телитися; 2) гірн. фія; чистописання; 2) почерк. calling ("Ко ід| п 1) покликання; обвалюватися, завалюватися. calves [ka:vz] рі від calf I і Il. 2) професія. callipers [’kelipaz] п рі 1) кронцирcalvish [’ka:vif] adj 1) телячий; куль; inside с. нутромір; 2) ліс. 2) дурний. мірна (мірйльна) вилка. саїх [kelks] п (pl calces) 1) вапно; callisthenics | (,Кегіїз'бепікз| n рі 2) мет. окалина; 3) Tex. зола. (вжив. AK sing) художня гімнастиcalyces [‘keilisi:z] рі від calyx. calyx [‘keiliks] п (pl -es[iz], calyces) ка, ритмічна гімнастика, пластика; фізйчна підготбвка; free с. вільні 1) бот. чашечка (квітки); 2) анат. рухи. чашоподібна порожнина. cali-loan [‘ko:lloun] п ком. подзика, cam [kam] п тех. кулак, палець; куяку повертають на першу вимогу. лачковий диск, ексцентрик. call-money [‘ko:I’mani] =call-loan. camaraderie [,kama’ra:dari] фр. п тоcallous [‘kelas] adj 1) затверділий, варйство; товаришування; панімозолистий; 2) перен. безсердечбратство. ний, бездушний, черствий, нечусатагійа [,kaema‘rila] ісп. п камалий. рилья. саПаизпез5 [‘kelasnis] п грубість camber [‘kemba] 1. п випуклість; зі(почуттів); безсердечність. гнутість; кривизна; с. of arch стріall-over [‘ko:l,ouva] п перекличка. ла арки; 2. 0 вигинати. callow [‘kelou] 1. adj неоперений, cambist [‘kambist] п біржовий макнедосвідчений; 2. п ipa. низина, лер. болотистий луг. Cambria [’kembria] п поет. Уєльс. call-up |"Ко:ідр) п призов на війCambrian |"Кагтігіоп| 1. adj 1) поет. CbKOBY службу. убльський; 2) геол. кембрійський; callus [‘kelas] п 1) мед. мозбля (ne2. п уродженець Уєльса. рев.

кісткова);

2) бот.

наплив.

‘calm [ka:m] 1. adj 1) спокійний, хий; мирний; 2) безвітряний; розм.

безсорбмний;

2.

п

спокій;

штиль, тиша; 3. о заспокбювати; down заспокбювати (ся).

calmative

кійливий;

[‘kelmetiv] 2. п

ти3)

с.

1. adj заспо-

заспокійливий

3a-

сіб.

calmly |"Ка:тії) HOKpOBHO.

adv спокійно, холод-

calmness [‘ka:mnis] п тиша, спокій. caloric ГКо"їогік) 1. п теплота; 2. adj тепловий.

cambric |"КеітЬгік) п батист. came [keim] разі від соте. camel [‘kemal] п 1) верблюд;

Arabian с. одногорбий верблюд; Bactrian с. двогорбий верблюд; the last straw to break the camel’s back остання краплйна, що переповнює чашу терпіння; 2) mop. камель (пристрій

cameleer людів.

camellia

для

підіймання

[,keemi’lia]

[ka’mi:lja]

camelopard жирафа.

суден).

п погбнич

верб-

п бот. камблія.

[‘kemilapa:d]

п

заст.

cameo [‘’keemiou] п (pl cameos) камбя. camera |"Кегпого| п 1) фотоапарат; candid для

с.

с.

мініатюрний

знімання

eye

амер.

м'ять;

фотоапарат

потайнбю

хорбша

2) телеб.

камерою;

зорова

камера;

па-

3) =came-

га-тап; 4) буд. склепінчасте приміщення; 5) юр. кабінбт судді; іп с. в кабінбті судді (не на відкритому судовому засіданні). п кіносатега-тап |"Кагтагатеп,| оператор; фоторепортер. cam-gear |"Кетєїг| п тех. кулачковий механізм.

саті-Кпіскег5 жінбчої

|"Кегті/піко2)

2) грузовик.

camisole

фр. п 1) фургбн;

|"Кагтізоці)

ний ліфчик;

camomile ромен;

п рі вид

комбінації.

сатіоп [,ka:m’jon]

п

2) заст.

1) оздббле-

камзбл.

|"Ккагтатаїі!)

п 1) ромашка,

2)

tea

attr.:

с.

настій

ро-

машки. camouflage [’kamufla:3] 1. п військ. камуфляж, маскування; 2. о Macкувати(ся); застосбвувати димову

завісу. camp [kemp] 1. п 1) табір; с. ої instruction військ. учбовий табір; pioneer с. піонерський табір; іп the зате с. одних думобк (з кимсь); 2) стоянка; бівак, місце привалу; ночівля

| просто

| неба

(туристів

і т. п.); to break с. вирушати 3 табору або стоянки; 3) амер. будиночок, дача (в лісі); 2. о 1) розташбдвуватися табором; 2) жити (десь) без будь-яких вигод; с. оці ночувати у наметах або просто неба. campaign |Кагт'реіп)|) 1. по 1) кампанія; похід; political с. політична кампанія; 2) attr.: с. biography амер. біографія кандидата (особл. на пост

президента),

що

друкується

перед виборами; 3) с.г. жнива; гаряча пора; 2. о 1) брати участь у поході; 2) провадити кампанію. campaigner [kem/’peina] п учасник кампанії або походу; old с. старий служака, ветеран; перен. бувала

людина. campanile [,kempoa’ni:li] ниця

(яка стоїть

campanula ники.

[kom‘penjula]

camp-bed [’kemp’bed] складане ліжко.

camp-chair стілець.

п архт. дзві-

окремо).

[’keemp’tfeo]

п бот. дзвб-

п похідне

або

п складаний

camp-fever [‘kaemp/fi:va] п тиф. camp-fire [’keemp,faia] п бівачне вогнище. camp-ground [‘kempgraund] п місце табору, таборйще. camphor [’kemfa] п камфора. camping [‘kaempin] п 1) кемпінг, табір; 2) життя в таборі. camp-stool [’kampstu:l] =camp-chair. campus [‘kempas] п амер. універси-

,

97

can a

тетський або шкільний верситєтське містечко.

can

I |Ккеп-- повна

редукована недостатнє

двір;

форма,

форма) v модальне

уні-

kan, Кп--

(past could) дієслово 1)

могти, бути спроможним, мати можливість, уміти; І can я можу; { will do all І с. я зроблю все, що зможу; he с. speak Ukrainian він розмовляє

(уміє

українському;

розмовляти)

she

cannot

по-

вона

не

може; І cannot away with this терпіти цього не можу; he cannot but

він

не

може

не;

2)

могти,

мати

право; you с. go ви вільні, можете йти; 3) виражає сумнів, невпевне-

candescence вання

до

candescent рений

candid

[ken‘desns] білого,

п розжарю-

білий

жар.

[keen’desnt]

до

білого;

|"Кепадїд)

сап

ee

adj

що

розжа-

світиться.

adj відвертий,

щи-

рий, прямий; безсторднній; с. friend ірон. людина, що під виглядом

друга любить говорити неприємні речі. candidacy (|"Кепаїдозі) п кандидатура.

candidate [’keendidit] п кандидат. candidature [‘kaendiditfa] =candidacy. candied [’kendid] adj 1) зацукрований; с. fruits, с. peel цукати; доточивий, улесливий.

ність, вагання, недовір'я;. it can’t be true! не може цього бути!; с. it be true? невже?; she can’t have

candle

done it! не це зробила!

сприяти чомусь поганому; звернути з правильного шляху, збодчити; not fit to hold а с. to в підметки не годиться (комусь); 2. v перевіряти яйця на світло. candlebomb [’kandlbom] п ав. освітлювальна бомба.

can

Il [ken]

шанка;

ка;

може

бути,

щоб

1. п 1) бідбн;

бляшана

garbage

банка

с.

а)

вона

2) бля-

або

корбб-

помийне

відро;

б) корббка або ящик для сміття; 3) банка консервів; to be in the с. бути закінченим, готбвим до вжитку; 4) амер. стільчик, сидіння у

вбиральні; 5) амер. sl. тюрма; 2.0 консервувати | (м'ясо, городину,

фрукти).

Canadian [koa’neidjan] 1. adj канадський; 2. п канадець. canal ГКо'пгеі) п канал (тж анат.). canalization [,keenalai’zeifn] п cucréма кандлів; каналізація.

canalize

будівництво

[‘kenolaiz]

канали; канали.

2)

о

каналів;

1) будувати

спрямобвувати

у певні

canal-lock [ka’neel’lok] п шлюз. canard [ke’na:d] фр. n безглузда чутка,

газбтна

вигадка.

canary [ko’neori] п канарка, канарейка (тож canary-bird). cancel [‘keensal] 1. п 1) друк. викреслювання (у epankax); mepéдрук аркуша; 2) pl компбстер (тж pair of cancels); 2. о 1) анулювати, скасбвувати; to с. debts анулювати борги; to с. leave скасувати відпустку; с.! військ. відставити! (команда);

2)

викрбслювати;

3)

по-

гашати (марки); 4) мат. скорбчувати дріб або рівняння (тж с. out). cancellated [‘keensa,leitid] adj гратчастий;

cancellation лювання; лювання;

сітчастий.

|,keenso’leifn]

п

1) ану-

скасування; 2) викрес3) погашення (марок);

4) мат. скорбчення. cancer [‘keensa] п 1) мед. рак; 2) neрен. бич, лихо, (сузір'я і знак

біда; 3) зодіаку);

(C.) Рак tropic of

С. трбпік Рака. cancerous ковий.

[’kensaras]

adj

мед.

ра-

сапсгоїд [‘kankroid] п med., 3002. ракоподібний. й candela ГКоп'деїа:| п фіз. одиниця світіння. 4-131

|"Кагпаї)

2) ме-

1. п 1) свічка (To як

одиниця

сили

пальник;

to hold

candle-end

світла);

2)

газовий

а с. to the

[’kandlend]

devil

п неддгарок,

огарок.

candlelight [‘kaendllait] п 1) штучне освітлення; світло свічки; 2) сутінки, присмерк. candle-power [‘kaendl,paua] п ел. сйла світла (у свічках); а Бигпег ої 50 c.-p. лампочка на 50 свічок.

candlestick [’keendlstik] п свічник. candle-wick |"Кепдаїмік| п 1) гніт (у

свічці);

2)

амер.

рід

вишивки

для покривала. п бот. латаття can-dock [’keendok| жбвте. candour [’kanda] п 1) щирість, відвЄртість; 2) неупербдженість. candy |"Кепадї) 1. п 1) леденець; 2) амер. цукерка; сблодощі; 2. 0 1) варити у цукрі; 2) зацукровувати(ся). cane [kein] 1. п !) ціпок; тростина; палка; 2) бот. комийш; очербт;

3) цукрова тростина; 2. о І) бити палкою; 2) плести мбблі з комишу; 3) розм. утовкмачувати урбк (в — іпіо). cane-brake [’kein,breik] крової) тростини.

п зарості

(цу-

cane chair [‘kein’tfea] п плбтене крісло (з комишу). cane-sugar |"Кеіп/Тцеа| п тростинний цукор.

canicular [ka‘nikjule] adj: с. days жаркі дні (у липні й серпні). canine |"Кеіпаїп) adj собачий; с. madness водобоязнь, сказ; с. tooth Їкло; с. appetite (або hunger) вбвчий

апетит. canister [‘kenista]

п

у; невелика

1)

бляшана корббка (для і т. п.); 2) корббка

чаю, кави протигаза;

canister-shot [‘keenistaSot] п картеч. canker ЇКерко) 1. п Ї) виразка; (тож

що роз'їдає. сапКег-могт |"Керкодуа:т)| п плодовий черв'як. саппабіс | Кегпобік)| adj кондпляний, прядив'яний.

canned [kend| ad; консервований; с. goods консерви; с. cucumbers консервбвані огірки; с. meat м'ясні консерви; с. music (lecture) амер. розм.

музика

перен.);

2)

мед.

(лекція),

пластинку.

cannery

[’keenari]

п

BOL. cannibal |‘kenibl] людоїд, канібал; ський,

записана

консбрвний

на

за-

1. по людожебр, 2. adj людожер-

канібальський.

cannibalism ство,

[’kaenibalizm|

п людоїд-

канібалізм

cannikin

[’keenikin]

жерстянка,

п

1) кухлик;

2)

бляшанка.

cannon |"Кепоп) п 1) (pl -5|2| і без змін.) гармата; 2) артилерія. cannonade [,kenoa’neid] 1. п канонада;

2. о обстрілювати

гарматним

вогнбм. cannon-ball [’kananbo:!| тилерійське ядро.

саппоп-Бопе кбва

п

заст.

[‘kanonboun]

кістка

п

ар-

гоміл-

(у копитних).

саппопеег [,kgena’nia] п канонір, артилерист. cannon-fodder [‘keenon,foda] п гарматне м'ясо. саппопгу |"Кгепапгі) п рідк. 1) канонада; 2) збірн. артилерія. cannon-shot [’kananfot] п 1) гарматний постріл; 2) гарматний снаряд; 3) дальність гарматного пбстрілу. cannot | |"Кепої| заперечна pres. від дієслова can І.

canny

[‘keni]

режний; ний. canoe

adj

2)

1) хитрий;

шотл.

[ka’nu:]

п

форма

тихий,

канбе,

обе-

затйш-

човник;

бай-

дарка; to paddle one’s own с. не залежати ні від KOrO; діяти самостійно. canon І |"Кагпап| п 1) критерій; ocновний принцип; канон; правило; 2) вухо, кільце дзвбна; 3) список твбрів якобгось автора. canon II |"Кепоп| п церк. канднік. cation |"Кепіап| =canyon.

canonical ний;

[ka’nonikl|

2. п

рі

І. adj каноніч-

церковне

облачення.

canonize [‘kenanaiz] о" канонізувати. canoodle [ko’nu:dl] uv амер. розм. пестити, голубити, ніжити. canopy

[‘kenapi]

п

пбна; тент, навіс; шута. canorous |ka’no:ras|

cant

2)

| [kent]

косо

сана удар;

1) балдахін; 2)

1. п

зрізаний

відхилення

3) =canister-shot

червотдчина

гангрендзний стоматит; 2. о 1) роз'їдати; 2) заражати. cankerous |"КадКога5| adj згубний;

від

купол

adj

1)

край; прямої;

3a-

пара-

мелодійний

косяк, 3) 4)

кут;

нахил; обте-

колода, брус; 5) штовхан, 2. v 1) кривийти(ся); скошу-

вати(ся);

2)

нахиляти(ся),

пере-

вертати(ся); ставити 3) кантувати.

cant

сар

98

сап

II [kent]

під

кутом;

1. п 1) лицемірство,

святенництво; 2) плаксивий тон (жебрака); thieves’ с. злодійський жаргон; 2. adj 1) лицемірний, свя-

тєнницький; жаргбну або ну; с. phrase чий вираз; 3. святенником; вим

TOHOM,

2) що Mae характер належить до жаргоходяче слівце, ходяо 1) лицемірити, бути 2) говорити плаксиканіючити;

3)

вживати

жаргон; 4) клепати (на когось); обмовляти (когось); ганити, картати (когось). can’t [ka:nt] скор. posm.=cannot.

cantabank

[/kentabeyk]

п бродячий

співак.

Cantabrigian [,keento’bridgien] 1. adj кбмбріджський; 2. п студент Кембріджського університету. cantaloup (‘keentolu:p] п канталупа, мускусна диня. cantankerous [kan’teenkeres] adj сварливий, причепливий.

cantata

[keen’ta:ta]

тата.

canteen

крамничка; заводі, фляга;

п

кан-

1) військбва

2) буфет, їдальня

(при

установі); 4) військ.

3) (солдатська) похідний ящик

вжитку

в кухні та їдаль-

з речами

ні; погрібець.

canter

п муз., літ.

[keen’ti:n]

I [‘kenta]

п 1) лицемір, свя-

Té6HHHK, ханжа; 2) той, хто говорить на жаргоні; 3) жебрак, прошак, канюка.

canter II [‘/kenta] 1. п легкий ramon, 2. о бігти, Їхати або пускати (коня) легким

canto

галопом.

[‘keentou]

стина

п літ. пісня

поеми).

canton canton

I [‘keenton] п кантбн; бкруг If [kan’tu:n] о розквартиро-

вувати

(війська).

cantonment

[{kon’tu:nmant]

квартирування ки;

(як ча-

Winter

с.

(військ); зимові

п 1) роз2)

бара-

квартири;

3)

амер. [keen’tonmant] постійний табір, військове містечко. cantrip Г/Кегпігір) по wora. 1) чари, містифікачарівництво; 2) жарт; ція.

сапіу [‘ka:nti] adj шотл. весблий. Canuck [ka’nak] п sl. 1) канадський француз; 2) амер. канадець. canvas [’kenves] п 1) полотно, русина, брезент; 2) картина;

па3)

канва; 4) збірн. парусй, вітрила судна; under с. а) військ. в наметах; б) мор. під парусами.

canvass

[‘kenvas]

1. п

1) обгово-

рення, дебатування; 2) збирання голосів; передвиборні поїздки і ви ступи; підготбвка до виборчої кампанії; підрахунки голосів; 2. v 1) збирати голоси; виступати пбред виборцями; підготовляти виборчу кампанію; 2) збирати замовлення.

сапу [‘keini] шєвий.

adj ouepéTannit,

коми-

canyon |"Кепізп| п каньйбн, глибока ущелина. caoutchouc [‘kautfuk] п каучук. cap [kep] 1. п 1) шапка; кепка;

го-небудь); с. ої wind легкий порив вітру. capias |"Кеірігг5) лат. п юр. ордер на арешт.

картуз, ковпак; чепбць; service с. військ. кашкет; summer с. пілотка;

саріПагіїу [,keepi‘leeriti] п фіз. капілярність. capillary [ko’pilari] 1. adj капіляр-

2) тех. капсуль, пістбн; 3) верхівка, кришка; 4) тех. ковпачок, головка; наконечник; 5) шапка (гриба); 6). ел. цбколь; 2. о 1) надівати або скидати шапку; 2) присуджувати вчбний ступінь (надіваючи при цьому академічний головний убір); 3) вставляти капсуль або

пістбн;

4)

спорт.

прийняти

до

складу команди; 5) перевершити, взяти верх; to с. the climax перейти sei Méxi, перевершити все; 6) довершувати, завершувати. capability [,keipo’biliti] n 1) здібність, здатність; 2) pl (невикористані ще) можливості.

capable

[‘keipabl]

adj здібний;

здат-

ний; умілий (у, в, Ha — Of). capacious [ko’peisfas] adj простбрий, місткий; об'ємистий, широкий. capacitance [ka’pesitans] п ел. ємкість, ємкісний опір. робити capacitate [ka’peesiteit] | о здатним або правомочним. capacitive [ka’peesitiv] adj ел. ємкісний.

capacitor

[ko’pesita]

денсатор.

capacity

|Ко"реезій|

розумові

of great с. гликомпетенція; іп

с. у моїй компетенції; out of с. не в моїй компетенції; 5)

стандвище; in the с. of ап engineer як інженер; in the с. of a friend

друг;

6)

юр.

правоздатність;

7) тех. потужність; навантаження;

продуктивність;

здатність;

labour

с.

продуктивність праці; carrying с. пропускна здатність; 8) електрична ємкість; 9) attr.: с. house переповнений тедтр; c. production нормальна продуктивність; с. геасіапсе тех. Ємкісний опір.

cap-a-pie

[,keepa’pi:]

adv

з

голови

до п'ят; armed с. добре озброєний; озброєний до зубів.

caparison на,

[koa’perisn]

чепрак;

вкривати

доблювати, cape І [keip] (з

2)

1. п

1) попо-

прикраса;

попдною,

2. v

чепраком;

прикрашати. п 1) пелерина,

капюшоном);

2)

Мис

Доброї

[‘keipa]

Tinka;

2)

capful

2.

1)

2) оз-

накидка

капюшон.

cape II [keip] п геогр. мис; (скор. від the С. ої Good caper

the С. Hope)

Надії.

1. п 1) стрибок;

uv

1)

капітал;

і капітал. capital II [’kepitl] 1. п 1) столиця; 2) велика літера; 2. adj 1) головний, основний, капітальний; найважливіший;

с.

goods

засоби

ви-

робництва; с. letter велика літера; с. ship лінійний корабель; 2) розм. чудбвий; прекрасний; с. speech чудбва промова; с. fellow прекрасний хлбпець;

3)

юр.

кримінальний;

що

чин; с. sentence смертний вирок; с. punishment найвища міра пока-

1) місткість;

чогось-- Їог);

як

с. торговий

п

ність

ту ту

trade

карається найвищою мірою; с. оїfence, с. crime кримінальний зло-

переповнений до краю; с. театр. робити повні ємкість; обсяг; об'єм; с. міри об'єму; 3) здіб-

(до

капітал;

usurer с. олихварський капітал; variable с. змінний капітал; to make с. out of something нажити капітал на чбмусь; С. and Labour праця

п ел., рад. кон-

filled to с. іо play to збори; 2) measure ої

здібності; а mind бокий рдзум; 4)

ний; 2. п капіляр.

capital I [‘keepitl] п капітал, багатство, майно; actual с. дійсний капітал; circulating (або floating) c. оборбтний капітал; commodity ec. товарний капітал; constant с. постійний капітал; finance с. фінансовий капітал; fixed с. основний капітал; industrial с. промисловий

скакати,

2) ви-

стрибати;

пустувати;

утнути

штуку.

[‘keepiul]

n повна

шапка

(чо-

рання. capital ШІ [’kepitl] п архт. капітель. capitalism [’kepitelizm] п капіталізм. capitalist [’keepitalist] 1. п капігаліст; 2. adj капіталістичний; с. есопоту

капіталістичне

господ дарство.

capitalistic [,kaepita’listik] adj капіталістйчний. capitalization [ke’pitalai’zeifn] п капіталізація;

перетворення

в

капітал.

capitalize |"Кгеріїзіаїг) о 1) капіталізувати; перетворювати в капітал; с. upon наживати капітал на чомусь, мати вигоду з чогось; 2) друк. друкувати або писати великими літерами. сарікаПу [/keepitli] adv 1) чудово; 2) надзвичайно; грунтовно; іо риnish с. стратити. capitate(d) [‘keepiteit(id)] adj 1) що має форму голови; 2) бот. головчастий.

capitation [,kaepi‘teifn] п 1) нарахування, що робиться з кожного («з голови»); 2) attr. с. tax іст. подушний податок; с. grant дотація, обчислена в певній сумі на кож-

ного. Capitol

тблій;

[‘keepitl] 2)

п 1) др. -рим.

будинок

конгресу

КапіСША;

3) будйнок, в якому містяться державні бргани окремих штатів. саріїшіаїе [ka’pitjuleit) о капітулювати, здаватися. capitulation [ka,pitju/leifn] п капітуляція.

сар

99

сароп [‘keipan] п 1) каплун; 2) перен. боягуз. caponier [,kzepou’nia] п військ. капонір. capote [ka’pout] п 1) плащ з капюшоном; 2) довга шинбеля; 3) капот; халат;

4)

жіночий

капелюшок

зав'язками; 5) відкидний верх пажа; б) капот автомобільного тбра.

саргісе

[ko’pri:s]

ха;

2)

1) каприз,

мінливість,

з

екімо-

прим-

несталість,

не-

постійність. саргісіоця [ka’ prifas] adj капризний, примхливий; мінливий, непостійний. Capricorn [‘keepriko:n] п астр. Козерог (сузір' я і знак

зодіаку);

tropic

ої С. тропік Козербга. саргіпе |"Кергаїп| adj козлиний. capriole |"Кгергіоці| 1. п стрибок (maнежного коня) на місці; 2. о стрибати на місці (про коня). саргоп |"Кгргап| - Каргоп. capsicum [‘keepsikam] п стручковий перець. capsize [keep’saiz] о перекидати(ся) (про човен, віз тощо). capstan [‘keepstan] п 1) кабестан, коловорот; 2) мор. ee

capsule

[‘kepsju:l]

п

1)

оболонка;

2) бот. насінна коробочка; 3) фарм. капсула; 4) тех. мембрана; 5) кап-

суль. captain

[‘keptin]

пітан;

амер.

І. п тж

1) військ.

командир

кароти,

ескадрдна, батареї; с. of the day "вартовий офіцер; 2) мор. капітан, командир військового | корабля; шкіпер, капітан торгового судна; 3) полководець; 4) керівник; сарtains of industry керівна верхівка промисловості; 5) спорт. капітан команди; б) брандмейстер, начальник пожежної команди; 7) старшина клубу; 8) гірн. завідуючий шахтою; штейгер; 9) амер. метрдотель; РА 1) керувати, вести;

2) бути капітаном манди. captaincy |"Кербіп5і) тана.

футбольної п звання

кокапі-

captainship [‘keeptinfip] n 1) =captainсу;

2)

мистецтво

полководця.

captation [keep’teifn] п 1) запобіганHA; підлабузнювання; шапкування; 2) гірн. каптаж (свердловини), caption [‘’kepfn] п 1) заголовок (статті,

розділу);

2)

титр,

напис

на екрані; 3) юр. арбшт. captious [‘keepfos] adj причепливий; каверзний. captivate

[‘keptiveit]

v

приваблюва-

ти, захбплювати, зачаровувати. captivating [/keeptiveitin] adj привабливий,

чарівний,

принадний.

captive [‘keeptiv] 1. ай) полонений; to hold с. тримати в полоні; to take с. взяти

в пблон;

ний, бранець. captivity |Кегр'йїміНі| TA в полон. 7*

по

2. п полонеполбн;

взят-

captor

|"Керіз|

car

п той,

у полон. capture [‘kaptfa] ня; 2) здоббич,

хто

захопив

1. п 1) захобплентрофей; 3) мор.

приз; 2. о 1) захоплювати силою, брати в полон; полонити (TI перен.); captured material трофеї, трофейне майно; 2) захоплювати, привертати, приваблювати; to с. the attention привернути увагу, 3a-

хопити. Capuchin |"Керіціїп| (монах); 2) плащ car

п 1) капуцйн з капюшоном;

3) капуцйн (мавпа). [ka:] п 1) автомобіль; 2) вагон; parlor с. амер. салон-вагон; 3) гондбла

дирижабля;

ліфта; 5) поет. збк; вагонетка; T)NQtines C: fare трамваї. сагабіпе [’kerabin]

сагабіпеег рабінер. carafe

амер.

кабіна

=carbine.

|/Каггобі/піа|

п військ.

ка-

графин,

[’kaeramel]

карафа.

[,keere’veen]

І. п 1) караван;

2) фургон; будиночок-автопричіп (для подорожей); 2303 ton go) Ca-

ravanning проводити вільний час, подорожуючи в будиночку на колесах. сагауаппег [‘kera,veena] п той, хто подорожує в будйночку на колесах. caravanserai [,kaero’vaensarai] п 1) караван-сарай; 2) великий готель. caravel [‘keravel] =carvel. caraway |"Кегомеї| п бот. кмин, тмин. carbarn [’ka:,ba:n] п амер. трамвайний парк. carbide | ka:baid] п хім. карбід. carbine [‘ka:bain] п карабін.

carbineer

2) цементація; 3) коксування. carbonize |"Ка:Бопаіг) v тех. 1) обвуглювати; карбонізувати; 2) об-

палювати; коксувати. carbon monoxide [’ka:banmo/noksaid] п чадний газ. carbon-paper [‘ka:bon,peipa]

п копію-

вальний папір, копірка. carborundum [,ka:bo’randam] борунд. carboy [‘ka:boi] (для кислот).

сагрипсіє

п обплетений

[’ka:bAnkl]

п

п карбутель

мед.,

мін.

carburet [‘ka:bjuret] о хім. сполучати з вуглецем, карбюрувати.

карамель.

carapace [‘kerapeis| п 3002. щиток черепахи і ракоподібних. carat |"Кагої| п карат (одиниця ваги дорогоцінних каменів -- 0,2053 г).

caravan

речовина).

carbonization [,ka:banai‘zeifn] п rex. І) обвуглювання; карбонізація;

карбункул.

[ko’ra:f]

caramel

4)

колісниця; 6) віhand с. дрезийна; вартість проїзду в

carboniferous [,ka: Ба" nifaras] adj вугленбсний; кам'яновугільний (про період, систему, формацію); с. liтезіопе вапняк кам'яновугільного періоду. carbonite [‘ka:banait] п 1) природний кокс; 2) карбоніт (вибухова

|,Ка:Бі"піа|

5) attr.

с. black

знев. і жарт. про живу людинц); to save one’s с. рятувати свою шкуру; 4) буд. арматура, конструкція; 5) руїни, уламки. carcinoma |,/Ка:5і'пойта) п мед. ракове новоутвбрення. card I [ka:d] п 1) карта (гральна); рі карти; гра в карти; 2) картка; calling с. візитна картка; 3) квиток; Рагіу с. партійний квиток; іпvitation с. запрошення; 4) картушка

с. acid карбоблова кислота. carbon [‘ka:ban] п 1) хім. вуглець; 2) ел. вугільний електрод; 3) хімічно чисте вугілля; 4) аркуш ковуглецевий;

рабля і n.); 2) туша; 3) тіло, тулуб, труп (знев. про мертвяка,

(компаса);

дина,

carbo-hydrate [’ka:bou’haidreit] п хім. вуглевод. сагбоїіс [ka:’balik] adj карболовий;

вугільний;

маха. carcase [’ka:kas] =carcass. carcass |"Ка:Ко5)| п 1) каркас; кістяк, снасть, OCTOB; корпус; кузов (ко-

оголбшення

=carabineer.

піювального паперу, копірка;

carburetter, carburet(t)or [’ka:bjureta] п Tex. карбюратор. carcajou |"Ка:Кодзи:) п зоол. роєо-

сд-

жа; с. dioxide вуглекислота; вуглекислий газ; с. oil бензбл; с. steel

вуглецбва сталь. carbonaceous [,ka:ba’neifas] adj хім. вуглецевий, карбонатний. сагбопагі [,ka:bo’na:ri] італ. п збірн.

5) амер.

в газбті;

«тип»;

а cool

публікація,

6) розм.

лю-

с. холоднокров-

на людина; ап odd с., a queer с. дивак; чудна, підозріла людина; 7) attr.: с. man, с. holder амер. розм. член профспілки; фраз. звар.: to play the wrong с. зробити неправильну ставку, прорахуватися; one’s best с. one’s trump с. найпереконливіший opin; «кбзир»; to have а с. up one’s sleeve мати кбзир (або якийсь план) про запає; to hold

the cards

мати

перевагу;

а

safe с. надійна

справа, правильний

план;

by the с. висловлю-

to speak

carbonate [‘ka:banit] п хім. карбонат, шчбрний алмаз, вуглекисла сіль, сіль вугільної кислоти.

ватися тбчно; that’s the с. оце caме те, що потрібно; house of cards картковий будиночок; to throw up one’s cards (с)пасувати, здатися; визнати себе переможеним. card П [ka:d] текст. 1. п карда,

carbonic [ka: ‘bonik] adj вугільний; вуглецевий; с. acid вуглекислота; с. oxide окис вуглецю.

cardan

іст. карбонарії.

чесалка;

сати.

2.

[ka:’den]

vu

прочісувати,

тех.

че-

,

1. а кардан;

100

саг

2. adj: с. joint карданний, універсальний шарнір. cardboard [’ka:dbo:d] п картон.

carder

|"Ка:4о|

п текст.

ник; ворсувальник; шина.

cardiac

[‘ka:diaek]

nésull;

2.

серцевої

cardigan

няний.

cardinal

п

ма-

1. adj анат.

серзбудження

для

ліки

діяльності.

[’ka:digan] [‘ka:dinl]

1) чесаль-

2) кардна

п джемпер

1. adj

1)

вовголов-

ний, основний, кардинальний; four с. points геогр. чотири стброни світу; с. роіпі мор. головний румб; с. winds вітри, що дмуть з півночі, півдня, сходу, заходу; 2) грам. кількісний;

слівники: 1) церк. кісний

с. numbers

кількісні

чи-

3) яскраво-червдний; 2.п кардинал; 2) грам. кіль-

числівник;

нал.

cardinalate

3)

орн.

[‘ka:dinaleit]

карди-

п

сан кардинала; 2) колбгія кардиналів. cardiology [,ka:di/oladgzi] п мед. кардіолбгія; вчення про серцеві хвороби. carditis [ka:’daitis] п мед. card-sharper [‘ka:dJa:pa] п care [kea] І. п 1) турбота, ня, дбгляд; to take с. of глядати

когбсь;

дбати

1)

кардит. шулер. піклуванsmb. до-

про

кобгось;

in с. ої на піклуванні; under the с. of a physician під наглядом лікаря; с. ої (пишеться скор. с/о) через, на адресу; Mr. Foster c/o Mr. White містеру Уайту для передачі містеру Фостеру (або містеру Фбстеру через містера Уайта) (на конвертах); free ої с. безтурботний; с. killed the cat присл. не робота старить, а турбота; 2) уважність, обережність; the work needs great

с. робота потребує особливої уважності;

have

жись!

а c.!

take

а с.

(бережіться!),

бере-

обербжної;

2. и 1) піклуватися, турбуватися, доглядати, дбати (for, of, about); the children are well cared for дітей добре доглядають; 2) цікавитися, любити (for); he really cares

for her він справді любить її; to с. for music цікавитися музикою; до you с. for it? чи подббається вам це? not to с. for meat не любити м'яса; I don't с. а straw (або а damn,

a

button,

a pin, a whoop) наплювати!;

a

fig,

a

feather,

мені це байдуже,

3) мати

бажання,

OXO-

ту (до), бажати, хотіти (щось, чогось — to); I don’t с. мені однаково, мені байдуже; I don't с. to go

мені

не

хбчеться

йти;

І don't

с. if | do розм. я не проти це зробити; Hiudro не маю прбти; would you с. to go? чи хотіли б ви піти? careen |Ко/гі:п) мор. 1. о 1) кренгувати, кілювати; 2) кренитися, хилитися; 2. п кренгування, кілювання;

оп

the с. на

боці,

під

креном.

саг

careenage |Ко'ті:під3| п мор. 1) кренгування; 2) місце для кренгування; 3) вартість кренгування.

career

|Ко'тіо|

п

|) кар'єра;

діяль-

ність, успіх; to carve out а с. for oneself зробити кар'єру; 2) амер. професія здипломата; 3) кар'єр, швидкий біг; in full с. що є духу, щодуху, з усієї сили; 4) attr. амер.: с. тап професійний дипломат, careerist [ko’rtarist] п кар'єрийст. careful [’keoful] adj 1) дбайливий, турботливий; 2) старанний, ретельний; 3) акуратний; тбчний; 4) обережний;

уважний;

с.

examination

of the question уважне розслідування питання. carefully [‘’keafuli] adv дбайливо; старанно; ретбльно; уважно. care-laden [‘kealeidn] adj заклопотаний, занепокбєний, стурбований; обтяжений турботами (клдпотом). careless [‘kealis] adj безтурботний; необережний;

легковажний;

не-

дбайливий; с. of danger що не думає про небезпбку caress [ka’res] І. п ласка, пбстощі; 2. о пбстити, голубити; погладжу вати. care-taker |"Кео/еїко) п 1) осбба, що доглядає за будинком, приміщенням і т. ін.; 2) охорбднець, сто-

рож. care-worn

|"Кеомо:п|

adj знесилений

турботами. cargo |"ка:єой| п (рі -oes [ouz]) 1) вантаж корабля; 2) attr. вантажний;

с.

ship,

с.

boat

вантажне суднб. сагібоо, caribou [‘keeribu:]

торгбве

п карибу

(олень).

caricature [,keerika’tjua] 1. п карикатура; 2. о зображати в карикатурному вигляді. по каcaricaturist [,keerika’tjuarist] рикатурист. caries |"Кезгії:2) п мед. карієс, костоїда, руйнування (зуба, кістки). cariosity [,keeri’ositi] п мед. карібзний процес. carious [‘kearias] adj карібзний, що руйнує (роз'їдає) кістку. car-load [’ka:,loud] п партія вантажу на один Baron. Carmagnole [,ka:ma’njoul] фо. п карманьйодла. сагтап |"Ка:тап)| п водій (трамваю тощо). carnage |"Кка:під3) п різанйна, кривава розправа. carnal [‘ka:nl] adj 1) тілесний, плотський;

2) XTHBHH,

похітливий,

слас-

ний; 3) статбвий; с. knowledge стаTépi 3HOCHHH. carnality [ka:’neliti] п хтивість, пб-

хіть.

сагпайу

[’ka:nali] adv хтиво, сласно, похітливо. carnation |Ка:пеі/п) 1. п 1) червбна гвоздика; 2) різні відтінки червонуватих тднів; 3) заст. тілесний

кблір; 4) рі жив. частина картини, де зображене огблене тіло; 2. adj

ясно-червдний.

carnival

[‘ka:nival]

2) масляниця нах).

п

1)

карнавал;

(в католицьких

краї-

carnivore |"Ка:піуо:) п зоол. м'ясоїдна тварина. carnivorous [ka:’nivareas] adj м'ясо ідний. carol [‘keral] 1. п весбла пісня; різдвяний

гімн;

колядка;

вати, славити. carom [‘keram]

амер.

боль (в більярдній скакувати.

2. о

оспіву-

І. п

карам-

грі);

2. о від-

carotid [ka’rotid] п анат. сбнна артерія. carotin [’keratin] п каротин. carousal [ka’rauzol] п 1) пиятика, гульня, бенкет; 2) амер. карусбль. carouse [ka’rauz] 1. n=carousal 1); 2. о бенкетувати, пиячити; пити за здорбв'я. carp І [ka:p] п іхт. кброп. carp I! [ka:p] о чіплятися, придиратися, присікуватися; знахобдити недоліки. carping (|"Ка:рір| аа) причепливий, уїдливий;

carpenter

с. tongue

[’ka:pinta]

carpenter’s

bench

злий

1.

п

верстат;

лярувати. carpenter-ant (|"Ка:ріпіз,а:пі) червиця; шашіль. carpentry [’ka:pintri] п 1) ські роботи; 2) теслярська

сагрег

[‘ka:pa]

п причбпа.

язик.

тесляр;

2. uv тес-

п

ент.

теслярсправа.

carpet [‘ka:pit] 1. п 1) килим; 2) буд. покриття (дороги); 3) тех. захис-

ний шар; оп the с. на обговбренні (про питання); to walk the с. дістати догану; 2. о устелЯти килимами або квітами. carpet-bag |"Ка:ріїбеє) п саквояж; c.-b. government амер. sl. уряд політичних пройдисвітів. carpet-bagger [‘ka:pit,bega] п 1) політичний діяч, не зв'язаний походженням або проживанням з своєю виборчою округою (в Англії); 2) амер. політичний авантюрист, carpet-knight [’ka:pitnait] п 1) солдат, що відсиджується в тилу; 2) салднний шаркун. carpet-rod [‘ka:pitrod] п металевий

прут для укріплення кийлима на сходах. carpet-sweeper [‘ka:pit,swi:pal п амер. пристрій з круглою щіткою, що обертається,

для

чистки

килимів;

пилосос. carpi |"Ка:раї) pl від carpus. carpus [‘ka:pas] п (рі carpi) анат. зап'ясток. carriage |"Кеегід3) п 1) екіпаж; 2) пасажирський вагон; 3) вагонетка; 4) карбтка (друкарської машинки тощо); супорт; 5) шасі; рама; тех. несучий пристрій; 6) лафет, ста-

нок

(гармати);

7) перевбзка,

пе-

саг

101

ревезення, транспортування; 8) вартість перевезення або пересилки; с. paid за перевбзку сплачено; 9) виконання, здійснення, проведення (законопроекту, пропозиції);

10) осанка, постава, манЄра триматися; 11) заст. поведінка carriage-forward [’keridz’fo:wad] п вартість пересйлки за рахунок одер-

жувача. carriage-free силка

[’keridz’fri:]

безкоштовно;

л

пере-

франко-місце

призначення.

саггіаре-мау

[‘keridg,wei]

Їїжджа частина дордги. carrier [‘keria] п 1) носій, ник;

возій;

посйльний; циклі); 3) портний

перенбсник; 5) мор.

про-

носйль-

перевізник:

2) багажник транспортер;

літак;

п

(на мото4) трансавіаносець;

6) мед. башцилоносій; 7) поштовий голуб; 8) амер. листоноша; 9) тех. тримач; кронштЄйн; підпірка, хомутик; несучий пристрій; полозки; ходовий механізм; 10) військ. рама затвбра; 11) attr. ел. несучий (про струм, частоту). ;

саггієг-Богпе

[‘keria’ba:n]

adj:

c.-b.

aircraft літаки, що діють з авіаносця. carrier-nation [‘keria,neifn] п держава, яка широко використовує свій флот для перевбзення товарів

інших країн. carrier-pigeon [‘keria’pidgin] тбвий голуб.

п пош-

саггіег-ріапе [‘keria,plein] п літак 3 авіанбсця. carriole [kerioul] п 1) канадські сани; 2) заст. легкий критий однокбнний екіпаж. carrion [‘kerian] п 1) падло; мертвечина; 2) м'ясо, непридатне для їжі. carrion-crow [‘kerian’krou] п чбрна вордна. carrot [‘kerat] п 1) мдбрква; 2) pl рози. руде волбсся; руда людина. саггоїу [‘kerati] adj червонуватий; рудоволосий. У carrousel [’keruzel] п 1) балаган; 2) карусбль. carry ("Кеегі) 1.v 1)носйти, нести, перендсити; везти, перевбзити; з прийм. і присл.

с. away

відносити;

занб-

сити; захбплювати; с. forward просувати (справу); с. off а) забирати, відносити; б) вигравати; с. оп продбвжувати; с. out провддити (бесіду, заняття); с. through довддити до кінця; фраз. звор.: to с. to excess перебільшувати; to с. to extremes довбдити до крайності; to с. into effect здійснювати; to c. one’s point

відстбяти

свою

позицію,

до-

битися свогб; to с. the conclusion дійти висновку; to с. the day здобути перембгу; с. опе мат. один замічаємо; to с. а resolution прийнЯяти резолюцію; the motion was carried unanimously пропозиція бу-

cas

ла прийнята одноголбсно; to с. weight мати вагу; to с. too far зайти надто далеко; перестаратися; 2) містити; 3) продбвжувати;

подбв-

жувати; 4) refl. триматися, повбдити себе; to с. oneself with dignity

cartridge

[’ka:tridz] п 1) з фотоплівкою.

2) котушка cartridge-belt ронташ; 2) cartridge-box

патрон;

[’ka:tridgbelt] п 1) патпатрбнна стрічка. [’ka:tridgboks] п пат-

з гідністю; 2. п 1) перенбска, перенбсення; 2) військ. далекобійність (гармати); дальність польоту снаряда; 3) військ. положення «на плече»; 4) амер. вблок (човна).

ронний ящик. cartridge-case [’ka:tridgkeis] п патpOHHa гільза cartridge-clip [‘ka:tridgklip] п патрбина оббйма. cartridge-paper [’ka:tridz,peipa] п пупкий папір (для малювання і для

шок,

патронних гільз). cartridge-pouch _(‘ka:tridgpauts, -pu:ts]

повбдити

carryall

себе

достбйно,

[‘keri,o:1]

рюкзак;

критий

п 1) речовий

2)

екіпаж;

амер.

критий

поздовжніми

[’keriinz’on]

п рі. розм.

легковажна

поведінка.

фривобльна,

carrying trade везення

мі-

простбрий

простбрий

автомобіль з двома лавами по боках.

carryings-on

триматися

[’keriin’treid]

товарів

вбдними

п перешляхами;

фрахтбва справа. carry-over [’keri,ouva] п пербжиток. cart [ka:t] 1. п 1) віз; візбк; повбзка; двокблка;

2) attr. екіпажний;

с.

house екіпажний сарай; фраз. звор.: іо put the с. before the horse починати не з TOro кінця; іп the с. перен. у важкбму стані, у скруті; 2.

и

1)

Їхати

або

везти

на

вбзі;

2) розм. легко перемагати у грі; переважати. cartage [‘ka:tid3] п 1) гужові перевЄєзення; 2) вартість гужовбї перевдбзки.

carte blanche [’ka:t’bla:nJ] фо. пкарт-бланш: to give с. Б. надати цілковйту свободу дій.

cartel

[ka:’tel]

п

1)

ек.

2) угода про O6MiH ббмін полоненими.

картєль;

полоненими;

carter [’ka:ta] п візник. Cartesian [ka:’ti:zjan] 1. adj картезіанський, декартівський; 2. по послідбвник Декарта. cartful [’ka:tful] п віз (як міра вантажу). cart-horse [’ka:tho:s] п ломовик, вантажний кінь. cartilage [’ka:tilidg] п хрящ. cartilaginous [,ka:ti/ledginas] adj хрящовйий; с. fish збірн. біла риба.

cart-load

[’ka:tloud] =cartful.

cartographer

[ka:’tografa]

п

картб-

граф. cartographic(al) [,ka:tou’grefik (al) ) adj картографічний. cartography [ka:’tagrafi] п картографія, складання карт. сагіотапсу ("Ка:їоцтагп5і) по ворожіння на картах. carton [’ka:tan] п 1) картбн; 2) KapTOHKa; 3) білий кружок у центрі мішені. cartoon [ka:’tu:n] 1. п 1) карикатура; 2) мист. картбн (етюд для фрески тощо); рикатури.

cartoonist рист.

2. о малювати

[ka:’tu:nist]

ка-

п патробнна сумка.

cart-road, cart-track МКагоцд, ’ka:ttrek] п путівець, польова (степова)

дорога. cartulary [‘ka:tju:lari] запису, реєстр.

карикату-

для

cart-wheel [’ka:twi:l] п 1) кблесо вбза; 2) перєверти «кблесом»; to turn (або to throw) cart-wheels перевертатися «кблесом»; 3) ав. переворот через крило. сагі-угіяні [‘ka:trait] по екіпажний

майстер, каретник.

carve [ka:v] о (past carved, р.р. сагуed, carven) 1) різати, вирізувати (з дерева, кістки — out, of, in, оп); гравірувати; витісувати, висікати (з каменю); 2) ділити, дро-

бити

(звич. с. up); 3) різати;

на-

різувати (м'ясо за столом); 4) розрізати, розбирати (тушу); to с. one’s way пробивати собі шлях.

сагує! |"Ка:узі) п мор. іст. каравбла (тж caravel). сагуєп [’ka:ven] поет. 1. р.р. від сагve;

2. adj

вирізьблений,

вйсічений.

carver [’ka:va] п 1) різьбяр; гравер; 2) ніж для різання м'яса за столом; а pair of carvers великий ніж; виделка. carving |"Ка:уїд) п 1) різьблення по дереву; 2) різьбярський виріб; дереворит. carving chisel [‘ka:vin,tfizl] п кбсе долото. carving-knife [’ka:vinnaif]=carver 2). caryatid [,keri’etid] п архт, каріатида. cascade [kes’keid] 1. п 1) невеликий водоспад; 2) ел. дати каскадом.

case

каскад;

2. и спа-

І [keis] п 1) випадок;

на; станбвище,

стан;

обстави-

справа;

с. stands за цих обставин,

as the

іп с. на

випадок; just іп с. на всяк випадок; in any с. у всякому разі; іп

по с. ні в Якому разі; іп the с. ої щбдо; іп that с. у такому випадку; it is not the с. це не так, справа не в цьому; to put the с. that припустімо, wo..; 2) med. хворий, пацієнт; поранений; 3) мед. захвбрювання,

вйпадок;

4) юр.

дова

вйпадок

у

судовій

факти,

докази;

справі;

п

п журнал

справа;

прецедент:

су-

рі судова практика; to state one’s с. вйкласти свої доводи; to make

саї

102 out one’s

с. довести

the с. for the користь

свою

5) si, дивак, відмінок. case II [keis] 2) футляр, (годинника); жух, капот;

правоту;

defendant

факти

відповідача,

на

підсудного;

чудило; «тип»; б) грам.

п 1) скриня, скринька; чехбл; сумка; корпус оправа; 3) тех. коMagazine с. магазйнна

корббка гвинтівки; 4) ббрна каса; 5) вітрина;

друк. на6) військ.

іст.

вставляти

гільза;

в оправу; at о

картеч;

класти

case-harden гартувати,

2. о

в скриню, футляр

[’keis,ha:dn]

о

1)

тех.

цементувати (сталь); робити нечутливим.

2) перен.

case-hardened

[’keis,ha:dnd]

adj

1)

загартований; цементбваний; 2) перен. нечутливий; загрубілий.

case-hardening [keis,ha:dnin] п тех. цементація, поверхневе rapTyBaHня. casein |"Кеізііп| п хім. казеїн. case-knife [’keisnaif] п ніж у футлярі. case-law [‘keislo:] п юр. судовий прецедент. casemate |"Кеїзтеїї| п військ. 1) каземат; 2) ескарпова галербя. casement [‘keismont] п 1) віконна рама з боковими завісами; 2) поет. вікно. case-record [‘keis,reko:d] п істбрія хвороби; картка (поліклінічна тощо). casern(e) |Ко"7е:п)| фр. п (звич. рі) казарма; барак. case-shot |"Кеіз/об| п іст. картеч.

case-worm ка.

[‘keiswa:m]

п ент.

лялеч-

cash (Ка) 1. п 1) гроші; готівка; розрахунок готівкою; с. down за готівку; с. on delivery (скор. COD) післяплата; 3 оплатою після доставки; іп с. з грішми, out ої с. short ої с.

при грбшах; без грошей;

2) attr. касовий; с. register касовий апардт, каса; 2. о 1) інкасувати (чек); одержувати грбші по чеку; 2) платити готівкою. cash-account [‘keefa’kaunt] п бух. ра-

хунок каси. cash-book

[‘kafbuk]

[‘keeSlis]

cashmere

п кдйсова

книга.

adj що

Fomine

по

не має

1)

го-

кашемір

(матерія); 2) кашемірова шаль. casing |"Кеізід| п 1) обшивка, оббивка,

оболбнка;

2) священик. cassowary [’kesaweari] п зоол. казуар. cast [ka:st] 1. о (разі, р.р. cast) 1) кидати; метати; to с. а look (або a glance, ап eye) кинути OKOM,

зиркнути; to с. ливати

світло

покришка,

оправа,

футляр; 2) тех. картер; кожух; капот; рама; 3) гірн. обсадні труби.

casino [ka’si:nou] п Ka3ind. cask [ka:sk] п барйло, бочонок,

бочечка. casket [‘ka:skit] п 1) скринька, шкатулка; 2) амер. труна. casque [kesk] п іст., поет. шолом.

light

(upon)

(Ha);

ність; to с. а vote (на виборах); to с. ребок; to с. in one’s дорікати (комусь); закидати вудку; 2)

про-

BHOCHTH

яс-

подавати гблос lots кидати жеteeth докоряти, to с. a hook втрачати; міня-

ти (зуби, роги); 3) скидати (шкіру, листя); to с. the coat линяти (про тварин); 4) театр. розподіляти (ролі); 5) підрахбвувати; 6) тех. виливати, лити (метал); с. away

відкидати; с. down а) скидати; б) засмучувати; в) опускати (очі);

с. off покидати; ти;

2. п

с. up підраховува-

1) кидання,

метання;

ки-

док; 2) литво; 3) фбрма (для віоливки); 4) гіпсовий зліпок; 5) підрахунок; 6) тип, зразбк; склад; с. ої mind склад рбзуму; 7) театр. розпдділ рблей; 8) актбри, що грають у даному спектаклі; 9) відтінок;

10)

puck,

last с. останній

castaway

ставка,

шанс;

the

шанс.

[‘ka:stawei]

1. п 1) знедб-

лений, відкинутий (суспільством); парія; 2) той, що зазнав корабєльної

аварії;

2. adj знедолений,

від-

кинутий (суспільством). caste [ka:st] п 1) каста; 2) привілейдваний клас; to lose с. втратиTH привілейдване становище,

castellan

[‘kaestolon] п доглядач зам-

ку, кастелян.

castellated

[‘keestaleitid]

adj 1) збу-

ддваний у вигляді замку; 2) багатий Ha замки (про місцевість); 3) тех. зазублений.

caster [’ka:sta] п 1) ливарник; 2) pl судбк; 3) рблик, коліщатко (на ніжках меблів); 4) військ. вибракуваний

castigate

cashier I [kee’Sia] п касир. cashier II [ka’fia] о 1) звільняти (з посади); розжалувати; 2) усувати. cashless тівки.

cassation [ke’seifn] п касація; court ої с. касаційний суд. cassock [‘keesak] п 1) ряса, сутана;

кінь.

[‘kestigeit] о 1) карати; би-

чувати; 2) лаяти, картати; жорстоко критикувати; 3) виправляти (літературний твір). castigation [,keesti’geifn] п 1) покарання;

пороття,

биття;

2)

догана,

бсуд; 3) бичування; сувбра критика; 4) виправляння (літературного твору). casting [‘ka:stin] 1. п 1) мет. литTA,

відливання;

відливок,

2) видалення вийкопаного 2. adj мет. ливарний; с. варний

двір;

с. box

опобка;

[/ka:st’aian]

[‘ka:st’aian]

adj

1) чавун-

ний; 2) твердий, непохитний, незламний; с.-і. discipline залізна дисципліна. castle [‘ka:sl] 1. п 1) замок; твердиня; схбвище;

castles

in the air

рувати (ся).

castle-builder

cast-off

[’ka:sl,bilda] п фантазер.

[’ka:st’/o:f]

понбшений,

adj непридатний;

старенький,

другосбрт-

ний.

castor І [‘ka:sta] п 1) фарм. боброва струмйна; 2) розм. кастбровий капелюх;

3) заст.

бобер.

castor II [‘ka:ste]=caster 2) i 3). castor oil [‘ka:ster’oil] п рицинова олія, рицина. castor-oil plant [‘ka:star,oil’pla:nt] п бот. рицина. castor sugar [‘ka:sta’fsuga] п цукрбва пудра. castrate [kees’treit] І. о каструвати, холостити;

2. п кастрат.

castration [kes‘treifn] п кастрація. casual [’keegjuol] 1. adj І) випадкбвий;

2) ненавмисний;

3) недбалий;

4) нерегулярний; с. worker, с. labourer робітник, який He має постійної роботи; 2. п бродяга.

casualize

[’kegjuolaiz]

о переводити

на тимчаєбву роботу. casualty [‘kegjualti] п 1) нещасливий вйпадок; аварія; 2) людина, що потерпіла від нещасливого випадку або зазнала аварії;3) військ. підбита

машина;

нений;

убитий;

війні);

to

ти втрат; убитих

casualty

4)

5)

sustain

військ.

рі

(на

зазна-

6) attr.: с. rate кількість

і поранених

clearing

station

[‘kegjualti-

_kliarin’steifn] по евакуаційний пункт. casualty list [‘/keegzjualtilist] п список убитих, поранених i THX, пропали без вісті (на війні).

casualty ward

[‘kee3jualti’wo:d]

що

п па-

mata (в лікарні) для тих, що потерпіли від нещасливих випадків.

casuist [/kaezjuist] п казуїст. casuistic(al) |,keezju’istik(al)] adj казуїстичний. casuistry [‘kezjuistri] cat

I 2)

[ket] 1. п зоол. родина

(звич.

рі);

3)

п

казуїстика.

1) кіт, кішка; кошачих, коти кішка (канчук);

4) мор. кат; barber’s с. розм. базіка; to let the с. out of the bag присл. роздзвонйти ceKpéT; вибовкати

таємницю;

to

lead

dog

life

як

кішка

п чавун.

пора-

втрати

casualties

литвб;

с. form

(або

in the sky, in Spain) повітряні замки; 2) шах. тура; 2. о шах. рокі-

грунту; bed ли-

виливниця. casting-voice [‘ka:stin’vois] =castingvote. casting-vote [‘ka:stin’vout] п гблос, що дає перевагу (на виборах).

cast iron

cast-iron

кою;

жити,

enough

to

make

а а

с.

and

з собас.

laugh

і мертвого мбже розсмішити, дуже смішно; to see which way the с. jumps, to wait for the c. to jump вичікувати, куди вітер повіє; to rain cats and dogs розм. лити як з відра (про дощ); that с. won't jump розм. цей номер не пройде;

cat

103

nn

to turn с. in the pan стати перебіжчиком; 2. v 1) мор. брати якір на кат; 2) бити канчуком; 3) вульг. ригати, блювати. cat Il [kat] п (скор. від caterpillar

EE

catching |"Кегбїр) adj 1) заразливий; заразний; причепливий; 2) привабливий,

захбплюючий;

3)

нестійкий

(про погоду).

tractor) амер. розм. гусеничний трактор. cataclysm [/ketaklizm] п катаклізм;

[’keet{mont,eoria]

п

басейн pik, водозбірна площа. саїсптепі-Базіп [‘kaet{mant,beisn]

п

катастрофа; потбп; переворот. catacomb [‘ketakoum] п (часто

catchpenny [‘keetJ,peni] п щось подешевий казне, розрахбване на Успіх (про видання тощо).

підземелля;

catafalque catalepsy

рі)

катакомба.

[‘keetafeli] [’keetalepsi]

п катафалк.

п мед. каталепсія; правбць, остовпіння; заціпе-

ніння. cataleptic [,keta’leptik] adj мед. талептичний. catalog |Каїзіор) =catalogue.

catalogue

[’ketalog]

прейскурант,

сок;

проспект,

ний

план;

ка-

І. п 1) каталог;

2) амер.

реєстр,

програма,

сити в каталог. cataloguer [‘kets,loga]

2) північ-

катапульта;

2) po-

гатка; 3) айг.: с. launching зліт літака за допомдгою катапульти; 2. о 1) ав. катапультувати; викидати катапультою; 2) стріляти з рогатки.

cataract

[‘keetarekt]

п 1) водоспад; злива; поріг (річковий); катаракта. catarrh [ko’ta:] п 1) катар; 2) розм. простуда. сильна 2) мед.

catastrophe фа;

[koa’testroafi]

загибель;

п катастрб-

нещастя,

лихо.

catastrophic [keeta’ strofik] строфічний. catbird

[’ketba:d]

п амер.

catcall

[’kaetko:!]

1.

п

adj ката-

(с)піймати;

2) схопити, зуміти; 3) train

дрізд.

свист,

осви-

затримати;

збагнути (суть); зровстигнути; to с. the

поспіти

на

поїзд;

4)

прищи-

кувати(ся); зачепити(ся); my dress caught on a nail мій бдяг зачепився за цвях; 5) заразитися; б) Haздогнати; to с. breath перевбдити дух; to с. (а) cold застудитися; to с. fire зайнятися, загорітися; to c. hold ої ухопитися 3a; to с. sight of побачити; to с. a glimpse of угле-

діти на мить; 2. п 1) улов, здббич; 2)

спіймання;

пастка;

4)

захват;

клямка;

та ін.;

словниках

3)

засув;

кетчуп

хитрість;

5) тех.

стдпор, гальмо; that’s the с. у цьбму ось уся справа.

(тож ketchup).

гасло

або

девіз;

2) за-

слбво (у словколонтитул у

та енциклопедіях;

4) те-

arp. репліка; 5) римобване слово; 6) парбль. catchy [‘keetSi] adj 1) привабливий, захоплюючий; 2) причбепливий; що запам'ятбвується (про мелодію); 3) важкий; хитромудрий, закрутистий; 4) порйвчастий, рвучкий (про вітер). катехізис; catechism [‘keetikizm] п

2) низка питань. catechize [‘keetikaiz]

о 1) викладати

(висловлювати) У формі запитань і відповідей; 2) допитувати.

catechu [‘keetitfu:] тракт.

categorical

п дубильний

[,keeti’gorikal]

adj

екс-

рішу-

чий; безумовний, категоричний. categorize [‘keetigaraiz] о розподіляти по категодріях. category [’ketigari] п категбрія; роз-

ряд. catena [ka’ti:na] п тех. ланцюг; зв'язбк; низка, ряд. adj тех. саїепагіап |,Кеегії/пеогіап| ланціогдвий.

саїепагу

[ko’ti:nori]

цюгдва

стування; 2. v освистувати. catch [ketf] 1. о (past, р.р. caught) І) ловити,

грибів

catchword keet§wa: 4) п 1) слово, що привертає увагу; модне слівце; слдво або фраза, що використо-

вно-

ноамериканська рись. cataplasm [’ketaplezm] п припарка. catapult [/ketopAlt] 1. п 1) icr, ав., тех.

[‘keetfop] п coye із томатів,

(реєстрбве) 3) друк.

catalyst [/keetalist] п хім. каталізатор.

військ.,

вець. catchup

[’keetfpoul] п сусудовий викона-

як

каталогіза-

кішка;

catchpole, catchpoll довий пристав,

головне никах);

catalyzer [‘kaeta,laiza] =catalyst. catamaran [,ketamo’reen] п мор., ав катамаран. catamount [‘ketamaunt] п зоол. 1) дика

басейн.

вується

тор, упорядник каталога. catalysis [ko’telisis] п хім. каталіз.

європЄйська

водозбірний

спи-

навчаль-

2. о каталогізувати,

саїсптепізагеа

лінія;

2.

тех.

adj

1. п

с. suspension ланцюгбдва (електричної залізниці).

catenate

[‘keetineit]

ти; з'єднувати;

catenation лювання,

cater

о тех.

зчбплення.

v

підвіска

зчіплюва-

зв'язувати.

[,keeti’neifn]

[‘keita]

лан-

ланцюговий;

п тех.

постачати

зчіппрові-

зію (комусь -- for); 2) обслуговувати (когось — for); 3) догоджати (комусь -- to, for).

cater-cousin

[‘keita,kazn]

п нерозлуч-

ний друг, друг-приятель. caterer |"Кеїкого| п постачальник провіанту. catering [keitarin] хо 1) громадське харчування; 2) attr.: the с. trade ресторанна справа. caterpillar [/katapilo] п 1) ент., тех. гусениця; 2) гусеничний хід; 3) attr. тех. гусеничний; с. tractor гусеничний трактор; с. ordnance гусенич-

cat

ee

па

самохідна

артилерія;

4)

заст.

здирник. caterwaul [‘keetawo:l] 1. о кричати по- котЯчому; 2. п котячий концерт. catgut

[’ketgat] п 1) струна; 2) хір. кетгут. catharsis |Ко"Ва:5і5| п 1) мед. очищення

шлунка;

2) літ.

катарсис.

catheter

|"Кеебіїв|

п мед.

катетер.

cathode catholic

[’keSoud] п фіз. катод. |"Кеебоїйк| 1. adj католиць-

cathartic [ka’Ga:tik] n мед. проносне. cathead [’kathed] п pe кат-балка. cathedral [ko’Gi:dral] І. п кафедральний собор; 2. adj соборний.

кий;

2. п католик.

catholicism цтво,

|Ко"бойзілот)

п

католи-

католицизм.

саїкіп

[’keetkin]

п котик, сербжка (на

деревах). cat-lap [‘keet,laep] п розм. дуже слабКий чай. cat-like [’ketlaik] adj котячий. catling [‘ketlip] п 1) рідк. кішечка; 2) хір. тонкий кетгут; 3) хір. міжкістковий ніж. cat-mint [‘ketmint] по бот. котяча

м'ята. catnap |"Кеїпер| 1. n=cat-sleep; 2. о подрімати, трохи поспати; спати уривками. catnip [’keetnip] amep.=cat-mint. cat o’-mountain [,keeto’mauntin] =catamount. cat-o’-nine-tails [‘keeta’nainteilz] п кішка

(канчук).

cat-sleep [‘keetsli:p] п сон уривками. cat’s-meat [‘keetsmi:t] п конйна, яку купують для котів. cat’s-paw [’keetspa:] n легкий бриз, брижі, жмури (на воді); to make а c.-p. ої a person зробити когбсь своїм знаряддям. catsup [‘ketsop] =ketchup. cat’s-whisker [‘keets’wisko] п рад. контактна пружина, «вусик». cattish |"КегіГ| adj 1) котячий; 2) перен.

cattle

хитрий,

[katl]

злий.

п 1) велика

рогата

ху-

ддба; 2) през. груб. тварюки (про людей). cattle-dealer |"Кагії, Чіа) п скотопромисловець. cattle-feeder [‘keetl,fi:da] п машина

для автоматичної подачі корму худобі. cattle-leader [‘ketl,li:do] п кільце, просмикнуте чбрез ніс бугая. cattleman [‘ketlmsn] п 1) пастух; 2) амер. скотар. cattle-pen [’ketlpen] п загін, o60pa, загорода (для худоби). cattle-plague [‘keetlpleig] п чума рогатої худоби. саїНе-гапспо |"Кавіїгагпі)) п скотарська ферма, скотарське господарство,

ранчо.

гатої

худоби,

cattle-rustler [’keetl,rAsla] amep.=cattle-lifter. cattle-show [‘keetlfou] п виставка po-

сеї

104

саї

нор

cattle-truck

на

[‘keetltrak]

п зал.

форма для перевезення catty [‘keti] =cattish.

Caucasian

[ko:’keizjan]

ee

плат-

худоби.

1. по кавка-

зець; 2. adj кавказький.

caucus |"Ко:Ко5) п 1) амер. закриті зббри партійних лідерів для попе-

ее

[,ko:tarai’zeifn] п припікання cauterize [’ko:taraiz] о 1) мед. пікати;

2)

робити

бездушним,

caution [’ko:fn] 1. п 1) обербжність; обачність; осторбга; передбачли-

пуста.

[ko:k]

о 1) конопатити

і смо-

лити

(човни); 2) затикати, замазу-

вати

(щілини

сацікег

у вікнах).

[’ko:ka]

п

1)

конопатник;

2) sl. ковток спиртного; 3) sl. щось виняткове, неймовірне, особл. брехHA, вигадка.

causal

|"Ко:2||

adj

причинний;

кау-

зальний.

causality [ko:’zeeliti] п причинність, причинний зв'язок. causation [ko:’zeifn] п 1) спричинення;

2) =causality.

causative

[’ko:zativ]

adj

1) причин-

ний; що пояснює причину; 2) грам. каузативний cause [ko:z] І. п 1) причина; підстава; привід, мотив (для -- for); 2)

справа;

the

с.

of

peace

справа

миру; to support the с. of the workers захищати справу робітничого класу; in a good с. щоб зробити добро; з добрим наміром; in the с. of science заради науки; 3) юр. справа, процбс; to plead а с. захищати справу в суді; 2. о 1) спричиняти, завдавати, викликати; it caused me much trouble це завдало мені багато клопоту (HenpHéMHOстей); 2) примушувати, змушувати; to с. а thing to be done примусити вйконати щось; it caused him to smile це примусило його BeMixнутися.

"'сац5е [ko:z] 3acr.=because. causeless [‘ko:zlis] adj безпричинний; HeOOrpyHTOBaHHH, безпідставний. cause-list [’ko:zlist] п юр. список чергових судових справ (для розгляду).

causer |"Ко:22) п винуватець, привідець. causeway, causey [‘ko:zwei, ‘ko:zei] 1. по |) бруківка, мостова; MOuLeHa доріжка; тротуар; 2) дамба, гатка

(через болото і т. д.); 2. v 1) бу-

дувати дамбу, брукувати.

caustic

[’ko:stik]

гатку;

2)

мостити,

1. п хім. inka (кау-

стична) речовина, lunar с. ляпіс; 2. adj 1) каустичний; їдкий; с. lime негашене вапно; с. silver ляпіс; с. soda каустична cOfa, їдкий натр;

2) їдкий, колючий, уїдливий, ущипливий;

marks

с. tongue

злий

язик;

уїдливі зауваження.

с. ге-

[,keval’keid]

п

2.

вати;

о

с.

западина;

утворювати

вдавлювати;

осідати,

кавалька-

поглиблю-

западини;

припинити

2. п: with-

[‘si:s,faia]

п вийськ. adj

безперервний,

безупинний.

гранична (найбільша) висота; максимальна

ціна;

випуск продукції і т. 0.

celadon [’seladon] п світлий сірувато-зелбний колір, кблір морської води.

celandine [’selandain] п бот. чистотіл. celebrate [‘selibreit] о 1) святкувати; 2) прославляти; 3) правити церковну службу. celebrated [’selibreitid] adj знаменитий; славетний, значення;

уславлений.

2) прославляння;

ковна служба. celebrity |si‘lebriti] ність;

п слава, популяр-

славетна

людина,

ний;

С. Empire

рія

(про

заст.

старий

карта

збряного

пблюс

світу;

Небесна

Китай);

неба;

[‘keeviti]

п

1) западина;

розкблина

по-

в

с.

imné-

тар

с. pole астр.

2) чуддбвий,

прекрас-

ний; 3) доброчесний, милосердний; 2. п міф. небожитель.

celibacy

[‘selibasi]

шлюбності;

п

обітниця

безшлюбність,

обітницю безшлюбності. cell [sel] 1. п 1) чашечка,

(уїд-

людина.

рожнина; 2) тріщина, гірській породі.

знамени-

celerity [si’leriti] п швидкість. celery [‘selari] п бот. селера. celestial [si’lestjal] 1. adj 1) ne6éc-

caviller cavity

3) цер-

тість.

кав'яр;

п причбплива

4) ек.

максимальний

celibatarian

[/kevilo]

віддавати

ceiling [‘si:lig] п 1) créna; 2) буд. перекриття; обшивка; 3) ав. стбля,

с. to the general надто делікатна страва для грубого смаку. самії [’keevil] 1. о чіплятися; прискіпатися; 2. п причіпка. лива)

припи-

celebration [,seli’breifn] п 1) святкування; торжества; урочисте від-

опускатися;

ікра,

payment

(територію); 2) поступатися (у спірці). ceil |зі:1) о 1) буд. покривати, перекривати; штукатурити, опоряджати стбєлю; 2) ав. досягати граничної (найбільшої) висоти.

звучання).

п

с.

невпинний,

тютюн, здобрений патокою. cavern |"Кегугп| п 1) печера; 2) мед. каверна. cavernous [‘kevanas] adj 1) багатий на печери; 2) мед. печеристий; порожнинний; каверндзний; 3) запалий; 4) глиббкий і глухий (про

("Кегуїа:)

to

збанкрутувати;

cedar [’si:da] п кедр. cede [si:d] о 1) здавати,

перен. поступатися, здаватися. caveat [‘keiviet] п 1) застереження; протЄст; 2) юр. заява про припинення судовдбго розгляду. ‘cave-dweller [’keiv,dwela] п печбрна людина, троглодит cave-man [‘keivmeen] =cave-dweller. cavendish [’kevondif] п плитковий

caviar(e)

кайман.

платежі,

нення вогню. ceaseless [’si:slis]

3) тех. золь-

видбвбувати;

іп

п зоол.

лянйну!;

рук. cease-fire

cavalier [,keevo’lia] 1. п 1) вершник; кавалерист; 2) заст. кавалер; 3) (С.) іст. рояліст (за часів Карла 1); 2. adj 1) безцеремобнний; 2) весблий, безтурботний; 3) пихатий, бундючний; 4) іст. роялістський. cavalry [’kevolri] п кавалерія, кіннота. сауаїгутап |"Кегузігітеп) п кавалеряст. cave [keiv] 1. п 1) печера; 2) анат. ник;

[‘keiman]

риф;

стручко-

оці с. безперестанку, невпинно, безупинно; to work without с. працювати невпинно, не складаючи

вершників.

порожнина;

п червоний

вий перець.

вість; 2) застереження, попередження; с.! бережись!; 3) sl, незвичайна, чудна людина; дивна річ; 4) attr.: с. position положення тихого ходу; 2. 0 застерігати (від-- against). cautionary |"Ко:Їпогі) adj попереджуючий, застережний caution board [’ko:Snbo:d] п застережний напис (про обережність). caution money (‘ko:Sn,mani] п грошова застава. cautious [’ko:fas] adj обережний; передбачливий. да, група

(про

cease [si:s] 1. о 1) переставати; припинЯяти(ся); 2) зупиняти, припиняти (часто з герундієм); to с. talking замовкнути; с. fire! припинити стрі-

припікання).

cavalcade

[kei’en]

cayman

без-

caught [ko:t] разі і р.р. від catch |. cauldron |"Ко:Їдгоп)| п казан, котел. cauliflower |’koliflaua] п цвітна ка-

[ko:] 1. о каркати, крякати

cayenne

при-

сердечним черствим, нечулим. cautery |"Ко:їзгі| п мед. 1) припікання; 2)" припікальний засіб; 3) термокдутер (інструмент для

ее

ворону); 2. п каркання. cay [kei] adj 1) кораловий 2) піщана обмілина.

мед.

реднього обговорення політичних I організаційних питань; 2) (в Анелії през.) політика підтасування виборів, тиску на виборців і 7. п.

caulk

caw

causticity [ko:s’tisiti] п 1) їдкість; 2) уїдливість, ущипливість, колючість. cauterization

б

[,selibo’tearian]

безшлюбкий;

celibate

(в

1.

adj

2. п холостяк.

[‘selibit]

холостий;

6e3-

целібат.

2. п

стільнику);

1. adj неодружений, людина, 2)

біол.

що

дала

чарунка клітина;

3) тюрбмна камера; condemned с. камера смертників; 4) кблія; 5) тех,

cel Ss

ee

відсік, камера; 6) ел елембнт; 7) ав. корббка крил; 8) поет. моrina; 2. uv 1) поміщати в клітку; 2) бути в клітці; 3) сидіти за гратами (в тюрмі).

cellar

[‘selo]

1. п

1) льох,

підвал,

norpi6; 2) винний погріб, пивниця; 2. о зберігати в підвалі (погребі). cellarage [‘selorid3] п 1) підвали, льбхи, погреби; 2) зберігання у підвалах; 3) плата за зберігання у

підвалах. сеПагеї пні п погрібець. cellist [‘tfelist] п (скор. від violoncellist) віолончеліст. ‘cello [‘tfelou] п (скор. від violoncelІо) віолончель. cellophane [’selafein] п целофан; wrapped in с. неприступний; гордовитий. cellular [‘seljulo] adj клітинний; с. tissue біол. клітковина. cellulate [‘seljuleit] adj що складається ристий.

з клітин;

ніздрюватий;

по-

cellule [‘selju:l] п 1) біол. клітинка; 2) ав. коробка крил. celluloid [‘seljuloid] п целулоід. cellulose [‘seljulous] п целюлоза; клітковина.

Celt [kelt] п кельт. Celtic [’keltik] 1. adj кельтський; кельтська

cembalo

MOBA.

[‘tfembalou]

п (pl=os

цимбали. cement [si’ment]

1. п 1) скріплювати; 2) 3) міцно з'єднувати.

cementation

ментування; томління.

2)

мет.

п

[ouz])

1) це-

цементація,

cemetery [‘semitri] п кладовище, цвинтар. censer [‘senso] п кадило; курйльниця. censor [/sensa]

1. п 1) uén30p;

2) на-

глядач, що стежить за дисципліною студентів, не приписаних до певного коледжу (6 Оксфорді); 3) заст. людина, що знаходить недоліки; критик; 2. о переглядати, піддавати

censorial

цензурний

censorious

схильний

цензурі.

[san’so:rial]

а цензорський;

|[sen’so:rias]

а

осуджувати;

сувбрий;

с.

remarks

критичні зауваження. censorship [’sensafip] 2) посада цензора. censurable [‘senfarabl]

n

1) цензура;

adj що

заслу-

гбвує осудження. censure [‘senfa] 1. п осудження, бсуд; 2. о осуджувати,

cental

[’sontl]

(міра

п англійський

сипких

centaur

|"зепіо:)

квінтал

речовин--45,36

п

1) міф.

кг).

кентавр;

2) (С.) сузір'я Кентавра.

сепіепагіап

сторічний,

ста

[,senti’nearian]

1.

столітній;

людина

(й більше)

2. п

adj

років.

centenary [sen’ti:nari] 1. п сторіччя, сбта річниця; день святкування сбтої річниці; 2. adj столітній.

centennial [sen’tenjal] 1. adj 1) столітній; 2) що трапляється раз у сто рдків; 2. п сбта річниця. center [‘senta] амер. --сепіге. centering [‘sentarin] п 1) тех. центрування; ка.

centesimal ний

на

2) буд. кружало;

[sen’tesimal] сто

частин;

ний; с. balance

centigrade дусний;

опалуб-

adj

поділе-

cOTHH;

сбтенні

ваги.

[‘sentigreid]

с.

adj

thermometer

сбтен-

стогра-

термометр

Цельсія.

centimeter

[‘senti,mi:ta]

амер.--сепіі-

metre.

centimetre [‘senti,mi:ta] п сантиметр. centipede |"зепіїрі:4) п ент. стонбга. сепіпег |/зепіпа) п цбнтнер (=50 кг, в Англії-- 100 фунтам

або 45,36 кг);

metric

с.

(або

центнер

double)

метричний

(- 100 кг або 22046 англ.

ганити.

census [’sensas] п пербпис. census-paper [‘sonsas,peipo] п бланк, що запдвнюється при пербпису. cent [sant] п 1) цент (- 0,01 долара); 2) сто, сбтня; рег с. процент, відсбток; eight рег с. вісім процентів.

central [‘sentral] 1. adj 1) центральний; 2) розташований у центрі або недалеко

редня

від

Азія;

центра;

2. п амер.

С.

Asia

Ce-

центральна

телефднна станція. centralization [,sentralai’zeifn] п централізація; зосередження. centralize [‘sentralaiz] о централізувати; зосереджувати. centre [‘senta] 1. п центр; сербдина

(чогось); с. of attraction центр уваги; с. of buoyancy мор. центр велиunui; с. ої impact військ. середня тбчка влучання; с. of a wheel maточина кблеса; 2. adj центральний; с. boss маточина колеса; 3. о 1) по-

міщати(ся) в центрі (середині), концентрувати(ся), зосереджувати(ca) (in, on, at, round, about); 2) тех. центрувати; помічати кер-

нером. centrifugal

сег

ee

фунта).

2. п

цемент; 2. v цементувати;

[,si:men’teifn]

105

ee

фунтів стерлінгів; амер. сто дбларів. century plant [‘sentSuripla:nt] п бот агава;

столітник,

cephalic

с.

index

1. adj від-

центрбвий; с. machine, с. wringer центрифуга; с. force відцентрова

сила; 2. n=centrifuge. centrifuge [‘sentrifju:d3] п центрифуга. centring [‘sentrin] =centering. centripetal [sen‘tripitl] adj доцентровий;с. force доцентрова сила. centuple [‘sentjupl] 1. adj стократний, сторазбвий; 2. о збільшувати у сто раз, мнбжити на сто. centuplicate [sen’tju: plikeit] 1. m cto примірників; іп с. у ста примірниках; 2. adj=centuple 1; 3. v=centuple 2. 4 century [‘sentSuri] п 1) століття; 9) сбтня (чого-небудь); розм. сто

adj анат.

aarp.

голов-

черепний

ін-

декс.

cephalitis [‘kefalaitis] п мед. енцефаліт, запалення головного мозку. сегатеї

Г'за: met, ‘seramet]

талокераміка. ceramic (зіТтггтік)

adj

п тех. мекерамічний;

гончарний.

ceramics

[si’raemiks] порі (вжив. як гончарне виробни-

sing)

кераміка;

цтво. сегатізі

[’seramist]

п гончар.

cere [sia] 1. п восковиця (потовщення в основі дзьобу багатьох птахів, де відкриваються нізодрі); 2. v заст

вощити.

cereal [‘siarial] 1. п 1) (звич. рі) хлібні злаки; 2) амер. каша (особл для сніданку) з хлібних злаків; 2. adj хлібний, Soe

cerebellum 3040K.

[,seri’‘belam]п анат.

мо-

cerebral [’seribral] adj 1) анат., мед. мозковий; с. hemispheres півкулі головного MO3Ky; с. haemorrhage крововилив у мозок; бральний (звук).

cerebration

2) фон.

[,seri’breifn]

мозку. сегебгит [’seribram] HHH мозок. cerement [‘siamant] п полотнина;

п

мальний;

цере-

робота

анат.

голов-

1) навбщена

покривало;

2) pl похо-

рбнний одяг. ceremonial [,seri’mounjal]

adj

церемонійльний;

фор-

обрядо-

вий. ceremonious [,seri’mounjas] adj цереMOHHHH, церемоніальний. ceremony [‘serimani] п 1) обряд; 2) uepemoHin; 3) церемднність; формальність; do not stand upon сHe церемдбньтеся; without с. без церемдній, запросто. certain [‘sa:tn] adj 1) упевнений; to feel с. бути впевненим; І am с. of

й я

в цьому

ний, відомий;

[sen‘trifjugal]

албе.

[ke’felik]

ний;

впевнений; Under

2)

пев-

с. conditions

за

певних умов; for с. напбвно; | don’t know for с. я не знаю напевно; to make с. of упевнитися в чомусь; 3) якийсь, один; а с. Mr. Smith якийсь містер Сміт

certainly [’so:tnli] adv звичайно, напевно, неодмінно. certainty [‘sa:tnti] п 1) безперечний факт;

certificate ка,

2) певність,

1. п

упевненість.

[soa‘tifikit]

посвідчення,

1) посвід-

свідоцтво,

серти-

фікат; с. of birth свідоцтво про народження; метрика; с. of health довідка про стан здорбв'я; 2) амер. свідоцтво про закінчення середнього учббвого закладу; атестат; 2. v [sa’tifikeit]

посвідчувати.

видавати

посвідчення;

cha

106 ‘cer - |...

certificated

[so’tifikeitid]

мдваний;

с.

teacher

ай) дипловчитель,

має диплом. certification [,sa:tifi’keifn] свідчення;

2)

видача

п

що

1) по-

свідбцтва.

certify [‘sa:tifai] о посвідчувати, засвідчувати; ручатися. certitude [‘sa:titju:d] п упевненість, певність. cessation [se’seifn] п припинення; зупйнка; перерва; с. ої arms перемирі'я. ‘cession [’sefn] п побступка, передача; с. of rights передача прав. cesspit |"зеврії| п помиййна яма; вигрібна яма. cesspool [‘sespu: 1] п вигрібна яма; стічний колодязь. chafe [ [tfeif] 1. о 1) терти, втирати; 2) oe

тися, ти;

нервувати; 2.

п

1)

розтирати, гарячинагріва-

3) гріти,

садно;

подразнення;

2) роздратування.

chafer [‘tfeifa] п хрущ. chaff I [tfa:f] 1. м 1) добродушна насмішка;

2)

дражніння;

2.

о

1)

насміхатися; 2) піддразнювати. chaff II Гга:Ї) п полова; дрібна со-

голова збодрів; to address the сзвертатися до голови 360pis; c.! с. до порядку; to Бе (або to sit) in the с. головувати; to take the с. стати головою зббрів; відкрити зббри або засідання; 4) амер. місце свідка на суді; 5) амер. електричний

стілець;

7) заст.

портшбз;

бути страченим стільці; 6) зал.

2. о призначати на chair-bed [‘tfeo’bed] chair-car [’tfea’ka:] JIOH-BaroH. chairman |" єгтап| ул

to

go

to

the

c.

на електричному рейкова подушка; с. days

старість;

посаду. п крісло-ліжко. п амер. зал. сапо голова

(збо-

я СБ

І) оббchairmanship [‘tfeamanfSip] в'язки голови (зборів); 2) головування. chaise [feiz] фр. п 1) фаєтобн;

штова

2) по-

карета.

chalk [tfo:k] 1. п 1) крейда; as like as с. and cheese схбжі як сова на яструба; немає нічбго спільного; 2) кредит, борг; 3) рахунок (у грі); 4) sl. шрам, 1) писати,

подряпина;

малювати

або

2. о

натирати

соло-

крейдою; 2) удббрювати вапном; с. оці намічати, накрбеслювати (для

сПаїїег [‘tfaefo] 1. о торгуватися, виторговувати; 2. п сперечання, тор-

chalk-stone [/tfo:kstoun] п 1) вапняк; 2) рі мед. подагричні потбвщення

лома;

січка;

chatf-cutter морізка. гівля

висівки;

[‘tfa:i,kata]

костриця.

п с.г.

(за ціну).

chaffinch

п зяблик.

chafing-dish [‘tfeifindif] п 1) жарбовня; 2) електрична каструля; 3) електричний термос. chagrin [‘Segrin] 1. п досада, гіркота, прикрість; 2. о засмучувати, завдавати прикрості. chain [tfein] І. п 1) ланцюг, ланцюжок; цеп; а с. ої happenings сплетення подій; а с. of mountains гірське пасмо; с. and buckets тех.

2)

рі кайдани;

3) attr. ланцюгбвий;

пута;

узи;

с. belt ланцю-

говий привод; с. bridge ланцюговий міст; с. broadcasting одночасна

передача

однієї

радіостанціями;

ланцюг;

с.

програми

с.

reaction

cable

кількома

кірний

ланцюгбва

ре-

акція; 2. о 1) скріпляти ланцюгом; 2) сковувати, закбвувати; тримати в кайданах; прив'язувати; to с. up а dog тримати собаку на цепу.

chain-drive

записувати

(борг).

на суглобах.

ГЄГейіпі/)

chaffy [‘tfa:fi] adj 1) огбрнутий полбвою; 2) пустий, непридатний.

норія;

виконання);

[‘tfeindraiv]

п

тех.

лан-

шогодва передача. chainlet [/tfeinlit] п ланцюжок. chain-rule [/tfeinru:!] п мат. ланцюгове правило. chain-smoker [‘tfein,ssmouko] п запбклий курбєць. chain-stores [’tfeinsto:z] п pl амер. однотипні магазйни однієї фірми. chair [tfea] 1. п 1) стілець; to take а с. сідати; 2) кафедра; професура; 3) місце головуючого; амер.

chalky [’tSo:ki] adj 1) крейдяний; вапняковий; 2) мед. подагричний. challenge [‘tfelindz] 1. п 1) вйклик (на змагання тощо); 2) бклик (вартового); 3) мор. розпізнавальні зна(сигнал); 4) юр. відвід, відхилення (присяжних); 2. о 1) кидати вйклик, викликати; 2) окликати (про вартового); питати пароль або пропуск; 3) мор. показувати роз-

пізнавальні (знаки); 4) оспбрювати; заперечувати; піддавати сумніву; 5) юр. відхиляти; давати відвід присяжним; 6) вимагати (уваги, поваги тощо).

challenger

[’tfelindza]

п 1) той, що

кидає виклик; 2) той, хто чує щось; 3) претендент.

запере-

chamber

[‘tfeimba] І. п 1) палата (парламенту тощо); Lower Є. нижня палата; С. ої Commerce торгова палата; 2) кімната (перев. спаль-

ня); 3) рі контбра адвоката, камера судді; 4)тех, камера; 5)військ. патронник; камбра (в гарматі);

6) гірн. простріл;

2. adj 1) камер-

ний; с. сопсегі камерний концерт, с. music камерна музика: 2) юр. с. counsel юрист, що дає поради в своїй контобрі, amé в суді не виступає; с. practice юридична кон-

сультація;

3. о 1) поміщати

меру; 2) тех. свердлювати;

в ка-

разсвердлювати, ви3) гірн. розширяти

дно свердловини. chamberlain [‘tfeimbalin] п управлячий двором короля, камергер.

ed

chamber-maid [‘tfeimbameid] п покоївка. chameleon [ka’mi:ljan] п хамеледн. chamfer [‘tfeemfa] 1. о обтісувати гострі кути; 2) робити пази; 2. п 1) жоблоб, виїмка; паз; 2) тех. скошена крбмка; фаска.

chamois [‘Semwa:] фр. 1. п 1) 3002. сарна; 2) [roc ‘Seemi] замша (тж shammy); 2. vu протирати 3aMшею. champ [tfeemp] 1. о жувати, плямкати, чавкати; 2. п плямкання, чавкання. champagne [JSem’pein] фр. п шампанське (вино).

champaign

[‘tfeempein]

п

рівнина;

ширдке, вільне поле. champignon [tfeem’pinjan]

фр. п шампіньйдн (гриб). спатріоп [‘tfeempjan] Tey) eee niOH, перембжець; 2) той, що дістав

приз;

3) борець,

атлет;

4) по-

борник, захисник; оборбнець; спатpions ої peace борці за мир; 2. adj

розм.

першорядний,

3. о захищати,

to

с.

a

cause

першокласний;

борбтися

(за щось);

борбтися

за

якусь

championship [‘tfaeempjanfip] спорт. першість, чемпіонат;

п 1) world

справу. с. першість світу; 2) звання чемпідна; 3) поборництво, захист (когось або чогось). chance [tfa:ns] 1. п 1) випадок; випадковість; by с. випадкбво; on the с. на випадок; 2) puck; to take

one’s с. (ої) зважитися, PHCKHYTH (на щось); games ої с. азартні ігри;

3)

удача,

щастя;

4)

можли-

вість, ймовірність, шанс; theory of chances мат. тебрія ймовірностей; to stand а good с. мати добрі шанси;

give

me

а c.!, give

me

another

c.! пробачте мені на цей раз! 2. adj випадкбвий; 3. о 1) траплятися; he chanced to be at home він випадкдво був удома; 2) рискнути, зважитися; let's с. it! рискнемодї;

с. upon випадкбво натрапити, знайти. спапсе-сотег [‘tfa:ns ‘kama] п випадKOBHH відвідувач, якобго не 4eкали. chanceful [’tfa:nsful] adj рискбваний, небезпечний.

chancel [‘tfa:nsl] п вівтар, олтар. chancellery [/tfa:nsaleri] п 1) званHA канцлера; 2) канцелярія (noсольства, консульства). chancellor [‘tfa:nsala] п 1) канцлер; С. of the Exchequer канцлер казначейства (міністр фінансів Aneaii); Lord (High) С. лорд-канцлер; 2) перший секретар посбльства; 3) номінальний президент університету (у США-- дійсний).

chancellory [‘tfa:nsalari] =chancellery. chance- medley (‘tfa:ns,medli] п юр. ненавмисне

випадок.

убіївство;

нещасливий

cha

107

chancery

[’tfa:nseri]

лорда- канцлера;

розгляді

б)

в

2)

суді

п іп

1) с.

2) амер.

[‘tfa:nsi] непбвний;

3) розм. chandelier люстра.

chandler

(C.)

а)

суд

юр.

на

лорда-канцлера;

безвихідному

петлі;

хів. chancy

в

становищі;

сбвісті;

adj

1) рискбваний;

невиразний,

3) арнеясний;

щасливий, вдалий [,faendi‘lia] п канделябр,

[‘tfa:ndla]

п крамар,

дріб-

ний торговець. change Г(еіпаз|

1. п 1) зміна; переміна, заміна; for а с. для різноманітності; 2) різноманітність; 3) пересадка (з поїзда на поїзд); 4)

дрібні

гроші,

ні гроші; Exchange)

здача;

small

5) ’Change лондонська

с.

дріб-

(скор. біржа;

від 2.0

1) змінювати(ся); міняти(ся); обмінювати(ся); to с. seats помінятися місцями; 2) переодягатися; 3) пере-

сідати

(в поїзд, у трамвай і т. O.);

4) розмінювати Їсиг змінитися

(гроші); to с. сов обличчі; to с.

hands переходити з рук в to с. one’s mind передумати,

руки; пере-

рішити. changeability [tfeindge’biliti] помінливість; непостійність; несталість. changeable [‘tSeindgabl] adj несталий;

мінливий.

changeful [‘tfeindzful] adj 1) пбвний змін (перемін); 2) мінливий. changeless [‘tfeindglis] adj незмінний, сталий. change-over [‘tfeindz’ouva] п 1) зміHa, заміна; перебудбва; с.о. in editors зміна редакторів; 2) тех. перемикання; перенастройка. channel

[’tfenl]

п

1) канал;

фарватер;

протока;

the

Ла-Манш;

2)

стічна

стік,

річище;

English

C.

канава;

3) шлях, джерелб; the news reached me through the usual channels вісті дійшли до мене звичайним шляхом;

4)

тех.

жолоб,

виїмка;

паз, шпунт; 5) рад. звуковий тракт; 2. о 1) проводити канал; пускати по каналу; рити канаву; 2) буд. робити виїмки або пази; с. оїї розходитися (6 різних напрямах). chansen ||д:р'89р| фр. п пісня. chant [tfa:nt] 1. п 1) поет. пісня; 2) церк. монотбднний спів; 2. 9 1) поет. співати; 2) оспівувати; to с. the praises of smb, вихваляти когбсь; 3) розповідати або співати MOHOTOHHO; говорйти або читати співуче. chantage [,fa:n’ta:3] gp. п шантаж (тою blackmail). chantry [‘tfa:ntri] п каплиця. chaos [‘keios] п хабс, безладдя. chaotic [kei’otik] adj хаотичний. chap І [tfeep] п розм. хлопець; marry

с. весельчак; nice с. хороший хлопець; old с. старина, приятель. chap II [tfeep] 1. п щілина, тріщина. 2. о 1) репатися, тріскатися (від

холоду, морозу); 2) товкти, подрібнювати. chap

в

суд

cha

III

лепа

[tfeep]

(звич. рі) 1) щеу тварин); 2) щока, [‘tfeepbuk] п дешбве ви-

(перев.

chap-book дання

народних

легенд. chap-fallen

казбк,

[‘tSeep,fo:lon]

переказів,

adj

з од-

вйслою щблепою; 2) перен. засмучений, пригнічений, понурий.

chapiter [‘tfepita] колдни. chaplain [‘tfeeplin] щеник. chaplet [‘tfaeplit] да,

стрічка

(на

п

архт.

капітель

п

капелан; вінок,

голові);

свя-

гірлян-

2)

чотки;

3) намисто, спартап | Хегртоп) п заст. мандрівний торговець. спарру [‘tfeepi] adj що потріскався, порбпався.

chapter

[‘tSepta]

1.

п

1)

розділ

(книжки); с. and verse перен. точне посилання на джерело; 2) тема, сюжет; enough ої that с. годі про

це; the с. of accidents непередбачений збіг обставин; the с. ої possibilities можливий хід подій; 2. о 1) розбивати книгу на розділи; 2) вичитувати, лаяти. char I [tfa:] 1. о обпалювати, обвуглювати(ся); 2. п рідк. деревне вугілля. char II [tfa:] п іхт. голець; амер. червбна форель, пеструшка.

char ШІ На: | 1. п (звич. рі) випадкова поденна робота; хатня робота; 2. о займатися подонною ро667010; чистити, прибирати. char-a-banc(s) [‘Jeerabeen (2) | фр. п 1) шарабан; 2) відкритий автомобіль для

oe

character |"Кеегікіа| І. п 1) характер: a man ої с. людина з (сйльним) характером; а тап ої по с. слабохарактерна людина; 2) репутація; to gain the с. of а тізег заслужити репутацію скупія; 3) письмова рекомендація, характеристика; 4) буква; цифра, ієрогліф; 5) роль; фігура, постать, осбба; characters ої a play дійові осбби п'єси; іп the с. of a friend як друг; а public с. громадський діяч; а bad с. темна особа; 6) розм. оригінальна або ексцентрична людина; 7) властивість, ознака; innate characters біол. спадкбві ознаки; 8) літ. образ, геpou, тип; 9) attr. характерний; с. асіог актор на характерних ролях; 2.

и

1)

засвідчувати;

відзначати;

2) заст. характеризувати. characteristic [,keerikta’ristik] 1. adj характерний (of); 2. п 1) характерна риса; особливість, властивість;

2) мат.

характеристика

(ло-

гарифма). characterization [,keeriktorai’zeifn] п 1) характеристика;2) літ. мисте-

цтво ствбрення характерів. characterize [‘keeriktaraiz] о

1) ха-

рактеризувати, зображати, змальовувати; 2) відрізнЯти; служити

характерною ознакою. characterless [’keriktalis] adj 1) безхарактерний, слабий, невиразний; 2) що не має рекомендації. charade [fa’ra:d] п шарада. charcoal [/tfa:koul] 1. п 1) деревне вугілля; 2) рашкуль, вугільний оліBéUb; 3) 2. v 1) вуглем.

жив. малюнок вуглем; відмічати; 2) малювати

chare [tfeo]=char ШІ. charge [tfa:d3] 1. п 1) доручення; обов'язок; відповідальність; 2) піклування, турбота; догляд; охорона;

Бе

was

залйшений oco6a, що піклуванні;

військ.

left

4)

напад,

витрати;

in

ту

с.

він

був

на моє піклування; 3) перебуває на чиємусь

7)

ел.

обвинувачення;

атака; та

6)

ін.

ціна;

заряд;

1) обтяжувати;

навантажувати;

доручати

--

(щось

with);

5)

p! 2. и

2)

3) обви-

нувачувати; to с. someone with carelessness обвинуватити KOrOcb у недбалестві; 4) призначати, правити, вимагати (левну ціну); they charged me three roubles for it вони взяли з мене за це три карбованці; 5) заряджати;

б) атакувати;

7) на-

казувати, вимагати; I с. you to obey я вимагаю від вас бути слухняними.

chargeable слуговує

[‘tfa: dgabl] adj 1) що 3aдокбру або звинувачення

(у чомусь -- with); 2) відповідальний; 3) що віднбситься на чийсь

рахунок; this із с. on him це слід віднести на його ос charger та: dgza] 7 обвинувачувач; 2) той, хто б 3) патронна обойма; 4) той, хто навантажує, покладає оббв'язки, піклується і т. д. (див. charge 2).

chariot

[‘tfaeriat]

ниця. charitable дійний;

п noer.,

[‘tfaeritabl] 2)

adj

щедрий,

іст. коліс1) добро-

милосердний.

charity [’tferiti] п 1) добродійність; милосердя; 2) рі добродійні справи або установи. - спагібу-5спооі [‘tfeeriti,sku:l] п школа для бідних дітей (що утримується на

кбшти

добродійних

внесків).

сНагіуагі [‘Sa:ri’va:ri] фр. п галас, гамір, котячий концерт. charlatan [/fa:loten] п шарлатан, дурисвіт, ошуканець; знахар. Charles’s Wain [‘tfa:lziz/wein] пастр. Велика Ведмедиця, (Великий) Bis. Charleston [’tfa:lsten] п чарльстон (танець). charm [tfa:m] 1. по 1) чари; чарівність; очарування; 2) амулет; 2. v 1) чарувати; 2) заклинати (змію). charmer [/tfa:ma] п 1) чародій, чарівник, чародійка, чарівниця; 2) заклинач змій.

charming [‘tfa:min] chart [tSa:t] п 1)

adj чарівний. морська карта;

2) діаграма, схема, таблиця; 3) айг: с. room штурманська рубка. charter [‘tfa:ta] І. п 1) хартія; 2) право, привілей; 3) статут; 2. 0

1) дарувати

тувати

привілей;

(судно).

chartered

[‘tfa:tad|

2) зафрах-

adj 1) привілейд-

ваний; 2) зафрахтбваний; 3) замовлений. charterer [‘tfa:tara] п фрахтувальник.

charter-party

[‘tfa:ta,pa:ti]

п

мор-,

ком. фрахтовий контракт. спагіїзт [‘tfa:tizm] п іст. чартизм. chartist [/tfa:tist] п іст. чартист,

charwoman

[‘tfa:,wuman]

women)

chary

поденна

[‘tfeari]

п (рі char-

прибиральниця.

adj 1) обережний;

to

be с. of giving offence намагатися не завдати образи; 2) стриманий, скупий (на слова і т. п.-- ої) chaser J [’tSeiso] п 1) гравер (по ме-

талу);

2)

карбувальник;

нарізувач. chaser II [‘tfeisa] 2)

ав.

3)

тех.

п 1) переслідувач;

винищувач;

3)

мор.

мор-

ський мисливець. 4) мор. суднова гармата. chasing | [’tSeisin] п переслідування, noroua. chasing II [’tSeisin] по різьбярська (граверна)

chasm на;

робота.

[‘kezm] 2)

п 1) глибока

провалля,

галина, пропуск,

chassis

[‘Seesi]

3)

про-

розрив.

adj 1) невинний,

ливий;

2)

стиль);

простий.

chasten

ущбли-

безбдня;

п (рі chassis |"Тег5і2))

тех. шасі. chaste [tSeist]

строгий,

цнот-

чистий

(про

[‘tfeisn] о 1) карати; 2) очи-

щати (літературний стиль); 3) стримувати, дисциплінувати.

chastise

[tfes’taiz]

о 1) карати,

би-

ти; 2) винбсити cyBOpy догану. chastisement [‘tfastizmant] п кара; дисциплінарне стягнення.

chastity

[‘tfeestiti]

п

1) невинність,

цнотливість; 2) строгість, простота; чистота (стилю).

chat

спе

108

cha

[tfat]

1. п

щебетання,

дружня

базікання;

розмова; 2.

uv

неви-

мушено розмовляти, базікати, теревенити. chattels [‘tfetlz] п рі рухоме майнб; пожитки. chatter [‘tfeeta] о 1) щебетати, розMOBJIATH;

2)

cheap [tfi:p] 1. adj дешбвий; 2. adv дешево. cheapen [‘tfi:pn] о 1) дешевшати; 2) знижувати ціну, вартість.

cheaply

[’tfi:pli]

adv

1) дешево;

2)

лбгко. cheat [tfi:t] 1. о обманювати, обдурювати; 2. й 1) обман; 2) обманщик, ошуканець, дурисвіт. check | [tfek] 1. п 1) шах. шах; 2) перешкода; зупинка; затримка; to Кеер іп с. стримувати; 3) контроль; перевірка;

4)

багажна

квитанція;

5) чек; ярлик; номерок; 2. о 1) зупинЯяти, стримувати; 2) контролювати, перевіряти. checker І [’tfeka] =chequer. checker II [/tfeka] п амер. sl. донощик, інформатор.

checkerboard

[‘tfekaba:d]

п

шахів-

ниця. checkered, [/tfekad] adj 1) клітчастий, картатий; 2) строкатий; 3) різноманітний. checking-room [‘tfekinrum] = check-

-room. checkmate

[/tfek’meit]

І. п

1)

шах

i мат; 2) повна поразка; 2. о 1) шах. зробити мат; 2) завдати по-

разки, розбити плани, паралізувати. check-nut [‘tfeknat] п rex. контргайка, check-off [’tfek’o:f] п амер. утримання профспілкбвих членських внесків безпосередньо із зарплати. check-pass [‘tfek’pa:s] п амер. записка про звільнення. check-room [‘tfekrum] п амер. 1) гардеробна; 2) камера схову. checkrow [‘tfek,rou] п с. г. садіння у шаховому порядку. check-taker [‘tfek,teika] п 1) театр. білетер; 2) зал. кондуктор, провідник. check-up [‘tfek,ap] п 1) перевірка, ревізія, контрбль; 2) attr. c.-u. committee ревізійна комісія. cheek [tSi:k] по 1) щока; 2) розм. зухвалість, самовпевненість. cheek-bone [‘tfi:kboun] п вийлиця. cheer [tfio] 1. п 1) схвальний вигук; ура! слава! 2) рі схвальні вигуки, бплески;

3) весблощі;

ре частування;

good

с. дбб-

2. о підбадьорюва-

скрекотати;

ти; вітати (гучними) вигуками, дплесками; с. up тішити(ся); підба-

[‘tfetaboks] п базікало, цокотун, торохтій.

дьбрити(ся); аплодувати. cheerful [‘tfioful] adj 1) бадьбрий,

3) клацати chatterbox балакун,

цокотіти,

chaw-bacon [‘tfo:,beikn] п необтесаний, незграбний хлопець; роззява.

(зубами).

chatterer [‘tf{eetara| п торохтій, базіка. chatty [‘tfeti] adj балакучий. chauffer [‘tfo:fa] п невелика переносна залізна грубка. chauffeur [‘Soufa] фр. п шофер, водій. chauvinism [’fouvinizm] п шовінізм. chauvinist [‘fouvinist] п шовініст. chauvinistic [‘Souvinistik] adj шовіністичний. спам [tfo:] и жувати, плямкати; с.

up si. розбити

вщент,

розтрощити.

веселий:

2)

ясний

(про

день).

cheerfulness [‘tfiafulnis] п бадьорість, весблість. cheerio [‘tfiari’ou] int sl. 1) за ваше здоров'я!,

будьмо!;

всього

най-

adj сумовитий,

2)

cym-

кращого! cheerless [tSialis] ний, понурий.

cheery лий;

cheese

[‘tfiari] жвавий;

adj

бадьбрий;

радісний.

[tfi:z] п сир.

весб-

cheese-cloth

[‘tfi:z,klo6]

п марля.

cheesemonger [‘tSi:z,manga] п toproвець молочними продуктами

cheese-paring шкурка

|"/ї:7,резгід|

1. п

1)

сиру; 2) скупість; 3) pl n6-

кидьки, відходи; 2. adj скупий. cheesy [/tfi:zi] adj 1) сирний; 2) sl. модний,

cheetah

стильний.

['tfi:ta]

п зоол.

гепард.

chef |)еї| фр. п шеф-кухар. chef-d’oeuvre [Jei’da:vr] фр. п (pl chefs-d’oeuvre) шедевр, зразкбвий твір. chemical |"Кетіко|) adj хімічний. chemise [fi/mi:z] п жінбча сорбчка. chemist [’kemist] п 1) хімік; 2) аптекар: chemist’s shop аптека. chemistry (|"Кеппізігі) п хімія; agricultural с. агрохімія; “applied сприкладна хімія. cheque [tfek] І. п банковий чек; to cash а с. одержати гроші по чеку; to

draw

а

с.

виписати

чек;

2.

0:

іо с. оці одержати по чеку. спедие-Боок | |ЧЯгекрик| | п чбкова книжка. chequer [‘tfeka] 1. о 1) графити в клітку; 2) розміщати в шаховому порядку; 3) різноманітити; 2. п 1) (звич. рі) картата матерія; 2) pl амер.

шашки

chequered

(гра).

[‘tfekod]

картатий; зрадливе

adj

клітчастий,

різноманітний; щастя;

с. light

с. fortune and

shade

світлотінь. chequer-wise |’tfekawaiz] adv у шаховому порядку. ; cherish [‘tferif] о пестити; любовно вихбвувати; вирбщувати. cherry [‘tferi] п вйшня (ягоди і дерево). cherry-pie ("Ч(егі/раї| п 1) пиріг з вишнями; 2) геліотроп cherry-stone [’tferistoun] по вишнева кісточка. cherry-tree [‘tferi,tri:] п виши я, вишневе дерево. chert [tfa:t] п мін. кременистий вапHAK, сланець. cherub [‘tferab] п (рі cherubs, cheruбіт) херувим. спегибіт [‘tferabim] pl від cherub. chess [tfes] п 1) шахи; to play с. грати в шахи; 2) вікбнна рама. chess-board [‘tfesbo:d] п шахівниця. chess-man [‘tfesmeen] п шахова фігура. chess-player

[‘tSes,pleia]

п

шахіст,

chest I [tfest] п 1) шухляда; с. of drawers

комод;

скриня;

2) казна; фонд.

chest Il [tfest] п груди, грудна клітка; weak с. слабкі легені. chest-note [‘tfestnout] п низька, грудна нота.

chestnut

[‘tfesnat]

1. п

1)

каштан

(тою Spanish с. Sweet c.); to put the chestnuts in the fire перен. 3aварйти кашу; to pull the chestnuts out of the fire for smb. присл. чужими руками жар загрібати; 2) бабка (у коня); 3) розм. гнідий кінь;

спе

109

4) заялбжений анекдот; 2. adj 1) каштанового кольору; 2) гнідий. chest-trouble [‘tfest,trabl] п хронічна хворбба легенів. спезі-удісе [‘tfestvois] |по низький, грудний гблос. chesty [‘tfesti] adj нений, упертий.

амер.

самовпев-

chevalier [,feva’lia] п 1) рицар; 2) кавалер ордена. cheviot [/tfeviat] п текст. шевібт. chevron |"еугоп| п 1) шеврон, нашивка;

chevy

2) буд.

|"Геуі)

кроква.

І. п погбня,

полюван-

ня; 2. о гнатися, тікати. chew [tfu:] І. о 1) жувати; 2) перен. пережовувати; обдумувати; to с. the cud жувати жуйку; 2. п 1) жуйка;

2) тютюн

chewing-gum на гумка. chibouk, чубук.

chic

для

(|"Ги:іуєлт)

п жуваль-

[tSi’bu:k]

chibouque

[Si:k] фр.

рядний,

жування.

тур.

1. adj шикарний,

ee

п на-

2. п шик.

chicane [fi‘kein] 1. п 1) причіпка; 2) крутійство; крючкотворство; 2.0 1)

чіплятися,

йматися ством.

спісапегу

присікатися;

крутійством,

[Ji’keinari]

п

2)

за-

крючкотвор-

1) причіпка;

2) крутійство; 3) софістика. chick [tfik] п 1) курча; пташеня; 2) перен. дитина.

chicken

амер.

[’tfikin] п 1) курча; пташеня: тж

курка,

півень;

2)

перен.

пест. дитина; she is по с. вона вже не дитина. chicken-breasted [/tfikin,brestid] adj мед. з курячими грудьми. chicken-hearted [’tfikin’ha:tid] adj боязкий, малодушний. chicken-liver [/tSikin,liva] п боягуз. спіскеп-рох [‘tfikinpoks] п вітряна віспа. chickling [tSiklin] п 1) бот. чина; 2) курча. chicory

[‘tfikari]

п 1) цикорій;

2) са-

лат з листя цикбрію. chid [tfid] разі і р. р. від chide. chidden [‘tfidn] р. р. від chide. chide [tfaid] о (разі chid; р. р. спід, chidden) лаяти; докоряти. chief [tfi:f] 1. adj головний; основний; 2. п 1) вождь; лідер; голова; начальник; шеф; тажодк (племені).

керівник;

2)

ва-

мені,

клану);

отаман

спіїї-спаїї [‘tsiftfef] вівчарик. chilblain [‘tfilblein] Micue.

child

[/tSaild]

розбійників.

п opx. п

пійочка,

відморбжене

п (рі children)

1) ди-

тина; дитя; чадо; from а с. з дитинства; to Бе with-a с. бути Ba-

гітною; 2) нащадок; 3) порбдження, витвір; 4) дітище. child-bearing [‘tfaild,bearin] п діто-

родіння.

childbed [’tfaildbed] п роди, пологи, розродження. child-birth [’taildba:6] п 1) роди, пологи; 2) народжуваність. childhood [‘tfaildhud] п 1) дитинство; to be дитйнство,

in second дитиніти;

с. 2)

впадати в atir. дитя-

чий; с. disease дитяча хвороба. childish [‘tfaildif] adj 1) дитячий; с. sports дитячі ігри, забави; 2) дитйнячий, хлопчачий; легковажний.

childless

[‘tJaildlis]

childlike

[’tfaildlaik]

винний,

childly

щирий

нячий,

adj бездітний.

поет.

дитячий;

му. childness

adj простий,

не-

як дитина.

[‘tfaildli]

1. adj дити-

2. adv

[‘tfaildnis]

children

[‘tfildron|

Chilean

[‘tfilion]

по-дитячо-

п дитячість,

стотливість.

пу-

pl etd child. І. п чілієць;

2. adj

чілійський. Chilian [‘tfilian] =Chilean. chill [til] 1. п 1) холод; to take the с. off злегка підігріти; 2) простуда, застуда; озноб; to catch а с. простудитися, застудитися; 2. о 1) охо-

лоджувати, студити; 2) холодіти, холднути; 3) розхолоджувати; 4) відчувати озноб, морбзити; 3. adj 1) прохолбдний;

холодний;

2)

холоджуючий; 3) холодний, жий; 4) тех. загартбваний.

chilly

[‘tSili]

2) перен.

роз-

байду-

1. adj 1) прохолодний;

холодний;

бундючний,

су-

хий; 2. adv холодно. chime [tfaim] 1. n 1) (часто

рі) на-

бір дзвобнів; 2) передзвін; видзвбнювати (мелодію);

мелодія; 2. v 1)

повідним

вступати chimera

(до-- іп,

мин;

with);

с.

in

в спільну розмову.

[/kai’miora]

фантазія. chimney [‘tfimni] димохід;

п

химера,

п 2)

1)

дика

димар,

лампове

3) камін; 4) кратер. спітпеу-сар [‘tfimnikep] п димової труби. спітпеу-согпег [‘tfimni,ko:na]

koскло;

ковпак

п

міс-

над

[‘tfimnipi:s]

по

полиця

[‘tfimnipot] труби

(тж

[‘tfaineman]

n

знев.

ки-

таєць.

chinaman ([‘tfainamen] n торговбць порцелЯяновими виробами. Chinatown [’tfaina, taun] п китайський

квартал (у некитайському місті). china-ware [‘tfaino,wea] п порцелянові

вироби.

chinch [tfints] по амер. блощиця; с. bug амер. пшеничний клоп-черепашка. chin-chin | іп іп) int si. вигук при зустрічі або прощанні (прибл. привіт!). chine І [tfain] п ущелина. chine II [tfain] п 1) спинний хребет тварини;

Chinee

2) філей;

[tSai’ni:]

3) гірське

п

амер.

пасмо.

розм.

ки-

таєць. Chinese [’tfai’ni:z] 1. adj китайський: с. white китайське білило; 2. п китаєць;

збірн.

китаянка;

китайці;

кання,

the

с.

2) китайська

chink I [tSink] розкдблина. chink II [tfink]

п

щілина,

рі

мова.

тріщина,

1. п 1) дзвін, дзбньбряжчання; 2) тріскотіння;

цокотіння; 3) sl. монети, гроші; 2. о дзвеніти, бряжчати, дзвякати,

дзбнькати. chink ПІ [tfigk] п припадок судорожного сміху. chip [tfip] 1. п оскблок, уламок; скіпка; стружка; 2. v І) стругати; 2) відколюватися, розбиватися. спіртиск [‘tSipmak]

відламуватися,

п

зоол.

бурун-

дук. нудбту

каміном.

chimney-pot

туш. Chinaman

chippy [‘tSipi] adj 1) сухий (як tpicка); 2) що нездужає або відчуває

це біля каміна,

chimney-piece

нити, патякати, розмовляти; 2) refl.: с. up спорт. підтягтйися на руках. China / Маїпа) adj китайський. china [’tfaina] 1. п фарфор, порцеляна, порцелянові вироби; egg-shell с. тонкий фарфдбр; to break с. схвилювати, розбурхати, зробити переполох; 2. adj фарфбровий, порцелЯяновий; с. shop магазин порцелянових виробів. спіпа-сіау Ptsainaklel] п каолін, порцелянова глина. China ink [’tfainaigk] п (китайська)

І)

дзвонити; 2) бити (про годинник); 3) звучати гармонійно; 4) узгоджуватися, гармоніювати, бути від-

димовобї

chiefly [‘tfi:fli] adv головним чином. chieftain [‘tfi:ften] п ватаждбк (пле-

chi

n 1) ковпак chimney- -сар);

ний;

(з похмілля);

3)

облама-

зазублений.

chirk

[tfa:k]

1. adj амер.

розм.

ве-

2) attr.: c.-p. hat розм. циліндр (капелюх). chimney-stack [’tfimnisteek] п 1)спільний вихід кількох димових труб; 2) димар. chimney-stalk |Чтпізіо: К) по фабрична труба; димар.

сблий, грайливий; 2. о розвеселяти. спіготапсу siemens] п хіромантія, гадання по спігороду [ki’оранці,п манікюр, пе-

chimney- sweep(er)

chirp

[‘tSimniswi:p(a)]

п

сажотрус. chimpanzee pas zi:] п шимпанзб. chin [tfin] І. п підборіддя; up to the с. по саму шию; to take things on the с. не падати духом, триматися бадьоро;

2. о

1) амер.

sl.

теревб-

дикюр;

догляд

за

руками

і

но-

гами. [tfa:p]

о ко

щебетати.

chirpy [‘tfa:pi] adj жвавий, весблий. chirrup [‘tSirap] 1. п щббет, щебетання; 2. о щебетати. chisel [‘tfizl] 1. п тех. різець; TO;

стамбска;

ти;

витісувати

зубило;

2. v

(з мармуру

долорізьби-

i т. д.).

chu

110

chi

chit

[tfit]

chit-chat

по дитина,

[‘tSittfeet]

балаканйина; ресуди.

крихітка.

п

1) базікання,

2) поговір,

слава,

пе-

chitterlings [‘tSitalinz] п рі тельбухи. chivalrous [‘fivalras] adj рицарський. chivalry [‘Sivalri] п рйщарство. |, chive [tfaiv] п 1) (звич. рі) цибуля сіянка; нику.

2)

цибулинка;

зубчик

час-

chivied [‘tfivid] adj змучений, що замотався (заморбчився). chivy [‘tSivi] (тою chevy) 1. п 1) охбта, погоня; 2) мисливський крик під час погбні за лисицею; 2. о 1) гнатися; 2) тікати; 3) заганяти різними дорученнями. chloric [’klo:rik] adj хім. хлорнуватокислий; с. acid хлорнувата кислота.

chloride

[‘klo:raid]

хім.

1. п хлорид,

сіль хлористоводнЄєвої кислоти; 50dium с. кухбнна сіль; 2. adj хлористий.

chlorinate вати

chlorine

[/klo:rineit]

(грунт).

[‘klo:ri:zn]

с хім.

1. п

хлору-

хім.

хлор;

2. adj ясно-зелбний. chloroform [‘klorofo:m] 1. п хлороформ; 2. о хлороформувати. chlorophyll [’klorafil] п бот. хлорофіл.

chlorosis [kla’rousis] п 1) мед. хлороз, бліда неміч; 2) бот. хлороз, жовтувате забарвлення листя. chlorous [‘klo:ras] adj хім. хлористий; с. acid хлбриста кислота. chock [tfok] 1. п 1) клин; 2) підставка; підпірка; підпора; 2. v: підкладати

підставки;

to с. up за-

харастити, заставити. chock-full [‘tfok’ful] adj повнісінький, (напхом)

chocolate

набитий,

[‘tfokalit]

2) рі шоколадні

choice

вибір;

переповнений.

[tfois]

1. п

to make

п

1)

цукерки.

вибір;

шоколад; at с. на

(або to take)

one’s

с. вибрати; 2. adj добірний, кращий.

choir [‘kwaia] п 1) хор; хбру (в соборі).

2)

місце

choke [tfouk] 1. о 1) душити; 2) душийтися (від кашлю); задихатися (від гніву тощо); 3) погасити (вогонь);

to

через

силу;

вання,

с.

down

прокобвтувати

переборювати

сльози);

to

с.

up

(хвилюзасмічу-

вати; заносити (ріку піском); choked up with people пбвен народу; 2. п припадок ядухи. choke-damp [‘tfoukdemp] п рудникбвий газ.

споке-їшії [/tfouk’ful] =chock-full. choker [‘tfouko] п 1) душитель; 2) sl. стоячий висбкий комір; 3) ел. дросель. споку [‘tfouki] adj задушливий. choler [’kola] п 1) заст. жовч; 2) поет.

cholera

гнів.

|"Коїзга| п холера.

споіегіс | |"Коїзгік| adj запальний, жовчний, дразливий; холеричний, choose [tfu:z] 0 (past chose; р.р. chosen) 1) вибирати; 2) обирати;

3) віддавати перевагу; 4) воліти; he did not с. to obey orders він не схотів підкорятися наказам. chop I Горі 1. о 1) рубати; 2) нарізувати, кришити; 2. п 1) удар (ножем, сокирою і т. O.); 2) відбивна котлета. . chop II [tfop] п печатка, клеймо (фабричне); first (second) с. пер-

ший

(другий)

сорт.

й

chop І [tfop] 1. п 1) зміна; коливання; 2) зиб, легке хвилювання (на морі); 2. о 1) міняти; 2) мінятися (про вітер); 3) коливатися; 4) перекидатися словами; to с. logic сперечатися, споритися; to С. in втручатися в розмову.

chop

IV

[tfop]

(звич.

рі)

щелепа;

chops of the Channel вхід у JlaМанш з Атлантичного океану. chopper [/tfopa] п 1) ніж; колун; сікач; 2) амер. лісоруб; 3) ел. тікер, переривник;

4) амер.

білетер, KOHT-

ролер, що перевіряє квитки. choppy (Корі) adj 1) мінливий вітер);

2) неспокійний

(про

(про море).

chopstick [/tfopstik] (звич. рі) п паличка, що править за видблку (у китайців,

корейців,

японців).

choral |"Ко:то|| adj хоровий. choral(e) [ko’ra:l] п хорал.

,

chord |Ко:4| п 1) поет. струна; 2) анат. зв'язка; spinal с. спинний мозок; 3) мат. хбрда; 4) муз. акорд; 5) гама кольорів. choree [ko:’ri:] п прос хорей.

choreography графія. choriamb ямб.

|,Когі/оєтеїї|

[‘koriamb]

п

сПогізіег | |"Когізіг| 2)

церк.

півчий;

п 3)

п

прос.

хорео-

хорі-

1)

хоріст,

амер.

регент

хору

chorus [’ko:ras] п хор; іп с. хбром. chose [tfouz] past від choose. chosen [‘tfouzn] 1. р. р. від choose; 2. adj вибраний. chouse [tfaus] 1. п розм. ошуканство, обман, містифікація; 2. v обманювати, обдурювати; виманювати,

видурювати.

chow-chow міш;

[‘tfau’tfau]

мішанийна;

1. п

2) маринад;

1)

су-

2. adj

мішаний, різний. chowder [‘tfauda] п амер. 1) тушкована риба з гарніром; 2) пікнік на морському березі. сбгівто |"Кгіхт| п церк. 1) єлей; 2) помазання.

Christ [kraist] п Христос. christen [‘krisn] о 1) хрестити; 2) давати

ім'я (при хрещенні).

Christendom ський

[‘krisndam]

п християн-

світ; християнство.

christening |"Кгізпід)| п хрещення. Christian [‘kristjan] 1. adj християнський; С. name ім'я (на відміну від прізвища); християнка.

Christianity ство.

п

християнин,

[,kristi’eniti]

2.

п християн-

christianize

[‘kristjanaiz]

до християнства.

Christmas

[‘krismas]

о навертати п

1)

різдво;

Father С. дід Мороз; 2) attr. різдвЯяний; С. tree різдвяна ялинка.

chromatic

[kro’metik] adj 1) кольорбвий; 2) муз. хроматичний. chrome [kroum] n 1) хім. хром; 2) жовта фарба. chromium [‘/kroumjam] п хім. хром. chronic(al) [‘kronik(al)] adj хронічний; застарілий; постійний. chronicle |"Кгопік|| 1. п хроніка, літбпис; 2. о 1) заносити (в щоденник і т. д.); 2) відзначати (у пресі). chronicler |"КгопіКіз| п 1) хронікер; 2) літописець.

chronologic(al) Г,Кгопа"зазікК (а1)) adj хронологічний. chronology [kra’noledzi] п 1) хронолбгія; 2) хронологічна таблиця. chronometer [kra’nomita] п 1) хронбметр; 2) муз. метроном. chrysalis [‘krisalis] п (pl -es [iz], -ides [idi:z]) ear. лялечка (метеAUKQ).

chrysanthemum [kri’saen6oamam] п хри3aHTéma. chrysolite [’krisalait] п мін. хризоліт. chrysoprase |"Кгізаргеїг) п мін. хризопраз. chub [tfab] п гбловень (риба). chubby [‘tSabi] adj круглолиций, кругловидий; видий. chuck І [tfak] TH,

іо

повнощокий,

жбурляти;

с.

under

повно-

1. о кидати, to

the

с.

out

chin

шпурлявиганяти;

плескати

по

підборіддю;

с. it! sl. годі!.

to с. one’s друзів; 2.

friends покидати своїх п 1) поліно; колода;

2)

тех.

оправка;

3)

зі.

кйньте!;

звільнення

(напр. з посади). chuck II [tfak] 1. п 1) курча; 2) пестл. пташечка; ціпонька; 2. v 1)

кудкудакати;

2)

кликати

свій-

ську птицю; 3) підганяти (понукувати) коней chuckle I |ЧЯГлкі) І. о 1) усміхатися, посміюватися, тихо сміятися; 2) кудкудакати; 2. п 1) сміх, хихикання; 2) кудкудакання, chuckle Il [‘tfakl] adj 1) великий (звич. про голову); 2) незграбний. chuckle-head [/tfAkl,hed] п йдлоп, телепень. Й спиїї [tfaf] п 1) грубіян; 2) скупердяй, скнара. chug [tfAg] о рухатися з пихканням (пахканням) (про паровоз, мотор). chum [tfAm] розм. 1. п нерозлучний друг; нерозлийвода друг; 2. о І) дружити; 2) жити в одній кімnati; to с. up зблизитися (з кимсь-with). chump [tfAmp] п 1) колода, чурбак; 2) філей; 3) розм. дурень, тблепень,

бевзень,

лова,

«макітра»;

стямі,

як

бовдур;

4)

off one’s

напівбожевільний.

през.

ro-

с. в не-

спи

П1

chunk |блок|) по 1) розм. товстий шматок; скиба, кусень; 2) колода. church [tfa:tf] п церква; аг. цер-

ковний. churchyard

[‘tfa:ts’ja:d]

по 1) uprin-

тар, кладовище; 2) церковний двір. churl [tfa:l] п 1) грубіян; 2) скнара. churlish [‘tfa:lif] adj 1) грубий; 2) скупий; тал).

churn

3)

[tfa:n]

неплавкий

(про

ме-

1. п маслорббка;

2. о

збивати (масло). chute [fu:t] п круча, урвище, крутий схил; 2) тех. спуск, жолоб, канал;

3) гірн. скат.

рубець.

cicatrization [,sikatrai’zeifn] п загбєння, рубцювання. cicatrize [/sikatraiz] о 1) загоювати; 2) загбюватися, зарубцьовуватися. сісегопе [,tfitfa’rouni] італ. п (рі ciсегопі [-ni:]) гід, провідник, чичеue. cider [’saida] n сидр; all talk and по с. багато розмов, а діла мало.

cigar |зі'єа:) п сигара. cigarette [,sigo’ret] п цигарка; сигарета; с. case портсигар; с. end недбкурок; с. lighter запальничка. cigar-holder [si ga:,houldo] п мундштук. cinchona (зір!‘kouna] п 1) хінна кора; хінін; 2) хінне дерево. cincture [‘sinktfe] п 1) пбяс; 2) опе3)

архт.

поясбк

(коло-

ни).

cinder [‘sinda] п 1) шлак; окалина; attr.: с. track, с. path спорт. бігова доріжка; 2) попіл; 3) pl зола, попіл.

cinder-box

[‘sindaboks]

п тех.

ник. Cinderella [,sinda’rela] Золушка.

сіпе-сатега апарат

золь-

п Попелюшка,

[‘sini’keemora]

п

кіно-

HO,

кінотеатр;

п амер.

ki-

кі-

ноактор. cinema-goer [’sinimagoua] п кіноглядач. cinematics [,sini’meetiks] п рі (вжив. як sing) фіз. кінематика. cinematograph [,sini‘metagra:f] п кінематограф.

_[,sini,meeta’greefik]

adj кінематографічний. cinematography [,sinima’tografi] нематографія. сіпегагу Гзіпатагі)

пбпелу; Cingalese ський,

adj

попільний,

2. п

3

1) сінга-

лез; 2) сінгалезька мова. сіппатоп [‘sinaman] i 10) кориця; 2) ясно- a кдлір. cipher (/заїїг) 1. п 1) цифра (арабська); 2) нуль; 3) ee in с. за-

1) зашифрову-

лат.

prep

приблизно,

близько.

|зог"Кее5ігп|

кеський;

2. п

2) черкоська

circle

2) група,

1. adj

1) черкбс;

чер-

черкеска;

MOBa

[‘sa:kl]

1. п

кбло

1)

круг,

(знайомих

коло;

і т. O.);

3) гурток; 4) сфера, галузь; 5) цикл; б) театр. ярус; 2. с 1) рухатися по колу; обертатися; 2) оточувати; 3) передавати або переходити 2)

по

колу;

[’sa:kit] довжина

4)

циркулювати.

1. по Kona;

1) с.

кругоббіг;

of the

globe

окружність земної кулі; 3) об'їзд: поїздка кружним шляхом; 4) округа (судова); 5) цикл, сукупність операцій; 6) ел. ланцюг; кбнтур; схема; с. breaker автоматичний вимикач; перерйвник; short с. коротке

замикання;

гом

(навколо);

2. о

обходити

кру-

обертатися.

circuitous [sa:’kjuitas] adj кружний, обхідний (шлях). circular |/5о:Кіціа) 1. adj 1) круглий; с.

зах кругла (або циркулярна) 2) круговий, коловйй; с. arc дуга, дуговий сегмент; с. motion коловий рух; с. railway окружна

залізниця;

с. stairs

гвинтові

сходи;

с. ticket зал. квиток туди й назад; 3) циркулярний; с. letter циркулярний лист; с. note банковий акредитив; 2. п 1) циркуляр, обіжник; 2) реклама; проспект. circulate [’sa:kjuleit] о 1) обертатися, циркулювати; 2) пускати в OOir; 3) поширювати (ся). circulating [/sa:kjuleitin] adj що обертається; с. decimal, с. fraction neріодичний дріб; с. library бібліотека з видачею книжок додану circulation [,sa:kju‘leifn] п 1) круго66ir; кругооборот; commodities

циркуляція, обіг;

поширення 66ir

чуток;

товарів;

с.

с. of

the blood кровоббіг; 2) тираж (газет, журналів). circulatory [‘sa:kjulatari] adj циркулЮюючий circumference [sa’kamfarans] п мат. окружність, кбло; периферія. circumspect [‘sa:kamspekt] adj обачний, обережний.

circumspection | Г,за:Кат'зрек/п) | п обачність, обережність. circumstance [’sa:kamstans] п 1) обставина,

п кі-

с. urn урна з прахом. [,singa’li:z] 1. adj цейлон-

сінгалезький;

[’sa:ka]

Circassian

ої

кінематографія.

[,sinim’ekta]

cinematographic

circa

2. v

2) вирахобвувати.

с. of rumours

(знімальний).

cine-film [’sinifilm] n кіноплівка. cinema [sinima] п кінематбграф,

сіпетасіог

вати;

circuit

cicada |зі"Ка:4е) п цикада. cicatrice [‘sikatraiz] п шрам,

різування;

шифрований;

cla

випадок;

the

с.

that

той

факт, що; а lucky с. щасливий BHпадок; ап unforeseen с. непередбачені

обставини;

2)

подробиця,

де-

таль. circumstances | (52: kamstansiz] n pl 1) обставини, умбви; under по с. ні за яких умобв; under the с. за даних

(за цих)

умов; 2) матеріаль-

ний стан; іп easy с. в достатку. circumstantial [,sa:kam‘steenfl] adj докладний, грунтбвний; с. account

докладний

звіт; с. evidence

побічні

ддкази. circumvent [,so:kam’vent] о обмануTH, перехитрити. circus [’sa:kas] п 1) цирк, арена;

2) круг, кбло; 3) круглий майдан (у місті); Piccadilly С. С майдан Піккаділі (в Лондоні)

Seose Hulu) [‘sirou’kju:mjulas] п перисті хмари. cirrous Гзігаз) а перйстий, пірчастий. cistern

|sistan]

п цистерна,

зервуар. citadel [‘sitadl] ,дель;

п

2) поет.

citation

(90 суду).

pe-

цитаоплот,

твердіїня,

[sai‘teifn]

тування;

бак,

1) фортеця, п

1) цитата;

посилання;

2) юр.

ци-

виклик

сіїе Гзай) о цитувати; посилатися. citizen [‘sitizn] п 1) громадянин, громадЯнка; 2) городянин, городянка. citizenship |"війгпіїр| п громадянство, citron ("зіїгоп| п цитрон, солодкий лимон. citrus [‘sitras] п бот. цітрус. city [’siti] n овелйке місто; the C. Ci-

ті, діловій квартал у шентрі J16nдона; с. council муніципальна рада; с. радив, планіровка о civic

[’sivik] 1. adj цивільний; 2. п рі (вжив. як sing) 1) юр. цивільні справи (в суді); 2) цивільне пра-

во. civil [‘sivl] adj 1) громадянський; 2) цивільний; 3) ввічливий, чемний; С. Defence С. Law цивільне

цивільна оборбна; право; с. war гро-

мадянська війна. civilian [si’viljan] І. п 1) цивільний; 2) юр. фахівбць з цивільного ва; 2. adj цивільний.

civility

[si’viliti]

п люб'язність,

ливість, чемність; lities обмінятися ності.

to exchange вийсловами

пра-

ввічсімі4éM-

civilization [,sivilai’zeifn] п цивіліздція. civilize [‘sivilaiz] о цивілізувдти. clack [klek] І. п тріск; ляскання, клацання; клацати. clad [kled]

2.

о

past

тріщати;

ляскати,

і р.р. від clothe.

claim [kleim] 1. о 1) вимагати; 2) претендувати на; to с. accuracy претендувати на точність; 3) твердити, заявляти; 2. п 1) вимога; 2) по-

збв, заявка; претензія. claimant |"Кісітапі| п 1) той, хто пред'являє права; претендент; 2) позивач. clairvoyance |Кієз'моіап5| п 1) проникливість; 2) ясновидіння, прозорливість.

clairvoyant

|Кієз/удіапі)

1. adj

зорливий;

2. п ясновидець.

mock;

as

happy

tide)

дуже

clam

як

[klem]

риба

скритна,

1. n

1)

as

а с.

щасливий;

у

воді;

їстівний

2)

нетовариська

(at

промоhigh

задовблений;

амер. людина;

розм. 2. 0

cle

112 са А 1) збирати прилипати;

молюсків; 3) амер.

мовчазним,

2) липнути, розм. бути

некомпанійським;

мовкнути. сіатапі [‘kleimant]

3a-

І) галасливий; 2) наполбгливий; 3) волаючий; кричущий. clamber [‘klemba] 1. о 1) дертися (вгору); чіплятися (up); 2) витися (про рослину); вилізання, видирання

adj

(вгору).

clamminess

[‘klaminis]

липучість.

clammy

[‘klemi]

пучий; дотик.

2)

п

клейкість,

adj 1) клейкий, ли-

вобгкий

і холодний

на

clamorous |"Кігетогоз| adj шумливий, галасливий. clamour [‘klema] 1. п шум, галас; 2. о 1) шуміти, галасувати; 2) протестувати; гблосно вимагати чогбсь. clamp [klamp] тех. 1. п скоба; струбцйна, скріпа, затискач, хомутик; 2. о скріпляти; затискувати. clan |Кігеп| п клан, рід. clandestine ГКігеп'дезбіп| adj таємний; с. meeting таємна зустріч. clang [klen] 1. п різкий металічний звук; 2. о дзвеніти, брязкати, бряжчати. clank [kleyk] 1. п брязкання (ланцюга і т. д.); 2. о брязкати, бряжчати

clap

(ланцюгом).

[klep]

ма);

с 1) грюкати

2)

плескати,

(двери-

аплодувати;

3) ляскати; ляпати; 2. п удар; ляскання; грюкання; плескання. clapper [‘klepa] п 1) серце (дзвона); 2) тріскачка (Оля відпугування птахів); 3) перен. торохтій, торохтійка.

claptrap

[‘kleptrep]

фраза або щось

шевий

ефект;

розрахбваний

clarendon ний

n

1)

тріскуча

розрахбване

2) Ha

attr.

на де-

показний,

дешбвий

[‘klarandan]

ефект.

п друк.

жир-

шрифт.

claret [’kleerat] п бордо (вино). clarification [,kleerifi’keifn] п 1) проЯснення; 2) очищення. clarify |"Кігегіїаі| о 1) очищати(ся), робйити(ся) прозбрим, ясним; 2) проясняти(ся);

вносити

ясність,

з'ясовувати. clarinet [,kleeri’net] п муз. кларнет. clarion ("Кігегіоп| п муз. 1) ріжок, горн; 2) звук ріжка. clarity [‘kleriti] п ясність; чистота; прозбдрість. clash [Klef] 1. п 1) стукіт; шум; гул; брязкіт; 2) розходження; протиріччя; 3) сутичка; 2. о 1) стукатися;

стикатися;

2) розходитися

(в

поглядах); 3) дзвонити, бряжчати, деренчати. clasp [kla:sp] І. п 1) пряжка; застібка; 2) стискання; пбтиск, обійми; обнімання; 2. о 1) застібати; 2) затйскувати, стискувати; обіймати.

clasp-knife

—————

[’kla:sp’naif]

п складаний

ніж. (кІіа:вр'ріп| п англійська clasp-pin шпилька. class [kla:s] 1. п 1) клас (у суспільстві, в школі, на Залізниці); the working c. робітничий клас; the

middle с. середня буржуазія; the upper с. велйка буржуазія; 2) розряд;

група;

3)

attr.

класовий;

с.

solidarity Класова солідарність; с. struggle класова боротьба; 2. adj класний; 3. о класифікувати; to с. with ставити подряд 3. class-book [’kla:s,buk] п підручник. class-conscious [‘kla:s’konfas] adj класово свіддмий. class-consciousness [‘kla:s’konfasnis] п класова свідомість. class-fellow [‘kla:s,felou] п однокласник, шкільний товариш. classic [/kleesik] 1. adj 1) класичний; 2) зразкбвий; 2. п 1) класик; 2) pl класичні MOBH, класична література. classical [‘kleesikal] ай) класичний. classicism [’klesisizm] п класицизм. classification [,kleesifi’keifn] п класифікація. classify |/Кігезіїаі| uv класифікувати. classless [‘kla:slis] adj безкласовий; с. society безкласове суспільство. class-mate (‘kla:s,meit] п однокласник, шкільний товариш, class-room [‘kla:s,rum] п клас, класна кімната. classy [‘kla:si] adj sl. 1) першокласний; 2) шикарний. clatter [‘kleeta] 1. п 1) стукіт; дзбнькіт (про посуд); 2) гуркіт (машин); 3) тупіт; стугоніння; 4) гбмін; торохтіння, лящання; 2. 0 сту-

гоніти, гриміти, гуркотіти; гупати; торохтіти, лящати. clause [klo:z] п 1) грам. речення (підрядне або головне, як частина складного

пункт,

|речення);

клаузула

2)

стаття,

(у договорі).

clean-cut [‘kli:n’kat] adj 1) різко окреслений; 2) ясний, певний; тобчний.

clean-fingered

[’kli:n’‘figged]

підкупний.

clean-handed ний,

[‘kli:n’hendid]

adj

не-

adj чес-

невинний.

cleaning |"Кії:під) п 1) чистка, очищення, прибирання; 2) гірн. збагачення. cleanliness |"Кіепіїпіз) п охайність; чистота. cleanly [‘kli:nli] 1. adv чисто; 2. adj охайний, чистий. cleanse [klenz] о чистити; очищати; прибирати; дезинфікувати. cleansing [‘klenzin}] "п чистка; бирання. clear

[klia]

1. adj

1)

ясний;

при-

чистий;

2) проздбрий; 3) вільний (від nepeшкод, боргів тощо -- of); to get амау с. збутися; 4) зрозумілий, ясний; 2. о 1) очищати; розчищати; 2) визволяти; 3) прояснятися;

4) ставадти прозорим; 5) виправдувати; 6) перестрибнути, не доторкнувшись; to с. а fence перестрибнути через паркан; to с. out очищати;

поспішно

прояснятися,

зникнути;

to с. up

випогоджуватися;

совувати; 3. adv

з'я-

1) ясно; 2) здвсім,

цілком. clearance [’kliarans]

п 1) чистка; очи-

щення, розчищення; 2) усунення перешкод; 3) тех. 3a30p; просвіт; 4) холостий хід; 5) вирубка (ліcy); 6) attr.: с. sale розпродаж. clearing [‘kliarin] п 1) прояснення;

проздбрість; | очистка, | розчистка; 2) ком. кліринг, система безготівKOBHX розрахунків між банками; 3) скресання (ріки); 4) просіка, прбруб (в лісі). clearly [‘kliali] adv ясно, очевидно, безсумнівно, clearness [‘klianis] п ясність; 4itкість; чистота; прозбрість.

clear-sighted

[’klia’saitid]

adj

про-

clavichord [‘klaviko:d] п муз. клавікбрди. clavicle |"Кіггмікі) п анат. ключиця. clavicular [kla’vikjulo] adj анат. ключичний. clavier п 1) [kla’via} клавір; 2)

ливий. clear-sightedness [’klia’saitidnis] п зіркість, проникливість, далекогляд-

claw

clear-way

(‘kleevia]

[klo:]

клавіатура. 1. п

cut smb’s claws

1) кіготь,

перен.

пазур;

to

приборкати,

підрізати комусь крйла; 2) лапа з кігтями; 3) клішня; 4) тех. кліщі;

обценьки; дерти ші).

clay

зубець; 2. о І) дряпати;

кігтями;

[klei]

сто земля; 3) 4) поет. прах.

clean

2)

загрібати

п 1) глина,

[kli:n]

мул,

(гро-

2) розм. чатвань, глей;

1. adj 1) чистий,

охай-

ний; 2) чистий, без домішок; 3) непордчний; без вад; 4) спритний; влучний (удар); 2. о чистити; очищати, протирати; с. up прибирати;

закінчувати

розпочату

роботу.

никливий,

далекоглядний,

прозор-

ність.

clearstarch ти.

[‘klia,sta:tf] [‘kliawei]

п

и крохмалимор.

фарватер. cleat [kli:t] п 1) тех. клбма, затискач, клин; 2) тех. волочильна дошка; 3) шпунт; з'єднання в шпунт; 4) мор. кріпильна планка; 5) геол. вертикальний кліваж. cleavage [‘kli:vid3] п 1) розщеплення; 2) розходження; розкол; 3) геол. гірн. шаруватість, кліваж, спайність. cleave I [kli:v] о (past clave, cleaved; р.р. cleaved) залишатися вірним (другові, партії тощо -- to). cleave II [kli:v] о (past clove, cleft; р.р. cloven, cleft) 1) розколювати-

сіе

113

(ся); 2) розсікати, розтинати лі, повітря); 3) розрізати.

Cleaver

[‘kli:va]

п

(хви-

1) колун

ра); 2) великий

ніж

(соки-

м'ясника.

Cleavers [/kli:vaz] п бот. підмарбнник чіпкий. clef [klef] п муз. кліоч. cleft I [kleft] п тріщина, розколина. cleft II [kleft] 1. past i р.р. від cleave II; 2. adj розщєплений; in ac. stick перен. у скрутному становищі. сіеє [kleg] п бвід, гедзь, сліпень. сіет [klem] о 1) голодувати, 2) морйти гблодом. clematis ("КІетобіз| п бот. ломиніс. clemency [‘klemansi] п 1) милосердя;

поблажливість;

2) м'якість,

мірність (клімату). clement |"Кіетопі) adj ний, милостивий; 2) м'який, помірний

clench

|Кіепі))

2)

1. о

захоплювати,

поблажливий; (про клімат).

1) стискувати; затискувати;

прибивати, заклбпувати; скання;

2)

по-

1) милосерд-

скоба;

3)

2. п 1) сти-

заклепка;

за-

тискач; 3) перекбнливий аргумент. |"Кіз:4зі)| п духовенство, духівництво. clergyman (|"Кіз:4зітоп| п священик, духовна осбба. cleric [’klerik] п церковнослужитель, церковник. clerical [‘klerikal] 1. п клерикал; 2. adj 1) клерикальний; 2) канцелярський. clericalism [‘klerikalizm] п клерикалізм.

clergy

clerk

[kla:k]

дитель;

п

1) клерк,

діловод;

письмово-

конторський

служ-

ббвець; correspondence с. ком. кореспондент; 2) військ. писар; 3) чиновник, секретар; Chief С. керуючий справами; секретар муніципалітету; 4) прикажчик; торговельний службовець; с. on the works виконавець робіт (на будівництві). clever [‘kleva] adj 1) розумний; 2) здібний; 3) вправний; умілий; а с.

book

талановита

книга;

a с.

piece of work майстерна робота. cleverness [‘klevanis] п 1) обдарованість,

здібність;

3) вміння. clew [klu:] 1. п відна

3)

нитка;

мор.

2)

спритність;

1) клубок; ключ

нижній

(до

кут

2) про-

розгадки);

паруса;

2. 0

(звич. с. up) змбтувати в клубок. clewline [‘klu:lain] п mop. гітов. cliché [/kli:fei] фр. п 1) друк. кліше,

пластинка

стереотипу;

рен. банальна, штамп.

click [klik]

2)

пе-

заяложена

фраза,

1. п 1) клацання;

2) тех.

защіпка; зйскочка; тріскачка; 2. v клацати; цмдкати; цбкати. clicker |"КіКко) п 1) sl. хлдпчик, що

закликає до крамниці; 2) заготовник (взуття); 3) метранпаж. client [‘klaiont] п 1) клієнт; 2) постійний

8

4-131

покупбць,

3aMOBHHK.

clo

cliff [klif] по круча, стрімка скбля, бескид. cliffsman |"КІйїзтоп) п альпініст. climacteric [klai’meektarik] 1. adj клімактерйичний; критичний, поворотний, небезпечний; 2. п клімактерій,

критичний вік; критичний період. climate [’klaimit] п клімат. climax [‘klaimeeks] п найвища точка, кульмінаційний пункт. climb [klaim] о 1) лізти, підійматися, вилазити; дертися (вгору); 2) витися (про рослини); 3) ав. набирати

висоту;

с. down

злазити;

с. Over

перелазити. climber [‘klaima] n 1) альпініст; 2) витка рослина; 3) честолюбець, кар'єрйст; 4) рі монтерські кігті (кішки).

climbing-irons

[‘klaimin’aianz]

п

рі

І) монтерські кігті (кішки); 2) шипий на взутті альпініста. clime [klaim] п поет. 1) клімат; 2) країна. clinch [klintf] 1. о 1) прибивати цзвяхом; заклбпувати; 2) остатбчно домовляЯтися; to с. а bargain укласти (або закріпити) угоду; 2. п 1) затискач; скоба; заклепка; 2) гра слів, каламбур; 3) спорт. клінч, за-

хват

(у боксі).

clincher болт;

[‘klintfa] скоба;

п

1)

заклепка;

2) вирішальний

доказ,

перекбнливий аргумент. cling [klip] о (разі і р.р. clung) (часто с. to) 1) чіплятися; прилипати; 2) додержуватися (погляду і т. д.);

3) триматися пбруч; горнутися; the child clung to me дитина не відхддила одяг).

від мбне; 4) облягати

(про

clingy [‘klini] adj липкий, чіпкий. clinic [‘klinik] п клініка. clinical [/klinikal] adj клінічний; с. record істбрія хвороби. clink [kligk] 1. n дзенькіт (скла і т. д.); 2. о дзвеніти; дзинчати; іо с. glasses цбкатися.

clinker

I |"Кіїдко)

палена

п 1) клінкер,

(клінкерна)

3) застигла

цегла;

об-

2) шлак;

лава.

clinker II |"Кіїдко| п sl. чудбвий екземпляр або зразбдк чогось. clinking |"Кідкід) 1. adj 5/. чудбвий; 2. adv sl. дуже; с. good дуже гарний. clip I [klip] 1. п 1) скоба; прищіпка;

кліпс;

скріпка;

2) військ.

ма; 2. о стискувати; лювати; обіймати.

міцно

оббиобхоп-

clip If [klip] 1. о 1) стригти (особл. За 2) обрізати, відрізати; 2. п стрижка. clipper І [‘klipa] п кліпер (швидкохідне парусне судно). clipper II [’klipa] п 1) машинка для стрижки,

ножиці

хто стриже. clipping [‘klipin] UML

On):

(часто рі); 2) той,

п вирізка

clique [kli:k] п кліка

(з газе-

cliqu(e)y [‘kli:ki] фр. adj перен. замкнутий. cloak [klouk] 1. п 1) плащ, мантія; 2) перен. від,

der

покрбв,

маска,

пбкрив;

машкара;

лоЯльності;

щем; 2)

2. о

перен.

3) при-

вигляд;

the с. ої loyalty

ип-

під виглядом

1) покривати

пла-

прихбвувати,

при-

кривати, маскувати. cloak-maker [’kloukmeika] п кравець. cloak-room [’kloukrum] n 1) гардероб, роздягальня; 2) зал. камера схову речей; 3) амер. розм. кулу-

ари. clock I [klok] п 1) годинник (crinний, настільний, баштовий); the с. strikes for him настав його час; 2): at three o’clock о третій годині; it is three o’clock tpéra година.

clock

II [klok]

clock-face clockwise хається adv за

п стрілка

[‘klokfeis] [‘klokwaiz]

(панчохи).

п циферблат. 1. adj що ру-

за стрілкою годинника; 2, стрілкою годинника; coun-

ter с. проти стрілки годинника. clock-work [‘klokwa:k] 1. п годинникбвий механізм; 2. adj тбчний. clod [klod] п 1) грудка, брила; 2) n6рох,

пень. cloddish 2)

прах;

3)

вайло,

[’klodif}]

флегматичний,

clodhopper кий,

тюхтій,

adj

1)

вайлуватий.

[‘klod,hopa]

грубуватий,

п неповорот-

неотбсаний

пець. сіод-рої! [‘klod,poul] хлопець, тблепень.

clog [klog]

тбле-

дурний;

п

хлб-

неотбсаний

1. п 1) пута; 2) перешко-

да; 2. о 1) путати (коней); 2) обтяжувати, заважати; 3) засмічувати(ся); the boots are clogged with mud чдботи дуже брудні. cloister [‘kloista] п 1) монастир;

2) архт. крита аркада. сіор [klop] п звук (кроків); стукіт (копит). close I [klous] 1. adj 1) закритий,

зачинений; 2) близький (про Opyга, про подібність); 3) замкнений, відлюдний;

4) задушливий,

важкий

(про повітря); 5) пильний (про увагу); 6) уважний, докладний; с. analysis докладний аналіз; с. translation точний переклад; с. vote майже

рівний

поділ

голосів;

to

keep a thing с. тримати щось у секреті; 2. adv близько, поруч; с. by тут же, пбруч; с. up (оп) близько, майже. close Il [klouz] 1. м 1) закривати(ся); зачиняти; кінчати (промову, торгівлю, заняття тощо); 2) підхбддити близько; 3) ел. замикати (струм); to с. up закривати, ліквідувати; 2. п кінець, закриття. closed [klouzd] adj 1) зачинений, закритий,

замкнений;

2)

закінчений;

с. sea внутрішнє MOpe (всі береги якого належать одній державі); с. shop амер. підприємство, яке приймає на роботу лише членів проф-

спілки; 3) фон. закритий; с. syllable закритий склад;4) ел.під напругою, під струмом. close-fisted [‘klous’fistid] adj скупий. close-grained [’klous’greind] adj дрібнозернистий;

closely

дрібноволокнистий.

[‘klousli]

тельно,

adv

докладно,

1) уважно, пильно;

зько, тісно, щільно. closeness [‘klousnis] 2) щільність; ближеність;

n

2)

1)

духбта;

3) близькість; 5) скупість;

реGuli-

4) Ha-

6) самота,

самбтність; відлюддя. closet [‘klozit] 1. п 1) комірчина; 2) стінна шафа; 3) кабінет; bed с. маленька

спальня;

4) туалбтна

Hata

(тж

рати;

to be closeted

дитися

water-closet);

з кимсь

кім-

2. о запи-

with

smb.

ра-

віч-на-віч.

close-up [‘klous,Ap] n 1) кін. великий план; 2) амер. ретельний Orляд. closing [‘klouzin] 1. adj заключний; с. speech заключне слбво; 2. п 1) закінчення, кінЄць; 2) закриття; запирання;

3) змикання,

приляган-

ня; 4) ел. замикання.

closing-time

[‘klouzintaim]

п час за-

криття (установ, магазинів тощо). closure [‘klouge] п 1) закриття; припйнення; 2) перегородка.

clot

[klot]

1. п

1) грудка;

згусток;

2) мед. тромб; 2. о зсідатися (про молоко); скипатися, запікатися, (про кров). cloth [klo6] п 1) тканина; полотно; сукно; 2) скатерка, скатертина.

clothe

[kloud]

о (past і р.р. clothed,

заст. clad) вати.

clothes

одягати,

|Кіоид2)

убирати,

п рі одяг,

білизна.

для одягу.

clothes-line

[’kloudzlain]

по

білизни.

clothes-man ник. clothes-pin

[/klouézmen]

[‘/klouézpin]

вкри-

убрання;

clothes-basket [’klou6éz,ba:skit] шик для білизни. clothes-brush [‘klouézbrasf] п для

соа

114

сіо

п K0-

мотузка

прищіпка

(для білизни). clothier [’kloudia] п 1) торговець мануфактурою; 2) кравець. clothing |"Кіоибід) п 1) omar; одбжа; 2) військ. обмундирування.

cloud [klaud] І. п хмара; 2. о хмаритися; затьмарювати (ся). cloud-berry [‘klaud,beri] п бот. морбшка. cloud-burst [‘klaudba:st] "т злива. cloud-capped [‘klaud,kaept] adj закритий хмарами

ny)

(про гірську вершину

ія КО) cloud-drift [’klauddrift] п плин хмар. cloud-land [‘klaud,lend] п казкова країна, країна мрій. cloudless [‘klaudlis] adj безхмарний, Ясний. cloudy |"Кіацді| adj 1) хмарний; 2) плутаний, неясний (про думки);

мутний,

непрозбрий

[klAf]

по

(про

ріди-

ibe

ущелина,

гірський

1) заст.

клапоть,

прохід.

clout

1. п

clouter [‘klauta] п швець, що займається лаГодженням взуття. clove І [klouv] п зубок, долька (часнику, і т. д.). clove II [klouv] п гвоздика (прянощі).

clove

ПІ

[klouv]

past від cleave

II.

cloven [klouvn] 1. р.р. eid cleave 2. adj роздвоєний.

II;

clover

[‘klouva] (або to live) clow [klau] п clown [klaun] зень, хитрий них

п конюшина;

to be

in с. жити у розкоші. шлюзові ворота.

п

1) клбун;

простак

2) бла-

(в старовин-

п'єсах).

clownery [‘klaunari] збнство.

clownish

п клоунада; бла-

[‘klaunif]

adj блазвнський;

грубуватий. сіоу [kloi] о пересичувати; too many sweets с. the palate надмір сблодощів викликає відразу. сіоутепі [‘kloimant] п пересйчення, пересит. club I [klab] 1. п палиця; кий, ціпок; 2. о бити (палицею, ціпком, прикладом). club П [klAb] 1. п клуб; 2. о 1) робити складчину; 2) збиратися докупи.

clubbing

|"Кільі)

(KHHKOM,

п биття

дубйнкою

ціпком).

club-law [/klAb‘la:] п 1) кулачне право; 2) статут клубу. clubman |"КіЛьтап)| п 1) член клу2)

амер.

завсідник,

відвідувач нічних марнотратник.

cluck

[klak]

клубів

постійний

(кабаре);

1. п кудкудакання;

2. v

KBOKTATH; кудкудакати. clue [klu:] п 1. ключ (до розгадки); 2. (провідна) нитка (думок, оповідання); хід думок. clump I [klamp] 1. п 1) група (deрев і т. ін); 2) купа, брила; 2. v

садити групами. clump II [klamp] о важко ступати. clumsy [[{klamzi] adj 1) незграбний; 2) HeTaKTOBHHH, грубий. clung [klAn] past і р.р. від cling. cluster [‘klAsta] 1. п 1) пучбк, жмуTOK,

гроно;

2)

група

(людей);

3) рій (божіл); 2. v 1) збирати пучками; 2) ростй гронами; roses clustered round the window троянди облямдвували вікно; 3) товпитися; тіснитися, збиратися групами:

clutch TI КІЛЬ) сидить док

курка

(курчат,

висиджувати terest)

1. п 1) яйця, на яких або

гуска;

2) виво-

гусенят і т. ін.); 2. v

(курчат,

clutch П [klatf] 1. о схоплювати; 3aтйискувати; 2. п 1) стиск, затиск; 2) рі кігті, лапи; 3) тех. зубець, затискач,

у

[klaut]

ганчірка, латка; 2) вульг. ляпас; 2. а 1) заст. латати; 2) розм. давати ляпаса.

бу;

щітка

п лахмітп

3)

clough

каченят

муфта.

clutter

[/klata]

1)

метушитися;

1.

п

метушня;

2)

заважати;

2.

0 3)

зчиняти гамір. clyster [’klista] п клістир; клізма. coach [koutf] 1. п 1) екіпаж, карета; 2) icr. поштова карета; 3) зал. пасажирський (міжміського

вагон; 4) автобус сполучення); 5) репетитор; 6) тренер, інструктор; 2. v 1) вчити, - навчати; тренувати; 2)

«натаскувати»

перед

екзамена-

ми. coach-box [‘koutfboks] п кбзла. coachman |"Коціїтап)| п кучер. coagulate [kou’egjuleit] о згущатися, зсідатися; коагулювати. coagulation [kou,egju’leifn] п коагуляція, згущення, зсідання. coal [koul] п (кам'яне) вугілля. coal-bed [‘koulbed] п вугільний шар. coal-black |"Коці"РБігк) adj чорний як смоль. coal-cutter [’koul,kAta] п врубова машина; с. loader вугільний комбайн. соаїег [’koula] 1) п вугільник (судно); 2) вугляр (робітник). coalesce

[,koua‘les]

о

з'єднуватися;

зростатися. coalescence [,koua’lesns] п з'єднання; зрощення. coal-field |"Коціїї:14) п кам'яновугільний райдбн, кам'яновугільний (басЄйн); вугільне родбвище. coal-gas оце п світильний газ. coal-heaver [‘koul,hi:va] п візник вугілля,

coal-hole

[‘koulhoul]

п 1) погріб для

зберігання вугілля; 2) люк (ляда) для спускання вугілля у погріб. coaling |"Коціїд) п вантаження вугілля, бункербвка. coaling-station [‘koulin,steifn] п вугільна станція, вугільна база.

coalition

[,koua’lifn]

п коаліція;

(тимчасовий). coalman [‘koulmen] п coal-mine [‘koulmain]

шахта. coalmouse лотна).

[‘koul,maus]

союз

вуглекбп. п вугільна п синиця (бо-

coal-pit |"Коцірії) =coal-mine. coal-plough machine [’koulplauma,fi:n} п вугільний комбайн. coal-tar [’koul’ta:] п кам'яновугільна смола

або дьоготь.

соаїу |"Коції| adj 1) вугільний, містйть вугілля; 2) чорний як гілля. coarse одяг

|Ко:5| adj 1) грубий тощо);

2)

що ву-

(про їжу,

неопрацьований,

сирий (про матеріал); 3) крупний; с. sand крупний пісбк; 4) нечемний, неввічливий, непоштивий; непристойний, вульгарний; 6)

зького гатунку. coarse-grained [’ko:sgreind] нозернистий.

5) ни-

adj круп-

115

coa

coarsen [ko:sn] о 1) робити грубим; 2) грубішати. coarseness [‘ko:snis] п 1) грубість; 2) непристойність. coast [koust] 1. п 1) узбережжя, побережжя; морський берег; 2) амер. снігові гбри для катання; 2. v 1) плавати вздовж узбережжя; 2) амер. спускатися з горй (на санчатах).

coastal [‘koustal] adj береговий; с. traffic каботажне плавання. coastguard [’koustga:d] п берегова охордна. coasting [‘koustin] п 1) каботажне судноплавство;

ний;

2)

с. trade

attr.

каботаж-

каботажна

торгівля.

coastline [‘koustlain] п берегова лінія. coast waiter [’koust,weita] п митний чиндвник, що наглядає за каботажними суднами. coast warning |"Копзі мо:під| п мор. штормовий сигнал. соазімізе [‘koustwaiz] 1. adj каботажний; 2. adv вздовж узбережжя. coat [kout] І. п 1) верхній одяг; пальтб; 2) піджак; мундир; кітель; 3) хутро; шерсть, вбвна (тварини); 4) шар (фарби і т. д.); 2. о 1) вкривати (фарбою i т. д.); the tongue is coated язйк обкладений (у хворого); 2) облицьовувати.

coating [‘koutin}] п 1) шар і т. 0.); 2) обличкування; вання;

шпаклювання;

на пальто.

co-author coax

[kou’s:6a]

[kouks]

або

и

3)

матеріал

п співавтор.

умовляти

лестощами);

to с.

take the medicine прийняти ліки; he coming here його сюді. со-ах [kou’eks] п кулемет.

coaxal

(фарби грунту-

[kou’eksal]

(ласкою

а

child

to

умбвити дитину was coaxed into yMosuau прийти спарений

ник,

adj що має спіль-

[‘kouksa]

п підлесник,

облес-

перелбсник.

coaxing [‘kouksin] п умовляння; ддбрювання; підлещування.

cob

I [kob]

1. п

1) брила,

за-

велика

грудка; 2) лебідь-самець; 3) великий горіх; 4) амер. кукурудзяний качан;

2.

и

1)

кидати,

жбурляти;

2) бити; 3) гірн. дробити вручну молотком. cob II |Коб) п 1) суміш глини ломи

(для

глинобитна cobalt

обмазування

руду й со-

стін);

2)

стіна.

[ka’bo:lt]

2) кобальтова cobble ! [kobl]

п

1)

хім.

кобальт;

сйня фарба. 1. п бруковий

К ка-

мінь, булижник, кругляк; 2. о Opyкувати, мостити. cobble II |"Кобі) 1. о 1) лагодити, латати (взуття); 2) робити абияк; 2. п погано зроблена робота.

cobbler

|"Кобіг|

ймається кбпський 8»

2) легка прозбра тканина; 3) перен. тенета; пастка. coca |"КоцКо| п кока (південноамериканський чагарник і його листя).

coca-cola -кбла

[’kouka’koula] (безалкогольний

що

за-

лагодженням взуття; майстер, партач.

п 1) швець,

2)

п амер, KOKaнапій).

2) з назвою птаха означає самця; 3) кран; 4) курок; 2. о піднімати; to с. one’s hat надіти капелюх набакир; іо с. (up) one’s ears нащулити або нашордшити вуха, насторбжитися. cock II [kok] 1. п стіг; 2. о складати в стоги (сіно). cockade [ko’keid] п кокарда.

cock-a-doodle-doo

("КоКоди:дїЧи:)

п

І) кукуріку; 2) дит. півень, півник. cock-a-hoop ЦГКоКо"Пи:р| adj 1) задерикуватий; хвастлйивий; 2) безмежно весблий.

cock-and-bull

[‘kokand’bul]

аа):

с.

story небилиця.

cockatoo cockboat

[,koka’tu:] п какаду (папуга). [‘kok,bout] п кораббльна

шлюпка. cockchafer [’kok,tfeifa] п хрущ. cock-crow(ing) [’kokkrouin] п час, коли починають співати півні; світанок. cocker І [’koka] о балувати, пестити

(дітей); cocker ПП сосКеге!

потурати (часто з ир). |"КоКо| п кобкер-спаньбль собака).

|"КоКогз) 2)

п 1) півник, когу-

перен.

задирака,

забіяка.

cock-eyed |"КоКкаїд) adj 1) кособкий; 2) косий; 3) sl. п'яний. сосКіе I [’kokl] І. п 1) їстівний молюск; 2) зморшка; дефект (naneру, матерії); 3) бот. кукіль; 2. 0 1) вертіти, згортати; 2) морщитися; 3) вкриватися баранцяЯми" (про море). cockle

II

[’kokl]

п

2) піч для сушіння cockle-shell [’koklfel]

1) кімнатна

нений; 2) "цілком певний; 3) неминучий (про подію). cocktail |’kokteil] п 1) кінь з підрізаним хвостом; скаковий кінь напівкровної ї породи; 2) вискочка; ферт; 3) коктейль.

соску | |"Кокі) {koksi]) хвалий.

піч;

хмелю. nm 1) черепаш-

(тж

adj

соск5у,

соху

самовдовблений,

coco [‘koukou] п кокбсова cocoa [’koukou] п какао cocoa-nut,

cocaine [ka’kein] п кокаїн. соссух [‘koksiks] п анат. куприк. cock I [kok] І. п 1) півень; that с. won't fight цей номер не пройде;

тик;

ну вісь; коаксіальний.

соахег

cobble-stone [‘koblstoun] п бруковий камінь, кругляк, булижник. cobby [‘kobi] adj низькорбслий, кремезний. cobra |"Коціга) п кобра, очкбва змія. cobweb [‘kobweb] п 1) павутиння;

(мисливський військ.

cof

coco-nut

кос, кокобсовий

зу-

пальма.

|"КоцКоплі)

п ко

горіх.

cocoon |Ко"Ки:п| п кбкон. cod | [kod] п (pl без змін, cods) тріска.

рідко

cod Il [kod] п 1) тех. підшипник oci; 2) стручок; лушпайка. coddle І |"Коді| о 1) обварювати окрбпом; варити на легкому вогні; 2) пекти (яблука). coddle П [’kadl] 1. о 1) кутати; доглядати, як хворого; 2) пестити, голубити; 2. п пестун, пестунчик. code [{koud] п 1) юр. кодекс, звід закднів; 2) шифр, код; 3) систбма сигналів; Morse с. азбука Морзе; закбни

честі, моралі.

codfish [’kodfif] п тріска. codify [’kodifai] о 1) кодифікувати; 2)

привбдити

в

систему

(умовні

знаки, сигнали і т. д.); 3) шифрувати. cod-liver oil ГКодіуаг'оії) п риб'ячий жир. co-education [’kou,edju:’keifn] п спільне

навчання

(хлопчиків

та

дівча-

ток). coefficient [,koui’fifant] п коефіцієнт; с. ої efficiency коефіцієнт корисної дії. coerce [kou’a:s] о примушувати; to с. into silence примусити замовкнути. coercion § [kou’a:fn] по примушення, примус, насильство. coercive [kou’a:siv] adj примусбвий, coeval [kou’i:val] 1. п 1) одноліток, ровесник; 2) сучасник; 2. adj 1) одного віку; 2) сучасний. coexist [’kouig’zist] о співіснувати. coexistence [’kouig’zistans] п співіснування.

coffee |"Коїї| п кофе coffee-bean [‘kofi’bi:n]

п

кофейний

біб.

ка; 2) вутле судбнце або човен. cock-loft [/kok,loft] п 1) горище; 2) мансарда. cockney |"Кокпі) 7 1) KOKHi, OHO-

соїїее-Беггу |"Коїї Бегі) =coffee-bean. coffee-cup [‘kofikap] п кофейна чашка. coffee-grinder [’kofi’grainda] п кофбйний млинодк.

Іст-Енда); 2) KOKHi (лондонське просторіччя, особл. Іст-Енда). cockpit |"КоКрії) п 1) ав. кабіна піnota; 2) мор. кубрик; 3) місце півнячого бдбю. cockroach [‘kokroutf] п тарган.

фейна гуща. coffee-house [’kofihaus] п кафе. coffee-pot [’kofipot] п кофейник. coffee-room |"Коїїгит) п їдальня

нець

з низів

cockscomb гребінь;

cock-shot cock-sure

(особл.

урбдженець

[’kokskoum] п 1) півнячий 2) dat, жевжик, хлюст.

|"коКГої| п мішень. [‘kok’fua] adj 1) самовпев-

coffee-grounds

[’kofigraundz]

п pl ко-

в готелі. coffer [‘kofa] п 1) металева скриня (особл. для грошей); 2) рі казна; 3) архт. кесбн; 4) гідр. кесдн; камера, шлюз. coffer-dam [’kofadem] п гідр. кесбн

сої

116

сої

для

підводних

кбфердам;

робіт;

coffin |"Коїїп) п труна. cog [kog] п зуббць, виступ. cogency [‘koudgzonsi] п перекбнливість; незаперечність. cogent |"Копазопі) adj перекдбнливий; незаперечний. о обдумувати; cogitate [’kodziteit] міркувати. cogitation [,kodzi’teifn] п обдумування; міркування. cognac Vou п коньяк.

cognate

[‘kogneit]

схожий;

adj

споріднений;

п

1) пізнаваль-

близький.

cognition

[kog’nifn]

на здібність;

cognizance

2) пізнання.

[’kognizens]

п

1) знан-

ня; to take с. ої помітити, звернути увагу на; 2) компетенція. cognizant [’kognizent] adj знаючий, обізнаний (npo — of).

cognomen [kog’noumen] n (тає surпате) прізвище; прізвисько. cog-wheel [’kogwi:l] п тех. колесо, шестерня. cohabit [kou’hebit] о жити дружжя.

cohabitant

[kou’hebitant]

[’kou’ea]

п

зубчате

як п

тель, сожителька. cohabitation [,kouheebi’teifn] життя.

сопеїг

пої

сожип спів-

співспадкоємець.

coheiress [’kou’garis] п співспадкоємиця. cohere [kou’hia] о бути зчепленим, зв'язаним.

coherence

[kou’hiarans]

зчеплення;

п

зв'язність;

зв'яздк;

послідовність.

coherent [kou’hiarant] adj 1) зв'язний, послідбвний; 2) зрозумілий; ясний. cohesion [kou’hi:gn] п зчеплення (напр. молекул). cohort [’kouho:t] п 1) когорта; 2) pl поет. соїї

військо.

[koif] п чепчик;

шапочка ПО

ний убір доктора прав в Англії). coiffure [kwa:’fjua] фр. п зачіска. coign [koin] п: с. of vantage пункт, зручний для спостереження; вигідна позиція. coil [koil] 1. о згортати(ся)

у спіраль (про

в кільце,

(часто с. up); 2. п 1) ві-

pbOBKa, складена це

витками;

вірьовку,

змію

2) кільі т.

O.);

3) ел. котушка. coin [koin] 1. п monéra; 2. v 1) карбувати; 2) творити (нові слова).

coinage

oe

n

карбування

(монет); 2) монетна система; 3) твбрення нових слів, виразів; word ої тодегп с. неологізм.

coincide

coition

[kou’ifn]

п

злягання,

пару-

[,kouin’said]

о

збігатися.

coincidence [kou’insidons] п випадковий збіг обставин. coincident [kou’insidant] adj що збі-

гається, збіжний, відповідний. coiner |"Коіпо| п 1) фальшивомонетник; 2) карбувальник coir |"Коїг| п кокбсове

(монет). волокно.

coke [kouk] 1. п кокс; 2. о коксувати. coking |"КоцКід) п коксування. cola |"Коціг) п кобла (тропічне дерево, насіння собом).

colander cold

якого

є тонізуючим

force

холодний;

холодний;

й

про-

непривітний;

to Бе с. мерз-

to give опе ставитись

the с. shoulder до

когось;

іп с.

vlood холоднокрбвно, обдумано; to throw с. water оп розхолоджувати, знеохдчувати, витвережувати; с. war

холодна

війна;

2. п

1) хб-

лод; 2) простуда, застуда; to catch с. простудитися, застудитися; а с. іп the head нежить. cold-blooded [’kould/bladid] adj холоднокровний, ний.

cold-hearted

байдужий;

обдума-

[’kould’ha:tid]

adj

без-

сердечний, черствий, нечулий, байдужий. coldness |"Коцідпіз) п 1) холод; 2) холодність, байдужість. cold-storage |"Копцід,5іо:тід3| п 1) холодийльник;

2)

зберігання

в

холо-

дильнику. cole [koul] п капуста. cole-rape |"Коці"теїр) п кольрабі. cole-seed [’koul,si:d] п суріпиця. colic [’kolik] п кбліки, різь (у животі). colitis [ko’laitis] п мед. коліт. collaborate [ka‘lebareit] о співробітничати.

collaboration [ka,leboa’reifn] п співробітництво, сумісна праця. collaborationist [ka,leeba’reifanist] |п колабораціоніст.

collaborator

[ka‘lebareita]

п співро-

бітник. collapsable, collapsible [ka’leepsabl] adj розкладний, розбірний (стілець, стіл, човен i т. ін.).

collapse ня;

[ko’leps]

обвал;

лення;

3)

гибель;

2)

1. п 1) руйнуванзанблад

перен.

крах;

с.

сил,

3HecH-

катастрбфа;

of

а

bank

за-

бан-

крутство банку; 2. v 1) руйнуватися; обвалюватися, завалюватися; 2) дуже знесйлюватися, виснажуватися; занепадати духом; 3) не вдаватися, не здійснюватися; терпіти крах (про плани і т. д.).

collar 2)

[’kola]

1. п 1) комір, комірець;

нашийник;

муфта; за KOMip; рен.).

collar-bone

втулка;

3)

хомут;

2.

2) надіти

[’kolaboun]

о

4)

тех.

1)

схопити

хомут

(Toc пе-

п анат.

клю-

чиця. collaret(te) [,kolo” геї) п мереживний або хутряний комірець.

collar-work

о 1) детально

[/kolawa:k]

п важке

сйилля (коней при підйомі ру); перен. тяжка праця.

на

зуго-

to с. with

звіряthe ori-

ginal звіряти з оригіналом; 2) друк.

перевіряти книги.

collateral

аркуші

брошурбваної

[ko’letaral]

лельний;

collation

п друшляк.

adj

с. feet 5/. боягузтво; хблодно

за-

[ko’leit]

порівнювати;

adj

рівнобіжний;

другорядний;

[kould]-

нути;

collate ти;

вання.

перемичка.

[ko’leifn]

рівняння; черя.

1) пара-

2) побічний;

допоміжний.

2)

п

1) звірка,

закуска;

легка

поBe-

colleague [‘koli:g] п співробітник, колега. collect [ka’lekt] о 1) збирати, збиратися;

2)

колекціонувати;

реджуватися;

3)

оволодівати

зосесобою;

4) робити висновки. collected [ka’lektid] ад). 1) холоднокровний;

спокійний;

2)

зосередже-

ний. collection [ka’lekfn] п 1) колекція; 2) зібрання; збірник; 3) збирання, стягання (грошей, податків і т. д.).

collective

[ko’lektiv]

1. adj колектив-

ний; с. agreement говір; с. оріпіоп

колективний дозагальна думка;

с. farm колгбсп; с. farmer ник; 2. п колектив.

collectivism тивізм.

[ko’lektivizm]

collectivization

колгосп-

п

колек-

[ka,lektivai’zeifn]

колективізація;

all round

п

с. суціль-

на колективізація. collector [ka’lekta] п 1) колекціонер; 2) збирач (податків ) т. 0.); ticket с. білетний контролер; 3) тех. колектор. college [‘kalidg] п 1) коледж; 2) невеликий університет; 3) корпорація; 4) колегія. collegian [ka‘li: дзіоп) п 1) член коледжу; 2) студент або колишній

студент даного колбджу. collegiate [ka’li:dgiit] 1. adj 1) університетський; академічний; 2) колегіальний; 2. п студент коледжу. collide (ко"Таї 4) о стикатися, зіткнутися.

collie

[’koli]

п

коллі,

вівчарка.

collier

[’kolia]

п

шотландська

1) вуглекбп,

шах-

тар; 2) вугільник (судно); 3) матрбе на вугільнику. colliery {’koljari] п вугільна копальня. colligate [‘koligeit] о пов'язувати, узагальнювати (факти). collision ГКо" зп) п 1) зіткнення; сутичка; 2) колізія; суперечність. collocate [’kolakeit] о розміщати, розставляти. collocation [,kola’keifn] п розміщення, розстанбвка. collocutor [ka‘lokjuta] п співбесідник, співрозмовник. collodion [ko’loudjan] п хім. фарм. колодій. collogue (Ко"оце) о розм. бесідувати інтимно, віч-на-віч. colloid [’koloid] 1. п колоїд; 2. adj KONOi HHH.

colloidal

[ka’loidal]

adj колбідний.

сої

117

collop

|"Коїгр|

п

тонкий

шматобк

барвлення;

com

5) колір

(обличчя,

во-

ти;

2. п

[‘kombain]

1) об'єднан-

м'яса. лосся тощо). ня, комбінат; 2) с.-г. комбайн. colloquial [ko’loukwial] adj розмов- | colourless ("Клізіїз) adj безбарвний, | combings [’kouminz] п рі текст. паний, нелітературний (про стиль, блідий. чоси, вичіски. мову). colour-man [’kalaman] п торговець | comb-out [’koum,aut} п 1) вичісуванcolloquialism [ka’loukwializm] п розфарбами. ня; 2) перен. чистка (службовців, MOBHHH вислів, розмбвний стиль. colour-printing (|"Кліг,ргіпіід) п хрочленів спілки тощо). colloquy [’kolakwi] п розмбва; бемотипія, багатокблірний друк. combustibility [kam’basta’biliti] п госіда, співбесіда. соіоиг-ргосез5 |"Кліа,ргоцее5)| п корючість, займистість. collude [ka‘lu:d] о заст. таємно змовльорбва фотографія. combustible [kam’bastabl] adj горю-

лятися. collusion |Ко"ш:зп| або

згбвір

п таємна

між

двома

супротивниками.

collusive

[ka’lu:siv]

в результаті

угода

удаваними

adj

досягнутий

таємного

зговору.

colly [’koli] =collie.

colon

[‘koulan] п двокрапка. colonel [’ka:nl| п полковник. colonial [ko’lounjal] adj колоніальний; С. Office міністерство колоній (в Англії). colonialism [ka’lounializm] п колоніалізм. colonist [‘kolanist] п колоніст, поселенець. colonization [,kolanai’zeifn] п колонізація. colonize |"Коїзпаіг) шо колонізувати, заселяти

(чужу

країну).

colonizer [‘kolanaiza] п колонізатор. colonnade [,kola’neid) п колонада. colony [‘kolani] п колднія; посблення. colophony [ka‘lofani] п каніфоль. color [’kAla] amep.=colour. coloration вання;

[,kAla‘reifn]

п

розфарбу-

грандібзний, величезний. colossi [ka‘losai] рі від colossus. colossus [ko’losas] п (рі colossuses, колос,

гігант.

colour |"Клі»| 1. п 1) колір; 2) фарба; 3) рум'янець; 4) колорит; фраз. звор.: to give some с. ої truth to smth.

робити

щось

вірогідним;

un-

der с. of smth. під приводом чоrécb; regimental с. полковий прапор; 2. о 1) фарбувати; забарвлювати; 2) червоніти; 3) прикрашати. colour-blind [’kalablaind] adj що не розрізнює кдльорів, хвбрий на дальтонізм.

colour-blindness

рі прапор, 3naméс. піти в армію; призвати в армію; с. залишатися до

comp acHbles {kem’bastablz] п рі пальне. combustion [kam’bastsn] п 1) згорян-

кінця вірним своїм переконанням. colt [koult] п 1) стригун; лоша; 2) sl. новак.

ня; горіння; 2) хім. окислення. соте [kAm] v (past came; р.р. come) 1) прихбдити, приїжджати; прибу-

coltsfoot [’koultsfut] п бот. підбіл, мати-й-мачуха. columbarium [,kolam’beariam] n 1) колумбарій (місце, де зберігаються урни з прахом); 2) голубник.

Columbine

коломбіна.

columbine лики;

[‘kolambain]

("Коїгт|

2) військ.

кільватера;

[‘kala’blaindnis]

п

дальтонізм, нездатність розрізняти кольори. colour-box [/kala,boks] п скринька з

фарбами.

с.

нашої

газети;

підтримка, опбра. columnist [’kolamnist]

colza

рапсова

п кольза,

tective

с.

зоол.

бот.

захисне

за-

1)фей-

рапс;

с.ої!

олія.

сота | [‘kouma] п (рі comae [‘koumi:]) 1) бот. волосяні насінні придатки

(деяких

голова

комети;

метрична

рослин); 3) фот.

combat

4)

с. out

2.

о

вичісу-

тися, борбтися за-- Їог).

(проти — against,

1. adj бойо-

вий; стройовий; с. forces стройові частйни; с. plane бойовий літак; 2. п боєць; поборник.

ник;

2)

текст.

бінація;

хвиля

комбінезбн; комбінація

п 1) ком-

поєднання;

3) спілка,

2)

об'єднання.

[,kombi’neifnz]

(білизна).

1. о [kam’bain]

вати(ся);

чесдльмашина;

(з гребінцем).

[,kombi’neifn]

combinations combine

чесальна

сполучення;

will с.

дає запрошення, спонукання, підбадьорювання тощо; с. ну; с» лятися;

с. across

п

рі

азипдег розпадатися с. at добиратися до

2) комбінувати,

сполуча-

зу-

на

кобгось;

на частини; когось; накидомогтися

чо-

гбсь; с. амау піти (геть); відламуватися; с. back повертатися; приприйти

амер.

падати

до

мимо;

пам'яті;

діставати,

заходити;

с.

(про сніг, дощ);

ся, опускатися; с. upon) накидатися;

захбдити наперед,

с.

доdown

спускати-

down on (або лаяти; с. for

за; с. forward вихбдити висуватися; с. іп входи-

ти; прибувати (про поїзд, пароплав); вступати; с. іпіо вступати

у; с. into notice привертати увагу; с. into sight з'явитися; с. into the world

Haponvtuca;

с. ої

виникати,

вихбдити; с. Off зникати, відриватися; мати успіх; відбуватися; с. оп з'являтися (на сцені); наставати; зростати; досягати успіхів; he is coming оп well in his studies BiH рббить великі успіхи у навчанні; с. on! мерщій; далі! ходімо!; с. out вихбдити; з'являтися (у пресі); виявлятися, розпускатися (про листя, квіти); застрайкувати; вбдитися (про плями); с. round хбдити ненадовго; змінюватися

визана

краще; змінювати свою думку; с. іо доходити до; дорівнювати; to с. to

1) об'єдну-

(випадково)

стріти когбсь, наштовхнутися на щось; с. along іти, супроводити; с. along! ходімо! поспішайте; с.

гадуватися;

1. п бій; 2. о би-

3) велика

things

від-

it с.

що...?

don’t be so obstinate нубо, не впирайся; с. about відбуватися, трап-

by прохддити

стільники;

[’kombatent]

did

he comes of а working family він робітник з походження; 6) у наказовому способі вигук, що пере-

сягати;

чесати;

how

трапилося,

ставати;

астр.

[‘kombat]

combatant

3) робитися,

неси-

comb [koum] 1. п 1) гребінь, гребінець; 2) тех. чесалка; 3) скребнискреблб;

це

2)

аберація.

розчісувати, вати.

як

кбма,

coma II [’kouma] п мед. кома, стан непритомності, що нагадує глибокий сон. comae [’koumi:] pl від сота I. ця,

2) траплятися,

бувати;

..?

датися

combination

п фот. світ-

б)стовп,

п амер.

2) оглядач.

|"Коїге|

лофільтр. colourful [’/kAloful] adj барвистий, яскравий. : colouring ("Клізгід) п 1) фарбування; 2) барвник (тж с. matter); 3) колорит; 4) забарвлення; рго-

[‘kalo’filta]

ко-

графа, стовпець (напр., цифр); 5) шпальта (газети); in our columns

combe [ku:m] =coomb. comber [’/kouma] п 1) текст.

filter

стрій

зімкнута

coloured [’kalad] adj 1) кольорбвий; 2) пофарбований; 3) кольористий, барвистий.

colour

колона;

мор.

лбна; 3) стбвп(чик); с. ої mercury стовпчик ртуті (в термометрі); 4) на сторінках

that

4) доходити, досягати; 5) походити; бути рбдом (походженням);

амер.

close

буватися;

1. п бот. бр-

n 1) архт.

колона;

вати, підходити;

tight все буде гаразд; the string has с. untied мотузок розв'язався;

2. adj голубиний.

column

чий, займистий.

п літ., театр.

[’kolambain]

летоніст;

забарвлення.

colorific [,kola’rifik] adj фарбувальний; барвний, барвистий. colossal [koa’losl] adj колосальний,

colossi)

colours [‘’kalaz] п но; to join the to call to the с. to stick to one’s

life

прийти

іо с. to light

oneself

до

пам'яті;

виявлятися;

опритомніти;

ожити;

to с. to

to с. to pass

118

com

відбуватися, траплятися; с. up підійматися; виникати; схбдити (про рослину); to с. up to досягати рівня; підхбдити; с. upon випадKOBO зустріти; несподівано напасти; фраз. звор.: to с. easy to smb. не завдавати труднощів комусь; to с. natural бути природним; to с. short не досягнути мети; не виправдати надій; (which is) to c. прийдешній, майбутній; things to с. прийдешнє, майбутнє; in days to с. у майбутньому;

to с. true

нюватися; my dreams мої мрії збулися. come-and-go [’kamand’gou] вперед і назйд; 2) attr.

здійсcame true

п 1) c.-and-go

people випадкбві люди, що весь час міняються. come-at-able [kam‘ztabl] adj досяж-

ний. come-back [’kambek] п 1) розм. повернення (до влади i т. д.); 2) запербчення; 3) відплата. come-by-chance [‘kambai’ ба: ns] n 1) щось

випадкбве;

хідка;

2)

випадкбва

незаконнонароджена

знади-

тина.

comedian [ka’mi:djan] п 1) двтор комедій; 2) комедійний актор. comedy [‘komidi] п комедія. comeliness | ("Клтіпіз| п миловидність.

comely

[‘kAmli]

adj миловидний,

гар-

ненький.

соте-оїї |"Клт,о:ї) п 1) завершення; 2) відмбвка, виверт, відписка. comer [’kAma] п пришблець; той, хто приходить; for all comers для всіх

охбчих.

comet [’komit] п комета. comfort [/kAmfat] 1. п 1) комфодрт, вигода, зручність; 2) втіха, підтримка; 3) відпочинок, спокій; 2.0 утішати; заспокбіовати. comfortable [’kamfatabl] adj 1) зручний;

комфортабельний;

затишний;

are you с.2? чи зручно вам? 2) втішний; 3) спокійний, задовблений.

comforter [’kAmfata] п 1) утішитель; 2) шерстянйий шарф, кашне; 3) cdcка. comiortless [’kAmfatlis] adj 1) незатйишний; 2) сумний, невтішний; 3) незручний. comfy |"Клтії) розм.--сопіїогіабіє. comic |"Котік) adj 1) гумористичний; комічний, смішний; 2) комедійний. comical [‘komikol] adj смішний, кумедний; чудний, дивний. comics |"Котік5) п pl амер. комікс, бульварний журнал або оповідання в картинках. coming [‘kAmin] 1. п прихід, приїзд, прибуття; 2. аді майбутній, наступний; прийдешній; с. author багатообіцяючий автор. сотіпе-іп [/kamin‘in] п увіз, добвіз (товарів),

coming-out варів).

|"Клтід"аці)

п вивіз

(то-

сот

сотіїу [‘komiti] п ввічливість; с. of nations взаємне визнання 3aKOHiB і звичаїв іншої нації. comma [koma] п грам. кбма; inverted commas грам. лапки. command [ka’ma:nd] І. о 1) наказувати; 2) командувати; керувати; 3)

панувати

над;

розпорядженні; one’s

іептрет,

мати

в

своєму

володіти;

to

to с. oneself

Cc.

володіти

собою; 4) вселяти, викликати (повагу і т. д.); 2. п 1) командування; 2) військовий OKpyr; 3) панування, влада; 4) команда; наказ; y розпорядженні; ton Бетипи

at сської

командувати; to have great с. of a language вільно володіти MOвою.

commandant [,komoan’dent] п комендант; начальник; командир. commander [ka’ma:nda] п командир; начальник; командуючий. Commander-in-Chief {ke’ma:ndarinЧЛ) по головнокомандуючий.

commanding

[ka’ma:ndin]

дуючий; домінуючий; рекбнливий.

commandment заповідь;

commando 1)

adj коман-

значний;

[ka’ma:ndment]

2) наказ.

[koe’ma:ndou]

диверсійно-десантний

"т

пе-

п

1)

військ.

загін;

2)

боєць диверсійно-десантного загону. commemorate [ka’memoreit] о 1)святкувати (роковини); 2) служити нагадуванням; 3) шанувати пам'ять. commemoration [ka,memo’‘reifn] п святкування або відзначення (роковин); іп с. ої на згадку про

щось. commemorative

commentator [/komenteita] п коментатор; тлумач. commerce [‘komo:s] п 1) (оптова) торгівля, комерція; home с. BHYTрішня торгівля; 2) спілкування; to have по с. with smb. не мати нічого спільного з кимсь.

commercial

[ka’ma:f1]

adj торговель-

ний, комерційний; с. aviation цивільна авіація; с. treaty торговий дбговір. о змішуватиcommingle [ko’mingl] (ся).

comminute [‘kominju:t] о товкти, розтирати на пброх; дробити. commiserate [ka’mizoreit] о співчувати.

commiseration

[ka,miza esa

п спів-

чуття. commissar [,komi’sa:] п комісар. commissariat [,komi’seariat] п 1) комісаріат; 2) інтендантство. commissary [’komisari] п 1) комісар; 2) інтендант.

commission

[ko’mifn]

чення;

повноваження;

1. п

1) дору-

2)

комісія

(установа); 3) комісійний продаж; 4) комісійна винагорода; to get a с. одержати офіцерський чин (8

Англії); to resign one’s с. подавати у відставку з військової служби; 2. о 1) призначати на посаду; 2) давати доручення; 3) уповноважувати. commissionaire [ka,mifa’‘nea] п 1) комісіонер (при готелі); Dana 2) швейцар. commissioned ГКо"тігпа) adj наділений повноваженнями; с. officer осбба, якій надано офіцерське звання

наказом

короля

(в Англії)

чи

adj

президента (в США); non-c. officer унтер-офіцер (в англійській армії);

меморіальний, пам'ятний, commence [ka’mens] и починати(ся). commencement [ka’mensmant] п 1) початок; 2) день присудження університетських ступенів (в Кембріджі та ін.); 3) актовий день (в

сержант. commissioner [ka’mifna] п спеціальний уповноважений; комісар; High С. верхбвний ком commit [ko’mit] о 1) вчиняти (злочин і т. д.); 2) доручати, довіряти;

американських

[ka’memaretiv]

навчальних

закла-

дах).

commend [ko’mend] v 1) хвалити; рекомендувати; 2) refl. приваблювати; 3) заст. доручати; 4) заст. передавати привіт. commendation [,koman‘deifn] п 1) похвала; 2) амер. військ. оголошення подяки в наказі; 3) рекомендація. commensal ГКо" тепзаі | п 1) співтрапезник; 2) біол. коменсал. commensurable Гко" menfSerabl]

adj cy-

мірний; пропорціональний. commensurate [ko’menfarit] аа) відповідний; пропорціональний. comment |"Котепі| 1. п коментар(ій) примітка; тлумачення; 2. v коментувати, тлумачити, роз'яснювати. commentary [‘komentari] по коментар(їй); runningс. (радіо) репортаж. commentation [.komon’teifn] n 1) koментування; тлумачення (тексту); 2) анотація.

фраз. звор.: to с. oneself компрометувати ce6é; to с. to flames спалювати; to с. to memory вивчати напам'ять, запам'ятбвувати; to с. to paper, to с. to writing записувати; to с. to prison ув'язнювати; to с. suicide покінчити життя самогубством.

commitment чення,

[ko’mitment]

передача;

п

передача

1) врубілля

в

комісію (у парламенті); 2) взяття під варту, ув'язнення; 3) зобов'язання; 4) вчинення (злочину, граю committee [ko’miti] п 1) комітет; Central С. Центральний комітет; Ехеcutive С. виконавчий комітет; с. ої action пол. комітбт дії; 2) комісія; Joint

С.

міжвідомча

або

міжпар-

ламентська комісія; credentials с. мандатна комісія; smelling с. амер. sl. комісія по розслідуванню; 3) attr. с. English канцелярська англійська мова.

119

сот

commix

[ko’miks]

0 заст.

поет.

змі-

шувати (ся).

commixture [koa’mikstfa] п змішування; суміш. commode [ka’moud] п 1) комод; 2) стільчак. commodious [ka’moudjas] adj 1) просторий; 2) рідк. зручний. commodity [ke’moditi] п (часто pl) товар; staple commodities головні предмети торгівлі. commodore [‘komado:] п мор. 1) комодбр; старший офіцер ескадри; 2) командор яхт-клубу. common |"котап| 1. adj 1) загальний, спільний; by с. consent за затальною (спільною) 0 згодою; to make

с. cause

діяти

спільно;

2) гро-

мадський, публічний; с. council муніципальна рада; с. land громадський

вигін;

3)

звичайний,

елемен-

тарний, простий; a man of по с. abilities людина неабияких здібностей; 4) банальний; вульгарний; с. factor mar. спільний дільник; с. multiple мат. спільний множник; с. moun грам. загальне ім'я; с. sense здорбвий розум; с. law юр. звичаєве

право;

2. п

1) спільне;

спільно,

вкупі;

to have

с. with

не мати

нічдго

2) -звичайне; out of який, незвичайний;

земля,

nothing

in

спільного

3;

the 3)

вигін.

commonage

[‘komanidg]

іп с.

с. неабиобщинна

п право

на

громадський вигін. commonalty |"Котепій| п іст. общини; громада; народ. commoner |"Котепо| п 1) людина з народу (недворянського походження); 2) рідк. член палати громад; 3) той, хто має общинні права. commonly |"Котепії) adv 1) звичайно, просто; 2) дешево; погано. commonness [’komannis] п 1) звичайність, повсякденність, ність; 2) банальність.

commonplace гальне

1. п за-

банальність;

2.

adj

заялбжений.

commons [‘komanz] п рі 1) House ої С. палата громад; 2) =commonalty; 3) харч, пбрція, pauidn. commonweal [‘komonwi:l] п загальне добро (благо), добробут. commonwealth [‘komanwel9] п 1) держава; республіка; федерація; співдружність (націй); 2) загальний добробут; for the good of the с. для загального добра. commotion [ka’mousn] п i) хвилювання (моря); 2) сум'яття, суєта, метушня; 3) струс, потрясіння (нервове і т. д.). communal [’komjunl] adj 1) комунальний,

громадський, колективний;

с. kitchen громадська рика-кухня;

ship

of

їдальня;

2) общинний;

land

общинне

фаб-

с. омпег-

землеволо-

діння.

готтипагі

|"Ккотіипа:4)

фр.

п

ко-

учасник

Паризької

комуни

commune 1. п [‘komju:n] 1) община, громада; 2) комуна; the Commune (of Paris) Паризька комуна; 2. v Гко"'тіуи:п| спілкуватися, розмовляти

(з-- with).

communicate

[ko’mju:nikeit]

о

1) по-

відомляти (когось -- 10); 2) спілкуватися; 3) передавати (тепло, рух і т. in.); 4) сполучатися

нати тощо). communicating

(про

кім-

adj суміжний (про кімнату). communication [ka,mju:ni’keifn] п 1) сполучення, зв'язбк; комунікація; 2) засоби сполучення (залізниця,

[ko’mju:nikeitin]

телеграф, телефон і т. д.); 3) комунікації, комунікаційні лінії.

рі

communicative [ka’mju:niketiv] adj говіркий; TOBapHcbKHH, KOMMAaHiHський. communion [ka/mju:njan] п 1) спілкування, стосунки; 2) віросповідання; 3) церк. причастя. communiqué [ka’mju:nikei] фр. п офіційне повідомлення, комюніке. communism [/komjunizm] п комунізм.

communist

[‘komjunist]

1. п

ніст; 2. adj комуністичний;

кому-

с. ethics

комуністична Єтика; с. ideology комуністична ідеолбгія; С. Party of Great Britain Комуністична партія Великобританії; С. Party of the Soviet Union Комуністична партія Радянського Союзу; С. Party of the United States of America Комуністична

партія

США;

League Комуністична ді, Комсомол.

communistic

community

adj кому-

2)

(the

п

п

1) общисуспіль-

с.)

3) спільність.

commutation

С.

моло-

[,komju:ni’tearian]

[ka’mju:niti]

громада;

ство;

Young

спілка

[,komju’nistik]

ністичний. communitarian член комуни. на,

|"Котапріеіз)

місце;

банальний,

буден-

мунар, 1871

сот

[,komju:’teifn]

п 1) за-

міна; 2) юр. пом'якшення (кари); 3) ел. комутація; переключення; 4) attr: с. ticket амер. сезднний залізничний квиток. commutator [’komju:teita] п ел. комутатор; колектор; перемикач.

commute 2)

[ko’mju:t]

юр.

3) амер.

о

робити

говір.

compact

І |"котрекі)

II 1. adj

(кару);

регулярні

(поїздом, naponaasom 4) ел. перемикати.

compact

1) заміняти;

пом'якшувати

i

поїздки т.

п угода;

[kam’pekt]

д.);

до-

ком-

пактний; щільний; стислий; MacHBний; 2. о [kam’ регкі) стискувати; ущільнювати, згущати; 3. п |"Котpeekt] пудрениця. compacted [kam’pektid] adj компактний; щільно укладений. сотрасі-тіггог [/kompeekt,mira] п пудрениця.

companion

|Кат'"регпізп|

п 1) то-

вариш; 2) супутник; 3) компаньйбн; 2. о супроводити; бути супутником. companionable [kam’penjanabl] adj

товариський, companionship

компанійський. [kam’penjanfip]

2

спілкування; товариські стосунки. company |"Клтрапі| п 1). компанія, товариство; to bear smb. с. або to keep smb. с. підтримувати комусь компанію; to keep с. with smb. знатися з кимсь, проводити час з кимсь; to part с. with припинити знайомство з, розлучитися з; ргеsent с. excepted про присутніх не говбрять; 2) ком. товариство, компанія, об'єднання (торговельне і т. п.); 3) récti; to receive a great deal ої с. приймати багато гостей; 4) трупа, ансамбль артистів; 5) екіпаж (судна); 6) військ. рота; 7) співрозмовник ne із poor (good) с. він

нудний

(цікавий)

співрозмовник.

company checkers [’kampani,tfekaz] pl шпиги, OHOULMKH. company spotter {‘kampani,spota]

п п

MOHOULMK. comparable [‘komparabl] adj порівнянний; гідний порівняння. comparative [kom’perativ] 1. adj 1) порівняльний; 2) відносний; грам. вищий ступінь.

compare

[kam’pea]

2. п

1. о порівнювати;

зіставляти (з — with, to); 2. п заст. поет. порівняння; beyond c., past с. without с. над усяке порівняння. comparison [{kam’perisn] п 1) порівняння; in с. with порівнюючи 3, у порівнянні з; to bear (або to stand) с. with витримати порівняння

3;

there

is

по

с.

between

не

можна робити порівняння між; degrees ої с. грам. ступені порівняння;

2) схожість,

compartment ділення;

compass

подібність.

[kam’pa:tmant]

купе;

2) тех.

[‘kAmpas]

охбплення;

п 1) від-

відсік.

1. п

діапазбн;

2)

1)

O6car,

межа,

ме-

жі; 3) (рі, часто а раїг ої сотpasses) циркуль; 4) компас; 2. с 1) досягати; здійснювати; to c. one’s purpose досягти мети; 2) розуміти,

заст.

ото-

чувати, обходити кругом. compassion [kam’pesn] п жаль,

жа-

лість,

схбплювати;

3)

співчуття.

compassionate

1. adj

[kam’ вдо

жалісливий; співчутливий; ye {kom’pefaneit] співчувати, жаліти.

compatibility

[kam,peeta’biliti]

місність, сполучність.

compatible місний,

compatriot

[kaim’pzetabl]

сполучний;

2)

[kam’peetriat]

adj

п

су-

1) су-

схожий.

п

співвіт-

чизник.

сотреег

kom’ ‘pia] п рівня; товариш.

сотреї Кат'реї| о примушувати, змушувати; to с. silence примусити до мовчання; іо с. admiration ви-

120

сот

кликати

захоплення; привернути

attention compelling ний,

to с. smb.’s чиюсь увагу. adj непобор-

ЦГКот"реїїд)

непереборний;

с.

Їогсе

нездо-

ланна сила. [kom/perdansi] п мат. compendency зв'язність. adj коcompendious [kam’pendies] рбткий, стислий. compensate [’kompenseit] о 1) компенсувати; відшкодовувати (збитки); 2) винагороджувати. compensation [,kompen’‘seifn] п 1) компенсація, відшкодування; 2) винагорбда; 3) тех. зрівноважування; збалансування; вирівнювання. compete [kam’pi:t] о 1) змагатися; 2) конкурувати. competence |"Котріїгп5) п 1) компетентність;

ність;

2)

3)

-вміння,

достаток,

ріальний стан; правомочність.

спромбж-

добрий

4) юр.

мате-

компетенція,

competency [’kompitensi] =competence. competent [’kompitant] adj 1) комneTéHTHHH; 2) спромбжний; 3) достатній;

встанбвлений,

закбнний;

majority встановлена закбном шість; 4) юр. повноправний; вомдчний; підсудний

competition гання;

[,kompi’tifn]

п

2) конкуренція;

с.

більпра-

1) зма-

3) конкурс;

конкурсний екзамен. competitioner [,kompi’tifena] п 1) учасник

змагання;

2) осбба,

яка

всту-

пає на посаду по конкурсу. competitive [kam’petitiv] adj 1) конкуруючий; 2) що змагається; 3) конкурсний; с. examination кбнкурсний екзамен.

competitor [kam’petita] п той, що змагається; конкуЛо суперник.

compilation | котрі leifn] п 1) компіляція; 2) упорядкування; 3) збирання (матеріалів, фактів і т. ін.). compile [kam/pail] о 1) компілювати;

2)

збивати

compiler

укладати;

(матеріали,

[kom’paila]

упорядковувати,

факти і т. ін.).

п

1) компіля-

тор; 2) укладач; упорядник. complacency [kam/pleisnsi] п самозадовблення,

душність.

complacent

самовдовблення;

[kam/pleisnt}

задовблений; лений.

благо-

adj

благодушний,

самовдово-

complain [kam’plein} о 1) скаржитися; подавати скаргу; 2) висловлювати незадовдлення. complaint Ц|Кат"рієїпі| п 1) скарга; 2)

незадовблення;

3)

хвороба,

біль, недуга. complaisance Гкот'"ріеігоп5) служливість; поштивість; ність, ввічливість.

complaisant служливий;

[kam/pleizant] поштийвий;

п

по-

лююб'яз-

ай)

по-

ввічливий,

люб'язний. complement 1. п [’komplimant] 1) додаток (тж. грам.); 2) комплект; 2. о |"Котрійтепі| 1) доповнюва-

сот

ти; бути додатком; 2) укомплектовувати. сотріетепіагу [,kompli’mentari] аа) додатковий; мат. доповняльний. complete [kam’pli:t] 1. adj пбвний; закінчений; с. set of works повна збірка творів; 2. о 1) закінчувати, завершувати; 2) комплектувати.

completely

[kam’pli:tli]

та,

[kam’pli:tnis]

закінченість,

п повно-

завершеність.

[kam/pli:fn]

п

шення, завершення, комплект.

complex

цілком,

1)

вивер-

закінчення;

("Котріек5)

1. ай)

2)

склад-

ний; кбмплексний; с. sentence грам. складнопідрядне речення; 2. п ком-

плекс. complexion

|Кот'ріекуп)

п

1) колір

обличчя (іноді THC волосся і очей); 2) вид, аспбкт. complexity [kom’pleksiti] n складність; заплутаність. compliance [kam’plaians] п 1) згода; in с. with your wish згідно з вашим бажанням; 2) податливість, поступливість; 3) догідливість. compliant [kam’plaiant] adj 1) податливий; поступливий; 2) догідливий. complicacy |"КотріїКазі) п складність, заплутаність. complicate [‘komplikeit] о ускладнювати(ся).

complicated [’komplikeitid] adj складний, ускладнений; заплутаний. complication [,kompli’keifn] 1) ускладнення; 2) заплутаність; складність.

complicity

[kam/plisiti]

п співучасть

(у злочині і т. д.). compliment 1. п [’komplimant] плімент,

похвала;

1) ком-

люб'язність;

to

pay (або to make) а с. сказати комплімент; 2) рі поздоровлення, привіт, уклін; give my compliments to your father передайте (від мене) привіт вашому батькові; with compliments з привітом (на закінчення листа); 2. о |"Котріїтепі| 1) вітати, поздоровляти (з — оп); 2) хвалити,

говорити

3) подарувати

(щось

хвальний;

[kam’pouzd]

стриманий.

composedly

adj спокійний,

[kam’pouzdli]

adv

спо-

приємний;

[kam‘plai]

о

ticket

за-

змова; змову,

1) викдбнувати;

іо с. with one’s request виконати чиєсь прохання; 2) поступатися; погоджуватися; to с. with the rules підкорятися правилам,

1. п 1) ком-

понент; складова частина, складовий елембнт; 2) рі деталі; 2. adj

складовий; складаючий. сотрогі [kem’po: 4) 8) узгоджуватися, в'язатися (з — with); 2) refl. себе.

2) заспокбюючий,

заспокійливий;

с.

тедісіпе заспокійливий засіб. composing-machine Гкот'роцгідтаSin] п друк. складальна (набірна) машина.

composing-room [koam’pouzinru:m] п друк. складальний (набірний) цех; складальна, набиральна. composing-stick [kam’pouzinstik] п друк. верстатка.

composite

[‘kompazit]

ний, складний;

composition

1. adj складе-

2. п суміш.

[,kompo’ zifn] п 1) скла-

дання; утворення, побудова; 2) композиція; компонування; 3) літературний оабо музичний твір;

4) твір (шкільний); 5) хім. склад, сполука; 6) друк. набір, складання. compositor [kam’pozita] п друк. складач, наборщик. compos(mentis)

[‘kompos (’mentis) ]

лат. adj юр. що при своєму розумі і твердій пам'яті; осудний. compost [‘kompost] І. п компост, складене добриво; 2. v 1) удобрювати компостом; 2) готувати компост. composure [kam’pouga] п спокій; холоднокрбвність, самовладання. compote |"Котроці) фр. п компот. compound 1. adj [‘’kompaund] склаMOBHH; складний; складений; с. addition мат. додавання іменованих чисел;

с. subtraction

мат.

відніман-

ня імендваних чисел; с. interest складні проценти; с. sentence грам.

paund] 1) суміш; сполучення, сполука; 2) складене слово; 3) тех. компаунд; 3. о [kem’paund] змішувати; сполучати; з'єднувати.

с.

[kom’pounant]

composer Кот" роца) п композитор. composing |Кот/ pouzin] adj 1) складовйй; складальний; що складає;

складносурядне

with).

змовлятися.

повбдити

ти, складати.

composed

компліменти;

прошення. сотріої фр. 1. п |"Котрізі) 2. оо |Копіріої) вчиняти

component

п рідк.

--

complimentary [,kompli’menteri] adj 1) поздоровний, вітальний; 2) по-

comply

[kam’po:tmant]

кійно, стримано.

повністю. -

completeness, completion

adv

сотрогітепі

поведінка, манери. compose [kam/pouz] v 1) складати; компонувати; 2) писати музику; 3) заспокбіювати; 4) друк. набира-

comprehend

речення; 2. п |"Кот-

[,kompri’hend]

міти; збагнути,

осягтй;

о 1) розу2) охоплю-

вати, включати. comprehensible [,kompri’hensabl] adj зрозумілий; збагненний. comprehension [/kompri’ henfn] п 1) розуміння, тямущість; 2) вкліочення, охбплення. comprehensive [,kompri’hensiv] adj 1) охбплюючий; обширний, всебічний, вичерпний; 2) тямкий, тямущий. compress І. v |Котп" pres] стискувати; 2. п [’kompres] компрес. compressed [kam’prest] adj стислий, стиснений.

121

сот

compressibility

{kam,presi’biliti]

(п

стисливість.

compressible [kom’presabl] adj стйсливий; що стискується. compression [kam‘prefn] п 1) стискання; нення;

стиск; стиснення; 2) ущіль3) тех. компресія.

compressor [kam/presa] п тех. KOMпресор. comprise [kam’praiz] о містити в собі, вміщати,

охбплювати.

compromise |"Котрготаї?) 1. п компроміс; 2. о 1) піти на компроміс; 2) компрометувати. compromiser [‘kompramaiza] п примиренець, угодовець. compulsion [kam’palfn] п примус, змушування. compulsive [kam/palsiv] adj примуcoBun. compulsory [kam’palsoari] adj 1) примусбвий; 2) обов'язковий; с. education обов'язкодве навчання. compunction [kam‘pankjn] п муки або докбри сумління; жаль з приводу зробленого вчинку; каяття. computation |,Котріц:Чеї/п) п підрахунок, розрахунок, викладка. compute [kam’pju:t] о рахувати, підрахдвувати, обчислювати. computer [kam’pju:ta] п 1) обчислювальна машина; чильник.

обчислювач;

2) лі-

comrade |"Котгід) п товариш. comrade-in-arms [‘komridin’a:mz] п (pl comrades-in-arms) соратник, TOвариш по зброї. comradeship |"Котгідбїр, ‘kAmridJip] п товаришування, дружба, товариські стосунки. con І [kon] о заучувати напам'ять; зубрити. con II [kon] о 1) вести судно;2) спрямодвувати думки.

con ШІ [kon] п (скор. від лат. сопіга): ай the pros and cons всі доводи

за і проти.

concatenation

[kon,keeti’neifn]

сплетення,

збіг

(подій,

ідей);

ємний зв'язбк (причинний); каскадне з'єднання.

concave

[‘kon’keiv]

2. п 1) западина; ня; 3) небозвід.

concavity

1) вза-

2) тех.

1. adj

угнутий;

2) архт.

склепін-

[kon’keeviti]

заглибина, верхня.

n

п

угнутість,

западина, угнута

по-

сопсауо-сопсауе [kon’keivou’konkeiv] аді двовгнутий (про лінзу). сопсауо-сопуех | |Коп'Кеіуоц'Копуекз) adj угнутоопуклий

conceal

|Коп'зі:1)

таювати;

concealment

(про

лінзу).

о приховувати;

замовчувати.

[kan‘si:imant]

п

за-

1) за-

таюзання; прикривання; приховування; 2) таємне схбвище; to be in с. ховатися, переховуватися.

concede

|Коп'зі:4|

погоджуватися;

(можливість,

3) визнавати.

о 1) поступатися; 2)

припускати

правильність

чогось);

con

conceit [kan’si:t] п 1) зарозумілість; чванство; 2) заст. примхливий, химерний ббраз (особл. у поезії X VI— XVII

ст.).

conceited

[kan’si:tid] adj зарозумілий,

самовдоволений,

conceivable

чванькуватий.

|Коп'зі:уобі|

мий; збагненний;

стимий. conceive | |Коп'зі:У| зрозуміти; 2)

conceived

припу-

о

1) збагнути, уявляти собі;

складати;

scheme

добре

а

well

задуманий

3) зачати.

concentrate

[‘konsentreit]

середжувати(ся)

2) 3)

мисли-

відчути;

задумувати;

план;

adj

можливий,

хім. гірн.

І. о 1) зо-

(на --

згущдати, збагачувати

1) концентрат;

оп, проп);

випарювати; руду; 2. п

2) збагачений

про-

concha [’konka] п 1) анат. вушна раковина; 2) -сопсП 2). conciliate [kan’silieit] о 1) примиряти;

погоджувати;

2) викликати

до-

вір'я або любов. conciliation |Коп,зій'сіїп) п примирення, заспокбєння, умиротвбрення. conciliative [ka‘siliativ] adj примирливий, заспокійливий, миротвбрний,

conciliator вий

[kan’silieita]

посередник;

п

2)

1)

миро-

миротвбрець;

3) пол. примиренець. conciliatory |Коп'зійовгі| adj 1) примирливий; 2) примиренський. concinnity [kon’siniti] п вишуканість (літературного

concise

стилю).

[kon’saiz]

adj

стислий;

чіт-

кий; короткий (у висловленні); dictionary корбткий словник.

с.

дукт. concentrated [’konsentreitid] аа!) 1) зосереджений, (с)концентрбваний; 2) хім. згущений; 3) гірн. збагачений

conciseness ЦКоп'заїзпіз| п стислість, чіткість, KOpOTKicTb. сопсізіоп |Коп'зізп) =conciseness. conclude |Коп'Кіш:4| о 1) укладати

concentration [,konsen‘treifn] п 1) концентрація; 30cepém«KeHicTb; зосе-

conclusion

(про руду).

редження; 2) згущення; 3) гірн. збагачення руди; 4) attr. с. camp концентраційний табір. concentric [kon’sentrik] adj концентричний. concentricity [,konsan’trisiti] п KOHцентричність.

concept

[‘konsept]

загальне conception

п

ня; 2) поняття; дум; 4) зачаття,

conceptual тися,

ідся;

п 1) розумін-

концепція; 3) запліднення.

[kan’septjual]

глядний;

concern

поняття,

уявлення. [kon’sepfn]

за-

adj 1) умо-

2) схематичний.

[kan’sa:n]

1. о

віднбситися;

2)

1) стосуваrefl.

цікави-

to

be

concerned

about

for) smth. бути стурбованим 2. п 1) турбота,

Tepéc;

участь;

business

хвилювання;

to

бути

have

а

учасником

(або

чимсь; 2) ін-

с.

in

а

якоїсь

справи; 3) справа, відношення; it із по с. of yours це вас не обхбдить;

4) концерн,

підприємство.

concerning [kan’so:nin] HO, щодо.

prep

concert

1) концерт;

1. п

[‘konsa:t]

2) згода; домовленість; діяти у згоді, спільно;

"зг1|

змовлятися,

віднос-

to act іп с. 2. о [kan-

домовлятися;

вживати спільних заходів. concession [kan’sefn] п 1) пдступка; 2) концесія. concessionaire [kan,sefo’nea] фр. п концесіонер. concessioner [kan’sefana] п амер. концесіонер. concessive [kan’sesiv] adj 1) поступливий; примирливий; 2) грам. допустобвий. conch [konk] п 1) черепашка; 2) архт. абсйда, напівкруглий виступ.

2)

закінчувати(ся);

висновок;

3)

4) вирішувати,

[kan’klu:zn]

п

1)

закін-

чення, завершення; 2) укладення (договору); 3) результат, паслідок, висновок;

to

come

to

а

є.

прихо-

дити до висновку; to draw conclusions робити висновки; foregone с. наперед вирішена справа; наперед складена думка; іп с. на закінчення,

conclusive

[kan’klu:siv|]

adj 1) (при)-

кінцбвий; остаточний; заключний; 2) переконливий; вирішальний; с.

proof перекбнливий доказ. concoct [kan’kokt] о 1) готувати, рити; 2) перен. кувати;

тися, займатися (чимсь -- with, in, about); 3) турбуватися, тривожитися;

(договір);

робити

вигадувати,

складати;

3)

тех.

рувати, згущати concoction [kan’kokjn]

п

ва-

фабриконцент-

1) варпво;

2) перен. вигадки, «байки», вигадані небилиці, стряпанина; 3) тех.

концентрат; згущення. concomitance [kan’komitans]

п співіснування; супутність, супровід. concomitant [kan’komitant] 1. adj супутній, супровідний; 2. п (часто pl) супровідні обставини. concord [‘koyko:d] п 1) згода; 2) yroда, договір, конвбнція; 3) погодження; грам. узгодження; 4) муз. гармонія. concordance [koan’ko:dans] п згода; узгодженість;

відповідність.

concordant [kan’ko:dant] adj 1). згідний; погоджений; 2) гармонійний. concourse |"КорКо:5| п 1) наплив народу, натовп; небудь).

concrete forced

2) скупчення

[’konkri:t] с.

1. п бетбн;

armoured

pre-stressed

с.

с.

(чого-

rein-

залізобетон;

попередньо

напру-

жений бетон; 2. adj |) конкретний; 2) бетонний; 3. о 1) бетонувати; 2)

Гкоп'Кгі:| згущати(ся); зрощувати.

сопсгеїе-тіхег

тономішалка,

concretion

тверднути;

[‘konkri:t’/miksa]

[kan‘kri:fn]

п бе-

п 1) зрбщен-

122

con

ня; 2) згущення, зсідання, осідання, коагуляція; 3) тверда маса, що зрослася; геол. конкреція; 4) ‘med. камені, конкременти. concretionary [kon’kri:Senari] adjemc. deposits геол. конкреційні відклади. concubinage [kon’kju:binidg] п позашлюбне співжиття.

concubine

("КорКіцбаїп|

ця; коханка.

concupiscence вість.

concupiscent вий.

concur

п

налбжни-

|Коп'Кіи:різапз|

ГКап'Кіц:різапі)

п хтиай) хти-

о 1) погоджуватися;

чиюсь

думку;

2) збігати-

ся; 3) діяти спільно; сприяти. concurrence [{kan’karans] п збіг (обставин);

concurrent

згбда,

збігається;

погодженість.

[kan’ karent]

спільно

діючий. concuss |Коп'Кл5| о трясати, стрясати; примушувати. concussion |Коп'Кл/п|

adj той,

або

що

одночасно

1) трястй; по2) залякувати,

п 1) струс; поштовх, контузія; с. of the brain струс MO3Ky; 2) заст. залякування. condemn [kan’dem] о І) засуджувати, присуджувати, визнавати BHHним; 2) бракувати, визнавати непридатним; 3) викривати, обвинувачувати. condemnation

[,kondem’neisn]

п бсуд,

засудження; вирок. condensation [,konden’seifn] щення;

condense

v

(ся); конденсувати; кладати (думку). сатор;

п

згу-

конденсація.

[kan’dens]

condenser

1) згущати2) стисло

[kan’densa]

п

холодильник;

BH-

1) конден-

2)

опт.

кон-

денсор. condescend [,kondi’send] о 1) удоcTOIOBaTH, звблити; 2) опускатися; попустйти себе, принижувати себе (do— to), втрачати

condescension блажливість;

гідність.

[,kondi’senJn] вибачливість;

п

по-

милість.

condiment [‘kondimant] n приправа. condition [kan’difn} 1. п 1) умова; on

с.

upon

с. за

yMOBH;

2) стан,

станбвище; to с. of affairs стан peчей; 3) рі обставини; умдви; under such

conditions

за

таких умов; they

work now under good conditions Tenép вони працюють у гарних умовах; living conditions побутові умови; 2. о 1) ставити умови; 2) зумовлювати;

ходи WOO поліпшення фізичного стану; physical с. фізйчне загартування;

с. the team

спорт.

підготов-

ка (тренування) команди; 2) заходи для зберігання чогбсь у свіжому стані (вигляді); 3) кондиціонування (повітря); 2. adj тренувальний.

condolatory

[kan‘doulatari]

adj спів-

чутливий; співчуваючий.

[kan’ka:]

поділяти

con

the

size

is conditioned

by the requirements розмір зумовлюється потребами; 3) кондиціонувати (повітря). conditional [kan’ difnal] adj умбвний. conditioned [kan’difand] adj 1) зумовлений, обумовлений; с. reflexes

yMOBHi рефлекси, 2) кондиціонований (про повітря). conditioner [kon’difana] п кондиціоHep (тж air-conditioner). conditioning [kan’difanin] І. п 1) за-

condole "|Кап'доці| о висловлювати співчуття (жаль), співчувати. condolence |Кеп'доцігп5) п співчуття. condonation [,kondou’neifn] п прощення, забуття (провини). condone [kan’doun] о прощати; забувати. condor [‘kondo:] п орк. кондор. conduce [kan’dju:s] о сприяти; вести (do — to). conducive [kan’dju:siv] adj сприятливий, що сприяє (чомусь — to); it із с. to the good ої our country це сприяє добробуту нашої країни; good health із с. to happiness добре здорбв'я — mee щастя.

conduct

1. о [kan’dakt]1) вести; су-

провддити; 2) oe (справою, підприємством); 3) диригувати; 4)

ee провбдити; с провідником; ) refl. повбдитись; 2. п [‘kondakt] і поведінка; 2) керування (справою). conductance [kan’daktans] п електропровідність, провідність. conduction [kan’dak{n] =conductivity. conductive [kan’daktiv] adj фіз. провідний, що має властивість проводити. conductivity [,kondak’tiviti] n фіз. провідність; питбма провідність, електропровідність. conductor [kan’dakta] п 1) кондуктор; провідник; 2) диригент; 3) керівнйк; 4) фіз. провідник; 5) ел. провід, жила; б) громовідвід. conductress [kan’ daktris] п керівниця. conduit [‘kondjuit] гло) трубопровід; водопровідна

труба;

акведук;

2) ел.

ізоляційна трубка. сопе [koun] п 1) геом. конус; 2) бот. шишка; 3) фіз.: с. of rays пучбк променів. сопеу |"Коипі| =cony. сопіаб [‘konfeb] 1. п скор. сопіаbulation;

confabulate ляти,

2. v скор.--сопіарбиіаїве,

[kon‘feebjuleit]

о розмов-

балакати.

confabulation [kan,feebju‘leifn] п балаканина, дружня розмова. confection |Коп'їеК/п| п 1) сблодощі; ласощі; 2) рідк. конфекцібн; готбві речі жінбчого туалету.

сопіесіїопег [kan’fekfena] п кондитер. confectionery [kon’fekfnari] п 1) кондйтерська; 2) сблодощі, кондитерські вироби. confederacy [kon’fedarasi] п 1) конфедерація; ліга; союз держав; 2) змова. confederate 1. adj [kan’fedarit] союз-

ний, федератйвний; 2. п [ken‘fedarit] союзник; спільник; співучасник; 3. о [kan’fedareit] об'єднувати (ся) або вступати в союз, складати федерацію. confederation [ion,feda’reifn] п федерація, конфедерація, союз. confer [kan’fa:] о 1) надавати; to с. a degree присуджувати науковий ступінь; ся

2) обговорювати;

(з —

together,

радити-

with);

3)

порів-

нювати. сопіегепсе

[‘konferans]

ренція;

нарада;

п

з'їзд;

1) 2)

конфеattr...

с.

circuit диспетчерський зв'язок. confess ГКоп'їе5| о 1) признаватися; зізнаватися; дати(ся).

confessedly бистим

визнавати;

2)

[kan’fesidli]. adv або

confession

загальним

спові-

за

oco-

визнанням.

[kan‘fefn]

визнання;

2) сповідь; 3) віросповідання. confessor [kan’fesa] п сповідник, духівник. confidant [,konfi’dent] п довірена особа,

повірник,

наперсник.

confide [kon’faid] о 1) довіряти, покладатися (на -- іп); 2) звіряти, доручати; 3) признаватися; розповідати по секрету. confidence [’konfidans] п 1) довір'я; to take

someone

into

one’s

с. дові-

ряти комусь свої таємниці; іп с. секретно; 2) упевненість; 3) конфіденціальне повідомлення; 4) самовпевненість. confident [‘konfidant] adj 1) довірливий; 2) упевнений (в успіху і т. O.); we feel с. that everything

will go well ми впевнені, що все буде гаразд; 3) самовпевнений. contidential [,konfi’ denfol] adj 1) конфіденціальний; секретний; 2) що користується довір'ям; 3) що довіряє, довірчий. confidentially [,konfi’denfali] adv по секрету, конфідейціально. configuration [kan figju’reifn] п 66puc; форма, конфігурація. confine |Коп'їаїп| о 1) обмежувати; 2) ув'язнювати; іо be confined to bed бути прикутим до ліжка (через хворобу). confined [kan’faind] adj 1) o6méxeний; тісний; 2) ув'язнений; 3) мед. що хворіє на запор; 4): to be с. народжувати (дитину).

confinement ГКап'їаїптопі) нення;

2) обмеження;

п 1) ув'яз3)

роди,

по-

логи; розродження. confines |"Копіаїп2) п рі межі; рубіж. confirm [kon’fa:m] v 1) підтверджу-

вати; to с. а statement підтверджувати заяву; 2) ратифікувати, затверджувати; to с. ап appointment затверджувати призначення; 3) під-

кріпляти conlirmation

твердження;

[,konfo’meifn] )

підкріплення;

ція.

2)

4)

п 1) підзатвердження; 3) церк.

конфірма-

123

con

сопіїгта(їуе [kon’fa:mativ] adj що підтверджує, підкріплює. confirmatory — [koan’fa:matari] =confirmative.

confirmed ний; ти,

хроніч-

congener [‘kondzina] п собрат, pdдич; споріднена річ. congeneric(al) [,kondgi’nerik(al)] adj однорідний. congenerous [kon’dzenaras] adj спо-

о конфіскува-

ріднений, однорідний; що викобнує однакові функції (з іншим).

[kon’fa:md]

adj

закоренілий.

confiscate

[‘konfiskeit]

реквізувати.

confiscation (|,Копіїз'кКеї/п| п конфіскація, реквізиція. conflagration [,konflo’ greifn] п 1) велійка пожежа; 2) спалення. conflict І. п [’konflikt] 1) конфлікт; боротьба;

КН

сутичка;

[kon’ tlikt]

2) суперечити

сопіїцепсе

con

2) суперечність;

1) конфліктувати; (чомусь

|"копіїцеп5|

п

--

with).

1) злиття

congenial [kan‘dgi:njal] adj 1) близький по духу; споріднений; підхожий; підходящий; 2) природжений; властивий. congenital [kon’dgenitl] adj mpupoджений. conger [‘konge] їхт. морський вугор. congeries [kon’dziari:z] п (рі без змін)

маса;

купа;

congest

вається; 2. п одна з річок, що зливаються; притбка річки. сопіїих [‘konflaks] =confluence. conform [kan’fa:m] о 1) зважати

чувати, накопичувати. congested [kon‘dgestid] adj 1) дуже скупчений, перенасблений; 2) мед. переповнений кров'ю (про органи). congestion [kan’dgzest{n] п 1) перенасбленість; 2) купа; 3) ckynueність; перевантаженість; затор (вуличного руху); 4) мед. закупорка; venous с. закупорка вен.

(на -- to); погоджуватися (3 -to); 2) пристосовувати(ся); 3) підкорятися (правилам). conformable [kan’fo:mabl] adj 1) що відповідає; відповідний; 2) що піддається, кбриться; слухняний.

conformation

[,konfo:’meifn]

п будб-

ва, форма, структура.

conformity

[kan‘fo:miti]

відність;

іп с. with

п

1) відпо-

згідно

з; 2) під-

кбрення (правилам, законам). confound |Коп'їацпа) о 1) змішувати; сплутувати; 2) уражати, бентежити; 3) руйнувати, розстрбювати (плани, надії); it! до біса! будь воно прокляте!

confounded

[kan’faundid]

шаний;

сплутаний;

adj 1) змі-

2) збентежений;

3) розм. клятий, нестерпний. confoundedly [kan’faundidli] adv розм. надзвичайно,

coniraternity ство,

сопігопі на-віч

страшенно.

[,konfro’ta:niti]

п брат-

товариство.

|Коп'їглпі) о 1) стояти вічперед; протистояти; дивити-

ся в обличчя (смерті, небезпеці); 2) зіставляти, порівнювати; 3) робити комусь очну ставку; 4) стоя-

ти навпроти чогось. confrontation [,konfrAn‘teif{n]

п 1) бч-

на ставка; 2) зіставлення, порівняння:3) конфронтація, протиборство. confuse [kan’fju:z] о 1) змішувати, сплутувати;

чувати;

contused

2)

збивати,

безладний;

незв'язна ження;

adj сплутаний;

нескладний;

розповідь;

to get с. зніяковіти,

confusion

спантели-

3) робити безладдя.

[kan‘fju:zd]

а

с.

to become

tale

с»

збитися.

[kan’fju:3zn]

п

замішання;

2)

1)

збенте-

безладдя;

плутанина. confute [kon’fju: t] о спростовувати. congeal [kan’dgi:l] о заморбжувати; замерзати; застигати. songelation [,kondgi’leifn] п заморбжування, замерзання; point ої с. тдчка замерзання.

вати;

[kon’dgzest]

скупчення.

(річок); 2) скупчення народу; натовп. confluent |"Копіїшопі) 1. adj що зли-

о

1) перепбвню-

перевантажувати;

conglobate

[‘kongloubeit]

2)

скуп-

1. о нада-

вати (або набувати) сферичної форми; 2.ай| кулястий, сферичний. conglomerate 1. 2 |Коп'ріотагії) 1) конгломерат; 2) геол. уламкова

гірська порбда; збирати(ся);

[kon,gloma’reifn]

конгломерація;

чення. conglutinate злипатися;

2. о [kon’glomeareit]

скупчуватися.

conglomeration

скупчення;

п

накопи-

[kon’glu:tineit]

о

рідк.

склеювати(ся);

зроста-

тися. congratulate {kan’greetjuleit] о поздоровляти (3 -- оп, upon). congratulation [kon,greetju ‘eifn] п (4a-

сто вжив.

у pl) поздорбвлення.

congregate [‘kongrigeit] о збирати(ся); скупчуватися, сходитися. congregation [,kongri’geifn] п 1) 360ри; скупчення; сходка; 2) церк. конгрегація; релігійне | братство;

паства, парафійни; 3) збори університетської ради (у Кембріджі);

рада професорів, докторів і магістрів (в ene e congress [‘kongres]п з'їзд; KOHгрес; The World peace С. Всесвітній KOHrpéc прихильників миру; 2) the (С.) конгрес США. congressional [kon’grefanl] adj що стосується (до) конгресу; ЄС. district амер. виборчий округ для виборів у конгрес. Congressman [/kongresmoan] п амер. член конгресу США. congruence [‘kongruans] п 1) відповідність; 2) погодження; узгодженість; 3) збіг; 4) мат. конгруентність.

congruent [’kongruont] adj 1) відповідний; що гармоніює; підхожий; підходящий; 2) мат. конгруєнтний; що збігається.

congruity [kon’gruiti] =congruence. congruous [‘kongruas] = congruent. conic |"Копік) adj конічний. conical [‘konikl] adj конусоподібний;

конічний; на a8 сопіїег [‘kounifa] 7 хвойне дерево. coniferous [kou’ не adj хвойний, шишконобсний. сопіїогт [‘kounifo:m] =conical.

conjectural

[kan’dgektfaral] adj гаданий; схильний. conjecture [kan’dgektfa] 1. п припу-

щення, догадка, здогад; 2. v припускати, гадати, здогадуватися. conjoin [kan’dgoin] о з'єднувати(ся)),

поєднувати(ся), сполучати (ся). conjoint [’kondgaint] adj з'єднаний; об'єднаний; спільні дії,

спільний;

с.

action

conjugal [‘kondgugal] adj подружній; шлюбний. conjugality [,kondgu’geeliti] (по подружнє життя, перебування в шлюбі. conjugate 1. о |"Копазиєеі| 1) грам. відмінювати (дієслово); 2) біол. сполучатися,

з'єднуватися;

2.

adj

[‘kondgugit] 1) з'єднаний; сполучений; 2) мат. спряжений; с. апgles спряжені кути; 3) бот. парний (про листочки);

4) лінгв.

спорідне-

ний коренем і значенням (про слоCOs Bh ip [‘kondgugit] лінгв. слбво, споріднене кбренем або значенням. conjugation (,Копдзи"реїгп) п 1) грам. дієвідміна;

дієвідмінювання;

з'єднання; conjunct

3) біол.

сполучений;

conjunction нання;

adj з'єднаний;

об'єднаний;

[kan’dzAnkjn] зв'язбк;

зв'язаний.

п 1) з'єд-

сполучення;

разом, спільно; сполучник; 4)

2)

кон'югація.

|Коп'дзлпкі)

in

с.

2) збіг; 3) грам. схрещення доріг,

перехрестя.

conjunctive | ГКоп'дзлокіїу) 1. adj 1) зв'язуючий, з'єднуючий; сполучний; 2) грам. с. mood умбвний спбсіб; с. adverb сполучний прислівник;

2. n=c.

conjuncture обставин; conjuration гання;

conjure

mood.

ГКоп'їзлукіїо) п 1) збіг 2) кон'юнктура. [,kondgua‘reifn] п бла-

заклинання;

чаклунство.

І [kan’dgua]

благати;

за-

клинати.

conjure

II |"Клпдза)

заклинати;

2)

о 1) чаклувати;

(звич.

с. up)

викли-

кати в уяві; 3) показувати фокуси. conjurer, conjuror |"Клпдзога| п 1) фокусник; 2) чародій, заклинач, чаклун; Пе із по с. він пороху не вигадає. conk [konk] п 1) sl. ніс; 2) несправна робота

двигуна

(перебої,

стукіт).

conky ("КорКі| adj sl. носатий. connate [‘koneit] adj 1) урбджений, природжений; 2) народжений або вйиниклий наний

4)

одночасно;

біля

оснбви

споріднений,

3) бот. (про

з'єд-

листя);

конгеніальний.

con

connatural [ka/neet{rel] джений, природжений;

adj 1) урб- | consciousness [’konfasnis] п 2) споріднедбмість; class с. класова

ний, однорідний. Гко"пекі| с з'єднувати(ся), сполучати (ся); зв'язувати(ся); поєднувати (ся).

соппесі

connected

[ka’nektid]

adj

1) зв'яза-

ний; з'єднаний; сполучений; 2) споріднений, що має великі (родинні) зв'язки; 3) зв'язний (про текст тво. connecting-link [ka‘nektinlink] п 1)

сполучна серга.

ланка;

connection

2)

тех.

куліса,

Гко"'пекіїюгод|

connecting-rod шатун, тяга.

|Ко'пек/п)

п

n

rex.

1) зв'язбк;

з'єднання, сполучення; іп с. with у зв'язку з; 2) родич, рідня; 3) (звич. рі) зв'язки, знайбмства; 4) клієнтура; покупці. connective [ke’nektiv] adj сполучний; |Ка"'пекуп) =connection.

connivance рання

[ko’naivons] (тж

юр.);

п

1) поту-

попускання;

2)

мовчазна згода. connive [ke’naiv] о потурати; дивитися крізь пальці. connoisseur [,koni’sa:] gp. п знавець. connotation [,konou’teifn] п додаткоBe, супровідне значення; Te, що розуміється.

connotative |"Копоціеїйу, ke ‘noutativ adj що означає, що містить у собі додаткове значення. connote |Ко'поці| о містити в собі додаткдве

соппибіа!

значення;

[ka’nju:bjal]

ній, шлюбний.

[‘kounoid]

adj

1. п мат.

to have

something

подружконбід;

on

one’s

с. MATH щось на сбвісті, відчувати себе винним у чбмусь; to get something off one’s с. заспокоїти свою совість

щодо

one’s с. справді.

чогбсь;

щиро

іп all с., upon

кажучи;

звичайно;

conscientious

[,konfi’ensas] adj сумлінний, добросбвісний, сбвісний. conscious [’konfas] adj 1) що усвідбмлює, знає; to Бе с. to the last бути при пам'яті до останньої хвилини; 2) що відчуває; с. ої cold що відчуває хоблод; 3) свідомий;

with с. superiority з почуттям ної вищості.

2) притомність;

to recover

влас-

to

1) свісвідоlose

с.

втратити свідомість;

с., to regain с. OMpHTOM-

ніти, прийти до пам'яті. conscript 1. п [‘konskript] призобвник; 2. о [kan’skript] призивати на військову службу. conscription Коп'зКгіріп| п 1) набір (у військо); призбв; 2) військова повинність. consecrate [‘konsikreit} о 1) посвящати; присвячувати; 2) освячувати. consecration |,Коп5і"Кгеїгп| п 1) посвячення; присвячення; 2) освячення. consecution [,konsi’kju:fn] п 1) послідбвність; 2) хід (подій). consecutive [kan’sekjutiv] adj 1) послідовний; 2) грам. с. clause наслідкове речення. consensus [kon’sensas] п погбджезгбда;

одностайність.

consent

[kan’sent]

тися;

дозволяти;

1. о

погоджува-

2. п згода;

дозвіл.

consentient [kan’senfnt] adj одностайний, що схддиться в поглядах, намірах; що погоджується. consequence [‘konsikwans] п 1) наслідок;

іп с. бтже;

іп с. ої внаслі-

док чогбсь; 2) висновок; 3) значення, важливість; вага; of по с. неicTOTHHH, незначний; а person of с.

важна осбба. consequent |"Копзікмопі) 1. adj послідовний; що є результатом чогось; 2. п результат,

consequential

означати.

2. adj конусоподібний. conquer |"Корке| о 1) завойдвувати; підкоряти; 2) перемагати; переборювати. conqueror [‘konkera] п завойбвник; переможець. conquest [‘konkwest] п 1) завоювання, підкорення; 2) завойбвана Teриторія. consanguineous [,konseen’gwinies] adj єдинокровний, споріднений. consanguinity [konseen’ gwiniti] п єдинокровність спорідненість, conscience [/konfans] п сбвість; сумління;

мість;

знепритбмніти,

ність;

3B "зу ючий.

соппехіоп

conoid

con

124

наслідок.

[,konsi’kwenfl]

що логічно випливає; значний; 3) важний.

adj

1)

2) важливий,

consequently [‘konsikwontli] же, тому, в результаті.

adv

6r-

conservancy [kan’sa:vnsi] п 1) охорбна річок і лісів; forest с. охорона лісів; 2) attr. с. area амер. заповідник. conservation [,konsa:’veifn] п 1) зберігання; с. of energy фіз. закдн збереження енергії; faculty of с. псих. пам'ять; 2)=conservancy 1); 3) консервування (плодів). conservatism [kan’sa:votizm] п консерватизм. conservative [kan’sa:vativ] 1. adj 1) консервативний;

реакційний;

2)oxo-

ронний; 3) поміркований; обербжний; с. estimate скромний підрахунок; 2. п 1) консерватор; 2) С. член партії консерваторів. conservatoire [kan’sa:vatwa:] фр. п консерваторія. conservator [kan’sa:vata] п 1) охорбнець; опікун; 2) хранитель (муSEIO LNT. tt): охоронець лісів і річок. conservatory [ken’sa:vatri] п 1) оранжерея, теплиця; 2) амер. консерваторія. conserve [kan’sa:v] 1. uv зберігати; консервувати; 2. п (часто рі) консервовані зацукровані фрукти; варення, джем.

consider

[kan’sida]

обмірковувати, а

question

о 1) розглядати; обдумувати;

розглядати

to

питання;

с: let

us с. what to do подумаємо, що нам робити; 2) вважати; гадати; І do not с. that dear я не вважаю, що це дброго; 3) брати до уваги,

зважати на; you must с. her age ви повинні зважити на ii вік; to с. others або the feelings of others зважати на інших або на почуття інших.

considerable ний;

[kan’sidarabl]

чималий;

considerate до

інших;

adj знач-

важливий.

|Коп'зідегії|

adj уважний

делікатний;

it was

very

с. of you to let me know ви були дуже ласкаві, що дали мені знати. consideration [kon,side’reifn] п 1) Mipкування; підстава; іп с. of зважаючи на; оп по с. ні в якому разі; 2) розгляд, обговорення; he gave the problem his careful с. він уважно розглянув питання; to take into с. брати до уваги; 3) компенсація; винагордда; he will do it for а с. BiH зробить це за винагороду; 4) уважність; люб'язність; запобігливість; he showed great с. for us він був дуже люб'язним до нас. considering {[kan’sidarin] prep зважаючи Ha; беручи до уваги; відносно,

щодо.

consign

|Кап'заїп|

доручати;

v

1) передавати;

ввіряти;

призначати;

2)

ком. відправляти, надсилати на консигнацію (товари); 3) вносити

в депозит

банку.

consignation

відправка

[konsai/neifn]

товарів

на

n 1) Kom.

консигнацію;

2) внесення в депозит банку. consignee [,konsai’ni:] п вантажоодер-

жувач. consigner [kan’ заїпа) =consignor. consignment [kan’ sainmant] п 1) ком. консигнаційне відправлення товарів; 2) вантаж; партія товарів; 3) накладна, коносамент.

consignor [kan’saina] правник. consilient гається,

consist

вантажовід-

[kon’siliant] відповідає.

[kan’sist]

о:

adj

що

збі-

1) to с. іп по-

лягати в; his work consists in assembling ‘machinery його робота полягає в складанні машин; 2) to с. ої

складатися

3;

the

dinner

con-

sisted of three courses обід складався з трьох страв; 3) to с. with збігатися; поєднуватися. consistence [kon’‘sistens] п 1) консиcrénuia; щільність; 2) ступінь щільності, густоти. consistency [kan’sistansi] п 1) =consistence; 2) послідовність; логічність; 3) сумісність; погодженість; 4) постійність.

consistent [kan’ sistant] adj 1) nocaiдбвний, стійкий; 2) погоджений, сумісний (3-- мії), відповідний (до — with);

3)

твердий,

щільний.

125

con

consolation

[,konsa‘leifn]

утішання;

2)

attr.

п 1) yrixa,

спорт.

заохдчувальна прбмія. consolatory [kan‘solatari] ний, утішливий.

console

1 |Коп'зоці)

с.

prize

adj

утіш-

v утішати.

console HI |"копзоці) п 1) apxr., rex. консбль, кронштєйн; 2) радіоприймач або телевізор на ніжках.

consolidate

[kan‘solideit]

v

1) зміц-

нювати(ся);

укріпляти(ся);

one’s

зміцнити

position

to

своє

с.

стано-

вище; 2) об'єднувати(ся) (про території, товариства); 3) тверднути.

consolidated

[kan’solideitid]

консолідбваний;

adj

2) об'єднаний,

1)

3Bé-

дений; 3) затверділий. consolidation [kan,soli’deifn] п 1) затвердіння; 2) консолідація; укріплення, зміцнення. consols |Коп'8о12| п pl фін. консблі.

consonance

|"Копзопеп5|

звуччя;

погодженість;

с. with відповідно

n

1) спів-

гармоднія;

до; 2) муз.

іп кон-

сонанс. consonant [’konsanent] 1. п фон. приголосний звук; приголосна буква, що позначає приголосний звук; 2. adj 1) згідний (з-- to); сумісний =(3—with); 2) співзвучний, гармонійний. consort 1. п |"Коп5о:ї) 1) чоловік або дружина; подружжя (особливо про королівську сім'ю); 2) мор. корабель, що плаває разом з іншими;

2. о

[kan’so:t]

кимсь),

1) спілкуватися

2) гармоніювати.

consortium сбрціум. conspectus

[kan’so:tjam]

п

[kan’spaktas]

конспект;

conspicuous

(з

фін. конлат.

п

1)

2) Orman.

[kan’spikjuas]

adj показ-

ний; помітний; що впадає у вічі; to make oneself с. привертати до себе увагу (зовнішнім виглядом, поведінкою і т. д.). conspiracy [kon’spirasi] п змбва; конспірація. conspirator [kan’spirata] п 3MOBHHK; конспіратор.

conspire

[kan’spaia]

о вчиняти змову,

таємно замишляти; змовлятися. constable [’kAnstabl] п конствбль, поліцай, полісмен. constancy |"Коп5іопзі) п постійність; сталість;

constant

твердість.

[’konstant]

сталий;

1. adj постійний;

2. п фіз., мат.

стала

вели-

чина, константа.

constantly [’konstantli] adv постійно. constellation [,konsta’leifn] п 1) астр. сузір'я; 2) перен.

consternation ляк,

плеяда.

[,konsta:’neifn]

приголбомшення;

(від жаху, переляку). constipation [,konsti’peifn] пор.

п пере-

заціпеніння

п мед. за-

-onstituency [kon‘stitjuansi] п 1)збірн. виборці; 2) виборчий Oxpyr; 3) збірн. розм. клієнтура (покупці, передплатники / т. п.).

constituent довий;

con

[kan’stitjuant] с.

parts

1. adj скла-

складові

частини;

2. п 1) складова частина; рець; 3) юр. довіритель.

2) вибо-

constitute ("Копзійуц:) о 1) утвбрювати; складати; встановлювати, заснбвувати; 2) призначати (комісію, урядову особу); he was constituted

adviser його призначили радником. constitution [,konsti’tju:fn] п 1) конституція, основний 3aKOH; 2) буддва, склад; 3) конституція, будова тіла. constitutional [,konsti’tju:fanl] 1. adj 1)

конституційний;

нічний,

2)

мед.

конституціональний;

opra2.

п

розм. моцібн, прогулянка. constitutionalism [,konsti’tju:{nalizm] І) конституціоналізм;

2) конститу-

ційна система правління. constitutive [‘konstitju:tiv] adj 1) що встановлює, утворює; конструктивний; 2) установчий; 3) істотний; 4) фіз. хім. конститутивний. constitutor [‘konstitju:ta] п засновник, фундатор. constrain |Коп'зкгеіп) о 1) примушувати, змушувати; 2) стримувати; обмежувати; стискувати. constrained [kean’streind] adj 1) вимушений, примушений; змушений; 2) зніяковілий; 3) напружений, cKOваний (про рухи, манери і т. д.).

constraint

[kan’‘streint]

п 1) примус;

under с. під тиском, з примусу; 2) ніяковість; незручність; 3) скбва-

ність, напруженість. constrict [kan’strikt] о

скорбчувати;

стягувати; стискувати; звужувати. constriction [kan’strikfon] п звуження; стискування, стягування; CKOрдчення. constrictor [kan’strikta] п зоол. удав,

боа-констріктор. construct

[kan’strakt]

споруджувати,

о 1) будувати,

зводити

(будівлю);

конструювати; 2) ствбрювати; to с. the plot ої a novel придумати сюжет до роману; 3) грам. складати (речення). construction [kan’strakjn] п 1) будівництво; будування; споруджування; 2) конструкція; будова, будівля; споруда; 3) mar. побудбва; 4) тлумачення; 5) грам. складання або буддва, конструкція (речень); 6) attr. будівельний. constructional [kan’strAkfanl] adj конструктивний, будівний. constructionism [ken’strAkfanizm] п мист. конструктивізм. constructive [kan’straktiv] adj 1) конструктивний, будівний; 2) творчий; 3) що мається на дУмці (на увазі).

constructor

структор;

2)

мор.

construe

[kon’strakta] будівник;

п

1) кон-

будівельник;

інженер-кораблебудівник.

[kon’stru:]

о 1) пояснювати,

тлумачити; 2) робити синтаксичний аналіз; 3) перекладати дослівно;

4) грам. керувати (відмінком); to wait is construed with for дієслбво wait вимагає прийменника for. consul [’konsal] п консул. consular [‘/konsjula] adj кбнсульський, consulate [‘’konsjulit] п 1) кбнсульство; консулат; 2) кобнсульське звання. consul-general | |"Коп5гі,Ізепого!) п генеральний консул.

consulship сула.

[‘konsalfip]

п посада

кбн-

consult ГКоп'5лій| о 1) радитися; консультуватися; 2) довідуватися; to с. a dictionary довідуватися у словнику, шукати потрібне слбво в словнику; 3) брати до уваги; зважити; I shall с. your interests a

зважу на ваші inTepécu. consultant |Коп'зліопі) п тант. consultation [,konsol’teifn] сультація; 2) консиліум 3) нарада.

consultative [kan’saltativ] чий, консультативний.

консульп 1) кон(лікарів);

adj дорад-

consulting |Коп'злійо| adj консультативний; с. physician лікар-консультант; с. hours годйни прийому (у лікаря); с. room кабінет лікаря. consume [kan’sju:m] v 1) споживати;

витрачати;

2)

з'їдати;

погли-

нати; 3) знищувати, винищувати (про вогонь); 4) розтрийнькувати; марнувати, перевбдити (гроші, майно, час); 5) чахнути, сбхнути, мар-

ніти. consumer

п

1) спожи-

вач; 2) attr. споживчий;

[kan’sju:ma]

с. commo-

dities, с. goods предмети (товари) широкого вжитку. consumimate 1. adj |Коп'злтії) довершений,

с. master

закінчений;

досконалий;

a

ої his craft непереверше-

ний майстер свого діла; 2. о |"КопsAmeit] удосконалювати; вивершувати, завершувати, довбдити до кінця. consummation [,konsa’meifn] п 1) виконання; завершення; 2) досяЯгнення, здійснення (метц). consumption [kan’sAmpson] п 1) споживання; витрата; 2) туберкульоз

легенів, сухбти. consumptive [kan’samptiv] 1. adj туберкульозний; 2. п хворий на туберкульдз. contact 1. п |"Копігекі) 1) дотик; контакт; to break с. ел. вимикати струм; to make с. ел. вмикати струм; 2) рі амер. контакти, знайбмства, зв'язки; 2. шо [kan’tekt] стикатися (3— with), бути в кон-

такті; встановлювати Зв'язок (3 кимсь по телефону, пошті та ін.). contagion [kan’teidgn] п 1) зараза, інфекція; 2) інфекційна хвороба; 3) шкідливий

contagious ційний,

вплив.

[kon’teidgas]

заразний;

(сміх і т. п.).

2)

adj 1) інфекзаразливий

126

con

contain мати

[kan’tein] о 1) містити або в собі; вміщати; 2) стриму-

вати;

3) refl. стримуватися;

ділитися

4) мат.

без остачі.

container [kon’teina] п посудина; резервуар; тейнер.

contaminate

1) вмістище; 2) зал. кон-

[kon’temineit]

v

1) за-

бруднювати; псувати; 2) 3apaжати; 3) оскверняти; спотвбрювати. contamination [kan,temi’neifn] п 1) забруднення;

псування,

2) зараження;

зіпсування;

3) лінгв.,

літ.

кон-

тамінація.

contemn [kan’tem] о книжн. зневажати, ставитися з презирством. contemplate [‘kontempleit] о 1) обдумувати; міркувати; 2) споглядати; розглядати; 3) припускати, гадати, мати намір; I с. going south я збираюся поїхати на південь.

contemplation

[,kontem’pleifn]

п

1)

роздум; міркування; 2) споглядання; розгляд; 3) намір, припущення, чекання; to have something іп с. мати намір зробити щось. сопіетріаїїує | |"Копіетріеїну) adj споглядальний. contemporaneity [kan,tempara‘ni:iti] п 1) сучасність; 2) одночасність, збіг (у часі). contemporaneous | [kan,tempoa’reinjas] adj 1) сучасний; 2) одночасний. contemporary |Коп'їепіргогі) 1. adj сучасний; 2. п сучасник.

contempt

[kan’tempt]

зневага

п

презирство,

(до --for).

contemptible люгідний,

[kan’temptabl]

нікчемний;

adj жа-

що

вує-на презирство. contemptuous [kan’temptjuas] зирливий,

contend

зневажливий.

[kan’tend]

о

1)

кандидат

(на

зиції; вміст.

content

3)

обсяг,

пост).

(книги); 2) суть;

Il 1. adj

суть

об'єм,

(4umcob — with);

Чепі)

1) задовольняти;

довольнЯтися

ГКопіепі| довблення;

(чимсь

вдовблення; to

one’s

схочу; увблю. contented [kan’tentid] ний,

--

пропо-

місткість,

|Коп'їепі|

лений

2.

задовоо

|Коп-

2) refl. заwith);

почуття heart’s

context

с.

3. п

задо-

adj задовбле-

вдовоблений.

contention [ksn’tenfn] п 1) твердження; 2) боротьба, суперечка; спірка, the bone ої с. міф. яблуко розбрату (незгоди); 3) змагання.

(3—with);

[‘kontekst]

п

контекст;

си-

тудція; in the с. ої у розумінні чогось. contextual [kon’tekstjuol] adj що випливає з контексту. contexture [kon’tekstfa] п 1) сплетення;

тканина;

позиція.

contiguity ність;

2) структура,

[,konti’gju:iti]

стикання;

ком-

п 1) суміж-

2) псих.

асоціація

ідей. contiguous [kan’tigjues] adj стичний; суміжний; прилеглий; близький. continence |"Копіїпеп5| п 1) стриманість; 2) здержливість, стримування

(від чогось).

continent

I [‘kontinant]

маний; 2) цнотливий.

adj 1) стри-

здержливий,

помірний;

continent II |"Копіїпапі| п континент, материк; the С. Європейський манічної Америки.

п 1) (звич. рі) зміст; the contents of а book зміст книги; table ої con-

the с. of а proposition

3) борбтися

виступати (проти— against); 4) виступати кандидатом (на виборах); 2. п [‘kontest] 1) спір, суперечка; 2) суперництво; змагання. contestant [kan’testent] п 1) суперник; супротивник; конкурент; 2) учасник змагання.

терйк (на островам);

content I |"Копіепі, pl часто kon’‘tents] tents зміст, бглав

домагатися;

adj пре-

довбдити; 2) суперничати, змагатися (за-- Їог); борбтися; 3) сперечатися. contender [kan’tenda] п 1) суперник (на виборах, у змаганні); 2) претендент,

contentious [kan’tenfas] adj 1) спірний; 2) задирливий, причбпливий. contentment ГКоп"епітапі) п задовблення, вдовблення. conterminal [kon’ta:minl] adj що має спільну межу; суміжний; що Meжує. conterminous |Коп'їз:тіпоз| adj 1)= conterminal; 2) що збігається. contest 1.. vs [kan’test] 1) оспбрюваTH, спрострвувати; 2) відстбювати,

заслугб-

твердити;

con

противагу Британським амер. континент Пів-

таким PHCKOM; 2. п контингент. continual [kan’tinjual] adj безперервний; постійний; що повторюється 1 знов.

continuance

[kan’tinjuens]

п

трива-

лість; безперервність; довгочасність. continuation [kan,tinju’eifn] п продовження, понбвлення. continue [kan‘tinju:] о 1) продбвжувати(ся); 2) залишатися; перебувати;

3)

тягтися;

3) кін. сценарій;

слідбовність,

наступність;

простягатися.

continued [kan’tinju:d] adj безперервний, що триває; с. fraction мат. неперерйвний дріб; to Бе с. продовження буде (далі буде). continuity ‘Lkonti’ nju:iti] п 1) безперервність; нерозривність; цілісність; 2) послідовна зміна (напр., кадрів

4) по-

5)

елек-

тропровідність (ланцюга). continuous [kan’tinjuas] adj

1) суцільний; 2) безперервний; 3) грам. тривалий (про часи дієслів); 4) ел. постійний (про струм). contort [kon’to:t] о викривляти, скривляти, перекручувати; спотворювати. contortion [kan’to:fn] п 1) мед. звих, вйвих; 2) викривлення; спотвбрення. contortionist [kan’to:Snist] 1) akpoбат;

«людина-змія»;

перекручує

зміст

2)

слів

той,

або

хто

непра-

вильно користується ними. contour [’kontua] 1. п 1) контур,

66-

рис; абрис, окреслення; 2) топ. горизонталь (тж с. line); 3) attr.

контурний; с. map топ. карта, накреслена в горизонталях; с. fighter штурмовий літак (для бриючих польотів); 2. о 1) нандбсити контур; 2) креслити в горизонталях. contra

[‘kontra]

тилежне;

лат.

pro

contraband

с. 2.

щось

за

2) attr.

навпаки;

п

1) конт-

контрабандний.

[‘kontro’beis]

трабас. contract 1. о

про-

і проти

adv

[’kontraband]

рабанда;

contrabass ти(ся),

1. п

and

(див. con III); 3. prep проти.

п муз.

[kan’treekt]

кон-

1) стиска-

скорочувати(ся);

судбмити

(про м'язи); 2) хмурити, насуплювати; морщити; 3) укладати (д0говір і т. д.); брати на cé6e зобов'язання,

зобов'язуватися;

build

а bridge

вання узяти

моста; шлюб;

(хворобу); чення. contracted

взяти

to с. to

на себе буду-

to с. a marriage 4) схопити, дістати

2. п

говір, контракт;

continental [,konti’nentl] adj 1) континентальний; 2) інозбмний, He британський. contingency ГКоп'Нпазопзі| п випадкбвість; випадок; непередбачена обставина. contingent ГКоп"іпдазопі) 1. adj 1)випадкбвий; можливий; 2) непередбачений; such risks are с. to this profession ця професія зв'язана з

знов

у фільмі);

[‘kontraekt]

1) до-

2) заручини,

зару-

[kan’traktid]

adj

1) обу-

модвлений (договбром) ; 2) заручений, засватаний; 3) зморщений; насуплений; 4) вузький, обмежений (про погляди); 5) лінгв. скорбчений, стягнений (напр., can’t замість cannot,

contraction

o’er

замість

over

|коп"гекуп)

п

і т. п.).

1) стис-

кання; звуження; скорочення; 2) лінгв. стягнення; стягнена форма;

3) тех. усадка. сопігасіїуе [kan’trektiv] стискується,

adj

скорбчується;

wo

здатний

до стискування або скордчення. contractor [kon’trekta] п 1) підрядчик;

2) анат.

скоротливий

м'яз.

contractual [kon‘treektjual] adj договірний. contradict [,kontra’dikt] о 1) спростовувати,

запербчувати;

речити. contradiction [,kontra’dikfn]

2)

супе-

п 1)cnpo-

стування; ап official с. (ої) офіційне спростування (чогось); 2) про-

тиріччя, суперечність; с. in terms очевидна суперечність; 3) протилежність; контраст.

con

127

contradictious

[,kontra’dikfas]

adj

1)

суперечливий; 2) що любить заперечувати. contradictor [,kontra’dikta] п супербчник, сперечальник; опонент. сопігадісіогу [,kontra’ dikteri] 1. adj несумісний; противний, суперечний; 2. п положення,

що

шому.

суперечить

ін-

contradistinction [,kontradis’tigksn] п 1) протилежність; 2) протиставлення; іп с. to на відміну від.

contradistinguish [,kontradis’tingwif]v протиставляти, розрізнювати. contraindication [,kontra’indi’keifn] п мед. протипоказання. contralto [kon‘treltou] італ. п муз. контральто. сопігарозійоп тилежність, теза.

[,kontrapa’zifn] п пропротиставлення; анти-

contraption Гкап'їгеріп) п знев. жарт. нова вигадка; пристосування. contrariety [,kontro’raiati] п 1) суперечливість; суперечність; 2) несприятливість; 3) розбіжність, розхбдження; 4) перешкода, протидія. сопігагімізе [‘kontrariwaiz] adv 1) навпаки;

2)

в

протилежному

на-

прямі. contrary [‘kontrari] adj 1) протилежний; супротйвний; суперечний; несприятливий; с. weather несприятлива погода; 2) |Коп'їгезгі) упертий,

свавільний,

примхливий;

2.

п

зворбтне, протилбжне, супротивне; оп the с. навпакй; to the с. у протилежному значенні, інакше, навпакий; 3. adv протилежно, Bcyneреч; с. to all experience всупереч усякому досвіду; to act с. to one’s interests діяти на WKOZy чиїмсь інтересам. contrast 1. п [‘kontrest] контраст;

протилежність;

2.

uv

[kan’treest]

протиставити; контрастувати. contravene [,kontra’vi:n] и 1) пору-

шувати 3aKOH (правила); 2) запербчувати, оспорювати; 3) іти всупереч (чомусь). contravention [,kontra’venfn] п порушення (правил, закону). contribute [kan‘tribju:t] о 1) сприяти (чомусь — to); 2) вносити (гроші); віддавати (час); 3) робити вклад (у науку); 4) З heeere писати (для газети, журналу-to). sontribution [,kontri’bju:sn] п 1) сприяння; 2) внбсок; 3) a (для газети, журналу); 4) співробітництво (в газеті і 0.); 5) податок; 6) контрибуція; 7) вклад (у науку, справу і т. д.).

contributor

[kan’tribjuta]

п

1)

той,

хто сприяє; помічник; 2) співробітник (газети, журналу); 3) той,

що рббить внесок або вклад. -ontributory [ken’tribjutari] adj 1)mo сприяє; 2) що співробітничає; 3) що рдббить внесок якусь справу).

або

вклад

(у

contrite

[’kontrait]

кається contrition

кдяння. contrivance

con

adj

що

(сподіяному). Їкоп'їгі)п| п

жалкує,

каяття,

роз-

п

ви-

[kon’traivons]

1)

гадка, витівка; план; 2) винахід; 3) пристрій, прилад (механічний). contrive |Коп'їгаїу) и 1) вигадувати; винаходити;

2) затівати;

замишля-

ти; 3) ухитрятися; примудрятися; he contrived to arrive in time after all

йому

вдалося,

незважаючи

Ha

все, поспіти вчасно. control [kan’troul] І. п

1) управління; керування; 2) нагляд; контроль, перевірка; to be іп с. (ої), to have с. Over керувати, контролювати; workers’ с. робітничий контроль; регулювання; 2. о 1) керувати; 2) контролювати; регулювати; перевіряти; 3) володіти; розпоряджатися. control-gear [kan’ troulgia] п тех. важіль переміни швидкостей; вимикальний

або

controllable

вмикальний

[kan’troulabl]

механізм.

adj 1) ке-

рований, регульований; що піддається перевірці, контролю; 2) що піддається приборканню. controller [kan’troula] п 1) контролер; ревізбр; 2) тех. регулятор.

сопігоуегзіа!

[,kontra’va:sl]

adj

1)

спірний, дискусійний; 2) що любить полеміку. controversy [‘kontrava:si] п 1) суперечка; 2) дискусія, полбміка; beyond с. незаперечно. сопігоуегі [’kontrava:t] о заперечувати; полемізувати; оспорювати. contumacious [,kontju:’meifas] adj 1) упертий; 2) неслухняний, непокірливий.

contumacy [‘kontjumasi] п 1) упертість; непокірність; 2) юр. неявка на суд. contumelious [,kontju:’mi:ljas] adj образливий; нахабний; зухвалий. contumely [‘kontju:mli] по образа; безчестя;

to

brook

с.

терпіти

об-

азу. contuse [kan‘tju:z] о 1) забийти(ся); контузити; 2) розтирати; товкти. contusion [kan’tju:zn] п 1) мед. контузія; ушиб; 2) розтирання; товчіння.

convenience [kan’vi:njans] п 1) spyuність; 2) вигода, кбристь; at your с. як або колй вам буде зручно; 3) рі комфорт, вигоди, a house with all modern conveniences будйнок 3 усіма сучасними вигодами. convenient [ken’vi:njant] adj зручний,

придатний;

підходящий.

convent |"Копугпі| п настир convention [kan’venfn] угода,

конвенція;

жінбчий

п 1) договір,

2)

збори,

з'їзд;

іст. конвент; 3) умовність; на згода; звичай.

conventional

мо-

[kan’venfanl]

загаль-

adj

1)

умовний, домовлений, обумбвлений; 2) звичайний, загальноприйня-

тий, традиційний; 3) тех. стандартний. conventionalism [kan’venfnalizm] п умовність; рутинність,

сопуепіїопаїйу умовність. conventionalize

[kan,venfo’neeliti]

v 1) робити умовним; 2) мист. зображати умовно, в традиційному стилі. converge [kan’va:d3] о 1) схбдитися (про лінії, шляхи); 2) зводити в одну точку; 3) мат. наближатися (до границі). convergence [kan’va:dzans] п 1) схбдження в одній точці; 2) мат. збіжність (нескінченного ряду), конвергенція;

[kan’venfnalaiz]

3) біол., мед.

конвер-

генція. convergent [kan’va:dzant] adj що збігається (сходиться) в одній точці; с. angle мат. кут конвергенції. converging [kan’va:dzin] 1. adj 1) що сходиться; що рухається по напрямках, які схбдяться в одній точці; 2) зосереджений; с. fire військ. зосереджений вогонь; 2. п військ. концентричний наступ. conversable [kan’va:sabl] adj 1) говіркий,

балакучий;

2) цікавий

conversance

компанійський;

як співрозмовник.

[kan’va:sans]

ність, досвідченість. conversant [kan’va:sant] чений,

добре

обізнаний;

п

обізна-

adj

досвідto

be

с-

conundrum [ka’nandram] n головолбмка, загадка; гра слів; калам-

with a subject добре знати предмет. conversation [,konva’seifn] п 1) розMOBa, бесіда; 2) рі переговори. conversational [,konve’seifanl] adj 1) розмдвний; 2) говірливий, балаку-

бур; загадкбва людина або річ. convalesce [,konva Tes] о видужувати. convalescence [,konva’lesns] п вйдужання, видужування. convalescent |,Копуа"езпі) adj виду-

чий. conversationalist [,konva’seifnalist] т 1) майстер поговорити, говорун, балакун; 2) цікавий співрозмовник. converse I 1. с [kan’va:s] |) розмов-

жуючий.

convection [kan’vekfn] п фіз. конвекція. convenances ||"Кбууіпа:пзіг) фр. п пристбйність; благопристойність.

convene

|Кап'уїп)

0

1)

скликати

(збори і т. д.); 2) збирати(ся) (на збори); 3) викликати до суду; 4) діал. гармоніювати, підходити один до бдного.

ляти;

2) спілкуватися;

2. п

[‘kon-

va:s] заст. 1) розмова, 6écina; 2) спілкування. converse II [‘konva:s] 1. adj обернений;

зворбтний;

протилежний;

2. т

зворбтне твердження або положення. conversion [kan’va:fn] п І) обертання; перетвбрення; 2) навертання (до віри і т. д.); 3) фін. конвер-

сор

128

con

сія; 4) тех. переробка, трансформування; 5) mar. перетвбрення (дробу); 6) лінгв. конверсія.

convert

1. о

[kan’va:t]

1) обертати,

перетворювати (на, у-- іпіо); 2) навертати (до віри і т. д.); 2. п [‘konva:t] навернений (до іншої віри і т. д.).

converter вертер;

[kan’va:to] 2) заст.

п 1) ел. контрансформатор;

3) амер. шифрувальний прилад. convertible [,kan’va:tabl] adj 1) оборотний, змінюваний; що може бути перетвбрений, замінений; heat is с. into electricity теплота мбже перетворюватися в електрику; 2) відкидний; с. tank колісно-гусеничний танк. converting [kan’va:tin] п 1) mepersoрення; 2) мет. бесемерування. convex [‘kon’veks] adj опуклий; вигнутий.

convexity [kon’veksiti] п опуклість; вигнутість. convey |Коп'уеі| о 1) перевозити, переправляти; 2) передавати; повідомляти;

to

с.

information

давати інформацію; it anything to my mind це не говдрить. conveyance [kan’veians] п доставка; 2) перевізні юр. передача (майна).

conveyer

[kan’veia]

1) перевіз; засоби; 3)

п тех.

тер; конвейєр. convict 1. о [kan’vikt]

пере-

does пої с. мені нічого

транспор-

1) привести

до визнання (провини, помилки і т. д.); 2) юр. визнавати винним;

2.

п

[/konvikt]

каторжник;

засу-

(y — of).

convincing [kan’vinsig] adj mepeKonливий; а с. argument перекбнливий доказ. convivial [kan’vivial] adj 1) весблий, 2) товарйський, компанійський; 3) святковий, бенкетний. convocation [,konvo’keifn] п 1) скликання; 2) збори; 3) церк. собор. convoke [kan’vouk] о збирати; скликати (збори, парламент). convolute [‘konvalu:t] adj бот. згорнутий, скручений. convoluted [‘konvalu:tid] adj скручений спіраллю; що має звивини; 3aкручений, загнутий (про роги барана

тощо).

convolution неність;

2.

п

1)

BOM, транспортна ми;

процесія.

[kan’vals]

хитати;

кон-

суден з конвоїра-

3) похорбнна

convulse

військ.

колона з KOHBOEM;

караван

о

1) потрясати,

2) хвилювати;

3)

виклика-

ти судороги, судомити. convulsion

судорога;

[kan’vAlfn}

«конвульсія;

п

1) (звич. pl)

2)

хитання

(грунту); 3) потрясіння, заворушення (громадське). convulsive [kan’vAlsiv] adj судорож-

ний, конвульсивний. сопу [‘kouni] п 1) кролик; 2) кроляча шкурка (фарбована). coo [ku:] І. о воркувати; 2. п воркування. cook [kuk] 1. о 1) куховарити, готувати (страву); варити; 2) підробляти (документ); придумувати; сфабрикувати; to с. one’s (own) goose занапастити самого себе; 2.п куховарка; кухар; мор. кок. cooker [/kuka] п 1) плита, піч; 2) військ. польова піч; похідна кухня;

3) каструля;

4) сорт

фруктів,

датний для варки. cookery |"КиКагі| п кулінарія; варство.

cook-galley

[/kuk’geeli]

при-

п мор.

кам-

буз.

cook-house [’kukhaus] п 1) похідна або судова кухня; 2) надвірна кухня. cookie [’kuki] п шотл., амер. домашнє печиво.

cook-room

[/kukrum]

кухня;

мор.

п їдальня;

п

хар-

камбуз.

cook-shop

[‘kukfop]

[,konvo/lu:fn] зігнутість;

п 1) згор2) 0 звивина

(мозку); 3) виток (спіралі). convolve [kan’volv] о згортати(ся); скручувати(ся); сплітати(ся). convolvulus |Коп'уоіу|ціа5| лат. п бот. березка, повійка. convoy [‘konvoi] І. о супроводити,

cooky |"Кикі) п 1)=cookie; 2) куховарка. cool [ku:l] 1. adj 1) холоднуватий, прохолодний,

свіжий;

2) спокійний,

холоднокрбвний; 3) байдужий; неласкавий; непривітний; 4) нахабний; 2. п. 1) прохолода; 2) холоднокровність; спокійність; лоджувати (ся); остигати домп).

3. 0 охо(часто с.

coolant [‘ku:lont] п 1) охолоджуюча рідина; 2) охолбджуюче середовище.

cooler

[’ku:la]

відерце

для

п

1) холодильник;

охолодження

вина; 3) тех. градирня; вахта;

камера

для

2)

пляшки

4) sl. гаупт-

заарештованих,

«холодна». cool-headed [’ku:l’hedid] кровний, спокійний

adj холодно-

3) перен.

хо-

лодок (у стосунках і т. п.). coom [ku:m] п розм. вугільний

coomb

(тж

combe)

єнот; 2) розм.

хитрий

x.10-

tive) кооперативне перативний

товариство,

магазйн;

оп

коо-

the

co-op

на кооперативних засадах. coop |Ки:р| 1. п 1) курник; клітка для птиці; 2) верша; 2. о саджати, зачинЯти в курник, у клітку. cooper [’ku:pa] 1. п бобндар; 2. о бондарювати. cooperage [‘ku:perid3] п 1) бондарня; 2) бондарне ремесло.

со-орегапі

[kou’oparant]

adj книжн.

що

сприяє,

допомагає;

ої

human

progress

сприяють

с.-о.

factors

фактори,

прогресу

що

людства.

co-operate |Коц'орегеії) о 1) співробітничати; 2) військ. взаємодіяти (with,

in, for); 3) сприяти;

4) коо-

перувати(ся), об'єднувати (ся). co-operation ГКоц,орз'теїїп| п 1) співробітництво,

спільні

радія; 3) військ.

co-operative діючий;

дії;

2)

коопе-

взаємодія.

[kou’oparativ]

1. adj

об'єднаний,

іп а с. spirit

1)

погоджено

у дусі

спів-

робітництва; 2) кооперативний; с. society споживче товариство; 2. п

кооператив. со-орегаїог [kou’opareita] робітник;

п 1) спів-

2) кооператор.

co-opt |Коп'орі| о кооптувати. co-optation [,kouop’teifn] п кооптація. co-ordinate 1. adj [kou’o:dnit] 1) одного розряду; координобваний; рівний; 2) грам. сурядний; 2. о [kou"о:4іпеїї) координувати, встановлювати

правильне

співвідношення;

уз-

годжувати; 3. п |Коп'о:дпії) 1) щось координбване; 2) рі мат. координати; бсі координат. co-ordination [kou,a:di’neifn] ординація;

узгодження;

сурядність. coot [ku:t] п 1) зоол.

п 1) ко2)

грам.

лйска, лисуха as а с. лисий;

(птах); (as) bald 2) розм. простак. cop І [kop]п 1) чуббк, єрєбінь (птаха); 2) текст. почйнок. cop Il [kop] розм. 1. п 1) поліцай (тж

copper);

2)

спіймання;

2.

у

спіймати, застати (на гарячому). сорагіпег [‘kou’pa:tna] п член товариства, учасник у прибутках. copartnership [‘kou’pa:tnoafip] п 1) тоBaplicTBO на паях; 2) Участь у прибутках.

coolie [‘ku:li] п кулі (робітник і носій в Індії, Японії та деяких інших країнах Азії). coolness [‘ku:Inis] п 1) прохолода;

2) холоднокровність;

гасооп)

пець; a gone с. пропаща людина. co-op [kou’op] п (скор. від со-орега-

спільний,

кухо-

чевня.

джений.

conviction Гкоп'уікуп| п 1) переконання; 2) переконаність; 3) юр. засудження, визнання винним. convince [kan’vins] о перекбнувати (y — of, wo— that). convinced [kan’vinst] adj переконаний

конвоювати;

2) мор.

[ku:m]

пил. п видодолина,

линок, улбгбвина; вузька балка, ущелина, яр. coon [ku:n] п амер. 1) (скор.

від

cope | [koup] о справлятися, управлятися, упоратися; to с. with all difficulties подолати всі труднощі

cope

I]

[koup]

1. п

1) церк.

риза;

2) кришка; пбкришка; 3) тех. кожух, ковпак; 4) the с. off heaven

небозвід;

the

с.

of

night

покров

ночі; с. stone перен. останній, заключний штрих; 2. о 1) вкривати,

покривати; 2) охоплювати, обіймати,

сор

129

co-pilot лот. copious

[‘kou’pailat]

п ав. другий

|"Коипріаз| adj рясний; с. vocabulary пас слів; с. writer

ni-

багатий на; багатий заплодовитий

письменник.

copper на

1 [‘kopa] монета;

1. п 1) мідь; 2) мід-

3) паяльник;

2. adj мід-

ний; 3. о вкривати міддю. copper Il [‘kopa] п розм. поліцай. copperas |"Корогаз) п залізний купорос. copper-founder [’kopa’faunda] п мідноливарник copperhead [‘kopahed] п зоол. щитомордник

(змія).

copperplate

[‘kopopleit]

І. п

мідна

гравірувальна дошка; 2. adj каліграфічний (про почерк). copper-smith |"Ккоразтів| п мідник; котельник, казаняр. соррегу [‘kopari] adj мідного кобльору.

coppice 2)

[’kopis]

лісова

п 1) гайбк,

ділянка

підлісок;

(для

періодич-

ного вирубування). copra |"Корго| п KOnpa, сушене ядро кокосового горіха. copse [kops] - соррісе. сорзу |"Корзі) adj зарослий (про гай, лісову ділянку тощо). copula [’kopjula] п анат., грам. зв'язка. copulate [‘kopjuleit] о біол. cnapdsyватися, злучатися. copulation [,kopju‘leifn] п біол. копуляція; спаровування; злучка.

copulative |"Коріціабу) 1. adj 1) біол. парувальний; дітородний; 2) грам. єднальний;

2.

п

грам.

єднальний

сполучник.

copy [‘kopi] І. п 1) кодпія; foul с. чернетка, оригінал (рукопису тощо); 2) репродукція; 3) рукдпис; 4)

матеріал

(для

друку);

5)

при-

мірник; друк. відбиток;

advanced с.

сигнальний

(книги);

примірник

6)

зразбк; 2. о 1) знімати копію, копіювати; 2) списувати, переписувати; 3) наслідувати,

copy-book

[’kopibuk]

maxims

прописні

брати за зразбдк.

п зошит;

c.-b.

істини; c.-b. mora-

lity ходяча мораль. copyholder [‘kopihoulda] п 1) коректор-підчитник; 2) друк. тенакль. copying pencil ("Коріїд ‘pensl] п хімічний

[‘kopiist]

п

9)

копіювальник;

1) 3)

переписувач; імітатор,

на-

слідувач.

сору-геадег [‘kopi,ri:da]_ |п амер. 1) коректор; 2) помічник редакто-

фр.

о кокетувати.

coquetry [‘koukitri] фр. п кокєтство. coquette [kou’ket] фд. п кокетка. coral [’koral] 1. п корал; 2. adj кораловий (та про колір). 9

4-131

архт.

п 1) тех.

кронштейн;

крагштейн,

поясбк,

ви-

ки, такелаж. cordate ний

[’ko:deit]

adj бот.

серцевид-

cordial [‘ko:djal] 1. adj 1) сердечний; щирий; 2) серцевий; 2. п стимулюючі ліки для серця. cordiality [,ko:di‘aeliti] п сердечність; привітність, щирість. cordially [‘ka:djali] adv сердечно, щиро. соге |Ко:| І. п 1) серцевина; сербдина; осердя; ядро; to the с. наскрізь; true to the с. вірний до кінця; 2) суть; the very с. of the subject сама суть справи; 3) тех. осердя, сердечник; стержень; шишка (ливарна); 4) ел. жила кабеля; 2. v вирізати серцевину. согеорзіз [,kori/opsis] п бот. kopednсис. co-respondent [‘kouris,pondant] п юр. співвідповідач (у шлюборозлучному процесі).

corf

|кої7 mn сажалка,

тений

cork

2)

кіш

[ko:k]

рибник,

(для живої

І. п 2)

2.

о

пробка;

1)

мазати

пле-

риби).

1) кодрок,

поплавбць;

пробкою;

затикати

паленим

KOp-

ком; 3) стримувати(ся). cork-screw [‘ko:kskru:] 1. п штопор; 2. о 1) рухатися (як) по спіралі; 2) протйскуватися, пробиратися. corky |"Ко:Кі) adj 1) прббковий; кбркбвий;

2)

легкий:

3)

4) розм. жвавий; вий; легковажний.

еластичний;

веселий;

рухли-

cormorant |"Ко:тагопі) п 1) орн. великий баклан; 2) жаднюга; зажерлива людина. corn I [ko:n] 1. п 1) зерно; зернина; 2) збірн. хліб (у зерні), збіжжя; особл. пшениця; 3) амер. кукурудза, Maic; 4) attr. зерновий; амер.

кукурудзяний;

с. failure неврожай;

2. uv 1) наливатися 2) сіяти пшеницю.

corn

II

[ko:n]

п

(про

мозбля

хліба);

(звич.

на

corns

на-

to tread

on

one’s

ступати комусь ти до живого.

Ha

мозблю;

дійня-

corn НІ |Ко:п) о солити м'ясо. согп-спапаїег [/ko:n,tfa:ndla] п роздрібний торговець збіжжям і фуражем.

ра (газети).

copyright [‘kopirait] 1. п авторське право; с. reserved авторське право зберігається; 2. 0 забезпечувати авторське право й [kou’ket]

[’ko:bal]

2)

ступ. cord |Ко:4) п 1) вірьбвка; шнур; 2) товста струна; 3) анат. зв'язка; spinal с. спинний мозок; vocal cords голосові зв'язки. cordage [’ko:did3] п снасті; вірьбв-

нозі);

олівець

copyist

coquet

corbel

cor

согп-соб

качан. corn-cockle согп-сгаке кач. corndodger дзяний

[‘ko:nkob]

п

кукурудзяний

{’ko:n,kokl] |"Ко:пКгеїк|

п бот. кукіль. п орн. дер-

|"Ко:п'9одз2| коржик.

cornea (|"Ко:піг)| п анат ropa оболонка.

п

кукуруі

рогівка,

ро-

corned

[ko:nd]

adj

солонина. согпе! |"Ко:паї)

с.

beef

п бот. кизйл, дерен. [ko:’ni:ljan] 1. adj кизийло-

согпеїїап вий;

солбний;

2. п мін.

темно-червбний

хал-

цеддн, сердолік.

corner |"Ко:по| 1. п 1) кут, кутбк; to drive into а с. перен. притиснути до стіни; 2) ріг (вулиці, будинку); we met at the с. of the street

ми зустрілися на posi (вулиці); round the с. за рбгом, перен. пбруч,

збвсім

близько;

закопелок;

done

in

3)

закуток,

с.

зроблено

а

нишком; 4) частина, pation; the four corners of the earth чотири стброни світу; 2. о 1) заганяти в глухий кут; 2) скупбвувати товари із спекулятйвною метою. corner-boy [‘ko:naboi] ipa. = согпег-

-man. corner-man ний

|"Ко:потоп|

зівака;

спекулянт. corner-stone

2)

п

1) вулич-

великий

біржовий

[‘ko:nastoun]

п

наріж-

ний камінь

cornet

[‘ko:nit]

п

1)

муз.

корнет;

2) заст. військ. корнбт; 3) кульдк, мішечок (паперовий). corn-exchange | [’ka:niks’tfeindz] | п хлібна біржа.

corn-field лан. corn-floor

|"Ко:пії 14) по поле, |"Ко:п,о:)

нива,

п тік, гарман.

corn-flour [‘ko:nflaua] не бброшно.

п

кукурудзя-

corn-flower |"Ко:піїаце) п бот. волошка. cornice |"Ко:піз) п 1) архт. карниз; 2) брила

согпісіе

снігу, що

|"Ко:пік)

п

нависла.

1)

маленький

ріг, ріжок (равлика); 2) вусик (комахи).

Cornish [‘ko:nif] 1. adj корнубльський; 2. п іст. корнубльська мова. corn-stalk [’ko:n,sta:k] п 1) амер. стебло, стбвбур кукурудзи; 2) розм. здоровйло;

cornucopia статку.

здоровань.

[,ko:nju’koupja]

п ріг до-

cornuted [ko:’njutid] adj рогатий. corny I |"Ко:пі| adj мозолястий, жбрсткий, зашкарублий.

corny

II [’ko:ni]

adj хлібний,

вий; хліборбдний. corolla [{ka‘rola] п бот.

зерно-

віночок. corollary |Ко'гоїзгі) п висновок; результат; наслідок. corona ГКо'гоцпа) п 1) сбнячна корбна (яку видно при повному затемненні);

кільце

2)

архт.

4)

ел.

(навколо

вінець;

корбна;

вінчик,

3)

місяця);

бот.

свічення

вінчик;

на

прово-

дах; 5) анат. корбнка зуба. coronach [‘koranak] п 1) похорднна пісня, похорбнна музика (в гір-

ській плач,

coronal

нець;

Шотландії); голосіння

І. п

2. adj

2) похорбнний

(в Ірланоїї).

|"Когопі)

поет.

|Ке/гоцпі)

вінок,

ві-

вінцевий;

130

cor

коронарний; кістка.

с.

bone

анат.

лобна

coronate [‘koraneit] о коронувати. coronation [,kora’neifn] п коронація, коронування. coroner [’korana] п кбронер, судовий слідчий в Англії і США, який провадить розслідування у випадках насйльної або наглої смерті. согопеї |"Когопії| п 1) корбна (neрів); 2) діадема;

3) поет.

вінок.

corpora [‘ko:para] pl від corpus. corporal I [‘ko:paral] п військ. капpan, ship’s с. капрал корабельної поліції. corporal II [’ko:paral] adj тілесний, плбтський;

с.

punishment

кара; с. defects фізичні

corporate

|"Ко:рагії)

тілесна

вади.

adj корпоратив-

ція; 2) амер. акціонерне товариство. corporator [’ko:pareita] п член корпорації. corporeal [ko:’po:rial] adj 1) тілесний; 2) речовйнний, матерідльний, фізичний.

corporeality [ko:,pa:ri’celiti] по речовинність, матеріальність. corporeity [,ko:po:’ri:iti] =corporeality. согрозапі |"Ко:рогепі| п явище атмосферної електрики; особл. свіcorps

на

|Ко:|

військ.

верхівках

фр.

п

щогл.

(pl corps

|Ко:2|)

корпус.

corpse [ko:ps] п труп. corpulent [‘ko:pjulent]

adj огрядний; гладкий; товстий. corpus |"Ко:рез| лат. п (pl -рога) збір-

ник,

кбдекс;

с. juris звід

corpuscle [‘ko:pAsl] п частинка, часточка;

закоднів.

1) корпускула; red corpuscles

фізл червонокрівці; white corpuscles фізл. білокрівці; фіз. атом, електрон. corpuscular [ko:’paskjule] adj корпускулярний; атомний. corral [ko’ra:l] п амер. 1) загін, 066ра, загорода (для худоби); 2) табір, отбчений ободзними возами. correct |Ко'текі| 1. adj 1) правильний, вірний, TOuHHH; to do the с. thing повбдитися правильно; зробити те, що потрібно; 2) ввічливий, коректний; 2. о 1) виправляти; коригувати; 2) робити зауваження; карати; 3) регулювати; 4) правити (коректуру). correction [ka’rekfn] п 1) виправлення, поправка; 2) ел. корбкція. corrective |Ко'текіїу) 1. adj виправний; 2. п 1) коректив; 2) med. нейтралізуючий засіб. correctly [ka’rektli] adv 1) правильно,

вірно;

2) коректно,

ввічливо.

corrector [ka’rekta] п той, що виправляє с. of the press KopéxTop. correlate [‘korileit] 1. о встанбвлювати співвідношення; бути у співвідношенні (to, with); 2. п корелят, співвідносне

[,kori/leifn]

п

співвідно-

шення; кореляція. correlative [ko’relativ] adj співвіднбсний; корелятивний. correspond [,koris’‘pond] о 1) відповідати (чомусь -- with, to); 2) листуватися (з -- with).

correspondence

[,koris’‘pondans]

1)

відповідність; 2) LER Se it листування; 3) attr.; с. courses забчні курси. correspondent [,koris’pondant] 1. п кореспондент; 2. adj відний (to, with).

згідний,

відпо-

corresponding [,koris’pondin] adj 1) відповідний; 2) що листується; с. member член-кореспондент. corridor |"Когідо:) п коридор. corrigenda |,Когі дзепд») рі від согrigendum.

ний; спільний.

corporation [,ko:pa’reifn] п 1) корпора-

чення

correlation

cos

поняття.

corrigendum [,kori’dzendam] лат. п (pl corrigenda) 1) те, що треба виправити, особл. друкарські помилки (у книгах); 2) рі список друкарських помилок. corrigible [’koridgabl] adj що може бути

виправлений;

corroborant

виправний.

[ka’robarant]

1. adj що

підтверджує, підтримує; 2. п med. тонізуючий засіб. corroborate [ka’robareit] о підтримувати, підтверджувати (теорію |і TO

corroboration [ka,robo’reifn] п підтвердження. corroborative [ka‘robarativ] 1. adj що

зміцнює,

підтверджує;

зміцнюючий

2.

п

мед.

засіб.

соггобогаїогу |Ко/тораогоїзгі) adj що підтверджує, зміцнює. corrode [ko’roud] о 1) роз'їдати; витравляти; 2) іржавіти. corrosion [ka’rougn] п корбзія; роз'їдання;

витравлювання;

corrosive

[ka’rousiv]

роз'їдаючий,

іржа.

1.

adj

корозійний;

їдкий,

с.

subli-

mate хім. сулема; 2. їдка, розі'їдаюча речовина. corrugate [‘korugeit] о 1) зморщувати(ся); 2) тех.

corrugated ний,

лізо. corrupt ний;

робити

[’korugeitid]

рифлений,

[ka’rapt]

с. iron

гофробваним.

adj гофрбварифлене

за-

1. adj 1) розбеще-

зіпсбваний;

2)

продажний

(про людину); 3) перекручений, викривлений (текст); 2. о 1) псувати(ся); розбєщувати(ся); 2) підгнити, купати; 3) розкладатися; загнивати.

corruptibility [ka,rapta’biliti] дажність; підкупність. corruptible [ka’raptabl] adj купний; 2) що псується.

п

про-

1) під-

corruption [ka’rApsfn] п 1) розклад; загнивання, псування (тж перен.); 2) перекручення; 3) корупція; про-

дажність.

corsage [ko:” за:3| фр. п корейж. corsair [’ko:sea] п корсар, пірат.

corse

|Ко:5|

п поет.

заст. труп.

corset [’ka:sit] п Kopcér. cortége [ko’teiz] фр. п урочиста цбсія, кортеж.

cortex {’ka:teks] п (pl -tices) кора;

2) анат.

кора

про-

1) бот.

головного

мбз-

ку. cortical |"Ко:їїкої| adj кбрковий, кірковий. corticate(d) [‘ka:ti,keit(id)] adj покритий корою; кірковидний. cortices |"Ко:іїзі:2| рі від cortex. coruscate [‘koraskeit] о сяяти; блищати. [koras’keifn] п сяяння, coruscation блиск. coryphaei [,kori’fi:ai] рі від coryphaeus. грецьк. п coryphaeus [,kori’fi:as] (pl -phaei) корифей. coryphee [,korifei] фр. п корифейка (y балеті).

cosecant

[‘kou’si:kent]

п

мат.

канс. cosher І [’kofo] о пестити,

косе-

балувати.

cosher II [’kofa] о ірл. бенкетувати; жити 4 дурничку, жити чужйм кдштом.

cosher

НІ

[‘kofa]

о розм.

розмовля-

ти, базікати, цвенькати запросто. co-signatory [‘kou’ signatri] п top. той,

хто підписує угоду разом з іншиMH. cosily [’kouzili] adv затишно, приємHO. cosine [‘kousain] п мат. KOcHHyc. cosiness [‘kouzinis] п затйшність, 3aтишок, приємність. cosmetic [koz’metik] 1. adj косметичний; 2. п косметика; косметичний засіб. cosmic |"Когтік| adj космічний.

cosmogony

[koz’mogeni]

п космогб-

нія.

cosmography графія. cosmology гія. cosmonaut

[koz’mogroafi] Гког'тпоіздзі)|

п космоп

космолб-

[‘kozmono: 9 п космонавт. cosmopolitan [,kozme’politn] 1. adj KOCMONOMITHYHHH;

2.

п

космополіт.

cosmopolitanism [,kozma’politanizm] п космополітизм.

cosmopolitism

[koz’mopalitizm]

п кос-

мополітизм. cosmopolite [koz’mopalait] п 1) космополіт; 2) рослина або тварина, поширена на земній кулі. cosmos [’kozmos] грецьк. п кбемос; всесвіт. Cossack [‘kosek] рос. п 1) козак; 2) attr. козацький.

со55еї [‘kosit] о пестити, голубити, балувати. cost [kost] 1. о (past і р.р. cost) коштувати; 2. п 1) вартість; ціна; costs ої production

витрати

ви-

робництва; at the с. ої цінбю чогдсь; at any с.; at all costs за вся-

ку ціну; at one’s с. чиїмсь кбштом; to count the с. зважити на всі обставини; to know to one’s own с.

131

cos

cou

SSS eee SS

знати з гіркбго досвіду; prime с. фабрична собівартість; 2) attr.; с. ргісе собівартість. costal [’kastl] adj ребрбвий, реберHHH. coster(monger) [’kosta(,manga)] п вуличний торговець з візком (що торгує

рибою,

costive

[‘kostiv]

фруктами

adj

1)

і т.

med.

ін.).

що

страждає на запор; 2) забарний; 3) скупенький. costless [‘kostlis] adj дармовий, даровий. costly [‘kostli] adj 1) дорогий, цінний;

2)

розкішний,

пишний.

costume [‘kostju:m] п 1) костюм, одежа; 2) стиль бдягу. cosy [‘kouzi] adj затишний, приємний.

cot

I [kot]

п

1) кбйка;

2) дитяче

ліжко; 3) мор. ліжко (в каюті); 4) attr. с. case мед. лежачий хвоий. cot II [kot] п 1) загін, хлів; 2) поет. хатина, хйжка.

cougar

cot ШІ [kot] скор. від cotangent. cotangent [’kou’tendgant] п мат. котангенс. cote |Коці) п загін для свійських тварин; загорода; хлів; sheep-c. кошара (для овбць); dove-c. голубник.

cough

со-іепапі

[’kou’tenont]

п

співорен-

дар. coterie |"Коціогі) п 1) гурток (літературний і т. ін.); 2) вибране коло, вибране товариство. cottage |"Коїід3) п сільський будинок; котедж. cottager [‘kotidja| п 1) той, хто живе

в

котєджі;

2)

наймит,

бат-

рак (в Англії); 3) амер. власник дачі. cottar [‘kota] п 1) шотл. наймит, що живе при фермі, 2) ірл., заст. бідняк-орендар.

cotter І [’kota] =cottar. cotter II [’kota] п тех. ка;

cotton

костиль.

I [’kotn]

вбвник;

2)

клин,

wndn-

І. п 1) бавбвна; бавовняна

ба-

тканина;

3) нитка; a needle and с. гблка 3 ниткою; 4) Bata; 2. adj бавбвняний; бавдвниковий.

cotton

II [‘kotn] о 1) узгбджуватися,

уживатися (з — with, together); 2) сподббати, прив'язадтися (до — to); to с. оп

здружитися (з — to); I don’t с. to him at all він мені збвсім не до вподоби.

cotton-cake [’kotnkeik] п бавбвникбва макуха. cotton-gin [’kotndzin] п бавовноочисна машина. cotton-grass [’kotngra:s] п бот. пухівка. cotton-mill [’kotnmil] п бавовнопрядильна фабрика. cotton-picker [’kotn,piko] п 1) збирач бавдвни; 2) бавовнозбиральна Maшина. дх

(‘kotnpla:nt}

cotton-plant

по

бавов-

ник. cotton-seed [’kotnsi:d] п бавбвникове насіння. cotton-spinner [‘kotn,spina] п бавовнопрядильник. сойоп-іаї| |"Ковпееї!) по амер. сірий крблик. cotton-waste [’kotnweist] п бавовняні відходи. сойоп-мооі [‘kotn’wul] п 1) вата; 2) бавовна-сирець. cottony [’kotni] adj 1) бавбвняний; 2) пухнастий, м'який. cotton yarn |"Коїпіуа:п) п бавбвнЯна пряжа. cotyledon [,koti’li:dn] п бот. сім'ядбля couch |Кації) 1. п 1) кушбтка,2) поет. ложе; 3) лігво; барліг; 4) бот. пирій; 2. о 1) лежати; притаїтися (про звірів); 2) викладати, формулювати, висловлювати.

[‘ku:ga]

п

3002.

пума,

ку-

гуар. [kof]

ляти;

to

І. п

с.

кашель;

down

2. о

перебити

каш-

кахи-

канням (чиюсь розмову); to с. оці, іо с. ир відхаркувати(ся). cough-drop |"Кої'дгор| п 1) засіб від кашлю; 2) приємне.

перен.

cough-lozenge летка

щось

дуже

[‘kof’lozind3]

по

нетаб-

від кашлю.

could [kud] разі від can І. coulee [‘ku:li] п 1) затверділий тік лави;

2) амер.

річише. coulisse ЦКи:"1і:5)

байрак;

по-

вйсохле

фр. п 1) тех.

вйїім-

ка, паз, жолобок; 2) театр. куліса, лаштунки (рі); 3) attr.; с. gossip закулісні (залаштункові) балачки (плітки).

coulomb

[’ku:lom]

п ел.

кулон.

to с. for much (little) мати велике (мале) значення; to с. for nothing не брати до уваги; не мати ніякого значення; to с. оп, to с. upon розраховувати на щось; 2. п рахунок; підрахунок. count Ії [kaunt] п граф (не англій ський).

countenance раз

{’kauntinans|]

обличчя;

2)

І. п 1) вй-

лице,

обличчя,

to

change one’s с. змінпйтися на лиці; іо keep one’s с. стримуватися (особл. від сміху), не подавати виду; to lose one’s с. втратити самовладання, спокій; to put smb. out of с. збентежити когось, вйкликати замішання у когось; 2. о ставитися співчутливо, заохочувати; підтримувати;

counter

дозволяти.

I [’kaunta]

п

1) прилавок;

2) тех. лічильник;

тахометр; 3) фіш-

ка,

лічби

марка

(для

в

іграх);

4) шашка (у грі). counter II [‘kaunta] І. adj протилеж ний; the с. side протилежний бік; 2. adv назад; проти, всупереч, to run

с. to

instructions

діяти

всупе-

реч інструкціям; 3. п щось протилежне, оборбтне, зворотне сойпіег- | |"Кацпіа-| pref | проти», контр-.

counteract [,kaunto’reekt] ov 1) протидіяти; 2) нейтралізувати. counteraction [,kaunta’rekfn] п 1) протидія; 2) нейтралізація. counteractive [,kaunta’rektiv] 1. ad) І) лротидіючий; 2) нейтралізуючий; 2. п щось протидіюче. counter-attack [’kauntra,tek]

контратака;

I

п

контрнаступ; 2.0 контр-

атакувати. counterbalance 1. п [‘kaunta,baelans]} противага; 2. о |[,kaunta’beloans| зрівноважувати, урівноважувати. counterblast [’kauntabla:st] п 1) зусгрічний порив вітру; 2) контрза-

coulter [’koulta] п різйк, чересло (плуга). council [’kaunsl] п 1) рада; С. of Ministers Рада Міністрів; World Peace С. Всесвітня Рада Миру; Security С. Рада безпеки; town c. міська рада, муніципалітет; Є. of

counterblow [‘kauntablou} п контрудар. countercharge [‘kauntatfa:d3| 1. о 1) пред'являти зустрічне обвинува-

Action комітбт дії; 2) церкбвний собор; 3) карада, консиліум; с. of physicians консйліум лікарів.

2. п зустрічне обвинувачення. countercheck [‘kaunta,tfek] п проти-

council-board

[’kaunslbo:d]

п

1) за-

сідання ради; 2) стіл, за яким відбувається засідання ради. councillor [‘kaunsila] п радник; член ради (муніципалітету) councilman [’kaunslman] п амер. член ради (особл. муніципальної). counsel |"Кайп5гі) 1. п 1) обговбрення, обміркбвування; нарада; to take с. with радитися з; 2) порада; 3) намір; to keep one’s own с. три-

мати щось у секреті; рекомендувати.

counsellor

[‘kaunsla]

адвокат;

count дати,

п

2. о радити,

1) амер.,

ipa.

рахувати;

га-

І. о

припускати;

чення;

розрахбвувати;

2) військ.

ітй

в контратаку;

дія; перешкода.

counter-claim [’kauntakleim] 1. п зустрічний позов; контрпретензія; 2. v подавати зустрічний позов.

counter-clockwise

| |"Кайпіз"КіоКмаї2)

adv опроти (руху) годинникової стрілки. counter-espionage [’kauntarespia,na:3] п контррозвідка. counterfeit [’kauntafit] І. adj 1) під-

роблений; фальшивий; 2) удаваний; 2. п 1) підробка, фальшивка; 2) обманщик, підставна особа; 3. 0 1) імітувати; бути схожим; 2) підробляти;

2) радник.

I [kaunt]

хід; 3) контробвинувачення.

3) удавати;

прикидатися;

4) обдурювати. counterfeiter [’kaunta,fita]

п

1)

об-

cou р

А

А

А

манщик, ошукднець, облудник; 2) підроблювач; фальшивомонетник; 3) імітатор.

counterfoil

|"Кайпіаізії)

ний листбк;

п контроль-

корінець (квитка, чека,

квитанції)

соцпіегіогі [‘kaunta,fo:t] форс, підпірка. counter--intelligence

контр-

п

{/kauntarin,telid3-

ans] п контррозвідка. counter-irritant [,kauntar‘iritant] | п мед. відтяжний засіб. counterman | кацпіатеп) п прикаж-

чик, продавець. countermand [,kaunta’ma:nd] 1. п контрнаказ; наказ про скасування попереднього наказу; 2. о 1) відміняти, скасбвувати чаказ (або замобвлення); 2) відкликати (службовця, військову частину). countermarch [‘kaunta, ma:tf] 1. п військ. контрмарш; 2. о повертатися назад або в зворбтному порядку.

countermark

[‘kaunte,ma:k]

п

конт-

рбльне або пробірне клеймо.

countermine 1. п [/kaunta,main] коктрміна; 2. о 1) закладати контрміни; 2) перен. організувати KOHTp3MOBy. counter-offensive [‘kauntara,fensiv] військ. контрнаступ.

counterpane pa

[’kauntapein]

стебнована;

2)

п

п |) кобвд-

покривало

(на

ліжко).

counterpart {’kauntapa:t] 1) осбба або річ, що доповнює іншу або добре до неї пасує; 2) подоба; дублікат; двійник counterplot [‘’kauntaplot] 1. п контрзмдва; 2. о організувати контрзмову. counterpoint [’kauntapoint] п муз. контрапункт.

counterpoise

|"Кацпіароіг|

1. о зрів-

новажувати; 2. п 1) рівновага; 2) противага. counter-revolution [‘kauntareva,lu:fn] п контрреволюція. counter-revolutionary [‘kauntarevaju:fnari] 1. adj коптрреволюційний; 2. п контрреволюціонбер. countersign (‘kauntasain] 1. п 1) пароль; 2) ствердження підписом, контрасигнація; 2. о стверджувати (документ) підписом. countervail [‘kauntaveil] о 1) зрівноважувати; компенсувати; 2) протистояти. counterweigh [,kaunta’wei] зрівноважувати. counterweight [‘kaunta,weit] п противага, контрвантаж counterwork 1. п [’kaunta,wa:k] про-

tania;

2. о

діяги; ни).

countess

[,kaunta’wa:k]

розстрбіювати

проти-

(чиїсь

naa-

‘kauntis] п графиня.

counting-house raTépia;

132

a

[‘kauntinhaus]+п бух-

KOHTOpa.

counting-room [‘kauntinru:m] counting-house.

amep.=

countless [’kauntlis] adj незліченний, незчисленний. countrified [’kantrifaid] adj що має сільський вигляд. country [’kantri] п 1) країна; 2) сільська місцевість; периферія; іп the с.

пбза

містом,

cov

SS

на

селі;

3)

місце-

3) курс (лекцій); 4) страва (за обідом); in due с. в належний час; a matter ої с. щось таке, шо camo соббю розуміється; ої с. звичайно, авжеж; с. of exchange валютний курс. courser [’ko:sa] п noer. (бойовий) кінь.

вість; територія; 4) насблення країни, нарбд; to appeal або to go to

coursing

the c. призначати загальні вибори в парламент; 5) батьківщина (тж old с.); 6) галузь, сфера; 7) attr

гончаками. court [ko:t] І. п 1) двір, подвір'я; 2) двір (королівський і т. п.);

сільський. country cousin ський

[‘kantri,jkazn]

житель,

п сіль-

провінціал,

той

вперше побачив місто. country-house [’kantri’haus] городній

дім, дача;

хто

п 1) за-

2) поміщицький

[‘kantriman] п 1) вітчизник, земляк; 2) селянин, ський житель.

country-seat

|"Клпігі"зі:Ї|

співсіль-

п іст.

ток; помістя. country-side [‘’kantri’said]

п

має-

1) сіль-

ська місцевість; округа; 2) місцеве сільське насблення. countrywoman [‘kantri;wumean] n 1) співвітчизниця,

ка, сільська

county

землячка;

2) селян-

жителька.

[‘kaunti]

(адміністративна одиниця в Англії); 2) округа (у США); 3) attr. с. borough місто, адміністративно виділене в самостійну одиницю; с. town головнб місто графства або

округи. coup [ku:]

n 1) графство

фр. п вдалий

coup 4'Єкає [‘ku:dei’ta:] жавний переворот. coupé

[‘ku:pei]

автомобіль;

фр.

п

2) зал.

хід;

фр.

удар.

п дер-

1) двомісний двомісне

купе.

couple |"Клрі) 1. п 1) пара (подружжя; наречені; у танці); 2) мисл. пара гончаків або хортів (на шворі); 3) мех. пара сил; 4) ел. елемент; 2. о 1) з'єднувати(ся); пов'язувати(ся), сполучати(ся); 2) спарювати(ся); 3) поженитися; 4) зал. зчіпляти, пов'язувати(ся). coupler [‘kApla] п 1) тех., зал. зчіплювач;

2) тех.

вальний

зчеп,

пристрій;

зчіпка;

зчіпна

з'єдну-

муфта.

couplet [/kaplit] п римдваний дво вірш. coupling |"Клріїд| п |) з'єднання; сполучення; 2) спарювання; 3) тех. зчеплення;

зчіпна

сполучення,

муфта;

coupon

п купон;

|"Клагідз|

ність,

спряження;

4) рад. зв'язок

|"Ки:роп|

courage

п

сміливість,

талов.

відвага,

муж-

хоробрість;

to

pluck (up) с. відважитися, зважити-

ся, набратися хоробрості. courageous [koa’reidgas] adj вий, ній. courier course

хорббрий,

відважний,

смілимуж-

|"Кигіг| п кур'єр, посланець. [ko:s] п 1) курс, напрям; лі-

нія; 2) перебіг,

the

с.

3)

суд;

4)

спорт.

ої

a

хід;

year

течія;

протягом

плин

іп

року;

с.

п

martial

полювання

військовий

майданчик,

корт;

3

суд;

tennis

с. тенісний корт; 5) амер. правління (підприємства); залицяння; to make (або to pay) с. to залицятися до; 2. и 1) залицятися до KOгось;

будинок. countryman

|"Ко:5ід)

домагатися

чиєїсь

прихиль-

ності; 2) лестити, облещувати. courteous [’ka:tjes] adj ввічливий, чемний. courtesy [’ka:tisi] п чемність; ввічливість,

Бу

с.

(ої)

ласки. courtier [’ko:tja]

courtly

[‘ko:tli]

п

через

ласку,

з

придворний.

adj

1)

вишуканий

(про манери); 2) ввічливий. courtship [‘ko:tfip] п залицяння. courtyard [’ko:t’ja:d] п двір. cousin |Кагп| п 1) двоюрідний брат; двоюрідна сестра; second с. троюб брат; троюрідна сестра; бдич. аб |коцу) п 1) маленька затока; 2) схбвище сєред 3) архт. склепіння.

бухта, скель;

cove

I! |Коцу| п 5/ хлопець, парубок. covenant |"Клуїпзпі) п 1) угода; 2) юр. договір; 3) бібл. завіт.

cover

|"Клуг|

кривадти;

І. о 1) покривати;

вкривати;

при-

2) охбплювати,

містити в собі; the book covers the whole subject книжка повністю висвітлює предмет; to с. іп закрити; засйпати землею (могилу); to с. ир сховати,

ка,

прикрити; 2: п 1) криш-

покришка;

чохбл;

2) обкладинка; to read с. прочитати від дбшки

покривало;

from с. to до дошки;

3) притулок; прикриття; 4) прибор (столовий); 5) ширма; личина; привід; under с of під захистом, під покрбвом чогбсь; під маркою чогбсь; 6) конверт; under the same

с. у тому самому конверті. covered [’kavad] adj 1) вкритий, покритий; 2) у капелюсі covering [‘kavarin] 1. п 1) прикриття; покривання; 2) покришка; чохдл; оболонка; покрив; 3) обшивка; облицювання; 4) настил; покрівля; 5) завантаження; 2: adj: (es letter супровідний лист; с. party військ. |прикриття; |с. sergeant військ. замикаючий сержант. coverlet [‘kavalit] п 1) покривало; 2) ковдра стебнована covert 1 adj [’kAvat] прикритий, прихований, завуальбваний; таємний;

133

cov

to cast

а с. glance

нишком;

2. п

дичини

кйнути

|"Клуо|

побгляд

схдвище

для

(ліс, хаща).

coverture

[‘kAvatjua]

п

укриття;

схб-

вище, covet [‘kavit] о жадати, домагатися (чужого, недоступного) covetous |"Клуїо5) adj жадний, жадібний, зажерливий; скупий; заздрісний. covey |"Клуї| п 1) виводок; 2) зграя (птахів).

сом

І [kau]

слона,

молочна cow 2)

Il

n 1) корова;

кита,

тюленя

і т.

2) самиця п.;

3)

рі

худоба. [kau]

тех.

п

1)

клин; гальмо; зонт, дефлектор

ковпак,

(димаря).

cow III [kau] о залякувати; тероризувати; приборкувати. coward [{kauad] п боягуз. cowardice |’kauadis] п 1) боягузтво; 2) малодушність.

cowardly

[‘kauadli]

1. adj 1) боягуз-

ливий; 2) малодушний; 2. adv гузливо cowberry |"Кацбагі| п брусниця.

cow-boy

[‘kauboi]

редник;

cower

2) амер.

[‘kaua]

п

боя-

1) пастух,

ковбой.

о присідати;

че-

щулити-

-ся, зщулюватися (від страху, холоду). cow-fish [’kau,fif] п 1) морська корбва, білуха; 2) сірий дельфін.

cow-heel [’kau,hi:]] п холодець з корбв'ячих або телячих ніжок. cowherd [‘’kauha:d] п 1) пастух, чередник; 2) скотар. cow-hide [’kauhaid] 1. п 1) волова шкіра; 2) батіг з волбвої шкіри; 2. и шмагати батогбм або рбменем. cowl I [kaul] п 1) сутана з капюшдном; капюшон, каптур; ряса; 2) ковпак димаря; 3) тех. кожух або капот двигуна. cowl II [kaul] п балія; цебер; шаплик. cowling |"Кації)) п ав. капбт двигуна, обтічник. cowman [‘kauman] n 1) скотар, poбітник на фермі; 2) амер. скотопромислобвець. сом-рипспег

[’kau,pAntfa]

п

розм.

амер. ковбой, пастух. cowshed |"Каціед) п хлів, корівник. cowslip [‘kauslip] п бот. 1) первоцвіт, баранчик; 2) амер. калюжниця болотяна. cox [koks] скор. розм. від coxswain. coxcomb |"кок5коцт) п самовдовблений хлюст, ферт. coxcombical [koks’koumikl] adj фатуBATHH, самовдовдлений. coxcombry [‘koks,koumri] п фатівство;

CaMOBAOBOVICHHA.

маний,

coxswain [‘kokswein, koksn] п старшина шлюпки; стерновий. соху |"КоК5і) adj зухвалий, нахабний, самовпевнений. і coy [koi] adj 1) соромливий; стри-

скромний;

затишнйй

coyote

сга

2)

відлюдний,

(про місце).

|"Коїоці|

п зоодл.

ПОвиЙ вовк coz |Ко2) п заст.

скор.

KOHOT,

сте-

від cousin.

cozen [‘kAzn] о обманювати, вати; морбчити

обдурю-

cozenage

обдурю-

|"К утпід3| п обман,

вання. согепег |"Кл7по| п обманщик, ошуканець, шахрай, дурисвіт. crab | |Кгеб) п 1) дике яблуко; 2) дика яблуня. crab I] [kraeb] 1. п lt) зоол. 2) (С.) Рак (сузір'я і знак

краб; зодіаку); 3) розм. незручність, невдача; 4) розм. буркотлива людина, буркотун;

5) тех.

лебідка,

корба;

2. о

1) дряпати кігтями; 2) розм. знаходити хиби, причепливо критику-

вати crabbed

|"Ккгагбід)

adj

1) буркотли-

вий; дратівливий; 2) нерозбірливий (про почерк і т. п.). crabbedness [‘kraebidnis] п буркотливість; дратівливість; дразливість. crabby [‘krabi] од) дразлйвий, дратівлйвий. crack [krek] І. п 1) тріск; 2) тріщина; щілина; 3) удар; іп а с. вмить; 2. uv 1) тріщати; клацати; пролундти

(про постріл, грім); 2) розколювати (ся); тріскатися; 3) уриватися; ламатися (про голос); 4) тех. крекінгувати; to с. а joke по: жартувати; to с. a smile посміхнутися; 3. adj розм. шикарний, першорядний; с. shot вправний, умі-

лий стрілець. crackajack [‘kreka,d3zek] sl. І. п чудбва, талановита людина; 2. adj чудовий, талановитий.

crack-brained

[‘krakbreind]

adj

недоумкуватий, не сповна 2) безглуздий, нерозумний.

cracked

[krakt]

надтріснутий;

adj

2)

1)

рбзуму;

1) тріснутий;

розм.

вульг.

не-

нормальний, що з'їхав з глузду. cracker |"КгегКо) n 1) хлбпавка; 2) pl щипці для горіхів; 3) тех. дробарка; 4) тонкб сухб печиво. crackjack [‘krakdzek] п майстер своєї справи. crack-jaw [‘kraek,d3a:] ай) розм. що вимовляється з великим трудом (про слова). crackle [’krekl] 1. п потріскування; тріск; хруст, хрускіт; 2. о тріщати, потріскувати; хрустіти. cracknel [’kreknl] п 1) сухе печиво; 2) рі вишкварки. cracksman [‘kraeksmon] п злодій-зломщик. сгаску [‘kreeki] adj 1) недоумкуватий, не сповна pO3yMy; 2) що потріскався або що легко тріскає-

ться. cradle [‘kreidl] 1. п колиска (тж перен.); 2. о гойдати; заколисувати. craft I [kra:ft] п (рі без змін) човен, судно, літак.

craft I] [kra:ft] п 1) вправність; лість; майстерність; 2) 3) хитрість; обман; 4) union цехова профспілка

умі-

ремесло; ай: с.

craftily [’kra:ftili] adv хйтро; вправHO. craftsman [‘kra:ftsman] п 1) майстер, ремісник,

2) художник,

майстер.

craftsmanship [’kra:ftsmonjip] п майстерність. crafty [‘kra:fti] adj 1) хитрий; 2) вправний, умілий. crag |Кгеер) п скеля; стрімчак; 6écKHL. craggy [‘kreegi] adj крутий; стрімкий; скелястий. cragsman [‘kregsman] п спорт скелелаз, альпініст. crake |Кгеїк| п орн. болотяна курочка. cram |Кгет) І. о 1) переповнювати; втискувати; 2) напихати, відгодовувати; 3) розм. зубрийти; натаскувати до іспитів; 2. п |) поверхдві, нахапані знання; 2) зубріння; 3)

зі.

cramp

брехня;

[kraemp]

ддма, тискач; (рухи кати; іо Бе дорог,

4)

давка,

cy-

корчі, спазма; 2) тех. 3aскоба; 2. о 1) зв'язувати і т. д.); 2) звужувати; стис3) тех. скріпляти скобою; cramped страждати від суспазм.

cramped ждає

[krempt] adj 1) від судорог; 2) стислий (про виклад); 3) ний; 4) нерозбірливий; с.

розбірливий подчерк cramp-fish [‘kraemp,fif]

crampon

|"Кгагтрап|

скоба, залізний на піддшвах.

cranberry

що странадмірно обмежеhand не-

п ixr.

тричний скат. cramp-iron |"Кгатр,аїзп)| лізний захват.

лина,

тиснява.

1. п 1) судорога,

n

елек.

п

тех? за-

1)

залізна

захват; 2) рі шипи

[‘kraenberi]

п бот.

журав-

клюква.

сгапе |Кгеіп) 1. п 1) орн. журавель; 2) тех. підйбмний кран; 2. о 1) витягати шйю (часто 3 out, over, домп);

2)

crane’s-bill

підіймати

краном.

[‘kreinz,bil]

п бот.

дика

герань, журавець.

сгапіа [‘kreinja] pl від cranium. cranial [‘kreinjal] adj черепний. cranium [‘kreinjam] п (pl сгапіа) чеen. crank [kreyk] п 1) ексцентрична людйна, примха; жіль,

людйна 3) тех. кривошип,

з примхами; колінчастий коліно;

2)

вазаводна

ручка. crank case [‘krenk,keis] п тех. картер колінчастого вала. cranked [krenkt] adj колінчастий, зігнутий. crank-shaft [’kreenk,fa:ft] п тех. колінчастий вал. crankweb [‘krankweb] n тех. плече кривошипа. cranky [’kraeyki] adi 1) розхитаний,

сгі

cra

несправний

(про механізм); 2) розм.

слабкий (про здоров'я); 3) роздратдваний, невдоволений; 4) ексцентрйчний, примхливий cranny [‘kreeni] п щілина; тріщина. сгаре [kreip] п 1) креп (тканина); 2) перен. жалодба, траур. craped |Кгеїрі| adj 1) завитий; 2) 30дЯгнутий в траур; 3) оздоблений крепом. crapulence |"Кгееріціап5)| ля; 2) пиятика

п 1) похміл-

crapulent [‘kreepjulant] adj 1) що віддається якомусь порбку (пияцтву, обжерливості, розпусті); 2) у похміллі, в стані похмілля. crapulous [‘kraepjulas] =crapulent. сгару [‘kreipi] adj креповий. crash I [kref] 1. п 1) гуркіт; тріск: 2) крах, банкрутство; 3) катастрофа,

аварія;

2. о

1)

падати;

вали-

тися з тріском, гуркотом (часто с. through, с. down); 2) розбити; розтрощити; 3) зазнати аварії; 3. адо з

гуркотом,

з

тріском;

the

stone

came с. through the window камінь з тріском влетів у вікно. crash {1 [kref] п сурбве полотно (для рушників іт. ін.). crash-helmet [’kref,helmit] п шолом (пілота, танкіста і т. ін.). crass [krees] adj 1) грубий, тупий; 2) цілковитий, повний (про неуцтво тощо). crassitude [‘kraesitju:d] п надмірна тупість, дурість, глупота. crater [’kreita] п 1) кратер; 2) воронка

cravat

(від снаряда).

[kro’vet]

Фр. п галстук,

кра-

ватка; шарф. сгаув |Кгеіу) о 1) палко бажати; жадати (чогось — for); 2) просити, благати.

craven [‘kreivn] 1. adj малодушний, легкодухий; боягузливий; 2. п боягуз. craving |"Кгеіуід| п жадання, жадоба.

палке

бажання,

craw |Кго:) п Bono (пташине). crawlish [’kro:fif] =crayfish. crawl [kro:l] 1. о повзати; плентатися;

плазувати;

2. п

1) повзання;

плазування; 2) спорт. плавання стилем «кроль». crawler [‘kro:la] 1. п 1) зоол. плазун;

2)

низькопоклднник;

підла-

бузник; 3) тех. гусеничний хід; 4) attr. тех. гусеничний. crayfish [‘kreifif] п 1) річковий рак; 2) лангуста, десятиногий морський рак. crayon |"Кгеігп) п 1) кольорбвий олівець;

пастель;

2) ел.

вугіль

у ду-

говій лампі.

craze [kreiz] 1. о 1) зводити з poзуму; 2) божеводліти; з'їхати з глузду; 2. п 1) манія; предмет божевілля; мбдне захбплення (чимсь— for); to Бе the craze бути в моді, викликати фурор. crazy |"Кгеігі) adj 1) божевільний;

безумний;

схиблений

на

чбмусь;

сильно захбплений (чимсь — about, оп); 2) безглуздий; недоумкуватий; 3) хиткий, BéTXHH, старезний (про будинок); 4) зроблений з шматків різної форми. creak [kri:k] 1. п скрип; 2. о скрипіти. creaky |"Кгіжі| adj скрипучий. cream [kri:m].1. п 1) вершки; крем; 2) щось добірне, найкраще; 3) піна; 4) attr. кремового кольору; 2. и 1) устбюватися; 2) збирати вершки

(тж перен.);

creamery

|"Кгі:тогі)|

ня; 2) молбчний

creamy

|"Кгі:ті|

мовий;

п

3) пінитися.

1) маслороб-

магазин.

adj вершковий;

кре-

жирний.

crease [kri:s] 1. п змбршка; складка; запрасбвана складка (на одежі); загин;

2. о робити

фальцювати; сгеазу [‘kri:si]

складки;

бгати;

загинати adj зім'ятий, зібганий;

зморщений;

у складках.

create [kri:’eit] о 1) творйти; утворювати, створювати; 2) справляти (враженкя

creation

тощо).

[kri:’eifn]

п

1)

твбрення;

створювання; 2) твір, творіння (науки, мистецтва); 3) світобудова.

creative [kri:’eitiv] adj творчий. creator [kri:’eita] п творець; автор. [‘kri:tfa] п 1) створіння; 2)

creature жива

істбта;

3)

креатура,

ставле-

ник. сгеспе

[kreif]

credence

фр.

п

[‘kri:dns]

п

ясла

віра;

іо give с. to вірити,

(дитячі).

довір'я;

повірити

(ко-

мусь). credentials [kri’denflz] п рі вірчі грамоти. сгедібіе [‘kredabl] adj гідний довір'я; імовірний. credit [’kredit] 1. п 1) віра, довір'я; 2) вплив, значення, пошана; добра репутація; 3) хвала, честь; your pupils до you с. ваші учні роблять вам честь; 4) кредит; борг; letter ої с. фін. акредитив; оп с. у борг, у кредит; 2. о 1) довіряти; 2) фін. кредитувати (когось — to); 3) приписувати; to с. smb. with good іпtentions припйсувати комусь добрі наміри.

creditable ний;

creditor

[’kreditabl]

що

рббить

[‘kredita]

adj

честь

похваль-

комусь.

п

кредитор;

той,

лат.

п кредо,

віра,

хто дає в борг.

credo

[‘kri:dou]

переконання.

credulity [kri’dju:liti] п легковірність, довірливість. credulous [‘kredjulas] adj легковірний, довірливий. creed [kri:d] по кредо, переконання, віровчення. creek [kri:k] п 1) затбка; бухта; 2) гирло ріки; 3) амер. притока; струмок, ручай. creel [kri:l] п 1) кошик для риби; 2) текст. рама для котушок.

creep [kri:p] о (разі і р. р. crept) 1) повзати; плазувати; 2) стелитися, витися (про рослини); 3) крастися,

into,

підкрадатися

up);

довір'я);

(часто

4) перен.

з

in,

втиратися

(8

5) здригатися;

to

make

smb.’s flesh с. сповнювати когось жахом; 6) мор. тралити. creeper [‘kri:pa] п 1) повзуча рослина; 2) зоол. плазун; 3) тех. драга; 4) рі монтерські кігті; шипи на взутті. creepy |"Кгі:рі| adj 1) що викликає жах; а с. feeling почуття жаху; 2) повзучий (про рослини); 3) який плазує.

cremate [kri’meit] о спалювати трупи. cremation [kri’meisn] п кремація. crematorium [,krema’to:riam] п крематодрій. crematory матобрій.

(Кгетаїгі)

crepitate [‘krepiteit] хрустіти; хрипіти

п о

амер.

кре-

потріскувати;

(особл,

про

ле-

гені).

crepitation

вання;

[,krepi’teifn]

хряскотіння;

п

хрип

потріску-

(в леге-

нях).

crept [krept] разі і р. р. від creep. crepuscular [kri’pAskjula] adj 1) тьмяний;

2)

присмеркбвий

crescendo |Кгі",епдоц) крещендо; 2. adv звуку. crescent [‘kresnt] 1. п місяця; 2. adj 1)

(тж

ент.).

італ. І. п муз. з підсиленням

півмісяць; серп

що має форму півмісяця; а с. Moon молодик (півмісяць); 2) ростучий, наростаючий.

cresset |"Кгезії| п факел, смолоскип. crest [krest] п 1) гребінець; чубок (птахів); 2) грива; холка; бінь шолома; 4) гребінь

3) гре(хвилі,

гори, даху і т. д.). crest-fallen |"Кге5і Їо:Іп| adj занепалий духом; зажурений невдачею. cretaceous [kri’teifas] adj геол. крейдяний. Cretan [‘kri:tn] 1. adj крітський; 2.n крітянин. cretin [‘kretin] п кретин, cretinism [‘kretinizm] п недоумство.

ідібт. кретинізм,

cretinous [‘kretinas] adj недоумкуватий, що страждає на KpeTHHI3M. crevasse [kri’vees] п розкблина, гли66ka й вузька щілина в льодовику. crevice ("Кгеуїз| п 1) щілина, розколина; 2) тріщина, що містить жилу crew І |Кги:) п 1) команда, екіпаж (судна, літака і т. д.); 2) військ. гарматна або кулеметна обслуга; 3) бригада або артіль робітників; engine с. паровбзна бригада. crew II [kru:] past від crow 2. crib [krib] 1. по 1) дитяче ліжко; 2) хатина; 3) ясла, стійло; 4) розм. плагіат; 5) шк. шпаргалка; б) підрядковий переклад; 2. yg 1) замикати (в тісне приміщення); 2) розм,

135 робити

плагіат;

красти; 3) шк. спи-

сувати крадькома. cribble [{’kribl] п решето, сито. сгіск [krik] 1. п розтягнення м'язів; 2. о розтягнути м'яз. cricket 1 |"кгікії|) по спорт. крикет; it is not с. розм. нечесно, низько.

не за

правилами;

cricket

П [‘krikit] п цвіркун; lively (або merry) as а с. дуже життєрадісний, весблий.

cricket

ПИ

[/krikit]

п низенький

сті-

лець або табурєт; ослінчик для ніг. сгіег [’kraia] п 1) крикун; 2) оповісник;

глашатай.

crime |Кгаїт| п злочин. Crimean [krai’mian] adj кримський. criminal [‘kriminl} 1. adj 1) злочинний; 2) карний, кримінальний; 2.п злочинець.

criminality ність;

[,krimi’neliti]

п

злочин-

кримінальність.

criminate

[’krimineit]

чувати

в

о 1) обвинува-

злочині;

інкримінувати;

2) засуджувати, осуджувати. crimination [,krimi’neifn] п 1) обвинувачення в злочині; 2) гбстре 3aсудження. criminative [‘kriminativ] adj обвинувальний;

викривальний.

criminology |,Кгіті/поіздазі) п кримінологія. crimp Її |Кгітр)| 1. п агент, що вербує на військову службу обманом; 2. о вербувати на військову службу обманом.

crimp Il |Кгітр| о 1) гофрувати, завивати, закручувати (матерію, волосся); 2) надрізувати свіжу рибу або м'ясо. сгітру [‘krimpi] ай) кучерявий, виткий, завйтий; crimson |"Ккгітгп| 1. п 1) темно-червбний або малиновий колір; 2) рум'янець; 2. adj темно-червдний, малйновий; 3. о 1) червоніти; 2) фарбувати в малиновий колір. cringe |Кгіпдз3| 1. о 1) раболіпствувати; плазувати; 2) щулитися (від страху); 2. п низькопоклднництво.

crinkle

[/krigkl]

1.

п

1)

складка,

змбршка; 2) згин; звивина; 2. 0 1) мбрщити(ся); 2) завивати(ся). сгіпкит-сгапкит |"КгідКот'КгагуКкат| розм. І. п щось дуже заплутане й складне; 2. adj звивистий. cripple |"Кгірі) 1. п 1) каліка; інвалід; 2) (порбжистий) перекат в річці; 2. о 1) калічити, спотворювати; позбавляти працездатності; 2) шкутильгати, кульгати; 3) псувати, ламати, завдавати шкобди; 4) військ. зламати (опір).

crises

|"Кгаїізі:2| рі від crisis.

crisis |"Кгаїзіз| п (рі crises) 1) кри3a; the general с. of capitalism загальна криза капіталізму; 2) перелом (у хворобі). crisis-ridden [‘kraisis,ridn] ай ox6nлений кризою. crisp [krisp] 1. adj 1) кучерявий;

2)

крихкий,

кий

(про

cro

розсйпчастий,

їжу);

хруст-

3) свіжий,

цілю-

щий, що бадьорить (про повітря); 4) чіткий (про риси обличчя); 5) рішучий (про характер), 6) жвавий (про стиль); 2. v |) завивати(ся); 2) хрустіти; 3) текст. ворсувати.

criss-cross

[‘kriskros]

1. п

хрестик

(замість підпису); 2. о перехрещувати; 3. adj 1) що перехрещується; 2) дразливий; 4. adv навхрест, навскоси. cristate [‘kristeit] ай чубатий, гребінчастий. criteria [krai‘tiaria] рі від criterion. criterion [krai‘tiarian] п (рі criteria) критерій, мірило. critic |"кгійк| п критик. critical [‘kritikl] adj 1) критичний; 2) розбірливий; перебірливий; 3) перелдмний, вирішальний; 4) рис-

кований. criticaster [‘kriti,kaesta] критик, критикан.

п

поганий

criticism § [‘kritisizm] п 1) критика; 2) критичний розгляд, критична стаття. criticize [’kritisaiz] о 1) критикувати; 2) засуджувати. critique |Кгі'ї:К| фр. п 1) критика; 2) рецензія; критика, стаття. croak [krouk] о 1) квакати, кумкати (про жабу); крякати (про ворону); 2) бурчати. Croat |"Кгоцеї| п хорват.

Croatian

[krou’eifjan]

adj

хорват-

ський.

crochet |"Кгоціеї| фр. І. п 1) в'язальний крючок; 2) вишивання тамбуром; 2. о вишивати тамбуром. crock І [krok] п 1) череп'яний глечик; 2) черепок. crock If |Кгок| п 5/. 1) шкапа; 2) знесйлена людина. crockery [‘krokari] п посуд (череп'яний,

фаянсовий).

crocodile [’krokadail] п крокодил. crocus [‘kroukes] п 1) бот. крокіс; шафран; 2) тех. крбкус (окис заліза в порошку).

сгопе сгопу

[kroun| п стара карга. [‘krouni] п щирий приятель,

нерозлучний

друг.

crook [kruk] І. п 1) кбстир, гирлига (чабана); 2) крюк, гак; by hook or Бу с. всіма спбсобами, правдою і неправдою; 3) поворбт, вигин (дороги, ріки і т. д.); а с. in the back горб на спині; а с. in the nose горбинка на носі; 4) зі. обманщик, дурисвіт, плутяга; on the с. sl. обманним спобсобом; 2. о згинати(ся); горбитися; карлючити (ся).

crook-backed тий.

crooked

[’krukbekt]

[’krukid]

кривий;

adj

викривлений;

adj горба1)

зігнутий;

2) непрямий;

нечбсний, перекручений. croon [kru:n] 1. п тихий монотбнний спів,

наспів;

2. v

наспівувати.

crop

[krop]

heave

1. п

1) урожай;

с. багатий

жниво,

врожай;

2) хліб

на пні; land under с. оброблювана земля; 3) | сільськогосподарська культура; technical crops технічні культури; 4) коротко пострижене волосся; 5) пужално; 6) воло (у птахів); 2. о 1) збирати врожай; 2) давати

врожай;

вродити;

3) за-

сівати, засаджувати (чимсь-- мі); 4) to с. up виявлятися; виникати. crop-eared [‘krap,iod] adj 1) карнаухий; з обрізаними вухами; 2) KOротко підстрижений (про пуритан).

cropper

|"Кгора|

п

1) косар,

жнець;

2) косарка; жатка, жниварка; 3) а good с. рослина, що дає добрий врожай; 4) воластий голуб. croquet [‘kroukei] фр. п крокет (гра) cross [kros] І. п 1) хрест; 2) біол схрещування; гібридизація; 3) гібpun; 2. о 1) перетинати(ся); схрещувати(ся); 2) переправлятися, переходити через; 3) хреститися; 4) суперечити; протидіяти; 5) біол схрещувати(ся); 6) to с. off, to с.

out

викреслювати,

3. adj 2)

закреслювати;

1) поперечний,

протилежний;

перехрєсний

несприятливий;

3) розм. роздратбваний, сердитий (на — with). [‘krosba:] п 1) тех. поперозпірка; бугель, хомут; 2) спорт. планка (для стрибків),

cross-bar речина, штанга

(у футболі).

cross-beam [‘krosbi:m] п тех. хрестовина, поперечна балка, коромисло. crossbill |"Кго5рі|| п орн. шишкар, клест. cross-bred [‘krosbred] adj змішаний, гібридний.

cross-breed

[‘krosbri:d]

п помісь,

гіб-

pHa. cross-country [‘kros’kantri] adj що NpOXOMHTb навпростець, без дороги; всюдихідний; C.-C. race спорт. крос; біг по пересіченій місцевості; c.-c. flight ав. маршрутний політ; c.-c. vehicle всюдихід.

cross-cut [‘kroskat] п найкорбтший шлях. cross-examination [‘krosig,zaemi’neifn] п перехресний додпит.

cross-examine

[‘krosig’zemin]

о під-

давати перехресному допиту. cross-eyed |"Кгозаїд) adj косий,

ко-

собкий.

cross-fertilize

[/kros‘fa:tilaiz]

vu пере-

хресно

запилювати

(рослини).

cross-fire

[‘kros,faia]

п військ.

пере-

хресний вогонь. cross-grained [‘krosgreind] adj 1) завилькуватий (про деревину); 2) упертий, незговірливий.

cross

head

|"Кгозпед)

п |) тех. xpe-

стовина; 2)=cross heading. cross-heading [’kros,hedin] п підзаголовок (у газетній статті). crossing |"Кгозід)| п 1) схрещування (тж біол.); 2) перехрестя, роздо-

ріжжя,

пербтин

залізничних

колій;

136

cro

3)

переїзд

водбю,

переправа;

4)

тех. хрестовина. crossly |"Кгозії| adv сердито; роздратбвано. по роздратбваcrossness_ [‘krasnis| ність; сварливість.

cross-piece [‘kros,pi:s] речина, хрестовина.

cross

purpose

т

тех.

попе-

п

1) не-

[‘/kras’ pa: pas]

порозуміння (AKé виникло з того, що співбесідника один OMHOTO не зрозуміли); 2) рі гра-загадка. cross question [‘kros’kwestfn] п питання, поставлене допиті.

cross-question

на

перехресному

[‘kros’kwestjn]

о під-

давати перехресному допиту. cross-rate [‘krosreit] п валютний курс, співвідношення паритетів. cross reference [‘kros‘refrans] п посилання

на

інше

місце

у тій

же

книзі. сго55-гоад [‘krosroud] п перехрестя, дорбга, що перетинає іншу; at the cross-roads на роздоріжжі. cross section [‘kras,sekjn] п поперечний переріз, профіль. cross-stitch [‘krosstit{] хрестиками,

п

вишивання

crosswise [‘kroswaiz] adv хрест-навхрест, хрестоподібно. cross-word (puzzle) [’kroswa:d(paz}) | п кросворд. crotch [krotf}] п 1) вила, ключка, гак; 2) розвилина, розгалуження (гілок); 3) анат. промежина.

сгоїспеї [‘krotfit] п 1) фантазія, примха; 2) крючодк, гачок; 3) mys.

чверть, четвертна нота. crouch |Кгації) о 1) присідати, пасти до землі (від страху щоб напасти -- про тварин); плазувати, раболіпствувати.

приабо 2)

croup I |Кги:р) п круп (захворювання). croup(e) II [kru:p] п зад, круп (коня). croupier [‘kru:pia] фр. п круп'є, банківник. crow [krou] 1. п 1) ворбна; 2) спів півня; 3) агукання, радісний крик (немовляти);

4)

лом;

щипці;

2. 0

(past crew, crowed; р. р. crowed) 1) співати (про півня); кричати кукуріку; 2) агукати, кричати радісно (про немовля). crow-bar [’krouba:] п тех. лом. crowberry |‘krouberi] п бот. водянка. crow-bill |"Кгоц,бії) п щипці (xipypгічні). crowd [kraud] 1. п 1) натовп; 2) товчія, давка;

3) розм.

компанія;

2. 0

тбвпитися; IOPMHTHCA: THCHYTHCH; тіснитися; с. into втискуватися; с. through протискуватися.

сгу

королева; кордна, престол; 3) маківка, тім'я; 4) корбнка (зуба);

5) крона (=5 шилінгів); б) верхівка, крона (дерева); 2. о 1) вінчати, коронувати; 2) вивершувати; закінчувати; увінчувати; 3) винагороджувати; 4) очблювати. crown-wheel [‘kraunwi:l] п тех. корбнна

шестерня,

НА,

колесо.

crow’s-foot ‘[’krouzfut] п (рі crow’sfeet) зморшки в KyTOUKy OKa (pl). crow’s-nest [‘krouznest] п 1) ворбняче гніздб; 2) мор. спостережний пост (на щоглі). creze [krouz] п утор (бочки).

crucial ний,

[’kru:fjal] критичний;

ний

період;

ад) 1) вирішальс. period критич-

2) мед.

сгисіап

[’kru:fan]

crucible

[‘kru:sibl]

хрестовидний.

п 1) тйгель;

2) пе-

рен. тяжке випробування. розп'яття сгисіїїх [‘kru:sifiks] | п (хрест).

crucifixion [,kru:si‘fikfn] п 1) розпинання на хресті; 2) перен. тяжкі муки, страждання.

adj

хреща-

тий; хрестоподібний. crucify [’kru:sifai] о 1) розпинати на хресті; 2) мучити. crude [kru:d] adj 1) сирий, сировий; нестиглий;

2) необрбблений;

3) гру-

бий; с. facts гблі факти. cruel [krual] adj 1) жорстбкий; болісний;

2)

тяжкий.

cruelly [‘kruili] adv 1) жорстоко; 2) болісно; тяжко. cruelty [‘krualti] п жорстокість. cruet [’kru:it] п пляшечка для бцту або олії. cruet-stand [‘kru:itsteend] п суддк (для оцту, гірчиці і т. 0.). cruise [kru:z] о мор. крейсувати; 2. п морська побдорож; плавання.

cruiser |"Кги:22| п мор. крейсер. cruising radius [‘kru:zin’reidjas] п радіус дії. crumb [krAm] 1. п 1) крихта, крйишка (хліба); 2) м'якушка (хлібна); 3)

рі перен.

крихта,

частка

(чо-

гось-- ої); 2. о кришити.

crumble |"Кглті) о кришити (ся); роздрбблювати (ся); розвалюватися,

розпадатися; обсипатися, crummy [‘krami] adj sl. 1) повна,

огрядна (про жінку); 2) багатий, замбжний. сгитр |Кглтр) 1. п 1) сильний удар; Baxkké падіння; 2) військ. sl. важ-

кий фугасний снаряд; звук від розриву сйльно

важкобго вдарити;

снаряда; 2) військ.

2.

v

1)

sl. стрі-

1) перепбв-

ляти, обстрілювати. crumpet [‘krampit] п 1) здббна булочка; 2) sl. голова, «макітра».

нений (людом); 2) повний, наповнений. crowfoot |"Кгоціці) п (рі crowfoots) бот. жовтбць. crown [kraun] 1. п 1) вінець; корбна; BiHOK; 2) перен. (С.) корбль,

crumple |"Кглтрі) о м'яти (ся); змбрщувати (ся); to с. up зібгати, зім'яти, crunch [krantf] 1. о 1) гризти; 2) хрустіти, рипіти під ногами; 2. п хрустіння; скрип, тріск.

crowded

[’kraudid]

adj

[kru:’seid]

похід

(проти

стбвий хід

1. п 1) кампанія,

чогось);

2) іст.

похід; 2. о виступати

(проти

чогось);

хре-

в по-

борбтися.

crusader [kru:’seida] п 1) іст. хрестонбсець; 2) учасник якоісь громадської кампанії. cruse [kru:z] п заст. глиняний глечик. crush [kraf] 1. о 1) товкти; 2) роздавлювати, роздушувати; 3) знищувати; придушувати; крушити; 2. п 1) роздавлювання; 2) давка, тиснява; 3) військ. розгром; 4) sl. кохання,

захбплення;

to

have

а с.

оп smb. дуже любити когбсь. crusher |"Кглу»| п 1) тех. дробарка; 2) sl. полісмен. crush-room

п карась.

cruciform § [‘kru:sifo:m]

crusade

[‘krAsrum]

фойє. crust [krast]

п театр.

І. п 1) кірка;

розм.

шкурйн-

ка, скорйнка (хліба); 2) геол. земна кора; поверхневі відклади; 3) бсад, осадок (вина на стінках пляшки); 4) перен. засоби до існування; to earn one’s с. заробляти собі на шматок хліба; 2. о вкривати(ся) кіркою.

Crustacea [kras’teifja] п pl зоол. ракоподібні. crusted [’krastid] adj 1) вкритий кіркою; 2) що дав бсад (про вино); 3) древній, укорінений; с. prejudices старі забобдни; с. theory застаpina тедбрія сги5ійїу [‘krastili] adv роздратбвано;

черство;

сварливо.

crusty [‘krasti] adj 1) вкритий корою, кіркою; твердий; 2) перен. черствий; дразлйвий; сварливий. crutch |Кглії) по 1) милиця, кобстур (звич. рі, Tx a pair of crutches); 2)

роздвбєна

підпірка,

вилка;

3)

стбйка, стояЯк (мотоцикла фразу 4) перен. опбра, підтримка; 5) мор. кормовий зда кбчет. crux |Кглк5) п 1) утруднення; важке питання; the с. of the matter суть справи; 2) (С.) сузір'я Південного Хреста. cry [krai] 1. о кричати; плакати; оголдшувати; с. for благати; с. оці викрикувати; вигукувати; 2. п 1) крик; плач; 2) поговір; 3) бойовий клич; 4) пол. гасло, лозунг; much с. and little wool багато галасу даремно. cry-baby [‘krai,beibi] п плакса, плаксій, crying eel adj 1) wo кричить (плаче);

2)

обурливий,

кричущий.

cryochemistry [,kraiou’kemistri] п хімія низьких температур. cryptic alekriptik] adj прихбваний; таємний; загадковий. cryptogam [‘kriptougeem] п бот. безквіткова

(або

спорова)

рослина.

cryptogamic [,kriptou’ geemik] безквітковий, спбровий.

adj бот.

cryptogamous [krip’togamas] =cryptogamic. cryptogram [‘kriptougreem] п крипто-

сгу

137

грама; тайнопис; шифрбваний документ. cryptograph [’kriptougra:f] = сгуріо-

gram. cryptographer [krip’tografa] п шифрувальник. crystal [‘kristl] 1. по 1) кришталь; 2) прозбрий предмет; 3) кристал; 2. adj |) кришталевий; 2) кристальний; чистий, прозбрий; 3) криста-

лічний. crystalline

[‘kristalain] -сгузбаї 2.; с. lens ачат. кришталик (ока). crystallize [/kristalaiz] о кристалізувати(ся).

crystalloid

[‘kristaloid]

сталовйдний;

cub

[kAb]

2. п

1. adj

кри-

кристалоїд.

1. п 1) маля

(хижих

тва-

рин); щеня; 2) ірон., през. невихований юнак; молокосбс; 2. о щенитися.

cubage [’kju:bid3] п кубатура. Cuban [‘kju:ban] adj 1. кубинський: 2. кубинець. cubbish [‘kAbif] adj 1) незграбний; 2) погано

cubby

[’kAbi]

вихований.

п затишне

місце

або

житло (звич. c.-hole). cube [kju:b] І. п 1) мат. куб; the с. of two is eight два в кубі дорів-нює восьми; 2) тверде тіло у формі куба (напр., камінь для бруківки); 3)

attr.

кубічний;

the

с.

root

of

eight is two кбрінь кубічний з восьми дорівнює

носити бики;

сибіс(аї) сибіїогт ний.

двом;

2. v 1) мат.

в куб; 2) розрізати 3) брукувати

під-

на ку-

брущаткою.

[’kju:bik(al)] [‘kju:bifo:m]

аа) кубічний. adj кубовид-

cubism [‘kju:bizm] п мист. кубізм. сибії [’kju:bit) п 1) анат. ліктьова кістка; 2) іст. лікоть жини, близько 45 см).

cuboid

[/kju:boid]

форму на

1.

(міра

adj

куба; 2. п 1) анал.

кістка

(плюсна

ноги);

дов-

що

має

кубовид2)

мат.

кубодід. cuckold [’kAkald]

п обдурений чоловік, рогонбсець. cuckoo 1. п [‘kuku:] 1) зозуля; 2) si. телепень, роззява, rapa; 2. int |"КиКи:) куку! cuckoo clock [‘kuku:klok] п годинник з зозулею. (‘kuku:flaua] п бот. cuckoo-flower 1) жеруха; 2) горицвіт, зозулин цвіт.

cucumber [’kju:kamba] п огірбк; cool аз a с. спокійний, байдужий, холоднокровний.

cucumber-tree

[‘kju:kamba,tri:]

американська

| магнблія,

п бот. огірбчне

дерево.

cucurbit [kju’ka:bit] п хім. перегінний куб, ретбрта. cud [kAd] пожуйка; to chew the с. жувати жуйку; перен. пережовувати старе, розмірковувати. cudbear [’kAdbea] п І)лакмус; 2)бот. лакмусовий

лишай;

шведський

мох.

сиг

cuddle [’kadl] 1. о 1) притулитися; пригорнутися; 2) обіймати, обнімати; 3) згорнутися литися;

клубочком;

зщу-

2. п обійми.

cuddly [’kAdli] adj схйльний до обіймів; що любить пригорнутися. cuddy І |"Клаї) п 1) невеличка каюта;

2) комірка,

комірчина.

cuddy II [’kAdi] п 1) wora. осбл, віслюк; 2) тех. розм. домкрат. cudgel [’kAdgal] 1. п дубина, дрючок, ломака; to take up the cudgels for заступатися за; захищати (в суперечці);

2. о бити

дубинкою;

to с.

one’s brains сушити собі голову (думкою). cue [kju:] п І) кий (в більярої); 2) хвіст, черга; 3) кіска; 4) натяк; to give smb. the с. натякнути, підказати комусь; 5) театр. репліка; 6) розм. настрій. cuff 1 [kaf] по манжета; вилога. cuff Il [kaf] 1. п удар кулаком; 2. 9 бити кулаком.

cuirass [kwi’tes] п кірдса, панцир. cuirassier [,kwira’sia] п іст. кірасир. culinary

[‘kAlinari]

ний; кухбнний; варення.

cull

[kAl]

о

добирати;

cullender

adj 2)

1)

кулінар-

придатний

1) збирати

(квіти);

для

2)

вибраковувати.

[’kAlinda] =colander.

culling |"Кліїю) ання.

п

вибирання,

36n-

cully [‘kAli] п розм. 1) жертва обману; простак; 2) друг, товариш. culm I [kAlm] п бот. стеблина (трав, злаків), соломина.

culm II |Ккліт| п 1) вугільний пил; 2) геол. кульм, вершина. culminate [’kAlmineit] о 1) досягати найвищої точки; 2) астр. кульмінувати, досягати апогею. culmination [,kAlmi’neifn] п 1) кульмінаційний пункт; найвища тобчка; 2) астр. кульмінація, зеніт. culpability [,kAlpa’biliti] п винність. culpable [’kAlpabl] adj винний; злочинний. culprit |"Кліргії) п злочинець, винуватець, обвинувачуваний.

cult

[kalt]

n 1) культ,

преклоніння;

2) віросповідання.

cultivate [’kAltiveit] о 1) обробляти; 2) розвивати, культивувати. cultivated |"Клібуеїнід) adj 1) культурний; с. taste розвйнений смак; 2) с.г. оброблений, оброблюваний. cultivation [,kalti’veifn] п 1) o6pd6лювання

(землі);

культивування

2)

(рослин

культивація. cultivator [‘kAltiveita]

розведення,

і т.

д.);

п 1) той,

що

культивує щось; 2) землероб; культиватор (с.г. знаряддя).

3)

cultural

[’kaltfaral]

adj культурний.

culture [‘kaltfa] п 1) культура; 2) сільськогосподарська культура; 3) оброблювання (землі). cultured [‘kaltfad] adj 1) культурний; розвинений; 2) культивбваний.

culver [‘kAlva] п діал. дикий голуб. culvert [‘kAlvat] п підзбмний стік (для води); дренажна труба. cumber [‘kaAmba] о утрудняти, обтяжувати;

заважати.

cumbersome [’kAmbasam] adj незграбний, нескладний; міздкий.

обтяжливий; гро-

cumbrous [’kAmbras] =cumbersome. cum(m)in [’kamin] п бот. кмин, тмин. cumulate [’kju:mjuleit] о збирати; нагромаджувати;

cumulation

скупчувати.

[,kju:mju‘leifn]

п збиран-

ня, нагромадження; скупчення. cumulative [’kju:mjulativ] adj сукуп-

ний;

нагромаджений;

кумулятив-

ний; с. evidence юр. сукупність доказів. cumulo-nimbus [,kju:mjule’nimbas] п

зливові грозові хмари. cumuli ’kjusmjulai| pl eid cumulus. cumulus [‘kju:mjulas] (pl cumuli) п купчасті хмари. cunning |"Клпід| І. п спритність; хитрість; лукавство; 2. adj 1) вправний; здібний, спритний; 2) хитрий, підступний; 3) амер. розм. пікантний,

чудовий,

чарівний,

цікавий.

сир |Клр| 1. п 1) чашка; чаша; кубок (тж як приз); 2) бот. чашечка (квітки); 3) ел. юбка (ізолятора); 4) тех. манжета, кільце; банка; 2. и мед. ставити

5) мед. банки.

cupboard [’kabad] п буфет, сервант, шафа; с. love корислива любов. cupful |"клріці) по повна чашка (чогось). cupidity [kju:’piditi] п зажерливість, пожадливість, жадність; скнарість. cupola [‘kju:pala] п 1) купол; 2) тех. вагранка. cupping |"Клрір| п мед. застосування банок. ГКлрірєіа:5) п мед. cupping-glass банка. cupreous [‘kju:prias] adj що містить мідь. cupriferous [kju:’prifaras] adj мідяHHCTHH, що містить мідь. cuprite [‘kju:prait] п куприт, червбна мідна руда. cuprous [‘kju:pras] adj хім. с. chloride хлбриста мідь; с. oxide закис міді. cup-ties [/kap’taiz] п спорт. змагання на кубок. сиг [ka:] п 1) пес, шдвка; 2) rpyбіян, невихована людина. curability [,kjuara’biliti] n 1) вилікбвність; 2) придатність для засблу, сушки. curable |"Кіцогобі) adj 1) виліковний;

2)

придатний

для

засдлу,

сушки. curacy [‘kjuarasi] п сан священика. curative [/kjuarativ] 1. adj цілющий; 2. п цілющий засіб. curator [kjuo’reita] п 1) хоронитель (музею, бібліотеки); 2) worTa., юр. опікун. curb [ka:b] 1. п 1) підгубний ремін-

чик

або

ланцюжок

(вуздечки);

бордюрний

камінь;

тротуару);

3)

лодязя);

обдбчина,

цямрина,

2)

край

зруб

(ко-

4) шдбри; приборкання;

2.

о 1) гнути, згинати; 2) перен. приборкувати, загнуздувати; 3) надягати вуздечку.

curbstone

[‘ka:bstoun] п бордюрний камінь, обочина, край (тротуару). curd |Ко:4| п 1) молокб, яке скипілося; 2) рі сир.

curdle

|"Ко:4І)

о

1) скипатися

(про

молоко); 2) зсідатися, згущати (ся) (про кров); 3) заціпеніти (від страху). cure І [kjua] І. 2 1) лікування; 2) ліки; засіб; 2. о 1) виліковувати, зціляти(ся); 2) заготовляти, запасати, консервувати, засблювати. cure II [kjua] n sl. дивак.

cure-all [‘kjuar,o:l] п панацбя, ліки від усіх хвороб. cureless |"Кіуцоїїз) adj невилікобвний. curio |"Кіцогіоц| п рідкість, рідкісна (антикварна) річ. curiosity [,kjuari’ositi] п 1) цікавість; допитливість;

3) attr.:

2)

рідкість;

с. shop

дивина;

антикварний

ма-

газин. curious [‘kjuarias] adj 1) цікавий; допитливий; жадібний до знання; 2) дивний, курйбзний; а с. sight цікаве видбвище; а с. fellow чудна людина. , curl |Ко:1| 1. о завивати(ся); витися (про волосся); с. пр згорнутися в клубок; 2. п 1) лбкон, кучер; 2) завивка (волосся); 3) завиток; спі-

раль;

кільце

вання

(хвороба

curly [‘ka:li] хвилястий.

(диму);

4)

скручу-

рослин).

adj кучерявий;

завитий;

currant | |"Клгапі) п 1) корйнка; 2) бот. порічки; сморбдина.

currency [‘kAransi] п 1) грошовий Обіг; 2) валюта, грбші; 3) вживаність, поширеність (про слова, думки і т. д.). current |"Клгопі| 1. adj 1) що перебуває в ббігу; 2) поширений; а с. opinion загальнопоширена думка; 3) потбчний; іп the с. year в потдчному рбці; с. affairs потбчна політика; to go (або to pass, to Tun)

2. п

с.

бути

загальноприйнятим;

1) струмина,

потік;

2) течія;

хід (подій і т. 0.); 3) ел. струм. curricula [ko’rikjula] pl від сиггісишт. curriculum |Ка'тікіціат) п (рі сиггіcula) курс навчання, учбовий план, програма (інституту, університету). currier |"Клгіг| п шкіряник.

eurrish

|"Ке:гі))

бий; погано

curry

сиггу-соті

adj сварлийвий;

гру-

вихований.

І [‘kari]

робляти нйцею.

о 1) вичинювати,

шкіру;

2)

[‘kAri,koum]

чистити

об-

скреб-

п скребниця,

скребло.

curse

сиї

138

сиг

[ka:s]

І. п проклін, прокляття;

лайка;

2.

оо

cursed

проклинати,

клясти;

лаятися.

|"Ко:514)

adj проклятий,

кля-

тий, окаянний. cursive |"Ко:5іу) 1. п скорбпис; рукопйисний шрифт; 2. adj скорописний, рукописний. cursor [‘ka:sa] п тех. стрілка, покажчик, движок (на шкалі).

cursorial

[ko:’sourial]

adj

бігаючий

(про птахів). cursory {‘ka:sari] adj побіжний, поверхобвий. curst [ka:st] =cursed. curt [ka:t] adj корбткий, стислий; різкий; (про стиль, манеру i т. д.). curtail [ka:’teil] о скорбчувати; урізувати. curtailment [ka:’teilmant] п урізування;

curtain |"Косіп| 1. п завіса; занавіска; 2. о завішувати.

curtain-fire [’ka:tn,faia] няна завіса. curtsy, curtsey [‘ka:tsi]

п військ. вог-

1. п реверанс,

2. о присідати,

робити

curvature [‘ko:vatfa] п кривизна; вигин, згин; викривлення. curve [ka:v] 1. п 1) крива (лінія); 2)

вйгин;

кривизна;

закруглення;

3) лекало; 2. о гнути, згинати; гинати (ся).

curvilinear

[,ka:vi'linia]

нійний. cushat [’kafat] п припутень. cushion [‘kufn] душка; 2) тех. (більярда). cusp [kAsp] п

(двох

adj криволі-

поет. лісовий

п

ви-

голуб,

1) (диванна) попрокладка; 3) борт 1)

кривих);

точка

2)

пербтину

ріг

місяця;

3) вершина гори; пік, мис; 4) гбстрий кінчик зуба. cuspid [’kAspid] п анат. ікло. cuspidal [’kaspidal] adj гострокінцевий. cuspidate(d) [’kaspideit(id)] adj гострокінцевий. cuspidor [’kAspido:] п амер. плювальниця. custodian [kAs‘toudjan] п 1) стброж, охорбнець; 2) хоронитель (музею); 3) опікун. custody [‘kastadi] п 1) опіка, піклування; охорона; схов; зберігання;

2) ув'язнення; арештувати;

to take into с. 3a-

взяти

під варту.

custom [‘kAstam] 1. п 1) звичка; звичай; 2) клієнтура; покупці, замовці; 3) замовлення;

4) рі мито, мит-

ні збори; 5) attr.: custom(s) entry митна декларація; customs policy митна

2)

політика;

амер.

лення;

с.

custom-built

2. adj 1) митний;

виготовлений

на

clothes

виготовле-

Одяг,

замбв-

ний на замбвлення. customable [‘kastamabl] adj що підлягає митному збору. customary [‘kastamri] adj звичайний; звичний; заснбваний Ha досвіді

с.

law

звичаєве

юр.

[’kastam’bilt]

adj амер.

зроблений на 3aMOBJeHHA. customer [‘kAstama] п замбвник; купець;

клієнт;

відвідувач. custom-house

перен.

по-

постійний

[‘kAstamhaus]

п митни-

ця, тамбжня.

custom-made [’kastam’meid] =custom-built. custom-tailored [/kastam’teilad] =custom-built. rath

ДО РОМА

Ме a

Geta

Heed,

хе)

1) різати; відрізувати; розрізувати; стригти; зрізувати (квіти); 2) рубати (ліс); 3) крбіти; 4) косити; жати, збирати врожай; 5) висікати (з

каменю);

тесати

скорбчення.

присідання; реверанс.

або звичаї; право.

різати

(камінь);

(по

6)

(про

зуби);

to

с.

-teeth

перен.

розм.

дереву);

прорізуватися

one’s

стати

wisdom-

розсудли-

вим; 7) знижувати (податки, ціни); 8) перетинати(ся) (про лінії, шляхи); to с. down скорочувати (витрати і т. д.); to с. іп втручатися; ел. вмикати; to с. off відрізати;

покласти край; вимикати (електрику, воду, газ); to с. оці вирізувати, викрбювати; витискувати; ел. вимикати;

to

с.

and

run

тікати;

to

с.

both ways бути двогострим; іо с. a joke утнути жарт; to с. по ice sl. нічого не добитися; to с. the record побити рекорд; to с. short перен. перебивати; уривати; 2. п 1) розріз; 2) відрізок; 3) крій; 4) поріз;

ження

рана;

5) вирізка;

6) зни-

(цін, кількості); 7) гравюра

на рдЄреві; 8) профіль, переріз; a short с. скорбчений шлях. cut IE [kat] 1. разі і р.р. від cut I, 1; 2. adj 1) відрізаний, підрізаний; 2) с. and dried підготовлений 3aздалегідь; готовий. cute [kju:t] adj 1) розм. розумний; здібний;

дотепний;

2) амер.

милий;

привабливий.

cut-glass [/kAtgla:s] п кришталь. cutler |"Клії»| п 1) ножар; 2) торговець ножовйими виробами. cutlery [’katlari] п 1) ножові вироби; 2) ремеслб

ножаря.

cutlet [‘katlit] п відбивна котлета. cut-off |"Кліо:Ї) п 1) тех. відсічка пари; 2) військ. пластйинка-замикач магазина (у гвинтівці); 3) амер. скорбчення шляху, кружний шлях. cut-out |"Кліаці) п 1) ел. запобіжник; автоматичний вимикач; рубильник; комутатор; 2) абрис, обрис, прбфіль, контур.

cutpurse [‘katpa:s] п кишенькбвий злодій. cutter [‘kata] п 1) різбць; фреза; різак; 2) закрійник; 3) мор. катер; 4) гірн. врубова машина; 5) гірн.

вибійник; 6) різьбяр. cut-throat [‘/kat@rout] п 1) убивця; головоріз; 2) attr. с.ії. competition жорстока конкуренція.

cut

139

cutting [‘katin] 1. п 1) різання; стриження; рубання; 2) вирізка (з газети і т. п.); 3) закрій; 4) рі тирса; стружки; обрізки; 2. adj гобстрий; різкий; пронизливий, cuttle [’kAtl] п зоол. каракатиця. cuvette [kju:’vet] фр. п фот. кювет-

ка. суапіс |заї'єпік) adj хім. с. acid ціанова кислота.

cyanide

[‘saionaid]

нистої

підновий;

п хім.

кислоти;

с.

сіль

of

цід-

potassium

ціанистий калій. cyanogen [sai’enodgzin] п хім. цідн. cyanosis [,saia’‘nousis] п med. ціанбз, синюха. cybernetic [,saiba:’netik] adj кібернетичний. cybernetics [,saiba:’netiks] п рі (вжив. як sing) кібернетика.

сусад

|"заїкегд)|

cyclamen

п бот.

("зікідтоп)|

мен, альпійська

cycle

[’saikl]

2)

розм.

cycle);

1. п

1)

велосипед

3)

саговник.

п

бот.

цикла-

фіалка.

тех.

цикл;

кбло;

(скор.

круговий

від

дити

bi-

(обертб-

вий) процес, такт, O6epT; 1) прохбдити цикл розвитку;

2. о 2) Їз-

на велосипеді.

сусіе-саг

|/заїкі ка)

п

1) триколіс-

ний

автомобіль;

dam

2) коляска

цикла.

cycler [‘saikla] amep.=cyclist. cyclic(al) [‘saiklik(al)] adj

ний. cyclist

[‘saiklist]

cycloid

мото-

Cymric

цикліч-

п велосипедист.

[’saikloid]

п мат.

циклоїда.

cyclone [’saikloun] п циклби cyclonic [‘saiklonik] adj циклонічний. cyclop(a)edia [,saikla’pi:dja] п (скор. від encyclop(a)edia) enunksonénia. cyclopaedic [,saikla’pi:dik] adj енцик-

лопедичний.

Cyclopean

[sai’kloupjan]

пічний;

adj

цикло-

велетбнський.

cyclotron

(|"заїКіоігоп|

трон.

п фіз.

цикло-

судег |/заїдо| =cider. cygnet [‘signit] п молодий лебідь. cylinder [’silinda] п rex. циліндр; циліндричний валик; барабан; (газовий)

балон

cylindrical [si/lindrikel] adj ричний; с. spring гвинтова

циліндпружи-

на.

cymbals

[‘simbalz]

п

pl муз.

ки. cymograph cymometer

[‘saimogra:f] [sai’momita] лемір; частотомір.

cymoscope [‘saimaskoup] тор коливань, детектор.

таріл-

п кімограф. п рад. хви-

[’kimrik]

п

індика-

adj убльський.

cynic [’sinik] п цинік. cynical [‘sinikal] adj цинічний; безсорбмний. cynicism [‘sinisizm] п цинізм. cynosure |"зіпозіцо| п 1) acrp. сузір'я

Малої

Ведмедиці;

2)

Полярна зоря; 3) перен. зірка; центр уваги.

cypher

астр.

провідна

[‘saifa] =cipher.

cypress

Cyprian

[‘saipris]

|/зіргіоп|

п бот.

кипарис.

1. adj кіпрський;

2. п уродженець Кіпру, кіпрідт. Сургіоїє | |/зіргіоці| п урбдженець Кіпру; кіпрідт. cyst [sist] п 1) анат. міхур; 2) мед. кіста. cytology |заї"оЇзазі) п вчення про клітину, цитологія. cytoplasm [‘saitaplezm] п біол. протоплазма клітини, цитоплазма. czar [za:] рос. п цар. стагіпа, czaritza рос. п цариця.

[za:’ri:na,

Czech [tfek] 1. 2 1) чех; мова; 2. adj чбський.

za:’ritsa|

2) чеська

Czechoslovak [‘tfekou’slouvek] чехословацький.

adj

р р, а [di:] 1) 4-а літера англійського алфавіту; 2) муз. ре. "4 |-4) скор. розм. від пад, would, should (напр., I'd, he'd і т. д.). dab І [dab] 1. о злегка вдаряти або

торкатися;

прикладати

(щось

м'я-

ке або вдгке); to 4. one’s eyes with a handkerchief прикладати хусточку до очей; 2. п легкий удар або до-

тик.

ва за логія.

dad

[deed]

daddy

йматися

чимсь

поверхбво,

тантськи, to 4. іп канствувати.

dabbler

[/debla]

п знев.

битель, дилетант. dabby [/debi] adj сирий, лдгий;

одяг).

dabster

що

липне

[/dabsta]

політи-

аматор, лювобгкий;

до

п

по-диле-

politics

тіла

діал.

во(про

знавець,

фахівець. . dace [deis] п ixr. плітка, плотва. dacty! [/deektil] п 1) прос. дактиль; 2) 300A. палець (тварини).

dactylic

[deek’tilik]

ний; 2. п вірш.

dactylogram

(звич.

1. adj дактилічрі)

дактилічний

[deek’tilagreem]

п відби-

пальця.

dactylography тилоскопія.

[,deekti‘lografi]

п дак-

[,dekti‘loladgi]

допомдгою

п po3mo-

пальців,

п розм.

тато,

дактило-

татусь.

|"Чгеді| - Чад.

daffodil

[‘defadil]

-жбвтий

нарцис;

колір. dagger [‘dega] daggers

dab II [deb] п розм. знавбць; майстер своєї справи. dabble [‘debl] о 1) плескати(ся), хлюпати(ся), бризкати(ся), борсатися (у воді, багні); 2) перен. за-

ток

dactylology

п

1) бот.

2)

п кинджал;

drawn

бути

блідо-

блідо-жовтий

на

to be at ножах,

to

look daggers гнівно дивитися, to speak daggers говорити posgpatoвано. dahlia [‘deilja] п бот. жоржина. daily [‘deili] 1. adv щодня, щоденно; 2. adj щоденний; 4. bread насущний хліб; 3. п щоденна газета. daintiness |"деіпііпіз) п вишуканість, витонченість. dainty |"Чеіпії) 1. п делікатес, ласощі; 2. adj 1) витончений; вишуканий; 2) ласий,

dairy

[‘deari]

п

смачний.

молочарня;

масло-

робня; 4. dish молочна страва; 4. farm молочна ферма. dairymaid [’dearimeid] п доярка; молдчниця. dairyman [‘deariman] п робітник на молбчній фермі; продавЄць молочних продуктів.

dais |/Чеії5| п поміст, підвищення (особл. в кінці зали для кафедри, трону).

daisy [‘deizi] маргаритка;

1) п бот. стокротка, 2) 5/. щось прекрасне,

першосбртне;

3)

амер.

бот.

мару-

на. dale [deil] п поет. долина, діл. dalesman [‘deilzman] п житель долин (на півночі Англії). dalle [da:l] п 1) плитка

(для настилання підлоги); кахель; кахля; 2) pl амер. бистрини (в ущелині).

dalliance

[‘dalions]

п 1) марне гдян-

ня часу; 2) несерйбзне (до чогось); 3) флірт

ставлення

dally [‘deli] о 1) займатися дрібницями; гаяти час іо 4. with an idea носйтися з думкою (нічого не роблячи); 4. away а) даремно raaти час; 6) упускати можливість; 4. off зволікати, відкладати в добвгий

ящик,

ухилятися

від

чогось;

2) кокетувати, фліртувати; розважатися. daltonism [’do:ltanizm] п мед. дальтонізм. dam | [dem] 1. п дамба; гребля, загата; 2. о загачувати, запруджувати. dam II [dem] п тварин). damage [’demid3]

мати,

матка

(про

1. п збиток;

втра-

та; шкбда; пошкодження; to do 4. завдавати шкоди, збитків; 2. v завдавати збитків; пошкоджувати.

damascene damascene слив.

damask

I ("Ігета5і:п) =damaskeen, II [‘damasi:n] п терно-

[/demask]

1. п

1) mamack

day

140

дат (шовкова

кова

або

бавовняна

тканина);

ний

кблір;

2)

візерун-

яскраво-черво-

3) дамаська

сталь;

бу-

nat; 2. и 1) ткдти візерунком; 2) покривати червбним кольором. damaskeen [‘damaski:n] о прикрашати сталь накладним зблотом або сріблом; воронити сталь. dame [deim] п заст. пані, дама. damn [dem] 1. п 1) проклін, прокляття;

2) лайка;

2. и

1) прокли-

нати; damned it! чорт забирай!; ГІЇ be damned if будь я проклятий, якщо; 2) осуджувати, засуджувати; 3) лаятися. damnation [dem/’neifn] п 1) про-

dang | [deen] о: d. it! чорт побери! dang Н [deen | past eid ding. danger [‘deindga] п 1) небезпека; in d. в

засу-

ча);

дження. damned |demd] adj 1) засуджений; прбклятий; 2) огидний, остогидлий;

dapper

клін,

прокляття;

2)

дбсуд,

небезпеці;

out

ої

d. пбза

не-

безпекою; 2) загроза. dangerous [‘deindgras] adj небезпечний, рискдваний dangle [‘dengl] о 1) вільно звисати, гойдати(ся); 2) манйти, вабити, спокушати; 4. about, 4. after бігати за кимсь, волочитися. Danish [‘deinif] 1. adj датський; 2. п датська мбва. волдгий dank [deyk] adj сирий; (шкідливий для здоров'я). dap [dep] І. п підскакування (м'я-

2. о

вдаряти(ся)

(про м'яч).

[’depa]

пурно,

об

землю

adj 1) вдягнений

че-

|"Фетакії:2| sword

[demp]

міф.

Да-

ої D. Дамодклів

п

меч.

1. п 1) вогкість, воло-

гість; 2) сумний настрій, смуток; 3) зі. випивка; 2. adj вбгкий, волбгий;

3. о

1) зволожувати,

відволо-

жувати; змдчувати; 2) 4. down зменшувати жар (у печі); 3) пригнічувати; 4) тех. гальмувати;

амортизувати; демпфувати. damper [‘dempa] 1) rex. демпфер, глушитель; 2) зволожувач, губка. damping ("дегтрід| п 1) зволоження; 2) глушіння; 3) рад. згасання, затухання; 4) екон. дЄмпінг. damp-proof (|"Фегпаррги:ї) adj непроникний

для

вологи,

нийкний. damsel [‘demzl] dance

1)

[da:ns]

танець;

вологонепро-

п заст.

2)

бал;

2. п

танцювальна

вечірка.

dancer

[‘da:nsa]

п

танцюрист,

тан-

цюристка, балерина; merry dancers північне сяйво. dancing |"Ча:пзід| п 1) танці; 2) attr танцювальний; d. hall танцювальний

зал;

4. master

d. party вечірка dandelion баба.

вчитель

танців;

з танцями.

[‘deendilaian]

dander |"Фгепда| п амер. обурення; to get one’s

п бот.

куль-

розм. гнів, 4. up роз-

гнівати когбсь; розсердити (ся). dandify [/dendifai] о вдягатися чепурно, ошатно.

dandle

[‘deendl]

о 1) гойдати

на ру-

ках або на колінах (дитину); 2) néстити,

балувати.

dandruff [‘dendraf] п лупа. dandy |"4сепаї) 1. п 1) денді, франт, джигун; 2) (the 4.) розм. щось першокласне; 3) мор. шлюп або тендер

на

з BHHOCHOIO

бізань;

тівський,

Dane

[dein]

ський дог.

бізанню;

винос-

2. adj чепурний,

фран-

ошатний;

першокласний.

п 1) датчанин;

дальне

дієслово

сміти,

тися;

відважуватися

deny

it він

чувати

це;

не

наважува-

he won't 4. to

наважиться

| d.

say

запере-

вважаю,

на-

смілюся сказати (іноді ipoH.); 2) нехтувати небезпеку, рискувати; викликати (на -- іо); підбурювати, підбивати; 2. п 1) виклик; to take а 4. прийняти виклик; 2) під-

бурювання, підбивання. daring [‘deorin] 1. п сміливість, Bara,

безстрашність;

2. adj

від-

1) смі-

ливий, відважний; 2) зухвалий. dark [da:k] 1. adj 1) темний; 2) по-

дівчина.

1. о танцювати;

кінь. dare [dea] 1. о (past dared, durst, р.р. dared; 3-2 особа однини Teneрішнього часу dares i dare) І) мо-

2) дат-

хмурий;

3)

таємничий;

таємний;

4) неосвічений, некультурний; 5) незрозумілий; 6) смуглявий; темноволбсий; the d. ages середньовіччя; d.

blue

Африка;

темно-сйній;

D.

Continent

2. п 1) тємрява, темнота;

after 4. коли смеркне; at 4. смерKOM; 2) неуцтво; 3) незнання, невідання; to be in the d. не знати (npo — about).

darken

[‘da:kn]

о

темніти,

ставати

темним; затемнювати; затьмарювати.

darkness [‘da:knis] п темнота, темрява. darling |"4а:іід) 1. п любий, люба, коханий,

кохана;

2. adj любий,

до-

рогий, коханий. darn I |дасп| 1. о штбпати; 2. п заштдпане місце. darn II [da:n] 1. о sl. клясти, лаяти; 2. adj проклятий. dart [da:t] 1. о 1) кидати (погляди); 2) кидатися; мчати стрілою; 2. п 1) стріла; дротик; 2) жало.

dartre [‘da:ta] п мед. лишай.

dash [def] 1. о 1) розбивати(ся); d. to pieces розбиватися на дрізки; 2) шпурляти; he dashed the

book on the floor він шпурнув кни-

об

щось;

стикатися

3

to 4. one’s hopes позбавити надії; 2. п 1) порив;

напір;

стрімкий рух; натиск; to make а d for something кйнутися до чбгось;

2) удар; плескіт; поштовх; 3) грам. тире, риска.

dashing [‘deJin] adj 1) моторний; 2) що впадає у вічі; 3) енергійний, жвавий; 4) стрімкий, рвучкий. dastard [/destad] п боягуз; негідник, що діє нишком. dastardly [‘destadli] adj боягузливий, підлий data [‘deita] п рі 1) рі від datum; 2)

dapple-grey [‘depl’grei] 1. adj сірий в яблуках; 2. п сірий в яблуках

moka;

3 сйлою

домості;

поцяткований.

the

noisy

когбсь

adj

плямистий.

мчати;

past the station

чимсь;

[‘depl]

дурня!

Damocles

ти

2) рухливий.

dapple

3) нестися,

промчав мимо станції; 4) бризкати; to 4. against something ударя-

ошатно;

it is 4. hot страшенно жарко; none of your d. nonsense! не клейте

damp

гу додблу;

train dashed

(часто

вжив.

3) амер.

як

Sing)

(часто

дані;

ві-

вжив.

як

sing) новини, інформація. dataller [‘deitala] п поденник. date I [deit] 1. п 1) дата, число; 2) період; строк; оці ої 4. застарілий; up to 4. сучасний; той, що відповідає сучасним BHMOraM; 3) амер. розм. побачення; | have а 4.

with him у мене

призначено

з ним

побачення; 2. о датувати; ставити дату; to 4. from, to 4. back вести

походження від, брати початок у. date П [deit] п фінік; фінікова паль-

ма. dative [‘deitiv] 1. п грам. давальний відмінок; 2. adj давальний. datum [‘deitam] п (рі data) 1) дана величина; 2) характеристика. dature [da’tju:ra] п бот. дурман. daub [do:b] о 1) мазати (глиною і т. п.); 2) бруднити; 3) грубо малювати.

daughter [’do:ta] п дочка daughter-in-law [‘do:tarinlo:) жина

п дру-

сина, невістка.

daughterly |"Чо:ізії) adj дочірній. daunt [do:nt] о страхати, залякувати. dauntless [/do:ntlis] adj безстрашний. daw [do:] п галка. dawdle [‘do:dl] о марнувати час; байдикувати, ледарювати. dawdler [‘do:dla] п 1) ледар, nepoба; 2) копун, забарна людина. dawn [do:n] 1. о 1) світати, розвиднятися;

2)

з'являтися,

починатися;

a glad time dawned настали весблі часи; 3) прояснятися, ставати sic-

ним;

it suddenly

раптом

мені

dawned

стало

upon

ясно,

у

me

мбне

відразу сяйнула думка; 2. п 1) світанок, ранкова зоря; at 4. на світанку; 2) перший проблиск, початок. day [dei] п 1) день, доба; all (the) d.; all 4. long увесь день; every other d.; 4. about через день; the 4.

after tomorrow післязавтра; before напередодні; the d. yesterday позавчора; one 4. разу; the other 4. днями, за днів; some 4. коли-небудь;

the 4. before одного кілька one of

day

141

these днів,

days в один з найближчих днями; 4. іп, 4. out день у

день; first 4. (ої the week) неділя; d. off вихідний день; this 4. week

(month) сяць);

рівно every

через

тиждень

й. кожен

день;

(мі-

2) зна-

менний день; May D. свято Першого травня; Victory Др. День перемоги; April Fool’s D. перше квітня (коли жартома обдурюють): 3) денний час; Бу d. удень; а! 4. на світанку; before 4. до світанку; in broad d. серед білого дня; 4) (часто рі) період, endxa; in the days of yore у давнину; in these latter days останнім часом; in days to соте в майбутньому; 5) перемога; to carry the 4. перемогти; б) час, пора (розквіту і т. п.); все життя

людини; good d. добрий день; до побачення; early in the d. вчасно, if а 4. ні більше,

to be оп

one’s

ні менше;

4. бути

якраз;

в ударі

(у

настрої); to make а 4. of it вбсело провести день. day-bed [‘deibed] п кушетка; тахта. day-blindness [‘dei,blaindnis] п денна сліпота, гемералопія.

day-book [‘deibuk] п 1) щоденник; 2) бух. журнал. day-boy |"Чеїбої) п учень, що не живе при

школі.

day-break [‘deibreik] п світанок. day-dream |"Чеідгі:т| п фантазія; мрії. day-dreamer [‘dei,dri:ma] п мрійник, фантазер. day-girl |"Чеіса:1) п живе при школі.

day-labour ця. day-labourer

HHK. daylight 2)

учениця,

[‘dei,leiba]

що

п поденна з

[‘deileibara]

п

не

пра-

[‘deilait]

світанок;

цілий день; мор. шлях, добу.

п 1) денне

3)

перен.

day-nursery

світло;

гласність,

1. adj що

триває

2. adv весь день; 3. п пройдений судном за

[dei,na:sri]

п дитячі

ясла

(денні). day-shift |"деї І) п денна зміна. daysman [/deizman] п 1) поденний робітник; 2) заст. суддя, арбітр day-spring |"деізргід| п 1) поет. світанок, зоря; 2) перен. початок. [‘deista:]

2) поет. сонце. daytaler [’deitala]

п 1) ранкова

зоря;

п поденний

робіт-

ник. час, day-time [‘deitaim] п денний день; іп the d.-t. удень. day-to-day [‘deita’dei] adj І) повсякденний;

day-work або

2) одноденний.

[‘deiwa:k]

денна

робота;

п

1)

2) гірн.

поденна робота

на поверхні землі. daze [deiz] І. о дивувати; вражати; 2. п 1) подив; здивування; 2) мін. заст.

[‘dezl]

adv

здивовано.

І. о 1) засліплювати,

зачарбвувати;

вражати;

2)

mop.

маскувати, робити камуфляж; 2. п 1) блиск, засліплення; 2) мор. заXHCHé забарвлення, камуфляж

D-day [‘di:dei] п 1) день призову; 2) військ. день початку операції. deacon [‘di:kn] п диякон. dead [ded] 1. adj 1) мертвий, померлий; 2) неживий; 3) нерухомий; 4) що втратив властивість, спрацьбваний; що не працює; 5) сухий, зів'ялий (про рослини); б) неродючий (про грунт); 7) занімілий, нечутливий; 8) цілковитий, повний; 4. certainty цілковита певність; 4. loss чистий збиток; 2. п 1) (the 4.) рі збірн.

night

померлі;

серед

adv

глибоко,

2)

нодчі,

in

the

глупої

цілкбм,

4. of

ночі;

3.

абсолютно;

4.

tired вкрай стомлений, змдрений. dead-beat [‘ded’bi:t] adj розм. вкрай стбмлений.

deaden

|"Чедп|

о 1) ослабляти,

при-

тупляти; 2) втрачати життєву енергію; позбавляти енергії, сили. deadhead [‘dedhed] п безплатний пасажийр; безплатний глядач. dead-line [’dedlain] п 1) межа, яку не мбжна шерейти; 2) крайній строк (виплати боргу, виходу газети тощо). deadlock |"Чедіок| п 1) мертва точка;

застій;

безвихідне

станбвище;

2) затор, «пробка».

deadly 2.

[‘dedli]

adv

1. adj смертельний;

смертельно;

надзвичайно,

вкрай; 4. dull нудно до смерті. dead-march [‘ded’ma:tf] п похорбиний

подбн-

[‘deizidli]

dazzle

марш.

dead-nettle

[‘ded’netl]

п

бот.

глуха

кропива.

прилюдність. day-long [‘dei,lon|

day-star

dazedly

dea

слюда

dead point [’dedpoint] п мертва тбчка. dead pull [’dedpul] п марне зусйлля (при підійманні

dead

set

ваги).

[‘ded’set]

І. п

1)

мисл

стбйка; 2) рішимість, рішучість; 2. adj pred.: he із 4. 5. оп going іо Кіеу він вирішив будь-що поїхати до Києва. dead short [‘dedfo:t] п ел. пбвне кордтке замикання.

dead shot [’ded’fot] п влучний стрілець. dead spot [’dedspot] п рад. здна мовчання.

dead wall |дедумо:ї) п буд. глуха cTina. dead-water [‘ded,wo:ta] п 1) стояча вода; 2) мор. попутна течія. dead weight |"дефмеїї| п 1) мор. повна вавтажопідйомність (судна); дЄдвейт; 2) мертвий вантаж; вага конструкції. dead-wind [’dedwind] п мор. зустрічний вітер. dead window |"дед,міпдоиц) по архт. фальшиве вікно. dead-wood |[‘ded,wud] п 1) сухостій;

сухостійне дерево; сухостійна деревина; 2) мор. дейдвуд; 3) зал. буферний брус (упора). deaf [def] adj глухий; глухуватий; to turn a 4. ear to не слухати когбсь, не звертати уваги Ha.

deaf-and-dumb хонімий.

[‘defan’dam]

ай) глу-

deafen |"деїп| о 1) глушити, заглушати; 2) робити звуконепроник-

ним. Феаїепег

[‘defna] п глушийтель (шуму). deafening [‘defnin] 1. adj оглушливий; що заглушує; 2. п 3ByKoi30люючий матеріал.

deat-mute

[‘def’mju:t]

deat-mutism

по глухонімий,

[‘def'mju:tizm]

п глухо-

німота. deafness [‘defnis] п глухота. deal I [di:l] п соснова або

ялийнова

деревина; дільс. deal Uf [di:l] 1. о (past і р.р. dealt) |) завдавати (удару); 2) розподіляти, роздавати; наділяти (звич. d. out);

3) повбдитися,

обходитися

(з кимсь — with, by); he dealt generously by me він великодушно повівся зі MHOW; 4) торгувати (чимсь -- іп); 5) спілкуватися, мати справу (з -- with); 6) вести справу;

розглядати питання (with); we know how to 4. with difficulties ми вміємо боротися з труднощами; 2. п 1) кількість, частка; a good d., a great 4. багато, значна кількість, not by a great 4. збвсім ні!, аж ніяк|; 2) розм. угбда; 3) карт. здача. dealer [‘di:la] п 1) торговець; 2) той, хто здає карти. dealing |"ФіЛід) п 1) розподіл; 2) pl дружні стосунки; 3) pl торговельні дінка.

справи;

4)

вчинки,

пове-

dealt [delt] разі i р.р. від deal 1], 1. dean [di:n] п 1) декан (факультету); 2) старшина дипломатичного корпусу; 3) настоятель собору. dear [dia] 1. adj дорогий, любий, мйлий; 2. п 1) розм. чудо, Kpacoта; she is such а 4. вона така мила; 2) коханий, кохана; 3. адо дорого (тж перен); 4. int виражає симпатію,

нетерпіння,

подив,

жаль;

oh 4. !, 4. те! боже мій!

dear-bought

[‘dia’bo:t] adj що дброго

дістався (або коштував). | dearly [‘diali] adv 1) ніжно, любо; 2) дорого (особл. перен.). dearly-beloved [‘dialibilavd| ай) ніжно любимий, коханий. dearth Гд»:0| n 1) недостача тів;

in

time

ої 4. лід

час

продукголоду;

2) недостача, нестача, брак (40гось — ої); d. of workmen нестача робдчих рук. deary |"4ізгі) п (звич. у звертанні)

любий, ко.

death

люба;

любонька,

|4е8) п смерть;

natural

сердень-

4. при-

родна смерть; sudden 4. раптбва смерть; violent 4. насйльна (не своя) смерть; но втбмлений;

tired to d. смертельto put to 4. убивати,

страчувати.

deathbed [‘de6bed] п 1) смертне ложе; 2) передсмертні (останні) хви-

Гевьеї)

п

[/de6blou]

удар. death-cup

deathless deathlike

похорбнний

п смертельний

|"Чев'Клр)

п бліда поганка, п

смертельна

|"дебіїз) adj безсмертний. |"девіаїк) adj подібний до

смерті;

як смерть.

deathly [/deOli] 1. adj смертельний; 2. adv смертельно. death-rate [/de@reit] п процент смертсмертність.

death’s-head [’deOshed] п 1) череп (як емблема смерті); 2) ент. мертабо

адамова

голова

death-struggle [‘de@stragl] debacle [dei/ba:kl] фр. п

(метелик).

п агбнія. 1) цілко-

вйтий розгром, крах; 2) скрес ріки. debar [di’ba:] о перешкоджати; позбавляти (права, можливості); to 4. smb. from voting позбавити когбсь права гдблосу. debark [di’ba:k] о висаджувати (ся), вивантажувати(ся) (на берег). debase [di’beis] о 1) знижувати, псувати Якість, цінність; 2) принижувати гідність. debatable [di’beitabl] adj спірний, дискусійний.

debate [di’beit] дискутувати;

1. о 1) обговорювати; 2) обдумувати, об-

міркбвувати;

2. п дискусія;

beyond 4. безперечно.

debauch

[di’bo:tf]

вати;

2)

debauchery ність;

1. о

спокушати;

дебош,

бешкет,

[di’bo:tfri]

розпуста.

[di’biliteit]

дебати;

1) розбещу-

зваблювати,

2. п розпуста, тика.

debilitate

пия-

po36éureо

ослабляти,

розслабляти.

debilitation

[di,bili‘teifn]

п ослаблен-

ня, слабкість. debility [di’biliti] п 1) слабкість, безсйилля; 2) хворобливість, кволість.

debit

[‘debit]

дебетувати,

debris ки;

будівельне

брухт;

рід; наносні одбвище. debt [det] п tun)

бух.

І. п дебет;

вносити

2. о

у дебет.

|"дергі:) фо. п 1) руїни; улам-

заліза,

into

сміття;

2)

3) геол.

борг;

to

4. залазити

обрізки

уламки

порбди, що

по-

вкривають

get

(або

в борги;

to na-

tional 4. державний борг. debtor [‘deta] п боржник, дебітор. debus [di:’bas] о військ. висаджувати(ся), машин.

2) десяток. decadence, decadency [‘dekadans, ‘dekadansi] п 1) занбпад; погіршення; 2) декадентство (у мистецтві

decadent

[‘dekodant]

ницький; кадент.

І. adj занепад-

декадЄнтський;

вивантажувати(ся)

з авто-

2.

п

де-

decagon [/dekagan|] п десятикутник. decahedral |,деКо"Пі:4гої) adj десятигранний.

білий мухомор. death-feud [/deO,fju:d] ворожнеча.

ності;

début |"деїби:) фр. п дебют, to make one’s d. дебютувати. decade [‘dekeid] п 1) десятиріччя;

фотовня);

лини. death-bell дзвін. death-blow

ва

дес

142

деа

decalitre [’deka,li:ta] decalogue [‘dekalog]

п декалітр. п бібл. десять

заповідей.

decametre [/deka,mi:ta] п декамбтр. decamp [di’kaemp] о 1) зніматися з табору,

виступати

з табору,

зали-

шати табір; 2) утікати, зникати. decampment [di’kaempmont] п 1) виступ з табору; 2) швидкб зникнення, втеча. decanal

[di’keinl]

adj

деканський.

decant [di’keent] о переливати з пляшки у графин; зціджувати; фільтрувати. decanter [di’kenta] п графин. decapitate [di’kepiteit] о обезголбвлювати,

відтинати

decasyllabic

[‘dekasi‘lebik]

сятискладбвий;

вий

голову.

2.

п

1. adj де-

десятискладо-

вірш.

decay |4їКеї| 1. о 1) гнити; розкладати(ся); 2) псуватися; 3) занепадати;

2. п 1) гниття;

2) занепад;

руйнування; 3) розпад. decease [di’si:s] 1. п смерть;

кончи-

на; 2. о вмирати. deceit [di’si:t] п 1) обман; облуда; 2) хитрощі. deceitful [di’si:tful] adj облудний, обманний; брехливий. deceive [di’si:v] о обманювати. December [di’semba] п грудень. decency [‘di:snsi] п (добро)пристой-

[/di:snt] adj 1) пристойний, по-

рядний;

decently

2)

скромний;

[‘di:sntli]

пристойно; 2) но, ласкаво.

адо

3) милий.

1) порядно,

скромно;

3) люб'яз-

decentralize [di:’sentralaiz] тралізувати

deception [di’sepfn] брехня.

п обман,

о

децен-

облуда,

періодично

втрачає

що скидає

роги; 3) молочний

4) перен.

[di’sign] п 1) рішення; 2) рішучість; 3) юр. рішення, вирок. decisive [di’saisiv] adj 1) рішучий;

2) вирішальний; 3) перекбнливий (про факти i т. п.). deck [dek] 1. п 1) палуба; to clear the decks мор. приготуватися до 6610; перен. приготуватися до дій; 2) дах вагона; 3) колода (карт); 2. о 1) настилати палубу; 2) to 4. оці прибирати; оздоблювати, прикрашати (квітами, прапорами).

deck-cabin

[‘dek’kebin]

листя;

2) 3004.

(про

скороминущий,

decimal [‘desimal] 1. adj десятковий; 4. fraction десяткбвий дріб; 4. пи-

п каюта

на

палубі.

deck-cargo вантаж. deck-chair deck-hand

[‘dek’ka:gou]

п палубний

[’dek’tfea] п шезлонг. [’dekhend] п 1) матрос; 2) рі палубна команда. deck-house |"ЧеКрац5) п мор. 1) рубка; 2) салон на верхній палубі. decking |"декід)| п 1) прикраса; оздодблення;

2)

палубний

матеріал;

3) опалубка; настил. deck landing [‘dex,lendin] п мор., ав. посадка на палубу. deck-light [‘deklait] п мор. палубний ілюмінатор. deck-roof [’dekru:f] п майже плоский дах. declaim [di’kleim] о 1) декламувати, читати (вірші); 2) промовляти 3 пафосом;

проти,

to

d.

against

протестувати,

declamation

виступати

заперечувати.

[,dekla’meifn]

п

1) де-

кламація; 2) урочиста промова. declaration [,dekla’reifn] п 1) заява, декларація; 2) оголбшення, проголбшення

чення

(війни

і т. д.); 3) освід-

(в коханні);

4)

юр.

[di’klerativ]

кларатйвний;

adj

2) грам.

кларативний;

2)

позов.

1)

де-

розповідний

(про речення). declaratory [di’kleratri]

adj

1)

де-

пояснювальний.

declare [di’klea] о 1) оголошувати; заявляти; проголошувати; 2) визнавати;

3)

митниці);

for,

deceptive [di’septiv] adj обманний, облудний. decide [di’said] о вирішувати(ся). decided [di’saidid] adj Ї) рішучий; 2) вирішений; певний, безсумнівний; d. superiority Явна перевага. decidedly [di’saididli] adv 1) рішуче; 2) безсумнівно; безперечно; явно. deciduous [di’sidjuas] adj 1) бот. що зуби);

decision

declarative

ність; порядність.

decent

meration десяткбва систбма числення; 4. system десяткова система мір; 2. п десятковий дріб. decimalize [‘desimalaiz] о 1) перетворювати в десятковий дріб; 2) перевбдити на десяткову систбму. decipher [di’saifa] о розшифровувати.

пред'являти

4)

висловитися;

показати

4. розм. от так declared |4їКієгд) ний; ний.

(багаж

висловлюватися

проти-- against),

заявлений;

у

(за—

to 4. oneself ce6é;

well,

штука!, оце такі! adj 1) оголоше2)

явний,

визна-

declassed [’di:’kla:st] adj декласодваний. declension [di’klenfn] п 1) грам. відміна; 2) відхилення (від зразка); погіршення. declination [,dekli’neifn] п 1) відхилення;

клінація; відміна.

2)

магнітне

3)

схилення;

нахйлення;

4)

де-

грам.

І

дес

143

decline

[di’klain]

1. о 1) відкидати;

деї

відхиляти (пропозицію і т. п.); відмовляти(ся); 2) зменшуватися; занепадати; гіршати (про здоров'я);

decry [di’krai] о гудити; ганити; відкрито засуджувати. decuple [‘dekjupl] J. adj подесятбрений; 2. о збільшувати вдесятеро.

3) нахилятися;

dedicate

схилятися;

4) грам.

відмінювати; declining years похилий вік; 2. п 1) занепад; 2) зниження (цін); 3) уклін, схил (тж перен.); 4) кінець (життя, дня).

Фесіїпотеїег (,декП"потііа| п геод. уклономір; деклінатор; деклінбметр. declivitous [di‘klivitas] adj досить крутий (про спуск). declivity [di’kliviti] п похилість, полбгий спуск; схил, укіс. declivous [di’klaivas] adj спадистий, пологий.

declutch [di:klAtf] о тех. розчіпляти. decoct |4ікокі) о готувати відвар; відварювати. decoction [di’kokjn] п 1) виварювання; 2) (лікарський) відвар, деKOKT. decode [‘di:koud] о розшифровувати. decolo(u)r [di:’kAla] о знебарвлювати decompose [,di:kam’pouz] о розкладати(ся); гнити; po34HHsiTH(cA). decomposition |,4і:Котре"гіїп)| п роз-

пад; розклад; гниття. decompound |,Ч4і:Кот'рацпа) з

2. о 1) розкладати

складові складних

частин,

частини; 2) частин. f

які

1.

складений

складними;

adj

самі

складати q

decorator |"деКагеіїз| п 1) декоратор; 2) маляр; шпалерник. decorous |"Чекогоз| adj що додержує пристбйності; пристбйний, порядний. decorum [di’ko:ram] по пристойність; декбрум; етикет. decoy |4ї"Кої) 1. п 1) пастка; 2) прив

наказ;

2)

рішення,

постанова;

2.0

видавати декрет, наказ, декретувати. decrement |"декгітопі) п зменшення. decrepit |дїКгерії) adj дряхлий; ветхий; старезний. decrepitude [di’krepitju:d] п дрях-

лість, ветхість;

cTapé3HiCcTb.

decrescent [di’kresnt] adj що убуває. що зменшується. decretive |дїКгіім| adj декретний.

decretory decrial

[di’kri:tari] =decretive. [di’kraial]

дження,

осуд.

п

відкрите

засу-

(обов'язку,

[,dedi’keifn]

п

1) присвя-

2) відданість.

[di’dju:s]

о 1) вивбдити

(фор-

deduct

[di’dakt]

о

відраховувати;

віднімати.

deduction [di’dakfn] п 1) віднімання; відрахування; 2) знижка; 3) BHсновок;

лог.

дедукція;

4)

mar.

від'ємник.

deductive [di’daktiv] adj лог. дедуктивний. deed [di:d] п 1) дія; вчинок; 2) справа; діло; факт; 3) подвиг; 4) юр. документ, акт. deem [di:m] о гадати; вважати; to

d. it wise to вважати доцільним (щось зробити). deep |4і:р) 1. adj 1) глибокий; заглйиблений; 4. іп a book заглиблений у читання; іп d. water(s) у ве-

ликій скруті, нбвищі;

2)

колір); 2.

п

3)

в дуже прикрому темний,

густий

низький

глибина,

(про

(про

глибочінь;

ста-

звук);

безодня;

3. adv глибоко.

[di‘fo:lt]

1. по

1) невиконан-

ня зобов'язань; неплатіж; стача; брак (чогось); іп

2) недо-

4. ої за браком, через брак (чогось); 3) неявка в суд; 4) спорт. вихід із змагання; 2. v не зиконувати своїх зобов'язань;

defaulter

не

з'явитися

[di‘fa:lta]

викбнує

своїх

п

в суд.

1) той,

що

зобов'язань;

2)

не Toil,

що ухиляється від явки в суд; 3) банкрот; розтратник; 4) військ той,

що

має

стягнення;

той,

що

провинився. defeasance [di/fi:zons] п анулювашня; скасування. defeasible [di‘fi:zabl] adj що може бути скасованим, анульованим. defeat |дїТ:Ї) 1. о розбивати; завдавати поразки; 2. п поразка. defeatism [di‘fi:tizm] п пол. пораженство, поразництво. defeatist [di’[i:tist] п пол. пораженець, поразник. defecate [‘defikeit] о 1) очищати(ся); відстоювати

(рідину);

2) випорож-

HATHCA defecation {[,defi’keifn] п 1) очищення; 2) випорожнення. detect |аїїекі| п 1) хиба, вада, дефект;

неддблік;

2)

недосконалість;

3) пошкодження.

defection (4їїекуп| п порушення (обов'язку, вірності); відхід, відступництво (від — from). defective (дїїекііу) adj недосконалий, недостатній,

deepen [’di:pn] о заглиблювати (ся). deeply [’di:pli] adv глибоко (звич. перен.) deep-mouthed |"ді:р'тацдда) adj голосний, гучний.

тивний; 4.

пошкоджений;

4. memory

verb

грам.

погана

дефек-

пам'ять;

недостатнє

діє-

(глибо-

слово defence |діїеп5| п захист; оборбдна. defenceless [di’fenslis] adj беззахисний. defend |діїепд) о захищати(ся), обороняти (ся).

ко) вкорінений, закорінений. deep-seated [’di:p’si:tid] adj глиббкий; закорінений; (глйбоко) прихбваний. deer [dia] п (рі без змін) дблень; лань; small 4. заст. дрібнота.

defendant |діЧепдзпі) п юр. відповідач, підсудний, обвинувачений. detender [di’fenda] п захисник, оборонець. defense [di’fens] =delence.

deerskin лбсяча

defensive

deepness чінь.

[‘di:pnis]

deep-rooted

deface

п глибина,

[di:p’ru:tid]

adj

[/diaskin] п оленяча шкіра; замша.

[di’feis]

глибо-

шкіра,

робити

псу-

незручним

defacement [di’feismant] п псування, спотвбрення, перекручення; витиde

рання;

facto

те, що

псує.

[di:‘faktou]

ділі, фактично, de jure).

лат.

де-факто

[di‘fensiv]

оборбнний;

о спотворювати,

BATH, зтирати; для читання.

пастку;

decrease 1. о [di:’kri:s] зменшувати(ca); 2 п [‘di:kri:s] зменшення. decree [di’kri:] 1. п 1) декрєт, указ;

(урочисто).

adj відданий;

себе

мулу); робйти вийсновок; 2) простежити; встановити похддження.

із

медаль і т. п.).

заманювати

чення;

є

медалями ії т. п. decoration [,deka‘reifn] п 1) прикраса; оздбблення; 2) відзнака (орден,

нада; 2. о зваблювати

dedication deduce

о 1) присвячува-

відкривати

[‘dedikeitad]

що присвятив справі).

на

decompress |,di:kam’pres] о зменшуBaTH THCK. decontaminate [/di:kan’teemineit] й знезаражувати; дегазувати. decorate |"ЧеКогеї|! о 1) прикрашати; 2) нагороджувати орденами,

[’dedikeit]

ти; 2) амер.

dedicated

default

adv

на

(протил.

defalcate [‘di:felkeit] о робити розтрату. defalcation [,di:fael’keifn] п привласнення чужих грбшей; розтрата. defalcator [‘di:felkeita] п розтратник. defamation [,defa’meifn] п наклеп, обмова.

defamatory [di‘lemoatri] adj наклепницький, що знеславлює. defame (4іїїеіт) о обмовляти; знеславлювати; порочити.

2.

п

І. adj захисний, оборбна;

to

act

(або to be) on the 4. оборонятися, захищатися. defer І [di’fa:] о 1) відкладати, відстрдчувати; 2) баритися, гаятися. defer М [di’fa:] о зважати на, рахуватися (з чиєюсь думкою, бажанням);

поступатися

(перед

кимсь —

to). deference |"деїгоп5| п повага; пошана; іп 4. to з поваги (пошани) до.

deferent

[‘defrant]

adj

1)

вивідний

(про протоки, артерії); відвідний (про канал); 2) рідк. шанобливий, поштивий.

deferential [,defa’renfl] adj поштивий, шанобливий. deferred [di’la:d] adj уповільнений; відстрочений. defiance [di‘iaions] п виклик; одверта відмова коритися або слухати-

del

144

def

ся; іп 4. ої всупереч; з одвертою зневагою до. defiant [di’faiant] adj визивний; зухвалий; що не бажає коритися.

deficiency

[di’fifnsi]

п

недостача;

відсутність (чогось); недосконалість. deficient [di’fifnt] ад) недосконалий;

дефіцит;

2)

недостатній;

неповний;

позбав-

лений (чогось — in), mentally доумкуватий.

4. не-

defile I 1. о [di’fail] дефілювати, проходити шеренгою; 2. п [‘di:fail| дефіле; хід.

defile

ущблина;

вузький

про-

Il |4їТаї)

о 1) бруднити;

2)

ня; профанація; 3) розбещення. definable [di’fainabl] adj що піддається

визначенню.

[di‘fain]

давати

о

1) визначати; 3)

характеристику;

новлювати;

2)

вста-

окреслювати.

definite [‘definit] adj 1) визначений; певчий; означений (тж грам.); чіткий,

definition

ясний.

[,defi’nifn]

ня; 2) чіткість,

п 1) визначен-

виразність.

definitive |4іїїпібу) adj 1) остатбяний; 2) біол. цілком розвинений. deflagrate [‘deflagreit] о швидко спалювати

deflate

(або згоряти).

[di’fleit]

о 1) викачувати;

ви-

пускати (повітря або газ 3 шини, балона і т. ін.); 2) спростбвувати (докази); 3) амер. знижувати ціни;

фін. скорбчувати вих знаків. deflation [di’fleifn]

ня,

випускання

вйпуск

грошо-

п 1) викачуван(ловітря і т. п.);

2) фін. дефляція. deflect [di’flekt] о 1) відхиляти(ся); 2) залбомлюватися.

deflection ня;

[di’flekfn]

2)

фіз.

п

1) відхйлен-

відхилення

стрілки

приладів; 3) тех. прогин; провис; 4) опт. рідк. заломлення. деїїехіоп [di’flek{n] =deflection, deflorate [di’flo:reit] adj відцвілий.

defloration

([,di:flo:’reifn]

лення невинності. detlower [di:‘flaua] невинності;

о

п відлив,

[di’foulieit]

п

позбав-

1) позбавляти

згвалтувати;

вати квіти. deflux |4ЇТІЛК5)

defoliate

2)

обри-

відплив.

о

позбавляти-

(ся) листя defoliation [di,fouli’eifn]

п опадання

листя, листопад. deforest [di’forist] о вирубувати ліси, deforestation {di,foris’teifn] п вирубування лісів. deform [di’fo:m] о 1) спотворювати; 2) тех. деформувати.

deformation

[,di:fo:’meifn]

п спотвб-

ення, деформація.

deformity

[di‘fro:d]

дурювати;

[di’fo:miti]

деформованість.

по потворність,

о обманювати,

4.

ої

виманити

общось.

о оплачувати; to 4. (ої) брати на cé6e

витрати (по, з). defrayal {di‘freial] п оплата (витрат для д б deft [deft] adj вправний, спритний,

мотбрний defunct [di/fMnkt] покійний;

2)

RP, 1) померлий,

adj

що

більше

не

існує

або не вживається. defy [di‘fai] о 1) відмовлятися

ритися

або

зневажати;

поганити; оскверняти; 3) розбещувати. defilement Г4їїаїйштопі) п 1) забруднення; 2) опоганення; осквернен-

define

defraud

defray |діїгеї) the expenses

слухатися; 2)

не

ко-

ігнорувати;

піддаватися;

the

problem defies solution проблема не піддається розв'язанню; 3) кидати виклик; викликати.

degas [di:’gees] о дегазувати. degeneracy [di’dzenorasi] п

1)

ви-

родження, дегенеративність; 2) занепад degenerate 1. adj [di’dgenarit] що ви-

роджується;

2. п

[di’dgenarit]

Bi-

родок, дегенерат; 3. о [di’dgzenareit] вироджуватися. degeneration [di,dzena’reifn] п 1) вйродження, дегенерація; 2) мед. переродження. degenerative [di’dzenorativ] adj дегенератйвний; звироднілий; що вирбджується. deglutition [,di:glu:’tifn] п рідк. ковтання, проковтування. degradation [,degra’deifn] п 1) деградація;

виродження;

розжалування, degrade [di’greid]

2)

пониження;

о 1) деградувати,

занепадати;

2) понижувати

ні, званні);

розжалувати.

(у чи-

degree [di’gri:] п 1) ступінь, міра; by degrees поступово; to а certain д. до певної міри; in some 4. до дбякої міри; 2) рівень; 3) ранг, полбдження; 4) градус; 5) мат. степінь;

б) звання,

7) грам. рагізоп

degression

наукобвий

ступінь;

degrees

ої com-

ступінь; ступені

порівняння.

[di’grefan]

ня; 2) зниження

п

зменшен-

податків.

degust [di’gust] о рідк. куштувати, дегустувати. degustation [di,gas’teifn] п проба, куштування, дегустація. Фепогп |4ї:По:п) о позбавляти poгів (худобу).

dehumanize [di:’hju:manaiz] о робити грубим, варварським. dehydration [,di:hai’dreifn] п хім. обезвбднювання, вйдалення води. dehydrogenize [‘di:haidradganaiz] ой хім. видаляти

водень.

dehypnotize [‘di:’hipnataiz] v мед. вивбдити з гіпнотичного стану. Че-ісег |"Чіс'аїза) п ав. засіб прбти зледеніння, антифриз. deification [,di:ifi’keifn] п обожнювання,

deify

OOoroTBOpeHHA.

[/di:ifai]

творити. deign [dein]

о обожнювати, о звблити;

бого-

удостоїти,

deity

[‘di:iti] п божество;

ність.

deject

[di’dgzekt]

божествен-

о пригнічувати,

за-

смучувати

dejecta [di’dzekta] п рі фізл. кал, екскременти. dejectile (di’dgektil] п військ. снаряд, який скидають зверху. dejection [di’dgekjn] п 1) пригнічений настрій, смуток; 2) фізл. випорожнення, дефекація. de jure [di:’dzuari] лат. adv юридично, де-Юре (протил. de facto).

delaine

[da‘lein] п напівшерстяна лег-

ка тканина.

delate [di‘leit] о доносити delation [di’leifn] п донос. delator |4іЛеії») п донбщик. delay [di‘lei] І. о 1) барийтися; запізнюватися; 2) затримувати; відкладати;

ка,

2. п

затримка;

зволікання,

without

відстроч-

4. без

за-

тримки, невідкладно. delectable [di’lektabl] adj заст. поет. насолодний, прекрасний, приємний. delectation

delegacy

[,di:lek’teifn]

[‘deligasi]

п насолода.

п

1) делегація,

2) повноваження

делегата.

вати,

як

delegate

1. о

[‘deligeit]

посилати

1) делегу-

представника;

2) доручати; 2. п [‘deligit] представник; делегат. delegation [,deli’geifn] п 1) делегація; 2) посилання делегації. delete |4Ї1і:ї| о викреслювати (в коректурі, рукопису, тж перен.); витирати. deleterious [,deli’tiarias] adj pid. шкідливий, згубний. deletion [di’/li:fn] п викреслювання; витирання.

deliberate

1. о [di’libareit] обміркбвувати; обговорювати; радитися; 2. adj |4іЧібогій| 1) навмисний, умисний; 2) обережний, обачний; 3) повільний (про рухи). deliberately [di/libaritli] adv 1) наBMHcHe; 2) обдумано; свідбмо; 3) повільно; 4) обережно. deliberation [di,liba’reifn| п 1) обдумування; обмірковування, обговдрення;

2)

обачність,

обережність;

3) неквапливість; he spoke with 4. він говорив повільно, старанно добираючи

слова.

deliberative

[di‘libarativ] adj дорадчий; 4. body дорадчий орган. delicacy [‘delikasi] п 1) делікатність; ніжність

(кольорів);

чулість;

витон-

ченість; чутливість (приладів); такт, TakTOBHicTb; 2) делікатес, ласощі.

delicate

|"деїкії|

adj 1) ніжний;

чут-

лйвий; чулий; вйтончений; м'якій, делікатний; 2) слабий (про 300-

ров'я). delicatessen [,deliko’tesn] п рі амер. 1) гастрономічний магазин; 2) гастрономічні товари, делікатеси. delicious [,di‘lifas] adj чудбвий (смак, запах); смачний, приємний.

del

145

delict [di:likt] по sop. порушення закону; правопорушення. delight [di/lait] 1. о захбплювати (ся), втішатися (чимсь-- іп); Пе delights in music вона дуже любить музику; I am delighted я дуже радий; 2. п захват, захбплення; задовблення,

delightful

насолода.

[di/laitful]

adj чудовий, ча-

рівний, delightsome [di‘laitsam] adj заст. пост, чудовий. delimit [di:‘limit] о визначати мбжі; po3MexOByBaTH. delimitation [di,limi’teifn] п визначення меж; розмежування. delineate [di’linieit) о 1) окреслювати; обрисбвувати; 2) змальовувати, описувати; зображати. delineation {di,lini’eifn] п 1) нарис, начерк; 2) креслення, план, абрис; 3) опис,

зображення.

delinquency [di‘linkwonsi] п 1) провича; упущення; провинність; 2) правопорушення. delinquent [di‘ligkwont] п правопорушник, злочинець. deliquesce [,deli‘kwes] о хім. розчинятися; перехбдити в рідкий стан. deliquescence [,deli’‘kwesns] п xia. властивість

вбираючи чинність. delirious

(що

2)

речовини

вологу

з

розчинятися,

повітря;

роз-

adj 1) що

перебуває)

нескладний,

(запійна)

у стані

марить,

марення;

безладний;

марев-

[,deli’tesns]

п мед.

при-

стан; інкубаційний період. [,deli’tesnt] adj мед. прилатентний.

deliver [di/liva] о 1) рознбсити; доставляти; 2) передавати, вручати; 3) визволяти, рятувати (від--Їгот, of); 4) виголбшувати (промову); читати (лекцію); 5) завдавати (удару); 6) виробляти, постачати; 7) мед. приймати новонарбдженоro; to be delivered ої а child народити дитину. deliverance [di/livarans] п 1) визволення, порятунок; 2) виголошення (промови); 3) заява, думка (офіційно висловлена). delivery [di‘livari] п 1) доставка, поставка; відправлення; 2) передача, вручення; 3) роди, пологи; 4) тех. подача,

живлення;

пега| 4. амер. пошті). dell

[del]

до

п невелика

лощина.

delta

[/delta]

нагнітання;

запитання лісйста

п дєльта

ge-

(ua

долина,

(грецька

лі-

тера).

delute

[di/lu:d]

о обманювати,

BBO-

дити в оману; спантеличувати. deluge [‘delju:d3] п потоп; злива (тж перен.). 10

4-131

1) помилка,

по2)

delusive [di/lu:siv] adj обманливий, ілюзорний, нереальний. delusory [di’lu:sari] =delusive. delve [delv] 1. о заст., поет. 1) коnatu,

рити;

to

dig

and

4. копати;

2) розшукувати; prituca ках, документах); 2. п вибій, вибоїна.

(в книжзападина;

demagnetization [‘di:,maegnitai’zeifn] п розмагнічування. demagnetize [‘di:’maegnitaiz] v розмагнічувати. demagogic [,dema’gogik] adj демагогічний. demagogue [’/demagog] п демагог. damagogy [‘demagogi] п демагогія. demand |дїтата) 1. п 1) вимога; запит;

потреба;

2)

ек.

попит;

sup-

ply and 4. попит і пропозиція; 2.0 1) вимагати, потребувати; 2) питати; запитувати. demarcation [,di:ma:’keifn] п розмеждбвування; демаркація. démarche [‘deima:S] фр. п пол. демарш, дипломатичний віступ.

demean

I [di’mi:n]

to 4. oneself ність.

| demean

о принижувати;

втрачати

II [di’mi:n]

demeanour

свою

гід-

о: refl. заст.

[di’mi:no]

по-

п манери, пове-

дінка. demented [di’mentid] adj божевільний; to be d., to become d. божеводліти. démenti [,dei,ma@:n’ti:] фр. п офіційне спростування (чуток і т. O.).

dementia

гарячка.

delitescence хбваний,

[di‘lu:zn]

милкодва думка, омана; ілюзія; мед. манія; галюцинація.

водитися.

[di‘lirias]

ний (про мову). delirium |діЛТігізт| п 1) маячення, марення; 2) attr.: 4. tremens біла хований delitescent

delusion

дет

[di’menfia]

п мед.

умство, недоумство.

demerit

[di:’merit]

п

слабо-

вада;

дефект;

погана риса; merits and demerits достбінства і неддліки. demesne [di’mein] п 1) володіння (землею); 2) маєток, помістя; Royal 4. (в Англії), State 4. державні землі; 3) перен. сфера, поле діяльності. Феті- [‘demi-] pref. пів-, напів- (у складених словах).

demigod

[‘demigod]

п напівбог.

demijohn [/demidgon] п великий обплетений бутель. demilitarization [‘di:,militarai’zeifn] п демілітаризація.

Фетіїїагіге

[/di:’militaraiz]

літаризувати.

demilune

[‘demi/lju:n]

п

о

демі-

1) військ.

равелін; 2) півмісяць. demi-monde ("Четі"тб:па) фр. п півсвіт, демімонд. г : demi-rep

[‘demi,rep]

n жінка

сумнів-

ної поведінки. demise [di’maiz] 1. о здавати в оренду; передавати у спадщину; 2. п 1) кончина, смерть; 2) передача майна у спадщину; здавання в оренду. demission [di’mifn] п відставка; 3pé-

чення;

складання

повноважень,

demob [‘di:’mab] v sl. скор. від demobilize. demobee [,dima’bi:] п si. демобілізбваний. demobilization [‘di:,moubilai’zeifn} п демобілізація.

demobilize зувати. democracy

[di:’moubilaiz]

о демобілі-

[di’mokrasi] п 1) демократія; People’s Democracies країни народної демократії; 2) домократизм;

3)

(D.)

тична партія. democrat [‘demakraet] 2)

тії,

амер.

член

democratian

амер.

демокра-

п 1) демократ;

демократичної

[,demo‘kreifn]

=

парdemo-

cratic.

democratic [,dema‘kratik] adj демократичний. democratize [di/mokrataiz] о ACMOкратизувати. demography [di:’mogrofi] п домографія. demolish [di’molif] о 1) руйпувати, зносити (будівлі); 2) спростбвувати

(теорію і т. п.).

demolition [,dema‘lifn] п 1) руйпування; знесення, розбирання; 2) перен. знищення; ломка. demon [‘di:man] п демон, диявол; демонічна натура; злий дух. demonic [di:’monik] adj 1) демонічний, диявольський; 2) обдарбваний геніальними здібностями. demonstrable [/demanstrabl] adj 1) що мбже бути доведений; 2) заст. очевидний, Явний, набчний. demonstrate [/demanstreit] v 1) демонструвати; 2) доводити; to 4. a proposition довбдити теорему; 3) брати участь у демонстрації. demonstration [,demans’treifn] п 1) демонстрація; демонстрування; 2) доказ, довід.

demonstrative (di’monstrativ] adj 1) надчний; довідний, доказовий; пе» рекднливий; 3)

грам.

demonstrator монстрант,

2)

вказівний

демонстративний; (займенник).

[’demanstreita] п 1) деучасник демонстрації;

2) демонстратор, асистент професора. demoralization [di,moralai’zeifn] п деморалізація.

demoralize [di’moralaiz] и деморалізувати; BHOCHTH дезорганізацію. Demos [‘di:mos] грецьк. п домос, народ. Demosthenic |,детаз'Вепік| adj демосфенівський, красномовний. demote [di’mout] п розм. поніжувати на посаді. demotic [di:’motik] adj 1) народний; 2) демотйчний (про єгипетське письмо).

demount [di:’maunt] о розбирати, демонтувати. demountable [di:’mauntabl] adj розбірний, знімний; що MOxKe бути демонтований.

дет et

о

demur [di’ma:] 1. о 1) сумніватися, вагатися; 2) юр. подавати заперечення, відкладати розгляд es 3) перешкоджати (комусь); п 1) сумнів, вагання;

2) р

ня заперечень. demure

Гаї" тіца) adj скромний;

маний; серйбзний. demurrage [di’maridz] за простій

п

1)

стри-

плата

(судна, вагонів); 2) пла-

dep

146

с

denominate [di/nomineit] о називати, іменувати. denomination [di,nomi/neijn] п 1) назва, найменування; coins of small denominations

монети

малої

вар-

тості; 2) віросповідання; секта. denominational [dinomi’neifnl] adj1) що стосується ський. Ь

назви;

2)

сектант-

denominative + [di/nominativ]

1.

adj

та за схов (або зберігання) вантажів зверх строку. demurrer І [di’ma:ra] п той, хто ва-

прозивний; грам. утвбрений від іменника або прикметника; 2. v слоBO, що похбдить від іменника або

гається, сумнівається. demurrer I] |дітплга| п юр. вимбга одної з сторін про припйнення або

denominator [di’nomineita] п 1) той, хто (називає, дає найменування;

відкладення ррбзгляду put in a d. to enter

справи;

to

а й. внести таку вимогу (див. вище). den [den] п 1) печера; лігво, барліг; 2) кубло й 3) комірчина; 4) клітка для диких звірів у зоопарку. denarius |Гі/пезгіа5| п динарій (римська монета); скор. д. означає пенс. denary [‘di:nari] adj десятеричний. denationalize [di:’neJnalaiz] о 1) noзбавляти національних прав; 2) денаціоналізувати. denaturalize [di:’netfralaiz] о 1) денатуралізувати, позбавляти підданства,

прав

громадянства;

2)

по-

збавляти прирбдних властивостей. denature [di:’neitfa] о 1) змінювати природні властивості; 2) денатурувати (спирт).

denazification

[di:,na:tsifi’keifn]

п де-

нацифікація. denazify [di:’na:tsifai] о денацифікувати. dendriform [‘dendrifo:m] adj деревоподібний, деревовидний.

dendritic

[den’dritik]

adj

деревопо-

дібний; дендритовий; що має гілля. dendrology [den‘droladzi] п дендрологія. dene [di:n] п 1) долина; 2) прибережні NickH; дюни. dene-hole |"дї:ппоці) п архл. штучна печера (в крейдяній горі).

denial (діпаізі) п 1) заперечення; 2) відмбва; 3) зречення; 4) спростування. denigrate {‘denigreit] о чорнити, обмовляти, зводити наклеп. denim [‘denim] n груба бавобвняна тканина. denitrify [di:’naitrifai] о хім. видаляти a30T із сполук; денітрифікувати. denizen [‘denizn] 1. п 1) мешканець; 2) інозбмець,

житель,

що натуралізувався у даній країні; 3) тварина або рослина, що акліматизувалася у даній місцевості; запозйчене слово, що ввійшло у вжиток; 2. о 1) приймати в число громадян; натуралізувати; 2) акліма-

тизувати (тварину, рослину); 3) вводити слово в ужиток; 4) засе-

ляти.

прикметника.

2)

мат.

знаменник;

дільник;

іо ге-

duce to a common d. звести до спільного знаменника. denotation [,di:nou’teifn] п 1) позначення, знак; 2) тбчне значення. denotative {di‘noutativ] adj що вказує на щось, що означає щось (ої). denote [di’nout] о позначати; означати;

значити;

вказувати

на.

denounce [di’nauns] о 1) донбсити; 2) обвинувачувати, засуджувати, ганьбити; 3) юр. оголдшувати Heдійсним, денонсувати (договір). denouncement [di/naunsment] =denunciation. dense [dens] adj 1) густий; щільний; 2) дурний, тупий. density [‘densiti] п 1) густість, rycтота, щільність; 2) дурість, тупість, тупоумство; 3) фіз. питбма вага, густина. dent [dent] І. п виїмка, вибоїна; заглиблення; тех. зуб, зубець (зубча(с)того колеса); 2. v тех. зазублювати, нарізувати, насікати. dental |"Чепії| adj зубний; зуболікувальний; фон. 4. sound зубний звук. dentate [‘denteit] adj зубча(с)тий (про листок і т. д.). dentation [den’teifn] п бот. зубча (с)тість. denticle [‘dentikl] п 1) зубчик; 2) архт. дентикула.

denticular [den’tikjula] =denticulate(d). denticulate(d) [den’tikjuleit(id)] adj 1) зазублений; 2) архт. що має дентикули.

dentifrice wok;

dentine

[/dentifris]

зубна

паста.

[‘denti:n]

п зубний

п анат.

порс-

дентин.

dentist [/dentist] п зубний лікар, дантист. dentistry |"4епіізігі) п зуболікування. dentition [den‘tifn] п 1) прорізування зубів; 2) розміщення зубів.

denture [/dentfa] п ряд (особливо штучних) зубів; зубний протез. denudation [,di:nju:’deifn] п 1) ord-

лення; 2) геол. денудація. denude {di’nju:d] о 1) оголяти; 2)відбирати, позбавляти (чогось — ої); 3)

геол.

оголяти

розмиванням.

denunciation [di,nansi’eifn] п 1) прилюдний бсуд; прилюдне звинува-

чення,

викриття;

2) загроза; 3) юр.

оголбдшення дбговдбру недійсним, денонсування. denunciative [di’nansiativ] adj що звинувачує; що загрожує. denunciator [{di’nansieita] п 1) обвинувач; 2) донбщик.

депипсіаїогу

| |4і/плп5ізаізгі) - депип-

ciative.

й

deny [di’nai] о 1) заперечувати; відкидати; you cannot 4. this ви не MOxeTe запербчувати цього; 2) відмовляти(ся); you cannot 4. me this ви не MOXKeTe відмбвити мені в цьому; 3) зрікатися, відрікатися (від своїх слів).

depart

|4і/ра:ї)

о

1)

від'їжджатие,

відправлятися; вирушати; ніти; 2) померти; 3) ухилятися, збочувати; відмовлятися (від наміру); іо 4. this life умирати.

departed

[di’pa:tid]

1. adj заст. поет.

минулий; 4. joys минулі радощі; 2. п (the 4.) покійник, небіжчик; покійні. department [di’pa:tmont] п 1) відділ; відділення;

цех;

silk 4. відділ

шов-

кових речей; 4. store амер. універсальний магазин, універмаг; 2) сфера, галузь (науки, знання); 3) факультет; кафедра (в університеті); 4. ої history кафедра історії; 4)

відомство;

департамент;

міністерство;

State

департамент,

D.

амер.

державний

міністерство

закор-

дбнних справ США; ЮР. of the Air Force міністерство авіації США; 5) військова

departmental відомчий;

ни

(а не

округа.

([,di:pa:t’mentl] 2) що

цілого);

adj

стосується

1)

части-

д. teaching

си-

cTéMa навчання, за якої викладається MWe один предмет або кілька споріднених предметів. departmentalism — [,di:pa:t’mentalizm]} п бюрократизм. departure [di‘pa:tfa] п 1) відправлення; від'їзд; відхід, відплиття; to take

one’s

4. піти

2) відхилення,

геть;

збочення;

поїхати;

3) вихід-

на тбчка; а new 4. нова відправна точка, нова лінія поведінки (напр. у політиці); 4) мор. відхилення, різниця

довготи;

5)

заст.

кончина,

смерть; 6) ай/г. вихідний, відправний. depasture [di:’ pa:stfa] о 1)) пасти(ся); 2) виганяти (худобу) на пасовисько. depauperate [di’po:pareit] о довбдити до злиднів, до жебрацтва. depauperize [‘di:’po:paraiz] о позбавлЯяти(ся) злиднів; рятувати від злиднів (жебрацтва). depend [di’pend] о 1) залежати (від — оп, upon); 2) покладатися, розрахбвувати (на -- оп, upon); you may d. upon my help ви можете pO3paxOByBaTH на мою допомогу; you may 4. on it мбжете бути (певні; it depends побачимо;

dep

147

3) перебувати на утриманні (когось -- upon). dependable [di’pendabl] adj надійний; на який (якого) можна покластися. dependant [di’pendant] див. дерепdent

2, 2).

dependence ність

[di’pendans]

(від

—

on,

п 1) залеж-

upon);

підлег-

лість; to live in d. жити в залежпості (від); жити на чиємусь утріїманні; 2) довір'я; to place 4. іп а

person

мати

довір'я

3) юр. нерозв'язність кання рішення.

dependency ність лість;

[di’pendansi]

(від — 2) щось

до

когось;

(справи);

че-

п 1) залеж-

on, upon); підлогпідлогле; залежна

країна, колонія. dependent [di’pendant] леглий, підвладний;

1. adj 1) під-

2) залежний to be 4. оп за-

(від —

оп, upon);

лежати

від; 4. variable

мат.

залеж-

на перемінна, функція; 3) що живе на утриманні (оп); 4) грам. підрядний (про речення); 2. п 1) підлбглий; 2) утриманець; 3) іст. васал. dephosphorize [di:‘fosfaraiz] v хім. видаляте (відбирати) фосфор. depict [di’pikt] о 1) малювати, зображати; 2) описувати, змальову-

вати. Ферісішге [di’piktfa] 2) уявляти собі. depilate [‘depileit] о

о

1) =depict;

видаляти

BO-

[di’pilatri]

1. adj що

спри-

fe видаленню волосся; 2. п засіб для видалення волосся. deplane [di:’plein] о ав. висаджувати(ся)

з літака.

deplenish

|4і/ріепі))

випорбжнювати;

deplete

[di’pli:t]

о спорбжнювати, спустошувати.

о

1) виснажувати,

спорбжнювати, вичерпувати; 2) мед. пускати кров.

depletion

[di’pli:fn]

п 1) спорбжнен-

виснаження;

(запасів);

3)

2)

вічерпання

вйпорожнення

ки-

шечника; 4) мед. кровопускання. depletive [di’pli:tiv] мед. 1. adj проносний;

depletory

2. п проноснє.

[di’pli:tari]

adj мед.

про-

носний. deplorable [di’plo:rabl] adj 1) сумний, жалюгідний, злиденний; 2) noганий, кбпський; in а 4. condition у скрутному станбвищі.

deplore

[di/plo:]

жалкувати; ним.

deploy

[di’ploi]

о

1) оплакувати;

2) вважати о військ.

пування

р'я (то перен.).

depolarize

і

Maar):

depone [di’poun] о свідчити під присягою. deponent [di’pounant] п свідок (nid присягою).

depopulate [di:’popjuleit] о обезлюдити; знищити населення. deport

1 [di’po:t]

о засилати,

лати. deport Il [di’pa:t] self

поводити

deportation

виси-

о заст.: to d. опе-

себе,

триматися.

[,di:pa:’teifn]

п вийсилка,

заслання. deportee [,di:po:’ti:]

п висланий; засланець. deportment |4іро:ітопі) п 1) поведінка, манера, уміння триматися; вйгляд, осанка; 2) хім. реакція (на домішки). depose |ді/році| о 1) усувати (з noсади);

скидати;

чення

deposit

2) ор. давати

свід-

під присягою.

|4і/рогії|

1. о 1) відкладати-

(ся), давати бсад; 2) покласти в банк, депонувати; 3) давати завдаток (або заставу); 4) здавати на схов;

2. п

1) відстій;

відклад;

на-

літ; бсад; 2) вклад у банк; іо ріасе money оп 4. вибсити гроші в банк;

3)

завдаток;

сок; депозит; дбвище.

застава;

4) геол.

вне-

пдклад,

ро-

depositary [di’pozitari] п 1) особа, якій | довірено | грошові /|вклади deposition

2)

склад,

|,Чера"гіїп)

сховище.

п 1) скйнення

(з трону); позбавлення (влади); 2) свідчення під присягою; 3) відклад; (накип; осадок (в казані і т. п.); 4) внесок, вклад.

depositor [di’pozita] п вкладник. depository [di’pozitari] п склад, схбвище (тж перен.). depot [‘depou] ” 1) зал. депо; 2) склад; амбар; 3) військ. склад, база; збірний пункт; 4) військ. учбовий батальйон; 5) [‘di:pou] амер. залізнична станція; б) табір військовополонених;

ний. depravation

7)

attr.

[,depra’veifn]

п

бещування; розбещеність; шення; псування.

запас-

1) роз2) погір-

deprave (4їргеїу| о розбещувати; псувати. depravity |4ї/ргегуін| п 1) розбещеність;

пордчність;

2)

церк.

гріхов-

ність.

war рішуче виступати проти війни, іо 4. hasty action висловлюватися проти поспішних дій. deprecation [,depri’keifn] п 1) запе-

о общипувати

[/di:’poularaiz]

розхи-

deprecate |"Фергікеіі) о сильно заперечувати; виступати проти; to 4.

пір'я; линяння.

[di’plu:m]

перен.

(переконання

непоряд-

deployment [di’ploimant] п військ. розгортання колбни, фронту. deplumation [di,plu:’meifn] п общиdeplume

2)

розбивати

розгортати

колону.

10*

тувати,

(внески);

лбсся.

depilatory

ня;

деполяризувати;

dep

пі-

о 1) фіз.

речення,

несхвалення;

2) заст. бла-

гання (мольба) про відвернення якоїсь біди. deprecative [‘depri,keitiv] adj 1) несхвальний; 2)=deprecatory 1).

deprecatory [’deprikatari] adj 1) що благає (молить) про відвернення якоїсь біди; 2) що намагається умилостивити (задобрити). depreciate [di’pri:fieit] о 1) зпецінювати(ся), падати в ціні; 2) принижувати, применшувати, недооцініовати, умаляти. depreciatingly | [di’pri:fieitipli] adv зневажливо, нешанобливо. depreciation [di,pri:fi’eifn] п 1) знецінювання; 2) зниження; 3) знижка за зіпсованість

краму

(при роз-

рахунках); 4) приниження; зневага; 5) амортизація, зношування. depreciatory [di’pri:Sjotri] adj 1) що знецінює;

2)

що

применшує.

depredation [,depri’deifn] п 1) грабіж, пограбування; розкрадання; 2) рі спустошення; руйнівна дія. depredator [‘deprideita] п 1) грабіжник; 2) руйнівник. depress |4і/ргез| о 1) пригноблювати; пригнічувати; засмучувати; 2) знижувати; ослабляти. depressant [di’presant] мед. 1. adj що знижує діяльність якогось Opгана;

2. п

заспокійливий

засіб.

depressing [di’presin] adj гнітючий; сумний. depression [di’prefn] п 1) 3anénaa; застій; депресія; смуток, пригнічений стан (або настрій); 4. of trade застій у торгівлі, 2) пониження місцЄвості,

глиблення;

низина,

западина,

4. in the ground

за-

улого-

вина; 3) військ. схилення (гармати); 4) астр. кутове схйлення зірки; 5) фіз. розрідження, вакуум.

deprival чогось;

[di’praival]

п

позбавлення

усунення, звільнення (3 посади). deprivation [,depri’veifn] п 1) позбавлення; 2) втрата (посади, звання).

deprive гось

|4і/ргаїу) --

of);

о позбавляти

to

4. smb.

of

(чоsmb.’s

rights позбавити когось його прав. depth [dep9] п 1) глибина, глибочінь; 2) рі поет. пучина, безодня; 3) геол. потужність шару; 4) велика

міра

чогось,

густота

(фарби,

забарвлення); 5) рі гущина, хащі; the depths of a forest гущина (хащі) лісу. depth-bomb [‘dep6bom] п мор. глибинна бомба. depth-charge [‘dep6tfa:d3] = depth-bomb. depth-gauge [‘dep6geid3] п водомірна рейка; глибиномір. depuration [,depju’reifn] п очищення. deputation [,depju:’teifn] п депутація, делегація; делегування. depute [di’pju:t]) о 1) делегувати; 2) передавати повноваження. deputize [‘depjutaiz] о 1) представляти, репрезентувати (когось); 2) призначати депутатом; 3) театр. дублювати. deputy ("Феріуції) п 1) депутат, делегат; представник; 2) заступник;

у

замісник; помічник; 3) гірн. десятник по техніці безпеки; кріпильник;

4) амер. осбба, наділена правами шеріфа (тож 4. sheriff). deracinate [di’raesineit] v викорінювати, виривати з кбренем. derail [di’reil] о 1) сходити з рейок (про поїзд і т. д.); 2) пускати під укіс. derange [di’reind3] о довбдити до безладдя,

come

розладжувати;

(mentally)

deranged

іо

літи; з глузду з'їхати. ведення

у безладдя;

п

1)

|"4а:Ьі)

1) при-

2) божевілля,

психічний розлад. derate [di:’reit] о зменшувати ри місцевих податків.

Derby

be-

збожевб-

derangement [di’reindgmont] п

дербі;

розмі-

derelict

|"Фегіїїкі)

лішений

attr.

adj покинутий,

власником;

D.

за-

бездоглядний.

dereliction [,deri/likJn] п залишення; порушення (обов'язку); недбгляд, упущення. deride [di’raid] о висміювати; насміхатися.

derision

п 1) побсміх, 2)

глум;

посміхбвище.

derisive |4ітаїзіу| adj глузливий, насмішкуватий; іронічний; cMixoTBOpний.

derisory

[di’ гаїзагі)

adj

глузливий;

рідк. жартівливий.

derivable |дїтаїхеб|) adj який одержують, добувають. derivation {,deri’veifn] п 1) джере0; походження; етимологія (слова); 2) мат. взяття похідної; рішення;

висновок;

ження,

3)

шунт.

derivative Г4їтіугбу)

ел.

відгалу-

1. adj похідний;

2. п 1). грам. похіднб слово; 2) мат. похідна (функція); дериват.

derive |дітаїу) о 1) походити; вивддити; встановлювати похобдження; the word “evolution” is derived from Latin слбво «еволюція» латинського походження; 2) одержувати; здобувати; to 4. knowledge from books набувати знання з книг; 3) ел. відгалужувати, шунтувати. derm(a) [‘da:m(a)] п анат. шкіра. dermal |‘do:mal] adj med. шкіряний.

dermatic [da: “meetik] = dermal. dermatitis [,da:mo ‘taitis] n med. дерMaTIT, запалення шкіри. dermatology |,до:то"їзЇздзі) п дерматолдгія, наука про захворювання шкіри. derogate [/derageit] о 1) принижува(гідність

і т. ін. —

from);

nopo-

чити; to d. from smb.’s reputation зачіпати чиюсь репутацію; 2) ума-

(заслуги);

(права

derogatory нижує

ливий.

derrick

3)

порушувати

і т. д.).

[di’rogatri] (щось

—

adj 1) що при-

to, from);

actions

|"дегік|

п 1) тех. дерік-кран;

2) мор. стріла для

підіймання

ван-

тажів; 3) бурова вишка. derrick-boat [/derik’bout] п плавучий кран. (8 derring-do |"дегід"'Чи:) п відчайдушна хорббрість. desalt [di:’so:It] о опрісняти, опріснювати.

descant

1. о

[dis’keent]

1) розводи-

тися, докладно говорити (особливо з ентузіазмом); 2) співати, наспі-

вувати;

2. п

[‘deskent]

мелодія,

наспів;

сопрано. descend [di’send]

о

1) поет.

2) дискант;

1)

спускатися;

схбдити (вниз); знижуватися; 2) похбдити; 3) діставати в спадщину, успадкбвувати; 4) занепадати (морально); 5) нападдти, накину-

тися.

[di’sendont] п потбмок, descendant нащадок. descent [di’sent] п 1) спуск; зниження; 2) схил; 3) походження; 4) раптдвий

|4їтізп)

висміювання;

ляти

d. to one’s dignity вчинки, що принижують чиюсь гідність; 2) що порушує (права і т. д.); 3) приниз-

пісня,

day день щорічних скачок в Encoмі, біля Лондона a першу середу червня); 2) (4.) | 4а:Бі| амер. коTECK рн, капелюх).

ти

des

148

der

напад;

describe

десабт.

[dis’kraib]

и

1) описувати,

зображати; 2) геом. накреслити. description |4із'Кгіруп| п 1) бпис;

2) вид, рід, сорт; books of every d. всякі книжки. descriptive [dis’kriptiv] adj описбвий; ббразний; надбчний; нарисна геометрія.

d.

geometry

descry [dis’krai] о 1) відкривати, вбачати; 2) помічати, розпізнавати; 3) поет. бачити. desecrate [‘desikreit] й зневажати, ображати; осквернЯяти (святиню). desecration [,desi’kreifn] п осквбрнення, профанація. desert I [/dezat] 1. adj безлюдний, пустйнний, пустельний; 2. п пустиня, пустбля.

desert

II [di’za:t] о 1) покидати, за-

лишати;

2) дезертувати.

desert І [di’za:t] п заслуга; to treat people according to their deserts поводитись

3 людьми

заслугами.

deserted

[di’za:tid]

залишений

згідно

adj

з ix

покинутий,

(про місце).

deserter [di’za:ta] п дезертир. desertion [di’za:fn] п 1) залишення; 2) дезертирство. deserve [di’za:v] uv заслугбвувати, бути достбйним; he deserves a геward він гідний нагороди. deservedly [di’zo:vidli] adv заслужено, по заслугах. deserving [di’za:vin] adj що заслуговує;

достдйний,

гідний.

déshabillé [,deiza’bi:ei] фр. п домашнє вбрання, дезабільє. desiccate [‘desikeit] о 1) висушувати; 2) висихати, втрачати вологість; desiccated milk cyxé молокоб.

desiccator

("Чезі/кеїве|

піч або вувач.

шафа;

desiderate

п

сушильна

ексикатор;

[di‘zidareit]

о

випаро-

відчувати,

що бракує (не вистачає) чогось. desiderative [di’ziderativ] adj що виражає

(висловлює)

бажання.

desideratum canes reitam] лат. п (рі «ка, [-ta]) 1) те, чого бракує (не вистачає); прогалина, яку бажано заповнити; 2) рі дезидерати, побажання. design В ра 1. о 1) призначати (наперед); this room is designed as a study ця кімната призначена для кабінету; 2) задумувати, намірятися;

3) складати

план,

проек-

тувати; 2. п 1) намір; задум; whether by accident ог 4. випадково чи навмисне;

2)

пробкт;

план;

рису-

нок; конструкція; 3) малюнок; візерунок, узор; креслення. designate [’dezigneit] о 1) визначати; 2) вказувати; позначати; 3) призначати (на посаду). designation [,dezig’neifn] п 1) вказівка; 2) призначення, ціль; 3) призначення (на посаду). designedly [di’zainidli] adv навмисне, yMHcHe. designer [di/zaina] п 1) конструктор; проектувальник; кресляр; 2) перен. інтриган. designing [di’zainin] 1. adj 1) плануючий; проектуючий; 2) перен. інтригуючий; 2. п 1) проектування; конструювання; 2) перен. інтригантство. desirability [di,zaiara’biliti] п бажа-

ність. desirable [di’zaiarabl] adj бажаний. desire [di’zaio] 1. п бажання; 2. 0 1) бажати,

хотіти;

2) просити,

ви-

магати. desirous |4і//аїого5) adj бажаючий, дуже охбчий; що прагне (чогось— of; тж 3 inf); I am 4. of knowing (або to know) я хотів би знати. desist

[di’ zist] о припиняти;

вати;

утримуватися

переста-

від.

desk [desk] п 1) контборка; 2) monitp; 3) письмовий стіл; 4) парта; 5) амер. редакція (газети). deskbook [‘deskbuk] п настільна кийга; довідник. desman [‘desmoan] п зоол. хохуля.

desolate

1. adj [‘desalit]

1) безлюд-

ний; 2) залишений, занедбаний, зруйнованнії; 3) покинутий; 4) нещасний, невтішний; 2. v [‘desaleit]

1) спустбшувати;

вати;

2)

розоряти,

збезлюдити;

3)

руйну-

робити

нещасним; доводити до рбзпачу. desolation [,deso‘leifn] п 1) спустбшення; 2) самотність; занедбаність; 3) rope, відчай.

despair відчай,

[dis’peo] впадати

ти надію відчай.

(на --

1. о в

вдаватися

рбзпач;

у

втрача-

ої); 2. п розпач,

des

149

despairingly [dis’pearinli] adv пачі; безнадійно. despatch ГаАїз"регії5) = dispatch.

в рбз-

desperado [,despa’ra:dou] п (pl -oes {-ouz]) відчайдушна людина, урвиголова, шибайголова; шибеник. desperate [‘desparit] adj розпачливий;

відчайдушний; безнадійний. desperation [,despo’reifn] п рбзпач; відчайдушність; to drive smb. to 4. вкрай роздратувати когось, довбсти до нестями. despicable [‘despikabl] adj нікчемний, негідний, паскудний. despise [dis’paiz] о ставитися з презирством, зневажати. despite [dis’pait] 1. п заст. злоба; іп d. ої всупереч, незважаючи на; 2. prep незважаючи на; 4. our ef-

forts

ля. despiteful

незважаючи

на

[dis’paitful]

наші

adj поет.

зусил-

зліс-

ний, жорстокий. despoil [dis’poil] о грабувати, оббирати; позбавляти. despoilment, despoliation [dis’poilmant, dis pouli’eifn] п грабіж, розкра-

дання. despond [dis’pond]

о втрачати надію,

занепадати духом.

despondency [dis’pondansi] п відчай; засмучення, занбпад духу. despondent |4із'ропдазпі) adj занепалий духом, зневірений, пригнічений.

засмучений,

despot [‘despot] п тиран, деспот. despotic [des’potik] adj деспотичний, самовладний.

despotism

[‘despatizm]

п деспотизм,

тиранія.

desquamate щитися,

[/deskwomeit]

v мед. лу-

лупитися.

dessert [di’za:t] п десерт; 4. spoon десбртна ложка. destination {,desti’neifn] п 1) призначення; приреченість, па 79) місце призначення. destine |"Чезбіп| о призначати, визначати

(наперед);

прирікати.

destiny [/destini] п доля; прирбчення. destitute [‘destitju:t] adj 1) нужденний; 2) позбавлений (чогось — ої); this saying is not 4. ої truth.ua прйказка

destitution ча, брак

destroy

не

чогось;

[dis’troi]

нищувати;

позбавлена

[,desti’tju:fn]

істини.

п 1) неста-

2) злидні.

о

знищувати,

руйнувати;

ви-

to 4. smb.’s

plans розбити чиїсь плани. destroyer [dis‘troia] п 1) руйнівник; винйщувач; 2) амер. есмінець, ескадрений міноносець. destruction [dis’trAkjn] п 1) руйнування, знищення; 2) причина загибелі. destructive [dis’traktiv] adj 1) руйнівний, руїнницький; 2) згубний, шкідливий. destructor [dis’trakta] п 1) рідк.груйг нівник; 2) сміттєспалювальна.с іч.

det

desuetude

[di’sju:itju:d] п невживання; застарілість. (закону або звичаю); to fall into 4. вихбдити 3 ужитку. desulphurize [di:’salfaraiz] о хім. видаляти сірку. desultory [‘desaltari] adj недоладний, незв'язний,

нескладний;

уривчас-

тий; онесистематичний, безсистемний (про заняття, читання і т. д.); 4. fire безладна стрілянина. detach [di’tets] о відділяти (ся),

відокремлювати; 2) військ. відкомандирбвувати; відряджати, посилати (загін, судно). detachable [di’ teetfobl]

adj

знімний

відривний; відрізний. detached [di’tetft] adj

1) окрбмий, відокремлений; 4. house особняк; 2) безсторбнній, неупереджений; незалежний; 4. opinion окрбма (незалежна) думка; 3) військ. відряджений; 4. duty відрядження, командировка.

detachment

[di’teetfSmant]

п

1)

від-

діл(ення); 2) військ. загін, команда; gun 4. гарматна обслуга; 3) відчуженість; 4) військ. відря-

дження. detail [‘di:teil]

1. по

1)

подроббиця;

деталь; to go into details вдаватися в подрббиці; іп 4. докладно;

2) військ. наряд; команда; 2. 0 1) докладно зупинятися, розповідати;

2)

військ.

виділяти

в

наряд;

відряджати.

detain

|4їЧеіп)

о

1)

затримувати;

2) тримати під вартою; 3) відраховувати (з зарплати); 4) уповільнювати; заважати, перешкоджати (напр. рухові). detainer [di’teina] п юр. 1) незакбнна

deteriorative

[di’tiaris,reitiv]

adj

що

погіршує (ться). determinant [di’ta:minant] 1. ай) вирішальний, зумобвлюючий; що визначає;

2. п

1)

вирішальний

фак-

тор; 2) мат. детермінант, визначник. determinate [di’ta:minit] 1. adj 1) візначений, певний, встановлений; 2)

рішучий,

(di’‘ta:mineit}

остатбчний;

2. uv заст.

визначати.

determination [di,ta:mi/neifn] п 1) визначення; встандвлення; 2) рішення, вирішення; 3) рішучість; 4) мед. прилив (крові). determinative [di’ta:minativ] 1. adj що визначає (вирішує або обмежує); 2. п 1) вирішальний фактор; 2) грам. визначальне слово. determine [di’ta:min] о 1) визначати;

встанбвлювати; being determines consciousness буття визначає свідбмість; 2) вирішувати; примушувати; he determined оп staying він вйрішив залишитися; this determin-

ed him to act immediately це примусило його зважитися на негайні дії; 3) заст. обмежувати; 4) юр. закінчуватися. determined [di’ta:mind] adj рішучий, сповнений рішимості; 4. character тверда (рішуча) вдача. determinism [di’ta:minizm] п філос. детермінізм. deterrent [di’terant] 1. adj лякаючий, відстрашуючий; стримуючий; 2. п засіб для залякування. detersive [di’ta:siv] =detergent.

висаджу-

detest [di‘test] о ненавидіти, мати відразу. detestable [di’testabl] adj огидний. detestation [,di:tas’teifn] п 1) сйльна відраза, огида; 2) предмет, що викликає відразу, огиду або ненаBHCTb. dethrone’ [di‘Groun] о 1) скидати з

вати(ся) з танка. detect [di’tekt] о 1) виявляти; викривати; 2) рад. випрямляти. detection [di’tekfn] n 1) виявлення; викриття; 2) рад. випрямлення.

dethronement [di’Grounmant] п 1) скинення з престблу (трбну);.2) neрен. розвінчання. detinue [‘detinju:] п юр. незакбнне

затримка

(майна;

2)

наказ

ро

дальше тримання заарештобваного під вартою (в іншій справі).

detank

[di:’‘tenk]

о військ.

detective [di’tektiv] 1. adj детективний; 2. п'детектив, агент розшуку.

detector

[di’tekta]

п

рад. детбк-

тор; 2) військ., хім. індикатор. detent [di’tent] п тех. стбпор, клямка, засувка, гачок. detention арбшт;

[di’tenJn] п 1) затримання, 2) затримка (виплати

deter [diЧі) о утримувати,

шувати,

відстра-

віднаджувати

(від --

ігот).

і

detergent [di’ta: dgant] порошок;

deteriorate

вати(ся);

тися. deterioration гіршення;

2)

п 1) пральний

дезинфікуючий

засіб.

[di’tiariareit]

о погіршу-

псувати(ся);

вироджува-

[di,tioria’‘reifn] псування;

ня; зношеність

9)

л 1) позношуван»

престблу;

2)

захдплення

перен.

чужодго

розвінчувати.

майна;

action

ої 4. юр. 16368 про повернення не3aKOHHO захбпленого майна. detonate

[‘detouneit]

о вибухати,

саджувати (ся); детонувати.

ви-

detonation [,detou’neifn] п детонація; вибух. detonator [/detouneita] п: детонатор (у бомбі). detour [‘deitua] п обхідний шлях; обхід; об'їзд; to make а 4. зробити гак (у дорозі). detract [di‘trekt] о принижувати, применшувати (from); 2) nopounTH, обмовляти.

detraction

[di’treekjn]

п 1) принижуз

вання, применшення; 2) наклеп. detractive, detractory [di’traktiv, di-

‘trektari] adj що умаляє єства, що порбчить.

достодін-

dia

150

det

rr

detrain

[di:’trein]

о 1) висаджувати-

(ся), вихбдити з пдбізда; 2) розвантажувати (вагдни). detriment ("Чеїгітепі) п втрата, шкбда;

without

4.

to

his

health

без

шкоди для йогб здорбв'я. detrimental [,detri’mentl] adj 1) збиткбвий; 2) шкідливий. detrition [di’trifn] п геол. стирання, знбшування від тертя. detritus [di‘traitas] п геол. детрит (продукти

вивітрювання

гірських

порід). detruck |4і:їГАК) о амер. висаджувати(ся), вивантажувати з грузови-

ків. detrude [di’tru:d] о рідк. скидати, виштовхувати. detruncate [di:’trAnkeit] о зрізати, вкордчувати. detune |4і:Жіш:п) о рад. розстрбювати, розладнувати. deuce І [dju:s] п 1) двійка, два очка; 2) дьюс, (ay);

рівний

рахунок

(у тені-

deuce II [dju:s] п розм. чорт; where the d. did I see the man? де я його, чорт

забери,

бачив?

to play the

4. with smb. завдавати шкоди. devaporation [di,vepa’reifn] денсація пари.

devastate

[/devasteit]

комусь п

кон-

трата

("Феуігі)

о

devious

пакості.

("4і'у|а5|

adj

тим,

кому

BOHO

до-

[di’velopa]

фот. проявляти; розробляти.

п фот.

[di’velapmont]

еволюція;

п 1) рбз-

зростання,

розгортання;

прояв-

2)

розши-

поліпшен-

ня, вдосконалення (механізмів); 3) висновок; рішення; 4) гірн. під-

готбвчі роботи; вих матеріалів;

5) ствбрення но6) фот. проявлен-

ня;

факти;

7) рі події,

заходи.

deviate [‘di:vieit] о відхилятися; ухилятися; зббчувати. deviation [,di:vi’eifn] п 1) відхилення, збочення; са); 3) мор.,

від

2) девіація (компаком. девіація, відхи-

домдбвленого

0 рейсу;

4) пол. ухил.

device [di/vais] п 1) план; cxéma; проект; 2) девіз, емблема; 3) тех. прилад; механізм; засіб; smb. to his own devices

to leave дати ко-

мусь спбкій; залишити Korécb без допомдги або поради. devil [‘devl] п днявол, чорт, біс, дідько; poor 4. бідолаха; between the d. and the deep sea між двома вогнями.

devilish [‘devlif]

1. adj диявольський;

SEI

devour [di’vaua] о 1) пожирати; глинати; 2) перен. знищувати.

по-

devout [di’vaut] adj 1) щирий; 2) по-

збірн.

dew [dju:] 1. п 1) роса; 2) краплина дощу; сльоза; 3) поет. свіжість;

дийволи; 2) чбрна магія; 3) жорстбкість, злоба; 4) витівки, штуки; капості,

''

adj без-

чортівня;

1) що

відхи-

ляється від MpAMOrO шляху; блукаючий; 4. paths манівці; 2) перен. хитрий, нещирий. Феуізабіе [di’vaizabl] adj 1) який може бути придуманий (вигаданий, винайдений); 2) юр. що може бути переданий у спадщину. devise [di’vaiz] 1. о 1) придумувати, вигадувати; винахбдити; 2) юр. відписувати, відказувати (нерухоме майно); 2. п 1) духівниця, заповіт; 2) відписане комусь майно (нерухоме); 2) вигадка; винахід. devisee [,devi’zi:] п юр. спадкоємець (нерухомого майна). deviser [di’vaiza] п 1) винахідник; 2) заповідач (тж devisor).

божний;

благоговійний.

the 4. ої youth свіжість юності; 2. о 1) зрбшувати, змбчувати; обприскувати; 2) поет. вкривати роcow;

it is beginning

з'являється роса. dewberry |"4іц:Бегі)

dew-drop

to 4., it dews

п ожина. п краплина

[‘dju:drop]

ро-

CH, росйнка.

dew-fall

[‘dju:fo:l]

п час появи

роси,

Béuip.

dewiness [‘dju:inis] п рбсяність, poсистість. dewlap ("4іц:Їгер) п 1) підгруддя, BOO (у рогатої худоби); 2) ceрежка

(у індика).

dew-point

п метеор.

тбч-

ка росй; температура танення, пература конденсації.

("4уи:роїпі)

TeM-

о позбавля-

dewy |"4уц:і) adj 1) росяний, pocticтий, BKPHTHH росбю; 2) вологий, зволджений, BOrKHH; 3) поет. сві-

ти життєвої сили. devocalize [di:’voukalaiz] о фон. позбавляти дзвінкості, оглушувати.

dexterity [deks’teriti] 1) спритність, MOTOpHicTb, фізична вправність;

devitalize

devoid

[di:’vaitalaiz]

[di’void]

чогбсь;

adj: 4. ої позбавле-

вільний

від

чогось;

4.

на, пошана; to do one’s д. виконувати свій обов'язок, зробити все

development

лення

достобіса,

[‘devasteifn] п 1) спурозбрення; 2) юр. роз-

до музики; 2) 3) конструювати,

рення;

devilry

ний

ручено. develop [di’velap] о 1) розвивати(ся); he has developed a taste for music у HbOro розвинувся інтербс

виток;

розм.

of fear безстрашний. деуоіг |"Чеума:) фр. п обов'язок, ша-

майна

developer ник.

2. adv

дуже, страшенно. devil-may-care [‘/devlmei’kea] турботний.

о спустбшува-

ти, розоряти.

devastation стбшення,

пекбльний;

о

можливе; to pay one’s devoirs бити візйти, засвідчувати своє важання.

ропо-

devolution [,di:va‘lu:fn] п 1) біол. виродження; 2) юр. перехід майна з рук у руки; 3) пол. перенесення питання

в

парламентську

комісію;

передача (влади, повноважень); заст. сповзання, спускання.

devolve

[di’volv]

о

4)

1) передавати-

(ся), переходити, діставатися; it devolves upon me to до it мені довбдиться це зробити; to d. a duty upon another передати обов'язки іншому; 2) юр. переходити у спадщину.

devote

[di/vout]

о

1) присвячувати

(себе) (чомусь — to); to 4. one’s life to science присвятити своє життя науці; 2) віддаватися, захоплюватися (чимсь). devoted [di’voutid] adj 1) присвячений;

2)

відданий;

4. friend

друг; 3) приречений; люється

devotedly

devotee

чимсь

вірний

4) що

заходп-

(tO).

[di’voutidli]

[,devou’ti:]

п

adv віддано.

1) дуже

від-

дана 4YOMYCb людина; ентузідст (якоїсь справи); 2) поббожна людина.

devotion 2)

[di’vousn]

побожність;

хбплення

devotional ний;

п

1) відданість;

благочестя;

3)

за-

(чимсь).

|дї/уоціопі)

благочестивий,

adj

побож-

жий;

освіжаючий.

2) обдаробваність.

dexterous

("ФеК5ізго5) adj спритний, мотобрний. dextrose [/dekstrous] п виноградний цукор, глюкоза. dextrous [/dekstras] =dexterous. di- [di-, dai-] pref 1) дво-;- diatomic дводтомний;

2) - діа-; 3) =dis-.

dia- [daia-] pref означає

через-.

diabase [‘daiabeis] п мін. діабаз. diabetes [,daia’bi:ti:z] п мед. діабет, цукрбва хвороба. diabetic [,daia’betik] 1. adj діабетичний;

2. п діабєтик.

diabolic(al)

[,daia’bolik(al)]

диЯвольський;

2) злий,

adj

1)

жорстокий.

diachylon, diachylum [dai’ekilon, dai‘ekilom] п мед. свинцевий пластир.

diacid

[dai’esid]

adj

двооснобвний,

двокислотний.

diacritic

[,daia’kritik]

критичний

знак;

лінгв.

ний (rac diacritical). diadem [‘daiadam] 1. п вінець,

корбна;

1. п діа-

2. adj діакритичвінок

1) діадбма, на

голові;

2) перен. влада монарха; 2. о вінчати, коронувати. diagnose [‘daiagnouz] о ставити дідйгноз. diagnoses [,daiag’nousi:z] pl від diagnosis. diagnosis [,daiag’nousis] п дідгноз, визначення захворювання.

diagnostic

[,daiag’nostik]

1. adj діаг-

ностичний, розпізнавальний; 2. п 1) симптбм, ознака; 2) рі діагнос-

тика. diagnostician [,daiagnos’tifn] п діагuOcT, діагнбстик. diagonal (Чаї'єропі) 1. adj діагональний;

2. п діагональ.

dia

SS

151 НН

SS

diagram [‘daiagrem] п діаграма; схема, креслення; графік. dial |"Чаізі) 1. п 1) циферблат; шкала;

2) сбнячний

годинник;

3) тел.

диск; 2. о 1) вказувати на циферблаті; 2) набирати HOMep (по автоматичному телефону). dialect [‘daialekt] п діалбкт; говір,

говірка. dialectal Г,Чаїз'Текії) лектний.

dialectical

adj лінгв.

[,daia‘lektikal]

діа-

adj

філос.

діалектичний; 4. materialism лектичний матеріалізм.

dialectician

[,daialek’tifn]

діалектик.

dialectics

[,daia’lektiks]

по

діафілос.

п рі (вжив.

як sing) діалектика.

dialectology [,daialek’tolad3zi] n діалектологія, вивчення діалектів. dialogic [,daia’lod3ik] adj діалогічний. dialogue [‘daialog] п 1) діалог (в драмі, романі); 2) розмова. dialyser [‘daia,laiza] п хім. діаліздтор.

dialysis [dai’elisis] п хім. діаліз. diameter [dai’emita] п діаметр; поперечник, diametral [dai’emitral] adj діаметральний;

diametrical

поперечний.

[,daia’metrikal]

метральний (тж перен.). diametrically [,daia’metrikali] метрально.

аа) діаadj діа-

diamond [/daiamand] 1. п 1) алмаз; брильянт, діамант; 4. cut 4. присл. наскдчила

коса

на камінь;

2) геом.

ромб; 3) pl карт. бубни; 2. adj 1) алмазний; брильянтовий, діамантовий; 2) ромбовидний; ромбо-

їдальний. diamond-field [’daiamandfi:ld] мазне родбвище.

diamond-point

п

[‘daiamandpoint]

ал-

п 1)

гравірувальна гблка з алмазним наконечником; 2) pl зал. місце косбго схрещення двох рбйкових KO-

лій. diapason

[,daia’peisn]

п 1) діапазон;

2) муз. основний регістр органа; 3) камертон. diaper |"Чаїгро| 1. п 1) мербжане полотно; 2) рушничбк, серветка або пелюшка з мережаного полотна; 3) амер. пелюшка; 4) ромбовидний візерунок; 2. о 1) прикрашати ромбовйдним візерунком; 2)

амер.

люшки.

сповивати,

загортати

diaphanous [dai’efanas] рий, що просвічується ну). diaphoretic [,daiafa’retik]

в

пе-

adj прозб(про ткани-

1. adj потогінний; 2. п потогінні ліки. diaphragm [‘daiafreem] п 1) діафрагма; 2) мембрана; 3) перетинка; 4) перегорддка. diarchy |"Чаїа:Кі) п двовлада. diarrhoea [,daia’ria] п мед. діарея, пронодс. diary [‘daiari] п щоденник.

ee

diastole [dai’estali] п фізл. дійстола. diathermal Г,Чаїз'ба:таЦ) =diathermic. diathermancy [,daia’8a:mansi] п фіз. теплопровідність. diathermic [,daia’@a:mik] adj фіз. теплопровідний. diathermy [‘daia,6a:mi] п мед. діатермія,

глибобке

diathesis

|Чаї/єєбізіз)

прогрівання.

п med.

діатез.

diatom ("Чаїзізт) n бот. діатомбя; крем'яні, мікроскопічно малі водорості.

diatomic [,daia’tomik] adj хім. двоатомний. diatonic [,daia’tonik] adj муз. діатонічний.

diatribe [‘daiatraib] п діатриба, гбстра критика; тривала дискусія; палка викривальна промова. dibasic [dai’beisik] хім. 1) двооснбвний; 2. п двоосндвна кислота. dibble [‘dibl] с.г. 1. п кілбчок для садіння;

2.

v

саджати

в

ямки

за

допомогою кілочка. dibs [dibz] п рі 1) sl. гроші; 2) фішки; 3) бабки, паці (гра). dice [dais] 1. п 1) гральні кості (pl від die II 1)); 2) гра в кості; 2. uv 1} грати в кості; to 4. away програвати в кодсті; 2) нарізати кубиками (в кулінарії); 3) вишивати

узбр квадратиками. дісег [‘daisa] п rpapéub у кості. dichloride [di’klo:raid] adj хім. двохлдристий.

dichord

[di’ko:d]

п двострунний

му-

зичний інструмент. dichotomy [di’kotami] n поділ на два роди (у класифікації). dichromatic [,daikra’meetik] adj двоколірний.

dichromic [dai’kroumik] adj що мбже розрізняти тільки два основних кольори.

dick

[dik]

п

зі:

to take

one’s

4.

KIACTHCA; твердити; up to 4. прекрасний, прекрасно. dickens [‘dikinz] п розм. диявол, дідько;

what

the

4. do

you

want?

AKOrO дідька вам треба? dicker |"4іКа) амер. 1. п 1) ком.

жина

(раніше

що); 2) дрібна

десяток -- шкур торговельна

dictation

то-

угода;

3) речі або крам, що служать для б6бміну або розплати; 2. о торгуватися 3-за дрібниць. dick(e)y ("4ікі) 1. п 1) sl. осбл; 2) пташка; 3) сидіння для кучера позаду екіпажу; 4) маніжка; вставка; 5) фартух; 2. adj sl. 1) слабкий, нездорбвий; 2) ненадійний.

dicotyledon ("Чаї Коні"ї:4п) п бот. дводбльна рослина. [,daikoti‘li:danas] adj

dicotyledonous

бот. дводбльний.

dicta [‘dikta] рі від dictum. dictaphone [‘diktafoun] п диктофодн. dictate 1. о [dik’teit] І) диктувати; 2) приписувати, наказувати; 2. п [/dikteit] (звич. рі) ваказ, розпорядження.

die

п 1) диктант;

2)

НИ

[dik’teifn]

розпорядження,

ee

наказ;

3) пол.

дик-

тат.

dictator [dik’teita] n диктатор. dictatorial [,dikta’to:rial] adj 1) диктаторський; 2) владний (про харакери тати)? dictatorship [dik’teitasip] п диктатура.

diction

|"4ік/п) п 1) спбсіб вислбвлювання; манера, стиль; 2) дикція. dictionary [/dikfanri] п словник. dictograph [‘diktagra:f] п диктбграф. dictum [‘diktam] п (pl dicta) вислів, афоризм; 2) офіційна авторитетна заява; 3) юр. думка судді, має значення вироку.

яка

не

did [did] разі від do I. didactic [di’dektik] 1. adj дидактичний; повчальний; 2. п рі (вжив. AK sing) дидактика.

didacticism

[di’dektisizm]

т дидак-

TH3M, схильність до повчань. didapper [‘daidepa] п орн. норбць, пірникоза. diddle [’didl] о 1) ходити нетвердбю ходбю (як діти); 2) розм. обманювати, обдурювати; 3) марно витрачати час.

didn’t

[didnt] - 4і4 not.

дідо [‘daidou] пустощі.

п амер.

розм.

витівка,

didst [didst] заст. 2-а особа sing Past від to до. die I [dai] о (pres. р. dying) 1) умирати; 2) палко прагнути, вмирати від бажання (for); I am dying for a glass of water мені страшенно хбчеться

ти,

води;

3) в'янути;

відмирати

(away,

засиха-

down,

off);

4) перен. марніти; 5) вщухати

(про

вітер), 6) заглухнути 4. away б)

(про мотор);

a) завмирати

непритбмніти;

(про звук);

в)

в'янути;

4.

down=d. away; 4. off відмирати; 4. out a) вимирдти; б) заглухнути (про мотор); іо 4. іп harness вмбрTH на своєму посту; never say 4. присл. ніколи не складай зброї. die П [dai] п 1) (pl dice) гральна кість;

дю-

eee

А

the

4. is cast

(або the 4. is

thrown) вибір зрбблено, рішення прийнято, жбреб кинуто; 2) штамп для карбування; чекан; пуансбн; штемпель; матриця; 3) тех. гвинторіз,

клуп;

волочильна

дошка;

архт. цбколь (колони). die-hard ("Чаї па:4) п

уперта

(твердокам'яна)

1)

4)

тверда,

людина;

2) пол. твердолббий, консерватор. dielectric [/daii’lektrik] 1. п діелектрик, непровідник; 2. adj діелектричний. dies [/daii:z] лат. п день; 4. поп неслужбовий день. die-sinker [‘dai,sinka] п різьбар печаток (штемпелів).

die-stock

[‘daistok]

diet I |"Чаізі| таг;

назва тів).

рейхстаг

|для

п тех.

клуп.

п збори;

сейм; ланд-

і т.

д.

(англійська

іноземних

парламен-

diet 11 {/daiat]

т 1) дієта; 2) їжа, харч. dietary [‘daiatri] adj дієтичний. dietetic [,daii’tetik] adj дієтичний. dietetics [,daii’tetiks] п pl (вжив. як sing) дієтетика. dietitian [,daii’tifn] п дієтлікар; дієтсестра. dif- [dif] =dis-. differ [‘difa] о 1) відрізнятися; pisнитися; 2) He згоджуватися; розходитися;

сперечатися;

to

4.

іп

opinion розхбдитися в думках; І beg іо 4. вибачте, ané я з вами не згоден. difference [‘difrons] п 1) різниця; відмінність; 2) розбіжність у думках; незгбда, сварка; суперечка; pl чвари,

незгоди,

нелади;

to

settle

the differences покінчити з чварами; 3) спірне питання; 4) мат. pisниця. different {/difrant] adj 1) різний; 2) несхбжий, відмінний, інший; this із 4. from what he said це не те (не відповідає тому), що він говорив; that is quite 4. це збвсім інша справа. differentia [,difa’renfia] п (рі dif-

ferentiae

[,difa’renfii:])

відмітна

властивість вийду або класу. differentiat [,difo’renfl] 1. adj 1) відмітний; 2) mar. диференціальний; d. pear тех. диференціальна nepeдача, диференціал; 2. п 1) мат., тех. диференційал; або вартості.

differentiate

2)

різниця

[,difa’renfieit]

в оплаті

о 1) pos-

різняти(ся); 2) диференціювати (ся) (про значення, слів і т. O.).

differentiation

[,difarenfi’eifn]

ференціація;

п ди-

диференціювання.

differently [/difrontli] adv по-різно‘My; інакше; now he thinks quite 4. about

it тепер

їншої

думки.

він

про

це

збвсім

difficile [/difisi:l] фр. adj незговірливий, впертий; вередливий. difficult Ц4їїкої | adj 1) трудний, скрутний, тяжкий, мхливий, упертий;

важкий; 2) привимобгливий, ви-

багливий (про людину). difficulty {/difikolti] п 1) трудність; важкість; 2) pl труднощі; перешкоди; to be in difficulties бути в CKpyTHOMy матеріальному cTaHOBHщі; 3) небажання, неохота; 4) pl амер.

розбіжності

ditfidence

себе;.

в думках.

[‘difidans}]

ність у собі; ливість. .

diffident

2)

1) невпбвне-

ббязкість,

[‘difidant] 2)

п adj

сором-

1) непевний

боязкий,

соромливий;

скрбмний.

difform .{di’fo:m]

@dj неправильний,

NOTBOpHHH. difformity - [di’fo:miti]

по

неправиль-

ність, потворність,

diffract Г4і"Їтгкі| о опт. дифрагувати. diffraction [di/freekfn] п опт. дифракція.

dil

152

die

diffuse 1. о [di’fju:z] розповсюджувати; пощирювати; розсівати; to 4.

ба, що займає висбкий пост (осдбл. церковний):

learning поширювати знання; 2. adj 1) багатослівний; 2) розсіяний (про світло).

dignity

дження,

digraph букви,

diffusion

[di’fju:zn]

п

1) розповсю-

поширення;

2) фіз. дифу-

зія; 3) багатослів'я. diffusive .[di’fju:siv] adj 1) що поширюється, (дифузний;

ний. dig [dig] 1. о (разі, natu, рити; to 4. ватися; 2) перен. шукувати; 2. п хан;

2)

перен.

2)

багатослів-

р. р. dug) 1) Kooneself іп окбпувідкбпувати, роз1) удар; штов-

уїдлива

3) розкдпки.

digest 1. 0 ee

насмішка;

1) перетравлю-

вати (їжу); 2) обдумувати, обміркбвувати; засвбювати; 3) хім. настбювати (на чомусь); 2. п |"даїdzast]

стислий

виклад,

збірник; literary бгляд; альманах.

digester сприяє

[di’dgzesta] травленню;

посуд для TOKMAB.

варіння

d.

резюме;

літературний

n

1) засіб,

що

2) герметичний чого-небудь;

digestibility [di,dzesta’biliti] травність.

ав-

п легко-

digestible [di’dzestabl] adj 1) біол. легкотравний; 2) що лбгко 3acBOIOється. digestion [di’dgest{n] п 1) біол. травлення; 2) засвбєння (знань і т. п.). digestive [di’dgzestiv] 1. adj 1) травний; 2) що сприяє травленню; 2.п засіб, що сприяє травленню. digger ("Чісо) п 1) землекоп, грабар; 2)

гірник;

золотошукач;

вуглекоп;

3) sl.

австралієць;

палка;

potato

4.

картоплекопалка.

[‘digin]

п

1) копання;

digging

4) "копач,

ко-

зем-

ляні роботи; видобування (корисних копдлин); 2) рі копальня, руд-

ник, золоті

розсйпища;

житло;

pl

4)

амер.

3) рі розм. розм.

місце-

вість; район, digit [‘didgit] п 1) зоол. палець; 2) ширина пальця (як mipa=83/4 дюйма); 3) мат. одиниця, сймвол, розряд; однозиачне число (від 0 до 9); 4, selector диск телефонного апаpata; digital [/didzital] adj 1) пальцьовий; 2) цифровий; 4. computer цифрова обчислювальна машина. digitalis [,didgi’teilis] п бот., мед. дигіталіс, наперстянка, наперс-

ник. digitate [’didgiteit] adj 1) 3002. 3 розвйненими пальцями; 2) бот, пальчастий; пальцеподібний. dignified [‘dignifaid] adj 1) що має почуття власної гідності; поважний; 2) величний. dignify |"Чіспіїаї) о 1) удостбювати; надавати гідності; облагороджувати;

2)

ставитися

з повагою,

вели-

чати.

dignitary

[‘dignitri]

п сановник;

ocd-

[/digniti]

чуття

2)

власної

звання,

особи

по 1) гідність; гідності;

сан;

висбкого

по-

поважність;

титул;

3)

звання;

збірн.

знать.

[‘daigra:f] п диграф що вимовляються як

(дві

один звук, напр. sh, th, ck і т. д.). digress [dai’gras] о відхилятися (від теми). digression [dai’grefn] п відхилення (від теми). digressive [dai’gresiv] adj що відхиляється (від теми i т. п.). digs [digz] п розм. житло. digue [di:g] =dike.

dihedral ний

[dai’hi:dral]

двома

adj

утворюва-

пересічними

площина-

ми; 4. angle двогранний кут поперечного У.

dike

[daik]

1. п

кут;

1) дамба,

ав.

гребля,

гатка; 2) рів, стічна канава; 3) геол. гірн. дайка; 4) перен. перешкода,

завада;

дамбою

2.

(греблею,

копувати шувати канави; навах.

ровом

о

1)

захищати

гаткою);

2) об-

(канавою);

3) ocy-

(місцевість), прориваючи 4) мочити (коноплі) в ка-

діїКе-гееуе {‘daikri:v] nm - завідувач шлюзами, греблями, дренажем (у болотистих місцевостях Англії).

dilapidate

|4ї"герідеїї|

о 1) прихбди-

ти (або призводити) до занепаду; 2) руйнувати(ся), псувати(ся), ламати(ся); 2) марнувати, перевбдити.

dilapidated хий,

[di/lepideitid] adj 1) вбт-

старий;

напівзруйнований;

неохайний. dilapidation [dijeapi’deifn]

2)

п ветхість, старість; напівзруйнований стан. dilatable [dai‘leitabl] adj здатний posширюватися; розтяжний.

dilatation

[,dailei‘teifn]

п 1) posum-

рення; 2) поширення. dilate (4аїТеі| о 1) розширювати(ся); with delated’ eyes широко розкривши Oui; 2) поширювати (ся); 3) розвбдитися; to 4. upon a smth. надто довго або надто докладно говорйти про що-небудь.

dilation dilative

[dai‘leifn] =dilatation. [dai‘leitiv] adj 1) розширю-

вальний;

dilator

2) що

[dai‘leita]

"ширювач;

dilatory

[‘dilatari]

млявий;

розширюється.

п 1) rex., мед.

2) анат.

роз-

м'яз-дилататор.

adj

1) забарний,

2) запізнілий.

dilemma [di/lema] п дилема; скрутний стан. dilettante [,dili’teenti] італ. 1. п (рі dilettanti) дилетант; любитель, amaтор; 2. adj дилетантський, аматорський, поверховий.

dilettanti [,dili‘teenti:] рі від dilettante.

dilettantism

[,dili’teentizm]

тантство, дилетантизм, (поверхове | заняття fh тб)

n

диле-

аматорство мистецтвом

dil

153

diligence жанс.

1 {‘diliza:ns]

фр.

п

дилі-

diligence II [‘dilidgans] п старанність, ретельність,

дбайливість.

diligent [‘dilidgant] adj 1) старанний, ретельний, дбайливий; 2) розм. добре виконаний (опрацьований). dill [dil] п бот. кріп, dilly-dally [‘dilidaeli] о розм. тинятися

(без діла);

час,

барийтися.

знекровлювати,

вихолощувати (про-

граму,

тощо);

2.

adj

роз-

бавлений, розведений, розріджений. dilutee [,dailju:’ti] п малокваліфікдваний робітник, пріййнятий на заBO у зв'язку з розширенням виробийцтва. dilution [dai’lu:fn] п 1) розбавлення,

розчинення; 2) ослаблення; 4. of Jabour заміна кваліфікбдваних робітників

diluvial

некваліфікбваними,

[dai’lu:vjal]

відльний,

diluvium

adj геол.

дилю-

вимивний.

[dai’lu:vjam]

п геол.

дилю-

1) тьмяний,

неяс-

вій.

dim

[dim]

ний;

матовий;

кімната; the

1. adj а

4,

room

2) невиразний,

inscription

js

4.

темна

туманний;

надпис

неви-

разний (нерозбірливий); 3) слабкий (про зір; перен. про інтелект); 2. о потьмяніти; робитися невиразним, туманним; 4. оці затемнювати.

dime

[daim]

п амер.

1) монбта

в

10 центів (=0,/ долара); PN) Gini ge 4. novel дешевий бульварний poман; 2) рі the dimes s/, гроші. dimension [di’menfn] 1. п 1) вимір;

ої three pax;

dimensions

у трьох

2) рі розміри,

сяг; протяжність; dimensions плани

величина;

вимі-

6б-

scheme of vast (задуми) вели-

чезної ваги (величезного розмаху); 2, uv проставляти розміри; надавати потрібного розміру.

dimensional [di’menfonl] adj 1) що має виміри; 2) просторбвий; 3) що має стільки-то вимірів (36u4, в складних

словах;

one-d. одного

BH-

міру, two-d. у двох вимірах i т. д.). dimerous [‘dimaras] adj. бот., зоол. що складається з двох частин. dimeter [/dimita] п поет. чотиристоп-

скорбчення;

архт. звуження

diminutival

убування;

колони.

(4і тіпуи"аїуао)

2)

dinkey

[‘dinki]

п невеликий

1.

dinky

[‘dinki]

adj розм.

грам.

adj зменшувальний; 2, п зменшувальний суфікс. diminutive [di’ minjutiv] adj 1) маленький, мініатюрний; 2) грам. зменшувальний, dimity [/dimiti] п тканина для зана-

вагатися; "втрачати

dilute (даїТуц:) 1. v 1) розбавляти, розводити, розріджувати; 2) перен. теорію

шення;

dip

вісок.

dimmer

|"Фіто) n ел. реостат-регулятор освітлення. dimmish [‘dimif] adj тьмяний, неясний.

dimness

[/dimnis]

п тьмЯність,

неяс-

ність.

dimorphic [dai’mo:fik] adj ний, що мбже існувати формах.

димбрфу двох

dimorphism [dai’mo:fizm] п біол., лінгв. диморфізм.

dimorphous [,dai’mo:fas] =dimorphic. dim-out -(‘dimaut]‘n затемнення, світломаскування. dimple |"Чітрі) 1, п 1) яЯмочка (на щоці, підборідді); 2) жмури (на воді); 3) западина; 2. о 1). покриватися ямочками; 2) брижити, вкривати брижами eg dimply [‘dimpli] adj 1) вкритий брижами (про о з ямочками (про підборіддя, ци din [din] 1. по шум, галас; 2.

и

1)

настирливо

гуркіт;

повтбрювати;

вк нацн вбивати, вдовбува1 (щось в'чцюсь голову); 2) шуeae заглушувати, чинйти uy галасувати. dinanderie дупа: рдаті) п. мідний кухонний пбсуд. dine {dain] о 1) обідати; 2) частувати обідом; вдома.

diner а

to 4. out

("Чаїпо)"л (great)

обідати

не

1) той, хто обідає;

d.-out

людина,

що

дуже

часто обідає не вддма; 2) розм. вагдн-ресторан, ding [din] 1. v (past dang, dung; р.р dung) 1) дзвеніти, дзбенькати; 2) розм. настирливо повтбрювати; 2.п дзвін (звук дзвона).

ding-dong

[‘din’don]

1.

int

дзень-

дзень, дзінь-дзінь; 2. п монотбине повтбрення (чогось); 3, adj що чер-

гується; з

4.4.

перемінним

fight

(упертий)

успіхом;

4.

айу

бій з

упертістю, настирливо; серйозно. dinghy, dingey [‘dingi] п мор. туз, Ялик, маленька шлюпка, надувний dimidiate 1. adj [di’midiit] розділегумовий чбвник. ний на дві рівні частини; 2. 0 [didingle [/dingl] п глибока лощина. ‘midieit] ділити пополам. dingle-dangle [‘dingl,dengl] 1, п гойdiminish [di’minif] о 1) зменшувадання взад і впербд; 2. adv гойти (ся); убувати; 2) ослабляти; 3), даючись в обидва боки. принижувати, dingo [‘dingou] п зоол. дінго. jiminished [di’minift] adj 1) зменdingy Г4іпдзі) adj 1) тьмяного кошений; 2) принйжений; to hide льору; брудний; 2) сумнівний (про one’s 4. head сорбмитися, стидатирепутацію). ся; 4. arch архт. стиснута арка, dining-car [/daininka:] п вагбн-рестоплбска арка; 4. column звужена ран. вгбру колбна. _dining-room |"Чаіпідгит) п їдальня. liminution [,dimi’nju:fn] п 1) зменний вірш. dimethyl (Чаїтеві!)

п хім.

етан.

«кукушка».

паровоз, нарядний,

ошатний, гарний, вишуканий. dinner [‘dina] п обід; to have обідати;

4. set столбвий

dinner-bell

("діпебе)

гонг), що dinner-jacket

4.

сервіз.

п дзвбник

(або

запрбшує до обіду. |"Чіпо,Фзекії) п смб-

кінг. dinner pail [‘dino’peil] "для страви).

dinner-party

п амер.

[’dina,pa:ti]

судки

п 1) званий

обід; 2) гості, запрошені на обід. dinner-service ("Чіпо,5о:мі5| п обідній прибор; столбвий сервіз. dinner-wagon [‘dina,weegan] п рухомий буфет (на коліщатах). dint [dint] І. п 1) заст. удар, сйла; by d. of за допомодгою чогось; 2)

відбиток, слід від удару; лишати слід від удару. diocese

ство.

[/daiasis]

dioecious

ний.

diopter,

|4аї/ї:Га5)

dioptre

діоптрія; лад).

dioptric

[dai’optrik] що

єпіскоп-

adj бот.

[dai’opta]

2) дібптр

оптричний,

2. о за-

п єпархія,

дводом-

n опт.

(візирний

1. adj

опт.

заломлює

1) npu-

ді-

(промені,

світло); 2. п рі дібптрика. diorama [daio’ra:ma] п діорама. dioramic [,daia‘ra:mik] adj діорамний.

dioxide [dai’oksaid] п хім. двооксйд, дводкис. dip [dip] 1. о (разі і р. р. dipped, dipt) 1) заглиблювати(ся), занурювати(ся); поринати; . вмочати (перо тощо); 2) спускати (прапор, парус); to 4. а flag салютувати прапором; to 4. a’ sail спустити парус; 3) черпати; 4. out, 4. up вичЄрпувати; 2. п 1) заглиблення, занурювання; поринання; to have

(або to take, to go for) а 4. покупатися;

2)

схил,

укіс;

3)

нахи-

лення видимого горизбиту. diphasic (|аї"їеігік) adj ел. двофазний. diphosgene фосген.

diphteria

[dai’fosd3i:n]

п хім,

ди-

|4ії"біггіг) п мед. дифтерит,

дифтерія. дірніопе |/4іїЗод| п фон. дифтонг. diploma [di’plouma] n диплом; свіOUTBO, diplomacy [di’plournasi] п дипломатія. diplomaed [di’ploumad] 1. аді що

має диплом; дипломбваний; 2. п дипломант. diplomat [‘diplomet] п дипломат. diplomatic [,diple’metik] adj 1) дипломатичний; 4. body (або corps) дипломатичний

корпус;

2)

тексту-

альний, дослівний, тбчний, буквальний. diplomatics [,dipla’meetiks] п рі (вжив, як

sing)

1) дипломатичне

мисте-

цтво;

2)

дипломатика

леографії).

diplomatist мат.

diplomatize dipolar два

[di’ploumataiz]

о прова-

полюси.

[‘dipa]

péxpect;

na-

по

[dai’poule]

2) орн.

(відділ

[di’ploumatist]

дити дипломатичні рен. вдаватися до

dipper

п

переговбри; дипломатії.

adj фіз. що

1) ківш,

рінник;

дипло-

acrp.

має

черпак;

3) анабаптист,

4) амер.

пе-

the

пе-

(Big)

D. Велика Ведмедиця, Великий Віз; the Little D. Мала Ведмедиця, Maлий Віз; 5) геол. спадний скид. dipping [‘dipig] п поринання; занурення; вмочання. dippy [‘dipi] adj sl. божевільний, не сповна рбзуму, причинний, що з глузду

з'їхав.

dipsomania [,dipsou’meinja] п нездатність утримуватися від алкоголю; запій,

алкоголізм.

dipsomaniac [,dipsou’meiniek] п когблік, запійний п'яниця. dipt [dipt] разі і р. р. від dip dipterous [‘diptaras] adj зоол., двокрилий. diptych [‘diptik] п іст. диптих

ал1.

бот. (60-

щені дощечки для письма).

4. current

ел. постійний

4. hit пряме влучання;

струм;

2. adv пря-

мо, прбсто, безпосередньо; негайно; 3. о 1) спрямдвувати, скербвувати

(на щось-Іо, at, towards); to 4. one’s attention to, towards спрямувати свою увагу Ha; 2) вказувати шлях (до-- іо); 3) керувати; наказувати; розпоряджатися чимсь; 4) направляти, адресувати; 5) ди-

ригувати; ставити (п'єсу). direction [di’rekjn, dai’rekJn] п 1) напрям; in the 4. of у напрямі до; 2) керування, керівництво; 3) адpéca (на листі і т. п.); 4) наказ; вказівка; інструкція; 5) - директиви,

вказівки.

direction-finder [di/rekfn,fainda] n радіопеленгатор. directive [di’rektiv, dai’rektiv] 1. adj що направляє, спрямовує, вказує; директивний; 2. п 1) директива; 2)

наказ виборців. directly [di’rektli, безпосередньо;

dai’rektli] негайно;

1. adv прямо;

2. conj [‘drekli] розм. як тільки; I will come 4. I have finished я прийду,

як тільки

закінчу.

directness [di’rektnis] п прямота, безпосередність, Ясність, відвертість. director |4ітекіз»|) п 1) директор, управйтель; 2) керівник; 3) режиcép; 4) військ. бусбль.

directorate

directory [di’Tektari] 1. adj директивний, що містить вказівки (інструкції); 2. п 1) адресна книга; дбвідник; telephone 4. телефбнна книга; 2) амер. дирбкція, директорат; 3) В. іст. Директдрія. directress [di‘rektris] п директриса. directrix

гесігісез

[di’rektriks]|

[di’rektarit] по дирбкція, дирек(у) правління, директорат; торство. directorship [di’rektafip] п дирбкторство.

лат.

п

‘[,dirak’traisi:z])

(рі

di-

1) геом.

директриса, напрямна лінія; 2) арт., спорт. директриса. direful [’daiaful] adj поет. жахливий, страшний, моторошний.

dirge

[da:dz]

п 1) похорднний

2) панахида.

dirigible

|"4ігідзгр!)

спів;

1. п дирижабль;

2. adj кербваний стат).

(особл.

про aepo-

diriment [’dirimant] adj анулюючий, скасбвуючий; 4. impediment ої marriage обставини, які рбблять недійсним шлюб. dirk [da:k] 1. п 1) кинджал; 2) мор. KOpTHK; 2. и встромляти кинджал. dirt [da:t] п 1) бруд, грязюка, багнб; 2) земля, грунт; 3) перен. непорядність,

підлість,

гидбта,

пбгань;

не-

пристдйні слова, брудна лайка; 4) геол. нанбси, пуста порбда; 4. floor долівка;

dire [/daia] adj жахливий, страшний; d. necessity жорстбка необхідність. direct [di’rekt, dai’rekt] 1. adj прямий;

dis

154

dip

рога. dirt-cheap

4. road

[‘da:t’fi:p]

грунтова

adj розм.

до-

дуже

дешевий.

dirtily [‘da:tili] adv 1) брудно; 2) перен.

низько, підло,

безчесно.

dirtiness [da:tinis] п 1) бруд; неохайність; 2) перен. низькість, підлість, підлбта; непристойність. dirt-track |"Че:і гак) п трек для мотоциклетних перегонів. dirty [‘da:ti] 1. adj 1) брудний; 2) перен.

гидкий,

непристбйний;

нечесний,

підлий,

4. conduct

гидка

поведінка; 4. player нечбесний гравець; 3) непогбжий, сльотавий; буряний, бурхливий (про погоду); 4. weather погана погода; 2. о бруднити, забруднювати. dis- [dis-] pref. означає заперечення, відокремлення,

позбавлення,

нення;

згбджуватися — to

to agree

disagree

песі

не

згоджуватися;

з'єднувати

роз'єднувати;

to

—

to

inherit

усуto con-

disconnect діставати

в спадщину — to disinherit позбавATH спадщини. disability [,disa’biliti] п неспромбжність,

безсилля;

непрацездатність;

юр. неправоздатність. disable [dis’ eibl] о робити нездатним, неспроможним до чогось; знесйлювати; калічити; військ. виводити 3 ладу.

disabled

[dis’eibld]

adj покалічений;

виведений з ладу; 4. worker інвалід праці. disabuse [,disa’bju:z] о вивбдити з омани; to 4. one’s mind вйкинути з голови, перестати думати (про щось).

disaccord

[,disa’ko:d]

1. п

незгода,

незлагода,

розбіжність

(у думках);

2. о бути незгодним, розхбдитися в думках (поглядах). disaccustom [‘disa’kastam] v відучувати

від звички.

disadvantage

[,disad’va:ntid3]

п Г)не-

вигода, невигідність, невигідне станбвище; 2) перешкода, завада; 3) незручність; несприятливість; шкідливість; збитковість.

disadvantageous [,diseedva:n’teidgas] adj невйгідний; несприятливий; незручний. disaffected [,disa’fektid] adj незадовблений.

disaffection

[,disa’fekfn]

п незадовод-

лення. disaffirm [,disa’fa:m] v 1) запербчувати; 2) юр. відміняти, скасбвувати (рішення). disaffirmation [dis,efo’meisn] п 1) 3aперечення; 2) юр. скасування (piшення). disafforest [,disa’forist] о 1) вирубувати

ліси;

2) юр.

позбавляти

при-

вілеїв лісових угідь. disagree [,diso’gri:] v 1) не згоджуватися, розхбдитися в думках; сварйтися; І 4. with you я з вами не згбден; 2) не підходити;

бути шкід-

ливим; the climate disagrees with me цей клімат шкідливий для мене), 3)

не

схбдитися;

не

збігатися;

су-

перечити одне бдному; the two геports d. два повідомлення суперечать

однє бдному.

disagreeable приємний;

disagreement

[,disa’griabl] 1. adj не2. п рі неприємності.

[,disa’gri:mant]

п незгб-

да, розбрат, сварка, чвари. disallow [/disa’lau} о 1) не визнавати; не допускати; 2) забороняти, не

дозволяти;

відкидати,

ти (прохання). disappear [,disa’ pia]

відхиля-

о зникати,

про-

падати; щезати. disappearance [,dise’piarans] п зникнення. disappoint [,disa’point] о розчарбвувати; не справджувати (надій, сподівань). disappointed [,disa’pointid] adj розчарбваний; обдурений; to Бе 4. іп smb. обманутися, розчаруватися в комусь.

disappointing

[,disa’paintin]

adj не-

втішний, невтішливий. disappointment | |,діза"роіпітепі) п розчарування; неприємність; при-

крість; досада. disapprobation [,diseeprou’beifn]} п несхвалення; бсуд, засудження. disapprobative [dis’ceproubeitiv] adj несхвальний, осудливий. disapprobatory |дїз'вергоцбеїізгі)-дізapprobative. disapproval [,diso’pru:vl] п несхвалення, бсуд. disapprove ee о не схвалювати (чогось -- ої), осуджувати, ставитися негативно.

діз

155

disapprovingly

несхвально. disarm [dis’a:m]

[‘disa’pru:vinli]

v

adv

обеззбрбювати;

роззброювати (ся). disarmament [dis’a:mamont] п роззбрбення. disarrange [‘disa’ reind3z] о розладжувати; довбдити до безладдя; дезорганіздбвувати. disarrangement [,disa’ reindgmont] п рбзлад, безладдя, дезорганізація. disarray ("4ізо'теї| 1. о 1) приводити до безладдя; 2) поет. роздягати, скидати одяг; 2. п 1) безладдя, сум'яття, замішання; 2) непорядок в одязі. disarticulate Г"Фіза:"Нкуціеї) о роз'єднувати, розчленяти. disaster [di’za:sta] п лихо; катастрбфа; нещастя, disastrous [di’za:stras] adj згубний; катастрофічний. disavow [‘dise’vau] о 1) запербчувати; відрікатися, зрікатися; відмовлятися від (своїх слів і т. д.); 2) пол. дезавуювати. disavowal [‘disa’yaual] п 1) s3anepéчення; зрбчення; невизнання; відмовлення (від своїх слів і т. д.); 2) пол. дезавуювання. disband [dis’bend] о 1) військ. розпускати; розформодвувати(ся); 2) розбігатися.

disbandment пуск,

disbar

[dis’bendmant]

розформування

|dis’ba:]

звання

disbarment лення disbark

disbelief

о

адвоката;

адвокатської

юр.

п

рбз-

(війська).

позбавляти

позбавляти

права

практики.

[dis’ba:mant]

по

позбав-

звання адвоката. [dis’ba:k] о здирати

кбру.

[‘disbi’li:f] п сумнів; невіра; недовір'я. disbelieve [‘disbi/li:v] о не вірити; не довіряти (комусь, чомусь). disbeliever [‘disbi‘li:va] п безвірник; невіруючий. disbench [dis’bentS] о позбавляти звання члбна президії юридичної корпорації (в Англії). disboscation [,disbos’keifn] п с.г. збезлісення,

вирубка

рення лісових (на ріллю).

disbranch

угідь

[dis’bra:ntf]

лісів;

на

перетвб-

OpHi землі

о обрізувати

гілки, підстригати (дерева). disbud [dis’bAd] о обрізувати молоді пагони або бруньки. disburden [dis’ba:dn] о розвантажувати, знімати тягар (ої); to 4. oneself перен. висловитися; to 4. one’s mind (ої) скйнути тягар з свого серця, відвести душу. disburse [dis’ba:s] о платити; розплачуватися; оплачувати (з державних коштів). disc [disk] =disk.

discard 1. о [dis’ka:d] 1) відкидати; залишати; кидати; to 4. а habit кидати

звичку;

[‘diska:d]

щось

2)

звільняти;

непотрібне,

2. п

непри-

dis

датне; брак; to throw into the 4. амер. викидати як непотрібне. discarnate {dis‘ka:nit] adj очищений від м'яса; безтілесний. discern [di’sa:n] о розрізняти, розпізнавати, бачити; to d. по аіїіегепсе не бачити ніякої різниці. discernible [di’sa:nabl] adj видимий, помітний.

discerning

(4і/за:під)

adj І) що

вміє

розрізняти, розпізнавати; 2) проникливий, гбстрий. discernment {di’so:nmont] п 1) проникливість; 2) уміння розрізняти (розпізнавати). discharge |4із"Га:43|

1. о 1) вивантажувати; розвантажувати; 2) розряджати; випускати заряд, вистрі-

лити; 3) звільняти

випускати, виливати; 4) (з посади); випускати

(з тюрми); 5) військ. демобілізувати; 6) виписувати (з лікарні); Т) вливатися;

впадати

(про річку);

3) сплачувати (борг), розплачуватися; 2. п 1) вивантажування, розвантажування; 2) постріл; 3) витікання; 4) виписування; 5) звільнення; 6) сплата; 7) виконання

(обов'язків); 8) виправдання (підсудного); 9) тех. спуск, розряд; 10) тех. подача, продуктивність

(насоса і т. O.); вихлоп; виділення. dischargee

нений

з

11) мед.

демобілізбваний,

відпускник (безсрочний). discharger [dis’tfa:dza] п 1) той, хто звільняє, розвантажує і т. п. (див. discharge 1.); 2) ел. розрядник; lightning 4. громовідвід; 3) ринва, водостічна труба. disci |"4ізКаї) рі від discus.

disciple

[di’saipl]

довник;

учень;

2) церк.

послі-

апостол.

disciplinary [‘disiplinari] adj 1) дисциплінарний; виправній; 2) дисциплінуючий. discipline [/disiplin} 1. п 1) дисципліна;

порядок;

лузь

знання);

2) дисципліна 3)

покарання;

(га2. a]

1) дисциплінувати; 2) тренувати; 3) карати. disclaim [dis’kleim] о 1) заперечувати, не визнавати; відкидати; 2) відмовлятися від, зрікатися.

disclaimer

(4із'Кіеїте)

п

1)

відре-

чення, відмбва; 2) юр. відмбвлення від права (на щось). disclose [dis’klouz] о відкривати, BHявляти, знахбдити; викривати, розкривати, показувати. disclosure [dis’klouga] "т відкриття, вйявлення, викриття, розкриття.

discobolus discoboli

discoid

[dis’kobalas]

грецьк.

[dis’kobalai])

[‘diskoid]

adj що

кбльору,

п (рі

дискобол.

має фбрму

fucka, дископодібний.

discolour [dis’kala] о 1) змінювати колір; знебарвлювати (ся); 2) бруднитися, [dis,kAla’reifn] п 1) discolouration

знебарвлювання;

2)

вражати, плапоразки.

discomfiture [dis’ kamfitfa] п 1) збентеженість, ніяковість, замішання; 2) крах планів; 3) поразка (в бою).

discomfort [dis’kamfat] 1. п 1) незручність, прикрість; утруднення; 2) нестатки; 3) занепокоєння; 2. 0 турбувати,

бентежити;

завдавати

незручностей. дізсоттоде [,diska’moud] = discomfort 2.

discommon [dis’koman] о іст. позбавляти права користування суспільною землбю, discompose [,diskam’pouz] о (с)турбувати; розладнувати; a шувати порядок;

(з)бентежити,

(с)триво-

жити. discomposedly [,diskam’pouzidli] adv стурбовано; схвильовано; тривбжно. discomposure [,diskam’pouga] п crypббваність; схвильбваність; збентеження, занепокбєння. дізсопсегі [,diskan’sa:t] о бентежити; розладжувати (план). disconcerted [,diskan’sa:tid] adj збентежений, зніяковілий.

Фізсопсегітепі

[distfa: "43і:) п амер.звіль-

армії,

зміна

пляма. discomfit [dis’kamfit]о бентежити; 2) В ни; 3) заст. завдавати

бентеження;

[diskan’sa:tmant]

п

розладжування.

disconnect [‘diska’nekt] v 1) роз'єднувати; 2) ел. вимикати. disconnected [‘diska’nektid] adj 1) незв'язний,

нескладний;

незв'язно,

нескладно,

disconnectedly

роз'єднаний.

[‘diska’nektidli]

adv

урийвчасто.

disconnection, disconnexion ‘nekfn] п 1) роз'єднання;

[,diska2) ел.

вимкнення. disconsolate [dis’konsalit] adj невтішний; скорботний, сумний. discontent [‘diskan’tent] 1. п незадовблення; прикрість; досада; 2. adj незадоволений;

задоволення,

discontentedly

незадовблено;

дізсопіепітепі невдоволення,

3. о викликати

[‘diskan’tentidli]

не-

adv

з досадою.

[,diskan’tentmant]

п

незадовдленість.

discontiguous [,diskan’tigjuas] adj що не стикається, несуміжний. discontinuance [,diskan’tinjuans] п 1) припинення, перерва; пинення справи.

discontinuation

2) юр.

[,diskan,tinju’eifn]

приІ

discontinuance.

discontinue пиняти;

[‘diskan’tinju:] publication

о 1) при-

will 4. видання

буде припинене; 2) юр. припиняти (справу). discontinuity [‘dis,konti’nju:iti] п переривчастість;

уривчастість;

розрив.

discontinuous [‘diskan’‘tinjuas] adj перерйвчастий; перерйвистий; уривчастий; 4. waves рад. затухаючі хвилі; 4. function mar. перервна функція.

dis

156

. dis

yg

discord

1. п

[‘disko:d]

1). незгода,

розбіжність (у думках); рбзбрат; 2) муз. дисонанс; 2. о [dis’ko:d] 1) мати різні пбгляди, думки; 2) дисгармоніювати; 3) муз. звучати дисонансом.

discordance я да, розбіжність (у лад, рбзбрат;

discordant

п 1) незгодумках); рбз-

2) муз. дисонанс.

[dis’ko:dant]

adj 1) незгід-

ний; cynepéyHHit; 2) негармонійний, безладний (про звуки); d. note ди-

сонанс.

discount

[‘diskaunt]

1. п

1)

ком.

дискбнт вбкселя; 2) знижка; at а д. чижче номінальної ціни; уцінений;

перен.

знецінений;

розм.

непо-

пулЯярний; 3) процент знижки (дисконту); 2. о [dis’kaunt] 1) дисконтувати вексель; 2) знецінювати; знижувати; зменшувати (прибутки

тощо); 3) не брати до уваги; 4) не довіряти всьому тому, що чуєш. discountenance (д4із'кацпііпап5) І. 9 1)

не

схвалювати;

2)

3) не підтримувати; схвалення.

discourage чувати,

[dis’karid3]

відбивати

бентежити;

2. п рідк. не-

с 1) знеохб-

OXOTY,

розхолд-

джувати; 2) відраджувати (від 40гось -- from). discouragement [dis’karidgmant] п 1) відмовлЯяння;

відбивання

охоти;

2) занепад духу; збентеженість. discouraging [dis’karidzin] adj що GeHTéKUTb, відохбчує, розхолоджує. discourse [dis’ko:s] 1. п 1) лекція, дбповідь, (письмове

| промбва; або" усне);

розмбва;

3)

рідк.

міркування 2) бесіда,

трактат;

2. v

1) ораторствувати; викладати у формі лекції, промодви, доповіді і т. п.; 2) вбсти ббсіду, розмовляти. discourteous [dis’ka:tjas] adj неввічливий,

нечемний,

вихований.

discourtesy

недоштивий;

[dis’ka:tisi]

п

He-

неввічли-

discreditable

[dis’kreditabl]

кредитуючий,

adj

дис-

судливий,

стриманий,

обережний.

discrepancy [dis’krepansi] п розбіжність, незгода; супербчність, різниця, несхбжість

discrepant: "(4із/Кгерагпі| adj що відрізняється (від чогось); несхбжий, | супербчливий; 4. rumours cynepéuливі чутки discrete [dis’kri:t] adj 1) роз'єднаний, окремий; 2) філос. абстрактний, неконкретний. discretion [dis’krefn] п 1) обачність; обережність, розважливість; 2) сво-

ббда дії; рбзсуд; at the 4. ої smb. на чийсь розсуд; to use one’s own д. діяти

на

власний

ої 4. повноліття;

розсуд;

years

to surrender

at 4.

здатися на милість перембжця. discriminate [dis’krimjneit] u 1) розрізнЯяти, виділяти; 2) уміти розрізHATH,

розпізнавати

(between);

3)

дискримінувати; ставитися по-різному; to 4. іп favour of smb. ставити когбсь у сприятливі умови; to 4. against smb. ставити когось у гірші умови.

discriminating

[dis’krimineitin]

adj

1) відмітний, розпізнавальний (про ознаки тощо); 2) що вміє розрізнЯяти (розпізнавати), що добре розбирається (розуміється на 40мусь); проникливий; 4. taste тонкий смак; 2) диференційбваний, не-

однаковий,

диференціальний,

discrimination

[dis,krimi/neifn]

диференційдваний кове

ставлення;

підхід;

п

1)

неодна-

дискримінація;

га-

се 4. расова дискримінація; 2) вміння розрізняти (розбиратися). discriminative [dis’kriminativ]=discriminating

1) i 2).

discrowh | {dis’kraun] корбни;

uv

позбавляти

розвінчувати.

не-

питання до іншого; що відхиляється; 2) філос. одержаний або виведений шляхбм міркувань; логічний,

нечбемність,

непоштивість;

оголошувати

шах

(у шахах),

discovert

[dis’kavat]

міжня,

позбавлена

піклування

adj

юр. -неза-

-ловіка; discovery

вдова. [dis’kAvari]

п 1) відкриття;

чо-

2) розкриття; знаходження; 3) розгортання (сюжету): D. day День

відкриття Америки (12° жовтня). discredit [dis’kredit] 1. о 1) дискредитувати;

знеславлювати;

ти;

довіряти,

2) не

report

is

discredited

не

ганьби-

вірити;

цьому

the

пові-

домленню не вірять; 2. п І) дискредитація, знесладвлення; to bring 4. on oneself дискредитувати себб; 2) недовір'я, сумнів; to throw 4. оп піддати (щось) сумніву, не дуже довіряти (чомусь); 3) позбавлення комерційного кредиту.

alee!

[‘disim’ba:k]

о

1) виван-

схбдити

на

берег;

2) розвантажувати (товари). discreet [dis’kri:t] adj 1) скрбмний;| що вміє мовчати; 2) обачний, роз- | disembarkation [,disemba:’keifn] п ві-

discover [dis’kAva] о відкривати; довідуватися, виявляти; to 4. check

вихованість.

disembark

ge

тажувати(ся);

ганебний.

‘discursive [dis’ka:siv] a@dj ЮК (про бесіду) що переходить від одного

вість,

eae

логічно послідовний. discus [‘diskas] п (pl disci) диск. discuss [dis’kAs] о обмірковувати, обговорювати, розглядати; дискутувати. discussion [dis’kAfn] п 1) обміркбвування, обговбрення; дебати, дискусія; 2) переговдри.

disdain

[dis’dein]

1. о зневажати, néx-

тувати;

2. п І) зневажання,

вання;

2)

гордовитість,

розумілість. disdainful [dis’deinful]

нехту-

пиха,

за-

adj презйрли-

вий; зневажливий; гордовитий, хатий, зарозумілий.

пи-

disease [di‘zi:z] п хворбба, захворювання. diseased [di’zi:zd] adj хворий, що захворів.

або

вивантаження

(на

disembarrass

садка рег).

("дізіт"Беггоз|

о вивб-

бе-

дити з важкого стану; розплутувати; позбавляти (незручності).

disembody

("4ізіт'Боді)

о

1) розпу-

скати, розформодвувати (військо); 2) рел. позбавляти тілесної оболднки. disembogue [,disim’boug] v вливатися, впадати (про ріку).

disembosom

[,disim’buzem]

ряти, довіряти

о 1) пові-

(таємницю

комусь);

2) refl. звірятися (комусь); виливати душу; відкрити свою душу (комусь). disembowel [,disim’baual] о потрошити, виймати нутрощі. disembroil [,disim’broil] о розплутуBaTH. disenchant [‘disin’tfa:nt] о розчарбвувати;

звільняти

від чар

(ілюзій).

disencumber [‘disin’kAmba] о звільняти від утруднень (або тягара). disendow [‘disin’dau] о позбавляти чогось. disenfranchise (‘disin’freentfaiz] =disfranchise. disengage [‘disin’geid3] о 1) звільняти(ся),

визволяти(ся);

ти(ся), відв'язадти(ся); єднувати,

вимикати;

хбдити з 60610, противника.

disengaged ний,

відчепи-

2) тех. роз'3)

військ.

[‘disin’geidgd]

незайнятий;

disengagement

ви-

відриватися

від

adj

віль-

звільнений.

[,disin’geidgmant]

п

1) звільнення (від обов'язків, справ і т. п.); 2) шлюб, який не відбувся; 3) прирддність, невіймушеність (манер); 4) хім. виділення; 5) військ. вихід з 6610,

disentangle

[‘disin’teang!]

тувати(ся);

disenthral(1)

ти

на

[,disin’@ro:1]

волю;

ства: disentitte

о

розплу-

виплутувати (ся) (from).

звільняти

о відпуска-

від раб-

[‘disin’taitl] о позбавляти права (на щось); позбавляти тіїтулів. disentomb [,disin’tu:m] о викдпувати з могили. disestablish [‘disis’teeblif] о 1) сказ сбвувати, руйнувати (встановлене); 2) відокремлювати церкву від держави. disestablishment [,disis‘teeblifmant] п відокремлення церкви від дерукдви, disesteem [‘disis’ti:m] 1. п неповага, зневага;

distavour лість,

2. о не поважати.

[‘dis‘feiva] неладска;

1. п

to be

1)

неми-

іп 4. бути

немилості; 2) непохвала, бсуд; схвалення; 2. о не схвалювати, суджувати.

disfigure

[dis‘figa]

перекручувати;

в

не3a-

о спотворювати;

псувати.

dis

dis

disfigurement

[dis’figamant]

твбрення; перекручення; вада; потворність.

п 1) спо2) фізична

disforest [dis’forist] о вирубувати лісі. distranchise [‘dis’freentfaiz] о позбавляти виборчого права, громадянства

i т. д.

disfrock

[dis‘frok]

ховного

звання

disgorge

о позбавляти

ду-

(сану).

[dis’go:dz]

о

1) викидати

(лаву і т. п.); 2) виригати (їжу); 3) бори Но випорожняти(ся); 4) вливатися, впадати (про річку); 5) дегоржувати (вино); 6) повертати нечесно привлас-

нене, компенсувати. disgrace [dis’greis] 1. п 1) опала, neмилість, неласка; 2) ганьба; to fall into 4. впасти в немилість; 2. 0 1) позбавляти ласки, прихильності;

2) розжалувати; 3) ганьбити. disgraceful [dis’greisful] adj 1) безчесний, ганебний; 2) розм. обурливий.

disgruntle [dis’grantl] о гнівити, дратувати, псувати настрій. disgruntled |dis’ grantld] adj незадовблений, ний.

невдовблений,

роздратова-

disguise

[dis’gaiz] 1. о 1) маскувати(ся); переодягати(ся); робити невпізнанним; прихбвувати; 2. п 1) маскування; облудна зовнішність; 2) перен. маска; іп 4. замаскобваний, переодЯгнений.

disgust [dis’gast] 1. п відраза, огида; 2. о викликати огиду або обурення; огиду;

to

be

disgusted

обурюватися

почувати

(чимсь— with,

by).

disgustiul {dis’gastful] adj огидний, мерзенний, відразливий. disgusting [dis’gAstin] =disgustful. dish [dif] п 1) блюдо, тарілка, Miicка, рі побсуд; 2) страва; standing д. незмінна (чергова) страва; перен.

звичайна

западина;

тема;

котлован;

3)

улогобвина,

to have а папа

in the 4. бути причетним

dishabille

[disee’bi: П

льє, домашнє одягнений.

dishabituate

до чогось.

фр.

п дезабі-

вбрання;

іп 4. напів-

[,disha’bitjueit]

о відучу-

вати від звички, віднаджувати. disharmonious [,disha:’mounjos] незгідний;

монічний,

неблагозвучний;

adj

дисгар-

дисгармонійний.

disharmonize [dis‘ha:monaiz] о порушувати гармднію; дисгармоніювати;

спричиняти

ності).

disharmony

незгоди

[‘dis‘ha:mani]

(розбіж-

п розбіж-

ність; неблагозвучність; дисгармонія; розлад. dish-cloth [’difklo9] п кухбнний рушничбк (для посуду). dishearten [dis’ha:tn] о засмучувати, позбавляти

бадьбрості,

disherison [dis’herizn] спадщини.

dishevelled

[di’Sevld]

ний, скуйовджений.

впевненості.

п позбавлення

adj

розпатла-

dishonest [dis’onist] adj нечесний; несумлінний. dishonesty [dis’onisti] п нечесність; несумлінність;

dishonour

обман.

|4із'опа|

1. о ганьбити; ображати; to d. one’s promise не додержати своєї обіцянки: 2. п ганьба, безчестя,

dishonourable чеєний,

сбром.

[dis’onarabl|

ганебний;

adj

підлий,

без-

низький.

dishorn [dis’ho:n] о спйилювати роги. dishouse [dis’hauz] v позбавляти домівки.

dish-washer [‘dif,wofJo] п 1) перемивальнипя посуду; 2) орн. плиска, огузка. dish-water [‘dif,wo:to}! п nomi, disillusion [,disi’lu: зп І. о руйнува ги мрії, ілюзії; розчаровувати; п розчарування, втрата ілюзій. disinclination {[,disinkli’neijn] по схильність; небажашня.

disincline

[/disin’klain]

ти охбту; 2) або бажання.

не

не-

о 1) відбива-

мати

схильності

зинфікуючий; 2. п дезинфікуючий засіб. disinfection [,disin’fekfn] п 1) дезнипфекція; 2) attr. d. plant дезинфекційна камера.

[‘disin’herit]

0 позбавляти

спадщини. disinheritance [,disin’heritans] збавлення спадщини,

disintegrate

[dis’intigreit]

о

п

по-

текст.

тіпальна

машина;

3)

по-

сад (млиновий). disinter [‘disin’ta:| о викдпувати (3 могили); відшукувати. disinterested [dis’intristid] adj безкорисливий; неупереджений; незацікавлений. disject Гдїз'9зекі| о розкидати, розсіювати.

disjoin

[dis’dgoin|

о

роз'єднувати;

відокремлювати.

disjoint [dis’dgoint] о 1) розбирати; розчлепбвувати; 2) порушувати роботу

(механізму);

3)

звихнути, disjointed [dis’dgointid]

віївихнути,

adj 1) роз'єд-

наний; розчленований; 2) незв'язний, нескладний (про мову); 3) ви-

вихнутий. disjunction [dis’dgapkfon|]п 1) pos’єднання,

відокремлення;

микання

(ланціога).

disjunctive

dislike

[dis‘laik]

1. о не любити,

|4із'Єзлокіу|

2) ел. роз-

adj 1) роз'-

від-

чувати огиду; 2. п нелюбов, огіїда (do — for, of, to). dislocate [‘dislokeit] о 1) зсупути, поремістити, 2) звихнути; вивихпути; 3) порушити; роль 1D);

dislocation

розладити

[,dislo’keifn]

вйвих; військ.

2) розлад, дислокація;

зміщення

dislodge

disloyal

(плани

п

1)

звих,

неполадки; 3) 4) есол. зсув,

(шарів).

|dis’ladz]

о

1)

усувати; 2) вибивати захйщеної позиції; 3)

[‘dis‘Ioisl]

BHUTICHATIL,

(ворога) виганяти

adj

1)

з

віролам-

ший, зрадлівий, зрадницький; 2) пелояльний. disloyalty [‘dis’loislti] по невірність, зрада.

dismal [‘dizmalj 2) пригнічений; пий.

dismantle

adj 1) тніпочий, похмурий; засмучо

[(dis’mentl]

о

1) розбира-

ти, демонтувати

(машину);

2)

дягати;

(ods2);

позбан-

сан

3)

роз-

ляти захисту, устаткування і т а; to 4. a ship роззбродїти корабель, dismantlement [dis’meentlmant] п роззбрбєння

(корабля

у баз Об),

dismantling [dis maentlin}] таж, розбирання.

dismast

[dis’ma:st]

ламати

розкла-

дати(ся), розпадатися на складові частини; дезинтегрувати; подрібновати. disintegration [dis,inti’greifn] п розпадання; подрібнення на складові частини; дезинтеграція. disintegrator [dis’intigreito] п 1) rex. дезинтегратор, дробарка; мішалка; 2)

роз'єднувальний; 2) грам.

альтернативний. disk [disk] по 1) диск; круг; grinding 4. тех. точильний круг; 2) патефонна пластинка; 3) 4. harrow се. дйсковий культиватор.

віроломство;

disincorporate [,disin’ ko:pareit] г розпускати, закрити, ліквідувати (хорпорацію, товариство). disinfect |, діїзіп Тек! | сзинфікувати. disinfectant [,disin’fektant] 1. adj де-

disinherit

єднуючий,

п

п

мор.

демопзносити,

щогли.

dismay [dis’mei] 1. п 1) страх, переляк; 2) 36enTé кення; смуток; 2. 0 І)

лякати;

жахати,

2) бентежити;

засмучувати. dismember [dis’membo]

1) розчле-

нбвувати, розкривати Ha 2) рідк. виводити з числа

частини; членів.

dismemberment | |4ї5'тпетратапі) 1 розчленування, розподіл на частини. dismiss [dis’mis] lt. о відпускати, звільняти; гнати, проганяти; розпускати

(збори); to 4. the subject при-

пиняти обговдрення питання; to 4. а thought відмовлятися від думки;

2. п (the 4.) військ. команда «poзійдйсь». dismissal [dis’misl] п звільнення (з роботи);

відставка;

рбзпуск;

4.

pay, d. wage вихідна допомога. dismission [dis’mifn] п І) наданий відпустки; розпуск; 2) звільпения; відставка;

4)

усунення

dismount ти(ся);

3)

звільнення

(чогось

[dis’maunt] злазити,

(в'язня);

неприємного).

v

1) спішува-

злізати;

2)

ски-

дати з коня; 3) розбирати (машину); 4) знімати (з підставки); виймати. disobedience [,disa’bi:djans] п неслухняність, непокора. disobedient [,disa’bi:djant] adj не» CAYXUSHHH, непокірпий.

disobey

dis

158

dis

[‘disa’bei]

о He слухатися;

не

коритися.

disoblige [‘diso’blaid3] о не зважати на чиюсь зручність, вигоду, бажання; поводитися неввічливо, досаждати. disobligingly [‘disa’blaidginli] adv нелюб'язно, не рахуючись з іншими. disorder [,dis’o:da] 1. п 1) безладдя,

містить

щось

коробок

з папером.

потрібне;

розвіювати(ся);

the

med.

розлад; 3) рі заворушення, безпорядки; 2. v доводити до безладдя; розладнувати; розстрбювати. disorderly [dis’o:dali] adj 1) безлад-

хмари;

2) розхбдитися,

ний; неохайний;

Henan;

2)

2) недисциплінова-

ний; 3) розладнаний (про здоров'я); 4) ннепристбйний, розббщений.

disorganization [dis,o:genai’zeifn] п розлад, дезорганізація. disorganize [dis’o:ganaiz] о розладжувати, Mesoprani3sOByBarTu. disorientate [dis’o:rienteit] о дезорієнтувати;

збивати

з

пуття,

вводити

в оману. disown [dis’oun] о зрікатися, відмовлЯтися від, не визнавати за своє. disparage [dis’peerid3] о висловлюватися зневажливо; третирувати; принижувати. disparity [dis’peeriti] п нерівність; невідповідність; a great 4. in age велика різниця у віці.

dispassionate дужий,

[dis’pefnit]

спокійний;

dispatch

[dis’petS]

adj

бай-

безсторднній.

1. о 1) посилати,

надсилати,

відправляти;

ти, кінчати правляння,

(когось); 2. п 1) віднадсйлка; 2) офіційне

донесення,

2)

вбива-

депеша.

dispatch--boat [dis’peetfbout] сильне судно.

п

по-

dispatch-box [dis’petfboks] п сумка (кур'єра) для офіційних паперів. dispatcher [dis’petfa] п 1) диспетчер; 2) експедитор. dispatch-station [dis’peetf’steifn] п станція відправлення. dispel [dis’pel] v розганяти; розвіювати; to d. fear розвіювати страх.

dispensable

[dis’pensabl]

обов'язковий;

dispensary 2) амер.

dispensation дача,

2)

adj

[dis’pensari]

п 1) аптбка;

амбулаторія,

диспансер.

[,dispen’seifn]

розподіл;

обітниці);

1) не-

неістбтний.

3)

п 1) роз-

2) звільнення

дозвіл

на

(від

шлюб;

4) відправа, виконання (правосуддя); 5) особлива милість. М [dis’pensatari] п фармакопея. dispense [dis’pens] о роздавати, розподіляти; 4. with обходитися без чогось;

machinery

dispenses

with

much labour машини дають велику еконбмію робочої сили. dispenser [dis’pensa] п 1) фармацевт; 2) у складних словах: а) автомат для продажу чогось: gum-d. автомат для продажу жувальної гумки; 6) коробок або посуд, що

clouds

ня;

[dis’pa:fn]

розсівання;

розкиданість;

гнічувати. dispiteous [dis’pitias] adj безжалісний. displace [dis’ pleis] о 1) переставля-

пересувати;

пере-

кладати (на інше місце); 2) витіснЯяти, заміщдати; 3) усувати, звільHATH; 4) хім. заміщати один елемент іншим; 5) мати водотоннаж-

ність (про судно). displacement [dis’pleismant] п 1) зміщення, переміщення, перестановка; 2) геол. зсув (шарів); 3) водотонажність (судна); 4) тех. літраж (цилінора).

displant [dis’pla:nt] о виривати, пересаджувати (рослину). display [dis’plei] о 1) виставляти; показувати; хвастати; 2) виявляти; to 4. great courage виявити велику сміливість; 3) / вивісити (прапор); 4) друк. виділяти жирним або 1) вияв,

іншим прояв,

шрифтом; 2. п показ; there was

a great 4. of goods було виставлено багато товарів; 2) виставляння напоказ; хвастощі; 3) виставка. displease [dis’pli:z] о 1) не подобатися; 2) сбрдити, дратувати; to be displeased at (або with) smth. бути незадовбленим чимсь. displeasing [dis’pli:zin] adj неприбмний, огидний; прикрий. displeasure [dis’plega] п незадово-

лення; невдовблення, прикрість. displume [dis’plu:m] о поет. обскубувати

пір'я.

disport [dis’po:t] 1. о (звич. гей!) розважатися; забавлятися, бавитися, пустувати; 2, п заст. розвага, забава. disposable [dis’pouzabl] adj що є в розпорядженні; вільний. disposal [dis’pouzl] n 1) розташу-

вання, позйція;

розміщення; 3)

2) військ.

усунення;

of

чимсь,

disposition вання,

smth.

збувдтися

розпоряджатися

чогось.

[,dispa’zifn] п 1) розташу-

розміщення;

2)

(звич.

рі)

dispossess [‘dispa’zes]о 1) відчужувати; позбавляти власності, права

3) хім., фіз. дисперсія.

переміщати;

2) схи-

розбігати-

dispersive [dis’pa:siv] adj що розкидає (розсіює, possiloe, розосереджує). dispirit [di’spirit] о засмучувати, при-

ти;

4.

о 1) розташодвуварозставляти;

(когось); I am disposed to я схильний гадати, думати;

військ, диспозиція; 3) нахил, схильність; 4) характер, ай вдача.

п 1) розкидан2)

to

[dis’pouz]

розміщати,

ляти think

dis-

has

вітер

ся; 3) розповсюджувати, поширювати (чутки і т. д.); 4) сипати, розсипати (компліменти тощо).

dispersion

dispose

розігнав

wind

the

непорядок,

4.

ти,

persed

безлад,

paper

дізреоріе [‘dis’pi:pl] о знелюднювати, зменшувати насблення. dispersal [dis’pa:sl] n розвіювання; розсівання; /розкидання; | розосередження. disperse [dis’pa:s] о 1) розганяти,

4)

дис-

можли-

вість розпорядження; to be at smb.’s d. бути в чиємусь розпорядженні; 5) передача; продаж; 6) видалення; 4. of bombs знешкодження бомб.

володіння;

2) виселяти.

dispossession [,dispa’zefn] п 1) збавлення власності або права

по-

володіння (особл. незаконне); відчуження; 2) виселення. dispraise [dis’preiz] 1. о осуджувати, критикувати; говорити зневажливо; 2. п несхвалення; осуджен-

ня. disproof

[‘dis’pru:f]

disproportion

п

спростування.

[‘dispro’po:sn]

7по непро-

порціональність, нерозмірність, диспропорція. disproportionate [,dispre’po:fnit] adj непропорціональний, нерозмірний. disprove [‘dis’pru:v] о спростовува-

ти. disputable [dis’pju:tabl] adj спірний, дискусійний, сумнівний. disputant [dis’ pju:tont] по сперечальник, суперечник, диспутант. disputation [,dispju:’teifn] п диспут спір;

дебати;

disputatious любить

dispute

полеміка.

([,dispju:’teifas]

adj

що

сперечатися.

[dis’pju:t]

1. о 1) сперечати-

ся, спорити; 2) заперечувати (права, факти і т. O.); 3) сварйтися, перечити; 4) обмірковувати, обговорювати (питання і т. д.); 5) противитися чомусь; to 4. the enemy’s адуапсе перешкоджати просуванню ворога; 2. п 1) суперечка, спір, розбіжність у побглядах; диспут; дебати;

полеміка;

2) сварка; beyond

д. безсумнівно, безперечно. disqualification [dis,kwolifi’keifn] п 1) дискваліфікація, позбавлення права (на щось); 2) непридатність (до чогось -- for); 3) юр. непра-

воздатність. disqualify [dis‘kwolifai] фікувати; робити або нездатним,

о дискваліоголошувати

непридатним

(до

а

for).

disquiet [dis’kwaiat] 1. п неспокій, турбота, хвилювання, тривога; 2. v турбувати, хвилювати, тривожити; 3. adj неспокійний, тривожний. disquietness |dis’ kwaietnis] п стурбованість, схвильованість. disquietude [dis’kwaiitju:d] =disquietness.

disquisition дження,

[,diskwi’zifn] дослід;

2)

п 1) дослі-

заст.

слідство,

дізнання. disquisitional [,diskwi’zifanl] adj дослідний, що має характер дослідження.

dis

159

disrank

[dis’renk]

нижувати

(в

о знйжувати,

чині,

званні,

по-

рангу).

disrate [dis’reit] о понйжувати в розряді, рангу. disregard [‘disri’ga:d] 1. о ne звертати уваги; не надавати значення; нехтувати чимсь; ігнорувати; 2. п байдужість, нехтування, зневага, ігнорування.

disrelish огйда;

[dis’relif] 1. п неприязнь, 2. о відчувати огиду (не-

приязнь),

disrepair

не любити.

[‘disri’pea]

резність;

стан

п

вбтхість,

несправність,

(будівлі

disreputable

ста-

поганий

і т. п.).

[dis’repjutebl]

кредитуючий;

adj

ганебний;

з

ною репутацією. disreputation [dis,repju’teifn]

дис-

сумнів-

= disre-

pute.

disrepute

[‘disri’pju:t]

добра)

слава,

disrespect Fa,

п погана

[‘disris’pekt]

нешанобливість;

до когось disrespectful

(ся);

1. п 2. о

непова-

ставитися

грубо, нешанобливо. |,дїзгіз'рекіїиї| adj

шанобливий, ний.

disrobe

(не-

неслава.

непоштивий;

[/dis’roub] 2) перен.

о

1)

не-

нечем-

роздягати-

disroot |їз'ти:1) с викоріняти, виривати з коренем. disrupt |4і5тлрі| о 1) розривати; 2) перен.

підривати.

disruption [dis’rApfn} п 1) розрив; пробдіна; розколина; зруйнування; 2) ел. пробій; 3) геол. розпадання, дизинтеграція (порід).

disruptive

[dis’rAptiv]

adj

1)

що

спричинює руйнування (розривання, розкблення i т. п.); 2) ел. про-

бивний;

розрядний;

ривний. dissatisfaction задовблення;

dissatisfied

3) перен.

[/dis,saetis’feekfn]

підп не-

невдоволеність.

[‘dis’seetisfaid]

довблений; невдоводлений. dissatisfy [/dis’setisfai] о

adj незане

задо-

вольняти. dissect [di’sekt] о 1) розтинати, анатомувати; 2) перен. аналізувати, розглядати критично.

dissecting-room [di’sektinrum] п мед. анатомка, секційний зал. dissection [di’sekfn] п мед. розтин, анатомування. dissector [di’sekta] п 1) мед. прозектор; dissemble

2) тех. диссектор. [di’sembl]

о

dissension (дїзепуп) п 1) незгода, розбіжність; 2) чвари, розбрат. dissent [di’sent] 1. о розхбдитися в думках,

поглядах

І) розбіжність да;

2)

церк.

dissenter

прикидатися;

приховувати, замдвчувати; лицемірити. dissembler [di’sembla] п лицемір, облудник. disseminate [di’semineit] о 1) розповсюджувати, поширювати (вчення, погляди); 2) сіяти, розсіювати, роз-

кидати (насіння). disseminated [di’semineitid] adj мед. розсіяний; 4. sclerosis розсіяний склероз; 4. tuberculosis Диссемінований туберкульоз.

(from);

2.

у побглядах,

сектантство,

[di’senta]

кольник;

2)

доволена, опозиційно ба.

п

незго-

розкол.

п 1) сектант,

дисидент;

амер.

рознеза-

настроєна OCO-

dissentient [di’senfiant] 1. adj супротивний, настроєний проти; не згодний;

without

голосно;

2.

п

а

4.

1)

людйна,

voice

однощо

до-

тримується іншої думки; 2) гблос проти. dissenting vote [di’sentinyout] п голосй проти; without а 4. у. одноголосно.

dissepiment [di’sepimant] п бот., 300a, перетинка, перегородка. dissert, dissertate [di’sa:t, ,diso’teit] v І) міркувати 2)

писати

(про

щось

—

upon);

дослідження,

дисерта-

dissertation ція.

disserve слуга;

4.

(ся);

п

дисерта-

о робити

погану

нашкодити,

зіпсувати.

[‘dis’sa:vis]

п

шкода,

збиток;

пошкодити

(особливо

тися), dissever

[,disa:’teifn]

[dis’so:v]

послугу,

а

при

шогана to

do

чиїмсь

пбsmb.

інтересам

бажанні

прислужи-

зробити ведмежу послугу. [dis’seva] шо роз'єднувативідокремлювати (ся).

disseverance нання;

[dis’sevrons]

vu

роз'єд-

відокремлення.

dissidence [‘disidans] п інакомйслення, розкол. dissident [‘disidant] 1. adj інакомислячий;

2. п

розкбльник,

дисидент.

dissimilar [‘di’simila] ад) несхожий (на -- to); відмінний, різнорідний. dissimilarity [,disimi‘leriti] п розбіжвість;

різниця;

несхожість;

ність. dissimilation [/disimi‘leifn] фізл. дисиміляція.

dissimilitude жість,

ня; 3) втрата.

марнотратство;

4)

dissociable

[di’soufjabl]

adj

відмінп

[,disi’militu:d]

лінгв.,

п несхб-

неподібність.

dissimulate

[di’simjuleit]

dissociate

тися, лицемірити, XOBYBAaTH.

симулювати;

при-

dissimulation [di,simju’leifn] п симуляція, удавання, обман, лицемірство. dissimulator [di’simjuleita] п удавальник, облудник, лицемір. dissipate [‘disipeit] о 1) розсіювати(ся), розвіювати(ся), розганяти (хмари, темряву, страх і т. п.); 2) марнувати, розтрачувати, марнотратити; 3) розм. пити-гуляти, пиячити. dissipated [/disipeitid] adj 1) розсіяний, розвіяний; 2) розтрачений, змарндваний; 3) безпутний; розбещений. dissipation |,disi’peifn] п 1) непутяще життя, розпуста; 2) марнуван-

1)

що

[di’soufieit]

v

1)

роз'єд-

нувати, відокремлювати (від -from); 2) хім. дисоціювати; 3) refl. відмежовуватися.

dissociation нання;

|di,sousi’eifn]

о 1 роз'єд-

відмежування;

2) псих.

ди-

соціація, розщєплення особистості; 3) хім. дисоціація, розпад, розкладання; 4) тех. крекінг-процес (при переробці

нафти).

dissociative [di’sousiativ] adj роз'єднуючий; дисоціюючий. dissolubility [di,solju’biliti] п 1) розчинність; розкладність; 2) розріївність.

dissoluble

[di’saljubl]

розкладний;

же бути шлюб).

adj 1) розчйи-

2) той,

розірваним

що

(про

мо-

угоду,

dissolute [/disalu:t] adj розбещений, розпутний, безпутний. dissolution [,disa’lu:fn] п 1) розчіїнення,

танення,

розтавання;

2) роз-

кладання (на складові частини); 3) розірвання (договору); 4) розпуск, ліквідація, закриття (організації).

dissolve [di’zolv] 1. о 1) розчиняти(ся), танути, випардвувати(ся); 2) розкладати(ся); 3) анулювати, розривати (договір); 4) розпускати (організацію); 5) поступово зникати; 6) кін. з'являтися напливом; 2. п кін. наплив. dissolvent [di’zolvant] 1. adj що розчинює;

розчинювальний;

2. п

роз-

чинник. dissonance [‘disanans] п 1) муз. неблагозвучність, дисонанс; 2) перен. невідповідність; несхожість (у характері і т. п.); розлад. dissonant [’disanant] adj 1) муз. дисонуючий,

о прикида-

убуток,

не відповідає (чомусь), невідповідний (до чогось); 2) роздільний, подільний; 3) [di’soufsabl] нетоварйський, некомпанійський, відлюдкуватий.

ний;

цію.

disservice

викривати.

dis

рен.

неблагозвучний;

невідповідний,

dissuade

[di’sweid]

2)

ne-

суперечливий.

v

1)

відраджу-

вати, відговбрювати; 2) переконувати (в протилежному). dissuasion [di’sweizn] n відговорювання, перекднування (в протилежному).

dissyllabic

[‘disi’labik]

adj двоскла-

ддвий. dissyllable [di’silabl] п двоскладбве слово. dissymmetrical [‘disi’metrikel] adj 1) несиметричний; асиметричний; 2) CHметричний, але протилежно спрямодваний

(напр., права

dissymmetry

[‘di’simitri]

метричність,

симетрії;

2)

асиметрія;

симетрія,

лежно спрямдвана лівої рук).

і ліва рука).

п

1) неси-

відсутність

але

(напр.

протиправої

і

dis

160

distaff

(‘dista:f]

жінки;

п

жінбчі

прядка;

справи;

the

d. side

4. жі-

ник;

4) відзнака;

знаку;

5)

dit нагорода за від-

розрізнення,

розпізна-

ноча лінія (в генеалогії). вання. distal [/distal] adj анат. віддалений | distinctive [dis’tinktiv] adj відмінний, від центра, периферичний. характерний. / distance [‘distens] 1. п 1) віддаль, | distinctly [dis’tinktli] adv ясно, чітко,

рідстань;

дистанція

(тож

перен.);

віддаленість, дальність; 2) стриманість, холодність (у ставленні); 3) проміжок, відрізок (часу); at this 4. of time через стільки часу; 2. о 1) далеко випереджати; 2) розміщати на рівній відстані; 3) віддаляти.

distant

{‘distant]

adj 1) віддалений;

далекий; 10 miles 4. from London на віддалі 10 миль від Лондона; 4. relative далекий родич; 2) стриманий, кої он (про ставлення). distate [‘dis’teist] 1. п огида, відраза (до — for); 2. о мати відразу, оги(do — for).

distasteful [dis’teistful] ай) огидний, неприємний, противний (комусь— 10).

distemper I (4ізїетра) 1. v розладжувати здорбв'я; порушувати психічну рівновагу; ня,

нездоров'я,

2. п 1) нездужанслабість;

психічний

розлад; 2) собача чума; 3) заст. заворушення, безпорядки. distemper II [dis’ tempa] жив. 1. п І) темпера; живдпис темперою; 2) клейова фарба; 2. о писати темперою. distend [dis’tend] о 1) над о роздувати(ся) (про кулю); розтягуватися.

distensible

[dis’tensebl]

ний, еластичний. distension [dis‘tenfn] розширення.

distent дутий.

distil

[dis’tent] [distil]

роз-

adj очисний,

4. vessel

[dis‘tila]

винокур;

2)

п

перегінний

1)

перегбнник,

дистилятор

(апарат

для перегонки).

distillery [dis’tilari] п гуральня, винокурний

завод;

гонки. distinct [dis’tinkt]

устандвка

для

пере-

adj 1) чіткий,

ний, певний; 2) різний, 3) окремий, особливий.

[dis’tingwift]

заслужений,

adj

видатний;

writer видатний письменник. distort [dis’to:t] о спотворювати, кривляти; перекручувати.

по4.

ви-

distortion [dis’to:Jn] п спотвбрення; викривлення; перекошування; перекручення. distortionist [dis’to:fanist] п 1) акробат, «ліодина-змія»; 2) eS яка перекручує зміст чого-небудь. distract [dis’trekt] о 1) відвертати, розвіювати (думки, увагу); 2) бентежити;

непокоїти;

гнівити. distracted

розстрдювати,

[dis’traektid]

жеволів,

adj що

збо-

ошалів.

distraction [dis’treekfn] п 1) розвага; 2) роздратбваність; розпач; 3) божевілля, шаленість;

to love to 4.

арешт на боргу).

забезпечення

палко distrain

KOXATH, любити до нестями. [dis’trein] о юр. накладати

distrainee

майно

(в

[,distrei’ni:] описано

п юр.

майно

ocd6a,

(за борги).

distrainment

дистилювати;

[dis’tilatari]

4. ста-

чомусь.

дізігаїпі [dis’treint] =distrainment. distraught [dis’tro:t] adj заст. що 360жевдлів (від горя). distress [dis’tres] 1. п 1) rope, стра-

куб.

distiller

важний,

to

відзначитися,

завдяки

розтягнення,

суть. distillate (‘distilit] п продукт перегонки (дистиляції), дистилят. distillation [,distileifn] п дистиляція, перегонка, ректифікація; dry 4. суха перегонка; fractional 4. фракційна перегднка. дистилюючий;

distinguished

3) від-

відзначати(ся);

by smth.

ти відомим

о 1) розріз-

помітити;

adj розтяж-

2) очищати (тж перен.); 3) сочитися, капати; 4) переганяти, гнати (спирт тощо); 5) перен. знаходити

distillatory

різняти(ся), oneself

у якої

надутий,

1)

[dis’tiggwif]

няти; 2) побачити,

дпис п

adj о

oe

виразно, помітно.

distinguish

яс-

відмінний;

distinction [dis’tinkfon] п 1) різниця; розбіжність; відмінність; 2) визначпі якості; 3) знатність, поважність; а writer ої 4. видатний письмен-

[dis’treinmant]

майна

ждання;

п

юр.

(за борги).

біда, лихо;

attr.:

4. signal

(SOS) сигнал біди (небезпеки, катастрофи); 2) нужда, злидні; 3) нездужання;

втбма;

завдавати жувати;

гбря, to

виснаження; 2.0

жалю;

4. oneself

2)

висна-

непокбітися,

мучитися. distressful [dis’tresful] adj злидбнний, CKOpOOTHHH; гіркий, тужний; d. situation тяжкЄ станбвище. distress-gun [dis’tresgAn] п військ. пбстріл з корабля як сигнал біди. distributable [dis’tribjutabl] adj що підлягає розподілу. distributary [dis’tribjuteri] п рукав річки.

distribute

[dis’tribjut]

о

1) розподі-

ляти, роздавати (among, to); to 4. letters рознбсити листи; 2) поширювати; 3) класифікувати, розподі-

ляти; to 4. books into classes розподіляти книжки по відділах (класах) (за характером літератури); 4) розмазувати (фарбу); розкидати; to 4. manure over а field розкидати добрива по полю; 5) друк. розбирати шрифт і розкладати йо-

го по

касах;

6) заст.

чинити

пра-

восуддя.

distribution [,distri’bju:fn] п 1) розподіл, роздача; 2) поширення; 3) друк. розбирання шрифта і розкладання його по касах.

distributive

[dis’tribjutiv]

подільний;

1. adj роз-

розподіляє;

що

2.

п

займенник або грам. розділовий прикметник. distributor [dis’tribjute] п розподілювач. district [/distrikt] я райбн; дільниця;

округа; ббласть; coal 4. вугільний райбн; the lake 4. озерний край (на півночі Англії); rural 4. сільський райдн (як адміністративна одиниця); urban d. council муніципальна рада міського райдну; D.of.

Columbia

[‘distrikt

бкруг Колумбія

distrust

[dis‘trast]

довір'я;

сумнів;

сумніватися,

distrustful ливий,

disturb

зу

ke’lambje]

(в США).

мати

1. п підбзра, 2. uv не

[dis’trastful]

adj

недовір-

підозрілий.

[dis’te:b]

1) турбувати,

покоїти;

2)

розладжувати,

шувати;

3)

розстрбювати,

дити

не-

довіряти,

підбзру.

He-

пору-

привб-

до безладдя.

disturbance [dis’te:bans] п 1) тривога, неспокій; порушення (порядку і т. 0.); 2) заколот, заворушення; 3) пошкддження; 4) pad. атмосферні перешкоди. disturber [dis’ta:ba] п порушник. disunion [‘dis’ju: njen}] п І) розділення; роз'єднання; 2) розлад, незго-

да. дізипіїе

[‘disju:’nait]

о

розділяти-

(ся); відокремлювати(ся); роз'єднувати (ся). disunity [‘dis’ju:niti] п відсутність єдності; розлад; роз'єднаність. disuse 1. 0 [‘dis’ju:z] перестати вживати

або

користуватися

чимсь;

2.

п |"діз"їи:5) невживання; іо come (або to fall) into 4. вийти з ужитку. disyllabic [‘disi‘lebik] =dissyllabic. disyllable [di’silabl] =dissyllable. ditch [dit] 1. n кандва; рів; траншея; кювбт; виїмка, котлован; to die in the last 4. битися до кінця,

до 1)

останньої краплі крові; 2. о обкбпувати (канавою, ровом); 2) чистити канаву або рів; 3) амер.

скидати в канаву; пускати під укіс; 4) висушувати дренажем. ditcher [‘ditfa] п 1) землекоп; 2) тех. канавокопач. ditching [‘ditfin] по копання кандв (часто hedging and 4.). ditch-water ['dits, wo:ta] п crosua вода в канавах; dull as d.-w. нестерпно нудний.

ditheism [‘daiiizm] п релігійний дуалізм. dither ("4ідо| о 1) дрижати, тремтіти; 2) бентєжити (ся); 3) щулитися; 4) вагатися.

dit

161

dithyramb [/didiram(b)] п дифірамб. ditto [‘ditou] 1. п (pl dittos) те саMe, те ж, стільки ж, такий же (вживається 6B інвентарних списках, рахунках тощо, щоб уникнути повторення); to say 4. іо smb. жарт. підтакувати комусь; 4. marks лапки, що означають повторення чогбсь; 2. шо робити повторення, повтбрювати; 3. adv так само. ditty [‘diti] п 1) пісенька; 2) улюблена приказка. ditty-bag, ditty-box [‘ditibeeg, -boks] п мішечок солдата (матроса) для голок, ниток та інших дрібниць. diuretic [,daijuo’retik] adj сечогінний (засіб). diurnal [dai’a:nl] adj 1) денний (протил. nocturnal -- нічний); 2) астр. добовий; 3) заст. щоденний, diva [‘di:va] італ. п примадбнна. divagate [‘daivageit] о говорити обо писати

багатослівно,

від теми;

divagation слівні

відхиляючись

розводитися.

[,daive’geifn]

PO3MOBH,

що

від теми.

divalent

[‘dai,veilant]

п

багато-

відхиляються

adj хім.

дво-

валентний. divan [di’ven] п 1) низький диван, тахта; 2) кімната для курців.

divaricate ватися,

[dai’verikeit] о розгалужуватися

розхддитися

(про

роздвбюнадвоє;

шляхи).

divarication (|даї,угегі"Кеїп| п розгалуження; роздоріжжя. dive [daiv] 1. о 1) пірнати, поринати; кидатися в воду; занурюватися; заглиблюватися; 2) запускати руку (в кишеню); 3) раптом зникнути; 4) ав. пікірувати; 2. п 1) пірнання, поринання; стрибок у воду вниз

головою;

занурення;

пікірування; 3) sl. дешбвий ран; закусочна.

dive-bomber

("Чаїуботоа)

п

2)

пікірую-

чий бомбардувальник.

diver

[/daiva]

п

1)

ав.

ресто-

водолаз;

стри-

бун; нирець; 2) sl. кишенькбвий злодій; 3) орн. гагара. diverge [dai’va:d3] о 1) розхбдитися;

2)

відхилятися;

ухилятися.

divergence, divergency [dai’va:d3ans, -si] п 1) розхбдження; відхилення; 2) мат. дивергенція. divergent [daiva:dgent] adj 1) що розходиться, відхиляється; 2) опт. що розсіює (про лінзу). diverse [dai’ve:s] adj 1) інший, різний, відмінний; for d. reasons з різних причин; 2) різноманітний. diversiform [dai’va:sifo:m] adj різноманітний; що має різні форми. diversify [dai’va:sifai] uv різномані-

тити. diversion

|Чаїуг:їп|

1)

відхил,

ність, несхожість; різниця, різноманітність; 2) поет. аа

divert [dai’va:t] вертати;

о

відхиляти;

й

2)

забавляти,

потішати, розважати. diverting [dai’va:tin] adj розважальний, забавний, ae

divest [dai’vest] о 1) роздягати, зніMATH, скидати (одяг з когось — ої); 2) позбавляти

ен гання;

2)

b Tan): divestment

Te. divide

(чогось).

[dai’vestitfa]

п

[dai’vestmont]

[di’vaid]

(ся)

(на

two

is three

1) роздя-

позбавлення

| (прав

= divestitu-

1. о 1) мат.

—

Бу); шість

six

ділити-

divided

поділене

на

by

4-131

4)

військ.,

(ува-

розпбділу

i т. д.;

[di’ уакоїя помат. дільник. [di’vo: 5| 1. п розлучення, роз-

лука; 2) відділення, роз'єднання, розрив; 2. о брати розлучення, розлуку; to 4. one’s wife, husband розлучатися з жінкою, з чоловіком. divorcé [di,va:’si:] фр. п розлучений (про чоловіка).

divorcée [di,vo:’sei] фр. п розлучена (про жінку). divorcement |4і/уо:5топі) п 1) розлучення, розірвання шлюбу; 2) розрив; роз'єднання. divulge |Чаїулід3) о розголошувати (відомості,

таємницю).

Dixie [‘diksi] п загальна назва південних штатів США (rx Ріхіе(5)

ни;

dixie,

2) дробити;

3) градуювати,

на-

носити поділ (на шкалу); 4) відділяти(ся); роз'єднувати(ся); розхдбдити(ся) (у поглядах); 5) пол. голосувати; 2. п 1) амер. вододіл;

the Great Д. розм. перевал у СкелЯястих rOpax; перен. смерть; іо cross

the Great

ний;

поділений;

divided

[di’vaidid]

D. померти.

adj

1)

розділе-

відокремлений;

2)

з глибокими зубцями (про листок); 3) градуйбваний; 4) фон. плавний (про звук). dividend [‘dividend] п 1) мат. ділене; 2) фін. дивіденд.

divider

[di’vaida]

п той, хто ділить;

2) той, хто сіє розбрат; 3) pl циркуль. divination [,divi’neifn] п 1) віщування, прорікання; 2) угадування, ворожіння; (щасливий) прогноз; завбачення. divine [di’vain] 1. о 1) віщувати, прорікати; 2) вгадувати, ворожити; 2. adj божественний; прорбчий; 3. п богослов. diving ("Чаїуід) п ниряння, пірнання; спорт. стрибки у воду. diving-bell [‘daivinbel] п водолазний дзвін. [‘daivindres] |п скаdiving-dress фандр. [‘daivin,rada] п ав. diving-rudder руль глибини. divinity [di’viniti] по 1) божество; 2) божественність; 3) богослів'я.

divinize

[‘divinaiz]

о

обожнювати,

обоготворяти.

divisibility [di,vizi’biliti] п мат. подільність. divisible [di/vizebl] adj мат. та ін. що ділиться без остачі; подільний. division [di’vign] п 1) поділ; розпбділ; 4. ої labour розподіл праці; 2)

mat.

ділення;

знак

ділення;

d. of opinion розбіжність у думках. divisional [di’vizgenl] adj 1) що сто-

відвертання

divisor divorce

два,

диверсія; 5) обхбд, відвбдення; 6) attr.: 4. дит відвідна гребля, [dai’va:siti] п 1) відмін-

diversity

2)

розвага;

ділення,

2) військ. дивізійний; дивізібнний; 4. rest відпочинок дивізії.

дорівнює трьом; розділяти(ся), поділяти(ся) (на — into); to 4. into three parts поділити на три части-

3) частина, розділ, відділ; 4) адміністративна або виборча округа:

3)

сується

від-

пол.

відхилення; ги);

LL

п

до

5)

військ.

мор.

дивізія;

AMBISION,

Land).

dixy

[‘diksi]

п

військ.

|) похідний кухонний хідний казанок.

розм.

казан; 2) по-

dizen |"Чаїгп| о заст. (гарно, пишно) вбирати, наряджати. dizzily [‘dizili] adv загаморочливо, запаморочно. dizziness |"4ігіпіз| запаморочення. dizzy [‘dizi] adj 1) запаморочливий, запаморочний; приголомшливий; 2) з дієсл. to be: | ат 4. у мбне в голові паморочиться. do

І [du:

(сильна

форма)

du,

da, d

(слабка форма)) v (past did; р.р. done) 1) робити, викднувати; влаштбвувати; готувати; to do one’s lessons робити завдання, готувати

уроки; to do one’s duty викдбнувати свій

обов'язок;

to

причісуватися, to do one’s ту;

to do

do

one’s

зачісувати

room one’s

hair

волосся;

прибирати

кімна-

correspondence

пи-

сати листй; 2) заподіювати, робити; to smb. do harm шкодити комусь; to do smb. good бути комусь на кбристь; 3) оглядати (місто, музей і т. д.); to do Moscow оглядати Москву; 4) виконувати (роль); he did Lear він виконував роль Ліра, грав Ліра; he did the сісегопе він був за гіда, 5) підходити, лйичити, годитися; this book won't

do for me ходить;

ця книжка

it won't

мені не під-

do так

не

можна;

це не прбйде;

it will do добре, га-

разд;

6)

добсить;

смажити; котлета формах

вати;

let us have

лйшимо

done

готувати,

варити,

a chop is done to a turn підсмажена чудово; 7) (у perfect) кінчати, закінчу-

done

це; покінчимо

with

my

with

it за-

з цим; I have

work

я

закінчив

свою роботу; 8) як допоміжне оієслово 8 питальних і заперечних формах

present

і past indefinite:

you understand me? мієте мене? | do not я He розмовляю did you see me? ви 9) для підсилення

do чи ви розуspeak Spanish

по-іспанському, мене бачили? значення: do

dog

162

до соте

будь ласка,

say so справді

приходьте;

and [I do say це сказав і ще

І did

so пом я раз кажу;

10) як заміна іншого повторюваного дієслова: | speak English as you

do Russian ському ському;

я розмовляю

так

само,

як

по-англій-

ви

по-росій-

з присл. і прийм. до амау покінчити, знищити; he did with himself він покінчив 3

with away

собою; do by повбдитися, обходитися; do as you would be done by роби іншим так, як хбчеш, щоб тобі робили; do for а) псувати; you have done for your dress ви зіпсували свою сукню; б) губити, занапащати, убивати; he is допе for з ним покінчено; в) піклувати-

ся, доглядати

to Фо Їог oneself об-

ходитися без сторбнньої допомоги; do in sl. а) обдурити; б) губити;

вбивати; зруйнувати; в) перемогTH у змаганні; 4. into перекладати; губити;

дурити;

done

into

French

перекладено на французьку MOBY; to do off заст. скидати; to do on заст. надягати; do out прибирати; do to a)=do by, б) зробити для KOrocb; do up a) MOBOAHTH до ладу; прибирати; to do up a room прибирати кімнату; to do up one’s dress застебнути сукню; б) у р.р. стомлювати; he is quite done up

BiH збвсім лений;

знесйлений

в)

вкрай

загортати,

BTOM-

пакувати;

to do with а) терпіти, зносити; I can’t do with him я його не терплю; б) задовольнятися; I can do with one book a Moxy обійтися однією книжкою; do without обходитися

без;

фраз.

звор.:

how

do

you do? як живете?, здрастуйте! to до well почувати себе добре, бути здорбдвим;

успішно

виступити;

від-

значитися; to do justice to віддавати належне (комусь); to do one’s best робити все, що MOxKHa; не шкодувати сил; to do time відбувати кару, відсиджувати строк; to

do brown sl. обманювати, дурити; to do a beer випити пива; to do battle битися. do II {du:] п розм. 1) обман, містифікація, шахрайство; 2) приймання гостєй,

вечірка;

we’ve

got

а do

on

tonight у нас сьогддні вечірка; 3) рі участь, частка; fair do’s! цур, пополам! (на двох); 4) наказ, розпорядження. do Ill [dou] п mys. до. doable [’du:abl] adj здійсненний. do-all [’du:,o:1] п майстер на всі pyки;

фактотум.

doat [dout] =dote. dobbin [‘dobin} п робоча коняка (особл. спокійна, стара). doe [dok] п розм. доктор; лікар. docile [‘dousail] adj 1) тямущий, тямкий; 2) слухняний. docility [dou’siliti] п 1) тямущість; 2) слухняність.

dock д. dock 2. dock dock на 1)

І [dok] п лава підсудних; in the на лаві підсудних. П [dok] 1. п док, верф, блінг; о ставити судні в док. ПІ [dok] п бот. щавель. IV [dok] 1. п 1) тверда частихвоста; 2) обрубаний хвіст; 2. 0 обрубувати (хвіст); 2) коротко стригти (волосся); 3) зменшувати, скорбчувати, позбавляти частини (чогось); to 4. wages урізувати заробітну плату. dockage І |"ЧоКідз) п 1) стоянка cyден у доках; 2) плата за користування добком.

dockage

II

|"докід3)

п

скорбчення,

зменшення, урізування. dock-dues [/dokdju:z] п плата 3a користування доком. docker [‘doka] п добкер, портбвий робітник,

docket

вантажник.

[‘dokit]

лик;

2)

1. п 1) етикєтка,

напис

на

документі,

ярщо

коротко вказує Ha Mord зміст; 3) корбтка виписка з документа; 4) юр. список судових справ; 2. о І) робити корбткий напис або виписку;

2)

наклеювати

маркірувати. dockize [/dokaiz]

dock-master

о будувати

[/dok,ma:sta]

ник доку.

dockyard ний

[’dokja:d]

завод

блінгами

з

етикетки,

дбки.

п 'началь-

п 1) судорембнт-

OKaMH,

і складами;

верф'ями,

2) (звич. рі)

верф. doctor [‘dokta] 1. п 1) лікар; 2) доктор (вчений ступінь); doctors differ, doctors disagree думки авторитетів розхбдяться; 2. о 1) лікувати, займатися лікарською практикою;

to

4.

oneself

лікуватися;

2) рідк. присуджувати докторський ступінь; 3) ремонтувати нашвидкуруч; 4) підробляти (документи); фальсифікувати (вино, їжу). doctoral [’doktaral] adj | додкторський. doctorate [‘dokterit] п докторський

ступінь.

Doctors’ Commons [‘doktaz’komanz] п pl іст. колегія юристів цивільного права у Лондоні. doctrinaire |,ЧоКігі/пєг| 1. п доктринер; 2. adj доктринерський. doctrinairism [doktri’‘nearizm] п док-

тринерство. doctrinal |доК"гаїпі|

adj що crocyється доктрини, догматичний. досігіпагіап [,doktri’nearian] =doctrinaire. doctrine [/doktrin] 1) вчення, доктрина; d. of descent тебрія похбдження видів; 2) віра, догма. doctrinist [/doktrinist] п сліпий прихйльник якоїсь доктрини. document [/dokjumant] 1. п документ; свідоцтво; 2. о підтверджувати документами. documentary [,dokju’mentari] 1. adj

документальний; ний фільм.

documentation кументація; ментами.

2. п документаль-

[,dokjumen’teifn]

п до-

підтвердження

доку-

dodder I [‘doda] п бот. повитиця; повій, березка. dodder II [‘doda] о 1) трясти(ся), дрижати;

doddered

2) бути дряхлим.

|"Чодод|

adj

з

ураженим

верховіттям (про дерево). doddery [/dodari] adj 1) нетвердйй на

ногах,

дрижачий,

2) дурний,

dodecagon

тремтячий;

недоумкуватий.

[dou’dekagan]

п мат. два-

надцятикутник. dodecahedron [‘doudika’hedran] надцятигранник, додекаєдр.

dodge

|4543|

хитрощі;

п два-

1. п 1) викрут, виверт;

2) спорт.

фінт;

3) розм.

хитрий пристрій або засіб; 2. 0 викручуватися, хитрувати, уникати, ховатися; to від удару.

4. а

dodger (45432)

blow

ухилятися

п 1) хитрун; 2) амер.

реклама, оголдшення. dodgery [‘dodgzari] п викрут, виверт. dodgy |"Чодзі) adj 1) винахідливий, меткий, спритний; 2) хитрий;3) дотбпний, хитромудрий (про прилад тощо). doe [dou] n самиця Onena, зайця, кролика (та деяких інших тварин). doer |"ди:з|

п

1) виконавець;

Пе is

а 4., not а talker він любить ти, а не базікати; 2) шотл. довірена

ocd6a,

тканина,

що

діяюр.

агент.

doeskin [‘douskin] п 1) замша; лосина, оленяча шкіра; 2) шерстяна doff

[dof]

імітує

о

1)

замшу.

знімати,

(одяг, капелюх); 2) (від звичаїв і т. д.).

скидати

відмовлятися

dog

[dog] 1. п собака, пес; 4. in the manger перен. собака на сіні; every д. has his day присл. і в наше вікбнце

dogs

засяє

сбяце;

розорятися,

хитрун; d. smb. ходити

to

гинути;

go

to

the

a sly d.

2. о 1) ходити слідом; to або to 4. smb.’s footsteps за

кимсь

слідом;

2) перен.

висліджувати, пересліджувати, dog-ape [‘dogeip] п 3002. бабуїн (мавпа). dog-bane [‘dogbein] п бот. кендир.

dog-bee [‘dogbi:] п ент. трутень. dogberry [/dogberi] п бот. свидийна червбна,

спиж.

dog-biscuit [/dog,biskit] (п галета (корм для собак). dog-box [‘dogboks] п відділ для собак у багажному вагоні. dog-cart [‘dogka:t] п двоколісний exiпаж з сидінням спина до спинй і

з місцем

для

собак

під заднім

сидінням. dog-cheap [‘dogtfi:p] 1. adj дуже дешєвий; 2. adv дуже дешево.

dog-collar ник;

[‘dog,kola]

п

1) наший-

2) sl. висбкий чоловічий комір.

dog

163

dog-days [’dogdeiz] п найжаркіші дні літа. doge |доцаз| п іст. дож

dog-faced

[‘dogfeist]

adj

з собачою

мордою.

dog-tancier [‘dogfeensia] п собаківник. dog-fight [‘dogfait] п 1) собача бійка; 2) рукопашний бій; 3) ав. розм. повітряний бій dog-fish [‘doglif] (акула). dog-fox

винищувачів. п морський собака

[‘dogfoks]

п

лис

(самець).

dogged [’dogid] adj упертий, дуже наполегливий. dogger |"Чоро| п 1) двощоглове голландське

рибальське

судно;

ол. середня юра. doggerel [/dogearal] п глузді вірші. doggie [‘dogi] =doggy.

2) ге-

погані,

без-

doggish [‘dogif] adj 1) собачий; 2) розм. крикливо-модний; 3) ріок. дразливий, що огризається. doggy [’dogi] 1. adj собачий; 2. п собачка.

dog-hole [‘doghoul] п собача буда. dog-house [‘doghaus] =dog-hole. dog latin [/dog’letin] п зіпсбвава лаTHHCbKa мова. dog-lead [‘dogli:d] п повідець, поводок, ремінець або ланцюжок (на якому

водять

dog-licence ційне

dogma

собаку).

[dog’laisans]

свідоцтво

mata)

тичний;

п (pl dogmas,

1) догма;

dog-

2) догмат.

[dog’meetik] 2)

реєстра-

на собаку.

|"Фоєте|

dogmatic

п

adj 1) догма-

диктаторський;

катего-

[(dog’meetikali]

adv

1)

догматично; 2) категорично, авторитетним TOHOM, що не припускає ніяких заперечень.

dogmatics

[dog’metiks]

як Sing) догматика, гослів'я.

dogmatize

п pl (вжив.

догматичне

[/dogmotaiz]

тизувати; 2) ним тоном.

о

говорити

60-

1) догмаавторитет-

dog-nail [‘dogneil] п тех. костиль. dog-poor [‘dog’pua] adj pred. бідний, злиденний,

гблий

як бубон.

dog-rose [‘dogrouz] п дика троянда, шипшина. dog-salmon [/dog’seeman] п кета, ropбуша.

dog’s-ear

[/dogzia]

1. о загиндти

кін-

чики (ріжки) сторінок (у книжках); 9. п загнутий (від уживання) ріжок сторінки dog’s-grass_ [‘dogzgra:s] побот. пиїй.

ран [‘dog’sik] adj pred.: he was d.-s. він дуже погано себе почував. dogskin [/dogskin] п лайка (шкіра) dog-sleep [‘dogsli:p] п чуткий сон: сон уривками. Me

dog’s-meat для

ДЛ

собак,

Dog’s Tail [/dogz’teil] п астр. Мала Ведмедиця, Малий Віз. dog(’s)-tail [/dogzteil] п бот. гребінник.

dog-star

[’dogzmi:t] особл.

п

конина;

1)

м'ясо

2) падло

[‘dogsta:]

п

розм.

Сіріус

п

амер.

військ.

(зірка).

dog

tag

[‘dogteg|]

розм.

особистий

dog-tired

знак

|"ЧорЧаїза)|

(жетон).

adj

змобрений,

стомлений, як собака. dog-tooth [‘dogtu:@] п ікло. dog-tree [’dogtri:] п бот. кизил.

dogtrot

[‘dogtrot]

дрібний

п

дрібна

dog-violet

[/dog,vaialit]

фіалка.

("Формої))

п бот.

п мор.

рись, дика

вахта

(від 4 до 6 або від 6 до 8 години вечора).

dog-weary [/dog’wiari] =dog-tired. dog-wolf [‘dogwulf] п вовк (самець). dog-wood [’dogwud] п бот кизил. doily [/doili] п серветка. doings |"Чи:ідг| по pl дії, вчинки; справи,

діла.

doldrums [/doldramz|] п рі (the d.) 1) пригнічений настрій; menpécia; 2) мор. метеор. льова смуга.

екваторіальна

шти-

dole І [doul] 1. п 1) заст. дбля, талан; 2) допомдга по безробіттю (в капіталістичних

країнах);

3) по-

дачка; to be (або to go) оп the 4. одержувати невелику допомогу; 2.

о:

4. out

шову)

видавати

мізерну

(гро-

допомогу.

dole UI [doul] п заст. поет. гбре, скорбота, сум.

доїеїці

doll

(|"4оціїці)

[dol]

HeKéH;

adj сумний,

1. п лялька; 2. о амер.

скор-

Paris 4. ма-

розм.

гарно

вби-

ратися, наряджатися. dollar [’dola] п долар. dollish [/dolif] adj схбжий на ляльку. olin [‘dolap] п розм. кусбк, шмаTOK (їжі, чогось м'якого). dolly [‘doli] п 1) лялечка (іграшка); 2) праник (для білизни); 3) гірн. дбвбня для подрібнення руди; 4) візбк на котках для перевезення дощок, колод; 5) локомотив вузькоколійної залізниці, «кукушка»; 6) тех. оправка, штамп. dolly-bag [‘dolibeeg] п маленька жінбча сумочка. dolly-shop [‘dolifop] п крамниця для матросів.

dolly-tub ви.

[/dolitab]

п

невеликі

нбч-

dolman [‘dolmen] п доломан (одяг). doimen [‘dolmen] п архл. дольмен, кромлех. dolomite [‘dolamait] п мін. доломіт. dolorous [‘dolaras] adj поет. тужливий, смутний,

сумовитий.

doltish [’doultif] тупий.

domain

adj придуркуватий,

[da’mein]

п

1)

володіння;

2) галузь, сфера; in the 4. of litetature в галузі літератури. dome [doum] п 1) архт. купол, баня; склепіння; 2) перен. небосхил, небозвід, небесне склепіння; 3) поет.

велична

споруда

(будова);

4) амер.

sl голова, макітра; 5) тех. ковпак (відбивної) печі; steam 4. сухо-

клус.

dog-watch

ботний.

ричний. dogmatically

don

скорбота, доїсиг [‘doula] п поет. смуток, журба, горе. dolphin [‘dolfin] п зоол. дельфін. dolt [dolt] п дурень, телепень.

парник. domestic [da’mestik] 1. adj хатній, домашній; внутрішній; d. affairs внутрішні справи; 4. policy внутрішня політика; 4. animal свійська тварина; 2. п 1) хатня робітниця; 2)

рі

товари

вітчизняного

вироб-

ництва. domesticate [do’mestikeit] uv приручати (тварин); культивувати (рослини). domestication [da,mesti’keifn] n 1) звичка, любов до рідного дому, до сімейного життя; 2) приручення (тварин); (рослин).

domesticity тимність; життя;

3)

культивування

(,доцта5'йзійї) атмосфера

2) любов

п

тя, комфорту. domicile [’domisail] п житло; не місце проживання. dominance [‘dominans] | п вплив; переважання.

dominant чий; чий

|"Чотіпапі|

жит-

постійвлада;

1. adj паную-

домінуючий; клас;

dominate

1) ін-

домашнього

до сімейного

d.

2. п муз.

class

паную-

домінанта.

[‘domineit]

о

1)

перева-

жати; панувати; домінувати; 2) стримувати (почуття). domination {[,domi’neifn] п 1) перевага; панування; вплив; 2) стримування (почуттів).

domineer

[,domi’nie]

о 1) діяти

де-

спотично; 2) триматися гордовито, владно; 3) владарювати, панувати. domineering Г,доті"піагід) adj деспотичний,

владний,

заперечень.

dominie

[/domini]

не

допускає

п шотл.

що

шкільний

учитель. dominion [do’minjan]

п

1) домінібн;

2) зверхність; влада; 3) (часто pl) володіння. domino [’dominou] (pl dominoes) 1) домінб (маскарадний костюм);

2) учасник маскараду; 3) кость (доміно); 4) рі доміаб (гра); it’s d. with smb., smth. немає надії, все скінчено з кимсь, чимсь. dominoed ("дотіпоца| adj зодягнутий в домінд, donate [dou’neit] о 1) дарувати; 2) амер. жертвувати. donation [dou’neifn] п дар; пожертва, пожертвування.

donative

{‘dounativ]

1. adj дарчий;

пожертвуваний; 2. п 1) дар, дарунок; 2) церк. бенефіцій, пожертву-

вання.

donatory [‘dounatari] п ocd6a, одержує дар (подарунок). done І)

[dan]

1. р.р.

зрбблений,

від

до

що

1; 2. adj

виготовлений,

готбвлений;

просмажений;

укла-

4. to

turn чудодво приготовлений; лений; знесйлений (часто

а

3) стбмd. up);

4) sl. обдурений, обманутий, ошуканий (тож 4. brown); 4. for а) poзбрений, зруйнбваний; б) прирбчений, кінчений, пропащий; в) убитий; done! або done with you! гаразді, згода!; have 4. годі!, дбсить!; well 4. доббре!, браво!, молодець!

donee

[dou’ni:|

п той,

подарунок. donga [‘donga] п сохле річище. donjon |"Фопізгп) вбжа замка. donkey |"ЧорКі| п амер. емблема і ліканської партії

хто

геол. п

одержує

глиббке

архт.

|"Чи:плбід)

don’t

[dount]

2)

ue

1)

не

вживається

TIC

don’kwikdo

пої;

годі;

розмові

як

іменник у значенні забордна: | am tired of your don’ts мені набридли ваші заборбни doom [du:m] 1. п 1) дбля, фатум; 2) загибель; 3) заст. засудження; 2. и засуджувати, прирікати (на-to).

dooms

[du:mz]

adv

вкрай; страшенно. doomsday [‘du:mzdei] ний

день;

to

wait

шотл.

дуже,

п 1) рел. судtill

4.

чекати

дуже довго (без кінця-краю, до другого пришестя); 2) день виро-

ку, день рішення суду. door [do:] п двері; дверцята; to lay at smb.’s 4. перен. приписувати комусь, звинувачувати когбсь; out of doors на свіжому повітрі; within doors

вдбма,

ній дім; they вони оживуть

дома;

next

4. сусід-

live next 4. to us у сусідчьому 6y-

динку.

door-bell [’da-bel] п дверний дзвінок. door-case [‘do:keis] п буд. дверна корббка, одвірки.

door-frame

та (ганку). « doorway [/do:wei]

п одвірок.

п

пли-

дверний

дбтвір

(прбріз); вхід у приміщення. dope [doup] 1. п 1) наркотик, дурман; 2) спорт. ддпінг; 3) густе мастило; паста; 4) ae. аеролак; 5) хім. поглинач (у виробництві динаміту); 2. о 1) давати наркод-

тик; одурманювати(ся); іо д. опеself with cocaine вживати кокаїн;

ський; 2. п дорієць. Doric |"Чогік) 1. adj

[’do:freim] =door-case.

1) дорійський,

доричний; D. order архт. дорйчний брдер; 2) провінціальний (про diaт) 2. п дорійський гбвір (діалект); місцевий діалект; to speak one’s native D. розмовляти місцевою говіркою.

dormancy

від

робіть, в

[‘do- poust]

doorstep [‘do:step] п поріг. door-stone -[dd:stoun] п кам'яна

dot-and-go-one кульгаюча

[‘dotan’gouwan]

хода;

2. о

1. п

шкандибати,

кульгати, шкутильгати. dotard [‘/doutad] п старий, що вижив з рбзуму. dote [dout] о заст впасти в дитинство; to 4. upon кохати до нестями. доїпо|4л0) о заст. форма 3-ї особи sing pres. дієслова to do. dot-ing [‘doutin] adj сильно люблячий, дуже відданий. dotted line [‘dotidlain] п пунктирна

(подвійне) значення; d. game подвійна гра; дволичність, лицемір-

п нербба, ле-

скор.

треба,

door-post

2. о ста-

dor-beetle [‘da:,bi:tl] =dor. dorhawk [’do:ho:k] п орн. дрімлюга. Dorian [‘do:rien) 1. adj іст. дорій-

2) мед. донор. дар, ледащо.

для

дверей)

1. п крапка;

добу [‘doti] adj 1) недоумкуватий; 2) нетвердйй на ногах; кульгаючий; 3) усіяний крапками. double [/dabl] 1. adj 1) подвійний;

adj 1) педантичний;

Don Quixote [don’kwiksout, sat] п Дон-Кіхот.

п підстилка (біля

I [dot]

вити крапку; позначати пунктиром; усівати; the sky was dotted with stars небо було усіяне зірками. dot II [dot] п придане, посаг. dotage [/doutidz] п старбче слабоумство. dot-and-dash Г/Фоїзп'дге?) aftr. d.-a.-d. code азбука Морзе.

покривати аеролаком; 5) узнавати секретно щось; завбачати (щось) на підставі таємної інформації. dope-fiend [’doupfi:nd] п наркоман. dop(e)y [‘doupi] adj sl. 1) в'ялий, HanmiBcOHHHH, одурманений; 2) одурманюючий, дурманний. dor [do:] п жук-гнойовик.

2) пихатий, чванькуватий. donor [‘douna] п 1) жертводавець; do-nothing

ніг

door-plate [‘do:pleit] n таблйчка на дверях (з прізвищем пожильця).

dot

2) перен. заколисувати, одурманювати; 3) заливати пальнб; 4) тех.

когось своїм багато-

[‘donif]

[‘do:met]

витирання

стброж,

ви-

donkey-engine [/doyki,endgin] п тех. 1) невелика допоміжна парова машийна або невеликий стаціонарний двигун; 2) лебідка, колбворот.

donnish

doormat

п

головна

1) осел; 2) (D.) прізвисько респубСША; 3) rex.= donkey-engine; to talk the hind leg off a 4. sl. заговорити, запаморо-

чити, BTOMHTH слів'ям.

[‘do:,ki:pa]

door-keeper швейцар

дений; складений; d in Ukrainian укладений українською модвою (про офіційний документ); 2) добре при-

3)

dou

164

доп

сплячка; ності.

|"Фо:топ5і)|

п

2) дрімота;

стан

1)

зимодва

бездіяль-

dormant [‘do:mant] п 1) бездіяльний; що спить або дрімає; 2) той, що перебуває у сплячці (про тварин); 3) потенціальний (про здібності, сили тощо).

dormer

[/do:ma]

не)

вікно

п слухове

(тж

(мансард-

dormer-window).

dormice [‘do:mais] п рі від dormouse. dormitory п 1) [‘domitri] спільна спальня; 2) [’do:mito:ri] амер. студентський гуртбжиток. dormouse [‘do:maus] п (рі dormice) 3002. вовчок (з родини гризунів). dorothy bag [‘doradibeeg] п дамська сумочка. dorsal [‘do:sl] adj анат. дореальний, спинний. dosage |"доцзідз| п 1) дозування; 2) доза.

dose

[dous]

1. п 1) доза; 2) частка;

2. о давати

doss

[dos]

ліжці);

дозами,

1. о sl. ночувати 2. п койка

doss-house [‘doshaus] дім, нічліжка. dossier

дозувати.

[‘dosiei]

(в ніч-

(в нічліжці).

п sl. нічліжний

п юр. справа;

досьє.

лінія.

двоякий;

двоїстий;

двоспальне ліжко; на швидкість; 4.

ство;

2) бот

здвбєний;

d. bed

4. speed подвоєmeaning двояке

махровий,

повний;

2.

adv вдвічі, вдвоє; вдвох; подвійно; to play 4. лицемірити, бути нещи-

рим; to ride 4. їхати верхи вдвох на одній коняці; to see 4. двоїтися в очах (у п'яного); 3. п 1) подвійна кількість; 2) швидкий крок; to advance at the 4. наступати бігом; 3) двійник; дублікат; 4) театр. а) актор, що виконує в п'єсі Дві ролі; б) дублер; 5) рі спорт. парні ігри (напр., в тенісі); mixed doubles гра змішаних пар (кожна з чоловіка і жінки); 6) хитрість; Т) крутий повордбт (переслідуваного звіра), петля (зайця); закрут (річки); 4. о 1) подвоювати(ся); здвбювати; to 4. the work зробити подвійну роботу; 2) складати вдвоє; 3) стискувати (кулак); 4) мор. обхбдити (обігнути) (мис);

5) робити закрут (про річку); 6) заплутувати слід, робити петлі, петляти

(про

переслідуваного

звіра);

7) театр. дублювати; to 4. а part дублювати роль; 8) військ. іти швидким кроком; 4. march! бігом руші!, бігом марш!; 4. іп підігнути; 4. up згиндтися, скарлючити(ся); 4. upon обійти, оточити (напр., во-

рожі кораблі). double-barrelled | [/dabl,beereld] 1) двоствольний; d.-b. gun ствблка;

2) перен.

adj дво-

двозначний.

double-bass |"4лЬїРеіз) п муз. контрабас.

доцЬіе-Беддед містить два ліжко

[/dabl,bedid]

ліжка або (про кімнату).

adj що двоспальне

dou

165

double-breasted бортний

[/dabl’brestid] adj дво-

(про

піджак

тощо).

Фоцбїе-сгоз5 ("Ф4лБіКгоз5) о 51. обдурювати; перехитрити. double-dealer |"ЧАБІ"дї: la] п дволична, нещира людина; дворушник. double-dealing [’dabl/di:lig] 1. п подвійна

гра,

дворушництво;

2. adj

дворушницький.

double-decker палубне

[‘dabl’/deka]1

судно;

2) амер.

дво-

пе

и

ховий трамвай (тролейбус, автобус); 3) ав. біплан. double-dyed [‘dabl’daid] adj 1) двічі пофарбований; 2) перен. закоренілий; затятий.

double-eagle вий

[/dabl,i:gl]

орел;

2)

амер.

п 1) двоглазолота

монета

вартістю 20 добларів double-edged [/dabl’ed3d] adj гострий з обох боків, НВ double entry [‘dabl’entri] п ком. подвійпа бухгалтерія. double-faced [/dablfeist] adj 1) дволичний;

пещирий;

2)двобічний, дво-

сторонній (про тканину); d.-f. hamтег отох. дволобний молот.

double first [/dabl’fa:st] п той, що скійчив англійський університет 3 дипломом першого ступеня з двох [‘dablhedid]

adj двого-

лбвий. double-hearted [’dabl,ha:tid] лушний; віроломний.

adj двоє-

double-lock [‘dabllok] о замкнути, повернуваши ключ двічі. double-meaning | [‘dabl,mi:nin] | ай брехливий,

облудний.

double-minded = [‘dabl’maindid] 1) nepimyunit; що вагається;

adj 2)

ABOE AY ший. double-natured [‘dAbl’neitfad] adj дво-

їстий, подвійний. double-quick |"ЧАБІКмік) 1. adj дуже швидкий; 2. adv дуже швидко; прискбреним маршем; 3. о амер. ITH або наказати йти швидким кроKOM. double-reef [‘dablri:f] о мор. брати два рифи на парусі (на вітрилі). double-stop |"4АБІ" stop] о грати Ha двох Р скрипки одночасно. doublet [‘dablit] п 1) дублікат, парна

річ;

пара

до

чогось;

2)

лінгв.

дублбт; 3) мисл. дуплет; 4) дуплет (у рано 5) а подвійна антена; 6) фуфайка; іст. вид камзбла ХУЙ aN d. and hose

чоловічий костюм. double time |"дльНаїт) ний

марці.

double-tongued

[dab/lu:n]

п прискбре-

[‘dabl’tAnd]

adj брех-

п

іст.

дублон

(іспанська золота монета). doubly [‘dabli] adv подвійно;

вдвічі,

вдвоє; двояко. doubt [daut] 1. n сумнів; по (або out of, beyond, without) d. безсумнівчо; з ої);

2. v 1) сумніватися у (тж бути невпевненим, вагатися;

I do not ніваюсь; дбзру.

4. it я в цьому 2)

не

довіряти,

не суммати

пі-

doubtiul

|"Чаціїці) adj 1) сумнівний; підозрілий; 2) неясний; непевний; 3) що сумнівається, вагається. doubtless [‘dautlis] adv безперечно, безсумнівно. douce [du:s] adj шотл. спокійний, лагідний, тихий. douche [du:f] 1. по душ, обливання водою; 2. о приймати душ; обливати(ся)

водою,

dough [dou] п 1) тісто; 2) паста; 3) густий клей. doughboy [‘douboi] n 1) галушка; 2) sl. американський

піхотний

сол-

дат.

doughface (|"ФІоціеїз| п амер. м'якотіла, слабохарактерна людина. doughnut |"Чоцплі) п пампушка, смажений

пиріжок.

Фоцебійу

спеціальностей.

double-headed

doubloon

dow

[’dautili]

adv

доблесно, мужньо. doughtiness [/dautinis] лесть, мужність.

відважно,

п відвага, доб-

doughty ("Чації| adj заст., іноді жарт. сміливий, відважний, хордббрий. doughy [‘doui] adj 1) тістоподібний; погано пропечений; обличчя); 3) тупий

2) блідий (про (про інтелект).

doum [du:m] бот. єгипетська дум-пальма. dour |"дцо) adj шотл. сувбрий, непохитний. douse [daus] о 1) поринати, занурювати(ся) у вбду; 2) швидко спускати вітрила; 3) гасити (світло). dove I [dav] п 1) голуб; D. of Peace гблуб миру; 2) пестл. гблубе; голубонько. dove-colour [‘dav,kAla] посйзий (синюватий) кблір dove-cot(e) |"ЧлуКої) » голубник. dove-eyed [‘dav’aid] adv з невинним виразом на обличчі. dove-like [‘davlaik] adj голубиний, ніжний, лагідний. dove’s-foot [‘dAvzfut] п бот. герань м'яка.

dovetail

[‘davteil]

1. п буд.

ластів-

чин хвіст, лапа, шип (у теслярській справі); 2. о 1) підганяти, прила-

джувати,

припасбвувати

2) узгоджувати,

ув'язувати,

щільно; підхб-

відгомін; 3) раптбвий повородт (nid час бігу); 4) перен. ухильність;

дити (до розв'язання якоїсь справи); 3) буд. в'язати в лапу. dowager |"Чацодзо| п 1) вдова (високопоставленої особи); Queen 4. (4. duchess) королева-вдова (repцогиня-вдова); 2) розм. велична

5) текст. сукання.

dowdy

ливий,

doubling

лицемірний.

[‘dablin]

здвбєння;

вання;

2)

attr.:

п

1) подвоєння;

повтбрення;

d. effect

кручення,

рад.

дублю-

луна;

скручування,

жінка.

(|"Чацді|

adj

1) погано,

без

смаку, старомодно одягнений жінку); 2) старомбдний, не гантний (про сукню); ний, неоковирний.

dowdyish ний,

[/daudiif]

[‘daual]

(про еле-

неохай-

adj не

неоковирний,

dowel

3)

елегант-

без смаку.

тех.

1. п дерев'яний

болт, нагель, дюбель, шподнка, брус; 2. о

штифт,

шип,

скріплювати болтами, шпонками, брусами. dower Vinee 1. п 1) вдовйна частка (спадщини 2) придане, посаг; 3) прирбдне обдаровання, дар, талант; 2. о залишати спадщину вдоBi; 2) наділяти талантом (with), 3) давати

down

посаг.

І [daun]

1. adv

вниз,

донизу;

внизу, нанизу; to climb 4. злазити, злізати; to flow d. стікати; 4. to

the time of Shakespeare (від наших часів) до епохи Шекспіра; the death rate is very much 4. смертність значно знизилась; to read from the beginning 4. to the last chapter читати від початку до останнього розділу; to go 4. to the country

поїхати

в

провінцію,

на

село;

4.

and out роздрений; 4. at the heel (5) із стоптаними каблуками; бідно або неохайно одягнений; 4. in the

mouth у поганому настрої, чений; 4. оп the nail розм. відразу, негайно; 4. to the розм. цілком, зовсім; 4. геть..! to соте 4. оп smb.

засмузразу, ground with...! накида-

тися на когось, лаяти когбсь; up and down туди й сюди; to write 4. записати; to fall 4. впасти; 2. prep.

(вниз) по, за; 4. the stream за течією; 3. adj спрямований вниз; 4. grade

ухил

залізничної

колії;

4.

train побїзд що йде з (великого) міста; 4. v розм. 1) спускати(ся); to 4. tools припиняти роботу (на початку страйку); 2) збивати (літак); 3) перемагати, долати, підкоряти; 5. п: ups and downs вибоіни; мінливість долі, удачі й невдачі. down II [daun] п пух, пушок.

down

ШІ

[daun]

n відкрита

на, пагорб.

downcast

I [‘daunka:st]

височи-

adj 1) опу-

щений (про очі); 2) понурий (про людину); 3) пригнічений (про настрій). downcast II [’daunka:st] п гірн. вен-

тиляційна шахта. down-draught [‘daun’dra:ft] нижня

тяга.

downfall

[‘daunfo:l]

занепад; крах;

3)

down-hearted палий

п

повалення; злива;

n

1) 2)

загибель,

снігопад;

[’daun’ha:tid]

тех.

падіння; дбпади.

adj зане-

духом.

downhill

[‘daun‘hil] 1. adj похилий, спадистий; 2. adv під гору, вниз; to go 4. погіршуватися; перен. котитися по похилій площині; 3. п 1) схил (віку); 2) спорт. швидкіс-

ний спуск.

downpour downright ний;

(|"дайп"ро:) n злива, потік. [‘daunrait] 1. adj 1) яв-

2) прямий,

відвертий,

щирий;

2. adv здвсім, цілком. Downs [daunz] п рі крейдяні чини південної Англії.

висо-

downstairs [/daun’steaz] adv внизу; вниз: на нижньому поверсі. [‘daun’stri:m] 1. adv вниз

downstream

за течією; 2. п гідр. нижня на греблі, RAKHI б'єф.

downthrow

[’daun,Srou]

части-

п геол.

вйж-

нє крило скиду. down time [’dauntaim] п амер. простій, вимушена бездіяльність.

down-town [‘dauntaun] п амер. ділова частина міста. downtrodden |"Чацп/ігодп) adj пригнічений,

пригноблений.

downward

[’daunwad]

низхідний;

2. adv

2) пізніше,

the

XIV

1. adj спадний, 1) донизу,

ближче

century

вниз;

(про час); from

4.

починаючи

3

XIV ст. i пізніше. downwards [‘daunwadz|=downward 2. downy І [‘dauni] adj І) пухнастий, м'який, як пух; 2) sl. хитрий; а 4. old bird хигрун, хитряк. downy II ("Чацпі) adj горбкуватий, пагористий. dowry [‘dauari] п І) придане, посаг; 2) перен. талант, природне обдаровання. dowse [daus] о 1) мор. спускати вітрило; 2) гасити, тушити; to 4. the glim sl. гасити світло. doxology [dok’solodgzi] п славослів'я. doxy І |"ЧоКзі) п розм. 1) доктрина, тебрія; 2) вірування.

doxy

II

[‘doksi]

п

sl.

1) коханка;

2) повія; 3) жебрачка; бродяга. doyen [‘dwaié:n] фр. п старшина (особл. дипломатичного корпусу). doyley, doiley |"4оїїі) =doily. doze [douz] 1. о дрімати; 2. п 1) дрі-

MOTa; 2) трухлявість (деревини). dozen |"Члгп| п дюжина; baker’s (або printer’s, Феуїїз, long) 4. чортова діжина (тринадцять). dozy |"Чоцгі) adj сбнний, дрімаючий, дрімбтний. drab І [dreb] 1. adj 1) нудний, одноманітний;

2. п

2)

тьмяно-коричневий;

1) тьмяно-корйичневий

колір;

2) одноманітність; сірість. drab II [drab] п 1) неохайна жінка, нечепура; 2) заст. повія. drabbet |"Фгегбії) п сорт сурбвого (Heбіленого) полотна. дгаббіе [‘dreebl] о забризкати(ся),

замочити(ся), Dracaena

забруднити (ся).

[dra’si:na]

п бот.

ве дерево; драцена. drachm |дгзет)| п драхма ваги--|в унції)

drachmae ma.

[‘drekmi:]

[‘dreikou]

дракбно-

(одиниця

(тож dram).

drachma ("Їгекта:| drachmas) драхма та).

Draco

дга

166

дом

п

п (pl drachmae, (грецька моне-

рі від 1) acrp.

drachДракон

(сузір'я); 2) 3002, чий ящір).

Draconian, drei’konik]

дракон

(літаю-

Draconic [drei’kounjen, adj дракднівський, дра-

[dref] п 1) помиї, покидьки; барда (відходи в броварнях і

гуральнях). draft [dra:ft] J. п 1) креслення, кіз,

рисунок;

дуття,

малюнок;

план;

2)

тяга;

стік; 7) тягло;

упряж; 4. animals, beasts ої 4. тяглова сйла; 8) відбирання (особл. солдатів) для спеціальних завдань; загін; підкріплення; 9) військ. попбвнення, набір, призов; 2. v 1) робити креслення, накреслити; складати план (документ, законопроект і т. п.); приготувати чернетку; 2) робити відбір; 3) цідити, відціджувати. draftee |,дга:ї"їі:) п амер. призовник. drafter [‘dra:fta] п ломовий кінь, биTor.

drafting ("Фга:Нід) п 1) складання законопроекту; the 4. of this clause із

very

obscure

редакція

цього

пункту дуже неясна; 2) креслення. draftsman [‘dra:ftsman] п 1) кресляр, рисувальник; 2) автор документа, законопроекту. draftsmanship [‘dra:ftsmanfip] п Kpécлення,

креслярське

мистецтво.

drag [dreg] 1. о 1) (з зусиллям) тягти(ся), волочити(ся); відставати; to d. one’s feet; а) волочити ноги; б) неохбче щось робити; 4. on тягтися (про час); 4. оці витягати; 2) боронувати, волочити, скородити (ріллю);

3) чистити

дно

(ріки, озе-

ра, ставка); 4) буксирувати, тягти; 2. п 1) драга; землечерпалка; 2) важка борона; 3) гальмо, гальмовий

башмак;

трйимка

4)

(руху);

гальмування,

уповільнений

за-

рух;

5) тягар; to Бе а d. on a person бути тягарем для кобгось; б) мисл. слід (звіра); 7) ав. лобовий одпір (літака); 8) амер. sl. протекція, «блат». draggle [‘dregl] о волочити(ся), тягти(ся);

бруднити

(волочачи

по гря-

зюці).

drag-net

[‘dregnet]

п 1) воблок, 6pé-

день, невеликий нбвід; 2) сітка ловийти птахів, сильце dragoman [‘dregouman] п (pl dragomans, dragomen) драгоман, перекладач (на Сході).

dragon рея.

|"Чгегєп| дуже

тор-тягач;

п 1) дракон;

сувбра 4)

людина;

(D.)

астр.

9) пе3) траксузір'я

Дракдна.

dragon-fly

[‘drzgonflai]

n 3002. бабка.

dragonnade _[dreega’neid] на експедиція.

ровах).

dragoon

п

[/dregentri:]

дерево

п бот. дра-

(на Канарських

[dra’gu:n]

кавалерист;

1. п військ. 2. о посилати

ральну

експедицію;

гнати;

примушувати

ост-

драка-

переслідувати,

силою

(репре-

сіями),

ес-

пробкт, начерк, нарис; чернетка (документа і т. п.); 3) фін. чек, тратта, переказний вексель; сума, одержана по чеку (векселю); 4) знижка на недовагу; 5) протяг; 6) тех.

кбнове гун,

конів; сувбрий.

draf 2)

dragon-tree

караль-

dragsman

[/dregzmon]

п

гірн.

від-

катник.

drain

[drein]

(грунт);

1.

»

дренувати

1)

осушувати

(рану, грунт);

сушити (посуд); 2) стікати, кати; 3) виснажувати (сили, ти);

4) осушити

(випити)

витікош-

до

дна

(тж to 4. dry); 2. п 1) дренаж, дренажна труба або канава; дрена; водостік, cock, d. valve

водовідвід; attr. 4. спускний кран; кана-

лізаційна труба; 2) рі каналізація; 3) мед. дренажна трубка; 4) перен. постійний убуток, витікання; витрата; виснаження; it is a great 4. on my health це дуже виснажує моє здоров'я; 5) розм. ковток. drainage [‘dreinid3] п 1) дренаж, осушення; стік, 2) каналізація; 3) мед. дренування (рани); 4) нечистоти. drainage-basin (‘dreinidg,beisn] п басейн ріки.

drainage-tube дренажна

[‘dreinidgtju:b]

п мед.

трубка.

drainer [’dreins] п 1) землекоп; 2) спускний бтвір; спускний канал; 3) сушарка для посуду. drainless |"дгеіпіїз| adj невичерпний. drake [dreik] п 1) муха (вживана як наживка при вудінні риби); штучна муха; 2) сблезень. dram [dram] п 1) драхма (одиниця ваги) див. drachm; 2) невеликий ковток міцного напбю; he is fond ої а 4. він любить хильнути. drama |"Фга:та)| п драма. dramatic [dra’metik] adj 1) драматичний; 2) акторський; роблений. dramatist |"Фгагтоіїз!| п драматург. dramatization [,draeemoatai’zeifn] п драматизація; інсценування. dramatize [dremataiz] о 1) драматизувати; переробляти в драму, inсценувати; 2) перебільшувати. dramaturge |"Фгегтоїз:43| п драматург. dramaturgic [,dramo’ts:dzik] adj драматургічний. dramaturgist [‘drema,ta:dzist] п драматург. dramaturgy [‘drema,te:dgi] п драматургія. dram-drinker [/dram,drinka] п п'яни-

ця.

drank drape

[drank] past від drink 1. [dreip] 1. о драпірувати; 2. п

портьєра,

завіса;

драпіровка.

draper [‘dreipa] 2 1) торгбвець мануфактурним крамом. drapery [‘dreipari] п 1) мануфактура; 2) мануфактурний магазин; 3) драпірування, драпрі, завіса.

dra

167

drastic [/dreestik] adj 1) сильнодіючий (про ліки, засіб); 2) рішучий, крутий, суворий (про Beer 4. alterations, 4. changes докорінні зміни. dratted [/dretid] adj розм. клятий, проклятий. draught [dra:it] 1. п 1) тяга повітря; протяг; to feel the 4. перен. бути в скруті (без грошей); 2) націджування; beer оп 4. пиво з бочки; 3) ковток; to drink at а 4. випити одним духом; 4) закидання нєво-

да;

одна

закйдка

невода;

5) доза рідинних ліків; осадка; водотонажність 7) рі шашки, дамки (гра; draft 1.); 2. о pidx.==draft draughtboard [‘dra:ftbo:d] п

улов;

6) мор. (судна); див. тж 2. 1) шдш-

кова дошка; 2) креслярська ка. draughtsman [‘dra:ftsman] п draftsman;

2)

draughtsmanship

шашка

|дго:|

1. о

1)=

(past

діставати

(чек,

drew;

(гроші,

часто

з оці,

жеребки;

тягти

10)

наближатися,

прийм.

і присл.

р. р.

інформа5) спрямо-

пр);

9) ки-

| жеребки;

підходити;

4. back

3

відступа-

ти; відхддити; 4. down а) опускати (завіски); 6) затягуватися (цигаркою); в) накликати (гнів); 4.

in а) витягувати; б) скордбчувати (видатки); в) наближатися до кінця (про день); 4. off відтягувати; відволікати; відвбдити; відступати; 4. оп натягувати, надягати (рукавички

і т. п.); 4. out а) витягувати;

виводити

(військо);

б) відряджати;

в) накреслювати; to 4. out а scheme накрбслити план; допитуватися; 4. ир а) складати (документ); б) зупинЯятися; в) військ. вишикуватися; refl.

| підтягтися;

виструнчитися;

фраз. звор.: to 4. a breath звести дух; to 4. а conclusion робити висновок; do it mild! розм. не перебільшуй (те)! to 4. а sigh зітхнути; іо 4. a parallel провбдити паралель; to 4. rein натягати поводи; 2. п 1) жеребок; лотерея; 2) гра внічию; розиграш; 3) виграти; 4) тягнення,

волочіння;

drawing

буфетник;

[‘dra:in]

люнок;

2)

п

під-

1) рисунок,

ма-

рисування,

малювання;

креслення; 3) витягання, ня; 4) тираж, розиграш. drawing--bench [‘dro:inbent{] чильний верстат.

drawing-block для

волочін-

п

[‘dro:igblok]

п

воло-

збшит

малювання.

drawing- board [‘dra:inbo:d| лярська дошка. drawing-knife скобель.

п

[‘dro:innaif]

дгаміпе-тасбіпе

п

кресструг,

[/dro:inme,fi:n]

тех. 1) волочильна йомна лебідка.

машина;

п

2) під-

дгаміпе-рарег |"Чго:іп,реїро| п папір для креслення (малювання), ват-

розміщений

вувати; привертати (увагу); 6) запинадти, завішувати, опускати (завісу); 7) креслити, рисувати, малювати; проводити (лінію, риску); 8) складати (документи); виписувати

3)

кальсони,

ська (або канцелярська) кнопка. drawing-room І |"дго:іюгиті п кроес-

цію і т. д.); 4) черпати;

дати

креслЯр;

трасант.

ман. drawing-pen [‘dro:inpen] п рейсфодер. дгаміпо-ріп [/dro:inpin] по кресляр-

drawn) 1) тягти, волочити; волокTH; 2) витягати, висмикувати; 3) до-

бувати,

4) фін

drawers [dro:z]+порі штаники.

=

(у epi).

[/dra:itsmoanfip]

draftsmanship. draughty [‘dra:fti] adj там, де є протяги.

draw

дош-

сувальник,

dre

5) висмикування;

6) с.-г. молодий пагін. drawback [’dra:bek] п 1) перешкода; 2) хиба; вада; 3) уступка (в ціні). drawbridge ['dro: brid3] п розвідний міст, підйбмний міст. drawer [‘dro:a] п 1) шухляда; 2) ри-

лярня. drawing-room II |"Фго:іугит) г 1) вітальня; 2) амер. купе в салон-вагбні. drawl [dra:l] 1. о розтягувати слоговорити; 2. п прова; повільно тяжна вимова; повільність у мові. drawn [dro:n] 1. р. р. від draw 1.; 2. adj 1) невирішений (про результат гри і т. п.); що закінчився внічию; 2) відтягнутий назад; дений; 3) гірн. вироблений

відве(про

шурф і т. п.); 4. face перекривлене обличчя. draw-plate |"Йго:рісії| п тех. волочильна дошка. draw-tongs [‘dro:tonz] п р! (іноді вжив. як Sing) тех. кліщі для натягання дротів (проводів). draw-vice [‘dro:vais] =draw-tongs. draw-well |"Фгогмеї| п колодязь (3 цебром

dray для

на вірьовці).

[drei]

п

бочок

з пивом);

ломовий

віз

(особл.

підвода.

dray-horse |"дгеїно:5) п ломова коняKa, битюг. drayman [‘dreiman] п ломовик, вантажний візник. dread [dred] 1. о жахатися, страхатися; 2. п жах, страх, бстрах. dreadful [/dredful] 1. adj жахливий, страшний; 2. п розм.: a penny d. сенсаційний роман жахів. dreadnought [‘dredno:t] п 1) мор. заст. дреднбут; 2) товсте сукно (на пальто);

пальтб

3) безстрашна dream [dri:m] 2. uv

(разі,

з товстбдго

людина. 1) сон;

р. р. dreamt,

сукна;

2) мрія; dreamed)

1)бачити сон, бачити у сні; 2)мріяти, уявляти; 3) думати, мати намір (у заперечних реченнях); | never dreamt ої doing it я нікбли й не думав цього робити; 4. пр розм. вигадувати, фантазувати.

dreamer [‘dri:ma] п мрійник, фантазер. dream-hole [/dri:mhoul] п отвір для світла

(в

башті,

дзвіниці

і т.

п.).

dreamily [‘dri:mili] adv мрійно, мрійліво, замріяно dream-land [‘dri.mland] п казкова країна, світ мрій. dreamless [‘dri:mlis] adj без снів dreamlike [/dri:mlaik] adj казковий; фантастичний. dreamt [dremt] разі і р.р. від дгеат 2. dream-world [‘dri:mwa:ld] = dreamland. dreamy |"дгі:ті| ад) 1) мрійливий, замріяний; непрактичний; 2) казковий, уявний, фантастичний drear [dria] noer.=dreary. dreary {‘driari] adj 1) похмурий, noнурий; нудний; 2) заст. сумний dredge [dred3] І. п rex. землечерпалка; драга; 2. v вичерпувати (землечерпалкою

dredger dreg

not

); з іно дае ги.

[‘dredgal7 земленерпалка.

[dreg]

п

а d. ані

1) невеликий

краплини;

залишок;

2)

рі осад,

осадок; to drink to the dregs випити до дна; 3) р! покидіки; dregs of society покидьки суспілоства dreggy [‘dregi] adj що містіїть осадки (нечистоти).

drench

|4гепії)

1. п

(для корови, ня (наскрізь);

1)

доза

ліків

коня); 2) промокан3) злива; 2. с 1) вли-

вати ліки (коробі, коняці); 2) змо чувати; зрбшувати; промдчувати наскрізь (про дощ) drencher |"ігепіїг)| п 1) шприц для вливання ліків тваринам (худобі); 2) розм. злива

Dresden

|"Чгегдоп|

фарфор dress

п

1.

о

1)

вбирати(ся); 2) чісувати; робити вати,

дро здепський

(rae D. china)

f[dres]

одягати(ся),

причісувати, зазачіску; 3) готу-

приправляти

(їжу);

4)

пере-

в'язувати, бинтувати: Іо 4. а wound перев'язувати рану; 5) прикрашати, прибирати; to 4. а shop-window прикрашати вігрину; 6) wernt (коня); 7) о оон ам Но 8) шліфувати (камінь); готувати,

обробляти

10) 11) мор.

(землю

a

посіви);

обтісувати, стругати (дошки); гірн. збагачувати (руду); 12) розцвічувати

| (прапорами);

13) вирівнювати, рівняти; 11) Tex. апретувати, оброблювати, опоряджати; 15) військ. виструнчитися, рівнятися; d.! рівняйс»! (команда):

right

(leit)

рівняйсь:; розбирати

4.

направо

(наліво)

16) змащувати; 17) спец (розібрати) (тушу); 3

прийм. і присл. 4. down розм. вилаяти, дати прочухана; 4. out прикрашати; вирядитися; 4. up а) вишукано (гарно) вдягатися; 6) одягати маскарадний костюм; 2. п 1) одяг; 2) че); evening

чірнє

плаття;

сукня, плаття (жіно4. фрак, смокінг, ве-

full 4. парадиа

фор-

ма,

парадний

плаття;

костюм;

morning

парадне

4. домашнє

тя; візйтка; 3) убрання,

плат-

шати;

опе-

рення; 4) attr.: 4. circle бельетаж (у театрі); 4. rehearsal генеральна репетиція. dress-coat [’dres‘kout] п фрак. dresser І [‘dresa] п 1) прибирач вітрин; 2) фельдшер; хірургічна сестра; 3) театр. костюмер; 4) шкіряник, апретурник; 5) гірн. сортувальник, збагачувач; 6) амер. sl. людина, що вдягається зі смаком. dresser I] [‘dresa] п 1) кухонний стіл з полицями для посуду; мисник; 2) амер. бочка.

туалетний

столик;

TYM-

dressing |"дгезід| п 1) вдягання; 2) перев'язування рани; матерійл для перев'язування; 4. station перев'язувальний пункт; 2) приправа (до салату); 3) доббриво; 4) обробка; очистка;

шліфування;

5)

військ.

рівняння; 6) гірн. збагачування (руди); 7) текст. шліхта; 8) розм. ірон. прочухан(ка); to give a good

d. down дати доброго прочухана. dressing-bag [‘dresinbeg] п 1) неcecép (з речами туалету); 2) санітарна сумка.

dressing-bell

[‘dresinbel]

п дзвдник,

що запрошує переодягтися до обіду. дгез5іпр-са5е [‘dresinkeis] =dressingbag. dressing-gown [‘dresingaun] п халат. dressing-room |"Фгезіргит) п y6uральня (артистична). dressing-table [‘dresin,teibl] п туалетний стблик.

dressmaker [‘dres,meike] по швачка, кравчиха. dressy [‘dresi] adj 1) що любить або вміє вдягтися з шиком; 2) вйшуканий; ошатний; шикарний (про одяг).

drew

[dru:] разі від draw

dribble

1.

[’dribl] о 1) к(р)адпати; 2) пу-

скати слину; 3) вести м'яч (у футболі); 4) гнати кулю в лузу (8 більярді); час).

dribbler

to 4. along

[‘driblo]

тягтися

(про

п гравець, що

ведб

м'яч у футболі. dribblet [‘driblit] п 1) невелика сума; 2) трбшечки, трішечки, крапелька (чогось); by dribbles невеличкими частинами, потрошку.

drier [’draia] від dry І. drift 2)

дгі

168

дге

1. n=dryer; 2. adj comp.

[drift] 1. 2 1) повільна течія; мор. дрейф; 3) ав. знесення;

(снігу); купа, нанесена вітром (піску, листя тощо); 7) геол. льодовиковий нандс; 8) дрифтерна сіть; 9) гірн. штрек, горизонтальний хід; 10)

гідр.,

військ.

деривація;

2.

v

1) відносити(ся) (вітром, водою); дрейфувати; the boat drifted out to sea човен віднесло (течією) в MOре; 2) наносити (сніг, пісок); 3) перен. пливти за течією. driftage [‘driftidg] п 1) знос, знесення, дрейф (судна в морі); 2) речі, викинуті на берег морем. drifter [‘drifta] 1. дрифтер (судно для

ловлі

риби

наплавними

сітя-

ми); 2) рибак, що плаває на дрифтері; 3) амер. га.

розм.

літун;

бродя-

drift-ice [/driftais] п дрейфуюча крига. drift-net [/driftnet] п наплавна сіть. drift-wood |"дгіїсмиа| п 1) сплавний ліс; 2) плавник. drill 1 [dril] 1. п вчання; муштра; вання;

3) с.г.

1) (стройовб) на2) вправа, трену-

рядкова

сівалка;

бо-

розна, рядок; 2. о 1) проходити (військове) навчання; 2) навчати(ся); тренувати(ся); 3) с.г. висівати або висаджувати рядками. drill 11 [dril] 1. п свердло; бур; 2. о свердлити, бурити. drill МІ Гагії) п 1) тик (тканина). driller [‘drilo] п 1) свердлувальник, свердляр; бурйльник; 2) свердлувальний верстат; 3) с.-г. сівач, сіяльник; 4) тренер; стройовий інструктор.

drill ground ("агії сгацпа) п військ. учбовий плац. drill-hall [’drilho:l] п манеж. дгійноїе [‘drilhoul] п бурова свердловина. drilling ("дгіїїю) п 1) навчання, тренування; 2) стройовбе навчання; 3) свердління, висвердлювання; 4) буріння; 5) с.г. висівання рядKOBOIO сівалкою; 6) амер. формування залізничних составів. drill-sergeant |"4гії за:4зопі) п військ. сержант-інструктор по стрбю. drily [‘draili] adv сухо (rae dryly). drink [drink] 1. о (past drank, р.р. drunk)

mith,

4.

in

вомобктувати;

перен. милуватися (красою i т. д.), d. to пити за чиєсь здоров'я, успіхи тощо; 2. п 1) питво, напій; 2) пияцтво; KOBTOK; склянка (вина, води); ячити;

to take to have

to 4. запити, а 4. випити,

запинапи-

тися; they had another 4. вони випили ще по чарці; soft drinks безалкогбльні напої; small 4. пиво.

швидкість знесення; 4) напрям, спрямдваність; намір, прагнення, тенденція; the 4. of а speech спрямобваність промови; І don’t understand his d не розумію, куди він гне; the 4. ої а discourse основний

drinkable ("дгідкоїі| 1. adj придатний для пиття; 2. п рі напої. drinker [‘drinko] п той, що п'є, п'яниця.

напрям

drinking-bout

сивність;

промобви

(бесіди);

бездіяльність;

ої 4. політика самоплйву; 6)

the

5)

па-

policy

бездіяльності або замет, кучугура

|"гідКкідбаці) ка, гульня. drinking-horn [‘drinkigho:n] зрдблений з рогу.

п пийти-

п кубок,

[‘drinkinson] drinking-song стольна пісня.

п

за-

drinking-water |"дгідкідлмо:із) п питна вода. drip |дгір) 1. о к(р)апати, падати краплями; the tap is dripping кран течб; to d. with wet промокнути до нитки; 2. п 1) крапання; 2) шум падаючих крапель; 3) архт.-- дгір5tone 1); 4) гірн. капіж.

dripping

[‘dripin]

промдклий; ки, мбкрий

1. adj

1) мокрий,

4. wet мокрий до нитяк хлющ; 2) капаючий;

2. п к(р)адпання,

просочування;

дина, що падає краплями. dripping-pan [/dripinpeen] п

рі-

1) ско-

ворода, лист, деко; 2) тех. сальник, масловлбвлювач. dripstone [‘dripstoun] п 1) архт. слізниця, відлйивина; 2) фільтр з пористого каменю. drive [draiv] 1. о (past drove; р.р. driven) 1) гнати, проганяти; переслідувати;

2)

їхати,

мчати,

везти

(в автомобілі i т. д.); правити (кіньми); to 4. smb. to the station підвезти koroOcb на станцію; 3) правити, вести (машину); 4) приводити, доводити (до — to, into); to 4. into despair приводити в розпач;

to

4. home

перекбнувати,

до-

водити; 5) вбиватн, заганяти (в щось); to 4. а nail home забити цвях по саму голівку; 6) рухати, приводити в рух; 7) проводити, прокладати (залізницю); 8) укла-

дати

(угоду);

вести

9) перевантажувати, ти

(працею);

(торгівлю);

перевтбмлюва-

4. at домагатися,

хи-

лити, спрямдвувати; what is he driving at? чого він домагається? з прийм. і присл. 4. away а) поїхати; 6) проганяти; 4. in а) заганяти (напр. худобу); б) в'їхати; 4. out а) виїхати; б) вмбивати, витісняти; 4. up під'їхати; фраз. звор.: to 4. mad, to 4. crazy зводити 3 розуму; 4. on! поганяй!; to 4. a реп бути письменником; 2. п 1) катання, прогулянка (в екіпажі, автомобілі);

to take

2) переслідування

а

4. проїхатись;

(ворога,

звіра);

3) велика енергія, сила; 4) стимул; 5) пол. кампанія; 6) тех. передача,

привод; наступ;

7) проїзд; 8) військ. удар; атака; 9) гірн.

штрек. drive-in [‘draiv’in]

adj

амер.

закусочна, що обслуговує які не виходять з своїх білів.

кінб,

клієнтів, автомо-

drivel [’drivl] 1. о 1) розпускати слину, сбплі; 2) верзти нісенітницю; 3) повбдити себе по-дурному; 2. п І) нісенітниця, дурне базікання; 2) безглузда поведінка; 3) слина. driveller [‘drivla] п 1) слинява дитина;

driven driver

слинтяй;

2) ідіот,

кретин.

[‘drivn] р.р. від drive 1. [‘draiva] п 1) шофер; водій; машиніст; вагоновод, кучер; 2) ryp-

dri

169

dry

re

TIBHHK; погбнич худдби; 3) розм. наглядач за рабами; господар-експлуататор (тж slave-driver); 4) тех. ведуче кблесо, шків, передача; машина-двигун; 5) спорт. довга ключка

(для

гольфа);

6)

гірн.

коно-

rou. driveway |’draivwei] п дордбга, проisa. driving [‘draivin] п 1) катання, їзда; 2) тех. передача, привод; 3) керу-

вання

машйною;

4) мор.

дрейф;

5) гірн. проходка штреку. driving-axle [‘draivin,zksl] п ведуча вісь. driving-belt [‘draivinbelt] п приводний ремінь (пас).

driving force [‘draivinfo:s]

п рушійна

cra. driving-wheel [‘draivigwi:l] п ведуче кблесо. drizzle [’drizl] 1. о мрячити; it drizzles мрячить; 2. п дрібний дощ, мряка. drogue [droug] п 1) плавучий Якір; 2) ав. прив'язний аеростат. droll [droul] 1. adj чудний, смішний; кумедний; 2. п блазень, фігляр; 3. о жартувати, блазнювати, дурня клеїти.

drollery

drolly

[‘droulari]

[‘drouli]

dromedary

adv

п жарт,

гумор.

чудно, химерно.

[/drAmadri]

п

одногбрбий верблюд. drone [droun] 1. п 1) ент.

дромадер,

трутень;

2) перен. ледар; 3) дзижчання, гудіння; 4) ав. безпілотний літак; 2. о 1) дзижчати, гудіти; 2) моноTOHHO говорити (читати, співати); 3) байдикувати, ледарювати. droningly [‘drouninli] adv монотбнHO, тужливо.

droop

[dru:p]

1. о 1) никнути, в'яну-

ти; 2) опускати (очі), понурити (голову); 3) спускатися; схилятися; 4) слабнути, знемагати; 2. п знемдга, знесйилля; занепад духу; схиляння. drop [drop] 1. о 1) падати; 2) капати; 3) промовити, сказати (зауваження,

гляд);

слово);

4)

5) знижувати

опускати

(голос);

(по-

по-

тупити (очі); 6) упускати; губити; 7) припиняти (роботу, розмову і т. д.); 8) розм. кидати (звичку, заняття

і т.

д.);

4.

it!

облиште!

припиніть!; 9) скидати (з літака); 10) пропускати (літеру); 11) підвозити, довбзити; ГІЇ 4. you at your door я підвезу вас до (вашого) дбму; 12) програвати, втрачати (гроші); з прийм. і npuca.: d. away іти геть один за бдним; d. behind відставати; 4. іп розм. зайти, заві-

тати; 4. into а) випадково увійти; б) набувати (звички); в) встрява-

ти (в розмову); 4. out a)‘ зникати; б) пропускати, не включати; звор: to 4. asleep заснути; short а) не вистачати; 6) не гати мети; to 4. smb. a line

фраз. to 4. досячерк-

нути комусь слівцє; іо 4. а word in favour of smb. замбвити (закинути) за kOrocb слівце; to d. from the clouds впасти, як сніг на гоблову; to 4. from sight щезнути з поля збру; 4. те а line черкніть мені слівце; 2. п 1) к(р)дпля; 2) зниження, падіння (про ціни і т. д.); а 4. in temperature зниження тури; 3) ковтбк (вина);

темпера4) леде-

нець, драже, цукерка; 5) рі med. K(p) anui. drop bomb [‘dropbom] п авіабомба. drop-curtain [‘drop,ka:tn] п падаюча завіса

(в театрі).

droplet [‘droplit] п крапелька. drop-letter [“drop,leta] п амер. місцевий лист. dropping-gear [’dropin,gia] п ав. бомбоскидач. droppings [‘dropinz] п рі 1) те, що падає або впало (різні опади тощо); 2) кізяк, пбслід i т. п. drop-scene [‘dropsi:n] п 1) =drop-curtain; 2) заключна сцена; перен. фінал. drop-shutter [‘drop,fata] п фот. моментальний затвор. dropsical [‘dropsikel] adj 1) що хворіє на водянку; 2) опухлий, Haбряклий, одутлий. dropsy |"дгорзі) п мед. водянка. dross [dros] п 1) окалина металу, жужелиця, цийндра; 2) покидьки; залишки. drought [draut] (поет. тож drouth) п 1) засуха, посуха; 2) заст. спра-

га. droughty

[/drauti] adj 1) сухий, безвддний; посушливий; 2) спраглий. drove I [drouv] past від drive 1.

drove

I! [drouv]

п 1) гурт,

череда,

отара; 2) натовп (особл. що рухається); 3) тех. зубило (для обтісування каміння).

drover

[‘drouva]

п гуртівник,

погб-

нич (худоби); скотопромисловець. droving (|"Фгоцуїд| n торгівля скотбм (худобою). drown [draun] о 1) тонути; потопа-

ти;

а drowning

a straw

присл.

питься,

хто

man

will catch

i за соломинку тбпиться;

2)

3) затоплЯти, заливати; шувати (звуки).

drowse

[drauz]

at

BXO-

топити;

4) заглу-

1. о 1) дрімати, бути

COHHHM; 2) навбдити сон; діяти, як снотвбрне; 3) байдикувати; 2. п дрімбта;

drowsily

MOTHO;

сонливість;

[/drauzili]

adv

в'ялість.

сбнно,

дрі-

в'яло.

drowsy [/drauzi] adj 1) сднний, дрімбтний; 2) що навіває дрімоту; CHOTBOpHHH; 3) в'ялий. drub [drab] о 1) (по)бити, (від)лупцювати; to d. into smb. втовкTH комусь у гблову; to 4. out of

smb.

вибити

2) тупати,

drubbing вання;

в

KOrocb

гупати,

[‘drabin] побої.

з

Голови;

тарабанити.

п биття,

лупцю-

drudge

[drad3]

ку, нудну BHKOHY€

1. о викбнувати

роботу; тяжку,

тяж-

2. п ocd6a, нудну

яка

роботу.

drudgery |"Фглазогі) п тяжка, нудна робота. drudgingly [‘dradzinti] adj старанно, ретельно; з трудом. drug [drag] 1. п 1) ліки, медикамент; 2) наркдбтик; 3) attr. лікарський; наркотичний; d. plants лікарські рослини; 4. taker наркоман; the 4. habit наркоманія; 2. o 1) давати (підмішувати) наркбтики або отруту (в їжу і т. ін.); 2) вживати наркотики.

druggist

[‘dragist] п аптекар.

drugstore [/dragsto:] п амер. аптека; аптЄкарський магазйн (який часто тож торгує косметичними товарами, канцприладдям,

цигарками

готує легкі закуски).

Druid

("дги:ід)

п іст. друїд

тощо,

(кельт-

ський жрець). drum [dram] 1. п 1) барабан; 2) барабанний бій; 3) анат. барабан (внутрішня

порожнина

середнього

вуха); 4) тех. барабан; циліндр; 5) ящик для пакування сушених фруктів; to beat the 4. a) безсоромно рекламувати; б) голосно протестувати; 2. о 1) бити в барабан;

2)

тарабанити

пальцями;

3) стукати, гупати, грюкати; 4) вдовблювати, втовкмачувати (in, into); 5) лопотіти (крилами); to д. ир

закликати

(покупців,

замовни-

ків).

drumbeat [‘drambi:t] по барабанний бій. дгитіїге ("Фглт,аїг) п ураганний артилерійський вогонь. drum-fish [/dramfif] п ixr. барабанщик. drumhead [/dramhed] п 1) шкіра на барабані; ретинка.

drummer

2)

анат.

|"Фглте|

2) амер.

барабанна

пе-

п 1) барабанщик;

комівояжер.

drumstick [’dramstik] п 1) барабанна паличка; 2) ніжка вареної або смаженої 0 курки (качки, гуски ли Tbs) drunk [drank] 1. р.р. від drink 1.; 2.

adj pred.

п'яний,

get д. напитися

сп'янілий;

(п'яним);

to

4. as а

lord (as а fidler) п'яний як ніч (як дим, як хлющ).

drunkard drunken brawl

[‘dranked] [’dranken]

п п'яниця. adj п'яний;

сварка

mependw,

сварка. drupe [dru:p]

з

d.

п'яна

n бот. кісточкові плоді

(слива, вишня і т. ін.).

dry |гаї) ливий,

1. adj 1) сухий; 2) посущшовисохлий;

3)

спраглий;

4) нудний; нецікавий; 5) перен. холддний; байдужий; d. goods ма: нуфактура, галантерея; 4. land суша; 4. law закбн, який забороняє продаж спиртних напбів, «сухий закбн»;

d. measure

міра сипких тіл;

dum

170

дгу

a

to ро 4. забороняти них

напдїв;

прбдаж

оголосити

спирт-

себе

при-

бічником «сухбго закбну»; d. shot холостий постріл; 2. о 1) сушийти(ca); 2) сохнути; висихати to 4. up висушувати, висихати; 4. up! мовчи!, мовчіть!

dryad |"Чгаїга) п міф. дріада, лісова німфа. dryasdust [‘draiazdAst] п суха, нудна, педантична людина. dry-bob [/draibob] п учень, який займається спортом (пор. wet-bob).

(He

вобдним)

дгу-сіеапег5 [‘drai’kli:naz] п рі хімічна чистка (майстерня). dry-cleaning |"дгаї"Кії:під| п хімічна чистка (процес). dryer |"Чгаїо)| п 1) сушильник; 2) сушильний апарат; 3) сушильний препарат, сикатив.

dry-fly

(для

[‘draiflai]

наживки

по

штучна

при

рибній

муха ловлі).

dryish [‘draiif] adj сухуватий. dryly [‘draili] adv сухо. dry-nurse [/draino:s] І. п няня, нЯнь-

[‘drai‘rot]

(про дерево); розклад;

п

1) трухлятина

2) перен.

занепад,

моральний

загнивання.

4гу-5айег [/drai.so:lta] п торгбвець москатбєльним крамом (бакалією). dry-saltery [‘drai,so:ltari] п торгівля москательним крамом (бакалією). dry-shod ("дгаї"7»4) adj з сухйми ногами; to pass over d. перейти, не замочивши ніг.

dual

[/dju:al]

1. adj

двоїстий;

по-

двійний; що складається з двох частин; d. ownership спільне володіння (двох осіб); 2. п грам. двоїна; форма двоїни. dualism [/dju:elizm] п філос. дуалізм.

dualist [‘dju:alist] п дуаліст. dualistic [dua’/listik] adj дуалістич-

ний. duality [dju:’eliti] п двоїстість, подвійність. dualize [/dju:alaiz] о роздвбювати.

dub

I [dab]

о

1) іст.

посвятити

в

рицарі; 2) давати прізвисько; жарт. охрестити; 3) мазати жиром (шкіру); 4) стругати, обтісувати; обрубувати; 5) рівняти, підганяти.

dub II [dab] о дублювати фільм. dub III [dab] п розм. вайло, тюхтій. dubbin [’dabin] п жир для змащування шкіри. dubiety [dju:’baiati] п сумнів, вагання. dubious [’dju:bjas] adj 1) сумнівний, підозрілий;

2)

схильний

до

сумні-

ву; що сумнівається, вагається. ducal [/dju:kl] adj герцогський. ducat [‘dakat] винна золота

п іст. дукат монета).

пташка;

голубонька;

тратник,

банкрут;

(crapo-

3) розм.

lame

роз-

4. а) калі-

ка; б) банкрут; в) невдаха. duck II [dak] о І) поринати; 2) ухилЯятися (від удару); 3) присідати, робити реверанс; 4) швидко нахиляти гблову.,

duck ШІ [dak] п 1) грубе полотно, парусина; 2) pl парусйнові штани. duck-bill [‘dakbil] (по зоол. качкодзьоб. ducker [‘daka] п орн. норець, пірникоза. duck-hawk [‘dakho:k] п орн. лунь болбтяний. ducking [‘dakin] п 1) занурення у вбду; | got а good 4. дуже змок (до нитки); 2) полювання на диких качок. duck-legged [/daklegd] adj короткоHOrHH;

ка; 2. о няньчити дітєй. dry-point |"дгаіроіпі) п 1) голка для гравірування без кислоти; 2) гравірування сухбю гблкою; 3) гравюра, виконана сухбю гблкою.

4гу-гої

duchess |"Члібіз| п герцогиня. duchy |"4лбгі) п герцогство. duck | [dak] п 1) качка; 2) пестл.

що

ходить

перевальцем.

duckling [‘daklin] п каченя. duck-shot [‘dakfot] п дрібний шріт (дріб). duckweed |"длкуі:4) п бот. ряска (rac duck’s meat).

duct

[dakt]

по

1)

прохід;

канал;

2) труба, провід; 3) тех. прохідна втулка. ductile [’daktail] adj 1) гнучкий; ковкий, тягучий; 2) податливий, слухняний; 3) еластичний.

ductility [dak’tiliti] п гнучкість; кбвкість; тягучість; податливість; в'язкість, еластичність.

dud

[dad]

n sl.

1) щось

невдале;

підробка; нікчема; 2) страхопуд, опудало (тж dudman); 3) sl. військ. снаряд, що не розірвався; 4) пуста людйна або неук; 5) рі одежина, дрантя,

лахміття.

dude [dju:d] п амер. sl. чепурун, (pant, дженджик, Pept. dudgeon I [/dadgon] п заст. рукоятка кинджала. dudgeon II (|"4лдазоп) п образа, обурення; in high (deep або great) 4.

дуже обурений, dud(h)een [,du:d’i:n] п ірл., амер. коротка глиняна люлька. due [dju:] 1. adj 1) належний; гідний,

достбйний,

заслужений;

with

d. attention з належною увагою; іп d. course, іп 4. time належним чи-

ном, у свій час;

4. to завдяки,

че-

рез

зобов'язаний;

зу-

те,

що;

2)

мдвлений, обумбвлений; their success was 4. to their methods of work BOHH були зобов'язані своїм успіхом

своїм

мбтодам

роботи;

3) pred.

якдго ждуть; що має бути; the train is d. at five (о'сіосК) побізд 3a розкладом приходить о п'ятій (годині); to Бе 4. and overdue пропустити всі cTpOKH; 2. п 1) належне; 2) рі податки, митні збори 3) рі членські внески.

duel |"4іц:зі) 1. п дуєль, поєдинок; 2. о битися на дуєлі. диеїйзі [/dju:alist] п дуеліст, дуелянт.

duenna [dju:’ena] ісп. п дубнья; гувернантка; ксмпаньйднка. duet(t) [dju:’et] п дубт. duff [daf] 1. п 1) діал. тісто; 2) пудинг; 2. о sl. обманювати; фальсифікувати. duffel [‘dafl] п груба шерстяна матерія. duffer [/dafa] п 1) розм. тупиця; нікчемна, дурна людина; 2) фальсифікатор, підроблювач; 3) фальшива монета. dug I [dag] п 1) вим'я; 2) соєбк (у тварин). dug II [dag] разі і р.р. eid dig 1. dugong [‘du:gon] п 3002. дюгбнь, травоїдний кіт. dug-out |"Члєаці) п 1) бліндаж, підзбмне

сховище;

2)

видовбаний

3

дерева чдбвен, довбанка; 3) sl. офіцер, призваний з відставки.

duke [dju:k] п герцог. dukedom [/dju:kdam] п герцогство. dulcet (|"Члізії) adj приємний, ніжний (про звук). dulcimer [/dalsima] п муз. цимбали. dull [dal] 1. adj 1) нудний; 2) тьмяний, каламутний, похмурий; 3) тупий, нездатний (до науки); d. beggar (або 4. fish) нудна людина; 4. pain тупий біль; 4. ої hearing що недочуває;

4. sight

слабкий

зір; 4.

trade млява торгівля; 2. uv притуплювати(ся), ставати тупим, млявим, нудним. dullard [/dalad] п тупиця, дурень, йолоп.

dullish

[/dalif]

adj

1)

тупуватий;

2) нуднуватий.

duly [‘dju:li] adv 1) належно; правильно; 2) у належний час. dumb [dam] adj 1) німий; 2) мовчазний, безсловбсний; 3) беззвучний;

2) амер.

дурний,

обмежений;

to strike опе 4. приголомшити когбсь; а 4. dog розм. мовчун. dumb-bell [‘dambel] п 1) рі гирі для гімнастики,

гантелі;

2)

амер.

sl.

дурень, йблоп, бовдур. dumbfound Гдлт'їацпа| о приголомшувати, ошелешувати. dumbledore | |"Члтьі,до:) діал. on джміль. dumbness [‘dAmnis] п німота, dumb piano [’dam‘pjenou] п муз. німа клавіатура. dumb-waiter [‘dam‘weita] п 1) стблик, який обертається; відкрита етажерка для закусок; 2) амер. маленький ліфт, на якому підіймають

страви з кухні до їдальні. dumdum [’damdam] п (розривна) куля «дум-дум» (roc 4. billet). dummy [’dami] 1. п 1) лялька, манекен;

baby’s

4.

сбска;

2)

макєт;

3) підставна, офіктйвна осбба; 4) знаряддя в чужих руках; ма-

dum

171

ріонетка; 5) спорт. фінт, обманний рух (у футболі); 2. adj 1) підрбблений; підставний; 4. window архт. несправжнє вікно; 2) тех. холостий; 3) учбовий, модельний; 4. cartridge учбовий патрон; 4) тимчасовий. dump | [damp] 1. о 1) скидати, звалювати; 2) вивантажувати; перекидати (вагонетку); 3) складати (в купу); 4) упускати з шумом;

5) ек. збувати вими

цінами;

товари 2. п

за демпінго-

1) звалище,

ку-

па мотлоху; амер. смітник; 9) військ. тимчасбвий польовий склад; 3) на-

сип; штабель вугілля або руди; 4) відвал; купа шлаку; 5) глухий звук падіння. dump II [damp] п 1) свинцевий кружодк; фішка; 2) sl. дрібна монета; рі гроші not worth а 4. ламаного гроша (шбляга) не вартий.

dump-car [‘dampka:] п візбк або вагонЄтка, що перекидається; думпкар.

dumping [‘dampin] п 1) ек. демпінг; 2) гірн. вивантажування, розвантажування, скидання у відвал; to be in the 4. бути в поганому настрої, бути засмученим.

dumpy I [‘dampi] adj смутний, засмучений.

сумовитий,

dumpy II |"ілтрі) adj низький; дебелий, крембзний. dumpy ПІ |"Члтрі) n 1) низенький, м'який стільчик; 2) маленька парасблька. dumpy level [‘dampi‘levl] п глухий нівелір. dun I [dan] adj сірувато-коричневий; мишастий (масть). dun II [dan] 1. п 1) докучливий кредитор; 2) настирлива вимодга сплати боргу; 2. о наполбгливо вимагати сплати боргу. dunce [dans] п учень, нездатний до навчання,

тупиця.

dunderhead [’dandahed] п дурна голова, телепень; dunderheaded дуже дурний. dune [dju:n] п дюна. dung І [dan] 1. п гній; угнбєння; добриво; 2. о угнбювати, удобрювати (землю). dung II [dan] разі і р.р. від ding I. dungaree [,dAnga’ri:] п англо-інд. груба

бавбвняна

ма; темниця.

[‘danfo:k]

п

Bina

для

гною.

dunghill [/danhil] п купа гнбю. dungy [‘dani] adj гнойовий; брудний. dunnage [/danidz] під вантаж.

п мор.

duodecimal [,dju:ou’desimal] надцята частина. duodecimo [,dju:ou’desimou]

підстилка

п

два-

n друк.

кнйги

аркуша.

в дванадцяту

duodenal ( [,dju:ou’di:nl]

дблю

adj

анат.,

мед. що стосується дванадцятипалої кишки; дуоденальний; 4. ulcer виразка дванадцятипалої кишки.

duodenitis

[,dju:oudi:/naitis]

запалення

KH.

duodenum

п

med.

дванадцятипалої

[,dju:ou’di:nam]

дванадцятипала

dupable

киш-

п

анат.

кишка.

[/dju:pobl] =dupeable.

dupe [dju:p] 1. о обдурювати, дуpHTu; 2. п обдурена людина; роззЯва. dupeable |"4уц:рор|| adj якдго легко обдурити. dupery [‘dju:pari] п обман, обдурювання.

duple

[‘dju:pl]

adj

1) рідк.

подвій-

ний; 2) муз. двотактний. duplex [‘dju:pleks] adj двостордбнній, двобічний; подвійний; 4. telegraphy зустрічне телеграфування (по о00ному проводу передаються теле-

грами в обох напрямах одночасно); 4. house двоквартирний будинок; амер. квартира Ha двобх поверхах з внутрішніми partment).

сходами

(тж 4. ар-

duplicate 1. adj [/dju:plikit]) подвійний, подвбєний; 2. п [‘dju:plikit] 1) Konia, дублікат (документа); іп д. в двох примірниках; 2) рі запасні частини; 3. о [‘dju:plikeit] 1) знімати кбпію; розмнбжувати (на машинці); 2) подвбювати; 3) дублювати.

duplication [,dju:pli‘keifn] п 1) подвбювання; 2) знімання кдбпій; розмнбження.

duplicator [‘dju:plikeita] п копіювальний апарат. duplicity [dju:’plisiti] п 1) двоїстість; 2) дволичність.

durability

[,djuara’biliti]

п

1)

міц-

ність, стійкість, тривкість; 2) тривалість (строку, служби і т. п.); довгочасність.

durable

[‘djuarabl]

adj

тривалий;

довгочасний.

дигаїцтіп

[djuo’Teljumin]

люміній,

n

дюра-

дюраль.

duramen [djua’reiman] п бот. серцевина, стрижень. durance [’djuarans] п pur. ув'язнення (звич.

тканина.

dung-beetle [/dAn,bi:tl] п жук-гнойовик, гнояк. dungeon [/dAndzan] п підзбмна тюрdung-fork

формат

dut

duration for

in 4. vile в ув'язненні).

[djuo’reifn]

the 4. ої war

п на

тривалість; час

війни;

of

short 4. недовговічний. durbar [‘da:ba:] п англо-інд. урочистий прийдбм (гостей). dure [djua] о заст. поет. тривати, продовжуватися.

duress(e)

[djua’res]

п

1)

арбшт,

ув'язнення; 2) юр. примус; under d. під примусом, з примусу. during [/djuarin] prep протягом, на пробтязі,

під час.

durst [da:st] разі від dare 1. dusk [dAsk] 1. п присмерк, сутінки;

2. adj поет. присмерковий; поет. смеркати(ся).

3.

vu

duskiness [/daskinis] п 1) сутінь, сутінок; темрява; 2) смуглявість. dusky [‘dAski] adj 1) присмерковий; темний; 4. thicket rémHa на (хаща); 2) смуглявий.

гущави-

dust [dast] 1. по 1) пил, порох; 2) поет. прах; 3) бот. пилок; 4) sl. гроші; to raise а 4. підіймати куряву; перен. здіймати галас; зчинити метушню; to throw 4. іп smb.’s eyes перен. замилювати Oui комусь; 2. о 1) посипати; 2) запорошити; 3) витирати пил, порох; вибивати, витрушувати. dustbin [‘dAstbin] п Ящик або урна для сміття. dust-brand [‘dastbreend] п зона, сажка (на колосках зернових злаків).

дизі-сагі сміття.

[‘dastka:t]

п

візбк

для

дизі-соаї [/dastkout] |п пильовик (плащ). dust-colour [‘dast,kAla] п сірувато-корйчневий колір.

dust-cover [‘dast,kava] п суперобкладинка (книги). duster [‘dasta] п 1) ганчірка або щітка для змітання пилу; 2) амер. пильовйк (плащ); 3) прилад для розпорбшування

перцю

(цукрової

пудри,

і т. п.); 4) гірн. непродук-

тйвна свердловина. dusting [/dastin] п 1) витирання (змітання) пилу; 2) антисептичний порошдк для присйпки ран; 3) морська хитавиця, качка; 4) 51. поб0ї; to give а 4. побити, відлуп-

цювати.

dustman

[/dastman]

п сміттяр.

dustpan [‘dastpeen] посовбк для сміття. dust-proof [/dastpru:f] adj пилонепроникний. dust-shot [‘dastfot] п найдрібніший шріт.

dusty [‘dasti] adj 1) порошний, пильний, запйлений; 2) дуже дрібний; подрібнений; 3) нецікавий; сухий; not so 4. розм.

непогано.

амер.

німецький;

Dutch

[dats]

1.

часто

тж

adj

голландський; D. bar-

gain угбда, що вигідна лише для однієї з сторін; D. comfort розм. слабка втіха (могло б бути гірше);

D. concert

спів,

komm

кбжний

співає своєї (хто в ліс, а хто по дрбва); D. courage розм. хорббрість напідпитку; Р. tile кахля, кахель; D. treat амер. розм. частування,

свою

за

яке

частину;

кобжний

2.

п

1)

платить

(the

ЮР.)

збірн. голландці; 2) голландська MOBa; 3) іст. німецька мбва High D. верхньонімєцька мова; Low Р. нижньонімецька

щось

незрозуміле,

MOBa;

double

тарабарщина.

р.

dutch [datf] п sl. дружина, жінка; my old 4. моя стара (про дружину).

dut

172

ear

Dutchman [/datf{man] п 1) голлан- | dwarfish |"дмо:ії)) adj малорбслий, дець амер. часто тж німець; 2) голкарликовий; недорозвинений. dwell [dwel] о (past, р.р. dwelt) жийландське судно; Flying D. летюTH, мешкати, перебувати; to 4. on (казковий Kopaчий голландець (upon) докладно зупинятися на. бель); Гт a D., її | do! провалиdweller |"Фмеї») п 1) житель, мештися мені на ub6My місці, якщо...; канець; 2) кінь, що зупиняється я не я буду, якщо He... (тж ог I’m

перед перешкодою.

а D.).

Dutch metal [‘datf’metl] п сплав міді з цинком. [‘datf,wumen] п голDutchwoman ландка.

duteous

[‘dju:tjas]

adj 1) пройнятий

кірний;

шанобливий;

старанний.

duty ([‘dju:ti] п оббв'язок; to do one’s d. BHKOHyBaTH свій обов'язок; чергування;

ббві

обов'язки;

візит; оп

4. на

вартування, 4.

call

служ-

офіційний

чергуванні,

при

ви-

конанні службового обов'язку; off 4. пбза службою; 3) мито; гербова оплата;

custom

duties

митні

збори;

4) пошана, повага, шанування, шаHOGa; she sends her 4. to you вона засвідчує вам свою пошану; 5) тех. корйсна роббта (машини); потужність;

модуль

(показник

на одиниціо

duty-free лягає

4. ої water

с.-г.

гідро-

кількості

води

площі).

[‘dju:tifri:] обкладенню

adj що

не під-

митом,

вільний

від мита. duty list [/dju:tilist] п розклад чергувань. duty-paid [‘dju:ti,peid] adj оплачений митом. dwale [dweil] п бот. фарм. беладбнна. dwarf [dwo:f] 1. п 1) карлик; карликова тварина або рослина; 2) міф. гном, пігмей; 2. adj карликовий; 3. о заважати

ростові;

припи-

HATH PO3BHTOK.

[{‘dwelin]

дйнок.

dwelling- house ловйй

(сповнений) свідбмістіо обов'язку; 2) покірний. dutiable [/dju:tjabl] adj що підлягає сплаті мита. dutiful [/dju:tiful] adj слухняний, no-

2)

dwelling

дім; бу-

[‘dwelinhaus]

п

жит-

будинок.

[‘dwelinpleis] п місце проживання; житлова площа. dwelt [dwelt] past і р.р. від dwell. dwindle [’dwindl] о зменшуватися, скорбчуватися (до — to); вичерпуватися; втрачати значення; погіршуватися, вироджуватися; to 4. іпto nothing зійти нанівець. dwindler [‘dwindla] п малорбсела, захиріла людина

[‘daizd]

або тварина.

п 1) число

два;

двій-

ка, пара; 2) хім. двовалентний елемент. dyarchy = diarchy. dye [dai] 1. о фарбувати, забарвліовати(ся); 2. п 1) фарба; барвник; 2) забарвлення; 3) колір.

d’ye [dja] розм. скор.-до you. dye-house |"Чаїпац5| п фарбувальня, красйльня. dyeing [‘daiin] п 1) фарбування (тканин і т. п.); 2) фарбувальна справа. dyer [‘daia] п 1) красйльник; фарбар; 2) барвник. dyer’s broom [‘daiazbru:m] п бот. красйльний дрік. dyer’s weed [’daiazwi:d] п назва різних

рослин,

жовтозілля,

які

[‘daistaf]

човина; dye-wood

барвник. |"Чаїм иа)

рево. dye-works

дають

красйльний

dye-stulf

2. п умирання; згасання; затухання. dyke [daik] =dike. dynamic [dai’nemik] adj 1) динаактивний;

дію-

чий; 2) мед. функціональний. dynamical [dai’nemikel] adj

дина-

мічний,

п житло,

dwelling- place

dyad

dying [‘daiin] 1. adj 1) вмираючий: згасйючий; 2) передсмертний; till one’s d. day до кінця днів своїх;

п

[‘daiwa:ks]

барвники:

дрік і т. п.

красийльна

ре-

красйльне

де-

п

красильня,

фарбувальня.

енергійний,

мічний.

dynamics |Чаї'пегтік5) п (вжив. як sing) 1) динаміка (відділ механіки); 2) рушійні chan. dynamism |"Чаїпотігт| п філос. динамізм.

dynamist

[/dainamist]

з динаміки; динамізму.

2)

п 1) фахівець

філос.

прихильник

dynamite [‘dainoamait] 1. п динаміт; 2. о висаджувати в повітря динамітом. dynamo [‘dainomou] п ел. динамомашина, динамо. dynamometer [,daina’momita] п Tex. динамометр.

dynastic [di’neestik] adj династичний. dynasty [‘dinasti] п династія. dyne [dain] п фіз. дйна (одиниця сили). dys- [dis-] pref означає поділ або заперечення, напр. dyspepsia рбзлад травлення, диспепсія.

dysenteric

[,disn’terik]

adj

дизенте-

рійний, dysentery [‘disntri] п med. дизентеія. ран [,disle’dgzistik] adj несхвальний. dyspeptic [dis’peptik] п людина, що страждає на диспепсію (розлад травлення). dyspnoea [dis’pni:o] п мед. задишка, утруднене дихання. dystrophic [‘distrafik] adj мед. дистрофічний. dystrophy [‘distrafi] п мед. дистрофія.

Е Е, е [i:] п 1) 5-а літера англійського алфавіту; 2) муз. мі. each [i:tf] adj, pron. indef. кожний; e. other один дбдного; е. and all всі до бдного. eager [‘i:ga] adj 1) палкий, нетерплячий (про бажання); жадібний

(до чогось); he із е. to learn він прагне вчитися; 2) енергійний, завзятий; е. pursuit енергійне переслідування; 3) гбстрий (на смак). eagerness [‘i:gonis] п запал, поривання;

завзяття.

eagle [‘i:gl] п 1) орбл; 2) амер. заст. золота монета в 10 дбларів. eagle-eyed [‘i:gl’aid] adj гбстрий (про

зір); гострозбрий; глядом.

з гбстрим

по-

eagle-owl [‘i:gl’aul] орн. п пугач. eaglet [‘i:glit] п орля, орлятко. eagre |/еієг| п велика хвиля (вал) припливу (в гирлі ріки). ear

I [ia]

п

1) вухо;

2) слух;

she

has an e. for music у неї музикальний

слух;

3) ручка,

дужка

мета); e. of a pitcher вушко ка) глека; to be all ears

(nped-

(ручдуже уважно слухати; to give e. to слухати; вислухувати; over head and ears перен. (аж) по самі вуха; to set by the ears посварити. ear II [ia] 1. п 1) колос (про зла-

ки); 2) амер. качан (кукурудзи); 2.0 колосйтися. [‘iareik] п біль у вусі, вушний біль. ear-deatening [‘ie’defnin] adj оглушливий. ear-drop [‘iadrop] п сербжка, eardrum [’iadram] п анат. барабанна перетинка. earl [a:l] п граф (англійський). ear-lap |"Чоїгер| п 1) мочка (вуха); 2) вухо, вушко (шапки-вушанки вто earless [‘ialis] adj 1) безвухий; 2) що не має ручки, вушка, дужки іт.п.; 3)позбавлений музикального слуху.

ear-ache

ear

173

early [’a:li] 1. adj 1) ранній; 2) завчасний; передчасний; 3) скоростиглий,

скороспілий;

at

ап

е

date

в

недалекому майбутньому; іо Кеер е. hours рано вставати й рано лягати спати; 2. adv рано; завчасно; е. in life в молодбму віці; e. in the year на початку року; to be up е.

рано вставати. ear-mark [‘iama:k] MO;

2)

і 1. п тавро, клей-

відмінна

ознака;

3) здгну-

тий ріжок сторінки; 2. v 1) таврувати, клеймити; 2) призначати, асигнувати (грошові суми для певної мети); 3) загинати (ріжок сторінки). earn [a:n] о 1) заробляти; 2) заслужити; to е. a reward заслужити нагороду; earned income зарбблені

rpowi. earnest I [‘a:nist] перекбнаний; гарячий,

adj

2)

1) серйбзний;

рєвний;

палкий;

e.

щирий;

desire

палкб

бажання; іп е. серйбзно. earnest II [‘o:nist] п завдаток;

за-

става, (за)порука; e. money грошова порука; ап е. ої what із to соте запорука Tord, що має бути;

an

e. of

more

to соте

запорука

майбутніх благ. earnings [‘a:ninz] п pl заробіток. ear-phone [‘iafoun] п навушник paдіо або телефдна. ear-piece [‘iapi:s] п верхня частина телефбнної трубки. ear-ring [‘iarin] п сережка.

earshot

на

яку

чути звук; within е. у межах ності; out ої е. поза межами

[‘iafot]

п

відстань,

чутчут-

ності.

earth

earthquake [‘a:Skweik] п 1) землетрус; 2) струс, потрясіння. earth road [’a:6roud] п грунтова дорога. earth-shine [’a:0fain] п астр. попелясте свічення. earthwork [’9:6wa:k] п 1) військ. земляне боти.

[2:6]

І. п

1)

земля;

земна

куля; 2) суша; 3) грунт; 4) прах; 5) нора; 6) ел. заземлення; 7) оп

е. розм.

(вираз для підсилення

пи-

тання або заперечення); how on e.? яким же чином?; по use оп е. нема

ніякої рації; what оп е. із the matter? у 4OMy ж. зрештою, справа? 2. uv 1) заривати(ся); закбпувати, вкривати землею; 2) підгортати (рослини);

3) ел.,

рад.

earth-born [’a:@bo:n] людський; 2) міф. землі.

earthen

|/о:86оп)

заземляти.

adj смертний; нарбджений на

adj

1)

земляний;

тлиняний; 2) земний.

укріплення;

2)

земляні

ро-

earthworm [’9:6wa:m] п 1) дощовий черв'як; 2) перен. підла душа. earthy [’a:¢i] adj |) земляний, землистий; 2)земний, життєвий; 3) rpyбий, прбстий ear-trumpet [‘ia,trampit] п med. слухова трубка. еаг-мах |‘iaweeks] п вушна сірка. earwig Гіоміс) І. п ент. щипавка; 2. о перен. нашіптувати. ease [i:z] І. п 1) легкість; шеність;

2) спокій;

невйму-

дозвілля;

вдо-

вблення; зручність; to be at e. почувати себе спокійно, невимушено; to feel ill at е. почувати себе ніяково, незручно; to stand at е. військ. стояти вільно; 2. v 1) полегшувати; пом'якшувати; 2) заспокдювати; 3) звільняти (від); to е. оїї послабляти (канат); послаблювати (напруження, зусилля); відхбдити; відштбвхувати (човен від берега). easeful [/i:zful] adj зручний; спокійний;

заспокійливий;

easel

[‘i:zl]

підставка

ки).

easement 2)

ear-splitting [‘iasplitin] adj оглушливий; пронизливий; верескливий. ear-tab [‘iateab] п вухо шапки-вушанки.

ебо

п

мольберт;

(напр.

для

[‘i:zmant]

заст.

незайнятий.

дерев'яна

класної

п

дош-

1) зручність;

полегшення;

відрада;

уті-

ха; 3) прибудова, додаткдбва будівля. easily [‘i:zili] adv легко; вільно; спокійно. east [i:st] 1. п 1) схід; мор. ост; the Е. Схід; Far Е. Далбкий Схід;

Middle

E. Cepéanifi

Схід;

Near

E.

Близький Схід; 2) східний вітер (таж е. wind); E. ог West home is best присл. в гостях добре, a вдома краще; 2. adj східний; 3. adv на схід, у напрямі на схід (від).

East

End

[‘i:st’end]

п Іст-Енд, схід-

на (робітнича) частина Лондона. Easter [‘i:sta] п пасха, великдень.

easterly

[‘i:stali]

1. adj східний; 2. п

східний вітер; 3. adv 1) на схід; 2) зі схбду (про вітер). eastern [‘i:stan] 1. ай) 1) східний; e. window вікнб, що вихбдить на

earthenware [’a:danwea] п гончарні вироби; череп'яний пбсуд; кераміка. earth-flax [‘a:6fleks] п азбест.

схід; 2) розташбваний у (північно-)-

earth-light [‘a:@lait] те свічення.

сходу.

earthly

[’a:6li]

adj

п астр.

попеляс-

1) земний,

суєт-

ний; 2) розм. вираз для підсилення

питання

або

Teason?

яка,

заперечення: зрештою,

what

е.

причина?;

по e. use (це) збвсім марно. earth-nut |/з:0плі| п земляний горіх, арахіс.

східній

частині

носиться

easterner

до

Héi;

США

або

2. п

що

(Е.)

від-

житель

[‘i:stana] п 1) житель Схб-

ду; 2) (Е.) житель ни США.

Східної

більш

на

easternmost

[‘i:stanmoust]

східний,

що

adj

части-

най-

крайньому

сході. easting [‘i:stin] п мор. курс на схід; відстань, пройдена цим курсом.

East Side [‘i:st’said] п Іст-Сайд, paOn бідноти в Нью-Йорку. eastward(s) [‘i:stwadz] adv на схід, у напрямі на схід. easy [‘i:zi] 1. adj 1) легкий, 2) невимушений; спокійний; mind e. заспокбйтеся;

make your 3) вільний,

простбрий, зручний; е. coat mpocroре пальтб; е. chair зручне крісло; 4) терплячий; 5) поступливий, лагідний,

гнучкий;

е.

of

virtue

не

(надто) сувбрих правил; б) замобжний; е. circumstances замобжність, забезпеченість;

stances

бути

(о Бе

добре

іп е. сігсит-

забезпбченим;

е. street багатство, заможність; to be оп е. street процвітати; 7) ком.

що не має великого подпиту; несталий (про ціни); 8) пологий, положистий (про схил); 2. adv 1) легко; вільно; зручно; 2) спокійно; неквапливо; to take it е. не поспішати, не дуже старатися; не брати близько

до

серця;

3. п розм.

починок, передйшка, мор. перестати манда).

пере-

перекур; e. alll!

гребти!,

стоп!

(ко-

easy chair [‘i:zi ‘tfea] п крісло. easy-going [‘i:zi,gouin| adj 1) добродушно-весблий, благодушний, безтурботний; 2) легкий, (про ходу коня). [i:t] о (past ate; р. 1) їсти; 2) роз'їдати; 3) ти; пожирати; з прийм.

спокійний

чуватися

місці

eat

р. eaten) поглина-

і присл.: е. away з'їдати, роз'їдати; е. іп 1) в'їдатися (про кислоту); 2) xap-

вдома

або

на

ро-

боти; е. оїї від'їдати (про кислоту); е. пр поглинати, пожирати; фраз. звор.: to e. one’s heart out страждати мовчки; to e. one’s words брати назад свої слова. eatable [‘i:tabl] 1. adj їстівний; 2. п

рі Їжа, харчі. eaten [‘i:tn] р. р. від eat. eater [‘i:ta] п їдок, їдець. eatery [‘i:tari] s/.=eating-house. eating club [‘i:tigklAb] =eating hall. eating hall [‘i:tinho:l] п амер. універ-

ситетська Їдальня. eating-house [‘i:tighaus] п їдальня, ресторан. eaves [i:vz] п рі 1) буд. карниз; звис (даху); піддашок; 2) поет. вії, повіки. eavesdrop [‘i:vzdrop] о підслухувати (оп). eavesdropper [‘i:vzdropa] п той, хто підслухує, шпигун. eavesdropping [‘i:vzdropin] п підслухування. ebb [eb] 1. п 1) відплив (морський); 2) перен. занепад; зміна на гірше; 2. о убувати, спадати (про воду; тж перен.); слабіти, згасати; Піз

Ше is ebbing away

життя

ближається до кінця. ebb-tide [’eb’taid] п відплйв ський).

ебоп

[‘eban]

adj ебеновий;

його Ha(мор-

чдрний.

ебо cope

й

й

о

ee

ebonite [’ebanit] п ебоніт. ebony [‘ebani] І. п ебенове чорне деpeso; 2. adj з чорного дерева; дуже чорний ebriety [i:’braiati] п рідк. оп'яніння, сп'яніння. ebullience, ebulliency [i’bAljans, -si] п І) кипіння, кипучість; 2) запальність, збудження. ebullient [i’bAljant] adj 1) киплячий; 2) перен. кипучий; спбвнений ентузіазму; 3) палкий, запальний.

ebullition

[,ebo’lifn]

2) закипання; лах

п

[ik’sentrik]

1. adj

центричний;

дивний,

дивацький;

2) геом.,

центричний,

1) екс-

чудернацький, тех.,

фіз.

ексцентриковий;

ексцентрикова рична

кипіння;

екс-

е. rod

тяга; 2. п 1) ексцент-

людина,

дивак;

2)

тех.

екс-

центрик. eccentricity [,eksen’trisiti] п 1) тех. ексцентричність, ексцентриситет; 2) перен. оригінальність, ексцентричність, дивацтво. ecclesiastic [i,kli:zi’eestik] 1. п духбвна осбба; церковнослужитель; 2. adj духбвний; церкбвний.

echelon

[‘efalon]

п

1) військ.

еше-

лдн; 2) уступ. echinus [e’kainas]

п 3002, морський їжак. echo [’ekou] 1. п (рі echoes) 1) луна; to the е. голосно; захбплено; attr.: е. sounding мор. вимірювання глибини ехолотом; 2) відгомін, відголос; наслідування; 3) наслідувач; 2. о 1) відбивати(ся) лунбю (про звук); 2) втбрити, повторювати, наслідувати.

eclectic [ek’lektik]

1. adj еклектичний;

2. п еклектик.

eclecticism

[ek’lektisizm] п еклектизм, еклектика. eclipse [i’klips] 1. п астр. затемнення; перен. затьмарення; 2. vu затемHATH, затьмарювати. ecliptic [i’kliptik] 1. adj астр. екліптичний;

eclogue ecology

economic

2. п екліптика.

[’eklog] n літ. еклога. [ikoladzi] п біол. екологія. |/:Ко'потік) adj 1) еконо-

мічний; господарський; 2) розм. ощадливий. economical [,i:ka’nomikal] adj 1) економний,

ощадливий;

2)

економіч-

ний; матерійльний. economics [,i:ko/nomiks] п рі (вжив як sing) 1) еконбміка; нарбдне господарство; planned е. планове rocподарство; політична економія. economist [i:’konomist] п 1) економіст; 2) ощадлива людина. economize [i:’konamaiz] v еконбмити, заощаджувати. economizer |і:"Копотаїга| п тех. економайзер, підігрівач.

economy ство;

[i:’konami]

the socialist

ціалістична

п

1) господар-

system

cucTéMa

national

e. нарбдне

еконбміка тична

країни;

eKOHOMia;

екочдмність;

господарство;

political е. полі-

2)

little

ощадливість, economies

ма-

ленькі заощадження; 3) структура, організація, господарювання. ecstasy [’ekstasi] п екстаз; порів, захдплення, захват. ecstatic [ek(statik] adj несамовитий; екстатичний; що перебуває в екстазі; запальний. есіазу [‘ektazi] п анат. розширення, ектазія,

ectatic

[‘ektatik]

adj анат.

розшире-

of е. co-

господарства;

ectropic [ek’tropik] adj мед. вивернутий. ectype [’ektaip] п зліпок, знімок, відбиток.

eczema

[‘eksimo]

п мед.

екзема.

eczematous [ek’zematas] adj мед. ек3eMaTO3HHH. edacious [i‘deifas] adj ненажерливий, ненаситний. edacity [i’dasiti] п ненажерливість, ненаситність. eddish [’edif] n с.г. 1) отава; 2) стерня. eddy [‘edi] 1. п вир; вихор; клуби (диму, пилу); 2. о крутитися, вирувати; клуббчитися. edelweiss [’eidlvais] нім. п бот. едельBélic. edema [i’di:ma] п мед. набряк.

edematous [i’demotes] adj набряклий. Eden [‘/i:dn] п 1) бібл. Едбм; 2) neрен. земний

edentate edge

рай.

[i/denteit]

2) 300A. edentation

adj 1) беззубий;

неповнозубий. [i:den’teifn] п

[edz]

1. п

1) край

беззубість.

(чогось);

2) вістря, лезо; 3) récTpicTb (леза); to take the е. off притупити; 4) кромка; ребро (дошки); 5) хребет, гребінь (гори); 6) критичне станбвище, 7) грань; 8) амер. розм. перевага; to set smb.’s nerves on е. дратувати когбсь; діяти на нерви; 2. о 1) точити; загбстрювати; 2) обрізувати краї; підрівнювати; підстригати (траву); 3) облямовувати; 4) непомітно підсбвувати; з прийм. і присл. е. away відходити обережно, ббком; e. into втискатися; е. оїї -е. амау; е. оп підбурювати;

e. out

а) витісняти;

режно відходити. edge-bone [’edzboun] зок;

edged

крижова

|'едз4)|

рений;

ріжучий

б) обе-

п озадок,

огу-

кістка,

adj натдчений,

обведений,

edge(d)-tool

edu

ee

HHH.

(гніву і т. ін.).

eccentric

1)

3) перен. вибух, спа-

174

ee

інструмент;

загбст-

облямований.

[’edgd’tu:l]

п

to

гобстрий

play

with

edge(d)-tools гратися з вогнем. edge iron [’ed3’aion] п кутове залізо, edgeless Гедзіїз| adj тупий, не réctрий. edge stone [’edgstoun] п 1) жорно, бігун (у дробарці); 2) буд. бордюрний камінь. edgeways [‘ed3weiz] adv гострим кін-

цем, ббком, ребром; to get а word in e. укйнути слівце. edgewise [‘edzwaiz] =edgeways. edging [’edgin] дюр, кайма.

edgy

|'едзі)

(жив.);

п край, обвідка,

adj 1) гострий,

2)

з

чіткими

бор-

ріжучий

краями

або

контурами; 2) перен. нервовий, дразливий; роздратований. edibility [,edi’biliti] п їстівність. edible [/edibl] 1. adj їстівний; придатний для Їжі; 2. п pl їстівне. edict [‘i:dikt] п едикт, указ. edification /,edifi’keifn] п настанова, повчання, напучення. edifice [‘edifis] п будівля, споруда (звич. велика). edify |"едіїаї) о 1) повчати, напучувати; 2) заст. зводити, споруджу-

вати. edit [‘edit] о 1) редагувати, готувати до друку; 2) працювати або бути редактором; 3) публікувати, видавати; 4)кін. монтувати (фільм).

edition раж

[i’difn]

п 1) видання;

2) ти-

видання.

editor |"едіїз| п редактор. editorial [,edi’ta:rial] 1. adj

редакторський; редакційний; є. office редакція (приміщення); е. staff редакційна колегія; 2. п передова стаття, | передовйця; редакційна стаття.

editorialist

[,edi’to:rialist]

п

амер.

співробітник газети, який пише передовиці або статті від редакції (rac editorial writer).

editorialize

[,edi’to:rialaiz]

писати передовиці редакції.

або

uv

амер.

статті

від

editor-in-chief [’editorin’tfi:f] п головний редактор. editress [‘editris] п жінка-редактор. educate [’edju:keit] о 1) виховувати, давати освіту; 2) тренувати; to е. the ear розвивати слух. educated [’edju:keitid] adj освічений, вихований; нений смак

education

е. taste (mind) (розум).

[,edju:’keifn]

розви-

п виховання;

освіта; навчання; elementary e. noчаткова освіта; free e. безплатна

освіта; higher e. вйща освіта; secondary е. середня освіта; universal е. загальна освіта; trade е. професійна освіта; all-round e. всебічна (ширбка) освіта; compulsory е. обов'язкове навчання. educational [,edju:keifanl] adj освітній;

виховний;

педагогічний,

на-

вчальний. educationalist, educationist [,edju:’keiSnalist, ,edju:’keifnist] п педагог-теоретик. educative |"едіц:Кебу) adj виховуючий, виховний;

educator

освітній.

[‘edju:keita]

п

вихователь,

педагог; просвітитель, educe [i:’dju:s] о 1) виявляти ховані

можливості);

is best in man

to e.

вйявити

(npuall

that

все найкра-

еди

175

ще, що

є в людині;

сновок

(from);

2) робити

3) хім.

ви-

виділяти,

educible [i’dju:sabl] adj що зробити (про висновок).

моджна

вина.

[i:’dakjn]

п виявлення;

ви-

пуск, вихід (пари); e.-pipe mex. спускна (паропровідна) труба (парової машини); e.-valve мех. випускний клапан. edulcorate [i/dalkareit] о 1) очищати; 2) хім. очищати від кислот, сблей і т. ін. промиванням. едиїсогайоп [i’dalka’reifn] п ounщення. eel [i:l] п ixr. вугор; e.-buck верша на вугрів. eely (41:11) adj схожий на вугра, в'юнкий. e’en [i:n] noer.=even II, 2. e’er [ea] =ever. eerie, eery [‘iari] adj 1) мбторошний, похмурий; надприрддний; 2) боязкий (через забобони).

efface

[i/feis]

лювати;

2)

о 1) стирати; згладжувати,

BuKpécзатемня-

ти п to е. oneself знітитися, триматися в тіні.

effacement ня,

[i’feismant]

викреслювання;

джування. effect [i’fekt]

п

1) стиран-

2) перен.

згла-

1. п 1) дія, вплив;

2)

наслідок,

результат;

3) здійснення,

4) ефект,

враження;

to bring

to e.,

to carry into e. здійснювати; into е. to take e. набувати

to go сйли;

іп'е. справді, в дійсності; of no е. марно, даремно; to this е. з цією

метою, для цієї мети; 2. о робити, чинити; виконувати, здійснювати.

effective

Текіу)

adj

1)

дійовий;

ефективний; 2)ефектний, що справляє враження; 3) амер. що набуває сили (про закон і т. п.); 4) наявний; 5) військ. придатний; 6) тех. корисний; е. area роббча поверхня.

effects [i/fekts] п рі майно. effectual [i’fektjual] adj 1) ефективний;

що

досягає

мети;

своєму призначенню; має силу, дійсний.

відповідний

2)

юр.

що

effectuate [i‘fektjueit] о здійснювати; виконувати; досягати MeTH або ефективності.

effectuation ня;

[i,fektju’eifn]

здійснення;

п виконав-

досягнення

ефек-

тивності. effeminacy (Ці"Тетіпазі) п жінбчність, зніженість (про чоловіка).

effeminate жінки, ний.

efferent

Гі"етіпії) з

adj подібний до

жінбчою

[‘efarant]

вдачею;

adj

зніже-

1) відцентро-

вий, руховий (про нерв); 2) що виндсить (про кровоносні судини). effervesce [,efa’ves] о 1) пускати бульбашки (закипаючи, бродячи); закипати, грати (бродячи); вихбдити

з шипінням

кипіти,

(про газ); 2) пе-

хвилюватися,

стані збудження. effervescence [,efa’vesns] кання

educt [i’dakt] п 1) вивід; видобуток, висновок; 2) хім. виділена речо-

eduction

рен.

egy

бульбашок,

пучість;

2)

бути

п

1) пус-

закипання;

перен.

в ши-

збудження.

effervescent

[,efa’vesnt] adj кипучий, шипучий; e. drink шипучий напій. effete [e’fi:t] adj 1) неродючий, неплідний;

2)

виснажений,

знесйле-

ний, квблий; 3) занепадницький. efficacious [,efi’keifas] adj 1) дійсний, ефективний (про ліки, засіб); 2) продуктивний, дійовий. efficacy [‘efikasi] п ефективність; дієвість; успішність. efficiency [i’fifansi] п 1) дієвість; успішність, ефективність; роботоспромбжність;

здатність;

2)

Tex.

віддача, корйсна дія; коефіцієнт корисної ii; 3) рентабельність; продуктивність; е. ої labour продуктивність праці. efficient (і"ї/опі) 1. adj 1) дійовий, ефективний; 2) умілий, кваліфікбваний (про людину); 2. п 1) фактор;

2)

військ. effigy рет.

множник;

множене;

іст. навчені

(еїідзі)

п

2)

pl

добровольці.

зображення,

effluent [‘efluant] 1. adj що витікає, що просбчується, виходить (з чо-

гось); 2. п 1) річка; потік, що витікає з іншої річки, з бзера; 2) стік;

витік.

effluvium [e’flu:vjam] n (рі effluvia {e‘flu:via]) вйпарування (ocoba. шкідливі або смердючі); Mia3Mn. efflux, effluxion [‘eflaks, e’flakfn] п І)

витікання ін.);

(рідини,

2) скінчення,

повітря закінчення

(строку, часу). effort

[‘efat]

п зусйлля;

спроба;

на-

пруження, натуга; to таке ап е. робити спрббу, намагатися. effortless [‘efatlis] adj 1) що не pdбить ніяких зусйль (спроб), не намагається; 2) що не потребує зусиль. effrontery [e’frantari] п зухвальство, 6e3copOMHicTb. effulgence [e’faldgans] п променистість, OCAHHICTb, блиск. effulgent |е"їлідзопі) adj тий, осяйний.

effuse 1. о [e’fju:z]

променис-

1) виливати

свої

(з0-

почуття);

випускати

(рідину, повітря і т. ін.); 9) литися, виливатися, витікати; 2. adj [e’fju:s| дуже

поширений.

effusion [i’fju:zn] п 1) вилив, виливання; е. of blood а) втрата крові; б) крововилив; 2) виявлення, звірення (почуттів); натхненний потік (слів, віршів і т. п.).

effusive

[i'fju:siv]

ний,

нестримний;

adj 1) експансив-

ний,

затверділий,

2) геол.

ефузив-

застиглий

потік лавц). eft [eft] п зоол. тритон. eftsoon(s) [eft’su:n(z)] adv забаром.

egad

|[i’ged]

int

заст.

богу! egalitarian [i,geli’tearian] ник рівноправності.

(про

заст.

не-

справді,

їй-

п

поббр-

egestas [i’dgestaz] п pl екскременти. egg | [eg] п яйце; scrambled eggs яєчня (бовтушка); to lay eggs військ. ставити міни; to have all one’s eggs іп one basket перен. все поставити на карту; bad е. непу-

тяща

порт-

effloresce [,eflo:’res] о 1) зацвітати, квітнути; 2) хім. цвісти; пліснявіти (про стіну, грунт і т. ін.); 3) геол. вивітрюватися (про кристали); викристалізбвуватися (про солі). efflorescence |,еїЇо:"тезп5) п І) цвітіння, квітнення; 2) бот. зацвітання; 3) мед. висипка, висип (на шкірі); 4) хім. ефлоресценція, наліт; вивітрювання (кристалів). efflorescent [,eflo:’resnt] adj 1) квітучий; 2) вкритий цвіллю; цвільовий, пліснЯявий; 3) вивітрілий, звітрілий. effluence, effluency [‘efluans, ‘efluansi] п витікання, BHTIK, еманація (рідини, електрики і т. ін.).

і т.

крема

людина.

egg Il [eg] о підбивати, вати на (оп, Ю).

підбурю-

egg-cell [/egsel] п фізл. яйцеклітина. egg-plant [’egpla:nt] п баклажан (cuній).

egg-shaped [‘egSeipt] ний, овальний.

egg-shell

[’egfel]

adj

яйцеподіб-

п 1) яєчна

шкара-

лупа; 2) перен. крихка (тендітна) річ; е. china найтонший фарфбр (порцеляна). egg-white (|"ертаії) п білок (яйця).

egg-yolk

eglandular

|'еріо:К|

eglantine шина. ego

п жовток.

[i’glendjula]

збавлений

залоз.

[‘eglontain}

[’egou]

п філос.

п біол.

п «я»,

бот.

пошип-

суб'єкт.

egocentric [,egou’sentrik] adj центричний, егоїстичний. egoism |'ероцігт) п егоїзм. egoist [‘egouist] п егоїст.

его-

egoistic(al) [,egou’istik(al)] adj егоістичний. egotism [‘egoutizm] n самозакбханість; еготизм; крайня форма erofamy. egotist [‘egoutist] п самозакдханий,. егоцентрист, великий егоїст. egregious Гі?гі: 4325) adj виняткбвий, надзвичайний, кричущий; e. ass, є. fool безпросвітний дурень; e. error

кричуща

egress

1. п

побмилка.

[‘i:gres]

1) вихід

(тж

перен.); 2) право виходу; 3) витікання, витік; 4) астр. кінець затемнення або з проходження; 2. о

{i’gres] рідк. виходити. egressoin [i:’grefn] п вихід. egret [‘i:gret] п 1) зоол. біла чапля; 2) бот. чубок, пушок (на насінні); 3) егретка (прикраса на капелюсі). Egyptian [i’dzipfon] 1. adj єгипетський;

2.

п

єгиптянин;

єгиптянка.

Egyptologist Toor.

Egyptology eh

ele

176

egy

логія.

[ei]

[idgip’toledgist]

[,i:dgip’toledzi]

int передає

п єгип-

п єгипто-

питання,

подив,

надію на те, що співбесідник погодиться: що ви сказдли?, га?, al, га!, он які, бвва!

eider Las] п орн. rara. eider-down [/aidedaun] n 1) гагачий пух;

2) пухбва

eidolon

[ai’doulon]

дбба;

стебнбвана

n

2) привид,

ковдра.

1) ббраз,

по-

фантом.

eight [eit] 1. пит вісім; 2. п вісімка. eighteen [’ei’ti:n] пит вісімнадцять. eighteenth [‘ei’ti:n9] пит вісімнадцятий.

eighth

Геїі9) пит

вбсьмий.

eighties [‘eitiz] п рі 1) (the e.) вісімдесяті роки; 2) дев'ятий десяток (вік між 80 і 90 роками). eightieth [‘eitii9] num вісімдесятий.

eighty

[‘eiti] пит

вісімдесят.

eirenicon [ai‘ti:nikon] до замирення.

either

ргоп

[‘aida],

амер.

іпа.

той

1)

п крок

|ї:б2) чи

той;

[i’dgeekjuleit]

[i:’dgekt]

няти

о

вигнання;

(після

2)

з

о 1) скрикну-

вига-

2) вивергати; виверження,

вибуху 4)

вулкана);

вилава

3)

позбавлення

випопосади.

«еіесітепі [i:’dzektmont] п 1) виселення, вигнання; 2) юр. повернен-

ня відібраного раніш майна. ejector |і:"4зекіз| п 1) той, що виганяє; 2) тех. ежектор, відбивач; струмийнний насбс. «ке [i:k] 1. о 1) доповнювати, поповнювати,

додавати

(звич.

з out);

to e. out one’s salary with odd jobs поповнювати = зарплату додатковим

заробітком;

ти; 2. adv TOrO ж.

заст.

2) перен.

теж,

що

elastic

[i/lestik]

пружний; ластик. -

elasticity

1. adj еластичний;

гнучкий;

2.

[,elzs’tisiti]

п

резинка,

п 1) еластич-

ність; гнучкість; 2) тех. пружність. elastic-sides [i’leestik,saidz] п рі черевики з резинкою (тж elastic-side boots). elate [i‘leit] 1. о підносити настрій, підбадьорювати; elated by success натхненний (окрилений) успіхом; 2. adj заст. у піднесеному настрої. elation [i‘leifn] п піднесений настрій. elbow [‘elbou] 1. п 1) лікоть; to be up to the elbows in work мати роботи по гбрло; out at elbows зно-

1. adj один

кидати; 3) позбавляти посади. ejection [i:’dgekfn] п 1) виселення; рожнення;

п осбба,

2) тех. коліно; 2. о штовхати ліктем; to e. one’s way протбвплюва-

1) виселяти,

(з-- from);

[i‘leboreita]

шений;

TH, вйгукнути; 2) викидати, вивергати (рідину). ‘ejaculation [i,dgakju‘leifn] п 1) викидання; вйверження; 2) вигук.

eject

elaborator

виробляє, розробляє, опрацьбвує. eland [‘i:lond] n 3002. південноафриканська антилопа. elapse [i‘laps] о минати (про час).

(захід)

двох; кбжний; е. of the two would have done it кбжний з них зробив би це; 2) обидва; on e. side з обох боків; 3) будь-який (з двох); е. will do перший-ліпший підійде; 2. adv також (при запереченні); 3. conj або; е. ... ог абб ... абб; е. one thing or another або це, або те.

ejaculate

І elaborative [i’lebereitiv] adj що виробляє, розробляє, опрацьовує.

животі-

також;

до

el

[el] п амер. 1) прибудобва (до будинку під кутом); 2) надземна залізниця. elaborate 1. adj |ї"геБагії) 1) детально, старанно розроблений; 2) дуже

бідно

вдягнений;

бідний;

тися, проштовхуватися. elbow-chair [‘elbou’tfes] п крісло з підлокітниками. elbow-grease [‘elbougri:s] п 1) підсйлена поліровка; відшліфування (To перен.); 2) важка (уперта) робота. elbow-rest [‘elbourest] п підлокітник. elbow-room ("еЇбойгит) п простір

(для руху)

eld [eld] п заст. 1) старі роки, давні часи, старовина; 2) старість. elder І [‘elda] 1. adj (comp від old) старший;

старіший;

рі люди,

старші;

elder

II [‘elda]

2. п 1) pl ста-

2)

п бот.

старійшина.

бузина

(тж

elder-tree).

elder-berry [‘elda,beri] п ягода бузини. elderly [‘eldali] adj літній, в літах. eldest [‘eldist] adj (sup від old) найстарший; найстаріший. El Dorado [,eido’‘ra:dou] п 1) Ель дорадо (країна багатств, казкова краіна); 2) амер. Каліфорнія.

eldritch [‘eldrit{] adj шотл. надприродний; жахливий, страшний. elecampane [,elikeem’pein] п бот. диBOCHJ, оман. elect ГіПекі) 1. о обирати; вибирати; 2. adj обраний (але який ще не виконує своїх обов'язків); bride е. наречена;

3. п обранець;

the elects

рі збірн. вибрані (осбби). election [i/lekjn] п 1) вибори; general е. загальні вибори; special e. амер. додаткбві вибори; 2) обрання (голосуванням); 3) attr. виборчий, що

но розробляти (план, теорію іт. д.); виробляти, розвивати.

стосується виборів; е. campaign виборча кампанія. electioneer [i,lekfa’nia] о провбдити передвиборну кампанію.

робка;

electioneering [i,lekfa’niarin] виборна кампанія.

складний;

elaboration

2. о [i’labareit]

[i,leba’reifn]

уточнення;

переробка;

2)

п

деталь-

1) роз-

вироблення;

опрацювання.

elective

[i‘lektiv]

adj

1)

п перед-

виборчий;

BHOOpHHH; що має виборчі права; ап е. body виборці; 2) амер. факультативний, необов'язкбвий; 3) xim.: e. affinity вибірна спорідне-

ність.

elector

[i’lekte]

п

амер.

виборець;

член колегії виборців.

electoral |(їЛеКіоггі|

adj

виборчий;

е. college амер. колбгія виборців. electorate |іТеКізгії) п 1) контингент виборців; 2) виборча округа. electric [i’lektrik] adj 1) електричний;

2) перен. наелектризбваний; збуджений; е. arc електрична дуга; e. chair електричний стілець; e. seal хутро крблика, що імітує хутро котика.

electrical [i‘lektrikal] =electric. electric blue [i’lektrik blu:] п TpHK (колір).

electrician

[ilek’trifn]

п

елек-

електрик,

електротЄхнік; електромонтер. electricity [ilek’trisiti] п електрика. electrification [i,lektrifi‘keifn] п 1) електрифікація; 2) електризація.

electrify

[i‘lektrifai]

кувати; рен.).

2)

electrization

о

1) електрифі-

електризувати

[i,lektrai’zeifn]

(тж по

пеелек-

тризація. electrize [i/lektraiz] =electrify. electro [i‘lektra] розм скор. від electroplate та electrotype. electrocar [i,lektra’ka:] п електрокар. electrocardiogram {i‘lektrou,ka:diagram] п електрокардіограма. electrocardiograph {i‘lektrou,kadiagra:f] =electrocardiogram. electrocardiography _[i’lektrou,ka:diogra:fi] п електрокардіографія. electrocute ГіЙекігакіц:ї) о 1) убивати електричним струмом; 2) страчувати на електричному стільці. electrocution [i,letkra’kju:fn] п страта на електричному стільці. electrode |іЧекігоца) п електрод.

electrodynamics порі

(вжив.

(іЛеКігоцдаї пагтікз,| як sing)

міка. electrokinetics

електродина-

[i’lektroukai’netiks]

п

pl (важив. як sing) електрокінетика.

electrolier [i,lektrou’lia] фр. п електрична люстра, електричний канделябр. electrolyse [i/lektroulaiz] о піддавати електролізу. electrolysis [ilek’trolisis] п електроліз. electrolyte [i‘lektroulait] п електроліт, electrolytic |іЙекігоціайік) adj електролітичний. electromagnet

{ilektrou’meegnit]

|п

електромагніт.

electromechanics 1 [i,lektroumi’keeniks] порі

(вжив.

ніка. electromotive

AK

sing)

електромеха-

| |іЙекігоцтоціїу) adj електрорушійний; e. force (скор. EMF) електрорушійна сйла (скор. ерс).

electromotor тромотор.

[i’lectra’mouta]

п елек-

ele

177

р

electron [ilektron] п фіз. електрон. electronegative [lektrou’negativ] adj

cow слониха; е. trumpet ревіння слона; white е. перен. обтяжливе

електронегативний.

electronic ний.

[ilek’tronik]

electronics як sing)

adj

електрон-

п

рі (вжив.

[ilekt/roniks] електроніка.

electropathy

|іек"їгораві)

кування пія.

п мед.

електрикою,

electrophorus

фор.

п електро-

electroplate [i’lektroupleit] 1. о гальBaHi3yBaTH, HaHOCHTH шар металу гальванічним

ванізбваний electroplating ваноствбгія,

electropositive

cmOco6om;

2. п

предмет.

[i’lektrou’pozativ]

electroscope [i’lektraskoup] п електроскоп. electrostatics [i’lektrou’stetiks] п рі (вжив. як sing) електростатика. electrotherapy | ЦіЧекігоп'бега:рі) | п електротерапія.

(іЙеКкігоц'ва:т)

електрична грілка. electrotype Гі"еКегоціаїр)

(|іЙекігот)

трон

(сплав

електроти2. о друк.

п 1) мет.

срібла

мед.

1. п 1) галь-

ванопластика; 2) друк. nin; 3) друк. гальвано; виготовляти гальвано.

electrum

n

елек-

і золота);

заст. янтар, бурштин. electuary |іЛекі|цегі) п фарм. електуарій.

2)

кашка,

eleemosynary [,elii:’mosinari] adj 1)що живе мийлостинею, що жебракує; 2) милосердний, милостивий; 3) безплатний,

elegance

п

вишуканість,

елегантність. elegancy [‘eligansi] =elegance. elegant [/eligent] adj 1) вишуканий, елегантний; 2) розм. першокласний, найкращий.

elegiac

[,eli’dgaiok]

1. adj елегійний;

сумний, журний; 2. п рі елегійні вірші. elegize [‘elidzaiz] о ірон. писати елегії. elegy [‘elidzi] п елегія.

element [‘elimant] п 1) елемент; складова частина; ап е. of truth mona правди; 2) стихія; war of the elements боротьба стихій; 3) рідна (своя) стихія; he is out of his е. він як риба, яку витягли з води; 4) військ. підрозділ; 5) амер. ав. ланка (літаків); 6) рі основи, початки (науки тощо); 7)хім. елемент.

elemental

[,eli’mentl]

adj

ний;

основний,

початкбвий;

2)

рідк. елементарний. elementary [,eli’mentari] ментарний;

первісний,

початкбвий; e. шкобла; 2) хім.

elephant слон 12

4-131

[‘elifant]

(самець);

1) стихій-

3)

adj 1) елепервинний,

school початкбва нерозкладний.

п 1) слон; e. calf

слонову

("еійзпіТек|

e. bull

слоненя;

e.

не

видаленню з організму отруйних речовин. eliminator [i’limineita] п 1) pad. елімінатор; 2) тех. виштбвхувач; водовіддільник. eliquation [ili’kweifn] п мет. витдп-

знають

п хвбрий

лювання,

HOcHTH;

2) підвищувати

(по служ-

бі); 3) облагорбджувати;

вати. elevated сений, e.

[‘eliveitid]

поліпшу-

1. adj

піднятий;

railroad

під-

e.

1) піднеrailway, амер.

надземна

залізниця;

e. thoughts висбкі думки; напідпитку; 2. п амер. railroad. elevation [,eli‘veifn] п 1) підвищення; піднесення; (над рівнем моря); 3)

2) розм. розм. =e.

підняття; 2) висота височина;

4) тех. профіль; фасад; вертикаль. elevator [‘eliveita] п 1) тех. вантажопідйдмник; елеватор; e.-operator ліфтер.

2) амер. ліфт;

eleven [i/levn] 1. пит одинадцять; 2. п футбольна або крикетна команда.

eleventh

[i’levn6]

num

одинадцятий;

at the e. hour перен. в останній момент, в останню хвилину.

elf

[elf]

п

(pl elves) малюк,

1) міф. ельф; малятко;

3)зліс-

не створіння, каверзник; e.-fire блукаючий вдбгник; e.-struck заворбжений,

зачарбваний

elicit [i’lisit] виявляти,

вивбдити

видобувати; на

світ

(Ha

світло дбнне); to е. a reply витягти відповідь, добитися відповіді. elide [i‘laid] о 1) лінгв. пропускати при вимові

(голосний

звук, склад);

2) замобвчувати; уникати. eligibility (,Пазе'ьйні п 1) право на обрання; 2) прийнятність, придатність,

eligible

бажаність.

[‘elidgebl]

придатний,

adj

бажаний;

бути ббраний

1) підхбжий, 2)

що

мбже

(for); е. for member-

ship що має право бути членом. eliminate [i/limineit] о 1) усувати, виключати (помилки і т. п.--ітот)); 2) ліквідувати, знищувати; 3) хім., фізл. очищати; виділяти; видаляти

(з організму); 4) мат. звбдити рів-

няння

до

одногб

невідомого.

зейгеру-

(npony-

5

частина (суспільства); 2) добірні представникй тварйн або рослин. elixir [i’likso] п еліксир; панацбя. elk [elk] п 3002. лось. ell I їе!) п іст. міра довжини близько 113 см; give him an inch and he'll take an е. дай йому палець, він всю руку відкусить. ell IT [el] п 1) крило будинку; 2) амер. прибудова. ellipse [i‘lips] п 1) mar. éninc; овал; 2) =ellipsis. ellipses [i/lipsi:z] рі від ellipsis. ellipsis [i/li:psis] п (рі ellipses) лінгв. еліпс. ellipsoid [e’lipsoid] п геом. enincdin. elliptic(al) [i‘liptik(al)] аа) еліптичний. elm [elm] п бот. в'яз, ільм, берест. еїосиїїоп [,elo’kju:fn] п 1) стиль (спосіб) вислову; 2) дар слова, красномовство, ораторське мистецтво. elongate [‘i:longeit] 1. о 1) розтягати(ся), подовжувати(ся); 2) продбвжувати (строк); 2. adj бот., 300A.

elope

витягнутий,

[iloup]

о

тонкий.

1)

тікати,

втекти

(з коханцем); 9) зникнути, тися (від — from).

elopement ча

(ельфами).

о витягати,

(металу);

п лінгв. елізія

скання складів або голосних звуків при вимові). élite [ei’li:t] фр. п 1) еліта, добірна

нбвий; 2) перен. величезний, здоровенний; незграбний, вайлуватий;

е. humour грубий гумор. elevate [‘eliveit] о 1) піднімати,

витоп

вання. elision |іЙізп)|

на

хворббу.

2) карлик;

благодійний.

[‘eligans]

який

elephantiasis [elifan’taiasis] п мед. слондва хворбба. elephantine [,eli‘feentain] adj 1) сло-

adj

електропозитивний.

electrotherm

elephantiac

галь-

[i‘lektroupleitin] пгальгальванопокриття.

подарунок,

куди подіти; 2) (Е.) амер. емблема i прізвисько американської республіканської партії; to see the e., to get a look at the e. узнати житTA, побачити світ.

лі-

електротера-

[i’lektrofaras]

майно;

elu ez

a

[i/loupmant]

схова-

п таємна

(особл. з коханцем).

eloquence [‘elakwans] п ство. eloquent [‘elekwant] adj

вте-

красномовкрасномов-

ний, промовистий.

else

[els]

або

1. adv

питальним

крім;

who

e.?

1) (з неозначеним займенником)

хто

ще?;

what

ще,

e.?

що ще?; 2) (після ог) інакше; a то; або ж; take care or e. you will

fall будьте

обережні,

інакше

упа-

дете; 2. pron indef. інший; somebody

else’s book книжка когобсь іншого. elsewhere [/els’wea] adv десь в іншому місці; в інше місце. elucidate [i’lu:sideit] о висвітлювати, роз'яснювати. elucidation [i,lu:si’deifn] п висвітлення, роз'яснення.

elucidative

[i/lu:sideitiv]

вальний;

adj поясню-

висвітлюючий.

elimination [i,limi’neifn] п усунення, виключення і 7. д. (див. eliminate);

elucidatory [i’lu:sideitari] =elucidative. elude [i‘lu:d] о 1) уникати, ухиляти-,

е. ої waste використання відходів. eliminative [i/limi,neitiv] 1. adj isa. видільний, секретбрний (про органи); 2. п фарм. засіб, що сприяє

могти пригадати. elusion (іЧи:з3п)| п вйверт, уникнення; ухилення. elusive Ці"и:5іу) adj ухильний; невло-

ся;

2)

не

приходити

в

гблову,

не

178

elu

вймий;

an

м'ять.

elusory

а.

memory

[i’lu:sari]

слизає

слабка

ад) що

(ухиляється).

еїцігіаїе |ПЦи:гісій)

о

па-

легко

ви-

зціджувати,

відмулювати (рідину). elutriation [i,lju:tri ‘eifn] п зціджування, відмулювання (рідини). elves [elvz] рі від ell.

eluvial

[ilju:viel]

ний.

eluvium

adj геол. елювіаль-

[i/lju:viem]

п

геол.

елювій.

emaciate [i’meifieit] о виснажувати; худнути, марніти, чахнути. emaciation [i,meisi’eifn] п виснажусхуднення; вання; виснаження; змарнілість emanate [‘emoneit] о вихбдити, походити;

виникати;

emanation

випромінювати (ся).

[,emo’neifn]

еманація;

п

витікання;

(від обмежень,

струвати; 2) розслабляти; вихолощувати; 2. adj [i’meeskjulit] 1) posслаблений;

2)

холощений;

кастрований;

4)

3)

BH-

п

1)

розпещений.

(і, тге5КіиЧеї/п|

кастрація;

2)

безсилля;

розслабле-

ність; 3) перен. вихолощування. embalm [im/ba:m] о 1) бальзамувати; 2) сповнювати ароматом.

embalmment

|іт"Ра:тапі)

замування embank [im’benk] сипом, дамбою;

embankment

п

баль-

о захищати наобносити валом.

[im’beykmont]

п

1) на-

сип, вал, дамба; 2) набережна (ріки). embargo [em’/ba:gou] 1. п (рі етbargoes) ембарго, забордна; to lay ап е. оп (або upon) накласти 3aборобну на; to take off an е. знімати забордну; 2. о 1) накладати ембарго; to е. a ship затримувати судно в порту; 2) реквізувати, конфіскувати. embark [im’ba:k] о 1) вантажити на

пароплав,

корабель;

пароплав;

3) перен.

тися

якусь

(за

2) сідати починати,

на бра-

справу-іп, оп);

to e. on hostilities вдатися до воєнних дій; to е. on a venture вжити якийсь захід; піти на аферу.

embarkation таження, таж.

embarrass

[,emba:’keifn] посадка

embarrassment труднощі;

п 1) ван-

на судно; 2) ван-

[im’beras]

ти; заважати;

о

1) утрудня-

2) бентежити.

(іт'Рагозтапі)

перешкода;

2)

ня; заплутаність у справах; теження.

embassy

[‘embasi]

вати.

embattle

о поет.

п

1)

замішан-

3)збен-

п посбльство,

1) купати;

2) окропляти;

[im’betl]

зрошу-

о стрбіти,

шику-

(судно) в затбку; 2) Sree embed [im’bed] о вставляти; вмуровувати;, врізувати(ся); 2) впро-

ваджувати. embellish [im‘belif] (тож перен.).

ember

[‘emba]

(життя);

о

rarapa

2) ятрити;

3) озлобляти,

о звеличувати,

вихваляти.

emblem [’emblam] п сймвол; емблема; National Е. державний герб.

emblematic(al)

[,embli’meetik(al)]

emblematize ти

[em’blemataiz]

емблемою,

[im’bodimant]

лення;

об'єднання;

2)

о служи-

символізувати.

embodiment embody

adj

емблематичний.

[im’bodi]

здійснювати;

о

2)

п

1) вті-

включення.

1)

втілювати;

містити

в

собі;

3) включати; об'єднувати; рег dreams were embodied in her child

її мрії втілилися в дитині. embog(ue) [im/bog] о 1) кидати болото; embolden вати,

в

2) загрузати в болоті. [im’bouldan] о підбадьорюдодавати

відваги;

заохобчу-

вати. embolism [’embalizm] п мед. емболія (закупорка судин). embosom [im/buzam] v обіймати; притйскувати до Lea й; пестити; 2) отдчувати. emboss [im’bos] о 1) різьбити; карбувати, висікати; 2) ліпити рельєфні фігури, прикрашати рельєфом. embossment [im’bosmant] п 1) різьблення; 2) рельєф; рельєфна робота. embouchure о Sua] фр. п 1) гирло (ріки); вхід (у долину); 3) муз. п мундштук. embowel [im’baual] о 1) потрошити; 2) заст.

embower

ховати.

[im’bauo]

о

1) отдбчувати

(або прикривати) рослинами або квітами; 2) ховатися серед рослин або квітів; 3) обгортати, вкривати.

embrace [im‘breis] 1. о 1) обнімати(ся); 2) сприймати; охбплювати (розумом,

оком);

включати;

4) скористатися

ком); йми;

5) обирати іо hold

smb.

3) містити

(фах);

в собі,

(випад-

2. п обі-

in one’s

e. три-

мати когось в обіймах. embracery [im’breisari] п юр. підкуп судді або присяжних, embranchment (ітп'бга:підтепі) п розгалуження, відгалуження.

о заплутува-

embrittle

[im’‘breiza] п амбразура; (вікна, дверей); бійниця

[em/britl]

о робити крихким

(ламким).

embrocate [‘embrou’keit] рати мазь; розтирати; embrocation

прикрашати

п орн. полярна

[im’bleizn]

піднбсити,

[em‘brengl]

ти, сплутувати.

embrasure просвіт

парки.

(тож ember-goose). embers [’embaz] п рі гарячий попіл; жарийнки, що жевріють. embezzle [im’bezl] о привласнювати; розтрачувати (чужі гроші). embitter [im’bita] о 1) отруювати

emblazon

embrangle

форту.

вати в бойовий порядок. embay (іт'Рреі| о 1) вводити

символічний,

emancipationist [i,meensi’peifanist] п прихильник емансипації, звільнення. emasculate 1. о Ці"meeskjuleit] 1) ка-

emasculation

[im’beid]

занурювати;

дратувати.

випромінювання.

emancipate (і/тгегп5іреї!|) о емансипувати; звільняти (від обмежень, контролю). emancipation [i,meensi’peifn] п емансипація; звільнення контролю).

embathe

ете

о мед. втикласти при-

[,embrou’keifn]

рання мазі; втирання.

2)

рідка

п 1) втимазь

для

embroider Гіт'ргоіде| о 1) вишивати; 2) перен. прикрашати (дповіданио) embroidery [im’broidari] п 1) вишивання;

2)

вишивка;

вишита

річ;

3) прикраса. embroil Ціпі'Бгої) о 1) заплутувати (справи); 2) сварити; 3) втягувати, вплутувати (у неприємності); to be embroiled іп а dispute бути втягнутим у суперечку. embroilment [im’broilment] п 1) плутанйна;

заплутаність;

2)

сварка,

суперечка.

embryo

[‘embriou]}

1. п ембрідбн, зародок; 2. adj зародковий, зачатковий, ембріональний embryology [,embri’oladzi] п ембріологія. embryonal, embryonic [‘embri,onal, yembri’onik]

родкбвий. embryotomy

adj ембріональний,

[,embri’otami]

бріотомія.

embus

[im’bAs]

о військ.

тажити на автббус сідати в автобус.

emend, emendate о

3a-

п мед. ем-

розм.

або

ван-

грузовик;

[i:’mend, ‘“{:mendeit]

змінювати

або

виправляти

(текст).

emendable [i:’mendabl] adj що може бути виправлений (про текст).

emendation

[,i:man‘deifn] п зміна або

ори моє emendatory

(тексту). Гі"mendatari]

дається

або

підлягає

adj що

під-

виправлено

(про текст).

emerald |"етогоїд) 1. п 1) ізумруд, смарагд; 2) кблір смарагду, ізумрудний коблір; 3) друк. шрифт в 6,5 пунктів; 2. adj ізумрудний, смарагдовий; Е. Isle Ірландія. emerge [i’ma:d3] о виявлятися, виходити,

випливати;

0 зясбвуватися;

several

new

emerged

facts

вияви-

лось кілька нових фактів. emergence [i’ma:dgons] 1. п 1) вихід, поява; 2) - етегрепсу 1). emergency [i’ma:dgzonsi] п 1) крайність; |непередбачений | випадок; 2) критичне становище; крайня необхідність;

іп case

of е. на

випадок

крайньої потреби, в екстреному випадку; 3) аварія; 4) attr. допоміжний, запасний, аварійний; е. door, е. exit запасний вихід; е. law надзвичайний закон. emeriti [i:’meritai] рі від emeritus.

emeritus

[i:’meritas]

п

(pl emeriti);

179

-ете

заслужений діяч у відставці (перев. професор). emersion [i:’ma:Jn] п 1) спливання, випливання, поява; 2) астр. поява світила

після

затемнення.

emery [‘emori] 1. п мін. наждак, корунд; е. cloth наждачне полотно; е. stone наждачний круг; е. wheel наждачне (точильне) колесо, шліфувальний круг; 2. v: е. off стирати наждаком.

emesis

[/emisis] п блювота.

emetic [i’metik] 1. adj блювотний; 2. п фарм. блювотний засіб. émeute [ei’ma:t] фр. п бунт, заколот. етісіїоп [i/mikfn] п фізл. сечовипускання. emictory [i’miktari] п фарм. сечогінний засіб. emigrant |/етісгопі| 1. adj emirpyioчий;

емігрантський;

2. п

емігрант;

переселенець. тися. emigration [,emi’greifn] переселення. emigratory [‘emigrotari]

п еміграція;

adj

емігра-

ційний. émigré |"етістеї) фр. п емігрант. eminence |/етіпоп5| п 1) висота, височина, підвищення; 2) високий стан; знаменитість; 3) (Е.) високопреосвящєнство (титул кардина-

ла). eminent

[/eminont]

знаменитий;

emissary

adj 1) видатний,

2) підвищений.

|"етізогі)

п емісар,

агент.

emission [i/mifn] п 1) випускання; виділення; поширювання (запаху, світла,

тепла

і т.

д.); фіз.

випро-

мінювання; еманація; 2) фін. емісія; випуск папербвих грошей, цінних паперів. emit [i/mit] о 1) випускати; випромінювати; поширювати (залах, світло, тепло і т. д.); 2) давати (звук); 3) фін. випускати (паперові гроші, цінні папери).

emitter

[i’mita]

по

тех.

випроміню-

вач, емітер. emma gee [‘ema‘’dzi:] п військ. sl. кулембт (початкові букви від ma-

спіпе рип). еттепіс [e’menik]

adj мед. Menctpy-

альний.

emmet ("етії| п заст. мурашка. emollescence [,emo’lesans] п розм'якшення (металу перед топленням). emolliate [i’molieit] о розм'якшувати, розслабляти.

emollient

[i’moliant]

вальний;

1. adj пом'якшу-

2. п пом'якшувальний

3a-

emoluments [i/moljumants] п рі платня, заробіток, винагорода, прибуток.

emote

[i’mout]

emouii;

2)

и

51.

[i’mousn]

збудження;

hse

ний; хвилюючий; збудливий. empale [im’peil] о прокблювати, стрбмлювати.

empanel

[im’paenl]

1) ірон.

удавано

виявляти

співчувати.

п 1) хвилювання,

2) почуття,

емдція.

про-

о складати список

присяжних; включати присяжних. empennage |ет"репід3| XBOCTOBE оперення.

до

списку

Фр.

п

ав.

emperor [‘empara] п імператор. emphasis [/emfasis] п 1) наголос (емоціональний,

логічний);

2)

ви-

разність; to lay special e. upon smth. надавати особливого значення чомусь, підкреслювати щось. emphasize (|"етіозаїг| о робити наголос,

підкреслювати

[im’fetik]

(лерен.).

adj

1) емфатич-

ний, виразний; 2) рішучий, категоричний; е. protest категоричний протест.

emphysema [,emfi’si:ma] п мед. емфізбма. Empire [‘empaia] фр. 1. п стиль ампір; 2. adj у стилі ампір. empire [‘empaia] 1. п імперія; the Е. а) Британська Імперія; б) іст. Священна Римська Імперія; 2. adj імперський. Empire City [/empaioa’siti] п амер. Нью-Йорк (місто). Empire State [’empaia’steit] п амер. штат Нью-Йдрк. empiric [em/’pirik] 1. adj емпіричний; 2. п 1) емпірик; 2) лікар-шарлатан. empiricism [em’pirisizm] п емпіризм. empiricist [em’pirisist] п емпірик. empiriocriticism Гет"рігіоц'КгіНівігті) п емпіріокритицизм.

етріасе

[im’pleis]

на позиції; чогось).

emplacement

о

встанбвлювати

визначати

місце

[im’pleismant]

(для

п 1) міс-

цеполбження; 2) призначення пєвного місця; 3) військ. платформа (для гармати); вогнева тодчка.

етріапе на

[im’plein]

літак;

о робити посадку

вантажити

на

літак.

employ [im’ploi] 1. о 1) наймати, давати роббту; 2) вживати, застосбвувати, використбвувати; to be employed працювати (no найму), служити; 2. п служба, робота. employee |,етріоії:| п службовець,

працівник. employer [im’ploia] п наймач, роботодавець. employment [im’ploimant] п 1) наймання; е. ої labour наймання робочої

сіб.

emotion

emotional [i’moufanl] adj емоціональний, емоційний; хвилюючий. emotionality [i,moufa/neeliti] п емоціональність; схвильбваність. emotive (і"тоціїу) adj емоціональ-

emphatic

emigrate [‘emigreit] о 1) емігрувати; 2) розм. переїжджати, переселя-

епа

сили;

стбвування; ої combines нів;

3)

2)

вживання,

викори-

застосування; the є. застосування комбай-

роббта,

служба;

out

of е.

без роботи. empoison [im’poizn] о 1) труїти, отруювати; 2) перен. розкладати, псувати;

озлобляти.

emporium [em’po:riam] п 1) торговельний центр, рйнок; 2) розм. великий магазин.

empower

[im’paua]

жувати ливість

(з або

дозволяти.

о

empress [’empris] рен. володарка.

етргізе

п імператриця;

[im’praiz]

спроба;

1) уповнова-

inf); 2) давати можправо (зробити щось);

п

сміливий

поет.

пе-

смілива

вчинок.

emptiness [‘emptinis] п пустота, рожнеча; марність. empty [’empti] 1. adj порожній,

поny-

стий; HiKYéMHHH, марний; оп an е. stomach натще, натщесерце; 2. п pl порожняк (порожні вагони і т. 0.); 3. о 1) спорожняти; звільнювати

(приміщення); осушити (склянку); 2) спорожнювати(ся); 3) впадати (про річку). empty-handed [’empti’heendid] adj з

пустими руками. empty-headed [‘empti’hedid] adj пустоголбвий; легковажний. emptyings [’emptiinz] п рі амер, розм.

1) винний осад; 2) закваска; 3) відстій, гуща (на дні резервуара).

етригріє

[im’pa:pl]

о

робити

пурним, обагряти. етругеаї [,empai‘ri:el]

що стосується рів; неземний.

пур-

adj небєсний;

позахмарних

просто-

етругеап [,empai’ri:an] 1. п заст. емпіреї, небесна твердь; 2. adj=emругеаї.

emu

[‘i:mju:] п зоол. бму.

emulate [’emjuleit] о змагатися; намагатися перевершити (або випередити).

emulation

[,emju’leifn]

п

суперництво; socialist стичне змагання.

emulative

сується

сфера emulous ся; що прагне

emulsify

[‘emjulativ]

змагання;

змагання;

e.

adj

е.

соціалі-

що

cro-

spirit

атмо-

(дух) змагання. |"етіцівз| adj що змагаєтьстаранно наслідує щось; що чогось.

[i’malsifai]

о робити емуль-

сію; перетворюватися на емульсію. emulsion [i’malfn] п емульсія. emulsive [i’mAlsiv] adj емульсивний; що утворює емульсію; маслянистий. emunctory [i’mAgktari] adj анат. видільний. еп- |еп-, in-] pref (переважно дієслів) (перед b, т, p—em-) утворює дієслова

із значенням:

а)

включення

всередину чогось: to encage садовити в клітку; to enclasp охбплювати; б) надання якогось стану: to

enslave

поневблювати;

courage підбадьорювати.

enable

[i’neibl]

о

1) давати

або право (щось зробити); пристосбвувати;

робити

to

еп-

змодгу 2) заст.

придатним.

enact [i’nakt] о 1) наказувати; запроваджувати 3aKOH; приймати постанову; 2) ставити на сцені, грати роль; 3) (звич. pass.) відбуватися.

enactment [i’nektmont] п 1) запровадження 3aKOHYy; 2) 3aKOH, декрет, указ. enamel

(і/пееті)

1. п емаль;

полива,

глазур; лак для нігтів; 2. о 1) покривати емаллю, рен. цяткувати.

enamour

[i’nama]

ханням,

емалювати;

2) пе-

о запалювати

закбхувати,

епсаепіа

[en’si:nja]

ко-

зачарбвувати.

п свято

на

від-

знаку якбісь події, святкування роковин. encage [in’keid3] о садовити, замикати, кйдати в клітку.

епсатр [in’kemp] о розташодвувати(ся) табором, отаборюватися. encampment [in’kampmoent] п табір; отаборювання; місце табору. encase [in’keis] о 1) вкладати в ящик; 2) упакбвувати; 3) цілком закривати; 4) вставляти; обрамляти; 5) буд. опалубити. encasement [in’keismant] п пакування, упакбвка, футляр; кожух, опалубка.

encash [in’kef] v ком. реалізувати; одержувати гроші готівкою. encashment (іп'Каг/теапі)| п реалізування,

реалізація.

encaustic ний

[en’ko:stik]

(про фарби);

живопис,

1. adj обпале2. п енкаустика;

|малювання

восковими

фарбами (з обпалюванням). enceinte [@:n’sé:nt] фр. 1. adj вагітна (про жінку); 2. п вагітна (жінка).

encephalic

[,enke’felik]

adj мозковий.

encephalitis [,enkefo‘laitis]n мед. енцефаліт, запалення мозку. encephalology [enkefe'lolad3i] п вчення (наука) про головний мозок. enchain [in’tfein] о 1) прикбвувати, закбвувати; садовйти на wen; 2) скріпляти,

з'єднувати.

enchainment [in’tfeinmont] п приковування; прикованість, скованість. enchant

[in’tfa:nt]

ровувати,

enckanter

о чарувати,

зача-

захоплювати.

[in’tfa:nta]

п чарівник, ча-

родій.

enchantment рування,

[in’tfa:ntmont]

п

зача-

захбплення.

enchantress [in’tfa:ntris] п чарівниця; чарівна жінка. enchase [in’tfeiz] v 1) вставляти, оправлЯяти; 2) різьбити, прикрашати інкрустаціями.

enchiridion

[,enkaia’ridian]

по

посіб-

ник; довідник. encipher [en’saifa] 1. о зашифровувати; 2. п шифроване повідомлення. encircle [in’sa:kl] о отбчувати, обвбдити; робити коло. encirclement [in’sa:klment] ня;

end

180

ena

п отодчен-

обвбдення.

encircling [in’se:kliy] adj: e. force військ. група, що робить отбчення; е. manoeuvre обхідний маневр. епсіазр [in’kla:sp] о обхобплювати, обіймати.

enclave на

[’enkleiv]

чужими

п територія, отбче-

володіннями.

enclitic [in’klitik] 1. лінгв. п енклітика; 2. adj енклітичний. enclose [in’klouz] о 1) отдчувати, замикати;

обгорбджувати;

2) вклада-

ти (в пакет); прикладати; І е. your book herewith при цьбму додаю вашу книжку, enclosure fin’klouga] п 1) замикання; 2) вкладка, додаток (до листа); 3) обгорбджене місце; 4) огорожа; 5) іст. обгороджування (захоплення

общинних

enclothe

земель

encloud

поміщиками).

[in’kloud]

о заст.

одягати,

[in’klaud]

о рідк.

вкривати

вбирати.

хмарами.

(тж перен., напр., піклуванням); містити в собі. encore |од'Ко:| gp. театр. 1. int біс! ще (раз)!, повторйти! 2. о викликати на «біс», вимагати повтбрення; викднувати (співати і т. ін.) на «біс»;

тися

3. п «біс»,

вимдга

[in’kaunta]

повторити.

1. о

3; 2) несподівано

ся з; 2. п 1) сутичка;

1) стиказустрічати-

2) несподіва-

на зустріч; 3. adj зустрічний. encourage [in’karid3] о 1) підбадьорювати;

заохбчувати;

2)

підбивати

(зробити щось). encouragement |іп'Клгідзтапі) п підбадьбрювання; заохдбчування. encouraging [in’ karid3in] adj підбадьорюючий, заохбчувальний. encroach [in’kroutf] о вторгатися, вдиратися (на чужу територію -оп, проп); втручатися (у справи); робити замах, важити (на чужі права-оп, upon); загарбувати.

encroacher [in’kroutfa] п загарбник. encroachment (іп'Кгоції топі) п втбргнення,

загарбання.

encrust

[in’krAst]

кіркою;

вати. encumber

іржбю

о 1) покривати(ся) тощо;

(іп"Клатба)|

2)

інкрусту-

о 1) захаращу-

вати; обтяжувати (чимсь — with); 2) утрудняти, перешкоджати, заважати.

encumbrance гар,

нал; закінчення; 2) смерть, кончина; 3) результат, наслідок; 4) намір; мета; to gain one’s е. досягти мети; to be at one’s wits’ е. розгубитися; to make both ends meet

зводити кінці з кінцями; оп е. підряд, без перерви; 3 hours on е. 3 годйни підряд; to put ап e. to

покласти край, припинити; 2. v кінчати(ся); е. off, е. up закінчувати(ся), припинятися. endanger [in’deindgs] о піддавати небезпеці.

endarterial

[enda:’tiarial]

adj

анат.

внутрішньоартеріальний.

encode [in’koud] о кодувати. encomiast [en’koumiast] п панегірист. encomiastic(al) | [en,koumi’eestik (el) | adj панегіричний, вихвальний. encomium [en’koumjam] п панегірик, захбплена похвала. encompass [in’kAmpas] о отдчувати

encounter

encyclop(a)edist [en,saiklou’pi:dist] п енциклопедист. end [end] І. п 1) кінець; край; фі-

клопіт;

[in’kAmbrans] 2) перешкода,

п 1) тязавада.

епсусіїс(аї) [en’siklik(al)] 1. adj для широбкого дббігу, циркулярний; є. letter циркуляр; 2. п церк. енцикліка. encyclop(a)edia [en,saiklou’pi:dja] п енциклопедія. encyclop(a)edic(al) [en,saiklou’pi:dik(al) ] adj енциклопедичний. рн [en,saiklou’pi:dizm] п енциклопедизм.

endear

[in’dia]

о змусити

полюбити;

his kindness endeared him to all всі його любили за його добрість.

endearment

[in’diemont]

п

ніжність; симпатія. endeavour [in’deva] І. о

ласка;

намагатися;

докладати зусйль; 2. п намагання, зусилля. endemial, endemic [en’demial, en‘de-

тік)

1. adj ендемічний;

місцевий,

властивий даній місцевості або насбленню; 2. п ендемічна хвороба. ending [‘endin] 1. п 1) закінчення, кінець; 2) грам. закінчення; 2. adj кінцевий, заключний.

endless

[’endlis]

безконечний;

adj 1) нескінченний, 2) безцільний.

endlessness [‘endlisnis] п нескінченність, безконечність. endlong [’endlon] adv 1) прямо, сторчма, вертикально; 2) вздовж. endo- [‘endou-] pref внутрішньо».

endocarditis

[,endouka:’daitis]

п мед.

ендокардит. endocrine |"епдоцКгаїп) adj ендокринний; е. glands залози внутрішньої секреції. endocrinology [,endoukrai’naladgzi] п мед. ендокринологія. endogamy [en’dogami] п ендогамія (звичай вступати свого племені).

endorse

[in’do:s]

TH,

схвалювати;

в шлюб

v 1) підтверджува2)

на звороті; 3) ком. бити передавальний

endorsement

розписуватися

індосувати, напис.

[in’do:smant]

індосамент, (на векселі,

у межах

po-

1) ком.

передавальний Hanne чеку); 2) підтверджен-

ня, схвалення.

endosperm сперма. endow

[‘’endaspa:m]

[in’dau]

о

п бот.

ендо-

1) заповідати,

від-

пйсувати; 2) обдардбвувати; наділяти (владою, певними якостями); a person endowed with many talents людина,

наділена

багатьма

талан-

тами; 3) надавати право (на щось). endowment [in’daumont] п 1) пожертва; вклад; 2) обдарбвання. endowments [in’daumants] п рі природний дар; mental е. розумові здібності.

end

181

end-paper

[‘endpeipa]

аркуш

п друк. чистий

на початку

і в кінці книги,

форзац. end-pressure

ний тиск.

[’end,presfa]

п тех. ondp-

endue (іп'Чуц:) и 1) наділяти чимсь; обдаровувати; 2) заст. вдягати (ся), вбирати (ся). end-up Гепд"лр) adj розм. кирпатий. endurable [in’djuarebl] adj стерпний,

прийнятний. endurance (іп'Фіцогоп5) п 1) витривалість, терпіння; 2) тривалість; 3) міцність, стійкість. endure [in’djua] о 1) терпіти, ти; 2) тривати.

end-view

[‘endvju:]

цЄвий

вид

зноси-

п вид збоку, кін-

(на кресленні).

endways [’endweiz] adv 1) прямо, лицем до глядача; 2) кінцем (краєм) вперед; 3) вздовж. endwise [‘’endwaiz] =endways.

enema

[’enime]

п

мед.

клізма.

enemy [‘enimi] п вброг, (су)противник; how goes the е.? кбтра година? to kill the е. марнувати час.

energetic [,ena’dzetik] adj енергійний. energetics [,ena’dgetiks] п рі (вжив.

як Sing) енергетика. energize [‘enadgaiz] о 1) збуджувати або проявляти енергію; 2) ел. про-

пускати струм. energumen нуватий,

скажений,

п

1) біс-

шалений;

2)

фанатик.

energy

[/enadzi]

enervate бий,

п енергія, сила.

1. о [’ena:veit]

розслабляти;

знесилювати;

2. adj [i’na:veit]

сла-

розслаблений.

лення,

розслабленість;

[in’fef}]

- маєток;

о

1)

2) перен.

знесилення.

іст.

дарувати

передавати.

enfetter [in’fete] о 1) 'скбвувати; 3a кбвувати (в кайдани); 2) перен. поневблювати. enfilade Г,епіїТеід| 1. п 1) анфілада; 2) військ. гарматний поздовжній вогбнь; 2. uv військ. обстрілювати поздовжнім вогнем. загортати, заenfold [in’fould] о кутувати (в-- іп, with); 2) обхоплювати, обіймати. enforce [in’fo:s] о 1) провобдити в життя (закон); 2) натискувати; спонукати;

примушувати;

ence примусити сйлювати.

enforcement

ня, примус;

епігате

Ha cé6e зробити це; 6) вступати (в бій); 7) тех. зачіпляти; вмикати; гарантувати.

to e. for обіцяти,

engaged [in’geidgd] adj 1) зайнятий; 2) заручений; 3) тел. зайнято. engagement [in’geidgmant] п 1) зобов'язання;

2) справа;

to e.

слухатися;

[in’fo:smont]

obedi-

3) під-

п сйлуван-

тиск.

[in’freim]

о вставляти

в ра-

му; обрамбвувати.

enfranchise [in’freentfaiz] v 1) надавати виборче право; 2) визволяти, звільняти, engage [in’geid3] о 1) наймати; замовляти (кімнату); Moy займатися;

робота;

занят-

3) побачення; 4) заручини; 5) військ. бій, сутичка; 6) запрошення; 7) зачеплення.

engaging ний,

[in’geidgin]

привабливий,

зачіпляється,

adj

1) чарів-

приємний;

2) що

вмикає.

engarland [in’ga:land] о прикрашати гірляндами. engender [in’dzenda] о збуджувати, порбджувати,

engine

викликати.

|/епазіп)

2) паровоз;

п 1) машина;

мотор;

3) двигун.

engine-crew |"епазіпКги:)| п паровбзна бригада. engine-driver [‘endgin’draiva] п зал. машиніст.

engineer

[,endzi’nia]

1. п 1) інженер;

3) машиніст;

ник машинобудівної

4) робіт-

промисловості;

2. о 1) споруджувати; ти; 2) розм. затівати; ти, винаходити;

enervation [,ena:’veifn] п розслаблення. enfeeble [in’fi:bl] о ослабляти, знесилювати. enfeeblement [in’fi:blmant] п ослабenfeoff

to Бе engaged іп (або to е. іп) teaching займатися викладанням; 3) привертати; займати; to e. smb.’s attention полонити чиюсь увагу; 4) обручити, заручити; to be engaged бути зарученим; 5) зобов'язуватися; he engaged himself to do it він взяв

2) механік;

[,ena:’gju: mon]

епі

проектувапридумува-

3) працювати

інже-

нером. engineering Lend3i’ niarin] п 1) інженерне мистецтво; 2) техніка; 5) Maшинобудування. engine-plant (|"епазіпріа:лі) п I) машийнна установка; 2) паровозобудівний завод. engine-room [‘endginrum] п машинне відділення.

enginery

[‘endgineri]

п рідк.

збірн.

машини; механічне обладнання. engine-works [‘endginwe: ks] п машинобудівний завод.

eugird [in’ga:d] о (разі і р. р. engirded, engirt) оперізувати, отбчувати. engirdle [in’ga:dl] =engird. engirt [in’ga:t] past iр. р. eid engird. English [‘inglif] 1. adj англійський; 2. п 1) (the E.) pl збірн. англійці; 2) англійська MOsa; in plain Е. прбсто кажучи. Englishism [‘inglifizm] п 1) англійська риса, англійський звичай; 2) ідібм,

вживаний

хйльність Englishman

в Англії;

3) при-

до всьбго англійського. [‘ingliJmon] п англієць.

Englishwoman

[‘inglif,wumon]

п анг-

лійка. engorge (іп'ро:43) о 1) пожирати; кров'ю жерти; 2) мед. налитися (про орган). engorgement [in’go:dgmont] п 1) ненажерливість; 2) мед. гіперемія; застій. engraft [in’gra:ft] о 1) бот. робити

щеплення

(на-- проп, into);

2) ne-

рен. прищеплювати (іп); to e. ап idea оп smb.’s mind навівати комусь думку.

engrail [in’greil] о зазублювати; робити нарізку, зубці. engrain [in’grein] о 1) фарбувати під дерево, під мармур тощо; 2) перен. вкоріняти, впроваджувати. engrained [in’greind] adj вкорінений, закоренілий (тож ingrained).

engrave

[in’greiv]

о 1) гравірувати;

2) закарбовувати

(у пам'яті); to be

engraved оп smb.’s memory зберегтися в чиїйсь пам'яті. engraving [in’greivip] п 1) гравірування; 2) гравюра. engross [in’grous] v 1) оволодівати (бесідою);

2)

поглинати,

забирати

(час, увагу); 3) (pass.) бути заглибленим у щось, бути зайнятим (захбпленим) чимсь; 4) іст. скупати, монополізувати (товар); 5) с.-г. нагулювати (вагу); відгодбвувати

(тварин); 6) писати черком. engrossing [in’grousin]

крупним

по-

adj всепогли-

наючий. engulf [in’galf] о поглинати (про пучину). enhance [in’ha:ns] о збільшувати, посилювати; підвищувати (ціну); підHOCHTH (якість). enigma [i’nigma] п загадка. enigmatic(al) [,enig’meetik (al) ) adj загадкобвий.

enjoin [in’dzoin] о 1) приписувати, наказувати; 2) юр. забороняти. enjoy |іп'Ф32оі) о 1) (ra refl.) зазнавати

втіхи

від;

мати

задоволення;

how did you e. yourself? як ви провели uac?; did you e. the play? чи сподббалася вам п'єса?; I е. good books я з задовбленням читаю гарні книжки;2) користуватися,

to e. good

health

мати

добре

мати;

здо-

рбв'я; the peoples of the USSR є. the results of their labour нарбли

СРСР користуються своєї праці. enjoyable [in’dgoiabl]

результатами

втішний, що робить приємність, насолоду. enjoyment |іп'Фззітепі) п 1) втіха, приємність,

adj

задовблення;

2)

воло-

діння, користування (чимсь — Of). enkindle [in’kindl] о запалювати, засвічувати, розпалювати. enlace [in’leis] о 1) обвивати, обплітати; 2) отбчувати. enlarge [in’la:d3] о 1) збільшувати(ся); розшйрювати(ся); to е. the powers розширяти повноваження; 2) розвбдитись, докладно говорити (про -- upon); 3) заст. амер. звіль-

няти (з-під варти). enlargement [in’la:dgmant]

п розширення; збільшення. enlighten [in’laitn] v 1) освічувати; 2) висвітлювати, інформувати; to e. smb. аз to one’s intentions інформувати когбсь про свої паміри.

182

епі

enlightened [in’laitand] adj 1) освічений; 2) поінформований, обізнаний; thoroughly e. upon the subject дббре обізнаний у цьому питанні. enlightenment [in’laitnmant] п 1) освіченість; 2) поінформованість, обізнаність. епіїпк [in‘ligk] о міцно з'єднувати, сполучати; зчіпляти. enlist {in’list] о 1) вступати на військову службу; 2) вербувати; 3) заручитися чиєюсь підтримкою.

enlisted

[in’listid]

молбдший

adj: e. grade амер.

командний

склад;

е. теп

амер. рядові. enlistee

хто

[ enlis‘ti:] п амер. військ. той,

вступив

на

військову

службу.

enrich

[in’ritS]

епі

збагачувати,

повнювати (колекцію удобрювати (землю);

шати. enrichment

по-

і т. O.); 2) 3) прикра-

п

збагачен-

списку; (реєструвати; (у члени

товариства,

3) вербувати

2)

приймати

до

інституту

(на військову

службу).

enrolment [in’roulmont] 1) внесення в спйски, реєстрація; the е. of new members прийняття нових членів (до спілки і т. п.); 2) вербування; 3) набір (до учбового за-

enliven (|іпЧаїіуп| о пожвавлювати; надихати; підбадьбрювати. enmesh [in’mef] о обплутувати, заплутувати. enmity [’enmiti] п неприязнь, ворож-

кладу тощо). епгоої [in’ru:t] v (звич. р. р.) вкоріняти, пускати корені. en route [a:n‘ru:t] фр. adv по дордбзі;

неча, ворбжість. ennead [‘enied] п cépia (комплект) з дев'яти, дев'ятка. enneagon [‘eniegan] п геом. дев'ятикутник. enneahedron fenio’hi:dran] п дев'ятигранник.

Піп" seengwind] adj 3aкривавлений; кривавий. ensconce [in’skons] о 1) влаштову-

enneasyllable

adj

[enia’silebl]

дев'ятискладовий.

ennoble

грам.

[i’noubl] о 1) надавати

рянський

титул;

вати. ennoblement дання

Ці/поцрітопі)

титулу;

дво-

2) облагорбоджу2)

п

1) на-

облагорбджу-

вання. ennui [a:’nwi:] фр. п нудьга, нудота; апатія. enorganic [eno:’genik] adj властивий організмові. enormity [i’no:miti] п жахливість (вчинку); жахливий злочин; мерзбта, паскудство. enormous [ino:mas] adj величезний; амер. заст. жахливий. enough [i’nAf] 1. adj достатній; 2. adv доволі, дбсить; long e. добсить довго; 3. п достатня кількість; е. of

everything всього вдбсталь; to have е. and to spare мати більше, ніж потрібно. enounce |і/пацп5| 0 висловлювати; вимовляти; виявляти, виражати. enouncement [i:’naunsmant] п висловлювання;

спосіб

enquire

вимовляння;

виявлення;

висловлення.

о

розлютовувати,

enraged (іп'теід34) adj розлютований, розлючений (чимсь -- at, Бу,

with). enrapture [in’reeptfa] о захоплювати, викликати захдплення. 1) формувати

полк;

[in’Srain] о зберігати (cnoeaCOUNT) itt): enshroud [in’fraud] о окутувати; ховати від очей.

ensign [‘ensain] п 1) емблема, значок, кокарда; 2) прапор; мор. кормовий прапор; blue е. прапор морського запасу англійського флоту; red е. англійський торгбвий прапор;

white е. англійський військово-морський прапор; regal ensigns клейндоди, атрибути королівської влади (емблеми, значки і т. п.); 3) амер. мор. молодший лейтенант; 4) attr.:

е. ship флагманське судно; e. staff мор. кормовий флагшток. ensilage [‘ensilidz] п с.г. 1) силосування; 2) силосбваний корм. епзіїе [in’sail] о силосувати. enslave [in’sleiv] о поневблювати, підкоряти. enslavement [in’sleivmant] п поневолення, рабство, підкбрення. enslaver [in’sleivo] п 1) поневдлювач; 2) перен. чарівниця.

[in’snea]

(прям.

в

0 ловити, і перен.);

піймати заманю-

вати, ensoul fin’soul] о надихати, запалювати. ensphere {in’sfia] v оточувати, замикати в ensue fin’sju:] о виникати (внаслідок виходити,

from, оп);

2) дисципліну-

о занбсити

enshrine

чогось);

enravish [in’raevif] =enrapture. епгерітепі [in’redZimantj] о військ. вати. enregister [in’ redgista] список; реєструвати.

ватися зерно о або вигідно; 2) ховати(ся) (від очей), ensemble Гд:п" бала) фр. п 1) ансамбль (муз. та ін.), 2) загальне враження.

в пастку

[in’kwaia] =inquire.

епгаре [in’reid3] дратувати.

в дорбзі. ensanguined

ensnare

забезпечувати;

to e.

випливати

іти слідом;

silence

(3—

ensu-

ед настало мовчання. ensuing [in’ sju:in] adj 1) дальший, наступний (іноді next e.); 2) що виникає, випливає, ідб слідом,

ensure [in’Sua] о 1) страхувати (від-against, from); 2) ручитися, гаран-

ап

іп-

соте гарантувати прибуток; to е. independence забезпечити незалежність.

[in’ritf/mant]

ня, попбвнення. епгобе [in’roub] о одягати, вбирати. enrol(!) (|іп'тоці) о 1) вносити до тощо);

тувати,

entail [in’teil] о тягтй спричиняти, викликати; entails expenses

ця робота

великих коштів. entangle [in’tengl] заплутувати;

за собою; the work потребує

о 1) вплутувати,

2)

піймати

в

пастку.

entanglement [in’tanglmont] п 1) 3aплутаність; 2) скрутне станбвище; 3) військ. дротяне загородження. entente [G:n’ta:nt] фр. п 1) пол. дружня угода між державами; 2) іст. (the Е.) Антанта, союз держав; the Little БЕ. ою Антанта.

enter

[’enta] о 1) входити

у; to e.

the room eae в кімнату; 2) вступати у або до; the law enters into force закон набуває сйли; to е. а university вступати до університету; 3) записувати, реєструвати; вводити, вносити; І мапі my name

entered for high jumping я хочу, щоб мене внесли до списку змагань із стрибків у висоту; ed the sum іп his account

Пе епіегbook він записав суму в свою розрахункову книгу; to е. a protest висловити протест; е. іп, е. into входити, вступати (6 зн угоду, переговори і т. д.); е. оп, е. upon приступати

(до виконання обов'язків): вступати (у володіння і т. O.); to е. upon a new phase вступати в нову фазу; to е. upon а new life розпочати нове життя. enteric |еп'егік) adj анат. черевний, кишковий; е. fever черевний тиф.

enteritis

[,enta’raitis]

п med. ентерит,

запалення слизової оболонки кишок.

enteropathy [enta’ropaci] п med. захворювання кишок. enterprise [‘entapraiz] п 1) підприємство;

2) смілива

спроба;

ливість, ініціативність. enterprising взятливий,

entertain

заповзят-

[‘entapraizin] adj 3anoенергійний, ініціативний.

[,enta’tein]

v 1) po

2) приймати (гостей); 3) плекати (надію, думку); 4) почувати (недовір'я); to е. doubt about smth.

сумніватися в чомусь; to е. а suggestion відгукнутися на пропозицію; to е. а request задовольнити прохання. entertaining [enta’ teinin] adj забавний, цікавий; розважальний. entertainment | епіоЧеіптопі) п 1) розвага, забава; 2) тей); вечір, вечірка;

прийом (гос3) дивертис-

мент; enthral

4) частування, гостинність. Гіп'бго:Ї| о 1) поневдблювати;

2)

зачарбвувати,

чарувати,

лювати. enthralment

[in’Gro:lmant]

неволювання; чари;

2)

п

захдп-

1)

по-

зачардвування;

захбплення,

епійгопе (іп'єгоцп| престбл.

0 іст. садити

на

епі

183

enthusiasm [in’Sju:ziezm] п ентузіазм, захоплення. [in’Sju:ziest] п екзальтована, запальна людина, ентузідст. enthusiastic [in,Sju:zi’estik] adj захоплений, сповнений ентузідзму; to

enthusiast

be

e.

about

smth.

чимсь. entice fin’tais]

захопліоватися

о спокушати

into); приніджувати, (від — from,

enticement нювання;

на,

(на --

переманювати

у —

into).

[in’taismant]

п

2)

спокуса;

принада;

1) зама3)

зачарування. enticing [in’taisin] adj спокусливий, привабливий, принадний. entire [in’taia] adj 1) цілий, суцільний;

2) пбвний,

entirely

цілковитий.

fin‘taiali]

adv

повністю. entirety |іп"аїз(і) цілість;

entitle

цілком,

п

1)

суцільність,

2) ціле, загальна

[in’taitl]

о

збвсім,

сума.

1) давати

право

на (to); 2) давати заголовок. entity [‘entiti] п філос. суть (npeo-

мета); рейльна entomb fin’tu:m]

річ, рейльність. о 1) ховати, хоро-

нити; 2) бути (правити) за гробнйцю. entombment [in’tu:mmant] п поховання.

entomological

[,entama’lodgikel]

adj

ентомологічний.

entomologist

[,enta’moladgist]

п енто-

молог. entomologize

[,enta’moladgaiz] 0 виентомологію; (студіювати)

вчати бути

ентомологом.

entomology |,епіз'тпоїгдазі) п ентомологія. entomophagus [,enta’mofagas] adj 300A. комахоїдний. entotic [en’totik] adj анат. внутрішньовушний.

entozoon

[ento’zouan]

рйинний

п

зоол.

тва-

ендопаразит.

entrails

[’entreilz]

п рі 1) нутрощі,

кишки; 2) надра (землі). entrain [in’trein] v 1) вантажити саджати

в

пбізд;

2)

сідати

або в

по-

їзд. entrance І |"епігеп5| п 1) вхід, вступ; 2) доступ, право входу; 3) хід; black

(into)

е. чорний

хід;

ввірватися,

to

force

ап

вдертися

е.

(у);

4) театр. вихід (актора на сцену); 5) attr. вхідний, в'їзний; вступний; e. examination вступний екзамен;е. fee вступний внесок; плата за вхід; е. уїза віза на в'їзд.

entrance

II [in’tra:ns]

хопліювати;

entrancement

о надмірно за-

довбдити

до

[in’tra:msmant]

нестями.

п

зах-

ват, нестяма.

entrancing що

entrant

[in’tra:nsin]

зачаровує.

дить,

|/епігопі) вступає

ай) чарівний,

п 1) той, що (в

організацію

BXx6то-

що); вступник; відвідувач, гість; 9) учасник (змагання і т. п.). entrap fin’treep] о піймати (в паст-

ері

ку); обдурити, заплутати, заманиenvelop [in’velep] о 1) обгортати; ти. обкутувати; 2) військ. оточувати епігеаї [in’tri:t] о благати, , прохати. (ворога). entreaty [in’tri:ti] п благання, про- | envelope [’enviloup] п 1) конверт; хання. оболонка; обгортка; покришка; 2) entrée [‘ontrei] фр. п 1) право входу, мат. обвідна (крива). moctyny; 2) кул. антре (страва, яку епуеїортепі [in’velapmant] п 1) обподають між рибою і печенею). гортання; отбчення; 2) покришка, entrench [in’trentf] о військ. укріпепуепот [in’venam] о отруювати. ляти; to е. oneself обкопуватися envenomed [in’venamd] adj злостивий; (таж перен.); to е. upon the truth отруйний; е. tongue злий язик. грішити проти правди. enviable [‘enviabl] adj завйдний, при-

entrenchment військ.

[in’trentf/mant]

окдпи,

укріплення;

entrepot

[’ontrapou]

склад;

п

1)

польове

фр. п 1) комора,

пакгауз;

центр. entrepreneur атр.

траншеї,

2) порушення. 2)

торговельний

[,ontrapra’ne:]

фр. п те-

антрепренер.

епігезо! [‘ontrasol] фо. п архт. антресоль. entruck [in’trAk] о амер. садовіти, сідати, вантажити(ся) в грузовики.

entrust

[in’trAst]

о довіряти, доруча-

ти (комусь-10, щось-- мії); І entrusted him with the secret я довірив йому таємницю.

entry е.

|"епігі) visa

бюль,

п 1) вступ;

в'їзна

прохід;

двері,

сіни;

віза;

вхід; в'їзд;

2)

ворбта;

вхід;

3)

4) занесення,

хід;

вести-

внесення,

надний. envious [‘envias] adj заздрісний. environ fin’vaiaran] v оточувати. environment [in’vaiaranmant] п отбчення; середбвище; social e. rpoмадське OTOueHHA. environs [‘enviranz] п pl 1) окодлиці; 2) отбчення, середовище. envisage [in’vizid3] о 1) зустрічати лицем до лиця; дивйтися прямо у вічі (небезпеці і т. п.); to е. realities не заплющувати очей на дійсність;

of, at);

обгортати(ся);

enwrap

віднику,

enzyme

енциклопедії

і т.

п.);

7)

entwist

тати;

[in’twist]

о обвивати,

обплі-

ня, виголошення; 2) формулювання (теорії, правила і т. п.); 3) дббра вимова, дикція. епиге [i‘njua] о 1) привчати; 2) служити, іти на кбристь; 3) юр. набирати сили, бути дійсним.

enuresis [enju’ri:sis] мання сечі.

[in’tep]

п

мед.

нетри-

(питання).

заздрощів;

2. о

о обкручувати(ся); обвивати(ся).

v

1) загортати;

2)

перен. обкутувати.

enwreathe ляндою;

|іпті:6) 0 обвивдти переплітати.

[‘enzaim]

гір-

п хім. фермент,

ен-

зим. enzymic (еп'гаїтік) adj ферментативний, ферментний. eocene [‘i:ousi:n] геол. 1. п eouén; 2. adj еоценовий. eolation [,i:a’leifn]

вання. eolian, eolic

п

[i:’oulian,

геол.

вивітрю-

i’alik] adj ге-

ол. ебловий.

eolith [‘i:ouli6] п архл. еоліт. eozoic [i:ou’zouik] 1. adj геол. ський;

2. п

збйська

сукати.

enucleate [i/nju:klieit] о 1) з'ясбвувати, висвітлювати; 2) xip. вилущувати (пухлину і т. п.). enumerate [i/nju:mereit] о перелічуBaTH. {i,nju:moa’reifn] п переenumeration лік. enunciate [i’nAnsieit] v 1) оголошувати; проголошувати; виголошувати; 2) формулювати (теорію і т.п.); добре вимовляти. enunciation [inAnsi’eifn] п 1) оголобшування; проголбшення, сповіщен-

2) об'єкт

заздрити. enwind [in’waind]

включення (у список); 5) окремий запис (у книгу, картку); book-keeping by double e. подвійна бухгалTépia; 6) стаття (у словнику, Ooгирло ріки; 8) театр. вихід (актора на сцену); 9) спорт. заявка; 10) юр. вступ у володіння; 11) амер. початок (напр., місяця); 12) митна декларація (відносно корабельного вантажу і т. п.); 13) відкаточний штрек; підготовчі виробки у плаcenit епіміпе [in’twain] о вплітати(ся); сплітати (ся); обвивати (with, about).

2) розглядати

envoy [‘envoi] п повноважний представнйк; консул, посланник. envy [‘envi] І. п 1) заздрість (do —

eo36HcbKHH

eo3dit-

період,

ео-

формація.

epact [‘i:pakt] п астр. епакта. eparchy [’epa:ki] п церк. єпархія. epaulet(te) [’epoulet] п еполет. epenthesis [e’penSisis] п лінгв. епентеза (поява в складі слова додаткового

звука).

ephemera |і"Тетоге) п 1) ент. ефемерида, поденка; 2) бот. ефемера; 3) мед. одноденна гарячка; 4) перен. іч.

недовговічна

ephemeral

[i/femaral]

(скороминуща)

adj 1) одноддн-

ний (про хворобу, комаху, рослину); 2) недовговічний, скороминущий; ефемерний.

ephemerality

[i,fema’reliti] п ефемерність. ері- |/ері-) pref на-, над-. epic |'ерік) 1. adj епічний; 2. п епічна поема; епос. epicentre,

ерісепігит

[,epi’senta,

,ері-

еди

184

ері ‘sentram]

трусу).

epicure

реєць.

ерісигеап

п геол.

епіцентр

[‘epikjuo]

п

(земле-

|

перен.

епіку-

1. adj

фі-

epicurism [/epikjuerizm] = ерісигеаnism. epicycle [‘episaikl] п астр. мат. епіцикл. epidemic [,epi‘demik] 1. adj епідемічний; 2. п епідемія. epidemiologist [,epi,di:mi’oledgist] п епідемідблог. epidemiology [,epi,di:mi’oladgi] п eniдеміологія. epidermal [,epi’da:mal] adj анат. епідермічний.

epidermic epidermis

[,epi’de:mik] =epidermal. [,epi’da:mis] п анат., бот.

епідерміс,

епідерма.

п епілептик. epilogue [‘epilog] п 1) епілог; 2) прикінцева промова; 3) вірші до публіки наприкінці п'єси. epiphany [i’pifani] п церк. водбхрещі. epiphyte [‘epifait] п 1) бот. епіфіт; 2) грибковий паразит (тварини). ерізсорасу [i’piskapasi] п 1) єпіскопство; 2) єпіскопальне (єпархіаль-

не) управління.

дйчний; випадковий. epistle [i’pisl] п епістола;

жарт. послання. epistolary [i’pistalari] adj епістолярний; у формі листа; e. style епістона

стиль

о конспектува-

[,epizou’otik]

вет.

1. п епі-

(послання,

[‘epita:f]

надгробному

п

твору).

епітафія;

напис

пам'ятнику.

нн

рівновага;

the political е. політична

рівновага;

2) attr.: e. constant хім. рівноваги; e. pressure тиск.

константа

хім. дисоціаційний

2. adj епізоотичний.

epoch |"ї:рок) п епбха, доба; e. making епохальний, що рббить епоху. epochal [‘epokal] adj епохальний.

equimultiple |[/i:kwi’ maltip!] n mar. числб, що має спільний множник з іншими.

epopee

equine чий.

epode [’epoud]

п літ. епод.

[‘epoupi:]

n enonéa.

epos [‘epos] п бпос, епічна noéma. Epsom Герзат) п Encom (місце скачок і самі скачки); E. salt сірчанокислий сіль.

магній;

мед.

англійська

едиабіїйу [,ekwo’biliti] n рівномірність, урівноваженість, е. ої тіпа (душевна) урівноваженість; е. ої temperature стійкість температури.

едиабіе |/екугбі) аа) рівномірний; урівноважений (про характер).

equal

[‘i:kwal]

ковий;

тися;

1. adj рівний;

рівносйльний;

дорівнювати; 3. п

рівня;

2. о

одна-

1) рівня-

2) прирівнюва-

he has

по

е. йому

нема рівного. equality [i:’kwoliti] п рівність; рівноправність; оп ап e. with ставлячись (до партнера)

як

до

рівного.

equalization [,i:kwolai’zeifn] п зрівнювання, зрівняння. equalize [‘i:kwalaiz] о зрівнювати; робити рівним (with, іо); урівноважувати. equalizer [/i:kwalaizo] п тех. балансир; коромисло; зрівнювач. equally [‘i:kwali] adv однаковою мірою; рівно; однаково. equanimity [,i:kwa’nimiti] п урівнова-

женість; холоднокрбвність; спокій; незворушність; самовладання. equate [i’kweit] о 1) рівняти, вирівнювати

(to, with);

вважати

2) мат. прирівнювати; у вйгляді рівняння.

equation

[i’kweifn]

рівним;

записувати

п 1) мат.

рівнян-

ня; 2) вирівнювання.

episcopal _[i’piskapal] adj єпіскопський. episcopate [i’piskapit] п 1) сан єпіскопа; 2) єпархія. episode |"ерізоца) п нь episodic(al) [,epi’sodik (el)] adj епізо-

epitaph

epizootic

ти;

epigastrium ([,epi’gestriam] п анат. надчеревна ділянка. epiglottis [,epi’glotis] п анат. надгортанник, надгортанний хрящ. epigram [‘epigraem] п епіграма. epigrammatist [,epi’gramatist] п складач епіграм. epigraph [‘epigra:f] п епіграф. epilepsy [‘epilepsi] п мед. епілепсія, падуча (хвороба). epileptic |,ріТеріїк| 1. adj епілептичний; e. fit приступ епілепсії; 2.

лярний

epitomize [i’pitemaiz] ти, скорбчувати. зобтія;

[,epikjua’ri:an]

лос., іст., перен. епікурейський; 2. п послідовник Епікура, епікуреєць. ерісигеапізт __[,epikjua’ri:enizm] п вчення Епікура; епікурейство.

он

equator [i’kweite] п екватор. equatorial [,ekwo’to:rial] 1. adj екваторіальний; 2. п астр. екваторіал, екваторіальний телескоп. equerry [i’kweri] п іст. конюший. equestrian [i’kwestrion] 1. adj кінний; 2. п вершник,

equestrienne ця,

наїзник.

[i,kwestri’en]

наїзниця,

новага;

equidistant

[‘i:kwi’distent]

epithalamiums, epithalamia) епіталама (весільна пісня). epithelium [,epi’i:ljam] п анат., бот. епітелій. epithet [‘epivet] п епітет. epitome [i’pitami] п 1) витяг, скорбчений вйпис (з книги); 2) конспект; 3) зображення в мініатюрі.

рівносторонній. equilibrate [,i:kwi‘laibreit]

рівновіддалений.

equilateral

[/i:kwi'letaral]

спека;

equinox

2)

2.

п

1)

рі бурі

[‘i:kwinoks]

лінія

рівно-

час

рівно-

астр.

рівно-

під

п

дення.

equip [i’kwip] о споряджати, устатковувати; постачати; екіпірувати (with); to e. a factory with modern machinery устаткувати фабрику cyчасними машинами; to e. oneself виряджатися (в дорогу). equipage [’ekwipid3] п 1) спорядження; озбрбєння; оснастка; dressing е. несесер; 2) екіпаж, команда (судна);

3) заст.

equipment

почет.

[i’kwipment]

п

1) (часто

рі) військ. оснащення, техніка; екіпіровка, обмундирування i озбрбення; 2) тех. устаткування, обладнання; арматура; 3) зал. рухомий состав.

equipoise [‘ekwipoiz] 1. п 1) рівновага; 2) противага; 2. v зрівноважувати, урівноважувати; тримати в рівновазі. equipollence,

equipollency

[i:kwi-

‘polans, ,i:kwi’polensi] п рівносйльність; рівноцінність, еквівалентність. equipollent [,i:kwi’polent] 1. adj рівносйльний; рівноцінний, еквівалентний; 2. п щось рівносильне (рівноцінне,

еквівалентне).

equiponderate v [,i:kwi’pondareit] урівноважувати, компенсувати вагу. equitable [‘ekwitabl] adj справедливий; безсторбнній; e. treaty рівноправна угода; е. to the interest of both parties що відповідає intepéсам обох сторін.

equitation [,ckwi'teifn] п верхова i3да; бро у верховій їзді.

i’kwivelonsi] по рівноцінність, еквівалентність. equivalent [i’kwivalent] 1. adj рівно-

1. п рів-

adj eeom.

цінний,

рівнозначний,

рівносйльний;

еквівалентний; 2. п еквівалонт. equivocal [i’kwivakal] adj двознач-

геом.

ний; сумнівний; e. words двозначні слова; his words are е. його слова

о урівнова-

викликають сумнів; е. symptom med. симптом, властивий кільком захво-

adj

equilibration [,i:kwilai’breifn] п 1) урівноважування; 2) рівновага. equilibrist [i:’kwilibrist] n еквілібрйст; акробат.

[,i:kwi'libriam]

пічна

дення; дення.

adj геом.

жувати (ся).

equilibrium

коня-

equity [‘ekwiti] п справедливість; безсторднність. equivalence, equivalency [i’kwivolons,

2. о зрівноважувати,

epithalamia (,еріва"еітіа) рі від еріthalamium. epithalamium [,epiGo’leimjom] п (рі

adj кінський,

п вершни-

амазднка.

equi- [‘i:kwi-] pref рівно», equiangular Bs kwi’engjule] рівнокутний. equibalance [,i:kwi’belons]

[‘i:kwain]

equinoctial [,i:kwi’nokfal] 1. adj acrp. рівноденний; тропічний; e. heat тро-

лат. п 1)

рюванням. equivocality

[,ikwivo’keliti]

п

дво-

значність; сумнівність; непевність. едиїуосаїе [i’kwivokeit] о говорйти двозначно; ухилятися, уникати, викручуватися (в розмові).

еди

185

a

equivocation

[i,kwiva’keifn]

п ухийлен-

ня (від прямої відповіді). equivoke, equivoque [’ekwivouk] BOK, двозначність; каламбур.

era

п екі-

[‘iora] п ера; доба; епоха.

егадіате

[i’reidieit]

о випромінювати;

сяяти. eradiation [i,reidi’eifn] п випромінювання; сЯяння. eradicate [i/raedikeit] о виривати 3

коренем; викорінювати (то перен.); знищувати. erase [i’reiz] о 1) стирати (гумкою); викреслювати, підчищати; 2) перен.

стирати, згладжувати. eraser [i/reiza] п гумка, erasure [i’reiza] п 1) стирання; чищання;

2)

підчищене

місце,

швидше

ніж;

[i’rekt]

перш

1. о

під-

ніж.

1) споруджувати;

зводити; 2) установлювати, складати, монтувати; 3) створювати (уряд); 4) випрямляти; 2. adj 1)

прямий, вертикальний; 2) тий, звбдений; 3) бадьбрий;

підня3. adv

прямо. erectile [i’rektail] adj 1) здатний випрямлятися; 2) фізл. напружений. erection [i‘rekfn] п 1) випрямляння; 2) споруджування; встанбвлювання; 3) будова, споруда; 4) фізл. напруження; ерекція; 5) мех. монп-

таж, монтування. егесіог (ітеКіз) п 1) будівник; заCHOBHHK, фундатор; 2) анат. epéKтор (мускул); 3) мех. монтер, складальник. erelong |єз'Їоп| adv заст. незабаром, скоро.

eremite

[‘erimait]

стельник;

п

пустйнник,

самітник,

відлюдник.

eremitic(al)

[,eri’mitik(al)]

людницький,

adj

пу-

від-

самітницький.

erenow [ea’nau] adv заст. раніш(е), давніш(е), спершу, спочатку; до цього часу. erethism |/егідігт| п мед. підвищена збудливість.

erewhile

[ea’wail]

adv

заст.

недав-

HO. erg [a:g] п фіз. epr. ergon [’a:gon] п фіз. ерг. ergot [’a:gat] n бот. ріжки (хвороба жита). ergotism [’a:gatizm] п мед. ерготизм, отруєння раженим

хлібом або борошном, ріжками.

3)

за-

Erin [‘iarin] п поет. Ірландія (давня назва). (егі/отіїг) п текст. epideriometer метр. eristic [e’ristik] 1. adj еристичний; що викликає суперечки або розбіжності; 2. п 1) ерйстика (мистецтво сперечатися); 2) любитель поспбрити, сперечальник (що прагне перемогти в полеміці, а не з'ясувати істину).

геол.

розмивати,

змивати;

вивітрювати. erosion [i’rouzan] т 1) роз'їдання, витравлення, поступбве руйнування; 2) геол., мед. ербзія.

erosive під-

чистка; 3) знищення. ere [eo] 1. prep поет. заст. до, néред; e. long незабаром; 2. conj поет.

erect

erl-king [‘a:I’kin] n міф.. поет. лісовий цар, ermine [‘a:min] п 1) зоол. горностай; 2) горностайове хутро. егпе f[a:n] п орн. орлан, морський орел, беркут. erode [i‘roud] v 1) роз'їдати, витравляти (кислотою i т. ін.); 2) поступово руйнувати, зношувати, стирати;

[i’rousiv]

adj 1) що

роз'їдає,

руйнує; 2) геол. ерозійний. erotic [i’rotik] 1. adj еротичний, любовний; е. insanity еротоманія; 2.п еротична поема; любовний вірш. eroticism [e’rotisizm] п еротизм. егоїотапіа [i’routou’meinia] п мед. еротоманія. err |»:) о помилятися, хибити; грішити; to е. is human людині властйво помилятися. еггапсу [’eransi] п рідк. помилковість, хибність. errand |'єгопа| п 1) доручення; to run errands виконувати доручення; 2) відрядження. errand-boy [‘erandboi] п хлопчик на побігеньках; розсильний. errant [’erant] adj 1) мандрівний; 2) блукаючий (про думки); 3) заблудний.

еггапігу |"егопігі) п пригоди мандрівндго рицаря. errata [e’ra:te] п рі 1) pl від еггаішт; 2) список друкарських помилок. erratic [i/retik] adj 1) дивний, чудний; розпорбшений, неуважний (про думки, погляди i т. п.); е. behaviour безглузда поведінка; 2) помилковий; 3) заст. блукаючий; 4) геол. ератичний; е. block валун. erratum [e’ra:tam] п (pl errata) друкарська помилка, описка. erring [’a:rin] adj заблудний, грішчий.

[i’rounjes]

erroneous вий.

error

|"его|

бгріх;

3)

п

adj

1) помилка;

поет.

блукання,

помилкобЗ

2) гріх, мандри;

4) відхилення, погрішність, пбхибка. адо заст. paerstwhile [’a:stwail] ніш(е),

колись.

erubescent [,eru:’besnt] adj 1) що червоніє; 2) амер. червонястий. eructate [i’rakteit] о 1) відригувати; 2) вивергати;

РН esc

a

викидати.

eructation [,i:rak’teifn] п 1) відрижка; 2) виверження (вулкана). erudite |/еги:Чаїк) 1. adj вчбний; ерудований, начйитаний; 2. п ерудит, учень.

erudition [,eru:’difn] п вченість; начитаність; ерудиція. erupt [i/rApt]) о 1) вивергати(ся) (про вулкан, гейзер і т. п.); 2) про-

риватися; 3) прорізуватися (про зуби). eruption (ітлруп| п 1) виверження (вулкана); 2) мед. вйсипка, висип; 3) прорізування (зубів); 4) перен. вибух; an е. of laughter вибух сміху.

eruptive

(і'тлріїу)

тивний,

2) мед.

adj 1) геол.

вивержений,

що

еруп-

вулканічний;

супроводжується

BHCH-

пом. erysipelas [,eri’sipilas] п мед. бешиха, бешихове запалення. erythema |,егі"ді:та) п мед. еритбма. escadrille [eska’dril] n ав. ескадрилья.

escalade [,eska’leid] 1. п військ. ескалада, штурм (фортеці-- з допомогою драбин); 2. v штурмувати (видираючись драбинами на стіну фортеці). escalate [eska’leit] о розгортати; роз«шйрювати(ся), посилювати (ся); загбстрювати (ся).

escalation ня,

[,esko’leifn]

ескалація,

п

розгортан-

посилення;

е. ої маг

ескалація війни. escalator [’esksleita]

п ескалатор, руXOMi сходи. escallop [is’kolap] - зсаПор. escapade [,esko’peid] п 1) весбла витівка, ескапада; 2) втвбча (з тюрми). escape [is’keip] 1. о 1) утекти; уникнути;

врятуватися;

лишатися

to е. notice

непоміченим;

2)

3a-

виділя-

тися; звітрюватися (про газ); 3) вириватися (про слова, зітхання); 4) випадати (з уваги, з пам'яті); п 1) втеча; 2) порятунок; позбавлення; перен. відхід від дійсності; 3) мед.

витікання;

виділення;

4) витік (газу); 5) тех. випуск, вихід (пари); 6) attr.: е. ladder рятувальна драбина; e. way запасний вихід.

escapement

[is’keipmont]

п 1) втеча,

врятування і т. п. (див. escape 1.); 2) тех. сторожок, спуск, регулятор ходу (годинника); 3) attr.: е. wheel храповик, храпове кблесо. escape-valve [is’keip,velv] п тех. запобіжний (спускний) клапан.

escapist [is’keipist] п 1) амер. той, хто ухиляється від призбву на військову службу; 2) письменник, що намагається відійти від дійсності. escarp [is’ka:p] п військ. ескарп, крутий вал (насип), укіс. escarpment [is’ka:pmant] п 1) військ. ескарп; 2) геол. вертикальне оголення породи. eschalot [/efalot] п бот. шалот, дрібна цибуля

(тж shallot).

eschar [‘eska:] п мед. струп. escharotic [eska‘ratik] п фарм.

їдкий

або припікальний засіб. escheat [is’tfi:t] 1. о юр. 1) конфіскувати; 2) передавати або переходити до казни (про безгосподарне майно); 2. п 1) перехід безгосподарного майна до казни, 2) безгосподарне майно.

esc

eschew

[is’tfu:]

о уникати,

ся; сторонитися;

ухиляти-

утримуватися.

escort 1. п {’esko:t] охордбна; конвой; ескбрт; пбчет; [is’ko:t] конвоювати; супровбджувати, ескортувати.

escribe

|е'зкгаїБ|

о

мат.

описувати

кбло. esculent [’eskjulont] 1. adj їстівний; 2. п їстівне; Їжа. escutcheon |із"Кліїоп| п 1) щит герба; щиток; а blot оп his e. пляма на його репутації; 2) мор. та частина корми, де міститься назва судна;

3)

накладка

замка,

що

закри-

ває щілину для ключа, Eskimo [’eskimou] 1. п (рі Eskimoes) ескімбс; Е. dog лайка (собака); Е. pie ескімб (морозиво); 2. adj ескімоський.

Eskimoan

[eski’mouan]

adj

ескімб-

ський.

esophagus [i:’sofagas] п анат. стравохід (то oesophagus). esoteric [,esou’terik] adj 1) таємний; відомий або зрозумілий лише THM, кому це відкрито; конфіденціальний; спецідльний.

втаємничений; 2) 3) особливий,

espalier [is’pelja] Фр. п шпалерник, шпалерне дерево. езрагіо [es’pa:tou] п бот. еспарто, альфа

(трава).

especial

[is’pefal] adj особливий,

ціальний.

especially

зокрема;

|із"реїзій|

adv

головним

чином.

спе-

особливо,

espial

[is’paial] п висліджування, вистежування. espionage [,espia’na:3] п шпигунство, шпіонаж. esplanade {[,esplo’neid] п еспландда, майдан для прогулянок.

etr

186

SSS

Р

—

(летка) олія; 2. п 1) суть, сутність, невід'ємна частина; 2) рі основи;

the essentials of education основи виховання; the essentials of grammar OCHOBM граматики. essentiality [i,senfi’eliti] п сутність; істотність. essentially [i’senfali] adv по суті. establish -fisteeblif] о 1) устанбвлювати;

влаштбвувати;

ти; закладати; зміцнювати.

established

нбвлений,

2) 3acHOByBa-

3)

відновлювати,

[is’taeblift]

adj 1) вста-

ствбрений;

2) авторитет-

ний; 3) що вкорінився (закріпився, акліматизувався); е. fact встанов-

лений (відомий) факт. establishment [is’taeblifmant] п 1) 3a снування, устанбвлення; 2) ycTaHoва, заклад; 3) господарство; 4) штат (працівників). estate [is’teit] п 1) маєток; земельне володіння; 2) заст. стан; 3) юр. майно; real е. нерухбме майно; personal е. рухоме майно.

esteem

[is’ti:m]

нувати;

hold

1. о поважати,

2. п повага,

in

(high)

e.

шанування,

(дуже)

ша-

to

поважа-

ти. ester [esta] п хім. ефір (складний). estimable [‘estimabl] adj гідний поваги. estimate 1. о [‘estimeit] 1) оцінювати; підрахбвувати приблизно; визначати Ha OKO; 2) складати коштобрис; 2. п [’estimit] 1) оцінка; 2) коштбрис; калькуляція; the Estimates (рі) пробкт державного бюджету, що подається на розгляд парламенту. estimation [,esti’meifn] п 1) думка; міркування; 2) повага, пошана; 3) оцінка; 4) підрахунок.

espousal [is’pauzal] п 1) перен. участь, підтримка; 2) рі заст. весілля; заручини.

estimator

espouse

(|із'рац2)

(ся);

віддавати

нець, естбнка; 2) естбнська MOBa; 2. adj естбнський. estrade |ез'їга:4) п естрада. estrange [is’treind3] о віддаляти, відстороняти; відчужувати, робити чужим estrangement [is’treindgmant] п від-

даватися мувати

espy

о

(вчення,

(із/раї)

здалека;

о

1) одружувати-

заміж

(якійсь

(to);

справі);

2) від-

підтри-

справу).

помітити,

несподівано

побачити

виявити.

Esquimau [‘eskimou] =Eskimo. Esquimaux [‘eskimouz] pl від Esquimau. esquire [is’kwaia] п есквайр (ставиться на адресах після прізвища). essay 1. п [‘esei] 1) нарис, етюд, стаття; твір; 2) спроба; 3) проба, дослід; 2. о fe’sei] 1) намагатися; 2) пробувати; випробовувати.

essayist [‘eseiist] сбвець.

п літ. есеїст, нари-

essence [’esns] п 1) суть, сутність, істотність; іп е. по суті; 2) існування;

3) есенція,

екстракт;

4) ду-

хи; 5) аромат.

essential [i’senSal] 1. adj 1) істотний; головний, невід'ємний; 2) необхідний, дуже

дібний

до

важливий,

есенції;

цінний;

е.

oil

3) по-

ефірна

[‘estimeite]

калькулятор.

Estonian

[es‘tounjan]

чуження,

п

відчуженість,

стосунках). estreat [is’tri:t]

о

оцінювач;

1. п

юр.

1) естб-

холодок

1)

(и

направ-

ляти документи для стЯгнення неддїмки, штрафу і т. ін.; 2) штрафувати. estuary (‘estjuari] п ширбке гирло ріки, в якому бувають припливи й відпливи; лиман.

esurient [i’sjuariant] adj жарт. 1) голодний, ненажерливий; 2) жадібний. et cetera, etcetera [it’setra] лат. i т. д., WR, Teg A GS Ss et ceteras, etceteras [it’ setraz] лат. п pl всЯка всйчина; додатки.

etch

[etf] о гравірувати,

металі

травити

na

(кислотою).

etcher [’etfa] п мист. гравер, офортист.

es

etching [‘etfin] п 1) гравірування; 2) гравюра, офорт; 3) травлення на металі.

eternal

[i:’ta:nl] adj 1) вічний; 2) не-

змінний,

твердий;

eternalize

постійний.

[i:’ta:nalaiz]

робити

о увічнювати,

вічним.

eternity [i:‘te:niti] п 1) вічність; 2) pl вічні істини. [i:’ta:naiz] =eternalize. Etesian [i’ti:zjan] adj періодичний; щорічний; Е. winds літні пасатні

eternize вітри

(на Середземному

морі).

ether [/i:Sa] п 1) хім., фіз. ефір; over the e. по радіо; 2) поет. небо, небеса. ethereal (і:"8іггіг|) adj 1) ефірний; 2) легкий;

ethereality

повітряний;.3)

[i:,Siari’aeliti]

неземний.

п ефірність,

легкість.

etherealization

[i:,Siarialai’zeifn] ретвдрення на ефір. etherealize [i:’Sierialaiz] uv 1) творювати ким.

etherization

на

2) робити

[,i:Serai’zeifn]

застосування перетвбрення

etherize

ефір;

п пепере-

п

ефірного на ефір.

|"ї:Загаї | о

лег-

1) мед.

наркозу;

1) мед.

2)

усип-

ляти ефіром; 2) хім. перетворювати на ефір. ethic(al) [’eSik(al)] adj моральний, етичний. ethics [’eciks] п pl (вжив. як sing) етика;

мораль;

Ethiopian ський;

норми

поведінки.

|,і:Зі'опрігп)| 2. п ефідп.

ethnic(al) [‘ednik(el)] племінний;

1. adj ефідбпadj 1) етнічний,

2) язичеський.

ethnicism [’e@nisizm] п язичество, ідолопоклонство. ethnographer [e8’nogrofe] п етнограф. ethnographic(al) | (|,еЗпош'ртегіїк (а1)) adj етнографічний.

ethnography

[ed’nogrefi]

п

етногра-

фія.

ethnologic(al) [,eSnou’lodzik(al)] етнологічний.

ethnologist ethnology

ethos

[eS’noladgist] ГеЗ'поіздзі)

[‘i:Sos]

грецьк.

звйчаї, моральні суспільства).

adj

п етнолог. п етнологія.

п

уявлення

характер; (народу,

ethyl |"есії) п хім. етил. etiolate [/i:tiouleit] о 1) бот. BUpoщувати рослини в темряві; 2) poбити блідим (про людину).

etiolation [,i:tiou’leifn] п бот. позбавлення хлорофілу, вирощування рослин в темряві. etiology Гі Чіоігдазі) п етіологія, вчення про причини виникнення захворювань (TIC aetiology). etiquette [eti‘ket] п 1) ernKét; 2) професіональна єтика; legal e., судова

стика;

еїпа

medical

e. лікарська

етика.

[‘etna] п спиртівка.

Etonian [i:’tounjan] 1. adj що стосується Ітонського коледжу; 2. п вихованець Ітонського ane Etruscan [i’trAskan] іст. 1. adj етру-

etu

187

ський; 2. п І) етруск; 2) етруська мова. etui, etwee [e’twi:] п скринька, футлярчик (для шпильок, голок і T. ін.).

etymologic(al) |,ебіто"о43ік(о1)| adj етимологічний. etymologist [,ecti’molodzist] п етимблог. etymologize [,eti‘moladgaiz] 0 визначати етимологію слова; вивчати етимологію. etymology

[,eti’moledgzi]

п етимологія.

etymon |[‘etimon] п лінгв. єтимон. еисаїурії |,|ц.Ка"іріаї) рі від euca'yptus. eucalyptus [,ju:ko’liptas] п (рі eucalyptuses, eucalypti] бот. евкаліпт. Eucharist [‘ju:korist] п церк. євхаристія, причастя. euchre |"ц:Ко| І. п амер. вид гри в карти; 2. о 1) карт. обіграти (су)противника;

2)

рити, взяти

верх.

перен.

si.

перехит-

eugenic [ju:’dgenik] adj євгенічний, що стосується євгбніки. eugenics [ju:/dgeniks] п pl (вжив. як sing)

євгеніка.

eugenist що

[ju:’dzenist]

вивчає

п євгбнік;

той,

євгбніку.

eulogist [’ju:lodgist] п панегірийст. eulogistic(al) [,ju:le’dgistik(al)] adj хвалебний, панегіричний. eulogize [‘ju:ladgaiz] о вихваляти, оспівувати. eulogy [/ju:ladzi] п хвалебне слово, панегірик, вихваляння.

eunuch [‘ju:nak] п євнух. eupepsy [ju:’pepsi] n мед. дббре травлення

eupeptic

(їжі).

[ju:’peptik]

травленням;

люється; euphemism

2) що

adj 1) з добрим легко

перетрав-

3) що сприяє травленню. [‘ju:fimizm] п лінгв. евфе-

[i,veekju’eifn|

евакуація;

2)

euphemistic(al)

[/ju:fi’mistik(al)]

adj

евфемістичний.

euphonic(al) [ju:/fonik(al)] adj благозвучний, милозвучний. euphonious [ju:’founjas] =euphonic (al). euphony [/ju:fani] п благозвучність, милозвучність. euphuism [‘ju:fju:izm] п pur. евфуїзм, пишномовний

Eurasian

стиль

[jua’reizjan]

1. adj євразій-

ухилятися;

evaluate

eureka [jua’ri:ka] знайшов!

European

пейський;

Eustachian

грецьк.

[,juara’pi:an]

int Єврика!,

1. adj євро-

2. п європеєць.

[ju:s’teifjan,tju:b]

ви-

обхолити

[i’vaeljucit]

evaluation

(закон).

о 1) опінювати; 2) мат.

[i,velju’eifn]

п

1) оціню-

вання, оцінка; 2) вираження лах; визначення кількості

evaluator

[i,veelju’eita]

вирав чис-

п оцінювач.

evanesce [,i:vo/nes] о 1) зникати; 2) розсіюватися; стиратися. evanescent [,i:vo’nesnt] adj 1) швидкоплинний, що дуже швидко зникає; 2) мат. безконечно малий, що наближається до нуля.

evangel [i’veendgoal] п євангеліє. еуапреїс [,i:veen/dgelik] adj євангельський.

evangelical [,i:vaen’dgelikal] 1. adj 1) євангельський; 2) євангелічний; 2. п 1) протестант; 2) євангеліст (сектант).

evangelist [i’vaendgilist] п 1) євангеліст, 2) мандрівний проповідник.

evanish

[i’veenif]

щезати; ae ns):

о

поет.

завмирати

evanishment

зникати,

(про

[i’venifmont]

звуки

п знйкнен-

ня; завмирання.

evaporable

[i’veeparabl]

ровується.

evaporate

[i’veeporeit]

вувати(ся),

adj що

о

випа-

1) випарб-

згущати(ся);

2)

пере-

творювати(ся) в пару; 3) розм. зникати, щезати, вмирати. evaporation [i,veepe’reifn] п 1) випарювання, випаровування; 2) вйпар, паротвдрення.

evaporative

[i’veparetiv]

adj

випа-

паротворний.

evaporator [i’vaeporeita] п тех. випарник. evasion [i’veizon] п 1) обминання, обхід (закону); 2) вийверт; yHHKнення, ухиляння; 3) рідк. втеча. evasive |[i’veisiv] adj 1) ухильний; 2) невловимий eve [i:v] 1) переддень; on the е. напередбдні; Christmas Е. святий вечір (напередодні різдва); 2) заст. even even

вечір.

І [‘i:van] п поет. вечір. II [/i:van] 1. adj 1) рівний, од-

наковий;

однакові;

the chances

e. with

are

е. шанси

the ground

врі-

п

вень

з землею;

анат. євстахієва труба. euthanasia [,ju:Se’neizja] грецьк. п легка і приємна смерть; умертвіння в разі невиліковної хворбби. evacuant |і/уггКіцопі) 1. adj проносний; 2. фарм. проносний засіб, про-

кий, мий;

гладкий; 3) той же, той сае. date бух. те ж саме число;

HOCHE. evacuate

tube

п 1) військ.

очищення,

визначати кількість; жати в числах.

поет.

2. п євразієць.

фізл.

порожнення (шлунка). evacuee [i,vekju:’i:] п евакуйбваний. evade [i’veid] о обминати; уникати,

рювальний,

мізм.

ський;

evacuation

eve

[i/vakjueit]

о 1) евакуюва-

ти; вивбзити; 2) випорожняти, мед. очищати (шлунок); 3) тех. розрі-

джувати

(викачувати)

повітря.

2) рівний, гладень-

хоча б; 3. о (тж е. up) 1) вирівнювати (поверхню); згладжувати (тж перен.); 2) рівняти, зрівнюва-

ти,

ставити

на

одну

дошку;

3 кимсь. even-handed

[‘i:van’heendid]

справедливо;

3) рівномірно;

кійно, врівноважено. even-minded [‘i:van’maindid] кійний,

adj спо-

врівноважений.

е. так

чи

інакше;

3) наслідок,

pe-

зультат, вихід; his plan was ипhappy in the e. кінЄць кінцем його план зазнав невдачі; 4) номер (у програмі змагань); 5) змагання з певного виду сподрту; б) тех. такт (двигуна внутрішнього згоряння).

еуепіїці |і"уепіїці) odj багатий на події. eventide [‘i:vantaid] п поет. вечір, вечірній час. eventless [i’ventlis] adj без особливих

пригод;

eventual

бідний

[i’ventjuol]

вий; можливий; цевий.

eventuality

на

події.

adj 1) випадко-

2) остатдчний;

кін-

[i,ventju’eliti] п можливий

випадок;

можливість;

випадковість.

eventually [i’ventjuali] adv кінець кінцем, зрештою. eventuate [i’ventjueit] о 1) кінчатися, закінчуватися; розв'язуватися; 2) бути наслідком; виникати, траплятися,

ever

|/еуо| adv 1) коли-небудь,

коли,

колись;

haraly

e.

будь-

майже

ні-

коли; 2) завжди; e. after, e. since з тих пір (як); е. and anon заст. часом; коли-не-коли; for e. (and е.) назавжди; е. yours завжди Baw (у листах); 3) (у порівняльн. реченнях з aS—aS); aS е. як тільки; І shall do it as soon as е. I can я зроблю

це,

AK

тільки

змбжу;

підсилювального

словам

why,

ний;

чете

an е. temp-

4) спо-

evenomation [ivena’meifn] n знешкобдження отрути. evensong [‘i:vnson] п церк. вечірня молитва. event [i’vent] п 1) подія; 2) випадок, пригода; at all events у всякому разі; in the е. of her death в разі її смерті; in any e., in either

надає

6) врівноважений;

adj без-

cTOpOHHi; справедливий. evening [‘i:vnin] п 1) вечір; вечірка; musical е. музична вечірка; attr.: e. dress вечірній бальний туалет; смокінг; фрак; 2) перен. схил (віку). evenly [‘i:vanli] adv 1) порівну, однаково, рівно; 2) безсторбнньо,

4) справедлйвий, безсторонній; to get e. або to Бе е. with someone розрахуватися | (розквитатися) 3 кимсь; 5) одноманітний, MOHOTOH-

ег рівний характер, спокійна вдача; 7) парний (про числа); 2. adv 1) рівно, гладко; 2) якраз, тбчно; 3) навіть; є. if, е. though навіть коли,

3)

урівноважувати; to е. up оп smb. амер. розквитатися, звести рахунки

where

та

4)

відтінку in.:

why

е.

did you do it? Навіщо ж ви це зробили?; what е. до you mean? Що ж ви маєте на увазі?, що ж ви XO-

thank

цим

you

сказати?

5)

e. so

much

[‘eva’frost]

п

е.

so

дуже,

вічна

мерз-

дуже

вам

вдячний.

ever-frost лота.

188 eve п a а everglade

{’evagleid]

п амер. болотя-

на місцевість.

evergreen лений;

[‘evegri:n]

2. п вічнозелена

everlasting ний,

1. adj вічнозе-

[,eva’la:stin]

постійний,

рослина.

1. adj віч-

безконечний;

без-

смертний; 2. п 1) вічність; from e. споконвіку; 2) бот. безсмертник, сухоцвіт.

evermore

[‘eva’mo:] adv навіки; назавжди. every |/еугі| adj кожний; всякий; будь- ee

е. now

and then час

від

часу; е. other day через день; ©. bit, e. whit цілком, у всіх відношеннях. everybody [‘evribodi] pron. pel кожний; всяка людина; всі; е. is happy всі щасліві. everyday |/еугідеї) adj щоденний, повсякденний, звичайний. everyone |"еугімлп) =everybody. everything [‘evrisin] pron. indef. sce. everyway [’evriwei] adv 1) у всіх напрямках; 2) всіма спбсобами; 3) у всіх відношеннях. everywhere ie} adv всюди, скрізь. evict [i:’vi юр. відсудити (землю); 2) виганяти, виселяти, позбавляти володіння (через суд). eviction

|і:уїкК/зп|

вигнання;

п

ність;

any

виселення,

2) юр. позбавлення

на (по суду).

evidence

1)

("еуідоп5|

1. п

підстава;

дбказ;

май-

1) очевидis

there

е. ої his guilt? чи є будь-які

ддкази його провйни?; 2)юр. дбказ; свідчення (свідків); in e. а) помітний, видатний; б) юр. прийнятий як доказ; 2. о робити очевидним, бути дбказом. evident ний.

|/еуідопі|

evidential

adj очевидний,

[,evi’denfal]

вий; 2) заснований

evidently

[‘evidentli]

яв-

adj 1) доказбна очевидності.

adv

очевидно,

ABHO. evil [‘i:vl] 1. adj 1) злий, лихий; зловісний, лиховісний; e. tongue злий язик; ап е. genius злий геній; e. eye

ди, захоплення

exc LLL——

і т. п.); 2) юр.

ня (газу, теплоти); 3) мат. добування кбреня; 4) (звич. рі) військ.,

мор. маневр, пересування. evolutional [,i:va’lu:fenl] adj еволюційний, « « evolutionary, [,i:va’lu:Snari] =evolutional. evolutionism

Live’ lu:fenizm]

evulgate

[i’vAlgeit]

оповіщати;

о

виключення

і т. ін. 3-,

3. adv погано; слбвиги про.

evil-doer

вмисний;

to speak

[‘i:vl’du:a]

2) порушник;

evil-minded

згубний;

e. ої зло-

п 1) злочинець;

3) грішник.

[‘i:vl’maindid]

злісний,

злий,

adj

зло-

лихий.

evince [i’vins] о виявляти, показувати, проявляти. evirate [‘i:vireit] о 1) каструвати; 2) перен. вихолбщувати. eviscerate [i’visereit] v 1) потрошиTH, видаляти нутрощі; 2) перен. позбавляти змісту. evocation [,evou’keifn] п викликання (спогадів і т. п.).

evoke [i’vouk] о 1) викликати (спога-

-без-,

поза-;

напр. extract виривати; exterritorial екстериторіальний; 2) колишній; екс-; напр. ex-president колишній президент. exacerbate [eks’cesa:beit] о 1) загбстрювати (хворобу, явище); підсйлювати; 2) дратувати, роздратбвувати. exacerbation [eks,esa’beifn] п 1) мед. пароксйзм; 2) підсилення; 3) роздратування.

exact

[ig’zakt]

1. adj тбчний;

аку-

ратний; 2. о (наполегливо) вимагати, правити; здирати (з когось — from, ої). exactly (ір"7геКНї) adv 1) точно; 2) якраз, саме; 3) розм. так, цілком вірно;

саме

так.

exacting [ig’zeektin] adj 1) надмірно вимбгливий; суворий; 2) напружений. ехасіїоп [fig’zekfn] п 1) наполеглива BuMOra;

2) здирство;

акуратність. exactly [ig’zaektli] adj так; цілком вірно.

шкідливий,

оголошувати,

evulsion [i’vAlfn] п виривання з кбренем, викорінювання. ewe [ju:] п вівця. ewer [‘ju:o] п глек, глечик. [eks-] pref 1) означає вилучення,

до злиднів; 2. п 1) зло, лихо; шкбда; біда, нещастя; 2) заст. xBopoба; St. John’s е. епілепсія; 3) гріх;

2)

ево-

розголошувати.

податок. exactitude [ig’zeektitju:d]

бко;

п

люційна тедрія. evolutionist [,i:vo'lu:Sanist] п еволюціоніст; прихильник еволюції. evolve {ivolv] о 1) розвивати(ся); розгортати(ся); еволюціонувати; 2) виділяти (гази, запах). evolvent [i’valvant] п мат. евольвента, розгбртка.

3) злісний; to fall оп е. days дійти

лихе

за-

просити справу у вищу інстанцію. evolution [,i:va’lu:fn] п 1) розвиток, еволюція; розгортання; 2) виділен-

3) надмірний

п точність; точно;

саме

ехасіог [ig’zakta] п 1) осбба, що вимагає; позивач; 2) здирник. exaggerate Пе" zeedgareit] о 1) перебільшувати; 2) надмірно підкреслювати. exaggerated

[ig’zedzoreitid]

перебільшений;

2) мед.

adj

1)

ненормаль-

но розширений, збільшений (про серце і т. п.). exaggeration [ig,zedgo’reifn] п перебільшення. exaggerative [ig’ zeedgarativ] adj пе-

ребільшуючий; що невідчуває міри. exaggerator [ig’zeedgereita] п схильний до перебільшення. exalt [ig’zo:lt] о 1) підносити; вихва-

|

ляти, прославляти; 2) посилювати, згущати (барви); 3) підносити на-

стрій. exaltation

[,egza:l’teifn]

п 1) 3axon-

лення, екзальтація; 2) піднесення, вихваляння; 3) посилення. exalted [ig’zo:ltid] adj 1) висбкий, екзальтопіднесений; захдплений, розум ваний; е. mind висбкий (дух); 2) високопоставлений,

exam

f[ig’zem]

п

розм.

екзамен,

іспит.

ехатіпапі [ig’zeminont] п екзаменатор. examination [ig,zemi’neiJn] п 1) icпит,

екзамен;

випробування;

2)

бгляд; 3) юр. ддпит; 4) експертиза, дослідження. examinational [ig,zeemi’neifanal adj екзаменаційний.

examination-paper (іє, ггеті"пеї бп'реїре) п екзаменаційний листок. examinatorial [ig,zzemino’ta:rial] adj екзаменаторський. examine [ig’zemin] о 1) досліджувати; оглядати; 2) юр. допитувати; 3) екзаменувати (3 — іп); 4) мед. вислухувати,

examinee

оглядати.

[ig,zemi’ni:]

п

той,

kore

досліджують (допитують, екзаменують). examiner [ig’zemina] п 1) екзаменатор; 2) амер. ревізор; 3) дослідник. example [ig’za:mpl] п приклад; зразбк; for e. наприклад; to set a good е. дати дббрий приклад; without е. без прецеденту, to take е. Бу наслідувати, брати за взірець. exanimate [ig’zenimeit] adj позбавлений

життя,

безжиттєвий,

млявий.

ехапіпета |,еК5ггп'ді:та| п мед. висип. exasperate [ig’za:spareit] о 1) роздратбвувати, обурювати, довбдити до нестями; 2) підсилювати (біль). exasperating

fig’za:spereitin]

adj дра-

тівливий, обурюючий. exasperation [ig,za:spa’reifn] п роздратування, обурення. excavate [‘ekskeveit] о 1) викопувати, розкдпувати, копати, рити; 2) архл. робити розкопки. excavation [,ekska’veifn] п 1) BuK6пування; 2) тех. екскавація, виймання грунту; земляні роботи; 3) вирита Яма, виїмка; 4) гірн. розробка кар'єром; 5) архл. розкопки. excavator |'еКзКоуеїйї»| п 1) екскаватор; walking e. крокуючий екскаватор; 2) землекдп. exceed [ik’si:d] о 1) перевищувати;

перевершувати; жі; 3) бути більшувати.

exceeding

2) вихбдити

нестрйиманим;

(іК'зі:4ід|

adj

за Mé4) пере-

надзвичай-

ний, надмірний. exceedingly {ik’si:digli] adv дуже, надзвичайно. excel [ik’sel] о переважати, перевищувати (у -- іп, аї); відзначати-

189

exc

ся; to e. others in strength переважати інших своєю сйлою; to e. as ап огаїог бути видатним оратором. excellence [‘eksolens] п 1) вищість; 2) висбка Якість; видатна майстерність. ехсеїїепсу [‘’eksalansi] п світлість, превосходительство

excellent

(титул).

|"єкзгігпі)

adj

відмінний,

чудовий.

excelsior [ck’selsio:] 1. adj вищий (про гатунок); the E. State амер. штат Нью-Йорк; 2. int вйще!, дедалі вище! 3. п 1) найвищий гатунок; 2) амер. деревні м'які стружки

(для

пакування,

набивання

ма-

траців і т. ін.). except [ik’sept] 1. prep за винятком, крім (7a е. for); 2. о 1) виключати; 2) заперечувати, відкидати (щось — against, to); 3) юр. відводити (свідка).

excepting ком,

[ik’septin]

prep

крім.

exception

[ik’sepfn]

п

за

1)

вийнят-

виняток;

2) юр. відвід, запербчення; to take e. to заперечувати, протестувати

проти; to на. exceptionable доганний,

ня.

exceptional

take

е,

at

ображатися

[ik’sepsnabl] що

adj небез-

викликає

[ik’sepfanl]

заперечен-

adj винятко-

вий,

викліочний;

незвичайний.

вий,

виключний;

2) схильний

exceptive

[ik’septiv]

речувати; вий.

excerpt

3)

1. п

adj 1) винятко-

причепливий,

|'еКкза:рі|

книжки); цитата, друк. (окремий)

1)

запе-

уїдли-

витяг

(3

випис(ка); 2) відбиток; 2. VY

{ek’so:pt] вибирати уривки, цитати (з книжки і т. ін.); робити вийписки. ехсегріїоп |еК'зг:ріп| п І) вибирання уривків; виписування; 2) ypHвок

(з книги), цитата.

excess

[ik’sas]

п

1) надлишок,

над-

мір; 2) (звич. рі) крайність; ексцес; 3) нестриманість; непомірність; to е. надмірно, надзвичайно; 4) attr.: е. luggage багаж вйще норми; e. fare

зал.

доплата

profit надприбуток; (або tax) податок ток.

excessive

(за

квиток);

е.

е. profits duty на надприбу-

[ik’sesiv] adj надмірний.

exchange [iks’tfeindgz] 1. п 1) 66min; 2) розмін (грошей); 3) біржа; 4) телефонна станція; комутатор; 5) attr.

міновий;

bill

e.

вбксель;

rate of e, валютний

курс;

in e. for

замість,

на; 2. о 1) об-

за; в OOMiH

of

мінювати(ся); міняти(ся); to є. greetings обмінятися привітаннями; 9) розміняти (гроші). exchangeable [iks’tfeindgzabl] adj 1) придатний для ббміну; a. value Miнова вартість (цінність); 2) тех. взаємозамінний, змінний exchequer [iks’tfeko] п державна

скарбниця;

exe

казна;

Chancellor

Е. міністр фінансів кредитний білет.

of the

Англії;

e. bill

ехсізабіє [ek’saizabl] adj що підлягає акцизному оподаткуванню. excise I [ek’saiz] 1. п акциз; 2. v накладати збір.

excise

або

If

справлЯти

[ek’saiz]

о

акцизний

1) вирізувати;

to е. a tumour вирізувати 2) відрізувати, ампутувати.

onyx;

ехсізетап [ek’saizmeen] п акцизний чинбвник. excision [ek’sign] п вирізування; відрізування. excitability [ik,saita’biliti] по збудливість, чутливість.

excitable [ik’saitabl] adj (легко) збудливий, excitant [’eksitent] 1. adj збудливий; 2. п збудливий

засіб,

excitation [,eksi’teifn] хвилювання.

п збудження;

кати (ревнощі, цікавість); збуджувати (струм).

|ік/заійтапі)

хвилювання.

exciter ник.

[ik’saita]

exciting

4)

та

ін. збуд-

1. adj

збуджую-

чий, хвилюючий,

захбплюючий,

рушливий;

ел.

2. п

ел.

п збудження;

п ел.

[ik’saitip]

зво-

збудження.

exclaim [iks’kleim] о вигукувати. exclamation [,ekskla’meifn] о вигук; note ої е. знак бклику. exclamative [eks’kleemativ] див. exclamatory. exclamatory окличний;

ками. exclude

(екз"КІгетаїзгі) 2)

що

[iks’klu:d]

лучати ти. exclusion

(з --

adj

зловживає

from);

не

п

недопущення;

1)

бкли-

о виключати,

[iks’klu:zn]

чення;

ви-

допуска-

1) 2)

виклювиняток;

to the e. of за винятком. exclusive [iks’klu:siv] adj 1) виключний;

винятковий;

e. of за винятком,

крім; е. privileges особливі привілеї; 2) єдиний; e. occupation єдине заняття; 3) амер. першорядний; відмінний.

exclusively

[iks’klu:sivli]

но, тільки.

excogitate вати,

[eks’kodziteit]

видумувати,

excogitation

о придуму-

вигадувати.

вигадування;

excommunicate відлучати

adv виключ-

[eks,kodgi’teifn]

думування,

п

при-

вигадка.

[,eksko’mju:nikeit]

від церкви.

excommunication

excrescence стання

0

|/ек5Ка, тіуи:пі"Кеїдп)

п відлучення від церкви. ехсогіаїе [eks’ko:rieit] о зсаднювати, здирати шкіру. ехсогіїсаїе [eks’ko:tikeit] о здирати

[iks’kresns]

(особл.

п

1) розро-

ненормальне);

гуля;

наріст; 2) відробсток. excrescent [iks’kresnt] adj 1) що росте (розростається) ненормально; що утворює наріст; 2) перен. зай-

вий. excreta [eks’kri:ta] п рі фізл. виділення, екскременти. excrete [eks’kri:t] о виділяти, вивергати. excretion

[eks’kri:[n] п фізл. виділення, екскреція. excretive [eks’kri:tiv] adj що сприяє виділенню (екскрєції). excretory [eks‘kri:tari] adj анат. вивідний, екскретбрний. excruciate [iks’kru:fieit]

тувати,

excitative [ek’saitativ] adj збудливий, збуджувальний. excitatory |еК'зайобвагі| =excitative. excite [ik’sait] о 1) збуджувати, хвилювати; 2) спонукати; to e. rebelйоп підняти повстання; 3) викли-

excitement

KOpy (шкіру, лушпайку); облуплювати. excrements [’ekskriments] п рі фізл. екскременти.

о мучити, ка-

терзати.

excruciating [iks’kru:fieitin] adj болісний, нестерпний (про біль, страх). excruciation [iks,kru:fi’eifn] п катування;

муки,

біль.

ехсиїраке [‘ekskalpeit] о виправдувати; реабілітувати. exculpation [,ekskAl’peifn] п виправдування; виправдання, реабілітація. exculpatory |екз"КлІрабзгі) adj виправдувальний; реабілітуючий. ехсиггепі [eks’karant] adj 1) ватікаючий; 2) артеріальний (про кров); 3) що дає вихід; 4) зоол. вивідний (напр., про канал у губок); 5) бот. виступаючий, вивідний.

excurse

[iks’ka:s]

хилятися,

о 1) блукати,

збочувати

(тж

від-

перен.);

2) робити екскурсію. excursion (|іКз5"Ко:їп| п 1) екскурсія; поїздка; 2) тех. амплітуда вібрації, відхилення від Oci; 3) бкскурс; 4) астр. шляху.

відхилення

від звичайного

excursionist [iks’ka:fnist] п екскурсант, турист. excursive [eks’ka:siv] adj що відхиляється

(від теми

чий;

reading

е.

і т. д.); блукаюбезладне

читання.

excursus [eks’ka:ses] п 1) відхилення (від суті, від теми); 2) екскурс. excusable [iks’kju:zabl] adj вибачний, прощенний, простимий. excusatory [iks’kju:zateri] adj вибачний, виправдувальний.

excuse

1. о

[iks’kju:z]

1) вибачати;

прощати; 2) звільняти (від обов'язку); 3) служити виправданням; 2. п [iks’kju:s] 1) пробачення, виправдання; іп е. of smth. на виправдання чогбсь; make my excuses попросіть пробачення за мбне; 2) привід; відмобвка; 3) звільнення (від обов'язку). ехеаї [’eksiat] п короткочасний відпуск (в англ. школах). execrable |'еКзікгебі) adj огидний, поганий.

190 ехе тв ехесгаїе

[‘eksikreit]

клинати;

2)

о 1) клясти, про-

ненавидіти;

почувати

відразу; they е. their lot вони клянуть свою долю. execration [,eksi’kreifn] п 1) проклинання, прокляття; 2) відраза, огида. executant [ig’zekjutent] п виконавець. execute [’eksikju:t] о 1) викднувати; 2) страчувати; 3) юр. оформляти (дохумент).

execution ня;

[,eksi’kju:{n]

2)

п 1) виконан-

екзекуція;

страта;

3)

юр.

виконання формальностей. executioner [,eksi’kju:Sno] п кат, executive [ig’zekjutiv] 1. adj виконавчий; амер. тж адміністративний; е. committee виконавчий комітет; 2. п (the е.) 1) виконавча влада; 2)

амер.

амер. в)

урядбва

особа;

а) президбнт;

мер

міста;

стратор

3)

Chief

Е.

б) губернатор;

керівник;

адміні-

executor fig’zekjuta] п 1) судовий виконавець, 2) виконувач духівниці; 3) екзекутор. exegesis [,eksi’dgi:sis] п тлумачення. ехетріаг lig’ zemple] п 1) зразок, взірець; приклад; 2) тип; 3) примірник. exemplary [ig’zemplari] adj 1) зразвзірцєвий;

2)

типовий;

ілюстративний.

exemplitication

[ig,zemplifi’keifn]

3)

п 1)

пояснення прикладом, ілюстрація; 2) юр. засвідчена копія.

exemplify

[ig’zemplifai]

за взірець;

вбдити

вуватися (про мінерал, кістку і т. д.); 2) розвиватися (про дерево); 3) лупитися, лущитися (про

шкіру, кору). exfoliation [eks,foulieifn] п відшарбвування, розшардвування, злущення, розпускання листбчків і т. п.

exhale [eks‘heil] о 1) випускати (пару); 2) видихати; 3) перен. давати вихід (гніву тощо).

exhaust

бути

о 1) ставити

прикладом;

приклад;

2) на-

3) знімати

вихлоп,

exemption [ig’zempfon] звільнення (від мита, податку і т. д.) exequatur [,eksi’kweita] п дипл. екзекватура. exequies

Vat

порі

exercise

[‘eksasaiz]

1. п

1) вправа,

2) фізйчна зарядка; to take exercises робити займатися спортом; 3) ви-

явлення;

виконання;

will вйяв доброї

the е. of good

волі; 2.0 1) вправ-

ляти(ся),

тренуватися;

навчатися;

3) викбнувати

2)

військ. (обов'яз-

ки); 4) користуватися (владою, привілеями); 5) виявляти (здібності); 6) pass непокбітися, турбуватися. exert [ig’zo:t] о 1) напружувати (сили); здійснювати; 2)робити (вплив); впливати; to e. oneself намагатися, старатися; 3) тех. викликати (Haпруження). exertion [ig’za:fn] п 1) зусилля, напруження; 2) використання (авто-

ритету); піння).

3) вияв

(сили

волі,

витягати, випуска-

ний,

вихлопна

труба; 2)

відпрацьована

видимий

слід

пара;

від

змучений;

adj

BH-

виснаже-

2) пилосбс;

exhaustible

3) аспіратор

[ig’zo:stabl]

(ra мед.).

виснажується, що MOAE виснажитися. exhausting [ig’zo:stig] adj стомливий;

adj що

виснажливий.

exhaustion [ig’za:stfan] п 1) виснаження, стомлення, втома; 2) розрідження (ловітря), exhaustive [ig’zo:stiv] adj 1) вичерп[ig’zibit]

1. о 1) показувати,

ти(ся) на виставці; 2. п 1) експонат; 2) показ, експонування; 3) юр. речовий доказ.

exhibition |,еКзі/біїп| п 1) показ; 2) вияв, прояв; to make ап e. of onea)

показати

себе

тер-

з себе посміховище;

з

поганого 3) вистав-

ка; 4) стипендія; 5) амер. випускний вечір (в навчальному закладі). exhibitioner [,eksi/bifna] п стипендідт. exhibitionism [,eksi’bifnizm] п 1) схильність до самореклами або до самолюбування; 2) мед. ексгібіціонізм.

exhibitor

exhortative [ig’zo:tativ] adj умовляльний; напутливий єхпитайоп [,ekshju:’meifn] п викопування, ексгумація (трупа). exhume [eks’hju:m] v 1) викопувати, відкбпувати (особл. труп); 2) neвидобувати,

[ig’zibite] п той, що показує

(виставляє);

exhilarant

експонент.

[ik’zilarant]

чий,

веселящий;

щий

газ.

adj звеселяю-

е. Gas

хім.

веселя-

exhilarate [ig’zilareit] 0 веселийти; пожвавлювати, підбадьорювати.

exhilarated

[ig’zilereitid]

витягати

(на світ-

ло денне). exigence, exigency |"еКзійзоп5, ‘eksidgensi] п гостра потреба; крайність; необхідність. exigent. Гекзідзепі | adj 1) невідклад-

ний, спішний, терміновий; 2) вимогливий. exigible [‘eksidzibl] adj що підлягає стягненню. exiguity [,eksi’gju:iti] п незначність, скудність. exiguous [eg’zigjuas] adj незначний, малий, скудний. exile [‘eksail] 1. п 1) заслання; вигнання;

exist

2) вигнанець;

засланець;

2.

виганяти.

[ig’zist]

о

1) існувати;

жити;

existence [ig’zistans] п i) існування; життя; 2) буття; наявність. existent [ig’zistent] adj існуючий; наявний; що відбувається. existentialism [Legzis’ tenfalizm] п фі-

лос. екзистенціалізм.

exit

[‘eksit]

1. п

adj

1) ве-

céni; 2) напідпитку, під чаркою. exhilaration [ig,zila’reifn] п весблість, пожвавлення. exhort [ig’zo:t] о напучувати, перестерігати; закликати.

1) вихід;

2)

право

виходу; atir.: е. visa виїзна віза; 3) театр. залишення сцени (ремар-

ка; тож перен.); перен. відхід, кончина, смерть; 2. о театр. «залиwide», «MidB»

2) виснажливий.

виявляти, проявляти (настрій, почуття); 2) виставляти; експонува-

self

[,egzo:’teifn] п 1) напуперестерігання; 2) пропо-

3) підтримка.

2) бути.

вичерпаний

exhauster [ig’zo:ste| п тех. 1) BeMOKтувальний вентилятор, ексгаустер;

бити

відь;

о засилати;

[ig’zo:stid]

ббку, викликати засудження; б) зро-

похорон.

тренування; моцібн; моцібдн,

ав.

exhausted

exhibit

податку

випуск;

e. steam

e. trails хлопу.

свідчувати копію. exempt [ig’zempt] 1. adj звільнений; вільний (від мита, податку і т. д.); мита,

2) роз-

ти (пару); 3) виштбвхувати; 4) перен. вичерпувати(ся); 2. п тех. 1)

ний;

(від

1. о 1) виснажува-

зморюзати;

ріджувати, викачувати, відсмдктувати (повітря),

і за-

2. с звільняти я 2

[ig’zo:st]

ти, стомлювати,

exhortation чування,

рен.

(див. exfoliate).

exhalation [,eksha‘leifn] п 1) видихання; випарування; 2) пара; туман; 3) перен. вибух (гніву тощо).

attr.:

(фірми).

ковий,

exes [‘eksiz] п рі розм. витрати. exfoliate [eks’foulieit] о 1) розшарб-

ехо м в.2оь?С|

І

ex-libris рис,

exodus

(ремарка).

[eks’laibris] особистий

[‘eksadas]

(особл

лат.

знак

на

п

ексліб-

книзі.

п масовий

від'їзд

про емігрантів).

ех officio [,ekse’fifiou] лат. adj, adv за посадою, за обов'язком. exogami [ek’sogami] п екзогамія. exonerate [ig’zonereit] о знімати тягар (вини, обов'язку); зняти вину, реабілітувати, ехопегаїїоп [ig,zona’reifn] виправдання, реабілітація. exonerative [ig’zoasrativ] adj що знімає

тягар

(вини,

обов'язку);

ви-

правдний, реабілітуючий. exorbitance, exorbitancy Пе" zo:bitens, ig29: bitansi] по непомірність, над-

марність. exorbitant [ig’zo:bitant] ний;

е.

exorbitism

prices

adj

надмірні

[ig’zo:bitizm]

надмір-

ціни.

п мед.

ви-

трішкуватість.

exorcism вигнання

[‘ekso:sizm]

п

заклинання,

духів.

exorcize [‘ekso:saiz] о заклиндти, виганяти духів. ехогдіа [ek’so:dje] рі від exordium. exordial [ek’so:dial] adj вступний. exordium [ek’so:djam] п (pl exordiums, exordia) вступ, вступна частина (промови, трактату).

191

ехо

exoteric [,eksou’terik] adj екзотерйчний, загальнодоступний, звичайний; зрозумілий для всіх. exothermal [,eksou’Ga:mal] adj фіз. екзотермічний, з виділенням тепла.

exotic

[eg’zotik]

чужоземний;

1. adj

екзотичний;

2. п 1) екзотична

poc-

лина; 2) чужоземне слово (в мові). expand [iks’peend] о 1) поширюваи(ся); розширяти(ся); розтягувати(ся); 2) бот. розпускатися; 3) мат. розкривати (формулу); 4) розвивати (ся); to e. one’s trade розви-

вати

торгівлю.

expanse

[iks’pans]

стір;

п 1) протяг, про-

широчінь;

2)

експансія,

ширення. expansibility [iks,paensa’biliti] тяжність, розширюваність.

expansible

[iks’peensabl]

ний.

expansion

роз-

п роз-

adj розтяж-

[iks’peenfn]

п

1)

розши-

рення, розтягнення; 2) пол. експансія; 3) простір; 4) мат. розкриття (формули); 5) фін. збільшення грошовдго обордту; 6) ком. збільшення торгового оборбту; 7) тех. розкатка,

expansive

розвальцювання.

[iks’peensiv]

adj

1) здат-

expectative

expectorate

ність;

або

писати

дуже

докладно,

(про-- upon);

розво-

2) перен. блу-

кати, тинягтися. expatiation [ekspeifi’eifn] п 1) широKOMOBHICTb; дуже докладна мова; 2) перен. блукання.

expatriate

[eks’paetrieit]

1. о виганя-

ти з батьківщини; 2. п емігрант, вигнанець. expatriation [eks,peetri’ eifn] п вигнання

або

expect

виїзд;

ний;

she

о

чекати,

is Boeing

споді-

вона

че-

кає дитину, вона вагітна; 2) гадати, думати, припускати; | don’t e. he will come today не думаю, щоб він сьогодні прийшов. expectance, expectancy [iks’pektens,

iks’pektansi] дія,

п

1) очікування,

сподівання;

2)

передчуття;

на3)

імовірність, можливість. expectant [iks’pektant] 1. adj 1) в чеканні (сподіванні) (ої); е. policy вичікувальна політика; e. mother вагітна; жінка, яка чекає дитину;

e. treatment мед. вичікувальна терапія; 2) що сподівається (розраховує)

на

щось,

2.

п

кандидат,

претендент. expectation [ekspek’teifn] п 1) чекання, сподівання; pl надії, плани на майбутнє, great expectations великі надії; beyond (contrary to) e. над ycake сподівання, всупереч всякому сподіванню; 2) med. вичікувальний метод (лікування); 3) імовірність, можливість.

uv відхар-

доцільність.

2. п засіб

для

досягнення

ме-

виверт

expedite [’ckspidait] о сприяти, полбгшувати, спрощувати; прискорювати;

швидко

growth

to

справу. expedition ція;

викбнувати;

іо

е.

of plants прискорювати

рослин;

e.

matters

[,ekspi’difn]

2)

швидкість;

expeditionary

the

ріст

спростити

п 1) експедипоспішність.

[,ekspi’difanari]

adj ек-

спедиційний; e. force експедиційні війська. expeditious [ekspi'difas| adj швидкий, поспішний, скбрий.

[iks’pel]

ганяти; оп,

2)

о

1)

виключати,

кидати,

[iks’pend]

ви-

виштовхувати.

о витрачати

(на--

expendable

[iks’pendabl]

1. adj 1) спо-

жийваний; що витрачається; 2) Heповорбтний; 2. п рі військ. гарматне м'ясо.

expenditure та,

[iks’penditfa]

видаток;

expense

n

1)

видатки; at за (на) мій

витрат;

(звич.

рі)

my е. моїм рахунок; 2)

3) перен.

ціна, вар-

at the е. of one’s

life запла-

тивши життям. expensive [iks’pensiv] що

витра-

2) споживання.

[iks’pens]

витрати, коштом,

стаття

expert

багато

adj

дорогий;

[‘ekspa:t]

1. adj досвідчений;

обізнаний (8, Ha — at, іп); кваліфікований; 2. п знавбць, експерт; фахівець. expiate [’ekspieit] о спокутувати (провину). expiation [,ekspi’eifn] п спокутування (провини).

ехріаїогу

[’ekspiatari]

expiration чення

хання. expiratory

adj спокутний.

[,ekspaia’reifn] (строку);

2)

п 1) закінвидих;

[iks’paiaratari]

дихальний;

expire

2) лінгв.

[iks’paia]

о

види-

adj

1) ви-

excnipdTopuuil.

1) закінчуватися

(про строк); втрачати сйлу (про закон); 2) умирати; згасати; 3) ви-

дихати. expiry [iks’paiori] нець строку.

по

закінчення,

кі-

explain [iks’plein] о поясніовати, тлумачити; to e. oneself з'ясувати спра-

ву, дати поЯснення, щоб виправдатися. explanation [,ekspla’neifn] п пояснення, тлумачення. explanatory [iks’plenatari] adj нювальний; тлумачний (про

поясслов-

ник).

expletive [eks’pli:tiv] adj доповню1OUHH; вставний, що служить для заповнення пустого місця; е. phrases to plump the speech зайві фрази,

іп).

тість;

ee

[iks’pekt]

ватися;

[eks’pektareit]

TH; прийом,

expend

дитися

очіку-

expedient |ік5"рі:4ізпі| 1. adj доцільний, придатний, вигідний, відповід-

сивний; несприманий; відвертий (про характер); 4) експансіоністський.

с 1) говорити

adj

кувати, відкашлювати, плювати. expectoration (екз ,рекіз" reifn} п відхаркування, відкашлювання; е. ої blood мед. кровохаркання. expedience, expediency [iks’pi:djens, iks’pi:djansi] п відповідність; слуш-

expel

[eks’peifieit]

[eks’pektativ]

ваний, сподіваний; вичікувальний. ехресіогапі [eks’pektarant] фарм. 1. adj відхаркувальний; 2. п відхаркувальний засіб,

ний розширятися (поширюватися); 2) просторий, обширний; 3) експан-

expatiate

ехр

щоб

закруглйти

промову;

2. п

1) вставка, вставне слово; 2) беззмістбвний вйгук або лайливий ви-

раз. explicable |"екеріїкоб|) adj з'ясбвний, поясненний. explicate [’eksplikeit] о розвивати, розгортати думку (принцип, проект

вати

і т.

ін.);

пояснювати,

з'ясову-

(ідею); тлумачити.

explication

|,ekspli’keifn]

п 1) тлума-

чення, пояснення; 2) розвиток, гортання (пелюсток).

explicative

[eks’plikativ]

роз-

adj пояснію-

вальний.

коштує.

experience [iks’piarians] 1. п 1) (життєвий) досвід; переживання; 2) BHпадок; ап unpleasant e. неприєм-

ехріїсаїогу [eks’plikateri] =explicative. explicit [iks’plisit] adj точний; ясний;

ний випадок; 3) рі знання; 4) кваліфікація, майстерність; 5) стаж практичної діяльності; 2. 0 зазнавати (труднощів Gat, Oy; почувати, відчувати, знати з дбевіду. experienced {iks’piarianst] adj досвідчений. experiential [iks,piori ‘enfal] adj заснований Ha добсвіді, емпіричний. experiment [iks’perimant] 1. п дослід, "експеримент; 2. о робити дослід, експеримент; експериментувати (над-оп, with). experimental [eks,peri’ тепії) adj 1)

ний; he was quite e. on this point BiH цілком ясно висловився з цього питання. explicitness [iks’plisitnis] п точність, ясність, виразність, чіткість.

експериментальний,

дослідний;

2)

пробний; 3) піддослідний experimentalize [eks,peri’mentalaiz] о робити досліди, експериментувати. experimentation [eks,perimen ‘teifn] п експериментування.

детальний;

explode

певний;

[iks’ploud]

чітко

вийсловле-

о 1) висаджувати

в повітря; вибухати; 2) розбивати, підривати (забобони); 3) спалахувати (гнівом); 4) розпукуватися, розпускатися (про квіти).

exploit І [’eksploit] п подвиг. exploit II [iks’ploit] о 1) експлуатувати; 2) гірн. розробляти (шахти, копальні

exploitation плуатація; родбвищ.

і т. п.).

[,eksploi’teifn] 2) гірн.

п

розробка

1) екснадр,

exploiter [iks’ploita] п експлуататор. exploration [,eksplo:’reifn] п дослідження.

ext

192

ехр nee

explorative

[eks’plo:rativ]

=explorato-

ry. exploratory

[eks’plo:ratari]

adj що до-

сліджує;

дослідницький. (рану);

3) гірн., геол.

відувати.

explorer

[iks’paund]

тлумачити;

explore [iks’plo:] о 1) досліджувати, обслідувати, вивчати; 2) мед. зондувати

expound

[iks’plo:ra]

п

роз-

1) дослідник

(огобл. невідомих країн); 2) мед. зонд. explosion [iks’plouzgn] п 1) вибух; 2) спалах (гніву); 3) е. engine тех. двигун внутрішнього згоряння. explosive [iks’plousiv] 1. adj 1) вибуховий;

(high)

е.

bomb

фугасна

express

I [iks’pres]

цідльний; 2) кур'єрський експрес; 2) відправлення; 4) амер. а) контора; 6)

сланця

терміндво,

висловлювати;

2. adj певний,

express

II

(чітко)

[iks’pres]

спе-

ні директиви,

[iks’prefn]

слів, зворбт;

точно

е. orders

точ-

п 1) вираз; ви-

2) виразність,

експре-

[iks’prefnizm]

експресіонізм.

кон-

екстрено;

1. о виражати;

вйсловлений;

сія. expressionism

пояс-

1)

або через транспортну

expression

1. adj

1. adj

терміновий; екстрений; (поїзд); 2. п 1) зал. термінбве (поштове) 3) кур'єр; посланець; приватна транспортна пересилання через по-

тору; 3. adv з посланцем.

2. п 1) вибухбва речовина; 2) фон. проривний приголосний звук (тою plosive).

[eks’pounant]

виклада-

(Її суть).

бомба; 2) перен. запальний, гарячий; 3) фон. проривний (про звук);

exponent

о роз'яснювати,

іо е. а theory

ти тебрію

мист.

по

мист.

нювальний; 2. п 1) інтерпретатор, тлумач; 2) представник (теорії, напряму); популяризатор; 3) викона-

expressionist

вець (музичного твору 4) тип, зразбк; 5) mar, степеня.

і т. п.); показник

значущий; експресивний. expressly [iks’presli] adv

2)

спеці-

adj

ально, навмисно. ехргез5зтап [iks’presmen] п агент транспортної контори.

амер.

exponential

оекспонентний,

експресіоніст.

expressive чітко,

[,ekspou’nenfl]

мат.

показбвий.

export 1. о [eks’po:t] вивбзити, експортувати; 2. п [’ekspo:t] 1) вивіз,

[iks’prefnist]

п

[iks’presiv]

Ясно,

adj виразний; 1)

категорично;

точно,

сума

exprobration [,ekspro’breifn] п лайка, догана expropriate [eks’prouprieit] о експро-

[,ekspo:’teifn] п вивіз, експортування, exporter [eks’po:ta] п експортер.

пріювати; відчужувати, відбирати. expropriation [eks,proupri’eifn] п експропріація; відчуження, відбиран-

експорт; вивозу.

2) рі вивізні

товари;

exportation

expose

[iks’pouz]

залишати

ger

о

1)

виставляти;

беззахйсним;

(чомусь —

піддавати

to); to е. oneself to dan-

Hapaxatuca

на

небезпеку;

2)

викривати (когось, щось); 3) розкривати (таємницю); 4) фот. робити видержку. exposition [,ekspo’zifn] п 1) onuc, виклад;

роз'яснення;

фот. експозиція,

2)

виставка;

3)

видержка.

expositive [eks’pozitiv] adj описбвий; пояснювальний, тлумачний. ехрозіїог [eks’pozita] п пояснювач, тлумач.

expository вальний,

[eks’pozitari]

expostulate

adj поясню-

тлумачний.

[iks’postjuleit]

ляти, докоряти

о 1) умов-

(по-дружньому);

2)

заст. протестувати; оспорювати. expostulation [iks,postju’leiJn] п умовляння,

докір;

намагання

переконд-

TH (в чомусь — with). expostulatory [iks’postjuletari] умовляльний,

вий. exposure ня;

напутливий,

adj

докірли-

[iks’pouza] п 1) виставлянпіддавання; 2) викриття, роз-

голбшування,

рбзголос;

3) виставка

(перев. товарів); 4) місце розташування; to have a southern е. виходити

на

південь;

5)

фот.

експози-

ція; 6) геол. огблення, вихід шарів на поверхню, 7) метеорологічне зведення.

ня;

(з

школи

тощо);

2)

тех. випуск, вихлоп. expunge |ек5"рлпа3)| с викреслювати (із списку, з книжки). expurgate [‘ekspo:geit] uv викреслювати небажані місця (в книоісці). expurgation [,ekspa:’geifn] п викреслювання, вилучення. exquisite [’ekskwizit] adj 1) чудовий, відмінний, ний,

винятковий;

вйтончений,

2)

вишука-

тонкий;

3)

гост-

рий (про біль, насолоду і т. д.). exsanguinate [ek’sengwineit] о знекровлювати. exsanguination [ek,sengwi'neisn] п

знекровлення.

eksanguine

[ek’sengwin]

ад)

кровний, анемічний. exsanguinity [,ecksaen’gwiniti]

без-

п ане-

мія.

ех-5егуїсе

[‘eks’sa:vis]

adj

відстав-

ний, демобілізбваний.

ex-serviceman

менти).

extemporaneity

[eks,tempara‘niziti] п імпровіздбваність, непідготовленість. extemporaneous [eks,tempa’reinjas] adj непідготбвлений,

ехіетрогагу extempore

[‘eks’sa:visman]

п від-

ставник; демобілізбваний; колишній учасник війни. exsiccate [‘eksikeit] о висушувати, excciccation [eksi’keifn] п висушування. excciccator [/eksikeits] п хім. ексикатор, прилад для обезвбднювання,

(з)імпровіздваний.

[iks’temperari]

провізбваний; діваний.

adj

експромтний;

[eks’tempori]

віздваний; 2. без підготбвки,

ім-

неспо-

1. adj імпро-

adv імпровізовано, експромтом.

extemporization [eks,temparai’zeifn] п імпровізація. extemporize [iks’temporaiz] о імпровізувати. extend [iks’tend] о 1) тягтися, простягати(ся); витягати(ся); 2) протягати, натягати (напр., дріт між стовпами); 3) поширювати (вплив); 4) продовжувати (шлях, строк): 5) розширяти (будинок); б) виявляти (увагу, співчуття комусь -to);

7)

військ.

цеп; 8) сили.

extended

спорт.

розсипати(ся)

розм.

[iks’tendid]

в

напружувати

adj

1) простяг-

нений; обширний; що простягся; 2) продовжений; тривалий; 3) грам. поширений; simple e. sentence про-

сте поширене

речення.

extendible [iks’tendabl] =extensible. extensibility [iks,tensa’biliti] п розтяжність.

extensible

[iks’tenssbl]

adj

розтяж-

1)

витяган-

ний.

extension

конфіскація.

ехргоргіаїог [eks,proupri’eita] п експропріатор. expulsion [iks’pAlfn] п 1) вигнання, виключення

extant [eks’teent] adj наявний, існуючий, збережений (особл. про доку-

|ік5їеп/гп)

п

ня, розтягання; 2) протяг; протяжність; 3) поширення; розширення; подовження; to build ane. onto one’s house спорудити прибудову до бу-

динку; University Е. популярні публічні лекції, що організуються університетом; 4) ком. відділення, філіал; 5) зал. вітка; 6) відстрочка, продбдвження;

7)

тех.

надставка,

здбдвження, подовження; 8) med. розтягнення; 9) військ. розмикання (строю); 10) attr.: e. call виклик або розмбва по міжміському теле(ony.

extensive [iks’tensiv] ад 1) обширний, простбрий, ширбкий; 2) далекосяжний;

e.

plans

далекосяжні

плани; 3) с. e. екстенсивний. extensively [iks’tensivli] adv широко; надто докладно. extent [iks’tent] п 1) протяжність, прбстір; розмір; 2) ступінь, міра; to exert oneself to the utmost e. старатися з усієї сйли; to that е. до такбі міри, настільки; to а great е. значною мірою extenuate [eks,tenju’eit] о 1) ослабляти; 2) полегшувати, зменшувати; 3) намагатися знайти виправдання; extenuating circumstances |пом'якшуючі (провину) обставини. extenuation [eks,tenju’eifn] п 1) змен-

шення;

полегшення,

пом'якшення

ехі

193

(вини); 2) ослаблення,

виснаження;

додаткбво; 3. п 1) приплата; service, heating and lighting are extras

3) пробачення, часткове виправдання. exterior [eks’tioria] 1. adj зовнішній; 2. п

1) зовнішній

бік;

зовнішність;

2) екстер'єр (зовнішній будова тіла тварини).

ехіегіогіїу ній

вигляд

[eks,tiari/oriti]

бік;

положення

п

поза

і

збвнішчимсь.

exieriorize [eks’tiariaraiz] = externalize. exterminate [eks’ta:mineit] о винйщувати, викорінювати. extermination [eks,ta:mi’neifn] п викорінювання, винищування.

exterminator

[eks’ta:mineita]

п вини-

щувач, знищувач. exterminatory [eks’ta:minatari] adj винищувальний, знищувальний. extern [eks’ta:n] п екстерн. externa! [eks’ta:nl] 1. adj збвнішній (про вигляд, тж про торгівлю, noлітику і т. д.); 2. п рі 1) збвнішність;

2)

збвнішні

збвнішнє,

externalize

обставини;

3)

неїстотне.

[eks’ta:nalaiz]

v 1) втілю-

вати; надавати матеріальної форми; 2) надавати конкретної форми. exterritorial [’eks,teri‘to:rial] adj екстериторіальний. exterritoriality [‘eks,teri,to:ri’eliti] п екстериторіальність. extinct [iks’tigkt] adj 1) згаслий (про почуття і т. п.); 2) вимерлий, зниклий; 3) погаслий (про вулкан).

extinction ня;

[iks’tinkfen]

припинення,

п

1) згасан-

вимирання,

зник-

нення; 2) гасіння; 3) сплата боргу. extinguish [iks’tingwif] v гасити; 2) затьмарювати, вбивати (надію і ті п.); 3) сплачувати (борг); 4) юр. анулювати. extinguisher [iks’tiggwifa] п гаситель; вогнегасник. extirpate [‘eksta: peit]) о 1) викорінювати, виривати з коренем; винйшувати; ляти.

2)

мед.

вилущувати,

вида-

extirpation {,eksta:’peifn] п 1) викоренення; винищення; 2) мед. видалення. extirpator [/eksta:pveita] п 1) викорінювач; 2) с. г. екстирпатор, культиватор. extol [iks’tol] о вихваляти.

extort

[iks’to:t]

о

1) вимагати,

рати (гроші); 2) випитувати ницю).

extortion

[iks’to:fn]

магання.

extortionate тельський, ни тощо).

зди-

(таєм-

здирство,

[iks’to:Snit]

adj

грабіжницький

ви-

вимага(про

ці-

ехіогіїопег [iks’to:Jna] п здирник, вимагатель. extra [‘ekstra] 1. adj 1) особливий; окрЄмий; 2) додатковий; екстрений; позачерговий; 3) вищої Якості; е. edition ої anewspaper екстрений випуск газети;

мо;

13 44131

2. adv особливо;

додатково;

to pay

oKpé~

є. платити

ехи

за послуги опалення i освітлення плата окремо, 2) екстрений випуск (газети); 3) вищий сорт; 4) кін, статист. ехіга- [’ekstra-] pref екстра-, надзвичайно, над-, поза-, напр. ехігаordinary надзвичайний; extracellular позаклітковий.

extract

1. о

[iks’treekt]

1) видаляти

(зуб, кулю); 2) витягати 3) видавлювати (сік); to mation здобути відомості; рювати екстракт; 5) мат. (корінь); 6) вибирати,

(корок), е. іпіог4) випадобувати добирати

(цитати, приклади); 2. п [‘ekstreekt] 1) хім. екстракт; 2) витяг (з книги, документа). extraction [iks’trekfn] n 1) витяг(ання); добування; екстракція; 2) похбдження; 3) екстракт, есбнція.

extractive

[iks’treektiv]

adj

що

здо-

бувається, випарюється і т. д. (див, ехігасі 1).

extractor

[iks’trekta]

п

1) людина

або прйлад, що видобуває, видаляє, вибирає і т. д. (див. ехігасі 1); екстрактор; 2) корчувальна маши-

на;

3) мед.

щипці;

4) військ.

ви-

кидач (у зброї). extraditable [’ekstredaitabl] adj 1) що підлягає вйдачі (про злочинця); 2) що зумдвлює видачу (злочинця).

extradite

[‘ekstrodait]

о

видавати

(злочинця).

extradition [,ekstre’difn] п видача (злочинця). extra-judicial [’ekstradgu:’difl] adj юр зроблений поза судовим засіданням (про заяву); неофіційний (про заяву, документ); що не стосується

даної справи. extra-mundane [‘ekstra’mAndein] потойбічний.

ехіга-тига! /|'ек5іга'тіцага!)

adj

[/ekstraa‘fifal]

adj

extraordinary

не-

до зви-

[iks’tro:dnri]

adj 1) не-

звичайний,

надзвичайний,

екстраор-

динарний;

2)

розм.

extravagancy

iks’trevagonsi]

[iks’tra-

п 1)екстра-

вагантність; 2) марнотратство; 3) непомірність, надмірність; 4) без-

глуздість.

extravagant [iks’treevigant] adj 1) екстравагантний; 2) марнотратний; 3) непомірний, глуздий.

extra-violet

надмірний;

[,ekstra’vaialit]

4)

без-

adj

фіз.

ультрафіолетовий.

extreme

[iks’tri:m]

надзвичайний;

1.

adj

останній;

крайній; e. old age

глибока старість, the e. penalty (of the law) юр. найвища міра покарання; e. reform радикальна рефбрма; е. youth рання молодість; in one’s е. moments перед смертю; 2. п 1) крайність; to run to an e. впадати

в крайність;

to go to extremes

вдаватися до крайніх заходів; іп the е. в найвищій мірі, вкрай; extremes meet крайності сходяться (збігаються); 2) рі мат. крайні члени

(пропорції).

extremely [iks’tri:mli] adv вкрай, надзвичайно, надмірно; розм. дуже. extremeness [iks’tri:mnis] п крайність (поглядів).

extremist хйльник міст. extremity

[iks’tri:mist] п пол. прикрайніх заходів, екстре-

[iks’tremiti] п 1) кінець; край; 2) крайній ступінь, крайність;

3) надзвичайні злидні, надзвичайна скрута; 4) pl анат. кінцівки; 5) рі надзвичайні заходи.

extricate [‘ekstrikeit] о 1) розплутувати, виплутувати (з-- Їгопі); визволяти; розв'язувати (проблему); 2) хім. виділяти, звільняти (газ RT ELTED)2 extrication |,ekstri’keifn] п 1) розплу-

тування,

розв'язування;

extrinsic(al)

2) хім. BH-

[eks’trinsik(al)]

збвнішній,

1)

ses) лекції та заняття університетських викладачів пбза межами університбту; 3) забчний; вечірній. extraneous [eks’treinjas] adj здвнішній; чужий, сторбнкій. офіційний, що не належить чайних обов'язків

vegans,

ділення.

adj

що знахбдиться побза міськими стінами (межами), позаміський; 2) сторонній, не належний до університЄтської корпорації, не університетський; e.-m. teaching (або cour-

extra-official

extravagance,

дивовижний,

чудний, дивний. extrapolation Г,екзігара" leifn] п мат. екстраполяція. extrasensory [‘ekstra’sensori] adj філос. непізнаваний чуттям. extra-territorial [’ekstra,teri’ta:rial] = exterritorial.

сторбнній;

2)

adj

1)

невласти-

вий, непритаманний extrude [eks’tru:d] о 1) виштовхувати, витісняти (3—from); 2) Tex. BHTHCKATH, штампувати, пресувати. extrusion [eks’tru:3n] п 1) виштовхування, BHTICHeHHA; вигнання; 2) тех. витискання, штампування з BHтяжкою. exuberance, ехибегалсу [ig’zju:barans, ig’zju:baransi] п надмір, надлишок, багатство, ряснота.

exuberant

[ig’zju:barant]

adj

1) ба-

гатий (на щось); e. health надмір здоров'я; 2) рясний, пишний, буйний, розкішний (про рослинність); 3) що б'є через край (про енергію,

веселість); 4) багатослівний, барвистий; 5) перен. плодовитий. ехибегаїе [ig’zju:bareit] о рясніти (чимсь); бути багатим (на щось); мати вдосталь (чогось). exudation |,еКз|и:"Чеї)п) п 1) виділення; е. of moisture виділення ; 2) мед. ексудат.

воло-

fac

194

ехи Тег

exudative HHH.

exude

[ek’sju:dativ] adj ексудатив-

[ig’zju:d]

о фізл., бот. виділя-

гбсь 3 підбзрою; to е. smb. with curiosity розглядати когбсь з цікавістю.

eyeball [/aibo:l] п бчне яблуко. eye-bath [‘aiba:3] п бчна ванночка. eye-beam [/aibi:m] п швидкий (бли-

ти (ся) (про вологу. рідину); проступати крізь пбри. ехиїї [ig’zAlt] о радіти, торжествувати (at, іп). exultancy lig’zAltansi] =exultation. exultant lig’ zaltent] adj тріумфуючий,

eyebrow [‘aibrau] п брова. eye-glass [‘aigla:s] п 1) лінза;

торжествуючий, радіючий. exultation [,egzal’teifn] п торжество, радіння. exuviate [ig’zju:vieit] 0 JIMHATH, CKH-

eyehole [’aihoul] п 1) бчна западина; 2) вічко (для спостереження); 3)

дати шкіру, губити шерсть (або пір'я). exuviation [ig,zju:vi’eifn] п линяння.

eyas [‘aios] п 1) молодий сбкіл; 2) айт. неоперений; е. thoughts незрілі думки. eye [ai] 1. п 1) 6ko, зір; пбгляд; to ue ап e. for бути знавцем 4Ordcb; in the mind’s e. в уяві; іп my eyes Ha мою думку; to keep an e. on стежити

за; to be all eyes дивитися

пильно; eyes right! (left!, front!) військ. рівняння направо! (налівої,

прямо!);

2) вушко

телька;

4)

вічко;

(голки); 3) пе2.

и

дивитися,

оглядати, розглядати; стежити; to е. smb. with suspicion оглядати ко-

скавичний)

погляд.

ляр; 2) Ммонбкль; 3) рі окуляри; пенсне; лорнет; 4) =eye- -bath. вушко;

4) петЄлька.

eyelash

|"аїїгг))

ing an

п вія; without

е. без

усякого

turn-

сброму.

eyelet [‘ailit] п 1) петля, петелька; 2) вушко; 3) вічко (для спостереження).

eyelid

[‘ailid]

eye-opener що

перен.

[‘ai,oupna]

сйльно

вражає;

дом;

2)

regres

відданість.

eye-socket

(|"аї'зокії| п анат.

ка, орбіта. eyesore [/aiso:] п 1) щось (для ока); 2) перен. більмо

eye-spotted

|"аїзроїід)

to hang

on

eye-water

на

sl. джин; 3) фарм. очей. eye-wink [‘aiwink] п

п розм. те,

що

1) те, відкри-

ває Oui на справжній стан речей; 2) sl. ковток міцного спиртного напбю (особл. зранку). eyepiece [‘aipi:s] п окуляр; окулярна трубка. eye-service [‘ai,sa:vis] п 1) робота,

бчна ямогидне Ha Oui.

adj крапчастий,

цяткбваний. eye-tooth [‘aitu:¢] п бчний зуб; to cut one’s eye-teeth стати розсудливим. eyewash ("аїмо)) п 1) фарм. примочка для очей; 2) розм. окозамилювання.

триматися

п повіка;

by the eyelids волосинці.

добре викдбнувана тільки під нагляeyeshot [‘aifot] п пбле збру; beyond e., out of е. agen пблем збру; with in e. у noni збру. eyesight [‘aisait] п зір. eye-slit [/aislit] п військ. оглядова щілина.

оку-

і

[‘ai,wo:ta]

п 1) сльбзи; примочка

2)

для

1) погляд; 2) мить. eye-winker [‘ai,winka] amep.=eyelash. eyewitness [‘ai’witnis] п очевидець; свідок. eyre [ea] п 1) округа; 2) об'їзд; 3)

іст. виїзна сбсія суду. eyrie [‘aiari] =aerie.

F F. f [ef] п 1) 6-a літера англійського алфавіту;

Fabian

2) муз. фа.

[‘feibien]

ський;

1. adj

2) перен.

1) фабіан-

обережний;

очіку-

вальний; 2. п фабіанець. fabianism [‘feibianizm] п фабіанство. fable [‘feibl] п байка; 2) казка, вигадка; 3) фабула. fabled [’feibld] adj 1) міфічний, легендарний; ний.

2) казкбвий;

3) вигада-

fabliau [‘feebliou] фр. n літ. іст. фабльд. fabliaux [‘feebliouz] рі від fabliau. fabric

[/feebrik]

п

1) тканйна;

ріал; 2) виріб; фабрикат; ля, споруда; устрій, лад.

fabricant рикант;

fabricate

кістяк;

мате-

3) будів-

4) структура;

[‘feebrikent] п амер.

1) фаб-

2) будівничий.

[‘feebrikeit]

о 1) вигадува-

TH, видумувати; 2) фабрикувати; підробляти (документ); 3) виготовляти, складати, збирати з готбвих частин; а fabricated house стандартний будинок. fabrication |,feebri’keifn] п 1) вигадка; 2) підробка; фабрикація, фальз 3) вироблення; 4) рідк. споуда, будова. fabulist [‘feebjulist] п 1) байкар; 2) вигадник, брехун.

fabulosity

[,faebju’lositi]

дарність, міфічність, неймовірність.

п

леген-

казковість;

2)

fabulous [‘febjulos] adj 1) міфічний, легендарний; казкобвий; 2) нечуваний;

неймовірний.

facade

[fo’sa:d]

serra

фр. п

1) фасад;

3OBHIWHIH

2)

вигляд.

face [feis] І. п І) обличчя, лице, фізіонбмія; 2) вираз обличчя; 3) гричо 4) нахабство; 5) вид сперефасад: 6) тех. поверхня; 7) цием 8) лице, лицьовий бік; 9) геом. грань; 10) тех. зріз, фаска; 11) гірн. вибій, поверхня вибою; 12) торець; фраз. звор.: Ї. value номінальна вартість; іп Ї. of, in the f. ої всупереч; to make або to pull a f. або faces робити гри-

маси; свою

to

save

one’s

репутацію

f. врятувати

(престиж); 7 i MY)

зустрічати лицем до лиця, не лякатися, дивитися прямо у вічі; he would f. any danger він не відступив би ні перед якою небезпбкою; 2) BHходити, бути поверненим (у певний бік);

the window

taces

north

вікно

вихддить на північ;3) спорт. зустрічатися (у змаганні); 4) полірувати, обтдчувати; кладати

5) облицьовувати,

(каменем);

об-

з прийменника-

ми і прислівниками: Ї. about військ. обертатися кругом; f. down залякати,

обірвати;

f. out

а)

витримати

сміливо; б) вйконати (щось); Ї. up а) примиритися з чимсь неприємним; б) бути (щось -- to).

roTéBHM

зустріти

face-ache [‘feiseik] п невралгія. face-card [‘feiska:d] п фігура (в картах). face-guard [‘feisga:d] п спорт. маска Р захисту обличчя (у фехтдванні).

facer [‘feiso] п 1) удар в обличчя; 2) несподівана перешкода, несподіване утруднення. facet [‘faesit] п 1) фасет, фаска, грань; 2) аспект. facetiae [fo’si:fii:] лат. п рі 1) жарти, дбтепи; 2) книжки

веселого

або

непристойного змісту. facetious [fa’si:fas] adj жартівливий, пустотливий, грайливий; весблий. facia [‘feifa] п вивіска. facial ‘feifal] 1. adj лицьовий; Ї. angle лицьовий кут; f. expression вираз обличчя; 2. п масаж обличчя. facile [‘feesail] adj 1) легкий; 2) гнучкий; поддатливий; м'який (про характер); 3) плавний (про мову); 4) поверхбвий, поспішний. facilitate [fo’ siliteit] о полегшувати; просувати; сприяти. facility [fo’siliti] п 1) легкість; відсутність

перешкод; 2) плавність (мови); 3) рі засоби; вигоди; 4) рі сприятливі умови; пільги. facing [‘feisin] 1. п 1) облицювання; 2) обтбчка (на верстаті); 3) рі військ. поворбти; 2. adj 1) що міститься (знаходиться, лежить) прб-

ти

чогось;

повернений

до;

що

ви-

fac

195 .

ходить Ha (оп, to); 2) облицювальний; f. stone облицювальний камінь.

facsimile [fak’ simili] 1 п факсиміле; in f. точно; 2. о відтворювати у вигляді факсиміле. fact Гіггкі| п факт, дійсність; подія; обставина;

Явище;

a

matter

ої

f.

доконаний факт; щось вирішене, самб собою зрозуміле; as а matter ої f. in fact по суті, фактично; справді; іп point ої f. насправді) the f. is that справа в тому, що. faction [/fakjn]п фракція; 2) кліка; 3) норов о інтриги. factious |‘feekfon] adj фракційний, розкольницький. factitious [fek’tifas] adj штучний, підроблений; удаваний.

factor

[‘fekta]

п

1)

посередник,

агент; комісіонер; 2) шотл. управитель (маєтку); 3) фактор (прогресу і т. п.);

4)

мат.

множник;

5)

мент; цієнт,

особливість; 6) тех. фактор; f. of safety

цієнт

безпечності;

factorial

1 [fek’to:rial]

торіал. factorial II ний.

factory

запас

п

adj фабрич-

1) фабрика,

вбд; 2) фактобрія;

3) attr.:

законодавство;

(ее фабрично-заводський

factotum

фак-

[fek’toutam]

за-

Е. Acts

f. commit-

комітет.

п 1) фактотум,

довірена осбба, що викбнує чиїсь доручення; 2) працівник, що має викбнувати дуже різноманітні функції.

facture [‘faktfa] п 1) ком. фактура, накладна; 2) мист. фактура. facultative [‘feekaltativ] adj 1) культативний, необов'язковий; можливий,

випадкбвий;

3)

фа2)

власти-

вий, характерний. faculty [‘fekalti] п 1) здібність; обдарбваність, дар; Ї. ої speech дар COB; факультет; 3) амер. педагогічний персонал вищого учбового закладу; 4) (the F.) осбби медичної професії, медперсонал; 5) влада, право.

fad [feed] страсть,

хдплення

and примх

п примха, фантазія; приконьбк; скороминуще зачимсь;

fancies

to be full of fads

мати

багато

різних

і фантазій.

faddiness [/faedinis] п дивацтво. faddist [/feedist] п дивак. faddy [‘feedi] adj дивацький; чудний, що постійно нбситься з якимсь новим захбпленням. fade [feid] о 1) блякнути, вигоряти, линяти; в'янути; 2) забуватися, CTHратися (з пам'яті — from); f. away

поступово зникати, сходити нанівець; 3) завмирати, затихати (про звук); 4) знебарвлювати (ся). fadeaway \feldo, vei] n amep. зникнення.

13*

fadeless [‘feidlis] adj нев'янучий. fading [‘teidin] п 1) в'янення; 2) рад. затухання. faeces [’fi:si:z] п рі 1) бсад; 2) кал.

faerie,

faery

[‘feiari]

фантастичний,

adj феєричний,

казковий.

fag [feg] І) важко працювати; втомлювати (ся); 2) прислуговувати старшим учням; примушувати молодших учнів прислуговувати старшим (в англ. школах); 2. п 1) важка, стбмлива або нудна робота; 2) знесйлення, виснаження; 3) перен. шкільне прізвисько молодшого Учня, якйй прислуговує старшому (6 англ.

школах);

4) sl цигарка.

fag-end рештки

[‘feg’end) й непридатні чогось; недбкурок; самий кінець чогось; the f.-e. of the day кінець дня. faggot [‘fegat] п 1) в'язка; оберемок хмизу; фашина; ня (на вогнищі).

2) іст. спален-

fagot [‘fegot] - Гаррої. Fahrenheit [‘feeronhait]

п термометр

Фаренгейта; шкала термометра Фаренгейта. faience |Їаї'д:п5) п фаянс. fail [feil] 1. о 1) не досягти, не зробити; не збуватися; зазнати невдачі; не

("ЇгеКіогі|

фабричне

міцності.

п мат.

{faek’ta:rial]

мо-

коефікоефі-

fal

вдатися;

to f. to understand

не зрозуміти; to f. to appear не з'явитися; he failed to persuade me йому не вдалося переконати мене; 2) не вистачати, бракувати; time fails me мені не вистачає часу; 3) не виправдати (надій); | will never ї. you я вас нікбли не підведу; 4) бути неспроможним; збанкрутувати; 5) слабнути, статнім; his health

вйявитися недоfailed його здо-

рбв'я похитнулося; my heart failed me я перелякався; б) провалюватиcA

(на ііспитах,

невдаха;

2)

виборах);

той,

хто

на іспиті; 3): without во, неодмінно.

failing

[/feilig]

2. п

1)

провалився

f. обов'язко-

2)

letter I shall telegraph якщо я не одержу відповіді на свій лист, я надішлю телеграму. failure [‘feilja] п 1) відсутність, брак (чогось); 2) невдача, неуспіх, провал; harvest Ї. недорід, неврожай; to end іп Ї. закінчитися невдачею,

провалитися; the play was а f. п'єса зазнала невдачі (провалилася); 3) неспроможність, банкрутство; 4) справа, що зазнала невдачі; 5) невдаха; 6) тех. пошкбдження, розрив, зупинка, аварія; 7) геол., гірн. обвал, осідання (порід). fain [fein] 1. adj pred 1) заст. схйль-

ний до;

готбвий

зробити

(to); she was

щось;

2)

f. to com-

ply вона була змушена погодитися; 2. adv охоче, радо; he would f. depart

faint

він радий

[feint]

1. adj

faint-heart [/feintha:t] п боягуз, малодушна людина.

taint-hearted [‘feint’ha:tid] adj боязкий, боягузливий, малодушний. fainting-fit [‘feintinfit] по непритбмність, зомління. faintly [‘feintli] adv блідо; слабо, ледве.

faintness

[‘feintnis] п 1) слабість; 2) непритомність; 3) тьмЯність, блідість, невиразність. fair I [fea] п 1) ярмарок; a day after the I. розм надто пізно; 2) благодійний базар. fair

ПО

[fea]

був би піти.

1) слабкий,

в'я-

1. adj

1)

прекрасний,

гарний, красивий; 2) Ясний, чистий; 3) білявий; 4) справедливий, чбсний; 5) непоганий, задовільний; іп f. condition в непоганому стані; 6) сприятливий, гарний (про погоду);

7)

ширдбкий,

простбрий;

багатий

(на щось), рясний; достатній; 8) посередній (оцінка знань); 9) чима-

лий, значний;

а f. income

чималий,

непоганий прибуток; f. play гра за правилами; справедливість; чесність; а f. copy остатбчний варіант; 2. adv |) справедливо, uécHo, відверто; to hit f., to fight f. ударити за правилами; 2) ввічливо; to speak f. бути ввічливим; f. and square відверто, без хитрощів; to write out Ї. переписати начисто.

fair-dealing прямота,

1. п 1) недостача;

слабість; хиба, вада, дефект; 2. prep за відсутністю; Ї. ап answer to my

змушений

лий, млявий; to feel Її. відчувати слабість; 2) боязкий; }. heart never won fair lady присл. боязкість заважає успіхові; 3) тьмяний, неясний; блідий; 4) недостатній, незначний, слабкий; not the faintest hope ніякої надії; 5) млосний, близький до непритбмності; 2. v 1) слабнути; знепритбмніти, зомліти; 2) поет. втрачати мужність; 3. п непритбмність; dead Ї. глибока непритомність, зомління.

[‘fea,di:lin]

1. п чесність,

неупередженість;

2.

adj

чесний. fairing 1 [‘fearin] п гостинець з ярмарку. fairing II [’fearin] п ав. 1) обтічник; 2) зменшення лобового дпору. fairly [‘feali] adv 1) чесно; справедливо; сить

2) досить; гарно,

цілкбм;

непогано;

f. well 3) амер.

добез-

yMOBHO, фактично.

fair-maid |"їєотеід) п копчбна сардинка (т fumade). fairness [/feanis] п чистота, незаплямованість,

DE

ae ana

чесність

(ae, о) (див. fair II, 1.). fair-spoken [‘fea’ spoukon] adj поштивий, чемний, уважний, люб'язний fairway (teowell п mop. фарватер; правильний Курс (корабля). fair-weather [‘fea,weda] adj пов'язаний з доброю погодою; f.-w. friends ненадійні друзі, друзі тільки при достатку; f.-w. sailor недосвідчений або боязкий моряк.

fairy

[‘feari]

1. п фбя, чарівниця;

2.

fan

196

Fai С a adj 1) чарівний, казкбвий, ний;

Fairyland

прекрас-

|/Тєзгіїгепі)

п чарівна, каз-

кдва країна. fairy-mushroom [‘feari,mAsrum] п поганка (гриб). fairy-tale [‘feariteil] п 1) (чарівна) казка;

2)

рі

небилиці,

вигадки,

«казки».

faith [fei2] п 1) віра; довір'я; I have complete ft. in him я йому цілком довіряю; 2) вірність; лояльність; to break one’s f. порушити релігія, вірування.

faithful

[/feiSful]

даний

(іо);

слово;

adj 1) вірний,

2)

3) правовірний;

чесний,

кбво зустрітися, зіткнутися; б) погоджуватися; Ї. off спадати, зменшуватися; Ї. оп нападати; накидатися; Ї. out а) посваритися; б) ви-

падати;

Ї. through

work

взятися

до

роботи;

б) зачи-

нятися; the door fell to двері зачинилися самі; f. together збігатися падати; фраз. звор.: to Ї. asleep заснути; іо f. due підлягати сплаті (про вексель); to f. flat перен. не

falconer |"То:Їкопа) п мисливець з сбколом; сокбльничий. falconet [‘fo:lkanit] п 1) орн. сорофальконет

в) траплятися;

провалитися, зазнати невдачі; f: to a) розпочати, взятися; to f. to

мати

to

(гарма-

Успіху;

f. a

гось);

іст.

випад-

від-

правдивий;

віруючий.

листа).

2)

a)

(про звуки мови, форми слів тощо); Ї. upon а) натрапляти; б) на-

faithless [‘fei@lis] adj віролбмний, зрадливий; невірний; невіруючий. fake I [feik] о мор. згортати (канат) у бухту. fake II [feik] 5/. 1. п 1) шахрайство, афера; 2) підробка; фальшивка; 2. о 1) шахраювати; дурити; 2) підробляти (перев, Ї. up). faker |"Їеіко) п 1) шахрай, дурйсвіт; 2) вуличний торгбвець, рознощик; 3) амер. літературний правщик. fakir [‘fa:kia] п 1) факір; 2) amep.= faker. falcate [‘felkeit] са) серповидний. falchion [’fo:ltfan] п корбтка ширбка крива шабля; поет. меч. falcon [‘fo:lken] п сбкіл.

копуд; чо

to Ї. in love

to f. in with

3)

faithfully |"Теїдїції) адо вірно, чбсно; yours f. з пошаною (форма закінчення

чі; f. in провалюватися; закохатися;

2) уявний.

о

to

prey

f.

стати

to f. short

ill

захворіти;

жертвою

а) не

(чо-

вистачати;

б) не справджувати надій; the геsult fell short of his expectations результат не виправдав його споді-

вань; to f. to the ground

тися;

виявлятися

руйнува-

безрезультатним;

to f. to one’s lot припадати на до: лю; to Ї. to pieces розвалитися; 2. п 1) падіння;

занбпад;

зниження;

2)

рі водоспад; 3) амер. бсінь; 4) впадіння (річки); 5) схил (пагорба); 6) кількість зрубаного дерева (ліcy); 7) боротьба; to try а f. with бордтися з; 8) гідр. висота падіння, перепад; 9) тех. натиск, висота натиску; 10) мор. фал. fallacious [fa‘leifas] adj помилкбвий, неправильний. fallacy [‘feelasi] п 1) помилка; помилкдвість; неправильний висновок; 2) облудність; 3) софізм.

fal-lal

[‘fee’lel]

п прикраса,

блиску-

ча дрібничка.

falconry [‘fo:lkanri] п мисливство 3 сбколами, соколина охота. falderal [‘feldo’rel] п 1) дрібничка, прикраса; 2) приспів у старовинних піснях.

fallen

крісло єпіскопа; 2) невеличкий складаний аналой. fall [fo:l] 1. о (past fell; р. р. fallen) 1) падати; спадати, знижуватися; осідати; prices f. ціни знижуються; 2) впадати (про ріку); 3) гинути; руйнуватися; the fortress fell фортецю було взято; 4) дієслово-зв'яз-

лятися. falling [‘fo:lig] 1. п 1) падіння; f. sickness епілепсія, падуча (хворо6a); 2) понйження, зниження; 2. adj 1) падаючий; 2) що знижується (спадає, хилиться). fall-out [/fo:laut] п І) випадіння радіоактйвних дбпадів; 2) радіоактивний пил.

faldstool

ка

ставати,

заніміти; 5)

[‘fo:ldstu:l]

to

припадати,

п

1) складане

робитися;

f. silent

to

f. dumb

замовкнути;

випадати;

his

birth-

day falls on Sunday його день народження припадає на неділю; the expense falls on me видатки несу я; 6) обвалюватися, осідати; 7) наставати, спадати; night fell настала ніч; 8) затихати, вщухати (про вітер і т. ін.); з прийм. і присл.: f. away кидати, відступатися (про прихильників, друзів); f. back відступати; f. back upon вдаватися до чогось; f. behind відставати; f. down а) впасти; б) зазнати невда-

|"о:Іп)

1. р. р. від fall

п (the f.) рі збірн. ті, що (в бою).

1. 2.

загинули

fallibility [/feeli’biliti] п помилковість, погрішимість.

fallible

fallow

[/feelabl]

I [‘feelou]

аа) здатний

поми-

1. п с. г. пар, зем-

ля під паром; 2. І) adj збраний під пар (про поле); to Пе Ї. залишатися під паром; 2) недорозвинений (про людину); 3. о піднімати пар. fallow II ЦїЇггіоц) adj коричнювато-жовтий. falow-deer [‘faloudia] п лань. false [fo:ls] adj 1) хибний, помилковий; 2) фальшивий; штучний; 3) неправдивий; віроломний. false arch [/fo:lsa:tf] п буд. декоративна арка.

[‘fa:ls’ha:tid] аа) false-hearted JIOMHHH. falsehood [‘fo:lshud] п брехня; лдмство; фальш.

віровіро-

іаїзепез5 [‘fa:lsnis] п 1) помилковість; 2) фальшивість; брехливість; віроломство.

falsetto [fo:l’setou] п фальцет. falsework [‘fo:lswe:k] п буд. опалубка;

риштування.

falsification

[/fo:lsifi’keifn]

п фальси-

фікація; підробка; перекручення. falsify [/fo:lsifai] о 1) фальсифікувати, підробляти (документи і т. д.); 2) перекручувати (свідчення іт. д.); обдурювати; не виправдати (надії тощо). falsity [‘fo:lsiti] п 1) неправильність, помилковість; 2) брехливість, віролбмство. falter |Чо:Не) о 1) хитатися, спотикатися; 2) вагатися; хитатися; перебувати в нерішучості; 3) втра-

чати мужність, лякатися; 4) мимрити, говорити запинадючись; he faltered out а few words він промимрив кілька слів. faltering [‘fo:lterin] adj нерішучий і т. д., див. falter; f. voice тремтячий голос. fame [feim] 1. п 1) слава; відомість, популярність; 2) поголдска; 3) репутація; 2. и прославляти. famed [‘feimd] adj відбмий, знаменитий, уславлений. familiar [fo’milje] 1. adj 1) добре обізнаний, поінформбваний (про -with); he із f. with the subject він розуміється (знається) на LUbOMy; 2) загальновідомий, простий, звичайний; 3) близький, дружній; 4) фамільярний, безцеремонний; 2. п близький друг. familiarity [fo,mili’eriti] п 1) фамільярність;

близькі

стосунки;

2)

обізнаність.

familiarize

[fa’miljaraiz]

о знайбмити

(з предметом і т. д.).

family [’feemili] 1. п 1) родина, сім'я; 2) рід, покоління; 3) attr. фамільний, родинний,

сімейний;

домашній;

ї. man сімбйна людина; іп а f. way по-домашньому; без церемдній; to be in the f. way бути вагітною. famine [/feemin] п гоблод.

famish дом;

[/faemif] 2)

о

1) морийти

голодувати;

бути

гблоголод-

ним, famished ("Їгетії ) adj розм. дуже голбдний, зголоднілий, famous [/feimas] adj славетний, знаменитий,

уславлений,

віддмий

(чимсь — for). fan I [fen] 1. п 1) віяло; 2) вентиasitop; 3) віялка; 4) крило (вітряка); 5) лдпать (пропелера, гребного гвинта); 2. о 1) обмахувати віялом; to f. oneself обмахуватися віялом; 2) роздувати (вогонь); 3) с.г. віяти (зерно). fan Il [fen] п ентузідст, болільник

Чап

197 ee (якогось спорту); football f. болільник футбола.

fanatic

[fo’neetik]

1. adj фанатичний;

2. п фанатик.

fanaticism [fa’neetisizm] п фанатизм. fanaticize [fa’neetisaiz] v ставати фанатиком,

fancier тель. fanciful

робитися

[‘feensia]

фанатиком.

п

знавець;

люби-

[‘feensiful] adj 1) примхливий; химерний; 2) капризний; 3) фантастичний, нереадльний. fancy [‘feensi] 1. п 1) уява, фантазія; 2) нахил; уподобання; пристрасть; to have a f. for smth. любити щось, 3aXONMIOBaTHCA

примха; take

4HMCb;

вигадка;

3)

каприз;

to catch

або

the f. ої вподббатися

to take а f. to полюбити KOrOCcb;

захопитися

to

комусь;

щось

або

чимсь або кимсь;

іо tickle smb.’s Ї. подббатися комусь; 2. adj 1) фантастичний; уявний;

казковий;

мхливий;

3)

2) вигадливий;

при-

орнаментальний,

при-

крашений, незвичайний; 4) модний, вишуканий; 3. v 1) уявляти собі, гадати; ти

f. that!

схильність

уявіть собі!; 2) мадо

чдгось,

любити;

I don’t f. to get up at 5 іп the morning я не xOuy вставати о п'ятій годині ранку; 3) refl. розм. бути про себе висбкої думки.

fancy-ball

("Їзепзі"Ро:)

ний бал.

fancy-dress

п костюмбва-

[‘feensi’dres]

мбваний;

f.-d.

ball

-маскарад

fancy-free

[‘feensi’fri:]

ний; не спромбжний

fancy-work

костюбал-

adj не закбха-

[‘feensiwa:k]

вишивання;

fandango

adj

маскарад;

закохатися.

гаптування.

[fan’deygou]

п

вишивка,

п

1) фан-

данго (іспанський танок); 2) амер. весблий бал; масові танці.

fane [fein] п поет. храм. fanfare [‘feenfea] п фанфара. fanfaronade Hieniate nad п 1) фанфарбднство, похваляння; 2) фанфара. fang [fen] п 1) ікло; 2) отрутний зуб (у змії); 3) кбрінь зуба; 4) зубець; 5) гірн. вентиляційна труба. fangle [feenl] п мода; new fangles ої dress нові моди одягу. fanner [‘feena] п віялка. fanny

[‘feeni]

п

1) мор.

корма;

2)

ther; sup. farthest; furthest) далеко; f. and away значно; набагато; Ї. the

далеко

краще;

кращий;

f. better

да-

f. from

далеко

від;

f.

from it збвсім ні; as f. as а) до; I shall “go with you as f. as the university я пройду з вами до університету; б) наскільки; as f. as I ат concerned наскільки це менб стосується; іп so Ї. as оскільки; 50 ї. поки що, до цього часу; 2. adj (comp. farther, further; sup. farthest, furthest) далекий, віддалений; а f. cry велйка віддаль; 3. п 1) велика кількість; Бу Ї. набагато, значно;

he surpassed

те

by Ї. він знач-

но перевершив мене; 2) велика даль; from Ї. здалека.

farad

від-

[‘ferad] п ел. фарада.

faradaic [,feera’deiik] adj ел. фарадичний, індуктивний, індукобваний. faradization [,feradi’zeifn] п фарадизація (лікування індуктивним струмом). far-away [‘fa:rawei] adj 1) далекий, віддалений;

2)

неуважний,

замрія-

farina [fa’raina] 1) борошно; 2) крохмаль, картопляне борошно; 3) манна крупа; 4) бот. пилок. farinaceous [,feeri’neifas] adj борошняний, борошнистий. farinose [‘feerinous] adj І) борош нистий; 2) ніби присйпаний бдрошном. farl [fal] пошотл. тонкий вівсяний коржик. farm [fa:m] 1. п ферма; (селянське) господарство; collective f. колгосп; state f. радгосп; 2. v займатися

сільським господарством; обробляти (землю);Ї.out здавати в орбнду. farmer [’fa:ma] п фермер; орендар. farm-hand [’fa:mhaend] п сільськогосподарський робітник. farm-house [‘fa:mhaus] п житловий будинок на фермі. farming [‘fa:min] п хліборббство; 3aняття сільським господарством.

farmstead

[‘fa:msted]

п садиба

фер-

ний (про погляд). іаг-Бебмееп ([‘fa:bi‘twi:n] adj рідкий, рідкісний. farce I [fa:s] І. п фарш, начинка;

ми з усіма будівлями. farmyard [’fa:mja:d] п двір ферми: faro [‘fearou] п фарабн (карточна гра).

2. о фарширувати, начиняти. farce II [fa:s] п фарс; комедія.

far-off

farceur

[fa:’sa:]

фр. п 1) жартівник,

балакун; 2) містифікатор. farcical [/fa:sikal] adj 1) фарсовий, жартівливий; глуздий.

2) сміхотворний,

штукарство,

сміхотворність.

farcicality

без-

[,fa:si’keeliti] п блазбнство,

farcy [/fa:si] п вет. шкірний can. fardel [’fa:dal] п 1) заст. клунок (3 речами); 2) перен. тягар. fare [fea] 1. п 1) вартість проїзду; плата за проїзд; | have just money enough for my tube f. у мене якраз slicrayuTb грбшей на проїзд у метрб; 2) пасажир; 3) провізія, їжа; bill of f. меню; 2. о 1) бути, поживдти; how did you f. іп town? як вам жилось у MicTi?; 2) поет. їхати, подорожувати; f. you well! прощавайте!, щасливої дорбги!; 3)

харчуватися. Far-Eastern [‘fa:r’i:sten] adj далекосхідний. farewell [/fea’wel] 1. int до побаченual, всього найкращого!, щасливої дордги!; 2. п прощання; 3. adj прощальний.

груб. зад.

fan-tail [/feenteil] п 1) мор. зюйдвестка; 2) орн. трубач. fantasia [feen’teizje] п муз. фантазія. fantast [‘feentest] п фантаст; мрійник. fantastic(al) [faen’teestik(al)] adj 1) фантастичний; химерний; вигадливий; 2) ексцентричний, гротбскний; 3) нерейльний, уявний. fantasy [‘feentasi] п 1) фантазія; уява; 2) ілюзія. far [fa:] 1. adv (comp. farther, furbest

лбко

SS fas

far-famed

[‘fa:’feimd]

adj широко ві-

дбмий. far-fetched |"Та:Теї?Ю) adj 1) знайдений (здобутий) далеко; привезений (доставлений) здалека; 2) натягнутий, штучний, неприрбдний, при-

тЯгнутий за вуха (про доказ, apeyмент). far-flung [/fa:/flap] adj що широко простягся, обширний. far gone [/fa:’gon] adj 1) що далеко зайшов;

2) запущений

(про хворо-

бу); 3) по вуха (під саму зав'язку) в боргах; 4) дуже п'яний; 5) дуже або безнадійно закдханий.

кий. faroucke

Гіа:гої)

adj віддалений,

[fa’ru:f]

дикий,

дале-

фор. adj нелюдимий,

похмурий.

farraginous

[fa‘teedzinas]

adj зміша-

ний, збірний.

farrago [fa’ra:gou] всячина.

п

суміш,

всяка

far-reaching [‘fa:’ri:tfin] adj далекосяжний, значний щодо своїх на-

слідків. far-seeing [‘fa:’si:in] adj далекоглядний, прозорливий, передбачливий. far-sighted [’fa:’saitid] adj 1) далекозбрий; 2) далекоглядний, прозорливий, передбачливий.

farther

[‘fa:da]

1. adv

(comp.

від

far 1.) далі; he went f. than he wanted to він зайшобв далі, ніж хотів; 2. adj (comp. від far 2.) 1) дальший; пізніший; більш віддалений; this house stands at а f. distance from the river цей будинок стоїть на більшій віддалі від річки, далі від річки; 2) додатковий; have

you anything Ї. to say можете додати?

що

ви

ще

farthermost |Та:бетоцзї) adj найдальший. farthest [‘fa:dist] 1. adj (sup. від far 2.) найвіддаленіший, найдальший; 2. adv (sup. від far 1.) найдалі. farthing [‘fa:din] п фартинг (англійська

fascia

монета

вартістю

в

1

[/feifa] п (pl fasciae)

ка, поясбк;

2) вивіска;

пенса).

1) смуж-

3) мед.

по-

в'язка, бинт; 4) [‘feesie] апат. сполучнотканйнна оболонка; 5) архт. MOACOK,

валик.

fasciae [feifii:] рі від fascia. fascicle [‘feesikl] п 1) бот. пучок, гроно; 2) окремий випуск (якогось видання).

fascicule

|"Їгезікуи:1) =fascicle.

198

fas

fascinate [‘fesineit] и чарувати; souaровувати поглядом.

fascinating [‘Teesineitin) ай) чарівній, захоплюючий. fascination [,fesineifn] п чари, чарівність.

tascinator

|Їсезіпеіїз|

п чародій, ча»

рівник.

fascism |Лети) по фашизм. fascist [‘Tefist] 1. по фашиїст; уламки

fashion

[‘fefn]

2. аа)

1. п 1) мода; фасон;

2) застібка;

fav

3) затискач;

4) екріп-

ка для паперів (rae paper-f.), fastening |Їссзпід) п 1) екріплення, зв'язування; замикання, запирання;

Gara,

2) = fastener,

fasti [‘festi:] нали.

fastidious

лат.

порі літбпис,

[fes‘tidies]

ан-

edj 1) area

ливий; перебірливий; вередліївнії; 2) війтонченуй (про смах),

fasiness | lastnis] по 1) міцність, твердість, тріївкість, витривалість;

in a f до певної міри; 2. о 1) надавати вігляду, форми; утворювати, робіїтн; to f а boat out of a

2) фортеця, твердиня, оплот, цитадель fat [feet] 1. са) 1) жирний; товстий; гладкий; відгодований; 2) масний, сальний; 3) родючий (срукт); 4) вйгідний, прибутковий; 5) багатий (про кількість чогось); 6) тупий, дурній; 2. п 1) жир, сало; 2) мазь; 3. о 1) відгодовуватн(ся); 2) жи-

ра дерева; делювати,

fatal [‘feitl] аа) 1) фатальний, нучий; 2) згубний.

стиль;

іп Ї. за модою,

модний;

oUt

ої f не к моді; той, що вийшов з моди; this is по longer the Ї. це

більше

вид;

не

вживається;

2)

форма;

манера;

іп this

цьому роді; такйм

спосіб;

І. в

чіїном; after а hy

tree-trunk зробіїти човен is стовбу-

fashionable

2) тех.

[‘feefnebl]

gngeriereg

fashioner

формувати,

[‘fefne]

adj

мо-

модний,

світський.

п кравець,

костю-

вхошітися

за

щось;

to make

ї. а) закріпляти; б) замикати рі); 2. adv

міцно,

сйльно,

(dee-

туго;

to

be f asleep міцно спати; Ї. shut щільно закритий, fast ПО [fasst] 1. са) 1) швидкій; скорий;

f train

швидкий

поїзд;

the

watch їх Ї. годіїнник поспішає; 2) легковажний; фривольний, безпутний; to lead а Ї. life вестй безпутне

життя; 3) амер. si, шахрайський; Ї. scales неточні терези (що похазу-

ють більшу вагу); 2. adv хутко, прудко; життя,

fast ШІ

[fast]

fatalist

романи

[‘Teitalist]

неми-

п фаталізм,

fatalistic [,feite’listik] аа) фаталістич-

швидко,

to live Ї. марнувати

1. о постити, не Їсти;

голодувати; to Її. оп bread and water cnaitn на хлібі й воді; fasting cure мед. лікування голодною дієтою; 2. п пощення; піст; to break one’s Ї. розговітися,

fasten [‘fa:sn] о 1) прив'йзувати, прикріпляти (до чогось -- to, upon, оп); скріпляти; 2) зціплювати; стискувати (руки, зуби); 3) перен. нав'язувати, спрямовувати (лпосляди,

увагу); 4) замикатн(ся), застібати(ся); 5) буд. затверднути, затвердіти (про розчич);

з прийм.і

присл.

f. off закріпіти (sarsy)> Ї. оп а) приписувати комусь; 6) спрямовувати (погляд, думки); f ар закриватн, зав'язувати; f upon вхопитися, накіїнутися. fastener [‘Tacsna] п 1) запор, засув;

fatality

[fo’teeliti]

п

1) фатальність,

доля, приреченість; 2) нещастя; щасліївий

віпадок

не-

(із смертельним

кінцем). fata morgana [‘festea:mo:‘ge:ne:} фата моргана, міраж, марево,

а

fate [feit] I. п 1) доля, фатум; as sure as Ї. безперечно; 2) загійбель, смерть; to go to one’s f imi на загйбель; 2. о (звич. pass.) прирікати, визначати; he was fated to do it

йому суділося це зробити. fated [‘feitid] аа) приречений, визначений наперед. fateful [‘feitful]) аа) 1) фатальний; 2) приречений; 3) вирішальний, важливий (сєбіми маслідкамц),

fat-head [‘feethed) п йолоп, телепень. father [‘tea:de] 1. п 1) батько; Е. Christmas дід Мороз; 2) родоначальник, прародіїтель, предок; 3) перен. творець; 4) найстаріший член; рі старійшини; 2. о 1) породжувати, бути батьком; 2) reper. бути автором, творцем; 3) уснновляти, по-батьківському піклуватися. fatherhood [‘fa:dehud] п батьківство, father-in-law [‘facderinlo:] a (рі fathers-in-law [‘Ta:dezinio:}) 1) свекор; 2) тесть,

fatherland

[‘fa:delend]

п батьківіщи-

на, вітчизна. fatherless [‘Tasdelis] сф) що залішився без батька.

fatherly [‘fa:deli] 1. аа) батьківський, ніжний; 2. ede по-батьківському, fathom |Їзедогі) 1. с 1) вимірювати ганбину (води); 2) вникати (є суть питанкя); розуміти; збагнути: 2. 2 морський сажень (6 футів» 1532 см).

їаїпотеїег лот

|ізе'дотійз|

п

мор

fatigue [fe’ti:g] ваність;

1. по втома; стомлю-

2. о стомлювати

(ч«шмсь—

with), fatling [‘fetling] п молоді відгодоBana тварина. fatten [‘Tetn] о 1) відгодовувати; 2) жиріти, товстіти, гладшати; 3) с 2 удобрювати (землю).

fatty |Їсеіі| 1. са) відгодований, жирний; жнровій; Ї. degeneration мед.

жирове переродження; ожиріння; 2. % TOBCTYR,

fatuity

[fe'tjusiti]

гдупота, ність,

по самовдовдлена

дурість,

безглуздя;

мар-

fatuous [‘Tetjues}] са) 1) дурний, без глуздий (про усмйшку); 9) даремний, марний (про спроби). fat-witted [‘Tet,witid] аа) тупий, дурний, безголовий.

п фаталіст

ний.

мер, модельєр.

tashion-monger [‘fefn mange] п Mon ник; модниця. tashion-paper [‘fesn,peipe] п журнал мод. іазніоп-ріаїе |‘fesfnpleit] п картійнка модного одягу, tast 1 [farst] 1. са) міцний, твердій; тривкий; to take f hold ої smth, міцно

ріти,

fatalism

fathomless [‘fedemlis] са) невимірний, бездонний; непроникний; (ЇЇ. mystery непроникна таємниця, fathom-line [‘fedemlain}] по мор, ізо-

ехо-

faubourg [‘Toubuag] Фо. п передмієстя, faucet [‘fo:sit] по 1) тех. вентиль; втулка; розтруб; зітичка; 2) кран водопровідний.

faugh ae int тьху! fault ЦП: по 1) вада, дефбкт; 2) промах, хиба, помилка; 3) провіна; її is my f the f is mine це мод

провіїна,

я siren;

to find FR with

somebody чіплятися до когось; 4) гех. аварія, пошкодження, їації-йпдего [‘focltfainds] а приче-

па, fault-finding —[‘fo:ttfaindiy] 1. adj причепливий; 2. 2 1) upaeinxa, дріб'язкова крітика; RR місця аварії,

2)

тех.

вйявлен-

faultless [‘foctths) аа) 1) безпомидковий; 2) бездоганний.

faulty

|Їь-Ні) аа) 1) вінний, що за-

слуговує на бсуд; 2) що має хиби; неправильний; помидковий; 3) пошкоджений; зіпсований.

faun |їз-а)| а міф. фавн. fauna ['fo:na] фауна.

п

(af ізапає,

faunas)

faunae [‘focni:] af від fauna, favo(u)r [‘feive] 1. з 1) прихйльність, схильність; схвалення: 2) мілість, ласка, похровительство, пбслуга; will you do me з Її? зробіть

мені даску: 3) користь, інтерес; допомога; in Її. ої за (хогось); на KO

дю

(когось); 4) Kove лист; your

~ Of yesterday Ваш учорішній лист; 5) значок, бант, сувенір: 2. 9 |) ставитися прихільно, доброзичливо; 2) підтримувати, допомагіти ізуо(ш)габіе [‘feiveradl] adj сприятливий; вий.

оприхильний;

0добрознчли-

їзуо(чугей [‘Teived) adj привілейований; що має sary

fave(u)rite |Теіхогії) 1. ed? дюбімий,

Чау

199

улюблений;

2.

п

улюбленець;

фа-

ворит. favo(u)ritism [‘feivaritizm] п фавориTH3M. fawn I ffo:n] 1. пооленя (до одного року); вий; цю).

2. 3.

adj жовтувато-коричнетелитися (про олени-

о

fawn II [fo:n] 1) лащитися, XBOCTOM; 2) підлизуватися, жуватися

(комусь-- оп,

крутити прислу-

upon).

fawning [/fo:nin] adj раболіпний, підлабузницький. fay I [fei] п заст. віра; вірність; by ту Ї. слово честі! fay II [fei] о 1) щільно з'єднувати; 2) примикати, прилягати. fay ПІ [fei] п поет. фбя; ельф. faze [feiz] о амер. розм. турбувати, надокучати; розстрбювати.

fear

[fia] 1. п страх, бстрах;

побою-

вання; можливість чогбсь небажаного; there is not the slightest f. of rain today сьогодні, певна річ, дощу

не буде; for f. of поббюючись чогось; по

f. розм.

навряд

щоб;

2. о бояти-

1)

жахливий,

ся, побоюватися. fearful [/fiaful] adj страшний;

2) заст.

сповнений

cTpa-

xy; to be f. ої боятися чогось. fearless [‘fielis] adj безстрашний, мужній.

fear-monger

[‘fia,mAnga]

п

панікер,

поширювач чуток. fearnought [‘fiano:t] по кастбр (сукHO). fearsome [‘fiasam] adj (seu4. жарт.) страшний, грізний. feasible [‘fi:zabl] adj можливий, ймовірний, здійсненний. feast [fi:st] 1. п 1) свято; 2) бенкєт; 3) вшанування; 4) перен. насолода; 2. о 1) бенкетувати; 2) вшановува-

ти; 3) святкувати;

4) мати

насоло-

ду (з чогось).

feat

[fi:t] п подвиг;

вий подвиг. feather [’feda] не);

збірн.

f. of arms

бойо-

pl

(пташи-

оперення;

2)

мисл. дичина; 3) дрібничка; 4) тех. виступ, гребінь, шпонка; фраз. звор.: birds of а f. люди одногб складу; одного

доброму

noua

Ягода;

настрої;

ї. проявити

іп

high

малодушність,

злякати-

нагріти

багатіти.

feather-bed [/fedabed] п рен. зручне положення. feather-brain [/fedabrein]

вкриваnest перуки,

роз-

перийна;

пе-

п

жевжик,

[/fedabreind]

adj дур-

пуста людина.

feather-brained ний,

в

the white

поживитися;

вітрогбн,

f.

to show

ся; 2. о прикрашати(ся); ти(ся) пір'ям; to Ї. one’s рен.

пустий,

легковажний.

feathered [/fedad] adj 1) вкритий або прикрашений пір'ям; 2) що має вйгляд пера; 3) перен. крилатий, швидкий.

feather-grass виль.

feather-head [‘fedahed] =feather-brain. feather-headed [’feda,hedid] = feather-Бгаїпед. feathering [‘fedarin] п 1) оперення, пір'я; 2) архт. фестон.

feather-stitch

[/fedastitf]

[‘fedagra:s]

п бот.

ко-

п шов

буром, «в ялиночку». feather-weight [‘fedaweit] легка спорт.

п

там-

1) дуже

людйна (або предмет); напівлегка вага, «вага

2) пе-

ра». feathery [‘fedari] adj=feathered. feature [‘fi:tfa] 1. п 1) звич. рі риси обличчя; delicate features тонкі риси обличчя; 2) риса, характерна особливість; деталь; the

ознака, властивість, speech contained some

interesting features у промові було кілька цікавих моментів; 3) амер. стаття в журналі або газеті, що викликає великий інтерес; бойовик (у кіно); 2. о 1) зображати; змальбвувати, накрбеслювати; 2) показувати (на екрані); 3) бути характерною рисою; 4) амер. відвбдити найважливіше місце (або роль). featureless [’fi:tfalis] adj позбавлений певного ббрису; неясний, невиразний. feaze I [fi:z] о мор. розсукувати(ся).

feaze II [fi:z] =feeze. febrifuge [‘febrifju:dz] знижуючий

febrile

February

п мед.

adj гарячковий.

[‘februari]

п 1) лютий

сяць); 2) attr. лютнєвий. feck [fek] п шотл. 1) цінність; ла;

жаро-

засіб.

[/fi:brail]

(мі-

2) си-

3) кількість.

feckless |"ЇеКіїз| adj слабкий, безпорадний; некорисний; марний. feculence |"Їекіціап5) п каламутність, бсад;

бруд.

feculent [/fekjulant] брудний.

fecund

[‘fi:kend]

родючий;

2)

3) буйний,

1. п 1) перб або

fee

adj

adj

каламутний;

1)

плідний,

плодючий; плодовитий;

рясний.

fecundate |"її:Копадеії) о 1) робити плодючим (родючим); 2) біол. запліднювати.

fecundation

[,fi:kan’deifn]

п біол. за-

пліднення.

fecundity [fi’kanditi] 1 плодючість, родючість; плодовитість. fed [fed] разі і р. р. від feed I, 1. federal |"Їедагої) 1. adj федеральний, союзний;

деральний

F. Government

амер.

фе-

уряд; 2. п федераліст.

federalism [‘fedaralizm] п федералізм. federalization [,fedaralai’zeifn] п утвбрення федерації. federalize [/fedarolaiz] о утвбрювати федерацію або союз. federate 1. о [/fedareit] об'єднувати(ca) на федеративних ocHOBax; 2. adj [‘fedarit] федеративний.

federation

[,fedo’reifn]

союз, об'єднання. federative [/fedarativ]

ний.

п

федерація;

adj федератив-

feds [fedz] п pl розм. sl. aréutu Ф. Б. Р. (Федерального бюро розслідувань у США). fee [fi:] 1. п 1) гонорар; винагорбда; 2) чайові; 3) плата за навчання; 4) вступний або членський внесок; 2. uv (разі, р. р. feed) 1) платити гонорар комусь; 2) давати на чай; 3) наймати.

feeble

[‘fi:bl]

adj

слабкий,

кволий,

нікчемний. feed І [fi:d] 1. о (разі, р. р. fed) 1) харчувати(ся); живити(ся); гоДувати(ся) (чимсь — оп); 2) пасти(ся); 3) підтримувати; подавати вбду, пальне, сировину (в машину -- into, to); Ї. up відгодбвувати; he is fed up (with it) розм. (це) йому набридло; 2. п 1) їжа, харч; 2) харчування; 3) годування; 4) пасовисько; пасовище; 5) корм, фураж; 6) тех. жийвлення, подача матеріалу.

feed II [fi:d] разі і р. р. від fee 2. feed-back [’fi:d,bek] п 1) pad. зворотний зв'язок; 2) ел. зворбтне живлення. feed-cock [‘fi:d,kok] п живильний кран. feeder [/fi:da] п 1) їдець, їдбк; а gross f. ненажера; 2) притбка (річки); канал; 3) сбска, ріжок (дитячий); 4) дитячий нагрудник, слинявчик; 5) ел., тех. фідер, подаюЮчий механізм; 6) зал. вітка; Т) с. г. кормушка. feeding-bottle [‘fi:din,botl] п дитяча сбека, ріжок. feed-pipe [‘fi:dpaip] п тех. живильна труба. feed-pump [‘fi:dpamp] п rex. живильний Hacoc. feed-screw [‘fi:dskru:] п тех. подаючий

гвинт

або

шнек.

feel [fi:l] 1. о (разі, р. р. felt) 1) почувати, відчувати; сприймати; 2) мацати, торкати; 3) дієслово зв'язка; а) почувати себе (добре, погано

і т.

ін.);

I f. well

я

почуваю

себє добре; 6) викликати відчуття; the air feels chilly повітря здається холддним; 4) вважати; I f. it my duty я вважаю це за свій обов'язок; 5) передчувати; з прийм. і присл. Її. about (for) шукати пбмацки; f. for, f. with співчувати комусь; фраз. звор.: to f. like бути схильним до; I don’t f. like going мені

щось

не

хочеться

йти;

to

f.

one’s legs відчувати грунт під ногами; бути впевненим у собі; to Ї. one’s way іти пдмацки; перен. діяти обережно; to f. the pulse ої smb. щупати чийсь пульс; перен. нама-

гатися, і т.

п.;

дбтик;

дізнатися 2. п

this-is

про

чиїсь наміри

відчування,

відчуття;

silk by the Ї. на до-

тик це шовк. feeler [‘fi:la] п 1) зоол. щупальце; вусик; XOOOTOK; 2) перен. проба, пробна куля; to send out а f. роз-

fer

200 fee ee відати грунт; 3) військ. відки; 4) розвідник.

feeling

[‘fi:lip]

брган

рбз-

1. п 1) відчуття, від-

чування; 2) почуття, ембція; to hurt

smb.’s feelings образити когось; 3) ставлення, настрій, (часто pl) погляд; 4) враження; тонке сприймання; 2. adj 1) чутливий; зворушливий; 2) співчутливий. feet [fi:t] рі від foot 1 feeze [fi:z] 1. о діал., розм. 1) тур-

my dear f. дорогий мій; а good f. добрий хлопець. [‘felou’fi:lin] п 1) спіль-

fellow-feeling

ність пбглядів або інтересів; 2) товариське співчуття, симпатія.

fellowship

("Чеїоціїр| 1 1) товариство,

братство, компанія;

2) почуття

то-

вариськості. felon I [/felon] п мед. нігтьоїда. felon П [‘felan] 1. п юр. карний зло-

п

чинець; 2. adj поет. жорстокий; злочинний; Ї. deed жорстокий вчинок. felonious [fi/lounjas] adj 1) злочин-

feign [fein] о 1) прикидатися, симулювати, удавати; 2) вигадувати, придумувати.

2) зрадливий, підступний. felonry [‘felanri] п збірн. злочинний

бувати,

непокбїти;

2)

бити;

2.

амер. розм. тривога.

feigned [ieind] adj 1) удаваний; 2): ї. column архт. фальшива колона. feigningly [‘feininli] adv удавано. feint [feint] 1. п 1) удавання, прикидання; to make a f. of удавати, прикидатися; 2) спорт. фальшивий випад, фінт, маневр для відвернення уваги супротивника; 2. о зро-

бити маневр для відвернення

уваги

супротивника. feist

[faist]

п амер.

розм.

песик,

со-

бачка. feldspar

[‘feldspa:]

п мін.

шпат. felicitate

[fi/lisiteit]

о 1) поздоровля-

польовий

ти (з чимсь -- оп); бажати стя; 2) рідк. ощасливити.

felicitation

[fi,lisi’teifn]

п (звич.

ща-

pl.)

поздоровлення.

felicitous [fi'lisitas] adj вдалий, доpéuHui; щасливий; f. remark влучне зауваження. felicity [fi/lisiti] п 1) щастя; блаженство; 2) вдалість, влучність (про зауваження тощо); 3) рідк. добробут.

feline

[‘fi:lain]

1. adj зоол.

1) котя-

чий; 2) перен. по-котячому хитрий або злісний; f. amenities жарт. прихбвані шпильки; 2. п тварина з poдини котячих. fell I [fel] п хутро, шкура; Ї. of hair кудли, патли (волосся).

fell

II [fel]

п півн.

стинна болодтяна ночі Англії).

1) гора;

місцевість

2) пу-

(на пів-

fell ПІ [fel] adj поет. жорстбкий, лютий,

нещадний.

fell ТМ [fel] о 1) звалити, зрубати (дерево); 2) збити з ніг. fell V [fel] past від fall 1. fella [‘felo] sl.=fellow 1) i 2). feller

[’felo]

товариш

felling

п sl. хлопець,

хлопчина,

(=fellow).

[/felin}] п рубання,

вирубуван-

ня (лісу). felloe [/felou] п ббід (колеса). fellow [‘felou] п 1) людина, парубок, хлбпець; 2) товариш, побратим; 3) член наукового товариства; Ї. citizen співгромадянин; f. countryman співвітчизник; земляк; f. creature ближній; f. traveller попутник; f.

worker товариш старина, друже;

по роботі; old f. poor f. бідолаха;

ний;

f. homicide

умисне

вбивство;

світ, злочинці. felony [’felani] n top. кримінальний злбчин. іеізраг |Теізра:) =feldspar.

felt I [felt] п 1) повсть; фетр; 2) attr. повстяний;

фетровий.

felt II пені разі і р. р. від feel 1. female [‘fi:meil] 1. adj жіночої статі, жіндчий; 2. п 1) жінка (часто знев.); 9) зоол. самиця. feme [fi:m] п юр.: f. covert заміжня жінка; f. sole дівчина; вдова; 3aміжня жінка, що має незалежне майно. feminality [,femi’neliti] п 1) жіночність; 2) рі жіндбчі риси. femineity (,femi’ni:iti] п 1) жінбчність;

2) жінкоподібність.

feminine

[‘feminin]

властивий

adj

жінкам;

2)

1) жінбчий; грам.

жінб-

чого роду. femininity [,femi’niniti] п 1) жінбдчність; 2) збірн. жінбча стать; жінки. feminism ГТетіпігт| п фемінізм.

feminist |Їетіпі5!| п фемініст(ка). feminize {‘feminaiz] о ставати жіночим, зніжувати (ся). femora [‘femara] рі від femur. їетога! ГІетогої) adj снат. стегноанат.

[‘fi:ma]

лат.

п (рі -s, femora)

стегно.

fen [fen] fen-berry клюква fence

4) фехтування; ня краденого.

п болото, драговина. [‘fen,beri] п журавлина, (тж bog-berry, cranberry).

І [fens]

паркан;

деного;

1. п

2) кубло

f. wire

1) огорбжа,

тин,

для

схову

кра-

колючий

дріт;

to sit

on the f. перен. зберігати нейтралітєт; займати вичікувальну позицію; 2. о 1) обгорбджувати; захищати; 2) переховувати крадене; f. about, f. in отдчувати, обгордджувати; f. off, f. out відбивати, відгаHATH. fence II [fens] о фехтувдти. fenceless [‘fenslis] adj 1) Heo6ropoджений,

відкритий;

2) поет.

безза-

хийсний. fence-season, fence-month, fence-time {‘fens,si:zn, ‘fensmAn®, ‘fenstaim] п

пора рбку, коли полювання заборбнено. fencer [‘fense] п фехтувальник. fencing (Тепзід| п 1) обгороджуван-

5) 5/. перехбвуван-

fencing-cully [‘fensin,kali] п sl. скупник або перехдвувач краденого. fencing-ken [/fensinken] п sl. кубло для перехбвування краденого. fend [fend] о (скор. від defend) відбивдти, відганяти, відвертати (off, away, from). fender [‘fenda] п 1) решітка каміну; 2) запобіжна рама (спереду трамвайних

вагонів

або

паровозів);

3)

амер. крилб (автомобіля); 4) мор. кранець. fen-fire [‘fenfaia] п болбтяний (блукаючий) вдбгник.

fenland

[‘fenland]

п болотиста

місце-

[‘feni] adj болотистий, ний. feral І [’fiaral] adj 1) дикий,

непри-

вість.

fenny

болот-

ручений; 2) здичавілий; польовий (про рослини); 3) грубий, нецивілізбваний.

feral

Il

[‘fiaral]

adj

1) похорбнний;

2) фатальний, смертельний. feretory | |"Їегіїзгі) п 1) гробниця; склеп; 2) похорднні дроги. ferial [’fiarial] adj буденний, не святковий. ferity [‘feriti] п дикий (нецивілізбваний) стан, дикість. ferment 1. п [/fa:mont] 1) закваска;

фермент; рен.

2) хім.

збудження,

{fe:’ment]

бродіння;

3) ne-

хвилювання;

2.

1) викликати

0

бродіння,

бродити, грати; 2) перен. збуджувати (ся); розпалювати (ся). fermentable [fa:’mentabl] adj 1) здатний викликати бродіння; 2) здатний бродити. fermentation [,fa:men’teifn] п 1) бро-

діння,

ферментація;

дження,

вий.

femur

ня; загорбдження; 2) огорджа, тин, ree 3) матерідл для огорбжі;

2) перен.

збу-

хвилювання.

fermentative [fa:’mentativ] adj бродйльний, що викликає ферментацію.

fern [fa:n] п бот. папороть. їегпегу [/fa:mari] п зарості папороті. fern-owl [‘fa:naul] п орн. дрімлюга. ferny [‘fa:nil adj 1) зарбслий папороттю;

2) папоротевидний.

ferocious |Їз'тоціаз| adj 1) жорстбкий, лютий; 2) дикий; f. heat crpaшенна спека. ferocity [fa’rositi] п 1) жорстокість, лютість;

2) дикість.

ferrel [feral] =ferrule. ferreous [‘ferias] =ferrous. ferret I [‘ferit] 1. п тхір; 2. о 1) полювати з тхорбм (особл. to go

ferreting); (амау,

2)

оці);

виганяти

3

нори

3) перен.

рознюхува-

ти; PHTHCA, нишпорити,

вишукувати

(for, about); f. out винюхувати, роз-

відувати,

розшукувати,

(секрет). ferret II [‘ferit]

ferriage

|"егіідз3)

п цупка

п

вивідувати

тасьма.

1) перевіз,

пе-

fer

201

en

реправа; 2) плата за перевіз, переправу. ferriferous (іо! riferas] adj що містить залізо, залізистий. ferro-alloy [‘ferou,elai] п залізний сплав, феросплав.

ferro-concrete

[/ferou’konkri:t] п залізобетон. ferrotype [‘feroutaip] п фот. феротипія. ferrous [‘feras] adj залізистий, залізний; f. metals чорні метали. ferruginous [fe’ru:dginas}] adj 1) ipжавий; 2) кобльору іржі, червонувато-коричневий; 3) що містить залізо, залізистий. ferrule [/feru:l] п 1) металевий обідок або наконечник; обруч; муфта; 2) військ. запальна трубка; 3) окружна

ferry

залізниця.

[‘feri]

І. п

і

пором;

переправа

(перевіз) через річку; 2. о переправляти(ся) човном або порбмом. ferry-boat [‘feribout] п 1) пором; 2) пароплав, який перевбзить через

річку, протбку і т. д. ferry-bridge |"Їегібгідз| п зал. плав-порбм

іздів).

(для

паро-

перевезення

по-

ferryman

("Їегітеп) п перевізник, порбмщик. fertile [/fa:tail] adj 1) родючий; pacний,

багатий

(на

щось

—

оп,

іп);

2) схожий (здатний проростати; про насіння); плодонодсний.

fertility

[fa:’tiliti]

достаток;

п

2) перен

1)

родючість:

багатство

(фан-

тазії і т. ін.). fertilization [ fa:tilai’zeifn] п 1) с. г. удобрювання; 2) біол. запліднення. fertilize [‘fa:tilaiz] о 1) с. г. удббрювати; 2) біол. запліднювати.

fertilizer

рювач;

[/fa.tilaiza] дббриво;

п 1) с. г. удоб-

2) біол. заплідню-

вач. ferule [‘feru:l] 1. п лінійка (для покарання учнів); to be under the f. бути під началом (у когось), бути підлеглим; 2. о бити лінійкою. fervency [‘fa:vansi] п гарячність, палкість,

завзяття.

fervent [‘fa:vant] adj завзятий; f. desire fervid [‘fa:vid] adj fervour [‘fa:ve] п

гарячий, палкий, палке бажання. гарячий, палкий. 1) запал, при-

страсть; палкість; завзяття; 2) рідк. спека. fescue [/feskju:] п 1) указка (шкільна); 2) бот. костриця, вівсяниця. festal [festl] adj святкбвий; радісний, весблий. fester [festa] 1. о 1) гноїтися, гнити, загнивати; 2) перен. мучити, ятрити, гризти; 2. п мед. нагнбєння. festival [‘festaval] п свято, фестиваль.

festive [‘festiv] adj 1) святкбвий; 2) весблий; радісний. festivity [fes’ tiviti] м свято; торжества, festoon

святкування (часто pl). [fes’tu:n] 1. п гірлянда; фес-

тбн; 2. о прикрашати гірляндами, фестдбнами. fetch I |еб/) І. о 1) піти, сходити за чимсь; принести; привести; ді-

feverish 2)

and carry прислужувати; to f. and carry news поширювати новини; to ї. a blow ударити; to f. a sigh тяжко зітхнути; to f. one’s breath перевести

подих;

2) приваблювати,

подобатися, очарбвувати; 3) досягати, домагатися (часто f. up); 4) одержувати, вторговувати; 2. п хитрість, виверт. fetch II |[fetf] п привид; двійник. fetching [‘fetfin] adj розм. привабливий, чарівний. féte [feit] фр. 1. п 1) святкування, свято; 2) іменини (тж f.-day); 2. v відзначати,

вшанбвувати

(когось);

святкувати. fetid [fetid] adj зловбнний, смердючий. fetish [‘fi:tif] п 1) фетиш; 2) амулет; 3) ідол, кумир. fetishism [‘fi:tifizm] п фетишизм. fetishist [‘fi:tifist] п фетишист. fetter [‘feto] 1. о 1) закбвувати в кайдани; 2) перен. зв'язувати; стримувати; 3) путати (коня); 2. п (звич. рі) кайдани; пута (тж рен.). fetterless {(‘fetalis] adj вільний, скутий.

fetus [‘fi:tas] =foetus. feud I [fju:d] п: deadly f. кривава пбмста; родова ворожнеча. feud II [fju:d] п іст. лен, феодаль-

у васалів;

2) перетворюва-

ти у лен. іеидаїогу [‘fju:detari]

1. adj васаль-

ний, підлеглий; 2. п 1) феодальний Bacal; 2) лен. feuilleton [‘fa:it5:p] фр. п 1) підвал

(у газеті); 2) фейлетбн. fever [‘fi:va] 1. п 1) жар, гарячка; пропасниця, лихоманка; brainЇ. запалення дження;

MO3Ky; Channel

2) нервбве збуf. tyra за батьків-

щиною (у англійців); Ї. heat мед. жар, гарячка; перен. найвище напруження; 2. о викликати (спричиняти) жар (пропасницю); кидати в жар; морбзити, знобити. fevered [‘fi:vad] adj 1) гарячковий; 2) перен.

збуджений.

неспокійний.

небагато;

fiancée [fi’G:nsei] фр. п наречбна. fiasco [fi’eskou] n невдача, провал, фіаско. fiat

[‘faiaet]

2)

attr.

гроші

лат.

п

1) указ,

Її. money

І. по спорт.

та ін.); 2. о ударити, удари

fib

декрет;

амер.

(не забезпечені

fib I [fib]

паперові

золотом).

удар (у боксі бити,

Il

[fib] І. п неправда, вигадка; 2. о видумувати,

сипати брехня, вигаду-

вати, прибріхувати. fibber [‘fiba] п брехун, вигадник. fiberglass [‘fiba,gla:s] п скловолокHO. fibre [‘faiba] п 1) фібра, волокно, волокнина; нитка, лико: фіброва тканина; lavsan (Каргоп) f. лавсанове (капронове) волокно; 2) перен. характер; man of coarse Ї. людина грубої вдачі.

fibred [/faibed] adj волокнистий (у сполученнях, напр. finely-f. і т. п.). fibril ГТаїбгії) п 1) анат. дрібне розгалуження волокна (нерва); 2) волокнина, фібрила; 3) бот. мичка. fibrin [/faibrin] п хім. 1) фібрин; 2) клейковина.

fibroid

[‘faibraid]

1. п adj волокнис-

тий;

2. п мед.

фібрбзна

фібрбід. fibrous [‘faibras] жилавий,

ний маєток.

feudal [‘fju:dl] adj феодальний. feudalism [‘fju:dalizm] п феодалізм. feudalist [‘fju:dalist] п 1) феодал; 2) прихильник феодального ладу. feudality [{ju:‘deeliti] п феодалізм. feudalize [‘fju:dalaiz] о 1) перетвб-

збуджений,

1. adj 1) мало,

шість; а good f., quite а Ї. чимало, ддсить багато. fewness [/fju:nis] п нечисленність, мала кількість. fez [fez] п феска. fiancé [fi’@:nsei] фо. п наречбний, жених.

не

(вигляді); іп fine (splendid) f. у чудбвому настрої; 2. о лагодити, поправляти; виправляти.

[fju:]

небагато хто, мало хто; f. and far Бебмееп віддалені великим проміжком часу; рідкі; 2) (а Її.) декілька; 2. п незначна кількість; the Ї. мен-

пе-

fetterlock [/fetalok] п пута (для коня). fettle [/fetl] 1. п стан, станбвище, вигляд; іп good f. у доброму стані

[‘fi:verif] adj 1) гарячковий;

перен.

few

стати; to Ї. a doctor привести ліKapa; to f. up надолужувати; to Ї.

зак

fid

іа не

fibster fibula анат. fibulae ficelle

adj

пухлина,

волокнистий,

фіброзний.

[‘fibsta] п брехунєць. [‘fibjula] п (рі fibulae, fibulas) мала гомілкбва кістка. [‘fibjuli:] рі від fibula. [fi’sel] adj кбльору невибіле-

Hoi тканини. fichu [‘fi:fu:] фр. п мереживна косйнка. . fickle [/fikl] adj несталий, мінливий. fictile [/fiktail] adj глиняний; череп'яний; f. art гончарне мистецтво. fiction [‘fikfn] п 1) вйгадка; фікція; 2) белетристика; художня література; works ої f. романи; повісті. fictional ГТікКГепі) adj вигаданий; белетристичний. fiction-monger |ЧЯікуп'тлога) п вигадник,

брехун;

fictitious на

уявний; оману.

плетун.

[fik’tifas]

adj 1) вигаданий;

2) фіктивний;

3) взятий

з

[fid] п 1) клин, кілобчок; 2) мор. шлагтбв (стеньги); 3) купа.

- fil

202

на

зон а

fiddle [‘fidl] 1. п розм. скрипка; fit аз а Ї. в дбброму здорбв'ї та гарному настрої; 2. о 1) грати на скрипці; 2) займатися дрібницями; грати(ся); вертіти в руках (щось -with); 3) зі. обдурювати; f. about байдикувати, тинятися; Ї. амау роз-

тринькувати, розтрачувати. fiddle-case [/fid!keis] п футляр скрипки.

fiddle-de-dee

[/fidldi’di:]

ці!; 2. п нісенітниця,

fiddle-faddle

для

1. int дурни-

дурниця.

[‘fidl,fedl]

1. п дурни-

ці; базікання; 2. adj пустий, дріб'язкдвий; 3. о ледарювати, байдикувати;

молоти

нісенітницю;

дурниці!

fiddler

[‘fidlo] п 1) скрипаль

4. int

(особл.

вуличний); 2) 3002. невеликий краб (тж f.-crab). fiddlestick [‘fidlstik] 1. п 1) смичок; 2) іпі (звич. рі) дурниці! fiddling |"Баїйо) adj розм. пустий, зайнятий дурницями. fidelity [fi’deliti] п 1) вірність, відданість;

лояльність;

[/fidgit]

(метушлива)

1. п

2)

1)

точність,

людина,

неспокійна

непосида;

2)

метушливість; 2. о 1) метушитися; сбватися, вертітися; to f. with а pencil вертіти олівець в руках; 2) нервувати,

fidgety

бути

[‘fidgiti]

BrOMOHHHH;

схвильованим.

adj метушливий,

не-

неспокійний.

fiducial [fi’dju:Sjel] аа) acrp., топ. відправний, прийнятий за основу порівняння; Ї. line, f. point відправна тдчка виміру. fiduciary [fi’dju:Sjari] 1. adj 1) довірений, доручений; 2) заснбваний на громадському кун, куратор. fie [fai] int тьху!

довір'ї;

2. п опі-

f. upon youl, f. for shame сбромно!, який cOpom! fief [fi:f] п іст. феодальний маєток. field [fi:ld] п 1) поле; луг; 2) patton (нафтоносний, вугільний і т. O.); 3) перен. галузь, сфера, none діяльності; іп the f. of economics у галузі економіки;

4) пбле

ббю;

Army

in the F. діюча армія; 5) спорт. майданчик; 6) рі геол. родбдвище (перев. у складних словах, напр., coal-fields); 7) attr. польовий. field-day [‘fi:lddei] п 1) військ. тактичні заняття на місцбвості; 2)

день, присвячений атлетичним змаганням, полюванню або ботанізуванню;

3)

перен.

пам'ятний,

менний день. field duty [‘fi:ld,dju:ti] діючій

зна-

по служба

в

армії.

fielder [‘fi:lda] =fieldsman. fieldfare [’fi:ldfeo] п орн. дрізд-ялівник.

field-glass бінокль;

[‘fi:ldgla:s] п 1) польовий 2) окуляр (телескопа, мік-

роскопа).

field-gun мата.

[/fi:ldgan]

п польова

гар-

[‘fi:ld’ma:fal]

п фельд-

п штаб-офі-

геол.

розвідка,

field-work

зйдмка.

II [‘fi:ldwa:k]

п військ.

1)

польове укріплення; 2) pl оборднні споруди. fiend [fi:nd] п 1) диявол, біс; 2) запеклий ворог; злодіяка; 3) людина, що піддається якійсь шкідливій звичці;

fiendish

drug

fierce

f. наркоман.

[‘fi:ndif]

2KOpcToOKHH,

[‘fias]

adj

диявольський,

запеклий.

adj

1) лютий,

несамо-

BHTHH; 2) шалбний, сйльний (про спеку, вітер і т. д.); 3) амер. розм. неприємний.

fiery

|Таїзгі)

няний,

1) adj вогненний,

полум'яний; палкий,

2)

жагучий;

вог-

перен. 3)

га-

перен.

запальний, гарячий; 4) легкозаймистий (про газ тощо); 5) гірн. газоHOCHHH, газовий; що містить гримучий газ. fife [faif}] 1. п 1) дудка; маленька флейта; 2) =fifer; 2. о грати на дудці. fifer ГТаїїз) п флейтийст; дудар. fifteen |РТії'їі:п) пит п'ятнадцять. fifteenth |Чі'ї:п8) пит п'ятнадцятий. fifth rire І. пит п'ятий; a Ї. одна п'ята; 2. п 1) п'ята частина; квінта.

2) муз.

fifties [‘fiftiz] п pl 1) (the f:) п'ятдесяті роки; 2) шостий десяток (вік між 50 i 60 роками). fiftieth |ТІНі2) 1. пит п'ятдесятий; 2. п п'ятдесята частина. fifty [/fifti] 1. пит п'ятдесят; fifty-fifty амер. розм. пбрівну, пополам; іо go.fifty-fifty ділити пополам; 2. п число п'ятдесят. fig I [fig] п 1) фіга, інжир; 2) розм. дуля; | don’t care а Ї. розм. мені цілком байдуже. fig П [fig] 1. о наряджати, прикрашати (out, up); 2. п 1) вбрання; in full f. в повному параді; 2) стан, настрій; іп goodf.y доброму стані. fight [fait] 1. о (разі, р. р. fought) 1) битися, борбтися; (з кимсь -against, with; за щось -- for); to f. it out довести боротьбу (суперечку) до кінця; 2) захищати; to Ї. a case відстбювати справу (в суді); 2. п 1) бій; 2) бійка; 3) суперечка, боротьба. fighter [‘faita] п 1) борець; боєць; 2) ав. винищувач. fighting [‘faitin] 1. п бій; бійка; боротьба; 2. adj бойовий; Ї. arm рід військ; Її. machine ав. бойова машина;

:

бРрРН'|йиИийиИИЧЙмщмщМЬьХЬХЬХДйсн-:Ж

figment [‘figment] п вигадка, фікція, домисел. fig-tree [‘figtri:] п фігове дерево, смокдвниця;

спорт. гра(в крикеті). п спортивні

заняття на відкритому повітрі. field-work I+[‘fi:ldwa:k] п робота в nomi (геолога, бурильника і т. п.);

рячий,

правильність.

fidget

Field Marshal маршал.

field-officer [‘fi:ld,ofisa] цер. fieldsman [‘fi:ldzman] п вець, що ловить м'яч field-sports [/fi:ldspo:ts]

т:

літак-винищувач.

fig-leaf [‘figli:f] п фіговий листок.

under

one’s

own

vine

and f.-t. вдома, в безпеці. figuration [,figju’reifen] п 1) вигляд, форма, контур; 2) cndci6 зображення, оформлення; 3) орнаментація.

figurative

[/figjurativ]

adj

1) фігу-

ральний, MepeHOcHHH;

2) зображаль-

ний;

пластичний.

образотводрчий,

figure

[‘figa]

І. п 1) фігура, збвніш-

ній вигляд; 2) цифра; 3) особистість, фігура; а person of Ї. видатна людина; 4) зображення, картина, статуя; 5) малюнок, ілюстрація, рисунок; 6) геом. фігура, тіло; Т) риторична фігура (метафора і т. п.); f. ої speech ббразний вислів; 8) рі арифметика; фраз. звор.: to cut по f. не справляти ніякого враження; to cut а poor f. мати жалюгідний

вигляд;

2. о

1) нада-

вати фбрми; зображати (графічно); 2) (roc to f. to oneself) уявляти co61; 3) фігурувати, грати видатну рбль; 4) позначати цифрами; 5) розрахбвувати, вираховувати; f. on робити розрахунки; f. out а) обчислювати; б) збагнути, зрозуміти; в) розгадувати; Ї. up підрахбвувати.

figure artist [/figar’a:tist] п художник-портретист. figured [‘figad] adj фігурний; візерунковий, узбрний; f. silk квітчаCTHH

шовк.

figure-head [‘figahed] п 1) mop. скульптурна прикраса на носу корабля; 2) перен. номінальний голова або начальник, he is а mere f.-h. він не більше як декорація.

figure-of-eight [/figarav’eit] форму вісімки.

п що

має

figure-skater

(‘figaskeita]

п

фігурист. figure-skating

[‘figoskeitin]

п фігурне

катання

(на коньках).

figure-work

|"іромо:К|

спорт.

п 1) портрет;

2) друк. табличний набір. figurine [‘figjuri:n] п статуєбтка.

filaceous [fi/leifas] нистий. filament [filament] нитка,

волосбк;

жарення; ня;

adj

волок-

п 1) волокнинка, 2) ел.

f. lamp лампа

3) рад.

бот.

катод;

нитка

роз-

розжарен-

4) бот.

тичин-

кова нитка. filamentary [/file’mentari] adj волокнистий. filamentous [,fila’mentas] adj що складається з волбкон, волокнистий. filar [/faile] adj тех. філярний, нитковий. filature [‘filotfo] п 1) прядіння, мотання

шовку;

2)

шовкомотальня,

прядильня. filbert [‘filba:t] п 1) фундук, лісовий горіх; 2) ліщина, горішник. filch [filtf] 1. о украсти, потягти, поцупити; 2. п вкрадена річ; дрібний злбдій; крадіжка, дрібне злодійство.

fil

203

file I [fail] 1. п 1) шеренга, ряд; in single (або in Indian) f. низкою; один за ддним; 2) черга (за чимсь); 3) папка, напродана. справа (канцелярська); 2. 97 1) іти колоною; іти

один

за

бдним;

2)

підшивати

(папери); 3) подавати (документ); 4) анти замовлення. file П [fail] 1. п напилок; терпуг; пилочка;

2. о

1) пиляти;

підпилю-

вати; 2) шліфувати (стиль). file-cutter [/fail’kate] п насікальник (або верстат для насікання) напильників.

file-leader гбвий

[‘fail’li:da]

п військ.

флан-

(солдат).

filer [‘faila] п точильник. filial [‘filjal] 1. adj синівський;

до-

чірній; філіальний; 2. п філіал, філія. filiation [,fili’eifn] п 1) спорідненість, походження

(від-- Їтот);

2)

уси-

новлення; 3) відгалуження; філіал; 4) утвбрення місцЄвого філіалу. filibuster [/filibasta] 1. п 1) флібустьер, пірат; 2) амер. пол. обструкціоніст; 2. о 1) займатися морським розбоєм; 2) амер. пол. гальмувати прийняття закбну або рішення шляхом обструкції. filiform [/filifo:m] adj нитковидний. filigree [filigri:] п філігран. filings (Тара) п рі металеві ошурки. fill [fil] 1. о 1) сповнювати(ся) (чимсь -- with); 2) надимати (паруси); 3) насичувати; задовольняти; 4) посідати, займати (посаду); 5) забирати, займати (вільний час); 6) пломбувати (2964); 7) BHKOHY-

вати (замовлення); in запбвнювати, наповняти; Ї. о наповнюваи(ся); запбвнювати; 2. п достатня кількість; to eat one’s Ї. Їсти досхочу. filler [file] п 1) той, хто запбвнює; те, чим запдвнюють; 2) танкер, нафтоналивнє судно; 3) заряд (снаряда); 4) тех. OTBip для наливання. fillet [/filit] 1. п 1) стрічка, пов'язка (на голову); 2) кул. філе(й); 3)

тех.

буд.

валик,

обідбк;

багет;

4) rex. стовщення, ребро; заплечик; 5) заглиблення, жолобок; 6) текст. кромка; 2. v 1) обв'язувати стріч-

кою або пов'язкою; 2) різати рибу шматдчками, робити філе з риби. filling (Но) п 1) запдвнення; наповнення; 2) заправка пальним; 3) зубна пломба; 4) амер. фарш, начйнка; 5) заряд (снаряда); б) набивка; прокладка; шпаклівка; 7) текст. уток.

fillip [‘filip] 1. п 1) щйголь; 2) штов-

хан; 3) перен. збудник, стимул; 4) дрібниця; 2. о 1) дати щигля; 2) підштовхнути, допомогти. filly [/fili] п 1) молода кобилиця, ло-

шиця; на.

2) sl. спритна

бідбва дівчи-

film

[film]

1. п

Пп

1) фільм;

2) фот.

плівка; 3) тонка оболонка; 2. о 1) вкривати(ся) оболонкою, плівкою; 2) робити кінозйодмки, екранізувати. filmy [filmi] adj 1) плівчастий; вкритий плівкою; 2) туманний, імлистий; 3) тонкий, як павутинка.

filoselle

[,fila’sel]

п шовк-сирбць.

filter [/filta] 1. п фільтр; цідилко; 2. о 1) фільтрувати, проціджувати; 2) просбчуватися; проникати. filter-bed [/filtabed] п тех. фільтруючий

ша

filth

[fils]

п

1) бруд,

мерзбта;

2)

непристойність, розбещеність, розпуста, filthy [fileзі adj І) брудний; 2) мер30THHH, ан 3) розбещений, розпутний,

filtrate

1. о

непристойний.

[/filtreit]

відціджувати;

2. п

фільтрувати,

[‘filtrit]

очище-

на (відціджена) рідина, фільтрат. filtration [fil/treifn] п фільтрування, фільтрація. Fin [fin] =Finn. fin [fin] п 1) плавець кіль,

вертикальний

(риби); 2) ав. стабілізатор;

3)

тех. ребрб; задирка. finable [/fainabl] adj що штрафується, обкладається пенею: final [‘fainl] 1. adj 1) (при) кінцевий, останній; the f. chapter останній розділ; f. cause кінцева мета; 2) остатдчний,

ний; to обробку; во?; 3) підрядне

заключний,

вирішаль-

give а f. touch закінчити is that f.? це останнє слоцільовий; f. clause грам. речення мети; 2. п 1) ви-

рішальна гра у матчі; фінал; останній заїзд у перегбнах; 2) (тж рі) випускний

finale

[‘fi/na:li]

екзамен.

finality

[fai’neeliti]

п 1) закінченість;

остатдчність; with an TaKHM виглядом, ніби

но

(або

ніби

finalize

air все

всі розмодви

но); 2) заключний телеологізм.

|"Таїпоіаї?|

вислів;

ої f. 3 виріше-

закінче3) філос.

о 1) завершувати,

закінчувати; 2) надавати остаточної форми; 3) спорт. вийти у фі-

нал.

finally [‘fainali] adv 1) зрештою, кінець кінцєм; 2) остатдчно; 3) Ha закінчення. finance [fai’nens] 1. п рі фінанси, прибутки; 2. uv 1) фінансувати; 2) займатися фінансовими операціями. financial [faineenfal] adj фінансовий; f. year звітний рік.

financier [fai/neensia] п фінансист. fin-back [‘finbek] п 3002. кит-полосатик.

finch

[fintf]

п зоол.

назва

багатьох

співочих птахів, перев. зяблик. find [faind] 1. о (разі і р. р. found) 1) (з)находити, виявляти; зустрічати;

визнавати;

to

переконуватися,

висновку; я вважаю стачати,

Ї. no

sense

не

прихбдити

до

I f. it necessary to go за потрібне піти; 3) подавати;

наділяти;

to

be

well found in philosophy мати солідну офілосбфську ocsity; they found him іп clothes вони постачали йому одбдяг; 40 dollars a week and f. yourself 40 дбларів на тиждень на своїх харчах; 200 dollars

a month

and

all found

200 доларів

на місяць на всьому готовому; 4) юр. вирішувати, виносити рішення;

5) мат. вирахбвувати; б) мисл. піднімати, стривбжити, виганяти (звіра); 7): Ї. out дізнатися, зрозуміти; викрити (обман, таємницю); розгадати (загадку); фраз. звор.: to Ї. one’s account in smth. перекбнуватися в корисності чогось; to f. one’s way home дістатися додому; how

did it f. its way into print? як це потрапило до друку?; to f. fault with smth. знаходити хиби в 4Oмусь; 2. п 1) (з)нахідка; відкриття; а great f. цінна знахідка; 2) a sure ї. мисл. місце перебування звіра. finder [/fainda] п тех. шукач. finding [‘faindip] п 1) (з)нахідка; знахддження;

2)

визначення

(міс-

ця знаходження); орієнтація, орієнтування; 3) визнання вини; присуд (суду); 4) рі висновки (комісії); 5) доклад (при шитті одягу); фурнітура; 6) рі одержані дані або відомості. fine I [fain] 1. п пеня; штраф; 2. о накладати штраф, пеню fine Il [fain] п: іп Ї. в цілому, словом,

італ. п муз., літ. фі-

нал, закінчення.

бачити рації; to f. oneself знайти (або виявити) своє покликання;

2)

коротко,

стисло;

на

закінчен-

ня. fine ПІ [fain] 1. adj 1) тонкий, витончений, вишуканий, прегарний, ніжний; а f. intellect вйтончений розум; а f. lady вишукана дама; ft. skin ніжна шкіра; 2) прекрасний, чудовий (часто ірон.); а f. friend

you are! ірон. який же ви приятель гарний!; 3) високої яхості; очищений, рафінований; високопробний;

gold 22 carats Ї. золото 88-i проби (за шметричною системою: проби 916); на

4) точний;

механіка;

f. mechanics

5) великий;

точ-

f. income

чималий прибуток; 6) ясний, гарний, сухий (про погоду); Ї. air здоpope повітря; опе f. day одного чуддвого дня; опе of these f. days OfHOr6 чуддвого дня (про майбутнє); Т) блискучий, пишний, нарядний (про костюм); f. feathers нарядний,

пйшний

обдяг;

f.

feathers

make f. birds присл. одяг прикраmae людйну; 8) гострий, тонкий; а f. edge гбстре лезо; а f. distincНоп

тонкий

відтінок;

9)

дрібний;

f. sand дрібний пісок; 10) густий (про сітку); фраз. звор.: the Ї. arts образотворчі мистЄєцтва (красне

fir

204

fin

б ee

finger-flower

письменство, живопис, музика); point, f. question важке, делікатне питання; to have а f. time добре

finger-glass

провести час; 2. adv тонко, кано, витончено, прекрасно;

-bowl. finger-hole

вйшуto cut

it too f. дати занадто мало (особл. часу); to talk f. говорйти дотепно; that will suit me f. це мені якраз підійде; 3. п гарна погбда, година; 4. о (roc f. down) робити(ся) прозбрим, очищати(ся); Ї. away, Ї. down, f. off робити(ся) витонченішим,

кращим;

зменшуватися,

TOH-

шати, скорбчуватися. fine-draw [‘fain’dro:] о (разі finedrew, р. р. fain-drawn) 1) шити непомітним швом; 2) волочити тонкі сорти (дроту). fine-drawn [‘fain’dro:n] 1. adj 1) зшитий непомітним швом; 2) дуже тонкий; тонкбго волочіння (про дріт); 3) майстерний; 4) спорт. зведений до natn (про вагу тіла борця і т. ін); р. р. від fine-drew. fine-drew ['fain’dru:] past від fine-draw. fine-fleece [/fain’fli:s] adj тонкорунний. fine-grained [‘fain’greind] adj дрібнозернистий. fineless [/fainlis] adj рідк. безмежний, нескінченний. fineness [‘fainnis] п 1) тонкість; вишуканість, витонченість; 2) гбстрість (почуттів); 3) високопробність; 4) дрібнозернистість, величина зерна. finery [‘fainari] п 1) пишне вбрання, прикраса, оздбба; 2) rex. крицбве горно. fine-spun [/fain’spAn] adj 1) тонкий (про тканину); 2) хитросплетений;

3) хиткий (про теорію). finesse [fines] фр. 1. п 1) тонкість; майстерність; 2) хитрощі, хитрий спосіб; 2. v вміло або хитро діяти.

finger

[‘figga]

рукавички;

1. п 1) палець

roc

тех.);

in the pie бути замішаним справі; by а finger’s breadth -ледве;

2) стрілка

(руки,

to have

а f.

в якійсь лбдве-

(годинника);

по-

кажчик (на шкалі); 2. о 1) торкати, перебирати пальцями; 2) sl. брати (хабарі); красти; 3) муз. указувати аплікатуру. finger-alphabet [‘fingar,zlfabit] п 4sбука (абетка) глухонімих. finger-board [‘figgabo:d] п муз. гриф; клавіатура. йпрег-Ьомі [‘fingaboul] п невелика чашечка (для обполіскування пальців після десерту). finger-end [‘fingarend] п кінчик паль-

ця; to have

smth.

at one’s

finger-

-ends знатися на чбмусь або розбиратися в якійсь справі; знати, як свої п'ять пальців. finger- fish

зірка,

[‘fingafif]

п зоол.

морська

________

[/finga,flaua]

п бот. на- | finny

[‘figgogla:s]

=

[‘fingshoul]

finger-

п боковий бт-

вір, клапан (в духовому інструменті). fingering I [‘fingarin] п 1) дотик пальців; 2) MY3. гра на інструменті; 3) муз.

аплікатура.

тонка fingering II [‘fingarin] п шерсть (для панчіх). finger-language [‘finga,lengwid3] finger-alphabet. finger-mark [‘figgsma:k] 1. п 1) пляMa від пальців; 2) дактилоскопічний відбиток; 2. о забруднювати

і т. ін.) пальцями.

finger-post

[‘fingapoust]

вказівкою

п

стовп

із

шляху.

finger-print [‘fingaprint] п відбиток пальців. fingerprint [‘fingaprint] о знімати відбитки пальців. finger-tip [‘fingetip] =finger-end. finial [/fainial] п архт. шпиль. йпісаї [/finikal] adj 1) перебірливий; вибагливий, дріб'язково |вимбгливий;

2)

манірний,

афектований;

3)

переобтяжений вибагливими деталями, надмірно відшліфобваний. finicking, finicky, finikin [‘Tinikin, ‘finiki, ‘finikin] =finical. finish [‘finif] 1. о 1) кінчати(ся); 3aкінчувати; завершувати; 2) обробляти (rac Ї. off); згладжувати; вирівнювати; 3) доїдати, допивати (до кінця; тж f. up); 4) убивати; до краю виснажувати (тж f. off); 2. п

1)

закінчення;

кінець;

спорт.

фініш; to be in at the f. бути присутнім при закінченні (спортивного змагання і т. ін.); to fight to the f. битися

до

кінця;

завершеність; ня;

to

lack

2)

закінченість,

обрдбка, f. бути

неопорядженим;

3)

опоряджен-

необробленим,

текст.

апрету-

ра. finished [/finifi] adj закінчений, опоряджений, оброблений; ї. таппег5 вилощені манери; ЇЇ. gentleman справжній джентльмен. finisher [‘finifa] п 1) текст. ,апретурник; 2) тех. будь-який прилад для остатбчної обрббки; 3) вирішаль-

ний довід або удар; 4) фінішер (дорожня машина). finishing [‘finifin] 1. п текст. апретура; обробка, опорядження; 2. adj завершальний. finite [/fainait] adj 1) обмежений, що має межу; 2) грам. особбвий (про дієслово). fink [fink] п амер. sl. штрейкбрехер; шпигун підприємця. Еіпп [fin] п фінн, фінляндець. Еіппіс [‘finik] Ge фінський. Finnish [‘finif] 1. adj фінський; 2. п фінська

[‘fini]

adj

2) багатий

перстянка.

(книжку

nnn

MOBa.

Finno-Ugrian [finou’ju:grien] ро-фінський.

adj уг-

1) що

на

має

плавці;

рибу.

fir [fa:] п бот. ялиця; смерека; ялйна (roc fir-tree); Scotch Ї. сосна. fir-cone [‘fa:koun] п ялйнова шишка. fire [‘faia] 1. п 1) вогонь; полум'я; 2) пожежа; 3) запал, натхнення; 4) жар;

пропасниця;

збудження;

іо

be on f. горіти; to catch f., to take ї. запалюватися; загорятися; to set smth.

оп

f., to set f. to smth.

палювати лянина;

щось;

5)

під-

стрільба,

стрі-

2. о 1) запалювати (ся); за-

горятися,

займатися;

2)

стріляти

(оп, upon); 3) розм. звільняти; 4) топити (піч); 5) обпалювати (цеглу); сушити; б) червоніти; 7) підбадьорювати, запалювати; f. away

розм. (приступати до, ти; f. off вистрелити, спалахнути,

fire-alarm

(роз)починаf. up перен.

запалитися.

[‘faiara ,la:m]

п 1) сигнал

пожбжної тривдги; 2) автоматичний прилад, що подає сигнал пожежної тривоги. fire-arms [‘faiara:mz] п pl вогнепальна 36poa.

fire-ball

[‘faiabo:l]

блискавка; військ.

2)

1)

бомба;

3)

4) іст.

ядро.

[‘faiaba:]

fire-bomb бомба,

кулевидна

метебр;

освітлювальна

запалювальне

fire-bar

п

acrp.

п тех. колосник.

Г"Таїгбот)

п запалювальна

fire-box [‘faiaboks] п тех. вогньова (тбпкова) KOpd6Ka. fire-brand \‘faiabreend] 7п 1) ronoBéuка; 2) перен. палій, підбурювач; заKOJIOTHHK fire-brick (‘taiabrik] по вогнетривка цегла. fire-brigade [‘faiabri,geid] п пожежна команда. fire-bug [/fais,bag] п 1) ент. світляк, світлячок;

2) амер.

розм.

палій.

fire-clay |"faiaklei] п вогнетривка глина. fire-cock [‘faiakok] п пожежний гідрант. fire-company ГТаїз,Клтрапі | п 1) пожЄежна команда; 2) товариство страхування від вогню.

fire-control

[‘faiakan,troul] п 1) військ.

керування

вогнем;

2) ліс. боротьба

з лісовими

пожежами;

гулювання

горіння

3)

тех.

ре-

(у топці).

fire-damp ("Таїзагатр) п рудникбвий газ, гримучий газ. fire-department [‘faiedi‘pa:tmant] п амер. пожежне депо. fire-dog [‘faia,dog] п залізна підставка для дров у каміні.

fire-door

[‘faisdo:]

п

тех.

дверцята

топки. fire-eater [‘faiar,i:ta] п 1) пожирач вогню (фокусник); 2) забіяка, 3aдирака; бретер; дуелянт. fire-engine [‘faiar,endzin] п пожежна

машина; пожежний насос. fire-~escape Ї їаіггіз, keip] по запасні схдди, запасний вихід (на випадок пожежі). з

fir

205

fire-extinguisher

[/faiariks,tingwifa]

вогнегасник.

fire fighter жбжник.

[/faiofaite]

п амер.

п

по-

fire-fighting (‘faia,faitin] adj протипожежний. fire-fly [‘faiaflai] п ент. свіглячок (який літає). fire-grate [/faiagreit] п тех. колосни-

кова решітка. fire-guard [‘faiaga:d] решітка;

2)

п

1)

камінна

протипожежна

oxopo-

Ha. fire-hose [‘faishouz] п пожбжний pyкав або шланг. fire-insurance [‘faisrin,fuarans] п страхування від вогню fireman [‘faiaman] п 1) пожежник; 2) кочегар. fire-nest [‘faianest] п військ. вогнева тбчка.

їїге-оїїїсе [/faiar’ofis] п товариство страхування від вогню. fire-place [/faiapleis] п 1) камін; вогнище; 2) горно. fire-plug

[‘faiaplag]

рант.

fire-power

[/faiapaua]

fireproof

[‘faispru:f]

ва міць.

п пожежний п військ.

гід-

вогне-

аа

вогнетрив-

по

пожежний

кий. fire-pump

[‘faiapamp]

Hacoc. fireside [/faiasaid]

п

1) місце

біля

каміна; by the Ї. біля каміна, біля вбгнища; 2) перен. домівка, домаш-

нє швбгнище; сімейне (родинне) життя. fire squad [‘faiaskwod] п протипожежна бригада. fire truck [‘faiatraAk] п амер. пожбжна машина.

firewood

fireworker нік. fireworks верк.

[/faiawud]

п дрова.

[/faia,wa:ka]

[‘faiowa:ks]

п

п

піротбх-

рі

фейєр-

fire-worship [/faia,wa:Sip] п вогнепоKJIOHCTBO. firing [/faiorin] п 1) стрільба; стрілянйина; 2) паливо; 3) опалення; 4) розпалювання;

f.-line

лінія

5) обпалювання;

вогню;

f. ground

по-

лігбн, стрільбище.

firm I [fa:m] 1. adj 1) міцний, тверmau; 2) стійкий; сталий; непохитний; 3) рішучий; to take a f. stand on a subject зайняти тверду позицію в якдмусь питанні; 2. о укріпляти(ся); ущільнювати (ся). firm II [fa:m] п фірма. firmament [/fa:mamoant] п небозвід. fir-needle [’fa:,ni:dt] п гблка (ялини або сосни); хвбя, глиця. firry [‘fa:ri] adj ялиновий; смербко-

вий; порбслий цями.

ялинами

або

яли-

first [fa:st] 1. num перший; f. name ім'я (на відміну від прізвища); аї і. sight з першого погляду; 2. adj 1) перший, ранній; 2) видатний,

значний;

fit

3. п початок;

from

the

Ї.

з самого початку; 4. adv 1) cnépшу, спочатку; 2) перший раз, вперше; f. and foremost, f. of all насамперед, передусім; f. and last 3aгалбм, в цілому. first aid [‘fa:st’eid] п перша допомбга, швидка допомога. first-born [/fa:stbo:n] п первісток, népвенець. first-chop [‘fa:st’tfop] adj розм. першорядний.

first-class [‘fa:st’kla:s] 1. adj першокласний, першорядний; 2. adv 1) розм. чуддво, прекрасно; to feel f.-c. почувати себе чудово; 2): to travel f.-c. Їхати у першому класі.

first-cousin

[‘fa:st’kazn]

п

двоюрід-

ний брат, кузен; двоюрідна Ky3HHa.

сестра,

first-day [‘fa:stdei] п неділя (вираз квакерів). first-foot [/fa:stfut] п півн. перший гість у Новому році. first-fruits [‘fo:stfru:ts] порі перші плоди; перші наслідки. first-hand [‘fa:st’hend] adj, adv з перших

firstling перші рин).

рук.

[‘fa:stlin] плоди;

п

1)

(звич.

2) первісток

рі)

(у тва-

firstly [‘fa:stli] adv по-перше. first-night [‘fa:stnait] п театр. прем'єра, перша вистава. first-rate [‘fa:st’reit] 1. adj першорядний; 2. adv розм. чудово. firth [fa:@] п півн. вузька морська затока;

морський

рукав;

гирло з припливом ман.

fir-tree

[/fo:tri:]

і відпливом;

рибу;

2)

ли-

балки)

наклад-

домагатися,

доби-

ватися (чогось -- for); to f. for compliments напрбшуватися на компліменти; 3) розм. виловити; f. out витягати; випитувати (секрет). fisher [fifa] п 1) заст. рибалка; рибак; 2) перен. ловбць; 3) рибальський чбвен.

fisherman [‘fifemon] т рибалка; риболов. fishery [‘fiferi] п 1) рибальство; рибний опрбмисел; 2) рибні місця; TOHA.

ведення риби; рибник, сажалка. fish-pot [‘fifpot] п верша (для вугрів, крабів). fish-slice [/fifslais] п ніж для розрізання риби.

fish-story

[‘fif,sto:ri]

«мисливське

fish-tackle

по

небилиця,

оповідання».

[‘fif,teekl]

п

рибальські

снасті. fish-tail [fifteil] 1. п риб'ячий хвіст; adj що має форму риб'ячого хвоста;

f.-t. wind

вітер,

який

часто

змінює напрям. fishwife [‘fifwaif] п TOproBKa рибою. fishy Г'їдї) adj 1) рибний, риб'ячий; 2) що кишить рибою; 3) розм. підозрілий, сумнівний; f. tale неправдоподібна істбрія. fisk [fisk] =fisc. fissile [/fisail] adj що розщепляється;

що

розкблюється

пластами;

слан-

цюватий.

fission

[‘fifon]

1. п 1) розщеплення,

2) біол. поділ

клітин;

3) хім.,

фіз. розщеплення; пбділ атомного ядра при ланцюговій реакції; 2. 0

смербка,

ками; скріплЯти CTHKOM. fish III [fif] 1. п (рі часто без змін) риба; all’s f. that comes to his net присл. він нічим не гребує; a queer ї. дивак, чудак; 2. о 1) ловити (вудити)

("її плуєз)| п торговець рйбою. fish-plate [‘fifpleit] п зал., тех. стикова накладка. fish-pond [‘fifpond] п став для роз-

поділ;

п ялина,

(рейки,

би.

fishmonger

річкове

fisc [fisk] п 1) іст. фіск; 2) wora. державна казна. fiscal [/fiskal] 1. adj 1) фіскальний; 2) фінансовий; f. year фінансовий рік; 2. п скарбник; податковий інспектор; прокурбр (у деяких країнах). fish I Пі) п фішка. fish ПО [fif] 1. п 1) мор. фішталі, стояк (для укріплення щогол); 2) тех. накладка (рейки, балки); 2. о з'єднувати

fish-hook [‘fifhuk] п риболовний raчок. fishing [/fifig] п рибна ловля. fishing-line [‘fifinlain] п волосінь вудки. fishing-rod ("Ндідгод) п вудлище. fish-kettle [/fif,ketl] п казандк для варіння риби. fish-knife ("Чідпаїї) п ніж для ри-

розщеплятися,

ділитися.

fissionable [‘fifnabl] ядерного рбзпаду.

fissure

adj здатний

до

[‘fife] п 1) тріщина, розкбли-

на; злом, залбм; 2) анат. борозна; звивина (мозку); 3) мед. тріщина, надлам (кістки). fist [fist] 1. п 1) кулак; 2) вказівний знак (зображення руки з BHпрямленим вказівним пальцем); 2 о ударити кулакбм. fistic(al) [/fistik(al)] adj жарт. кулачний. fisticuff [‘fistikaf] 1. п 1) удар hes KOM; 2) pl кулачний бій; 2. о би-

тися на кулаках.

fistula fit

[‘fistjula]

свищ. I [fit] п пароксизм;

п

мед.

фістула,

1) припадок, приступ, fainting f. непритом-

ність; f. of apoplexy апоплексія, апоплексичний удар; 2) порив, поривання, настрій; 3) рі конвульсії,

корчі;

істерія;

by

fits

апа

starts

поривами, уривками, нерегулярно; when the f. is оп him коли він буває у відповідному настрої.

fit Il [fit] повідний;

1. adj 1) придатний, належний,

підхожий;

від2)

fla

206 fit fk нн в готбдвий,

здатний

здорбвий,

у

спортсмена);

(до

—

хорбшій

f. as

for);

формі

а fiddle

3)

(про

цілком

здорбвий; в чудбвому настрої; to feel f. почувати себе добре, бадьоро; to see, to think f. (to) вважати можливим, правильним; 2. о 1) roдйтися, бути придатним; the key

fits to the lock ключ підхобдить до замка; 2) постачати (щось — with); ї. іп пристосбвувати(ся); підхбдити (до

—

for);

f. оп

приміряти;

Ї.

out, f. up постачати, екіпірувати; фраз. звор.: to f. like a glove бути caMe B Mipy. fitch [fitf] по 1) тхоряче хутро; 2) щіточка з волосся тхора. fitchew Гїііги:| п зоол. тхір. fitful [fitful] adj порйвчастий; уривчастий;

fitment

блимаючий,

[‘fitmant]

стандвки;

п

судорожний.

1) предмет

2) рі обладнання;

об-

арма-

тура. fitness [‘fitnis] п 1) придатність, відповідність; 2) спорт. натренова-

[‘fitip]

1. по

1)

устанбвка;

монтаж; 2) пристосування; припасування; примірка; 2. adj підхожий, придатний; налбжний. fitting-room |"їібугит) п примірювальна (кімната). fitting-shop [‘fitinfop] п 1) слюсарна (монтажна) майстерня; 2) складальний цех. five [faiv] 1. пит п'ять; 2. п 1) п'ятірка; 2) рі п'ятий номер (розмір рукавичок і т. д fivefold [‘faivfould] 1. adj п'ятиразбвий, п'ятикратний; 2. adv уп'ятеро. five-o’clock tea [‘faiva’klok’ti:] п файвоклок

(чай між

і обідом).

другим

сніданком

fiver [‘faiva] п розм. п'ятірка (п'ять фунтів, п'ять доларів). fives [faivz] п рі (вжив. як sing) рід гри у м'яч. five-year plan [‘faivja:’plen] п п'ятирічний план, п'ятирічка, fix [fiks] 1. о 1) укріпляти, закріпляти; 2) запроваджувати, застосбвувати; 3) вирішувати, встанбвлювати,

призначати

і т. 0.);

4)

(строк,

притягати,

ціну

зупиняти,

затримувати (погляд, увагу); 5) фот. фіксувати, закріпляти; б) осі-

дати,

вання; 3) згущення. fixative [‘fiksativ] 1. adj фіксуючий; закріплюючий; саж.

густіти,

згущати, лагодити,

тверднути;

зв'язувати;

7)

хім.

8) амер. розм.

ремонтувати,

готувати;

to

ї. а lock полагодити замок; to f. a breakfast приготувати сніданок; ї. on, Ї. upon вибрати, зупинитися

2. п

фіксатив,

фік-

по-

стійний, незмінний; призначений, закріплений; стаціонарний; Ї. са-

pital основний капітал; Ї. fact амер. встанбвлений факт; Ї. idea настирлива (невідступна) ідбя (ідея фікс); ї. prices тверді ціни; 2) хім. зв'язаний;

нелеткий.

fixedly |Чікзідїї| адо 1) пильно (дивитися); 2) твердо, міцно. fixedness [/fiksidnis]_ п нерухобмість, ність.

fixer

закріпленість,

,

[‘fiksa]

зафіксбва-

п 1) амер.

майстер

по

ремонту; 2) амер. осбба, що влаштовує різні сумнівні справи; 3) фіксаж. fixing [‘fiksin] 1. п закріплення; фіксування; 2. adj що закріпляє, що фіксує. fixings [/fiksigz] п рі амер. розм. 1) спорядження, обладнання, прилад-

дя;

2) оздбблення

3) кул. гарнір. fixity [‘fiksiti] по стійкість,

(сукні

1)

сталість;

тощо);

нерухомість,

f. of look

пиль-

ність пдгляду; 2) фіз. збереження вагй при нагріванні.

fixture [‘fikstfa] п 1) арматура; пристосування; пристрій, прилад; 2) прикріплення; підставка, приставка;

3) встанбвлена

числб,

на

яке

величина;

намічено

4)

спортивне

змагання.

fix-up

[/fiksap]

по

амер.

пристрій,

fizgig [/fizgig] п 1) легковажна кокетлива жінка; 2) дзига (іграшка); 3) вертушка (фейєрверк); 4) Ocтень, багор (для риби). fizz [fiz] 1. о шипіти, сичати, свистіти; грати (про вино); 2. п 1) шипіння, сичання, свист; 2) розм.

шампанське; 3) жвавість; метушня. fizzle [/fizl] о злегка шипіти; тихо f. out

видихатися;

перен.

кінчатися невдачею. fizzy [‘fizi] adj розм. шипучий, газдбваний. flabbergast [‘fleboga:st] о дивувати, вражати, приголомшувати. flabby [‘flabi] adj 1) в'ялий; обвислий;

2)

перен.

слабкий,

слабоха-

рактерний. flaccid [’fleeksid] adj 1) слабкий, лий,

ський стити

прапор;

млявий;

рактерний,

2) безсилий,

нерішучий.

в'я-

слабоха-

to dip the f. приспу-

прапор для салюту; to hoist (to strike) one’s f. мор. приймати (здавати) командування; 2. о 1) сигналізувати прапором; 2) прикрашати прапорами.

flag II [fleg] о 1) повиснути; поникнути; 2) слабшати; зменшуватися; my interest in the flagging more and more

цікавлюся

subject

is

я дедалі справою.

цією

flag НІ [flag] п 1) бот. ірис, півники; 2) махове перб (у пташиному крилі).

flag IV [fleg] 1. п 1) плита, плитняк; 2) рі тротуар, вимощений плитами;

2. о MOCTHTH

плитами.

flag-captain [‘fleg,keptin] п командир флагманського корабля. flagellate [‘fledgeleit] о бити, бичувати. flageolet

[,fladga’let]

жолет;

2) бот.

flaggery

п 1) муз.

сорт

[‘flegori]

flagging

I [‘flegin]

HHKHe,

квасолі.

п амер.

шовінізм.

фла-

пол.

sl.

adj що слабшає,

хилиться.

flagging II [‘flegin] п вимощена плитами дорбга; тротуар (або підлога) з плитняку.

flagitious [fla’dzifas] adj злочинний; мерзбнний, огидний. flag-lieutenant [‘fleegle’tenant] п мор. ад'ютант флагмана. flagman [‘flegmon] п 1) npanopoxdсець;

2) сигнальник.

flag-officer

[/flag,ofisa]

офіцер, флагман; ри; адмірал.

flagon ка

для

[‘flegen] лікерів;

п мор.

начальник

п

флагескад-

1) велика

із сплюснутими

пляш-

боками;

посуд

2) міра ріднни

(- дві

кварти).

flagpole [‘fleg,poul] =flagstaff. flagrancy [‘flegronsi] п 1) явність, очевидність, пблум'я.

flagrant

прилад.

сичати;

flag I [fleg] І. п прапор, sHaméHO, стяг; і. of truce парламентер-

менше

fixature [‘fiksatfa] п фіксатуар. fixed [fikst] adj 1) нерухомий,

стійкість;

ність.

fit-out [‘fitaut] п розм. спорядження; обладнання; обмундирування. fittage [/fitidg] nm накладні витрати (на спорядження і т. п.). fitter [‘fito] п 1) montép; складальник; слюсар-монтажник; 2) той, хто приладнує щось (напр., кравець, що приміряє одяг).

fitting

на чбмусь; f. up розм. а) вирішити; б) влаштувати; в) організувати; г) врегулювати, дати лад, д) полагодити, підправити; 2. п І) розм. дилема; утруднення; 2) визначення місця (літака, пароплава); 3) амер. out ої f. що потребує ремднту. fixation [fik’seifn] п 1) фіксація; закріплення; 2) уладнання, врегулю-

ний;

скандальність;

[‘fleigrant] жахливий,

дальний

(вчинок

пекучий,

гарячий.

adj

2) жар,

1)

величез-

кричущий,

скан-

і т. д.); 2) заст.

flagship ("геєйір| п мор. флагманський корабель, флагман. flagstaff [‘flegsta:f] п флагшток. flag-station [‘fleg,steifn] п станція, де поїзди зупиняються за особливою вимогою. flagstone [/flegstoun] п плита для замбщування (вулиць, тротуарів).

flag-wagging військ.

sl.

[‘fleg,wegin]

сигналізація

ми; 2) перен. брязкання flail [fleil] 1. о молотити; ти; 2. п ціп.

n

1)

прапорця-: збрбєю. лупцюва-.

flair [flea] фр. п нюх, чуття. flak [flak] п 1) зенітна артилерія; 2) зенітний

flake

I [fleik]

стівець;

вогонь.

1. п

лусочка;

пушинка; f. of

snow

пласні-

fla

207

a

'біо

жинка;

snow

flakes

А Жб

лапатий

сніг;

2. о 1) розшарбвуватися, лупитися; 2) падати пушинками, пластівцями сипатися. flake II [fleik] п сушарка для риби, flake camphor [‘fleik,kamfa] п амер. нафталін.

flaky |"Пеїкі) adj 1) схджий на пластівці; 2) шаруватий, лускатий. Нат. {flaem] п вигадка, брехня; фальшивка. flamboyant [flam/boiant] 1. adj барBACTHH,

квітчастий,

пишнобарвний;

2. о вогняно-червдна квітка. flame [fleim] 1. п 1) полум'я; 2) яскраве світло; 3) запал, пристрасть, кохання; 4) жарт. предмет

кохання,

коханий,

кохана;

2. 9

полуменіти; палати; спалахувати; Ї. оці, f. up спалахнути, запалати (про почуття). flame-projector [‘fleimpra,dzekta] п військ. вогнемет. flame-proof |/"їЇеіт,рги:ї) adj вогнетривкий. flame-thrower [’fleim,croua] п військ. вогнемет.

flame-tube

[‘fleim,tju:b]

п тех. димо-

гарна труба. flaming [‘fleimin] adj 1) полум'яний, пекучий; 2) перен. гарячий, палкий; 3) яскравий.

flamingo

[fle’mingou]

п

орн.

фла-

мінго.

flamy [‘fleimiJ] adj вогненний, полум'яний. flange [fleend3] 1. п 1) кромка, кайма, ребрб; 2) тех. виступ; борт; пбяс, фланець; 2. adj поясний, фланцевий;

3. о

1) обводити,

рбчувати; 2) тех. фланцювати. flank |іїгерк) 1. п

загинати 1) бік;

ото-

борти; 2) схил

(гори); 3) військ. фланг; 4) attr. флангбвий; f. fire флангбвий вогонь; 5) крило (будівлі); 2. о, 1)

бути

розташдваним

(або

розташоб-

вувати) збоку, з флангу; 2) військ. захищати або прикривати фланг; загрожувати флангові, атакувати з флангу; 3) межувати (з чимсь -оп); примикати.

flanker [/flenke] п військ. укріплення, що прикриває фланг. flannel [‘flenl] 1. п 1) фланель; 2) фланеблька

нелевий ний);

(для чистки); 3) рі фла-

костюм фланблева

(особл. білизна;

спортив2.

adj

фланблевий; f. cake амер. тонкий коржик; 3. о протирдти фланелькою. fiannelled [/flanld] adj вдяЯгнений у фланелевий костюм. Нар [flep] 1. о 1) плескати, ляпати, лЯяскати; бити; 2) змахувати (крилами); йоріти;

3) розвіватися, маяти, ма4) звисати; 2. п 1) удар;

бплеск; лЯпанець; 2) змах (крил); 3) пола; 4) клапан; 5) відкидна дбшка (столу); 6) дбвге вухо (тварини); 7) ав. щиток; закрилок.

г

'-Рф,Шцй /)?Реререрь-кгпн нн

flapdoodle [/flep,dudl] п розм. дурниці, нісенітниця flap-eared [’ilaep,iod] adj капловухий.

flapjack

[‘flepdzek]

нець, оладка,

flapper

амер.

мли-

п 1) хлбпавка

(для

коржик.

|"Їгере|

п

мух); 2) стукачка, калатало; 3) бияк (ціпа); 4) клапан; 5) пола,

фалда

(одягу);

моржа);

7)

куріпки; 8) ків); 9) sl. жінку); 10) flare [flea] 1. ти яскравим ярко

6) ласт

дике

каченя;

сигнал;

(Ta

ракбта;

освітлювальна

[‘flear’Ap]

п

світловий сигнал; сварка; 4) (надто)

flaring

f. up); 2. п

нерівне світло; 2) спаспалах; 3) світловий

сигнальна

ї. bomb

flare-up

пташеня

sl. дівчина (17--20 ровертуха (про молоду нагадування. о 1) палахкотіти, горінерівним полум'ям; 2)

спалахувати

І) яскраве, лахування;

(тюленя,

[‘flearig]

adj

4)

attr.

бомба.

1) спалах;

2)

3) галаслива гучні весблощі.

1) що

горить

(виблискує) яскраво й нерівно; 2) що кидається у вічі; кричущий; позбавлений смаку; 3) опуклий; 4) що розширюється, що виступає назбвні. flash [flef] 1. о 1) блийскати; 2) спалахувати; давати відблиски; 3) промайнути; to f. the news across the country передавати звістки по телеграфу, радіо i т. д.; 2. п 1) спалах, виблиск; 2) проблиск; а f. ої hope прдблиск надії; 3) мить; іп a fF. миттю, в одну мить; 4) амер. повідбмлення «в останню хвилину» (6 газеті, по радіо); bulletin Ї. зведення про хід виборів (по радіо); 5) злодійський жаргон, apro; 3. adj 1) показний, позбавлений смаку, кричущий; 2) фальшивий (про гроші); 3) злодійський; f. language злодійський жаргон.

flashback

[/flesbek]

п подгляд

в ми-

нуле, спбгади. flash-house [‘fleShaus] п кубло (злбдіїв і проституток). flashing |"Їїге/ід| п 1) спалахування, блйискання, блискотіння, виблискування; 2) тех. відпалювання скла.

flash-light ([‘fleflait] електричний ліхтар; вогонь;

3) фот.

по 1) ручний 2) сигнальний

спалах

магнію;

4)

будь-яке нерівне миготливе світло. flash-man [/fleS,men] п 1) людина підозрілої (сумнівної) репутації; 2) завсідник (постійний відвідувач) перегбнів і скачок. flash-point [/flaSpoint] п температура спалаху; тбчка займання. flashy [‘fleSi] adj 1) показний; кричущий; без смаку; 2) фальшивий (про гроші). у flask [fla:sk] п 1) фляжка; фляга; флакдн; 2) колба; 3) тех. опока. flat I [fleet] 1. adj 1) горизонтальний; ний;

плоский, рівний; розпласта2) прямий, категорйчний; to

give а f. denial

відмбвити

катего-

і

о

fla

ее-р-тюмммЕннешпнВ3В86В868Д8ВНЗз-.Жм'С'СНЗ.»".-З«З«|«З"Зштв!:тв

рично, TOUHO;

навідріз; that’s f. це оста3) млявий, нудний; 2. adv

плоско; плескато, плиском; to fall 6 простягтйся (при падінні); перен. не

мати

успіху,

провалитися;

to

sing f. фальшиво співати; 3. п 1) рівнина, низина; 2) площина, плоска поверхня; the f. of the hand долдня; 3) муз. 6eMOnb; 4) плоско-

дднка

(човен).

flat II [fleet]

п 1) квартира

(posra-

щована на одному поверсі); 2) pl будинок з такйми квартирами. flat-boat [‘fleet,bout] п плоскодбнний

човен. flatbottom [‘fleet,botam] п рідк. плоскододнка. flat-broke [‘flet,brouk] adj амер. цілKOM (вкрай) збанкрутілий. flat-car [‘flet,ka:] п амер. зал. вагон-платформа. flat-fish [‘flaetfif] п плоска риба (палтус, камбала тощо). flat-foot [/fletfut] п 1) med. плоскостбпість; 2) sl. простак; 3) sl. поліцай; сйищик; 4) 5/. моряк, ма-

трос. flat-footed [/flet,futid] adj 1) плоскостбпий; 2). амер. розм.

мед. рішу-

чий, твердий; he came out f-t. for the measure він цілком, рішуче підтримав цей захід.

flat-iron [‘fleet,aian] п 1) праска, утюг; 2) штабове залізо. flatlet [‘fleetlit] n однокімнатна тира. flatly [‘fleetli] adv 1) рішуче, горично; 2)

плдско,

рівно,

кваркате-

гладбнь-

ко. flatness [‘fleetnis] п 1) плбскість; 2) рішучість, категоричність; 3) несмак,

банальність,

заялбженість;

4)

скука, нудота; млявість; 5) військ. настильність (траєкторії).

flat-out

[‘flet’aut]

п амер.

невдача,

фіаско.

flatten [‘fletn] о 1) робити(ся) рівним, плбским; вирівнювати; 2) стихати, вщухати (про вітер); 3) видихатися, втрачати смак (про пиво, вино); 4) робитися млявим, нудним. flatter I [/flata] о 1) лестити; 2) прикрашати; перебільшувати достоінства; 3) манити, тішити (надією); I f. myself that я насмілююся думати, що; 4) бути приємним, милувати, тішити (слух, погляд, по-

чуття). flatter I] [‘flata]

п rex.

ний молоток. flatterer [‘fletera]

п підлесник,

тун.

flattering

[‘fletarin]

вий, улесливий;

рихтувальлес-

adj 1) підлесли-

2) втішний,

приєм-

ний.

flattery [/fleetari] л лестощі; підлесливість; догідливість. flatting ("Їгебід| п мет. прокатка, плющення; f. mill прокатний (плющильний) стан.

fli

208

fla

i

Набор

[‘fleet,top]

аа

п амер. розм.

авіа-

носець.

Найу [‘fleeti]=flat-foot 2), 3) і 4). flatulence, flatulency | [‘fleetjulons, ‘fletjulensi] п 1) med. метеоризм, здуття живота від газів; 2) перен. бундючність, пихатість, претензійність.

flatulent

[‘flaetjulant]

спричинює

гази

adj 1) мед. що

(у кишечнику);

2)

мед. здутий (від газів); 3) бундючний, пихатий, претензійний. flatware [/flet,wea] п 1) столбвий прибор (ніж, виделка, ложка); 2) дрібний або плбский посуд. flatways, flatwise [‘fleetweiz, ‘fleetwaiz] adv плискдм, плазом. flaunt [flo:nt] 1. о 1) гордо майоріти (про прапори); махати (прапором і т. д.); 2) виставляти (себе) напоказ, хизуватися, франтийти; 2. п рідк. хизування, хверцювання, ма-

[‘flo:tist] п флейтист.

[‘fleivin]

п

(антисептичний арба.

1) фарм.

засіб);

2)

флавін жовта

flavo(u)r [/fieiva] 1. п 1) аромат; запах; 2) приємний смак; присмак; 2. о надавати запаху або смаку чомусь; приправляти

flavo(u)rless

їжу.

[‘fleivalis]

adj

1)

не-

смачний; без смаку; 2) без запаху. flavo(u)rous [/fleivaras] adj 1) ароматний;

2) рідк.

присмак. flaw 1 [flo:]

що

1. п

має

приємний

, 1) дефект;

вада;

брак; 2) тріщина, пролом, щілина; а f. in the argument вразливе місце в аргументації; 2. о розкблювати(ся); (ся).

псувати(ся);

ушкоджувати-

flaw II [flo:] п порив вітру; шквал. flawless [/flo:lis] adj без будь-яких вад; бездоганний.

flawy бами;

I |"По:і)

adj з вадами;

з хи-

з дефектами.

flawy П [‘flo:i] adj шквалистий. flax [fleeks] п 1) бот. льон; 2) текст. кужіль, кудбля; 3) льняні вироби. Нахеп [/fleksan] adj 1) льняний; з льону; 2) світложовтий, солом'яний (про колір). flax-seed [/fleeks,si:d] п сім'я льону.

flaxy ("Нгекзі) adj 1) льняний; 2) схбжий на льон. flay [flei] о 1) здирати шкуру (тж перен.); 2) чистити, знімати шкірку, обдирати кдбру і т. п.; щадно критикувати.

3) не-

flayer [‘fleia] п шкуродер. flea [fli:] п блохад; а f. in one’s ear а) гостре зауваження; б) відсіч; to send smb. away with а f. іп his ear дати гбстру відсіч комусь; дати лЯпаса комусь. flea-bane [‘fli:bein] п бот. блошниця.

Неа-Ьйе

[/fli:bait]

п

1)

блошйний

укус; 2) незначний біль, маленька неприємність або незручність; 3) руда цяточка на білій шерсті коня,

[/fli:,bitn] adj 1) покусаний

блохами; 2) (про коня).

чубарий,

у

яблуках

fleam [fli:m] п ланцет. fleck [flek] 1. п 1) пляма; цЯятка; 2. v

2) ластовиння; вкривати

flecker

крапка, 3) часточка;

плямами,

[‘fleko]

крапками.

о (по)цяткувати.

fled I [fled] разі і р. р. від flee. fled II |Пей) разі від fly II, 1, 6). fledge [fled3] о 1) оперятися; 2) вигодбвувати

пташенят;

3) вистилати

пір'ям (гнізоо). fledg(e)ling 2) перен.

("Тедзіїд) п 1) пташеня; недосвідчений юнак.

flee [fli:] о (разі, р. р. fled) 1) тікати, рятуватися втєчею; 2) уникати; 3) (тільки разі і р. р.) щезнути, пролетіти. fleece [fli:s] 1. п шерсть, BOBHa, руно; 2. о 1) рідк. стригти овець; 2) обдирати,

fleecy

нірність.

flautist

flavin

flea-bitten

здирати,

[/fli:si]

adj

шерстистий;

вимагати.

вкритий

шерстю,

клочкуватий;

Її. cloud

клочкувдата (пірчаста) hair кучеряве волосся.

fleer

ся;

[flia]

хмарка;

1. о глузувати,

презирливо

глузлйвий

посміхатися;

погляд,

f.

знущати-

глузлйва

2. п мбва;

глузування; насмішка. fleet I [fli:t] п 1) флот; флотилія; ї. of whalers китобійна флотилія; 2) парк (автомашин, танків, тракторів та ін. машин). fleet ПО [fli:t] 1. о швидко минати; лйнути; time is fleeting час лине; 2. adj 1) швидкий; 2) поет. скороминущий; 3) мілкий (ро воду); 3. адо неглибоко,

fleet НІ [fli:t] п бухта; затбка; ручай, струмок. fleet ІМ [fli:t] о знімати вершки, пінку.

Fleming Flemish

[‘flemin] [/flemif]

п фламандець. 1. adj фламанд-

ський; 2. п фламандська мова. flesh [flef] п 1) м'ясо; 2) тіло; плоть; 3) м'якуш рослини; all Ї. все живе;

to

put

оп

f. повнішати,

глад-

шати. flesh-colour [‘flef,kala] п тілесний кблір. flesher [‘flefa] п шотл. м'ясник; різник. flesh-fly [‘flefflai] п м'ясна муха. fleshings [‘flefinz] п рі трико tinécного

кдльору

fleshly

[/flefli]

MOTCbKHH;

(для сцени).

adj

1) тілесний;

2)

хтивий,

fleshmonger [‘fles;manga] п 1) заст. м'ясник; 2) заст. розпусник; 3) заст. звідник; 4) іст. работорговець. flesh-pot [‘flefpot] п 1) казандк для варіння м'яса; 2) рі (roc flesh-pots of Egypt) бібл. пбвний достаток, багате життя. flesh tights [‘fleftaits] =fleshings, flesh-wound [‘Tlefwu:nd] п поверхневе (неглибоке) поранення. fleshy [‘flefi] adj 1) м'ясистий, м'який; 2) товстий,

ський;

хтивий.

огрядний;

3) плет-

flew

НН

[flu:] разі від fly II, 1.

flews [flu:z] п рі відвислі собаки-шукача і т. п.).

губи

(у

flex [fleks] 1. п ел. гнучкий, еластичний шнур; 2. v згинати(ся); гнути(ся).

flexible

[‘fleksabl]

2) перен.

flexion

adj

1)

поступливий,

[‘flekfan]

гнучкий;

податливий.

п 1) тех., мед. зги-

нання; 2) згин, зігнутість; 3) грам. флексія, закінчення; 4) мат. кривизна, вигин, згин (лінії, поверхні).

flexor

[‘fleksa]

Нехиозіїу

п анат.

[,fleksju’ositi]

згинач

п

(м'яз).

звйвис-

тість; звивина; закрут. flexuous [‘fleksjues] adj звивистий; покручений. flexure [/flekfa] п 1) згинання; 2) BH-

гин; згин; прогин; кривизна; кривина; 3) геол. флексура (вигин у шарах гірських порід). flibbertigibbet [‘flibati’dgibit] п 1) легковажна людина; людина без твердих переконань; 2) базіка; плетун. flick [flik] 1. п 1) щиголь, легенький удар (пальцем. батогом і т. п.); 2) різкий рух; 3) sl. кінофільм; pl кіноседнс; 2. о 1) шмаганути, стьобнути; 2) змахувати (напр., крихти, пил); Ї. out швидко витягти, вихопити. flicker I |"Ніко) 1. о 1) мигтіти, блимати, мерехтіти; 2) тремтіти, коливатися; 3) sl. бити, махати крилами; 2. п 1) блимання, мерехтіння; 2) тремтіння; коливання; 3) рі розм. кінокартина, фільм. flicker II [‘flika] п амер. дятел. flier |"Паїз) п 1) все, що літає (напр., птахи,

комахи);

2) льотчик;

3) все,

що швидко рухається (напр., рисак, суднб «ракбта»; амер. експрес і т п.); 4) тех. маховик; 5) текст. банкабрбш; 6) буд. прямий марш схбдів; 7) sl. рискбваний захід, авантюра; to take а f. упасти вниз головдю. flight I [flait] 2 1) політ; літ; 2) переліт; 3) відстань польоту; 4) біг (часу); 5) зграя (пташина); 6) розм. виводок (пташинці); 7) марш сходів).

flight

ПО

[flait]

п втеча;

поспішний

відступ; to put to f. примусити кати; to take (to) Ї. тікати.

ті-

flight-lieutenant [‘flaitlef,tenant] п капітан авідції (в Англії). flight-shot [‘flaitfot] п 1) дальність польоту стріли; 2) постріл на льоту. flighty [‘flaiti] adj 1) непостійний, несталий;

мінливий;

капризний,

Be-

редливий; 2) недоумкуватий; лякливий, норовйстий (про коня). flim-flam [‘flimflam] розм. 1. п 1) нісенітниця, дурниця; 2) шахрайська витівка; трюк; 2. о обдурювати,

flimsy

шахраювати.

[‘flimzi]

1. adj

1)

неміцний,

fli

209 тонкий; ставний;

2) легковажний, безпідЇ. excuse пуста відмовка;

2. п 1) тонкий

(цигаркбвий)

папір

(для копій); 2) sl. паперові

гроші;

3) sl. телеграма.

flinch [flintf] о 1) відступати; ухилятися; 2) здригатися (від болю); he bore it without flinching він стерпів це, не здригнувшись. flinders [‘flindez] п рі куски; уламки, тріски; to break (або to fly) in(to) f. розбитися (розлетітися)

вдрізки. fling [flip] 1. о (past, р. р. flung) 1) кидати(ся), кинути(ся); жбурляти; 2) зробити швидкий рух; 3) рішуче братися (за щось-- іпіо); з прийм. і присл.: f. about розки-

flirt [flo:t] кетувати

1. о

По

1) фліртувати,

ко-

(з — with); 2) швидко рухати(ся); трясти; to Ї. a fan гратися з віялом; 2. п 1) кокетка; 2) раптбвий штовхан; змах. flirtation [flo:’teifn] п флірт. flirty [‘flo:ti] adj схильний до флір-

ту. flit [flit] 1. о 1) перелітати, пурхати; іо f. past пролітати, проминати;

пронбситися;

2)

легко

й

без-

шумно рухатися (about); 3) переїздити, переселятися (особл. таємно від кредиторів); 2. п зникнення; переміна місця проживання (особл. таємно від кредиторів).

flitch

[flitf]

свинячий

по засблений

копчбний

бік.

дати; Її. aside відкидати; f. away а) кинутися геть; б) розтринькати;

flitter

в) відкинути; f. down а) скидати; б) руйнувати; f. off а) кинутися геть; 6) скинути, струсити; f. on накидати на себе (одяг); |Ї. out брикатися (про коня); фраз. звор.: to f. caution to the winds відкинути всяку обережність; to f. smth. in a person’s teeth кинути в обличчя (докір, звинувачення i т. д.); to f. oneself into ап undertaking

flitter-mouse [‘flitamaus] п (рі flitter-mice) кажан. flivver [‘fliva] п амер. si. 1) деше-

з запалом

віддатися

open

розчинити

one’s

heels

п'ятами

1) кидання, слівце,

4)

накивати;

глузливе

flint

[flint]

кам'яне

стбдкий,

5)

б) |швидкий

п кремінь;

[/flint’gla:s]

англійський

зауваження;

іп full Ї. у пов-

серце.

a heart п

кришталь.

flint-hearted

2. п

2) кидок;

життєрадісність;

весблощі;

(стрімкий) танець, ному розпалі,

flint-glass

Ї.

рух; 3) гбстре уїд-

жвавість;

розвага,

to

to f. up

жбурляння;

різкий швидкий ливе

справі;

навстіж;

[/flint’ha:tid]

з кам'яним

ої f.

флінтглас;

adj

жор-

серцем.

flint-lock [/flintlok] п 1) замок крем'яної рушниці; 2) крем'яна руш-

[/flite]

хати

вий

о пурхати,

літати;

ма-

крилами.

автомобіль;

2) щось

мале,

де-

шеве, незначне; 3) провал, невдача; 4) мор. малий ескадрений міноносець.

float

[‘flout]

вати;

1. о 1) плавати;

спливати

на

випли-

поверхню;

носи-

тися (по воді, в повітрі -- in); 2) ширитися (про чутки); to Ї. а loan випускати позику; 2. п 1) по-

плаввць (тж тех.); буй; 2) пліт, порбм; 3) плавальний пбяс; 4) низький віз; 5) театр. рампа; 6) лопать rpeOHéro або млинбвого кблеса; 7) геол. нанбс. floatable [/floutebl] adj 1) плавучий; 2) сплавний. floatage [/floutid3] п 1) плавучість; 9) збірн. те, що плаває (уламки корабля після аварії і т. 0.); 3) надвбодна

частина

судна;

сплав. floatation [flou’teifn] спливання; 2) ком. приємства; 3) тех. floater [‘flouta] п 1)

4)

лісо-

‘flipflop]

п 1) ляскання, ляскаючі звуки; 2) сальто-мортале; 3) вертушка (фейєрверк); 4) гбйдалка (на ярмарку); 5) амер. вид печива (до чаю).

сталий; f. capital оборбтний капіran; f. debt потдчний борг; f. kid-

flinty

[/flinti]

adj

1)

кременистий;

крем'яний; 2) перен. твердий, як камінь (як скбля). flip [flip] 1. п щиголь, легенький удар; 2. о ляскати, злегка ударити.

flip-flap,

flip-flop

flippancy

[‘flipansi] п 1) зухвальство,

нахабство; йозність.

flippant

2) легковажність,

("Піропі)

нешанобливий; коважний.

flipper ласт;

adj

несер-

1) зухвалий,

2) несерйбзний,

[/flipa] п плавальна

бортовий

14 4-13)

[‘flipfleep,

обідок.

лег-

1) зоол. плавець; перетинка; 2) тех.

ловий

вільний

буй;

f.

piston

пбршень;

плаваючий,

2) мінливий,

не-

ney мед. блукаюча нирка; ї. рориlation плинний склад населення. floating bridge ("оишбід"Ьгідз) п понTOHHHH або наплавний міст.

floating earth BYH (Hi). floaty [‘flouti] легкий. flock І |Нок)

[/floutin’s:0]

adj п

п

пли-

1) плавучий;

1) пушинка;

2)

клап-

(волосся); 2) або бавовняні

пачдси; 3) рі хім. легкі бсади. flock їй [flok] 1. п 1) отара (звич. овець); зграя (птахів); flocks herds вівці і рогата худоба;

апа the

flower of the f. перен. краса, прикраса сім'ї; 2) перен. натовп, юрба, юрма; 3) церк, паства; 2. о збирдтися докупи; триматися вкупі, юр 6610; рухатися юрбою; юрмитися. floe ШПоц) п 1) плавуча крига; 2)

крижане поле. flog [flog] о бити,

сікти

(різками

і т. ін.); to Ї. оці вибити (лінощі Demet.) s flogging [‘flogin] побиття (різками

і т. ін.); тілесне покарання. flood |Нла) 1. п 1) пбвінь; 2) поет. потік; 3) приплив (морський); 2. v 1) затопляти (тож перен.); 2) підніматися (про річку), виходити з берегів, линути потоком.

flood-gate

[‘fladgeit]

п шлюз,

шлюзо-

ві ворота; to open the flood-gates перен. 1) дати BOMO чомусь (якимсь почуттям); 2) розплакатися.

floor [flo:] 1. п 1) підлога; 9) пбверх; ярус; first f. другий поверх; ground f. нижній (перший) поверх; to take, to have the f. виступати (на зборах і т. ін.), брати слово; 2. о 1) настилати підлогу; 2) збиTH

3

ніг,

звалити

розм. упбратися з floor-cloth Г'Но:КІо8| floorer |"По:ге| п удар; 2) питання,

на

підлогу;

3)

кимсь. п лінблеум. sl. 1) нищівний

яке спантеличує (дивує, бентежить); тяжка звістка; скрутне станбвище; 3) шк. sl. важ-

ке питання; нерозв'язна задача. flooring [/flo:rig] п 1) підлога, настил; 2) настилання (підлоги); 3) буд. дбшки

п 1) плавання; заснування підфлотація. амер. sl. вибо-

рець з нестійкими пдбглядами, гблос якдго мбжна купити; 2) сезбниний робітник. floater-repeater [‘floutari’pi:ta] п амер. розм. виборець, який за хабара MOже проголосувати в кількох місцях. floating [/floutin] adj 1) плаваючий; пливучий; f. cargo морський BaHтаж; f. light плавучий маяк; світ-

ниця. flint-paper [‘flint,peipo] п скляний папір, наждак, шкурка (для шліування дерев'яних деталей).

тик; жмутик; пучок рі шерстяні, вбвняні

floor-walker

міністратор

flop

[flop]

на підлогу.

[’flo:,wo:ka]

п амер.

нути(ся);

ад-

універмагу.

1. о 1) плюхнутися, шльбпати,

лЯснути;

гепуда-

рити(ся); 2) бити крилами; 3) перекинутися (до іншої партії, часто Ї. оуег); 4) зазнати невдачі, провалитися, зазнати фіаско; 5) тріпотіти, полоскатися (про вітрила); 6) амер. sl. впасти (еїд втоми); спати;

2. п

1) шльдпання,

ляскан-

ня; хлбпання; to go Ї. амер. sl. зазнати невдачі (або фіаско); 2) амер. розм. людина, що не виправдала покладених

амер.

на

капелюх

3. int шльоп!,

flop-house

неї

сподівань;

з м'якими

3)

крисами;

геп!, лясь!

[‘flophaus]

п амер. sl. ніч-

ліжка.

floppy [‘flopi] adj 1) що вільно звиcde; 2) пасйвний, безвбльний (poзум); 3) недбалий (стиль). flora [‘flo:ra] п (рі florae, Погаз) флора. florae [‘flo:ri:] рі від flora. floral [‘flo:ral] adj 1) квітковий; 2) що стосується

флори.

flu

210

Flo

Florentine [‘florantain] 1. adj флорентійський; 2. п флорентієць. florescence [flo:’resns] п 1) цвітіння, квітнення;

час

цвітіння;

2)

перен.

розквіт. floriculture [‘flo:rikaltfa] п квітникарство, квітництво. florid [/florid] adj 1) вкритий квітами;

2)

барвистий,

пишномодбвний

(про стиль); 3) свіжий, рум'яний; 4) крикливий ee одяг). florist ("Погізї) п 1) продавець квітів; 2) знавЄбць квітів; квітникар. floss І [flos] п шовк-сирець. floss II мок.

fflos]

п

рідк.

ручай,

стру-

flotage [‘floutidz] =floatage. flotation [flou’teifn] =floatation.

flotsam

[/flotsam]

тий з корабля

п 1) вантаж,

зми-

або викинутий

в MO-

ре при корабельній аварії; f. and , jetsam перен. уламки; 2) ікра устриць. flounce І [flauns] 1. о кидатися; вихопитися,

вискочити

(away,

out,

about, down, up); 2. п різкий нетерплячий рух. flounce II [flauns] п оборка, волан. flounder І [‘flaunda] 1. v 1) борсатися; рухатися з трудом; 2) плутатися (в словах), говорити з труfom;

2)

flower-girl

амер.

молоти

(зер-

напоказ;

2)

розмахування;

2.

п

1)

процвітання;

3)

рбзчерк,

3a-

круток; 4) пишномовний вираз; 5) фанфари; f. ої trumpets туш; перен. пишне представляння когбсь; га-

ласлива реклама. flourishing {‘flarifig] adj 1) здорбвий, квітучий; 2) перен. процвітаючий. flour mill [‘flauamil] п млин. floury |"Пацогі) adj борошняний, борошнистий. flout [flaut] І. о глузувати, насміхатися;

знущатися;

виявляти

знева-

гу; 2. п насмішка, глузування; щання;

зну-

зневага.

flow [flou] 1. о 1) текти; литися; струменіти; 2) спадати (про складки одягу); 3) походити (from); 4) рйнути; линути потбком; 2. п 1) течія, потік; f. of spirits життєрадісність; 2) плавність (мови, ліній). flower |"Нацо) 1. п 1) квітка; 2) цвітіння; розквіт; іп f. в цвіту; in the ї. ої one’s age в розквіті літ; 3) цвіт; добірна частина (чогось); 2. v

п

квіткарка,

тучий,

що

цвіте;

2. п розквіт,

тіння. flower-piece [/flauapi:s] п жив. тина із зображенням квітів. flowerpot [‘flauapot] п вазбн.

flower-show

[‘flauosfou]

п

квіцві-

виставка

рявий (про мову). flowing [‘flouin] adj 1) що тече, спадає; 2) перен. що насувається, наростає; f. waters протдчна вода; 3) гладкий, плавний (про стиль); м'який

(про лінії).

бути нестійким,

[,flaktju’eifn]

ня; вагання;

мінятися.

п коливан-

нестійкість.

flue Ії |Пи:) п 1) димохід, димар, комин; 2) тех. жарова труба (казана). flue II [flu:] п 1) пушок; 2) пил, збирається

у

пластівці

(під

меблями тощо). flue ПІ |Пи:) п вид рибальської сіті. flue IV [flu:] =fluke II. flue М [flu:] =flu. fluency [‘flu:ansi] п вільність, плавність (мови). fluent [/flu:ont] 1. adj 1) плавний, швидкий, вільний (про мову); 2): ї. phrases пусті слова; 3) що течб, рідкий; 2. п мат. інтеграл; змінна величина;

функція.

fluently [/flu:entli] adv плавно, гладко; вільно, швидко (про темп читання,

мовлення).

fluff [flaf] 1. по пух, пушок; 2. о збивати, підпушувати.

fluffy [/flafi]

adj 1) збитий;

пухнас-

тий; 2) sl. слабкий (про пам'ять). fluid [/flu:id] 1. adj рідкий, текучий; 2. п рідина. fluidity [flu:’iditi] n 1) рідкий стан; 2) текучість; 3) плавність, вільність (у мові, читанні); 4) мет. рідкоплавкість.

fluke I [flu:k] n 1) плбска риба (камбала i т. п.); 2) глист (у печінці вівці); 3) т зарано

fluke

II ane oes

2) зазублина

лапа

(якоря);

Can

fluke НІ [flu:k] 1. п щасливий випадок; 2. о дістати щось або виграти гру завдяки

flummery

щасливому

[‘flameri]

випадку.

п

1) пусті

ком-

пліменти; базікання, нісенітниця; 2) вид омлєета; 3) заст. вівсяна кашка.

flummox [‘flamoks] о розм. бентежити, ставити у скрутне становище. flump [flamp] 1. о 1) падати; 2) ставити, кидати щось на підлогу 3 грюком;

2. п

стук,

стукіт,

грюкіт. flung [flay] past і р. р. від fling 1. flunk [flank] 1. о амер. 1) провалити(ся) на екзамені; 2) виключити за неуспішність; 2. п провал. flunkey [‘flAnki] п 1) ліврейний лакей;

2)

перен.

плазун,

підлабузник. fluorescence [flua’resns] ценція,

підлесник,

п

флуорес-

свічення.

fluorescent [flua’resnt] adj флуоресцентний. fluorine |"Пцегі:п) п хім. фтор.

fluor-spar вий

flown [floun] р. р. від fly II, І. Пи [flu:] (скор. від influenza) розм. грип. fluctuate [/flaktjueit] о коливатися; fluctuation

flume [flu:m] п 1) амер. гірська ущелина 3 потбком; 2) тех. жолоб; підводний канал.

глухим

кар-

квітів. flower-stand [‘flauastaend] п підставка для квітів, жардиньєрка. flowery ГПацогі) adj 1) рясно вкритий квітами; 2) барвистий, nyse?

що

но).

flouring-mill |"Тацогідтії) п амер. млин. flourish [‘flarif]1. о пйшно рости, буяти; бути в розквіті, процвітати; 2) розмахувати чимсь; 3) робити рбзчерк пербм; 4) перен. виставляти

[‘flauaga:l]

продавщиця. квітів. flowering [‘flauorin] 1. adj бот.

вагатися;

2. п борсання.

flounder II [‘flaunda] п 1) дрібна камбала; 2) плоска риба. flour [‘flaua] 1.-n 1) борошно, крупчатка; attr. f. paste клейстер; 2) псрошодк; пудра; 2. о 1) посипати 66рошном;

1) цвісти, квітнути; 2) прикрашати квітами. flowerbed [‘flauabed] п клумба. flowered [‘flaued] adj прикрашений квітковим узбром; уквітчаний; f. silk квітчастий шовк. floweret [‘flauarit] п поет. квіточка.

flurry

[/fluaspa:]

п мін. плавико-

шпат.

[/flari]

лювання;

1. п 1) неспокій,

метушня;

або

снігопад;

4)

хви-

замішання,

м'яття; 2) шквал, сильний вітру; 3) амер. несподівана

су-

порив злива

пожвавлення

на

біржі; 2. о хвилювати, тривбжити; бентежити, будоражити. flush I [flas] 1. о 1) бити струминою,

вирувати;

сйльно

текти,

ри-

нути, линути; 2) кидатися в обличua (про кров), червоніти (часто Ї. up); 3) затоплЯяти; промивати сийльним напбром струмини; 4) спбвнювати (почуттям); збуджувати; flushed with victory захоплений радістю mepemorn: 2. п 1) раптовий при-

плив, потік (води); f. of water швидкий приплив води; 2) прилив крові; 3) рум'янець (на обличчі); 4) приступ (гарячки); 5) прилив (почуття), збудження, захбплення (успіхом і т. ін.); ї. of hope спалах надії; 6) швидкий розквіт весни, розпускання листя і т. ін.; Т) розквіт (молодості, сил і т. ін.); in the ї. of youth в розквіті молодості; 8) раптбвий достаток (чогось); 3.

adj 1) повний

ку); 2) багатий

(про береги; про річ-

(на гроші і т. ін.);

to Бе f. of money розм. мати багато грошей; 3) щбдрий, марнотратний (with); 4) тех. що перебуває на одному рівні (з чимсь-- with); тех. загнаний, забитий врівень (with). flush IT [flaf] 1. о 1) полохати, лякати (дичину); 2) злітати, пурхати; 2. п сполбхана згрдя птахів. flush ШІ |НА) п карт. карти однієї масті.

flusher

[‘flAfa] п асенізатор.

fluster

[/flasta]

1. о 1) збуджувати-

(ся); хвилювати(ся); 2) підпоїти; 3) злегка сп'яніти; 2. п метушня; суєта; all in а f. схвильбвано.

flu

211

Йиіє

[flu:t]

ленька

1. п

1) флейта;

складка;

3)

2) ма-

виїмка;

жоло-

бок; 2. о 1) грати на флейті; 2) робити жолобки.

flutist flutter

|"Пиліз | п флейтист. [‘flata] 1. о 1) махдти,

бити

крилами; перелітадти, пурхати; 2) маяти, майоріти (про прапор); 3) турбувати (ся), хвилюватися; 4) тріпотіти (про серце); тремтіти; 2. п 1) пурхання; 2) майоріння; 3) збудження, хвилювання; трепет, тріпотіння; to cause а Ї. викликати сенсацію; 4) тех. вібрація, флатер; 5) Sl. puck. fluvial [‘flu:vjal] adj річковий, flux [flAks] 1. п 1) течія, потік; 2) мед. патологічне витікання; заст. дизентерія;

3)

постійна

зміна;

по-

стійний рух; мінливість, плинність; ї. and reflux приплив і відплив; 4) фіз. потік; 5) мет. флюс, плавень; 2. о 1) тех. витікати; 2) плавити, розплавляти, розтдплювати; 3) мет. обробляти флюсом; відшлаковувати; 4) мед. давати проносне.

fluxible

[‘flaksibl] adj плавкий,

fluxion

[’flakfn]

не

п 1) med.

витікання;

2)

мат.

патологічдиференцід-

ція; рі диференціальне числення. fly I [flai] п 1) муха; фраз. звор.: а f. in the ointment ложка дьдбгтю в бочці меду; а Її. on the wheel людйна, яка перебільшує своє значення;

to break

a f. on

the

wheel

стріляти по горобцях з гармати; 2) с. г. розм. шкідник. fly II [flai] 1. о (past flew |Пи:), р. р. tlown [floun]) літати, пролітати; 2): to f. ап aeroplane керувати

літакбм;

BécTH

літак;

3)

по-

спішати; 4) маяти, майоріти 5): to f. pigeons ганяти голубів; 6) (past fled) тікати, рятуватися вте-

чею;

з прийм.

дати, перен

і присл.:

Ї. at напа-

накйнутися,

напустити-

ся з лайкою;

to let f. at а) стріля-

ти в кбгось; б) накидатися з лайкою Ha kOrocb; f. into: to f. into

a rage шаленіти; the glass flew into pieces скло розлетілося на куски; ї. оїї поспішно втекти; ухилятися від; to f. off the handle зіскбдчити з ручки (про молоток тощо), перен. розсердитися, скипіти; f. on (або upon)=f. at; f. out (at) скипіти, розсердитися (на); f. over перестрибнути; f; os toy f. tov anins

взятися

за зброю, розпочати війну;

to f. to smb.’s

їсь обійми;

arms

фраз.

бути честолюбним;

кйнутися

звор.:

в чи-

to f. high

іо f. a kite пу-

скати змія; перен. пускати пробну кулю; to Ї. open розчинитися; as the crow flies навпростець; to make the зн ї. марно розтринькати (гроші); 2. п 1) політ; віддаль польоту; оп oie f. на льоту; 2) однокінний найманий екіпаж; 3) тех. зрівняльний маятник; балансир; маховик; 14*

4) р! театр.

колосники;

5) |

fol

крило (вітряка); 6) довжина пора).

(npa-

fly ПІ [flai] adj розм. 1) спритний; проворний, моторний; меткий; 2) хитрий. fly-agaric [‘flai,egoarik] п мухомбр. fly-away [‘flaio,wei] adj 1) легковажний, нестійкий; 2) широкий (про одяг). flybane [‘flai,bein] п засіб від мух. fly-bitten [‘flai,bitn] adj забруднений

(засиджений) MYXaMH. fly-blow {‘flaiblou] 1. п яєчко мухи (у м'ясі); 2. о класти яєчка (про муху). fly-blown [‘flaibloun] adj 1)-Пу-Бійten; 2) перен. забруднений. flyer [‘flaio] - ТНег. fly-fish |"Паїі/| о вудити на муху. flying [‘flaiin] 1. ад) 1) літаючий; льотний; летючий; 2) недовгочасний, скороминущий; Ї. column летЮчий загін; f. jump, f. leap стрибок з розгону; f. squad загін поліцдаїв на автомобілях; f. squadron а) іст. ескадра швидкохідних кораблів; б) ав. ескадрилья; with Ї. colours

переможно;

польдти;

flying boat

льдтна

2.

справа.

|"Паїїд'Боці)

п

літання,

п гідроплан,

літаючий човен. flying bridge [/flaiin’brid3] TOHHHH міст; 2) nopoM.

п 1) пон-

flying fortress [‘flaiin’fo:tris] п ав. «літаюча фортеця». flying instrument [‘flaiin/instrument п ав. аеронавігаційний прилад. flying man [/flaiin’maen] п льдтчик. flying officer [/flaiin,ofisa] п офіцерльбтчик; старший лейтенант англійських військбво-повітряних сил. fly-leaf [/flaili:f] п друк. форзац, чистий аркуш на початку або в кінці книги. flyman [‘flaiman] 1) театр. робітник на колосниках; 2) кучер.

fly-paper [‘flai,peipa] n папір від мух. fly-sheet [/flaifi:t] п листівка. fly title [‘flai,taitl] п друк. шмуцтитул. fly-trap [‘flai,trep] п мухоловка. fly-wheel [‘flaiwi:l] п махове колесо. foal [foul] 1. п лоша, осля, муленя; 2. о жеребитися. foalfoot [‘foul,fut] п бот. підбіл, мачушник, мати-й-мачуха. foam [foum] 1. п піна; 2. о 1) пінитися; 2) змилюватися (про коня); 3) перен. скаженіти. foamy [‘foumi] adj пінистий; вкритий

піною,

fob І [fob] ника.

кишенька

для

годин-

fob II [fob] о обдурювати, ошукувати; Її. off усучити або нав'язати

комусь

(підроблену

focalize кусі.

{‘foukalaiz]

фіз. фокус;

річ і т. п.).

1) фіз.

фбжусний;

о збирати

у фб-

2) перен.

центр,

oce-

редок; 2. о 1) збирати(ся) або містити (ся) фокусі; 2) зосереджувати. fodder [’fode] 1. п корм, фураж; саппоп Ї. гарматне м'ясо; 2. о давати корм (худобі). foe [fou] п поет. вброг, недоброзичливець. Foehn [fa:n] п mereop. фен (легкий теплий вітер в Альпах). foetid [‘fi:tid] =fetid. foetus [‘fi:tas] п утробний плід. fog I [fog] 1. п 1) густий туман; 2) дим або пил у повітрі; імла; іп а Ї. збентежений; як у тумані; 3) фот. туман, вуаль; 2. о 1) обкутувати туманом, затуманювати (ся); 2) перен. напускати туману; спантеличувати; бентежити.

fog II трава,

[fog]

с. г. 1. п

що

залишилась

1) отава; на

зйму

2) не-

скбшеною; 3) шотл. мох; 2. о 1) пасти худобу на отаві; 2) залишати траву нескбшеною.

fogey

[‘fougi]

п старомодна,

відста-

ла (іноді чудакувата) людина (тож old f.). foggy [‘fogi] adj 1) туманний; темний; 2) фіз. неясний. fogy ("Їоцої) - Їореу. foible [‘foibl] п уразливе місце; дефект,

вада;

слабість.

foil I [foil] 1. п 1) фольга, станідбль; 2) архт. орнамент у вигляді листя (у готиці); 3) щось

підкреслює тло,

фон;

контрастне,

красу іншого 2. о рідк.

що

предмета;

підкреслювати

красу контрастом. foil Ii [foil] 1. п слід звіра; 2. о 1) збивати (собаку) із сліду; 2) загаHATH B безвихідь; розстроювати чиїсь плани; зірвати (якийсь захід яв, д.); 3) заст. відбивати удар; подолати, взяти верх. foil IIL [foil] п рапіра. foison [/foizn] п заст. 1) достаток; дббрий врожай; 2) pl шотл. pecypси. foist [foist] о всувати; підсбвувати; нав'язатиусучити; to f. oneself ся. fold І [fould] 1. п 1) загоробда (для овець), кошара; 2) перен. 2. о заганяти (овець).

fold II [fould] 1. о нати, згортати; 2) ки); to Ї. to one’s TH до грудей; 2. п 2)

змилений.

focal [‘foukl] adj 2) центральний.

foci [/fousai] рі від focus. focus [‘foukes] 1. п (pl foci, focuses)

застібка,

паства;

1) складати, згисхрещувати (руbreast пригорну1) складка, згин;

крючок;

3)

двері;

4)

фальц; 5) геол. флексура. folder [‘foulda] п 1) фальцювальник; 2) незшйта брошурка; 3) папка канцелярська,

швидкозшивач.

folding [‘fouldin] 1. adj складаний; стулчастий, стулковий; відкидний; f. bed похідне ліжко, розкладушка; ї. door двостулкові ширма;

двері;

2. п фальцювання.

Ї. screen

foo

212

fol foliage [‘fouliidg] п 1) листя; 2) apxr. та ін. листяний

орнамент.

foliate 1. о |"Тоціїеії| 1) покриватися листям; 2) архт. прикрашати листянйм орнаментом; 3) навбдити ртутну амальгаму (на дзеркало); 4) розщеплятися на тонкі шарі; 5) нуме yearn аркуші книги (He сторінки); 2. adj [‘fouliit] 1) листяний; 2) листоподібний.

folio [/fouliou] 1. п 1) фоліо (формат на піваркуша); 2) фоліднт; 3) бух. листбк бухгалтерської книги. folk [fouk] п 1) заст. народ; 2) pl (тж без змін) люди; old Ї. старики; rich f. багатії; my folks розм. рідня, родина;

the old folks at home

старики, старі, батьки. folk-dance [’foukda:ns] п нарбдний танець. folk-lore [‘fouklo:] п фольклор. folk-song [‘foukson] п народна пісня.

folk-tale [‘foukteil] п нарбдна казка. follicle [/folikl] п 1) ент. кбкон; 2) анат.

мішечок;

3)

бот. стручок. follow [/folou] о 1) іти за кимсь;

фолікул,

іти

слідом;

сумка,

наслідувати;

переслідувати чимсь;

4)

2)

гнатися;

когбсь; 3) займатися

стежити;

розуміти;

do

you f. me? чи розумієте ви мене? to f. politics стежити за політикою; 5) логічно виходити (про наслідок);

поділяти пдгляди, фраз. звор.: to f. the тися землерббством; бути юристом; to f. ти

приклад;

as

підтримувати; plough займаto f. the law suit наслідува-

follows

як

нижче

зазначено; так; ось як. follower |"Їоіоце| п 1) послідовник; наступник;

2) пол. попутник;

лицЯльник,

прихильник,

4) тех.

ведений

3) за-

поклонник;

механізм;

штовхач;

подавач (у зброї). following |"їоіоцід) 1. adj 1) наступний;

дальший;

такий;

2) попутний

(про вітер); 2. п 1) послідобвники, прихильники; 2) (the f.) таке. folly [/foli] п 1) безглуздя; дурниця; 2) примха, що коштує дорого.

foment

[fou’ment]

о 1) класти

при-

парку; 2) перен. підбурювати; роздувати, розпалювати (ненависть, заворушення тощо).

fomentation

[,fouman’teifn]

п 1) при-

парка; 2) перен. підбурювання, розпалювання. fond [fond] adj 1!) ніжний, люблячий; to be f. of smb., smth. любити когбсь, щось; 2) занадто довірли-

вий, нерозсудливий; а f. hope марна надія. fondant [‘fondant] п льодяник, леденець. fondle [/fondl] о пестити, голубити. fondling [‘fondlin} п улюбленець.

[/futbo:la] п футболіст (тож football-player). football-player [‘futbo:l,pleia] = foot-

food [fu:d] п їжа, харч; провіант, корм, харчування; провізія; f. value

baller.

поживність; f. for powder солдати, гарматне м'ясо; mental f. пожива для розуму. food-card Кіа:4ка:4) п продовбльча карткалнонти food-stuff [‘fu:dstaf] п (часто рі) харчові продукти. fool I [fu:l] 1. п 1) дурень; 2) блазень; фраз. звор.: fool’s paradise облудне щастя; утбпія; All Fools’ day (або April Fools’ day) перше квітня з його жартами; -fool’s errand дарбмні пбшуки, марні спроби; to make а f. of oneself пошитися B дурні; 2. adj амер. дурний, нерозсудливий,

нерозважливий;

3. о

1)

дуріти, блазнювати; пустувати; 2) обдурювати; Її. about пустувати, байдикувати; f. away витрачати марно, випускати (нагоду); Ї. out вимагати обманом (у когось-of) f. with

fool

забавляти,

II [fu:l]

гратися.

п кисіль;

gooseberry

Ї.

агрусовий кисіль із збитими вершками. foolery [‘fu:leri] п дурощі, пустощі; безглуздий вчинок. toolhardy [‘fu:l,ha:di] adj нерозсудливо сміливий; що любить риск. foolish [‘fu:lif] adj дурний, придуркуватий; пустотливий. foolishness [/fu:lifnis] пт дурість, безглуздість; дурниця; нерозсудлиний,

[‘fu:lpru:f]

NpOcTHH,

adj

кожному;

2) захищений від неумілого або необережного поводження; 3) вірний, безсумнівний (про справу). foolscap п 1) [‘fu: erie блазенський ковпак (тж fool’s cap); 2) [‘fu:lsКер) формат паперу (13X17 дюймів). foot [fut] 1. п (pl feet) 1) ступня, стопа, нога; 2) (рі часто без змін) фут (близько 30,5 см); 3) основа; підніжжя; 4) ніжка (меблі); підніжок; стбйка; at the f. of the bed

в ногах док,

ліжка;

подбенки;

5) 6)

(p! foots) військ.

oca-

піхота;

Т) крок, хода; фраз. звор.: the Ї. of a page кінець сторінки; to be оп one’s feet стояти на ногах; видужати;

перен.

бути

самостійним;

carry smb. off his feet викликати

to

в

кбгось захбплення, дуже схвилювати; to fall on one’s feet вдало вийти із скрутного стандвища; to keep

лю-

[font] п 1) церк. купіль 2) поет.

football [‘futbo:1] п 1) футбол; 2) футбольний м'яч; 3) амер. регбі.

[‘fondnis]

п

ніжність,

бов.

автомобіля);

сходинка;

2) тех. підкладка; 3) педаль; 4) місце для стояння (обслуговуючого персоналу)

footboy

|"їцібоі)

2) заст.

п 1) хлбпчик-слуга;

посильний.

foot-brake

[/futbreik] п ножне гальмо.

toot-bridge [‘futbridg] п пішохідний міст. footer [‘futa] п sl. футбол. footfall [‘futfo:1] п 1) хода; 2) звук кроків. foot-gear |"иісіа) п збірн. розм. 1) взуття;

2) панчохи.

footguards ська

foot-hill

[/futhil]

foothold ноги; пункт; ти

[‘futga:dz]

піхота.

п передгір'я.

[’futhould] 2) точка плацдарм;

отвердбю

п рі гвардій-

п 1) ondpa для опдбри; опорний to gain а Ї. ста-

Horo;

закріпитися,

укріпитися. footing [‘futin] п 1) опбра, підпбра; фундамент; 2) міцне станбвище; to be оп а friendly f. бути в дружніх стосунках; 3) підсумок, сума (стовпчика цифр).

[’fu:tl]

І. о пустувати; 2.

п

верзти

базікання;

нісе-

нітниця; дурниці. footless [‘futlis] adj

1) несклад-

зрозумілий

[/futba:¢] п ножна ванна. [‘futbo:d] п 1) підніжка

(екіпажа,

нісенітницю;

вість.

foolproof

foot-bath footboard

footle

one’s feet вдержатися на ногах; перен. не розгубитися; оп f. пішки; 2. о 1) іти пішки; 2) складати, досягати (про грошову суму). foot-and-mouth disease [/futan’mauédi‘zi:z] n eer. Ящур.

fondness font

footballer

джерелб, фонтан; 3) резервуар лампи (гасової і т. n.); 4) амер. друк. комплект шрифта.

1) безнобгий; 2) позбавлений OcHOBH; 3) амер. Heзграбний, невмілий. footlights [‘futlaits] п рі театр. рампа; вогні рампи. footman {(‘futman] п 1) (ліврейний) лакей; 2) заст. пішохід; 3) заст. піхотинець. foot-mark |[‘futma:k] п слід ноги. foot-note ‘futnout] по примітка під текстом, виноска. foot-~pace (‘futpeis] п крок; at (a) f.-p. кроком. footpad |"Тираа) п розбійник, грабіжник. foot-~passenger [‘fut,peesindza] п пішохід foot--path (‘futpa:e] п 1) стежка, niшохідна

доріжка;

2)

тротуар;

3)

поміст, роббчий містбк; галерейка для обслуговування. їоої-ріаїе [‘futpleit] п 1) підніжка екіпажа; 2) оглядбвий майданчик; зал. площадка машиніста. footprint [‘futprint] п слід, відбиток (ноги). foot-race [‘futreis] п змагання з бігу або ходьби. foot-rule [/futru:l] п 1) лінійка довжинбю в один фут; 2) гідр. футшток. foot-slog [‘futslog] 1. о іти, волочитися пішки; 2. п піший перехід. footsore [‘futso:] adj з натрудженими, намуленими ногами.

foo

213

footstalk [/futsto:k] п бот. стебло. footstep [‘futstep] п 1) слід; хода; to follow in smb.’s footsteps іти чиїмись слідами, наслідувати когось; 2) підніжка, схбдинка; 3) тех. опорна плита, цапфа.

footstool

[/futstu:!]

n

ноги.

ослінчик

під

for

forbear II [fo:’bea] о (разі forbore; р. р. forborne) 1) утримуватися (від — from) 2) бути терплячим, поблажливим.

forbearance маність; ливість.

forbid

[fa:’bearans]

терплячість;

[fo’bid]

о

п

1) стри-

2)

поблаж-

(past

forbad,

for-

foot-walk [/futwo:k] п тротуар. footwarmer [‘fut,wo:ma] п грілка для ніг. foot-way [/futwei] п 1) пішохідна до-

bade; р. р. forbidden) забороняти; time forbids час не дозволяє. forbidden [fa’bidn] 1. р. р. від for-

ріжка; тротуар; 2) гірн. східці (у шахті). foot-wear [/futwea] п збірн. 1) взуття; 2) панчбхи. footworn |"Їшідуо:п| adj 1) стомлений (про подорожнього); 2) протоптаний (про стежку). foozle [‘fu:zl] sf. 1. о діяти неуміло; псувати (роботу, гру); 2. п 1) помилка; погана робота; невдала гра;

forbidding [fa’bidin] вабливий; огидний;

2) амер.

дурень.

їор [fop] п dar, хлюст, франт, джинджик. їоррегу [‘foperi] п фатівство, франтівство. foppish [’fopif] adj пустий, фертуватий, фатуватий. for [fo: (повна форма); fa (редукована форма)| 1. prep 1) для; good f. you корисно для вас; 2) (за)для, (за)ради; he left his рго-

fession f. BiH змінив вішу; 3) зутраїпу прямі; he до

a more interesting one свою професію на цікавнаслідок, через, 3; fF. із співчуття; 4) до, в наleft f. Kiev він поїхав

Києва;

5)

прбтягом;

f. years

прдтягом (багатьбх) pOKis; 6) про відстань to walk f. 5 kilometres пройти 5 кілометрів; 7) за; Ї. or against за чи прбти?; we are f. peace ми за мир; he paid a shilling f. it він заплатив шилінг за це; фраз. 3eop.: ¥. all I know наскільки я знаю; Її. all that незважаючи Ha все це, всупереч усьбму; f. ever, Ї. good назавжди; Ї. instance, Ї. example наприклад; as f. те щодо ме-

не; I f. опе я з свого боку; 2. сопі тому

що,

вати; 2) спустбшувати, грабувати. forage-cap |"Їогій3Кер)| п кашкет, картуз. forager [‘foridga] п військ. фуражир. foramen |Їз/теітеп| п (pl foramina, канал,

foramina

анат.,

зоол.,

прохід.

[fa’remina]

бот.

OTBip,

рі від foramen.

forasmuch [farez’maAts] conj: Ї. as через Te що; оскільки. у foray [/forei] 1. п наскок; мародерство; 2. о вчиняти грабіжницький HackOK; спустбшувати.

forbad, forbade

[fa’baed, Із'реід)

eid forbid. forbear I [‘fo:bea] предок;

страшний.

forbore

[fo:’ba:]

п

(звич.

2) попередник.

pl)

past

1)

adj 1) непри2) загрозливий;

past від forbear

II.

forborne [fo:’bo:n] р. р. від forbear II. force [fo:s] 1. п 1) сила; 2) насильство, примус; brutal f. груба сила, насильство;

Бу Ї. сйлою;

насильно;

Бу f. of за допомбгою, шляхобм; 3) озбрбєний загін; the f. поліція; 4) (звич. рі) війська, збройні сйли; land forces сухопутні війська; 5) смисл, сенс, значення; 2. о 1) примушувати; нав'язувати; to f. а сопfession вирвати зізнання; 2) брати силоміць; зламувати; форсувати; to

fore-and-aft

f.-and-a.

віщувати, пророкувати; 2) чувати (звичайно щось ре).

foreboding

[fa:’boudin]

тя; недобра

fore-cabin

ознака.

[‘fo:,keebin]

(машині,

мотору);

ббертів

5) напружувати

(голос). forced [fo:st] adj 1) примусбвий; 2) форсдваний; 3) змушений, вимушений; 4) штучний, неприрбдний; draught тех. штучна тяга.

forcedly forceful вий,

f.

[‘fo:sidli] adv вимушено. [‘fo:sful] adj cHabunit; дійоперекбднливий.

force-land

[‘fo:sleend] о ав. робити вимушену посадку. forceless [/fo:slis] adj безсилий. force-meat forceps

[‘fo:smi:t]

[/fo:seps]

ці; пінцет. їогсегритр [‘fo:spAmp] тальний Hacoc.

forcible

[‘fo:sabl]

рекбнливий,

п

кул.

фарш.

п рі хірургічні щип-

adj

2)

нагні-

1) насильний, міцний; 3) пе-

ефективний.

вирощування

(рослин)

у

парнику; f. bed парник; f. house теплиця; 3) тех., військ. форсування. forclose, forclosure [fo:’klouz, fo:’klou30] =foreclose, foreclosure.

ford

[fo:d]

убрід.

fordone дуже

1. п брід; 2. о перехбдити

[fo:’dan] CTOMJeHHH,

передчут-

п мор.

1) са-

forecast

1. о [fo:’ka:st] (past і р. р. forecast, forecasted) передбачати, завбачдти; 2. п [’fo:ka:st] передбачення, завбачення; weather Ї. прогноз погоди. forecastle [‘fouksl] п мор. бак; півбак.

foreclose

[fo:’klouz]

чати; вання;

о юр.

1) виклю-

позбавляти права користу2) юр. відмовляти, позбав-

права викупу закладної

через

3) передрішати

(nu-

foreclosure [fo:’klouza] п юр. позбавлення права вйкупу прострбченої закладної.

foredeck

foredone

[‘fa:dek]

[fo:’dan]

виснажений,

п мор. бак.

adj

знесилений,

змучений.

forefather [/fo:,fa:6a] п прєдок. forefinger [‘fo:,finga] п вказівний палець. forefoot |"То:Їці) =foreleg. forefront [/fo:frant] п І) військ. передова лінія; 2) центр діяльності. forego [fo:’gou] о (разі forewent; р. р. foregone) 1) передувати; 2) утримуватися, відмовлятися (від чогось).

п тех.

forcing [‘fo:sin] п 1) насильство, примушення, примус; 2) вйгонка, прискбрене

п

переднедоб-

лбн командира; 2) пасажирське приміщення 2-го класу.

прострбчення; тання).

додавати

мор.

пілотка;

ся заздалегідь. fore-axle [’fo:raeksl] п передня вісь. їогебеаг (Їо:"Рег| - ЇогБеаг I. forebode [fo:’boud] о 1) провіщати,

ляти

(рух);

adj

cap

to

f.-and-a, sail косий парус. forearm I [‘fo:ra:m] п передпліччя. forearm II [fo:r’a:m] о озбробювати-

шлях; 3) тех. втискувати, вдавлювати, вставляти сйлою; 4) приско-

рювати

напр:

[‘fo:rand’a:ft]

поздовжній;

f. a crossing військ. форсувати річку; to Ї. one’s way прокласти собі

насильницький;

бо.

forage [‘foridz] 1. п 1) фураж, корм; 2) фуражування; 2. о 1) фуражу-

foramens)

bid; 2. adj заборбнений.

fore- [fo:-] pref пбред-; foresee передбачати.

adj заст.

змучений,

виснажений.

fore [fo:] 1. adv мор. 1) попереду; 2) в передній (носовій) частині корабля; 2. adj передній; мор. носовий; 3. п мор. носова частина корабля; ніс (корабля); to come to the f. висуватися вперед, виступати.

foregoer [fo:’goua] п попербдник. foregoing [fo:’gouin] adj попередній; вищезазначений.

foregone [fo:’gon] 1. р. р. від forego; 2. adj: f. conclusion наперед вирішений результат; заздалегідь віддме рішення. foreground [’fo:graund] п 1) пербдній план; 2) найважливіше місце; 3) театр. авансцена. forehand [‘fo:haend] І. п 1) передня частича;

верхня

частина;

2)

удар

справа (в тенісі); 2. adj завчасний. forehanded |"Їо: Пгегпдід| adj 1) своєчасний, завчасний; 2) амер. перед-

бачливий;

3)

успіхів, що

процвітає.

амер.

що

досягає

forehead [‘forid] п лоб. foreign [‘forin] adj 1) інозбмний; закордбнний; Е. Office міністерство закордонних

справ

policy збвнішня

(в

політика;

Англії);

і.

F. Secre-

tary міністр Англії);

закордбнних

Її. trade

зовнішня

справ

(в

торгівля;

2) чужий, нетутешній; 3) сторбнній; що не стосується справи; 4) мед. чужорідний. foreigner [/forine| п 1) іноземець; 2) чужийнець; сторбння людина. forejudge [fo:’d3\d3] о вирішувати наперед; приймати упереджене рі-

шення. foreknew foreknow

|Їо:/піц:| разі від foreknow, [fo:’nou] о (past foreknew,

р. р. foreknown)

знати

заздалегідь,

знати наперед. foreknowledge [‘fo:’nalid3z] п передбачення. foreknown [fo:’noun] р. р. від foreknow. foreland [‘fo:lend] п 1) мис; 2) прибережна, приморська смуга. foreleg [/fo:leg] п передня нога, передня лапа. forelock |"Їо ЛК) п 1) чуб, чубок, чуприна (спереду); to take time (або occasion) by the f. скористатися нагбдою;

2) тех.

шплінт,

34rBi3 20K.

foreman [‘fo:man] п (pl foremen) 1) майстер; старший робітник, десятник; виконавець робіт; 2) старшина присяжних.

foremast |"Їо:та:51| п мор. фок-щбгла. їогетіїк [‘fo:milk] п молозиво. foremost [‘fo:moust] 1. adj 1) передовий;

передній;

2) найголовніший;

head f. головою вперед; 2. adv насамперед, по-перше; first and f. передусім.

forename [‘fo:neim] п ім'я (на відміну від прізвища). forenoon |"їо:пи:п| п час до пблудня; ранок. forensic [fa’rensik] adj судовий; f. eloquence красномодвство адвоката. foreordain [‘fo:ro:‘dein] о визначати наперед; зумбвлювати. їоге-гап [fo:’raen] past від fore-run. fore-run [fo:’rAn] о (past fore-ran, р. р. fore-run) рідк. передувати; передвіщати. forerunner [‘fo:,rAna] п 1) попербдник,

foresail foresaw

предтбча;

2) передвісник.

[‘fo:seil] п мор. cox. [fo:’so:] past eid foresee.

foresee [fo:’si:] о (past foresaw; foreseen) передбачати.

р. р.

foreseen [fo:’si:n] р. р. від foresee. foreshadow [fo:’feedou] о віщувати, провіщати; to be foreshadowed намічатися. foreshore |"Їо:їо:) п берегова смуга, затбплювана припливом.

foreshorten

[fo:’fa:tn]

(у ракурсі).

foreshow

for

214

for

|Їо:"Тоц)

о скорбчувати

о

(past foreshow-

ed, р. р. foreshown)

завбачати, про-

віщати. foreshown [fo:’foun] р. р. від foreshow. foresight [‘fo:sait] п 1) передбачення; 2) передбачливість; 3) військ. мушка.

крайня

forgiveness [fa’givnis] п прощення. forgiving [fo’givin] adj поблажливий,

forest [/forist] 1. п 1) ліс; 2) sop. мислйвський заповідник; 2. о засаджувати лісом.

forgo [fo:’gou] о (past forwent, р. р. forgone) відмовлятися, утримувати-

foreskin плоть.

[/fo:skin]

п

анат.

forestall [fo:’sto:l] о 1) запобігати, передбачати; випереджати; 2) заст.

скуповувати товари, перехдплюючи їх по дорбзі на базар, з спекулятивною: метою. forester [/foristo] п 1) лісник; лісничий; 2) лісовик, лісовий мешка-

нець. forestry

[‘foristri]

п

1)

лісництво;

2) лісівництво, лісове господарство; 3) ліси, лісові масиви.

foretaste 1. п [‘fo:teist] смакування наперед, передчуття; 2. о [fa:’teist] смакувати наперед, передчувати. foretell [fo:’tel] о (past, р. р. foretold) провіщати, віщувати, передбачати, завбачати.

forethought

|"Їо:8о:1|

1. п передбач-

ливість; 2. adj навмисний, заздалегідь обдуманий.

умисний;

foretoken 1. п [‘fo:,toukn] передвістя, призвістка, прикмбта; 2. 0 [fo:‘toukn] провіщати, віщувати. foretold [fo:’tould|] past і р. р. від foretell. foretooth [‘fo:tu:3] п пербдній зуб.

forever

[fa’reva]

adv назавжди.

forewarn [fo:’wo:n] о попереджати, перестерігати, застерігати. forewent [fo:’went] past від forego. іогемотап |"Їо:лУцтоп)| п старша робітниця; майстер, десятник (жінка).

foreword

[‘fo:wo:d]

п передмова.

forfeit [/fo:fit] 1. п 1) штраф; 2) конфіскація; втрата (чогось); 3) конфіскбвана річ; 4) фант; pl гра у фанти; 2. adj конфіскбваний; 3. оо позбутися чогось, поплатитися чимсь, втратити право на щось. forfeiture [‘fo:fitfa] п 1) втрата; 2) конфіскація.

forgather

[fo:’gada]

стрічатися. forgave [fo’geiv]

forge

о збиратися, зу-

past від forgive.

І [fo:d3]

ся (від чогось).

2. adj забутий; the Її. man амер. розм. а) безробітний; б) рядовий американець; рядовий платник податків. fork [fo:k] 1. п 1) виделка; 2) вила; 3) розгалуження; розвилка; 4) роздоріжжя;

о

1)

о поступово

(виходити)

на

перше

висувамісце

забудка.

forgive [fa’giv] о (past forgave; р. р. forgiven) прощати.

forgiven

[fe’givn]

р. р. eid forgive.

6)

пах;

2)

працю-

2.

на справа. form І [fo:m] 1. п 1) форма; ббриси; збвнішній вигляд; 2) побстать; 3) формальність; церемднія, етикет; 4) порядок; 5) вид, різновид; 6) нора (зайця); 7) тех. форма, модель; 8) буд. опалубка; 9) друк. друкарська форма; 10) ел. акумулятор; 11) настрій; стан здоров'я, спорт.

«форма»; to be іп good Її. добре себе почувати; спорт. «бути в фбрмі»; 2. о 1) надавати форми або набувати форми; формувати (ся); 2) складати; утворювати(ся) (3 -ої); 3) виробляти (характер): дисциплінувати; тренувати.

form form

II |Їо:т|

п бланк,

анкета.

ШІ [fo:m] п 1) лава, парта; 2) клас (у школі). formal [’fo:mal] adj 1) формальний; 2) офіційний; 3) збвнішній, formalism [‘fo:malizm] п 1) формалізм; педантичність; 2) рел. обрядовість. formalist [/fo:moalist] п формаліст; педант.

formalize

(про бігуна і т. п.); to f. ahead очолювати, лідирувати. forger [/fo:dga] п 1) коваль; 2) підроблювач; 3) фальшивомонетник. forgery [‘fo:dgeri] п підробка; підлог. forget [fo’get] о (past forgot; р. р. forgotten) забувати. forgetful [fe’gettul] adj забутливий, безпам'ятний. forget-me-not |Їз'реїтіпої) п бот. не-

5)

непалий духом; 2) поет. покйнутий; самітний; позбавлений чогось; f. hope а) марна надія; б) безнадій-

2. о 1) кувати; викбвувати; 2) вигадувати, винаходити; 3) підроб-

тися

камертбн;

розгалужуватися;

вати вилами. forked [fo:kt] adj розгалужений; роздвбений. forlorn [fa’lo:n] adj 1) нещасний; за-

formality

forge II |їз:43)

кузня;

всепрощаючий.

forgone [fo:’gon] р. р. від forgo. forgot [fa’got] past від forget. forgotten [fa’gotn] 1. р. р. від forget;

горно;

ляти.

І. п

вибачливий,

[fo:’meeliti]

п формальність;

педантизм.

[‘fo:malaiz]

о

оформляти;

надавати пбвної форми. formation [fo:’meifn] п 1) утвбрення, CTBOpeHHA; сформування, формування; складання; 2) військ. розташування; стрій; порядок; 3) геол. формація, утвбрення, система, ярус; 4) (по)будбва, конструкція. formative [’fo:mativ] adj 1) yrsoрюючий, створюючий; творчий; 2) лінгв. словотворчий.

forme

[fo:m]

п

тех.

форма,

мо-

дель.

former дач;

I [‘fo:ma] 2) зал.

Te, що

надає

0H, лекало литник.

former

п 1) творець; укла-

складач форми;

(поїздів); модель,

3)

шаб-

і т. n.; 4) друк. слово-

Il [‘fo:ma]

adj колишній;

по-

їог

215

передній; званих,

the f. перший (з двох напротил.

latter).

formerly [‘fo:mali] adv раніше, колись. formic |"То:тік) adj хім. мурашиний. їогтісагу [/fo:mikari] п мурашник. formication [,fo:mi’keifn] п мурашки по тілу.

formidable ний,

[‘fo:midabl]

страшний;

2)

adj

1)

гріз-

величезний;

не-

переборний; 3) значний. formless [‘fo:mlis] adj безформний, аморфний.

formula [‘fo:mjula] п (рі. formulas, formulae) 1) формула; 2) рецепт. formulae [/fo:mjuli:] pl від formula. formulate

[‘fo:mjuleit]

о

формулю-

вати. [,fo:mju‘leifn]

лювання;

final

ція. formulism

п

форму-

Ї. остаточна

редак-

[‘fo:mjulizm]

держання

formulist

п

формули.

[‘fo:mjulist]

хильник

сліпб

п сліпий

до-

при-

формул.

fornicate [‘fo:nikeit] о перелюб чинити, перелюбствувати. fornication (/Їо:пі"Кеї/п| по перелюбство, блуд. forsake [foa’seik] о (past forsook; р. р. forsaken) 1) залишати, покидати; 2) відмовлятися (від звички і T. ін.).

forsaken [fo’seikn] 1. р. р. від forsake; 2. adj покинутий, самітний. forsook

[fa’suk]

past від forsake.

forsooth [foa’su:¢] adv ірон. beanepéyно, звичайно, справді, звісно. forspent [fo:’spent] adj поет. дуже втомлений,

змучений,

виснажений.

forswear [fo:’swea] о (разі forswore; р. р. forsworn) відмовлятися, 3piкатися;

to

f.

swear; 2. п ник(и).

fortify [‘fo:tifai] о 1) укріпляти, зміцнювати;

вати

(the

fortalice

[‘fo:talis]

форт;

2)

заст.

fortitude

[/fo:titju:d]

мужність,

надалі,

ї. i так і назад;

далі;

невеликий

фортеця.

далі;

італ.

adv,

п

1) вперед, 2)

назовні;

back

and

mys.

наперед, and

so

f. впербд

туди й сюди.

forthcoming (Їо:9"клтір) 1. adj наступний, прийдбшній; Її. book книга, яка скоро вийде; f. events наступні події; 2. п прийдешнє; понаближення.

forthright

[/fo:9’rait]

1. adj

відвер-

тий, прямий, чесний; 2. adv прямо, прбсто, рішуче. forthwith [’fo:2’wi6] adv відразу, за-

раз, негайно. forties [/fo:tiz] п рі 1) (the f.) соророки;

укріп-

(морально,

п

сйла

духу,

витривалість.

[‘fo:tnait]

п два тижні;

this

day f. через два тийжні; this f. останні два тижні. fortnightly [‘fo:t,naitli] 1. adj двотижневий;

що

виходить

тижні; 2. adv кожні ні, раз

на

два

раз

на

два

(що) два тиж-

тижні.

fortress [‘fo:tris] п фортеця. fortuitous [fo:’tju:itas] adj випадковий. fortuity [fo:’tjuiti] n випадковість; випадок. fortunate [‘fa:tfnit] аа) щасливий, вдалий,

fortune

сприятливий.

[‘fo:tfan]

п

1) доля,

щастя;

удача; щасливий випадок; bad Ї., ill f. нещастя, лихо; 2) багатство;

достатки; tomake

а f. розбагатіти.

іогіцпе-Пипіег [‘fo:t{n,hanta] п 1) шукач багатих наречбних; 2) авантюрист.

fortuneless

[‘fo:tfanlis]

adj 1) невда-

лий, нещасливий. безталанний, 2) бідний, незамбжний; f. girl без-

приданниця. fortune-teller [‘fo:tfan,tela]

рок тон. forum |"о:гот)

1)

forte I [fo:t] п сильна сторона (6 люforte If (‘fo:ti] форте. forth [fo:S] adv

2) підкріплю-

3) зводити

п поет.

дині).

посилювати;

(фактами);

лення; 4) підтримувати фізично).

Її.) клятвопоруш-

неправдиво

fort [fo:t] п форт.

кбві

ing. f. геогр. бурхливі сорокбві широти (бурхлива зона Атлантики між 40°—-50° північної широти). fortieth [/fo:tii?] 1. пит сорокобвий; 2. п сорокбва частина. fortification [,fo:tifi’keifn] п 1) фортифікація; 2) рі укріплення; 3) спиртування (добавляння спирту у вино).

п ворожка. forty [/fo:ti] 1. num сброк; f. winks розм. корбткий (післяобідній) сон; 2. п 1) число сброк, 2) сорокалітній

oneself

клястися, порушувати присягу. forswore [fo:’swa:] past від forswear. forsworn [fo:’swo:n] 1. р. р. від for-

ява,

між 40 і 49 роками); 3): the roar-

fortnight

formulation

fou

2) п'ятий

десяток

(вік

вік; 3) яхта водотоннажністю

в сб-

п 1) іст. фбрум;

суд (совісті, честі, громадської

2) дум-

ки); 3) фбрум, збори. forward |"Їо мо) 1. adj 1) передній; 9) передовий, прогресивний; 3) готбвий до чдгось; 4) зухвалий, розв'язний;

5)

ранній;

скоростиглий;

6) передчасний; завчасний; f. measures радикальні заходи; 2. adv вперед; далі; to bring smth. f. намагатися привернути yBary до чбгось;

to соте

f. пропонувати

свої

пбслуги; to look Ї. дивитися в майбутнє; what is going f. here? що тут відбувається?; 3. 0 1) mpncKdрювати; допомагати, сприяти; to Ї. a scheme просувати проєкт; 2) від-

правляти, пересилати, надсилати; 4. п спорт. нападдючий (у футболі); сепіге Ї. центральний нападаючий, центр нападу; 5. int вперед! forwarder [/fo:wada] п 1) експеди-

тор; 2) агент у відрядженні; «підштовхувач». forward-looking [’fo:wadlukin] adj передбачливий, далекоглядний. forwardness [‘fo:wadnis] п 1 )ранній рдзвиток; 2) готовність; 3) самовпевненість; / розв'язність; зухвалість.

forwards [/fo:wadz] =forward 2. forwent [fo:’went] past eid forgo. їогуогп [fo:’wo:n] adj заст., поет. стбмлений,

fosse

вйснажений,

[fos]

oon,

п 1) військ.

траншбя;

ямка. fossil [’fosl]

2)

змучений.

рів, кандва;

анат.

западина,

1. п скам'янілість;

ви-

копна тварина; 2. adj 1) скам'янілий, викопний; 2) перен. старомодний, допотдпний.

fossilize

[‘fosilaiz]

вати(ся)

перен.

о

у камінь;

закосніти,

1) перетворю-

закостеніти;

2)

заскніти.

foster |"Го5іг| о 1) сприяти; 2) пбстити;

заохдчувати; 3) виховува-

ти, вигодбвувати; доглядати (дітей, хворих); 4) плекати, мати (думку, надію). fosterage ("Їо5ізгід3) п 1) saoxduyвання, сприяння; 2) вигодовування (чужої) дитини; 3) віддання (дитини) на виховання.

foster-brother

[‘fosta,brada]

ний брат. Тозїег-спіїа [’fostatfaild]

годдванець. foster-iather [‘foste,fa:da] батько.

п молбч-

п

приймак;

п названий

fosterling [‘fostelin] п вихованець, годованець. foster-mother |"Їо5(з тлдо| п 1) названа мати; годувальниця; годівниця; 2) с. г. брудер (для курчат). foster-sister [‘fosta,sista] п молбчна сестра. fought [fo:t] разі і р. р. від fight. foul [faul] 1. adj 1) брудний, смердючий; 2) огидний, гидкий; 3) вітряний; буряний; (про погоду); 4) зустрічний (про вітер); 5) непорядний; нечесний; f. play нечесна гра, зрада; 6) непристойний; 7) забруднений;

гнійний

(про

рану);

зараз-

ний (про хворобу); 8) підлий, аморальний, зіпсбвапий; 2. adv нечбсно; to play smb. f. заподіяти коMYCb неприємність; зрадити, обдурити (когось); 3. о 1) забруднити(ся); засмітити(ся); 2) заплямовувати, знеславлювати; 3) заплутати (ся).

foully

[’fauli]

огидно;

adv

2)

1) брудно,

нечесно;

гидко,

погано;

по-

-зрадницькому.

foul-mouthed

[/faulmaudd]

XOCJIOBHTb. foulness [‘faulnis]

п

adj щоли-

бруд;

зіпсбва-

ність; гидота.

foumart [‘fu:ma:t] п тхір. found І [faund] о 1) засновувати, утворювати; 2) закладати (фундамент); 3) обгрунтовувати, підводи-

об-

four-handed

грунтбваний, перекбнливий; 4) спиратися, грунтуватися (про доводи; на-- оп, проп). found If [faund] о 1) топити, плавити, лити, виливати (метал); 2)

four-in-hand

ти оснбву;

well

варити (скло). found III [faund] find

1; 2. adj

founded

добре

1. разі i р. р. від забезпечений;

all

f.

на всьдму готовому. foundation [faun’deifn] п 1) фундамент, підвалина, основа; 2) рі оснбви; to lay the Ї. ої закласти фундамент (чогось); заснувати; 3) заснування (міста і т. п.); 4) підстава; певність, вірогідність; 5) установа,

заклад;

6)

фонд,

внесений

кимсь на якісь культурні заходи; Т) установа або заклад, що існує на пожертвуваний фонд.

foundationer

[faun’deifna]

п стипен-

діат (закладу, заснованого годійні кошти).

foundation-school

на бла-

[faun’deifn,sku:l]

п

WKOsla, що існує кбштом пожертвуваного фднду. foundation-stone [faun‘deifn,stoun] п 1) камінь фундаменту; 2) основа, основний принцип. founder І ГТацпд»| п заснбвник, фундатор. founder II [‘faunda] п ливарник, пла-

вйльник. founder НІ [‘faunda] о 1) піти на дно; 2) пускати на дно (про корабель); 3) скульгавіти (про коня); 4) осідати (про будівлю); 5) схибити, зробити необачний вчинок. foundling [‘faundlin] п знайда, підкидьок (про дитину). foundling-hospital [’faundliy,hospitl] п дитячий будийнок, притулок. foundress [/faundris] п засновниця, ундаторка. foundry [‘faundri] п 1) ливарний заBOA (цех); плавильня; 2) литво. foundry hand [‘faundri,heend] п ливарник.

fount I [faunt] зервуар

fount

II

п 1) джерело;

2) ре-

лампи.

[faunt]

п

друк.

комплект

шрифта. fountain [’fauntin] п 1) джерело; фонтан, водограй.

fountain-head

[/fauntin’hed]

2)

п 1) дже-

ped; 2) першоджерело; to go to the f.-h. звернутися до першоджерела. fountain-pen [‘fauntinpen] п автоматична ручка. four

fra

216

fou

[fo:] 1. num

чотири; 2. п 1) чет-

вірка; оп all fours a) на всі чотири, рачки; б) перен. гається (3—with);

що 2)

точно збірі військ.

стрій по чотири.

їошг-согпегедй рикутний.

[‘fa:’ko:nad]

adj

чоти-

fourfold [‘fo:fould] 1. adv вчетверо; 2. adj чотирикратний. four-footed |Їо:"Тиба) adj чотиринбгий.

("Їо:Пгпаїд)

adj

1) чо-

тирирукий (про мавпу); 2) для чотирьбх осіб (про гру); 3) що викбнується в чотири PYKH (на роялі). паж в'яз

four-oar

[‘fo:rin’haend]

четвіркою; 2) (тож f.-in-h. Не).

п

1) екі-

галстук-само-

|"Їо:Г,о:| п спорт. четвірка (човен). four-poster [‘fo:’pousta] п ліжко 3 пологом на YOTHPbOx стовпчиках.

fourscore

[‘fo:’sko:]

CAT. four-seater машина.

foursome між

п заст.

[‘fo:’si:ta] [‘fo:sem]

двома

вісімде-

п чотиримісна

п 1) гра в гольф

парами;

2)

розм.

ком-

панія, група з чотирьдх осіб. four-square [‘fo:’skwee] 1. п квадрат; 2. adj 1) квадратний; 2) розм. чесний;

3. adv

1) чбсно;

2) абсолют-

но, цілком. fourteen [‘fo:’ti:n] пит чотирнадцять. fourteenth ("Чо:Чі:п0| 1. num чотирнадцятий; 2. п чотирнадцята частина. fourth [fo:6] 1. пит четвертий; 2. п І) чверть; 2) (the f.) четверте число. fourthly ("о:81) adv по-четверте.

four-wheeler

[‘fo:’wi:la]

п

розм.

ка-

péra візника.

fowl

[faul] 1. п 1) птиця (тж збірн.);

дичина; 2) свійська птиця (переважно кури); 2. о 1) полювати на дичину; 2) ловити птахів.

fowler [‘faula] п птахолов; мисливець, fowling bag [‘faulipbeeg] п мисл. ягдташ. fowling-piece [/faulinpi:s] ська рушниця.

їомі-гипо

|Тацігап|

п

мислив-

п пташник.

тету); 2. о 1) sl. хитрувати,

обду-

рювати; 2) вкривати(ся) бурими плямами (про папір); 3) прокиснути (про пиво, вино). fox-brush [‘foksbraf] п лисячий хвіст.

їох-сиб [‘fokskab] п лисеня. fox-earth [‘foks,o:6] п лисяча нора. foxfire |"ЧоК8 Їаіг) п амер. фосфорессвітло

foxglove ник,

foxhole

[/foksglav]

наперстянка

[’fokshoul]

2) військ.

чик. foxhound лійський

foxtail

(трухлого

розм.

п

бот.

пенька

наперс-

(roc digitalis).

п 1) лисяча

нора;

стрілецький

окоп-

[/fokshaund]

п

мисл.

анг-

гончак.

[‘foksteil]

п 1) лисячий

3) рудий,

хвіст;

2) бот. лисохвіст, китник. fox-terrier [/foks,teria] п фокстер'єр. fox-trap [‘fokstreep] п капкан для лисйці. foxtrot (‘fokstrot] п фокстрот (танець). foxy [‘foksi] adj 1) лйсячий; 2) хит-

червдно-бурий;

Ї.

foyer [‘foiei] фр. п фойє. frab [fra:b] о діал. надокучати,

на-

бридати.

fracas [‘freka:] фр. п галаслива сварка,

бійка;

скандал.

fraction [‘freekfen] п 1) дріб; decimal Її. десятковий дріб; common f., vulgar Її. прбстий дріб; 2) частка, дбля, крихта, крихітка; уламок, оскблок, скалка; not by а f. ні на йбту, ні на крихту; 3) хім. фракція, продукт перегонки; 4) заст. заломлення, залом; розрив, перерив.

fractional, | ігасіїопагу |їгегКГопі, ‘frekfenari] adj 1) дробовий; часткбвий; 2) розм. незначний; 3) хім. фракційний; 4) тех. парціальний.

fractious [‘irekfos] adj капризний, вередливий; дратівливий, дразливий; неспокійний, турботний. fracture |"ЇтгакКії»| 1. п 1) хір. перелом; 2) тріщина, надлом, злом; розрив; 2. о ламати(ся); спричиняти перелом; роздробляти (ся).

fragile

[‘freedgail]

ламкий;

2)

аа)

перен.

1) крихкий;

тендітний,

слаб-

кий.

fragility

[fra’dgiliti]

ламкість;

2)

п

урйвок;

1)

крихкість, тендітність,

перен.

слабкість. fragment [‘fregmont]

п 1) фрагмент;

2) обривок;

уламок;

лок. fragmentary [‘freegmentari] уривчастий; фрагментарний;

оско-

adj 1) 2) геол.

уламковий.

fragmentation [,fregmoan’teifn] рив

(снаряда)

bomb

fox [foks] 1. п 1) лисиця; лис; 2) амер. sl. першокурсник (універси-

ціююче пр)

рий;

hair рудб волобсся; 4) вкритий пліснявою (про папір); 5) прокислий (про пиво, вино).

на

осколкова

їгаргапсе

[freigrans]

мат.

оскблки;

fragrant [‘freigrant] запашний. дітний;

слабкий,

рально

нестійкий;

Il

[freil]

п

attr

п пахощі,

adj

f.

кволий;

4)

apo-

ароматний,

frail 1 [freil] adj 1) крихкий; frail

п роз-

бомба.

2) тен3)

мо-

тлінний.

1) комиш,

ouepér;

2) кошик з очерету. їгаїзе [freiz] мех. 1. п фреза; 2. о фрезерувати. frame [freim] 1. п 1) спорудження, споруда; 2) структура, будова; система; 3) рама; 4) тіло, фігура; 5) кістяк; скелет, остов; 6) тех. Kapкас; ферма; станина; 7) кадр (фільму); ї. ої mind настрій; 2. о 1) складати, утворювати; 2) пристосбвувати; 3) вставляти в рамку, обрамодвувати; 4) споруджувати, будувати; 5) розвиватися; 6) вимовляти,

висловлювати;

to Ї. а sen-

tence грам. побудувати речення; 7) тех. збирати з деталей, монтувати.

frame aerial |"їтеіт'єггіезі) п рамочна антена. frame-house [‘freimhaus] п каркасний будинок.

їга

217

frame-saw ("Їгеітво:) п лісопйльна рама; пилорама. їгате--up [‘freim,Ap] п амер. 1) підтасування фактів; інсценобваний судовий процес; 2) таємний зговір, змбва; 3) пастка, западня.

framework каркас,

[‘freimwa:k] п 1) зруб, кістяк; 2) буд. ферма,

крокви;

3)

коробка;

рама,

обрам-

лення; 4) решітка; грати, гратчаста система; 5) структура; рамки; перен.

межі;

чогбсь; лад;

within

the Ї. в межах

the f. of society

to

return

into

суспільний

the

Ї. возз'єд-

натися.

framing [‘freimin] n обрамлення; paма; кістяк; a new f. of mutual геlations нова структура взаємовідносин. franc |ЇтегрК) п франк (монета).

franchise

[‘freentfaiz] п 1) виборче право; виборчий ценз; 2) привілей. frangible [‘freendgzibl] adj ламкий, крихкий,

Frank

[fr@nk]

п іст. франк.

frank Ггарк| відкритий.

frantic

adj щирий,

[‘freentik]

божевільний,

fraternal

adj

відвертий,

несамовитий,

шалений,

[fra’ta:nl]

нестямний.

adj братерський,

братній; f. greetings братерський привіт. fraternity [fre’ta:niti] п 1) братство, братерство; громада; 2) амер. сту-

дентська організація. fraternization ([,freetonai’zeifn] братання;

2) близька

fraternize

п

1)

дружба.

("Їгагопаї) о брататися; ставитися по-братерському. fratricidal ([,freitri’saidl] adj братовбивчий.

fratricide

вбивство;

fraud

|"Їгеіїгізаід)

[fro:d]

ство;

2)

п

п

братовбивця,

1) обман;

підробка;

2)

брато-

ад)

ду-

обман-

[fra:t]

adj

1) повний,

нений; чреватий; 2) поет. ний (чимсь — with).

спов-

обтяже-

сварлізти

в бійку. fray Il ve о протирати(ся), шувати (ся) (про одяг).

зно-

[/fraezl]

амер.

1. о

1) про-

терти (ся), зносити (ся) до лахміття; 2) змучити, вимотати (Tac f. out); 2. п зношеність, пошарпаність (одягу).

freak

[fri:k]

1. п 1) примха,

химера;

каприз; чудацтво, дивацтво; 2) потвбра (тж ї. ої nature); 3) ненормальний хід чи перебіг (якогось природного процесу); 4) рад. рапTOBe припинення або ран радіоприйому; 2) кін. частота; 2. 0 1) вкривати

поцяткувати;

ний;

5) щедрий;

плямами

або смугами;

2) різноманітити.

багатий,

значний;

6) безплатний; відкритий, доступний; фраз. звор.: адтіззіоп Ї. вхід вільний Ї. and easy невимушений, вільний

від

умовностей;

а

f. hand

свобода дії; Її. of charge безплатно; ї. translation вільний пербклад; to make

Ї. with

вільності

з

smb.

дозволяти

кимсь;

2.

UV

собі

визволяти,

звільняти (від — from, of); 3. adv І) вільно; 2) безплатно.

free

balloon

аеростат.

free-board

[‘fri:bo’lu:n]}

[‘fri:bo:d]

п

надводного борту. freebooter [‘fri:,bu:ta] пірат, флібустьєр.

по

вільний

мор.

висота

п

розбійник,

Free Church [‘fri:’tfa:tf] п 1) церква, відокремлена від ой 2) рі неангліканські

freedom

церкви

[‘fri:dam]

(в

Англії).

п свобода,

вбля;

вільність; to take freedoms with smb. дозволяти собі вільності з кимсь; f. of speech свобода слова.

freedom-loving | [/fri:dam‘lAvin]

ай

волелюбний. free-for-all [‘fri:far’o:1] амер. 1. adj відкритий, загальнодоступний; 2. п загальна бійка, сутичка.

free-hand

[‘fri:heend]

дій; 2) малюнок

ігее-Ппапдаед рий.

1)

свобода

adj

щед-

[‘fri:leiba] п 1) іст. пра-

вільних

праця

п

від руки.

("Їгі:"Пепаї|

free labour

людей

людей,

Oe рабів);

що

не

належать

2)

до

профспілок.

free lance кнехт,

|"Їгі:Та:п5)

п 1) іст. ландс-

найманець;

2)

що

не

політик

належить

якоїсь партії або редакції. free-list [‘fri:’list] 1) список рів,

fray I [frei] п сутичка, бійка, ка; eager for the f. готбвий

frazzle

free [fri:] 1. adj 1) вільний (від — of, from); 2) невимушений; 3) добровільний; 4) незайнятий; звільне-

журналіст,

шахрайський.

‘fraught

freaked [fri:kt] adj поцяткований. freakish [‘fri:kif] adj примхливий; xuмерний; дивний; дивацький. freckle [/frekl] 1. п веснянка, ластовинка; 2. и вкриватися веснянками, ластовинням.

ця

шахрай-

обманщик,

рисвіт; шахрай. fraudulent [/fro:djulant] ний;

1)

fre

що

митом

2) список

не

осіб,

ван.

freely

[‘fri:li]

adv

до

това-

обкладаються;

що

різними пільгами. free liver [/fri:liva]

або

користуються

п

жуїр,

1) вільно;

бонві2) ряс-

но; щедро.

freemason [‘fri:,meisn] п іст. Macon. freemasonry [‘fri:,meisnri] п іст. масбнство.

ігее-врокеп вертий, ня).

free-thinker мець;

|/Їгізроцкоп)| прямий

[‘fri:’Sinko]

атеїст.

ай)

(про

від-

висловлен| і

п

вільноду-

free trade [‘fri:’treid] п 1) безмитна торгівля; 2) іст. контрабанда. free-trader [‘fri:’treida] п 1) пол. фрітредер; 2) іст. контрабандист. free-way [/fri:’wei] п автострада.

free-wheel [‘fri:’wi:l] по тех. вільне кблесо. free мій [‘fri:’wil] п свобода волі; of

one’s

own

власного

їгее-міїї

freeze

|"Ргісямії|

[fri:z]

zen) (тж

f.w.

добровільно,

з

бажання.

осі) добровільний

(past

1)

froze, р. р. fro-

a

заморожувати

перон.);

замерзати,

мерзпу-

(ОМАН ММ МИТ es знути; to 1. оп міцно вхопитися; прив'язатися; іо ї. out sl. позбутися; здихатися (когось);

to

Її. up

(pass)

заклякнути.

freezer [‘fri:za] п 1) морозильник, холодильник; 2) морбжениця, freezing (‘fri:zin] 1. adj 1) льодяний, льодовий; морозильний:

2) заморожуючийї; охолоджуючий; ЇЇ.

plant холодильник, холодильна устандвка; 2. п замерзания, заморожування. freezing-point [‘fri:zin,point] п точка замерзання. freight [freit] 1. п 1) фрахт; 2) ваптаж; 3) амер. товарний пдізд (TIC f. train); 4) attr. вантажний, товарний; 2. о ти.

f. carrier вантажний літак; 1) вантажити; 2) фрахтува-

freightage

[‘freitidg]

п 1) фрахтуван-

ня; 2) перевезения вартість перевозки.

вантажів;

3)

freighter [‘freita] п 1) фрахтувальник; наймач (або власник) вантажного

судна;

HG. freight-car

2)

[‘freit,ka:|

вантажне

суд-

п товарний

ва-

гон. French [frentS] 1. adj французький; 2. п 1) (the F.) рі збірн. ppanuyзи; 2) французька мова.

Frenchify

[‘frentfifai]

о розм.

офран-

цузити (ся).

Frenchman [‘frentfman] п 1) француз; 2) французьке судно. Frenchwoman |"Їїгепії луцтоп) п dpauцуженка. frenzied [/frenzid] adj шалений; божевільний,

безтямний;

страшні зусилля. frenzy [‘frenzi] п шаланство.

frequency

f.

efforts

божевілля,

[‘fri:kwansi]

сказ;

п частота,

ча-

стотність. frequent 1. adj [‘fri:kwont] частий; звичайний; 2. v {fri:’kwent] часто відвідувати.

frequentative

[fri’‘kwentativ] adj багаторазбвий; грам. многократний. ігедиепіег [fri‘kwenta] п постійний відвідувач, завсідник. fresco [‘ireskou] п (рі fresco(e)s) фреска; фресковий живопис; прикрашати фресками.

fresh [fref] 1. adj 1) свіжий; 3)

недосвідчений;

воду);

5)

амер.

4)

2.

о

2) новий;

прісний

зухвалий,

(про

само-

впевнений; Ї. раїпі! обережно, пофарббвано!; to begin а f. chapter почати новий розділ; to break f.

ground

взйтися

до

нової

справи;

2. adv недавно;

f. from school пря-

мо

лави;

з

шкільної

3.

п

прохо-

лода.

freshen |"Їтеїп| о 1) освіжати; 2) свіжіти, свіжішати. fresher [‘frefa] п зі. першокурсник, новачок (в університеті). freshet

("їге/ії|

п

1)

потік

прісної

води, що впадає в MOpe; 2) вихід ріки з берегів, повінь. freshly [‘frefli] adv 1) свіжо, ба-

дьбро; но

їго

218

fre

самовпбвнено;

(звич.

2)

з р. р., напр.:

нещодав-

f.-painted

тільки що пофарбований). freshman [/frefman] п 1) першокурсник; 2) амер. новачок у школі; 3) військ. розм. новобранець; 4) attr. Її. year перший рік перебу-

вання

у складі

ї. English

якобісь організації;

початковий

курс

англій-

ської мови. fret_ І [fret] 1. оо 1) роз'їдати, підтбчувати; 2) вкриватися брижами, хвилюватися

(про

воду);

3)

тур-

бувати(ся), дратувати(ся); мучити(ся), терзати(ся); you have nothing to f. about вам нема чогб турбуватися (хвилюватися); 2. п 1) роздратування; хвилювання; терзання, мучення; 2) шумування, бродіння

(напоїв).

fret IJ [fret]

JU

1. п прямокутний

мент;

2

ліпною

роботою.

прикрашати

орна-

(стелю)

fret ПІ [fret] п лад (у гітарі). fretful [/fretful] adj дразливий; призний.

fret-saw

[‘fretso:]

пилювання,

fretwork

п пилка

лобзик.

[‘fretwo:k]

п

або різьблена прикраса. friability§ [,fraio’biliti] п рихлість.

для

архт.

friendless

[/frendlis]

самотній,

ви-

ліпна

крихкість;

friable [‘iraiabl] adj крихкий, ламкий; рихлий. їгіаг (‘iraia] п іст. чернець. friary [‘fraiari] п чоловічий монастир. fribble [‘fribl] 1. о ледарювати, байдикувати; 2. п ледар, нербба. fricative [‘frikativ] фон. 1кативний; 2. п фрикативний звук. friction [/frikfon] п 1) тертя; 2) розтирання; 3) незгоди, розхбдження. friction-gear [‘frikfangia] п тех. фрикційна передача. Friday [‘fraidi] п п'ятниця. friend [frend] 1. п 1) друг; приятель; подруга; to make friends with подружитися 3; а f. in need is а Ї. indeed присл. друзі пізнаються в біді; 2) товариш, колега; my honoTable f. мій вельмишановний колега (один член парламенту до іншого); my learned Ї. мій вчений Konéга (один адвокат до іншого в суді); 3) прихйльник, доброзичливець; 4) (F.) квакер; Society of Friends Товарйство Друзів (квакерів); 2. о поет. допомагати, бути другом.

adj фри- |

самітний,

friendly [‘frendli] 1. adj 1) дружній, що ставиться прихильно; F. Society товариство взаємодопомоги; 2) співчуваючий; 3) и — to); 4) (F.) 2. adv

сприятливий квакерський;

дружньо.

friendship [‘frendfip] п дружба, приятелювання; дружелюбність. frieze I [fri:z] п текст. 1) груба ворсиста зшерстяна тканина; 2) байка; 3) бобрик. frieze II [fri:z] п архт. та ін. фриз; бордюр. холодильних frig [frid3] по розм. (скор. від refrigerator). frigate [‘frigit] п 1) мор. фрегат; 2) орн. фрегат (водоплавний ний птах, тож Ї.-Бігд).

fright

[frait]

1. п

1) ляк,

тропіч-

переляк;

страх; to give smb. a Ї. налякати когбсь; to have (або to get) а f. налякатися; 2) розм. страховище,

страхіття; 2. о поет. лякати, страхати; тривожити, frighten [‘fvaitn] о лякдти, страхати; ї. амау лбхати; хом

налякати, перелякати, споf. into настрахати, стра-

примусити

зробити

out of залякуванням BiAMOBHTHCA від чогось.

frightened

[‘fraitnd]

переляканий.

ка-

adj

одинокий.

frightful

[‘fraitful]

жахливий;

2)

adj

adj

розм.

щось;

Ї.

примусити

наляканий,

1) страшний, бридкий.

frigid |"fridgid] adj холодний (тж neрен.); ї. zone арктичний nosc. frigidity [fri’dgiditi] по 1) морбзяність; мерзлота; eternal f. вічна мерзлота; 2) перен. холодність,

байдужість. frill [fril] 1. п 1) вузька оборка;

жа-

66; брижі; рюш; 2) рі непотрібні прикраси; 3) рі кривляння, гримаси; 4) рі амер. делікатес; 5) анат. брижа, 2. v 1) прикрашати оборками; 2) робити складки, гофрувати.

fringe

ЦЇгіпа3|

1. п 1) бахрома,

то-

рочки; 2) ббвідка; оп the f. of the forest на узліссі; 3) чубок, чілка;

2. о 1) прикрашати бахромою; 2) облямовувати. їгіррегу Г їгірагі) n 1) мішура, дешеві прикраси; 2) заст. дрантя, лахміття; 3) перен. мотлох.

Frisco [‘friskou] п розм. м. Сан-Францігско. frisette [fri’zet] п завитий чубок; штучні кучері на лобі. Frisian [/frizian] 1. adj фризький; 2. п 1) фриз; 2) фризька мова. frisk [frisk] 1. о 1) гратися, пустувати, стрибати; 2) амер. sl. обшукувати когбсь (в пошуках 2. п стрибок; пустощі.

зброї);

frisky [‘friski] adj жвавий, весблий, грайливий. frit [frit] 1. поскляна суміш, фрита; 2. о сплавляти,

спікати(ся).

frith [fri] =firth.

fritter

[‘frita]

І. п 1) оладка

(часто

з яблуками і т. п.); 2) кусбк смаженого м'йса; 3) урйвок; 2. v 1) витрачати на дрібниці; розтринькувати; (звич f. away); 2) ділити на дрібні частини. frivol [‘frival] о ледарювати, гайну-

вати

час;

вестй

дозвільне

життя.

frivolity [fri’voliti] п легковажність; легковажний вчинок; фривольність.

frivolous ний;

| Їгіуоіоз)

adj 1) легковаж-

фривольний;

2)

дріб'язковий,

незначний. frizz 1 [friz] о шипіти, шкварчати (на сковороді): friz(z) Il (іті2) о завиватися; BHтися, кучерявитися; 2. п завиток; кучеряве волосся, кучері. frizzle 1 [’frizl] о 1) жаритися (смажитися) з шипінням (шкварчанням);

2)

перен.

ки. frizzle II [’frizl] тися;

2.

п

терпіти

від

1. о завиватися,

завивка

спе-

ви-

(зачіска).

frizzly [‘frizli] adj завитий. frizzy [‘frizi] adj виткий; кучерявий. fro [frou] adv: to and fro вперед i назад; тудй й сюди. frock [frok] п 1) жінбче або дитяче плаття; 2) ряса; 3) сюртук.

frok-coat (|"Їгок"Коці| п сюртук. frog [frog] п 1) жаба; 2) стрілка (6 кінському

стовина

froggy

копиті);

3) зал.

[‘frogi] adj жаб'ячий.

frog-in-the-throat хрипота. frogskin

[‘froginda’Srout]

[‘frogо5кіп|

п амер.

рова асигнація. frolic |Тгойк) 1. о гратися, TH;

хре-

(стрілки).

2. п пустощі,

поет.

sl. дбла-

веселощі;

пустува3. adj

грайлівий,

пустот-

ливий. frolicsome [‘froliksam] adj вий, весблий, пустотливий.

грайли-

from

веселий,

п

[from

(повна

форма);

fram

(редукована форма)) prep 1) вказує на просторові відношення від, з, із; we

MH

були

га;

to

were

за be

ten

miles

десять away

f. the coast

миль

f. home

від берене

бути

вдома; 2) вказує на відправну точку, вихідний пункт від, 3; Ї. end to end з кінця в кінець; f. time to time час від часу; 3) вказує на часові відношення з, від; Її. a child, ї. childhood з дитинства; f. пом 3 цього часу; f. day to day день у

день, з дня на день; 4) вказує на особу, що дає, надсилає i т. п. від; a letter f. my friend лист від мого друга; a present f. his father подарунок від його батька; 5) вказує на матеріал, речовину і т. п. 3, із; wine is made f. grapes винб роблять з винограду; 6) вказує на відібрання, вилучення, віднімання, ділення

у, в, з, від;

take

the

knife

ї. the child заберіть ніж у дитини; to release f. prison звільнити з тюр-

fro

219

ми;

take

три

від

three

f. twelve

дванадцяти;

7)

відніміть вказує

на

звільнення від обов'язку, врятування від небезпеки тощо від; Пе Was excused f. attendance at the lecture його звільнили від відвідування лекшії; to hide Її. smb, заховатися від когось; 8) вказує на джерело,

to

походження

speak

пам'яті;

від,

f. memory to paint

3,

по;

говорити

no

Її. nature

малюва-

ти з натури; f. the bottom ої tke heart від щирого серця; іо judge їз appearances судіїти з збвнішнього вигляду; 9) вказує на причину дії від, з, через; to suffer f. cold страждати від хблоду; to act Ff. good motives діяти з добрих міркувань;

to do smth.

f. necessity

ро-

бити щось через необхідність; 10) вказує на розрізнення від; not to

know black f. white не відрізняти білого від чорного; to do things differently f. other people робити не так, як усі; з прислівниками: f.

above

здалека; з-під.

зверху, f. outside

згори;

f.

away

ззбвні;

f. under

front [frant] 1. п 1) фасад, перед; 2) фронт; 3) поет. лице, чоло; in f. ої попереду, перед; 2. adj пербдній; Її. door парадні двері; 3. v 1) протистояти; 2) виходити на; the house fronts оп (або towards) the sea будинок вихбдить на море. frontage |"Їглпіід3) п 1) передній фасад;

2)

палісадник;

3)

ширина

фронту; протяжність фронту. frontal [‘frantl] 1. adj 1) анат. лобний; ний;

2) військ. лобовий, фронталь3) тех. торцевий; 2. п архт.

фасад, фронтон.

frontier

[‘frantja]

п

attr. прикордонний; кордонне місто.

frontlet

[/frantlit]

п

1)

кордон;

Її. town

1) пов'язка

2) прина лобі

n66i; 2) пляма (зірочка) на тварини. front-pager [‘frAnt,peidza] п амер. сенсаційна інформація; важливе повіддмлення.

frontward

|"їглпімойд)

ходить на уперед (тж frost [frost] мороз без їнеєм; hard

1. adj що

ви-

фасад; 2. adv обличчям frontwards). 1. п 1) морбз; black f. інею; white f. мордбз з (або sharp, biting) f.

сйльний мороз; 2) перен. холодність, суворість; 3) театр. провал; the play turned out a f. п'єса провалйлась; 2. о 1) побивати mopoзом (рослини); 2) підморбжувати; 3) перен. розхолоджувати; 4) глазурувати (напр., торт); 5) робити матовим (про скло).

frost-bite місце.

frost-bitten жений.

frost-bound мордзом.

[/frostbait]

п

[‘frost,bitn] [‘frostbaund]

обморбжене

adj

обморб-

adj скутий

ful

frost-cleft |"го5іКІе | ліс, 1. п морозовина, морозобоїна; 2. adj що

fruitful

_ тріснув

fruition

від морбзу.

Srost-crack

[‘frostkrek]

здвина, морозу

frosted

п ліс.

морозобоїна,

[‘frostid]

adj

моро-

тріщина

від

1) приморбже-

ний; 2) вкритий інеєм; 3) матовий (про скло); 4) глазурбваний (про торт). frost-hardy [‘frost,ha:di] аді морозостійкий (про рослини). frost-hole [‘frosthoul] п мороздвина, морозобоїна. frostily [‘frostili] adv перев. перен. хблодно.

frost-work [‘frostwa:k] п морбзяний узор (на склі). frosty [‘frosti] adj 1) морбзний; 2) холодний;

froth

крижаний;

[fro9]

коні;

2)

тися,

1. п пусті

1)

сивий.

піна;

мило

слова;

шумувати;

їгоц-Їгой

3)

("Їгац'Їїгац)

2)

2. о

п

на

шблест,

ше-

лестіння. frounce [frauns] v 1) завивати; 2) робити зборки, складки; 3) заст. хмуритися.

froward

[‘frouad]

примхливий,

adj

вередливий,

капризний,

упертий,

неслухняний. frown

[fraun]

ви,

1. о насуплювати

дивитися

upon);

несхвально

2. п хмурий

лені брови. frowst I [fraust] тхле)

повітря;

(на--аї,

погляд;

п розм. духбта

бронасуп-

важке

(за-

(в кімнаті).

frowst ПП [fraust] о 1) сидіти розкйнувшись; 2) ледарювати. frowsy [/frauzi] =frowzy. frowzy [‘frauzi] adj 1) затхлий, 3aдушливий; 2) неохайний, забруднений; нечесаний. froze [frouz] past від freeze. frozen [‘frouzn] 1. р. р. від freeze; 2. adj 1) замерзлий; заморбжений;

крижаний, холбдний, студбний; 2) перен. холддний, дуже стриманий.

fructification

|Іглкбй"Кеїїп)

запліднення.

fructify

[‘frAktifai]

нювати;

frugal 2)

2) давати

[‘fru:gal] скудний;

п

бот.

о 1) бот. заплідплоди.

adj 1) ощадливий; скромний

(про

їжу);

а f. supper бідна вечеря.

2)

adj

1)

родючий;

плодотворний.

(іги:ї/еп)|

п

1) користувап-

ня якимись благами; 2) здійснення (надій, сподівань). fruitless [‘fru:tlis] adj 1) неплідний, неродючий; 2) марний, даремний. fruit salad [/fru:t,selad] п солодка страва з фруктів. fruity § [‘fru:ti] adj 1) схожий на фрукти; 2) що зберігає аромат винограду (про вино); ї. voice мелодійний голос. їгитр [framp] п 1) розм. сварлива жінка, стара відьма; 2) старомодно й погано зодягнута жінка frumpish [‘frampif] adj 1) заст. сварливий; 2) старомобдно вдягнений.

frustrate

[fras’treit]

зривати

1) піни-

базікати.

[‘fru:tful]

плодючий;

uv розстроювати,

(плани);

дії).

розбивати

(на-

frustration [fras’treifn] (по розлад (планів), крах (усіх надій). fry I [frai] п дрібна рибка, мальки; small f. дрібнота. fry Il [frai] 1. о смажити(ся), жарити(ся);

2. п

ченя. frying-pan out

смажене

[/fraiigpeen]

м'ясо,

of the f.-p. into

the fire з вог-

HIO та в пблум'я. fubsy [‘fAbzi] adj 1) товстйй, ний; 2) ватий.

fuddle

приземкуватий,

[/fadl]

1. о

пе-

п сковорода;

огряд-

присадку-

1) напоїти,

під-

поїти; 2) напиватися; 3) одурманювати(ся); 2. п сп'яніння; пиятика. fudge [fad3] 1. о робити так-сяк, несумлінно, недобросбвісно; 2. п 1) вигадка; 2) помадка; 3) амер. но-

вйни, що вміщають у газеті «в останню хвилину»; 3. int дурниці! нісенітниця!

fuel [fjual]

1. п паливо;

1) постачати

або

пальне; 2. 0

запасатися

пали-

вом; 2) заправляти(ся) пальним; 3) зал. екіпірувати. fug [fag] 1. п 1) духота, задуха, важке ря: 2)

(задушливе, сміття, пил

fugacious часний,

повіт-

затхле) (особл.

наті); 2. о сидіти сидяче життя.

в

в духоті;

[fju:’geifas]

adj

кім-

вести

коротко-

скороминущий.

fugacity [fju:’geesili] п короткочасHicTb, народе fuggy [/fagi] adj задушливий, душ-

frugality [fru:’geeliti] п 1) ощадливість; 2) помірність, скрбмність. fruit [fru:t] 1) плід, фрукт; to grow f. розвбдити плодбві рослини; small f. Ягоди; 2) рі наслідки, результати; 2. о плодонбсити, роATH, давати плоди. плодонбшенfruitage [‘fru:tid3] ня; 2) поет. плоди.

fugleman

fruiter (fru: ta] п 1) плоддве дерево; 2) судно, що перевбзить фрукти; 3) садовод. fruiterer [‘fru:tara] п торговець фрук-

fugue [fju:g] п муз. фуга. fulera [‘falkra] рі від fulcrum. fulcrum [/falkram] 1. п (рі fulcra) 1) фіз, мех. точка опори; точка

fruitarian [fru:’tearion] п людина, харчується тільки фруктами.

тами.

що

ний;

схильний

до

домосідства.

fugitive [‘fju:dzitiv] 1. adj збіглий; побіжний; скороминущий; 2. п 1) втікач; 2) дезертир; 3) біженець. fugle [‘fju:gl] о керувати; бути зразKOM

(взірцем).

[‘fjuglmzen]

п 1) ватажок,

верховода; промовець, оратор; заст. військ. фланговий солдат.

обертання;

2)

перен.

засіб

2)

для

full-timer [‘ful,taima] п 1) робітник, що працює весь роббчий тиждень; 2) школяр, що відвідує всі ypo-

досягнення мети; 3) тех. вісь шарніра; центр шарніра; TOUKa прикладання сили; 2. adj поворбтний. їй) [fulfil] о 1) викднувати, здійснювати; 2) завершувати. fulfilment [ful/filmant] п 1) виконання, здійснення; 2) завершення. iulgent [‘faldgent] adj поет. блискучий, сяючий. tulgurate [‘fAlgjuareit] о блиснути блискавкою. fuliginous [fju:/lidginas] adj закбпчений, закурений, вкритий сажею (кіптявою).

full

1

[ful]

витий;

adj

2)

1)

повний;

багатий

(на

house аншлаг (у pred. розм. повно, ї. length а) на б)

повністю,

без

ки. fully [‘fuli] ністю;

fulminant

но); 2) мет.

full-back

f.

чеканити.

[‘fulbeek]

захисник

[‘ful’bladid]

стокрбовний; 2) перен. сйльний.

full-blown

(у

ком розпустився повному цвіті.

ай)

(про

[‘ful’bodid]

схильний

1)

чи-

повнокробвний;

[‘ful’blounj

full-bodied

adj

3)

що

у

adj огрядний;

ми підводної

п парадний

ддяг

(часто перен.).

full-dress napa.

ні. fuller вал, fuller для

[/ful’dres] дебати

I [‘fula] п сукновал.

Il

аа): Ї.-4. debate

у важливому

[‘fule]

питан-

валяльник,

тех.

1. п

[/ful’fledgd]

1) ціл-

KOM оперений; 2) закінчений, розвйнутий. fulling-mill {‘fulig,mil] п сукновальня. full-length [‘ful’leg$] adj, adv на всю довжину, на весь зріст. full-mouthed |"їці"тацод| adj І) повнозвучний,

голосний,

гучний;

2)

з

зубами, що добре збереглися (про худобу). ful(l)ness [/fulnis] п повнота; достаток,

ряснота;

ситість,

насиче-

ність; to write with great f. писати дуже докладно; в налбжний час.

stop

[‘fulstop]

іп the

f. of

грам.

крапка,

1)

невміло

бли-

вибу2. п:

[fju:m]

1. п

поводитися

time

(3

MAMpHTH.

1) дим;

кіптява;

2) пара; вйпар; 3) запах; 4) збудження; іп а Її. роздратбвано; 2. о обкурювати;

2) курйти

димити;

(ладаном

коптити;

тощо); 3) мо-

рити (дуб); 4) випарбвуватися (Ff. away); 5) сердитися, хвилюватися, кипіти, роздратбвуватися.

[‘fju:migeit]

о обкурювати;

вання,

п обкурю-

дезинфекція.

fumy [‘fju:mi] adj димний; повний випарів. fun [fan] по жарт; забава; веселощі; make

f. ої

сміятися

3,

висмію-

вати. funambulist

молотбк

adj

3)

чимсь); 4) тягти,

to

шапо-

вийроблення жолобів; гладилка; 2. о 1) виробляти жолоби; 2) мет. чеканити, зачекднювати кромку. full-faced [‘ful/feist] adj 1) повновидий; 2) повернутий анфас. tuil-fashioned [‘ful’/feefand] adj текст. фасднний.

full-fledged

1. о

дезинфікувати. fumigation [,fju:mi’geifn]

частини

[’ful’dres]

бли-

копчушка.

fumigate

до повноти.

full-bottomed [‘ful’botamd] adj мор.: f.-b. ship cy4H6 з повними обводаfull dress

ка,

1)

ціл-

квітку);

1)

fumble [‘fambl] о 1) намацувати (for, after); 2) вертіти, м'яти в ру-

fume

футболі). full-blooded

[‘falmineit]

adj

скоротечний.

гримлячий; 2) розгромний (про критику). fulsome [‘fulsam] adj 1) заст. надмірний (до огиди); гидкий, бридкий; 2) нещирий; f. flattery грубі лестощі. їшуоц5 [‘falvas] adj червонувато-KOBTHH, бурий. fumade [fju:’meid] п копчбна сардин-

ках;

п

[‘fAlminont]

пов-

ї. ої mercury гримуча ртуть. fulminatory [‘fAlminetari] adj | 1)

Її.

іп

збвсім,

скати; 2) гриміти; 3) заст. хати; 4) громийти (against);

театрі); f. up нема місця: at всю довжину; скорбчень,

цілком,

to eat Її. їсти досхочу.

fulminate

цілко-

щось);

adv

скавичний;2) мед.

swing, іп f. blast в повному рбзпалі; ої f. age повнолітній; а Ї. meal сйтна їжа; f. brother рідний брат. full й [ful] о 1) текст. валяти (сук-

full

fur

220

ful

[Iju:’neembjulist] тоходець. function [/fagksen] 1. п 1) призначення; 2) pl (службові), 3) функція му); 2. о функціонувати;

functional нальний.

[‘fankfonl]

adj

п канафункція; обов'язки (організ-

діяти. функціо-

functionary [/fagksnori] 1. п службовець; чиндвник; урядова осбба; функціонбр; 2. adj 1) фізл., med. функціональний; 2) офіційний.

functionate

[‘fAnkfeneit]

функціонувати,

|о

діяти,

виконувати

функ-

ції.

1) основне pl оснбви

funeral

правило;

[‘fju:naral] процесія;

розм.

мене

funereal

[fju:’niarial]

ний; похмурий,

[‘fAgges]

funguses) цвіль;

f. Me-

adj

похорби-

лат.

1)

п

бот.

деревна

гриб;

губка;

ніз.

(рі

fungi, плісень,

2)

мед.

дії-

ке м'ясо.

funicular [fju:/nikjule] 1. adj канатний; 2. п фунікулер, канатна залізниця

funk

(тж f. railway).

[fank]

страх;

ягуз;

1. по розм.

1) переляк,

to be in а f. боятися;

2. о боятися,

2) бо-

ухилятися

(від

чогось).

funnel |"їлпі) п 1) лійка; 2) дима труба (парових машин та ин комин,

funny

димохід;

3)

мет.

[‘fani]

adj

1)

|

> ,

ливник.

забавний,

втішний, смішний; 2) чудний, дивний. funny Il [‘fani] п двовеслбвий човен, ялик.

funny-man [‘fAnimen] п забавник, потішник, штукар. funster [/fAnsta] п амер. жартівник. fur [fa:] 1. п 1) хутро; шерсть; шкура; f. coat шуба; 2) рі хутряні вироби; 3) накип; 4) наліт (на язиці); 2. о 1) підбивати або оторочувати хутром; 2) зчищати накип (у котлі). furbish [’fe:bif] о полірувати; чистити; Ї. up підновляти. furcate [‘fa:keit] 1. о роздвбювати(ся), розгалужувати(ся); роздвоєний, розгалужений.

2.

adj

furcation [fa:’keifan] п роздвбення, розгалуження. furfur [‘fo:fo] п лупа. furiosity (|Їіцогі/о5інй| п лють. furious |"Їїцогіаз5) adj оскаженілий; несамовитий, ний.

нестямний,

навіже-

furl [fa:l] 1. о згортати, прибирати (вітрила); складати (віяло, парасольку); 2. п 1) згортання, складання; 2) щось згбрнуте.

furnace-charge

ний; докорінний; істотний; Ї. frequency фіз. основна частота; 2. п

по-

ту це

траурний.

дрюватий.

fungus

fundament [‘fandament] п ниця. fundamental [,fando’mentl]

1. основ-

обхддить,

fungi [‘fAngai] рі від fungus. fungous [/fanges] adj губчатий,

furlong

сід-

it is not

не

не не стосується, це не моя справа; it’s your f. це ваша справа; 2. adj похорбнний; Її. urn урна для праху; f. home амер. приміщення для громадянської панахиди.

fund [fand] 1. п 1) запас; фонд; капітал; 2) рі кошти; фонди; to be in гип5 мати гроші; 3) рі державні процентні папери; 2. о 1) консолідувати поточний державний борг; 2) рідк. робити запас; 3) вкладати капітал у цінні папери.

зад,

2)

1. п похорон;

хорбнна це

принцип;

[‘fa:lon]

п

восьма

частина

милі (=201 м). furlough [‘fa:lou] 1. п відпустка; 2. о звільняти у відпустку (перев. солдатів). furnace [‘fe:nis] п горно; піч; тбпка,

furnace-bar

|"Їз:пі5ба:|

грузка, засипка furnish

[‘fa:nif]

ставляти;

вати

п

колосник.

[‘fa:nistfa:d3] 2)

п

за-

печі. о 1) постачати, меблювати,

(чимсь -- with).

при-

умеблю-

fur

221

furnished

adj

мебльований;

ї. rooms мебльбвані furnisher [‘fa:nifa] п

[/fanift]

кімнати, постачальник

(особл. меблів). furnishings [‘fa:nifigz] стандвка,

п

pl

1)

об-

умеблювання;

2)

облад-

нання; 3) прикраси; 4) хатні речі. furniture [‘fa:nitfa] п 1) меблі, обстановка; 2) обладнання (корабля, автомобіля тощо); 3) весь інвентар до чбгось, фурнітура; 4) все, що міститься в чомусь; Ї. ої one’s mind знання; f. of one’s pocket

гроші. furred [fe:d] adj 1) оздоблений хутром; 2) пухнастий; 3) мед. обкладений (язик); 4) тех. вкритий накипом (казан). furrier [‘fAria] п хутряник, хутровик; кушнір.

furriery

[‘fariari]

п

1) торгівля

хут-

ром; 2) збірн. хутра. furrow [/farou] І. п 1) борозна; кблія (на дорозі); 3) жолоб;

зморшка; това

5) тех. паз, фальц;

нарізка;

2.

v

1)

2) 4)

гвин-

борознити;

2) орати; 3) вкривати зморшками. furry [‘fa:ri] adj 1) хутряний, пухнастий,

ром.

пушистий;

2) підбитий

хут-

fur-seal |"Їо:51:1) п зоол. морський котик. further І [‘fa:da] 1. adv (comp. від far) 1) далі (=farther); 2) потім; крім Toro; 2. adj (comp. eid far) 1) дальший (=farther); наступний; 2) додатковий.

further II |"їо:ба| о просувати, сприяти; to f. hopes підтримувати надії. furtherance (|"Їз:богап5| п просування,

підтримка,

допомога.

furthermore

gag

[’fa:da’mo:]

adv

го ж; крім того.

furthermost

[’fa:demoust]

most. furthest [‘fa:dist] farthest.

furtive

[‘fa:tiv]

(sup.

до

тб-

=

farther-

від

far)=

adj прихбваний,

та-

ємний; потайний; to cast а f. glanсе кйнути пдгляд крадькома (нйишKOM).

furtively [‘fotivli] adv крадькома, нишком. furuncle [‘fjuarankl] п мед. фурункул, чиряк. fury [‘fjuari]

п

1) шаленство,

несамовитість;

лютість,

лють;

(F.) міф. фурія; перен. жінка. furze [fa:z] п бот. дрік.

fuse

I [fju:z]

сказ, 2)

сварлива

1. о топити(ся);

пла-

вити(ся); стоплювати(ся); 2. п плавка. fuse II [fju:z] 1. п тех. запал; Bickford’s f. бікфордів шнур; 2. о при-

пасбвувати запал. їизеї [‘fju:zl] аа): f. oil сивушне масло. fuselage [/fju:zila:3] п ав. фюзеляж.

fusibility [,fju:za’biliti] п плавкість. fusible [‘fju:zobl] adj плавкий. fusillade [fju:zi‘leid] 1. п стрільба;

ббстріл; розстріл; 2. о обстрілювати; розстрілювати. fusion [‘fju:3n] п 1) плавка; 2) злиття, змішування; 3) сплав. fuss [fas] 1. п 1) суєта, метушня; 2) нервовий збуджений стан; 3) осбба,

рез 2)

що

метушиться

і нервує

че-

дрібниці; 2. о 1) метушитися; надокучати; 3) хвилюватися

через дрібниці; 4) амер. ся; з'ясовувати справу. fussy

|"Їлзі)

adj метушливий;

вий. fust [fast]

п архт.

ни або пілястра.

fustian

[‘fAstion]

стиль;

сварйтиnepso-

стрижень

колб-

1. п пишномодвний

2. adj надутий,

бундючний,

пихатий, fustigate [‘fastigeit] о жарт. бити палкою. fusty [‘fasti] adj 1) затхлий, задушливий,

важкий;

2) застарілий,

ста-

ромодний.

futile

[/fju:tail]

ремний;

2)

adj

1)

марний,

нікчемний,

пустий,

не-

1) марність,

да-

серйбзний. futility [fju:’tiliti] ремність;

п

да-

2) нікчемність.

future [/fju:tfo] 1. adj майбутній; 2. п 1) майбутній час; 2) майбутність, майбуття, будучина; 3) ком. товари, куплені завчасно.

їшигізт

[‘fju:tfarizm]

п

літ.

рі

мист.

футуризм. futurist [/fju:tfarist] п футурист. futurity [fju:’tjuariti] п 1) майбутнє, майбутність, майбуття, будучина; 2) рі події майбутнього; 3) рел. загробне (потойбічне) життя. futurology [‘fju:tfarolodzi] п футуро-

логія. fuze [fju:z]=fuse П. fuzz [faz] 1. п пух, пушинка; 2. v вкриватися пушинками, розлітатися (про пух). fuzzy |Члгі) adj 1) пухнастий, вкритий

пухом;

fyke [faik] ка.

2)

неясний,

п амер.

непевний.

рибальська

сіт-

fylfot [/filfot] п свастика,

С С, є |4зі:) п 1) 7-а літера англійського алфавіту; 2) муз. соль. gab I [geb] 1. п розм. базікання, теревені; stop your g.! замовчи! mpukycn язика; gift of the g. 6aлакучість, язикатість; 2. о базікати, молбти

gab 2)

язиком.

II [gab] тех.

п 1) зарубка,

крюк,

гак;

виїмка;

вилка;

бтвір.

gabardine (|/єгераді:п)| =gaberdine. gabarit [,ga:ba:’ri:] п тех., буд. габарийт; проліт; профіль. gabble [’gabl] 1. п мимрення; 2. 0 мимрити, бурмотіти, бубоніти. gabbler |/єгебіг| п мимря, базіка. gabby |'єсебі) adj розм. балакучий. gaberdine [‘gebadi:n] п 1) текст. габардин;

2) заст.

довгопдлий

тан з грубого сукна. gabion [‘geibjan] п 1) гідр. 2) військ.

gable

іст. тур

|"реї||

п

apxr.

кап-

і ra6ion;

1) фронтон;

2) гребінь, коньок даху; altr.: Р. roof двосхилий дах; g. window да-

xopé (слухове) пірка. gabled [’geibld] (про дах).

вікно;

adj

3) тех,

під-

гострокінцевий

вування

II

ся

невже?,

[ged]

(звич.

р.

так!

о вештатися, about,

тиняти-

g. abroad).

gad III [ged] п 1) вістря, гбстрий шип; 2) іст. спис; 3) тех. зубило; клин (для відбивання вугілля). gadabout ([’gedebaut] n бродяга, гультяй.

gadder

[’geda]

п 1) бродяга;2) гірн.

перфоратор. gad-fly (|"реїїаї) п гедзь, бвід; сліпень. gadget [/gedzit] п 1) розм. пристосування (перев. технічна новинка); 2) знев. причандал, щось незначне, незручне або непотрібне.

gadoid

[’geidoid]

KOBHX. Gael [geil]

1. п риба

з порб-

Gaelic

2. adj з порбди

п шотландський

ірландський)

gaby | |/єеїбі) | п" | простак, дурник. gad І [geed] int виражає подив, здиgad

ди тріскбвих;

[’geilik]

кельт,

тріс-

(рідше

гел.

1. adj гельський; 2. п

гбльська MOBa (особл. мова шотландських кельтів). gaff I [gef] І. п 1) багбр, гак; 2) мор. гафель; 2. о багрити (ри-

бу). gaff II [gef] п 5/. дешЄєвий мюзик-хбл (тож penny g.).

gaffer

|"рейї»г|

п

розм.

театр,

1) старик;

дідусь (звертання); 2) десятник; 3) ipa. хлопчик. у gag [geg] 1. п 1) затичка, кляп; 2) парл. припинення дебатів; 3) тех. пробка,

атр.

затичка,

імпровізація, 5)

заглушка;

4)

те-

вставний комічний номер, жарт; sl.

обман,

додавання

від

містифікація;

себе; 2.

v

1) вставляти кляп, затикати рота; 2) примусити замовкнути; 3) тех. правити мдлотом; 4) театр. дода-

gam

222

gag

о ннГб

вати

щось

від себе; 5) 5/. обдурю-

вати, містифікувати. gage |єеід3| 1. п застава,

заклад;

2. uv ручйтися; битися об заклад. gaggle |’gegl] 1. п гелготання (гусей); 2. о гелготати. gaiety |"/реізії| п 1) весблість; 2) (звич. рі) розваги, веселощі. gaily [’geili] adv 1) весело, радісно; 2) яскраво. gain [gein] 1. о 1) заробляти, добувати; 2) мати кобристь; вигравати; домагатися; 3) діставати, одержувати, здобувати; 4) поліпшуватися; з прийм.

і присл.

8. оп

а) на-

здоганяти; б) домагатися хильності в когось); g. омег манйити

до

себе;

g.

(припере-

upon= g. оп;

фраз. звор. to 8. a victory виграти, здобути nepemory; to 8. a prize виграти приз; 2. п 1) вигода; 2) кбристь, нажива; 3) рі прибутки,

заробітки;

4)

збільшення,

приріст; а Є. іп weight збільшення ваги; 5) тех. виріз, гніздб; 6) гірн. горизонтальна виробка. gainful [’geinful] adj прибутковий, дохбдний,

корисний,

вигідний;

що

має (або дає) заробіток. gainings [‘geininz] п ol 1) прибуток, заробіток; 2) виграш. gainly [‘geinli] adj 1) красивий, rpaцібзний; 2) raxToBunit (у поведінці). gainsaid [gein’sed] past і р. р. від gainsay. gainsay [gein’sei] о (past, р. р. gainsaid) заперечувати; суперечити.

gainst,

’gainst

[geinst], prep

поет. =

прекрасний;

хоробрий, 3) |рідк.

gala [’ga:la, ‘geila]

1. п свято, свят-

кування; 2. adj урочистий, святковий, парадний. galactic [ga’lektik] adj галактичний. galantine [‘gelonti:n] п заливне, xoлодбць, галантин. galanty show [go‘lenti’fou] п китайські тіні. galaxy [/geloksi] п 1) астр. галактика, Чумацький (Молочний) 2) перен.

плеяда.

gale I [geil] п 1) сильний вітер; шторм; буря; 2) поет. легкий вітрець, зефір; 3) веселощі; амер. вибух (реготу). gale Il [geil] п бот. вощанка. Galician [go‘lifion] п 1) галичанин; 2) галісієць.

galipot [‘geelipot] п застигла соснбва або ялинова смола, живиця. gall І [go:l] жовч; 2) жовчний міхур; 3) перен. жовчність, злість, роздратбваність; нахабство, зухвалість. gall Il [go:l] І. п саднб; натерте місце; 2. v 1) намулити, натерти (шкіру); 2) дратувати, турбувати;

3) уражати

гордість.

величний,

поштийвий,

(до жінок); 4) заст.

скучий; ний;

5) (рідк.

2. п

о

[rac

2)

1)

[’gelontri]

хорббрість; люббвна

га-

п

3.

супроводити бути

га-

1)

відвага,

2) галантність;

люб'яз-

ввічливість;

gall-bladder

ка-

залицяЯльник;

2) залицятися, кавалером.

gallantry

бли-

любов-

людина,

[ra ga’leent]

бзїгепі|

ність;

нарядний,

бо" гепі)

кавалер,

(даму); лантним

2)

шанобливий

1) світська

валЄр, франт; лантний

пишний;

доблесний, рйцарський; ро"Тапі| галантний, ри-

царський,

3)

залицяння,

інтрига.

[’goa:lbleda]

п

анат.

жобвчний міхур. gallery ([‘gelari] п галерея; картинна галерея; 2) театр. гальдбрка; 3) гірн. штрек, штольня. galley [‘gali] п 1) іст. галера; 2) мор. вельбот, гичка; 3) мор. камбуз; 4) друк. верстатка; гранка. саПеу-ргоої [’geelipru:f] п друк. гранка.

Gallic

[’geelik]

adj 1) галльський;

2)

французький.

gallic [/geelik] adj хім. галовий. galligaskins | (,девіїрез5кіп2| п

жарт. ширдкі штани. gallimaufry [,geeli’mo:fri] всячина,

тися,

п 1) аптечна

2) швендяти,

блукати.

[’go:Inat]

горішок

gallon

всяка бан-

п хім. галій. [,geli’veent] о 1) залицяти-

ся, фліртувати;

gall-nut

п

рі

тиня-

п бот. чорнильний

(72 gall).

[’gelon]

п галбн (міра рідких

і сипких тіл; anen.=4,54 =3,78 л.).

a; amep.=

galloon [ga‘lun] п галун. gallop (|"регіор| 1. п галдп; 2. 0 гнати щодуху,

galloper

галопом.

[’gelepa]

п військ.

іст.

1)

ад'ютант, ординарець; 2) легка польова гармата. galloway [’gelowei] п шотл. порода невеликих сйльних кбней. gallows [‘gelouz] п рі (звич. вжив. як sing) 3) тільки

1) шийбениця; 2) козла; рі розм. підтяжки, шлей-

ки. gallows-bird [’geelouzba:d] п негідник, шибеник. gallows-ripe [‘geelouz’raip] adj що заслугбвує шибениці. gallows-tree |"рагіоцаігі:)| п шибениця. gall-stone [/go:lstoun] п med. жовчний камінь, galop ‘geelap]} І. по галоп (танець); 2. о танцювати

галоп,

galore [go’lo:] 1. adv багато, в достатку; fruit g. багатий урожай фруктів; 2. п рідк. достаток, ка кількість.

вели-

оз

galosh [ga’lof] п галбша. galumph [ga’lumf] о розм. скакати, стрибати з радощів. | galvanic [gel’veenik] adj 1) ел. тальванічний; 2) перен. спазматичний, неприродний (про посмішку). galvanism [‘gelvenizm] п 1) гальванізм; 2) мед. гальванізація.

galvanisation [geelvonai’zeifn] п мед., тех. гальванізація. galvanize |"регіуепаїг) о 1) гальванізувати;

оцинковувати;

оживляти;

2)

пожвавлювати,

вати. galvanometer

перен. збуджу-

[,gelvo/nomite]

п

ел.

гальванометр.

gambade gambado

[gem/’beid] =gambado. [gem’beidou] п 1) стрибок,

курбет (коня); вана вихватка. gambit [’gambit] 2) перший крок gamble [’gembl] азартні ігри; 2) to р. with one’s карту все своє азартна гра; 2) на справа.

gambler gambol

2) перен.

несподі-

n 1) шах. гамбіт; у чомусь. 1. о 1) грати в сильно рискувати; future ставити на майбутнє; 2. п 1) рискована, непев-

[‘gembla]

гравець;

мішанина.

gallipot |"/райрої| ка; 2) - раПрої. gallium [‘gelism]

gallivant

against.

gait [geit] п 1) хода; 2) алюр. gaiters [’geitez] п рі гетри, гамаші; краги. gal [gel] п sl.=girl.

Шлях;

gall ШІ |єо:1) =gall-nut. gallant [’geelent] 1. adj 1) красивий,

',уійеіцЙВИМц,ППППШц

п

1)

азартний

2) аферист.

[’gaembal]

1. п

1) стрибок;

2) веселощі; 2. о стрибати,

плигати,

скакати. game І |сеіт) І. п 1) гра; 2) змагання; 3) спорт. партія, гра; 4) розвага, забава, жарт; 5) вийверт, хитрість, фбкус; the g. is up спраBy програно; the g. is yours ви виграли; 2. о грати в азартні Ігри; є. away програти. game II [geim] п дичина. game ШІ [geim] adj скалічений, паралізбваний (про руку, Hoey). game-bag [’geimbeeg] п ягдташ, сумка для дичини, game-cock [’geimkok] п бойовий пі-

вень. game-fish

[’geimfif]

по

промислбва

риба.

gamekeeper [’geim,ki:po] п що охороняє дичину (від ньєрів

лісник, брако-

і т. п.).

game-laws [’geimlo:z] п рі закбни про охорбну дичини, правила полювання.

gamesome

|"/реітзаті|

adj

весблий,

жартівливий.

gamester [‘geimsta] п гравбць, тяр. gaming-house [’geimighaus] п тярський

(гральний)

gaming-table тярський

дім.

[’geimin,teibl] (гральний)

каркар-

стіл;

рен. азартна гра на грбші. gamma [’gema] п 1) гамма літера грецького алфавіту); сбвка-гамма (метелик).

п

кар-

2)

пе-

(третя 9) ент.

gamma-rays |"регтеугеі?) порі фіз. гамма-проміння. gammer |"рато) п розм. старуха; бабуся

(звертання).

gam

223

gammon I [‘geemoan] 1. п 1) бкіст, бкорок;

2. uv коптити,

gammon

дурнийця!; ти;

EY

бекон.

II |/рагтап| 1. п обман; 2. о обдурювати;

g.!

удава-

3. int дурниці!

gamut [/gamot] п 1) муз. rama; 2) діапазбн (голосу); 3) повнота, глибина

(чогось).

gamy І [’geimi] adj 1) багатий на дичину; 2) з душкобм (про дичину). gamy II [’geimi] adj рідк. сміливий, завзятий;

gander

задирливий.

|'юсепдо|

п 1) гусак; 2) ду-

рень, йолоп, тблепень; 3) sl. жонатий чоловік; 4) амер. sl. чоловік, що живе з дружиною наріз-

но. gang I [gen] 1. п 1) група, партія, бригада; артіль; зміна (робітників тощо); 2) зграя, банда, кліка; 3) набір, комплект (інструментів); 2.

о

пати

gang

організбвувати до

банди;

II [gen]

банду,

всту-

нападати.

о шотл.

іти.

gang-board [‘gaybo:d] сходні. ganger І |"регдо| п наглядач, десятник, бригадир. ganger II [’geno] ШВИДКИЙ

gangling

КІНЬ.

[’genglin]

незграбний. gang-plank board.

п 1) пішохід;

2)

adj довгов'язий,

[‘geenplenk]

=

gang

gangrene [’gengri:n] 1. п ranrpéua, змертвіння; 2. о мертвіти. gangrenous нозний,

gangsman десятник.

gangster стер.

[’gangrines] змертвілий.

[’genzmon]

[/gensta]

adj гангре-

п

наглядач,

п бандит, ,ганг-

gangway [‘geenwei] п 1) схбдні; 2) прохід між рядами (крісел і т. п.); 3) буд. робдчі містки; 4) гірн. штрек. ganoid |'єгепоід) adj 1) гладенький і блискучий (про риб'ячу луску); 2) їхт. ганбідний (про рибу). gantry {‘geentri] п 1) рама, поміст, портал підйдмного крана; 2) зал. сигнальний місток (над залізничною колією); 3) підставка для 60чок (у льоху); 4) рад. радіолокаційна антена.

gantry-crane [‘geentri,krein] п портальний або естакадний кран. gaol [dgeil] І. n 1) тюрма, в'язниця (тж jail); 2) ув'язнення; 2. о ув'язнювати. gaoler [‘dzeilo] п тюремник; наглядач (у тюрмі). gap [gep] п 1) пролом, провал; бреш; щілина; 2) проміжок, інтервал; 3) пробіл, пропуск, прогалина, лакуна; 4) велика розбіжність

(у поглядах i т. п.); розрив; 5) тех. зазор, люфт; 6) військ. розрив (ліній фронту); 7) гірський прохід, ete gape

[geip] 1. о 1) позіхати;

широ-

ко

роззявляти

gas витріща-

чий;

тися; 3) дивуватися; g. оп, g. upon здивовано дивитись Ha; 2. п 1) по3ix; 2) здивбваний погляд; 3) дтвір.

garter

gape-seed

грбта;

[’geipsi:d]

що

задивляються;

ня,

лупання

gappy [’geepi] прогалинами;

п si. 1) те,

на

2) розглядуван-

очима; adj

2)

3) зівдйка.

з проміжками,

3

неповний. garage [’gera:3] 1. п гараж; 2. v ставити в гараж. garb [ga:b] 1. п 1) бдяг, наряд; 2) національний

костюм;

2.

о

(звич.

pass.) одягати(ся), наряджати (ся). garbage ("са Ьідз3) п 1) нутрощі, тельбухи; 2) сміття, пбкидьки; 3) перен. макулатура, чтиво (тож literary g.). garble [‘ga:bl] о перекручувати, підтасбвувати. garden [’ga:dn] 1. п 1) сад; 2) город (тою kitchen g.); 3) рі парк; 2. о обробляти сад або город. gardener [‘ga:dno) п 1) садівник, садовод;

2) горбдник.

garden-frame [/ga:dnireim] п парникова рама. gardening [’ga:dnin] п садівництво. garden- party [‘ga:dn,pa:ti] п прийдм гостей у саду. garden- plot [‘ga:dnplot] по дільниця землі під садом. garden-stuff [’ga:dnstaf] n плоди, бвочі;

квіти.

garden-truck [/ga:dntrAk] по амер. бвочі і фрукти; to raise g.-t. for the market вирощувати OBoui і фрукти для

продажу.

gargle

[’ga:gl]

о полоскати

ло); 2. п полоскання

garibaldi

[,geeri’bo:ldi]

дитяча блуза. garish |/реогідД) (про наряд, удаваний; 2)

garland

adj

(для

1)

туалет); яскравий,

[’ga:lond]

(горгорла).

п жінбча

або

криклийвий показний; сліпучий.

1. п 1) гірлянда,

вінок; діадема; 2) перен. приз; пальма

першості;

3)

заст.

антологія;

2. о 1) прикрашати гірляндами, вінками; 2) рідк. плести вінок, garlic ра: lik] п часник; attr. р. hop зубок часнику. garlicky [‘ga:liki] adj часникбвий. garment [’ga:mont] п 1) предмет Omary, одежина; 2) pl бдяг, вбрання. garner [’ga:no] 1. п рит., поет. схбвище; житниця (TIC перен.); 2. о 1) складати (зсипати) в комбру; 2) запасати. garnish [/ga:nif] 1. о 1) прикрашаTH, оздоблювати; 2) гарнірувати (страву); 2. п 1) прикраса; оздоблення; 2) гарнір. garret [/gerot] п 1) горище, мансарда; 2) sl. голова, макітра. garrison [’gzerisn] 1. п гарнізон; 2. о

ставити garrulity garrulous

гарнізбн, ввбдити військо. [ge’ru:liti] п балакучість. [’geerules] adj 1) балаку-

2)

дзюркотливий

(про

стру-

мок).

[/ga:ta]

(the С.) надівати

1. п 1) підв'язка;

2)

брден Підв'язки; 2. о 1) підв'язку; 2) нагородити Підв'язки.

брденом

garth |са:8)| п заст., поет. 1) обгороджене місце; 2) двір, сад. gas [ges] 1. п 1) газ; 2) амер. бензин, газолін, пальнб; 3) розм. базікання, балачки, похвальба; 4) гірн. гримучий газ; 5) мед. гази; 2. uv 1) виділяти газ; 2) випускати задушливий газ; отруювати газами; 3) наповнювати газом; 4) амер. заправляти пальним (машину); розм. газувати; 5) розм. базікати; верзтй

хвалитися, нісенітницю,

вихвалятися; щоб відвести

бчі.

са5-аїагт [{‘geeso/la:m] п хімічна тривога. gas-bag [’gesbeg] п 1) газовий балон; 2) ав. sl. дирижабль; 3) розм. базіка, пустомбля, пустомолот. gas-bracket |"єге5,Бгагкії) п газовий ріжок. gas-burner [‘gees,ba:na] п газовий ріжок, газова горілка.

gas-collector

[’gzsko’lekta]

вловлювач,

газовий

п

газо-

колектор.

gaselier |,бсе5а"їїз| п газова люстра. gas-engine [’gees,endgin] п газовий Двигун. gaseous [‘geizjas] adj газовий; газоподібний. gas-lield |"регзії Іф) п родбвище

при-

родного газу. gas-fire [’ges,fais] п газова плита. gas-litter |/рсез/їе) п газопровідник; MOHTép по установці газових труб.

gash

[geJ]

1. п

2) розріз; тех. ко поранити.

gas-helmet gas-holder

1) глибдка

рана;

надріз;

2. о глибо-

[‘gees,helmit] |"реез/ропіда|

л протигаз. п газгбль-

дер, газосховище.

gasification gasiform

-

[,geesifi’keifn]

зифікація;

2)

п

перетворення

[‘geesifo:m]

adj

1) гав

газ.

газоподіб-

ний.

gasify |'ягезіїаі| о 1) газифікувати; 2) перетворювати(ся) в газ. gas-jet [/gesdget] п газовий ріжок, газова

gasket

горілка.

("регзкії|

набивка,

gas-light

п

тех.

[‘geslait]

лення,

прокладка,

сальник.

газова

п

газове

освіт-

лампа.

gas-main [‘gasmein] п газопровід. gas-man [/gaesmeen] п інкасатор (або (контролер) по рахунках за газ. gas-mantle [‘gees,mentl] п тех. калильна сітка. gas-mask |"регзта:5к| тигаза; протигаз. gas-meter [‘gces,mi:ta] чильник,

g.-m. ка.

він

газомір;

брбше,

п маска Пе

як

про-

п газовий ліlies like а рудій соба-

gasolene |"ргеезоії:л)| п 1) газолін; амер. бензин; 2) attr.: g. station бензинова

колонка

gasoline [’gaesoali:n] =gasolene. gasp [ga:sp] 1. о 1) задихатися; важко дихати; to g. out a few words | задихаючись, | промобвити кілька слів; 2) роззявляти porta (від подиву); 2. п утруднене дихання; to give а g. задихнутися від

подиву;

at

one’s

last

9.

в oc-

танню мить. gas-plant [‘gees’pla:nt] п 1) газовий завбд, 2) газогенераторна установка. gas-producer [‘geespra,dju:sa] п газогенератор. gas-proof [/geespru:f] adj газонепроникний; g.-p. shelter газосхбвище. gas-ring [’ges’rin] п газове кільце, горілка.

gassed

[gest]

gas-shell

п отруєний

[/ges,fel]

п

газами.

хімічний

сна-

gas-shelter

[’gas,felta]

п газосхбви-

ще. gas-station [‘ges,steiJn] п амер. бензйнова колонка, бензозаправний пункт. gas-stove

та. gassy

|"реез'віоцу|

[/gesi] повний

стий. gas-take

adj газу;

[‘gesteik]

gas-tank

п газова

пли-

1) газоподібний; 3)

балакучий,

ny-

п газовловлювач;

газоприймач.

[’geesteenk]

п амер.

1) ре-

зервуар для газу; 2) бак для пального, бензобак.

gas-tight

[’geestait] - раз-ргоої.

gastric |'ргезігік| adj шлункодвий; ulcer виразка шлунка.

gastritis

[gaes’traitis]

pur. gastronome

п

мед.

[’gestranoum]

HOM, гурман.

gastronomer

g.

гаст-

п гастро-

[gees’troname]

= gastro-

nome. gastronomic [,gzstra’nomik] adj гастрономічний. gastronomist [gees‘tronamist] = разігоnome. gastronomy

[gees’tronami]

п

гастро-

gas-wartare

("ргезлуо:Їєг)

п

хімічна

номія, кулінарія. війна.

gas-works

[‘geeswa:ks]

п газовий

за-

Бод.

gate

біля воріт; 2) гідр. будинок управління

шлюзами

[geit]

І. п 1) ворота,

хвіртка;

2) вхід, вихід; 3) застава; шлагбаум; 4) кількість глядачів; 5) збір (грошовий -- в театрі, на стадіоні); 6) тех. щит; заслінка, затвор; клапан; шийбер; ливник; 7) гірський прохід; 2. о запирдати ворбта коледжу після певної години (в Оксфорді, Кембріоджі). gate-crasher [’geit,krefa] п sl. 1) «заєць» (безплатний глядач); 2)

незваний

gatehouse

гість.

[’geithaus]

п

1) сторбжка

або щитами

гідрав-

лічних споруд. gate-keeper [’geit,ki:pa] п воротар, стброж біля воріт. gate-legged [‘geit,legd] adj g.-l. table стіл з відкидною кришкою. gate-post . [‘geitpoust] |п ворітний стовп; between you and me and the g.-p. дуже конфіденціально, (тіль-

ки) між нами. gateway [’geitwei] п 1) ворота, вхід; брама; 2) перен. шлях; the g. to knowledge шлях до знання. gather [‘geda] 1. о і) збирати(ся); 2) скупчуватися; 3) рвати (квіти); 4) набувати, придбавати; 5) морщити (лоба); 6) робити висновки І could є. nothing from his speech я нічдго не Mir збагнути з його промбви; 7) мед. наривати; g. пр а) підбирати (з землі); б) підсумовувати; 2. п рі зборки.

gathering

ряд.

2)

gel

224

gas

[‘gedoarin]

п 1) збирання;

2) збори, збір; a political є. політичні збори; 3) мед. нагнбєння, Haрив. gaud [go:d] п adj 1) позбавлені смаку прикраси; мішура; 2) іграшка; дрібничка; 3) рі пишні святкуван-

ня. gaudy

[‘go:di]

смаку,

лике свято.

gauge

1. adj зрбблений

KPHKJIMBHH,

|єеідз3)

масштаб;

пишний;

1. п

1) міра, розмір;

калібр;

to take

вимірювати; (дроту); 3)

2) ел.

тів);

4)

шаблон;

0H;

5) вимірювальний

мор.

тех.

(звич.

без

2. п Be-

the

g. of

HOMep, товщина сортамент (дро-

gage)

лекало;

прилад;

положення

ета-

6)

від-

HOCHO вітру; 7) перен. критерій; спосіб оцінки; 8) зал. ширина колії; 2. о 1) міряти, виміряти, перевіряти, вивіряти; 2) градуювати; калібрувати; клеймити (міри); 3) підвбдити під пбвний розмір; 4) перен. оцінювати (людину); to g. smb.’s character оцінювати чиюсь вдачу. gauge-glass |/реідз,сЇа:5) п водомірне скло; водомірна трубка. gauging-station [’geidgin,steifn] п гідр. гідрометрична станція. Gaul [goa:l] п 1) іст. Галлія; 2) іст. галл; 3) жарт. француз.

Gaulish

[‘go:lif]

1.

adj

1)

галль-

ський; 2) жарт. французький; 2. п 1) галльська MOBa; 2) жарт. французька мова.

gaunt

[go:nt}]

жений;

2)

adj

1) худий,

довгий,

висна-

довгастий;

3)

похмурий.

gauntlet throw вичку, ін.).

gauntlet

I [’go:ntlit]) п рукавиця; to down the є. кидати рукавикликати

П

[’go:ntlit)

(на

п:

дуель

to run

і т.

the

є. прохбдити крізь стрій; перен. бути гдстро розкритикдваним.

gauntry

|/ро:пігі| =gantry.

gauze [go:z] п 1) газ (тканина); 2) марля; 3) тех. металева сітка (навколо

лампи);

4) серпанок,

металева

імла.

gauzy

[’gozi]

adj тонкий;

вий

(особл.

про тканину).

тканина;

серпанко-

gave [geiv| past від give. gavel [gevl] п молотбк (аукціонера або голови зборів). gavotte [ga’vot] п муз. rapor. gawk [go:k] п йолоп, бовдур, роззява.

gawky

[’go:ki]

соромливий;

1.

2.

adj

п

незграбний;

здоровило,

здо-

ровань. gay [gei] adj 1) весблий; 2) яскравий (про колір); 3) безпутний, непутящий.

gaze (на

[geiz]

1.

—

оп);

at,

v

пильно дивитися вдивлятися; 2. п

пильний погляд. gazebo І [ga’zi:bou] п архт. 1) вишка (па даху будинку); 2) засклений балкобн; 3) дача.

gazebo

II [ga‘zi:bou]

рубійко,

gazelle gazette

п амер.

парубчина,

sl. па-

малий.

[ga’zel| п газбль. [go’zet] 1. п 1) офіційна уря-

дова газета; 2) заст. газета; 2. v опублікбвувати в офіційній газеті. gazetteer [,geezi’tia] п 1) географічний довідник; 2) заст. журналіст, працівник газети. gear [gis] 1. п 1) механізм, апарат; прилад, приладдя; пристрій; 2) тех. шестерня; привод; зубчаста передача;

іп

діючий,

є. діючий;

несправний;

рухбме майно, одяг, вбрання;

g.

не-

3) упряж;

out

of

4)

начиння; 5) заст. 2. о 1) приводити

в рух (механізм); 2) зчіплювати(ся) (про зубці коліс); 3) надягати упряж. gear-box [‘giaboks] п тех. корббка швидкостей, корббка передач. gear-case_ |"єіоКеїз| =gear-box. gearing |"ріогід) п тех. зчеплення; зубчаста передача, привод. gear-ratio [’gia,reifiou] п тех. передаточне число. gear-wheel [’giawi:l] п зубчасте колесо. gee |4зі:) int 1) но (вигук, яким поганяють

коней)

(тж

gee-up!);

2)

амер. от так такі, оце здорово! gee(-gee) [/dzi:(dgzi:)] п розм. дит. конячка.

geese [gi:s] рі від goose I. geezer [’gi:za] п sl. дідусь; бабуся. Gehenna [’gi’heno] п геєна, пекло.

geisha |"сеіїе| п гейша.

gelatin(e) gelatinous

[,dgzelo’ti:n] п желатин. [dzi’letinos] adj желати-

новий. geld [geld]

о (разі і р. р. gelded, gelt) каструвати. gelding |"'єеідід| п кастрбвана тваpia (особл. мерин). gelid [/dgelid] adj крижаний; холодний

(то.

нери). gelt [gelt]

перен.

про

характер,

разі і р. р. від geld.

ma-

gem gem

225 [dgem]

гоцінний

І. п

1) самоцвіт,

камінь;

гема;

доро-

2)

перен.

коштдвна річ; перлина; 3) амер. прісна зддбна булочка; 2. о прикрашати дорогоцінним камінням.

geminate ти;

[‘dzemineit]

здвоювати;

1. о подвбюва-

2.

adj

здвоєний,

розташдваний парами. gemination [,dzemi’neifn] п подвбєння, здвбення. Gemini [‘dzemini:] п рі Близнята (сузір'я і знак зодіаку). gemma [‘dzema] п (рі gemmae) бот. брунька. gemmae |"дзеті:) рі від gemma. gemmate [‘dzemeit] о пускати бруньки. gemmation [dze’meisfn] п брунькування,

утворення

gendarme

дарм. gender [‘dzenda]

2) жарт. джувати.

gene

бруньок.

[’3a:nda:m]

|4зі:п)

genealogical

стать;

1. п

фо.

п

жан-

1) грам.

2. о поет.

рід;

порб-

п біол. ген.

[,dzi:nja‘lodgikel]

adj po-

довідний. genealogy [,dzi:ni’eladgzi] п генеалбгія; родовід. genera [‘dzenara] рі від genus, general І [‘dzenaral] adj 1) загальний; g. strike загальний meeting загальні збори;

страйк; g. Є. election

загальні вибори; to speak іп g. terms говорити загальними фразами; 2) звичайний; іп а Є. way звичайним способом; 3) головний; ге-

неральний;

g.

staff

загальновій-

ськбвий штаб; б. Staff генеральний штаб; фраз. звор.: in 8. взагалі, g. (post) delivery амер. (пошта) до запитання; g. practiНопег лікар загальної практики (терапевт і хірург).

general П |"ізепого!) (звич. С.) генерал; полковбдець; Brigadier б. бригадний генерал; body ої g. officers генералітет. General-in-Chief [’dzenaroalin’tfi:f] п (рі Generals-in-Chief) ronoBHoKoмандуючий. generalissimo [/dgenara‘lisimou] п генералісимус. generality [,dzeno’reliti] п 1) загальність, придатність до всьбго; to confine

oneself

to

generalities

об-

межуватися загальними фразами; 2) невизначеність; 3) більшість. generalization [,dzenaroalai’zeifn] п узагальнення. generalize |"Фізепогоїаіг) о узагальнювати. generally |"Фзепогоїї) adv взагалі; звичайно;

здебільшого.

generalship [/dgenaralfip] п 1) генеральський чин, звання генерала; 2) військове мистецтво; 3) (майстерне) керівництво. generate [‘dzenareit] о 1) спричиняти, викликати; 2) ствбрювати, генерувати, породжувати. 15 4-ІЗІ

Geo

generation, [,dzenereifn] п 1) покоління; генерація; rising g. молоде покоління; 2) рід, потомство; 3) тех. утвбрення (пари); 4) порбдження, зарбдження. generative [‘dzenarativ] adj продуктивний;

що

generator ник,

породжує,

[‘dgenoreita]

той,

хто

викликає.

п

1)

породжує;

вироб2)

джерело енергії; генератор. generatrices [’dzenoreitrisi:z]

тех.

рі від

generatrix.

generatrix [‘dgenareitriks] (рі generatrices) мат. твірна. generic [d3i’nerik] adj 1) родовий; 2) загальний.

generosity [,dzeno’rositi] п 1) великодушність; 2) щедрість. generous [‘dzenarss] adj 1) великодушний, благородний; 2) щедрий; 3) багатий (на щось); а р. amount велика

кількість;

4)

родючий;

інтенсивний, густий (про 6) міцний (про вино)

genesis

[‘dzenisis]

никнення,

5)

колір);

п похбдження,

ви-

генезис.

genet |"дзепії) п зоол. генбта, вівера. genetic(al) [dgi’netik(al)] аа) генетичний. genetics |зіпебік5) п pl (вжив. як sing) генстика. geneva [dzi/ni:vo] п джин, ялівцева настойка, горілка. Сепеуап [dgi’ni:van] 1. adj женевський;

2. п

1) женбвець;

вініст. genial |"4зі:пізі) рий,

2) каль-

adj 1) веселий, доб-

привітний;

добродушний;

2)

тбплий, м'який (клімат); 3) noer., заст. родючий; 4) заст. генійльний. geniality [,dgi:ni’eliti) п 1) доброта, привітність, ласкавість, добродушність; 2) м'якість (клімату і т. ін.). genii [/dzi:niai] рі від genius 1). genista [dgi’nista] п бот. дрік. genital [/dzenitl] 1. adj дітордбдний, статевий;

2.

п

pl

genitive

[/dzenitiv]

вий;

2. п pomOBHh

статбві

грам.

дбргани.

1. adj родо-

відмінок.

genius [‘dzi:njas] п 1) (pl репії) réній, дух; 2) (pl geniuses) геній, reнідльна людина; 3) (тільки sing) обдарбваність; геніальність; а man ої g. генідльна людина; 4) (pl geniuses) почуття, настрої, пов'язані з якймсь певним місцем. genocide [‘dgzenousaid] п геноцид. Genoese [,dzenou’i:z] 1. п renyéseup; 2. adj генуєзький. genre [3G:nr] фр. п жанр, манера, стиль. genteel [dgen’ti:l] adj 1) ірон. благорбдний;

світський;

2) заст.

ввіч-

ливий; 3) ірон. модний, вишуканий, елегантний. gentility [dzen’tiliti] п 1) заст. родовитість,

знатність;

знать;

2) ірон.

аристократичні замашки, претензія на елегантність. gentle [/dzentl] adj 1) м'який, добрий, лагідний; 2) пологий; 3) родо-

BHTHH,

вельможний;

4) легкий, слаб-

кий (про вітер і т. д.); 5) ніжний, ласкавий (про голос); 6) слухняний, смирний (про тварин). gentlefolk(s) [‘dgzentlfouk(s)] п (рі) панство,

gentleman

дворянство,

знать.

|"ізепії топ| п 1) джентль-

мен, пан; 2) заст. дворянин; 3) ддбре вихований і глибоко порядний чоловік; g. of fortune авантюрист; пірат; the old 7. жарт. дия-

вол. gentlemanlike

[’dzentlmanlaik]

adj 1)

що личить Джентльменові, хований; ввічливий.

2)

ви-

gentlemanly [‘dzentlmanli] = gentlemanlike, gentleness [‘dzentlnis] п 1) м'якість, ніжність;

лагідність;

gentlewoman дама;

gently

леді;

2)

пологість.

|"Фзепії митоп)| 2)

[/dzentli]

заст.

adv

п

1)

дворянка.

1) ніжно,

гідно; тихо; 2) обербжно. gentry [‘dzentri] п дрібномаєтне рянство, джентрі. gents [dzents] п розм. чоловіча ральня.

genuflect [/dgenju:flekt] ти коліна.

ладво-

вби-

о преклоня-

genuflexion [,dgzenju:flekjn] нопреклоніння.

п

колі-

genuine [‘dzenjuin] adj 1) справжній, істинний, непідроблений; 2) щирий. genus |"4зі:па5) п (pl genera) 1) біол. рід; 2) сорт;

вид.

geocentric |,4зі:оц'зепігік) adj геоцентричний. geochemistry [,d3i:ou’kemistri] п гео-

хімія. geodesy [d3i:’odisi] п geographer [dzi’ografa]

геодезія. п гебграф.

geographic(al) [dzio’grefik(al)] adj географічний. geography |4зі/оргоїї) п географія. geologic(al) [dzia’lodzik(al)] adj геологічний.

geologist [dzi’oladgist] п геблог. geologize |зі/оЇгазаїг) о 1) вивчати геолбгію; 2) провадити геологічні екскурсії. geology [dgi’oled3zi] п геологія. geometer [dzi/omita] п гебметр. geometrical [dgzie’metrikal] adj геометричний. geometrician [,dziouma’trifn] = geometer.

geometry

|4зі/отіїгі)

п

reomérpia;

descriptive р. нарисна геометрія; plane g. планіметрія; solid g. стереометрія.

geophysics

[,dzi:afiziks] п рі (вжив. як sing) геофізика. Georgian I [‘dga:dzjen] 1. adj rpyзинський; 2. п 1) грузин; rpy3HHKa; 2) грузинська мова. Georgian II |"Чзо:43ізп) 1. п урбдженець штату Джорджія; 2. adj що стосується штату Джорджія. Georgian III [‘dgo:d3jan] adj (що стосується) часів епохи одного з англійських королів Георгів.

geranium [dzi‘reinjam] п бот. герань, пеларгонія, ne germ [dgo: т) 1 п 1) біол. зародок, ембрібя; бот зав'язь; in g. у зародку; 2) мікроб, бактбрія; attr. є. warfare бактеріологічна війна; 3)

зачаток,

походження;

2.

0

да-

вати ростки, розвиватися. German [/dga:mon] 1. adj германський, німецький; 2. п 1) германець;

німець;

german

2)

німецька

[/d3e:men]

лученнях: sister Є.

adj

мова.

у словоспо-

brother g. рідний брат; рідна сестра; cousin Є.

двоюрідний брат або двоюЮрідна сестра. germane [dgo:’mein} adj доречний, підходящий.

Germanic

[dga:’meenik]

1. adj

манський; 2. п германська

гер-

прамобва.

Germanism [/dza:manizm] п 1) німецький зворбт, германізм; 2) германофільство. germanize [‘dzo:monaiz] о германізувати, онімечувати. germicide [/dza:misaid] 1. adj що вбиває бактерії; 2. п речовина, що вбиває бактерії. germinal {/dga:minl] adj зародковий; зачатковий.

germinate тати,

[‘dzo:mineit]

давати

вати. germination

ростки;

о 1) пророс2) породжу-

[,dgo:mi’neifn]

ростання; ріст; 2) Gerry [’geri] =Jerry.

gerrymander

п 1) про-

[/dgerimenda]

1. о

1)

ри; 2. п передвиборні махінації. gerund [‘dzerand] n грам. герундій. gerund-grinder [‘dzerand,grainda] п знев. учитель латинської MOBH; учитель-педант. gerundive [d3i/rAndiv} грам. 1. п герундив; 2. adj герундіальний. gesso |"Фзезоц| п гіпс (для скульп-

тури).

я»

gestation ([dges’teifn} п вагітність, період вагітності gesticulate |4зез'їїкіціей |) о жестикулювати.

gesticulation [dges,tikju’leifn}] п жестикуляція. gesture [/dzestfe] 1) жест, рух тіла; a warlike р перен. брязкання збрбєю; 2) міміка (та facial g.); 2. о жестикулювати. get [get] о (разі і р. р. got; заст. амер. р.р. gotten) 1)діставати, одержувати, здобувати; can you g. this book for me? чи можете ви дістати для мене цю книжку?; 2) брати, одержувати;

to

g.

lessons

урдки; 3) заробляти; заробляти

на

приносити;

брати

to Р. a living

життя; g. me

4) доставляa chair

при-

HecH мені стілець; 5) примушувати, перекбнувати; | got him іо speak at last нарешті я примусив його

говорити;

6)

розм.

збагнути; I don’t g. you я вас не розумію; 7) діставатися, добиратися; досягати, потрапити; he got home early він рано прийшов додому;

8)

(як

розуміти,

дієслово

зв'язка

у

складеному іменному присудку або як допоміжне дієслово у PASS) ставати, робитися; to g. angry розсердитися; to g. married одружитися;

9)

діти;

I have

perfect

розм.

got =I

мати,

have;

воло-

10) per-

fect з inf. бути повинним, мусити; І have got to go immediately я по-

вйнен негайно йти; 11) з inf. або gerund означає початок Oli або it одноразовість: they got talking во-

HH почали розмовляти; з прийм. і присл: g. about поширюватися

(про чутки); g. along а) жити, поживати; б) справлятися (з чим-не-

будь), how do you g. along at your new job? як ви справляєтесь з вашою HOBOIO роботою? є. along with you! а) не вигадуй!; 6) іди геть!, забирайся!; р. at а) досягTH, добратися до; збагнути; Р. away

б) зрозуміти, піти геть; утікати, 5. back повернутися; 9. down а) спуститися, зійти; б) зняти; g. in входити; потрапити; g. off зійти, злізти; 9. оп а) надягати; б) роби-

ти Успіхи, просуватися вперед; how are you getting on? як (ідуть) ваші справи?;

в) сідати

а) виходити;

розвиток.

амер. перекручувати факти, фальсифікувати; 2) підтасовувати вибо-

ти,

gid

226

ger

(на коня); g. out

б) забиратися

геть

з;

в) витягати; г) вивідати, випитати; to g. оці ої shape втратити форму; Є. Over а) перейти, перелізти; перебратися (через); б) переборювати (труднощі); в) примирятися, звикати (до чогось); г) оправитися, очуняти; 9. round а) обманути, перехитрити; б) видужувати; g. through a) проходити (через щось); б) справитися (з чимсь); я. through with переборбти; збутися; здихатися; 9. up а) вставати, підводитися; б) сідати (на коня, 8 екіпаж); в) посилюватися (про

вітер,

бурю);

(про товари); д) здійснювати; ставити

мляти

(книжку);

вбирати;

г)

е)

зачісувати;

to g. on

smb.’s

дорбжчати

підготовляти, (п'єсу); офор-

наряджати,

фраз.

nerves

звор.:

роздратову-

вати когось; to g. on well with ладити 3; to Є. under way зрушити з місця; вирушити; to g. hold of

зуміти

схопити

(думку

тощо);

g. the mitten (або the sack, ing orders, walking papers) звільненим; to Є. the upper

перемогти;

узяти

верх;

walkбути hand

to g. one’s

own way зробити по-своєму, to g. home влучити; to g. off with a whole skin вийти сухим з води, to р. out of bed on the wrong side встати на ліву HOry; to g. used звикнути.

get-at-able [get’atabl] adj доступний. getaway [’getawei] п розм. втеча; to

make

а

g.

а)

тікати;

б)

вйслиз-

нути. getter [’geta] п 1) набувач, здобувач; 2) гірн. рудокоп; вибійник. get-up [‘getAp] п 1) манера вдягатися; стиль; 2) оформлення ки); 3) постанбвка (п'єси); розм. енергія, завзяття.

(книж4) амер.

gewgaw |"ріц:ро:| п дрібничка. geyser [’gaize] п 1) гейзер; 2) |/рі:za:] газова колонка для нагрівання води. ghastly [‘ga:stli] 1. adj 1) страшний, жахливий;

2) мертовно-блідий;

2. adv страшно, жахливо. gherkin [’ga:kin] п 1) корнішодн; 2) дрібний огірок для -MapHHyBaHHa. ghetto [’getou] п гетто. ghost [goust] п 1) привид, примара; дух; 2) тінь, легкий слід (чогось); not to have the g. of a chance не мати ані найменшої надії; ні тіні вірогідності; the g. ої a smile ледь помітна усмішка. ghostly [’goustli] adj 1) духовний; g. farther духівник; 2) схожий на привид; примарний. ghoul [gu:l] п міф. перен. вовкулака, упир, вампір.

СІ

|азі:аї)

(скор.

від

government

issue) амер. 1. adj 1) казенний, військового зразка; 2) армійський; 2. п солдат (прізвисько американського солдата). giant [‘dgaiant] гігант; 2. adj

1. п велет, велетень, велетенський, гігант-

ський.

giantess

[‘dgaiontis]

п

тень, вблетка. giantism [‘dgaiantizm] TH3M.

жінка-вблеп мед.

гіган-

giantlike [’dgaiantlaik] adj величбзний, велетенський. giant(s’)-stride |’dzaiant(s)’straid] п спорт. гігантські кроки. gib

[d3ib]

клин.

п Tex,

скоба,

чека,

контр-

gibber [/dgiba, giba] 1. о торохтіти, гоBOPHTH нерозбірливо; 2. п невиразна, нерозбірлива мова; бурмотіння.

gibberish [‘giborif] п нерозбірлива, нечітка мова; тарабарщина. gibbet [‘dzibit] 1. по 1) шибениця; 2) тех. косяк, укосина; стріла крана; 2. о вішати.

gibbon [’giben] п gibbosity [gi’bositi]

зоол.

гібон.

п горбатість; горб; 2) опуклість. gibbous [‘gibas] adj 1) горбатий; 2) опуклий, випуклий. gibe [dgaib] І. п насмішка, глузування; 2. о насміхатися, глузувати (з-- аб. giber |"дзаїба| п насмішник. giblets [’dgiblits] п рі гусячі потрухи. gibus [‘dgaibas] т шапокляк, скла-

даний циліндр. giddiness |"рідіпіз)| п 1) запаморочення

giddy

(голови); 2) легковажність. |"рі4і) adj 1) запаморочливий; у кого паморочиться голова; J

997

gif am g., I feel Є. у мене паморочиться в голові; 3) легковажний, перозсудливий; to play the g. goat дурня клеїти.

gift

[gift]

1. п

1)

подарунок,

2) обдарованість, хист, 2. о |) дарувати; 2) ляти.

талант перен.

дар;

(ої); наді-

gifted [’giftid] adj обдарований, здібний,

талановитий.

gig [gig] І. п 1) кабріолет, двоколка; 2) мор. гічка (швидкохідний човен); 3) лебідка; 4) текст. Bopсувальна машина; 5) текст. вертушка, вовчок; 6) OcTeHb; 2. о ло-

вити рибу бстенем. gigantic (|4заї/регпіїк) ський,

giggle хотіти;

гігантський,

[‘gigl] 2. п

1.

adj

велетен-

хихйкати,

хихикання,

хи-

хихотіння.

gigglet, gigglot [’giglit, ‘giglot] п реготуха. gigman |/рієтоп| п обиватель, міщанин. gild I [gild] о (past і р. р. gilded, gilt) 1) золотйти; 2) прикрашати; іо g. the рій золотити або підсолоджувати (гірку) пілюлю. gild Il [{gild] =guild. gilded [’gildid] adj позолбчений; б. Chamber палата лордів; є. youth золота молодь. gilder [gilda] п позолотник; carver and g. багетний майстер. gilding |'сіїдід) п золочення; позолота.

gill І іє п 1) глибокий яр (звич. лісистий); 2) гірський струмок. gill If (Азії) г чверть пінти (англ.-0,142 a, амер.- 0,118 a). Gill II [dil] п дівчина; кохана; Jack and G. Джек i Джіл, перен. хлопець і дівчина. gillaroo [,gile’ru:] п ірландська форель.

gills [gilz] п рі 1) зябри; 2) борідка (у півня); 3) друге підборіддя; rosy about the g. здорбвий на вигляд, пикатий. gillyflower [‘dgili,flaua] п 1) бот. левKOM; 2) рідк. гвоздики. gilt [giIt] 1. п позолота; 2. adj позолбчений, золдчений, золотистий; 3. разі i р. р. від gild I. gimbals [/dgzimbalz] п рі тех. данів підвіс.

gimerack

[‘dgimkreek]

заст.

елегантний;

adj 1) імбирний, пряний; 2) дратливий, запальний, гарячий; 3) рудуватий.

gingham або

|/рірот|

картата

на 2)

п

1)

бавовняна

смугаста або

льня-

тканина з фарбованої пряжі; розм. (великий) зонтик.

gingivitis [,dgindgi’vaitis] мед. 3aпалення ясен. єїппегу [‘dginari] по бавовноочисна фабрика. gin-shop

Gipsy

[‘dginfop]

|"Чзірзі| 2)

п пивна,

пивниця.

1. п 1) циган;

циганська

мова;

циган-

2. adj

ци-

ганський. giraffe [dgi’ra:f] п жирафа, жираф. girandole [‘dgirendoul] по 1) канделябр; великий фігурний свічник (для кількох свічок); 2) колесо (у фейєрверку).

gird

I [ga:d]

о (past і р. р. girded,

lie to викривати брехню; to є, notice попереджувати; to g. smb. а piece of one’s mind висловлювати комусь своє несхвалення; to g. rise to призвддити до, мати результатом. give-away |‘give,wei] п розм. зрада, розголошення таємниці (звич. ненавмисно).

given

[‘givn]

І. р. р. від give; 2. adj подарований; 2) pred. схильний, прихильний; he is є. to Sport він захоплюється спортом; 1)

даний,

3) даний,

gizzard

певний.

[’gizod]

(у птахів);

п 1) другий

2) розм.

шлунок

горлянка,

глот-

ка, горло; it sticks in my g. це мені поперек горла стало. glabrous [‘gleibras] adj гладенький, позбавлений

glacial

волосся

|’gleisjal]

adj

(про

1)

шкіру).

льодовий,

крижаний; 2) льодовиковий, glacier [‘glesja] п льодовик,

чер.

глет-

girder [’ga:da] п 1) буд. балка; ondра; перекладка; брус; 2) тех. ферма (моста); 3) рад. щогла. girdle [’ga:dl] 1. п пбяс; кільце

glad [gleed] adj 1) pred. радий, зі доволений; 2) приємний, втішний; 3) весблий, радісний. gladden [’gledn] о радувати, тішити, звеселяти. glade [gleid] п 1) прогалина, галявина; просіка; 2) р/ амер. болотисті місця (на півдні США).

(напр. на дереві після кільцювання); to have (або to hold) under

gladiator [’gledieita] п гладідтор. gladiatorial [,gledia’to:rial] adj гла-

girt) 1) підперізувати(ся); oroчувати, облягати. gird Il [ga:d] І. о насміхатися, глузувати (над-- аї); 2. п насмішка.

the є. тримати в

шодрах,

під

в своїх руках черевиком);

(або

2.

v

1)

підперізувати; 2) кільцювати плоддві дерева; 3) отдчувати. girl [ga:l] п 1) дівчинка, дівчина; 2) служниця; 3) продавщиця. girlhood [‘ga:lhud] n дівоцтво; дівування. girlish [’ga:lif] adj дівбчий. girt [ga:t] разі і р. р. від gird I, girth |єе:8| І. п 1) обхват; 2) попруга; пбяс; 2. о 1) отбчувати; 2)

підтягати

попругу;

3)

виміряти

обхватом. gist [dzist] п суть, сутність; головне; the g. of the matter суть справи. give [‘giv] о (past gave; р. р. given) 1)

давати;

віддавати;

передавати;

2) вручати; 3) приділяти; іо Я. one’s attention to smth. приділяти увагу чомусь; 4) завдавати, викли-

кар-

кати; it gave me much pain це завдалд мені великого болю; 5) по-

1. п нікчемна

ступатися, погоджуватися; 6) виходити (про вікно тощо; на, у-into, (up)on); з прийм. 1 присл.: є. away а) віддавати, роздавати; б) розм. виказувати; | виявляти; зраджувати; to g. away the show

(дешева) прикраса; 2. adj мішурний, нікчемний. gimlet Гєїтій) п свердел, буравчик. gin І [dgin] 1. п 1) пастка, сільце; 2) mex. коловорбт, лебідка; 3) текст. джин, бавовноочисна машина; 2. о ловйти в пастку (або сільцбм). gin П [dgin] n джин (вид горілки). ginger [‘dgindga] п 1) імбир; 2) neрен. вбгник, «ізюминка», «перчик». gingerbread [’dgindgabred] п імбирний пряник. gingerly [‘dgindgali] 1. adj І) обережний, сторожкий; 2) боязкий,

15*

3)

2. adv обережно. gingery |'Язіпазогі)

ка; величезний.

о

несміливий;

gla

розм. виказати, розголосйти секрет; є. іп поступатися; g. off виділяти, випускати;

кати, дати

р. out

видавати,

опублікбвувати; (звичку);

у. пр

випус

g. Over

KH-

відмовлятися

від, залишати; to g. up a problem відмбвитися від розв'язання проблбми; фраз. звор.: to g. birth to нарбджувати, породити; to g. the

діаторський.

ee [gleedi’oulai] pl від gladious. gladiolus [,gledi’oulas] п (рі gladioluses, gladioli) бот. гладіблус. gladly [’gledli] adv oxdéue, залюбки. glair |рієг| І. п 1) яєчний білок; 2) клейка речовина; вати яєчним білком

giairy

[‘gleari]

слизуватий,

яєчним

glamor

adj в'язкий;

2.

и

намазу-

1) білковий; 3)

2)

намазаний

білком.

{‘glema] amep.= glamour. glamorize [‘glamoaraiz] 0 амер. вихваляти, рекламувати; давати висбку оцінку. glamorous |"сЇггтаго5| амер. = glamourous, glamour [’glemea]

І. п 1) чари, чарівність; очарування; 2) романтичний оребл; 3) ефект, ефектність; 2. о зачаробвувати. glamourous |‘glaemaras| adj 1) чарівний; 2) ефектний glamoury [’glemoa-i] =glamourous. glance I [gla:ns] І. п 1) блиск, виблискування, блискотіння; 2) побіжний швидкий погляд; at а g. з одного погляду; to take а g. at, іо give а g. at глянути на; to cast а р. at кинути швидкий поглял на; to steal а g. глянути нишком; 2. v 1) блискати, виблискувати, блискотіти; 2) кинути OKOM, гляну-

ти побіжно, зиркнути; to g. over швидко переглянути. glance I! [gla:ns] о чаводити глянц; полірувати.

glo

228

gla

залоза;

war.

1)

п

[glend]

gland

перен.

проблиск;

блимати, світити; свічувати.

мерехтіти; ‘

спалах;

2)

2. 9

від. glanders [’glendaz] п рі вет. сап. | glean [gli:n] о 1) збирати колосся (після жнив); 2) збирати, визбиру("бєЇгепдіїо:т| adj 1) у glandiform вати з різних джерел (факти, ноформі мигдалини або жолудя; 2) вини); tg g. examples from history мед. залобзистий. добирдти приклади з істбрії. glandule [/glendju:l] п анат. зйлозка, gleanings [’gli:ninz] п рі 1) зібрані glare [glea] 1. о 1) сліпуче блищапісля жнив колоски; 2) зібрані ти, блискотіти; 2) пильно або люто факти; 3) уривки, крихітки знань. дивитися; 2. п 1) сліпучий блиск; glee [gli:] п 1) радість, веселощі; яскраве світло; 2) пильний або 2) пісня (для кількох голосів). лютий погляд. gleeful [’gli:ful] adj весблий, радіюglaring [’glearig] adj 1) яскравий, чий, радісний. сліпучий (про світло); 2) що KHglen [glen] п вузька долина (в Шотдається у вічі, разючий, грубий; ландії та в Ірланоїї). є. mistake груба помилка. glib [glib] adj 1) гладенький (про glass [gla:s] 1. п 1) скло; 2) скляповерхню); 2) говіркий, говорлиний побсуд; 3) склянка; чарка; he вий; 3) жвавий, меткий (про моhas taken а g. too much розм. він ву); 4) легкий (про рухи). хильнув (вйпив) зайвого; 4) розм. glide [glaid] 1. о 1) рухатися плавдзбркало, люстерко (rac lookingно; ковзати; 2) ав. планерувати; -glass); 5) пісбчний годинник; 6) pl 2. п 1) ковзання, плавний рух; окуляри; 7) бардбметр; 8) підзбр2) ав. планерування; 3) фон. сковна труба, телескоп; бінокль; мікрозання; проміжний звук. скоп; 9) парник; 2. о 1) засклити; glider [’glaide] п ав. планер. 2) вставляти скельця (в окуляри); glim [glim] п sl. 1) вогонь, свічка, 3) поміщати в парник; 4) відбилампа і т. п.; 2) бко. ватися (як у дзеркалі); 5) гермеglimmer |"рійте) 1. о мигтіти; тьмяно тично закупбрювати в скляний посуд (консерви тощо). світити; 2. п 1) мигтіння, слабке світло; 2) прбблиск (надії і т. ін.); glass-blower [’gla:s,bloue}] п склодув. 3) рі sl. oui. glass case [’gla:skeis] п вітрина. glimpse [glimps] 1. п 1) пробблиск, glass-culture [’gla:s,kaltfa] п тепспалах; 2) поява на мить; невиразлична, парникова культура.

2) тех. сальник. glanderous [‘gleendaras] adj вет. сапний.

glass-cutter 2)

алмаз

[’gla:s,kAta] (для

п 1) скляр;

різання

скла).

glass-dust [’gla:sdAst] п наждак. glassful [’gla:sful] п склянка (як міра ємності). glass-house [/gla:shaus] п 1) скляний завод,

гута;

2)

оранжерея,

тепли-

ця; 3) фотоательє.

glass-metal [’gla:s,metl] п розплавлене скло. glass-paper [’gla:s,peipa] п наждачний папір, шкурка. glass-wool [‘gla:swul] п скляна para. glass-work [‘gla:swa:k] п 1) склянб виробництво; 2) скло (виріб); 3) рі скляні

glassy

вироби;

[‘gla:si]

скляний

adj

завод.

1) скловидний,

склйстий; 2) скляний, тьмяний (про погляд); 3) дзеркальний, рівний (про водну поверхню). Glaswegian [gles’wi:d3jan] 1. п урбдженець м. Глазго; 2. adj що стосується м. Глазго.

glaucoma кома.

[glo:’kouma]

п мед.

глау-

glaze [gleiz] 1. п глазур, полива; глянс; 2. о 1) склити; 2) глазуру-

вати, глянсувати; 3) тех. поліруваTH, лощити. glazier |"ріеігіг) п 1) скляр; 2) гончар-глазурувальник. glazy [’gleizi] adj 1) глянсуватий, блискучий; NOB AHHH; 2) тьмяний (про погляд). gleam [gli:m] 1. п 1) слабке світло; блимання, мерехтіння; відблиск,

не

уявлення;

3)

швидкий

погляд;

at а g. з першого пдбгляду; to have (або to catch) а g. побачити на мить; 2. о 1) майнути, промайнути; 2). побачити на мить. glint [glint] 1. по спалах, яскраве світло;

2.

v

1)

блискотіти,

спала-

хувати; 2) відбивати світло. glissade [gli’sa:d] 1. п 1) ковзання, зісковзування; 2) ав. ковзання на крило; 3) глісе (у танцях); 2. о 1) ковзати, зіскбвзувати; 2) робити глісє (у танцях). glisten [’glisn] 1. о блискати, виблискувати,

glitter

[‘glita]

сяяти;

2.

п

відблиск.

1. о блищати;

all is

not gold that glitters присл.

не все

Te зблото,

що блищить;

блйискування; пишність,

2)

2. п 1) ви-

мішура,

помпа,

gloaming [’gloumin] п noer., діал. сутінки, присмерк. gloat [glout] о 1) радіти (про cé6e, нишком); 2) злорадіти (про себе); 3) пожирати очима (over, upon) global [’gloubal] adj 1) кулястий, що має форму кулі; 2) глобальний, світовий, у світовому масштабі. globe [gloub] п 1) земна куля; 2) глобус; 3) куля; g. ої the eye anar. бчне яблуко. globe lightning [/gloub,laitnin] п кулевйдна блискавка.

globe-trotter

[‘gloub,trots]

людина, що багато тий мандрівник.

п

жарт.

мандрує,

завзя-

adj кулястий, globose [‘gloubous] м» зб Б. сферичний. globosity [glou’bositi] п кулястість. globular [’globjule] adj 1) кулястий, з сферичний; 2) що складається кулястих частинок.

globule

[’globju:l]

лина;

глббула;

п 1) кулька;

2) пілюля;

червонокрівець.

glomerate

|"єЇотагеїї|

скручений

gloom

крап-

3) Pisa.

adj бот., анат.

у клубочок.

[glu:m]

1. п

1) темрява,

мб-

рок; 2) сум, смуток; 2. о 1) Haхмуритися; мати похмурий вигляд; 2) хмаритися, тьмаритися.

gloomy

|"єїи:ті)

ний, сумовйтий,

glorification

adj похмурий;

тем-

смутний.

|,єЇо:гії"Кеї/п) п вихваляння, прославляння. glorify [‘glo:rifai] о 1) вихваляти, прославляти; 2) розм. прикрашати. gloriole [‘glo:rioul] п німб, оребл, сяйво.

glorious 2)

[’glo:rias]

розкішний,

adj 1) славетний; пишний,

чудовий.

glory [‘glo:ri] 1. п 1) слава; 2) оребл; 3) пишнота; 2. о тріумфувати,

торжествувати; in).

пишатися

gloss І [glos] 1. п блиск, наводити блиск.

(чимсь—

лиск;

2. 0

gloss II [glos] 1. 2 1) глобса, тлумачення; 2) сприятливе вийтлумачення;

2.

о

1)

складати

глосарій;

давати коментарії; 2) витлумачувати щось сприятливо, замовчуюючи хиби (часто over); 3) згущати барви, перебільшувати; витлумачувати упереджено (upon). glossary [‘glosari] п 1) глосарій, словник (в кінці книжки); 2) словник спеціальних термінів. glossiness [’glosinis] п лиск, пблиск. glossitis [glo’saitis] п мед. запалення язика. glossology [glo’solad3zi] п термінологія. glossy [‘glosi] adj блискучий, глянсуватий. glottal [’glotal] adj що стосується голосової щілини. glottic [/glotik] adj 1) анат. язикбвий 2) =glottal. glottis |"ріобіз| п анат. голосова щілина. glove [glAv] 1. п рукавичка; to be hand and є. (with) бути нерозлучними друзями; бути в тісному зв'язку; 2. о надіти рукавичку; gloved в рукавичках. glow [glou] 1. о 1) розжарюватися; 2) жевріти; 3) сліпуче сяяти; 4) палати, пашіти (про обличчя); 5) горіти, світитися, сяяти (про очі); 2. п 1) жар, розжарення; 2) запал; 3) рум'янець; 4) світло, відблиск, заграва; 5) свічення.

glower І [‘glaus] рювання.

п ел. нитка

розжа-

glower II (|"ріаца) 1. о дивитися дито; 2. п сердитий погляд.

сер-

glo

229

glowing [’glouin] adj 1) розжарений до червбного (до білого); 2) що світиться,

3)

палає

гарячий,

(про

палкий;

очі,

4)

щоки);

яскравий

(про барви).

glow-lamp [’gloulemp] п лампа розжарювання. glow-worm [‘glouwa:m] п ент. світляк. gloze [glouz] о 1) витлумачувати сприятливо (звич. є. over); 2) заст. тлумачити, коментувати. glucinium [glu:’siniam] п хім. гліциній. glucose ("рій:Коце| п хім. глюкоза. glue [glu:] 1. п клей; 2. о 1) клеїти, приклеювати; 2) склбюватися, при-

липати.

glum

Ц|єЇлті|

adj насуплений,

похму-

рий. glut [glat] 1. о насйчувати; пересичувати; to g. market завалювати ринок товарами; 2. п 1) надлишок; 2) насичення; пересичення; 3) затоварювання (ринку).

glutinous [’glu:tines} adj клейкий. glutton [’glatn] п 1) ненажера; 2) 3002. росомаха. gluttonous [’glAtnas]

adj ненажерли-

вий.

gluttony |/ріліпі) п обжерливість. glycerin(e) [,glisa’ri:n] п гліцерин. glyptography [glip’tografi] п різьблення | на | дорогоцінних каменях. С-тап |"дзі:тап| п (скор. від Government man) амер. розм. aréHT Федерального бюрб розслідувань.

gnarled

[na:ld]

adj

1!) вузлуватий,

шишкуватий (з наростами); 2) сучкуватий, викривлений (про Oepe60);

3)

незграбний,

вайлуватий

(про зовнішність); 4) упертий; незговірливий. gnarly [’na:li] =gnarled. gnash [nef] о ckperotatu (зубами). gnat [net] п комар. gnaw [no:] о 1) гризти; 2) nigroчувати; 3) роз'їдати (про кислоту). gnome І [‘/noumi:] п афоризм. gnome ЇЇ [noum] п гном, карлик. gnomic(al) [‘noumik(el)] adj літ. гномічний, афористичний. на gnomish [/noumis] adj схожий гндма. gnostic [/nostik] філос. 1. п гнбстик; 2. adj гностичний. gnosticism [‘nostisizm] п філос. гностицизм. gnu |пи:) п зоол. (антилопа) гну. go [gou] І. о (past went, р. р. gone) 1)

іти,

ходити,

їхати,

їздити;

рухатися; пересуватися; 2) itm геть; від'їжджати; зникати; 3) привддитися в рух; бути в дії, працювати (про механізм); 4) перехбдити з вуст в уста, говорити; as the saying goes як то кажуть; 5) простягатися, вести (про дорогу); 6) бити, шдзвонйти (про ргодинник,

gob 5

дзвони A т. п.); 7) пройти, бути визнаним (про план, проект); 8)

гинути, вмирати; she is gone вона загинула; 9) збанкрутувати, зазпати краху; 10) касувати, скасовувати; 11) продаватися (no песній ціні); this goes for 1 shilling це кбштує | шилінг; 12) підходити, личити

(про

одяг);

13)

як

дієслово-

-зв'язка у складеному іменному присудку означає: а) постійно перебувати в якомусь стані; to go hungry бути голодним; б) ставати, робитися; to go mad збожоеволіти, to go sick захворіти; 14) у сполу-

ченні або

go

з

герундієм

постійно

означає:

займатися

hunting

ходити

на

часто

чимсь;

to

полювання;

15) у звороті be going+inf. смислового дієслова передає намір виконати якусь дію в найближчому майбутньому; | am going to speak to him я збираюся поговорити 3 ним; з прийм. і npuca.: go about

походжати, ходити туди й сюди; роз'їжджати; go ahead ітй вперед; продовжувати; go along іти далі; продбвжувати; go back(ward) повертатися

назад;

вати;

g.

by

мимо;

go

down їхати

а) спускатися, сходити; з центра на периферію;

б) g.

їог

а)

іти

по

на

когось;

go

for а) ставити кавитися,

відступати,

прохддити щось; іп

б)

задку-

нападати

входити;

go

собі за мету;

захдплюватися;

іп

б) ці-

to

go

іп

for an examination тримати іспит; go off а) утекти; б) втрачати свіддмість; вмирати; в) пройти, зійти; the concert went olf well концерт пройшобв доббре; г) стрельнути (про гармату),

Ро

оп

продовжувати,

провадити далі; go out а) вихобдити; б) гаснути; потухати; в) страйкувати; gO over а) переходити (на другий бік); 6) переходити з однієї партії в іншу; в) перечитувати, повторювати; go round а) кружляти; крутитися; 6) обходити навкруги; go through а) ретельно проробити, переглянути; б) зазна-

ти;

go through

with

smth.

доводи-

TH до кінця щось; go under а) гинути; б) щездти; зникати з поля збру (перен.); go up а) підійматися,

схбдити

(на

гору);

б)

їхати

з провінції до центру; go with a) супровбдити; б) лйчити, пасувати; this hat goes very well with your dress цей капелюх дуже пасує до вашого плаття; go without обходитись,

залишатися

без;

it

goes

without saying само собою зрозуміло; фраз. звор.: to go bad псуватися; to go bail брати на поруки, ручитися; to go to bed лягати спати; to go to the dogs загинути, розоритися; to go far towards сприatu; ітй назустріч; to go for nothing нічого He варт(о); to go halves (по)ділитися; to go a long

Way

а)

вистачати

надовго (про багато зробити; в) мазначення, мати великий goes to show це лопоtrue as far as it goes це правильно; 2. п (pl 1) ходьба, рух, хід;

гроші); б) ти велико

вплів;

that it is цьдго розм.

дить; щодо goes)

to be оп роботі;

the go а) бути 6)

збиратися

в русі, в

пітії;

в)

sl.

бути п'яним; 2) обставина, cranoвище, справа; here's a pretty go! оце так станбвище!; 3) спроба, намагання;

let's

have

а

go

at

it да-

вайте спробуємо; 4) ковток (вина); порція (їжі); 5) угода із it а ро? вдарили по руках», згода?; 6) енергія, завзяття; full of go повний енергії; 7) Успіх; успішний захід;

to

розм.

make

a

домогтися

go

of

успіху;

it амер.

по go 6c3-

успішний, безнадійний; it’s тут нічого не вдієш; нічого

по пе

go ви-

ходить; цей номер не пройде; фраз. звор.: all the go (або quite the go) у моді, дуже модно; first go відразу ж, передусім.

goad [goud] І. v підбивати (на --

1) підбурювати, оп, 10); 2) драроз'ятрювати; 2. п 1) бу-

тувати, цало, стрекало; 2) збудник, стіїмул. go-ahead [‘goushed] adj заповзятливий, енергійний. goal [goul] п 1) мета, ціль; 2) спорт. гол; ворота.

goalee,

goalie

|"роції) =goalkeeper.

goalkeeper [‘goul,ki:pa] п спорт. во ротар, голкіпер. go-as-you-please [‘gouazju:’pli:z] аа) І) вільний від правил (у гонках і т. п.); 2) без будь-якого плапу, методики і т. п.

goat

[gout]

п

1) цап,

козбл;

коза;

2) (G.) Козерог (сузір'я і знак з0діаку). goatee |[gou’ti:] п козлійна (цапина) борідка; еспаньйдлка.

goatherd [’goutha:d] п чередник; пастух, що пасе кіз. goatish [’goutif] adj 1) цапіїчий, козлйний; 2) хтивий, похітливий. goatskin [’gout,skin] п 1) сап'ян; 2) бурдюк. goatsucker [’gout,sAka] п орн. дрімлюга.

goaty

[’gouti]

adj

цапйний,

козли-

ний.

gob

[gob]

да,

І. п

завал;

2)

1) гірн. амер.

трос; 3) плювати.

грудка;

кладу

екзамені

gobbet

gobble

[‘gobit] на

швидко

gobble

ковтати,

II |/робі)

індика);

gobbler gobelin

sl.

4)

п

І [’gobl]

пуста

урйвок

о їсти

поро-

моряк,

ма-

плівок;

для

2. о

пербе-

пожадливо;

пожирати.

1. о кулдйкати (про

2. п кулдикання.

[’gobla] п розм. індик. Г'яоціаіїп)| 1. adj гобелено-

вий; Р. tapestry белен.

гобелен;

2. п

го-

goo

gob

go-between [/goubi,twi:n] ник. goblet [‘gablit] п кблих;

goblin I [’goblin]

п посербд-

домовик.

goblin Il |/собііп| п sl. банкнота в один фунт стбрлінгів. go-by [’goubai] п: to give the go-by a) пройти повз, He звернувши уваги; б) обганяти, в) уникати.

залишати

позаду;

goby [’goubi] п іхт. бичок. go-cart [’gouka:t] п дитяча

коляска.

god

ідол, ку-

[god]

п бог;

божество;

мир; God’s truth істинна правда; 78. damn! прокляття!, the gods розм. глядачі гальорки, гальорка. god-child [’godtfaild] = goddaughter, godson., goddaughter [’god,da:ta] п хрещени-

ця. goddes |/родіз) п богиня. godfather [’god,fa:da] 1. п хрещений батько; 2. о 1) бути хрещеним батьком; 2) дати (своє) ім'я (комусь, чомусь). godforsaken [‘godfa,seikn] adj покинутий, занедбаний; глухий; сумний.

godhead

[/godhed]

п

1)

божествб;

2) божественність.

godless [’godlis] adj безбожний. godlike [‘godlaik] adj богоподібний; божественний. godliness (|"родіпіз| п набожність, побожність, благочестя. godly |"/содії| adj благочестивий. godmother [’god,mAda]_ п хрещена мати. god-parent [’god,pearant] - godfather, godmother. God’s-acre [‘godz,eike] п кладовище, цвинтар. godsend [‘godsend] п несподіване щастя,

удача,

(з)нахідка.

godson [’godsAn] п хрещеник. godspeed |"род'зрі:4) п побажання успіху; to bid (або to wish) побажати комусь успіху.

опе

g.

go-easy [’gou’i:zi] =easy-going, goer [‘goua] п ходак, ходок; comers and goers Ti, що приїздять і Bin’їжджають. goes |’gouz] 3-2 особа sing pres. від

oy 1s gof(f)er [’goufa] о гофрувдати; плоїти. go-getter [‘gou’geto] п розм. енергійна

на. goggle

і щаслива

[‘gogl]

І.

(удачлива)

люди-

о витріщати

(dui);

2. adj витріщений (про очі); 1) здивований, переляканий гляд; 2) рі захисні або темні ляри; sl. окуляри; 3) рі вет.

3. п пбокувер-

тячка (хвороба овець). goggled [’gogld] adj в захисних окулярах, що HOCHTb захисні окуляри. going |"роцір) 1. adj 1) діючий, працюючий

(про

ін.); 2) існуючий;

підприємство

he is опе

chaps

g. він

один

йому

немає

рівних;

ходьба, ходіння; правлення.

бокал.

п заст

best

щих;

і т.

ої the

2)

2. п

від'їзд,

1) від-

goings-on [’gouinz’on] п pl поведінKa, вчинки (звич. несхвально). goitre [‘goita| п мед. зоб; exophthalmic Р. базедова хвордба.

goitrous

("роїга8)

надійна справа; а Є. man=goner, 3) слабкий; 4) що вмирає, мертвий; 5) розбрений; 6) використаний, витрачений. й

з найкра-

adj мед.

1) 366-

ний; 2) хвбрий на базедову хворобу. gold [gould] 1. п 1) зблото; 2) кблір зблота, золотистий колір; 2. adj 1) золотий; 2) золотистого ко-

goner [’gono] п sl. пропаща людина. сопіаїоп |"ропізігп| п 1) прапор;

2) іст. корогва. gong [gon] п гонг good [gud] 1. adj (comp. better; sup. best) 1) гарний, добрий, хороший; 2) добрий, доброзичливий; 3) придатний,

льору. gold-digger тошукач;

[’gouid,diga] п 1) золо2) si. вимагачка, шанта-

жистка, авантюристка. gold-diggings [’gould,diginz] лоті копальні.

gold-dust

[’gould’dast]

п рі зо-

золотоцвіт;

середина;

g.

р.

mean

майже;

чудова

goldilocks

[’gouldiloks] п рі бот. жовтець золотистий. gold-mine [’gouldmain] п 1) золотий рудник; 2) перен. «золота жила»; «золоте gold-plate

дно», джерело багатства. [’gouldpleit] 1. adj з на-

кладндго

зблота;

2.

о

позолотити,

вкрити позолбтою goldsmith [’gouldsmi$] п ювелір. golf [golf] І. п гольф; 2. о грати в гольф.

golfer [’golfa] п гравець у гольф. Golgotha іеазіцоваї п 1) бібл. Голгофа; 2) перен. місце страждань і катувань. Goliath Гео" аїз?) п 1) бібл. Голіаф; 2) перен. велетень. golliwog [‘goliwog| п лялька-потвора; опудало.

golly |"роії| їй-богу! goloptious

int амер.

розм.:

Бу g.!

smb.

good-bye

ний, пропащий;

а g. case

розм. без-

допомагати

1. int

one’s

word

комусь;

|"рид'Баї)

до

ви-

поба-

[’gud’lukin]

adj гарний,

приємний.

прекрасний,

goodman

приємний.

[‘gudmeen]

господар;

п заст.

хазяїн,

чоловік.

good-natured [/gud’neitfad] adj доброї вдачі, добродушний. good-neighbourhood [’gud’neibahud] п 1) добросусідські відносини; 2) доброзичливість.

goodness |"сидпіз| п 1) доброта, великодушність; 2) доброчбесність; Якості,

цінні

властивості;

фраз. звор.: g. gracious!, ту g.! гбосподи!; g. knows хто його знає;

for р. sake бога ради. goods [guds] п рі 1) речі, майнб; 2) товар, крам; товари; іноді вантаж, багаж; fancy g. модний товар; 3) attr. товарний, вантажний; багажний; Є. circulation товарооборот; є. wagon товарний вагон; g. train товарний гауз.

good-tempered

3aK6xa-

ним у, засліпленим (чимсь); 2. adj 1) що поїхав, пішов; 2) загубле-

as

goodly |"/ридії| adj 1) гарний, красивий; 2) значний, великий; 3)

(тж g. car). бути

g.

когось.

красивий,

гарні

g. on

Р.

good-looking

|єо"орбоз8) = goluptious.

to Бе

as

чення!; прощавайте!; 2. п [gud’bai] прощання. good-for-nothing [’gudfa,nagin] 1. adj нікчемний, ні до чдго не придатний; 2. п нікчбма. good-humoured — [‘gud’hju:mad] adj добродушний. п амер. Sl. good-looker |сиаПика| красень; красуня.

gondolier [,gonda‘lia] п гондольєр. gone [gon] 1. р. р. від go 1; to be є. піти;

to be

правляти

golosh [ga’lof] =galosh. goluptious [ga‘lapfas] adj жарт. uyдбвий, чарівний. gombeen Ц|сот'рі:п)| п лихварство. gombeen-man [gom/bi:nmaen] п лихвар. gondola [’gondola] п 1) гондбла; 2) амер. зал. платформа з низькими бортами

вправ-

додержувати слова; be Є. enough будь ласка, будьте ласкаві; 2. п 1) добро, благо; 2) користь; фраз. звор.: for g. (and all) назавжди; it is по Є. даремно, марно; to come іо є. мати добрі наслідки; to do

золота

opportunity

нагода. gold-field [’gouldfi:ld] п золотонбена ділянка, розсипище; золотонбений райдн. goldiinch [’gouldfints] по орн. щиголь. goldfish [’gouldfif] п золота рибка.

4) вмілий;

(ої) багато, сила, велика кількість; а g. turn добра послуга; as Я. as

п золотонос-

ний пісдк. golden |"роцідоп)| adj 1) золотистий; 2) золотий (перев. перен.); р. аре золотий вік; g. daisy бот. хризантема,

корисний;

ний (at); Бе is є. at golf він добре грає в гольф; 5) надійний; кредитоспромбжний, 6) розм. значний; здорбвий; а g. quarter of an hour дббрих чверть години; фраз. звор.: а g. deal (ої), а є. number

|

пдізд;

б. shed

[‘gud’tempad]

пак-

adj

з

доброю вдачею, добродушний. goodwife |"ридмаїї) п заст. хазяйка, господиня; дружина. goodwill [’gud’wil] п 1) доброзич-

goo

231

ливість;

2)

репутація

добра

pons;

і зв'язкі

фірми

goody | пець.

[‘gudi]

п

goody

|"сиді!

ад)

Il

3)

ком.

цукерка;

леде-

сентиментально

благочестивий. святенницький. go-off |"єспо:Ї| п початок, старт. goose І |си:5| п (pl geese) 1) гуска; гусак; all his geese are swans він (завжді)

перебільшує;

2)

перен

дурень; простак goose II [gus] п (pl gooses) краВОЦЬКИЙ YTIOL gooseberry |’guzberi] п агрус goose-egg |[’gu:seg|] п 1) гусяче яйue; 2) спорт. нуль (в іграх). goose-ilesh {’gu:sflef}| п гусяча шкіpa (від холоду. страху) goose-grass |’gu:sgrus] п бот. подорожиикх

goose-neck предмет, шиї або S;

2)

|"рисзпек| п 1) будь-який що має форму гусячої вигнутий у вигляді букви

тех.

коліно;

3)

перен.

вузькі

місце.

то05е-5Кіп [’gu:sskin] = goose-flesh. gopher [’goufa] І. п амер. 1) 3002. гофер (сумчастий nayioK); 2) 300A. ховрах; attr. С. State жарт. штат Міннесбта; 2. и 1) рити; 2) еірн.

провалити безсистемні розвідки. Gordian knot |"ро:дуеп'пої| п міф. гордіїв вузол, gore | |оо:| п кров;

gore

(у

tl

поет.

[go:]

закипіла

кров.

i. п

предметах

(згусла)

1) клин,

одягу);

2)

ластка ділянка

землі клином; 2. и вшивати або вирізувати |клин; зрізувати клипом gore НІ [go:] о колоти; проколювати,

пробивати

(клом,

рогом).

gorge I [go:d3] 1. п 1) те, що проковтнуто; 2) глотка, паща; заст. пост. горло; 3) пересйчення; огида; woth;

4)

затор;

2.

о

пожадливо

їсти, пожирати. gorge їй [go:d3] п вузька ущблина. gorgeous |"ро:4325| adj 1) пишний, розкішний; 2) яскраво забарвлений. [‘ga:dgzit] п 1) намисто; 2) gorget пляма на шиї птаха; 3) іст. панцерний комір Gorgon |"ро:роп| п 1) міф. Горгона, Медуза; 2) мегбра, страхбвище. gorilla [ge’rila] п зоол. горила gormandize |"ро:топдаї/)| 1. п обжоерливість; 2. о об'їдатися. gorse |с2:5| п бот. дрік. gory |'єо:гі) adj 1) закривавлений; 2) кривавий, кровопролйтний; 3) поет.

goshawk

яскраво-червонинм.

|/єо5по:К|

п орн.

яструб-те-

терев'ятник.

gosling [’gozlin] п гусеня, гуся. go-slow [‘gou’slou] п 1) італійський страйк; 2) attr. навмисно уповільнений.

gospel

|"розрої|

проповідь.

п

1) євангеліє;

2)

gospeller»

[‘gospala|

Gia

п

1) євангеліст;

2) проповідник; hot g. of smth. палкий захисник чогось. gossamer [‘gosama] 1) осіннє павутиння (що літає у повітрі); 2)

тонка амер.

тканйна, легка

серпанок,

газ;

непромокальна

3}

ткани-

на. gossamery

|"розотогі)| аа легкий, тонкйй як павутина. gossip |’gosip] І. п 1) ба: кання; 2) плітка; 3) кумася, плетуха; базіKalo,

плетун,

2.

v

1)

базікати;

розмовляти; 2) розпускати плітки; поширювати чутки gossipy [’gosipi] adj 1) балакучий; що любить розпускати плітки; 2) пустий

(про балачки).

gossoon

[go’su:n] п ipa. 1) юнак, парубок; 2) молодий лакей got [got] past і р. р. від get. Goth [goz] п 1) іст. гот; 2) перен. варвар, вандал. Gotham [’goutam] п: man ої G, а wise man ої G. простак, дурень. Gothic [’gocik] 1. adj 1) готський; 2) готичний (стиль, шрифт); 3) варварський; жорстокий, грубий; 2. по 1) готська мова; 2) готичний стиль або шрифт. gotten |’gotn] заст. і амер. р. р. від get.

(банку); 2) тех. регулярозм. батько; 4) розм.

Гелупо| хазяїн governor general

[’gAvane’dgenoral| п губернатор колонії або домінібну, генерал-губернатор gowk [gauk] п 1) діал. зозуля; 2) дурень, йолоп, телепень. gown [gaun] п 1) сукня, плаття; morning Є. халат; 2) мантія (aHeлійських римська

адвокатів Tora; arms

бко; 2) амер. обдурювати. Goulard |сиЗа:4| п свинцева

примбчка (тж G. water). gourd [guad] п 1) гарбуз; 2) бутель з гарбуза. gourmand |/єцотепа)| І. п ласун, гурман; 2. adj ненажерливий. gout [gaut] п 1) подагра; 2) крапля, бризки; 3) згусток (крові). gouty [’gauti] adj подагричний, хвбрий на подагру govern [‘gavon] о 1) керувати, правити, управляти; to be governed by circumstances керуватися обставинами; грам.

2) володіти (собою); 3) керувати; 4) тех. регулюва-

ти. [‘gAvenabl] adj слухняgovernable ний. governance [’gAvenons] п управління, влада; керівництво, провід. governess [’gAvanis] п 1) гувернантвихователька;

телька. government

2)

заст.

прави-

п

1) Уряд;

вання. governmental OBHIL.

Government

[,gavon’mentl]

house

adj уря-

[’gAvnmenthaus]

п резиденція губернатора. governor [‘gAvone] п 1) правитель; губернатор; комендант (фортеці);

cyddie); 3) and g. війна

фесор, особа.

суддя

і т

O.); 2)

цивільна

grab [greb] І. о хапати; захопліовати; привласніовати, 2. п 1) раптбва спроба схопити; 2) захоплення, загарбання; a policy ої g. загарбницька політика; 3) тех. автоматйчний ківш, черпак; екскава-

тор.

grabber

[’grebo]

п рвач,

хапуга.

grabble |"єгабі| ос шукати мацки. grace [greis] 1. п 1) грація;

навпо-

витон-

ченість;

привабливість;

милість; 3) такт;

милосердя; прихильність; люб'язність; 4) pl приякості;

5)

2)

звертання

ласка,

відстрочка,

редйишка; 6) молитва (до їжі); 7) світлість, милість до герцога

та

пе-

і після (форма

ін.); Your

С. ваша світлість; фраз. звор.: to be іп smb.’s good graces користуватися чиєюсь прихильністю; with (а) good р. охоче, люб'язно; with (а) bad є. неохоче, нелюб'язно; Act ої є. (загальна) амністія; 2. и 1)

прикрашати;

2)

надавати

(ти-

тул і т. д.), нагорбджувати. grace-cup [‘greiskap] п заздоробвний кубок.

graceful ний,

[’greisful] витончений;

adj 2)

1)

rpauids-

приємний;

3)

елегантний.

graceless

[‘greislis]

3incOBaHHH;

cTOHHHH; вий.

gracious

2)

adj

1) морально

безсоромний;

негарний,

[’greifas]

непри-

непривабли-

1. adj

1) ласка-

вий, милостивий; 2) поблажливий, вибачливий; люб'язний; 2. int: g. me!, good g.! боже мій!; батечки!

gradation [gra‘deifn] п 1) градація; поступовість; 2) лінгв. чергування голосних, аблаут. grade [greid] 1. п 1) градус; 2) якість,

[‘gAvnmant]

2) урядування, керування; 3) губернія: провінція; 4) грам. керу-

i

i мир. gownsman [’gaunzmon| п 1) ocd6a, що HGCHTb мантію (адвокат, про-

вабливі

gouge [gaud3| І. п 1) напівкругле долото або стамеска; 2) амер. BHдовбана дірка, виїмка; 2. v 1) видовбувати; видавлювати; вибивати; to g. out an eye вйбити, видавити

ка,

директор тор; 3)

гатунок,

сорт;

3)

ступінь,

ранг, чин, клас. 4) амер. клас (у школі); 5) амер. оцінка; 6) с. г. нова, поліпшена схрещуванням порода; 7) зал. Ухил; градієнт; down є. під ухил; up g. на підйом; 2. й 1) розміщати за рангом; 2) сортувати; 3) поліпшувати породу cxpe-

щуванням; 4) амер. поступово переходити (у -- into); 5) зал. нівелювати.

grade

school

[‘greidsku:l]

початкова школа. gradient [’greidjant] 2) фіз. градієнт. gradual |/ртедіцо|) послідовний.

gradually

adj

амер.

поступовий;

adv поступово,

послідбвно.

пенем (at); перев. амер. закінчувати будь-який навчальний заклад (from); 2) розміщувати в послідбвному порядку; 3) калібрувати;

градуювати; нанбсити поділки; 4) хім. згущати рідину (випаровуванням); 2. п [‘gredjuit] 1) той, що має наукбдвий ступінь, 2) амер. той, що закінчив навчальний заклад; 3) мензурка. graduate school [’gradjuitsku:l] п амер. аспірантура. graduate student [/greedjuit’stju:dont] п амер. аспірант.

graduation [,gredju’eifn] п 1) закінчення навчального закладу; 2) одержання або присудження вченого ступеня; 3) градація; 4) випарбвування (рідини); 5) градуювання (посудини); б) лінії, поділки. І |єга:Й|

щеплення

1. п

1) живець;

(рослини);

пити (рослину); тканйну.

2. v

2)

1) ще-

2) пересаджувати

або

брати

хабар;

підкупляти.

grafter I {’gra:fta] п 1) прищепа; 2) саддвий ніж. grafter Il |"рга:іїз) п амер. |) хабарник;

грама-

редня стина

класична середньої

шкобла; шкдли,

п ce-

амер. чащо вклю-

grammatical [gra’metikel] аа) граматичний; граматично правильний. gramme [grein] п грам. gramophone [’gremofoun] п грамо-фбн, патефон; на пластинка.

grampus

є. record

[’grempas]

п

дельфін-касатка;

пихтить кліщі.

granary бар;

або

[‘grenari]

1) північний

2)

coné;

грамофдн-

людина,

3)

тех.

що

великі

п 1) Komépa,

зерносховище;

2)

ам-

житниця,

хлібородний райдн. grand [grend] 1. adj 1) великий; величний, грандібзний, 2) головний; важлийвий; 3) парадний; the g. staircase парадні сходи; 4) чу-

дбвий,

прекрасний;

we

Най

є.

weather for our trip погода під час нашої екскурсії була чудова; 5) підсумковий; g. total загальна сума; 2. п рояль.

gran-dad [‘granded]=grand-dad. grandchild [’greentfaild] п внук, онук; внучка, онука.

ягапд-дай

[’grended]

дідусь. granddaughter

п

розм.

[‘gran,do:to]

п

дід,

внуч-

ка, онука.

grait Il [gra:ft] амер. 1. п хабар; незакбнні прибутки; підкуп; 2.0 давати

[gre’mearian] п THK. grammar-school [’gremasku:l] grammarian

чає 5--8 класи.

[’greedjuali]

мало-помалу;

п

п 1) ухил, схил;

graduand [/greedjuend] п абітурієнт. graduate 1. о [‘greedjueit] 1) закінчувати університет з вченим сту-

graft

gra

232

gra

2) шахрай.

grain [grein] І. п 1) збрно; хлібні злаки; 2) зернина; крупийнка; 3) крупи; 4) волокно, нитка; 5) гран (одиниця ваги); 6) перен. найдрібніша частка (чогось); фраз. звор.: against the g. проти шерсті; проти бажання; to take smth. with а g.

of salt ставитися до 46rocb з недовір'ям; 2. о 1) роздрібнювати; 2) очищати (шкіру) від шерсті.

grain binder [’grein’bainda] снопов'язалка.

п с. 2.

grain cleaner [’grein’kli:na] п с. 2. зерноочисна машина. grain dryer |"ргеіп'дгаїг) п с. г. зерносушарка. grain grower |"ртеіп'югоцо) п хлібороб. grains Igreinz] порі (вжив. як sing) гарпун. grain tank [’greintenk] п с. г. бункер для зерна. grainy [‘greini] adj 1) нерівний, шорсткий; 2) зернистий, гранульбваний. gram [grem]—=gramme. graminivorous [,gremi’nivaras} adj травоїдний, grammar |"ргагто) п граматика.

Grand Duke [’grend’dju:k] п 1) великий герцог; 2) великий князь. grandee [,green’di:] 2 1) вельмобжа, санбвник;

grandeur

2) гранд

[/graendga]

(іспанський).

п І) велич,

ве-

личність, грандібзність; пишнота; 2) благорбдство душі; (моральна) велич.

grandfather [’greend,fa:d0] п дід, дідусь; grandfather’s clock висбкий стоячий годинник. grandiloquence [‘gran‘dilakwens] п BHCOKOMOBHICTb, пишномовність.

grandiloquent [gren’dilekwent] adj високомдвний, пишномовний. grandiose |"ргеепдіоц5) adj 1) грандідзний,

величний;

2)

пишномов-

[,graendi’ositi]

п грандібз-

ний, претензійний.

grandiosity ність.

grand jury |"огепд'дзцогі) п юр. присяжні, які вирішують питання про віддання під суд. grandma [’grenma:] =grandmamma. grandmamma [/greenmo’ma:] п розм. бабуся. grandmaster [‘green,ma:sta] п шах. гросмейстер.

grandmother (|"ргапутлдо) п бабуся. grandmotherly [’graen,mAdali] adj 1) що

виявляє

ня;

2)

батьківське надмірно

піклувандріб'язкбвий

(особл. про законодавство). grandpa |"/ргепра:) =grandpapa. grandpapa [’greenpa,pa:] п розм. дусь.

ді-

grandparents [’graen,peerants] дідусь i бабуся. grand piano [’grend’pjenou] яль. grandsire

[’green,saia]

п заст.

п п

pl ро-

1) дід;

2) предок. grandson |"ргеепзла| п внук, онук. grandstand [’grend’stend] 1. п трибуна, діоні

місця

для

глядачів

(на

ста-

тощо); 2. adj амер. показний, розрахдваний на ефект. grange |огеіп43| п ферма, миза, садиба (з будівлями). granger’s cattle [’greindgaz’ketl] м'ясо-молдчна худбба.

п

granite |"ргагпії) п граніт; attr.: the g. city м. Абердін. granitic [gre’nitik] adj гранітний. grannie, granny [‘grani] п 1) necra. бабуся; 2) розм. стара, старенька; 3) військ. si. важка гармата. grant [gra:nt] 1. о 1) погбджуватися,

дозволяти;

to

g.

а

request

3a-

довольнЯяти прохання; 2) дарувати; 3) давати (субсидію, дотацію); іо g. a pension дати пенсію; 4) припускати; to take for granted припускати, вважати доведеним; to take nothing for granted не приймати нічбго на віру; 2. п 1) дарчий акт; 2) субсидія, дотація; 3) офіційне подання; 4) дарунок, дар; 5) уступка, згода, дозвіл; 6) рі стипендія.

grantee [gra:n’ti:] п той, хто onépжує дар. grant-in-aid [/gra:ntin’eid] п дотація, субсидія.

grantor [gra:n’to:] п дарувальник. granular [’grenjule] adj зернистий; гранульований. granulate |"ртгепіціегії) о 1) перетворювати(ся)

в

зернини; дробити

подрібнювати(ся);

2)

(ся),

гранулюва-

ти(ся).

granulated sugar |'єтегпіціейід"Гира) п цукор-пісок. granulation [,graenju’leifn] п 1) грануляція; гранулювання; 2) подрібнення. granule |"ргагпіц:ї| п зернятко, зер-

пя. grape

[greip]

п

1)

виноград

ягоди звич. рі); гроно 2) рі вет. мокрець.

grape-cure |"стеїркіце| виноградом grape-fruit [’greipfru:t]

(про

винограду;

п

лікування

п грейпфрут.

grapery |’greipari] п оранжербя для винограду. grape-sugar [’greip,Jugo] п виноградний

цукор,

grape-vine градна

кобіжної

глюкоза.

|"ютеірууаїп) лоза;

2)

п

спорт.

1)

вино-

рід

конь-

фігури.

graph [gref] п діаграма, графік. graphic [’grefik] adj 1) графічний; Є. arts образотворчі мистецтва; 2) набчний; 3) живий, ббразний (про розповідь).

graphite

[’grefait]

п

графіт.

gra

233

graphology

[gre’foledgi]

gre

п графоло- | gratitude | [’greetitju:d]

гія.

п

вдячність;

подяка.

2) боротьба, пйтися рен.

сутичка;

(в бійці,

бордтися,

2. v 1) зче- | gratuity

боротьбі);

намагатися

9)

пе-

здолати

| graze

І [greiz]

тися,

grapnel [‘greepnal] п 1) крюк, гак, | gratuitous [gra‘tju:itas] adj 1) дазахват; 2) мор. дрек, шлюпковий ровий, безплатний; 2) добровільякір. ний; 3) безпричинний, нічим не виgrapple |"єтеері) 1. п 1)=grapnel кликаний,

[gro’tju:iti]

подарунок;

2)

п

1) грошовий | graze

чайові;

3)

військ.

нагородні.

о 1) злегка

зачіпати;

2)

торка-

подряпати,

зі-

драти, натерти (шкіру); 3) військ. обстрілювати настильним вогнем; 2. п 1) торкання, зачіпання, дотикання; 2) а на

II [greiz]

о 1) пасти, тримати

підніжному

скубти

корму;

траву;

3)

2)

пастися,

використати

як

(перешкоди) або розв'язати (зида- | gratulatory [’greetjuleitari] adj поздопасовисько. чу). ровний, вітальний. grazer [‘greiza] п тварйна на підgrasp [gra:sp] І. о 1) хапати; схбп- | gravamen [gra’veimen] п 1) скарга: ніжному корму, на паші. лювати; затискати (в руці); 2) 2) суть обвинувачення. grazier [’greizia] п тварйнник, скотар. збагнути, зрозуміти; to g. the | grave I [greiv] п могила; перен. | grease 1. п ([gri:s] 1) смалець; лій; meaning зрозуміти зміст; to 79. at смерть; to sink into the g. зійти 2) мастило; 3) вет. мокрець; 2. 0 smth. хапатися за щось; 2. п 1) в могилу. [gri:z] мазати жиром, мастити, стиск;

one’s

затиск;

захоплення;

g. близько;

так,

що

дістати рукою; перен. можливостей або влади

опанування

within

мбжна

grave

II [greiv]

в межах когось; 2)

вати; перен.

it is be-

м'яті).

(предмета);

о

graved, graven)

(past graved,

р.р.

змащувати.

1) заст. вирізьблю- | grease-box

витісувати; гравірувати; закарббвувати(ся) (у

[’gri:sboks]

2) ка; букса. na- | grease-paint

п rex. маслян-

[’gri:speint]

n

театр.

грим.

yond one’s g. цього не зрозуміти; | grave III [greiv] ад) 1) важливий, | greaser [‘gri:za] п мастильник. 3) рукоятка, ручка, держак. серйдзний; 2) поважний; статєч- | greasing [’gri:zin] п rex. змазування, змащування. ний; 3) темний (про кольори); 4) grasper |"/рга:зре| п рвач, халуга. grasping [‘gra:spin] adj жадібний, похмурий, сумний. greasy [‘gri:zi] adj 1) сальний, жирgrave IV [greiv] о мор. чистити i ний; 2) слизький; 3) підлесливий. скупий. great Готеі!) 1. adj 1) великий; the CMOJHTH підводну частину судна. grass [gra:s] І. п 1) трава; 2) паGreat October Socialist Revolution grave-clothes [’greivkloudz] п pl саван. совище; to be at g. пастися; 2. 9 Велика Жовтнева соціалістична pegrave-digger |’greiv,diga] п могиль1) засівати травою; вкривати дерном; 2) заростати травою; 3) пастися; виганяти на пашу; 4) розлягтися на граві; 5) збити з ніг.

grass-cutter сарка. grass-cutting

[/gras,kAta]

п газоноко-

[‘gra:s,kAtin]

п ав. бри-

ючий політ. grasshopper [‘gra:s,hopa] п ент. коник (комаха); амер. TH сарана.

grass-plot |"єга:з"'ріоб) п лужок, газбн. grass-snake |"рга:5,5пеїк| п 3002. вуж. grass widow ("ога:5 мідой)| п солом'яна вдова. grassy [’gra:si] adj 1) вкритий травбю; 2) трав'яний; трав'янистий, grate I [greit] « 1) грати; 2) камінна

решітка;

лосникова

камін;

решітка;

4)

3)

тех.

тех.

ко-

грохот.

grate II [greit] о терти, скребти; 2) терти (на тертушці); 3) скреготати; рипіти, скрипіти; 4) дратувати; it grates upon my ear це ріже мені слух. grate-bar elas п тех. KOJIOCHHK. grateful [greitful] adj 1) вдячний; 2) приємний. тертка, тертушgrater [’greite] п ка; 2) рашпіль. gratification [gretifi‘keifn] n 1) 3aдовблення; утіха, насолода; 3,BHнагорода. й gratify [/greetifai] о 1) задовольняти; 2) давати насолоду; 3) заст.

винагорбджувати. grating I [‘greitin] п грати, решітKa. grating Il Готейію) adj 1) скрипучий, різкий; 2) дратівний. й gratis [‘greitis] лат. adv безплатно, задарма, даром.

ник, gravel

гробар. [’grevol]

волюція;

1. п

1) гравій;

2)

золотонбдений пісок; золотонбсне розсипище (тж auriferous g.); 3)

мед.

пісок

хура;

або

2. о

камені

бентежити, збивати заганяти в безвихідь.

gravel-blind

гравієм;

з

[‘greevli]

adj

Mi2)

пантелику,

[‘graval,blaind]

же сліпий.

gravelly

сечового

1) посипати

adj май-

1) що

скла-

дається з гравію; усйпаний гравієм; 2) мед. викликаний каменями сечовбго міхура.

graven [‘greivan| р. р. від grave II; g. image бібл. ідол, кумир. graver |'ртеїуе| n 1) різьбар, гравер; 2) різець. gravestone [’greivstoun] п могильний камінь; надгробок. graveyard [’greivja:d] п кладовище.

gravid [‘grevid] adj вагітна. gravimetric [,greevi'metrik] adj гравіметричний, ваговий. graving-dock [’greivindok] п mop. PeMOHTHHH чий).

gravitate

док

|'єгегміїеії)

тягати (ся);

нути. gravitation ла

(сухий

о

2) перен.

або

1) фіз. притяжіти,

[,greevi'teifn]

Bart;

притягання;

п фіз.

сйthe

тяжіння.

серйдбзність;

поважність;

вага;

|"єтегміїї)

сйла

2) pari;

п

праг-

тяжіння;

law ої g. закбдн

gravity

плаву-

1)

важливість,

тяжіння;

3) фіз. specific

є. питома вага; centre of g. центр ваги. gravy [‘greivi] п підливка, coyc. gravy-boat [‘greivibout] п сбусник.

gray [grei] =grey. grayling

[greilin]

п

іхт.

харіус.

2)

величний

(про

мету,

ідею тощо); 3) чудбвий; фраз. 360p.: а 8. deal багато; а g. many велика кількість; а g. while довгий час; to Бе g. at smth. бути велйким знавцем чогбсь, бути спеціалістом у чомусь; 2. п the g. (вжив. як pl) 1) вельможі, багатії; «сйльні світу цього»; 2) великі письменники, класики.

greatcoat

[‘greitkout]

п

1)

пальтб;

2) шинель.

great-grandchild [’greit’greentfaild] п правнук; правнучка. great-grandfather [‘greit’graen,fa:da] п прадід. great-hearted {‘greit/ha:tid] adj великодушний.

greatly

|"отеій|

adv

1) дуже;

this

adds є. to the cost це значно збільшує вартість; 2) благородно; велично.

greatness

[’greitnis]

2) вблич,

Grecian

сила.

[‘gri:fen]

п

1) величина;

1. adj

грецький

(про стиль); 2. п еллініст. greed |єгі:4) п жадоба, жадібність, пожадливість.

greediness [‘gri:dinis] п 1) жадібність; 2) ненажерливість.

greedy

[’gri:di]

adj

1) пожадливий;

2) ненажерливий.

Greek

[’gri:k]

1. adj грецький;

2. п

1) грек; гречанка; 2) грецька MO; фраз. звор.: it is б. to me це для мбне збвсім незрозуміло.

green

[gri:n]

HecTHriui,

1. adj

неспілий;

чений; 2. п лена фарба;

зелень, дість,

бвочі, сйла;

1) зелений; 3)

2)

недосвід-

1) зелений колір; 3e2) зелена лука; 3) рі

городина; in

the

g.

4) у

моло-

розквіті

232

gra grade school [’greidsku:l] п амер. початкова школа. gradient [’greidjant] » 1) ухил, схил; 2) фіз. градієнт. gradual |"ргегЧуцзї)| adj; поступовий; послідовний.

gradually

[’graedjuali]

adv поступово,

мало-помалу; послідовно. graduand [/gredjuend] п абітурієнт. graduate І. о [/greedjueit] 1) закінчувати пенем

університет (at); перев.

з вченим ,стуамер. закінчу-

вати будь-який навчальний заклад (ігот); 2) розміщувати в послідбвному порядку; 3) калібрувати; градуювати; нанбсити поділки; 4) хім. згущати рідину (випаровуванням); 2. п [‘gredjuit] 1) той, що має наукдвий ступінь; 2) амер. той, що закінчив навчальний заклад; 3) мензурка. graduate school [’gradjuitsku:l] п амер. аспірантура. graduate student [/graedjuit’stju:dont] п амер. аспірант. graduation [,greedju’eifn] п 1) закінчення навчального закладу; 2) одержання або присудження вченого ступеня; 3) градація; 4) випарбвування (рідини); 5) градуювання (посудини); б) лінії, поділки. graft І [gra:ft] 1. п 1) живець; 2) щеплення (рослини); 9. v 1) щепити (рослину); 2) пересаджувати тканину.

graft

Il

[gra:it]

амер.

1. п хабар;

незакбнні прибутки; підкуп; 2.0 давати або брати хабар; підкупляти. grafter I [’gra:fta] п 1) прищопа; 2) саддвий ніж. grafter Il [’gra:fte] п амер. 1) хабарник; 2) шахрай. grain [grein] 1. п 1) зерно; хлібні злаки; 2) зернина; крупийнка; 3) крупй; 4) волокно, нитка; 5) гран (одиниця ваги); б) перен. найдрібніша частка (чогось); фраз. звор.: against the g. проти шерсті; проти бажання; to take smth. with a g.

of зай ставитися до 4érocb з недовір'ям; 2. о 1) роздрібнювати; 2) очищати (шкіру) від шерсті.

grain

binder

[‘grein’bainda]

п с. 2.

снопов'язалка. grain cleaner [’grein’kli:na] п с. г. зерноочисна машина. grain dryer [’grein’draia] п с. г. зерносушарка. grain grower |"ртеіп/ргоце| п хлібороб. grains [greinz]

п pl (вжив.

як Sing)

гарпун. grain tank [‘greintenk] п с. г. бункер для зерна. grainy [‘greini] adj 1) нерівний, шорсткий; 2) зернистий, гранульдваний.

gram [grem]=gramme. graminivorous [,greemi’niveras} травоїдний.

grammar

|"ргггта)

п граматика.

adj

gra

{gre’meorien] п грамаTHK. grammar-school [‘gramesku:l] п ce-

grammarian

редня

класична

школа;

амер.

стйина

середньої

шкдли,

що

ча-

вклю-

чає 5—8 класи. grammatical [gro’metikel] adj граматйичний; граматично правильний. gramme [gram] п грам. gramophone |/єгегтеїоцп| п грамо-фбн, патефобн; є. record грамофонна пластинка.

grampus

[’grempos]

дельфін-касатка;

п

1) північний

2)

людйна,

що

пихтить або сопб; 3) тех. великі кліщі. granary [‘greenari] п 1) комбра, амбар; зерносхбвище; 2) жийтниця, хліборбдний райодн. grand [grend] 1. adj 1) великий; величний, грандідзний, 2) головний; важливий; 3) парадний; the g. staircase парадні схбди; 4) чудбвий, прекрасний; we Най Є. weather for our trip погода під час нашої екскурсії була чудбва; 5) підсумковий; g. total загальна сума; 2. п рояль.

єгап-Чай [’granded] =grand-dad. grandchild [’greentfaild] п внук, онук; внучка, онука.

grand-dad

[’grended] п розм. дід, дідусь. granddaughter [‘green,do:ta] п внучка, онука.

Grand

Duke

ликий

[’grend’dju:k]

герцог;

grandee

2)

сановник;

n 1) ве-

велйкий

[,green’di:]

2

2) гранд

князь.

1) вельмдбжа, (іспанський).

grandeur [’grandga] п 1) велич, величність, грандібзність; пишнота; 2) благорбдство велич.

grandfather

душі;

(моральна)

[’grand,fa:d0]

дусь; grandfather’s CTOAYHH годинник.

grandiloquence

n дід, ді-

clock

висбкий

[‘gren’dilakwens]

п

2)

пишномов-

ний, претензійний. grandiosity [,graendi’ositi]

п грандібз-

ність.

grand

величний;

jury

[‘’graend’dguari]

присяжні, які вирішують про віддання під суд.

grandma

п

юр.

питання

[‘greenma:] =grandmamma.

grandmamma бабуся.

[’greenmoa’ma:]

grandmaster [’gren,ma:sta] гросмейстер.

п розм.

п

granite

|"ртегпії)

п граніт;

attr.: the

є. city м. Абердін.

granitic [gre‘nitik] adj гранітний. grannie, granny [’graeni] п 1) пестл. бабуся; 2) розм. стара, старенька; 3) військ. sl. важка гармата. grant ся,

[gra:nt]

І. о 1) погоджувати-

дозволяти;

to

g.

а request

3a-

довольняти прохання; 2) дарувати; 3) давати (субсидію, дотацію); іо g. a pension дати пенсію; 4) припускати; to take for granted припускати, вважати доведеним; to take nothing for granted не приймати нічого на віру; 2. п І) дарчий акт; 2) субсидія, дотація; 3) офіційне

подання;

5) уступка, стипендія.

4) дарунок,

згода,

grantee [gra:n’ti:] жує дар.

дозвіл;

п той,

хто

дар;

б)

рі

одер-

grant-in-aid [’gra:ntin’eid] п дотація, субсидія. grantor [gra:n’ta:] п дарувальник. granular [’/grenjule] adj зернистий; гранульований. granulate |"ртегпіціегії| о 1) перетвдрювати (ся) в зернини; дробити (ся), подрібнювати(ся); 2) гранулювати (ся).

високомовність, пишномовність. adj єгапдіїодиепі [gren‘dilakwent] BHCOKOMOBHHH, пишномовний. grandiose [’grandious] adj 1) грандідзний,

grandparents [‘gran,peerents] п pl дідусь і бабуся. grand piano [‘greend’pjenou] п рояль. grandsire |"ргееп,заїз| п заст. 1) дід; 2) предок. grandson [‘grensAn] п внук, онук. grandstand [’grend’stend]| 1. п трибуна, місця для глядачів (на стадіоні тощо); 2. adj амер. показний, розрахований на ефект. grange [greindz] п ферма, миза, садиба (з будівлями). granger’s cattle [’greindgoz’ketl] п м'ясо-молдчна худоба.

шах.

grandmother [’gran,mAda] п бабуся. grandmotherly [’gran,mAdali] adj 1) що виявляє батьківське піклування; 2) надмірно дріб'язковий (особл. про законодавство). grandpa |"/ргегпра:| - єгапдрара. grandpapa |"ргапра,ра:) п розм. дідусь.

granulated sugar [’greenjuleitid’suga] п цукор-пісок. granulation [,greenju’leifn] п 1) грануляція;

гранулювання;

2) подріб-

нення. granule [’grenju:l] п зернятко, зерня. grape [greip] п 1) виноград (про ягоди

звич.

рі);

гроно

винограду;

2) рі вет. мокрєць. grape-cure [’greipkjua] п лікування виноградом grape-fruit [‘greipfru:t] п грейпфрут. grapery |’greipari] п оранжербя для винограду. grape-sugar [’greip,Juge] п виноградний цукор, глюкоза. grape-vine [‘greip,vain] п 1) виноградна лоза; 2) спорт. рід конькобіжної фігури.

graph [gref] п діаграма, графік. graphic [/grefik] adj 1) графічний; є. arts образотворчі мистецтва; 2) набчний; 3) живий, ббразний (про розповідь). graphite |"ргегіаїї) п графіт.

233

gra

graphology гія.

[gre‘foledzi]

п

графоло-

grapnel [‘grepnal] п 1) крюк, гак, захват; 2) мор. дрек, шлюпковий якір. grapple |"єтггрі| 1. по 1)=grapnel; 2) боротьба, сутичка; 2. о 1) зчепитися

(в бійці,

боротьбі);

9)

пе-

рен. борбтися, намагатися здолати (перешкоди) або розв'язати (задачу).

gratitude (|"ргегіїкіи:4) п вдячність; подяка. gratuitous [groa’tju:itas] adj 1) даровий, безплатний; 2) добровільний; 3) безпричинний, нічим не викликаний.

gratuity [gro‘tjuciti] п 1) грошовий подарунок; 2) чайові; 3) військ. нагородні. gratulatory [’greetjuleitari]

схбп-

ровний, gravamen

лювати; затискати (в руці); 2) збагнути, зрозуміти; to р. Не meaning зрозуміти зміст; to g. at

grave I смерть;

grasp

[gra:sp]

1. о 1) хапати;

smth.

хапатися

стиск;

затиск;

за

щось;

захбплення;

one’s р. близько; так, дістати рукою; перен.

можливостей опанування yond one’s

2. п

або

що в

влади

within

мобжна межах

когось;

(предмета); р. цього не

1)

2)

it із beзрозуміти;

3) рукоятка, ручка, держак. grasper |'юга:зро| п рвач, xanyra. grasping [’gra:spin] adj жадібний, скупий. grass [gra:s] І. п 1) трава; 2) пасовище; to be at g. пастися; 1) засівати травбю; вкривати

ном;

2)

заростати

травою;

2. о дер-

3)

па-

стися; виганяти на пашу; 4) розлягтися на граві; 5) збити з ніг. grass-cutter |отаз,КлЛіа) п газонокосарка. grass-cutting [‘gra:s,kAtin] п ав. бриючий політ.

grasshopper [’gra:s,hopa] п ент. кбник (комаха); амер. тж сарана. grass-plot [‘gra:s’plot] п лужок, га30H. grass-snake [’gra:s,sneik] nm 3002.

вуж. grass widow

[’gra:s’widou] п солом'яна вдова. grassy [‘gra:si] adj 1) вкритий травбю; 2) трав'яний; трав'янистий. grate I [greit] г 1) грати; 2) камінна

решітка;

камін;

3)

тех.

ко-

лосникова решітка; 4) тех. грохот, grate II [greit] о 1) терти, скребти; 2) терти (на тертушці); 3) скреготати; рипіти, скрипіти; 4) дратувати; it grates upon my ear це ріже мені слух.

grate-bar

|’greitba.] nN TeX.

grateful

[’greitful]

adj

колосник.

1)

вдячний;

2) приємний. grater [‘greita] п 1) тертка, ка; 2) рашпіль.

gratification [,greetifikeifn] п довблення; утіха, насолода;

тертушІ) за2) ви-

нагорода. gratify [’greetifai] о 1) задовольняти; 2) давати насолоду; 3) заст. винагорбджувати. grating I Гєгеїід) п грати, решіт-

ка.

grating

II

[’greitin]

чий, різкий;

gratis

[‘greitis]

задарма,

adj

1) скрипу-

2) дратівний.

даром.

лат.

adv

у

безплатно,

gre

вітальний. [gra’veimen]

adj поздо-

п

1) скарга:

2) суть обвинувачення.

[greiv] п могила; перен. to sink into the g. зійти

в могилу. grave Il [greiv] о (past graved, р.р. graved, graven) 1) заст. вирізьблювати;

витісувати;

перен.

гравірувати;

закарбовувати(ся)

м'яті). grave ШІ

[greiv]

серйдзний;

2)

adj

(у

1)

статеч-

ний; 3) темний (про кольори); 4) похмурий, сумний. grave IV [greiv] о мор. чистити і смолити підвбдну частину судна. grave-clothes [’greivkloudz] прі саван. grave-digger |’ereiv,diga] п могильник, гробар. gravel [’grevel] 1. п 1) гравій; 2) золотондений пісок; золотоносне

розейпище

(rac

auriferous

g.);

3)

мед. пісок або камені сечового Miхура; 2. о 1) посипати гравієм; 2) бентєжити, збивати заганяти в безвихідь.

з

пантелику,

gravel-blind [‘greval,blaind] adj майже сліпий. gravelly [‘greevli] adj 1) що складається з гравію; усипаний гравієм; 2) мед. викликаний сечового міхура.

каменями

graven [|’greiven] р. р. від grave II; є. image бібл. ідол, кумир. graver |"ргеїуг| п 1) різьбар, гравер; 2) різець. gravestone [’greivstoun] камінь; надгробок.

graveyard

[‘greivja:d]

п могйльний

п

кладовище.

gravid |"ргегмід) adj вагітна. gravimetric [,greevi'metrik] adj гравіметрйчний, ваговий. graving-dock [’greivindok] п мор. рембнтний чий).

gravitate

док

[‘graeviteit]

тягати (ся);

нути. gravitation ла

(сухий

0

2) перен.

або

притягання;

плаву-

вага;

gray [grei] =grey.

[‘greilin}

3)

використати

як

grease 1. п [gri:s] 1) смалець; 2) мастило; 3) вет. мокрець;

лій;

2. о [gri:z] мазати (жиром, мастити, змащувати. grease-box |"рті:5бок5| п rex. маслянбукса.

Єгеа5е-раїпі | |"ргі:зреіпі) п театр. грим. greaser |"ргі/га| п мастильник. greasing [’gri:zin] ня, змащування.

greasy ний;

|'югі:гі) 2)

п

тех.

змазуван-

adj 1) сальний,

слизький;

3)

жир-

підлесливий.

great [greit] 1. adj 1) великий; the Great October Socialist Revolution Велика Жовтнева соціалістйчна peволюція;

2)

величний

(про

мету,

ідею тощо); 3) чуддвий; фраз. звор.: а g. deal багато; а g. many велика кількість; а g. while довгий час; to be є. at smth. бути великим знавцем чогось, бути спеціалістом у чомусь; 2. п the 8. (вжив. як рі) 1) вельможі, багатії; «сйльні світу цього»; 2) великі письмбнники, класики.

greatcoat

[‘greitkout]

п

1)

пальто;

2) шинель.

great-grandchild [‘greit’greentfaild] п правнук; правнучка. great-grandfather [‘greit’gran,fa:da] п

прадід. [‘greit/ha:tid] adj великодушний. greatly [’greitli] adv 1) дуже; this

great-hearted

adds є. to the cost це значно збільшує вартість; 2) благородно; велично.

greatness [’greitnis] п 1) величина; 2) вблич, сила. Grecian [‘gri:Sen] 1. adj грецький (про стиль);

greed

2. п еллініст.

[gri:d]

п

жадбба,

жадібність,

пожадливість.

gis.

сйthe

2) ненажерливість. greedy [’gri:di] adj 1) пожадливий; 2) ненажерливий. Greek |"ргі:К) 1. adj грецький; 2. п

centre

п

скубти траву; пасовисько.

grazer [‘greiza] п тварина на підніжному корму, на паші. grazier |/єгеігіа| п тварйнник, скотар,

тяжіння;

ої g. центр

ваги. gravy |/єгеіуі) п підливка, сбус. gravy-boat [‘greivibout] п сбусник. grayling

вогнем;

greediness [‘gri:dinis]п 1) жадібність;

law ої є. 3aKOHK тяжіння. gravity [‘greeviti] 1) бік са серйбзність; 2) поважність; 3) фіз. вага; сйла вагй; тяжіння; р я. питома

настильним

фіз. пригяжіти, праг-

[,grevi’teifn]

ваги;

обстрілювати

2. п 1) торкання, зачіпання, дотикання; 2) подряпина. graze II [greiz] о 1) пасти, тримати на підніжному корму; 2) пастися,

2)

na-

важливий,

поважний;

graze І [greiz] 1. о 1) злегка торкатися, зачіпати; 2) подряпати, зідрати, натерти (шкіру); 3) військ.

ixr.

харіус.

1) грек; ; фраз.

для green

гречанка;

2) грецька

it is б.

мо-

to me

це

мене збвсім незрозуміло. [gri:n] І. adj 1) зелений;

2)

нестиглий,

звор.:

неспілий;

3)

недосвід-

чений; 2. п 1) зелений колір; зелена фарба; 2) зелена лука; 3) pl зелень, бвочі, горбдина; 4) молодість, cima; in the g. у рбзквіті

gri

234

gre

еленіти, ставати зе3 Sh в зелене; о ei 3) sl. обдурювати, містифікувати; 4)

паростки.

давати

(є. out)

гроші.

паперові

банкндти,

pl amep.

п

[’gri:nbeeks]

greenbacks

|/єті: п'Біаїпі)

green-blind

(шовкова | grimace [gri’ meis] 1. п гримаса; 2u гренадин 3) запахом; гримасувати, робити гримаси. a ; тканина). grime [graim] 1. п бруд, що глибоко ae grew [gru:] past від grow. grey

XBO-

adj

рий на дальтонізм. green-blindness | ("ргі:п"Ріаіпдпіз)

і у ci-

и солдат

п

green cheese [‘gri:n’tfi:z] п 1) моло- | grey goose [‘greigu:s] n дика гуска. дий сир; 2) зелений сир. [’greihen] п орн. тетерка. grey-hen [‘greihaund] ft iN) хорт; green ctoth [‘gri:n,klo9] п 1) зелене | greyhound сукно (на столі, більярді); 2) пе2) швидкохідний океанський лайнер (тає ocean g.); 3) автобус дарен. гральний стіл.

greener [‘gri:na] п sl. 1) недосвідчений робітник; стак; 3) імігрант,

що

новачок; 2) mpo-

недавно

при-

їхав у країну. greenery |/ргі:погі| п 1) зблень, рослйнність; 2) рідк. оранжерея. green-eyed |"ргі:паід) adj ревнивий; завидющий; g.-e. Monster ревнощі, заздрощі. green goods [’gri:n’gudz] п pl 1) свіжі OBoui; 2) амер. sl. фальшиві папербві гроші. greengrocer [gri:n,grousa] п продавець бвочів або фруктів. greengrocery [‘gri:n,grouseri] п 1) овочева або фруктбва крамниця; 2) зблень, бвочі; фрукти.

greenhorn

локосбс;

[/gri:nho:n}]

п

недосвідчена

новак;

мо-

людина.

greenhouse [‘gri:nhaus] n теплиця, оранжерея. greenish [gri:nif] adj зеленуватий. greenness [’gri:nnis] п 1) зелень; 2) незрілість; 3) перен. недосвідченість. green-peak [’gri:n’pi:k] п орн. зелений дятел. green-room [‘gri:nrum] п театр. акторська вбиральня; akTOpcbKe фойє. greensickness [‘gri:n,siknis] п med. бліда неміч. greenstone [‘gri: nstoun] п 1) геол. назва діоритів, діабазів, зеленого порфіру та in.; 2) мін. нефрит. greensward [/gri:nswo:d] п дерен; ra30H; лужок, моріжок. greeny [‘gri:nij adj зеленуватий. greenyard [’gri:nja:d] п загорбда для худоби,

що

greet [gri:t] тися. greeting

відбилася

о

|'ргіЛід)

від

вітати(ся); а

вітання,

череди.

лекого прямування. greyish [‘greiif] adj 1) сіруватий; 2) сивуватий, сивенький. greylag [’greileg]—grey goose. grey matter [‘grei’mete] п 1) сіра речовина

grid

руди).

gride

[graid]

звук. gridiron

розм.

розум.

решітка,

грати

1. о 1) врізатися

|"ргідаїгп)

(решітка

з різ-

п

з ручкою

1)

для

рашпер

смаження);

2) театр. колосники; 3) амер. розм. футбольне поле; 4) зал. парк для приймання й розбирання поїздів; 5) тех. решітка, сітка; 6) комплект запасних частин та peMOHTHHX інструментів. grief [gri:f] п rope, сум; to соте to є. зазнати невдачі; потрапити в біду.

grievance [’gri:vons] п 1) образа; 2) скарга; what is your g.? Ha що BH скаржитесь? grieve [gri:v] о і) горювати, сумувати, побиватися (at, for, over); 2) засмучувати. grievous [‘gri:ves] adj болісний, тяжкий,

гіркий,

griffin

сумний.

Гогіїйп)

п 1) міф. грифодн; 2)

перен. пильний (білоголовий).

griffon фон ка).

grenade [gri’neid] п 1) граната; hand є. ручна граната; 2) вогнегасник. grenade-gun [gri’neidgAn] п гранатоMET. grenadier [,grena’dia] п військ. rpeнадер. grenadine [,grena’di:n] п 1) гранатовий лікер; 2) гвоздика y CHJIbHHM

2)

1)

ким звуком; встромлятися, завдаючи кгдбстрого болю; 2) скребти, скрипіти; 2. п скрип; скребучий

поклін.

ний; 3) компанійський, товариський. Gregorian ({gre’go:rian] adj григоріанський; С. style новий стиль (Kaлендаря).

п

(особл. тех.); 2) =gridiron 1); 3) ел. енергосистема. griddle ('ртідї) п 1) сковорода з ручкою; 2) гірн. сито, решето (для

вклоня-

gregarious [gra’gearias] adj 1) що живе стадами, громадами; 2) стад-

MO3Ky;

[grid]

grig

3) орн. гриф

|"ргіїгп) п 1) -єгійіп; 2) гри(довгошерстий

[grig]

цвіркун;

дуже

grill

страж;

п

1) іхт.

коник;

(aS)

лягавий

вугбр; Merry

соба-

2) ear. as

а 9.

веселий.

[gril]

1.

n

1)

рашпер

(див.

gridiron 1)); 2) смажене на рашпері м'ясо або риба; 3) грешітка; 4) штемпель для погашання поштодвих

марок;

[‘graimi]

мурзаний;

2. о І) смажити(ся)

на рашпері; 2) палити, пекти (про сонце); пектися (на сонці); 3) погашати поштові марки. grille [gril] п решітка. grim [grim] adj 1) похмурий; 2) жорCTOKHH, безжалісний, невблаганний.

1) брудний,

adj

зуби;

шкірити

І. о

3 Я

2) смуглявий.

ні

сміхатися; to 8. апа сага it гу є 008 ньо терпіти (біль дол. |

зубів; посмішка.

оскал

:

‘

рій шинблі.

a

2. о бруднити.

в'ївся;

grimy

спиртних | grin [grin]

(для

глечик

2) глйняний

сивий;

жа

п 1) старик, дід;

[‘greibied]

напоїв тощо). |п | grey-coat [‘greikout]

дальтонізм.

2)

1) сірий;

adj

|grei]

to turn Є. посивіти.

greybeard

1. о (past i р. р. [graind] grind ground) 1) молбти(ся); 2) товкти; розтирати; 3) скреготати (зубами); 4) мучити, гнобити; 5) крутити ручку (чогось); грати на шарманці;

6)

вдбвблювати

(учневі

і т.

п.);

зубрити; 7) точити, відточувати, шліфувати; 8) працювати наполегливо,

старанно;

з прийм.

і присл.:

8. амау старанно вчитися або працювати (над-- ав); g down розмелювати(ся); Є. іп притирати, пришліфовувати; g. up подрібнити, розмолоти;

2.

2)

одноманітна

важка,

п

1)

розмелювання;

праця;

3)

прогулянка для моцібну; 4) розм. зубрило; зубріння. grinder [’grainda] п 1) точильник; шліфувальник; organ g. шарманщик; 2) розм. репетитор; 3) sl. зубрило; 4) верхнє жорно; 5) кофейний млинок (тж coffee-g.); 6) шліфувальний верстат; 7) точильний камінь, точило; 8) корінний зуб; рі жарт. зуби; 9) звич. рі рад. потріскування ди).

(атмосферні

розря-

grindstone [‘graindstoun] п 1) ждрно; 2) точильний камінь, точило. grip [grip] 1. п 1) побтиск руки; стискування; іп the tiger’s g. в кігтях у тигра; 2) рукоятка; ручка; 3) тех. лещата; затискач; to hold in one’s g. тримати в лещатах, у покдрі; 4) орієнтування, здатність зрозуміти; to have а good 8. ої the state of affairs добре орієнтуватися B станбвищі, у справах; 5)

уміння

заволодіти

увагою;

to

have а є. оп the audience полонити увагу аудитобрії; 6) амер. саквояж; 2. о

1) схоплювати,

2) міцно

три-

мати; 3) розуміти, охопити (розумом); 4) заволодіти увагою; 5) затискувати, стискувати. grip-brake [‘gripbreik] п ручне гальмо. gripe |єгаїр) 1. о 1) схопити, стиснути, затиснути; 2) зрозуміти, збагнути, 3aCBOiTH; 3) викликати різь або спазми в животі; 4) амер. sl. завдавати прикрості, роздосадувати; 5) амер. sl. бурчати, скаржитися,

жалітися;

2.

п

1)

затиск,

стиск; 2) перен. лещата, лабєети; 3) рі кольки, різь; 4) рідк. ручка,

рукоятка. grippe [grip] n med. грип. gripsack

grisly жах

[‘gripseek]

[‘grizli] або

adj

п амер.

саквояж.

1) що

викликає

забобонний

страх;

жах-

gri

235

ливий; ганий.

2)

розм.

неприємний,

по-

grist [grist] п 1) зерно для помблу; помел; 2) барйш; to bring g. to the mill давати прибуток; all is g. that comes to their mill вони з усього

мають

прибутки;

амер. запас, маса.

3)

соблод;

4)

gristle |"ргіз|| п анат. хрящ. gristly [’grisli] ад) хрящовий, grist-mill [‘gristmil] п млин. grit [grit] І. n 1) пісок; гравій; to put g. in the machine вставляти

палиці

в колбса;

2) геол.

крупно-

зерніїстий пісковик; 3) металеві ошурки; 4) розм. вйтримка, твердість характеру; 2. о скрипіти; to g.

the

teeth

скреготати

зубами.

grits |єgrits] порі вівсяні крупи; вівсяне борошно грубого помелу. gritstone |/єтіїзіоцп| п геол. крупнозернистий пісковик. gritty [‘griti] adj 1) пісковий; з піском; 2) розм. твердий, витривалий, сміливий. grizzle |"ргіг!| 1. п 1) сірий, сйвий колір; 2) сйва людйна; 3) необ-

палена цбгла; 4) низькосбртне вугілля; 2. о сіріти, ставати сірим, сивіти. grizzled [‘grizld] adj сивий; що сивіє. grizzly |"ргігії| 1. adj сірий; сивий; 2. п сірий північноамериканський ведмідь, грізлі. groan [groun] 1. п стогін; 2. о стогнати; Є. for прагнути, жадати (чогось). groats [grouts] п pl крупи (перев. вівсяні, т grits). grocer [’grousa] п торговець бакалійними товарами. grocery [‘grousari] п 1) торгівля 6aкалійними

товарами;

2)

бакалійна

крамниця; 3) (звич. рі) бакалія. grog [grog] п грог (напій). groggy |"єгосі) adj 1) п'яненький, напідпитку; нетвердий на ногах; 2) перен. нестійкий, хиткий.

grog-shop ниця.

groin

[’grogSop]

[groin]

хрестбве гребля;

1. п

склепіння; загата;

2.

3) о

2)

рідк.

жених 2. о

буна,

звбдити

від коня,

кбнюх; brideдогля-

дати коня; to be well groomed бути добре доглянутим, добре одягненим, підстриженим, підтягнутим Поло, groomsman [’gru:mzmen] п дружко, боярин (на весіллі). groove [gru:v] 1. п 1) жолобок; паз; виїмка; 2) рутина; звичка; his mind works іп a narrow 9. він людийна недалека; to go out of the

ordinary 3)

g.

шахта;

виїмку,

паз.

вибиратися 2.

о

робити

з

1) схильний

о

1) намдцувати;

2)

перен.

до

недалбкий.

іти

нащупувати,

намацувати, шукати. gropingly [‘groupinli] adv навпбмацKH. gross [grous] 1. adj 1) великий, місткий,

об'ємистий;

грубий

(про

огрядний;

2)

помел);

g. habit

ність; 4) буйний

крупний,

3)

товстий,

ої body

огряд-

(про рослинність);

5) труУбий, вульгарний; брудний; непристойний; р. story непристойний анекдот; 6) грубий, прбстий (про їжу); g. feeder той, що їсть багато і нерозбірливо; 7) щільний, густий, згущений (про повітря, атмосферу); 8) притуплений; грубий (про слух); 9) грубий, очевидний; g. blunder груба помилка; 10) валовий, брутто; р. receipt валовий доход; р. weight вага брутто; 11) макроскопічний; 2. п 1) маса; Бу (або in) the g. бптом, гуртом; 2) rpoc (12 дюжин, таж small g.); great g. 12 гросів.

grotesque

[grou’tesk]

тбскний;

1. adj

2) абсурдний,

2. п rporéck. grotto [’grotou]

п печера,

1) rpo-

безглуздий;

грот.

grouch [grautf] амер. розм. 1. п 1) поганий настрій; 2) буркотун,

буркун; 2. о бурчати, буркотіти. ground I [graund] past і р. р. від grind. ground If [graund] 1. п 1) грунт; земля; 2) дно (моря); 3) спортивний майданчик; відстань; 5) ділянка

4) місцевість, землі; 6) плац;

аеродром,

7)

полігбн;

партер

(у

театрі); 8) муз. тбма; 9) підстава, мотив; 10) ел. заземлення; фраз. звор.: to break (fresh) g. піднімати цілину; nepex. прокладати нові шляхи; common g. домовленість; to cover much g. перен. широко охбплювати (суть справи тощо); ти; to hold (або to stand) one’s g. утримати свої позиції, вйявити твердість; 2. 0 г) заснбвувати; об-

гідр.

(скор.

[group]

помацки;

adj

обмбжений,

2) архт.

архт.

чистити

grope

2)

to gain 8. просуватися вперед; робити успіхи; to give g. відступа-

хрестове склепіння. groom [gru:m] i. п 1) грум; groom);

|"рги:мі|

рутини;

крам-

винна

1) пах,

groovy

gro

рутини; жолобок,

грунтбвувати; to Є. one’s arguments on experience обгрунтбвувати свої дбводи досвідом; 2) HaBuaTH OCHOB

предмета (in); he is well grounded in political economy BiH дббре знає політичну еконбмію; 3) мор. наскбчити на мілину; 4) класти, опускатися на землю; to g. arms складати збрбю, здаватися; 5) буд. закладати фундамент; б) ел. заземляти. ground-colour [’graund,kAla] п жив. грунт. ground floor [‘graund’ flo:] п нижній, цбкольний поверх; to get (або to be let)

бути

іп on

в

the g. f. амер.

крашому

якісь переваги.

станбвищі,

розм.

мати

ground forces {‘graund fo:siz] п pl сухопутні війська. ground game [‘graundgeim] п дичина; хутровий звір. ground glass [‘graundgla:s] п маTOBE скло. ground-ice [’graundais] п придонний лід. ground-in |"єгацпд"їп| adj пришліфований, притертий. grounding [‘graundin] 7 мор. посадка на мілину; 2) Hee ocнов, предмета; 3) грунтовка; 4) сл. зазбмлення. groundless [’graundlis] adj безпричинний; безпідставний. groundling [‘graundlin] п 1) повзуча

або пизькорбсла рослина; 2) назва донних риб (пічкур, піскар та ін.);

3) невибагливий глядач або читач ground-man [’graundmen] п 1) землекбп;

дає

2)

спорт.

спортивний

осбба,

що

догля-

майданчик.

ground-nut [‘graundnAt] п земляний горіх, арахіс. ground-panel [’graund’penl] п ав. сигнальне полбтнище. grounds [graundz] п рі 1) сад, парк біля дбму; 2) осадок, гуща. groundsel I [’graunsl] п бот. жовтбзілля. groundsel II [’graunsl] п 1) буд. лежень; 2) гідр. поріг. groundsman [’graundzmen] = ground-man. ground-squirrel [‘graund,skwiral] п 3004. бурундук. ground-swell [’/graundswel] п мертва хвиля. groundwork [‘graundwe:k] п 1) фундамент,

OCHOBa;

ниці. group [gru:p]

2)

полотно

заліз-

1. п 1) група;

2) рі

верстви, кбла; business groups ділові кбла; 3) угрупбвання, фракція; 4) ав. авіагрупа; амер. авіаполк; 5) хім. радикал; 6) attr. р. verb фразове дієслбво; 2. о групува-

и(ся); розподіляти по групах, кла-

сифікувати. group-captain [’gru:p,keptin] кбвник авідції (в Англії). groupment

[/gru:pmont]

п

п

пол-

групуван-

ня. grouse І [graus] п (pl без змін) орн. шотландська куріпка (тж red g.);

black g. тетерук; great (або wood) є. глухар; hazel є. рябчик; white є. біла куріпка. grouse II [graus] о sl. бурчати. grout I [graut] о рити землю (про свиню). grout II [graut] буд. 1. п вапняний або цементний розчин; 2. о заливати

grove

вапном

[grouv]

штольня. grovel [’grovl]

або цементом.

п 1) гай, лісок; 2) гірн. о

жуватися, лежати groveller [/grovla] низькопоклонник.

плазувати,

принп-

ниць. п підлабузник,

grow [grou] о (past grew; grown) 1) рости, виростати;

р. р. збіль-

шуватися; 2) вирбщувати, культивувати; 3) відрощувати (волосся тощо); 4) як дієслово-зв'язка у

складеному іменному присудку ставати; it із growing dark смеркає, стає темно; з прийм. і присл.: g.

down ся; вати,

we upon

зменшуватися; g.

оп,

g.

подббатися; me

ця

скордчувати-

upon

опанбвувати;

а)

заволоді-

б) дедалі

the

tune

мелодія

біль-

grows

подобається

мені все більше й більше; g. out а) проростати; б) переростати (межі, рамки); в): to 8. out of а bad habit позбутися поганої звички; to Є. out of use вийти з ужитку; Є. up а) ставати дорбслим; б) утворюватися, виникати (про звичай). grower [‘groua] п 1) той, що Bupoщує щось; садовбд; плодовод; 2) заст. фермер; 3) рослина. growing |"огоцід| п 1) ріст, зростання; 2) вирощування. growl [graul] 1. о 1) ричати, гарчати; 2) гриміти (про грім); 3) бурчати, скаржитися; 2. п 1) гарчання, рйкання; 2) гуркіт (грому). growler [’graula] п 1) буркотун; 2) розм. старомбдний чотириколісний екіпаж; 3) амер. sl. глечик для пива. grown [groun] р. р. від grow. grown-up [‘grounAp] 1. п дорбслий, дорбсла людина; 2. adj дорбслий. growth [grou@] п 1) ріст, зростання; розвиток: 2) збільшення; приріст; 3) вирощування, культивування; 4) продукт. groyne [groin] 1. п 1) хвилеріз; хвилелом; 2) споруда для затримки піску, гальки; 2. v захищати хвилерізами (берег). grub I [grAb] 1. о 1) скопувати (землю); 2) викбпувати, викорчовувати;

витягати

(звич.

g. оці, g. up);

3) перен. копатися, ритися (в apхівах, книжках); 4) виконувати важку роботу; 2. п 1) личинка; гусінь; 2) нечепура, замазура; 3) літературний поденник; компілятор; 4) спорт. м'яч, кинутий на землю (у крикеті). grub Il [grAb] розм. 1. п їжа; харч;

2. 0 Їсти. grudge [grAdz]

І. п незадовблення;

недоброзичливість;

заздрість;

Йо

have а g. against smb, мати зуб на кдгось; 2. о 1) заздрити; виявляти невдовблення; 2) жалкувати,

gui

236

gro

шкодувати;

неохбче

давати;

he

grudges me a shilling йому шкбда дати мені шилінг. grudgingly [‘grAdzinli] adv неохбче, невдовблено. gruel [grual] 1. п 1) рідка (вівсяна) каша; to get (або to have, to take) one’s g. а) дістати прочухана, бути суворо покараним; б) бути вби-

тим; 2. о sl. 1) сувдро карати; сікти, шмагати; 2) позбавляти сил. gruelling ("огизіід| adj 1) amep.= gruesome; 2) виснажливий. gruesome [‘gru:sam] adj жахливий, огидний. gruff |єглі) adj 1) грубуватий; хрипкий (про голос); 2) сердитий, різкий. grumble [‘grAmbl] 1. о 1) бурчати; скаржитися, жалітися (на-- about, at, over); 2) гуркотіти; 2. п 1) бур-

чання, нарікання; 2) рі поганий настрій; 3) гуркіт грому. grumbler [’grAmbla] п буркотун, воркотун. grume [gru:m] п мед. згусток крові. grumpy |('єгатрі)| adj розм. сердитий,

сварливий;

дратівливий.

grunt [grAnt] 1. о 1) рохкати, хрюкаги; 2) бурчати; 2. п 1) рохкання, хрюкання; 2) бурчання. gryphon [’grifen] =griffin. guarantee [,geran’ti:] І. п 1) гаранTid; (за)порука; застава; 2) поручитель; 2. о 1) ручитися; 2) гарантувати; забезпечувати.

guarantor

[,garon’to:]

п поручитель;

гарант. guaranty ("ргегоплії) І. п гарантія; запорука; 2. о гарантувати.

guard

[ga:d]

1. о 1) охороняти;

регти; 2) захищати; остерігатися (чогось 2.

п

1)

варта,

сте-

3) —

берегтися, against);

охорбна,

сторбжа;

конвой; 2) рі гвардія; 3) стброж, вартовий, конвоїр; 4) пильність, обережність; to be оп (one’s) g. бути

насторожі;

5) зал.

6) attr. сторожовий. guard-boat [’ga:dbout]

п мор.

2KoBé судно.

guardhouse

кондуктор;

[‘ga:dhaus]

п

cropo-

1) варто-

ве приміщення; 2) гауптвахта. guardian [’ga:djan] п 1) опікун; попечитель; куратор; 2) attr.: g. angel ддбрий гєній; 3) заст. охорбнець,

страж. guardianship |"/ра:4ізпіїр) п опіка; опікунство. guard-rail [’ga:dreil] п 1) поруччя, пбручень; 2) напрямна рейка. guardroom [’ga:drum] = guardhouse. guard-ship [’ga:dsip] п mop. брандвахта.

guardsman

[’ga:dzmen] п 1) гвардієць; 2) вартовий. gudgeon I |'єлазопі п 1) ixr. піскар, пічкур; 2) бевзь, роззява. gudgeon II |'єлазоп)| п тех. 1) болт; 2) палець, шийка або wanda кривошипа. guelder rose |"реіде"гоці| п бот. калина.

guerdon

|"'єз:4п|

поет.

да; 2. о нагороджувати.

guer(r)illa

тизанська партизан

[ga’rila]

ісп.

1, п нагорб-

п

1) пар-

війна (тж g. war); 2) (тож g. warrior); парти-

занський загін. guess [ges] 1. о

1) вгадати,

відга-

дати;

2)

гадати,

гадуватися;

3)

припускати;

гадати,

2. п припущення; здбгадка, by g. наздогад, навмання.

до-

вважати; здогад;

guess-work [’geswa:k] п здодгадка; припущення. , guest [gest] п 1) гість; 2) постоялець (у готелі). guff [gAf] п амер. sl. теревені, пусті балачки.

guifaw |єл'їо:| 1. по грубий регіт; 2. uv реготати. guggle |/рлеї) 1. п булькання; 2. v булькати, булькотіти. guidance |"'раїдеп5| п керівництво, прбвід; under the g. of під керівництвом, під проводом. guide [gaid] 1. п 1) провідник, гід; екскурсовод; 2) керівник, порадник; 3) провідний принцип; 4) путівник; посібник; підручник; 5) військ. розвідник; 6) тех. напрямний пристрій;

куліса;

передаточний

важіль;

7) гірн. обсадна труба; 2. v 1) весTH, бути провідником; 2) керувати, скербвувати; направляти.

guide-book

[‘gaidbuk]

п путівник; по-

сібник.

guided missile [’gaidid’misail] п кеpOBaHHH снаряд. guide mark {’gaid,ma:k] п мітка, поMiTKa.

guide-post [‘gaidpoust] п вказівний стовп (на роздоріжжі). guild [gild] п іст. 1) цех, гільдія; 2) айг.: р. master

стер.

Guildhall

іст. цеховий

[’gild’ho:1]

п

1)

(the

май-

б.)

ратуша (в Лондоні); 2) іст. місце збдрів гільдії, цеху. guile [gail] п обман; хитрість; підступність. guileful [’gailful] ступний.

adj віроломний; під-

guileless [‘gaillis] adj простодушний. guillemot [/gilimot] п орн. кайра. guillotine |,сіїз'їі:п) 1. п гільйотина; 2. о гільйотинувати. guilt [gilt] п провйна; провинність. guiltiness [‘giltinis] п винність, провинність. guiltless ("ріів) adj 1) невинний (y—of); 2) розм. що не знає, що не вміє (of); he is є. of the crime він не BHHEH у цьбму злочині.

guilty

[’gilti]

adj

винний

(у--ої).

guinea [’gini] п rivéa (англійська грошова одиниця--21 шилінгц). guinea-fowl [’ginifaul] п орн. цесарка. guinea-pig [‘ginipig] п 3002. морська свинка.

guinea-squash_[’gini,skwof] синій

guise [gaiz] п гляд, подоба; гляд,

по

бот.

баклажан. личина,

(або in) 3) заст. манера,

1) зовнішність, 2) обманливий маска;

привід;

вивиunder

the g. ої під виглядом; бдяг, вбрання, 4) заст. звичай.

guitar [gi’ta:] п гітара.

ямі

237

gulf

|єлії)

2) вир,

gull gull

п

1)

пучина;

(морська)

затока;

3) прірва,

безбдня.

І oa п чайка. I [gAl] 1. п дурень,

2. о дурити,

простак;

обдурювати

gullet [’gAlit] п 1) анат. стравохід; 2) глотка, горло. gullibility | |сАП'ЬШІ) по легковірпість, довірливість. gullible [’galabl] adj легковірний, вірливий.

до-

gully [’gali] п 1) глиббкий яр; 2) водостічна канава, водостік ячПу-Поїе |"рліїйноці) n водостічний колодязь.

gulp

|єлір|

1)

1.

жадібно

о

(звич.

ковтати,

р.

down)

давитися;

2)

стримувати (сльози, гнів); 2. п (великий) ковток; ковтання. gum I |єлпі) п анат. ясна. gum II {gAm] 1. п камедь; g. arabic гуміарабік; g. elastic каучук; 2. 0 склеювати

gumboil

(ся).

[’gamboil]

gumgum)

п мед.

|рлатуєлт|

п

флюс. англо-іно.

rour. gummy [‘gAmi] adj 1) клейкий; 2) смолйстий; 3) опухлий, набряклий. gumption [‘gAmpfan] п розм. кмітливість, тямущість, винахідливість. gun [gan] 1. п 1) вогнепальна зброя; рушниця; 2) гармата; 3) розм. револьвер; фраз. звор.: big (або great)

є.

розм.

важна

особа,

ве-

лйке цабе; to blow great guns ревтий (про бурю); to stick to one’s guns не здавати своїх позицій; не відступати;

оо)

стріляти;

об-

стрілювати; 2) полювати. gunboat [’ganbout] п канонерка. gun-carriage [‘gAn,keerid3}] п військ. лафбт,

гарматний

станок.

gun-cotton [/gankotn] п піроксилін. guncrew [’gankru:] п військ. гарматна

See

gun-fire |/рлпіаїг) п гарматний вогонь; гарматний постріл. gun layer [’gan,leia] п військ. (гарматний)

навідник.

gun-lock |/рлпіок)| п рушничний замок. gunman [‘ganmen] п 1) озброєна рушницею або револьвером людина; 2) амер. sl. бандит, злочинець, убивця,

gunnel [’ganl] =gunwale. gunner [‘gana] п канонір; ряст; кулеметник.

артиле-

[‘ganin]

рушницею;

2)

п

полювання

с

обстріл.

з

gunny [‘gani] п цупка, міцна джутова тканина; рогбжка. gunpowder (gan, pauda] A пброх; white

g. бездимний

gun-running ввезення

gunshot

порох.

|/рлп, rAnin] зброї.

[‘ganfot]

п незакбнне

п дальність

пост-

(out ої) g. на

відстані

(поза досяжністю) гарматного пбстрілу. gun-shy [’gAn’Sai] adj що лякається пдстрілів (особл. про мисливських собак).

gunsmith [’gansmis] п зброяр. gunstick [’gdnstik] по шомпол. gun-stock [’gAnstok] п рушнйчне ложе. gunwale |"рлпі) n мор. планшир. gurgitation [,ga:d3i’ teifn] п дзюрчання, булькання води. gurgle [‘ga:gl] 1. п булькання, дзюрчання чати.

gush

(води);

[gaf]

потік;

2. о

2. о булькати,

1. п

2)

1) злива;

перен.

1) рйнути,

дзюр-

сйльний

вилив,

звірення;

полйтися

потоком;

2) виливати свої почуття, gusher Голі») п 1) нафтовий тан;

2) розм.

свої почуття, gusset [‘gasit]

людина,

п

що

вставка,

синець,

кутове з'єднання.

клин;

2)

gust I [gAst] n 1) порив вибух (гніву).

gust II [gst] gusto gusty

|‘gAsti]

(co-

тех.

ко-

(вітру);

2)

смак;

2)

п смак.

[’gastou]

перен. смак,

фонвиливає

1) ластовиця

рочки),

п

1) заст.

задоволення.

adj бурхливий,

порив-

частий, рвучкий. gut [gat] І. п 1) кишка; 2) рі нутрощі; кишки; 3) вузький прохід, канал; 4) рі розм. мужність, сила вблі; вдача; there is no guts in him він мало чого вартий; 2. о 1) пат-

рати; ти;

потрошити;

2)

3) засвоювати

спустбшува-

суть

(книжки),

нашвидку продивляючись. gutta- percha [‘gata’pa:tfa] п гутаперча. gutter [’gata] п 1) рийнва, канавка, водостічна труба; 2) покидьки (суспільства).

gutter-man

|/рліотап| п вуличний торговець, рознбщик. gutter press [’gate,pres] п бульварна npéca. gutter-snipe [‘gAtasnaip] п 1) безпритульна дитина, вуличний хлопчисько; 2) амер. sl. маклер, не зареєстрбваний на біржі. guttle [’gatl] о жадібно їсти. guttler [‘gatla] п ненажера. guttural [’gaAteral] 1. adj гортанний, горловий;

gunnery {‘gAnori] п 1) артилерійська справа; 2) ian стрільба.

gunning

рілу; within

gyv

2.

п

фон.

задньопідне-

бінний, велярний звук. gutty [’gati] п спорт. розм. гутаперчевий м'яч (для гольфа). guy I [gai] п 1) опудало, одорббло; 2) смішно вдягнена людина, дивак; 3) амер. розм. хлопець, парубчина; regular g. хороший хлопець; wise g. розумний шхлбпець; 4) амер. жарт; 2. о 1) виставляти на посміхбвище (чиєсь зображення); 2) ви-

сміювати,

глузувати.

guy Il [gai] мор. 1.п відтяжка, ванта; 2. о укріпляти відтяжками; розчалювати.

guy ШІ [gai] sl. 1. о тікати; 2. п: to give the g. to smb. ушитися; to do а g. зникнути, guzzle |/рлгі) о 1) жадібно глитати; 2) проїдати, пропивати (часто g. амау). guzzler [‘gazla] п 1) ненажера; 2) п'яниця gym [dgim] розм. скор. від gymnasium, gymnastic, gymnastics. gymnasia [dgim’neizia] рі від gymnasium. gymnasium [d3im’neizjem] n (pl gymnasiums, gymnasia) 1) гімнастичний

зал;

2) гімназія.

gymnast [‘dzimneest] п гімнаст, gymnastic [dgim’neestik] 1. adj гімнастичний; 2 (звич. рі, вжив. як sing.) гімнастика. [Lgainike’lodgikal] adj

gynaecological

гінекологічний. gynaecologist [,gaini’koledzist] п гінеколог. gynaecology |,саїпі/Коїз зі) п гінекологія. gyp |4зір) 1. п 1) слуга (в Кембріджському університеті); 2) амер. sl. шахрайство; шахрай; 3) sl. біль, страждання; 2. uv амер. sl. шах-

раювати; красти. gyps [dgips] скор. від gypsum. gypsa [‘dzipsa] рі від gypsum. gypseous, gypsous [‘dzipsies, -sas] adj гіпсовий. gypsum [‘dzipsom] 1. п (рі -sa, -sums) гіпс; 2. о гіпсувати (грунт). Gypsy |"Язірзі) - Сірзу. gyrate І. о [,dgzaia’reit] обертатися по кблу, рухатися по спіралі; 2. adj [‘dgaierit] скручений у спіраль. gyration [,dgaia’reifn] п 1) обертання, обертальний рух; 2) мор. циркуляція.

gyratory |"'Фзаізгобогі) adj обертальний. gyre |4заї»| поет. 1. п 1) кругообертання,

круговорот,

коловорбт;

2)

круг; кбло; кільце; 3) спіраль; 2.9 рідк. кружляти, кружитися (у вихорі). gyro [‘dgairou] скор. від gyroscope gyro- |"Фзаїгго-| pref. гіро-, гіроскопічний. gyro-compass [‘dzaiara’kAmpas] п ав. ripokomnac. gyropilot [‘dgaiara,pailat] п ав. автопілот. gyroscope ГАзаїзгозкопр) п гіроcKon. gyroscopic [,dgaiaras’kopik] adj ripoскопічний. gyrostat [‘dgaiaroustet] п гіростат. gyves [dzaivz] 1. п pl поет. кайдани; пута; 2. о скбвувати, заковувати в кайдани.

hal

238

H H, п [eitS] п 8-a літера англійського алфавіту. ha {ha:] int га! (вигук, що передає подив, здивування, торжество то-

hack-hammer {/hak,heema] п молотбк муляра. hackle І |Пгекі) п 1) пір'я на wm півня

штучна

що).

haberdasher

("Пгеродгї»|

терейник; 2) амер. вічою білизною.

haberdashery лантербя;

п 1) галан-

торговець

[‘heebedefari]

2)

амер.

чоло-

п 1) га-

чоловіча

бі-

[ha‘bilimant]

п

1)

рідк.

убрання, шати; 2) p! жарт. бдяг. habit [’hebit] 1. п 1) звичка; звичай; to be in the h. of doing smth. мати звичку щось робити; to break off a h. кйнути звичку; to fall into a h. засвбіти звичку; 2) особливість, властивість, характерна риса; а plant of trailing h. сланка рослина; 3) будова тіла; 4) заст. бдяг; 5) aMa30HKa (жіночий костюм для верхової їзди, тж гідіпе-Б.), 2. о вдягати.

|"Пгебіїгр,|

adj

житла;

жилий;

ний до ний.

2)

1) придатзасбле-

habitant n 1) [/hebitant] житель, мешканець; 2) [‘heebitd:n] канадець французького походження, habitat [/heebitet] п 1) батьківщина, місце поширення (тварини, рослини); прирбдне середбвище; 2) житло. habitation [,hebi’teifn] п 1) житло; оселя;

2) проживання.

habitual

[ho’bitjual]

звичайний;

втягся. habituate

2)

adj що

[ho’bitjueit]

1) звичний, MpHoxoTHBca,

о 1) привчати;

to h. oneself to звикати, привчатися

(до чогось); відвідувати.

habitude

2) амер.

[‘hebitju:d]

п

розм.

4) підрізати рану;

принада

би).

(для

птахів;

вудіння

2)

ри-

ї

hackle II [‘hakl] 1. п чесалка, rpéбінь для льбну; 2. о чесати льдн. hackle ПІ [’hekl] о 1) рубати, розрубувати як попало; шматувати;

1)

(сучки);

(грунт); 7)

звичка,

2. п 1) зарубка

5) розпушу-

6) заподіяти

кашляти

сухим

різану кашлем;

(на дереві і т. п.);

зазублина; 2) різана рана; 3) мотика, кирка; 4) тех. гаряче зубило. hack II [hek] 1. п 1) найманий кінь; 2) перен. «в'ючна тварина» (про людину, обтяжену тою); літературний

hackly ("Пагкії| adj зазублений. hackney-coach [‘heeknikouts] п найманий екіпаж. hackneyed [‘haknid]

важкою поденник,

робоком-

adj

банальний,

заяложений.

hack-saw [‘’hekso:] п тех. ножівка, лучкбва пилка для металу. hackwriter [/hak,raito] 2 літературний поденник, компілятор. had

[hed—noexa

форма,

hed,

oad,

d — редуковані форми) past і р. р. від have 1. hadn’t [‘/hednt, hedn] скор. розм.had not. haemoglobin [,hi:mou’gloubin] п фізл. гемоглобін. haemorrhage [‘hemarid3] п мед. 1) крововилив; 2) кровотеча. haemorrhoids [‘hemaroidz] п рі мед. remopoi. n мед. haemostatic [,hi:mou’steetik] кровоспинний засіб. haft [ha:ft] п держак, ручка, рукоятка. hag [heg] п відьма, карга. haggard I [’hegad] adj змучений, виснажений. haggard II [’hegad] adj неприручений, дикий (про сокола та ін.).

haggle

часто

схильність; 2) властивість. habitué [ho’bitjuei] фр. п завсідник, постійний відвідувач. hack I [hek] 1. о 1) рубати, розрубувати; розбивати на шматки; 2) робити зарубку; надрубувати; 3) стісувати, обтісувати | (камінь);

вати

інших

2) відколювати.

лизна. habiliment

habitable

та, дбяких

[‘/hegl]

(about, хбдити

о

1)

ти, рубати. hagridden |"Пгегстідп)| кошмарами.

ha

ha

торгуватися

over); 2) чіплятися, недоліки; 3) невміло

[ha:’ha:]

adj

знаріза-

змучений

1. int ха-ха!

2. о

сміятися. ha-ha |"Па:Па:) п низька загорбжа (навколо саду, леваби тощо); канава з опорною стінкою.

hail

| [heil] 1. п град; 2. о 1) cHпатися градом; 2) (в безособових зворотах): it hails йде град, hail If [heil] 1. о 1) вітати; 2) оккликати,

гукати,

звати;

вітання;

3. int привіт!

2. п бклик;

hailstone [‘heilstoun] п градина. hailstorm [‘heilsto:m] п злива; гроза з градом; сйльний град. hain’t [heint] Oiaz.=have not, has

пілятор (rac hackwriter); 3) амер. not. найманий екіпаж; 4) sl. автомобіль; hair [hea] п 1) вблос; волосйна; 2) 2. о 1) давати напрокат (екіпаж); волосся; his Н. is dark у ньдбго 2) їхати (верхи) не поспішаючи; тбмне волосся; 3) шерсть, вовна 3) наймати, використбвувати як (у тварин); 4) текст. ворс; фраз. літературного поденника; 4) роби- | звор.: keep your h. оп! не гаряти банальним, опошляти. чіться!

hairbreadth

|"Пегбгед9)

відстань;

within

волосбк

a

від смерті;

п дуже h. of

мала

death

to have

езсаре ледве врятуватися hairbrush [‘/heabraf] п щітка

на

а h.

для

во-

лбсся. hairclipper

[‘hes,klipa] п машинка для стрижки волосся. haircloth [/heaklo6] п матерія з воcca. hair-cut

[/heakat]

hair-do

[‘heedu:]

hairdresser

я стрижка.

п зачіска.

[‘hea,dreso|

п

перукар.

hairiness [/hearinis] п волосатість. hairless [/healis] adj безволосий, лисий. hair-line

|"Пезіаіп|

лінія; лосу).

2)

п

волосінь

1) дуже

тонка

вудки

(з 60-

hair-net [’heenet] п сітка для волосся. hairpin [’heapin] п шпилька; б. bend крутий поворот дордги. hair’s breadth ("Бєогьгед| = hairbreadth.

hair-splitting KOBHH

[’hee,splitin]

п дріб'яз-

педантизм.

hairspring [‘heasprin] n волоскбва пружинка, волосок (у годиннику). hairy [’heari] adj 1) волосатий, воJOCHCTHH;

волохатий;

(про тканину).

hake

[heik]

родини

п іхт.

тріскових).

halation

[ho‘leifn]

2)

ворсистий

мерлуза

(риба

п

світлові

фот.

3

плями (на фотопластинці). hale І [{heil] adj здоровий, бадьдрий (перев. про старих людей); h. and hearty міцний і бадьорий. hale II [heil] v заст. тягти. half (ha:f] 1. п (pl halves) 1) половина; б. a mile півмилі (тж halfmile); 2) частина (чогось): the larger Н. більша частина; 3) семестр; 4) юр. сторона (в договорах і т. п.); фраз. звор.: to cry halves

вимагати

рівної

частки;

to

go halves in smth. ділити щось нарівно; to do smth. by halves робити щось абияк, неддробляти; too clever Бу h. ірон. надто вже розумний; to have h. a mind to do smth. бути He проти того, щоб зробити щось; 2. adj 1) половийнний; 2) непдбвний; часткбвий; h. price півціни; h. measures півзаходи; 3.

adv

1) наполовину,

напів-;

much again

б.

частково,

напівсирий;

пів-, h.

as

удвічі менше; h. as much у півтора рази більше; 2)

значною

мірою,

like it мені

ється;

raw

not

half-and-half

майже,

це зовсім

h. bad

розм.

I don’t

не

[’ha:fend’ha:f]

h.

подобба-

непогано.

1.

adj

1) змішаний в рівних дбзах; 2) половинчастий; "нерішучий; розм. сюди й туди, і вашим і нашим; 3) ні те, ні се; 2. п суміш двох напоїв; 3. adv пополам.

На!

239

hali(-back)

[/ha:f(/bek)]

п

спорт.

півзахисник.

half-baked [’ha:f’bcikt] adj 1) недопечений, напівсирий; 2) недозрілий, недосвідчений; 3) непродуманий; неопрацьований hali-blood [‘ha:fblad] п 1) брат або сестра, рідні тільки по одному з батьків; 2) метис. half-bred |Па:Їбгеа) adj мішаного походження, нечистокрбвний; а h.-b. horse напівкровка. half-breed [/ha:fbri:d] п 1) метис; 2) гібрид. half-brother [‘ha:{,brade] п брат, рідний тільки по Одному з батьків. half-cock {/ha:fkok] п запобіжний звід (у вогнепальній зброї); to go off Б.с. говорити (або діяти) непродумано,

необачно.

halfcrown

|"Па:Ї"кгацп|

(монета

п

півкрбни

в 2!/, шилінга).

half-done

[/ha:f’dan]

adj

1) зроббле-

ний наполовину; 2) недоварений, недосмажений. half-hearted |"па:Ї"па:н4) adj 1) байдужий; 2) млявий, нерішучий.

half

holiday

ний

[/ha:f’holedi]

робочий

half-length

п

непов-

день.

[’ha:f’leg9]

п портрет

до

пбяса.

half-mast [‘ha:f’ma:st] 1. п: flag at h.-m. приспущений прапор; 2. 9 приспускати (прапор на знак тра-

ypy).

half(-mile)

half

[‘ha:f’mail]

moon

[‘ha:f’mu:n}

1) півмі-

сяць; 2) військ. іст. равелін. half pay [/ha:f’pei] п половийнна плата. halfpenny

[‘heipni]

[/heipans], півпенні;

1. п

(рі halfpence

halfpennies 2.

adj

[‘heipniz])

mewésuit,

копійча-

ний.

halfpennyworth [‘heipniwe:8] ціною в півпенні. half-price ("Ба:і"ргаїз) 1. п at h. за

півціни;

2. adv

п

щось

півціни;

за

півціни;

children are admitted h на квитки для дітей знижка п'ятдесят процентів. half-roll [/ha:f’roul] п ав. переворот через крило. half-seas-over [’ha:fsi:z’ouva] adj pred. напідпитку, якому MOpe по коліна. half-sister [’ha:f,sista] л сестра, рідна тільки по бдному з батьків.

half-time

[‘ha:f’taim]

n

1) неповний

робдчий день (тиждень); заробітна плата за неповний робочий день (тиждень); 2) спорт. половича гри; тайм, період.

half-timer

[‘ha:f,taima]

звільнений

від

зв'язку з роботою); що працює непсвний

half-title титул.

half-way

[/ha:f’taitl] [‘ha:f’wei]

п

частини

п

1)

учень,

занять

(у

2) робітник, тиждень.

друк.

шмуц-

4. adj 1) що

пе-

ребуває на півдорозі; 2) компромісний; 2. adv на півдорозі; to meet smb. h.-w. іти назустріч ко-

iT

на

hali-wit [/ha:f,wit] дурень.

компроміс,

на

по недоумкуватий;

hali-witted

[‘ha:f’witid] adj недоумкуватий, слабоумний. half-word [’ha:i’wa:d] п натяк. half-year |Па:Ї"їз:Ї п 1) півроку; 2) семестр. half-yearly |"Пасі"їз:ї| 1. adj піврічний; 2. адо раз у півроку. halibut [‘heelibot] по cur. палтус. hall [ho:l] п 1) зал, хол; 2) приймальня. передлокій, | вестибюль; 3) будйнок, приміщення громад-

ського характеру; town б. ратуша; 4) гуртожиток при університеті; 5) поміщицький чертог.

будинок;

6)

пост.

halleluiah, hallelujah [,heeli’lu:ja] п, ілі алілуя. hallmark [’ho:l’ma:k] 1. п 1) пробірне

клеймо,

проба;

ний знак; І) ставити

2) розпізнаваль-

ознака; критерій; 2. 0 пробу; 2) перен. накла-

дати печать. hallo(a) [ha’lou, ,ha’lou] здоров!;

ей!

(rac

1. int аллої,;

hello);

2. о

віта-

тися; гукати, окликати. halloo [{ha‘lu:] 1. int ей!, ату!, бери, Kycb!; 2. о 1) кричати, нацьковувати

собак;

2) перен.

підбурювати.

hallow hallow

J [ha’lou}] =halloo. If [’helou] о 1) освячувати; 2) шанувати.

hallucinate

п півмилі.

п

мусь; перен. поступки.

нап

[ho’lu:sineit])

о

1) галю-

цинувати; 2) викликати галюцинацію. hallucination [ha,lu:si’neifn] п галюцинація. hallway [‘ho:l,wei] п амер. 1) коридор; 2) передпокій, вестибюль.

halm

|па:т| - паціт,

halo 2)

[‘heilou] І. п вінчик, німб;

(навколо

сонця,

І) opeda,

сяйво;

3) сяючий круг місяця); 2. о ото-

чувати ореблом. halogen [‘heloudgzen| =haloid.

haloid [/heeloid] п хім. галоіїд. halt I [ho:lt] о 1) вагатися; 2) затинатися, кульгати.

halt

запинатися;

ПО [ho:lt]

чйнок,

3)

заст.

1. 2 1) привал,

відпо-

зупинка;

to

come

to

а

Н.

зупинитися; 2) полустанок; платформа; 2. о робити привал; зупиняти(ся); 3. int військ. стій! (команда).

halter [‘ho:lta] п 1) недбуздок, оброть, пбвід; 2) вірьовка з петлею. halve [ha:v] о 1) ділити пополам, нарівно; 2) зменшувати вину. halves [ha:vz| рі від half 1.

halving

|"Ба:мід)

n

тех.

наполо-

з'єднання,

зрощування, нарощування; нання в замок.

з'єд-

halyard [‘heeljad] п мор. фал. ham [hem] І. п 1) стегно; to squat on one’s 2) Oxict,

hams сидіти навпочіпки; шинка; 3) pl розм. зад;

4) амер. sl. поганий актор; погана гра; 2. uv амер. sl. погано грати (про актора). hamburger [‘hemba:go] по шніцель. hamlet [/hemlit] п сільце, хутір

hammer мблот;

|"Пгето| 1. п 1) молоток; h. and sickle серп і молот;

2) тех.

молоточок;

ник;

о

2)

2. бити;

амер.

1)

суворо

Пп. at

вати

чимсь;

а)

кувати;

4)

з прий

уперто

б)

удар-

прибивати;

3)

критикувати;

і присл. над

3) KypOK,

забивати,

стукати;

М.

прашо-

приставати

когось із проханнями; h., а) продовжувати робити

Ao

away щось;

6) працювати над чимсь; Н. out а) тех. виковувати; б) перен. придумувати; h. together збивати, ско-

лочувати. hammer-blow [’hemoablou] п тяжкій, нищівний удар. hammerer [‘heemoare] п молотобоєць. hammer-head |"Пегтапед| n 1) головка молотка; 2) іхт. молот-риба. hammering ("Памтогір) 1. adj що б'є, стукає; 2. п 1) кування; карбування; 2) стукіт; удари; to give а good h. перен. відлупцювати. бпаттегтап [’/heermmaman| =hammerer. hammersmith [‘hamesmid] п коваль. hammock [‘/hemak] п гамак; підвіскв ліжко

(на судні).

hammock

chair

даний стілець дінням).

[‘/hemaktfee]

hamper І [/hampa] затримувати рух.

hamper

си-

о перешкоджати;

п корзина, кошик. hamster [‘hemsta] п 3002. хом'як. hamstring [’hemstriy] 1. п підколінне сухожилля; 2. uv (past і р. рhamstringed, hamstrung) 1) підрізати

II

п скла-

(з парусиновим

[‘’hempa]

жижкий;

2)

перен.

калічити;

підрізати крила. hamstrung |"Петзіглр| past і р. р. від hamstring 2. hand [hend] 1. nr 1) рука (кисть); 2) почерк, письмо, підпис; to write а good НВ. мати гарний почерк; 3) робітник; pl робочі руки; this factory employs several thousand hands на фабриці працює кілька тисяч

робітників;

4)

рі

екіпаж,

команда судна; 5) уміння; she has а п. for painting вона добре малює; 6) стрілка (годинника); 7) крило

(семафора);

8)

sl.

аплодис-

менти; 9) attr. ручний; зроблений ручним способом; фраз. звор.: h. to Б. поруч; hands off! руки геть; at

h. близько,

напохваті;

to

be

h.

and glove with smb. бути дуже близьким з кимсь; бути нерозлучними друзями; by h. від руки; ручним

способом;

з

посланцем

(Ne-

редавати щось); first б. information відомості з вірних джерел, з перших рук; іп h. під руками; в руках; to take а Н. in smth. брати участь у чомусь; to lend а h. до-

помагати;

off

Пп.

без

експрбомтом;

недбало;

h. ..., on

other

the

підготовки, on

the

one

h. з одного

60-

KV eS другого боку; оп one’s hands на чиїйсь відповідальності; h. in h. пліч-б-пліч; 2. о 1) передавати, вручати; 2) посилати; з прийм. і присл. h. down передавати

har

240

han

нащадкам;

h. іп вручати,

по-

ан h. over передавати (іншому); h. up подавати нагору. handbag (‘heendbeg] п 1) жіндча сумочка;

2)

hand-barrow силки,

Bi30K. handbell

handbill TOK.

ручний

чемоданчик.

[/heend,berou]

HOmi; 2) ручний

[’haendbel]

[/haendbil]

п

п 1) но-

двоколісний

дзвінбчок.

п рекламний

handbook

[‘hendbuk]

п KopétTKui

сібник;

покажчик;

довідник.

лиспо-

handcar [‘hend,ka:] п амер. дрезйна. handcuffs [‘handkafs] п наручники, жменя;

[/haendful]

жменька;

турбот,

п

1) пригорща,

9) маленька 3)

розм.

клбпоту;

купка; те,

що

«біда»,

група;

завдає

«лихо».

handglass [/hendgla:s] п 1) ручна лупа; 2) ручне дзеркальце, люстерко. hand-grenade на граната.

handgrip

[‘haendgri’neid]

[’hendgrip]

скання;

потиск

п

рукою;

п руч-

1) рукости2)

бійка

врукопашну. handhold (‘haendhould]

по 1) щось таке, за що мдбжна вхопитися рукбю (напр. гілляка дерева, виступ скблі і т. п.); 2) рукоятка; 3) по-

ручень.

handicap [/hendikep] 1. п 1) спорт. гандикап; 2) перен. завада, перешкода; 2. о 1) вирівнювати сили; 2) ставити в невигідні умови; перешкоджати; 3) заважати. handicraft [/haendikra:ft] п 1) pemecло; ручна робота; h. industry кустарне виробництво; 2) майстерність у ручній роботі. handicraftsman [’hendi,kra:ftsman] п ремісник, майстер-митець. handiwork [‘heendiwa: k] п 1) ручна робота; ручний виріб; 2) рукоділля; 3) робота, виріб. handkerchief [‘henkotfif] п хусточка (носова або на шию). handle [’hendl] 1. п ручка, держак; рукоятка; 2. о 1) брати (рукою); тримати в руках; перебирати, перекладати і т. ін. 2) керувати; to h. troops командувати військами; 3)

обходитися, повбдитися (з кимсь); 4) викладати, трактувати (тему і т. ін.); 5) мати справу з. handle-bar [‘hendlba:] п руль (велосипеда).

hand-made [‘handmeid] adj ручної po6drn, ручний. handmaid(en) {/heendmeid(n)] п заст. служниця.

|"Бепдті:айп)

п

розм. нбшений Ofar; 2) амер. дешевий готдвий одяг.

1)

розм.

handout | [‘hendaut] п амер. розм. милостиня, подаяння. handout If [‘hend,aut) п готбвий текст зайви, що подається для преси.

рало-picked (heend’pikt] adj 1) амер. вибраний, підібраний; sl. добірний; 2) тех. відсортбваний вручну. hand-rail |"Пападгеії) п 1) поруччя, перила; 2) мор. пбручень. hand-saw [‘heendso:] п ножівка, ручна пила. handsel |"Бгпззі) п 1) подарунок на Новий рік і т. п.; 2) заст. завдаток, застава; 3) перен. передчуття, смакування напербд. handshake [‘heendfeik] п рукостискання. handsome |"Пггпзот| adj 1) вродливий, гарний; 2) значний, чималий; а h. sum

ручні кайдани.

handful

hand-me-down

значна

сума;

3)

щедрий,

великодушний; а h. present щедрий подарунок; it is very h. of you to say 50 дуже Mimo з вашого 60ку, що

ви Tak кажете.

handspring |"Пгепазргід| п спорт. перекидання «кблесом»; to turn handsprings перекидатися, перевертатися. handwork [‘hendwa:k] п ручна робота. handwriting [‘hend,raitin] п 1) почерк; 2) заст. рукбпис. handy [‘handi] adj 1) вправний, умілий; 2) зручний, портативний; 3) (що є) близький.

handyman ний;

під

рукбю,

напохваті,

[/hendimen]

п 1) підруч-

на

майстер;

2)

всі

руки

3)

розм. матрос. hang [hen] v (past і р. р. hung, але hanged у значенні вішати— страчувати) 1) висіти; 2) шувати; 3) вішати

4) to h. шпалерами;

вішати, підві(страчувати);

wallpaper з прийм.

обклеювати і присл.: h.

about тинятися, вештатися; h. back задкувати, упиратися; h. down звисати; to h. down one’s head похнюпити гблову; h. on a) почепитися, причепитися; 6) упиратися; h. together а) триматися гурту, підтримувати один дбдного; б) бути пов'язаним, відповідати; h. up а) вішати; б) відкладати, залишати

невирішеним. hangar (‘heena] п 1) ангар; 2) навіс, сарай. hangdog (‘hendog] І. п підла людина; шийбеник; 2. adj 1) підлий; 2) присордмлений,

винуватий

(про

вигляд) hanger [/heya] п 1) той, хто вішує, наклеює (афіші і т. 2)

те,

cae дзвдна

шалка

ка;

що

підвішено,

(напр. і т.

висить,

занавіска, п.);

3)

нап.); зви-

вірьбвка

крюк,

гак,

ві-

(для одягу); 4) тех. підвіс-

кронштейн;

5) мор.

кортик.

hanger-on оп)

|"Пгедег'оп)

1) похлібець,

п (pl hangersдармоїд;

2)

по-

сіпака, полигач; 3) гірн. стволовий; плитовий. hang-fire (|"Пегу,Гаїг| п військ. затяжний постріл; осічка. hanging [/henin] 1 п 1) вішання, підвішування; h, committee жюрі по прийманню картин на виставку; 2)

повішення;

it’s a

h. matter

тут

шийбеницею пахне; 3) pl драпіробвка, портьєри; 2. adj висячий, під-

вісний; Н. bridge підвісний міст. hangman [‘heymon] п кат. hangnail [’heyneil] п розм. задирка

(на пальці). [‘henaut] п амер. 1) постійне місце зустрічей; 2) кубло, гніздо. hang-over [‘hey,ouva] п амер. 1) пережиток; 2) розм. похмілля. hank [hank] п 1) текст. міток; 2) мор. бухта троса. hanker [’henkoa] о палко бажати, прагнути, жадати (чогось-- for, alter). hankie, hanky [‘hayki] по розм. носова хусточка.

hangout

hanky-panky [‘heeyki’peenki] п розм. фокуси, обдурювання, штуки, витівки,

Hansard

|"Пгеп5гд)

п

розм.

ний звіт про засідання го парламенту.

офіцій-

англійсько-

hansel [‘hensal] =handsel. hansome [/hensem] п (тж

h. cab)

1) двоколісний екіпаж (з місцем для кучера позаду); 2) розм. таксі. hap [hep] 1. п заст. випадок; щасливий

випадок;

2.

о

траплятися,

відбуватися. haphazard [’hep’hezod] ковість,

випадок;

вмання;

випадково;

падковий;

hapless

1. п випадh. 2.

тех.

|"Пгеріїз)

щасний,

happen

2)

at

by adj

h. на1)

невдалий.

[‘hapon]

ви-

безсистемний.

adj нещасливий,

n ставатися,

не-

трап-

лятися: I happened to hear it я випадкдво почув це; it so happened that we did not meet трапилося

Tak, що ми не зустрілися; і присл.:

h. іп амер.

з прийм.

випадково

за-

йти; В. upon випадкбво наштовхнутися, зустріти. happening [/hapanin] п випадок; подія. happily [‘hepili] adv щасливо, благополучно;

happiness

на

щастя.

[‘hepinis]

п щастя.

happy [‘hepi] adj 1) щасливий; вдалий; 2) вдовблений, весблий; 3) розм. напідпитку. happy-go-lucky [’hepigou,laki] 1. adj 1) безтурботний; 2) випадковий; 2.

адо

як

вийде,

навмання,

на

щастя. harangue [ho’ren] 1. п промова; палке звернення; 2. 0 1) виголбшу-

вати промбву, звертатися вою; 2) просторікувати.

з промо-

har

241

har

1

harass [‘heras] о 1) турбувати, непокбіти; 2) виснажувати, знесилювати. harbinger |"па:Біпазг) п 1) провісник, передвісник; 2) заст. квартир'єр. harbour |"па:Ба) 1. п 1) гавань, порт; 2) притулок, пристановище; 2. v 1) стати на якір (у гавані); 2) давати

або

знаходити

притулок;

затаїти, мати (злобу). harbourage |"Ба:Бзгідз| п лок, пристановище; 2) стоянки суден у порту.

3)

1) притумісце для

hard [ha:d] 1. adj 1) твердий; жорсткий; 2) сувбрий; h. discipline суBOpa дисципліна; h. winter сувбра зима; 3) важкий, тяжкий (про npaцю); П. labour каторжні роботи;

4) сильний

(про удар);

5) старан-

ний, наполегливий; 6) нещасливий, тяжкий, важкий; НП. times тяжкі часи; h. lines тяжка дбля; тяжкий

іспит; 7) різкий, неприємний (про звук та ін.); 8) певний, підтверджений;

h. fact незаперечний

факт;

2) крупнозернистий; 3) перен. сувбрий, упертий; нечулий, бездуш-

ний. hard-headed [’ha:d’hedid] тичний, розважливий;

adj 1)прак2) досвід-

чений, бувалий. hard-hearted [’ha:d/ha:tid] adj жорстбкий, бездушний, безсердечний.

hardihood § [‘ha:dihud] вість,

відвага;

п

1)

сміли-

2) зухвальство.

hardily [’ha:dili] adv сміливо. hardiness [‘ha:dinis] п 1) міць, витривалість; 2) відвага, сміливість. hardly [‘ha:dli] adv 1) насилу, ледве;

I had

я встиг

Б. uttered

вймовити

а word

слово;

ледве

2) навряд;

3) різко, сувбро. hard-mounthed [‘ha:d’maudd] adj І)непіддатливий; 2) гострий, різкий (в словах); 3) упертий, свавільний. hardness |"Па:4пі5| п 1) твердість; щільність; цупкість; міцність, жорсткість; 2) сувбрість (про клімат). hard-of-hearing | ("Па:4ом'Пізгід) adj приглухуватий,

глухуватий.

9) скупий, пожадливий; 10) телеб. контрастний; 11) фон. глухий (звук);

hard-pan

фраз. 36op.: h. and fast твердий, негнучкий; жорсткий, тбчно вста-

hards |ha:dz] п pl пакля; пачоси. hard set [’ha:d’set] adj 1) твердий, упертий; 2) у тяжкому стані, у скруті; 3) голодний; 4) засиджене (про яйце).

нбвлений

(про правило); Н. bargain

невигідна,

кабальна

угода;

h. cast

готівка, дзвінка MOHéTa; НП. currency стійка

валюта;

h. оп

smb,

сувбрий

або несправедливий до кобгось; 2. adv 1) міцно, сильно; it rained п. ішбв

великий

дощ;

2) наполог-

ливо, вперто, енергійно; to try h. вперто намагатися, дуже старатися; 3) надмірно; 4) сувдро, жорстбко; 5) насилу;

to breathe h. тяж-

ко дихати, задихатися; фраз. звор.: h. by близько, пбруч; to be h. pressed for time (money) мати дуже мало часу (грошей); 3. п брід; 2) розм. каторга. hardbitten [‘ha:d’bitn] adj стійкий, впертий. hard-boiled [’ha:d’baild] adj 1) крутий (про яйця); 2) сувбрий; непіддатливий;

3)

амер.

бувалий. hard-coal [‘ha:dkoul]

hard-earned

досвідчений,

п антрацит.

[/ha:d’a:nd]

adj

важко

зарбблений. harden [/ha:dn] о 1) ставати твердим, тверднути; черствіти; 2) тех.

[‘ha:dpen]

підгрунтовий

hardshell дається тий.

п геол. твердий,

шар.

[/ha:d’fel]

adj що

умовлянням,

не

під-

стійкий, упер-

hardskip [‘ha:dfip] п 1) нестатки, злидні, нужда, труднощі; 2) тяжке випробування. hardtack |"Па:4ігек| п розм. сухар, галета. hard-tempered [‘ha:d’temped] adj 3aгартбваний. hard up [‘ha:d’ap] adj розм. у великій матеріальній скруті, у тяжкому стані; he із h. up for smth. to say BiH He знає, що й сказати.

hardware

[/ha:dwsa]

п залізний

вар, металеві вироби. hardwood [‘ha:dwud] п

то-

важний;

2)

де-

1. adj 1) сміливий, відвитривалий,

стійкий,

загартбваний;

3) безрозсудний,

розважливий,

необачний;

2.

неп

1)

гартувати (ся); цементувати. 3 hardener [’ha:dna] п тех. речовина, що сприяє гартуванню, підсилює твердість металів. hard-faced [‘ha:d’feist] adj сувбрий (про зовнішність).

ніж, різак; 2) тех. ковальське зубило. hare [hea] п заєць; first catch your п. then cook him присл. курчат восени лічать. harebell Г"Пєгреї) п бот. дзвбники. hare-brained [‘hsa,breind] adj легковажний, нерозважливий, безрозсуд-

hard-favoured [/ha:d’feivad] adj з грубими, різкими рисами обличчя. hard-featured [‘ha:d’fi:tfed] = hard-favoured.

harelip [/hea/lip] п мед. здяча губа. harem |"Пеогот) п гарем. haricot [’herikou] п 1) рагу; 2) ква-

hard-fisted [‘ha:d’fistid] adj 1) що має сйльні кулаки; 2) скупий. hard-grained ([’ha:d’greind] adj 1) твердий, міцний | (про дерево); 16

4-131

ний.

сбля.

вистий. harlequinace

hark [ha:k] 1. int tc!, увага!, слухай!; 2. v слухати; to h. back to smth. повертатися до вихідного пункту.

[,ha:likwi/neid]

лекінада;

п 1) ар-

2) блазенство.

harlot [’ha:lat] п проститутка, повія. harlotry ("Па:Їзігі) п розпуста, harm [ha:m] 1. п 1) шкода; збиток; 2) зло; образа; по h. done все гаразд, все обійшлося добре; out of harm’s way у безпеці; далі від лиха;

2.

о

шкодити;

робити

зле;

ображати.

harmful

|"палиїці)

ад)

шкідливий,

згубний. harmless |"Ба:тііз) adj нешкідливий; невинний. harmonic [ha:’monik] adj гармонійний, злагоджений

(про

спів

тощо).

harmonious {ha:’mounjas] adj гармонічний, гармонійний; дружний, зла-

годжений. harmonium [ha:’mounjam] монія.

п фісгар-

harmonize [’ha:manaiz] о 1) гармонізувати; узгоджувати; 2) настрбювати, налагоджувати; 3) гармоніювати;

harmony

4)

муз.

аранжувати.

|"па:тапі)

п

1) гармбнія,

співзвучність; 2) злагода, згода. harness |"Ба:піз) 1. п збруя, упряж; шори; 2. о запрягати, впрягати. harp [ha:p] 1. п арфа; 2. о 1) грати на арфі; 2) набридливо говорити про одне й те саме (оп, upon); to be always harping on the same string весь час вертатися до тієї самої теми. harp-antenna [‘ha:pen’teno] п рад. антбна віялом.

harper,

harpist

[‘ha:pe,

‘ha:pist]

п

арфіст.

harpoon [ha:’pu:n] бити гарпуном.

harpsichord

1. п гарпун;

[’ha:psiko:d]

2. о

п клавікбр-

ди.

harpy [‘ha:pi] п 1) міф. гарпія; перен. хижак; грабіжник.

harridan тверда

ревина.

hardy [’ha:di]

harlequin [/ha:likwin] 1. п 1) арлекін; 2) блазень; 2. adj строкатий, бар-

[‘heridan]

п

стара

карга,

відьма. harrier І [‘heria] п 1) гончак зайців); 2) рі зграя гончаків.

harrier 2)

II

("Пегіг|

перен.

грабіжник;

harrow [‘herou] 1) боронувати, зати, мучити.

harry

[‘heri]

стбшувати;

п

о 2)

1) орн.

2)

(на

лунь;

руйнівник.

1. п борона; 2. о волочити; 2) тер-

1) руйнувати, надокучати,

спутриво-

жити. harsh [ha:f] adj 1) шорсткий, неприємний, терпкий; 2) грубий, pisкий; 3) жорстбкий, бездушний, суBOpHH. harshness [’ha:Snis] п 1) шорсткість; терпкість; 2) жорстокість, грубість. hartshorn [/ha:tsho:n] п 1) оленячий ріг; 2) нашатирний спирт; 3) нюхальна сіль. [‘hearam’skseram] 1. harum-scarum adj

нерозважливий,

легковажний,

квапливий; неуважний; 2. п вітрогон, легковажна людина. harvest |"Па:мізі| 1. п 1) жнива; збирання врожаю; 2) врожай; 2. 0 1) збирати врожай; 2) жати.

harvester

[‘ha:vista]

п

1)

жнець;

2) збиральна машина; жатка. has |Бе2-- повна форма, haz, az, 2 редуковані форми, 8-я особа sing. pres. від to have has-been [/heez,bi:n] п 1) розм. колйшній (про людину); 2) те, що

втратило свої колишні якості. hash [hee] 1. о рубати, кришити, сікти (м'ясо); ченого м'яса

2. п 1) страва з сій дбвочів; 2) перен.

мішанйна;

to

make

поплутати,

зіпсувати

hasher hasn't

а

h. of smth.

[‘heJSo] п м'ясорубка. [heeznt| скор. розм. від

has

hasp [ha:sp] 1. п 1) запор, засув, накладка, гак; 2) застібка; 3) моток; 4) текст. шпулька; 2. о 1) запирати на засув; 2) застібати. hassock [/hesok] п 1) жмут трави; 2) купина; 3) подушечка (під коліна, напр. під час молитви). hast [heest — повна форма; hast, est—

редуковані форми| заст. 2-а особа sing. pres від to have. haste [heist] п поспішність, квапливість;

to

make

[‘heisn]

спішати;

h.

поспішати.

о прискорювати;

по-

квапити (ся).

hastily [‘heistili] adv 1) спішно, похапцем, нашвидку; 2) необдумано, нерозсудливо, нерозважливо. hastiness [‘heistinis] п 1) поспішність; 2) необдуманість; 3) запальність. hastings [’heistinz|] п рі ранні бвочі або фрукти, hasty [‘heisti] аді 1) поспішний, кваплйвий; нерозсудливий; 2) запальний; 3) швидкий; h. growth швидке зростання. hat [het] п 1) капелюх, бриль, шапка; top h. циліндр; squash h. м'який, фетровий капелюх; 2) гірн. верхній шар; 3) гірн. шар породи над жилою; to keep smth. under one’s Пп. тримати щось у секреті. hatch I [heetf] п 1) люк; ляда; under hatches а) мор. під палубою; б) в ув'язненні;

в)

г) померлий, ка, затвор;

у

біді,

3) загата;

мера.

у

похований;

скруті;

2) заслін-

шлюзова

ка-

hatch II |Баі | 1. о штрихувати, гравірувати; 2. п штрих, риска; ви-

гравірувана лінія. hatch НІ [heetf] 1. о 1) висиджувати, вивбдити

(пташенят);

люватися

яйця;

затівати;

hatcher

3

3)

2) вилупзамишляти,

2. п виводок.

(‘heetfa] п 1) квочка;

кубатор;

3) 3MOBHHK;

ликий ніж; різак; сікач; фраз. звор.: to bury the h. укласти мир; to dig up (або to take up) the й. розпочаги

війну;

більшувати.

hatchet-face

to

throw

2) ін-

інтриган.

hatchery [‘hetfori] п інкубаторна станція. hatchet [/heetfit] п 1) сокйра; 2) ве-

the

[’heetfitfeis]

h.

п

пере-

довгасте

обличчя з гострими рисами. hatchment [‘heet{mont] n 1) герб; 2) меморіальна дбшка з зображенням

герба.

hatchway hate

[‘hetfwei]

fheit)

розм.

1.

о

п люк.

i)

почувати

ненавидіти;

ніяковість,

не

2)

XO-

тіти; I h. to trouble you мені дуже незручно турбувати Bac; 2. п ненависть. hateful [‘heitful] adj ненависний; огидний. hath |рабв-- повна

щось.

not.

hasten

hay

242

Наг

форма;

has, ag —

редуковані форми| заст.-Паз. hatred [’heitrid] п ненависть. hat-stand |"Пейізігепа| » вішалка для капелюхів. hatter [/heta] п капелюшний майстер або фабрикант; торговець капелюхами. haughtiness / |"По:іпі5| п пихатість; гордовитість, зарозумілість. haughty [‘ho:ti] adj пихатий, витий, зарозумілий

гордо-

haul |Бо:1) І. о 1) тягти; волочити; буксирувати; 2) перевозити; підвозити; 3) гірн. відкочувати; 4) міHATH напрям (про вітер, судно); 5) мор. тримати(ся) проти вітру; Pin i 90) судах 29) перевозка, підвозка; рейс; 3) гірн. відкатка; 4) витягання (сітей); 5) улов; 6) тро-

феї; 7) зал. перевіз; перевезений вантаж. haulage |"По: 43) п 1) тяга; буксирування; 2) перевіз; 3) вартість перевозу; 4) гірн. відкатка.

haulm

|Бо.т|

п

1) стебло;

2) збірн.

бадилля; 3) солома. haunch [ho:ntf] стегно; ня нога.

2) зад-

haunt

відвіду-

вати

[ho:nt] якбсь

1. о 1) часто місце;

2)

з'являтися

(про привиди); 3) переслідувати (про думку, страх); 2. п 1) улюблене місце, яке часто відвідують; 2) кубло; 3) сховище, пристановище, haunter |"Бо:піз| п постійний відвідувач. hautboy |/оцрої) м гобой. Havana [‘ho’veena] п гаванська сигара. have |Пегу-- повна форма, hav, av, у -- редуковані

і р. р. had) тити;

2)

форми|

1) мати;

одержати,

1. о

(разі

володіти; дістати;

міс-

1 had

а letter from him yesterday pudpa я одержав від ньбго листа; 3) зазнавати (чогось); she has а headache у неї болить голова; 4) твердити, казати; he will h. it that

він твердить, що ..; as Shakespeare has it як сказано у Шекспіра; 5) знати, розуміти; he has no Greek

він не знає грецької мови; б) звіддієслівними | іменниками означає конкретну однсразову дію; to h. a smoke покурити; to h. а try спрббувати, 7) з іменниками, що означають прийняття їжі, має значення їсти, пити; to h. dinner обідати; to h. coffee пити каву; 8) із складним додатком вказує, що дію виконує не суб'єкт, виражений піометом, а інша особа; he had his

hair cut йому підстригли волосся; he had his leg broken він зламав ногу; 9) (з inf.) mycutu, I have to help her я повинен (мушу) їй допомогти; 10) як допоміжне дієслово вжив. для утворення форм регfect: I h. done, І had done я зробив; І shall h. done я зроблю; 11) розм.: I h. got=1 h.; he has got=he has i т. n.; 12): h. on бути вдягненим у щось; she had a new dress оп вона була у новій сукні; фраз. звор.: to П. it out with smb. порозумітися

з

h. done

it! облиште!;

haves

with

and

кимсь;

h.

have-nots

Hi й незаможні;

обман. haven {heivn]

it done},

2. п

розм.

1):

замож-

2) sl. шахрайство,

п 1) гавань;

2) перен.

пристановище, притулок. haversack |"Погуозек| п 1) сумка, мівійськ.

речо-

вий мішок, ранець. havings |"Пегуїд2) п рі майно;

шок

для

провізії;

2)

влас-

ність.

havoc [’hevak] 1. п спустошення; руйнування; to play h. робити безладдя, руйнувати; 2. о спустошувати, руйнувати. haw [ho:] п бот. глід; ягода глоду. Hawaiian [ha:’wajan] 1. п гаваєць; гавайська мова; 2. adj гавайський. hawbuck [‘ho:bAk] мужлай, селюк. haw-haw I |"Бо:"По:| int xa-xal. haw-haw II [ho:’ho:] =ha-ha, hawk І [ho:k] о відкашлювати (ся), відхаркувати (ся).

hawk

II

[ho:k]

сбкіл

(інструмент

штукатура).

hawk рен.

III |Бо:К)| хижак;

яструб;

або hawk сячи hawker ний hawker

2)

1. п 1) яструб; 2) пе2.

и

1)

полювати

налітати

як

з

яструбом

adj

гострозо-

сбколом. IV [ho:k] о торгувати, рознотовари. I |"По:Ка) п рознощик, вуличторговець. II |"По:Ко| п мисливець з sic-

трубом

або сбколом.

БамК-еуед / |"По:Каїд) рий; пильний.

hawk-nosed [’ho:k,nouzd] adj горбоHOCHI, hawser [‘ho:za] п мор. перлінь, сталевий трос. . hawthorn [‘ho:боті п бот. глід. hay [hei] п сіно; to make h. косити і сушити сіно; to make h. of smth.

перен. плутати гардіяш; make

щось, робити розh. while the sun

hay

243

shines присл. KOCH, коса, пбки куй залізо, поки гаряче.

haycock

(heikok]

п копиця

роса;

сіна.

hay fever {‘hei‘fi:va] п med. гарячка. ar. haying season |"Пеіїд/зіхп| п виця, сінокіс.

hayloft

[‘heiloft]

рігання haymaker

сінник

сіна). |"Пеі,теїка|

сінокосі; haymaking

h. season

робітник

час

сінокосу.

hay

spreader

на

п косовіня,

hayrick |"Пеїгік| п стіг сіна. hayseed [‘heisi:d] п 1) насіння 7) сінна труха, Sl. селюк.

збе-

п

косар. [‘hei,meikin]

сінокіс;

косо-

(місце

подтерть;

трав;

3)

[‘hei’spreda]

амер.

п с.г.

сі-

новорушилка,

haystack [‘heistek] п стіг сіна. hay-stacker [‘heisteka] п с.г. стогоклад. hazard [/hezod] І. п 1) шанс; 2) puck; небезпека; at all hazards що б там He було, за всяку ціну; 2. о 1) рискувати;

2)

насмілитися,

важитися hazardous [’heezsdas}]

adj

ний, небезпечний. haze І [heiz] 1. п імла,

на-

рискова-

туман;

2. 0

затуманювати.

haze II [heiz] о 1) мор. робдтою;

2)

амер.

тувати, особл.

виснажувати недобре

жар-

над новачком.

hazel [/heizl] 1. п ліщина, горішина; 2. adj світло-коричневий, карий.

hazel-hen

[‘heizlhen]

hazel-nut

("Пеїгіплі|

п орн.

рябчик.

горіх

звичай-

п

ний. haziness |"Пеігіпі5) п туманність, Heясність. hazy |"Пеїгі) adj туманний, імлистий; неясний.

H-bomb he [hi:]

(/еібБот| п воднева бомба pron він (непрям. відм. him

його, йому). [hi:-] перед назвою

ха

означає

цап;

самця,

he-duck

head

[hed]

дина; ник;

to count 4)

пта-

напр.:

he-goat

1) голова;

2) лю-

сблезень

1. п

присутніх;

тварини,

heads

полічити

3) глава; начальник

вождь;

звор.: раї the h. на чолі; h. over heels шкереберть; to be off one’s

п. бути

сінна

всіх

керів-

(підприємства,

hea

у нестямі;

(by)

а h. and

вуха;

2. о

1) очолювати;

вести;

to

h. the list бути на першому місці; 2) давати заголбвок; 3) прямувати, 4)

держати курс брати початок

5) спорт, і присл:

(кудись — for); (про річку);

грати головою; з прийм Б. back перегороджувати

(шлях);

h. off

відбивати

(напад);

перешкоджати. headache |"педеїк) п 1) головний біль; 2) амер.

неприємність

headachy

|/педеїкі|

головний

headband

adj що

біль.

[’hedbend]

"

голові. head-dress [’heddres] убір; 2) зачіска.

header

[’heda]

п

спричиняє

пов'язка

п

1)

на

головний

1) стрибок

у воду

вниз головою; 2) с.г. хедер (комбайна); 3) тех насадка; 4) ма-

гістраль headgear [‘hedgis] п !) головній убір; 2) бурова вишка; 3) pad. навушники. 1) заголовок; наheading [‘hedin] пис; 2) мор курс напрям; 3) гірн напрям проходки headland [’hedland] п Ll) мис; 2) с.г. незабраний кінець лану

headlight

[’hedlait]

п передній ліхтар

(паровоза, на щоглі ра (автомобіля).

headline

[/hedlain]

корабля);

п

1)

фа-

заголовок;

2) рі корбткий зміст випуску ocтанніх новин (по радіо). head-liner [’hed,laino] п sl. 1) попу-

лярний актбр, якого пишуть

лектор і т. д. (ім'я великими літерами

на афішах і т. п.); 2) ходова, популярна книжка. headlong [‘hedlon] 1. adv головдю вперед; стрімголов; 2. adj необачний, нестримний бурхливий. headman [‘hed’meen! п 1) десятник; майстер; 2) вождь (племені).

head

physics

head mistress [’hed’mistris}] п дирбктор шкбли (жінка). head-money [’hed,mani] п оголошена винагорбда 34 3aTpliMaHHA зло-

у

фізики;

частина

HbOro

хороші

6) передня

(чогось);

здібності або

7) мис;

верхня

8) узго-

лів'я; 9) рубрика, відділ; заголовок; 10) піна; вершки; 11) верхів'я (річки); 12) головка (цвяха); 13) качан (капусти); 14) кризис (хвороби);

15)

лицевий

ти; 16) колобдочка (сокири); 17) тех. тиск;

18)

тех.

бік

монє-

(ножа); обух гідростатичний

насадок;

19)

тех

бабка (верстата): 20) рі гірн. руда (чиста), концентрат руди; 21) attr. головний; 22) attr. зустрічний, cyпротивний; п. tide супротивна ine uid; б. wind зустрічний вітер; фраз. 16*

ливість.

и

shoulders above smb. на голову | headquarters [‘hed’kwo:tez] п pl (вжив. вище від когось; to keep one’s ‘h. як sing і як рі) 1) військ. штаб; бути спокійним; зберігати самовлаштаб-квартира; орган управління: дання; to lay heads together ра2) головне управління, центр; 3) дитися; over h. and ears по cami джерело (інформації 1 т. п.).

установи); директор школи; 5)здібність, розум; he has а good h. for до

2) недбуздок; 3) заставка (у книзі)) 4) навушник; 5) розум, кміт-

тор

master

[‘hed’ma:sta]

п

дирек-

школи.

чинця

й

headmost [’hedmoust] передовий. head-nurse [‘hedna:s] стра

аді п

передній,

старша

ce-

head office (Пед'оїїз| п правління. head-on |/Бед'оп| adv 1) головою, передньою частиною, нбсом; 2) у повному озброенні. head- -phones {‘hedfounz] п рі рад.

п

камінь.

headstone

1)

шолом;

[‘hedstoun]

п

могильний камінь. headstrong |’hedstroy|

надгробок,

adj свавільний,

упертий. headwater [‘hed,wo:ta] п верхній | горизбнт водй, б'єф;

2)

хів'я. headway

рі

води

[‘hedwei]

з

п

1) гідр верхній

верхів'я;

1)

вер-

поступаль-

ний рух, рух упербд; 2) перен yenix, прогрес; 3) проміжок часу між двома поїздами або автобусами; 4) гірн. бремсберг; (механізований) скат. head-work [’hedwa:k] п 1) розумова праця; 2) гірн. копер. heady |"педі) adj 1) навальний, бурхливий,

гарячий;

необачний;

2) міц-

ний, п'янкий.

heal

[hi:l]

о 1) велікобвувати,

зціля-

ти (від чогось-- of); заживати, загоюватися (часто h. over, h. up). heal-all [‘hi:l,o:1] універсальний засіб, панацбя; 2) назва деяких лікарських рослин.

healer [‘hi:la] п зиілитель, цілитель; пілющі ліки. healing [/hi:lig] 1. п лікування; загоювання; лЮющий.

health

2.

[hel6]

adj

лікувальний,

п 1) здоров'я;

ці-

2) тост;

to drink smb.’s h. пити за здоров'я когбсь; 3) attr. санітарний, гігієнічний, оздоровчий; h. bill карантинне свідоцтво; диспансер; infant

НП. center амер. h. center дитяча

консультація. healthful [’hel6ful] adj Г) цілющий; 2) здоровий. hea!th-officer Греїд,оїза| п санітарний лікар. health-resort |"Пеїдгі22:ї) п курорт.

healthy

("Пеібі)

корисний

heap fhi:p]

adj

(для

1) здорбвий;

2)

здоров'я).

1. п 1) купа; 2) гірн. від-

вал; 3) рі сила; heaps

розм. безліч, багато, of (те багато часу;

heaps of times багато разів, часто; he is heaps better йому значно краще;

(у лікарні і т. п.).

навушники. head-piece |"Педрі:5)

head-resistance [‘hedri’zistans] п ав. лобовий опір. head-sea |"Педзі:| п зустрічна хвиля headsman |"пед/топ| п кат. head stone [’hedstoun] п наріжний

2. о

1) нагромаджувати;

2) Ha-

вантажувати (with); 3) осипати (ласками, нагородами). hear [hia] v (past і р. р. heard) 1) чути; 2) слухати, вислухувати; 3) (дізнаватися (про-- ої, about);

ht h.! правильно! heard [{ha:d] past і р. р. від hear.

hearer

tn

рий; дружній;

(‘hioro] п слухач.

hearing

Uhiarin]

п

1) слух;

2) слу-

хання; in my h. у моїй присутності; 3) юр. слухання справи. hearken [‘/ha:kan] о слухати, вислуховувати (когось — to). hearsay [‘hiasei] п чутка; this is mere б. це не більше як чутки. hearse [ha:s] п катафалк. heart [ha:t] п 1) серце; перен. душа; 2) відвага, оо to lose Н. занепадати духом; 3) серцевина; ядро; 4) Tex. сердечник; фраз. звор.: by Н. напам'ять; with half a h. неохбче; out of h. засмучений; h. and hand енергійно, з запалом; to go to the h. of the matter цікавитися суттю справи; to have the п. to say, to do efc. мати жорстбкість або сміливість сказати, зробити і т. д.; to lay іо Н. брати близько до серця; to set one’s h. on smth. палко жадати (прагнути) чогось; to wear one’s h. оп one’s sleeve не (вміти) приховувати CBO-

їх почуттів. heartache [‘ha:teik] п душевний біль. heartbeat [‘ha:tbi:t] биття серця; пульсація; вання.

heart-breaking розпачливий; нудний.

2)

перен.

хвилю-

{‘ha:t,breikin] adj 1) нестямний; 2) розм.

heartbroken [‘ha:t,broukan] adj вбитий гбрем; з розбитим серцем. heartburn [’ha:tbe:n] п печія, згага. heart-burning [/ha:t,ba:nin| п почуття заздрощів, ревнощів, досади. heart-disease [/ha:tdi’zi:z] п захворювання серця; порбк серця. hearten [’ha:tn] о підбадьорювати; (часто h. up). heart failure [‘ha:t‘feilja] п мед. 1) параліч

серця;

2) порок

серця.

heartielt {’ha:tfelt] adj щирий, щиросердий; зворушливий; схвильбваний. hearth Гпа:8) п 1) домашнє водгнище; 2) камін; 3) черінь; 4) тех. горно. heartily |"Па:ій) adv 1) щиро, охбче;

2)

сйльно,

ненавидіти

усією

дуже;

ність,

щирість;

to

душею;

їсти з апетитом. heartiness [/ha:tinis] 2)

п

1)

hate

Н.

to eat

Н.

серлеч-

міцність,

здо-

рбв'я. heartless [‘ha:tlis] adj безжалісний, безсердечний. heart-rending [‘ha:t,rendin] adj несамовитий,

heartsease,

нестямний.

heart’s

бот. братки

ease

[‘ha:tsi:z]

п

heartshake [‘ha:tfeik] п ліс. радіальна тріщина (в дереві). [/ha:tsik] adj занепалий духом, пригнічений. heart-to-heart [‘ha:to’ha:t] adj інтимний, сердечний, щирий; відверта розмова.

h.-to-h. talk

|"Ба:їі) adj 1) сердечний,

щи-

2) міцний,

сйльний;

3) ситий, багатий (про їжу). heat [hi:t] 1. п 1) жар; спека; 2)фіз. теплота; h. capacity теплоємність; 3) запал, гнів, роздратування; 4) період парування (у тварин); 5) щось зроблене в OHH прийбм; особл.

спорт.

забіг,

заплив,

заїзд;

at а h. загодин раз; б) амер. sl. дбпит з погрозами; 2. v 1) нагрівати(ся); 2) розжарювати(ся); 3) розгарячати, дратувати. heated [‘/hi:tid] adj 1) нагрітий, підігрітий; 2) розпалений, збуджений;

гарячий,

палкий;

h. with

dis-

pute у розпалі спірки. збуджено, heatedly | [‘hi:tidli] | adu палко, гнівно. heat-engine ("Пі епазіп| п тепловий двигун. heater [/hi:ta] п нагрівник; грілка; радіатор; калорифер; кип'ятильник;

піч.

heath [‘hi:0] п 1) пустище, поробсле Bépecom; 2) верес. heath-bell |"рі:6Ье!) п квітка вересу. heath-berry ("Бі:6бегі) п чорниці, журавлина та інші ягоди, що ростуть серед вересу.

heath-cock [‘hi:¢,kok] п орн. тетерук. heathen [‘hi:dan] 1. п язичник; 2. adj язичницький.

heathendom [‘hi:dandam] п язичество. heathenish [‘hi:danif] adj 1) язичеський, язичницький; бий, варварський.

heathenism ство;

|‘hi:danizm]

2) розм.

a

гру-

1) язийче-

2) варварство.

heather |"Бебе| п бот. верес. heathery [‘hedari] adj порбслий Béресом. heath-hen [‘hi:6hen] п орн. тетерка, тетеря.

heathy | |"Бі:6і) adj 1) вересовий; 2) =heathery. heating [‘hi:tin] 1. п 1) нагрівання; підігрівання; тривалість нагріву; h. surface поверхня нагріву; 2) опалення; attr.: h. plant опалювальна система;

Пп. value

теплотворна

здат-

ність; 3) тех. розжарювання; 2. adj 1) що розпалює, що зігріває; 2) опалювальний. heat-lightning [‘hi:t/laitnin] п зірниця,

блискавиця,

heatproof

спалахи.

[/hi:tpru:f]

ай)

теплостій-

кий.

heat-spot [‘hi:tspot] п 1) (на обличчі); 2) прищик. Пеай-5ігоке [‘hi:tstrouk] п

удар.

heat

treatment

термічна

(садові).

heartsick

hearty

hed

244

hea

EEE

веснянка тепловий

[‘hi:ttri:tmont]

п тех.

обробка.

heat-wave [‘hi:tweiv] фіз. теплова хвиля; 2) період сильної жаpu (спеки). heave [hi:v] 1. о (past і р. р. hove, heaved)

1) підіймати,

тягти

(канат,

сіть, якір); mop. h. ho! дружної, разом!; 2) переміщати, вантажити, навантажувати (вугілля | тощо);

3) здійматися,

підніматися

й опус-

катися (про хвилі, груди); 4): to h. a groan тяжко простогнати; to h. a sigh тяжко зітхнути; 5) просуватися, іти (про судно); to h. ahead просунути(ся) вперед; 6) робити зусилля, напружуватися; 2. п 1) підіймання; 2) хвилювання (моря); 3) блювання;

4) геол.

горизонталь-

не зміщення, зсув (грунту); 5) вет. потуги; б) рі вет. запал (у коня). heaven [‘hevn] п небо, небеса. heavenly [‘hevnli] adj 1) небесний; h. body небесне тіло (світило); 2) розм. чудбвий, прекрасний. heaver [/hi:va] п 1) вантажник; 2) тех.

heavily

підвага,

підбйма.

|"пеуій)

adv

ко; 2) сильно.

heaviness

[’hevinis]

1) тяжко,

п

пригніченість, депресія; ність; 4) незграбність.

heavy

[/hevi]

adj

важ-

1) тягар; 3)

2)

інерт-

1) тяжкий,

важ-

кий; 2) багатий, рясний (про урожай); 3) буйний, пишний (про

рослинність); тя;

4)

Б. foliage

великий

(про

густе лисдощ,

сніг);

5) бурхливий (про море); 6) сумний; h. news сумні новини; 7) невипечений (про хліб); 8) вкритий хмарами, похмурий (про небо); 9) висбдкий (про ціни); 10) нудний; 11) сонний; фраз. важна персбна.

heavy-handed

звор.:

а h. swell

|"Пеуї"Бгепдїд)

adj

1)

важкий на руку, деспотйичний, жорстдкий; 2) незграбний. heavy-hearted [‘hevi‘ha:tid] adj cymний, невесблий. пеауу-Іадеп ("ПеуіТеідп| adj дуже навантажений.

heavy-weight [‘heviweit] п спорт. важкоатлет. Hebe [‘hi:bi:] п розм. кельнерка, дівчина в барі. Небгаїс [hi:’breiik] adj староєврейський. Hebrew [‘hi:bru:] 1. adj (старо)єврейський; 2. п 1) єврей; 2) crapoєврейська MOBa. heck [hek] п клямка. heckle |"пекі) п перебивати оратора запитаннями, вйкриками, зауваженнями. hectare |"ПеКіа:) п гектар. hectic Uhektik] adj 1) гарячковий; 2) сухотний. hector [‘hekta] 1. п грубіян, задирака,

хуліган;

2. о грубіянити;

пати; хуліганити. hedge [hedgz] 1. п

зачі-

1) живопліт;

2)

огорбжа; 3) перен. перешкода; 2.0 1) обгорбджувати; 2) ухилятися; to h. oneself off відмежуватися. hedgehog |"педзпор) п 1) їжак; амер. TH дикобраз; 2) перен. людина нелагідної вдачі, «колючка»; 3) бот. колюча насінна корббочка; 4) зем-

лечерпалка.

hedge розм.

hopping бриючий

[‘hedz’hopin] політ.

п

ав.

hed

245 ne

hedge-school [‘hedgsku:l]_ п нижча шкбла для дітбй бідноти (особл. в Ірландії). heed [hi:d] i. п увага, обережність; to give (або to pay) h. to звертати увагу на; 2. о уважно стежити, зважати на, звертати увагу.

heedful [’hi:dful] adj уважний; турботливий. heedless [‘hi:dlis] adj неуважний, недбалий; необдуманий. hee-haw [‘hi:’ho:] 1. п 1) гучний реrit; 2) крик осла; 2. v 1) гблосно реготати, «іржати»; 2) кричати (про осла). heel I [hi:l] 1. п 1) п'ятка, п'ята; 2) каблук; 3) шпора (півня); 4) розм. негідник, дурисвіт; 5) грань, вершина, ребро; фраз. звор.: heels over head шкереберть; at Н., at smb.’s_

heels

down

at

cain6m;

по

h. cronTannit

п'ятах;

(про

взут-

тя); неохайний; to come to h. підкоритися; to take to one’s heels

п'ятами накивати, кинутися навтіки; under the h. під п'ятою; 2. v 1) прибивдти каблуки; 2) ходити слідом,

по

луком,

heel

п'ятах;

вибивати

walk

закаб-

1. о кренити(ся);

крекгувати;

heel-and-toe

бити

(в танці)

I] [hi:l] мор.

кілювати,

3)

2. п крен.

[‘hi:lan’tou]

спортивна

adj:

|ходьба;

h.-a.-t. Н.-а.-і.

speedster спорт. ходак, скороход. heeler [‘hi:lo] п 1) тех. посадчик каблуків; 2) амер. клеврет; 3) sl. донбщик, зрадник; 4) sl. злодій.

heel-piece 2)

("Пі:Ірі:5)

набійка

Héub,

1. п

на

кінцівка;

1) каблук;

каблуці; 2.

о

3)

підбивати

бійки. heel-tap [‘hi:ltep] п 1) набійка каблуці; 2) недопита склянка.

кіна-

на

heft [heft] амер. 1. п 1) вага (речі); 2) більша частина; 2. о визначати вагу, зважувати. hefty [/hefti] adj 1) здоровенний, дужий;

Hegelian

2) амер.

важкий.

[hei’gi:ljan]

ський;

hegemonic

1. adj гегельян-

2. п гегельянець.

[,hi:gi’monik]

adj

керів-

ний, провідний.

hegemony [hi:’gemoni] п гегемдбнія. he-goat |"пі:році) п цап, козел. heifer |"Пеїг| height [hait]

п телиця; ялівка. п 1) висота, височина;

зріст; 2) височінь, горб;

3)

перен.

підвищення,

край,

верх,

па-

найви-

щий ступінь; іп the Н. of summer рбзпалі літа. heighten [‘haitn] о 1) підвищувати(ся); підсилювати(ся); 2) перебільшувати.

heirloom

п

спадкоємиця;

[’ealu:m]

родова

на-

наслідниця.

п 1) успадкована

річ або

риса; 2) спадщина,

спадок. held [held] разі і р. р. від hold I, 1. heliacal [hi:‘laiakal] adj 1) сбнячний; 2) що збігається зі Cx620M або заходом сбнця. helical [‘helikl] adj 1) спіральний; 2) тех.

гвинтовий,

гелікоїдальний.

helices [‘helisi:z] рі від helix. helicopter [‘helikopta] п ав. гелікоптер, вертоліт. heliograph [/hi:liougra:f] п гелібграф. heliogravure ("пі Поцрте'у)це)| п геліогравюра. helioscope [‘hi:ljaskoup) п геліоскдп. heliotherapy [/hi:liou’@erapi] п лікування сбнцем. heliotrope [‘heljatroup] п бот. геліотроп. helium [/hi:ljam] п хім. гелій. helix [‘hi:liks] п (pl helices) 1) спіраль; 2) 3002. равлик, слимак; 3) ел. спіральна котушка; соленоїд;

4) анат.

34BHTOK

вушної

ра-

ковини; 5) архт. спіральний орнамент, закруток, волюта. hell [hel] п 1) пекло; фраз. звор.: а h. of a way страшенно далеко; go to h.! іди до

біса!;

like h. дуже

сильно, навально, з усієї сили; there will be h. to pay багато буде мороки (клбпоту); 2) розм. гральний дім; кубло.

пе" [hi:l] скор. posm.=he will. hell-cat [‘helkeet] п відьма, Merépa. hellebore [‘helibo:] п бот. чемериця. Hellene |"Беї:п) п беллін; грек. Hellenic [he’li:nik] 1. adj єллінський; грецький; 2. п 1) грецька мова; 2) рі праці з грецької філології. Hellenism [/helinizm] п еллінізм; старогрецька культура. Hellenist [/helinist] п еллініст (знавець ри).

старогрецької

бер;

2) перен.

hell-hound

мови

|"пеїнацпа)

людок. hellish [/helif]

диявол,

adj

вольський; helm

[helm]

п амер.

розм.

1) стернб,

кермо,

огид-

helmsman

heir [ea] п спадкоємець; наслідник.

[‘eadam]

спадкоємство.

по

наступник,

успадкувааня;

рульовий,

help [help] яти;

2)

п глист.

[‘helmzman]

п стерновий,

керманич.

1. о 1) допомагати, частувати

прийм.

нічбго

не

вдієш;

з

б)

допомогти

надягти,

подати;

Н.

off допомогти зняти (про одяг); h. оп допомагати просунути (cnpaву); h. out а) допомогти вийти; б) виручити; h. up допомогти встати, підвестися; 2. п 1) monomora; 2) помічник, робітник; слуга; 3) засіб, порятунок. helper |"Беїре) п 1) помічник; 2) підручний; 3) молотобоєць; 4) зал. допоміжний (другий) паровбз або тепловоз. helpful [‘helpful] adj корисний. helping [‘helpin] п 1) допомога; 2) порція, шматок (їжі). helpless [‘helplis] adj безпорадний. helpmate [‘helpmeit] п 1) помічник, товариш;

подруга;

2) чоловік;

дру-

пбхапцем, нашвидку, безладно;

аби-

жина, жінка. helpmeet [‘helpmi:t] =helpmate. helter-skelter [‘helta’skelta] 1. як; 2. п сум'яття,

ado

безладдя.

helve {helv] п ручка, рукоятка, держак. Helvetian [hel’vi:Sjan] іст. 1. п швейцарець; швейцарка; 2. adj швейцарський. hem I [hem] 1. int rm!, xm!; 2. п XMHKaHHA;

hem

II

3. о хмикати,

[hem]

кахикати.

1. n 1) рубець;

2) облямівка,

кайма,

підрублювати; обшивати, вувати; h. іп отдчувати, вати. he-man [/hi:’men] п розм. ній мужчина.

hemisphere

[‘hemisfia]

пруг;

ббвідка;

2. v

облямдобмежу-

справж-

п півкуля.

hemispheric(al) [,hemi’sferik(al)| adj півсферичний. hemistich [‘hemistik] п піввірш. hemorrhage |"Петагідз| = haemorrhage. 3) гашиш. hempen ("Бетроп) adj прядив'яний, кондпляний. hem-stitch [‘hemstitf] п ажурна стрбч-

п ви-

HHH.

розм.

і присл. В. down допомогти зійти з; h. іп допомогти увійти у, до; h. into а) допомогти увійти у, до;

hemp [hemp] п І) кондплі, прядиво; 2) перен. жарт. вірьбвка, петля;

пекельний.

[helmin@]

h.

не дуhelped

nora-

[‘hait/indikeita]

helminth

| can’t

thinking about it я He мбжу мати про це; it can’t be

привіті, здо-

adj амер. розм. дия-

1. п

призволяй-

can:

недо-

hello girl [ha’lou,ga:l] [’helava]

пригощайтеся,

3) з дієсловом

звір,

6s!

телефоністка.

yourself теся;

пекбльний,

ний; огидний. hello [’he/lou] inf аллої,

helluva

і культу-

п 1) міф. цер-

[/heinas] adj жахливий;

сотомір.

heirdom

[’earis]

ступниця,

руль, штурвал; румпель; 2) кермб влади (тж h. of state); 2. о спрямбвувати, вести. helmet [‘helmit] п шолом; каска.

height-indicator heinous

heiress

ee hen

a

спри-

(чимсь-- to);

may I h. you to some fruit? можна запропонувати вам (ppyxTis?; Й.

ка. hen [hen] п 1) курка; 2) у складних словах означає самицю, напр.: реа-hen

пава,

hen-sparrow

горобчиха.

henbane [’henbein] n бот. блекота. hence [hens] 1. adv 1) звідси; віднині, з WbOro (або з того) часу; 2) дтже; 2. int геть! hanceforth [‘hens’fa:6] adv відтепер, віднині, надалі. henceforward [’hens’fa:wad] = henceforth. henchman [‘hentSman] п 1) іст. зброєнбсець; паж; 2) політичний одно-

думець; прихильник; 3) прихвостень, посіпака.

креатура;

беп-соор ("Пепки:р| п корзйна або клітка для курей. пепдесаєоп {[hen’dekagon] п геом. одинадцятикутник. hen-harrier |"Пеп'Пегіг| п орн. лунь. hen-hearted [/henha:tid] adj малодушний, боягузливий. henna |Тепа| п хна (фарба). пеп-гоозі [‘henru:st] п сідало. henry |"Бепгі) п ел. генрі (одиниця самоіндукції).

hepatic

[hi’peetik]

ковий;

2)

adj

1) мед.

корйсний

для

печін-

печінки;

пераїне

[/hepatait|

hepatitis [,hepa’taitis] запалення печінки.

п мін.

гепатит.

п мед. гепатит,

heptagen [‘heptagon] nm семикутник. heptane [/heptein] п xix. гептан. her І [he:] pron. pers. непрямий відмінок від she. her II |Пе:Ї pron. poss. її; свій, що належить

їй;

(вжив.

атрибутивно)

п. things її речі.

ний.

[‘heraldri]

п

геральдика;

гербознавство.

[ha:b]

п трава, рослина

(особл.

лікарська).

herbaceous

[ha:’beifes]

трав'янистий;

В.

adj трав'яний;

border

квітковий

бордюр. herbage [‘ha:bidz] п 1) збірн. 2) юр. право на пасовисько.

herbalist

[‘ha:balist]

по травах;

п

1)

трави;

фахівбць

2) торговець

лікарськи-

ми рослинами. herbaria {he:’bearia]

ЦПо:"Ріуога5|

adj

траво-

їдний.

herborize [{‘ha:baraiz] о ботанізувати; збирати гербарій. Herculean [,hakju’li:an] adj геркулесівський;

велетенський.

herd [he:d] 1. п 1) стадо, череда, табун, гурт; 2) перен. натовп, юрма, юрба; 3) пастух, чередник; 2. о 1) тбвпитися;

ходити

чередбю;

2) пасти.

herdsman [/ha:dzman] п пастух, чередник. here [his] adv 1) тут; 2) сюди; 3) ocb; h. is your book ocb Bama книжка; Вб. you (або we) are ось, будь ласка; прошу; look Н. слухайте!; neither

Б. пог

there

не до речі,

ні сюди ні туди; h.’s to you! за ваше здорбв'я! hereabout(s) [/hiora,baut(s)] adv поблизу, десь пдруч.

hereafter

[hior’a:fta]

бутньому;

не.

далі, надалі документах)

hereof

1. adv

2. п майбутнє;

цим я зобопоблизу.

[hiar’ov]

(в

договорах

adv заст.

та

ін.

1) звідси;

here’s [‘hiaz] скор. posm.=here is. heresy [‘herasi] п єресь heretic [‘heratik] п єретик. heretical [hi’retikel] adj єретичний. hereto [‘hia’tu:] adv заст. до цьдго; heretofore [‘hiatu’fo:| раніш, до цьдго. пегепроп |"ріога"роп|

у май-

прийдбш-

adv

adv

heritable | |"Пегіїобі|

adj

док. heritor

|‘herite]

1)

після

цим;

при

спадковий;

п спадщина,

спа-

п спадкоємець.

hermaphrodite [ha:’meaefradait] гермафродит.

п біол.

hermetic [ho:’metik] adj герметичний, щільно закритий; h, art алхімія. hermetically [hs:’metikali] adv герметйчно, щільно. hermit [/ha:mit] п пустинник, ник; відлюдник, самітник.

|"По:тіб 3) п

стельника;

hernia

відлюдна

[/ha:nje]

Радянського

пустбль-

хатина

пу-

п мед. грижа. Союзу;

герой; Герой

Hero of Social-

ist Labour Герой Соціалістичної Праці. heroic |Бітоцік) adj 1) героїчний, гербйський; 2) пишномовний (про стиль); 3) В. verse гекзаметр.

heroine |"Пегоціп) п героїня. heroism [‘herouizm] п героїзм, ройство;

|"По:ізіоп|

hesitate

ге-

доблесть,

|"Бегоп|

adj:

[“heziteit]

почувати

себе

тися. hesitatingly

Н.

waves

uv

1)

вагатися;

ніяково;

2)

во;

[‘heziteitinli]

затина-

нерішуче, вагаючись. hesitation [,hezi’teifn] п вагання; нерішучість; неохота. Hesperian |Пез"різгізп| adj поет. західний. Hesperus [‘hesperas] п вечірня зірка. heterodox [‘hetaradaks] adj іновірний, пеортодоксальний; єретичний. heterodoxy [’heteradoksi] п іновірст-

adv

єресь.

|"Пеїзгодаїп|

гетеродйнний;

heterogeneity норідність,

2.

о

рад.

І. adj

накладати

п чапля.

Бегопгу [‘heranri] п гніздів'я чаeb. herpes [‘ha:piz] п мед. лишай. herring |"Бегід| п оселедець; red h. копчений оселедець, перен. щось, що відвертає увагу. hers [ha:z] pron. poss. ii, свій, що належить їй (абсолютна форма, не вжив. атрибутивно) this book is mine and not h. це книжка моя, а не її. herself [ha:’self] pron 1) себе, саму

[,hetaroudgi’ni:iti]

heterogeneous

KO-

п pis-

[‘hetorou’dgi:njas]

adj

І) різнорідний; 2) хім. гетерогенний, hew [hju:] о (past hewed; р. р. hewed, hewn) I’) рубати, 2) тесати; 3) зрубувати; (часто h. down); 4) висікати, витісувати; out); 5) гірн. відбивати off).

hewer

[’hju:a]

менотес;

3)

(часто (часто

h. h.

п 1) дроворуб;

2) ка-

гірн.

забій-

вибійник,

ник. hewn [hju:n] р. р. від hew. hexagon

[‘heksogen]

hexagonal

п

шестикутник.

[hek’sagenl]

adj

шести-

кутний.

hexahedron

оселя.

hero ("Ріогоп| п (рі heroes) Hero of the Soviet Union

heron

Hertzian

рад. хвилі Герца. he’s [hi:z] скор. розм.Не is, he has.

ливання.

цьбого.

[’hia’wid] через це.

спадкоємний. heritage |"Пегій 43)

колись,

adv

2) внаслідок

herewith цьому;

it h. вона це зробила сама; by h. cama. hertz [ha:ts] п фіз. герц (одиниця частоти).

heterodyne

до того.

hermitage

рі від herbarium, herbarium [ha:’bearism] п (рі herbariums, herbaria) гербарій. herbicide [‘/ha:bisaid] п с.г. гербіцид.

herbivorous

цим; h. I promise в'язуюсь ...; 3) заст.

hereditary [hi‘reditari] adj 1) спадковий; 2) | прийнятий, традиційний (у даній. родині). heredity [hi/réditi] п спадковість. herein [/hiar’in] adv у цьому; тут; при цьому. hereinafter [‘hiarin’a:fte] adv нижче,

цього;

herald [‘hereld] 1. п гербльд, вісник; 2. uv оповіщати; оголбшувати. heraldic [he’reeldik] adj геральдичheraldry

hereat [hiar’eet] adv заст. при цьому. hereby [‘/hia’bai] adv 1) отже, таким чином; 2) заст. при цьому;

2) про це.

3) червонувато-коричневий.

herb

hid

246

hen

|"ПеК5о'Педгоп)|

п шести-

гранник. hexameter [hek’semite] п гекзаметр. hey [hei] int (виражає здивування, радість) овва!, ну!, гей!.

hey-day

[‘heidei] =hey.

heyday [‘heidei] п зеніт, розквіт; in the h. of youth у розквіті мблодості.

H-hour |/еіб"'ацо) п військ. година «Ч», година початку операції.

hiatus [hai’eitas] п 1) пробіл, npdпуск; 2) лінгв. зЯяння. hibernal [hai’be:nl] adj зимовий. hibernate |"Баїбо:пей| о 1) бути у зимовій сплячці; 2) зимувати; 3) перен. бути бездіяльним. hibernation [,haibo:’neifn] п 1) зимова

сплячка;

Hibernian

2) зимівля.

[hai’be:njon]

поет. 1. adj ірландський; 2. п ірландець. hiccough [/hikAp] 1. п гикавка; 2. 0 гикати, hiccup [/hikAp] - Піссоцеб, hick [hik] п амер. розм. провінцідл, селюк. ce6é; -ся; she burnt h. вона обпекhickory [‘hikari] п гікорі (рід північлася; she came to h. вона прино-американської ліщини). йшла до пам'яті; 2) cama; she did| hid [hid] разі і р. р. від hide І, 1.

hid

247

hidden [’hidn] і d hide 1 [haid] hid, hidden) вати(ся);

2. п

хований

hide

I]

р. р. від hide a I, 1. 1. о (past hid; р. р. ховати(ся), перехову1) сховище;

2) при-

запас.

[haid]

здерти

І. п

шкіру;

вати. hide-and-seek

2)

шкіра; перен.

2. о

1)

відлупцю-

[/haidandsi:k]

п

гра

у

схованки.

hideous [‘/hidiss] adj огидний, бридкий; NOTBOPHHH. hide-out [’haidaut] по схбвище, схованка. hiding і |Паїдід| п лупцювання, прочуханка.

hiding

II [/haidin]

in б. ному

п ховання,

to be

бути втікачем (на нелегальстановищі), ховатися, пере-

ховуватися; П. place схбванка, тайник. hie [hai] о поет. поспішати, квапитися. hierarchy [‘haiara:ki] п ієрархія. hieroglyph [‘haiareglif] п ієрбгліф.

hieroglyphic

[,haiare’glifik]

adj ієро-

гліфічний.

higgle [‘higl] о 1) торгуватися, сперечатися; 2) торгувати, розносячи товари.

higgledy-piggledy [‘higldi’pigldi] 1. adv сяк-так, безладно; 2. adj безладний, сумбурний; 3. п цілковите безладдя. higgler [‘higla] п рознбщик товарів; роз'їзний торговець. High [hai] п амер. сербдня шкбла (тою high school). high [hai] 1. adj 1) висбкий; піднесений (про настрій і т. ін.); 2) великий,

сйльний,

б.

wind

сйльний

вітер; 3) головний, найвищий, верхбвний; Н. Command верхбвне командування;

ховний якість;

кішний; 5)

h.

дорогий,

сблий, настрій;

Н.

Commissioner

вер-

комісар; h. quality найвища 4) чудбвий, багатий, роз-

living

7)

багате

високої

радісний;

життя;

ціни;

6)

Н. spirits

висбкий,

ве-

гарний

різкий

(про

звук); 8) sl. п'яний; 9) крайній; п. Tory крайній консерватор; фраз. звор.: НП. speed велика швидкість; h. temperature висбка температура; h. colour рум'янець; h. farming inтенсйвне землеробство; h. furnace доменна піч; the НП. seas відкрите MOpe; море за мбжами територіальних вод; h. summer розпал літа; Б. tension ел. висбка напруга;

h.

їїде

давнб

приплиз; пора;

підвищеному

(is

h. words тоні;

великою

мірою;

найвища

тбчка,

2.

сильно;

it)

h.

time

розмдва adv

у

високо;

3. п амер.

максимум;

to

be

(at) the h. досягти найвищого рівня. highbinder [‘hai,bainda] п амер. sl. політичний інтриган. high-blown [/hai,bloun] adj 1) дуже роздутий; 2) перен. бундючний, пи-

хатий, надутий.

hin

high-born |"Баїбо:п| : ного походження.

п лю; montina

знат-

highboy |/haiboi] п висбкий комод. high-bred ("Паїргед! adj 1) хорбшої породи,

порбдистий;

хований. highbrow [‘haibrau] кувата

людина;

надто

багато

2)

далекий

2)

1. п

м'яний;

1)

людина,

|про від

чвань-

себе

яскравий;

за-

думає; вчений;

пихатий,

("раї"КЛізд)

ви-

що

життя

2. adj зарозумілий,

ливий. high-coloured

добре

чван-

adj 1) ру-

2)

живий

(про

опис. стиль); 3) перебільшений. high day [/haidei] п свято, святковий день.

higher-up [/haiarAp] п амер. sl. людина, що посідає висбкий пост. high falutin(g) [‘haifo’lu:tin(-in)] 1. adj пихатий, бундючний; 2. п пихатість, бундючність. high-fed [’haifed] adj 1) звйклий до розкішного харчування; 2) розпещений,

розбалуваний.

high fidelity [‘haifi’deliti] ка точність

high-flier

п pad. висб-

відтвбрення.

|"Паї"Тїаїз)

п

1) честолюб-

на людина, честолюбець; на, талановита людійна.

2) видат-

highflown |Ппаїйоцп) adj перебільшений; пишномовний. high-flyer |"Паї Паїза) =high-flier. high frequency |"Паї"Їгі:Кмапзі) п ел. висбка частота. high-grade [/haigreid] adj високосортний; високопроцентний; високоЯкісний; багатий (про руду). high-handed [‘hai’heendid] adj владний,

highland на

гордовитий,

[/hailand]

(або

Highlands хідна

свавільний.

п 1) гірська краї-

місцбвість);

північна

частина

the

північно-за-

Шотландії;

нагір'я, плоскогір'я. Highlander [‘hailanda] північно-західної

узгір'я;

та

п

2)

рі

1) житель

(гірської)

Шот-

ландії; 2) горянин, горець. high-life Ц|"ПаїТаї/) adj амер. життєрадісний. high life [‘hai’laif] п вищий світ, вище товариство. high light [‘hailait] п 1) світловий ефект (у живопису, фотографії); 2) амер. основний момент (або факт); to be іп the h. бути в центрі уваги. highly [‘haili] adv 1) дуже, сильно, надзвичайно; h. pleased дуже за-

довблений; П. satisfactory цілком задовільний; 2) високо; to think h. ої бути гарної думки про. high-minded [/hai’maindid] adj 1) благородний; великодушний; BHCOкої душі; 2) заст. гордовитий; пихатий. highness [‘hainis] т 1) висота, височінь;

2)

піднесеність;

3)

висбкий

ступінь (чогось), величина; 4) (Н.) висдкість (титул). high-pitched [‘hai’pitft] adj 1) висо-

кий , ізкий різкий, 4 пронизливий й звук); 2) aaa і крутий дах); 3) перен.

high

relief

про Ce

піднесений,

[/hairi,li:f]

п мист.

горе-

льєф.

high road |"Баїтоца) п битий шлях; гракт; магістраль; шосе. high-rolling | |"паїгоціїд| п амер. розм. розтринькування грошей; марнотратство.

high

school

[/haisku:1]

по

редня школа. high-sounding [‘hai’saundin] ний, гучний, пишномовний. high speed [‘hai’spi:d] п швидкість,

максимальна

амер.

п

се-

пйш-

велика

швидкість.

high-speed [‘hai’spi:d] ай) швидкохідний; швидкісний high-spirited [’hai’spiritid] adj 1) відважний,

смілйвий;

2)

палкий;

ra-

рячий; 3) весблий. high-strung [‘hai’strAn] adj чутливий; нервбвий; легко збудливий.

high-toned

[‘hai’tound]

COKHMH амер.

почуттями,

adj

1) з ви-

пбглядами;

2)

модний.

high treason [‘hai,tri:zn] п державна зрада. high-up [/hai’Ap] 1. adj розм. 1) високо розташдваний; 2) перен. високопоставлений; 2. п високопо-

ставлена осбба, туз. high water |"Паї змо йо) п вода

(під

водок,

час

повідь,

high-water І) лінія

2)

па-

mark [‘hai’wo:tama:k] п висоти припливу, рівень

припливу;

2)

перен.

сягнення. highway [‘haiwei] тракт;

1) висбка

припливу); повінь.

найвище

п 1) битий

магістраль;

шосе;

2)

до-

шлях; перен.

(прямий) шлях (до чогось). highwayman [‘haiweimen] п розбійник (з битого шляху). hike [haik] 1. о подорожувати пішки; 2. п піша екскурсія. hilarious |Пі"еогіо5) adj весблий, hilarity [hi‘leriti] п весблість (гучна).

hill

[hil]

1. п

1) горб,

пагорок;

купа; 2. о 1) насипати с.г. підгортати (рослини).

hillock 2)

[/hilek] гірн.

купу;

2) 2)

п 1) горбик, пагорок;

купа

породи;

відвал

пу-

стбї породи. hilly |бій) adj горбастий, пагористий. hilt [hilt] по ефес, рукоятка. him [him] pron. pers. непрямий відмінок від he. himself [him’self] го себе, -ся;

pron

1) себе, само-

Пе Пигі Н. він забився;

he came to h. він прийшбв до пам'яті; 2) cam; he says so h. він сам так

каже;

by НП. cam.

hind I [haind] п зоол. лань. hind If [haind] п 1) батрак,

робіт-

ник на фермі; 2) заст. селянин; знев. селюк. hind Ill [haind] adj задній (про ноги, лапи, колеса); h. quarters задня частина (туші).

hin UD

oe

hinder hinder

ee

І [’hainda] adj задній. II [‘hinda] о перешкоджати,

заважати,

hindmost

бути

перешкодою.

[‘haindmoust]

ній, останній;

край-

adj

завада.

бачливість;

2)

h. здавати внайми, давати напрокат; 2) плата за найом, оренду. |"Баїгіїд| п 1) наймит; 2) през. найманець; 3) 0 найманий кінь.

задній.

[‘haindsait]

п

hire-purchase

[{‘haia’pa:tfas]

по

про-

Wax, купівля на виплат. hirst [ha:st] п геол. нанбс піску; піщана річкова обмілина. hirsute |"Пе:віц:) adj кудлатий, кош-

1) неперед-

військ.

ee

hireling

Hindoo [/hin’du:] - Ніпди. hindrance [‘hindrens] п перешкода, hindsight

248

МР

приціл.

Hindu [/hin’du:] 1. adj індуський; 2. п індус. Hinduism [/hindu:izm] п індуїзм. Hindustani [,hindu’sta:ni] 1. adj індостанський; 2. п 1) хіндустані, індостанець; 2) MOBa хіндустані. hinge [hindz] 1. п 1) завіса (двер-

латий,

волохатий.

his [hiz, iz] pron. poss. його; свій, що належить йому. hiss [his] 1. п свист, ня; 2. о свистіти;

шипіння,

сичан-

освистувати;

піти, сичати. hist [sst] int цить!,

тихше,

на і т. ін.); 2) шарнір; 3) суть, основний пункт (питання і т. ін.); off the hinges а) в розладі; 6) розм. не сповна розуму; 2. о 1) навішувати на завіси; 2) обертатися (навколо теми і т. ін.); everything hinges оп his wishes все залежить від його бажань.

histology

бонько;

historiographer [,histo:ri’ografs] п історідграф. historiography [,histo:ri’ografi] п істо-

hinnie, Біппу ("Біпі) по діал. necra. милий; мила; любий; люба; люсерденько

(тж

honey).

hinny |"Біпі) п зоол. мул, ослюк. hint [hint] 1. п 1) натяк; to drop б.

to

let

fall

a

h.

натякнути;

а to

take а Б. зрозуміти (натяк) з півслова; 2) корбтка порада; hints on housekeeping 4поради 3 хатнього господарства;

2. v натякати

(на--

at).

hinterland [‘hintelend] п нім. 1) віддалена від берега частина країни; 2) військ. глиббкий тил. hintingly [/hintinli] adv у вигляді натяку. hip I [hip] п 1) стегнб; пдпербк; 2) архт. ребро даху; h. roof шатровий дах; to have (або to get) a person on the h. тримати когбсь у руках; мати перед кимсь перевагу; to smite (enemies) Н. and thigh нещадно бити (ворогів), розгромити "(вброга) наголову.

hip П hip

[hip]

ПІ

п ягода

[hip]

int:

шипшини.

hip,

hip,

hurrah!

ура!

hip ІМ [hip] (скор. від hypochondria) розм. 1. п смуток, нудьга, меланхблія,, іпохдндрія;

2.

v

привбдити

в поганий настрій; засмучувати. hip-bath (/hipba:6} п поясна ванна. hippo [‘hipou] скор. розм. від hippopotamus,

hippodrome

[‘hipadroum]

п

1)

іпо-

дром; 2) цирк, apéna. пірророїаті |[,hipa’potamai] рі від hippopotamus. hippopotamus [,hipa’potamas] п (pl hippopotamuses, hippopotami) гіпопотам,

hippy

бегемот.

("Бірі)

hire |"Паїз| вати;

2)

п амер.

розм.

1. о 1) наймати, здавати

внайми;

хіппі.

орендудавати

напрокат; 2. п 1) наймання, наHOM; оренда; прокат; to let out on

[his’toladgzi]

ши-

Tc!

п гістологія.

historian [his’to:rian] п icTopuK. historic [his’torik] adj 1) історичний; h. materialism історичний матеріалізм; 2) грам. h. present теперішній

час,

вжитий

замість

минулого.

historical [his’torikel] adj історичний; що стосується історії. historicity [,histe’risiti] п історич-

thither

сюдй

прямках;

hitherto

[haiv]

бджіл;

в різних

на-

2. adj ближчий.

[/hide’tu:]

го часу.

hive

й туди,

hoc

и

adv досі, до цьо-

1. п

1)

3) перен.

вулик;

людський

2)

рій

мураш-

ник; 2. о 1) саджати (бджіл) у вулик; 2) перен. давати притулок; 3) роїтися; 4) запасати, нагромаджувати; 5) жити громадою. hives [haivz] п рі мед. кропив'янка; вітряна віспа. ho [hou] int гей!, what h.! гей там! hoar [ho:] 1. adj сивий; 2. п 1) іній; 2) густий туман; 3) старість. hoard [ho:d] 1. п запас; щось прихобване; 2. о запасати, збирати; приховувати. hoarding І [/ho:din] п запасання, приховування (чогось). hoarding II [’ho:din] п огорбжа навкбло новобудови.

hoar-frost

[‘ho:’frost]

п

ini,

памо-

розь. hoarse [ha:s] adj хрипкий; охриплий. hoarstone [’ho:stoun] п межовий камінь.

ність.

ріографія. history [‘histari] п 1) історія; 2) заст. історична п'єса.

histrionic [,histri’onik] 1. adj 1) сценічний,

акторський;

неприродний,

2)

театральний,

удаваний;

лицемір-

ний; 2. п рі 1) театральна вистава; 2) театральне мистецтво; 3) перен. театральність, неприродність.

hit [hit] 1. о (разі і р. р. hit) 1) ударяти; уражати; 2) забитися, вдаритися (06 -- аєаїпзі, upon); 3) влучати в ціль; перен. дійняти до живого; 4) вловити схбжість (часто h. off); 5) знахбдити (часто h. оп, П. off); ме

h. the right road

ми

знайшли правильний шлях; 6) амер. розм. досягати; фраз. звор.: to h. it правильно вгадати; влучити; to

h. the right nail on the head правильно зробити щось; зробити Te, що треба; 2. п 1) удар, пбштовх; 2) влучання, влучення; вдала спроба; 3) сатиричний випад, сарказм; 4) успіх; the book was a great h. книжка користувалася великим успіхом. hitch [hits] 1. о 1) посувати, підштбвхувати; 2) причіплювати(ся); 3) підтягати (часто h. to, h. up); 4) прив'язувати, запрягати (коня); 5) шкандибати, кульгати; 6) амер.

sl. одружуватися; ривок;

2)

2. п 1) поштовх,

перешкода,

затримка,

without а Н. гладко, без затримки. hitched [hitft] adj амер. sl. жонатий, одружений;

hitch-hike жувати

заміжня,

[‘hitfhaik]

попутними

hither

————

безплатно,

[’hida]

одружена.

о амер.

користуючись

автомашинами.

1. adv

подоро-

cian;

Н. and

hoary [‘ha:ri] adj 1) сивий; 2) поважний; старий; 3) бот. вкритий білим пушком. hoax fhouks] 1. о підсміятися, пожартувати; містифікувати; 2. п обман; містифікація. hob [hob] п 1) маточина або втулка кблеса; 2) тех. черв'ячна фреза; 3) пблоз (саней). hobble [/hobl] 1. о 1) кульгати, шкандибати; 2) запинатися, затинатися; перен. спотикатися; 3) триндбжити

(коня);

2. п

1)

кульгаюча

хода;

2) утруднене становище; 3) пута; 4) аїйг.: h. skirt вузька спідниця. hobbledehoy [‘hobldi‘hoi] п незграбний підліток. hobby I [‘hobi] п заст. 1) кбник, пбні; 2)=hobby-horse; 3) перен. KoHbOK, улюблена тема, улюблене заняття, улюблена розвага, пристрасть.

hobby

II [‘hobi]

п орн.

підсокблик-

-білозір.

hobby-horse [/hobiho:s] п дерев'яний KOHHK (іграшка); коник на каруселі;

кінь-гбйдалка.

hobgoblin [‘hab,goblin] п 1) домовик; бісеня; 2) страхбвище. hobnail [/hobneil] п шєвський цвях з велйкою головкою. hob-nob |"Бобпоб) о 1) пйти разом (за здорбв'я один бдного); 2) бути в прйятельських стосунках, приятелювати.

hobo [‘houbou] п амер. 1) мандрівний сезбнний робітник; 2) бродяга. hock I [hok] 1. п жйжки; 2. о підрізувати жйжкий (тж hough). hock П [hok] амер. 1. п застава, заклад; 2. и заставляти (річ). hockey [‘hoki] п спорт. хокЄй; field трав'яний хокей; ice h. хокей

на льоду;

ай.

Б. stick ключка.

hoc SS

249

Se

1

hocus [‘houkas] о 1) обдурювати; 2) обпбювати, одурманювати (наркотиками); 3) підмішувати наркотики. Посиз-росиз | |"ПоцКаз'роцказ| 1. п фокус; шахрайство; 2. v шахраювати; обдурювати. hodge-podge ("подзродз| п 1) всяка

вважати; | h. this to be impossible я вважаю це неможливим; б) триматися (про погоду); 7) мати силу (про закон); лишатися в силі (про обіцянку тощо); 8) займати (посаду); 9) стримувати, спиняти; 10) проводити (збори); вести (розмову); 11) відзначати, святкувати;

всячина; суміш; мішанйна; 2) рагу з м'яса й овочів (тж hotchpotch).

піднощик

з прийм. і присл. h. back стримувати(ся); вагатися; утримуватися (sid —from); h. off а) затримува-

Holland

(вапна,

2)

тися;

Hollander

hodman

[/hodman] цегли

п

і т.

1)

ін.);

перен.

літературний поденник; 3) підручний муляра; 4) підсобний робітник, різноробочий.

hodometer метр,

hoe

[ho’domita]

лічильник

[hou]

1. п

п

(тж

авт.

одо-

Odometer).

мотика;

cand;

2. ш

мотижити; сапати. hoe-cake [‘houkeik] п амер. кукурудзяний коржик. hog [hog] 1. п 1) свиня, кабан; 2) однолітній бичок; 3) баранчик (до першої стрижки); 4) тех. кривизна, прогин; 5) скребло, щітка; 2.

о

1) вигинати

спину;

2)

тех.

ви-

гинатися дугбю, викривлятися, тися; коробитися; 3) KOpoTKO

стригати стити;

(гриву);

5) амер.

гнупід-

4) скребти,

схоплювати

чи-

(щось).

hogback |"поєбек| п 1) стрімкий гірський хребет; 2) геол. ізоклінальний гребінь. hogget [‘hogit] n=hog 1, 2) i 3). hogging [/hogin] п тех. прогин, вигин. hoggish |"Посі/) adj 1) свиноподібний; 2) ливий.

перен.

свинський,

зажер-

hog-herd [‘hoghad] п свинопас. hog-pen [‘hogpen] п амер. свинарник. hogshead [’hogzhed] п 1) велика бочка; 2) міра рідини лона або 238 л.).

hog-wash

ГПормої)

(=52,5

га-

п пійло для сви-

ней, помиї.

Ноіск5 [haik(s)] ілі ату!, бери! hoist [hoist] 1. о піднімати (вітрило, вантаж); 2. п ліфт; лебідка; підйбмник.

hoist-bridge міст.

hoity-toity скажи

елеватор;

[‘/hoistbrid3]

п підйбмний

[‘hoiti’toiti]

1.

будь-ласка!,

чи

int ти

ірон. ба,

2.

adj 1) зарозумілий, зневажливий; 2) образливий; дратівливий; 3) рідк. жвавий, грайливий.

hokey-pokey [‘houki’pouki] дешеве морбзиво; 2) = cus

hokum

п 1) sl. hocus-po-

І.

[‘houkam]

п

амер.

1)

обду-

рювання, шахрайство; 2) театр. сцбна, рбпліка і т. п., розраховані на дешевий ефект. hold І |Боцід) 1. о (past і р. р. held) 1) тримати; держати; 2) утримувати (позицію і т. п.); 3) містити (в собі); the hall holds 2000 people зал вміщає 2000 осіб; 4) володіти; мати; 5) гадати,

б) триматися

бсторонь;

h. on

hom

3

ene

holiday |"Поїздї) 1. п 1) свято; день відпочинку; 2) відпустка; a month's h. місячна відпустка; 3) рі канікули; 4) attr. святковий; відпускний; канікулярний; 2.0 відпочивати, про-

вбдити відпустку. holiday-maker [‘holadi,meika]

п

відпочиваючий; 2) екскурсант хідні дні; 3) відпускник.

Н.

[’holand]

небілене

п полотно;

сурбве

1)

у ви-

brown

полотно,

("Поїзпфе|

п

голландець

а) триматися (за щось); б) продовжувати (робити щось); h. on! стій!; б. out а) простягати; пропонувати; 6) витримувати; НП. up

hollo(a) [’holou] 1. ілі ей!; 2. п крик; бкрик; 3. о 1) кричати; 2) кликати

а)

hollow

виставляти,

показувати;

б)

під-

тримувати; піднімати; в) перестрівати; г) амер. грабувати, нападати; фраз. звор.: to h. cheap не дорожити; to h. good залишатися в силі; to h. one’s own не здаватися;

2. п

1) влада;

вплив

(на--оп,

over); 2) володіння; схоплювання, захват; to lay h. ої smth. захопити mocb;

to

let

випустити of

go

one’s

щось

smth.

h. of

з рук;

схопити

smth.

to take

щось;

h.

вхопитися

за щось; 3) здатність схопити, зрозуміти; 4) опбра; 5) муз. пауза. hold Il [hould] п мор. трюм. holdall |"поцідо:Ї) п 1) портплед; речовий мішдбк; 2) тех. сумка або скринька для інструментів. holdback |"поцідьсек| п перешкода.

holder

[‘houlda]

власник, рів);

3)

bond

тех.

оббйма.

holdfast

п

1) орендар;

держатель

(цінних

П. держатель

оправа,

облігацій;

держак;

[‘houldfa:st]

2)

nane-

патрон,

п тех.

1) ско-

ба, крюк, захват, закріпка; анкерна плита; 3) столярські

2) ле-

щата. holding |"поцідід) п 1) орендобвана ділянка землі; 2) володіння (акціями

і т. п.); 3) утримування,

кріплення;

зайнятий

hold-over

тримання;

розмбвою

h. time

по

[‘hould,ouva]

зачас,

телефдну.

п амер. nepe-

житок. hold-up [‘houldAp] n 1) амер. наліт, напад, пограбування (на дорозі, вулиці); h.-up man нальдтчик, грабіжник, бандит; 2) зупинка, затримка (руху).

hole [houl]

1. п 1) діра, дірка; бтвір;

9) яма, ямка; 3) нора; 4) гірн. свердловйна, шурф, шпур; 5) ав.

повітряна ти;

Яма;

2. о

просвердлити;

гнати в нору бити вруб.

hole-and-corner

1) продіряви-

прорити;

(звіра);

2) за-

3) гірн.

[/houland’ko:na]

ро-

adj

знев. табмний, секретний, що poбиться нишком. hole-gauge |"поцієеідз) п тех. нутро-

мір. holer [‘houla] п гірн. бурильник; бійник. holey |"пошії) adj дірявий.

ви-

(тж Dutchman). собак.

[/holou]

1. adj

1) пордбжній;

пустий; порожнистий; 2) запалий; 3) глухий (про звук); 4) нещирий; облудний, обманний; 5) пустий, не-

серйбзний;

6) голодний;

худий;

2.

adv розм. цілком, збвсім; to beat В. побити, розбити вщент; 3. п 1) порожнява; порожнина, западина; 2) дуплб; 3) лощина; 4. о видов-

бувати, викдпувати; (часто h. out). hollow-eyed [‘holouaid] adj з запалими очима. hollow-hearted [‘holou’ha:tid] adj нещирий.

holly ("поїї) п бот. падуб, гостролист. hollyhock [‘holihok] п бот. мальва, рбжа. holm I [houm] п річковий острівець, надрічкова низина. holm II [houm] п бот. кам'яний дуб.

holocaust

[/holako:st]

спадлювана

загибель.

гальний

параліч.

holoplexia holster

п

жертва;

щення;

[holo’pleksia]

[‘houlsta]

п

1)

цілком

2) перен.

п

1)

зни-

мед.

за-

кобура;

2)

тех. станина.

holt [hoult] п 1) поет. гай; лісистий пагорб; 2) нора (особл. видри); 3) схбвище.

holus-bolus_

[‘houlas’boulas]

разом, відразу, п ціле .

одним

1.

adv

ковтком;

2.

holy [‘houli] adj священний, святий. holystone [‘houlistoun] 1. п nickopaK для

чищення

палуби;

пЄмза;

2.

о

чистити палубу пісковиком. homage [/homid3] п повага, пошана; to до (або to pay) Н. а) засвідчувати

home

пошану;

б)

[houm]

нище;

3)

2)

сім'я;

рідний

4) притулок; хатній;

віддавати

належне.

1. п 1) дім, житло;

h. вдбма; 2)

дім,

2. adj родинний,

домашнє

at водг-

батьківщина;

1) домашній; рідний;

3)

внутрішній; вітчизняний; Н. Office міністерство внутрішніх справ (в Англії); Н. Secretary міністр внутрішніх справ (в Англії); Б. rule самоуправління; h. trade внутрішня торгівля; 3. adv 1) додбму; 2) в ціль, в тбчку; 3) до кінця, до від-

казу; to bring h. to smb. переконати когбсь в чбмусь; to come Н. to

дохддити

(до

живого;

серця);

дійнЯти

4. о 1) повертатися

до

додо-

му (особл. про голуба); 2) посилати доддму; 3) надавати приту-

лок. hhome-bred

[‘houm‘bred] adj 1) доморбщений; 2) прбстий, без лоску. home-coming [/houm,kamin] п повернення додому. home-felt [/houmfelt] adj зворушливий, теплий, сердечний. adj допоте-Кееріпя [/houm,ki:pin] мосідливий.

homeland на,

[‘/houmlend]

п батьківщи-

ній, затишний;

homeliness ній

2) дружній.

|"Поштіїпіз|

затишок;

ність; homely

2)

п

2)

1) домаш-

простота;

природність [‘houmli] adj

затишний;

1)

звичай-

домашній, звичайний,

простий,

прирддний, скромний; h, fare простад їжа; 3) простий, непоказний, не добсить гарний (на вроду). home-made |"ропт'тгій| adj 1) домашнього

виготовлення,

кустарний;

2) вітчизняного виробництва. homer |"Поцта| п поштовий (тж homing pigeon).

голуб

батьківщиною

homesickness

або

за домом.

[‘houmsiknis]

за батьківщиною, 2)

homestead

перен.

homesteader власник

home-thrust

п

2) амер.

простий.

1) фермерділянка

[’/houmsteda] садиби

туга

adj 1) домот-

грубий,

[‘houmsted|

ська садиба; селенця.

п

ностальгія.

[/houmspAn]

каний;

(про

п

по-

амер.

поселенця).

[‘houm/6rAst]

п

1) вда-

лий удар; 2) влучна відповідь. homeward [/houmwed] 1. adv додоMy; 2.adj що веде, прямує додому. homeward-bound | [’houmwoad’baund] adj що повертається, відпливає додому

(про судно).

homewards ward

homey

[,houmje’peGik]

меопатичний.

homeopathy

|оцті"орові|

| [‘houmwadz]

=

home-

1.

[‘houmi]

adj

домашній,

за-

тишний.

homicidal [,homi’saidl] adj 1) убивчий, смертондсний; 2) пройнятий думкою про вбивство (про психічно хворого).

homicide |"Ботізаїд) п 1) убивця; 2) убивство. homily [‘homili] п проповідь; повчання. homing [‘houmin] ад) що повертається додбму (особл. про голуба). homing pigeon [‘houmin’pidgin] п поштовий голуб.

hominy [/homini] п мамалига. homoeopath |"Поптігреб) п пат.

гомео-

an h. office почесна неоплачуваний.

adj го-

honorific

пт гомео-

homograph | ("Ботопотгейї) омодграф homologate

[ho’molageit]

homologous

[ha’malagas] 2)

хім.

лінгв.

посада;

adj

2)

1) почесний;

визна-

adj 1) від-

п лінгв. омо-

шифер;

2.

v

гострити.

правдивий,

цнотлйвий;

щирий;

4)заст.

моральний.

honestly [‘onastli] adv 1) чесно; 2) щиро, правдиво. honesty [‘onisti] п 1) yécHicTb; 2) правдивість, щирість. honey |"Блпі) п 1) мед; 2) пестл. любий; люба; милий, мила. honey-bee |"Плпібі:) п (роббча) бджола. honey-buzzard [‘hani’bAzed] п орн.

осоїд.

honeycomb |"плпікоцт)| 1. п 1) menoві стільники; 2) rex. раковини (в

металі); рюватий;

2. adj стільниковий; 3. о

2) підточити,

нізд-

1) продірявлювати; послабити

honey dew [‘hAni’dju:] п 1) бот. méдяна роса, падь; 2) поет. нектар. honeyed [‘hanid] adj 1) солодкий, медобовий; 2) улесливий. honeymoon |"пЛлпіти:п) 1. п медбвий місяць; 2. ш провбдити медбвий місяць. honey-mouthed [‘hani,maudd] adj медогочивий, солодкомовний, улесливий. honeysuckle (‘hAni,sAkl] по бот. жимолость. honk |hogk] 1. п 1) крик диких гу2)

автомобільний

1) кричати

честь

(про

диких

гудок;

гусей);

2.

2)

добра

3) чесність,

пошана,

повага,

шана;

6) your

(звертання

до судої

поважа-

ти; 2) відзначати нагородою; удостдювати (чогось — with); 3) платити вчасно (по векселю).

honourable ний; 2)

[‘onorebl] adj 1) почесблагородний, чесний; 3) WaHOBHHH,

v

2)

авт. давати гудок, сигналити. honor, honorable [’one, ‘onarabl] амер, =honour, honourable, honoraria |опа'тезгіз| pl від honorarium. honorarium [,ona’reariam] лат. п (pl honorariums, honoraria) гонорар. honorary [‘onorari] adj 1) почесний;

вельмиша-

hood [hud] 1. п 1) капюшон; капор; 2) тех. ковпак; чохол; капбт; 3) верх (екіпажа); 2. v 1) покривати капюшдном,

honest [/onist] adj 1) чесний; to turn an Б. penny нажити чесно, заробити; 2) справжній, нефальсифікова3)

честі;

ім'я;

4)

(посмертна)

поважний; новний.

гадує рідний дім. hone fhoun] 1. п 1) брус, брусдк, точильний камінь | (особл. для бритв); 2) геол дрібнозерпистий точильний

яббре

благородство;

тощо); 2. о 1) шанувати,

фон.

точити,

of h. справа

репутація;

Н. ваша

homosexuality [/houmouseksju’eliti] п гомосексуалізм боту [‘houmi] adj домашній, що на-

пісковик,

point

остання

п 1) лінев. омб-

[‘homefoun/

honour [/ona] 1. п 1) честь, слава; оп (або upon) my Н. слово честі;

шанування; to give (або to pay) р. to smb, ставитися з пошаною до кбгось; 5) рі нагороди, відзнаки; почесті; military honours військбві почесті; the last honours

1) пого2)

гомологічний.

homonym |"потопіт) нім; 2) тезкб.

homophone

п

о

джуватися; припускати; вати; підтверджувати.

сей;

[,one’rifik]

2) шанобливий.

патія.

homogeneity [,homoudga’ni:iti] п однорідність. homogeneous «[,home’dgi:njas] adj 1) однорідний; 2) хім. гомогенний.

ний;

Homeric [{hou’merik] adj 1) romépisський; 2) гомеричний. homesick |"поцтзік| ад) що тужить

homespun

homoeopathic

повідний;

вітчизна.

homeless |"Ппоштіз| adj безпритульний, бездомний. homelike [/houmlaik] adj 1) домаш-

за

hoo

250

hom

вати; hoodie heodlum ліган. hoodoo дина

ковпаком;

2)

приховувати. |"пиді) п сіра ворбна. [’hu:dlam] п амер. |"Пи:ди:| або річ,

закри-

sl. ху-

амер. 1. п 1) лющо принбсить не-

щастя; 2) невдача; MpHHOCHTH нещастя; hoodwink |"Пидмідк)

нещастя; 2. v наврочити. о 1) зав'язу-

вати Oui; 2) обдурювати, піддурювати. hoof [hu:f] 1. п (pl hoofs, hooves) копито; 2. о 1) бити копитом; 2) іти пішки; 3) розм. звільняти, виганяти; 4) sl. танцювати. hook [huk] 1. п 1) крюк, крючок, гак,

гачок;

гаплик;

2)

багор;

3)

кривий ніж; 4) серп (тж reaping h.); 5) крутий згин; 6) пастка, за-

падня; 7) спорт. боковий удар зігнутою рукою (у боксі); 8) sl. злодій, злочинець; фраз. звор.: Бу Н. ог Бу crook усіма правдами й неправдами; 2. о 1) згинати у вигляді крюка; 2) зачіпляти; причіпляти; 3) застібати (на гаплик); 4) ловити; спіймати (рибу і т. д.); 5) перен. підчепити, піймати; за-

вербувати; 6) sl. красти, цупити. hooka(h) |"Бике) п кальян, hook-and-eye [‘hukand’ai] о застібаTH

на

гаплики.

hooked [hukt] adj 1) кривий, крючкувітий; 2) що має крючбк; 3) амер. сплЄєтений крючком. hooker [‘huka] п 1) рибальське судно; the old h. знев. стара калбша

(про старе

ний кою

hookey

судно);

2) розм.

агент, що займається робочої сили.

[‘huki] =hooky.

hook-nosed куватим

[/huk’nouzd]

або

OpJIHHHM

табм-

вербов-

adj з крючносом.

hoo

251

hook-up

[‘hukap]

п

1)

з'єднання,

зчеплення; 2) рад. летюча схема з'єднань; 3) розм. встановлення стосунків або зв'язків. hooky |/huki] п: to play h. амер. si. ледарювати, байдикувати; прогулювати

(заняття

hooligan

в школі

[‘/hu:ligan]

п

і т. п.).

хуліган.

hooliganism [/hu:liganizm] п хуліганство. hoop I |пи:р) 1. п 1) обруч, обід; 2) тех.

обойма,

бугель,

кільце;

3)

во-

рота (у крокеті); 2. v 1) набивати обручі; скріпляти обручем; 2)

перен.

отбчувати,

стискувати.

hoop II [hu:p] 1. о гикати; 2. п 1) крик, гикання; 2) кашель (як при коклюші). hooper І |"Пи:ро| п ббндар йбтж соорег). hooper II |"Пи:ре| п дикий лебідь. hooping-cough |"Пи:рідкої)| п мед. коклюош, кашлюк. hoopoe [‘hu:pu:] п орн. одуд.

hoot

[hu:t]

тікати,

І. п

1) кричати,

улюлюкати

(на

гикати,

--

at);

2)

h. down освистувати, примусити замовкнути криком; 3) кричати (про сову); 4) гудіти, сигналити (про гудок, сирену); 2. п 1) крики, гикання,

ткання,

крик

(сови);

кає регіт. hooter [‘hu:to]

hoove

[hu:v]

hooves

|"Пи:у2)|

улюлюкання;

3) sl. те,

що

2)

викли-

п гудок, сирена. п вет. здуття живота. рі від hoof

1.

hop І [hop] 1. о 1) стрибати, скакати; 2) підскакувати, підстрибувати; 3) перестрибувати (часто Н. оуег); 4) ускочити (на ходу); 5) кульгадти; б) танцювати; 2. п 1) стрибок; 2) ав. переліт; політ. hop IE [hop] 1. п бот. хміль; 2500 збирати хміль. hope [houp] 1. п надія; 2. п 1) надіятися,

сподіватися

(на

--

for);

2) покладати надію, уповати. hoped-for [/houpt’fo:] adj бажаний, жаданий. hopeful |"попріці| adj 1) що надіється; 2) багатонадійний, тообіцяючий.

hopefulness

|"Поиріціпіз)

сподівання;

hopeless

1) надії,

2) оптимізм.

[‘houplis]

hopelessness

п

adj

безнадійний.

[‘houplisnis]

ність, безвихідність. hop-garden [/hop,ga:dn]

п безнадійп

хмільник.

hop-o’-my-thumb [‘hopami’@am]} лик;

hopper hopper

бага-

п кар-

хлопчик-мізинчик.

І [/hope] п збирач хмелю. II [/hopa] п 1) стрибум, пли-

гун; 2) стрибаюча комаха (коник, блоха та ін.); 3) вагбн або вагонбтка з відкидним дном або з перекидним кузовом; самоскид: 4)тех. ворбнка; бункер; 5) буд. фрамуга. hopple [‘hopl] v 1) стринбжувати (коня);

hop-pocket лю.

2) заплутати,

|"Пор,рокії)

перешкодити.

п мішдк

хме-

hos

hopscotch © [‘hopskots] по дитяча у «класи». hop-step-jump |"пор'зіер'їзлтр|

гра

п

спорт. потрійний стрибок. hoptoad [‘hoptoud] п розм. жаба. hop-yard [‘hopja:d] =hop-garden. horde {ho:d] 1. п 1) орда; 2) зграя; ватага; 3) хмара, рій (комах); 4) рі амер. натовп, безліч (народу); 2. о 1) жити юрбою; 2) збиратися докупи.

horehound |"Бо:паппа) ра, бджоляна трава.

п бот.

wana-

horizon {ho’raizn] п 1) горизбнт; 66рій; 2) кругозір. horizontal [,hori’zontl] 1. adj горизонтальний; 2. п горизонталь. hormone [‘ho:moun] п фізл. гормон. horn |по:п| 1. п 1) ріг; h. of plenty ріг достатку; 2) муз. духовий інструмент; ріжок; 3) мисливський pir; 4) гудок, сирена автомобіля; 9) рупор, звукоприймач (звуковловлювача); 6) рі ріжки (слимака); вусики (комахи); 7) ав. кабанчик (площини керування); 3) тех. виступ; важіль; 2. о 1) битися, буцатися, колоти рогами; 2) спи-

ляти

роги.

hornbeam

[‘ho:nbi:m]

п бот.

граб.

horned [ho.nd] adj рогатий. hornet |"По:пії| п шершень. hornpipe |"По:праїр| п волінка зичний

(му-

інструмент)

horoscope to cast

|"Погозкопр) а h. скласти

|Богобі)

жахливий;

adj

2) розм.

п

гороскоп,

гороскоп.

1)

страшний,

огидний,

брид-

кий. horrid

[‘horid]

страшний;

adj

2)

1)

жахливий;

розм.

відворбтний. horrific [ho’rifik]

неприємний,

п

ай)

страхітливий, викликати 2) шокіру-

1) жах;

страх;

кіннота

усієї

crim;

й

піхота; усіма

б)

перен.

засобами;

п

2)

з 3)

спорт. кінь; 4) тех. рама; станок, кбзли; 5) геол. включення пустої порбди в руді; 6) attr. кінний, кінський; оперен. грубий; фраз. звор.: to put the cart before the h. починати не з тбго кінця; h. opera

спина

коня;

h. верхи.

|"По:5бок5|

п 1) вагон

коней; 2) кліть кбней на судно.

horse-chestnut кінсокий horse-cloth

для

Пог5е-соПаг

п

[‘ho:s,kola]

бот.

п хомут,

|"по:5Кошті

horse-coper -dealer. horse-dealer

|"Бо:5,Кошро|

[’ho:s,di:la]

кіньми, баришник. horse-flesh [‘ho:sflef]

п

попона,

Пог5е-соті

ця.

для

вантаження

[/ha:s‘tfesnAt]

каштай. [’ho:sklo6]

п

скребни=~

horse-

п торговець

п конийна,

Ног5е-ЇЇу

[‘ho:silai]

п обвід, гедзь, слі-

п'явка;

2) перен.

здирник,

пень, Horse Guards [‘ha:s’ga:dz] п рі кінна гвардія. horsehair [‘ha:shea] п кінський волос. horse-laugh [‘ho:sla:f] п гучний, rpyбий сміх; регіт. Пог5еїеесі [‘ha:sli:t{] п 1) кінська вимагач;

п вершник;

їзник; кавалерист. horsemanship [‘ho:smanfip] цтво верхової їзди. horse-marine [‘ho:sma,ri:n] не в своїй стихії (на щій роботі і т. п.); tell horse-marines! розкажіть іншому; нісенітниця!

п

на-

мисте-

п людина непідходяthat to the

це комусь

horse-play |"По:зріеі) п груба розвага. horsepower |"По:5,раце| п тех. кінська сила. Пог5е-гасе | |"По:згеі5) п перегони, скачки. horse-radish [/ho:s,reedif] п хрін. horse sense [‘ha:ssensq п розм. грубуватий здоровий horseshoe [‘ho:Sfu:]

глузд. п підкова.

|"По:5мір|

о шмагати

щось безглузде, огида; 3) розм. смішне. horror-stricken, horror-struck | |"Погоstrikan, ‘hore,strAk] adj охбплений жахом. horse [ho:s] 1. п 1) кінь, коняка; 2) кавалерія; h. and foot кіннота, а)

on

horse-box

horsewhip

жахливий. поггіїу | |"Богіїаї| о 1) жах, жахати, страшити;

вати. horror [‘hora]

коня; їхати верхи. horseback [‘ho:sbeek]

3) заст. коновал. horseman [‘ho:smon]

hornrimmed [‘ho:n,rimd] adj у роговій оправі. horny [‘ho:ni] adj 1) роговий; 2) що має роги; 3) мозблистий; грубий. horology |По'тоїгдзі) п годинникова справа; майстерність у годинниковій справі.

horrible

амер. sl. ковббйський фільм; 2. о 1) постачати коней; 2) сідати на

1. п

хлист;

хлистом.

Погземотап |"Бо:8,митоп| ниця; амазднка. horsing

[’ho:sin]

п

1)

п

2.

верш-

кінський

ре-

MOHT; поповнення кіньми; 2) вет. злучка (коней); 3) пороття, шмагання.

horsy

[‘ho:si]

adj кінський,

що

сто-

сується кбней, перегонів і т. ін. hortative |‘ho:tativ] adj умовляльний; заспокійливий.

hortatory [/ho:tetari] =hortative. horticulture [/ho:tikAltfa] п садівництво. hose [houz] 1. п 1) збірн. панчохи (як назва

ка,

шланг

спдйт;

товару);

(для

2) рукав,

поливки);

2. о поливати

киш-

бранд-

з шланга.

hosier [‘houga] п торговець трикотажем. hosiery [‘hougari] п 1) панчішний то-

вар, трикотаж; стерня.

спішно, швидко.

таль;

field h. польовий

п

hot-pot

гостин-

II

вдінство;

2)

п

1) заст.

безліч,

hotshot

2)

гуртбжиток (стуготель; 3) тур-

вдрог.

hostility [hos’tiliti] п 1) ворбжість; ворбжий акт; 2) pl воєнні дії; to воєнні

hostler [’osla] п 1) кбнюх (на іжджому дворі); 2) амер. зал.

зана-

чальник пароводзного депо. hot [hot] 1. adj 1) гарячий; жаркий; розжарений; boiling h. киплячий; 2) палкий, запальний, 3) збуджений; розігрітий, розпалений; 4)

роздратбваний; хбплюється

5)

що

(чимсь

--

палко оп);

за-

темпе-

раментний; 6) гострий, пряний; 7) свіжий; h. scent свіжий (гарячий) слід; h. news амер. sl. останні вісті; 8)

близький

до

мети;

9)

амер.

sl. щойно вкрадений або незаконно набутий; 10) амер. розм. біддвий,

спритний;

MeTKHH;

фраз.

звор.: to get into h. water потрапити в біду; h. stuff розм.. a) добрий працівник, виконавець, гравець і т. п. б) сильний артилерійський дбстріл; в) непристбйний анекдот; г) розпуста; 2. adv 1) гаряче, жарко,

палко;

2) запально;

збуджено;

3) раздратбвано; 4) темпераментно; 5) сильно, гостро; 3. п sl. (the h.) ,той, кого посйлено розшукує

поліція. hotbed [’hotbed] n 1) парник; 2) перен. розсадник, вогнище (хвороби та ін.).

пої-Біоодед гарячий,

[’hot’blAdid]

аа) палкий,

пристрасний.

hotchpotch

[‘hotfpotf]

п

1) рагу

м'яса й дбвочів; 2) суміш, на, всяка всячина.

hot dog брод

3

мішани-

[‘hot’dog]

1. п розм.

бутер-

гарячою

сосйскою;

2.

з

здброво!

текст.

завзятий.

п

нестримана

int

від-

1) гаряча,

за-

людина;

2)

шибайголова.

Hottentot [‘hotntot] п готтентот. hough [hok] І. п жийжки; 2. о підрізувати жижки. hound [haund] 1. п собака, мисливський собака, особл. гончак; цькувати (собаками); h. оп

студент, що житурист, що живе

розпочати

м'ясо

|п

adj амер. розм.

[‘hotspa:]

пальна,

сила-силенна;

hostess [/houstis] п 1) хазяйка, rocподарка; 2) трактирниця. hostile [/hostail] 1. adj ворожий; 2. п

hostilities

розм.

п тушковане

[‘hotSot]

hotspur

військо;

1) залбжник;

ве у гуртожитку; на турбазі.

open дії.

[’hotpot]

урвйголова,

юрба.

hostage [‘hostidg] п застава. hostel [‘hostl] п 1) дентів); 2) заст. база. hosteler [‘hostela] п

іти

hot-pressing [‘hot,presin] лощіння, сатинування. чайдушний,

[houst]

о

з картоплею.

:

hospitalize [/hospitalaiz] о госпіталізувати, покласти в лікарню. host I [houst] п 1) хазяїн, господар; 2) трактирник.

2.

по-

[‘hot’hedid] adj гарячий, запальний; нерозважливий. hothouse [‘hothaus] п 1) оранжерея, теплиця; 2) тех. сушарня.

госпіталь.

[,hospi’teliti]

ність.

пдспіхом;

швидко,

hot-headed

і). hospitable [’hospitabl] adj гостинний. hospital [‘hospitl] п лікарня, госпіhospitality

housebreaker

hotel [hou’tel] п готель. hotfoot [’hotfut] 1. adv

2) трикотажна май-

hospice |"Позріз| п 1) приют, богадільня; 2) готель (при монасти-

host

how

252

hos

2. 9

підбурювати. hour |/аца| п 1) година; to keep early (або good) hours вставати або лягати рано; to keep late (або bad) hours вставати або лягати пізно; 2) певний час; office hours години роббти (в установах, конторах);

the small hours перші години після півночі (перша, друга, третя і т. д. година ночі). hour-circle [’aua,sa:kl] п меридіан. hour-glass [‘auagla:s] п пісбчний годинник (розрахований на одну годину). hour-hand [/auahend] п годинникбва стрілка. houri |"Пизгі) араб. п гурія. hourly |"ацаії) 1. adj 1) щогодинний; 2) 1)

постійний;

3)

частий;

2.

adv

щогодини; 2) повсякчасно; 3) часто. house 1. п [haus; рі ‘hauziz] 1) дім, будйнок, хата; будівля; житлб; 2) дім, госпдда;

родина,

сім'я; to keep

the h. вести (домашнє) господарство; 3) сім'я, рід; династія, дім; 4) палата (у парламенті); lower п. нижня палата, upper h. верхня палата; H. ої Commons палата rpoмад; H. ої Lords палата лордів; Н. ої Representatives палата пред-

ставників; to enter членом парламенту;

the 5)

Н. стати (the Н.)

розм. (лондопська) біржа; говбльна фірма; 7) театр; публіка; full h, театр.

збір;

заїзд;

8) вистава,

10) мор.

сеанс;

6) торглядачі, повний

9) готель,

рубка; 2. о [hauz]

І) давати притулок, житлом; поселити;

забезпечувати 2) селитися,

“HTH

3)

(в

прибирати 4)

с.є.

будинку);

поміщати,

(про речі, майно збирати

(хліб);

тощо); заганяти

(худобу); 5) військ. розквартирдвувати. house-agent [’haus,eidgant] п комісіонер по продажу та здачі внайми будинків.

[‘haus.breika]

п 1) злбм-

щик, громйло; 2) робітник сенню будинків. housefather [’haus,fa:6a] п

по

зне-

голова

сім'ї. house-fly

[’hausflai]

п

кімнатна

му-

ха. houseful [’hausful] п повний дім. household [‘haushould] 1. п 1) домашнє (хатнє) господарство; 2) сім'я, родина; домочадці; 2. adj 1) хатній, домашній, 2) сімейний;

родинний.

householder ймач

[’haushoulda)

будинку

п

або квартири;

1)

на-

2) го-

лова сім'ї.

housekeeper [‘haus,ki:pa] п 1) екоHOMKa; 2) домашня (хатня) господарка. housekeeping [‘haus,ki:pin] n вбдення домашнього господарства, домоводство. houseless [/hauslis] adj бездомний, безпритульний.

housemaid [‘hausmeid] п хатня робітчиця, покоївка. housemaster [‘haus,ma:sta] п завідуючий пансібном при школі; дант гуртбжитку. house-physician [‘hausfi,zifen] кар, що живе при лікарні.

комен-

п

лі-

house-surgeon |"Пац5,5а:4зоп) =house-physician. house-top [‘haustop] п дах. house-warming

[/haus,wo:min]

п свят-

кування новосілля. housewife п 1) [‘hauswaif] хазяйка; домашня (хатня) господарка; 2) [‘hAzif] робоча шкатулка або мішечок

(з нитками,

голками і т. п.).

housewifely [‘haus,waifli] adj домоBHTHH; хазяйновитий. housewifery [‘hauswifari] п домашнє (хатнє) господарство, 0 домоводство. housing І [/hauzin] п 1) забезпечення житлом; 2) укриття; сховище; 3) житлове будівництво; 4) буд. тепask; 5) тех. корпус; футляр, кожух; станина; 6) ніша; виїмка; гніздо; паз; 7) attr. житловий; Н. problem житлове питання. housing II [‘hauzin] п попбна. hove [houv] разі i р. р. від heave 1. hovel [hovel] п 1) навіс; 2) халупа, курінь; 3) ніша (для статуї). hover [‘hova] о 1) ширяти (про птаха); 2) нависати (про хмари); Н. about

вештатися;

тинятися;

3)

ва-

гатися; 4) бути поблизу; чекати поблизу. how [hau] 1. adv 1) inter. як?, яким спбсобом?, h. did you do it? як ви це зробили? h. comes it?; Б. is it? розм. AK We вихбдить?; 2) inter. скільки?; б. old are you? скільки вам років?; h. is milk? скільки кбштує молокб?; 3) conj. як; tell те Н. to do it скажіть мені, як це робити;

4)

смішно!;

emph.

фраз.

які;

звор.:

h.

funny!

як

and h.! амер.

how

253

————— ae

розм.

ще

6 пакі;

здрастуйте!)

як

h.

ся

however 2.

[hau’eva]

conj

на це

do

do?

h.

are

2. п: the h. of

1. adu

проте,

you

маєте?;

you? як ся маєте?; й спосіб, метод.

однак;

як

би не;

незважаючи

(те).

howitzer |"Паціїза) п військ. гдаубиця. howl [haul] 1. о вийти, завивати; ревіти (про дитину); 2. п виття, завивання;

howler

ревіння.

[/haula] п 1) плаікальник,

пла-

кальниця (на похороні); 2) розм. щось дуже кричуще, груба помилка;

to come

а

Н. sl. сісти

в калд-

шу; 3) зоол. ревун (мавпа); 4) тех. ревун. howling ("Баціїд| adj 1) що виє; 2) похмурий; 3) sl. величбзний (успіх i т. п.); кричущий; h wilderness дика пустиня (пустеля); h. shame а) сбром і ганьба; б) кричуща несправедливість. howsoever [,hausou’eva] adv хоч би як;

як

би не.

гомінливий,

hub І [hab]

галасливий,

п 1) маточина

буй-

(колеса);

втулка; 2) перен. центр уваги, діяльності, інтересів; h. of the ипі-

verse жарт.

пуп землі.

hub й [hAb] =hubby. hubbub [/hAbAb] по шум, галас, raMip. hubby [/hAbi] п (скор. від husband) розм. чоловіченько. huckleberry [‘hAklberi] ui; red П. брусниці.

huckle-bone клубова рини). huckster

п бот.

|"ПАКібоцп|

п

axar.

п

1)

1)

(у тва-

рознощик,

hue I [hju:] г відтінок, колір. hue П [hju:] п 1): h and cry погоня, крики |«ловй!»; галасливі крики когось

--

against);

2)

іст.

оголбшення, що закликає до спіймання злочинця. пий [haf] 1. о 1) задирати, зачіпати; 2) залякувати; примушувати погрбзами; 3) ображати(ся); фукнути (шашку у грі); 2. п

приступ

гніву

2) фукання

або

4) 1)

роздратування;

huffish [/hAfif] =huffy 1). huffy [/hafi] adj 1) той,

легко

в обіймах;

to

Б. one-

веле-

[/haga,mAga]

1.

п

1) безладдя; 2) таємниця; іп h.-m. потай, тайкома; 2. adj 1) безлад-

2) прбстий, бідний; 3) покірливий; смирний; 2. о принижувати; приборкувати; угамобвувати. humble-bee |"Блтібі:) поент. джміль. humbug [‘hAmbag] І. п 1) обдурювання, шахрайство; обман; 2) дурисвіт; хвалько; 3) дурниця; 2. 0 шахраювати, обманювати, обдурювати. humdrum [’hAmdram] 1. adj нудний, одноманітний; банальний; 2. п загальне місце; банальність;

1) 2)

ний; 2) таємний; 3. adv 1) безладно, сяк-так; 2) таємно; 4. v 1) ро-

нудна людина. humid [‘hju:mid] adj вдгкий, вологий. humidity [hju:’miditi] п вогкість, во-

бити абияк; 2) приховувати, робити щось тайкома; зам'яти (справу).

лдгість. humiliate

hulk [halk] п 1) велике неповороткб судно; 2) почтон; 3) блокшив, корпус старбго корабля, непридатного до плавання; зграбна людина

hulking

[/hAlkin]

hull 1 [hal] шкаралупа; вати. hull Il [hal]

велика

не-

4)

adj величбзний,

не-

1. 2 лушпийна, шкірка, 2. v лущити, облущу1. п 1) корпус

корабля); 2) ав. влучити снарядом

(танка,

фюзеляж; у корпус.

2.

v

hullabaloo [hAlaba‘lu:] п крик, галас, гамір. [hAld] adj очищений, облуще-

hulled ний.

hullo [’hA‘lou] =hallo. hum І [ham] 1. о 1) дзижчати, діти;

2)

говорйти

запинаючись,

(в справах

і т. n.); they

make things h. у них робота кипить; 2. п дзижчання; гудіння, гул. hum II Taal ckcp. від humbug. hum ШІ fham] int гм!

human

[‘hju:man]

1. adj людський;

властивий людині; 2. п людина. humane [hju:’mein] adj 1) гуманний,

людяний;

H.

рятування ний.

humanism

Ha

Society воді;

людяність.

humanitarian

товариство

2)

[‘hju:manizm]

гуманітар-

п гуманізм,

|Ніц: тапійєагігп)|

І. п

1) гуманіст, проповідник гуманності; 2) філантроп; 2. adj 1) гуманітарний;

людяність;

4) рі (the huma-

nities) гуманітарні науки. humanize [‘/hju:menaiz] о 1) гуманіпом'якшувати;

2)

ському;

humble

з MOraaay

[‘hambl]

JIOMHKHH.

оо

принижу-

[hju:’mili’eifn]

п

принп-

принйженість.

humility [hju:’militi] по 1) покірність, покдбра; 2) скромність. hummer |"блта) по ел. зумер пийщик. humming-bird |"блтідбаз4) п орн. колібрі. humming-top (іграшка).

hummock

(hamintop]

|"Бблтак)

гірок,

пагорб;

п

дзяга

п 1) горбок,

2) рі крижані

підторо-

си. humor |"Біи:та) амер.--Питоиг. humorist [’hju:marist] п гуморист; жартівник. humorous |"Піц:того5| смішний,

adj

гумори-

забавний,

коміч-

ний.

humour

[{‘hju:ma]

настрій;

1. п 1) гумор;

схильність;

out

2)

of h. не

в

настрої; 2. о потурати (комусь); пристосбвуватися (00 когось).

humourist [’hju:marist] =humorist. humoursome [‘hju:masam] adj примхливий; дразливий; буркотливий. hump |Ннлтр) 1. п 1) горб; 2) пагорок, пагорб; 3) розм. поганий настрій; 2. о 1) горбитися; 2) спричинЯяти(ся) до поганого настрою. humpback [’hampbek| n 1) анат. горб;

2) горбань.

hump-backed [/hampbekt] adj горбатий. humph [hAmf, mm] int гм! humpty-dumpty [‘hAmpti’dAmpti] п низенький TOBCTYH; коротун; куций. humus [/hju:mas] п с.г. гумус; перегній, чорнозем. Hun |Блп) п 1) іст. гунн; 2) перен.

hunch

[haAntf]

1. п

1) анат.

горб;

2) великий шматок; 3) амер. розм. підбзра; передчуття; оп а НП. передчуваючи;

нати(ся)

2. о горбити(ся);

(часто Н. up).

hunch-back

п

числб сто; сбтня; опе h. рег cent (на) сто процентів; цілком. hundredfold | [‘hAndradfould} 1. adj

люд' по-люд-

1. adj 1) скромний;

hundred

|"плпіБек|

зги-

ставати

людяним.

humankind [’hju:man’kaind] ство. Р humanly [’hju:manli} adv

ження;

[hju:’milieit]

варвар.

2) гуманний.

humanity [hju:’meeniti] п 1) людство; 2) людська природа; 3) гуманність,

вати. humiliation

стичний;

гу-

мимрити, to h. and ha(w) а) мимрити; б) не наважуватися сказати; 3) наспівувати з закритим ротом, мугйикати; 4) розгортати бурхливу

гуманним,

що

ображається, дратівливий; 2) самозадовблений, пихатий. hug [hag] І. о 1) міцно обіймати;

стйискувати

hugger-mugger

зувати,

(шашки).

adj величезний,

hugely [‘hju:dgli] adv дуже. hugeness [’hju:dgnis] п величезність.

діяльність

кістка; 2) кісточка [‘hAksta]

чорни-

дрібний торговець; 2) барйшник, торгаш; 3) комісіонер, маклер. huddle |"плаї) 1. п безладна купа; безладдя, гармидер; 2. о 1) навалювати, накидати; 2) товпитися; THCHYTHCA.

(проти

huge |Буи:43) тенський.

зграбний

hoyI [hoi] п невелике береговб судHO. hoy Il [hoi] int гей!; ей! hoyden [’hoidn] 1. п гомінлива дівчина; урвйголова (про дівчину); 2. adj ний.

self оп (або for) smth. бути задовдленим соббю, поздорбвити се6é з чимсь; 2) додержувати, триматися чогось; бути схильним до чдгось; 2. п 1) міцні обійми; 2) стискування, затиск, хватка (у боротьбі).

hun

a

[‘hAndrad]

сторазбдвий,

сто раз.

п горбань.

І. пит

стократний;

сто; 2. п

2.

adv

у

hyd

254

hun

вати, заминати; 2. п тиша; 3. int co- | hurdy- -gurdy [‘ha:di ве: di] оно), пета1. num [/hAndrad@] hundredth Re aor тихше! inмузичний тий; 2. п cOTa частина. ровинний струнний | hushaby [‘hasabai] int баю-бай! hundredweight [/handradweit] п центструмент; 2) шарманка і nurl [ha:l] 1. о кидати, жбурляти, | hush-hush [hashas] adj що не піднер (в Англії 112 фунтів--50,8 кг, у США 100 фунтів -- 45,3 кг). шпурляти; спорт. метати; to h. oneлягає оголошенню, таємний, сек Tamia ретний; би. show дуже self кйнутися (на, до — at, upon), hung [hAn] past 1 fod, 1, ца hang. справа або нарада. ce Hungarian [hAn’georien] 1. adj yropto h. reproaches at smb. закидати ський; 2. п 1) угорець; 2) угордокбрами когось; 2. п сйльний KHhush-money [‘has,mAni] n rpowi (хаська мова. док. бар) за мовчання. й hunger [/hAnga] 1. п 1) гблод; 2) | hurley [’he:li] п ключка для гри в | husk ШПлзк| 1. п лушпина, шкірка; ; хокей. обгортка; перен. жаддба (чого-небудь -- ior, 2. о лущити, здирати

after); h. for fame жадбба слави; | Пигіу-Бигіу [‘ha:li,ba:li] п сум'яття; переполох. } 2. о 1) голодувати, бути голодним; hurray [hu’ra:, hu’rei] 1. ine nee 2) дуже хотіти, жадати (for, after).

hunger--strike вати

1. п

[/hAngestraik]

ro-

2. о оголбшу-

(в тюрмі);

лодбвка

голодовку.

hungry [/hAngri] adj 1) голодний; зголоднілий; голодуючий; 2) neрен. що сйльно бажає (чогось — for) 3) бідний, неродючий (про грунт). hunk [hank] п великий кусок, шмат. hunker [‘hayke] п амер. 1) ретроград; ліодина з відсталими подглядами; 2) attr. старомодний. hunkers {/hAnkaz] п pl шотл. стегна; оп one’s Н. навпочіпки. hunks [hAgks] п скнара. hunky [/hAygki] п амер. sl. робітник-неамериканець (особл. некваліфікований). hunky-dory [/hangki’ douri] adj amep. розм. чудбвий, хорбший

hunt [hAnt] 1. о цькувати, гнати,

1) полювати; 2) переслідувати; 3

прийм. i присл.: h. after гнатися, шукати; h. away проганяти; Н. down вислідити, спіймати; h. for шукати,

домагатися;

h.

out,

h.

up

відшукати, перен. відкопати; 2. п 1) полювання; 2) пошуки (чогось-іог). hunter |"ПЛпіз| п 1) мисливець; 2) мисливський собака.

hunting-box

[/hAntinboks]

п

[‘hantris]

п

п мисливп мислив-

жінка-мисли-

huntsman [‘hAntsman] п 1) єгер; 2) мисливець. hup(p) hte. Ap] 1. int но-о! (на коня); 2. о 1) підганяти;

нбкати

(на

коня); 2) рухатися, просуватися вперед. hurdle [‘ha:dl] 1. п 1) переносна загородка; огорожа, тин, спорт. перешкода; бар'єр

пліт;

2)

у вигляді рами або тину; to clear the h. взяти (здолати) бар'єр; 2. v 1) обгороджувати тином; 2) перестрибувати через бар'єр. hurdle-race [‘ha:dlreis] п спорт. 1) бар'єрний

шкодами.

hurdling

ний біг.

біг;

[‘ha:dlin]

2)

скачки

п

спорт.

з

пере-

бар'єр-

кричати

2. о

attr. ураганний; мовий місток.

ура;

п

3. n

1) ураган;

б. deck мор.

ви-

2)

штор-

квапливо,

похапцем,

швидко.

hurry [‘hAri] 1. о поспішати; квапити(ся); to Н. through зробити похапцем;

2.

п

квапливість;

поспіш-

ність; to be іп а Б. поспішати; in а h. похапцем; по h. не спішно; 3. adj амер. спішний, термінбвий.

Пиггу-5сиггу [/hAri’skari] 1. adv наспіх, сяк-так; 2. п безладна поспішність, метушня, сум'яття; 3. 0 діяти вкрай поспішно; робити наспіх; метушитися. hurst [ha:st] п 1) горбок (особл. піщаний); 2) лісистий пагорб; 3) мілина.

hurt

[ho:t]

ie ww (разі

1) заподіяти

шкоду;

ip.

p: hurt)

2) забити,

по-

ранити; завдати болю; 3) ображати, зачіпати (почуття); 4) боліти; робити боляче; my foot hurts у мене болить пога; 2. п 1) пошкодження, ток; 2)

лючий,

пигіїе

ушкодження; шкода, збирана, біль; 3) образа.

|"бе:іїці)

adj шкідливий;

болісний.

|"Ба:І|

шпурляти

о

1)

заст.

з сйлою;

бо-

кидати,

2) зштовхува-

тися, стикатися, стукатися, наштовхуватися 3 тріском, силою (Ha

щось -- against); свистом, шумом.

3)

пролітати

з

husband [/hAzband] 1. п 1) чоловік (дружини); 2) заст. госпбдар, 3aвідуючий госнодарством, управитель; 3) заст. землероб, хлібороб; 2. о 1) управляти, завідувати, керувати; 2) витрачати ощадливо, заощаджувати; 3) заст. обробляти землю. husbandman ("ПЛгбапдатоп| п заст. землероб, хлібороб.

husbandry

;

|

ey

husky

ПП

[’haski]

по лайка

(порода

собак).

hurried |"Блгід) adj поспішний, швидкий, квапливий. hurriedly [‘haridli] adv / поспішно,

hurtiul

ський будиночок. hunting-crop [‘hAntinkrop] ський хлист, арапник hunting-horn [‘hantinho:n] ський ріг.

Пипігез55 вець.

мислив-

ypal;

гук «ура». hurricane [/harikan]

шкірку.

husky I [‘haski] І. adj 1) вкритий лушпинням або лузгою; повний лузги; 2) хрипкйй, сйплий; 3) сухий; 2. п амер. висока на зріст, сильна, дужа людина.

|/Бл2бопагі)

п

1) хлібо-

робство, | землердббство, сільські господарство; 2) ощадливість, економність.

hush [hf] 1. о 1) втихомирювати; заспокбювати; 2) мовчати, стихати, додержувати тиші; h. up замовчу-

hussar [hu’za:] п гусар. hussy І [‘hAsi] п 1) зухвале сько;

2) жінка

поганої

дівчи-

поведінки.

hussy II [’hAsi] п 1) скринька, шкатулка; 2) мішечок hustings [/hAstigz] п 1) вйборча кампанія; 2) амер. трибуна на передвиборному мітингу. hustle [’hasl] 1. v 1) штовхати; тіснитися; протовплюватися, проштодвхуватися; 2) спонукати, примушувати;

квапити;

3)

амер.

діяти

швидко й енергійно (часто Н. uD); 2. п 1) штовханина; 2) енергія; шалена діяльність.

hustler [/hAsla] п амер. розм. енергійна людина, hut [hat] 1. по 1) хатина, халупа; 2) барак; h. barracks барачні казарми;

2.

v

1)

жити

в

бараках;

2) розміщати в бараках. hutch [hats] 1. п 1) клітка для кролів і т. п.; 2) скриня; ящик; 3) розм. хижка, халупка; хатка; 4) гірн. шахтна вагонетка; 5) цистерна для промивання руді; 6) тех. бункер; 2. v промивати руду. hyacinth [‘haiasin6] п бот. гіаціїнт. hyaena [hai’i:na] - Пуепа. hybrid |"Баїбгід) 1. п гібрид; помісь;

2. adj гібридний; мішаний. hybridization [,haibridai’zeifn] п гібридизація, схрещування. hybridize [/haibridaiz] о схрещувати(ся).

hydra

[‘haidre|

hydrangea

п 3002

|hai’dreind3a]

тензія. hydrant (‘haidrant] кран; гідрант. hydrargyrum ртуть (тож

п

та in. гідра. п бот.

гор-

водорозбірний

[hai’dra:dgiram)] п хім. mercury, quicksilver).

hydrate [‘haidreit] п хім. гідрат, водний окисел; h. ої lime гашене вапнб; h, of sodium каустична сбда. hydraulic {hai’dra:lik] аа) гідравлічний;

гун.

б.

engine

гідравлічний

hydraulics [hai’dra:liks] як sing) гідравліка.

hydride [’haidraid] сполука елемента.

п

п рі

хім.

дви(вжив.

воднева

hyd

255

ice

hydro [’haidrou] скор. від hydropathic і hydroaeroplane. hydroaeroplane [‘haidrou’earoplein| п гідроплан, гідролітак.

hydro-station pocranuia.

[‘haidrou’steifn]

п

ria-} hypnotic

hydro-turbine

[‘haidrou’ta:bin]

п

во-

hydrocarbon

hydrous |"Баїдгоз) adj водний, що містить в собі воду. hydroxide [hai’droksaid] п хім. гідробкис, вбдний OKuC. hyena [hai‘i:na! 7 riéna, hygiene [‘haidgi.n| adj гігієна. hygienic [hai’dgi:nik] odj гігієнічний. hygrometer [hai’gromite| п гігрометр. hygroscope [(‘haigraskoup] п rirpoскоп, hygroscopic [,haigra’skoupik] adj гігроскопічний. hymeneal [haimo‘ni:al] adj шлюбний. hymn [him] 1. п гімн; 2. с співати

[‘haidrou’ka:ban]

п хім.

вуглеводдень.

hydrocyanic хім.

[‘haidrousai’aenik]

ціанистоводнЄєвий;

нильна

h.

кислота.

| ай

acid

си-

hydrodynamics | [’haidroudai’namiks] порі (вжив. як sing) гідродинаміка. hydroelectric | |"ПаїдгоціЧекігік| adj гідроелектричний.

hydrogen день.

|"Баїдгідзоп)

п

хім.

во-

hydrogenous рогенний,

[hai’drodzinas] adj гідводного походження.

hydrography

|Наї"Фгосгайї|

п гідрогра-

фія.

hydrolysis [hai’drolisis] п хім. гідроліз. hydrometer [hai’dromita] п 1) гідрометр, водомір; 2) фіз. аребметр. hydropathic |Паідго"регвік| І. adj водолікувальний; карня.

hydropathy

2. п

розм.

|Паї"'Фгорові|

водолі-

п водоліку-

вання. Пудгорпобіа [‘haidra’foubja] п сказ, гідрофобія, водобдязнь. hydrophone [‘haidrefoun] п гідрофон (підводний звуковловлювач). hydrophyte [‘haidrafait] п вобдорость. hydropic [hai’dropik] adj мед. водянковий.

hydroplane [/haidrouplein] роплан; 2) глісер.

hydropsy ка.

[‘haidropsi]

hydrostatic

[,haidrou’stetik]

ростатичний.

hydrostatics (вжив.

п

п мед.

як

1)

гід-

водянadj

гід-

sing)

п

pl

гідростатика.

те

мене,

мені

і т.

O.;

he

saw

me yesterday він бачив мене вчоpa; tell me please скажіть мені, будь ласка; в розмовній

мінок:

it’s те

іноді те вживається мові як називний від-

це я

iamb [’aizmb]=iambus. iambi [‘aieembai] рі від iambus. iambic [ai‘embik] 1. adj ямбічний; 2. п ямбічний вірш. iambus (|аїєєтоз| п (рі таті, іапіbuses) ямб. I-beam [‘aibi:m] n тех. двотаврова балка. Iberian fai’biarian] 1. adj іберійський, іспано-португальський; І. Peninsula Піренбйський півбстрів; 2. n 1) i6ép; 2) мова древніх іберів.

турбіна,

гідротурбіна.

гімни; славословити.

bymnal

[/himnal]

1.

adj

що

сто-

сується гімнів; 2. п збірник гімнів, hyperacoustic [‘haipa:re’ku:stik] adj надзвуковий. hyperbola [hai’pa:bala] п (pl hyperbolae, hyperbolas) мат. гіпербола. Milt |hai’pa:bali:] pl від hyper-

ola. hyperbole

[hai’pa:beli] n гіпербола, перебільшення. hyperbolic(al) [,haipa:’bolik(al)] аа) гіперболічний, перебільшений. hypersensitive | |"Баїро:/зепзібу| adj надмірно чутливий. hypersonic [‘haips:’sonik] adj надзвуковий, h. speed надзвукова швид-

кість.

hypertension

[‘haipa:’tenfn]

підвищений кров'яний hypertrophy [hai’pa:trafi] фія.

hyphen ка,

[,haidrou’stetiks]

І. i [ai] п 9-а літера англійського алфавіту. І [ai] pron pers. я; непрямий відмінок

дяна

[‘haifon] дефіс;

іс. hypnosis

ibidem

2.

п

1. п сполучна о

писати

[(hip’nousis]

п

мед.

тиск. п гіпертрочерез

рисде-

гіпноз.

[i’baidem]

лат.

adv

у тому ж місці цитату і т. п.).

(при

посиланні

там

же, на

класти початок (розмові, справі і т. п.); to skate оп thin i. перен. бути в скрутному (або делікатному) станбвищі, 2) морбзиво; 3)

кул. цукрова глазур; 2. о 1) заморожувати; iced up затертий (затйснутий) кригою (про корабель); 2) вкриватися кригою; 3) кул. покривати цукрбвою глазур'ю. ice-age |/аїз'єїід3) п льодовиковий період (тж Ice-Age).

[‘aiseeks]

(альпініста).

ice-bag дом.

[‘aisbeg]

п

спорт.

1. adj гіпнотич-

hypnotist [‘hipnatist] п гіпнотизер. hypnotize [‘hipnataiz] п гіпнотизувати. hypochondria [,haipou'kondria] п іпохдндрія,

пригнічений

|стан

(на-

стрій).

hypochondriac [,haipou’kondriak] п іпохдндрик, хворий на іпохондрію. hypocrisy | |Ні/рокгозі| |п лицемір-

ство. hypocrite

hypocritical

[‘hipakrit]

п лицемір

[,hipa’kritikal]

adj

лице-

мірний, удаваний hypodermatic [,haipouda:’meetik] амер. =hypodermic.

hypodermic

[,haipa’da:mik] adj мед. підшкірний. hypotenuse [hai’potinju:z] п геом. гіпотенуза. hypothecate [hai’poSikeit] о заставляти,

закладати

(нерухоме

майно).

hypotheses {hai’po§isi:z] рі від hypothesis. hypothesis [hai’poSisis] п (pl hypotheses) гіпотеза, припущення. hypothesize |Паї"ровізаіг| о робити припущення, будувати гіпотезу. hypothetic(al) [,haipou’@etik(al)] adj гіпотетичний, гаданий, можливий. hypsometric [,hipse’metrik] adj геод. гіпсометричний; BHCOTH.

h.

date

відмітка

hysteresis [,hista’ri:siz] п ел. гістерезис, відставання фаз. hysteria [his’tiaria] п істерія. hysterical [his’terikal] adj істеричHHH. hysterics [{his’teriks] п pl (вжив. як sing) істбрика, істеричний припа-

док.

ibis |"аїбіз) п орн. ібіс. ice [ais] 1. п 1) лід, крига; to break the і. перен. зламати кригу, по-

ice-axe

[hip’notik]

ний, снотворний; 2. п снотворний засіб. hypnotism |"пірпайїгт) n гіпнотизм,

льодоруб

п мед. пузир з льо-

iceberg |"аїзбо:2) п айсберг. iceblink [’aisblink] п відблиск криги. ice-boat [‘aisbout] п 1) спорт. буєр; 2) криголам. ice-bound [/aisbaund] adj затертий кригою (про корабель), скутий криїгою

(про річку i т. ін.).

ice-box [‘aisboks] п хатній ник, льодовник. ісе-БгеаКег [‘ais,breika] п

холодилькриголам.

ice-cream [‘ais’kri:m] п морбзиво. ісе-дгіїї [‘aisdrift] п 1) дрейф криги;

2) торбси,

скупчення

плавучих

крижин. ice-field ("аїзії 14) п суцільна крига, крижане поле. ice-floe [‘aisflou] п плавуча крижина. ice-house [‘aishaus] п 1) льодовник, льодосхдвище; 2) крижаний OyAA~ нок (особл. ecKiMOciB).

256

Їсе eS

Icelander icelandic

2. п ісландська

iceman

[/aismen]

мандрівник; зивник; 4)

п

1)

по

торбсистий лід. ice-yacht [‘aisjot]

ichneumon

мова.

арктичний

2) альпініст; 3) морбамер. продавець або

розвізник льбду. ісе-раск ("аїзрек!|

льодовий

n спорт.

[ik’nju:men]

невмбн,

фарабнова

наїзник

(комаха;

ichthyoid

знавання; устанбвлення осбби; 3) attr.: i. parade юр. дчна ставка;

[/aislanda] п ісландець. [ais’lendik] 1. adj. ісланд-

ський;

[/ik6ioid]

пак;

i.

вати(ся);

вати; 4)

миша;

disk

2)

особистий

2)

розпізнавати,

пізна-

3), солідаризуватися

(with);

тотбжність.

[ai’déntiti]

ідентичність;

п

1) тотожність,

2) справжність, прав-

дивість; 3) індивідуальність, особа; і. card посвідчення особби; i. disc,

ент.

і. disk = identification identification).

i. fly).

рибоподіб-

військ.

встановлювати

identity

буєр.

adj

i.

розпізнавальний знак. identify [ai’dentifai] о 1) ототожню-

п 1) зоол. ix-

To

disc,

disc

(див.

ichthyology [,ik@i’oledzi] п іхтіологія. ichthyosaurus [,ikOio’so:ras] п іхтіо-

ideogram [‘idiougrem] п ідеограма. ideograph [‘idiougra:f{] =ideogram. ideographic(al) [,idiou’grefik(al)] adj

завр. icicle [’aisikl] п льодова бурулька. icily |"аїзій| adv холодно. icing [‘aisin] п 1) цукрова глазур; 2) покривання цукровою глазур'ю; 3) заморбжування; attr.: і. house

ideological [,aidia’lodzikal] adj ідеологічний. ideologist [,aidi’oladgzist] п ідеблог. ideology [,aidi’oladzi] п ідеологія, світбгляд.

ний.

холодильник;

JIbOOBHHK;

погріб;

2) зобра-

ження; портрет; статуя. iconic [ai’konik] adj портретний. iconoclast [ai’konaklestj п 1) іст. іконобдрець; 2) перен. людина, що ббреться з традиційними віруваннями,

забоббнами.

[ik’terik]

жовтяницю;

id

est

[‘id’est]

лат.

тобто

(скор.

idiocy [‘idiasi] п ідіотизм. idiom [‘idiam] п 1) ідібма,

ідіома-

it, CS)

4) ав. обледеніння. icon (|/аїкоп| п 1) ікона;

icteric

ідеографічний.

adj мед.

хвбрий

на

тичний ка,

3BopoT;

MOBa;

in

2)

the

діалект;

local

говіркою.

idiomatic

[,idio’metik]

терний для даної ний (зворот і т.

говір-

і. місцевою

adj 1) харак-

MOBH, ідіоматичін.); 2) багатий

на ідібми.

жовтяничний.

icterus [‘iktaras] п мед. жовтяниця. ictus [‘iktas] п 1) ритмічний або метричний (наголос; 2) мед. удар пульсу; 3) мед. сбнячний удар. icy [/aisi] adj льодовий, крижаний;

idiosyncrasy [,idia’sigkrasi] п med. ідіосинкразія. idiot idiot] п ідібт. idiotic [,idi’otik] adj ідібтський. idle [‘aidl] 1. adj 1) лінивий; без-

льодяний; холодний, AK лід. та [aid] =1 had, I should, I would.

діяльний; 2) тий, вільний;

idea

тепі в мене немає жодної вільної хвилини; 3) марний, дарємний; an i. attempt марна спроба; 4) без-

[ai‘dia]

п 1) ідея;

2) поняття;

уЯвлення; І have not the slightest і. я не маю ніякого уявлення; 3) думка, гадка, задум; the i. ої it!

подумати тільки!; what ап і. що за фантазія! ideal [ai’dial] 1. adj 1) ідеальний, досконалий; 2) мислений, уявний; 2. п ідеал. idealism [ai’dializm] п ідеалізм. idealist [ai’dislist] п ідеаліст.

idealistic

[ai,dia’listik]

adj

ідеалі-

стичний. ideality [,aidi’eliti] п ідедльність. idealization [ai,dialai’zeifn] п ідеалізація. idealize [ai’dialaiz] о ідеалізувати.

idem

[‘aidam]

лат.

п той самий

дв-

тор; те саме слбво, та сама книга (вживається для посилання в науковій літературі). identic [ai’dentik] =identical; i. note аналогічна, ідентична нота (надіслана одночасно кільком держа-

вам).

identical

[ai’dentikal]

тотожний, самий. identification

adj однаковий,

ідентичний

ототбжнення;

(with);

[ai,dentifi‘keifn]

той п

1)

2) розпізнавання,

пі-

дозвільний; незайняI have not ап і. mo-

грунтовний; і. rumours пусті, нічим не обгрунтовані чутки; фраз. звор.: to lie і. бути невикористаним,

бути

без

ужитку;

і. talk

пу-

ста балаканина; і. time простій, вимушена зупинка (машини, робо-

ти); і. capacity тех. резервна потужність; 2. и лінуватися, ледарювати. idleness |/аїдіпіз) п безділля, лінощі, ледарство, нерббство.

idler

[‘aidla]

п 1) нербба, ледар;

2)

тех. напрямний або холостий шків, напрямнє колесо гусениці, парази-

тарна шестірня. idly [‘aidli] adv ліниво, бездіяльно. idol |/аїді) п 1) ідол; 2) перен. кумир, предмет поклоніння. idolater [ai’dolate] п 1) ідолопоклонник; 2) хильник.

idolatress

клбнниця;

поклонник,

Гаї"Фоїзігіз) 2)

палкий

при-

п 1) ідолопо-

поклбнниця,

палка

прихильниця.

idolatry ство;

[ai’dolatri] 2)

хильність.

п 1) ідолопоклон-

поклоніння,

палка

при-

eS

ill

ee

idolize {’aidalaiz] о поклонятися; боготворити; робити кумиром. idyll |"аїдії, ‘idil] п ідилія. idyllic [ai’dilik] adj ідилічний. if [if] conj 1) якщо (з дієсловом у дійсному if he

способі);

comes

ми

we

shall до it

зрббимо

це,

якщо

він прийде; 2) якби, коли 6 (з дієсловом у Subjunctive Mood) if only you knew якби ви тільки знали; 3) чи (вводить непряме запитання) I don’t know if he is here я не знаю, чи він тут; 4) even if на-

віть якщб, хоч би; І will go to the stadium

tomorrow

even

ії it were

raining. Я піду на стадібн завтра, навіть якщб буде дощ; фраз. звор.: as її неначе, ніби, немовби; if only хоча б тільки, тільки б. iffy [/ifi] adj амер. невизначений, ясний.

не-

igloo [‘iglu:] п іглу (ескімоське житло з затверділого снігу). igneous [‘ignias] adj 1) вогненний, вогневий; 2) геол. вивержений, пірогенний,

ignis fatuus

вулканічного

похбдження.

[/ignis’feetjues]

лат. п 1)

блукаючий BOrHHK; 2) перен. облудна надія. ignite [ig’nait] п 1) запалювати; 2) займатися,

запалюватися.

igniter [ig’naita] п тех. запальник. ignition [ig’nifn] п 1) запалювання; займання; спалах; 2) прожарювання. ignoble [ig’noubl] adj 1) неблагоробдний; низький; 2) підлий, ганебний.

ignominious чесний,

ignominy

[,igna’minias].

[‘ignamini]

ганьба;

adj

без-

ганебний. n

1)

безчестя,

2) підлість.

ignoramus [,igno’reimas] лат. п (рі ignoramuses [-siz]) неук. ignorance [‘ignarans] п 1) нбуцтво, неосвіченість; 2) незнання (of). ignorant [/ignerant] adj І) неуцький; неосвічений; 2) нетямущий, що не знає; знав,

ignore юр.

I was котра

i. of

я

не

1) ігнорувати;

the

time

2)

година.

[ig’no:]

о

відхиляти.

ilex [/aileks] п бот. падуб. ilk [ilk] adj шотл. того самого

роду, класу тощо; and others of that i. та інші Tord самого роду. ill [il] 1. adj 1) pred. хвбрий, слабий; to be і. бути хвбрим to fall i. захворіти; 2) (comp. worse; sup. worst) поганий, лихий; шкідливий; і. humour поганий настрій; і. luck невдача; 2. п 1) зло; шкода; 2) рі злигодні; нещастя; 3. adv 1) пога-

но, зле, недббре; несприятливо; i. at ease ніяково; 2) навряд (чи) I can і. afford я навряд чи можу собі дозвблити.

ГИ fail] скор. розм.-Ї мій, 1 shall. ill-advised [‘ilad’vaizd] adj нерозсудливий. ill-affected [‘ila’fektid] adj недобро-

ill

257 зйчливий,

неприхйльний;

несхиль-

ний, неохбчий, illation |іЧеї;п| п лог. висновок. illative [i’leitiv] adj заключний. ill-bred [‘il’bred] adj погано вихований, невихований, грубий. ill-breeding [/il’bri:din] "т погані манери, невихованість, грубість, ill-conditioned [/ilkan’difand] adj 1) поганої вдачі, сварливий; 2) злий, поганий; 3) у поганому стані.

ill-considered думаний, іП-Чеуізед

|"їкоп'зідод)

adj необ-

необережний, необачний. [/ildi’vaizd] adj невдало

задуманий,

ій-дізрозед

погано

вигаданий.

| |Чі4із'роцга)

adj | 1)

схильний до недоброго; злий; недоброзйчливий (до когось --

2) to-

wards); 3) у поганому настрої, не в гуморі. illegal [i/li:gel] adj незакбнний; нелегальний. illegality [,ili(:)’geeliti] п нелегальність; незаконність. illegibility [i,ledgi’biliti] нерозбірливість

n нечіткість,

(почерку,

шрифтів

тощо). illegible [i‘ledzabl] adj нечіткий, нерозбірливий (почерк і т. ін.). illegitimacy ([,ili’dgitimasi] п 1) незакднність; 2) незаконнонарбдженість. illegitimate [,ili’dgitimit] 1. adj 1) незакднний; 2) неправильний, неслушний; невиправданий (логічно і т. ін.); 3) незаконнонароджений;

оголбшувати

ill-fated

незакднним.

[‘il’feitid]

безталанний,

ill-favoured

2. v

adj

нещасливий,

бідолашний.

|"їЇТеіуга)|

adj негарний,

неприємний.

ill-found

[/il/faund]

печений,

adj погано

що терпить нестатки

забезу 4O-

мусь. ill-founded [’il’faundid] adj необгрунтбваний, безпідставний. ill-gotten [/il’gotn] adj одержаний або нажийтий

нечесно;

присл.

добрб

піде;

чуже як

прийшло,

i.-g., ill-spent

на

кдристь

так

і пішло.

не

ill-humoured |""піц:тод) adj 1) у поганому настрої, не в гуморі; 2) поганої

illiberal ний;

вдачі.

[i/libaral]

adj

неліберальний

і т. ін.); 2)

скупий;

[i/litarit]

ill-mannered

{7

4-131

неслушний,

їй-Ігеаї

[‘il’/meenad]

манерами,

adj

2.

нерозуми

adj з пога-

невихований,

гру-

непідхбжий.

[/il/tri:t]

тися, ill-treatment

о

погано

повбди-

[/il’tri:tment]

п

погане

повбдження.

iMuminant

[ilju:minont]

1. adj освіт-

лювальний;

світильний;

лювальний

матерійл

джерелб тильник.

світла;

illuminate

2. п освіт-

або

прилад;

освітлювач;

[i/lju:mineit]

сві-

v 1) освітлю-

вати; 2) ілюмінувати; 3) перен. проливати світло, висвітлювати, роз'яснювати; 4) оздбблювати (pyкбпис) яскравими малюнками, illuminating [i/lju:mineitin] аа) 1) освітлювальний; і. gas світйльний газ; чий.

2)

висвітлюючий,

illumination освітлення;

роз'яснюю-

[i,lju:mi’neifn]

п

2)

3), Яс-

ілюмінація;

1)

кравість; 4) рі оздбблення (рукопису) яскравими малюнками. [i/lju:minativ] adj 1) освітлюючий; 2) висвітлюючий.

illuminative

illuminator

[i/lju:mineite]

п

1) тех.

освітлювач; рефлектор; 2) мор. скло ілюмінатора; 3) худбжник-ілюстратор (старовинного рукдпису). illumine [i/lju:min] о 1) освітлювати; 2) освічувати, просвіщати; 3)

пожвавлювати; вати.

ill-use

OCABATH,

1. о [/il/ju:z]

погляди

1. adj неписьмебн-

ill-judged [/il/dz\dzd] ний, нерозсудливий. ними

ill-tempered [’il’/tempad] adj поганої вдачі; дратівливий. ill-timed |їїЧаїта) adj невчасний;

нетерпи-

ний; безграмотний; неосвічений; п неписьменна людина; HeyK.

adj лиховіс-

щасливий,

3)

[i/literasi] п неписьменність,

|"'оцтепаі)

нелогіч-

ний, зловісний. ill-spoken [‘il’spoukn] adj що користується поганою репутацією. ill-starred [‘il’sta:d] adj що нароAMBCA під нещаслйвою зіркою, He-

(про

ний, безмежний.

бий.

ність.

п

освітлю-

1) погано повб-

2) неправильно користупсувати; 2. п [il’ju:s] 1) поводження;

2)

невміле

ко-

ристування. [i/lu:zn]

п ілюзія;

обман

по-

обманний.

illusory [i’lu:sari] =illusive. illustrate [‘ilestreit] о ілюструвати (малюнками яснювати.

illustration нок,

або

прикладами);

[,ilas’treifn]

ілюстрація;

3) приклад,

2)

п

по-

1) малю-

ілюстрування;

пояснення.

[‘ilastreitiv]

adj

ілюстра-

тивний; пояснювальний, чий (щось — ої).

[ilAstrios]

знаменитий,

ill-will

пояснюю-

adj славетний,

відомий.

[/il’wil]

зичливість

позла

(до

вбля;

--

недобро-

to, towards).

Шу [‘ili] adv амер. погано, ддбре; несприятливо.

зле,

не-

Pm [aim] скор. розм.- І am. image [/imid3] 1."п 1) зображення;

66pa3; 2) статуя; 3) подоба; he is the i. ої his father він викапаний батько; 4) відображення, відбиття; 5) образ; метафора; to speak in images Образно висловлюватися; 2. о 1) зображати, змальовувати; 2) уявляти собі; 3) відбивати, віддзеркалювати. imagery [‘imidgzari] п 1) мист. збірн. Образи; 2) скульптура; різьблення; 3) образність.

imaginable [i’madginabl] adj що мбже бути уявленим; уявленний. imaginary [i’meedgineri] adj уявлюваний, уявний. imagination [i,meedgi’neifn] п уява; фантазія. imaginative [i’mzedzinativ] adj 1) наділений багатою уявою; 2) ббразний, багатий на поетичні ббрази. imagine [i’meedgzin] о 1) уявляти со6i; 2) гадати;

imbalance

думати.

[im’belans]

рівноваги;

imbecile

1. adj

ний, недоумкуватий; здатний; 2. п дурень,

imbecility тість,

п відсутність

нестійкість.

[‘imbisi:l]

[,imbi’siliti]

слабоумство;

слабоум-

дурний; ненедоумок.

п недоумкува-

нездатність.

imbed [im’bed] =embed. imbibe [im’baib] о 1) вбирати, BcMOKтувати (тж перен.); 2) вдихати; 3) сприймати; засвбювати; асимілювати; 4) пити.

imbibition

[,imbi’bifn]

п

HA, BCMOKTYBaHHA; засвбєння.

imbroglio imbrue чити.

imbue

2)

[im’brouliou]

ситуація; 2) міння.

[im’bju:]

пбвнювати;

1) вбиран-

сприймання,

п 1) складна

плутанина;

[im’bru:]

хати,

чуттів; міраж; to indulge іп illuзіоп5 впадати в оману. illusionist [i’lu:ganist] п 1) філос. ілюзіоніст; 2) мрійник; 3) фодкусник. illusive [i/lu:siv] ай) ілюздбрний, облудний,

illustrative

illustrious

adj нелогічний.

[,ilodzi’keeliti]

ill-omened

illusion

безграмотність,

[i’lodgikal]

illogicality

погане

мий.

illiterate

слабість.

illogical

дитися; ватися,

illicit [i/lisit] adj незакбднний; недозвблений, 3a60pOHeHHH. illimitable [i/limitabl] adj необмежеilliteracy

ill-natured / [il’neitfed] adj злббний, злобливий, злісний; недоброї вдачі. illness [‘ilnis] п хворбба, недуга,

o6méxe-

1)

imi

непорозу-

о заплямувати, змо-

о 1) насичувати; спбвнювати;

сповнювати

(чимсь

на-

2)

нади-

--

with);

3) фарбувати (тканини, дерево); морити (дерево). imitate [‘imiteit] о наслідувати; імітувати;

копіювати;

передражнюва-

ти; підробляти.

imitation

[,imi’teifn]

п

1) насліду-

вання; імітування; 2) імітація, підробка, сурогат; 3) attr.: і. leather штучна шкіра.

imitative

[‘imitetiv]

вальний;

i. arts

стецтва;

1) насліду-

2) неоригінальний;

рбблений;

imitator

adj

образотворчі

штучний.

[‘imiteita]

слідувач.

п

ми-

3) під-

імітатор;

на-

ітр

258

immaculacy [i’meekjulasi] п 1) чистота; незаплямованість; 2) бездоганність. , immaculate [i/meekjulit] adj 1) чистий, ний.

незаплямдваний;

immanence, ‘imanonsi] ність,

2)

бездогану

immanency |"їтепап5, п І) властивість, постій-

притаманність;

2) філос.

іма-

нентність. immanent [‘imenant] adj 1) властипостійний; 2) вий, притаманний; філос. іманентний. immaterial [,imoa‘tiarisl] adj 1) нематеріальний; 2) неістбтний; it is quite i. to me мені байдуже, це для істотного значення не має.

мене

immateriality [‘ims,tiari’eeliti] п 1) нематеріальність; 2) неїстотність. immature {,ima’tjuo] adj 1) незрілий, нестиглий,

недостиглий;

нений; 2) геол. ерозії); молодий

immaturity

юний (про

недорозви-

(про цикл форму).

([,ima‘tjuariti]

n

незрі-

лість.

immeasurability [i,megara’biliti] п незмірність, величезність. immeasurable [i’megzerabl] adj незмірний, величезний immediacy [i’mi:djasi] п 1) безпосередність; ність.

2)

immediate

негайність,

(і"ті:4)зі|

негайний,

невідклад-

adj 1) спішний,

невідкладний;

2)

безпо-

середній, прямий; і. needs насущні потреби. immediately [i’mi-djatli] adv 1) негайно, невідкладно; 2) безпосередньо, прямо. immedicable [im/medikabl] adj невиліковний. immemorial [,imi’moa:rial] adj 1) незапам'ятний; from time i. з незапам'ятних часів; 2) дуже древній, стародавній. immense (і/теп5) adj 1) неосяжний, величезний, безмірний; 2) розм. чудбвий. immensely [i’mensli] айс дуже, надзвичайно, надмірно, безмірно. immensity [i’mensiti] п безмірність, неосяжність,

immerse

|ійпа:5|

о

1) занурювати;

2) затягати, заплутувати іп).

immigrant |"їтіргапі| 1. adj

(у щось--

імігрую-

чий; 2. п імігрант. immigrate [‘imigreit] о імігрувати. immigration [,imi’greifn] п іміграція. іттіпепсе [‘iminans] п неминучість; близькість, наближення безпеку, загрозу).

(про

не-

imminent [‘iminent] adj неминучий, загрозливий, близький (про небезпеку

і т. п.)..

immiscibility [imisa’biliti] п нездатність змішуватися. immiscible [i’misibl] adj що не змішується; нездатний змішуватися. immitigable [i’mitigabl] adj що не

immutability

піддається полЄгшенню, невгамодвний, невтихаючий (про біль тощо).

immixture

[i’mikstfa]

immobile

[i’moubail]

— in); іп).

adj нерухдмий;

нерухливий,

immobility.

[,imou’biliti]

п

HepyX0-

мість; нерухливість. immobilize [i’moubilaiz] о 1) робити нерухомим; позбавляти рухливості; зупиняти; сковувати; зв'язувати; 2) мед. накладати шийну або лубок; 3) вилучати з дбігу (грошові знаки).

immoderate мірний;

[i’modarit]

adj

надмірний;

2)

1) непо-

нестрима-

ний.

immodest [i’modist] adj нескромний; непристбйний; безсорбмний. immodesty [i’modisti] п нескромність; непристдйність; безсоромність, зухвальство. immolate |"їтоцієї) о 1) приносити в жертву; 2) жертвувати чимсь.

immolation

[,imou‘leifn]

п 1) жертво-

приношення; 2) жертва. immoral [i’moral] adj аморальний; розпутний. immorality |іпатеїні| п аморальність; розпуста. immortal [i’mo:tl] 1. adj безсмертний; нев'янучий, вічний; 2. п рі міф. безсмертні боги.

immortality

[,imo:’teliti]

тя, вічність. immortalization увічнення.

п

безсмер-

{i,mo:talai’zeifn]

п

immortalize [i’mo:talaiz] о увічнювати; зробити безсмертним. immortelle

[,imo:’tel]

фр. п бот. імор-

тель, безсмертник, сухоцвіт. immovability [i,mu:voe'biliti] п 1) нерухбмість; змінність;

нерухливість; непохитність,

2)

не-

непоруш-

ність; 3) спокій, безпристрасність, байдужість. immovable [i’mu:vabl] 1. adj 1) нерухбмий; нерухливий; стаціонарний; i, property нерухоме MaiiHd; 2) непохитний, стійкий; непоруш-

ний; 3) спокійний, безпристрасний, байдужий; 2. п рі нерухоме майно. immune (і"тіи:п| adj 1) звільнений, вільний

(від

чогось

—

from);

[i’mju.tabl]

immutable

п 1) змішуван-

ня; 2) участь (у чомусь причетність (до чогось --

[i,mju:te’biliti]

ність.

2)

імунний; to be i. from contagion бути несприйнятливим до зарази; 3) недоторканний. immunity [i’mju:niti] п 1) звільнення (від чогось -- trom); вільність, пільга; 2) недоторканність; 3) імунітет. immunization [i,mju:nai’zeifn] п імунізація. immunize {(‘imju:naiz] о імунізуваTH. immure [i/mjua] о orduysatu стінами (муром); замурбвувати; ув'язнювати; to i. oneself зрікатися світу; замикатися в собі.

п незмін-

adj

незмін-

ний.

imp

й

[imp]

п 1) жарт.

чортеня,

ня; 2) пустун (про заст. пагін, паросток.

бісе-

дитину);

З) |

impact 1. п [‘impeekt] 1) удар; поштовх; імпульс; колізія; зіткнення,

сутичка;

2) вплив

(якоїсь дії);

2. о [im’paekt] 1) щільно стискувати; 2) зміцнювати; 3) вдаряти(ся).

impair

и

[im’pea]

о 1) пошкоджувати,

псувати, погіршувати (якість); 2) порушувати (інтереси). ; impairment [im’pesmont]-n погіршен-

ня; пошкбдження; порушення. impale [im’peil] о 1) проколювати, простромлювати, протикати; to і. oneself upon smth, напоротися на щось; 2) 3) заст.

іст. садовйти на палю, обгоролжувати 4acTOKO-

лом.

impalpability

[im,peelpa’biliti]

n не-

adj

невід-

відчутність. impalpable [im’pelpabl] чутний;

найдрібніший.

ітрапеї [im’penl] =empanel. impark [im’pa:k] о 1) поміщати в парк (диких тварин); 2) викориcTOByBaTH

impart

під парк

[im’pa:t]

передавати;

о

(територію).

1)

наділяти;

3) надавати

2)

(чомусь--

to).

impartial [im’pa:fSel] adj безсторбиній, неупереджений, справедливий. impartiality [‘im,pa:fi’eliti] п безсторонність, неупередженість; справедливість, impassable [im’pa:sabl] adj непрохідний, непроїзний, непроїжджий. impasse [em’pa:s] фр. п 1) сліпий й завулок; тупик; 2) перен. глухи й кут, безвихідь.

impassibility

[im,paesi’biliti]

ливість, безстрасність.

impassible

[im’pasibl]

п нечут-

adj 1) нечут-

ливий (до болю); 2) безстрасний. impassioned [im’pafand] adj oxdnaeний пристрастю, пристрасний, пал-

кий. impassive [im’pesiv] adj 1) спокійний, безтурботний, байдужий; 2) = impassible.

impassivity

[,impee’siviti]

кій, безтурботність,

п

1)

спб-

байдужість;

2)

безпристрасність. impaste [im’peist] о 1) жив. малювати, густо накладаючи фарби; 2) місити, перетворювати в пасту. impatience [im’peifens] п 1) нетерпіння; 2) дратівливість. impatient [im’peifant] adj 1) нетерплячий; що не терпить; to be i. палати бажанням (зробити щось); i-

ої гергоої жень;

що

не

терпить

2) дратівливий,

заува-

неспокійний.

impawn [im’po:n] о 1) заставляти, віддавати в засгаву; 2) перен. ручитися.

ітр

259

ітрауабіе

[im’peiabl]

неоціненний,

impeach сумнів; вати

adj пеоцінимий,

неоплатний.

[im’pi:tf] 2)

о

1)

брати

засуджувати,

(of, with);

винувачення

під

осуджу-

3) пред'являти

(у

державному

об-

зло-

imperceptible [,impa‘septebl] помітний; незначний. impercipient

сприймає

погрішність;

impeccable

2)

бездоганність.

[im’pekabl]

грішний;

adj

1) непо-

2) бездоганний.

impecunious

[,impi’kju:njes]

не має грошей; бідний.

що

adj

терпить

що

нужду;

impedance [im’pi:dans] п ел. повний бпір, імпеданс. impede [im’pi:d] о затримувати, перешкоджати, заважати. impediment [im’pedimant] п 1) затрймка, перешкода, завада; ап і. in one’s speech заїкання; 2) pl війCbKOBHH обоз.

impedimenta ськовий

[im,pedi’mente]

п pl вій-

обоз.

impedimental [im,pedi’mentl] adj що затримує; що перешкоджає. impel [im’pel] о 1) спонукати; примушувати (іо); 2) просувати; 3) приводити в рух.

impellent

[im’pelont]

кальний; сила.

1. adj

рухаючий;

2.

п

спону-

рушійна и

impeller [im’pela] п тех. роббче колесо, імпблер, рбтор. impend [im’pend] о нависдти (над— оуег); загрожувати; насуватися. impendence [im’pendens] п близькість,

impendent

неминучість;

загроза.

[im’pendant]

adj

що

на-

сувається, нависдє, загрожує. impending [im’pendin] adj навислий, загрозливий, неминучий. impenetrability [im,penitro’biliti] п 1) непронийкність; 2) незрозумілість; неосяжність;

impenetrable

3)

недоступність.

[im’penitrebl]

adj 1) не-

проникний; недоступний; a mind і. by (або to) new ideas розум, AKO-

му

недоступне

зумілий;

impenetrate ність. impenitent

нове;

[im’penitreit]

проникати.

impenitence

все

неосяжний.

глибоко

і

Гіт"репіїзп5)

[im/penitent]

2) незроо

п нерозкаяу adj нерозкая-

[impa’sipient]

або

imperfect

adj

1. adj

незавбршений;

не

1) не-

imperfection

Гтраетекіуп)|

сконалість;

imperial

п 1) недо-

неповнота;

да, дефект.

[im’pierial]

2) хиба,

ва-

[im,pieria’listik]

adj

imperishability порушність;

[im-perife’biliti]

вічність.

imperishable

[im’perifabl]

порушний,

вічний;

adj 1) не-

2)

manans, лість,

im’pa:meneansi]

(іт'"ра:-

неста-

мінливість.

impermanent сталий,

(|іт'"ра:топапі|

adj

не-

мінливий.

impermeability

[im,pa:mja’biliti]

непроникність;

impermeable никний;

п

[im’pa:mjabl] герметичний;

adj непроі.

to

water

водонепроникний.

impermissibility [impa,misa’biliti] п неприпустимість, недозволенність. impermissible [,impa’misabl] adj неприпустимий, недозволенний. imperscriptible [,impa’skriptibl] adj пеписаний (про закон); не стверджений наказом. impersonal [im’pa:snl] adj 1) безособбовий (TIC грам.); що не стосується

певної

осдби;

2)

об'єктивний;

грам. наказбвий імператив.

Nf

спосіб;

2)

філос.

лювати;

ня

уосбблювати;

себе

за

званство;

impersonator лювач; нець.

кодбгось

3)

2) видавати

іншого,

виконання

[im’pa:soneite]

творець

само-

ролі.

п 1) вті-

(ролі); 2) самозва-

глухий

(до

не-

доводів—

[im,petju’ositi]

бурхливість;

п наваль-

поривчастість;

побожності,

благочестя;

2)

непо-

штивість, нешанобливість. неповага. impinge |іт"ріпа3| о 1) падати, вдарятися;

2) «стикатися,

тися; to і. upon

наштодвхува-

smb.’s rights замі-

рятися на чиїсь права. . impingement (іт"ріпазтопі) n 1) удар; сутичка, зіткнення; 2) порушення. impious |/їтрігз| adj нечестивий. impish [/impif] adj пустотливий: _ Злий.

implacability

[im,pleka’biliti]

невблаганність;

implacable

п

1)

непримирен-

[im’plekabl]

благанний;

implant _

2)

ність. 2)

adj

1) нев-

непримиренний.

[im’pla:nt]

п

вкорінювати;

насаджувати.

implantation

[,impla:n’teifn]

джування;

implement

герметичність.

ce6é за кбгось іншого; 3) викоднувати роль. impersonation [im,pe:sa’neifn] п 1) втілення; уособлення; 2) видаван-

2. п 1)

ність;

_

п

1)

i. to light 2) песпри-

запальність. impetuous [im’petjuas] adj навальний; бурхливий; порйвчастий; гарячий. impetus [‘impites] п 1) поштовх, спонука, імпульс; 2) рушійна сила; _ навальність; сйла руху. impiety [im’paiati] п 1) відсутність

нетлінний;

що не псується. impermanence, impermanency

adj to);

світла;

тощо).

im-

п не-

—

для

йнятливий, impetuosity

другий поверх з сидіннями для пасажирів (в омнібусі, диліжансі та ін.); 2) імперіал (старовинна poсійська золота монета). imperialism [im’pierializm] п імперіалізм. imperialist [im’piarialist] п 1!) imneріаліст; 2) attr. імперіалістичний. періалістичний. imperil [im’peril] о піддавати небезпеці. imperious [im’piorias] sadj 1) владний; погордливий; 2) настійний; імперативний.

(для

непроникний

англійські міри); і. райоп англійський галон (-4,54 л); 4) державний, верховний, найвищий; 5) величний; пишний; 2. п 1) імперідл,

imperialistic

[im’pa:vjes]

проникний

ський, що стосується Британської імпбрії; 2) імператорський; 3) встановлений, стандартний (про

способу. imperative [im’perativ] 1. adj 1) грам. наказбвий; і. mood наказбвий спосіб; 2) владний, настійний; 3) зобов'язуючий; категоричний, імперативний; ап i. necessity настійна понеобхідність;

impervious

1. adj 1) імпер-

безкорисливий; неупереджений. impersonate [im’pa:soneit] о 1) вті-

крайня

хвалий, нахабний; настирливий; 2) недоречний. imperturbability [/impa:,ta:ba’biliti] п незворушність; спокій. imperturbable [,impa:’ta:bebl] ай) ueзворушний; спокійний,

недостат-

ній; 2) недосконалий, дефектний; 2. п грам. минулий недоконаний час.

ний, що не розкаявся. imperatival [im,pero’taivel] грам. наказбвий, що стосується наказового

треба,

ітрегіїпепсе [im’pa:tinens] п 1) зухвальство, нахабство; 2) недоречність. impertinent [im’po:tinant] adj 1) зу-

не-

adj що

не розуміє.

[im’pa:fikt]

повний,

чині).

impeachment [im’pi:tf/ment] п 1) бсуд, засудження; 2) обвинувачення; віддання до суду (особл. за державні злочини). impeccability [im,peko’biliti] п 1) не-

ітр

т наса-

впровадження.

[‘impliment]

дя; прйлад; рі начиння; agricultural

п 1) зпаряд-

інструмент; 2) особл. посуд; хатнє майно; i. / сільськогосподар-

ський інвентар. implicate [‘implikeit] о 1) вплутувати, заплутувати, втягати, затягати; to be implicated іп a crime бути причетним до злбчину; 2) включати, містити в собі (думку про щось); припускати. implication [,impli’‘keifn]—n—1) вплутування; втягання; 2) причетність; 3) включення; 4) те, що мають на

увазі, ви

на

на

хбчете

текст. implicit

думці;

[im’plisit]

увазі;

your

сказати, не

i. із that...

що..;

adj 1) що висловлений

5)

під-

мдють прямо

або чітко; i. agreement мовчазна згода; 2) безумбвний; пбвний, цілковйтий; і. obedience сліпа покбра. implicitly [im’plisitli] adv без вагань; беззастережно.

implore [im’plo:] о благати, просити. imply [im’plai] о 1) мати на думці,

ітр

260

ітр на увазі; 2) натякати; містити собі; значити, мати значення.

impolicy

[im’polisi]

ність;

2)

impolite

n

1)

нерозумна

[,impo’lait]

в

нетактов-

політика.

adj неввічливий,

нечемний, нетактовний. impolitic fim’ politik] adj ний; нетактовний.

не піддається обліку; незначний; 2. п звич. рі щось невагоме. import I 1. о [im’po:t] 1) мати значення, бути важливим; it imports us to know нам важливо знати; 2)

to

know

я

бажав

означати;

what би

І should

his

action

знати,

like

imports

що

він

хотів

показати [‘impo:t]

зсвоїм |вчинком; 2. п 1) важливість, вага; 2)

значення;

смисл,

сенс

import Il 1. ор [im’po:t] увбзити, імпортувати; вносити; 2.п |‘impo:t] 1) імпорт, ysis; 2) (звич. рі) imпортні товари. ітрогіабіе [im’pa:tabl] ний, увізний. importance [im’po:tens]

аа)

імпорт-

п

важли-

вість, вага; значення; ої по і. неважливий, що не має значення.

important

[im’po:tent]

значний.

importation

adj важливий,

[,impo:‘teifn]

п

1)

im

порт, дбвіз, ввіз; 2) імпортні товари. importer [im’po:ta] п імпортер; той, хто ввозить. importless [im’poa:tlis] adj неважливий,

неїстотний,

importunate

незначний.

[im‘po:tjunit]

adj

напо-

легливий; упертий; настирливий; докучливий. importune [im’po:tju:n] о настирливо домагатися; докучати; набридати (проханнями i т. д.). importunity [,impo:’tju:niti] п настирливість, постійне приставання з різними проханнями. impose [im’pouz] и 1) оподатковувати,

накладати,

обкладати

(по-

датками, митом і т. п.); 2) нав'язувати щось комусь; обманювати (оп, upon); 3) імпонувати; справляти сильне враження. imposing [im’pouzin] adj показний, імпозантний, що справляє єсйльне враження.

imposition кування; податок;

[,impo’zifn] обкладання 3) обман;

1) оподат(митом); 2) 4) друк. спуск

(форми).

impossibility [im,posa’biliti] п 1) неможливість; нездійсненність; 2) неймовірність; 3) нестєрпність, обурливість.

impossible [im’‘pasabl] os І) неможливий, нездійсненний; 2) неймовірний;

3)

нестерпний,

обурюючий,

обурливий.

impost

[‘impoust]

то; данина.

п іст. податок,

ми-

[im’poste]

п 1) самозванець;

2) обманщик, ошуканець, шахрай. imposture [im’postfa] п 1 самозван-

ство; 2) обман, шахрайство. impotable [im’poutabl] аа непридатний

неполітич-

imponderable [im’pondarebl] 1. adj 1) невагомий, дуже легкий; 2) що

виражати,

impostor

для

пиття;

impotence

непитний.

п 1) безсйлля, слабкість; 2) мед. імпотенція. impotent [/impatant] adj 1) безсілий,

[/impetens]

слабкий;

2) мед

імпотентний.

impound [im’paund] о 1) заганяти (худобу); 2) замикати, запирати; 3) конфіскувати; 4) загачувати; перегороджувати греблею (воду). impoverish [im’poverif] о 1) довбдити до бідності, до злиднів; снажувати (грунт і т. п.).

impoverished

[im’povarift]

нілий, зубожілий; снажений.

2) ви-

аа) збід-

жалюгідний;

ви-

impoverishment | (іт'"роуаггійтепі| | п збідніння, зубожіння. impracticability [im,praektiko’biliti] п І) нездійсненність; 2) незговірливість; 3) непрохідність, недоступність; 4) непридатність до вживання.

impracticable

[im’preektikebl]

нездійсненний;

2)

adj

1)

незговірливий;

3) непрохідний, непроїзний; 4) непридатний до вживання. impractical [im’preektikal] = impracticable і unpractical. imprecate [‘imprikeit] о проклинати, клясти

imprecation тя;

[,impri’keifn]

п проклят-

проклін.

ітргесаїогу

клянб. impregnability

(‘imprikeitari]

adj

що

[im,pregna’biliti] п 1) неприступність; непохитність; 2) тех. здатність просбчуватися.

impregnable

[im’pregnabl]

adj 1) не-

приступний; непохитний, стійкий; 2) тех. здатний просбчуватися. impregnate 1. о [‘impregneit] 1) запліднювати;

2)

наповнювати,

на-

сйчувати; просбчувати (with); 2. adj [im’pregnit] 1) запліднений; 2) вагітна; 3) насйчений, ний, просбчений (with).

капбвне-

impregnation [,impreg’neifn] п 1) запліднення; зачаття; 2) насичування, просбчування; 3) гірн. вкрапленість. impresario |ігпрго"за:гіоц) італ. п імпресаріо, антрепренер. imprescriptible [,impris’kriptibl] adj невід'Ємний. impress I 1. о [im’pres] 1) справляти враження;

he was

ed by the speech ла

Ha

ньбго

much

impress-

промова

справи-

велике

враження;

to

і. smb. favourably справляти на кбгось добре враження; 2) друкувати; штампувати; штемпелювати; клеймити;

(комусь

—

3)

вселяти,

upon,

ргез)

1)

чатка;

2) враження;

відбиток;

печать

(лперен.).

оп);

навівати

2. п

штемпель; відбиток,

|"їтпеслід,

impress BATH Many; ських

II [im’pres] о 1) іст. вербусйлою або вдаючись до об2) реквізувати (для громадпотреб); 3) притягати, використбвувати (щось). impressibility [im,presi’biliti] п вразливість.

impressible

[im’presebl] adj вразливий, сприйнятливий. impression [im’prefn] п 1) враження;

a vague

відбиток;

i. nesicHé

3)

нечня. impressionability

уявлення;

видрукування;

2)

THC-

[im,prefno’biliti]

п

1) вразливість; сприйнятливість; 2) хім. чутливість. impressionable Пт" presnabl] adj спри-

йнятливий; вразливий. impressionism [im’prefnizm] імпресіонізм. impressionist [im’prefnist]

п

мист.

мист. імпресіоніст. impressionistic [im,prefa’nistik] adj мист. імпресіоністичний. impressive [im’presiv] adj що справляє глибоке враження; вражаючий; виразний.

impressment

[im’presmont]

n

п

1) на-

сильне вербування (на військову службу); 2) реквізиція. imprest [‘/imprest] п аванс, підзвітна сума. imprimatur [,impri’meita] лат. п 1) дозвіл цензури (на друкування); 2) санкція,

imprint

схвалення.

І. о [im’print]

1) друкувати

(оп, with);

2) відбивати,

слід;

|Ягіргіпі)

2. п

залишати

1) відбиток;

штамп; 2) друк. вихідні дані (тж publisher’s і., printer’s i.). imprison [im’prizn] о ув'язнювати.

imprisonment нення.

improbability

[im’priznment]

п ув'яз-

(іпту,ргобе'ьйійїй

п

не-

ймовірність, неправдоподібність. improbable [im’probabl] adj неймовірний, неправдоподібний. improbity [im’proubiti] п пордчність, безчбсність, нечесність. impromptu [im’promptju:] 1. adv без niQroToBKH, експромтом; 2. adj imпровізбваний; 3. п експромт, ітргорег [im’ propa] adj І) невідповідний, непридатний; неслушний; недоречний; неправильний; to put ап і. use ої one’s time неправильно використбвувати свій час; 2) непристойний; 3) несправний; непридатний impropriety [,impra’ praioti] n 1) Heправильність; недоречність; 2) по-

рушення звичаїв, етикету або вил пристойності. ітргоуабіе [im’ pru:vabl] adj що

прапри-

пускає вдосконалення, покращення. improve [im’pru:v] о удосконалювати(ся),

поліпшувати(ся),

і. upon

удосконалювати;

to

occasion

використбвувати

нагоду.

кращати; i. the

ітр

261

improvement [im’pru:vment] п 1) поліпшення, удосконалення; 2) меліорація. improver [im’pru:va] п 1) той, хто (або те, що) поліпшує, вдосконалює; 2) практикант, стажер; 3) меліоратор. improvidence [im’providans] п 1) непередбачливість; 2) марнотратство.

improvident |іт'ргоуїдепі| adj 1) непередбачливий; 2) марнотратний. improvisation [,improvai’zeifn] п імпровізація. improvisator Limprovai’zeito] п імпровізатор. improvise |‘impravaiz] о 1) імпровізувати; 2) нашвидку щось влаштовувати, робити. imprudence {im’pru: dens]

режність,

п 1) необе-

нерозсудливість,

необач-

ність; 2) необачний вчинок. imprudent [im’pru:dant] adj необережний, нерозсудливий, необачний.

ітридепсе

[‘impjudans]

зухвальство;

п нахабство,

безсоромність.

impudent [‘impjudent] adj нахабний, зухвалий; безсорбмний. impugn [im’pju:nj о запербчувати, піддавати сумніву, спростовувати. impugnable [im’pju:nabl] adj спірний, спростовний; заперечний. ітриєптепі [im’pju:nmant] п спростування; заперечування. impulse [‘impAls] п 1) спонука, спонукання; пбштовх; 2) імпульс;

порив; 3) ел. збудження. ітриїзіоп [im’pAlfn] п спонука, спонукання; імпульс. impulsive [im’pAlsiv] adj імпульсивний;

спонукальний.

impunity impure

[im’pju:niti]

[im’pjua]

брудний

п безкарність.

adj

1)

(тж перен.);

нечистий;

2) змішаний,

з домішкою. impurity [im’/pjuariti] п 1) нечистота; бруд; 2) домішка; забруднення. imputation [,impju: ‘teifn] п 1) ставлення за провйну комусь; приписування, віднбсення на чийсь paxyнок;

2) перен.

пляма,

тінь.

impute [im’/pju:t] о ставити за прор комусь; приписувати комусь. n [in] 1. prep вказує на 1) місце: ae, (на

запитання:

де?):

у, в, на;

іп our country у нашій країні; іп town у місті; іп (the works of) Byron у (твбрах) Байрона; in the sunshine на сбнці; б) (на запитан-

ня:

куди?);

у, в;

put

it іп your

pocket покладіть це собі в кишеню; 2) час: у, в. за, через, протягом; іп summer влітку; іп the day-time удень; іп three weeks за три тижні, протягом трьох тижнів; через три тижні; 3) обставини, умови, оточення: у, в, при, з, за, на; іп fetters у кайданах; in good health у дбброму здоров'ї; in cash при грбшах, з грішми; іп liquor

напідпитку; fruit

вкритий

іп а storm плодами

у бурю; (про

іп

дере-

ina

во); іп the rain під дощем; іп smb.’s

ріасе на чиємусь місці; іп геріу у відповідь; іп search of шукаючи; in crossing the street перехбдячи вулицю; 4) рід діяльності, належність до певної групи: to be in

inaction (|іп'єеКГп) п 1) бездіяльність, інертність, пасивність; 2) тех. відказ у роботі (машини або апарата).

inactive

[in’ektiv]

інертний,

adj

пасивний;

бездійльний, недіючий.

trade займатися торгівлею; in the diplomatic service на дипломатич-

inactivity

ни

inadaptability [,ino,daepta’biliti] п 1) непристосованість, невміння присто-

роботі;

ральний зах;

5)

фізичний

або

мо-

стан: у, в; in tears у сльо-

in two

minds

вагаючись,

в не-

рішучості; in astonishment здивовано; іп а rage розлючений; б) одяг: у, в іп an evening dress У вечірньому платті; у фраку; іп white в білому; in silk у шовках; 7) засіб або спосіб дії; тж перен.: по, у, в; тож передається орудним відмінком; to cut іп two перерізати пополам;

а few English теріал,

in

dozens

words

дюжинами;

у кількох

словах;

по-англійському; з якого

зроблено

іп

in

8)

ma-

щось

або

за допомогою якого роблять щось: з, TH передається орудним відмін-

ком; а statue in marble статуя з мармуру; to paint in oil малювати олійними фарбами; (о build in wood будувати з дерева; фраз. звор.: іп any case в усякому разі; in fact фактично, справді; іп number

кількісно;

іп order

to для

того,

щоб; іп so far as остільки, оскільки; іп question: the book in question

книжка,

про

яку

йдеться;

that 60; тому що; in time впору; in truth по правді; всередині,

всередину;

fo

in

вчасно, 2. adv come

in

увійти; is he in? чи він дома?; send him in пришліть його сюди; the train is in пдбізд прибув; 3. п: the ins політична партія при владі; ins and outs а) деталі; обставини справи;

б) всі входи й виходи (перен.). Гп-| (il- перед |, im- перед Б,

т, р; іг- перед г) pref має зоперечне значення не-, без-; напр.: tive

активний,

діяльний

--

inactive

неактивний, безліяльний; regular правильний -- irregular неправильний і т. п.

in- М [in-] (il- перед І; im- перед Б, т, р; іг- перед г) pref має значення включення всередину або перебування всередині при-, внутрішньо-,

чогось у-, в-, внутрі»; напр.:

inborn, imborn прирбджений; inland внутрішня частина країни і 7. пл. inability (іпо"ьйн) п нездатність, нездібність,

неспремджність.

inaccessibility [‘ineek,sesa’biliti] п неприступність, недоступність, недосяжність. inaccessible {,inaek’sesabl] adj неприступний, недоступний, недосяжний. inaccuracy (іп'єеКуигазі) п 1) неточність; несправність; 2) похибка, пдмилка, Orpix. inaccurate [in’eekjurit] adj нетдчний, несправний; неакуратний; неправильний.

ність,

[,ineek’tiviti]

інертність,

сбвуватися;

inadequacy

2)

бездіяль-

пасивність. незастосбвність,

|іп'згЧікма5і)

повідність ність;

п

1) невід-

вимогам;

2)

нерозмір-

3) недостатність.

inadequate

(іп'єгдікмії)

adj 1) невід-

повідний, неадекватний; мірний; 3) недостатній; хбжий; недосконалий.

inadhesive

[,inad’hi:siv]

2) 4)

adj

нерознепід-

неклей-

кий, непристаючий. inadmissible [,inad’misabl]

adj недопустимий; неприйнятний. inadvertence, іпадуегієпсу [,inad’va:tans, ,inad’va:tansi] п 1) неуважність; недбалість; 2) неддбгляд; 3) ненавмисність;

inadvertent

3) безтурботність.

[inad’ va:tant]

уважний;

недбалий;

adj 1) не-

2)

ний; 3) безтурботний. inalienable [in eiljanabl]

ненавмис-

adj невідчужуваний; невід'ємний. inalterable (іп'о:Негоб|) adj незмінний, що не піддається змінам.

іпатогаїа

[in,eme‘ta:ta]

закбхана;

іпатогаїо

італ.

2) кохана.

[in,zmo’ra:tou]

п

1)

італ. п 1)

закбханий; 2) коханий. іп-апд-іп [‘inand’in] adj in-and-in breeding вузькородйнне po3MHOження; шлюби між крбвними poдичами.

inane

(|і/пеіп|

adj

стий;

2) дурний,

вий;

2)

inanimate

(іп'єгпітії)

млявий;

пу-

безглуздий.

adj

безжиттєвий,

1) нежи-

безживний;

нудний.

inanimation ність,

1) порбжній,

[in,zni’meifn]

відсутність

inanition [ine‘nifn]

п безжив-

життя;

млявість.

п BHCHaKeHHA.

inanity [i’neeniti] п 1) пустота; поpoxHéua; беззмістбвність; 2) безглуздість, дурість.

inapplicability відповідність;

[‘in,eplike’biliti]

п не-

незастосовність;

не-

придатність. inapplicable [in’ceplikebl] adj незастосбвний; невідповідний; непридатний. inapposite | (іп'єгрогії) adj непідхбжий, недоречний. inappreciable [,ina’pri:Jabl] adj |) непомітний, незначний, невідчутний, невловимий; що не береться до уваги;

2) неоцінймий,

безцінний.

inappreciation [,ina,pri:fi’eifn] п недооцінка. inapprehensible [,inzepri’hensabl] adj незбагненний, незрозумілий. inapproachable [,ina’proutfebl] adj недоступний, неприступний, недосяжний.

262

іпа

іпарргоргіаїе [ino’proupriit] adj невідповідний, неналежний, непідхожий, недоречний. іпарі [in’ept] adj 1) нездібний; нездатний;

невмілий;

2)

невідповід-

ний, непідхожий.

inaptitude

Гіп'єерійцш:4) п 1) нездат-

ність; нездібність; відповідність.

inarch

[in’a:t{]

бетнаня,

2) ECS

о с. г. прищеплюва-

ти (рослину) зближенням. іпагіїці [in’a:tful] adj невмілий, невправний. inarticulate [,ina:’tikjulit] adj 1) нечленороздільний. невиразний, нерозбірливий; 2) мовчазний; німий. inartificial Гіпуа: НИ) adj непідроблений, нештучний, природний. inartistic [,ina:‘tistik] adj нехудожпій; позбавлений художнього смаку. inasmuch [inez’ т) adv: i. as оскільки; беручи до уваги, що. inattention [,ine’tenJn] п неуважність, неуважливість.

inattentive [,ino’tentiv] adj неуважний, неуважливий. inavdibility [in,o: da’biliti] п нерозбірливість, невиразність. inaudible [in’o:dabl] adj 1) нерозбірливий, ний.

невиразний;

inaugural

2) тех.

[i’no:gjurel]

(промова,

adj

безшум-

вступний

дити нати.

на

висбку

посаду;

3)

[i,no:gju’reifn]

почи-

п 1) уро-

чисте відкриття; 2) вступ на посаду; i of a new president ypoчистий вступ на посаду нового президента.

in-between

[,inbi’twi:n]

adj

проміж-

ний, перехідний.

inboard

[‘inbo:d]

adv

мор.

всередині

судна.

inborn [/in’ba:n] adj природжений; природний. inbound [‘in’baund] adj що повертається доддму з плавання або рейсу (про корабель, літак). inbreathe [‘in’bri:6] о 1) вдихати; 2) перен. надихати (когось).

inbred |їп'ргед) adj 1)=inborn; 2) народжений від батьків, що є кровними рбдичами. inbreeding [‘in’bri:din]=in-and-in breeding (див. in-and-in). incalculable {in’kelkjulebl] adj 1) незліченний; 2) непередбачений.

incandesce [,inkeen’des] о розжарювати(ся) до білого. іпсапдезсепсе [,inkeen’desns] п 1) розжарення, білий жар; 2) перен. запал, жар.

incandescent розпечений,

[,inkeen’teifn] п заклинання, закляття; чари, чаклунство. incapability [in,keipo’biliti] п нездатність,

неспромбжність,

[,inkaen’desnt] |розжарений;

лампа розжарення; лум'яний.

2)

adj i.

перен.

1) lamp

по-

нездібність.

incapable [in’keipabl] adj нездатний, нездібний (до — of); i. of a lie нездатний брехати. ° incapacitate |їпКо" peesiteit] v 1) poбити

нездатним

або

непридатним

(до — for); 2) військ. виводити з ладу; 3) позбавляти права. incapacity [,inko’peesiti] п 1) нездатність, неспроможність (Їог); 2) юр. неправоздатність. іпсагсегаїе [in’ka:sareit] о ув'язнювати. incarceration [in Ка:5а'теіїп| п 1) ув'язнення; 2) med. защемлення (грижі). incarnate І. о вати;

2)

[‘inka:neit]

здійснювати;

1) втілю2.

adj

|іп-

‘ka:nit] втілений; уосбблений; virtue і. втілена чеснота. incarnation |іпКа:пеїїп) п 1) втілення; уосбблення; 2) мед. загоєння (рани); грануляція. incase |in’keis] =encase.

incautious

[in’ko:fes]

adj

необачний,

incendiary

[in’sendjari]

під-

adj 1) під-

запалювальний;

2)

пе-

рен. підбурюючай (про промову); 2. п 1) палій; 2) запалювальна

речовина;

запалювальна

бомба;

3)

підбурювач,

incense І [in’sens] о сердити, дратувати; обурювати. incense II [‘insens] 1. п 1) ладан, фіміам; 2) перен. лестощі; 2. v кадити. іпсеп5огу [‘insenseri] п кадило. incentive [in’sentiv] 1. adj спонукальний;

стема нука,

і. wage

амер.

заробітної

прогресивна

плати;

си-

2. п спо-

стимул.

іпсері [in’sept] о 1) починати; 2) складати екзамени Ha вчений ступінь (у Кембріджському університеті). inception (іп'зеріп) п 1) початок; починання; 2) одержання вченого ступеня (у Кембріджському університеті). inceptive [in’septiv] adj початковий; що розпочинається, зароджується; i. verb грам. починальне дієсло-

во. incertitude ність;

[in’sa:titju:d]

on

мапоступово, крок за кроком; ло-помалу; every i. a) цілком, до краю; б) вилитий, справжній; з голови до ніг; he is every i. a hero він справжній герой; 2. о рухатися повільно; to i. along амер. sl. робити повільні, але певні yeni-

хи. inchoate [’inkoueit] 1. о покласти початок; 2. adj 1) щойно розпочатий; 2)

зачатковий;

inchoative

непев-

нерішучість.

incessant |in’sesnt] adj безупинний, безперервний. incest |‘insest] п кровозмішення, incestuous [in’sestjues] adj 1) винний у кровозмішенні; 2) кровозмісний. inch [intf] 1. п 1) дюйм (=2,5 см); 2) перен. п'ядь; 3) рі зріст; а тап ої your inches людина вашого зрбсту; фраз. звор.: і. Бу і. by inches

рудиментарний.

[‘inkoueitiv]

починальний;

2. п

грам.

1. adj

починальне

діє-

слово. incidence [‘insidans] п 1) фіз. падіння; angle of і. кут падіння; 2) сфера

впливу,

і. ої

охбплення;

the

tax?

на

what

кдго

податок?;

укіс;

атаки.

4) ав.

кут

incident [‘insident] года;

інцидент;

is the

припадає

(поширюється)

3)

схил,

1. п випадок;

епізод;

2.

при-

adj

1)

властивий (to); 2) випадковий; неїстботний; 3) фіз. падаючий, що падає (на-- проп). incidental (йпзі" делі) adj 1) випадковий, неїстотний, другорядний; побічний;

2) властивий

incidentally

необережний. incendiarism |[in’sendjarizm] п пал; 2) перен. підбуріовання. палюючий;

лекція).

inaugurate [i’no:gjureit] о 1) урочисто відкривати (пам'ятник, установу і т. п.); to і. a new era відкривати нову єру; 2) урочисто вво-

inauguration

incantation

падкбво;

(to).

[,insi’dentli] 2)

між

adv

іншим;

ному разі. incinerate [in’sinareit]

о

1) ви-

3)

в да-

спопеляти;

спалювати; піддавати кремації. incineration [in,sine’reifn] п спален-

ня; кремація. incinerator [in’sinareits] п 1) сміттєспалюзвальна станція, установка, піч; 2) піч для кремації. incipient [in’sipiont] ад) що починається, що зароджується; початKOBHH.

incise

[in’saiz]

о

1) робити

розріз;

надрізати; 2) вирізувати; насікати; вирізьблювати, гравірувати.

incision [in’sizn| 1) надріз, pospis; насічка; 2) хім. розчинення. incisive [in’saisiv] adj 1) ріжучий; 2) гострий; проникливий; 3) уїдливий,

дошкульний;

4) хім.

що

роз-

ріджує, розчинює, incisor |іп/5аїго| п 1) різбць, передній зуб; 2) тех. різець. incite [in’sait] о спонукати; підбивати, підбурювати. incitement [in’saitment] п 1) спонукання; підбурювання, підбивання;

2) спонука, стимул. incivility [,insi’viliti] п неввічливість, нечемність. іпсіетепсу [in’klemansi] п сувбрість, непривітність (про погоду, клімат). inclement Пп" klemont] adj сувбрий, непривітний, XOMOAHHUA (про погоду, клімат).

inclinable

[in’klainabl]

adj схильний,

прихильний. inclination [,inkli’neifn] п 1) схильність, прихильність (до -- to, for); 2) нахил, укіс, спад, схил; 3) фіз. схилення (магнітної стрілки),

283

incline

[in’klain]

1. о

1)

нахиляти-

(ся); схиляти(ся); 2) бути схильним; 2. п 1) нахил, спад, схил; 2) фіз. схилення (магнітне).

incommutable змінний;

[,inkem’pekt]

пактний,

inclose include

incompetence

в собі,

inclusion [in’klu:zn] п включення, приєднання; вміщення. inclusive [in’klu:siv] adj що містить у собі;

from

January

1-52

to

3l-st

i. з І-го no 3l-e січня включно. incognito [in’kognitou] І. п (рі іпcognitoes) інкогніто; 2. adj під чужим ім'ям, інкогніто.

incognizable lin‘kognizobl] adj непізнаваний, недоступний для пізнання. incognizant [in’kognizent] adj не знаючий, не відаючий. incoherence [,inkou’hiarens] п незв'яз[,inkou’hiarant]

зв'язний;

ний;

adj 1) не-

нескладний;

2)

гірн.

непослідов-

крихкий,

незацемен-

тований.

incombustibility [‘inkam,bAsta’biliti]п негорючість; вогнетривкість. incombustible [,inkam’bAstabl] adj негорючий;

income

вогнетривкий, неспалимий.

[/inkem]

надходження;

іпсотег йшов,

п

прибуток;

доход;

[‘in,kkAma]

п 1) той, хто за-

пришблець, захожий; 2) іммігрант; 3) наступник; спадкоЄмець. іпсоте-іах [{/inkamteks] п прибутковий податок.

incoming {‘in,kAmin] 1. п 1) вхід, прибуття; 2) pl доходи, прибутки, надходження; 2. adj 1) вступаючий;

і. tenant

новий

орендар;

2)

що надходить (про платежі); 3) наступний, дальший. incommensurable [,inka’menfarebl] adj 1)

несумірний,

нерозмірний;

мат. ірраціональний. incommensurate [,inke’menforit] 1)

несумірний

(3 — with,

to);

2)

adj не-

розмірний; 2) невідповідний. incommode [,inka’moud] о турбувати, непокдіти; заважати. incommodious [,inka’ moudjas] adj незручний, тісний. incommunicable [,inka’mju:nikebl] adj i)

mo

не

MOxe

бути

переданим;

2) що не має зв'язку, сполучення; відрізаний. [L,inka,mju:ni’ka:dou] іпсоттипісадо adj засуджений з суворою ізоляцією; ізольований. іпсоттипісаїує [,inka’mju:ni,keitiv] adj замкнутий; стриманий; відлюдний.

adj

не-

непорівнюваний.

incompatibility [/inkem,peetabiliti] п несумісність. incompatible {,inkam’peetabl] adj несумісний

(with).

[in’kompitons]

п 1) не-

компетентність; 2) нездатність; 3) юр. неправоздатність. incompetent [in’kompitant] adj 1) не2) нездатний;

невмі-

лий; 3) юр. неправоздатний. incomplete [,inkom’ pli:t] adj

компетентний;

непов-

ний; незакінчений; незавершений. incompliance [,inkam’plaions] п 1) незгода; 2) непоступливість. incomprehensibility [in,komprihensa-

‘biliti] mm незрозумілість, незбагненність. incomprehensible | {in,kompri’hensabl] adj незрозумілий, незбагненний. incomprehension {in,kompri’henjn] п нерозуміння. incomputable [,inkam’pju:tabl] adj ненезчисленний.

inconceivability

[‘inkan,si:va’biliti]

незбагнанність. inconceivable |пКоп'зі:угі| збагненний, неймовірний; that .. не мобжна собі ПО до о

inconclusive

incondite

нестисливий.

[in’kondit]

вершений,

іпсопіогтіїу

аа)

adj

adj не-

погано

неопрацьдваний,

[,inkon’fo:miti]

п

невідповідність

відповідність;

2)

[,inkon’gru:iti]

понеза-

недосконалий.

узгодженість, with).

incongruity

1)

2) неостаточний.

[,inkan’densabl]

будбваний,

п

adj неit is i. уявити,

[,inkan’klu:siv]

неперекбнливий;

incondensable згущуваний;

заробіток.

неком-

[in’komporobl]

зрівнянний;

зліченний,

ність; непослідовність.

incoherent

adj не-

adj

нещільний.

incomparable

охоплювати, обіймати; включати. including [in’klu:din] prep включаючи, в TOMY числі.

[,inko’mju:tabl]

незамінний.

іпсотрасі

inclined [in’klaind] adj 1) схильний; і. to feel the cold схильний до простуди; 2) похилий; і. plane похила площина. inclinometer [,inkli’‘nomita] п 1) ав. креномір; 2) геод. уклономір.

[in’klouz] =enclose, [in’klu:d] о містити

inc

п

не(to,

1) не-

недоречність.

incongruous [in’kongruas] adj 1) невідповідний; несумісний; 2) недоречний. inconsecutive [,inkon’sekjutiv] adj непослідовний. inconsequence [in’konsikwans] п непослідовність. inconsequent [in’konsikwont] adj 1) непослідбвний, речний.

inconsiderable незначний,

inconsiderate

нелогічний;

2) недо-

[,inkan’siderabl]

неважливий.

[,inkan’sidarit]

adj

adj

1)

нерозсудливий; необдуманий, поспішний; 2) неделікатний, нечемний, неуважний. inconsistency | йпКап" sistansi] п 1) непослідовність, суперечність; 2) несталість, мінливість; 3) HecyMicність,

inconsistent

[,inkan’sistant]

adj

1)

непосліддвний, суперечний; 2) Heсталий, нестійкий, мінливий; 3) не-

сумісний.

inconsolable Linkan’soulabl] adj невтішний. inconsonant [in’ Копзапопі)| adj неспівзвучний, негармонійний (with, to). inconspicuous |[,inken’spikjuas] adj непримітний, непоказний. inconstancy [in’konstansi] п 1) несталість, мінливість; 2) нерегулярність. іпсоп5їапі [in’konstant] adj 1) несталий,

мінливий;

2) нерегулярний.

inconsumable {,inkan’sju:mebl] незнищенний, незруйновний; призначений

для

adj 1) 2) не

споживання.

incontestable [,inkan’testabl] adj незаперечний, неспростбвний. incontinence [in’kontinans} п 1) нестриманість;

нездержливість;

мед. нетримання. incontinent [in’kontinont] стриманий;

adj

нездержливий

2)

1) не(ої);

2)

мед. що хворіє на нетримання. incontinently [in’kontinantli}] adv

1)

зараз, відразу,

негайно;

без; 2) не-

стримано. incontrovertible [‘inkontra’ve:tabl) adj незаперечний, несгростовний, 6e3умовний, безспірний. inconvenience [,inkon’vi:njans] 1. п незручність; турбота; 2. о турбувати; завдавати незручностей або турбот.

inconvenient [,inken’vi:njant]adj незручний; неспокійний. inconvertible [,inkan’va:tabl] adj 1) нерозмінний, що не підлягає ббміну (на золото); 2) що не піддається перетвдренню; необоротний.

inconvincible [,inkan’vinsabl] adj якого He можна переконати, не податливий на переконування. incoordination |,:nkouo:di‘neifn] | п відсутність координації, непогодженість. incorporate І. о [in’ka:pareit] 1) o6’єднувати (ся), приєднувати (ся), сполучати(ся); включати нів); 2) реєструвати;

(товариство);

2.

(в число члелегалізувати

adj

{[in’ko:parit]

об'єднаний, з'єднаний; сполучений. incorporation [in.ks:po’reifn] п 1)о0б/єднання, злиття; 2) корпорація. incorporeal [,inko:’pa:rial] adj безплбтний,

безтілесний;

нематеріаль-

ний.

incorrect [,inke’rekt] adj 1) неправильний, невірний; 2) некоректний; 3) несправний. incorrigibility [in,koridga’biliti] п непоправність. adj непоincorrigible [in’koridgabl| правний

іпсоггодіБіе що

[,inko’roudabl]

не піддається

incorruptibility

[‘inka,rApta’biliti]

І) властивість ванню; ність.

не піддаватися

нетлінність;

incorruptible підкупний; тлінний.

adj

корозії.

тех.

п псу-

2)

непідкуп-

[,inka’raptabl]

adj 1) не-

2) що

не

псується;

не-

inc INC

о

о

increase 1. о [in’kri:s] зростати; збільшувати(ся); посилювати (ся); 2. п [‘inkri:s] зростання, ріст; приріст; збільшення. incredibility [in,kredi’biliti] n неправдоподібність,

incredible

неймовірність.

[in’kredebl]

adj

неймовір-

HHH, неправдоподібний. incredulity [,inkri‘dju:liti]

ливість. incredulous

п недовір-

[in’kredjules]

вірливий,

скептичний;

не вірив. increment |"їпкгітегпі)

п

adj

недо-

I was

i.

Я

1) приріст;

2) прибуток, 3) мат. нескінченно малий приріст; інкремент; дифе-

ренціал. incretion (іп'Кгі:/п) секреція;

п

1) внутрішня

2) гормон.

incriminate [in’krimineit] о обвинувачувати (в злочині), інкримінувати. іпсгітіпаїогу [in’ kriminateri] adj обвинувальний. incrust [in’krAst] и 1) покривати корою, кіркою або накипом; 2) інкрустувати, incrustation [inkras’teifn] п 1) утворення кори, кірки; 2) кора, кірка; накип; 3) інкрустація. incubate [‘inkjubeit] о 1) висиджувати (пташенят); сидіти (на яйцях); 2) перен. виношувати (ідею are as 3) розвбдити, ти (бактерії).

incubation

[,inkju’beifn]

джування

вирощува-

п

(пташенят);

1) висиінкубація;

2) мед. інкубаційний період. incubator [‘inkjubeita] п інкубатор. incubatory [/inkju,beitari] adj 1) інкубаторний; 2) інкубаційний. inculcate |"їпКліКеї!) о I) прищеплювати, вкорінювати, запроваджувати; 2) втілювати. inculcation [,inkAl’keifn] п запрова-

дження, впровадження, насаджування. inculpate [‘inkAlpeit] о 1) обвинувачувати; засуджувати; 2) викриваTH. inculpation [,inkAl’peifn] п 1) обвинувачення; 2) викривання. inculpatory [in’kAlpateri] adj обвинувальний.

incumbency кладення в'язок.

incumbent

[in’kAmbansi] (обов'язку

п

1)

по-

тощо); 2) 060-

adj

доруче-

дено. incur [in’ko:] to

о зазнавати,

i. losses

ліковний,

рінний. іпсигіозіїу

ний.

incursion пад,

[in’ka:Jn]

підпада-

зазнавати

збитків,

незцілимий;

[in,kjuari’ositi]

ність цікавості.

2)

невико-

п

відсут-

п втбргнення;

на-

наскдк.

гось — to).

indecency ність.

indecent

по

[in‘di:snsi]

[in’di:snt]

непристой-

adj непристойний,

неподдбний. indecipherable

що

[,indi’saifarabl}] adj 1) He піддається розшифруванню;

2) нерозбірливий, нечіткий. indecision [,indi’sign] п нерішучість, вагання. indecisive [,indi’saisiv] adj 1) нерінепевний, шучий; 2) невиразний, неясний; 3) неостаточний.

indeclinable

[,indi’klainabl] adj грам. невідмінюваний. indecorous [in’dekeras] adj 1) що порушує правила пристбйності; некоректний; поганого смаку; 2) рідк. пепристойний. indecorum [indi’ko:ram] п порушення пристойності; непристойність. indeed [in’di:d] adv 1) справді, дійсно;

2) вживається

для

підсилення,

підкреслення: yes, і. так, звичайHo!; very glad і. дуже радий; 3) виражає вже?, та щення: I ливо, я й

indefatigable

здивування, іронію: нену!; 4) виражає припуmay, і, be wrong можпомиляюсь.

([,indi‘fetigabl]

HeBTOMHHH;

2)

adj

1)

неослабний.

indefeasible [,indi’fi:zabl] adj 1) невід'ємний; 2) непорушний. indefectible [,indi‘fektabl] adj бездоганний, досконалий. indefensibility [,indi,fensobiliti] п незахищати,

indefensible

[,indi‘fensabl]

придатний щений;

іпдеїїпабіе

для

2)

обороняти.

adj 1) не-

оборбни;

недовідний,

незахинедоказо-

[,indi‘fainabl]

adj що

не

може бути визначений. indefinite [in’definit] adj 1) невизначений, неясний; 2) необмежений; 3) грам. неозначений; i. article неозначений артикль.

indelibility мість.

indelible

[in,deli’biliti]

[in’delibl]

п

ind

о

incurvation [,inka:’veifn] п згинання; згин, вигин; кривизна. incurve Го" каху| о вгинати(ся) (всередину); вигинати(ся). іпсизе |in’kju:z] 1. о карбувати, вибивати (зображення на монеті, медалі і т. п.); 2. adj викарбуваний, вибитий; 3. п викарбуване зображення. indebted [in’detid] adj що заборгував; зобов'язаний (комусь — to). indebtedness [in’detidnis] п 1) заборгованість, сума боргу; 2) почуття обов'язку (по відношенню до ко-

вий.

втрат. incurability [in,kjuore’biliti] п 1) невилікбвність, незціленність; 2) невикорінність. incurable [in’kjuarabl] adj 1) неви-

ВЕ

incurious [in’‘kjuarias} adj нецікавий, неуважний; байдужий, індиферент-

можливість

[in’kAmbant]

ний; покладений; it is і. on you це ваш обобв'язок, Ha вас покла-

ти;

SS 264

ee

незглади-

adj незгладимий,

незмивний; і. pencil хімічний олівець; і. disgrace незмивна ганьба.

indelicacy [in’delikesi] п неделікатність; нескромність, нетактовність. indelicate [in’delikit] adj неделікатний;

нескромний;

нетактовний.

indemnification [in,demnifi’keifn] п винагорода, відшкодування, компенcauia. indemnify [in’demnifai] І) відшкоддвувати, компенсувати; 2) застрахувати (від — from, against); 3) гарантувати безкарність, безпеку. indemnity [in’demniti] п 1) компенсація,

відшкодування;

2)

контри-

буція; 3) гарантія проти збитків; 4) гарантія безкарності; Act ої I. 3aKOH про амністію.

indemonstrable

Ціп" demanstrabl]

1) недовідний; недоказбвий; не потребує з

adj

2) що

indent [in’dent] 1. о 1) зазублювати; виддвбувати, насікати; вирізати; 2) складати документ з дублікатом (особл. відділеним лінією відрізу); 3) пред'являти вимогу, виписувати брдер (комусь -- upon;

на 5)

щось друк.

-- for); 4) реквізувати; робити відступ або аб-

зац; 2. п [ro ‘indent] 1) зубець, зазублина; виїмка, виріз; 2) документ з дублікатом, що відді-

ляється по лінії відрізу, 3) ордер, офіційна вимога (на товари i т. п.); 4) замбвлення на товари; 5) амер. купон; 6) тавро; відбиток; 7) друк.

абзац; відступ. indentation [,inden’teifn] n 1) вирізування у вигляді зубців; 2) зубець,

виріз;

звивина,

зац;

відступ;

заглйбина

6é-

pera i т. ін. 3) вдавлювання. indented [in’dentid] adj зазублений, зубчастий; i. coastline порізаний берег. indention [in’denfn] п 1) друк. аб2) =indentation.

indenture [in’dentfa] 1. п 1) документ з дублікатом, що відділяється по лінії відрізу; 2) угода, договір у двох примірниках; 3) BH різ, зубець; 2. о зв'язувати

ним договбром. independence [,indi’ pendens] залежність, самостійність; стійний доход; достатки;

independent

[indi’ pendant]

кабаль-

п 1) не2) самокошти.

adj 1) не-

залежний, самостійний; 2) що самостійний доход; що має статки,

має до-

кбшти.

indescribable [,indis’kraibabl] adj що важко описати. indestructibility [‘indis, trakta’biliti] т незруйновність; law of i. of matter 3aKOH збереження матерії. indestructible [,indis’trAktabl] adj незруйновний. indeterminable [,indi’ta:minabl] adj невизначний;

indeterminate

неозначений,

нерозв'язний.

[,indi’ta:minit]

невизначений;

adj

1)

і. equ-

ation мат. неозначене рівняння; 2) невирішений, неостатдчний; 3) сумнівний;

неясний.

ind

index

265

[‘indeks]

1. п (pl indexes,

in-

indigestion

|паї" dgestfan]

n med.

He-

dices) 1) індекс; показник; 2) алфавітний покажчик (у книзі); 3) вказівний палець (тає i. ene 4) стрілка (приладу); 5) мат. по-

травлення шлунка, розлад травлення. indigestive [,indi’dgzestiv] adj 1) що

покажчик;

що викликає розлад indignant [in’dignant]

казник

Indian

степеня;

2.

о

складати

|‘indjan]

занбсити

в

покажчик.

1. adj індійський,

ін-

діанський; І. corn кукурудза; I. ink туш; І. mea! кукурудзяне борошно; І. summer бабине літо; 2. п індієць (з Індії й Америки).

Indian

blue

Indian

cane

[‘indjan’blu:]

п

[‘indjan’kein]

п

індиго. бам-

бук.

Indian club

[‘indjan’klAb] п гімнастич-

на булава. india-rubber (тж India rubber) [‘indігтлЬа) п 1) каучук; гума; 2) гумка (для стирання).

indicate

[‘indikeit]

о

1) вказувати,

позначати; показувати; ти, бути ознакою.

indication

[,indi’keifn]

позначка;

том;

знак;

3)

2)

показання

indicative ie ‘indikeitiv] що

2) означа-

п 1) вказівка, ознака;

симп-

(приладу).

1. adj [ra вказує, показує

(of); to be i of smth. бути ознакою чогось; 2) грам. дійсний (про спосіб); по грам. дійсний спосіб.

indicator

[‘indikeita]

тор; покажчик; ладу)

2)

п

1)

індика-

стрілка

(при-

indicatory |іп'діКоїзгі) adj вказівний; що показує. indices [‘indisi:z] рі від index 1. indict [in’dait] о 1) обвинувачувати; пред'являти обвинувачення; 2) віддавати до суду (за-- tor). indictable [in’daitabl] adj що підлягає судовбму переслідуванню. indictment [‘in’daitmant] п обвинувальний акт (тж Dill of i.). indifference [in’difrans] п 1) байдужість; індиферентність (to, towards); 2) нейтральність; 3) незначність, неважливість; 4) посередність. indifferent [in’difrant] adj 1) байду-

жий; індиферентний; 2) Oesctopdnній; 3) посередній; ап і. ріау посередня п'єса; 4) незначний, маловажний. indifferently [in’difrantli] adv 1) байдуже; 2) посербдньо.

indigence

[‘indidgens]

п нужда,

зли-

дні, бідність.

indigene [‘indidgi:n] п 1) тубілець; 2) місцева тварина або рослина. indigenous [in’didgines] ай) тубільний; місцевий. indigent [‘indidgant] adj нужденний, бідний.

indigested [,indi’dgestid] adj 1) неперетравлений; 2) перен. непродуманий,

незасвбєний,

хаотичний.

неготбвий;

indigestible [,indi’dgestabl] стравний, нелегкотравний.

adj

3)

не-

хворіє (на

Ha

рбзлад

когось

—

травлення;

with,

2)

травлення. adj обурений ra

щось

—

at); to be і. обурюватися. indignation [,indig’neifn] п обурення. indignity [in’digniti] "п зневага; образа, приниження когбсь або чиєїсь гідності. indigo [‘indigou] п індиго (рослина і фарба); blue сйньо-фіолетовий колір. indirect [,indi’rekt] adj 1) посередній,

непрямий;

і. object

грам.

не-

прямий додаток; i. taxation непряме оподаткування; 2) побічний; 3) ухильний. indiscernible [,indi’sa:nabl] adj нерозрізненний, нерозрізнимий; невираз-

ний, непримітний. indiscipline [in’disiplin] ліндваність. indiscreet [,indis’kri:t] скромний,

нечемний,

п

недисцип-

adj

1)

не-

нетактовний;

2) необережний, необачний; нерозсудливий. indiscretion [,indis’krefn] п 1) нескромність, нечемність, нетактовність; 2) необережність, необачність; нерозсудливість. indiscriminate |,indis’kriminit] adj 1) неперебірливий; невибагливий; 2) змішаний, безладний. indiscrimination [‘indis,krimi’neifn] п неуміння розбиратися, розрізняти; неперебірливість. indispensable [,indis’pensabl] adj 1) необхідний, дуже потрібний (to, for);

2) обов'язковий,

пускає

ніяких

що

вйнятків

не

при-

(про закон,

правило).

indispose [,indis’‘pouz] о 1) викликати неприхйльне ставлення, відвертати (towards, from); настрдювати проти кдбгось; 2) робити непридатним, нездатним (до -- for);

3) спричиняти нездужання. indisposed [,indis‘pouzd| adj 1) нездорбвий; he is i. він погано себе почуває; 2) несхйльний, неприхильний

(до— for).

indisposition здорбв'я,

|іпдізра"гіїп) нездужання;

п

1) не-

2) небажан-

ня; знеохбта, нехіть; 3) неприхильність, огида (to). indisputability [‘indispju:ta’biliti] п незаперечність, безспірність. indisputable [,indis’pju:tebl] adj незаперечний, безспірний, недискусійний. indissoluble [,indi’soljubl] adj 1) нерозчинний, нерозкладний; 9) neрен. нерозривний, непорушний, міцний. indistinct [,indis’tinkt] adj неясний, невиразний.

indistinctive

[,indis’tinktiv]

відмітний,

нехарактерний.

indistinguishable

adj

adj невиразний, indite [in’dait) о

нерозрізненний. 1) писати, склада-

ти, виражати в словах; писати (лист ї т п.).

indivertible BOPOTHHH,

individual

не-

[indis’tingwifabl} 2)

жарт.

[,indi’va:tabl]

adj

невід-

невідхильний,

неминучий.

|[,indi’vidjual]

особистий,

1.

adj

індивідуальний;

1)

2) особ-

ливий, окремий; і. man приватна осбба; 2. п індивід, розм особа, тип; an agreeable i. приємна ліо-

дина. individualistic

[,indi,vidjua‘listik]

adj

індивідуалістичний. individuality [,indi,vidju’eliti] п 1) індивідуальність; 2) філос. окреме буття. individualization |,indi,vidjualai’zeifn] п індивідуалізація, відособлення. individualize [,indi’vidjualaiz] о 1) індивідуалізувати, надавати індивідуального характеру; 2) докладно, детально визначати (описувати, змальовувати тощо). indivisibility дільність.

indivisible

[’indi,vizi’biliti]

Гіпдїуіхер)

п

дільний, безконечно малий; щось неподільне, безконечно

Indo-Chinese

[‘indoutSai’ni:z]

докитайський.

indocile

[in’dousail,

неслухняний,

непо-

1. adj пепо2. п мало.

adj ін-

in’dosil]

adj

непокірний;

KOBHXOBYBaHHH. indocility [,indou’siliti]

п

2)

1)

важ-

неслухня-

ність, непокбра.

indoctrinate йомити

вівати

[in’doktrineit]

з вченням,

(думку

о

1) зна-

тебрією;

2)

на-

тощо).

indoctrinated [in’doktrineitid] adj прбйнятий якоюсь доктриною. indoctrination (іп, doktri’ neifn] понавчання; навівання ідей. іпдо-Еийгореап [‘indou,juara’pi:an] adj індоєвропейський.

indolence

[‘indalans]

млявість.

indolent

[‘indalant]

ледачий; ний.

2)

п 1) лінощі;

adj

2)

1) лінивий,

млявий;

3)

indomitable [in’domitabl] мовний, неприборкний;

безболіс-

adj невгаупертий.

indonesian [,indou’ni:zjan] 1. ad) іпдонезійський; 2. п індонезієць. | [‘indo:] adj 1) що міститься або відбувається всередині булинку, дому; і. games ігри, що проводять у приміщенні; 2) внутрішній, хатній.

indoor

indoors

[‘in’do:z]

adv

всередині

динку, у приміщенні; залишатися вдома, не приміщення.

indorsation ment.

[,inda:’seifn]

to stay BHXOLHTH

=

бу-

i. 3

endorse-

indorse [in’do:s] =endorse. indorsement [in’do:smont]= endorsement.

іпе

266

ind indraft, плйв;

indraught [/indra:ft] п припотік, втікання (води, па-

и).

indubitable fin’dju:bitabl] adj безсумнівний, безперечний. induce [in’dju:s] о 1) спонукати; перекбнувати, заставляти; і. him to do it переконайте його зробити це; 2)

викликати,

робити

спричиняти;

умовивід;

4)

3)

ел.

лог.

індукува-

ти. ; induced [in’dju:st] adj змушений; i. draught штучна тяга. Й inducement [in’dju:sment] п 1) стимул,

мотив,

спонука;

2)

принада.

induct [in’dAkt] о 1) офіційно призначати на посаду; 2) амер. військ. зараховувати на службу; 3) садовити,

ти

посадовити

(в суть

(into) ; 4)

справи);

ввбди-

5) втягати,

лучати; 6) - іпдисе 4). inductance [in’dAktens] п ел. дуктивність; (само)індукція; ефіцієнт (само)індукції.

inductee

[,indAk’ti:]

п амер.

ник, новобранець.

inductile

[in’dAktail]

нетягучий

induction

adj

за-

1) in2) ко-

призбв-

нековкий,

(про метал).

[in’dAkjn]

п 1) вступ,

вве-

дення; офіційне введення на посаду; 2) амер. військ. зарахування на службу; 3) лог. індукція; індуктйвний метод; 4) ел. індукція; 2) тех. впуск.

induction-coil

[in’dAkfankoail]

індукційна

котушка;

п

ел.

котушка

са-

моіндукції.

induction-valve впускний

inductive

[in’dakfn,velv]

клапан.

[in’dAktiv]

adj

п rex.

1) лог.

ін-

дуктивний; 2) ел. індукційний; індуктивний; 3) всмоктуючий, всисний. inductor [in’dAkta] п ел. індуктор.

іпдие [in’dju:] =endue. indulge [in’dAldz] о 1) робити собі приємність, віддаватися втіхам, давати

собі

motoring

вблю

у чбмусь;

захбплюватися

автомашині;

to

i. in

а

to i. іп

їздбю пар

на

з за-

довбленням подрімати; to i. a vain hope плекати марну надію; 2) розм. дуже пиячити; 3) ставитися поблажливо, балувати, потурати; робити приємність (комусь); you can't i. every creature всім не догбдищш; 4) ком. дати відстрочку платежу по векселю. indulgence |іп'Флідзоп5) п 1) поблажливість; потурання; потакання;

терпимість;

генція, вілей,

2)

церк.

індуль-

відпущення гріхів; 3) примилість, ласка; 4) ком.

відстрочка

| сплати

| заборгобвано-

сті.

indulgent

[in’dAldgzent]

блажливий; турає.

indurate

adj

терпимий;

[‘indjuereit]

о

1) по-

2)

що

по-

1)

робити-

(ся) твердим, тверднути; 2). перен. робити(ся) нечулим, черствим.

induration

[,indjua‘reifn]

діння, затвердіння; біння, черствість.

п 1) отвер-

2) перен.

огру-

industrial [in’dAstrial] 1. adj 1) промисабвий, індустріальний; i. capital промисловий

капітал;

the

i. revo-

lution іст. промислбвий переворот; i. goods промислові товари; 2) виробничий; і. school ремісниче учи-

лище;

2. п 1) промисловець;

2) pl

акції промислових підприємств. industrialist [in’dastrialist] п промислбвець, підприємець; фабрикант. industrialization [in,dAstrielai’zeifn] п індустріалізація.

industrious

[in’dAstrias]

витий, старанний, industry [‘indastri] вість, вості;

adj

працьо-

діяльний. п 1) промислб-

індустрія; галузь промислоhome i. а) вітчизняна про-

мисловість;

б) заст.

кустарна

про-

мислодвість; large-scale i. велика промисловість; 2) старанність, пра-

цьовитість. indwell |"їп'Фмеї) о (past і р. р. indwelt) 1) жити, проживати (у -іп); 2) постійно перебувати, не покидати

(про думку

тощо).

indweller [‘in’dwela] п житель, мбшканець. indwelling [‘in’dwelin] 1. adj що живе, мешкає, постійно перебуває; 2. п перебування (всередині). indwelt [‘in’dwelt] past і р. indwell.

р.

від

inebriate 1. adj [i‘ni:briit] п'яний, сп'янілий; Ch ip. плат oan п'яний; п'яниця; алкоголік; 3. о [i’ni:brieit] оп'яняти, п'янити. inebriation |[i,ni:bri’eifn]} сп'яніння. inebriety (пі"Ргаїзії| п 1) сп'яніння; 2) алкоголізм. неїстівinedibility [in,edi’biliti] п ність. inedible [in’edibl] adj неїстівний. inedited [in’editid] adj 1) невиданий, ненадрукбваний; 2) виданий

без редакційних дагбваний. ineffable Ціп'еїг несказанний.

ineffective

змін; adj

|іпіТекіу)

3)

невідре-

невимовний,

adj 1) недійс-

ний;

2) безрезультатний,

лий,

нездатний.

3) невмі-

ineffectual [,ini’fektjual] adj 1) марний, безрезультатний; 2) невдалий; слабкий.

іпеїїїсасіоц5 [,inefi’keifas] adj недійсний, неефективний. inefficiency [,ini’fifansi] п 1) нездатність,

непридатність;

2)

недостат-

ність; неефективність. inefficient |піТі/опі| 1. adj здатний,

непридатний;

2)

1) ненедо-

стадтній; неефективний; непродуктивний; 3) малокваліфікований; 2. п. недотбла. inelastic [,ini‘leestik] adj нееластичний, негнучкий. inelasticity [,iniles’tisiti] п нееластичність, негнучкість.

inelegance [in’eligans] п 1) неелегантність; 2) грубуватість; відсутність смаку, несмак; 3) неопрацьованість (про стиль). inelegant [in’eligant] adj 1) неелегантний; 2) грубувдтий; позбавлений смаку; без смаку; 3) неопрацьований (про стиль).

ineligible

[in’elidgebl]

хджий,

adj

1) непід-

непридатний,

негодящий;

2) який не може бути обраним. ineluctability [,ini,lakto’biliti] п неминучість; невідворотність. ineluctable [,ini/lAktabl] adj неминучий; невідворотний. inept [inept] adj 1) непідхбжий; недоречний; 2) нездатний; 3) дурний, безглуздий; 4) юр. недійсний. ineptitude [i’neptitju:d] п 1) недоречність;

2)

нездатність;

3) дурість, глупота. inequality |іпі"юмойі) ність;

неоднаковість;

невміння;

п

1)

inequilateral

нерів-

2) незадовіль-

ність, недостатність.

Г,іпі:Колігеїзгаї)

adj не-

рівносторднній. inequitable [in’ekvitabl] adj несправедливий, небезстордбнній. inequity [in’ekwiti] п несправедливість. ineradicable |іпітегдікорі) adj неви-

корінний. inerasable, inerasibe незгладимий;

inerrable вий,

[,ini’teisabl]

adj

незабутній.

[in’erabl]

непогрішний,

adj

безпомилко-

непогрішимий.

inerrancy [in’eransi] п непогрішимість, безпомилковість. inert [i’ne:t] adj інертний; млявий; недіяльний. inertia [i’ne:Sja] п 1) фіз. інерція: сила інерції; 2) інертність, млявість. inertness [i’natnis] п інертність, млявість. inescapable |,іпіз"Кеїрабі) adj неминучий; невідворотний. inessential |"їпі/зеп/1!) adj неїстбтний; неважливий. inessentials [‘ini’senflz] п рі предмети не першої необхідності; предMETH розкоші. inestimable [in’estimabl] adj що не піддається

ніякій

оцінці;

мий, неоціненний inevitability [in,evita’biliti] чість;

неоціни-

п немину-

невідворбтність.

inevitable [in’evitabl] adj неминучий; невідворотний. inexact [,inig’zekt] adj нетобчний. inexactitude [,inig’zeektitju:d] п нетдчність. inexcusable [,iniks’kju:zabl] adj непрощенний, непростймий, непробачний, inexhaustibility [‘inig,zo:sta’biliti] п 1) невичерпність;

2)

невтомність.

inexhaustible

[inig’zo:stobl]

вичерпний; inexorability

2) HeBTOMHUIt. [in,eksara’biliti]

вблаганність,

inexorable ганний,

adj 1) не-

безжалісність.

[in’eksarabl]

безжалісний.

п

не-

adj невбла-

267

inexpediency цільність; обставин). inexpedient

Liniks’pi:djansi] п недоневйгідність (за даних [,iniks’pi:djent]

невигідний доцільний; обставин). inexpensive [,iniks’pensiv]

adj (за

не-

даних

adj недорогий, дешевий inexperience [,iniks’piorians] п недосвідченість. inexperienced [,iniks ‘piarienst] adj недосвідчений.

іпехрегі [,ineks’pa:t] чений, незпадючий, невмілий,

adj 1) недосвіднеобізнаний; 2)

невправний.

inexpiable

[in’ekspisbl|

adj 1) неспо-

кутуваний; 2) невмолимий; безпощадний. inexplicable [in’eksplikebl} adj нез'ясовний; незрозумілий.

inexplicit [,iniks’plisit] adj непевний, неясний, невиразний. inexpressible [,iniks’presabl] аа) невимовний; inexpressive

веописанний. [,iniks’presiv]

adj невиразний. іпехриєпабіе [,iniks’pAgnabl] adj ueпереборний, непереможчий; неприоступний, inextinguishable [,iniks’tiggwifobl] adj невгасимий. inextricable |in’ekstrikobl] adj безнадійно | заплутаний, | нерозв'язний, складний, безвихідний. infallibility [in,feelo’biliti] п 1) безпомилковість, непогрішимість; 2) надійність, вірність; 3) неминучість.

infallible

[in’feelabl]

adj

1)

безпо-

милковий, непогрішйимий; 2) надійний, вірний; і. machine надійна машина; 3) неминучий. infamous [‘infomes] ад) 1) що має недобру славу; ганебний; 2) огидний, підлий, conduct a)

низький, | ганебна

поганий; i. поведінка;

6) порушення професійної єтики (особл. лікарем). infamy [‘infami] п 1) ганьба; 2) підлість,

мерзбта;

3)

дінка.

infancy ство;

infant

ганебна і

пове-

[‘infansi] п 1) раннє дитиннеповноліття. 1. п 1) дитина, не-

2) юр.

[/infent]

мовля; 2) юр. неповнолітній; 2. adj 1) дитячий; 2) перен. зачатковий,

зародковий. infanticide [in’feentisaid]

п

1) діто-

вбивство, особл. вбивство родженого; 2) дітовбивця.

новона-

infantile

[‘infantail]

інфантйльний;

adj

1) дитячий,

i. paralysis

мед.

по-

ліоміеліт, дитячий параліч; i. sickness дитяча хвороба; 2) перен. початковий; у першій стадії. infantine ("їпігп(аїп| =infantile. infantry [‘infantri]. п 1) піхота, ін-

фантерія; infantryman нець. infant-school

2) attr. піхотний. [‘infentriman] Гіпізпі,5ки:І)

| n

|,

піхоти2

до-

шкільний

= =n

дитячий

заклад

[in’Teetjueit]

о

(у Анг-

Ail).

infatuate

закрутити

голову, захопити, звести з розуму. infatuated [in‘feetjucitid) adj 1) засліплений; захоплений коханий до нестями;

чимсь; 2) 3a3) здурілий.

лення; закоханість; (чимсь -- Їог).

засліплення

infatuation

[in,feetju’eifn]

п

3axon-

infect [in’fekt] о заражати. infection [in’fekJn] п зараження; інфекція; зараза. infectious [in‘fekfas] adj заразний; заразливий;

infelicitous вдалий;

іпіеїїсіїу

інфекційний.

[jinfi/lisitas] 2)

L,irfi‘lisiti]

щастя;

ааї

нещасливий;

щось

п

1)

не-

нещасний.

невдача,

н-вдале;

не-

іпієїіісійіе5

ої style стилістичні дгріхи. infer [in’fa:] о 1) виводити, робити висновок; 2) означати, мати на увазі. іпіегабіе [in’fa:rabl] adj що може бути зроблений (виведений) як ви-

сновок. inference 2)

те,

|Чпізгоп5) що

мається

п

1)

на

увазі.

висновок;

inferential (,info’renfl] adj що рббиться як висновок, що виводиться. inferior [in’fiaria] 1. adj 1) нижчий (за рангом, положенням); підлеглий; 2) нижчої якості; гірший; 2. п

підлеглий; your іпіегіог5 ваші підлеглі, inferiority {in fiari’oriti] п 1) нижчий ступінь; підлеглість; 2) якість; 3) attr: і. complex

відчуття

infernal

власної

[in’fa:nl]

жахливий,

неповноцінності.

adj

1) пекельний;

нелюдський,

проклятий,

inferno

гірша псих.

[in’fa:nou]

італ.

2)

розм.

п пекло.

infertile [in’fa:tail] adj керодючий; перен. марний, безплідний. infertility [,infa:‘tiliti] п неродючість; безплідпість. infest fin’fest] о кишіти; напбвнювати (перен.); бути у великій кількості;

cares

життя

сповнене

infidel |Чпіідз!) атеїст; чий. infidelity

i. human

life ліодськб

турбот.

1. 2 1) невіруючий;

2) язйчник; [,infi’deliti]

2. adj невіруюп !) невір'я; 2)

безбожність; атеїзм. infield [’in,fi: id] по 1)

земля

KONO

ферми, cannon; 2) брна земля; 3) спорт. частина moan поблизу воріт (у крикеті).

infighting [‘in,faitip] п 1) спорт. боксування на відстані, меншій, ніж простЯгнута рука; 2) військ. ближній бій. infiltrate [‘infiltreit] о 1) пропускати або впускати рідину через фільтр; 2) просбчуватися, просякати. infiltration [,infil/treifn] п 1) просбчування, інфільтрація; 2) проникання; 3) мед. інфільтрат.

infiltree

[infil’tri:]

порушник

кор-

дону.

infinite ний,

[‘infinit]

1. adj

безмежний;

1) безконач-

i. Series

мат.

без-

конечний ряд; і. space безмежний простір; 2) рідк. нескінченний, незліченний;

3)

грам.

неозначений,

не обмежений числом або особою (про форми дієслова); 2. п 1) безліч; 2) (the і.) безконечність, безмежність, безмежний простір.

infinitesimal

[,infini’tesimal]

мат.

1.

adj найдрібніший; безконечно малий; 2. п безконечно мала величина.

іпіїпіймаї

[in,fini‘taival]

adj

інфінітивний, що стосується ченої форми дієслова.

infinitive

[in’finitiv]

грам.

грам.

неозна-

1. adj не-

означений; інфінітивний; 2. п неозначена форма дієслова, інфініTHB.

intinitude

[in‘finitju:d]

п

1)

безко-

нечність, нескінченність; 2) безконечно велике число, безкрайня протяжність. infinity [in’finiti] п безконечність, не-

скінченність;

безмбжність.

infirm |іпїзлт| adj 1) немічний; дряхлий; 2) слабовільний, нерішучий; 3) нестійкий.

infirmary [in’ia:meri] п лікарня, лазарет. infirmity [in’fa:miti] |) недуга, неміч; дряхлість; 2) слабовілля, слабохарактерність.

infix 1. о [in’fiks] кати,

закріпляти

вставляти,

(у --

вти-

іп); 2) за-

фіксувати, закарбувати (в пам'яті); 2. п [/infiks] грам. інфікс. inflame (іп'Неіт| о 1) запалювати; запалати; займатися; 2) збуджувати(ся), схвилюзати(ся); 3) мед. запалюватися, викликати запалення. inflammability [in,fleme’biliti] п 1) займистість;

горючість;

2)

запаль-

ність, збудливість.

inflammable [in’flameabl] ‘adj 1) легко займийстий, горючий; highly i. вогненебезпечний; вий.

inflammation ймання;

2) легко

[,infle’meifn]

запалення;

2)

збудли-

п

1) за-

мед.

запа-

лення. inflammatory [in’flematari] adj 1) збудливий; 2) мед. запальний, inflate [in‘fleit] о 1) надувати(ся); накачувати (газом, повітрям TOщо); 2) підвищувати, наганяти (ціAu); 3) eK. проводити інфляцію,

inflated Ціп'Пеїба) adj 1) надутий, наповнений газом (ловітрям і т. д.); 2) підвищений (про хатий, бундючний.

inflation

[in’fleifn]

здутість;

inflect

п

ціни);

пи-

1) надування;

2) ек. інфляція.

[in’flekt]

3)

о 1) згинати,

гнути;

9) грам. змінювати закінчення слова, відмінювати (іменник дієслово); 3) шмуз. модулівати, (про

inh

268

іпі

голос); 4) фіз. відхиляти мені світла).

inflection inflective

(про npo-

infra

що

відмінюється.

inflexibility [in,fleksebiliti] п 1) негнучкість; жодрсткість; 0 нестисли2) незламність,

inflexible

[in’fleksabl]

кий;

inflexion inflict

нестисливий;

непохитний.

[in‘flekfn]

згин; 2) ляція.

грам.

[in’flikt]

п

3)

моду-

о 1) завдавати

(страждань); 2) ри); би

п

(уда-

вання; 2) тягання,

inflowing

influence

іпігасі

засмбктування;

3) за-

4)

1. adj що

2.

[‘influens]

п

1)

вли-

наплив;

[‘in,flouin]

внизу,

[in’freekt]

нижче;

далі

(по-

о порушувати,

ла-

мати, не здодержувати; to i. neutrality порушувати нейтралітет, infraction |іп'ЇтгеКкуп)| n порушування,

порушення, infractor |іп'ЇгееКіз| п порушник. infra-red [,infro’rad] adj фіз. інфрачервдний. infrastructure [‘infra’straktfe] п буд. основа, фундамент.

вання,

п бот.

п 1) впадання,

дає, вливається; вливання.

adv

infringe іп! frindg3] о порушувати (закон і т. п.). infringement |іп"Їгіпазтопі) п порушу-

накладання (ка3) страждання;

приплив,

лат.

infrequent |in’fri:kwant] adj рідкий; нечастий; що трапляється рідко.

3)

прикрість, гіркота. [‘inflou]

|ЧЯпіга|

vide і. або see і. дивись силання в книжці).

на-

inflorescence Linfle’ resans] суцвіття; 2) цвітіння.

inflow

п 1) інформатор;

1) заподіяння

(кару);

[in’flikfn]

2)

1) згинання,

флбксія;

ру); 2) seen в'язувати

infliction

непохитність.

adj 1) негнуч-

жорсткий;

незламний,

[in’fo:ma]

2) донощик.

[in’flekfn] =inflexion. [in’flektiv] adj грам.

вість;

informer

впуск.

впа-

впадання,

1. п

1) вплив

порушення

(закону і т. п.).

infuriate [in’fjuerieit] о розлючувати, довбдити до нестями. infuse [in’fju:z] о 1) вливати (into), 2) вселяти, навівати | (щось -with); to i. with hope вселяти надію;

3)

настбювати

варювати

infusible кий,

(трави);

(чай).

[in’fju:zobl]

тугоплавкий;

3a-

adj

1) нетоп-

2)

вогнетрив-

никає, що

застарілий; 3) геол. вкраплений. ingrate [in’greit] п невдячна людина. ingratiate [in’greifieit] uv здобути чиюсь

прихильність,

oneself

with

у когось.

ingratitude

хід хвороби).

[in’gri:djant]

частина,

influent дає,

[‘influent]

1. о

вливається;

2)

1) що що

впа-

впливає;

2. п притбка. influential [,influ’enfl] adj впливовий. influenza [,influ’enza|] п мед. інфлюенца, грип. influx [/inflAks] п 1) місце впадання (притоки в річку); 2) приплив (noвітря тощо); 3) перен. наплив (на-

роду).

inform

[in’fo:m]

о

1) повідомляти,

сповіщати, інформувати; 2) донбсити; 3) спбвнювати (натхненням t т. п.); 4) обвинувачувати, подавати в суд (на когось-- against).

informal

[in’fo:ml]

adj

1)

нефор-

мальний; неофіційний; 2) невимушений. informality [,info:’meliti] п 1) недодержання встановлених формальностей; відступ від форми; 2) відсутність церемоній, невимушеність.

informant матор;

[in’fo:mant]

донбщик;

скаржник,

п

1)

інфор-

2) юр. обвинувач,

позивач; 3) оглядач,

ко-

респондент (з місця подій). information [,info’meifn] п 1) інформація, повідомлення; і. desk стіл довідок, довідкбве бюро; 2) обізнаність, поінформодваність; 3) обвинувачення, скарга (подані в суд). informative [in’fo:mativ] adj інформаційний; інформуючий. informed [in’fo:md] adj 1) обізнаний, поінформдваний; 2) освічений, знаючий.

рі

зоол.

adj

інфу-

інфузорії.

іпішз5огіаї збрний. ingathering (особл.

[,infju:’zo:rial] [‘in,geederin|]

п збирання

врожаю)

ingeminate [in’dzemineit] о повтбрювати (слова), твердити.

ingenious Пп'4зі: njas] adj 1) винахідливий; майстерний; 2) дотєпний. ingenuity [,indgi’nju:iti}] п 1) винахідливість; майстерність; 2) дотепність. ingenuous [in’dzenjuas}] adj щиросердий, відвертий, прямий. ingest [in’dgest] о глитати, ковтати. ingle [‘ingl] п вогонь, пдлум'я (у каміні). ingle-nook [‘ingInuk] п містечко біля вбгнища, біля каміна.

inglorious

[in’glo:rias]

adj

безслав-

ний, ганебний.

ingoing [‘in,gouin)] 1. adj що входить (вступає); новоприбулий; 2. п вхід, вступ. ingot Hee по 1) зливок (золота або срібла); 2) брусдк (металу); чушка.

ingraft [in’gra:ft] =engraft. ingrain [‘in’grein] 1. adj 1) пофарбований у пряжі, волокні; 2) закоренілий, застарілий; 2. п 1) амер. пряжа, вбвна і т. п., пофарбовані до обрббки; 2) поход, лишок (у вазі і т. п.).

ingrained

[‘in’greind]

adj 1) що про-

i.

п невдяч-

п

складова

інгредієнт.

сок (тж і. money). ingrowing (п, grouin] чий;

що

росте

adj

ingurgitate дібно

TH.

анат.

[in’ga:dziteit]

ковтати;

inhabit

вростаю-

всередині.

inguinal [‘ipgwinl} adj вий. ingulf (іп'рлії) =engulf. 2)

[in’hebit]

inhabitancy

п

to

ласки

ingress [‘ingres] п 1) вхід, дбступ; 2) право входу; 3) вступний вне-

іпійзогіа

[,infju:’zo:ria]

[in’greetitju:d]

ingredient

оуег).

оп, upon,

ласку,

запобігти

ність.

inhabitable

(на --

smb.

ingravescence [,ingre’vesons] п мед. поступове погіршення. ingravescent [,ingra’vesant adj мед. що поступово погіршується (про

кий; 3) нерозчинний. infusion [in’fju:zn] п 1) вливання; 2) навіювання, BCeIAHHA (думки тощо); 3) настій; 4) домішка,

впливати

i. dirt бруд, що

2) закоренілий,

(на -- оп, upon, over); 2) особа або фактор, що впливає; a person ої і. впливбва осбба; 2. о робити

вплив,

просдчує;

в'ївся;

о

пахо1)

жа-

перен.

поглина-

о жити,

мешкати,

населяти.

[in’hebitadl]

adj

жилий,

заселений; придатний (rac habitable).

для

житла

ня,

[in’hebitansi]

проживання

(десь;

п мешканособл.

про-

тягом певного періоду, достатнього для набуття певних прав). inhabitant [in’hebitent] по житель, мешканець. inhabitation [in,hebi’teifn] п 1) мешкання, проживання; 2) ней місце проживання. inhalation [,inha’leifn| п 1) вдихання; 2) мед. інгаляція. inhale [in’heil] п 1) вдихати; тягуватися (цигаркою).

inhaler

[in’heila]

п

1)

тор; 2) респіратор; повітряний фільтр;

мед.

2) за-

інгаля-

протигаз; 3) 4) завзятий

курець. inharmonic [,inha:’monik] adj що порушує rapMOnilo, злагоду. inharmonious [,inha:’/mounjas] adj негармонійний, неузгоджений, безладний.

inhaust

[in’ho:st]

тувати

inhere

о

всисати,

BCMOK-

(повітря).

[in‘hio]

о 1) бути, перебувати

2)

бути властивим (іп); 3) належати, бути невід'ємним (про право); 4) матися на думці, на увазі.

hina [in’hiarens] п властивість, притаманність; / природність; не-

від'ємність. inherent (іп'Піогопі) adj властивий, притаманний; природний; i. rights невід'ємні права. inherit [in’herit] о діставати в спадщину, успадкобвувати.

inheritable

[in’heritabl]

adj 1) спад-

inh

269

KOBHH; 2) що має права на спадщину. inheritance [in’heritans] п 1) спадковість; 2) спадщина; успадкування. inheritor [in’herite] п спадкоємець. inheritress, inheritrix [in’heritris, in‘heritriks] п спадкоємиця. inhesion [in’hi:zon] п властивість. inhibit [in‘hibit] о 1) перешкоджати, стримувати; приглушузати; 2) isa. затримувати, гальмувати; 3) рідк. забороняти (робити щось — from). inhibition [,inhi/bifn] п 1) юр., церк. заборбна; 2) стримування, перешкоджання; 3) isa. затримка,

гальмування. inhibitory [in’hibitari] ронний; 2) гальмуючий,

inhospitable

гостйнний;

adj

1)

забо-

стримуючий; 3) затримуючий.

isa.

[in’hospitabl]

adj 1) не-

2) сувбрий.

inhuman (іп'буцстоп) adj нелюдяний, жорстокий. inhumane [,inhju:’mein] adj негуманний. inhumanity [,inhju:’meeniti] по нелюдяність,

inhumation вання

inhume ти

жорстокість.

[,inhju:’meifn]

п

похо-

(покійника).

[in’hju:m]

о ховати,

похова-

(покійника).

inimical

[i’nimikal]

adj

1) ворбжий,

неприязний; недружній (to); шкідливий, несприятливий.

inimitable [i’nimitebl] ний, онезрівнянний; ний.

iniquitous

[i/nikwitas]

ливий;

2)

adj неповтбрHenepeBépwe-

adj несправед-

He3aKOHHHH.

iniquity вість;

[i’nikwiti]

п

6€33aKOHHA;

зло.

несправедли-

initial [i/nifel] 1. adj початкбвий, первісний; попередній; i, expenditure попередні витрати, i. letter початкова (велика) літера; 2. п 1) початкбва буква; 2) pl ініціали; 3. 0 1) (по)ставити ініціали; 2) Ouna. парафувати (угоду, договір, пакт).

initiate

1. о |і/підіеії)

1) посвячувати

(в таємницю, науку); ознайбмлювати; 2) приймати (до товариства); 3) проявляти ініціативу; покласти початок;

почати,

пустити

в хід;

to

i. a reform бути ініціатором реформи; 2. adj |і/підій) прийнятий (у товариство); втаємничений. initiation [i,nifi’eifn] п 1) введення (в товариство); 2) посвячення (в таємниціо); 3) ії вступний; i. fee амер. вступний внесок. initiative |і/пі/ізійу) 1. п ініціатива; почин; 2. adj початкбвий, вступний. initiatory Пі"nifiatari] adj 1) початковий, вступний; 2) що стосується введення в курс справи, ознайдмлення. inject [in’dgekt] о 1) впорскувати, ввбдити, впускати (into); 2) тех. впорскувати; BAyBaTH; 3) амер. вставляти; кйнути (слівце, зауваження).

inn

injection [in’dgekfn] п 1) впобрскування; мед. ін'єкція; 2) мед. ліки для впорскування; 3) тех. впобрскування; вдування; введення. injector [in’dgekte] п 1) тех. інжбектор; форсунка; 2) той, хто впорскує, робить ін'єкцію. injudicious [,indzu:’difas] adj нерозумний;

вий.

необдуманий;

нерозсудли-

injunction (іп'дзлукуоп| п 1) припис, наказ; 2) судова забордна. injure |"їпда32| о 1) пошкодити; зіпсувати; 2) поранити; 3) образити.

injurious

[in’dzuorios]

adj

1) шкід-

ливий; 2) образливий; 3) несправедливий; 4) наклепницький. injury [‘indgori] п 1) пошкодження; поранення, рана; забите місце; 2) наклеп; 3) образа. injustice |іп'Ф9зл5й5) п несправедли-

вість. ink [ink]

1. п

1) чорнило;

2) дру-

карська фарба; 2. о вкривати, мазати чорнилом; вкривати друкарською фарбою; і. in відмітити (в списку)

ink-bottle [‘ink,botl] п чорнильниця. inker [inka] п 1) друк. валок для

нанесення фарби; 2) чорнопйшучий телеграфний апарат. ink-eraser [‘inki,reiza] п гумка для стирання чорнила. inkle {‘igkl] п вид ширбкої тасьми. inkling [‘inklin] натяк (на — ої); 2) піддзра; to have an i. of підозрівати, догадуватися. ink-pencil [/ink,pensl] п хімічний олівець. ink-pot (‘inkpot] п YOPHHIbHHLA. ink-roller (ink, roula] п друк. валбдк

для нанесення фарби. ink-slinger [‘ink,slinga] п sl. канцелярист, писака. inkstand [‘inksteend] п чорнйльниця; чорнильний прибор. ink-well [‘inkwel] п" чорнильниця (в столі, в парті). inky |Чокі) adj 1) залйтий в Тео чорнильний; чорний.

é або кордону,

2) внутріш-

ній; і. trade внутрішня торгівля; 3. ‘adv Гіпгеп)| всербдині; всередину (країни). inlander [‘inlanda] п той, що живб всербдині країни. in-laws [‘in,lo:z] п рі розм. рідні, рідня з боку дружини (чоловіка або жінки). inlay 1. о [‘in’lei] (past і р. р. іпlaid) 1) вкладати, вставляти, вистилати; teі. a floor настилати паркет; 2) покривати інкрустацією, мозаїкою; 2. п [‘inlei] мозаїчна робота, інкрустація.

п

1)

вузька

морська

іпіу [‘inli] adv поет, 1) внутрішньо; 2) глибоко, щиро. inlying [‘in’laiin] adj що лежить всередині,

inmate

внутрішній,

[‘inmeit]

нець

(TC

пожилець,

тимчасбвий

палати в лікарні, детокогуз

мбшка-

мешканець

камери

в тюрмі

inmost [‘inmoust] =innermost. inn [in] готель (сільський); заїжджий двір. innate [‘i/neit] adj природжений, природний; властивий, притаманний. innavigable {i’neevigabl] adj несудноплавний, inner [/ino] 1. adj внутрішній; the man душа, внутрішнє «я»; жарт. шлунок; to refresh one’s і. man заморйти черв'яка, підживитися, закусйти; 2. п внутрішній кружечок мішені. innermost [‘inamoust] adj 1) що лежить глибоко всербдині; 2) перен. найглибший,

потаємний,

захбваний;

і. thoughts приховані думки. іппегуаїє [‘ina:veit] о збуджувати, надавати нервової енергії. innervated [/ina:veitid] adj анат. що має нерви. innholder [‘in,houlda] заст., amep.= innkeeper. innings [‘ininz] п (pl звич. без змін) 1) спорт.

подача,

черга

подачі

м'я-

ча; 2) наносна земля, намул; земля, відвойбвана у моря; 3) збирання врожаю; 4) період перебування (політичної партії або особи) при владі; good i. щастя; удача; long і. довге життя; you had your і. ваш час минув. innkeeper [‘in,ki: ра) п хазяїн готелю, заїжджого двдру.

innocence

[‘inasns]

ливість.

innocent ний;

inland 1. п [‘inland] сербдина xpaiни; 2. adj [‘inland) 1) віддалений від мбря

[inlet]

затдка, бухта, фіорд; 2) тех. впуск; впускний отвір; 3) ел. ввід; 4) attr. впускний.

чистота;

чорнилом, 2) дуже

inlaid ("їп'Теїд) 1. past і р. р. від inlay 1. 2. adj мозаїчний, інкрустбваний.

inlet

2)

[‘inesnt]

2)

п

1) невинність,

наївність;

3)

1. adj

наївний;

3)

нешкід-

1) невйн-

нешкідливий;

2. п 1) невинна осбба; 2) простак. innocuous [i’nokjuas] adj нешкідливий, неотруйний; і. snake неотруйна змія; to render і. вихолбщувати (зміст).

innominate ний.

innovate

[i’nominit]

[/inouveit]

ай)

о

вати HOBé; робити зміни. innovation [,inou’veifn] п дення; новаторство. innovator

[inouveita]

безімен-

запроваджунововве-

п новатор;

ра-

ціоналізатор. іппоуаїогу |іпоц'усіїзгі) adj новаторський; раціоналізаторський. innoxious (і/поКуг5) adj нешкідливий.

innuendo [,inju:’endou] 1. п (рі innuendoes)

непрямий

2. о робити

натяк;

непрямі

інсинуація;

натяки.

270

inn

innumerable | [i/nju:marebl] зчисленний,

innutrition

незліченний.

[,inju:trifn]

adj

п

недостат-

[,ineb’za:vens]

п 1) не-

inquisitional,

ність харчування.

inobservance

уважність;

неспостережливість;

2)

недодержання (правил, звичаїв). inoculate [i’nokjuleit] о 1) щепити, прищеплювати; бот. окулірувати, очкувати (оп, іпіо); 2) мед. робити запобіжне щеплення; 3) перен. навівати,

inoculation

вселяти.

[i,nokju‘leifn]

п щеплен-

ня; бот. окулірування, очкування. inoculative [i‘nakjulotiv] adj прищепний, щепний. inodorous [in’oudaras] adj без запа-

ху. inoffensive [,ina’fensiv] adj нешкід" ливий; нездатний образити; мирний. inofficial [,ine’fifal] adj неофіційний. inofficious [,ina’fifas] adj 1) недійсний; 2) що не відповідає моральному обов'язку; 3) несправедливий (про духівницю). inoperative [in’oparativ] adj 1) недіючий,

бездіяльний;

2)

недіючий,

що не має сйли (про закон). inopportune [in’opstju:n] adj несвоєчасний; недоречний, непідхожий.

inordinate ний;

2)

[i/no:dinit]

adj 1) надмір-

нестриманий;

3)

безлад-

ний,

inorganic

[,ino:’gaenik]

нічний;

adj 1) неорга-

2) невластивий,

inosculate

[i’naskjuleit]

о

1) зроста-

тися (про кровоносні судини); 2) з'єднувати (ся), переплітати (ся) (про волекна). in-parallel [‘in’paralel] adv ел. паралельно.

in-patient

[‘in,peifent]

п

стаціонар-

ний хвдрий; лежачий хворий. іприї [‘input] п 1) тех. ввід, підвід, підведення; 2) споживання енергії. inquest [inkwest} adj юр. дізнання, слідство. inquietude [in’kwaiitju:d] п неспокій, занепокбення.

inquire

[in‘kwaia]

о 1) питати,

роз-

питувати (про щось -- for); 2) довідуватися; дізнаватися (про щось-ої, about; про когось — after, for); 3) досліджувати (щось — into). inquirer [in’kwaiera] п 1) дослідник; 2) слідчий.

inquiry [in’kwaiari] п 1) довідка; to make inquiries запитувати, довідуватися; i. office довідкове бюро; 2) питання; запитання; 3) розслідування; 4) ком. пбпит (на товари); 5) дослідження.

inquisition [,inkwi’zifn] п 1) іст. інквізиція; 2) розслідування, слідство; 3) катування, тортури. inquisitional [,inkwi’zifenl] adj 1) що стосується слідства; 2) інквізиторський; інквізиційний. inquisitive [in’kwizitiv] adj цікавий, допитливий.

2)

докучливо

ціка-

вий. inroad

[‘inroud) п наскок, навала, вторгнення; «to make ап і. upon зті.з time, забирати час у кбгось. inrush ("їпгл)) п напір (води); натиск;

прорив;

дільний,

insalubrity

обвал.

|іпзе"ш:Ьгій)

п

шкідли-

кремлений,

вість для здоров'я. insane [in’sein] adj божевільний; психічнохворий;

rable

ненормальний.

є

in, seifje’biliti] по ненаситність; зажерливість. insatiable [in’seifjabl] adj зажерливий, ненасйтний, жадібний. insatiate [in’seifiit] adj неситий, ненаситний. inscribe [in’skraibf о 1) вписувати, надписувати (in, оп); 2) присвячувати, написати присвяту (комусь -- to); 3) геом. вписувати (фігуру); 4) випускати іменні акції; 5) реєструвати передплатників, покупців акцій; б) вирізувати на дереві або камені (напис).

[in’skripfen]

2) коробтка

п

1) напис;

присвята.

inscriptive [in’skriptiv] adj 1) зрбблений у вигляді напису; 2) з написом,

надписаний.

inscrutability [in,skru:ta’biliti] збагненність, загадковість. inscrutable

[in’skru:tebl]

збагненний,

загадкова ний.

adj

таємничий;

посмішка;

ап

2)

п

не-

1)

не-

i. smile

непроник-

insect [‘insekt] п комаха. insecticide [in’sektisaid] п хім. інсектисйд, засіб від комах. insectivorous [,insek’tivaras] adj комахоїдний. insectology [,insek’tolodgi] п ентомологія.

insecure

|пзі"Кіцо|

adj 1) ненадій-

ний; 2) небезпечний. insecurity [,insi’kjuariti] п 1) дійність; 2) небезпечність.

inseminate

[in’semineit]

насаджувати;

2)

о

нена-

1) сіяти,

запліднювати.

insensate [in’senseit] adj 1) нечутливий; 2) нерозумний; безглуздий.

insensibility

[in,sensa’biliti]

чутливість; байдужість.

2)

п 1) не-

непритомність;

3)

insensible [in’sensabl] adj 1) нечутливий; 2) нечулий; 3) байдужий; to Бе i. of the danger не розуміти, яка небезпека; 4) непритомний; 5) невідчутний,

непомітний.

insensibly [in’sensabli] но, поступово.

adv

нерозлучний;

з'єднаний;

2)=insepa-

1.

in-series [‘insieri:z] adv ел. послідовно (про вмикання струму). insert [in’sa:t] 1. о 1) вставляти;

insanitary [in’saenitari] adj антисанітарний. insanity [in’seeniti] п божевілля; безумство. insatiability

невіддільний;

2. п рі нерозлучні друзі. inseparably [in’separabli] adv невіддільно, нероздільно; нерозлучно. inseparate [in’seprit] adj І) невідо-

insalubrious [,insa’lu:briss] adj нездоровий, шкідливий для здоров'я.

inscription

чужий.

insensitive [in’sensitiv] adj печутливий, позбавлений чутливості. insentieat (іп'зеп/їгпі) adj нечутливий; неживий. inseparability [in,separe’biliti] т He віддільність, нероздільність; нерозлучність. inseparable [in’separabl] 1. adj нероз-

inquisitor [in’kwizite] п 1) інквізитор; 2) судовий слідчий. inquisitorial [in’kwizi’ta: rial] adj 1)=

непоміт-

2) вміщати (лист, статтю) в газбті; 3) ел. вмикати (в ланцюг); 2. п 1) вставка, вкладка; 2) тех. втулка. insertion [in’sa:fn] п 1) вставляння; включення; 2) вставка (в рукопису); 3) вміщення (листа, статті в

газеті); 4) тех. прокладка. inset 1. п [‘inset] 1) вкладка, ка

(в книжці);

2) вставка

вклей(в сукні

і т. ін.); 2. о |"п'зеї| вставляти; вкладати. inseverable [in’sevarebl] adj 1) невіддільний, нерозривний; 2) нерозлучний.

inshore

[‘in’fo:]

1. adv

близько

(кд-

ло) берега; 2. adj недалекий від берега, прибережней. inside [‘in’said] 1. п 1) середина; внутрішня частина; виворіт, спід, to turn і. out вивернути (на другий бік); 2) внутрішня сторона (тротуару, повороту дороги); 3) розм. [in’said] нутрощі (кишки, шлунок);

4) зміст; перен. розум, душа; футб. півсередній (гравець);

5) 6) амер. таємний агент підприємця; 7) амер. розм. секретні відомості з перших джерел (тж і. іпіогтаtion); 2. adj 1) вбутрішній; i. track а) зал. внутрішня колія; б) перен.

найкорбтший таємний,

шлях

секретний;

до

успіху;

3.

2)

ргер

все-

редині, у, в; 4. adv всередині. insider [‘in’saida] п член товариства або організації; не сторбнній, не чужий. insidious [in’sidias] adj 1) підступний;

зрадницький;

прихбваний;

i.

2)

непомітний,

disease

підступна

хворбба.

insight [/insait] п 1) прозорлизість; проникливість; 2) інтуїція; 3) poзуміння, ознайбдмлення з чимсь; а thorou і. into smth, проникнення в суть чогось. insignia [in’signia] лат. п рі 1) відзнаки; ордени; нагорбди; KH; 3) емблема.

insignificance

незначність, важність;

стовність.

2)

[,insig’nifikans] неважливість,

нікчемність;

2)

знач-

п

1)

малобеззмі-

іп5

271

insignificant [,insig’ nifikont] adj 1) незначний, неважливий, маловажний; 2) беззмістовний, пустий. insincere [,insin’sia] adj (нещирий, лицемірний. insincerity [,insin’seriti] п 1) нещирість; 2) нещирі слова або вчинки,

insinuate

[in’sinjueit]

тякати,

вселяти;

о навівати,

інсичувати;

на-

і. опе-

self вкрадатися (в довір'я i т. д.). insinuation [in,sinju’eifn] п 1) інсинуація; 2) вкрадливість, уміння підлестйтися; natural і. симпатичність; 3) нашіптування, натяки. insinuative Пп" sinjuetiv] adj 1) вкрадливий;

2) що

нуацій. insipid [in’sipid] прісний; вий.

insipidity ність

2)

вдається

adj перен.

[,insi’piditi]

смаку,

несмак;

1)

до

інси-

несмачний;

нудний,

п

1)

мля-

відсут-

2) перен.

мля-

вість, безбарвність. insipidness (іп'зірідпіз) =insipidity. insist [in’sist] о 1) твердити, наполягати (оп, проп); 2) настійно вимагати (оп). insistence, insistency [in’sistans, in‘sistansi] п 1) наполегливість, настійливість; 2) вимога. insistent [in’sistant} adj 1) наполоегливий, настійний; 2) що виділяється, переважає або звертає на себе увагу. insobriety [,insou’braiati] п 1) нетверезість; 2) пияцтво.

insolation [,insou’leifn] п перегрів на сбнці. insole |"їпзоці) п устілка.

інсоляція,

insolence [‘insalons] п зухвальство. insolent [/insalant] adj зухвалий, нахабний. insolubility [in,solju’biliti] п 1) нерозчинність; 2) нерозв'язність. insoluble [in’soljubl] adj 1) нерозчинний, нерозкладний; 2) нерозв'язний.

insolvency ність

[in’solvensi]

(боржника),

п неспромож-

банкротство.

наглядати; 3) інспектувати. inspection [in’spekfn] п 1) дгляд; 2) 3) нагляд.

inspector [in’spekte] п наглядач; контролер; інспектор; ревіздр.

іпзресіогаї [in’spektaral] = inspectorial. inspectorate [in’spektarit] п 1) incпекція; штат контролерів, ревізбрів; 2) посада інспектора, контролера, ревізбра; 3) райдн, який об-

слугбвує Bi30p.

inspectorial

інспЄктор,

контролер,

[,inspek’to:rial]

пекторський,

ревізійний.

adj

ve

нення;

[,inspo’reifn] 2)

дихання,

inspire

ре-

inc-

вдихання;

п 3)

1) натхвплив,

на-

стимулювання.

[in’spaia}

навівати,

о

1) надихати;

вселяти;

to i. terror

2) into

the enemy завдавати страху вброгові; 3) вдихати. inspirit [in’spirit] о 1) запалювати, надихати; 2) підбадьорювати, по-

жвавлювати. inspissate [in’spiseit] о згущати(ся). instability [,inste’biliti] п нестійкість, хиткість; несталість, мінливість. install [in’sto:1] о 1) встановлювати, провбдити, монтувати (апаратуру і т. д.); 2) влаштовувати; Пе іп-

stalled

himself

іп the arm-chair

він

умостився в кріслі; 3) офіційно призначати на посаду (in). installation [,inste’leifn] п 1) улаштування на місці; 2) призначення на посаду; 3) тех. провбдення, установка;

air conditioning

і. установка

для кондиціонування повітря; 4) рі споруди. instalment [in’sto:lmont] п 1) черговий внесок (при купівлі на виплат); 2) частина роману або повісті,

надрукована

налу або установка.

в

HOMepi

окремим

жур-

випуском;

3)

instance |‘instans] 1. п 1) приклад, зразбк; окрЄмий випадок; 2) вимбга; 3) юр. інстанція; at the i. of

на вимогу; first

for i. наприклад;

і. по-перше;

2. о

in the

ставити

за

3pa30K; правити за, бути зразком. instancy [‘instensi] п настійність; негайність, невідкладність, instant [‘instant] 1. adj 1) настійний;

2) негайний;

3) потбчний;

the

10th i. десятого числа цього місяця; 2. п мить, момент; on the i. відразу (ж), негайно, the i, як тільки;

the

і. you

ви покличете.

instantaneous миттєвий, часний;

insolvent [in’solvent] 1. adj неспромбжний (боржник); 2. п банкрот. insomnia [in’somnis] п безсбння. insomuch [,insou’mAtsS] adv такбю мірою; i. that (або as) настільки . що. inspect [in’spekt] о 1) оглядати; 2) інспекція;

inspiration

ins

instantly

як

моментальний;

разу, негайно. smth.

2)

одно-

замість; кобгось,

відi. of

чогось.

[‘instigeita]

instigators

іп5Ш(І)

ої war

[instil]

о

п підбурювач;

палії

1)

по

instillation [,instileifn] п 1) вливання по краплині; 2) поступове навіювання.

instilment |іп'збії теп) =instillation. instinct 1. n [‘instinkt] інстинкт; 2. adj [in’stinkt] pred. повний, спов-

3) рі ор. осно-

3) pl sop.

до-

іп5ігисіїуе [in’straktiv] adj 1) повчальний; 2) інструктивний. instructor [in’strakta] п 1) інструктор;

керівник;

викладач

учитель;

(вшщого

2)

учбового

амер. закла-

ду).

instructress

[in’strAktris]

п ж.

р. від

instructor.

instrument ряддя;

[/instrument] інструмент;

1. п 1) зна-

прилад,

апарат;

і. board тех. розподільна добшка, контрольний щиток; і. flying ав. сліпий політ (за приладами); 2) юр.

документ;

ratification

ments

ратифікаційні

ддговір,

пакт,

акт;

instru-

грамоти;

3)

i. of surrender

акт про капітуляцію; 2. о 1) практично здійснювати, провбдити в життя; 2) муз інструментувати; 3) обладнати приладами.

instrumental

[,instru’mentl]

adj 1) ін-

струментальний; i. errors погрішності приладу; i. landing ав. сліпа посадка (за приладами); 2) перен. що сприяє; що вживається як знаабо

засіб;

to be

і. іп smth.

чомусь; 3) грам.: i. case відмінок. instrumentality [,instrumen’teliti] 2 спбсіб;

модгою,

by the i. ої за допо-

шляхобм.

instrumentation |іп5ігитеп"еїїп)| п 1) муз. інструментбвка; 2) користування інструментами; 3) заст. засіб, спосіб.

insubordinate [,inso’bo:dnit] adj неслухняний, непокірний, що не підкоряється дисципліні.

insubordination

[‘insa,ba:di/neifn}]

неслухняність,

insubstantial

HeicTOTHHH;

війни,

вливати

краплі (into); 2) мед. пускати по краплі; 3) поступово навіювати, вселяти (надію i т. п.).

заклад;

настанови, вказівки; ручення (адвокату).

ряддя

зразу,

1. о встановлюо2. п 1) інститут;

instruction [in’strAkfn]п навчання; інструктаж; 2) pl eer

сприяти орудний

1)

ін. — інстинк-

вчати (чомусь -- іп); 2) інструктувати; 3) інформувати, повідомляти; 4) віддавати ee Maes

тільки

instep [/instep] п підйдм (ноги, взуття). instigate [‘instigeit] о підбурювати (to); провокувати. instigation [,insti’geifn] п підбурювання.

instigator

2) установа;

і т. аа)

ви права. institution [,insti’tju:sn] п 1) заспування, закладання; 2) установа; навчальний заклад; товариство. instruct [in’strAkt] о 1) вчити, на-

засіб,

adv

adv

замість

institute |‘institju:t] вати; заснбвувати;

adj

3) негайний.

[‘instentli]

inistend [in’sted] зт.

call

[,instan’teinjas]

нений (краси, життя with). instinctive [in’stinktiv] тивний, підсвідомий.

вий;

непокірність.

[,insab’steenfl]

негрунтовний;

незначний;

2)

ний;

1)

неважлії-

поет.

ний, ілюздрний. insufferable [in’safarabl]

т

adj

нереаль-

adj нестерп-

незносний.

insufficiency статність;

insufficient статній,

[,insa’fifansi]

п

недо-

adj

недо-

незадовільність.

[,insa‘fifent] незадовільний;

неповний.

insufflate [/insefleit] о вдувати. insufflation [,insa’fleifn] п вдування.

272

іп5 ЕР

SS

insufflator рат

inswept

[/in’swept] adj тех. обтічний; сигароподібний, що звужується. intact [in’tekt] adj незайманий; непошкоджений, цілий.

[‘insafleita] п 1) мед. апа-

для

вдування;

2) тех.

інжек-

тор для вдування повітря. insular (іпзіціа) adj 1) острівний; властивий OcTpoBy або його жителям; 2) вузький, обмежений (про погляди тощо); 3) замкнутий, стриманий.

insularity

[,insju’leeriti]

п

intaglio

1) острів-

тощо).

тування;

переборність,

літ); 6) шотл.

2)

2.

від'ємний;

нездоланний,

стання;

непереборний,

[,inso’rekfn] armed

п

п

непо-

1)

і. збройне

пов-

повстан-

ня; 2) заколот, бунт. insurrectional, insurrectionary |,іпза‘rekfonl, ,insa’rekfenari] adj 1) повстанський;

2)

заколотний,

бунтів-

ний; заколбтницький.

insurrectionist

[,insa’rekfnist]

повстанець;

2)

п

заколдтник,

1) бун-

тар

insusceptibility

|’inss,septa’biliti]

нечутливість,

неприйнятливість.

insusceptible

[,inso’septabl]

(п

adj нечут-

лйвий, несприйнятливий; недоступний (почуттям); і. of medical treatтепі що не піддається лікуван-

ню.

обду-

3)

мат.

інтегральний;

i.

part невід'ємна частина; 2. п 1) щось ціле, неподільне; 2) мат. інтеграл. по цілість; integrality {,inti’greeliti] цілісність;

іпіеєгапі

повнота,

[‘intigrent]

1. adj

1) що

складає елемент цілого; 2) mar. інтегруючий; 2. п невід'Ємна частина цілого.

integrate вий;

[‘intigreit]

пбвний,

1. adj

складо-

2. о

1) скла-

цілий;

дати ціле; об'єднувати; 2) визначати сербднє значения або загальну суму; 3) мат. інтегрувати.

integration [,inti’greifn] п 1) мат. інтегрування; інтеграція; 2) об'єднання

1) повстанець; інсургент; 2) заколотник, бунтар. insurmountable (,іпзотайпізь|) adj ббрний. insurrection

обдурювання;

лий.

1. adj 1) пов-

заколбтницький;

BCMOK-

integer [‘intidga] п 1) мат. ціле число; 2) щось ціле. integral [‘intigral] 1. adj 1) пдвний; цілий; суцільний; 2) істотний, не-

п не-

вання; attr.: i. policy страховий поліс; 2) страхова премія; 3) страхові внески. insurant |іп')цагапі) п застрахбваний; платник страхових внесків. insure [in’Sua] о 1) страхувати(ся); застрахбвувати(ся); 2) забезпечувати. insurer [in’Suera] п 1) страхове товарйиство; 2) страховик; страхувальник. insurgency [in’sa:dgensi] п 1) повстання; 2) заколот, бунт. сталий;

газ, що

впускний або 3) мет. ливник;

рювач. intangibility [in,taendga’biliti] п 1) невідчутність (на дотик); 2) перен. незбагненність. intangible [in’teaendgsbl] adj 1) невідчутний (на дотик); 2) перен. невловймий; незбагненний, незрозумі-

нездоланність.

[in’sa:dgant]

або

|насбсом; пристрій;

4) гірн. вентиляційна виробка; 5) с. г. обрбблена ділянка (серед бо-

insuperable [in’sju:parebl] adj непереборний, кездоланний. insupportable [,inse’po:tebl] adj нестєрпний. insurance [in’Juerans] п 1) страху-

insurgent

рідина

тується всисний

кремлювати, ізолювати. insulating [‘insjuleitin] adj ізоляційний; ізолюючий; i. tape ізоляційна стрічка. insulation [,insju’leifn] п ізоляція; відокремлення. insulator [‘insjuleite] п 1) ел. ізолятор; непровідник; 2) ізоляційний матеріал. insult 1 п [‘insalt] 1) образа; 2) знущання; скривдження; 2. о [in’salt] ображати; знущатися; | кривдити.

[in,sju:para’biliti]

1. п 1) гли-

intake [/inteik] п 1) поглинання, споживання; 2) тех. всисання, BCMOK-

Insulate [‘insjuleit] о 1) утворювати бстрів, отбчувати водбю; 2) відо-

insuperability

італ.

боке різьблення на металі; 2) коштдвний камінь з різьбленням; 3) attr.: і. printing друк. глибокий друк; 2. о вирізьблювати, гравірувати.

не стандвище; 2) замкнутість, стриманість; 3) обмеженість (про погляди

[in’ta:liou]

integrity

в одне ціле.

[in’tegriti]

незайманість;

п 1) цілісність;

недоторканність;

2)

чистота, чесність. integument [in’tegjument]

п збвнішній покрив, оболонка (особл. шкіра, шкаралупа, кора і т. п.). integumentary [in,tegju’mentari] adj біол. анат.

покривний.

intellect [‘intilekt] п інтелект, рбзум. intellection (іпіїйеку/п) п розумова діяльність;

intellective вий. intellectual

інтелбкт.

[,inti‘lektiv]

adj

posymo-

[,inti’/lektjual} 1. adj 1) інтелектуальний, PO3yMOBHH; 2) мислячий;

2. п

1)

мисляча

людина;

інтелігент; 2) pl (the intellectuals) інтелігенція. intellectuality [‘inti,lektju’eliti] п інтелектуальність. intelligence [in’telidgans] п 1) розум; розумові

тямучість;

здібності;

3)

int

SS

вісті,

2)

кмітливість,

відомості,

ін-

формація; і. service рбзвідка, розвідувальна служба. intelligencer (іп'еПІзепзаг| п 1) інформатор; 2) таємний агент; розвідник; шпигун.

inteHigent

[in‘telidgant]

adj

розум-

ний, кмітливий.

intelligentsia,

‘dgentsio]

intelligentzia

п інтелігенція.

intelligibility зумілість,

_[in,teli-

[in,telidga’biliti]

п

зро-

ясність.

intelligible [in’telidgebl] adj зрозумілий, Ясний. intemperance [in’temparans] п непомірність; нестриманість, нездержливість (особл. щодо спиртних напоїв). intemperate

(іп'їепірагії)

стриманий,

intend

[in’tend]

мати на робити);

adj

нездержливий;

мірний.

о

1)

1)

не-

2) непо-

мати

намір,

увазі; збиратися what do you i.

(щось to do

(або doing)? що ви хбчете робити? 2) призначати(ся); this is intended for you це призначається вам; 3) значити, означати; what до you i. by it? що ви хбчете цим сказати?; що це означає?

intendance [in’tendens] п 1) керування (установою, відділом і т. ін.); 2) військ.

intendant

інтендантство.

[in’tendent]

n

заст.

1)

управитель, начальник, керівник, завідувач (установи і т. ін.); 2) військ. інтендант.

intended

[in’tendid]

intend; ний,

1. past і р. р. від

2. adj 1) умисний,

наперед

задуманий;

навмисwas

it i.?

це булб навмийсно?; 2) призначений; 3. п суджений, наречений; су-

джена, наречена. intense [in’tens] adj інтенсивний;

палкий. intensification сйлення,

1) напружений,

сильний;

2)

перен.

[in,tensifi’keifn]

п під-

посйлення,

інтенсифікація. intensify [in’tensifai]

напруження,

о посилювати-

(ся), підсилювати(ся), вати(ся).

інтенсифіку-

intension [in’tenfn] п напруженість, напруження; зусилля, сйла, інтенсивність. intensity [in’tensiti] п 1) напруженість;

інтенсйвність;

гія; 3) яскравість ін.).

intensive [in’tensiv] ний, напружений;

2) сила,

(про

енер-

барви

і т.

adj 1) інтенсив2) грам. підси-

ліовальний.

intent [in’tent] 1. п намір; мета; to all intents and purposes а) по суті; фактично; б) з усіх поглядів; 2. adj 1) пильний, уважний; to be i. on smth. заглибитися

в щось;

i. look

пильний noraag; 2) що прагне; спдвнений рішучості; завзятий; напружений; to be і. оп one’s ітprovement

наполегливо

самовдосконалення.

домагатися

іпі

273

intention

[in’tenfn]

ціль,

п 1) намір,

прагнення;

зроблено

done

ненавмисно;

няття, ідея; 3) мед: ня

(рани)

мета,

without

2) філос.

i.

по-

first і. загбєн-

первинним

натягом

(тж

healing by first i.). intentional [in‘tenfanl] adj внавмисний. inter [in’ta:] о ховати, закопувати (в землю).

іп(ег- [‘inta-] pref між-, поміж-, серед-, внутрішньо-, пере-, взаємо-, напр. lay класти — іпіегіау класти між, прокладати; stellar збряний -- interstellar міжзбряний; woven плетений -- interwovep вплетений, переплетений і т. п.

interchangeable замінний,

[,inta’tfeindgabl]

замінимий;

intercommunicate о MATH зв'язки.

[,intake’mju:nikeit]

стосунки,

‘keifn]

п

[‘intaka,mju:ni-

стосунки;

2)

співбесіда;

[inter’ektiv]

interarticular анат. ний.

adj

| |/піога:"їКіціа)

міжсуглббовий,

interatomic

взаємо-

обопільний.

|"їпізга"їотік|

аа)

рішньоадтомний; і. energy HbOaTOMHa енергія.

interbed

[inta’bed]

| аа

міжсуглоб-

внут-

внутріш-

о перешарбвувати,

прошаровувати.

interblend

[‘inta’blend]

о змішувати-

(ся).

interbreed |/іпіз"Ьгі:1| о схрбщувати(ся) (про різні породи). intercalary [in’ta:kaleri] adj доданий, вставлений, інтерпольований. intercalate [in’ta:kaleit] о додавати, вставляти (щось у рукопис, документ

і т. п.).

intercalation даток,

[in,ta:ka’leifn]

вставка;

2) геол.

п

1) до-

прошарок.

intercede [,inta’si:d] о заступатися, клопотатися (перед кимсь -- with, за —

for); to i. for mercy

просити

про помилування Korocb. intercept [,inta’sept] о 1) перехбплювати (лист і т. п.); 2) перервати; відрізати, | перетнути, 0 заступити (шлях ти на

комусь); перешкодити, стаперешкобді (комусь); to і.

a view застувати, заслоняти вид; 3) мат. відділити двома тобчками відрізок на лінії. interception (іпіз'зеруп) п 1) перехбплення; перетинання; 2) перешкода, завада; 3) підслухування (телефонних розмов). intercession [,inta’sefn] п клопотан-

ня, заступництво; посербдництво. intercessor [,inta’sesa] т заступник; посередник. intercessory [,inta’sesari] adj заступницький; посередницький.

interchange нятися,

мін;

2)

1. о [,inta’tfeindgz]

обмінюватися,

чергуватися;

1) мі-

робити

2.

п

6б-

|"їпі»-

"Геіпі3| 1) 66min (чимсь -- ої); the i. of greetings ббмін привітаннями; 2) зміна, чергування. 18

4431

знбсини; 3)

військ.

зв'язбк, комунікація; attr.: i. troops війська служби зв'язку; i. plug switchboard телефбнний комутатор. іпіегсоттипіоп [,intake’mju:njan] п І) тісний

зв'язбк;

близькі

стосунки;

2) взаємозв'язок.

intercommunity [,intoke’mju:niti] спільність;

2)

п 1)

спільне

володіння

[’intake’nekt]

о зв'язува-

interconnection(-xion)

взаємний,

взаємні

1) спілкування,

interaction [,intar’ekjfn] взаємодіяння. діючий,

мати

intercommunication

чимсь. interconnect

interactive

adj

взаємозамін-

ний; рівнозначний.

interact 1. п [‘intareekt] 1) антракт; 2) інтермедія, інтерлюдія; 2. о [,intar’eekt] взаємодіяти. п взаємодія,

int

ти (ся).

І) взаємний

[‘intaka’neksn] п

зв'язбк;

2) ел.

кущу-

вання, об'єднання енергосистем, intercontinental ||"пізкопі'пепії) adj міжконтинентальний. іпіегсопуегіїбіе [‘intakan’va:tibl] adj 1)

ввзаємозамінний;

2)

piBHOUiH-

ний. intercostal [,inta’kostl] adj анат. міжреберний. intercourse [‘intako:s] п 1) спілкування; зв'язки; 2) знбсини, стосунки (міжнародні і т. п.). intercross [,inta’kros] о 1) взаємно пересікати(ся), перетинати(ся); 2) рони (про різні породи). intercurrent |іпіз"Клгапі| adj 1) про-

міжний (про час); (про хворобу).

2) переміжний

interdepend [,intedi’‘pend] о залежати один від Одного. interdependence [,intadi’pendans] п взаємна залежність, взаємний зв'я30K.

[,intadi’pendant]

adj

залежний один від одного, взаємозалежний. interdict 1. о [,inta’dikt] 1) заборо-

няти; 2) позбавляти

вання;

3)

знімати

утримувати

(від

права користуз

посади;

чогось);

[‘intadikt] 1) відлучення.

заборбна;

рбна; 2) церк. родження.

відлучення;

interdiction

[,inte’dikfn]

п

2.

2)

4)

п

церк.

1) забо3) заго-

interdictory |,піз'дїКіагі| adj заборонний. interest [‘intrist] 1. п 1) інтербс, зацікавленість;

2)

вигода,

користь;

інтереси; to work іп the interests of humanity працювати на користь людства;

3)

вплив

(на

когось

with); 4) група осіб, що спільні інтереси; the landed левласники; 5) проценти:

pound i. складні прості проценти,

--

мають i. земcom-

проценти; simple i. 6) пайка, частка

little i. значна

справа;

2. 0

цікавити; to be interested цікавиae бути зацікавленим (чимсь—

іп). interested

[‘intristid]

лений;

вий. interesting

2)

adj

1) зацікдв-

упереджений;

[‘intristin]

корисли-

adj цікавий, ін-

тересний.

interfere

[,inta’fia]

о

2) перешкоджати

1) втручатися;

(чомусь —

with);

шкодити; 3) набридати, докучати; 4) фіз. інтерферувати. interference [,intafiarans] п 1) втручання (у -- with); і. with mail

bags

розпечатування

поштдвих да,

i

відправлень;

завада;

3) рад.

фіз. інтерференція;

пербгляд

2) перешко-

перешкоди;

5) вет.

4)

засічка.

іпіегіїом 1. о [,inta’flou] зливатися, з'єднуватися; 2. п [/intaflou] злиття. interfluent [,inta’flu:ant] adj 1) що зливається

між. interfuse

разом;

2)

[,inta’fju:z]

ти(ся);

що

о

протікає

перемішува-

змішувати(ся)

(з —

with).

interfusion [,inta’fju:zn} п 1) мішування; 2) суміш. interim [‘intarim] 1. п відрізок

пере-

часу;

in the i. тимчасом; 2. adj проміжний; тимчасбвий; І. Committee міжсесійний комітет (Організації Об'-

єднаних

interior

Націй).

[in’tiaria]

1. adj внутрішній;

2. п 1) внутрішня сторона або частина; середина; 2) внутрішня частина країни (віддалена від моря

або

[‘inta,di:pa:t’mentl] interdepartmental adj міжвідомчий

interdependent

(у чомусь); участь у прибутках; 7) важливість значення; а matter

of по

кордону);

3) the

І. міністер-

ство внутрішніх справ; 4) жив. інтер'єр; 5) розм. нутрощі, шлунок. interjacent [,into&’dzeisnt] adj що лежить (або проміжний.

interject

розташбваний)

[,inta’dzekt]

уваження;

кинути

[,inta‘leis]

о

п 1) вигук,

сплітати(ся),

переплітати (ся).

іпіегіасетепі тення,

interlard

[into’leismant]

переплетення.

|іпіз"Та:4)

за-

слівце.

interjection [,inta’dgekfn] бклик; 2)'грам. вигук.

interlace

між;

о вставляти

п спле-

о 1) заст.

шпи-

гувати (м'ясо); 2) перемішувати; пересипати (мову, промсву, лист іноземними

словами і т. п.).

interleaf [‘intali:f] п (pl interleaves) прокладка з білого паперу (між сторінками книги). interleave [,inta‘li:v] о 1) прокладати білий папір (між сторінками книги); 2) прошарбвувати. interleaves [,inta&li:vz] рі від interleaf.

inter-library

[‘inta’laibrari]

adj

бібліотечний; i.-l. exchange міжбібліотечний абонемент.

interline

[,into’lain]

між-

system

1. о 1) впийсува-

ти між рядками; 2) друк. ти шпбни; 2. п шподна.

вставля-

int

274

int

i

interlinear

([,intalinia]

adj

1)

між-

рядковий; 2) підрядковий. interlineation [‘inta,lini’eifn] п пйска, вставка між рядками.

interlink вати;

interlock

| inta’ligk]

зчіпляти.

|,into’‘lok]

о тісно

при-

пов'язу-

о 1) з'єднувати-

(ся), зчіплювати (ся), сплітати(ся), змикати (ся); 2) тех. блокувати. interlocution [,intala’kju:fn] n бесіда, розмова, діалог.

interlocutor

[,inta’lokjutal

сідник, співрозмовник

interlocutory

[,inta‘lokjuteri]

по

співбе-

що

постанова. interlocutrix

Nokjutris, ,inte’lokjutriks] мовниця.

interlope

[,into’loup]

[,inte-

п співроз-

о 1) займатися

контрабандою; 2) втручатися в чужі справи. interloper [,inta’loupa] 7 1) той, хто втручається в чужі справи; 2) контрабандне судно. interlude [‘intalu:d] п 1) муз. інтерлюдія; 2) антракт; перерва; проміжок;

3) іст. інтермбдія;

4) театр.

фарс, комедія (з Англії); 5) проміжний епізобд. intermarriage 0 |ігіз'тегідз) n 1) шлюб між людьми різних рас, національностей

і т. п.; 2) шлюб

між

родичами. intermarry [‘inta’meri] о 1) породичатися через шлюб; змішатися (про

людей

різних

рас,

племен);

9) брати шлюб (про родичів). іпіегтахійагу [,intameek’silari] adj анат. міжщелепний. intermeddle [,inta’medl] о втручатися у щось; втручатися в чужі справи. intermediary [,inta’mi:diari] 1. п посередник; 2. adj 1) проміжний; 2) посередницький.

intermediate 1. adj [,inta’mi:djet] 1) проміжний, перехідний; i. product напівфабрикат; 2) допоміжний; |. agent допоміжний засіб; 3) серед-

ній; 2. п

[,inte’mi:djat]

щось

про-

міжне; 3. о [,inta’mi:dieit] ріодк. бути посередником. intermediation [‘inta,mi:di’eifn] п посередництво. intermediator [,inta’mi:dieita] п посередник. іпіегтедішт [,inta’mi:diam] п (рі intermediums,

відбмлення,

intermedia)

передачі;

засіб

по-

посередни-

цтво interment [in’te:mant] п поховання. intermezzo {[,inta’metsou] італ. п (pl intermezzi, intermezzos) 1) театр. інтермедія; 2) муз. інтермеццо. interminable [in’ta:minabl] аа) нескінченний, вічний. intermingle [,into’mingl] о 1) змішувати(ся), | перемішувати(ся); 2) спілкуватися (with).

[,into’mifn]

п

1) перер-

ва, пауза, зупинка; without і. безперервно; 2) амер. антракт; шк. перерва; 3) мед. перебій (пульсу).

intermit

[,inte’mit]

зупиняти(ся)

о переривати (ся);

на

деякий

час.

intermittent .[,inte’mitent] adj 1) перерйвчастий;, уривчастий; переміжний; ап i. pulse пульс з переббями; і. сопіасі тех. перерйвистий контакт; 2) ритмічний (про гейзер).

іпіегтіх (ся),

adj

має характер бесіди, діалдга; i. decree юр. тимчасова (неостатбчна) interlocutress,

intermission

[,inta’miks]

0

перемішувати (ся).

intermixture -вання;

[,into’mikstfa]

суміш,

мішанйна,

змішувати-

п змішудомішка.

intern |іпз:п| о інтернувати. internal fin’ta:nl] adj 1) внутрішній; i. evidence юр. свідчення, що BHпливає з суті справи; i. security units військ. частини військ внутрішньої охорбни, 2) душевний, потаємний;

3) що

навчається

в уні-

верситетському коледжі. International [,inta’nefenl] п Інтернаціонал. international |,inta’nefanl] 1. adj міжнаробдний, інтернаціональний; i. law міжнародне право; i. salute мор. «салют нації» (державному прапору); 2. п 1) учасник міжнародних спортивних

не змагання.

Internationale

тернаціонал

змагань;

2)

міжнарод-

[,intenaefa’na:l]

п

In-

глибоко проникати; 2) взаємно никати. interpenetrative |nta’penitrativ] взаємопроникаючий.

про-

adj

interplanetary | |ігіз"рігепіїагі)

adj міжпланетний. іпіегріау [‘inta’plei] n взаємодія, взаємовплив. interpol [inta’poul] п міжнаробдна поліцейська організація. interpolar [into’poula] adj міжпдлюсний. interpolate [in’ta:pouleit] v 1) вставляти слова або зауваження; 2) poбити вставки в текст чужого рукопису; 3) мат. інтерполювати,

[in,ta:pou’leifn]

ти,

ввддити;

чатися;

п

1)

вставка; 2) мат., лінгв інтерполяція. interpose [,inta’pouz] о 1) вставля-

2)

ставати

3) висувати

interposition ходження,

між,

між;

3)

втру-

(заперечення).

[in,ta:pe’zifn] перебування

введення

п

1) знаміж; 2)

втручання,

посе-

редництво.

interpret

[in’ta:prit)

о

1) переклада-

ти (усно); 2) тлумачити, вати; інтерпретувати.

interpretation

тлумачення;

поясню-

|іпЛа:ргійеіїп|

п

1)

інтерпретація;

2)

пе-

реклад (усний). interpreter [in’ta:prite] п 1) перекладач (усний); 2) тлумач; інтерпретатор. interpretress [in’ta:pritris] п ж. р. від interpreter. interrelation [‘intari‘leifn] п взаємовідношення; співвідношення. interrelationship [‘intari‘leifnfip] п взаємний зв'язбк; взаємна спорідненість. interrogate [in’terageit] о 1) питати, розпитувати; 2) допитувати.

interrogation питання; питання;

[in,tera’geifn]

тальний,

грам.

п

1) 3a-

mark of і. note of i. знак 2) допит.

interrogative

[,inta’rogetiv] запитальний;

питальний

interrogatory

adj і.

пи-

pronoun

займенник.

[,inta’rogatari]

1.

adj

питальний, запитальний; 2. п 1) питання, запитання; 2) допит; юр.

дбпитний

(гімн).

internationalism [,inta’nefnolizm] п інтернаціоналізм. internationalize [,inte’nefnalaiz] о інтернаціоналізувати; робити інтернаціональним. internecine |,іпіз/пі:ьаіп)| adj 1) смертельний, винищувальний; 2) міжусббний. internee [,inta:’ni:] п інтернбваний. internment [in’ta:nament] п 1) інтернування; 2) аг: і. camp табір для інтернованих. interpellate [in’ta:peleit] о інтерпелювати, робити запит. interpellation [in,ta:pe‘leifn] п інтерпеляція, запит. interpenetrate [,inte’penitreit] о 1)

interpolation

ae

interrupt

лист

(для

[,inta’rapt]

ти; зупиняти;

важати. interruption

(іпіз'тлруп)|) зупинка;

ти(ся);

2) ділити

розрив. intersect [,inta’sekt] тин;

2)

interspace просторі,

1) перерива-

2) втручатися;

рерва;

intersection

показань).

о

пе-

роз'єднання,

о

1) перетина-

на

частини.

або

n

1)

лінія

[‘inta’speis] у часі);

1)

2)

[,inta’sekfn] точка

3) за-

п

перб-

перетину.

п проміжок

(у

інтервал.

intersperse [,inte’spa:s] о 1) poscuпати, пересипати; 2) засівати; усівати; 3) різноманітити (щось -between, among; чимсь -- with); 4) вставляти у проміжки.

interstate

[‘inta’steit]

adj

що

snaxo-

диться між штатами; що зв'язує окремі штати (США, Австралії). interstellar [,inta’stela] adj міжзбряний; і. space міжзбряний простір; і. space ship космічний кораббль. interstice [in’ta:stis] п проміжок; щі-

лина. іпіегігіба! мінний. intertwine

[,into’traibl]

[,into’twain] (ca), переплітати(ся); скручувати (ся).

adj

міжпле-

v

вплітати-

сплітати(ся),

intertwist [,inta’‘twist] - іпіегіміпе, interurban [‘inter’a:ben] adj міжміський. interval [‘intavel] 1. п 1) проміжок, інтервал; 2) відстань; 3) перерва (між уроками); пауза; антракт; аї intervals

a) з проміжками;

б)

час

іпі

275 від часу; в) тут і там; 2. о І) робити перерву; 2) чергуватися,

intervene

[,inta’vi:n]

ся;

2)

ти,

лежати,

робити

о

1) втручати-

інтервенцію; знаходитися

3)

бу-

між;

4)

заважати.

intervention |іпіз/мепуп| п 1) втручання; 2) інтереенція; 3) посередництво, interventionist [,inta’venSonist] п 1) інтервент;

ції. interview

2)

прихильник

[’intavju:]

(газетне);

2)

1. 2 1) інтерв'ю

зустріч,

бесіда; 2. о мати інтерв'ювати.

interviewer interweave

побачення,

інтерв'ю,

[‘intavju:a] [,inta’wi:v]

terwove;

iHTepBeH-

п інтерв'юєр. о (разі іп-

р. р. interwoven)

сплітати,

бесіду,

переплітати;

1) тісно

2)

заткати;

вплітати.

interwove

past

[,inta’wouv]

від

in-

terweave.

interwoven [,inta’wouvn] р. р. від interweave. intestacy [in’testasi] п 1) відсутність заповіту; 2) майно, спадщина, залйшені без заповіту. intestate [in’testit]) п померлий, який не залишив заповіту. intestinal |in‘testin]] adj анат. кишковий.

intestine

І

анат.

[in’testin]

кишки,

п

(звич.

кишечник;

small

рі)

(lar-

ge) і. тонка (товста) кишка. intestine II [in’testin] adj внутрішній; міжусббний.

intimacy

|їпіїтозі)

п

інтимність,

близькість, тісний зв'язок. intimate І [‘intimit] 1. adj рішній;

потаємний;

доводити

вати; міти.

2)

intimation

осо-

ка;

до

відома;

вказу-

натякати,

давати

зрозу-

[,inti’meifn]

повідомлення;

п

2)

1) вказівнатяк.

intimidate [in’timideit] о залякувати, страхати. intimidation [in,timi’deifn] п 1) залякування;

intimity

2) страх;

[in’timiti]

2) самота;

intitule давати

переляк.

по

1)

інтимність;

відлюддя.

[in’titju:l]

с

заголдбвок

озаглавлювати, (особл.

у р. р.).

into [‘intu, ‘inte] prep вказує на: 1) рух, напрям всередину, зіткнення у, в, на; to go і. the garden увійти в сад; to vanish

i. a crowd

щезнути

у натовпі; to work oneself f. smb.’s favour утертися в довіру до коrécb; to run

нутися, щось;

i. smb.,

натрапити 2)

рух

у

smth.

на часі

наштовх-

когось, у,

в, до;

look i. the future заглядати бутнє; 3) включення,

18*

y,’s,

на to

у май-

занесення

ку-

до;

to

include

i. а

list

занести до cmiicky; 4) перехід до нового стану, якості, форми тощо у,

в,

на,

до;

to

turn

water

i. ice

перетворювати воду в лід; to divide і. some parts ділйти на кілька частин;

to

translate

Ukrainian

мдви

from

English

i.

перекладати з англійської

на

українську;

to grow

Її.

manhood (womanhood) стати дорбслим чоловіком (жінкою).

in-toed [‘in,toud] adj з пальцями ніг, загнутими всербдину; клишоногий. intolerable [in’tolarabl] adj нестбрпний, HemepeHocHHH, intolerance fin’tolarans]

п

нетерпи-

adj

нетерпи-

мість.

intolerant

|іп'ЮЇзгопі)

мий (ої).

intonate [‘intouneit] - іпіопе. intonation [,intou’neifn] п 1) інтонація; модуляція (голосу); 2) виконання, спів речитативом; 3) співання перших слів пісні. intone fin’toun] о 1) інтонувати, модулювати (голос); 2) виконувати речитатйивом; 3) заспівувати, співати перші слова пісні.

intoxicant напій;

[in’toksikent]

ї. п п'янкий

2. adj п'янкий.

intoxicate [in’toksikeit] о п'янйти, оп'яняти; збуджувати. intoxication [in,taksi’keifn] п 1) сп'яніння; збудження; 2) мед. інтоксикація, отруєння. intractability [in,traekto’biliti] п трудність, непіддатливість (щодо виховачня,

1) внут-

інтимний;

бистий; i. friends задушевні друзі; і. details інтимні подробиці; 2) близький, тісний; і. knowledge близьке знайомство (з предметом); 2. п близький друг. intimate II [/intimeit] » 1) повідомATH,

дись

inu

intractable

лікування

i т. O.).

[in’traktabl]

adj незговір-

ливий; непіддатливий, піддається (вихованню, обробці тощо).

intramural

[‘intre’mjuaral]

знаходиться

межах

міста,

або

що важко лікуванню

adj

відбувається

будинку

І) інтригувати; ний,

властивий;

value

справжня

ний, introduce

introduction

тощо.

внутрішньом'язовий. intransitive [in’tra:nsitiv] adj грам. неперехідний (про дієслово). intrant [‘intrant] І. п той, що вступає (на посаду, до чавчального закладу тощо); 2. adj що вступає. intranuclear [,intra’/nju:klia] adj внутрішньоядерний. intravenous [,intra’vi:nas] adj внутpiumHboBénnnn. intrench [in’trentf] entrench.

intrepid [in’trepid] adj безстрашний, відважний. intrepidity [,intri’piditi] п безстрашність, відвага. intricacy [‘intrikasi] п заплутаність, складність; плутанйна; лабіринт. intricate [/intrikit] adj заплутаний, складийй, скрутний. intrig(u)ant [‘intrigaent] Фо. п інтриган. intrig(u)ante [,intri‘ga:nt] Фр. п інтриганка. intrigue [in’tri:g] 1. п інтрига; 2. 0

за-

внутрішній; 3)

i

істот-

о 1) ввбдити;

Гіпіга'9лкІп|

передмбва;

2)

п 1) вступ,

подання,

внбсення;

3) представлення, знайбмлення; рекомендування; letter ої i, рекомендаційний лист; 4) впровадження, нововведення; 5) муз. інтродукція.

introductory

[,intra’dakteri] adj вступ-

HHH (напр. intromission

курс); ввідний. [,introu’mifn] п

впуск; допущення; входження. intromit [,introu’mit] о 1) впускати; допускати; 2) вміщати. introspect [,introu’spekt] о 1) дивитися всередину; 2) займатися самоспостереженням; самоаналізом. introspection [,introu’spekfn] п самоаналіз, самоспостереження. introspective [,introu’spektiv] adj 1) що

займається

самоандлізом;

псих. інтроспективний. introversion (,пігоц'уг:/п| глиблення,

2)

п самоза-

зосередженість

на

са-

мдму собі.

introvert 1. у [,introu’va:t] зосербджуватися на самобму собі; 2. п |"їпtrouva:t] людийна, що зосереджена на самій собі, своїх переживаннях. intrude fin’tru:d) о 1) вдиратися, вторгатися, втручатися (без 3a-

intruder

іпігатизсиіаг | (|/їпіго'тллеКіців| | adj

2)

цінність;

[,intra’dju:s}]

або

нав'язуватися,

у

зацікавити,

ад) 1) притаман-

впроваджувати; 2) представляти (когось); знайбмити, рекомендувати; 3) вносити на обговбрення (резолюцію, ухвалу тощо).

прошення

що

2)

інтригувати. intrinsic [in’trinsik]

дозволу;

[in’tru:da]

людина;

дина,

незваний

що

чужі

into);

набиватися

п 1) набридлива гість; 2) юр.

незаконно

володіння

2)

(upon).

або

лю-

привласнює права;

само-

званень. intrusion [in’tru:zn| n 1) вторгнення, втручання (без запрошення або без дозволу); 2) нав'язування (своїх думок тощо); 3) юр. узурпація чужих прав; 4) геол. інтрузія. intrusive fin’tru:siv] adj 1) настирливий,

набридливий;

трузйвний,

2)

плутонічний

геол.

ін-

(про

по-

роди).

intrust [in’trast} о доручати; повіряти; he was intrusted with that task йому було доручено (тж entrust).

intuition intuitive

вий,

завдання

[,intju:ifn] п інтуїція. [in’tju:itiv] ай) інтуїтивний.

inundate [‘inAndeit] о заливати. inundation [,inAn’deifn}] перен.), затоплення.

inurbane

це

[,ino:’bein}

HeYéMHHH;

2)

затбплювати,

п повідь (тж

adj 1) неввічли-

позбавлений

Mi-

ського лоску. inure П/піце) о 1) привчати; to be inured to cold бути звичним до хб-

inw

276

іпи

_——— nn

лоду; 2) юр. вступати в сйлу, Haбирати чинності; 3) служити, іти на кбристь. inutile [in’ju:til] adj некорисний. inutility [,inju:’tiliti] п некорйсність. invade [in’veid] о 1) вторгатися, вдиратися; 2) охопити, нахлйнути (про почуття); 3) зазіхати; 4) вражати (про хворобу). invader (іп/уеіда| п 1) загарбник, окупант; 2) зазіхач.

invalid

1 (їпугії:4)

непрацездатний;

1. adj

хвдбрий;

2. п хвбрий;

інва-

лід; 3. о [ro ,inva’li:d]] ставати інвалідом. invalid II [in’velid] adj 1) нечйнний;

недійсний;

що

не

має

3aKOH-

ної сйли; to declare а marriage i. розірвати шлюб; 2) необгрунтбваний. invalidate [in’velideit] о робити недійсним,

позбавляти

invalidation

чинності.

[in,veli’deifn]

п анулю-

вання, скасування, 0позбавлення чинності, законної сили. invalidity [,invo’liditi] п 1) юр. недійсність, нечинність; 2) рідк. інвалідність.

invaluable ненний,

[in’veljuabl]

adj

неоці-

[in,vearia’biliti]

п незмін-

ність, незмінюваність.

invariable [in’veariabl] adj 1) незмінний, сталий; 2) мат. постійний; 3) стійкий

invasion

(про погоду).

|іп'уеізп|

n

1)

навала,

вторгнення; 2) зазіхання на чиїсь права. invasive [in’veisiv] adj загарбницький;

агресивний.

invective [in’vektiv] п 1) інвектива; викривальна MpOMOBa; гбстрий випад;

inveigh

2) (звич. рі) лайка.

[in’vei]

о

1) нападати,

ви-

кривати: (когось -- against); 2) лаяти,

inveigle

сварити.

[in’vi:gl]

о заманювати

(ку-

дись -- іпіо); спокушати.

invent

[in’vent]

вигадувати,

о 1) винахбдити;

2)

створювати.

invention [in’venJn] п 1) винахід; 2) вигадка, створення; 3) винахідливість; 4) муз. інвенція. inventive [in’ventiv] adj винахідливий.

inventor

[in’venta]

п 1) винахідник;

2) вигадник.

inventory [‘invantri] i. п 1) інвентар; бпис майна; 2) товари, предмети, BHéceHi в інвентар; інвентаризація, перевірка

3) амер. інвента-

ря; перебблік; 2. v складати дпис, вносити в інвентар. іпуегасіїу [,invo’reesiti] п неправдивість,

брехливість.

inverse [‘in’va:s] 1. adj обернений; перевернутий; протилежний; i. ргоportion mar. обернена пропорція, обернена пропорціональність; 2. п

1) протилбжність; не; 2) зворотний

[in’va:sli]

обернено

щось порядок.

протилеж-

adv

обернено;

пропорціонально.

ка,

переставлення,

зміна

певного

порядку на звордтний; 3) заст. порушення, "перекручення; 4) грам. інверсія; 5).геол. зворбтне напластування.

invert

[in’va:t]

реставляти;

inverted тий,

о

перевертати;

пе-

перекидати.

[in’va:tid]

adj

обернений;

1) перекину-

2)

зворбтний;

3)

грам. i. order of words інверсія, зворбтний порядок слів; і. commas рі лапки.

invest [in’vest] о 1) вміщати, вкладати (капітал); 2) надавати (влади, он ої 3) одягати (У, в -- іп, with); 4) військ. обкласти, оточити (фортецю). investigate [in’vestigeit] о 1) досліджувати; 2) розвідувати; розслі-

дувати. investigation слідження; investigative слідницький,

investigator

дослідний.

_[in’vestigeita] випрббувач;

n 2)

1) слід-

чий. investigatory [in’vestigeitari] =investigative. investiture [in’vestitfa] п 1) облачення, бдяг, убрання; 2) інвеститу-

ра,

формальне

ду,

у володіння;

введення 3)

дання capital

на

поса-

нагорбдження,

відзначення.

investment

|іп'уезітопі)

п

1) вкла-

капіталу, інвестиція, і. капіталовкладення;

вклад; 2) під-

приємство або цінні папери, в які вкладено гроші; attr.: і. bank амер. банк,

який

займається

вексельними

операціями; комерційний банк; 3) Omar, убрання, облачення; 4) надання (повноважень і т. п.); 5) військ. облбга, блокада.

investor [in’vesta] п вкладник, inveteracy [in’vetarssi] п закоренілість

(звички);

застарілість

(хво-

роби).

inveterate [fin’vetarit] adj закоренілий (про звички); застарілий (про хво-

робу).

invidious

[in’vidias]

образливий;

adj

ненависний;

і. comparison

образли-

ве порівняння. invigilate [in’vidgileit] о пильнувати, стєжити на екзамені під час письмдвих робіт. invigorate [in’vigareit] v 1) давати сили,

[in,vaiala’biliti]

зміцнювати;

2)

надихати,

підбадьдрювати. invigorative [in’vigarativ] adj зміцнюючий, підбадьорюючий, стимулюючий. invincibility [in,vinsi’biliti] п неперембжність. invincible [in’vinsebl] adj неперембжний.

п

непо-

рушність; недоторканність. inviolable [in’vaialebl] adj непорушний (договір i т. п.); недоторканний. inviclate [in’vaialit] adj непорушний; неосквернений.

invisibility

[in,viza’biliti]

п

невйиди-

мість, невиразність, нерозрізненність. invisible [in’vizebl] adj невидимий, непомітний, нерозрізненний; i, man людийна-невидимка; i. ink симпатичне чорнило; he is i. його не мбжна бачити (він не приймає).

invitation

[,invi’teifn]

п запрошення

(to).

invite fin’vait] о 1) запрошувати; манипросити; 2) приваблювати;

ти. inviting

[in’vaitin]

adj

принадний,

привабливий. invocation [,invou’keifn] кликання,

[in,vesti’geifn] п 1) до2) слідство (судове). [in’vestigeitiv] adj до-

дослідник;

безцінний.

invariability

inversely

inversion (іп/уг:/п) п 1) перевертання; перевернутість; 2) перестанов-

an

inviolability

п

благання;

1)

поет.

звернення

музи; 2) заклинання. іпуосаїогу (іп'уоКаїзгі) ний, благальний.

adj

заклич-

invoice [‘invois] 1. п накладна; тура; 2. о писати накладну, НЕЦУ Урни й invoke [in’vouk] о закликати, гати. involuntary вільний,

involute

[in’volanteri]

adj

до

факфакбламимо-

ненавмисний.

[/invalu:t]

1. adj 1) скруче-

ний; згбрнутий;2) бот. згорнутий; скручений всередину (про листок); 3) спіральний, закручений (про черепашку тощо); 4) складний, заплутаний;

2.

розгортка;

3. о мат.

степеня. involution ня;

п

мат.

[,inva/lu:fn]

скручування;

евольвента,

підносити

до

п 1) згортан-

2)

заплутування,

заплутаність; 3) mar. піднесений до степеня. involve |іп'уоіу) о 1) втягати, вплутувати; to i. іп war втягати у війну; 2) мати наслідком; спричиняти, викликати; 3) ускладнювати; 4) мат. піднбсити до степеня; 5) включати (іп); 6) загортати, об-

кутувати; лю.

involvement

7)

закручувати

[in’volvmant]

п

спірал-

1) втя-

гання, вплутування; 2) заплутаність, утруднення; 3) матерійльні труднощі. 5

invulnerability [in,vAlnara’biliti] п невразливість. іпуціпегабіє | |іп'уліпагер!) adj невразливий.

inward

[‘inwed]

1. adj

ній; 2) розумдвий, рі розм. нутрощі;

1) внутріш-

духовний; 2. п 3. adv 1) все-

редину, всередині; 2) внутрішньо, в душі (тою inwards). inwardly [/inwadli] adv 1) всередині; всередину; 2) внутрішньо, розумом, нутром, про сббе, в душі.

inwardness

[/inwadnis] п 1) справжнє

inw

277

SS Ee

єствб,

суть,

сутність;

2)

ня, духбвна сила. inweave [‘in’wi:v] uv р. р. inwoven)

inwove,

1) сплітати,

ти; 2) заткати, увіткати. inwove [‘in’‘wouv] past від

inwoven weave.

внутріш-

(разі

[‘in’wouvn]

р.

р.

впліта-

inweave.

від

in-

inwrought [‘in’ro:t] adj 1) візерунчастий (про тканину; with); 2) увітканий;

зеручок;

затканий

оп,

іп);

пов'язаний,

(про

3)

узор,

перен.

зв'язаний,

ві-

тісно

шсплетений

(with). iodine [‘aiadi:n, ‘aiadain] п йод. іодіге [’aiadaiz] о просбчувати, мазати йодом. ion [‘aion] п фіз. ібн. Іопіс (аї'опік| adj іст. іонійський; архт. іонічний. ionic [ai’onik] adj фіз. ібнний, що стосується ібнів; the atmosphere фери.

i. composition of іонізація atMoc-

ionize [‘aionaiz] о утвбрювати ідни; іонізувати; перетворювати в ідни. ionosphere [ai’onasfia] п іоносфера. iota |аї'оціо| грецьк. n hora. JOU [’aiou’ju:] п боргова розписка з написом IOU (за співзвучністю з I owe

уси-- я винен

вам).

ipecacuanha [,ipikekju’ena] п фарм. іпекакудна, блювбтний кбрінь. Ігакі ЦГіта: Кі) - Ігаді. Iranian |ітеіпігп| 1. п 1) житель Ірану; іранець; 2) перська мова; 2. adj іранський; перський, персйдський. Iraqi |іта:кі) 1. 2. adj іракський.

irascibility вість;

ігазсібіе

житель

[i,reesi’biliti]

запальність;

[i/resibl]

запальний,

irate

п

[ai‘reit]

Іраку;

п дратівли-

гарячність.

adj

дратівливий,

гарячий.

adj гнівний,

розгніва-

ний, сердитий.

ге |/аїг| п поет. гнів, лютість, лють. ireful [’aioful] adj гнівний. гійезсепсе [,iri’desns] п 1) райдужність; 2) перелийвчастість, мінливість. ridescent [,iri’desnt] adj 1) райдужний, кбльору райдуги; частий, мінливий.

ridium [ai’ridiam] п хім. ris [/aiaris] п 1) анат.

2) перелив-

іридій. райдужна

оболбнка (ока); 2) райдуга; 3) бот. ірис, півники. , rish о (/аїзгі) 1. adj ірландський; 2. п 1) the І, рі збірн. ірландці, ipландський народ; 2) ірландська мова. гівптап [‘aierifman] п ірландець. rishwoman [‘aiarif,wuman] п ірланд-

ка. rk [a:k] о заст. дратувати, набридати, втбмлювати. rksome [/a:ksom] adj нудний, надокучливий, стбмливий. ; ron [/aian] 1. п 1) залізо; 2) чорний

метал;

3)

залізні

вироби;

4)

мед.

препарат

заліза;

5)

праска,

утюг; 6) pl кайдани; пута; іп irons у кайданах; фраз. звор.: as hard аз і. перен. твердий як сталь, су-

вбрий; a man of і. людина залізної Boni; to rule with a rod of i. правити залізною |рукбю; strike while the i. is hot присл. куй залі30, пбки гаряче; to have (too) many irons in the fire a) займатися 6aгатьма справами одночасно; б) пустити в хід усі засоби (для досягнення своєї мети); 2. adj 1) залізний; 2) перен. дужий, міцний, силь-

ний; 3. о 1) прасувати, гладити; 2) закбвувати в кайдани; 3) покривати залізом; 4): i. оці амер.

згладжувати, улагоджувати. iron-bound [‘aian,baund] adj 1) обкутий залізом; 2) перен. сувбрий, непохитний;

рег). ironclad

3) скелястий

[‘aionkled]

(про бе-

1. adj

броньд-

ваний, панцирбваний, покритий бронею (панцирем); 2. п броненосець, панцирник.

iron-fall

[/aianfo:l]

п падіння

метео-

рита.

ігоп-їоцпдгу [‘aian,faundri] ноливарний завод.

п

чаву-

ігопіс(аї) [ai’ronik(al)] adj іронічний. ironing [‘aianin] п 1) прасування; 2) одяг, білизна для прасування. ironmaster [‘aian,ma:sts] п фабрикант залізних виробів.

ironmonger

[‘aian,mAnga]

п

торгб-

вець залізними виробами. ironmongery [‘aian,mAngori] п залізні вироби, дрібний залізний товар. iron-mould |"аігптоцід) п 1) іржава або чорнильна пляма (на тканині); 2) мет. виливниця.

ironside ("аїзпзаід| п 1) відважна, рішуча людина; 2) рі броненбсець, панцирник. iron-stone [‘aianstoun] да, залізняк.

п залізна

ру-

ironware [‘aionwea] п залізний товар. ironwork [‘aianwa:k] п 1) залізний виріб; 2) залізна частина конструкції; 3) pl залізорббний або чавуноливарний завод. irony I [‘/aioni] adj залізний; залізистий; схожий на залізо. irony П [’aiarani] п ірднія. irradiance [i’reidjans] п 1) сяяння; випромінювання; 2) джерело світла. irradiant [i’reidjant] adj що світиться, сяє, випромінює; сяючий; випромінюючий. irradiate [i’reidieit] о 1) освітлювати, осявйти; випромінювати; опромінювати; 2) перен. поширювати; проливати світло.

irradiation

[i,reidi’eifn]

п

1) освіт-

лення, осЯяяння; 2) блиск, сяяння; променистість, осяйність; 3) випро-

мінювання; іррадіація.

опромінювання;

4) фіз.

irr

ee

irrational

eee

[i’refenl]

1. adj

нераціо-

нальний; нерозумний; нелогічний; 2. п мат. ірраціональне число. irrationality [i’refo’neeliti] п 1) нерозумність; нераціональність; нелогічність; 2) мат. ірраціональність. irreclaimable [,iri’kleimabl] adj 1) neпоправний; 2) непридатний для обробки (про землю); 3) безповорот-

ний. irrecognizable

[i/rekagnaizabl]

adj не-

[i’rekansailabl]

adj

впізнанний.

іггесопсіїабіе

непримиренний перечливий,

irrecoverable

(про людину);

несумісний.

[,iri’kavarabl]

поворотний;

1)

2) су-

adj

без-

непоправний.

irredeemable [,iri’di:mabl] adj 1) непоправний, безнадійний, безвихідний; 2) що

не підлягає

викупу

або

ббміну. irredenta [,iri’denta] італ. ай) невозз'єднаний. irreducible [,iri’dju:sabl] adj 1) неперетвбрюваний, необорбтний (в інший

стан

1 т. n.); 2)

що

не

під-

дається поліпшенню або поверненню у попередній стан; 3) мат. нескорбтний; 4) мінімальний; 5) непереборний. irrefragable [i’refragabl] adj незаперечний, неспростбвний, безспірний. irrefrangible [,iri‘freendgibl] adj 1)ueпорушний, незламний; 2) фіз. незалбмлюваний

(про

світло,

проме-

ні). irrefutable [i’refjutebl] adj неспростдвний. irregular [i’regjula] 1. adj 1) нерегулярний; неправильний; що порушує правила, незакбнний; і. child

позашлюбна

дитина;

розпущений, метричний;

розбєщений; 3) несинерівний; нерівномір-

ний;

4)

грам.

2) безладний;

неправильний;

5)

військ. нерегулярний, іррегулярний; 2. п рі нерегулярні війська, частини. irregularity [i,regju:’leriti] п 1) нерегулярність; неправильність; 2) 6é3лад; розпущеність; 3) ненормальність; 4) нерівність.

irrelevance

[i’relivans]

ність;

питання

2)

п 1) недореч-

і т.

п.

що

He

стосується справи. irrelevant [i’relivent] adj 1) недоречний; 2) що не стосується справи.

irreligious [,iri/lidgas] adj невіруючий, нерелігійний. [,iri’mi:djabl] adj 1) не-

irremediable

виліковний,

невидужний,

невигой-

ний; 2) непоправний.

irremissible [,iri’misibl] adj 1) непробачний, непростимий; 2) обов'язкбвий

(для виконання).

irremovability [/iri,mu:va’biliti] змінність, незмінюваність. irremovable [,iri‘mu:vabl] adj не мбже бути усунутим; 2) нюваний, незамінюваний (за посадою).

п не-

1) що незмісвоєю

278

ігг м-н тт т ьннцц

їггерагабіе [i/reparabl] adj непоправний. irreplaceable [,iri’pleisabl] adj He3aмінний.

irrepressible

(йгі"ргезобі)

вгамбвний,

adj

3aB3aTHii;

ний. irreproachable

2)

нестрим-

[,iri‘proutfabl]

доганний. irresistibility

1) неadj без-

[‘iri,ziste piliti]

п невід-

порність, невідхйльність; непереборність.

irresistible

[,iri’zistabl]

мобжний,

adj

непере-

непереборний;

невідпор-

irresolute [i’rezalu: 9 аді irresolution [‘i,reza’lu:fn] чість, вагання.

нерішучий. п нерішу-

ний.

irresolvable

[,iri’zolvabl]

adj

1) не-

розкладний (на частини); 2) нерозв'язний. irrespective Liris’pektiv] adj безвіднбсний; i. ої незалежно від. irresponsibility [‘iris,ponsa’biliti] (п безвідповідальність. irresponsible [,iris’ponsebl] adj безвідповідальний.

irresponsive чуткий,

[,iris‘ponsiv] нечутлйивий,

adj

1) не-

нереагуючий,

несприйнятливий; to be і. не відповідати, не реагувати; 2) рідк.irresponsible.

irretention [,iri’‘tenJn] п нетримання; і. of memory слабка пам'ять. irretentive [,iri‘tentiv] adj що не Moже тримати, що не тримає, іггеїгіемабіе [,iri’tri:vabl] adj непоправний; ний.

невідновний;

невідплат-

irreverence [i/revarans] п вість, нешанобливість. irreverent |і'темогопі) adj ливий, непоштивий.

irreversible

[,iri’va:sabl]

оборбтний;

непоштинешаноб-

adj

неповорбтний;

1)

не-

2) що

не мобже бути анульдваний або скасбваний, непорушний. irrevocability [irevake’ biliti] п незмінність, непорушність, нескасбвність. irrevocable [i/revakobl] ad; незмінний, непорушний,

безповорбтний,

неска-

сбвний. irrigate [‘irigeit) о 1) зрошувати; 2) робити штучне зрбшення; 3) med. промивати. irrigation [,iri’geifn} п 1) зрбшення, іригація; аййг.: i. engineering меліорація;

2) мед.

промивання;

цювання. frrigative [‘irigativ]

adj

сприн-

зрбшуваль-

ний, іригаційний. irritability [,irita’biliti] п 1) дратівливість; 2) подразливість. irritable [‘iritabl] adj 1) дразливий, дратівливий; 2) хворобливо чутливий; вразливий. irritant [‘iritant] 1. adj що спричиняє подразнення; 2. п подразник, збудник. irritate I |"їгікеї) о 1) дратувати, сердити; 2) мед. спричиняти подраз-

3

нення або запалення; фізл. викликати діяльність бргану подразненням. irritate II] [‘iriteit] о юр. робити нечинним, недійсним, анулювати. irritation [,iri’teifn] п 1) роздратування, роздратованість, гнів; 2) фізл., мед. подразнення; збудження.

irritative ||Ягійейіх)

adj

подразний,

дратівний.

іггиріїоп

[i’rApfn] п раптове вторгнення, навала, нашестя. is [iz (повна форма), 2, з (редуковані форми)| 3-a особа однини pres. від дієслова to be. isinglass |‘aizingla: s]_n 1) риб'ячий клей;

2)

желатин;

3)

розм.

слюда

мусульманський, ісламу.

що

[‘izlomait]

відндситься

1. п

до

мусульма-

нин; 2. adj мусульманський, ісламістський island |"айзпа| 1. п острів, острівець; щось ізольбване; 2. о ізолюювати. islander |/ailanda] п остров'янин, житель OCTpoBa.

isle [ail] п бстрів (особл. поет.). islet |айі| п острівець isn’t [‘iznt] скор. posm.=is not. isobar [’aisouba:] п ізобара. isochronous [ai’sokronas] adj одночасний; що триває однаковий час; що повтбріюється через однакові міжки часу; ізохрбнний.

і5осіїпа!

[,aisou’klainal]

ізокліналь;

2. adj

isoclinic [,aisou’klinik] клінальний. isolate

[‘aisaleit}

1)

ізо-

ізолювати,

хім.

п

2)

1. п

adj геогр.

2)

[aiso’leifn]

відокрбмлення;

геогр.

про-

ізоклінальний.

uv

відокремлювати;

ти. isolation

1)

виділя-

ізоляція;

самотність.

isolationism [,aisa’leifnizm] п пол. ізоляціонізм. 5 isolator [‘aisaleita] п ізолятор. isosceles (|аї"5озійї:2| adj мат. рівнобедрений.

isotherm

("аїзоцбо:т|

п ізотерма.

isothermal [,aisou’Ga:mal] adj ізотермічний. isotope [‘aisoutoup| п хім. ізотоп.

Israelite

[‘izrialait]

1) єврейський;

мати

1. п єврей; 2. adj

2)

ізраїльський.

issuance |"їз|ц:оп5| г вихід, випуск. issue [‘isju:] 1. п 1) витікання; вихід (ток. перен.); 2) результат, кінець; to bring smth. to а successful i. успішно довести до кінця; 3) проблема, спірне питання; the point at i. предмет обговбрення; 4) фін. емісія; 5) видання; вйпуск; номер (газети, журналу); 6) потомство; діти; 7) government i. казбнного зразка (див. тж С. І.); 2. о 1) Bu-

ходити; випливати; 2) випускати; видавати (газету, журнал тощо);

| наслідком,

1) перешийок;

сполучна

n

кінчатися

i isthmuses)

(pl

2) анат., бот. вузька

частина

чогось.

it [it] 1. pron 1) pers. (непрямий відмінок it) він, вона, BOHO (про речі й тварин); 2) demonstr. it? хто це?; хто там?;

це; who is it is John

це Джон; 3) як підмет безособового речення); it rains іде дощ; it is cold хоблодно; 4) у пасивних зворотах: it is said кажуть; it is known відбмо; 5) як додаток утворює з деякими дієсловами ідіоми; to face it out не дати залякати

себе; to cab it їхати to give

(rae i.-stone).

Islam [/izla:m] п іслам. 'slamic [iz’leemik] adj ісламістський,

Ізіатіїе

3)

(чимсь — іп). isthmus [‘ismas]_

it smb.

hot

у кебі, таксі; задати

комусь

перцю; 2. п розм. ідеал; щось найкраще, найвищий ступінь чогось; in her new dress she was it у своїй новій сукні вона була чудова. Italian ГіЧге|оп| 1. adj італійський; І. warehouse товарів; 2. п лійська мова.

Italic

[i/teelik]

І. order

ський)

italic

магазин бакалійних 1) італієць; 2) іта-

adj

архт.

ордер.

ЦЧгїйк|

іст.

італьський;

італьський

друк.

(роман-

i. adj

курейв-

ний; і. type курсів; 2 п pl курсив. italicize [i’telisaiz] о 1) виділяти курсивом; 2) пілкреслювати (в рукопису);

ням. itch [its]

виділяти

1. по

2) перен. прагнення

1)

підкреслюван-

зуд,

сверблячка;

нетерпляче бажання, (чогось — for); 3) мед.

короста; 2. о 1) свербіти; 2) перен. нетерпляче бажати чогось. itching [‘itfin] adj що свербить; to have ап i. palm бути жадним до грошей, itch-mite [‘itfmait] п коростяний кліщ. itchy [‘itfi] adj що викликає сверблячку; що свербить. item [’aitam] 1. п 1) кожний окремий предмет (у списку); стаття, пункт, параграф; 2) питання (на порядку денному); 3) газетна замітка, повідомлення; 4) номер (програми); 2. adv також, теж.

itemize [’aitamaiz] вати по пунктах.

о амер.

iterate

повторювати.

iteration iterative

[/itareit]

о

[,ite’reifn] п повтбрення. [‘itarativ] са) 1) що повтб-

рюється; повторний; ративний.

itineracy

перелічу-

2) лінгв.

іте-

[i’tinaresi] =itinerancy.

itinerancy [i’tinorensi] п 1) мандрування, мандри, переїзд з місця на місце; 2) об'їзд (округи тощо) з

MeTOIO виголошення відей тощо. itinerant

ний;

Пі"Шпагопі)

і. musicians

промов, пропоadj

1) мандрів-

мандрівні

музи-

канти; 2) що об'їжджає свою округу (про сиддю тощо). itinerary (аї"іпогагі| 1. п 1) маршрут; шлях; 2) подорбжні нотатки;

iti

279 3) путівник

(довідник);

2. adj до-

рожній, шляховий. itinerate [i’tinoreit] о 1) мандрувати; 2) об'їжджати свою округу.

йіпегайїоп (і/іпа/тещ п) =itinerancy. its [its] pron poss. від їй (про речі й тварин) його, жить йому, їй.

її, свій;

що

нале-

it’s [its] скор. розм.--ії

is.

J | [dzei] п 10-а літера алфавіту.

англійського

itself

[it’self]

себб; (про

собі; речі

тат

pron

(pl

themselves)

-ся; -сь; camo, cam, сама й тварин); Бу i., in i,

of і. самб по собі; самб соббю. I've [aiv] скор. posm.=1 have. ivied [’aivid] adj зарослий пліющом, ivory [‘aivari] п 1) слонова кістка; fossil i. мамонтова кістка; 9) pl розм. предмети з слонової кістки,

більярдні кулі, клавіші sl. зуби;

тися,

to show

і т. д.; 3) рі

one’s ivories

посміхатися,

смія-

скалити

зуби;

4) кблір слонової кістки; 5) зрбблений з слонової кістки.

ivory

black

кістка

|’aivari’blek]

attr.

п слонбва

(фарба).

ivy [/aivi]

п бот. плющ.

) jab [dzab]

1. о 1) штовхати,

штурхати;

2)

встромляти,

(into); 3) вдарити, колоти;

2.

п

пхати, втикати

проткнути,

поштовх,

про-

штовхан,

стусан. jabber |"Фзгбо|

1. о плескати (язиторохтіти; мймрити, бубоні-

ком); ти;

2.

п

балаканина;

бурмотіння,

мимрення, бубоніння. jacinth ("Фзеезіп0| п мін.

jack I [dzek] пець;

2)

домкрат;

1. п 1) людина,

матробс; 4)

гіацинт.

3)

карт.

тех.

валет;

хло-

важіль; 5)

міх,

бурдіюк для вина; фраз. звор.: |. in office бюрократ; J. of all trades на всі руки майстер; і. tar матрос; every man і. кожна піднімати домкратом

людина; 2. v (часто |. up).

jack Il Газгк| п мор. гюйс, прапор на носу корабля; Union J. державний прапор Сполученого Королівства,

Jack-a-dandy [,dzako’dendi] п чепурун, франт. аска! (|"'Фзгко:1) 1. п 1) шакал; 2) розм. літературний поденник; людина, що робить для іншого підготовчу, чорну роботу; 2. о виконувати чорну, неприємну роботу. ackanapes |"ФзгкКопеїрз| п 1) нахаба, вискочка; 2) жвава, моторна

або 3)

пустотлива, dat,

фертик;

шкодлийва 4) заст.

дитина; мавпа.

ackass [‘dzekes перен. ‘d3zceka:s] п 1) осел; 2) перен. дурень, тблепень. ack-boot [‘d3ekbu:t] п чобіт вище колін; іст. ботфорт. ackdaw [‘dzakdo:] п галка. acket [/dgeekit] 1. п 1) жакет; куртка;

2)

лушпина

(картоплі);

3) тех.

кожух; чохбл; 4) друк. суперобкладинка; 2. v надівати кожух, чохол.

ack Frost [/dgaek’frast] п Mopo3 ЧерBOHHH ніс. ackhammer [’dzak,haemo] п пневматичний відбійний молотодк. ack-horse |"ФзггКНо:5| п буд. козли; риштування. ack-in-the-box [/d3eekindaboks] п 1) тех. гвинтовий домкрат; 2) (J-) дурисвіт, шахрай, шулер.

ack Ketch [‘dgeek’ketf] п кат. ick-knife [/d3zaknaif] п великий складаний ніж.

jack-o’-lantern

каючий

[‘dgeka,lenten]

п блу-

BOrHHK.

jack-plane (|"Фзгкріеїп| п тех. шерхебель, рубанок; струг. jack pudding [’dzek’pudin] п блазень,

паяц. jack rabbit [/dgek’reebit] п великий північноамериканський заєць. jack-snipe

{’dgzaek,snaip]

тяна курочка. jack-staff [/dgaek,sta:f]

п орн.

боло-

п mop.

гюйс-

шток. jack-straw |"дзавК,5іго:) п 1) опудало, одоробло; нікчема; 2) рі гра на зразбк бирюльок; not to care a і-5 мати за ніщоб; не цінувати. jack-towel (|"ізеК/ацзї)| п рушник на ролику (для загального користування).

Jacobin нець;

(|ФзгкКабіп|

п 1) іст. якобі-

2) домініканець

(чернець).

іасобіп [’dzekabin] n чубатий голуб. Jacobinic(al) |ІзгеКко"Біпік (а1)) adj іст. якобінський.

Jacobite [‘dzakabait] п іст. якобіт. Jacob’s ladder [‘d3eikabz’leda] п 1) бібл. драбина I[akopa; 2) розм. крута

драбина;

3) мор.

вірьовочна

драбина; скок-вант; вант-трап; бот. синюха. Jacob’s staff [’dg3eikobz’sta:f] п бібл. посох градшток.

jactitation

2)

хвастощі;

сіпання;

п

i)

2) мед.

метання,

посудо-

кидання;

(під час сну або марення). jade I [dgeid] 1. п 1) шкапа; 2) жарт. шельма,

ти,

негідниця;

загнати

2. v

(коня);

1)

заїзди-

2) розм.

зму-

чити (ся).

jade

Il

|4зеід)

гат. jaded {‘dzeidid]

п

мін.

нефрит;

adj виснажений,

га-

зму-

тиск,

THCHABa,

злочинець

jailer [‘dgeilo]

п тюремник.

давка;

2)

затор,

затримка вуличчого руху; 3) тех. заїдання, перешкоди, зупинка. зат Il (|азет) n варення; джем. Jamaica (Фзо'теїко) п (ямайський) ром |гж. географічна назва).

Jamaican ський;

Jamb

(дзо"теїкоп| 2. п житель

[dzem]

1. adj

jamboree селощі;

ямай-

Ямайки.

п 1) одвірок

2) лутка (вікна); упор, підпора.

3)

(дверей); підставка,

|,Ізгетрг'ті:)

п sl.

1) ве-

святкування;

бенкет;

2)360-

ри, зліт (особл. бойскаутів). іат-іаг |"дзетадза:| п банка варення.

(на)

jamming [’dgemin] п 1) тех. заїдання; защемлення; затискання; 2)рад.

взаємні перешкоди радіостанцій під час прийому; заглушення; 3) затор, затримка вуличного руху. іат-пиї [’dgem,nat] n тех. контргайка. jane

[dzein|

на, жінка,

jangle

п амер.

молодичка.

|"дзедє!)

1. п

sl. дівчи-

гомін,

гамір;

2. о гомоніти;

незлагоджено

звуча-

цар; 2) амер.

двірник;

ти, різко говорити. janitor |"Фзгепіїг) п 1) воротар, швейруючий будинком. January |"дзгпіцогі)

сторож;

п

1)

ке-

січень;

2) attr. січневий Jap [dzep] п амер.

sl знев.-- араnese. japan [dze’pen] i. п 1) чорний лак (особл. япобнський); 2) лакований японський виріб; 2. о лакувати; покривати

чений.

jag [dzeg] 1) гбстрий виступ; зубець; 9) дірка (в одязі); 3) рі заст. лахміття. jagged [‘dzegid] adj 1) зазублений, нерівний; 2) амер. sl. п'яний. jaguar [‘dzegjua] п зоол. ягуар. jail [dgeil] 1. п тюрма, в'язниця; 2. о ув'язнювати. jailbird Мазеїїбо:4) п арештант; закоренілий

вати (прохід); 3) перебивати, заглушати (радіопередачу); 2. п 1)

Jane,

1)

астролябія;

[,dzekti‘teifn]

хваляння, рожне

Іакова;

4)

іаїоцзіє [’geelu:zi:] фр. п жалюзі, штбри. jam J |дзгт)| 1. о 1) стискати; защемляти; затискати; 2) загорбджу-

Japanese

чорним

лаком.

|,Ізгеро'пі:2|

1. adj

ський; 2. п 1) японець; 2) японська мова.

япон-

яподнка;

Japanesque |,Ізггре/пезк! adj у япбнському стилі. іаре [dzeip] 1. с жартувати; дл жарт. jar | Газа:) 1. о 1) деренчати; неприємно, різко звучати; 2) трясти; 3) тех. вібрувати; 4) коробити, обурювати, справляти неприємне

jew

280

іаг враження;

it jars on

one’s

nerves це

впливає на нерви; 5) дисгармоніювати; мати розбіжності в думках; сперечатися, сваритися; our оріпions always jarred наші думки нікбли не схбдились; 6) гірн. бурити ударним буром; 2. п 1) різкий, неприємний

звук;

деренчання;

2)

трясіння, дрижання, двигтіння; 3) тех. вібрація; 4) струс: неприємний ефект; 5) дисгармонія; 6) нелади, суперечка, сварка. jar Il |дза:) п 1) глек, глечик; кухоль; банка; 2) міра рідинй (=8 пінтам або 4,54 a). jar НІ [dga:] п: оп (або upon) the і. розм. прочинений (про двері). jargon [‘dga:gan|] п 1) жаргон; 2) незрозуміла MOBa; тарабарщина, jargonize [’d3a:ganaiz] v 1) говорити на жаргдбні; 2) вживати в розмові спеціальні терміни.

jasmin(e)

[/dgesmin]

п жасмин.

jasper [‘dzespa] п мін. яшма. jaundice [‘dga:ndis] 1. п 1) мед. розлиття

жодвчі,

ність;

3)

жовтяниця;

2)

упередженість;

жовч-

р. р.) викликати заздрощі, ревноmi; to take a jaundiced view диBHTHCA Ha щось упереджено.

[dgo:nt]

1. п весбла

ка, поїздка; прогулянку.

jaunty

[‘dgo:nti]

вий;

ський;

о

прогулян-

зробити

веселу

adj 1) весблий, жва-

невимушений;

каний, Javanese

javelin

2.

2)

рідк.

вишу-

стильний; 3) безтурботний. [,dza:vo'ni:z] 1. adj яван2. п яванець;

(земіїп)|

тальний) jaw [dgo:]

яванська

мова.

лещата,

7)

[/dzo:,breika]

attr.:

|.

п

розм.

слбво, AKé важко вимовити. jay [dzei] п 1) сбйка (птах); 2) дурний базіка, талалай (ка); 3) амер. простак. jay-walker [’dzei,wo:ka] п амер. розм. необережний лішохід. jazz [d3ez] 1. п 1) джаз; 2) амер. жвавість, енергія; 2. о 1) викднувати джазову музику; 2) танцювати під джаз; 3. adj 1) джазовий; 2) sl. грубий, гротескний, кричущий (про барви i т. п.).

Jazz band [/dzeez’bend] джаз-оркестр.

{dzi:nz] рбткі

jeep

п

1) кіперна,

вид

амер.

штани,

[dzi:p]

п

бавбвня-

бумазбї;

розм. роббчий

амер.

2) рі

джинси,

ко-

костюм.

(за звучанням

початкових букв слів general ригроз5е--загальне призначення) |) автомобіль-всюдихід,

«джип»;

2)

не-

великий розвідувальний літак. jeer I ГАзіг| 1. о глузувати; насмі-

хатися глум;

(з-- аї);

2. п

глузування,

насмішка.

jeer Il [dzia] п (звич. рі) мор. талі для підіймання нижніх рей. jehad (4зі"па:4) =jihad. Jehu [‘dzi:hju:] п жарт. візник. jejune [dzidgu:n] adj 1) худий, 2)

неродючий

(про

грунт); 3) сухий, нецікавий (про доповідь і т. п.); і. dictionary словник-ліліпут.

jelly |"дзеї| 1. п желе; драглі, холодець; 2. v перетворювати(ся) в желе; застигати. jelly-fish |"Ізенії?) п медуза. jellygraph [/dgeligra:f] п копіювальний апарат. jemmy [’dzemi] п 1) злодійський ломик; відмичка; 2) бараняча голова (страва). jenny [‘dzeni] п 1) додається до

hold your

clutch, і. coupling rex. кулачна муфта; 2. о 1) говорити довго і нудно; пережовувати те саме; 2) читати мораль, вичитувати (комусь); 3) sl лаятися, лихослодвити. jaw-bone [‘dzo:boun]n анат. щблепна кістка.

jaw-breaker

тканйна,

лебідка; мостовий підйдмний кран; 3) прядильний верстат «Дженні»

death у пазурах смерті; 3) pl вузький вхід (затоки, ущелини); 4) балакучість; 5) нудне повчання; 6) затискач,

,

[dgzein]

назви тварин як вказівка на жіночий рід, напр.: j.-ass ослиця; 2) тех.

і! груб. заткни рота!, замовкни!; 2) pl рот; паща; іп the jaws of

тех.

на

(ме-

п кйдальний

спис, дротик 1. п 1) щелепа;

здрість.

jean

охлялий;

недобро-

зичливість; 2. v 1) рідк. викликати розлиття жовчі; 2) перен. (звич.

jaunt

jealous [‘dgelas] adj 1) ревнивий (do — of); to be і. of smb. ревнувати когбсь; 2) заздрісний; завидющий; 3) ревний, старанний; турботливий. jealousy [‘dgelesi] п 1) ревнощі; 2) недовірливість, підозрілість; 3) за-

п джаз-банд,

(тж spinning-j.).

jenny-ass [/dzenies] п ослиця. jenny wren [‘dgeniren] п орн. корольбк (самка). jeopard [‘dzepad] amep.=jeopardize. jeopardize [‘dzepadaiz] о наражати на небезпеку, рискувати чимсь. jeopardy |"Фзероді) п небезпбка, риск. jerboa [dza:’boua] п зоол. (африканський) тушканчик. jeremiad [,dzeri’maiad] п iepemiana.

Jericho [‘dzerikou] п біол. Ієріхбн; go to J.! іди геть!, геть до біса!

jerk

[dga:k]

ривок;

1. п 1) різкий

2) сіпання

поштовх,

(мускула);

2. v

І) сіпати(ся); рвонути; різко штовхати; 2) говорити уривчасто. jerky ("дзе:кі) adj 1) уривчастий; 2) рвучкий; труський; 3) нетерплячий. jerque [dga:k] о робити митний бгляд суднових вантажів. Jerry [‘dzeri] п бійськ. sl. німець; німецький солдат або літак. jerry-building [’dzeri,bildin] п 1) спорудження неміцних будівель з поганих матеріалів; 2) неміцна спо-

руда.

jerry-built [‘dgeribilt] adj збудований абияк, нашвидку. jerry-shop [/dgerifop] п sl. пивна нижчого розряду.

jersey

[‘dga:zi]

п

1) фуфайка,

в'я-

зана кбфта; 2) трикотажна тканина Mxepcé; 3) джерсбйська порода молочної худоби. Jerusalem |Фзо'ти:58Ігт| adj epycaлимський; J. artichoke (або potato) бот. земляна груша; J. pony жарт. осел.

jessamin(e) jest [dgest]

[’d3esamin] - |азтіп (е). 1. п жарт; дотеп; 2. о

жартувати; насміхатися. jester [‘dgzesta] п 1) блазень; 2) жартівник.

Jesuit |"Фзегіції) п єзуїт. Jesuitic [,dzezju’itik] adj

ський; 2) підступний, Jesuitism [‘dgzezjuitizm]

1) єзуїтлицемірний. п 1) єзуїт-

ство; 2) лицемірство. Jesuitry [(/dzezjuitri] =Jesuitism.

jet I [dzet] п мін. 1) гагат, чорний янтар; 2) блискучий чорний колір. jet Il [dget] 1. о 1) випускати струменем; 2) бити струменем; 2. т 1) струмінь (води, пари, газу); 2) тех. форсунка, жиклер; 3) військ. дальність пбстрілу; 4) реактивний двигун; 5) розм. реактивний літак; 3. adj реактивний.

jet-black

[/dget’bleek] adj чбрний, як смола. jet-fighter [/dzet,faita] п ав. реак(тивний винищувач. jet-projectile [(‘dget,prodgiktail] n військ. peaKTHBHHH снаряд. jet-propelled ("Фзеїрга'реїід| adj з реактивним двигуном; j-p. plane реактивний літак. jet propulsion [‘dgetpro’pAlfn] п 1) реактивний двигун; 2) реактивний

рух.

jetsam

[‘dzetsam]

п вантаж

або

то-

вари, скйнуті з корабля під час аварії (i прибиті водбю до бере-

га) (nop. flotsam). jetstone [‘dzetstoun] турмалін,

п

мін.

чбрний

jettison [/dgetisn] 1. п викидання (вантажів) за борт під час аварії;

2. о 1) викидати (вантаж) за борт; 2) ав. скидати; 3) перен. позбутися якобїсь перешкоди; 4) перен. відкидати, відмовлятися, jetty І [’dzeti] =jet-black. jetty II [‘dgeti] п 1) дамба; 2) мол; пристань; 3) виступ будівлі; еркер, закритий балкон. Jew {dgu:] п єврей. jewel [‘dgu:al] 1. п 1) коштбвний камінь, самоцвіт; прикраса з самоцвітів; 2) коштобвність, скарб; 3) камінь (у годиннику); 2. v 1) прикрашати

коштбдвними

каменями;

2) вставляти камені (у годинниковий механізм). jewel-box |"Фзи:аїбока) п футляр для ювелірних виробів. jewel-case [‘dgu:alkeis] = jewel-box.

jew

281

jeweller [/dgu:ale] п ювелір. jewellery, jewelry [‘dgu:alri] п 1)коштдвності; ювелірні вироби; 2) торгівля ювелірними виробами; 3)ювелірне мистецтво. Jewess [/dzu:is] п єврейка.

Jewish [‘dgu:if] дейський.

adj єврейський;

iy-

Jewry |"Фзиггі) п 1) євреї; 2) єврейство; 3) гетто, єврейський квартал. Jew’s-harp ("Фзи:2Ба:р) п варган (музичний інструмент).

Jew’s

pitch

[/dgu:zpits]

різновидність

jib 1 |азіь|

п мін.

пек,

бітуму.

о

1) тупцювати,

упира-

тися (про коня); 2) опиратися (про людину); і at а) виявляти огиду до; б) вагатися (зробити щось); 3) зупинятися,

відступати.

jib I] |4зіь) п 1) мор. клівер; 2) тех. поперечка, укосина, стріла (підйомного рано і. агт поперечка. jib III (азіь) п норовистий кінь. jibber I [’dziba] п норовистий кінь. jibber II [/dziba] о говорити швидко й незрозуміло; бубоніти. jib-boom [‘d3i’bu:m] п мор. утлєегар. jib-crane ("ізіб/Кгеіп| п поворбтний кран, кран зі стрілдбю.

jib-door

|"4зіб'4о:)|

п потайні

двері.

jibe | [dgaib] І. п насмішка; 2. о насміхатися (з-- at; тж gibe). jibe П |азаїб) о амер. 1) погоджуватися; 2) бути відповідним, узгоджуватися. jiffy [/dgifi] п розм. мить; іп а |. миттю. jig Газіє) 1. п 1) джига (танець); his j. is up він своє відспівав; 2) тех. дрібний ручний інструмент; затискний пристрій; шаблон; 3) текст. красйльна машина; 4) друк. матриця; 5) буд. балка; 2. о 1) танцювати джигу; 2) рухатися взад і вперед; 3)промивадти руду; 4)сортувати.

igger

[‘dzigo]

п

1) текст.

ролико-

ва красйильна машина; 2) сортувальник, робітник, що промиває руду; 3) ажурна пилка; 4) гончарний круг. ідрегу-рокегу [’dzigeri’‘poukeri] п розм. дурниця, нісенітниця. ig-saw [/dzigso:] п тех. ажурна пилка; машинна

ножівка.

ihad [dzi’ha:d] араб. п 1) газават, священна війна (проти немусульман); 2) перен. кампанія прбти 46. гось, (хрестовий) похід (проти-against). iit [dzilt] 1. п бездушна кокетка, спокусниця; обманщиця; 2. о зва-

бити і обдурити. im-crow [‘dgzim’krou] п верстат для зчеплення рейок. іт-Сгом [‘d3im’krou] амер. през. 1) негр; 2) attr.: J.C. car спеціальний залізничний або трамвайний вагбн для нбгрів (на півдні США). im-Crowism |"ФІзіт/Кгоцігт| п амер.

система

дискримінації

США. jim-dandy розм.

jot

негрів

[/dzim’deendi]

adj

у

амер.

чудовий.

jim-jams Газітазееті) п pl sl. біла гарячка. jimmy [‘dzimi] 1. по 1) гірн. віздк для вугілля; 2) злодійський ломик; відмичка; 2. о зламувати (ломом). jingle [‘dzingl] 1. п 1) дзвін, дзеленчання; брязкіт; 2) співзвучність, алітерація; 3) критий двоколісний візбк;

2. о 1) дзвеніти,

дзеленчати;

брязкати; 2) бути багатим звучності, алітерації. jingo [‘dzingou] 1. п (рі шовініст; джингоїст; ністичний.

на співjingoes)

2. adj

шові-

jingoism [‘d3zingouizm] п шовінізм; джингоїзм. п pl: high і. бучні веселощі.

jinks [dzinks]

йппу

[/dgini]

по

гірн.

1)

витягу-

вальна лебідка; 2) похила для вагонбток з рудбю

колія

jitters [/dgitaz] п рі амер. нервбве збудження, переляк; it gave me the і. я весь затрусився. служба; заняття; odd jobs випадкбва робота; out ої |. без роботи; 2) завдання, урбк; 3) тех. деталь,

виріб,

обрбблюваний найманий;

предмет;

найнятий

на

4)

певну

po6oty; фраз. звор.: by the |. відрядно; to make а good j. ої it ддбре впбратися з роббтою, зробити щось добре; а |. ої work нелбгка справа; а bad |і. безнадійна справа; a good |. ддббрий стан справ; on the |. у дії; в русі; 2. v 1) працювати нерегулярно, випадкбво; 2) працювати відрядно; 3) давати (брати) внайми KOHeH або напрокат

BO3H,

екіпажі;

4)

спеку-

лювати, баришувати; 5) зловживати своїм становищем; to |. smb. into a post влаштувати когбсь на посаду по протекції.

job II [dzob] 1. о 1) колоти, встромляти; штрикати (аї); 2) штовхнути, вдарити; 3) смийкнути коня за вуmuna, 2. п раптбвий удар, штовхан. Job [dgob] п 1) бібл. Ібв; 2) перен. нещасна, прибита лихом людина. jobation [dgzou’beifn] п бсуд, догана; нудне моралізування. jobber [‘dzoba] п 1) відрядний працівник; 2) комісіонер, маклер; 3) барйшник, спекулянт; 4) людина, яка займається випадкбвою роботою. jobbernowl [‘dgoba,noul] п розм. йблоп, тблепень.

jobbery [‘dzoberi] п 1) спекуляція; зловживання чимсь собі на користь; використання 0службового станбвища з корйсливою метою;

2) сумнівні

справи

1 зва, спекуляція. jobholder [’dgzob,houlda]

або

операції.

п амер.

1)

людина, що має постійну роботу; 2) державний службовець. jobless (|"Фзобіїз) adj безробітний. job-work

Pissbwerk

п відрядна

po-

бота. jockey [‘dgoki] 1. п 1) жокей; 2) дурисвіт; 2. о обманювати, обдуріовати, шахраювати; схилити до чбгось;

виманити

|. іпіо обманом |. оці видурити,

щось.

5

jocose [d3a’kous] adj грайливий, жартівливий, веселий.

іосозіїу [dgou’kositi] п грайливість, жартівливість. jocular [/dgokjula] adj весблий, жартівлйивий; дотепний, гумористичний, забавний. jocularity [,dzokju’leriti] п жартів-

ливість. jocund (|"ізоКопа)

adj

життєрадісний,

жвавий;

ний,

йи-йкви |(зри:'Чзікви:) =ju-jutsu. job І [dgob] 1. п 1) робота, праця;

attr.

jobbing [/dzobin] п 1) випадкова, нерегулярна робота; 2) відрядна робота; і. shop рембнтна maiicrépня; 3) торгівля акціями; біржова

втішний,

jocundity

1)

весблий, 2)

приєм-

добродушний.

[dgou’kanditi] п 1) веселість,

життєрадісність; 2) приємність. Joe Blow [’dzou’blou] п амер. військ. sl. солдат. Joe Miller |"Фзоц'тії») п старий дотеп, заяложений анекдот. jog [dgog] 1. о 1) штовхати; трясти; трусити, струшувати; підштовхувати ліктем; 2) бігти підтюпцем; ixaти повільно; |. along, і. оп просуватися, продиратися; to j. smb.’s memory нагадати; 2. п 1) поштовх, струс;

2)

тряська

ходьба. joggle [‘dzogl] хатися

Їзда,

1. о 1) трястися,

поштовхами;

вати, штовхати; пдштовхи.

jog-trot

повільна

[/dgog’trat]

п

1) повільний

біг підтюпцем (про коня); рен. одноманітність, рутина.

John

Bull

(іронічне

ру-

2) підштбвху-

2. п струшування;

[/dgon’bul]

n Джон

прізвисько

2) ne-

Буль

типового

анг-

лійця).

Johnny,

johnny

хлопець,

(|"4зопі)

парубок;

п

1) розм.

2) франт,

чепу-

рун; джинджик.

join

[dgoin]

1. о

1) з'єднувати(ся),

об'єднувати(ся); 2) приєднувати(ся); 3) вступати (у партію, спілку тощо); фраз. звор.: to |. hands братися за руки; об'єднуватися; іо і. issue with сперечатися з; to j. forces

об'єднати

сйли,

зусилля;

to

і. battle розпочати бій; вступити в бій; to.j. the army вступити в армію; to j. the colours, to j. up вступити на військову службу; 2. п з'єднання; тбчка, лінія, площина з'єднання. joiner [/dzoina] п 1) стбляр; 2) тех. стругальний верстат; 3) амер. член кількдх клубів.

joinery |"дзоіпегі| п 1) столярна робота; столярні вироби; 2) столярне pemecd; 3) столярна майстерня.

joint

[dgoint]

1.

adj

об'єднаний,

спільний; і. action спільна дія; |. committee комісія або комітет 3 представників різних організацій; j. plenum об'єднаний пленум; 2. п 1) точка сполучення, стик; 2) анат. суглоб; out ої |. вйвихнутий; пе-

рен. розстрбєний, у поганому настрої; 3. о 1) зчленбвувати; 2) розчленбвувати, розтинати; 3) припасбвувати (частини). joint-chair [/dgointtfea| її san. СТИкова подушка. jointer [/dgointa] п 1) тех. фуганок;

фугувальний верстат; 2) буд. струмент для розшивки швів. joint-heir [/dgzoint,co] коємець.

jointly

[/dgointli]

ний

("ізоіпіріп|

болт;

joint stock

чека;

in-

п юр. співспад-

adv спільно,

но, разом.

joint-pin

п тех.

сукуп-

шарнір-

заклбпка.

[/dgointstok]

п акціонер-

ний капітал; j.-s. company акціонерне товариство. jointweed [/dgzointwi:d] п бот. хвощ. joist [dzoist] п тех. балка, кродква; поперечка.

joke

[dzouk]

1. п

жарт,

дотеп;

to

crack а |. пожартувати; 2. о жартувати; пожартувати, посміятися (з когось,

чогось).

joker [‘dzouka] п 1) жартівник, жартун; 2) sl. людина; хлопець, парубок; 3) амер. двозначна фраза або стаття в закдбні; 4) джокер (у покері). joky [‘dzouki] adj жартівливий, жартівний.

jollier

[/dgolia]

п

амер.

весельчак,

веселун; забавник, штукар. jollification [,dgoliti’keifn] п га, звеселяння;

jollify

("дзоїйїаї)

свято,

о

2) злегка п'янити, пивати, пиячити.

розвасвяткування.

1) веселити(ся); сп'яняти;

3) ви-

jollity |"дзоїйні) п весблощі. jolly ("4321і)| 1. adj 1) веселий, вий;

2)

п'яненький,

жва-

напідпитку;

3)

приємний, втішний; 2. adv розм. дуже; і. good fellow дуже добрий хлопець; j. fine дуже добре; 3. v 1) звеселйти; 2) домагатися ласкою. jolly-boat | |"Фзоїбоці| n четвірка (шлюпка).

jolt

jud

282

іої

[dgoult]

1. о трясти(ся);

2. п

1) тряска; трясіння; 2) штовхан, поштовх; 3) амер. удар. jolterhead [’dzoultahed] п дурень, бевзень, йблоп. jolty [‘dgoulti] adj тряський. jongleur [35:n’gla:] фр. п іст. середньовічний

мандрівний

співець,

ме-

нестрель. jonquil [‘dgonkwil] п 1) бот. нарцис-жонкіль; 2) блідожбвтий колір; 3) різновидність канарейки. jorum ("Фзо:гат) п великий кухоль, чаша (особл. з пуншем).

josh

[dgof]

жарт;

1.

п

амер.

містифікація;

sl.

незлий

2. о жартува-

ти, містифікувати. jostle [‘dgosl] 1. о штовхати(ся)); тиснути(ся), товпитися; і. against наштовхуватися на; і. aWAY вйштовхнути; 2.«0 «сутичка; давка, штовха-

jot

нина. [dgot]

кість;

‘ 1. п йбта,

пої

незначна

а і. ні на

йоту;

кіль-

2. о KO-

ротко записати. joule [dgu:l, заці) п ел. джбуль (міжнародна ватт-секунда). jounce (дзацп5| о 1) вдаряти(ся); 2) трясти(ся).

jour |432:) п амер. розм.- journeyman. journal [/dga:nl] 1. п 1) щоденник; журнал (тж бух.); ship’s j. мор. судновий nals

журнал;

napa.

2) рі the

протокбли

Jour-

засідань;

3)

газбта; журнал; 4) тех. шийка вала, wanda; 2. adj поет. денний. journal-box ("ізе:пібок5| п тех. коробка підшипника; вагбнна букса.

journalese

[‘dza:no‘li:z]

м стиль, вла-

стивий посереднім журналістам. journalism [/dga:nalizm] п журналістика, робота журналіста. journalist |"Іза:пеїйзі| п журналіст; працівник

газбти

або

журналу.

journalize [‘dzo:nalaiz] о 1) вносити, записувати в журнал; 2) вести щоденник, журнал; 3) працювати в газеті або журналі. journey [/dgo:ni] 1. п подорож (особл. суходолом); поїздка; рейс; а day’s (week’s) j. шлях, пройдений за день (за тиждень); 2. v подорожувати; робити рейс. journeyman |"Іза:гітеп)| п 1) поденний

робітник;

2)

бота по найму; поденщина.

[dgaust]

[dzouv]

клянуся

п міф.

lOnitepom!;

Юпітер;

by J.!

їй-богу!

товариськість.

jovian [/dgouvion] adj 1) подібний до Юпітера; величний; 2) що сто-

сується планети Юпітер. jowl [dgaul] п 1) щблепа; щелепна кістка; 2) товсті щоки й підборіддя; 3) вбло (у худоби, хів); борідка (у півня).

у пта-

jowly [‘dgauli] edj мордатий, joy [dgai] 1. п 1) радість, весблість; утіха;

задовблення;

to

розваги.

п розм.

керування

ручка або

(літака).

ішбіїапсе | |"Ізи:Ьйзп5|

п

радіння,

тріумфування. jubilant [/dgu:bilont] adj тріумфуючий, радіючий. jubilate 1. о |"Фзи:Біеії) радіти, тріумфувати, торжествувати; п [,dgu:bi'la:ti] радісний порив; paдість. jubilation [,dzu:bi‘leifn] п радіння, тріумфування, радощі. jubilee [‘dgu:bili:] п святкування; ювілей (перев. п'ятдесятирічний); silver j. двадцятип'ятирічний ювілей; diamond |. шістдесятирічний

ювілей. Judaic [dgu:’deiik] adj імдейський, єврейський. Judaism [‘dgu:deizm] п іудаїзм. Judas [’dzu:das] п 1)бібл. Іуда; 2) перен. зрадник. judas [/dgu:das/ п вічко у дверях (для підглядання).

Judas-coloured [‘dzu:das,kAled] adj рудий. Judas-hole [’dgu:dashoul] =judas. Judas-tree [/dgu:dastri:] п бот. іудине дерево.

judd

[dgad]

п велика

брила

вугілля.

judge [dzad3] 1. о 1) судити; 2) бути арбітром, експертом; 3) оцінювати;

4)

вважати,

гадати;

скласти

розм. розважливий, розсудливий. judgement [‘dzAdzment] п 1) вирок,

jovial [’dgouvjel] adj веселий, жвавий; TOBapHCbKHH, компанійський. joviality [,dzouvi’eliti] п весблість, жвавість;

для

[‘dgzoistik]

робота,

2) поденна

поєдинок; турнір (част. рі); 2. о битися на поєдинку або турнірі.

Jove

автомобілі

важіль

рйицарський

кваліфікований

1. п іст.

на

joystick

собі думку; приходити до BHCHOBKy; 2. п 1) суддя; 2) арбітр, експерт; 3) знавець, цінитель. judge-made |'Ізлазитеїд| adj: j.-m. law принципи, засновані на судових прецедентах. judgematical [d3Ad3’meetikel] adj

робітник, що працює по найму. journey-work ("Фзо:піме:К| п 1) ро-

joust

joyless [/dgoilis] adj безрадісний. joyous [‘dgoies] - |оуїці. joy-ride [‘dgoiraid] п розм. поїздка

wish

smb.

joy поздоровляти когбсь; 2) амер. зручність, вигода, комфбрт; 2. о поет. радіти, веселити(ся). joyful [‘dgoiful] adj радісний, secéлий, щасливий; задоволений. joy-house [‘dgoihaus] п амер. sl. дім розпусти.

рішення суду; to pass |і. винбсити вирок; 2) кара; 3) думка, гадка;

in my

і. на

мою

думку;

4) роз-

судливість, розважливість. judgement-day |'Язлізтопідеї) п рел. судний день; день страшного суду. judgement-seat [/dgadgmontsi:t] п 1) місце судді; 2) суд, трибунал. judgmatical Гд3лдз/тпабікої) = judgematical. judgment [/dgadzmeant] =judgement. judicature [‘dgu:dikatfa] п 1) судочинство; Supreme Court of J. Верхбвний суд Англії; 2) судова корпорація; 3) суд. judicial [dgu:’difl] ад; 1) судовий, законний; і. murder узакдбнене вбивство, судова розправа; 2) розсудливий,

розважливий;

безсторбн-

ній, неупереджений.

judiciary [dzu:’difieri} 1. adj=judicial 1); і. law судове право; 2. n= judicature 2) і 3)

judicious вий,

[dgu:’difes]

розважливий,

adj

розсудли-

поміркований.

Jud

283

Judy [/dzu:di] п 1) жіндчий персонал у ляльковому тедтрі; 2) розм. жінка; дівчина. jug | [dgzag] 1. п 1) глек, глечик; 2) sl. тюрма; 2. о 1) кул. тушкувати

(зайця,

кролика);

2)

sl,

поса-

дити в тіорму. jug HI [dgag] 1. п тьбхкання,

щебе-

тання (солов'я); 2. о ThOXKATH, бетати (про солов'я).

ще-

jugful |ФІзлеїші) по глечик чогось (міра рідини); пої by а і. амер. розм.

ні за що в світі, ні в якому разі. jugged |азлед) adj зубчастий. juggins |’dzaginz] п sl. довірливий простак, дурень. juggle [’dgagl] 1. о 1) показувати фокуси, жонглювати (то перен.); 2) штукарити; мородчити; обдурювати; to j. with facts перекручувати факти, 2. п 1) фокус, трюк; 2) обман; шахрайство; 3) перекручення фактів. juggler [‘dzagla] п 1) жонглер; фбкусник, штукар, 2) шахрай; шарлатан. ugglery [‘dgaglori] п 1) показування фокусів, спритність рук; 2) обман; шахрайство; 3) перекручування фактів. ug-handled [‘dzag, heendld] adj амер. упереоднобічний; небезсторонній, джений; несправедливий. jugosiav(ian) [‘ju:gou’sla:v(jen)] 1. п житель Югославії; югослав; 2. adj ютославський.

ugular ний;

[‘dgagjule]

|. veins

анат.

ярбмні

1. adj ший-

вени;

2.

п

яремна вена. ugulate [’dgu:gjuleit] о 1) перерізати гбрло; 2) задушити; 3) перервати (хворобу) сильно діючими засобами. uice [dzu:s] п 1) сік; gastric j. шлунковий сік; 2) перен. суть (чогось).

uicy

[’dzu:si]

adj

1) соковитий;

2)

розм. вбгкий (про погоду); 3) розм.

колоритний,

соковитий;

принадний;

чуддвий, першокласний. u-ju |"Чзи:дзи:) п 1) чари, заклинання; 2) амулет; фетиш; 3) табу, забордна. u-jutsu. [dgu:’dgutsu:] п джіу-джітсу (прийоми

оон

боротьби).

Мер

[/dgzu:lep]1 сироп, в якбму дають ліки; 2) амер. напій з віскі або коньяку з водбю, цукром, льодсм і м'ятою. цап |"дзи:їігп) adj юліанський (про календар).

|Фзи:Лаї) п 1) липень; 2) attr. липневий. imbal |"дзлтраї) - |итбіе II. imble I [’dgambl] 1. о 1) змішувати(ся), перемішувати(ся) безладно (rx j. up, together); 2) рухатися uly

безладно,

тдвпитися,

3) трястийся; купа;

штовхатися;

2. п безладна

плутанина,

безладдя;

ханийна, тйснява, давка,

суміш, штов-

jus

jumble II ("ізлті) п солодка здобна пампушка (Tac jumbal). jumble-sale [‘dz\mblseil] п дешевий розпродаж різних речей (з благодійчою метою).

jumble-shop [‘dgamblfop] п крамниця, де продаються різноманітні речі. Jumbo |"ізлтоц)| п велика незграбна людина або тварина; гігант, Bé-

лет. jump [dgamp] 1. о 1) стрибати, скакати; плигати; підстрибувати, підскакувати; перестрибувати; 2) підвищуватися (про температуру); 3) вити, сіпати (про хворий зуб); 4) пропускати, перескакувати (у читанні); 5) уникати зробити щось; 6) спонукати стрибнути; трясти; 7) підкидати, гойдати; to і. а baby

оп

one’s

knees

колінах;

8)

(чимсь);

гойдати

дитину

захопити,

9)

кін.

на

заволодіти

спотворюватися,

зміщатися (про зображення); з прийм. і присл.: j. at а) накидати-

ся

на;

обіймати

(когось):

б)

пе-

рен. вхопитися за (пропозицію); | down зіскочити, сплигнути; j. іп ускбчити; j. off зіскочити; j. on a) вискочити, сплигнути; б) розм.

несподівано |накйнутися на (когось); оці вискочити; j. up CKOчити, зірватися з місця; |і. with узгоджуватися, відповідати; фраз. звор.: to j. down smb.’s throat не

дати

комусь

бивати

слова

когось;

сказати,

пере-

to |. to conclusions

робити передчасні вйсновки; 1) стрибок; high і. стрибок соту; running |. стрибок з ну; standing і. стрибок з 2) здригання; сіпання (від

2. п у вирозгбмісця; болю

тощо); 3) різке підвищення (температури, цін); 4) різкий перехід;

розрив; 5) розм. перевага; 6) геол. дислокація жили. jumper I ("/Ізлтре| n 1) стрибун, плигун;

скакун;

рйна,

що

шень,

що

2) комаха

плигає;

3)

з'являється

або тва-

військ.

мі-

і зникає;

4)

ел. замикаючий прбвід, сполучний дріт; 5) мор. вірьовка для закріплення péi; 6) ав. парашутист; 7) амер. сани, ний бур.

санчата;

або

блуза;

jumper

If |"дзлтра)

робоча

jumping-off

ріасе

8)

п

тех.

руч-

матрбська

2) джемпер.

(|"дзлтрір'ої,ріеїз|

п 1) військ. вихідне положення для атаки; 2) вихідний пункт. jumping-rope [/d3ampigroup] п амер. скакалка.

jump-weld [/dzampweld] п тех. зварювання впритул. jumpy [‘dzampi] adj 1) нервбвий; 2) що часто здригається; 3) що діє на нерви. junction |Фзлдкуп) п з'єднання; 29) залізничний | вузол; вузлова станція;

і. board

тел.

і. зієпа! зал. стрілочний

комутатор;

сигнал; 3)

перехрестя

чок). juncture

(доріг);

4)

[‘dzanktfa]

п

злиття

(pi-

1) з'єднання,

сполучення; 2) стан справ; збіг обставин; at this j. за такбї Kon’юнктури. за таких обставин; 3) тех. шов, спай. June [dzu:n] п 1) червень; 2); хай.

червневий. jungle [/d3angl]

п

1)

джунглі; 2) і. Їемег мед.

нетрі: хаща, зарості; тропічна пропасниця.

jumor

[‘dgu:njo}

(за

віком,

1. adj

посадою);

молодший 2.

п

амер.

студент передостаннього курсу. junk | |дзлоКк| 1. п 1) брила; кусок; колода; 2) амер. брухт, утиль; MOTлох; ганчір'я; 3) sl. нісенітниця; 4) мор. клоччя із старих канатів;

5) мор.

солонйна;

ти, ділити на як непотріб

junk

II

(|дзлок)

ське парусне

junkman

2. v 1) розріза-

куски;

2)

викидати

п джонка

(китай-

судно).

[/dgAnkman]

п

амер.

лах-

мітник, ганчірник, скупник різного брухту. junk-shop [/dgAnkSop] п крамниця старих речей.

juno [‘dzu:nou] п міф. Юнона. junta [’dzAnte] п 1) пол. хунта; 2)junto.

junto [/dgzAntou] п кліка, фракція, таємний союз.

Jupiter

[‘d3u:pita]

політична

п міф., acrp. Юпі-

тер; Бу J.! клянуся Юпітером! Jurassic [dgu’resik] adj геол. юрський; J. period юрський період, юра. juratory [‘dzuarateri] adj клятвений.

juridical ний;

[dguo‘ridikal] 3aKOHHHH;

adj

судовий;

юридич|.

days

службові дні в суді (коли розглядаються справи). jurisconsult [’dguarisken,salt] п 1) юрист; 2) юрисконсульт. jurisdiction [,dzuaris’dikjn] п 1) юрисдикція, підсудність; 2) підлегла галузь або сфера; сфбра повноважень. [‘dguaris,pru:dens] п jurisprudence законознавство, юриспруденція, правознавство. jurisprudent {’dzuaris,pru:dent] 1. adj обізнаний

в

закбнах;

2. п

юрист.

jurist [/dguarist] п юрист, адзокат. juristic(al) [dguo’ristik(al)] adj юридичний;

juror

закобнний.

[‘dguara]

член

жюрі;

п

1) присяжний;

3) той, хто

2)

дає або дав

присягу, клятву.

jury [/d3ueri] 1. п 1) присяжні; 2) тимчасобвий; жюрі; 2. adj мор. фальшивий. jury-box [‘dzuoriboks] п місце в суді, відведене

juryman ний;

для

|"ізизгітап| 2) член

присяжних,

п

1) присяж-

жюрі.

jury-mast [‘dzuarima:st] п мор. фальшива (тимчасова) щогла.

just [dgast]

1, adj1) справедливий;

jus

kee

284

a

безсторднній; 2) обгрунтдваний; служений; 2. adv j. what

3)

правильний;

1) точно, саме, I мапі це саме

за-

тдчний;

якраз; те, що

it is мені

потрібно; j. in time дуже вчасно; 2) щойно, тільки що; he has |. соте він тільки що прийшов; |. пом зараз, тільки що; 3) розм. просто, цілком; it’s |. splendid це

прбсто

чудово;

j. а

хвилинку!

justice

[‘dgastis]

п

minute

1)

одну

справедли-

вість; 2) юстиція, правосуддя; 3) суддя; фраз. звор.: to до |. to віддавати належне; to do oneself |. бути на висоті, показати себе як-

найкраще. justiceship [‘dgastisSip] п 1) звання, посада судді; 2) строк служби судді. justiciary [dgas’tifiori] 1. п судовий

бб'бі

чинбвник; працівник суду; 2. adj судовий. justifiable [/dgastifaiabl] adj що MOже бути виправданий; дозвблений; закднний. justification (,ізлзбій"Кеї)п) п 1) виEE =) виправдні зон justify [‘dgastifai] о 1) виправдувати, знаходити виправдання, вибачати; 2) бути достатньою підставою; пояснювати; 3) підтверджувати; to і. (as) bail юр. під присягою під-

тверджувати поручителя;

кредитоспромбжність 4) друк. виключити

рядок. justly [‘dzastli] adv справедливо, 3aKOHHO, jut [dgat] 1. п вйступ; 2. о виступати, випинатися forth).

(часто

|. оці,

|.

і б'б'-'-'-- б іб'-''

і і 'т' ''|ЄЕ

jute [dgu:t] п текст. джут. juvenescence [,dzu:vi‘nesns] Юність; юності.

2) перехід

juvenescent стає

[,dgu:vi’nesnt]

юнакбм;

п

від бтроцтва

рн зі

1) до

adj 1) що

юнацький;

2) що

мо-

лодіє.

juvenile [/dgu:vinail] 1. adj юний, Moлодий; юнацький; і. books книжки для

юнацтва;

літків;

juvenilia

і. labour

2. п юнак;

праця

підліток.

( Ізи:уі/пійа|

п

для юнацтва. juvenility Г,Ази:мі"пійн|

п

рі

під-

твбри

1) юність,

мблодість; 2) юнацтво, юнь. juxtapose [/dgakstepouz] о 1) вміщати побруч; накладати однє на бдне;

2) зіставляти.

juxtaposition [,d3akstapa’zifn] зіставлення; 2) розміщення накладення одне на ддне.

п 1) mOpyy4;

K К k [kei] п //-а літера англійського алфавіту.

Kaf(f)ir [‘kefa] п 1) кафр; 2) attr. кафрський. kale [keil] п різновидність капусти. kaleidoscope [ka’laidaskoup] п калейдоскоп.

kaleidoscopic(al)

[{ka,laida’skopik (al) )

adj калейдоскопічний.

kaleyard [’keilja:d] п шотл. город. kali [‘keeli] п хім. 1) поташ; луг; [‘kelmik]

калмичка;

2)

1. п

1) калмик;

калмицька

мова;

adj калмицький

2.

(тж Kalmuck).

Капака |/Кепако| п Kanak (тубілець тихоокеанських островів, перев. Гавайських).

kangaroo

[’kengoa’ru:]

1. п 1) зоол.

кенгуру; 2)(K.) військ. бронетрансnoptép; 3) attr.: К. court інсценування судовдго засідання; 2. о |) полювати на кенгуру; 2) робити великі стрибки.

Kantian

|"Кепіїзп|

тіанський;

1. adj філос. кан-

2. п кантіанець.

Капіїалізт [‘kentianizm] KaHTiaHCTBO. kaolin [keialin] п каолін.

n

філос.

kapron [‘kepron] п 1) капрон; 2) attr. капрбновий; k. fibre Kanpouoве волокно (тож capron). Kaprolactam [‘kepralaktam] капролактам.

по

Kara-Kalpak

1. п 1)

[‘ka:ra‘ka:Ipa:k]

каракалпак; 2) каракалпацька ва; 2. adj каракалпацький.

хім.

мд-

kathode [‘kaoud] pede kauri |"Кашгі) п бот. каурі (новозеландське хвойне дерево). Kayak [/kaiek] п каяк (ескімоський човен).

Кауо [ketou] п амер. спорт. нокдут. Kazakh [ka’za:k] 1. adj казахський;

казашка;

2) казах-

2) at

з огйидою відмовлятися (від їжі тощо). keckle [’kekl] о мор. клетнювати. kedge |Кедз| мор. 1. о верпувати (судно); 2. п верп, cton-aHKep (тж k.-anchor). keel

I [ki:l]

лювати,

2) Окис калію.

Kalmyk

2. п 1) казах, ська мова.

keck [kek] о 1) блювати, ригати; відчувати огиду, відразу; k.

мор.

1. п кіль;

2. о кі-

k. over перекидати(ся),

ревертати(ся);

амер.

розм.

пе-

неспо-

дівано впасти. keel II Цкі:1) п 1) плоскодбнне судHO для перевезення вугілля; 2) міра ваги для вугілля (прибл. = 21 тонні). keelage [’ki:lid3] п кільовйй збір (у деяких портах Англії). keelson |"Кеїзп) п мор. кільсон (тж kelson). keen I Pki:n] adj 1) гбстрий (напр., зір, біль, сатира); 2) сильний (мо-

роз); пронизливий ний,

палкий,

(вітер); 3) рев-

енергійний,

заповзят-

ливий; 4) проникливий, кмітливий; to Бе k. on smth. палко захбплюватися

чимсь;

дуже

хотіти

чогось;

прагнути до чдгось. keen II [ki:n] ipa. 1. п плач, голосіння над небіжчиком; 2. о плакати, голосйти над небіжчиком. keen-set [’ki:n’set] adj 1) голодний; 2) що сильно бажає, прагне (чогось — for). keep |Кі:р| 1. о (past і р. р. kept) І) тримати, держати; зберігати; затримувати; 2) додержуватися, дотримуватися (закону, обіцянки тощо); 3) триматися, тривати, залишатися (в певному стані); the weather keeps fine покбда стоїть чудбва; to k. cool бути спокійним,

зберігати спбкій; 4) продбвжувати (робити щось); Бе Кері asking me він усе запитував MeHé; К. moving! проходьте!; не затримуйтесь!; 5) із складним додатком означає примушувати; he kept us waiting BiH примусив нас чекати; 6) мати; бути власником; he keeps а shop

він має крамницю; 7) утримувати; LOM Kea family утримувати сім'ю; 8) керувати, вести; to k. house вести господарство, господарювати; 9) охороняти, захищати; to К. the goal спорт. захищати ворбта (у футболі); 10) святкувати, справляти; to К. one’s birthday справляти день нарбдження; 11) приховувати, зберігати | (таємницю); 12) стримувати (почуття); 13) амер. розм. жити; 14) мати у продажу; 15) вести (щоденник, запис тощо); 16) розм. проводити заняття; функціонувати; school keeps today сьогодні у школі є заняття; з прийм. і присл.: k. at робити щось наполегливо; К. away триматися OcTOронь; К. back стримувати; затримувати; k. down а) тримати в покорі, придушувати (повстання); б) стримати (почуття); К. from утриму-

ватися від, стрймуватися; К. іп а) не випускати (з дому тощо); б) підтримувати (вогонь); К. оїї триматися

на

відійдіть; (щось

відстані;

k.

робити,

оп

звич.

К. off! назаді,

продбвжувати

3 gerund);

he

Кері on reading він продовжував читати; К. оці не впускати; k. to додержуватися; to К. to the subject додержуватися теми; К. ипдег тримати в покорі; k. up під-

тримувати; продбвжувати; К. it up! не зупиняйтесь!; К. up with не відставати, триматися

нарівні з; фраз.

kee

285

a

звор.:

to

своєму; ти

k.

one’s

end

to k. one’s

щось

стояти

counsel

у секреті,

Ha

трима-

мовчати;

to

k.

smb. going а) допомогти комусь матеріально; 6) зберегти | чиєсь життя; to К. one’s head не розгубитися; to К. one’s shirt оп sl. не хвилюватися;

лишатися

спокійним;

to k. time it правильно (про годинник); to k. late hours пізно лягати або вставати; to К. smth. un-

der one’s hat тримати щось у секреті; to k. one’s feet міцно триматися на ногах; 2. п 1) утримання, харчі, прокорм; 2) запас кормів для худоби, фураж; 3) тех. контрбукса.

keeper [‘ki:pa] п 1) доглядач; охорбнець, сторож (тж, напр., у складених словах; goalkeeper воротар; innkeeper хазяїн готблю; shopkeeper крамар і т. п.); 2) власник, держатель (напр., облігацій); 3) тех. контргайка; 4) ел. Якір магніту.

keeping [‘ki:pin] п 1) догляд, нагляд; охорбна; 2) зберігання; to have smth. іп safe К. зберігати щось у надійному місці; 3) утримання

(сім'ї

ність,

тощо);

гармбнія;

smth.

to

відповідати

відповід-

на

спбмин; з

сувенір;

віршами

й

одурманення

нерббство,

малюнками;

аль3)

2)

(тж Кеї).

kelson |/Кеїзп) =keelson. Kelt [kelt] п кельт (тж Celt). Keltic [/keltik] adj кбльтський (тж Celtic). kelvin [‘kelvin] п 1) кіловат-година; 2) attr.: K. scale ної температури.

ken

[ken]

шотл.

шкала

1. о

абсолют-

(разі і р. р.

Кепі) узнавати, дізнаватися, пізнавати; 2. п знання; кругозір. kennel І |"кепі) 1. п 1) буда (для собаки); 2) (часто рі) собачий розплідник; 3) хатинка, халупка; 2. 0 1) заганяти в буду; 2) жити в буді. kennel П |"Кепі) п водостік, водостічна канава. kent [kent] разі і 2. р. від ken І. Кері [kept] past і р. р. від keep 1. kerb [ka:b] (кам'яна) обочина, край (тротуару); k. stone бордюрний каMiHb (оббчини). КегсНніеї [/ka:tfif] п хустка; косинка; шарф. kerf |Ко:Ї) п 1) зарубка, надруб, пропил

(на

дереві);

вруб, підбій.

2)

постільга,

боривітер. ketch [ketS] п мор. кеч (невелике двощоглове каботажне судно). ketchup [’ketfap] п кетчуп (соус 3 томатів, грибів і т. ін.). kettle [/ketl] п казанок; чайник; а nice (або pretty) К. of fish розм. нічого собі icTépia, весбла cnpa-

ва. kettle-drum тавра;

[‘ketldram] 2)

чай.

розм.

п 1) муз. ли-

званий

вечірній

key I [ki:] 1. п 1) ключ; (тж nepen.); розгадка, код; 2) підрядкобвий ne-

реклад,

3)

відповідь до задачі і т. п.;

муз.

major

ключ;

тональність,

(minor)

норний)

тон;

К. in

тон;

мажорний

a

minor

(мі-

К. перен.

у мінбрному TOHi, сумно, журливо; all in the same К. одноманітно, MOHOTOHHO; 4) висота гдблосу; to

speak

іп a high

(low)

k. розмов-

2) заст.

with

гармоніювати

(гашишем);

кейф

kerosene [‘kerasi:n] п rac. kestrel [’kestral] п орн.

машинки тощо); 7) тех. клин, шпонка; 8) ел. ключ, кнопка, перемикач; magnetic К. електромагнітний ключ; telegraph К. телеграф-

К.

attr. солоденький, сентиментальний. keg [keg] п барйльце (ємкістю до 10 галонів). Кеії [keif] араб. п 1) стан сп'янівня,

п 1) збрно, зернинка,

чомусь.

іп

Кееріпя-гоот |"Кігрідгит| п амер. вітальня. keepsake [’ki:pseik] п 1) подарунок 66M

|"Ка:пі)

зврнятко; 2) ядрб (горіха); 3) серцевина, кісточка (плода); 4) мет. шишка; 5) перен. основний зміст, суть; 6) філос. раціональне зерно.

ляти голосно (тихо); 5) жив. тон, відтінок (у барвах); 6) клавіша; рі клавіатура (роялю, друкарської

Бе

узгоджуватися,

з чимсь,

4)

kernel

a

гірн.

нижній

ний

ключ;

ки

партії;

9) амер.

ocHOBa

основний

політи-

лодзунг

полі-

тичної кампанії; 10) attr. головний, ключовий, основний; керівний,

провідний, командний; К. industries провідні галузі промисловості; k. point орієнтир, вузловий пункт; k. positions командні позиції; фраз. 3eop.: to hold the keys of smth. тримати щось під контролем, тримати щось у своїх руках; golden (або

silver)

1) рідк. чем; ляти

К. хабар,

запирати,

2) тех. клином,

підкуп;

замикати

2. v

клю-

заклинювати; закріпшпонкою; 3) муз. на-

стрбювати; 4) тел.. рад. працювати ключем; 5): К. ир накручувати, збуджувати (когось), привбдити (до певного стану).

key II |Кі:) п риф; мілина. keyboard [‘ki:bo:d] п 1) клавіатура; 2) ел. розподільна мутато

keyhole

[‘ki:bhoul]

дошка;

п замкбва

тел.

ко-

щілина;

to spy through the k. підглядати у замкбву щілину; to listen at the

k. підслухувати біля дверей. keyless |"Кі:1із) adj без ключа; завбдиться ник).

без

ключа

(про

що

годин-

keyman [’ki:meen] п 1) амер. телеграфіст; 2) людина, що займає провідний пост; досвідчений фахівець. key-note |"Кі:поці| п 1) муз. основна

8

HOTa

gw

ключа,

тональність;

ний тон, провідна

keynoter

керівник Кеу-5сгем

п

політичної |"Кі:5Ккги:)

ключ.

keystone

[‘ki:stoun]

2) основ-

думка.

[’ki:,nouta]

kid ЧИМ

амер.

розм.

кампанії. |п гайковий п

1) архт.

зам-

KOBHH або ключовий камінь (склепіння, арки); 2) перен. наріжний камінь; основний принцип. key-winding [’ki:,waindin] adj що завбдиться ключем.

khaki [‘’ka:ki] 1. adj кольору захисного кбльору; 2. п хакі

хакі, (тка-

нина).

khan [ka:n] п хан. Khanate [‘ka:neit] п ханство; влада хана. kibble [’kibl] 1. п гірн. цебер для піднімання рудий на поверхню; 2. v 1) піднімати руду; 2) дробити ру-

ду. kibbler

[‘kibla] п дробарка. kibe [kaib] п болячка на відморбженому місці (особл. на п'ятці); to tread on one’s kibes перен. наступити Ha мозблю. kibitz [/kibits] о втручатися не в свою справу; давати поради, яких не просять. kibosh [’kaibof] п sl. дурниця, нісенітниця;to put the К. оп покласти край, покінчити. kick [kik] 1. о 1) ударяти, штовхати ногою; брикати(ся); 2) заперечувати; упиратися; К. абаїпзі, К. аї чинити Onip (комусь, чомусь); К. оці виштдвхувати, викидати; to К. up

а

гом

бешкетувати;

2.

п

1)

удар ногбю; брикання; 2) відбій (рушниці); 3) поштовх; 4) розм. cilia Onopy; 5) збудження; хвилювання (радісне). kickback [’kikbak] п амер. розм. повернення частини (під натиском).

kicker

|"Кіка)

п

заробітної

плати

1) брикливий

кінь;

2) тех. ежектор, штовхач, викидач; 3) с.г. сіноворушйлка; 4) спорт. той, хто б'є по м'ячу (у футболі); 5) амер. критикан. kickshaw [‘kikfo:] п 1) знев. ласощі; 2) дрібничка, пуста прикраса; аби-

щиця. kick-up [’kik’ap] п розм. 1) скандал; метушня; 2) бенкет; святкування (бучнє). kid | [kid] 1. п 1) козеня; цапеня; 2) розм. дитина; 3) лайка (шкіра); k. glove лайкова рукавичка; 2. 0 котитися (про козу).

kid II [kid] s/f. 1. п обман, шахрайство; 2. о AypHTH, мордчити. kiddy [’kidi] п розм. дитина; хлопчисько. kid-glove [‘kid’glav] adj 1) делікатний, м'який; 2) що уникає чорної роббти; k.-g. person білоручка; k.-g. affair офіційний прийбм, бенкет.

kidnap

тину,

[/kidneep] людей

о викрадати

з метою

(ди-

шантажу).

kidnapper

|"Кідпгера|

тажист

(людей,

п викрадач-шан-

особ,

дітей).

kidney |/Кідпі| п 1) анат. перен. вдача, характер; that

are

k. людина

both

одним

такбі

ої the same миром

поля Ягода; вий, схожий

Кіфпеу-Беап

мазані,

нирка; a тап вдачі;

2) ої they

k. вони

обоє

обоє

одного

3) attr. анат. на нирку.

нирко-

[‘kidni’bi:n]

(звичайна).

kilderkin

|"Кіїдекіп)

п

п

квасбля

барйло

(єм-

кістю 16--18 галонів). kill [kil] 1. о 1) убивати; 2) забивати, різати (худобу); 3) губити, знищувати; 4) послабляти, заспокбювати (біль тощо); 5) нейтралі-

зувати, послабити ефект; заглушити (мотор); 6) ел. різко знизити напругу; відключити; 7) тех. травити, витравлювати; К. off а) позбутися; б) знищити; К. оці вийкоренити;

2. п

І) убивство;

2) забій

(худоби); 3) здббич (на полюванні). кій-демії [/kildev]] п штучна приманка, що рухається у воді. killer [’kilo] п убивця. killing |"Кійо) 1. adj убивчий; 2. п 1) убивство; 2) забій (худоби). kill-joy [/kildgai] п людина, що псує іншим гарний настрій, радість. kiln [kiln] 1. по піч (сушильна, випалювальна); 2. 0 випалювати (цеглу тощо). kilo І [’ki:lou] амер. 1) =kilogram(me); 2) =kilometre.

kilo- П [’ki:lou] у складних означає тисяча.

словах

kilocycle [‘kilou,saikl] п рад. кілогерц, кілоцикл. Кіїоєгат(те) |"Кіїгргатр п кілограм. kilometer [‘kila,mi:te] amep.=kilomet-

Te. kilometre [/kile,mi:te] п кілометр. kilowatt [‘kilewot] п кіловат. kilt [kilt] 1. 2 спідниця шотландського горця або солдата шотландського пблку; 2. о підтикдти поділ; закладати у складки. Кійего [’kilta] п амер. справність; лад, порядок; out ої К. безладний; несправний; іп К. у порядку, справ-

ний,

kimono [ki’mounou] п кімоно. kin [kin] 1. п 1) рід; рідня; 2) родич;

2.

adj

pred

споріднений;

we

are k. ми родичі. kind I [kaind] п рід; родина; вид, різновидність; сорт; а К. ої щось

на зразбк;

nothing of the k. нічого

подібного;

of

а

К. того

ж

сбрту;

to pay in К. платити натурою. kind II [kaind] adj добрий, люб'язний (до-- о); MHani, приємний,

славний; with К. regards з сердечним привітом, kindergarten [’kinda,ga:tn] нім. п дитячий садок.

kind-hearted рий,

kit

286

kid

[‘kaind’ha:tid]

щиросердий,

adj доб-

м'якосердий.

kindle [‘kindl] о 1) запалювати (ca), | kino [’ki:nou] п камедь (різних тропічних дерев). займатися; 2) перен. запалювати, kinsfolk {’kinzfouk] п pl родичі, збуджувати. рідня. Кіпфііпе55 |/Каїпайпіз) п доброта; kinship [‘kinSip] п 1) спорідненість; добрий вчинок, послуга, приєм2) подібність. ність. kinsman [‘kinzmen] п родич. kindling [’kindlin] п 1) запалювання, kinswoman [‘kinz,wumen] п родичка. розпалювання; 2) рі тріски, скалkintal [’kintl] заст. - диіпіаі. кий (для розпалювання).

kindling-wood ки, скалки

kindly

[‘kindlinwud] (для

о

[/kaindli]

п

тріс-

привітно,

ласкаво; would you time? будь ласка,

k. tell me the скажіть мені, котра година; 2 adj 1) добрий, привітний, ласкавий; 2) приємний, м'який (про клімат і т. п.). kindness [’kaindnis] п 1) доброта; доброзйчливість; 2) послуга, добрий

kindred

вчинок.

[‘kindrid]

споріднення; неність;

1.

ний; схбжий.

Кіпета

п

1)

2) родичі;

схбжість;

|"Кіпіта|

кровне

3) спорід-

2. adj

спорідне-

заст.-сіпета.

kinematics [,kaini’meetiks] п pl (вжив. як sing.) кінематика. kinematograph [kaini’meetegra:f] 3acr.=cinematograph. kinetic [kai’netik] adj кінетичний.

kinetics

[kai’netiks]

sing) кінетика;

п pl (вжив.

як

динаміка.

king [kin] 1. п 1) король; цар; шах. карт. корбль; 3) дамка

шашках);

2) (у

2. о управляти.

kingbolt |"Кірбоції| п вісь, шводрінь. Кіпесир [’kinkAp] п бот. 1) жовтець бульбовий; 2) калюжниця болодтяна. Кіпедот [‘kindam] п королівство; царство; animal К. тваринний світ. kingfisher [’kin fife] п орн. рибалочка, зимородок. kinglet [’kinlit] п 2) орн. корольок

1) npes. царьдбк; жовтоголовий. kingly [‘kinli] 1. adj королівський; царствений; гордовитий, величний; 2. adv рідк. по-королівському; по-

царському; велично. kingpin |Кірріп| по 2) перен. щось таке, тримається; 3) важна

kingpost

[’kinpoust]

шпренгельної

ка.

балки;

1) = kingbolt;

п

на чому особа.

буд.

кроквяна

все

стояк бал-

kingship [’kinfip] п 1) королівський сан; 2) царювання. Kingston(e) valve [’kinstan’velv] п мор. кінгстдн. kink I [kink] 1. п 1) перекручення; петля (у вірьовці, дроті); 2) вузлик

(у скрученій

kiosk

родний

1. "адо

нитці);

3)

згин,

загин; 4) судорога, судбма (у тілі); 5) перен. дивацтво, чудацтво, примха; 2. о перекрутити(ся), заплутати(ся), утворити вузлик. kink II [kink] шотл. 1. о задихатися (від кашлю, сміху); 2. п приступ ядухи (від кашлю, сміху; тж k.-cough).

kinkle [/kinkl] п завиток,

згин,

вигин,

|"Кі/озк|

фонна

п

1) кібск;

будка.

Кір І [kip] п шкура великої

2) теле-

молодої

зтварини

або не-

(теляти,

вівці

i at, 84. kip Il [kip] sl. 1. п 1) нічліжка; 2) кобйка; постіль; 2. о спати. Кіррег [/kipe] І. п 1) копчений оселедець, копчена риба; 2) лосось-самець під час нересту; 3) si парубок, чоловік; 4) військ. sl. торпеда; 2. о солити і коптити рибу.

Kirghiz

[’ka:giz]

1. adj киргизький;

2. п 1) киргиз; 2) киргизька мова. kirk [ko:k] пошотл. церква. kirtle [‘ka:tl] п заст. 1) спідниця; сукня;

2) куртка,

каптан.

Кігуе [ke:v] п гірн. вруб; підбій. kismet |"Кізтеї) п доля, фатум. kiss [kis] 1. п 1) поцілунок; чоломкання;

2)

легкий

дотик,

легкий

удар одйн об ддин (напр., більярдних куль); 2. о 1) цілувати(ся), поцілувати(ся); чоломкатися; 2) злегка торкнутися одйн бдного (про більярдні кулі і т. п.); to К. Ше сир пригубити (чарку). kit I [kit] по 1) діжка; 2) ранець, речовий мішок; 3) особисте спорядження; 4) обмундирування; 5)тех. набір інструментів; the whole К.

розм. kit

II

вся компанія, [kit]

по

(скор.

весь гурт. від

kitten)

ко-

шеня. kit HT [kit] п заст. маленька скрипка. kit-bag [’kitbeg] п речовий мішок, kitchen (‘kitfin] по 1) кухня; 2) attr. кухонний. kitchener [’kitfina] п 1) кухдбнна плита; 2) кухар (особл. у монастирі). kitchenette [,kitfi’net] п амер. кухонька; невеличка кухня (з кладовкою). kitchen garden [’kitfin’ga:dn] п город. kitchen herb [‘kitfinha:b] п пряності, прянощі.

kitchen-maid

[‘kitfinmeid]

п посудни-

ця, перемивальниця (посуду). kitchen police [‘kitfinpa’li:s] п амер. військ.

наряд

на

кухню;

зайняті на кухні. kitchen-range [’kitfin,reind3] та (кухонна).

kitchen-stuif

[‘kitfinstaf]

п

солдати, по

пли-

1)

про-

дукти для кухні, особл. бвочі; 2) кухонні пбкидьки. kitchen-wench [‘kitSinwentS] =kitchen-maid. kite [kait] п 1) орн. шуліка; 2) хижак; шахрай; шулер; 3) папербвий змій; to fly а К. запускати змія; перен. пускати пробну кулю; зондувати

грунт;

4) ком.

розм.

фік-

kit

287

тивний стат;

вексель; аєростат

військ. ширяти

sl. в

5) змійковий

aepo-

фіктивних

загальну. масу; 3) перен. формувати (характер); 4) масажувати, розминати. kneading machine [‘ni:digma,fi:n] п тістомішалка.

п

kneading-trough [/ni:dintrof] п діжа. knee [ni:] 1. п 1) коліно; up to one’s

загородження;

б)

літак; 2. о 1) літати, повітрі; 2) ком. розм.

одержувати гроші по векселях. kite balloon [‘kaitbo,lu:n] вий аеростат. Kiteflying [‘kait,flaiin] п 1) ня грошей по фіктивних 2) зондування грунту; інсценування (судового Lainie):

змійко-

одержанвекселях; 3)

фарс, процесу

kith |кі0) п: К. and kin знайомі родичі. kithless |"Кківііз| adj безрідний,

й

kitten [/kitn] 1. п кошеня; 2. о котитися. kittenish [‘kitnif] adj грайливий як кошеня. kittereen (,Кіїз'ті:п| nm однокінний екіпаж. kittle [‘kitl] 1. adj 1) образливий, примхливий; 2) рискбваний, делікатний (про тему і т. ін.); 2. о 1) лоскотати; 2) спантеличувати. kitty [‘kiti] по 1) котеня, киценя; 2) карт. банк.

kiwi [/ki:wi:] п оорн. ківі-ківі. Кіахоп [‘kleksn] п авт. клаксон. kleptomania [,kleptou’meinja] п клептоманія. kleptomaniak | |,Кіеріоц'теіпігк| п клептоман.

kluxer |"КілК5о| п амер. розм. член ку-клукс-клану. klystron [‘klistron] п ел. клістробн. knack І [nek] п 1) звичка; навичка; вправність, уміння; 2) вдалий приHOM. knack II [nek] п різкий звук, тріск. knacker І (‘neeke] п 1) скупбвувач (старих коней--на забій, будинків, суден і т. ін--на злам); 2)

живодер; 3) стара коняка, шкапа. knacker II [’neka] п 1) те, що різко звучить; 2) pl ee knackery [/neekari] п шкуродерня. knacky [‘neeki] adj вправний; умілий, меткий, он knag [neg] п 1) сучок (на дереві), вузол, ae 2) тех. дерев'яний цвях. knaggy [‘neegi] adj сучкуватий, вузлуватий.

knap

I |пер|

бити

о бити

щебінь;

дро-

каміння.

knap II [nep] п 1) пагорок; 2) rpéбінь гори; вершина пагорка. knapsack |"пгерзек)| п рюкзак; ранець. Кпаг [na:] n вузол, шйшка, наріст на дереві. knarred, Кпаггу [na:d, ‘na:ri] adj сучкуватий, вузлуватий.

knave [neiv] п 1) шахрай, плутяга; 2) карт. валбт; 3) розм. приятель, Кпауегу [‘neivori] п шахрайство. knavish [‘neivif] adj шахрайський. knead [ni:d] о 1) замішувати, місити

(тісто,

глину);

kno

2) змішувати

в

knees

до

колін;

2)

attr.

колінний;

2. о 1) ставати

навколішки;

рити

торкатися

коліном;

2) вдаколіном.

knee-bend [/ni:bend] п присідання. knee-boot [‘ni:bu:t] п чобіт. knee-breeches [‘ni:,britfiz] п рі бриджі.

Кпее-сар [/ni:keep] п 1) анат. колінна чашечка; 2) наколінник. knee-deep [’ni:'di:p] adj по коліно, до колін.

knee-high коліна.

knee-hole

|"пі"Паї)

[‘ni:houl]

adj

висотбю

до

п проміжок

між

двома TYMOaMH письмового стола. knee-jerk [/ni:’dga:k] п мед. колінний рефлекс. knee--іоїпі [/ni:,dgoint] п 1) анат. колінний суглоб; 2) тех ee KOлінно-важільне з'єднання. kneel [ni:l] о (past і р. р. knelt, kneeled) 1) стояти навколішки; 2) ставати навколішки (тж k. down); kneeling position військ. положення

для стрільби з коліна. Кпее-рап ("пі:регп| - Кпее-сар 1). knell [nel] 1. 2 1) похорднний дзвін; 2) перен. передвісник смерті, 3aгибелі; 2. о 1) дзвонити під час похорону; 2) звучати зловісно, ві-

щувати (загибель). knelt [nelt] past і р. р. від kneel. knew [nju:] past від know.

Knickerbocker [/nikaboka] п житель Нью-Йдбрка. knickerbockers [’niksbokaz] п рі бриджі. knickers [‘nikez] по po3m.=knickerbockers. knick-knack [‘nikneek] по дрібничка, прикраса, абищиця. knick-knackery [/niknekari] п дрібнички, прикраси, мішура. knife [naif] 1. п (рі knives) 1) ніж; іо put a К. into smb. зарізати когось;

2)

to go цію;

ніж

under 3)

хірурга,

скальпель;

the К. іти

тех.

струг;

на

опера-

різець;

4) attr.

ножовий; фраз. звор.: before you can say К. негайно, миттю; К. and fork їжа; 2. v 1) різати ножем; 2) ударити ножем; 3) амер. зрізати,

провалити

knife-board

(на

чистки ножів. knife-edge [‘naifed3]

knife-grinder чильник; ножів

knife-rest

[‘naif grainda]

2)

прилад

для

для

ножа.

п 1) то-

п

точіння

і виделок;

1) підставка 2)

військ.

("паїїзмії) п ел. рубиль-

errant

[‘nait’erant]

п

(pl

knights errant) мандрівний рицар; донкіхот. knight-errantry [/nait/erontri] п манд-

ри в ство.

пошуках

пригод;

донкіхот-

knighthood |[’naithud] п 1) рицарство; 2) звання «knight», рицарське достбінство.

knightly |пай) 1. adj рицарський; 2. adv по-рицарському, благородно, шляхетно. knit [nit] о (past i p. p. knitted, knit)

2) з'єднувати (cH), скріп-

1) в'язати;

ляти(ся),

зрощувати(ся);

3)

хму-

ритися, супити (брови); 4) об'єднуватися (на основі спільних інтересів).

knitted [/nitid] 1. р. р. від knit, 2. adj 1) в'язаний, трикотажний; 2) спаяний, з'єднаний, скріплений, міцний.

knitter

[‘nita]

зальниця;

п

2)

1) в'язальник; трикотажна

в'я-

машина.

knitting [/nitin] п 1) в'язання; 2) в'язані вироби, трикотаж. knitting-machine [‘nitigme,fi:n] 2 трикотажна машина. knitting-needle [/nitin,ni:dl] п в'язальна

спиця,

knitwear

трикотажна

Г/пібмеа)

котажні

голка.

п в'язані речі, три-

вироби.

knitwork [‘nitwa:k] п 1) в'язання; 2) трикотажні вироби. knives [naivz] pl від knife 1. knob [nob] 1. п 1) гуля, випуклість; 2) куляста ручка (дверей); 3) набалдашник, головка палиці; 4) невеликий шматок (вугілля, цукру); 5)

тех.

ручка;

головка;

кнопка;

шишка; 6) амер. пагорок, горбок: 7) sl. голова, макітра, дбвбня; 2. о

випинатися. knobble |/побі) п шитечка; гулька. knobby [/nobi] adj 1) вузлуватий; гулястий; 9) амер. горбкуватий, пагористий. knobstick [/nobstik] п 1) кийдк; обуknock

кістень;

[nok]

2)

1. п

sl.

штрейкбрехер.

удар; 2. 2 1) стухати(ся), бити, ударяти(ся); 2) збивати; 3) вражати, приголомшувати; 4) розм. різко критикувати; чіплятися; 5) амер. переважа-

ти;

[’naifrest]

для ножів рогатка.

knife-switch ник,

п дошка п лезо

knight

шок,

екзамені).

[‘naifbo:d]

knight [nait]1. п 1) рицар; k. of the brush худджник живописець; К. ої fortune авантюрист; К. of the pen журналіст; К. of the road а) комівояжер; б) розбійник; 2) кавалер брдена; 3) шах. кінь; 4) др.-рим. вершник; 2. о присвбювати рицарське звання. knightage [’naitidz] п рицарство; список осіб, що мають рийцарське звання.

з прислівн.

тинятися, вдарятися

стук;

i приймен.

К. about

ввбштатися; К. against об щось; наскдчити на;

Кк. down збивати з ніг; k. out перемагати; k. together наспіх збивати; k. up а) підкидати; 6) стбмлю-

kno 43

РН

288 eS

I

вати; К. up against наражатися стикатися.

knockabout

[/nokabaut]

ласлйивий,

2)

грубий

дорбжній,

на;

1. adj 1) га-

(про

роббчий,

видовище);

повсякден-

ний (про одяг); 2. п 1) сутичка, бійка; 2) дешева вистава; грубий фарс. ‘ knock-down [/nok’daun] 1. adj 1) нищівний, | розтрбощувальний (про

удар);

карколомний;

разючий;

2)

розбірний, зручний для перевезення (про меблі); К.4 price найнижча, крайня ціна; 2. п 1) спорт. нокдадун; 2) міцне пиво. ;

knocker

[/noka]

п

1) той,

хто

сту-

кає; 2) дверний молоток (замість дзвінка); 3) амер. причепа, критикан; 4) амер. розм. дуже вродлива людина; криклйво вдЯгнена людина; 5) те, що вражає.

knock-kneed

[/nok’ni:d]

adj 1) з ви-

вернутими всербдину колінами; що шкутильгає; 2) перен. слабкий.

knock-out Laka п 1) спорт. нокаут (тож k.-o. blow); 2) сйльний удар, що збиває з ніг; 3) sl. видатна

людийна;

незвичайна

річ;

4) амер. sl. величезний, разючий успіх; 5) амер. sl. красунчик.

knoll

[noul]

п горбок,

пагорок.

knot [not] І. п 1) вузол; бант; to tie in a К. зав'язати вузлбм, бантом; 2) союз, Узи; the nuptial К. шлюб; to tie the К. вийти заміж; одружитися; 3) наріст, сучдк, вузол (на деревині); 4) група, купка (людей); to gather in knots збиратися групами; 5) утруднення, заковика, притичина; Gordian К. гордіїв вузол; to tie oneself (up) іп (або into) a К. потрапити в скрутнє станбвище; to cut the К. розрубати гордіїв вузол (вийти із скрутного становища); 6) тех. свищ (у металі і т. п.); 7) мор. вузол (міра швидкості = 1,87 км за годину);

2. о 1) зав'язувати вузол, зав'язувати вузлом; зв'язувати; 2) сплутувати(ся), заплутувати(ся); 3) робити бахрому; 4) хмурити, супити (брови).

knot-grass спориш.

[/notgra:s]

п бот.

гірчак,

knot-hole [/nothoul] п дірка в дошці від сучка, який випав. knotty [‘noti] adj 1) вузлуватий; сучкуватий;

2)

складний,

заплутаний,

морбчливий; К. диезіїоп важке питання. know [neu]. v (past knew, р. р. known): 1) знати; бути знайомим;

to k. by ‘sight

2)

вміти;

4)

пізнавати;

her

3)

знати

в обличчя;

2)

тямити;

what

Її;

розм.

знати,

що

до

[/nouhau]

п

1)

вміння,

знання справи; ництва.

2)

[‘nouin]

adj

меткий;

хитрий;

проникливий;

knowing

секрети

1)

вироб-

спритний, а К.

hand at the game вправний гравець; 2) розм. MOMHHH, чепурний, ошатний. knowingly |"поцідії| adv 1) свідбмо, навмисно; 2) вправно, вміло; з виглядом знавця. knowledge [’nolid3] п знання; пізнання; ерудиція; обізнаність; знайбмство; to have a good К. of law бути дббре обізнаним з юриспруденцією; branches ої К. галузі наУки;

it is common

k. пе

всім

відо-

мо; to (the best ої) ту К. наскільки мені відомо; not to ту k. наскільки

мені

відомо -- ні; it came

to ту К. мені стало відомо; my k. ої Mr. В. is slight я мало знайдмий з В. knowledgeable [‘nolidgebl] adj розм. дббре обізнаний. known

[noun]

р. р. від know;

К. as...

відбмий як .., відомий під ім'ям ... know-nothing [‘nou,nAGig] п 1) незнайко; нбук, агностик.

невіглас;

2)

філос.

knuckle [/nakl] 1. п 1) суглоб пальця; 2) ніжка (теляча, свиняча); 3) тех. шарнір, поворбтний кулак; 4) san. кіготь (автозчеплення);

[na:l]

тех.

п 1) бабка,

в бабки. [nak dAsta] п кастет. [’nAk!dgoint] п 1) су-

глоб; 2) тех.

knurl

впізнав

[/naklboun]

2) рі гра

knuckleduster knuckle-joint

знання;

чого; I k. better than to... я не такий дурний, щоб..; to К. one’s own business не лізти не в свою справу. knowable [‘nouabl] adj філос. пізнаваний, доступний для пізнання. know-all [‘nou,a:l] пт всезнайко.

know-how

паця;

| knew

я відразу

дбсвід;

knucklebone

певні

фраз. звор.: to К. what’s мати

5) рі кастет; 2. v вдарити, стукнути; постукати кісточками пальців; k. down (або under) поступитися, підкоритися.

відрізняти;

м?ти

at once

lab

ee

в паці,

шарнір.

1. п 1) гуля, випуклість;

накатка,

насічка;

чеканити; накачувати. knur(r) |по:) п вузол, (на дереві).

2. uv тех.

и наріст

гуля,

kodak [‘/koudek] фот. 1. п кобдак; 2. о фотографувати кодаком; перен. швидко схбплювати; яскраво описувати. kohlrabi [’koul’ra:bi] п бст. кольрабі (різновидність

капусти).

kola |"Коціа| =cola. kolinsky [kou’linski] п 3002. колонок. kolkhoz [kol’ho:z] рос. І. п колгосп; 2. adj колгбспний.

Komsomol

[’komsomol]

сомол; Корес(К)

Koran

рос. 1. п ком-

2. adj комсомольський. [’koupek] =copec(k).

[ko’ra:n]

п коран.

Korean [ko’rian] 1. п 1) кореєць; 2) корейська MOBa; 2. adj корейський.

koumiss kowtow

!’ku:mis] =kumiss. [‘kau’‘tau]

1. п низький уклін;

2. о 1) низько каючись головою вати.

вклонятися (торземлі); 2) плазу-

індивідуальний

продовдльчий

K-ration йок,

[‘kei,resn]

що

п

складається

амер. з

військ. па-

консервів.

kraut [kraut] п sl. німець. Kremlin |"кгетіїл| п Кремль. krypton [’kripton] п хім. криптон. kudos [‘kju:dos] п розм. слава. Ки-Кіих-Кіап [’kju:klaks’kleen] п ку-клукс-клан. kumiss |"Ки:тіз) п кумис.

Kuomintang

[‘kwoumin’ten]

п

пол.

гоміндан.

Kurd

[ka:d] п курд.

kybosh [‘kaibofS] =kibosh. kyloe [‘kailou] п дрібна шотландська пордда худоби. kymograph [‘kaimagra:f] п кімограф (тж cymograph).

L 1, | [el] п 12-a алфавіту.

літера

англійського

іа Па:) п муз. ля. lab [lab] скор. від laboratory. labefaction [,labi’fekfn] п ослаблен-

ня; пошкодження. label [‘leibl] 1. п 1) ярлик; етикетка; бирка; 2) геод. висотомір; 3) архт. слізниця; 4) юр. додаткобве розпорядження; додаток до заповіту; 2. о 1) наліплювати ярлик; 2) від-

HOCHTH до якоїсь KaTeropii; рен. давати прізвисько.

labeller

[/leibla]

клеювання

labial

лабіальний; І. sound).

верстат

етикеток.

[‘leibjal]

labialization

п

фон.

3) пе-

для

на-

1. adj губний,

2. п губний

[,leibialai’zeifn]

звук

(тає

п фон.

лабіалізація.

labialize зувати.

[‘leibialaiz]

о фон.

лабіалі-

labiate [‘leibieit] бот. 1. adj губоцвітний; 2. п губоцвітна рослина. labile

[‘leibail]

adj

фіз.,

хім.

нестій-

кий, лабільний.

labiodental

[‘leibiou’dental] фон. 1. adj

губно-зубний, лабіодентальний; 2.n губно-зубний звук. labor |Теїбо| amep.=labour. laboratory [lo’boratri] п 1) лабораторія; 2) attr. лабораторний. laborious [la’bo:rias] adj 1) важкий,

fab

289

тяжкий, стбмливий; трудомісткий; 2) вимучений (про стиль); 3) пра: цьовитий, старанний.

labour [‘leiba] 1. n 1) праця, po6dта; зусйлля; surplus І. політ.-ек. додаткова праця; forced І. примусбва праця; 2) робітничий клас; праця

(на противагу

капіталу);

L. and

Capital праця і капітал; 3) пологові муки: роди, пологи; att: І. pains пологові перейми; І. ward пологбва палата; to be in І. нарбджувати; 4) pl життєві турботи, тривдги; 5) attr. трудовий; робочий; І. hours робдчий час; І. code кодекс законів про працю; |. сопtract трудовий договір; І. dispute трудовий конфлікт; 6) attr. лейбористський; фраз. звор.: |. of love безоплатна або безкорислива праця; lost І. марні, даремні зуєйлля; 2. v 1) працювати; 2) докладати зусиль; добиватися, домагатися (for); to І. for peace добиватися миру; 3) просуватися eres повільно, насйлу (звич. І. along,|. through); 4) бути в скрутному станбвищі,

у тривбзі;

страждати

to І. under

(від чогось);

a delusion

(або

а mis-

take) помилятися; 5) мучитися poдами; 6) kOniTKO опрацьбвувати, вдаватися в подробиці; to І. the point розглядати питання, вникаючи

в усі деталі;

землю;

8)

7) заст.

розрйти

обробляти

збмлю

(бомба-

ми, снарядами). laboured [‘leibad] adj 1) вимучений; важкий; незграбний (про стиль, жарт тощо); 2) важкий, утруднений; що дістався з труднощами. labourer [‘leibara] п робітник низькбі кваліфікації, чорнорбб. Labour Exchange [/leibariks’tfeind3] п біржа праці.

labouring [‘leibarin] adj 1) робочий, працюючий; І. man робітник; 2) утруднений; |. breath важке дихання. labourist [/leibarist] п член лейбористської партії, лейборист. labourite [‘leibarait] =abourist. labour-market [‘leiba,ma:kit] п рйнок праці;

monut

i пропозиція

праці.

Labour Party [‘leiba’pa:ti] п лейбористська партія. labour-saving [‘leiba’seivin] adj що заощаджує працю; раціоналізаторський. labour union [‘leiba’ju:njan] п профспілка. labyrinth

[‘leebarind] по лабіринт; перен. тяжке, безвйхідне станбвище. labyrinthine [‘lebo’rinOain] adj 1) подібний

до лабіринту;

2) перен.

3a-

плутаний. / lac [lek] п червбна смола; фарба г лак з червбної смоли. lace [leis] 1. п 1) мереживо; 2) шнурбк, тасьма; 3) галун (звич. gold І. silver І); 4) сітка; 5) розм. 19 4-131

lad

коньяк або лікер, доданий до кави тощо; 2. о 1) шнурувати; to І. up one’s shoes шнурувати черевики; 2) стягуватися корсбтом (тж І. іп); 3) прикрашати, облямдбвувати (мереживом);

4) бити, хльдстати, ство-

бати, шмагати; to І. smb.’s jacket побити Kordcb; 5) розм. додавати спиртні напої; coffee laced with brandy кава з коньяком. lace boots [‘leisbu:ts] п рі черевики на шнурках.

Lacedaemonian [,lesidi’/mounjan] 1. по спартанець; 2. adj спартанський.

Іасе-їгате [‘leisfreim] п п'яльці (для мережива). lace-maker [‘leis’meika] п мереживниця. lace paper [‘leispeipa] п папір з мереживним

lace-pillow

візерунком.

[’leis’pilou]

п

подушка,

на якій плетуть мереживо. Іасегаїе [‘lesoreit] о 1) роздирати, розривати, рвати; 2) терзати, мучити;

3) калічити.

lacerated [‘lesareitid] adj рваний; І. wound рвана рана. laceration [laesa’ reifn] п 1) роздирання, розривання; 2) перен. терзання. мука; 3) розрив; рвана рана. laches [‘/letSiz] п юр. 1) упущення закбнного строку; 2) недбальство; неуважність;

Іаспгутаї

слізний;

злочинна

|" геКгіто!) І.

gland

1.

недбалість.

adj

слізна

анат.

залоза;

2. п іст. слізниця (тж. |. vase). lachrymatory [‘lekrimatari] adj сльозоточивий; І. раз сльозоточивий газ. lachrymose [‘lakrimous] adj 1) що плаче; пдвний сліз; 2) слізливий, плаксивий. lacing [‘letsin] п 1) шнур, шнурівка; шнурування; 2) обшивання; 3) додавання коньяку, лікеру в каву тощо. lack [lak] 1. п недостача, брак; відсутність (чогось — of); І. of balance неврівноваженість; I. of capacity відсутність здібностей; І. of land безземелля; Їог І. ої через відсутність, за браком чогось; по I. достаток; 2. о відчувати нестачу, потребувати; не мати; бракувати; Пе lacks knowledge йому бракує

знань. lackadaisical

[,leko’deizikal]

adj

манірний; сечтиментальний; ний, млосний.

1)

2)мрій-

fack-all [‘lako:1] п нещасна, знеддлена людина. lack-brain [/lekbrein] п розм. дурень, недоумкуватий.

lacker [‘laeka] sacr.=lacquer. lackey [‘leki] І. п (ліврейний)

без блиску

(про

очі).

Іасопіс(аї) [la’konik(al)] adj лаконічний. lacquer [/laka] 1. п 1) лак; політура;

глазур,

лакбвані (тож

полива;

вироби;

lacker);

2) збірн.

2.

покривати

v

лак,

лакувати глазуррію

(поливою, лаком). lacquey |"ЇгеКі| sacr.=lackey. lacrosse [lo’kros] п амер. гра в м'яча на трав'яному полі (на зразок хокея). Nactan |ІзкЧлп) п текст. лактан.

lactate

[/lekteit]

v

1) виділяти

мо-

локб; 2) годувати груддю; давати ссати (вим'я). lactation [lek’teifn] п 1) виділення молока, лактація; 2) годування груддю.

lacteal [‘lektial] adj молочний; І. gland молочна залоза. lactic [/laktik] adj хім. молочний; І. acid молочна кислота. lactometer [lek’tomita] п лактбметр. lactose [‘lektous] п лактбза, молочний цукор. lacuna [la‘kju:na] п (pl lacunae [la"кіш: ni:], lacunas) 1) пустота; западина, заглйибина; 2) пропуск, прогалина. lacunae [la’kju:ni:] рі від lacuna. lacustrine [le’kastrain] adj o3épnuit; І. age епоха будівель на палях. lacy [‘leisi] adj мереживний; зрбблений з мережива. lad [led] п хлопець, хлопчик, юнак. ladder [‘lada] n 1) драбина; 2) мор. трап; 3) спущена петля (на панчосі); фраз. звор.: |. of success засіб добитися успіху; to kick away (або down) the І. (by which опе rose) відвернутися від тих, хто допоміг добитися успіху; to mount the І. заст. бути повішеним.

laddie [‘ledi] п хлопчисько. lade [leid] 1: о (past laded; laded,

laden)

тажувати; 1) гирло;

laden adj

1) вантажити,

р. р. наван-

2) вичерпувати; 2. п і протдка; 3) вантаж.

[‘leidn] 1. р.р. 1) es

від

lade

1; 2.

(чимсь — with); 2) перен. обтяжений; пригнічений (чимсь -- with); 3) с.г. налитий (про зерно). ladies |"еїді?) 1) рі від lady; 2) розм. жіндбча вбиральня. ladies-in-waiting [‘leidizin’weitin] рі від lady-in-waiting. ladies’ man [‘leidizmen]=lady’s man. lading [‘leidin] п 1) навантажування; 2) вантаж, карго; 3) фрахт. ladle (‘leidl] 1. п ківш, черпак; soup

лакбйству-

І. розливальна ложка, ополодник; foundry І. ливарний ківш; 2. о черnatu; |. out а) вичерпувати; роз-

не виста-

honours

ла-

кей; 2. v І) прислугбвувати; 2) пе-

рен. раболіпствувати; вати. lacking [‘lekin] adj якого чає, бракує.

lackland [‘lek,lend] adj беззембльний. lacklustre [‘lek,lasta] adj тьмяний,

ливати;

6)

роздавати;

роздавати

висловлюватися

to

нагорбди;

пишномовно.

І.

out

в) sl.

290

lad

lady [‘leidi] п 1) дама, пані; a great І 3HaTHa, поважна дама; young I. панночка;

а І. of easy

virtue

жінка

легкої поведінки; а І. of pleasure розпусниця; fine І. світська дама; ірон. жінка, яка вдає з себе аристократку; 2)(L.) леді (титул знатної дами); 3) дама серця, коха-

на;

4)

розм.

дружина;

наречена;

мати; your good |. ваша дружина; my (his) young I. моя (його) наречена; the old І. а) мати, старенька; б) дружина; 5) господіня; the І. of the house господиня; хазяйка ддму; 6) в складних словах надає значення жіночої статі (напр.:

l.-doctor жінка-лікар; Ісаї кішка); 7) Our L. церк. богорбдиця, богоматір; walking І. театр. статистка. ladybird [‘leidiba:d] п ент. сонечко. lady-bug [‘leidibag|] amep.=ladybird. lady-cow [‘leidikau] =ladybird. Lady Day ['leidi’dei] п церк. благовіщення. lady-in-waiting [‘leidiin’weitin] п (pl ladies-in-waiting) фрейліна (королеви). lady-killer [/leidi,kile] п жарт. серцеїд. , ladylike [‘leidilaik] adj 1) що має вйгляд, манери леді; вихована; BHшукана;

2)

подібний

до

жінки,

женоподібний (про чоловіка). lady-love [‘leidilav] п кохана.

Іадузпір

[/leidifip]

п титул,

звання

леді; your І. ваша милість. lady’s-maid [/leidizmeid] п покоївка, камеристка.

lady’s

man

|"еідігтгеп|

дамський

laevogirate

[‘li:vou’dgaiareit] adj ліво-

обертаючий.

lag

I [leg]

Ьепіпі

п кавалер,

догідник.

1. о

1) відставати;

плентатися

в хвості,

І.

пасти

задніх; 2) запізнюватися; 3) плентатися, волочитися; 2. п відставання, запізнювання.

lag I]

[leg]

1. п

1) rex.

ізоляція;

2) повсть (для обшивки парового котла); 3) клепка (бондарська);

4) планка; мічною

ізоляцією;

рев'яними

laggard

2. о 1) покривати 2) обшивати

де-

планками.

[‘legoad]

i. adj млявий,

лий; 2. п незграбна ло; нербба.

lagging

тер-

| [‘legin]

запізнювання;

2)

людина;

1)

в'явай-

відставання,

ex.,

рад.

зсув

фаз.

lagging ПН [‘legin] п 1) обшивка; теплова ізоляція; 2) буд. настилка.

lagoon [lo’gu:n] п лагуна. Іаїс(аї) [/leiik(al)] 1. adj мирський, світський;

2. п миряйнин.

laid [leid] past і р. р. від lay IV, 1. lain [lein] р. р. від lie II, 1. lair [lea] 1. п 1) барліг, лігво; at І.

в лігві; дорозі 3)

2) загін на

ложе;

лежати

для

ярмарок, 4)

шотл.

в барлозі;

худоби на

(по

різницю);

могила;

2.

іти в барліг.

v

laity ||Лейїні)

по

lam

збірн.

1)

миряни,

світські люди; 2) непрофесіонали, профани (в чомусь). lake І Пеїк) п бзеро; The Great Lakes Великі озера (Верхнє, Гурон, Мічіган, Ері і Онтаріо). fake II Пеїк|, п краплак (фарба).

Іаке-соипігу |Леїк"Клпігі) п країна озер (в північній Англії). lake dwelling [‘leik’dwelin] п доістоpuna будівля на палях (на озері). lake-land [‘ieik,land] =lake-country.

lake-lawyer [‘leik,lo:ja] п амер. іхт. минь. lakelet [‘leiklit] п озерце. lake poets [‘leik’pouits}] п рі поети «озберної шкбли» (Вордсворт, Кольрідж, Coyri). laky I [‘leiki] adj озерний, багатий на озера. laky II [‘leiki] adj 1) блідо-малиновий, KOAbOpy краплаку; 2) med. лаковий (про кров). lam [lem] 1. v sl. бити, лупцювати; 2. п sl: on the І у поспішній втеui; to take it on the І. спішно ті-

I [‘la:ma]

п лама

(буддійський

монах).

lama

Il

Ма:те)

п 3002,

лама

(тж

tlama).

lamb [lem] 1. п 1) ягня, баранчик, овечка; like а І. покірливо, покірно; 2) м'ясо молодого баранчика; 3) розм. свідчений

may

простак; гравець

4) на

розм. недобіржі; you

аз well be hanged

for а sheep

as for a І. присл. сім бід-- один одвіт; 2. о ягнитися, котитися,

lambency ня,

[‘lembonsi]

блискотіння,

ня. lambent

п

блиск;

|"Чгетопі)

adj

1) блискан2) ковзан-

1)

що

ви-

грає, коливається (про світло, полум'я); променистий, сяючий (про очі); 2) перен. блискучий, іскрометний (про дотепність, стиль).

lambkin |"геткіп| п ягнятко. lamblike [/lamlaik] adj лагідний, безсловесний, покірливий. lambrequin [/lemboakin] п ламбрекбн.

lambskin [‘lemskin] п lame I [leim] І. adj ногу), кульгавий; to be І. ої (або in) гати

ча

одну

ногу;

смушок. 1) кривий (на паралізбваний; опе leg куль2)

незадовіль-

ний, непереконливий, недостатній (про докази і т. д.); 3) неправильний;

lamentable

фраз.

звор.:

1. under

the

hat

дурний, нетямущий; І. duck а) перен. банкрут; невдаха; б) амер. непереббраний

член

(конгресу

то-

що); в) ав. sl. пошкоджений літак; г) гульвіса, шалапут; 2. о нівечити, калічити. lame II Пеіт| п тонка металева пластинка. lameness [‘leimnis] п кульгавість. lament [la’‘ment] 1. п 1) стбгін; стогнання; лемент; скарга; 2) елогія; тужлива, похорбнна пісня; 2. о

[‘lceemantabl]

adj 1) при-

крий; сумний; 2) жалюгідний. lamentation [,lemen’teiJn] п тужна скарга, плач.

lamia |ЧЛеїтіг) п 1) міф. потвбра в Образі жінки, що пожирає ліодей; 2) чаклунка,

відьма.

lamina |"гетіпа| п (pl laminae) 1) тонка пластинка, тонкий шар; лист; 2)

геол.

laminae

площина

[‘lemini:]

відшарування.

рі від

lamina.

Jaminar |"Їгетіпо| adj пластинчастий. laminate [‘lamineit] о 1) розщеплювати(ся) на тонкі шари; 2) розплющувати, прокатувати (лстал)

у листи;

3) покривати

талічними

тонкими

пластинками;

4)

ме-

вироб-

ляти пластмасу з паперу, тирси, ганчір'я тощо. laminated [‘lemineitid] adj 1) листовий;

2) пластинчастий;

lamination

кати.

lama

1) стогнати; плакати; журитися; горювати; 2) оплакувати (for, over); the late lamented покійник, пебіжчик; померлий чоловік; 3) гірко скаржитися; нарікати.

[,lami’neifn]

шаруватий.

п 1) розша-

рування; 2) розплющування; розкатування; 3) геол. шаруватість; нашарування; тонке напластування. Lammas [‘lemes] п заст. свято врожаю (1 серпня).

lamp [lemp] 1. п 1) лампа, ліхтар: ted |. а) сигнал небезпеки (на залізниці); б) ліхтар біля квартири лікаря

або

біля

аптбки;

2)

сві-

тильник; світоч; to hand (або to pass) оп the І. не давати згаснути; сприяти успіхам (знання тощо); 3) поет. світило; фраз. звор.: to rub the І. легко здійснити своє бажання; to smell of the І. бути вимученим (про вірші тощо); 2. о 1)

освітлювати;

2)

поет.

3) амер. sl. дивитися. lampblack [/lampblek] п 1) ва кіптява, сажа; 2) чорна з лампової сажі lamp-burner [‘lamp,ba:ns] п вий пальник. lamp-chimney (leemp,tfimni] пове скло. lamp-holder [/lamp,houlda] п оправа

Іатріоп ровий

(лампи),

світити;

лампофарба лампоп

лам-

патрон,

лампотримач,

[‘lampian] п лампідбн, кольоліхтар (скляний або папе-

ровий). lamplight |"гетріаї | п світло лампи, штучне освітлення; Бу І. при штучному освітленні. Іатрооп |Їгетри:п| І. п зла сатира, памфлет; пасквіль; 2. 0 писати памфлети, пасквілі. lampooner [lem’pu:na] п памфлетист; пасквілянт.

lampoonist [lem’pu:nist] =lampooner. lamp-plug [‘/lampplag] п ел. ламповий

штепсель.

lamppost [‘lamppoust] п ліхтарний стовп; between you and me and the І. між нами, по секрету.

| |

lam

291

lamprey [/lampri] п іхт. minora. lamp-shade [‘lampSeid] п абажур. lamp-socket [‘lempsokit] = lamp-holder. Lancastrian |Їгер'Кеезігіоп) 1. adj 1) їст.

ланкастерський;

2)

ланкашир-

ський; 2. п 1) іст. прибічник ланкастерської династії; 2) урбдженець Ланкашіру. lance [la:ns] 1. п 1) спис, ліка; 2) ланцет; 3) (особл. рі) улан; 2. v 1)

прокблювати

списом,

пікою;

поет. кидатися (в атаку); різувати ланцетом.

lance-knight кнехт. lanceolate

[‘la:nsnait]

2)

3) роз-

п іст. ландс-

совидний,

adj бот.

ланцетовидний,

спи-

ланцет-

ний. нець).

lance-sergeant |Та:пз'за:432пі) п молбдший сержант. lancet [‘la:nsit] п 1) ланцет; 2) буо. стрілка склепіння; 3) стрілчасте вікно

(Tac І. window).

arch

[/la:nsit’a:tf]

п стрілча-

ста арка. lancinating {/la:nsineitin] adj гострий; пронизливий (про біль). land [lend] 1. п 1) земля, суша, cyходіл; оп І. на суші; to travel by І. подорожувати по суші; to make the І. мор. наближатися до берега; 2) країна; держава; native І. батьківщина, вітчизна; 3) грунт; fat І. родючий грунт; poor І. убога земля; to go (або to work) оп the І. стати фермером; 4) земельна власність; pl маєтки; 5) тех. верхня грань зуба; 6) арт. поле нарізу;

7)

attr.

сухопутний;

І. ice материковий

лід;

назбмний;

8) attr.

мельний; |. rent земельна І. tenure землеволодіння; звор.: let us see how the

зе-

рента; фраз. І. lies

подивимося, як ідуть справи; to see І. а) побачити, до чого йде справа; б) бути близько до поставленої мети; the І. of Nod жарт.

сонне царство; І. ої promise бібл. обітована земля; Ї. of cakes, І. of thistle Шотландія; the І. of the Rose Англія (троянда — національна емблема Англії); the І. ої the golden fleece Австралія; 2. о 1) висаджувати (ся) на берег; причалювати до берега; 2) спіймати; витягти на берег (рибу); to |. а сгітіпа! спіймати злочинця; 3) ав. приземлятися, робити посадку; 4) прибувати (кудись); досягати (якогось місця); 5) привбдити (до чогось); ставити в те чи інше становище; to І. smb. in difficulty (або trouble) поставити когось в CKpyTне

становище;

to

be nicely

бути в скрутному попасти, потрапити, a blow on the ear

197

вдарити

landed

станбвищі; 6) влучити; to І. (оп the nose,

у вухо

(ніс

тощо);

7) добитися (чогось); виграти; to і. a prize одержати приз. land-agent |" гепа,еідзопі) п 1) управлЯючий

маєтком;

2) комісіонер

по

продажу земельних ділянок і нерухдмого майна. landau [‘lendo:] п 1) ландо; 2) автомобіль з відкритим верхом. land-bank [/lendbenk| п земельний банк.

land-breeze

[/leendbri:z]

п береговій

бриз.

landed

[‘lendid]

proprietor terest

[‘la:nsialeit]

lancer [/la:nsa] п 1) військ. іст. улан; 2) pl лансьє (старовинний та-

lancet

etc.)

lan

adj

земельний;

землевласник;

землевласники;

the

1.

I. іп-

|. classes

no-

міщики, землевласники. landfall [‘leendfo:l] п 1) мор. підхід до берега; 2) зсув, обвал. land-forces [/leendfo:siz] п рі військ. сухопутні сили. land-grabber [‘laend,greba] п людийна, яка незаконно або обманом захбплює чиюсь збмлю. land grant [‘land,gra:nt] п відвбдення земельної ділянки для будівництва залізниці або для потреб сільськогосподарського коледжу. landholder [‘lend,houlds] п орендар або землевласник. landing [/lendin] п 1) висадка; місце висадки; 2) військ. десант; 3) ав. посадка, призбмлення; місце посадки;

emergency

вимушена

посадка;

сходів;

attr.

5)

(або

forced)

4)

I.

площадка

десантний;

І. party

десантний загін; І. troops десантні війська; І. operation висадка десанту. ianding craft [’lendiy,kra:ft] п збірн.

десантні судна. landing field [‘lendin,fi:ld}] п посадочна площадка; аеродром. landing gear |"Тгепдід,єїг| п 1) ав. шасі;

2) sl. ноги.

landing ground (leendin,graund] = landing-place 2). landing mark [‘lendin,ma:k] п ав. посадочний знак.

landing-net

[‘lendin,net]

ловецький

сачок;

п 1) рибо-

2) посадочна

сіт-

ка (на палубі авіаносця). landing-place [‘lendin,pleis] п 1) місце висадки, пристань; 2) ав. посадочна площадка. landing-stage [/lendin,steid3] п пристань.

land-jobber

[‘land,dgzoba]

лянт зембльними

landlady

[‘len,leidi]

будинку

або

п

спеку-

ділянками.

п

квартири,

1) власниця що

здають-

ся внайми; to hang the І. амер. sl. виїхати пбтай з квартири, не заплативши; льбваних

2) хазяйка готелю, мебкімнат, пансіонату; 3)

рідк. поміщиця.

landless

[‘lendlis]

adj

1)

беззе-

мельний; 2) G6e3Kpail (про море). land-locked [/lendlokt] adj 1) (майже) з усіх боків оточений сушею;

закритий (про затоку, гавань); 2) прісноводний (про рибу). |"гепаїо:4) n 1) поміщик, лендлорд, землевласник; 2) власник будинку або квартири, які здаються внайми; 3) хазяїн готелю, пансіонату.

landlord

landlordism логія

[‘lendlo:dizm]

великих

п 1) ідео-

землевласників;

2)

систЄма (великого) приватного землеволодіння. landlouper [/lend,loupa] п бродяга. landlubber [‘landlaba] п мор. сухопутний житель; новачок у морській справі,

«сухопутний

моряк».

іапітагк [‘landma:k] п 1) межовий знак, віха (тж перен.); 2) береговий знак; 3) об'єкт місцевості, що впадає в Oui; орієнтир; 4) повордтний пункт (в історії).

landmine [‘lendmain] п військ. фугас. landocracy [lan’dokrasi] п ірон. земельна аристократія, аграрії; землевласницький клас.

land

office

[‘land,ofis]

контбра,

яка

угоди. land-on [‘lend’on]

п державна

peecrpye

о ав.

земельні

робити

по-

садку, приземлятися. landowner [/laend,ouna] п землевласник. landowning [‘lend,ounin] 1. п землеволодіння; 2. adj землевласницький. land power |"Чгепарацо) п 1) військова могутність; 2) могутня військбва держава. landrail [‘lendreil] п орн. деркач. land-rover [‘lend,rouve] п автомобіль «всюдихід». landscape [‘lanskeip] п 1) ландшафт, пейзаж; 2) attr.: |. architecture caдово-паркова архітектура. landscape-gardening | [/lenskeip,ga:dnin} п планування садів і парків. landscape-painter [‘lenskeip’peinta] п пейзажист.

landslide

[‘landslaid]

п 1) зсув, об-

вал (rac landslip); 2) перен. різка зміна в розподілі голосів між партіями.

landsman ний

[‘landzmoan]

житель,

чений

п 1) сухопут-

не моряк;

2) недосвід-

моряк.

Іапд-5игуеуог

[‘leendsa:’veia]

мір. land-tax [/lendtaks] даток.

п земле-

п земельний

по-

land waiter [‘lend,weita] n чинбвник митниці, який стежить за вивантажуванням

товарів

з корабля.

landward(s) [‘lendwad(z)] adv до берега. land-wind [/landwind] = land-breeze. lane [lein} п І) вузька дорбга, стежка,

особл.

між

живоплотами;

2)

вузька вулиця, провулок; lanes and alleys закутки; 3) прохід (між рядами); 4) розводдя між кригою; 5) морський шлях; 6) траса по-

aboty; 7) розм. гбрло (тж red Ї., narrow I.); it is a long І. that has no turning «присл. i нещастям при-

ходить кінєць. language [‘lengwid3] finger

І. мбва

німих;

п

жестів,

spoken

1)

мова;

MOBa

глухо-

І. розмдвна

2) розм. лайка

мова;

(тж Бад 1.); І won't

have any І. here прошу не лихословити; strong І. сильні вирази; лайка;

3)

стиль,

мбва;

the

I. of

Shakespeare мбва Шекспіра. languid [/lengwid] adj 1) квблий, слабий; млявий: апатичний; млосний; в'Ялий; І. stream струмбк 3

повільною

languish

течією;

2) нудний.

[‘lengwisf]

вйгляд;

1.

млосність,

по

млосний

тбмність;

2.

0

1) слабнути, -чахнути; в'янути; марніти;

2)

нудитися;

знемагати;

су-

мувати (for); 3) набирати сумного, TOMHOrO вигляду; 4) зменшуватися, слабнути.

languishing лий;

lar

292

lan

[‘lengwiSin].adj

в'ялий;

2)

а 1. look млбсний

languor

[‘lenga]

1) кво-

сумний;

млосний;

погляд.

п 1) слабість,

в'я-

лість; втома; 2) апатія; 3) млобсність, TOMHicTb; 4) відсутність жит-

тя, руху, застій. Janguorous [‘lengeres] adj 1) в'ялий; апатичний; стбмлений; 2) млосний; 3) задумний, важкий (про атмо-

сферу).

lanital [‘lenitel] п штучна Bosna. lank [lenk] adj 1) висбкий-і тонкий; худорлявий; 2) гладкий, некучерявий, прямий

(про волосся).

їапку [/lenki] adj довгов'язий. lansquenet [‘leenskanet] п іст. ландеKHG@XT.

lantern

[‘lentan] п 1) ліхтар; 2) світоч, світило; 3) світлова камера маяка; 4) архт. ліхтар верхнього світла (тж І. light); фраз. звор.: І. lecture лекція з діапозитивами; І jaws запалі щоки, худе ua; parish І. жарт. місяць

облич(світи-

ло).

lanthanum [‘lan@anam] п хім. лантан. lanyard [/lenjod] п 1) мор. талреп; стрбпка; нокля. Laodicean

2)

шнур;

3)

[,leioudi’sian]

жий, індиферентний релігії або політики).

lap I ЦПгер)

п

рбємінь

adj (у

бі-

байду-

питаннях

1) пола;

фалда; поboy sat on his

діл; 2) коліна; the mother’s І. хлбпчик сидів у матері на колінах; 3) пах; 4) лдбно; in nature’s |. на Oni природи; іп the of luxury в розкошах; 5) мочка (вуха); 6) ущблина; фраз. звор.:

in the I. ae the gods одндму 66гові відомо; І. зиррег вечеря з сандвичів і салатів не за загальним столом. lap Il |Їгер) 1. п 1) накладка, перекриття; 2) круг, O6epT каната, нитки (на котушці тощо); 3) текст.

рулон, полотна,

на, партія

т

тканини;

метафорами,

4) части-

ганні); 5) тех. лритир;

20)

8a-

гортати; складати, згортати; обкутувати; охбплювати, отбчувати; to be lapped in luxury розкошувати; 2) перекривати, вихбдити за межі (чогось; тж, І. over); 3) тех. перекривати нахлистом. lap ШІ [lep] 1. п 1) рідка їжа (для собак); 2) sl. рідкий, слабкий напій, «помиї»; 3) плескіт хвиль; 2. о 1) хлебтати; 2) жадібно пити,

ковтати, поглинати (звич. І. up, I. down); 3) упиватися; 4) плескатися об берег (про хвилі). lap IV [lep] 1. п полірувальний або шліфувальний круг; 2. о полірува-

ти, шліфувати; притирати, доводити. lap- dog [‘lepdog] п кімнатний песик, болонка.

lapel

[la’pel] п одворбт, лацкан (піджака тощо). lapidary [/lepidari] 1. adj 1) гранувальний; 2) вийгравіруваний на камені; 3) корбткий, лапідарний; 2. п гранувальник; гравер по каменю. lapidate [‘lepideit] о побити камінням. lapidify [le’pidifai] о 1) перетвдбріювати в камінь; 2) скам'яніти. Laplander [‘leplendo] п лопар. lapper-milk [‘lapamilk] п скипіле молокб;

кисле

молоко.

Іарреї [‘lepit] лацкан.

п

Lappish [‘leepiS] 2. п лопарська

1. adj мова.

lapse [leps] 1. п (rac І. of the тетогу провал ня, прогріх; І. діння; 3) плнн,

1) помилка; описка реп); ляпсус; І. ої пам'яті; 2) падінfrom virtue rpixonaбіг (часу); 4) про-

міжок

часу;

with

лопарський;

the

І. of

time

згбдом; 5) юр. припинення, недійсність права на володіння тощо; I. of time давність часу; 6) метеор. падіння температури; зниження тиску; 2. о 1) впасти (морально); 2) вдаватися (у відчай); to І. into illness захворіти; 3) робити знову якийсь проступок, братися за ста-

ре; 4) втрачати 80); перехддити І. to the Crown (з Англії); 5) (про інтерес). lapsed [lepst] adj

lapsus

[/lapsas]

calami Ha

описка;

слбві,

чинність (про прадо інших рук; to перейти в казну проходити, падати колишній.

лат.

п помилка;

|. linguae

обмовка;

I.

пдмилка

І.

memoriae

провал пам'яті. lapwing

larcenous

[‘lepwin]

[/la:sinas]

п орн.

чайка,

adj злодійський;

вйнний у крадіжці. larceny |Ла:зпі) п крадіжка.

larch

словами

larder [‘la:da] п комбра. lardy [/la:di] adj жирний, сальний. large Па:43) 1. adj 1) великий; крупний; |. and small farmers великі i дрібні фермери; 2) численний (про населення тощо); значний, багатий; І. majority переважна більшість; 3) ширбкий (про погляди, тлумачення); 4) заст. щедрий;

[la:t{] п бот. модрина.

lard [la:d) 1. п смалець, лярд; 2. v 1) шпигувати; мазати салом; 2) озддблювати, пересипати (мову--

великодушнкий;

|. heart

вели-

кодушність; 5) мор. попутний, сприятливий (про вітер); фраз. звор.: |. order розм. важке завдання, важка справа; надмірна BHMOга; І. fruits насіннєві й кісточкові

плоди; as І. as life а) в натуральну величину; б) в усій красі; в) жарт.

власною

персбною;

2.

adv

1) широко; докладно; 2) крупно (писати, друкувати); 3) хвалькувато; пиїшномовно; 3. п 1): at І. а) на вблі, на свободі; на mpocTo-

рі; 6) широко, докладно, детально; to talk at І. говорйти дуже докладно; в) в усьбму ббсязі, цілKOM; popular with the people at І.

популярний

сбред

г) без певної має

ширдкі

WHPOKHX

мети;

верств;

вільний;

д) що

повноваження;

герге-

sentative at І. амер. член конгресу, який репрезентує ряд округів або

весь мінні,

зборка;

складка;

іноземними

тощо).

гри; коло, етап (у зма-

штат;

е) в загальному

неконкрєтно;

розу-

promises

made

at І. непевні, неясні обіцянки; 2): іп І. у великому масштабі. large-handed [/la:d3’hendid] adj 1) щедрий; багатий; 2) з великими руками; перен. жадібний, жадний. Іагре-Пеагіед [‘la:d3/ha:tid] adj 1) великодушний;

2)

терпимий;

доб-

розичливий. largely

[‘la:d3li]

adv

1) значною

мі-

рою; 2) багато; щедро; 3) у ширбкому масштабі; на широку HOгу. large-minded [/la:dz‘maindid] adj 3 ширдкими пдглядами; терпимий. largeness [‘la:dgnis] п 1) великий рдзмір; 2) широта поглядів; 3) великодушність. large scale [‘la:d3’skeil] п великий масштаб; масштабі.

largess(e)

on

a

І. 5.

[/la:dzes]

п

у

1)

великому

щедрий

дар; 2) щедрість.

largetto [la:’getou] італ. муз. 1. adj повільний; 2. adv в повільному темпі. largo (Ла: gou] італ. муз. 1. adj дуже повільний; 2. adv в дуже повільному темпі. lariat [/leriot] 1. п. 1) вірьбвка, мотузка (для прив'язування коня); 2) аркан, ласо; 2. о ловити арканом. lark I Па:К) 1. n жайворонок; Чо rise with the І. вставати вдобсвіта; 2. о ловити жайворонків. lark Il [la:k] 1, п 1) жарт, витівка;

lar

293

———— ee SS

2) забава; весблощі; to have побавитися; for а І. жартома;

a І. 2. v

1) жартувати; бавитися; 2) брати перешкбди (на коні); to І. the hedge перескбчити через огорбжу. larkspur [‘la:kspa:] п бот. сокирки, дельфіній. Іагку [‘la:ki] adj пустотливий; що любить пожартувати.

larmier

|"а:тіг|

п архт.

larrikin

[‘leerikin]

1. п хуліган; 2. adj

грубий, буйний. larrup |"гегар)| розм. бити, лупцювати.

слізниця.

1. п удар; 2. о

larva

[/la:ve] п (рі larvae) 1) біол. личинка; 2) пуголовок. larvae [/la:vi:] pl від larva. laryngitis [,leerin’dgaitis] п med. ларингіт. laryngology [,larin’goladgi] п ларин-

гологія.

larynx = [‘lerinks] глотка.

lascivious

n

[la’sivias]

анат.

гортань,

adj хтивий,

по-

хітливий.

laser lash

[‘leiza] п фіз. лазер.

[lef]

1. п 1) батіг, канчук;

бич;

ремінь (батога); 2) удар батогом, канчукбм; бичем; the І. пороття; 3) різкий докір; критика; to be under the І. зазнавати різкої критики; 4) (скор. від eyelash) вія; 5) мор. найтбв; 2. о 1) хльостати, стьобати,

шмагати;

перен.

бичува-

ти; висміювати; 2) збуджувати, довбдити (до -- to, into); 3) мчати, кидатися; 4) зв'язувати (звич. І. together); прив'язувати (to, down, оп); 5) мор. принайтобвити; пришвартувати.

asher

[‘lefa]

п

загата;

водозлив;

гребля. ashing [‘lefin] п 1) пороття; 2) вірьбвка, вірьбвки (що зв'язують щось); 3) мор. найтбви; безліч (чогось — ої). ass [les] п 1) дівчина,

2) кохана, ниця. assie

мила,

[‘leesi]

п

4) рі sl.

дівчинка; 3) служ-

люба;

пестл.

1)

дівчатко,

дівчинка; 2) любонька. assitude [‘lesitju:d] п втобма. asso |"гезоц| Ff. п ласб; аркан; 2. о ловити ласб, арканом, ast I [la:st] 1. adj (sup. від late 1) останній; І. but not least a) хоч і останній,

але

не

менш

важливий;

б) не найгірший; І. but опе передостанній; 2) остатбчний; 3) минулий; І. year в минулому poui; 4) крайній;

надзвичайний;

ої

the

Ht,

importance надзвичайної важливості; 5) найсучасніший; the І. word in

science

останнє

слбво

в

науці;

the І. thing in hats наймодніший капелюх; 6) небажаний; he is the І. person I want to see йогб я найменше хотів (sup. від late

би бачити; 2) 1) після

2. adv всіх; he

came |. він прийшов останнім; 2) востаннє; when did you see him 1.?

коли ви бачили його востаннє?; 3) на останньому місці, наприкінці (при переліку); 3. п 1) щось останHe

за

часом;

аз

I said

іп my

І. як

я повідомляв у останньому листі; when my I. was born коли народився мій наймолодший (син); to breath

one’s

кінець

кінцбм;

кінець;

|. сконати,

at

вмерти;

І. нарешті;

at

to the

long

І. до

2)

1.

кінця;

to hold оп to the І. триматися до кінця; I shall never hear the I. ої it цьому не буде кінця-краю. last II [la:st] 1. о 1) тривати; 2) зберігатися; витримувати (про здоров'я, силу);

носитися

(про взуття,

тканину тощо); he will not І. till morning він He доживе до ранку; 3) вистачати (тж І. оці); it will І. (out) the winter цього вистачить на зийму; 2. п витримка; витривалість. last ПІ [la:st] 1. п копил, колодка; to measure smb.’s foot by one’s own І.

міряти

когбсь

на

свій

аршин;

to stick to one’s I. займатися своєю справою, не втручатися в чужі справи; 2. vu натягувати на копил. lasting [/la:stin] adj тривалий; тривкий,

міцний;

І. peace

міцний

мир;

І. food консервбваний продукт. lastly [‘la:stli] adv нарбшті (при переліку), наприкінці. last-named [‘la:stneimd] adj 1) вищезгаданий;

них. latch [letf]

2) останній

із згада-

1. п 1) клямка, здсувка;

шпінгалет; MOK; 2. v

2) американський 3a1) защіпати, засувати;

2) амер. спіймати. latchet [‘letSit] п заст. ремінь, шнурбк для черевика, тасьма і т. п.

latch-key

‘[/letSki:;

американського

п

1)

замка;

ка. late [leit] 1. adj (comp.

ключ 2)

до

відмич-

later, latter;

sup. latest, last) 1) пізній; запізнілий; I was І. (for breakfast) a спізнився (Ha сніданок); 2) колишній,

минулий;

недавній;

останній;

ої І. years за останні робки; my I. illness моя недавня хворбба; 3) померлий, покійний; бувший; the I. president покійний або бувший президбнт;

to keep

І. hours

пізно

ля-

ване

пізніший;

горЯядний;

[/leitli]

adv

нещодавно;

за

2.

(comp.

інкуба-

від late 2)

пізніше;

потім;

1. adj

зго-

1) бічний;

2) побічний; друфон. латеральний

п

сонант. latest [/leitist]

adj

(sup.

від late

1)

найпізніший, останній; найостанніший; the І. fashion найостанніша Mona; the І. news останні вісті; at

(the) І. найпізніше, ІаїпоПа:8) буд. 1. п 1) планка; дранка; сітка; 2) attr.: І. fence тин, пліт; 2. о. прибивати планки. lathe Пеїб) 1. п 1) токарний верстат; 2) attr: І. tool різєць токарного верстата; 2. о обробляти на токарному верстаті.

lather

[‘la:da]

1. п 1) мильна

nina;

2) піна, мило (на коні); а good I. із half a shave присл. добрий ночаток -- половйна діла; 2. о 1) -намйлювати(ся);

люватися

ти. lathery

мийлитися;

(про

побити;

коня);

відшмагати;

(Па:бегі)

2) змилений; нереальний.

adj

2)

3)

зми-

розм.

відлупцюва-

1) намилений;

3) пустий;

вигаданий,

lathing [‘la:6in] п збірн. буд. дрань; лати. lathy [/la:6i] adj 1) худий, худорлявий; 2) дозгов'язий.

Latin

[‘letin]

1. adj латинський;

ро-

манський; І. Church західна церква; римсько-католицька церква; the

І. peoples

романські

латинська мова; ський жаргон.

нарбди;

thieves’

2. п

І, злодій-

Latins [/letinz] п рі амер. країни Латинської Америки. latitude [‘letitju:d] п 1) геогр. широта; low latitudes тропічні ширбти;

2)

свобода;

терпимість;

І. of

thought свобода, широта думки; 3) обширність; а wide І. широдкі повноваження;

ний

для

4)

фот.

правильного

час,

необхід-

проявлення

плівки.

latitudinarian | (|Тгебіби:4і"пезгіап)|

1.

п терпима людина; людина ширбких побглядів; 2. adj що допускає

latter

останній час. latency [‘leitansi] п прихбваний стан. lateness [/leitnis] п спізнення, запізнювання. я latent ([/leitent] adj прихований, в прихбваному стані; І. heat прихб-

2. adv І. оп

дом. lateral [‘letaral] горизонтальний;

ter І. than never краще пізно, ніж нікбли; soon ог І. early ог І. рано чи пізно; 2) недавно, за останній

латин-

мед.

період.

пізніше;

latrine

час (тж єї 1.). lateen [la’ti:n] adj трикутний, ський (про вітрило).

I. period

теплб;

ційний

later [‘leita] 1. adj (comp. від late 1)

гати і пізно вставати; 2. adv (comp. later; sup. latest, last); 1) пізно; to sit І. засидітися; лягати пізно; bet-

lately

lat

з

відхилення

від дбгми;

[lo’tri:n]

п

терпимий.

відхбже

місце

(особл. в таборі); громадська ральня; мор. гальюн.

[‘leta]

adj (comp.

від late

вби-

1)

І) недавній; in these І. days в наш час (протил. in former times); 2) останній (з двох названих; протил. the former). adj сучасний, latter-day [‘leta’dei] найновіший.

latterly [‘leteali] adv 1) недавно; 2) під кінець. latter-most [‘leitamoust] аа) останній, задній.

lay

294

lat ee

7

lattice

[‘/leetis]

гратчастий;

п

1) грати;

2) attr.

решітчастий.

Latvian [‘letvien] 1. adj латвійський; 2. п Р) латвієць; 2) латвійська M6ва. laud [lo:d] 1. п хвала, похвала; 2. v хвалити, вихваляти; прославляти.

laudable [/lo:dabl] adj похвальний; мед. доброякісний. laudation [lo:’deifn] п похвала; вихваляння; панегірик. laudative [/lo:detiv]) adj хвалебний; похвальний.

laugh

[la:f] 1. п сміх, périt; оп the І.

сміючись; to have the І. ої (або оп) smb. висміювати того, хто смі-

apca

з Té6e;

smb.

від душі

2.

uv

1)

to have

a good

посміятися

сміятися;

I. at

з KOrocb;

розсміятися;

to

burst оці laughing розсміятися; to |. to scorn висміяти; to І. oneself into fits (або convulsions) сміятися до упаду; he laughed his pleasure він розсміявся від задовблення; 2) із сміхом

сказати,

вимовити;

he laugh-

ed a reply він відповів із сміхом; І. at а) сміятися з кдгось або чогось; 6) посміхатися комусь; I. down засміяти; заглушити сміхом; І. off відбутися жартом або сміхом; І. out: to І. smb. out ої smb. глузуванням відучити Korocb від чогось;

І. over

обговорювати

жар-

тівлйвим

TOHOM; to I. in one’s sleeve

сміятися

днишком;

радіти

| ниш-

ком; he laughs best who laughs last присл. сміється той, хто сміється останній.

laughable [/la:fabl] adj смішний, кумедний, забавний. laughing |Ла:іїд| adj 1) що сміється,

усміхається;

2)

смішний;

по І. matter це не жарт; нічого смішного.

laughing-gas щий

it is

тут

[‘la:fin’ges]

п

нема

веселя-

газ.

laughing-stock [‘la:finstok] п посміхбвище; to make а 1-5. of smb. виставити когбсь на nOcMix laughter [‘la:fta] п сміх; регіт; to burst into І. розсміятися; to roar with launch

І. качатися від сміху. I [lo:ntf] 1. о 1) кидати;

тати; ру;

to 2)

І. a

blow

спускати

3)

починати,

пускати

an

offensive

розпочати

запускати

(супутник,

ме-

завдати

судно

на

в

удаводу;

хід;

to

наступ; ракету);

I.

4) ви-

кидати (за допомогою катапульти); 5) з жаром висловити; фраз. звор.: to І. into an argument вдатися до суперечки; to І. out on smth. розпочати щось робити; 2. п спуск судна на воду.

launch

ПО

По:пії)

п

1) баркас;

моторний чобвен, катер; човен для прогулянок.

launcher

[/lo:ntfa]

на (пускова) мет; ракетний

та.

pleasure

п військ.

2) I.

металь-

установка; гранатопристрій; катапуль-

.'—(;©qvVvrvreererr®_w

launching [‘lo:ntfSin] 1. п запуск, катапультування; 2. adj пусковий, стартовий. launder [/lo:nda] о 1) прати і гладити (білизну); 2) пратися (добре, погано -- про тканину). laundress (|Ло:пдгіз) п прачка, праля. aa laundry [/lo:ndri] по 1) пральня; 2) білизна для прання або після прання. laureate [/lo:riit] п 1) увінчаний лаврбвим вінком; 2) лауредт; Lenin Prize Laureate лауреат Ленінської премії. laurel [‘loral] 1. п 1) бот. лавр благорбдний; 2) (звич. рі) лаври, почесті; to rest (або to repose, to retire) on one’s laurels спочивати на лаврах; to reap (або to win) one’s

laurels

здобути

TH слави; 2. о вим вінком.

лаври,

увінчувати

досяг-

лавро-

lava [‘la:va] п геол. лава.

[leiv]

о поет.

1) мити,

купати;

2) геогр. омивати; 3) мед. промивати. lavement [‘leivmant] п мед. промивання, клізма. lavender [‘levinds] п 1) бот. лаванда; 2) висушене листя, квіти лаванди; to lay up іп І. а) перекладати лавандою (для аромату); б) перен. приберігати на майбутнє; в) 51. закладати, віддавати в заставу; 3) блідо-ліловий колір. laverock [‘levarak] п поет. жайворонок. lavish [‘levif] 1. adj 1) марнотратний; щедрий (of, in); to be І. in one’s praise палко вихваляти, розсипати похвалу; 2) рясний, бага-

тий,

буйний;

2.

шо

бути

tise

ААІЇАНААА А--АА4ЧА||ЧЧ4ЧЧУЧ-'

І. бути

юристом;

4)

суд,

cy-

довий mpouéc; to be at І. with smb. судитися з кимсь; to go to I. подати

в

суд;

почати

uéc; 5) суддівський перевага,

кові

що

і т.

відстрочка;

кодяний;

про-

6) спорт.

надається

(в змаганні

передишка,

судовий стан;

противни-

п.);

перен.

7) attr. 3a-

юридичний;

правовий;

фраз. звор.: necessity (або need) knows по І. присл. нужда не знає

закбну;

to

нав'язати

give

(the)

І. to

комусь

свою

волю.

law II [lo:] =lawk(s).

по law-breaker [’lo:,breika] рушник; злочинець. iaw-court [/lo:,ko:t] п суд.

smb.

правопо-

lawful [‘lo:ful] adj законний; І. age громадянське повноліття. lawgiver [‘lo:,givo] п законодавець. lawk(s) [lo:k(s)] int розм. невже?; хіба? lawless [‘lo:lis] adj 1) беззакобнний; 2) невгамовний.

lavabo [lo’veibou] п умивальник. lavage [‘levidg] п мед. промивання. lavatory [‘levoteri] п 1) умивальня; убиральня; туалетна кімната; 2) гірн. рідк. золотопромивальна устаHOBKa,

lave

ll

щедрим,

law-list [‘lo:list] п щорічний юридичний довідник. Іамутакег [‘lo:meiko] =lawgiver. law-making [‘lo:,meikin] 1. п видання закдбнів; 2. adj законодавчий. " lawn I По:п| п батист. lawn Й По:п| п газбн, лужок. lawn hockey [/lo:n’hoki] п трав'яний хокей, lawn-mower [‘lo:n,mous| п газонокосарка.

Іамуп-5ргіпКіег [‘lo:n,sprinklea] п машийна для поливання газбднів. lawn tennis [‘lo:n‘tenis] п спорт. лаун-тбніс. lawny-!t [‘lo:ni] adj батистовий. lawny II [/lo:ni] adj що має багато лужків, газбнів. laws [lo:z] - Іам/К (5). lawsuit [‘lo:sju:t] п судова справа, судовий процес; позов. law-term [‘lo:ta:m] п 1) юридичний термін; 2) період судових сесій. lawyer [‘lo:ja] п 1) юрист; адвокат; 2)

законознавець,

закоднник.

щедро сйпати, розсипати; to І. care upon one’s children оточувати піклуванням своїх дітей. lavishness |"гемідпіз) п 1) щедрість; марнотратність; 2) ряснота, багатство.

lax I Ц|гек5) adj 1) слабкий, в'ялий; 2) нещільний, пухкий; 3) розхлябаний; розбещений; 4) недбалий;

Іаузап

ська або норвезька сьомга. laxative [‘leksotiv] 1. п проносне; проносний засіб; 2. adj проносний. laxity [‘leksiti] п 1) слабкість, в'ялість; 2) розхлябаність; розбещеність; 3) непевність; неточність, lay I [lei] adj 1) світський, мирський; недухбвний; нецерковний; 2) непрофесіональний; І. opinion

Пом'злп|

fibre лавсанове

law

I

По:)

п

п

текст.

лавсан;

І.

волокно.

1)

закдн;

правило;

Mendeleyev’s І. періодична система елементів Менделєєва; poor І. заKOH про опікування бідних; the laws of tennis правила гри в теніс; to go beyond the І. порушити закбн; to keep within the І. дотримуватися закбну; 2) юр. право; юриспруденція; international Ї., І. of nations міжнарблне право; to read І. вивчати право, І. and order правопорядок; 3) професія юриста; to follow the І. to go in for І. обрати професію юриста; to prac-

неохайний;

5)

неточний;

непевний;

6) фон. ненапружений. lax I [leks] п іхт. й лосбсь;

думка

неспеціаліста;

зирний. lay Il [lei] балада; 2) lay ШІ [lei] lay IV [lei] 1) класти,

3) карт.

швед-

неко-

п 1) коробтка пісенька; спів птахів. past від lie II, 1. 1. с (past і р. р. laid) покласти (оп); покла-

їау

295

SSS SS

дати (надії тощо); to І. the foundation закласти фундамент; покласти

початок;

2) повалити;

прим'яти

(посіви); to І. the dust прибити пил; 3)

накривати,

стелити;

table,

to

І. the

стіл;

4)

накладати

класти

|Яйця,

cloth

to

І. the

накрити

(фарбу);

нестися;

6)

на

5) при-

яйсузати (комусь щось); обвинувачувати; 7) привести в певний стан, становище; to І. а country waste спустбшити країну; to І. open (або bare) відкривати, огблювати; to І. one’s plans bare розкрити свої плани;

to

|. oneself

сіоп5 викликати 8) заспокбювати; sion заспокоїти,

open

to

suspi-

до cé6e підобзру; to І. ап apprehenрозсіяти побою-

вання; 9) розм. пропонувати парі, битися об заклад; з прийм. і присл.: 1. about: to І. about опе завдавати ударів направо i наліво; І. aside а) відкладати, приберігати; б) кидати, викидати; в) pass. бути ви-

веденим

з ладу;

г) хворіти;

І. Бу

відкладати; І. down а) покласти; б) скласти (план); в) закладати (будівлю тощо); г) залишати (службу); to І. down the duties of office відмдвитися від посади; І. in: а) запасати; б) розм. відшмагати,

всипати; І. off: а) знімати (одяг); 6) відкладати; в) розм. звільнити з роботи (перев. тимчасово); г) відпочивати; д) sl. припиняти, переставати;

|. оп

а)

накладати

(шар

фарби тощо); to І. it on (thick) розм. перебільшувати; перебирати міру; 6) обкладати (податком); в) завдавати (ударів); І. out a) виставляти; б) звалити з ніг; в) виводити з ладу; to І. oneself out

(for, to з inf.) розм. старатися, напружувати всі сили; пнутися із шкури; I. over а) розпростертися; б) вкривати; в) відкладати (засідання тощо); г) амер. розм. зупинйтися;

затриматися;

д)

sl.

пе-

реважати; перевершувати; дістати перевагу; І. up а) відкладати, накопичувати; б) звбдити, споруджувати: в) вивбдити тимчасбво з ладу; to І. up for repairs поставити на peMOHT; фраз. звор.: to |. claim пред'являти права, домагатися; to 1. heads together обговорювати, paдитися; to І. under contribution накласти контрибуцію; to I. under obligation зобов'язати; to І. hold ої

(або

оп)

схопити,

заволодіти;

to І. to heart поставитися серйбзно, взяти близько до серця; to I. (one’s) account with (або on, for) розрахбвувати на щось; чекати чотбсь; to І. by the heels а) закувати в кайдани; ув'язнити; б) довесTH

до

безпорадності;

to

I.

fast

кидати до в'язниці; to І. hands оп а) захбплювати, заволодівати; 6) підняти руку на кобгось; вдарити;

іо L hands on oneself

накласти

на

сббе руки, покінчити з собою; to I. one’s shirt оп битися об заклад; давати свою голову відтЯти; 2. п 1) полбження; розташування (чогось); напрям; O6puc (берега); рельєф; 2) sl. none діяльності; справа, робота. Іауабоші [‘leio’baut] п розм. шахрай; гультяй, гульвіса.

layer

I 1. п

[‘leia]

нашарування;

1) шар,

2) бот.

пласт;

відсадок;

3)

розріз (креслення); 2. v [lea] 1) нашардвувати; класти пластами; 2) бот. розвбдити відсадками. layer ПП [‘leia] п 1) укладальник; 2) несучка (курка); this hen is а good І. ця курка добре несбться. Jayette [lei’et] фр. п придане новонарбдженого. lay

figure

|Чеї

‘figa]

п

1)

манекен

(художника); 2) неправдоподібний персонаж; нереальний образ; 3) нікчема; людина, позбавлена індивідуальності. laying [‘leiin] п 1) перший map штукатурки; 2) кладка яєць; 3) час кладки яєць. layman [‘leiman] п 1) мирянин; 2) непрофесіонал; неспеціаліст, любитель; профан; 3) -Іау figure.

lay-off

[‘lei’o:f]

п 1) припинення

або

скорбчення виробництва; 2) звільнення через відсутність роботи (перев. тимчасове); 3) період тимчасбвого звільнення. lay-out [‘leiaut] п 1) план, розбивка, (саду і т. п.); 2) макет (книги, газети

і т.

справ;

п.);

5)

3)

траса;

обладнання;

4)

набір

стан

ін-

струментів; 6) 5/. угощення, частування; the dinner was а splendid l.-o. обід був чудовий.

Іау-омег

[‘lei’ouva]

обо доріжка амер. зупинка

lay-up

|"еілр|

простій

lazaret

п

1)

сервбтка

(на скатертині); (в дорозі).

п виведення

(машини

[,lezo’ret]

2)

з ладу,

тощо).

п

1) лепрозбрій;

2) карантин; карантинне судно. laze [leiz] о розм. байдикувати, ледарювати.

eee

вкритий CBHHUEM дах; 7) рі друк. шподни; 8) attr. свинцевий; hail ої І. град куль; 2. v 1) тех. освинцьовувати, покривати свинцем; 2) друк. розділяти шпбнами. lead If [li:d] 1. п 1) керівництво; ініціатива; to take the І. взйти на себе ініціативу; виступити ininiaтором; керувати; 2) приклад; вказівка, директива; 3) перше місце в змаганні; to gain the І. зайняти перше місце; to have а І. of three metres випередити на три метри; 4) театр. головна роль або її виконавець (виконавиця); прем'єр(ша); 5) перший хід (у грі); it is your І. вам починати; б) карт. хід;

7) те, на чому ведуть; повід, поводбк, прив'язь; 8) доріжка, алея; blind І. тупик; 9) корбткий вступ до газетної статті; 10) розводдя (у кризі); 11) ел. випередження (фази); 12) тех. виток (спіралі, гвинта); хід (поршня); 13) тех. стріла, укосина; 14) геол. жила, золотоносний пісок; 2. v (past і р. р. led) 1) вести, приводити; to І. а child by the hand вести дитину за руку; the path leads to the house дорбга ведє до будинку; 2) керувати, управляти, командувати; очблювати; to І. an army

командувати

армією;

to І. for the

prosecution (defence) юр. очблювати обвинувачення (захист); to I. an orchestra керувати оркбстром; 3) привбдити, схиляти (до чогось),

примушувати;

curiosity

led

те

шим;

випереджати

(у

змаганні);

перевершувати; he leads all orators BiH найкращий промовець; as a teacher he leads він кращий за всіх інших учителів; 5) вести, провбдити; to І. a quiet life вести cnoкійне життя; 6) спорт. спрямобвувати удар (у боксі); 7) мисл. цілитися в птаха, що летить; 8) карт. ходити;

чирви

to

тощо;

І. hearts,

etc.

ходити

і прислівниками:

away відтягтй, чинати, класти

відвести; початок;

lazy-bones [/leizibounz] п розм. ледар. Lazy Susan |"еігі "зи:2п| п невеликий стблик, на якбму подають бутерброди тощо до чаю. L-bar [‘el,ba:] п тех. кутове залізо.

ти

ва, лан;

2) с.г. пар.

3) мор. лот; to heave (або to cast) the І. виміряти глибину; 4) грузило, висбк; 5) плбмба; 6) рі свинцеві листи для даху; плоский дах;

(дебати,

бал);

І. оп

вати, |. out ої вихбдити, тися (про кімнати); |. to чогбсь або кудись; І. up ступово підготовляти; 6) розмбву на щось; фраз. І. the

way

з

9) ел. випереджати;

прийменниками

lea II [li:] п пасмо (ниток). leach [li:tf] 1. п pond, насичений рбзчин кухдбнної сблі; 2. о хім. вилугбвувати. lead І [led] І. п 1) свинєць; as heavy аз І. дуже важкий; 2) грифель;

to

look again цікавість змусила мене глянути знову; 4) бути, іти пер-

laziness [‘leizinis] п лінощі, ледарство. lazy [/leizi] adj лінивий, ледачий.

lea I [li:] п 1) поет. лука; пбле, ни-

lea

вести

за

з 1.

І. off повідкривазахоплю-

сполучавести до to а) понаводити звор.: to

собою,

іти

на

чолі; to I. Бу the nose тримати в покорі; to І. smb. а (pretty) dance примусити KOrOcb помучитися; поводити за ніс; поманіжити когось; all roads І. to Rome всі шляхи ведуть у Рим. leaden [‘ledn] adj 1) свинцбвий; 2) сірий (про 3) важкий, кий сон.

небо, хмари і т. п.); тяжкий; І. sleep тяж-

lea

296

Теа

se

leader

[‘/li:da]

вождь;

п 1) лідер;

командир;

нервожадтий;

.2)

диригент; 3) 4) рад. перше відомлення

провід;

керівник;

pioneer

І. піо-

рбгент

(хору);

союз;

передова (стаття); (найважливіше) по-

в останніх

провідник;

вістях; 5)еЛ.

6)

водостічна

труба; водостічний жблоб; 7) товар, що продається по низькій ціні, щоб привабити покупців; 8) pl

пунктирні лінії, стрілкй і т. п., які полегшують користування таблицями тощо. leaderette [,li:do’ret] п корбтка редакційна замітка (в газеті).

leadership

[‘li:dafip]

п

керівництво,

провід. (‘li:de,raita] п автор leader-writer передовиць. leadglass [‘ledgla:s] п флінтглас.

lead-in провід.

leading

[/li:d’in]

п ел.

[‘li:din]

1. adj 1) провідний;

керівний;

ввід;

передовий;

pencil

що

І.

п графітовий

олівбць.

leadsman

[‘ledzmon]

п мор. лотовий.

leaf [li:f] 1. п (рі leaves) 1) листок; лист; 2) листя; fall of the L, І. fall листопад (опадання листя); бсінь; перен. кінець життя; to come into І. вкриватися листям, розпускатися; 3) сторінка, аркуш (книги);

to

turn

over

the

leaves

пере-

гортати сторінки (книги); 4) лист металу (особл. золота, срібла); 5) стулка дверей; опускна дошка стола; половинка (ширми); 6) attr. листовий;

bridge міст;

figs a

7)

attr.

розсувний;

підйомний фраз.

пусті

new

book

звор.:

to

нове

1.

розвідний

leaves

обіцянки;

|. почати

правитися;

або

without

turn

over

життя;

ви-

to take а |. out of smb.’s

наслідувати

когбсь;

2. v

1)

вкриватися листям (амер. І. out); 2) перегортати (сторінки) (звич. |. through, I. over). leafage [’li:fidz] п поет. листя. leaflet [/li:flit] п 1) листочок; 2) ли-

стівка. leafstalk

[/li:fsto:k]

по

бот.

стебло

листка. leafy [/li:fi] adj 1) вкритий листям; 2) листовий. league I [li:g] п ліга (міра довжини).

league

II

[li:g)

1. п

ліга,

союз;

yTBO-

start) а І. а) дати Téuy; б) перен. зіпсуватися; 2) розкриття (таємниці тощо); 3) ел. витікання; розсіювання.

[/li:ki] adj що протікає;

погано

видавлене

людина,

яка

не

І. but-

масло;

а

вміє

збері-

I.

гати таємницю. Ісаї [li:l] adj поет., шотл. лояльний; вірний; чесний; the land of the 1.

починає.

[‘led’pensl]

в

об'єднувати (ся).

виявитися, стати відомим. leakage [‘li:kid3] п 1) витік, теча, просбчування; to spring (або to

ter

lead-off [/li:d ’o:f] 1. п 1) початок; 2) гравець, який починає гру; 2. adj початковий,

входити

сбчуватися; to І. like a sieve дуже TeKTH; І. Out просочитися; перен.

vessel

article передова стаття; І. case судовйй прецедент; І. man (lady) виконавець (виконавиця) головної рблі, прем'єр(ша); І. question навідне запитання; 2) тех. руховий, ходовий; ведучий (про колесо); 2. п 1) керівництво; 2) вказівка, пропозиція. leading-strings [‘li:dinstrigz] п рі підтяжки.

lead

о

союз;

I [‘li:ga] п член ліги. II [‘li:ga] п військ. табір,

бівудк; заст. облобговий табір. leak [li:k] 1. п теча; витік; to start (або іс spring) а І. дати течу; 2. о пропускати вбду, давати течу; про-

leaky

ввідний

видатний;

2.

рювати

leaguer leaguer

спілка,

а) небо;

6) Шотландія.

lean І [li:n] 1. adj 1) худий; 2) пісний (про м'ясо); 3) убогий; І. years неврожайні роки; 4) бідний (про рудник);

2.

п

пісна

частина

м'я-

са. lean II [li:n]

1. о (разі і р. р. leaned, leant) 1) нахиляти(ся) (вперед, nad — forward, over); 2) прихилЯятися, притулятися, спиратися (on, against); 3) покладатися (на-оп, upon); грунтуватися (на--оп, upon); to І. оп а friend’s advice покладатися на пораду друга; 4) мати нахил (to, towards); I rather І. to your opinion я схилЯяюся до вашої

думки;

2. п

нахил,

схил.

leaning |"Чі:під) п 1) нахил, схильність (to, towards); 2) співчуття, симпатія; 3) ухил. leant [lent] разі і р. р. від lean II, 1. leap Ні:р) 1. п 1) стрибок; a I. in the dark стрибок у невідбмість; рискбвана справа; by leaps апа bounds

дуже

швидко;

2) геол.

дис-

локація; 2. о (past і р. р. leapt, leaped) 1) стрибати, скакати; перестрибувати; 2) дуже заколотитися (про серце); 3) вхопитися, з радістю

погодитися;

to

|. at

а

рго-

posal (opportunity еїс.) вхопитися за пропозицію (можливість тощо). leap-day [‘li:pdei] п 29-го лютого. leap-frog [/li:pfrog] 1. п довга лоза, чехарда; 2. о військ. рухатися перекатами. leapt [lept] разі і р. р. від leap 2. leap-year [/li:pjo:] п високбсний рік. learn [la:n] о (past і р. р. learned, Їсагпі) 1) вчитися; вчити (щось); to І. by heart вчити напам'ять; to І. by rote зубрити; 2) навчитися (чогось); to І. to be more careful навчитися бути обережнішим; to І. one’s lesson дістати добрий урдк; 3) дізнаватися; 4) заст. жарт. учити, навчати. learned I [la:nt] разі і р. р. від learn.

learned

II [‘la:nid] adj учений; |. friend мій учений колега. learner |Ле:пе| п учень, той, вчиться. learning |Че:під| п 1) вчення, вчання;

2)

вченість,

my хто на-

знання;

еру-

диція; polite (classical) І. класична освіта; 3) заст. доктрина, наука. learnt [la:nt] past і р. р. від learn. lease I [li:s] 1. п 1) оренда; здавання внайми; наймання; to take on І. орендувати; 2) дбговір про орбнду; 3) строк оренди; to take (або to get, to have) а new І. ої life а)

піднестися

духом;

б)

вийти

з

рембнту (про річ); 2. uv здавати або брати внайми, в оренду. lease II [li:s] текст. 1. по ниткорозділювач;

2. о розділяти

нитки

(ос-

нови); схрещувати нитки. leasehold [/li:should] 1. п 1) користування на правах оренди; наймання; 2) будинок, зданий внайMH; орендбдвана земля; 2. adj 1) оренддваний; 2) взятий на відкуп. leaseholder (‘li:sshoulda] п 1) орендатор, наймач; 2) відкупщик.

leash [li:f] 1. п 1) шворка, прив'язь (для хортів), смик (для гончаків); to lead оп а І. вести на повідку;

to hold іп І. перен.

тримати

в шб-

pax; to strain at the І. прагнути вирватися; 2) мисл. зграя з трьох собак; (тж три собаки, три зайці і т. п.); 2. о тримати на прив'язі, на шворці. least [li:st] 1. adj (sup. від little) найменший; there is not the І. wind today сьогодні ані найменшого вітерця; line ої І. resistance лінія найменшого Onopy; І. common multiple мат. загальне наймбнше кратне; 2. adv найменше (від усього), в найменшій мірі; I tike that І. ої ай мені це подобається найменше від усьбго; 3. п найменша кількість; найменший ступінь; at (the) І. принаймні;

not

хи,

ніскільки;

без

перебільшення,

І. said менше

in the

to say

м'Яко

soonest mended балачдк, тим

справи. leastwise

[‘li:stwaiz]

І. анітро-

the

adv

І. of it кажучи;

присл. краще

чим для

розм.

при-

наймні.

leather

[‘leda]

нена);

1. п 1) шкіра

Russian

І. юхта;

2)

(вичиремінь;

3) шкіряний виріб, стременний ремінь, футбольний м'яч і т. п.; 4) рі шкіряні штанй; 5) рі краги; 6) attr. шкіряний; І. gloves шкіряні рукавйчки; І. bottle бурдюк, міх, шкіряний мішок; (there is) nothing like І, присл. всяк кулик до свого болбта звик; 2. о 1) крити шкірою; 2) шмагати ременем, бити; 3) працювати з напруженням.

leatherette [,leda’ret] п штучна шкіра. leather-head [‘ledahed] п зі. бовдур, дурень.

lea

297

eE leg

В

leathering [‘ledarig] п 1) розм. роття, биття; 2) тех. шкіряна

nona-

бивка.

leathery

[‘ledari]

adj

1) схожий

шкіру; 2) жорсткий; штекс,

leave

твердий

І [li:v]

п

на

І. steak біф-

як підошва.

1) дбзвіл;

by your

І. з вашого дозволу; |. out дбзвіл на вихід; |. off дозвіл піти з ро-

боти, змінитися з чергування; I take І. to say беру на cé6e сміливість сказдти; 2) відпустка (rau І. of absence); оп І. у відпустці; оп sick І. у відпустці по хворобі; 3) від'їзд, відхід; прощання; 4) attr.: |. travel військ. поїздка у відпустку або повернення з відпустки; фраз. звор.: French І. непомітний вихід, вихід без прощання; to take French пітй не прощаючись, непомітно;

take

І. of

з'їхати; by

one’s

senses

neither

your

І.

with

з

І. to

глузду

your

І. пог

подббається

вам

це

чи ні. leave II [li:v] о (past і р. р. left) 1) покидати; залишати; to І. in the lurch

залишити

в

біді;

2)

від'їж-

джати,

переїжджати; ту sister has left for Moscow моя сестра поїхала в Москву; when does the train І.? коли відхбдить подізд?; 3): seven

from ten leaves three 10--7 -- 3; 4) залишати в тому ж стані; the

story leaves him cold оповідання не зворушує fioré; І should І. that question alone if I were you на вашому місці я не торкався б цього питання; 5) заповідати, залишати (в спадщину); 6) припиняти;

it is time

to І. talking

acting

перестати

час

починати

діяти;

облиште!;

and

|. it at that!

гбді!;

begin

розмовляти

з прийм.

i

розм.

і npuca.:

І. behind а) забувати (де-небудь); б) залишати позаду; випереджати; в) переважати; |. off а) переставати робити щось, кидати звичку; to І. off one’s winter clothes перестати

носити

smoking тися;

теплий

кинути

where

Omar;

курити;

did we

to 1. off

б) зупиня-

І. off last time?

на чому ми зупинилися минулого разу?; І. out а) пропускати, не включати; б) упускати; |. over відкладати; фраз. звор.: to |. open допускати; to І. oneself wide open амер. підставити себе під удар; it leaves much to be desired (це)

залишає leave

leaved

ПІ

лйєту;

бажати [li:v]

[li:vd]

кращого.

о вкриватися

adj 1) що

2) вкритий

листям,

має фбрму

листям.

leaven [‘levn] 1. п закваска; дріжджі; перен. вплив; they are both of the same І. вони обидва (обоє) з одного

тіста;

2.

и

1) ставити

на

дріжджах, закваішувати; 2) перен. просбчувати (чимсь); піддавати дії (чогось). leaves pe pl від leaf 1.

leave-taking

[li:v’teikin]

п прощання.

leavings [‘li:vigz] п лишки; “MOKHAbKH. Lebanese [,leba’ni:z]

pl рештки,

1.

adj

ський; 2. п ліванець; L. рі збірн. ліванці.

34-

ліван-

ліванка;

the

lecithin [/lesi@in] п хім. лецитин, ліпбід. leck [lek] п в'язка глина; глинистий сланець. lection |Пекуп) п 1) читання; 2) різночитання. lector |"еКкіо:) п 1) дяк, дячок; 2) читЄць;

lecture

3) рідк. лектор.

|Чекіго|

1. п

1) лекція;

to

deliver а І. читати лекцію; 2) нотація, повчання; to read smb. а I. вичитувати комусь; 2. о 1) читати лекцію, лекції; to І. оп lexicology читати лекції з лексикології; 2)

прочитати

нотацію;

вичитувати

(за

щось-- оп). lecturer [‘lekifara] п 1) лектор; 2) викладач (університету); 3) той,

хто читає нотацію. lectureship [/lektfafip]

п 1) лектура; 2) лекторство. led [led] past i р. р. від lead Il, 2. ledge [led3] п 1) виступ, карниз, уступ; край; борт; 2) риф; шельф; бар; 3) гірн. рудна жила; рудне тіло; 4) тех. реборда. ledger [/ledza] п 1) бух. головна книга, гросбух; 2) амер. реєстраційний журнал; книга запису актів громадянського стану; 3) буд. горизонтальна балка або дошка; 4) надмогильна плита. ledger-bait [‘ledzebeit] п наживка. lee [li:] 1. п 1) захист; укриття; under (або in) the І. of a house під захистом будинку; 2) підвітряний бік; 2. adj підвітряний; І. side підвітряний борт судна (протил. weather

side); І. shore підвітряний берег. leech І [li:tf] 1. п 1) п'явка; to stick like а І. пристати як п'явка; 2) кровопивця;

вимагатель;

3)

заст.

лі-

кар; 2. о ставити п'явки. leek [li:k] п цибуля-порей (Tac і як національна емблема Уельсу); wild І. дика цибуля; черемша; to eat the («бо one’s) І. проковтнути образу. leer [lia] 1. п кбсий, хитрий, злісний або

плотолюбний

витися

пдгляд;

2. v ди-

CKOCa, хитро, злісно.

leery [‘liari] adj sl. хитрий. lees [li:z] п pl 1) осадок на дні; to drink (або to drain) to the I. вйпити

до

випити денки; присл.

чашу до дна; 2) гуща; поthere are І. to every wine i на сбнці є плями; the I.

останньої

краплі;

перен.

of life решта життя, старість. leeward [/li:wod] 1. п підвітряний бік; 2. adj підвітряний; 3. adv у підвітряний

leeway

бік.

[‘li:wei]

У

п

1) дрейф

судна

у підвітряний бік; знбсення літака; to make І. дрейфувати; перен. злякатися; відхилитися від намічено-

го

шляху;

2)

відставання;

втрата

часу; to make up І. надолужити прогаяне; 3) розм. запас часу; to have І. мати в запасі час; to allow a little І. надати невелику від-

строчку. left I [left] разі і р. р. від leave II. left II [left] 1. adj лівий; 2. adv лівбруч,

зліва;

І. turn!, амер.

І. facet

військ. лівбручі; 1. about face! військ. лівбруч Kpyrom!; 3. п 1) лівий keep ку; руч;

бік; військ. лівий фланг; іо to the І. триматися лівого 60on the І. зліва; to the І. ліво2) (the І.) (вжив. як рі) пол.

ліві; 3) спорт.

удар лівою

рукою;

ліва рука (у боксі); 4) ліва вичка, лівий черевик і т. п.

рука-

left-hand [‘lefthand] adj 1) лівий; І.П. side лівий бік; 2) зрбблений лівою рукдбю; І.Ю. blow удар лівою: рукбю; 3) тех. з лівим хбдом (про гвинт).

left-handed [‘left/heendid] adj 1) той, хто робить все лівою рукою; he is L.-h. він лівша;

2) зрбблений

лівою:

рукбю; 3) незграбний; 4) лицемірний; нещирий; сумнівний; І.П. compliment сумнівний комплімент; 5) що рухається проти годинникової стрілки; ІП. marriage морганатичний шлюб.

left-hander

[‘left’hends]

2) удар лівою

leftist

[leftist]

п 1) лівша;

рукою.

п член

лівої

партії,

лівий,

left-luggage office [‘left,lagidg/ofis] п зал. камера зберігання забутих peчей; камера схову. leftmost [‘leftmoust] adj найлівіший. left-over [/leftouva] п амер. 1) залишок,

leftward(s)

остача;

2)

пережиток.

[‘leftwad(z)]

adv

зліва,

niBopy4.

left-wing [‘left,win] adj пол. лівий. leg [leg] 1. п 1) нога (особл. від! стегна до ступні); to have the legs ої smb. бігти швидше від когось; втекти

від

KOrocb;

legs триматися

на

to

keep

ногах,

one’s

не впас-

ти; to run off one’s legs збитися з ніг; to take to one’s legs втекти, ушитися; 2) штучна нога; 3) ніжка; підпірка; підставка; стійка;. перен. опбра; 4) штанийна, холоша; 5) sl. шахрай; 6) тех. коліно,

косинець; 7) ел. фаза; 8) заст. розшаркування; to make а I. розшаркуватися; 9) сторона трикутника; 10) спорт. вйгране очко; I. and І. рівний рахунок; фраз. звор::

to stretch one’s legs розім'яти ноги, пройтися; to stand on one’s own legs бути незалежним; to set smb. оп his legs допомогти комусь Maтеріально (стати Ha ноги); to have by the І. амер. поставити в скрутне станбвище; to get а І. іп розм. втертися в довір'я; to have not а I. іо stand оп не мати виправдання;

your argument has not a I. to stand

deg

оп

ваш

добвід не витримує

KpHTH- | leg-of-mutton

ки; to shake а І. розм. а) танцювати; 6) квапитися; 2. Uv розм.: to |. it ходити; тікати.

legacy [‘legasi] п спадшина. іера| [‘li:golj adj 1) юридичний; правовий; |. aid bureau юридична

консультація; І. profession професія юриста; 2) законний; узакднений; легальний; І. holiday неслужбовий день. jegalist [/li: golist] п 3aKOHHHK. legality [li:‘geeliti] п закднність; ле-

гальність. legalize [‘li:galaiz]

о

місія.

legato [le’ga:tou] італ. п, adv муз. легато. Іер-Баїї| [‘leg’beil] п: to give ІБ. втекти, накивати п'ятами. legend |"едзепа) п легенда. Лерепдагу [‘ledgandari] 1. adj легендарний; 2. п збірник легенд. legerdemain [‘ledzade’mein] фо. п 1) спритність рук, жонглерство, фд2) спритний

legerity

[li’dgeriti]

обман.

п швидкість;

мо-

торність; легкість.

leggings [‘leginz] п рі гамаші; краги. leggy [‘legi] adj довгонбгий. legibility [,ledzi’biliti] п чіткість (noчерку, шрифту). legible [‘ledgabl] adj чіткий, розбірливий, виразний. legion [‘li:dgan] п 1) легідн; L. of Honour дрден Почесного легідну (у Франції); 2) безліч. legionary [‘li:dgenori] 1. п легіонер; 2. adj легіонерський; що належить до легідну. legionnaire [,li:dza’nea] фр. п легіо-

[‘ledgisleit]

о видавати

за-

KOHH.

legislation ство.

[,ledzis’leifn]

п 3saxononds-

legislative [‘ledgislotiv] 1. adj законодавчий; 2. п законодавчі OpraHn. legislator [‘ledgisleita] п 1) законодавець; 2) правознавець. legislature [‘ledzisleitfa] п законоддавча влада; законодавчі установи.

legist [‘li:dgist] п правознавець. legitimacy ЦПі"ФІзіїїтозі) п закбнність. Jegitimate 1. adj [li’dgitimit] 1) 3aконний; 2) правильний; І. argument правильний законнонароджений;

2.

розумний; довід; 3) о

[li’dziti-

meit] 1) узакднювати; визнавати 3aKOHHHM; 2) усиновлЯяти (позашлюбну дитину). legitimation Пі азіні" meifn] n 1) y3aкбнення; 2) усиновлення (позашлюбної дитини). legitimist [li’dgzitimist] п легітиміст. legman [/legmeen] п амер. sl. репортер.

ої some І. дбсить тривалий; іп |. of time згбдом, з часом; to speak

adj три-

п розм.

спрбба

об-

дурити когось. leg-puller [‘leg,pula] п амер. sl. політичний інтриган. legume [‘legju:m] п 1) плід бобових, біб; 2) раслйна з родйни

бстенем

(лососів).

leisurable

[‘lezerabl]

спокійний;

adj

бот.

2. о бити

adj 1) неквапли-

2) дозвільний.

leisure |Пе32| п 1) дозвілля; at І. на дозвіллі; не поспішаючи; to be at І. бути вільним, незайнятим; до ії at your І. зробіть це, коли вам буде зручно; 2) attr. вільний; I. time

вільний

leisured

дійльний;

adj дозвільний;

вільний

(про

без-

час);

|.

classes паразитичні класи суспільства. leisurely (Пезоїі) 1. adj 1) повільний, неквапливий; 2) дозвільний; 2. adv не

кваплячись;

спокійно.

leit-motif, leit-motiv муз. лейтмотив.

[‘laitmou,ti:f]

leman [/lemon] п заст. коханець; ханка; коханий; кохана.

lemming

lemon

[‘lemin]

[‘/leman]

дерево);

лемінг.

1) лимодн

2)лимднний

sl. неприємна що

п зоол.

п

(плід

і

колір; 3)амер.

людина;

вйявилась

п ко-

куплена

річ,

негодящою;

the

answer's a І. не вийде, цей номер не прбиде; 4) амер. sl. об'єкт вимагання; 5) si. погана (негарна на врбду) дівчина; 6) attr. лимонного кдбльору.

lemonade [,lema’neid] п лимонад. lemon-squeezer [‘leman,skwi:za] п соковижималка. lemony [/lemani]

[‘li:ma]

adj лимбнний. п зоол. лемур.

lend [lend] о (past i р. р. lent) 1) позичати (комусь); 2) давати, надавати; 3) подавати; to І. assistance

подавати

вдаватися

(до

допомогу;

чогось,

звич.

4) refl.

пога-

ного); to |. oneself to dishonesty вдаватися до підлоти; 5) refl. від-

даватися годитися

(мріям

тощо);

6)

ref.

(тільки про речі); фраз. звор.: to |. one’s ears (або ear) вислухати; to І. a (helping) hand допомогти; to І. countenance (to) підтримувати. fender [‘lenda] п позикодавець, кре-

дитор. lending- library (Jendin,jlaibreri] п бібліотека, в якій видають книжки доnomy. length [len] довжина; at full І a) на

всю

подробицями;

to

fall

all

(впасти)

стань; на

довжину; to

на

весь

відстані;

one’s

І.,

І. простягнутися зріст;

to keep at arm’s

певній

б) з усіма

measure

one’s

3)

2)

від-

І. тримати тривалість;

довго i доto а great I.

розтягти (доповідь довгота голосного;

тощо); 5) від-

різок, кусок; а І. of dress fabric а на плаття; фраз. звор.: at а) нарешті; б докладно; to go sil (або any)І. ітй на все, ні перед чим не зупинятися; through the I. and breadth (ої) уздбвж ї впоперек, з краю в край. lengthen [‘lep9en] v 1) подовжувати(ся); 2) тривати; тягнутися. lengthways [‘legSweiz] adv у довжиHY; уздбвж. lengthwise [‘len6waiz] =lengthways. lengthy ‘lensi] adj 1) дуже довгий, розтягнутий;

час, дозвілля.

[‘lezad]

at some І. говорити кладно; to draw out затягти, 4) фон.

бобових.

leguminous~ [le’gju:mines] бобдвий; стручковий. leister |"1ї:512| 1. п бстень;

lemur

нер. legislate

et

[‘legav’matn]

кутний. leg- pull (“legpul]

вий,

узакбнювати, легалізувати. legatee [,lega’ti:] п спадкоємець. legation [li’geifn] п дипломатична

куси;

les

298

Р

багатослівний;

2) розм.

висдкий (про людину). lenience, leniency [/li:njanis, ‘li:njansi] по м'якість, поблажливість; терпимість. lenient [/li:njant] adj поблажливий, м'який; терпимий. Leninism [‘leninizm] п ленінізм.

Leninist [‘leninist] 1. п ленінець; 2. adj ленінський. lenitive [/lenitiv] мед. 1. adj пом'якшувальний; 2. п пом'якшувальний, заспокійливий або злегка послаблюючий засіб.

lenity

[‘leniti]

п

1)

милосердя;

2)

м'якість. lens [lenz] 1. п 1) лінза; оптичне скло; лупа; об'єктив; 2) кришталик бка (roc crystalline I.); 3) геол. сочевицеподібний побклад; 2. о: геол. |. оці виклинюватися; здавлювати, стискати.

lensed [lenzd] adj лінзовий. lent I [lent] past і р. р. від lend. lent Il [lent] п великий піст; І. term весняний семестр; нарцис. lenten [‘lentan] adj

вий; 2) пісний

|. lily

(про їжу);

(про хліб).

lenticular

[len’tikjula]

двоопуклий;

що lentil

adj

лінзоподібний;

стосується [lentil] п

жовтий

1) великопосто-

прісний

1)

опт.

2)анат.

кришталика Oka. бот. сочевиця.

lentous [/lentas] adj липкий, клейкий. Leo [‘li:ou] п Лев (сузір'я і знак 30діаку).

Іеопіпе

[‘li:anain]

adj

1)

лєвовий;

2) (roc 1.) леонінський (вірш). leopard [/lepad] п леопард; can the

Il. change his spots? присл. rop6aтого могила виправить. leopardess [‘lepadis] п самка леопарда.

leper

[‘lepo]

п прокажений.

Іерогіпе [‘leparain] adj зоол. здячий. leprosarium [,lepro’zeoriem] п лепрозбрій.

leprosy [‘lepresi] п проказа. leprous [‘lepras] adj 1) прокажений; 2) властивий проказі. lese-majesty [‘li:z’mzedgisti] п 1) об-

les

299

раза осбби, яка представляє верховну, владу;2) державний злдчин; державна зрада. lesion [‘li:3n] п 1) юр. шкода, збиток; 2)

мед.

пошкддження,

ня; ураження. fess [les] 1. adj менший

(про

ушкоджен-

(comp.

від

розмір,

little)

тривалість,

число тощо); іп а І. (або lesser) degree в меншій мірі; of І. ітportance менш важливий; по І. а person than ніхтб інший, як сам (такий-то); 2. adv (comp. від little) менше;

І.

known

менш

відбмий;

3. п менша кількість, сума I cannot take І. не можу

менше; no

тощо;

взяти none the І. проте; іп І. than

time

вмить;

І three

days

4. prep

рік

без

без;

трьох

a year

днів.

lessee Пе"зі:| п наймач, орендар. lessen М езп| о 1) зменшувати(ся); 2) недооцінювати, применшувати. [‘lesa] adj attr. (comp. від lesser little) менший; the І. ої two evils менше з двох лих; the Lesser Bear астр. Мала Ведмбдиця, Малий Віз.

lesson [‘lesn] І. п 1) урок; to give (to take) lessons іп English давати (брати) урдбки англійської мови; let this be а І. to you хай це буде вам урбком; 2) нотація; to give smb. а І. прочитати комусь нотацію; провчити когось; 3) церк. уривок з біблії, що читається під час відправи; 2. о 1) давати урок(и); 2) читати нотацію. lessor [le’so:] п той, хто здає в орен-

ду.

lest

як

[lest] би

conj. не;

put

щоб

не,

down

коли the

б не,

adress

I.

you should forget it запишіть адpécy, щоб не забути; І was afraid 1. I should forget the adress я боABCA, як би не забути адресу. ей о Пен М.) об ((разіссістр: ро Tet) 1) пускати;

you

І. me

курити;

дозволяти;

давати; will

smoke?

дозвольте

мені

to І. loose

випустити;

дати

волю, свободу; to І. blood пускати кров; to |. drop (або fall) a) упускати; б) несподівано BHMOBHти (слово); проводити (перпендикуляр); to І. go а) випускати з рук;

б)

відпускати;

в) допуска-

ти; г) звільняти; д) викинути 3 голови; to І. oneself go дати вблю собі, своїм почуттям; to І. pass не звернути уваги; пробачити; to I. things slide (або go hang) не звертати уваги, ставитися недбало; to І. slip the chance упустити Been 2) sanumatu: не чіпати; І. me (him) be, І. me (him) alone дайте мені (йому) спокій; І. my things alone не чіпайте моїх речей; we'll |. it go

at that

хай the

на цьбму ми зупинимося; буде так; 3) здавати внайми; house is to (be) І. будинок

здається; 4) у наказовому способі вживається як допоміжне дієслово і передає запрошення, наказ, до-

lev

звіл, припущення: І. us go ходімо; І. you-and me try now давайте спробуємо; І. him do it at once хай він 3p0OuTb це негайно; І. him do what he likes хай робить що завгодно; І. АВ be equal to CD припустимо, що ДАВ дорівнює CD; з прийм. і присл.: down а) опускати; б) розчарбвувати; в) підвести; залишити в біді; г) принизити; пошкодити репутації; д) тех. відпускати; е) розводити, розріджувати; І. іп а) впускати; б) обманом вплутувати, втягувати в біду; to І. oneself іп for smth, вплутатися, встряти у щось; І. into а) 6)

ввести; втаємничити (когось); напасти; вилаяти; в) побити;

І. off а) стрелити;

розрядити рушнйцю, ви6) відпустити без пока-

рання, простити; І. оп а) амер. прикидатися, удавати; б) розм. видавати секрет; доносити на кобгось; І. out а) випускати; б) зробити ширшим, випустити (про плаття); в) здавати внайми; давати напрокат (коня, екіпаж); г) проговоритися; тися;

|. out at а) битися; б) лаяІ. up розм. а) слабнути; 6)

припиняти, залишати; фраз. звор.: to І. one’s tongue run away with опе захопйтися, говорйти не думаючи; to І. alone не кажучи вже про; І. George do it амер. хай хто-небудь інший це зробить; 2. п здача внайми. let П [let] заст. завада. let-alone [‘lete/loun] п невтручання; attr.: Іза. policy політика невтручання.

letdown [‘let’daun] п 1) занбпад; 2) розм. розчарування. lethal (1:82!) adj 1) смертельний; смертондсний; фатальний; 2) амер. нестійкий (про отруйні речовини). lethargic(al) Пе"ба:4зік(з1)) adj i) летаргічний; 2) млявий; сбнний; апатичний. lethargy [‘leSedzi] п 1) летаргія; 2) млявість;

від

(заслуженого)

покарання.

[lets] скор. poam.=let us. [let] п це латйшка. pia [‘leto] 1 буква, літера; the 1. ої the ae ee закону; to the І. буквально; TéuHO; the order was obeyed to the І. наказ був виконаний TOuHO; to win one’s І. амер. спорт. заслужити право бути членом спортивної організації і носити if ініціали; 2) друк. літера; 3) лист; послання; І. of advice сповіщення; авізо; І. of attorney доручення; І. of credit фін. акредитив; letters credential, letters of credence дипл. вірчі грамоти; letters of recall

дипл.

відкличні

новаження

на

грамоти;

|. of

управління

маєтком

або майном померлого; 4) =letter-paper: 5) рі література; літературна освіченість; ученість; man ої letters письменник; вчений; the ргоfession of letters професія письменника; 2. v 1) помічати буквами; 2) витискати букви, заголовок (на корінці книги); 3) тех. штемпелю-

вати, клеймити, letter-box [‘letaboks] п поштова скринька. letter-card [‘letaka:d] п лист-секретка. letter-carrier [‘leta,keeria] п листоноша, lettered [‘letad] adj 1) начитаний; (літературно) освічений; 2) з тисненими, вйгравіруваними буквами, заголовком; 3) військ. літерний, позначуваний буквою. letter-foundry [‘leta,faundri] n друк. словолитня.

lettering |"Чеїзгід) п напис; тиснення. letterless ‘[‘letalis] adj неосвічений; неписьменний. letter-paper [‘leta,peipa] по поштбвий папір. letter-perfect [lete’ ре: fikt] adj театр. що добре знає свою роль. letterpress [‘letapres] п текст у книзі (на відміну

від ілюстрацій).

letter-weight [‘letaweit] п ві ваги; 2) прес-пап'є.

Lettish

[‘letif]

латиська

1) поштб-

1. adj латиський;

2. п

мова.

lettuce [/letis] let-up |Зеклр|

п бот. латук, п припинення;

салат. ослаб-

лення; затиханья; вщухання; it rained а week without I.-up. дощ ішдв цілий тиждень.

levant

[li’veent]

о

втекти,

не

спла-

тивши боргів. levee І |"Чеуї) п 1) прийбм (у глави держави); 2) прийбм, зібрання (гостей). levee I! [’levi] 1. п 1) дамба; гатка; 2) набережна; береговий

апатичність.

Lethe [/li:6i:] п міф. Лета. lethiferous [liSiferas] adj смертонбений; смертельний. let-off ГЛефо:ї) п прощення; звільнення let’s Lett

instruction директивний лист; Іейters of administration судове пов-

3) пристань;

(намивний)

4)геол.

вал

ріки;

2. о споруджувати дамби level |Чеу|)| 1. n 1) рівень; ступінь; sea |. рівень моря; оп а І. with на однбму рівні з; to rise to higher levels підніматися на вищий ступінь; to find one’s

(own)

йти

б)

собі

лежне тальна

рівних;

місце;

2)

I. а) зна-

зайняти

плбска,

поверхня;

на-

горизон-

рівнина;

3)

ва-

терпас; нівелір; 4) гірн. поверх, горизонт; квершлаг, штольня; 5) ав. горизонтальний політ (TIC I. flight);

to give a І. перейти ний

політ;

фраз.

в горизонталь-

звор.:

on

the

I.

чесно; оп the І. слбво чості!; to land оп the street I. Srp ayia роббту, опинйтися на вулиці; 2. adj 1) горизонтальний; плоский, рів-

ний; розташдваний

на однбму рівні

(з чимсь іншим); a І. road рівна дорога; 2) однаковий, рівний, рів-

SS ee

номірний; they are І. іп capacity у них однакові здібності; 3) перен. урівноважений, спокійний; to do one’s |. best виявити максимум енергії; зробити все, що можливо; 3.

adv

рівно,

врівень;

to

fill

the

glass І. with the top наповнити склянку по вінця; 4. о 1) зрівнювати, згладжувати; to І. to (або with) the ground стирати з лиця землі;

зрівняти

значати ти;

з

різницю

3)

землбю;

висбт;

вирівнювати;

(at). level-headed

2)

ви-

нівелюва-

4)

[‘levl’hedid]

важений (перен.); судливий.

цілитися

adj урівно-

спокійний;

роз-

leveller [/levla] п 1) іст. левелер; «зрівнювач»; 2) прихильник (соціальної) рівності; 3) тех. пристосування для вирівніовання; 4) нівелювальник.

lever

[[/li:va]

1. п i) важіль,

підой-

ма; control І. ручка (важіль) управління; rocking І. балансир; коромисло; starting І. пусковий важіль; 2) жердина, лом і т. п., що править за важіль; 3) мор. гандшпуг; 2. о піднімати, пересувати важелем (часто |. up, І. along). leverage [‘li:varid3] n 1) дія важе-

іехісоп

|"еК5ікоп)

ник.

Leyden

[‘leidn]

п лексикобн;

слов-

adj лейденський;

jar ел. лейденська

1.

банка.

liability [,laia’biliti] п 1) відповідальність; 2) (звич. рі) зобов'язання, заборгованість; борг; 1. ої indemnity зобов'язання відшкодувати збитки;

3)

схильність,

нахил;

sease схильність до 4) амер. перешкода.

liable

[‘laiabl]

|. to

di-

захворювання;

adj 1) відповідальний

(sa — for); зобов'язаний (to з inf.); І. for military service військовозобов'язаний; 2) схильний; доступний; що підлягає (чомусь); |. to (catch) cold схильний до простуди; І. to duty що підлягає onoдаткуванню;

3) ймовірний,

можли-

вий; he is І. to come at any тоment він мбже прийти в будь-яку хвилину; difficulties are І. to occur цілком можливо, що зустрінуться труднощі. liaise [li’eiz] о підтримувати зв'язок.

liaison

Ці/еі25:п9|

ний) зв'язбк; взаємодія; 3)

фр. п 1)

2) військ. зв'язок, кул. заправа для

сбусу або супу.

liaison

(любов-

officer

—[li:’eiz5:n,ofisa]

|п

військ. офіцер зв'язку.

ля; 2) система важелів; Ha сила; 4) відношення

3) підйомплечей ва-

liana [li’a:na] п бот. ліана. liar [‘laio] п брехун.

желя; нення

для

libation [lai’beifn] п жарт. пиятика; вйпивка. libel [‘laibal] 1. п наклеп (у пресі); дифамація; 2. v зводити наклеп; випускати пасквіль.

5) спосіб, мети.

засіб

досяЯг-

leveret [/levorit] п зайченя. levigate [‘levigeit] 1. о 1) розтирати на поброх; 2) відмучувати; 2. adj гладкий. levin [‘levin] п поет. блискавка. levitate [‘leviteit] о піднімати(ся). levity [‘leviti] п 1) легковажність; пустотливість; 2) рідк. легкість (на вагу). levy [‘levi] 1. п 1) збирання; справляння (податкіз); оподаткування, сума оподаткування; 2) набір (рекрутів);

І. in mass

поголдвний

на-

бір (усіх чоловіків, придатних до військової служби); загальне ополчення; 3) (тж рі) набрані рекрути, військо; 2. о 1) справляти (податок); оподатковувати; 2) набирати (рекрутів); to І. мат починдти війну. р

lewd [lju:d] adj 1) похітливий; 2) непристбйний; безсорбмний. lewis [/lu:is] п тех. вбвча лапа; анкерний

lewisite lex

lic

300

lev

болт.

[/lju:isait]

[leks]

лат.

неписаний

п хім. люїзит.

п закон;

закбн;

3aKOH. lexical [/leksikal]

І. non

І. scripta

scripta

писаний

adj 1) лексичний; 2) словниковий. lexicographer [,leksi’kografo] п лекcukorpad, укладач словників. lexicography [,leksi’kografi] п лексикографія, укладання словників.

lexicology логія.

[,leksi’koladzi]

п лексико-

libeller ник,

[/laibla] т пасквілянт;

libellous

| |Чаїбіз5)

adj

наклеп-

наклепни-

цький.

liber [/laiba] п луб, лико. liberal [‘libaral] 1. adj 1)

щедрий,

рясний; 2) великодушний; 3) вільний від 3a6066HiB; вільнодумний; 4) гуманітарний; І. arts гуманітар-

ні науки; освіта;

2. п

|. education

5)

(L.)

(L.)

пол.

член

лів, ліберал. liberalism [/libarslizm]

liberality

гуманітарна

пол.

[,liba’reeliti}

ліберальний;

партії

лібера-

п

1)

терпи-

ними поглядами. liberate [/libareit] о 1) звільняти, зволяти;

ня,

2) хім.

визволення;

ви-

виділяти.

[,libo’reifn]

liberty

п 1) звільнен-

2) хім.

виділяння.

liberationism [,liba’reifnizm] п рух за відокремлення церкви від держави, liberator [‘libareita] п визволитель. libertarian [,liba’tearian] п прихильник доктрини про свободу волі. libertine [‘liba:tain} 1. n 1) розпусник; 2) вільнодумець; 3) іст. віль-

2. adj

1) амораль-

[‘libati]

п

1) вбля,

свобода;

І. ої the press свобода друку; at І. вільний, на вблі; you are at І. to make any choice ви можете вибирати що завгбдно; to set at |. визволити, звільнити; to take the I. (of doing a6o to do so and so)

дозвблити

собі

вільність,

безцерембнність;

привілеї,

(зробити

вільності;

щось); 3)

4) амер.

2) pl

військ.

короткочасна відпустка, записка про звільнення. liberty man [‘libatimen] n матрос у відпустці.

libidinous

[li’bidinas]

плотський;

2)

ад) 1) хтивий;

що

викликає

хти-

вість.

libido [li’bi:dou] п 1) статбвий потяг; 2) сила, прагнення, енергія. Libra [‘li:bra] п Терези (сузір'я і знак зодіаку). librarian [lai’brearien] п бібліотекар. library [‘laibrari] п бібліотбка; free I. безплатна бібліотека; walking |. жарт.

«ходяча

енциклопедія».

libretto ЦПіБбгеїои)| п (рі libretti Ці‘breti:]) лібретто. Lybian [‘libian] 1. adj лівійський; поет. африканський; нець Лівії, лівієць. lice [lais] pl від louse licence

[‘laisens]

WOUTBO;

п

2. п

урбдже-

1.

1) ліцензія;

патент;

дозвіл;

driving

сві|.

права водія; дбзвіл на водіння aBтомашини; 2) вільність; сваволя; розбещеність;

3)

відхилення

від

норми (у мистецтві. літературі); poetic І. поетична вільність; 4) attr.: І. plate номерний знак на автомашині. license [‘laisans] І. о дозволяти, давати ддзвіл (на щось); давати право, патент, привілей; 2. n=licence.

licensed

[‘laisanst]

adj

1)

що

має

ддзвіл, право, привілей (на щось); І. vice узакбнена розпуста; 2) привілейбваний, визнаний; 3) дипломований

п лібералізм.

мість; 2) ліберальність; 3) щедрість; 4) широта поглядів. liberalize [‘liborelaiz] о робити(ся) ліберальним. liberal-minded [‘libaral’maindid] adj ліберально настрбєний, з лібердаль-

liberation

новідпущеник;

ний, розпусний; 2) вільнодумний; 3) іст. вільновідпущений.

licensee

(Hanp.,

інженер).

[laisan’si:]

п осбба,

що

має

дозвіл, патент. licenser [‘laisansa] п осбба, що видає дозвіл, патент; І. of the press цензор licentiate | Паїзеп/ій) п ліценціат; власник диплома. licentious [lai’senfas] adj розбещений, аморальний. lichen [‘laikon] п 1) med. лишай; 2) бот. лишайник. lich-gate (litfgeit] покритий вхід на

кладовище. licit [/lisit] adj закбнний. lick [lik] 1. о 1) лизати;

облизувати; to І. one’s chops (або one’s lips) облизуватися, смакувати; передчувати (щось); 2) розм. бити, лупцювати; 3) побивати, перевершувати;

to І. (all) creation

перевершити

всі

lic

301 сподівання;

4) розм.

мчати;

to go

as hard as опе can І. мчати щодуху; фраз. звор.: to І. into shape надати форми, упорядкувати; to І. the dust а) бути поваленим на збмлю;

бути

переможеним;

б)

плазу-

вати, принйжуватися (перед кимсь); to І. а problem амер. розв'язати завдання; справитися з завданням; 2. п 1) облизування; 2) незначна кількість, шматочок (чогось); 3) розм. сильний удар; 4) розм. крок; швидкість; at а great (або at full) І. швидким кроком; з великою швидкістю; а І. and a promise po66та, зроблена абияк; to put in one’s best licks докладати всіх зусиль,

старатися. lickerish [‘likarif] adj 1) ласий; 2) що любить ласощі; 3) розпусний. licking [/likin] п розм. лупцювання; прочухан. lickpenny [‘lik,peni] п заст. жаднюга, скнара.

lickspittle

[‘likspitl]

п

підлабузник;

підлесник.

на

[lid] п 1) кришка; ковпак; to put the І. оп перен. а) довершити справу; покласти край; б) розстрдіти (плани і т. п.); 2) віко; повіка; to narrow one’s lids примружитися; 3) амер. палітурка (оправленої книги);

4)

амер.

обмбження;

заборб-

на; to keep the І. оп (information, data, etc.) тримати (відомості, дані і т. п.) у секреті; to take the І. off (information, data, etc.) відкрити секрбт, зробити явним; 5) 5/. капелюх;

військ.

шолом.

lidded [‘lidid] adj 1) з кришкою, 3 покришкою; 2) (-lidded) у складних словах: heavy-lidded з важкими повіками. lidless [‘lidlis] adj 1) без кришки, без пбкришки; 2) без повік; 3) noer. недремний, невсипущий (про очі). lido [‘li:dou] п (плавальний) басейн (відкритий). lie I [lai] 1. п брехня; обман; to tell а І. збрехати; to give the I. to smb. викривати когось у брехні; to give the І. to smth. спростбвувати щось; white |. морально виправдувана брехня; брехня, щоб врятувати станбвище; to swop lies розм. побалакати,

поплескати

язиком;

2.

v

1)

брехати; to І. in one’s throat безсорбмно брехати; to І. like а gas-meter забріхуватися; 2) бути брехливим. lie II [lai] 1)

лежати;

ужитку; ти

ним;

1. о (past lay; р. р. lain)

в

to

І. idle

to І. in ambush

засідці;

2)

простягатися;

бути

лежати

без

перебуварозташова-

life lies in front

of you у вас все життя попереду; 3) перебувати; полягати (у чомусь); ставитися (до когось); it lies with you to decide it це вам вирішувати; the blame lies at your door це ваша провина; as far as

lif

in me lies наскільки це в моїх силах; 4) заст. пробути недовго; to І. for the night розташуватися на ніч;

5)

юр.

the claim BHMOra;

визнаватися

does

відкинутися І by

not

з прийм.

а)

(на

І. back

подушку

залишатися

б) відпочивати;

3aKOHOM;

І. це незакбина і присл.:

без

І. down

тощо); ужитку;

а) лягати;

прилягти; б) приймати без Onopy, покірно; to take (punishment, ап іпsult, etc.) lying down приймати (кару, образу тощо) покірно; to I. down under (ап insult) проковгнути (образу); І. off а) мор. перебувати на дбякій відстані від берега або іншого судна; б) тимчасбво припинити роботу; І. out ночувати не дома; І. Over відкладати (до іншого часу); І. to мор. лежати в дрейфі; І. under перебу-

в

життя;

for

|. на

все

життя;

ап

appointment for І. довічна посада; to come to І. оживати; опритомні-

ти; to bring to І. привести

до при-

тбмності; to pawn one’s І. ручатися життям; 2) спосіб життя; to lead

а quiet І. вести спокійне життя; Stirring |. діяльне життя, зайнятість; 3) натура; натуральна величина (тож |. size); as large as І. а) в натуральну величину; як живий; б) жарт. here he is as large as |. ось він власною персобною; to portray to the І. точно передавати схбжість; 4) енергія, жвавість, пожвавлення; to sing with І. співати з натхненням; to put |. into one’s work працювати натхненно; 5) біографія; життєпис; 6) товариство; громадське

життя;

high

|. велико-

(підозрою тощо); не вихобдити з кім-

світське товариство; 7) строк служби або роботи машини; 8) attr. довічний; що триває все життя; фраз.

нати (через нездужання); б) стояти OCTOPOHb, відхобдити; відстороHATHCA; в) мор. перебувати в дбку; фраз. звор.: to І. оп the hed опе has made присл. що посієш,

люба; while there is І. there is hope присл. поки JOMMHa живе, вона надіється; upon my І.! слово чєсті!; to run for dear І. бігти щосили;

те

cat

вати, бути під І. wp а) лежати,

й

збереш;

2.

п

b)

положення;

напрям; the І. ої the ground рельєф місцевості; the І. ої the land а) мор. напрям на берег; б) перен. стан речей; 2) лігво (звіра).

lie-abed [‘laiabed] п лежень, сонько, lied [li:d] п (pl lieder [‘li:da]) нім. пісня. lief I [li:f] adj заст. любий, милий. lief П {li:f] сао заст. охоче; І had as І. go as not мені однаково, іти чи: не йти.

liege

(Іі:43|

can; йор;

іст.

І. п 1) ленник,

[lion]

арбшту клад.

lienal

п

1)

[lai’i:znal]

п іст. Bacau.

право

на майно

боржника;

adj анат.

2) за-

селезінко-

lieutenancy | ЦПеї"'епоп5і, [lef’tenant,

Ци:-

п

амер.

чин,

Ши: "Яе-

папі, мор. le’tenant] п 1) лейтенант; 2) заступник, замісник.

lieutenant

colonel

[lef’tenant’ka:nl]

п

підполковник.

lieutenant ‘ma:nda]

commander Пеїїепапікоп мор. капітан-лейтенант.

lieutenant-general [lef’tenont’dzenaral] п 1) генерал-лейтенант; 2) іст. намісник.

lieutenant-governor

п

1)

[lef’tenant-

‘gAvana] губернатор провінції (в англ. колонії); 2) [lju:’tenant’gave-

na]

амер.

помічник

(штату). life [laif] п (pl lives) вання;

to

enter

губернатора

1) життя;

upon

dog

|. мій

I.

(живуть)

любий;

постійні

як

моя

сварки;

кішка

з соба-

кою; still І. натюрмдрт; nothing in І. анітрохи; нічого подібного;

to run for dear І. бігти щосили; he was I. and soul of the party sin був душею товариства. lifebelt [/laifbelt] п рятувальний пбяс.

life-blood

[‘laifblad]

джерелб

п

життєвої

1) кров;

2)

CHAM.

lifeboat |"аїїбоці| п рятувальний чобвен. life-breath [‘laifbre@] п 1) дух, життєва

сйла;

life-giving

2)

джерело

[‘laif,givin]

життєдайний; що

life-guard

що

відновлює

[‘laifga:d]

натхнення.

adj

живлюпідтримує

життєві

сили.

п 1) заст.

осо-

биста охорбна; 2) амер. службовець станції рятування на воді.

Life Guards

[‘laifga:dz]

п іст. лейб-

-гвардія.

амер.

‘tenansi, mop. le’tenensi] звання лейтенанта.

dear

and

прибл.

життя;

накладення

вий. lieu [lju:] п: in І. ої замість.

lieutenant

my

щий,

lord сеньйор. liegeman [/li:dgmeen]

lien

ва-

the lieges піддані; 2) сень2. adj васальний, ленний; |.

звор.:

існу-

І. вступити

lifeless [“laiflis] adj 1) неживий,

мерт-

вий; 2) нудний; he is І. who is faultless присл. не помиляється той,

хто нічбго не рббить. life-like [/laiflaik] ад) дуже схбжий.

Ше-Іпе

(ЧТаїйаїп|

п

ніби

1) рятувальна важливий

вірьовка; 2) життєво шлях, дорбдга життя.

lifelong

[‘laiflon]

adj

живий;

довічний;

I.

friend друг на все життя.

life-office [/laif,ofis] п контбра страхуванню життя. life-preserver [/laifpri,za:va | n

по 1)

важкий кийдк або палиця, заповнена свинцем; 2) рятувальний пояс.

lifer

[‘laifa]

п sl. 1) засуджений

до

довічного ув'язнення; 2) довічне ув'язнення. life-saver [‘laif,seiva] п 1) рятівник; 2) член команди рятування на воді.

lig

302

lif life-saving

[‘laif,seivin]

adj амер.

ря-

тувальний; І.-5. service служба рятування на воді; І.-5. station рятувальна станція.

life-sized [‘laif’saizd] adj у натуральну величину. по ціле життя; lifetime | ашаіт) тривалість життя. life-work ("аїї ме: К) по праця або справа всього життя. lift [lift] 1. п 1) підняття; 2) підвищення;

йомна

машина,

4) підйбмна

підйом;

просування;

3) під-

підйбмник,

cima;

вантаж,

ліфт;

що

під-

німається; 5) гідр. водяний стовп; висота напбру; 6) спорт. рух (у

гирьовому

спорті);

7) ліфт;

2. о

1) піднімати, піднбсити; toІ. one’s hand against smb. підняти руку на когось; not to І. a finger пальцем не поворухнути; 2) сходити (про

тісто);

3)

піднімаітися

(про

корабель);

(про

хмари,

4)

на

хвилях

розсіюватися

туман);

5)

знімати

(намети; перен. заборону тощо); 6) розм. красти; вчинити плагіат; 7) амер. ліквідувати заборгованість, сплачувати борги; 8) збирати вро-

жай (коренеплодів); копати (картоплю). lifter [/‘lifte] п підйомне пристосування. lifting

[‘liftig]

п підйом,

піднімання;

І. of mines розмінування. lift-lock [‘liftlok] п шлюз. lift-truck [/lifttrak] по транспортний анат.

ligature

[‘ligamant]

п 1) зв'язбк; 2)

зв'язка.

[‘ligatfua]

1. п

1) зв'яздк;

2) мед. лігатура; воносних судин);

перев'язка (кро3) друк. лігату-

ра, в'язь; 4) муз.

легато;

2. v med.

перев'язувати (кровоносну судину). light I [lait] 1. п 1) світло; освітлення;

а)

денне

побачити

світло;

світ,

to

see

the

народитися;

I.

б)

зрозуміти; переконатися; 2) вогонь; запалена свічка; лампа; ліхтар; фара; маяк i т. п.; to strike а I. запалити сірник; заст. викресати вогонь (кременем); will you give

me а І.2 дозвольте прикурити; 3) просвіт, вікно; 4) світило (тож перен.); 5) pl sl. oui, баньки; 6) pl світлофор; to stop for the lights зупинятися

біля

світлофдбра;

to

cross (to drive) against the lights перехддити (проїжджати) при черBOHOMY сигналі; green І. амер. розм. «зелена вулиця»; to give the green І амер. розм. дати «зелену вулицю», відкрити шлях; 7) (звич. рі) відомості,

інформація;

питання;

світлі

ності,

we need more

І. on the subject нам потрібні додаткові відбмості в цьому питанні; 8) роз'яснення; to bring to І. з'ясбвувати, виявляти; виводити Ha чисту вбду; to come to І. розкриватися; 9) аспект; інтерпретація; постанов-

in the I. of these

цих

даних;

10)

можливості;

facts

рі здіб-

according

о

one’s lights в міру своїх сил, можлйвостей; the І. of nature інтуїція; 2. adj І) світлий; І. brown ясно-коричневий; 2) освітлювальний; |.

rocket освітлювальна ракбта; 3. 0 (past і р. р. lit, lighted) 1) запалювати (ся) (часто І. up); 2) освітлювати (часто |. up); (при)світити (комусь); І. ир а) прикурити (люльку тощо); 6) запалити

світло;

в) па-

лати, світитися (про очі). light II [lait] 1. adj 1) легкий; легковагий; as І. as a feather (або air) легкий як пір'їнка; to give I. weight обважувати; 2) незначний; дрібний; І. rain (snow) невеликий дощ (сніг); І. maintenance дрібний рембнт;

3)

неважкий,

легкий;

|.

work легка робота; 4) пухкий, розпушений (про грунт); 5) пустий; легковажний, несерйбзний, весблий; with

a’

1

серцем;

heart

вбсело;

І. reading

з

легке

легким

читання;

light-face

[/laitfeis]

п

друк.

світлий

шрифт.

[lait finged] adj 1) light-fingered Heспритний; 2) злодійкуватий; чистий на руку. light-footed [‘laittutid] adj прудконогий, проворний. light-handed [(‘laitheendid] adj 1) спритний; 2) тактовний; 3) з пустими руками; 4) недостатньо або не

MOBHICTIO

light-head

укомплектований.

|"аїпед)

людина.

light-headed думний,

п

легковажна

[‘lait/hedid] легковажний;

adj

1) без-

непостійний;

2) в стані марення, розумового розладу; що почуває запаморочення. light-hearted [‘lait’ha:tid] adj безтурботний, веселий.

йепьпесіга

[‘lait’hi:ld]

ногий, прудкий. lighthouse [‘laithaus] lightish I [/laitif] світленький.

lightish

adj

швидко-

п маяк.

adj досить

II [/laitif]

adj

світлий,

дбсить

лег-

кий, легенький.

6) неміцний (про напій); легкий (про їжу); 7) швидкий, рухливий; 8) військ. легкий; І. artillery легка артилерія; І. automatic gun ручний кулемет; 9) фон. ненаголошений (про склад, звук); слабкий (про

light-legged |Чаї"Теса) = light-heeled. lightly 1 [‘laitli] adv 1) злегка; ледь; 2) несерйбзно; з легким серцем; to take І. не приймати серйозно; 3)

наголос); 10) кул. що добре підійшов; легкий (про тісто); фраз. звор.: І. hand а) спритність; б) де-

lightly

лікатність,

грузовик.

ligament

ка

в

тактовність;

2. adv

лег-

ко; to tread I. легко ступати; to get off І. легко відбутися; І. come І. ро присл. легко прийшло, легко й пішло, light НІ [lait] о (past і р. р. lit, lighted) 1) схдбдити (звич, І. оїї., І.

down);

опускатися,

cimatu

(на

щось); падати (оп, upon); 2) несподівано наштовхнутися, випадкобво натрапити (on, upon); his eyes lighted on a familiar face in the crowd він побачив знайоме обличчя в натовпі; 3) напуститися, накинутися (на когось -- іпіо, оп); І. оці втекти. light-bay [‘lait’bei] adj буланий (про коня).

light cell [‘laitsel] п фотоелемент. lighten I [‘laitn] о 1) освітлювати; сяяти; 2) світлішати; яснішати; BHЯснюватися; it lightens блискає (про блискавку).

lighten П [‘laitn] о

) легшати,

робипе-

ти легшим; полегшувати (таж рен.); відчувати полегшення; пом'якшувати (кару).

lighter лює;

2)

I [‘laita] п 1) той, хто запа2) запальничка (то cigar І.,

cigarette

І.); 3) тех.

запал.

lighter ПО [‘laita] мор. 1. п ліхтер; 2. и перевбзити ліхтером. lighterage

[‘laitaridg]

розвантаження

суден

розвантаження або суден ліхтером.

п

1) плата

за

ліхтером;

2)

навантаження

легко, без зусиль; безтурботно.

ПО

[‘laitli]

4)

необдумано,

о wora.

поводитися (з кимсь) зневажливо. adj легlight-minded [‘lait’maindid| коважний. lightness [‘laitnis] п 1) легкість; 2) легковажність. lightning |Чайпід| п блискавка; like

і. with кістю

(або

at) І. speed

блискавки,

із швид-

блискавично;

зит-

тег (або heat) |. зірниця, блискавиця, спалахи. lightning-arrester [‘laitnina’resta] п ел. громовідвід; грозовий розрядник. lightning-bug |Чайпідбле| п ент. світляк. lightning-conductor [‘laitninksan,dakts} п громовідвід.

lightning-like |[/laitninlaik]

adj

бли-

скавичний.

lightning-rod

Маїпідгод) =lightning-

-conductor.

light-o’-love

[/laitalAv]

жінка. light-resistant лостійкий.

lights

[laits]

тварин,

п легковажна

[‘laitri’zistant]

п

вживані

рі

adj світ-

легені

(деяких

як їжа).

lightship [/laitSip] п плавучий маяк. lightsome | [‘laitsam] adj світлий, непохмурий.

lightsome кий;

II

[‘laitsaom]

проворний;

adj

грацібзний;

1) лег2) ве-

сблий; 3) легковажний, light-spectrum [‘lait,spektram] п кольордвий спетр. light- tight [‘lait’tait] adj світлонепроникний.

light-weight

[‘laitveit]

1. п 1) люди-

lig

303

Ha нижче середньої ваги; 2) спорт. легка вага; легкбі ваги; 3) несерHO3Ha, поверхбва людина; 2. adj легкий. ligneous [‘lignias] adj 1) бот. дерев'янистий;

2)

жарт.

lignite [‘lignait] гілля.

likable

п

[/laikobl]

вабливий;

дерев'яний.

лігніт,

буре

adj приємний;

принадний;

ву-

при-

милий.

like І [laik] 1. adj 1) схожий, подібний; іп (а) І. manner подібним чином;

as

дві

І. аз

краплі

ехбжим;

two

води; it

peas

to

looks

І.

схбжі

як

look

|. бути

snow

схоже

на те, що піде сніг; it’s just І. you іо do that це дуже схоже на вас; це

саме

було

те,

чекати;

вас

можна

2) однаковий,

чого

від

рівний;

a‘l. sum однакова сума; |. dispositions однакові характери; 3) розм. можливий, ймовірний; they are I. to meet again вони, мабуть, ще зустрінуться; фраз. звор.: nothing I. нічого схбжого; there is по place І. home нема ніде краще, як ддма; what is he I.? mo він coбою являє?; що він за людина?;

І. father І. son присл. яблуко від Яблуні недалеко падає; 2. adv 1) подібно, так; do not не говоріть так; Ї. 50

talk І. that ось так, та-

ким чином; 2) можливо, ймовірно, мабуть; І. enough, аз І. as пої дуже можливо, цілком ймовірно; 3. prep.: І. anything, І. blazes, І. mad розм. з усіх сил; дуже, надзвичайно; страшенно; to run I. mad бігTH дуже швидко, AK очманілий; 4. п щось подібне, рівне, однакове; and the І. i тому подібне; did you

ever

hear

the І? чи

чули

ви

щось

подібне?; І. cures І. клин клином вибивають; to return І. for І. відплатити тією ж монетою.

like II [laik] 1. о 1) подобатися, любити; to І. dancing любити танцювати; do as you |. робіть, як вам завгодно; робіть, як знаєте; | shoша І. I would І. я хотів би, мені хотілося

б; 2)

хотіти

(у запереч-

них реченнях);

І don’t І. to disturb

you

вас

я не хбчу

рі нахили,

likes

2. п

dislikes

likeable [/laikabl] =likable. likelihood [‘laiklihud] п 1)

ймовір-

ність;

пдтяг;

турбувати; and

симпатії

й антипатії.

in all І. цілком

ймовірно;

2)

багатообіцяюче майбутнє; a young man of great I. юнак, що подає великі надії. likely [‘laikli] 1. adj 1) ймовірний; 2) підхожий; 3) що подає надії; 4) амер. гарний; 2. adv мабуть, певно (звич. most |, very І.); as I. as not цілкбм імовірно. like-minded [/laik’maindid] adj одна-

мусь

—

to);

2)

lim

порівнювати

(rac

І. together); прирівнювати (до — to, with); 3) рідк. робити схожим, надавати схожості. likeness [‘laiknis}] п 1) cxéxicTb (між — between, з — to); подібність; 2) портрет; to take smb.’s І. писати з когось портрет; робити з кдгось фотографію; а good 1. схожий портрет; 3) подоба, личина, ббраз; іп the І. of... під виглядом..,

під личиною...

likewise теж;

[‘laikwaiz]

2) подібно.

liking

[‘laikin}

п

adv

1)

також,

1) симпатія,

при-

хильність (до когось -- for); 2) смак (до чогось — to); to one’s I. до смаку, до душі; on |. на випрббуванні. lilac [/lailak] 1. п бузок; 2. adj бузковий. Lilliputian [,lili‘pju:Sjan] 1. п ліліпут, карлик; 2. adj карликовий, малесенький, мініатюрний, крихітний. Ше [lilt) 1. m 1) весела, жвава пісенька;

о

2)

ритм

1) робити

вбсело;

2)

(пісні,

щось співати

вірша);

2.

швидко,

жваво,

весело,

жваво.

Шу [‘lili] n 1) лілія; І. ої the valley конвалія; 2) attr. лілейний, білий. lily-livered |ТШі/мазд| adj боягузливий. lily-white Мійомаїй)| adj лілейно-білий.

limb

I [lim]

1. п

1) кінцівка,

член

(тіла); 2) сучок, гілка; 3) розм. неслухняна дитина; |. ої the devil, І of Satan диявольський виродок;

І ої the law жарт.

охорбнець

по-

рядку, страж закдну (поліцай, адвокат); 2. о розчленбвувати. limb If [lim] n 1) астр. лімб, круropa шкала, диск планет); 2) лімб

приладах); геол.

limber

3) деталь,

крило

(скиду,

І [/limba]

м'який;

(Сонця, Місяця, (в кутомірних

частина;

4)

складки).

1. adj

піддатливий;

1) гнучкий,

2) проворний,

моторний; 2. о ставати або робити гнучким, піддатливим. limber II [‘limba] 1. п 1) заст. дишло; голббля; 2) військ. передок (гармати); 2. о ставити на передбк (гармату; звич. |. up). limbless [‘limlis] adj безрукий і безндгий. limbo [‘limbou] п 1) рел. лімб; 2) в'язниця; 3) склад мобтлоху, непотрібних речей; 4) забуття.

lime

I [laim] 1. п

негашене

гашене (звич.

вапно;

вапнб; bird

!) вапно; slack

2)

burnt

I.

І., slaked

І.

пташиний

І.); 2. о 1) білити

клей вап-

ном; 2) скріпляти або удобрювати вапном; 3) намазувати (гілки deрева) пташйним клеєм. lime II [laim] п 1) бот. липа; 2) pisновидність лимдна. ково мислячий. що додержується lime-juice [/laimdgu:s] 1. п лимбнний такбї ж думки; Ї-т. person односік; 2. о розм. мандрувати, пододумець. рожувати. liken [‘laikn] о 1) уподібнювати (чо- |

limekiln

[‘laimkiln]

лювання

п піч для

випа-

вапна.

limelight [/laimlait] п 1) друмдидове світло; світло рампи; 2) частина сцени біля рампи; to be іп the І. бути в центрі уваги; бути на ви-

ду. limerick

[/limarik]

п

жартівливий.

вірш (з п'яти рядків). limes [laimz] п рі театр. рампа, limestone \‘laimstoun] п вапняк. lime-tree ("аітігі:) п липа. limey (Таїті) п амер. sl. англієць, limit

[limit]

1.

1)

межа,

границя;

superior І. максимум; inferior І. мінімум; to set the |. встановити межу; покласти край; to go beyond the І. перейти méxi; to go the І.

вдаватися всі

в крайність;

межі;

дить

всі

переходити

that’s

the

І. це

межії;

це

вже

перехозанадто;

she is the І. Bond нестерпна; 2) тех. граничний розмір, допуск; to the І. амер. максимально, гранично; 3)

тех. інтервал

значень;

4) юр. строк.

давності; фраз. звор.: off амер. вхід заборбнено; 2. v

limits 1) об-

межувати; ставити обмбження; 2) бути межею. limitary [‘limiteri] adj 1) обмежений; 2) обмежувальний; 3) прикорддн-

ний. limitation

ГЛіптіЧеіїп)

п 1) обмбжен-

ня; застереження; 2) обмеженість; to have one’s limitations бути обмеженим; 3) граничний строк; 4) рі недоліки.

limitative

[‘limitativ]

adj

обмбежую-

чий, лімітуючий.

limited

{/limitid]

company

ство,

adj

ком.

обмежений;

акціонерне

акціонерна

|.

товари-

компанія

з

об-

меженою відповідальністю; І. moпагспу конституційна монархія; І.

attack

limitless

наступ

місцбвого

|"Птійіз)

безкрайній. limn [lim] о заст.

adj

значення.

безмбжний,

1) писати

(карти-

ну, портрет); 2) зображувати; змальбвувати; to |. the (або оп) wa-

ter вдаватися в химери; 3) ілюструвати рукопис. limnetic [lim’netik] adj прісновбдний. limousine [/limu:zi:n] п закритий автомобіль,

limp

лімузин.

I [limp]

1. п кульгавість,

шку-

тильгання; to walk with a І. кульгати, шкутильгати; шкандибати; 2. о 1) кульгати; шкутильгати; ледве іти; 2) повільно рухатися (4e-

рез

пошкодження -- про пароплав,

літак). limp Il [limp]

жорсткий; її треї у

adj

1)

м'який,

не-

2) слабкий, безвольний. п 300A. блюдечко (мо-

люск); to stick like а TH, як шевська смола.

І. пристава-

limpid |Літрід) adj прозбрий. limpidity [lim’piditi] п прозбдрість limy [‘laimi] ад) 1) вапняний; клейкий.

2)

lio

304

fin

пасе

[/lainidg]

у друкованій

п

числб

пАделю

2)

рядків відряд-

кбва оплата. Іпспріп [‘lintfpin] п чека, загвіздок. Lincoln-green [‘linkon,gri: п) п яскраво-зелбний колір linden [‘lindan] п липа. dine | [lain] 1. п 1) лінія, риска, штрих; І. ої force фіз. силова лінія; all along the І. по всій лінії; у всіх відношеннях; 2) прикордонна смуга; кордбн; межа; to draw the |. провести межу; покласти край (чомусь -- at); just on the I. якраз посередині; на межі між чимсь; to go over the І. перейти (дозвблені)

Méxi;

нижче

HOpMH;

від

зморшка;

to

take

below

3)

lines

the

1.

борозна; вкриватися

зморшками; 4) обриси, контур; 5) лінія (зв'язку, залізнична, трамвайна тощо); hold the І. не вішайте трубку!; не роз'єднуйте!; I. busy зайнято (відповідь телефоністки); the І. is bad погано чутно;

long-distance

І. міжміська

лінія; 6)

(the 1.) екватор; 7) поведінка; спосіб дій; напрям; устанбвка; to take а strong І. діяти енергійно; 8) заняття, рід діяльності, спеційльність; фах; it is not in ту my І. це пбза моєю

І., it is out of компетенцією;

what’s his І? чим він займається?; ої business театр. актбрське амnya; 9) похбдження, родовід, генеалдгія; male (female) І. чоловіча (жінбча) лінія; 10) шнур; вірьовка; мор. лінь; clothes І. а) вірьбвка для білизни; б) мор. білизняний леєр; 11) волосінь (для вудочки); to throw a good І. бути добрим рибалкою; 12) ряд; амер. тж черга, хвіст; 13) рядок; to read between the lines читати між рядками; 14) рі театр. репліка; 15) рі вірші; 16) рі свідбцтво про шлюб (тж marriage lines); 17) військ. posrdpнутий стрій; лінія фронту; лінія траншей; іп the lines на фронті; в діючій армії; І. ої the battle бойовий порядок; |. of contact лінія pouty; |. ої resistance лінія оборбни; 18) ком. партія (товарів); pas. звор.: to come into |. (with) погбджуватися, діяти в згбді; to get а І. on smth. амер. дістати відбмості про щось; to toe the I. a) підкорятися BHMOraM, додержуватися правил; б) спорт. стати Ha «стартову лінію; to go down the І. псуватися; 2. о 1) проводити лінії, лініювдти; 2) вишикбвувати(ся) в ряд, у лінію; встановлювати; to I. а street with trees обсадйти вули-

цю

деревами;

3)

стойти,

простя-

TATHCA вздовж (чогось; тж |. Up); з прийм. і присл.: І. through закреслювати,

викреслювати;

кувати(ся)

в

чергу;

(в лінію);

в)

І. ир а) ши-

6)

ставати

розмежобвуватися;

г)

підшукати, підібрати; д) приєднуватися (with). line П [lain] о 1) класти на підкладку; 2) ооббивати зсередини (чимсь); 3) розм. напбвнювати, набивати; to |. one’s pockets нажитися, розбагатіти; to І. one’s stomach набити шлунок; 4) тех. BH-

класти,

lineage

облицювати;

[/liniidz]

родовід;

lineal

п

2) =linage.

[‘linial]

adj

футерувати.

1) похбдження,

1) що

:

походить

по прямій лінії (від — of); спадкбвий; родовий, фамільний; 2) лінійний. lineament [‘liniamont] п (звич. рі) риси (обличчя); ббриси; 2) характєрна риса (характеру тощо). linear |"іпіг) adj 1) лінійний; І. equa-

tion mar. рівняння першого ступеня; І. measure міра довжини; 2) подібний гий.

до

лінії,

вузький

і дови

lined [laind] adj зморшкуватий, вкритий зморшками. line-drawing [‘lain,dro: in] п малюнок пербм або олівцем. line-engraving {‘lainin,greivin] n штрихова гравюра. lineman [‘iainman]=linesman 2) i 3).

line map та.

[‘lainmep]

п KouTypHa

кар-

linen [‘linin] 1. п 1) полотно; 2) білизна; 2. adj лляний, льняний; полотняний. linen-draper [/linin,dreipa] по торговець лляними товарами. line officer [‘lain’ofise] п 1) молодший офіцер; 2) стройовий офіцер. liner І [‘laina] п лайнер (літак, пароплав).

liner

Il

[/laina]

п 1) тех,

вкладиш,

втулка, гільза; 2) гірн. обсадна труба; 3) військ. внутрішня труба гармати; лайнер; 4) тех. прокладка, підкладка, обшивка. linesman [‘lainzman] п 1) солдат лінійних військ; 2) лінійний монтер (телефонний тощо); 3) зал. колійний

стброж;

4)

спорт.

суддя

на

лінії. line-up [‘lain,Ap] п 1) стрій; 2) спорт. розташування гравців перед початком гри. ling I [lin] п іхт. морська щука. ling II [lip] п бот. верес звичайний.

linger ся;

[‘lipga]

о 1) барийтися,

спізнюватися;

2)

гаяти-

засиджувати-

ся (над чимсь -- оп, оуег); затримуватися (десь -- about, round); гаяти, марнувати час; 3) тягтися (про час); 4) затягуватися (про

хворобу);

5) ледве

животіти,

по-

вільно вмирати (тож to I. out one’s days). lingerie (1é:ngari:] фр. п 1) полотняні вироби; 2) жінбча білизна. lingering [‘lingerin] adj 1) повільний; 2) виснажливий; 3) затяжний (про хворобу).

[‘liggou] п 1) незрозумілий lingo жаргбн, тарабарщина; 2) жаргон, професіональна фразеологія.

linguadental

[/lingwo‘dental] adj лінгв.

зубно-язичний. / lingual (lingwoal] adj 1) анат. язикбвий; І. bone під'язикбва кістка; 2) лінгв. мовний. linguist [‘lingwist] п лінгвіст, мовознавець.

linguistic

[lin’gwistik]

adj мовознав-

чий, лінгвістичний.

linguistics як

[lin’gwistiks]

Sing)

п рі (вжив.

мовознавство,

лінгвісти-

ка. йпітепі [‘linimont] п мед. рідка мазь. lining I [‘lainipn] п 1) підкладка; внутрішня оббивка; 2) вміст (гаманця, шлунка тощо); 3) облицювання (каменем); опалубка; грунтовка; оббивка; кріплення.

lining

II

футеробвка;

Маїпід)

п

4) гірн.

випрямлення,

вирівнювання. link I Пірбк) 1. п 1) (сполучна)

лан-

ка; зв'язбк; з'єднання; 2) рі зв'язки, узи; links of brotherhood узи

братерства; 3) кучер, локон; 4) петля (у в'язанні); 5) запонка для манжет; 6) тех. шарнір, куліса, тяга; 7) рад. телеб. радіорелейна лінія,

лінія

радіозв'язку;

2S

call)

з'єднувати, зв'язувати, сполучати (together, іо); зчеплювати (тж I. up); 2) бути зв'язаним (з-- оп, to);

3) брати або іти під руку. link Il Шок) п факел, смолоскип. linkage {(‘linkid3] п 1) зчеплення; сполучення; 2) хім. сполука; 3) ел. повний потік індукції.

links [ligpks] п рі 1) шотл. дюни; 2) (іноді як sing) пбле для гри у гольф. link-up ("ідклар) п з'єднання. linn [lin] п 1) водоспад; 2) глибокий яр; міжгір'я. linnet [‘linit] п орн. коноплянка. linoleum [li’nouljam] п лінблеум. lino operator ( аіпоп'орегеїїг) п лінотипіст. linotype [/lainoutaip] п друк. лінотип. linseed [/linsi:d] п 1) льнянє сім'я; 2) айг.: І. саке льняна макуха; I. oil льняна олія. linsey-woolsey [‘linzi/wulzi] 1. п 1) груба напівшерстянад тканина; 2) безглуздя, тарабарщина; 2. adj 1) напівшерстяний;

складається

2) поганий;

з різнорідних

що

частин.

lintel [‘lintl] п перемичка вікна або дверей. liny [/laini] adj 1) помережаний лініями; 2) зморшкуватий; 3) тонкий;

lion

худий.

[‘laian]

mountain

(або

п

1)

I. пума;

іп the way)

здоланна

лев;

перешкода;

левова частка; to in the lion’s mouth

American

І. іп

перев.

the

path

ірон.

lion’s

не-

share

put one’s head рискувати;2) рі

бо

305 визначні місця; to show (іо see) the Шоп5 показувати (оглядати) визначні

місця;

3)

знаменитість;

4) (1.) Лев (сузір'я і знак зодіаку); 5) (L.) національна емблема Великобританії.

lioness [‘laianis] п левиця: йопеї [“laianet] п молодий лев, левеня. fion-hearted [‘laion,ha:tid] adj хоробрий, безстрашний.

lion-hunter ливець

[‘laian,hanta]

на

2)

п

1)

мис-

людина,

що

ганяє за знаменитостями. йопіге [‘laionaiz] v 1) оглядати

або

показувати

лєвів;

визначні

місця;

2)

но-

CHTHCA з кимсь як із знаменитістю. lip [lip] І. п 1) губа; not а drop has разі his lips у нього й ріски не було в роті; not а word has passed his lips він не сказав ні слова; to smack (або to lick) one’s lips облизуватися, смакувати, передчува-

ти

задовблення;

to

escape

one’s

lips зірватися з язика; to keep (або іо carry) а stiff upper І. а) зберігати цілковите самовладання; не втрачати мужності; б) виявляти твердість, наполегливість; 2) розм. зухвалі балачки, зухвальство; попе of your І не грубіянити!; 3) край (рани, кратера); виступ; 4) гідр. поріг; 2. adj 1) губний; 2) нещирий, тільки на словах; І. professions нещирі запЄвнення; 3. uv 1) торкатися

губами;

поет.

цілувати;

2) рідк. говорити; мимрити. lip-deep ("ір'Чі:р) аа) поверховий;

ня (глухонімого) розуміти мову за рухом губ. lipper [‘lipa) п мор. брижі. Пр-геадіпо [‘lipri:din] = lip-language. lipsalve [/lipsa:v] п 1) губна помамазь;

2) лестощі.

lip-service [‘lip,sa:vis] п нещирі, пусті запевнення; пусті слова; іо рау Ї-8. to smth. визнавати щось ки на словах; to pay 1-5. о

нещиро

запевняти

когось

тільsmb:

у відда-

ності.

lipstick [‘lipstik] п губна помада. liquate [‘likweit] о тех. плавити. liquefaction [,likwi’feekfn] п 1) зрідження;

2) плавлення.

liquefy [‘likwifai] о перетворювати в рідкий (стан; перетвбрюватися в рідину. liquescent Пі"Кмезпі) adj що перехбдить

в

рідкий

стан;

що

розчиня:

ється. liqueur [li’kjua] п лікер. liquid [‘likwid] 1. adj 1) рідкий; 2) несталий, нестійкий (про принципи, здано й 3) плавний (про звуки тощо); І. melody плавна мелодія; І. milk натуральне молокб! 20 4-131

2. п 1) рідина; 2) фон. плавний звук. liquidate [‘likwideit] о 1) ліквідувати; ознищувати; POSS s ears (3 чимсь); позбутися

(чогось);

2)спла-

тити (борг); 3) збанкрутувати. liquidation ([,likwi/deifn] п 1)- ліквіAduia; знищення; 2) виплата боргу; іо go into І. збанкрутувати.

liquor

|"іко)

1. п 1) напій; 2) спирт-

ний

напій;

hard

liquors

міцні

на-

пої; іп І. the worse for І. напідпитку, під чаркою, п'яний; 3) [/likмо:| рідина; розчин; 2. о 1) розм. випивати (звич. І. up); 2) змазувати салом (чоботи і т. п.). liquorice [‘likaris] п бот. фарм. локриця, солодкий корінь. lisle thread [/lail6red] п тонка кручена

2) мотбрний, швидкий. list I [list] 1. п 1) список,

перблік,

реєстр; інвентар; to make а І. складати список; duty І. розклад чергувань; 2) облямівка; обшивка; бордюр; край; валик; 3) рі обгороджене місце; арена (турніру, змагання);

to enter

the lists а) кйнути

виклик; б) прийняти виклик; в) брати Участь у змаганні; 4) attr. зроблений з KaHMH, смужок, обрізків; 2. v 1) занбсити до списку; складати список; 2) амер. обробляти землю лістером. list ШІ [list] 1. п крен, нахил; to take а І. накренйтися; 2. v кренитися (про судно); нахилятися.

list ІМ Пізб) заст.--Пзкеп. listen [‘lisn] о 1) слухати; прислуха-

тися, вислухувати (to); І. here! послухай!; 2) слухатися; поступати-

ся,

Бонн пбступку

(комусь,

чо-

мусь); 3): І. іп а) підслухувати розMOBy по телефбну тощо; б) слухати радіопередачу. listener [‘lisna] п слухач; радіослухач. Іізкепег-іп [‘lisnar’in] п радіослухач. listening ree п 1) слухання, про-

слухування; listening

dog

жовий

пес.

підслухування. за

abel п сторо-

listening-in [lisnin’ in] п 1) слухання по радіо; 2) підслухування;

перехдплювання. listening tender |"ізпір ‘tenda] п автомобільна радіостанція, яка працює на прийбм. lister [lista] п с.-г. лістер (знаряддя для

гребневого

обробітку

грунту).

listless [listlis] adj байдужий, тичний. lit (i past i р. р. від light ff VOU.

litany

танія.

[/litani]

liter {/li:ta] amep.=litré. literacy [‘litarasi] п письменність. literal [/litarel] 1. adj 1) буквений; I. error друкарська пбмилка; 2)буквальний, дослівний; тбчний; 3) сухий, педантичний; помилка,

Шегаїзт

п церк.

молебень;

ana-

I, 3 лі-

2. п друкарська

[/litaralizm]

п

1)

буква-

лізм; 2) розуміння слова в йогб буквальному значенні; 3) точність зображення, копіювання.

literary [‘litarari] adj 1) літературний; 2) літературно

literate [/litarit]

освічений.

1. adj 1) письменний;

2) освічений, вчений; 2. п 1) письменна людина; 2) освічена, вчена людина.

literati [,lite’ra:ti:] лат. п рі 1) літератори; вчені; 2) розм. освічені люди.

нитка.

lisp [lisp] 1. п 1) шепелявість; 2) шерех, шурхіт; шблест; 2. о 1) шепелявити; 2) лепетати (про оітей). lissom(e) [‘lisom] adj 1) гнучкий;

list П [list] о заст. бажати.

нещирий.

lip-labour [‘lip,leiba] п 1) слова, повторювані механічно; 2) = lip-service. lip-language [/lip,lengwid3] п умін-

да;

fit

literatim

[lita’ra:tim]

лат.

adv

бук-

вально; слбво в слово. literature ore п література. lithe [laid adj 1) гнучкий; 2) зговірливий.

lithium

("ібігт)

п хім. літій.

lithograph [li9agra:f] 1. п літографія; літографічний відбиток; 2. v літографувати.

lithographic

[,li€a’greefik]

adj

літо-

графський, літографбваний. нбокгарну Пі"бортоїї) м літографія. Lithuanian |/і0іц'єіпіоп| 1. adj литовський; 2. п 1) литобвець; 2) лиTOBCbKa мова. litigant [‘litigant] 1. п сторона (в судовому процесі); 2. adj той, що судиться. litigate [‘litigeit] о 1) судитися 3 кимсь; бути позовником; 2) оспбрювати (на суді). litigation [,liti’geifn] п суперечка; позов.

litigious

цький;

[li’tidgas]

litmus

adj

2) спірний;

судовдму

1) сутяжни-

3) що

підлягає

розгляду.

[‘litmas]

п хім. лакмус;

І. рарег лакмусовий

attr.:

папір.

litre [‘li:ta] п літр. litter [/lita] 1. п 1) ніші,

носилки;

2) підстилка (для худоби); 3) виводок (поросят тощо); 4) безладдя;

розкидані

речі;

пбкидьки;

2. 0

1) підстилати; 2) поросйтися, нитися; 3) розкидати, робити гардіяш;

litter-bearer

[‘lita,beera]

нітар. littery [/litari] чений,

little

[/litl]

Щероз-

смітити.

п амер.

adj безладний;

1. adj

1) (comp.

са-

засмі-

less,

lesser; sup. least) маленький; невеликий; |. finger мізйнець; |. ones діти, малята; the І. people a) діти; б) єльфи; 2) корбткий (про час, відстань);

3)

малий,

незначний;

І.

things борона to make І. ої smth. не сприймати серйбзно, не надавати значення; 4) дріб'язкбвий, обмоежений; 2. ‘adv (comp. less, sup. least)

1) небагато,

мало;

а І. тро-

loa

306

їй хи,

небагато;

|. less

than

трохи

менше, ніж; I. more than TpOxu більше, ніж; 2) з дієсловами peal dream, think i т. п. збвсім не; I. did he think that (або he І. eat that) він i не думав, що; 3. п 1)He-

велика кількість; дещо; дрібниця; І by І. помалу, мало-помалу; поступбво; І. or nothing майже нічбго; not а І. немало; іп І. а) в невеликому масштабі; 6) жив. в мініатюрі; 2) корбткий, нетривалий час;

after

а І. you

will

feel

better

незабаром вам стане краще; for а І. на корбткий час, 3) амер. розм. from І. up з дитинства.

little-go [‘litlgou] п розм. перший екзамен на ступінь бакалавра (в Кембріджі).

труррння [‘litInis] п 1) мала величина; 2) дріб'язковість. littoral [/litaral] 1. adj прибережний; 2. п узбережжя; приморський paHOH. liturgy |По:дзі) п 1) літургія; 2)ритуал церковної

служби.

livable [‘livabl] adj 1) придатний для житла; 2) альо товариський. live

І

|у)

живати;

о

існувати;

to І. іп a small

скромно; yond)

жити;

to

І. within

one’s means

(не відповідно)

way

прожити

(above,

Бе-

жити відповідно

до

своїх

достат-

ків; to І. оп one’s salary жити на платню; to І. оп bread and water харчуватися хлібом і водою; to І. оп

others

жйти

на

чужі

KOUITH;

to І. to be old (seventy etc.) дожити до старості (до сімдесяти рбків тощо); з прийм. і присл.: І. бу жити чимсь; to І. by one’s wits сяк-так викручуватися; |. down спокутувати (своєю поведінкою, спбсобом життя); І. іп мати квартиру за місцем служби; І. out а) пережити; прожити; б) мати квардиву, окремо від місця служби; through пережити; І. up to жити eee

ae

до

(принципів тощо); чогось; фраз. звор.: bread!, as I І. апа breathe! слбво uécTi!; to І. on air не мати засобів для існування; І. and learn! вік живи, вік учись.

бути гідним as I І. Бу

live П [laiv] adj 1) живий; вий, діяльний; енергійний;

2) жва3) жит-

праці; to pick up а scanty І. лЄдве перебиватися. [‘laivlinis] п жвавість, пожвавлення; веселість. livelong [/livlon] adj поет. вічний;

liveliness цілий;

весь;

the

І. day

цілісінький

день. lively Гаї), 1. adj 1) живий; 2) пожвавлений; весблий; 3) сйльний; яскравий (про враження, колір і т. п.); 4) швидкий; що швидко відскакує (про м'яч); 5) свіжий (про

вітер);

2. adv

весело,

жваво.

liven [/laivnj о пожвавлювати(ся), розвеселяти (ся). live oak [‘laivouk] n віргінський дуб. liver I [live] п: good І. а) добра, доброчесна злюдйна; б) гурман; loose І. розбєщена людина; close I. скнара. liver II [/liva] п печінка. liver-coloured [‘liva’kAlad] adj червонувато-корйчневого кбльору. liveried [‘livarid] adj що носить ліврею; у лівреї. liverish [/livarif] adj з хвброю печінкою;

жовчний.

Liverpudlian ([,liva’pAdlian] жарт. 1. adj ліверпульський; 2. п житель Ліверпуля.

livery І [/livari]

adj 1) червонувато-

-корйчневий; 2)=liverish; 3) дратівливий. livery II [‘liveri] п 1) ліврбя; 2) наряд, вбрання; the І. of spring весHine вбрання (природи); 3) прокорм коня; прокат (коней, ee тощо);

at 1. в платній

стайні

(про

коня); 4) юр. введення у володіння; 5) attr. ліврейний; І. servant ліврейний лакбй livery stable [/livaristeibl] п 1) платна стайня; 2) іст. візницький двір. lives [laivz] рі від life. live-stock [‘laivstok] п 1) худоба; живий інвентар; поголів'я худоби; 2) attr.: І.-8. breeding племінне тваринництво. livid [‘/livid] adj Щ) посинілий; синювато- багровий; 2) мертовно-блідий: 3) сірувато-сйній; 4) розм. дуже сердитий. злий. living |Чімір) 1. п 1) засоби для існування; to make а |. заробляти на

життя;

2) життя,

спосіб

життя;

тєвий; реальний; актудльний; 4)що горить, незгаслий; 5) діючий; невибухлий; бойовий (про патрон тощо); І. ammunition боєприпаси; 6) яскравий, нетьмяний (про колір);

plain І. скромне, просте життя; 3) харчі, харчування; 4) церк. бенефіція; парафія; 5) attr.: I. wage прожитковий мінімум, 2. adj 1) живий, що живб, існує; the greatest І. poet найвидатніший сучасний

7)

побт;

змінний,

мінливий;

8)

ел.

під

напругою; 9) що передається безпосередньо в ефір (без попереднього запису на плівку-про радіопередачу і т. п.). live farming [‘laiv’fa:min] п тваринницьке господарство. livelihood |Чаїмілид) п прожиток, засоби

earn

для

an

існування;

honest

І. жити

харчі;

to

з чесної

2)жвавий,

цікавий;

3)

дуже

схожий, подібний; he is theІ. image of his father він викапаний батько; within

І. memory

на пам'яті

ниніш-

нього покоління; |. essentials речі першої потреби. living-room [‘livigrum] п вітальня, загальна кімната (в сім'ї). living- space [‘livinspeis] п життєвий простір.

lixiviate

[lik’sivieit]

о

вилугбвувати.

lixivium [lik’siviam] п хім. луг. lizard [/lized] п ящірка.

lizzie |"ігі) п sl. (дешевий) автомобіль, перев. форд (тж tin І.). "ll скор. розм. від shall i will: ГІІ shall; he’ll=he will; Нпеу'її -Шеу will і т. д.

llama

[‘la:ma] п зоол. лама.

lo [lou] int заст. ocb!; дивись!; слухай!; lo and behold! i ocb!; i раптом, о диво! Lo [lou] п амер. розм. індієць. loach [loutf] п іхт. слиж, голець. load [loud] ere 2 вантаж; 2) тягар, вага, тяжкість; І. ої care тягар турбот; that’s a I. off my mind немов камінь з душі звалився; 3) вагон, судно,

віз

(якогось

вантажу);

4)

кількість роботи, навантаження, 5) рі розм. велика кількість, безліч; 6) військ. заряд; 7) тех. навантаження; 2. с 1) вантажити, навантажувати; вантажитися (про корабель, вагони); 2) обтяжувати (турботами); 3) заряджати (зброю, фотоапарат тощо); |. заряджай!|; 4) наливати свинцем; 5) додавати до вина спирт, наркотики; фальси-

фікувати; 6) with fragrance (про

насичувати; loaded насичений ароматом

повітря);

7)

жив.

накладати

густо фарбу; to І. up а) навантажуватися; 6) багато їсти, наїдатися. load-carrying

ability

[loud’ kerina’bi-

liti] n enero eae ee loader [‘louda] п 1) вантажник; 2) Marana ngeanene пристосування; 3)

військ.

loading

заряджаючий

[‘loudinj

навантаження;

джання; 4) вантаження.

load-line

п

1)

(номер).

вантаження;

2) вантаж;

ел.

[‘loudlain]

3) заря-

грикладання

на-

п вантажна

ва-

терлінія. load-on [‘loud’on] п розм. вйпивка; іс get а Ї.оп напитися, нализатися.

load-shedding

({‘loud,fedin|

дання

навантаження;

магніт;

магнітний

п ел. скипримусбве

відкліочення в години пік. loadstar [‘loudsta:] =lodestar. loadstone [‘loudstoun] п прирбдний залізняк.

loaf І [louf] п (pl loaves) 1) паляниця, буханка, хлібина, булка; the І. хліб; 2) головка цукру (тж sugar-l.); І. sugar цукор-рафінад; 3) качан (капусти); 4) sl. голова; фраз. звор.: loaves and fishes бібл. земні

блага;

half

a

І.

із

better

than no bread присл. краще синиця в жмбні, ніж журавель в небі. loaf II [louf] 1. п байдикування; to have а І. байдикувати; 2. о 1) ледарювати; гаяти час; to І. away one’s time марнувати час; 2) тинятися, вештатися. loafer [‘loufa] п 1) нербба, лбдар; 2) бродяга.

loam

[loum]

п 1) жирна

глина; clay

loa

307

1. суглинок; sandyI. супісок; 2) poдюча земля; глина i пісбк з перегноєм; 3) глина для цегли. loamy [‘loumi] adj суглинкобвий. loan [loun] І. п І) nosuKxa; 2) n6зичка; щось дане для THMYACOBOrO користування (книжка тощо); І. а) в позику; б) наданий для виставки (про експонат); 3) запозичення

(про слово, звичай);

2. о да-

вати в NO3HKy, позичати. loan collection [/lounka, lekfn] п колекція картин, тимчасбво наданих власниками для виставки. Joan-shark [‘lounfa:k] п розм. лихвар. Joan-translation [“ountra:ns,leifn] п лінгв. калька. loan-word [‘lounwa:d] п запозйчене слово. loath [lou@] adj pred. несхильний; неохдчий; to be І. не thing І. охбчий, oxdue.

loathe

[loud]

о 1) почувати

огиду; 2) ненавидіти; любити.

loathing filled

[/loudin}]

with

хотіти;

по-

відразу,

3) розм.

п 1) огида;

І. відчувати

не

to be

огиду;

2)

ненависть. loathsome [‘loudsam] adj огидний; що викликає відразу. loaves [louvz] рі від loaf І. lob [lob] 1. о 1) іти, бігти важко (незграбно); 2) високо підкинути м'яч

(у тенісі

і т. п.);

2. п високо

підкинутий м'яч (у тенісі і т. п.). lobby [‘lobi] 1. п 1) передпокій, передня; вестибюль; фойє; коридор; 2) napa. кулуари; division І. кориддр, куди члени англійського парламенту вихбдять під час голосування; 3) амер. група осіб, які «оброблйяють» членів конгресу на користь того чи іншого законопроекту; 4) загін для худоби; 2. 9 амер. намагатися вплинути на членів конгресу, «обробляти» членів конгресу. lobe [loub] п 1) частка; І. ої the ear MOUKa вуха; 2) тех. кулачок. loblolty [‘lobloli] п амер. 1) мор. розм. густа вівсяна каша; 2) скипидарна сосна, сосна Флоріди (тж

І. pine); 3) мор. sl. ліки.

loblolly boy |"Чо2біоїй boi] п мор. судновий фельдшер. lobster [‘lobste] п 1) омар, рак; red аз a |. червбний як рак; 2) sl. незграбна людина. lobster-eyed [‘lobstaraid] adj витрішкуватий, банькатий. lobule [‘lo:bju:l] п часточка (плода, листка тощо). local [/loukal] 1. adj 1) місцевий; I. adverb грам. прислівник місця; I. colour місцєвий колорит; І. comтійее місцевий комітет (профспілки, парламентських партій і т. O.); І. government місцеве самоврядування;

І. train

І. engagement 20*

приміський

військ.

поізд;

бій місцбвого

lod

значення; І. name а) назва місцевості; б) місцева назва; І. гоот амер. відділ, редакція місцевих новин (в газеті); 2) поширений лишб подекуди (звич. quite І. very І.); І. anaesthesia місцева анестезія; I. armistice військ. часткове перемир'я; 2. п 1) місцева партійна або проф-

спілкова організація; 2) місцевий житель; 3) місцєві новини (в газеті); 4) приміський поїзд; 5) розм. місцевий трактир. local(e) [lou’ka:l] п місце (0ії). localism [‘loukalizm] п 1) місцеві інтереси; місцбвий патріотизм; 2) вузькість інтересів, провінціалізм; 3) лінгв. місцевий вислів.

locality

[lou’keeliti]

п

1) місцєвість;

район, дільниця; місцеполбження; inhabited (або populated) 1. населений

пункт;

2)

(часто

pl) oKdan-

ця; in the І. ої поблизу від; 3) pl населені пункти; 4) здатність орієнтуватися (тою sense або bump зує ПЕ) localize [/loukelaiz] о 1) локалізувати, обмежувати поширення; to I. infection обмежувати /поширення інфекції; місця;

2) 3)

відносити визначати

дження. locally [‘loukali] місці;

locate

2)

adv

певного

місцезнахо-

1) у певному

в місцбвому

ЦПоц'Кеії|

до

масштабі.

о 1) визначати

міс-

це, місцезнаходження; 2) розміщати в певному місці; визначати міс-

це (для будівлі тощо); 3) оселяти(ся); to be located іп жити у; бути розташованим у. location [lou’keifn] п 1) визначення місця

(чогось);

виявлення,

знахб-

дження; 2) посблення; 3) розміщення; 4) перев. амер. місце проживання; 5) ферма (в Австралії); б) кін. натура; оп І. на натурі (про зйомки). locative [/lokativ] вий;

грам.

2. п місцевий

1. adj місце-

відмінок.

loch [lok] п шотл. 1) бзеро; 2) вузька морська затока. loci [‘lousai] pl від locus. іоск I [lok] п 1) локон, кучер; pl волбсся; 2) пасмо (волосся); жмут (вовни); обербмок (сіна, хмизу). lock ПО [lok] 1. п 1) замок; засув; защіпка; клямка; under І. and key замкнений,

під замком;

2) тех.

сто-

пор, загвіздок; 3) затор (у вуличному русі); 4) шлюз; гребля, гатка; 2. о 1) замикати(ся) на замок; 2) стискати (в обіймах тощо); зціплювати (зуби); 3) гальмувати; загальмуватися; 4) з'єднувати, сплітати (пальці, руки); 2) шлюзувати; 3 прийменниками і прислівниками: |. away замкнути; І. im замикати і не випускати (з кімнати тощо); out а) замкнути двері i не впускати; 6) оголбшувати локаут; І. up а) замикати; б) посадити в тюрму; помістити в дім для

божевільних; в) вкласти капітал у папери, які важко реалізуються; г) військ. зімкнути (ряди); д) утаювати (факти); фраз. звор.: to |. the stable door after the horse has been stolen вести коня кувать, коли кузня згоріла; схаменутися надто пізно. lockage [‘lokid3] п шлюзові споруди і механізми; 2) проходження (судна) через шлюзи; 3) шлюзний збір, оплата за шлюзування. lock-chamber [‘lok,tfeimba] п шлюзова камера. locker [‘loka] п 1) шафка, що замикається; шухляда; мор. TIC рундук; 2) холодильник (для зберігання свіжозаморожених продуктів); пої a shot іп the І. розм. ні копійки в кишені.

locker room [‘lokerum] п роздягальня (на заводі, стадіоні тощо з шафками

для

особистих

речей).

locket [‘lokit] п медальйон. lockfast [‘lokfa:st] adj добре, міцно замкнений. lock-gate [/lok’geit] п шлюзові ворота. lock-nut [‘loknat] п контргайка. lock-out [‘lok’aut] п локдут. locksman [‘loksmoan] п 1) стброж при шлюзі; 2) заст. тюремник. locksmith [‘loksmi6} п слюсар. lock-stitch | [‘lokstitf}] по машинний шов. lock-up [‘lokAp] п 1) час закриття, припинення роббти; 2) арештант: ська камера; 3) тюрма; 4) мертвий капітал; 5) attr. що замикається. loco [/loukou] скор. від locomotive ЗРАД)

Іосотобіїє

[,louka’moubil]

локомобіль;

2. adj

1. п тех.

саморушний.

locomotion [,louke’mousn] п вання; means of I. засоби вання. locomotive

[‘louka,moutiv]

пересупересу-

1. п 1) ло-

KOMOTHB, паровб3; тепловоз, електровбз; 2) рі sl. ндги; 2. adj 1) що

рухає(ться); ла; 2) жарт.

І. ромег рушійна мандрівний.

си-

locum [‘loukam] лат. п: to до І. тимчасбво викбнувати обов'язки (лікаря, священика); |. tenens тимчасбвий заступник. locus [‘loukas] es n (pl loci) 1) місцеполбження; І. sigilli місце печатки (на документі); 2) траєкторія; 3) геометричне місце точок.

locust

[‘loukast]

п 1) сарана; 2) ци-

када; 3) біла sine: 4) ріжкове дерево; 5) розм. зажерлива людина; 6) аййг.: І. beans плоди ріжкбвого дерева.

locution

[lou’kju:{n] п мобвний зворбт,

вислів, ідібма. lode [loud] п 1) геол. (рудна) жила; пбклад; жильний пбяс; 2)= loadзіопе. lodestar [/loudsta:] п 1) Полярна зоря; 2) провідна зірка.

iod

lodge [lodz] 1. п 1) будиночок; сторожка біля воріт; приміщення воротаря; 2) мисливський будиночок; тимчасбве житло; 3) намєт індійців, вігвам; 4) місцеве відділення профспілки" (залізничників тощо); 5) ложа (масонська); 6) хатка (бобра); нора (видри); 7) лбжа (в театрі); 8) квартира ректора коледжу (в Кембріджі); 9) гірн. рудний двір; 2. о 1) дати приміщення,

2)

дати

мешкати,

притулок;

поселити;

квартирувати,

тимча-

сбво проживати; наймати кімнату (у когось); 3) засісти, застряти (про кулю тощо); 4) класти (в банк); давати на зберігання (комусь-- with; кудись-- іп); 5) по-| давати (скаргу тощо; комусь--

with; кудись -- іп); пред'являти (обвинувачення); 6) покласти, призливу);

вийлягти

від вітру (про посіви). lodger (15432) п пожилЄць,

бити

жилець,

(про

вітер,

мешканець;

to take in lodgers

[/lodzin}. п 1) житло;

(наймана)

кімната,

зда-

кімнати;

2) рі квар-

тира; dry |. приміщення, що здається без харчування; |. turn зал. нічна зміна, нічне чергування. lodging-house [‘lodzinhaus] п мебльовані кімнати; ‘common I.-h. нічліжбудинок.

lodgement [‘lodgmant] квартира; притулок

сйчений воду);

п 1) житлб; (тж перен.);

2) скупчення (чогось); 3) військ. закріплення на захбпленій позиції. loess [la:s] п геол. лес.

loft [lo:ft] п 1) горище; 2) сінник; 3) голубник; 4) амер. верхній поверх (торговельного приміщення, Рея 5) хбри (в церкві). loftiness [‘lo:ftinis] п 1) велика ви-

водбю;

2)

болотйстий;

від лісу.

logger

[‘loga]

стоячий 3)

п амер.

(про

розчищений

лісоруб.

loggerhead [/logahed] п 1) непропорціонально велика голова; 2) морська черепаха (один з видів); 3) патагбнсбка морська качка; 4) амеіо Бе аї! риканський- сорокопуд; loggerheads with smb. сперечатися,

сваритися з кимсь. logging [‘logig] п лісозаготівля; лісорозробки. log-head [/loghed] п дурень, йблоп.

log hut [‘loghat] п 1) зруб; рублена хата; 2) амер. розм. в'язниця. logic [/lodzik] п логіка. logical

[‘lodgikal]

adj

логічний;

по-

слідовний. logician [lou’dzifn] п логік. logistics [lou’dgistiks] п рі військ. техніка штабнбї служби; розрахунки

вати KiMHATH жильцям. lodging

ний

Ton

308

.

тилів;

техніка

перевозок

і по-

стачання.

log-man [‘logmen] п амер. лісоруб. logogram [‘Iogougreem] п знак або буква, що заміняють слово в стенографії.

Іовотаспу [lo’gomeki] п словесна суперечка; сперечання про слова. Іод-гойіпя [‘log,roulip} п амер. 1) перекдчування колод; вихваляння (в пресі); слуги (в політиці).

logwood або

logy

[‘logwud]

сандалове

[‘lougi]

2) взаємне взаємні пб-

п бот. кампешове

дерево.

adj амер.

1)

важкий;

7) тупий; 3) повільний.

loin

[loin]

п

1) pl поперек,

2) кул. філейна

Іоіп-сіоїп на

частина.

|ЧоіпКіо0|

стегнах;

loir [‘loia]

п

2) труси,

п зоол.

1)

крижі; пов'язка

плавки.

вовчок,

сбня.

loft-room [‘loftrum] п плодосхбвище. lofty [‘lofti] adj 1) дуже висбкий (не

loiter [‘loita] о 1) THHATHCA без діла; 2) гаятися, баритися; 3) відставати; to І. away one’s time байдикувати; марнувати час. loll [lol] о сидіти, розвалившись; стояти (спершись) у лінивій позі;

про людей); 2) піднесений (про ідеали тощо); 3) величний; ставний; гордовитий. log [log] 1. п 1) колода; деревина; кряж; 2) мор. лаг; 3) геол. рбзріз бурової свердловини; 4) =log-book;

сбвуватися (про ee lollipop [‘lolipop] п 1) льодяник, цукерка; 2) pl eens lollop [‘lolap] о розм. тинятися; плентатися.

сота; 2) піднесеність (ідеалів тощо); 3) величність; ставність; гордовитість,

to keep the І. rolling амер. працювати в швидкому темпі; to split the І. амер. пояснювати щось; 2. 0 1) працювати на лісозаготівлі; 2) мор. занбсити до журналу (вахтового і т. n.); І. off викорчбву-

вати. logarithm рифм; to log book журнал;

[/logeri6m] п мат. логаtake the І. логарифмувати. [/logbuk] п 1) вахтовий бортовий журнал (літака);

журнал радіостанції муляр (автомашини,

тощо; 2) форлітака).

log frame [‘/logfreim] п лісопильна рама. logged Пора) adj 1) обважнілий; на-

І. out

а)

Lombard

гобард;

висбвувати

[‘lombad] 2)

язик;

б)

ви-

1. п 1) іст. лан-

ломбардець,

житель

Ломбардії; 3) заст. банкір; лихвар; L. Street грошовий ринок, фі-

нансовий

світ

Англії

вулиці в лондонському

знаходиться багато ломбардський.

(за

назвою

Сіті, на якій

банків);

2. adj

Lombardy

poplar [/lombadi ‘popla] п пірамідальна тополя. Londoner [‘laAndana] п лондонець. Londonism [‘lAndanizm] п 1) micuéвий лондонський ський звичай.

вислів; 2) лондон-

lone Поип) adj 1) відлюдний; 2) поет. самобтній, самітний, одинбкий.

lone electron

[‘louni‘lektron]

ний електрон.

loneliness

[/lounlinis]

п віль-

п самбтність.

lonely [‘lounli] adj 1) самдбтній; що нудьгує на самоті; to feel !. почувати

ce6é

caMOTHiM;

2)

відлюд-

ний; пустйнний. lonesome [/lounsam] adj 1) самбтній; 2) що викликає тугу; сумний. long I Пор) 1. adj 1) довгий; I. measures міри довжини; at І. range на великій відстані; 2) тривалий; давно

існуючий;

а І. custom

давній,

старовинний звичай; L. Vacation літні канікули; 3) повільний; млявий; how I. he is! як він копається!;

4) що має (певну) довжину або тривалість; а mile І. довжинбю в одну милю;

5) великий,

численний;

І. family велика сім'я: 6) довгастий, видовжений; 7) нудний, багатослівний;

8)

фон.

довгий

(голосний

звук); фраз. звор.: І. ears дурість; І. face похмуре обличчя; to make (або to pull) а І. face спохмурніти; І. odds

велика

керівні бійна

шанси;

нерівність

L. Tom

гармата;

6)

sl.

ставок;

а) далекодбвга

сига-

ра; in the І. run кінець кінцем; to make а І. story short корбтше кажучи;

|. price

надмірна

ціна;

I.

service надстрокбва служба; I. shillings добрий заробіток; І. dozen тринадцять,

YOpTOBa

дюжина;

І. іп

the teeth старий; 2. adv 1) довго; аз І. as поки; stay for as І. as you like

залишайтеся

вам

завгодно;

2)

давно;

дбвгий

стільки,

скільки

live... хай

живе..;;

час

(do,

після);

І. before задбвго yo; І. after через довгий час; |. since уже дав-

ним-давно; all day І. цілий день; so І. до побачення; 3. п дбвгий строк, тривалий час; for I. надовго; before І. незабаром, скбро; it will not take І. це не забере багато часу;

the

І. and

the

short

of

it

корбтше кажучи, одним словом. long II Пор) о 1) палко бажати, прагнути (чогось — to, for); 2) нудитися (за кимсь— for).

long-ago [‘lone’gou] 1. п давно минуле; давні часи; 2. adj давноминулий, далекий. longanimity [,longe’nimiti] по рідк. девготерпіння. long-billed [‘loy/bild] ай) з довгим козирком. longboat (‘lonbout] п баркас. long-bow |Лодбой) n великий лук (зброя); to draw (або to pull) the I.-b. розпускати небилиці; перебільшувати. long-distance [‘lon‘distans] І. adj далекий, віддалений; 1-4. call міжміська або міжнарбдна телефбнна розмбва; 1.4. telephone service міжміський або міжнародний телефднний зв'язбк; 2.п міжміська станція. long-drawn(-out) [‘lon’dro:n(aut)] adj тривалий, довгочасний.

lon

309 о Р a longer

[‘langa]

comp.

від long

1, І

i 2; wait a while І. почекайте ще tpoxu; I shall not wait (any) i. не буду більше чекати.

longeron [‘londgeran] п (звич. pl) ав. лонжерон. longest [/longist] sup. від long I, 1 i 2; (a week)

день). longevity

at І. найбільше

[lon’dgzeviti]

nm

(тиж-

довговіч-

ність.

longevous

[lon’d3i:vas]

adj довговіч-

HHH.

longhand

§[‘lonheend]

письмо

(протил.

long-headed

(по

звичайне

shorthand).

[‘lon’hedid]

adj

1) дов-

гоголбвий; 2) розм. проникливий; передбачливий; хитрий.

longing [‘lonin] 1. п палке бажання, прагнення; 2. adj палко бажаючий; І. look жагучий, пристрасний погляд. longitude [‘londgitju:d] п геогр. довгота. longitudinal [,londgi’tju:dinl] 1. adj 1) подбвжній; 2) геогр. no довготі; 2. п 1) буд. подовжній брус, поддвжня

мент

балка;

конструкції;

long lease

[‘lonli:s]

оренда.

long-legged гий.

long-lived

ний; що

поддвжній

п довгострокова

[’lonlegd]

adj

[‘lan/livd] довго

еле-

2) ав. лонжербн.

adj

довгонддовговіч-

живе.

Іоп7-ріауег [‘lon’pleia] =long-playing record. long-playing record [‘lonpleiin ‘reko:d] п довгограюча пластинка. long-play record [‘lonplei ‘reko:d]= long-playing record. long-primer |Чор'ргіте) п друк. кдрпус. long-range [‘lon’reind3] adj дальньої дії; далекобійний; І.-г. artillery далекобійна артилерія; І» г. rocket ракета далекої дії; І. г. policy політика далекого прицілу. longshoreman [‘lonfo:man] п 1) портовий вантажних; 2) прибережний рибалка. long-sighted [’lon’saitid] adj 1) далекозбрий; 2) далекоглядний. longspun [/lon’spAn] ай) розтягнутий; нудний. long-standing |"Їод'зігепдїр)| adj давній. long-suffering [/lon’sAfrin] 1. adj довготерпеливий; багатостраждальний; 2. п довготерпіння. long-term [‘lan’ta:m] adj довгостроковий; |.-t. bond (або note) зобов'язання стрбком не менш як Ha два рдки. long-time [‘lon’taim] =long-term.

long-tongued чий, що

longways вздовж.

має

[/lon’tand] додвгий

[/logweiz]

adj балаку-

язик.

adv

у довжину;

long-winded [‘lon’windid] adj 1) з добрими легбнями, що може довго

бігти або кричати,

не задихаючись;

2) багатомбвний; 3) нудний. longwise [‘laywaiz] =longways. looby [/lu:bi] п дурень; недоумкуватий, іоок [luk] 1. п 1) погляд; to have (або на;

to

take)

а

І. at

ознайдмитися

3;

подивитися to

cast

a

I.

KMHYTH погляд, подивитися; to steal а І. крадькома зиркнути; 2) («aсто рі) вираз (очей, обличчя); 3)

вйгляд; краса;

the

зовнішність;

good

миловидність;

І. of him

його

мені

вигляд;

looks

І don’t

не

like

подббається

affairs

took

on

an

ugly І. справи пішли погано; 2. v 1) дивитися; оглядати, перен. бути уважним; стежити; to І. ahead дивитися вперед (в майбутнє); І. ahead!

стережися!;

обережної;

to І.

through blue coloured (rose coloured) glasses бачити все в непринадному (принадному) світлі; to І. things in the face дивитися небезnéui у вічі; 2) як дієслово-зв'язка у складеному присудку мати вигляд,

ти

здаватися;

гарний

like

бути

looks

like

дощ;

to |. well

(поганий)

raining

(ill) ма-

вигляд;

схожим

to І. one’s

на

схбже, age

to I.

когось;

на

що

it

буде

вигляд

бу-

ти не старшим за свої роки; 3) виражати (поглядом, виглядом); Бе looked his thanks весь йогб вигляд виражав вдячність; 4) вихбдити на.., бути зверненим на..; my room looks south моя кімната виходить на

південь;

з

прийм.

і присл.:

|.

about а) озиратися; б) роздивлятися, орієнтуватися; І. after а) стежити очима, пбглядом; б) придивлятися за, піклуватися про; І. at а) дивитися на KOrocb, щось; б)

подивитися

вірити; сока,

(у чбму

справа);

пере-

І. down

а) дивитися

зневажати

(когось

зви-

--

on,

upon); б) ком. падати (в ціні); І. for а) шукати; б) чекати, покладати надію на; І. forward чекати (to);

аа ВОЮ loo

ee

І. іп заглянути

до

когось;

I.

іпіо а) заглядати; б) досліджувати; І. оп спостерігати; І. out а) бути насторбжі; |. out! обережно; стережися!; б) мати вигляд; вихбдити (на щось -- оп, оуег); в) підшукувати; І. over а) переглядати; б) не помітити, недоглянути; в) простити; І. round а) оглядатися

навкбло; б) зважити все (перш ніж діяти); І. through а) дивитися у (вікно тощо); 6) передивлятися щось; в) бачити когбсь наскрізь; І, to а) піклуватися про, стежити за; б) розрахбвувати, сподіватися на; І. up а) дивитися вгору, підвб-

спішати,

квапитися;

І. alive!

mep-

щій!; І. here! послухайте!; to І. at home заглянути собі в душу; to І. at Біт судячи з його вигляду.

looker |Чико| л 1) спостерігач; 2) амер. розм. красень; красуня. looker-on [‘lukar’on] п (pl lookers-on) глядач; спостерігач; lookers-on see most ої the game з боку видніше. look-in [/luk’in} п 1) побіжний погляд;

2) короткий

візит;

3) шанс;

to have а l.-in спорт» розм. мати шанси на успіх. looking-for [‘lukigfo:] п 1) пбшуки; 2) очікування, надії, сподівання. looking-glass (‘lukingla:s] п дзеркало, люстро. look-out [‘luk’aut] п 1) пильність; на-

сторбженість; to be on the І.-о. буTH насторбжі (for); 2) спостережний пункт; 3) спостерігач; вахта; дозбрці; 4) краєвид; a wonderful l.-o. over the sea чудбвий морський

краєвид; 5) вйди, шанси; that’s my Іо. це моя справа,, ІооК-5ее [,luk’si:] п sl. 1) побіжний погляд або пербгляді 2) мор. перископ; 3) бінокль. loom I [lu:m] п 1) ткацький верстат; 2) держак весла; 3) заст, знаряддя, інструмент; 4) шотл. відкрита посудина (відро тощо). loom II [lu:m] 1. п 1) ббриси (невиразні); 2) тінь; 2. о 1) невиразно вимальовуватися;

маячити;

2)

на-

бирати перебільшених, загрозливих рбзмірів (тж to І. large). loon [lu:n] п 1) орн. полярна гагара; 2) шотл. неотесана людина; парубок. loony [‘lu:ni] adj, п sl. божевільний. loop [lu:p] І. п 1) петля; ав. (мертва) петля; петля Нестерова; 2) фіз. пучність (хвилі); 3) ел. виTOK, KOHTyp; 4) тех. гак, бугель; хомут; скоба; анат. нервбвий робйти петлю,

5) зал. вітка; б) вузол; ганглій; 2. 0 закріпляти петлбю;

to І. the І. ав. робити лю (Нестерова).

loop-aerial

[‘lu:p’eerial]

мочна

антена.

зура;

бійниця;

loop-hole

[‘lu:phoul]

1. п

мертву

п

пет-

рад.

ра-

1) амбра-

2) лазівка,

викрут;

2. о пробивати бійниці. looping [‘lu:pin] п ав. петля. loop-light [‘lu:plait] п маленьке, ву3bKé віконце. loopy [/lu:pi] adj 1) що має петлі; 2) sl. божевільний; рий.

3) шотл.

хит-

loose [lus] 1. adj 1) вільний; to break І. вирватися

Ha

воблю;

зірватися

з

дити oui; to І. up and down зміряTH пдглядом; б) шукати (щось в

uény; to let І. звільняти; давати вблю (уяві, гніву тощо); 2) ненатягнутий; 3) простбрий, ширдкий (про одяг); 4) нетбчний, непевний,

довіднику); в) поліпшуватися (про справи); г) підвищуватися (в ціні); І. upon дивитися як на; вважати за; фраз. звор.: to І. alive no-

вільний пербклад; б) недбалий, нетбчний переклад; 5) неохайний; 6) розпущений, безпринцйпний; 7)

надто

загальний;

І. translation

a)

loo

но

SS

lot

310

eS

SS

Se

нещільний, ріденький (про тканину); пухкий (про грунт); 3) не-

вості); the cotton lords бавдбвняні магнати; 5) поет. жарт. чоловік

зв'язаний,

(тож 1. and

погано

упакований;

9)

не(міцно) прикріплений; що XHтається; фраз. 36op.: to sit І. to smth. не виявляти інтербсу до чбгось; at а І. end а) без певної роботи;

без діла;

б) безладно;

2. adv

вільно та ін. (див. 1.); 3. о 1) звільHATH,

визволяти,

давати

Boo;

to I.

one’s hold of smth. випустити щось з рук; 2) розв'язувати, відв'язувати; розпускати (волосся); відсбвувати (засув); 3) послабляти (пояс тощо); робити простбрішим; 4) вистрелити (тж |. off); 5) церк. відпускати гріхи; 4. п 1): to give (а)

і. (іо) дати

вблю

to Бе оп

І. пиячити,

the

(почуттям); вести

2): 6e3-

путний спосіб життя; фраз. звор.: at the very І. заст. в найостаннішу

хвилину.

Іоо5е-Іеаї ми

[‘lu:s‘li:f]

аркушами

adj з відривни-

(про блокнот

тощо).

loosely [‘lu:sli] adv вільно та ін. (див. loose

1.).

loosen [lu:sn}] о 1) ослабляти(ся), ставати слабким; 2) розв'язувати; 3) розхитувати (зуб тощо); 4) тех. відпускати. foosener [‘lu:sna] п проносне. іоо5епе55 [‘lu:snis] п 1) слабість та ін. (див. loose

loot

1); 2) розм.

пронос.

Пи: | 1. п 1) награбоване;

здо-

бич; 2) грабування; 2. о грабувати; забирати як здобич. loo-table [‘lu:teibl] п круглий стіл. lop І [lop] 1. п дрібні гілки, сучки (особл. обрубані); 2. о 1) обрубувати, підрізувати гілки, сучки; 2) обчухрати; 3) відрубати; 4) урізувати; скорбчувати. lop П Пор) о 1) звисати; 2) рухатися

незграбно,

THHATHCA,

кульгаючи;

вештатися.

I. about

lop НІ Пор) п мор. брижі lope [loup] 1. п біг вйстрибом, вискоком; 2. о бігти вйстрибом (особл. про тварин). lop-eared [‘lopied] adj капловухий. loppings [‘lopinz] прі обрубані сучки, loppy [‘lopi] adj що (вільно) звисає. Іор-зідед |Чор'заїдіа) adj кривобокий; нахилений, похилений. loquacious [lou’kweifas] adj 1) балакучий, говіркий; 2) дзюркотливий. loquacity [lou’kweesiti] п балакучість, lor [lo:] int. розм. (скор. від lord 1); о, І о боже! вання тощо).

lord

[lo:d]

велитель;

(висловлення

1. п 1) пан;

здиву-

володар,

владар; феодальний

noсень-

hop; І. of the manor волбдар маєтKy; lords of creation a) поет. людський

рід;

б)

жарт.

чоловіки

(на

противагу жінкам); 2) лорд, пер; член палати лордів; my І. |ті"2:4| мілорд (офіціальне звернення OO перів, єпіскопів, суддів верховного суду); 3): (the) Lords палата лордів; 4) магнат, корбль (промисло-

master);

6) господь

бог

(звич. the L.); our Lord Христос; the Lord’s day неділя; 2. 0 1) давати титул лорда; 2) титулувати лордом; 3); to І. it (over) корчити лорда; шбундічитися; поводитися самовладно! lordliness [/lo:dlinis] п 1) пишнота, пишність; 2) зарозумілість; 3) щедрість. lordly [/lo:dli] 1. adj 1) властивий лорду, панський; 2) розкішний, пишний; 3) гордий, зарозумілий, пихатий;

4)

щедрий;

годиться лбрду; гордо. lordship [‘lo:dsip]

2. adv

1) як

по-панському; п

1)

іст.

2)

влада

феодального лорда; 2) іст. маєток лорда, менор; 3) влада (над -over); 4): your І. ваша світлість (офіційне звернення до лордів і судів). lore По:) п 1) знання і відомості (з певної галузі знань); bird І. ор-

нітолдгія; коване

2) вчення

з давніх

(особл. ycnad-

часів);

3) еруди-

ція. lorgnette [lo:’njet] фр. п 1) лорнет; 2) театральний бінокль. loricate [‘lorikeit] adj 3002. з захисним покривом, лускатий і т. п. lorn {lo:n] adj псет. жарт. покинутий, sper он, сердешний. lorry |Чогі| 1. п 1) вантажний автомобіль,

грузовик

(тж

motor

I.); 2)

зал. платформа; 3) віз; підвода; 2. о подорожувати або перевбзити на грузовиках, автомобілях. lorry-hop [‘lorihop] о подорожувати, користуючись безплатно попутними автомобілями.

Jory [‘lo:ri] п лорі (папуга). lose {lu:z] о (past i p. p. lost)

1)

губити; втрачати, впустити, не скористатися; to І. one’s temper розгніватися, втратити самовладання;

to be lost to (ali) sense of duty (shame) цілком втратити почуття обов'язку (сброму); your kindness is lost upon him він не розуміє, не цінить вашої доброти; to І. one’s way заблудити; to І. ground а) відставати; б) зазнавати втрат (звич. поступово); I’ve quite lost my cold у мене збвсім пройшов нежить; to І. (all) track (ої) втратити слід, орієнтацію; to І. touch with втратити зв'язок, контакт 3; there is пої а moment to І. не мбжна втрачадти ні хвилини; 2) програвати; to І. a bet програти парі; 3) спричинятися до втрати, кбштувати (чогось); позбавляти (чогось); 4) pass. загинути; зникнути; пропасти; the ship was lost on the rocks корабель розбився 06 скелі; 5) пропуCTHTH, недочути, не розгледіти; to І. one’s train

спізнитися

на

to i. the end

of a sentence

поїзд;

не по-

eS

чути кінця фрази; дити; to |. oneself битися

у щось;

6) refl. заблуіп smth. загли-

7) відставати

(про

годинник); 8) забувати. loser [‘lu:za] п той, що губить, втрачає, програє, програв йо Dag fg tO come off a І. програти, залишитися в програші; to be a І. by smth. втратити на чомусь; зазнати втрати від чодгось. losing [/lu:zin] 1. п 1) прбграш; 2) рі втрати в грі. спекуляції тощо; 2. аді прбграшний; to play al. game

ітй на вірний програш. loss [los] п 1) втрата; І. ої one’s eyesight втрата 30py; to have а Ї., to meet with a І. зазвати втрати; 2) програш; 3) шкода, збиток; to sell

at а І. продавати

dead

І. чистий

із збитком;

4) текст. відпадок (ro |. in yarn); 5) військ. рі втрати; to inflict losses (оп) завдати втрат (комусь); to suffer (або to sustain) losses зазнати втрат; 6) attr.: |. replacement амер. поповнення

втрат;

збиток;

фраз.

звор.:

to be at

а І. а) вагатися; не знати, бити; розгубитися; he was for

words

він

не

міг

знайти

б) мисл. загубити слід. fost [lost] 1. past і р. р.

2. adj втрачений; лений;

Found iot [lot]

що роat а І.

програний;

загиблий;

the

слів;

від

lose;

sary6-

Lost

and

бюро знахідок. 1. п 1) доля; жереб;

to cast (to draw) lots кидати (тягти) жереб; to settle by І. вирішити (розв'язати) жеребкуванням; to cast (або to throw) іп one’s І. with smb. зв'язати CBOIO доблю з кимсь; the І. fell upon те вибір випав на MéHe; 2) ділянка (землі); асто85

lots навпростець, найкорбтшим шляхом; parking І. стоянка автомашин; 3) річ, що цібні,

або

продається

кілька

на аук-

предметів,

що

продаються сукупно; 4) розм. група, купка (людей); компанія; 5) багато, cia; велика кількість; a І. (ої), lots ої безліч, сила-силенна; lots and lots ої розм. величезна кількість, безліч; 6) партія (виробів); 7) податок, мито; 8) територія кіностудії; 2. v 1) ділити, розділяти на частини (часто |. оці); 2) рідк. кидати жереб; 3) сортувати, підбирати; складати список, каталог; 4) амер. розм. розраховувати (на щось -- оп, upon); adv значно, набагато, далеко; а І. better значно краще; а І. more значно більше.

Lothario Пои'8а:гіси| п гульвіса, зальдтник, джигУн (тж gay L.). lotion [‘lousn] п 1) примодчка; лоcbOH;

2)

спиртний

заст.

вмивання;

3)

sl.

напій.

lottery [‘lotari] п лотербя. lotto [‘lotou] п лото. lotus [‘loutas] п лотос. lotus-eater [‘loutas,i:ta] п 1)

пустий

lot

311 мрійник),2) людина, ради своєї втіхи.

fotus-land_

що

живе

[‘loutas lend}

п

3a-

перен.

Ka3k0Bpa країна достатку i бездіяльності. foud [laud] 1. adj 1) гучний, звучний; 2) галасливий, крикливий; 3) кричущий; 4) шумний; 2. adu гуч-

но. Joud-hailer [‘laudheila] п звукопідсийлювач, foudly [‘laudli] adv 1) гучно, шумно; гблосно; 2) кричуще. loudmouth [‘laudmau6] п розм. крикун. по рад. Joud speaker [‘laud’spi:ka] гучномовець, репродуктор. lough [lok] п ipa. бзеро; затока. Jounge [laund3] 1. п 1) марнування часу; 2) лінива хода; 3) кімната або місце відпочинку; 4) крісло; шезлонг; диван; 5) піджачний костюм (то 1. suit); 2. о 1) сидіти,

low

віт комусь; for І. of the game з люббві до справи; to play for І. грати не на грбші; 2. о 1) любити, коха-

tun |. вичерпуватися 6) тихий, негучний низький (про ноту);

(про запаси); (про голос); |. whisper ти-

ти; 2) хотіти, бажати; ГА |. to go я 6 пішбв з задовбленням

хий

нижчий,

love-affair бовна

[/lAva,fea]

інтрига,

п

роман,

лю-

пригода.

love-apple [‘lAv,epl] п помідор. love-bird |Члубе:4| п невеликий папуга. love-child [‘lAvtfaild] п дитя любові (про позашлюбну дитину). love-favour [‘lAv,feiva] п подарунок на знак любові.

love-in-idleness (|"Ілуїп'аїдіпі5| п бот. братки, фіалка триколірна. Lovelace |"луіеі5| п ловелас, залицяльник (за ім'ям сероя Річаросона).

loveless

[/lAvlis]

adj без любові,

кохання; що не нблюб, нелюбий;

любить, нелюба.

не

без

кохає;

розкйинувшись; розсістися; 2) стояти, спершись на щось; 3) ліниво ти-

loveliness [‘lAvlinis] п краса; чарівність; миловидність. lovelock [‘lAvlok] п лобкон, що спу-

нятися; байдикувати (тж |. about); to І. away one’s time марнувати

love-lorn

час. lounger [‘laundga] п гультяй. іойре |іц:р) п лупа, збільшувальне скло. Jour [‘laua] =lower II. louse І. п {laus] (pl lice) soma; 2. v {lauz] шукати або вичісувати воші. lousiness [‘lauzinis] п вошивість. Jousy [‘lauzi] adj 1) вошивий;2) груб. низький, огидний; паршивий; to be І. with

аж

кищшіти;

|. with

багатющий. Jout [laut] 1. п незграбна,

money

неотесана

людина; вайлб; тюхтій; 2. vu заст. кланятися; виявляти, засвідчувати

пошану.

іоиіїзп

|Лашії)|

adj грубий,

неотбса-

ний.

Jovable [‘lAvabl] adj привабливий, милий, любий; приязний, люб'язний. Іоуасе [‘lavid3] п бот. любисток. love |Ілу) І. п 1) любов, кохання (of, for, to, towards);

lost

between

люють

один

them

to be in І. with to

fall

there’s

вони

бдного;

no

закохатися

у;

люба;

коханий;

звертанні

ту

(особл.

нуль;

Бу four

у

goals

to І. виграно з рахунком 4:0; І. all рахунок 0:0; І. game «суха»; фраз. звор.: for the І. ої заради,

в ім'я; not for І. ог money, the

І. of Mike

ні за

що,

not for

Hi за

(коханою

вабливий,

які

гроші; to give (to send) one’s І. to smb. передавати (посилати) при-

страждає

кохання;

покину-

людиною).

милий;

1) гарний, чу2) амер. при2.

п

розм.

кра-

суня (на обкладинці журналу). love-making [‘lAvmeikin] п 1) залицяння; 2) фізична близькість. love-match [‘lAvmeetS] п шлюб по любові. lover

[‘JAva]

коханець,

п

3) любитель, ник;

1)

коханий,

коханка;

lovers

of

кохана;

2) рі закохані;

аматор;

4) прихиль-

peace

прихильники

миру; 5) заст. приятель; доброзичливець. lovesick [/lAvsik] adj що знемагає від кохання; дуже 3aKkOxanui. love-story | |"лу,5іо:гі| п. любовна істбрія;

оповідання,

роман

про

ко-

хання. [‘lAv,we:di] adj гідний loveworthy кохання. loving |Члуїд) adj люблячий, ніжний; відданий. low

принадне; a regular чарівне кошенятко;

won

тий

adj що

lovely [‘lAvli] 1. adj добовий, прекрасний;

to

І.); 5) міф. амур, ку-

підон; б) щось І, of а kitten

7) спорт.

кохана

безнадійного

Іоуіпе-сир ша.

fall out of І. with smb. розлюбити когдсь; to make І. to smb. залицятися до KOrocb; 3) люббвна інтрига; 4) предмет кохання; любий;

на чоло або на щоку.

|"луїо:п|

від

у;

2) закоханість;

бути закбханим

in І. with

I.

недолюб-

скається

[‘lAvin’kAp]

п кругова

ча-

1. о мукати,

ревти;

2. п

1) низький;

не-

висбкий; невеликий; |. tide, I. water мала вода, відплив; І. wages

низька заробітна плата; 2) слабкий; пригнічений; І. pulse слабкий пульс; |. spirits пригніченість, смуток; to feel І. почувати себе пригніченим; to bring І. пригнічувати; принижувати; 3) низького похо4)

з глибоким

вирізом,

з

великим декольте (про плаття); 5) скудний; непожийвний (про дієту); виснажений, спустбшений (про запас); І. supply недостатнє поста-

чання;

кинути; кувати; низько

іп І. зирріу

дефіцитний;

іо

7) біол.

неви-

to lie І. причаїтися;

вичі-

2. adv 1) низько; to bow І. вклонятися; 2) принйжено;

3) бідно,

злидбнно;

to live

ти

4)

тихо,

бідно;

слабо,

І. жи-

ледь;

to

speek І. говорити тихо; to burn I. горіти слабо; 5) по низькій ціні, дешево; to buy І. купити дешево; 3. п 1) низький (найнижчий) рівень; 2) збна низького барометричного тиску; 3) перша швидкість (автомобіля); to put a car in І. весTH машйну Ha малій швидкості; 4)

спорт. найнижчий

low-born

("оц'ро:п)

рахунок.

adj низького

по-

ходження. lowboy (|"оцізі) п амер. туалетний стблик на низьких ніжках з шухлядами. low-bred [/lou’bred] adj невихований, неотесаний. lowbrow [‘loubrau] І. п малоосвічена людина (nop. highbrow); 2. adj 1) малоосвічений; 2) невибагливий. lowbrowed [‘loubraud] adj 1) низькочблий; 2) навйслий (про скелю); 3) з низькими дверима; 4) темний, похмурий.

Low

Countries

[‘lou’kAntriz]

п рі Hi-

дерланди.

low-down [/loudaun] 1. adj 5і. 1) підлий; безчесний; to play а І.-4. trick зле пожартувати; 2) грубий, вульгарний; 2. adv: to play it 1-4. повддитися ганебно, безчесно; 3. п амер. sl. відомості, факти, підноroTHa. lower I [/loua] 1. adj (comp. від low II, 1.) 1) нижчий, нижній; І. deck нижня палуба; the І. deck команда (Ha англ. суднах); 1. middle class дрібна буржуазія; 1. orders нижчі верстви, класи; І. school перші чотири класи (в англійській середній школі); І. boy учень одного

I [lou]

мукання, ревіння. low II [lou] 1. adj

дження;

шепіт;

сокорозвинений; 8) вульгарний, грубий; підлий; непристбйний; фраз. звор.: іп І. water на мілині, без грошей; to lay І. повалити, пере-

нижня

з перших

палата

класів;

(в

L.

House

двопалатному

парламенті); |. regions пекло; жарт. підвальний поверх; кухня, приміщення для слуг; |. world а)

земля; б) пекло; 2) недавній (про час); 2. о 1) спускаги (шлюпку, прапор); опускати (очі); 2) знижувати(ся) (про ціни, звук і т. п.); зменшувати(ся); 3) принижувати; 4) розжалувати; 5) розм. похап-

цем

з'їсти,

проковтнути;

to

І. а

glass of beer осушити

склянку

ва;

проковтнути

to

І. а

sandwich

пи-

бутерброд. lower II [/laua] о 1) дивитися похмуро, хмуритися; 2) темніти, вкриватися хмарами.

lowering

[‘lauarin]

хмурий;

І.

хмари.

lowermost

adj

clouds

темний,

тємні,

[‘louemoust]

по-

грозові

adj найниж-

чий.

[‘lou’greid] 1. adj низькосбртний; низькопробний; 2. n полдгий схил. low ground [‘lou,graund] п низина, видолинок, лощина.

low-grade

lowland

[‘louland]

п

(звич.

рі) ни-

зька місцевість, низина, долина; the Lowlands nipgéHHa частина Шотландії (менш гориста, на проти-

вагу Highlands). lowlived [‘loulivd] adj 1) бідний, зубожілий; 2) грубий; банальний.

lowly

(Ломії)

низьке або скромний; скромно.

low-minded

із adj

1) що

[/lou’maindid]

гарний

(про людину).

[‘lou’nekt]

ваний,

плаття).

low-paid

з

тбну,

полдгий стелею.

вирізом

низький

(про

(про

adj низькоопла-

Мои" рік

low-powered

adj вуль-

adj декольтб-

низьким

[‘lou’peid]

чуваний. low--pitched

займає

скрбмне становище; 2) невибагливий; 2. adv

low-necked

го

шт

3t2

low

дах);

adj 1) низько-

(про

звук);

2)

3) з низькою

[/lou’pauad]

adj rex. ма-

лопотужний.

low relief [/louri‘li:f] п барельєф. low-spirited [/lou’spiritid] adj пригнічений; смутний. low-water mark [‘lou’wo:tama:k] п найнижча точка відпливу; перен. межа

(чогось);

to

be

at

Їм.

т.

розм. бути збвсім без грошей; cicти на мілину. foyal [‘loial] adj вірний, відданий; лояльний.

loyalist [‘loialist] вірнопідданий.

loyalty

НІСТЬ;

п 1) монархіст;

[/loialti]

м

вірність,

2)

відда-

ЛОЯЛЬНІСТЬ.

lozenge [‘lozind3] п 1) ромб; ромбовидна фігура; косокутник; 2) таблетка.

L-square [‘el,skwea] п косинець для креслення. lubber [‘lAba] 1. п 1) велика незграбна людина, вайло, тюхтій; 2) недосвідчений

моряк;

2.

adj

не-

зграбний. lubberly |"лЬгіі| 1. adj незграбний; 2. adv незграбно, невміло. At owe :b] п машинне масло (тою I. oil). lubricant bie: Ьгікопі) п мастило. lubricate [‘lu:brikeit] о 1) мастити, змазувати; 2) розм. підмогорйчувати. lubrication [,lu:bri’keifn] п мастіння, змащування (машини). lubricator [/lu:brikeita] п 1) мастильник; 2) тех. маслянка; 3) мастило. lubricity [iu:’brisiti] п i) мастильні

властивості,

маслянистість;

2) пе-

рен.

еривЄртливість;

похітливість,

ухильність;

3)

ний; 3) похітливий. luce [lu:s] п прісноводна рев. щука.

|"и;зпі)

риба,

пе-

adj 1) сяючий;

2)

прозбрий; 3) світлий, яскравий. lucerne [lu:’sa:n] п бот. люцерна.

lucid [‘lu:sid] рий; І. mind яскравий; лий.

зрозумілий;

4)

світ-

luciferous

(дзюрчання

adj світлонбс-

класне

push (або to stretch) one’s І. спокушдти долю; for І. на щастя!; I ат іп (out ої) І. мені везе (не

нулася; удача;

devil’s own

йому

BcMix-

І. надзвичайна

страшенно

повезло;

you

are

in luck’s way вам повезло. luckily [/lAkili] @dv на щастя, щасливо. ПисКіез5 [‘IAklis] adj нещасливий, безталанний. lucky I [‘laki] adj 1) щасливий; вдалий; удачливий; |. beggar (або devil)

щаслйвець,

приносить

lucky

П

щасливчик;

щастя;

|ЧАКі|

3)

2)

втекти, забратися

що

випадкодвий.

п sl: to cut one’s

І.

вчасно.

lucrative [/lu:krativ] adv вигідний; доходдний, прибутковий. lucre [‘lu:ko] п прибуток, бариш, lucubrate |"и:Кій:Бгеї | о працювати (наполегливо);

вчитися

ночами.

lucubration [,lu:kju:’breifn] п 1) напружена розумбва праця ночами; 2) старанно опрацьований літературний твір; 3) вимучений твір. ludicrous [/lu:dikras] ад) смішний, безглуздий, сміховинний. lug I Пле| 1. п 1) волочіння, тягання; 2) сіпання, смикання; 3) рі амер. розм. пишання; to put оп lugs а) наряджатися; б) пишатися, триматися зарозуміло; 2. и 1) тягти, волочйити;

2)

дуже

cimatu

(at);

І.

in, І. into втручатися; приплітати ні до ладу, ні до прикладу; І. out витягувати.

lug II [lag] п 1) шотл. вухо; 2) ручка; 3) тех. вушко, вічко; 4) тех. підставка, підвіска; консбль; 5) тех. виступ; потовщення; кулак; 6) тех. хомутик, затискач. luggage [‘lagidz] п 1) багаж; 2) attr. багажний; І. space багажне відділення;

І. van

багажний

Bardon.

колихати

(підозру);

(комусь

струмка

--

іпіо).

тощо).

або чудове.

lumbago

rough І. гірка доля; to try one’s 1. рискнути, спробувати щастя; to

дбля

mpucnatu

lulu [/lu:lu:] п амер. sl. щось

щастя; удача; bad (або ill) І. нещастя, невдача; good І. щаслива нагода, удача;

his І. held

заколисувати,

вселяти

lullaby [/lAlabai] п 1) колискова (пісня); 2) м'які, заспокійливі звуки

ний; осяйний. luck ГАК) п дбля, талан;

Be3é);

3)

(дитину);

5) зуміти

Венера.

[lju:’sifaras]

лий.

lull [lal] 1. 2 1) тимчасбве затишшя; тимчасбве заспокбєння (болю); пе-

шум);

lucidity Пи: ‘siditi] п 1) ясність; прозбрість; 2) зрозумілість. Luciter (ли: sifa] п 1) міф. Люцифер; сатана; 2) поет. вранішня 30ря, планета

п камера

рерва (в розмові); 2) рідк. колискова пісня; 2. v 1 панк | (біль); 2) вщухати (про бурю,

ад) 1) ясний, прозбясний рбзум; 2) поет.

3)

|"лрійз,оїз|

схбву багажу.

lugubrious [lu:’ gju:bries] adj похмурий; сумний, траурний. lukewarm [‘lu:kwo:m] adj 1) тепленький, теплуватий; 2) байдужий; в'я-

lubricous [/lu:brikes] adj 1) гладкий, слизький; 2) вивертливий; ухиль-

lucent

luggage office для

розбещеність.

[lAm‘beigou]

першо-

п мед. люмба-

го, прбстріл. lumbar [lamba] adj поперековий. lumber I [/lamba] 1. п 1) непотрібні громіздкі речі, старі меблі тощо; мотлох; 2) амер. колоди, пиломатеріали; 3) attr.: І. camp лісозаготівлі;

селище

на

лісозаготівлях;

2.

о 1) захаращувати, звалювати безладно (часто |. up); 2) амер. валити і пиляти (ліс).

lumber

II

[‘lamba]

1. п

грюкання,

гуркіт; 2. о 1) рухатися вайлувато, незграбно; 2) грюкати, гуркотіти (звич.

І. along,

І. by, І. past).

lumberer [‘lAmbara] п амер. лісоруб. lumbering | [‘lAmbarin] adj 1) що рухається вайлувато; шумно; Heзграбний; 2) що гуркоче, грюкає. lumbering ПО [/lambarin] п амер. 1) рубання лісу; лісорозробки; 2) торгівля лісом. lumberjack [‘lAmbadzek] п амер. лісоруб, дроворуб. lumberman [‘lAmbaman] п 1) лісоруб, дроворуб; 2) (перев. амер.) лісопромисловець; торговець лісом. lumber-mill |"лпбатії) п лісопильний завод. lumber-room Млтбагиті п комірка. lumber-yard [‘lamba,ja:d] п лісовий склад. lumen [‘Iju:man] п фіз. люмен. luminary [/lu:minari] п 1) світило (т перен.); 2) джерело світла. luminescence [,lu:mi’nesans] п свічення, люмінесценція.

luminescent

[,lu:mi’nesant]

adj

світ-

ний, люмінесцентний.

luminosity

(Ли:ті"позіїї|

п яскравість

світла.

luminous [/lu:minas] adj 1) світний; світлий; intensity сйла світла; І. efficiency світлова віддача; проливає світло (на щось); ний, зрозумілий.

lummox

[‘lamaks]

2) що 3) яс-

п амер. sl. 1) вай-

ло; 2) простак.

lummy

[‘lAmi]

чудовий. lump [lAmp]

adj sl. першокласний,

п 1) брила, грудка,

ве-

шт

313

лийкий кусок; а І. іп the throat клу66k у горлі; he is a І. ої selfishness він егоїст до самих кісток; 2) велика

кількість,

купа;

to

take

(або by) the І. брати бптом; розглядати

в

цілому;

3)

in

перен. колода;

обрубок; 4) onyx, гуля; 5) незграбна людйна; бовдур; 6) аг: І. su-

gar

кблотий

або

7) attr.; 1. sum

пийляний

загальна

цукор;

сума;

гро-

шова сума, яка виплачується одно-

разбво; велика сума; 2. о 1) брати огульно, без розбору; змішувати в

купу, в загальну ступати,

ith

масу 2) важко

(звич.

І. along);

важ-

ко сідати (звич. 1 down); фраз. звор.: to І. it хбч-не-хоч миритися з чимсь; to І. large мати поваж-

ний вигляд. lumper [‘lAmpa]

п 1) портбвий

ван-

тажник; 2) підрядчик. lumping (лтрір) adj 1) розм. великий; 2) важкий (про ходу); 3) огульний. lumpy |"лтрі) adj грудкуватий; горбкуватий; |. sea неспокійне море. lunacy [u:nasi] п 1) божевілля, несамовитість; 2) юр. неосудність; 3) велика глупота,

lunar

[‘lu:na]

adj

місячний

(про

світло); І. distance відстань від Місяця до Собнця або до якбісь зірки, планєти; І. politics питання, що не мають практичного значен-

ня.

(‘lu:no’ko:stik]

lunar caustic ляпіс.

Шшпагіап який

[lu:’nerian]

вивчає

п

n

хім.

астроном,

Місяць.

lunate [/lu:neit] adj у фобрмі півмісяця. lunatic [/lu:natik] 1. adj божевільний, шалений,

безумний;

завзятіші

прихильники

І. fringe

якдгось

ху; 2. п божевільний,

най-

ру-

безумець.

lunatic asylum ([/lu:natika’sailam] п психіатрична лікарня, будинок для божевільних. lunch Папі) 1. п другий сніданок, ленч;

легка

закуска;

to have

(або

to take) І. снідати, закушувати; 2. о 1) снідати; 2) розм. пригощати сніданком. luncheon [/lAntfan] п сніданок (звич. офіційний). luncheonette [Jantfo’ net] п 1) легка закуска;

2) закусочна.

lunchroom [‘lAntfrum] п закусочна. lung [lAn] п легбня; the lungs легені; фраз. звор.: the lungs of London парки і сквери Лондона;

сильний гблос. lunge І [lAndg3]

good lungs

1. п Bop Kpyr (для тренування коней); 2. о ганяти на кбрді (коня). lunge II [lAndz] 1. п 1) спорт. випад (у фехтуванні тощо); 2) стрибок (уперед); 3) пдштовх, швидкий рух; 4) піридння, занурення; 2. 0 1) завдавати удару; робити випад; 2) кинутися, ринути.

lys:

lunger [‘lange] п амер. розм. хвбрий на легені. lung fever [‘lAn,fi:va] п крупбзне запалення легень. lupin(e) [/lu:pin] п бот. люпин. lupine [‘lu:pain] adj вовчий. lurch [la:t{] І. п 1) крен (судна); to give a І. накренитися; 2) хитка хода; 3) амер. нахил, тенденція; 2. о 1) кренйтися; 2) іти хитаючись. lurcher [/la:tfa] п 1) злодюжка; шахрай; 2) шпигун; 3) собака-шукач.

lurdan [‘la:dan] заст. І. п дурна, ледача людина; 2. adj дурний; ледачий. lure [ljuo] 1. п 1) спокуса; спокусливість;

2) мисл.

вабик;

приманка;

2. v 1) заманювати; спокушати; 2) мисл. приманювати, прикбрмлювати.

lurid [‘ljuarid) adj 1) мертовно-блідий; 2) грозовий, буремний; to cast І. light кидати зловісне, похмуре світло; 3) трагічний, 4) сенсаційний.

lurk

[la:k]

сідці);

о

1)

перен.

страшний;

ховатися залишатися

(в

занепо-

міченим; критися; 2) рідк. крастися. lurking- place [‘la:kinpleis] п таємне місце; схбванка. luscious |"Л725) adj 1) солодкий, ароматний; 2) переобтяжений (про стиль).

lush

I [laf]

adj

соковитий,

буйний

(про рослинність).

lush ПО [las] 1. п sl. 1) спиртний напій; 2) амер. п'яний; 2. о напиватися. lushy |Ллуї) п sl. п'яний; підпилий, підхмелений. lust [last] 1. п 1) хтивість, похіть; 2) ритор. пристрасть (до чогось -of, for); 2. о пристрасно бажати. lustful [‘Iastful] adj похітливий. lustiness [‘lAstinis] п здорбв'я, міць, сила, бадьдрість. lustral [‘lAstral] adj очисний. lustration [lAs‘treifn] п 1) очищення; принесення очисної жертви; 2) жарт.

lustre

обмивання.

[/laAsta]

п

лиск;

2) слава;

lustrous

[‘lastras]

1) блиск,

глянець;

3) люстра.

adj 1) блискучий;

2) глянсуватий.

lusty [/lAsti] adj здорбвий, дужий; кремезний; сильний. lute І [lju:t] п лютня. lute НО [lju:t] І. п 1) замазка; мастика;

2) буд. правило;

2. о замазу-

вати зймазкою. lutecium [lju:‘ti:fiam] п хім. лютецій. Іміебіап Пи:ЧіГеп| adj іст. парийзький. Lutheran [‘lu:Oaran] 1. adj лютеранський; 2. п лютеранин; лютеранка. luting (‘lu:tin] п 1) замазування замазкою; 2) замазка; мастика. их [aks] по опт. люкс (одиниця освітленості).

luxate

[‘IAkseit]

v BHBUXHYTH.

luxation [lak’seifn] п вивих. luxe [luks] п: edition de І. розкішне видання. luxuriance [lAg’zjuarians] п 1) рбзкіш, пишність, пишнота; 2) багатство

(уяви і т. п.).

luxuriant

[lag’zjuariant]

adj 1) родю-

чий; плодовитий, багатий; 2) буйний, рясний (про рослинність); 3) барвистий, кучерявий (про стиль).

luxuriate

[lAg’zjuarieit)

о

1)

рости

буйно, пишно; 2) розкошувати; насолоджуватися (чимсь). luxurious [lAg’ zjuarias] adj 1) posкішний; 2) ласий до розкошів; мар-

нотратний. luxuriously [lag’ zjuariasli] adv 1) pos кішно; чудово; 2) з насолодою. luxury (Makfari] п 1) розкіш; іп the

lap ої І. в розкоші; 2) предмбт рбзкоші;

3)

розкішний

спосіб

життя.

4) велике задовблення, насолода; the І. ої a good book задовдблення від читання гарної книжки.

Lyceum [lai’siom] п 1) ліцей; 2) організація (і приміщення) для влаштування

популярних

тів; лекторій,

лекцій-концер-

читальня.

lye [lai] п 1) хім. луг; 2) Tex. 30ління; бучення. lying I [‘laiin] 1. adj 1) обманний, облудний; 2) брехливий, nenpaBanвий; а І. prophet лжепроробк; 2. тт брехня, неправда; брехливість, неправдивість. lying II [‘laiin] adj лежачий; І. dog сетер. lying іп [‘laiin’in} п рбди, пологи. lying-in [‘laiip’in] adj родильний; пологдвий; І.іп hospital родильний будинок. lymph [limf] п 1) поет. джерелб чистої води; фізл. лімфа; апітаї І. вакцина. lymphatic [lim’fetik] 1. adj Pisa. лімфатичний; І. gland лімфатична: залоза; 2) флегматичний; хирлявий; 2. п лімфатична судина. lynch (йїпі)) о амер. лінчувати, роз-

правлятися самосудом. Lynch law [(lintSlo:] п амер. закон: або суд Лінча, самосуд, лінчування. lynx [links] п 1) рись, 2) хутро рисі. lynx-eyed [‘ligksaid] adj з гострим

збром. Lyra [‘laiara] п астр. Ліра (сузір'я). lyre [‘laia] п ліра. lire-bird [‘laiaba:d] п орн. лірохвіст.

lyric [‘lirik] ліричний

1. adj ліричний; 2. п 1) вірш; 2) pl ліричні

лірика; слова пісні. lyrical ‘lirikal] adj ліричний. lyricism [‘lirisizm] п ліризм. lyrist п 1) [/laiarist] той, що

на лірі; 2) [‘lirist] лірик. lysis [‘laisis] п med. лізис.

вірші,

грає

314

malt

М М, т [em] п 13-а літера англійського алфавіту. ma’am [mem] п (скор. від madam) пані (ae до заміжньої жінки).

тасасо

[ma‘keikou]

п макака

(мав-

|піз"КеЧотаї?)

ти щебенем. macaroni |,тагко'гоипі|

0 мости-

італ.

п

ма-

кардни. macaronic (/тезко'топік) adj жартівний, макаронічний (про стиль). тасагооп [,meeko’ru:n] п мигдалеве печиво. mace [meis] п 1) іст. булава; 2) жезл. й Macedonian [,meesi’dounjen] 1. adj македонський;

macerate

[‘mekjule]

пляма.

maculae

розмбчувати;

о 1) вимбчува2)

виснажувати,

machination

[,meeki’neifn]

1) інтригу2) робити

п

1) інт-

риги, підступи; 2) махінація. «паспіпе |то"ї:п| 1. п І) машина; механізм; 2) верстат; 3) машинка (друкарська, швейна); 4) апарат (як установа); state т. державний апарат; 5) аїйг.: т. age вік машин; т. works машинобудівний завод;

2. v 1) піддавати механічній обробці; обробляти на верстаті; 2) друкувати (на машинці); 3) шити (на машинці). machine-gun |то"її:пелп)| п кулемст.

machine-gunner [mo’fi:zngAno] п кулеметник. machine-minder [mo’Si:n,mainda] п робітник, який працює за верстатом. machine-rifle [mo’Si:n’raifl] по амер. ручний кулемет. machinery [mo’fi:nari] п 1) машини; the factory is equipped with up-to-date т. фабрика, ycraTKOpaHa найновішими

3)

машинами;

апарат

2)

меха-

(державний

то-

що).

machine-shop ний цех.

{mo’fi:nfop]

п механіч-

machine-tool

[mo’fi:ntu:l]

п

1) вер-

стат; 2) айг.: т. plant верстатобудівний завод. machinist [moa‘fi:nist] п 1) слюсар; 2) машиніст; 3) механік; 4) машинобудівник.

macintosh, mackintosh [/meekintof] макінтбш. mackerel [’mekral] п іхт. макрель,

скумбрія. macrobiosis [,maekroubai’osis] п довголіття. macrocosm [/makrskozam] п всбсвіт, M2KPOKOCM. macroscopic [,meekrou’skopik] adj Mak-

неозбрбєним

п

[‘meekjuli:]

maculated

(pl

maculae)

рі від

°[/meekju,leitid]

macula.

ай) плями-

плямами.

mad [meed] adj 1) божевільний; 2) ckaxkéHnit (про тварин); 3) захоплений

чимсь;

схиблений

(на

чо-

мусь -- on, несамовитий;

about); 4) шалбний, розлючений (чимсь— at, about); to get т. розсердитися. madam [’medem] п мадам, пані, добродійка (як звертання).

madcap

[’medkep]

шибайголова,

madden

n

урвиголова,

шибеник,

[’meedn]

зуму;

2. п македднець.

|"тпеезогеї!|

знесилювати. machinate [/meekineit] v вати; умишляти лихе; махінації.

нізм;

бком.

macula

видимий

стий, вкритий

па).

macademize

ти;

роскопічний,

паливода.

о 1) зводити

доводити

до

сказу;

з ро-

2) дра-

тувати; 3) з'їхати з глузду. made [meid] past і р. р. від make 1. тадеїу [‘meedifai] v змочувати, зволбжувати. Madeira [mo‘diara] п мадера (вино); Tac географічна назва. made up [‘meid’ap] adj 1) штучний; 2) готбвий (про одяг); 3) вигаданий. madhouse [’meedhaus] п будинок для божевільних. madid

[/medid]

п

мокрий,

вологий,

сирий.

madman [‘medmen] п божевільний. madness [/meednis] п божевілля; безумство; шаленість; несамовитість. maelstrom [‘meilstroum] п вир; вихор; the т. of маг вир війни. maffick ("тпегїк| о весело, бучно святкувати;

mafic

|"тгйїїк)

шаленіти

(від радості).

мафічний, темний (про склад порід). mag [meg] п 1) розм. базікання; 2) базікало; балакуха, цокотуха; 3) sl. півпені

magazine

adj

геол.

(монета).

[,meega’zi:n]

п 1) періодичне видання, журнал; 2) склад зброї, боєприпасів; 3) пороховий погріб. maggot [/magat] п 1) личинка; 2) примха, дивацтво; to have а т. in one’s nead або brain мати примхи. maggoty [’megoti] adj 1) червивий; 2) з примхами, дивацький. magic [‘meedzik] І. п магія; чари; чарування; чаклунство; 2. adj магічний; чарівний, чародійний; т. lantern чарівний ліхтар.

magician

[’mo’dgifn]

п чарівник,

ча-

родій; фодкусник. magisterial [,meedgzis‘tiarial] adj 1) владний; авторитетний; 2) судовий, судейський. magistral [mo‘dzistral] adj 1) викладацький, учительський; the пі, staff учительський склад (школи тощо);

2) військ. головний, магістральний. magistrate (‘meedgistrit] п суддя (neрев. мировий).

Magna

Charta

Велйка

[’megno‘ka: ta] п іст.

хартія

вольностей

(1215

року в Англії).

magnanimity

|,такпепітін|

п

ве-

ликодушність.

magnanimous [,meg’neenimas] adj великодушний. magnate [/megneit] п магнат; oil т. нафтовий король. magnesia [meg’ni:fa] п палена магнезія, бкис магнію. magnesium [meg’ni:zjam] п магній. magnet [‘megnit] п магніт. magnetic [meg’netik] adj магнітний; магнетйчний; т. (tape) recorder магнітофон.

magnetics [mag’netiks] п pl (вжив. як Sing) фіз. магнетизм.

magnetism

[‘megnitizm]

нетизм;

2)

магнітні

п

1) маг-

властивості;

3) особиста чарівність, привабливість. [’megnitait] п мін. магнітний залізняк. magnetize [/megnitaiz] о 1) намаг-

magnetite

нічувати; 2) притягати; приваблювати; 3) гіпнотизувати. magneto [meg’ni:tou] n ел. магнето; індуктор.

magnification [,megnili’keifn] п збільшення;

посилення.

magnificent [meeg‘nifisnt] adj пишний, розкішний; чудовий. magnifier [/magnifaio] п 1) збільшувальне скло; лупа; 2) рад. підси-

лювач. magnify [‘meegnifai] о збільшувати; перебільшувати; to т. difficulties перебільшувати труднощі. magnifying glass [|‘megnifaiiy’gla:s] п збільшувальне

скло;

лупа.

magnitude |’magnitju:d] п 1) величина; розмір; 2) величність, важливість,

magnolia

значущість.

[meg’noulje]

п

бот.

маг-

нолія, magpie [/megpai] п copoKa; 2) пеpen. щебетуй, щебетуха. Magyar |тперіа:| 1. adj мадьярський, угорський; Ж ті 110) мадьяр, yropeub; 2) угорська мова. mahogany |та"Побопі| п червбне дерево. maid |meid] п 1) служниця, покоївка; хатня робітниця; 2) поет. дівчина, діва.

maiden

[/meidn]

1. п дівчина;

2. adj

1) неодружена; 2) дівбчий; незайманий; т. name дівоче прізвище; т. speech перша промдва (нового члена парламенту тощо). maidenlike [‘/meidnlaik] adj дівбчий, дівбцький,

дівчачий.

maidservant ниця,

[/meid,sa:vent]

хатня

тою, по пбдштою;

п служ-

робітниця.

mail I [meil}] 1. п пошта;

by т. пбш-

пошті; via air 2. о надсилати

т. авіапоштою.

mai

mail

315

1. п 1) кольчуга

(тж

coat of m.); броня; 2) 3002. цир (черепахи); шкаралупа ка); 2. о вкривати броню;

Ш

[meil]

пан(paвдя-

гати панцир. mail-car [‘/meilka:] п поштобвий ваrou. mailed [meild] adj 1) захищений бронею; 2) плямистий. maim

[meim]

о

калічити;

нівечити.

main [mein] 1. adj головний; the т. body військ. головні сили; т. dressing station військ. головний перев'язувальний пункт; 2. п 1)(їпе ті.) основне, головне; іп the m. в основному; 2) магістраль; 3) поет. від-

крите море; 4) сила. mainland [’meinlend] п 1) материк; 2) найбільший острів (архіпелагу). mainly |"теїіпії) adv головним чином; здебільшого, переважно.

mainspring [‘meinsprin] п 1) ходова пружина (годинника); 2) перен. (головна) рушійна сила. mainstay [‘meinstei] п головна підтримка, опора. maintain |теп"еіп| о 1) підтримувати, утримувати; to m. one’s family утримувати сім'ю; 2) захищати, відстоювати; обстбювати (думку); 3) твердити.

maintenance [/meintinans] п 1) підтримання; підтримка; 2) утримання; засоби до існування; 3) твердження: 4) тех. експлуатація.

maize [meiz] п маїс; кукурудза. majestic [ma’dgestik] adj величний. majesty [‘meedzisti] п 1) величність; penny;

major

2)(М.)

величність

|/теідзг|

1. adj

(титул).

1) більший;

важливіший; the т. part більша частина; 2) старший; 3) муз. мажорний; 2. п 1) повнолітній; 2) майор. major-general |"тпеідзз'Фзепогої) | п генерал-майор. majority [ma‘dgoriti] п 1) більшість; 2)

повноліття;

3)

звання,

чин

ма-

йора. таке |теїк| 1. о (past і р. р. made) 1) робити; творити, утворювати; виробляти; готувати; 2) становити, складати; two and four т. six два плюс чотири (буде) шість; 3) cra-

вати, робитися; he will т. а good organizer з ньбго буде добрий організатор;

4) із складним

додатком

означає примушувати, спонукати; he made me tell him the truth він примусив мене сказати правду; 5) заробляти; to т. five dollars а week заробляти день;

you

п'ять

6) гадати,

т.

the

time?

доларів

на

вважати;

what do

як

ви

THK-

гадаєте,

котра годийна?; 7) з деякими іменниками утворює фразове дієслово: +o т. fun висміювати; to ті. haste поспішати; to т. progress робити успіхи; з прийм. і присл. т. against борбтися, т..аї кидатися,

виступати проти; рушити на; т.

тап

away утікати; т. away with збуватися, усувати; вбивати когось; т. їог а) сприяти, підтримувати; 6) прямувати, простувати до; to т. for home прямувати додому; т.

of: I can т. nothing of it я нічого в цьому не розумію; т. off піти геть, утікати; зникати; т. out розбирати; розуміти; т. up: а) виготовляти

(ліки

тощо);

6)

компен-

сувадти; надолужувати; to т. up for lost time надолужити втрачений час; to т. up one’s mind зважитися, вирішити; фоаз. звор.: to

т. а тися;

bed стелити постіль, стелиto т. good а) дотримати

(слова);

б) винагородити;

мати Успіх; tail of it я в

цьому;

I cannot не мбжу

to т.

little

в) амер.

т. head or розібратися ої ставитися

недбало до; іо т. Їоуе іо залицятися до; to т. much of надавати великого значення чомусь; іо т. sure упевнитися; 2. п 1) виробництво; робота; виріб; 2) розвиток; 3) вид, фобрма; acon, марка; стиль;

тип,

модель;

4)

склад

ха-

рактеру. make-believe [/meikbi,li:v] п 1) удавання, симуляція; 2) вигадка, фантазія. makepeace [/meikpi:s] п миротвдбрець; примиритель. maker |/теїко| п 1) творець; 2) той, хто робить щось. makeshift [’meikfift] п 1) заміна; паліатйв; 2) тимчасбвий засіб. make-up [/meikAp] п 1) театр. грим; косметика;

костюм;

2)

склад,

бу-

дбва, натура; 3) друк. верстка. making |"теїкід) п 1) станбвлення, твбдрення; in the пт. у процєсі твбрення, рбзвитку; 2) виробни-

цтво.

makings

[/meikigz]

задатки,

good

дані;

flier

льбтчик;

з

п

he

2) заробіток.

malachite

рі

has

ньдго

[/meelakait]

1)

the

нахил; т.

буде

of a

доббрий

п малахіт.

maladjustment [/mala’dgAstment] п погаче припасування або пристосування.

maladministration[’meelod,minis‘treifn]

п погане управління, керування. malady [/meeladi] п хворбба; недуга; розлад. Malagasy [,melo’gesi] 1. adj мадагаскарський; 2. п 1) мальгаш (житель Мадагаскару); 2) мальгаська мова. malaise [meae‘leiz] фр. п нездужання, нездоров'я.

таїарегі лий,

|"тпегіорої| adj заст. зухва-

нахабний.

malapropos невчасно,

malaria

|"тайзергороп| не до

(ппа"Їєогіа)

фр.

adv

речі.

п малярія.

malax [‘meileks] о розминати; перемішувати. Malay |то"Теі) п 1) малаєць; 2) малайська мова.

malcontent

[’melkon,tent]

вдовблена

людина;

1. п

не-

2. adj невдово-

лений.

male

[meil]

1.

screw гвинт, 2) самець.

adj

болт;

чоловічий;

т.

2. п 1) чоловік;

malediction | тегії"Чік/п) п прокляття. malefactor |[’/melifakta] п злочинець, лиходій. malefic [ma‘lefik] adj шкідливий, згубний.

malevolence ність;

ний;

[mo‘levalans]

п злорад-

недоброзичливість.

inalevolent

|та"Теузігпі)|

adj злорад-

недоброзичливий.

malfeasance дійство, злдчин. malfeasant

[’meel’fi:zans] злочинство;

п 1) лихо-

2) службовий

|"тггі"її:2опі)

чинний;

1. adj зло2.

беззаконний;

п

злочи-

нець. malformation [‘mcelfo:’meifn] п неправильна будодва; потворність. malice [‘melis] п 1) злоба; 2) юр. злочинний намір

malicious

[mo’‘lifes]

злий;

2) навмисний,

malign

adj

1) злісний,

умисний.

1) шкідливий, згубний; 2) мед. злоякісний; 2. о обмовляти, робити наклеп. malignant [ma’‘lignent] adj 1) злобний,

[moa‘lain]

злісний;

ливий,

1. adj

злорадий;

зловредний;

3)

2)

med.

шкід-

зло-

якісний. malignity [mo‘ligniti] п 1) злобність, злісність; злорадість; 2) згубність, шкідливість; 3) мед. злоякісність.

malingerer [moa‘lipgera] п симулянт. mallard |/тегіза) п орн. дика качка. malleable [‘meliabl] adj 1) ковкий; 2) перен.

податливий.

mallemuck [/melimAk] п альбатробс; буревісник. mallet |"тпггій) п дерев'яний молоTOK, киянка.

mallow [/melou] п бот. рожа, мальва. malnutrition [’meel,nju:’trifn] п недоїдання. malodorous [mee‘louderas] adj смердючий,

вонючий.

malt |то:1) п сблод. Maltese [’mo:l’ti:z] 1. adj мальтійський; 2. п мальтієць; мбва жителів бстрова Мальта. maltreat [meel’tri:t] о зневажати, погачо повобдитися. malt-worm [‘mo:ltwa:m] п п'яниця. malversation [,melva:’seifn] п зловживання (по службі). mamma [mo’ma:] п мама,

(тж тата). mammal [/meeml]

mammalia mammock мок. mammoth

ненька

п ссавець.

[me’meilja] n рі ссавці. [’memak] п брила, гула[’memad]

1. п

мамонт;

2. adj велетенський. татту [/meemi] п дит. матінка, Maтуся. man [men] 1. п (рі теп) 1) лю-

316

тап

дина;

2)

чоловік;

3) людство;

4)

слуга; 5) робітник; б) рі солдати; матроси; 7) пішак, шашка (у грі); фраз.

звор.:

т.

of letters

mucbMéH-

ник, вчений; т. of courage хорббра, мужня людйна; т. ої distincНоп видатна, знаменита т. of ideas винахідлива

людина; людина;

т. ої principle принципбва людина; т. of sense розсудлива, розумна людийна; т. ої worth шанбвана людина; 2. о 1) військ. укомплектовувати особбвим складом; 2) зайняти (позицію); 3) підбадьорювати; 4) мисл. приручати. manacle [‘meenakl] 1. п (звич. рі) 1) наручники, ручні кайдани; 2) перен. пута, кайдани; 2. о надівати наручники.

manage

[‘menid3]

о

1) управляти,

керувати, завідувати; to т. a household вести домашнє господарство, господарювати;

2) справитися,

впб-

ратися з; ухитрятися, примудрятися; he managed to do it йому вдалобся це зробити.

management

|"ппагпійзтопі)

равління, керівництво, 2) адміністрація; 3) дження, ставлення.

manager

[/menidga]

п 1) уп-

завідування; вміле пово-

п 1) завідувач,

директор, керівник; 2) імпресаріо. manciple [/mzensipl] п економ. Mancunian [meen’kju:njan] 1. adj манчестерський; 2. п житель Манчестера. [‘meendarin] п мандарин mandarin

(фрукт).

mandate

[’mendeit]

наказ

(виборців).

mandated

п 1) мандат;

[‘meendeitid]

датний

adj

2)

підман-

(про територію).

mandolin

(|"тгпагііп|

п

мандоліна.

mandoline [’mzendo’li:n] =mandolin. mandrel [‘meendral] п тех. осердя, сердечник.

mandrill

[‘meendril]

п

зоол.

манд-

рил.

manducate

[/meendjukeit]

о рідк. жу-

вати.

mane [mein] п грива. тап-еаїег [‘meen,i:ta] п 1) людоїд; 2) іхт. пила-риба. manful |"тпгепіці) adj мужній; твердий; рішучий. manganese [,mengo’ni:z] п марганець. mange [meind3] п вет. корбста. manger [‘meindga] п ясла (для худоби): фраз. звор.: а dog in the т. собака на сіні.

mangle

I |"тгдєї)

жимання

mangle

від-

білизни.

II

шматувати; твбрювати, тощо).

mango

п коток для

[‘maengl]

о

1)

рубати,

калічити; 2) перен. споперекручувати (текст

[’mengou]

п бот. манго

(де-

рево і плід). mangy [’meind3i] adj 1) корбстяний; 2) брудний; виношений.

таг

manhandle [’mzen,hendl] о 1) тягти; 2) sl. грубо повбдитися. manhole [‘meenhoul] п лаз, люк; горловина.

manhood [/manhud] n 1) змужнілість; зрілість; 2) мужність; 3) чоловіча

частина

населення.

manhunt |папрлпі) п поліцейська облава, переслідування (особл. втікача). mania [/meinja] п манія. maniac [‘meiniek] 1. adj божевільний, маніакальний; 2. п маніяк. manicure [/meenikjua] п манікюр. manicurist [’maenikjuarist] п манікюрниця. manifest [/meenifest] 1. adj очевидний, явний;

2. о

1) робити

очевидним;

Ясно показувати; to т. the truth ої a statement довести правильність твердження; 2) виявляти; to т. impatience виявляти нетерплячість; 3) обнарбдувати; видати маніфест.

manifestation [,meenifes’teifn] п 1) маніфестація; опублікування; обнарбдування; 2) виявлення, проявлення, прояв. manifesto [,maeni’festou] п маніфест.

manifold

[’meenifould]

1. adj різно-

бічний; різноманітний; 2. п 1) трубопровід; 2) коліно труби. тапікіп [/meenikin] п 1) чоловічок; карлик; 2) манекен. manipulate [mo‘nipjuleit] о маніпулювати; вміло орудувати, повбдитися, керувати.

manipulator [mo’nipjuleita] п 1) моторйст; машиніст; 2) рад. ручний ключ; 3) тех. маніпулятор. mankind п 1) [meen’kaind] людство; 2) [‘menkaind] чоловіки (протил. womankind). тапіїке [’meenlaik] adj 1) чоловічий, гідний чоловіка, мужній; 2) мужоподібний. manliness |"тггпіїпіз) п мужність, manly [’menli] adj 1) мужній, відважний;

2) мужоподібний.

man-made |"тгп,теїд) adj штучний, ствбрений руками людини; m.-m. satellite штучний супутник. mannequin [‘’meenikin] п 1) манекен; 2) манекенниця. manner

[’mena]

п

1)

спосіб;

done

in the best т. зрбблений якнайкраще; 2) манера (поведінки тощо); 3) pl: good manners хорбші манери;

bad

manners

погані

ма-

HépH; 4) pl звичаї; 5) стиль, MaHépa (в мистецтві, літературі); 6) рід, сорт; ай т. ої plants усі види рослин; фраз. звор.: іп а т. до певної міри; by по т. ої means ні в якому разі.

mannered

|"тгепгд)

adj

пишномов-

ний, манірний.

mannerless хований,

mannerliness

|"тпгепаіі5)

adj погано

ви-

нечемний.

[‘meenolinis]

вість, вихованість,

п ввічли-

чемність.

таппегіу [’meenali] adj ввічливий, вихований. mannish ("тегпі) adj мужоподібна, нежіндчна (про жінку). manoeuvre [mo’nu:ve] фр. 1. п 1) маHésp; 2) інтрига; 2. о 1) маневрувати, провбдити манєври; 2) до-

магатися хитрощами тощо. man-of-war [‘meenav’wo:] п військбвий корабель.

manor [/meena] п (феодальний) MaéTOK. man-power [‘mzn,paua] п 1) робоча сила;

2) oco60BuH

mansion

[‘meensn]

склад.

п великий

буди-

нок, особняк; палац. manslaughter [‘mzen,slo:ta] п 1) людиновбивство; 2) юр. ненавмисне вбивство.

mansuetude

[‘meenswitju:d] п заст. лагідність. з mantel [‘meentl] п 1) камін; 2) облицювання

mantelet

каміна;

дбшка

[/meentilit]

2) військ.

п

каміна.

1) мантилья;

іст. щит.

mantelpiece [’meentlpi:s] mantes [’menti:z] рі eid mantis [’meentis] п ear. mantle [/mentl] 1. п 1)

=mantel 1). mantis. богомол. мантія; накидка; 2) перен. покрив (сніговий тощо); 3) тех. кожух, покришка; 2. о 1) покривати; обгортати; закутувати; 2) заливатися (рум'янцем).

manual

[‘meenjual]

1. adj ручний;

т.

labour фізйчна праця, т. worker робітник фізичної праці; 2. п 1)підручник, посібник; 2) статут. manufactory [,menju’fektari] п 1) фабрика; цех; майстерня; 2) мануфактура. manufacture [,meenju’fektfa] 1. п 1) виробництво; фабрикація; 2) рі вироби, фабрикати; 2. о 1) виробляти; переробляти; 2) перен. фабри-

кувати, вигадувати. manufactured goods [,meenju’faktfad‘gudz] по pl промислові товари, фабрикати. manufacturer [,meenju’fektfera] п 1). фабрикант, промисловець; підприємець; 2) виробник. manufacturing [,meenju’fektfarin] 1. п 1) виробництво, обробка; 2) 06рббна промисловість; 2. adj промислбвий; m. .water промислові стічні вбди.

manumission

|тегпій'тіїп)

п іст. 1)

визволення (від рабства); 2) відпускна (грамота). manumit [,meenju’mit] о 1) іст. відпускати на вблю; 2) звільняти. manure [ma‘njua] 1. п гній, добриво; 2. о угнбоювати, удобрювати.

manuscript ("пгепуи5кгірі) пис: 2. adj рукописний.

many

|"тепі)

1. adj

1. п руко-

(comp.

more;

sup. most) багато, багато хто, багато які; численні; т. books багаTO книждк; т. times, т. а time

багато

разів; to be опе too т. for

317

man

smb. розм. бути сильнішим за KOгось; опе too т. зайвий; how m.? скільки? aS т. стільки ж; 2. п ве-

лика кількість; багато (Tac а good т. а great т., the m.). many-sided |"тепі/заїдід) adj багатосторднній. many-stage [/meni,steid3] adj багатоступінчастий; багатокаскадний. тар [mep] 1. п 1) карта (географічна, зоряного неба); 2) план; фраз. звор.: off the т. а) неіснуючий; 6) застарілий; в) неїстобтний; on the т. а) існуючий; б) значний,

важливий,

істотний;

креслити карту, нанбсити

2.

о

1)

на карту;

2) складати план, планувати (тж т. оці). maple-leaf [’meiplli:f] п кленбвий лиcTOK (тж як емблема Канади).

mapping [‘mepin} п 1) креслення карт, нанбсення на карту; картографія; 2) планування. maquis [/ma:ki:] фр. п (рі без змін) макі (назва французьких партизанів другої світової війни). mar [ma:] 1. п синець; ушкодження; 2.

о

псувати,

спотворювати,

пере-

кручувати; to make ог т. або пан, або пропав. marasmus [mo’reezmos] п 1) маразм;

2)

му).

загальне

вйснаження

Marathon

[‘meraGen]

ський

біг (тж М. race).

п

(організ-

Mmapadu-

maraud [ma‘ro:d] о мародерствувати. marauder [moa‘ra:da] п мародер. marauding [mo‘ro:din] п мародерство. marble [’ma:bl] п 1) мармур; 2) кулька для дитячої гри; 3) pl дитяча гра в кульки; 4) pl скульптури 3 мармуру. У и ) marbled [’ma:bld] adj крапчастий, під мармур. March [ma:tS] п 1) березень; 2) attr. березневий. march I [ma:tf] 1. о 1) марширувати; 2) вивбдити, відводити; 2. п 1) марш; 2) похід; 3) хід, рбзвиток (подій); успіхи (науки тощо); 4) attr. похідний, маршовий.

march

й

[ma:tf]

п

(звич.

рі) іст.

марка; корддн, межа. marching [‘ma:tfin] 1. adj похідний; т. order похідне спорядження; т. orders наказ про вирушання в похід; 2. п марширбвка; пересування. marchioness ("тпа:Їопіз) п маркіза (8 Англії).

marchpane [/ma:tSpein] п марципан. mare [mea] п кобила; фраз. звор.: to find а m.’s nest попасти пальцем у небо. й margarine [,ma:dgo’ri:n] п маргаріїн. marge І [ma:d3] noer.=margin І, 1) 1.2). marge II [ma:d3] poom.=margarine. margin [‘ma:dgin] 1. п 1) край; грань; берег; 2) поле (сторінки); 3) запас (часу, грошей); т. ої safe-

таг

ty тех. коефіцієнт безпеки; запас міцності; 2. о залишати запас. [’ma:dginl] adj 1) написаний на полях (книги, рукопису); 2) що міститься на краю (чогось).

marginal

marigold

[/meerigould]

п бот.

1) на-

гідки; 2) чорнобривці.

marinade [,meri’neid] І. п маринад; 2. о маринувати; солити. marine |та'ті:п| 1. adj морський; 2. п 1) флот; 2) солдат морської піхоти; 3) рі морська піхота; 4) жив. морський пейзаж, марина. mariner [‘meerina] п моряк, матрос; master т. капітан торговбльного

судна. marionette [,meeria’net] п маріонетка. marital [me‘raitl] adj 1) подружній, шлюбний;

2) чоловіків.

maritime [‘meritaim] adj ський; 2) приморський. mark [ma:k] 1. п 1) знак;

мор-

1)

слід;

по-

забарвлення;

2) таврування,

мування.

мармуровий.

marmoset [/ma:mazat] п мавпочка. marmot [’ma:mat] п зоол. бабак.

maroon

I |та'и:п)

(втеклий

нового колір.

KOJIbopy;

marplot

[‘ma:plot]

marquee

[ma:’ki:]

2)

оцінка,

негр

2. п

бал;

мітка;

І. п іст. мардбн

з рабства

у

Вест-

-Індії); 2. v 1) висаджувати або покидати на безлюдному дбстрові; 2) тинятися, байдикувати. maroon II [mo‘ru:n] 1. ай) кашта-

3) фабрична марка, штамп, штемпель; 4) межа, границя; норма;

значка;

клей-

marksman {(‘ma:ksman] п вправний стрілець. marksmanship [’ma:ksmenfip] п влучна стрільба. marl [ma:l] п геол. мергель. marly [/ma:li] adj геол. мергельний. marmalade [’ma:moleid] п 1) варення; 2) мармелад; 3) повидло. marmoreal [ma:’mourial] аа) поет.

каштановий

2 перешкода. п

велйкий

намет,

шатро.

рівень; 5) ціль; мішень; to miss the т. промахнутися, не досягти мети;

тагдиєе55 [‘/ma:kwis] =marquis. marquis Гора | п маркіз.

wide ої the т. мимо цілі; перен. не до речі; не по суті; 6) спорт. лінія старту; 7) пляма, шрам, рубець; 8) марка (грошова одиниця в НДР і ФРН); 9) грам. знак; ехclamation т. знак дбклику; фраз. звор.: below the т. не на висоті (становища тощо); beside the т.

marquise [ma:’ki:z] п маркіза. marquisette [,ma:ki’zet] п текст.

не до речі, неслушно; men видатні люди; up to the т.

of т. а) на

мар-

кізет.

marriage

[/merid3]

ження;

заміжжя;

одружуватися, ся;

to give

2) весілля; шлюбний; шлюб.

п 1) шлюб; to

брати

іп т.

одру-

contract

а

т.

шлюб,

брати-

видавати

заміж;

3) тісний союз; 4) attr. т. lines свідоцтво про

належній висоті; б) у доброму стані, здордв'ї; 2. о 1) відзначати,

married [’meerid] adj одружений, жонатий; заміжня; to Бе ті. бути од-

позначати; вити знак,

marrow

2) штемпелювати, мітити; 3) лишати

стаслід;

4) ставити оцінку, бал; 5) характеризувати; з прийм. і присл. т. оїї відокремлювати, відділяти; т.

out а) розмічати, розставляти вказівні знаки; б) призначати. marked [ma:kt] adj 1) відзначений, позначений,

що

має

ки; 2) помітний;

marker

|"та:Ко)

мувальник;

3)

якісь

пбзнач-

виразний.

п 1)маркер; закладка

2)клей(у книж-

ці). market [/ma:kit] 1. п 1) ринок, базар; 2) збут; 3) торгівля; 4) ринкові

ціни;

the m.

rose

ціни

зросли;

to play the т. спекулювати на біржі; 5) продовбльчий магазин; фраз. звор.: to find а т. користуватися пбпитом; 2. о 1) купувати або продавати на базарі; 2) збувати, знаходити ринок збуту.

marketable

[’ma:kitabl]

(товар). market garden

adj ходовий

[‘ma:kit,ga:dn]

п го-

род (для вирощування овочів на продаж). marketing [/ma:kitin] п 1) торгівля;

2) предмети торгівлі. market-place [‘ma:kitpleis] площа. marking [/ma:kin] п 1)

п базарна рбзцвітка;

руженим.

[‘merou]

п 1) кістковий

Mé-

зок; to be chilled to the т. промерзнути до кісток; 2) перен. суть; 3) бот. кабачок.

marrowbone кова

[/merouboun]

кістка;

2) суть;

п 1) моз3) рі жарт.

коліна; to bring smb. down to his marrowbones поставити когбсь на коліна, примусити підкоритися. marrowfat [‘meeroufet] п горбх мозковий. marrow squash [’marouskwof] п бот. кабачок. marry [/meri] о одружувати(ся); женити(ся); виходити заміж; віддавати заміж. Mars [ma:z] п 1) астр. Марс (naaнета); 2) міф. Марс. Marseillaise [,ma:sa’leiz] фо. п марсельсза.

marsh [ma:f] п болото; т. раз болбтний газ, метан. marshal |"та:)зі) 1. п 1) (М.) маршал;

2)

начальник

поліцейської

дільниці; 3) амер. судовий виконавець; 2. о 1) вишикобвувати (війська тощо); 2) розташовувати в певному порядку; розміщувати (гостей на банкеті тощо); 3) урочисто вести; 4) зал. сортувати товарні вагдни.

318

тат

marshalling

yard [‘ma:Slin,ja:d] п зал. сортувальна станція. marshy [/ma:fi] adj болбтяний, болбтний;

болотистий.

marsupial

[ma:’sju:pial]

зоол.

1. adj

сумчастий; 2. п сумчаста тварина. mart [ma:t] п 1) поет. ринок; 2) торгбвий центр; 3) аукціднний зал.

marten [/ma:tin] п зоол. куниця. martial роко eal adj 1) воєнний; військовий;

т.

law

воєнне

court т. військовий ничий.

Martian

[/ma:Sjan]

станбвище;

суд;

2) войов-

п марсідйнин.

martin [/ma:tin] п міська ластівка. martinet [,ma:ti’net] п 1) прихильник сувброї дисципліни; 2) педант. martlet [/ma:tlit] п орн. стриж, щур. martyr |[/ma:ta] 1. п мученик: 2. 9 мучити. marvel [/ma:val] 1. п чудо; диво; 2. о дивуватися; захоплюватися.

marvellous

(|"та:уіїг5)|

adj

чудовий;

Marxian [‘ma:ksian] = Marxist. Marxism [/ma:ksizm] п марксизм. Marxism-Leninism [‘ma:ksizm‘leninizm] п марксйзм-ленінізм. Marxist [/ma:ksist] 1. ад) марксистський;

mascot |/тее5Кої| п талісман; людийна або річ, які приносять щастя.

[’ma:skjulin]

1. adj 1) чо-

ловічий; 2) мужній; 2. п грам. чоловічий рід. mash [meJ] 1. п 1) пійло (для худоби); 2) (картопляне) пюре; 3) тех. пульпа; 2. о давити, розминати, розчавлювати. mashed potatoes [‘meeftpa’teitouz] п рі KapTonasne mopé. masher [/mefSo] п 1) чепурун, car; 2) донжудн, серцеїд; 3) амер. sl чоловік, який брутально чіпляється до жінки. mask [ma:sk] 1. п 1) маска; личина, машкара; to throw off the т. знімати (скидати) машкару; 2) учасник або учасниця маскараду; 3) протигаз; 2. v 1) маскувати, прихбвувати; 2) надівати маску; прикидатися; 3) військ. маскува-

ти. masked ний;

[ma:skt]

adj

1) переодягне-

2) замаскований.

mason [‘meisn] п 1) каменяр; масдн.

masonic

|те/зопік|

2) (М.)

adj масбнський.

masonry |"теїзпгі| п 1) буд. кам'яна або цегляна кладка; 2) (М.) масбнство. masquerade [,meesko’reid] 1. п Macкарад; 2. о 1) маскуватися; брати участь у маскараді; 2) видавати ce6é

совий

рух;

(за когось);

прикидатися.

mass [mes] 1. п 1) маса; 2) велика кількість, сила, безліч; in the т. в цілому; 3) the masses народні

2. о збирати(ся)

доку

пи; концентрувати (військо). massacre [‘mesaks| 1. п різня, різанина,

масове

вбивство;

нищення;

т. of St. Bartholomew іст. варфоломіївська ніч; 2. о вирізувати, чинити різанину; винищувати. massage [me’sa:3] фр. 1. п масаж; 2. о масажувати. massif |"тгезі:Ї) п гірський масив.

massive

[/mesiv]

adj

1) масивний;

солідний; важкий; 2) перен. важливий, значний; m. weapon зброя масового знищення. mass-produced [’meespra,dju:st] adj серійного (масового) виробництва. massy |"теезі) ай) масивний. тазі [ma:st] п щогла.

master

[‘ma:sta]

подар;

ник,

1. п 1) хазяїн, гос-

власник;

2) великий

майстер;

to

3)

худож-

кваліфікований

make

oneself

т.

of

smth. домогтися досконалості в чбмусь, опанувати щось; 4) (шкільний) учитель; 5) глава коледжу; 6) капітан торговбльного судна; 7) магістр (учений ступінь); 8) перший

2. п марксист.

marzipan [,ma:zi’pen] =marchpane. mascara [mes’ka:ra] п фарба для вій і брів.

masculine

маси; 4) attr. масовий; т. meeting масовий мітинг; т. movement ма-

робітник;

дивовижний.

таї

оригінал

(у звукозапису);

9)

пан, мастер (у звертанні до хлопця, юнака, ставиться перед ім'ям або прізвищем

старшого

сина, напр.

М. Henry); 10) attr. головний, провідний, керівний; 2. о 1) опановувати,

оволодівати,

вивчати;

to

т.

a foreign language опандбвувати іноземну MOBY; 2) подолати; підкорйти собі; справитися; 3) переборювати (труднощі); 4) керувати, управляти. masterful [/ma:steful] adj 1) владний; 2) упевнений; 3) майстерний.

master-key [‘ma:staki:] п відмичка. masterly [/ma:stali] 1. adj майстерний;

досконалий;

2.

adv

майстер-

но. mastermind [/ma:stamaind] 1. п 1) видатний posyM; 2) керівництво (особл. приховане, таємне); 2. v

управляти masterpiece mastership ність;

(особл. таємно). [‘ma:stepi:s] п шедевр. [‘ma:stafip]

становище

п

1)

зверх-

господаря;

2)

звання вчителя; посада директора, керівника; 3) майстерність. master-spirit |"та:5із,зрігії| п людина видатного робзуму.

mastery

[‘ma:stari]

влада; 2) (чимсь).

п 1) панування,

майстерність,

володіння

mastic [/mestik] п 1) мастика; 2) мастикове дерево; 3) блідо-жобвтий колір.

masticate [/meestikeit] о місити; жувати. mastication [,meesti’keifn] п жування. mastitis [mees’taitis] п мед. грудниця, мастит. mat I [met] 1. п рогожа; мата; ки-

лимдк; 2. о 1) стелити мати; прикривати матою, рогбжею; 2) сплутувати (ся). mat Il [met] adj матовий; неполірбваний;

тьмяний.

match I [met] п сірник. match II [meetf] 1. п змагання; гра;

2. о змагатися;

матч,

іо m. опе

рег-

son against another протиставити один одному. match ШІ [meetS] 1. п 1) рівня, пара;

2) шлюб; to be а good т. бути до пари, підходити; to make а т. одружитися;

вийти

підходити,

відповідати;

заміж;

2.

о

бути

1) або

добирати до пари; 2) одружуватися, брати шлюб; they are well matched з них гарна пара.

matchless [‘meetSlis] adj незрівнянний, неперевершений. match-maker [/metS,meika] п сват; сваха. match-making [‘meetS,meikin] п сватання. matchwood [’mat{wud] п 1) деревина, придатна для виробництва сірників; 2) сірникова єоломка; фраз. звор.: to make т. of smth. (of smb.) розбити Ha дрізки щось (розгромити когось). mate I [meit] 1. п 1) товариш; 2) дружина, чоловік, жінка; 3) самець; самиця; 4) помічник; 5) мор. помічник капітана; 2. о 1) побратися,

взяти шлюб; 2) спарбвуватися (про птахів, тварин); 3) спілкуватися; 4)

зчіплятися;

ставляти. mate II |теїі) давати мат.

mater

5) шох.

порівнювати, 1. Re marge

зібо

[’meita] п шк. sl мати.

material [mo’tiarial] 1. adj 1) матеріальний; речовйинний; 2) важливий, істотний; т. point істотний момент; 2. п 1) матеріал; речовина;

raw

materials

сировина;

текст. матерія, тканина. materialism [mo’tiarializm]

лізм. materialist

[mo’tiarialist]

2)

п матеріа-

1. п мате-

ріаліст; 2. adj матеріалістичний; т. conception of history матеріалістич-

не розуміння історії. materialistic [ma,tiaria’listik] теріалістичний.

materiality

(пталізгі"г Ші| п

теріальність; істотність.

2)

юр.

adj ма-

1) ма-

важливість,

materialization {ma,tiarialai’zeifn] матеріалізація.

materialize

[mo‘tiarialaiz]

п

о 1) здійс-

нювати(ся), запроваджувати(ся) в життя; 2) матеріалізувати (ся). maternal [mo’ta:n!] adj 1) материйнський; 2) з материного боку; т. ипсіє дядько по матері.

maternity

[mo‘ta:niti]

п

1) матерйн-

ство; 2) attr.: т. hospital родильний будинок. matey [’meiti] adj розм. товариський, компанійський, дружній (with).

таї

319

теа ee

Р ee

mathematical [,me@i’meetikal] тематичний. mathematician тематик.

adj ma-

[,meSimo’tifn]

mathematics

п

[,me6i/meetiks]

(п.

ma-

рі

(вжив як sing) математика. maths [me@s] скор. розм. від mathematics.

matinée става.

[’meetinei]

matriarchy

фр.

по денна

[‘meitria:ki]

л

ви-

матріар-

хат. matrices [’meitrisi:z] рі від matrix. matricide [‘meitrisaid] п 1) матеревбивця;

2) матеревбивство.

matriculate

[mo’trikjuleit]

1. о

при-

йняти або бути прийнятим до вищого учбового закладу; 2. п прийнятий

до

ду.

вищого

учбового

закла-

matriculation [moa,trikju‘leifn| п зарахування до вйщого учбового закладу. matrimonial [,metri’mounjal] adj подружній, шлюбний, матримоніальний. matrimony [‘meetrimani] п подружнє життя. matrix |"тпеіїгік5| n (рі matrices) 1) тех. матриця, фбрма; 2) анат. матка; 3) буд. розчин; 4) геол. матерйнська порода. matron [‘meitran] п 1) мати родини; MaTpOHa;

HOMKa.

matted

заміжня

[/metid]

жінка;

adj

2)

еко-

1) сплутаний,

скуйдвджений (про волосся); 2) матовий. matter |"тпагі»| 1. п 1) питання, справа; предмбт; зміст; а т. of great ітрогіапсе дуже важлива справа; т. of discussion предмет обговбрення; а т. of course звичайна справа; 2) речовина, матерія; 3) матеріал; printed т. друкбваний матеріал;

4) мед.

гній; фраз.

звор.:

as а т. ої fact насправді; for the т. of that щодо цьдбго; по m. дарма,

байдуже;

what’s

the

m.?

в чо-

му річ?; 2. о мати значення; it doesn’t т. це не має значення. matter-of-fact [’meaetera’fekt] adj фактичний, буквальний;

сухий; прозаїч-

ний; to speak in а m.-o.-f. tone розMOBJIATH

mattery HHH.

сухим,

[/meeteri]

діловим

TOHOM.

adj істотний,

знач-

matting Peter n мата; рогбжа. mattock {/maetak| п мотика. mattress [‘meetris] п матрац. mature [mo‘tjua] 1. adj 1) стиглий; (до)зрілий;

2)

готбвий;

о

2.

перен. 1)

(до)зрілий,

достигати;

дохо-

дити зрілості; 2) наставати (про строк); 3) детально розробляти; іо т. schemes детально розробляти плани. {ma’tjuariti] п стиглість; maturity зрілість.

natutinal

[,meetju:’tainl]

ній, ранковий;

ранній.

ай) раніш-

maudlin

[’mo:dlin]

1. adj

1) сенти-

ментальний; 2) плаксивий напідпитку; 2. п сентиментальність.

maul [mo:l] о 1) калічити; 2) жорстбко критикувати. maunder [’mo:nda] о 1) діяти або рухатися ліниво, як Уві сні; 2) говорйти недоладно; бурмотати; з прийм.

і присл.:

блукати,

т.

about, т. along

вештатися.

mausoleum [,mo:so’liam] п мавзолей. mauve [mouv] adj рожєво-бузковий. maw [mo:] п 1) yrpd6a; 2) безодня, пучина. mawkish [/mo:kif] adj 1) неприємний

на

смак;

2)

перен.

сентимен-

тальний, слізливий. maxim [‘maksim] п 1) принцип; правило поведінки; 2) сентенція, афо-

ризм, maxima [‘meeksima] рі від maximum 1. maximum [‘meksimam] 1. п (pl maхіта)

максимум;

найвищий

сту-

пінь; 2. adj максимальний. May [mei] п 1) травень; 2) attr. травHéBHH, першотравневий. may [mei] о (past might) модальне недостатнє дієслово І) могти, мати можливість; the train т. be late пбізд мбже спізнитися; пбізд, можливо, спізниться; 2) передає про-

хання або дозвіл; т. | соте іп? мбжна увійти?; you m. go if you choose ви мбжете йти, якщо хочете; 3) передає побсжання; long т. you live багато робків вам жити; 4) у питальних реченнях передає невизначеність; who т. that be? хто 6 це міг бути?; 5) вживається як допоміжне дієслово для утворення складної форми умовного способу;

whoever

no

right

BiH

не

he

to speak

був,

він

т.

be

like that

не

має

he has

хто

права

б так

говорити.

maybe |"теїбі:) adv можливо, мабуть. May-bug [‘meibAg] п хрущ. May Day [/meidei] n Перше травня (свято). mayflower [‘mei,flaua] п квітка глб-

ду.

тауїїу [/meiflai] п 1) ент. веснянка; 2) штучна наживка (рибалки). maying [’meiin] п свято травня, весни.

may-lily [/mei‘lili] п конвалія. mayor [/meo] п мер.

maypole peso

|"теіроці)

якого

в Англії); ланча.

mazarine

п 1) травневе де-

(прикрашений

навколо

квітами

танцюють

2) розм.

[,meezo’ri:n]

стовп,

I травня

здоровило,

ка-

п темно-синій

кдлір. maze [meiz] п 1) лабіринт; 2) плутанина. mazy |/теігі| adj заплутаний, складний. M-day [‘emdei] п амер. перший день

мобілізації.

те

[mi:,

mi]

pron

pers,

непрямий

відмінок від I: мені, мене i т. д.; it’s me! це я; dear те! вираження жалю, здивування тощо.

mead І [mi:d] п мед (напій). mead If [mi:d] п поет. лука, луг. meadow [‘medou] п лука, луг. meadowy |"тедоці| adj 1) лучний; луговий; 2) багатий на луки (про місцевість). meagre [/mi:ga] adj 1) худий; 2) недостатній; убогий, cKyAHHi; т. means убогі достатки. meal I |ті:1) п борошно крупного помелу. meal II [mi:l] п 1) прийняття їжі; 2) їжа; to have a good т, добре попоїсти. mealtime |"ті:Наїт) п час прийняття їжі (обіду, вечері тощо). mealy [‘mi:li] ай) 1) борошняний, борошнистий; 2) пухкий; розсйпчастий (про картоплю); 3) блідий; 4) солодкомдвний,

mean

І [mi:n]

1) означати,

ти

намір;

нещирий.

о (past і р. р. meant) мати

мати

значення;

на

увазі;

2) ма-

I didn’t

т. to offend you я не хотів образити вас; to т. business розм. a) братися за щось серйдзно, рішуче; 6) говорити серйозно; to т. well

мати добрі наміри; 3) призначати(ся); 4) думати, мати на думці; what do you т. by that? що ви хбчете цим сказати? mean II [mi:n] adj 1) посередній; поганий;

лий,

слабкий;

нечесний;

2) низький,

під-

3) скупий,

скнарий;

4) амер. розм. скромний, вий; фраз. звор.: по т.

соромлизначний;

по т. abilities неабиякі здібності. mean ШІ [mi:n] 1. adj сербдній; т. time середній (або сбнячний) час; т. yield середній урожай; фраз. звор.: in the m. time тим часом; 2. п 1) середина; 2) мат. середнє число; 3) pl (Ta як sing) засіб; спосіб;

соби

means

ої communication

сполучення;

достатки,

статок;

за-

4) рі багатство, a

man

of means

замбжна людина; фраз. звор.: by all means: а) будь-яким спбсобом; б) за всяку ціну; звичайно, будь ласка; by means of... за допомо-

гою..; by по means

ні в якому ра-

зі; аж ніяк; means test перевірка матеріального станбвища (англійських безробітних та старих з метою надання допомоги).

meander

|пті/гпдо|

1. п закрут, зви-

вина (дороги); коліно (річки); 2. о 1) звиватися, витися; 2) блукати навмання. meaning ("ті:під) 1. п значення; 2. adj багатозначний; значущий. meaningless |"ті:підіїз) adj безглуздий. теапіу [‘mi:nli] adv 1) підло, низько; 2) посередньо. meanness [‘mi:nnis] п підлість; нікчемність.

390

mea

mean-spirited лий,

[/mi:n’spiritid]

низький;

т. fellow

adj під-

негідник.

meant [ment] разі і р. р. від mean I. meantime [/mi:n’taim] adv тим часом; між

іншим.

meanwhile [‘mi:n’wail] =meantime. measles |/тпі:212) п рі (вжив. як sing) мед. кір. measurable [’megarobl] adj 1) вимірний;

2)

помірний,

не

дуже

вели-

measure

[‘megerabli]

|/теза|

adv

до

пев-

1. п 1) міра; а limit-

ed т. ої success неповний, відносний Успіх; beyond т. надзвичайно; 2) мірка; made to т. зроблений замбвлення;

пошитий

за

Mip-

кою; 3) масштаб, мірило, критерій; т. of value мірило вартості; 4) захід; to take measures вживати заходів; 5) мат. дільник; б) прос. розмір, метр; 7) муз. такт; 8) друк. ширина шпальти; 2. о 1) міряти, вимірювати, відміряти; 2) знімати мірку; 3) оцінювати, визначати (характер тощо); 4) мати рбзміри; the room measures 4 by 6 площа кімнати 4 на 6; 5) помірятися сйлами (with, against); з прийм. і присл.: т. off, т. оці відмірювати; т. up: а) досягати рівня; б) відповідати (вимогам); в) справджувати (надії); фраз. звор.: to т. one’s length простягатися на весь зріст. measured [’megzad] adj 1) обдуманий, зважений (про вислови); 2) ритмічний; мірний. measurement

[/mezamant]

вання;

вимір,

system

of

розмір;

п

вимірю-

the

measurements

metric

метрична

система мір. meat [mi:t] п 1) м'ясо; 2) заст. Їжа; 3) перен. зміст, суть (думки тощо);

фраз.

звор.:

green

т.

бвочі;

to Бе т. and drink to smb. принбсити велику насолоду комусь; прибл. хлібом не годуй. теаї-споррег [’mi:t,tfopa] п м'ясорубка. meat-grinder [’mi:t,grainda] амер. = meat-chopper. meat-safe [‘mi:tseif] п холодильник. meaty [‘mi:ti] adj 1) м'ясний; м'ясистий; 2) амер.

змістовний.

тессапо [ma‘kenou] п конструктор (дитяча іграшка). mechanic [mi’kenik] п механік. mechanical |ті"Кагпікої) adj 1) машинний; механічний; m. pilot автопілот; 2) машинальний; 3) філос. механістичний.

mechanician

[,meko‘nifn]

структор-машинобудівник;

п

1) кон2) меха-

нік. mechanics [mi’keeniks] п рі (вжив. як Sing) механіка. mechanism [/mekonizm] п механізм;

апарат, конструкція; пристрій. mechanization [,mekanai’zeifn] п механізація.

[‘mekenaiz]

о механізува-

ти. medal [’medl] п медаль. medalled |"тедід) adj нагорбджений медаллю або фрденом; прикрашений, обвішаний медалями або ордендми. medallion .[mi/deljan] п медальйдн.

medallist» [’medlist] п медаліст. meddle |"тед!) о втручатися (у, do— with,

кий.

measurably ної міри.

на

mechanize

mee

іп).

meddlesome [/medlsam] adj що втручається не в свої справи. media [/mi:dja] рі від medium. medial [/mi:djal] adj середній, ceрединний. median [/mi:djan] 1. adj серединний; 2. п 1) мат. медіана; 2) анат. середйнна артерія.

mediate 1. adj [‘mi:diit] проміжний; опосередкований; 2. о [‘mi:dieit] бути посередником. mediation [,mi:di’eifn]

цтво. mediatize

|/пі:Чізіаї)

п

посередни-

о іст. анексу-

вати, приєднувати територію, зберігаючи за колйшнім власником

титул і дбякі права. mediator [‘mi:dieite] п

посередник,

примиритель. mediatrix [,mi:di’eitriks] п ниця, примирителька. medicable [/medikabl] adj

посеред-

виліков-

HHH.

medical ський,

[’medikal]

1. adj

медичний;

т.

1) лікар-

service

медич-

не обслугбвування; 2) терапевтичний; т. disease внутрішня хворбба; т. ward терапевтичне відділення лікарні; 2. п розм. студент-медик.

medicament (те"дїкатепі) п ліки. medicare [/medikea] п медична допомога. medicate [’medikeit] о лікувати ліками. medication [,medi’keifn] п 1) лікування; 2) засіб для лікування. medicative [‘medikeitiv] adj лікувальний,

цілющий;

т.

plant

лікарська

рослина.

medicinal {me’disinl] adj лікарський; цілющий. medicine [/medsin] 1. n 1) медицина, особл.

терапія;

2) ліки;

to take

приймати ліки; to take one’s жарт. ковтнути спиртного; нестй заслужену кару; в) PHTHCA з чимсь неминучим; ри, чаклунство; 4) амулет, ман; 2. о заст. лікувати.

т.

т. a) б) поприми3) чаталіс-

medicine bag [/medsinbeeg] п санітарна сумка. medicine chest [’medsintfest] п домашня аптечка. medicine dropper [‘medsin,dropa] п піпетка.

medicine glass [/medsingla:s] п мензурка. тедісіпе-тап [‘medsinmeen] п знахар, шаман. medico |"тпедікоц| п жарт. лікар.

[Lmedi‘i:val]

medieval

adj

середньо-

вічний,

medievalism [,medi‘i:valizm] п середньовіччя. mediocre [’mi:diouke] adj посербдній, сербдній. mediocrity [,mi:di‘okriti] по посередHICTb.

meditate [’mediteit] v 1) міркувати; роздумувати; 2) замишляти. meditation {,medi’teifn] п роздум, міркування.

meditative

[’meditativ]

дальний;

adj

спогля-

замислений.

mediterranean [,medite’reinjan] 1. adj 1) віддалений від берегів мбря; 2) внутрішній (про море); 2. п: the М.

Середземне

mope;

the

М.

area

басєйн Середзбмного моря. medium |"ті:4ігт| 1. п (pl mediums, тедіа) 1) середина; проміжний ступінь; середнє числб; happy т. золотад середина; 2) засіб, спосіб; through (або by) the т. of за допомогою, через; 3) отбчення, умодви (життя); 4) фіз. середовище; 5) агент,

посередник;

6) жив.

розчин-

ники (фарби); 2. adj 1) сербдній, проміжний; т. мауе рад. хвиля середньої довжини; 2) помірний; 3) військ. середньокаліберний. medley |"тедії| п 1) суміш, мішанина; 2) муз. попурі. medulla [me’dala] п 1) мбзок (кістковий, спинний, довгастий); 2) бот. середина, стрижень.

medusa

[mi’dju:zo]

п

(pl medusae)

300A. медуза. medusae [mi‘dju:zi:] рі від medusa. meed [mi:d] п поет. нагорода; заслужена похвала. meek [mi:k] adj лагідний, покірний. meet [mi:t] ,1. о (past і р. р. met) І) зустрічати(ся); збиратися; схбдитися; 2) впадати (про річку); 3) знайбмитися; please т. my mother дозвбльте познайомити вас з моєю матір'ю; 4) задовольняти (бажання, вимоги); to т. one’s wishes задовольняти чиїсь бажання; іо т. the case відповідати (пред'явленим вимогам); 5) сплачувати; to т. a bill сплатити рахунок; 6) спростовувати (заперечення); з прийм. і присл.: т. together збиратися, cx6дитися;

т.

with

а)

зазнавати;

6)

зустрітися з, натрапити на; в) знайти; фраз. звор.: to т. criticism дати гідну відповідь; to т. expenses

робити витрати; to т. smb. halfway піти назустріч комусь; іти на компроміс; to make both ends т. зводити

кінці

з кінцями;

2. п місце

зббру (спортсменів тощо). meeting [’mi:tin] п 1) мітинг; зббри; засідання;

to adress

the т. зверну-

тися з промдвою до зббрів; 2) зустріч; змагання; 3) дубль; 4) зал. роз'їзд; 5) тех. стик, з'єднання; 6) attr. зустрічний; т. point місце зустрічі.

meg

321

mer

SS ee

negacycle (=

[’mega,saikl]

1 мільйону

negalomania

по

герц).

мегагерц

[‘megelou’meinja]

п ма-

нія величності.

перарпопе |"тероїоцп) І. п рупор; мегафон: 2. о говорити в рупор. negaton |"теразілп| по MeraTou (=1 мільйону тонн).

negawatt (=

|"тесомої|

1 мільйону

n

eA,

MeraBaT

ват).

negohm [‘megoum] fn ел. MeroM (=1 мільйону омів). negrim |/ті:огіт) п 1) мед. мігрень; 2) рі сум.

nelancholy

("теїгпКої|

хдлія, сум; сумний.

2.

adj

1. п

мелан-

меланхолічний,

neliorate [‘mi:liareit] о 1) поліпшувати; 2) запроваджувати меліорацію (див. ameliorate). nelioration [,mi:lia’reifn] п 1) меліорація; 2) поліпшення. nelliferous |па"іїога8| adj медондсний.

nellifluent

{moa‘lifluant] =mellifluous.

nellifluous вий.

nellow

[me‘lifluas]

[’melou]

соковитий;

ббкий,

adj медоточи-

1. adj

м'який;

повний

1) стиглий;

пухкий;

(про

2) гли-

звук,

і т..9.); 2. и 1) достигати; вати соковитим; м'якшати;

пушувати (про грунт). nelodic [mi/lodik] adj мелодичний.

nelodious

[mi‘loudjas]

колір 2) ста3) роз-

мелодійний,

adj

1) мело-

дійний; 2) м'який, ніжний. nelodist [/meledist] п 1) композитор; 2) співак. nelodize |"теїодаїг) о 1) створювати мелодії; 2) робити мелодійним. nelody j’meladi] п 1) мелодія; 2) мелодійність. nelon |"теїзп) п диня. пей {melt} о 1) топити(ся); розчинятися; танути; 2) пом'якшувати; м'якшати; 3) поступово переходити (в інший

колір

тощо);

melted into another рехбдив в інший.

nelted

cheese

опе

один

|"тпенід"/ї:2|

colour

колір

пе-

п плав-

лений сир. nelting [‘meltin] 1. п 1) плавка, плавлення; 2) танення; 2. adj 1) плавкий; 2) плавйльний; 3) що тане

(в

рбті);

4)

ніжний;

м'який;

чутливий; 5) зворушливий. nelting-point [/meltin’point] п точка плавлення. nelting-pot [‘meltin’pot] п мет. тигель;

плавильний

котел.

nember [’memba] п член (у різн. знач.); т. of the Communist Party член комуністичної партії; т. of 5епіепсе

грам.

член

речення;

т.

ої

equation мат. член рівняння. зетегзпір [/membofip] п 1) членство; 2) кількість членів; 3) рядові члени attr.

BHECOK. 1 4-131

(партії,

членський;

профспілки); т.

fee

4)

членський

membrane брана; лбнка; memento

[’/membrein]

п 1) тех. мем-

діафрагма; 2) анат. обоперетинка; пліва, плівка. [mi’mentou] п (pl -oes, -os

{[-ouz]) нагадування, memoir [‘memwa:] фр. п 1) KopdétKa (авто)біографія; 2) pl мемуари, спбгади; 3) наукова стаття; 4) pl наукбві записки (товариства). memorable [’memrabl] adj пам'ятний; вікопомний; незабутній. memoranda —[,mema‘reenda| рі від memorandum, memorandum [,mema‘reendam] п (pl memoranda) 1) пам'ятна записка;2) меморандум; 3) дипломатична нота.

memorial [mi’mo:rial] 1. п 1) пам'ятник; 2) меморандум; пам'ятна

записка; замітка; 3) докладний дпис фактів у петиції; 4) pl спогади; 5) pl (історична) хроніка; 6) бух. меморіал, книжка для щоденного запису торгових операцій; 2. adj що нагадує; пам'ятний; меморіальний;

М.

Day

амер.

день

па-

м'яті полеглих під час вбєн (30 травня); т. tablet меморіальна дошка; 3. о складати або подавати петицію. memorialist Гті"то:гівізі) п мемуарист.

memorialize нювати тицію. memorize

[mi/mo:rialaiz] пам'ять;

2)

[/memoaraiz]

v 1) увіч-

подавати v

1) вчити,

пеза-

учувати напам'ять; запам'ятбвувати; 2) увічнювати пам'ять. memory [’memeri] п 1) пам'ять; 2) спбгад,

спомин;

3)

тех.

запам'ято-

вуючий пристрій (машини). теп [men] р/ від man. menace [‘menas] 1. п загрбза; безпека; 2. о загрожувати.

не-

menacing |/тепа5ід| adj загрозливий. ménage [me’na:3] фр. п домашнє господарство; господарювання. ménagerie [mi’nadgari] фр. п звіри-

нець. mend [mend] 1. о 1) виправляти; латати; лагодити; ремонтувати (дороги тощо); 2) поліпшувати(ся); фраз. звор.: to т. one’s pace прискбрювати ходу; to т. one’s ways виправитися; 2. п 1) заштбпана

дірка, замазана

тріщина і т. п.; 2)

поліпшення.

mendacious {men‘deises] adj брехливий, неправдивий; хибний. mendacity [men‘deesiti] п брехливість; брехня.

mender [‘menda] п ремобнтний майстер, ремднтник. по жебратепдїсапсу [’mendikansi] цтво. mendicant |"тепдікопі) п жебрак. mendicity [men‘disiti] =mendicancy. manhaden [men‘heidn] п американський menial перен. ський,

оселбдець. [/mi:njal] 1. п 1) слуга; 2) лакей; 2. adj перен. лакейнизькопоклднний.

meningitis [Lmenin’dgaitis] п med. менінгіт. menisci [mi’nisai] рі від meniscus. meniscus [mi’niskas] п (pl menisci) фіз. меніск.

men-of-war -of-war.

[/menav’wa:]

рі від man-

menopause

[’menoupa:z]

п

мед.

клі-

мактеричний період. menses [‘mensi:z] п рі фізл. менструація. mensurable [/menfurebl] adj 1) вимірний; 2) муз. ритмічний. mensuration

[,mensjuo’reifn]

п

вимі-

рювання, вимір. mental |"тпепії) adj 1) розумбвий;

2)

мислений, у думці; т. arithmetic, т. calculation лічба в думці, про себе;

3) психічний; т. patient психічнохвбрий; т. specialist психідтр. mentality [men’teliti] п 1) розумові здібності, інтелбкт; 2) склад рбзуму.

mentally [‘mentali] adv в думці, мислено. mentation [men’teifn] п процбс мислення, розумдвий процес. mention [/menfn] 1. о згадувати; посилатися на; don’t т. it а) нема

за що; не варто подяки (відповідь на подяку); б) нічого, будь ласка (відповідь на вибачення); пої іо т. не кажучи вже про; 2. п згадування; to make т. of згадувати. mentor [/mento:] п наставник, керівник, вихователь, ментор.

menu [‘menju:] фр. п меню. mephitis [me’faitis] п смдрід; мідзми. mercantile [’ma:kentail] adj 1) торгоBéJIbHHH,

торговий;

комерційний;

т.

marine торгбвий флот; 2) меркантильний. mercenary |"та:5іпогі| 1. adj 1) корисливий; 2) найманий; 2. п най-

манець. merchandise [/ma:tfandaiz] п 1) товари; 2) торгівля merchant [’ma:tfont] 1. п купець; торговець; вий;

2. adj торговбльний,

т.

service,

т.

marine

торготорго-

вий флот.

merchantable [’ma:tfentabl] adj ходовий (про товар). [’ma:tfantmen] п торrose судно. merciful |"та:5іїці) adj 1) милосердний; співчутливий; 2) сприятливий; 3) м'який (про покарання). merciless [’ma:silis] adj безжалісний; немилосердний. mercurial [moa:’kjuarial] 1. adj 1)

merchantman

ртутний;

2)

живий,

рухливий;

ді-

Яяльний; 2. п ртутний препарат. Mercury [/ma:kjuri] п 1) астр. міф.

Меркурій;

2) жарт.

посланець,

віс-

ник (тж 6 назвах газет). mercury [‘ma:kjuri] п 1) ртуть, ртутний стовпчик; 2) бот. пролісок; 3) attr. ртутний; фраз. звор.: the т, is rising а) справи поліпшуються;

теї

322

тег б) погода, шується.

mercy

настрій

[’moa:si]

поліп-

п милосбрдя;

ласка;

прощення;

the т.

ої smb.

have what

тощо

милість;

помилування;

у чиїйсь

владі;

аї

to

m on шщадийти, милувати; a т. that.. яке щастя, що...

mere І [mia] п бзеро, ставобк; болото. mere II] [mia] adj 1) простий; 2) суцільний;

3) явний.

merely [‘miali] просто.

adv

тільки,

лише;

into

merge [ma:d3] зливати(ся); поглинати. merger |"по:432| п 1) поглинення;

2) злиття, об'єднання

(торговельне

або промислове).

meridian

[moa‘ridian]

п

1) геогр.

ме-

ридіан; 2) астр. зеніт; 3) пблудень; 4) розквіт (життя); найвища точка. meridional [me‘ridianl] adj 1) меридіональний; 2) південний. merino [moa‘ri:nou] п 1) меринос; 2) мериносова вовна. тегії [/merit] п 1) заслуга; 2) рі достбінства; 2. о заслуговувати, бути гідним (нагороди тощо). meritorious [,meri‘to:rigs} ад| по-

хвальний; гідний нагороди. mermaid [‘ma:meid] п міф. наяда,

сирена,

русалка.

merman

|"то:тап|

тритон. merrily [/merili]

лено. merriment

п міф.

adv

весело,

[‘merimant]

п

IJ |/тегі|

dancers

весблощі,

п черешня.

[‘ineri’da:nsaz]

п

рі

2) рі сіті, тенбта

(тож

ватий.

[/mi:zjal]

рединний.

adj

2.

v

2) псувати

талургійний; т. engineer інженер-металург; m. engineering металургія; т. furnace металургійна піч metallurgist [me’teladzist] п металург. metallurgy

metal-worker

[me’teladgi]

п металургія.

[’metl,wa:ke]

п

мета-

ліст. справу; 3) бруднити; 4): т. about [,mete’mo:fouz] wv пебайдикувати. | metamorphose ретворювати (into); змінювати. mess II [mes] І. п б, спільне харmetamorphoses [,meta’mo:fesi:z] рі чування (в армії); мор. каютeid metamorphosis. -компанія; 3) pa ер 4) бовтанка, metamorphosis [,meta’mo:fasis] п (pl замішка (для худоби); 5) attr. metamorphoses) метаморфобза, пестоловий; 2. о обідати за спільним ретвдрення. столом, харчуватися (with, togethmetaphor [/metafa] п літ. метафора. ene metaphorical [,meto’forikal] adj меmessage [‘mesid3] І. п 1) повідобмтафоричний. лення; лист, послання; 2) доруmetaphrase [/metafreiz] 1. п 1) дочення; 3) амер. послання презислівний переклад; 2) прозаїчний дента конгресу; 2. о 1) посилати переклад (вірша); 2. v перекладаповідомлення, донесення; 2) сигнати дослівно. лізувати; 3) телеграфувати. metaphysical [,mete’fizikel] adj метаmessenger |"тезіпіза| п носланець, фізичний. кур'єр. metaphysician [,metefi’zifn] п метаmessenger-pigeon [‘mesindga,pidgin] п фізик. поштовий голуб; голуб зв'язку. metastasis [me’testasis] мед. метастаз. metathesis [me’te€asis] п 1) фон. перестановка звуків, метатеза; 2)

перен.); 3) тех. зачеплення; 2. о 1) ловити в сіті, тенета; обплутувати сіткою; 2) заплутуватися в сітці; 3) тех. зачіпляти(ся); зчіпляти (ся). meshy [/mefi] adj сітчастий; ніздрю-

mesial

халепу;

лографія

metalloid (‘metaloid] п хім. MeTanoin. metallurgical [,mete’la:dgikel] adj ме-

metaphysics

1. п 1) отвір, вічко (сіт-

и, решета);

в

розгардіяш;

Me-

п мета-

журка. messmate [’mesmeit] товариш.

ка. merrythought [’merido:t] п дужка, вилочка (грудна кістка птаха). mésalliance [me’zelions] фр. п нерівний шлюб, мезальянс. meseemed [mi’si:md] past від meseems. meseems [mi’si:mz] о (past messemed) заст. мені здається.

[mef]

попасти

[‘meto’logrefi]

messieurs [ma’sja:] рі від monsieur. mess-jacket [’mes,dzakit] п mop. ту-

розм. північне сяйво. merry-go-round [’merigou,raund] п карусбль. merry-maker [’meri,meika] п веселун. merry-meeting [’meri,mi:tip] п гулян-

mesh

т.

[’metalaiz] о покривати металізувати.

metallography

пожвав-

make пі. over smb (smth.) потішатися над кимсь (чимсь); 2) смішний.

merry

а

1) робити

metallize талом;

водяник;

розваги. merriness |"тегіпі5| п весєлість. merry І [/meri] adj 1) веселий, радісний; to make т. веселитися; to

merry

mesmeric [mez’merik] adj гіпнотичний. mesmerism [/mezmorizm] п гіпнотизм; гіпноз. mesmerist [/mezmoarist] п гіпнотизер. mesmerize [/mezmaraiz] о 1) гіпнотизувати; 2) перен. зачаровувати. mess І [mes] 1. п 1) безладдя, безлад, плутанйна; іп а т. а) безладно; 6) «в скрутному стандбвищі; to make а, т. of ії наплутати, попсувати; 2) неприємність; to get

сербдній,

се-

Messrs

[‘mesaz]

sieurs)

вою

пани

п

п однокашник,

(скор.

(ставиться

фірми:

Messrs

від

Mes-

перед

наз-

Jones

and

2) безладний.

mestizo [mes’ti:zou] п (pl -os, -oes {-ouz]) метис. met [met] past і р. р. від meet І. metabolic [,meta’bolik] adj що стосується ббміну речовин; т. disease хвордба ббміну речовин; т. disturbance розлад дбміну речовин.

metabolism [me’tebelizm] п біол. метаболізм, ббмін речовин. metachrosis [,meta’krousis] п біол. здатність змінювати забарвлення. metagenesis

[,meta’dzenisis]

п

біол.

MeTareHés. metal [‘metl] п 1) метал; 2) щебінь; 3) розплавлене скло; 4) зал. баласт; 5) запал, завзятість; б) рі рейки; the train left (або ran off) the metals пбізд зійшов з рейок; 7) attr. металевий. metalled road [‘metld ‘roud] п wocé. metallic [mi’telik] adj металічний. metalliferous [,meta’ liferas] adj рудоHOCHHH; що містить у собі метал. metalline [’metalain] adj 1) металевий; 2) що містить у собі метал.

metallization ванізація;

[,metalai’zeifn]

металізація.

п галь-

[,meta’fiziks]

AK Sing)

п рі (часто

метафізика.

хім. заміщення.

mete

І [mi:t]

ний

Brown).

mess-tin [‘mestin] п військ. KoTendx, messy [‘mesi] adj 1) неохайний; брудний:

вжив.

знак;

корддни,

mete

п кордон; metes

and

прикордбнbounds

юр.

мбжі.

II [mi:t]

о 1) відміряти, розподіляти (часто т. оці); 2) поет. виміряти; 3) призначати (нагороду, покарання).

meteor [‘mi:tje] п метебр. meteoric [,mi:ti’orik] adj 1) метеорийчний; 2) атмосферйичний; 3) сліпучий; що блийснув, як метебр. meteorite (/mi:tjarait] п метеорит. meteorograph [’mi:tjaregra:f] п фіз. метеордграф.

meteorological

|,ті:ізга"одзікаї)

adj

метеорологічний; атмосферичний. meteorology [,mi:tja’roledgi] п 1) ме-

теорологія; 2) метеорологічні умбви, дані. meter [/mi:ta] п 1) тех. лічильник; вимірювальний

прилад;

2) amep.=

metre.

metering [/mi:tarig] п вимірювання. mete-wand [/mi:twond] п мірило, критерій. methane |"пебеіп) п хім. метан, болбтний газ. methinks [mi’Ginks] v(past methought) заст. мені здається. method [/meSad] п 1) метод; спосіб; 2) система; порядок; 3) рі мето-

дика.

теї

323

methodical

[mi’@odikal]

матичний;

methodize

adj 1) систе-

2) методичний.

[’meSadaiz]

систему,

methodology дологія.

о привбдити

в порядок.

[,meGa‘doladzi]

в

п мето-

methought [mi’6o:t] разі від methinks. methyl |"тевії) п хім. 1) метил; 2)

attr.

тиловий

meticulous

метиловий;

т.

спирт.

[mi‘tikjulas]

alcohol

adj

ме-

дріб'яз-

KOBHH, скрупульозний.

métier

!’metjei]

фр. п заняття,

про-

фесія, фах, ремесло.

metis

[,mei’ti:s]

Фр. п метис.

metonymy |тійопіті) п літ. метонімія. metope |’metoup] п архт. метоп. metre |"ті:2) п 1) метр (міра); 2) розмір, ритм, метр (віршовий). metric |"текгік| аа) метричний, metrical [’metrikal] adj 1) метровий; 2) вимірювальний; 3) прос. метричний. metro [’metrou] п 1) метрополітен, метро; 92) М. метрополітен у Лондоні. metronome [’/metranoum| п фіз., муз. MeTPOHOM. metronymic [,mi:trou’nimik] adj утворений від імені матері (пор. patronymic).

metropolis the

т.

[mi’tropalis] Лондон;

п 1) столиця;

2)

метрополія;

3)

велике місто, центр діловбго або культурного життя. metropolitan [,metra’politn] 1. adj столичний; т. borough муніципальний район (у Лондоні); 2. п 1) архієпіскоп, митрополит; 2) житель столиці. mettle [’metl] п 1) характер; 2) запал, завзяття; 3) енергія, мужність; to put smb. on his т. а) випробувати чиюсь мужність; б) примусити когось може.

mettled вий;

зробити

[‘metld]

adj

все,

що

гарячий;

сміли-

завзятий.

mettlesome [{’/metlsam] - теніед. mew I [mju:] п поет. чайка. mew II |тіи:| 1. п нявкання; нявкати.

mew

він

ПІ

[mju:]

1. п

клітка;

2.

0

кати. mews [mju:z] п стайня. Mexican [/meksikon] 1. adj мексікан-

йон раз менший

miasmata [mi’ezmata] рі від тіазта. mica [‘maika] п слюда.

словах

напр.: тіб) в міль-

від основної

Hanp.: microsecond (мільйонна частина

міри;

мікросекунда секунди).

microbe [/maikroub] п мікроб microbiology [,maikroubai’sladzi] п мікробіологія. microclimate [‘maikrou,klaimit] п мікроклімат. тісгоеїетепі | |,таїкгоц'еїїтапі| | п мікроелемент microfilm [/maikrou film] п мікрофільм.

micrograph

[‘maikrougra:{]

п

мікро-

[mai’krografi]

п

1) мі-

знімок.

micrography

крофотографія; 2) мікрографія. тісготоїог |"таїкгоцитоціа| п мініатюрний електродвигун micron [‘maikron] п мікрон (мільйонна

частина

метра).

microorganism [/maikrou’s:genizm] мікроорганізм. microphone [‘maikrofoun] п мікрофон. microphyte [’maikrafait] п бот. мікроскопічна рослина. microscope |"паїкго5копр) п мікроскоп. microscopic(al) [,maikra’skopik (sl) ] adj мікроскопічний. microscopy [mai‘kroskapi] п мікроскоnist. microsecond [‘maikra,sekend] п мікросекунда (мільйонна частина Ceкунди).

microvolt вольт

microwatt

|"тпаїкгамоції)|

(мільйонна

п ел. мікро-

частина

|"таїкгамої|

п ел.

вольта).

мікро-

ват (мільйонна частина вата). microwave [/maikreweiv] 1. adj рад. мікрохвильовий; т. region діапазби сантиметрбвих хвиль; 2. п рі мікрохвилі; сантиметрові хвилі; дециметрові хвилі.

[mid] т.

adj середній,

air

високо

в

серединний;

повітрі;

іп

т.

course в дорбзі from т. May to т. July з середини травня до середини липня. mid- [mid-] pref в середині; m.-August в середині серпня. midday [‘middei] п пдблудень, південь (середина дня). midden [/midn] п діал. купа сміття, гною. middle [/midl] 1. п 1) середина; 2) талія;

антре-

mezzo-soprano [’medzousa’pra:nou] п муз. меццо-сопрано. ті [mi:] п муз. мі. miaou, miaow [mi:’au] - тем II. miasma [mi’ezma] п (pl miasmas, miasmata) міазми, шкідливі випари.

Ле

означає: а) маленький; croelement мікроелемент;

in

1) садовйти в клітку; 2) заст. линяти (про птахів); 3) скидати роги (про оленя). тем! [mju:l] о 1) нявкати; 2) пхи-

ський; 2. п мексіканець. mezzanine [’mezani:n] п архт. сблі.

mice [mais] рі від mouse 1. тісго- [’maikrou-] в складних

mid 2. 0

mig

4 подача

м'яча

Ha

середину

пбля (у футболі); фраз. звор.: in the т. of nowhere невідомо, в якому місці; 2. adj середній; М. Ages середні

віки;

буржуазія; лець; 3. о

т.

class (es)

т. finger середній па1) розташувати посере-

дині; 2) подати м'яч пдля (у футболі).

middle-aged

ніх років.

середня

[‘midl’eidgd]

на

середину

adj серед-

middleman |"тпідітгеп) п посередник; комісіонер middlemost |"тідітоцзі) аді найближчий до центра, центральний. middle-of-the-road [‘midlavde’roud] adj середній; половйнчастий. middle-weight |"тпідімеї) п 1) середня вага; 2) борець або боксер ceредньої ваги. middling [’midlin] 1. adj посередній; ApyrocopTuni; середній; 2. adv середньо, так собі, не дужє middlings [‘midlinz] mpl ii) товар середньої якості, другосортний товар; 2) гірн. проміжний концентрат. midge |тід3) п мошка, комар. midget |"тідзії| п 1) карлик, ліліпут; 2) щось дуже мале; 3) attr.: т. саг малолітражний автомобіль; т. receiver pad. мініатюрний приймач.

midland

[’midland]

1. adj

1)

внут-

рішній; 2) віддалений від моря; 2. п 1) внутрішня частина країни;

2) (the midlands) рі пентральні графства (Англії). midmost |"підтоцп5ї| ай) найближчий до центра; що міститься в самому центрі. midnight [/midnait] п 1) північ (про час); 2) непроглядна темрява. midriff |/тідгії) п анат. діафрагма. midshipman [‘midsipmen] п мор. гардемарин. midst [midst] 1. п середина; іп our

т.

в

нашому

Hac; in the поет.-- атід.

midstream

середовищі,

т.

ої

серед,

[’midstri:m]

п

серед 2.

prep

сербдина

ріки.

midsummer

[‘mids\ma]

п

1) середи-

на літа; 2)розм. літнє сонцестояння,

midway [’mid’wei] adv на півдорозі, midwife [’midwaii] п (pl midwives) акушерка; повитуха. midwifery midwinter зими;

("тідміїзгі) |"тід'міпіз| 2)

розм.

п акушерство. середина

зимове

"сонцесто-

яння.

midwives [‘midwaivz] pl від midwife. mien [mi:n] п 1) міна, вираз обличчя; 2) збвнішність; вигляд. miff [mif] розм. І. п невелика сварка; незлагода; 2. о 1) розсердитися; 2) зів'янути (про рослини). might I [mait] past від may. might II [mait] п могутність, міць, сила; with т. and main wlocHan, з усієї сили. might-have-been [‘maithav,bi:n] п 1) втрачена можливість; 2) невдаха; 3) attr.

mightily

нездійснений.

[/maitili]

сильно; дуже.

2)

adv

розм.

1) могутньо, надзвичайно,

mightiness |"таїніпіз| п 1) могутність; 2) вблич; 3): your т. ваша висбкість, тул;

mighty

ваша часто

ясновельможність жарт.

[/maiti]

або

1. adj

(ти-

арон.).

1) могутній;

324

mig 2) розм. величезний; 2. adv розм. надзвичайно, дуже; it із т. kind of you дуже мило з вашого боку. mignonette [,minja’net] фр. п 1) бот. резеда; 2) французьке мереживо. migraine |/mi:grein| п мігрень. :

migrant

[{’maigrent]

ний;

кочовий;

1. adj мандрів-

перелітчий

(про

хів); 2. п 1) переселбнець; релітний птах.

migrate

[mai’greit]

мігрувати;

о

робити

пта-

2)

пе-

переселятися;

переліт

(про пта-

хів). migration [mai’greifn] п міграція; переселення; переліт (птахів). migratory |"таістакагі) - тістапі 1. mike I [maik] si. 1. о ухилятися від робдти; тинятися, байдикувати; 2. п байдикування. mike II [maik] п розм. мікрофдн. mil [mil] п 1) тисяча; рег т. на THсячу; 2) одна тйсячна дюйма, Min.

milady [mi‘leidi] п міледі. Milanese

[,mila’ni:z]

ський;

milch

1. adj

мілан-

2. п міланець.

Гі)

добу);

adj молочний

т. сом

дійна

(про ху-

корбва;

перен.

джерело прибутку. mild |таї4) adj 1) м'який, лагідний, тихий (про характер, людину); 9) м'який, теплий, помірний (про погоду,

клімат);

3)

помірний

(про

кару і т. ін.); 4) слабкий (про вино тощо); фраз. звор.: draw it т. не перебільшуйте. mild-cured [/maild’kjuad] adj малосольний.

mildew

[‘mildju:]

дью

п 1) бот., с.г. міль-

(шкідник

рослин);

2)

цвіль,

пліснява. mildness [/maildnis] п м'якість і т, ін, (див. mild). mile [mail] п миля; miles easier (better) у тисячу разів легше (краще). mileage [/mailid3] п 1) відстань у милях;

2) гроші

на

militarily нйчо;

[‘militarili)

2)

з

у воєнному

1) верстовий

деревій, войовничість. войовничий; робітничого

adv

воєнної

1) войовточки

30py,

відношенні.

militarism [’militarizm] п мілітарйзм. militarist [‘militarist] п мілітарист, militarization {’militarai’zeifn] п мілітаризація. militarize (|"тпіййагаї?) о мілітаризувати. military [’militari] 1. adj військовий; воєнний; т. Service військова служба;

tache т.

т.

age

призбвний

|[a‘tefei]

authorities

efficiency

вік;

т.

at-

власті;

т.

військовий

військові

боєздатність;

аташб;

т. objective

воєнний об'єкт; т. obligation військова повинність; m. police військо-

ва

поліція,

т.

post

power

2)

польова

збрбйні

сйли;

пбшта;

т.

військова

мо-

гутність; пі service військова підготбвка, служба у збройних силах; 2. n (the т.) військова сйла; військо; військові. militate [/militeit] о 1) воювати, борбтися (3, проти --against, with); 2) перешкоджати: 3) свідчити проти. Ж

militia

[mi/lifa]

п 1) міліція; 2) іст.

нарбдне ополчення (в Англії). militiaman [mi‘lifaman] п 1) іст. ополчбнець; 2) міліціонер. milk [milk] 1. п 1) молоко; 2) бот. молочний

сік,

латекс;

3)

attr.

мо-

лочний; фраз. звор.: т. for babes щось легке для розуміння; нескладна книжка, стаття тощо; 2. v 1) доїти; 2) давати молоко (про ху-

добу); 3) мати користь (з чогось); експлуатувати. milk and water [/milkend’wo:ta] п 1) розведене молоко; 2) беззмісTOBHa розмбва; беззмістбвна книжка. milk-and-water [/milkond’wo:ta] adj 1) слабкий;

пустий;

2) безвольний,

безхарактерний.

milk-brother

[‘milk,bradée]

п молочний

брат.

тіїкег [‘milka] п 1) дояр, доярка; 2) доїльна машина; 3) дійна корова. milk-gauge [‘milkgeid3] п лактобметр milk-livered [/milk,livad] adj боязкий, полохливий. milkmaid [’milkmeid] п 1) молочниця; 2) доярка. milkman |"тіїктап| п 1) продавець молока; 2) дояр. milksop [‘milksop| п 1) шматок хліба, розмочений у молоці; 2) без-

характерна,

| легкодуха

| людина,

«квач».

milk-sugar

проїзд.

milestone [‘mailstoun] п стовп; 2) перен. віха. тійої! [’milfoil] п бот. militancy [‘militensi] п militant |/тійепі) adj т. worker активіст руху.

гарнізон;

1) військовий

[‘milk,fuga] по молочний цукор, лактоза. milk-tooth |"тіїкіц:8) п молочний зуб. milk-weed [‘milkwi:d] п молочай (ro назва інших рослин, молочний сік).

які виділяють

milk-white [/milkwait] adj молочно-білий. milky [/milki] adj молочний; молочно-білий;

М.

Way

acrp.

Молочний

Шлях, Чумацький Шлях. тій [mil] 1. п 1) млин; 2) фабрика; завод; 3) (прокатний) стан; 4) прес (олійниці); 5) тех. фреза; 6) attr. фабрйчний, заводський; фраз. звор.: to go through the т. пройти сувору школу; 2. о 1) молбти; 2) шеретувати (зерно); 3) дробити, подрібнювати (руду); 4) обробляти на верстаті; фрезерувати; 5) виробляти, валяти (сукно); 6) бити,

millboard

лупцювати.

[/milbo:d]

п цупкий

Kapton.

mill cake [’milkeik] п макуха. mill-cog [/milkog] п тех. кулак; ступ; зубець (колеса).

ви-

mill-dam [/mildem] п гребля млина. millenary |тіЛепагі) 1. п тийсячна річниця;

millennial ній.

miliennium ліття;

millepede

2. adj тисячолітній.

[mi’lenial]

adj

тисячоліт-

п

1) тисячо-

|ті"епігт)

2) золотий

[‘milipi:d]

вік

п

ент.

багато-

ніжка.

miller |/тіїг| п 1) мірошник; 2) фрезерувальник; 3) фрезерний верстат. millesimal [mi’lesimal] 1. adj тисячний;

2. п тисячна

millet

частина.

[‘milit] п прбсо; пшонод.

mill-hand [/milhend] п фабрийчний або заводський робітник. milliard [/milja:d] пит, п мільярд. milligram(me) [‘miligrem] п міліграм.

millimetre

[‘mili,mi:ta]

п міліметр.

milliner [’milina] п 1) капелюшниця; 2) модистка. millinery [/milinari] п 1) дамські капелюшки; 2) продаж капелюшків; магазин дамських капелюшків. milling [’milin] п помбл.

milling cutter [‘milig’kate] п фреза. milling machine [’miligma’fsi:n] п фрезерний верстат. million three

[‘miljan] 1. пит т. inhabitants три

мільйон; мільйбни

мешканців; the total is five т. всьогб п'ять мільйонів; 2. п 1) числб мільйбн; 2): the т. а) безліч, маса; б) основна маса населення.

millionaire [,milja’nes] п мільйонер. mill-pond [’milpond] п загата або ставок біля млина. millstone ("тіїзіоцп| п жорно; фраз. звор.: between the upper апа the nether т. у безвихідному станд-

вищі;

to look

надприродну

through

а т.

проникливість

мати

(звич.

ірон.). millwright [‘milrait] по 1) технік-машинобудівник; 2) слюсар-монтер; 3) рідк. конструктор. milord [mi’lo:] п мілорд тій [milt] п іхт. молочко. milter |"тійе) п риба-самець (nid час нересту). mime [maim] 1. п театр. mim, міміст; 2. о 1) викбнувати роль в пантомімі; 2) наслідувати; передражнювати. mimic |"тітік) 1. о передражнювати;

пародіювати;

дувати; 2)

2. adj

імітувати;

наслі-

1) наслідувальний;

несправжній;

3. п

імітатор;

на-

слідувач, mimicry [‘mimikri] п 1) імітування; 2) біол. мімікрія. mimosa [mi’mouzo] п бот. мімоза. minacious [mi’neifes] =minatory. minatory

mince

[‘minateri]

[mins]

adj загрозливий.

1. о 1) кришити,

дріб-

но сікти (м'ясо); 2) дріботіти ногами; пої to m. one’s words гово-

рити прямо; 2. п фарш. mince pie [‘mins’pai] п солодкий ріжок.

пи-

325 mincing machine [’minsinma’fi:n] п м'ясорубка. mind [maind] 1. п 1) розум; розумбві здібності; глузд; ум; the great minds of the world великі уми людства; 2) думка; побгляд; | am ої your т. я тієї ж думки; to be ої опе т. with бути одностайним, погоджуватися

з;

to

change

one’s

т. передумати; to read smb.’s т. читати чужі думки; to speak one’s т. висловлюватися відверто (несхвально); 3) пам'ять, спогад; іо bear іп т. тримати в голові, пам'ятати;

to

bring

to

т.

нагадувати,

пригадувати; 4) намір, бажання; І have а great т. to do it у мбне велике

бажання

це зробити;

5) дух

(душа); фраз. звор.: frame ої т. настрій, to give smb. а piece of one’s т. відверто висловити комусь своє незадовдлення; to give one’s т. зосереджувати увагу, зусилля; out

ої one’s

т.

божевільний;

many

locator) міношукач; 2. v 1) викбнувати гірничі роботи, розробляти рудник, видобувати (руду і т. п.); 2) копати під землею; підкбпувати, робити підкоп; 3) військ. мінувати, ставити міни; 4) гідкопуватися (nid когось); підривати (репутацію тощо); 5) зариватися в землю, рити нірку (про тварин). minefield |/mainfi:ld] п 1) вугільний басЄйч, місце розробки руд; 2)

військ., мор. мінне поле; мінне загородження гірн. foreman [’main’fo:men]| штейгер minelayer |"таїпЛеіг) п мор. мінний загороджувач. miner [‘maino] п 1) гірник; шахтар; рудокодп; 2) військ. мінер. mineral |"тпіпагої) 1. adj 1) мінеральний; 2) хім. неорганічний; т. ої! нафта сира; 2. п І) мінерал; 2) рі

mine

корисні копалини; мінеральна вода.

руда; 3) pl розм.

men, many minds присл. що голова, то й розум; out of sight, out

mineralize

ої

геол. вести розвідування; 3) збирати мінерали. mineralogist [,mino’raladzist] п Miнералог. mineralogy [,mino’reladzi] п мінералогія. minesweeper |"тпаїп swi:pa] п мор. мінний тральщик. minethrower |"таїп/бгопа| п міномет. mingle [/mingl] о змішувати(ся); to т. in society бувати серед товариства; to т. tears плакати разом. mingle-mangle [/mingl,mengl] п су-

т.

присл.

думки;

to make

житися, тати;

як

з очей,

так

і з

up one’s

т,

зва-

вирішити;

мати

на

2. о

увазі;

т.

1) пам'яwhat

І tell

you слухайте MeHé уважно; запам'ятайте, що я вам скажу; 2) дбати про, займатися (чимсь); доглядати

(за

кимсь,

чимсь);

т.

your

own business займайся своєю справою, не втручайся в чужі справи; 3) берегтися, остерігатися; т. the step обережно, там сх'дець!; 4) Maти щось проти заперечувати; до

you т. if I close the window? ви не заперечуватимете, AKIO я зачиню вікно?; do you т. my smoking?

BH

He

запербчуватимете,

закурю?;

ма,

нічдго,

your eye! жися!

minded HHH.

однаково, будь

[’maindid]

-minded

AKO

A

фраз. звор. never т. дар-

байдуже;

обережним!

т.

стере-

adj готовий, схиль-

[-’maindid]

у складних

cao-

вах: double-m. двоєдушний; хиткий; evil-m. зловмисний; high-m. великодушний; low-m. підлий; small-

-т.

дріб'язкдвий;

дий.

mindful

риге-т.

[/maindful]

ад)

щиросбр-

уважний;

дбайливий (про щось — of). mindless [’maindlis] adj дурний, безглуздий; бездумний. mine I [main] pron. poss. (абсолютна форма, не вжив. атрибутивно, пор. ту) мій, моя, моє, мої; що належить мені; it’s your fault, not т. це ваша провина, а не моя; a

friend ої т. мій друг, один з моїх друзів; this is т. це моє. mine II] [main] 1. п 1) рудник; пальня;

шахта;

3) джерело

2)

(знань

поклад,

ко-

пласт;

і т. п.); 4) іст.

підкоп; 5) змова, інтрига; 6)військ. міна; 7) attr.: т. detector (або

("тпіпагоіаіг)

чувати

міш;

о

мінеральними

мішанйна,

1)

насй-

сблями;

плутанина;

2)

всяка

всячина.

mingy (тіпазі) adj розм. скупий, дріб'язковий. mini |"тіпі) =mini-skirt. miniature [/minjatfs] 1. п 1) мініатюра; 2) друк. заставка; 2. adj мініатюрний; 3. о зображати в мініатюрі. miniaturist [/minjetjuarist] п мініатюрист. тіпіїу [/minifai] о зменшувати, применшувати.

тіпікіп

{‘minikin]

1. п

1) маленька

річ, маленька істбта; 2) друк. найдрібніший шрифт; 2. adj 1) маленький;

minim

2) манірний.

[‘minim]

частка;

половинна

minima minimal

n

крапля;

1)

найдрібніша

дрібниця;

нота.

[minima] [/miniml]

рі від

2)

mys.

minimum.

adj 1) мінімальний; 2) дуже маленький. minimalize {’minimalaiz] = minimize.

minimize

[‘minimaiz]

о 1) довддити

до мінімуму; 2) применшувати. minimum [/minimam]| n (pl minima) 1) мінімум; 2) attr мінімальний;

т. wage прожитковий мінімум. minimus [‘minimas] 1. adj наймолодший

з

трьох

братів

або

однофа-

мільців школі);

(що навчаються в 2. п анат. i eae

одній

mining [‘mainin] п І) гірнича справа; гірнича промисловість; 2)військ. мор. мінна справа; мінування; 3) attr. гірничий; т. engineer гірничий інженер; т. hole (бурова) сверд-

ловйина; т. machine врубова машина, minion [/minjan] п 1)фаворийт, улюблечець; т. of fortune улюбленець долі; 2) креатура; minions of the law

тюремники,

поліцаї;

коханець; 4) друк. на 7 пунктів).

3)

міньйон

заст.

(шрифт

mini-skirt |"тіпі5ко1) п міні-спідниця (дуже коротка). minister [‘ministe] 1. п 1) міністр; 2) дипл. сбльства;

посланник; радник по3) священик; 4) pl (the

ministers)

уряд;

2. о служити;

до-

помагати, подавати допомогу; сприяти. ministerial [,minis’tisrial] adj І)службовий, підлеглий; 2) міністерський; т. changes зміни в складі кабінету; 3) церк.

пасторський,

ministerialist [,minis‘tiarialist] хильник уряду. ministration [,minis’treifn] п дання

MONOMOrH;

п при1) по-

допомога;

2)церк.

відправа, богослужіння. ministry [/ministri] п 1) міністерство; 2) кабінет міністрів; 3) духівни-

цтво. тіпіуег [‘miniva] п хутро mink [mink] п 1) зоол. хутро норки.

горностдя. норка; 2)

Minnie [‘mini] п військ. sl. міномбт. minnie [/mini] п діал. мама, ненька. minnow |"тіпоц) п 1) мілька; 2) блешня. minor [/maina] І. adj 1) менший 3 двох; молодший; 2) незначний, другорядний; ої т. ітрогіапсе незначний;

3)

ний,

сумний;

муз.

мінорний, 2.

п

4)

мінор-

неповнолітній,

підліток.

minority [mai’noriti] п 1) меншість; менша частина; 2) неповноліття. minstrel [/minstral] п 1) побт, співець; 2) менестрель; 3) рі виконавці парбдій на негритянські пісні. minstrelsy |"тіп5ігаїзі) п 1) збірн. менестрелі;

2) посзія;

3) поет.

спів

mint | [mint] п бот. м'ята. mint Й [mint] 1. о 1) карбувати

(мо-

птахів.

нети); 2) створювати (нове слово, вислів); 3) знев вигадувати; 2. п 1) монетний двір; 2) велика кількість; велика сума; а т. ої топеу купа грошей; 3) джерело, похо-

дження. mintage |"тіпіі43) чеканка; 3)

2)

винахід;

карбування,

відбиток творіння;

new т. неологізм. minuend [/minjuend]

ване. minuet [,minju’et]

(на а

п мат.

п менуєт.

монеті); word

ої

зменшу-

326 minus

| mainas|

1. prep

мінус;

без;

six т, two is four шість мінус два буде чотири; 2. п 1) мінус (мат., тж перен.); 2) мат. від'ємна “Beличина;

3)

військ.

1) негативний; tity

mar.

charge

недоліт;

від'ємний;

від'ємна

ea.

3. adj

т. quan-

величина;

негатйвний

т.

заряд;

2)

розм. позбавлений чогось; he came back т. ап arm він повернувся без

руки. minute 1 |/ппліпії) п 1) хвилина; 2) мить, момент; on the т. пунктуально, хвилина в хвилину.

minute

Il

[/minit]

1. п

1) начерк;

пам'ятна записка; 2) pl протокол (зборіз), 2. о 1) начеркати начорно; 2) вести протокол. minute НІ [mai’nju:t] adj 1) дрібний; 2) докладний,

minute-book

детальний.

|"тіпіїрик|

сідань.

minute-glass годинник,

п журнал

за-

[‘minitgla:s] п пісковий розрахдваний на одну

хвилину.

minute-guns [/minitgAnz] п рі часті гарматні постріли (як сигнал біди або траурний салют). minute-hand [/minithand] п хвилинна стрілка. minute-jumper |"тіпії д3лтра| п електричний

minutely ний;

годинник.

[‘minitli] 2. adv

кладно;

1)

1. adj

шохвилин-

щохвилини;

2)

до-

TOUHO.

minute-man |"тіпійтеп| п (рі.-- теп |-теапі) амер. 1) іст. солдат народної міліції, ополченець (епохи війни | за незалежність | 1775-1783 рр.); мінітмен; 2) перен. людйна, завжди готова до дії. minuteness [mai’nju:tnis}] п 1) малість; незначність; 2) детальність; точність.

minutiae

[mai/nju:fii:]

деталі. minx [minks] пустуха.

miracle

п

[/mirakl]

п рі дрібниці;

зухвале

n

річ; 2) видатна подія. miraculous [mi’rekjulas] ний,

чудотворний;

дівчисько;

1) чудо;

дивна

чудбснадпри-

родний. mirage |’mira:3] п міраж mire [’maia] І. п 1) болото; трясовина; 2) багно; грязь; бруд; to bring in (або to drag through) the т. змішати з гряззю, зганьбити; 2. о 1) загрузнути в болоті; 3)

перен.

miriness [‘maiarinis] п болотистість, багнистість; грузькість. mirk Гтпа:к| п заст. поет. темрява. mirror |"тпіго| 1 п 1) дзеркало, люстро; 2) відображення; віддзеркалення; 2. о відбивати, відображати, віддзеркалювати. mirth (то:0| п весблощі; радість.

mirthful

дісний.

|"та:8їці)

adj

гану

або

весблий,

pa-

неправильну

пораду.

misalliance [{‘miso’laians] п нерівний шлюб. тізапійгоре |"тігепдгопр| п людиноненависник,

мізантрдп.

misanthropic(al) | [,mizan/Gropik (al) | adj людиноненависницький. misapplication [‘mis,eepli‘keiJn] п 1) неправильне використання; 2) зловживання. тізарріу |"піза"ріаї|

о 1) неправиль-

но використовувати, 2) зловживати. misapprehend |/тіз epri’hend] о зрозуміти неправильно. misapprehension |"тпі5,гергі/пепіп| п помилкдве уявлення; непорозуміння; to be under т. помилятися. тізарргоргіаїе [/misa’prouprieit] v незаконно привласнювати misbecame |"пізрі"Кеїті| past від misbecome. misbecome [‘misbi‘kam] о (past misbecame;

р.

р.

misbecome)

хбдити, не личити. тізбероїеп |"тізбіроїп) джений 63a шлюбом,

не

adj

під-

[‘misbi’heiv]

вбдитися. misbehaviour поведінка; вина.

misbelief думка; єресь.

о погано

[/misbi’heivja] негідний

[’misbi‘li:f] неправильне

miscellaneous

по-

п погана

вчинок;

про-

п 1) помилкова уявлення;

2)

[‘misbi’/li:v] о 1) помилятися; 2) удаватися в єресь. misbirth [mis’ba:6] 7 вйкидень, аборт. miscalculate [/mis’kelkjuleit] о помилятися в розрахунках. miscalculation | |/ піз КагЇкуи"Теї/п) п помилка в рахунку, прорахунок. miscall [mis’ko:l] о 1) неправильно називати; 2) діал. лаяти. miscarriage |тіз'Кеггід3| п 1) невдача, помилка; 2) недоставка за адpécow; 3) мед. викидень, аборт. тізсаггу [mis’keri] v i) зазнавати невдачі; 2) не дохддити за адресою (про листи); 3) мед. мати викидень; викинути. miscegenation [,misidgi’neifn] п змішані шлюби між білими і Hérрами. miscellanea [‘misa‘leinia] п рі 1) літературна суміш, різне (рубрика); 2) збірка.

|,misi’leinjas]

шаний,

різноманітний.

miscellany

[mi’selani]

adj (з)мі-

п

1)

суміш;

мішанйна; 2) збірник, альманах. mischance {mis‘tfa:ns] п невдача; нещасний випадок mischief [/mistfif] п 1) зло, лихо; (о make т. сіяти чвари, сварити, 2)

шкода,

збиток;

3)

дитячі

пус-

тощі; 4) пустун; 5) розм. дідько, біс; what the т. do you want? якого дідька вам треба? тізсНіеї-такег |"піі5Ції теїка| п ін-

триган, баламут. mischievous [’mistfivas]

adj

1) заст.

злий, злісний, зловмисний; 2) пустотливий, неслухняний (про дитину); 3) шкідливий. A

miscomprehend [’miskompri’hend] о неправильно зрозуміти. miscomprehension j{’miskompri’henfn] п неправильне зуміння.

розуміння,

тізсопсеїуе [‘miskan’si:v] вильно зрозуміти; мати

непоро-

о непранеправиль-

не уявлення.

misconception |"піі5Кап'зеруп| п 1) неправильне уявлення; 2) непорозуміння. misconduct 1. п [/mis’kondekt] 1) погана поведінка; 2) погане управління; 3) подружня невірність, зра-

да;

2. о

|"тізКоп'Ч9АКі|

1) погано

поводитися; 2) погано керувати чимсь; 3) порушувати подружню вірність тізсоп5ігисіїоп | |"тпі5Коп5їгакуп) п 1)

наро-

позашлюб-

ний.

misbehave

misbelieve adj

дивний;

2) змішати з гряззю; утягнути у щось

тігу [‘maiari] adj багнистий; грузький; брудний. mis- [mis-] pref надає слову, до якого приєднується, значення неправильно, помилково, хибно; напр.: quote цитувати — misquote неправильно цитувати; fortune щастя, вдача — misfortune нещастя. misadventure Ктпізад'уєгіїа) п 1) нещастя, нещасний випадок; 2) юр.: homicide by т. ненавмисне вбивство. misadvise [,misad’vaiz] о давати по-

неправильна

побудова;

2)

не-

правильне тлумачення misconstrue |"тізКоп'з(ги:| v неправильно тлумачити; перекручувати. miscount [‘mis’kaunt] I. п прорахунок; помилка в рахунку; 2. uv помилятися в рахунку. тізсгеапі [‘miskriant] 1. п негідник, лиходій; 2. adj 1) зіпсбваний, розбещений;

2)

miscreated ний.

заст.

єретичний.

[{’miskri’eitid]

misdate [’mis‘deit] тувати.

adj потвор-

о неправильно

да-

misdeal [‘mis’di:l] о (past і р. р. misdealt) неправильно діяти, робити. misdealing [/mis’di:lin] п 1) нечесний вчинок, 2) безпринципна поведінка.

misdealt

[/mis’delt]

past

[‘mis‘di:d]

п

і р. р. від

misdeal.

misdeed

1)

злочин;

2)

помилка. misdeem [‘mis‘di:m] о неправильно судити, скласти неправильну думку.

misdemeanour |"піздїті:пое)| п І)вчинок, що підлягає судовому покаранню;

злочин;

тіздігесі

2)

[/misdi’rekt]

розм.

о

вильно спрямобвувати; вильно адресувати; 3) правильну вказівку

misdirection

провина.

1)

непра-

2) непрадавати не-

[/misdi’rekfn] п непранеправильне ке-

вильна вказівка, рівництво.

mis

327

misdoing ність,

[’mis’du:ig| помилка;

дійство.

misdoubt нів,

[mis’daut]

вагання;

чуття чогось тізег [‘maiza]

miserable

2)

п

1)

необач-

2) злодіяння,

заст.

п

підозра;

[/mizarebl]

перед-

скнара. 1) нещас-

ad;

[’mizarabli]

страшенно; miserable).

adv

2) нещасно

1) дуже, та ін.

(див.

miserere [,mizo’riari] лат. п благання про милосердя, прощання. тпізегіїпе55 [‘maizalinis] п скупість, скнарість. miserly |"тпаїгзії| adj скупий, скнарий. misery [/mizari] п 1) лихо, нещастя; 2) злидні, убозтво; 3) страждання

misfeasance [/mis’fi:zons] вживання владою. misfire [‘mis’faia} 1. п

п юр. 1)

осічка;

2) тех. перебій запалювання, пропуск запалювання; 3) незапуск реактивного

двигуна;

2. о

1) давати

біда

не

одна

ходить,

a

з

собою ще горе водить. misgive

[mis’giv]

р. р. misgiven)

past

о

від

misgive.

(past

misgave;

1) навівати,

викли-

кати поббювання або передчуття лиха; 2) передчувати (недобре); my heart misgave me that smth. was wrong серце моє віщувало, що тут негаразд. misgiven [mis’givn] p. p. eid misgive. misgiving [mis’givin] п передчуття чогось поганого; побоювання. misgovern [‘mis’gavn] о погано управляти,

misguidance вильне

керувати.

[mis’gaidans]

п

непра-

керівництво.

misguide [‘mis’gaid] о 1) неправильно скербвувати; 2) BBOAHTH в оману; 3) шотл. псувати. misguided {‘mis’gaidid] adj введений в оману. mishandle [’mis’hend!] о 1) погано поводитися;

(або

по-

гано) управляти, керувати. mishap [‘misheep] п 1) невдача,

не-

щасливий

mishear

2)

не

випадок;

[mis’hia]

вміти

2) лихо.

;

о (past і р. р. mis-

heard) недочути; почути не те. misheard [mis’ha:d] past і р. р. від mishear.

mishit [mis‘hit] 1. п промахнутися. mishmash [‘mif,meJ] шанина;

плутанина.

промах; оно _ п суміш, Mi-

що); поїзд;

в

п дез-

непра-

'‘misin,ta:pri‘teifn]

п

тлу мачення.

з пуття, завести на хибний шлях. misled [mis‘led] разі г р. р. від mislead. но

[‘mis’meenidz]

керувати

чимсь;

о 1) пога-

2)

псувати.

тізпате |[mis’neim] о неправильно називати. misnomer [‘mis’noumea| п неправильне вживання імені або терміну. misogamy [mi’sogemi] п невизнання |таї'5одзіпі|

п

женонена-

висництво.

misfortune [mis’fo:tfn] п нещастя; невдача; misfortunes never come alone [mis’geiv]

1) неправводити

misjudge [‘mis’ dgadgz] о 1) скласти невірну думку, 2) недооцінювати. mislaid |mis‘leid] vast t р. р. від mislay. mislay [mis‘lei] п (past г р. р. mislaid) покласти не на місце; загубити. mislead |mis’‘li:d]} (past і р. р. misled) 1) вводити в оману, 2) збити

misogyny

непідхоже; 2) людина, погано пристосована до оточення; 2. v погано сидіти (про плаття).

присл.

2)

шлюбу.

осічку; 2) не вибухати; не спалахувати. mistit [{/misfit] 1. п 1) щось невдале,

misgave

неправильне

mismanage

зло-

о

інформувати;

оману. misinformation [,misinfa’meifn| информація. misinterpret [‘misin’ta:prit] о вильно тлумачити. misinterpretation

ний, бідолашний; 2) мізерний; жалюгідний, 3) убогий; 4) поганий; 5) сумний.

miserably

[/misin’fo:m]

вильно

1) сум3)

поганого. п скупій,

| misinform

лихо-

mis

тізріасе

[‘mis’pleis}]

поставити

о

1) покласти,

не на місце; 2) говорити,

робити we до | речі, невчасно; 3): to т. one’s confidence довіритися

говує.

misprint

комусь,

хто

цього

[‘mis’print]

не

заслу-

І. п друкарська

помилка; 2. о надрукувати вильно; зробити друкарську

непрапомил-

ку.

to

|[mis’praiz]

презирством;

и

2)

1) ставитися

недооцінювати.

mispronounce [/mispra’nauns| 0 неправильно вимовляти. mispronunciation [’mispro,nAnsi‘eisn] п неправильна вимова. misquotation [/miskwou’teifn] п неправильне цитування, неправильна

цитата. misquote [‘mis’kwout]

о неправильно

цитувати.

misread |/тпіз'ті:4) о (разі і р. р. misread |/тіз'теді) 1) (про)читати неправильно; 2) неправильно тлумачити

(прочитане).

вання, управління; 2. о погано керувати, управляти. miss І [mis] 1. о 1) схибити, промахнутися, дати мети; to т. the

маху; target

не не

досягти влучити

в ціль; іо т. fire давати осічку; to т. the mark не досягти своєї мети; 2) пропустити (нагоду то-

the

спізнитися

bus

перен.

3) не

помітити,

чути;

to т.

smb.’s

words

на

прога-

не

по-

недочути;

4) відчувати чиюсь відсутність або брак чогось; скучати за кимсь; ме missed you badly нам дуже He вистачало вас; 5) уникати; he just missed being killed його мало не вбили; 2. п 1) промах; 2) осічка; 3) відсутність, брак, втрата (чогось).

miss Il [mis] п 1) міс, панна (вживається перед прізвищем або ім'ям дівчини

або

незаміжньої

2) розм. дівчина. тіз-5пареп [‘mis’feipn] ний missile

[’misail]

ряд;

2)

кербвана

жінки);

adj

потвор-

п 1) реактивний

ракета;

ракета;

guided

to

т.

launch

снавійськ.

а

т.

запускати ракету; intercontinental т. міжконтинентальна ракета. missile defence [‘misaildi‘fens] п проTHpakeTHa OOOpOHa.

missile plane [‘misail’plein] п літак-снаряд. missing |"тізід| 1. ааї відсутній; there is а page т. тут не вистачає сторінки;

2.

п:

(the

missings)

pl

збірн. Ti, що пропали без вісті. mission [‘mifn] п 1) місія, делегація; 2) доручення; 3) відрядження, командирдвка;

4)

покликання;

мета

(життя). missis [(‘misiz] п 1) місіс; хазяйка; 2) (the т.) жарт. дружина. missive [/misiv] п офіційний лист; послання. mis-spell [‘mis’spel] о (past і р. р. робити

милки. mis-spelt [/mis’spelt] mis-spell.

орфографічні

past

по-

і р. р. від

mis-spend |"тіз'врепа) v (past і р. р. mis-spent) нерозумно, марно витрачати.

mis-spent

|"тіз'єрепі|

від mis-spend. mis-state [‘mis’steit]

0 past і р. р. о робити

непра-

вильну, неправдиву заяву. mis-statement [‘mis’steitmant] п правильна, неправдива заява; правильне свідчення. mis-step [mis’step] І. п крок;

misrepresent |/тізгергі/депі| о 1) зображувати у фальшивому світлі; 2) перекручувати. misrepresentation [‘mis,reprizen’teifn] по неправильне висвітлення, перекручення (факту тощо). misrule [/mis’ru:l] 1. п погане керу-

т.

щось;

mis-spelt)

misprize

з

to т. the train

вити

помилка;

1)

нене-

хибний

2) необачність;

2. v

1) оступатися; 2) перен. схибити; зробити не те, що треба. missy [‘misi] п місі (жарт. звертання до молодої дівчини). mist [mist] п туман; імла, Maa; серпанок. mistake

[mis’teik]

1. п

помилка;

не-

порозуміння; хибна думка; by т. помилкбво; and no т., to make no т.

розм.

безсумнівно,

неодмінно, обов'язково; mistook; р. р. mistaken)

безперечно;

2. и (разі 1) помиля-

тися; розуміти неправильно; 2)приймати когось за іншого або щось за інше (for); I mistook you for

mis з

your brother я прийняв вас за Baшого брата. mistaken [mis’teikn] 1. р. р. від mistake 2; 2. adj 1) помилковий;

миляється;

що по-

YOU are т. а) ви поми-

ляєтесь; 6) вас неправильно зрозуміли; 2) недоречний. mistakenly [mis’teikonli] adv 1) поMHJIKOBO; 2) недоречно. mistaking [mis’teikip] п помилка; непорозуміння; there’s по т. помилитися неможливо.

mister

|"тпізї»)

п містер,

у звертанні перед віка, скор. Мг).

mistime

[‘mis’taim]

пан

(вжив.

прізвищем

чоло-

о 1) зробити або

сказати не до речі, невчасно; 2) не попадати в такт. mistiness [‘mistinis] п туманність. mistletoe [‘misltou] п бот. омбла. mistook [mis’tuk] past від mistake 2. mistral [‘mistral] п метеор. містраль (вітер). mistranslate [/mistraens’leit] о неправильно перекласти. mistranslation [/mistreens‘leifn] п неправильний переклад. mistress [‘mistris] п 1) хазяйка, rocподиня;

she

is

her

own

т.

вона

незалежна, сама собі господиня; М. of the seas іст. володарка морів Великобританія; 2) (скор. Mrs, [/misiz] місіс, пані (ставиться перед прізвищем заміжньої жінки і повністю в цьому разі че пишеться); 3) майстерниця; 4) вчителька; 5) кохачка; 6) поет. кохана. mistrust [/mis’trAst] 1. о не довіряти; 2. п недовір'я, недовіра; підбзра. misty [‘misti] adj 1) туманний; затуманений; 2) неясний, невиразний. misunderstand | |/тпізлпдз/зігелд)| 0 (past i р. р. misunderstood)

непра-

вильно розуміти. misunderstanding [/misAndoa’staendin]п І) непорозуміння; 2) розуміння; 3) сварка.

misunderstood

неправильне

[/misAndo’stud]

past і

р. р. від misunderstand,

misuse 1. п [‘mis’ju:s] 1) неправильне вживання; 2) зловживання; 3) погане поводження; 2. о [/mis’ju:z] 1) неправильно вживати; 2) зловживати; 3) погано поводитися. mite [mait] п 1) маленька річ або істбта; а т. of а child маля, малюк; 2) півшага (монета); 3) скром-

на лепта;

mitigate

4) ент. кліщ,

[‘mitigeit]

о пом'якшувати;

послабляти.

mitigatory

[‘miti,geitsri]

adj

1) по-

м'якшуючий; 2) мед. зм'якшувальний, заспокійливий. mitosis [’mi’tousis] п біол. непрямий поділ клітини.

mitral

[‘maitral]

нагадує ральний

mitre

328

a

adj що

за

митру; т. valve клапан (серця).

[‘maita]

під кутом

п

тех.

фбрмою med.

міт-

1) зріз,

укіс

457; 2) заслінка.

mitre-wheel

[/maitawi:]]

не зубчасте

mitt

eS

[mit]

по

п тех. коніч-

коблесо.

1)

скор.

від

mitten;

2) sl рука; кулак.

mitten |’/mitn] п 1) рукавиця, рукавичка; 2) рі боксерські рукавички. mittimus [’mitimes] лат п 1) юр. наказ про звільнення,

mix

ув'язнення;

2)

розм.

«

|тік5

1, о

1) змішувати(ся);

примішувати, домішувати; 2) водитися, знатися (3—with); to be mixed up with зв'язуватися 3, мати справу з; 2. п 1) змішування; cyміш; 2) безладдя, плутанина. mixed [mikst] adj 1) змішаний, перемішаний; 2) різнорідний; т. train товаро-пасажирський пбізд; 3) змішаний,

для

осіб

обох

статей;

т.

school змішана школа. тіхег {/miksa] п 1) розм. товариська людина; 2) тех змішувач, міксер; 3) рад.

перетворювач

"частоти,

змі-

шувач. mix-in |"тік5їп| п амер. розм. бійка. mixture [‘mikstfa] п 1) суміш; 2) фарм.

мікстура.

mix-up

[‘miks’ap]

безладдя;

mizzle

2. о

п

1)

2) бійка.

[/miz!]

І. п

плутанина,

мряка,

1) (у безособових

мжичка; зворотах):

it mizzles, it is mizzling мрячить; 2) sl. утекти, змитися. [mou] (скор. розм від moment): wait а то! зачекайте хвилинку!; одну хвилинку!; іп а mo зараз. moan [moun] І. о 1) стогнати; 2) то

поет. оплакувати, жалітися; 1) стогін; to make one’s т.

2. п жалі-

тися; 2) бурчання. moat [mout] І. п рів (з водою); 2. о обкопувати ровом. mob [mob] І. п 1) натовп, юрба; 2) през. голота, чернь; 2. о 1) тбвпитися; 2) нападати юрбою; отобчувати. mobile [/moubail] adj 1) рухомий, рухливий; т. mind жвавий pO3yM; т. features рухливе обличчя; 2) несталий, мінливий; 3). військ. т. artillery легка артилерія. mobility [mou’biliti] п 1) рухливість; рухомість,

вість,

мобільність;

несталість;

mobilization білізація;

2)

аг:

про мобілізацію.

mobilize

2)

мінли-

3) збудливість.

[,moubilai’zeifn]

[/moubilaiz]

т.

п 1)мо-

order

наказ

о 1) мобілізу-

вати; 2) пускати (гроші) в оборот. mob law |/тпобіо:)| п самосуд.

moccasin

|"тоКкозіп|

(спочатку Америки); Moka.

mocha

взуття 2) зоол.

[’mouke]

п

1)

мокасйн

індійців Півн. мокасйнова га-

п кофе

мокко

(тж

т. coffee).

mock [mok] 1. о 1) висміювати, насміхатися, глузувати; 2) передражнювати; пародіювати; 3) дражнити; 2. adj 1) підроблений; 2) удаваний; фальшивий; а т. trial інсценований процес; 3. n=mockery.

ee

mod

eee

mockery {/mokeri] п 1) висміювання, глузування; 2) насмішка, насміх, nocmix, глум; 3) посміховище; 4) передражнювання; пародія.

mocking-bird

[’mokinba:d]

ресмішник

п орн.

пе-

багатоголосий.

mock-up [/mok’Ap] п макет або модель в натуральну величину. modal [’moud!] adj 1) що стосується форми (а не суті); 2) філос., лінгв.

модальний;

3) муз.

що

CTO-

сується тональності. modality [mou’deeliti] п філос, лінгв. модальність.

mode [moud] n 1) метод, спосіб; т. of production спосіб виробництва; 2)

спосіб

дій;

т.

ої

life

спосіб

життя; 3) форма, вид: 4) мода; звичай, 5) грам. спосіб; 6) муз. лад, тональність

model

[‘modl]

1. п

1) зразбк;

мо-

дель; 2) макет, шаблон; 3) натурщик; натурщиця; 4) манекен; 2. adj зразкбвий, взірцевий; 3. о 1) ліпити;

2)

моделювати;

3) формувати after).

створювати;

(за зразком

чогось—

modeller [‘modla] п 1) ліпник; 2) модельник; модельєр. modelling |"тодіїу) п 1) моделювання; 2) ліпна робота; 3) тех. формування; формовка. moderate 1. adj |"тподгії) |) помірний; стриманий (про людину); т. in drinking

що

не

п'є; 2) середній,

посередній (про якість); a man of т. abilities людина середніх здібностей;

3) невеликий

(про кількість,

силу); т. ргісе приступна ціна; 4) поміркдваний; 2. п [‘modrit] лю-

дина

поміркованих

поглядів

(звич.

у політиці); 3. vu [/modareit] 1) стримувати, приборкувати; 2) вгамовувати;

ти

пом'якшувати;

помірним;

3)

4) стихати,

cTaBa-

вщухати

(про вітер); 5) головувати. moderation [,modo’reifn] п 1) помірність; 2) стримування; регулювання; утримування; 3) витримка; 4) фіз.

сповільнення;

т.

of

neutrons

сповільнення нейтронів. moderator [/modoreita] п 1) арбітр; посередник; 2) регулятор; 3) голова зборів; 4) фіз. сповільнювач (ядерних реакцій).

modern

|"тподоп, "тодп)

ний, новий; т. ви; т. school викладають

1. adj сучас-

languages нові мошкола, в якій не

класичні

модбви;

2.

п

1) людина новдго часу; 2) рі (the moderns) сучасні письменники, художники і т. п. modernism [/modonizm] п 1) модернізм;

найновіші

неологізм. modernist [/modanist] ніст.

течії;

2)

лінгв.

п мист.

модер-

modernistic [,modo’nistik] adj модерністський. modernity |по:'Фо:пій| п сучасність, сучасний

характер.

mod

329

modernize [’modanaiz] вати. modest |"тодіз) adj

о

модернізу-

1) скромний; 2) помірний; стриманий. modesty [/modisti] п 1) скромність; 2) стриманість. modi |"тоидаї) рі від modus. modicum [‘modikem] п дуже мала кількість, крихта. modification |/тодій"Ккефп)| п 1) видозміна;

лінгв. modify вати;

модифікація;

зміна;

2)

умлаут. [/modifai] 7 1) видозміню2) пом'якшувати; 3) грам.

визначати;

4) лінгв.

видозмінювати

через умлаут.

modish

("тоицдї))

modiste

adj модний.

[mou’di:st]

фр.

швачка; модистка. modulate [/modjuleit]

о

п

кравчиха,

1) модулю-

вати; 2) муз. переходити з однієї тональності в іншу; 3) рад. зміню-

вати частоту. modulation [,modju‘leifn] по модуляція; зміна частоти. module [/modju:l] п фіз., тех. модуль, коефіцієнт. modus |"тоцда8)| лат. п (pl modi) спосіб життя (тж т. vivendi). mohair [’mouhea] п 1) вовна ангорської

кози;

вбвни

ангорської

2)

Mohammedan

виріб,

тканйна

з

кози.

[{moil]

перен. ладдя; боту.

moire moist

1. п

1)

Maho-

важка

робота;

мука; 2) плутанина, без2. о виконувати важку ро-

[mwa:] |moist]

фо. п муар (тканина). 1. adj 1) вогкий, воло-

гий; т. colours акварельні фарби (у тюбиках); 2) дощовий; 2. v= moisten. moisten [/moisn] о 1) змочувати (ся); 2) відволожувати(ся); лдгим, вдгким, мобкрим.

moisture

вологість;

|"тпоіз(їг| волога;

п

ставати

1)

во-

вогкість,

2) сирість.

moke [mouk] п 5/ |) осел; 2) дурень. molar І |"тоціг) 1. п кутній зуб; 2. adj кутній. molar II ("тоціг) adj хім. грам-молекулярний; молярний. molasses |гпо"Їге5і2| п pl (вжив. як sing) меляса, чорна патока. mold

1, П,

ен ЛЯ Moldavian давський;

даванка;

mole

НІ

[mould]

[mol’deivjan]

= mould

І [moul]

1,

1. adj мол-

2. п 1) молдаванин;

2) молдавська

molecular [mou’lekjula] adj молекулярний. molecule [’moulikju:l] п молекула. mole-eyed [/moulaid] adj 1) з дуже маленькими очима (як у крота); 2) підсліпуватий. molehill [/moulhil] п кротовина.

moleskin [’moulskin] п 1) кротбве хутро; 2) текст молескін; 3) рі молескінові штани. molest |тоц'їе5і| о докучати; настирливо чіплятися. molestful [mou‘lestful] adj надокучливий, докучливий. moll [mol] п 1) sl. дівчина; 2) амер. sl. героїня гангстерського фільму. mollification [,molifi‘keifn] п пом'якшення, заспокоєння. mollify [/molifai] о пом'якшувати, заспокбювати. mollusc [‘molask] п молюск.

molluscous

|то"л5Кко5|

adj

1) зоол.

молюсковий; 2) безхарактерний, м'якотілий. molly [‘moli] п 1) sl. дівчина; молода жінка; 2) зніжений юнак або хлопчик; 3) легкодуха людина; розм.

«баба»;

4)

великий

(для фруктів і т. п.). molly-coddle [‘molikodl] пестуха;

кошик

1. п пестун,

2. о 1) балувати,

пестити;

2) кутати(ся).

[mou‘hemidan],

metan [ma’hometn] І. adj магометанський; 2. п магометанин. Mohican |"тпоцікоп| п плем'я могікан. moiety [‘moiati] п юр. половина.

тої!

топ

мол-

мова.

1. п кріт; 2. о рити,

копати (під землею). mole II |тоці) п родимка. mole ШІ [moul] п 1) мол; 2) дамба. mole IV |тоші) п хім. грам-молекула; моль.

Moloch [’moulok] п міф. Молох. molt {moult]=moult. molten [‘moultan] adj 1) розтоплений;

2) литий.

molybdenite |ma‘libdinait] п мін. лібденовий блиск, молібденіт.

мо-

molybdenum [mo‘libdinsm}] п хім. молібден. moment |"тойтопі)| п 1) момент; мить; for the т. у wo хвилину; to

the

m.

точно;

2)

вага,

важли-

вість, значення;

affairs of great

справи великої момент.

ваги;

momenta

3) mex.,

т. фіз.

рі від momen-

momentary [‘moumonteri] adj І) моментальний, миттєвий, хвилинний; 2) минущий, короткочасний. momently |"тпоштопіїї) adv 1) щохвилини, 2) на мить. momentous [mou’mentes] adj важт.

decision

важливе

рішен-

ня. momentum [mou’mentem] п (рі тоmenta) І) фіз. механічний момент, інерція (рухомого тіла); швидкість руху; кінетична енергія; 2) перен.

рушійна

сила.

monac(h)al (|"тонзкі) adj чернечий. monad [’moneed] п 1) хім. одноатомний

елемент;

ний

організм;

monarch лйкий лик

2) біол. 3) філос.

одноклітинмонада.

[‘monak] п 1) монарх; 2) векорйчнево-оранжевий мете-

з чорною

цях. monarchic(al) нархічний,

monarchist

[/monaki]

[‘monoakist]

п

монархіст,

| |"тпопазігі|

п

монастир

облямівкою

[mo’na:kik(al)]

на криль-

adj мо-

п монархія,

(чоловічий). monastic [moa’neestik] стирський;

1.

adj

чернечий,

мона-

чернецький;

2. п чернець. Monday [‘maAndi] п понеділок. mondial [’md:ndial] фр. adj

світовий, всесвітній, monetary |"тлпізгі) adj 1) монетний, 2) грошовий; валютний. money |"тплпі) п 1) (тільки sing) гроші; 2) рі (moneys) монетні системи, валюти; 3) pl (monies) грошові cyми; фраз. 360p.: т. makes the mare (to) go присл. багатому чорт діти колише. money-agent |'тлпі,еідзапі) п банкір. money-bag [/manibeg] п 1) мішок для грошей; 2) багатій; 3) скнара; 4) рі багатство. топеу-Бій [’manibil] п фінансовий законопроект. money-box [‘maAniboks] п копилка. money-changer |‘mani,tfeindga| п міняйло.

moneyed

[’mAnid]

adj

1)

багатий,

грошовитий; 2) грошовий; т. assistance матеріальна допомога. money-grubber [’mani,grAba] п користолюбець; скнара. money-lender [/mAni,lenda] п лихвар.

money

order

[‘mani,o:‘da]

п

вий грошовий переказ. money-spinner [’mAnispina] кулянт, лихвар; 2) розм. дання

і т. п.

що

прибутки. monger |"тплоєг)|

пошто-

п 1) cneп'єса, ви-

приносить

п

великі

торговець

(ne-

рев. у складних словах, напр.: ironmonger торгбвець залізними BHробами; newsmonger ірон. плетун, плетуха). Mongol [’mongol] =Mongolian.

Mongolian

[mou’menta]

tum,

лйвий;

monarchy

топазіегу

[mon’gouljan|

1. п 1) мон-

rom; 2) монгольська монгольський.

mongoose густа.

mongrel

[’moyngu:s]

[‘maAngral]

мова;

п

2. adj

3002.

1. adj

ман-

нечисто-

кровний; 2. п i) mOmicb; гібрид (про тварин, рослини); 2) нечистокровний собака; дворняга.

monism

[/monizm]

п філос.

монізм,

топізіїс [mo’nistik] ad; філос. моністичний. monition |тош'пі)п| п 1) напучення; застереження; 2) виклик до суду. monitor {/monita] 1. п 1) наставник, порадник; 2) староста в класі; 3) тех. pad. мовітор, контрольний пристрій; 4) фіз дозиметр; 2. о і) напучувати, радити; 2) тех. рад. контролювати, перевіряти, 3) фіз. вбсти дозиметрйчний контроль. monitoring [‘monitorin] п рад. перехоплювання, підслухування monitory |"топіїггі) adj застережливий, остерігаючий.

moo

230

топ

monophthong |"топаїдор| п фон. моmonk [mAnk] п чернець, монах. ' | нофтонг. [/mAnkori] п 1) монастирmonkery ське життя; чернецтво; 2) ченці, | monoplane [’moneplein] п моноплан. моно1) п monopolist |те"порайзі) монахи. поліст; 2) прихильник системи моmonkey [/manki] 1. п 1) мавпа; 2) Й нополій. пустун, шибеник; жарт. або знев о монопо{ma’nopelaiz] 3) sl. гнів; 4) sl. 500 фунтів crép- | monopolize лізувати. лінгів, амер. 500 доларів; 5) sl. заmonopoly fma‘nopali}] п монополія. кладна; 2. о 1) жартувати, пустуmonorail [‘monoureil] п 1) однорейвати, бавитися (with); 2) перекова залізниця; 2) підвісна залізкривляти; 3) втручатися. ниця. топКеу-Бгеад [/mAnykibred] п бот. monosyllabic [‘moneasi’labik] adj одбаобаб (дерево i плід) носкладовий. monkey-business [{'mAyki,biznis] | п топозуПабіе [’mona,silebl] п однорозм. пустощі, дурощі; вибрик. складове слово. monkey-chatter [/manki,tfeeta] п рад. monotone [’monatoun] 1. п монотонперешкоди, шум в ефірі. не читання; MOBTOpeHHA; 2. о гоmonkeyish [’mankiif] adj 1) мавпяBOPATH, читати або співати моночий; 2) пустотливий. TOHHO. monkey-jacket [/mAnki,d3ekit] п коГте/поїпаз| adj 1) моmonotonous ротка матрбська куртка, бушлат. одноманітний; 2) нуднотонний; топКеу-іаг |"тплуКідйза:| adj глиняний. ний глечик для води. monotony |та"поїпі| п 1) монотонmonkey-nut ("тплукіплі| п земляний ність; одноманітність; 2) нудьга. горіх.

monkey-wrench [/mAnkirentf] п тех. розсувний гайковий ключ mono|"топо-| у складних словах MOHO-, OMHO-, єдйно-; напр.: monoplane моноплан.

monobasic

[,monou’beisik]

adj

хім.

одноосндвний. monochromatic {,monoukrou’meetik] adj однобарвний, однокодлірний.

monochrome [{’monakroum] = monochromatic. monocle {/monokl] п монбкль. monocotyledon§ [‘monou,koti/li:dn] п бот. односім'ядольна рослина. monocotyledonous | |"тпопоц,Койі"1і:да-

nas] adj бот. односім'ядольний. топосгасу |то/поКгазі| п єдинодер-

жавність. monocular |то"поКіців| 1. adj 1) рідк. однодкий; 2) монокулярний; 2. п опт. монокуляр. monody [‘monedi] п похорднна піс-

ня. monogamy ність.

[mo’nogami]

п одношлюб-

monogram [/monagrem] п монограма. monograph [’monegra:f] І. п монографія; 2. -о писати монографію. monographer монографії.

[mo‘nogrefa]

п

автор

monolith [’monouli6] п моноліт. monolithic [,monou‘liSik] adj монолітний. monologize [mo’noladgzaiz] uv заволодівати розмбвою, не давати говорити іншим. monologue [’monelog] п монолог. топотапіас [{’monou’meiniek] п маніяк.

monomer

[‘mounama]

похім.

моно-

мер, прбста сполука. monomial [mo/noumial] мат. 1. п одночлен; 2. adj одночленний, monophase [’monofeiz] adj ел. однофазний.

monotype ний

[‘monataip]

представник

друк.

п 1) біол. єди-

(роду,

монотип.

Monroeism

[man‘rouizm]

доктрина

типу);

2)

п амер.

іст.

monsieur

[mesja:]

sieurs) monsoon

мосьє, пан, добродій. |поп'зи:п)| п І) мусбн;

дощовий

monster

сездн.

[’monsta]

п

1. п

monstrous

[’monstras]

(pl

mes-

2)

1) вйродок;

2) потвора; страхіття; летенський, величезний. monstrosity [mons’trositi] ність; страхбвище.

2. adj

п

творний; 2) величезний; ливий; страхітливий; 2. надзвичайно, незвичайно.

ве-

потвор-

1. adj 3) adv

1) пожахзаст.

month [mand] п місяць (про час). monthly |[’mAn6li] 1. adj щомісячний; щомісяця;

3. п

1) щомісяч-

ний журнал; 2) рі менструації. monticule [/montikju:l] п горбок. monument |[/monjument] монумент.

monumental

п пам'ятник,

[,monju’mentl]

adj 1)що

увічнює; т. mason майстер, який виготовляє пам'ятники; 2) монументальний;

вижний. monumentalize увічнювати.

3)

незвичайний,

ло);

to

диво-

{,monju’mentalaiz]

от

moo [mu:] 1. о мукати; 2. п мукання. mooch [mu:tf] v 1) ледарювати; тинятися; 2) красти. mood І |ти:4| п настрій; to be in the т. for smth. мати охоту до чбгось; to be іп по т. не мати бажання, бути не в настрої (робити щось); а man ої moods людина настрою.

bay

1. п the

3 1) місяць

a (світи-

т.

займа-

перен.

тися безглуздою справою; to aim (або to level) at the т. мати надто великі претензії, мітити високо; 2) астр. супутник (планети); 3) місячне світло; 2. о 1) блукати, ру-

хатися, діяти як Уві сні (тж пт. about, т. along, т. around); 2)провбдити час у мріях (звич. т. амау).

moonbeam [‘mu:nbi:m] п смуга, промінь місячного світла. moon-blindness [‘mu:n,blaindnis] п мед. куряча сліпота. тоопсаїї |"тпи:пка:Ї| п ідідт, дурник; виродок. moon-eyed [‘mu:naid] adj 1) хвбрий на курячу сліпоту; 2) з широко розкритими очима вування і т. п.).

(від страху,

[’mu:nhed]

зди-

adj

кругло-

п амер

si. 60-

тоопіасед [’mu:n,feist] видий, круглолиций.

жевільний, причинний. moonlight [/mu:nlait] п 1) місячне світло; 2) attr. при світлі місяця. moonlit [’mu:nlit] adj освітлений мі-

сяцем. moonscape [’mu:nskeip] п місячний ландшафт. moonshine [/mu:nfain] п 1) місячне світло; 2) фантазія; нісенітниця; 3) амер. sl. самогон. moonshiner

montage |топ'а:3| п монтаж montane [‘montein] ад) 1) горйстий; 2) гірський (про жителів). Montenegrin [,monti’ni:grin] 1. п чорногбрець; 2. adj чорногорський. 2. adv

строї. [mu:n] | moon

moonhead

Монро.

Фр.

| mood HI [mu:d] п 1) грам. спосіб; | 2) муз. лад, тональність. moody {‘mu:di] adj 1) що легко піддається змінам настрою; 2) смутHaв поганому ний, похмурий;

[’mu:n,faine]

п амер.

ca-

могбнник, moonstone |’mu:nstoun] п мін. місячний камінь. moonstruck [’mu:nstrAk] adj боже-

вільний. moony |"ти:пі) adj 1) схожий на місяць, 2) неуважний, замріяний; 3) апатичний. Moor [mua] п 1) марокканець; 2)іст мавр. moor I [mua] о приставати до берега,

швартувати(ся);

ставати

на

якір. moor II [mua] п 1) (болотиста) місцевість, порбсла вересом; 2) ділянка для полювання.

moorage

|"тиггідз3) п 1) місце причалу; 2) плата за стойнку судна. moorcock [‘mua’kok] див. moor game. moor-fowl [’mus,faul]=moor game. moor game [’muageim] п біла шотландська куріпка (moorcock moorhen самка).

moorhen

|"тпиепеп|

moorings

[/muarinz]

див.

самець,

moor

game.

п рі мор.

мертві

якорі; швартбви. Moorish [’muarif] adj мавританський. moorland [’mualend] п місцєвість, поросла вересом. moose [mu:s] п американський лось.

331

moo

moot

[{mu:t]

1. adj спірний;

спірне питання; 2. v обговорювати, mooted

т.

case

дискутувати, question об-

говорюване питання. mop [mop] 1. п 1) швабра;

2) пат-

ли (волосся); mops and mows гримаси, кривляння; 2. о чистити шваброю, витирати (тж т. Up); т. up 51. а) поглинати; привласнювати;

6)

очищати ворога);

(захоплену to т. and

добивати;

в)

військ.

територію від том кривля-

тися. торе |[moup] о 1) хандрити; нудитися; 2) бути пригніченим, до всього байдужим.

mope-eyed

[‘moup,aid]

adj

коротко-

1)

схильний

збрий.

mopish

[‘moupif]

adj

хандрити, нудитися; 2) пригнічений, невесблий. торреї [‘mopit] п пестл. дитина, маля. moraine [mo‘rein] п геол. морена. moral [’moral] 1. adj 1) моральний; етичний; 2) повчальний; 3) доброчесний; 2. п 1) повчання, мораль; 2)

рі

звичаї,

єтика;

стан. morale |то'та:Ї) п дух. moralist [‘morelist} 2) доброчесна

morality

моральний

моральний п

1)

1) моральність;

мораль; 2) pl основи ка; напучення,

{’moralaiz]

повчати,

мораліст;

людина.

[mo‘reeliti]

moralize

стан,

моралі;

ети-

о моралізувати,

наставляти.

morally [‘morali] adj 1) морально; 2) по суті, фактично. morass [mates] п болото, трясовина, драговина (тою перен.). moratorium [|,mere’ iD: riam] п морато-

рій, відстрочка moratory

платежу.

[‘morate:i|

adj що

дає

від-

строчку платежу. Moravian |та" reivjen] Пе adj моравський; 2. п моравець. morbid Vmo:bid] adj 1) хворобливий; хворобливо підозрілий або лякливий; 2) огидний; 3) патологічний; т. growth мед. новоутвбрення; 4) схильний до меланхолії або страху. morbidity [mo:’biditi] хворобливість;

2) захвбрюваність.

morbidness [‘mo:bidnis] п хвороблива вразливість; схильність до меланхолії, страху, підозрілості. тогбіїїс [mo:’bifik] adj хвороботворний. morbility [mo.’biliti] =morbidity. mordacity [mo:‘deesiti] п уїдливість, ущипливість.

mordant вий,

[‘mo:dant]

дошкульний,

1. adj 1) уїдли-

саркастичний;

2)

хім. їдкий; 3) мед. що викликає руйнування (тканин); 2. п 1) протрава, кислота, вжйвана при гравіруванні; 2) речовина, що закріплює фарби.

тогдепі

[’mo:dant]}

по муз.

трель.

more

[mo:]

то5

1. adj (comp від many |,

much 1) більший; більш численний; т. pupils більше учнів; т. courage більше сміливості; 2. adv (comp

від much 2) більше, ще; this book is т. interesting than that ця книжка цікавіша, ніж та: you ought to walk т. вам треба більше ходити; т. and т. ще i me; т. ог less більш або менш, приблизно; по т. більше

не;

І will

have

по

т.

of

it

мені більше цього не треба, я цього більше не терпітиму; once т. ще раз; some т. ще; the т. the т. чим більше.., тим більше; the m. he has, the т. більше він має, тим

he wants чим більше йому

хочеться; the т. the better чим більше, тим краще; пеуег т. ніколи. morel [mo‘rel] п бот. 1) зморшок (гриб); 2) чорний паслін. moreover [mo:‘rouva] adv до того ж, крім того. mores [‘mouri:z] ny порі звичаї. morgue I [mo:g] pp. | ) морг; 2) амер. sl. відділ у редакції газети, me зберігається довідковий матеріал. morgue Il [mo:g] Фр. п пиха, ropдощі, гордовитість. moribund [/moribAnd] adj вмираючий. morn |то:п| п 1) поет. ранок; 2) (the т.) шотл. завтра; the m.’s morning завтра вранці. morning |’mo:nin] п 1) ранок; good т. доброго ранку; здрастуйте; 2) поет ранкова зоря, 3) ранній період або початок (чогось); 4) attr. ранковий; т. gown халат; ті. watch

мор. ранкбва вахта. morning glory |"тіо:під'єїо:гі) п бот. 1) березка; 2) кручені паничі, іпомея. morning star [‘mo:nin’sta:] п ранкова зоря, Венера. moron [/mo:ron] п недоумкуватий, слабоумний.

morose

|то"'гоц5|

adj

понурий,

по-

хмурий.

morpheme

[’mo:fi:m]

п

лінгв.

мор-

фема.

Morpheus |"то:Ї|ц:8| п міф. Морфей. morphia [’mo:ija] п морфій. morphine |’mo:fi:n] =morphia. morphinism [’mo:finizm| п морфінізм, наркоманія morphological [,ma:fa‘ladgzikal] adj морфологічний. morphologist [mo:‘foledgist] п морфолог.

morphology

[moa:’foladgzi]

п

морфо-

логія. morrow [/morou] п поет. (the т.) завтрашній день; on the т. ої слі-

MOM за чимсь. morse [mo:s] п зоол. морж Morse code {[‘mo:s’koud] п Морзе morsel |"тпо:51| грудочка

п шматочок,

азбука

кусбчок,

mortal [/mo:tl] 1. adj 1) смертний; 2) смертельний; 2. п смертний, людина.

mortality [mo:’teliti] п 1) смертність; 2) смертельність; 3) падіж (худоби); 4) смертні, людство. mortally [‘mo:tali] adv смертельно. mortar I [’mo:te] 1. п 1) ступка; 2) військ. мортира; міномет (тж trench т.); 2. о військ, обстрілювати

HOMETa. mortar II [{’mo:ta] 2. и скріплювати mortgage

з мі-

п розчин

вапна;

розчином

вапна,

|’mo:gidgz]

1. п

1) застава,

заклад; 2) заставна, закладна; 2.7

1)

заставляти; 2) ручатися (словом). mortgagee [mo: goa‘d3zi:| п кредитор

по заставній. mortgagor [,mo-go’dzo:]

п

боржийк

по заставній. тогіїсіап |то:Чїі/п| п амер. власник бюро поховань. mortification |,moa:tifi’keifn] І) приборкання, придушення; втихомирен-

ня; т. of the flesh умертвіння ті;

2)

приниження,

гірке

пло-

почуття

образи, розчарування; 3)мед

змерт-

віння; гангрена. mortify [’mo:tifai] о приборкувати, втихомирювати, вгамодвувати (лочуття тощо); 2) засмучувати; принижувати;

mortise

шипа;

3) мед.

[‘mo:tis] о

змертвіти

п тех.

1) довбати;

паз,

гніздо

2) з'єднувати

шипом. mortuary [’mo:tjueri] 1. adj похорднний; 2. п мертвецька, морг. mosaic [{ma‘zeiik] 1. п мозаїка; 2. adj мозаїчний; 3. о викладати мозаїкою, виконувати мозаїчну роботу.

Moses

[’mouziz]

п

бібл.

Мойсей.

Moslem |"тогізт| 1. adj мусульманський; 2. п мусульманин. mosque |тозК| п мечеть.

mosquito

[mes’ki:tou]

п

(pl

-0eSs

{-ouz]) москіт; комар. mosquito-crait [mas’ki:toukra:ft] п мор. торпедний катер; збірн. торпедні катери. mosquito-fleet [mas‘ki:toufli:t] п мор. флот малотоннажних суден, «москітний флот» (торпедні катери). mosquito-net

[moas’ki:tounet]

п

сітка

від комарів, москітів і т. п. moss [mos] 1. п 1) бот. мох; плаун; лишайник; 2) торфове болото; 2.0 заростати мохом. moss-back [|‘mosbeek] п 1) амернканський оселедець: 2) sl. старомодна людина; крайній консерватор. moss-berry [‘mos,beri] п бот. журавлина, клюква. moss-grown [’mos groun] adj |) порослий модхом; 2) перен. застарілий, старомодний. mossiness [‘mosinis] по моховитість; пухнатість. mosstrooper бандит.

[‘mos,tru:pa]

п розбійник,

mossy | тазі) adj моховитий, вкритий мохом. most [moust] 1. adj (sup. від many I, much 1) найбільший; т. people

332

mos

більшість головним

людей; чйном;

кількість,

більша

for the т. part 2. п найбільша частина;

т.

of

the time більша частина часу; to make the т. ої використати цілKom; 3. adv (sup. від much 2) 1) більш 3a все, найбільше; what pleased те т. що мені більш за все сподббалося; 2) чадто, надзви-

чайно,

найвищою

мірою;

the

play

was т. gripping п'єса була дуже захбплююча; 3) для утворення Sup. багатоскладових | прикметників |і прислівників: the m famous of these writers найбільш відомий з цих письменників; 4): at т. найбільше, не більш найбільше вісім;

сім. mostly

й ("тоц5ій)

як; eight at не більш як

adv

головним

т. ві-

чи-

zondz]

той

п бот. 1) дикий льон; 2) ло-

микамінь: mother ship [/mAdafip] п мор. матка, плавуча база. {{/madazinlo:] pl від mothers-in-law mother-in-law.

mother’s димка.

mark

[’madezma:k]

п

motif [mou‘4i:f] фр. п основна головна "думка; лейтмотив твору

poтема; (муз.

тощо).

motile [/moutil] ад) біол. здатний пересуватися, рухливий. motion |"тоціп)| 1. п 1) рух; іп т. рухаючись, у русі, на ходу; 2) хід (машини); 3) жест, рух тіла; 4) пропозиція (на зборах); 2. о показувати жестом; he motioned me to a seat лець.

він

показав

мені

Ha

сті-

mot [mou] фр. п (рі -s [-z]) дотеп; т. just точний вислів.

motional [’moufnal] adj рушійний. motionless [’mouJnlis] adj нерухомий. motion picture [’moufn’piktfa] п кі-

mote [mout] п пилинка, порошинка; to see а т. іп smb.’s eye бібл. бачити порошинку в чиємусь OUI; перебільшувати чиїсь недоліки.

привід; спонука; 2. adj рушійний; т. power, т. force рушійна сйла, енергія;

ном, здебільшого.

motel тель нат.

[mou’tel] для

п амер.

мотель,

автотурйстів,

го-

автопансіо-

motet [mou’tet] п спів. moth [mo6] п i) міль, 2) метблик, moth-ball [’mo6/ba:1] п нафталінова або камфбрна кулька. moth-eaten ("товіла) adj 1) поїдений

міллю;

2)

застарілий,

знбше-

ний. mother [’maAda] 1. п 1) мати; 2) початок, джерело; 3) інкубатор; 4) attr: т. tongue а) рідна мова;

3. о 1) спонукати; бути мотивом або причиною; 2) (перев. pass.) мотивувати.

[‘moutivlis]

вдваний,

всячина;

костюм.

motor

тор;

boat

2)

п фіз: кінетичсила. строкатий; різ1) попурі; вся-

іст.

блазенський

[/mouta]

1. п 1) двигун; моавтомобіль; 3) attr.: т.

2)

мотбрний

чбвен;

2. о їхати

б) мова, від якої пішли інші мови; фраз. звор.: every m.’s son of (you, them, etc.) всі без винятку, всі до

motor bus [‘mouta’bAs]

бдного; т. wit прирбдний рбзум; здорбвий глузд; кмітливість; m. oi] сира нафта; 2. о 1) усиновляти; брати на виховання; 2) ставитися по-материнському; охороняти, пес-

томобіль. motor coach [’moutekouts] (перев. відкритий). тоїог-сусіє | |"тоціо,заїкі)|

тити;

3)

приписувати

авторство

(жінці); 4) порбджувати. mother country |"тплбе,КЛпігі| п 1) батьківщина; 2) метропблія (по відношенню

до колоній).

mother-craft |"тплбакга:Й| вихдвувати дітей.

п

motherhood [/madshud] п CTBO. mother-in-law | [‘madrinlo:] mothers-in-law)

1)

теща;

уміння материн-

п 2)

(р! све-

круха.

motherland

[/mAdalend]

п батьківщи-

на, вітчизна.

motherless

|"тплдоїз)

adj що

не має

матері.

motherly "("тплдгії) 1. adj mareprinський; 2. adv по-материнському. mother-of-pearl I [‘madarav’pa:l] п перламутр. mother-of-pearl II [/madearav’pa:l] adj перламутровий. mother of thousands М плбагоу"Вац-

або везти

motor-car

на автомобілі.

{’moutaka:]

цикл. motorcycle тися

невмоти-

безпідставний.

motivity [mou’tiviti] на енергія; рушійна motley [/motli] 1. adj нокольордвий; 2. п ка

adj

п автобус.

п легковий

|"тоціа,заїк|)

мотоциклетним

[/motl]

жити;

ав-

2.

п

1. о цяткувати, цягка,

мере-

плямочка.

ва; 2. о пліснявіти,

цвісти.

mould Il [mould] п 1) розпушена (садбва) земля; 2) грунт; 3) поет. могила;

прах.

mould ПІ [mould] І. п 1) (ливарна) фбрма; оподка; 2) вйливок; 3) лекало, шаблон; 4) матриця; 5) буд. опалубка для кладки бетсну; 6) перен. характер; peoples of а special т. люди особливого складу; 2. 0 1) відливати у форму, формувати (тож перен.); 2) робити по шаблону; 3) створювати.

mould-board [’mouldbo:d] п с.г. ця плуга.

moulder

нокартина, фільм. motive [/moutiv] 1. п мотив,

motiveless

mottle

mottled [/motld] adj крапчастий, рябий. motto [‘motou] п (pl -oes |-ouz]) 1) девіз, гасло; 2) епіграф. moufflon [‘mu:flon] п зоол. муфлон. mould І [mould] 1. п цвіль, плісня-

тися,

ти moulder

I [’moulde]

о

1)

поли-

розсипа-

руйнуватися;

2)

II [/moulda]

п 1) ливарник,

формувальник;

стіл

для

формування; 3) творець. moulding |"тоцідїд) п 1) тех.

фор-

мування,

2)

байдикува-

тех.

відливання;

2) архт.

ліп-

на прикраса, карниз; 3) багет. mouldy I [/mouldi] adj 1) зацвілий, запліснЯявілий; 2) лий, старомодний.

mouldy Й торпеда;

[’mouldi]

перен.

застарі-

п мор.

sl. міна,

to squirt а т. випускати торпеду. moult [moult] І. о линяти (про птахів); 2. п линяння. mound I [maund] 1. п 1) вал, насип; 2) горбок; 3) могйльний горбок; 2. о насипати вал, горб.

mound

II [maund]

п держава

(ембле-

ма).

п автббус

п

MOTO-

о 1) займаспортом;

2)

водити мотоцикл. motor-cyclist [’mouta,saiklist] п мотоцикліст. motored |mouted] adj мотобрний, з мотором. motoring [‘moutarin] п 1) автомобільна справа; 2) автомобільний спорт. motorist [‘moutarist] п автомобіліст, motorization [,moutarai’zeifn] п моторизація. motorman |"поціатоп)| п амер. вагоновод; машиніст; водій. motor ship [/moutefip] п теплохід. motor-spirit [/mouta’spirit] п бензин; газолін. motor vehicle [‘mouta’vi:ikl] п автомобіль, автомашина. motory [‘moutari] adj рушійний, що викликає рух.

Mount

[maunt]

п

гора

(в

назвах,

напр. М. Everest гора Еверест). mount [maunt] 1. п 1) кінь під сідлом;

2)

картбя

або

полотно,

на

якому наклеєна картина або карта; 3) оправа (каменя); 4) військ. установка (для гармати); 2. v 1) підніматися,

сходити;

ватися (про коня або на

ціну); 3) сідати на велосипед, в машину;

4)

на

посадити

коня;

2)

5)

підвищу-

встанобв-

лювати, монтувати; to т. jewels вставляти коштовні камені в оправу; 6) ставити (п'єсу); 7) військ.: to т. a gun встановлювати гармату на лафет; to т. а guard стояти на варті, охороняти; 8) набивати чучело. mountain [’mauntin] п 1) ropa; перен. маса, купа, безліч; 2) attr. гірський; фраз. звор.: to make а m. out of а molehill робити з мухи слона, геребільшувати. mountain ash [’mauntin’es] п бот. 1) горобина американська; 2) горобина звичайна.

333

mou

mountain dew [’mauntin’dju:] шотландське віскі.

mountaineer

п розм.

[,maunti’nia]

1.

п

1)

альпініст; 2) горянин; 3) горець; 2. о лазити по гбрах, схбдити Ha гбри. mountaineering [maunti’niarin] п альпінізм. mountaia-high [‘mauntinhai] adj дуже висбкий. mountainous [’mauntines] adj 1) горйстий, горяний; 2) величезний, mountebank [‘mauntibenk] 1. п 1) шарлатан; 2) блазень; 2. о стрбіти дурня.

mounted

|"тацпбі)

посаджений кінна

на

adj

1) кінний;

машину;

| поліція;

2)

т.

police

вмонтований,

встановлений; т. gem дорогоцінний камінь в оправі. mounting [‘/mauntin] п 1) встанобвлення (гармати і т. д.); 2) посадка на коня або в машину; 3) монтаж; 4) оправа. mourn [mo:n] о 1) оплакувати; 2) сумувати; 3) носити траур. mourner [’mo:na] п 1) присутній на похороні;

mournful

2) плакальник.

|"то:піці)

ний, жалібний;

mourning

adj сумний, смут-

траурний.

[‘mo:nin]

п

1)

жалоба,

траур; 2) плач, голосіння, ня; 3) attr. траурний. mouse

І. п

[maus]

ридан-

(рі mice)

миша;

2. о [mauz] 1) ловити мишей; вишукувати; вистєжувати. mouser [’mauzo] п мишолов. тоизеїгар

[/maustrep]

п

2)

мишолов-

ка. mousse

[mu:s]

mousseline муслін. moustache

mousy

фр. п кул.

[/mu:sli:n]

[mas’ta:f]

[/mausi]

Myc.

фр.

п

текст.

mouthy [’mauSi] adj 1) пихатий; пишномдвний; 2) балакучий, багатослівний. movable (|"ти:угбі) adj 1!) пересувний,

переносний;

2. adj

портативний;

2)

рухбмий (про майно). movables |"ти:угріг) п рі рухоме майно. move |ти:у) 1. о І) рухати(ся); пересувати(ся); ворушити(ся); 2) привддити в рух; надавати руху; 3) зворушувати; хвилювати; 4) спонукати до чбгось; 5) вносити (пропозицію, резолюцію); робити заяву; 6) переїжджати; переселятися; 7) розвиватися (про події); 8) рости; 9) управляти; маніпулювати;

10)

перехбдити

в інші

руки;

з прийм. і присл. т. about переїжджати з місця на місце; т. амау а) від'їжджати; б) відсувати;

т.

in

а)

в'їжджати;

б)

BBO-

дити, вати)

всувати; т. оп (запропонупройти далі; 2. п 1) рух;

зміна

місця;

to make

а т.

а)

ви-

рушати; б) вставати 3-3a стблу; 2) переїзд (на іншу квартиру); 3) шах. хід; 4) вчинок, крок; фраз. звор.: to get а т. оп розм. поспішати, квапитися; to make а т. бра-

тися за щось,

почати діяти.

тоуеіе55 |"ти:уїйз| аа) нерухомий; т. countenance байдужий вираз об-

личчя. movement |"ти:упівпі) п 1) рух; переміщення, пересування; revolutionагу т. революційний рух; 2) перехід; переїзд. переселення; 3) жест; 4) розвиток дії; 5) хід (механізму); 6) муз. темп; ритм; частина музичного TBOpy. mover |"тпи:уз| п 1) двигун, рушійна

сйла;

п вуса.

І. п мишка;

mud

2)

ініціатор,

йвтор

(ідеї);

1) рот;

той, хто вносить пропозицію. moviegoer [/mu:vi,gouo] п кіноглядач. moviemaker [‘mu:vi,meike] п кінопро-

уста; 2) гирло (ріки); 3) вхід (до гавані, печери); 4) шийка (пляшки); 5) дуло, жерло; 6) гримаса;

мисловець. movies [/mu:viz] п рі розм. кіно. movietone [‘mu:vitoun] п звуковий

1) мишачий; 2) гідний; боязкий

mouth

тихий,

1. п [mau9; pl maudz]

to make ти

перен.

mouths

гримаси;

кривлятися,

7)

тех.

ла-

роби-

бтвір;

вихід-

ний патрубок; рУпор; 2. о [maud] 1) говорити урочисто; 2) жувати; плямкати; 3) робити гримаси, кривлятися; 4) впадати (про річку); 5) привчати коня до вуздечки.

mouther

[‘mauSo]

п 1) пишномодвний

оратор; 2) хвалько. mouth-filling [‘mau6,filig] тий, бундючний.

mouthful ний щось

ва.

[/mau@ful]

рот;

mouth-organ пілка;

to say

важливе,

п

а

adj

пиха-

ковток;

пов-

т.

сказати

sl. сказати золоті

|"тацво:соп)

2) губна гармдніка.

п

сло-

1) со-

mouthpiece [‘mau@pi:s] п 1) мундштук; 2) рупор; 3) глашатай; виразник (інтересів, поглядів тощо); 4) мікрофбн.

фільм.

moving [/mu:vin] adj 1) що рухається, рухливий; 2) зворушливий, хвилюЮючий. moving pictures pl Kino.

[/mu:vin,piktfez]

п

moving

[‘mu:vin’steakeis]

п

staircase

ескалатор. mow I [mou] mowed,

1. v (past mowed;

mown)

1)

косйти;

р. р. жати;

2) скиртувати; 2. п 1) скирта, стіг; 2) сінник. mow II [mau] 1 п гримаса; кривлЯння; 2. о кривлятися

mower [’‘moua] п 1) косар; 2) косарка; жниварка, жатка. mowing-machine [/mouinma,fi:n] сарка; жниварка, жатка.

mown Mr.

Mrs.

[moun] [/mista]

[‘misiz]

р. р. від mow скор.

п ко-

І, 1.

від mister.

скор. від mistress.

much

[mats]

most)

1. adj (comp. more;

багато;

т.

ado

су

даремно;

т.

about

time

багато

nothing 2.

adv

sup. часу;

багато

гала-

(comp.

more;

sup. most) 1) дуже; I am т. obliged to you я вам дуже вдячний; 2) значно; т. better значно краще; 3) майже, приблизно; т. (about) the зате майже те саме, майже такий самий; фраз. звор.: so т. the

better тим краще; пої m. ні в Якому разі; how т. скільки?; 3. п багато

що;

to make

цінити;

б)

т.

of а) високо

| носитися

3 | чимсь,

кимсь. mucilage [’mju:silidg] п 1) слиз; 2) рослинний клей. muck [mak] 1. п 1) гній; 2) розм. пдгань;

3) гірн.

відбита,

неприбра-

на порбда; 2. v 1) угнобювати; 2) розм. бруднити, псувати; 3) гірн. прибирати, відкдчувати (породу в шахті). mucker [/mAka] п 1) розм. важке падіння; перен. велика невдача; to go а т. 5/. потрапити в біду; дуже багато

витратити

(оп,

over);

2)

розм. вульгарна, брутальна людина, хам; 3) гірн. прибиральник (породи), відкатник. muckle |"тлкі) заст., шотл. 1. adj великий;

2. п

muck-rake

велика

кількість.

[’mAkreik]

гнбю; 2) любитель

дальній хроніці мотиви вчинків.

п 1) граблі для копатися

muckworm [‘mAkwo:m] черв'як; 2) скнара. тиску

[‘maki]

в скан-

і вбачати

adj

негарні

п 1) гнойовий брудний;

огид-

ний.

mucous

[|’mju:kes]

membrane

mucus

adj слизовий;

слизова

[’mju:kes]

т.

оболонка.

п слиз.

mud

[mad]

п 1) грязь,

2)

твань,

мул;

3)

бруд,

шлам;

4)

багно; attr.:

т. wall глинобитна стіна. mud-bath [‘madba:6] п мед. грязьова ванна. mud box [’mAdboks] п тех. грязеуловлювач. muddle |"тплаї) 1. о 1) плутати; 2) робити абияк; псувати; 3) п'янити; одурманювати; з прийм. і присл.: т. away {one’s time, money, etc.)

марно витрачати (час, грбші (т. п.); га. into устрявати кудись з дурного розуму; т. оп діяти навмання; т. through доводити справу абияк до кінця, плутаючи і помилЯяючись;

2. п плутанина;

muddle-headed голдвий,

безладдя.

[’mAdlhedid]

безтолкбвий,

adj без-

нетямущий.

muddy |"талії) 1. adj 1) брудний, забруднений; 2) каламутний; мутний;

3)

нечистий

(про

шкіру);

4)

хриплий (про голос); 5) помутнілий (про розум); 2. о 1) забризкати гряззю; 2) MyTHTH. mudfish [‘madfis] п назва багатьох риб, які закопуються колючка тощо).

в мул

(слиж.

334

тид

mudguard [’mAdga:d] п 1) крилоб (автомобіля); 2) тех. щит від грязі. тидіагк [‘mAdla:k] п 1) робітник, що прочищає водостдки; 2) вулична безпритульна дитина. mudsill |/пілазії) п буд. лежень. mudslinger [{/mad,sliga] п амер. Sl. наклепник.

muff

1 [maf]

п

1)

муфта;

2)

тех.

муфта, гільза. muff Il [maf] 1. п 1) нетямуща, невміла людина; тюхтій; 2) промах, помилка, невдача; 2. о прогавити, промахнутися, промазати.

muffin

{’mafin]

muffle

[‘mafl]

глушити,

п гаряча

здоба.

1. о 1) закутувати;

заглушати

(звук);

2)

2.

п

1) тех. муфель; глушитель; багатошківний блок; 2) шкіряна рукавич-

muffled [‘mAfld] adj заглушений. muffler [‘mAflo] п 1) кашне, шарф; 2) рукавиця, боксерська рукавиця; 3) тех. глушитель; модератор; 4) муз. сурдинка. mufti [/mafti] п 1) рел. муфтій; 2) розм. цивільний одяг. mug I [mag] п 1) кухоль; 2) прохолодний напій. mug I} [mag] 1. по груб. 1) морда, пика; 2) рот; гримаса; 2. v 1) дати ляпаса; 2) кривлятися. mug III [mag] п розм. 1) простак; z) новак (у epi).

mug

IV [mag]

лено

s/. 1. о зубрити, nocH-

готуватися

до

екзаменів

(ча-

сто т. up); 2. п 1) зубрило; 2) екзамен. тивіш |’mAgful] п пбвний кухоль (чогось).

mugger

|/тлро)

п 1) індійський

кро-

тип

mule П [mju:l] п тапочка; черевик без задника.

muletter

[,mju:litia]

п

кімнатний

погбнич

му-

лів.

muliebrity

[,mju:li’ebriti]

п 1) жіноч

ність; 2) зніженість.

тиїзн

|"тіи 17)

@dj

упертий

(як

осел).

mull

| [mal} о підігрівати

пиво вейн.

з прянощами,

вино

робити

або глінт-

mull ПО [mal] 1. по плутанина; to make а т. of smth. переплутати щось; 2. о плутати, наробити плутанйни. mull ПІ [mal] о амер. розм. міркувати, обмірковувати (over). mull ІМ [mal] п текст. тонкий муслін.

mull М [mal] пошотл. мис (в геогр. назвах). mull VI [mal] п настільна табакерка з баранячого pory в срібній оправі. mullah [’mAle] п мулла. mullein [’mAlin] п бот. коров'як, дивина. mullet [’malit] п іїхт.: grey т. кефаль; лобань; гед т. барабулька. mulligrubs [‘mAligrabs] п рі розм. 1) хандра; 2) кольки; різь. mullock [’mAlek] п 1) бруд, сміття; 2) гірн. пуста порода multangular [malt/engjula} adj мат. многокутний. multeity [mal’ti:iti] п різноманітність.

тийі-

|тплАНі-)

означає

у

багато-;

складних

напр.

словах

multination-

а! багатонаціональний.

multicolour

[/maltikAla]

1. п багато-

барвність; 2. adj кольоровий, тобарвний, багатоколірний.

кодил; 2) торговець гончарними виробами; 3) амер. sl. грабіжник; 4) штукар. muggins [’mAginz] п 1) простак; 2)

multiengined

дитяча карточна гра; 3) рід гри у доміно. muggy [‘magi] adj 1) теплий і волдгий (про погоду тощо); 2) важ-

adj бот. тийіїогоця [’malti‘floras]} багатоквітковий. multifold [’maltifould] adj багаторазбвий. multiform [‘maltifo:m] ай) різнома-

кий, задушливий (про повітря). mug- -house [‘mAghaus] п розм. пивна. mug-hunter |/тплр,Плпіз| п cnopr., розм. любитель призів. mugwump [’magwAmp] п впливова осбба, велике цабе.

mulatto |тіи:Лгебоц) п мулат. mulberry [‘malbari] п бот. шовкбвиця

(дерево

mulberry

mulch пріла

і ягода).

bush

дитячої

[/malbari’buf]

п назва

гри.

[maltf]

с. г. 1. п 1) мульча;

солома;

кладання

гноєм,

пріле

листя;

соломою;

гатомоторний.

multifarious

маніття,

[,malti‘fo:miti]

п

різно-

різноманітність;

полімор-

[’malti‘letaral]

adj бага-

фізм.

multilateral

тосторбнній,

багатобічний.

multimillionaire | [/mAltimilja’nea] п мультимільйонер multinational [‘malti’neefnl] adj багатонаціональний.

multipartite лений

2. uv об-

ніжка;

фувати. mule I [mju:l] п 1) мул; перен. впертий осбл; 2) гібрид; 3) текст. мюль-машина; 4) зал. штовхач.

adj ба-

adj різно-

нітний.

multiformity

multiped

кладати коріння рослин соломою, гноєм; мульчувати. mulct [malkt] І. п штраф; 2. о штра-

[,maltifearies]

манітний.

об-

2)

[/malti’endgind]

бага-

[,malti’pa:tait]

на багато

multiphase

стонога,

п 3002,

багато-

мокриця.

[’maltifeiz]

тофазний. multiple [/maltipl]

adj поді-

частин.

[’maltiped]

adj ел.

1. adj

бага-

1) багато-

разбвий; многократний; численний; 2) складний, складений; що має багато відділів, частин; т. shop

магазин

з філіалами;

3) мат.

крат-

ний;

2. п

common не.

мат.

кратне

т. найменше

multiple-stage

число;

least

спільне

крат-

[‘maltipl’steid3]

adj 6a-

гатоступінчастий.

multiplex |‘maltipleks] adj 1) складний; 2) багаторазбвий; многократний. multiplicand [,maltipli’‘keend] п мат. множене.

multiplication

[maltipli‘keifn]

п

1)

множення; 2) збільшення; 3) attr.: т. table таблиця множення.

multiplicity Гупліб"ріїзі| п 1) складність; різноманітність; 2) численність. multiplier |"тплійріаїг) п 1) мат. множник; 2) коефіцієнт. multiply [‘/maltiplai] о 1) збільшувати(ся); 2) розмнбжувати(ся); 3) мат. множити. multi-stage |тплійзеідз| adj 1) багатоступінчастий; 2) багатокамерний;

3) багатоповерховий.

multistory [/malti’sto:ri] adj багатоповерховни. multisyllable [/malti’silabl] п багатоскладбве

тийіїшде велика

слово.

[‘maltitju:d] кількість;

п

1)

сила;

2)

безліч; натовп;

the т. маси. multitudinous

[malti’tju:dinas] adj численний. multocular [mal’tokju:le] adj багатоOKHH.

multure

[‘maltja]

nm

WOTA.

заст.

мір-

чук.

mum І [mam] 1. int. тихше! те!; m.’s the word! (про це) анічичиркі!; мовчіть!;

2. adj pred.

keep

зберігати

т.

мовчазний;

таємницю;

to

3. о

1) брати участь у пантомімі; 2) переряджатися, маскуватися. mum II [mam] " міцне пиво. mum НІ [mam] =mummy II. mumble [‘mAmbl] 1. о мимрити, бурмотати, бубоніти; 2. п бурмотіння. mummer [‘mAmoa] п 1) іст. учасник пантоміми; 2) знев. фігляр, штукар. mummery [/mAmoari] п 1) пантоміма, маскарад; 2) знев. чудний ритуал, виддвисько. mummify [/mamifai] о 1) муміфікувати; 2) зсихатися, перетворюватися на мумію. mummy І [/mAmi] п 1) мумія; 2) коричнева фарба, мумія. mummy II [’mami] п дит. мама, ненька. титр [mamp] о 1) бути не в настрої; дутися; 2) жебрувати, старцювати; 3) дурити.

mumper [‘mAmpa] п 1) людина в поганому настрої; 2) жебрак, старець.

mumpish (‘mAmpif] adj надутий, не в дусі. mumps [mAmps] п рі (вжив. як sing) мед. свинка; 2) поганий настрій munch |тлпі) о жувати, плямкати.

тип

335

mus

mundane [’mAndein] adj світський; | muscle [’masl] п 1) муУскул; м'яз; 2) мирський; земний. перен. сйла; a man of т. силач municipal [mju:’nisipal] adj І) муніmuscology [maAs‘koladgi] п бріологія ципальний, міський; 2) самовряд(наука про мохи). ний. muscovado [,maAskou’va:dou] п неочи-

municipality

[mju:,nisi’peeliti]

ніципалітет;

2)

місто,

що

п 1) мумає

са-

моврядування. munificence [mju: ‘nifisns] п щедрість. типіїїсепі [mju:’nifisnt] adj щедрий. типітепі |"тіи: пітопі| п (звич. рі) грамота, документ про право, привілеї тощо. munition [mju: ‘nifn] п (звич. pl) 1) військові запаси; спорядження; Міnistry of Munitions Міністерство військового постачання; 2) запасний фонд (особл. грошовий).

munition-factory | |тіцупі)ап'ЇееКізгі | п воєнний завод. munition-worker [mju:’nifen,wa:ke] п робітник воєнного заводу. mural [/mjuaral] 1. adj І) стінний; painting фресковий живдпис; 2) прямовисний, стрімкий; 2. п фрбска. murder [‘ma:da] 1. п убивство; т. will оці присл. шйла в мішку не сховаєш; to cry blue (або pink) т. кричати на гвалт; лементувати, peпетувати; 2. v 1) убивати; 2) калічити (мову, муз. твір); 3. іпі рятуйте!

murderer |/то:4зге| п убивця. murderess [’ma:daris] п жінка-вбивця. murderous [’ma:daras] adj 1) смертоHOcHHH; вий;

убивчий;

кривавий;

спека;

т.

2) т.

climate

кровожерлиheat

жахлива

жахливий

клі-

мат. mure [‘mjua] о 1) отбчувати муром; замурбвувати; 2) перен. кидати в тюрму, ув'язнювати. muriate [/mjuoriit] п хім. солянокийсла сіль; т. of ammonia нашатир. muriatic [,mjuori’etik] adj хім. т. acid соляна кислота.

murk

[ma:k] заст. поет.

1. п темрява;

2. adj темний, похмурий. murky |/тпо:Кі) adj 1) темний, похмурий; 2) хмарний. murmur [‘ma:me] 1. п 1) дзюрчання; 2) шблест (листя); 3) шбпіт; 4) дзижчання

(бджіл);

6) гомін; 7) мед. шум 2. и 1) дзюрчати; 2) 3) шепотіти; ствувати

(на

5) ремство;

б серці); шелестіти;

4) дзижчати; когось,

щось

5) рем--

at,

against). murmurous [‘ma:maras] adj 1) дзюркотливий; 2) буркотливий. murphy [/me:fi] п розм. картбпля. murrain ("тлгіп) п вет. ящур. тиггеу |"плгі) заст. adj багрбвий, темно-червбний. muscadine [‘maskedin] п південноамериканський мускатний виноград. muscat |/тпл5Каї) =muscatel. muscatel [,maska’tel] nm 1) мускат (сорт винограду); 2) мускатне вино.

щений

тростинний

Muscovite

цукор.

[’mAskeavait]

1. п 1) моск-

вйч, москвичка; 2) заст. росіянин, росіянка; 2 adj заст. російський.

Muscovy [/maAskovi] п 1) іст. Московія, Москбвська держава; 2) attr.: М.

glass

-duck. muscular ний;

слюда;

М.

[/mAskjula]

2)

duck=musk-

adj 1) мускуль-

мускулястий,

дужий. muscularity

мускулистий;

[,mAskju’leeriti]

скулатура;

1) му-

2) мускулястість,

муску-

[’maAskjulatfs]

муску-

листість. musculature латура.

п

muse [mju:z] 1. о роздумувати, розміркбвувати (оп, upon); 2. п 1) поет.

муза;

2)

задумливість;

(the т.) поезія. musette [mju: ret]

п муз.

3)

1) волинка;

2) пасторальна мелодія. museum [mju:’ziam] п музей. museum-piece [mju:’ziam,pi:s] п музейний експонат; музейна рідкість (тж перен.). mush І [maf] п 1) м'якуш; щось м'яке;

2) амер.

каша;

3)

нісенітниця.

mush II [maf] 1. п подорож пішки з собаками (по снігу); 2. uv амер. подорожувати (по снігу).

mush III [maj] THK,

пішки

з

собаками

n sl. парасблька, здбн-

mushroom [’/mafrum] 1 п 1) гриб; 2) те, що швидко виникає або виростає (будова та ін.); 3) розм. вискочка;

4)

розм.

жінбчий

солом'я-

ний капелюх з опущеними полями; 5) attr. грибний, схожий на гриби; т. growth швидкий ріст, швидкий рдзвиток; 2. о 1) збирати гриби, ходйти по гриби; 2) амер. рости (швидко) як гриби. mushy [/mafi] adj 1) м'який; 2) пористий; 3) розм. слабкий, сентиментальний.

music [‘mju:zik] п 1) музика; to т. під музику; 2) ноти; he plays without т. він грає без нот; ний твір.

3) музйч-

music

mistress

вчителька

п

тизіс-рарег

[‘mju:zik,peipa]

п нбтний

папір. music-rack [‘mju:zikrek] = music-stand. music-stand [’mju:ziksteend] п пюпітр для нот. music-stool [’mju:zikstu:l] п стілець, що обертається (для рояля). musk [mAsk] п мускус; мускусний запах. musk-deer [’mAsk‘dia] п 3002. мускусна кабарга. musk-duck [/mAsk’dAk] 2 орн. мускусна качка. muskeg [’maskeg] п 1) озерне болото; 2) рідкий торфовий грунт. musket [‘mAskit] п мушкет. musketeer [,mAsko’tia] п іст. мушкеGen:

musketry

[’mAskitri]

п 1) іст. мушке-

тери; 2) військ. рушничний вогонь; рушнийчна підготовка; стрілецька справа. musk-ox [‘mAskoks] п зоол. мускусний вівцебик.

musk-rat [’mAsk’reet] датра; 2) хохуля. musk-shrew хуля.

п 3002.

[’mask,fru:]

п

1) он-

3002.

хо-

musky [/mAski] adj мускусний. Muslim [‘muslim] =Moslem muslin [’maAzlin] п текст. 1) муслін; 2) амер.

міткаль;

а bit ої т. розм,

дівчина, жінка. musquash [’maskwof] п 1) 3002. onдатра; 2) хутро ондатри muss [mAs] п амер. розм. плутанина, безладдя. mussel [’mAsl] п 3002. мідія.

Mussulman sulmans)

[/mAslman]}

1. п (pl Mus2. adj му-

мусульманин; сульманський.

Mussulmans [/maslmoanz] sulman 1. must

I

[mast

(повна

(редукована

рі від Musформа),

форма))

о

mast

модальне

дієслово, що виражає: 1) повинність, зобов'язання: you т. come in time ви повинні прийти вчасно; 2) не-

обхідність; it т. be done це mae бути зрбблено; 3) впевненість, очевидність: you т. have heard about it ви, мабуть, про це чули; 4) заборону

musical [/mju:zikel] adj 1) музикальний, музичний; 2) мелодійний; т. comedy оперета, музична коме-

[’mju:zik,mistris]

музики

(в заперечній

формі):

you

т. not go there вам не MOxKHa TyAM ходити. must If [mast] п 1) муст, виноград-

дія.

не сусло; 2) цвіль, пліснява. must ПІ [mast] п період парування

передача.

must

musicale [,mju:zi’kel] п 1) музичний вечір; 2) концерт; 3) рад. музична music-case нот. music-hall -хбл;

[‘mju:zikkeis]

п папка для

[/mju:zikho:1]

п 1) мюзик-

(у тварин).

IV

вимагає;

[mast] 2)

adj 1) що

необхідний,

настійно обов'язко-

вий.

2) концертний

musician [mju:’zifn] 2) композитор.

music master

тель музики.

зал.

п

1) музикант;

[‘mju:zik,ma:sta]

п вчи-

mustache [mes’ta:f] =moustache. mustang [‘mAsten] п мустанг. mustard [‘mastad] п 1) гірчиця; attr, гірчичний; ний газ, іприт. mustard plaster

т.

gas хім.

2)

гірчич-

|"піл5ізд,ріа:5їг)|

п

nai

336

mus

1) гірчичник;

людина,

2) розм.

причеплива

сльота.

mustard-pot [/mAstedpot] п 1) гірчичниця; 2) запальна людина.

musteline [/mastalain] adj: т. family 300A. родина куницевих. muster [masta] 1. п 1) збір, бгляд; пербклик;

2)

кількість

скупчення,

загальна

(людей, тварин);

3) рідк.

зграя, табун; 2. о 1) збирати(ся); to т. up one’s strength збиратися в силі; 2) перевіряти.

muster-book [’mastabuk] п військ. список особового складу. mustn’t [/mAstnt] скор. po3m.=must not.

musty

|/masti]

цвілИЙ,

mutability

adj 1) запліснявілий,

затхлий;

2) застарілий.

[,mju:to’biliti] п мінливість,

несталість.

mutable |"тпіц:їгр|| adj мінливий, несталий. mutate [mju:’teit] о 1) видозмінювати(ся); 2) фон. підлягати умлауту. mutation [mju:’teifn] п 1) зміна;

встання;

ти;

2) говорити

ликий

mutton

літера,

яка

не

вимовляється у слові; 2. п І) німий; 2) театр статист: 3) фон. прорив-

на приголосна; 4) муз. сурдинка. muted [‘mju:tid] adj приглушений; with т. strings під сурдинку. muteness [’mju:tnis] п німота. mutilate [‘mju:tileit] о калічити, спо-

творювати (тож перен.). mutilation [,mju:ti‘leifn] ліцтво;

чення. mutineer

2)

[/mju:tinas]

бунтівний. mutiny [/mju:tini]

нечітко

Mynheer (m.)

chop

[/maAtn’tfop]

ранину, із запахом або смакбм баранини. mutual [/mju:tjual] adj 1) взаємний, обопільний; т. relations B3aemoвідносини, стосунки; т. help взаємодопомдга; 2) спільний; OUr т.

friend

наш

суміжна ність;

спільний

друг;

стіна.

взаємність;

п

обопіль-

взаємна

[‘mju:tjuoli]

adv

ник;

2. о

2)

залеж-

взаємно;

1) надівати

примушувати

п

1)

ка-

muzzy

наморл-

мовчати.

1. п

учасник

uv підняти

adj заколотний,

1. п заколот;

по-

|'тплгі)

adj

здурілий;

напід-

питку, [mai]

pron

тивно);

мій, моя, моє, мої, що

poss.

лежить мені. myalgia [mai’eldgia] м'язах,

mycelium ниця,

міальгія.

[mai’si:liam]

(вжив.

атрибу-

п мед.

на-

біль

п бот.

[,maiaka:‘daitis]

міокардит. туоре [‘maioup] людина.

п мед.

(|таї/'опріг|

збрість. myopic [mai’opik]

myriad

[’miried]

пан

п

2.

мед.

короткозбра

п мед.

коротко-

adj короткозорий. незліченна кіль-

п

кість, міріади.

myrtle [‘ma:tl] п бот. мирт, мирта. myself [mai’self] pron 1) refl. себе; собі; т.

Mené

camoro;

я забився;

-ся;

I have

2) emph.

сам;

hurt | saw

it т. я сам це бачив; by т. я один; я сам. mysterious [mis‘tiarias] adj таємничий;

незбагненний.

mystery

[‘misteri]

таємний;

muzzle-loader [‘mAzl,louda] п збрбя, гармата, що заряджається з дула. muzzle-sight [‘mAzlsait] (по військ.

перекру-

1. мінхер,

голландця);

п 1) таємниця;

3) заст.

ремесло;

2)

цех.

mystery-ship [‘mistarifip] п мор., іст. (протичовнове) судно-пастка. mystic [/mistik] 1. adj І) містичний;

обопільно. muz(z) [maz] п sl. зубрило. muzzle [‘mazl] 1. п 1) пика, рило; 2) жерло, дуло; 3) намордник; 4) протигаз;

myocarditis

містерія;

[,mju:tju’eeliti]

ність.

т. wall

мієліт,

мобзку.

п

прізвищем

мікологія

мед.

голландець.

myopia

п бараняча

п

спинного

[ma/nio]

(перед

й тихо.

п

про гриби).

[,maia‘laitis]

запалення

(тлєпйед) п розм. дурень. mutton-headed [‘matn’hedid] adj дурний, тугодум. muttony [’mateni] adj схожий на ба-

ту

заколоту. бунтівник; 2. заколот, збунтуватися.

mutinous

мо-

[mai’koladgi]

(наука

мушка.

спотвбрення;

(,тіиЧі"піа|

mycology myelitis

відбивна. mutton-head

mutually

letter

німбта;

буревісник.

mutch [maAtf] пошотл. чейчик mute [mju:t] 1. adj І) німий; 2) мовчазний; т. as a fish німий як риба; т.

п

по-

mutton [‘matn] п 1) баранина; 2) заст. жарт. баран, вівця mutton-bird [mAtnba:d] п мор. sl. ве-

mutuality

фон.

заколот;

mutt [mat] п sl. йблоп, дурень. mutter {/mata] о 1) мимрити, бубоні-

мінливість; несталість; 2) біол. мутація; 3) фон. чергування голосних, умлаут.

3)

2. v здіймати

вставати. mutism [‘/mju:tizm] вчання.

у

гриб-

міцелій.

2)

поет.

таємничий;

2. п

містик.

mysticism [‘mistisizm] п містицизм. mystification [,mistifi‘keifn] п містифікація. mystify |’mistitai] о 1) містифікувати; 2) отбчувати таємницею; 3) спантелйчувати, вводити в оману.

mystique

[mis‘ti:k]

п

1)

особливий

дар, хист, особлива властивість; 2) таємниці майстерності, відомі лише небагатьом.

myth [mid] п міф. mythical |"тівікої) adj 1) міфічний; 2) фантастичний, вигаданий. mythicize [/miSisaiz] о створювати міф,

перетворювати

на

міф.

mythological [,mida’lodzikel] adj міфологічний; міфічний, легендарний. mythology

|ті"дзіздазі)

п

міфологія.

М М, п

[en]

п

1) /4-а

літера

англій-

ського алфавіту; 2) мат. неозначена величина; to the nth a) до п-них меж; б) безмежно. паб |neb] 1. о sl. ловити, спіймати, захопйти на місці злочину; арештбвувати; 2. п курбк.

nabob [‘neibob] п набоб. nacelle [na’sel] п ав. 1) гондбла дирижабля; 2) корзина аєростата. nacre |"пеїко| п 1) перламутр; 2) перламутрова черепашка. macr(e)ous [/neikr(i)as] adj перламутровий. nadir [‘neidia] п 1) астр. надір; 2) найнижча

точка;

3) занбпад;

to be

at the п. of one’s всяку надію.

hopes

втрачати

nag I [neg] п розм. невеликий кінь; пбні; а wretched п. шкапа. nag Il [neg] 1. о чіплятися, прискі-

пуватися,

чати;

«гризти»,

2. п причіпка;

зводити,

бур-

бурчання.

nagger |/nege] п придира, буркотун; сварлива жінка. nagging [‘negin)] п бурчання; ниття.

naiad

[/naied]

п міф. наяда.

nail [neil] 1. п 1) ніготь, кіготь; 2) цвях; фраз. звор.: tooth and п. настирливо, нещадно, з усієї сили; to hit the right п. on the head влу-

чити

в

another вають;

тбчку;

опе

п.

присл.

клин

клином

2. v

drives

1) прибивдти;

ти; прикбвувати; 2) (увагу); фраз. звор.:

out виби-

забива-

приковувати to п. one’s

colours to the mast відверто обстдювати свою думку; to п. to the counter викривати, сту воду.

nail-brush

[/neilbras]

виводити

на чи-

п щіточка

для

нігтів.

naildrawer ки.

[‘neildro:a]

п rex. обцень-

nailed-up ("пеі|длр| adj збитий похапцем, зроблений абияк. nailer |/пеіїг) п 1) цвяхар; 2) розм.

паї

337

майстер (на що -- аб); 3) розм. чуддвий екземпляр. nailery |/пеіїзгі) п цвяховій завод. nail-head [/neilhed] п головка цвяха. nailing |/пеййір) adj розм. першорядний;

відмінний,

чудбвий;

а п. shot

влучний постріл; п. good чудбвий. nail-scissors |"пеї,зігаг)| п рі нбжиці для нігтів. naive, naive |па:ї:у, neiv] adj наївний; простакуватий. naiveté,

naivety,

naivety

[nai‘i:vtei,

na:i:vti, ‘neivti] п наївність; простакуватість. naked |/пеїкід) adj 1) голий, незахищений;

2)

явний,

відкритий;

фраз. звор.: with а п. eye Heo36pdeним OKOM; as п. as my mother bore me у чдму мати народила; п. facts гблі факти.

namby-pamby

[/nembi’pembi]

1.

п

сентиментальність; манірність; 2. adj сентиментальний. name [neim] 1. п 1) ім'я (тж Christiап п. амер. given п., first n.); by п. на

їм'я,

на

(rac

family

ймення;

п.

2) прізвище

surname);

one’s п. to smth. підписати

to

put

(відозву

тощо); to put one’s п. down for a) підписатися на (певну суму);б) висунути свою кандидатуру на (якийсь пост); 3) назва, найменування; 4) грам. іменник; common п. загальне ім'я; 5) репутація; 6) велика людина; 7) пустий звук; 8) (звич. рі) лайка;

2.

uv

1)

називати,

давати

ім'я; to п. after, амер. to п. for (або from) називати на честь; 2) вказувати, зазначати; 3) призначати (на посаду); 4) згадувати; лриклад.

name-child

навбдити

[‘neimtfaild]

п

як

людина,

названа на честь когось. name-day |"пеіт'4еї| п іменини. nameless ("пеітіїз) adj 1) безімбнний;

анонімний,

вимдвний;

невідбмий;

2)

не-

3) огидний,

namely [‘neimli] adj а саме, тббто. name-part [‘neimpa:t] п ім'я repos однойменної п'єси; заголбвна роль в п'єсі. name-plate [/neimpleit] п 1) дбщечка з ім'ям (на дверях); 2) тех. дбщечка з заводською маркою. namesake |"пеітзеїк) п 1) тезкб; 2)= name-child. nance, nancy [nens, ‘nensi] п розм. зніжений, женоподібний чоловік. nanism [/neenizm] п карликовий зріст.

nankeen

[nen’ki:n]

п 1) нанка

(тка-

нина); 2) жовтуватий колір. nanny |/папі) п дит. няня.

пар

I [nep]

1. о дрімати,

ти; to be caught napping

задріма-

перен.

бу-

ти захбпленим зненацька; 2. п дріMOTa; корбткий сон; іо take (або

to have, to snatch)

а п. подрімати;

to steal а п. задрімати пбтайки. nap II |пгр) 1. n 1) Bopca (на сукні); 2) пушок (на чомусь); 2. о о до о 22

4-131

napalm 2)

паї

[nei’pa:m]

attr.

палмова

1. п

напалмовий; бомба;

1) напалм; п.

bomb

напалмовими бомбами. nape [neip] n потилиця; задня на шиї (тж п. of the neck).

парегу

[/neipari]

лбва

naphtha rac.

на-

2. о бомбардувати

п заст.,

білизна.

[/nef6a]

п

части-

шотл.

1)

нафта;

сто2)

naphthalene, naphthaline [/naf9ali:n] п нафталін. napkin [/nepkin] п 1) сервбтка, салфетка; 2) підгузок; р/ пелюшки. napkin-ring |/пгрКіпгід| п кільце для салфетки. napless |"пегріїз| adj 1) без вобрси; 2) потертий,

поношений.

napoleon |па"роцііап| п 1) іст. наполеондор (французька золота монета); 2) слойоне тістечко наполебн; 3) рі чоботи з закотом. Napoleonic [na,pouli’onik] adj наполебнівський; ські війни.

М.

Wars

наполебднів-

пароо [na:’pu] int. військ. sl. пропав!; кінець!; убитий! парре [nep] п геол. покрив; шар. narcissism [na:’sisizm] п самозакодханість, самозамилування. narcissist [na:’sisist] п самозакбхана людина. narcissus {na:’sisas] п 1) (М.) міф. Нарціс; перен. самозакбохана людина, що милується сама собою; 2) бот. нарцис. narcosis [na:’kousis] п наркоз.

narcotic

[na:’kotik]

1. adj наркотич-

ний, снотвбрний; 2. п наркотичний засіб, наркотик, снотворне.

narcotism |"па:Кайгт| п наркоз. narcotization [,na:kotai’zeifn] п наркотизація. narcotize [‘na:kataiz] о наркотизувати; усипляти. nark [na:k] п sl. поліцейський агент; шпигун. narrate [ne’reit] о розказувати, оповідати, по оповідання; narration [ne’reifn] розповідь. narrative |"пгегобіу| 1. п 1) оповідання; повість; 2) виклад

розповідний. narrator [ne’reita] відач.

narrow 2)

[‘nerou]

тісний;

фактів; 2. adj

п розповідач,

1. adj

обмежений;

опо-

1) вузький; скрутний;

п. circumstances скрутне cTaHoBHще; а п. majority незначна більшість; п. victory перемога, що ді-

сталася з труднощами; to have a п. escape ледве унйкнути небезпеки, врятуватися; 2) вузький, обмежений (про інтелект тощо); 4) докладний, тбчний; 2. о звужувати(ся), зменшувати (ся); 3. п (звич. рі) вузька частйна (протоки, міжгір'я тощо). narrow gauge |"пеггоцреід3) п зал. вузька колія.

narrow goods [’nerougudz] п рі стрічки, тасьма і т. п. narrowly [/neerouli] adv 1) вузько; тісно; 2) ледве, мало не; 3) докладно; тбчно. narrow-minded Г/пасгоп'таїпдаїд) adj обмежений, недалекий; з забобонами.

nary

[/neari]

adj амер., діал. ніскіль-

ки, анітрохи;

nasal

[/neizal]

жодного.

1. adj 1) носовий;

п.

sound фон. носовий звук; 2) гугнявий; 2. п фон. носовий звук. nasality [nei’zeliti] п фон. носовий характер звуку. nasalization [,neizalai’zeifn] п фон. назалізація. nasalize [/neizolaiz] о 1) говорити в ніс; 2) фон. назалізувати. Mascency [‘nesonsi] п нарбдження, виникнення, nascent [‘nzsnt] adj 1) що народжується або виникає; 2) незрілий, неспілий, недостиглий. nastily [‘na:stili] adv гидко, бридко; Mep3éHHo. nasturtium [ne’sta:fam] п бот. красбля, частурція пазіу (‘na:sti] adj 1) огидний, бридкий; мерзенний; п. job бридка, брудна

робота; 2) неприємний;

па-

скудний; поганий; п. weather погана погода; 3) злббний; норовливий;

don’t

Бе

п.

не

зліться;

4) не-

безпечний, загрозливий; п. illness тяжка хворбба; п. Sea бурхливе море. natal [/neitl] adj що стосується napdдження; п. day день народження; п. ріасе місце народження. natality [nei’teliti] п народжуваність; приріст насблення. natation [nei’teifn] п плавання.

natatorial, | пакабогу [,neita’tourial, neitatsri] adj плавальний; плаваючий.

nates

[/neiti:z]

natheless,

п рі анат.

nathless

сідниці.

("пеївіїз,

"паезіїз|

adv заст. поет. протб, однак. nation [/neifn] п 1) нація; народ; 2) нація, держава, країна; peace-loving nations миролюбні країни; law of nations міжнародне право. national {‘neefnal] 1. adj 1) національний; народний; п. economy нарбдне господарство; п. minority національна

меншість;

2)

держав-

ний; п. anthem державний гімн; п. emergency надзвичайне становище в країні; п. forces збройні сйли країни; п. security державна безпека; N. Service військова або трудова

повинність;

п.

serviceman

військовослужбовець; 2. п (часто рі) 1) співвітчизник, співгромадянин; 2) підданий (якоїсь держави); епету nationals піддані ворбжої держави. nationalism

[‘nzSnelizm]

п

націона-

лізм. nationalist Г'пгебпаїзі) 1. п націоналіст: 2. adj націоналістичний.

338

nat

nea

зано ее

nationalistic list 2.

nationality

[,neSnoa‘listik] = nationa[,nefa’neeliti]

п 1) націо-

національна

належність;

нальність;

2) громадянство, підданство; 3) нація, народ. nationalization Г,пебпзіаї7еїдп| п на-

ціоналізація. nationalize

лізувати;

[‘neefnalaiz) о 1) націона-

2) перетворювати

в

на-

цію; 3) рідк. натуралізувати, приймати до підданства. nation-wide [neiuwaic| adj 1) 3aгальнонаціональний; 2) загальнона-

родний, pea

ag aes

native [‘neitiv] 1. adj 1) рідний; п. language рідна модва; п. land батьківщина; 2) прирбдний; прирбджений; п. talent природний талант; 3) тубільний, місибвий; п. customs місцеві звичаї; 2. п 1) урбдженець;

2) тубілець; 3) міспева рослина або тварина.

native-born [/neitiv’bo:n] adj 1) тубільний; 2) аборигенний. [/neitiv,gra: siz] п рі

native-grasses

дикі трави; природна лука. native-sugar ([‘neitiv,Ju:ga] п неочищений цукор. nativity |noa‘tiviti] п 1) нарбдження; 2) рел. (the М.) різдво. natrium [/neitriam] п хім. натрій. паїгоп |"пеіїгоп| п хім. вуглекислий натрій, сбда. natter [neta] о 1) бурчати, скаржитися;

чіплятися;

2)

розм.

базі-

кати.

natterjack [/netadzek] п 3002. очеретяна жаба. natty [/neti] adj 1) охайний, чепурний; 2) спритний. natural |"пегіїгої) 1. adj 1) прирбдний, натуральний; справжній; п. мії природний розум; п. flowers живі квіти; п. growth Aika рослинність; п. history природознавство; п. law закон прирбди; юр. прирбдне право; п. dialectics діалектика

природи;

мальний;

3)

2)

звичайний;

саморбдний;

4)

норвла-

стивий; природжений; невимушений; it comes п. to him це легко йому дається; 5) позашлюбний; п. son (child) позашлюбний син (дитина); 2. п 1) обдарована людина;

(ся); 3) займатися природознавством; 4) філос. раціоналізувати. naturally [’neetSraliJ adv 1) природHO, звичайно, як і слід 6ynd чекати; 2) від народження, зрбду; 3) природно, легко.

nature [neitfa] п 1) природа; 2) характер, вдача, натура; 3) рід, сорт, гатунок; things of this п. предмети цього роду; фраз. звор.: against п. неприродний; by п. з природи, вдачею, від нарбдження; іп the course ої п. з рбзвитком

подій;

in the п.

of things неминуче. naught [no:t] п заст., поет. 1) нуль, ніщо; all for п. дарбмно, даром, марно; 2) мат. нуль (тож див. nought).

naughtiness

[’na:tinis}

п

1) неслух-

няність; примхливість; 2) заст. 3iпебваність. naughty [’na:ti] adj 1) неслухняний, вередлйвий; 2) заст. зіпсбваний;

п. story непристбйний анекдот. nausea |"по:5і2| п 1) нудбта; огида; 2) морська xBopd6a. nauseate |/по:зіеії| о І) відчувати нудбту або огиду; 2) викликати огиду. nauseous [‘no:sjas] adj нудотний; огидний.

nautical [’no:tikal] adj морський; мореплавний; п. chart морська карта; п. mile морська миля. nautically [/no:tikali] adv цькому, по-флотському.

naval

|/пеіуг||

ський; авіація;

adj морський,

п. air п. base

во-морська

по-моря-

база;

флотвійськбво-морська (station) військоп. forces

військо-

во-морські сйли; п. law морське право; п. ромег морська держава; військово-морські CHIH. nave [neiv] п 1) тех. маточина коблеса; втулка; 2) архт. неф. navel [‘neival] п 1) пупок, пуп; 2) перен. центр. navel-cord [‘neivalko:d] =navel-string. navel-string [’neivalstrin] mnynoвина. navigability [,naevige’biliti] п судноплавність; мореплавність, морехідні властивості. navigable |"пагуіребі) adj 1) судно-

саморбдок; 2) муз. бекар; 3) дурник; слабоумний. natural-ground [‘neetSral’graund] n 1) материк; 2) міцний грунт. naturalism [‘neetSralizm] п натуралізм. naturalist [/neetfrolist] п натураліст; природознавець.

плавний; 2) ав. керований (про aepocrar), льбтний. navigate [’nevigeit] v 1) плавати (на судні); 2) літати (на літаку, дирижаблі); 3) керувати (судном,

naturalistic

у парламенті; 5) спрямбвувати (переговори). navigating officer |/пегуіреїііт,оїїза| п ав. MOP. штурман. navigation (neevi'geifn] п 1) судноплавство, мореплавство; 2) навіга-

[,nztSra‘listik]

adj нату-

ралістичний. naturalization (,netfrolai’zeifn] п 1) натуралізація; 2) акліматизація (рослин,

тварин);

3)

проникнення

нових звичаїв у життя. naturalize [/natfrolaiz] о 1) натуралізувати(ся); 2) акліматизувати-

літаком, с 4) проводдити (заходи); to п. a bill through Parliament провести законопроект

ція;

кораблеводіння

п. міжпланетні

(наука);

сполучення.

зрасе

етТтСк-РрСФкЯ-»-р ьо

navigator

обєм

[/nevigeita]

Фшттт

п 1) морепла-

вець; 2) мор., ав. штурман. navvy |/пегуї) п 1) грабар, землекоп; 2) землечерпалка. navy [‘neivi] п 1) військбво-морський флот; the Royal М, британський флот; 2) поет. ескадра, флотилія; 3) морське відомство, адміралтейство; 4) attr. військово-морський; М. Department амер., М. Office англ. міністерство військово-морських сил.

navy blue

[‘neivi’blu:]

1. л темно-си-

ній кблір; 2. adj темно-синій.

navy-yard

[‘neivija:d]

п 1) військова

верф; 2) суднобудівний і судлоремонтний завод військово-морського флоту. nay

[nei]

І. п

негативна

відповідь;

відмбва; заборбна; the nays have it більшість проти (при голосуванні); to say smb. п. відмовляти або суперечити комусь: yea and п. і так і ні; 2. adv 1) навіть; більше того; мало toro; I have weighty, п., unanswerable reasons у мене є вагбмі,

більше

тогб,

незаперечні

під-

стави; 2) заст. ні. naze

[neiz]

п

геогр.

ніс,

скелястий

мис. Nazi |/па:і5і, "пеігі) 1. п нацийст, шист; 2. adj нацистський.

Nazism

[‘na:tsizm]

шизм. Neapolitan

п

нацизм,

фа-

[nia’politan]

1. adj

неа-

політанський; неаполітанка.

near

[nia]

фа-

2.

1. adv

п

неаполітанець;

1) близько,

побли-

зу; кбло; 2) майже; мало не; he п. died with fright він мало не вмер від страху; фраз. звор.: п. at hand а) під рукбю; близько; б) скбро; незабаром; п. by a) пдруч, близько;

6)

незабаром;

коло;

п. upon

п.

do

to

п.

to

майже,

майже

поблизу,

біля;

зробити;

to go 2.

prep

кбло, близько, біля; he lives п. the river він живе KONO річки; 3. adj 1) близький; тісно зв'язаний; п. one’s heart заповітний; 2) схожий, приблизно правильний; п. resemblance

велика

копіткий;

п.

схожість; work

3) важкий;

копітка

робота;

4) лівий (про ногу коня, про колесо воза, про коня в упряжці); 5) розм. скупий, дріб'язкбвий; 4. 0 наближатися до. пеаг-Беег [’nia,bio] п безалкогольне

пиво. near-by

2. adj

у adv

|"пігбаї)

1.

близький,

недалекий;

поблизу; сусід-

ній. near desert [‘nia’dezot] п напівпустбля. nearly [‘niali] adv 1) майже; приблизно;

2)

близько;

не, далбко не. near miss |"піз/шіз|

пої

п

п.

збвсім

попадання

біля цілі. nearness [’nianis] п близькість. near sight« |/пів'заїї) п короткозбрість.

339

пеа

nearsighted [’nia’saitid] ай) короткозбрий. near-sightedness [‘nio’saitidnis] =near sight. near-silk [‘niasilk] п штучний шовк neat І [ni:t] 1. п (рі без змін) 1)віл; бик; корбва; 2) збірн. велика рогата худоба, 2. adj воловий, волячий. neat II [ni:t] adj 1) чистий, охайний, акуратний; 2) скромний, але еле-

гантний

(про

струвкий, чіткий,

плаття

ставний

ясний;

тощо);

(про фігуру);

точний;

5)

3) 4)

лаконіч-

ний; 6) відтбчений (про стиль, мову тощо); 7) вмілий, вправний; 8) добре зроблений; 9) нерозведений (про напої); п. juice натуральний

сік. neath |пі:8) prep поет. під, пйжче. neat-handed [‘ni:t’heendid] adj ний, майстерний. neat-herd [‘ni:tha:d] п пастух, neatly [‘ni:tli] adv 1) акуратно, но; 2) чітко, вправно.

neatness

ясно;

3)

попід; вправ-

чабан. охай-

спритно,

neckband

[‘nekbzed]

п

1) акуратність,

по

комір,

об-

що

займається

пекроман-

тією.

охайність; чистоплотність; 2) чіткість; 3) майстерність, вправність. neat’s-leather [‘ni-ts,leda] п волова шкіра neat’s-tongue ("пі (5ілую| п бичачий язик. пеб [neb] пошотл. 1) дзьоб; 2) рильце; ніс; 3) кінчик (олівця тощо).

necrophagous [ne’krofages] adj що живиться падлом necropolis [ne’kropolis] п кладовище; некрополь. necropsy [‘nekropsi] п розтин трупа. песгоз5сору |пе"Кго5Корі | =necropsy.

nebula

necrosis [ne’krousis] п мед. некроз; омертвіння. nectar |"пеКі»| п 1) нектар; солодкий сік квітів, медок; 2) газована вода. nectariferous [,nekta’tifaras] adj бот.

[‘nebjule]

п

(pl nebulae)

1)

астр. туманність; 2) мед. помутніння рогівки (ока). nebulae [‘nebjuli:] рі від nebula. nebulizer [/nebjulaiza] п розпилювач. nebulosity [,nebju’lositi] п 1) хмар-

ність; туманність; чіткість

(думки

2) неясність,

не-

B’AS3KOBO, неодмінно; 2) неминуче. necessary [‘nesiseri] 1. adj 1) необхідний, потрібний; 2) неминучий; 3) вимушений; 2. п 1) необхідне; the necessaries (of life) предмети першої необхідності; 2) (the п.) 51.

гроші;

3) амер.

туалет,

вбиральня.

necessitarian [ni,sesi‘tearian] n філос. детермініст. necessitate [ni’sesiteit] шо робити необхідним. necessitous [ni’sesitas] adj нужленний, бідний. necessity [ni’sesiti] п 1) необхідність, потреба; to be under the п. бути змушеним; of п. з необхідності; 2) (звич. рі) нужда, бідність; п. із the mother of invention присл. нужда навчить вигадки.

neck

[nek]

п

1)

шия;

2)

шийка

(пляшки); 3) кобмір; 4) геогр. перешиййок; коса; 5) вузька протока; 6) тех. шийка; фраз. звор.: п. and сгор повністю, цілкбм; п. ог nothing a66 пан, абб пропав.

до

necrose |"пекгоц5| с мед. 1) омертвіти; 2) викликати омертвіння.

медонбсний.

nectarine

[’nektarin]

персик;

тощо).

nebulous [‘nebjulas] adj 1) хмарний, туманний; 2) неясний, безформний. necessarily [‘nesisarili] adv 1) обо-

щось);

3) розм.

підбурювати;

дра-

шивка (сорочки). тувати. neckcloth [‘nekkla6] п заст. галстук, | needle-bath [/ni:dlba:6] п мед душ хустка на шию. Франкліна; голчастий душ. neck-collar |"пекКої»| п хомут. needle-case [‘ni:dlkeis] п голечник. neckerchief [’nekatfif] п хустка на needle-fish [’ni:dlfif] ixr. голкашию. -pHOa, морська голка. necking |/пекід) п архт. обв'язка needleful [/ni:dlful] п довжина нитки, (колони). що втягується в голку. necklace [’neklis] п намисто. пеедіе-Їасе [‘ni:dl’leis]_n мереживо, песКіеї |"пекій | горжетка, бод; в'язане крючком 2) намисто needle-point [/ni:dlpoint] п 1) вістря neckmould |"пекит-цід) п архт. астголки; 2) вставна гблка (циркуля). рагал. needle-shaped [‘ni:dl’feipt] п голкоneck-piece [‘nekpi:s] п горжбтка; шарподібний. фик. needless [‘ni:dlis] adj непотрібний; necktie |"пекіаї| п галстук. зайвий; некорисний; п. to say не neckwear [/nekwea] п збірн. галстуки, кажучи вже про... комірці тощо. needlewoman [‘ni:dlwumen] п швачneck-yoke [‘nekjouk] п хомут. ка. necrology [ne’kroledgzi] п 1) список needlework [‘ni:dlwa:k] п шиття; померлих; 2) некролог, шитво, вишивання. necromancy |"пекгоцтегпзі) п HeKponeedments [/ni:dmants| п pl все немантія; чорна магія обхідне (особл. для подорожі). necromantic {,nekrou’meentik] adj чакneedn’t [‘ni:dnt] скор. po3a.=need not. лунський;

[‘ni:tnis}

neg

2.

adj

нектар. Neddy |’nedi] née

[nei]

1. п гладенький поет.

п розм.

фр.

adj

п'янкий

як

ccéa. уроджена;

Mrs.

Sharp, п. Osborne місіс Шарп, уроджена Осборн. need |пі:4) І. п 1) потреба; to have п. ої потребувати; 2) нестаток, бідність, нужда; to be іп п. бідувати; а friend іп п. is а friend indeed присл. в лиху годину пізнаєш вірну ліодину; 2. о 1) потребувати; 2) бути зобов'язаним (зробити щось) (як модальне дієслово у питальних і заперечних реченнях); you п. not come ви можете не приходити; 3) бідувати. needful [‘ni:dful] adj потрібний, neобхідний.

needle

[/ni:dl]

1. п 1) гблка;

needle’s

eye вушко голки; as sharp as а п. перен. проникливий, спостережливий; 2) спиця, кріючбок (для в'язання); 3) шпиль; 4) обеліск; 5) стрілка eis тощо); 6) (the п.) розм.

нервовий припадок; поганий настрій; 7) attr, голчастий; 8) attr. швацький;

голкою;

2. о 1) шіти,

2)

шпротискатися

зашивати

(через

needs

[ni:dz]

обов'язково must п. go

йти. needy ний.

[/ni:di]

adv

розм.

неодмінно,

(тільки 3 must); he йому неодмінно треба

adj

нужденний;

бід-

ne’er [nea] noer.=never.

ne’er-do-weel, ne’er-do-well [/neadu:wi:l, ‘neadu:wel] 1. п нероба, ледащо;

2. adj ні до

uoro

не здатний.

nefarious [ni‘fearias] adj нечестивий; нечесний; підлий. negate [ni’geit] v 1) запербчувати; 2) відкидати.

negation

[ni’geifn] п 1) заперечення,

відкидання; ніщб; 2) мат. від'ємна величина. negationist [ni’geifanist] п заперечувач; нігіліст. negative [‘negativ] 1. adj негативний; заперечний;

від'ємний;

2. п

1)

за-

перебчення; 2) фот. негатів; 3) відмова, незгода; 4) заборбна, вето; 5) мат. від'ємна величина; 6) грам. заперечення, заперечна частка; 7)2. катод; 3. v 1) заперечувати; відкидати, спростбвувати; 2) накла-

дати вбто; не затверджувати; 3) нейтралізувати (дію чогось). negativism [‘negativizm] п схильність

до заперечування, негативізм. negativity [,negoa‘tiviti] п запербчність; негатівність. negatory [‘negetari] adj заперечний; негативний. neglect [ni’glekt] 1. о 1) нехтувати, зневажати, He звертати / уваги; 2) не турбуватися про; 2. п нехтування, зневага, неувага. neglectful [ni’glektful] adj 1) неуважний, недбалий; 2) безтурботний. négligé [‘negli:gei] фр. п жінбчий халат;

домашнє

плаття.

negligence [/neglidgans] n 1) недбалість, халатність; 2) неохайність.

net

340

пер

negligent [‘neglidgant] adj 1) недбалий, халатний; 2) неохайний. negligible [‘neglidgabl] adj незначний; якого мбжна не брати до уваги. negotiant

|пі/роціївпі)

п

негоціант,

купЄць; ONTOBHH торговець. negotiate [ni’goufieit] о |) вести переговбри; домовлятися; 2) продавати, реалізувати; 3) вести справу. negotiated peace {ni’goufieitid’ pi: s] п

мир, досягнутий реговорів.

в

результаті

пе-

negotiation [ni,goufi ‘eifn] п переговбри (тж рі). negotiator [ni’goufieita] п осбба, що

веде переговбри; посередник. Negress [’ni: gris] п негритянка.

Negro

[/ni:grou]

1. п

негр;

2. adj

темношкірий;

чор-

Negus [‘ni:gas] п ндгус (імператор Ефіопії). neigh [nei] 1. о іржати; 2. п іржання. neighbour [[/neiba] 1. п 1) сусід; сусідка;

2)

attr.

сусідній;

близький;

суміжний; 2. о межувати; вати поруч 3.

neighboured

[’neibad]

adj:

перебу-

а beauti-

fully п. town місто з гарними OKOлицями; ill п. що має погане сусідство; a sparsely п. place рідко насблена місцевість. neighbourhood [’neibehud| п 1) сусідство; 2) сусіди; 3) околиці; 4) близькість; іп the п. ої а hundred kilometres біля ста кілометрів. neighbouring [‘neibarin] adj сусідній, суміжний. neighbourly [‘neibali] 1. adj добросусідський; 2. adv рідк. по-сусідсько-

му. neighbourship близькість.

[‘neibafip]

п сусідство;

neither [’naida, амер. ‘ni:da] такбж не; if you do not

1. adv go, п.

shall I якщо

не підете ви, не піду

Hs)

пого

26 COR]

поні

=.

His on.

here nor there ві до ладу, ні до прикладу; не до речі; 3. adj ні той, ні інший;

жоден;

п. resolution

was

adopted ні та, ні інша (жоддна) peзолюція не була прийнята; 4. pron

HixTO; 2%OZeH з; п. of you ніхтб 3 Bac. nelly [/neli] п велетенський буревіс-

латаття. пеосепе [‘ni:asi:n]

1. п геол. неоцбн;

2. adj неоценовий. neolith [’ni:ouli6] п архл. неоліт. neolithic [,ni:ou’li€ik] аа) неолітич-

ний. neologism neologize

[ni: ‘oledgizm|] п неологізм. [ni:’ole,dgaiz] о утвбрюю-

вати або запроваджувати

ва.

neophron

|/пі:зігоп|

нові сло-

що

1) неологізм;

п орн.

[,ni:ou’terik] 2)

neotropical

1)

тощо);

nervy

нещо-

2) 3)

в

забуття

або

[‘nevju:]

п

заспокобєння;

небіж,

племін-

[ne’foladzi] п нефологія (вчення про хмари). nephrite [‘nefrait] п мін. нефрит. nephritic [ne’fritik] adj мед. нирковий; нефритний. nephritis [ne‘fraitis] п med. нефрит. nepotism [‘nepatizm] п непотизм; протекція рідні; кумівство. nepotist [/nepatist] п той, хто вдається до непотизму, кумівства. [‘neptju:n]

Нептун. Nereid [‘nioriid] 2) (п.) зоол.

п

міф.

астр.

п 1) міф. Нереїда; нереїда, кільчастий

о черв'як. Nero [‘niarou] п іст. Нербн. nervate [/na:veit] adj бот. з прожилками. nerve |по:уУ| 1. п 1) нерв; звич. рі нерви; нервдвість; а fit (або ап attack) of nerves нервовий приступ; to get on one’s nerves нервувати когось, дратувати; 2) cra, енергія,

бадьорість;

to

strain

напружувати всі сйли; ність; холоднокровність, дання;

розм.

зухвалість,

to have the п. to do мужність (розм. MATH

зробити щось;

man

нахабство;

smth. мати нахабство)

самовладання;

з великим

мовладанням,

CTpHMaHa

4)

жилка;

зоол.

п.

3) мужсамовла-

to loose one’s п. зля-

втратити

ої а п. людина бот.,

every:

а

са-

людина;

2. р

що

нада-

вати сйли, бадьбрості або хорббрості; to п. oneself збиратися в силі; набратися духу. nerve-center [’na:v,senta] п нервбвий центр.

nerve-knot |"па:упої| п нервбвий вузол. nerveless |"по:мііз) adj 1) анат. що не має нервбвої системи; 2) бот.

сильний;

збуджений; сміливий.

лат. п 1) незнан-

2)

[/nesiant]

філос.

агности-

1. adj що

не знає

2. п філос.

arHoc-

тик. ness [nes] п ріг, ніс (тільки в геогр. назвах). nest [nest] 1. п 1) гніздб, гніздечко; 2) виводок; 3) кубло; 2. о 1) вити гніздб,

ник. nephology

Neptune

[’nesians]

(of); незнаючий;

3) бот. непентес.

nephew

сильний.

розм. шнервбвий, sl. самовпевнений,

nescient

30HCbKHH. nepenthe(s) [ne’peni(-Si:z)] 1) noer. панацея (від усіх напастей); 2) те,

дає

ліки,

adj 1) поет.

ня, невідання; цизм.

Цент-

ральній і Південній Америці. neozoic [,ni:ou’zouik] adj геол. нео-

що

3a-

4) заст.

[‘na:vi]

nescience

adj зоол.

поширений

за-

2. п

нерви;

felt very п. (about it) він дуже хвилювався; 3) виразний (про мову

найновіший,

[,ni:ou’trapikal]

неотропічний,

1. adj мед. що

спокбюють нерви. nervous [/na:ves] саї 1) нервбвий; п. diseases захвбрювання нервової системи; п. excitement нервове збудження; п. system нервова система; 2) неспокійний, тривожний; he

стерв'ят-

adj

новітній,

KBO-

млявий.

[/na:vi:n]

спокбює

пластика (відновлення ділянки шкіри шляхом пластичної операції).

neoteric

не має жилок; 3) слабкий,

лий, безсйлий,

nervine

ник. neophyte [‘ni:oufait] п 1) неофіт, новонавернений; 2) новак. neoplasm [‘ni:ouplezm] п мед. новоутвбрення; пухлина. neoplasty [/ni:ou,plesti] п мед. нео-

катися,

HHK.

Nemesis [/nemisis] п міф. Hemesina. nenuphar [’nenjufa:] п Gor. (біле)

п

нова лампа.

сучасний.

apxinenaey).

негритЯянський; ний.

|пі:"зіздзі|

2) вживання неологізмів. neon |/пі: an] п хім. 1) небн; 2) attr. небновий; п. lamp (arc, tube) Hed-

давній;

Negrito [ne’gri:tou] п ie Negritos, Negritoes [ne’gri:touz]) HerpuTdéc (Малайського

neology

гніздитися;

2)

тех.

встав-

ляти (8 гніздо); вмонтбвувати. nest-doll [’nestdal] п лялька. nest-egg [/nesteg] п 1) поклад, підкладень (яйце); 2) гроші, відкладені на чорний день або для певної мети. nesting box [‘nestinboks] п шпаківня.

nestle

|"пезі)

о 1) зручно

влаштову-

ватися (у кріслі та ін.); 2) пригортатися, притулятися (Oo— against, to).

nestling |"пезіїд) п пташеня. net I [net] 1. п сітка, сіть; тенета; 2. о 1) розставляти сіті; перен. ставити TeHéTa; 2) ловити сітками; 3) плести сітки; 4) вкривати мережею, сіткою (радіостанцій тощо). net Il [net] 1. adj ком. чистий, нетто; п. price продажна ціна; п. cost

собівартість; 3. о

2.

п

1) давати

чистий

чистий

доход;

доход;

одержувати чистий доход. netful [’netful] п повна сітка. nether [‘neda] adj заст. жарт. ній;

п.

garments

штани,

2)

ниж-

брюки.

Netherlander [‘nedalenda] п голландець; житель Нідерландів. Netherlandish [‘nedalandif] adj нідерландський, голландський. пеїпегтозі [/nedamoust] adj заст., жарт. найнижчий. netting [‘netin] п 1) плетіння 2) ловля сітками; 3) сітка.

nettle

[‘netl]

1. п кропива;

жалити(ся);

2) дратувати,

сіток;

2. v

1)

вража-

ти, сердити. nettle-fish [/netlfif] п медуза. nettle-rash [‘netlref] п мед. кропив'янка. ' network (|"пебме:К) п 1) сітка, мережа (залізниць, каналів і т. ін.); 2) рад. сітка радіотрансляційних устанбвок; radio |п. радіосітка; communication

п.

система

зв'язку.

пеї

341

network announcer п амер. диктор.

[/netwa:ko’naunsa]

neural |"піцегої)| adj мед. нервовий, що стосується нервів, нервбвої си-

стбми. neuralgia (піца тегід32) п невралгія, neurasthenia |(/піцегоз'бі:піг| п неврастенія. neurasthenic |,піцегаз'бепік| adj неврастенічний.

neuritis

[njuo’raitis]

neurologist neurology neuropath хворою

п

[njuo’raladzist] п невролог. [njua’roledgzi] п неврологія. ("піцегерав| п людина з нервбвою системою; невра-

стенік. neuropathist Гпіцуторабвіз!| п невропатолог. neuroses |піце/тоц5зі:2)| рі від neurosis.

neurosis [njua’rousis] п (pl neuroses) невроз. neurotic [njuo’rotik] 1. adj нервовий; невротичний; 2. п 1) ліки, що діють на нервбву систему; 2) нервова хворбба; 3) неврастенік. neuter [‘nju:ta] 1. adj грам. 1) середній, середнього роду; 2) неперехідне (дієслово); 2. п 1) грам. середній рід; іменник, прикметник, займенник середнього роду; 2)грам. дієслово;

3)

на тварина;

4) нейтраліст.

кастрова-

neutral [’nju:tral] 1. adj 1) нейтральний; 2) середній, проміжний; 2. п 1) нейтральна держава; 2) громадянин нейтральної держави.

neutralist

[/nju:tralist]

OKO

1. п прихиль-

ник нейтралітбту; 2. adj що зберігає нейтралітет; п. state держава, яка зберігає нейтралітет.

та;

2. адо

new-failen

перервний;

never-dying

що

п фіз. нейтрон. нікбли; п. mind!

He

п. fear

never-fading нучий.

пеуегтоге

adj

не

без-

припиняється.

[/neva‘daiin]

adj невми-

руший, безсмертний. never-ending [‘nevaz’endin] перервний; безконечний.

[/neva’feidin]

Гпеув'ло:|

adj

без-

adj нев'я-

adv

нікбли

більше.

nevertheless те,

[,nevada’les]

незважаючи

Ha;

1. adv про-

2. conj

1) недавно,

мо-

молоде

тільки

("піц Біоцп)

adj

проте.

never-to-be-forgotten [‘nevatabifa’gotn]

adj незабутній. new [nju:] 1. adj 1) новий; the М. World Новий світ, Америка; п. Рагіїатепі новоббраний парламент; 2) інший; he became а п. man він став збвсім іншою людиною; 3) не-

=[‘nju:,fo:len]

що;

щойно

adj

WOHHO випав (про сніг). new-fangled [/nju:,fengld] new-fashioned.

на

який

npes.

=

щойно вкрився пір'ям. new-found [/nju:/faund] adj новознайдений.

Newfoundland

[nju:’faundland]

1. п

І) ньюфаундленд (порода собак), собака-водолаз (Ta М. dog); 2) тж геогр. назва; 2. adj ньюфаундлендський. Newioundlander [,nju:faund’lenda] п житель Ньюфаундленду. newish [/nju:if] adj досить новий.

new-laid

[/nju:leid]

adj

свіжознесе-

ний, свіжий, з-під курки (про яйце).

newly

[‘nju:li] adv

1) наново, знбву;

по-новбму; 2) не(що)давarrived новоприбулий; п.

молоді,

пем-таде

молодожбни.

|"піи:"теід) adj недавно зроблений; заново зрбблений. new-minted [/nju:’mintid] adj 1) щойно BMKap6yBaHult (про монету); 2) новісінький; 3) що набрав новбго значення (про слово, вислів). new moon [/nju:’‘mu:n] п новий місяць, молодик.

newness

винка,

[‘nju:nis]

п 1) новизна,

нововведення;

2)

но-

необізна-

ність, недосвідченість.

news

[nju:z]

п рі (вжив.

newspaper [‘nju:s,peipa] п 1) газета; 2) attr. газетний. newspaperese [nju:s,peipa’ri:z] п raзетний

стиль;

журналістам

як

sing)

новина, новини, звістка, вісті; what is the n.? які HOBHHH?, що HOBOrO?;

to be іп the п. потрапити на сторінкй газет; опинйтися в центрі уваги. newscast ("піи:2ка:5ї) п амер. передача останніх вістей (по радіо). newscaster [/nju:z,ka:sta] п 1) дйктор; 2) радіокоментатор.

news-department [/nju:zdi,pa:tmant] п інформаційний відділ; відділ прбси. news-man [‘nju:zman] п 1) кореспондент, репортер; 2) газетяр, продавбць газбт. newsmonger [/nju:z,;mAnga] п плетун; плетуха.

стиль,

властивий

i репортерам.

newsprint [‘nju:zprint] п газетний папір. news-reel [/nju:zri:l] п хронікальний фільм; кіножурнал. news-room [/nju:zrum] п 1) читальня, де можна одержати газети i журнали; 2) амер. відділ новин (у редакції газети). news-sheet [’nju:sfi:t] п 1) листівка; прокламація; 2) амер. розм. газбта. news-stand [‘nju:ssteend] п газбтний

кіоск. New Style [/nju:’stail]

п новий стиль (григоріанський календар). news-vendor [‘nju:z,venda] п продавець газет; газетяр. newsy [/nju:zi] adj розм. 1) багатий на новини;

new-fashioned [/nju:‘fefand] adj модний, новомодний. new-fledged |"пуи"Педзд| adj який

wed

турбуйтеся, будьте певні. never-ceasing [’nevo’si:zin]

парне

wine

тових сходів; 2) стійка пбручнів кінцях сходових маршів.

інакше, но; п.

не турбуйтеся!;

п.

new-born |"піц:Бо:п) adj 1) новонароджений; 2) відроджений. new-built [/nju’bilt] adj новозбудований; перебудований. newcomer [‘nju:kAma] п 1) новоприбулий; 2) незнайбмий. newel |"піца!) п буд. 1) колбна гвин-

нейтралізація; 2) військ. придушення вогнем. neutralize [/nju:tralaiz] о 1) нейтралізувати; врівноважувати; 2) знешкоджувати; 3) військ. придушувати вогнем. нічбго!;

п. milk

коробви;

2) заново.

пем-Біомп

neutrality [nju:’treliti] п нейтралітет. neutralization [,nju:tralai’zeifn] п 1)

neutron [‘nju:tron] never |/пеуг) adv

свіжий;

з-під

вино; п. potatoes молода картопля; 4)сучасний, найновіший; п. fashions останні моди; 5) передовий; б) нововідкритий; п. planet нова плане-

розквітлий.

неврит.

неперехідне

давній;

піс

newt

2) цікавий.

[nju:t] п зоол. тритон.

Newtonian TOHiB;

[nju:’tounjan]

2. п

1. adj нью-

послідбвник

Ньютона. new year [/nju:’ja:] п Новій рік. new-years |"піи:"72:2| adj новорічний; пгу. eve переддень Нового року. next [nekst] 1. adj наступний; найближчий; п. week наступного тижня; the п. best thing наступний

що-

до якості; п. but опе через одного; п. door to по сусідству 3, поруч 3; I live п. door я живу в сусідньому будинку; 2. adv 1) потім, після; what п.? що далі? чого ж ще чекати після цьбго?; 2) іншим

разом, знову; 3. prep подруч, біля; the table п. the window стіл біля вікна; 4. п дальший, наступний; той, що

йде

за

(про

предмет

або

лю-

Ouny). next-best [/nekst’best] adj що поступається лише перед найкращим. nexus [‘neksas] п зв'язбк; узи; ланка; casual п. причинна залежність. Niagara |паї'єерого| п 1) потік; водоспад; 2) гуркіт; to shoot М. зважитися на відчайдушний крок; 3) то геогр. назва. nib

[nib]

1. 2 1) кінчик

(пера);

(ме-

талеве) перб; 2) дзьоб (птаха); 3) виступ, клин, вістря; 4) тех. палець, шип; 5) pl модлоті боби какдо; 2. о вставляти перб в ручку. nibble [/nibl] 1. о 1) відкушувати маленькими

шматбчками;

обгризати,

гризти; щипати (траву); 2) клювати (про рибу); п. at дражнити; дріб'язково

критикувати,

чіплятися;

2. п 1) огризання; відкушування; 2) клювання (риби). niblick [‘niblik] п ключка (для гри у гольф).

nibs

[nibz]

милість;

n рі: his п. жарт.

важна

його

персбна.

nice [nais] adj 1) гарний, милий, хорбший; славний, приємний (іноді ірон.); а п. state ої affairs! приємний

стан

речей!;

here is а й. mess

піт

342

піс

І am in! у добру xanényя BCKOчив!; п. weather гарна погода; а п. home гарненький будиночок; 2)-тонкий,

витончений,

гбстрий;

а п. dis-

300A.

гніздо

хворбб, niece

(комах);

2) розсадник

вбгнище зарази.

|пі:5|

п

неббга,

племінниця.

га.

nielli [ni’eli:] рі від niello.

niello [ni’elou] італ. п (р! nielli, niellos ДИ 1) чернь (на металі); 2) виріб з черню; робота черню

сить;

nifty (/піїн) “1. adj зі. 1) елегантний,

прикметником it was

woods y лодно. nice-looking вий,

часто

aici

п.

означає

до-

cool

the

and

булб

[/naislukin]

гарний,

іп

дбсить adj

вродливий,

хо0-

краси-

привабли-

вий. » nicely ("паїзії| adv 1) добре, гарно, уважно, приємно; he is getting on п. він видужує; 2) розм. саме так, якраз; it will suit you п. це вам якраз підійде. у ,

nicety [/naisiti] п 1) точність, чіткість, пунктудльність; 2) розбірливість; 3) вишуканість;

4) заст. ла-

сощі;

деталі.

niche

5)

схдванка,

nick

рі тонкощі,

|лій?, пі:)) п 1) ніша; 2) перен. [nik]

куток.

1. п 1) зарубка,

зазублина, час,

нарізка;

вирішальний

2)

засічка, належний

момент;

іп

the

(very) п. of time якраз вчасно; 3) тріщина, щілина, проріз; 4) тех. звуження; шийка; 5) (М.) чорт, диявол (звич. Old N.); 6) розм. тюрма; 2. о 1) робити зарубки; 2) попасти в точку, вгадати (звич. п. ії); 3) ловити слушний момбнт; встигнути вчасно; to п. the truth вгадати правду; 4) розрізати; відрізати; 5) спіймати (злочинця); б) розм. украсти, потягти; обдурити.

nickel

[‘nikl]

1. п

1) хім.

нікель;

2) амер. монета в 5 центів; 2. v нікелювати. піскеїаєє [/niklid3] =nickel-plating. nickel-plating [/nikl,pleitin] п тех. нікелювання.

nicker

[niko]

о лівн.

1) гоготати;

реготати; 2) іржати. піск-паск |/пікпггК| =knick-knack. nickname [‘nikneim] 1. п прізвисько; 2. о давати прізвисько, прозивати. nicotian (пі"коціп) adj тютюновий. nicotine |"піКабі:п| п нікотин. пісобіпізт [‘nikati:nizm] п отруєння нікотином. nictate [/nikteit] =nictitate. nictitate [‘niktiteit] о muratu, кліпати, моргати.

nictitating membrane brein}

птахів). nictitation

п

[/niktiteitin’mem-

мигальна

перетинка

[,nikti’teifn]

кліпання,

дит.

niddle-noddle

цукбрка;

|"підіподі)

леде-

1. adj трем-

2. v=nid-nod.

піді [’naidai] pl від підиз. nid-nod [’nidnod] о кивдти;

[/naidas]

лат.

[ni’eloud]

adj

мет.

воронд-

ваний.

модний; стильний; 2) відмінний; 2. п дотбпне зауваження; дотепне слівце. nig [nig] о обтісувати каміння. niggard [/nigad] 1. п скупій, скнара; 2. adj скупий.

niggardly

[‘nigedli]

adj

1) скупий,

скаредний; 2) скудний, убогий. nigger [‘nigo] п амер. през. негр; чорношкірий; п. heaven амер. галерка. niggle [/nigl] о займатися дрібницями; розмініоватися на дрібниці. niggling |пісйо| adj 1) дріб'язковий,

2)

що

що

копається

вимагає

в

дрібницях;

копіткбі

роботи;

3) нерозбірливий (почерк). nigh [nai] заст., поет. 1. adv 1) близько, поруч; 2) майже; 2. adj близький.

night п.

[nait] п.

by

п 1) ніч, вбчір;

п. after

п.

щоночі;

кожної

абчі,

ай п. (long) протягом усієї ночі; at п. вночі; увечері; by п. а) протягом ночі; б) під покровом ночі; to have а good (bad) п. добре (погано) спати вночі; to have а п. off мати вільний вечір; last п. вчбра ввечері; 2) темрява, пітьма; to go forth into the п. зникнути в пітьмі ночі; 3) attr. нічний; вечірній.

night binoculars [/naitbi’nokjulaz] п pl нічний бінокль. night-bird [’naitba:d] п 1) нічний птах; 2) нічний гульвіса. night-blindness [/nait’blaindnis] п мед. куряча сліпота. nightcap [‘naitkep] п 1) нічний ковпак; 2) розм. чарка, вйпита на ніч, night-clothes | |"пайКіоид2)| п нічна білизна. night-club [‘naitklab] п нічний клуб. night-dress [/naitdres] п нічна сорбчка (жіноча або дитяча).

nightfall стання

[‘naitfo:1]

п прийсмерк;

на-

ндчі, вечора.

night-tighter [/nait,faita] п ав. нічний винищувач. night-fly [/naitflai] по нічний метелик. night-flying (‘naitflaiin] п ав. нічні MOJIbOTH.

п

nidus

мигання,

моргання.

пісу [‘naisi] нець. тячий;

по

(у

nielloed

п

хитати. (рі піді) 1)

night-glass ['naitgla:s] ський бінокль. night-gown |/пайсацп) night-hag [/naitheg] відьма; 2) кошмар, підрі-пам/ко |/паїйпо:К) візник; 2) повія.

[‘naitiggeil]

[‘naitdga:]

night-light

tinction тонка різниця; а п. ear тонкий слух; 3) розбірливий, перебірливий; 4) тактовний; © вишуканий; 5) тобчний, пунктуальний; 6): п. and у поєднанні з іншим

на сріблі.

nightingale nightjar

п нічний мор-

=night-dress. п 1) (нічна) страхіття. п 1) нічний

|"паїйаї)

нець. night-line [/naitlain] надою, поставлена

night-long

п соловей.

п

[‘naitlog]

орн.

п вудка на ніч.

night out

всю

з при-

три-

ніч, про-

нічний;

2. adv

асенізатор. кошмар, стра-

[‘naitmearif]

|"пайаці)

кага-

1. adj що

ває цілу ніч; 2. adv тягом усієї ночі. nightly |пайш) 1. adj кожної ночі, щондчі. nightman [/naitmen] п nightmare [/naitmea] п хіття. nightmarish марний.

дремлю-

п нічник,

adj

кош-

п вихідний

день

у хатньої робітниці. night-piece [‘naitpi:s] п художній твір із зображенням

night-rider

ночі,

вечора.

[‘naitraida]

п амер.

кін-

ний нальотчик. night-robe [’naitroub] =night-dress. night-school [/naitsku:l] п вечірня школа, вечірні курси. night-shade ("паїеїд) п бот.: black n.-S. чорний паслін; woody n.-s. солодко-гіркий паслін; deadly п.-8. беладбдна.

night-shift nightshirt

|‘naitfift] [‘naitfa:t]

п

нічна

п нічна

зміна. сорбчка

(чоловіча). night-soii [/naitsoil] п нечистбти вивозяться вночі).

night-suit

[‘naitsju:t]

night-time

(що

п піжама.

[/naittaim]

п

нічний

час,

ніч; іп the n.-t. вночі.

night-walker

("паї зуо:Ко| п 1) нічний

бродяга; 2) сомнамбул(а); лунатик, сновида. night-watch [/naitwotf] п нічний дозір; нічна вахта; in the night-watches у безсбнні години ночі. night-watchman [‘naitwot{moen] п нічний стброж. night-wear [/naitwea] п нічна білиз-

на. nighty [‘naiti] п нічна сорочина. nigrescence [nai’gresns] п почорніння; чорнота. nigrescent [nai’gresnt] adj що чорніє. nihilism [’naiilizm] п нігілізм. nihilist [/naiilist] п нігіліст. nihilistic [,naii‘listik] adj нігілістичний.

nihility [nai/hiliti] п рідк. небуття; ніщо; незначність. nil [nil] п нічдго, нуль (особливо при рахунку 6 грі); vision п. ніякої видимості. nilgai |/піїсаї) п зоол. антилопа ніль-

ray. Nilotic ("паї обі) adj нільський. nimble [‘nimbl] adj 1) моторний, спритний; 2) гострий (про розум); 3) кмітливий; дотепний.

nimbus |"пітбаз| п 1) німб, сяйво, оребл; 2) метеор. дощові хмари. niminy-piminy [/nimini’pimini] нірний, бундючний.

adj ма-

піп

343

нн о но піпсотроор

/ піпкатри: p] пт 1) йблоп,

.дурник; 2) безхарактерна людина. nine [nain] І. пит дев'ять; фраз. звор.:

п. times out of ten звичайно;

п. tenth майже ка;

2)

все; 2. п 1) дев'ят-

рі дев'ятий

номер

(розмір

рукавичок тощо); 3) амер. спорт. команда з 9 чоловік (у бейсболі); фраз.

звор.

the

муз;

dressed

up

франчений,

ninefold

М.

міф.

to

the

дбв'ять

nines

ви-

виряджений.

[nainfould]

1. adj дев'яти-

кратний, дев'ятиразбвий; дев'ять разів більше.

2. adv

у

nine-killer [/nainkila] п орн. сорокопуд. ninepins [/nainpinz] п рі кбглі. nineteen [{/nain’ti:n] пит дев'ятнадцять. nineteenth [/nain‘ti:n6] num дов'ятнадцятий.

nineties [‘naintiz] п pl 1) (the п.) дев'яності роки (особл. XIX ст.); 2) вік між дев'яноста і ста роками. ninety |"паїпії| пит дев'яносто. ninny |/піпі) nm дурень, бевзь; простак (тж п. hammer). ninth |паїп9) пит дев'ятий. ninthly [‘nain6li] adv по-дев'яте. niobium [nai’oubiam] п хім. ніббій. Nip [nip] п (скор. від Nipponese) 1) амер. розм. ський.

nip

[nip]

япбнець;

(разі

2) attr, япон-

і р. р. nipped

[-t],

пір) 1. о 1) щипати; 2) пошкоджувати, побивати (рослини морозом); 3) викорічювати; позбуватися (почуття); покласти край; to п.

in the bud зародку;

вйкоречити; 4)

знищити

докоряти;

в

чіплятися;

5) тех. відрізати, відкусити; затиснути; 2. п 1) щипок, укус; 2) відкушений кусок; 3) (невеликий) ковток;

4)

коблкість,

ущипливе

за-

уваження, причіпка, образливий докір; 5) тех. лещата; захват; фраз. ssop.:

to

freshen

the

п.

похмели-

тися. піррег ("піро| п 1) той, хто кусає, щипає; 2) pl (тж а pair ої nippers) гострогубці, кусачки, щипці; 3) рі пенсне; 4) pl амер. розм. кайдани; 5) рі клішні (рака, краба); 6) передній зуб, різець (у коня); 7)

розм. хлопчик, підручний вуличного торговця. Nipper |"піре| п розм. япдбнець. nipping [/nipin] adj що щипає (про мороз). nipple

(пір)

п 1) cocék

(груді);

2)

соска; 3) бугор, сбпка; 4) тех. ніпель; 5) військ. бойбк ударника. nipplewort [‘niplwa:t] п бот. празелень. Nipponese [,nipa‘ni:z] 1. adj япбнський;

2. п япбнець;

nog

о

япднка;

the М.

рі збірн. японці. nippy |"пірі) 1. adj 1) морбзний, хо: лодний (про вітер); 2) моторний, швидкий; 2. п розм. офіціантка.

пігуапа Гліз" уа'па) п нірвана. пі5еї [‘ni:’sei] п американець япднського походження, nit І [nit] п гнида. nit М [nit] пошотл. горіх. nitrate [/naitreit] хім. І. п азотнокисла

сіль;

nitration

нітрат;

2. о нітрувати.

|nai‘trei{n]

п хім.

нітруван-

ня, нітрація. nitre [‘naita] п хім. селітра. nitric [’naitrik] adj хім. азбтний.

oxide

веселящий

газ;

закис

азоту.

неук,

рень.

ду-

nival |/паїуо|) adj 1) сніговий; 2) що росте під снігом, nix I [niks] int sl. шк. будь обережний!; увага!

nix If [niks] sl. І. п нічого; нуль; 2. adv

ні; He.

nix НІ [niks] n міф. водяник. nixie [/niksi] п міф. русалка. Nizam [nai’zem] п 1) турецька армія; 2) (рі без змін) солдат(и) турецької армії. по [nou] І. adv 1) ні; 2) не, ніскільки

не,

анітрохи

по

longer

не

більше

більше;

ніколи

по піоге

я більше

sooner

than

тільки;

по

(перед

не;

по

більше;

сотр):

more

не

І will

ask

не питатиму;

не

раніше,

sooner

said

по

ніж; than

як done

сказано — зроблено; 2. adj ніякий; не; it із по joke це не жарт; по опе ні один, ніхтб; по smoking палити забороняється; in по time ду-

же хутко; 3. п (рі noes

[nouz])

заперечення; 2) відмова; not take по він не прийме 3) рі що голосують проти;

have it більшість

Noah

[‘noua]

Ноїв

1)

Бе will відмови; the noes

проти

п бібл.

Ной;

М.з

ark

ковчег.

nob I [nob] n 1) sl. голова, довбешка; 2) карт. козирний валет. nob Il [nob] п розм. високопоставлена осбба; фігура, персдна.

nobble |гобі) о 1) sf. досягти чогось (нечесним способом); підкупити, обдурити;

nobby

2) спіймати

(злочинця).

adj розм.

вишуканий,

|/побі)

елегантний. no-being [/nou’biin] вання.

2 небуття, неїсну-

nobility

п 1) дворянство,

nobiliary ський.

[nou’biliari]

[nou’biliti]

adj

вельмджне

панство,

городство,

шляхетність

noble

[‘noubl]

adj

шляхетний; 2) 3) титулдваний;

ний. nobleman

дворян2) бла-

1) благорбдний; чудовий. славний; вельможний; знат-

[’noublman]

noble-minded

знать;

n дворянин.

[‘noubl’maindid]

благородний,

ний.

[‘noublnis]

шляхет-

п благородство,

шляхетність. noblewoman |/поцьімитоп| по рідк. дворянка; леді. nobly [‘noubli] adv 1) благорбдно 2) прекрасно,

nobody

чудово.

[‘noubadi]

1. pron ніхто; 2. п

нікчема; яка не

nitrogen [‘naitridgen] п хім. азбт. nitrogenous |лаї"годзіпо5| adj азбтний. nitrous |"паїйга5| adj азбтистий; п. nitty |/пій) adj вошивий. nitwit [/nitwit] по розм.

ликодушний, nobleness

adj ве-

«пусте місце»; людина, має ваги в суспільстві; фраз. звор.: п. home не всі дома, однієї клепки бракує.

nock

[nok] 1. п зарубка, виїмка на кінці лука або на стрілі (для тятиви); 2. о 1) робити зарубки; 2) натягати тятиву.

noctambulant adj

| [,nok’teembjulent]

сомнамбуліччий;

2. п

| 1.

сомнам-

була, лунатик. noctambulizm [nok’teembjulizm] п сомз намбулізм,

лунатизм.

посіїїїогоц5 [,nokti‘fla:ras] adj бот. що цвіте вночі. noctilucous [,nokti’/lju:kas] adj що світиться

noctovision ність

вночі;

фосфоресцентний.

|,поКіг'мізп|

бачити

п

в темряві;

І) здат-

2) телеба-

чення в інфрачервоному промінні. nocturnal [nok’ta:nal) adj нічний.

nocturne тюрн;

|"поКіг:п|

2) жив.

п

нічна

nocuous [/nokjuas|] отруйний.

1) муз.

нок-

сцена.

ад)

шкідливий)

nod [nod] І. о І) кивати головбю; 2) дрімати, клювати носом, куняти; я

Й 1) кивок;

дрімдта. nodal [’ncudl]

2) клювання

носом;

adj центральний;

вуз-

ловий. nodding |"/подід)| adj: п. acquaintance далеке знайомство.

noddle [/nodl] п розм. голова, макітра. noddy |/поді| п 1) простак, дурень; 2) орн. фульмар. node

[noud]

наріст,

п 1) бот. вузол; 2) мед.

потовщення;

3) астр.

точка

перетину орбіт; 4) мат. точка перетину двох ліній. поді {‘/noudai| p/ від nodus. nodical [’/noudikal] adj acrp. що сто» сується точки перетину орбіт. nodose [‘noudous] аа) вузлуватий. nodosity [nou’doasiti] п вузлуватість) потовщення. nodular [/nodju:le] adj вузлуватий, жовнастий. nodulated [‘nodjuleitid] =nodular, nodule [/nodju:l] п 1) вузлик; 2) med. маленьке By3lyBaTe потовщення; нервбвий вузол; 3) наріст на рослині; 4) валун, галька. nodulose, nodulous [/nodjulous, ‘nodjulas] adj вузлуватий. nodus [‘noudas] п (pl поді) 1) вузол; 2) ускладнення; заплутаність, складна ситуація. noetic [nou ‘etik] adj 1) інтелектуальHHH, роз.полин б абстрактний. nog I |поє) п дерев'яний клин,

344

non

nog А дерев'яний цвях; нагель; 2) гірн. posnipka рудникбвого кріплення. II [nog] п 1) вид міцнбго пива; 2) гаряче пиво або вино з 2XXOBT-

nog

ком, зтертим з молоком

і цукром.

noggin [‘nogin] по 1) кухлик; 2) чверть пінти (міра рідини--0,12-0,14 л); 3) розм. голова. по go [‘nou’gou] п безвйхідне станбвище,

тупик.

по good

[/nou’gud]

п амер. нікчемна

людина або річ. nohow |"/пдиіай)| adv ніяк, ні в якому разі, у жддному разі, аж ніяк. noise [noiz] 1. п 1) шум; гомін, гамір, галас; гвалт; 2) заст. чутка,

пбголос; abroad

2. о розголошувати;

to п.

поширювати чутки.

noise-killer |"поіг,/Кіїг| п шумоглушитель. noiseless [‘noizlis] adj 1) безшумний, тихий;

2) 6esMOBHHH.

noisettes

[nwa:’zet]

тельки.

поізоте

[/noisam]

нездорбвий; чий. noisy |"поігі|

фр.

п рі тюф-

adj 1) шкідливий,

2)

гидкий;

смердю-

adj 1) шумливий, галаслйвий; 2) кричущий; яскравий. nolens volens |/поціепг'уоціепі| лат. adv

воблею-невблею,

noli me tangere [/noulaimi:’teendgari:] лат. п (дослівно: не торкайся до

мене); 1) недотобрка; 2) бот. розрив-трава; 3) мед. вбвчий лишай. no-load |"поціоца) п тех. холостий хід; нульовб навантаження. nomad [’nomad] 1. adj 1) кочовий; 2)

nomadic [nou’medik] adj 1) кочовий; 2) бродячий, мандрівний. потадізт [/nomedizm] п кочовий спосіб життя. nomadize [’nomadaiz] о кочувати, вести кочовий спосіб життя. nomenclative [’noumen,kleitiv] adj 1) номенклатурний; 2) термінологічний. nomenclature [nou’menklatfa] п 1) номенклатура; 2) термінологія.

nominal ний;

[’nominal]

п.

price

adj 1) номіналь-

номінальна

sentence yMOBHHH ний (тж грам.).

вирок;

ціна;

2)

п.

імен-

nominalism [‘nominelizm] п філос. номіналізм. nominate [‘nomineit] v 1) признача(на посаду); 2) іменувати, називати; 3) висувати, затверджувати кандидата (на виборах).

nominating [‘nomineitin] adj: п. сопvention амер. з'їзд для виборів кандидата в президенти. nomination [,nomi’neifn] п 1) призначення

ня,

(на посаду);

затвердження

2) висуван-

кандидата

(на

виборах). nominative [‘nominotiv] грам. 1. adj називний; 2. п називний відмінок. nominator

[‘nomineita]

п осбба,

яка

або

призначає

напр.: conductor провідник; -conductor непровідник.

non-affiliated

[‘nona’filieitid]

union .amep.

входить

профспілка,

ні до

non-

adj:

п.

яка

не

віком

90-річний

дід,

між

89 i 100 роками;

90-річна

баба.

|/попбіЛідзогопі)

adj

що He перебуває в ста-

non-capital ship [/non‘keepitl’Sip] п мор. корабель не лінійного класу. nonce [nons] п даний випадок; for п.

падку.

спеціально

для

даного

ви-

nonce-word [’nonswa:d] п слово, yTBOрене тільки для даного випадку. nonchalance [‘nonflans] п байдужість; недбалість; безтурботність.

nonchalant

|"попіїзпі)

adj байдужий;

недбалий; безтурботний. non-claim [/nonkleim] п юр.

прострбчення в пред'явленні позову. non-com [,non’kom] п (скор. від попcommissioned officer) розм. унтер-офіцер, сержант.

non-combatant

[’non’kombatent]

adj

нестройовий, тиловий; що не бере участі в бойових операціях. non-commissioned [’nonka’misnd] adj що He має патенту на чин; п.с. officer унтер-офіцер, сержант; капрал. поп-соттійаї [‘nonko’mitl] 1. п ухильність; 2. adj ухийльний. поп-соттипісабіе [’nonka’mju:nikabl] adj 1) що не мбже передаватися; 2) незаразний (про хв оробу). поп-сотріїапсе | [‘nonkem’plaions] п 1) незгода; 2) відмбвлення підкоритися; непокбра; 3) недодержання. non compos(mentis) [/non’kompas(‘mentis)] adj юр. неосудний. non-conducting [’nonken’daktin] adj фіз. непровідний.

non-conductor [‘nonken,dakta] непровідник, діелектрик.

п фіз.

п незадо-

той,

хто

голо-

політика бойкдту, непокори; відмдва від співробітництва. |"попдїзкгірі| adj що не

nondurable

non-aggressive [/none’gresiv] adj неагресивний. поп-арреагапсе [‘nona’pierens] п юр. неявка, нез'явлення (в суд). попагу [‘nounari] п група з дев'яти, дев'ятеро. non-attendance [/nona’tendens] п відсутність; невідвідування школи. non-believer [‘nonbi‘li:va] п 1) невіруючий; 2) скептик. non-belligerence [‘nonbi’lidgarans] п неучасть у війні.

the

незгбдний;

сує прбти пропозиції (в палаті лордів). поп-со-орегайоп [’nonkouopa ‘reifn] п

профспілко-

non-aggression pact | |/попер'теіп‘pekt] п договір про ненапад.

невоюючий; ні війни.

|"попКеп'їепі|

вблений;

неповноліття;

п

[‘nonken’fo:mist] п сек-

тант, дисидент.

non-content

піддається

п

попадепагіап / |,поцпазйзі/пезгіап)| людина

non-conformist

nondescript

одного

вого об'єднання. nonage [‘nounidz] незрілість.

non-belligerent

хбч-не-ходч.

2) бродячий; 2. п 1) кочовик; бродяга; мандрівник.

пропонує»кандидата

на посаду. nominee |,поті"пі:) п запропонбваний кандидат (на посаду, на виборах). non- [non] pref означає заперечення;

бписові;

невимовний.

[/non‘djuarabl]

гочасний,

недовговічний.

ні

жоден;

none

[nan]

1. pron

один,

adj недов-

1) ніхто,

it is

п.

ніщо;

ої

your

business це не ваша справа; 2) ніякий; фраз. 3eop.: п. of that! перестань!; годі!; 2. adv ніскільки, анітрохи;

І ат

п. the

better

for

it

мені від цього He легше; п. the less проте. non-effective [/noni’fektiv] 1. adj недійсний, непридатний; 2. п солдат або матрос, непридатний до стро-

Hosoi служби. nonentity [no’nentiti] п 1) небуття; 2) фікція; 3) ніщо, Hikuéma, нікчемність. non-essential [/noni’senfal] 1. adj неістотний,

неважливий;

2. п дрібни-

ця. nonesuch [‘nAnsAtf] п 1) незрівнянна, чудова людина або річ; зра30K, взірець (досконалості); 2) бот, вид люцерни.

non-existance буття,

[’nonig’zistens]

п

не-

неіснування.

non-feasance [‘non’fi:zans] п юр. невиконання зобов'язання, обов'язку. non-ferrous [/non‘feras] adj кольорбвий

(про метал).

non-freezable

[’non’fri:zabl] adj незамерзаючий; морозостійкий. non-freezing [/non’fri:zin] =non-freezable. non-fulfilment [/nonful’filmont] п невиконання. non-inductive [‘nonin’ daktiv] adj фіз. неіндукційний, безіндукційний. non-inflammable [‘nonin‘fleemabl] adj незаймистий, негорючий. поп- interference [‘noninta’fiarans] п невтручання. non-intervention

[’noninta’vensn]

втручання. non-lending [‘non‘lendip] дачі

книжодк

теку). non-metal поп-тога!

ральний; раллю,

додому

п не-

adj без ви(про

бібліо-

[‘nonmetl] п металоїд. |/поп" moral] adj 1) amo; 2)

не

пов'язаний

з

Mo-

Єтикою.

non-observance

|/попеб'7о:угп5)

п не-

додержання (правил і т. Bh nonpareil Гпопрогеї) 1. adj пезрів-

нянний; 2. п 1) незрівнянна, єдина в своєму рдді людина; 2) друк. нонпарель; 3) сорт яблук. non-partisan [non,pa: ti‘zeen] adj 1)

що стоїть пдза партіями; тійний; 2) безсторбнній.

безпар-

поп

345 НТ

В

поп-рагіу

|"поп'ра:ії|

ний.

non-persistent стійкий;

adj безпартій-

|"попро'зізіопі)

п.р.

gas

adj не-

нестійка

речовина, нестійкий газ. nonplus [‘non’plAs] 1. о

отруйна

викликати

замішання, заганяти в безвихідь; 2. п замішання, збентбження; без-

вихідь; at а п. у безвихідному

новищі. non-pollution ма

[’nonpo‘lu:fn]

п

ста-

систб-

санітарно-технічних

заходів

(проти забруднення повітря тощо). поп-ргодисіїуе [,nonpra’daktiv] adj1) непродуктивний; ляє.

non-radiable що

не

2)

що

не

[’non‘reidiabl]

пропускає

non-resident

вироб-

не чинить

поп-гезроп5іуепез5 |"попгіз"ропзіуліз| п нереагування, відсутність реакції. non-reversible [/nonri’va:sabl] adj неo6opoTHHH;

безповордтний.

non-rigid [‘non’ridzid] adj 1) ав. м'який, нежорсткий; 2) тех. еластичний. nonsense |"поп5гп5| п дурниця, нісенітниця,

nonsensical

безглуздя.

[non’sensikal]

аа)

без-

глуздий, нісенітний, дурний. non-skid |"поп'зкі4| 1. adj нековзний;

небуксуючий; п.-5. tire авт. нековзна шина; 2. п пристрій проти буксування коліс.

non-standard

[/non’stendad]

не відповідає

установленим

adj що нормам

(про мову).

non-stop [‘non’stop] adj без зупинки, безупинний; n.-s. flight безпосадочний переліт; n.-s train побізд, що не зупиняється ціях.

nonsuch nonsuit

на проміжних

|"плпялі) =nonesuch. [/nonsju:t] 1. п юр.

стан-

[/non’ju:njan]

припи-

1. adj

в

mo

не є членом профспілки; to employ n.-u. labour приймати на роботу не членів профспілки; 2. п мед. незростання (перелому).

non-unionist член

| |/поп'ш:пігпіз)

профспілки.

non-variant змінний,

[‘non’veoriont}]

без

варіантів;

варіантний. nonviolence [non’vaiolons] від застосування тодів.

[’nu:ntaid]

pron

neg.

п

ніхтб.

1) nonynenp; ла-

сб; 2. о 1) спіймати, затягти, заарканити; 2) повісити (злочинця). пора! |/поирі) п мексіканський кактус. nope [noup] adv амер. розм. ні.

пог

|по:)

you

conj

don’t

1) теж,

seem

також

не;

to like this film.

do I. Вам, очевидно,

М.

не подобається

ні її, Hi його не було Nordic [‘no:dik] adj північний, дінавський.

погіа [/nouria] п тех. ковшевий елеватор. norland

[‘no:land]

йбн. norm [no:m]

п

не

adj 1) не2) мат.

ін-

п відмбва

насйльницьких ме-

noodle [/nu:dl] п 1) (seus. pl) лбкшина; 2) sl, простак, дурень. nook [nuk] п 1) кутбк; закуток; глушина; 2) маленька бухта. noon [nu:n] п 1) пдблудень, південь; at п. опівдні; 2) розквіт.

нбрія;

п

скан-

багато-

північний

п норма;

зразок;

ра-

стан-

дарт.

normal |"по:таї) adj 1) нормальний, звичайний; правильний; 2) геом. перпендикулярний;

normality

[no:meeliti]

ність, звичайний

3) середній.

п

нормаль-

стан.

normalization [,no:moalai’zeifn] п нормалізація. normalize [‘no:melaiz] о нормалізувати; стандартизувати. normal school [’no:mal’sku:l] п педагогічне училище, Norman |/по:тгп) І. п 1) нормандець; 2) іст. нормандський;

норманн; 2. adj 1) 2) іст. норманський;

the М. Conquest завоювання Англії норманами (/066 р.); М. French норманський

діалект;

М. style

анг-

лійська архітектура XII ст. Norse |по:5| 1. п 1) іст. поет. норвезька мова; Old М. староскандімова; 2) збірн. скандінави;

норвежці; 2. adj норвезький, староскандінавський. Norseman [/no:sman] п 1) норвежець; 2) стародавній

north

[no:6]

північний

у північному північ

від;

скандінав.

І. п 1) північ; 2) норд, вітер;

2.

adv

на

напрямку;

п.

3. ад) північний,

нений на північ. north-east [‘no:O/i:st, мор. 1. п північвий схід; мор. 2.

adj

північно-східний;

північний

north-easter

схід.

(по:8/ї:5їа)

північ;

ої

on

на

повер-

‘no:r’i:st] норд-бст; 3. adu

НО Р

на

сйльний

північно-східний вітер, норд-бст. north-eastern |по:6/ї:512п| adj північно-східний. north-eastward [no:’i:stwad] 1. adv у північно-східному напрямі; на північний схід; 2. adj розташбваний на північному схобді; 3. п північний схід.

РИ.

поз

north-eastwards [no:6’i:stwadz] adv у північно-східному напрямі. northerly |"по:бгії)| adj північний; повернений

northern п.

noontime [/nu:ntaim] п пблудень. noose [nu:s] 1. п петля, аркан;

навська

нення позбву; 2. UV відмовляти позбві; припиняти справу.

non-union

[‘nouwAn]

2) зеніт; розквіт.

п 1) лю-

1. п не-

2. adj що

one

noontide

cold п. hot ні хблодно, ні жарко; 3) ni... ні; п. she п. he was there

проміння,

[,nonri’zistant]

противленець; бпору.

по

фіз.

дина, яка не проживає постійно в одному місці; 2) власник, який не проживає в своєму маєтку.

non-resistant

noonday |"пи:пдеї) п 1) пблудень; 2) час найвищого піднесення, найбільшого розквіту.

цей фільм. Мені теж (не поддббається); 2): neither... п. ні... ні; neither

аа)

|"поп'тегідопі|

Р

на північ.

|"по:боп|

lights

1. adj

північне

північний;

сяйво;

2.

п

1)

житель півночі; 2) північний вітер. northerner |"по:допо| п 1) житель Півночі; 2) (М.) житель північних штатів США. northernmost [’no:denmoust] adj найбільш північний. northing |"по:вір)| п мор. дрейф на

північ. Northland

[/no:€land]

нічні країни; (країни); 3) бстрів.

Northman

п 1) поет.

|"по:бтоп)

Північної

Європи;

п

1)

жіїтель

2) іст. стародав-

ній скандінав. погіб-роїаг |/по:8/роціа| ний, полярний,

Northumbrian

пів-

2) північні райони Скандінаівський пів-

adj арктичний.

північ-

[no:’6ambrian}]

1. adj

нортумбрський; 2. п 1) північний діалект англо-саксбнської мови; 2) сучасний нортамберлендський діаN€KT англійської мови. northward [/no:6wad] adv на північ. northwardly [’no:dwadli] 1. adv на північ;

ночі;

2. adj розташований

північний

northwards north-west

(про

на

пів-

вітер).

[’na:0wadz] =northward. [’no:6’west,

мор.

no:’west]

1. п північний захід; мор. норд-вбст; 2. adj північно-західний; 3. адо на північний захід. north-wester [’no:0’westa,

мор.

na:-

‘westa] п сйльний північно-західний вітер, норд-вест. north-western |/по:Є"мезігп| adj північно-західний. north-westward [’no:6’westwad] 1. адо у північно-західному напрямі; 2. adj розташдваний на північному заході; 3. п північний

захід.

north-westwards [’no:0’westwadz] adv у північно-західному напрямі. norwards [’no:wadz]=northward, Norwegian [‘no:’wi:dgan] 1. adj норвезький; 2. п 1) норвежець; норвежка; 2) норвезька мбва. пог'-мезіег |/погуезіг| п 1) мор. зюйдвестка; 2) розм. склянка міцHoro вина; 3) =north-wester. nose [nouz] 1. п 1) ніс; 2) нюх, чуття; 3) нбсик (чайника); шийка; 4) передня частина (човна, літака, ма-

шини); фраз. звор.: to bite smb.’s п. off огризатися; to follow one’s п. ітй прямо вперед; to pay through the п. платити велику ціну; 2. v 1) нюхати, чути; 2) перен. пронюхати, прочути (тж п. out); простежити (за кимсь — after, for); 3) сбвати свого нбса (into). позебає [‘nouzbeg] п 1) шанька (торба з фуражем, яку вішають коневі на голову); 2) sl. протигаз; 3) sl. торбинка з сніданком,

346

nos i

noseband [/nouzbeend] нахрапник (вуздечки). поз5е-Біеедй [’/nouzbli:d] п

перенісся, 1)

носова

notch

й

кровотеча; 2) бот. столітник. nose-dive [‘nouzdaiv] І. п 1) ав. піке, пікірування; to fall into а n.-d. пікірувати; 2) несподіваний напад; 2. о пікірувати. nosegay [/nouzgei] п букет квітів. noseless [‘nouzlis] adj безносий. nose-over [/nouz’ouve] п ав. Kanoryвання. nose-piece [‘nouzpi:s] п 1) нахрапник (вуздечки); 2) Tex. наконечник, соплд; брандспойт. noser [‘nouza| п 1) сйльний зустрічний вітер; 2) sl. людина, яка скрізь соває свогб нбса.

noserag

[‘nouzreg|

хусточка. nosey |/поцгі) 2)

цікавий;

п розм.

adj розм. М.

восоза

І) носатий;

Parker

ліодина,

що

скрізь сбває свогб носа; 3) з поганим запахом; прілий (про сіно); 4) ароматний (про чай). nosing [/nouzin] п 1) запобіжне окуття (ріжків, сходів і т. w.); 2) ав. капотування.

nosogenic

[/noso’dgenik]

творний,

nosology.

патогенний.

[no’soladzi]

adj хворобо-

п мед.

нозоло-

гія.

nostalgia

[nos’teldgie|]

гія, туга за

п 1) носталь-

батьківщиною;

2) туга

за минулим.

nostril [nostril] п ніздря. nostrum [‘nostrem] п 1) патентований

засіб,

що

рекомендується

як

[nots]

значка;

nov SS

1. п 1) тех. зарубка, пб-

2) тех.

проріз, паз,

виїмка;

3) розм. рівень, ступінь; 4) амер. ущелина, гірський перевал; 2. v 1) зарубувати; 2) робити позначки, пазй, виїмки.

notch wheel [’notfwi:l] m повик, храпове колесо.

xpa-

тех.

note |поші).І. п 1) (звич. рі) замітка, нотатка; запис; 2) приміяка; виносха; 3) записка, лист; 4) дипломатична нбта; 5) вексель, нот; 6) розписка; 7) знак,

банкозна-

ка; 8) увага; могіпу ої п. вартий уваги; to take п. ої звбертати увагу на; 9) видатність; репутація; а man ої п. видатна людина; 10) муз. нота; 1) звук; спів; крик; 12) поет. мелодія; 13) сигнал; 2. 0 1) помічати, звертати увагу на; 2) робити помітки; записувати; 3) згадувати; 4) анотувати (книгу тощо).

notebook ка.

[/noutbuk]

п записна

книж-

notecase [/noutkeis] п бумажник. noted [‘noutid] adj відомий (чимсь— for); знаменитий.

notedly

[‘noutidli]

adv

у значній

мі-

pi; помітно.

noteless [/noutlis] adj 1) непомітний; 2) немузичний, немузикальний. note-magnifier [/nout’megnifaia] п рад. підсйлювач звукової частоти. note-paper |"поціреїре| п поштовий папір; папір невеликого формату. note shaver вар.

[/nout,feivo|]

п амер.

лих-

2) улюб-

noteworthy [‘noutwa:di] adj вартий уваги, визначний nothing |"плбід) І. pron neg. ніщо,

[not, nt] adv не; I до п. know you, | don’t know you я вас не знаю; you will п. come, you моп'ї

нічого; п. else than ніщо інше, як; п. but нічбго крім, тільки; п. of the kind нічого подібного; фраз. звор.:

панацея

від усіх хвороб;

лений прийдм. позу [‘nouzi] - позеу. not

come ви не прийдете; did she п. tell you about it?, didn’t she tell you

to get smth. for п. одержати щось даремно; to have п. to do with не

about it? хіба вона не сказала вам про це нічого?; I was said п. to соте мені сказали не приходити;

мати

фраз. звор.: п. at all 1) ніскільки, анітрохи; 2) не варто (подяки); п.

п. venture, п. have присл. BoBKa боятися -- в ліс не ходити; 2. п 1) дрібниці; 2) пусте місце; нуль; 3. adv ніскільки, збвсім ні; it differs п. from це ніскільки не відрізняється від.

at home немає вдобма; п. а few багато хто; п. а man ніхтб; п. so не

так. notability

[,nouta’biliti]

п

1) знаме-

нитість; відомість; видатність; відбма, видатна людина.

notable ний;

[‘noutabl]

кількістю); нотабль;

notarial

1. adj

значний

видатна

людина.

помітний;

2)

1) видат-

2)

визначний;

[nou’teariol]

2. п

adj

2)

(3a

1) іст.

нотаріадль-

ний. notarize

[/nouteraiz]

о

завірити,

за-

свідчити нотаріально. notary [‘noutari] п нотаріус. notation f[nou'teifn] п 1) зображення чогб-небудь знаками, цифрами, буквами; 2) система 3) запис; примітка;

мат. систбма

числення.

позначення; scale ої п.

нічбго

п. in не не

спільного

відігравати

справляти

з; to be for

ніякої

ніякого

nothingarian

[,naAGin’carian]

на, яка

не

ні в що

posi у;

впливу

на;

п люди-

вірить.

nothingness |"плбідпіз) п 1) ніщо, небуття; 2) HeicTOTHicTb, дрібниці; 3) мізерність. notice [/noutis] 1. п 1) сповіщення, повідомлення,

попередження;

to be

discharged without п. бути звільненим без попередження; to give п. повідомляти; попереджати (про звільнення і т. ін.); 2) об'ява, напис (на дверях і т. ін.); фраз.

звор.: at short п. зараз же; to bring to smb.’s п. доводити до відома коrécb; to come увагу; to take

into п. привертати no п. of не поміча-

ти; 2. о 1) помічати; звертати увагу; 2) відзначати, згадувати; 3) попереджати; 4) рецензувати.

noticeable

[‘noutisabl] adj 1) гідний уваги; 2) помітний, примітний. noticeably [(‘noutisabli] adv помітно, значно.

notice-board

[/noutisbo:d]

по

для оголдшень.

notification

дошка

[,noutifi’keiJn]

п 1) спо-

віщення, повідомлення, ня; 2) попередження.

оголбшен-

notify |/поціїйаї) о 1) сповіщати, повідомляти; 2) давати відомості. notion

|"/поціп|

уявлення; думка;

2)

п

1)

поняття;

намір;

3)

погляд;

5)

винахід;

4) знайбмство;

ідбя,

дотбпний пристрій, прилад; 6) attr.: п. department галантерейний відділ.

notional

[’noufnal]

уявний;

adj

умоглядний;

1)

філос.

абстрактний;

2) лінгв. смисловий, значущий. notionalist [/noufonalist] п 1) мислитель; 2) теоретик. notoriety [,nouta’raiati] п 1) загальновідбмість; 2) недобра слава; 3) людина, про яку йде недоббра сла-

ва. notorious

|поц'їо:гіаз|

adj 1) загаль-

новідбмий; 2) горезвісний, пресловутий, що має недобру славу. notwithstanding (|,побмів'5їгепдаїр) 1. prep незважаючи на; this п. незважаючи на це; 2. adv проте, однак.

nought [no:t] п 1) нуль, ніщо (див. naught); to bring to п. розоряти, звбдити

нанівЄць;

to come

to п.

не

мати (ніякого) успіху; for п. даром, дурно, задарма, даремно; 2) нікчема (про людину). noun [naun] п грам. іменник. nourish [/narif] о 1) живити; годувати; 2) mécTHTH, плекати (надію і т. ін.). nourishing [/narifin| adj поживний. nourishment [/narifmant] п 1) годування, живлення; 2) їжа, харч.

nous

[naus]

телект;

п

2)

1) філос.

розм.

розум;

здорбвий

ін-

глузд;

кмітливість. nova [‘nouva] п (pl novae, поуаз) 1) астр. нововідкрита зірка або туманність; 2) новинка.

novae

[‘nouvi:]

рі від nova.

novation [nou’veifn] п 1) нововведення; новина; 2) юр. новація. novel I [‘novl] п 1) роман; новела; 2) юр.

новбла,

додаткове

узаконен-

ня. novel |"поу|) 1. п новий хліб; зерHO нового врожаю; 2. adj новий. novelet(t)e [‘novalat (,novo’let)] п оповідання; новела. novelist [‘novalist] п письменник-романіст. novelize [‘novelaiz] о 1) обнобвлювати; 2) запроваджувати ковину. novelty [/novalti] п новинка; новина. novel-writer |"поугітаца| п романіст.

поу

347

November

[no’vembs}]

(місяць).

по

листопад

novercal |поц'уг:Ко|) adj властивий мачусі (про ставлення тощо). novice |/поміз) п 1) новак, початківець, учень; 2) неофіт, новонавернений. noviciate, novitiate [nou’vifiit] п учнівство, період учнівства. now |пац| 1. adv 1) тепер, зараз; 2) ну; що ж; п. what do you mean by it? що ж ви хбчете UHM сказати?; п. come, tell me the truth ну, скажіть же мені правду; фраз. звор.: п. and again, п. and then час від часу; п... п.. TO... то; п.

rising, п. falling то підводячись, падаючи;

п. that тепер, коли;

the lesson

is over

то

п. that

тепер, коли

урдбк

енергія

ядер;

nude

бтже;

spoken with him but п. я тільки що розмовляв з ним; 2. п даний момент, теперішній час; by п. тепер, на

го

часу;

коли,

пей час; till п. дбсі; до цьб-

before

якщо;

п. раніше;

3. conj

раз; the bus may

start,

п. he arrived автобус мсже рушати, раз він прибув nowaday [‘nauadei] adj теперішній.

nowadays [‘nausdeiz] 1. adv за наших часів, Tenép; 2. п теперішній час, сучасність.

noways [’nouweiz] adv ні в якому разі. nowhere [‘nouweo] adv ніде, нікуди. nowhither [‘nouwida] adv заст. нікуди; Hine. nowise [‘nouwaiz!} адо ні в якому разі; зовсім

noxiousness nozzle

Hi.

[‘nokfasnis]

м шкбда.

|/погі| п 1) нбсик (посудини);

2) мех. бтвір.

насадка,

сопло,

випускний

[nju:d]

тінок.

nub [nab] п 1) грудка, кусбчок, шматбчок; 2) амер. розм. суть (оповідання).

пиббіе

шматок

[‘nAbl]

(особл.

лп

невеликий

KYCOK,

вугілля).

nubbly [/nabli] аді 1) шматковий, кусковий; 2) вузлуватий. Nubian [‘nju:bjan] 1. adj нубійський; 2. п нубієць.

nubile [/nju:bil] adj шлюбний, що досяг шлюбного віку. пибіїйу [nju:’biliti] п вік, komm MOxна брати шлюб. nuchal [‘nju:kal] adj потиличний. nuciferous [nju:’sifaras] adj бот. roріхоплідний. nuclear [‘nju:klia] adj 1) ядерний; 2) що містить в собі ядрб; п. device пристрій з ядерним зарядом; п. weapon ядерна збрбя; п. energy

реактор

1. adj голий,

скульптурі); «павутинка».

2)

[nad3]

ліктем;

рі

1.

2. п

nugatory ковий; nugget

о

непокри-

тонкі

панчохи,

підштовхувати

пбштовх

[’nju:diti]

ліктем.

п 1) нагота,

на; 2) оголена

частина

голиз-

тіла.

|"піц:єзіагі) adj 1) дріб'яз2) недійсний; 3) марний. [/nagit]

п

самородок

(золо-

та).

nuisance крість, да;

а

[‘nju:sns]

п 1) досада,

неприємність;

3) докучлива

п. ої oneself

2)

при-

перешко-

ліодина;

to make

надокучати;

public

п. порушення громадського спокою. пий [nal] adj недійсний, нечинний; п. and void документи).

що

не

має

сйли

(про

nullification [,nalifi’keifn] п анулювання, скасування. nullify |"плійїаї| оо sop. робити нескасовувати; дійсним, анулювати; зводити до нуля. nullity |/плійі| по 1) дрібниця, нікчемність; 2) нікчема (про людину). numb [nam] 1. adj 1) заціпенілий,

онімілий, задубілий

n't [nt] скор. розм.-- пої. nth |еп8) adj мат. енний; п. degree енний ступінь. nuance [nju’a:ns] фр. п нюанс, від-

Ядерний

тий; без листя (про рослини); 2. п 1) огблене tino (у | живопису,

nudity

ну,

reactor

як Sing) ядерна фізика і техніка. nucleus [/nju:klios] лат. п (pl nuclei) 1) ядро; центр; 2) атомне ядро; 3) кісточка (плода); 4) осередок; 5) біол. зародок. nucule [/nju:kju:l] п горішок.

п. To... то; п. in Moscow, then іп Kiev то в Москві, то в Києві; but п., just п. щойно, тільки що; І have

then

п.

nuclei [’nju:kliai] pl від nucicus. nucleonics [/nju:kli’oniks] п рі (вжив.

nudge

п.

ядра, внутрішньо-

атомна енергія; п. explosion ядерний вибух; п. fission ядерний поділ; п. fuel ядерне пальне, ядерне паливо; п. fusion сйнтез, злиття

п. ...

закінчився:

атомного

пиг

отерплий; 2) закляклий, (від холоду); 2. 0 ви-

кликати оніміння £ т. ін. number |/плтра)| 1. п 1) число, кількість; іп (great) numbers у великій кількості; 2) номер; 3) мат. сума,

лб;

числб,

5)

цифра;

випуск,

4)

грам.

примірник

чис-

(газети

тощо); 6) розм. зразок, взірець; 2. о 1) нумерувати; 2) нараховувати; the population of our town numbers 25000 населення нашого міста стандвить 25900 чоловік; 3) заст. рахувати; 4) бути в числі (among, in); 5) зараховувати. numberless [/nAmbolis| adj 1) незлі-

ченний; numb-fish

2) що не має номера. [‘namflif] по x7. електрич-

ний скат. numbness [/namnis] п 1) заціпеніння, нечутливість; 2) заклякання, задубіння.

питегабіе ваний,

[/nju:marabl]

що

піддається

adj обчислю-

лічбі.

numeral {/nju:moral] 1. adj числовий, цифровий; 2. п І) цйфра, the Ara-

bic (Roman) питегаїз арабські (римські) цифри; 2) грам. числів-

ник. питегаїе |"піц:тогеїї| о 1) лічити, рахувати; 2) позначати цифрами. numeration [,nju:ma’reifn] п 1) обчислепня,

лічба;

2) нумерація.

numerator [‘nju:moreita] п 1) обчислювач; 2) тех. нумератор, лічильник;

3) мат.

питегіса! вий,

чисельник.

[nju:’merikal]

цифровий;

п.

adj

data

числоцифрові

дані. numerically [nju:’tmerikeli] adv 1) за допомдгою цифр, у цифрах; expressed п. вйражений в цифрах; 2) у цифровому віднбшенні. numerous [’nju:maras}] adj численний; п. library багата бібліотека. numerously [‘nju:morasli] adv у великій кількості. numismatic [,nju:miz’meetik] adj uyмізматичний. numismatics [,nju:miz’‘metiks] п рі (вжив.

як

numismatist мат.

sing)

нумізматика,

[nju:’mizmotist]

п нуміз-

nummary, nummulary [’namori, ’nAmjuleri] adj грошовий, monérunit.

numskull

[‘nAmskAl]

бевзь, дурна

п дурень, йодлоп,

голова.

nun [nan] п 1) черниця, монахиня; 2) зоол. блакитна синиця. пип-Бису [‘nAnbai] п мор. конічний буй, бакен.

nuncheon [/nanfan] п діал. підвечірок. пипсираїе

|/плпКіц:реї|

vu

робити

усно заповіт. nuncupation [,nAnkju:’peifn] п Усний заповіт. nuncupative [‘uAnkju:peitiv] adj слоBCCHHH, Усний (про заповіт). nundinal

|/плпдіпзі|

adj ярмаркбвий;

рйянковий. nunnery |/плпогі) по жіночий мона» стир. nuptial [‘napfal| 1 adj шлюбний, весільний;

nurse

2. п

I |па:5)

(звич.

рі)

весілля.

1. п 1) мамка,

году-

вальниця; 2) HAHA, нянька; 3) ділка, доглядальниця; медична

сиce-

стра; 4) няньчення, бавлення; 5) перен. колиска; 6) дерево, яке maé

тінь

іншим

дбвувати

деревам;

5)

няньчити;

4) лікувати

приділяти

увагу; 6) ощадливо

плекати

2)

хвброго;

(простуду);

7)

2. v 1) виго-

(груддю);

3) доглядати

велику

господарювати;

(надію);

8)

вирощува-

ти (рослину). nurse II [na:s] п 1) назва деяких дів

акул;

2)

робоча

бджола

виабо

мурашка. nurse-child [’na:stfaild] п годбванець, вихованець. nurse-dietition [’na:s,daii’tifn] п дієт» сестра. nurseling |па:зіїю| п 1) грудна ди» тина, немовля; 2) годбванець; 3) пестунчик; 4) молода любимчик,

рослина.

пиг

ee

nursemaid

nurse-pond

НН

oe

[’na:smeid]

п няня.

|"па:вропа)

п

ee

сажалка;

рибник.

1

nursery [‘na:sri] п 1) дитяча кімната; рибіїс п. дитячі ясла; 2) розсадник; розплідник; 3) сажалка; рибник; 4) інкубатор. nursery garden [‘na:sri’ga:dn] п розсадник (для дерев). nursery governess [‘na:sri’gAvenes] п ббнна, вихователька. nurserymaid |"па:згітеід) п няня; санітарка. nurseryman [‘no:srimon] п садівник у розсаднику; лісівник. nursery rhymes [/na:sriraimz] п рі дитячі віршики.

nursery-school

[‘na:sri’sku:l]

чий садбк (для дітей п'яти років).

nursing

bottle

п дитя-

від двох

[/na:sin’botl]

до

п ріжбк

(для немовлят). nursing home [/na:sighoum] п приватна лікарня. nursling [/na:slin] =nurseling. nurture [/na:tfa] 1. п 1) виховання; навчання;

2)

вирбщування;

виго-

дбвування; 3) харчування, Їжа; 2. v 1) вихбвувати; навчати; 2) вирбщувати; 3) годувати, живити; 4) виношувати (план тощо). nut [nat] п 1) горіх; 2) sl. голова;

348 ee

о зов

ee

3) тех. муфта, гайка; 4) розм. навіжбений; псих; 5) розм. франт; молодець; б) рі дрібне вугілля; фраз. звор. to be nuts оп smth. sl. а) захбплюватися чимсь; б) дббре розумітися на чомусь; he has a hard п. to crack перен. не на його зуби цей горішок.

nutate

[njuxteit]

и

1)

коливатися,

хитатися; ,2) кивати, хитати (г0ловою). nutation [nju:’teifn] п 1) нахиляння; похитування (головою); кивдбк; 2) астр., бот. нутація.

nut-brown

[/natbraun]

коричневого

adj горіхово-

кольору.

nutcracker |/плікгаКа| п 1) рі щипці для горіхів; 2) орн. горішанка. nut-gall |"пліро:| п чорнильний горіх. nuthatch [/nathetS] по орн. побвзик. nutlet [/natlit] п горішок. nutmeg |/плітер) п мускатний горіх.

nut-oil

|"плідії)

п горіхова

олія.

nut-pine [/nAtpain] n пінія, італійська сосна. пиїгіа |"піи:їігіз| п нутрія (тварина і хутро). nutrient |"піи:ігіопі) 1. adj поживний; 2. п поживна речовина. nutriment |"піи:ігітепі) п їжа, харч; корм.

eee

obj

nutrition [nju:’trifn] п 1) годування; харчування; живлення; 2) Їжа. nutritious [nju:’trifes] adj поживний. nutritive [/nju:tritiv] 1. adj 1) поживний; 2) харчовий; 2. п поживна речовина. nutshell [‘natfal] п 1) горіхова шкаралупа; 2) перен. тісне приміщення, комірка; іп а п. в кількох словах, стисло.

nutting |плід| п збирання горіхів. nut-tree [/nAttri:] п ліщина, горішина. nutty |/плії) adj 1) що має смак горіха; смачний; 2) цікавий, пікантний; 3) розм. нарядний, вишуканий; 4) амер. розм. гбстрий, пряний.

nutwood

[‘nAtwud]

рішина;

2)

п 1) ліщина,

горіхова

го-

деревина.

nuzzle [‘nazl] о 1) нюхати; 2) pir (носом, рилом); 3) сопіти; 4) сбвати носа (кудись — into, against); 5) вигідно влаштуватися; притули-

тися. nyctalopia [,nikte’loupia] п мед. куряча сліпота. nylghau [‘nilgau] п зоол. вид антилдпи.

nylon

[/nailan]

розм.

п

вейлонові

1) нейлон;

2)

лялечка,

рі

панчохи.

nymph [nimf] п 1) міф. 2) поет. вродлива дівчина;

німфа; 3) ент.

личинка.

о O, о I [ou] /15-а літера англійського алфавіту; ап о нуль. ОП [ou] int (якщо вигук відокремлений розділовим знаком-- oh): O my! боже!; oh, is that so? та xi6a? O’ fou] pref перед ірландськими imeнами, напр. O’Casey О'Кейсі, о" |»-) prep 1) скор. від ої: five о'сіоск п'ята година; 2) скор. від оп: to sleep o’nights спати ночами, вночі. oaf [ouf] п 1) потвбрна або дурна дитина; 2) дурник; 3) незграбна людина. oafish [‘oufif] adj 1) дурний; придуркуватий; 2) незграбний. oak fouk] п 1) дуб; 2) attr. дубовий.

рий весляр; to pull a good о. дббре веслувати; 2. о веслувати, гребти. oarage [‘o:rid3] п 1) поет. веслування; 2) комплект вбсел.

oarlock

("о ок) п кбчет.

oarsman [‘o:zman] п весляр. oarsmanship |/о:2топі/їр| п веслувдти;

oases

мистецтво

|оц'еізі:2)

уміння

веслування.

рі від oasis.

або сблоду.

oast-house [‘ousthaus] п сушарня для хмелю. oat [out] п 1) (звич. рі) овес; 2) поет. пастуший ріжок; 3) пастораль: фраз. звор.: to smell one’s oats напружити

останні

сили.

дуба.

oat-flakes [/out’fleiks] п рі вівсяні пластівці (від Kpynu). oath [ou@] п (pl oaths [oudz]) 1)

сак-пиї (tie a eae oak-tree [’ouktri:] =oak І). oakum [‘oukam] п конопать (з розсуканих вірьовок). oak-wood [‘oukwud] п 1) діброва, дубдвий гай; 2) деревина дуба. oaky [‘ouki] adj дубовий; міцний. oar [o:] 1. п веслб; a good о. доб-

swear an о. лприсягати; 2) богохульство; прокляття, проклін; 3) лайка. oath-breaker |/оцб'Ргеїка) п клятвопорушник. oath-breaking [’ou€breikin] по порушення клятви або присяги. oatmeal [‘outmi:1] п вівсяне борошно; вівсяні крупи; вівсянка. obduracy |/оБ4уигозі) п 1) заскнілість; черствість; 2) впертість.

oak-apple горішок;

[‘ouk,epl] рі

гали

п на

чорнильний листі

oaken [‘oukn] adj дубовий. oakery [‘oukari] п дубняк, діброва. oaklet, oakling [‘ouklit, "ошКкіїд| п молодий

дуб, дубок.

клятва,

присяга;

to

take

або

[’obdjurit]

черствий;

to

adj 1) заскнілий;

2) впертий.

покірний.

Obeisance

[ou’beisans]

реверанс;

oasis [ou’eisis] п (рі oases) одзис. oast [oust] п піч для сушіння хмелю

obdurate

obedience [a’bi:djans] п слухняність, покірність, покбра; іп 0. to згідно 3. obedient [a’bi:djant] adj слухняний, 2)

п

пошана,

do о. висловити

пошану.

1) уклін, повага; to

obelisk [‘obilisk] п обеліск. obese [ou’bi:s] adj гладкий, дебелий,

obey тися,

каз;

товстий,

огрядний.

[a’bei]

о

1)

слухатися,

підкорятися;

2) мат.

кори-

BHKOHYBaTH

задовольняти

на-

yMOBaM

рівняння.

obiuscate

[‘obfaskeit]

вати,

затьмарювати;

о

1) затемню2)

перен.

3a-

туманювати, запаморочувати, збивати з пантелику. obiter [/obite] лат. adv між іншим. obituarist [o’bitjuarist] п автор некролога. obituary [a’bitjuari] п 1) список померлих; 2) некролог. object I [’obdgikt] п 1) предмет, річ; 2) об'єкт; 3) мета; 4) грам. додаток. object Il [ab’dgekt] о 1) sanepéuyвати; 2) NpOTHBHTHCA, протестувати (проти чогось — to, against). object-finder [‘obdzikt,fainda] візир, видошукач.

п фот.

obj

349

object-glass об'єктив.

[obdgiktgla:s]

п

опт.

objectify [ab’dzektifai] о втілювати. objection [ab’dgekfn] п заперечення; протест. objectionable [ab’dgzekfnabl] adj 1) небажаний; що викликає запербчення;

2) неприємний.

objective [ab’dgektiv] 1. adj 1) об'єктивний; о. evidence об'єктивні дані; 2) цільовий; 3) предметний; речовий; 4) грам. що стосується додатку; о. case об'єктний (або непрямий) відмінок; 5) філос. об'єктивний;

2.

п

1)

мета;

праг-

нення; 2) грам. об'єктний (або непрямий) відмінок; 3) військ. об'єкт; 4) опт. об'єктив.

objectivism

[ob’dgzektivizm]

нення до тивізм.

об'єктивності;

objectivity

|обазек"їмін|

ність, objectless

("обазікіїїз)

метний;

п 1) праг2)

об'єк-

п об'єктивadj

безпред-

безцільний.

object-lesson [/obdzikt,lesn] п 1) набчний урбк (з демонструванням предметів, що вивчаються); крава надчна ілюстрація.

objector

[ab’dzekta]

2) яс-

п той, хто запе-

речує.

objurgate

[‘obdga:geit]

коряти,

о корити,

до-

картати.

objurgation

[,sbd3e:’geifn]

ня, картання,

objurgatory ливий.

п дорікан-

докір.

[ob’dgza:gatari]

adj докір-

oblate [’obleit] adj геом. сплющений; о. spheroid сплющений (коло полюсів) сфербід. obligate [‘obligeit] о зобов'язувати. obligation [,obli’geifn] п обобв'язок, зобов'язання; to be under ап 0. бути зобов'язаним; ої о. обов'язковий.

obligatory

[o’bligatari,

1) обов'язкдвий;

‘obligatri]

adj

2) зобов'язуючий.

oblige |е"Біаїід3) о 1) зобов'язувати, накладати обов'язок, примушувати; 2) робити пбслугу, ласку; will you о. us with a song? чи не заспіваєте ви нам що-небудь?; much obliged to you дякую вам, дуже вам вдячний.

obligee [,obli’dgzi:] п юр. ocd6a, щодо якбї існує зобов'язання. obliging [a’blaidzin] - adj послужливий, люб'язний.

obligingly [a’blaidgzinli] adv люб'язно, ввічливо, послужливо. obligor |,обіро:| п юр. той, хто взяв на себе зобов'язання. oblique |з"Бі:К) adj 1) косий; похилий;

(або

MOBa;

2) грам.

непрямий;

о. oration

непрямий

відмінок;

narration, о.

Case

speech)

непряма

3) геом. непрямий, гбстрий або тупий (кут); похилий (про площину).

obliquity [a’blikwiti] п 1) кбсий прям; відхилення від прямої,

навід

прямдго

шляху;

obs

2) Tex. скіс; кбнус-

ність. obliterate [a’blitareit] о 1) стирати, викрбслювати; 2) згладжувати; 3) знищувати. obliteration [a,blita’reifn] п 1) стирання, викреслювання; 2) знищення; 3) забуття. oblivion Ге'Ьйуігп) п забуття; to fall (або to sink) into о. бути, стати забутим; Act (або Bill) ої O. амністія. oblivious [a’blivies] adj 1) забутливий;

неуважний;

2)

поет.

що

дає

забуття.

oblong

|/обіор|

довжений;

1. adj девгастий,

2. п довгастий

ви-

предмбт.

obloquy [/oblakwi] п 1) лихослів'я, обмова; образа; 2) ганьба. obnoxious [eb’nokfas] adj 1) неприємний, противний, нестерпний, огидний; 2) заст. що підпадає якійсь небезпеці. oboe [‘oubou] п муз. гобой. obscene [ob’si:n] adj непристбйний; безсорбмний. obscenity [ob’si:niti] п непристойність; безсорбмність, цинізм. obscurant [ob’skjuo’rant] п обскурант, мракобіс. obscurantism [,obskjua’reentizm] п обскурантизм, мракобісся. obscurantist [,obskjua’raentist] = obscurant. obscuration [,obskjua’reifn] п 1) потьмарення; 2) астр. затемнення.

obscure

[ab’skjuo]

рий,

1. adj

похмурий,

темний,

1)

хму-

тьмяний;

2) неясний, незрозумілий; 3) непомітний, невідбмий, нічим не уславлений; 4) прихдбваний, відлюдний; 2. о 1) затемнювати; 2) робити

неясним, незрозумілим; 3) затьмарювати. obscure rays [ab’ skjua‘reiz] п pl фіз. проміння невидимої частини спектра.

obscurity пітьма;

[ab’skjuariti] 2)

п 1) темрява,

неясність;

невідбмість;

о. of the battle військ. нез'ясбваність бойової обстановки; 3) непомітність. obsecration |,обзі"кгеі)п| п благання, мольба. [ob’si:kwial] аа похорднobsequial ний. obsequies [‘obsikwiz| п рі побхорон, поховання.

obsequious ний,

[ab’si:kwias]

запобігливий,

observable

adj раболіп-

улесливий.

[ab’za:vabl]

adj 1) поміт-

ний; 2) гідний уваги.

observance жання,

[ab’za:vans] виконання

п

1) додер-

(законів і т. ін.;

of); strict о. of a treaty сувбре виконання угбди; 2) обряд, ритуал; 3) заст.

повага,

пошана.

observant [ab’za:vant] adj 1) спостережливий; уважний; ретбльний; 2) що додержує (закону Ода TES TON observation [,obza:’veifn] п 1) спосте-

реження; спостерігання; нагляд; 2) спостережливість; 3) зауваження; результати спостережень; 4) attr. спостережний; о. plane військ. спостерігач

(про

літак);

о.

point

спостережний пуккт; о. розі cnoстережний пост, observational [,obza:’veifnal] adj спостережний. observatory [ab’za:vatri] п 1) обсерватбрія; 2) спостережний пункт. observe [ab’za:v] и 1) спостерігати; стежити; робити спостереження; 2) примічати, помічати; 3) коментувати,

робити

зауваження;

allow

me to о. дозвбльте зауважити; 4) дотримувати (закону, звичаїв), observer [ab’za:va] |) спостерігач, спостережник; 2) той, хто додержує (закону, звичаїв); ап о. of his promises осбба, що додержує своїх обіцянок; 3) оглядач (у газеті), obsess [ab’ses] uv переслідувати; опанбвувати, заволодівати (про настирливу

ідею

тощо).

obsessed [ab’sest] adj одержимий, захбплений, заполбнений (ідеєю тощо).

obsession

[ab’sefn]

п

1) настирлива

ідея; 2) одержимість.

obsolescence [,obsa’lesns] п застарівання. obsolescent [,obsa’lesnt] adj що стаpice, вихддить з ужитку. obsolete [‘obsali: t] adj 1) невживаний, що вийшов з ужитку; застарілий; 2) атрофобваний. obstacle [/obstakl] п 1) перепона, перешкодда, завада; 2) attr: о. race спорт. скачки з перешкодами. obstetric [ob’stetrik] adj родопомічний, акушерський. obstetrician [,obste’trifn] п акушер, акушерка. obstetrics [ob’stetriks] п рі (вжив. як sing) акушерство. obstinacy [/obstinesi] п впертість, настирливість,

obstinate

наполегливість.

[/obstinit]

полегливий,

adj впертий,

на-

настирливий.

obstreperous [ab’streparas] adj галасливий, гомінкий, шумливий, шумний. obstruct [ab’strakt] v 1) перешкоджати (рухові); перегорбджувати, забивати

(прохід,

дорогу);

2) засту-

пати, заслонЯти; 3) парл. влаштовувати обструкцію. obstruction [ab’strakjn] п 1) перепбна,

перешкода,

завада;

2) napa.

обструкція; 3) мед. запор; закупдрка. {ab’strakfanizm] | п obstructionism napa. система боротьби засобами обструкції; обструкціонізм, obstructionist [ab’strakfanist] п napa. обструкціоніст. obstructive [ab’straktiv] adj 1) той, що перешкоджає, перегороджує і т. п. 2) napa. обструкційний. obstructor [ab’strakta] п той, хто заважде, стоїть на шляху прогрєсу.

ode

350

обі

obtain |гб'їгіп) о 1) одержувати; діставати, здобувати; 2) досягати, домагатися; 3) існувати; бути визнаним; these views no longer о. ці погляди застаріли.

obtainable

[ab’teinsbl]

ний, доступний,

adj

приступ-

досяжний.

obtest [ab’/test] о заст. 1) закливати; 2) протестувати, obtestation [,obtes’teifn| п 1) заклинання; благання; 2) протест. obtrude f[ab’tru:d] о 1) нав'язувати(ся),

набиватися

(оп,

upon);

to

о. one’s оріпіоп нав'язувати свою думку; 2) вдиратися, вторгатися (upon, оп). ebtruncate [eb’trankeit| о обрізувати; зрізувати верхівку. obtrusion [ab’tru:3n] п 1) нав'язування,

2) втбргнення.

obtrusive f[ab’tru:siv] adj нав'язливий, настирливий. obturate {’obtjuareit] о закривати, затикати, затуляти (отвір). obturation [obtjue’reifn] п закривання, затикання. obturator [/obtjuareita] п 1) затичка; 2) пристрій для закривання OTBOрів; 3)мед., затвор.

тех.

обтюратор;

4) фот.

obtuse [ab’tju:s}] adj 1) тупий; о. angle тупий кут; о. pain притуплений біль; 2) дурнийи, тупий; 3) приглушений (про звук). obtuseness [ab’tju:snis] п тупість; притупленість. obverse [‘obva:s] 1. adj лицьовий, повернений Ha30BHi; 2. п 1) лицьовий бік частина

(монети, медалі); передня чогось; 2) копія, дублікат.

obviate [/obvieit] о

уникати,

позбува-

тися (небезпеки, перешкоди і т. ін.). obvious [‘obvias] adj очевидний, явний, Ясний.

occasion

|з"Кеізп|

нагода, 0.

оказія;

to seize

годою;

І. п

1) випадок,

можливість;

the

to take

о. скористатися

оп о. при

нагоді;

2)

на-

привід,

підстава; причина; there is по o. to be alarmed немає підстави турбуватися;

фраз

звор.:

to

rise

to

the о. бути на висоті станбвища; 2. о спричинювати, бути причиною, давати привід; his conduct occasions me great anxiety його noseinka дуже мене турбує.

occasional

[a‘keignal]

ковий;

0.

чина;

2)

cause що

adj

1) випад-

другорядна

трапляється

при-

час

від

часу; he interrupted the speaker by о. remarks він зрідка переривав промдвця своїми зауваженнями. occasionally [a’keiznali] adv 1) випадково;

коли. Occident

2)

іноді,

[/oksidant]

часом,

п Захід;

коли-не-

країни

Заходу.

occidental ний;

2. п уродженець

Заходу.

occiput

[’sksi’dentl]

1. adj західабо

[‘oksipat] п потилиця.

житель

occlude

fok’lu:d]

о

1) закривати,

за-

купорювати (прохід, пори); 2) хім. сорбувати, вбирати (про гази). occlusion |з"Кіш:зп| п 1) закриття, закупорка; 2) хім. сбрбція, вбирання.

occult [o’kalt] adj 1) таємний; таємничий; 2) прихований; о. bleeding мед.

прихована

окультний,

occupancy

кровотеча;

містичний.

[‘dkjupensi}]

діння; володіння; оренда.

occupant

п 1) заволо-

2)

[/okjupont]

3)

окупація;

п

3)

1) тимчасд-

вий власник; орендар; 2) пожилець, мешканець; 3) особа, що займає місце, посаду; 4) окупант. occupation |,оКіиц'реїдп| п 1) заняття, рід занять; фах, праця, робота; 2) заволодіння; 3) окупація. occupational {,okju’peifnl] adj професіональний;

о. disease

професіональ-

не захворювання

occupier [’okjupaia] п 1) пожилець, мешканець; 2) орендар. occupy |’okjupai] о 1) займати; заволодівати

(тж

перен.);

2)

орен-

дувати; 3) окупувати occur |з'Ко:| о 1) траплятися; відбуватися; this can о. again це мбже статися

знову; 2) попадатися,

лЯятися; occured

3) спадати на to her їй спало

occurence

(о"Клгол5)

п

1)

трап-

думку; it на думку.

випадок,

подія, пригода; 2) явище; to be of frequent о. бути звичайним явищем; 3) геол. роддвище, залягання.

ocean |/оціп| безмежний

п 1) океан; 2) перен. простір; маса, безліч;

о. of money

безліч

грошей.

ocean-going |‘ousngouin] ський (про пароплав).

Oceanian

adj

1. adj океастосується Океанії; тихоокеанських OCT-

ровів. oceanic [,oufi’zenik] adj океанський; океанічний. Oceanography |,оціїв/постоїї) п океанографія.

ocelot

[/ousilot]

п зоол.

оцелот,

ochre [‘ouka] п 1) бхра; 2) блідий, коричнювато-жовтий колір; 3) si. гроші, зблото.

o'clock

[a’klak]:

година?;

о першій PB Gr,

осіа-

at

what о. is it? котра

one

годині,

o,

о

at

two

другій

о.

etc.

годині

[/okta] pref восьми-.

octagon |/оКізєзп| п восьмикутник. octagonal [ok’teganl] adj восьмикутний. octahedral [,okta’hedral] adj восьмигранний.

octahedron

[/okta’hedran]

п

[‘oktiv]

восьми-

гранник, октаедр. octane [‘oktein] п хім. октан. octangular [ok’teengju:la] =octagonal. octant [’oktant] п 1) октант (кутомірний прилад); 2) восьма частина кбла; дуга в 457.

п

1)

з восьмий

предметів;

ва;

о. flute

attr.:

вісімка;

octennial

пікколо:

[ok’tenjal]

ний. October 2)

adj

[ak’touba}

attr,

п

прос.

восьмирічжовтень;

the

Revolution

окта-

3)

1)

жовтневий;

Socialist

група

2) муз.

октава, восьмивірш.

Great

Велика

0.

Жовт-

HéBa соціалістична революція. octogenarian [,oktoudzi‘nesrien] 1. adj вісімдесятирічний; 2. п вісімдесятирічна людина. по прос. осіопагіап |,оКіоц'пезгізп| BOCbMHCTONHHH вірш. octopus |/оКіоро8)| п 3002. восьминіг,

спрут. octoroon

|,оКіз'ти:п|

мішкою в).

octuple [‘oktju:pl] восьмеричний.

ocular

п людина

негритянської

[’okjula]

лярний;

2)

(на

adj восьмикратний,

adj

1) обчний;

наочний;

tion надчна

з дб-

крові

о.

оку-

demonstra-

демонстрація.

oculi [’akjulai] рі від oculus. oculist [/okjulist] п окуліст. oculus |/оКіціа5| п (pl oculi) архт. кругле вікно. odalisque [/oudalisk] п одаліска,

odd

І [od]

adj чудний,

дернацький.

odd

Il

[od]

число);

adj

2)

1)

дивний,

непарний

зайвий,

чу(про

додатковий;

twelve 0. дванадцять з лишком; 3) непарний, розрізнений, різний; a few о. volumes кілька розрізнених томів; о. glove непарна рукавйчка;

4)

moments

океан-

[,oufi’einian]

нійський; що Фон житель

octave

незайнятий, вільний

час;

вільний; 5)

0.

випадко-

вий; о. job випадкова робота. одд-соте-5Погі [/odkam’fo:t] п залишок, остача. odd-come-shortly [‘/odkam’Sa:tli] п 5/ (у) найближчий день; one of those odd-come-shortlies незабаром, ско-

ро. oddiellow ного

[/od,felou]

братства

(на

п

член

зразок

таєммасон-

ського ордену). oddish Годі) adj чудний, дивний, ексцентричний. oddity Ц|одін| п 1) дивацтво, чудацтво; 2) дивак, чудак; 3) чудернацька річ; дивний випадок. oddments [‘/odmonts] п рі залишки; розрізнені предмети. odds [odz] п рі 1) нерівність, різпиця; what is the 0.2 яка різниця?; it makes по о. однаково, байдуже;

2) незгода, сварка; to be at о. with smb, не ладити з кимсь; 3) перевага; the о. lie on their side перевага на їх 66ui; 4) шанси; long o. нерівні шанси; фраз. звор.: о. and

ends рештки, залишки, обривки. ode [oud] п бда. odea [ou'di:a] рі від odeum. odeum fou’di:am] n (pl odeums, odea) 1) | іст. одебн; 2) концбртний зал,

odi

351

odious [/oudjas] adj 1) нендвисний, огидний, відразливий; 2) одідбзний. odium [‘oudjam] п 1) нендвисть; 2) огида;

3)

ганьба;

4)

одібзність.

odometer [o’domita] п авт. одбметр, лічильник відстані. одопіїс [o’dontik] аа) зубний. odontoid [o’dontaid) adj зубовидний. odontology L,odon‘toleazi] п одонтологія. odorant [‘oudarant] чий, запашний.

adj

заст.

naxy-

odoriferous [,ouda‘rifaras] adj 1) пахучий, запашний; 2) ріок. смердючий.

odorous

[‘oudaras]

adj пост. пахучий,

запашний, ароматний. odour [’ouda] п 1) запах, пахощі, аромат; 2) перен. душок; присмак;

3) слава,

репутація;

ка; to be іп bad

милість,

о. with

лас-

бути непо-

пулярним сбред. odourless [‘oudalis] adj без запаху. Odyssey [‘odisi] п Одіссея; о. перен. одіссєя, мандрування. oecumenical [,i:kju:’menikal] adj 1) всесвітній; 2) рел. вселенський; ©. council вселенський собор. oedema [i:’di:ma] п (pl oedemata) мед. набряк.

oedemata [i:’di:mata] рі від oedema. Oedipus [‘i:dipas] п міф. Едіп. o’er [’ous] noer.=over. oerstad [’a:sted] п ел. ерстед (одиниця

напруги

магнітного

поля).

oesophagi [i:’sofagai] рі від oesophagus. oesophagus [i:’sofagas] п (рі oesophagi) анат. стравохід. oestrum, oestrus [‘i:stram, ‘i:stras] п 1)

гедзь,

мотив,

ої

бвід;

2)

пристрасть,

перен. палке

стимул, бажання.

[ov (повна форма); зу (редуковача форма))| prep вказує на: 1) належність: the house ої my parents будйнок моїх батьків; 2) авторство: the works of Shevchenko

твбдри Шевченка; 3) love of study любов

4)

marepian

з:

a

об'єкт ii: до занять;

dress

ої

silk

сукня з шовку; 5) причину через що; 3 якбі причини: he died ої cancer він помер від раку; 6)якість, властивість; вік: a boy ої nine хлбпчик років дев'яти; 7) вміст якоїсь посудини: а сир ої іеа чашка чаю; 8) походження; he comes of а реазant’s

family

він

з селянської

сім'ї; |

9) напрям, відстань, місце розташування від: within fifty kilometres of Kiev за п'ятдесят кілометрів від Києва; 10) кількісну характеристику: a family of eight сім'я з восьми давно;

осіб; 11) час: of late не12) смак, запах: it smelled

ої sea пахло MOpem; 13) про, щодо: I have heard of your su:cess я чув про ваш Успіх; 14) вводить прикладку: the city ої Lonдоп місто Лондон; by the name ої Jack по імені Джек; 15) зв'язує

off

словосполучення,

де

перший

імен-

ник є означенням: а beauty of а girl красуня. off |о:Ї (повна форма); of (редукована форма)| 1. adv вказує на: 1) відхід, відбуття: відокремлення:

ме тихі Бе о. ми повинні вирушати; 0. with you! забирайтеся геть!; they

are

о.

Bonn

пішли;

2)

від-

стань: ten miles 0. за дбсять миль; 3) припинення, завершення дії: to break о. work пригинйти роботу; to finish о. покінчити; 4) вимикання, роз'єднання | апарата: to switch о. the television set вймкнути телевізор; 5) скидання одягу:

to take о. а hat скинути 2. ргер

вказує

на:

капелюх;

1) відстань

від;

two miles о. the town на відстані двох миль від міста; 2) усунення з поверхні 3; she took her books 0.

the table вона забрала свої книжки зі стблу; 3) відхилення від норми:

о.

one’s

head

божевільний;

the point а) далеко

не стосується лекий,

від мети;

справи;

віддалений;

далека

країна;

ап

2)

о.

0.

6) що

3. adj

1) даcountry

неврожайний

(про рік); 3) другорядний; ап о. street провулок; 4) вільний; ап о. day вихідний, вільний день; 5)пра-

вий;

the о. side правий

свіжий; не

the

збвсім

почувати пинЯяти

meat

свіже;

себе;

бік; 6) не-

is а bit о. to

feel

4. о

(переговори

о.

м'ясо погано

1) розм. тощо),

при-

відсту-

патися; 2) мор. iri у відкрите моpe; 5 int геть!; hands o.! руки геть!

offal 2)

Гоїз|)

п 1) побкидьки,

потрухий,

оїї-Б аск

тельбухи;

[‘o:fblak]

подечки;

3)

adj

висівки.

не

зовсім

чорний (про відтінок) оїїсазі [/ofka:st] 1. п вигнанець; 2. adj знехтуваний. off colour [/ofkala] adj 1) невідповідного кольору; незвичайно забарвлений; 2) нижчого гатунку; 3) сум-

нівний,

небездоганний;

непристой-

ний.

offence [a’fens] п 1) образа; to give о. образити; по o. meant не ображайтєся, я не 2) порушення

сті і т. ін.);

хотів вас образити; (закону, пристойно-

провина,

злочин;

військ. напад, наступ; 0. and їепсе напад і захист; 4) бібл. мінь спотикання

offend

|з'їепа)

порушувати

о

1)

(закон,

і т. tH.); вчинити

ображати;

3) deка-

провину.

offender [a’fenda] п 1) кривдник, образник; 2) правопорушник; злочи-

нець. offensive [o’fensiv] 1. adj 1) наступальний, агресйвний; 2) образливий;

3) огидний;

неприємний

(про

запах і т. ін.); 2. п військ. наступ, наступальна операція; to take the

о. nepeiiti в наступ. offer (/оіг| 1. о 1) пропонувати;

просйти

to

пробачення;

давати

бій;

словлювати

to

о.

думку;

to ап

о.

battle

оріпіоп

ви-

to 0. resistance

чинити Onip; 2. п 1) пропозиція; 2) спроба; (goods) оп о. у mpoдажу. offering Гоїзгід| п 1) піднбшення; 2) жертва, жертвоприношення; 3) запропонування. off-hand |/о:Ї"Пегпд) 1. ado нашвидкуруч; експромтом; 2. adj 1) безцерембчний, розв'язний у йповодженні; 2) зрбблений без підготовки; імпровізбваний. off-handed |‘o:f/heendid) =off-hand 2. offhandedly [‘o:l’heendidli] ай недбало; безцеремонно. office [‘ofis] п 1) служба, посада; 2) обдбв'язок, функція; the о. of host обов'язки хазяїна; 3) контбра,

канцелярія, біорб; our London о. наша контбра в Лондоні; inquiry о.

довідкбве

бюрб;

4)

відомство;

міністерство, управління; Foreign O. Міністерство закордбнних справ (6 Англії); 5) послуга; 6) церковна відправа

olfice-bearer

[‘ofisbeara]

службова

п чинбвник,

осбба.

office-boy |"оїїзбої| п розсильний office-copy [/ofis,kopi] п завірена

кб-

пія документа.

office-holder | [’afishoulda]

=

office-

-bearer. officer [/ofisa] п 1) чинбвчик; служббвець; урядбвець; 2) офіцер; 3) поліцейський,

(особл.

при

полісмен,

констебль

звертанні);

4)

мор.

капітан на торговому судні. office studies [’ofisstadiz] п pl геол. камеральна обробка. official fa’fifl] 1. adj 1) службовий; о. duties службові оббв'язки; 2) формальний,

казенний;

бюрократизм,

о. red

tape

канцелярщина;

3)

офіційний, офіціальний; 9. statement офіційна заява; 4) прийнятий у медицині; 2. п службова, урядобва осбба; службовець (державний, банківський

officialdom 2)

пристойність

злочин,

о. one’s hand a) простягати руку; б) запропонувати руку, освідчитися; 2) траплятися; as chance offers коли трапляється нагода; 3) приндсити (жертву); 4) висувати; пропонувати до уваги; фраз. звор.: to о. ап apology перепрошувати,

цтво;

тощо);

чинбвник.

[a’fifeldam] п 1) чинбвни-

2) бюрократизм.

Officialese

[a,fife’li:z]

п стиль

канце-

лярських, офіційних документів. officialism [a’fifalizm] =officialdom.

officially

[a’fifeli]

adv

officiant [a’fifient] п служить відправу.

офіційно. свящбник,

що

officiate [a‘fifieit] о 1) викбнувати оббв'язки; 2) служити відправу. оїїїсіпа! Г,оізаіпа!|) adj 1) лікарський

(про рослини);

2) прийнятий

у медицині і фармакопеї. officious [a’fifas] adj 1) офіцібзний;

oli

352

оїї -ДВ7о ще

неофіційний; заст.

2)

настйрливий;

догідливий,

запобігливий.

стити,

offing [/ofin] п узмбр'я; відкрите мбре; мбре, видиме з берега до горизбнту; іп the о. а) у відкритому морі; на значній відстані від ббрега; б) недалбко; в) в недалекому майбутньому; to get an 0. діставати Baroy.

offish

[‘afif] adj розм.

холодний;

1) стриманий,

2) замкнутий.

off-load [‘o:floud] о розвантажувати. off-position (/о:Їра,гіїп| п тех. полбження

вимкнення.

off-print |/о:Їргіпі| п окрбмий відбиток (статті тощо). offreckoning [/o:f,rekanin] п рі вирахування, відрахування. offscourings ("о:Ї,5Кацогідо) п рі пбкидьки,

пбтолоч.

offset [’o:fset]

1. п 1) пагін, паросток;

нащадок;

2) відгалуження;

лузь;

відріг;

4)

5)

коліно

3)

га-

(тру-

би); 6) відшкодування, винагорода; 7) друк. офсбт; 2. v 1) відшкодовувати, винагорбджувати; 2) звб-

дити баланс; 3) друк. друкувати офсетним способом. offshoot [/o:ffu:t] див. offset 1, 1), 2), 3). оїї-5Поге [/o:ffo:] 1. adj що рухається у напрямі від берега; шо 3Haxoдиться на відстані від берега; ап 0-5. wind вітер з берега; 2. adv у відкритому морі. off side |/о:Ї"заід) п спорт. полбження поза грою. offspring (/о:Ївргію| п 1) паросток; нащадок;

2) плід, наслідок.

ofispur |/о:Їзро:! п відріг. oli-white [‘o:fwait] adj не збвсім лий oft

бі-

(про відтінок).

Го:Й, oft] -ойеп.

often [’o:fn, "оїп| adv часто; багато разів; many a time and о. неодноразбво. oftentimes [’o:fntaimz] adv часто, багато разів. oft-recurring [‘oftri’ka:rin] adj часто повтбрюваний. oft-times [/ofttaimz] noer.=oftentimes. ogee [/oudzi] п архт. сйнус, стрілка (склепіння).

ogival [ou’dgaival] adj архт. стрілчастий, загострений. огіуе [/oudgzaiv] п архт. стрілка (склепіння); стрілчасте склепіння. ogle |'опрі) 1. о 1) поглядати, дивитися закбханими очима; 2) бісики пускати; прясти очима; 2. п закб-

ханий погляд. ogre [‘ouga] п oh

людожер-вблетень.

[ou] int o!, ox!, ой!; о. is that so? та хіба це так?, о. те! ой я не-

щасний!

ohm [oum] п ел. ом. cho [ou’hou] int ого! oil fail} 1. п І) олія;

6) мати

3)

2) нафта; 3) мастило; 4) (звич. рі) олійні фарби; фраз. звор.: to strike 0. а) знахбдити нафтове джерело;

раптбвий

успіх;

змащувати;

вати. oil-bearing

2. 0 ма-

мазати,

|/оіїбеггід|

змазу-

adj нафтонодс-

ний.

оіїсаке [‘oilkeik] п макуха. оіїсап |/зіїкееп) п тех. ручна маслянка. oil-car |/oil’ka:] п зал. нафтоналивна цистерна. | oilcloth |/оіїкіо9) п 1) клейднка, цеpara; 2) рід лінблеуму; 3) промащена

oil-coat

тканина.

[/oilkoutj

п дощовик.

oil-colour [/oil,kala] ні фарби.

oil-derrick ка.

п (звич. рі) олій-

[’oil,derik]

п нафтова виш-

oil-engine [‘oil,endgin] товий двигун.

oiler

[/oila]

п

тех.

п 1) мастийльник;

наф-

2) тех.

маслянка; 3) нафтоналивнє судно, танкер. oilfield [‘oilfi:id] п 1) нафтове родбвище; 2) нафтовий промисел. oilfiller [‘silfila] п тех. маслянка; маслоналивний патрубок. oil-gland [‘silglend] п сальна за-

лоза. oil-hole

[/oilhoul]

п rex.

мастйльний

бтвір. dilman [oilman] п 1) продавбць мастил і олійних фарб; 2) амер. робітник нафтової промисловості.

oil-paint

|/оії/реїпі) =oil-colour.

куватий; 3) досвідчений; ап о. hand досвідчена людина (у чомусь); 4)

при teen how ків?;

вказівці на вік; she is sevenyears о. їй сімнадцять pOKiB; о. are you? скільки вам рб5) витриманий, давній; 6) по-

нбшений,

знбшений,

пошарпаний;

застарілий; 2. п 1) (the о.) pl збірн. старі; 2): ої о. колись; в старі чаcH; in the days ої о. у старовину. old-age |/оцід,еідз| adj: ога. pension пенсія по старості.

old-clothesman

[‘ould’klouédzmen]

лахмітник. old-clothesshop | ("оці4Кіоибаїор) крамниця старих речей.

г

п

olden [‘ouldan] 1. adj заст. старий, більш раннього періоду; 2. о рідк. старіти.

old-established давно

[ouldis’teeblist]

adj

або

заснобва-

old-fashioned [‘ould’fefand] ромодний, застарілий. old-gold [‘ould’gould] adj

adj ста-

ний;

встанбвлений давній.

стардго

oldish

кбльору

зблота.

|"оціді))|

старкуватий.

old man’s

beard

adj старуватий,

[‘ould’menz’bied]

під-

п

бот. 1) ломиніс лдзяний; 2) вид моху. oldster [’ouldsta] п розм. літня людина. old-timer [/ouldtaima] п амер. старожил.

oil-painting [/oil’peintin] п 1) картина, намальбвана олійними фарбами; 2) малювання олійними фарбами. оії-рарег [‘ail,peipa] п промащений папір; вощанка. оіїріапі [‘oil’pla:nt] п олійна рослина. oil-press [/oilpres] п прес для видавлювання олії.

по Старий Old World [‘ouldwa:ld] Світ; східна півкуля. old-world [‘ouldwo:ld] adj 1) старо-

oil seal [‘oil’si:l] п rex. сальник. oilskin [‘oilskin] п клейбнка.

на; 2) лох вузьколистий. olericulture [‘olari,kaltfa] п овочівництво; горбдництво, вирощування

oil

station [‘oil’steifn] правний пункт. oil-stone [‘silstoun] п рйльний камінь.

п

(бензо)за-

брусбк,

гост-

oil-tanker [/oil,tenka] п нафтоналивне суднб, танкер. oil tar Гоіїа:) п дьбготь. oil-well [‘oilwel] п нафтова свердловина.

oily

|/оіїї|

adj

1) маслянистий,

їстий, жирний; улбсливий.

ointment рання;

2)

|"зіпітепі) помада.

O. К. (або

okay)

перен.

п

мазь,

[‘ou’kei]

олі-

єлейний,

прити-

амер,

1.

adj pred. добре, правильно, гаразд, всев порядку (див. all right); 2. о схвалювати, затверджувати; давати згоду. okie |/оцКі| п амер. мандрівний сільськогосподарський робітник, old [ould] 1. adj (comp. older, elder; sup. oldest, eldest) 1) старий; to grow о. старіти; 2) старечий, стар-

винний; 2) амер. що Стардго Світу. oleaginous [,ouli’edginas] їстий; ний.

маслянистий;

стосується

adj 1) олі-

2)

нафтонбс-

oleander |,оції/гепде| п бот. олеадндр. oleaster [,ouli’ceesta] п бот. 1) масли-

зблені. olfact [ol’/feekt] о заст. оіїасіїоп [ol’feekfn] п

нюхати. нюх, нюхан-

ня. olfactory [ol’feektari] 1. adj нюховий; о. organ OpraH нюху, Hic; 2. п (звич. рі) бргани нюху.

olid |ога)

oligarchy

adj смердючий.

[‘oliga:ki]

грецьк.

п

олі-

гархія. olio [‘ouliou] п 1) всяка всячина; суміш; 2) муз. попурі. olitory [/olitari] adj заст. овочевий, горбдній. olivaceous [,oli’veifas] ай) оливковий, оливкового кодльору. olive [/oliv] 1. п 1) маслина, оливка; 2) маслинове, оливкове дерево; 2. adj оливкового кольору. olive-branch [‘olivbra:ntf] п 1) оливкова гілка (як символ миру); іо

hold out the o.-b. робити мирні пропозиції; 2) (seu4, pl) жарт. діти.

oli

353

Olive oil {‘oliv’sil] п маслинова, npoванська олія. olivet [/olivet] п овальна застібка. olive-tree [‘olivtri:] п олива, маслина (дерево). olive-wood [/olivwud] п 1) деревина оливи; 2) оливковий гай. olody |"зігдзі| п (звич. рі) жарт. наука, науки. olympiad Цои"їітріг) n олімпідйда.

Olympian

fou’limpian]

2. adj олімпійський.

Olympic

[ou’limpik]

ський;

о.

games

2) о. green

1. п олімпісць; adj

1) олімпій-

олімпійські

мідянка

ігри;

(фарба).

Olympus fou‘limpas] п міф. Олімп. ombrometer [om/bromita] п метеор. дощомір. omega [‘oumiga] п 1) омбга (остання літера грецького алфавіту); 2) кінець, завершення. omelet(te) [/omlit] п яєчня, омлет. omen [/ouman] п ознака, прикмета; призвістка.

ominous

|/отіпаз)

adj зловісний,

3a-

грозливий. omission [ou’mifn] п 1) прбпуск, пропускання; 2) недогляд, упущення. omit [ou’mit] о 1) випускати, пропускати,

не

включати;

2)

нехтувати.

omnibus [’omnibas] 1. п 1) омнібус; 2) автобус; 2. adj 1) що охбплює кілька предметів або пунктів; 0. edition подвне зібрання твбрів; 0. train пасажирський пбізд, що зупиняється

на всіх станціях;

2) загаль-

нодоступний. omnidirectional, omnidirective [,omnidi‘rekfenl, ,omnidi’rektiv] adj тех. що

діє

в

усіх

напрямках,

що

має певного напрямку дії. omnifarious [,omni‘fearias] adj кий,

всілякий;

He

вся-

різноманітний.

гутність. omnipotent гутній.

[om’nipetant]

omnipresent

adj

("оппі/ргегпі)

всемо-

ай)

всю-

дисущий, повсюдний. omniscience |от'пізіап5) п всезнання. omniscient [om/nisiant] adj всезнаючий.

omnium gatherum |/'отпігт'ргебагат| n жарт. 1) мішанйна, суміш, всяка всячина;

2) строкате

omnivorous їдний, засвоює,

товариство.

|от'піугго8)

adj 1) все-

всепожираючий; поглинає;

ап

2) 0.

що

все

reader

жарт. книгоїд. omphalos [/omfalos] грецьк. п 1) пуп, пупок; 2) центральний пункт; 3) маточина (колеса). оп |оп) 1. ргер 1) в просторовому значенні вказує на: а) місце пере-

бування

на поверхні якогось

пред-

мета на; the book is оп the table книжка на столі; б) місце розта-

шування 23 4-131

стору на, біля; the city lies on lake Ontario місто розташдване на бзері Онтаріо; в) напрям на; the girl threw the doll on the floor дівчинка кинула ляльку на підлогу; 2) в часовому

біля якогось водного про-

значенні

вказує

на:

а) певний день, дату, точний момент у, в; оп Sunday в неділю; оп the Ist of September першого séресня; б) послідовність, настання дій після, по;

черговість оп his ге-

turn from school

we went to a gar-

den

AK

після

з шкбли,

toro, ми

часність

him його

вказує проти;

on

way

enemies

я зу3)

Oli

у, на,

у справі;

to rise

підніматися

рогів; 4) вказує характер дії у,

протягом;

додому;

об'єкт

business

в) одно-

home

дорбзі

мету,

оп

час,

my

по

повернувся

в сад;

під

on

на

BiH

пішли

дій

I met стрів

на на,

проти

во-

стан, процес, під; оп sale

у продажу: to be оп the move бути на ногах; on the trial під слідством; 5)

вказує

джерело

на з,

підставу, на,

у,

причину,

за;

оп

good

authority з достовірного джерела; on that ground на цій підставі; I borrowed а textbook on ту friend я взяв підручник у свого друга; 6) у (складі, числі); he came here on the delegation він прибув сюди у складі

делегації;

7) про,

щодо,

У,

в, 3; this is my opinion оп that question така моя думка в цьому питанні; а book оп history книжка з істбрії;

8) за, на

(щось);

his fa-

mily lives оп 15 £ а week його сім'я живе Ha 15 фунтів протягом тижня; 2. adv вказує на: 1) рух далі, вперед: I sent my luggage on я послав свій багаж вперед, заздалегідь;

omnigraph |/оптпіота:ї) п рад. автоматичний передавач. omnipotence [om/nipatans] п всемо-

опе

2)

продовження,

розвиток

дії: the battle is оп бій триває; 3) початковий момент Oli: from this day оп з цьдго дня; 4) наявність певного одягу на комусь: she had

a white лій

dress

сукні;

оп

5)

вона

була

в бі-

що

йдуть

вистави,

в театрах: what is оп in Kiev this winter? які п'єси йдуть у Києві цієї зими? once

[wAns]

о. again,

І. adv

1) раз, один

о. more

ще

раз;

раз; 0. or twice

раз чи два; кілька разів; о. and again неодноразбво, не раз; о. for all раз і назавжди; 0. in a while (або way) інколи, зрідка; 2) колись, одного разу; she was о. very fond ої reading колись вона дуже любила

читати;

о.

upon

a time

ко-

о. is enough for те одного разу з мене цілком досить; for (this) 0. на цей раз, як виняток. опсе-оуег [’wAns,ouva] п амер. розм. побіжний (попередній) бгляд; швидкий, але пильний погляд. oncology |оп'Коїзазі) п онкологія. oncoming [’on,kAmin] 1. п наближення; 2. adj що наближається, насувається oncost [‘onkost]) п накладні витрати,

ondatra [on’detra:| п 3002. ондатра. ondometer [on’domita] п pad. хвилеMip. one [wan] І. пит 1) один; 2) номер один,

перший;

том;

room

volume

о.

о. кімната

перший

номер

один:

2. п 1) одиниця, число один; 2) один; 0. another одйн обдного; о. Бу о. по бдному; 3) вживається замість

раніше

згаданого

іменника;

I ат through with this book, will you let me have another о. > я прочитав цю книжку, чи не дасте мені їншу?; фраз. звор.: to be made о.

одружитися; 3. adj

way

I for 0.

1) єдиний;

cnoci6

зробити

щодо

I know

to do it я знаю це;

лише 2)

мбне; only

0.

єдиний

однаковий,

такий же; he remains for ever о. він завжди вірний собі; 4. pron indef. 1) хтось, якийсь; 0. came

running хтось вбіг; о. Smith якийсь Сміт; 2) в неозначено-особових реченнях: о. never knows what may happen нікбли не знаєш, що може трапитися;

0.

must

observe

the

rules необхідно додержувати правил; фраз. звор.: іп the year 0. луже давно.

one-aloner |"млпа"оипа) п цілком мітна людина; одинак.

one-decker

[‘wan,dcka]

са-

п однопалуб-

не судно. one-eyed |"млп'аїд) adj 1) однобкий; сліпий на одне OKO; 2) sl. нечесний, несумлінний. one-figure [‘wan,figa] п однозначне число. onefold [/wAnfould] adj 1) простий, нескладний; 2) простодушний, щирий. one-handed [‘wan’hendid] adj 1) однорукий; 2) зроблений однією py-

кбю; 3) розрахований на роботу однією рукою. one-horse(d) [/wAn‘ho:s(t)] adj 1) однокінний, в одну кінську cHny; 2) розм. другорядний; незначний; глухий

(закуток).

лись, давним-давно; 3) для підсилення досить, як тільки; When 0.

one-idea’d

he understood як тільки він зрозумів; фраз. звор.: at 0. відразу, не-

one-legged [’wan‘legd] adj 1) одноногий; 2) перен. односторднній, од-

гайно;

don’t

speak

all

at

0.

гово-

ріть не всі разом; all at о. несподівано; at 0. stern and tender водночас i сувбрий i ніжний; о. bit, twice

shy

й торби

присл.

налякав

страшно;

2. п

міх,

один

що

раз;

[/wAnai’diad]

обмежений нобічний;

adj вузький.

(про світогляд). половинчастий.

one-man [/wAn’meen] adj 1) одиночний; 2) одномісний, на одне місце. oneness |"млппі5| п 1) єдність; тотбжність; незмінність; 2) згода; самотність; 4) виключність.

3)

опе-рієсе | мап'рі:8)| @dj що дається з одного куска.

скла-

опег |"Змлпе)| п 1) 5/ рідкісна, винятKOBa людина або річ; she is a 0.

at eating вона ласа до їжі; 2) sl тяжкий удар; somebody has caught him а о. on the head хтось m66pe торбхнув йогб no голові; 3) розм. результатйивний удар, що дає очкб (особл. у крикеті). onerous [’onoras] adj обтяжливий; скрутний. ації [wAn/self] pron 1) refl. себе, собі;

to

come

to о. опритбмніти;

excuse

0.

tag Neel

to

очуняти;

9) emph. сам, самбго себе; самому собі; one might wear the articles 0 мбжна caMOMy носити свої речі.

one-sided [‘wAn’saidid] adj 1) одноббкий, кривобокий; 2) однобічний; обмежений; 3) пристрасний; несправедливий. one-time [/wAn’taim] adj колишній, минулий.

one-track

[/wAn’trek]

adj 1) зал. од-

ноколійний; 2) перен. o.-t. mind дина з вузьким світбглядом.

one-way

[’wAn’wei]

ній (про зв'язок,

лю-

adj одностордн-

рух).

onfall |опізо:Ї| п напад. onflow |/опіїоц| п течія; приплив. ongoings {/ongouinz| п pl 1) вчинки, поведінка; 2) спосіб життя. onhanger [/onhena) п підлабузник; поплічник.

onion [/Anjen] п 1) цибуля, цибулина; 2) військ.

опіоп-5Кіп

si. paxéta;

3) sl. голова.

[‘Anjanskin]

п 1) лушпин-

ня цибулі; 2) тонкий гладенький папір. oniony |"лпізпі| adj цибулинний, цибулевий.

onlay [‘onlei] п накладка; опорядження. onlooker [/onluko] п глядач; свідок (особл. випадковий). only [/ounli] 1. adv тільки, лише; 0. just

щойно,

тільки

just adj

in time єдиний;

він this

що;

he

із

0.

ледве встиг; 2. is the о. book

on the subject це єдина

книжка

ча

цю Témy; опе and 0. один, єдиний; унікальний; 3. conj але, тільки; коли б, якби; і would do it with pleasure о. I ат too busy я б охбче зробив це, але я надто зайнятий; о. that крім Toro, що; коли б

не те, що.

onomastics

ономастика що

оре

354

опе

вивчає

[ono’meestiks] (розділ власні

n

лінгв.

мовознавства,

імена).

onomatology [,onoumea‘toladzi] п 1) ономатолдгія (наука про творення і значення

слів); 2) ономастика.

onomatopoeia |опоитаїоц"рі:а| грецьк. п лінгв. звуконаслідувальне слово-

on-position

[/onpe’zifn]

напад, at the

open-air

атака;

критими обіймами; an 0.-a. welcome гостинний прийом. open-cast [/oupanka:st] adj гірн. видобутий відкритим способом. open-eared (|"'опрп'їзд) adj що уважно слухає. opener |/'опрпе| п ключ для відкривання консервних банок. open-eyed |"оцрп'аід| adj 1) 3 широко розкритими очима (від здиву-

first о. зразу ж. onslaught

[/onslo:t]

п шалена

штурм. onto [‘ontu] prep на; to get о. a horse сісти Ha коня. ontogenesis [,antou’dzenisis]

п

біол.

онтогенез.

ontogenetic [antoudge’ netik] adj онтогенетичний. ontology [on’tolodgzi] грецьк. п філос. онтологія. onus [‘ounas}] лат. п (тільки sing) тягар. оббв'язок, відповідальність. onward [‘onwad] 1. adv вперед, спереду, далі (тож onwards); 2. adj спрямбваний вперед; що mpocyвається, прогресує; о. movement, о. motion рух уперед.

onyx [/oniks] п мін. бнікс. oodles ("ип:4Ї2)| п рі розм. кількість, грбшей.

величезна о. ої money купа

безліч;

oof [u:f] п 5! грбші, багатство. ооїу [/u:fi] ас" sl багатий. oology ouоіздзі) п колекціонування або вйвчення пташиних яєць. oon [u:n] діал.-зопе. ooze [u:z] 1. п 1) липка грязь, Mya, твань; 2) просдчування; 3) дубийльний

вивар;

2. о просдчуватися;

по-

вільно текти. oozy |/п:гі| adj 1) мулкий, тванистий; 2) що виділяє вологу. opacity [ou’ peesiti] п 1) непроздрість; 2) туманність,

неясність

(думок).

opal |/опрзі) п мін. опал. opalescent [,oupa’lesnt] adj опаловий; що має молдчний MOCK. opaque Цоц'реїк) adj 1) непрозбрий, темний,

тьмяний;

2)

густий

(про

тінь); 3) дурний оре [oup] о поет. див. open 2. open |оирп) 1. adj 1) відкритий (тж перен.); о. question відкрите (Heрозв'язане) питання; in the о. air на відкритому повітрі; with o. eyes з відкритими очима; перен. свідомо; 2) доступний, незайнятий, вільний;

о.

market

відвертий, ти

щирий;

відвертим

рий;

вільний

гостинно; 6) фон.

3)

to Бе о. with бу-

3; 4) гостинний;

to welcome

стрічати землю);

ринок;

with

о. arms

5) м'який відкритий

щед-

зу(про (про

склад); 2. о 1) відкривати (ся), розкривати(ся), відчиняти(ся); to о. the mind розширити кругозір; 2) починати(ся); to о. the debate починати дебати; 3) заснувати, від-

дувальне слбво (напр. cuckoo, buzz). (al)] ний.

кривати(ся); о. Up розкривати(ся); робити доступним; викривати, виявляти; 3. п 1) OTBip; 2) (the о.)

ономатопея;

Onomatopoeic(al)

adj лінгв.

звуконаслі-

| (|опоцтаоїои"ріікзвуконаслідуваль-

відкрите мобре; відкритому по-

робоче

кривати; з прийм. І присл. о. into сполучатися (про кімнати); 0. оп вихддити, відкриватися на; 0. out розгортати (ся), розпускати (ся), від-

твбрення,

відкритий простір; 3): in the о. на вітрі.

п тех.

полбдження onrush J‘onras] =onset 1). onset [onset] п 1) натиск, приступ, атака; 2) початок;

життя

[‘oupn’es] на

open-armed

вання);

adj: ап

вільному

2)

перен.

o.-a.

life

повітрі.

[/oupn’a:md]

adj з роз-

пильний.

open-taced [‘oupn’feist] adj з відкритим обличчям open-handed [’oupn‘heendid] adj щедрий. open-hearted [/oupn’ha:tid] adj з відкритою душею, кодушний.

opening вання,

щиросердий;

п

вели-

[‘onpnin]

1.

1)

відкри-

відкриття;

2) отвір,

щілина;

ущелина, прохід (в горах); 3) початок, вступ; 4) нагода, можливість просунутися; this is а fine о. for a diligent person це прекрасна нагода просунутися для працьовитої людини; 2. adj початковий, вступний; вихідний. openly |/опрпії) adv відверто, щиро; відкрито open-minded [‘oupn’ maindid] adj 1)

неупереджений; тдглядом; вих ідей.

2) з широким

3) сприйнятливий

до

свіно-

open-mouthed [/oupn’maudd] adj 1) що роззявив рбта (від здивування); 2) жадний, жадібний. openness [’oupnnis] п 1) відвертість, прямота; 2) очевидність. open-work |/опрпме:К| п 1) прорізна або ажурна гладь, строчка; мережка;

2)

крита

гірн.

відкриті

роботи,

від-

діючий,

що

розрббка.

opera [’opara] п бпера. operable [‘oparebl] adj перебуває в дії. opera-glass [‘oporagla:s]

п театраль-

ний бінокль.

opera-house [’opsrahaus] п дбперний театр. operand [’oparend] п мат. вихідне число. operate [‘oporeit] о 1) діяти; 2) приводити в рух; працювати (на машині); керувати, правити (машиною); 3) хір. оперувати. operated [’opareitid] adj кербваний; remotely о. з дистанційним управлінням, кербваний на відстані. operatic [,opo’retik] adj дбперний. operating [‘oporeitin) adj І) діючий; 2) робочий (про режим); 3) операційний; потдчні датки.

4) амер. поточний; 0. costs витрати; експлуатаційні ви-

operating-room раційна.

[/opereitinrum]

п one-

оре

355

operating-theatre [/opareitin,Siata] п операційна (для показових onepaцій).

operation

[,opo’reifn]

п

1)

xip.,

військ. фін. операція; 2) дія, poбота, процес; 3) експлуатація; розробка; 4) управління.

operative

|"орогойу)

1. adj

1) дію-

чий; дійсний; 2) оперативний; хір. операційний; 2. п робітник, ханік.

operator

[‘opareita]

п

1)

той,

3) ме-

що

працює на машині або керує машиною; 2) хір. оператор; 3) біржовий маклер; 4) амер. власник підприємства або (його) управитель; 5) засіб управління. operetta [,opa’reta] п оперета, опе-

ретка. ophelia [o’fi:lje]

п лілбвий

або

фіо-

летовий колір. ophidian |о"їдоп| 1. adj що відноситься до ряду змій; 2. п змія.

ophite [/ofait] п мін. офіт. ophthalmia [of’Selmia] т тальмія,

ophthalmic

запалення

[of’Selmik]

мед.

оф-

OKa.

adj мед.

6u-

ний. ophthalmologist [,of6el’moledgist] п офтальмолог. ophthalmology Loftael’moladzi] п оф-

тальмологія. opiate ний,

1. adj

{‘oupiit]

заст.

снотвдр-

наркотичний; 2. п [‘oupiit] фарм. опідт, наркотик; 3. о Гоиріеїї| 1) змішувати з одпієм; 2) усипляти.

opine

(|оц"раїп)

о

гадати,

вважати,

вислбвлювати думку. opinion [a’pinjon] п думка, пбгляд; in my о. Ha мою думку; public о. громадська думка; a matter ої о. спірне питання. opinionated [e’pinjaneitid] adj впертий; догматичний; самовпевнений. opiurn {/oupjam] п дпіум, дпій. opium den |'опріотдеп| n курйльня бпіуму. opium-eater [/oupjam,i:ta] п курець бпіуму. opium joint [/oupjemdgoint] п amep.= opium den. opium-smoker [’oupjam,smouka] п курець дпіуму. opossum la’posem] п зоол. опосум, сумчастий щур. opponent |г/роцпапі) І. п опонент, протйвник; 2. adj 1) протилежний,

розташований

напроти;

2)

ворб-

жий.

opportune

Гореби: п) adj 1) сприят-

oppose

optative

туніст; 2. adj опортуністичний. opportunity [,opa’tju:niti] п слушна

23"

сприятлива

о.

(ої)

можливість;

скористатися

to

Ha-

чинити заважати;

образливий.

Ге "ргоибгіаті)

[‘optativ]

п

грам.

жаний; 2. п оптатив. optic [‘optik] adj бчний;

ганьба;

тичний.

оптація.

1. adj ба-

зоровий;

оп-

optical [‘optikal] =optic. optician [op’tifn] п дптик. optics {‘optiks] n рі (вжив. як sing) бптика. optimism |/оріїтігт) п оптимізм. optimist [optimist] по оптиміст. optimistic(al) Lopti’mistik (al)] adj on-

тимістичний. optimum [’optimam] 1. n найсприятливіші умови; бптимум; 2. adj оптимальний. option |оріп| п 1) вибір; право заміни або вибору; 2) юр. оптація. optional [/opfnal] adj необов'язковий; факультативний; довільні вправи.

оріорбопе

о. exercises

(/орігїоцп|

(прилад для читання тексту сліпими).

[‘opjulans]

достаток;

опор-

противитися

орі [opt] о рідк. вибирати. optation [op’teifn] п вибір;

opulent

1. п

1)

опиратися,

безчбстя. орриєп [o’pju:n}] о 1) заперечувати; упиратися; 2) рідк. нападати.

opulence

[‘opatju:nist]

о

2)

перешкоджати,

ний; лайливий;

opprobrium

нізм. opportunist нагода,

3)

to о. the resolution відхиляти резолюцію. opposed [a’pouzd] adj 1) протилежний (чомусь — to); 2) супротивний, ворбжий, настрбєний проти чого-небудь. opposite |/орогії| 1. adv, ргер напрбти; 2. adj 1) що розташдваний напроти, на протилежному боці; 2) протилежний; о. poles ел. різнойменні полюси; 3. п протилежність. opposition [,opa’zifn] п 1) контраст, протилежність; 2) Onip, протидія; 3) опозиція; 4) протистояння. oppositionist [,opa’zifanist] п опозиціонер. oppress [o’pres] о 1) гнобити, пригноблювати; 2) гнітити, пригнічувати. oppression fo’prefn] п 1) гніт, пригнічення; 2) гноблення, пригнбблення; 3) мед. почуття пригніченості. oppressive [a’presiv] adj 1) гнітючий; пригноблюючий; 2) гнобительський, деспотичний. oppressiveness [a’presivnis] п гнітюча атмосфера. oppressor |з" presa] п гнобитель. opprobrious [a’proubrias}] adj ганеб-

ливий, слушний, належний; 2) своєчасний, вчасний. opportunism [‘opatju:nizm] n опорту-

take the годою.

[a’pouz]

(чомусь); Onip;

ore

2)

п

п

adj

оптофон

друкованого

1) багатство,

численність,

[‘opjulent]

спорт.

ряснота.

1) багатий,

рясний, достатній; 2) пишномовний. opus [‘opas] лат. п (тільки sing)

бпус; музичний твір. opuscule |з"рл5кКій: П п невеликий тературний або музичний твір.

лі-

ог |о:, a] conj або, чи; white or black білий або чорний; to be or not to Бе бути або (чи) не бути; or else інакше; will be

make haste or else you late поспішайте, інакше ви

запізнитеся. orach |/огії)) п бот. лобода. oracle [‘orakl] І. п 1) оракул; 2) прорбцтво; 3) незаперечна істина; 2. о провіщати, віщувати.

огасиїаг

[o’rekjulo]

чий; ний;

2) догматичний; 4) загадковий.

oral

[‘o:ral]

ротовий;

adj

1)

прорб-

3)

двознач-

1. adj 1) усний; 2) мед о.

саміїу

ротова

порож-

нина; о. hygiene гігієна рота; о. зигреоп стоматолог; 2. п розм. усний екзамен. orally [‘o:rali] adv усно. orange [‘orind3] 1. п апельсйн; 2. adj | оранжевий, жовтогарячий; апельсиновий. orange-fin [‘orindzfin] п іхт. різновидність форелі. orange lily [/orind3/lili] п бот. черBOHa лілія.

orange

melon

[‘orind3z’melon]

п

бот.

диня цукатна. orange-peel ("огіпазрі:Ї| п апельсинова кірка; апельсиновий цукат. orangery [’orindgeri] п теплиця, оранжербея (для вирощування апельсинів); апельсиновий сад. orang-outang [‘o:ran/u:ten] п 3002. орангутанг orate [o:’reit] о жарт. виголошувати промову; просторікати. oration |о:'теїп) п промова. orator [/orata] п оратор, промовець.

огаїогіса!

[,ora’torikel]

торський;

adj

1) ора-

2) риторичний.

oratorio [,ora’ta:riou] п муз. оратбрія. oratory I [‘oratari] п риторика, opaторство, красномовство oratory II [/orateri] п капличка. orb [o:b] п 1) куля; сфера; 2) держава (регалія); 3) поет. бко; 4) небесне світило. orbed [o:bd] adj округлий; кулеподібний, сферичний. orbit [‘o:bit] 1. п 1) орбіта; анат. бчна западина; 2) розмах, сфера діяльності; 2. о виводити на орбіту; вихбдити на орбіту.

orchard

[‘o:tfed]

orcharding

п фруктбвий

[‘o:tfadin]}

сад.

плодівни-

цтво. orchardman

orchestic ний. orchestics

[’o:tfadman]

[o:’kestik]

[o:’kestiks]

п садівник.

adj

танцюваль-

п pl (вжив.

як

зіпо) танцювальне мистецтво. orchestra [/o:kistra] п 1) оркестр; 2) місце для оркбстру або хору; 3) амер. партер.

orchestral вий. orchestrate

[o:’kestral] [‘o:kistreit]

adj

оркестро-

о оркеструва-

ти, інструментувати. orchestration [,o:kes’treifn] стровка, інструментовка.

по

орке-

огр

356

ore

orchestrelle

[‘o:kistral]

естрадний оркестр.

п

оркестр;

амер.

2)

1)

невеликий

orchid |/о:кі4) п орхідея. orchil [‘o:tfil] п орсель (фіолетово-червона фарба). ordain fo:’dein] о 1) визначати, прирікати; 2) висвячувати (в духовний

сан).

ordeal [o:’di:l} п 1) тяжке вийпробування; 2) іст. «суд ббжий». order [‘o:da] 1. п 1) наказ, розпорядження; інструкція; one’s orders амер. військ. одержані розпорядження; 2) порядок; послідобвність; 3) спокій; 4) регламент; порядок (ведення зборів тощо); о. of the day порядок денний; breach ої 0. порушення регламенту; 5) військ. стрій, бойовий порядок; 6) соційльна група; верства суспільства; 7) замовлення; made to о. зрбблений на

замбвлення;

8)

обрден;

0.

of

Lenin брден Леніна; 9) ордер; пербпустка; дозвіл; 10) рід, сорт; властивість; 11) ранг; 12) mar. степінь;

клас; го,

13)

фраз.

щоб;

in short

2.

о

зоол.

бот.

звор.:

of

the

ряд;

під-

іп о. to для о.

0. швидко;

ої

приблизно;

амер.

i) наказувати;

TO-

негайно;

розпоряджа-

тися; о. about командувати; 2) посилати; 3) замовляти; 4) призначати; приписувати (ліки); 5) привддити до ладу.

order-book

[/o:dabuk]

п книга

нака-

[‘o:dalinis}]

ність, тбчність, лад;

вання закдбнам. orderly I [‘o:dali]

п

adj 1) акуратний,

кійний; ний.

4)

методичний,

3) спо-

регуляр-

п 1) вістовий, op3) прибирач

вулиць. orderly-room [’o:dalirum] п канцелярія роти або батальйону. ordinal [‘o:dinal] 1. adj порядкбвий; 2. п порядкбвий числівник. ordinance [‘o:dinans] п 1) указ, декpet; 2) обряд;

3) амер.

постанбва.

огдіпагіїу [’o:dnrili] adv звичайно; звичайним шляхом. ordinary [‘o:dnri] 1. adj звичайний, ординарний, пробстий; 2. п 1) резерв; 2) статут; церк. требник; 3)

ординарій (духовний суддя). ordinate (|"о:4пії) 1. п геом. ордината;

2. adj методичний.

ordination на

(,о:ді/пеїїп)

розряди,

[’o:dresin]

п

рудний 1)

збага-

чення руд; 2) механічна обрббка корисних копалин. organ |/о:роп) п 1) брган; 2) друкдваний брган) газета; 3) муз. орган; street 0. зшарманка, катерийнка; mouth о. губна гармдшка. organ-grinder [’o:gen,grainda] n шарманщик, катеринщик. organic |ог'єгепік) adj 1) органічний; 2)

організбваний,

систематизбва-

ний; погоджений; 3) взаємозалежний; 4) амер. юр.: о. law основний закон, конституція.

organism [‘s:ganizm] п організм. organization [,o:ganai’zeifn] п 1) організація; 4) амер.

2) будбва; партійний

organization

3) організм;

апарат.

chart [,oganai‘zeifn’tsa:t]

п статут

organizational

(,о:ропаїеі)па!)

організаційний.

organize

[‘o:ganaiz]

ти(ся);

adj

о організбвува-

влаштбвувати.

organized

|/о:сопаїг4) adj 1) органі-

збваний; о. labour члени профспілки; 2): о. matter жива матерія.

organizer organ-loft

п

класифікація;

1)

поділ

2) церк.

висвячування (в духовний сан). ordnance [‘o:dnans] п 1) артилерія, гармати; матеріальна частина apTHлерії; 2) attr. артилерійський. ordure [‘o:djuo] п 1) гній; нечистоти; 2) лайка, непристойність.

original

[a’ridganal]

1. adj

початковий,

вихідний;

вісний,

ore body ['o:’bodi] п геол. шток; суцільне родбвище. ore-dressing

метал

[/o:ganaize| [‘o:ganloft]

п організатор. п хбри; гале-

péa для органа. organotherapy [,o:gonou’erapi] п мед. органотерапія.

1) акурат-

2) підпорядку-

2) санітар;

2) поет.

oriel Г/о:гігі) п архт. 1) алькбв; ніша з вікном; 2) закритий балкон, ер-

2) організбваний;

динарець;

1) руда;

orgy (/о:43і) п 1) дбргія; розгул; 2) безліч, низка (розваг і т. п.).

охайний;

orderly II |/о:дгії)

|о:) п

(особл. золото).

замбв-

зів або замобвлень. order-form [‘o:dafo:m] п бланк лення, бланк вимоги.

orderliness

ore

кер. orient 1. п |/о:гізпі) 1)(їпе 0.) Схід; країни Сходу; 2) найвищий гатунок перлів; 2. adj |/о:гіопі) 1) поет. східний; 2) яскравий, блискучий; 3) найвищого гатунку (про перли); 4) що сходить, піднімається; 3. о [‘o:rient] орієнтувати; визначати місцеперебування; to о. oneself орієнтуватися. oriental [,o:ri’entl] 1. adj східний;

шоджерело;

originality

originally но,

[a’ridgineli]

спочатку;

orientalist [,o:ri’entalist] п сходознавець. orientalize [,o:ri’entelaiz] о надавати або набирати східного або азідтського

характеру.

orientate [/o:rienteit] о орієнтувати, визначати місцезнаходження; to 0. oneself орієнтуватися. orientation [,o:rien’teifn] п орієнтування, орієнтація. orifice [‘orifis] п 1) бтвір; 2) прохід; вихід;

лер.

3) мех.

origanum ринка. origin

насадка,

[o’riganam]

[/oridgin]

п

п 1)

2) джерело, початок.

1) персвоєрідновизна,

adv

2) за

1) первіс-

похбдженням;

попо-

чаток, походити (від чогось -from, іп; від когось -- Їготі, with).

origination ток,

[a,ridgi/neifn].n

походження;

2)

1) поча-

породження.

originative [a’ridgineitiv] adj 1) що дає початок, що породжує; 2) винахідливий originator [a’ridgineite] п автор; ініuidTop; творець; винахідник. orinasal [,ouri’neizl] adj ротоносовий; о. vowel

фон.

назалізбваний

голос-

ний.

oriole [‘o:rioul] п орн. іволга. Orion |з/таїгп| п астр. сузір'я бна.

Opi-

огізоп5 [/oriznz] п рі поет. молитва. огіор |о/Їгр) п мор. 1) нижня палуба; 2) кубрик.

ormolu

[’o:malu:]

п

1)

сплав

для

золотіння; 2) позолбчена бронза. ornament 1. п [’o:nemant] прикраса, оздбба; орнамент; 2. о [’o:nament] прикрашати,

оздбблювати;

OpHa-

[,o:namen’teifn]

п при-

ментувати. ornamental |,о:па"тепії) adj декоративний; орнаментальний. ornamentation крашання,

оздбблення;

орнамента-

ція. ornate [9:’neit) adj 1) пйшний, пишно оздбблений, барвистий; 2) пишHOMOBHHH (про стиль). ornithic |ог'пізік) =ornithological. ornithological |,o:niga/lodgikl] adj opнітологічний.

знавство.

сходо-

п

3) оригінально. originate fa’ridzineit] о 1) давати чаток, породжувати; 2) брати

ornithology логія.

п

2) дивак.

[a,ridgi’neliti]

вісність; 2) самобутність; ність, оригінальність; 3) свіжість.

ornithologist толог.

[,o:ri‘entalizm]

2) са-

мобутній, своєрідний, оригінальний, 3) справжній; 4) новий, свіжий; 5) творчий; 2. п 1) оригінал; пер-

азіатський; 2. п (0.) житель Cxoény.

orientalism

1) пер-

[,o:ni’Galadgzist] (|о:пі"бзівздзі)

п орніп

орніто-

ornithopter [,o:ni/Sopta] п ав. орнітоптер. ornithorhynchus [,a:niSou’rinkes] | п зоол. качкодзьоб. огодепезіз {,orou’dgenisis] п геол. орогенсзис, ropoTBOpeHHa. orographic(al) [,orou’grefik(al)] adj геол. орографічний. orography |о"тоєгеїї) п орографія. orotund [‘oroutAnd] adj 1) пишномовний; 2) гучний; звучний.

соплб,

жик-

orphan

бот.

мате-

orphanage [’o:fanid3] п 1) притулок для сиріт; 2) сирітство. orphaned [’o:fand] adj осиротілий. orphanhood [’9:fanhud] п сирітство.

походження;

[‘o:fan]

сирітський;

1. п сирота;

2. adj

3. о осиротити.

огр

357

Orphean

[o:‘fi:en]

музика

adj

чарівний,

як

Op(éa.

Orpheus [‘a:fju:s] п міф. Орфей. Orphic [’o:fik] adj 1) орфічний; 2) прордчий. огріпе Гогріп) п бот. заяча капуста. оггегу [‘orari] п планетарій. orris [‘oris] п бот. ірис, півники. orthodox |/о:2одок5) adj 1) ортодоксальний;

загальноприйнятий;

2) рел.

правовірний, православний. orthodoxy [/a:Sadoksi] п 1) ортодоксальність; 2) рел. православ'я.

orthoepical

[,9:Sou’epikal]

орфоепічний. orthoepy [’o:Couepi] епія. orthogenesis

п

adj

лінгв.

лінгв.

|[,0:Sou’dzenisis]

орфоп біол.

ортогенбз. orthogon гура.

[/o:Segon]

orthogonal

п прямокутна

[9:’Soganal]

фі-

adj прямокут-

HHH.

orthographic(al)

[,0:Sa’greefik(al)] adj

правопйисний, орфографічний. orthography |о:Зоєгеїї) п правопис, орфографія.

orthopaedic

[,9:€ou’pi:dik] adj мед. ортопедичний; о. surgeon ортопед. orthopaedy |/о:Ссирі:4і| п мед. ортопедія. orthoptic (о: "Соріїк| adj для нормального 30py.

ortolan [’o:talan] п орн. вівсЯнка садова. oryctognosy [,orik’tognasi] п мінералогія.

oscillate

[‘osileit]

2) коливати(ся);

oscillation

о

1) гойдати(ся); вібрувати.

[,osi‘leifn]

п 1) гойдання;

коливання, вібрування; 2) attr.: frequency частота коливань.

oscillator

[‘osileita]

о.

о.

circuit

pad.

коливальний

кднтур. oscillograph [o’silogra:f] n ел. осцилбграф oscillotron |о"'зіїдігоп)| п електробнно-променева трубка, кінескодп. osculant [/oskjulant] adj 1) дотичний; стичний; 2) біол. проміжний. oscular [‘oskjule] adj анат. ротовий. озсиіагіїу [,oskju’leriti] п рідк. цілування; поцілунки. osculate [/oskjuleit] о 1) жарт. цілуватися; 2) геом. дотикатися.

osculation

(|,о5кіиЧеї;п)

цілування, тик;

поцілунки;

3) стикання,

osculatory

стик.

{/oskjulotri]

дотичний; (до того

п

1) жарт.

2) геом.

adj

дб-

1) геом.

2) шстйичний, близький чи іншого виду, роду).

osier [/ouze] 1. n верболіз; лоза; 2. adj лозбвий. osier-bed [/ouzabed] п верболіз, вербHAK.

osmium

[‘ozmiom]

п хім.

бсмій.

osmosis

[’asmous,

о2/тпоц5із)

п фіз. OcMoc.

osophone [‘osafoun] п отофон (npuлад для тих, хто недочуває). osprey |/озргі) п орн. скопа. osseous [‘osias] adj 1) костистий; 2) кістковий. ossicle [‘osikl] п анат. кісточка. ossification

ня. о55іїу

[,osifi’keifn]

[‘osifai]

ти(ся)

на

о

п окостенін-

1)

кістку,

перетвбрюва-

костеніти;

2) пе-

рен. робитися черствйм або KOCHHM. ossuary [/osjuari] п І) склеп; 2) кремаційна урна. osteitis [,osti‘aitis] п мед. остеїт, запалення кістки. ostensible [as’tensabl] adj 1) показний; мнимий; позірний; 2) що служить ний.

приводом;

3) очевидний,

яв-

ostentation |,ostan’teifn] п хвастощі. ostentatious [,osten’teifas] adj показний; умисний. osteography [,osti’ografi] п остеографія. osteology [,osti’olodzi] п остеологія. ostler |/25і2) п конюх (на заїзді). ostracism [ostrasizm] п остракізм; вигнання з суспільства. ostracize [‘ostrasaiz] о піддавати остракізму, виганяти з суспільства. ostreiculture

[‘ostrii,kaltfa]

п

розве-

дення устриць. ostrich [’ostritf] п страус; страусове nepo. ostrich-plume [’ostritfplu:m] п страуcose перб. Ostrogoth [’astrago3] п іст. octrot. other [Ada] 1. adj інший; другий; the

о.

day

цими

днями,

недавно;

о. things being equal за інших

п 1) рад. хвиле-

утворювач; генератор коливань; 2) тех. вібратор; осцилятор. oscillatory [‘osiletari] adj коливальний;

osmose,

ous

накових

обставин;

од-

every 0. day ué-

рез день; оп the о. hand з другого боку; the о. другий (з двох); 2. pron

не

той,

indef.

інший;

someone

ог 0.

так

інший;

хтось;

some

time or о. коли-небудь; по о. than не хто інший, як; the man ої all others for the work найбільш придатна людйна для цієї роботи; let others talk, we must act нехай інші говбрять, ми повинні діяти. othergates [‘adageits] заст. 1. adv інакше,

по-іншому;

другий. otherguess gates 2.

Глбарез|

otherness

[/Adanis]

ниця;

HeECXOMKICTb.

2.

adj

інший,

розм. = other-

п відмінність,

різ-

otherwhence [’Adawens] adv рідк. 3 іншого Micus. otherwhere(s) [‘Adawea(z)] adv поет. в іншому місці, в інше місце. otherwhile(s) [/Adawail(z)] adv заст. 1) іншим разом, коли-небудь; 2) іноді.

otherwise [/Adawaiz] adv 1) інакше, по-іншому, іншим спбсобом; І think о. я думаю інакше; 2) абб ж, в противному разі; I am engaged о.

I would accept it a зайнятий, a то б я погодився; 3) інша річ; в інших відношеннях; the truth appears to be о. правда, здається, була in-

шою.

otherwise-minded —[/Adawaiz,maindid] adj інакомислячий. other-worldly [’Ada,wa:ldli] adj 1) не з ubOro світу; 2) духбвний; 3) потойбічний. otiatrics [oufi’etriks] п pl мед. отіатрія. otic |/оціїк) п анат. вушний, слуховий.

oliose [‘ousious] adj 1) непотрібний, зайвий; 2) заст. пустий, марний; 3) дозвільний, бездіяльний. ойозіїу [,oufi’ositi] п незайнятість, бездіяльність. otologist [ou’taladgist] п otidtp (aiкар по вушних хворобах).

otology

[ou’toledzi]

п отологія

(нау-

ка про будову, функції і захворювання вуха). otophone [‘outafoun] п отофбн (прилад для тих, хто недочуває). otoscope [outaskoup] п мед. OTOCKON. otter |ої»| п 1) видра; 2) хутро вйдри; 3) риболовна снасть (рейка-поплавок

з

численними

гачками

з принадою).

otto

|/оїои)

Ottoman

п ефірна олія

[‘otamen]

(з квітів).

І. п ottoman,

ту-

рок; 2. adj оттоманський, турецький. ottoman [‘otaman] п оттоманка, диван. ouch І (ації) п заст. пряжка, брошка.

ouch II {autf] int ай!, ой! ought І [a:t] о модальне виражає: |) повинність: see you йому тися з вами; letter

о.

to

дієслово, he о. to

слід було 6 побачи2) ймовірність: the reach

him

today

він,

мабуть, одержить листа сьогодні; you о. to have done it long ago вам треба було б давно це зробити. ought II [o:t] п розм. нуль (замість nought). ounce | [auns] п 1) (скор. oz) унція (28.3

г);

крихта,

трішечки;

he

hasn’t got ап 0. of sense у ньбго немає й крихти здорбвого глузду. ounce II [auns] п 3002. барс; TH рись, ягуар. our |/аце) pron poss. (вжив. атрибутивно) наш, наша, наше, наші. ours |/ацег| pron poss. (абсолютна форма, не вжив. атрибутивно) наш, наша, наше, наші: is it your book? No,

it ts not о. чи

це

ка? Ні, не наша. ourselves [,aua’selvz] ce6é,

-ся;

собі;

захищаємося; us

do

it о.

pron

we

2)

ваша

3pd6HMo

1)

defend

emph. це

книж-

refl. о.

ми

cami;

let

самі;

we

will see to it о. ми подбаємо про ue caMi. ousel [’u:zl] =ouzel. oust [aust] о 1) виганяти, витісняти; 2) юр. виселяти.

ouster

[‘austa]

п юр. відібрання

май-

на; виселення. out [aut] І. adv 1) з, назбвні, зовні, геть; передається також префіксом ви-; to go о. вийти; he was not 0 today він He вихбдив сьогодні з дому; о. with him! геть його!, 2) надає дії завершеності; передається

out

358

ous

префіксом

ви-;

hear

me

о.

ви-

слухайте мене до кінця; before the week is о. до кінця тижня; 3) вказує на завершення, припинення Oli: the money is о. гроші вийшли; the candle is о. свічка погасла; 4) спорт. за межі noma; фраз. звор.: о. and about що видужав після хворбби; 0. and away значно, набагато; о. and о. а) цілком; б) безсумнівно; 2. prep: о. ої вказує на: а) розташування за межами іншого предмета 3, поза, за; she lives о. of town вона живе за містом;

б) рух за певні межі з; he moved о. of town він виїхав з міста; в) матеріал, з якого зроблено предмет

3;

the

machine

is made

о.

of

metal and wood машина зрбблена з металу й дбрева; г) причину, підставу дії через, внаслідок; о. ої necessity через необхідність; д) відсутність предмета або ознаки без, пбза;

о. ої work

fashion

рий;

о.

of

1) зовнішній,

ний;

без

немодний;

mind

роботи;

о.

о. of health

забутий;

крайній;

о. size більший

ої

хво-

3. adj

2) незвичай-

від нормаль-

ного рбзміру; 3) тех. вимкнений; 4. по 1) вихід; лазівка; 2) друк. пропуск; 3) амер. недолік; 4) (the outs) рі napa. опозиція; 5. uv розм. 1) виганяти; 2) спорт. нокаутувати;

6. int

заст.

геть!;

о.

upon

you!

як вам не бр out- [aut] pref 1) надає дієсловам значення: а) он пере-; to outshout перекричати; б) завершеності ви-: to outpour вилити; 2) надає іменникам і прикметникам значення виходу, "прояву, віддаленості: outburst вибух; outlying віддалений. outage |'аціідз| п 1) простій; зупинка роботи; 2) утруска; витік, відплив; 3) випускний, бтвір, випуск. out-and-outer [‘autend’ auta] п 1)) розм.

чуддвий

взірець, щось

2) sl страшенний

outbalance

незрівнянне;

негідник.

[aut’belens]

о 1) перева-

жувати; 2) перевершувати. outbid [aut’bid] о (past outbid, outbade; p. p. outbid, outbidden) 1) neребивати | ціну; 2) перевершувати.

outboard [’autbo:d] adv за бортом; ближче до борту. outbound |"ацібацпа) adj 1) що вирушає в далеке плавання (про корабель); 2) що підлягає відправленню вар).

outbrave

або відвантаженню

[aut’breiv]

(про то-

о 1) перевершу-

вати xopo6pictio; 2) повбдитися зневажливо або задирливо.

outbreak

[‘autbreik]

п 1) вибух, спа-

лах (гніву); 9) раптбвий (війни, епідемії і т. ін.).

початок

outburst [’autba:st] п вибух, спалах (гніву і т. ін.). outcast [/autka:st] І. п 1) вигнанець; парія; 9) пбкидьки; гнаний; знедблений;

2. adj 1) вибездомний; 2)

негідний,

outclass [aut’kla:s] о 1) перевершиTH; залишити далеко позаду; 2) спорт. належати до вищого класу. outcome |"аціклт| п 1) наслідок, результат; кінець; 2) вихідний OT[’autkrop]

лення

порід,

І. п

2)

1) геол.

ого-

виявлення;

2.

0

1) геол. оголятися; виходити на поверхню; 2) виявлятися. оцісгу [/autkrai] І. п 1) гучний крик, галас, вйкрик; 2) протест; 2. о І) гучно кричати, вигукувати; перекричати; 2) протестувати. outdance [aut’da:ns] о протанцювати довше

від

інших,

перетанцювати;

танцювати краще від інших. outdare [aut’dea] о перевершувати сміливістю. outdated |[aut’deitid] adj застарілий. outdid [aut’did] past eid outdo. out-distance [aut’distans] о (набагато) обганяти, переганяти. outdo [aut’du:] о (past outdid, р.р. outdone)

перевершувати,

перевищу-

вати, перемагати (в змаганні). outdone [aut’dan] р.р. від outdo. outdoor |"ацідо:) adj 1) на вільному повітрі; ап о. life життя на вільному повітрі; 2) поза домівкою; 3) збвнішній; о. aerial рад. збвнішня антбна. outdoors [‘aut’do:z] adv збвні, на вільному повітрі. outdrive [aut’draiv] о (past outdrove; р.р. outdriven) перегнати, обігнати. outdriven [aut’drivn] р.р. від outdrive.

outdrove

[aut’drouv}]

drive. outer [‘/auta)

past

від

out-

1. adj 1) збвнішній;

о. man зовнішній і т. n.; the о. world

матеріальний нішній

світ;

the

вигляд, Oar а) збвнішній,

світ;

6)

перен.

суспільство,

збв-

ліоди;

2)

фізичний; 3) філос. об'єктивний; 2. п 1) військ. збвнішиє коло мішені; 2) влучання в збвнішнє KOO мішені. outermost [‘autemoust] adj найдальший від сербдини, від центра. outerwear | апіомеа) п верхній одяг. outface

[aut’feis]

викликати зухвалим

v

1)

збентежити,

замішання пбглядом;

нахабно, зухвало. outfall [‘autfo:l] п

пильним 2)

1)

або

поводитися

гирло;

витік;

2) водовідвід; канава; жолоб. outfield [/aut/fi:ld] п 1) віддалене поле;

outfit

[/autfit]

мент;

а

2) недосліджена

ділянка

чо-

від-

1. п 1) спорядження;

екіпірування; устаткування; дирування; 2) приладдя,

сагрепіег'5

0.

обмунінстру-

інструмент

тесляра; mental о. розумдвий багаж; 2. о споряджати; екіпірувати; обмундиродвувати; постачати облад-

нанням. outfitter [’autfite]

п 1) постачальник

спорядження, обладнання, обмундирування; 2) роздрібний торговець; а gentleman’s о. торгбвець речами чоловічого туалету.

outflank

ходити

вір.

outcrop

rocb; 3) спорт. частйна поля, далена від воріт (у крикеті).

[aut‘flenk] фланг,

(противника);

о 1) військ.

виходити

2)

перен.

у

об-

фланг

перехит-

рити. outflow 1. п [‘autflou] витік. гирло (річки); вихід; ап 0. ої language потік слів; 2. о faut’flou] витікати, випливати. outgeneral |аці'ізепогої| о домогтися переваги завдяки досконалішій тактиці. outgiving [‘autgivin] п заява, висловлювання. outgo 1. о [aut’gou] (past outwent; p.p. outgone) 1) Baht рили 2) випереджати; 2. п [’autgou] 1) витрати; 2) вихід; відїзд; відправ-

лення. outgoing [aut’gouin] 1. adj 1) що відходить, відправляється; 2) тех. спрацьбований, що відходить, 2. п рі витрати. outgone

|аці/соп|

outgrew outgrow

[aut’gru:] past від outgrow. |aut’grou] v (past outgrew;

р.р.

outgrown)

р.р.

від

outgo

1) переростати;

1. ви-

ростати (з одягу); 2) позбавлятися з віком (поганої звички тощо). outgrown [aut’groun] р.р. від outgrow. outgrowth [’autgroug] л 1) паросток; 2) продукт; наслідок, результат, 3) наріст. out-Herod [aut’herad] о перевершити самдго Ірода в жорстбкості; бути втіленням чогбсь поганого. outhouse [‘authaus] п 1) надвірні будбви, прибуддви, служби; 2) крило будівлі; флігель; 3) амер. вбиральня в окремій будівлі. outing [‘autin] п 1) поїздка, прогулянка, подорож, екскурсія за Méжі міста; 2) рідк. вихід; виверження. outjockey [aut’dgoki] о розм. перехитрити, перевершити спритністю. арен [aut’leid] разі і р. р. від outло б

intl sadist {aut’ leendif] adj 1) замбрський, чужозбмний; 2) незвичайний; дйвний;

3) малокультурний;

глухий

(про місцевість). outlast [aut’la:st] о пережити; тривати дбвше, ніж. outlaw [‘autlo:] 1. п 1) людина, що перебуває пбза законом; вигнанець;

out

359

втікач; часто розбійник; 2) організація, оголбшена пбза законом; 3) амер. робітник, який потрапив до «чорного списку»; 2. v 1) оголошувати (кого-небудь) поза закобном; виганяти з суспільства; 2) позбавляти закбнної сйли; 3. adj незаконний.

outlawry [‘autlo:ri] п оголдшення поза законом, вигнання з суспільства. outlay 1. п [‘autlei] вийтрати; 2. о [aut’lei] (past і р. р. outlaid) витрачати. outlet

п

1) вихід;

віддуши-

основні

принципи;

2. о

1) на-

креслити KOHTYp; зробити начерк; 2) опйсувати в загальних рисах; іо о. а policy намітити основні риси політики. outlive |аціЧіу| о 1) пережити (когось, щось); to о. disgrace пережити ганьбу; 2) вижити.

outlook

[‘autluk]

п 1) вид,

краєвид,

перспектива; 2)спостережний пункт; 3) спостереження; 4) точка збру; world о. світдгляд, кругозір.

outlying

[‘autlaiig]

adj далекий,

від-

далений від центра. outmachine |аціта")ї:п| о військ. мати перевагу в техніці, особл. в бронесилах. outmanoeuvre [,autMmo’nu:va] о 1) перемагати за допомдгою кращого маневрування; 2) руйнувати чиїсь плани; 3) перехитрити. outmarch [aut’ma:tf] о 1) марширу-

вати

або

когось);

рухатися

2)

швидше

пройти

реджати. outmatch faut/meetS]

далі;

3)

(від

випе-

о перевищувати,

перевершувати.

outmoded

[aut’moudid]

adj старомод-

HHH.

outmost [‘autmoust] adj (sup. від out 3) самий крайній, найвіддаленіший outness

від центра, [‘autnis]

середини. п

збвнішній

об'єктивна дійсність. outnumber [aut’nAmba] кількістю,

out-of-date лий,

швидше від когось; бути прудкішим за когось. out-patient |/аці,реї)пі| п амбулаторний хворий. outperform |,аціра'їз:т| о робити краще, ніж хтось. outplay |аціріеї) о обіграти. outpost [‘autpoust] п 1) аванпост;

о. з самого початку; 2) устя шахти (на поверхні); 3) друк. заголдвок, поданий на полях сторішки. outshine (|аші"аіп| о (past і р. р.

2) рі (амер. sing) військ. сторожова застава. outpour 1. п |"аціро:) потік; вилив; 2. и [aut’po:] виливати (тож перен.).

outshone) перевершувати блиском; затьмарити, затьмити. outshone [aut’Son] past і р. р. від outshine.

sold) продавати краще або дорбжче, ніж інший товар. outset [‘/autset] п 1) вирушання, початок

outpourings

[/autlet]

на; 2) випускний або вихідний OTвір; 3) ринок збуту; 4) тех. штепсельна розетка. outline |"аціїаїп) 1. п 1) (часто рі) обрис, кбнтур; 2) нарис; 3) ескіз, схема, план; конспект; 4) рі основи;

out

світ;

о переважати

чисбльністю.

[‘autov’deit]

adj

застарі-

старомдбдний.

out-of-door(s) [‘autav’da:(z)] adv на вільному повітрі; о. exercises вправи на вільному повітрі. out-of-the-way [‘autavde’wei] adj 1) віддалений,

одалбкий,

2) незвичайний,

out-of-truth

відлюдний;

неабиякий;

("аціазу"ги:3)

тех.

дивний.

1. adj

погано встанбвлений; погано припасбваний; 2. adv неправильно.

out-of-work [‘autav’wa:k] 1. adj безробітний; що не має роботи; 2. п безробітний. outpace Гаці"реіз) о випереджати, іти

|"аціро:гідг) п рі вилив, звірення (почуттів). output [‘autput] п 1) видобуток, продукція, випуск: 2) тех. потужність, продуктивність; 3) гірн. видобуток; 4) мат. результат обчислення. outrage [‘autreidz] 1. п 1) грубе порушення (закону тощо); 2) тяжка образа, наруга; 2. о 1) порушувати

(закон, мораль);

2) ображати;

глу-

митися. outrageous [aut’reidgas] adj 1) обурливий; образливий; 2) жорстокий; несамовитий.

outran [aut’reen] past від outrun. outrange [aut’reindg] о 1) військ. мати більшу далекобійність; 2) перегнати (судно в змаганні). outrank [aut’reank] о 1) мати вищий ранг або чин; бути старшим у званні; 2) переважати.

outreach

|аціті:1Й|

ходити

о сягати

або за-

далі; перевищувати.

outridden

[aut’ridn] р. р. від outride.

outride [aut’raid] о (разі outrode; р. р. outridden) 1) переганяти, випереджати; 2) перен. витримувати (лихо, шторм і т. ін.). outrider [‘aut,raida] п 1) вершник, що супровбдить екіпаж; 2) комівояжер. outrigger [‘aut,riga] п 1) мор. утлегар; 2) ayrpHrep (шлюпка з виносними кочетами); 3) буд. консбльна балка будівлі; 4) мех виносий стріла (підйомного крана).

outright

1. adv

f[aut’rait]

1) збвсім,

цілком; 2) відразу, негайно; мо, відверто; І told him о. thought of him я відверто йому свою думку про нього;

і назавжди; мий,

3) пряwhat I сказав 4) раз

2. adj [/autrait] 1) пря-

відвертий;

gave him ап йому рішуче.

2)

цілковитий;

о. denial

|

я відмобвив

outrival [aut’raivel] о перевершити, оцігоде [aut’roud] past від outride. outrun [aut’rAn] о (past outran; р.р. outrun) 1) переганяти, випереджати; 2) вийти за межі чогось; 3) втекти. outrunner [/autrana] п 1) припряжний кінь; 2) ватажок (про собаку в санній

outsail

запряжці);

[aut’seil]

судно).

outsat [aut’seet] зії. outsell [aut’sel]

3)

(про

past і р. р. від outv

(past і р.р.

outside

out-

тощо);

[‘aut’said]

І. п

from

the

1) збвнішня

сторона, частина або поверхня; 2) здвнішній світ; об'єктивна рейльність; 3) збвнішність; 4) крайність; at the о. в крайньому разі; 2. adj 1) здвнішній; сторонній, що знаходиться збвні; о. work робота на повітрі; о. broadcast позастудійна радіопередача; 2) крайній; о. leit (right) спорт. лівий (правий) крайній нападаючий; 3. adv 1) зовні; назбвні; 2) на (вільному) повітрі; 3) мор. у відкритому морі; 4. prep (ro о. ої) 1) збвні, поза, за межами, за межі; 2) крім, за винятком.

outsider

[‘aut’saida]

п

1) стординій,

стордння людина; 2) розм. невихована людина; 3) аутсайдер; 4)

спортсмен або команда, що не має шансів на призове місце. outsight |"ацізаї) п 1) спостербжливість; 2) спостерігання; спостереження. outsit [aut’sit] о (разі i р. р. outsat) пересиджувати (когось, тей); засидітися.

інших

гос-

outsized [’autsaizd] adj нестандартний; більший за стандартний pd3мір. outskirts [‘autska:ts] п pl 1) окдблиці; 2) передмістя; 3) узлісся. outsmart [aut’sma:t] о амер. розм. перехитрити.

outsold

[aut’sould]

past

і р. р. від

outsell. outspan [aut’spen] о півд-афр. розпрягати. outspeak [aut’spi:k] о (past outspoke; р. р. outspoken) переговорити (когось). outspoke {aut’spouk] past від outspeak, outspoken [aut’spoukn] 1. р. р. від outspeak; 2. adj 1) відвертий, щирий; 2) вйсловлений.

outspread

{‘aut’spred]

1. adj простяг-

нутий; розстелений; 2. п поширення; 3. о (past і р. р. outspread)

1)

поширювати(ся);

ти(ся);

2)

простяга-

розстилати (ся).

outstanding |айізігпдїд) adj 1) видатний; знаменитий; 2) що виступає,

скорохід.

о переганЯяти

(подорожі

стирчить

сплачений;

outstay

(над

чимсь);

4) невиконаний.

[aut’stei]

о 1)=outsit;

3) не-

to о.

smb.’s welcome зловживати гостинністю; 2) перевершувати витривалістю; витримувати.

ove

360 out eee OU ee el Sa ee (ме-

oven [avn] п піч; духовка. oven-bird [‘avnba: 4 nN OPH. довгохвод-

простягати;

ста синиця. ) over |/оцуг| 1. adv вказує на: 1) рух через щось пере-; to jump о.

outstep [aut’step] о переступати жі); виходити за межі.

outstretch

[aut’stretf]

розтягатися

outstrip

(на

о

землі

[aut’strip]

о

і т. ін.).

1)

обганяти,

випереджати; 2) переважати, перевершувати. out-talk [aut’to:k] о заговорйти (когось);

не

out-to-out ший

дати

сказати

[/autte’aut]

габарйтний

out-top

[aut’top]

(за

когось);

о

2)

[aut’vai]

найбіль-

розмір.

1)

бути

вищим

перевищувати,

ревершувати. outvalue faut’velju:] чим (за щось). outvie

й слова.

п тех.

о бути

пе-

дорож-

о перевершити

в зма-

ганні outvoice [aut’vois] о перекричати. outvete [aut’vout] о 1) дістати більшість голосів; 2) забалотувати. outvoter [’autvouta] п парл. виборець, який не живе у виборчому Ok-

ругу.

outwalk

[aut’wo:k]

швидше

v

іти

далі

або

(за когось).

outward [‘autwod] adj 1) збвнішній, навкблишній; поверхневий; о. form збвнішність;

світ;

2)

о.

things

навкблишній

спрямований

outward-bound

назовні.

adj

мор. що вирушає у плавання за кордбн (про корабель).

або

2) об'єктивність.

[‘autwadz]

adv

здвні,

на-

збвні, за мбжі. outwash

Гацізуо|)

о відмивати;

очи-

щати; зливати. outwatch [aut’wotf] о 1) не спати цілу ніч; не спати довше (за когось); 2) стежити.

outwear

[aut’wea]

о

(past

outwore;

р. р. outworn) |) зношувати (одяг); 2) спрацьбзувати (про машину); 3) (звич. р. р.) виснажувати (про людину).

outweigh [aut’wei] v 1) переважувати; бути важчим; 2) перевищувати (у впливі, значенні). outwent [aut‘went] past від outgo 1. outwit [aut’wit] о перехитрити, outwore [aut’wo:] past від outwear.

outwork на

І. п

[‘autwa:k]

підприємстві;

випереджати

2.

когбсь

о

робота

не

[aut’wa:k]

у роботі.

outworker [‘autwa:ka] п надомник; надбмниця. outworn 1. [aut’wo:n] р. р. від outwear, 2. adj (‘autwo: п) 1) знбшений, непридатний; 2) виснажений, змучений; няття).

ouzel

3)

І. adj

[‘ouveri]

п

овальний;

1) анат.

2) бот. зав'язь.

ovation

(про

по-

[’u:zl] п чбрний дрізд.

oval (|/оцузі) овал.

ovary

застарілий

[ou’veisn]

п овація.

пинення дії; the meeting із о. збори закінчилися; 5) знову, ще раз; it must be done о. це необхідно переробити; фраз. звор.: о. against проти, навпаки; о. and above до то-

го ж; 0. and 0. (again) багато разів, знбву і знову; 2. prep 1) над;

вище;

city

clouds

хмари

2. п

яєчник;

were

drifting

пливли

над

о. the

містом;

2)

над, через; о. the river через річку; 3) понад, більше; о. five years понад п'ять років; 4) за; протягом; to stay о. the whole month залиша-

тися

протягом

про;

to

talk

місяця;

о.

the

5)

щодо,

literature

гово-

рити про літературу; 6) по, через; we heard it о. radio ми чули це по радіо; 3. п 1) лишок, доплата; 2)

військ.

переліт;

4. adj

надмірний;

3)

1) верхній;

вищестоящий.

оуег- [‘ouva-] pref із значенням надмірно, надмірний, понад, надто, над-,

outwardly |"ацйімодїї) adv збвні, на вигляд. outwardness [‘autwodnis] п 1) 30B-

outwards

with snow fopn всі вкриті снігом; 3) завершеність дії про-; to think о. продумаїи; 4) закінчення, при-

2)

[/autwe:d’baund]

нішність;

перестрибнути; 2) широкий характер дії; the hills are covered all 0.

лере-:

overfulfil

fulfil

викбнувати

перевикднувати.

overabundance | |"'опуоге"Блпдоп5) надмір,

--

п

зайвина.

overabundant [‘ouvara’bAndant] adj надмірний. оуегасі |"оцуог'еКкі| о перегравати (роль). Vouvar’ektiv] adj надover-active активний.

over-activity

[‘ouvareek’tiviti]

п

1)

надмірна діяльність; 2) фізл. підвищена дійльність, гіперфункція. overage |/оцузгеїід3| п перербсток.

overall

1. adj

загальний,

ний;

всюди,

2. adv

[/ouvero:l]

граничний;

[ouver’s:1]

повсюдно;

|/оцуаго:1)

1) пбвний,

2)

всеосяж-

1) скрізь,

2) повністю;

1) робочий

одяг; 2) рі широбкі робочі або валерійські штани; комбінезбн.

overanxious

3. п

халат; спец-

[/ouvar’ansas]

adj

ка-

1)

надто занепокбєний; панічно настрбєний; 2) дуже старанний. overarch [ouver’a:t$] о перекривати склепінням; утворювати склепіння, арку.

overate

[‘ouvor’et]

past

від

overeat.

overawe [,ouvar’o:] v тримати в благоговійному страху; вселяти благоговійний страх.

overbalance 1. о [,ouva’belans] 1) втратити рівновагу і впасти; 2) переважувати; переважати; 2. п {‘ouvabeelans] переважок; надлишок. overbear [,ouva’bea] о (разі overbore; р.р. overborne) 1) перемагати, подужати, подолати; 2) переважати.

overbearing [ouve’beerin} adj владний; зухвалий, зарозумілий. overblown [‘ouve’bloun} adj надмірно роздутий. overboard |/оцузро:4) adv за бортом; за

борт;

борт; від.

to

перен.

оуегбоїї

throw

[/ouvo’boil]

9) розм.

o.

кидати;

збігти

кидати

за

відмовлятися

v 1) перекипіти;

(про молокоїт. п.).

overbold [‘ouve’bould] adj 1) надмірно сміливий, зухвалий; 2) Heобачний. overbore [,ouva’bo:] past від overbear. overborne [,ouva’bo:n] р. р. від overbear. overbought [,cuva’ba:t] разі і р. р. від overbuy. overbridge [‘ouva’brid3] п буд. шляхопровід. overbrim [’ouve’brim] о переповнювати(ся), лйтися через край. overbuild [‘ouva’bild] о (past і р. р. overbuilt) 1) надбудовувати; 2) (надмірно) забудовувати.

overbuilt |/оцуе"Б| overbuild.

past

і р. р. від

overburden [,ouve’be:dn] с 1) перевантажувати; 2) переобтяжувати. overbuy [,ouva’bai] о (past і р. р. overbought) 1) заст. купувати надто доброго; переплачувати; 2) купувати в надмірно великій кількості. overcame

[,ouva’keim]

past

від over-

come. overcast

{/ouveka:st]

overcast)

1. о

(past

затьмарювати;

ip. p.

затягати,

вкривати хмарами; 2. adj хмарний, вкритий хмарами, похмурий. over-cautious [‘ouve’ko:Sas] adj надто обережний. overcharge [‘ouva’tfa:dz] 1. с 1) правити надмірну ціну; 2) захаращувати; переобтяжувати (завданнями, подробицями і т. ін.); 3) ел. перезаряджати; 4) військ. класти надто великий заряд (у рушницю); 5) тех. перевантажувати; 2. nl) надмірна ціна; перебільшений рахунок; 2) перевантаження, надмірне навантаження; 3) ел. перезаряд; 4) військ. надто великий заряд. overcloud [,ouva’klaud] о вкривати(ся) хмарами; затьмарювати (ся). overcoat [‘ouvakout] п 1) пальто; 2) шинель.

overcoating на

[‘ouvakoutin]

п

матерія

пальто.

оуег-соїоиг барви;

[‘ouva’kAla] I [,ouva’kAm]

came;

р. р. overcome)

поборбти,

пйти

згущати

перебільшувати.

overcome TH,

о

(про

overcome

overcome

1) перемог-

подолати;

почуття);

виснажувати.

о (past over2)

3) звич.

II (,оцуг'кАт|

охоpgss.

1. р. р. від

I; 2. adj знесйлений;

ви-

361

ove

снажений; безпорадний, що втратив самовладання. оуегсгор |,оцуз'Кгор) о виснажувати землю.

overcrow ти

[,ouva’krou]

о торжествува-

(над суперником

тощо).

[,ouva’kraudid]

adj пере-

повнений (людьми). оуег-деуеїор [‘ouvadi’velap]

г

фот.

перепроявляти, передержати. overdid [,ouva’did] past від overdo. overdo [,ouva’du:] о (past overdid;

р. р. омегаопе) І) перестаратися, захддити надто далеко (в чомусь);

2) пересмажувати; 3) перевтомлювати; I was overdone я перевтомився; 4) перебільшувати. overdone [,ouva’dAn] 1. р. р. від overdo; 2. adj 1) перебільшений, утрируваний; 2) пересмажений. overdose 1. п [‘ouvedous}] надмірна 63a, шкідлива дбза; 2. о [/ouve‘dous] давати квадмірну, шкідливу дозу. overdrait [‘ouvadra:ft] п тех. верхнє дуття. overdrank Гоцув'9геук| past від overdrink. overdraw [/ouva’dro:] о (past overdrew; р. р. overdrawn) перебільшувати, перевищувати. р. р. від overdrawn = _[‘ouva’dro:n]} overdraw. overdress 1. п [’ouvadres] верхній

бдяг; 2. о [/ouve’dres] одягати надто нарядно. overdrew [‘ouve’dru:] past від омегdraw. overdrink [‘ouva’drink] о drank; р. р. overdrunk) но пити, вйпити більше 2) refl. перепитися. overdrive [‘ouva’draiv] о drove; р. р. overdriven) BTOMJIOBATH,

overdrove

(past over1) надмірвід когось; (past over1) пере-

виснажувати;

гнати (коня). overdriven (/оцуг'д9гіуп) overdrive.

р.

2)

за-

р.

від

[‘ouve’drouv] past від over-

drive. [/ouva’drank] overdrunk overdrink.

р.

overdue

1) запізні-

[‘ouva’dju:]

adj

р.

від

лий, запізнений; the train is о. n6їзд запізнюється; 2) прострбчений (про рахунок тощо). overdye [,ouva‘dai] о 1) перефарбувати в інший колір; 2) зробити надто темни?

overeat

[‘ouvar’i:t]

р. р. overeaten) їдати.

overeaten

о

(past омегаїе;

об'їдатися;

[/ouvar’i:tn]

пере-

p. р. від over-

eat.

over-estimate І. о [‘ouver’estimeit] meреоцінювати; 2. n_ [’ouvar’estimit] надто BHCOKa

оуег-ехрозе

оцінка.

[‘ouvariks’pouz]

передержати

(при зйомці).

over-exposure [‘ouvariks’pouga] п фот. передержка. overtall {’ouvefo:l] п 1) бистрина; 2) гідр. водозлйив, водозливна гребля. over-fatigue [‘ouvoloa’ti:g] 1. п перевтома;

overcrowd [,ouva’kraud] о перепдвнювати, тбвпитися, юрмитися.

overcrowded

v

фот.

ove

2. о перевтомлювати.

оуегіед [/ouve’fed] past і р. р. від оуегіеед. overfeed [‘ouva’fi:d] о (past і р. р. overfed) 1) перегодовувати; 2) refl. об'їдатися, переїдати. overfill [,ouva’fil] о перепбвнювати. overflow 1. о [,ouve’flou] 1) переливатися (через край); 2) заливати, затоплювати (поверхню); 3) перен. переповнювати(ся), бути дуже багатим (на щось); рясніти (чимсь); 2. п [‘ouvoeflou] 1) розлив (річки), пбвідь, пбвінь; 2) переливання через край; 3) надлишок, надмір, зайвина. overflowing [,ouvoeflouin] adj переповнений; що переливається через край. overfulfil [/ouvaful’fil] о перевикдну-

вати. оуегіціййтепі

|/опуаїціїїтапі)

п пе-

ревиконання.

overgild [‘ouva’gild] о (разі і р. р. overgilded [-id] і overgilt) позолотити.

overgilt

[/ouva’gilt]

past

і р. р. від

overgild. overgrew [/ouva’gru:] past від overgrow. overground I [‘ouvagraund] adj надземний; still о. розм. ще живий. overground II [,ouva’graund] adj поMONOTHH або подрібнений на порох. overgrow [‘cuve’grou] 7 (разі омегgrew; р. р. overgrown) 1) рости надто швидко, розростатися; 2) переростати; 3) заростати. overgrown [‘ouve’groun] 1. р. р. від overgrow; 2. adj 1) що переріс; 2) зарбслий. overgrowth |"опугогоцб) п 1) надмірний ріст, надмірне розростання; гіпертрофія; 2) наріст; 3) зарості. overhang 1. о [‘ouvo’hen] (past р. р. overhung) 1) нависати, звисати; 2) виступати, випинатися; 2, п [‘ouvaheey] виступ, звис. overhaul 1. п (|"оцу»'По:І) 1) докладний

дгляд,

ревізія;

2)

капітальний

ремднт; 3) перегляд; 2. о [,ouve"по: | | 1) / розглядати, старанно оглядати;

2) капітально

ти, перебудбдвувати; ганяти.

overnead

[‘ouvahed]

ремонтува-

3) мор.

adj

наздо-

1) верхній;

2) надземний; о. railway надземна залізниця; 3): о. charges накладні витрати. overhear [,ouva‘hia] о (past і р. р. overheard) 1) підслухбвувати; 2) випадково почути. overheard [,ouva’ha:d] past i р. р. від overhear. overheat [/ouva‘hi:t] 1. п перегрів; 2. о перегріватися).

overhung [/ouva’hAn] past i р. р. від overhang І. over-indulgence [‘ouverin’dAldgans] п надмірне

ня. overissue

захбплення;

[‘ouvar’isju:]

зловживан-

фін. 1. п над-

мірний випуск; 2. о випускати над дозвдблену кількість (акції

пото-

що).

overjoyed

[,ouvo’dgoid]

adj

нпестям-

ний з радощів, дуже вдовблений. оуегіштр [‘ouve’d3Amp] v 1) перестрибувати; 2) ігнорувати, пропу-

скати. оуегКпее [‘ouve’ni:] adj (що доходить) вище колін. overlabour [,cuva/leiba] о 1) перевтдмлювати роботою; 2) дуже ста-

ранно обробляти.

й

overladen [,ouva‘leidn] adj перевантажений, переобтяжений; о. heart наболіле серце. overlaid |,оцуа"еїд)| past і р. р. від overlay

J, 2.

overlain [,ouva‘lein] р. р. від overlie. overland 1. adv [,ouva’lend] по суші, сушею; 2. adj [’ouvalend| сухопутний;

рож. overlap

о. journey

[,ouvo/lep]

сухопутна

побдо-

о 1) частково

по-

кривати; 2) часткбво збігатися; 3) тех. перекривати, заходити одйн за

один. overlay ка;

I 1. п

2) шотл.

[‘ouvolei] галстук;

ладження; 2. о і р. р. overlaid)

1) покриш3) друк. при-

[,ouva‘lei] покривати

(разі (фар-

бою і т. п.).

оуегіау

II

[,ouvo'lei]

past

від

over-

lie.

overleaf [’ouva’li:f] сторінки. overleap [,ouva‘li:p]

adv

на

зворбті

а (past і р. р. overleapt і overleaped) 1) перострибувати; 2) пропускати; to 0. oneself переоцінювати свої можливості.

overleapt

[,ouva’lept] разі i р. р. від overleap. overlie [,ouve’lai] о (past overlay; р. р. overlain) 1) лежати на чомусь, над чимсь; 2) задушити під час сну; приспати.

overling

|"опузіїд|

п

впливбва

або

високопоставлена осбба. оуегіїуе [,ouva‘liv] о 1) пережити; 2) марнувати життя. overload 1. о |'оцуо"їоца) персвантажувати, переобтяжувати; 2. п Гоцугіоца) перевантаження, переобтяження. overlook |,оцуг"Тик| о 1) оглядати; дивитися

згори

на;

2) виходити

на

(про вікно і т. ін.); my windows the garden мої вікна виходять

о. у

садок;

4)

3)

доглядати,

стежити;

не помічати, пропускати, діти; 5) розм. наврочити. overlord

волбдар, нувати.

[/ouvalo:d]

1. п

недогля-

повелитель,

пан; 2. о домінувати;

па-

ove

362

ove

overly

[‘ouvali]

но; 2) шотл.

overman

adv

1) розм.

[/ouvamen]

дина»;

2)

overrate

надмір-

амер.

3)

десят-

минув.

overpay [’ouve’pei] о (разі і р. р. overpaid) переплачувати, оуегреег [,ouva’pia] о 1) височіти; 2). перевершувати; 3) дивитися

звисока.

[,ouve’pi:pld]

насблений. over-persuade

adj

[’ouvape’sweid]

пере-

и пере-

кднувати (в іншому); схиляти (до чогось). ‘overplus [’ouvaplAs] п лишок, надли-

шок. overpoise

[‘ouve’poiz]

жок, поход; overpopulation

1. п

перева-

2. о переважувати. [‘ouve,popju‘leifn]

перенаселеність. ‘overpower [,ouva’paua]

о

переборний,

нездоланний;

overpraise [’ouve’preiz] вати, захвалювати. overpressure

п

п

1) над-

мірний тиск; 2) розумбве або нервбве напруження. overprize [’ouva’praiz] о переоцінювати. over-produce [/ouvapra’dju:s] о перевиробляти over-production | |"'опугрго"Члкіп) п надвиробництво, перепродукція.

over-proof

[’ouva’pru:f]

устанбвленого

adj вище

градуса

його ПРО overran [,ouve’reen] Tun.

past

виходити

до

overrent

спрощено. oversize(d) [‘ouvasaiz(d)] adj ший від звичайного розміру.

BHCOKY

від

(про

спирт

від

over-

зайвих

тонкощів.

[,ouve’rent] ворбидну

о брати

overslaugh

rode;

або | квартирну

р. р. overridden)

дити, брати верх (над); 3) панувати. overrun [,ouva’rAn] о (past overran; р. р. overrun) 1) затбплювати; пореливатися через край; 2) спустошувати (країну); 3) кишіти; the cellar overran with rats погріб кишів щурами; 4) глушити (про бур'яни); 5) перевищувати, поширюватися за межі; 6) перебігати; 7)

переглядати (книжку очима). oversaw [‘ouva’so:] past від oversee. oversea(s) [‘ouva’si:(z)] 1. adj 1) 3aморський; 2) закордднний; 2. adv І) за MOpem, через море; 2) за кордном. oversee [‘ouva’si:] 0 (past oversaw; p. p. overseen) 1) наглядати, під-

глядати; 2) випадкбво побачити. overseen [/ouva’si:n] р. р. від oversee. overseer |"/опуозіг| п наглядач. (past

і р.

р.

overset) 1) порушувати порядок; 2) бентєжити, засмучувати; 3) перекидати (ся).

[,ouva’sou]

u (past oversew-

ed; p. p. oversewed i oversewn) зшивати через край. oversewn [,ouvo’soun] р. р. від over-

зем. overshadow

[,ouva’Sedou]

о

темнювати; затьмарювати; ти; 2) рідк. захищати від

1)

за-

затінянападу.

overshoe [‘/ouvafu:] п галбша; ботик. overshoot [‘ouva’su:t] о (past і р. р. overshot) 1) промахнутися (при стрільбі),

йти 3)

не влучити;

надто стріляти

далеко, краще

2) перен.

за-

«переборщити»; (від

біль-

амер.

когось);

4) перевищувати, перевершувати. overshot [/ouva’Sot] past і р. р. від overshoot. overside [/ouva’said] adv через борт, за борт.

uv

геї!

1)

(past

проспати,

і р. р. overslept)

1) топтати,

о

о

проекту. оуег5іеер [‘ouvoa’sli:p]

давйти (копитами); переїхати; 2) нехтувати; відхиляти, відкидати; не брати до уваги; 3) заїздити, загнати (верхового коня). overripe [/ouva’raip] adj перестиглий, переспілий, перезрілий. overrode [,ouva’roud] past від override. overrotten [‘ouve’ratn] adj перегийлий, overrule [,ouva’ru:l] о 1) анулювати; відхиляти рішення; 2) верхово-

[,ouva’set]

|/ouvaslo:]

військ. обійти чином; 2) пол. перешкоджати проходженню законо-

надто

плату. ; overridden [,ouva‘ridn] р. р. від override. override [,ouva’raid] о (past over-

oversew adj не-

гнітючий,

v перехвалю-

[‘ouva,prefa]

обман;

гати; 2) поширювати(ся),

overset

поборбти,

пересйлювати, брати верх. overpowering [,ouvo’pauarin]

oversight [/ouvasait] п 1) недогляд; 9) хиба, похибка; 3) рідк. нагляд. over-simplify [,ouva’simplifai}] uv 1) спрощувати; 2) розуміти надто

о переоцінювати.

[/ouva,ri:tf]

1) дося-

ся

Overmastering [,ouve’ma:starig|] adj нездоланний, непереборний; an 0. passion непереборні пристрасті. Overmatch [,ouve’metf] 1. п той, хто перевершує іншого; 2. uv перевершувати сйлою, умінням. overmature [‘ouvame’tjua] adj перезрілий, переспілий; о. forest перестійний ліс. Over-measure |'опугутезе) п додача, надлишок; припуск. overmuch [‘ouva’matf] adv надто, надмірно, занадто багато. over-nice [‘ouve’nais] adj надто розбірливий; причбпливий, overnight [/ouva’nait] adv 1) напередодні ввечері; 2) всю ніч, протягом HOUi, за ніч; to stay o.-n. переночувати. overpaid [’ouva’peid] разі і р. р. від оуеграу. overpass [,ouva’pa:s] о 1) перехобдити, перепливати, перебиратися (через); 2) переборювати (труднощі); 3) перевершувати, переганяти. оуегразі [/ouve’pa:st] adj минулий,

overpeopled

п

2. о [,ouve’ri:t{]

за мбжі; 5) перехитрити; досягти шахрайським шляхом. оуег-геїїпе |/ouvarifain] с вдавати-

ник; 4) наглядач; 5) арбітр; 2. о роздувати штати. Overmaster [,ouve’ma:sta] о 1) підKOpHTH собі; 2) цілком оволодіти.

що

1.

хитрість;

1. п 1) «надлюхазяїн;

[‘ouvo’reit]

overreach

випадково.

3acna-

тися. oversleeve [‘ouvesli:v] п нарукавник: overslept [/ouva’slept] past і р. р. від oversleep. oversmoke [,ouva’smouk]~v 1) надто багато KypriTH; 2) refl. накуритися (до запаморочення).

overspend |/опув'врепа) overspent) витрачати

uv (разі і р.р.

надмірно багато; розтрйнькувати гроші. overspent |/опузв'зрепі| past і р. р. від overspend. overspill |’ouvaspil] п 1) те, що розлите;

2) лишок

насблення

(що

емі-

грує). overspread [,ouva’spred] о (разі ір.р. overspread) 1) вкривати, застилати;

2)

оповивати

ін.). overstaid

(про

[‘ouva’steid]

о

хмари

і т.

заст.

разі

і р. р. від overstay.

overstate вати.

[‘ouvo’steit]

overstay

[‘ouve’stei]

о перебільшу-

overstatement [‘ouve’steitment] ребільшення.

о

(past

п пеі р. р.

overstayed, overstaid) 1) загостюватися; 2) засидітися; to o. smb.’s welcome зловживати чиєюсь TOCTHHHICTIO.

overstep [/ouva’step] о 1) переступати, переступити; 2) виходити (за межі).

overstock пас,

[‘ouve’stok]

надлишок

валювати

1. п зайвий

(товарів);

товарами

2. v

(магазин,

заза-

ри-

нок).

overstrain 1. о [‘ouva’strein] перевтомлювати; перенапружувати; 2. по f‘ouvastrein] | перенапруження; перенапруга. overstrained [‘ouvo’streind] adj перенапружений. overstrung [‘ouva’strAn] adj перенапружений (про нерви і т. ін.). overt [’ouva:t] adj 1) відвертий; прилюдний; 2) явний. overtake [,ouva’teik] uv (разі overtook; р. р. overtaken) 1) наздогнати;

надолужити;

2)

захопити

зне-

нацька, застукати (про грозу і т. ін.); 3) спостйгнути, спіткати (про нещастя). Louva’teikan] р. р. від overtaken overtake.

overtask [’ouvo’ta:sk] о перевантажувати роббтою; давати непосильне завдання.

ove

363

overtax

[‘ouva’ieks]

жувати

о

податками;

1) 2)

переобтянадто

Ha-

пружувати (сили). overthrew [,ouva’Sru:] past від overthrow 1. overthrow [,ouve’Grou] 1. о (past overthrew; р. р. overthrown) переee скидати, валити, повалити; 2. п [‘cuveSrou] перекидання; ски-

oe повалення; о. of tsarism валення царизму. overthrown |оцув'бгоцп)| р. р.

перевершувати;

|,оцуо"їгеїп)

о

спорт.

2)

пе-

[/ouvetjua]

по 1) підготовка

до переговорів; початок переговбpis; 2) офіційна пропозиція; 3) муз. увертюра. overturn І. v [,ouva’ta:n] 1) перекидати(ся); падати; 2) скидати, Baлити; 3) підривати, знищувати; 4)

спростовувати; скинення,

2. п

[‘ouvata:n]

повалення;

реворот.

overvalue

2)

[‘ouvo’velju]

високо

оцінювати,

надавати

надто

амер.

1.

о

1) пе-

надто

переоцінювати;

великого

значення;

2. п переоцінка.

overwatched лений

[,ouva’wotft]

довгим

adj стом-

неспанням

або

без-

сбнням overweening [Louva’ wi: nin] adj 3apoзумілий, самовпевнений; о. ambition надмірна пиха. overweight І. п Гопуамеї!)| І) перевага; переважання; 2) лишок ваги; надлишкова вага; 2. adj [ouve-

pier що важить більше від HOpми; 3. о |/оцув'меї!| перевантажувати;

переобтяжувати.

overwhelm

[,ouve’welm]

о

1) зали-

вати, затбплювати; поглинати (про хвилі); 9) завалювати, захаращувати ти,

(чимсь -- with) ; розбиварозтрощувати (ворога); 4)

CMOBHIOBaTH; охбплювати (про почуття); overwhelmed Бу grief пригнічений гбрем. overwhelming [,ouve’welmin] adj 1) переважаючий; о. majority nepeважна більшість; 2) незліченний, незчислбнний; 3) непереборний. overwind [,ouva’waind] о перекрутити завод (годинника і т. п.) overwinter вати.

overwork багато

[,ouva’wints]

1. о

[/ouva’wa:k]

працювати;

2)

о перезиму-

| надто нь

еренапружен-

uv

(past

омег-

wrote; р. р. overwritten) 1) надто багато писати; 2) refl. списуватися (про письменника 1 т. п.).

overwritten

ретренуватися. overture

перевтома;

overwrote write.

обертон. TH, переважати, затьмарювати.

‘wa:k]

пня; перевантаження. overwrite [,ouva’rait]

від

overtook [,ouvo’tuk] past від overtake. overtop [‘ouvo’top] с 1) перевйщува-

overtrain

ватися робботою; перевтбмлюватися; 2. п 1) |"оцуоме:К| понадурочиа, понаднормодва робота; 2) [/ouve-

по-

overthrow 1. overtime {/ouvotaim] 1. adv понадypouno; 2. п понадурдчні години; 3. с 1) перетримати, передержати; 2) переварити. overtly [‘ouva:tli] adv відкрито, публічно. Гопуаіоцп) п фіз. муз. overtone

ого

[,ouve’ritn]

р.

р.

від

overwrite. |ouva‘rout]

overwrought

[/ouva’ra:t]

втомлений 3)

past

роботою;

захаращений

від

over-

adj 1) nepe2) збуджений;

деталями;

то відшліфований, опрацьований.

надто

4)

над-

старанно

over-zeal [‘ouva’zi:l] п надмірна пильність, запопадливість. over-zealous |/ouva’zi:las] adj надто завзятий,

запальний;

пильний.

oviduct [’ouvidAkt] п анат. яйцепровід. oviform |"оцуїїо:ті| adj яйцевидний, яйцеподібний, овальний. ovine [/ouvain] adj овечий. Oviparous [ou’ vipers] adj 3002, яйцеродний; яйценосний. oviposit [,ouvi’pozit] о opx відкладати Яйця. ovoid |'опузід) adj яйцеподібний, овальний. ovule [‘ouvju:l] п 1) біол. клітина яйця; 2) бот. насінний зачаток. ovule-stalk [‘/ouvju:lsta:k] п бот. насінна ніжка. біол. ovum |"оцугт| п (pl ova) яйце. owe [ou] о 1) бути винним, заборгувати; I о. you five roubles я винен вам п'ять карбованців; 2) бути зобов'язаним, завдячувати; I 0. it to you that I am still alive я зобов'язаний вам життям

owing

[‘ouin]

adj

належний

(до

сплати), заборгбваний; І paid what was 0. я сплатив борг; о. to (вжив. як ргер) owl

[aul]

внаслідок, п

рень, що саг нічне

1)

через, завдяки.

сова;

удає таксі

2)

перен.

знавця;

3) attr.:

ду-

9.

owlet [‘aulit] п молода сова, совеня. owlish [‘aulif] adj схбжий на сову. owl-light [‘aullait] п сутінки. own

foun]

І. adj

займенників

та

(після

присвійних

іменників

у POSSes-

sive case) 1) свій власний he did it with his о. hands він зробив це своїми руками; 2) рідний; ту 0. mother

моя

дорогий;

рідна

farewell

мати;

my

3) любий,

о.

прощай,

мій любий; 2. п: Бе has nothing of his о. у нього нічого немає (ніякої

ownerless [‘ounalis] adj |) безгосподарний; 2) безпритульний, ownership [ounasip] п 1) власність; володіння; 2) право власності; collective о. колективна власність; ргіvate о. привнякя власність. ох

[oks] п (pl oxen) бик; віл; буйвол; naan 36op.: the black ox a)

старість; б) нещастя; the black ox has trodden on my foot mené спіткало нещастя. oxalic |оК'заіїК| a хім. щавлевий.

oxbow |/ок5році п ярмо; 2) амер. закрут (річки); ОН nies заводь, oxen |/окзп| п рі 1) pl від ох; 2) збірн. рогата ox-eye |оКзаї| ляче

OKO;

овальне

худоба. п 1) бичаче або воархт. кругле або

2)

вікнб;

ox-eyed

3)

[/oksaid]

AMKOOKHH,

велика

adj

синиця.

володкий;

ox-fence [‘oksiens] рогатої худоби

п

загорбжа

ситеті; О. огау сірий, сталевий

лір;

3) (O.)

oxherd ник.

географічна

[‘okshe:d]

oxhide

п

[/okshaid]

п

черед-

волбва

шкіра.

oxidation [,oksi’deifn] п хім. лення. oxide [’oksaid] п хім. оксйд, бкисел. oxidization oxidize

[‘ouna]

п

власник;

госпо-

Oxuc,

[,oksidai’zeifn] =oxidation.

|/oksidaiz]

о

окисляти(ся);

Охопіап

[ok’sounjen]

ський; ського

oxter

[’oksta] шотл.

рішня

1. adj оксфорд-

2. п вихованець університету.

частина

Оксфорд-

1. п пахва;

плеча;

2. v

внут1) під-

тримувати, взявши пбпід пахви; 2) стискати в обіймах. oxygen [‘oksidgan] п KHCeHb; 2) attr. кисневий; о. welding aproréHHe зварювання. oxygenate [ok’sidgineit] и окисляти; насйчувати киснем. oxygenize [ok’sidzinaiz] - охурепаїе. oxygenous [ok’sidginas] @dj кисневий. охуєоп [‘oksigon] п гострокутний трикутник. oyster [’oista] п устриця; фраз. звор.: close

аз

an

о.

німий,

як

риба.

oyster-bank [‘sistabenk] п устрична мілина; Устрична сажалка. oyster-bed [’oistabed] =oyster-bank.

ozocerite

[ou’zoukarit]

п мін.

озоке-

pit, гірський (земляний) віск. ozokerite [ou’zoukarit] =ozocerite. ozonization

owner дар.

окис-

оксидувати (ся).

а child визнавати себе батьком дитйни; to o. to the theft признавар

ко-

назва.

пастух,

ozone [‘ouzoun] п 036n. огопіс [ou’zonik] adj озбновий.

в крадіжці.

для

oxford |/оК5Їга| п 1) полуботинок; черевик; 2) (0.) attr. оксфорл ський; O. man людина, яка здобула освіту в Оксфордському універ-

власності); 3. v 1) володіти; мати; 2) визнавати, признавати(ся); to 0.

тися

ве-

окатий.

зація, HOM.

[ou,zonai’zeifn]

озонування,

п

озоні-

обробка

030-

ozonize [/ouzenaiz] о озонувати. ozonizer [‘ouzanaiza] п озонатор,

pag

364

Р Р, р |рі:) п /6-a літера

англійського

|ра:) п (скор. від рара) розм. татко, татусь. рабніаг(у) [’peebjula(ri)| adj харчора

вий, їстівний; для

pace

їжа, харч; р. пожива

розуму

I [peis]

І. п

1) крок;

2) хода;

3) темп, швидкість; to keep p. іти в NOry, не відставати; 4) інохідь; алюр; 2. v 1) крокувати, ступати;

2) вимірювати кроками; 3) задавати темп, вести (в змаганні, переpace

Il

4)

інохіддю

[’peisi]

(когось). pace-maker задає

іти

лат.

prep

|‘peis,meika]

з дозволу п

той,

хто

у зма-

ганні) pacer |/реїзе)| п 1) інохбдець;

2) той,

задає

(на

ко-

перегонах,

хто

темп

(про

темп.

smb.

packing

звільнити

вийпро-

когбсь;

to

р.

thing up локінчити з чимсь; up! груб. припни язика! package |/рекідз) 1. п 1) тюк, посилка,

кормовий.

[/paebjulom] n пожива; mental

гонах); ня).

to send

вадити,

алфавіту.

рабшит перен.

звор.:

пакунок,

місце

а

р. it maka;

(багажу);

2) упаковка; пакування; 3) мито з товарних пакунків; 2. о пакувати. по в'ючна pack-animal Грек,апітаї) тварина. packer |"реко) п 1) пакувальник, особл. робітник харчовбго комбінату;

2)

пакувальна

машина;

3)

амер. заготівельник; експортер харчових продуктів (особл. м'ясних); 4) розм. шахрай.

packet

[‘peekit]

п 1) пакбт,

пакунок;

naka, тіюк; 2) sl. велика сума грбweil, куш; 3) військ. sl. куля; снаряд. packet-boat [‘peekitbout] по поштдвий пароплав, пакетбот.

pack-horse

("рееКпо:5)

п в'ючний

кінь.

pachyderm [‘pekida:m] п 3002. товстошкіра тварина. pachydermatous [,peeki’do:matas| adj товстошкірий. расіїїс [pa‘sifik] !. adj 1) мирний,

pack-ice |"рекаїз) п паковий лід. packing [‘pekin] п 1) укладання, па-

миролюбний; спокійний; 2) (Р.) тихоокейнський; the Р. Ocean Тихий окодн; 2. п: (the Р.) Тихий океан.

без упаковки; 3) матерідйл для пакування; 4) тех. набивка; прокладка; ущільнення; 5) attr. пакуваль-

pacification [,peesifi’keifn] п заспокбєння; умиротворення, замирення; втихомирювання. pacilism [‘peesifizm] п пацифізм. pacifist [/peesifist] п пацифіст. pacify |/реезіїаї) о 1) умиротворяти, заспокбювати; 2) відновлювати порядок або мир; 3) упокорювати, усмиряти.

pack

[peek]

maka;

2)

1. п

тюк;

безліч,

1) пакунок,

в'язка,

купа;

р.

в'юк,

ої

lies

пакет; клунок;

чиста

брехня, сама брехня; 3) військ. ранець, сумка; 4) група, зграя (вовків, гончаків); р. of crooks зграя шахраїв; 5) колода (карт); 6) паковий лід; 7) буд. бутова кладка; 8) тех. набивка сальника; 9) кількість виготовлених протягом сезону консервів (рибних, фруктових); 10) тампон; 11) attr. в'ючний; пакувальний; р. paper обгдртковий папір; 2. v 1) укладати(ся); пакувати(ся) (часто р. up); 2) консервувати, закупорювати (в банки); 3) запбвнювати;

ущільнювати,

набива-

ти(ся); скупчувати(ся); 4) нав'ючувати (коня); 5) збиратися зграями (про вовків); 6) запдвнювати своїми прихильниками (з'їзд, збори тощо); 7) мед. загортати в MOKpi простирадла (хворого); з прийм. і присл.: р. off випровадити, вигнати, виставити; р. UP розм. а) пакувати(ся); б) зіпсуватися, вийти з ладу (про механізм); в) вмерти; фраз.

кування;

he

повинен

зібрати

2)

упаковка;

must

р.

do

his

р.

він

(укласти) not

речі;

included

ний.

расКкіпо-са5е | [‘pekinkeis]

п

ціна

ящик

(для упаковки).

packing-needle вальна

[‘pakin,ni:dl]

гблка,

циганська

п пакуголка.

packing-sheet [’peekinfi:t] п 1) пакувальне полотно; 2) мед. MOKpe простирадло,

волдга

тканина.

расктап [’pakmon] п рознбщик. раскібгеадй [‘pek@red] п мотузка, шпагат

(для пакування)

расК-ігаїп [/peektrein) п караван, в'ючна валка. pact [pekt] п пакт, дбговір, угода; Р. ої Peace пакт миру; поп-арртезsion р. договір про ненапад; to епіег іпіо а р. укласти договір. pad I [ped] І. п 1) діал. дордга; gentleman (або knight, squire) ої the р. розбійник з великого шляху; 2)

смирний

кінь;

2.

о

брести,

іти

пішки (rac sl. to р. it або to р. the hoof). pad Ії [ped] 1. п 1) подушка, м'яка прокладка або набивка; 2) м'якб сідло, сіделко; 3) турнюр; 4) блокHOT з промокального або поштового паперу (тж blotting-p., writing-р.); 5) лапа (зайця тощо); 6) подушечка

7)

бот.

Ha

sani

листок

собаки

латаття;

тощо;

8)

тех.

прокладка, підкладка; набивка; 2. о 1) підкладати щось м'яке; підбивати або набивати ватою; 2) розтягати (оповідання; звич. р. оці); 3) роздувати (штати і т. п.).

pad III [ped]

п корзинка, кбшик

(як

міра).

pad ІМ [ped] п амер. рйльня бпіуму тощо.

padded

[’pedid]

adj

sl. кубло,

ку-

1): р. cell

ка-

мера, оббита повстю (для божевільних); 2): р. bills роздуті рахунки. padding [‘pediy] п 1) набивка, набивний матеріал; 2) літературний матеріал, що вставляється для запбвнення

місця;

«вода»;

3)

текст.

плюсування (тканини). paddle [‘pedl] 1. п 1) лопать (гребного колесс); 2) весло (з широкою лопаттю); 2. v 1) веслувати, гребTH (одним веслом); 2) ляпати по воді, хлюпати(ся) в воді. paddle-boat | |/регїбоці) = paddle-steamer.

paddle-steamer {’peedl’sti:ma] п колісний пароплав. paddle-wheel [’padlwi:!] п гребні кблесо. paddock [’pedok] п 1) відгороджене місце, луждк (особл. для коней при іподромі або на кінному заводі); 2) вигін; 3) гірн. квадратний шурф.

Paddy [’pedi] п розм. ірландець. paddy I [’peedi] п рис (на корені або з лузгою). paddy II [‘peedi] п розм. приступ гніву, люті. paddy III [’pedi] п буровий inctpyмент. paddywhack [‘pediwak]=paddy II. padlock [‘pedlok] 1. п висячий 3aмок; мок.

2. о замикати

padre |/ра:дгі| ісп. цький священик. padrone [po’drouni]

на

висячий

п розм.

італ.

3a-

католи-

п (рі pad-

toni) 1) капітан (середземноморського тореовельного судна); 2) rocподар італійського готелю; 3) підприємець, який експлуатує вуличних музикантів, безпритульних дітей, робітників-емігрантів. радгопі [po’drouni:] рі від padrone. paean Г рігоп| грецьк. п nea, гімн; перембжна пісня. paediatrician [,pi:dia’trifn] п педідтр, лікар по дитячих хворббах. paediatrics [,pi:di’etriks] п рі (вжив. як sing) педіатрія, наука про дитячі хворбби. paedology [pi’doladzi] а педологія. pagan |"реісоп| 1. adj язичеський, язичницький;

2.

п

1)

язичник;

2)

темна, неосвічена людина. paganish (‘peiganis] adj язійчеський, язичницький. paganism [/peigenizm] п язичество. page I (реїдз| 1. п сторінка; 2. о нумерувати сторінки (книги). page II [peidg] п паж; хлбпчик-слуга.

pageant хід

[‘pedgant]

(процесія);

п 1) пишний

пишне

по-

видовище;

рає

365

карнавальна

вання,

процбсія;

2)

інсцену-

інсценівка.

paginal

|"редзіпі)

adj посторінковий;

р. геїегепсе посилання на сторінку. paginate [‘peedgineit] о нумерувати сторінки. pagination [,paedgi’neifn] п нумерація сторінок. pagoda [pa’gouda] п 1) пагода; 2) легка будівля, кіоск, що формою нагадує пдгоду (для продажу eaзет, тютюну і т. п.). pagoda-tree [po’goudetri:] п індійська смоковниця; to shake the p.-t. швидко розбагатіти.

раяигіап

|ре"є|ц:гіап| зоол. 1. прак-самітник; 2. adj з родйни раків-самітників.

pah

[pa:]

int

(вираз

огиди)

фу!,

Tbxy! paid [peid] past і р. р. від pay I, 2. paideutics [pei/dju:tiks] п pl (вжив. як sing) педагбгіка. paid-up |"реїд'лр) adj оплачений, сплачений; ри. capital оплачена частина акціонерного капіталу; p.-u. shares повністю оплачені акції. раї! [peil] п відрб; цебер. pailful [’peilful] п повне відро. pain [pein] 1. п 1) біль; страждання, rope; кара; to be in р. відчувати

біль,

death

страждання;

під

старання,

страхом зусилля;

to be at the pains силь; to be a fool to have one’s labour марно працювати; pains заощаджувати рі родові in

the

2.

о

муки;

neck

under

р. of

смерті;

2)

to

pains,

take

рі

докладати 3yfor one’s pains, for one’s pains to save one’s свої сйли; 3)

фраз.

звор.:

надокучлива

1) завдавати

болю;

2) засмучувати; 3) боліти;

а

р.

людина;

мучити; my

tooth

doesn’t р. те now зараз зуб у мене не болить. pained [peind] adj засмучений; ображений;

he

looked

р.

його

обличчя

виражало страждання. painful |/реіпіці) adj болючий, болісний; важкий, тяжкий; р. ргобіет болюче питання. pain-killer [‘pein,kila] п розм. болезаспокійливий засіб.

painless

|"реіпіїз)

adj

безбблісний;

р. dentistry безбблісне лікування i виривання зубів. painstaking [’peinz,teikin] 1. adj старанний, ретельний; 2. п старанність, ретельність. paint [peint] 1. п 1) фарба; a box ої paints набір фарб; 2) рум'яна; фраз. звор.: аз smart аз р. Ay дуже спритний, вправний; б) дуже гарний;

2. о

1) малювати

2) фарбувати перен.

(фарбами);

(стіну, будинок);

описувати,

зображати;

in bright colours прикрашати; бражати яскравими барвами.

3)

to р.

30-

paint-box |"реіпібок5) п корббка фарб. paintbrush ("реїпібгл)) п малярна щітка.

ра!

painted [’peintid] adj 1) пофарбований; 2) прикрашений; 3) удаваний. painter І |/реіпіг| п 1) живописець, худбжник; 2) маляр. painter II [‘peinta] п мор. фалінь; бакштов; to cut the р. перен. a) poзірвати зв'язки; б) відокремитися від метрополії (про колонії).

painter III |"реіпіо| п амер. nya. painting [’peintin) п 1) картина; 2) живдпис; 3) розпис; фарбу-

вання; 5) забарвлення; 6) малярська справа. paintress [‘peintris] п художниця.

painty

|/реїпії)

adj 1) свіжопофарбо-

ваний; а р. smell запах фарби; 2) переобтяжений фарбами (про картину). pair [pea] 1. n 1) пара; 2) подружжя;

наречені;

(робітників);

3)

зміна,

бригада

4) рі партнери (в кар-

тах); 5) attr. парний;

2. о 1) роз-

ташдвувати(ся) парами; з'єднувати(ся) по двоє; добирати пари; 2) парувати(ся); одружуватися, братися; фраз. звор.: to р. off а) розділяти(ся) на пари; йти парами;

6)

розм.

одружуватися,

заміж (with). -раїг [-pea] в складних чає

кімната;

опе-

Вийти

pair-oar

на

словах

(two-,

вулицю

[’peero:]

двовеслбвий

п

озна-

three-)p.

(на

подвір'я).

спорт.

двійка,

човен.

Pakistani [,pa:kis’ta:ni] 1. п пакистанець; 2. adj пакистанський. pal [pel] розм. 1. п приятель, друг, товариш; 2. о товаришувати, дружити,

приятелювати

з кимсь-- with,

palace

|"регіїз)

будинок,

(звич.

р.

UD;

to).

п

палац;

розкішний

особняк.

palaeogene |"рейздзі:п) п геол. леоген, палеогбновий період.

palaeographer

[,peeli’ogrofa]

па-

п палед-

граф. [,peli’ografi] п палеоpalaeography графія. palaeolith |"рагіїзії0) п геол. палеоліт, палеолітичний період.

palaeolithic

[,peeliou’li6ik]

adj палео-

літичний.

palaeology [,peeli’olodzi] п палеологія. palaeontologist [,peelion’toladgist] п палеонтблог. palaeontology (,регїоп'їоїздзі) леонтологія.

Palaeozoic

леозбйська

2.

ера.

palankeen, palanquin паланкін, носилки.

palatable

п

[,peliou’zouik] геол.

палеоздйський;

[‘peletabl]

п

1. adj

палеозбй,

[,peelen’ki:n]

ад)

папа-

п

смачний,

приємний (на смак); апетитний. palatal [’pelotal] 1. adj 1) піднебінний; 2) фон. налатальний; 2. п фон. палатальний звук. palatalization [‘pelatalai’zeifn] п фон. пом'якшення;

[’peletalaiz]

палаталізація.

о фон. пом'як-

шувати, палаталізувати (приголосні). palate [/pelit] п 1) піднебіння; 2) смак;

3)

smb.’s_

р. бути

нахил,

інтерес;

до

смаку

іо

suit

комусь.

palatial [po’'leifl] adj 1) палацбвий, двірський; 2) розкішний, пишний, чудовий. palatine [‘peelotain] 1. adj анат. піднебінний;

ки;

palaver

р.

bones

піднебінні

кіст-

2. п палантин; хутряна пелерина.

[pa’la:va]

1. п 1) балакани-

на, базікання; 2) підлещування; лестощі; 3) нарада, переговори; 4) sl. справа;

2. о

1) балакати,

зікати; 2) підлещуватися; вати баки. pale І [peil] 1. adj блідий; р.

horse

смерть;

2.

о

ба-

3) заби: тьмяний; бліднути;

блякнути. pale II [peil] 1. п 1) кілок; 2) частокіл; огорожа; 3) кордбн, межа; within the р. ої smth. в межах гось; 2. о обгорбджувати.

раїе-їасе

[/peilfeis}]

людина

Palestinian

білої

п

раси.

2.

п

чо-

блідолиций;

|,регіе5"їіпігп|

лестйинський;

front (back) кімната на другому (третьому, четвертому) поверсі, яка вихбдить

palatalize

1. adj паПале-

житель

стини.

paletot |/регйси) gp. п простбре, шиpoke пальто. palette [‘pelit] п палітра. palette-knife [‘pelitnaif] п жив. мастихін. palimpsest [’pelimpsest] 1. adj написаний на місці (поверх) попереднього

paling

тексту;

2. п

[‘peilig]

огорожа;

п

палімпсест.

1) частокіл,

2) кілок.

palingenesis [,peelin’dgenisis] родження, перербдження;

тин,

п 1) від2) біол.

палінгенбз (ис), регенерація організму або його частини.

раїіподе [‘pelinoud] п зречення, відMOBa від своїх слів, пбглядів. palisade [,peli’seid] 1. п паркан, частокіл;

2. о обгорбджувати

парка-

ном. palish [‘peilif] @dj блідуватий. pall | eon 1. п 1) покривало труні); 2) завіса, покривало;

(на 3) 2. о вкривати, по-

мантія, убрання; кривати. pall II [po:l] о 1) a чати и ти (ся).

р. оп);

eee 2)

доку-

пересичува-

раПадіа [pa‘leidja] p! від palladiumI. palladium I [pa’leidjam] п (рі palladia) запорука безпеки; щит, захист. palladium 11 [pa’leidjam] п хім. паладій. pallet |"регіїї) п 1) солобм'яний матрац; 2) просте ліжко, нари; 3) тех. шпатель;

анкер;

плитка;

телеграфного апарата. pallet-bed [/peelitbed] п ложе;

жорстка

постіль

4)

якір

жалюгідне тощо.

pallia [‘pelia] рі від pallium. palliasse [peel’jas] п солом'яний pau.

мат-

рап

366

ра!

palliate

[/peelieit]

о 1) тимчасбво

по-

легшити (хворобу); 2) пробачати; пом'якшувати (злочин, провину); 3) приховувати, замовчувати. palliation [,pzli’eifn] п 1) тимчаєбве полегшення (хвороби); 2) вийправдання (злочину). palliative [/paliativ] 1. adj паліативний;

що

тимчасбво

1) паліатив, юча

полегшує;

півзахід;

2. п

2) пом'якшу-

обставина.

pallid (реа) adj блідий. pallidness [’pelidnis] м"

страшенна

блідість. pallium |/рагіїот|

раШа)

плащ;

2)

зоол.

п

(рі

мантія

1)

(молюсків).

pallor |"регз) п блідість. pally [peli] adj розм. дружній,

прия-

тельський. palm І [pa:m]

2) ло-

пать

І. п 1) долоня;

(весла);

лапа

(якоря);

фраз.

звор.: to grease (або to oil) smb.’s р. дати хабар комусь, підмазати когбсь; to have an itching р. бути хабарником, корисливим, жадібним; 2. о 1) торкатися долонею, гладити; 2) підкупбвувати; з прийм.

і присл.: р. оїї сунути, підсунути, збувати (ксмусь-оп, upon). palm II [pa:m] л 1) пальма; 2) перен. перембга, тріумф; to bear the р. здобути пальму першості, вийти переможцем; to yield the р. to smb. віддати комусь пальму першості; 3) attr. пальмовий. adj бот. palmaceous [peel’/meiSas]

пальмовий. Palma Christi [/paelma’kristi] п бот. рицина. palmar [’peelma] adj анат. долбнний. palmary [‘pelmari] adj чудбвий; що заслуговує

пальми

palmate, palmated

першості.

|"регітії, ’peelmitid]

adj 1) бот. лапчастий, пальчастий; 2) зоол. що має плавальні пере-

THHKH. palm-civet мова

[’pa:m,sivit]

п 3002,

паль-

куниця.

palmer [’pa:ma] п 1) прочанин, паломник; 2) зоол. гусінь. palmetto [pzl’metou] п бот. карликова пальма.

palmful

[‘pa:mful]

п жменя.

palm-grease бар.

[‘pa:mgri:s]

palmiped(e)

[‘peelmiped(-pi:d)]

300A.

лапчастондгий

п розм.

птах;

ха-

1. п 2.

adj

лапчастонодгий.

palmist

[’pa:mist]

palmistry

palmitic

п хіромант.

|"ра:тізігі)

[pzel’/mitik]

п хіромантія.

adj хім.

пальмі-

THHOBHH.

palm-oil

("ра:тоїї)

п

1)

олія; 2) розм. хабар. palm-worm [’pa:mwe:m]

сінь. palmy [‘pa:mi] саджений

пальмова

п зоол.

гу-

adj І) пальмовий,

3a-

гальмами;

2)

щасливий;

квітучий; р. days щасливі дні. раїр [pelp] п зоол. щупальце.

palpability ність

[,pzelpa’biliti} п 1) відчут-

на

дотик;

2)

очевидність.

palpable ("регІргбі| adj 1) відчутний на ддтик; 2) помітний; 3) очевидний, Явний.

palpal [’palpal] adj зоол. дотиковий. palpate {/pelpeit] о обмацувати. palpation [peel’peifn] п обмацування. palpitate [’palpiteit] uv 1) битися, пульсувати; 2) тремтіти, дрижати (від страху тощо; with). adj живо[‘peelpiteitin] трепетний. palpitation [,pelpi’teifn] п 1) cepueбиття; пульсація: 2) трепет, дрож.

palpitating

palsied [’po:lzid] adj паралізбваний. palstave |"ро:Їзкеїу| п архл. кам'яне або бронзове

долото.

palsy |/ро:Їгі| 1. п параліч; 2. о 1) паралізувати, розбивати паралічем; 2) перен. робити безпбмічним. palter [‘po:lta] о 1) хитрувати; лукавити; 2) уникати, викручуватися; 3) торгуватися; 4) займатися дрібницями. poltry {’po:ltri] adj 1) мізерний, дрібний; 2) жалюгідний; мерзенний.

paludal

|ре"Ци:доі)

стий;

adj

1)

болоти-

2) малярійний.

paludicolous [,pzlju:dikalas] adj болбтний, що росте на болоті. paludism ("регЦадігт) п болотна пропасниця,

paly

малярія.

|"реїїї)

са) поет.

блідий.

pampas [‘pempoz] п рі пампаси. pampas-grass [/pempozgra:s] п пампаська трава. pamper [‘peempe] о 1) ніжити, пестити

(дитину);

балувати.

pamphlet

2)

[’peemflit]

розпещувати;

п

1) брошура;

2) памфлет; 3) технічний mpoспект. pamphleteer |,регтіїїїа) 1. п 1) автор (полемічних) брошур; 2) памфлетист; 2. о 1) писати брошури; 2) полемізувати. Pan [pen] п 1) міф. Пан; 2) язи-

чество. pan [pen] ля;

таз;

І. п І) сковорода; 2) амер.

лотдк,

ківш;

пласт:

5) мет.

51. голова;

4) геол. під печі;

кастру3) тех.

підгрунтовий ванна;

2. о

1) готувати або подавати в каструлі; 2) промивати (золотоносний

пісок);

3)

піддати

різкій

кри-

тиці. panacea |,рагпо"зіз| п панацбя, універсальний засіб, універсальні ліки.

panache

[po/nef]

хизування,

п

1) плюмаж;

2)

франтівство.

Panama [,pene’ma:] п 1) панама (капелюх) (Tac Р. hat); 9) велике шахрайство;

3) географічна

назва.

Panamanian [,peeno’meinjan] 1. adj панамський; 2. п житель Панами. Рап-Атегісап [‘’paena’merikon| adj панамериканський.

pancake док,

[‘peenkeik] млинець;

1. п оладка,

2. v ав.

ола-

sl. втратити

швидкість

нювання

через

при

передчасне

посадці;

вирів-

парашуту-

вати. panchromatic [‘paenkrou’meetik] adj фот. панхроматичний. pancratium [peen’kreifiem] п атлетичне змагання. pancreas [{’peenkrias] п анат. підшлункова залоза. panda [‘penda| п зоол. панда.

panda!

[’pendal]

курінь.

pandect декс

п

[‘pandekt]

навіс;

повітка;

п (звич.

рі) кб-

законів.

pandemic

|регп'детік|

мед. 1.

п

пан-

демія; 2. adj пандемічний. pandemonium (|,регпадїтоцпіаті n 1) пекло кромішнє; стовпотворіння, буча; 2) житло демонів. pander |"/регдг| 1. п 1) звідник; 2)

підсббник;

2. о

1) зводити;

2)

потурати; прислугбвувати, прислужувати. Pandora [peen’da:ra] п міф. Пандбра; Pos

box

pandora,

джерело

pandore

всяких

бід.

[pan’do:ra]

дура. pandowdy |рееп'Чацдї)| яблучний пудинг.

п бан-

п амер.

розм.

pane [pein] п 1) шибка, віконне скло; 2) клітка (узору, мережива); 3) грань (гайки, брильянта); 4) тех. бойобк молотка; 5) буд. панель, фільбнка. panegyric [,peeni’dgirik] 1. п панегірик,

вихваляння

(чогось -- upon);

2. adj хвалебний. panegyrize |"репідзігаїг|

о

вихва-

ляти.

panel

|/репз|

1. п

льбнка; 2) панно; великого формату;

1) панель;

сяжних засідателів; 5) склад, персонал, комісія;

ник дискусії; ління; 8) тех.

оздоблювати

особовий 6) учас-

7) тех. щит управкесбн; 2. о оббивати,

панеллю.

panel doctor [’penl’dokts] страхової каси. panelling

фі-

3) фотознімок 4) список при-

|"репгіїд)

шивка. рапіці (|/реепійі) таз тощо.

п

п

панельна

по повна

лікар об-

каструля,

pang [pay] п приступ гбстрого болю або туги; the pangs of conscience муки сумління. pangolin [pay’goulin] п зоол. ящір. panhandle [‘peen,hendl] 1. n 1) ручка каструлі; 2) амер. дбвгий вузький виступ території між двома іншими теритбріями; Р. State амер. Західна

Віргінія

(жарт.

назва

штату);

2. о розм. просити милостиню. panhandler [’pzn,hendla] п амер. розм. жебрак, прошак. panic І [‘panik] п бот. італійське просо (тж р. grass). panic П (/репік| 1. adj панічний; 2. п паніка.

panicky panicle

[’peeniki] |"реепікі|

adj розм. панічний. п бот. волоть.

рап

раг

367

panic-monger Грепікиплуєз)| п панікер. panic-stricken [’/paenik,strikn] ад) ox6nлений панікою. paniculate [po’nikjuleit] adj бот. волотистий. panjandrum [pen’dgzendrem| п ірон. важна персона, велика цяця, цабе. раптіхіа [peen’miksis] п біол. безладне схрещування. pannage |"репідз) п 1) вигодовування, випасання свиней у лісі (на жолудях);

2)

плата

за

випасання

свиней у лісі; 3) корм для свиней (жолуді, каштани тощо). pannier [/peenia] п 1) корзйна, кброб (особл.

на

в'ючній

тварині

або

по-

хідна аптечка); 2) паньє (частина спідниці). [‘peenikin}] по 1) бляшана мисочка, чашечка; каструлька; 2)

раппікіп

кухлик;

3) sl. голова.

panoplied

[‘peenaplid]

у всеозбробенні.

рапоріу

[‘peenapli]

adj озброєний;

п повне

озброєн-

ня, обладунок.

panopticon Грегп'оріїкап| п 1) кругла тюрма з приміщенням для наглядача в центрі; 2) панобптикум. panorama [,psena’ta:ma] п панорама. panoramic

(,рагпо'тетік)

adj

пано-

рамний. рап-ріре [’peenpaip] п сопілка, дудка. pansy |/реепгі) І. п 1) бот. братки; 9)

розм.

чоловік

з жіндчими

риса-

ми; 2. adj модний, що любить наряджатися. pant |регпі| І. о 1) часто і важко дихати, задихатися; 2) говорити задихдаючись (звич. р. out); 3) битися, тіпатися (про серце); 4) нудьгувати, нудитися (за чимсь — for, after);

5) палко

бажати

(чогось --

for. after); 2. п 1) важкб дихання; пихтіння; задйшка: 2) удар, биття (серця). pantalet(te)s [,peenta’lets}] п рі дитячі або дамські панталони. pantaloons [,peenta’lu:ns] п рі 1) панталони; 2) кавалерійські рейтузи; 3) амер. штани, брюки; рідк. KaJIbCOHH. pantechnicon [peen’tekniken] п склад для зберігання меблів; вагбн або фургон

для

перевезення

меблів.

pantheism (|"реегпбігігт| п пантеїзм. pantheist [/peenéi:ist] п пантеїст. pantheistic(al) [,paen9i:’istik(al)] adj пантеїстичний.

pantheon

[pen’Gi:on]

п пантедн.

panther (репбг| п 3002. 1) пантера; леопард; барс; 2) амер. пума; кугуар; ягуар. panties [‘peenti: 2) порі розм. дитячі штанці; панталони.

pantile [‘peentail] репиця. panto-

|"регпіо-)

m голландська

pref

все-,

панто-. pantograph [’peentagra:f] пантограф.

че-

загально»,

п тех.,

ел.

pantomime

[’pantamaim]

1. п 1) іст.

мімічний актор; 2) пантоміма; мова жестів; 3) вистава для дітей; 2. v порозумітися жестами. pantry |"регпігі) n 1) комбра (для провізії); 2) буфетна (для посуду). рапігутап ("регпігітоп)| п буфетник, pants [pents] п рі (скор. від рапіаloons)

амер.

кальсони.

розм.

штанй,

брюки;

panzer |’peentso] нім. І. п рі розм. бронесйли; 2. adj броньбваний; бро-

нетанковий; р. troops бронетанкові війська. pap [pep] « 1) кашка (для дітей

або хворих); 2) напіврідка маса, паста, емульсія; 3) амер. розм. дохдди від державної служби (тою

treasury р.); 4) тех. маточина, втулка; 5) заст. сосбк (груді). рара Гра"ра:) n дит. тато, татусь. papacy [‘peipasi] adj папство, папське звання. papal |"реірзі) adj папський. papalisim [’peipalizm] п папізм. papaverous Гро" peivaras] adj 1) подібний до маку; маковий; 2) сно-

творний. papaya [po’paia]п 1) дйнне 2) плід зо

sépena

та;

ддповідь;

paper

[’peipa]1

3)

стаття;

он 4)

дерево;

1) manip; 2) газе-

банкноти,

наукова

векселі;

па-

пербві гроші (тж р. currency, р. топеу); 5) меморандум; 6) екзаменаційний білет; 7) шпалери; 8) папердвий пакет; 9) 5/. пербпустка,

контрамарка; 10) документ; to send in one’s papers подати у відставку; first papers амер. перші документи, які подає уродженець іншої країни з клопотанням про прийняття в

громадянство

пільйотки;

2. adj

США;

11)

pl па-

1) папербвий;

р.

work канцелярська робота; 2) що існує лишб на папері; 3) газетний;

р. маг, р. warfare газетна війна; 4) тонкий як папір; 3. о 1) обклеювати папером, шпалерами; 2) загортати в папір paper-back [/peipaback] п книжка в папербвій обкладинці; брошура. рарег-Боу [‘peipabai] =news-boy. paper-cutter [‘peipo,kate] п 1) ніж для паперу; 2) рови машина. paper-fastener [{‘peipa,fa:sna] п скріпка для паперів. paper-hanger [‘peipa,heena|] п шпалерник. paper-hangings [’peipa,hayinz| п pl шпалери. paper-knife [‘peipanaif] по розрізний ніж, ніж для паперу. paper-mill |"реіратії) п паперова фабрика. paper-stainer [‘peipasteina] п 1) фабрикант шпалер; 2) жарт. оно рарег- weight |‘peipaweit] п прес- пап'є. рарегу ЇВpeipari] adj схожий на папір; тонкий.

papier-maché [‘peepjei’ma:fei] пап'є-маше. papilionaceous [pa,pilia’neifas] бот. метеликовий.

papilla

фр.

(ре"ріїг| n (pl papillae)

3004., бот. сосбчок,

п adj

анат.,

горбок.

papillae [po’pili:] рі від papilla. papillary [po’pilari] adj соскоподібний;

сосочковий,

папілярний.

papillate [’paepi,leit] adj вкритий coсочками; соскоподібний. papillose [‘peepilous] adj вкритий сосочками; горбкуватий. papistry |‘peipistri] п папізм. Papoose [pa’pu:s] п амер. індійська дитина. pappose [‘paepous] adj бот. з чубком. pappus |"рероз| п бот. чубок. рарру [‘peepi] adj 1) кашкоподібний; 2) м'який,

paprika

соковитий,

[’peeprike]

п стручковий

воний перець. Papuan |"реріцоп|

чер-

1. adj папуаський;

2. п папуас

papula

[’pepjuls]

п (pl papulae)

med.

папула, прищик. papulae [’pepju:li:] рі від papula. papular [‘peepjula] adj мед. прищува-

тий, прищавий; папульозний. papule |"регріи:1| =papula. papulose, papulous [‘peepjulous, ‘pepjulos] adj 1) мед. прищуватий; 2) бот. горбкуватий. papyraceous [,pepi’reifas] кий) як папір. раругі |ре"раїзгаї) рі від

adj

(тоа-

papyrus. papyrus [po’paiaras] п (рі раругі) папірус; манускрипт на папірусі.

Dat и оси то рівність; оп а р. with нарівні з; на паритетних засадах; 2) номінальна вартість; аї р. альпарі, за номінальною варті-

стю; above (below) р. вище (нижче) від номінальної вартості; 3) паритет, порівняльний курс двох валют (звич. р. ої exchange); 4) нормальний стан; оп а р. в середньому,

пересічно;

up

р. у нормальному

under) to

р.

погано

to feel below

себе

(або-

почувати; стані.

par II [pe] 2 (скор. від paragraph) розм. газетна замітка. par ПІ [pa:] =parr. parable [’peerabl] п притча; алегорія, іносказання. parabola [pa’rebala] п геом. парабола. parabolic(al) [,peera’balik(al)] adj 1) геом. параболічний; 2) алегоричний. paraboloid [pa’rebalaid] п геом. параболоїд. paracentric(al) |,рага'зепігік(а1)) adj еліптичний, парацентричний. parachronism [po’reekranizm] п парахронізм, помилка в хронології. parachute [‘perafu:t}] 1. п 1) парашут; to unfurl the р. розкрити парашут; 2) attr. парашутний; р. troops парашутно-десантні війська: 2. uv спускатися з їпарашутом;

скидати на парашуті; to р. to заїеїу врятуватися на парашуті. parachute-jumper [‘/peerasu:t,dzgampa]= parachutist. й parachuter [‘perasu:te] =parachutist. parachutist [‘peerafu:tist] п парашуTHCT. paraclete {‘peerakli:t] п заступник, 3a-

хисник, втішник. parade [pa’reid] 1. п 1) парад; 2) виставляння напоказ; 3) військ. шикування; 4) місце для гуляння; 5) амер. процесія; 2. 9 1) шикувати(ся), проходити строєм, марши-

рувати; брати участь у пардді; 2) виставляти напоказ; 3) розгулювати, походжати. parade-ground [pa‘reidgraund] п плац-парад, навчальний плац. paradigm |"регодаїт| п 1) зразок, приклад;

2) грам.

парадигма.

paradise [/pzradais] п 1) рай; 2) sl. гальорка; 3) декоративний сад. рагадізіас(аї), paradisial, paradisian, paradisic(al) [,peera’disieek (,pzeraeee -disial, -‘dizien, -dizik(el)] adj райський. ee {‘peerados] п військ. тильний траверс.

|

paradox |"ргеегадок5| п парадокс. paradoxical [,paera’daksikal] adj парадоксальний.

paraffin фін; р.

раг

368

раг

[/peerefin]

2) гас;

oil

1. п 1) хім. пара-

3) attr.

парафінова

вкривати

ном. paragon

або

парафіновий;

олія;

гас;

просбчувати

[‘perogen]

1. п

2.

0

парафі-

1) зразбк

(чесноти, досконалості); 2) алмаз без дефектів вагою понад 100 каратів; 3) друк. парагбн (шрифт розміром в 20 пунктів); 2. v поет. 1) порівнювати; 2) бути рівнею, відповідати.

paragraph граф;

|/регаєта:ї) розділ;

1. п 1) пара-

пункт;

абзац;

to be-

gin а new р. починати з новдго рядка; 2) газбтна замітка; 3) друк. коректурний знак абзаца; 2. v 1) вміщувати маленьку замітку; 2) розділяти на абзаци. paraguay |"регоємаї) п бот. Maré, парагвайський чай (тж Р. tea).

Paraguayan

[,pere’gwaion]

рагвайський;

2.

п

1. adj па-

парагваєць;

па-

рагвайка.

parakeet

j’paraki:t]

стий папуга. parallax [‘peraleks]

лакс. parallel

[‘peralel]

лельний;

п орн. довгохвбп

астр.

1. adj

2) подібний,

1)

пара-

пара-

аналогічний;

р. instance подібний випадок; 2. п 1) паралель, паралєльна лінія; 2) відповідність, аналогія; 3. v 1) провбдити паралель; 2) порівнювати; 3) прохддити паралельно; 4) відповідати; 5) ел. приєднувати паралельно, шунтувати.

parallelepiped | peerale’lepiped] п геом паралелепіпед

parallelogram [,pera‘lelograem] п геом. паралелограм. paralogism гізм;

[po’reledzizm]

неправильний

п парало-

умовивід.

paralogize [pa’relodgaiz] о робити помилкбвий умовивід. paralyse [’peralaiz] о паралізувати, розбити паралічем. paralyses -[po‘reelisi:z] рі від рагаlysis. hea paralysis [pa’relisis] параліч.

paralytic ний;

п (pl paralyses)

[,paera‘litik]

безсилий;

1. adj параліч-

2.

п

паралітик.

paramagnetic [,perameg’netik] adj парамагнетичний. paramatta [,peera’ meeta] n легка напівшерстяна тканина. parameter [pa’remita] п мат., тех. параметр. paramount |"реготайпі) adj верхобвний;

першорядний;

головний;

ої р.

importance надзвичайної ваги; рагт військ. основний рід військ. paramour [’paramue] п коханець; коханка.

parang

ський

paranoia

[/pa:rey]

п великий

ніж.

нбїдна parapack

[,pera’noia]

п

шизофренія. [’perapeek]

малай-

мед.

пара-

п ранець

пара-

шута. рагареї Греггорії| п 1) парапет, поруччя; 2) тротуар; 3) військ. бруст-

вер. paraph [‘peraf] І. п розчерк; 2. о парафувати, підписувати ініціалами (договір). paraphernalia [,perafe’neilja] п рі 1) особиста

власність;

майно,

речі;

2) озддблення.

paraphrase [/perafreiz] 1. п переповідання; парафраза; 2. о переповідати; парафразувати.

paraplegia

[,pera’pli:dgia]

п мед. па-

paratroops шутні

[‘peratru:ps]

п pl пара-

частини.

paratyphoid ратиф. par avion

[’peroa’taifoid]

п мед. па-

[’pa:r,a:’vjo:n] фр. adv авіапбштою. parboil |"ра:Боії) о 1) обварювати, злегка проварювати; 2) перегріва-

ти (на сонці).

parbuckle [‘pa:,bakl] 1. п 1) пристосування для піднімання або опускання бочок; 2) підйомний строп; 2. о піднімадти або опускати на стропі.

parcel

|"ра:51)

клунок;

1. п 1) пакунок;

2) посилка;

3) партія

тюк,

(то-

вару); 4) ділянка (землі); 5) група, купка; 6) заст. частина; part and

р. невід'ємна

частина;

2. adv

заст. частково; р. gilt позолочений тільки зсередини (про посуд); 3.9 1)

ділити

на

частини,

роздрібню-

вати (звич. р. оці); 2) загортати в пакунок. parcel розі [‘pa:sl’poust] п поштобво-посилкова служба. рагсепагу [’pa:sanari] п юр. співспадкоємство. рагсепег |"ра:5апа| п юр. співспадкоємець.

parch [pa:tf] о 1) злегка підсмажувати (ячмінь тощо); 2) висушувати; палити, пекти (про сонце); 3) пересихати (про горло); смагнути (про губи); р. пр висихати, сбхну-

ти. parchment [‘pa:tfment] п 1) перга мент; 2) рукопис на пергаменті; 3) шкірка кофейного бобу; 4) attr. пергаментний. parcook [’pa:,kuk] о злегка проварити, наполовину зварити. pard I [pa:d] п заст, поет. леопард. pard II |ра: і, п амер. sl. компаньHOH, товариш.

раплегія. paraselenae |,реггазі"і:пі:) рі від рагаselene.

pardon [’pa:dn] 1. о 1) прощати, вибачати; р. me перепрошую, ви-

paraselene [,pzerasili:ni] n (pl paraselenae) acrp. параселена, несправжній місяць. parashoot [/peerafu:t] о стріляти по парашутистах. parasite [‘perasait] п паразит; дармоїд. parasitic [,peera’sitik] adj паразитичний. Parasiticide |,pera’sitisaid] п засіб

pardonable |"ра:дпоері) adj простимий, пробачний. 5 pardoner |"ра:4па| п іст. продавець індульгенцій. pare |рє») о обрізувати, чистити, об-

для знищення паразитів. parasitize [’peerasaitaiz] о біол.

зитувати. parasol [,para’sol]

п

1)

пара-

невеликий

30HTHK, парасблька (від сонця); 2) ав. літак з крилом парасодль.

parataxis ратаксис

[,pere’teksis]

п грам.

(безсполучникова

ність або сурядність).

parathyroid |,реего"'баїгоцій) прищитовидна залоза.

paratrooper [‘peera.tru:pa} тист-десантник.

па-

підряд-

n

анат.

п парашу-

бачте; 2) милувати; 2. п 1) прощення; пробачення; | beg your р. BHбачте; 2) помилування; амністія.

чищати,

зрізувати

(нігті.

шкірку

3

фруктів і т. ін.); р. down урізувати; скорбчувати (витрати i т. ін.). paregoric [,pare’gorik] med. 1. adj болезаспокійливий; 2. п болезаспокійливий засіб. parenchyma [ps‘regkima] п анат., бот. паренхіма. parent [‘pearant] п 1) родитель, родителька (батько, мати); 2) рі батьки; 3) прабатько; предок; 4) тварйина або рослина, від якої пішли інші; 5) джерело, причина (зла та ін.); 6) attr. батьківський; вихідний; основний; р. rock геол. жильна пордда; р. plant с. г. вихідна

рослина (при гібридизації); р. теtal основний метал; р. station ав. свій аеродром, свой база; р. state

метрополія. yarentage [‘pearantid3] п 1) походження, 2) родовід, лінія спорідненості,

3) батьківство;

материнство;

4) збірн. рідк. батьки.

загепіаї

|ра'тепії)

ський;

adj

1)

материнський

батьків-

(про

почут-

тя); 2) що є джерелом. загепіпезез [po’renQisi:z] рі від раrenthesis. yarenthesis [pa’ren@isis}] п 1) грам. вставне COBO або речення; 2) (звич.

рі) круглі дужки;

медія, епізбд; інтервал. загепіПезіге [pa’renGisaiz] ляти

(вставне

слово);

3) інтер-

2)

брати

в

загепіпоод [‘pearenthud] п батьківство; материнство. загезіз |"реегізіз| п мед. парез, на-

півпараліч. yar excellence (pa:r’eksala:ns] фр. adv переважно; особливо; головним чином. yarget [’pa:dzit] 1. п 1) штукатурка, тиньк; обмазка; гіпс; 2) білило; 2. о 1) штукатурити; 2) прикрашати ліпленням.

argetting |’pa:dgitig] n орнаментна штукатурка yarhelia [pa:‘hi:lja] рі від parhelion. yarhelion

[pa:’hi:ljan]

п

(рі parhelia)

астр. паргелій, несправжнє сбнце. yariah |"регіа) п парія. по бродячий yariah-dog |"регі»доє) собака. varies [‘peirii:z] п (рі parietes) стінка (порожнини OpraHy,

ринту). varietal [poa’raiitl]

зрізування;

біол. лабі-

adj 1) анат. тім'я-

ний; 2) біол. пристінний. yarietes Гре'таїаії:2) pl від

[‘peorin)

п

paries.

1) підрізування,

2) pl обрізки,

шкурка,

лушпайка, лушпиння. Paris |"раєгіз| п міф. Паріс. aris doll |"реегіздої) п манекен. arish [‘peerif] п 1) парафія; 2) парафіяни; attr.

3)

цивільна

парафіяльний;

лбмщик;

to go

on

округа; р.

the

clerk

4) пса-

р. одержу-

вати допомогу по бідності. arish register [‘peerif ‘redgista] п метрйчна книга. загізіап |ра'гігіап| 1. п парижанин; парижанка; 2. adj паризький.

arity I [‘peeriti] п 1) рівність; паритет; 2) аналогія, паралелізм; відповідність;

рівноцінність;

by р. ої

reasoning за аналогією. arity II [‘peeriti] п мед. здатність до Cr діння ark [pa:k] І. n 1) парк (тж автомобільний,

4 4-13]

2) заповідник; 3) амер. високогірна долина; 2. о 1) ставити на стоянку (автомобіль); 2) розбивати парк, обгороджувати під парк (землю). parka |/ра:Ко| п парка (одяг ескімосів).

parody

рагкіп

parolee [pa,rou’li:] п звільнений на слово честі. paronomasia [,pazranou’meizia] грецьк.

(/ра:Кіп)

п пиріжобк

з вівся-

ного борошна на патоці. parking Гра:Кід) п 1) стоянка;

no

р.

стойнка автотранспорту заборбнеча (напис); 2) амер. газбн (з деревами)

посеред

parkway

вулиці.

[‘pa:kwei]

п

амер.

алея,

бульвар.

parky

[’pa:ki]

аа)

розм.

холодний

(про погоду).

о 1) встав-

дужки. yarenthetic(al) (,ргггоп'8ебік(о1)) adj 1) вставний; взятий в дужки; 2) з багатьма вставними реченнями; 3) жарт. клишоногий.

агіпе

раг

369

заг

артилерійський

й та tt);

parlance

[‘pa:lons]

говорити

або

п

мбва,

манера

висловлюватися;

іп

common р. прбстою мовою; in legal р. юридичною мовою. рагіау |"ра:Іеі) амер. 1. п парі; 2. 0 іти на парі. parley [‘pa:li] 1. п 1) переговбри (особл. військ.); 2) конференція; 2550 І) вступати в переговори; до-

мовлятися; ною

2) розмовляти

(інозем-

мовою).

parleyvoo [,pa:li’vu:] (від фр. рагlez-vous) жарт. І. п 1) французька мбва;

2)

француз;

2. о

по-французькому. parliament I [’pa:lamant] ламент;

parliament

2) attr.

II

балакати

п

1) пар-

парламентський.

[’pa:lamant]

п

імбир-

ний пряник. parlamentarian [,pa:leman’tearian] 1. по 1) парламентарій; 2) знавбць парламентської практики; 3) (іст. прихильник парламенту (в Англії); 2. adj парламентський. parliamentary [,pa:lo’mentari] adj 1) парламентський; парламентарний; old p. hand досвідчений парламентарій; 2) розм. ввічливий. parliament-cake |"ра:Іо тапікеїк) п імбирний eae parlo(u)r |"ра: lo] п 1) вітальня; 2) приймальня (в ye 3) загальна

кімната;

кабінет;

4)

амер.

hairdresser’s

зал,

ательє,

р. перукарня;

photographer’s р. фотоательє. parlo(u)r- car [/pa:leka:] п амер.

зал.

салон- вагон.

parlo(u)r-maid [‘pa:lameid] п покоївка, служниця. parlous [‘pa:las] заст. жарт. 1. adj 1) небезпечний; 2) скрутний; 3) надто

розумний

або

хитрий;

жахливий, приголомшливий; дуже, страшенно. Рагпаззіап |ра: ‘nesion}] літ. парнаський;

2. п парнасець.

Яяльний;

обмбжений,

4)

2. adv

І. adj

Parnassus [pa:’nesas] п міф. Парнас. parochial [pa’roukjal] adj 1) парафі2)

місцевий;

вузький. parochialism [po’roukjalizm] п обмеженість інтересів, вузькість. parodist [‘peeradist] п пародист.

|"реегодї)1 п парбдія;

74. 1

пародіювати.

parole

[pa’roul]

І. п

1) слово

честі

(тж р. of honour); обіцянка; 2) військ. парбль; фраз. звор.: оп р. (звільнений) на слово честі; 2. 0

звільняти

на слово

честі.

п гра слів, каламбур.

рагопут |"реггапіт| n 1) лінгв. парбнім, похідне слбво того ж KOреня; 2) лінгв. омофбн; 3) жарт. однофамілець, тезкб. . paroquet [’perakit] =parakeet. parotitis [,paera’taitis] п med. запалення привушних залоз; свинка. paroxysm [’paeraksizm] п пароксйзм, припадок, приступ (хвороби, гніву, сміху і т. ін.).

paroxysmal рожний.

[,peerak’sizmal]

рагреп [’pa:pan] п архт. всю товщину стіни.

adj судокамінь

на

parquet |"ра:Кеі) І. п 1) паркет; 2) перЄдні ряди партеру; 3) attr. паркетний; р. circle задні ряди партеру; амфітедтр; 2. о настилати паркет. parquetry ("ра:Кіїгі) п паркбт. parr |ра:) п молодий лосось. parricidal [,peeri’saidl] adj батьковбивчий. parricide [’perisaid] п 1) батьковбивство; матеревбивство; 2) батьковбивця; матеревбивця; 3) зрадник батьківщини; 4) зрада батьківщини.

parrot |"регої) 1. п папуга; 2. о 1) повтдрювати як папуга; 2) вчити (когось) безтямно повтбрювати (щось). раггоїгу |"/реегоїгі) п безтЯямне повтбрювання чужих слів.

parry [‘peri] n peas Mate відбиття удару; вйверт; 2. о відбивати, парирувати (удар); to р. а question ухилятися від відповіді; відповідати | запитанням | на запитання. parse [pa:z] о робити граматичний аналіз. parsimonious |,ра:зі"тоцпіаз) adj 1) ощадливий;

бережливий,

ний; 2) скупий. parsimony ("ра:зітопі) вість;

@KOHOMHiCTb;

скнарість;

економ-

п 1) ощадли2)

to exercise

скупість;

р. (ої phra-

зе) бути скупим на слова. parsing ліз.

(/ра:гію)

п граматичний

ана-

parsley [‘pa:sli] п бот. петрушка. parsnip |"ра:5пір) п бот. пастернак; fine words butter по parsnips присл. соловей піснями не ситий. parson [‘pa:sn] п (парафіяльний) священик; пастор; проповідник.

parsonage

|"ра:5підз)

рафіяльного

parsonic

п будинок

священика,

[pa:’sonik]

па-

пасторат.

adj пасторський.

А раг А

АР

parson’s

nose

Р

[‘pa:snz’nouz|

п розм.

куприк, гузка (смаженої птиці). part [pa:t] 1. о 1) частина (тж. грам.); р. of speech частина мови; р. of the sentence член речення; for the most р. здебільшого; in р. часткбво; р. and parcel невід'ємна час-

тина; 2) частина 3)

частина

(книжки);

тіла,

член,

випуск;

брган;

the

(privy) parts статбві Opranu; 4) участь, частка (в роботі); обов'язок, справа; to take (або to have) р. іп smth. брати участь в чбмусь; he had по р. іп the business він не

брав участі в цій справі; іо до one’s р. (з)уробити свою справу; 5) роль; to play (або to act) а р. а) грати роль; б) удавати, прикидатися; 6) сторона, бік; for ту р. з Mord боку, щодо мене; оп the р. ої smb. з чийдгось боку; to take the р. ої smb., to take р. with smb. стати на чийсь бік; on the one р. .., on the other р. ... з одного бо-

ку... з другбго боку...; 7) рі краї, місцевість; in foreign parts в чужих краях; 8) запасна частина; 9) pl заст. здібності; а man of (good) parts здібна людина; 10) амер. npoділ (у волоссі); 11) муз. партія, голос; 12) архт. |/зо частина модуля; фраз. звор.: to have neither р. nor lot in smth. не мати нічого спільного з чимсь; in good р. без образи; прихильно; ласкаво; іп Бад (або емії) р. з образою; неприхильно; to take in good р. не тися; to take in bad (або

образиevil) р.

образитися; 2. о 1) розставатися, розлучати(ся); розділяти(ся); від-

окремлювати(ся); 2) розчісувати волосся на проділ; 3) вмирати; 4) заст. ділити (між кимсь); з прийм. і присл.: р. from піти від; р. with розлучатися з; позбутися, відмовитися від; фраз. звор.: іо р. сот-

pany with smb. розлучатися з ким-небудь, припиняти 3HaHOMCTBO 3 кимсь; to -p. friends розлучатися, розійтися друзями; to р. brass rags with smb. mop. sl. порвати дружбу з кимсь; 3. adv частково, почасти. partake [pa:’teik] о (past partook; р. р. рагіакеп) 1) брати участь (у чомусь -- іп, ої); 2) мати властивість, характер, відтінок; відгбнити

(чимсь

—

ої);

the

370

РО

vegetation

раг-

takes of а tropical character ця рослинність має до деякої міри Tpoпічний характер; 3) пити; їсти; to р. ої а meal пообідати, повечеряти; 4) ділити (з кимсь -- with); 5) скористатися (гостинністю і т. ін.).

рагіакеп [pa:’teiken] р. р. від рагtake. partaker [pa:’teika] п учасник, partan [‘pa:tn] п wora. краб. parted [‘pa:tid] adj 1) розділений; р. lips напіввідкритий рот; 2) розлучений. parterre [pa:’tea] фр. п 1) партер;

2) амер. задні ряди партеру, амфітедтр; 3) квітник. parthenogenesis [‘pa:6inou’dgenisis] п біол.

parti

партеногенез.

[/pa:ti:]

фр. п партія

(у шлю-

бі).

partial [/pa:Sal] adj 1) частковий; неповний; окремий; р. eclipse часткове затемнення; 2) небезсторонній; небайдужий; Пе is very р. to sport він дуже любить спорт. partiality [,pa:fi’eliti] п пристрасть, схильність (до — to, for).

partible

[’pa:tibl]

підлягає участь;

adj

ділимий;

що

[pa:’tisipoent] п учасник. [pa:’tisipeit] о 1) брати 2)

поділяти

з кимсь

(пра-

цю, радість); 3) користуватися (чимсь -- іп); 4) рідк. мати спільне

(з чимсь

—

participation

of).

[pa:,tisi’peifn]

п

1)

участь; 2) співучасть. participator [pa:’tisipeita] = participant. participial [,pa:ti’sipial] adj грам. дієприкметниковий; дієприслівниковий. participle |"ра:ізірі) п грам. дієприкметник; дієприслівник.

particle

[‘pa:tikl]

та; р. of dust

незмінна, dike; та).

п 1) частка,

порошинка;

незмінювана

префікс;

particoloured

крих-

2) грам.

частка;

3) стаття

су-

(докумен-

[’pa:ti,kAlad]

adj

стро-

катий, барвистий.

particular

[pa’tikjulo]

лйвий;

1. adj 1) особ-

специфічний;

винятковий;

що заслуговує особливої уваги; спеціальний; ої р. importance дуже важливий; he is а р. friend of mine BiH мій близький друг; for по р. геазоп без особливої підстави; 2) індивідуальний, окремий; іп this р.

case

3)

ний;

в

цьому

детальний,

окрбмому

випадку;

докладний;

грунтов-

старанний;

to Бе р. іп one’s

speech старанно пильно стежити 4) розбірливий;

добирати вислови; за своєю модбвою; вибагливий; 2. п

1)

подробиця,

in р. особливо,

particulars 2)

деталь,

частковість;

зокрема;

вдаватися

рі докладний,

to go into

в подробиці;

детальний

звіт;

to give all the particulars давати докладний звіт; фраз. звор.: Lonдоп

р.

розм.

лондонський

туман.

particularism [poa‘tikjularizm] adj 1) BHHATKOBA прихильність (до когось, чогось); 2) пол. партикуляризм, сепаратизм. particularity [poa,tikju‘leriti] n 1) подробиці

(в

специфіка;

2) старанність;

ність. particularize но

тися

onuci);

особливість;

[po’tikjularaiz]

спинятися

(на

доклад-

о доклад-

чомусь),

вдава-

в подробиці.

particularly [po’tikjulali] adv 1) особлйво; зокрема; generally and р. за-

eee

галбм і зокрема; 2) дуже; надзвичайно; 3) індивідуально, особисто; 4) докладно,

parting

детально.

|"ра:іід|

1. п

1)

розлука;

прощання; від'їзд; 2) відокремлення; відгалуження; поділ; 3) проділ; 4) заст. смерть; 5) тех. відрізування; 6) геол. пуста порбда; 2. adj 1) прощальний; 2) вмираючий; згасаючий; р. day день, що схиляється надвечір; надвечір'я; 3)

що

розділяє,

розхбдиться

parti pris джена

поділу.

participant participate

раг

ee

partisan ник,

розгалужується,

(про дорогу).

[,pa:,ti:’pri:]

думка.

[,pa:ti’zen]

фр. п упере-

1. п 1) прибіч-

прихильник;

partisans

of peace

прихильники миру; 2) партизан; 3) [‘pa:tizn] іст. алебарда; 2. adj 1) партизанський; 2) фанатичний; що

сліло

вірить

partisanship хильність.

(чомусь,

у щось).

[,pa:ti’zenfip]

partite [‘pa:tait] дільний.

п

при-

adj бот., зоол.

роз-

partition [pa;’tifn] 1. п 1) перегородка, внутрішня стіна (будівлі); 2) розчленування, розділення, пбділ; 3) частина, підрбзділ; 4) відділ, відділення; комірка; 2. v ділити; розподіляти; розчленовувати; р. off відокремлювати перегородкою. partitive [’pa:titiv] 1. adj 1) грам. розділдвий, партитивний; 2) роздрібнений;

окремий;

2. п грам.

роз-

ділове слово. partly [’pa:tli] adv часткбво, почасти, до деякої

міри.

partner [’pa:tna] партнер; (у

2)

чомусь

--

1)

компаньйдн,

учасник,

п

співучасник

іп,

ої);

3)

контр-

агент; 4) чоловік; дружина; 5) напарник. partnership [’pa:tnafip] п 1) участь; 2) товариство, компанія. partook [pa:’tuk] past від partake. part-owner Грай,оцпа) п співвласник. partridge |"ра:ігідз) п орн. куріпка. partridge-wood |"ра:ігійзмид) п червбне дерево. "рагі-50пя [‘pa:tson] п муз. вокальний твір для трьох або більше голосів. part time [‘pa:t’taim] п неповний робдчий день. part-time worker [‘pa:t’taim’wa:ka] п робітник, зайнятий непбвний робочий день. part-timer {‘pa:t’taima] = part-time worker. parturient [pa:’tjueriant] adj 1) що народжує; 2) зв'язаний з пологами;

родовий,

пологовий;

післяполо-

гбвий; 3) творчий (про розум); в муках творчості; на межі відкритTA. parturifacient [pa:,tjuari’feifnt] п мед. засіб, що викликає або полегшує роди.

раг

3171

parturition логи.

[,pa:tjua’rifn]

п роди, по-

party [‘pa:ti] 1. п 1) пол. партія; the Communist Party of the Soviet Union Комуністична партія Радянського

Союзу;

2)

загін,

команда,

група, партія; 3) компанія; 4) приHom гостей; вечір, вечірка; to give а р. влаштодвувати вечірку; 5) ocdби, які супроводять; the minister and his р. міністр і осбби, які його супроводять; 6) гор. сторона; 7) учасник;

to be а р. to smth.

участь

у

чбмусь;

8)

брати

груб.

жарт.

людина, осбба, суб'єкт; 9) військ. sl. повітряний бій; 2. adj партійний; Р. Congress партійний з'їзд; р. affiliation партійна належність;

р. card

партійний

партійні вождь

членські

партії,

квиток;

внески;

партійний

р. dues

р. leader керівник;

р. man (або member) член партії; p. membership партійність, належність до партії; р. organization партійна unit)

організація; р. local ( або первинна, низова партійна

організація; осередок. party-coloured

р.

nucleus

(‘pa:ti,kAlad]

ticoloured.

party line тії.

party

І [’pa:tilain]

=

par-

п лінія

пар-

line II |/ра:ійаіп)

між приватними party wire.

party-liner ник лінії party wall на (двох party wire

п

1) межа

володіннями;

2) -

[‘pa:ti,laina] п прихйльпартії. [/pa:ti’wo:l] п спільна стісуміжних будинків). [/pa:ti,waia] п амер. спіль-

ний телефбнний абонентів).

parvenu

партійний

провід

[‘pa:vanju:]

(у кількох

фо. п парвеню,

вискочка.

рагуїз

[‘pa:vis] по wWepKOBHHH двір; паперть. раз |ра:) фр. п 1) першість, перевага; to give the р. поступитися першістю; to take the р. мати перевагу (перед кимсь -- ої); 2) па (у танцях).

paschal

[’pa:skal] adj пасхальний,

ликодній.

раз

de deux

[/pa:da’da:]

фр.

ве-

п па-

me-né (балетний номер, що виконується двома партнерами). pash [pees] п (скор. від passion) sl.: to have

a р. for

smth.,

smb.

бути

пристрасно захдпленим чимсь, кимсь; мати пристрасть до чогось, кохатися в чомусь. pasha |"/ра:2) тур. п nama. по бот. зазаце-ЇЇомег ("рег5К,Паца) сон-трава.

yasquinade

[,peeskwi’neid]

1. п паск-

віль; 2. о висміювати в пасквілі. yass [pa:s] 1. о 1) рухатися вперед; прохбдити; проїздити (повз, мимо-- Бу; вздовж -- along; через — over); 2) протікати, обминати; по food has passed my lips ріски в

ae

pas

рбті не булб; я нічбго не їв; 3) перетинати; переходити, переїжджати (через щось);

переправляти (ся);

to р. the frontier перейти через кордон;

4)

ватися,

перевозити;

5) перетворю-

переходити

в інший);

(з одного стану

it has passed

into а рго-

verb це увійшло в прислів'я; 6) перехбодити (в інші руки i т. п. -into, to); 7) відбуватися, ставатися, траплятися, мати ворити; 9) обганяти,

переганяти; хддити за

місце; 8) говипереджати,

10) перевершувати,

ви-

мбжі; she has passed seventeen їй уже понад сімнадцять; 11) витримати, пройти (випробування); відповідати (вимогам); to

р. muster

пройти

дгляд;

витрима-

ти випрббування; вийявитися придатним; 12) скласти екзамен (з якогось предмета; in); 13) ставити залік; 14) провобдити (час і т. ін.); 15) проходити (про час); time passes rapidly час швидко лине; )6) передавати; р. me the salt, please передайте

мені

сіль,

будь

ласка;

17) приймати (резолюцію і т. п.); 18) бути прийнятим, схваленим; 19) ухвалювати, винбсити (рішення; upon, оп); бути винесеним (про вирок); the verdict passed for (against) the plaintiff вирок було винесено на KOPHCTb (не на кбристь)

позивача; 20) пускати в O6ir; бути в ббігу (про гроші); 21) зникати;

припинятися;

to

р.

out

of

sight зникати 3 пбля збру; 22) пропускати, опускати, випускати; 23) умерти (звич. to р. hence, to р. from among us, efc.); 24) проходити непоміченим, схбдити; that won't р. це неприпустимо; 25) провддити (рукою); 26) переглядати; р. your eyes (або glance) over this letter перегляньте цей лист; 27) спорт. робити випад (у фехтуванні); 28) карт., спорт. пасувати; 29) давати (слово, обіцянку); to р. one’s word пообіцяти; поручитися (for); 3 прийм. і присл.: р. амау а) зника-

ти, припинятися, прохобдити; б) померти; в) закінчуватися (про час); р. by а) прохддити мимо; б) залишати поза увагою; пропускати; р. into перетворюватися у, на; переходити; ставати; р. off а) поступбво припинятися, пронестися, пройти (про дощ, бурю); б) видавати (за когось — for, as); he passed himself off as a doctor він видавав ce6é за лікаря; в) залишати пдза увагою; г) розм. скласти (екзамен); р. оп а) прохдбдити далі; р. оп, please! проходьте!, не зупиняйтеся!; б) переходити (до іншого питання і т. ін.); в) передавати далі; г) умерти; д) ухвалювати (рішення); р. оці а) успішно пройти (курс навчання); б) збути, продати (товар); р. омег а) проходити,

миндти;

6)

передавати;

в)

умерти; пдза

г)

пропускати,

увагою;

обхбдити

залишати мовчанням;

р. round а) передавати один одному; пустити по кблу; б) обмотувати; р. through а) перетинати, переходити; б) переживати; в) пропускати, просіювати, проціджувати крізь

щось;

смер.

відмовлятися

г) проколювати;

р. up

від чогось;

від-

кидати щось; фраз. звор. іо р. by the name of... бути відомим під ім'ям...) to р. by on the other side не подати допомобги, не BHABHTH співчуття; to р. the buck амер. звалйти відповідальність на іншого; 2. п 1) прохід; 2) ущелина, дефілб;

перевал; 3) фарватер, протока, суднохідне русло (особл. в гирлі річки); 4) посередня оцінка; 5) пропуск; перепустка; 6) контрамарка; 7) фдкус; 8) (критичне) стандвище; 9) спорт. випад (у фехтуванні); to make а р. at smb. а) робити випад проти кодгось; 6) sl. причепитися до KOrocb; 10) військ. амер.

короткочасна відпустка; 11) тех. калібр; рівчак; фраз. звор.: to hold

the р. захищати свою справу; to sell the р. не справдіти довір'я; зрадити свою справу, вчинити зраду. passable [’pa:sabl] adj 1) прохідний; проїзний; судноплавний; 2) стерпний,

терпимий;

задовільний;

3)

що

перебуває в ббігу. passado [pa’sa:dou] п (рі passados, passadoes) спорт. випад (у фехтуванні). passage ("реезідз| 1. п 1) прохддження; прохід, проїзд, перехід; 2) переїзд; рейс (морський або повітряний); поїздка (по морю); а rough р. переїзд,

перехід

по

бурхливому

морю; to book (або to pay, to take) one’s р. взяти квитбк на пароплав; 3) переліт (птахів); bird ої р. перелітний птах; 4) шлях, mopora, прохід,

перевал,

переправа;

5) ко-

ридор, пасаж, галерея; передпокій; 6) вхід, вихід; право проходу; по р. проїзд закритий, прохбду нема

(напис);

he

was

refused

а

р.

його не пропустили; 7) хід, перебіг (подій, часу); 8) перехід, перетвбдрення; 9) ухвалення, затвердження (закону); 10) пригода, подія, епізод; 11) pl розмбва; сутичка; 12) місце, уривок (з книги і т. п.); 13) муз. пасаж; 14) attr.: р. days мор дні, проведені в морі; 2. о 1) робити переїзд; перетинати (море, канал і т. п.); 2) брати правбруч або лівдруч, рухатися боком (про вершника). passage boat |"регзідзбоці) п паром. passage-way Грегзідзмеї) п 1) коридор,

прохід;

пасаж;

2) гірн.

відка-

точна кблія; 3) тех. перепускний канал; зрівняльний канал.

passbook [‘pa:sbuk] п 1) банківська розрахункбва книжка; 2) амер, 3aбірна книжка.

раї

372

раз

Р

—

2) застарілий.

passementerie [paes’mentri] фр. п 03доблення басбном, бісером, галуHOM. й passenger Грезіпізе) п 1) пасажир; сідок; 2) розм. поганий весляр; 3) нездібний член (організації, команди і т. п.); 4) attr. пасажирський. passenger- pigeon |регзіпдза,ріазіп) орн. мандрівний голуб.

п

passe-partout |,реезра: дтяві|. Со 10 a) відмичка; 2) картбнна рамка; паспарту. passer [‘pa:so] п 1)--раззег-Бу; 2) людина, яка склала екзамени без відзнаки; 3) контролер готової продукції; бракувальник.

passer-by

|"ра:8в"Баї)

скрізь;

в різних

на

(рі passers-

місцях

(вжив.

при

2)

перебіг,

політ;

the

р.

ої time перебіг часу; 3) брід; 4) поет. смерть; 2. adj 1) минущий, перебіжний,

миттєвий;

2) побіжний,

випадкбвий; а р. reference побіжна згадка; 3) заст. переважаючий; 3. adv заст. дуже, надзвичайно; р. rich надзвичайно багатий. passing-bell [’pa:sinbel] п похорбнний дзвін. passingly [/pa:sinli] adv 1) між inшим, мимохідь; 2) заст. дуже. passing-note |"/ра:зіюпоці| п муз. рехідна нота.

passing

track

[‘pa:sin,trek]

п

пе-

зал.

роз'їзна колія. passion [’pefn] 1. п 1) пристрасть, пристрасне | захбплення (чимсь, кимсь -- Їог); 2) запал, пристрасність, ентузіазм; 3) предмет пристрасті; 4) вибух почуттів, сйльне душевне хвилювання; а р. of grief приступ ropa; 5) спалах гніву; to fall into а р. розлютитися; 6) рідк. пасйвний стан; 2. о поет. відчувати або виявляти пристрасть. passional [‘pefSenl] adj пристрасний, палкий. passionate [‘peSanit] adj 1) пристрасний, палкий; 2) закбханий; 3) 3aпальний,

passionless страсний,

гарячий.

[‘pefanlis] байдужий,

р.

passman жує

adj

безпри-

спокійний.

man

|"ра:5тегп) диплом

2) 3)

злодій-зломщик.

п той, хто одер-

або

ступінь

без

від-

знаки. pass-out

[/pa:s,aut] п контрамарка (що дає право виходити і повертатися в театр). pass-out check [‘pa:s,aut’tfek] amep.= Passover пасха;

[’pa:s,ouva]

п 1) єврейська

2) пасхальне

passport

ягня.

|/ра:зро:ї|

п 1) паспорт;

риси;

людини,

особисті

хист

яки

2) и

цінують навкблишні. password [/pa:swa:d] п парбль, перепустка. past [pa:st] 1. п 1) минуле; it is now a thing of the р. це справа минулого; 2) грам. (звич. the р.) нулий час; 2. adj 1) минулий; some time р. останнім часом; грам. минулий; р. participle прикметник минулого часу; 3.

мимо;

автора і т. п.).

passimeter [po’simita] п автомат для прбдажу залізничних квитків. passing Гра. sig] 1. п 1) прохбдження; іп р. мимохідь, між іншим, побіжно;

айс:

pass-out.

п

-by) (випадкбвий) перехожий, проїжджий, подорбжній. х passerine [‘peesarain] І. adj гороб'ячий, горобиний; 2. п птах з ряду горобіних. passers-by [‘pa:saz’bai] рі від passer-by. pas seul [,pa:’sa:l] фр. п сбльний балетний номер. passible |"ргезіб|| adj здатний відчувати або страждати. passim [/pesim] лат. адо всюди, посиланні

3) безпроцентний (про борг і т.п.); 4): р. уоісе грам. пасивний стан; 2. п грам. пасивний стан. passivity [pze’siviti] п 1) пасивність, інертність; бездіяльність; 2) покір-

ність. , pass-key Гра: ski:] п 1) відмичка; ключ від бо замка;

the years

майнули; 2) за,

по

flew

4. prep. той

бік;

1)

3) після,

is р. fifty йому за п'ятдесят; над;

пбза

межами

із р. endurance paste [peist] І. п 2) паста;

миfor 2) дієadv

р. робки промимо,

повз; за;

Пе

4) по-

(досяжного);

it це нестерпно. 1) клейстер, клей;

3) тісто; 4) пастила;

хал-

ва; 5) мастика; 6) ел. активна маса (для акумуляторних пластин); 7) sl. удар кулакбм; 2. v наклєю-

вати, приклеювати, склеювати, обклеювати (up, оп, together); to р. up notices розклбювати оголошення. pasteboard [‘peistbo:d] п 1) картодн; 2) sl. візитна картка; 3) 51. залізничний KBHTOK; 4) attr. картонний; перен.

неміцний,

хиткий.

pastel [pzes’tel] п жив. пастель; малювання пастеллю. paster [/peisto}] п 1) амер. клейка смужка паперу; 2) робітник, який наклеює ярлики. разіегп [/pasta:n] п 1) бабка (у коня); 2) пута. pasteurization [,peesterai’zeifn] п пастеризація. pasteurize [‘paestaraiz] о 1) пастеризувати (молоко); 2) робити щеплення за методом Пастера (перев. від сказу). pasteurizer [/peestaraiza] п пастеризатор, апарат для пастеризації.

pasticcio, pastiche [pees’titfou, равз'їі:7) п 1) суміш; попурі; 2) художня імітація, стилізація (особл. літера-

турна).

[pzes’ti:l] п 1) курильна свічка; 2) таблетка. pastime [’pa:staim] п приємне проведення часу; розвага; гра. pastiness [‘peistinis] п клейкість, липpastil(le)

passive [/pesiv] 1. adj 1) пасивний, бездіяльний, інертний; 2) покірний;

pass-check [‘pa:stfek] =pass-out. passé [‘pa:sei] фр. adj 1) побляклий;

кість.

past master [’pa:st/ma:sta] п (неперевершений) майстер (в чомусь — іп).

pastor [‘pa:sta] п 1) пастор; 2) орн. рожевий шпак. pastoral [’pa:steral] 1. adj 1) пастушачий; 2) пасторальний; 2. п пастораль.

pastorale

[,pesta’ra:li] гай, pastorales) муз. pastorali [,pesta’ra:li:] rale.

п

(рі разіо-

пастораль. рі від pasto-

pastorate [’pa: starit] (ue 10) пасторство; 2) збірн. пастори. pastry |‘peistri] п кондитерські вироби; печиво, тістечко. pastry-cook [‘peistrikuk] п кондитер.

pasturable вищний. pasturage ще;

2)

[‘pa:stfarabl] [’pa:stjurid3] mama,

пасіння, випас. pasture [’pa:stfa}] вигін;

аа)

підніжний

2) паша;

пасо-

п 1) пасовийкорм;

3)

1. п 1) пасовище, 2. о пасти(ся).

pasty І ("реезії) п 1) пиріг; 2) паштет pasty II |"реізіі) ад) 1) тістоподібний, лий.

в'язкий;

2)

блідий;

одут-

pasty-faced [‘peisti,feist] adj одутлий; блідий. pat І [pet] І. о поляпати, поплескати (по плечу, спині); 2. п 1) поплескування, ляскання; бплеск; ляпанець (звук); 2) шматок, кружальце (масла).

pat II [pet] adv 1) до речі; своєчасно; вдало; 2) швидко; вільно; з готбвністю; to know a lesson off р. добре знати урбк. pat ПІ [pet] adj підхбжий; доречний;

вдалий;

своєчасний.

patch (регі) 1. п 1) латка; 2) клаптик; 3) ділянка землі; 4) пляма неправильної форми; 5) мушка (на обличчі);

о латати;

6)

пов'язка

лагодити;

(на оці);

2.

улагоджувати

(сварку); р up підправляти; зробити з клаптиків. patch-pocket [‘paetS,pokit] п накладна

кишбня. patchwork

[‘petfwa:k]

п

1)

щось,

spoOneHe з різних клаптиків (тж перен.); 2) мішанина. patchy ій adj 1) поцяткбваний,

вкритий плямами, плямистий; 2) неоднорідний; строкатий; різношерстий; 3) урйвчастий; випадкдвий (про знання).

pate

[peit]

кітра;

п

розм.

2) маківка

1) голова, (голови);

зум. pate [,pa:’tei] фр. п nawrér. paten [‘peetn] п металевий диск.

ма-

3) рб-

кружок;

раї

373 Р

patency [’peitansi] п Явність, очевидність. patent |/реїїгпі) 1. п (часто |"реtant]) 1) патент; 2) диплом, rpaмота, привілей; 3) знак, печать, ознака (розуму і т. п.); 2. adj 1) явний, очевидний: тентдваний;

4) розм.

3)

доступний;

власного

оригінальний,

2) па-

винаходу;

самобутній;

новий; 5): p.-leather лакбвана шкіра; 3. о |тж. "рагізпі) патентувати; брати патент (на щось). patentee [,peitan’ti:] п власник патенту. patenting [‘peitentin) п 1) патентування; 2) лбдженням

ці).

patent

тех. гартування з охов металі (напр., у свин-

letters

[‘peitant

‘letaz]

п рі

жалувана грамота; патент. patently [‘peitantli] adv явно, видно;

відкрито.

pater [‘peita] Tep.

п шк.

очепа-

paterae |"регізгі:) рі від patera. paterfamilias [’peitafa’milies] п господар дому. paternal [po’te:nal] ський;

2)

по

батько

adj

1)

батькові

(pl сім'ї,

батьків-

(родич);

р.

grandfather дід по батькові. paternalism [pa’ta:nalizm] п батьківське опікування, зайва дріб'язкбва опіка. paternity [pa’ta:niti] п 1) батьківство; 2) походження по батьку; 3) перен. авторство; джерело. path Гра:8; рі ра:02) п 1) доріжка, стежка;

2) шлях;

the р. of a comet

шлях комети; 3) трек, бігова доріжка; 4) траєкторія; 5) лінія поведінки

стати

pathetic

або

ції; to cross

комусь

поперек

[po’@etik]

smb.’s

р.

дордги.

adj

1)

зворуш-

ливий; 2) патетичний; 3) жалісний; фраз. звор.: р. strike страйк солі-

дарності. pathetics [po’Getiks] п рі (вжив. як sing) патетика. path-finder |/ра:8,/Їаїпде) п 1) дослідник (маловивченої країни); 2) слідопит; 3) покажчик курсу (в радіолокації); 4) ав. літак наведення.

pathless [‘pa:@lis] adj 1) бездоріжній, непрохідний; 2) недосліджений; 3) непроторбваний. pathological [,paGa’lodgikal]

па-

тологічний.

pathologist [pa’Poladgist] п патоблог. pathology Гро'боїзазі) п патологія. pathos [‘peiSas] п 1) те, що викликає

сум

або

співчуття;

почуття. pathway |"ра:0меі) ріжка;

дордга,

шлях;

ки для сполучення; 3) траєктбрія.

2)

пафос;

п 1) стежка, 2) тех.

3) карт.

1. adj 1) терплячий; 2) наполегливий; впертий; 2. п пацієнт, хворий. patina [‘petina] п патина (наліт на бронзі), чернь. patois [‘petwa:] фр. п місцева говірка. patresiamilias | |"реійгі:2Їа"тпійса5| рі від paterfamilias. patriarch [‘peitria:k] п 1) патріарх; 2) глава роду, общини, сім'ї; 3)

родоначальник; засновник, patriarchal [,peitri’a:kol] adj 1) патріархальний; важний.

patrician

патріарший;

[pa’trifan]

patricide

|"регігізаі)

п

2)

по-

1) патрицій;

доміст-

робдчий місток;

п

1)

2) батьковбивця.

patrimonial

|,регігітоцпіз!)

батькоadj

ро-

довий; спадковий. patrimony |"регігітепі) п 1) вотчина; 2) родовий маєток, спадщина. patriot І"регігігі)| п патріот.

patriotic

[,peetri‘otik]

ний; the Great чизняна війна.

adj

Р. War

патріотич-

Велика

Віт-

patriotism |’peetriatizm] п патріотизм. patrol |ре"гоці) І. п 1) дозір; патруль; патрулювання; оп р. в дозбрі; 2) attr. патрульний, дозорний; р. wagon амер. тюрбмна каpéta; 2. о патрулювати; охороняти

дозбрами. patrol-bomber |ра"їгоці бота) п військ. розвідник-бомбардувальник. patrolman [pa’troulman] п амер. поліцейський. patron [‘peitran] п 1) захисник; заступник; патрон; шеф; 2) постійний покупець, клієнт; постійний відвідувач.

patronage

|"регігопідз)

п

1) заступ-

ництво; шефство; опікування; 2) клієнтура; постійні покупці або відвідувачі (певного театру, кіно тощо); 3) приватна фінансова підтримка.

patronize

[/petranaiz]

о 1) протегу-

вати, захишдти; опікати; 2) ставитися звисока; 3) подавати фінансову підтримку. patronymic [,patro’nimik] п по батькові.

patter I [‘pata] MOBKOIO, MOBKa;

adj

2) наполегливість;

пасьянс. patient |"реідпі|

вбивство;

sl. батько;

жарт.

[/peifns] п 1) терпіння, терп-

лячість;

2) аристократ.

patera [’petara] п (рі paterae) архт. патера, круглий орнамент (у вигляді тарілки).

patresfamilias)

patience

Р

1. о говорити скоро-

торохтіти; 2)

жаргбн,

2. п

1) скоро-

yMOBHa

мова;

3) розм. базікання, балаканина. patter II [’pete] о 1) барабанити, порощийти (про дощ, град); 2) дріботіти, тупцювати (про дитину). pattern [’peton] І. п 1) зраздк, взірець; а р. of industry людина зразкової працьовитості; 2) зразок, модель; 3) візерунок, узор (на тканині і т. ін.); 4) шаблон; 5) BHкрійка; 6) стиль, характер; 7) модель (тж для литва); 8) тех. шаб-

ВИ

РІ

рам о

В

NOH; лекало; 9) амер. відріз, купди на плаття; 10) attr. зразковий, взірцевий; 2. v 1) виготовляти за 3pa3KOM;

копіювати

(after,

оп,

upon);

2) прикрашати узбром. pattern-maker [‘petenmeika]

n

мет.

модельник. pattern-shop [‘petanfop] п мет. модельний цех, модельна майстерня.

patty [/peeti] п пиріжбечок. pattypan

|/регіїреп)

п

форма

для

пиріжків. paucity [’po:siti] п нечисленність,

мала кількість. paunch (ро.пії) 1. п живіт, черево, пузо; 2. о потрошити. paunchy [‘po:ntfi] adj з черевцбм.

pauper

[‘po:pa]

жебрак. pauperism

п

бідняк,

("ро:рагігт|

злидар,

п злидні;

пау-

перизм. pauperization

[,po:parai’zeifn] п зубожіння; пауперизація. pauperize [‘po:paraiz] о довбдити до

злиднів. pause [po:z] І. п 1) пауза; перерва, перепочинок; зупинка; 2) замішання; ра;

3) муз. фермата; 4) літ. цезу2. о 1) робити паузу; зупиня-

тися;

спинятися;

2)

баритися;

тримуватися; вагатися. pave [peiv] о мостити, вистилати;

за-

брукувати;

to р. the way перен. про-

кладдати шлях, готувати грунт (для чогось --for, to); to р. with flowers устилати квітами. pavement [‘peivmant] п 1) тротуар; панбль; заїкою

2) підлдга, і т. ін. 3)

викладена моамер. мостова;

4) гірн. грунт; фраз. звор.: оп the р. без притулку, на вулиці. pavement-artist [/peivmont,a:tist] п художник, який малює на тротуарі, щоб заробити на життя.

paver

|"реіко|

п

1) мостильник;

2)

каміння, цегла для брукування; 3) буд. дорбжній бетоноукладальник.

pavillion

[pa’viljan]

1. п

1) павіль-

йбн; 2) намет, шатро; 2. о 1) будувати павільйбдни; 2) ставити намети.

paving

[‘peivin]

п 1) мостова,

ківка; 2) матеріал для

3) айг:

р

stone

бру-

брукування;

булижник;

бру-

щатка.

Pavlovian |регуПТоцуїгп) аа): Р. reflex умовний рефлекс. рауопіпе [‘pevanain] adj 1) павиний; 2) райдужний. paw [po:] І. п 1) лапа (з кігтями); 2) sl. рука; почерк; 2. о 1) скребти

лапою;

2)

бити

копитом;

3)

розм. хапати руками, лапати, мацати. pawky [‘po:ki] adj жарт. лукавий; іронічний. pawl [po:l] І. п /) тех. защіпка; запобіжник; 2. о тех.

защішки.

2) мор. зупиняти

пал (шпиля); за допомобгою

paw

РЕ

pawn | {po:n] перен.).

п

pawn

І. п застава,

II [po:n]

in р. в заставі;

шах.

ані

пішак

(тж. 4

заклад;

2. о 1) закладати,

віддавати в заставу; 2) ручитися; to р. one’s life ручйитися життям; to р. one’s

pawnbroker що

word

давати

слово.

[‘po:n,brouka]

дає

гроші

під

п лихвар,

заставу;

at the

pawnbroker’s у ломбарді. pawnshop ("ро:пуор) п ломбард;

по-

зичкдва каса. pax [peeks] лат. 1. по мир; символ миру; 2. int шк. sl. мирі; тихіше!;

цур!

pay

сплата;

1. п

2)

1) плата,

платня,

та; deffered

виплата,

заробітна

р. а) допомодга,

пла-

що

ви-

плачується військовослужбовціо у відставці або його сім'ї після його смерті; б) пенсія державного службобвця; take-home р. амер. розм. зарплата, яку одержує робітник на руки (після відрахувань); call р. гарантбваний мінімум | зарплати (при вимушеному простої); 3) відплата; 4) платник боргу; 5) attr. амер. платний; 6) attr. рентабельний, вигідний для розробки; промислбвий (про родовище); 2. и (past і р. р. paid) 1) платити (за

щось — for); ток);

2) сплачувати

оплачувати

in kind

платити

горбджувати;

(пода-

(роботу);

натурою;

to

р.

3) вина-

відплачувати;

від-

шкодбвувати; 4) окупатися; давати прибуток; 5) поплатитися; б) засвідчити (пошану); з прийм. і присл.: р. back а) повертати (гроші); б) відплачувати; р. down платити готівкою; р. for а) оплачувати, окупати; б) поплатитися; р. іп BHOCHTH на потбчний рахунок; р. оїї а) розрахбвуватися; звільняти з робдбти; розплачуватися пбвністю; 6) відплатити; р. out а) виплачувати; б) відплачувати; р. up а) виплачувати повністю; б) виплачувати вчасно; фраз. звор.: to р. attention звертати увагу; to р. a visit (to) зробити візит (комусь), відвідати (когось); to р. one’s way жити відповідно до своїх достатків; to р. smb. back іп his own coin віддячити комусь тим самим pay II [pei] о мор. смолити.

payable

[’peisbl]

adj І) що

підлягає

сплаті; 2) прибутковий, вигідний; 3) промислбвий (про родовище). pay-box [’peiboks|] п амер. театральна

каса.

бітної

payee

[‘peidei] п день

плати;

|реї/ї:|

видачі

платіжний

п одержувач

день.

заро-

(грошей);

пред'явник чека, векселя, рау-епуеїоре [‘pei,enviloup] п конверт з заробітною платою; получка.

payer [/peia] п платник. paying ("реїїр) ай) вигідний, буткбвий; можність.

р.

capacity

приплатоспро-

374 ВИНО

В

РОВНО

ОО

НЕО

pay load (|/реіїоца| п корйсний вантаж; платний або комерційний вантаж. payload |"рейїонд)| т військ. бомбо-

вий вантаж. paymaster [‘pei,ma:ste] скарбник; 9) осбба, витрати. .

п 1) касир; що оплачує

paymaster general [‘pei,;ma:sta’dgenaTal] п головний скарбник. раутепі Loa п 1) сплата, плата, платіж; 2) ah 3) відплата. рау-оїї [‘peiof] п амер. І) виплата; 2)

І [pei]

pay-day

о о

час

3) розм.

виплати;

несподі-

ваний результат. рау-оїїїсе |"реі,оїіз| п каса. pay-out [‘peiaut] п виплата. pay-packet |/реї,реекії| =pay-envelope. pay phone [‘peifoun] п амер. телефдн-автомат. рау-гої! [’peiroul] =pay-sheet; to be off the p.-r. бути безробітним або звільненим

pay-sheet

[‘peifi:t]

п платіжна

відо-

мість. реа |рі:) п 1) горбх; горошина; 2) амер. дрібний антрацит (тж р. coal); фраз. звор.: as like as two

peas як дві краплі води. реасе |рі:5) п 1) мир; спокій; тиша; громадський порядок; (тож the public

р.

the

king’s

р.);

р.!

тихіше!,

замовчіть! р. with honour почесний мир; at р. у мирі, у злагоді (3 кимсь -- with); to hold one’s p. мовчати; іп р. в спокої, to keep the р. зберігати мир; додержувати спбкбю; порядку; may he rest in

р. мир праху йогб!; to укладати мир; мирийти(ся) 2)

(звич.

Р.) мирна

угода,

make р. з кимсь; мирний

ддговір. peaceable [’pi:sabl] adj миролюбний, мирний. peaceful (рі:зїц) ад) мирний, спокійний. peace-lover [/pi:s,lAva] п прихильник миру. peace-loving [‘pi:s,lAvin] adj миро-

УПРАВЕНО АХ

реа coal

[/pi:koul]

as

[‘pi:kok]

а р. гбрдий,

4)

розм.

[pi:tf]

красуня;

о дондсити

5)

attr.

(на спів-

учасника — against, оп, upon); брехати, зводити наклеп. pea-chick [‘pi:tfik] п молодий павич; молода пава. peachy [’pi:tfi] adj 1) персиковий; CXOKHH на персик; 2) розм. приємний, чудовий, відмінний.

павич;

2. 0

1)

задаватися;

походжати;

позувати.

peacock

blue

[‘pi:kok

ливчастий

‘blu:]

синій KOWIp.

peacockery

|/рі:КоКегі|

п пере-

п

пихатість,

бундючність

peafowl [’pi:faul] павич; peahen [’pi:’hen] п пава.

пава.

pea-jacket [/pi:,dzeekit] п матроська двобортна куртка з грубого сукна; бушлат.

peak

І [pi:k] п 1) пік, гострокінцева вершина; 2) вістря; 3) найвища точка, максимум; 4) вершина (кривої); 5) козирбк (кепки); 6) кінчик

(бороди);

7)

гребінь

(хвилі);

8) тех. максимум (навантаження). peak II [pi:k] о чахнути, слабнути; іо р. апа ріпе чахнути і томитися. peaked І [pi:kt] ад) гострокінцевий. peaked II [pi:kt] adj змарнілий, виснажений.

peaky ("рі:Кі) =peaked

реа!

[pi:l]

І. п

(грому);

I i II.

1) дзвін;

р. of laughter

ху; 2. о 1) дзвонити гриміти;

2)

гуркіт

вибух

смі-

у дзвони;

2)

лунати.

peanut [/pi:nAt] п 1) земляний арахіс; 2) attr. арахісовий; звор.: р. politician амер. продажний політикан.

горіх, фраз.

дрібний,

pear [pea] п груша. pearl

[pa:l]

І. п

1) перлина;

перли; 3) перламутр; 4) крапля роси; сльоза; 2. v 1) шукати перли; 2) обдирати, ше-

2)

крупийнка,

збрнятко;

ретувати (ячмінь). pearl-ash |"ро:Їге?| =potash. pearl-barley [‘pa:l’ba:li] п перлбва крупа, pearl-button [’pa:l’batn] п перламутровий гудзик. реагі--diver [‘pa:! ,Чаїхе)

вець

перлів;

перли. pearl-fisher

pearl-powder

II

(вид proud

чванитися;

на жертва. реасе-оїїїсег [’pi:s,ofisa] п охорбнець порядку (поліцейський). peace-time [‘pi:staim] п мирний час. peach І [pi:t{] п 1) персик; 2) персикове древо; 3) розм. «перший персиковий.

як

павич;

пишатися,

лів. pearl-fishery

сорт»;

1. п

2) велично

любний. peacemaker [‘pi:smeika] п 1) миротвбрець, примирийтель; 2) жарт. револьвер; 3) жарт. військове судно. peace-offering ("рі:5,оїзгід| п спокут-

peach

п «горбшок»

антрациту).

peacock

реа

Р

водолаз,

[‘pa:l,fifa]

білило

що

п

рі

ло-

добуває

п ловець

[’pa:l,fifari]

перлів. pearlies [/pa:liz] гудзики. не

п шукач,

п

пер-

лбвля

перламутрові

[‘pa:l,pauda]

п перлиш-

(косметика).

реагі-5пеїї "ра: бен перламутр. pearly |"ре:Пї| adj 1) перлинний; схбжий на перли; 2) оздоблений перлами. pear-shaped [‘pea,Seipt] adj грушовидний. реагі [pa:t] adj розм. 1) у дбброму настрої, веселий,

жвавий;

2) сприт-

ний; 3) кмітливий. pear-tree |"резігі| п груша (дерево). peasant |"регпі| п 1) селянин; 2) attr. тап

селянський, сільський; р. моселянка. peasantry [/pezniri] п селянство.

реа

375

нн о

pease [pi:z] п 1) горбх; 2) attr. гороховий. реа5Ппооїег [‘pi:,fu:ta] п іграшкодва (духова) рушниця. pea-souper [‘pi:,su:pa] п розм. густий ак туман. peat [pi:t] п 1) торф; брикет торфу; 2) attr. торфовий. реаїегу |"рі:ізгі| п торфбві розрббки, торфбвище peat-hag [‘pi:theg] п віроблене торфовище.

pea-time

[’pi:taim]

of p.-t. останній

життя;

p.-t.’s

п амер.: етап

past

the

чогось;

справу

last

кінбць

закінче-

но.

реаїтап [‘pi:tman] п 1) робітнйк-торф'яник; 2) продавець торфу. peatmoss [‘pi:t’mos] п торфбвий мох. реаїу [‘pi:ti] adj торфбвий; подібний до торфу.

pebble

раб

кругляк,

1. п i) галька;

булйжник;

кришталь,

3) лінза

вживаний

со MOCTHTH

каменем;

2) для

з гірського

голяк; гірський

окулярів;

кришталю; посипати

9.

галь-

кою. pebblestone [‘peblstoun]=pebble 1, 1). pebbly [’pebli] adj вкрітий галькою. рессабіе [‘pekabl] adj грішний, rpiхбвний. peccadillo [,peko’ dilou] п (pl peccadillo(e)s) ee дрібна провина. peccancy |"реКапзі) п 1) гріх, провина; 2) гріховність. рессапі [’pekant] adj 1) грішний; rpiхбвний;

рбвий,

2) хвороботвдрний;

шкідливий;

р. tooth

нездо-

хвбрий

зуб; 3) неправильний; the р. string детонуюча струна. реск І |рек) п міра сипких тіл (="'/4 бушеля або 908 a); 2) ббзліч, маса, купа; а р. of troubles безліч неприємностей.

peck II |рек| 1. о 1) клювати, дзьобати, довбати; 2) жарт. цмдбкнути; 3) sl. відщипувати (їжу); мало їсти; 4) довбати киркою; 5) sl. шпурляти (камінці); 2. п 1) клюBOK; 2) жарт. легкий поцілунок; 3) sl. їжа. pecker [‘peka] п 1) птах, який довбає дзьббом (звич. в сполученнях, напр. wood-pecker дятел); 2) кирка; 3) sl. дзьоб, ніс; keep your р. up! не вішай(те) носа!; 4) sl. ненажера. peckish [’pekif] adj розм. голодний; to feel р. проголодатися, зголодніMae

pectinate,

pectinated

[’pektineit,

"рек-

tineitid] adj бот., 300A, гребенястий, гребінчастий. pectination [,pekti’neifn] п гребінчастість; гребінь. ресіога! [‘pektaral] 1. adj 1) груд-

ний; що стосується груднбї клітки; 2) суб'єктивний; внутрішній; 3) нагрудний; 2. п 1) нагрудна прикраса, ЦІ.

оздбба;

2) pl грудні

плав-

peculate

[’pekjuleit]

вати;

о 1) привласню-

2) розтринькувати,

розкрада-

TH. peculation [,pekju’leifn] п розтрата, казнокрадство. peculator [’pekjuleita] п розтратник, казнокрад,

розкрадач.

peculiar [pi’kju:lio] 1. adj 1) особливий, окремий; 2) специфічний; незвичайний, своєрідний; 3) властивий

виключно

бистий, my own майно;

(комусь

--

to);

осо

власний, індивідуальний; р. property моє особисте 4) чудний,

дивний;

ексцент-

рйчний; to look р. мати чудний вигляд; to have р. ways бути чудним;

2.

п

1)

особиста

власність;

2) особливий привілей. peculiarity [pi,kju:lieeriti] по 1) (індивідуальна) особливість; специфічність; 2) особиста риса, властивість, характерна риса; 3) чудність,

дивність. peculiarly ливо;

{pi’kju:ljali] 2)

дивно,

adv

чудно;

1) особ3)

особи-

сто. pecuniary |рі"Кіи:пізгі) adj грошовий; р. aid грошова допомога. pedagogic(al) [,peda’godgik(al)] adj педагогічний. pedagogics [,peda’godziks] п pl (вжив. як Sing)

педагогіка.

pedagogue

[’pedagog]

педагог,

вчитель; 2) педант. pedagogy |/редородзі) п педагогіка. pedal [‘pedl] 1. n педаль; 2. adj axar., 300A. ножний; 3. о 1) натискати на педалі; 2) розм. їхати на велосипбді. pedant |"редопі) п 1) педант; 2) доктринер. pedantry [’pedontri] п педантичність, педантизм. peddle |"редї) о 1) торгувати, розHOCHTH товари; 2) рознбсити чутки.

peddling ("редіїд) 1. n дрібна (роздрібна) торгівля; 2. adj дріб'язковий;

HeicTOTHHH.

pedestal [’pedistl] 1. п 1) підніжжя, п'єдестал; цбколь; 2) база; основа; 3) нічний

стблик;

2. о ставити

п'єдестал. pedestrian [pi’destrian]

на

1. п 1) пішо-

хід; 2) учасник змагань з спортивної ходьби; 2. adj 1) піший; пішохідний; 2) прозаїчний; нудний. pediatrics [,pi:di’etriks] п рі (вжив. як sing) педіатрія. pedicel [’pedisl] п бот. стеблинка, стебельце, квітконіжка.

pedicular [pi'dikjulo] adj вошйвий. pediculous [pi’dikjulas] =pedicular. pedicure [’pedikjuo] бити педікюр.

pedigree

[’pedigri:]

п педікюр;

о po-

п 1) родовід, re-

неалбгія; 2) похбдження; етимологія (слова); 3) attr. племінний; р. cattle племінна худдба. pedigreed [‘pedigri:d] adj порбдистий. pediment [‘pedimant] п архт. фронтон.

1

редіаг

[/pedla]

п

pee 1600

11

1) рознощик;

ву-

личний торговець; 2) поширювач плітбк; фраз. звор.: p.’s French зло-

дійський жаргон. pedlary [’pedlari] п 1) роздрібна торгівля (на рознос); 2) товари вуличного торговця; дрібний товар. pedology I [pi’dolodgi] п педологія (тж paedology). pedology II [pi’dolodgi] п грунтознавство.

pedometer

Грі/дотіїг|

дометр.

peduncle

[pi’dAnkl]

п крокомір, пе-

п бот. квітконіж-

ка; плодоніжка. peek [pi:k] І. п пбгляд крадькома; швидкий погляд; 2. о заглядати, зазирати (звич. р. іп); виглядати (звич. р. out).

реек-а-Боо |"рі:Ко"Ри:) по амер. вид гри у схдбванки, peel [pi:l] 1. п 1) кірка, шкірка (фруктів), лушпайка; 2) пекарська лопата;

3)

амер.

лопать

весла;

2.

о 1) очищати (фрукти і т. ін.); лущити; 2) злущувати(ся) (тж р. off); 3) sl. роздягати(ся).

peeler |/рі:Їз| п 1) обдирна машина; інструмент або машина для обдирання корй, лушпиння і т. п.; 2) sl. поліцейський. peeling ("рі іо) п 1) шкірка, кірка, лушпийння; potato peelings картопляні лушпайки; 2) шар, що відлупився. peep І [pi:p] 1. о 1) щулитися, мружитися;

2)

позирати

нишком,

під-

глядати, заглядати (аї, іп, іпіо); виглядати; to р. out of а window виглядати з вікна; р. in заглянути на хвилинку; р. іпіо заходити ку-

дйсь; 2. п 1) погляд крадькома; 2) проблиск, перша поява; 3) свердловина,

щілина.

peep II (рі:р) 1. о цвірінькати; пищати (про курча, мишу та te) 82. n цвірінькання; писк. реерег Г рі:ре) п 1) той, що підглядає; 2) 5і. бко. реер--hole {‘pi:phoul] п бтвір, вічко; щілина (крізь яку можна підгля: дати). Peeping Tom [/pi:pin’tom] п надто цікава (допитлива) людина. peer І [pia] о 1) пильно вдивлятися, придивлятися; to р. into darkness вдивлятися в темряву; 2) виглядати,

показуватися;

the sun

peered

through the clouds сбнце вйиглянуло 3-3a XMap. peer II [pia] І. п 1) пер, лорд; 2) рівний

за

рівнятися

станом;

рівня;

(з кимсь);

бути

2.

о

1)

рівним;

2) робити пером. реегіе55 [’pialis] adj незрівнянний, чудовий. peeve [pi:v] розм. 1. п 1) дратівна обставина; 2) скарга; 2. v роздратбвувати; набридати. peeved [pi:vd] adj розм. роздратбваний.

рее

376

реп

peevish [‘pi:vif] adj 1) сварливий, | peltry [‘peltri] п хутряний товар; дразлйвий; сердитий; 2) примхлихутро. pelves [‘pelvi:z] рі від pelvis. вий; 3) буркотливий. pelvic |’pelvik] adj анат. тазовий. реє [peg] 1. п 1) вішалка; 2) кілоpelvis |"реїміз| п (рі pelves) анат. чок, шпиньбк, штифт, дерев'яний 1) таз; 2) ниркова миска. цвях, нагель; чіп; 3) розм. зуб; Pembroke table [‘pembruk,teibl] п нога; 4) коньяк з сбдовою водою; розкладний стіл. фраз. звор.: to buy (clothes) off the pemphigus {’/pemfigas] п мед. пухирр. купувати готбвий (Omar); 2. 9 чатка. | С 1) прикріпляти кілочком; 2) прореп I [pen] 1. п 1) перо (для пиколювати, протикати; 3) розм. кисання); ручка з пером; 2) рейсфедати, шпурляти; 4) бірж. штучно дер (креслярський); 3) літературна підтримувати ціну на одному рівні; праця; літературний стиль; 4) з прийм. і присл.: р. down прибиписьменник; the best pens of the вати кілочками; р. in(to) забиваday найкращі сучасні письменнити; р. out а) відзначати кілочками; ки; 2. о творити, писати. б) видихнутися; умерти. pen II [pen] п 1) невелика загорода Pegasus [‘pegasas] п міф. Пегас (ra для худоби; 2) приміщення для nepen.). арештованих. pegging [/pegin] п кілочки; матеріал pen ПІ [pen] n лебедиця, самка ледля кілочків. бедя. peg-top [’pegtop] п дзийга (іграшка). penal [‘pi:nal] adj кримінальний; карpeignoir |"реіпма:| фр. п пеньюар. ний; р. laws кримінальні закони; pejorative |"рі:432,гейім) adj принизр. servitude каторжні роботи. ливий. penalize [‘pi:nalaiz] о 1) карати; 2) Pekinese, Pekingese [,pi:ki/ni:z, ,pi:штрафувати; 3) ставити в невигідКід":2) 1. adj пекінський; 2. п жине стандвище. тель Пекіна. pekoe [‘pi:kou] п вйщий сорт чорpenalty [‘penalti] п 1) покарання; кара; 2) штраф; оп (або under) р. ного чаю. pelage [‘pelid3] п хутро, шкура, вбвої під страхом (покарання); 3) на

attr.

(тварин).

pelagian (ріТеідзіоп| ний; 2. п тварини населяють

pelagic

1. adj пелагічі рослини, які

відкрите море.

[pe/ledzik]

adj

пелагічний,

морський; що #*HBé в глибині морів, океанів. pelargonium [,pela’gounjam] п. бот. пеларгонія; герань. pelerine [’pelari:n] п пелерина. реїї [pelf] п 1) през. гроші, нікчемний

метал;

багатство;

2) заст.

кра-

дене майно pelican ("реїїкап) п орн. пелікан. pelisse (ре"і:5| п 1) ротбнда; довгаста

мантилья;

2) дитяче

пальтб

з пелерйною. pellet [pelit] п 1) кулька (з паперу, хліба і т. ін.); 2) пілюля; 3) дробинка; шротинка. pellicle [‘pelikl] п шкірка, тонка плівка. pell-mell [/pel’mel] 1. adj безладний; 2. adv snepéMiwky, безладно, сяк-так;

3.

п

плутанина;

мішанйна;

безладдя. pellucid |ре"Ци:5і4) adj 1) прозбрий; 2) ясний, зрозумілий. pelt I [pelt] 1. о 1) закидати (камінням,

запитаннями);

2) стукати,

ба-

рабанити (про дощ, град); 3) обстрілювати; 4) нападати (на когось з докорами і т. ін.); 5) лити (про дощ); 6) амер. розм. поспішати; 2. п 1) ббстріл; 2) сильний удар; (at) full р. з максимальною швидкістю.

pelt II [pelt] п шкура; шкіра. pelting [’peltin] adj заливний дощ);

р. rain злива.

(про

спорт.

штрафний;

р.

area

штрафний майданчик; р. kick одинадцятиметрдвий удар; р. goal гол, забитий з одинадцятиметрового удару. реп and ink |/репопа"їдк) п 1) письMOBe приладдя; 2) літературна робота. pen-and-ink [’penand’ink] adj зроблений пером (про малюнок); написаний пербм; письмовий. Penates [pe’neiti:z] п рі міф. пенати. pence [pens] п pl від penny 1). pencil [’pensl] І. п 1) олівець; іп р. написаний олівцем; 2) пензель (живописця); 2) MaHépa, стиль; 4) опт. пучок проміння; 2. о малювати; писати олівцем. pencil-case |"репзіКеі8) п пенал.

pencilled

[‘pensld]

adj тбнко

окрес-

лений.

pencil sharpener [‘pensl,fa:pana] п амер. застругувач для олівців. pencraft [/penkra:ft] п 1) мистецтво письма;

2) літературний

стиль.

pendant [‘pendont] 1. п 1) підвіска; кулдн, брелок; 2) висяча лампа; 3) архт. орнаментне оздбблення у вигляді підвіски; 4) пара (до якоїсь речі); доповнення; 5) мор. вимnen; 2. adj=pendent. pendency [‘pendonsi] п стан nenésності, ність.

pendent

невизначеності;

[‘pendant]

adj

нерозв'яза-

1) висячий,

звисаючий; нависадючий; 2) нерозв'язаний; що чекає розв'язання; 3) грам. незакінчений (про речення).

pending що

[’pendin]

звисає;

1. adj 1) висячий;

2) незакінчений;

3) на-

ступний, неминучий; 4) очікуваний, сподіваний; ще не вирішений; а treaty was р. чекали укладення угоди; 2. prep 1) протягом; 2) до; чекаючи;

р.

a

decision

шення, ухвали. pen-driver [’pen,draiva] канцелярйст; писака.

pendulate

[‘pendjuleit]

як маятник; рішучим.

pendulous ний;

[’pendjules]

Penelope

людина

(рі/пеїгрі|

2) перен.

penetrability

лище;

не-

гойдається.

п 1) маятник; або річ.

п 1) міф. Пене-

вірна дружина.

[,penitra’biliti]

никність.

penetrable ний. penetralia

бути

adj 1) підвіс-

який

("/репдаіцізт)

2) нестійка

лбпа;

2)

рі-

о 1) хитатися

2) вагатися,

висячий;

pendulum

чекаючи

п през. клерк;

|"репіїгер|)

adj

([,peni‘treilja]

п

п

про-

проникрі святи-

тайники.

penetrate [‘penitreit] о 1) проникати, пронизувати; 2) вхбдити, проходити

(into, through,

вати

(чимсь

--

to); 3) просдчуwith);

4)

глибоко

зворушувати; охбплювати (with); 5) збагнути; зрозуміти; вникати (у щось). penetrating [’penitreitin] adj 1) що проникає, пронизує; 2) пронийкливий, гострий (про погляд і т. ін.);

3) пронизливий, різкий (про звук). penetration [,peni’treifn] п 1) проникнення;

2)

проникливість;

проник-

ність; 3) гострота (погляду i т. ін.); 4) тех. глибина руйнування; 5) військ. прорив. penetrative [penitrativ] =penetrating. pen friend [‘penfrend] п знайдмий або прйятель по листуванню. penguin |"редєміп) n 1) орн. пінгвін; 2) sl. ав. навчальний літак; макет літака.

penholder

[’pen,houlda]

п ручка

(для

фарм.

пені-

пера).

penicillin

[,peni’silin]

п

цилін,

peninsula [pi’ninsjule] п півбстрів; the Р. Піренейський півострів. peninsular [pi’ninsjula] 1. adj півострівний; 2. п житель miBOcTpoBa. penis [’pi:nis] п (рі penes) анат. статевий член. penitence |/репіізгп5| п каяття; покаяння. penitent [/penitent] 1. п грішник, що розкаюється; 2. adj що розкаюється. penitentiary ([,peni’tenfari] 1. п 1) виправний будинок; 2) каторжна тюрма; 3) папський трибунал; 2. adj виправний. penknife |"реппаїї) п складаний нбжик. penman [/penman] n 1) переписувач; каліграф; he is a good р. у ньдго гарний почерк; 2) письменник, журналіст. penmanship [‘penmanfip] п 1) калі-

реп

377

графія; чистописання; мистбцтво письма; 2) почерк; 3) стиль або манера письменника. реп-пате |"реппеіт) п літературний

псевдонім. pennies [’peniz] рі від penny. penniless [’penilis] adj безгрошовій, безгрошевий;

без

гроша;

нужден-

ний, бідний. pennon [‘penan] п mop. вймпел; прапорець. penny |"репі| п 1) (pl pence —npo грошову cymy від twopence до elevenpence; pennies -- про окремі монети) пенні, пенс; 2) (рі pennies) амер. розм. монета в | цент; фраз. звор.: іп for а р. in for a pound присл. назвався грибом — лізь у кіш.

penny-a-line вий,

[‘penia’lain]

низькопробний

adj

(про

penny-a-liner [’penia‘laina] ний писдка. pennydog

[‘penidog]

п

п найма-

розм.

ник майстра. penny-in-the-slot(machine)

‘slot(ma’Si:n)]

деше-

твір).

п автомат

поміч-

|"репіїпба-

для

прб-

дажу штучних товарів (в який опускають пенні). penny розі |/репі/роцзі) п поштбва оплата в І пенні. pennyroyal [‘peni‘roial] п бот. м'ята болотяна. pennyweight [‘peniweit] п 24 грана

(=1,5552 г). penny-wise [‘peniwaiz]

adj

дріб'яз-

кбвий; p.-w. and pound foolish що заощаджує на дрібницях, а втрачає на великому. Грепа8) п pennyworth, penny-worth 1) кількість товару, яку мобжна купити на | пенні; 2) attr. копійчаний. Ро

penology

[pi:’noledgi]

п

пенолбгія,

наука про покарання i тюрми. pensile [’pensil] adj висячий, повислий, звйслий (про гніздо і т. ін.). репзіоп Грепуп) 1. п 1) пенсія, допоmora; 2) [pa:nsis: yn] пансібн; 2. v

призначати

пенсію;

off звільняти

субсидувати; р.

на пенсію.

pensionable [’penfanebl] дає право на пенсію;

adj 1) що 2) що має

право на пенсію. ° репзіопагу ("репізпагі) 1. п 1) пенсіонер; 2) найманець; 2. adj пен-

сійний. pensioner (/репігпа) 2) студент, який і утримання (у університеті); 3) pensive [’pensiv]

п 1) пенсіонер; оплачує навчання Кембріджському заст. найманець. adj задумливий;

сумний. penstock ("репзіок) п 1) шлюз, шлю30B4 заставка; 2) жолоб; 3) тех. напірний трубопровід. pen-swan [‘penswon] п лебедиця, : самка won pent [pent] adj замкнений, ув'язне-

ний ий. жепіай

("репігд)

п

1) числі

/

п'ять;

рег

2) група з п'яти; 3) проміжок часу в п'ять днів або п'ять років; 4) хім.

п'ятивалентний елемент. pentagon [’pentagan] п 1) п'ятикут-

ник; 2) (the Р.) Пентагон; будинок військового міністерства США; вій-

ськове

міністерство

США;

перен.

американський мілітаризм. pentagonal {pen’teegonl] adj п'ятикут-

ний. pentahedral

[,pento‘hi:dral]

adj eeom.

п'ятигранний. pentahedron [,penta’hi:dran] п геом. п'ятигранник. pentangular [pen’teengju:lo] = pentagonal.

pentasyllable складове

[‘penta,silabl]

слово.

pentathlon

[pen’te@lon]

п

п'яти-

п спорт.

п'я-

тиборство.

penthouse [’penthaus] п 1) навіс; тент; піддашок; 2) фешенебельна квартира на плоскому даху багатоповерхового

будинку.

pentode [’pentoud] п ел. п'ятиелектродна лампа, пентод. penult(imate) [pi/nalt(imit)] п грам. передостанній

penumbra

склад

(у слові).

|рі/плтіго)

п півтінь,

на-

півтемрява.

penurious Грі"/пуцегіо5)

adj І) бідний;

2) скупий; 3) скудний. репигу (‘penjuri] п 1) бідність, нужда; 2) недостача, відсутність, брак

(ої).

penwiper ("репумаїре| п перочистка. реоп [‘pi:on] п 1) пебн (наймит у Латинській Америці); 2) піхоти-

нець; 3) поліцейський; 4) [pju:a] слуга (в Іноїйї). peonage [’pi:onid3] п кріпацька праця пебнів; наймитування; кабала. реопу бно п бот. півбнія. people [’pi:pl] 1. п 1) народ, нація; the peoples ої Europe народи Європи; 2) (вжив. як рі) люди, населення;

жителі,

мешканці;

young

р.

мблодь; country р. сільські жителі; many р. багато людей; р. say that кажуть, що; 3) (вжив. як рі) poдичі, рідні; батьки; his р. live in the

country його родина живе на селі; 4) почет; слуги; службовці; (озброені)

прихильники;

5) (Р.) амер.

юр. громадське обвинувачення, держава

(як

сторона

на

pepper-caster,

реррег-сазіог

,ka:sta] = pepper-box.

Peppercorn цю,

[’pepako:n]

[‘pepa-

п зернийна пер-

перчинка.

pepper-pot [‘pepapot] п 1) = реррегbox; 2) sl. запальна людина. peppery Upepari] adj 1) наперчений, гострий, їдкий; 2) запальний, дразливий.

peppy [‘pepi] adj sl. енергійний, дьбрий; у гарному настрої.

6a-

pepsin [‘pepsin] п фізл. пепсйн. peptic Греріїк) 1. adj фізл. 1) травний; 2) пепсйновий; 2. п рі жарт. бргани травлення. рег [pa:] prep 1) через, по; р. post по пбшті, поштою; р. rail залізницею; 2) за; на; р. day за день; р. hour на годину; р. man з чоловіка, на чоловіка; 3): (у лат. ви-

разах) р. capita [po:’keepite] на душу населення; р. se по собі; по суті.

peradventure

[pa:’si:]

[parad’ventfa]

сам

заст.

І.п

невідбмість; сумнів; beyond (або without) (all) р. безсумнівно; 2. adv можливо;

if р.

коли

lest р. що б там ку ціну.

perambulate

6,

[pa’rembjuleit]

дити, бродити;

якщо

б;

не сталося, за вся-

v 1) хо-

2) обходити,

джати (територію

об'їж-

тощо); 3) катати

коляску. perambulator [’preembjuleita] п дитяча коляска. percale aaa n TeKCT. перкаль. perceive [pa’si:v] о 1) відчути, почути; 2) збагнути, зрозуміти; помітити; усвідомлювати; 3) розріз-

HATH. per cent [po’sent] п процент; відсбTOK; nine р. с. дев'ять процентів. percentage [po’sentidz] п 1) процент, процентне віднбшення; 2) розм. частина, кількість. perceptibility [pa,septa’biliti] п відчутність,

сприйманість.

perceptible [pa’septabl] помітний.

adj відчутний;

perception [pa’sepsn] п 1) сприймання, відчування; 2) розуміння, усвідбмлення; 3) філос. перцепція. perceptivity

[;ра: sep’tiviti] п сприйнят-

ливість, тямущість. perch

I [pa:tf]

1. 1) сідало;

2) жер-

процесі); 2.0

дина,

тичина;

архт.

карниз,

ви-

населяти, заселяти. pep [pep] розм. 1. п бадьбрість, енергія, сйла; 2. о посилювати; підгаHATH; пожвавлювати, стимулювати,

ступ;

4) міра довжини

(=5,03

м);

підбадьорювати (звич. р. ир). pepper |"реро) І. п 1) перець; 2) гострота; дошкульність; 3) запальність;

4)

жвавість;

енергія,

темпе-

рамент; 2. 0 1) перчити; 2) лаяти, розпікати; давати перцю.

pepper-and-salt [’peparand’so:It] 1. п крапчаста шерстяна тканина; 2. adj 1) крапчастий; волосся).

pepper-box

2) з сивинбю

[’pepaboks]

п

(про

перечниця.

square

р. міра

3)

naomi

(«25,3

м?);

фраз. звор.: come off your р. не задирайте носа; 2. v 1) садовити(ся); сідати на сідало (про птицю); 2) перен. сісти або помістити (на високому місці); the town is perched оп a hill місто розташдване на пагорбі.

perch II [pa:tS] п іхт. бкунь. perchance [pa’tfa:ns] adv заст. падково;

2) можливо.

1) ви-

perchloric [pa:’klo:rik] аа): р. acid хім. хлбрна кислота. percipient [pa:’sipiont] 1. adj здатний

рег

378

рег

р

сприймати; 2. п людйна, що здатна легко сприймати. percolate [‘pa:koleit] о 1) просдчуватися, проникати крізь; 2) проціджувати, фільтрувати; 3) вилуговувати. percolation |,ра:Ко"еї)п| п 1) просбчування; 2) проціджування, фільтрування. percolator |"ро:Коїсіїа| п 1) фільтрувальна машина: фільтр; 2) сйтце в кофейнику.

percuss [pa:’kAs] о мед. вистукувати. percussion [pa:’kafn] п 1) удар, сутичка, зіткнення; струс; Bi мед. перкусія, вистукування; 3) attr. ударний; вибуховий; р. instrument mys. ударний інст yMERT. percussive [pa:’kAsiv] adj ударний. percutaneous [,pa:kju’teinjas] adj під-

шкірний (про впорскування inant) perdition |ре:'Чіїп) п 1) прокляття;

2) загибель; 3) рел. Sons смерть. perdu(e) [pa:’dju:] adj pred. що причаївся; to lie р. а) заст. лежати в засаді; б) причаїтися; в) намагатися не бути в центрі уваги. perdurable [pa’djuarabl] adj дуже міцний;

вічний;

сталий.

peregrinate [/perigrineit] о жарт. мандрувати, подорожувати. по жарт. peregrinator [‘perigrineita] мандрівник. peremptory [po’remptari] adj 1) владний;

2)

безапеляційний;

3)

догма-

тичний; доктринерський; 4) юр. остатдчний, безумовний. perennial [pa‘renjal] 1. adj 1) вічний; нев'янучий; 2) бот. багаторічний; 2. п бот. багаторічна рослина. parennially Гра/гепізії) adv завжди, вічно;

perfect лий,

постійно.

1. adj |"ро:їїкі) 1) досконаповний, цілковитий; 2) без-

доганний; кінчений;

ідеальний; тбчний; 3) за цілісний; 4) абсолютний;

5) справжній; 6) дббре підготбвлений; відмінний; 7) грам. перфектний; 2. п грам. перфбкт; 3. о |ре‘fekt] 1) вдосконалювати; поліпшувати; 2) завершувати; закінчувати; викднувати. perfectibility [pa,fekti’biliti] по здатність до удоєконалення. регіесіїбіе [pa’fektabl] adj здатний до удосконалення. perfection [pa’fekjn] п 1) досконалість; нало,

бездоганність; іо р. доскоцілком; 2) закінченість; за-

вершення; 3) найвищий 4) удосконалення.

ступінь;

perfectly [’pa:fiktli] adv відмінно; цілKOM, збвсім; дово.

perfidious

р. well

[po:‘fidies]

зрадливий;

відмінно,

чу-

adj віроломний,

зрадницький.

pertidy [’pa:fidi] п віроломство, зрада perforate [‘pa:fereit] о 1) просвердлювати; пробивати; (into, through).

2)

проникати

perforated ‘pa: foreitid] adj перфорбваний, дірчастий, просвердлений. perforation [pa:fa’reifn] п 1) просвердлювання, пробивання бтворів; 2) отвір; 3) мед. прорив; 4) кін. перфорація.

регіогаїог

[‘pa:fareita]

п 1) свердел,

перфоратор; бурав; 2) рідк. свердлйильний верстат; 3) діркопробивний верстат. perforce [pa’fo:s] adv вблею-невблею, хбч-не-хбч; вимушено. perform |ре"їо:т| о 1) викднувати, робити, зробити; здійснювати; 2) грати, ставити (п'єсу); 3) спорт. досягти, показати результат. performance [po’fo:moans] п 1) виконання,

2)

здійснення,

театр.

здійснювання;

вистава;

гра;

3)

спорт.

досЯгнення; 4) тех. характерйстика (роботи машини іт. м коефіцієнт корисної дії; 5) ав. льотні дані. performer [po’fo:ma] п виконавець. performing [pa’fo:min] adj дресирбваний, навчений (про тварину).

perfume 1. п [’pa:fju:m] 1) духи; 2) аромат; запах; 2. о [po’fju:m] ду-

шити (духами і т. п.). perfumed [’pa:fju:md] adj надушений; запашний, пахучий. регіштег [pa’fju:mo] п парфюмер. perfumery [pa’fju:mari] п парфюмерія. perfunctory [pa’fanktari] adj недбайJMBHH, поверхбвий, неуважний; in а р. manner недбало. perfuse [po’fju:z] о 1) оббризкувати; 2) заливати (світлом і т. ін.). pergameneous [,pa:ga’mi:nias] adj пергаментний.

pergola [’pa:gala] п крита алея з витких

альтанка рослин.

або

perhaps [pa’heps, preps] 1. adv мобже бути, можливо; 2. п припущення;

можливість.

регі [‘piari] п 1) міф. пері; 2) грацібзна істбта, красуня. periapt ("регігері| п amynér. pericardia [,peri’ka:dia] рі від регіcardium. pericarditis

[,perika:’daitis]

n

мед.

перикардит. pericardium [,peri’ka: djom] n (pl pericardia) анат. перикардій, перикард;

навколосерцбва сумка. pericope [pe’rikapi:] п корбткий вок, абзац. регісгапіа [,peri’kreinia] рі від

урий-

регі-

cranium, pericranium [,peri’kreiniom] п (pl pericrania) 1) анат. надкісниця черепа; 2) жарт. череп; MO30K; розум. peridot [‘peridot] п мін. перидот,

олівін.

perigee

|"регідзі:)

п

perihelia | Г,регі"пі:Ще| helion. perihelion helia)

астр.

[,peri’hi: jen] астр.

рі

п

перигей.

від

(рі

periрегі-

перигелій.

peril |"регі!) І. п небезпека; риск; І do it at ту р. я роблю це на свій

страх

і риск;

пеці.

perilous

НИЙ

''П

2. о піддавати

небез-

[‘periles]

adj

рискбваний. perimeter [pa’rimita] метр. регіпеа

(,регі"пі:2)

п

ха;

[‘piaried]

відрізок

геом.

рі від

perineum [,peri’‘ni:am] анат. промежина.

period

небезпбчний,

n

пери-

perineum.

(рі регіпеа)

1. п 1) період; епо-

часу;

this

is the

girl

of the р. ue тип сучасної дівчини; 2) грам., мат., астр. період; 3) крапка в кінці фрази; пауза в кінці періоду; 4) кбло, цикл; 5) pl a) менcTpyauia; 6) риторична промова; 2. adj що

належить

до певного

пе-

ріоду (про меблі, одяг тощо). periodic I [,piari’odik] adj 1) періодичний; р. law періодична cuctéma елементів Менделєєва; 2) циклічний; 3) риторичний (про стиль). periodic II [,pa:rai’odik] adj: р. acid хім. йддна кислота.

periodical

дичний;

[,piari’odikl] 2,

п

1. adj

періодичне

періо-

видання.

pericdically [,pieri’odikali] adv 1) через певні проміжки часу; періодично; 2) час від часу.

periodicity [,piaria’disiti] ність, частота.

п періодич-

periosteum [,peri’ostiam] п (рі регіозіва) анат. надкісниця, окістя. periostitis [,perias’taitis] п мед. періостйит, запалення надкісниці. peripatetic [,peripa’tetik] adj 1) (звич, Р.) філос. дрівний.

арістбтелівський;

2) ман-

peripeteia, peripetia ([,peripa’taija] п перипетія. peripheral [po‘rifaral] adj периферійний, окружний.

periphery | (ре'гіїогі) п периферія, окружність. periphrasis [po‘rifrasis] п (рі регіphrases) літ. перифраза. peripteral [pa’riptaral] adj отбчений KOJIOHaMH. periscope

[‘periskoup]

п

mepucKon,

perish [’perif] о 1) Тйнути, умирати; 2) передчасно загинути або померTH; 3) (звич. pass.) губити; they were perished with cold вони терпіли від хблоду. perishable [’perifabl] adj 1) що швидко псується; 2) тлінний. perishables [‘perifablz] п рі швидкопсувний BakTaxK або товар. perisher |"регіїг| п sl. неприємна нудна людина.

perishing

Г регіліо)

adj

зі.

жахли-

вий, страшенний (напр. про холод). peristalsis [,peri’steelsis] п фізл. nepu-

стальтика. Грегізіаї)

peristyle стиль.

п

архт.

пери-

peritonitis [,perita’naitis] п мед. запалення очербвини, перитоніт, periwig [’periwig] п тпарйк, перука. periwinkle [’peri,winkl] п бот. барвінок.

рег

379

perjure |"ре:432) о refl. неправдиво свідчити, лжесвідчити; порушувати клятву. perjurer |"ре:Ізоге| п клятвопорушник; лжесвідок. perjury [‘pa:dgori] п неправдиве свідчення, лжесвідчення; клятвопорушення; віроломство. perk Гре:К| о розм. 1) задирати вгору (голову, ніс); 2) піднестися духом, підбадьоритися; 3) причепурюватися. perky [’pa:ki] adj 1) весблий, жвавий, моторний; 2) зухвалий; самовпевнений. permalloy |"рестаізі| п мет. пермалой. permanence [’pa:monans] п незмінність, міцність, сталість. permanent |"ро:топопі| adj 1) постійний,

незмінний;

довгочасний;

перманентний; р. Wave завивка «перманент»; р. teeth кутні зуби; р. repair потдчний ремонт; 2) залишкдвий; р. magnetism залишковий магнетизм. permanently [’pa:manoentli] adv постійHO, надбвго, назавжди. permanganate [pa:’menganit] п хім. сіль марганцевої кислоти. permanganic [,pa:men’genik] adj хім.: р. acid марганцева кислота. регтеапсе [‘pa:mians] п ел. магнітна проникність. permeate [’pa:mieit] о 1) проникати, проходити крізь, просдчувати; 2) поширюватися (among, through, into). permissible [pa’misabl] adj дозволенний, припустимий. permission [po’misn] п дозвіл, permissive [pa’misiv] adj 1) який дозволяє; 2) факультативний, необов'язковий. permit 1. о [pa’mit] 1) дозволяти, давати ддбзвіл; 2) давати можливість; 3) допускати (ої); 2. п |/ро:тії) 1) перепустка; 2) дозвіл. permittance Гра"тіїзп5)| п ел. 1) ємкісна провідність; 2) ємкість. permittivity [,pa:mi’tiviti] п ел. 1) пиTOMa провідність; 2) діелектрична стала, діелектрична проникність. permutation [,pa:mju:’teifn}] п 1) мат. перестановка;

2) зміна.

permute [po’mju:t] о змінювати, порядок.

переставляти;

руїнницький; шкідливий; злоякісна анемія.

pernickety [pa’nikiti]

peroxide [po‘roksaid] п хім. перекис, часто перекис водню. perpendicular [,pa:pan‘dikjula] 1. adj перпендикулярний; 2. п 1) перпендикуляр; 2) буд. висок; 3) sl. ina стбячи. perpetrate [‘pa:pitreit] о робити, чинити (злочин, помилку і т. ін.). perpetrator [/po:pitreita] п злочинець, порушник. perpetual [pa’petjual] adj 1) вічний; безконечний; р. motion вічний двигун;

2) довічний;

розм.

згубний, р. апаетіа

adj розм.

1) роз-

бірливий, вибагливий; 2) причбпливий; 3) педантичний; тдчний; скрупульбзний; 4) метушливий; 5) тонкий, делікатний. perorate |"регогеїї) о 1) ораторствувати, пишномбвно говорити; 2) робити вйсновок (у промові). peroration [,pera’reifnj п 1) заключна частина mpoMOBH; 2) просторікання.

безстроковий;

безперервний;

perpetuate

[pa’petjueit]

зберігати

3)

постійний.

о увічнювати;

назавжди.

perpetuation [pa,petju’eifn] п увічнення; збереження назавжди. perpetuity {,pa:pi'tjuciti] п 1) вічність, безмежність;

іп

(або

re for)

р.

назавжди; навіки; 2) володіння Ha необмежений строк; 3) довічна рента. perplex [pa’pleks] о 1) бентежити; ставити в безвихідь; 2) приголомшувати;

збивати

плутувати,

perplexed

з пантелику;

3) за-

ускладнювати.

[pa’plekst]

adj

1)

приго-

лдмшений, спантеличений; розгублений; 2) заплутаний; складний. perplexedly [pa’pleksidli] adv здиводвано;

розгублено.

perplexity [pa:’pleksiti] п 1) 36enrTéження, ніяковість; 2) утруднення. perquisite TOK,

[‘pa:kwizit]

випадковий

п

1) приробі-

доход;

2)

чайові.

perquisition [,pa:kwi’zifn] п 1) старанний оббшук; 2) дпит; розслідування. реггоп ди

[‘peran] під'їзду,

по apxT.

збвнішні

схб-

ганку.

perry [peri] п грушевий сидр. persecute [‘pa:sikju:t] о 1) переслідувати; піддавати гонінню, утискам;

2)

набридати,

докучати.

persecution [,pa:si‘kju:fn] п переслідування, утиски, гоніння. persecutor [’pa:sikju:ta] п переслідувач, гонийтель.

perseverance

лбгливість,

[,pa:si’vioarans]

п напо-

завзятість,

стійкість,

упертість. persevere [,pa:si’via]

наполегливо легливо, with).

persevering

регп [pa:n] п орн. осоїд. pernicious |рег'пі/оз) adj

рег

о

наполягати;

продовжувати;

уперто

добиватися

[,pa:si’vierin]

adj

напо(in,

напо-

легливий, настирливий, упертий, стійкий. Persian [/pa:fen] 1. adj іранський; перський, персйдський; р. blinds жалюзі; 2. п 1) іранець; 2) перська MOBa.

persimmon

[‘pa:siman]

п бот.

хурма

япбнська. persist [po’sist] о 1) упиратися; наполягати; уперто | продбвжувати (in); he persisted іп his opinion він уперто стояв на своєму; 2) залишатися, продбвжувати існувати; вистояти.

persistence, persistency [pa’ sistans, -si] reels) упертість, наполегливість; 2)

витривалість; живучість; 3) постійність; тривалість. persistent [po’ sistent] adj 1) упертий, наполегливий; 2) стійкий, сталий; постійний;

3)

бот.

що

не

(про листя i т. ін.). person [‘pa:sn] п 1) ocd6a, людина;

суб'єкт;

2)

опадає

персбна;

грам.

ocd6a;

3) збвнішність; 4) дійова ocd6a; персонаж. persona [pa:’souna] лат. п: р. (non) grata дипл. персона (нон) грата. personable |"ра:5побі) adj вродливий, з привабливою зовнішністю; ставний, показний. personage ("ро:зпідз) п 1) видатна осбба, персбна; 2) людина; 3) дійова осбба; персонаж (у п'єсі). personal [’pa:snl] 1. adj 1) особистий; р. property особиста власність; pyхбме майно; 2) грам. особовий; р. pronoun особовий займенник; 2. п (звич. рі) замітка в газеті про при-

ватні справи. personality [,pa:sa’neeliti] бистість,

п

1) oco-

індивідуальність;

2)

осо-

бисті риси; особливості характеру; 3) відбма осбба, персдна.

personalize [‘pa:sanalaiz] о уосбблювати, втілювати. personally [’pa:snali] adv 1) особисто, власною персбдною; 2) щодо мбне, ньдго і т. п.; р. І differ from you щодо мене, то я іншої думки, ніж ви.

personalty [‘pa:snoalti] п юр. рухбме майно. personate [’pa:seneit] о 1) грати роль; 2) видавати себе за когось. personification (ра:,зопіїїКкеї)п| | п уосбблення;

втілення.

personify [pa:’sonifai] о уосбблювати; втілювати. personnel |,ро:5о"пеї) 1. п 1) особовий склад, персонал; 2) жива CHa; 3) attr. військ.: р. bomb оскблочна бомба;

р. mine

протипіхбтна

міна;

р. shelter схбвище для особового складу; 2. с укомплектовувати особбвим складом.

perspective тива;

[pa’spektiv]

вид;

perspicacious

1. п перспек-

2. adj перспективний.

[,pa:spi’keifas]

adj про-

никливий.

perspicacity

[,pe:spi’keesiti]

п проник-

ливість.

perspicuous [pa’spikjuas] adj 1) ясний, зрозумілий; 2) прозорий. perspiration [,po:spa’reifn] п піт; потіння.

perspire [pa’spaia] о потіти, пітніти. persuade [pa’sweid] о 1) умовляти, перекбнувати; 2) відмовити гось — from, out of).

persuasion

[pa’sweizn}

нування; ливість;

п

переконання;

(від чо-

1) перекдб-

2) перекон-

3) віросповідання.

persuasive

[pa’sweisiv]

ливий;

2. п спонука,

1. adj перекбнмотив.

рна

380

рег

ae

pert

[pa:t]

adj

1) зухвалий,

ний; 2) спритний,

нахаб-

меткий.

pertain [pa:’tein] о 1) належати, стосуватися (когось, чогось — to); 2) підходити,

личити.

pertinacious [,pa:ti’neifas] adj завзятий, упертий; непоступливий. pertinacity [,pa:ti’neesiti] п непоступливість, завзятість; упертість. pertinence, pertinency |"ро:іїпап5, ‘pa:бпепзі) n 1) доречність (зауваження тощо); 2) зв'язбк, відношення; й is по р. to you це вас не CTOсується.

pertinent

[‘pa:tinont]

adj 1) доречний,

підхожий, придатний; 2) відповідний; що стосується справи; р. ге-

mark

зауваження

по

суті, доречне

зауваження. perturb Гре'їз:Ь) о 1) бентежити, хвилювати; 2) обурювати. perturbation [,pa:ta:’beifn}

п 1) хвилювання, розлад; 2) замішання, збентеження; 3) астр. пертурбація. peruke [po’ru:k] п парйк, перука. perusal [po’ru:zol] п 1) уважне читання; 2) рідк. розглядання. peruse [po’ru:z] о уважно читати, вчитуватися; уважно розглядати. Peruvian [pa’ru:vjan] 1. п перуднець; 2. adj перуанський; р. bark хінна кірка. pervade [pa:’veid] о проникати, просякати;

поширюватися;

охоплю-

вати. регуазіоп

|рогуеізп) п поширення, проникнення. perverse [po’va:s] adj 1) перекручений, зіпсований; неправдивий, фальшивий; 2) незговірливий, вередливий; 3) упертий. perversion Гре'уо:)п| п перекручення. perversity [po’va:siti] п 1) упертість; 2) незговірливість, норовливість; 3) викривленість, пордчність. pervert І. о [pa’va:t] 1) перекручувати; 2) псувати; 3) спокушати;

розбєщувати; 2. п [’pa:va:t]

1) від-

ступник, ренегат; 2) розбещена

лю-

дина. pervious [‘pa:vjos] adj 1) проникний, прохідний; 2) що лбгко піддається (впливу тощо). pesky [‘peski] adj амер. ливий, надокучливий.

pessimism pessimist

pessimistic стичний.

Г резітігт)

[‘pesimist]

розм.

п песиміст.

[,pesi’mistik]

adj

pest [pest] п 1) бич, пбшесть; разит,

шкідник;

докуч-

п песимізм.

pests

ої

песимі2) паsociety

дармоїди, паразити; 3) надокучлива людина; 4) заст. чума, мор. pester ("резіг| о надокучати, набридати. pesthole [’pesthoul] п вбгнище зарази, епідемії. pest-house [‘pesthaus] п заст. лікарня для заразних хвбрих; чумний барак. pesticide [‘pestisaid] п с.г. (хіміч-

ний) засіб для боротьби з шкідниками, пестицид. pestiferous |pes’tifaras] adj 1) смердючий;

2) заразний;

3) шкідлівий;

небезпечний; 4) розм. набридливий, надокучливий. pestilence [’pestilens] п чума; зараза; пдшесть;

епідемія.

резійепі |"/резійопі| adj 1) смертельний, руїнницький; 2) згубний, смерTOHOCHHH,

отруйний;

настирливий; ливий.

шкідливий,

неприємний;

3)

набрид-

pestilential (,резбіЧепі!) adj 1) чумний, заразний; 2) смердючий; 3) згубний; 4) розм. огидний, бридкий. pestle [/pesl] 1. потовкач (ступки); 2. 0 TOBKTH

petticoat [’petikout] ниця; дитяча

I have

п 1) нижня спід-

спідничка;

known

him

фраз. звор.:

since

he

was

in petticoats я знаю його з пелюшок; 2) жарт. жінка, дівчина;3) pl

жарт. жінбча стать; 4) тех. дзвін; труба з конічним розтрубом. petties [/petiiz] п рі дрібні витрати. pettifog [’petifog] о 1) кляузничати; займатися

крутійством;

позивати-

ся; 2) сваритися за дрібниці. pettifogger |"реїйоре| п кляузник, крутій.

pettish

[‘petif] adj дразливий;

ливий. pettitoes [’petitouz] ки (страва).

образ-

n рі свинячі

ніж-

petty [/peti] adj 1) незначний; неважливий; 2) дрібний; р. bourgeoi-, sie дрібна буржуазія; р. larceny

pet I [pet] 1. 1) улюбленець; 2) пестунчик, мазунчик; 3) улюблена тварина або річ; 4) attr. любимий, улюблений; ручний, кімнатний (про

дрібна крадіжка; 3) дріб'язковий; невеликий, 4) вузький; обмежений. petulance [’petjulans] п роздратуван-

тварину); р. name пестливе ім'я; 2. о 1) пестити, голубити; 2) амер. обнімати, цілувати.

ня; дразливість; нетерпіння; вередливість. petulant [‘petjulont] adj 1) дразли-

pet II [pet] п образа, роздратування; поганий настрій; to be іп а р. гніватися, дутися, бути в поганому

petunia

настрої. petal |"ребї) п бот. пелюстка. petard [pe’ta:d] п петарда; хлопавка.

pew

Peter’s fish [‘pi:tazfif] п іхт. пікша. petersham [‘pi:tafam] п 1) товсте сукHO; 2) пальтб або штани з грубошерстого

сукна;

3) репсова

ка. petiole | |"реіїоці) (листка). petition [pitifn]

п

бот.

1.

п

1)

стріч-

черешдбк петиція,

прохання; клопотання; а р. іп bankгирісу заява про банкрутство; 2) молитва; благання; 2. о 1) просити, подавати петицію (про що-небудь-іог); клопотатися; 2) благати; молити.

petitioner вач. petrel

Грі"Ндіпе)

[‘petral]

тож storm

реїгіїасіїоп ня;

п

п прохач;

буревісник

р. stormy

пози-

(часто

р.).

[,petri’fekfn] п скам'янін-

окам'янілість;

задубіння.

petrify [‘petrifai] о 1) скам'яніти; перетворюватися на камінь; 2) перен. паралізувати, вражати; 3) остовпіти.

petrography [pi’trografi] п петрограія. petrol [‘petral] 1. п 1) бензин; 2)аїї/. бензиновий,

гасовий;

чувати

бензином.

2) rac;

3)

2. о

забезпе-

petrolatum [,petra’leitam] п вазелін. petroleum [pi‘trouljam] п'Ї) нафта; attr.

нафтовий.

petrolic [pi’trolik] adj 1) бензиновий; нафтовий. petroliferous [,petra‘lifaras] adj геол. нафтондсний. petrology [pi’troladzi] п петрологія. petrous [’petras] adj скам'янілий, 3aтверділий, твердий як камінь.

вий,

вередлйивий;

рідк. зухвалий.

ГріЧіи:піг|

2) attr. ний,

образливий;

темно-фіолетовий,

[pju:]

2)

п 1) бот. петунія;

п розм.

сидіння,

пурпур-

стілець;

take а р. сідайте.

pewit [‘pi:wit] п чайка (звичайна). pewter [’pju:ta] п 1) сплав дблова з свинцем; 2) олов'яний побсуд; 3} олов'яний кухоль; 4) sl. приз; призові rpowi; 5) attr. олов'яний. phaeton [‘feitn] п caetoun.

phagocyte [‘fegasait] п фізл. фагоцит. phalanx [‘felenks] п (рі phalanxes (‘feeleenksiz]) 1) анат., зоол. фаланга; суглоб пальця; 2) фаланга.

phanerogam квіткова

phantasm

[‘fenearougem]

рослина.

[‘fentezm]

п

бот.

п 1) примара,

привид; 2) ілюзія, омана. phantasmal [fen’tezmeal] adj примарний, уявний.

phantasy

[/feentasi]

п фантазія,

уява

(roc fantasy).

phantom [/fantam] п 1) фантом, примара, мара; 2) ілюзія; 3) attr. примарний, уявний, ілюзбрний.

Pharaoh

[‘fearou] п фарабн.

Pharisaic(al) рисейський,

[,feeri’seiik(al)]

adj фа-

святенницький.

Pharisaism [/fariseiizm] п фарисейство. Pharisee [‘ferisi:] п фарисей; лицемір, ханжа. pharmaceutical [,fa:mo’sju:tikal] adj фармацевтичний;

р. scales

аптекар-

ські терези. pharmaceutics [,fa:ma/sju:tiks] n рі (вжив. AK Sing) фармацевтика, pharmaceutist [,fa:moa‘sju:tist] п фармацевт. pharmacclogist о [fa:mo’koladgzist] п кблог.

на

381

harmacology [,fa:ma’koladgi] п фармакологія. harmacopoeia [,fa:meko’pi:a] п фармакопея. harmacy |"Їа:та5і) п 1) аптека; 2) фармацевтика, фармація.

yharos |"Їєого5| грецьк. п поет. маяк, світоч. yharyngitis [,feerin’dgzaitis] n med. фарингіт.

yharynx |/Їгегідк5) п анат,. зів, глобтка. hase [feiz] п фаза; період, стадія;

2) аспект;

3) різновидність.

hasic |/Їеігік) adj фазний, стадійний. yheasant [’feznt] п орн. фазан. henol [‘fiznol] п хім. фенол, карболова кислота. henomena |її/потіпа) рі від phenoтепоп. yhenomenal |її/потіпі) adj феноменальний, незвичайний. henomen(al)ism [fi’nomin(al)izm] філос. феноменалізм.

п

henomenon [fi‘nominan] п (pl phenomena) 1) Явище; 2) рідкісне явище; феномен. Ihew [fju:] int фе!; овва!; оце так! hi [fai] п фіта (грецька літера). Ніаї [‘faial] п idan (посуд); пля-

шечка. hilander

[fi’/lenda]

о

залицятися;

hilatelist [filetelist] п філателіст. hilately [filatali] п філателія, hilharmonic [,fila:’monik] 1. adj 1) що любить музику; 2) філармонічмузичний (про товариство); 19) філармоднія; 2) розм. кон-

церт; 3) меломан. hilippics [fi/lipiks] п pl викривальна

промбва, філіппіка. hilippine [‘filipi:n] adj філіппінський. hilistine ([/filistain] І. п філістер, міщанин, обиватель; 2. adj філістерський, обивательський, міщанський. hilistinism [/filistinizm] п філістерство, міщанство. hilobiblic [,fila’biblik] adj що любить

книжки.

hilogynist

жінколюб.

hilological логічний,

hilologist

[fi/loledzi]

[fi/lodgzinist]

п женолюб,

|,Гі»"Тодзікої)

adj

філо-

мовознавчий.

[fi/loladzist]

мовознавець. hilologize [fi/loladgzaiz] філологією.

п

філблог,

о займатися

п філологія.

Philomel, Philomela [‘filamal, filou‘mi:la] п поет. філомбла, соловейко. philoprogenitive [filopra’dzenitiv] adj І) плодовитий;

плодючий;

любний, чадолюбний. philosopher [fi/losafa] natural

р. а) фізик;

вець.

2) діто-

|п

філософ;

б) природозна-

philosophic(al) [,fila’sofik(al)] adj філосбфський. philosophize [fi/losafaiz] о філосбф-

ствувати, розумувати; моралізувати. philosophy | |іЧозоїї| п філософія; Marxist-Leninist

р. в

anes

нінська філосбфія. philtre [‘filta] п любовний напій, приBOPOTHE зілля. phiz [fiz] п розм. фізіонбмія, обличчя, лице (скор. від physiognomy). phlebitis [fli’baitis] п мед. запалення вени, флебіт. phlebotomize [fli’botamaiz] о мед. пускати кров. phlebotomy |ЙіБоїзті) п мед. кровопускання. phlegm |Нет) п 1) мед. харкотиння, слиз; 2) флбгма, холоднокровність;

байдужість. phlegmatic [fleg’meetik] тичний,

фліртувати. hilanderer [fi‘lendoara] п зальдтник, залицяльник, донжуан. hilanthrope |"їйепбгопр) = philanthropist. hilanthropic |,Їйоп'бгорік) adj філантропічний. hilanthropist [fi/len@rapist] п філантроп. hilanthropize [filen@rapaiz] о 1)3aйматися філантрбпією; 2) протегувати, потурати (комусь). hilanthropy [fi/lan@rapi] п філантроnia.

ний, “te

philology

pho

в'ялий.

phlegmon на.

[‘flegmon]

adj флегма-

п мед.

флегмб-

phloem [‘flousm] п бот. флобма. [flo’dzistik] adj мед. заphlogistic пальний.

phlox [floks] п бот. флокс. phobia [‘foubia] п мед. неврбз страху, фобія. Phoebe [/fi:bi] п 1) міф. Феба; 2) поет. місяць. Phoebus [‘fi:bas] поет. сбнце

Phoenician

п

1) міф.

[fi’nifian]

Феб;

2)

1. adj фінікій-

ський; 2. п фінікієць; фінікійська мова.

фінікійка;

своєму

предмет.

phoenix [‘fi:niks] п 1) міф. фенікс; 2) чудо, взірець, зразбк; єдина в phonal

роді людина

[’founal]

phone І [foun] 2) фіз. фон.

phone

adj

або

голосовий.

п 1) фон. звук

II [foun]

І. п розм.

мбви;

телефбн;

to hang up the р. повісити трубку; by (або over) the р. по телефбну; to get smb. оп the р. додзвонитися до KOrocb по телефдну; 2. о телефонувати.

phoneme

phonemic

(‘founi: т) п лінгв. [fou’ ni:mik]

фонема.

adj лінгв.

фо-

нематичний. phonetic [fou’netik} adj фонетичний. phonetician [,founi ree п фонетист. phoneticize [fou’netisaiz] о транскрибувати фонетично.

phonetics

[fou’netiks]

як Sing) фонетика. phonic [/founik] adj 2) голосовий.

phonics

[‘founiks]

sing) акустика.

п

п

рі

(вжив.

1) акустичний;

рі

(вжив.

як

phonogram [‘founagrem] п 1) фонограма; звуксзапис; 2) телефонограма; 3) грамофобнна пластинка. phonograph |"їоцпаєта:ї) п 1) фондграф, 2) амер. грамофбн, патефон. phenographic [,founo’grefik] adj фо-

нографічний. phonography [fou’nogroafi] п 1) фонографія; 2) стенографія за системою Пітмена. phonologic(al) | founo’lodgik(al)] adj фонологічний. phonology |іоц'поіздзі) по фонологія. phonopathy [fou’nopadi] п мед. pdsлад брганів мови. ріопозсоре [’founaskoup] п фоноскдп. phony [‘founi] розм. adj помилковий; підроблений, фальшивий; 0 дутий (про акції); п 1) обман, підрббка; 2) шахрай, обманщик. phosgene [‘fozdzi: п) п хім. cocréi. phosphate ‘fosfeit] n xim. ocar.

Phosphor

[‘fosfo:]

п

поет.

ранкова

зоря. phosphorescent [,fosfa’resnt] adj фосфоруючий. phosphoric |іоз'Їогік) adj фосфоруючий, фбсфорний. phosphorus [‘fosfaras] п dcop.

phot [fot] п фіз. фот, одиниця леності. photic [‘foutik] adj світловий.

освіт-

photo |"їоціоц| п (розм. скор. від photograph 1.) dro, фотографія.

photoactive [‘foute’ektiv] adj світлочутливий. photobiotic [‘foutabai’atik] adj біол. здатний жити тільки при світлі. photochromy [’foutakroumi] п кольорова фотографія, фотохромія. photo-electric Г,ЇоціоіТекігік) adj фотоелектричний;

p.-e.

cell

фотоеле-

мент. photogenic [,fouta’dzenik] adj 1) фотогенічний; 2) біол. фосфоруючий.

photograph [’foutegra:f] 1. п фотографія, знімок; 2.v фотографувати. photographer [fa’tografa] п фотбграф. photographic [,foute’grefik] adj фотографічний.

photography [fa’tografi] п фотографія, фотографування. photogravure [,foutagra’vjua] п фотогравюра. photolithography Моцізіїбоєтаоїї) п фотолітографія.

photometer [fou’tomita] п фотбметр. photomontage [‘foutamon’ta:3] п фотомонтаж.

photophobia

(,fouta’foubia]

п

мед.

світлоббязнь, фотофоббія. photoplay [‘foutaplei] п фільм-спектакль. photoprint |"їоціаргіпі) п фотогравю-

а. photosensitive [‘fouta’sensitiv] світлочутливий.

photosphere тосфера.

[’foutousfie]

п астр.

adj

фо-

pho

ВЗН

Sig i

a

photosynthesis [,fouta’sin@isis] п біол. фотосинтез. phototherapy [/fouta’Serapi] п світлолікування.

phototube

[,fouta’tju:b]

п

фотоеле-

мент.

.

photovision [‘foutavizan] п телебачення. photozincography [,foutazin’kografi] п друк. фотоцинкографія. phrase [freiz] 1. п 1) зворбт мови, вираз,

вислів,

зворбт;

фраза;

stock

р.

ідіоматичний

ходячий

вислів;

9) мова, стиль; 3) рі пусті слова; 4) муз. фраза; 2. о будувати фразу, виражати у словах. ріга5е-Боок [‘freizbuk] п словник ідіоматичних

зворотів.

phrase-man [‘freizmen] = phrase-moner. pieaccomenger {(‘freiz,mAnge] п фразер. ohraceologicel [freizia’lodgzikal] adj фразеологічний. phraseology [,freizi’oledzi] п 1) фразеолдгія; 2) MOBa, склад, стиль.

phrenetic

[fri’netik]

1. adj

мовитий, нестямний; ний; 2. п маніяк.

1)

2)

неса-

фанатим-

phrenological [,frena’lodgikal] ад) френологічний.

phrenologist

(fri’noladgzist]

лог phrenology

[fri’noladzi]

п

п

френб-

френоло-

гія.

phthisical [’Oaisikl] adj мед. туберкульозний, сухотний. phthisis |"8аізіз| п мед. сухоти. phut [fat] 1. по свист; тріск; 2. adv: іс go р. лопнути; зазнати краху; закінчитися нічим. phyliophagous [fi/lofages] adj листо-

їдлий. phyllcxera

[,filek’siara]

п

зоол,

локсера. phylogenesis [failo’dgenisis] філогенез. phylum [‘failem] п (рі phyla бісл. тип.

physic

[‘fizik]

п

фібібл.

1. п 1) медицина;

2)

розм. ліки; 3) sl. прочухан; 2. v 1) давати ліки, лікувати; 2) sl. всипати перцю. physical [‘fizikal] adj фізичний; тілесний, матеріальний; р. chemistry фізйчна хімія; р. culture фізична культура; р. training фізична підготовка; р. examination лікарський (медичний) дбгляд; р. exercise моцібн;

ні

р. drill, si. р. jerks гімнастич-

вправи;

р.

therapy

фізіотера-

nia. physician [fi’zifn] п лікар. physicist [‘fizisist] п фізик. physics [‘fiziks] п pl (вжив. як sing) фізика. physiognomist

номіст, physiognomy

[,fizi’onamist]

БО

п фізіо-

[,fizi’onami] п 1) фізіоHOMika; 2) фізіондмія; тип обличчя, дбраз; 3) груб. пика.

Р Р

physiography [,fizi’ografi] п фізіографія, фізична географія. physiologic(al) [,fizia’lodzik(al)] adj фізіологічний. по фізібphysiologist [,fizi’oledzist] лог. physiology [,fizi’oledzi] п фізіологія. physique [fi’zi:k] п будова тіла, фізйчна структура організму; збвнішність. phytophagou [fai‘tofagas] adj рослиноїдний. рі [pai] adj шк. sl. побожний, релігійний. pia mater ("раїз/теіїз) п 1) анат. м'яка мозкова оболбнка; 2) мозок, розум. ріапіпо (|рігепілпоц) п піаніно. pianist [‘pjenist] п піаніст; піаністка. piano |"рієпой) п фортепіано; рояль; grand р. великий концертний яль; upright р. піаніно.

pianoforte

[,pjeenou’fo:ti]

ро-

п фортепіа-

но; рояль.

piastre

[pista] п підстр (монета в Туреччині, Сірії, Єгипті). pica [’paike] п друк. цицеро. picaresque [,pika’resk] adj авантюрний; шахрайський (про роман). рісагооп [,pika’ru:n] п 1) шахрай; авантюрист; 2) пірат. piccalilli [’pikalili] п різкі "пікулі з прянощами. piccaninny [’pikanini] 1. по негреня; 2. adj дуже маленький. piccolo [’pikalou] п муз. пікколо; мала флейта pick Її [pik] п 1) кирка; кайло; мотика; 2) гострокінцевий інструмент; 3) зубочистка. pick If [pik] 1. п 1) вибір; 2) щось добірне; 3) удар (чимсь гострим); 2. с 1) вибирати, відбирати; добирати; 2) шукати, вишукувати; 3) збирати, знімадти (плоди); зривати (квіти);

[/faila])

pic

382

a

4)

довбати,

продовбува-

ти; протикати; просвердлювати; 5) колупати; 6) розпушувати (Kupкою); 7) обгризати (кістку); 8) чистити (ягоди); обскубувати (птицю), 9) обкрадати, красти; 10) відмикати замдк відмийчкою; 11) клювати (зерно); з прийм. і присл.: р. at а) бурчати; б) вертіти в руках; р. off а) відривати; б) підстрелити; р. оп а) вибирати, добирати; 6) надокучати; р. out a) висмикувати; вибирати; б) схоплювати, розуміти; в) підбирати на слух; р. up а) розпушувати (киркою); 6) піднімати, підбирати; в) придбавати.

pick-a-back {’pikabeek] adv на спині, за плечима. рісках(є) [’pikeeks] п мотика; кирка. picked [pikt] adj 1) відібраний; підібраний;

зібраний;

відбірний;

3)

picker

("ріко|

п

с.

г.

2)

добірний;

пересаджений.

1) мотика;

кайло;

2) збирач

бавовни

сортувальник;

4)

бірна машина; машина.

або фруктів; гірн.

5)

3)

породовід-

текст.

тіпальна

pickerel [’pikoral] п молода щучка. picket |"рікії| 1. п 1) кілок;

щука,

2)

пі-

кет; 3) пікетник; 4) військ. сторожова застава; 2. о 1) військ. виставляти пікет(и); 2) пікетувати; 3)

обгороджувати

частоколом;

4)

прив'язувати до кілка. picking [’pikin] п 1) збирання, збір; відбір; 2) крадіжка; 3) рі пдкидьки, залишки, об'їдки; 4) рі дрібна пожива.

pickle [‘pikl] 1. п 1) розсіл; 2) pl соління, маринад, пікулі; 3) pl coлбні або мариновані огірки; 4) розм. гульвіса, пустун; 5) неприємне станбвище;

2. о маринувати,

со-

лити. pickled [‘pikld] adj 1) солоний; маpuHoBaHHi; 2) амер. sl. п'яний. picklock [’piklok] п 1) зломщик; 2) відмичка.

pick-me-up засіб;

|"рікті:лр|

засіб,

стрій. pickpocket злодій.

pickthank

який

п

збудливий

підносить

на-

[’pik,pokit]

п кишеньковий

(|"рікдггрк)

п заст.

підлес-

ник, підлабузник. pick-up [‘pikAp] п 1) випадкове знайомство; 2) вдала покупка; 3) поліпшення;

відновлення;

4) тех. дат-

чик, захватний пристрій; 5) процес прискорення руху; 6) рад. чутливість; 7) телевізійна передавальна трубка; 8) рад. адаптер; 9) мікро-

фон.

picnic [‘piknik] 1. п пікнік; 2. о 1) брати участь в пікніку; 2) вести безладний спдсіб життя. pictorial [pik’to:rial] 1. adj 1) ілюстрований;

р. review

картинний,

яскравий,

фотодгляд;

2)

мальовничий;

3) що стосується живдпису; образотвбрчий; р. art живопис; 2. п ілюстрбвана газета, журнал. picture [‘piktfa] 1. п 1) картина; 2) ілюстрація; 3) зображення; портрет; малюнок; 2. о 1) зображати; малювати;

живописати;

ти. picture-book [‘piktfobuk] книжка з картинками.

2)

уявля-

п

дитяча

picture-gallery [’piktfa,geelari] п картинна галерея. picture-palace |"рікіїа,рагіїз) п кіноTeaTp.

picture

postcard

художня

[‘piktfe’poustka:d]

п

листівка.

picture show [’piktSa’fou] п кінофільм; кінотеатр. picturesque [,piktfa’resk] adj 1) жиBONHCHHH,

ний; 2) мову).

мальовничий;

яскравий,

picture-theatre -palace.

колорит-

ббразний

(про

|"рікі)а"8ізїа) - рісіиге-

pid

383

piddle

[’pidl]

о

дрібницями;

1) заст.

2) розм.

займатися

мочитися.

pie І [pai] п 1) паштєт; пиріжок; 3) амер. торт, пиріг; Eskimo р. ескімо во);

фраз.

звор.:

2) пиріг, солодкий (морози-

to have

a finger

in the р. бути замішаним у чбмусь. pie Il [pai] п сордка. pie III [pai] п 1) друк. купа змішаного шрифту; танйна.

piebald

2) перен.

|"раїро:14)

хдос,

плу-

1. adj 1) строка-

тий; рябий (про коня); 2) перен. різношерстий; 2. п рябий кінь; ряба тварина. piece [pi:s] І.п 1) шматок, кусок, частина; 2) штука; певна кількість;а rouble а р. по карббванцю штука; 3) монета; а five-cent р. монета в 5

центів;

4) картина; п'єса; літера-

турний або музичний твір; 5) уламок, обривок; 6) ділянка (землі); 7) окремий

предмет,

річ;

8) зразок,

приклад; 9) шахова фігура; 10) гармата; гвинтівка; 11) амер. музичний інструмент; 12) бочбнок вина; 13) вставка; латка; 14) тех. обрбблюваний виріб; патрубок; 15) sl.

дівчина,

жінка;

16):

а

р.

of

work твір, робота; а р. ої news новина; фраз. звор.: to go to pieces загинути, пропасти; а р. of goods жарт. дівчина, жінка; 2. о 1) латати, лагодити, 2) з'єднувати в одне ціле; збирати з частин, комбінувати; з прийм і присл: р. оп пркладнувати; р. out а) попбвню-

вати; б) складати (ціле з частин); р. together з'єднувати в однє ціле; р. up лагодити, латати. piece-goods [‘pi:sgudz] п pl штучний товар; тканини в кусках. piecemeal |"рі:зті:1) 1. adv 1) поштучно; частинами; 2) поступово, потрбху; 2. adj 1) часткдбвий, поступбвий; 2) зроблений частина-

ми. ріесе-гаїе

[‘pi:sreit]

(про оплату). piece-work [/pi:swa:k] ббта, поштучна

adj

відрядний po-

леріз; дамба; 5) мор. пірс; 6) пристань. pierce |ріаз) о 1) протикати, прокобивати

просвердлювати;

дбтвір;

прориватися,

3)

п

(про

rex.

холод,

пробійник;

шило; ee pier-glass [‘piogla: s] п Tpiomo. Pierian [pai’erion] adj що належить

до муз; р. spring джерело натхнення. pietism

[‘paiatizm]

п пієтизм;

удава-

не piety

благочестя; святенність. [‘paiati] п 1) благочестя, побожність; 2) шанобливість до бать-

ків. piezoelectricity

[pai’i:zou,ilek’trisiti]

про-

проникати;

| прохбдити

4)

(крізь

п

п'єзоелектрика. ріїйе [’pifl] розм. І. п базікання; 2. о базікати пустб. ріє |ріє) п 1) свиня; порося; 2) нахаба;

3) sl. офіцер

поліції;

сйщик;

провокатор; 4) тех. чушка, болван5) attr.: р. iron чавун (у болванках); фраз. звор.: to buy а р. іп a poke купувати кота в мішку. pigeon [’pidgin] І. п 1) голуб; 2) простак; фраз. звор.: pigeon’s milk «пташине молокд»; 2. о обдурювати, ошукувати.

pigion-hearted лохливий,

[’pidgin’ha:tid]

adj по-

боязкий.

pigeon-hole [’pidginhoul] 1. п 1) голубине гніздб; 2) шухляда письмового стблу (для зберігання naneрів і т. ін.); 2. v 1) розкладати (папери) у шухляди; 2) класти під сукно, відкладати в довгий ящик. pigeon pair |/рідзіпрег| п хлопчик i дівчинка (близнята або єдині Oiти в сім'ї). pigeonry {/pidginri] п оголубнйк. | piggery Грівзгі) п свинарник, хлів. piggish Haat adj 1) свинський, брудний; 2) ненажерливий; 3) упертий. piggy (|/рієї) п 1) свинка, поросятко; 2) гра в цурку. piggy-wiggy [’pigi,wigi] п 1) свинка, порося; 2) замазура.

pigheaded pigling

Г рів педід)

[‘piglin]

pigment

ріег a п 1) стовп, стоян; 2) бик (моста); 3) простінок; 4) мол, хви-

2)

проймати

[’pieso]

adj

1) упер-

тий; 2) дурний.

п відрядна

робота.

piece-worker [’pi:s,wa:ka] п відрядник. piecrust [‘paikrast] п скоринка пирога; promises are like р. made to be broken присл. казав пан кожух дам, та слбво його тепле. pied [paid] adj строкатий. pieman [‘paimon] п 1) пиріжник; 2) продавець паштетів. ріеріапі [‘paipla:nt] п бот. садбвий ревінь.

лювати;

щось); 5) погляд).

piercer

pil

п порося.

[‘pigmant]

pigmy [’pigmi] =pygmy. 2)

амер.

розм.

футбольний

м'яч. pigsticker [‘pig,stike] п 1) мисливець на кабанів; 2) велйкий кишенькбвий ніж.

pigsty [’pigstai] =piggery.

pig’s wash

[‘pigz’woJ]

п помиї

pigwash). pigtail [‘pigteil] п кіска ріке І |раїк| п щука.

(тж

(волосся).

4) вила;

pile II [pail] п паля, стоян. pile III [pail] п вбрса. pile IV [pail] п заст. зворбтний бік монети. piled [paild] adj ворсйстий (про тканинц).

pile-driver [‘paildraiva] п тех. копер. piles |[pailz] п рі мед. геморбі. pilfer [‘pilfa] о красти; поцупити, потирити. pilferage (рійегідз) п дрібна крадіжка.

pilferer ere п дрібний шахрай. pilgrim [‘pilgrim] n пілігрим, прочанин; палбмник. pilgrimage [‘pilgrimid3] 1. п ходіння на прощу; палбмництво; 2. 0 ходити на прощу, паломничати. рій [pil] 1. п 1) пілюля; 2) ядро; куля; кулька; м'яч; більярд; 4) розм. неприємна на; фраз. звор.: a bitter р. to low

гірка

2. о заколювати

pikelet |/раїкій) п булочка. pikestaff [/paiksta:f] п ратище

образа,

з

якбю

ти. pillage |"ріїїдз3| 1. п грабіж; мародерство; 2. о грабувати, мародерствувати. pillager [‘pilidga] п грабіжник, мародер.

pillar

{’pilo}

І. п

1) стовп,

колона;

2) перен. стовп, опбра; фраз. звор.: from р. to розі тудй й сюди; від до

іншого;

Pillars

ої

Нег-

cules Геркулбсові стовпи, Гібралтарська протока; 2. о |) підпирати, підтримувати; 2) прикрашати коJIOHaMH. pillar-box Гріїгбок5| |п поштова скринька. pillbox [‘pilboks] п 1) корббочка для пілюль;

2)

мобіль;

будиночок;

жарт.

маленький

3)

4) амер. sl. лікар. рійоп [‘piljan] п заднє

in

ганьби;

the

р.

іо put

ставити

OT;

місце

для

(або до

авто-

військ.

пасажира (на мотоциклі). pillory [‘pilari] п іст. ганебний

стовп,

to set)

ганебного

стовпа; зробити посміхбвищем. pillow [‘pilou] І. п 1) подушка; тех.

(cnu-

пілюля,

розм. 3) рі людиswal-

доводиться миритися; 2. о 1) давати пілюлі; 2) sl, забалотувати; 3) заст. грабувати, мародерствува-

стовп

pike I] [paik] 1. п 1) спис; піка; 2) діал. motiika, кирка; 3) колючка, шип; пікою.

ядерний реактор (тж. atomic p.); 7) військ. рушнична піраміда; 2. о складати або скидати в купу (пр, оп); нагромаджувати.

одного

п пігмент.

pignut [‘pignat] п земляний каштан. pigskin ("рієзкіп) п 1) свиняча шкіра;

са); фраз. звор.: as plain as a р. цілком зрозумілий; ясний як день.

pilaff Гріїгеї) п плов. pilaster [pi‘lesta] п архт. пілястр. pilau, pilaw ([pi‘lau, pi‘lo:, ріЧоц)pilaff. pilchard [’piltfad] п 3002. сардина. pile | [pail] І. п 1) купа, нагромадження; 2) висока будівля; 3) пачка, пакет; 4) розм. безліч, велика кількість; 5) ел. батарея; 6)

звор. ранок

підшипник;

підкладка;

2)

фраз.

to take counsel of one’s р. мудріший від вечора; 2. 0

рії

384

о

зоб

1) класти гблову на щось; кладати подушку.

pillow-block

|‘piloublok]

2) під)

п тех. (опор-

ний) підшипник; опорна плита. pillow-case [‘piloukeis] п наволочка (rac. pillow-slip). J

pillowy

ливий.

pilose,

[‘piloui]

pilous

бот. 300A. кошлатий.

adj м'який;

[‘pailous,

піддат-

‘pailas]

волосатий,

adj

волохатий,

pilot [‘pailat] 1. п 1) пілот; 2) лоцман; 3) провідник; 4) тех. допоміжний

клапан,

механізм;

2. v

1)

давати або вказувати напрям; 2) керувати; вести; правити. 2 pilotage [‘pailotidg] п 1) пілотаж; 2) проведення суден.

pilot-cloth

("райїзКІо0)

п товстб

сйнє

сукно.

pilot engine [’pailat,endzin] п 1) допоміжний двигун; 2) зал. снігоочисник; маневровий локомотив. pilot-fish [‘pailatfif] п іхт. риба-лбц-

ман.

pilot-house [‘pailothaus] рубка. рітепіо [pi’mentou] п (червоний) перець.

pincushion

{’pin,kufin] п подушечка для булавок. pine І [pain] о 1) чахнути, сбхнути, марніти (часто р. амау) 2) жадати; сумувати; знемагати, тужити, зітхати (за кимсь — for, after). pine II [pain] п сосна. pineal [‘pinial] ай) анат. шишковидний. «м pine-apple ("раїпуері) п 1) ананас; 2) військ. sl. ручна граната, «лиMOHKa»; бомба. ріпе-сопе |/раїпкоцп| п соснбва шйшка. pine-needle (|/раїп,пі:4І) п (звич. pl) соснова

хвоя.

дження;

2) ананасова

ріпегу pine

[‘painari]

spruce

рульова — стручковий

pimp [pimp] 1. п звідник; 2. о займатися звідництвом. pimping [/pimpin] са) 1) маленький, мізерний; 2) хворобливий, слабий. pimple

[’pimpl] п прищик, вугор. pimpled, рітріу [’pimpld, "рітрії) adj прищуватий, прищавий. pin [pin] 1. 2 1) шпилька; прищіпка; 2) брошка, значок; 3) тех. штифт; шплінт; 4) pad.

цапфа; зивід;

штир; 5) барйло в 40, галона; фраз. звор.: pins and needles мурашки в кінцівках (після оніміння); to be on pins and needles сидіти як на голках; 2. о накблювати, пришпилювати (to, up, together, on); to p. smb. against the wall притиснути когбсь до стіни. ріпаїоге [‘pinefo:] п фартух (особл. дитячий). pinaster ([pai/nesta] п приморська

сосна. pince-nez [‘peensnei] фр. п пенснєе. pincers |"ріп5о2| п 1) щипці, щипчики; 2) кліщі; 3) пінцет; 4) клешні. pinch [pints] 1. о 1) щипати; прищипнути; дзащемити; 2) мулити (про взуття); 3) обмежувати; 4) підганяти (коня); 5) скупитися; 6)

вимагати (гроші); 7) sl. украсти; пограбувати; 8) sl. арештувати; фраз. звор.: that is where the shoe pinches присл. ось де воно от де притйчина; 2. п 1)

муляє; щипок,

щипка; 2) защемлення; 3) пучка (солі і т. п.); 4) крайня потреба; 5) sl. крадіжка; арешт; 6) щипці, кліщі. pinchbeck [’pintfbek] 1. п фальшиві дорогоцінності, підробка; 2. adj підроблений; показний,

п 1) соснбве

наса-

теплиця.

[‘pain,spru:s]

п

ялина

канадська (або біла). pine-tree |"раїпігі:) -ріпе II. pine-wood [’painwud] п соснбвий

ліс,

соснова деревина. pinfold |/ріпіоцід) п

для

худоби,

п

о

загорода

кошара.

ping [pip] 1. п 1) свист (кулі); 2) дзижчання (комара); 2. и 1) свистіти;

2) гудіти;

ping-pong стільний

pinguid

дзижчати.

|"рідрор| теніс.

[‘pingwid]

масний;

п пінг-понг, adj

2) багатий,

1)

на-

жирний,

родючий

(про

грунт). pin-head [/pinhed] п 1) головка булавки; 2) дрібниця; 3) sl. тупак, дурень. pin-hole [‘pinhoul] п дуже малий Отвір. pinion |"ріпігп) 1. п 1) тех. зубчасте кблесо; шестірня, триб; 2) кінцівка пташиного крила; 3) поет. крило; перб; 2. о lL) підрізувати крила; 2) зв'язувати (руки); 3) міцно прив'язувати. pink I [pink] 1. n 1) гвоздика; 2) рожевий коблір; 3) (the р.) вищий ступінь; зразбк; вершина; in the р. в чудовому стані (про здоров'я); the р. of perfection верши-

на досконалості; 2. adj рожевий. pink II [pink] 1. п вічко; 2. о 1) прокблювати; 2) прикрашати дірочками,

зубцями.

pink-eye [‘pinkai] п мед., вет. гострий інфекційний кон'юнктивіт. pinkish |‘pinkiy] =pinky. pinky [‘pinki] adj блідо-рожевий. ріп-топеу [‘pinmani] по грбші на дрібні витрати. pinna

|"ріпа)

п

башточка; найвища

пункт. pinniped

падати в ціль ністю. ріпргіск (/ріпргік)

укол; сада.

pint

3

2) дрібна

[paint]

близько

п

велйкою

п

1)

тбч-

булавочний

неприємність,

пінта

(міра

до!

ємкості,

0,5 a).

pintado [pin’ta:dou] п орн. цесарка. pintail [’pinteil] п орн. шилохвіст. pintle [’pintl] п тех. вісь; цапфа; штифт; болт; швбрінь. pin-up |/ріплр) І. п гарненька, лива дівчина; 2. adj гарний, ливий

ріпу

(про жінку).

|"раїпі)

adj соснбвий;

на сосну; порослий pioneer [,paia’nia] 1. перший поселбнець ініціатор; 2) військ.

вродврод-

схбжий

сбенами. п 1) піонер; або дослідник; сапер; 3) піо-

нер (член піонерської організації); 4) attr. піонерський; 2. о 1) проклададти шлях, бути піонером (в

якійсь галузі); 2) вести, керувати. pious |"раїз5) adj побожний, благочестивий. pip I [pip] п кісточка,

зернина (плода).

pip II [pip] п пийпоть; фраз. звор.: to have the р. sl. бути не в гуморі, не в своїй тарілці.

pip ШІ

[pip]

п

1) очко

(у доміно,

в картах); 2) зірочка (на погонах); 3) тех. сосбк. pip IV [pip] 1. п висбкий корбткий звук радіосигналу; 2. v пищати, цвірінькати. pip М [pip] о розм. 1) підстреблити, поранити;

ремогти;

2) покласти

поламати

край;

плани;

3) пе-

4) заба-

лотувати. pipage [’paipidz] п 1) перекачування по трубопроводу (нафти і т. ін.); 2) плата за перекачування по трубопроводу. pipe |раїр) І. п 1) труба; трубопровід; трубочка; 2) люлька (Оля куріння); 3) сопілка; дуда, дудка; 4)

свистбк;

5)

спів,

свист

(птахів

тощо); 6) барйло; 7) рі волинка; 8) рі дихальні шляхи; 9) the pipes

радіатор; тер

2. о 1) свистіти

і т. п.);

хів); 3) тощо.

2) співати

грати

на

(про ві(про

сопілці,

пта-

дудці

|"ріпі:))

pipe dream [‘paipdri:m] n нездійсненHa мрія; план, побудбваний на піску. pipe-fish [‘paipfif] п іхт. морська голка. pipefitter [’paipfita] п слюсар-водопровідник

гостроверха

pipe-laying |раїр/еіїд) п 1) прокладання труб; 2) амер. sl. політичні

(pl pinnae

анат. вушна раковина. pinnacle [/pinakl] п 1)

рір

і

2) вершина гори; 3) точка, кульмінаційний

("ріпіред| adj 3002. ластоногий. ріппу [‘pini] п дитячий фартушок. pin-point |/ріпроїпі) 1. п 1) вістря булавки; 2) щось маленьке; 2. adj військ. точний, прицільний; 3. v по-

інтриги. Pipeline |’paiplain] 1. п трубопровід, нафтопровід; 2. о 1) прокладати трубопровід; 2) перекачувати по трубопроводу. pip emma [pip "єта| (sl. від post meridiem) пополудні.

piper [‘paipa] п дудар, дудник, вець на сопілці.

rpa-

рір

385

Pipette |рі/реї) п піпетка. piping |’paipin] 1. п 1) гра (на дудці і т. п.); 2) насвистування; писк; спів ee. 3) трубопровід; труби;

2.

вий.

pipit

Pipkin

adj

|/рірії)

пронизливий,

['pipkin]

чок, миска

рірріп

пискля-

п орн. щеврик.

п

горщик,

горще-

(з глини).

|"ріріп)

по

1)

néninxa

(сорт

яблук); 2) розм. кумир. pippin-faced [‘pipin,feist] adj з круглим червоним обличчям. ріру [‘paipi] adj 1) трубчастий; 2) різкий, гучний, piquant |"рі:Копі) adj пікантний, rocrрий. pique [pi:k] 1. о 1) вколоти, уразити (самолюбство); 2) збудити (цікавість); 3) ав. пікірувати; to р. oneself on smth. пишатися, чванитися чимсь; 2. п ображене само-

любство; образа; роздратування. piqué [/pi:kei] фр. п піке (тканина). piquet [pi‘ket] п 1) карт. пікет; 2)-picket. piracy [‘paisrasi] п 1) піратство; 2) порушення авторського права, pirate [‘paiarit] 1. п 1) пірат; 2) порушник авторського права; 3) піратське судно; 2. о 1) займатися піратством; грабувати, обкрадати; 2) порушувати авторське право.

piratic(al) ський;

[pai’reetik(al)]

р. edition

аа)

незакбнне

пірат-

переви-

дання книги. pirn [pa:n] п текст. цівка, шпулька. pirouette [,piru’et] 1. п пірубт; 2. о робити пірубт. piscatorial,

різсаїогу

‘piskatari]

adj

бальський. Pisces |/різі:2) і знак

(,рі5Ке"їоигізі,

риболовецький; п рі

Риби

ри-

(сузір'я

зодіаку).

pisciculture

pisciculturist

|"різіклійга|

п рибництво.

[,pisi’kaltferist]

п рибо-

вод.

piscina ([pi’si:na] п (pl piscinae) рибна сажалка. різсіпає [pi’si:ni:] рі від piscina, piscine I [’pisi:n] п басейн для купання. adj рибний. piscine II pica pish [pif] int тьх pishogue Грі"ey п ірл. чаклунство, чарівництво. різіїогт Г різіїо: m] adj гороховидний;

pismire

що

має

форму

[‘pismaia]

горошини.

п мурашка.

piss [pis] груб. 1. п сеча; читися. pissed (різ) adj sl. п'яний.

piss-pot

(‘pispot]

п нічний

горщик.

("різ(Ї| п пістолет, револьвер. [/pistan] п 1) тех. пбршень;

2) attr.: р. stroke хід поршня. piston-rod |"різіапгод) п тех. шатун.

pit [pit]

25 4-131

1. п

1) яма,

ямка;

2)

pit-a-pat пет;

шахта, копальня; 3) шурф, 4) пастка; вовча яма; 5)

6) мет. раковина (на ви7) партер (задні ряди); рити ями; 2) складати в

[‘pitapet]

2. adv:

to

1. п биття, go

р.а-р.

тре-

затрепе-

тати (про серце). pitch I |ріїД| 1. n 1) вар; пек; 2) смола, дьоготь; 2. v смолити. pitch П [pits] 1. п 1) падіння; кільова качка (судна); 2) висота (тону); 3) ступінь, рівень, напруження;

4)

схил,

нахил;

спад;

5)

запади-

2) жалісний, гідний,

жалібний;

мізерний;

3)

жалю-

нікчемний.

pitiless [‘pitilis] adj безжалісний. pitman [’pitman] п (рі pitmen) шахтар; вуглекоп; підземний робітник. pit-mouth Гріїтайв; погйрло шахти. pit-pat [’pit’paet] =pit-a-pat. pittance |[‘pitans| п подачка; р. мізерні копійки.

pitter-patter

[‘pita,peta]

a

mere

І. п

часте

легке стукотіння; 2. adv часто i лбгко (стукотіти, дріботіти тощо). pittite [‘pitait] п глядач останніх ря-

дів партеру.

pituitary

[pi tjusitari]

adj

слизйстий.

кидбк; 6) спорт. подача; 7) партія (товару); 2. о 1) ставити (намет); розташовуватися табором; 2) кидати; 3) спорт. подавати; 4) падати; занурюватися; 5) муз. давати основний тон; 6) sl. розповіда-

pity

ти

pityingly |/рібідії) adv з жалем. pivot |"ріхої) І. п 1) точка опори;

(байки).

pitch black (ріїЬігек) ад) чорний як смола. pitchblende [’pitfblend] п мін.уранініт, уранова смоляна ва руда).

обманка

(урано-

pitch-dark [‘pitS’da:k] adj дуже темний. pitched рік) adj 1): a high р. voice BHCOKHH гблос; 2): р. battle легідь підготбвлений бій на ділянці.

заздапевній

pitcher І [’pitfa] п глечик. pitcher II [’pitfa] п 1) спорт. гравець, що подає м'яч; 2) вуличний торгбвець; 3) кам'яний брусок. pitchfork [‘pitSfo:k] 1. п 1) вила; 2) камертон; 2. о 1) накидати вийлами; 2) робити щось необдумано, пбхапцем. pitchy

(‘pitsi] adj смолистий,

смоля-

ний; чорний як смола. pit coal [’pitkoul] п кам'яне,

бітумі-

нбзне вугілля. piteous [‘pitias}] люгідний;

adj

жалісний;

жа-

жалібний.

pitfall [’pitfo:l] п вовча яма; пастка (тж перен.). pith [pid] п 1) суть, сутність; the р. of his speech consisted in... суть його виступу полягала y...; 2) сила,

енергія;

3)

бот.

серцевина,

стрижень; 4) спинний мозок. pit-head [/pithed] п надшахтна будівля;

копер.

pithecanthrope текантроп.

pithecoid

|,ріді/КгагпЗгоир)

Грі"8і:Коїд)

п пі-

adj мавпоподіб-

HHH.

2. u мо-

pistachio [pis’ta:Siou] п фісташка (горіх). pistil [‘pistil] п бот. маточка.

pistol piston

на;

кар'єр; віспина; ливку); 2. v 1) яму.

ріа

pith fleck |рібіїек) nm червотбчина. pithily [‘pidili] adv точно, точнісінько, по суті. pithless |"рівіїз| adj 1) слабкий, квблий; 2) без серцевини; безхребетний; 3) беззмістдвний. pithy [‘pidi] adj 1) стислий, виразний; змістовний; 2) сильний; енергійний; 3) бот. з серцевиною.

рійабіе

(/рійеь||

нещасний. pitiful [‘pitiful]

adj

adj

1)

жалюгідний;

жалісливий;

[‘piti]

І. по

жалість,

жаль;

to

take р. to have р. зглянутися (на когось -- оп); what а p.! який жаль); яка шкода!; 2. р жаліти, жалкувати, мати співчуття (до когось). тдчка обертання; 2) стрижень; вісь обертання; 3) | перен. основний пункт, центр; 2. о І) обертати (ся) навколо осі; 2) надівати на стрижень.

pivotal

[’pivatl]

осьовий; основний.

pixilated

2)

adj

1) центральний,

перен.

кардинальний,

[’piksileitid]

жимий, чудний sl. п'яний.

adj

(про

placability [pleko’biliti] незлопам'ятність;

1)

одер-

людину);

2)

п лагідність,

благодушність.

placable [‘plekabl] adj лагідний, незлопам'ятний, благодушний. placard [’pleka-d] п плакат, афіша.

placate

[plo‘keit]

о

1)

примиряти,

умиротворяти; 2) амер. задодбрювати; дати відступндго (супротив-

нику). ріасе [pleis}

1. п

кання, житло; будинок; соте

до

мене

1) місце;

(додому);

стечко, селище; сада, служба;

2) меш-

садиба, заміський to ту р. приходь 4) 5)

3)

місто,

мі-

становище, посидіння, місце

(за столом ay. 6) місце, уривок (у книзі); 7) гірн. вибій; 8) спорт. одно з перших місць (у змаганні); фраз. звор.: іп р. ої замість; іп the first (in the second)

р. по-перше (по-друге); in the next р. потім; to take р. траплятися; ставатися; there is по р. like home у гбстях добре, a BAOMa ще краще; 2. о 1) розміщати; ставити; класти; 2) влаштовувати на посаду; 3) визначати

місце,

положення,

дату;

4) збувати (товар); 5) спорт. присудити одно з перших місць.

placebo [pla’si:bou] п (рі placebos, placeboes [plo’si:bouz]) нешкідливі ліки, які призначаються для заспокбєння хвброго. place-card [’pleiska:d] п картка, яка вказує місце гостя за столом (на офіційному прийомі). place-hunter [‘pleis,hanta] п кар'єрист.

ріасетап [’pleisman] п службова ба, чинбвник (звич. знев.).

осб-

placenta [pla’senta] (рі placentae [-ti:]) анат.

плацента,

послід.

place of arms |"ріеізоу'а:ті)| п плацдарм. placer |/ріеізг| п золотонбсна жила, розсйпище. placet [/pleiset] лат. 1. п гблос «за»;

[‘pleesid]

adj спокійний,

без-

турббтний; мирний. placket [’plekit] п кишеня або рбзріз у спідниці. plafond [pla:f3:n] фр. п архт. плафон, стеля.

plage |ріа:3| фр. п пляж. plagiarism ("ріеідзіагігт| п плагіат. plagiarist [’pleidgzjarist] п плагіатор. plagiarize [pleidgjaraiz] о займатися плагідтом; запозичувати (чуже). plagiary [‘pleidgjeri] п рідк. 1) плаriat; 2) плагіатор. plague [pleig] І. п 1) чума; 2) лихо; кара; 3) розм. неприємність, досада; занепокбєння; 2. о 1) зачумляти;

2)

мучити,

насилати

лихо;

3) розм. набридати; турбувати. plaguy [‘pleigi] розм. 1. adj 1) неприємний; досадний; 2) страшенний; 2. adv дуже, страшенно. plaice [pleis] п їхт. камбала. plaid [pled] п 1) плед; 2) текст. шотландка. plain I [plein] 1. adj 1) ясний, явний, очевидний; 2) простий; зрозумілий; 3) відвертий, прямий; 4) нехитрий, звичайний; 5) однобарвний, без узбру (про тканину); 6) гладкий, рівний (про місцевість); 7) простий,

скромний

(про

їжу);

8)

не-

красивий; 2. п 1) рівнина; 2) поет. пбле; 3) плоскість; 3. adv 1) ясно, розбірливо; чітко; 2) відверто. plain II [plein] о поет. нарікати, жалітися;

плакатися;

хникати.

plainly |"/ріеїпії| adv прямо, відверто. plainness |"рісіппіз| п 1) простота; зрозумілість; прямота.

plainsman

2)

очевидність;

|"ріеіплтап|

3)

п житель

рів-

нин. plain-song [’pleinsoy] п простий ровий церкобвний спів.

хо-

plain-spoken

[‘plein’spoukn]

adj від-

вертий, прямий.

plaint

[pleint]

п 1) нарікання;

скар-

га; 2) юр. позов.

plaintiff [’pleintif] n юр. позивач; позивачка. plaintive | |/ріеіпбу)| adj жалібний, тужливий, журливий. plait [plet] 1.0 1) заплітати (косу); 2) закладати складки; 2. п І) коса (волосся); 2) складка (на одязі). plan [plan] 1. п 1) план; діаграма; схема;

Year Р. п'ятирічний план; 2. 0 1) планувати; складати план; проектувати; 2) замишляти; затівати.

planch [pla:ntf] п дбщечка, планка. planchette {pla:n’fet] п планшет. plane I [plein] 1. п 1) площина; 2) mpoékuia; 3) рівень; 4) розм. літак; 5) ав. несуча поверхня; крило (літака); 6) гірн. головний відкаточний

2. іпі за!

placid

ріа

386

ріа

пробкт;

2)

намір;

задум;

припущення; 3) система; American р. амер. готель з обов'язкбвим пансібном; Еигореап р. амер. готель з необов'язкбвим пансібном; Five

виробіток;

2. adj плоский;

площийнний? 3. v 1) ав. планерувати;

ковзати;

2)

розм.

вати на літаку. plane II [plein] 1. n

подорожу-

тех.

рубанок;

шерхебель; фуганок; cTpyr; ніж; 2. о стругати, вирівнювати; вискоблювати;

ний верстат; 2) стругальник (робітник); 3) дорбжній утюг. planet [‘plenit] п планета; major (minor) planets великі (малі) планети.

[’plein’teibl] геод. 1. п 2. о робити мензульне

знімання.

planetaria

[,pleni’tearia]

netarium.

planetarium planetary ний;

на

рі від

([,plaeni’tearism]

planetaria)

[/pleniteri]

система;

п

ріа-

(pl

планетарій.

планетарний;

2)

adj 1) планбт-

р. system

що

сбняч-

перебуває

на

орбіті якбісь планбти; перен. що перебуває в сфері впливу; 3) блукаючий.

planetoid

[‘plenitoid] п мала планста.

plangent [’/plendgant] adj 1) протяжний; гучний; 2) що з шумом розбивається об берег (про прибій).

planish [‘plenif] о 1) виправляти, вирівнювати, рихтувати (метал); 2) шліфувати, полірувати; 3) накатувати (фотографії). plank [pleyk] 1. о 1) настилати; вистиладти; обшивати дошками; 2) 51. викладати; платити; 3) амер. смажити рибу або птицю, нанизуючи

її на палички; 2. п 1) обшивна дбшка, шалівка; 2) пункт партійної програми.

plank bed [’plenkbed] п нари; піл. planking [‘plenkin] п !) дощана обшивка;

(рослину);

насаджувати;

2) збірн. дошки.

plankton [’pleenkton] п біол. планктон. planned [plaend] adj плановий; планований. ріаппег [‘plana] п 1) плановик; 2) планувальник. planoconcave [,pleinou’konkeiv] adj плоско-ввігнутий. ріапосопуех [,pleinou’konveks] adj плоско-опуклий. plant [pla:nt] 1. п 1) рослина, саджанець; 2) устаткування; устаHOBKa; машинне устаткування; 3) завбд, фабрика, підприємство; 4) агрегат; 5) sl. пастка; ошуканство, шахрайство; 6) детектив, сйщик; поліцейська засідка; 2. v 1) са-

2)

завбдити, запроваджувати, міцно ставити, встановлювати; to р. опе-

self

ставати,

зицію;

встати,

3) завдавати

зайняти (удару);

по4) за-

снбвувати (колонію і т. ін.); 5) запроваджувати (ідею і т. ін., in); 6) зі. ховати (померлих); 7) sl. підстрбювати (шахрайство); з присл.ї прийм. р. оп підсбвувати, збувати; р. оці висаджувати в грунт.

plantain I [‘plantin] п бот. подорожник. plantain II [‘pleentin] п бот. банан плодовий. plantation [pleen’teifn] п 1) плантація; 2) насадження;

вигладжувати.

plane III [plein] п бот. платан. planer |"ріеіпа| п 1) тех. стругаль-

plane-table мензула;

джати

колонізація.

planter

[’pla:nte]

3) іст. колонія;

п 1) плантатор;

2)

3aCHOBHHK; 3) с. г. сажалка; 4) с.г. садильник. plant-louse [‘pla:nt,laus] п ент. попелиця.

ріапіосгасу

[pleen’‘tokrasi]

п 1) план-

татори, земельна аристократія; 2) влада плантаторів. plant pathology [’pla:ntpa’Goladzi] п фітопатологія. plaque [pla:k] п 1) металєвий або фарфоровий диск, тарілка (як настінна прикраса); 2) почесний значдк; 3) дощечка з прізвищем або назвою устанбви; memorial р. меморіальна дбшка.

plash

І [ples]

1. п

1) калюжа;

2)

хлюпіт, плескіт; 2. о хлюпати(ся), плескати (ся). plash II [ples] о сплітати; плести.

plasm [plezm]=plasma. plasma [‘plezma] п 1) фізл. плазма;

2) біол. протоплазма; 3) мін. геліотрбп, зелений халцеддн. plaster [’pla:sts] 1. п 1) штукатурка; Paris

р. р. of Paris

гіпс;

алебастр;

2) пластир; 2. о 1) штукатурити; 2) накладати пластир; 3) намазувати; 4) грубо лестити; 5) бруднити; б) дати здачі, помститися. plastered [‘pla:sted] adj зі. п'яний; to get р. напитися. plasterer [’pla:stara] п штукатур. plastic [‘pleestik] 1. adj 1) пластичний; р. surgery пластична хірургія; 2) гнучкий; 3) ліпний, скульптурний; 4) слухняний, піддатливий; 2. п 1) (тож рі) пластмаса; 2) пластичність,

plasticine

[’plestisi:n]

ша пластилін.

plasticity [plees’tisiti] п пластичність. ріазігоп [‘plaestran] п 1) пластрон; Manuka;

3) іст.

2) нижній

панцерний

plat I [plet]

щит

черепахи;

нагрудник,

п 1) невелика

ділянка

землі; 2) мет. рудний двір. plat II (plet]—=plait 1, 1) г 2, 1). plat III [pleat] п амер. план; знімання в горизонтальній проекції. plat IV [pla:] п блюдо (їжа). platband [‘pletbend] п 1) буд. налийчник (дверей), (верхній) одвірок; 2) архт. рівний пояс.

ріа

387

plate [pleit] 1. п 1) пластипка, дощечка; 2) тарілка, міїска; 3) фотопластинка;

4)

плита,

лист,

штаба

(металу); листовб залізо; 5) лобове срібло; металевий посуд лотий !

або

срібний);

6)

сто(30-

гравюра,

естамп; 7) вклейка; іліострація на окремому аркуші; 8) екслібрис; 9) друк. дошка (гравірувалена, стереотипна); 10) призовий кубок; 11) скачки на приз; 12) вставна щелела;

13) рад. анод лампи; 2. v 1) оковувати, бронювати; 2)лудити; вкривати металом; 3) друк. стереотипувати; 4) розковувати в листи,

плющити (метал). plateau [’pletou] п plateaux)

плато,

(рі

plateaus,

плоска

височина,

плоскогір'я. plateaux [’pletouz] рі від plateau. plate-basket [‘pleit,ba:skit] п кбшик для

виделок,

ножів

тощо.

plateful [’pleitful] п повна тарілка. plate-glass [‘pleitgla:s] п дзеркальне

скло. platelayer |"рісійеіг| п або шляховий робітник;

рембнтний укладаль-

ник колій. ріаїе-тагк [’pleitma:k] п пробірне клеймо, проба. platen [’pletn] ) друк. THrenb; 2) валик (друкарської машинки); 3) стіл

(верстата).

plate-powder [‘pleit,pauda] для чистки срібла,

п порошок

plater І [’pleita] п лудильник. plater II [’pleito] п кінь, якого moKaзують на скачках

при кінному заводі.

ріаїе-гаск |’pleitraek] п сушарка для посуду. ріайїогт [‘pletio:m] п 1) платформа, nepou; 2) сцена; 3) трибуна; 4) про-

грама політичної партії, політична платформа, позиція. platinize [/pletinaiz] о покривати платиною. platinoid [{’pletinoid) п сплав міді, цинку, нікелю і вольфраму. platinum [‘pletinem] п 1) платина; 2) attr. платиновий; р. blonde розм. дуже світла блондинка.

platitude

[‘pleetitju:d]

п банальність,

заялобженість.

platitudinarian | (/рієегбі Ци:4і/пеагіап) 1. adj банальний;

2. п людина,

говбрить банальності. platitudinous [,pleeti’tju:dines] яложений;

Platonic

1. п

1)

словами;

дібний; імовірний; 2) пристойний; 3) що вміє викликати довір'я. play [plei] 1. п 1) гра; забава, жарт; out ої р. поза грою; а р. upon words гра слів, каламбур; іп р. жартома; 2) азартна гра; 3) п'єса, драма;

вистава,

спектакль;

to

go

іо the р. іти в театр; 4) поведінка; fair р. чесність; 5) дія, діяльність; to соте inlo р. почати діяти; іп full р. в розпалі; 6) свобода, воля, простір; to give free р. to one’s imagination дати вблю своїй уяві;

7) переливи (барв); плескіт (води); р. of the waves плескіт хвиль; 3)діал. припйнення роботи, страйк; 9) тех. зазор; люфт; мертвий хід; відхилення

від

нормального

поло-

ження; 2.01) грати(ся), пустувати; розважатися; to p. tennis грати в теніс; 2) грати в азартні ігри; 3) грати,

викднувати (роль, музичний твір); 4) грати на музйчному інструменті; he plays

the violin

він

грає

на

скрипці; 5) грати роль (когось), бути (кимсь); to р. the fool строїти дурня; 6) пожартувати гось), обдурити; розіграти;

(з коto р. a

trick

когось;

оп

smb.

обдурйти

7) діяти, робити: (діяти) чесно; to вати; to р. false покинути в біді;

to р. fair робити р. foul шахраюзрадити (когось), 8) підходити для

гри, бути в доброму стані; the piano plays well у цього рояля гарний звук; 9) пурхати; танцювати; 10) переливатися; мигтіти; грати; а smile played оп his lips на його устах грала посмішка; 11) вільно рухатися; приходити в рух; іти (про машину, механізм); 12) приводити

в дію;

пускати;

to р. а re-

cord ставити пластинку; 13) бити (про фонтан); 14) спрямовувати (світло тощо; на щось-оп, оуег, along);

обстрілювати

(on, upon);

to

р. guns upon the fort обстрілювати форт; 15) робити хід, ходити (шашкою, картою); 16) приймати в гру (гравця); спорт. відбивати, подавати (м'яч); 18) діал. страйкувати; з присл. і прийм.: р. along під-

гравати, підтакувати; р. around розм. фліртувати; р. off а) дурити

учень

теоретичний.

platoon [pla’tu:n] п військ. 1) взвод; 2) поліцейський загін. platter ("рігі»)| п заст. амер. 1) дерев'яна тарілка, блюдо; 2) дбшка для хліба. platypus [‘pletipas] п зоо0л. качкодзьоб. plaudit [’plo:dit] п (звич. рі) 1) дплески; 2) бурхливий вияв схвалення.

25*

1) правдо-

подібність; імовірність; 2) пристойність; 3) уміння викликати довір'я. plausible [/plo:zibl] adj 1) правдопо-

яка

Платона; 2) рі розм. платонічні розмбви; 2. adj 1) платонічний; 2) що обмежується

plausibility {,plo:za’biliti]

adj за-

банальний.

[plo’tonik]

ple

(когось); б) видавати за (щось); в) нацькбвувати (на — against);

г) зіграти повтбрну партію після нічиєї; р. оп (або upon) грати на чиїхось почуттях; р. up а) брати активну участь (у розмові тощо); б) амер. рекламувати; в) повбдитися мужньо, героїчно; р. up to підгравати; перен. підлизуватися; фраз. звор.: to р. smb. up а) дражнити, чіплятися; 6) амер. використати; to р. fast and loose а) діяти безвідповідально; бути непослідов-

ним; говорити одно, а робити inше; вестй подвійну гру; б) порушувати (обіцянку, зобов'язання);

(о р. for time

намагатися

виграти

час; to р. one’s hand for all it is worth пустити в хід всі засоби; to р. politics вести політичну гру; to р. Бай амер. співробітничати.

playable [‘pleiabl] adj придатний для гри (майданчик). play-actor [‘plei,ekta] п 1) знев, актор, комедіант;

2) нещира

людина.

playbill [’pleibil] п театр. програма, афіша. play-boy [’pleiboi] п 1) амер, гульвіса;

2) ірл.

штукар;

3) розм.

сти-

ляга. play-by-play [‘pleibai’plei] adj амер.: p.-b.-p. story репортаж по радіо (про змагання, матч). play-day |/ріеідеї) п 1) свято; неробочий

день;

2)

день,

занять у школі. played-out ("ріеід'аці| вйснажений;

що

вільний

adj

player

[’pleio]

п

розм.

BHANXaBcA;

старілий; 3) (більше) придатний.

від

ні на

1) гравець;

1)

2)

за-

що

не

2) ак-

тор; 3) музикант.

playtellow |"ріеіїсіоц) п товариш по грі; друг дитинства. рані [‘pleiful] adj грайливий, жвавий, жартівливий, весблий. playgame |"рісієеіт) п дитяча гра (тою. перен.); дрібниці; нісенітниці. playgoer [’plei,goua] п театрал. playground [‘pleigraund] п майданчик для гри; спортивний майданчик. playhouse [’pleihaus] п тедтр (dpaматичний).

playing-card карта. playing-field данчик,

|‘pleiigka:d] [’pleiinfi:ld]

футбольне

п

гральна

п спортмай-

поле

і т. ін.

playlet [/pleilit] п невелика п'єса. playmate [’pleimeit] п 1) товариш по грі;

друг

дитинства;

2)

партнер

(у спортивних іграх). play-off [’plei,o: п п спорт. повтбряа гра після нічиєї. plaything |"ріеівід| п іграшка. playtime (|"ріейаїт) п час відпочинку, розваги. playwright [/pleirait] п драматург. plea [pli:] п 1) виправдання; привід; аргумент; 2)благання, прбсьба; 3) юр. слово для захисту. pleach [pli:tf] о сплітати. plead |рії:4) о (past pleaded; р. р. pled) 1) відповідати на обвинувачення, виправдуватися; звертатися до

суду;

to р. (пої)

guilty

(не) ви-

знавати себе винним (у чомусь-to); 2) захищати (в суді); 3) про-

сити,

благати

(когось — with;

npo

щось — for); 4) звертатися з просьбою; клопотатися; 5) посилатися на (щось), наводити (щось) для виправдання.

pleader

[‘pli:da] п 1) захисник,

кат; 2) прохач.

адво-

pleading

[‘pli:din]

1. 2 1) клопотан-

ня; захист, заступництво; 2) pl юр. заяви позйвача і відповідача; судові дебати; 2. adj благальний.

pleasance [/plezns] п заст. 1) втіха, задовблення; 2) =pleasure-ground 2). pleasant |"ріегпі) adj 1) приємний, милий; 2) заст. жартівливий. pleasantly [‘plezntli] adv 1) люб'язно; 2) весело, приємно" pleasantness |"ріегпіпіз) п приємність. pleasantry |"ріегпігі) вість; 2) жарт.

please

|рії:2)

о

п

1) жартівли-

1) поддббатися;

his

latest book will р. you вам сподббається йогб остання книга; 2) refl.: р. yourself робіть, як вам завгодно; 3) pass. дістати, мати задовдлення,

втіху;

4) догоджати,

давати

задовблення; радувати; 5) хотіти, бажати; if you р. а) з вашого дозволу; якщо ви дозволите; б) ірон. уявіть собі!; р.! будь ласка, прошу. pleasing [‘pli:zin] п приємний; привабливий;

що

дає

задовблення;

що

поддбається.

pleasurable |"ріезегеб|) adj що дає задовблення; приємний. pleasure |"ріез2| 1. п 1) задовблення, втіха,

насолбда;

розвага;

бажання; аї р. за attr. розважальний;

2)

вбля;

бажанням; 3) р. trip подо-

рож для розваги; 2. о 1) давати задовблення, втіху; 2) знаходити задовблення, втіху (у чомусь -іп); 3) розм. шукати розваг. pleasure-boat faploseBout| по човен, яхта для прогулянок. pleasure-ground |"ріезавгацпа) п 1) майданчик для ігор; 2) сад, парк. pleat [pli:t] 1. п складка (на сукні тощо);

2.

о

робити

складки.

plebeian ГріїЬі:гп| 1. п плебей; 2. adj плебейський. plebiscite [‘plebisit] п плебісцит. pled [pled] разі і р. р. від plead. pledge [pledz] 1. п 1) заклад, застава; 2) порука; 3) подарунок; 4) тост;

plu

388

ріе

5) обітниця;

прилюдна

обіцянка;

6) пол.

лідера

партії

обіцянка

додержуватися

певної

політики;

2. v 1) заставляти, віддавати в заставу; 2) зв'язувати обіцянкою;

давати one’s

урочисту

word

за (чиєсь)

обіцянку;

іо

слово;

3) пити

давати

здорбв'я.

pledgee [,ple’dzi:] жатель.

п юр.

заставодер-

pledget |ріеазії) п компрес. Pleiad ("ріаїгд) п (рі Pleiades) астр. Плеяди; плеяда.

Pleiades

2) (тж.

|"ріаїзді:2)

р.);

1)pl перен.

рі від Pleiad.

plena (/рії:па) pl від plenum. plenary [‘pli:nari] adj 1) nosuui, обмежений;

powers

р.

беззастережний;

повноваження;

нер.

> пленар-

влада;

2. п повноважний

ник. plenitude

[’plenitju:d]

повнота;

in

the

п

р. ої

представ-

one’s

power

у повному розквіті сил. plenteous [/plentjas] adj поет. багатий, урожайний. plentiful [’plentiful] adj багатий, рясний. а plenty |"ріепії) 1. п 1) достаток, надмір;

2)

сйла;

безліч;

we

have

р.

of time або we are іп р. ої time у нас багато часу; 2. adv 1) цілKOM,

ддбсить;

plenum нум;

2)

щений

назм. pleonastic

тиск.

[‘pli:eneezm]

п лінгв.

[pli:o’neestik]

плео-

adj надмір-

ний, багатослівний.

вина. plethoric |ріе"богік) adj повнокровний. pleura [’pluara] п (рі pleurae) анат. плевра. pleurae [’pluari:] pl від pleura. pleurisy [‘pluarisi] п мед. плеврит.

[plua’ritik]

pleuro-pneumonia

je]

п

мед.

adj плевритний.

[{’pluarounju:’moun-

плевро-пневмонія.

plexiglass [/pleksigla:s] п плексиглас, синтетичне скло. ріехог [‘/pleksa] п мед. молотбчок для вистукування. plexus [’pleksas] п 1) переплетення, заплутаність; 2) anwar. сплетення (нервів, судин). pliability [,plaia’biliti] п 1) гнучкість; 2) податливість, пристособвність, поступливість. pliable [’plaiabl] adj 1) гнучкий; 2) поступливий, подадтливий, що легко пристосбвується; зговірливий.

pliancy [‘plaiansi] =pliability. pliant [’plaiant] =pliable. кое plicated [plai’keit, plai’keitid] бот. 300A, складчастий. plication [pli’keifn] п складка. pliers [‘/plaioz] п рі плоскогубці; щипці. plight I [plait] 1. о 1) давати у 3aставу; 2) заручити, засватати; 3) rejl. зобов'язуватися; to р. one’s word або promise дати слово, обіцяти; 2. п учини.

1) зобов'язання;

2) за-

plight II [plait] п стан, станбвище (звич. жалюгідне); in sorry (або in ап evil) р. в поганому (жалюгідному) стандвищі. plighted ("ріаїіі4) аа): р. lovers за-

ручені, засватані.

'

Plimsoll [‘plimsal] п: Р. line або mark гранична лінія навантаження (пароплава). plimsolls [’plimsalz] п рі дешеві парусйнові туфлі на гумових підбшвах. plinth |ріїпе| п архт. плінтус.

ний (про засідання тощо). plenipotentiary [,plenipa’tenfri] 1. adj 1) повноважний; 2) необмежений; абсолютний; р. ромег необмежена| рійосепе

|"ріаїозі:п|

п геол.

1. о 1) лбдве йти, важко TArTHcA

ту;

корпіти;

1) важка

пліоцен.

(часто

длубатися

хода;

2)

важку

р.

робо-

(аї); 2. п

важка

робота.

ріоддег |"ріоде) п 1) трудівник, труmara, роботяга; 2) флегматична, нудна людина. plodding [‘plodin] adj 1) неквапливий; важкий (про ходу); цьовитий, ретбльний.

2)

пра-

plonk |ріорК| о sl. кидати, шпурляти. plop [plop] 1. п 1) звук від кидання у

вбду

(без

плескоту);

2)

падіння в Bony; 2. о шубодвснути, шльдпнутися. plosive |"ріоцзіу) фон. 1. п проривний звук; 2. adj проривний (про приголосний звук). plot [plot] 1. п 1) невелика ділянка, клаптик

plethora [/pleGara] п 1) мед. повнокробв'я; 2) перен. надмірність, зай-

pleuritic

[plod]

пересуватися;

чогось

надзвичайно.

[‘pli:nam] п (рі ріепа) 1) пле2) повнота; 3) фіз. підви-

pleonasm

plod

along); 2) викбнувати

достаток;

землі;

2) сюжет;

план;

ін-

трйга; фабула; 3) змдбва; 4) амер. план, креслення; ескіз; графік; 2.0 1) замищляти, будувати таємні плани, інтригувати; 2) креслити план, карту. plotter [’plota] п змобвник; інтриган. plotting paper [’plotin,peipa] п міліметрдвий папір, міліметрівка. plough [plau] 1. п 1) плуг; фраз. звор.: to put one’s hand to the р. почати роботу; 2) (the Р.) acrp. Велика

Ведмедиця,

здране

nome;

Великий

4) ел.

Віз;

3)

струмознімач;

5) снігоочисник; 2. uv 1) орати; 2) борознити; 3) sl. провалюватися (на екзамені); фраз. звор.: top. the sands

працювати

даремно,

на

вітер;

іо р. the waves пливти; to р. through а)насйлу продиратися через (грязь,

сніг тощо); б) перен. здолати (нудну книжку тощо). plough-boy [’plauboi] п 1) погднич (при оранці кіньми); 2) сільський хлопець. plough-land [‘plauleend] п брна земля. ploughman [/plauman] п 1) орач, плугатар; хлібордб; 2) робітник на фермі.

ploughshare міш.

("ріацієг|

п сошник,

ле-

plough-tail [’plauteil] п чепіга; at the p.-t. за плугом. plover |/рілуо) п орн. сивка, пісбчник. plow [plau] =plough. pluck [plAk] 1. о 1) збирати, зривати (квіти тощо); 2) обскубувати (птицю); 3) вискубувати (волосся тощо); 4) оббирати, ошукувати; 5) жадібно хапати, ловити; drowning man plucks at а straw потопаючий хапається за соломинку; 6) перебирати (струни); 7) sl. провалювати (на екзаменах); to р. up one’s courage зібратися з духом, мужатися; 2. п 1) потрух, тельбухи; 2)

мужність,

сміливість,

відвага;

3) смйкання; 4) провал (на екзамені). plucky [’plAki] adj сміливий, відважний, рішучий.

plu

389

plug |ріле) 1. п 1) затичка; кброк; чіп; 2) тех. штепсель; болт; палець;

свічка (8 моторі); пробка: стопор; втулка; 3) пожежний кран; 4) пресбваний тютюн (для жування); 5) рад. штекер; 6) sl. удар; 7) sl. книжка, що не має збуту; 2. uv 1)

затикадти,

закупбрювати;

зако-

нопачувати; 2) sl. застопбрювати; 3) розм. популяризувати; настирливо рекламувати; 4) корпіти, длубатися;

5) sl, підстрілювати;

6) si.

ударити (кулаком). plug-switch [’plagswitf] n ел. штепсельний вимикач. plug-ugly (‘plAg,Agli] п амер. sl. хуліган. plum

[plAm]

n

1) слива;

French

р.

чорнослив; 2) сливове дерево; 3) темно-фіолетовий колір; 4) перен. ласий шматок; 5) sl. капітал у сто тисяч

фунтів

стерлінгів;

6)

attr.

сливовий. plumage |"ріс:тідз) п оперення, пір'я (птаха). plumb [plam] 1. п 1) висок; 2) лот; грузило; 2. adj 1) вертикальний, прямовйсний; 2) абсолютний, явний; 3. adv 1) прямовисно; 2) точно, якраз; 3) амер. sl. цілком, збвсім,

остатбчно;

ненормальний;

р. crazy

абсолютно

4. о 1) ставити

вер-

тикально, по виску; 2) вимірювати глибину, кидати лот; 3) проникати вглиб (чогось); 4) працювати водопровідником.

plumbaginous [plam’bedgines] adj графітний. ріштбаєо [plAm‘beigou] n 1) мін. графіт; 2) малюнок олівцбм. plumbeous [’plambias] adj свинцбвий, свинцевого кбльору. plumber |"рілта) п 1) водопровідник;

2) паяльщик.

plumbery

("рілтагі)

п

1)

водопро-

відна справа; 2) рідк. паЯльна майстерня plumbic ‘Tp IAmbik] adj хім. свинцевий. plumbing ("рілтід) п 1) водопровід, водопровідна система; 2) розм. убиральня;

3)

вимірювання

глибини

(океану). plumbless [‘plAmlis] adj поет. невимірний, безддбнний. plumb-line ("рілтіаїіп) п 1) висбк; 2) лот; 3) перен. мірило, критерій. plumbum [/plAmbem] п свинець. plum cake [’plamkeik] п кекс з ізюмом. ріште [plu:m] 1. п 1) перб (особл. як прикраса); 2) плюмаж (на капелюсі); султан; 2. о 1) прикрашати пербм; 2) чистити дзьббом (пір'я); фраз. seop.: to р. oneself on smth. поздоровляти себе з чимсь. plumelet [’plu:mlit] п пір'їнка. plummet [‘plamit] п 1) теслярський висбк; 2) грузило; лот; 3) перен. тягар.

plummy

рос

[’plami] adj розм. перен. гар-

ний, добрий,

вигідний;

завидний.

plumose [’plu:mous], plumous ['plu:meas] adj !) вкритий пір'ям; 2) пір'ястий; перистий. plump | [plAmp] 1. adj повний, товстий, округлий, пухкий; р. woman пдбвна жінка; 2. о 1) відгодовувати, вигодбвувати (тж. р. ир);

товстіти,

гладшати

(тож. р. out, р.

ир).

plump II [plAmp] 1. adj прямий, piшучий, категорйчний; а р. refusal категорична відмова; 2. adv 1) несподівано, зненацька; to соте р. upon the enemy зненацька натрапити Ha BOpora; 2) прямо, відверто; 3. п тяжке падіння; 4. v 1) бу-

хати (ся), гепати; 2) нагрянути, увалитися (upon, into); 3) ускдчити (into); 4) голосувати лише за одного, рішуче надавати переваги (for).

plumper

[‘plAmpa]

п 1) той, що

ro-

лосує лишб за одного (кандидата); 2) sl. зухвала, нахабна брехня.

plum pudding з i310MoM.

[‘plAm’pudin]

п пудинг

plum-tree [’plamtri:]=plum 2). plumy [‘plu:mi] adj 1) пір'ястий; перистий; 2) вкритий пір'ям. plunder [’plAnda] 1. о грабувати; розкрадати; 2. п 1) грабіж, грабунок; 2) награбоване майно, здобич. plunderage [’plandarid3] п 1) грабіж; 2) крадіжка товарів на кораблі; 3) здббич. plunge |рілпаз| 1. п 1) пірнання; 2) занурення; фраз. звор.: to take the р. зробити рішучий крок; 2. о 1) пірнати; 2) поринати; занурюватися;

3)

кидатися,

вриватися

(у-- іпіо); кйнутися вперед (про коня); 4) розм. азартно грати; заборгувати.

plunger

[‘plandgza]

п 1) розм.

азарт-

ний гравець; 2) sl. кавалерист, HOTHHK;

3) тех.

плунжер;

4)

кінводо-

ла3.

plunk

(рілук|

1. 2 1) дзвін; 2) пере-

бір (струн); 3) розм. сйльний

удар;

4) амер. sl. дблар; 2. о 1) гепнути(ся), бебехнутися; 2) різко штовхати, кидати; дуже бити; 3) дзвеніти; 4) перебирати (струни).

рішрегіесі

[/plu:’pa:fikt]

грам.

1. п

давноминулий час (тж. Разі Регfect); 2. adj давноминулий. plural [‘pluaral] 1. adj множинний;

численний;

однією

р. vote

осббою

подача

в кількох

голосу

виборчих

бкругах; 2. п грам. 1) множина; 2) слбво у множині. pluralism [‘pluaralizm] п 1) сумісництво; 2) філос. плюралізм. plurality нано) п 1) множинність; 2) численність, сила; безліч; uy сумісництво; 4) більшість голо-

ро * [plas]

1. п

2) додаткбва

1) плюс

(знак);

кількість; 3) позитив-

на

величина

або

кількість;

4) арт.

переліт; 2. adj 1) додатковий; 2) ел. позитивний; 3) мат. додатний; 3. ргер плюс. plush [plas] п 1) ворсяна тканина; плюш; плис; 2) рі плисові штани; 3) attr. плюшовий; плисовий.

Pluto [’plu:tou] п астр. планета ПлуTOH. plutocracy [plu:’tokrasi] п плутокраTia, фінансова буржуазія. plutocrat [‘plu:tekret] п плутократ, багач. Plutonian [plu:’tounjan] adj плутбнів, пекельний. Plutonic [plu:’tonik] adj 1) плутонів; 2) геол. плутонічний; глибинний. plutonium [plu:’tounjam] п хім. плутбній. pluvial [‘plu:vjal] adj mereop. дощовий, плювіальний.

pluviometer

|,рій:уі'отіїв)

п

дощо-

мір. pluvious [’plu:vjas] adj дощовий, дощовитий. ply І [plai] о 1) старанно працювати

(чимсь);

to р. one’s

oars

на-

лягтй Ha Béca; 2) займатися (чимсь); 3) частувати, наполегливо пригощати; 4) засипати, закидати (запитаннями); 5) курсувати (between,

across,

from

експлуатувати лавірувати.

...

to);

(машину);

6)

7)

тех.

мор.

ply II [plai] п 1) згин складка; шар; 2) стренга; виток (вірьовки тощо); петля; three-p. горе потрійний канат; 3) ухил; нахил; здібність, жилка. plywood [’plaiwud] п (клеєна) фанера.

pneumatic

[nju:’metik]

1. adj пнев-

матичний; повітряний; 2. п 1) пневматична шийна; 2) рі (вжив. як sing) пневматика.

pneumonia палення

[nju:’mounje]

легенів,

п med.

за-

пневмонія.

pneumonic [nju:’monik] adj мед. пневмонічний. poach І |роші?) о 1) займатися браконьєрством; незаконно полювати; вдиратися

в

чужі

володіння;

2)

втручатися; to р. in other people’s business втручатися в чужі справи; 3) переймати (чужі, ідеї). poach II |роції) о рити копитами. poach III [poutf] о варйти (яйця) без шкаралупи в OKpOni. poacher [/poutfa] п браконьєр. poachy [’poutsi] adj вологий, сирий. pock [pok] п 1) віспина; 2) вибоіна; щербина. pocket {/pokit] 1. п 1) кишеня; перен. гроші; empty pockets безгрошів'я; deep р. багатство; to be out of р.

не мати грбшей; to be іп р. мати грбші, бути з грошима; 2) мішобк (як міра); 3) луза (більярда); 4) повітряна Яма; 5) бункер; 6) виббїна (на дорозі); фраз. звор.: to keep hands іп pockets ледарювати;

to put one’s pride in one’s р. знесTH образу; 2. о 1) класти в кишеню;

2)

привласнювати,

прибирати

до кишені; 3) стримувати (гнів); 4) заганяти в лузу (більярда); 5) амер. затримувати підписання законопробкту до розпуску конгресу; класти під сукно. pocket-book [/pokitbuk] п 1) записна книжка;

2) бумажник.

pocket-camera шенькдвий,

[/pokit,keemera]

портативний,

п ки-

малогаба-

ритний фотоапарат. pocketful [/pokitful] п пбвна кишеня (чогось). {‘pokit’heenketSif] pocket-handkerchief п носова хусточка. pocket-money [/pokit/mAni] п кишеньKOBi грбші (на дрібні витрати). росКеї-різкої |"роКії різ) п жарт. кишенькова фляжка (для спиртного напою). pocket-size [/pokitsaiz] adj кишенькбвого розміру; мініатюрний. pocket veto [’pokit’vi:tou] п амер. затрймка президентом підписання 3aконопроекту до рбзпуску конгресу. pockety [’pokiti] adj душний, затхлий. pock-marked [‘pok,ma:kt] adj рябий. pocky [/poki] =pock-marked. pococurante [‘poukoukjuo’renti] італ. adj

позбавлений

ентузіазму,

інди-

ферентний, байдужий. pod [pod] 1. п 1) бот.

стручбк; 2) лушпйння, шкірка (гороху тощо); 3) кбкон (шовкопряда); 4) верша; 5) зграйка; 6) вульг. черево; 2. 0 1) вкриватися стручками; 2) лущити (горох і т. п.).

podagra [pa’degra] п подагра. podagric [po’degrik] adj подагричHHH.

podded

[’podid]

adj

1) стручковий;

2) замбжний. podge |род43| п розм. TOBCTYH низького зрбсту. podgy |"родзі) adj низенький і товстий; короткий і товстий (палець). poem [‘pouim] п поема; вірш. poesy [‘pouizi] п заст. 1) побзія; 2) вірш. poet |"роції| п побт; Poet’s Corner а) частина Вестмінстерського абатства,

pol

390

рос

де

містяться

гробниці

moé-

тів; б) жарт. відділ побзії (у газеті). poetaster [,poui’testa] п віршомаз. poetess [‘pouitis] п поетбса. poetic [pou’etik] =poetical. poetical [pou’etikal] adj 1) віршований; віршовий; 2) поетичний. poetics [pou’etiks] п рі (вжив. як sing) побтика. poetize [’pouitaiz] п 1) писати вірші; 2) оспівувати у віршах; 3) поетизувати. poetry [‘pouitri] п 1) noésia; вірші; поетичність. poignancy |"роіпопзі| п 1) гострота; пікантність, їдкість; 2) проникливість; 3) болісність.

poignant їдкий;

[‘poinant]

adj

пікантний;

2)

1) гострий; гіркий;

бо-

лісний; 3) різкий (про біль); 4) проникливий;

5) живий

(про

інтерес).

point [paint] 1. п 1) крапка (в десяткових дробах); three р. five (3.5) три i п'ять десятих (3,5); full р. крапка (розділовий знак); exclamation р. амер. знак бклику; 2) питання; справа; р. of honour справа честі; 3) суть, головне; смисл; 4) тбчка, місце, пункт; амер. стан-

ція; 5) момент (часу); at the р. of death при смерті; б) очко; 7) перевага,

позитивна

ливість;

9)

нечник;

10)

риса;

кінчик; мис;

8)

особ-

вістря;

стрілка;

нако-

11)

вер-

шийна гори; 12) голка, різець (гравера); 13) мисл. стбйка (собаки); 14)

військ.

головна

застава;

1d)

рі амер. військ. знаки розрізнення; фраз. звор.: р. ої view тбчка збру; at all points а) у всіх відношеннях; б) всюди; скрізь; armed at all points у всеозбрбєнні; at р. готбвий (до чогось); to be on the р. ої doing smth. збиратися зробити щось; to gain one’s р. досягти мети; off the р. не до речі; to the р. доречно; іп р. підхожий; іп р. of щодо; іп р. of fact фактично; 2. 9 1) показувати пальцем, вказувати; 2) спрямбвувати (на щось -- at); наводити,

цілитися,

прицілюватися;

3) говорити, свідчити; 4) гострити, загбстрювати; 5) застругувати (олівець); 6) надавати гостроти; 7) ставити

розділові

знаки;

р. Out вка-

зувати, показувати; звертати (чиюсь) увагу. point-blank [‘point’bleygk] 1. adj 1) військ. зроблений прямою навод-

кою

(про постріл); 2) перен. рішу-

чий; різкий; категоричний; гострий; 2. адо 1) просто; рішуче; гостро; різко; прямо; категорично; 2) військ. прямою наводкою, в упор. роіпі-деуісе | |"роіпі4іууаїз) 1. adj заст. старанний; вірний; акуратний, тбчний; 2. adv старанно, акуратно, тбчно. point-duty [‘point,dju:ti] п 1) чергування на посту; 2) обов'язки регулювальника.

pointed

[’pointid]

adj 1) гострокінце-

вий; гострий, загострений; ливий;

критичний;

2) ущип-

колючий;

3) під-

креслений; 4) цілком очевидний; 5) націлений, наведений (про eapмату). pointedly [‘paintidli] adv 1) гостро; 2) по суті; 3) багатозначно. pointer |"роіпіз»| п 1) покажчик; дороговказ; 2) стрілка (годинника); 3) указка; 4) пбйнтер (порода собаки);

5) розм.

своєчасний

натяк;

6) рі астр. дві зірки Великої

Вед-

медиці

зна-

хбдяться

(Великого

на

одній

Вбза),

що

лінії

з Поляр-

ною зіркою; 7) військ. 8) attr. стрілочний.

навідник;

pointful

[/pointful]

лий;

adj дорбчний;

вда-

підхджий.

pointing |"роіпіїд| п 1) зазначення (напряму, місця тощо); 2) розм. натяк; 3) пунктуація, розстанбвка

розділдвих вання

pointless

знаків;

швів.

[‘pointlis]

4) буд. adj

розши-

1) недотеп-

ний; заялбжений; 2) безглуздий; безцільний; 3) спорт. що не виграв жодного очка; 4) рідк. тупий.

point-policeman |"роіпіра"ї:5тап| п поліцейський-регулювальник вуличного руху. pointsman |"роіпізтеп| п 1) стрілочник; 2) черговий гулювальник.

постовий;

poise [poiz] 1. п урівноваженість;

3)

ре-

1) рівновага; стабільність;

2) 3)

постава; осанка; 4) вагання; нерішучість; 2. о 1) урівноважувати; 2) балансувати; утримувати рівновагу; 3) тримати (голову); 4) BHсіти в повітрі; 5) ширяти (в повітрі); б) перен.

зважувати.

poison |"роігп| 1. п отрута; to hate like р. смертельно ненавидіти; 2. adj отруйний, отрутний; 3. v 1) отруювати; 2) псувати; розбещувати. poisoner |"роїгпа| п отруйник. poison gas [’poizn’gees] потруйний газ. poisoning ("роігпід| п 1) отруєння; 2) псування; розбещення. poisonous [‘poiznes] adj 1) отруйний; 2) розм. огидний, бридкий. poison реп [‘poiznpen] п анонімний писака, пасквілянт. poke І [pouk] п заст. мішок. poke II [pouk] 1. n 1) поштовх; стусан; 2) передній виступ на висбкому жінбчому капелюсі; 3) розм. ледар; копун; 2. о 1) сбвати, пхати; штовхати; 2) протикати; 3) мішати (кочергою); 4) ith навпомацки; 5) sl. ударити кулакбм; з прийм. і npuca.: р. about цікавитися; р. into довідуватися, досліджувати; р. through проткнути, простромити; р. up

пхати,

штовхати;

сбвати;

фраз.

звор.: to р. one’s nose into other people’s business сбвати свого носа у чужі справи. poker І |"/роцко| 1. п 1) кочерга; 2) прилад для випалювання на де-

реві;

фраз.

манірний;

звор.: ніби

as stiff as

аршин

а р.

проковтнув;

by the holy p.! клянусь усіма святими; 2. о випалювати на дереві. poker II |"роцКа) п покер (гра в карти). poker face [’poukafeis] п амер. байдужий вираз обличчя. рокег-могк [‘pouka’wa:k] п випалювання на дереві. року |/роикі| adj 1) тісний, убогий; а р. hole of a place глухий закуток; 2) мізерний; кезначний, дрібний, сірий; 3) неохайний, нечепурний;

polar

4) лінивий,

[‘poulo]

adj

повільний.

1) полярний;

2)

рої

391

полюсний; 3) діаметрально протилежний; фраз. звор.: р. bear білий ведмідь; р. beaver 5/. людина з сивою бороддю; р. fox песець; р. lights північне сяйво. polarity [pou’leriti] п 1) фіз. полярність; 2) цілковита протилежність.

polarization [,pouloarai’zeifn] поляризація. polarize [‘pouloraiz] и фіз.

п

фіз.

поляри-

зувати.

Роїе

[poul] по поляк; полька; the Poles рі збірн. поляки. pole І [poul] 1. п 1) стовп; жердина; 2) дишло; 3) кілочок; віха; 4) міра довжини (=5,029 м); фраз. звор.: under bare poles мор. без парусів, без вітрил; up the р. si. а) п'яний; б) у скрутному становищі; 2. о 1) підпирати жердинами; 2) пересувати судно баграми. pole II

[poul]

п

1) пблюс;

2) attr.

пблюсний; to be poles asunder ти діаметрально протилежним.

pole-ax(e)

|/роцієгк5|

бу-

І. п 1) сокира,

алебарда; 2) різак м'ясника; 2. о 1) убивати сокирою тощо; 2) різати (худобу). polecat [’poulket] п зоол. тхір чор-

ний. polemic

[po’lemik]

1.

adj

полеміч-

ний; 2. п 1) полеміка; дискусія; рі полемізування; 3) полеміст.

polemical

[pa’lemikal] =polemic

2)

police

|ро"ї:5)

1. п

1) поліція;

2)

(вжив. з дієсл. в рі) поліцейські; 3) військ. наряд; 4) attr. поліцейський; 2. о 1) охороняти; 2) підтримувати порядок (в країні); 3) забезпечувати поліцією (місто і т. ін.); 4) перен. управляти; 5) амер. військ. чистити, приводити в поря-

док.

police-court [pa’li:sko:t] п поліцейський суд. police-magistrate [po‘li:s,meedzistrit] п

голова поліцейського суду. policeman |ро"ї:5топ) п полісмен, поліцейський.

;

a

police-oftice [pa‘li:s,ofis] п поліцейське управління (міста). police-officer ("ро"Її:5,о0їїза| п поліцейський. police-station [po’li:s,steifn] п поліцбйське відділення. policlinic [,pali’klinik] п поліклініка. policy І [’polisi] п 1) політика; peace р. політика миру; ie reasons of p. з політичних міркувань; new ecoпотіс

р. нова

2) лінія

економічна

поведінки,

курс;

політика;

3)

роз-

судливість; спритність; хитрість: 4) attr.: р. statement офіційна урядова заява.

Гроїзі)

policy-holder

п

пбліс

(страхо-

[‘polisijhoulda]

ник страхового

п

влас-

поліса.

роїїсу-5пор |"роізі ор) п гральний дім. polio [‘pouliou] п розм. 1) скор. від poliomyelitis; 2) хвбрий на поліомієліт.

poliomyelitis [’poulioumaia’laitis] п поліомієліт; дитячий параліч. Polish [’poulif] 1. adj польський; 2. f польська мова. polish [‘polif] 1. о 1) полірувати, шліфувати;

2) ставати

шліфованим;

3)

гладеньким,

чистити

(взуття);

4) перен. обтісувати; робити більш елегантним; р. off розм. покінчити, швидко впбратися (з чимсь); р. ир обробляти; 2. п 1) глянс; 2) полірбвка; 3) лиск, блиск; BHTOHченість; 4) політура; 5) оздоблен-

ня. polished

[’palift]

adj 1) відполірбва-

ний, блискучий; гантний;

р.

2) вишуканий,

manners

вишукані

елема-

нери; 3) бездоганний. polite [po’lait] adj 1) ввічливий, чемний; добре вихований; пристбйний; 2) витончений; фраз. звор.: р. letters белетрйстика, красне письменство;

р.

learning

politely [po‘laitli] б'язно.

politeness

1.

Роіе-зіаг |"роцізіа:| п 1) Полярна зірка; 2) перен. провідна зірка. pole vault [’poul’vo:lt] п стрибок 3 жердиною. pole-vault [‘poul’va:lt] о стрибати з жердиною.

policy Il вий).

рої

класична

adv

освіта.

ввічливо,

лю-

по

ввічливість,

чемність, вихованість. politic [’politik] adj 1) розсудливий, розважливий, доцільний; 2) спритний; хитрий; обережний, обачний; the ‘body р. держава. political [politikal] adj політичний; державний; р. agent, р. resident noагент;

без

Кембріджський відзнаки;

р.

economy

полі-

тична екондмія; р. geography політична географія. politically Гро"йіКоїй| adv 1) з державної або політичної точки збру; 2) обачно, обдумано, хитро. politician [,poli‘tifn] п 1) політик; 2) державний діяч; 3) політикан. politicize [po’litisaiz] uv 1) обговдрювати політичні питання; 2) брати участь у політичній діяльності; 3) надавати політичного характекан.

politics

Lanes

п порі

амер.

політи-

(вжив.

тж

як sing) | політика; 2) політичні Sen ere what are your р.? які ваші політичні переконання?; 3) амер. політичні махінації. polity [‘politi] п державний yerрій; спосіб правління; 2) держава.

polka |"роїко) п полька (танець, музична форма). polka-dot [/polkadot] п тканйна в горошок. Poll І [pol] п попка (кличка nanyги).

Poll

II

[pol]

оці

іп the

відзнаки. виборців; to have в списку 4) бало-

тування; to exclude from the р. noзбавляти права гоблосу; 5) підрахунок голосів; б) кількість голосів; heavy (light) р. висбкий (низький) процент участі у виборах; 7) рі амер. приміщення для голосування, виборчий пункт; 8) безрога тварина; 2. о 1) проводити голосування;

підраховувати

голоси;

2)

діставати голосй; he polled а large majority він дістав переважну більшість голосів; 3) голосувати, подавати голос, 4) підрізувати верхівку

(дерева);

5) зрізувати

роги;

6) заст. стригти волосся. pollack, pollock [‘palak] п ixr. сайда. pollard [poled] 1. п 1) дерево з підстриженим верховіттям; 2) безрбга тварина; 3) висівки (з борошном);

2.

uv

підстригати

(дерево).

poll-beast [’poulbi:st] п безробга ряна. pollen [‘polin] І. п бот. пилдк;

запйлювати.

pollinate

.

[‘polineit]

о

бст.

тва2. о

запйлю-

pollination [,poli’neifn] п бот. запилення. polling [‘poulin] п голосування. polling-booth [’poulinbu:6] n кабіна для голосування, рої! parrot | році, perat] п розм. приручений папуга. poll-tax [’poulteeks] п 1) подушний податок, подушне; 2) виборчий податок. pollute [po’lu:t] о 1) поганити, паскудити; 2) забруднювати; 3) розбещувати. pollution [pa‘lju:Jn] п 1) розбещення; 2) забруднення; 3) фізл. полюція. polo [‘poulou] п пбло (гра). polo mallet [‘poulou’melit] п ключка для

polonaise

гри в поло.

[,pola’neiz]

нець, музична

politico [pa‘litikou]

універси-

to go

Р. одержати ступінь без poll (році) 1) список 2) реєстрація виборців; one’s name on the р. бути виборців; 3) голосування;

вати(ся).

Гро"аїйпіз|

літичний

закінчили тет

n sl. рі студенти,

що

п полонбз

(та-

форма).

polonium

[po‘louniam] n хім. полбній. роїопу [po’louni] п польська ковбаса. polo-stick [‘poulou’stik] -роїо mallet. poltroon [pol’tru:n] п боягуз. poltroonery ([pol’tru:nari] пл боягузTBO.

poly- [/poli-] у складних словах означає р полі-. polyandry [‘poliaendri] п полідндрія, багатомужжя.

polyanthus [,poli’een$es] п бот. первоцвіт висобкий. polyatomic [,polia’tomik] adj багатоатомний.

392

ро!

ОН РР свв

polychromatic

[,polikra’meetik]

гатобарвний,

adj ба-

багатокблірний. —

polychrome ("роїїкгоцт) 1. adj=polychromatic; 2. п розмальдвана статуя, ваза і т. ін.

polygamous

[po’ligemas]

шлюбний.

polygamy (ро"їєаті| багатошлюбність.

polyglot [/poliglot] ний, що володіє 2. п поліглот. polygon [‘poligan]

ник. polygonal гокутний. polygyny ство. polyhedra hedron. polyhedral hedra,

;

’ многокут-

п геом.

adj геом.

[po'lidgini]

polyhedron

полігамія,

1. adj багатомовкількома MOBaMH;

[po’liganl]

adj геом.

adj багатоп

п

[‘poli‘hedra]

мно-

багатоженрі від

[‘poli’hedral,

poly-

‘pali’hi:dral]

многогранний.

[’poli’hedran]

polyhedrons)

п (рі poly-

геом.

много-

гранник. polyhistor [,poli’hista] п ерудит. polymer [‘polims] п хім. полімер. polymeric [,poli’merik] adj хім. полімерний, що складається з укрупнених молекул. polymerization [,polimari’zeifn] п хім. полімеризація. polymerize [/polimaraiz] о хім. полімеризувати (ся). polymorphism [,poli’mo:fizm] п поліморфізм. polymorphous [,poli’mo:fas] adj полімодрфний. Polynesian |,poli’ni:zjan} 1. adj полінезійський;

polynomial

2. п

полінезієць.

|,роїі'поцтігі)

многочленний;

2. п

мат.

polyp [‘polip] п зоол. поліп. polyphonic [,poli’fonik] adj фонічний; багатоголбсий; відповідає

1. adj

многочлен.

кільком

1) полі2) що

звукам

(про

букву). polyphony [pa‘lifani] п муз. поліфонія. polypi [‘polipai] рі від polypus. polypody [’polipadi] п бот. багатоніжка, polypoid [‘polipoid], polypous (/роїїpas] adj зоол, мед. поліпоподібний. polypus [’polipas] п (pl polypi, polypuses) мед, поліп (наріст). polysemantic [,polisi’meentik] adj багатозначний,

роїіузету

полісемантичний.

|"роіїзіті|

п

багатознач-

ність, полісемія.

polysyllabic [‘polisi’labik] adj лінгв. багатоскладовий. polytechnic [,poli’teknik] 1. adj політехнічний; 2. п (тж. р. school) політехнікум. polytheism [’poli€i:izm] п політеїзм, многобожжя.

polytheist [’poliGi:ist] п політеїст. polyvalent [po’livalant] adj хім., фіз. багатовалентний. pomace [‘pAmis] п 1) Яблучні вичав-

ки

(при

рибні

виготовленні

рештки,

тук

3) макуха. pomade [po’ma:d]

сидру);

2)

(як добриво);

1. п помада;

помадити. pomegranate [’pom,grenit] гранат (плід і дерево).

п

2. v бот.

pomelo [‘pomilou] п (pl -о5 [-ouz]) бот. грейпфрут. Pomeranian (,рота'теіпігп) 1. п шпіц (порода

собак);

ський.

pomiculture

2.

adj

померан-

[/poumi,kAltfa]

п плодів-

ництво. pommel [‘paml] 1. п 1) голбвка (ефеса, шпаги); 2) передня лука (сідла); 2. v 1) бити, лупцювати; 2) розминати (шкіру). pomology [po’moledzi] п помолдгія (наука про сорти і класифікацію плодово-ягідних рослин). pomp fpomp] п пишність, бучність, помпа.

pompier

(ladder)

п пожежна

pom-pom

[‘pompja

драбина.

|"ротрот)

томатична

п 37--44-мм

[pom’positi]

помпбзність.

[’pompas]

помпбзний;

pond

ав-

гармата.

ротрозіїу pompous

(‘leda)]

[pond]

2)

п

adj

рідк.

1. п

пихатість, 1) пихатий,

пишний.

1) ставок;

водбй-

мище; басейн; 2) жарт. море; 2. 0 1) загачувати, запруджувати; 2) утвбрювати ставок.

pondage

[‘pondid3]

п запас

водій

в

ставку або резервуарі.

ponder [’ponda] о обмірковувати, обдумувати, роздумувати, розміркбвувати; зважувати. ponderability [,pondara’biliti] п вагбмість. ponderable |"ропазгобі) 1. adj 1) вагомий; 2) передбачуваний; 2. п pl Te, що мбжна передбачити.

заздалегідь

зважити,

ponderate ("ропдзгії) adj обережний, оебміркобваний. porderosity [,ponda’rasiti] п 1) sara; важкість; 2) незграбність.

ponderous

|"ропдго8)

adj 1) важкий;

вагомий; громіздкий; 2) нудний; 3) незграбний, важкий. pongee [pon’dzi:] п шовкова тканина типу чесучі. ропео [‘/pongou}] п зоол. велика людиноподібна африканська мавпа. poniard [’ponjod] І. п кинджал; 2. о заколбдти кинджалом.

pontiff

[’pontif]

п 1) папа

римський;

2) первосвященик; 3) єпіскоп, apхієрей; the pontiffs of science жер-

ці науки. pontifical [pon’tifikel] ський; ський.

pontoon

2)

I

аа)

1) палп-

єпіскопальний;

єпіскоп-

[pon’tu:n]

п

1)

понтодн;

NOHTOHHHA міст; 2) поплавець (гідролітака). pontoon II [pon’tu:n] п двадцять одно (гра в карти).

рор

ні

pony [‘pouni] І. п 1) noni; 2) sl. 25 фунтів стерлінгів; 2. adj 1) маленький, малого розміру; 2) тех. допоміжний,

додаткбвий;

р.

motor

допоміжний мотор; 3. о амер. розм. 1) відповідати урок по шпаргалці; 2) перекладати, користуючись дослівником. pooch [pu:tf] п амер. sl. собака, дворняжка.

poodle

[‘pu:dl]

п пудель

бак). pooh [pu] int вираз cel; тьху!

(порода

презирства

соxy!;

pooh-pooh [pu:’pu:] о розм. ставитися зневажливо (до чогось). pool i [pu:l] n 1) ставдбчок; калюжа;

2)

яма,

нафтове басейн.

ковбаня;

родбвище;

заводь;

4)

3)

плавальний

pool II [pu:l] 1. п 1) ек. пул; угбда між підприємцями для усунення конкуренції; 2) карт. пулька; банк (у картах); 3) колективна ставка в тоталізаторі; 4) пул (pid більярдної

гри,

всі

ставки);

в якій переможець одержує

5)

об'єднаний

2. о BHOCHTH

до

загального

фонд; фонду;

організбвувати справу об'єднаною компанією. poolroom |"ри:Ігит) п амер. приміщення для гри в пул. poop І [pu:p] mop. 1. п пів'ют; корма; 2. о 1) захльбстувати корму (про хвилю); 2) зачерпнути кормбю (про судно). poop II |ри:р| n sl. йдблоп, дурень. poop ПІ [pu:p] п max. poor [pus] 1. adj 1) бідний, незамбжний; бідолаха; ний; 4)

2) нещасний; р. fellow 3) жалюгідний, непоказ(низький, поганий (про якість, урожай); 5) неродючий (про

грунт); ний;

6) убдгий,

р. fish

мізерний,

амер.

роззява;

скуд2. п pl

(the р.) збірн. бідняки, біднота. poor-house [’puahaus] п богадільня. poor-law [’pualo:] п закбн про бід-

них. poorly

[‘puali]

1. adv

бідно,

убого,

погано, жалюгідно; невдало; 2. adj pred. хвбрий, недужий; І feel rath-

ег р. я нездужаю. poorness [’puanis] п ність, убогість.

poor-rate ристь

[’puoreit]

бідність;

п податок

скуд-

на K6-

бідних.

poor-spirited

[‘pua’spiritid]

adj

убо-

гий духом, боязкий. pop І [pop] 1. п 1) уривчастий звук; 2) пбстріл, 3) шипучий напій, особл. шампанське; 2. о 1) бахнути;

вистрелити;

2) перен.

випалю-

вати; 3) несподівано, раптом з'являтися (in, across); 4) сунути (in, down); 5) sl. закладати; фраз. звор.: to р. the question освідчитися (в коханні); посвататися; to р. off

the

hooks

sl.

померти;

3. adv

з шумом, галасом, тріском; раптом; to ро р. а) бахнути, стрель-

рор

393

нути; б) нагло вмерти; в) несподівано розорйтися; 4. ілі бах! pop II [pop] т розм. популярний кон-

церт. pop ШІ [pop] п амер. розм. тато. popcorn [’popko:n] п амер. кукурудзяні баранці. pope ! {poup] n 1) папа; 2) піп, священик;

жирна

фраз.

звор.:

шчастина

pope’s

баранячої

eye

ноги;

pope’s head мітла для обмітання стелі; pope’s nose розм. гузка (сма-

женої) птиці. pope II |роир) 1. п пах; 2. v ударити в пах. рорегу |"роцрагі) п знев. папізм, католицизм. pop-eyed [’popaid] adj 1) амер. розм. з широко розкритими очима; наляканий; здивбваний; 2) вирячкуватий, витрішкуватий, лупатий.

popgun [‘popgan] п 1) пугач (іграшка); 2) погана рушниця. чепурун, роріпіау | |/роріпазеі) п ферт.

poplar

[’popla] п бот. топобля.

poplin

|"роріїп)

popliteal рорра

п поплін

|рор'їНі»і)|

лінний.

[‘popa]

(тканина).

adj анат.

п амер.

розм.

підкотато.

poppet |/рорії) п 1) заст. лялька; 2) милий, любий; мила, люба (особл. при звертанні ту р.). poppied [‘popid] adj 1) порбслий маком; 2) снотворний; COHHHH.

рорріе

[‘popl]

1. п плескіт,

плескан-

рік А, (ae |b) плескатися; хвилюватися; 2) закипати. poppy [’popi] т бот. 1) мак; 2) attr.

маковий.

рог

porbeagle [‘po:bi:gl]

п зоол.

оселед-

цева акула. porcelain |"ро:5Їїп| п 1) фарфор; 2) виріб з фарфбру; 3) attr. фарфбровий; перен. крихкий, витончений. porcellaneous [,pa:se’leinias] adj фарфбровий.

porch [poa:tf] п 1) під'їзд; ганок; 2) портик; крита галербя; 3) амер. веранда; балкодн. porcine ("ро:заїп| adj 1) свинячий; 2) свинський. porcupine [‘po:kjupain] п 1) зоол. дикобраз; 2) текст. ножовий Gapaбан.

pore I [po:] п 1) вйна;

pore ти;

пбра;

2)

свердло-

шпара.

II

|ро:|

о зосербджено

обмірковувати

(Over,

вивча-

upon).

poriferous [po’rifaras] adj пбристий. pork |ро:К) п 1) свинина; 2) розм. урядові дотації, привілеї і т. п., що надаються з політичних міркувань; 3) attr. зроблений із свинини, свинячий; р. ріе паштет із свинини. porker |"ро:Ка| п відгодбваний на 3aбій підсвинок.

porky

[’po:ki]

adj

1) свинячий;

2)

розм. жирний, м'ясистий. pornography |ро:'поргоїї) п порнографія. porosity [po:’rositi] п пбристість; шпарйстість. porous [‘po:ras}] adj 1) пбристий, шпаристий; ніздрюватий; 2) губчатий. porphyry

porpoise

Гро:йгі)

|"ро:раз)

по мін.

порфір.

1. п зоол.

морська

розм.

свиня; бурий дельфін; а school of porpoises зграя дельфінів; 2. о ав.

populace [’popjules] п 1) простий народ, простолюддя; 2) насблення.

porrige [’porid3] п каша, вівсянка; фраз. звор.: to keep one’s breath to cool one’s р. утримуватися від

poppycock

[‘popikok]

дурниця, popshop

popular

по

амер.

нісенітниця.

(’popsop]

п ломбард.

|"роріціа|

adj

1) народний;

2) популярний; he is р. with his students він користується любов'ю своїх студентів; 3) загальнодоступний; at р. prices по загальнодоступних

цінах;

широко

4)

загальнопоширений;

віддмий.

popularity

[,popju‘leriti]

п

популяр-

ність. yopularization |,popjulerai’zeifn] п популяризація. opularize [‘popjuleraiz] о 1) популяризувати; нодоступній

2) викладати формі.

в загаль-

opularly [‘popjulali] adv 1) усім нарбдом; всенарбдно; 2) популярHO. opulate [’popjuleit] о (особл. у р.р.) населяти,

opulation лення;

opulist ник

США). opulous

заселяти.

[,popju‘leifn]

жителі; (в

п

1)

насе-

2) засблення.

[‘popjulist] Росії);

п іст. 2)

[‘popjulas]

ний; густонаселений.

adj

1) нарбд-

популіст

(у

багатолюд-

підстрибувати.

балаканйни, не COBaTHCA з порадами. porringer [‘porindga] п заст. мисочка для

port

ої

каші.

І [po:t] entry,

п

р.

1) порт, of

гавань;

destination,

р.

р. of

call порт призначення; Р. of London Authority управління Лондонського порту; free р. вільний порт; close р. морський порт на ріці; 2) притулок; 3) attr. портовий.

port II [po:t] п 1) заст. та; 2) mop. гарматний

р

(башти);

3) тех.

шотл.

порт;

ворб-

амбра-

отвір,

про-

ровіи (ро: 1. п манера триматися; постава; 2. о тримати (зброю) пбред соббю

(для дгляду);

р. arms!

(рушниці) на груди! port IV [po:t] мор. 1. п 1) лівий борт; helm to p.! лівбруч руля!; 2) attr. лівий; any р. іп a storm присл. як

тбпишся,

пишся; 2. о лівбруч

TO

й за

повертати

port У |ро:ї) п портвейн.

бритву

або

cxo-

брати

portability

[,po:ta’biliti]

л

портатив-

ність.

portable

("ро:ігбі)

adj портативний;

пересувний; складаний, розбірний. port admiral [‘po:t’aedmoral] n Haчальник порту. portage |"ро:ії43) 1. п 1) перевбзка, перевезення, перенбсення, транспортування; 2) вартість перевбзення (товару); 3) платня матрбсам під час стоянки в порту; 2. о переправляти товари вблоком. portal [’po:tl] п 1) портал, головний вхід; ворбта; 2) тамбур (дверей); 3)

тех.

портальна

рама;

портальний; р. сгапе кран. рогісгауоп [,po:t’kreian] федер (для олівця).

portcullis

[po:t’kalis]

по

4)

attr.

портальний

фр. п рейсархт.

опуск-

ні грати. portend [po:’tend] о віщувати; бути ознакою, прикметою. portent ("ро:іепі| п 1) передвісник; 2) чудо, диво. portentous [po:’tentas] adj 1) знаменний; зловісний, лиховісний; 2) чудесний, дивовижний; незвичай-

ний.

porter І [‘po:ta]

porter

II

п воротар;

[’po:te]

porter

ПІ

швейцар.

п носильник;

тажник; porter’s knot душка вантажника,

|/ро:із|

п

ван-

наплічна

портер

по-

(чорне

пиво). porterage [‘po:taridz3] п 1) плата носильникові; 2) перенесення вантажу. porter-house [‘po:tahaus] п 1) амер. ресторан; пивна; 2) attr.: р.н. steak добірний кусбк м'яса. portfire [’po:tfaia] п запал; вогнепровідний

шнур.

portfolio [pa:t’fouljou] 2) перен. to receive

призначеним

міністром

nister without

бля.

porthole

[‘po:thoul]

[‘po:tikou]

галербя. portiére [po:’tjea] portion [’pa:sfan] частка;

наділ;

освіти;

р. міністр

(башти).

portico

п 1) портфель;

міністерський портфель; the р. of education бути ті-

без порт-

п / амбразура

п

архт.

портик,

фр. п портьєра. 1. п 1) частина, 2) порція;

дане, mocar; 4) дбля, 1) ділити на частини;

3) при-

талан; 2. 0 2) виділяти

частину, частку; 3) наділяти, даваTH придане; р. out розподіляти

(майно). portionless

nocary,

ну

portliness

(ро: §nlis] adj що

не має

приданого

нарече-

("ро:Ніпіз|

(про

п 1) гладкість,

огрядність; 2) ставність. portly [‘po:tli] adj 1) огрядний; показний,

2)

ставний.

portmanteau [po:t’mentou] п (pl -s, -x) 1) чемодан; 2) лінгв. модвна контамінація | (штучно | складене

galumph=gallop+

слово, Hanp.: triumph). portrait [‘po:trit]

п

1)

портрет;

2)

зображення, ONHC. portraitist [‘po:tritist] п портретист. portraiture [/po:tritfa] п 1) портретний живдгис; 2) портрбт; 3) 30браження, бпис. portray [po:’trei] о 1) малювати портрет; 2) зображати, описувати; змальовувати; 3) наслідувати.

рогігееуе

[‘po:tri:v]

п

1)

іст.

мер

(порту або приморського міста); 2) помічник мера. portress [/po:tris] п воротарка, Portuguese [,po:tju’gi:z] 1. adj португальський; 2. п 1) португалець; 2) португальська мова.

pose

[pouz]

1. о

викладати;

2)

1) формулювати,

ставити,

пропонува-

ти (питання, завдання);

3) ставити

в певну nosy; 4) ставати позувати; 5) збентежити,

в позу, спанте-

лйчити (запитанням); 2. п поза (особл. розрахована на ефект). poser [/pouza] п важке питання, завдання; проблема.

poseur [pou’za:] фр. п позер. роги [pos] sl. 1. по грбші (дрібні); adj чудовий, шикарний. дай Грогій) о взяти за основу (довід, аргумент, висновок); грунтуватися (на чомусь); посилатися (на щось);

position

твердити.

[po’zifn]

1. п 1) полбження;

місцеположення;

місце;

розташу-

вання; позиція; 2) звичайне, правильне місце; 3) можливість; 4) посада; 5) ставлення; точка збру; 2. о 1) ставити;

2) визначати

місце-

положення. positive |"рогійу| ний; 2) нений; he

1. adj. Ї) позитивпевний, точний; 3) упевis р. that

перекбнаний, впевнений;

що 5)

this

це Tak; розм.

is so

він

4) само-

абсолютний,

в повному розумінні слбва; 2. п 1) грам. звичайний ступінь; 2) фот. позитив.

positively но;

pos

394

рог

[’pozitivli]

безсумнівно;

ністю;

adv

1) позитив-

безумовно;

безперечно;

2)

з пев-

рішуче,

ка-

тегорично positivism [‘pozitivizm] п філос. позитивізм. розіїгоп ("рогіїгоп) п фіз. позитрон. posse ‘posi] п поліцейський загін. possess |ре"7е5) о 1) володіти; 2) оволодівати, захоплювати (про почуття тощо). possessed [pa’zest] adj 1) одержимий; 2) ний. possession in ор. ої in the р. дінні; 2) залежна

божевільний,

ненормаль-

|ре/геїп) п 1) володіння; smth. що володіє чимсь; ої smb. у чиємусь волорі власність; майнб; 3) теритбрія; 4) самовла-

дання; 5) одержимість. possessive [pa’zesiv] adj 1) власни-

цький; 2) грам. присвійний; р. case присвійний відмінок. possessor [pa’zesa] п власник; Bouldmap. possessory ([pa’zesri] adj власницький. з

posset І [’posit] п гарячий напій з молока, вина і прянощів. posset II [‘pasit] о зсідатися, скипатися

(про молоко,

possibility

[,posa’biliti]

імовірність.

possible

[’posabl]

кров).

adj

п можливість;

1) можливий;

if р. якщбд можливо; as quick as р. якомдга швидше; 2) розм. стерпний. possibly |’posabli] adv можливо; how can I р. do it? як я Moxy зробити це?

possum

[/posam]

п розм.

скор.

від

opossum; фраз. звор.: to play р. прикидатися мертвим або хвдрим; to play р. with a person обдурити когось.

post

I [poust]

1. п 1) стовп;

паля;

щогла; підпірка; 2) спорт. стовп фінішу; 3) геол. дрібнозернистий пісковик; фраз. звор.: as deaf аз а р. глухий як пень; 2. о 1) вивішувати, розклбювати (афіші; звич. р. up); 2) рекламувати за допомодгою

афіш

і плакатів;

3) заклеюва-

ти афішами або плакатами; 4) оголбшувати про загибель судна; 5)

амер. оголошувати про заборбну полювання; 6) включати у вивішені списки імена студентів, які провалилися на екзаменах. post II [poust] 1. п 1) пбшта; пошTOBe відділення; 2) поштова скринь-

ка;

3) доставка

пошти;

by return

ої р. із зворотною пбштою; фраз. звор. об'є р. людина, яка приносить погані вісті; 2. v 1) відсилаTH пбштою; кидати в поштову скриньку; 2) їхати на поштових; 3) поспішати; 4) бух. записувати в головну книгу; 5) давати повну інформацію; 3. adj 1) поштою; на поштбвих; 2) поспішно, спішно. post III [poust] 1. п 1) пост, посада;

2) військ.

пост;

позиція;

укріпле-

ний вузол; форт; 3) амер. військ. гарнізбн; 4) зал. блокпост; 5) тех. пункт управління; 2. v 1) розставляти, ставити (солдатів); 2) призначати.

post- [poust-] pref після-; p.-war післявоєнний. postage [‘poustidg] п 1) поштові витрати; плата за пересилання (листа (розтин) 93 ркатітанерльвсатір поштова марка.

postal

[’poustal]

adj

поштбвий;

р.

card амер. поштбва листівка; р. order грошовий переказ по пошті; (Universal) Р. Union Міжнарбдна поштова спілка. post-bag [‘poustbeeg] п сумка листо-

HOW. post-bellum

[’poust’belam]

adj після-

що відбувся після війвоєнний; HH. post-boy [‘poustboi] п листонбша. розі captain [‘poust "Керіїп| п мор. капітан першого рангу. postcard [’poustka:d] п поштбва листівка. post-chaise [‘poustfeiz] n поштова карета, диліжанс. post-coach \’poustkouts] =post-chaise. post-date [’poust’deit] 1. о ставити пізнішу дату; 2. п дата, поставлена пізнішим числом. post-diluvian [‘poustdai/lu:vjan] adj бібл. після потдпу.

poster [’pousta] 1. п 1) осбба, що розвішує афіші;

кат,

афіша;

дить

над

бити гол мувати.

poste

restante

2)

пізніший;

(напис

[poas’tiaria]

posteriority

пла-

прохб-

спробі 2. о

на

фр. п

конверті).

1. adj 1) задній;

наступний;

2. п

[pos,tiari’oriti] за чимсь

за-

рекла-

[‘poust/resta:nt]

запитання

дження

який

при

(у футболі);

до

posterior

2) оголошення,

3) м'яч,

штангою

п

зад.

прохб-

(у часі).

posteriorly |роз'їїзгізії| adu ззаду; пізніше. posterity [pos‘teriti] п нащадки; наступні покоління. розіегп [‘pousta:n] заст. 1) задні двері; 2) бічна дордга або бічний вхід; 3) attr. задній.

розі-Їгее

[‘poust’fri:] adj, адо без поштової оплати. post-glacial [’poust’gleifjal] adj геол. післяльодовикбвий. post-graduate [‘poust’greedjuit] 1. adj 1) що вивчається після закінчення університету; 2) аспірантський; р. соцг5е5 курси удосконалення; 2. п аспірант. post-haste [’poust’heist] adv дуже noспішно; стрімголов.

post-house станція.

[’pousthaus]

по

поштдва

posthumous [‘postjumas] adj посмертний; р. award посмертне uaropo-

дження. postil(l)ion

[pas‘tiljan]

п

форейтор.

postman {(‘poustmen] п nowrap, листонбша. postmark ("роцзіта:К) 1. п поштбвий

штемпель;

postmaster

мЄйстер;

2. о

штемпелювати.

[’poust,ma:sta]

начальник

п 1) пошт-

поштового

від-

ділення; 2) attr.: Р. General ністр пбшти і телеграфу.

мі-

postmeridian [‘poustma’ridian] сляполудневий.

adj пі-

розі meridiem [/poustme’ridiam] лат. adv після поблудня, пополудні. postmistress |"роицзі,тізігіз) п жінка-поштмейстер;

жінка

--

поштового відділення. post mortem [‘poust’mo:tem] після смерті.

начальник

лат. adv

post-mortem |"роцзі"тао:іеті) 1. adj посмертний; 2. п рбзтин трупа; 3.v розтинати

труп,

pos

395

post-natal

[’poust’neitl]

бувається після пологовий.

post-nuptial

adj

що

народження;

[’poust’napfal]

відпісля-

adj після

одруження.

post-obit [‘poust,obit] п зобов'язання сплатити кредитброві після одержання спадщини. Post-Office [‘poust,ofis] п міністерство пошти

post-office поштова

і телеграфу.

[’poust,ofis] контбра;

п

1) пошта;

поштове

відді-

лення; general р.о. поштамт; 2) attr. поштовий; р.о. savings-bank ощадкаса при поштовому відділенні; p.-o. order поштовий грошовий переказ.

post-paid

[‘poust’peid]

adj з оплаче-

ними поштовими витратами. postpone [poust’poun] о 1) відкладати; відстрочувати; 2) заст. вважати другорядним. postponement [poust/pounment] п відстрочка; відкладання. postpositive [’poust’pozitiv] adj грам. постпозитивний. postprandial [‘poust’preendial] adj жарт.

післяобідній.

postscript

тум. post-stamp марка. post-town штовою

[’poustskript]

п постекрип-

[‘pouststemp] |"рси5ацп) конторою.

п поштова

п місто

з по-

m63a; 2) стан, становище; the present р. of affairs сучасний стан справ; 2. о 1) позувати; 2) ставити в позу. post-war |"роцзі"змо:| adj післявобиний. розу (|/роцгі| п 1) букет квітів; 2) заст. девіз (вирізаний на персні). pot [pot] 1. п 1) горщик; казанок; кухоль; банка; 2) спорт. кубок, приз; 3) розм. велика сума; 4) тех. тигель, фраз. звор.: to keep the р.

boiling а) енергійно продовжувати; 6) заробляти на існування; to make the р. boil а) заробляти на існування; 6) халтурити, підробляти; the р. calls the kettle black не басова,

верша

рйтися, велика

товляти

[pou’teifn]

яка

з болота;

загинути; сума

про

сама;

насміялася

to go to р. розо-

р. ої money

грошей;

запас;

2. v

sl.

1) заго-

консервувати;

2) класти в горщик; 3) перен. стріляти, застрелити (на близькій відстані); 4) захоплювати, оволодівати. potable [‘poutebl] adj придатний для

пиття; питний; р. water питна вода. potash |‘potael п хім. поташ. potash-soap |[‘potef’soup] п зелене мило. potassium [po’tesjam] п хім. калій.

п

1)

вийпивка;

пиття; 2) ковток; 3) спиртний

potato

[pa’teitou]

п

(рі -oes

potted

напій.

[-ouz])

І) картопля (рослина); 2) картоплина; 3) рі картопля (овочі); 4) рі амер. sl. гроші; 5) attr. картбпляний; фраз. звор.: small potatoes

а) дрібниці;

б) дріб'язкбві

людці;

quite the р. розм. саме те, що треба; not (quite) the clean р. розм. підозріла осбба, HenopsANa людина.

potato-box [pa’teitouboks] п sl. рот. potatory [‘poutoteri] adj питний; що любить

pot-beily

[’pot,beli]

віт; 2) пузата

pot-boiler

)велйикий

жи-

людина.

[’pot,boilo]

т розм.

1) хал-

тура; 2) халтурник. pot-boy [‘potboi] п підручний у шийнку. potency [‘poutansi] п сйла, міць, могутність. potent |"роцігпі) adj 1) сильний, могутній;

2)

сильнодіючий;

міцний

(про спиртні напої); 3) переконливий. potentate [/pcutnteit] п володар; монарх. potential [pa’tenfl] 1. adj потенціціал;

можливий;

potentiality альність;

potentiate сили;

2. п

можливість;

3) аг: р. потенціалів.

2)

1)

ел.

difference

[po,tenfi’eliti]

потен-

напруга;

ел.

різниця

п потенці-

2) робити

п 1) надавати ел.

(капе-

люх).

битель призів. potion |"роцугп| (рідини). pot-luck |"робїлк) обід; соте and чим багаті, THM бог

п

мікстура;

п

все,

take

що

доза

є

на

p.-l. with

us

і раді; пообідайте послав.

Гроїтоп| potman шинку.

п

підручний

у

рої-роиггі матична

[pou’puri:] фр. суміш; 2) муз.

п 1) аропопурі.

pot-roast

[/potroust]

тушковане

п

консерви;

potter

II

м'ясо.

potsherd [‘potfa:d] п черепок. pot-shot [‘potfot] п 1) постріл по неухбмій цілі; 2) постріл навмання. pot-still [‘potstil] п перегінний куб. pott [pot] п формат паперу (15,5 Х 12,5 дюйма). pottage [’potidg] п заст. юшка.

2)

1) лінйво

ле; дарювати

(тж.

2) гаяти, марнувати

[‘pota]

п

р.

час.

гончар;

sl.

працюabout);

робіег'з

lathe гончарний верстат, potter’s wheel гончарне ae) pottery [’potari] п 1) череп'йяний посуд; фаянс; acute 2) гончарня, pottle [’patl] п 1) заст. кухольна півгалбна;

2) кошик

[‘poti]

для

пал;

adj

ягід.

1) дрібний, незначний; 2) неприсвоєму розумі. pot-valiant [‘pat,veeljant] adj хоробрий напідпитку. pot-valour [‘pot,veelo] п хмільний 34-

розм.

хоробрість

pouch

[pauts]

шечок;

напідпитку

1. п

кисет;

2)

І) торбинка; сумка

мі-

(в сумчас-

тих тварин); 3) військ. підсумок; 2. о 1) покласти в сумку; 2) прибрати до кишені; привласнити; 3) sl. давати на чай; 4) зисіти як торба, мішок. pouchy |"раціїї| adj мішкуватий.

poult

|роції)

poulterer

п курча,

|/росціого|

індиченя та ін.

п торговець свій-

ською птипею. poultice |"роційз) І. п припарка; 2.0 класти припарки. poultry [’poultri] п 1) свійська птиця; 2)

айг:

вано

р.

farm

2)

питися

птахоферма;

І. о

схопити

несподі-

накидатися в

(за-- проп);

р.

1) нападати,

обрушуватися;

атакувати;

upon);

pother [pode] І. п 1) метушня; 2) задушливий дим; 3)курява; 4)шум; 2. и 1) хвилювати; турбувати; 2) метушитися; хвилюватися. pot-herb [’potha:b] п овочі, зелень. pot-hole [‘pothoul] п вибій, вибоїна. pot-hook [‘pothuk] п 1) гак над вогнищем; 2) кривулі. pot-house [‘pothaus] п шинок. роі-Бипіег |"рої, плпі»| п спорт. лю-

чим

вати;

налітати,

можливим.

п

adj 1) консервбваний;

house пташник. pounce | [pauns]

можливість.

[po’tenfieit]

potentiometer Гродепіїотіїг| потенцідметр. pot hat [’pothet] п котелок

з пами,

[‘potid]

р. meat м'ясні п'яний. potter І [’pote] о

potty

випити.

альний;

postulate 1. о [’postjuleit] приймати без дбказів; 2) ставити умовою; 3) вимагати; 2. п |’postjulit] 1) постулат; 2) попередня умова. posture [‘postfa] 1. п 1) полбження;

чить

potation

pou

кігті;

(on,

3)

вхо-

скористатися

(помилкою Ue Ly) 2. ear aL) ipan= тдвий наскок, напад; 2) заст. кі-

готь, пазур. pounce II [pauns] І. п витиснений або вирізаний отвір; 2. о пробива-

ти; просвердлювати. pound | [paund| о 1) бити; TOBKTH; 2) бомбардувати (at, оп); 3) важко скакати, просуватися через сйлу; 4) дуже битися (про серце) pound II [paund| п 1) загорода, обора для худоби; 2) тюрма; 2. о 1) заганяти в обору; 2) ув'язнювати, pound III [paund] п 1) фунт (міра ea2eu=453,6 г, позначається |b); 2) фунт стерлінгів (позначається 5); 3) фунт (грошова одикиця Австраali, Єгипту, Ірланоїї та деяких інших країн); фраз. звор.: р. of flesh

тбчна кількість, що належить за закбном. poundage [’pyaundidg3] п 1) процент 3 фунта стерлінгів; 2) мито з ваги; 3) плата за переказ грошей по пошті.

pounder що

[‘paundoa]

важить

дробарка;

один

1. п

| предмет,

фунт;

2)

2. adj фунтовий;

п'ятифунтовий. pound-foolish |/paund,fu:lif] нотратний; penny-wise penny-wise.

ступка;

а 5 р.

adj мар-

and p.-f. див,

pra

396

pou б ее ЦД pound-note

[/paundnout]

п асигнація

в 1 фунт стерлінгів. pour |ро:) 1. о лити(ся); розливати;

з прийм.

наливати,

і присл.:

р. in

а) валити (про дим, натовп); б) сипатися (про новини тощо); letters р. іп from all quarters листи сйпляться звідусіль; р. out а) наливати, розливати (чай тощо); р. те

out some water, please налийте мені води,

будь ласка;

валювати литися

виливати;

(про натови);

крізь;

фраз.

р. through

звор.:

rains but it pours присл. не

хобдить,

вддить;

а

з

собою

pouring

(/росгід)

rain злива.

pout

[paut]

adj

злиденний,

powder

rope

заливний;

вигляд;

pouter [‘pauta] п суплена особа; poverty [’povoti] poverty-stricken

й

2) мет. лит-

1. о надувати

невдовблений pouts дутися.

it never

біда одна ще

2. п 1) злива;

BO; виливок.

б) ви-

р.

губи; 2. п

to be in the

1) невдовблена, на2) воластий гоблуб. п бідність; убогість. [/povati,strikn] adj

бідний,

[‘paudo]

зубожілий.

1. п

1) порошок;

пил; 2) пудра; 3) поброх; smokeless р. бездймний порох; фраз. звор.: food for р. гарматне м'ясо; пої

worth р. and shot не варта справа заходу; шкурка вичинки не варта; smell ої р. бойовий досвід; 2. 0 1) посипати порошком; пудрити; 2) перетебрювати Ha | порошок, TOBKTH;

powdered

3)

мербжити,

[‘paudad]

подібний; р. шок; р. зоар

цяткувати.

adj І) порошко-

milk молдчний поромильний порошок; р.

sugar цукрова пудра; 2) діал. солдний; р. beef солонина. powder-flask [’paudafla:sk] п порохівниця. powder-magazine [’pauda,mego’zi:n] п 1) пороховий погріб; 2) mop. зарядний погріб, крюйт-камера. powder-mill |"рацізтії) п пороховий завод. powder-puff [’/paudapaf] п пушок (для пудрення).

powder-room ська

[’paudarum]

туалетна

кімната;

зарядний погріб. powdery [’paudari]

п 1) дам-

2) мор. заст.

adj 1) розсйпчас-

merciful

powers!

сили

небесні!;

2.0

забезпечувати силовим JBHryHOM. power-boat [‘pauabout] п моторний катер.

power circuit [‘paua,sa:kit] ловий ланцюг. power-dive [‘pauadaiv] вання з працюючим

п ел. си-

учень,

п ав. пікірудвигунодм.

power-factor « [/paua’fekta] цієнт потужності.

powerful

[‘pauaful]

п

коефі-

adj 1) могутній,

сильний; 2) сильнодіючий; кравий (про мову).

3)

яс-

power-house [‘pauahaus] п 1) електростанція; 2) розм. дуже енергійна людина. powerless [‘pauolis] adj безсйльний, безсилий. power-plant |/рацеріа:пі) п 1) силова устанбвка; 2) електростанція. power-saw [‘pauaso:] п тех. мотопилка. power-shovel [’paua,fAvl] п екскаватор

power-station [’paua,steifn] п електростанція. powwow [‘pauwau] п 1) знахар, чаклун (у північнодамериканських індійців); 2) амер. нарада, конферен-

п розм. сифіліс.

("рогі|

п sl.

варення,

джем.

ргаат [pra:m] п плоскодднне судно, плашкбут. practicability (,ргагкбїко і) п 1) здійсненність; 2) прохідність; 3) доцільність. practicable [’prektikabl] adj 1) здійсненний; справжній; реальний; 2) прохідний;

practical ний;

3) корисний.

[‘praektikal]

adj 1) практич-

2) фактичний;

he has

р. con-

trol over the business він фактично керує цією справою; 3) доцільний, корисний. practicality [,prakti’keliti] п практичність.

practically тично;

[/preektikeli] практично;

суті; 2) майже; же

ніяких

adv

р.

1) фак-

speaking

по

р. по changes май-

змін.

practice [‘praktis] п 1) практика, дія; застосування; іп р. на практиці, насправді; to put іп(іо) р. здійснювати; 2) вправа, тренування; 3)

тий; порошкоподібний; 2) посипаний порошком; 3) напудрений.

звичка, звичай; заведений порядок; 4) практика, діяльність за спеці-

2) могутність;

дальністю (лікаря тощо); 5) рі підступи, інтриги; 6) військ. навчання; 7) attr, навчальний; практичний; дбслідний; р. ground а) військ. на-

power [‘pauo] 1. п 1) сила; міць; потужність; енергія; продуктивність; р. партія the Great

влада;

the party

при владі; 3) Powers великі

4) повноваження;

іп

держава; держави;

the р. of attorney

повноваження, мандат; 5) здатність, можливість; 6) мат. степінь; 7) розм. безліч, велика кількість; а р. ої

people багато

народу;

8) attr. енер-

гетичний, силовий; машинний; мотбрний; фраз. звор.: more р. to

your Шіс5

elbow!

бажаю

політика

Успіху;

р. ро-

3 з позиції

сили;

вчальний

плац;

б)

с.

г.

дбслідне

поле. ргасіїсіап [preek’tifn] п практик. practise |"ргггКііз| о 1) застосбвувати, оздійснювати; 2) 0 займатися (чимсь); практикувати; 3) практикуватися, тренуватися; to р. upon обдурювати; зловживати (чимсь). practised [‘preektist] adj досвідчений, умілий.

який

стежить

за

дисциплі-

ною. pragmatic [preg’metik] adj філос. прагматичний. pragmatical [preg’meetik(al)] adj 1) настйирливий, уїдливий; чається в чужі справи; тичний.

pragmatism

що втру2) догма-

[’pregmeatizm]

стирливість, прагматизм;

п

1) на-

уїдливість; 2) 3) догматизм.

філос.

prairie [’preari] п прерія, степ. ргаїгіе-сбіскеп [‘preari,tsikin] п орн. луговий тетерук. prairie-dog [’preeridog] п зоол. степовий

собачка

(з гризунів

Північ-

ної Америки).

prairie-wolf ГОВИЙ

praise

|"ргєагімції)

ляти;

п койдт, лу-

ВОВК

[preiz] 2. п

1. о хвалити; хвала;

II [praem]

вихва-

вихваляння.

praiseworthy [‘preiz,wa:di] хвальний; гідний похвали. pram І [pra:m]=praam. pram

ція. pox [poks]

pozzy

practitioner [preek’tifna] п 1) практикуючий лікар або юрист; general р. лікар, що працює як терапевт і хірург; 2) рідк. професіонал. ргаерозіог [pri:’posta] п старший

adj

по-

pos3m.=perambulator.

prance [pra:ns] І. о 1) ставати дибки; гарцювати; 2) ходити півнем; хизуватися; величатися, пишатися; 2. п 1) стрибок; 2) 3) гордовитість, пиха.

горда

хода;

prandial [’preendial] adj жарт. обідній. prang [prey] ae. si. 1. п 1) бомбардування; вати;

2)

аварія;

розбомбити;

2.

збити

о

зруйну(літак).

prank І [prenk] п жарт; пустощі, витівка, вибрик; to play pranks пустувати, витворяти; YTHYTH штуку.

prank II [prenk] о 1) прикрашати, наряджати; 2) вирядитися. prankish [’prenkif] adj 1) пустотливий; 2) жартівливий. ргазе [preiz] п мін. празем, зеленуватий кварц.

prate

[preit]

базікати;

1. о ляпати розббвкувати;

(язиком), 2. п

базі-

кання, теревені. prater

[‘preita]

п базіка,

балакун.

praties [‘preitiz] п pl ipa. розм. картбпля. pratincole [’preetinkoul] п орн. киргик, дерихвіст. pratique |"ргегйї:Ю) фр. n mop. посвідчення про зняття карантину. prattle |"ргавії) 1. о лепетати (про diтей); 2. п лепет. ргаїйег Гргагіїз| п 1) базікало; 2) дитина.

ргамп praxis

і п 300A, креветка. [’preeksis] п 1) практика;

звичай;

3)

грам.

приклади

2) для

вправ. pray [prei] о 1) молитися; 2) просити, благати; I p.! або р. будь ласка); будьте ласкаві!; р. for благати

когдсь

про

щось,

молитися

397

рга

про щось; to р. in aid of smb. заст. кликати когбсь на допомогу. prayer n 1) [‘preia] той, хто мблиться, благає; прохач, 2) [prea] молитва;

прохання,

просьба.

ргауег--book Гргєгбик) п молитобвник; требник. prayerful [’preoful] adj 1) молитовний; 2) богомільний. praying [‘preiin] п моління; благання; фраз. звор.: he is beyond р. він безнадійний | (при хворобі abo жарт.-- про дурня). рге- |ргі:) рге) надає значення передування: до-, пбред-, напр.: historic історичний -- prehistoric доісторйчний. preach

|ргі:1/)

вчати; чогось;

о

проповідувати;

р. down виступати осуджувати; р. Up

по-

проти вихва-

ляти.

preacher [‘pri:tfa] п проповідник, preaching [pri:tfin] п проповідування;

проповідь.

preachment [‘pri:tf{mant] п прбповідь; мораль. preachy [’pri:tfi] adj охбчий вчань.

preamble

[pri:’cembl]

(нудна) до

по-

1. повступ,

редмдва; mpeamMOyna; передмову.

2.

о

перобити

[’pri:’o:djens]

п юр. пра-

во адвоката бути вийслуханим ніше від когось іншого.

ра-

нестійкий,

preceptor

ненадійний;

[pri’septa]

adj

п

повчаль-

наставник.

ргесеріогіаї [,pri:sep’to:rial] adj паставницький. pre-Christian [‘pri:’kristjan] adj до християнський. precinct [‘pri:sigkt] п 1) загороджене місце кбло будівлі (особл. коло церкви); 2) рі межі; within the city precincts у межах міста; 3) pl oKdлиці; 4) амер. поліцейська або виборча дільниця, округ. ргесіозіку [,prefi’ositi] п (манірна) вишуканість, витонченість (мови,

стилю). precious [’prefas] 1. adj 1) дорогоцінний, KOWTOBHHH; 2) манірно-вишуканий, витончений; 3) дорогий, любий, милий; 4) розм. вжив. для під-

силення: do not be in such а р. hurry не поспішайте так; 2. п любий; ту р. мій любий; 3. adv розм.

дуже, здорово; страшенно. precipice [‘presipis] п провалля, безбдня. precipitance [pri’sipitans], precipitancy [pri’sipitensi] п 1) навальність, стрімкість;

precipitate

2) необачність.

1. о

[pri’sipiteit]

валити;

кидатися

кидати;

вниз

рювати;

квапити,

осаджувати; навальний,

1) ски-

to р. oneself

головою;

2) прискб-

підганяти;

2. adj

стрімкий;

3) хім.

[pri’sipitit]

1)

2) необачний;

3. п [pri’sipitit] осад.

pre-capitalist (/ргі:"Кггріїз їз) adj докапіталістичний. precarious [pri’kearias] adj 1) випадкбвий,

[pri’septiv]

ний.

дати,

pre-arrange [‘pri:o’reind3] о заздалегідь підготовляти, планувати.

pre-audience

preceptive

рге

р.

precipitation [pri,sipi’teifn] п 1) навальність, стрімкість; 2) CKHHeHHA, повалення; 3) метеор. бпади; випадання

дпадів;

4) хім. осадок,

бсад;

adj прохальний.

осадження. precipitous [pri’sipitas] ай) стрімкий, крутий; прямовисний. précis |"ргеізі:) фр. п короткий ви-

precaution [pri’ko:Jn] п 1) обережність, осторбга; 2) застереження. precautionary |ргі/Ко:/пгі) adj попереджувальний; застербжний; запобіжний; р. Measures запобіжні заходи.

precise [pri’sais] adj 1) точний; 2) пунктуальний; педантичний; акуратний; 3) чіткий, ясний; the р. тотепі саме той момент. precisely [pri’saisli] adv точно; саме;

position нестійке становище; 2) ризикбваний; небезпечний; 3) необ-

грунтбваний. ргесаїогу [‘prekotri]

precede

|ргі"зі:4)

и

1) передувати;

ітй попереду; 2) переважати, займати вище станбвище (за посадою); бути попбреду; 3) розчищати шлях (для чогось-- with, Бу). ргеседепсе (pri:’si:dns] п 1) передування; 2) першість; перевага (в знаннях і т. ін.); вище станбвище; to take р. ої передувати; переважати.

precedent 1. adj попередній; що попереду;

|ргі"зі:Чепі) рідк. передує, що йде

condition

р.

попередня

умбва; 2. п / ргевідапі) прецедент. preceding [pri:’si: din] adj попередній, що передує, що йде попереду. ргесепіог [pri’senta] п регент (хору). precept [‘pri:sept] п 1) напучення, повчання; 2) правило; вказівка; інструкція; 3) заповідь; 4) юр. розпорядження.

клад,

конспект.

WiMKOM відь). ргесізіап дант.

правильно

(особл. як відпо-

ргесосіїу Гргі" kositi] п ранній, передчасний розвиток; скороспілість. preconceive [‘pri:kan’si:v] uv уявляти собі заздалегідь. preconceived |"ргі:Коп'зі:ма| adj упереджений; р. notions упереджені думки. preconception [‘pri: ken’sepsan] п упереджена думка; упередження. pre-concert [‘pri:kan’sa:t] о домовлятися заздалегідь. pre-condemn [’pri:kan’dem] о осуджувати заздалегідь. pre-condition [‘pri:kon’difn] п попередня або

неодмінна

умова. pre-conquest

умова;

|"ргі:"Коркуезі)

перед-

adj іст.

донорманський, до норманського завоювання Англії (до 1066 р.)

рге-сопігасі

[‘pri:’kontrekt]

п раніше

укладений контракт (особл. як перешкода для укладення нового).

pre-costal [pri:’kostl] adj анат.

перед-

реберний.

precursor [pri’ka:so] п 1) предтеча; попередник; 2) провісник. precursory |ргі"Ко:5огі| adj 1) попередній; 2) провісний (ої). predacious [pri’deifas] adj хижий, хижацький.

predator рен.).

[’predata]

predatory

п хижак

[‘predatri]

adj

(тж пе-

1) хижий;

2) грабіжницький.

predawn [pri:’do:n] adj передранкбвий, досвітній. predecease [’pri:di’si:s] 1. о вмерти раніше від KOrocb; 2. п чиясь смерть, що передує смерті когбсь іншого. predecessor [‘pri:disesa] п 1) попередник; 2) прбдок. predestinarian [‘pri:desti’nearian] п що вірить у призначення, присуд (долі, таланц). predestinate [pri:’destineit] о визначати, накреслювати (напербд). predestination

[pri:,desti’neifn]

о при-

значення, визначення (наперед). predestine [pri:’destin] =predestinate.

predetermine

[‘pri:di’‘te:min]

о 1) пе-

ргесізіапізт

редрішати; вирішувати наперед; 2) спрямувати (чиїсь дії) в пбвному напрямі. predial [’pri:dial] 1. adj 1) земель-

preclude |ргі"кІц:4) о 1) усувати, запобігати, відвертати; 2) робити не-

кріплений до землі; 2. п заст. кріпак. predicament [pri’dikament] п 1) лог. категбрія; 2) скрутне стандвище. predicant |"ргедікопі| 1. adj проповідницький; 2. п проповідник. predicate 1. с [’predikeit] тверди-

|ргі/зізп|

п формаліст,

пе-

[pri’signizm] п формалізм, педантизм. precision [pri’sign] п 1) тбчність; чіткість; 2) влучність; 3) attr. тбчний; влучний; р. instrument тбчний інструмент; р. fire влучний вогонь. можливим, заважати,

виключати можливість; перешкоджати; to р.

doubt (misunderstanding) усунути можливість сумніву (непорозуміння).

preclusion завада. precocious

[pri’klu:zn]

п перешкода,

[pri’kousas] adj 1) розвинений; 2) передчасний.

рано

ний;

ти,

сільський,

аграрний;

стверджувати

амер. грунтуватися [‘predikit] 1) грам. дикат;

2) лог.

predication дження;

(of,

при-

about);

2)

(ироп); 2. п присудок, пре-

твердження.

[,predi’keifn] 2)

2)

грам.

п

1) твер-

предикація.

predicative [pri’dikativ] грам. предикатйвний; 2. п іменна на складеного присудка.

1. adj части-

рге

ee

a

predict

[pri’dikt]

а

о провіщати,

перед-

[pri’dikjfan]

п 1) провіщен-

ня, передбачення; прогноз; 2)військ. вирахування даних для стрільби. predictive |ргі"'Чікбу) adj провісний; прордчий. predictor [pri’dikta] п провісник, завбачник. predilection [,pri:di/lekfn] n пристрасть, схильність (до — for). predispose [‘pri:dis’‘pouz] о схиляти, привертати (до чогось-- 10). predisposition [‘pri:,dispa’zifn] схильність, нахил.

predominance

[pri‘dominans]

n

predominate

[pri‘domineit]

жати, панувати

о перева-

(over).

predominatingly [pri’domi,neitinli] adv переважно. pre-election [,pri:i‘lekfn]

1. п попербдні вйбори; 2. adj передвиборний. pre-eminence [pri’eminans] n величезна перевага; вищість. pre-eminent [pri’eminent] adj видатний; що перевершує інших. pre-empt (ргігеті) о купувати або оволодівати раніше від інших. pre-emption |ргі:'єтріп)| п 1) купівля чогось раніше від інших; 2) право перевдги на купівлю.

|ргі:п)

о

1)

чистити

(пір'я)

дзьббом; 2): to р. oneself перен. чепурйтися, причелпурюватися. pre-establish [‘pri:is’teeblif] о уста-

ндвлювати заздалегідь. pre-established [’pri:is’teeblift]

adj pa-

встановлений.

pre-exist [‘pri:ig’zist] о існувати до (чогось). ргеїабгісаїе [‘pri:’feebrikeit] о виготовляти

заздалегідь;

заводським

способом.

prefabricated

[’pri:‘febri,keitid]

виготовлений

лений

заздалегідь;

заводським

збірний

preface

виготовляти

способом; р. house

стандартний

|"ргеїіз)

adj

виготов-

будинок.

І. п передмова;

про-

лдг; вступ; 2. о 1) давати передмдву; 2) робити попередні зауваження; 3) починати (Бу, with).

prefatory [‘prefatri] adj вступний. prefect Гргі:fekt] п 1) префбкт; 2) шк. старший учень, що стежить за дисципліною. prefecture [’pri:fektjue] п префектура. preter [pri‘fa:] о 1) віддавати перевагу; 2) підвищувати (в чині); просувати 2 службі); 3) подавати

(скаргу);

preferable

висувати

[’prefrabl]

(вимогу).

adj

кращий,

найкращий.

preferably [’prefrabli] adv краще, найкраще. preference J [‘prefrans] п 1) перевага; віддання переваги; 2) те, чому віддається перевага; 3) пільго-

рге

398

о

митний

збір,

пільговий,

преференція;

4)

привілейований;

р.

share привілейована акція. preference II [’prefrans] п карт. феранс. preferential

[,prefo’ геп)зі)

користується щий;

adj

перевагою;

2) пільговий.

ргеїегтепі" [prila:mont]

пре1) що

найкра-

п підвйщен-

ня; просування по службі. preferred [pri‘fa:d] adj ек. привілейдваний.

prefix 1. п [’pri:fiks] грам. префікс; 2. о [pri:‘liks] приставляти спереду; додавати

п пере-

важання, перевага, панування. predominant [pri’dominant] adj що переважає; пануючий; домінуючий (над чимсь — over).

ніше

вий attr.

рікати,

prediction

ргееп

о

preform

префікс.

[pri:‘fo:m]

о формувати

за-

здалегідь. pregnable |"ргерпабі) adj рідк. приступний (для нападів і т. п.); уразливий; the only р. point єдине уразливе місце. pregnancy [‘pregnonsi] п 1) вагітність;

2)

чреватість;

3)

багатство

(уяви тощо); змістовність. pregnant |"ргеєпопі) adj 1) вагітна; 2) чреватий (with); 3) змістбвний; багатий (про уяву тощо).

preheat [pri:‘hi:t] о попербдньо грівати, підігрівати. prehensile [pri’hensail] adj зоол. пальний;

чіпкий.

prehension

[pri’henfen]

схбплювання,

п

1)

на-

хазоол.

захбплювання;

2)

здатність схбплювати; розуміння. prehistoric ("ргі:Бізїогік) adj доісторичний. рге-питап [pri:’hju:man] adj що існував до поЯви людини. prejudge |"ргі"'43Л43) о засуджувати заздалегідь, не вислухавши; вирішувати наперед. prejudice [‘predgudis] 1. п 1) упередження; 2) забобон; 3) шкідливість,

шкода;

шкоди

для;

редження

р.

to

без

упе-

(nporu—against) , 2) при-

вертати smb.);

without

2. о 1) викликати

(до когось--іп favour 3) шкодити,

завдавати

of

шко-

ди; 4) ставити гід сумнів. prejudicial {,predgzu’difel] adj згубний, шкідливий.

prelate

[‘prelit] п 1) прелат; 2) амер.

священик.

ргеїесі [pri:‘Iekt] о читати лекцію. prelection [pri:‘lekjn] п лекція (особл, в університеті).

prelector [pri:/lekto:] п лектор. prelim [pri‘lim] розм. скор. від ргеliminary examination (див. preliminary). preliminary [pri‘liminari] 1. adj попередній; екзамен,

р. examination вступний іспит; 2. п 1) (звич. рі)

приготування; підготовчий захід; 2) рі попередні переговори; ргеliminaries ої peace говори про мир.

prelude

|"ргеци:4)|

попередні

1.

п

пере-

прелюдія;

вступ (д0-- to, ої); 2 о бути вступом; починати (with). prelusive ([pre‘lju:siv] adj вступний.

premature [,prema‘tjua] 1. adj передчасний; поспішний, непродуманий; 2. п військ. передчасний вибух (снаряда i т. п.). prematurity [,premoa‘tjuariti] п передчасність.

premeditate [pri:’mediteit] uv обмірковувати, продумувати заздалегідь. premeditated [pri:’mediteitid] adj навмйсний; продуманий заздалегідь. premeditation [pri:,medi‘teifn] п навмисність. ргетіег [‘premja] 1. adj перший; 2.п 1) mpem’ єр-міністр; 2) амер. державний секретар. premiere [pre’mjea] фр. п театр. прем'єра.

premise 1. п |"ргетіз| 1) лог. передумова; 2) рі юр. вступна частина документа; 3) рі будинок (з прилеглими будівлями); 2. о [pri’maiz] - передувати; виходити з передумови. premiss |"ргетіз| - ргетізе |. 1). premium |"ргі:тізт| n 1) премія; нагорода,

3)

винагорода;

плата

(за

2) фін. лаж;

навчання

і т.

п.);

фраз. звор.: to stand at а р. бути у великій пошані; to put а р. оп

smth, заохбчувати до чбгось; at a р. вище від номінальної вартості. premonition [,pri:ma‘nisn] 1) попередження, застереження; 2) передчуття. premonitory [pri: ‘moniteri] adj попе-

редній; застережний. pre-natal |"ргі:/пеї| adj що відбувається до народження; передродовий;

ною

ргепіїсе

р.п.

жінкою;

care

нагляд

гігієна

за

вагіт-

вагітності.

[‘prentis] =apprentice.

preoccupation [pri:,okju’peifn] п 1) заклопотавість; 2) займання (місця

ТФорен)

раніше (за когось); 3) не-

уважність.

preoccupied [pri’okjupaid] лений; заклопдтаний. ргеоссиру [pri:/okjupai]

adj замисзаймати,

захбплювати раніше (за когось); 2) займати увагу, заволодівати ува-

гою. pre-ordain |"ргі:о:"Чеіп| (наперед).

о

визначати

prep [prep] І. п шк. sl. 1) готування урдків; 2) гідготбовча школа; 2. adj

розм. підготовчий. prepacks [pri:’peeks| п pl розфасобвані товари; pee prepaid [’pri:’peid] разі і р. р. від ргерау. preparation [,prepa’reifn] п 1) готування; виготовлення; 2) препарат; 3) готування урдків, лекцій; 4) гірн. збагачення.

preparative

[pri’peerativ]

1. adj

під-

готбвчий; 2. п готування. preparatory [pri’ реегоїзгі | 1. adj підготбвчий, попередній; 2. п підготдвча школа. prepare [pri’pea] о готувати(ся); підготдвлювати (ся); I ат not prepared іо зау я не можу (ще) сказати.

рге

399

preparedness [pri’peadnis] п готовність, нідготовленість. prepay [‘pri:’pei] v (past і р. р. ргеpaid)

платити

prepense

наперед,

[pri’pens]

завчасно.

adj навмисний;

malice р. з лихим наміром. рге-ріап [pri:’plen] о завчасно нувати, заздалегідь намічати. preponderance

[pri’ ponderans]

of

пла-

п пере-

вага, переважання. preponderant [pri’pondarant] adj що переважає, що має перевагу. preponderate [pri/pondareit] о 1) важити

більше,

ніж;

2)

переважати,

перевищувати. preposition

[,prepa’zifn]

п грам.

при-

йменник. prepositional [,prepa’zifnl] adj грам. прийменниковий. ргерозійїуе [pri’pozitiv] adj грам. препозитивний, препозиційний. prepossess [,pri:po’zes] о 1) справляти приємне враження; привертати до

себе;

I was

prepossessed

by his

appearance ford збвнішність справила на MéHe приємне враження; 2) мати упередження (проти -against); 3) надихати; викликати (почуття); 4) заволодівадти (про думку тощо). Prepossessing [,pri:pa’zesin] adj що привертає до себе. prepossession [,pri:pa’zefn] п 1) схильність; 2) упередження.

preposterous [pri’postras] adj безглуздий, абсурдний. prepotent [pri’poutent] adj 1) дуже могутній;

2) сильніший

(за когось);

3) біол. домінуючий, домінантний, переважаючий. prerequisite [’pri:’rekwizit] 1. п передумбва; 2. adj необхідний як умова. prerogative [priTogativ] 1. п прерогатива; привілей; 2. adj: р. right переважне право. presage |"ргезід3)| 1. п 1) ознака, передвістя, провіщення; завбачення; віщування; 2) передчуття; 2.0 (rac. [pri’seid3]) 1) провіщати, віщувати; передвіщати; 2) передчувати. presbyopia

[prezbi’oupje]

по

стареча

далекозбрість. Presbyterian [,prezbi‘tiarion] pe Ws adj пресвітеріанський; 2. п пресвітеріанець. preschool ("ргі:"5Ки:1| adj дошкільний; р. child дошкільник. prescience /ргезігп5) п передбачення. prescient [’presiant] adj передбачливий. prescind [pri’sind] о 1) відокремлювати; 2) відвертати увагу (від--

from); 3) абстрагувати.

prescribe [pris’kraib] о 1) приписувати; 2) прописувати (ліки; від чогось — for). prescript [/pri:skript] л наказ, розпорядження, приписання, постанбва. згезсгіріїоп (ргіз'Кгір/гп| п 1) при-

рге

писування, приписання; 2) мед. рецепт; 3) юр. право давності; negative р. обмеження строку, протягом якого це право має силу. prescriptive [pris’kriptiv] adj 1) що приписує,

наказує;

2)

preservative [pri’za:vativ] 1. adj запобіжний; 2. п запобіжний засіб.

preserve

оснований

на праві давності або на давньому звичаї. preselection [,pri:si‘lek{n] п попередній відбір.

presence

|"ргегп5)

наявність;

духу;

р.

п

ої

preside

1) присутність;

mind

цієї

час;

1. п 1) теперішній

at р. в даний

час; for the р. цього разу, поки що; 2): those р. присутні; 3) грам. теперішній час; 2. adj 1) присутній, наявний; to

present II to make щось; 2. дарувати pliments ти свою редавати що); 3) розгляд self

1. п |"ргегпі| подарунок; а р. of smth. дарувати о [pri’zent] 1) підносити, (with); to р. one’s com(або, regards) засвідчувапошану; 2) подавати; пена розгляд (заяву топредставляти, подавати на (комусь -- to); to р. опе-

представлятися;

являти

present

собою;

ШІ

з'являтися;

5) ставити

[pri’zent]

4)

(п'єсу).

військ.

1. п 1)

взяття на караул; 2) взяття на приціл; 2. 7 1) взяти на караул; 2) цілитися.

presentable

табельний;

presentation дання;

[pri’zentabl]

adj

презен-

п

1) по-

пристойний.

[,prezen’teifn]

2) гіднесення

(подарунка);

3) подарунок; 4) театр. вистава; 5) право рекомендувати (кандидата) на посаду; 6) attr.: р. copy примірник, подарбваний автором. present-day [’preznt’dei] adj сучасний. presentee [,prezn‘ti:] 1) кандидат (на посаду);

2) осбба,

на

3) людина,

до двору;

представлещо

дістає

подарунок. presentiment [pri’zentiment] п передчуття (особл. недобре). presently [‘prezntli] adv 1) тепер, зараз; 2) незабаром. presentment [pri’zentmont] п 1) театр. вистава; 2) виконання (п'єси); 3) зображення, виклад; 4) юр. заява (присяжних).

preservation [,prezo: ‘veifn] п 1) збереження, зберігання; 2) запобігання; 3) консервування; 4) цілість; the picture is in fair р. картина добре збереглася; 5) заст. заповідник.

о

1)

головувдти

4)

амер.

ління

президент,

голова

прав-

банку або компанії.

presidential [,prezi’denfl] adj президентський; р. year рік виборів президента. presidium [pri’sidiam] п президія; the Presidium of the Supreme Soviet of the Ukrainian S.S.R. Президія Bepхбвної Ради Української PCP.

Бе р. at бути присутнім на (мітингу тощо); 2) теперішній; сучасний; існуючий; 3) даний, цей самий; 4) заст. швидкий; надійний; 5) ерам.: р. іеп5е теперішній час; р. рагіїciple дієприкметник теперішнього часу.

[pri‘zaid]

цтво. presidency [’prezidansi] п 1) президентство; 2) головування; 3) іст. округ (в Іноїї). president [‘prezidnt} п 1) президент; 2) голова; 3) ректор (коледжу);

особи; 2) постава; збвнішність; 3) сусідство; безпосередня близькість. presence-chamber [’prezns,{feimba] п

прийдмний зал. present І |"ргегпі)

1. о 1) зберігати,

(на засіданні і т. п. — at, over); 2) здійснювати контроль, керівни-

присутність

іп this р. в присутності

[pri’za:v]

берегти; охороняти, оберігати; 2) охороняти від браконьєрів; 3) заготовляти про запас; консервувати; 2. п 1) (звич. рі) консерви; варення; 2) заповідник (мисливський або риболовецький).

press

—

I [pres]

І. о 1) тиснути,

дави-

TH; притискувати; 2) видавлювати, вичавлювати; пресувати; 3) штовхати (тж р. up, р. down); 4) утруднювати;

he

скрутному pressed

is hard

pressed

стандвищі;

for

money

мені

(оп,

8) квапити,

upon);

вимагати

7)

у

hard

дуже

трібні гроші; 5) наполягати; в'язувати

він

I am

по-

б) натіснити;

негайних

дій;

time presses час не терпить; 9) прасувати; 10) спорт. вижимати штанTy; з прийм. і присл. р. forward проштдвхувати (ся); р. оп поспішати; р. out видавлювати; р. to cHлувати, примушувати; р. upon тяжіти; 2. п 1) тиск, тиснява; 2) натовп; 3) побспіх; there is а great р. of work є багато невідкладної роббти;

4)

надавлювання,

нати-

скання; 5) тех. прес; 6) друкарський верстат; 7) друк, преса; to have a good р. мати позитивні відгуки (в пресі); 8) книгодрукування; 9) друкарня; 10) шафа; 11) мор.: р. of sail максимальне використання всіх вітрил; 12) спорт. жим. press II [pres] о вербування насильно,

силою;

р.

into

the

service

of

перен. використати, реквізувати. press agency [’pres,eidgansi] п газетне агентство. press-box [‘presboks] п місця для представників преси (на змаганнях див Б) press-button [‘pres,batn] п 1) контактна KHOnKa; 2) attr, кнопковий. press-clipping [‘pres,klipin] = press-cutting.

press-conference

[/pres’konfarans]

прес-конференція.

press-corrector коректор.

[‘preska’rekta]

п

п друк.

press-cutting вирізка.

[‘pres’katin]

press-gallery

‘pres, geelari]

для

ргі

400

рге

представників

[he 3s, род

press-gang

п

преси

[‘presgeen]

п

газетна по

місця

(на з'їзді іст.

загін

1)

невід-

вербувальників.

pressing

|"ргезід|

кладний,

2. п

1.

adj

поспішний;

2)

1) кбпія

(у звукозапису);

спорт. прбсинг. pressman [‘presmeen] репортер, ліотечної

2)

п І) журналіст,

газетяр;

2) друк.

вальник; друкар. pressmark [‘presma:k]

pressroom

настійний;

пресу-

шифр

(біб-

книжки).

[‘presrum]

п

1) кімната

для журналістів; 2) друк. друкарський цех. pressure |"рге)»| п 1) тиск; тиснення (тж. перен.); стиснення; to put р. upon

smb.

тиснути

утруднення;

на

financial

кбгось;

р.

2)

фінансові

труднощі; 3) гніт; 4) тех. пресування; 5) ел. напруга; фраз. звор.: іо work at high р. працювати 3 усієї сйли; to work at low р. працювати спрсоквбла, мляво, абияк. pressure-cooking ("рге/г,кикід) п гоcoe їжі в герметичній кастру, у скороварці. рогозу риса {/presa,geid3] п manoметр. prestidigitation [’presti,didzi’teifn] п спритність

рук;

показування

coKy-

сів. prestidigitator [.presti’didgiteita] п фбкусник, штукар. prestige

|ргез'її:3)

presumable

фр.

п

[pri’zju:mabl]

престиж.

adj можли-

вий; імовірний.

presumably [pri’zju:mabli] adv гадно, приблизно; очевидно,

здома-

буть.

presume

[pri’zju:m]

о 1) припускати,

гадати; 2) зловживати (оп, upon); to р. upon one’s good nature зловживати чиєюсь добродушністю; 3)

насмілюватися, наважуватися. presumedly [pri’zju:midli] adv гадно; мабуть. presuming [pri/zju:min]

здо-

adj camosnés-

there

is а

strong

р.

against

it це малоймовірно. presumptive [pri’ zAmptiv] adj гаданий; здбгадний. presumptuous Гргі" zamptjuas] adj caмовпевнений; зухвалий. presuppose [ pri:so’pouz] о 1) припускати;

2) містити

в собі;

включати

в cé6e. presupposition [,pri:sApa’zifn] п припущення. pretence (ргіЧеп5) п 1) відмовка; under р. ої під приводом; під виглядом; 2) прикидання; удавання; 3) обман; оп (або under) false рге-

шляхом;

[pri’tend]

удавати,

4)

пре-

о 1) прикидатися,

робити

вийгляд;

2)

пре-

тендуваіти (на -- to); 3) посилатися на щось. pretended [pri‘tendid] adj удаваний, лицемірний. pretender - |ргійепда| n 1) претендент; 2) удавальник; симулянт. pretension [pri‘tenJn] п 1) претензія, пред'явлення прав (на -- 10); 2) претензійність; 3) удавання.

pretentious

([pri’tenJas]

adj

претен-

зійний.

ргеїегнад-;

[/pri:ta] pref поза-, понад-, напр.: natural прирддний -надприрддний, проти-

preternatural природний.

preterhuman

pretermission

щення; пуск. pretermit

[,pri:ta’hju:man]

adj не-

форма

[,pri:ta’mifn]

ми-

п 1) упу-

недбалість; 2) перерва, mpo-

[,pri:ta’mit] о 1) пропускати, не згадати; 2) зневажити; кинути; 3) перервати, перебити.

preternatural [,pri:ta’neetfral] adj надприрбдний; протиприроддний. pretext 1. п [’pri:tekst] привід, відмовка; оп (або under, upon) the р. ої (або that) під тим приводом, під тим виглядом, що; 2. о |ргіЧекз5) наводити як відмову. prettify [‘pritifai] о причепурювати, прикрашати.

prettily JIMBO.

[‘pritili]

adv

гарно,

приваб-

pretty [‘priti] 1. adj 1) гарненький; чарівний, прекрасний; 2)(тж. ірон.) приємний, гарний; 2. п: ту р. мій любий (звертання); 3. adv розм.

дбсить

(лише

з прикм.

та присл.);

I'm р. well я почуваю себе досить добре; that is р. much the same

thing це майже Te саме. |’priti,priti] adj розм. co-

лодкувато красйвий; афектбваний. prevail [pri’veil] о 1) переважати; панувати; превалювати (над --

оуег); 2) перемагати, переборювати; 3) торжествувати; досягати ме-

TH; 4) існувати; р.

(ир)оп

prevalence рення;

бути

п

поширеність;

2)

поширеним;

перекбнувати,

|"ргеузігп5|

переважання. prevalent |"ргеугізпі) ний;

умовляти.

1) поши-

2) панування,

adj 1) пошире-

переважний;

переважаю-

чий. prevaricate [pri’veerikeit] о говорити ухйльно, унйкливо; кривити душею. prevarication [pri,veeri’keifn] поухиJIAHHA; уникання. prevaricator [pri’veerikeita] п лукдва людина; казуїст. ргеуепапсе

ливість;

prevent [pri’vent] о запобігати; 2)

[‘previnans]

п 1) послуж-

ввічливість;

2) послуга.

1) відвертати; перешкоджати

(ітот); nothing can p. me

from

do-

ing this ніщб не мбже перешкодити мені виконати це. prevention {pri’venfn] п відвернення; запобігання; профілактика; accidents техніка безпеки.

preventive

[pri’ventiv]

р.

1. adj

ої

запо-

біжний, профілактичний; превентивний; Р. Service берегова OXOрбна; 2. п запобіжний, профілактичний захід або засіб. previous [‘pri:vjas] 1. adj 1) попередній; 2) розм. передчасний, поспішний; the р. question napa. пропозиція

ставити

ловне питання лосувати

людський, надлюдський. preterite [’pretrit] п грам. нулого часу.

pretty-pretty

нений. presumption {[pri’zAmpfn] п 1) самовпевненість; 2) припущення; 3) підстава для припущення; імовірність;

tences обманним тензійність.

pretend

на голосування

(у США

негайно

обговорення,

без

го-

-- щоб гопопереднього

в Англії

--

щоб

го-

ловне питання відхилити без обговорення); Р. Examination перший екзамен на ступінь бакалавра; 2. adv: р. to раніше, до.

previously

[’pri:vjasli]

adv

заздале-

гідь, раніше. previse [pri:’vaiz] о передбачати; застерігати. prevision [pri:’vign] п передбачення. pre-war [‘pri:’wo:] adj передвоєнний, довоєнний. prey [prei] 1. п 1) здобич; 2) заст. жертва; to fall а р. to smth. стати жертвою

чогось;

2. о

(звич.

р. оп,

р. upon) 1) ловити здобич; полювати; 2) грабувати; 3) терзати, мучити; 4) гнітити; his misfortune preys on his mind його нещастя пригнічує його.

price [prais] 1. п ціна; above (або beyond, without) р. безцінний; at any р. що б не було; за всяку ціну; cost р. собівартість; market р. ринкова ціна; of (great) р. заст. дорогоцінний; коштовний; 2. о призначати ціну.

price-boom

[’praisbu:m]

вень цін.

price

current

п висдкий

[’prais,kArant]

п

рі-

прей-

скурант.

price-cutting [/prais,kAtin] п зниження цін. priced [praist] adj оцінений. priceless [‘praislis] adj 1) безцінний; неоціненний;

2)

sl.

кумедний;

аб-

сурдний, безглуздий. price level [’prais,levl] п рівень цін. ргісе-Їїзі [‘praislist]=price current. price-ring [’praisrin] п ек. монополістичне об'єднання промисловців з метбю підвищення цін або утримання їх на певному рівні. price-wave [‘praisweiv] п коливання цін.

prick

[prik]

вістря;

1. п 1) укдбл; прокол; 3)

колючка,

голка;

2) 4)

груб. статбвий член; 5) гобстрий біль (як) від уколу; фраз. звор.: the pricks of conscience докбри сумління; to kick against the pricks

лізти

Ha

рожен;

чинити

дпір собі

ргі

401

на шкоду; 2. о 1) вколоти(ся), колдти; 2) краяти, мучити; 3) проко-

лювати, ти

просвердлювати;

(отвір);

4)

прочища-

накблювати

(узор);

5) робити помітки; 6) підкувати (коня); 7) заст. пришпорювати; 3 прийм. і присл.: р. оїї, р. іп садити розсаду, пікірувати сіянці. ргіск-еаг5 [‘prik’iaz] п рі гострожінцеві вуха. pricker |"ргіка) п інструмент для прокблювання; шило тощо. prickle [’prikl] 1. п колючка, шип; голка (їжака); 2. v 1) колоти, прокдлювати; 2) підбурювати. prickly |"ргікії) adj колючий; що має шипи, голки, колючки. pride |ргаїд) 1. п 1) гордість; почуття задовблення;

р. of place розумілість, гідності;

false

4) предмет вищий

2)

гординя;

пиха;

висбке станбвище; 3a3) почуття власної р.

чванство;

гордості;

ступінь;

гонор;

5) верх,

найкраще

най-

станови-

we; in the р. of one’s youth в рбзквіті сил; 2. о refl. гордитися, пишатися

(кимсь,

чимсь

-- оп, upon).

priest [pri:st] п 1) священик; 2) жрець. priestcraft [‘pri:st’kra:ft] п втручання духівництва в світські справи. priestess [‘pri:stis] п жриця. priesthood [‘pri:sthud] п священство; духовбнство, духівництво. priestly [’pri:stli] adj священицький, попівський.

priest-ridden [’pri:st,ridn] adj підлеглий духівництву. ргіє [prig] 1. п 1) обмбжена й самовдовблена осбба; формаліст; педант;

2)

sl. злддій;

2. v

sl. кра-

сти. ний;

("ргієі/)

adj

самовдовдле-

педантичний.

угії! [pril] п гірн. саморбдок; зразок, проба. міт [prim] са) манірний; педантичний,

дгітасу

[’praimasi]

п

1)

першість;

архієпіскопа.

donna

(/ргі:то"допа|

італ.

п

примадднна. yrimal ("ргаїті) аа) 1) примітивний, первісний; 2) основний, головний. ргітагіїу ("ргаїтогіїї) адо 1) спершу,

rimary

спочатку;

2)

|"ргаїтагі|

головним

1. п

чином.

1) те,

що

має першорядне значення; 2) амер. передвиборні зббри виборців однієї партії для висунення кандидата; 3) основний кблір; 4) астр. планещо

обертається

навколо

сонця;

5) ел. первинна обмодтка (трансформатора); 6) геол. палеозбйська ера; 2. adj 1) первинний, первісний; р. school початкбва школа; 2) основний;

ний;

ваги; rimate мас.

5 4-ІЗІ

найважливіший,

ої р. ітрогіапсе

голов-

першорядної

3) біол. найпростіший. [/praimit] п архієпіскоп;

при-

п рі зоол. npu-

ток; весна; the р. of the year весна; 4) церк. утреня; 5) перша позйція (у фехтуванні); 6) мат. прбстє числб; 2. adj 1) головний; Р.

Міпізіег ний,

прем'єр-міністр;

найважливіший;

2) основ3)

найкра-

щий; р. crop чудбвий урожай; 4) початкбвий, первісний; 3. о 1) наповнювати; 2) закладати міну; вставляти запал; 3) жив., буд. грунтувати; 4) заливати (двигун перед пуском тощо); 5) заздалегідь забезпечувати / інформацією, інструкціями тощо. primely ("ргаїтії| adv розм. чудб-

во

primer І [‘praima] п буквар, початковий підручник. primer II [‘praima] п пістбн; капсуль; запал. primeval [prai’mi:vl] adj первісний, первобутній. priming [‘praimin] п 1) грунт, грунTOBKa;

2)

вання.

primitive

тех.

заправлення,

[‘primitiv]

зали-

1. adj 1) примі-

тивний; 2) первобутній, первісний; 3) основний, первинний; 4) старомодний; простий, грубий; 2. п 1) жив. примітив; 2) основний колір. primness |"ргіпіпіз) п манірність. primogenitor [,praimou’dgenita] п (найстародавніший) предок. primordial [prai’mo:djal} adj 1) споконвічний, одвічний; 2) первісний. primrose [‘primrouz] п 1) бот. первбру;

2)

attr.

фраз.

блідожодвтого

3eop.:

the р. path

кодльо-

шлях

насолод. primula [/primjula] п бот. первбцвіт, примула. primus |"ргаїтаз) п примус (тж р. stove).

акуратний.

2) сан

згіта

[prai'meiti:z]

мати. prime |ргаїт) 1. п 1) розквіт; in the р. of life в розквіті життя; 2) найкраща частина, цвіт; 3) поча-

цвіт;

згідрізп

та,

primates

ргі

prince

[prins]

п 1) принц;

2) князь;

3) корбль, магнат; великий підприємець; Р. of darkness, Р. of the air, Р. of the world сатана; Р. of

the Church кардинал; les принц Убльський британського

Р. of the Wa(спадкоємець

princess [prin’ses] п 1) принцеса; 2) княгиня; княжна; р. royal [’prin-

ses ‘roial] старша дочка англійського короля.

|"ргіпзарі)

основний;

р.

Sum

1. adj головний; основний

капі-

тал; 2. п 1) директор (школи тощо); 2) патрбн; принципал; голова; 3) юр. головний винуватець; 4) ек. основний капітал.

principality ство;

[,prinso’peeliti]

the Р. Уєльс.

3)

хім.

складова

п князів-

частина,

елемент.

principled [‘prinsapld] adj принциповий. pringle |"ргідє!) о 1) неприємно покблювати,

пощийпувати;

неприємний

prink

2)

давати

звук.

|ргідк|

о

1) наряджати(ся);

причепурюватися; (про птахів).

2)

чистити

пір'я

print [print] І. п 1) відбиток; слід; 2) шрифт, друк; 3) друкування; друк; іп р. а) друкується; б) продається (про книжку тощо); оці ої р. розпроданий (про книжку тощо); 4) гравюра, естамп; 5) амер. друкбване видання; газета; 6) штамп; 7) фотокартка; 8) ситець, вибивна тканина; 9) attr. друкобваний; ситцевий; 2. v 1) друкувати; 2) писати друкованими літерами; 3) фот. друкувати; 4) вибивати (ситець).

printer [/printa] п 1) друкар; 2) текст. вибійник. printing [‘printip] п 1) друкування; Друк; 2) лрукобване видання; 3) тираж; 4) друкарська справа. printing-house прань рана п друкарня. printing-ink [‘printiy,ink] п друкарська фарба. printing-press |/ргіпіїд,ргез) п друкарська машина, друкарський верстат. print-seller [/print,sela] п продавець гравюр. print-shop ("ргіпі ор) п 1) магазин гравюр; 2) друкарня. print-works [’printwa:ks] п рі (вжив. як sing і як рі) ситцевибивна фабрика.

prior І [/prais]

1. adj 1) попередній

(у часі, порядку, черзі, значенні— to); 2) важливіший, вагбміший; 2.

adv: р. to (вжив. як prep) раніше, попбреду; до. prior If [praia] п настоятель, mpidp.

prioress

нн

priority

[prai’oriti]

2) передування

престолу).

princeling (|"ргіпзіїд) п знев. KHAзьдк. princely [‘prinsli] adj 1) царствений; 2) чудовий, розкішний.

principal

principally [’prinsapli] adv головним чином, переважно principle [‘prinsapl] п 1) принцип; оп р. з прйянципу; а man ої по principles безпринципна людина; 2) першопричина; причина; джерело;

п настоятелька. п

1)

пріоритет;

(в часі); 3) стар-

шинство.

priory [‘praiari] п монастир. prism [prizm] п призма. prismatic |ргіг'тпагіїк) adj

призматичний. prison |"ргігп) 1. п тюрма, в'язниця; 2. uv поет. ув'язнювати. prison-breaker [‘prizn,breika] п втікач із в'язниці. prison-breaking |"ргігп/бгеїкід| п втеча з в'язниці. . prisoner |"ргігпа)| п 1) в'язень; 2) полонений; р. at the bar підсудний; р.

ої

маг

військовополонений;

р.

ої State політичний в'язень; державний злочинець; he is а р. to

pri

1

Р

his chair він прикутий (хворббою) до крісла; to take smb. p., to make

smb, р. захопити KOrOCb у полон. prison-house [‘priznhaus] п pur. в'язниця.

pristine

("ргізіаїп)

adj

ний; первісний; ваний.

privacy

[‘praivesi]

MOTHicTb;

private

п

власність;

1. adj

ми

приват-

самбтній;

we

тут

3) кон-

одні;

фіденційльний,

таємний;

mation

інформація;

таємна

ca-

1) приват-

р. ргорегіу 2)

quite р. here

незіпсо-

1) самота;

2) таємниця.

[’praivit]

ний, особистий; на

1) старовин-

2) чистий;

р.

are

іпіог-

to keep

smth. р. тримати щось у таємниці; 4): р. soldier рядовий; р. bill парламентський законопроект, що стосується окремих осіб або корпорацій; 2. п 1) рядовий; 2) рі статеві бргани; фраз. звор.: іп р. а) на са-

моті; б) в приватному житті. privation [prai’veifn] п 1) нестаток, злидні,

нужда;

2) відсутність, брак

(чогось). privative [‘privativ] adj грам. заперечний (про афікс та ін.). privilege (/ргіуій 43) 1. п привілей; перевага; breach ої р. порушення прав парламенту; writ ої р. наказ про звільнення привілейдбваної особи від арешту в цивільній справі; 2.

uv

давати

привілей;

звільняти

(від чогось). privity |"ргімін| 2) причетність,

по 1) обізнаність; співучасть; 3) секретність, таємниця; without the р. ої зт. без відома (когось).

privy [‘privi]

1. adj заст. 1) таємний, конфіденціальний; прихбваний; Р. Council таємна рада; р. councillor член таємної ради; 2) приватний; 3) самітний; відокремлений; 4): parts статеві бргани. prize І [praiz] І. п 1) приз, нагорбда,

премія;

the

International

Lenin

Peace Р. Міжнародна Ленінська премія миру; 2) виграш; знахідка; несподіване щастя; 3) attr. премійдваний; р. song пісня, удостбєна премії;

2. v 1) високо

оцінювати. prize Il [praiz] захбплене

цінувати;

п мор. приз,

суднб

або

майнб;

2)

трофей; to ma-

Ке (а) р. ої захопити. prize ПІ [praiz] 1. о зламувати за допомогою важеля (up, off); 2. п важіль. ргіге-сошгі [’praizko:t] п призовий

суд. prize-fight [’praizfait] nm змагання професіональних боксерів на приз. prize-fighter [‘praiz,faita] п боксєрпрофесіонал. prize- fighting [‘praizfaitin] п професіональний

бокс.

ргігетап [‘praizman] одержала приз або pear.

п осбба, що премію; лау-

рго

402

eee

eS

prize-money

SEE

[/praiz,mAni]

п

призові

гроші. prize-ring [‘praizrin] п спорт. 1) ринг; 2) професіональний бокс. prizewinner [‘praizwina] - ргігетап.

pro

[prou]

п розм.

скор.

від profes-

зіопа! 2

рго- [prou-] pref із значенням: а) що є прихильником за, про-; рго-іагіїїreform що є прихильником тарифних рефбрм; 6) що заміщає коrécb; рго-гесіог проректор, заступник pro

ректора. and

con

i проти.

probability

Гргоцепд"Коп|

|,proba’biliti]

ність; правдоподібність.

probable

|"ргобгбі)

правдоподібний;

adj

по

adv

за

ймовір-

ймовірний;

можливий.

probably |"/ргобгбії) adv мабуть, можливо. probate [’proubit] 1. п 1) офіційне ствердження заповіту; 2) завірена кбпія заповіту; 2. о амер. стверджувати заповіт. probation [pra’beifn] п 1) іспит, випрббування, стажування; оп р. на

eee

ватися; вихбдити (from); 5) діяти, робити; 6) переслідувати судовим порядком (against); 7) одержувати вчений ступінь. proceeding [pra’si:din] n 1) вчинок; 2) pl: legal proceedings судочинство; to institute legal proceedings (against) розпочати судове переслімування (прдбти); 3) рі засідання; 4) рі праці; наукові записки; проTOKON. proceeds [‘prousi:dz] п pl виторг, прибуток. process 1. п [/prouses] 1) процес; changes are іп р. відбуваються зміни; 2) рух, течія; іп р. of time 3 часом; 3) юр. виклик (до cydy); судовий mpouéc; 4) тех. технологічний

процес,

спосіб;

a

dyeing

новий

спосіб

фарбування;

new

р. of

5) стан, стадія; 2. о [pra’ses] юр. порушувати справу, процес;

1) 2)

піддавгти (якомусь технічному) процесу; обробляти; 3) розм. брати

участь у процесії.

2) іспитбвий

process cheese [’prouses’tfi:z] п плавлений сир. procession [pra’sefn] 1. п процесія;

строк; 3) юр. умовне звільнення на поруки неповнолітнього злочинця. probationary [pro’beifnri] adj іспитб-

о брати участь у процесії. processional [pra’sefenl] 1. adj що стосується процесії; 2. п церковний

іспиті,

вий;

на

р.

стажуванні;

sentence

yMOBHHH

умбвне покарання. probationer [pra’beifna]

вирок;

п 1) що

ви-

пробовується, перебуває на стажуванні; стажер; кандидат; 2) юр. YMOBHO засуджений злочинець: 3) церк. послушник. probative [‘proubativ] adj 1) довідний, доказбвий; 2) що BHKOpHCcTOвується для випробування. probe [proub] 1. п 1) мед. зонд; зондування; 2) тех. зонд, щуп; 2. о 1) мед. зондувати; 2) досліджувати,

розслідувати (іпіо). probity [‘proubiti] п чесність; непідкупність. problem |"ргобізт) п 1) проблема; завдання; питання; 2) складна ситуація; 3) мат. задача; 4) attr. проблемний; 5) attr.: р. child важ-

ка дитина. problematic(al) [,probli’meetik(al)] adj проблематичний; сумнівний. problem(at)ist [/problim(at)ist] п той, хто складає або (особл. шахові).

proboscis хоботок

ргоседига!

[pra’bosis] (комахи);

розв'язує

п 3)

(pre’si:dgaral]

задачі

1) хббот;

2)

жарт.

ніс.

adj

проце-

дурний. procedure [pro’si:dga] п 1) процедура; 2) спосіб дії; 3) технологічний процбс; 4) метбдика проведення

(досліду, аналізу). proceed [pro’si:d] о 1) продовжувати (говорити); please р. продовжуйте, будь ласка; 2) вирушати (далі); 3) відновлювати in); приступати,

гось —

(гру тощо; with, перейти (до чо-

to); 4) відбуватися;

розви-

гімн.

processionist [pra’sefanist] п учасник процесії. procés-verbal [pra’seive’ba:l] фр. п (рі procés-verbaux[-’bou] ) протокбл. proclaim [pro’kleim] о 1) проголбшувати; оголбшувати; оповіщати; 2) забороняти; оголбшувати поза закбном;

3) свідчити,

щось). proclamation кламація;

говорити (про

[,prokle’meifn] відбзва;

п 1) про-

послання;

2) де-

кларація; проголбшення; офіційне оголбшення. proclivity Грге"КПуїн| п нахил, схильність

(до

proconsul

чогось

—

to, towards).

[prou‘konsal]

кбнсул;

2) pur.

п 1) іст. про-

й

колонії.

proconsular [prou’konsjule] консульський. procrastinate кладати

[prou’kreestineit] (з

тися. procrastination відкладання

ргосгеаїе

дня

на

о

день),

відбари-

|ргоц/Кгае5ії/пеї/п) (з дня

на

[‘proukrieit]

о

потбмство;

adj про-

п

день).

1)

давати

2) породжувати.

procreation ([,proukri’eifn] п множення; 2) породження.

1)

роз-

Procrustean [prou’krastien] adj: Р. bed міф. прокрустове ложе.

proctor

|"ргокіг|

п

1) mpdxrop;

in-

спектор (в Оксфордському i Кембріджському університетах); 9) повірений (особл. у церковному су-

ді).

proctorial ський.

|ргок"осгіз|)

proctorship [‘proktafip] посада проктора.

ад)

пробктор-

п звання

або

рго

403

proctoscope TOCKON.

[‘proktaskoup]

procumbent лежить

п med. рек-

[prou’kAmbant] ниць;

2) бот.

adj 1) що

що

стблить-

ся. procurable [pro’kjuarabl] adj доступHHH. procuration [,prokjuo’reifn] п 1) провадження справ за дорученням; 2) доручення, повноваження; 3) звідництво;

procurator

4) надбання,

[‘prokjuareita}

прокурор (72. curator’s office вірений.

procure

придбання.

n

1) юр.

public р.); the proпрокуратура; 2) по-

[pra’kjua]

о 1) діставати; до-

продукт; виріб, фабрикат; 2) результат, наслідок; 3) мат. добуток; 4) хім. продукт редкції.

production цтво;

2)

амер.

п 1) при-

закупки,

заготів-

ля; 3) звідництво.

ргосигег [pra’kjuara] п 1) звідник; 2) постачальник. procuress leaned п звідниця. prod [prod] 1. о І) тйкати, простромлювати, колдбти (пальцем, багнетом, палицею тощо); 2) перен. підганяти, спонукати, підбурювати; 2. п 1) укол (багнетом і т. ін.); 2) ін-

струмент для прокблювання. prodigal |"ргодід»і) 1. adj 1) марнотратний; 2) щедрий; фраз. звор.: the р. son бібл. блудний син; 2. п марнотрат; гульвіса. prodigality [,prodi’geliti] п щоедpictb; 2) марнотратність, тратство; 3) достаток. prodigally [’prodigali] adv 1) тратно; 2) багато; щедро; prodigious [pra’didgas] adj 1) ний,

дивовижний;

незвичайний;

3)

хітливий. prodigy |/ргодідзі) 2)

обдарована

марно-

тивні

сили;

2) надзвичайний,

величезний;

стра-

п

чудо;

1) диво,

людина;

an

infant

р. вундеркінд; 3) attr. ебдарбваний; р. Musician чудовий музикант. prodrome [’proudroum] п 1) книжка або

стаття,

що

є вступом

до

шир-

шої праці; 2) рідк. попербдник; 3) мед. ознака, що передвіщає початок захвбрювання. produce 1. v [pra’dju:s] 1) продукувати, виробляти; створювати; 2) подавати; пред'являти; р. your tickets пред'явіть квитки; 3) написати, видати (книжку); 4) викликати, бути причиною; 5) поставити (фільм, п'єсу); 6) діставати; 7) геом. продовжувати (лінію); 2. п

Гргодіи:5) 1) продукція, продукт; 2) результат. producer [pra‘dju:se] п 1) виробник; 2) театр. режисер, продюсер, постанбвник; 3) тех. (газо)генератор; 4) амер. хазяїн або директор театру: власник кіностудії. producible [pra‘dju:sebl] adj що мбже бути виробленим; вирбблюваний.

product 26*

[’prodakt]

п

1)

продукція;

2)

плодотвбдрний

родючий;

(про

грунт;

плідний;

вплив);

р. writer

р. soil

плодови-

письменник.

productivity [,proudak’tiviti] п продуктивність; labour р. продуктивність праці. proem [‘prouem] п вступ; 2) початок;

profanation

1) передмова, прелюдія.

[,profo’neifn]

ція; опоганення;

profane

п профана-

опошлення.

[pra’fein]

1. adj 1) нечести-

вий; богохульний; р. language лайка; 2) світський, мирський; 3) невтаємничений;

2.

о

поганити,

пас-

кудити, зневажати; профанувати. profanity [prafeniti] п богохульство. profess |рго'їе5| о 1) відверто визнавати, признавати(ся), заявляти; 2) сповідадти (віру); 3) прикидатися, удавадти, зображувати; 4) займатися якбюсь діяльністю, обрати своєю

марнобуйно. uyméc-

продукція;

ток; 5) attr. виробничий; р. ргоgramme виробничий план, програма. productive (рго'ЯАКНу| adj 1) про: дуктивний; р. labour продуктивна праця; р. forces політ.-ек. продукродючий

дбання;

2)

виріб; 3) театр; вистава, спектакль,

тий

звідництвом. procurement [pro’kjuamant]

п 1) виробни-

постановка (п'єси, фільму); 4) продуктивність, вироблення; видобу-

давати,

3) займатися

|рго'Члкіп|

виготовлення;

бувати; забезпечувати; 2) заст. завзаподіювати;

рго

професією;

5)

навчати,

кладати; 6) (звич. pass.) до релігійного дрдену.

professedly

[pra’fesidli]

ви-

приймати

adv

1) явно,

відвєрто, відкрито; 2) за власним визнанням. profession [pra‘fefn] п 1) професія; 2) осбби якдбісь професії; the р. театр. sl, актбри; 3) pl: the learned professions богослів'я, право та Meдицина; 4) заява (про свої почуття і т. п.); 5) віросповідання. professional [pra’fefnl] 1. adj професійний; 2. п 1) професіонал; 2) спеціаліст,

фахівець.

professionalism [prefefnalizm] n 1) професіоналізм; 2) професіоналізація.

professionalize ретвбрювати заняття).

professionally

[pra‘fefnolaiz] на профбсію

[pra’fefnali]

0 пе(певне

adv

про-

фесіонально; як спеціаліст. professor [pro’fesa] п 1) професор; викладач; лігію).

professorate фесорство;

2) той, що

[pra‘fesarit]

сповідує

п

1)

(ре-

про-

2) збірн. професура.

professorial [,profe’so:rial] adj професорський. professoriate [,profe’so:riit] п збірн. професура. professorship [pre‘fesasip] п професура (посада, звання).

і

[‘profa]

1. п пропозиція;

2. 0

продано proficiency [pra’fifensi] п досвідченість; уміння, вправність, майстерність. proficient [pra‘fifnt] 1. adj вправний, умілий, майстерний; досвідчений; 2. п спеціаліст,

фахівЄць;

знавець.

profile [’proufi:l] 1. п 1) обрис, контур; габарит; 2) профіль; 3) короткий біографічний нарис; 4) тех. вертикальний розріз; переріз; 5)

attr. тех.

фасбнний;

2. v 1) малю-

вати в профіль; 2) тех. профілювати; обробляти за шаблоном.

profiler |‘proufi:la] но-фрезерний

profit

п тех.

копіюваль-

верстат.

[‘profit]

1. п

1) користь,

ви-

года; 2) (звич. рі) прибуток; барйш; gross profits валовий доход; net р. чистий прибуток; 3) проценти, нарахування; 2. v 1) давати користь, бути корйсним; 2) користуватися; мати кбристь; ристатися (чимсь — by).

profitable

[/profitabl]

KOBHH,

вигідний;

adj 2)

3)

ско-

1) прибут-

корисний;

3)

сприятливий.

profiteer [,profi’tia] 1. п спекулянт; 2. о спекулювати. profit-sharing [‘profit,Jearig] п участь у прибутках. profligacy [‘profligasi] п 1) розбещеність; 2) марнотратність. profligate [’profligit] 1. adj 1) розбещений; 2) марнотратний; 2. п 1) розпусник; 2) марнотрат. profound [pra’faund] adj 1) глибдкий (перев. перен.); 2) мудрий; 3) повний;

абсолютний;

profoundness

4)

проникливий.

[pra’faundnis]

п глиби-

на, глибочінь.

profundity

|рго"їлпаїні|

п 1) глибина,

глибочінь; 2) безодня. profuse [pra’fju:s] adj 1) гатий (на -- іп, ої); марнотратний. profusely [pre’fju:sli] adv ро; надмірно. profusion [pra‘fju:zn] п ність;

ряснота;

ство, розкіш; тратність.

prog

I [prog]

рясний; ба2) щедрий; рясно, щед-

1)

надмір-

2) достаток;

3) щедрість;

n sl. провізія,

(на дорогу та ін). prog II [prog] 5/.-- ргосіог. progenitive [prou’dgenitiv] adj ний дати потомство.

багат-

марно-

харчі здат-

progenitor [prou’dgenita] п прародитель; засновник роду. progenitress [prou’dgenitris] п прародителька. progeny ("ргодзіпі| п 1) нащадок, потбмок; потомство, послідбвники, учні;

нащадки; 2) 3) результат.

proggins [’proginz] п sl. проктор (8 університеті). prognathous [prog’neiSas] adj з випнутими щелепами. prognoses [prog’nousi:z] pl від ргоgnosis,

рго

404

рго сс нн Вс С

prognosis

[prog’nousis]

gnoses)

п

(pl

рго-

прогноз, завбачення.

prognostic

[prog’nostik]

щування,

;

І. п 1)

провіщення;

ві-

завбачення;

2) ознака; призвістка; 2. adj 1) провісницький, прорбчий; 2) симптоматичний. prognosticate [prog’nostikeit] о передбачати, провіщати; завбачати. prognostication / (ргає,позіїКкеїїп) п провіщення; передбачення; прикмета. program(me) [‘prougreem] п 1) програма; 2) афіша; program(me)-music

3) план. : [’prougreem,mju:-

zik] п програмна музика. » progress 1. п [‘prougres] 1) прогрес, розвиток; рух уперед; 2) просування;

3) досягнення,

р. робйти

Успіхи;

Успіхи;

[prag’res]

to make

4) хід подій; 2.0

1) прогресувати;

розви-

ватися; 2) удосконалюватися; рухатися впербд; просуватися;

3) 4)

робити Успіхи. progression [pra’grefn] п 1) просування; рух; хід уперед; 2) посліддвність; 3) рідк. прогрес; 4) мат. прогресія. progressive [pra’gresiv] 1. adj 1) поступальний (про рух); 2) прогресйвний; 3) поступдвий; 2. п проrpecHBHHH діяч.

prohibit

[pra‘hibit]

о 1) забороняти;

9) перешкоджати;

prohibition (особл.

заважати (from).

[,proui’bifn]

продажу

prohibitionist

п

заборбна

спиртних

[,proui’bifnist]

напоїв).

п

при-

хильник заборбни прбдажу спирт. них напоїв. prohibitive (рге"Пібійу) adj заборднний. 1) проект; project 1. п (ргодзекі|) план; 2) новобудова; здійснюване будівництво; 2. v [pra’dgekt] 1) проектувати; складати проект; обміркбвувати план; 2) кидати, відбивати (тінь, промінь світла); 3) виступати, випинатися; 4) випускати (снаряд); 5) виступати вперед; 6) refl. перенбситися в уяві (6 майбутнє). projectile 1. п [/prodgektail] снаряд; куля; 2. adj [pro’dgektail] кидальний, метальний. projection [pra’dgekfan] п 1) проектування; пробкт, план; 2) кидання, метання;

3)

вйступ;

частина

або

деталь, що виступає впербд; 4) проекція.

projector

[pra’dgekta]

тер; 2) прожектор; ник,

складач

п

військ. газомет. prolapsus [prou’lepses]

діння бргану. prolate [’prouleit] витягнутий;

1) прожек-

3) проектуваль-

проектів,

adj

планів;

п мед.

4)

випа-

1) довгастий;

2) поширений.

prolegomena [,proula’gomina] п рі вступ; попередні відомості. proletarian [,proule’tearion] 1. п пролетар; 2. adj пролетарський.

proletarianization

[,proule,tearianai"еігп| п пролетаризація. proletariat(e) [,proule’teariet] п пролетаріат. proletary |"ргоїйагі| =proletarian. proliferate [prou‘lifareit] о 1) біол. розмножуватися; 2) поширюватися; швидко збільшуватися. proliferation {pra,lifi‘reifn] п 1) біол. розмноження;

2) швидкб

збільшен-

ня; поширення.

prolific [pre“lifik] adj плідний; плоmount; родючий; a subject р. of (або

in)

роджує

prolificacy

controversy

суперечки.

|рго"ШіКазі)

тема,

що

по-

п родючість;

плідність; плодючість. prolix [‘prouliks] adj багатослівний; нудний; (надмірно) детальний. prolixity [prou‘liksiti] m багатослівність; нудність. prolocuter [prou’lokjuta] п 1) промовець;

2) голова

соббру).

(особл.

церковного

prologize [‘proulegaiz] о писати виголбшувати пролог.

або

prologue [‘proulog] п пролог. prolong ae о продовжувати; затягати. prolongation [,proulon’geifn] п 1) продбвження, затягання; 2) відстрочка. prolonged |рго"ода) adj довгий, що надто затягся. prolusion |рга"и:зп) п 1) вступна стаття; поперЄєдні зауваження; 2) попередня спроба. promenade [,promi’na:d] 1. п 1) прогулянка; 3) амер.

2) місце для гуляння; бал; танцювальний вечір;

2. о 1) прогулюватися; 2) водити на прогулянку. Promethean fire [pra’mi:6ian’faia] п міф. прометеїв вогонь. Prometheus Грго"ті:8іц:5| п міф. Прометей. prominence [‘prominons] п 1) опуклість, вйипуклість; 2) виступ; 3) видатне станбвище. рготіпепсу |"рготіпапзі| = promiпепсе. prominent |"рготіпопі) adj 1) видатний; визначний; відомий; 2) опуклий, рельєфний; 3) що стир-

promisee

[,prami’si:] n юр. осдба, якій дають обіцянку. promising |"рготізід) adj багатообіцяючий;

що

подає

надії.

promisor |"рготіза| п осбба, що дає обіцянку або бере зобов'язання. promissory |"рготізгі) adj що містить у собі

обіцянку

або

зобов'язання,

р. note вексель; боргове зобові'язання. promontory |/рготапігі| п геогр. мис.

promote

[pro’mout]

(на посаді),

moted ня

о 1) підвищувати

висувати;

he was

colonel йому присвбіли

полкдвника;

2)

сприяти;

рго-

звандопо-

магати; підтримувати; 3) перевбдити до наступного класу (учня); 4) хім. прискбрити (реакцію). promoter [pra’mouta] п 1) той, хто сприяє, допомагає; 2) підбурювач; 3)

захисник,

заступник;

патрбя;

4) хім. активатор. promotion [pra’mousn]

п 1) просування; сприяння; 2) підвищення в званні; 3) переведення в дальший клас; 4) заохдчення; 5) attr.: р. тап посередник, агент. prompt І [promt] 1. adj 1) швидкий, моторний; 2) старанний; ретельний; 3) швидко або негайно зроблений; 2. adv 1) швидко; 2) точно, рівно; р. at 8 o’clock рівно о вбсьмій (годині). promptII [promt] 1. о 1) спонукати; вселяти; штовхати; навівати; заохбчуватн; 2) підказувати; суфлірувати; 2. п 1) підказування; 2) нагадування. prompt-book [‘promtbuk] п суфлерський примірник п'єси. prompt-box [’promtboks] п суфлерська будка.

prompter [’promta]

розм. підказувач. prompting [‘promtin]

п 1) суфлер; п

вання; 2) спонукання;

2)

1) суфліруспонука;

мо-

тив. Promptitude [’promtitju:d] по швидкість, жвавість; готовність; р. іп Paying акуратність у внесенні платежів. promptly [‘promtli] adv 1) відразу, швидко; 2) точно.

prompt side [/promtsaid] п 1) лівий чить. (від актора) бік сцени; 2) амер. promiscuity [,promis’kju:iti] п 1) різправий (від актора) бік сцени. норідність; 2) змішаність; 3) безpromulgate [/promalgeit] о 1) огололадність. шувати; проголдшувати; 2) ony6promiscuous [pra’miskjuas] adj 1) різлікбвувати, видавати (закон та норідний; 2) змішаний; 3) безладін.); 3) розповсюджувати, поширюний; 4) розм. випадковий. вати. promise [/promis] 1. п 1) обіцянка; | promulgation [,promal’geifn] п 1) 2) перспектива; a youth of great р. опублікування; 2) оголбшення; 3) юнак, що подає великі надії; фраз. розповсюдження, поширення. звор.: land ої р. бібл. обітована prone [proun] adj 1) похилий; 2) що земля; 2. о 1) обіцяти; 2) подавалежить HHUb; розпростертий; 3) ти надії; 3) запевняти; І р. you схильний, що має тенденцію; р. іо запевняю вас. anger запальний, гарячий. promised |"рготіз!) adj обіцяний; р. prong [pron] 1. п 1) зубець, зуб (виland=land of promise (див. ргоделки та ін.); 2) виступ; 3) вила; mise 1). 4) амер. рукав (річки); 2. v 1) під-

рго

405

німати; тикати.

ворушийти

вилами;

ргопотіпа! Грга"потіпі) йменниковий. pronoun |"ргоцпайп)|

ник. pronounce ти;

р.

2)

a

п грам.

|рге/пацп5)

3aiimén-

о 1) вимовля-

оголошувати,

sentence

2) про-

adj грам. за-

заявляти;

оголошувати

3) висловлюватися

to

вирок;

(про -- оп;

за--

for; in favour ої; проти — against). pronounceable [pra’naunsabl} adj легковимовний.

pronounced [pra’naunst] adj 1) ясний, виразний; 2) певний, явний, pronouncedly [pra’naunstli] adv 1) певно,

явно;

2)

підкреслено;

рі-

шуче. pronouncement [pre’naunsmont] n 1) вимовляння; оголбшення (рішення); 2) рішення; офіційна заява. pronouncing |рго'пацпзід) п 1) вимдва, вимовляння; 2) оголошення; заява; 3) attr.: р. dictionary орфоепічний

словник,

словник

з

позна-

ченням вимови. pronto [’prontou] adv мова,

вимовляння.

proof

|рги:ї)

1. п

(зжив. як sing) вступний курс, пропедевтика. [,prope’geendsa] п про-

propaganda паганда.

propagandist

1) довід,

дбказ;

[,prope’gaendist]

п

про-

пагандист. propagandize [,prope’geendaiz] о пропагувати. propagate [‘propageit] v 1) розмножувати(ся); розводити; 2) розповсюджувати(ся); поширювати (ся); 3) передавати в спадщину; 4) фіз.

передавати на відстань через середовище. propagation [,propo’geifn] п 1) розмноження, розвбдення; 2)- розповсюдження;

поширення.

propel |рго"реї) о 1) просувати вперед; штовхати; 2) рухати, приводити в рух; стимулювати. propellent [pra’pelant] І. п метальна вибухова речовина; 2. adj руховий; метальний. propeller [prs’pelo] п 1) двигун; 2) пропелер; повітряний або гребний гвинт;

швидко, негайно, не гадячи часу. pronunciation [pra,nAnsi‘eifn] п ви-

рго

3)

attr.

руховий;

р. turbine

турбогвинтовий двигун. ргорепзіїу [pro’pensiti] n нахил, схильність (до чогось-- to); пристрасть (до чогось — for). proper [/propa] adj 1) властивий; 2)

доведення; this requires по р. це не потребує доказів; 2) показання

правильний; належний;

свідка; 3) устандбвлений градус міцності спирту; 4) мат. перєвірка; 5) коректура; гранка; прббний відбиток (гравюри); 6) випрббування; npo6a; 2. adj |) непробивний; 2)

in the р. way належним чином; 3) пристбйний; 4) грам. власний; р. name, р. noun власне ім'я; 5) TOUHHH, справжній; 6) розм. цілкоBHTHH; страшенний; he was іп а р.

непроникний

(для

чогось--араїп51);

3) недоступний; що не піддається (лестощам і т. п.); 4) устанобвленого градуса; 3. о робити непроникним, непробивним. недоступ-

ним. -ргоої

|-рги:Ї|

означає

не

у

стійкий,

піддається

складних

словах

негроникний,

звпливу

що

(чогось);

waterproof водонепроникний, непромокальний. proof-read |"рги:ї,гі:4) о читати гранки, правити коректуру. ргоої-геадег |"рги:Ї,гі:42) п корбк-

тор.

eobtreading Грги:Їугі:4ід) п читка коректури. proof-room $=[’pru:frum] п коректорська. proof-sheet [‘pru:ffi:t] п коректурний відбиток, гранка. prop I [prop] 1. п 1) підподра, підпірка;

опора;

підставка;

2) рі гірн. кріплення;

стояки;

sl. ноги; 2. о 1) підпирати;

трймувати (тж. р. пр). дор Il [prop] скор. шк. sition 3).

стовп;

3) pl

2) під-

sl.=propo-

жор III [prop] скор. ae. sl.=propeller. угор IV [prop] скор. театр. sl.=property 3). yropaedeutics [,proupi:’dju:tiks] п pl

р.

fraction

мат.

Tage він страшенно ся. properly |"ргоргії) adv чином,

як

слід;

відповідний;

правильний

дріб;

розлютував-

1) належним

правильно;

при-

cTOHHO; 2) власне; у вузькому розумінні слбва; р. speaking власне кажучи; 3) розм. сильно, дуже. propertied [‘propatid] adj що має власність; замбжчний. property |"ргоргії| п 1) власність; майнб; господарство; а тап ої р. власник; багатій; 2) властивість; Якість; 3) рі театр. бутафбрія; реквізит; 4) attr. майновий; р. tax майновий податок. property-man [’propatimen] п бута-

фер.

[/propeti,ma:ste] = ргорегіу-тазіег ргорегіу-тап. Гргореїїгит| п бутаproperty-room форськг.

prophecy (|"ргоїїзі) п прорбцтво. prophesy ("ргоїїзаі) о пророкувати, провіщати, віщувати. prophet [’profit] п 1) прордк; 2) провісник. prophetess [‘profitis] п прорбчиця; провісниця.

prophetic(al) ([pra’fetik(al)] adj проpounit. prophylactic [,profi/lektik] 1. adj профілактичний; запобіжний; 2. п профілактичний засіб або захід.

prophylaxis [,profileksis] n профілактика. prophylaxy |"ргоїїігек5і) =prophylaxis. ргоріпдиіїу [pro’pinkwiti] п близькість; спорідненість.

propitiate [proa’pifieit] о умилостивляти; умиротворяти, втихомирювати; примиряти. propitiation [pra,pifi’eifn] лостивлення;

жертва. propitiator ритель;

2)

п

1) уми-

умилостивлююча

[pra’pifieita] примиритель.

п умиротво-

propitiatory [pra’pifsiatari] adj умилостивлюючий. propitious [pra’pifas] adj 1) прихильний; 2) сприятливий; підхожий. propolis |"ргоргіїз) п прополіс (бджолиний

клед).

proponent [pra’pounent] п 1) захисник, оприхильник; 2) той, що пропонує щось рдля обговбрення. proportion [pra’po:sn] 1. п 1) пропорція; співвідношення; кількісне відношення; 2) правильне співвідношення; пропорціональність; 3) чаcTHHa, частка; 4) мат. пропорція; потрійне правило; 5) рі рбзмір(и); out ої р. to надмірно, невідповідно; 2. о розмірювати; розподіляти. proportionable [pra’po:Snabl] adj рідк. пропорціональний.: proportional |рго"ро:/пі) 1. adj пропорціональний; р. representation система пропорціонального представництва; 2. п мат. член пропорції. proportionality [pra,po:Sa’neliti] п пропорціональність. proportionate 1. adj [pra’pa:Snit] розмірний; пропорціональний; 2. о [pra’po:Sneit] розміряти, / робити пропорціональним. proposal [pra’pouzl] п пропозиція; план. propose [pra’pouz] о 1) пропонувати; BHOCHTH

пропозицію;

2) гадати;

пе-

редбачати; мати намір; 3) освідчуватися; 4) представляти (кандидата на посаду); фраз. звор.: to р. a riddle загадати

загадку;

to р. the

health of smb. nporosocitu тост за кдгось; the object І р. to myself мета, яку я перед собою ставлю.

proposition [,propo’zifn] п 1) пропозиція; 2) твердження; заява; 3) мат. теорема,

пробкт;

дбказ

теореми;

завдання;

5)

справа, mpoOméma. propound [pro’paund] вати

на

4)

плая,

амер.

розм.

о 1) пропону-

обговбрення;

2)

заст.

сувати

(проблему, теорію).

proprietary

(рго"ргаїзігі)

власницький;

приватний;

ви-

-

1. adj 2)

1)

attr.:

р. medicine патентбваний засіб; р. tights права власності; 2. п 1) право власності; 2) власник; 3) клас власників; 4) патентбваний засіб.

рго

406

рго

ee ————_— mn

proprietor [pro’praiata]

п власник;

лбдар; господар. proprietorship [pro’praiatasip]

п влас-

ність. proprietress |рга"ргаїзігіз| п ця; володарка; господиня.

propriety

[pro’praioti]

п

во-

власни-

1) правиль-

ність; доречність; 2) пристойність. props [props] порі (скор. від properties) театр. sl. реквізит, бутафорія. propulsion

[pro’pAlfen]

вання,

рух

п

уперед;

3) рушійна сила. propulsive |рга"рлізіу)

1)

2)

просу-

поштовх;

adj що

привб-

дить у рух; що спонукає. pro rata [’prou’ra:ta] adv відповідно, пропорціонально. pro-rate [,prou’reit] о амер. розподіляти пропо рціонально. prorogation [,proura’ geifn] п 1) відстрочка; 2) перерва в роботі пар-

ламенту. prorogue (рго'тоце| о 1) призначати перерву в роботі парламенту; 2) відстрочити, відкласти. pros [prouz] п рі: the р. and cons докази за i проти.

prosaic

[pro’zeiik]

adj

прозаїчний;

сподівання, надія; 3) рі плани на майбутнє; по prospects of success

ніяких

надій Ha успіх; 4) геол. роз-

відування; 2. о [pras’pekt]

гірн. до-

сліджувати; розвідувати; to р. gold шукати зблото. prospective [pras’ pektiv] adj майбутній; очікуваний; сподіваний; що стосуєтьсії майбутнього; this law із р. цей закбі не має зворбтної сили. prospector [pras’pekta] п геол. розвідувач; золотошукач. prospectus |рга" spektas] п проспект (книжки); пробкт. prosper |"рго5ра| о 1) процвітати; досягати Успіхів; 2) сприяти (процвітанню). prosperity [pros’periti] п 1) процвітання, добрббут, достатки; 2) проспериті. prosperous [’prospras] adj 1) що процвітає;

що

багатіє;

3) успішний;

prosthesis

2) сприятливий;

4) замбжний,

[‘prosQisis]

протезування;

п 1) протез; 2)

3) грам.

префікс.

prosthetic Гргоз'бенк) adj протезний; р. appliance протез. prostitute |’prostitju:t] 1. п 1) про-

нудний; повсякденний. prosaist [‘prouzeiist] п 1) прозаїк; 2) нудна, прозаїчна людина. ргозсепіа [prou’si:njo] рі від prosce-

ститутка, повія; 2) найманець; продажна людина; 2. о 1) розбещувати, робити розпутним; 2) безче-

nium. proscenium [prou’si:njam] scenia) театр. авансцена.

ституцією. (рі рго-

proscribe [prous’kraib] о оголошуваTH 03a закбном; виганяти; висилати. proscription шення

[prous’kripfn] поза

законом;

п

оголб-

вигнання;

опала. prose [prouz] І. п 1) проза; 2) прозаїчність; 2. v 1) нудно говорити

або писати; 2) писати прозою. ргозесіог [prau’sekta] п мед. прозбктор. prosecute |"ргозікіц:ї) о 1) вести, провддити; виконувати; 2) продовжувати (заняття та ін.); 3) порушувати судову справу проти когось. prosecution Кров Kista] п 1) ведення; виконання; р. ої маг вбдення війни; 2) робота (над чимсь— ої); 3) судове переслідування; 4) позивач; 5) (the р.) обвинувачення (сторона в судовому процесі). prosecutor [’prosikju:ta] п 1) обвинувач; public р. прокурор; 2) позивач. proselytize [’prosilitaiz] о навертати до своєї віри. ргозіїу [/prouzifai] о 1) перекладати вірші на прозу; 2) писати прозою; 3) робити щось прозаїчним, повсякденним. prosit |"ргоцзії) лат. int п'ю (п'ємб) за ваше здордбв'я! prosody |("ргозоді| п просодія. prosopopoeia |,ргозаре"рі:г| п ригт. просопопея;

prospect гляд;

І. п

ганьбити;

3) займатися

[,prosti‘tju:fn]

prostitution

ви-

2)

про-

п прости-

туція. prostrate 1. adj [/prostreit] 1) розпростертий; 2) повергнутий, зневажений; 3) знемджений, знесилений;

4)

бот.

що

стелеться;

2.

й

[pros’treit] 1) скидати, валити; 2) підкоряти; принижувати; 3) refl.: іо р. oneself before падати ниць (перед

кимсь);

prostration

ппринйижуватися,

[pros’treifn]

стерте положення; стан; 3) знемога; страція.

п 1) розпро-

2) moBéprHyTHit знесйлля; про-

prostyle [’proustail] п архт. простиль. ргозу [‘prouzi] adj нудний, банальний; прозаїчний. protagonist [prou’tegonist] п 1) головний герой; 2) актор, що виконує головну роль; 3) поборник.

protases [’protasi:z] рі від protasis. protasis |‘protasis] п (рі protases) грам. частина YyMOBHOrO речення, що містить умову. protean |ргоц'її:оп| adj схожий на Протея; різноманітний, мінливий. protect Грго"їекі) о захищати (від-from, nporu—against);

протегувати.

protection [pra’tekjn] п 1) захист; протегування; охордна; labour р. охордна

порт.

праці;

2) пербпустка;

пас-

protectionism [pra’tekfnizm] п ек. про-

текціонізм.

protectionist

|рго"їекупізк)

ник протекціонізму.

уосбблення.

Porsepekt] вид, перспектива; панорама;

стити,

protective [pra’tektiv] adj охоронний; протекційний.

п прихильзахисний,

Eee

protector

CvoioO—=—w=z=ze

[pra‘tekta]

п

1)

vr

захисник;

3) чо-

заступник; 2) запобіжник; хбл; 4) іст. регент Англії.

protectorate [pra‘tektrit] п протектоат. protectorship [pra‘tektafip] п 1) захист, заступництво; протегування; патронат; 2) протекторат; 3) іст. звання рбгента; період регентства.

protectory |рго"їеКіогі| п заклад для безпритульних дітей і неповнолітніх правопорушників. protectress [pro’tektris] п захисниця, заступниця.

protégé protein

|"ргоціезеї| gp. п протеже. [’prouti:n] п хім. протеїн,

білок.

pro tempore

[prou’tempare]

на час, поки

лат.

adv

що.

protest 1. о |рго"їезі| 1) протестувати; заявляти протест; опротестовувати; заперечувати; 2) рішуче або урочисто заявляти; запевняти; 2. п [‘proutest] протест; to enter а р. заявляти протест; under р. проти BOW, вимушено. Protestant [’protistant] 1. п протестант; 2. adj протестантський. protestant [‘protistant] 1. п той, що протестує; 2. аді протестуючий. Protestantism [‘protistentizm] п протестантство.

protestation

[,proutes‘teifn]

п 1) ypo-

чиста заява; 2) рідк. протбст, заперечення.

protocol

|"ргоцізкої|

1. п

1) прото-

кол; 2) прелімінарні умови угоди; )(the Р.) протокольний відділ міHicTépcTBa закордбнних справ; 4) правила дипломатичного етикету; 2. о протоколювати, вести протокол.

proton |"ргоціоп) п фіз. протон. protoplasm [‘proutaplezm] п біол. протоплазма. protoplasmatic [,proutaplez’meetik] adj біол. протоплазмовий, protoplasmic [,prouta’plezmik] =protoplasmatic protoplast [’prouteplest| п 1) перша людина; 2) прототип; 3) оригінал, зразбк; 4) біол. протопласт. prototype [‘proutataip] n прототип. protoxide [prou’toksaid] п хім. закис. protozoa [,prouta’zoua|] п рі зоол. протозба, найпростіші одноклітинні тваринні організми.

protozoology |,ргоціогоц'оїгдзі)

п pds-

діло зоології, що вивчає найпростіших. protozoon |,ргоців"7оцеп) п 3002. найпростіший (про тварину).

protract гувати; ти,

Грго"Їгакі) зволікати;

відкладати

о 1) тягти; затя2) продбвжува-

(лінію);

3) кресли-

ти (план). protractedly ([pra’traktidli] adv тривало, довго. protractile [pro’trektil] adj розтягуваний; CXHIbHHH до розтягування. protraction [pre’trekjn] п 1) зволі-

рго

407

кання;

2) подовження;

ня; 3) нанесення

protractor

продбвжен-

на план.

[pra’treekta] п 1) транспор-

тир; кутомір; 2) хір. інструмент для усунення з рани сторбннього тіла. protrude |рго"їги:4) о висбвувати (cA) ; видаватися, випинатися, стирчати. protrusion (|рго"їги:3п| п 1) висовування; випинання; 2) виступ. protrusive [pro‘tru:siv] ад) висунутий, випнутий; що па protuberance [pra’tju: brans] л 1) опуклість; 2) бпух, протуберанець,

protuberant лий;

пухлина;

[pra’tju:brent]

3) астр.

adj опук-

випнутий,

proud [praud] adj 1) гордий; 2) ropдовитий, зарозумілий, пихатий, caмовдовдлений; 3) чудбвий, гордоBHTHH, величний; 4) баский; гарячий; фраз. звор.: you do те р. ви робите мені честь; р. flesh мед. дике м'ясо. proudly |"ргацдїї| adv гордо, з гордістю;

велично.

proud-spirited гордий; лий.

2)

[’praud’spiritid] гордовийтий,

adj

1)

зарозумі-

proud-stomached [’praud’stamakt] adj гордовитий, пихатий, зарозумілий. prove [pru:v] о 1) доводити; засвідчувати; the exception proves the rule виняток тільки підтверджує правило; 2) випробовувати; 3) виявлЯятися; the play proved а success п'єса Maa успіх; 4) юр. стверджувати

(заповіт);

5) мат.

перевіряти;

6) друк. provenance

робити пробний відбиток. [‘provinans] п походження; джерело. Provencal [,prova:n’sa:l] фр. 1. adj прованський; 2. п 1) провансалець; 2) провансальська мова. угоуепдег [‘provinda] п 1) корм, фураж; 2) жарт. харч yroverb [’provab] п 1) прислів'я; приказка; 2) рі гра у прислів'я; 3): Book of Proverbs бібл. Соломднові притчі.

proverbial

[pra’va:bial]

adj що

став

прислів'ям або приказкою; загальновідбмий; легендарний. угоуіде {pra’vaid] о 1) заготовляти, запасати(ся); 2) вживати заходів (проти чогось against); 3) юр. передбачати (for); 4) постачати (щось — with); забезпечувати (матеріально); 5) давати; his father

provided him with а good education батько дав йому добру освіту. yrovided [pra’vaidid] 1. conj з умодвою, що; якщо тільки; безпечений; р. school шкбла, що утримується

KOUITH. угоуідепсе ливість;

2. adj 3aпочаткбва

на

місцеві

providential

2)

п 1) передбач-

бережливість,

ощадли-

вість; 3)(Р.) рел. провидіння. гоуідепі [‘providnt] adj 1) передбачливий; обачний; обережний; 2) бережлийвий, ощадливий.

[,provi’denfl]

віденціальний;

adj 1) про-

визначений

наперед;

бачливо;

обережно;

перед-

обачно.

provider [pro’vaida] п постачальник. providing |рго'уаїдід| =provided 1. province [‘pravins] п 1) провінція; дбласть; 2) сфера діяльності; компетенція; it is out of ту р. це поза моєю компетенцією; 3) рі периферія, провінція; the provinces вся країна,

за

вйнятком

столиці.

2)

провінціалізм,

об-

ласний вислів. provinciality [pra,vinfi’eliti] п провінціальність. provincialize [pra’vinfelaiz] о робити провінціальним. provision [pra’vign] 1. п 1) заготів-

ля; заготбвлення; 2) постачання; забезпечення; 3) запобіжний захід; застереження; to make provisions передбачати; 4) юр. положення; умдва (договору тощо); 5) рі провізія, харчі; 2. uv постачати продовольство.

provisional [pra‘vignl] adj 1) тимчасовий; 2) попередній, умовний. provisionality [pra,vizo’neliti] п тимчасбвість, proviso [pra’vaizou] п (pl -os, -oes {ouz]) умова, застереження. provisory [pra’vaizri] adj умбвний; тимчасовий.

provitamin

[prou’vaitamin]

п провіта-

мін. provocation [,prove’keifn] п 1) клик; спонука; 2) провокація; роздратування.

ви3)

provocative [pra’vokativ] 1. adj 1) 3aдирливий, зачіпливий; р. behaviour зухвала поведінка; 2) що викликає,

провокує

щось

(ої);

3)

що

роздратдвує; 4) провокаційний;2. п збудник; збудливий засіб. provoke [pra’vouk] о 1) сердити, роздратбвувати; 2) викликати, збуджувати (гнів, цікавість та ін.); 3) провокувати; 4) спонукати. provoking [pra’voukin] adj що дратує; прикрий, неприємний. provost [‘provest] п 1) ректор (у деяких англійських університетських коледжах); 2) шотл. мер; 3) військ. (рго'уоц| офіцер військової поліції; 4) attr.: р. marshal начальник військової поліції; р. corps військова поліція, польова жандармерія. prow [prau] п ніс (судна, літака НМ

prowess

[‘prauis]

п дбблесть, відвага,

завзяття.

prow!

[praul]

(шукаючи

о

бродити,

здобичі);

блукати

іти крадькома.

prowl car |/ргаці ‘ka:] п машина ліцейського патруля.

чий;

по-

п

1)

[‘proksimit]

бродяга;

adj

безпосередній;

proximity

2)

найближ-

наступний.

[prok’simiti]

п близькість;

р. of blood близька спорідненість. ргохіто [’proksimou] лат. adu_ наступного місяця; on the 10th р. 10-го числа наступного місяця. ргоху

[‘proksi]

п

1) уповноважений,

довірений; заступник; for smb. бути чиїмсь ком;

provincial [pro’vinfl] 1. adj провіпціальний; місцбвий; 2. п провінціал, провінціалка, provincialism [pro’vinfalizm] п 1) провінціальність;

prowler [‘praula] мародер.

proximate

2) щаслйвий, сприятливий. providently [’providentli] adv

До

[/providns]

pse

2)

повноваження;

to stand р. представнидоручення;

by р. за дорученням; 3) заступництво; 4) передача голосу; посвідчення про передачу гблосу. prude

[pru:d]

п

манірниця;

удавано

соромлива, надміру делікатна жінка. prudence |"рги:4п5| п 1) розсудливість,

розважливість;

вість;

2) обачність,

передбачли-

обережність;

3)

ощадливість. prudent |"рги:дпі|

adj 1) розсудливий; розважливий; передбачливий; 2) обачний, обережний; 3) ощад-

ливий. prudential

[pru:’denfal]

1. adj

про-

диктбваний розсудливістю; розсудливий; 2. п (звич. рі) розсудливе міркування; розсудливий підхід. prudery [‘pru:dri] п удавана сором-

ливість; надмірна делікатність. prudish [’pru:dif] adj надмірно делікатний; надмірно соромливий. prune I ‘[pru: nj] п 1) чорнослив; 2) червонувато-ліловий коблір; prunes and prisms манірність розмови. prune II [pru:n] о 1) обрізати, підрізувати (дерева тощо); 2) перен. підчищати; звільняти від зайвини (твір); скорбчувати; спрбщувати (звич. р. away, р. down). prunella [pru:’nela] п текст. прюнбль.

prurience

[‘pruarians] п 1) похітливість; 2) непереборне бажання. prurient [‘pruariant) adj похітливий. Prussian [/prafn] 1. adj пруський;

Р. blue берлінська лазур; 2. п пруссак. prussic acid [‘prasik’aesid] п синильна кислота. pry I |ргаї) 1. adj цікавий, допитливий; 2. о 1) підглядати;

2) огляда-

ти з надмірною цікавістю; 3) сбвати нбса

(в чужі справи;

звич.

р. into);

р. оці допитуватися, вивідувати. pry Il |ргаї) 1. п 1) важіль; 2) засіб досягнення

мети;

2. uv

1)

підніма-

ти, пересувати, зламувати за допомдгою важеля; 2) діставати з труднощами. psalm [sa:m] п псалом. psalmist [‘sa: mist] п псалбмщик, співець псалмів. psalmody [’selmadi] п спів псалмів. psalter Esai} п псалтир. pseudo- |"зіи:Чоц| pref псевдо-. pseudonym [’sju:denim] п псевдонім. pseudonymous

[sju:’donimas]

п вийда-

ний або написаний під псевдонімом.

408

psh pshaw [pJo:] 1. int вираз нехтування, зневаги; 2. uv виражати зневагу, нехтування

Psyche psyche

(часто

р. at).

|/"заїкі:) п міф. |/заїкі:| п висбке

Псіхея. дзеркало

publican

[’pAblikn]

шинкар;

pug

п

1) трактирник,

2) іст. митар.

publication

[,pabli’keifn]

кування;

видання;

публікація;

2)

adj

оголбшення, оповіщення. public enemy [‘pAblik’enimi] п 1) ворожа країна; 2) соціально небез-

psychiatrist [sai’kaiotrist] п психійтр. psychiatry {sai’kaiotri] п психіатрія. psychic(al) [/saikik(al)] adj психічний.

public health {’pablik’hel6] п охордна здорбв'я; санітарна справа. public house [/pAblic’haus] п трактир,

sing) психологія psycho [’saikou] п розм. божевільний,

publicist

ніжках,

псіше,

[| saiki’eetrik(al)] psychiatric(al) психіатричний.

psychics

[‘saikiks]

психопат. psycho-analysis психоаналіз.

п

,

pl

на

печний

(вжив.

як

saikoua’nalasis]

п

psychological [,saika’ladzikal] adj психологічний; р. moment жарт. найзручніший момент. psychologist |sai‘koladgist] п психблог. psycnology

|заїКоздазі)

п психологія.

psychopath [‘saikoupe9] п психопат. psychoses [sai’kousi:z] рі від psychosis. psychosis [sai’kousis] п (pl psychoses) психбз.

psychosomatic

{[,saikousa’metik]

adj

психосоматичний. ptarmigan

ка. ptisan

[’ta:migan]

[ti’zen]

вар

(особл.

машки. Ptolemaic ptomaine

п

п біла

куріп-

1) поживний

ячний);

2)

[toli’meiik] [/toumein]

чай

відз ро-

adj птоломбів. п

хім.

птомаїн,

трупна отрута.

риб

[pAb] п (скор. від public house)

1) розм. трактир, WHHOK, пивна; 2) sl. готель. puberty [‘pju:bati] п статбва зрілість.

pubescence

[pju:’besns]

дозрівання; та ін.).

2)

п

пушок

1) статеве (на

рослині

pubescent [pju:’besnt] adj 1) що досягає або досяг статевої зрілості; 2) бот., зоол. вкритий пушком, волосйнками. public Г/рлбіїк) 1. adj 1) громадський; державний, р. man громадський діяч;

р.

office

державна,

муніци-

пальна або громадська установа; р. official державний службовець; р. оріпіоп громадська думка; р. реасе громадський порядок; р. дебі державний борг; 2) народний, загальнонародний; р. ownership загальнонарбдне надбання; р. spirit дух патріотизму; 3) публічний, загальнодоступний; р. library ny6-

лічна

бібліотека;

р. lecture

публіч-

на лекція; 4) комунальний; р. service комунальні послуги; р. utilities

а) комунальні споруди, підприємства; б) комунальні послуги; 5) відкритий, прилюдчий; р. protest відкритий протест; to give smth. р. utterance

І)

розголошувати

публіка;

публічно;

щось;

громадськість;

прилюдно;

2)

2. п

іп

народ.

р.

шинок,

елемент.

пивна.

("рлЬізіз | п

з міжнарбдного цист; журналіст; кламі.

publicity

1) спеціаліст

права; 2) публі3) агент по ре-

[pAb‘lisiti]

puddle

п 1) публічність;

puddling

повідомляти,

сповіщати.

attr.

рекламний,

що

стосується

ре-

клами або інформації; р. г. department а) прес-бюрд; відділ інформації; 6) відділ інформації комерційного підприємства; р. г. officer службовець відділу інформації; р.г. unit військ. підрозділ інформації; р. г. man агбнт по рекламі. public school [/pAblik’sku:l] п 1) закритий середній учбовий заклад для хлбпчиків (у Англії); 2) безплатна державна шкбла (у США, Шотландії).

publish

[’pablif]

о

1)

публікувати;

оголбшувати; 2) опубліковувати; видавати; 3) амер, пускати в OOir. publisher [‘pAblifa] п 1) видавець; 2) амер. власник газбти. publishing [/pablifin] аа): р. house (або office) видавництво. рибіїзнтепі [‘pablifmant] п 1) видання, вйпуск у світ; опублікування;

2) амер.

офіційне

оголошення

про наступний шлюб. рисе [pju:s] 1. adj червонувато-коричневий; 2. п червонувато-коричневий колір.

puck [pAk] п спорт. шайба (в хокеї). риска [/pAka] adj англо-інд. справжній; першорядний.

pucker

|"рлКо)

1. о 1) мдбрщити(ся);

2) робити складки; складка; зборка.

2. п зморшка;

puckish [/pakif] 1) пустотливий; 2) шахрайський; хитрий. pud [pad] п дит. ручка; ніжка; лапка. pudding |/ридід) п пудинг. pudding-face [‘pudinfeis] п широке, TOBCTE обличчя. pudding-head [’pudinhed] п дурень, йблоп. pudding-stone [/pudigstoun] п геол. швейцарський піщаник. puddingy [‘pudiyi] adj 1) схожий на пудинг; 2) незграбний; тупий.

1) калюжа; 2.

u

2)

1)

2) обкладати

мі-

глиня-

furnace

[‘padlin’fa:nis]

п

калюжами. pudency [‘pju:densi] п соромлиівість. pudenda [pju:’denda] п pl статеві органи. pudge [pad3] п розм. товстун; коротун. pudgy

3)

І. п

грязбка;

мет. пудлінгова піч. puddly [‘pAdli] adj вкритий

puerile

вати;

(глину);

ною замазкою (дно каналу); 3) мет. пудлінгувати (залізо); 4) бентежити, спантеличувати; 5) трамбувати; 6) перен. забруднювати; 7) каламутити (воду).

publicize [‘pablisaiz] о 1) рекламувати; 2) розголошувати; оголошуpublicly [’pAblikli] адо публічно; відкрйто. public relations [‘pAblikri‘leifnz] п рі 1) громадська інформація; 2)

грязь,

сити

2) реклама.

гласність;

|"рлдї|

розм.

п 1) опублі-

|"рлазі)

adj

коротенький

i

товстий. [‘pjuarail]

п'ячий;

дитячий,

хло-

п дитячість;

хло-

пустий.

puerility

|ріце"тійі|

п'яцтво;

puerperal ний,

adj

легковажність.

[pju’o:peral]

пологовий;

р.

adj

fever

родильродильна

гарячка. Puerto Rican [’pwa:tou’ri:kan] І. adj пуерторіканський; 2. п пуерторіканець; пуерторіканка. puff [paf] 1. п 1) порив, поддув, подих (вітру); 2) пушок (для пудрення); 3) струмінь повітря; 4) диMOK, клуб (тютюнового диму); 5) дута реклама; 6) слойдне тістечко; 2. о 1) дути поривчасто (про вітер); 2) пихкати; задихатися; 3) диміти, курити; 4) палити, курити; 5) перебільшено вихваляти, мувати; 6) чванитися.

рекла-

puff-adder [’pAf,eda] п африканська гадюка. puff-ball [’pafbo:l] п порхавка (гриб). puff-box |"рлїбок5| п пудрениця. риїїегу [’pAfari] п рекламування; дута реклама. puffin [‘pafin] п орн. топірець. puff paste [‘paf’peist] п слойдне тісто. puffy [’pafi] adj 1) одутлий, товстий; набряклий; 2) що має задишку; захеканий; 3) поривчастий (про вітер); 4) пихатий; пишномодвний. pug I [pag] п мопс (тж p.-dog). pug II [pag] 1. о м'яти глину; 2. п 1) обмазка глиною; 2) м'ята гли-

на. pug ШІ [pag] англо-інд. 1. о ith по слідах, переслідувати; 2. п слід звіра. pugilism [‘pju:dgilizm] п бокс; кулачний бій.

pugilist

[/pju:dgilist]

завзятий

п 1) боксер;

2)

суперечник.

pugilistic [,pju:dgi’listik] adj кулачний. pug-mill |"/рлєтії) п глином'ялка. pugnacious {pAg’neifas] adj забіякуBaTHH, pugnacity [pAg’neesiti] п забіякуватість. pug-nose [‘pAgnouz] п кирпатий ніс.

риє

409

рип

pug-nosed |"рлєпоцгд) adj кирпатий. скубане курча; р. figs пресбваний | pulverulent [pal’verjulont] adj пилоpuisne [‘pju:ni] adj юр. молодший; інжир. подібний. Р. judge молодший суддя. puller (/риїг|) п 1) той, хто тягне; | puma |"рішіта| п зоол. пума, куpuissance {‘pju:isns] п заст. поет. мо2) весляр; 3) тех, знімач. гуар. гутність. й pullet [’pulit] п молода курка. pumice |/рлтіз) 1. п пбмза; 2. v puissant [‘pju:isnt] аа) заст. поет. | pulley [’puli] п rex. шків, блок, кбчистити, шліфувати пемзою. могутній; впливовий. ловорбт, баран; driving р. ведучий pummel [‘pAml] о бити кулаками. puke [pju:k] І. о нудити; блювати; шків. pump І [pamp] І. п насос; помпа; 2. п блювота. pullicate [‘palikit] п 1) матеріал для 2. и качати; нагнітати; р. out a) зцісйгіїиде [/pAlkritju:d] лат. п краса, кольорових носових хусточок; 2) викачувати, б) вивідувати, випимиловидність. кольордва носова хусточка. тувати у когось; р. пр накачувати; ule [pju:l] о пхикати; скімлити; пиPullman |"/риїтап)| п зал. пульманівto р. up а tire накачати шину. щати. ський спальний вагон (тж Р. car). pump II [pAmp] п бальний лаковазції [pul] 1. п 1) тяга; натягування; pull-out |"риіаці) п 1) ав. вихід 3 ний черевик. тягнуча сйла; 2) напруження; 3) пікірування; 2) друк. вклейка веpump-handle [/pamp,handl] 1. п ручвеслування; прогулянка на човні; ликого формату. Ka насбса; 2. о розм. довго трясти 4) удар весла; 5) ковток; затяжка pull-over |"риїоиуа)| п пуловер, светр. (чиюсь) руку. (тютюновим димом); 6) шнурок, pumpkin ("рлтрКіп) п гарбуз. pullulate [‘paljuleit] о 1) проростати; ручка (дзвінка тощо); 7) розм. проpump-room [‘pAmprum] п 1) примірозмножуватися; 2) кишіти; 3) текція, вплив; 8) розм. перевага; щення (на курорті), де видається виникати, з'являтися (про теорії 9) друк. пробний відбиток; 2. v лікувальна вода; 2) насбсний від1 sis Aor 1) тягти; натягувати; to р. the діл. pull-up [‘pulap] п 1) натягування horse натягувати віжки; 2) витягуpun |рлп) 1. п каламбур; гра слів; (дротів); 2) ав. перехід до набивати, висмикувати; смикати, сіпати; 2. о каламбурити. рання висоти; 3) заїжджий дзір, іо р. smb.’s hair сіпати когось за punch І |рллі)) І. п 1) удар кулаготель; 4) attr. складаний; а p.-u. волдсся; to р. а bell дзвонити; 3) KOM; 2) розм. сйла, енергія; 3) спаїг складаний стілець. розтягувати; розривати; іо р. іо ефективність; 2. о 1) бити кулаком; pully-hauly [‘puli,ho:li] п мор. розм. pieces розривати на шматки; перен. 2) амер. гнати худобу. такеладжна справа. розкритикувати; 4) рвати, збирати punch II [pants] 1. п 1) компостер; pulmonary [’pAlmanari] adj мед. ле(квіти, фрукти); 5) веслувати, йти 2) тех. кернер; пробійник; пуангеневий. на вєслах; пливти (про човен 3 сон; 2. о 1) пробивати OTBopH; 2) pulmotor [‘pulmouta]: п апарат для веслярами); 6) тягти, мати тягу; компостирувати; штампувати; р. іп штучного дихання. 7) притягати, присмдбктувати; 8) забивати (цвях тощо); р. оці виpulp |рлір) 1. п 1) м'якуш (плоду друк. робити відбитки; 9) sl. арешбивати (цвях тощо). та ін.); м'яка безформна маса; патдвувати; 10) 0 спорт. відбивати punch ШІ [pants] п пунш. перова маса; 2) анат. пульпа; 3) (м'яч); з прийм. і присл.: р. about punch IV |рлпії) п 1) ломовик, ванмет. шлам; 2. v 1) перетворювагрубо поводитися; р. арагі а) розтажний кінь (особл. Suffolk р.); ти(ся) на м'яку масу; 2) очищати ривати; б) критикувати; р. at a) 2) KpeMé3Ha людина; коротун. від м'якуша. смикати; б) затягуватися (цигарpuncheon [‘pantfan] п 1) заст. велиpulpit [‘pulpit] п 1) кафедра (npoкою); в) смоктати (з пляшки); р. ка бочка; 2) підпірка; 3) ріок. повідника); 2) (the р.) рі збірн. back відтягувати; відступати; р. пробійник. проповідники; 3) ав. sl. кабіна down а) зносити (будинок); б) збиpuncher [’pAntfa] п 1) компостер; 2) льдтчика. вати (пиху); в) знижувати (ціну); амер. ковбой; 3) тех. пробійник; pulpy [‘pAlpi] adj м'який; м'ясистий. г) виснажувати, ослабляти; р. іп дірокбл, перфоратор; пневматичний pulsate [pal’seit] о 1) пульсувати, а) втягувати; б) перен. загрібати; молоток; 4) гірн. ударна врубова битися; вібрувати; 2) хвилюватимашина. в) стримувати себе; г) скорбчувася. punching-ball [‘pantSinbo:!] п спорт. ти (видатки); д) sl. арештбвувати; pulsatile [‘pAlsatail] adj 1) мед. е) прибувати (про поїзд); р. оїї груша (для тренування боксера). пульсуючий; 2) муз. ударний (про punch press [‘pAntS’pres] п 1) штама) знімати, стягувати; б) добитися, інструмент). незважаючи на труднощі; в) BHпувальний прес; 2) attr.: р. р. ореpulsation [pAl’seifn] n пульсація; грати (приз); р. оп а) натягувати; rator штампувальник. биття. punctate [’pAnkteit] adj бот. 3002. б) тягти ручку до себе; р. out a) pulsatory [pAl’seitari] adj пульсуюплямистий. витягувати; виривати (зуби); б) вичий. punctilio Грлук"їои) п формальність: щипувати; в) подовжувати; г) відpulse І [pals] 1. n 1) пульс; to feel педантичність. хддити (про поїзд); д) ав. вихбone’s р. щупати чийсь пульс; перен. punctilious [pAnyk’tilias] adj педантичдити з піке; р. over а) надівати дізнаватися, довідуватися про чиний. через гблову; 6) перетягувати; р. їсь наміри; 2) биття, вібрація; 3) punctual |"рлоКііцої) adj пунктудльround а) видужувати; б) вилікоритм ударів; 4) почуття, настрій; ний, тбчний. вувати; р. through врятувати(ся) 2. uv пульсувати, битися. punctuality [,pAnktju’eliti] п пунквід (небезпеки); вйплутатися; поpulse II [pAls] п збірн. бот. бобові. туальність, тбчність. долати (труднощі); вижити; р. topulverization [,pAlvarai’zeifn] п 1) punctuate [’pAnktjueit] о І) ставити gether працювати дружно; р. up пульверизація; 2) перетвбрення на розділбві знаки; 2) переривати, пеа) висмикувати; б) підтягувати; порошок, на порох. ребивати (розмову тощо); 3) підв) йти попереду або нарівні з інpulverize [/pAlveraiz] о 1) розтирати, креслювати, акцентувати. шими (у змаганні); г) зупинятиpunctuation [,pAnktju’eifn] п 1) пункподрібнювати; перетвбрювати (ся) (ся); д) стримуватися. У туація; 2) attr. пунктуаційний; р. на порошок; 2) розпорошувати (ся); ІП-Баск [‘pulbek] п 1) перешкода; marks розділові знаки. розпилювати(ся); 3) перен. трощи2) невигідне станбвище; 3) пристоpuncture [’pAnktfa] 1. п пробій; проти, розтрощувати. сування для відтягування. KOM (шини); 2. о пробивати, проpulverizer [’pAlvaraiza] п 1) розпиПед [puld] adj: р. bread сухарі з кблювати (шину). лювач, пульверизатор; 2) форсунка. хлібної м'якушки; р. chicken об-

рип

410

Б

pundit |/рлпаїн) п 1) брамін, вчбний індус; 2) жарт. аа муж. pungency |"рлпазепзі) п гострота, їдкість; ущипливість. pungent [‘pandgent] adj гбстрий, їдкий; пікантний.

Punic

{/pju:nik]

faith

adj іст. пунічний;

віроломність,

punish

{’pAnif]

Р.

зрадливість.

о 1) карати; 2) розм.

дати перцю; 3) розм. вимотувати, виснажувати (противника тощо). punishable [’panifabl] adj що заслуговує покарання.

punishment |рапійпапі| п 1) покарання, кара; 2) військ. стягнення.

punitive [/pju: pil adj каральний. punk [pank] 1. п 1) амер. гнилб де-

рево,

гниляк;

трут;

2) нісенітниця;

3) sl. недосвідчений

юнак;

4) амер.

sl. хліб; 2. adj амер. sl. поганий. punnet |/рапії) п круглий кошик (для фруктів). punster

[‘pAnsto]

п каламбурист;

до-

тепник. punt I [pant] 1. п плоскодбнний 40вен; 2. о гливтй (Ha плоскодбнному човні), відштовхуючись жердиною. punt II [pant] спорт. 1. о відбивати, піддавати ногою (м'яч, кинутий руками); 2. п удар ногою. рипі ПІ [pant] о 1) карт. понтува-

ти; 2) робити

ставку

на

коня.

punter |"рлпіг| п 1) професіональний гравець; 2) карт. понтер.

puny

[‘pju:ni]

adj

маленький;

квб-

лий, слабосйлий. pup [pAp] 1. п 1) щеня, цуценя; 2) рі розм. собачі перегбни; фраз. звор.: to sell smb. дурити когбсь при щенитися.

pupa

|"ріш:ре)|

п

а р. розм. обпродажу; 2. о

(pl pupae)

ент.

ля-

лечка. pupae pupal

KOH. pupate

[‘pju:pi:] рі від pupa. [‘pju.pal] adj: р. chamber

[’pju:peit]

0 ент.

ко-

перетвбрю-

BaTHCA Ha лялечку. pupil I Laері) п учень; вихованець. pupil П [’p pl] п зіниця.

papailjages a pju:pilidg]

п

1) мало-

ліття, неповноліття; 2) учнівство. pupil(l)ary I [’pju:pilari] adj 1) що перебуває під опікою; 2) учнівський. pupil(!)ary П [’pju:pileri] adj зінич-

ний рирії-іеаспег [’pju:pl’ti:tfa} по учень, що вчить молддших учнів. puppet [‘pApit] п 1) маріонбтка; 2) лялька; 3) attr, маріонетковий (про уряд); 4) attr. ляльковий (про театр). puppet-play |"рлріїріеї) п 1) ляльковий

театр;

2)

лялькова

вистава.

puppetry [’pApitri] п 1) лялькова комедія; 2) лицемірство. рирреї--show {‘pApitfou] =puppet-play. puppy |/рлрі| п 1) щеня; 2) молодий морж; 3) молокосбс; 4) самовдовблений ферт, жевжик, чепурун.

риг ee

puppyism [‘pApiizm] п фатівство. purblind [’pa:blaind] adj 1) підсліпуватий; 2) тупий; недалекоглядний.

purchasable [‘pa:tfasabl] adj 1) що мбжна придбати за rpdwi; 2) продажний; підкупний. purchase [‘po:tfas] 1. о 1) купувати (за woes + for; ціною чогось -with); 2) придбати; завоювати (довір'я); 3) тех. тягти лебідкою; підHiMaTH важелем; 2. п 1) покупка; придбання; 2) куплена річ; 3) річний прибуток з землі; 4) тех. захват,

затискач;

дання

сили;

5)

точка

тбчка

прикла-

опбри;

б)

цін-

ність, вартість; 7) сів у силі. purchaser [’pa:tfasa]+ покупець.

Puritanism [’pjueritenizm] п пуританство. purity [/pjuariti] п 1) чистота; 2) непорочність; 3) бездомішковість; 4) проба

purl

(коштовних

металів).

2. п

1. о дзюрчати;

І [pa:l]

дзюрчання. purl Ii [pa:l] 1. п галун; вйшивка; 2. uv прикрашати галуном.

purl II! [pal] п гаряче пиво з джином. purl IV |ро:І) І. п розм. падіння вниз

головою;

2. 0 леревернути (ся);

упасти вниз головбю. ригіег [/pa:la] п розм. падіння BOIO вниз

(сторч

головою);

голо-

to come

+

а р. упасти вниз головою. purlieu |"ре:Ци:| 1) іст. земля, що межує з королівським лісом; 2) pl

риге Гріце| adj 1) чистий; 2) чистокровний; 3) непордчний, невинний; 4) простий (про стиль); виразний, ясний (про звук); 5) бездоганний;

purlin [’pa:lin] п буд. лата. purloin |ро:/зіп| о красти, викрадати. purple |"ре:рі| І. п 1) пурпур; 2)

purchasing

power

ек. купівельна

о базі)" раце)

спромбжність.

6) чистісінький, цілковитий; р. imagination чистісінька вигадка. purebred [‘pjuabred ] adj чистокровний, породистий.

purée [’pjuarei] фр. п пюре; суп-пюре. purely |"ріцзїї) adv 1) чисто; 2) виключно, цілком. pure-minded [‘pjue’maindid] adj чистий серцем. ригіїе [’pa:fl] заст. 1. п вишита кайма

(на

одягу);

2.

о

прикрашати

каймою. purgation [poa:’geifn] п очищення, purgative ра:ла 1. adj очисний, проносний; фарм. проносне. purgatorial

ae з ‘ta:rial]

вальний; спокутний. purgatory [‘pa:gatri] 1. п лище;

2)

місце

adj очйщу-

1) чисти-

катувань

і

мук;

пекло; 3) амер. ущелина; 2. adj очищувальний. purge |ро:43| 1. о 1) очищати (від чогось -- ої, from); зчищати, усувати

щось

(амау);

2) спокутувати;

виправдовуватися; давати

проносне;

збавляти;

3) 4)

звільняти,

іо р. oneself

довести свою проносне; 2) чистка.

прочищати, по-

of suspicion

невинність; очищення;

2. п 1) 3) пол.

purification [,pjuarifi’keifn] п 1) очищення; 2) хім. ректифікація. purificatory |’pjuorifikeitri] adj очисний, очищувальний. purifier [’pjuorifaia] п очищувач; прилад

для

очищування.

purify [‘pjuorifai} о 1) очищати(ся) (від чогось -- ої, from); 2) церк. викднувати обряд очищення. purism |"ріцегігт) п пуризм. purist [‘pjuorist] п пурист. puristic [pjus’ ristik] adj пуристичний, puritan [‘pjusriten] Ison 1) (РУ ay= ританин; 2) ірон. святенник; 3 adj пуританський.

ригіїапіс(аї) [,pjuari’teenik(al)] пуританський.

аа)

околиці; передмістя, нетрі, трущоби.

пригород;

3)

порфіра, багряниця; 3) Omar або сан кардинала; 4) пурпурний або фіолетовий колір; 2. adj 1) пурпурний; багровий; фіолетовий; 2) пишний; багатий на прикраси; 3. о фарбувати в пурпурний колір; багровіти. purple-iish

|"ро:ріїй)

п багрянка

(мо-

люск).

purport

[’pa:pet]

BOpHTH; зі;

2.

2) означати; п

1)

2) рідк. текст

1. о 1) свідчити,

сенс,

ціль,

мати

значення,

мета,

гоува-

на

зміст;

намір;

3) юр.

документа.

purpose

|"ро:раз|

І. п 1) намір, мета;

призначення; of set р. з наміром, навмисно: оп р. навмисно; оп р. to... з метбю...; to the р. до речі; beside the р. недоцільно; 2) результат, успіх; to little р. майже безрезультатно; to по р. марно, даремно; to some р. не без успіху; 3)

цілеспрямованість,

мати

за

мету;

мати

вбля;

2.

о

намір.

purposeful [‘pa:pesiul] adj 1) цілеспрямований; що має намір; 2) навмисний; 3) значення.

важливий,

сповнений

purposefulness [‘pa:pasfulnis] п 1) цілеспрямованість; 2) навмисність; 3) значність;

purposeless має

корйсний;

purposely

2)

adj 1) що

ненавмисний;

3)

не не-

безцільний.

[‘pa:pasli]

з метою,

adv

навмисно,

нарочито.

purposive жить

важливість.

|"ре:ро5ії5|

мети;

[’pa:pesiv] певній

меті;

adj 2)

1) що

cay-

навмисний;

3) рішучий. purr [pa:] 1. о муркотати, воркотати; 2. п муркотання, воркотання,

purse [pa:s] І. п 1) гаманєць; 2) грбші, багатство; 3) грошовий фонд; зібрані

шок, фраз.

кіш;

кошти;

сумка; звор.:

the

приз,

премія;

5) матня

4) мі-

(6 неводі);

long р. багатство,

public

р. казна;

рбз-

to open

411

ur

one’s р. розщедрюватися; to put up (або to give) а р. присуджувати премію; сто р. up).

2. v

yurse-bearer yurse-proud

морщити(ся)

|"ро:5 реого| |’pa:spraud]

(ча-

п скарбник. adj гордий

своїм багатством; зарозумілий (багатій). зиг5ег |"ро:52| п скарбник (на кораблі). зиг5е-5ігіпр5 [’pa:sstrinz] п рі ремійці, якими затягалися старовинні гаманці; фраз. звор.: to hold the

р-5. контролювати витрати; to tighten (to loosen) the p.-s. зменшувати (збільшувати) витрати. yursiane [‘po:slin] п бот. портулак. yursuance [po’sju:ons] п 1) переслідування;

2)

виконання;

іп

р.

of

smth. у процесі виконання чогось, виконуючи щось; згідно з чимсь. yursuant [pa’sju:ent] adv: р. to згідно (з чимсь). yursue [pa’sju:] о 1) переслідувати; 2) іти (вказаним шляхом); 3) продовжувати; 4) гнатися (тж. р. after); 5) ставити (за мету). зиг5иег [pa’sju:o] п 1) переслідувач; 2) юр. позивач. pursuit [pe’sju:t] п 1) переслідування;

погоня;

4)

айг.:

yursy

2) гонитва;

р.

plane

I |"ро:5і|

задишку;

yursy

2)

пишається

винищувач.

гладкий,

II [‘pa:si]

adv

своїм

хворіє

багатством;

|"ро:іїпап5)

на

огрядний.

1) багатий,

зморщений

yurtenance

3) заняття;

ас.

adj 1) що

п заст.

що 2)

нутро-

щі тварини. yurulent |"руіцегиізпі) adj гнійний, що гноїться. yurvey [pa:’vei] о 1) забезпечувати, постачати;

ригуеуапсе ка,

2) заготовляти.

[pa:’veians]

постачання;

2)

п

1) постав-

запаси;

3)

за-

готівля; 4) іст. реквізиція для потреб королівського двору. yurveyor [pa:’veia] п постачальник. yurview |[’pa:vju:] п 1) юр. розділ статуту, що містить саму постанову; 2) сфера; компетенція; галузь (діяльності); мбжі; 3) кругозір. yus [pAs} п гній.

yush

[pus]

1. о 1) штовхати(ся);

to

р. a door to зачинити двері; 2) наTHCKATH; 3) просувати(ся); проштовхувати(ся); висувати(ся); to р. one’s магання;

claims висувати свої доto р. one’s fortune всіля-

ко

поліпшувати

р.

oneself

свій

добробут;

намагатися

to

висунутися;

to р. one’s way протиснутися; прокласти собі шлях; 4) рекламувати; 5) пригнбблювати; підганяти (борожника

тощо);

з

прийм.

і

присл.:

р. away відштовхувати; р. forward а) поспішати, квапитися; б) сприяти здійсненню; р. іп наближатися (до берега); р. off а) відштовхува-

ти(ся) (від берега); б) розм. ще34TH; в) збувати (товари); р. out

риї

а) випускати; б) давати паростки; в) виступати вперед; р. through проштовхувати(ся); пробиватися; р.

upon;

to р. smth.

зувати

щось

smb.

нав'я-

ватися «прищами; 2. adj [‘pastjulit] вкритий прищами. pustule [‘pAstju:l] п мед. пустула, прищ.

фраз.

звор.:

pustulous

upon

комусь;

to р. to the wall приперти до стіни; 2.

п

1)

поштовх;

удар;

2)

тиск;

натиск; напруження; 3) зусйлля, енергійна спроба; 4) військ. атака; 5) підтримка; протекція; 6) критичне станбвище; вирішальний момент; 7) розм. звільнення; 8) Sl. ватага, банда (хуліганів тощо); 9) тех, нагискна кнопка. push-ball [’pusbo:l] п спорт. пушбол. ри5П-Бісусіє [‘puf,baisikl] |» push-bike. push-bike [‘pusbaik] п велосипед (як

протил. мотоцикли). push-button |"риї,Бліп| (дзвінка вий.

і т.

п);

п

2)

1) кнопка

attr.

кнопко-

push-cart [‘pufka:t] п 1) ручний ві30k; 2) attr.: p.-c. man амер. вуличний торговець. pusher |"риїз| п 1) штовхач, підштдвхувач, 2) викидач, ежектор; 3) самовпевнена, напориста людина; 4) маневровий паровоз; 5) ав. літак з штовхаючим гвинтом. pushful [‘pufful] adj дуже ініціативний;

заповзятливий,

pushing

|"рибір|

adj

вий, енергійний; напористий.

ініціативний;

2)

pushover [‘pus,ouve] п амер. розм. 1) дріб'язкова справа; 2) слабкий гравець;

push-pin

слабкий

[‘pufpin]

(для паперу),

push-pull

противник.

п 1) амер. скріпка

2) назва

[‘puspul]

рад.

дитячої

гри.

adj двотакт-

ний. по мова Pushtoo, РизНіш [’pastu:] пушту; афганська мова. push-up [‘pusAp] п амер. військ. sl. зарядка. pusillanimity [,pju:silo’nimiti] п легкодухість, малодушність, боягузтво. ризійапітоця |,ріи:8іЇгепітоз)| adj

легкодухий, малодушний. puss [pus] п 1) кішечка, киця (тж. як звертання); 2) мисл. заєць; 3) кокетлива

дівчина

(особл.

sly р.);

Р. in Boots кіт у чоботях. pussy І |/ризі) п 1)--ризз; 2) м'яка, пухнаста річ; 3) сережка на вербі. pussy II [’pasi] adj гнійний; гноєвидHHH.

pussy-cat

[‘pusiket]

п кішка,

кішеч-

ка, киця.

pussyfoot [/pusifut] амер. sl. 1. п 1) обережна людина; 2) сухий закдн (що забороняє продаж спиртних напоїв); 3) прихильник сухого закбну; 2. о 1) підкрадатися по-котячому; 2) діяти обережно. pussy-willow [‘pusiwilou] п верба. pustular [‘pastjula] adj мед. прищуватий, прищавий.

pustulate 1. о [/pAstjuleit]

приставляти;

мед. вкри-

4)

вислбвлювати;

рекладати (з однієї мови шу — from... into); класти

пе-

на ін(слова

на музику); 1 don’t know how to р. it не знаю, як це висловити; 5) пропонувати, ставити на обговбрення; іо р. а question поставити запитання; to р. to vote поставити на голосування; 6) спрямовувати; примушувати робити; 7) спорт. кидати, метати, штовхати; 8) всаджувати, встромляти; 9) припасовувати; приладжувати; 10) приводити (в певний стан); to р. in order приводити в порядок; to р. to sleep приспати; to р. to the blush (rx to р. to shame) присорбмити; to р. to death

horse

енергійний.

1) заповзятли-

[‘pastjulos] =pustular.

put I [put] о (past і р. р. put) 1) (по)класти; (по)ставити; to р. a child to bed покласти дитину спати; 2) вміщувати; саджати; віддавати; to р. to ргігоп посадити в тюрму; р. yourself in his place поставте себе на його місце; 3) грухати в певному напрямі; підсувати;

11)

убити,

to

the

піддавати

стратити;

cart

to р. the

запрягтй

(to);

to

р.

коня; to

tor-

ture піддати катуванню, катувати; to р. to trial віддати під суд; 12) оцінювати;

визначати;

3

прийм.

і

присл.: р. about а) поширювати (чутки тощо); б) (звич. р. р.) розм. набридати; р. across а) перевозити, переправляти (на човні тощо); б)

проводити (заходи); кладати (вбік); б) хиляти; в) усувати; бирати; ховати; 6) кидати (звичку); г) д) розм. поглинати;

р. aside а) відвідвбдити, відр. амау а) припозбутися; в) розм. убивати; з'їдати; випи-

вати; р. back а) ставити ти

на

місце;

б)

або клас-

затримувати;

в)

мор. повертатися (до берега); р. Бу а) усувати; б) відкладати (про чорний день); в) уникати (розмови); г) намагатися не помічати; р. down а) записувати; б) придушувати (повстання тощо); в) примушувати 3aMOBKHYTH; г) знижувати (ціни); д) вважати; е) ав. зробити посадку; є) збити (літак); р. forth а) напружувати (сили); використовувати; б) пускати (пагони); в) пускати в хід, в OOir; р. forward a) висувати, пропонувати; б) сприяти; р.

іп

а)

вставляти,

всбвувати;

6)

подавати, показувати в) ввддити (6 дію); кбнувати (роботу); свою кандидатуру, (на — for); р. off а)

(документ); г) розм. вид) висунути претендувати знімати, скидати з cé6e (щось); б) відкладати; в) позбутися, здихатися; г) викликати огиду; д) відговорити (від чо-

гось

—

from);

е) підсунути,

всу-

qua

412

риї

ee SSS

чити, накйнути (комусь — upon); р. on а) надівати; б) робити вигляд; в) ставити (на сцені); г) скласти

(вину);

д)

спонукати;

to

р. smb. on doing smth. спонукати когбсь зробити щось; е) використбвувати;

застосбвувати;

р.

out

виганяти, усувати; забирати;

а)

б) ви-

кладати (речі); в) витягувати (руку); висбвувати; г) давати паростки; д) вивихнути; е) гасити (вогонь); є) заважати (комусь); ж) роздратбвувати; з) амер. вирушати; и) видавати; випускати (книж-

ку тощо); і) давати

грбші під пев-

ний процент (at); i) виходити B мбре; й) спорт. заплямувати; р. оуег а) переправити(ся); б) успішно

здійснити

(постановку

тощо);

в) refl. справляти враження; добитися успіху у публіки; г) амер. завершити (щось); досягти мети; р. through а) виконати, закінчити (роботу); б) з'єднувати (по телефону); р- together а) з'єднувати; 6) складати (механізм); р. up а) піднімати; б) будувати, звбдити (будинок тощо); в) ставити (п'єсу); г) показувати; виставляти; вивішувати (оголошення); д) продавати з аукцібну; е) ховати; упаковувати (речі); є) вкладати в піхви (меч);

ж) висувати (кандидатуру на виборах); з) приймати, давати притулок;

зупинятися

в

готелі

(at);

и) закладати (в ломбарої); ї) терпіти, миритися, примиритися (з -with); i) фабрикувати; р. upon а) обтяжувати; б) обманювати; дурити; фраз. звор.: to р. one’s hand іо братися за робдту над; to р. it across smb. а) зводити рахунки 3 кимсь;

б)

когбсь;

іо

нещадно

р. heads

критикувати

together

ради-

тися; to р. two and two together зробити BHCHOBOK з фактів, второпати; to р. оп paper записувати; іо р. smb. up to smth. а) відкривати комусь Oui на щось; б) підбурювати когбсь до чогось; іо р. smb. up to the ways of the place знайбмити коrocb з місцевими звичаями; to р.

one’s foot down

бути спдвненим

рі-

шучості; to р. one’s hand into one’s pocket розщедритися; to р. іп the picture інформувати; to р. one’s name

to подавати

підтримку;

to р.

smb.’s back. up роздратбвувати коrécb; to р. in one’s oar втручатися. put II [put]

п кидання,

метання

(Ka-

міння і т. ін.)

putative

[‘pju:tativ]

adj гаданий, при2) від-

putrefaction [,pju:tri’fekfen] тя; розклад; гнилість. putrefactive |,рій:ігіїгкбу)

ад)

puzzling

або

що

зазнати дії корупції. putrescence Гріц:Їгезп5| п гниття. putrescent [pju:’tresnt] adj 1) що псується, гниє; розкладається; 2) смердючий.

putrid [/pju:trid]) adj 1) трухлий, гнилий; 2) смердючий; 3) зіпсбва-

ний; 4) sil. огидний; 5): р. fever заст. висипний тиф. putridity [pju:’triditi] п гниль, гнилизна; трухлятина.

putsch [put] нім. п путч. putt [pat] І. о гнати м'яч

у ямку (у гольфі); 2. п удар, що заганяє м'яч у ямку (у гольфі). puttee |"рлб| п 1) обмобтка для ніг; 2) рі краги. putter І ("рліз| п палиця (для гри в гольф).

о працювати р.

about

марно

тинятися

puttier [’patia] п скляр. putting [‘putin] п спорт. штовхання; р. the shot штовхання ядра. putting-green ("рліїдєті:п) п рівний лужобк (для гри в гольф). putting-stone |"рибід5коцп) п спорт. ядро. putty [/pati] 1. п 1) замазка для вікон; шпаклівка; 2) порошдбк для cTHKa;

або

шліфування;

2. о шпаклювати;

ма-

замазува-

ти замазкою. putty medal [’pAtimedl] п сумнівна нагброда. put-up [/put’ap] adj розм. задуманий; заздалегідь спландваний; сфабрикдваний; а p.-u. affair (або job) махінація, судове інсценування. puzzle [’pazl] 1. п 1) замішання; здивування; утруднення; 2) питання, що ставить у безвихідь; загадка, головоломка, морбка; 2. v 1) ставити в безвихідь; приводити до замішання; спантеличувати; 2) морбчити собі гблову (над -- омег); 3) заплутувати, ускладнювати.

puzzle-headed [‘pAzl,hedid] adj 1) сумбурний, плутаний; 2) що не poзуміє найпростіших речей.

п замішання,

[’pazl,peitid)

headed. puzzler [/pAzle]

putrefy [‘pjuxtrifai] о 1) гнити, розкладатися; 2) викликати гниття; 3)

полірування

puzzle-pated

до

(над -- over); без мети.

[’pAzlmant]

п гнит-

гниття.

putter II] [‘pate]

puzzlement

зніяковіння.

пустимий, уявний. put-off [‘put,o:f] п 1) виверт; кладання.

викликає

eee

п

=

puzzle-

важкб

завдання

adj що

приводить

питання.

[‘pAzlin]

замішання;

що

спантеличує.

pyaemia |раїї:тіг| п мед. піємія. руєтеап [pig’mi:an] adj карликовий. pygmy |"рієті| п 1) пігмей, карлик; 2) нікчема.

pyjamas [pa’‘dza:maz] п рі піжама. pylon [‘pailen] п архт. пілон, опора.

pyramid

[’piramid]

1. п піраміда;

2.

о 1) амер. збільшувати, нагромаджувати (запас акцій); 2) ставити на карту, ризикувати.

pyramidal ний. pyre

pyrites або

[pi’remidl]

[‘paia]

adj пірамідаль-

п похорбнне

[pai’raiti:z]

залізний

п

мін.

колчедан,

вогнище.

сірчаний

пірит.

pyro-electricity [’pairou,ilek’trisiti] п піроелектрика. руготеїег (|раїтотіїг| п тех. пірбметр (прилад для вимірювання ви-

соких температур).

pyrotechnic(al) [,pairou’teknik(al)] adj піротехнічний. pyrotechnics [,pairou’tekniks] п pl (вжив. як Sing) піротехніка. pyrotechnist [,pairou’teknist] п піроTEXHIK. pyroxene [‘pairoksi:n] п хім. піроксе-

HH. pyroxylin

[pai’roksilin]

п

хім.

піро-

ксилін,

Pyrrhic |/рігік| 1. adj: Р. victory піррова перемога; 2. п 1) прос. піриxii; 2) старогрЄцький військовий танець. Pyrrhonism [‘pirenizm] п вчення грецького філософа Піррбна; скепти-

цизм. РуггНопізі [‘piranist] п послідбвник Піррдна; скбптик. руггої [‘piral] п хім. пірбл. Pythagorean [paiegoa’ri:an] 1. adj піфагорійський; Р. proposition геом. теорема Піфагора; 2. п піфагорієць. python |"раїбел| п 1) 3002. пітбн; 2) віщун pythoness |"раїбепо5) п піфія; віщунка. рух [piks] 1. п 1) церк. дарохранильниця; 2) ящик для пробної монбти (на монетному дворі); 2. v робити пробу (монет). рухіз [‘piksis] п маленька скринька (для коштовностей і т. п.).

Q Q, q [kju:] п 17-a літера англійського алфавіту; фраз. звор.: Q and reverse Q ковзанярська фігура «ві-

сімка»; Q department розм. управління головного квартирмейстера.

Q-boat [’kju:bout] =Q-ship. Q-ship [‘kju:Sip] п мор. іст. протиYOBHOBE судно-пастка. qua [kwei] лат. adv як (хтось, щось). quack І [kweek] 1. о 1) крякати, ках-

кати (про качок); 2) базікати; торохтіти; 2. п 1) крякання, кахкання (качок); 2) розм. крижень, качка.

quack II [kweek] 1. п 1) знахар; шарлатан; 2) attr. шарлатанський; 4.

413 doctor лікар-шарлатан; 4. medicine, 9. remedy шарлатанський засіб або ліки; 2. о 1) знахарювати; 2) шар-

латанити, шахраювати. гаскегу [/kweekeri] п шарлатанство; знахарство. засківп [’/kweekif] adj шарлатанський, шахрайський. tack-quack | !’kweek’kweek] качка,

ад

п

п

1) скор.

quadruped

дит.

від

quad-

rangle; 2) скор. від quadrat; 3) четверня, четверик (коней); 4) ел. четвірка (скручені вкупі чотири ізольовані жили в кабелі зв'язку); 5) артилерійський грузовик-тягач. задгарепагіап | [,kwodradzi’nearian| 1. adj сорокарічний; 2. п сорокарічна людина.

цадгаєезіта

[,kwodra’dzesima]

п

рел. 1) неділя першого тижня великого пбсту (тж. Q. Sunday); 2) заст. великий піст. ,

гадгаєєзіта! [,kwodra’dgesimal] adj 1) сорокаденний, що триває сдброк днів

(особл.

про

великий

піст);

2) рел. великопісний. iadrangle [‘kwo,drengl] п 1) чотирикутник; 2) чотирикутне подвір'я.

гадгапеціаг

[kwo’dreengjula]

adj чо-

тирикутний. гадгапі [/kwodrent] п 1) квадрант, чверть круга, сектор 90°; 2) тех. гітара, великий трензель; 3) ел. одиниця

самоіндукції;

4)

військ.

пеленгатор. tadrat [’kwodrat] п друк. шпація. гадгаїе 1. adj [’kwodrit] квадратний; чотирикутний

(особл. про кіст-

ки, м'язи); 2. п |"Кмодгії)

1) квад-

рат; 2) мат. заст. квадрат, 2-й степінь; 3) анат. квадратна кістка; 3. о [kwo’dreit] 1) робити квадратним; 2) узгоджувати(ся) (with, to).

гадгайїс

[kwo’dretik]

adj мат. квад-

ратний; квадратичний; 4. equation квадратне рівняння, рівняння другого степеня.

гадгаїиге [’kwodratfa] п мат. квадратура. гадгеппіа! [kwod’renial] adj 1) що

триває чотири робки; 2) що відбувається раз у чотири робки; 94. election вйбори, що відбуваються

кбжні чотири робки. іадгієа [kwo’dri:go] п (рі quadriсає) др.-рим. квадрига (двоколісна

колісниця, запряжена iadrigae [kwa‘dri:dgi:] riga.

jadrilateral

четвериком). рі від quad-

[,kwodri‘letaral]

чотирибічний,

1. adj

чотиристорбнній;

2.п

чотирикутник.

адгійе ГКме'дгії) п кадриль. adrillion [kwo/driljan] п мат. квадрильйдн. adripartite [,kwodri’pa:tait] adj що складається

з YOTHPbOX

частин;

по-

ділений на чотири частини. адгіроїе [‘kwodripoul] п ел. чотириполюсник.

рискладове

{‘kwodrisilabl]

п чоти-

слово.

диадгіуаїепі [kwod‘rivalent] чотиривалентний.

adj хім.

диадгооп [kwo’dru:n] п квартербн (потомок мулатки й білого).

кря-кря.

[kwod]

quadrisyllable

qua

нога

|"Куодгиред) тварина

1. п чотири-

(особл.

ссавець);

2. adj чотириногий. диадгиредаї |Ккмз'дги:рідз!)

adj

1)

чотириндгий; 2) рачки (про людину). quadruple |"Кмодгирі) 1. adj 1) чет-

верний; 2) в чотири рази більший (of, to); 3) що складається з чотирьбх частин; 4) чотиристорбнній (про угоду); 5) чотирираздвий, чотирикратний; 2. п кількість, збільшена в чотири рази; 3. о почетверяти, збільшувати в чотири рази. диадгиріеїз |"Кмодгирійз| п рі четвернята. quadruplicate 1. п [kwo’dru:plikit] 1): in q. в чотирьох примірниках; 2) pl чотири однакових примірники; 2. adj {kwo’dru:plikit] в чотири рази більший; 3. о [kwo’dru:plikeit] почетверяти, множити на чотири; робити в чотирьох примірниках. quads [kwodz] posm.=quadruplets. quaere [‘kwiari] лат. 1. п запитання; 2. о бажано

interesting,

знати; питається;

but

дуже цікаво, правда?

4.

most

is it true?

але, питається,

чи

це це

диаїї [kwa:f] о випити одним духом; пити великими ковтками. quag [kweg]=quagmire 1). quagga [‘kwego] п 3002. квдгга (зебра). quaggy [’kwegi] adj 1) багнистий, грузький, болотйистий; 2) що тече по

лий

болотистій

місцЄвості;

(про тіло).

quagmire

[/kwegmaia]

3) дряб-

п 1) болото,

трясовина, драговина; 2) скрутне станбвище. quail | [{kweil] п 1) перепел; 2) амер. 51. студентка. quail II [kweil] о 1) затремтіти, похитнутися, спасувати (Беїоге, 10); 9) рідк. залякати; 3) заст. скипатися, зсідатися. quail-call [’kweilko:1] =quail-pipe.

quail-pipe

[’kweilpaip]

п дудочка для

приманювання перепелів. quaint |Ккуеіпі) adj 1) незвичайний, дивний, химерний; 2) чудернацький, але привабливий. quake [kweik] І. о дрижати, тремтіти, трусйтися; to 4. with cold дрижати від хблоду; 2. п 1) дрижання, тремтіння, дрож; 2) розм. підземний удар; землетрус; обвал. Quaker [/kweika] п 1) квакер; 2) (q.) =quaker-gun; 3) attr. квакерський; 0. City амер. розм. м. Філадельфія. Quakeress [/kweikoaris] п квакерша. quaker-gun [’kweikagAn] п амер. бутафбрська гармата.

Quakerish [‘kweikarif] adj квакерський; по-квакерському скромний. Quakerism [‘kweikerizm] п квакерство. quaking [‘kweikin] adj тремтячий. quaking ash [‘kweikinef] п осйка (тою. 9. asp).

quaking-grass [‘kweikingra:s] п бот. трясучка. quaky [’kweiki] adj тремтячий; що трясбться,

qualification

дрижить.

[,kwolifi’keifn]

п 1) ква-

ліфікація; 2) придатність; 3) особлива властивість, якість; 4) обме-

ження; застереження; 5) визначення, характеристика (діяльності, поглядів тощо); 6) виборчий ценз; 7) спорт. кваліфікаційні змагання.

qualification

record

{[,kwolifi’keifn’re-

ko:d] п послужний список. qualificatory [’kwolifikatari] adj що кваліфікує, визначає, обмежує. qualified [‘kwolifaid] adj 1) Ппідхбжий, придатний; 2) обмежений. qualify [‘kwolifai] о 1) визначати; кваліфікувати; називати (as); 2) готувати(ся); ставати правомочним (as, Їог);3) обмежувати; 4) видозмінювати; ослабляти, пом'якшувати; 5) розводити; 6) грам. визна-

чати. qualifying

[‘kwolifaiin]

каційний;

4.

adj

кваліфі-

examination

екзамен

на одержання AKOicb кваліфікації. qualitative [/kwolitativ] adj якісний. quality [‘kwoliti] п 1) якість; сорт, гатунок; of good q. високосортний; 2) властивість; особливість; характерна риса; to give а taste ої one’s 9. показати себе, свої здібності тощо; 3) висока якість, риса; 4) заст, станбвище

позитивна в суспількласи суспільства, знать, панство (npoтил. the common people); а lady ої q. знатна дама; 5) заст. aKTOp-

стві;

people ої q., the 4. вищі

ська професія; збірн. актбри; 6) тембр; the 4. ої a voice тембр голосу. qualm [kwo:m] п 1) приступ млості, нудбдти; 2) приступ малодушності або розгубленості; 3) (звич. рі) сумнів у своїй правоті; qualms of conscience докдри сумління. qualmish [‘kwo:mif] adj що почуває приступ нудоти; що почуває докори сумління. qualmishness ("кмо:тід)піз| п нудота. quandary [’/kwondari] п скрутне становище;

утруднення;

здивування;

to be іп а 4. бути в скруті; не знати, що робити. quant [kwont] 1. п жердийна з диском (для відштовхування на чов-

ні, баржі); 2. о рухатися, відштовхуючись жердиною. quanta |"Кмопі») рі від quantum. quantify [/kwontifai] о визначати кількість. quantitative [’kwontitativ] аа) кількісний.

quantity

[‘kwontiti]

п

1)

кількість;

que

414

qua

od

розмір; negligible q. незначна кількість; величина, AKOIO можна знехтувати; перен. людина, на яку не зважають; людина, AKA не має ваги;

2) мат.

surable чини;

величина;

quantities unknown

перен. людина, відбмо або дії редбачити; 3) 9. ої безліч; in

incommen-

несумісні

4. а)

вели-

невідоме;

б)

про яку нічого не якої неможливо певелика кількість; а quantities У великій

кількості; 4) фон. довгота звука; 5) attr. масовий; 4. production масове виробництво.

quantum |/Кумопізт) 1) кількість, сума;

п (рі quanta) 2) частка, час-

тина; 3) фіз. квант; 4) attr. квантовий; 4. theory квантова тебрія; 9. number квантове число.

quarantine |"Кмогопії:п| 1. п 1) карантин; 2) юр. іст. сорокаденний період; 3) агг: 4. карантинний прапор;

flag жовтий 2. v 1) під-

давати

2)

карантинові;

піддавати

ізоляції (країну тощо). quarenden, диагепдег |/Кмогопагп,

‘kworands] п ранній сорт яблук. quarrel I [’kworl] 1. п сварка; лайка (with, between); привід для ворожнечі; чвари, спір, суперечка; to espouse another’s q. заступатися 3a когось; to seek (або to pick) a 4. with шукати привід для сварки 3; to make

up а 9. помиритися,

стати

ворогувати;

straw

бути

to

find

причепливим;

4.

2.

переіп

v

а

|)

сваритися (з кимсь-- with, через щось -- about, for); 2) причепитися;

сперечатися;

I would

find difficulty

to q. with this statement важко не погбдитися 3 цим твердженням; фраз. звор.: to 4. with one’s bread

and butter кидати заняття, якб дає засоби для існування; iTH всупереч власним інтересам. quarrel II [’kworl] п іст. стріла самостріла. quarrelsome [’kworlsam] adj сварливий; причепливий; забіякуватий. quarry I |"Кмогі) І. п 1) каменолбмня, кар'єр; відкрита розробка; 2) перен.

джерело

1) розробляти

відбмостей;

кар'єр;

2.0

видобувати

(камінь з кар Ре йтися, KOпатися (у книгах і т. ahi 3) вишу-

кувати (щось -- for). quarry II [’kwori] п 1) здббич, зацькбваний звір; 2) намічена жертва; 3) нутрощі дичини (що викидаються собакам); 4) заст. купа набитої дичини. quart [kwo:t] п кварта (--1,14 літра,

або

2 пінти);

посудина

на

одну

кварту; фраз. звор: to try to put а 4. into a pint pot намагатися зробити неможливе. диагіап [/kwo:tn] adj: med. 4. ague, 9. fever переміжна пропасниця з приступами через кожні три дні. quarter [‘kwa:ta] 1. п 1) чверть (of); а 9. ої a century чверть століття;

іо divide into quarters розділити на чотири частйни; for а 4. (ої) the price, for q. the price за чверть цінй; 2) чверть години; а 4. to опе; амер. а q. ої опе без чверті година; а bad 4. of an hour кілька неприємних хвилин; неприємне переживання; 3) квартал (року); шк. чверть; 4) квартал (міста); residential 4. квартал житлових будин-

ків; 5) стброна тира,

світу; 6) pl квар-

приміщення,

up the quarters гось); to take

with

smb.

житло;

of up

to beat

відвідати (коone’s quarters

поселитися

у кбгось

або

з кимсь; 7) рі військ. квартири, казарми; приміщення; стоянка; мор. пост; to beat to quarters mop. бити збір; to sound off quarters mop. бити відбій; 8) місце, сторона, бік; from every 4. з усіх боків; from по 4. нізвідки, ні з чийдго ббку; ме

learned trom the highest quarters ми довідалися з авторитетних джерел; 9) пощада, помйлування; to ask for 4. to cry 4. просити пощаto give 4. пощадити противни-

ди; ка,

пощадийти

здався Ha 10) прийбм;

життя

(того.

хто

змилість переможця); поводження; 11) чверть

(туші); fore 4. задня частина;

лопатка; hind 4. 12) мор. чверть

румба; from what 4. does the wind blow? звідки вітер віє? 13) амер. (монета в) 25 центів; 14) біг на чверть милі; 15) мор. кормова частина судна; 16) закаблук (чобота); 17) буд. дерев'яний чотиригранний брусок, фраз. звор.: пої а 4. so good as далеко не такий добрий, як; to come to close quarters а) зче-

пйитися в суперечці; б) зіткнутися лицбм в лице; 2. v 1) ділити Ha чотири

(рівні)

TBepTyBaTH; (особл.

частини;

3)

війська);

2)

іст.

че-

розквартирбвувати ставити

на

квар-

тиру; 4) квартирувати (at); 5) ганяти в усіх напрямках (про мисливських собак); 6) давати дорбгу; звертати, щоб роз'їхатися, quarterage [‘kwo:taridz] п 1) виплата

(пенсії

тощо)

по

кварталах;

2)

військ. розквартирування. quarter-bill [“kwo:tabil] п мор. бойовий розпис. quarter binding [/kwo:ta’baindin] п обкладинка з шкіряним корінцем. quarter-day [’kwo:tadei] п день, що починає квартал року (строк платежів).

quarter-deck шканці;

(‘kwo:tedek]

п

mop.

ют.

quarterly [‘kwo:tali] adj тримісячний, квартальний; 2. п журнал, що виходить раз на три місяці; 3. adv раз на три місяці, раз на квартал. quartermaster [/kwo:ta,ma:ste] п 1) військ. квартирмейстер; начальник (господарського) постачання; ін-

тендант; вий;

2)

мор.

4. service

стерська

старшина-рульо-

військ.

квартирмей-

служба.

quartern [‘kwo: tan] п 1) чотирифунтова паляниця (тж. q. loaf); 2) чверть пінти; 3) чверть аркуша (па-

перу).

quarter sessions [‘kwo:te’sefanz] п pl сесії мирових суддів (раз на три місяці). quartet(te) [kwo:’tet] п муз. квартет. quarto [‘kwo: tou] п 1) чверть аркуша; 2) книга в четверту частину аркуша. quartz [kwo:ts] п мін. кварц. quartzite [/kwo:tsait] п мін. кварцит. quash |Кмої) о 1) юр. анулювати, скасбвувати; 2) придушувати. quasi [’kwa:zi] лат. adv неначе, нібито, HeMOBOH, майже. диазі- [/kwa:zi] pref квазі-; майже.

quasi-conductor

[‘kwa:ziken’dakta] п напівпровідник. Quasimodo [,kweesi’moudou] п рел. хомина неділя. quater-centenary |’kweetasen‘ti:nari] п 400-річний ювілей; 400-річчя, quaternary [kwo’ta:nari] 1. adj 1) що складається з чотирьбх частин; четвертний; 2) геол. четвертинний; 2. п 1) комплект з чотирьох предметів; четвірка; 2) (Q.) геол. четвертйнний період, четвертинна си-

стема. quaternion [kwoa’ta:njen] п 1) четвірка, чотири; 2) мат. кватернідн. quatrain [’kwotrein] п чотиривірш. quaver [‘kweiva] 1. о 1) дрижати, тремтіти; вібрувати; 2) щебетати; 3) говорйти тремтячим голосом;

2. п 1) тремтіння (в голосі); 2) трель; 3) муз. восьма нота. quavery [‘kweiveri] adj тремтячий. quay [ki:] п мол, причал, набережна (для причалювання суден). quayage |/Кі:і43) п 1) збір за причалювання до набережної; 2) довжина причальної лінії. quayside [‘ki:said] п мол; пристань. quean [kwi:n] заст. розпусниця; 2) wora. здорбва молодиця, дівчина.

queasily 2)

[‘kwi:zili]

в

стані

adv

Mudcti;

1) нудотно; 3)

вередливо.

queasy [‘kwi:zi] adj 1) слабкий (про шлунок); 2) нудотний (про crpaву); 3) що почуває нудоту; що нездужає; 4) делікатний; 5) вередливий,

queek queen

перебірливий,

вибагливий.

[kwi:k] о кричати (про сову). [kwi:n] 1. п 1) королева; 2)

матка (у бджіл); 3) дама 4) карт. дама, краля; 4. of а) червбва дама; б) перен. рителька сердець; 5) шах. фраз. звор.: Queen Anne is

прибл. відкрив Америку! на

застарілу

звістку);

серця; hearts покоферзь; dead!

(відповідь when

Queen

Anne was alive прибл. за царя Го: рбха; 2. о 1) робити королевою; 2) правити

(оуег); бути королевою;

415

це

царювати; 3) шах. проводити (пішака) або проходити в ферзі. ueen-apple Veo по ранет (сорт яблук

ueenhood ще

[{’kwi:nhud]

королеви;

2)

п 1) станови-

період

царювання

королеви. ueening {’kwi:nin ] п сорт яблук. цеепіу [‘kwi:nli] ад) притаманний королеві, царствений. ueer [kwia] І. adj 1) дивний, чудний, чудернацький; ексцентричний; 4.

customer

чудак,

дивак;

q.

bird

чудна людина, людина з химерами, з чудацтвами; 2) що нездужає або почуває запаморочення; 3) сумнівний; підозрілий; there is something

q. about him з ним щось негаразд; в ньому є щось дивне, підозріле; 4) sl. п'яний; 5) підроблений, фальшивий; 4. money фальшиві гроші; фраз.

звор.:

скрутному боргах;

іп Q.

street

станбвищі;

sl.

а)

в

в біді; б) в

2. п рі божевільні;

3. о Sl.

1) псувати; фраз. звор.: to 4. the pitch for smb. прибл. підкласти комусь

свиню;

розладнати

чиїсь

пла-

ни; to 4. oneself with smb. поставити себе в незручне станбвище перед кимсь; 2) обдурювати. геї |кмеї| о придушувати, знищувати; заглушати,

iench

[kwentf]

о 1) гасити;

2) за-

спокбювати (спрагу); 3) охолоджувати (запал); 4) гартувати (сталь);

5) вгамбвувати (бажання, почуття); 6) sl. примушувати замовкнути, заткнути рота. encher [’kwentfa] п 1) гасийтель; 2)

заспокбювач;

4) sl. пиття,

ienchless мий;

3)

[ko’nel]

adj

невгаси-

невтолимий.

п кул.

кнель.

егсіїгоп [‘kwoa:sitren] п 1) амер. дуб бархатистий; 2) кора дуба бархатистого; кверцитрон (жовтий барвник).

іегізї

|"Кміагіз!)

запитання,

п той, хто ставить

запитувач.

ern |Кмо:п| п ручний млинок. гегиїоц5 § [{‘kwerulas] adj постійно невдовдлений; ливий;

ery 9)

буркотлйвий;

свар-

дразливий.

[/kwieri] знак

вати,

І. п

питання;

1) 2.

довідуватися

2) піддавати ти сумнів;

пісе

ня;

4.

the

4.

делікатне

is

справа

this is out of the може бути й мови;

запитання;

v

1)

(if,

сумніву,

запиту-

whether);

вислбвлюва-

3) ставити знак питання.

питан-

в

that is not the 4. справа

тому;

не в тому;

4. про це не it is merely a

q. of time це вже тільки питання часу; іо соте іпіо 4. підлягати обговбренню; to go into the 4. зайнятися питанням; to put the 4. ставити на голосування; 3) сумнів;

beyond out)

all

4.

(або out of, past, with-

безсумнівно;

to

call

іп

4.

ставити під сумнів; заперечувати; вимагати доказів; to make по 4. of не сумніватися, цілком припускати; 4) іст. катування; to put to the 4. катувати;

2. о

1) ставити

ня, питати,

запитувати;

вати;

досліджувати

3)

факти); 4) піддавати ніватися; 3. int: 4. 6) це ще питання!

запитан-

2) допиту(явища,

сумніву, сума) до ділаї;

questionable [’kwestfanabl] adj 1) сумнівний; 2) підозрілий; 3) що має погану репутацію. questioner [’kwestfana] п 1) той, хто запитує, веде допит; кореспондент.

questionless сумнівний,

2) інтерв'юєр,

4.

II [’kwikon]

анкета.

в черзі, ставати

to 3)

take

offence

образ-

тямущий;

гдстрий

(про

визір,

слух, розум); 4) пливучий; сипкий; м'який (про породу); 5) урийвчастий; 2. adv швидко, скоро; please

скорострільна зброя. quick-firing [‘kwik,faiarin] adj військ, скорострільний. quick-freeze |"Кікігі:2| о 1) швидко заморожувати (продукти); 9) швидко замерзати (про продукти). quickie [/kwiki] п розм. халтура; недоброякісна,

поспіхом

гострота

мотобрність;

(зору,

слуху,

уривчастість. quicksand [’kwikseend] сок; пливун.

срібло;

фраз.

звор.:

пальний, quickwitted ливий;

їжу

(про

тварин);

дайння

(6

шукати

3) збирати

католицьких

по-

церквах).

estion [’kwestfan] 1. п 1) запитання, питання; 2) проблбма, справа,

to the 4. дійняти

допекти;

to the 4. до

4. int швидше!; щій!, хутко!

now

quick bread [’kwik’bred] прісного тіста.

до живого,

самих

then,

quid

II

to have

4. in

гарячий; дразливий. [‘kwik’witid] adj винахід-

[kwid]

совербн

п

пресбваного

(рі без

змін)

sl.

або фунт стерлінгів.

quiddity [’kwiditi] п 1) суть; 2)= quibble 1. quidnunc [’kwidnAnk] лат. п плетун. quid pro quo [’kwidprou’kwou] лат. п 1) послуга за послугу; компенсація; 2) непорозуміння, що грунтується на прийнятті однієї речі за іншу quiescence,

quiescency

{kwai’esns,

kwai’esnsi] п спдкій, нерухомість. quiescent [kwai’esnt] adj що перебуває у спокої, нерухомий; 9. load тех. статичне

навантаження,

не навантаження. quiet [‘kwaiat] 1. adj

а

4.

q.! мер-

а

9.

з

пі-

quid I |куід) п кусбк тютюну для жування.

кісток;

п печиво

4)

п сипучий

дотепний.

touch)

2) шука-

3)

розуму);

one’s veins бути дуже жвавим, рухливим. quicktempered (‘kwik’tempad] adj 3a-

тихий; безшумний; 9. не шуміть; the

собак);

кмітли-

диїск5еї [‘kwikset] по 1) оживбць (особл. глоду); 2) живопліт, quicksilver |"Кмїкзіїма) п ртуть; живе

спокійне;

(про

2)

винахідливість;

dead живі й мертві; 2) «живб м'ясо», чутливе місце; to cut (або to

розшукувати;

теа-

диїскійте [/kwiklaim] п негашене вапно. quickly [/kwikli] adv швидко. quickness [’kwiknis] п 1) швидкість,

царських романах); 4) заст. дізнання; іп q. ої шукаючи чогось; 2. й дичину

виготовлена

продукція (перев. літературна, тральна або кіно).

соте 4. ідіть швидше; 3. п 1) (the 4.) рі! збірн. живі; the 4. and the

1) шукати,

гороби-

[’kwikfens] п живопліт, [‘/kwik,faiara] п військ.

е5і [kwest] 1. п 1) шукання; posшук; in q. of шукаючи (чогось); 2) розшукуваний предмет; 3) від'їзд рицаря на шукання пригбд (у pu-

ти

п бот.

на звичайна.

quick-fence quick-firer

вість; тямучість;

2) кмітливий,

нахідливий;

quicken

жвавість,

в чергу (часто 4. оп, q- up); 3) іти за. quibble [’kwibl] І. п 1) каламбур; гра слів; 2) софізм; вийверт; 2. о 1) заст. грати словами; 2) ухилятися від суті питання; ухилятися від прямої відповіді за допомодгою софізму. quick [kwik] І. adj 1) швидкий; моторний, жвавий; 4. fire амер. швидкий вогонь; 4. march військ. форсбваний | марш; швидкий крок (особл. як команда); 4. time військ. рух швидким (ширбким) кроком; to Бе 4. поспішати; do be q.! поспішайте!;

1 [’kwikan] о 1) пожвавлювати(ся); оживляти(ся); оживати; 2) починати відчувати рух плода (при вагітності); 3) збуджувати, стимулювати; 4) розпалювати; 5) прискорювати (ся); his pulse quickened fioré пульс почастішав.

1. adj безбез-

adj: q.-c.

трансформатор

quicken

2. adv

quetzal [ket’sa:l] п кветцал (грошова одиниця Гватемали). queue [kju:] 1. п 1) коса (з волосся); 2) черга, хвіст; to stand іп а 94. стояти в черзі; 2. v 1) заплітати

ливий;

[‘kwiktSeindz]

artist перевтілювач, (артист).

безперечний;

сумнівно, безперечно. question-mark |/Ккмез5і/п'та:К| п знак питання. questionnaire [,kwestia’nea] фр. п запитальник;

quick-change

[‘kwestfanlis]

(в) косу; 2) стояти

напій.

|"Куепіїїіз)

невгамбвний,

іепейїе

охолодджувач;

питання;

qui

2)

wedding

нечутний; keep sea is 9. MOpe

спокійний,

dinner-party

постій-

1) спокійний; скромний;

інтимний

скромне

обід;

весілля;

3)

неяскравий, що не впадає у вічі; 9. colours спокійні кольори; 4) таємний,

прихбваний;

відлюдний;

to

keep smth. q. затаювати, 3aMOBuyвати; 5) мирний, спокійний, нічим не порушуваний; 2. п (німа) тиша; спбкій; мир: фраз. звор.: оп the 4. (скор. sl. оп the 4. t.) а) таємно, нишком; лід великим секретом; б)

у тиші,

3. о заспокбювати (ся);

іо 4. down

затихати, заспокбювати-

ся; 4. int тихіше!, не шуміти! quieten |"Кмаїзіп) о розм. заспокбіовати(ся). quietism [‘kwaiitizm] п філос. квієTH3M. quietly [/kwaiatli] adv спокійно, тихо. quietness [’kwaiatnis] п спдкій, тиша. quietude [/kwaiitju:d] п спокій, тиша,

мир. quietus [kwai’i:tas] п 1) заст. квитанція, розписка про сплату (боргу); 2) кінець, смерть: to get one’s 4. вмерти; 3) sl. останній удар.

quill

[kwil]

1. п

1) перо

(пташине;

тж. вживане для писання); фраз. звор.: to drive а 4. жарт. бути письменником; 2) зубочистка; 3) текст. шпулька, котушка, цівка;

4)

тех.

втулка;

човник,

порожни-

стий вал; 5) гблка дикобраза; 6) стрижень поплавця (вудочки); 7) кругла складка; 2. о 1) гофрувати,

плоїти;

2)

текст.

намбтувати

на

котушку.

quill-driver [‘kwil,draiva] п жарт. або знев. писар, писака. quilling [‘kwilip] п pow. quilt [kwilt] 1. п стьобана ковдра; 2. о

дис

416

qui

1) стьобати;

2) зашивати

кладку

ватою;

(гроші і т. ін.) в під-

бдягу

пілювати;

підбивати

тощо;

3) розм.

ком-

4) sl. шмагати.

quinary |/Куаїпагі) adj п'ятиразбвий; що складається з п'яти. quince [kwins] п бот. айва. quincentenary [,kwinsen’ti:nari] п 500-річний

quincunx

ювілей;

500-річчя.

[’kwinkanks]

1. п розташу-

вання по кутках квадрата з п'ятим предметом посередині; розташування в шаховому порядку; 2. о розташовувати в шаховому порядку.

quinine |Кмі/пі:п| п хінін, quinism [/kwinizm] по шум від надмірного вживання

у вухах хініну.

quinquagenarian (‘kwinkwed3i’neorion] 1. adj п! ятдесятирічний; 2. п п'ятде-

сятирічна людина. quinquennia [kwin’kwenia] рі від quinquennium. quinquennial [kwin’kwenial] 1. adj п'ятирічний; 2. п п'ятиріччя. диїпдиеппійт |Куід"Кмепіат| п (рі quinquennia) п'ятиріччя. quinquina [kwin’kwaina] п хінне

де-

рево. quinquivalent [kwin’kwivalant] adj хім. п'ятивалентний. quinsy |/Кміпгі) п мед. ний тонзиліт.

ангіна;

гній-

quint n 1) [kwint] муз. квінта; 2) {kint] карт. квінт (5 карт однієї масті в пікеті); 3) |Кіпі| квінта

(п'ята фігура або позиція у фехтуванні).

quintain

[‘kwintin]

п іст. стовп

з мі-

шенню для удару списом. quintal [‘kwintl] п центнер; квінтал (англ. = 508 кг; амер. = 45,36 кг; метричний

2. о

аз. quintuplet з п'яти

збільшувати(ся)

у п'ять

{‘kwintjuplit] п 1) набір предметів; 2) рі п'ятеро

близнят. quip [kwip] 1. п 1) саркастичне зауваження; епіграма; 2) BHBepT, софізм; 3) щось дивне; 2. о робити ущийпливі зауваження; глузувати. quire | [’kwaia] п 1) десть (паперу); 2) НН, друкарський ар-

куш; in quires незброшурбваний, неоправлений, в аркушах. quire II [’kwaia] =choir. quirk [kwa:k] п 1) гра слів, каламбур; 2) химера; викрут; 3) розчерк пера, закруток невеликий

(малюнка);

жолобок;

4) архт.

галтель.

quirt [kwa:t] амер. 1. п гарапник; 2. u хльбстати, шмагати гарапником. днізіє [’kwizl] о бути зрадником, діяти по-зрадницькому. quisling |"Кмігіїд| п квіслінг, зрадник. quit {kwit] 1. по звільнення з роботи, служби; 2. adj pred. вільний, що здихався чогбсь; to get 4. of one’s debts розрахуватися з боргами; 3.0 (разі і р. р. quitted; амер. розм. quit) 1) кидати, залишати; to 4. the army іти у відставку; to 4. hold ої відпускати, випускати (з рук); іо 9. а house виїхати 3 квартири, з будинку; 2) залишати, припиняти (роботу, службу); 3) поет. відплачувати; рідк. сплачувати (борг); to 4. love with hate платити ненавистю за любов; 4) заст. поводи-

тися. quitch [kwitf] п бот. пирій, quitclaim [’kwitkleim] 1. п формальне відмбвлення

від

права;

2.

о

від-

4. 50 цілком

вір-

мовлятися від права. quite (kwait] adv цілком, збвсім; абсолютно; повністю; 4. а long time

ago дуже давно;

но; 4. а few досить багато, чимало; 4. some багато; it is 4. the thing це модно, так годиться; not

9. the

thing

to

do

з ними ще поквитається; to cry q а) запропонувати примирення; б) розквитатися;

= 100 кг).

quintan |"Кміпіоп| 1. adj п'ятиденний; 2, g@ переміжна пропасниця 3 приступами через чотири дні. quintessence |kwin’tesns] п квінтесенція. quintessential [,kwinti’senf1] adj що є квінтесенцією. quintet(te) [,kwin’tet] п муз. квінтет. quintuple (‘kwintjupl] 1. adj 1) п'ятикратний, п'ятиразбвий; 2) що складається з п'яти предметів або частин;

quits [kwits] adj pred. квити (8 сто сунках, розрахунках); to be quit: розрахуватися; we are q. MH KBIL ти; he will be q. with them yet вії

це

не

пристбйно; об, 4.! о, так!; 9. another збвсім інший.

збвсім цілкомі|;

4.

будьмо

квити!

quittance нення

|"Кміїоп5) п заст. 1) звіль (від зобов'язань, платежі і ін.); 2) квитанція; 3) відшко: дування; відплата. quitter [/kwita] п амер. розм. 1) лю дина без витримки, що легко ли: шає розпочату справу; 2) боягуз

3) прогульник, ледар. quiver I [’kwiva] 1. о дрижати, трем: тіти, трепетати; 2. п 1) дрож, трем: тіння, трепет; гдлосу.

quiver звор.:

II [’kwiva] а

4.

full

2)

рідк.

дрижання

п сагайдак;

фраз

of

жарт

children

велика сім'я (ток. quiverful); аг arrow left in one’s q. засіб, зали шений про запас. диїуегіці [’kwiveful] п 1) кількість стріл,

що

вміщується

в

сагайдаці.

2) жарт. велика сім'я. qui vive [ki:’vi:v] фр. п: оп the 4. у

насторожі. Quixote [’kwiksat] п донкіхот. quixotic § [kwik’sotik] аа) донкіхотський. quixotism, quixotry [(‘kwiksatizm ‘kwiksatri] п донкіхотство. quiz I [kwiz] 1. о 1) насміхатися

глузувати; 2) дивитися глузливо або.з цікавістю; 2. п 1) насміш: ник; 2) насмішка; жарт; містифі: кація; 3) заст. дивак. quiz Il [kwiz] 1. п амер. 1) поперед: ній екзамен; 2) перевірні запитан: ня; бпит; 3) вікторина, серія запи: тань; 2. о 1 опитувати; 2) прово: дити перевірний іспит. quizzee [kwi’ AGL г амер. розм. 1) учасник бпиту; 2) учасник перевір: ного іспиту. quizzical (‘kwizikal] adj 1) насміш: куватий, глузливий; лукавий; 2) чу: дакуватий. quizzing-glass [’kwizingla:s] п заст монодкль. quoad [’kwoued] лат. prep щодо відносно. quod [kwod] sl. І. п тюрма; 2. о садовити в тіорму. quoin [koin] п 1) ріг будівлі; 2) на: ріжний камінь або цеглина; 3) рідк. замок склепіння; 4) клин.

quoit [koit] п 1) метальне кільце з гбстрими краями; 2) рі метання кілець в ціль (гра). quondam |‘kwondem] лийшній.

лат.

adj

ко-

Quonset hut [‘kwonsit’hat] п амер. збірний суцільнометалевий будинок казарменого типу. quorum |"Кмо:гет) лат. п квбрум. quota |"юмоціа| п частка, частина квота.

10

417

1otable |"Кмоціоб) adj 1) що 3aслуговує цитування; 2) що допус-

кає цитування. 1otation [kwou’teifn] 2) цитування;

курс.

п 1) цитата; 3) фін. котирування,

iotation-marks [kwou’teifn’ma:ks] п рі лапки (розділовий знак). іоїе [kwout] І. о 1) цитувати; 2)

гад

посилатися (на когось); 3) відкривати лапки; брати в лапки; 4) призначати ціну; давати розцінку; котйрувати (at); 2. п розм. 1) цитата; 2) рі лапки (розділовий знак).

quoth

[kwou6]

сказав,

quotha

о заст.

(про)мобвив.

[’kwouGa]

дії; нема

(я, він і т. д.)

чого

int заст. ірон. справ-

quotidian

[(kwo‘tidion]

всякденний;

лярія

1. adj

2) банальний;

з щоденними

quotient |"кмбціпі) ка; 2) коефіцієнт.

quotum

1) по2. п ма-

приступами. п

[’kwoutam]

1) мат.

част-

квбта,

доля,

по

частина.

й казати!

R ог

|а:) п 18-а літера

англійського

алфавіту.

ЬБеї

[‘reebit]

1.

п

1)

жолобок,

фальц, шпунт, вйїмка (тж rebate); 2) копальня, рудник; 2. о вирізувати жолобок; робити шпунт, шпун-

тувати.

ЬБі [‘raebai] п рабин. bbin [‘raebin] п рабин. bbit ("геебії) 1. п 1) кролик; 2) перен. боязка, кепський,

ляклива

слабкий

людина; гравець;

3) sl. йдлоп;

2. шо полювати на крбликів (тж to go rabbiting). bbit-fever [/rbit,fi:va] п мед. туляремія.

bbit-hutch [/rabithats] п клітка для свійських кролів. bbit-warren [‘rebit,worin] п кролячий сажок. bbity [/rabiti] adj кролячий. bble

1 [/rabl]

г.) набрід,

п 1) натовп;

пбтолоч;

romOTa,

2) (the чернь.

bble II [‘rebl] п мет. механічна мішалка (в плечі); кочерга. bid [‘reebid] adj 1) шалений, нелютий;

2)

скажений (про собаку). bidity [ra’biditi] п шаленство, самовитість, лють.

самовитий,

не-

bies

нестямний,

[‘reibii:z]

ссооп

п сказ,

водобоязнь,

[ra’ku:n] - гасооп.

ce І |геі5) 1. п 1) змагання в швидкості (з бігу, плавання тощо); гбнки, перегбни; ський біг; за владу;

Marathon

г. Mapadou-

г. for power armament г.

боротьба гбнка 03-

броєнь; 2) рі скачки; 3) життєвий шлях; his г. is nearly run (або ver) ord життєвий шлях майже закінчений; 4) швидкий потік; биттрина; 5) ав. потік, струмінь за ‘BHHTOM; 6) attr.: г. reader радіокоментатор

гися

скачок;

в швидкості

2. о

(with);

1) змага-

2) брати

участь у скачках (про коней); 3) ахоплюватися скачками; 4) мчати;

) гнати (коня); 6) давати повний аз (двигуноєі), гнати машину; рраз. звор. to г. the bill through he House napa. спішно провести аконопробкт через парламент. e Il [reis] п І) раса; the human рід людський, людство; 2) по-

бмство, ження; 4-131

нащадки; 4) порбда,

3) рід, moxoсорт; 5) особ-

ливий аромат; особливий стиль; г. of wine букет вина. race III [reis] п кбрінь (особл. ім-

биру).

race-card [‘reiska:d] п програма скачок. racecourse [‘reisko:s] п 1) бігова доріжка, трек; 2) іподром. race-hatred [‘reis,heitrid] п расова або національна ворожндча. racehorse [/reisho:s] п скаковий кінь. racemation [,resi’meifn] n заст. 1) гроно (винограду); 2) збирання винограду.

raceme [re’si:m|] п бот. грбно, китиця. race-meeting [‘reis,mi:tin] п день скачок. racer [‘reiso] п 1) гбнщик; 2) скаковий або біговий кінь; 3) гбночна яхта, гбночний автомобіль тощо; 4) амер. змія; 5) тех. оббйма або

кільце підшипника. race-suicide [‘reis,sjuisaid] п вимирання, виродження народу. racetrack [‘reistraek] =racecourse. гасе-мау [‘reiswei] п амер. лотокй (rc. mill-race).

rachitis [re’kaitis] п мед. рахіт. racial [‘reifal] adj расовий. racialism [‘reifalizm] п расизм. tacialist [‘reifalist] п расист. racing [‘reisin] п 1) гра на нах, на скачках; (двигуна).

2)

тех.

neperdрозгін

racism [‘reisizm] =racialism. racist [‘reisist] =racialist. rack I [reek] 1. п 1) кормушка;

2)

вішалка; 3) полиця; стелаж; сітка для речей (у залізничних вагонах); 4)

грати;

5) стояк;

штатив;

рама;

каркас, кбзли; 6) тех. зубчаста рейка; 7) гірн. рудопромивальний апарат; 8) ав. бомботримач; фраз. звор.: г. of bones амер. sl. дуже худа людина, шкіра й кістки; 2. 0 класти у сітку, на полицю (у залізничному вагоні і т. п.). rack If [reek] 1. п перен. тортури, мука; 2. о 1) мучити, катувати; 2) змушувати працювати надмірно, виснажувати. [reek] о зціджувати вино. rack І rack IV [reek] п 1) хмари, що пливуть; 2) розбрення; to go to г. (and ruin) розоритися, загинути.

racket

I |Такії)

гри

в теніс);

п 1) ракбтка 2) pl вид

racket II [/raekit]

(для

тебніса.

І. п 1) шум, гамір;

іо kick up а г., to make а г. зчинити галас, скандал; 2) легковажне, дозвільне життя; to go on the г. вести дозвільне життя; віддавати-

ся розвагам; райство,

3) амер.

обман;

шантаж; шах-

4) амер.

sl. легкий

заробіток, сумнівне джерело прибутку; 2. о вести дозвільне життя (часто г. about). racketeer [,reki’tia] п амер. гангстер; бандит-шантажист. racketeering [,reeki’tiarin] п амер. бандитйзм; політичний підкуп і тербр; шантаж.

rackety

[‘reekiti]

коважний,

racking

adj безладний,

[‘tekin]

стерпний;

головний

rack-rail

лег-

дозвільний.

adj

болісний,

а г. headache

не-

нестерпний

біль.

|"тгеКгеї|)

п зубчаста

rack-railway [‘rek,reilwei] ста залізниця.

п

рейка. зубча-

rack-rent [‘rakrent] 1. п надмірна орендна або квартирна плата; 2. v брати надмірну opéHaHy або квартирну плату. rack-wheel |/тееКмі:І) п зубчасте колесо. racoon |га"Ки:п)| п зоол. єнбт. racquet [‘rekit] =racket I. гасу [‘reisi] adj 1) характерний; що зберіг слідй свого походження; г. of the soil а) простий, народний; б) колоритний (про мову); 2) міцний;

запашний;

пікантний;

пряний;

смачний; 3) амер. похітливий, хтивий. radar [‘reida] п (скор. від radio detection and ranging) 1) радіолокатор, радар; радіолокаційна станція; 2) радіолокація.

raddle [/redl] =ruddle. raddled [’radid] adj 51. п'яний. radial [‘reidjel] adj 1) panianpdui; променистий;

зіркоподібний;

2) про-

меневий. гадіапсу {‘reidjans, ‘reidп 1) сяяння; 2) пишнота,

гадіапсе,

jensi] блиск.

гадіапі

[/reidjant]

1. adj

1) .mpome-

нистий; випромінюючий; г. energy промениста енергія; 2) сяючий; 2.п 1)

фіз.

джерело

світла,

тепла;

418

гад

2) астр. радіант.

джерелб

дощу

метебрів,

гадіаїе І. о |’reidieit] 1) вихбдити 3 центра (про промені); розходити-

ся

з

2)

випромінювати

центра

сяяти

подібно

(тож. перен);

І) променистий;

radiation

до

радіусів;

(світло,

тепло);

2. adj [‘reidiit]

2) променєвий,

[,reidi’eifn]

п

1) випромі-

нювання, радіація; atomic г. атомна радіація; 2) сяяння; 3) attr. променевий; г. illness (або sickness) променева хвороба. radiative [‘reidiativ] adj 1) що випромінює; \2) випроменений; 3) paятаційний,

radiator

[‘reidieita]

п 1) тех.

pania-

тор; випромінювач; 2) батарея (опалення). radical |/гегдїкої) 1. adj 1) корінний; основний; фундаментальний, повний; радикальний;

2) бот. що

росте

з кбреня; 3) мат. що стосується кореня числа; г. Sign знак KOpeHs; 2. п 1) пол. радикал; 2) мат. знак

кбреня, кбрінь (числа); 3) хім. ра-

дикал. tadicalism калізм.

radices tadicle ве

[‘traedikelizm]

п пол.

ради-

[‘reidisi:z] рі від radix. [’radikl] п анат. початкб-

розгалуження

нерва,

вбни;

2)

бот. зародковий корінь, корінєць. radii [‘reidiai] pl від radius. radio [‘reidiou] 1. п 1) радіо; радіомовлення; 2) радіоприймач; 3) радіограма; 4) attr.: г. amateur радіолюбитель; г. іпіегсері радіоперехоплення; г. monitoring радіопідслухб-

вування;

2. о

передавати

по

ра-

діо; надсилати радіограму; радирувати radio-active |"геідіоц'геКНім) adj радіоактивний; г.га. material радіоактивна речовина; г.а. fall-out радіоактивні дпади.

radio-activity

[‘reidioueek’tiviti]

діоактивність.

radio aerial

[’reidiou’earial]

п ра-

п 1) ра-

діомережа; 2) антена. radio beacon [‘reidiou’bi:kn] п радіомаяк. radio-controlled {‘reidioukan’trould] adj кербваний по радіо..

radiogenic

[/reidiou’dgzenik]

радіогенний;

2) зручний

adj 1)фіз. для

пере-

дачі по радіо. radiogram [‘reidiougrem] n 1) радіограма; 2) рентгенівський знімок; 3) (скор. від radiogramophone)

дібла. radiograph

[‘reidiougra:f]

ра-

1. п рент-

генівський знімок; 2. о робити рентгенівський знімок. radio-location [‘teidioulou’keifn] п радіолокація.

radio-locator

[’reidioulou’keita]

п ра-

діолокатор. radiology [,reidi’oledzi]

п радіологія,

рентгенологія. radioman [’reidioumen]

п радист.

гадіотеїег [,reidi’omita] п радібметр. radio net(work) [‘reidiou’net (‘wa:k) | п радіомережа.

radiophare radiophone

[‘reidioufea] п радіомаяк. [‘reidioufoun] n радіотеле-

гадіозсору

|,геіді/о5Корі) п дослідження рентгенівським промінням. radiosensitive [,reidiou’sensitiv] adj мед. чутливий до променистої енергії; що піддається лікуванню рентгеном. radio show f‘reidiou,fou] п радіопо-

radio-telegraph tiks]

п

метеор.

п

| |теідіоц,бего" pju:-

п pl (вжив.

як

sing) радіо-

терапія; лікування радієм або рентгенівським промінням.

radio-therapy

[‘reidiou’6erapi] = radio-

-therapeutics.

гадіоїгісіап

[,reidiou’trifn]

п

радіо-

технік.

radish |тедї|) п редиска. radium [/reidjam] п хім. радій. radius [‘reidjas] п (рі radii) 1) радіус;

within

the

г.

of

knowledge

у межах наших знань; 2) спиця (колеса); 3) тех. закруглення; 4) лімб (кутомірного інструмента).

radix [‘reidiks] п (pl radices) 1) джерело; 2) корінь; 3) мат. основа системи числення. radon [‘reidon] п хім. радбн. rafale [,ra:’fa:l] п військ. шквальний вогонь.

гаїї [reef] -гіїї-гаїї 1. raffish [/refif] adj 1) безпутний; негідний; 2) вульгарний. raffle [/tafl] 1. п лотерея; 2. о розігрувати або брати Участь у лоTepéi. raft І [ra:ft] 1. 2 1) пліт; 2) nopém; 1)

складати

сплавляти

(ліс);

або

гнати

2)

пліт;

переправля-

ти(ся) на порбмі. гай Il [ra:ft] п амер. 1) розм. сила-силенна; велика кількість; безліч; 2) натовп; 3) sl. багатоженство.

[‘ra:fte]

п 1) плотар;

2) по-

ромник; 3) буд. кроква; фраз. звор.: from cellar to г. у BcbOMy будинку, 3rOpH донизу.

rafting [‘ra:ftin] п лісосплав. raftsman [‘ra:ftsmon]=rafter 1), rag I [reg] п 1) ганчірка; клапоть; 2) рі лахміття, дрантя; glad rags | sl. святковий бдяг; 3) перен. невелика

кількість;

незначний

залишок;

клаптик; there is not аг.ої evidence немає жоддного доказу. rag II [reg] 1. п 1) грубі жарти, веселощі; 2) sl. (студентський) скандал,

бєшкет,

галас;

2. v

1) лаяти;

сварити; дражнити; 2) зчиняти галас, бешкет, скандал. rag ПІ [reg] І. п твердий шаруватий

туватися; 2) загальне захдбплення (чимсь, кимсь) або предмет великого захбплення; 2. о лютувати,

вапняк,

крупнозернистий

піско-

шаленіти,

against).

tag fair

[‘reidiou’teligra:f]

радіотелеграф. radio-therapeutics

rafter

[,rzegan’bounmeen]

tag-bolt |таєроції) п тех. анкерний болт, йорж rage [reidz] 1. п 1) лють, гнів; несамовитість; to fly into а г. розлю-

казйтися;

cTaHoBKa.

tadiosonde |‘reidiousond] радіозбнд

uv

гає-апі-Бопе-тап

п ганчірник, лахмітник.

фон.

2.

вик; 2. о дробити каміння або руду (для сортування). гасатаїїїп [’rego,maAfin] п обідранець, голодранець.

[/regfea]

бушувати

п ринок

(аї,

нбшеного

бдягу, товкучка. ragged [‘reegid] adj 1) нерівний, зазублений, кострубатий; 2) драний, знбшений; 3) нерозчесаний, кошлатий; 4) необроблений, недосконалий (про стиль).

tagged

robin

|Ттекідтобіп)

п

бот.

горицвіт, зозулин цвіт, бузьків вогднь. raggery Гтегрогі) п sl. Omar, ran-

чір'я. tagging

[‘regin] п гірн. дрбблення руди. raging [‘reidzin] adj лютий; страшенний;

г. pain

страшенний

біль.

raglan [‘reglen] п пальто-реглан. гаєтап [‘regman] = rag-and-bone-man. ragout |/тггри:) фр. п рагу. rag-picker [‘reegpike] п ганчірник, лахмітник. ragtag [‘Tegteg] п розм. потолоч, набрід,

покидьки

суспільства.

ragtime [‘regtaim] п синкопбваний танцювальний ритм. tagweed [/regwi:d] п бот. жовтозілля (лугове). ragwheel [‘raegwi:l] п тех. ланцюгбве

колесо. tah [ra:] int (скор. від hurrah) sl. pa! rah-rah boys [‘ra:’ra:’boiz] п амер. студбнти, які замість 3aHATD вбсело провбдять час; нербби, ледарі. raid [reid] 1. п 1) наліт, наскок; облава; 2) військ. рейд; 2. v 1) робити наліт, наскок, облаву; 2) вдиратися (into); to г. the market

CTBOPHTH паніку на ринку. raider [‘teida] п 1) учасник нальоту, наскоку, облави; 2) військ.: мор. рейдер; ав. літак, що робить Ha-

літ. rail 1 [reil] 1. п 1) поруччя, перила: огорожа; 2) поперечка, перекладка; брусок; 3) вішалка; 4) рейка; за-

лізнична кблія; Бу г. по залізниці; off the rails що зійшов з рейок; перен. дезорганізбваний, вибитий з кблії; 5) рі ком. залізничні акції; 2. о 1) обгорбджувати перилами, парканом; відгороджувати (in, off); 2) подорожувати залізницею; 3) перевдзити залізницею; 4) прокладати рейки.

гаї

419

rail 11 [reil] о лаяти(ся), сварити(ся) (at, against).

rail ШІ [reil] п орн. пастушок (водяний). railage (Ттеіїід3) п 1) перевезення по залізниці; 2) оплата залізничної перевозки.

rail-chair

[‘reiltfea]

п

подушка.

railhead

(|"тейїБед|

зал.

п

рейкова

1) тимчаєбвий

кінцевий пункт залізниці, яка ще будується; 2) військ. станція поста-

чання; 3) голбвка рейки. railing [‘teilin] п огорбжа;

raillery

[‘reilari]

поруччя.

п добродушна

на-

смішка; жарт, жартування. rail mill [‘reilmil] п рейкопрокатний стан. railroad [‘reilroud] амер. 1. п залізниця; 2. о 1) перевдзити залізницею; 2) подорожувати залізницею;

3) будувати

залізницю;

4)

перен.

провддити (законопроект) у спішному порядку; 5) sl. посадити у

в'язницю по фальшивому обвинуваченню. ‘ailroader [‘reilrouda] п амер. 1) залізничник;

‘ailrolling mill.

2) власник

mill

залізниці.

[‘reil,roulin’mil] =rail

ailway [‘reilwei] І. п 1) залізниця; залізнична колія; 2) attr. залізничний;

г.

bed

залізничне

полотно;

г.

system залізнична сітка; фраз. звор.: at г. speed дуже швидко; 2. о 1) будувати залізницю; 2) подорожувати залізницею.

ailway-yard вальна

aiment

[‘reilwei,ja:d]

станція;

("теітопі)

п

сорту-

залізничний

парк.

п поет.

бдяг,

уб-

рання. ain [rein] І. п 1) дощ; 2) перен. потоки (сліз), град (ударів і т. ін.); фраз. звор.: г. or shine яка 6 He була погода; перен. що 6 то не булб, будь-що; right as г. розм. цілком здорбвий; в побвному порядку; the rains період тропічних дощів; 2. о 1) (в безособових зворотах), it rains, it is raining іде дощ; 2) перен. сйипати(ся), литися;

blows rained upon him удари сипалися Ha ньдго градом; фраз. звор.: it rains cats and dogs, амер. it rains pitchforks іде заливний дощ; дощ ллє як з відра.

ainbow

селка. ainbow

[‘reinbou]

trout

п

райдуга;

[’reinbou’traut]

ве-

п іхт.

райдужна форель. аіпсоаї Гтеіпкоші) п непромокальне

пальто, дощовик, плащ. aindrop [‘reindrop] п дощова крапля. 2infall [‘reinfo:1] п 1) злива; 2) кількість бпадів. ain-gauge |геіпееідз)

ain-glass

[‘reingla:s]

п дощомір.

п бардбметр

ainless [/reinlis] adj посушливий; без дощів. діпргоої [‘reinpru:f] adj непроникний для дощу, непромокальний.

/ж

гапт

rain-storm [‘reinsto:m| п злива з ураганом. raintight [’reintait] - гаїпргоої. гаїп-муаєег [‘rein,wo:ta] п дощова вода. rainwear [‘reinwea] п непромокаль-

ний Одяг. гаїп-могт черв'як.

|"теіпме:т)

п

дощовий

rainy [‘reini] adj дощовитий, дощовий; фраз. звор.: for а г. day на чорний день. raise [reiz] 1. о 1) піднімати; to г. one’s glass to smb.’s health пити за чиєсь здоров'я; 2) будити; 3) споруджувати; 4) вирощувати; 5) добувати (вугілля); 6) вихбвувати; вирбщувати; 7) підвищувати (в рангу); підносити; to г. one’s voice

піднбсити голос; to г. wages підвищити заробітну плату; 8) підняти (повстання); 9) викликати (сміх тощо); 10) збирати (податки тощо); 11) текст. ворсувати, начісувати; 12) розпочинати (лісню); фраз. звор.: to г. anchor зніматися

з

якоря;

іо

г.

a

check

амер.

підробити чек; to г. the blockade знімати або проривати блокаду; to г. bread ставити тісто на дріждожахо tor. Hell} to: 1: (Cain, tor. the devil бешкетувати; буянити; to г. money добувати rpowi; to г. the

siege зняти облогу; to набирати військо; to г.

г. troops the wind

роздобути гроші; 2. п 1) підйом; підвищення; підняття; збільшення; 2) гірн. гезенк.

taised

[reizd]

дріждж

raisin

adj 1) поставлений 2) рельєфний,

на

ліпний.

[‘reizn] п (звич. рі) ізюм, род-

3HHKH.

rake І {reik] І. п 1) граблі; скребач2) кочерга; 3) | лопаточка круп'є; на;

4) перен.

кістяк;

as

дуже

lean

as

худа людиа г. худий,

як тріска; 2. о 1) згрібати, загрібати, зарівнювати, підчищати граблями

(тж.

to г. level,

to г. clean);

чистити скребачкою; 2) збирати (up, together); 3) старанно в,

рйтися

(в чомусь — іп, among);

4)

військ., мор. обстрілювати поздовжнім озогнем, змітати, зносити; 3 прийм. і присл.: г. оці вигрібати; перен. здобувати з труднощами; г. over: to г. over the coals висловлювати догану; г. up згрібати; neрен. відновлювати або роз'ятрювати (старі спогади).

rake

II

[reik]

raker |‘reika] по 1) граблі; 2) той, хто працює граблями, підгрібач; 3) розм. гребінець. rakish I [’reikif] adj розпусний; роз-

пущений. rakish П [‘reikif] ай) мор. швидкохідний. rale [ra:l] фр. п мед. хрип. rally I [‘reli] 1. о 1) знову збирати(ся) або гуртуватися (для спільних дій); відновлювати боротьбу після поразки; 3) оволодівати собою; заспокбюватися; одужувати (після хвороби); 4) підвищуватися в попиті (про но 2. п 1) від-

новлення (енергії і т. п.); 2) об'єднання, згуртбваність; 3) з'їзд, збори; зліт, амер. масовий мітинг; 4) пожвавлення (на біржі, ринку); 5) швидкий ббмін ударами (в тенісі);

вати

ram

[rem] І. п 1) баран; 2) (їе

кут

лінії;

3)

нахилу;

тех. скіс;

перед4)

ав.

пусник; 2. о вестй розпусний сіб життя, гультяювати.

спо-

Овен

(сузір'я

і знак

В.)

зодіаку);

3yH; 2. о 1) таранити; 2) забивати, вбивати; втовкмачувати; to г. into

smb. втовкмачувати комусь (в гболову); 3) трамбувати, утрамбовувати. ramble [’rembl] 1. о 1) блукати без мети, для втіхи; 2) говорити незв'язно, перескакувати від думки до

думки;

рослини); (без

3)

повзти,

витися

2. п прогулянка,

певної

мети);

(про

поїздка

екскурсія.

rambler [‘ramble] п 1) гультяй; 2) повзуча або витка рослина, особл. витка троянда. rambling [/remblin] adj 1) що тиняється; бродячий, мандрівний; 2)розкиданий; безладно збудований (про місто,

вулицю);

3)

повзучий,

вит-

кий (про рослини); 4) незв'язний. rambunctious [rem’bAygkfsas] adj амер. розм. 1) cepMHTHi, дразливий; 2) непокірний; 3) дуже галасливий. гатіе |тееті:| п бот. рамі, китайська кропива. ramification [,reemifi’keifn] п 1) розгалуження (тж. перен.); відгалуження;

паросток;

2)

збірн.

гілки

дерева. гатіїу |/тггтіїаї) о розгалужуватися. rammaged [‘remid3d] adj зі. п'яний. баба

кут,

іронізу-

3) таран; 4) тех. чавунна баба; гідравлічний таран; 5) мет. коксовиштовхувач; 6) тех. плунжер, пов-

гаттег

прямовисної

збір.

со жартувати,

(з ан

астр.

від

скіс на кінці крила літака або лопаті гвинта rake НІ |геїк) 1. п гульвіса, роз-

6) військ.

rally II [‘teli]

прямовисної лінії; 2. п 1) мор. нахил (щогли тощо); 2) відхилення від перпендикуляра; відхилення від ній

1. о відхилятися

rake-off [’reik,a:f] п амер. розм. частка посередника в прибутку; хабар.

[‘rema] п 1) rex. трамбівка,

(для трамбування);

2) військ.

забивач; шодмпол; 3) sl. рука. rammish [‘reemif] adj 1) що погано пахне, що тхне; 2) хтивий, похітливий.

remose ramp І задніх рину); витися

[‘reimous] adj гіллястий. [reemp] 1. о 1) стояти на лапах (про геральдичну тва2) бушувати, розлючено дискоса, загрожувати (іноді

rap

420

ram

жарт.); 3) повзти, BATHCA (про pocлини); 2. п 1) спад, схил; похила

площина; 2) авт. борт; 3) трап на колбсах для посадки в літак ramp {I |ггетр| 1. п вимагання, здирство,

надмірна

ціна;

ти; грабувати. rampage [ram’peidgz]

2.

о

вимага-

1.

п

сйльне

ставлЯяти в ти; 3) refi.

чатися;

порядку; класифікуваприєднуватися, прилу-

4) бродити,

блукати

(over,

through); 5) зоол., бот. водитися, зустрічатися в певних місцях; 6) коливатися в певних межах; prices

г. from від

а shilling to a pound

шилінга

до

фунта;

7)

ціни

військ.

збудження, нестямність; лють; 2. 0 бути в сйльному збудженні, в не-

пристрілюватися; бити на якусь віддаль; 8) тягтися, простягатися

стямі; лютувати.

(along, with); the path ranges with the brook стежка тягнеться вздовж струмка; 2. п 1) низка, лінія, ряд (будинків), пасмо (гір і т. ін.); 2) лінія, напрям; 3) велике пасовище; 4) місце поширення (рослини, тварини); сфера, збна; 5) межа;

Tampageous стямний,

[rem’peidgas]

несамовитий.

гатрапсу

[‘ramponsi]

ність, несамовитість; 3) агресивність. -

п

adj

не-

1) нестям-

2)надмірність;

rampant [‘rampent] 1. adj 1) нестямний, нестримний; 2) буйний (про рослинність); 3) дуже поширений (про хвороби, пороки); 4) архт. з стоянами, розміщеними не на однбму рівні (про склепіння); 2. пархт., буд. 1) повзуче склепіння або арка;

2) парапетна стінка; 3) пандус. rampart |/тетра:ї) І. п 1) вал (фортеці); 2) твердиня; оплот; захист; 2. о захищати, укріпляти валом. гатрег [‘tempa] п si. 1) вимагач; здирник; 2) грабіжник. tamping [‘reempin] adj буйний, шалений. tamrod [‘remrod] п військ. 1) шбмпол;

2) забивач.

ramshackle [‘raem,fakl] adj 1) ветхий, старий; що розвалюється; 2) ледве живий. ran [ran] past від run 1. ranch [rentS, ra:ntf] 1. п.ранчо, ameриканська або канадська скотарська ферма (в західних штатах— будь-яка ферма); 2. о 1) займатися скотарством; 2) жити на фермі. rancher |"та:пії»| п 1) господар ранчо;

2) робітник

на

ранчо.

ranchman seguulimonlreecsen rancid [/rensid] adj згірклий, протухлий. rancidity [reen’siditi] п згірклість.

rancidness

[‘raensidnis] =rancidity.

rancorous |"тегрКого5| adj злобний, ворджий. rancour |/тггрКа| п злість, 31664; приXOBaHa ворожнеча. rand [rend] п pant.

randan | [reen’den] п чотиривесловий човен при трьох веслярах. randan II [ren’den] п sl. гульня, пиятика; пиячити.

tandom

to

go

[‘rendam]

on

the

1. п:

г. гуляти,

at

г. на-

здогад, навмання, випадково; 2. adj зроблений або вибраний наздогад; випадкбвий, безладний; г. bullet сліпа куля. randy [‘rendi] 1. adj брутальний, галасливий; 2. п 1) сварлива ка; 2) бродяга; настирливий

жінжеб-

рак. rang [ren] past від ring II, 1. range [reindz] 1. о 1) шикувати(ся), ставати в ряд; 2) ставити, роз-

радіус дії; амплітуда; діапазбн (голосу);

6)

військ.

сфера,

галузь,

дальність,

кобло;

7)

далекобійність;

досяжність; 8) рад. дальність передачі; 9) відстань, віддаль; г. ої vision кругозір, пбле збру; 10) ав. дальність польбту; 11) стрільбище, полігон, тир; 12) кухонна плита (тою. kitchen г.); 13) сито; решето.

range-finder

[‘reindgfainda]

п військ.

1) далекомір; 2) далекомірник; 3) фот. експонометр. ranger [‘reindza] п 1) бродяга; бур-

лака;

2)

лісничий

королівського

парку; 3) рі кавалерійська частина; 4) амер. боєць диверсійно-десантної групи.

гапру

[‘reind3zi]

adj амер.

1) бродя-

чий, блукаючий; 2) стрункий; мускулйстий (про тварин); 3) ширбкий, простбрий, великий. rank | [{renk] 1. п 1) ряд, шеренга; лави; 2) звання, чин; the г. of a major чин майдбра; 3) категорія, ранг,

розряд,

ступінь,

клас;

а роеї

ої the highest г. першорядний пост; фраз. звор.: the ranks (тж г. апа file) а) солдати, рядові; б) рядові члени партії і т. ін.,; в) рядові люди, Maca; to break ranks вийти 3 стрбю, порушити стрій; to fall into г. вишикуватися, вистроїтися (про солдатів тощо); to rise from the ranks військ. a) вйсунутися з рядових у офіцбри; б) розм. вийти в люди; persons ої г. аристократія; г. and

fashions

«вище»

суспільство;

2. о 1) шикувати(ся), строїтися в шеренгу, в ряд, в лінію; 2) класифікувати, давати певну оцінку;

займати певне місце; he ranks high as а lawyer він видатний адвокат; a general ranks with an admiral генерал чином рівний адміралові; I г. his abilities very high я високо ціную його здібності; 3) амер. 3aймати більш висбке станбвище, місце, посаду; a captain ranks a lieutenant капітанський чин вищий від чину лейтенанта; 4) амер. посідати перше місце.

rank Й [renk] adj 1) розкішний, буйний (про рослинність); зарбслий;

2)

тучний,

жирний,

родючий

(про грунт); 3) огидний, мерзенний; брутальний, цинічний; 4) згірклий (про олію); 5) страшенний; явний, очевидний,

сущий;

г. nonsense

явна

нісенітниця.

tanker [‘teenka] п унтер-офіцер, який BHCYHYBCA з рядових. гапКіе [/renkl] о 1) заст. гноїтися (про рану); 2) перен. терзати, гризти,

мучити;

the

memory

of the

in-

sult still rankles in his heart спогад про образу все ще rpusé word серце. ransack [‘rensek] о 1) обшукувати (дім, кімнату), ритися, розшукуючи щось загублене; 2) пограбувати, обчистити (квартиру).

ransom hold

[‘rensam]

smb.

кдгось;

1. п 1) викуп;

to г. вимагати

а king’s

викуп

г. величбзна

to

за

сума,

кущ; 2) церк. спокутування; 2. 0 1) викупляти, звільняти за викуп; 2) спокутувати. rant [rent] 1. о 1) говорити пишноMOBHO; декламувати; 2) проловідувати; 3) шотл. шумно веселитися, голосно співати; 2. п 1) пишномодвність, декламація; гучні слова; 2) шумна

гапіег

проповідь;

[‘tenta]

проповідник; гучні слова.

п

3) шотл.

1)

2) той,

гульня.

пишномодвний хто

говорить

ranunculi |га'плоКійціаї) рі від гапипculus. ranunculus [ra’nAnkjulas] п бот. жовтець. гар I [rep] 1. п 1) легкий удар; to give а г. over the knuckles перен. робити догану, зауваження; 2) стук (у двері тощо); 2. у 1) злегка ударяти; стукати (at, on); 2) робити догану; 3): г. оці а) вигукувати; б) різко відповідати. гар II [rep] п іст. дрібна знецінена монбта (в Ірландії у XVIII ст.); фраз. звор.: пої а г. ані копійки; розм. | don’t care а г. мені це байдуже; it does not matter а г. це не має ніякого значення. rapacious [ra’peisas] adj 1) жадібний; 2) ненажерливий; 3) хижий (про тварин).

гарасіїу [ro’pesiti] п 1) жадібність; 2) ненажерливість, rape I [reip] 1. о 1) поет. викрадати; 2) гвалтувати; 2. п 1) поет. викрадання; 2) згвалтування. rape If [reip] п капуста польова; свиріпа; рапс, ріпак. rapid [‘repid] 1. adj 1) швидкий, скбрий; 2) крутий, стрімкий (про схил); 2. п (Звич. рі) поріг ріки; бистрина, бистрінь. rapid-firing |/reepidfaisrin] adj скорострільний.

rapidity [rapiditi] п швидкість, кість, хуткість. rapier [‘reipjo] п рапіра.

пруд-

rapier-thrust |/теіріабгл5ї) п 1) удар рапірою; меткий випад (при фехтуванні); 2) перен. дотепна відповідь.

гар

421

гаріпе [/raepain] n put. грабіж, крадення. гаррее [re’pi:] п сорт міцнбго хального тютюну.

rapprochement

[ra’profma:n]

відновлення дружніх державами).

ви-

rash ШІ

ню-

rasher [/tefa] п тонкий кону або шинки.

фр.

відносин

п

(між

rapscallion [reep’skeeljan] п заст. шахрай, нербба, лбдар. rapt [rept] adj 1) захоплений; 2) заглиблений (у думки і т. ін.), зосереджений;

на

увага;

г. attention

зосередже-

3) викрадений;

4) бібл.

взятий живим на небо. гаріогіаї [raep’to:rial] adj хижий (про птахів, тварин).

rapture [‘reeptfa] хбплення, BHAB іо be

п 1) (звич. рі) зазахоплення; екстаз;

іп raptures,

to

go

into

гар-

tures бути в захобпленні; 2) вийкрадення; 3) бібл. взяття живим на небо.

rapturous

[‘raptfares]

adj

захбпле-

ний; г. applauses бурхливі бплески. rare I [rea] 1. adj 1) рідкий, розріджений; негустий (про повітря, гази тощо); г. раз хім. інертний газ; 2)

рідкісний,

незвичайний,

надзви-

чайний; 3) виняткдбво гарний, чудовий; виняткбвий; to have а г. time (або fun) 2. adv розм.

дббре повеселитися; BHHATKOBO, виключно;

а г. fine view напрочуд гарний краєвид. rare Il [rea] adj амер. недоварений, недосмажений (про м'ясо); г. eggs заст. некруто зварені яйця.

rarebit [‘reabit] п кул. грінки з cHром. і raree-show [‘reari:,fou] п 1) ляльковий TeaTp; ними

paHOK

картинками);

rarefaction дження;

з пересув-

2) видбвище.

п

розрі-

розрідженість.

гагеїу [/rearifai] о ти(ся), розводити; щати,

(ящик

([,reari‘fekjfn]

1) розріджува2) перен. очи-

стдншувати.

rarely [reali] adv 1) рідко, не часто; 2) надзвичайно,

винятково; We dined

г. MH дуже дббре пообідали. rareness [‘reanis] п рідкісність;

рід-

rareripe [/rearaip] 1. adj скороспілий, скоростиглий. ранній (про фрукти, овочі); 2. п скороспілка. rarity [‘reariti] п 1). рідкість; 2) розрідженість (повітря); 3) антикварна річ, газсаї [‘ra:skal] п 1) шахрай, негідник; 2) розм. жарт. you lucky г.! ех ти, щасливець! rascaldom [‘ra:skaldam]п 1) шахрай2) збірн. шахраї.

rascality (га:5"Кегійн) п шахрайство. rascally [‘ra:skali] adj шахрайський, нечесний.

rase [reiz] =raze.

[ref] п шарудіння.

га5ппе55

[/refnis]

шматобчок

п

навальність,

необдума-

швидкість; необачність, ність, необережність.

rasp

[ra:sp]

бе-

1. о 1) скребти,

терти,

підпилювати; 3ckpi6atu, стругати (оїї, амау); 2) різко деренчати, скреготіти; 3) дратувати, різати вухо; 4) терликати, цигикати (на скрипці тощо); 2. п 1) тех. рашпіль;

терпуг,

напилок;

2)

скреготіння;

деренчання. taspberry [/ra:zbari] п 1) малина; 2) sl. цмдкання язиком на знак зневаги; 3) sl. неприємність, прочухан. raspberry-cane [‘ra:zbarikein] n (звич, рі) кущі малини, малинник. газрег [‘ra:spa] п 1) великий рашпіль або тертушка; 2) людина, що працює рашпілем; 3) розм. неприємна, різка людина; різкий харак-

тер. rasping |та:зрід| п (звич. рі) тех. ошурки. rat I [ret] І. п 1) пацюк, щур; 2) зрадник; штрейкбрехер; людина, що залишає

організацію

в тяжкий

час;

3) розм. шпигун; донбощик; перебіжчик; 4): rats! дурниця!, не може бути!; фраз. звор.: like а drowned г. промбклий до кісток; to smell а г. передчувати недобре; підозрівати; 2. о 1) винйщувати щурів (звич. собаками); 2) зрадити; за-! лишити організацію в тяжкий час.

rat II [rat] int згинь!, щоб ти» про-! nds! ratable [‘reitabl] adj 1) «що підлягає

оподаткуванню;

2)

заст.

про-

порціональвий. ratal [/reital] п сума оподаткування. tataplan [,reta’plen] 1. п 1) барабанний бій; 2) стукіт; 2. v -OnTH барабан.

ratch(et) [‘reetS(it)] храповик.

ratchet-wheel

в

[’ratfitwi:l]

п rex. xpa-

:

rash І [ref] adj навальний, швидкий; необачний, необдуманий, необережний. rash II |гег)) п висипки, висип.

rate І [reit] 1. п 1) норма; ставка, тариф; розцінка, ціна; the г. ої маges рег month

робітної

плати;

yMOB;

в

такбму

оцінювати,

разі;

2.

вираховувати,

v об-

числяти, встандвлювати; the copper coinage was then rated above its real value мідна монета оцінювалась тоді вйще від рейльної вартості; 2) вважати; розцінювати; розглядати; he was rated the best poet of his time його вважали найкращим побтом endxu; 3) оподатковувати (місцевим податком); 4)

визначати клас, категбрію. rate II [reit] о лаяти, сварити, давати прочухана. rateable [‘reitabl] =ratable. ratepayer [‘reit,peia] п платник податків. rater |теііг| п лайлйва людина, лайливець. -гаїег [‘reita] п у складних словах, напр. a first-r. Яхта, судно першого розряду; ten-r. Яхта десятитонна.

rat-face [’reetieis] п амер. sl. хитрун, небезпечна людина, бестія. rath [ra:6]=rathe. rathe [reid] adj поет. 1) ранковий; ранішній; 2) ранній; 3) швидкий, навальний. rather [‘ra:da] adv 1) швидше, переважно, краще, охдчіше; would you г. take tea or coffee? чого б ви хотіли: чдю чи кадви?; 2) вірніше швидше, правильніше; 3) до дбякої міри; злегка, дещо, дбсить; І feel

г. better today мені сьогодні дещо краще; I know him г. well я знаю його дбсить добре; 4) розм. (у відповідь на запитання, пропозицію) звичайно, так; Do you know him?— Rather! Чи su-iord знаєте? — Так, звичайно; фраз. звор.: the г. that... тим "більше,

що...

ratification [,ratifi’keifn] по затвердження, ратифікація. ratify [‘reetifai] о затверджувати, раскріпляти

(підписом,

печаткою).

ratine [re’ti:n] фр. п текст. епбнж; букле; ратин. tating I [‘reitin] п 1) оцінка, оцінювання;

віднесення

до

TOrO

чи

іншо-

місячної

за-

г. ої exchange

ва-

3)

ставка

пбрція; коефіцієнт; ступінь; процент, частка; to live at а high г.

на

1)

го класу, розряду; 2) оподаткування; сума податку (особл. міського);

лютний курс; г. ої surplus value політ.ек. норма додаткбвої вартості; 2) відповідна частина; про-!

жити

таких

тифікувати;

п тех. тріскачка;

повб коблесо, храповик.

кість.

ство;

гаї

клас,

амер.

оцінка

розряд,

ранг;

продуктивність;

4)

5)

(в школі).

rating Il [‘reitin}] п догана, прочухан. ratio [‘reifiou] п І) мат. віднбшення,

ногу; 3) швидхід; at the г. of 60 mi-

пропбрція; коефіцієнт; співвідношення; in direct г. прямо пропор-

les an hour із швидкістю 60 миль на годину; г. of fire військ. швидкість стрільби, режим вогню; г. of climb ав. швидкість зльоту, вертикальна швидкість; 4) розряд, клас; сорт, гатунок; first-r. (second-r. і т. д.) першорядний (другорядний і т. д.); 5) пайок; порція; фраз. звор. at any г. у всякому разі; принаймні; at this (або that) г. 3a

пропорціонально; 2) ек.: г. ої ехchange (кількісне) мінове відношення; 3) мех. передаточне число. ratiocinate [,reti’osineit] о міркувати формально, логічно. ratiocination [,reetiosi’neifn] п логічне міркування. ration [’reesn] 1. п 1) пайдбк, порція, рацібн; emergency г., iron г. військ.

кість, темп;

ширдку

стан;

тех. потужність;

ціонально;

іп

inverse

г.

обернено

raz

422

Tay

НЗ

(непорушний

візія,

їжа;

видавати вольство; ти).

rational

запас); 2) pl про-

продовольство;

пайдк; постачати продо2) нормувати (продук-

[‘raesnal]

ний,

доцільний,

ний;

г.

поміркбваний;

1. adj 3)

fraction

розум-

мат.

п

2) основна

2)

раціональ-

товари).

tation-card [/resnka:d] п продовбльча або промтоварна картка. rationing |тефпід) п нормування продуктів або промтоварів. ratlin(e) [‘reetlin] п (звич. рі) мор. лінь.

tatsbane [‘teetsbein] п 1) отрута для щурів; 2) розм. отруйна рослина. rattan |го"їггп| п ротанг (вид пальми).

rat-tat [‘reet’teet] п (гучний) стук у двері. ratten [/raetn] о 1) саботувати; 2) псувати або ховати машини, щоб змусити підприємця піти на поступ(особл.

про

собаку).

cattle [‘reetl] 1. о 1) тріскотіти, гриміти, торохтіти; деренчати; дуже стукати; 2) рухатися, мчати або падати з гуркотом (down, over, along, past); the train rattled past пбізд з гуркотом промчав мимо; 3) говорйти швидко, гблосно; лящати, торохтіти, цокотіти-(оп, амау, аїопе, оїї); відбарабанити, відтарабанити (урок, промову. музичну п'єсу; оці, амау, оїї, омег); 4) спішно робити щось; to г. the bill

the House

[‘tatlboks]

п

1)

дитяче

rattlebrained [/ratlbreind] adj пустоголбовий і крикливий rattler [/reetle] п 1) балакун, цокотун, торохтій; 2) щось таке, що TOPOXTHTb, цокотйть, брязчить; 3) старий екіпаж; пбізд; 4) амер. розм. гримуча змія; 5) щось незвичайне (напр. страшенна гроза, сильний удар, чудовий кінь і т. O:);

3)

rationally [‘tefneli] adv раціонально; розумно ration book [‘reSnbuk] п продовольча або промтоварна книжка (на

through

rattle-box

1) розумне причина;

лізатор.

ки робітникам. ratter |теї»| п щуролдв

вгамдвний балакун, торохтій, цокотун; 4) дитяче брязкальце; 5) калатало (нічного сторожа); 6) кільця на хвості гримучої змії. брязкальце 2) амер. sl, торохтій(ка), UOKOTYH, цокотуха, базіка.

міркування. rationalism [/reSnalizm] п раціоналізм. rationalist [/refnolist] 1. п раціоналіст; 2. adj раціоналістичний. rationalistic [,raeSeno‘listik] =rationalist 2. rationality [ reese’ neeliti] по розумність, доцільність, раціональність; нормальність. rationalization [,refnolai’zeifn] п 1) раціоналізація; 2) раціоналістичне пояснення; 3) мат. звільнення від ірраціональності. rationalize [‘reefnalaiz] о 1) давати раціоналістйчне пояснення; 2) раціоналізувати; 3) шмат. звільняти від ірраціональності. tationalizer [‘rafnoalaiza] п раціона-

нормовані

2. п 1) тріск, гуркіт, стукіт, деренчання; 2) галаслива балаканина, цокотіння, лящання; 3) розм. не-

дріб;

правильний

[rafie’na:li]

пояснення;

1)

раціональний;

2. п рі зручний бдяг.

rationale

ЛО

спішно

провести

законопробкт через парламент; 5) розм. бентежити, хвилювати, турбувати, лякати; 6) переслідувати;

6) гірн.

газове

вугілля;

Т) тех.

ба-

рабан для очищення литва. rattlesnake [‘reetlsneik] п гримуча змія.

rattletrap

[‘ratltreep]

1. п 1) розхи-

таний, старий екіпаж; 2) рі дрібнички; 2. adj розхитаний, розладжений; старий. rattling [‘retlip] 1. adj 1) що гуркотйть;

2)

сйльний,

швидкий

(про

вітер, кроки); 3) розм. прекрасний, чудовий; we had а г. time ми чуддво провели час; 2. adv дуже;

а г. good fellow дуже

гарний

хло-

пець. rat-trap [/rettrep] п 1) пастка для щурів; 2) зі. рот, паща; 3) attr.: r.-t. pedal велосипедна педаль 3 зубцями. ratty [/rati] аа) 1) щурячий; 2) що кишить щурами; 3) sl. жалюгідний, мізерний; 4) sl. сердитий, роздратбваний. raucous |'то:Коз) adj хриплий. гапро [‘ra:u:pou] п бот. рогіз вузьколистий. ravage |/тегуід3| п 1) спустбшення, знищення; 2) (звич. рі) руїнницька дія; 2. о спустбшувати, руйнувати, розеряти. rave [reiv] І. о 1) марити, говорити безладно;

2)

шаленіти,

скаженіти

(about, ої, against); to г. against one’s fate проклинати свою 16.0; 3) говорити з запалом, з eHTy3ia3мом, з захдпленням (about); 4) лютувати, ревтй, вити, бушувати (про

море або вітер); 2. п рев, ревіння, шум

ravel

(вітру, моря).

[‘tevl]

1. о

1)

заплутувати,

ускладнювати (питання і т. п.); 2) розривати, розплутувати (звич. г. оці); 3) протиратися (про тканину); г. out a) розділяти на волокна; 6) розлазитися по швах; to г.

all this matter

out розплутати

цю справу; 2. п обривок нитки.

ravelin [‘tevlin] raven I [‘reivn] adj чорний, як raven II [’reevn]

1) плутанина;

всіо 2)

п військ. равелін. І. п вброн, крук; 2. вбронове крило. о 1) грабувати; шу-

кати 3906u4 (after), накидатися (на щось); 2) пожирати, їсти з жадібністю, (for).

мати

ravenous

"Ттеоуіпа8|

цький;

2) хижий;

вовчий

adj 1) грабіжнижадібний;

beasts хижі звірі, 3) вий; г. appetite вовчий ravin |Ттеміп| п заст., бич; 2) грабунок.

ravine

[ra’vi:n]

апетит

г. wild

ненажерлиапетит. поет. 1) здо-

п ущелина;

яр, бай-

рак, балка, лощина; дефіле. raving [‘reivin] 1. adj маячний, маревний; г. madness буйне божевілля;

2. п

1)

маячення,

шаленство;

ravish

ревіння

[‘reevif]

о

марення;

(бурі).

1) викрадати;

2)

2)

гвалтувати; 3) захоплювати (чимсь).

ravishment

[‘/revifmant]

тування

або

2) захват,

raw

|го:)

п

1) згвал-

викрадення

(жінки);

захдплення.

1. adj І) сирий;

недоваре-

ний; недопечений; недосмажений; 2) необроблений; незбагачений (про руду); г. material, г. stuff сиро-

вина; г. brick невипалена цегла; г. hide недублена шкіра, сириця; г. ore незбагачена руда; г. spirit нерозведений спирт; г. Sugar нерафінований цукор; г. silk шовк-сирець; 3) ненавчений; недосвідчений; 4) обідраний, позбазлений шкіри; що кровотдчить; чутливий (про рану, шкіру); 5) вдгкий, холддний

(про

вітер,

погоду);

6)

амер. sl. вечесний; фраз. звор.: г. head and bloody bones розм. щось cTpawHé (особл. для дітей); зображення черепа з двома схрещеними кістками;

а г.

2.

п

щось

2)

садно;

1)

deal

нечесна

угода;

необрбблене;

болюче

місце;

to

сирб; touch

smb. on the г. перен. дошкулити, допекти комусь; 3. о здирати шкіraw-boned дий,

[‘ro: ‘bound]

кістлявий,

rawhide шкіра,

[(/ro:haid]

adj дуже

кощавий.

1.

по

ху-

недублена

сирйця; 2. adj зроблений з сириці. rawness [‘ro:nis] п 1) необрббленість; 2) болюче місце (на тілі); саднб; 3) велика сирість; 4) недосвідченість.

tax

[reeks]

о шотл.

простягати(ся);

потягатися (після сну); to г. опеself напружуватися. ray I [rei] 1. п 1) промінь; 2) прбблиск; not а г. ої hope ані найменшої надії; 3) рідк. радіус; 2. о 1) випромінювати(ся), 2) розхбдитися променями; 3) піддавати дії проміння; опромінювати. ray II frei] п ixr. скат. rayon [‘reion] п штучний шовк, ві-

скбза. raze [reiz] знбсити;

о

1)

руйнувати

згладжувати;

to the ground

стерти

вщент;

to г. a town

місто 3 лиця

землі; 2) рідк. зскрібати; 3) витирати, викрєслювати (звич. перен.);

423

та?

to г. from the memory стерти з пам'яті; 4) ковзати по поверхні. tazee |геї/71.| о 1) зривати верхню палубу корабля; 2) перен. ckopoчувати.

razor [‘reiza] п бритва. razor-back [‘reizabaek] п хребет;

2)

зоол.

1) гбстрий

смугач

(вид

ки-

та)

cazor-bill

[‘reizabil]

п орн.

гагарка.

tazor-edge |‘reizar'ed3] п 1) лезо бритви, ножа; гбстрий край (чогось); 2) гбстрий гірський кряж; перен.

різка

межа;

стандвище:

to

be

3) on

razor’s edge) бути краю загіїбелі.

небезпечне a

г.е.

(або

в небезпеці,

на

tazor-strop [‘reizastrop] п ремінь для правки бритви. tazz [rez] о амер. sl. дражнити; глузувати;

tazzia

кепкувати,

|Ттее7іо)

п

2) поліцейська

razzle-dazzle

1)

насміхатися.

наскок,

облава.

[‘tezl,dezl]

набіг;

п

sl.

1)

метушня; 2) карусбль; 3) гульня; to go оп the r.-d. пиячити. re I [ri:] п муз. ре. ге II [ri:] prep. юр., ком. щодо, відHOCHO, про, посилаючись на (тж іп ге); ге your

letter щодо

вашого

ли-

ста. [/ri:] pref має значення: знову, наново, ще раз, назад, пере-, напр.: re-form наново формувати; re-import ввбзити назад; re-read перечитувати. ‘ reach | [ri:tf] 1. о 1) простягати, витягати (часто г. out); to г. one’s hand across the table простягати руку через стіл; 2) діставати; браге-

ти; 3) передавати; подавати; г. те the mustard, please передайте мені,

будь ся,

ласка,

гірчицю;

досягати,

4) діставати-

доходити,

доїжджати

до, прибувати; to г. old age дожити до старості; the train reaches Kiev at nine пбізд прибуває до Києва

о

9-й

годині;

your

letter

reached me yesterday ваш лист дійшов лише вчбра; 5) простягатися; 6) складати (суму); 7) справляти враження; впливати; 8) зв'язуватися (з кимсь по телефону і т. п.); г. after тягтися до чбгось; г. for простягадти

рУку

за

чимсь;

2. п

|)

простягання (руки i т. ін.); to make а г. for smth. простягати руку за чимсь; 2) межа досяжності; досяжність;

out

ої

г.

of

the

guns

пдза M@éxKaMM досяжності гарматного вогню; within г. of one’s hand під рукбю, напбхваті; 3) сфера впливу, охбплення; кругозір; 4) протяжність; простір; 5) плесо, коліно ріки; 6) Ged; 7) мор. галс;

8) радіус дії. reach II [ri:tf]—retch 1. reachless [‘ri:tflis] adj недосйжний. reach-me-down [‘ri:tf{mi’daun] п 1) roтовий одяг; 2) attr. готбвий (про одяг).

react

[ri:’ekt]

взаємодіяти

о

rea

1)

(оп,

реагувати;

upon);

3)

2)

проти-

діяти; чинити Onip; прямувати в зворбтному напрямі |або назад (against); 4) хім. викликати реакцію; 5) військ. превадити контрата-

ку. reactance [ri:’ektans] ний Onip. reaction [ri:‘ekfn] п зворбтна

реПед

п ел.

реактив-

1) редйкція;

дія; реактивна

з реактйвним

2)

дія; г. pro-

двигуном,

ре-

активний; 3) взаємодія; 4) протидія; 5) рад. дія зворотного зв'яз-

ку; б) військ. контрудар. reactionary [ri:‘ekfanari] 1. adj 1) протидіючий; 2) пол. реакційний; 2. п реакціонер. reactionist [ri:’ekfanist] = reactionary 2. reactive [ri:’aektiv] adj 1) реагуючий; 2) протидіючий, зворбтний; 3) ел. реактивний reactivity [,ri:eek’tiviti] п реактивність. reactor |гі/геКіг| п 1) реактор, aTomний

котел;

nuclear

(chain)

г. ядер-

ний реактор; 2) ел. стабілізатор. read І [ri:d] 1. о (past i р. р. read

{red])

1) читати;

to г. aloud, to г.

out (loud) читати вголос; to г. Ukrainian читати по-українському; іо г. smb. to sleep усипляти когбсь читанням; to г. oneself hoarse (stupid) дочитатися до хрипоти (отупіння); to г. to oneself читати про cé6e; 2) тлумачити; пояЯснювати; my silence is not to be read as consent моє мовчання не слід вважати за згбду; to г. а riddle розгадати загадку; 3) ви-

вчати; іо г. for the bar готуватися до адвокатури; he is reading law

він не дуже любить читати; 2) читець; 3) рецензент; 4) коректор; 5) лектор; б) хрестоматія; 7) 51. 3aписна книжка. readership [‘ri:dasip] n 1) посада лектора;

2) збірн.

читачі.

readily [/redili] adv 1) охоче, швидKO, весело, залюбки, з дорогбю душею; 2) лбїко, без труднощів.

readiness

[‘redinis]

п

1) готовність,

підготбвленість; 2) меткість, спритність, прудкість, жвавість; 3) згода.

reading

|гі:4ід)

читаність;

п 1) читання; 2) на-

знання;

a

man

of

wide

г. дуже начитана людина; 3) aékція; penny г. лекція з платою 3a вхід | пенні; 4) варіант тексту, різночитання; 5) показання (вимірю-

вальних

приладів);

6) тлумачення,

(чогось);

7) читання (за-

розуміння

конопроекту) в парламенті; first (second) г. перше (друге) читання. reading-desk [/ri:dindesk] п пюпітр. reading-glass [‘ri:dingla:s] п велике збільшувальне скло. reading-lamp |‘ri:diglemp] п настільна лампа.

reading-room (‘Ti:digru:m] п 1) читальний зал, читальня; 2) коректорська. readjust [‘ri:o’dgast] v 1) переробляти, виправляти (наново), змінювати; знбву привбдити в порядок; 2) (наново) пристосбвувати, припасбвувати, приганяти; 3) підрегулювати. readjustment [‘ri:o’dzastmant] п 1) перердбка, виправлення; 2) пристосування, регулювання; 3) реорганізація; перегрупування; 4) влаштування на роботу демобіліздбваних. ready Гтеді| 1. adj 1) готбвий; приготбвлений:

вийготовлений;

to

get

він вивчає право; з прийм. і присл.: г. up спеціально вивчати; г. up for examinations готуватися до екзаме-

(або to make) г. готувати; 2) згоблний. готовий (на щось); податли-

нів;

він охбче погодився; he is г. to go anywhere він готовий піти куди завгодно; 3) легкий, мотбрний, жвавий; to have ar. answer for any question мати на все готову відповідь; to have а г. wit бути винахідливим (у дотепах тощо); 4) лбгко приступний; г. at Папа,г.to hand(s)

г.

with

займатися

фраз.

звор.:

to г. опе

нести

догану

комусь;

з

кимсь;

а lesson

ви-

to г. а piece

ої тизіс розібрати п'єсу (музичну);

the bill was read naps. законопроект був пбданий на обговобрення; the passage quoted reads аз follows наведена цитата говорить; the thermometer reads 3° above freezing point термбметр показує 3° BHще нуля; to г. one’s blood pressure зміряти кров'яний тиск; 2. п 1) читання; 2) час, проведений за читанням.

read

II

[red]

1. past

і р. р.

від

read I, 1; 2. adj (у сполученнях) начитаний, обізнаний, освічений; he is poorly г. іп history він слабо

знає історію. readibility [,ri:do’biliti] читання,

readable

[‘ri:dabl]

дббре написаний,

reader

[‘ri:da]

книжок;

п легкість для

читабельність.

he

п

adj 1) чіткий;

2)

цікавий.

1) читач;

is not

much

любитель of

а

г.

вий,

що

схильний;

перебуває

he

тут

gave

же,

а г. assent

близько,

під

рукбю; 2. п (the г.) 1) sl. готівка (гроші); 2) військ. положення гвинтівки напоготові; 3. v 1) sl. платити швидко, платити готівкою; підкупляти; 3): to г. а horse

2) sl.

тренувати коня. ready-for-service [/redife’sa:vis] амер. =ready-made. ready-made [‘redi’meid] adj готовий; гот. clothes готбвий omar. ready money [‘redi’mAni] п гогівка.

ready reckoner метичні)

[‘redi‘rekna]

таблиці

п (ариф-

(готових

хунків). ready-to-cook |/гедіїз"Кик| food напівфабрикати.

розра-

adj: r.-t.-c

494

геа

reedy-to-serve їоод

[‘redita’sa:v] adj: r.-t.-s.

кулінарії

ready-to-wear

впроби.

амер.

[‘/redita’wea]

veady-inade. ready-witted [’redi’ міна) вий, винахідливий.

=

adj кмітли-

reaftirm [‘ri:e’le:m] v знбву підтверджувати. reagent [ri:’eidgont] п хім. реактив; реагент. real | {rial} 1. adj 1) дійсний, справжній, реальний, непідроблений, безперечинй; 2) нерухомий (про майно); г. estate нерухоме sl. першорядна дійсність; 3. adv

real Il [rei’a:l] ська

амер.

розм.

монета).

|гі/єгса)|

г.

дуже, справ-

п pean (стара

іп г. дійсно,

іспан-

реальгар.

фактично.

розуміння;

to

have

а

true г. of one’s danger ясно усвідомлювати небезпеку; 2) виконання, здійснення; 3) реалізація. realize [‘tialaiz] о 1) уявляти собі; розуміти чітко, у всіх деталях; збагнути; усвідомлювати; 2) здійснювати, викднувати; 3) реалізувати; 4) давати прибуток; 5) нагромаджувати (кошти, багатство).

really [‘riali] adv дійсно, справді; г. and truly en ж. realm [relm] п 1) королівство, країна; 2) перен. галузь, сфера; царство. realtor [‘Tialta] п амер. агент по npoдажу HepyxoMoro майна. realty [‘rialti] п перухбме майно. ream І [ri:m] п 1) стопа, купа (паперу); 2) рі велика кількість папеpy; reams of verses през. купа віршів.

ream

Ii [ri:m] о 1) тех. розсвердлю-

вати; 2) гірн. JIOBHHY.

розширювати

сверд-

reamer [/ri:ma] п 1) тех. розвертка; 2) гірн. інструмент для розширення свердловини. reanimate [ri’enimeit] о 1) оживити, повернути

до

життя;

нове життя; на reap [ri:p] 0 жати, жай; фраз.

rear

Il

[ria]

2)

вдихнути

збирати

вро-

2) о пожинати плоди; звор.: to г. as опе has sown

що посієш, те й збербш; to г. where

п

3) ставати диб-

1) тил;

to bring

up

the с. to follow in the г. іти позаду; to take in the г. нападати з тилу;

виходити

озадок,

рона;

5)

задній,

лозаду;

rear-admiral

розм.

тил;

2)

4)

тильна

спина;

сто-

позаду

убиральня;

гйльний,

г. sight

військ.

6)

розміщений

[‘tiar’eedmearal)

-адмірал. геагег |Тігго) 2)

в

огузок;

at the г. of the house

attr.

realizable [‘rialaizabl] adj І) що Moже бути реалізбваним; здійсненний; 2) що піддається розумінню або усвідбмленню. realization [rialai’zeifn] п 1) усвідомлення,

2).

будинку;

п хім.

realign [,ri:a‘lain] о перебудовувати. realignment [,ri:a’lainmant] 1) перебудбва; 2) військ. передислокація; перегрупування сил. realism [‘rislizm] п реалізм, realist [‘riolist) 1. п реаліст; 2. adj реалістичний. realistic [ria‘listik] adj реалістичний. reality [ri:’eliti] п 1) дійсність, peальність; 2) непідробленість; 3) реалізм; 4) щось реальне; 5) істинність;

геарег

reappear [‘Ti:e ‘pial о знову з'являтися. rear І |гіз| 0 1) піднімати, піднбсити (тж перен.); 2) споруджувати; 3) вихбвувати, виводити, вирбщу-

3)

ді, цілком

realgar

ргорегіу,

one has not sown пожинати плоди чужої праці. reaper [‘Ti:pa] п 1) жнець; жниця; 2) жниварка, жатка. reaping-hook [‘ri:pin,huk] п серп. reaping-machine | [‘ri:pinmea,fi:zn] =

вати, культивувати; ки (звич. г. ар).

майно; the г. thing річ; 2. п (the г.)

тес

приціл.

п контр-

п 1) с.г. культиватор;

інкубатор;

3) задбк

(воза);

4)

норовистий кінь. rearguard [‘rioga:d] п 1) ар'єргард; 2) attr.: г. action ар'єргардний бій. геагт [‘ri:’a:m] о переозбрбювати-

[‘ri:va]

бік тилу.

reason

[’ri:zn]

1. п Ю) причина,

підстава;

виправдання;

придовід,

аргумент; Бу г. of з причйни; with г. не без гідстави; 2) розум, розсудливість, розважливість; рація, резбн; to bring to г. наводити на розум; напоумляти; to hear (або to listen to) г. дати переконати себе; 2. о 1) міркувати, обмірковувати; 2) робити висновки; 3) перекбнувати; умовляти; to г. out of smth,

довести

помилковість

4): г. оці продумувати

до

чогось;

кінця.

геазопабіе [‘ri:znabl] adj 1) розсуд-ливий; поміркбваний; 2) недорогий, прийнятний (про ціну). reasoning [‘ri:znin] 1. п 1) міркуван-

rebate 1. о [ri’beit] заст. зменшувати, скорбчувати; 2) робити знижку, поступку; 3) притуплювати; 4) =rabbet 2; 2. п [‘ri:beit] 1) знижка; поступка; 2)=rabbet 1, 1). rebel 1. п [’rebl] повстанець; бунтар, заколотник; 2. v [ri’bel] 1) повставати (against); 2) протидіяти; чинити Onip. rebellion [ri’beljan] п 1) повстання, бунт; the Great В. громадянська війна в Англії (1642—1660 рр.); 2) бпір; 3) обурення.

rebellious

1) бунтар-

сциплінбваний;

rebellow тися

неслухняний,

[‘ri:’belou]

о поет.

відбива-

лундбю.

rebound [ri‘baund] 1. о відскакувати, відскдчити; 2. п відскок, відбій; рикошет; to take smb. оп (або at) the г. вплинути Ha KOrocb, скориставшись його слабкістю. rebuff [ri’baf] 1. п 1) різка відмова, відсіч; о

1)

2)

несподівана

відмовляти

2)

невдача;

навідріз;

військ.

відбивати

2.

давати

атаку.

rebuild [/ri:‘bild] о (past і р. р. теbuilt) відбудовувати. rebuilt [/ri:’bilt] past i р. р. від теbuild. rebuke [ri/bju:k] 1. п догана; дбкір; without г. бездоганний; 2. о робити догану; докоряти. rebus [/ri:bas] п'ребус. rebut [ri‘bat] о 1) спростбвувати (обвинувачення тощо); 2) давати відсіч. rebutment |гі"рблітепі) п юр. спростування.

rebutter [ri’bAta] п юр. заперечення (позивача ча заяву відповідача). recalcitrance [ri’kelsitrans] ність; упертість.

recalcitrant покірний;

людина. recalcitrate [ri’keelsitreit] нити Onip; наполягати

recall

п непокір-

|гі"Кагізіїгапі) 1. adj неупертий; 2. п непокірна

[ri’ko:1]

1. о

1)

о рідк. чина чбмусь.

відкликати

(урядову особу); 2) виводити задумливості); 3) скасбвувати; згадувати,

нагадувати,

(з 4)

воскрешати

1) за-

3) повернена

впевне-

recantation

о підтверджувати,

заявляти;

запевняти.

[,ri:a’Suerens] заспокбєння;

ність; сміливість,

reassure

adj

віднов-

[‘ri:o’sa:t]

довір'я;

[ri’beljas]

ський, бунтівний, заколбтний; повстанський; 2) упертий, запеклий; стійкий (про хворобу); 3) неди-

п

2.

3HOBY

лене

(тж

2)

аргументація;

reassert

певнення;

грабіжник

(в пам'яті); 5) призивати «(з запасу); 2. п 1) відкликання (урядової особи); 2) військ. сигнал до повернення; відбій; 3) виклик виконавця на біс. recant [ri’keent] о зрікатися.

ня; 2) пояснення; adj мислячий.

reassurance

п

reiver).

відсіч;

(ся).

п перегеагтатепі |/ті:" а:тетопі) озброєння. rearmost [‘riamoust] ай) (самий) задній, самий останній. rearmouse [/riamaus] п 3002. кажан. rearward [‘riawad] 1. adj збідній; тиловий; 2. п тил; ар'єргард; 3. adv= rearwards, rearwards [‘tiawodz] adv назад, в від,

reaver

[,ri:o’Sua]

uv заспокбювати;

запевняти.

reave [ri:v] о (разі і р. р. reft) заст. поет. 1) спустбшувати (тж. reive); 2) викрадати (away, from).

[,ri:keen’ teifn] n зречення.

гесар (/гі:"Кеер) о авт. відновити протектор.

recapitulate [,ri:ko’ pitjuleit] о 1) повторювати, перераховувати; 2) резюмувати; конспектувати.

recapitulation

[‘ri:ka,pitju‘leifn]

сновок, резюме;

п ви-

корбтке NOBTOpeHHA.

425

гес

recapitulative [,ri:ke’pitjulativ], recapitulatory [fi:ke’pitjuleitri] adj повтбрювальний, конспективний; підсумковий. recapture ['ri:’keeptfo] 1. о брати назад; 2. п взяте назад. recast [‘ri:’ka:st] 1. о (past і р. р. recast) 1) переробляти; надавати іншої форми, виправляти; 2) перелічувати; 3) переливати (метал); 2. п 1) перерббка; 2) вигляд, форма після виправлення. recede [‘ri:’si:d] о 1) відступати, віддалятися; to г. into the background а) відійти на задній план; б) втра-

чати

значення,

інтербс;

2

відмов-

лятися (від думки тощо); 3) падати в ціні. receipt [ri’si:t] 1. 2 1) перев. рі прибуток; 2) квитанція, розписка в одержанні; 3) рецепт (перев. кулінарний); 4) засіб; 2. о дати розmucky про одержання чогось.

receipt-book

[ri’si:tbuk]

п квитанцій-

на книжка.

receivable [ri’si:vabl] adj що мобже бути одержаним або прийнятим. receive [ri’si:v] о 1) одержувати, приймати

(гостей

goods

пперехбвувати

тощо);

to

г.

stolen

крадене;

2)

вміщувати, містити; 3) сприймати. received [ri’si:vd] adj загальноприйнятний,

загальновизнаний.

receiver [ri’si:va] п 1) одержувач; 2) резервуар; 3) телефбнна трубка; 4) радіоприймач; 5) юр. судовий виконавець; 6) перехбвувач краденого. receiving-order [ri’si:vin,o:de] n виконавчий лист. recency [‘ri:snsi] п новизна, свіжість. recension [ri’senfn] п 1) пербгляд тексту; 2) переглянутий текст. recent [‘ri:snt] adj недавній; сучасний; свіжий, останній.

recently

[/ri:sntli]

adv

новий,

недавно;

ци-

ми днями.

receptacle

[ri’septakl]

2) схбвище;

wok;

п 1) вмістище;

3) Kopd6ka,

ящик;

посудина; 4) штепсельна

збтка,

reception

патрбн;

5) бот.

|гі'зеруп|

Mi-

po-

квітколбже.

п 1) одержання;

2) приймання; прийом; warm г. теплий, щирий прийбм; ірон. сйль-

ний Onip; 3) вечірка; сприймання; 5) рад., HOM.

зустріч; 4) телеб. при-

ня, приймальня, прийбмна. receptive [ri’septiv] adj сприйнятливий. receptivity [risep’ tiviti] п 1) сприйнятливість;

2) Ємкість.

recess І [ri’ses] 1. п 1) перерва в навчанні,

занятті,

ламенту);

роботі

2) амер.

(особл.

(велика)

пар-

пе-

рерва в школі; 3) амер. канікули; 20 робити перерву в заняттях. recess

II

[ri’ses]

глиблення;

1. п

3) бухточка; 2. v 1) робити заглиблення; 2) відсувати назад; 3) класти в глухому місці. recession [ri’sefn] п 1) відхід, віддалення; відступ; 2) заглиблення; 3) амер. спад (попиту, виробництва

тощо). recessional

1) ніша;

2) глухе місце;

3a-

тайник;

[ri’sefenl]

adj канікуляр-

ний, recessive [ri’sesiv] adj що віддаляється, відступає, відходить. réchauffé [,ri,fou‘fei] фр. п 1) розігріта страва; 2) щось перербблене з старбго; 3) переробка літературного твору. recherché [ra’Seafei] фр. adj добірний, рідкісний, винятковий, вишуканий (про страву, вислів тощо). recidivism Ігі"sidivizm] п рецидивізм. recidivist [ri’sidivist] п рецидивіст, recipe [‘resipi] п 1) рецепт; 2) засіб;

спосіб.

вий; необачний; 2) зневажливий; що нехтує (правилами їзди тощо); 3) відважний.

reckling

|"текіїд|

діал.

1. п 1) безпо-

мічна дитина; 2) найменша дитина в сім'ї; 3) нерозсудлива людина; 2. adj слабкий, чахлий. reckon |"текп| о 1) рахувати, підраховувати,

підсумдвувати

(г. up);

нараховувати; 2) вважати за когось; 3) ie re (з кимсь — with) ; покладатися, розрахобвувати б когось -- проп); 5) зарахбвувати, відносити (до чогось -in, among); 6) гадати, думати; фраз. звор.: to г. without one’s host недооцінювати труднощів. reckoner [‘rekna] п людина, яка рб-

бить підрахунки. reckoning - |/текпід| п 1) рахунок, розрахунок; to be out in one’s г. помилитися в розрахунках;

recipience, recipiency [ri’sipions, ri’sipiensi] п 1) одержання; 2) сприйнятливість. recipient [ri’sipiont] 1. п одержувач; 2. adj 1) mo одержує; 2) сприйнятливий.

2) paxy-

пільний, взаємний; 2) еквівалентний; відповідний; 3) мат. оберне-

нок (в готелі); 3) перен. розплата. ге-сіаїт |/ті: ‘kleim] 1. о 1) виправляти; відновлЯти; 2) приручати; 3) піднімати (цілину); провадити меліорацію; 4) використовувати; 5) цивілізувати; п: beyond (або past) гос. цього виправити не можна. reclamation [,rekla’meifn] п 1) виправлення; 2) осушення, меліора-

ний; 2. п мат. обернена величина. reciprocate [ri’siprakeit] о 1) обмінюватися (послугами і т. п.); 2) відплачувати, відшкодбвувати, віддячувати (чимсь -- with); 3) rex. рухатися назад і вперєд. reciprocating engine [ri’/siprakeitin’en-

гесіате [,rei’kla:m] фр. п реклама. recline |гі"Кіаіп) о 1) притулюватися, спиратися; напівлежати, сидіти напівлєжачи (against); 2) покладатися (на-- цроп). recluse |гі"КІи:5| 1. adj що живб са-

reciprocal

adj 1) обо-

[ri’siprakal]

dzin] п поршнбєва машина. reciprocation [ri,sipra’keifn] п 1) дія у відповідь; 2) взаємний OOmin (послугами і т. п.); 3) зворбтно-поступальний рух. reciprocity [,resi’prositi] п 1) взаємність; 2) взаємодія; 3) взаємний ббмін (послугами і т. п.).

recital

fri’saitl] п 1) пербказ, виклад,

оповідання (про-- ої); 2) концерт одногб артиста; концерт, присвячений одному композиторові; 3) докладний перблік фактів. recitation [resi’teifn] по 1) деклама-

ція; публічне читання; 2) прорббка матеріалу на семінарі; 3) опитування учнів. recitative [,resita’ti:v] п речитатив. recite

receptionist [ri"зеріопізі) п секретар в приймальні (у Лікаря і т. п.). reception-room [ri "зерупгит) п-віталь-

rec

[ri ‘sait] uv 1) читати напам'ять;

декламувати;

розповідати; повтбрю-

вати

2) перелічувати

вгблос;

ти); 3) відповідати

(фак-

урок.

reciter [ri’saita] п 1) декламатор; читець; 2) хрестоматія для декла-

мації. reck |гек) до

увагу уваги;

MOTHbO;

вання,

заст.

(в запе-

звер-

(на щось-- ої); брати we

didn’t

reck

of

the

danger ми і не думали про небезпеку; 2) стосуватися; what recks him that...? що йому до тдго, що...? reckless [‘reklis] adj 1) нерозсудли-

рекламація.

2. п

recognition

самітник,

[,rekeg’nifn]

розпізнавання;

відлюдник.

п

1) пізна-

2) визнання;

схвалення. recognizable [‘rekagnaizabl] adj Wo можна пізнати, розпізнати. recognizance [ri’kognizans] n 1) 3060в'язання (судові); 2) застава; 3) визнання. recognize [/rekagnaiz] о 1) пізнавати; 2) визнавати; 3) висловлювати схвалення; 4) усвідомлювати.

recoil

[ri’koil]

дійти,

1. о 1) відскбчити,

овідсахнутися;

2) відчувати

жах

ві-

відступити;

або

огиду

(від

чогось, до чогось-- from); 3) віддавати, відбивати (про рушницю); відкбчуватися (про гармату); 2. п 1) відскбк,

відбій,

відкіт;

2) жах;

огида.

recoilless [ri’koilis] adj безвідкатний; г. rifle безвідкатна гармата, ге-сойесі |"ті:КоТекі) о знову зібрати, знбву об'єднати; to г. oneself опритдмніти,

о 1) поет.

речних i питальних реченнях) тати

ція; 3) ком.

очуняти,

recollect [,reka’lekt] о згадувати. recollection [,reka‘lekjn] памзять;

within

my

м'яті; 2) рі мемуари.

пригадувати, п 1) спбгад; г. за

моєї

па-

recommend [,reka’mend] о 1) рекомендувати; радити; 2) доручати, віддавати під чиюсь опіку (to);

rec

426

rec

г. а child to smb.’s

care

віддавати

кому-небудь дитину на добгляд; 3) представляти (до нагороди і т. п.); 4) говорйти на (чиюсь) кбристь. recommendation (|текотеп'деїп) п 1) рекомендація; порада; 2) ально лення (до нагороди — for) recommendatory [,reke’mendotri] рекомендаційний.

recommit

[,ri:ko‘mit]

о парл.

adj

повер-

тати законопробкт у комісію для повтбрного розгляду. recompense [‘rekampens] 1. о винагороджувати; відплачувати; компенсувати; 2. п винагорбда; компенсація. reconcilability [,rekonsailo’biliti] п примиренність; сумісність. reconcilable [/tekonsaHabl] adj примиренний;

reconcile

сумісний.

[’rekansail]

.

о 1) примиряти

(with, to); 2) улагоджувати; годжувати (думку тощо).

reconcilement

[‘rekon,sailment]

примирення,

замйрення;

2)

3) по-

n

1)

улаго-

джування; 3) погодження. reconciliation [{,rekansili’eifn] п примирення. recondite [ri’kondait] adj 1) темний; неясний; 2) важкий ня); малозрозумілий ника, книгу).

recondition

[,riken’difn]

(для розумін(про письмен-

о 1) ремон-

тувати, переобладнувати; 2) переробляти, перебудовувати; 3) віднов-

лювати сйли, здорбв'я. тесоппаїззапсе [ri’konisns] п 1) рбзвідка; рекогносциробвка; 2) attr. розвідувальний; г. aircraft розвідувальний літак.

ceconnoitre розвідку;

reconsider ти

г. of service послужний трудова книжка.

recorder

[ri’ko:da]

о провадити

рекогносцирувати.

[‘ti:kan’side]

о перегляда-

(наново).

reconstruct [‘ri:kens’trAkt] v 1) перебудбвувати, реконструювати; 2)відтвбрювати, відновлювати.

reconstruction

[‘ri:kenst’rakjn]

перебудова, реконструкція; новлення; 3) реорганізація.

п

1)

2) від-

тесопуегзіоп [’ri:kan’va:fn] п повернення до yMOB мирного часу. cecord 1. о |гі"ко:4) 1) записувати; реєструвати; протоколювати; 2)увічнювати; 3) записувати на плівку,

на пластинку;

2. п [‘reko:d]

1) за-

пис; 2) звіт, офіційний документ; 3) протокдл (засідання і т. п.); 4) грамофднна пластинка; запис на

грамофднній пластинці; 5) рекорд; 6) факти, дані, характеристика; Т) пам'ятка минулого; 8) юр. документ, що дає право на володін-

ня; 9) attr.: (Public) В. Office Державний архів; фраз. звор.: to break

(або to beat, to cut) the г. побити рекорд; to make а г. встановити рекорд; оп г. записаний, зареєстрбваний; to keep to the г. триматися суті справи; to have a good (bad) т. мати добру (погану) репутацію;

1) реєстратор;

протоколіст; облікбвець; 2) головний суддя міста; 3) тех. самописний прилад; 4) кін. звукозаписупочий апарат.

record film [/reko:d’film] п документальний фільм. n реrecord-holder "| теко:4поціда| кордемен.

recording

[ri’ko:din]

1. adj реєструю-

чий, запйисуючий; 2. п реєстрація, здйпис. record-player [/reko:d,pleia] п програвач грамофобнних пластинок.

recordsman мен.

re-count

[’reko:dzman]

[‘ri:‘kaunt]

п рекордс-

1. п

повтбрний

підрахунок голосів на виборах; 2.0 наново підрахдвувати (особл. голоси на виборах). recount |гі"кацпі) о розповідати, ви-

кладати докладно. recoup [ri‘ku:p] о компенсувати, шкодовувати.

recoupment сація,

|гі"ки:ртапі)

відшкодування

п

від-

компен-

збитків.

recourse |гі"Ко:5) п звертання (no допомогу); to have г. to звертатися по допомогу. ге-соуег |"ті"Клуг) о знбву покривати, перекривати. recover

|гі"Клуг)

1. о

1) повертати

собі;

діставати

назад;

to г. oneself

прихбдити до пам'яті; 2) видужувати, оправлятися (від чогось-from);

3)

надолужувати;

домагатися

4)

юр.

повернення (чогось) або

відшкодування

|,геКо'поіїг|

п

список;

(збитків);

виграти

(справу); 5) військ. знову оволодіти, відбити; 6) тех. регенерувати; утилізувати (відходи); Т) гірн. видобувати. recovery [ri‘kAvari] п 1) видужання; 2) відновлення; відшкодування; повернення (втраченого); 3) тех. регенерація; використання відходів; 4) гірн. видобуток; 5) тех. віднобвлення початкбвого ббсягу або форми;

6) св.

гесгеапсу гузтво;

гесгеапі

вихід

літака

[‘rekrionsi] 2)

з штбпора.

п поет.

відступництво;

1) боязрада.

[’rekriant] поет. 1. adj 1) бо-

ягузливий; 2) зрадницький; відступницький; 2. п 1) боягуз; 2) відступник;

re-create вати.

recreate

зрадник.

[‘ri:kri’eit]

[‘rekrieit]

ти, пондвлювати відпочивати,

ти(ся);

recreation

о знову

створю-

о 1) відновлювасили;

to г. oneself

освіжатися;

розважа-

2) зацікавлювати.

[,rekri’ eifn]

п

1) віднов-

лення сил; 2) розвага, відпочинок; 3) перерва (між уроками); 4) attr.: г. сепіге а) жлуб, палац eine б)

амер.

військ.

база

відпочинку;

г. ground майданчик для ігор. ге-сгеайїоп [‘ri:kri’eifn] п ствбрення наново.

recreative нбвлює

[‘rekricitiv] cHnH; 2)

adj 1) що відщо розважає;

втішний; цікавий. гесгетепі [/rekrimant] п 1) покидьки, залишки; 2) шлак; домішки в руді; 3) фізл. секретбрний продукт, який частково знбву всмоктується

в кров. recriminate fri/krimineit] о обвинувачувати одйн дбдного. recrimination [ri,krimi’neifn] п взаємне або зустрічне обвинувачення. recriminative [ri’kriminativ] adj що відповідає обвинуваченнями Ha обвинувачення. [ri’kriminateri] = гесгіrecriminatory minative.

recrudescence

[,ri:kru:’desns]

рецидив;

спалах.

новий

п

мед.

recruit [ri’kru:t] 1. п 1) рекрут, новобранець; 2) новий член (лартії і т. п.); 2. v 1) вербувати (новобранців); 2) комплектувати (частину); 3) поповнювати (ряди, запаси); 4) зміцнювати (здоров'я). recruital [ri’kru:tal] п набір, вербування, рекрутування. recruitment [ri’kru:tmant] п 1) набір новобранців;

2)

попобвнення,

під-

кріплення; 3) віднбвлення здорбв'я. recta |"текіз| рі від rectum. rectal [/rektal] adj ректальний; що стосується прямої кишки. rectangle [/rek,tengl] п прямокутник. rectangular [rek’tengjule] adj прямокутний. rectification |,rektifi’keifn] п 1) виправлення; 2) хім. очищення; peктифікація; 3) ел. випрямлення (струму); 4) рад. детектування. rectifier [‘rektifaia] п 1) ел. випрямлЯяч; 2) рад. детектор; 3) хім. ректифікатор. rectify [‘rektifai] о 1) виправляти; 2) хім. очищати; ректифікувати; 3) ел. випрямляти; 4) рад. детектувати. rectilineal [,rekti‘linial] adj прямолі-

нійний. rectilinear ([,rekti‘linia] =rectilineal. rection [‘rekfn] n грам. керування. rectitude [‘rektitju:d] п чесність, висбка порядність; прямота. recto |"rektou] п друк. права сторінка. rector

[’rekta]

п

1) ректор;

2) пара-

фіяльний священик або пастор. rectorial [rek’to:rial] adj ректорський. rectum [’rektam] п (рі recta) анат. пряма кишка. recumbency [ri’kAmbansi] п лежаче полбження.

recumbent що

|гі"Клтопі)

сидйть

або

adj лежачий;

напівлежить,

кинувшись. recuperate [ri’kju:pareit]

лювати,

понбвлювати

жувати;

2) тех. регенерувати,

перувати.

recuperation

від-

о 1) віднов-

сйли,

|гі, kju:pa’reifn]

видуреку-

п 1) від-

новлення, понбвлення сил; вийдужання; 2) тех. регенерація, рекуперація.

427

rec

recuperative [ri’kju:perativ] adj відновлюючий, зміцнювальний. гесирегаїог [ri’kju:poreita] п 1) тех. рекуператор; 2) військ. накатник. гесиг |гі/Ко:) о 1) зибву траплятися; виникати;

2) спадати

(на

думку);

3) повторювати(ся), повертати (ся) (до теми; тж. про думку, проблему тощо); г. to вдаватися, звертатися до.

recurrence

|гі"клгпз) п 1) повернення,

повтбрення; 2) рецидив; нення (по допомогу).

3)

звер-

recurrent [ri’kAront] adj 1) що час від часу повторюється, періодичний; 2) мед. рецидивний; г. іеуег повордтний тиф. recurring decimal [ri‘ko:rip’desiml] п мат. періодичний безконЄчний десятковий дріб. recurvate [ri:’ka:veit] adj бот. заломлений, ло).

recurve

зігнутий

|гі"Ка:У)

(про

листок,

стеб-

о заломлювати (ся),

згинати(ся), загинати(ся) ному напрямі, назад.

у зворот-

гесизапсу [/rekjuzansi] п непокбра, непідкорення. adj що відгесизапі [‘rekjuzont] закднам, мовляється підкорятися владі. red I [red] 1. adj 1) червоний; багровий; г. with anger почервонілий від гніву; flag, г. banner червоний прапор; 2) рудий; 3) рум'яний; 4) кривавий; кровопролитний; г. hands закривавлені руки; 2. п 1) червоний коблір; 2) (the Reds) рі амер. індійці; 3) sl. зблото; 4) залізний сурик.

red

II

[red]

1. adj

революційний,

червбний; 2. п (the Reds) pl революціонери, червбні. redact |гі"іггкі| о редагувати, готувати до друку.

redaction

[ri‘dekfn]

п 1) редагуван-

ня; 2) формулювання; 3) нове переглянуте видання. гедасіог |гі/дггКіз| п редактор. Red Army [‘red "а:ті| п Червдна Армія. Red Army Man [‘red "а:ті ‘men] п червоноармієць. redbait [‘redbeit] о амер. переслідувати прогресивні елементи. redbaiting [‘redbeitin] п цькування, переслідування прогресйвних елементів. red bilberry [‘red’bilbari] п брусниця. red-blindness [’red,blaindnis] п мед. дальтонізм; сліпота на червбний колір. red-blooded [‘red’bladid] adj амер. 1) сильний, енергійний, xopo6pun; 2) багатий на події; захбплюючий (про роман і т. n.).

red box [‘red’boks] п ящик для офіційних паперів членів англійського уряд и ей brass \‘red’bra:s] п червдна латунь, томпак.

red

redbreast [‘redbrest] п орн. вільшанка; берестянка. red es ЇГ тед'зі:до| п 1) червбний кедр; 2 ) кедрбвий верес. red cent [‘red’sent] п амер. (мідна) монета

в | цент;

I don’t care a г.с.

(for) мені наплювати (Ha); пої worth а г. с. ламаного гроша не вартий. redcoat [‘redkout] п іст. англійський солдат. Red Crescent |/тед"Кгезпі) п Червбний Півмісяць. Red Cross |"тед"Кгоз5| п 1) Червоний Хрест; 2) хрест св. Гебргія (національна емблема Англії). red currant [‘red’karant] по червбні порічки. red deer [‘red’dia] п зсол. благородний блень. redden |"тедп) о 1) червоніти; 2) фарбувати, забарвлювати(ся) в червбний колір. reddish [‘redif] adj червонуватий. rede |гі:4) заст. 1. п 1) порада; міркування; 2) план; 3) розповідь; прислів'я; вислів; 4) пояснення, розгадка; 2. о 1) радити; 2) розповідати; 3) пояснювати, розгадувати. redeem |гі/Чі:т) о 1) рятувати, визволяти; 2) звільняти (за викуп); викупляти; 3) викднувати (обіцян-

ку); 4) спокутувати плачувати (борг).

redeemer

[ri‘di:ma]

зволитель;

(гріхи); 5) ви-

п рятівник,

ви-

спаситель.

redemption [ri’dempjn] п 1) спокутування; 2) визволення, звільнення; рятунок;

re-deploy

3)

викуп;

[‘ri:di’ploi]

дислокувати

red-letter [‘ted’leta] adj позначений червбними літерами або цифрами в календарі; святковий; перен. пам'ятний,

напій,

особл.

re-done)

чимсь,

ароматний,

викликає

думку,

двбювати (ся); 2) складати

redouble

[ri’dabl]

ти(ся),

бот.

австралійський

[’red’heendid]

кривавленими

евка-

руками;

2) б. місці

злочину; to be caught r.-h. бути спійманим на місці злобчину. red herring [‘red’herig] п 1) копчений

оселедець;

2) заст.

джений;

red

3) гарячий,

huckleberry

bilberry.

re-did

ний,

лювати

past від re-do.

[re’dintigreit]

(цілісність,

о віднов-

єдність);

з'єднувати. М redistribute [/ri:dis’tribju:t]

страшний;

3)

redpoll [‘redpoul] л 1) чечітка; 2) pl порбда червбної безрогої худоби. redress [ri’dres] 1. о 1) виправляти; відновлювати; to г. the balance відновлювати рівновагу; 2) відшкоддвувати, компенсувати; 3) ви-

(літак);

4) рад. випрям-

2. п 1) виправлення;

нбвлення;

2) від-

3) відшкодування;

вина-

гордда. redshank [‘redfenk] п орн. червонодзьдбий кулик. гед5кіп |"гед5Кіп) п червоношкірий, індієць (північноамериканський).

red soil redstart

[/red’soil] п червонозбм. [’redsta:t] по орн. ropH-

хвістка. red-tape [‘red’teip] ге

п канцелярський коре м бюрократизм; тяганина. исе [ri’dju:s] о 1) зменшувати; знижувати;

скорбчувати;

вати;

2)

що);

примусити

доводити

приводити

(до

послаблювідчаю

(щось

в певний

то-

зробити); стан;

to г.

to elements розкладати на складові частини; 4) понизити в посаді; to

г. to the ranks військ. розжалувати

пере-

гати; б) схуднути; 7) мат. перетворювати; 8) мед. вправляти (вивих); 9) ierex: прокатувати (залізо). reduced [ri/dju:st] adj 1) зменшений,

озподіляти.

[‘red’legd]

2) небезпечний;

воз-

redistribution [‘ri:,distribju:fn] п перерозподіл, переділ. red lane jered’lein] п розм. гбрло. red lead [‘red’Jed] п свинцевий сурик.

red-legged гий.

раз.

збільшу-

помагати (чомусь-іо); 2) прагнути назад, повертатися (ироп).

в

0

ще

підсилюва-

хорббрий, дбблесний. redound [ri‘daund] о 1) сприяти; до-

3)

[‘ri:’did]

redintegrade

полум'яний.

[/red’/hAklberi] = red

1)

вати(ся), зростати; 2) складати(ся) вдвоє.

sl. солдат.

red-hot [‘red’hot] adj 1) розжарений до червбного; 2) розпалений, збу-

(про

redoubt [ri’daut] п військ. редут. redoubtable [ri’dautabl] adj 1) гріз-

де-

adj 1) з за-

о

посилювати(ся);

рівнювати

тей; 2) ліпт.

2) що

нагадує

re-done [‘ri:‘dAn] р. р. від re-do. re-double [‘ri:’dAbl] о 1) ще раз по-

ляти;

red-handed

запашний;

що

щось — ої),

пере-

п 1) вйсип у ді-

не-

робити знову, переробляти.

передислокація. гедеуе [/redai] п амер. шеве віскі.

[‘red’gAm]

віскі.

redolence |"тедоціоп5) п пахощі, аромат. redolent [’redoulant] adj 1) що пахне

re-deployment [‘ri:di’ploimant]n військ.

red gum

свят-

sl. сердитий, злий. redness ("тедпі5| п почервоніння. re-do [‘ri:’du:] о (past re-did; p. p.

(ся).

sl. міцнє

г.І. day

redneck [’rednek] п амер. розм. orécana, незграбна людина. red-necked Гтед'пекі) adj амер.

виплата.

о військ.

щасливий;

KOBHH або щасливий день. red liquor [‘red’lika] п OWTOBOKHCлий алюміній; 2) амер. sl. міцний

adj червононо-

солдати;

5)

підкоряти,

перема-

знижений; 2) затруднений; г. сігcumstances скрутні обставини.

reducible

[ri/dju:sabl]

ний; підлеглий.

adj зменшува-

498

red

reducing

gear

[ridju:sin’gie]

ходозменшувач;

reduction

|гі'длкуп|

знижка;

п тех.

n

1) зниження, скордчення;

3) перетвдрення; 4) мед. вправлення (вивиху); 5) зменшена копія (з картини); 6) підкбрення. redundance, redundancy (|гі/длпдзп5,

ri‘dAndansi]

п

1) надмірність;

2)

багатослівність. redundant |гі'длпдопі) adj 1) зайвий, надмірний; 2) багатослівний. reduplicate [ri’dju:plikeit] о 1) подвбювати; 2) повторювати.

reduplication двбєння;

reduplicative

[ri,dju:pli’keifn]

п 1) по-

2) повтдрення.

(гі"Чуи:ріїкайу)

adj що

подвбюється.

red-wing [‘redwin] п орн. дрізд білобровий. redwood [‘redwud] п 1) амер. мамонтове дерево, секвбйя; 2) червоне дерево.

re-echo HOIO.

reed

[/ri:’ekou]

[ri:d]

сопілка;

п

о розлягатися

1) ouepét,

3) буколічна

комиш;

побзія;

лу2)

4) муз.

язичдк (у шкларнеті); the reeds язичкбві музичні інструменти; фраз. звор.: a broken г. а) ненадійна людина; б) неміцна покладатися на

reeded

|"ті:4і4)

річ; to lean on ar. щось ненадійне.

adj

1) муз.

язичкд-

вий; 2) зарбслий або вкритий очеретом. re-edify (ті/едіїаї) о 1) відбудовувати; 2) перен. відновлювати (здоров'я). re-educate [‘ri:’edju:keit] о перевихбвувати. re-education [’ri:,edju:’keifn] п перевиховання. reedy [‘ri:di] adj 1) зарбслий очеретом; очеретяний; стрункий, мов очерет; 2) пронизливий, скрипучий (про голос). reef I [ri:f}] п 1) риф, підвбдна скбля; 2) рудна жила; 3) золотоHOCHHH шар. reef II [ri:f] 1. п риф (на парусі); 2. о мор. брати рифи. reefer [‘ri:fa] п 1) двоббртна тужурка; бушлат; 2) sl. мор. гардемарин.

reek

|гі:К)

1. п 1) сморід;

24 пара;

квипарбвування; 3) поет., шотл. дим; 4) sl. rpowi; 2. о 1) тхнути, відгонити

[‘ri:i‘lekt]

о переобирати, оби-

(чимсь — ої); 2) димити,

курйти(ся); 3) випарбвуватися. reel I [ri:l] 1. п 1) текст. котушка; шпулька; бобіна; 2) тех. барабан; 3) рулетка; 4) кін. котушка для фільму; частина кінофільму; фраз. звор.: off the г. безупинно, без зачіпки; 2. о 1) намотувати на котушку (іп, up); розмдотувати (off); 2) розповідати або читати швидко.

reel ПП |гі:1) 1. п 1) хитання, коливання; 2) вихор; 3) ріл (шотланд-

ський танець); 2. v 1) хитатися; 2) крутйтися, вертітися; 3) паморочитися; 4) спотикатися.

re-election [‘ri:i‘lekjn] п переобрання, обрання вдруге. re-engage (/гі:іп'реід3| о 1) тех. знбву включати; 2) військ. знбву вводити

в

бій;

3)

військ.

залиша-

тися на надстрокбву службу; знову вступати она військову службу.

re-establish вати.

[‘ri:is’teeblif]

о відновлю-

reeve [ri:v] о (past і р. р. rove, гееуed) mop. пропускати, провбдити, бути пропущеним, прохбдити (про трос). refection |гіТекуп| п закуска. refectory fri‘fektri] п їдальня (в школі тощо). refer [ri‘fa:] о 1) відсилати, надсилати;

ватися,

направляти

звертатися;

до

кбгось;

уда-

2) передавати

(справу на розгляд тощо); 3) стосуватися; 4) посилатися (на-- 10); 5) звертатися; 6) згадувати; говойти про.

referable

[ri’fa:rabl]

adj

що

мбже

бути приписаний, віднесений (до когось, до чогось-- to). referee Г/геїз'гі:) 1. п 1) третейський суддя; 2) спорт. суддя, рефері; 2. о спорт. бути суддею, судити. reference [‘refrans] І. п 1) дбвідка; 2) посилання, вйноска; 3) згадування;

натяк;

4) рекомендація;

співвідношення;

6)

attr.:

г.

5)

mark

друк. знак виноски; г. book добвідник; іп (або with) г. to посилаючись на; 2. о 1) подавати (до тексту) примітки; 2) знахддити по виносках; довідуватися.

referendum [,refa’rendam] п пол. peферендум. refill 1. о (ті їй) 1) наповнювати знбву; 2) заправляти(ся), MOMOBHIOвати(ся) пальним; 2. п ['ri:fil] допбвнення, попбвнення. refine [ri’fain] о 1) очищати, рафінувати; 2) ставати більш витонченим;

3) підвищувати

Якість;

обла-

гордджувати; 4) поліпшувати, удосконалювати. refined |гіТаїпа) adj 1) очищений, рафінований; г. oil рафінбвана олія; г. зираг цукор-рафінад; 2) удосконалений; 3) витончений, вишуканий. refinement [ri/fainmont] п 1) очищення; рафінування; 2) удосконалення; 3) витонченість, вишуканість; 4) підвищення якості. refinery [rifainri] A очисний завод; рафінувальний завбд; рафінадний завод. refit |ті Чі 1. о 1) споряджати 3aново; 2) ремонтувати; 2. п 1) лагодження,

ремонт;

2) спорядження;

переозбродення. reflect {ri‘flekt] о 1) відбивати, відображати (тепло, звук, світло); 9) відбиватися, давати відображення;

3)

4)роздумувати тінь

рати знову.

редуктор.

2) зменшення,

re-elect

теї

зображувати

(6

літературі);

(оп);

5)

кидати

(на-- оп, upon).

reflection [ri‘flekfn] п 1) відбиття, відображення; 2) відблиск; 3) 66раз; відображення; 4) розміркбвування, думка; рбздум; оп г. подумавши, розміркувавши; 5) вираження, висловлення; 6) дсуд, осудження; 7) тінь, підозра; 8) фіз. рефлексія.

reflective

[ri’flektiv]

adj 1) що

бражає, що відбиває; 3) замислений.

відо-

2) мислячий;

reflector [ri’flekta] п рефлектор; екран. reflex [‘ri:fleks] 1. п 1) відбиття, відображення;

2) відсвіт;

відблиск;

3) isa. рефлекс; 2. adj 1) рефлекторний; мимовільний; 2) інтроспективний; 3) відбитий, відображений.

геїїехіоп |гі"Некуп) =reflection. reflexive [ri’fleksiv] грам. 1. adj зворотний; 2. п 1) зворбтне дієслово; 2) зворбтний займенник. reflux [‘ri:flaks] п відплив.

reforest |гі"огі5|) о відновлювати лісові масйви, насаджувати ліси. reforestation [ri,fori’steifn] п лісонасадження. re-form |"тіЇо:тт) о 1) наново формувати; переробляти; 2) військ. перешиковуватися.

reform

[ri‘fo:m]

1.

о

1) виправля-

ти(ся); поліпшувати (ся); 2) реформувати; 3) викорінювати (зловживання); 2. п 1) реформа; перетворення; 2) виправлення, ня; 3) викоренення.

reformation твбрення;

[,refa’meifn]

reformative

[ri’fo:mativ]

поліпшен-

п

1) пере-

2) виправлення (моральне); 3) (the В.) іст. Реформація. reformational [,refa’meifnal] adj реформаційний, реформаторський. реформує,

що

adj

перетвбрює;

1) що

2)

ви-

правний. reformatory |гі"їо:таїгі) п виправний заклад для малолітніх злочинців. reformer [ri’fo:ma] п 1) перетворювач; реформатор; 2) іст. діяч endxu Реформації. reformism (гі"їо:тігпті) п реформізм. reformist [ri/fo:mist] п реформіст. refract [ri‘frekt] о фіз. заломлювати (проміння).

refraction

|гі"ггкіп)

лення, рефракція. refractional [ri‘freekjnl]

п фіз. заломadj заломлю-

ючий.

refractive [ri/freektiv] =refractional. refractor [ri’freekta] п рефрактор. refractoriness [ri/fraektarinis] п 1) непокірність; впертість; 2) тех. тугоплавкість; вогнетривкість, вогнестій-

кість. refractory [ri’freektari] тий,

непокірливий;

1. adj 1) уперстійкий

(про

хворобу); 2) тех. тугоплавкий; вогнетривкий; вогнестійкий; 2. п вогнетрйви,, вогнетривкий будівельний матеріал. refrain І |гі"їгеіп) п приспів, рефрен.

геї

429

refrain II [ri’frein] о 1) утримуватися (від чогось — from); 2) стримувати (from). геїгапрібіе [ri‘fraendgibl] adj фіз. 3aлбмлюваний.

refresh

[ri’fref] о 1) освіжати;

ожив-

ляти; 2) підновляти; 3): to г. опеself підкріплятися (харчами). геїгезпег [ri‘frefa] п 1) освіжаючий напій; 2) нагадування; пам'ятка; повтбрювальний курс; 3) розм. випивка;

4) attr.

повторний;

г. course

курси підвищення кваліфікації. refreshment [ri’frefmant] п 1) відпочинок; підкріплення; 2) (звич. рі) закуски і напої; 3) atir.: г. room

буфет (на вокзалі і т. п.). геїгідегапі [ri’fridgarant] 1. adj охолоджує;

охолодний;

що

холодиль-

ний; 2. п 1) охолдджувальна речовина; охолоджувач; 2) мед. жарознижуючий засіб. refrigerate |гі"їгідзогеї!) о 1) охолоджувати; заморбжувати; 2) зберігати в холодному місці.

tefrigeration

[ri,fridgo’reifn]

п

охо-

лоджування; заморбжування. refrigerator |гі"Їїгідзогеїї») п 1) холодильник, рефрижератор; 2) конденсатор. refrigerator-car [ri‘fridgareita’ka:] п вагбн-холодильник. refrigeratory {ri’fridgeratari] 1. п 1) конденсатор; 2) рефрижератор; 2. adj холодильний.

геї: [reft] past і р. р. від reave. refuel [‘ri:‘fjual] о заправляти(ся) пальним або паливом. refuge [‘refju:dz] 1. п притулок, схбвище; to take г. шукати схбвище, ховатися від переслідування; to take г. іп silence відмовчуватися; 2. о 1) давати притулок; 2) знаходити притулок. refugee |,геї)ц'Фзі:) п 1) емігрант; 2) біженець. refulgence [ri/faldgans] n сяйво. refulgent [ri’fAldgnt] adj сяючий, виблискуючий.

refund 1. о [ri:’fand] повертати, відшкоддбвувати; 2. п |"ті:Їлп4) сплата; виплата.

refusal

[ri’fju:zl]

п

1) відмдбва;

2)

право вибору; to have the г. of smth. мати право вибирати щось першим. ге-Їц5е [‘ri:’fju:z] о знбву плавити, переплавляти.

-efuse I [ri’fju:z] о 1) відмовляти (ся); 2) відкидати,

‘efuse

запербчувати.

II [/refju:s]

сміття;

поденки;

1. 2 1) пбкидьки; брак;

2)

пачоси; 3) гірн. відвал 2. adj непридатний; нічбго тий.

текст.

породи; не вар-

efutable [/refjutabl] adj спростбвний. efutation [,refju:’teifn] п спростування. еїшіе [ri’fju:t] о спростовувати.

ераїп

|гі/реіп|

v 1) одержувати

зад; знбву оволодівати;

Ha-

2) поверта-

ти(ся)

reg

(до попереднього

стану, міс-

ця тощо). regal [’ri:gal]

adj королівський; царствений.

ський;

regale

[ri’geil]

1. п

банкет;

цар-

часту-

вання; 2. v 1) бенкетувати; 2) частувати (міїп); 3) милувати, тішити (зір, слух).

regalia regally

regard

{ri’geilja] п рі регалії. [‘ri:gali]

[ri’ga:d]

adv

по-царському.

1. о 1) дивитися

на;

2) брати до увдги, звертати увагу на; 3) ставитися (добре, погано); 4) вважати (за когось, щось — as): 5) стосуватися, мати відношення; 2. п 1) погляд (пильний, багатозначний); 2) відношення; with г. to щодо, відносно; 3) увага, турбота; 4) повага, прихильність; 5) рі привіт; give my best regards (to) передайте від мбне привіт (комусь).

regardful

[ri’ga:dful]

дбайливий.

regarding

|гі/ра:4ід|

adj

уважний;

prep щодо,

від-

носно.

regardless [ri’ga:dlis] adj 1) що не рахується з; що не звертає уваги; що не зважає (на--ої); 2) sl. марнотратний. regatta [ri’geta] п парусні або гребні гбнки, регата. regelate [‘ri:dzileit] и змерзатись. regency bi densi по регентство.

regenerate

1. о

[ri’dgenoreit]

1) від-

роджувати (ся) духовно; перероджувати(ся); 2) знову порбджувати; 3) тех.. хім. регенерувати; відновлювати; 2. adj [ri’dzenarit] 1) відроджений духбвно; 2) перетвбре-

ний; поліпшений. regeneration [ri,dzena’reifn] п 1) духовне відродження; 2) тех., хім. регенерація; відновлення. regenerative [ri/dzenorativ] adj 1) відроджуючий; відновлюючий; mMepeроджуючий; 2) тех. регенератйвний, рекуперативний. regenerator [ri’dzenoreita] п тех. регенератор; перетвбрювач; відновник. regent [‘ri:dgnt] п 1) регент; 2) амер. член правління (в деяких університетах). regicide [‘redgzisaid] п 1) царевбивця; 2) царевбивство.

régie

|геі/зі:)

фр. п державна

моно-

пблія, особл. на тютюн i сіль. regime, régime [rei’zi:m] фр. п 1) режим, лад; 2) уряд.

regimen жим;

|"гедзітеп)

п

1) мед.

ре-

дієта; 2) грам. керування; 3) заст. управління, система управління. regiment [’redziment] 1. п 1) полк; 2) заст. управління; 3) (часто рі) безліч; 2. v 1) формувати полк; 2) організбвувати групи, regimental (,гедзіттепії) adj полковий. regimentals [,red3i’mentlz] п рі полкова форма.

regimentation

[,redgzimen’teifn]

п

1)

формування

полків;

2) субордина-

ція; 3) організація груп. region [‘ri:dzgn] п 1) країна; край; ббласть; райбн (країни); 2) зона, смуга; 3) шар (атмосфери); 4) перен. сфера, галузь; 5): fhe abdominal г. черевна порожнина. regional Гті:4згпі) adj обласний; місцевий; регіснальний; районний.

register

[’redgzisto]

1. п

1) журнал

(для записів); офіційний список; 2) муз. регістр; 3) заслінка (у печі тощо); 4) лічильник; лічильний механізм; cash г. касовий апарат;

5) attr.: г. office а) реєстратура; 6) відділ запису актів громадянського стану; 2. v 1) реєструвати(ся); записувати(ся); струватися; відмітитися; вати (про прилад).

registered ваний; лист. registrant

[‘redgzistad] г. letter

одержала

|тедзізігопі)

патент

2) зареє3) показу-

adj зареєстрорекомендбваний п осбба,

(на щось).

яка

registrar [,redzis’tra:] п 1) архіваріус; 2) чиновник-реєстратор. registration [,redgis’treifn] п 1) реєстрація; запис; 2) військ. пристріл-

ка. registry [‘redgistri] п 1) реєстратура; 2) відділ запису актів громадянського стану; 3) реєстраційний запис, реєстрація; 4) журнал записів, реєстр. герпагі [‘regnant] adj 1) що царює; 2) пануючий; переважаючий; дуже поширений. regorge [ri’go:dz3] о 1) вивергати, виригати,

зад. regress

викидати;

1. п

зворбтний

[’ri:gres] рух;

2)

текти

на-

1) повернення;

2) регрес,

занепад;

2. о [ri’gres] регресувати; рухатися назад regression [ri’grefn] п 1) зворбтний рух; 2) регрес, занбпад; 3) повернення 50 попербднього стану. regressive [ri’gresiv] adj регресивний; зворбтний. regret [ri’gret] 1. о 1) жалкувати, шкодувати; 2) розкаюватися; 2. п |) жаль, смуток, rope; 2) каяття; 3) (звич. рі) вибачення. regretful |гі"ргеїїці) adj сповнений жалю,

каяття;

засмучений.

regrettable [ri’gretabl] adj сумний, гідний жалю. regroup [‘ri:’gru:p] о перегрупбвувати. regrouping § [/ri:’gru:pin] п перегрупування. regulable [‘regjulabl] adj регульбваний. regular [/regjulo] 1. adj 1) правильний; регулярний; 2) нормальний; 3) постійний,

систематичний;

4) чер-

говий, звичайний; 5) формальний, офіційний; 6) професійний; 7) розм. дійсний, справжній, сущий; 8) грам. правильний; 2. п 1) солдат регу-

гер лярної армії; кадровий військовослужбовець; 2) монах; 3) амер. відданий прихильник партії. regularity [,regju/leriti] п 1) правильність; регулярність; 2) безперервність; 3) порядок, система.

гериіагіге [‘regjularaiz] о робити правильним; упорядковувати. regulate [/regju:leit] о 1) регулювати; упорядкбвувати; 2) пристосовувати. regulation [regju‘leifn] п 1) регулювання; 2) правило; 3) pl статут; ін-

струкція; обов'язкові attr.

встановлений;

лена

швидкість;

постанови; г. speed

of the

г.

4)

дозвоsize

Ha-

лежного po3Mipy. regulative [‘regjulotiv] adj що peryлює, регулюючий. regulator [‘regjuleita] п 1) той, хто регулює; регулювальник; 2) Tex. регулятор. regurgitate [ri:’ga:dgiteit] о 1) ринути назад; 2) вивергати(ся); викидати(ся).

rehabilitate

[,ri:a’biliteit]

о 1) реабі-

поновлювати

літувати;

в

правах;

перевиховувати 2) виправляти, (злочинця); 3) ремонтувати; 4) відбудовувати, реконструювати.

rehabilitation

[‘ri:e,bili’teifn]

п 1) pea-

білітація; понбвлення в правах; 2) відбудова, реконструкція; 3) реMOHT.

rehandle [ri’hendl] о переробляти. rehash [/ri:‘hef] 1. о 1) переробляти;

перекрбювати;

(старе) лення

rehear

2) переказувати

по-новбму; (старого)

[‘ri:’‘hia]

на

2. п

перербб-

новий

лад.

о (past

і р. р.

те-

heard) 1) слухати (судову справу) вдруге; 2) знбву чути. reheard [ri’ha:d] past і р. р. від теhear,

rehearing хання. rehearsal

[‘r ї"Пізгід| [ri/ha:sl]

п повтбрне слу-

п

1)

репетиція;

dress г. генеральна репетиція костюмах); 2) повтбрення; 3) реказ.

rehearse

|гі/По:5)

повторювати; повідати.

reheat

геї

430

|"ті:/рі:)

(в пе-

о 1) репетирувати; 2) переказувати,

о підігрівати;

роз-

вдруге

нагрівати.

tehouse

[‘Ti:’hauz]

о

переселяти

в

нові будинки.

rehousing [‘ri:‘hauzin] п переселення в новий будинок. Reichschancellor [raiks’tfa:nsalo] нім. п рейхсканилер. Reichstag [‘raiksta:g] нім. п рейхстаг. геїї [ri:|| п wora. грабіж, грабунок. геїїу [/ri: ifai] о матеріалізувати, перетворювати на щось конкретне. reign [rein] 1. п 1) царювання; 2) влада; панування; 2. о 1) царювати (над —

геітриг5е (гроші);

over);

2) панувати.

[,ri:im’ba:s]

о

відшкодовувати

повертати (суму).

reimbursement вернення; вання.

[,ri:im’ba:sment] компенсація;

п по-

відшкоду-

rein [rein] 1. п (часто рі) 1) повід, віжка; 2) перен. стримуючий фактор, чинник; те, що стримує; засіб контрблю; the reins of government KepMO влади; to give г. (або the reins) to.one’s imagination (passions) давати волю уяві (почуттям); 2. о 1) управляти, керувати; 2) стримувати, зупиняти (г. up).

reincarnate 1. о |гі:їпКа:пеїї| перевтілювати, втілювати знову; 2. adj Гті:іп"Ка:пії) перевтілений. reincarnation [‘ri:inka:’/neifn] п перевтілення.

reindeer [‘reindia] п північний блень. reinforce [,ri:in’fo:s] 1. о підсйлювати,

посилювати;

військ.

підкріпляти;

потовщена

казенна

2. п

частина

ствола (гармати). reinforced concrete [,ri:in’fo:st’konkri:t] п залізобетон. reinforcement [,ri:in’fo:smant] п 1) підмога, підкріплення; 2) буд. арматура (залізобетонних конструкцій). reins [reinz] п рі заст. 1) нирки; 2)

поперек. reinstate [‘ri:in’steit] попереднє

рдв'я тощо

reinstatement новлення. reinsurance страховка.

о відновлювати

стандвище,

право,

(часто г. іп).

[/ri:in’steitmant] |/ті:іп'|цегоп5)

здо-

п відп

mepe-

геіп5иге |/тіліп'Тце) о перестраховувати. reissue [‘ri:‘isju:] п перевидання. reiterate [ri:’itareit] о повторювати; робити знову і знбву. reiteration [ri:,ita’reifn] п повтбрення (багаторазове).

reive [ri:v] о спустошувати, грабувати. reiver [‘ri:va] п грабіжник, reject 1. о [ri’dgzekt] 1) відкидати, відхиляти; відмовляти; 2) забраковувати; 3) вивергати; 2. п [‘ri:dgekt] 1) визнаний непридатним (особл. до військової служби); 2) зниже-

ний в ціні товар. rejection [ri‘dzekfn]

п 1) відмова; відхилення, відкидання; 2) відсортування, бракування; визнання непридатним; 3) виверження.

rejector

[ri‘dzekta]

п 1) той, хто від-

кидає, Моро мовам 2) рад. фільтр- пробка; 3 тех. відбивач. rejoice [ri 4328) 1) радувати, тішити;

2)

радіти;

веселитися;

3)

святкувати (якусь подію); фраз. звор.: to г. at (або іп) smth. насолдджуватися чимсь, радіти з чб-

гось.

rejoicings [ri’dgaisinz] порі весблощі; святкування. re-join (Ті: dgoin] о знову з'єднувати(ся),

возз'єднувати

(ся).

rejoin [ri’dgoin] о 1) відповідати; заперечувати; 2) повертатися; при-

єднуватися, прилучатися до; 3) юр. відповідати на обвинувачення. rejoinder [ri‘dgainda] п 1) відповідь, запербчення; 2) юр. заперечення відповідача. rejuvenate [ri’dgu:vineit] о омолоджувати(ся);

помолодіти.

rejuvenation

[ri,dgu:vi’neifn]

лодження;

відновлення

п

омо-

сил,

здо-

ров'я. rejuvenescence [,ri:dgzu:vi’nesns] п 1) омолбджування; відновлення здорбв'я і сил; 2) біол. утворення нових клітин з протоплазми старих. rejuvenescent [,ri:dgu:vi’nesnt] adj 1) що молодіє; 2) що надає життєвої сили. relapse [ri‘leps] 1. о 1) (знову) захвбрювати; 2) (3HOBy) вдаватися (до пияцтва тощо); to г. into 5іlence знову замовкнути; 2. п реци-

дйв, повтбрення (особл. мед.). relapsing fever [rilapsin’fi:va] п med. повордтний тиф. relate [ri‘leit] о 1) розповідати; 2) встанбвлювати

зв'язки;

визначати

співвідношення (між чимсь -- to, with); 3) мати відношення, стосуватися (іо); 4) (звич. р. р.) бути

зв'язаним, бути рбдичами; ме are distantly related ми далекі родичі. related [ri’leitid] adj 1) зв'язаний; 2) споріднений. relation [ri‘leifn] п 1) відношення; стосунки; залежність; зв'язок; г. Of forces співвідношення сил; relations of production політ.-ек. виробничі відносини; it bears по г. to, it is out ої all г. to це ne має ніякого відношення

до;

це

не

стосується

(чогось, когось); іп г. to відносно, щодо; 2) рбдич, родичка; 3) оповідання,

розповідь,

relationship [ri’leifnfip] п 1) спорідненість; 2) збірн. родичі, рідня; 3) зв'язок; віднбшення; стосунки. relatival |уеізЧаїх!| adj грам. відHOCHHH. relative [/relativ] 1. adj 1) відносний; порівняльний;

літ.ек. тість;

г.

surplus

відносна 2)

value

додаткова

взаємний;

зв'язаний

no-

Bapодин

з бдним; 3) відповідний; 4) що стосується (чогось -- іо); 2. п 1) родич, родичка; 2) грам. відносний займенник (тж. г. ргопоип).

relatively

[‘relativli]

adv

1) щодо,

3

прйводу; 2) відносно, порівняно; 3) відповідно. relativism [‘relativizm] п філос. релятивізм.

relativity (,rela’tiviti] п 1) віднбеність; 2) els відносності. relax [ri’laeks] 1) ослабляти(ся), Bo ванню СД зменшувати напруження;

зіоп

іо

г.

international

пом'якшувати

пруженість; відпочивати;

relaxation лення,

2) 3)

міжнарбдну

робити

ten-

на-

передишку,

слабшати.

[,ri:lek’seifn] розслаблення;

п 1) ослабпом'якшення;

ге!

431

зменшення

напруження;

2)

відпо-

чинок; розвага; передишка. ге-Їау [‘ri:‘lei] о знову класти; кладати. relay

[ri‘lei]

1. п 1) зміна;

пере-

2) спорт.

естафета; 3) |"ті:Леї| ел. реле; перемикач; 4) [‘Ti:’lei] pad. (pe) rpancляція; 2. о 1) змінювати, забезпбчувати зміну; 2) передавати (да-

лі); 3)

[/ri:lei]

4) ел. ставити

рад. транслювати;

реле.

a

е

ретрансляційна

8

станція.

release |гі"1і:5| 1. о I) звільняти, визволяти;

випускати;

легшувати

відпускати;

пускати

2) по-

(біль і т. п.); 3) військ.

демобілізувати; бомби); 5) тех.

на екран

4) скидати розчіпляти;

(авіаб) ви-

(фільм);

7) про-

щати, дарувати (борг); 8) юр. відмовлятися від (права); передавати іншому (майно); 2. п 1) звільнення (з ув'язнення); 2) полегшення (болю і т. п.); 3) виправдний документ; розписка; 4) тех. вимикаючий

апарат;

роз'єднання;

6) скидання

relegate

[‘religeit]

висилати,

5) відбій;

(бомби).

о

1)

направляти

відсилати, (to);

2)

пе-

редавадти (комусь для розв'язання або виконання); 3) забувати, зда-

вати (в архів); 4) розжалувати. relegation (,геї"реїїп)|) п 1) висилка; заслання; 2) розжалування; 3) передача (питання для розв'язання або виконання).

relent [ri‘lent] о м'якшати, пом'якшуватися. relentless [ri’lentlis] adj 1) безжалісний, немилосердний; 2) непохитний;

невблаганний;

невтбмний;

relevance

4)

3)

неослабний;

невідступний.

[‘relivans]

п доречність.

relevancy [‘relivansi] =relevance. relevant [‘relivant] adj доречний; що стосується справи (to). reliability [ri,laia’biliti] п 1) певність, міцність; ність.

reliable

надійність;

2)

достовір-

|гіЛТаїгь|) adj

1)

надійний,

ження); 2) рельєфність; 3) attr. рельєфний; г. work карбування, карбдвана робота. reliefer [ri/li:fa] п той, хто одержує допомогу (грошову тощо).

relief-works

[ri/li:fwo:ks] п рі громад-

ські роботи для безробітних. relieve I [ri‘li:v] о 1) полегшувати; зменшувати (тиск); ослабляти (напруження);

геїау-гасе [‘ri:leireis] по естафетний біг, естафета. relay station [‘ri:’lei’steifn] по рад.

гепи

2)

позбавляти;

son

заспокоювати;

звільняти;

ої smth.

гось, взяти

to г. а рег-

позбавити

щось

3)

когбсь

від когось;

чо-

4) по-

давати допомдгу, виручати; 5) змінЯяти (на посту); б) скрашувати монотбнність, / різноманітити; 7) військ. зняти облогу; фраз. іо г. nature вйипорожнитися,

звор.: помо-

читися. relieve If [ri‘li:v] о 1) робити рельєфним;

relievo relight

2) рельєфно

виступати.

[ri/li:vou] iraa.=rélief II. [‘ri:‘lait] о 1) знову запали-

ти; 2) знбву загорітися.

religion [ri‘lidgn] п 1) релігія; 2) чернецтво; to enter into г. піти в ченці; 3) культ, святиня. religioner fri’ Назопа) п 1) релігійна людина; 2) чернець, монах. religionism |гіТідазапігті п надмірна релігійність.

religious

[ri‘lidgas]

1. adj релігійний;

2. п (рі без змін) чернбць, монах. religiousness [ri‘lidgasnis] п релігійність. relinquish [ri/ligkwif] о 1) здавати; 2) облишати (надію); кидати (звичку); 3) випускати; to г. one’s hold

випускати

з рук

відмовлятися

reliquary

(тж

перен);

4)

(від права).

[‘relikwari]

п гробниця, ков-

чег (для мощей). reliquiae [ri‘likwii:] лат. п рі 1) реліквії, останки; 2) літературна спадщина aBTopa; 3) геол. скам'янілість тварин і рослин. relish [‘relif] 1. п І) (приємний) смак, присмак; запах; 2) домішка; приправа; сбус; 3) задовблення (від їжі тощо); 4) смак, прихильність (до чогось -- for); 5) стимул; 6) привабливість; 2. о І) приправ-

2) достовірний;

що

заслугбвує на довір'я. reliance [ri/laians] п 1) довір'я,

ляти, надавати смаку, робити гострим; 2) мати задовблення від чо-

до-

гось; вважати за приємне; смакувати; 3) відгбнити чимсь, мати присмак.

певний,

віра;

міцний;

впевненість

2) опдра,

reliant

надія.

[ri‘laiant]

(upon,

adj

оп,

in);

1) упевнений;

2) самовпевнений.

relic

[/relik]

залишок;

п

1) слід;

релікт;

пережиток;

2) рі мбщі;

3) рі

реліквії; 4) сувенір; 5) pl останки, прах. -elict [‘relikt] adj геол. реліктовий. elief І [ri‘li:f] п 1) полегшення, заспокбення (болю); утішання (6 20рі); 2) допомога (грошова тощо); 3) зміна, переміна; 4) військ. підMOra,

підкріплення;

зняття

облоги;

5) attr.: г. fund фонд допомоги. elief П [ri/li:f] п 1) рельєф (зобра-

reload ['ri:‘loud] о 1) перевантажувати; навантажувати 3HOBy; 2) перезаряджати. reluctance

[ri/lAktans]

небажання;

огида;

п

1) неохота,

2) ел. магнітний

onip. reluctant [ri/IAktant] adj 1) неприхйльний. неохбчий; 2) вимушений (про згоду тощо); 3) впертий; що не

піддається

reluctantly

(лікуванню і т. п.).

adv

неохдче,

reluctivity [,rilAk’tiviti] поел. магнітний дпір.

|гіТлКізпіїї)

питомий

без бажання.

relume

[ri‘lju:m]

запалювати;

о

2)

заст.

знову

1) знову

освітлювати.

rely [ri’ lai] о покладатися, бути

впевненим

довіряти;

(оп, upon);

г. upon.

it запевняю вас. remade |гі"теїд| past i р. р. від remake І. remain [ri’mein] о залишатися.

remainder шок,

[ri’meinda]

залишки

1. п

(особл.

1) зали-

нерозпрода-

ного видання); 2) юр. право на спадкоємність титулу; 2. v розпродавати рештки тиражу кнйги по

дешєвій

ціні.

гетаїп5 [ri’ meinz] порі 1) залишок, рештки; 2) реліквії, сліди минулого; 3) пережитки;

4) останки,

прах;

5) посмертні твори. remake [’ri:’meik] 1. о (past і р. р. remade) переробляти, робити нанодугу Уго, М) переробка; 2) щось перербблене, особл. перезнятий фільм. гетап (ті: ‘meen] о 1) військ. знову

укомплектдвувати

людьми,

підкріп-

ляти людьми; 2) військ. знбву зайняти (військами і т. п.); 3) підбадьорювати,

вселяти

мужність.

remand |гітпа:па| 1. 0 відсилати (арештованого) знбву під варту (для продовження слідства); 2. т 1) відсилання арештбваного під варту;

2)

військ.

ключення

remark

відчислення,

із списків.

[ri’ma:k]

1. о

ви-

1) помічати,

відмічати; 2) робити зауваження; висловлюватися (про щось -- оп, upon); 2. п 1) зауваження; 2) помітка; примітка; посилання.

remarkable

[ri’ma:kabl]

вий, дивовижний;

adj 1) чудо-

2) видатний,

сла-

ветний.

remarkably

[ri’ma:kabli]

дивовижно; щій мірі.

remediable

adv

надзвичайно,

[ri:’mi:djabl]

чудово, в

найви-

adj поправ-

ний; виліковний.

remedial

[ri’mi:djal]

adj

Г) що

ви-

лікбвує, що виправляє; 2) виправний; 3) корективний; 4) тех. ре-

MOHTHHH. remediless [/remidilis] adj поет. невиправний; невиліковний. remedy |/гетіді| І. п 1) ліки; засіб (від хвороби, тж перен.); 2) юр. відшкодування збитків; 2. v 1) виправляти; 2) виліковувати; 3) відшкодовувати. remember [ri’memba] v 1) пам'ятати, пригадувати; 2) передавати привіт; г. me to him передайте йому від мбне

привіт;

3) давати

на

чай;

4)

дарувати; заповідати, відписувати; 5): to г. oneself опам'ятатися.

remembrance [ri’membrans] п 1) пам'ять, згадка, спбгад; 2) рі привіт (через когось);

3) сувенір,

подару-

нок на згадку. remilitarize [‘Ti:’militaraiz] о ремілітаризувати. remilitarization [’ri:,militarai’zeifn] п ремілітаризація.

геп

тет

remind fri’maind] о нагадувати (of). reminder [ri’mainds] п нагадування.

remindful [ri‘maindful] adj що нагадує; що викликає спогади. reminiscence [,remi’nisns] п 1) спбгад; 2)

риса,

що

нагадує

щось;

мемуари, спдгади. reminiscent |,геті/пізпі) ний

до

(ої); що

тетізе

спбгадів;

2)

викликає

спогади.

[ri’maiz]

передавати

remiss

3)

pl

adj 1) схильщо

о юр.

нагадує

поступатися,

(право, майно).

|гі/тпі5)

2) млявий;

adj

1) недбайливий;

квблий;

3) неуважний;

4) тех. розріджений, розчинений. remissible |гі"тпізгбі) adj прощенний, простимий, пробачний. тетіззіоп [ri’mifn] п 1) прощання, пробачення; 2) зменшення; полегшення; послаблення; 3) звільнення від сплати, від покарання; скасування або пом'якшення (вироку).

тетіз5іує що

(гі/тізіу)

послаблює;

adj що

що

прощає;

зменшує.

remit [ri’mit] о 1) прощати (npoвину); 9) утримуватися (від покарання); знімати (недоїмки); 3) зменшувати (ся); пом'якшувати (ся); послабляти(ся); припиняти(ся); 4) юр. відкладати (справу); відсила-

ти назад в нижчу інстанцію; 5) передавати на розв'язання якійсь авторитетній особі; 6) пересилати (товари); посилати, переказувати

пбштою (гроші). temittance [ri’mitans]

п

1) пербказ,

пересилання (грошей); 2) гроші, що переказуються; грошовий переказ.

тетійапсе-тап

[ri’mitansmeen]

п емі-

грант, який живе на гроші, що пересилаються з батьківщини. тетійее [,rimi’ti:] п одержувач грошовбго переказу; одержувач rpdшей по атестату. temitter [ri‘mito] п 1) відправник грошовдго пербказу; 2) юр. пере-

дача справи з однієї інстанції в іншу, remnant [/remnant] п 1) остача, решта; відрізок; пережиток.

2) слід;

залишок;

3)

гептоде!

|/гі:"тподї) о переробляти; реконструювати. remonstrance [ri/monstrans] п 1) протест; заперечення; 2) умовляння.

remonstrant

[ri’monstrant]

1. adj що

протестує, протестує, remonstrate тестувати;

запербчує; 2. п той, хто заперечує. [ri’monstreit] о 1) прозаперечувати (against); 2) напучувати, умовляти (когось with).

remorse ки

|гі"то:5) п 1) каяття; 2) му-

сумління;

remorseful нений

3)

жаль,

[ri’mo:sful]

каяття;

лісливий.

жалість.

adj

1) спов-

2) співчутливий;

жа-

remorseless |гі/то:51ї5| adj 1) безжалісний; нещадний; 2) що не відчуває каяття.

remote

[ri’mout]

adj

1) віддалений,

далекий; 2) самотній; 3) слабкий; незначний; 4) малоймовірний; 5) тех. дистанційний; що діє на від-

стані; г. control дистанційне ління, телеуправління. remount

І [ri:’maunt]

управ-

о 1) знову схд-

дити, піднімадтися (по сходах тощо); 2) знбву сідати верхи (на коня).

Ж

remount If 1. о [ri:’maunt] ремонтувати (кавалерію); 2. maunt] 1) запасний кінь; 2) ремднт кбней. removability [ri,mu:vo’biliti] п ваність; рухливість.

removable

[ri’mu:vabl]

змінний;

суддя

п

вилучання;

4) гірн.

гетоуаї-уап [ri’mu:val’veen] п грузовик для перевезення меблів. remove [ri’mu:v] 1. о 1) пересувати; переміщати; 2) усувати; BHHOCHти; 3) знімати (напр. капелюх); 4) переїжджати; 5) прати; виводити (плями); 6) знімати; звільняTH (з посади); 7) забирати; to г. one’s hand забрати руку; фраз. звор.

to г. mountains

гбри,

робити

чудеса;

перевертати

2. п

1) сту-

пінь, щабель; крок; 2) покоління, коліно; 3) переведення учня до на-

ступного класу. removed [ri’mu:vd]

adj

1)

віддале-

ний; 2): once г. двоюрідний; г. троюрідний.

remover меблів

twice

|гі"ти:у2| п 1) перевізник (тж. furniture г.); 2) роз-

чинник, засіб для 3) тех. знімач.

виведення

гетипегаїє |гі"тіи:пагеії) роджувати, оплачувати;

плям;

0 винагокомпенсу-

вати.

remuneration [ri,mju:no‘reifn] нагорода; оплата; заробітна

п виплата;

компенсація. remunerative [ri/mju:narativ] adj 1) що винагороджує; 2) добре оплачуваний;

вигідний.

renaissance [ra’neisns] п 1) (R.) епоха Відродження, Ренесанс; 2) відродження, пожвавлення; 3) attr, що належить до епдбхи родження. renal [‘ri:nal] adj нирковий.

(В.) Від-

rename

ім'я;

[‘ri:’neim]

о дати

ново

перейменувати.

renascence [ri’naesns] =renaissance, renascent [ri’nesnt] adj що відрбджується.

rencontre

(|геп'Копіг|

gp.

= rencoun-

tere

rencounter сутичка;

[ren’kaunta] 2) випадкова

І) зустрічатися ково

зіткнутися.

1. п 1) дубль, зустріч;

ворбже;

2. й

2) випад-

платити;

2) подавати

(до-

мову);

6)

робити

(чимсь);

перетвбрювати (на, у щось); 7) топити (сало); 8) тех. штукатурити; обмазувати. 2)

(в Грланоїї).

(past і р. р. rent)

помогу); робити (послугу); 3) відтвбрювати, зображати; 4) виконувати (роль); 5) перекладати (на

rendering

гетоуа! [ri’mu:vl] п 1) переміщення; переїзд; 2) усунення (судді тощо); 3) прибирання; виймання.

лежне),

зміню-

змінюваний

1. о

вати; 2. п рідк. щілина, тріщина. render [‘renda] о 1) віддавати (на-

іншу

1. adj 1) яко-

2.

[rend]

1) рвати, роздирати, шматувати; 2) розщеплювати; розділяти; розкблю-

військ. п [‘Ti:військ.

го мбжна усунути або змінити (про суддю тощо); 2) рухливий; змінюваний;

rend

[‘rendarin]

виконання;

3)

n

1) передача;

зображення;

переклад (на іншу мову); чення; 5) буд. штукатурка;

4)

тлумаобмаз-

ка. rendezvous |Тта:пдїуц:, ‘tondivu:] фр. І. п 1) побачення; 2) місце побачення; 2. о зустрічатися у призначеному місці. rendition [ren’difn] п І) переклад; тлумачення; 2) передача; зобра-

ження. renegade [‘renigeid] 1. п ренегат; відступник; зрадник; 2. adj зрадницький. tenew [ri/nju:] о 1) робити новим, понбвлювати;

заміняти

новим;

2)

відроджувати; реставрувати; 3) повторювати; 4) продовжити строк чинності; 5) попбвнювати запас. renewal |гі/пуц:») п 1) відновлення, відрбдження; 2) повтбрення; 3) оновлення; 4) заміна спрацьованого устаткування ремонт.

rennet

Гтепії|

renounce

HOBHM;

п ранет

|гі/пацп5|

капітальний

(сорт яблук).

о 1) відмовляти-

ся, зрікатися; 2) не визнавдти; 3) відкидати, відхиляти. renouncement |гі/пацп5тепі| n відречення, зречення; відмбва. renovate [‘renouveit] о 1) поновлювати; 2) відбудовувати; 3) лагодити; 4) освіжати. renovation [,renou’veifn] п 1) понбвлення; 2) відбудбва; реконструкція; 3) лагодження. renovator [‘renouveita] п 1) відбудбвник; 2) реставратор. renown [ri‘naun] п слава, популярність. renowned |гі/пацпа) adj славетний, знаменитий, відомий. rent I |гепі| past i р.р. від rend 1.

rent

II [rent]

п

1) прбсвіт

(у хма-

рах); 2) дірка; розпірка (в одягу); 3) перен. незгода; розрив, розкол.

rent

ПІ

[rent]

1. п

1) рента;

г. іп

kind натуральна рента; 2) орендна плата; квартирна плата; 3) амер.

найдм,

прокат;

плата

за

прокат;

for г. внайми, напрокат; 4) sl. rpaбування на шляхах; 2. о 1) наймати або здавати в оренду; 2) амер.

давати напрокат. rental [‘rentl] п орендна renter [‘renta] п наймач; rent-free [’rent’fri:] adj

плата. орендатор. звільнений

433

ren

від

орендної

або

квартирної

ти. rentier [‘rontiei] фр. п рантьє. гепі-омег [‘rent,oua] п осбба, що боргувала

орендну

плату. rent-roll [‘rentroul]

або

пла-

за-

квартирну

п доход

від зда-

чі в оренду.

renumber [‘ri:’‘nAmba] о перенумербвувати. гепипсіабіоп [ri,nAnsi’eifn] п відмовлення, (camo) speuenua. tenunciative [re’ nanjiativ]

стить

adj що

відмову, пбступку,

мі-

зречення.

renunciatory [ri/nAnfiotari] =renunciative. reopen ['ri:’oupn] о 1) знову відкривати;

2)

понбдвлювати,

починати

знову.

reorganization

[‘ri:,o:ganai’zeifn]

реорганізація,

п

перетвбрення.

reorganize ("тіо:сопаїг| о реорганізбвувати, перетвбрювати. гер I [rep] n penc (тканина). гер II [rep] п шк. sl. скор. від repetition 3). re-paid [‘ri:’peid] past i р. р. від re-pay. tepaid [ri:’peid] past і р.р. від repay. repair І [ci‘pea] о 1) відправлятися, прямувати; 2) ходити (до когось), відвідувати; 3) вдаватися (до чогось — to).

repair

II [ri’‘pea]

І. о

1) лагодити;

ремонтувати; виправляти; 2) відшкоддвувати, повертати; 3) відновлювати (сіли тощо); 2. п 1) (часто рі) лагодження, ремонт; 2) відновлення; 3) придатність; справність; іп good (bad) г. у доброму

(поганому) г.

parts

стані; 4) attr. запасний;

запасні

частини;

5)

attr.

ремднтний; г. shop рембнтна майстерня. repairable [ri’pearabl] adj що мбже бути BiqpeMOHTOBAaHHH. repairer [ri/peara] п peMOHTHHK, майстер по никар.

ремобнту;

watch

"г. годин-

reparable [‘reprabl] adj поправний. reparation [,repa’reifn] п 1) виправлення;

2)

(звич.

рі)

відшкодуван-

ня; репарації. repartee (ера: ‘ti:] n 1) дотеп; дотепна відповідь; 2) винахідливість; дотепність. геразі [ri’/pa:st] п 1) їда, Їжа (обід, вечеря тощо); 2) трапеза, бенкет. гераїгіабіе {ri: ‘petriabl] adj що підлягає репатріації. repatriate [ri:’peetrieit] 1. о повертати на батьківщину; репатріювати; 2. п репатріант.

repatriation

[‘ri:petri’eifn]

нення на ння ге-рау сі: "реї), о (разі платити вдруге. repay [ri:’pei] о (past 1) винагороджувати; ти; ввідплачувати; борг. 28 4-131

п

повер-

репатріація. і р.р. re-paid)

і р. р. repaid) відшкодовува-

2)

повертати

гер

repayable [ri:’peiabl] adj що підлягає сплаті, відшкодуванню. repayment |гіг/реїглопі) п 1) оплата; 2) відшкодування, винагорода. repeal [ri:’pi:l] 1. о анулювати; скасбвувати;

відміняти;

ня; скасування.

гереаїег [ri’pi:la] Hele, скасбвує. repeat

2. п анулюван-

п той,

відмі-

зувати; 4) говорйти напам'ять; 2. п 1) повтдрення; те, що повтбрюється; 2) муз. знак повтбрення; 3) вина

біс;

4)

амер.

sl.

репе-

тиція; 5) амер. sl. студент-другорічник; 6) повтбрення радіограми. repeated [ri’pi:tid] adj повтбрний; частий;

оп

г. Occasions

неодноразово.

repeatedly [ri’pi:tidli] adv повторно, кілька разів, неодноразово. repeater [ri’pi:ta] п 1) той, хто повтбрює; 2) мат. неперервний дріб; 3) рад. трансляційний підсилювач; 4) амер. розм. студент-другорічник; 5) рецидивіст; б) амер. той, хто He3aKOHHO голосує по кілька разів на виборах; 7) магазинна гвинтівка; 8) ел. реле, передавач, каскад підсилення. repeating rifle [ri’pi:tin’raifl] п мага-

зинна гвинтівка. repel [ri’pel] о 1) відганяти;

відштовхувати;

відкидати;

відбивати;

відхиляти; 2) викликати огиду, ворожість; 3) спорт. sl. перемогти.

repellent

|гі"реїзпі|

adj 1) що викли-

кає огиду; огидний; 2) обурливий; 3) несприйнятливий. repent І [ri’pent] о розхаюватися; шкодувати. repent II [‘ri:pant] adj 1) бог. повзучий;

2) 300A,

що

плазує,

плазун.

каталбг;

айг.:

г. theatre

4)

репертуар;

тедтр

5)

з постійною

трупою і підготбвленим для сезбну репертуаром. repetition [,repi’tifn] п 1) повтбрення; 2) рідк. копія; 3) повтбрення на-

пам'ять; заучування напам'ять; 4) урйвок, заучений напам'ять; 5) attr.: г. work тех, масове серійне виробництво; шаблбнна робота. геріпе |гі/раїп| о ремствувати, скаржитися (at, against). replace [ri’ pleis] о 1) ставити або класти назад (на місце),

2) заміняти,

заступати

replaceable [ri‘pleisabl] мий, замінний.

повертати;

(with,

adj

[ri’pleismant] заміна;

2)

нення. replant [‘ri:’pla:nt]

п

1) замі-

військ.

попов-

о пересаджувати

(рослину).

replay

|"ті:"ріеі|

replenish

о

переграти

by).

заміни-

[ri’ plenif]

нювати, нення,

replete

о

(матч

(зндву)

попбвнювати

replenishment

[ri’pli:t]

напбв-

(with).

[ri’ plenismont]

поповнення; суб :

насичений;

п напов-

насичення.

ад)

1)

a

наповнений;

переповнений

(with);

пе-

ресйчений; 2) дббре забезпечений (чимсь — with). repletion [ri’pli:fn] п пересичення; переповнення. replica |"геріїка) п 1) жив. репліка, точна

копія;

репродукція;

модель. replicate [‘replikeit] о мив. вати, копіювати. replication |,герії"кеі)п| п Konia,

рбпліка;

2)

2)

тех.

повтбрю-

1)

жив.

копіювання;

3)

відповідь, запербчення. reply |гі/ріаї| 1. о 1) відповідати; 2) юр. заперечувати; 2. п відповідь; іп г. у відповідь; г. paid з оплаченою відповіддю. report [ri’pa:t] І. о І) повідомляти; розповідати; описувати; 2) доповідати, сповіщати (to); 3) давати інформацію в газбту; 4) скаржитися на; виставляти обвинувачення; 5) військ. рапортувати; фраз. звор.: to г. badly (well) давати несприятливий (ддббрий) відзив про щось; to г. oneself заявляти про своє прибуття (комусь -- to; кудись — for); to г. progress сповіщати про

стан справ; to move to г. progress вносити пропозицію припинити дебати;

repentance | |гі/репізп5) п каяття; жаль. repentant [ri’pentant] adj що кається. repercussion [,ri:pa:’kAfn] п 1) відбій (після удару); 2) відгук, лупа; 3) вплив (події і т. п.). repertoire |тереїма:) фр. по репертуар. герегіогу [‘repotri] п 1) склад, схбвище; 2) дбвідник, збірник; 3) реєстр,

щення,

раз

хто

[ri’pi:t] 1. о 1) повторювати; re/l. повторюватися; 3) перека-

конання

replacement

2. п

1) доповідь;

донесення;

рапорт; звіт; 2) слава, пдголос, чутка; the г. goes кажуть; 3) репутація, слава; 4) звук вибуху, пострілу;

5)

табель

успішності.

reportage |,геро:Ча:3) фр. п репортаж. report centre |гі/ро:і"5епіз) п амер. військ. пункт зббру донесень, reported [ri pa:tid] adj грам.: г. speech

непряма MOBa. reporter [ri‘po:ta] п 1) доповідач; 2) репортер. teposal [ri’pouzl] п сподівання, надії; відпочинок repose І [ri’pouz] о: to г. trust in (або оп) smb. довіритися комусь, покладатися на кобгось. repose II [ri’pouz] 1. о 1) (ra. to г. oneself) відпочивати; лягати відпочити; 2) давати відпочинок; 3) лежати (оп); 4) покласти, поставити,

покладатися

неним

у (іп);

туватися почйинок;

reposeful вий;

на;

бути

5) триматися,

(на-- оп); спокій;

[ri’pouzful]

2. п

тиша;

2)

впев-

грун-

І) відсон.

adj заспокійли-

спокійний.

repository

|гі/рогіїгі)

п

1) вмістили-

ге5

434

гер ще; схбвище; склад; 2) той, кому щось довіряють. repousse [ra’pu:sei] фр. тех. 1. adj штамподваний

(про метал);

2. п

1)

штампдваний виріб; 2) штампування; 3) барельєф на металі. reprehend [,repri‘hend] о оголбшувати догану; осуджувати; гуУдити. reprehensible [repri’hensabl] adj вартий догани; що викликає осуд.

reprehension

[,repri‘hensn]

п догана;

осудження, осуд. represent |,гергі/депі) о 1) уявляти; 2) зображати; 3) змальовувати в певному світлі (аз); 4) виконувати роль; 5) бути представником, репрезентувати, представляти; 6) символізувати. representation [,reprizen’teifn] п 1) зображення; O6pa3; 2) вистава; 3) представництво; 4) заява, протбст.

representative

[,repri’zentativ]

1. adj

1) характерний; показбвий; 2) символізуючий; 3) пол. представницький; 2. п новажений;

reprocess [ri’prouses] о піддати переробці або повторній обробці. reproduce [,ri:pra‘dju:s] 0 1) відтвбрювати; 2) робити копію; 3) виробляти; 4) відновлювати; 5) породжувати;

ся. reproducer

6) refl. розмножувати-

[,ri:pre’dju:sa]

п

1)

від-

творювачу» 2) репродуктор; гучномовець. . reproduction [,ri:pra’dakjn] п 1) відтворювання; 2) копія, репродукція; 3) розмноження; 4) ек. відтвдрення. reproductive [,ri:pra’dAktiv] adj 1) відтворювальний,

репродуктивний;

2)

плодовитий, плідний; г. organs біол. бргани розмнбження. гергоої [ri’pru:f] п догана; докір.

reprove

[ri’pru:v]

докоряти;

гергоуег

о

робити

гудити;

лаяти;

догану.

|гі/рги:у2| п той, хто гудить;

огудник. reptile [“reptail]

1. п

1) плазун;

2)

1) представник; уповделегат; 2) приклад, 3pa30K, типбвий представник; 3) амер. член палати представників; House of Representatives палата

людина; 2. adj продажний; підлий; the г. press продажна преса. reptilian [rep’tilian] 1. п рептилія,

представників. repress [ri’pres}] о 1) придушувати (повстання); 2) стримувати (сльози). Tepresser [ri’preso] п гнобитель, тиран.

THA, подібний до рептилій. republic |гі/рльшк) п 1) республіка; People’s г. народна республіка; 2) група людей із спільними інтересами; the г. of letters літературний світ.

repression

[ri’prefn]

що)

репресія;

п

|(гі/ргезіу)

repressive ний.

придушення;

стримування

(почуття

adj

то-

репресйв-

reprieve [ri’pri:v] І. о 1) юр. відстробчувати виконання вироку; 2) давати

передишку,

відстрочку;

тимчасо-

во полегшувати; 2. п 1) юр. скасування або заміна (смертного) вироку; відстрочка у виконанні вироку; 2) передйшка; відстрочка; тимчасове

полегшення.

перен.

підлабузник,

плазун; 2. adj що

republican

плазун;

належить

|гі/рлріїкоп|

канський. repudiate [ri’pju:dieit]

підла

до реп-

adj республіv 1) зрікатися

yordcb, відкидати; 2) відмовлятися від сплати боргу, від зобов'язання;

3) відмовлятися визнати або підкоритися (владі); 4) розлучитися (з дружиною).

repudiation

[ri,pju:di’eifn]

речення;

зречення;

п 1) запе-

2)

відмова

BH-

знати

або

підкоритися;

3)

чення

(що

дає

дружині);

чоловік

розлу-

1. о оголо-

4) відмдва від сплати боргу, від зобов'язання; 5) ачулювання бор-

шувати догану; 2. п догана; зауваження. гергіпі |/ті:"ргіпі) о 1) випускати

гів. repugnance, гериєпапсу [ri’pAgnans, ri‘pAgnensi] 2 огида; антипатія;

reprimand

новб

[‘reprima:nd]

видання;

перевидавати;

2) пе-

редрукбвувати; 2. п 1) нові незмінене видання; перевидання; 2) передрук; 3) окремий відбиток.

reprisal [ri’praizl] п репресалія. reproach |гі/ргоції) І. о дорікати; лаяти;

докоряти

(за —

with);

2. п

1) докір, дорікання; 2) ганьба; сором. reproachful [ri’proutfful] adj 1) докірливий;

2)

ганебний;

негідний.

reproachiully {ri‘proutffuli] adv докірливо. reprobate [‘reproubeit] 1. о гудити; осуджувати; 2. adj 1) підлий, негідний; 2) аморальний; розпутний; 3. п розпутник; негідник.

reprobation бсуд.

[,reprou’beifn]

п догана,

неприхильність

(to, against);

2) не-

посліддвність;

несумісність;

супе-

речність (ої, between, with). repugnant |гі/рлепопі) adj 1) нестерпний; гидкий, огидний (to); 2) несумісний, суперечливий (with).

repulse

(|гі"рлі5)

розбивати

дати,

1. о

1)

(противника);

відштовхувати;

відбивати, 2)

відки-

не приймати;

2. п 1) відсіч; відбиття; 2) відмова. repulsion |гі/рліїп)| п 1) огида, анти-

патія; 2) фіз. відштовхування. repulsive [ri’pAlsiv] adj 1) огидний, мерзбнний, гидбтний; 2) що відбиває,

відкидає,

бпір. reputable

відштовхує,

[‘repjutabl]

поважаний. reputation [,repju:’teifn]

adj

чинить

шанбвний,

п репутація;

слава; поважність; а person of г. шановна людина. repute [re’pju:t] 1. п загальна думка; репутація; 2. о (звич. pass.) вва-

жати. reputed добру

[ri’pju:tid] репутацію;

adj 1) що має відомий; 2) при-

йнятий за KOrocb; гаданий; his г. father людина, яку вважають за його батька

request

[ri’kwest]

1. п

1) прохання,

прбсьба; 2) вимога; 3) запит; заявка; 4) попит; in great г. популярний; 2. uv 1) прохати, просити дозволу; 2) запитувати; 3) пропонувати (ввічливо наказувати); your presence is requested immediately вас прбсять негайно прибути.

requiem

|текміет)|

п реквієм.

require [ri‘kwaia] о 1) вимагати від когось; наказувати; 2) потребуваTH;

мати

потребу;

it requires

care-

ful consideration ue потребує старанного розгляду; 3) залежати, перебувати гось).

required

в

залєжності

[ri’kwaiad]

необхідний, амер.

[ri’kwaismont]

необхідна

requisite

умодва;

[/rekwizit]

необхідний;

2. п

п

2) подавати

1)

ви-

2) потреба.

все

потрібне;

все

І. п

1) офі-

2)

вимога;

розпорядження;

заявка; попит; in ог. to bring а) реквізувати; пускати в ббіг;

requital

обо-

1. adj потрібний;

необхідне. requisition [,rekwi’zifn] ційне

чо-

курси.

requirement мога;

adj

г. studies

обов'язковий;

в'язкові

(від

3) реквізиція; to put (або to call) into г. б) використовувати; 2. о 1) реквізувати;

заявку.

[ri’kwaitl]

п

1) винагорода;

2) відплата, пбмста. гедиіїе [ri‘kwait] о 1) відплачувати, віддячувати (за щось--Їог; чимсь-with); винагороджувати; 2) помститися.

re-read гг fried] read [’ri:’red]) resale [ri’seil] п rescind [ri’sind] вувати. rescission [ri’sign] сування.

rescue

[‘reskju:]

звільняти,

о(развикрараюржтеперечитувати. перепродаж. о анулювати, cKacoп анулювання,

1. о

1)

визволяти;

виручатн;

юр. незаконно звільняти; відбирати сйлою (майно);

рятування,

порятунок;

визволення;

г. рагіу

rescuer

2)

рятувальна

[‘reskjua]

литель. research [ri’sa:tf] (наукбве)

3) у

звільнення,

експедиція.

п рятівник, 1. п

робота;

2)

юр. 1)

рятувальний;

визво-

1) (звич.

дослідження;

дослідницька пошуки

attr.

ска-

рятувати;

рі)

вивчення;

2)

ретельні

(after, for); 3) attr. дослід-

ницький, дослідний; г. work (наукбво-)дослідна робота; 2. v досліджувати, займатися дослідженнями (into).

435

res

researcher Ari’ sa:tfa] п дослідник. reseat [‘ri:’si:t] о 1) посадити назад; 2) поставити нові крісла, ряди (в театрі і т. п.); 3) тех. приганяти, притирати. resect [ri:’sekt] о хір. зробити резбк-

цію.

resection

[ri:’sekfn]

п

хір. резек-

ція; 2) Ton. засічка.

reseda

|‘resida] п бот. резеда.

resell [‘ri:’sel] о (past і р. р. resold) перепродувати. resemblance |гі/етіоп5) п схожість (to, between); to have а strong г. to smb. бути дуже схожим Ha когось. resemble [ri’zembl] схожим на.

resent

[ri’zent]

о скидатися,

о обурюватися;

бути

обра-

жатися. resentiul [ri’zentful] adj 1) ображений; 2) що приховує злість; злопам'ятний.

resentment

п обурення;

почуття образи, скривдження. reservation [,rezo ‘veifn] п 1) застереження; 2) прихбвування; замовчування; утаєння; 3) зберігання в запасі; 4) стриманість; 5) резервування; 6) амер. резервація; Indian г. індійська резервація; 7) амер. попереднє замовлення (місця в готелі, на пароплаві і т. ін.); 8) юр. збереження права; 9) заповідник

(у США

і Канаді).

reserve [ri/za:v] 1. о 1) зберігати, заощаджувати; відкладати; приберігати; 2) резервувати; замовляти заздалегідь;

3) переносити;

відкла-

дати (на майбутнє); 4) юр. застерігати, зберігати за ор (право);

2. п 1) запас, резерв; ready г. амер. запас першої черги; 2) застереження; ymMoBa; without г. беззастережно,

пбвністю;

3) обмежен-

ня; стриманість; обережність; 4) замовчування; 5) заповідник; б) спорт. запасний гравець; 7) фін. резервний фонд; 8) attr. запасний, резервний. reserved |гі/7о:у4| adj 1) потайний,

стриманий,

відлюдний;

ний раніше; г. замдвлені місця

2) замбвле-

seats заздалегідь (в еВ тощо);

3) резервний, запасний; г. list список морських офіцерів sandcy, reservedly [ri’za:vidli] adv стримано, обережно.

reservist [ri’za:vist] п запасний (солдат), резервіст. [‘rezavwa:] @p. Leyte) pe= 3epsyap, водосхбвище; басейн; 2)

reservoir

запас, джерело (знань, енергії TOщо); 3) склад, скарбниця; 2. 0 збе-

рігати в резервуарі. reset (ті: ‘set] uv (past i р. ae reset) 1) 3HOBY встанбвлювати; 2) (знову)

вставляти в оправу; 3) во (зламану руку тощо). reshape |/ті:Їеїр) о 1) набирати ноBoro вйгляду або и змінюва28*

новбго

тися; 2) надавати або іншої форми.

reside

[ri’zaid}

о

1)

вигляду

проживати

(десь-аї, іп); 2) перебувати; 3) належати (комусь-- іп); 4) бути властивим (іп).

residence

{‘rezidans]

живання;

п 1) місце

резиденція;

to

про-

take

up

оборбпу; 4) утримуватися (від чогось). resistance [ri’zistans] п 1) дпір; протидія; 2) опірність, resistant [ri’zistant] adj що чинить опір; стійкий, міцний.

resistive

[ri’zistiv]

adj

1) що

може

one’s г. поселитися; 2) перебування; проживання; 3) тривалість пе-

чинити Onip; 2) ел. що має Onip. resistivity [,rizis’tiviti] п ел. питомий дпір.

ребування.

resistless

resident |/тегідопі) 1. adj 1) що проживає; що постійно живб; the г. population постійне насблення; г. physician лікар, що живе при лікарні; 2) властивий; 3) неперелітний (прод птаха); 4): г. minister (ro. minister г.) дипломатичний представник; 2. п 1) постійний житель; 2) резидент; 3) неперелітний

птах. residential ловий

[ri’zentmant]

res

|угелі"депіаї)| (про район,

заний з місцем lification

adj

1) жит-

масив); 2) зв'я-

проживання;

г. qua-

ценз осілості.

residentiary

|,гегі"депізгі)

зв'язаний з місцем проживання. residua |гі" zidjus| pl eid residuum. residual |гі/гідіцої| 1. adj 1) що залишився після віднімання, 2) що залишився ще нез'ясбваним; 3) залишкобвий;

residue

2. п

ай)

остача;

[‘rezidju:]

п

різниця,

1) остача;

стина, що залишилась;

ча-

2) юр. спад-

щина без боргів і податків; 3) хім. бсад. residuum [ri’zidjuem] (pl residua) 1) остача;

що

2) хім.

залишилась

бсад;

після

речовина,

згоряння

або

випарювання; 3) мат. остача після віднімання. resign І |гі//аїп) о 1) відмовлятися (від посади, права); складати (3 себе

обов'язки);

піти

у

відставку;

2) залишати (надію); 3) поступатися, передавати (права тощо); 4) to г. oneself скорятися, підкорятися. resign II [/ri:’sain] v знову підписувати.

resignation

[,rezig’neifn]

мдвлення;

ставка;

залишення

2)

зайва

1)

від-

посади;

п

від-

про

відставку;

3) покірність, покора. resigned |гі/7аїп4) adj покірний, покірливий; що вгамувався, resilience, resiliency [ri’zilians, ri’ziliansi] ність;

n

1)

пружність;

2) здатність

швидко

еластичвіднов-

лювати фізичні і душевні сйли; 3) тех. пружна деформація. resilient [ri‘ziliant] ад) 1) пружний, еластичний; 2) життєрадісний, безжурний. resin [‘rezin] 1. п смола, камедь; 2. v 1) смолити; 2) каніфблити. resinous

resist

[‘rezines]

adj смолистий.

[ri’zist] о 1) чинити дпір; про-

тивитися; протидіяти; 2) протистояти; устояти (проти чогось); не піддаватися; to г. temptation не піддаватися спокусі; 3) оборонятися;

to r. in all directions вести кругову

[ri’zistlis}

adj

1)

непере-

борний, нездоланний; неминучий; 2) нездатний чинити опір. resistor [ri’zista] п ел. 6nip; котушка

onopy. resold [‘ri: ‘sould] pastip. p. від resell. resole [‘ri:’soul] о ставити нові підметки. resoluble [re’ zaljubl] adj розкладний (into); розчинний.

resolute [‘rezolu: t] adj твердий, рішучий, непохитний. resolution [,reza‘lu: fn] п 1) рішення; резолюція; 2) рішучість, твердість; 3) рішення, розв'язання (проблеми); 4) розкладання на складові частини; аналіз; 5) мед. розрддження; розсмоктування; припинення запальних явищ; б) розчин. resolve [ri’zolv] 1. о 1) вирішувати, приймати рішення; 2) розв'язувати (сумнів і т. п.); 3) спонукати; 4) розпадатися, | розкладатися | (на складові частини-- into); розчиняти(ся); 5) вирішувати голосуванням; 6) мед. розсмоктуватися; 2. п 1) рішення; 2) поет. рішучість, сміливість. resolved [ri’zolvd] adj рішучий, твердий. resolvent [ri’zolvont] п 1) хім. розчинник; 2) med, протизапальний засіб.

resonance [‘reznans] п резонанс. resonant |"гегпопі) adj 1) що лунйє, розлягається (про звук); що звучить; 2) резонуючий; з добрим резонансом, resonator [’rezaneita] п резонатор. re-sort [‘ri:’sa:t] о пересортувати. resort [ri’zo:t] 1. о 1) вдаватися (до чогось — to); звертатися (по допомогу); 2) відвідувати; 2. п 1) притулок; втіха; надія; in the last г. у крайньому разі; without г. to force

не

вдаючись

2) звернення

відуване

до

насильства;

(по допомогу);

місце;

курбрт

3) від-

(тж health

г.); summer г. о місце. resound |гі/гацпа)г ) лунати (with), звучати; 2) Cee лундти, викликати

сенсацію;

3) повторювати, від-

бивати (звук); 4) прославляти. resource [ri’so:s] п 1)) (звич. рі) ресурси; засоби; способи; запаси; можливості; natural resources природні багатства; 2) винахідливість; меткість, спритність; 3) спосіб про-

ведення часу; розвага. resourceful [riso:sful] adj винахідливий.

436

ге5

ге5

вон ' б і ет.

resourcefulness

[ri’so:sfulnis]

п вина-

хідливість.

respect [ris’pekt] 1. п 1) повага; 2) відибшення; in all respects в усіх відпбшеннях; to have г. to а) брати до уваги; б) стосуватися, мати відношення; іп г. of, with г. to щодо;

without

г. to незважаючи

на;

in г. that беручи до уваги, зважаючи; 3) рі пошана; ту best геspects to her передайте їй від мене привіт; фраз. seop.: without г. of persons не зважаючи на особи; 2. v 1) поважати, шанувати; 2) берегти. respectability (гіз, pekta’ biliti] по по-

важність; пристойність; респектабельність; порядність, чесність. respectable [ris’pektabl} adj 1) шанбвний;

респектабельний;

значний respecter

4)

[ris’pekta]

дина;

той,

хто

respectful

п шаноблива

ввічливий,

adj

шанобли-

adv

ливо; yours г. з повагою перед підписом).

ний;

своєму

their

г.

ша-

dons,

adv

чий;

resplendency

пишнота,

1) від-

п

|гіз"ріеп-

блиск,

блис-

пишність.

[ris’plendant]

чудбвий;

adj блиску-

пишний.

respond [ris’pond] с 1) відповідати; 2) відгукуватися, реагувати; to г. to treatment піддаватися лікуванню. respondent [ris’pondant] 1. п юр. відповідач; 2. adj 1) що відповідає, реагує; 2) чуйний. response [ris’pons] п 1) відповідь; 2) відгук; реакція. responsibility [ris,ponsa’biliti] п 1) відповідальність; 2) обов'язок, зобов'язання,

лишатися

без

змін;

7)

спинятися,

бути прикутим (про думки тощо; оп, upon); 8) с.г. залишатися під паром; 2. п 1) спокій, відпочинок; сон; at г. а) ка спочинку; б) нерухомий; мертвий; to go (або to теtire)

to

г.

лягати

а г. відпочивати,

спати;

to

спати;

відпочинку,

take

day

вихідний

о

1)

залишатися;

this

rest-home

[‘resthoum]

rests

a

спо-

п бот.

вов-

п будинок від-

[‘resthaus]

п

готель

для

мандрівників. resting-place [‘restin’pleis] п 1) місце відпочинку; 2) площадка на сходах; фраз. звор.: one’s last r.-p. могила.

restitution

[,resti’tju:Jn]

п

1) повер-

нення; 2) відновлення; відбудова; 3) задовблення, відшкодування збитків. restive [‘restiv] adj 1) норовистий (про коней); 2) упертий, норовливий; 3) неспокійний. restless [‘restlis] adj 1) неспокійний; невгамовний; 2) нетерплячий. restlessness [‘restlisnis] п 1) невгаMOBHicTb; 2) нетерплячість.

restock

[’ri:’stok]

о поповнювати

3a-

паси. restoration [,resta’reifn] п 1) реставрація; 2) віднбвлення; реконструкція. restorative [res’to:rativ] 1. adj зміцнювальний;

зуючий

засіб.

тонізуючий;

ув'язненню,

тримувати; вати.

ув'язнювати;

ізолювати;

за-

3) обмежу-

restrained [ris’treind] adj 1) стриманий; помірний; 2) обмежений. restrainedly |[ris‘treindli] adv стримано. restraint [ris’treint] п 1) самовладання;

стриманість;

2)

замкнутість;

прибор-

починку.

хезі-Поц5е

давати

4) запо-

тихий.

[‘rest,herou]

3)

yTHCHeHHA;

п лікування

2) спокійний,

відшкодбвувати;

реконструювати; 4) відроджувати (традиції і т. п.). restorer [ris’to:ra] п реставратор. re-strain [‘ri:’strein] о знову затягувати. restrain |гіз"їгеіп) о 1) стримувати; утримувати; вгамдбвувати; to г. one’s temper стримуватися; 2) під-

г. вільно;

rest-day |"тезідеї) п день відпочинку. rested [‘restidj adj що відпочив; to feel thoroughly г. чудбво відпочити. restful [‘restful] adj 1) заспокійливий;

о 1) відбудбвувати, реставрувати; 2) по-

кання;

кбєм.

rest-harrow чуг.

назад;

3) обмеження;

mystery це залишається таємницею; 2): it rests with you to decide ви-

[‘restkjua]

вертати

і.

of г.

2) ліжко, ложе; 3) могила; to lay іо г. ховати; 4) опора, підпора, підставка; 5) нерухомість; 6) місце для відпочинку 1 розваги; 7) муз. пауза; 8) тех. супорт. rest II [rest] 1. п 1) (the г.) решта, остача; інші; інше; for the г. щодо решти; 2) фін. резервний фонд; 2.

restore [ris’to:] відновлювати;

з

день;

rest-cure

на

v 1) дихати; 2) від-

ris’plendansi]

кучість;

resplendent

(оп,

відповідкожний

дихатися, переводити дух; 3) підбадьоритися. respite [‘respait] 1. п 1) відстрочка (страти); 2) передйшка, перепочинок; 2. о давати відстрочку, перепочинок.

resplendence,

на

adj

places

[ris’pektivli]

[ris’paia]

спиратися

рішальне слово за вами. restaurant [‘restro:g] фр. п ресторан; їдальня.

HOCHO кожного 30KpéMa; 2) відповідно, у вказаному порядку. respiration [,respa‘reifn] п 1) дихання; 2) вдих і видих. respirator [‘respereita] п 1) pecnipaтор; 2) протигаз. respiratory [ris’paiaratri] adj дихаль-

ний. respire

на,

відносно,

місці.

respectively

(у листі

п

лежати

prep.

[ris’pektiv]

in

шаноб-

[ris’pektfulnis]

нобливість. respecting [ris’pektin]

щодо. respective

he

чемний.

|гіз'рекіїції|

respectfulness

ліо-

інших;

на,

upon); 4) покладати (відповідальність на-- іп); 5) перебувати; 6)

день

він безсторбння

[ris’pektful]

respectfully

чималий,

3) порядak

поважає

is по г. ої persons людина. вий,

2)

(про кількість);

ний, пристойний; стерпний.

responsible [ris’ponsabl] adj 1) відповідальний (neped—to; 3a— for); 9) розумний; 3) гідний довір'я; 4) відповідальний, важливий. responsive [ris’ponsiv] adj 1) (що ідб) у відповідь; 2) чуйний, чутливий; що легко реагує. rest I [rest] 1. о 1) відпочивати, спочивати; 2) давати спокій або спочинок? 3) триматися; базуватися

оо оо

2. п тоні-

without

біжний захід; ув'язнення; 5) стиснення, звужування, стягування; 6) позбавлення волі. restrict [ris’trikt] о обмежувати (to, within).

restricted

[ris’triktid] adj вузький, 06-

межений; для службового користування. restriction [ris’trikfn] п обмеження; перешкода; to impose (to lift) геstrictions запроваджувати (знімати) обмеження; without г. без обмеження, необмежено.

restrictive

|гіз'їгікбу)

adj

обмежу-

вальний; стримуючий. гезі-гоот [‘restrum] п 1) кімната відпочинку, приміщення для відпочинку; 2) убиральня, туалет (в театрі тощо).

result

[ri/zAlt]

1.

о

1)

випливати,

походити, виникати (from); 2) мати результатом, закінчуватися (чимсь -- іп); 2. п 1) результат, наслідок;

resultant

2) підсумок.

[ri/zAltnt]

1.

adj

1)

що

одержується в результаті; що випливає; 2) фіз. рівнодіючий; 2. п фіз. рівнодіюча сила. resume |гі/7іц:т) v 1) відновлювати; знову продбвжувати (після перерви); 2) брати назад; одержувати; 3) підбивати підсумки; резюмувати. résumé [‘rezju:mei] фр. п 1) резюме; зведення; конспект; 2) підсумок; висновок. resumption [ri’zaAmpfon] п 1)відновлення;

продбвження

(після

перерви);

2) повернення; одержання назад. resumptive [ri/zAmptiv] adj що підсумовує, узагальнює. re-surface [’ri:’sa:fis] о 1) покривати заново; 2) знбву заасфальтувати; 3) зндву спливти на поверхню (про підводний човен). resurgence [ri’sa:dgans] п відродження; відновлення (сил). resurgent [ri’sa:dgant] adj 1) що відроджується, відновлюється; 2) що повстає.

437

ге5

геї

п но

resurrect

[,reza’rekt]

о 1) воскресати;

відроджуватися; 2) воскрешати; відроджувати (старий звичай тощо); 3) рідк. викопувати (з могили).

resurrection (,гего'текуп) п 1) воскрешення; відновлення; 2) воскресіння; 3) рідк. викбпування трупів. resuscitate {ri’ sAsiteit] о 1) воскрешати, оживляти; 2) воскресдти, оживати. ret [ret] о мочити (коноплі i т. ін.). retail 1. п [‘ri:teil] 1) роздрібний продаж; at г. на роздріб; 2) attr. posдрібний; г. dealer роздрібний торговець; 2. adv [’ri:teil] на роздріб; 3. о (гі:teil] 1) продавати(ся) на роздріб (at, for); 2) поширювати, передавати (новини); 3) розділяти на частини. retailer [ri:’teila] п 1) торговець дрібним товаром; 2) плетун; базіка.

retain

[ri‘tein] о 1) утримувати;

трйимувати; 2) зберігати; тати; 4) запрошувати, (адвоката).

retainer [ri‘teina] адвокатом; 2) слуга;

васал;

під-

3) пам'янаймати

4) тех. замодк, стдпор.

п поперед-

retaining wall [ri’teinin’wo:l] п підпірна стіна. retaliate [ri’telieit] о 1) відплачувати; мститися; 2) провадити митну війну; 3) подавати зустрічне обвинувачення. retaliation § [ri,teli’eifn] п відплата; пбиста. retaliatory [ri’teliotari] adj 1) репресивний; г. tariff репресивний таHc; 2) у відповідь. ‘etard |гійа:4) о 1) сповільнювати, затримувати; гальмувати; 2) спізнюватися; відставали.

etardation вільнення,

[,ri:ta:’deifn] затримка;

п

1) спо-

2) перешкода;

3) спізнення.

etardment [ri’ta:dmant] п сповільнення, затримка. etch (ті7) о блювати, тужитися (при блюванні);

2. п блювота,

блю-

вання.

etention [ri/tenfn] п 1) стримування; 2) збербження; 3) мед. затримка (сечі).

etentive |гіЧепііу) adj 1) що зберігає; що затримує; 2) добрий (про пам'ять). eticence [‘retisons] п 1) стриманість; 2) скритість, мовчазність; 3) замовчування. eticent [‘retisont] adj 1) потайний; стриманий; 2) що замдбвчує щось.

eticle

[‘retikl]

візйрних

ду).

HHTOK

п

сітка;

анат.

сітчатка;

перехрестя

(оптичного

прила-

Тео [ri’tikjulit] 1. adj сітчастий; 2. о [ri’tikjuleit] вкривати сітчастим візерунком,

сітчаста

оболонка

(ока), ретина. retinae [‘retini:] рі від retinue [‘retinju:] п

retina. почет;

теж. гейїр [ri’tip]

(косу),

retire

о

[ri‘taia]

клепати

дити; 2) iti у відставку; звільняти(ся); залишати (посаду); 3) залишатися

oneself

на

самоті;

замикатися

люватися

в себе;

to

г.

into

в собі,

заглиб-

4) військ.

відсту-

пати; наказувати (військам) відступати; 2. п військ. наказ про відступ;

відбій.

retired [ri‘taiad] adj 1) відставний; у відставці; г. pay пенсія відставним офіцбрам; г. list список відставних

retirement

офіцбрів;

2)

самотній;

3)

замкнутий.

[ri‘taiamant]

п 1) відстав-

ка; 2) самотність; 3) військ. відступ, відхід; 4) attr.: г. age пенсійний вік. retiring [ri’‘taiarin] adj 1) скромний; соромлйвий; 2) схильний до самотності. по вбиretiring-room |гіЧаїггідгит) ральня.

retool

[ri:’tu:l]

технікою.

retort

о оснащувати

I [ri’to:t]

новбю

1. о 1) різко запе-

речувати; відпарирувати; відповідати на образу або кривду тим же (upon, on, against) ; 2) бити противника його ж зброєю; 2. п 1) запербчення; різка відповідь; 2) відплата; 3) дотбпна репліка.

retort

II [ri’to:t] хім. 1. п реторта; 2. о переганяти в реторті. retortion |гіЧо:;п) п 1) репресалії (щодо іноземців); зад.

2) загинання

на-

retouch [/ri:’tatf] 1. о 1) ретушувати; 2) підфарбовувати (волоссяїт. п.); 3) робити поправки (про картину, вірші тощо); п ретуш; ретушування.

retoucher ("гі:Йліга) п ретушер. retrace [ritreis] о 1) простежувати щось до джерела або початку; 2) відновлювати в пам'яті (лодії); 3) повертатися (пройденим шляхом); to г. one’s steps повернутися; 4) повторювати (сказане і т. п.). retract |гі"гакі) о 1) втягувати; відтягувати, відвбдити назад; 2) брати назад, зрікатися (чогось); 3) відмовляЯтися (від чогось).

retractation ня; відмова

ки тощо).

[,ri:treek’teifn]

retractility [,ri:trak’tiliti] п здатність скордбчуватися, втЯгуватися. retraction |гі" treekson] по 1) втягування (кігтів); 2) стягування, ско-

рочування; 3) =retractation. retractive [ri’treektiv] adj 1) скоротливий;

retractor

п зрбчен-

(від своїх слів, обіцян-

геїгасбіїе [ri:’treektail] adj здатний скорбчуватися, втягуватися.

анат.

2) втяжний.

[ri’trakta]

ливий

Kop-

1. о 1) іти, піти, відхо-

прихдваний,

п 1) юр. угбда 3 прибічник; 3) іст.

retaining fee [ri’teinin’fi:] ній гонорар адвокату.

reticulated {ri’tikjuleitid] adj сітчастий. reticulation [ritikju’leifn] п сітчастий візерунок; сітчаста будова. reticule [‘retikju:l] п сумочка, ридикюль. retina [‘retina] п (pl retinas, retinae)

eS

п анат.

скорот-

м'яз.

retraining [ri’treinin] п перепідготбвка. retranslate [‘ri:traens’leit] о 1) знобву перекладати; 2) робити зворбтний переклад. ге-ігеад [’ri:’tred] авт. І. по нова покришка; новий протектор; 2. о замінити покришку, відновити протектор. retreat І [ri’tri:t] 1. о відхобдити; відступати; виходити; 2. п 1) від-

ступ; to make good one’s г. благополучно відступити; перен. щасливо здихатися, позбутися; to іпіегcept the г. ої відрізати шлях до відступу; 2) військ. сигнал до відступу, відбій; to sound the г. сурмити

відбій;

to beat

а г. бити

від-

бій; перен. відступатися; 3) військ. вечірня зоря; 4) самотність; 5) схбвище,

притулок;

6) задсідка.

гірн. 1. о переробляти; 2. п nepepo6ka. retreating [ri’tri:tig] adj: г. chin зріretreat

II

[‘ri:’tri:t]

зане підборіддя; дисте чоло.

retrench

[ri’trentf]

г.

forehead

спа-

о 1) зменшувати,

скорбчувати, урізувати (видатки тощо); 2) заощаджувати, eKOHO-

мити;

3) військ.

окбпуватися.

retrenchment fri’trentsmant] п 1) скорбчування (видатків тощо); економія; 2) військ. ретраншемант, oxKon. retrial [‘ri:traiol] п перегляд судової справи.

retribution

[,retri’bju:fn] п 1) відплата, кара; 2) рідк. віддяка. retributive [ri’tribju:tiv] adj каральHHH.

retrievable [ri’tri:vabl] поправний.

retrieval

[ri‘tri:val]

adj віднбвний,

п

1)

знахідка;

2) повернення; 3) виправлення. retrieve [ri’tri:v] 1. о 1) знову знаходити; брати назад; 2) рятувати; 3) відновлювати, виправляти; 4) реабілітувати; 5) знаходити і подавати дичину (про собаку); 2. п: beyond (або разі) г. безповорбтно, непоправно. retriever |гіЙгі:ме) п 1) мисливський собака;

2) людина,

яка

збиранням чогось. retro- [‘retro(u)] pref 1) зворотної

дії або

має

займається

значення

напряму;

ге-

trospection рбздум про минуле; 2) розміщення позаду; retrobulbar що лежить (позаду бчного яблука. retroaction [,retrou’ekjfn] п 1) зворотна редакція, звордтна дія; 2) рад. зворбтний зв'язок.

438

геї

retrocession

[retrou’sefn]

п повернен-

ня (території згідно з договором або в результаті війни). retrograde [‘retrougreid] 1. adj 1) спрямбваний назад; 2) ретроградний, реакційний; 2. о 1) рухатися назад; 2) регресувати; погіршуватися;

3)

військ.

відступати,

відхо-

дити. tetrogress [,retrou’gres] о 1) рухатися назад; 2) регресувати; погіршуватися. retrogression [,retrou’grefn] п 1) регрес; занбпад; 2) зворбтний рух. retroject [‘ri:tradgekt] о кидати, викидати назад. retrospect [/retrouspekt] п 1) пбгляд назад, в минуле; 2) бгляд минулого. retrospection [,retrou’spekfn] п рбздум про минуле.

retrospective

[,retrou’spektiv]

adj

1)

ретроспективний; 2) що належить до минулого; 3) юр. що має зворбтну силу (про закон). retroussé [ra‘tru:sei] фр. adj кирпатий (про ніс). retry [‘ri:‘trai] о знбву (ще раз) розглядати (судову справу).

rettery

[/retari] 2 мочильня.

return іти

[ri‘ta:zn] назад;

м'яч;

2)

І. о

to

г.

1)

повертати,

ball

відбивати

віддавати,

3) відповідати; ти;

a

відплачувати;

4) офіційно заявля-

доповідати;

5)

повторюватися

(про хворобу); 6) заперечувати; 7) обирати (до парламенту); 8): to г. one’s lead карт. ходити в масть; перен. підтримувати чийсь почин; фраз. звор.: to г. like for like

платити

тією

самою

монетою;

to г. thanks відповідати на тост; 2. п 1) повернення; зворбтний шля Бу г. ої post зворбтною поштою; 2) віддача; відшкодування; 3) прибуток; ббіг, оборот; 4) офіційний звіт, рапорт; 5) результат виборів; обрання (Jo парламенту); 6) відповідь, заперечення; 7) рі нижчий сорт

люлькбвого

тютюну;

8)

attr.

rev

rev [rev] розм. 1. о обертати(ся); г. Up збільшувати швидкість, число ббертів; давати газ; 2. п O6epT (двигуна).

revamp [ri’vemp] о лагодити, полагодити; ремонтувати. revanche [ra’va:nf] фр. п реванш. reveal | [{ri’vi:l] о 1) відкривати; викривати) Виявляти; 2) показува-

ти. reveal II [ri’vi:l] п буд. верхній одвірок; чверть (вікна).

many

happy

returns

(ої

the day) вітаю з днем нарбдження, бажаю вам довгих рбків життя. returned [ri’ta:nd] adj 1) що повернувся; 2) зворбтний; повернений; т. empty ком. упаковка, що підлягає поверненню,

returnee [rita:/ni:] п призваний військсву службу (із запасу). returning

officer

[ri’ta:nin’ofisa]

чинбвник, урядовець, що лює парламентські вибори.

reunify

[‘ri:/ju:nifai]

на

військ.

2) гульня, веселощі. revenge [ri’yend3] 1. о мстити(ся) (комусь — оп, upon, за-- for); to г. oneself помститися; 2. п 1) помста; to have або to take one’s г. помститися; 2) реванш. revengeful [ri’vendgful] adj мстивий. revenger [ri’vendza] п месник.

revenue

[‘revinju:] п 1) річний дохдбд (особл. держави); 2) департамент податків і зборів; 3) рі доходні

статті; митний

4) attr. митний; чиновник.

г.

officer

reverberant [ri’va:berant] adj що відбивається, звучить, лунає (про звук тощо). reverberate [ri’va:bareit] v 1) відбивати(ся) (про звук, тепло, світло); 2) відскакувати (про м'яч); 3) рідк впливати.

reverberating відбивний; піч; 2) що

ний

[ri’va:bareitig]

adj

1)

г. furnace мет. відбивна звучить, гримить; 3) гуч-

(про славу

ії т. ін.).

reverberation [ri,va:bo’reifn] п 1) відбивання; 2) відгомін; луна; 3) rypкіт (грому). що

[ri’va:boreitiv]

відбивається,

контро-

о возз'єднувати,

reunion [‘ri:‘ju:njan] п 1) возз'Єднання; 2) зустріч друзів; вечірка; 3) примирення. reunite [‘Ti:ju’nait] о 1) (воз)з'єднувати(ся); 2) збиратися.

adj фіз.

віддзеркалюєть-

berating. revere

[ri’vio]

о поважати,

благоговіти. reverence [‘revrans] ня;

благоговіння;

уклін, реверанс; п

анулювання;

напряму

3)

пере-

2) скасутех.

руху на звордтний,

зміна

реверс

(машини).

reverse [ri’vo:s] 1. adj зворбтний; перевернутий; протилежний; г. fire військ. вогднь з тилу; 2. о 1) міняти

на протилежне;

повністю

змі-

анулювати; 4) тех. дати машині задній або зворбтний хід; 3. п 1) (the г.) протилежне; 2) невдача, мінливість (долі); 3) зміна (на гірше); 4) зворбтний біх (монети); 5) військ. поразка, провал; б) задній або зворбтний хід; 7) тил; іо take in the г. військ. відкрити вогонь або атакувати з тилу; 8) тех. механізм зміни ходу.

п

ся. reverberator [ri’va:bareita] п рефлектор. reverberatory [ri’va:baratari] = rever-

в ббмін;

1) зміна;

ранкбва

[ri’veli]

зоря, побудка.

звор.:

у відповідь;

вання,

п

переставляння;

revel Ц|теуї| 1. о 1) бенкетувати, гультяювати; віддаватися гульні; 2) напиватися; упиватися (іп); 3) веселитися; 2. п 1) (часто рі) гуляЯнка, бенкбт; 2) веселощі, гульня. revelation [,revi‘leifn] п 1) відкриття; виявлення; 2): the Revelations бібл. апокаліпсис. revelry [‘revlri] п 1) гулянка; бенкет;

reveille

reverberative

оплату;

[ri’va:sl]

cTaHOBKa;

нювати; 2) перевертати; перекидати; вивертати; переставляти; to г. arms військ. повернути гвинтівки прикладом вгбру; 3) скасбвувати,

зворбтний; г. ticket зворотний квиTOK; г. match матч-реванш; фраз. іп г. на

reversal

шанобливий;

шанувати;

і 1. п 1) шануван-

шанобливість;

2)

he lacks г. він не-

2. v=revere.

reverend [/revrond] adj 1) шанбвний; 2)(R.) преподобний (титул священика). reverent |"геугопі|) adj шанобливий, сповнений благоговіння.

reverential [,revo’renfal] =reverent. reverie (‘revori] п 1) мрія; 2) мрійність, задумливість.

reversibility ротність;

reversible

[ri,va:so’biliti] 2)

тех.

п 1) обо-

реверсивність.

[ri’va:sabl]

adj 1) оборбт-

ний; 2) тех. реверсивний; з переднім і заднім ходом; 3) однаковий з обох сторін (про тканину).

reversion

[ri’va:fn]

п

1) повернення

(до попереднього стану); 2) юр. повернення маєтку тому, хто раніше подарував, або його спадкоємцям; 3) біол. атавізм; 4) страховка, виплачувана після смерті. reversionary |гі"хе:/пагі| adj зворбтний, реверсивний. revert [ri’va:t] о 1) повертатися (до

попереднього стану, думки або розмови-- 10); 2) юр. перехбдити до попереднього власника (про майно); to г. the eyes а) подивитися назад; б) відвернутися. геуеї [ri’vet] о облицьдвувати, викладати (каменем).

revetment

[ri’vetmont]

п облицюван-

ня, обшивка; покриття. review [ri’vju:] 1. п 1) бгляд, nepéгляд (справи); розгляд; перевірка; 2) військ. бгляд, парад; to pass іп г. а) прохбдити урочистим маршем;

б)

оглядати,

розглядати;

3)

рецензія; 4) періодичний журнал; бгляд; 5) шк. повтбрення; 2. о 1) переглядати; оглядати; розглядати; перевіряти; 2) рецензувдти; робити (критичний) бгляд; 3) приймати парад. reviewer [ri’vju:o] п оглядач; рецензент.

revile [ri’vail] о 1) кривдити, лаяти(ся), ображати; 2) ганьбити, ганити. revise [ri/vaiz] 1. о 1) виправляти, перевіряти; 2) переглядати; міняти, змінювати; 3) переробляти; 2. п друга коректура; звіряння.

revised

[ri’vaizd]

edition=revision

reviser тор.

[ri’vaizo]

adj виправлений;

г.

3).

п ревізійний

KopéK-

439

геу

revision (|гі/мізп| п 1) огляд, nepéгляд; 2) ревізія; 3) переглянуте й виправлене видання. revisionism [ri’vizanizm] п пол. ревізіонізм. revisionist [ri’vizanist] 1. п ревізіоніст; 2. adj ревізіоністський.

revisit [‘ri:’vizit] о revisory [ri’vaizori] revival [ri’vaival] п відновлення; В. of

знову відвідати. adj ревізійний. 1) відродження; learning іст. спо-

ха Відродження; 2) пожвавлення; пробудження; 3) attr.: В. style apxr. стиль Ренесанс. revive |гі/уаїу) у 1) відновлювати (ся), відроджувати(ся); 2) пробуджувати(ся);

пожвавлювати(ся);

повер-

тати до життя; воскресати; воскрешати; 3) привбдити або прихбдити до пам'яті (притбмності). reviver |гі/уаїха| п 1) той, хто відроджує, пожвавлює і т. п. (див. revive); 2) sl. збуджувальний напій.

revivitication

[ri,vivifi’keifn]

оживлення;

повбернення

пожвавлення;

revivily

життя,

2)

|гі/міміїаі|

хім.

до

п

1)

життя;

регенерація.

о 1) повертати до

оживляти;

2)

хім.

віднов-

лювати (ся).

revocable

[/revakobl]

adj що підлягає

скасуванню.

revocation |,геуо"Кеі)п) п скасування, анулювання. revoke [ri’vouk] о 1) скасбвувати (закон); 2) брати назад (обіцянку). revolt (гі/уоції| 1. о 1) повставати, збунтуватися (against); 2) заст. відпасти, відкластися (from); 3) по-

чувати огиду, відразу; відвертатися (at, against); 2. п 1) повстання, заколот, бунт; іп г. повсталий; to rise іп г. повставати; 2) огида, від-

раза. revolting [ri’voultin] adj огидний; відразливий; обурливий. revolution І [,revo’lu:fn] п 1) революція; 2) переворот. revolution II [,revo/lu:Sn] п 1) (колове) обертання; 2) mOBNHH дберт (машини тощо); 3) періодичне повертання; кругоббіг; 4) с.г. сівозміна; 5) attr.: г. counter тех. лічильник кількості ббертів.

‘evolutionary

I [,reva/lu:Smori]

1. adj

революційний; 2. п революціонер. ‘evolutionary II [,reva’lu:snari] ай) обертовий. evolutionism [,reva’lu:Snizm] п революційність.

evolutionist ціонер.

[,reva’lu:Snist] п револю-

evolutionize [,reva Vu: fnaiz] о 1) революціонізувати; 2) провдбдити, робити докорінний злам. evolve [ri‘valv] о 1) обертати(ся); 2) періодично повертатися або змінюватися; 3) обмірковувати. evolver [ri ‘volve] п 1) тех. барабан; 2) револьвер. evolving [ri’volvin] adj що обертається, крутиться; повордтний.

гіс

revue [ri’ vju:] п театр. рев, бгляд. revulsion [ri’vAlfan] п 1) сйльна раптбва зміна (почуттів); вертання (болю і т. (крові).

revulsive

|гі/улізіу|

тяжний;

reward

2. п

[ri’wo:d]

2) мед. відne відлив

мед.

1. adj від-

відтяжний

1. п

засіб.

1) нагорода;

винагорода; 2) відплата; 2. v нагорбджувати; винагорбоджувати; від-

дячувати

(за щось).

rewarding [ri’wo:din] adj вартий, корисний. reword |/гі:"мо:4) о 1) передати іншими словами або в іншій формі; 2) повторити. rewrite [‘ri:’rait] о (past rewrote; р. р. rewritten) 1) переписати; 2) переробити. rewritten [‘ri:’titn] р. р. від rewrite. rewrote (ті: ‘rout] past від rewtle Reynard [‘renad, ‘reina:d] п прізвисько лисиці у фольклорі.

Rhadamanthus |гагдо"тпггпба5| грецьк. п 1) міф. Радамант; 2) перен. сувбрий непідкупний суддя. thapsodic(al) [rep’sodik(al)] захбплений;

пишномобвний;

adj

1)

2) заст.

сумбурний. thapsodize [‘reepsedaiz] о говорити або писати пишномобвно. rhapsody [‘repsodi] п 1) рапсбдія; 2) палка або пишна ва, звернення).

Rhenish

[‘ri:nif]

MOBa

1. adj

(промо-

рейнський;

2. по рейнвейн (вино). rhenium [‘ti:niam] п хім. реній. theostat (ті: ousteet] п 1) ea. реостат; 2) пусковий пристрій. thetor ['ri: ta] п 1) рйтор; 2) професіональний промдбвець (оратор). rhetoric [‘retorik] п ритбрика. rhetorical [ri’torikel] adj риторичний. rhetorician [,reta’rifn] п ритор; красномовець. theum [ru:m] п заст. 1) виділення (слизових

rheumatic

тичний;

оболонок);

[ru:’meetik] 2.

п

1)

2) нежить.

1. adj ревма-

ревматик;

2)

pl

розм. ревматизм. rheumaticky [ru:’meetiki] adj розм. ревматичний. rheumatism [’ru:matism] п ревмаTH3M. rheumatiz [‘ru:moatiz] п діал. ревмаTH3M. Rhinestone [‘rainstoun] п фальшивий брильянт.

Rhine

wine

рейнське

rhombus

[‘rombas]

п penser,

[rai’nosaras}

п носоріг.

rhodium [’roudjam] п хім. родій. rhododendron [,rouda’dendran] п бот.

рододендрон.

thodonite [/roudanait] п мін. родоHiT. thomb [rom] п ромб. rhombi tacmibatl pl eid rhombus.

п

(рі rhombuses

[‘rombasiz], rhombi)

ромб.

rhubarb |/ти: ES b] п бот. ревінь. rhumb |глт| п мор. румб. thyme |[raim|] 4 по рима; римбваний вірш;

single

(або

male,

masculine)

г. чоловіча рима; double (або female, feminine) г. жіноча рима; imperfect г. неповна prima; фраз. звор.: neither г. nor reason ні складу, ні ладу; 2. v писати римовані

вірші; римувати (3 — with, to). rhymer, rhymester [‘raima, ‘raimsta] п знев. віршомаз. rhythm [‘riém] п 1) ритм; 2) розмір (вірша).

thythmic(al) (/гідтік (о1)) adj ритмічний. rial [‘taial] п рійл (грошова одиниця Грану). гіапі [/taiont] adj що усміхається, веселий

(про очі і т. п.).

rib [rib] 1. п 1) ребро; false short, floating) г. несправжнє po; 2) гбстрий край; ребро гось);

3)

тех.

скріпа;

(або реб(чо-

фланець;

4)

мор. шпангбут; 5) бот. жилка листка; 6) жарт. дружина, жінка; 2. v 1)

зміцнювати,

посилювати;

нада-

вати жорсткості; 2) sl. висміювати, іронізувати; жартувати; дурити.

ribald [‘ribald] 1. adj грубий; неприcTOHHHH; похабний; 2. п 1) лихослбв, грубіян; 2) заст. розпусник, розпутник. гібаїдгу [‘riboldri] п 1) лихослів'я; похабство;

непристбйна

поведінка;

2) заст. розпуста. tiband [‘riband] =ribbon. ribbed [ribd] adj 1) ребристий;

2)

смугастий.

ribbing [‘ribin] ребра. ribbon [‘riban]

п 1) ребристість; 1. п

1) стрічка;

2) ву-

зенька смужка; 2) pl клапті, шматки; torn to ribbons розірваний на

шматки; 3) рі розм. віжки; 4) attr. стрічковий, із стрічки; 2. о прикрашати стрічками. ribboned [‘riband] adj прикрашений стрічками. rice [rais] п 1) рис; 2) attr. рисовий; г. field рисове поле; r.-water рисовий відвар; г-рарег рисовий папір. rich (гії) 1. adj 1) багатий (Ha щось-- іп);

[‘rain’wain] (BHHO).

rhino І [/rainou] п 51. грбші. rhino II [‘rainou] п sl. скор. від rhinoceros. rhinoceros

rhombic |"тотік) adj ромбічний. rhomboid [‘romboid] п ромбоїд.

цінний;

2)

розкішний,

пишний; 3) рясний; родючий; г. harvest багатий урожай; 4) жирний; зддбний (про страву); г. milk жирне молокб; г. dish поживна страва; 5) розм. втішний, кумедний (про подію); 6) яскравий; густий; живий (про барви); 7) м'який; низький, глибокий (про тон); 8) соковитий (про фрукти); 9) пряний, сильний (про запах); 2. п рі збірн.

багатії, багачі. riches [‘ritfiz] п рі багатство; скарби. richly [‘ritfli] adv 1) багато; розкіш-

гія

440

гіс

но; 2) цілком; he г. deserves punishment він цілком заслуговує покарання.

richness

[’rit{nis]

п 1) багатство;

яс-

кравість, жвавість (барв тощо); 2) родючість; 3) здобність, жирність

(їжі); 4) соковитість (плодів). rick 1 [rik] 1. п стіг, скирта; ожеред; 2. о складати в стіг. tick П [rik] див. wrick. rickets [/rikits] п (вжив. як sing і як рі) мед. рахіт. rickety [‘rikiti] adj 1) рахітичний; 2) хиткий, нестійкий (про меблі); 3) розслаблений, слабкий (про здоров'я). ricksha(w) [‘ri:kfo:] п рикша.

ticochet

[‘rikafat]

1. п рикошет;

2. о

робити puKowét, бити рикошетом. rictus [/riktas] лат. п ротовий отвір. tid [rid] о (разі і р. р. ridden, rid) звільняти, рятувати від чогось; позбавляти

чогось

smth. позбутися

ridable

|таїдебі)

(ої);

to get г. of

чогось.

adj придатний

для

верхової їзди. riddance [‘ridns] п рятунок, позбавлення; усунення; а good г. унийкнення (чогось неприємного); good г. доббре, що здихалися!; прибл. скатертю дордга! ridden |"гідп) past і р. р. від ride. -ridden [-ridn] у складних словах означає хбплений,

під

владою

(чогось),

оодержимий,

за-

пойнятий

(чимсь); bed-r. прикутий до ліжка; іеаг-г. пойнЯтий страхом. riddle I [‘ridl] 1. п загадка; 2. 0 1) говорити загадками, натяками; 9) розгадувати (загадки). riddle II [’ridl] 1. п 1) решето; сито; 2) екран; щит; 2. о 1) просівати; 2) зрешечувати, дірявити (кулями); 3) доводити неправоту, закидати запербченнями; піддавати сувбрій критиці. ride [raid] 1. о (past годе; р. р. ridдеп) 1) їхати верхи; 2) їхати (в поїзді, трамваї тощо); 3) сидіти верхи (на чомусь); 4) стояти на якорі; 5) гнати, мчати, нестися; 6) рухатися, плистй, пливти; moon

was riding high місяць плив вийсоко; 7) пригнічувати; 8) катати верхи (на спині); 9) керувати, вести, управляти; 10) розм. глузувати, жорстбко критикувати; з прийм. і присл.: г. Фдомп.збити з ніг, задавити; г. out (про пароплав або перен.) благополучно, щасливо перенести (шторм); фраз. звор.: to г. the whirlwind тримати в руках i

спрямовувати

(повстання

тощо); to

г. for а fall а) необережно

їздити

верхи; б) перен. діяти нерозважливо; to г. off оп а side issue заговорити про другорядне, щоб ухилитися від головного (питання); to

г. а horse to death загнати коня; іо г. to hounds полювати верхи з собаками;

2. п 1) їзда, прогулянка

(особл. педі

верхи,

тощо);

на

2)

для верхової

машині,

шлях,

албя

велоси-

rift [rift] 1. п 1) тріщина, розкоблина;

(особл.

щілина; 2) ущелина; 3) поріг, перекат (річки); 4) геол. спайність, кліваж; 2. о розкблювати(ся), розщеплювати (ся).

їзди).

rider [’raida] п 1) вершник, їздець, верхівбць; 2) додаток, поправка, до-

пдвнення (про документ); кова стаття; 3) висновок; окрема думка.

додат4) юр.

(про

вбитий

riderless

[’raidalis]

коня,.

adj без вершника

вершник

якого

або скинутий). ridge |гідз) 1. о 1) утвбрювати складки або боброзни; 2) стовбурчитися, мбрщитися; 2. п 1) гребінь гори; гірський кряж; хребет; пасмо гір; 2) вододіл; 3) гребінь (даху). tidged |гід34) adj гострокінцевий, хребтоподібний.

ridicule

[‘ridikju:l]

піднімати

глум. ridiculous

на

1. о висміювати;

сміх;

2.

|гі"Чїкіціо8)

ний, безглуздий,

п

adj

посміх,

сміховин-

смішний.

riding |таїдід| 1. п 1) верхова їзда; 2) дорога для верхової їзди; 2. adj верховий;

для

верховбі

їзди;

horse верховий кінь. tiding-breeches [’raidin,bri:tfiz] ейтузи.

tiding-habit

[‘raidin,hebit]

ка (жіночий костюм їзди). tiding-hag [‘raidinheg]

г.

п рі

п амазбн-

для

верхової

п sl. кошмар. riding hall [‘raidin’ho:l] п (критий) манеж. riding-master [/raidin,ma:sta] п інструктор з верхової їзди; берєйтор.

Riesling

['ri:slin]

п рийслінг

(вино).

rife [raif] adj pred. 1) звичайний; частий; поширений; to be (to grow або to мах) г. бути (ставати) звичайним; 2) багатий; his language is г. with maxims його мова багата на афоризми. riffle [‘rifl] п тех. жолобок, канавка.

гіїї-гаїї

[‘rifref]

1. п подкидьки

спільства, пбтолоч; ний, нікудишній.

2. adj

су-

нікчем-

rifle [‘raifl] 1. о 1) стріляти з гвинтівки; 2) обдирати (кору); 3) обшукувати з метбю грабунку; 4) нарізати (дуло зброї); 2. п 1) гвинтівка; 2) рі військ. стрілецька чаcTHHa;

стрільці; 3) attr. рушничний,

стрілецький,

rifle-green ний

гвинтівковий.

[‘raiflgri:n]

(колір

adj темнозеле-

мундира

англійських

стрільців). rifle-grenade ("гаїїїдгі,пеїд) п рушнична граната. гійетап |Ттаїйтап)| п військ. стрілець. rifle-pit Гтаййрій) п одинбчний окоп. rifle-range [‘raiflreind3] п тир; стрільбище. rifle-shot [‘raiflfot] п 1) рушнийчний постріл;

2)

дальність

рушничного

пбстрілу; 3) стрілець з гвинтівки. rifling [‘raiflig] п гвинтова нарізка (у дулі гвинтівки).

rig I [rig]

1. п 1) витівка,

виверт,

викрутас, крутійство; 2) розм. шахрай; 3) ком. спекулятйвне скуповування

товарів;

2.

о

діяти

шах-

райством, нечесно; to г. the market ком. штучно підвищувати або знижувати ціни. rig Il [rig] 1. о 1) оснащувати, озброювати (судно);

споряджати

(оці,

ир); 2) будувати нашвидку з будьчдго (up); 2. п Р) оснащення; спорядження; 2) бдяг людини; збвнішній вигляд; 3) виїзд, упряжка; 4) бурова вишка; 5) буровий верстат; 6) борозна; 7) тех. устаткування, обладнання.

rigged

[rigd] adj оснащений,

rigger

[Tiga]

по

авіамеханік. rigging [‘rigin]

1)

п

такелажник;

2)

1) спорядження,

оснащення; 2) мор. такелаж; 3) розм. бдяг. right |гай) 1. adj 1) правий; справедливий; 2) правильний, вірний; 3) належний;

саме

той,

що

потріб-

ний; the г. man іп the г. place людина на своєму місці; 4) найзручніший; 5) правий, що знаходиться правбруч; г. hand права рука; г. side правий бік; оп (або at) the г. hand з правого боку, правбруч (де); to the г. hand правбруч (ку-

ди); 6) здорбвий;

в доброму

стані;

7) прямий (про лінію, кут); 8) лицьовий, правий (бік тканини); 9) пол. правий, реакційний; 10) заст. дійсний, справжній, законний; фраз. звор.: оп the г. side of thirty мо-

лбдший тридцяти років; in one’s г. mind при здоровому рбзумі; are you г. пом? чи зручно зам тепер? чи краще Tenép вам?; to put г. виправити; I feel all г. я почуваю ce6é добре; 2. о 1) бипрямляти(ся); 2) випростбвувати(ся); to г. oneself реабілітувати себе; to г. a wrong згладжувати образу; 3. п 1) правильність;

правота;

справедливість;

to do smb. г. ставитися до kOrocb справедливо, віддавати комусь на-

лежне; to be in the г. мати рацію; 2) право; справедлива вимога (to); г. to work право на працю; rights and duties права і обов'язки; to reserve the г. залишати 3a соббю право; under а г. іп international law відповідно до норм міжнародного права; 3) рі справжній стан

речей, дійсність; 4) рі порядок; to set (або to put) to rights навести порядок, привести до порядку; 5) правий бік; 4. adv 1) еправедливо; it serves him г. так йому й треба; 2) правильно, вірно; to get it г. зрозуміти правильно; to do a sum г. правильно розв'язати задачу; 3)

rig

441

належним чином; 4) просто, прямо; to go г. ahead іти прямо. впербд; 5) цілком, повністю; б) точно; якраз; дуже; г. іп the middle ‘came посередині; г. to the end до самого кінця; I know г. well я дуже добре знаю; 7) правдбруч; г. form! військ.

праворуч шикуйся!; г. turn! військ. праводруч!; г. and left правдруч і лівбруч, в усі боки; фраз. звор.: т. амау, г. оїї відразу, негайно; г. оп прямо; to put oneself г. with smb. помиритися

схвалення

з кимсь;

або

5. int виражає

згоду;

г.!, all г!, г.

oh! розм. правильно!, гаразді. Чепізапд-Іеїї [/raitand’left] 1. п пбстріл з оббх стволів; обома руками; 2. adj що

1)

2) удар має пра-

вий і лівий хід. ight-angled |/тай'єгреїд) adj прямокутний. ight-down |/таї'дайп) adj розм. цілKOBHTHH; страшенний. ighteous [‘raitfas] adj 1) праведний; 2) справедливий. ighteousness [‘raitfesnis] п 1) праведність;

2) справедливість.

ightful [‘raitful] 2) що належить

adj 1) закбнний; по праву; 3) спра-

rigsdag

гір

[‘rigzda:g]

п ригедаг

ламент в Данії). rile [rail] о розм. 1) сердити;

(nap2) роз-

дратдвувати; 3) каламутити (воду). rill [ril] 1. п струмбчок; джерельце; 210 en, текти струмком. rim [rim] 1. 2 1) обід; обідок, край; 2) оправа (окулярів); 3) бандаж (обода); 4) мор. водна поверхня; 2. 0 бо ббодом, облямовувати. rime І [raim] =rhyme. rime II [raim] І. п поет. іній, паморозь; 2. о вкривати інеєм, памороззю. rimless [‘rimlis] adj що не має 660да, оправи; г. eye-glasses окуляри без оправи -rimmed [-rimd] у складних словах означає в оправі; gold-r. spectacles окуляри в золотій оправі. гіту [‘raimi] adj вкритий інеєм, памороззю. rind Гтаіпа) 1. п кора; шкірка, шкурка, лушпйна; 2. о здирати кору; чистити шкірку, знімати шкурку. tinderpest [‘rindapest] п чума рогатої худоби ring I [rin] 1. п 1) кільце; 2) кобло,

ведливий. ight-hand [/raitheend] adj 1) правий, що знахбдиться правбруч; r.-h. man сусід правбруч (у строю); 2) «npaва рука», помічник; 3) тех. з правим хбдом; з правою нарізкою. ight-handed [‘rait’handid] adj 1) що користується правою рукою; 2) правосторбнній, ight-hander [‘rait’heenda] п розм. удар правою рукою. ightist |таїбі5б) п пол. правий, реакціонер. ight-lined [’rait’laind] adj утвбрений

дити,

прямими лініями. ightly [‘raitli] adv

hold) the г. додержувати нейтралітету; 2. о 1) отбчувати кільцЄєм (іп,

2)

правильно;

HOM, ght-minded

1)

розумі.

[‘raitwadz]

правбруч. ght-wing [‘rait’win]

adv

направо,

adj пол.

пра-

реакційний.

gid Гтідзід) дий;

чи-

adj

2) урівноважений;

при здорбвому

вий,

належним

[‘rait/maindid]

благонамірений; ghtwards

1) справедливо;

3)

adj 1) жорсткий;

цупкий;

хитний,

сувбрий;

негнучкий;

незламний;

3) відсталий;

2)

твернепо-

невблаганний;

4) мед. ри-

гідний.

gidity [ri’dgiditi] п 1) жорсткість; цупкість; твердість; негнучкість; 2) стійкість, непохитність; сувбрість. gmarole [’rigmaroul] n базікання, балаканйна;

дурниця,

нісенітниця.

gor /raigo:} п med, озноб. gorism [‘Tigarizm] п 1) ригоризм; 9) висбкі вимдги (до стилю). тогоц5 |"тієого8) adj 1) сувбрий; 2) точний.

удиг

|"тісо)

п

сувбрі заходи.

1) сувдрість;

2) pl

круг; 3) обруч; обід; обідок; 4) оправа (окулярів); 5) циркова apéна; 6) майданчик для боротьби;

ринг; 7) the В. спорт. бокс; 8) the rings рі збірн. професіональні гравці на перегбнах, букмекери; 9) об'єднання підприємців для спільного контрблю над ринком; 10) кліка,

банда,

зграя;

11)

тех.

хомут,

фланець; 12) річне кільце (дерева); 13) архт. архівбльт (арки); фраз. звор.:

to

заткнути

make

rings

за пбяс, набагато

обігнати;

round,

round

about);

to 2)

keep

надівати

розм.

випере(або

іо

кільце;

3) затягати ring ПО [rip]

кільце в ніс. 1. о (past rang, рідк. rung; р. р. rung) 1) дзвеніти; to г. in one’s ears (heart) дзвеніти у вухах (серці); 2) дзвонити; to г. the curtain down (up) дати дзвбник

для спускання (або підняття) завіси; 3) звучати, лунати, бриніти; іо г. false звучати фальшиво; 4) рознбситися, лунати (про славу і т. п.); з прийм. і присл.: т. аї дзвонити

(біля

дверей

будинку

тощо); г. Їог вимагати або кликати дзвбником; г. оїї давати відбій (по телефону);

вішати

трубку;

г.

up

а) розбудити дзвбником; б) дзвонити, викликати по телефдну; 2. п 1) дзвінок (телефонний тощо); 2) дзвін; дзенькіт; 3) звучання, звук; 4) перен. відгук, натяк на; й Ваз, the г. ої truth about it це звучить правдоподібно; 5) церк. благовіст.

ring-bolt [‘rigboult] п мор. рим-болт. ring-bone [‘rinboun] п мозолистий наріст на бабці (у коня).

ring-dove

|"тіюдлу)

п прийпутень,

гор-

лиця кільчаста. ringed [rind] adj 1) відзначений кружKOM; 2) з кільцем; 3) перен. заручений; одружений; заміжня. ringer rina] 1п 1) дзвонар; той, хто дзвднить; 2) дзвінок (телефонний); 3) розм. першокласна річ; чудбва людина; 4) амер. sl. кінь, що незаконно бере участь у змаганнях; спортсмен,

який

незаконно

Gepé

участь у матчі; людина, яка незаконно голосує кілька разів; 5) точна копія (когось); he is а г. for his father він вйлитий батько. ring-fence (тіріепз) п огорбжа. ring-finger Гтід/їдєа) п підмізйнний

палець

(особл. на лівій руці).

ringing

Гтірію)

1. adj гучний;

дзвін-

кий; а г. cheer гучне ура; а г. frost тріскучий

морбз;

2. п

1) дзвін;

2)

виклик; посилання виклику. ringleader [‘Tin,li:do] п призвідник, ватажок, вожак. ringlet [‘rinlit] п 1) локон, кучер; 2) кільце, каблучка. ringleted |тідіїн) adj завйтий кони; кучерявий.

ring-mail

у ло-

[‘rinmeil] п кольчуга.

ring-master [’rin,ma:sta] п інспектор. манежу (в цирку). ring-net [‘rignet] п сачбк (ловити метеликів). ring ouzel (‘Tin’u:zl] п дрізд білоBOHH. ringtail [/rinteil] п орн. самка луня. ringworm [‘Tigwa:m] п мед. стригучий лишай. rink

[rink]

1. п каток,

ковзанка;

кататися на рбликах. rinse [rins] 1. о полоскати, вати

(оці):

2.

п

1)

2.0

проми-

полоскання;

2) sl. напій. rinsing [‘Tinsin] п 1) полоскання; 2) рі вода, що лишилася після полоскання; 3) рі рештки, останні краплі.

riot

|Ттаізі|

1. п

1) бунт;

заколот;

2) юр. порушення громадського спбкбю і порядку; 3) розгул; невгамбвність; to run г. а) поводитися буйно; 6) лютувати (лро хворобу); 2. о 1) брати участь у бунті; бунтувати; 2) бешкетувати; шуміти; 3) марнувати життя.

rioter [/raiata] ник.

п заколбтник;

бунтів-

riotous [’raiatas] adj 1) бунтівний; 2) гомінкий, шумний; галасливий; буйний; 3) бешкетливий, нестримний. гір I [rip] 1. о 1) розрізувати; рвати; ррозкблювати (особл. одним швидким рухом; up); 2) здирати (off, away); 3) видирати (out); 4) розпбрювати; розтинати, розкривати (пр); 5) рватися, порбтися (про тканину);

6) мчати,

гнатися,

нести-

ся вперед (про судно); фраз. звор.:

let her (або it) г. а) не втручай-

теся!;

б)

не

затримуйте!;

to г. up

442

гір

гоа

а

the wound ятрити рану; 2. п розрив, рбзріз. rip II [rip] п 1) шкдпа; 2) розпутник.

гірагіап

[rai’peorion]

режний; смуги.

гіре

1. adj

2. п власник

[raip]

са)

прибе-

прибережної

1) зрілий;

стиглий,

спілий; 2) готбвий (для вживання, обробки тощо; for); time is г. for настав час для; 3) змужнілий; per-

sons

of г. years

люди;

4)

дорбслі,

витриманий

змужнілі (про

вино

тощо).

гіреп

(таїрп)

о 1) зріти,

спіти, достигати;

ripeness

[‘raipnis]

п 1) зрілість, cni-

лість; 2) закінченість.

tiposte

дозрівати;

2) робити стиглим.

[ri’poust]

1. п

1) випад-від-

look down from the г. дивитися 3 гори; 7) походження, початок; 8) верхів'я, початок (ріки); 9) гірн. виробка вгбру; 10) буд. стріла (арки і т. п.); фраз. звор.: to take (або to get) а г. out of smb. роздратувати Kordcb; BHBeCTH когось із себе. risen [‘tizn] р. р. від rise: 1. riser [‘raiza]_n 1) той, хто встає, піднімається; 2) вертикальна частина

східця;

стояк;

3) зал.

подушка.

risibility [,risi’biliti] п сміхотливість, смішливість. гізібіе [‘rizibl] adj 1) сміхотливий; 2) рідк. смішний; сміховинний. rising [‘raizin] 1. п 1) повстання; 2)

вставання;

3)

підвищення;

4)

повідь (у фехтуванні); 2) перен. дотепна, влучна відповідь; 2. v па-

Onyx; прищик; 5) схід (сонця); 2. adj 1) зростаючий; 2) що під-

рен.).

німається, схбдить; the г. generaЧоп підростаюче покоління; 3) що набирає ваги, впливу і т. п.; г.

рйрувати,

відбивати

удар

(тож пе-

ripper [‘ripo] п 1) той, хто розпорює; 2) розм. чудова людина; чудова річ. tipping |"тірію| 1. adj чудовий, прекрасний; 2 adv дуже, надзвичайно, ripple І |"гірі) 1. п 1) брижі, жмури;

2) хвилястість

(волосся);

3) дзюр-

чання, дзюркотіння; 4) пульсація; 2. v 1) вкривати(ся) жмурами; 2) струменіти; 3) дзюрчати.

ripple

П

[‘ripl]

1. п чесадлка

льону); 2. v микати, чесати гірріу [‘ripli] adj 1) вкритий ми;

(для

(льон). брижа-

2) хвилястий.

rip-saw |Ттірзо:) п тех. позддвжня пилка. rise |raiz] І. о (past rose; р. р. risen) 1) підніматися; вставати; 2) підноситися (над чимсь — above); 3) схбдити;

the

sun

rises

сбнце

сходить;

4) підвищуватися, збільшуватися, зростати (про ціни); 5) набирати ваги, впливу (6 суспільстві); 6) повставати; to г. іп arms повставати із збрбєю в руках; 7) закриватися,

припиняти роботу (про 3'їзд і т. п.); Parliament мій г. next week сесія парламенту закриється наступного тижня; 8) походити, починатися

(in,

from);

the

river

rises

іп

the hills ріка бере свій початок в горах; 9) підніматися, вихбдити на поверхню; 10) підходити (про тісто); фраз. звор.: to г. to smth. бути спромбжним справитися 3 чимсь; to г. to the occasion бути на висоті станбвища; to г. to the bait пійматися на гачок; his gorge (або stomach) rises він почуває відразу; to г. іп applause зустрічати овацією; 2. п 1) підвищення, піднесення; підйбм,

підняття;

збільшення;

to be

on the г. підніматися (про ціни і т. п.); перен. йти вгбру; the г. to power прихід до влади; 2) зростан-

ня

(впливу);

набуття

ваги

(6 су-

спільстві); поліпшення (становища); 3) добавка (до платні); 4) вихід на поверхню; 5) схід (сонця, місяця);

6)

височина,

пагорб;

to

lawyer (doctor) юрист (лікар), який починає набувати популярності; г. fifty що наближається до п'ятдесяти рдків, під п'ятдесят,

rising arch

("таїзід'є 1) п буд. пов-

зуча арка. risk [risk] 1. п puck; at one’s own г. Ha свій страх i puck; to take (або to run) risks рискувати; at the г. of one’s

life

рискуючи

життям;

at

owner's г. юр., ком. на риск власника; 2. v 1) рискувати; 2) відважуватися, звайжуватися на щось; to г. a stab іп the back підставляти спину під удар. riskiness | [‘riskinis] по рискованість, небезпечність. risky ЦГтізкі) adj рискований, небезпечний. risqué |,гі:5"Кеі) фр. adj рискбваний

rival [‘raivl] 1. п 1) суперник; конкурент; without а г. а) що не має суперника; б) пбза конкуренцією;

коханні;

2. о суперничати;

рувати; 3. adj конкуруючий;

перничає; ми,

в

конкущо

г. firms конкуруючі

бербжний; річки; г. річки.

rivet

що перебуває на villa вілла на

[‘rivit]

1. п заклепка;

березі березі

2. v

1)

клепати, заклепувати; 2) привертати (погляд, увагу до чогось-ироп).

rivulet roach

[/rivjulit]) |гоції)

п

п струмок;

річечка,

іхт.

плотва;

плітка,

as sound аз а г. здоровий, як віл. road [roud] п 1) дордга, шлях; wocé; вулиця; 2) амер. залізниця; 3) гірн. штрек; 4) (звич. рі) мор. рейд; 5) attr.

дорбжній;

to

take

to

the

г.

заст. стати розбійником з великого шляху; get out ої my r.! геть з мого шляху!.

road-bed [’roudbed] п полотно шляху. Road-Board [’roudbo:d] п управління шосейних шляхів. road-book відник.

[’roudbuk]

п дорбжній

до-

toad clearance [‘roud’kliarans] п авт. дорожній просвіт, кліренс. road hog |тоцінос) п необережний автомобіліст,

ritualism [‘ritjualizm] п обрядовість, ritualist [‘ritjualist] п прихильник обрядбвості.

суперники

river-bed [‘riva’bed] п русло ріки. гіхег-Пог5е [‘rivaho:s] п гіпопотам, бегемот. riverine [‘tiva’rain] =riverain 1. riverside [‘tivasaid] п 1) прибережна смуга; берег річки; 2) attr. при-

лихач.

[‘roudhaus]

п придорбжня

закусочна, буфет. roadless [‘roudlis] adj бездоріжній.

rissole [/risoul] п котлета. rite [rait] п обряд, звичай; церембднія; ритуал; the rites of hospitality звичаї гостинності. ritual [‘ritjual] 1. adj обрядовий, ритудльний; 2. п 1) ритуал; 2) церк. требник.

the г. swains

б) перен. подолати перешкоду; в) умерти; 2) attr. річковий. гіуегаїп [‘rivarein] 1. adj річковий; прибережний; 2. п людина, що живе на березі річки.

road house

(про дотеп, жарт).

2) attr.:

riven [‘rivn] 1. р.р. від rive 1; 2. adj поет. розкблотий. river [/riva] п 1) річка; потік; to cross the г. а) переправитися через річку;

су-

фір-

гіуаїгу [‘raivalri] п суперництво; Konкуренція; friendly г. дружнє зма-

гання. tive [raiv] 1. о (past rived; р. р. rived, riven) 1) розрубувати; розривати (ся); 2) виривати (away, off, from); 3) розкблювати (ся); розщеплювати(ся); 2. п тріщина, щілина. rivel [/tivl] о заст. жолоббити(ся).

roadman

[‘roudmon]

п шляховий

po-

бітник.

road-metal [‘roud,metl] п щебінь, road roller [/roud’roula] п важкий шляховий

коток.

road scraper [‘roud’skreipa] п тех. скрепер. road-show [‘roudfou] п 1) вистава гастролюючої трупи; 2) гастролююча естрадна трупа. roadside [‘roudsaid] п 1) край дорбги, узбіччя, обочина; 2) attr. придорбжній. roadstead [/roudsted] п мор. рейд. roadster [‘roudsta] п 1) дорбжній велосипед;

2)

завзятий

мандрівник;

3) кораббль, що стоїть на рейді. road-test [‘roudtest] о амер. розм. випробовувати автомашину в природних умовах. Road up |тоцд'лр) п «проїзд закрито»

(дорожній

roadway

знак).

[‘roudwei]

п проїжджа частина дорбги; брук; шосе. roam [roum] 1. о мандрувати (без певної мети); блукати, тинятися; 2. п мандрування,

мандри,

блукання.

443

roa

roan I |гопп) 1. adj чалий (про тваpuxy); 2. п чалий кінь. гоап II [roun] п бараняча шкіра (для палітурок, оправи). гоаг |го:| І. п 1) рев; шум; 2) голосний сміх; регіт; 2. о 1) ревти; горлати; ричати; to г. with laughter реготати

на

все

гбрло;

to

г.

with

pain ревти від болю; you need пої г. пе треба говорйти голосно; 2) хропти (про хворого коня). гоагег [/ro:ra] п 1) розм. крикун, горлань, горлодер; 2) запалений кінь. roaring [‘ro:rin) 1. adj 1) шумний, буйний, бурхливий; the г. forties мор. бурхлива частина Атлантичного окедну (40—50° північної широти);

2)

жвава

кипучий;

г. trade

жвавий;

торгівля; 2. п рев, шум,

гоб-

мін.

roast [roust] 1. о 1) жарити(ся), смажити(ся); 2) пекти (ся); 3) гріти(ся); 4) розм.

висміювати

знущатися; жорстбко не

дратувати;

звбдячи

очей;

7)

(когось);

5)

критикувати;

амер.

6) стбжити, тех.

випалю-

вати; 2. adj смажений; 3. п 1) печеня, жарке: 2) амер. великий шмаTOK м'яса; 3) амер. жорстока кріїтика;

4)

тех.

випал;

фраз.

to rule the г. задавати вати справу.

тон;

звор.:

очолю-

toaster [‘rousta] п 1) жарбвня; 2) тех. випалювальна піч; 3) молочне порося або півник (для печені). roasting-jack [‘roustigndgzek] п рожен.

rob

[rob] о 1) грабувати;

2) віднімати;

обкрадати;

позбавляти

(чогось);

to г. smb. of his rights позбавляти когбсь прав; 3) гірн. по-хижацькому розробляти (багату) руду; фраз.

звор.:

to г. the cradle

розбещувати

дитину.

і;

tobber [/roba] п грабіжник, розбійник. robbery |"горагі) п 1) крадіжка; rpaбіж, грабування; 2) перен. надмірно висдка ціна. robe [roub] 1 п 1) поет. Omar; шати; 2) амер. сукня, плаття (жіноче або дитяче); халат; 3) (звич. pl) мантія, ширбкий одяг; ряса священика; gentlemen of the г. судді, юристи; 2. о одягати(ся) надівати.

robin |/тобіп) 2) 51. пенні.

п

1) орн.

в мантію;

вільшанка;

robot [‘roubot] п 1) рббот, автомат із складними функціями; 2) автоматичний сигнал вуличного руху; 3) attr.

автоматичний;

г. bomb

ке-

рована авіаційна бомба; т. ріапе безпілбтний літак; г. pilot автопілот. robust [ra’bAst] adj 1) міцний, здоровий; сйльний, дужий; 2) здорбвий, Ясний (про розум). robustious [rou’bAstfas] adj заст. буйний,

шумний;

експансивний.

rock I [rok] п 1) скбля; 2) the В. Гібралтар; 3) камінь, гірська порода; 4) валун; 5) опбра; б) твер-

rol

да цукерка; 7) (звич. рі) амер. розм. гроші; 8) розм. брильянт, діаMant; 9) attr. гірський, кам'яний; фраз. звор. on the rocks перен. на мілині (в скрутних обставинах); to Tun upon the rocks зазнати аварії, катастрофи; to see rocks ahead бачити перед соббю небезпеку. rock II [rok] п заст. прядка. rock НІ [rok] о 1) коливати(ся), гойдати(ся); 2) заколисувати; 3) трясти(ся); he rocked with laughter він затрясся від сміху.

rock-and-roll roll. rock-bottom

|"тоКкопатоці)

[/rok’batem]

оснбва; 2) attr. кий (про ціни).

госК-согк камінь.

п 1) тверда

розм.

|‘rokka:k]

rock-crystal кришталь.

= rock’n’-

дуже

низь-

п мін. пробковий

[‘rok,kristl]

п

гірський

rock-drill

[/rokdril] п долото для буріння, перфоратор. rocker [/roka] п 1) гойдалка (колиска); 2) лотік (для промивання з0лота);

3) sl. голова;

далка;

5)

ло;

шатун;

тех.

4) крісло-гбй-

балансир;

корбмис-

6) =rocking-turn.

rocket І [‘rokit] бот. нічна фіалка. rocket JI [‘rokit] 1. п 1) ракста; 2) attr. ракетний, реактивний; г. projector реактивний міномет; г, airplane peактивний літак; г. bomb літак-снаряд; г. site стартова площадка для запуску ракет; 2. v 1) здійматися, злітати; 2) пускати ракети. rocketer [‘rokita] п птах, що злітає прямо Bropy. rocket-launcher [‘rokit,lo:ntfa] п військ. реактивний гранатомет.

госк-Пемп [‘rokhju:n] adj висічений з каменю. Rockies [‘rokiz] п pl амер. розм. (скор. від Rocky Mountains) Скелясті гбри. rocking-chair -гбйдалка.

[‘rokintSea]

п

крісло-

rocking-horse ("тоКідпо:5) п іграшковий коник-гсйдалка. rocking-turn [‘rokinta:n] п крюк (назва складної ковзанярської фігури). госк'п'гой [‘rokn’roul] п рок-н-рол (танець). rock-oil [/rokoil] п нафта. rock-salt |ток5о:ІЮ п кам'яна сіль. rock-tar [‘rokta:] п сирова нафта. rocky І [‘roki] adj 1) скелястий, кам'янистий; 2) твердий; міцний, непохйтний; Mountains

непіддадтливий; the БВ. (скор. Rockies) Скелясті

гори rocky II [/roki] adj 1) нестійкий;

що

хитається (про предмет); 2) розм. що похитнувся (про здоров'яїт. п.). rococo [ra’koukou] 1. п стиль рококб;

2. adj 1) у стилі рококб; 2) пишний; без смаку; претензійний; химерний; 3) застарілий. rod [rod] п 1) жезл, скіпетр; 2) прут, лозйна,

хворостина;

3)

тех.

шток,

тяга; 4) род (міра довжини,

=5 м); 5) вудка;

кроб);

прибл.

6) паличка

7) стержень;

брус;

(мі-

8) амер.

sl. револьвер; фраз. звор.: to make а г. for one’s own back покарати camoro себе; to kiss the г. покірно

зносити кару. годе [roud] past від ride rodent [‘roudant] п 3002. гризун.

rodomontade

[,rodamon‘teid]

1.

п

xpactouli; 2. о хвастатися, вихвалЯятися; 3. adj хвалькуватий, хва-

стовитий. roe I [rou] п 3004. козуля. roe Il [rou] п ікра (rac hard soft г. молочко (риби).

r.);

roebuck [‘roubAk] п самбць козулі. roentgen [‘rontjan] п фіз. рентген.

Roentgen

rays

[‘rontjon’reiz]

рентгенівське

п

рі

проміння.

roe-stone [‘roustoun] п мін. ooait, ікряний камінь. rogation [rou’geifn] п молебство. Roger [‘todga] п 1): the jolly В. іст. піратський прапор; 2): Sir В. (de Coverley [da’kavoali]) Роджер (старовинний англійський танець); 3) ав. 5!. все в порядку; сигнал зрозумів. rogue |гопе) п 1) негідник; шахрай; 2) пройдисвіт; 3) жарт. пустун, шибеник, крутій; 4) бродяга; 5) с.г. сортова домішка; сторбння культуpa; 6) полохлйвий скаковий кінь або мисливський собака; 7) attr.: г. house тюрма. roguery [‘rougari] п 1) шахрайство; 2) пустощі, витівки. roguish [‘rougiS] adj 1) шахраюватий; 2) пустотливий. гої! [roil] о 1) каламутити (воду); збовтувати; 2) докучати, сердити, ipo cae roily [‘roili] adj каламутний.

roister

[‘raista]

о бешкетувати,

без-

чинствувати.

roisterer

[/roistara]

са; буян;

roistering

бешкет;

Roland

п гуляка,

п'яниця.

[‘Toistarin]

2. adj шумний,

[‘rouland]

гульві-

1. п безчинство,

п:

а

буйний.

В.

for

ап

Oliver гідна відповідь. role froul] фо. п роль.

гої!

[roul]

п 1) сувій; 2) реєстр,

каталбг; список; відомість; 3) рулбн; котбк, котушка (nanepy тощо); 4) хода перевальцем; 5) (кругла) булочка (то г. of bread);

6) в'язка

(соломи);

7) обертання;

качання, качка; крен; 8) рі розм. булочник, пекар; 9) гуркіт (грому);

10) барабанний бій, барабанний дріб; 11) амер. грбші, особл. пачка грошей;

12) військ.

скатка;

13) тех.

вал, барабан, циліндр; вальці; 14) ав. ббчка, подвійний перевордт через крило; 15) архт. завитдк іонійської капітблі; фраз. звор.: Master of the Rolls охорбнець судового архіву; to strike off the rolls дискваліфікувати юриста; г. of honour

444

rol список убитих

на війні; 2. о 1) Bep-

тіти (ся); ay пі, повертати(ся); 2) згортати( on, скручувати(ся); 3) котити (ся); 4) ходити похйтуючись або перевалюючись (лерев. along); 5) гриміти, у лунати; 6) уторбвувати (шлях); розкачувати (тісто); 8) п ти; вальцювати, плющити (метал); 9) хвилюватися (про море); 10) гриміти, вимовляти гблосно; to г. one’s r’s розкбтисто вимовляти звук «р»; з прийм. і присл.: г. амау розсіюватися, розхбдитися (про TYман); т. im схбдитися у велйкій кількості; г. оп проходити, минати (про час); г. out вимовляти виразно, переконливо; рубати area i up a) згортати, скручувати; б) розм.

раптово з'являтися. roll-call [‘roulko:1] п переклик,

roll-collar {‘roul,kole] п відкладний комірець. rolled [rould] adj листовий, катаний; г. gold позолота. roller [‘roula] п 1) хвиля, вал, буруч; 2) машина для підстригання газбнів; 3) орн. сиворакша; 4) тех. обертовий циліндр, ролик; вал; бігунок; 5) attr. тех. роликовий; вальцьовий; г. bearing рдбликовий підшипник. roller-skate [‘roulaskeit] 1. п ковзан на рбликах; 2. о кататися Ha роликах. roller-towel [‘roulo’taual] п рушнйк спільного користування (на роли-

ку).

1. о

1)

веселитися,

розважатися; 2) шуміти, галасувати; 2. п 1) веселощі; 2) пустощі. rollicking |тоїйкід) adj 1) відчайдушний (про людей); 2) хвацький (про пісню тощо).

rolling Гтоціїю)

1. п 1) бортова кач-

; 2) тех. прокатка; pier, горбкуватий. го ling-mill [‘roulinmil]

катний стан. rolling-pin [‘rouligpin]

2. adj паго-

п

тех.

п'Ї)

2) тех. скалка. rolling-press [‘roulinpres] щильний прес.

про-

качалка;

п тех.

ло-

rolling-stock [‘rouligstok] п зал. рухбмий состав. rolling-stone [‘roulinstoun] п перекотипдле (про людину). roly-poly [‘rouli’pouli] 1. п 1) пудинг з варенням; 2) коротун (про людину); 2. adj вгодбваний, пухкий (про дитину). Rom [rom] п (pl Кота) циган.

Roma

Котаїс

(тота)

цький;

р/ від Rom.

[rou’meiik] 2. п

1. adj

новогрецька

латинський

Roman

алфавіт.

balance

[‘rouman’belens]

п

Roman Catholic [/rouman’ke§olik] п катблик; 2. adj католицький.

1.

безмін, кантар.

Roman- Catholicism[/roumanka’@olisizm]

п католицтво. romance [ra’mans] 1. п 1) рицарський роман; 2) роман (героїчного жанру; протил. novel -- роман побутбвий); 3) романічний епізод, любовна істбрія; 4) романтика; 5) красива

вигадка,

романс; 2. прикрашати

небилиця;

6) муз.

о 1) перебільшувати, дійсність; 2) вигадува-

ти, фантазувати. [ra’meensa] п фантазер, вигадник. Romanes [‘romanas] п циганська мо-

ва. Romanesque [,roumoa’nesk] архт. 1. adj романський (про стиль); 2. п романський стиль.

Котапіс

ський;

[rou’meenik]

2. п романські

1. adj романмови.

Romanism [/roumenizm] п католицизм. Romanist (’roumanist] п катблик. Romanize [‘roumanaiz] о 1) романізувати;

2)

обертати

в

католи-

цтво. Roman law [‘rouman‘lo:] п юр. римське право. romantic [ro’meentik] 1. adj 1) романтичний;

2)

фантастичний;

2. п

романтик.

rolley [‘roli] п гірн. BaroHeéTKa.

("тоїїк)

numerals римські цифри; 2. п 1) римлянин; 2) катоблик. Roman alphabet {‘roumen ‘elfabit] п

готапсег

пере-

кличка.

rollick

roo

новогрбмова.

Roman (/‘roumen] 1. adj 1) римський; 2) католицький; г. letters (або type) друк. прямий світлий шрифт; г. nose римський, орлиний ніс; г.

romanticism TH3M.

[ra’meentisizm]

[ro’meentisist]

romanticist

THK, Romany

[‘romeni]

п роман-

п

роман-

1. п 1) циган; ци-

ганка; the В. збірн. цигани; 2) циганська MOBa; 2. adj пиганський.

Rome [roum] п римсько-католицька церква; when in В. do as the Во: mans do присл. до чужбго монастиря зі своїм уставом не сунься. Romish [’roumis] adj папістський, romp [romp] І. о возитися, вовтузитися, галаслйво гратися (про 0їтей); to г. away (to г. іп, to г. home) sl. обганяти; вигравати з легкістю

(про

коня); 2. п

1) ши-

байголова, урвийголова, паливода, шибеник; 2) метушня. romper(s) [/rompa(z)] п (рі) дитячий комбінезон. rondeau [‘rondou] п прос. pound. rondel Гтопа!) =rondeau. rondo [‘rondou] п (pl -os [-ouz]) муз. рондо. rondure [/rondjua] п поет. круг. гбпідеп [‘rottjan =roentgen. réntgenogram

[ront’/genagreem] п рент-

Rontgen

[‘rontjan’ reiz] п рентге-

генограма.

rays

нівське проміння. rood |ги:4) п 1) чверть axpa; 2) кла-

поть

землі;

3)

заст.

хрест;

роз-

marta.

rood-loft [’ru:dloft] п хбри в uépKsi. rood-screen [‘tu:dskri:n] п перегородKa, що відділяє вівтар від церкви. roof [ru:f] 1. п 1) дах; покрівля; 2) перен. притулок; 3) імперіал (диліжанса тощо); 4) ав. стеля; 5) гірн. покрівля eas BHCAчий бік; 6): the г. of the mouth піднебіння;

2.

и

1)

крити,

насти-

лати дах; покривати (in, over); давати притулок. roofer [‘ru:fa] п 1) покрівельник; 2) розм. лист з подякою за гостинність.

roofing (ти: йо) п 1) покрівбльний, даховий матеріал; 2) покрівельні роботи; 3) покрівля. roofless |’ru:ilis] adj 1) без даху; 2) що не має притулку; бездомний.

rook І [ruk] п шах. тура.

rook II [ruk] І. п 1) грак, гайворон; 2) шахрай, шулер; 2. о Ї) ошукувати, обдурювати; 2) нечесно грати (в карти); 3) обдирати (noкупця). rookery [‘rukeri] п 1) гайворднник; 2) пташиний базар; 3) ryctTonaceéлений ветхий будинок; нетрі; 4) кубло (злобіїв, шахраїв). rookie [’ruki] п військ. sl. новобранець, рекрут. rooky [/ruki] amep.==rookie. room [rum] І. п 1) кімната; камера; 2) рі приміщення, квартира; 3) місце,

простір;

there

is г.

for

one

more in the car в машині є місце ще для одного; to make г. for noтіснитися, дати місце; по г. to turn in, по г. to swing a cat нема де повернутися; 4) можливість; there is по г. for dispute нема підстави для незгод; фраз. звор.: in the г. ої замість; to keep the whole r. laugh-

ing розважати все товариство; I would rather have his г. than his company не хочу й бачити його; there is г. for improvement morad б

бути й краще; in your г. на вашому місці; 2. о амер. жйти на квартирі,

займати

кімнату;

to

г.

with

smb.

жити

кимсь

одній

кім-

з

в

наті. room-and-pillar-system Гтитопад"ріїз‘sistim] п eupn. камерно-стовпова cucTéMa розробки.

-roomed [-rumd] adj у складних caoвах означає що складається з ряду кімнат; three-roomed трикімнатний; їїуе-гоотей house будинок на п'ять

кімнат. roomer Гтита) п мбшканець. roomette

(ги: ‘met] п купе.

roomful [‘rumful] п побвна кімната. roominess [‘ruminis] п місткість, Ємкість. rooming-house [‘ruminhaus] п амер. мебльдвані кімнати. room-mate {‘rummeit] п товариш (cyсід) по кімнаті,

445

го0

гої

Ss

roomy Гтиті) adj простбрий, вільний; місткий.

roost [ru:st] 1. п 1) сідало; 2) спальня, пбстіль; to go to г. лягати спати;

at г. на

сідалі;

перен.

з ліжку;

curses come home to г. присл. не копай іншому ями, бо сам ynaméw, 2. и 1) сідати на сідало; 2) улаштдвуватись на ночівлю; поселятися.

rooster

[‘ru:sto] п півень.

root [ru:t] 1. п 1) кбрінь; 2) рі коренеплоди; 3) кбрінь, причина, дже-

peso;

the г. of all evil корінь зла;

4) мат. корінь; square (second) квадратний кбрінь; cube (third)

кубічний основний;

корінь; the

г.

г. г.

5) attr.

корінний,

principle

основний

принцип; фраз. звор.: to pull up by the roots викорінювати; викорчовувати; to take r., to strike г. пускати коріння, вкорінюватися; г. and branch докорінно; 2. v 1) пускати коріння, вкорінювати(ся); 2) прикбвувати; fear rooted him to the ground жах прикував його до місця; 3) виривати з KOpeHeM (up, оці); 4) підривати коріння, рити,

розривати (рилом землю -- up); 5) дошукуватись, докдпуватись (до чогось); 6) амер. підтримувати, заохдчувати, підбадьорювати (for). oot crop [‘ru:t’krop] п коренеплід.

ooted

[‘ru:tid]

adj вкорінений;

міц-

ний, тривкий; глибокий. ooter [‘tu:ta] п 1) тварйна, що pre землю; 2) дорбжній плуг; 3) амер. спорт. розм. болільник.

ootless [’ru:tlis] adj без коріння. ootlet [‘ru:tlit] п корінець, корінчик. ooty І [’ru:ti] adj коренистий, з 6é3ліччю коріння. ooty II [‘/ru:ti] п військ. si. хліб. ope [roup] 1. n 1) канат; вірьбвка, мотузка; трос; 2) нитка, рі мор. снасті, такелаж,

4) тягуча канадтний;

в'язка; 3) оснастка;

клейка рідина; 5) attr. вірьбвочний, мотузяний;

6) рі (the ropes) канати, що відгороджують арену (в цирку); фраз.

звор: to know the ropes добре орієнтуватися (в чомусь); to give smb. г. enough to hang himself дати комусь звернути самому собі в'язи; дати комусь своббду дій, щоб за-

напастйти

лива

ford;

міцність;

г. ої sand

ілюзія;

обман-

а г. of pearls

разбк (низка) перлин; 2. о 1) прив'язувати, зв'язувати канатом; 2) отбчувати TH на

канатом

кандті,

(іп, off); 3) тяг-

вірьовці;

4) навмисно

відставадти (у змаганні); 5) загуснути (про рідину); 6) sl. вішати. ope-dancer [‘roup,da:nsa] п кандатний танцюрист, канатоходець. ope-drive [‘roupdraiv] п тех. канатна передача. (‘roupleda] п мотузяна ope-ladder драбина. opemanship стерність

[‘roupmansip] ходити

тецтво альпіністів.

п 1) май-

по канату;

2) мис-

горег

[‘roupa]

п

1) канатний

стер; 2) пакувальник; 601.

rope’s-end

май-

3) амер.

[‘roups’end]

п мор.

ков-

1) лі-

ньок; 2) кінець троса. rope-walker [‘roup,wo:ke] = rope-dancer. rope-yarn [‘roupja:n] п mop. каболка (тонкці

просмолений

канатик).

гору [‘roupi] ад) тягучий, липкий (про рідину).

клейкий,

roquet

[{‘rouki] спорт. 1. п крокетування; 2. г крокетувати. rorqual |"то:Кмаої) п зоол. смугач, полосатик (порода кита). гогіу [‘ra:ti] adj 1) весблий, безжурний, безтурббтний, добродушний; 2) приємний, що).

веселий

(про

час

то-

rosaceous [rou’zeifas] adj схбджий на троянду. rosarian [rou’zeirian] п любитель троянд. rosarium [rou’zeariem] п розарій. rosary [‘rouzari] п 1) тройяндовий сад; грядка троянд; 2) розарій; 3) чотки; 4) вінок, гірлянда; 5) антолбгія. rose I [rouz! 1. п 1) троянда; 2) розетка;

3)

сйто

(в

поливальниці);

4) рожевий кблір; 5) рі рум'янець; 6) мед. бешиха; фраз. звор.: bed of roses легке, щасливе життя; der the г. нишком, по секрєту;

із not втіхи;

all го5е5 born

under

в

житті

не

ипlife

лише

the г. народжений

пбдза шлюбом, «незаконнонароджений»; 2. adj рожевий; 3. о робити рожевим, надавати рожевого відтінку rose II |гоц2) разі від rise I. roseate [‘rouziit] adj 1) рожевий; 2) світлий,

rosebud ди;

радісний.

[‘rouzbAd] 2) вродлива

п 1) бутон трояйдівчина;

3) амер.

дебютантка; 4) attr. схожий на бутбн троянди; свіжий як бутон троянди. rose-bush [‘rouzbus] п куш троянд. rose-colour [’rouz,kAla] п І) рожевий колір; 2) привабливий вигляд. rose-coloured [’rouz,kAlad] adj 1) рожевий; 2) перен. життєрадісний, райдужний; to see things through r.-c. spectacles дивитися крізь рожеві окуляри; г. с. starling рожевий шпак.

дова

вода;

дотна

rose

2) удавана

чулість;

люб'язність.

window

[‘rouz’windou]

кругле вікно,

заповнене

ну-

п архт. ажурними

кам'яними елементами. rosewood [‘rouzwud] п палісандрове дерево; дерево троянди (деревина). rosin (гогіп)| І. п 1) смола (oco6a. в твердому стані); 2) каніфоль, живиця; 2. о натирати каніфоллю (смичок).

roster

[‘rousta]

клад

п особл.

нарядів,

військ.

вартувань;

ральний (про подібний.

rostrate

колону);

[‘rostreit)

дзьоб;

adj

2) архт.

рбз-

список.

rostra [‘rostra] рі від rostrum. rostral [‘tastral] adj 1) архт.

рост-

9) дзьобо-

1)

що

має

ростральний.

rostrated [ras‘treitid] =rostrate. rostriform [‘rostrifo:m] adj дзьобоподібний. rostrum [‘rostram] п (pl rostra, rostrums) 1) трибуна; кафедра; 2) ніс корабля; 3) дзьоб. rosy [‘rouzi] adj 1) рожевий (тож nepex.); 2) рум'яний, квітучий (вигляд); 3) ясний, світлий; радісний, райдужний, 4) прикрашений або усіяний трояндами. rot [rot] І. о 1) гнити; псуватися; перен. розкладатися; 2) гноїти, ро-

бити гнилим; 3) псувати; 4) дражнити, іронізувати; 5) дурити, обманювати;

з прийм.

і присл.:

г. about

марнувати час; г. away гинути; г. оїї в'янути; 2. п 1) гниття; гниль; пбтерть; порохно; 2) шблуді (у овець); 3) розм. нісенітниця, дурниця, безглуздя; г.! дурниці; don’t talk

г. не

провал,

плещи

язиком;

невдача

4) спорт.

(у змаганні).

rota {‘routa] п розклад чергувань. rotaplane [‘routaplein] п ав. ротоплан. rotary [‘routari]

таційний;

г.

струм;

г. press

rotate

adj обертальний;

г. engine

шина;

current

друк.

І. о [rou’teit]

2) чергувати(ся);

ро-

ротаційна

ел.

ма-

багатофазний

ротація.

1) обертати(ся); змінювати(ся)

черзі; 2. adj [’routeit]

по

бот. колесо-

подібний, колесовидний. rotation [rou’teifn] п 1) обертання; 2) періодичне повтбрення, чергування; іп (або Бу) г. поперемінно, по черзі; 3) с.г. сівозміна (тж г. of crops).

rose-drop [‘rouzdrop] п рожбвий висип. rose-leaf |"гошгії:Ї) п пелюстка тро-

rotational |rou’teifnal] adj 1) змінний,

янди; crumpled г. І. маленька неприємність, що затьмарює загальну радість.

rotative [rou’teitiv] =rotational. rotator [rou’teita] п 1) обертаючий

rosemary [‘rouzmeri] п бот. розмарин. rose-rash [‘rouzref] п мед. краснуха. rose-tree [{‘rouztri:] =rose-bush, rosette [rou’zet] п 1) трояндочка. rose-water [‘rouz,wo:ta]

розбтка;

2)

п 1) троян-

що

чергується;

2) обертбвий;

рота-

ційний.

пристрій; ротатор; 2) мет. обертова відбивна піч; 3) анат. обертаючий м'яз. rotatory [‘routateri] adj 1) обертальний;

г.

current

ел.

багатофазний

струм; 2) обертаючий. rote | [rout] п зубріння; механічне запам'ятання; Бу г. напам'ять.

446 гої oe eee oan, | ee ee а на

rote II [rout] п шум прибдю. rotograph [‘routegra:f] п ротодграф; відбиток на світлочутливому папері (без негатива).

rotor [‘routa] п 1) тех. ротор; роббче кблесо турбіни; 2) ел. якір; 3) ав. рбтор вертольота; 4) айіг.: г. plane ав. вертоліт. rotorcycle |"тоціо,заїкі| п легкий одномісний вертоліт. rotten [‘rotn] adj 1) гнилий; прогнилий; тухлий, зіпсбваний; 2) непридатний; 3) нечбесний; морально зіпсбваний;

4)

слабкий;

м'який;

що

вйвітрився (про гірську породу); 5) розм. неприємний, огидний. rottenness [‘rotnnis] п 1) гнилість; зіпсбваність; 2) підлість, нечес-

ність.

rotter

("тоїг)

п sl. пбгань,

паскуда

(про людину). rotund {rou’tand] adj 1) повний; гладкий; товстий (про людей); 2) круглий, округлений; 3) закруглений

(про

фразу);

пишномовний

(про стиль); 4) сферичний,

тий, круглий. rotunda [rou’tanda] п архт. rotundity [rou’tAnditi] nm

куляс-

ротобнда. повнота,

округлість.

rouble [/ru:bl] рос. п карбованець. rouge І [ru:3] фр. 1. п 1) рум'яна; 2) губна помада; 2. о 1) рум'янити(ся); 2) фарбувати губи. rouge II |ги:43| п спорт. сутичка навкбло м'яча. rouge-et-noir [,ru:3ei’nwa:] вбне й чорне» (азартна ти).

фо. п «чергра в кар-

неделікатний;

г. usage

брутальне повбдження; а г. custoтег груба людина; 4) патлатий, кудлатий; 5) різкий, порийвчастий

(про вітер); 6) бурхливий, буйний (про море); г. passage переїзд по

бурхливому

морю; 7) шумливий;

8)

важкий, тяжкий; г. labour важка фізична праця; 9) сувбрий, важкий (про життя); г. luck розм. гірка доля;

чевдача,

невезіння;

it is

г.

оп him він не заслужив такої гіркої долі; to have а г. time терпіти злидні, нестатки або погане ставлення; 10) терпкий; 11) необроблений, неочищений; 12) чорновий; г. copy чернетка; г. draft ескіз, пачерк; 13) приблизний; г. estimate приблизна оцінка; 14) сйльний, грубий (про усар); фраз. звор.: г. and ready зроблений сяк-так, наспіх; to take over

а г. road амер.

поставити

в скрутне

станбвище;

тально

та

ін. (див. adj); to treat г.

сувбро

повддитися

бість,

неотбсаність;

1) нерівність

закінченому начерк; 4) бешкетник;

нерівне

(у підкові); 4. о 1) робити

2. adv

(з кимсь);

(місцевості);

бру3. п

2) гру-

іп the г. в не-

вигляді; 3) чорновий щось неприємне; 5) грубіян; хуліган; б)

mone

(8

гольфі);

або ставати грубим, шершавим і т. nj; 2) підковувати (коня) на гбстрі шипій; 3) об'їжджати (коня); 4) допускати грубість (особл. в футболі); куйдвдити (волосся); 6): to г. it обходитися без звичайних вигод,

терпіти

і присл

нестатки;

г. оці

з

креслити

прийм.

начорно;

г. up а) розм. роздратовувати когось; 6) куйдвдити (волосся). roughage |"тліідз| п 1) грубий корм; 2) груба їжа; 3) грубий, жорсткий матеріал.

rough-and-tumble

[‘rafand’tAmbl]

adj безладний; 2. п бійка; 2) метушня,

roughcast

[/rafka:st]

1.

1) KonoTHéya,

2. п 1) груба штукатурка; 2) груба модель; початкбвий начерк; 3. 0 І) грубо штукатурити; 2) Hakpécлювати, накидати (ллан). rough-draft [’rafdra:ft] о робити чорнове креслення.

rough-dry

[/rAf’drai]

лизну),

не

шений,

але

roughen

|тліп|

грубим,

1. о сушити

прасуючи; не

2. adj

(бі-

вису-

випрасований.

о робити або ставати

шершавим

на

ролику; 3)

тощо.

rough-hew |/тлі"піц:) о грубо обтісувати. rough house j’raf/haus] г sl. скандал, шум. rough-house [‘rAfhaus] v s/. 1) поводитися погано; 2) бешкетувати, хускандалити.

повний,

гладкий;

4)

прямий, щирий, відвертий; грубуватий; а г. oath крута лайка; 5) м'який, низький; бархатистий (про 20лос);

6)

цілий,

великий,

чималий,

кругленький (про суму); 7) близний; грубий, закруглений

при(про

числа);

(про

8)

стиль); (про

плавний,

9)

гладкий

приємний,

вино);

фраз.

нетерпкий

звор.:

а

г. реє

in a square hole людинаненасвоєму місці; а г. trot крупна, швидка рись; 2. п 1) коло, круг; 2) куля; this earthly г. поет. земля; 3) коловий рух; 4) цикл, ряд; кбло; the Чайу г. коло щоденних занять; 5)

обхід; the

1. adj 1) грубо

оштукатурений, потинькований; 2) начорно розрбблений (про план);

ліганити,

rough [raf] 1. adj 1) грубий; 2) нерівний; шершавий; 3) неотесаний; неввічливий;

спорт.

7) шип

rou

перевірка

г.

ої

караулу;

робити

to make

обхід;

visiting

rounds перевірка вартових; дозір для зв'язку; 6) прогулянка; to go for a good г. зробити тривалу прогулянку; 7) тур; раунд; партія (гри); 8) кусок, шматок; г.ої bread круглий окраєць, шматбк хліба; 9) щаббль (драбини); 10) військ. патрон; пбстріл; "черга; 20 rounds of ball cartridges 20 бойових патронів;

11)

снаряд;

ракетний

снаряд;

фраз. звор.: news (story) goes the г. новина (оповідання) переходить з уст в уста; г. of cheers вибух дплесків; 3.адо 1) навколо, кругом; 2) назад; 3) недалбко, неподалік; фраз. збор.: to sleep the clock г. проспати 12 або 24 години; all the year

г. цілий

рік; 6 inches

в обхваті;

to show

г. 6 дюймів

smb.

ти комусь все визначне, ги;

to соте

г. а)

г. показа-

варте ува-

приходити,

захб-

roughly [‘rafli] adv 1) грубо; 2) зневажливо; неввічливо; 3) нерівно;

дити; б) опритбмніти; в) видужати; to order carriage г. розпорядитися,

4) бурхливо, різко; 5) приблизно. rough-neck [’rAfnek] п амер. розм. хуліган, бешкетник.

щоб

roughness [‘rAfnis] п 1) грубість; неотесаність; 2) нерівність, шершавість; 3) бурхливість; різкість; 4) терпкість.

tough-rider roughshod

[’raf,raida] п берейтор. [/raffod] adj підкбваний

на шипи (про коня); to ride г. over повбдитись сувбро, брутально; діяти деспотично. roulade Ee‘la:d] фр. п рулада. гоціеай [ru: ‘lou] фр. п (рі -s, -х)

стовпчик монет, загорнутих у папір. roulette (ги: ек) фр. п рулетка (гра). Roumanian [ru:’meinjan] 1. adj румунський; 2. п 1) румун, румунка; 2) румунська мова. round I [raund] 1. adj 1) круглий; кульовий; сферичний; г. arch півкругла арка; г. shoulders (або back) сутулість; г. text (або hand) круглий побчерк; друк. рондо; 2) круговий; коловий; dance вальс; г. game гра в карти, в якій берб участь необмежена кількість гравців; г. trip амер, поїздка в обидва кінці;

рушинйк

г.

towel

(тож

(спільного

roller

towel)

користування)

екіпаж

подали

до

під'їзду;

г.

about кругом та навкобло, околяса; г. and г. кругом; з усіх боків; 4. prep навкруги, навколо; г. the cor-

ner за рогом; 3a pir; г. the world HaBKOo світу; to argue г. and г. a subject а) без кінця обговбрювати щось; б) ходити кругбм та навколо; говорити не по суті; 5. о 1) закругляти(ся); робити(ся) круглим; 2) обгинати, обходити (мис тощо); 3) завершати, закінчувати, закруглювати (фразу); з прийм. і присл.: г. оїї закругляти(ся); г. оп а) зробити несподіване запербчення;

6)

дондсити;

(худобу);

6)

провбдити

облаву.

г. Up

оточувати

а)

зганяти

(ворога);

round II [raund] о заст. говорити шепки, таємниче.

roundabout обхідний,

[‘raundabaut] 1. adj об'їзний, кружний;

товстий, огрядний;

шлях; HO. roundel диск;

[‘raundl]

1) 2)

2. п 1) обхідний

2) карусель; медальйдн;

по-

п

3. adv приблиз1)

маленький

2) =rondeau.

roundelay [‘raundilei] п 1) коротенька пісенька з приспівом; 2) спів пташки.

447

rou

ounders [‘raundaz] п рі англійська гра в м'яч ‘oundhead = [‘raundhed] іст. круглоголовий; пуританин. ‘ound-house |‘raundhaus] п 1) заст. арештднтська; 2) mop. кормова рубка;

3)

амер.

паровозне

депо.

‘oundly (тацпаї| adv 1) кругло; 2) навпростець, прямо; різко, відверто; 3) цілком, повністю; грунтовно; to go г. to work без приступити до роботи.

зайвих

слів

‘ound robin {‘raund’robin] п петиція з підписами, розташованими кружKOM

(щоб

приховати,

хто

підписав-

п

rapmarue

я першим). ‘ound-shot [‘raundsot]

ядро. ound-shouldered

[’raund’sfouldad]

adj

сутулий.

‘oundsman

[‘raundzmon]

вЄельний

агент;

п 1) торго-

збирач

замовлень;

2) амер. поліцейський інспектор. оипа-іабіе [/raund’teibl] adj (що відбувається) за круглим столом.

ound-the-clock

[’raunddaklok]

adj ці-

лодобовий.

ound-trip [‘raund’trip] adj амер. зворотний; r.-t. ticket квиток назад. ound- гир {‘raundap] п 1) округлення, закруглення; 2) амер. заганяння худоби; 3) облава; 4) випуск, зведення новин (по радіо, в газеті);

press

г. и.

бгляд

преси;

5)

збір; збігбвисько; а гли. ої old friends зустріч старих друзів. опр [ru:p] мотл. 1. о продавати 3 аукцідну; 2. п аукцідн. ouse I [rauz] 1. о 1) будити; 2) спонукати (до — to); 3) надихати; збуджувати; 4) роздратовувати, виводити з себе; 5) полбхати дичину; 6) прокидатися, пробуджуватися;

7):

to

г.

лінощі;

oneself

перемагати

2. п військ.

побудка.

свої

ouse II [rauz] п заст. 1) гульня, пиятика; Z) тост; to give а г. пити за здорбв'я. ousing Ц|тацгід) adj 1) що вадихає, збуджує; а г. welcome палкий приHOM; 2) розм.

безладна

втбча;

ти вщент; ти;

2.

to put to г. розби-

погнати,

шо розбити

примусити

примусити вщент;

ПІ

тіка-

погнати,

тікати.

put HI, [raut] п 1) гулянка; зббрище; 2) заст. раут.

put

|гаці)

о

рити

routine [ru:‘ti:n] п 1) заведений noрядок; певний режим; 2) рутина; шаблон; / 3) військ. розпорядок служби;

4) attr. певний,

ний;

звичайний;

ний

(про ремонт

землю

шумне

(ри-

лом); т. out витягувати, викопувати. уціє [ru:t] 1. n 1) маршрут; 2) курс; шлях, путь; еп г. (ау ‘Tu:t] по доposi, в дорбзі; 2. v (часто [raut]) амер. 1) посилати (по певному маршруту); 2) розподіляти.

yute-march [‘ru:tma:tf] п 1) марш в мирній обстанбвці або в тилу; 2) амер. рух в похідному порядку.

устанобвле-

шаблонний;

потоа-

і т. п.).

гвалт,

галас;

неча;

сварка;

2)

суперечка;

what’s

колот-

the г.? в чому

справа? to make а г. іо kick up а г. зняти (зчинити) галас (скандал); 3) прочухан; to get into а г. дістати прочухана; 2. v 1) давати прочухана, вичитувати (комусь); 2) галасувати, здіймати скандал. rowan |Ттоцоп| п wora. горобина. row-boat [‘roubout] п весловий човен; мор. шлюпка.

rowdy

[‘raudi]

кстливий;

1. adj шумливий;

2. п

хуліган;

беш-

головоріз.

rowdyism [‘raudiizm] п хуліганство. rowel [‘raual] п коліщатко шпори. rower [‘roua] п весляр. rowing I [‘rouin] п гребля, веслування. rowing II [‘rauin] п нагінка, прочухан,

догана.

rowlock [’rolak] п кочет (човна). royal [‘roial] 1. adj 1) королівський; 2) чудовий; розкішний; 3) брианглійський;

В. Air Force

британські військово-повітряні сили; В. Мауу британський військово-морський флот; фраз. звор.: г. blue чистий, яскравий відтінок cHнього кбльору; В. Exchange будинок лбндонської біржі; В. Naval Reserve резерв офіцерів і матросів торговельного флоту (у Великобританії); г. road перен. найлегший спбсіб (шлях) досягнення чогось; г. stag благорбддний длень (не молодший шести років); В. Standard королівський штандарт; 2. п 1) (the Royals) рі збірн. заст. перший піXOTHHH полк; 2) розм. член королівської родини; 3) великий формат паперу (тж г. paper). royalist [‘roialist] п 1) рояліст; 2) амер. твердолобий; 3) attr. роя-

лістський.

royalistic ський.

[roia‘listik]

adj

рояліст-

royalty [‘roialti] п 1) королівська гідність; королівська влада; 2) члени королівської

королівські

rove I |гоцу| І. о 1) блукати (про погляд); 2) тинятися, мандрувати; 2. п мандри, блукання. rove II |гоим) be і р.р. від reeve. гоуег [‘rouve] п 1) бурлака, блукач; мандрівник; 2) пірат; морський розбійник. row І [rou] п 1) ряд; іп а г. в ряд; in rows рядами; 2) ряд будинків, вулиця. row II [rou] 1. о 1) гребти, веслувати; 2) пливти або перевозити на човні; з прийм. і присл.: г. down перегнати на човні; г. out стомитися від веслування; г. оуег легко перемогти в змаганні на човн п Ї) веслування; 2) прогулянка на човні; to go for а г. кататися на човні. row ШІ [rau] 1. п розм. 1) шум,

танський,

разючий.

oustabout [‘rausta,baut] п амер. підсобний робітник. оці I [raut] 1. п розгром; поразка;

rub

родини;

привілеї

4) вблич, зеличність;

гонорар даного

(процент

3)

(звич.

рі)

і прерогативи; 5) авторський

з кожного

примірника);

про-

відрахування

власникові патенту; 6) іст. орендна плата землевласникові за розробку

надр. rub I [rab] 1. о 1) терти(ся) (об щось — against, on, over); to г. the wrong way гладити проти шерсті; роздратовувати; 2) натирати, начищати (тж г. up); 3) стирати(ся)

(тою г. away, г. off); 4) протирати;

5) стикатися; зачіпати; 6) копіювати малюнок (з міді або каменю), притираючи до нього папір олівцем; з прийм. i присл.: г. along а) ладидти, жити в злагоді; уживатися;

силу away

6)

розм.

просуватися,

на-

пробиратися, продиратися; г. а) стирати (ворс); б) перен.

втрачати

новизну;

зношуватися;

г.

down а) витирати насухо; б) чистити коня; в) точити, шліфувати;

г. іп а) втирати (мазь); б) переKOHYBaTH; втовкмачувати; г. off стирати(ся); виводити (пляму); through протирати (крізь сито); together терти (предмети) один об один; г. пр а) начищати, полірувати; 6) освіжати (в пам'яті щось);

в) розтирати (фарбу); 2. п 1) тертя; 2) натирання, розтирання; 3) нерівність грунту (що заважає

грі);

4)

there’s

перешкбда; the

г.

ось

утруднення; тут

і

прити-

чина. rub Il [rab] скор. від rubber II. rub-a-dub {’rAba,dAb] п барабанний бій. rubber І [/rAba] 1. п 1) гума; каучук; 2) гумка; 3) масажист; 4) рі калбші; гумові вийроби; 5) брусок; 6) прилад для натирання, витирання тощо; 7) attr. гумовий; 2. 0 1) прогумовувати; покривати гу-

мою; 2) амер. sl. витягувати шию (з цікавості); видивлятися. rubber II [/rAba] п карт. робер. rubber-insulated cable [/rAba,insjuleitid’keibl] п кабель з гумовою i30ляцією.

rubberized

[‘rAbaraizd]

мбваний; покритий канізбваний.

rubberneck

[/rAbanek]

adj 1) прогугумою;

п амер.

2) вул-

sl. 1) настирлива, допитлива людина; 2) аг: г. car (bus) автомобіль (автббус) для туристів. rubber plant [‘raba’pla:nt] п каучуKOHOCHa рослина, каучуконос. rubber-stamp [‘rAbastemp] о 1) ставити печатку; 2) перен. штампувати. rubber tree [‘rAba‘tri:] п каучукове дерево, каучуконос.

448

rub

rubber-vine [’rAbavain]=rubber tree. rubbing [‘rAbin] п 1) тертя; натирання; 2) малюнок, скопійбваний притиранням (див. rub I, 1, 6); 3) текст. зсукування. rubbish [/rAbif] п 1) мотлох, сміття; 2) нісенітниця (перев. як вигук); 3) sl. гроші; 4) eipx. пуста порбда. rubbishy [/rabifi] ай) поганий, паскудний; нікчемний; безглуздий. rubble [/rAbl] п 1) бут; кругляк; 2) галька, валун.

гибеїу

[‘ru:bifai]

ним;

2)

о 1) робити

мед.

викликати

червб-

почерво-

ніння.

Rubicon [‘ru:bikan] п Рубікон; to pass (або to cross) 6iKOH.

the

В. перейти

Py-

tubicund [/ru:bikend] adj рум'яний, червбний. rubidium [ru: ‘bidiom] п хім. рубідій. tubiginous [ru:’bidginas] adj іржавого кбльору. rubious [‘rubias] adj поет. рубінового кобльору.

tubric

|"ти:Ьгік|

п 1) рубрика;

лбвок; 2) абзац; залізняк.

гибгісаїе на

3) міч.

[‘ru:brikeit]

абзаци;

заго-

червбний

о 1) розбивати

2) давати

підзаголовки.

гибу [‘ru:bi] 1. п 1) рубін; 2) яскраво-червбний кблір; 3) друк. рубін (кегль 5", пунктів); above rubies неоціненний; 2. adj рубіновий, яскраво-червбний;

3. о

яскраво-червбний ruche

[ru:f]

cuck І [rAk] залишилися

фарбувати

в

колір.

фр. п рюш.

по 1) слорт. кдбні, що за прапором; 2) на-

товп; тиснява; 3) дурниця, нісенітниця. ruck II [rAk] о 1) робити складки;

2) мбрщити(ся) (звич. з up). ruckle І |тлкі) І. п складка, зморшка; 2. о робити складки, змдршки. тисКіе If [/rakl] 1. п хрип, хрипіння; 2. о хрипіти.

rucksack

[‘tukseek] нім. п рюкзак, по-

хідний

мішок.

tuction ка,

[‘rAkfn] спірка,

2) гамір,

п розм.

1) супереч-

заперечення;

гомін,

протест;

гвалт.

tudder [‘rAda] п 1) руль, стерно, керMO; 2) перен. керівний, провідний принцип. tudderless [‘radolis] adj 1) без руля, без керма; 2) без керівництва.

tuddiness

[‘rAdinis]

п 1) почервонін-

ня; 2) рум'янець. tuddle [‘rAdl] 1. п палена бхра; 2. v 1) мітити (овець); 2) фарбувати бхрою. tuddock [’rAdak] п орн. вільшанка.

ruddy

[’radi] 1. adj 1) рум'яний, чер-

BOHHH; 2) яскраво-червбний; 3) червонувато-корйчневий (про білку); 4) sl. проклятий, клятий; 2. v ставати червдбним. rude |ги:4) adj 1) грубий, брутальний;

2)

"примітивний;

невйхований;

неотесаний,

3) сувбрий;

жорсто-

гит нні

4) сильний, різкий; кий; лютий; 5) простий, необроблений, сирий; 6) раптбвий; 7) міцний (про здо-

ров'я); 8)) образливий; to be г. to smb. образити когбсь; говорити грубощі комусь. rudeness [‘ru:dnis] п 1)) брутальність, грубість; 2) нечбмність; 3) суворість;

жорстокість;

лють.

rudiment -[/ru:diment] п 1) рудиментарний OpraH; 2) рі початки, зачатки; елементарні знання. rudimentary (,ги:Чі"тпепізгі) adj 1) елементарний; 2) зачатковий; недорозвинутий; зародковий, рудиментарний. rue I |ги:) п бот. рута (запашна). rue II |ги:) 1. о 1) розкаюватися; жалкувати, шкодувати (за чимсь); 2) сумувати; горювати; to г. the hour when... проклинати годину, коли... 2. п заст.

1) каяття;

2) жаль;

співчуття. rueful [/ru:ful] adj 1) сумовитий, сумний; смутний; 2) жалісний; жалібний, тужливий; 3) розчарбваний; а г. countenance сумна міна. ruefully [/ru:fuli] adv 1) сумно, похмуро; 2) з жалем, з співчуттям. ruff I [raf] п 1) брижі; рюш; 2) смужка пір'я, шерсті або щетини навкбло

шиї;

3) тех.

гребінь,

кіль-

цбвий виступ на валу. ruff ПП [raf] карт. І. п кобзир; козиряти; бити кобзирем. ruff ПІ [raf] п їхт. йорж. гиїїїап [/rAfjon] негідник.

п хуліган,

2a.

головоріз;

гиїїїапізт [/rAfjanizm] п хуліганство, грубощі. ruffianly [‘rAfjonli] adj хуліганський. ruffle IT [/rafl] 1. о 1) куйобвдити, кбшлати

(волосся);

2) рябити,

ймати жмури, брижити 3)

порушувати

спокій;

зді-

(про воду); 4)

гофру-

вати; збирати зборки (на сукні); 5) розм. козиритися; приндитися; повбдитися зарозуміло, задирливо; 2. п 1) мереживна гофрована манжетка; оборка; 2) брижі, жмури (на воді);

3) метушня,

збентежен-

ня; 4) pl sl. наручники. ruffle HW |тлїї) п барабанний

дріб.

гиїйег [‘rAfla] п 1) хвастун; 2) задирака; хуліган. rufous [‘ru:fas] adj червонувато-коричневий, рудий. rug [rag] п 1) килим;

Rugby

|/тлебі)|

В. football). rugged [‘ragid] гладкий;

п

спорт.

2) плед.

регбі

adj 1) нерівний,

шорсткий,

шершавий;

(тож не2)

різкий, сувбрий; 3) бурхливий; шалений; 4) непогожий; 5) змбршкуватий; грубий; 6) міцний; масивний; 7) важкий, тяжкий; 8) амер. сильний, міцний; г. features грубі риси обличчя.

rugger

[/rAga] розм.- Вирбу.

rugose [‘ru:gous] складчастий.

adj зморшкуватий;

rugosity [ru:’gositi] п 1) змдбршкуватість; 2) змбршка. ruin |гціп| І. п 1) загибель; крах; катастрофа; розбрення; 2) причина

загибелі; 1)

3) руїни

руйнувати;

щати;

2)

псувати;

(перев.

рі); 2.0

губити,

занапа-

to г. a girl збезче-

стити,

знеславити

oneself

розорйтися.

дівчину;

to

г.

ruination |гиі"пеї/п) п розм. загибель; крах; розбрення. ruinous |/тціпаз) adj 1) зруйнований; 2) згубний, руїнницький, руйнівний. rule [ru:l] 1. п 1) правило, принцип; норма; by г. за існуючим (встанбвленим)

правилом;

aS

а

г.

зви-

чайно, як правило; standing r. правило, встановлене якою-небудь корпорацією; постійно діючі правила; hard and fast г. точний критерій; тбчно швстанбвлена форма; г. of the road правила руху; г. of three

мат.

правило

трьох;

rules

in force

діючі

родного

права;

2)

international

норми

міжна-

постандва,

рі-

шення суду або судді; г. absolute судова постанбва, що має остаточну силу; 3) зразбк; 4) правління; влада; to bear г. керувати, правити; 5) статут (товариства); 6) панування; 7) масштаб; 8) лінійка (тж друк.); фраз. звор.: г. of thumb а) кустарний спбсіб; б) приблизний підрахунок; 2. о 1) керувати, правити, управляти; панувати; 2) перебувати на певному рівні (про ціни); 3) постановляти; установлювати правило; 4) лініювати, графити; 5): г. out виключати.

ruler І [‘Tu: la] п правитель. ruler Il [/ru:lo] п лінійка. ruling

[‘Tu:lip] 1. п 1) управління; 2) постанова; ухвала; судове рішення; постанбва судді; 2. adj па-

нівний; переважний. rum I [ram] п 1) ром; 2) амер. спиртний напій. tum Il [ram] adj розм. |) дивний, чудернацький, лий;

а

чудний;

г. start

2)

дивний

customer дивна, (суб'єкт).

підозрі-

випадок;

підозріла

г.

людина

Rumanian = [ru:’meinjan] =Roumanian. rumba [‘rAmba] 1. по румба (танець і музична форма); 2. с танцювати румбу. rumble [‘rAmbl] 1. о 1) грюкати, rypкотіти; 2) гблосно сказати; 3) бурчати; 4) розм. бачити наскрізь; все розуміти; 2. п 1) грюкання, гуркотіння; 2) сидіння позаду екіпажу; місце для багажу, 3) авт. відкидне сидіння (тж г. seat).

rumble-tumble

[‘rambl,tambl]

тряска, трясіння; труський екіпаж.

rumbustious шлунка

ruminant

шумний.

[‘ru:mon]

жуйних).

п

|ти:тіпепі)

ло

1)

громіздкий

[rAm’bAstjas]

галасливий,

rumen

2)

adj

рубець 1.

розм. (відділ

по

жуйна

rum SSS

тварина;

2

SS

adj

1) жуйний;

думливий. ‘uminate [‘ru:mineit)

2) 3a-

v 1) жувати 2) роздумуваобмірковувати,

жуйку, ремигати; ти, розмірковувати, (upon, on, over, of, about). umination [,ru:mi’neifn] п 1) обдумування, обмірковування; 2) pe-

мигання. ummage |тлтідз) 1. о 1) ритися, копатися (в чомусь); 2) обшукувати; 3) витягати (оці, up); 2. п 1) пошуки, шукання; обшук, трус; 2) митний Oran; 3) модтлох; пбкидьки;

4) attr.:

випадкбвих метою).

‘ummer

речей

г. sale

розпродаж

(з благодійною

(тата) п кубок.

‘ummy [’rAmi]=rum II. umormongerin § [‘ru:ma,mangoarin] amep. ive на чуток.

umour

п

[‘ru:ma] І. п чутка, пбголос;

rumours are about ходять чутки; there is а г. кажуть; 2. о (звич. pass.) пускати чутки; розповідати новини; it is rumoured that... є чутKH, що... ump [ramp] п крижі; озадок, ory30K.

umple

[‘rampl]

о 1) м'яти;

викли-

кати безладдя; 2) куйовдити (волосся). ump steak [/rampsteik] п кусбк вирізки, ромштекс. umpus [‘rAmpas] п 1) розм. метушня; шум, гамір; сварка; 2) айіг.: г. room кімната для ігор і розваг (у пока un |глп) 1. о (past ran; р. р. run) 1) бігати, бігти; 2) рухатися; пересуватися; 3) плавати, курсувати; 4) котитися; 5) рятуватися втечею, тікати;

6)

промайнути;

промчати;

7) брати участь (у змаганнях); 8) швидко поширюватися (про вогонь, новини); 9) текти, струменіти, сочитися (про рідину); проливати(ся) (про кров); 11) розпливатися, розхбдитися (про чорнило); линяти;

12)

простягатися,

TH, обвиватися гласйти,

тягтися,

проходити,

розлягатися;

13) рос-

(про рослину);

говорити

(про

14)

документ);

15) виставляти (свою) кандидатуру на виборах (for); 16) управляти (машиною); 17) вести (справу); 18) гнати, підганяти; 19) плавити, лити (метал); 20) встромляти, заганяти

(іпіо);

втягувати

(нитку

в

голку); 21) переслідувати, цькувати (звіра); 22) ставитися, iTH (про п'єсу); this play runs for 20 nights ця

п'єса

ставиться

20 днів

підряд;

23) бути чинним, дійсним (на neeний термін); з прийм. і присл.: г. ароці а) метушитися; б) гратися, бавитися (про дітей); г. across випадкбво зустрітися з; г. after а) переслідувати; б) залицятися до кбгось;

г.

г. амау 4-131

at

накидатися

а) тікати,

449

ee

на

ховатися;

когось;

б) по-

мчати,

понести

а) поїхати 6)

Б

(про коня);

(з міста)

зупинятися

г. down

в провінцію;

| (про

годинник);

в) перевтбмлюватися; г) наздогнати; д) зіткнутися з кимсь; е) ставитися презирливо; г. іп а) кинутися врукопашну; б) провести кандидата

(на

виборах);

в)

розм.

арештувати і посадити в тюрму; г) розм. відвідати; г. іпіо а) впадати у; б) доходити до, досягати;

the book ran into 5 editions книжKa вйтримала 5 видань; г. off а) тікати; б) відціджувати; в) ухилятися

від

предмета,

об'єкта

б)

повторювати;

переглядати;

в)

пробігати пальцями (по клавішах); г. to а) досягти (суми, цифри); 6) іти (в листя, насіння); to г. to ехігетез вдаватися до крайності, перебирати міру; г. up а) поїхати

(до

міста);

6)

підвищуватися

швидко

зростати,

ціні,

доходити

в

(do — to); upon повертатися до чдгось; крутитися навколо чогбсь (про думки); фраз. звор.: to г. aground наскдчити на мілину; to г. dry висихати, вичерпувати (про рідину); to г. errands бути розсйльним (посланцем); to г. short висна-

жуватися, бракувати, не вистачати; 2. п 1) біг, пробіг; on the г. на ходу; at а г. а) на бігу; б) підряд; 2) короткочасна поїздка; 3) напрям;

the

г. ої the

hills

із М.

W.

пагорби простягаються на північний захід; 4) хід, перебіг (подій), продбвження; 5) пора, період; г. ої luck пора удач; 6) пдпит (на книжки); 7) середній тип або розряд; the common г. ої, теп звичайні люди; 3) зграя (риби); 9) загорбджене місце (для курей тощо); кошара (для овець); 10) дбзвіл на користування чимсь; 11)

тех.

хід,

робота,

дія

(машини);

19) партія (виробів); 13) амер. струмок, потік; 14) муз. рулада; фраз. звор. іп the long г. кінець кінцем; to be out of the г. вийти з коблії.

runabout [‘rAnabaut] 1. adj мандрівний, бродячий; 2. п 1) бродяга; гультЯяй;

2)

невеликий

3) мотбрний човен. runagate [/rAnageit] п

автомобіль;

заст.

бродя-

га, волоцюга.

runaway

[‘rAnowei]

1. п

2)

1) утікач; 2) дезертир; 3) кінь, що мчить, закусйвши вудила; 4) бурхливе зростання; 2. adj 1) збіглий, утеклий; г. marriage шлюб крадькома;

що

ee

нестримно,

run

eee

швидко

зростає;

3) легкий, що дістався легко; г. victory спорт. легка перемога. run-down [‘randaun] 1. п корбткий виклад; 2. adj 1) занепалий; жалюгідний; 2) стбмлений, знесилений.

гипе |ги:п) п лінгв. руна. rung I |гло) п 1) східець, ка, щаббль; rung. Ц |гло)

adj

I |тлпій)

рильце

приступ-

2) спиця (в колесі). разі і р. р. від ring

(ти:пік)

Tunic runlet

(роз-

мови тощо); г) строчити (вірші); д) сходити (з рейок); вільно, чітко декламувати; г. оп а) повертатися (до темц, думки); б) говорити невпинно; в) писати разом (про літери); г) друк. набирати в підбір; г. out а) випливати, вибігати; 6) закінчити(ся) (про час); г. over а) переливатися через край;

Р

лінгв.

п заст.

(для вина

рунічний. барило,

котажні вироби. runnel [‘rAnl] п 1) струмок; нава,

runner

ба-

тощо).

runlet II (‘ranlit] п струмок. tunnables [’rAnablz] п рі розм.

три-

2) ка-

рів; стік.

Praca

змагання бігун; a

по

1) бігун,

учасник

з бігу: а роог г. поганий fast г. дббрий бігун; 2)

скороход;

3)

шлосйльний;

гонець;

4) заст. поліцейський; 5) контрабандист; 6) полозбк (саней); 7) доріжка (на столі, підлозі); 8) тех. бігу-

нок; ходовий рблик; робоче кблесо (турбіни); рбтор; верхнє жорно; 9) повзуча рослина; ниць); 11) мор. (снасті).

10) вусик ходовий

(полукінець

runner-up [‘rAnar’ Ар) п учасник змагання, який зайняв друге місце. tfunning |тлпід| 1. adj 1) біговий; г. track (або path) бігова доріжка;

2) що

account

біжить;

потбдчний

слідбвний;

mentary

3) потдбчний;

рахунок;

безперервний;

радіорепортаж;

4) г.

г.

г.

поcom-

fire

швидкий вогбнь; 5) плавний; 6) що Teué; г. sore гнійна рана; 7) по-

взучий;

виткий;

8)

рухливий;

що

працює; 9) pred. послідбвний; 10) тех. експлуатаційний; 2. п 1) бігання, біганйина; 2) хід, робота, дія; 3) теча; фраз. звор.: to be іп the г. мати шанси на виграш; to be out ої the г. не мати шансів на

виграш; to make the г. а) домогтися дббрих результатів; б) досягати успіху; to take up the г. a) вести (в перегонах); б) брати ініціативу в свої руки. running-board [/raninbo:d] п підніжка (автомобіля).

running knot

[‘rAnin’not]

п зашморг.

running mate [’rAnin’meit] п 1) людина, яку часто бачать в компанії з

іншою;

2)

амер.

кандидат

на

пост віце-президента. running title [/rAnin’taitl] п друк. колонтитул. runny [‘rAni] adj 1) рідкий; текучий; 2) що сльозиться. гип-оп |"тлп'оп)| 1. п додаток; 2. adj додаткобвий. run-out [‘rAn,aut] п 1) зношування; знос; 2) вихід, випуск; 3) рух за інерцією; 4) тех. дифузор. runt [rant] n 1) низькорбсла тварина;

450

гип

i

2) розм. людина низького зросту; коротун. run-through |’rAn,6ru:] по 1) mepéгляд;

run-up

2) розм.

репетиція.

[‘rAn,Ap]

п 1) розбіг;

2) ав. заходження

на

розгін;

ціль.

runway [‘ranwei] п 1) ав. злітно-посадочна смуга; 2) спуск для гідролітаків; 3) тех. підкранова колія; зал. під'їзна коблія; 4) спорт. доріжка для рбзбігу; 5) стежка

до водопбю; доріжка, прохід. rupee [ru:’pi:] п рупія (грошова одиниця

Індії,

Пакистану,

Індонезії,

Цейлону). rupture [‘rAptfa] 1. п 1) перелбм; пролом; 2) розрив; 3) мед. грижа;

sac а

(крові); 3) військ. навальна атака; перебіжка; 4) амер. змагання; 5) гірн. раптове осідання покрівлі; 6) attr. поспішний; терміновий; що

вимагає

швидких дій; г. work амер.

напружена,

термінова

робота;

г.

meeting амер. пбхапцем скликані зббри. rush candle .[/raf’keendl] п свічка з гнбтом з рогозу. tush-hours [’raf,auas] п pl години пік. rushlight [‘rAfslait] 1)=rush candle; 2) слабке світло; 3) перен. слабкий проблиск. rushy [‘rafi] adj 1) зарбслий очербтом,

комишем;

2) комишевий;

оче-

звор: г. between friends сварка друзів; 2. о 1) проривати (оболонку); 2) поривати (розривати) зв'язбк; 3) мед. спричиняти грижу.

ретяний. rusk [rAsk] п сухар. tusset [‘rAsit] 1. adj 1) червонувато-корйчневий; 2) заст. сільський; простий; 2. п коричневе яблуко; груба червонувато-коричнева TKa-

рі сільська

Russia

4)

ea.

пробій

(ізоляції);

фраз.

rural [‘ruaral] 1. adj сільський; г. economy сільське господарство; 2.п місцевість.

ruse |ги:2) п вийкрут, хитрощі. rush I [ras] n 1) очерет, комиш, тростина, ситник; рогіз; 2) дрібничка; not to care а г. бути байдужим; пої to give а г. for smth. не

надавати

attr. rush

значення

очеретяний, II

[raf]

чомусь;

3)

комишевий.

1. о 1) кидатися;

мча-

ти; рушати; пориватися; ап ідеа rushed into my mind мені раптом спало на думку; 2) діяти, виконувати

надто

квапливо;

to

г.

to

а

conclusion робити поспішний висновок; to г. а bill through Parliament провести спішно законопробкт через парламент; 3) хлинути, ринути; 4) підганяти, квапити; 5) військ. брати навальним натиском; to be rushed зазнати несподіваного нападу; 6) дути, віяти поривами (про вітер); 7) sl. обдирати (покупця); 2. п 1) навальний рух; кидок; натиск; наплив; напір; 2) прилив

нина.

leather

[/rAfa‘leda]

п юхта.

Russian [/rafn] 1. п 1) росіянин; poсіянка; 2) російська мова; 2. adj російський. russule [/rAsju:l] п бот. сироїжка. rust [rast] 1. п 1) іржа; 2) бот. зона, сажка; 2. о 1) іржавіти; робитися іржавим; 2) псуватися; притуплятися (від бездіяльності).

rust-free rustic

[/rAst’fri:] [‘rastik]

1.

adj нержавіючий. adj

1)

простий,

простакуватий; грубий; 2) сільський; 3) грубо зроблений; необтесаний; г. masonry буд. кладка 3 необтесаного каменю; рустування; 2. п 1) сільський житель, селянин; 2) грубо обтесаний камінь; руст.

гизіїсаїе

поїхати

[‘rAstikeit] на

село;

о

2)

1)

жити

виїхати, на

селі;

3) тимчасбво виключати (студента) з університету; 4) буд. рустувати. rustication [,rasti’keifn] п 1) заслання

на

село;

2)

тимчасбве

' бе

тТтТ

ІТ

чення (студента) з університету; 3) буд. рустування. rusticity |гле"ізіні| п 1) безпосередність, прирбдність, простота; 2) сільські звичаї. rustle [‘rasl] 1. п 1) шелест, шарудіння;

2)

лестіти, діяти

шум

дощу;

шарудіти;

швидко

2. о

2)

1)

амер.

і енергійно;

красти (худобу). rustler [‘rasia] п амер.

ше-

розм.

3) амер.

1)

людина,

яка займається крадіжкою ії тавруванням чужої худоби; 2) si. енергійна людина. rustless [‘rAstlis] =rustproof. rustproof [’rAstpru:f] adj нержавіючий.

rusty [‘rasti] adj 1) заїржавлений; іржавий; 2) кольору іржі; 3) поруділий (про одяг); 4) запущений, занедбаний;

my

French

is a

little

г. я трохи забув французьку мову; 5) застарілий; 6) хриплий; 7) згірклий; 8) розм. похмурий; грубий; to cut up г. sl. розізлитися, розлютуватися. rut I [rat] 1. п 1) колія; 2) борозна; 3)

звичка;

4)

тех.

жолоб,

виїмка;

2. о залишати колії; проводити розни. rut Il [rat] п фізл. тічка.

rutabaga

[,ru:ta’beiga]

бо-

п амер. брук-

ва.

ruth

|ги:8)

ruthenium

по

заст.

(ги."бі:пігт|

жалість,

хім.

жаль. руте-

ній.

ruthless [/ru:6lis] adj безжалісний; немилосердний; KOPCTOKHH. rutted [/ratid] adj зритий коліями. гийу [‘rati] =rutted. rye [rai] п 1) жито; 2) амер. хлібна горілка; 3) attr. житній; г. оп the rocks амер. коктейль (віскі 3 льодом). rye-bread [‘raibred] п житній хліб, гуої

[‘raiat]

п

індійський

селянин,

хліборбб.

виклю-

5 5,

s

[es]

19-а

літера

англійського

алфавіту.

sabbath

[‘seba0]

п 1) час

відпочин-

ку; 2) суббта (у євреїв); діля (у протестантів); 4) відьом. sabbath school [/seebad’sku:l] дільна школа.

sabbatic(al) дільний

ній

[so’beetik(al)] (у протестантів);

(у євреїв);

5.

year

3) нешабаш

п

не-

adj 1) не2) субот-

а)

бібл.

кожний CbOMHH рік; б) амер. річна відпустка (для наукової робоTu) (To 5. leave). sable I [‘seibl] п 1) сбболь; 2) соболбве хутро; 3) attr. соболевий, coболиний.

sable II [’seibl] поет. 1. п 1) чорний колір; 2) pl жалодба, траур; 2. adj 1) чорний; 2) жалдбний, траурний; 3) похмурий; his 5. Majesty дия-

вол. забої [‘seebou] eo

фр. п дерев'йний

че-

sabotage [‘seebata:3] фр. 1. п саботаж; диверсія; 2. v саботувати. saboteur [,seeba’ta:] фр. п диверсант. забге [‘seiba] 1. п 1) шабля; 2) рі кавалеристи, кіннотники; 2. u pyбати шаблею. sabre-rattle [‘seiba,retl] о брязкати зброєю. sabre-rattling [‘seiba,reetlin] adj брязкання зброєю.

sabulous ("зггБіцігє) adj піщаний. sac [sek] п 1) біол. мішечок; 2) сак (пальто). saccate [‘sekeit] подібний; weéuKy.

2)

adj біол. ) що

1) мішкоміститься в мі-

saccharic [so’keerik] adj: 5. acid хім. цукрова кислота. saccharify [so’keerifai] о хім. перетворювати (крохмаль) на цукор. saccharin(e) [‘saekarin] п сахарин. saccharine (/seekorain] adj цукровий;

цукристий.

saccharose |‘seekarous] п 1) хім. харбза; 2) тростинний цукор. sacciform [‘seksifo:m] adj біол. шкоподібний

самі-

451

sac

sacerdotal

[,sasa’doutl]

ницький;

sachem

adj священ-

жрецький.

|/зеійїот|

п амер.

1) вождь

індійців; 2) (політичний) верховода. sack | [sek] 1. п 1) мішок, лантух; 2) сак (пальто); 3) рі спальний мішок; фраз. звор.: to get the 5. бути звільненим (3 посади); to give smb. the 5. звільнити когось; 2. о 1) класти або зсипати в мішок; 2) розм. звільняти (з посади); 3) розм. перемогти (у змаганні).

sack 2) 2. ня. sack

II [sek] 1. о 1) грабувати; плюндрувати (захоплене місто); п плюндрування, розграбуван-

in

5.

earnest

sag

цілком

cepHo3Ho;

5.

dog гультяй, шалапу?. sadden ’seedn] о засмучувати (ся). saddle [’saedi] 1. п 1) сідло; 2) геол. антиклінальна складка; 3) тех. підкладка; башмак; супорт (верстата); гніздо (клапана); полозки; 4) союзка (черевика); фраз. звор.:

to put the 5. on the right horse справедливо обвинувачувати; to be in the 8. a) верховбдити; б) праціовати з захбпленням; 2. adj в'ючний; 8. о 1) сідлати; сідати в сідлб;

2)

звалювати

upon);

saddleback вйна

(на

обтяжувати

(чимсь -- with).

[’sedlbek]

(гори);

з сідловиною;

2.

когось--

1. п

adj

3. adv

сідло-

сідлуватий; на

спині.

НІ [seek] п заст. біле cyxé вино. [‘seekklo6] п 1) полотниsackcloth мішковина; 2) бібл. на, ряднина; волосяниця.

saddle-bag [’seedlbeg] п 1) сідловий в'юк; 2) килимова тканина.

sack-coat

saddle-bow лука. saddle-cloth

[‘sakkout]

не пальто.

sackful

[‘seekful]

п ширдке,

п

мішок

віль-

(повний

чогось). sacking [‘seekin] п 1) матеріал для мішків; мішковина; 2) насипка в мішки.

sack-race

|/зеКгеі5)

п

спорт.

біг

у

мішках. sacra [‘seikra] рі від sacrum. sacral [‘seikral] adj 1) пов'язаний з релігійними обрядами; 2) anar. крижовий. sacrament [/seekrament] п 1) церк. таїнство; причастя; знак; 3) клятва.

sacramental

2)

[,seekra’mental]

сакраментальний;

сймвол,

adj

священний;

1) 2)

клятвений. sacred [‘seikrid] adj 1) святий; священний; посвячений (to); 5. music духбвна музика; nothing is 58. with him для ньдго нема нічого cBATOго; 2) недоторканний. sacrifice [‘seekrifais] 1. п жертва; жертвування; the great s., the last 5. смерть у бою за батьківщину; 2. о жертвувати; принбсити в жертву; принбсити жертву; to 5. oneself жертвувати собою.

засгіїїсіа!

[,scekri’fifal]

adj

жертбв-

ний.

sacrilege

("зекгіїід3) п святотатство, блюзнірство. sacrilegious [,seekri/lidgas] adj святотатствений, блюзнірський.

sacring [‘seikrin] п заст. 1) освЯчення; посвячення; 2) коронування. sacristy [‘seekristi] п церк. ризниця. sacrosanct [‘seekrouseenkt] adj священний.

sacrum [‘seikram] n (рі sacra) анат. крижі. sad [seed] adj 1) сумний; 2) погано 3) тьмяний серйдзний;

sacrums,

смутний;

випечений (про хліб); (про фарбу); 4) заст. 5)

роам.

жахливий,

страшенний; 5. coward страшенний боягуз; 5. drunkard гіркий п'яниця;

Loe

saddle-blanket

("зггді Біггукій)

п піт-

ник.

saddlefast

|/szedlbou]

п

сідбльна

|"задїкіо0)| n чепрак. [‘saedlfa:st] adj що міцно

тримається

верховий

кінь.

saddlery: [/seedlari] п 1) лимарня; 2) сідельке спорядження; 3) лимарна справа.

saddle

shoes

[‘sedl’fu:z]

п рі чере-

вики з кольорбвими союзками. saddle-spring [‘scedlsprin] п сідельний амортизатор (у велосипеда тощо). saddle-tree [‘sedlItri:} п 1) каркас сидіння

(велосипеда

охоронне

тощо);

2) бот.

тюльпанне дерево. зад-ігоп [/seed,aian] п масйвна ка, утюг.

прас-

sadism [‘seedizm] п садизм. sadist [‘sadisi] п садист. sadness [‘seednis] по сум,

смуток, журба. safari |зо"їа:гі) п мисливська експедиція. safe |зеії|) 1. adj 1) непошкоджений, цілий; 5. and sound цілий і непошкоджений; живий і здорбвий; 2) безпечний; певний, вірний, надій-

свідоцтво;

запобіжник,

safely

|’seifli]

печно;

2)

adv

пека;

2)

непошкодженість;

ний

пояс;

мінь.

2) ав.

clearance

допустимий

safe

conduct

|"зеїї"КІїагап5)

габарит

або

[’seif’kondakt]

pOHHe свідоцтво. safe-conduct [’seif’kondakt] OXOPOHHE свідоцтво. safe deposit [‘seifdi,pozit] ще, сейф.

safeguard

|/зеіїра:4)

п тех.

зазбр.

п

охо-

о давати

п

cxdsu-

1. п 1) гаран-

прив'язний

safety-bolt {‘seiftiboult] ний болт.

safety

curtain

pé-

п

запобіж-

[‘seifti,ka:tn]

п театр.

протипожежна азбестова завіса. safety film [‘seiftifilm] n безпечна кіноплівка (що He горить). safety fuse [‘seiftifju:z] п 1) гірн. безпечний | запалювальний шнур; бікфордів побіжник.

шнур;

не

[’seiftigla:s]

б'ється;

safety

2) ел. плавкий

(в

місцях

яке

скло.

[’scifti‘ailand]

вець безпеки вулиці).

за-

п скло,

безосколочне

island

п острі-

переходу

safety-lamp [’seiftilemp] п безпечна шахтарська лампа. saiety-match [/seiftimeetf] п безпеч-

ний сірник.

safety-nut

[seiftinat]

гайка. заїегу-ріп

п

[‘seiftipin}

тех.

контр-

п

англійська

['seifti,reiza]

п безпечна

шпилька.

safety razor

бритва. safety strip [‘seiftistrip] п смуга безпеки (вирубка лісу для запобігання

поширенню

лісової

пожежі).

safety-valve [‘seiftivelv] п біжний клапан; 2) перен.

1) запопродухо-

вина, вихід, віддушина; to sit on the s.-v. перен. а) не давати волі

пристрастям, почуттям; дити політику репресій.

saffron

[‘seefran]

6)

І. п бот.

2. adj шафрановий;

mpoBo-

шафран;

3. о фарбува-

ти шафраном або в шафрановий колір. sag [seg] 1. о 1) осідати; обвисати; прогинати(ся);

safe

фраз.

звор.: to play for 5. уникати риску. safety-belt [’seiftibelt] n 1) рятуваль-

плентатися;

in

з певністю

safeness [‘seifnis}] п безпечність, safety [‘seifti] п 1) безпечність; без-

4)

обачний;

благополучно;

можна

2)

оберєжний,

тех.

1) без риску, 6e3-

а

3)

3)

прилад;

гарантувати

щасливо,

it may 5. be said сказати.

5. ріасе в безпечному, надійному місці; it is 5. to say мобжна з певністю сказаги; for the sake of being on the 5. side на всякий випадок; 2. п 1) сейф; вогнетривкий Ящик або шафа; 2) холодильник.

ний;

охорбна;

обачність;

запобіжний

72 и о охороняти, (against).

safety glass

в сідлі.

saddle-girth [‘sedlga:6] п попруга. saddle-horse |’seedlho:s] п верховий кінь. saddler |"зггдіа)| п 1) сідляр, лимар; 2) амер.

тія;

2) обережність,

мор. 1)

осідання,

3)

5)

відхилятися

покосйтися;

дешевшати;

від

курсу;

обвисання;

2) падіння цін; ня від курсу.

3) мор.

6)

2. п

прогин;

відхилен-

saga |’sa:ga] n cara. sagacious [so’geifas] adj 1) проникливий; прозорливий, далекоглядний; 2) кмітливий; 3) розумний (про людину); тямущий (про тва-

рин). sagacity

[so’gesiti]

п

1) пронйкли-

вість; прозорливість; 2) практична мудрість; кмітливість; 3) тямущість (у тварин).

sal

452

sag

ee

sage I [seidz] п бот. шавлія. sage If [seidz] 1. adj мудрий, розумний, глибокодумний; 2. п мудрець. sage-brush [‘seidgbras] n бот. полин (різновид, що росте у США). sage-green [‘seidz’gri:n] 1. adj cipyвато-зелений; 2. п сірувато-зелений колір.

sage tea |/зеідз їі:| л настій шавлії. sagittal [/scedgitl] adj 1) анат. cari-

тальний; 2) стрілоподібний. Sagittarious [,sedgzi’tearias] п Crpinéub (сузір'я і знак зодіаку). засо |/зеієоц) п 1) caro (крупи); 2) attr.: 8. palm сагова пальма. sahib [‘sa:ib] англо-інд. п (ж. р. тет sahib) cari6, пан (звертання до європейців в Індії). said [sed] 1. past і р. р. від say 1; 2. adj the з. (вище)згаданий; (вище)вказаний;

the

5.

witness

вказаний свідок; the 5. money вищезгадана сума.

вище-

sum

of

sail [seil] 1. п 1) парус, вітрило; to hoist (або to make) 5. ставити вітрила; перен. забиратися геть; to shorten 5. зменшувати вітрила; to strike 5. згортати вітрила; перен. визнати свою неправоту; BHзнати ce6é переможеним; (in) full 5. на всіх парусах, під усіма вітрилами; to set 5. вирушати в плавання; to take іп 5. а) згорнути вітрила; б) стримати запал; зменшити пиху; 2) парусне судно; збірн. парусні судна; а fleet of 40 5. флотилія 3 сорока кораблів; 3) плавання; 4) крилб вітряка; 2. v 1) пливти, іти під парусами; 2) плавати, відпливати; to 5. uncharted seaS плавати по недосліджених морях; 3) мчати, летіти; 4) плавно рухатися; виступати, простувати; 5) управляти (судном); 6) пускати (кораблики); з прийм. і присл.: 58. іп вжити рішучих заходів, втрутйитися;

Sail-arm sail-axle ряка.

sailboat

5.

into

розм.

накидатися.

[/seila:m] п крило вітряка. [‘seil,eksl] п rex. вісь віт4

[‘seilbout]

п парусна

шлюп-

ка. sail-cloth [/seilklo®] п парусина. sailer [‘seila] п парусне судно. sailing |/зеіїїд) 1. n 1) плавання;

мореплавство; 2) відхід; відплиття; 3) кораблеводіння; навігація; 4)

парусний спорт; 2. adj 1) парусний; 2) що стосується рейсу корабля; 5. orders інструкція капітану перед виходом у MOpe. sailing-craft [‘seiligkra:ft] п парусне судно. sailing-master [‘seilinma:sta] п штурман. заїйпе-5пір [‘seilinfip] п парусне судно, парусник. зано vere) [‘seilin,vesl] = sailing-ship. sailor [‘seila] п 1) моряк, матрос; freshwater s. новачок, недосвідче-

ний моряк; 5. before the mast (рядовий) матрос; 2) attr. матроський; 5. suit матрбска; 5. hat жіндбчий солбдм'яний капелюх; I am а bad 5. я схильний до морської хворбби.

sailor-man

[{‘seilamen]

п жарт.

ряк. sail-plane [/seilplein] п планер. saint [seint] adj святий. sainted ['seirttid] adj 1) святий; канонізбваний.

мо-

for conscience’

5. для

2)

заспо-

кбєння сумління; for pity’s 5. благаю вас; for the 5. of making money чбрез грбші; sakes alive! амер. от тобі й на!

sal |за!) п xim., фарм. сіль. salaam [so’la:m] 1. п селям привітання);

(східне

2. о вітати.

salable [’seilabl] adj 1) ходовий (про товар); 2) приступний, підхбжий (про ціну).

salacious

[sa’leifas]

ад) 1) похітли-

вий; сладострасний; 2) непристойний. salacity [so’lesiti] п 1) похітливість; сластолюбство; 2) непристойність. salad |/зггізд) п салат; вінегрет.

salad-bowl salad-days цької

[‘seladboul] [‘seloeddeiz]

n салатниця. п пора юна-

недосвідченості.

salad-dressing [‘seloed,dresin] п приправа до салату. по прованська salad-oil [‘szelad,ail] олія; олія

до салату.

salamander [/selo,meenda] п 1) зоол. саламандра; 2) мет. козел; 3) жаровня. salame |за:Па:тег) італ. п (pl salami) (звич. рі) салямі (сорт копченої ковбаси).

salami [sa:’/la:mi] п рі від salame. sal-ammoniac [,selo’mouniek] п нашатир. salariat [so’leariet] п службовці, які одержують

salaried

платню, окладі;

платню.

[/selorid]

adj що

одержує

що перебуває на платні, 5. personnel службовці.

salary [‘selari] 1. п платня, плата; оклад; 2. о виплачувати платню.

sale [seil] п 1) продаж; up

for

5.

продавати

збут; to put з

молотка;

to be for (або оп) 5. продаватися; 2) аукцібн; 3) розпрбдаж по зниженій ціні наприкінці сезбну (тж bargain s.; clearance s.). saleable [‘seilabl] =salable. sale-price [‘seilprais] п 1) ex. продажна sell at

2) продавець; жер.

salesmanship

3)

амер.

комівоя-

[’seilzmanfip]

п 1) май-

стерність знахбдити покупців; уміння продавати, показувати товар лицем; 2) перен. уміння перекодну-

sainthood [‘seinthud] п святість. saintly [‘seintli] adj безгрішний, святий. saith |зе8) заст. --зауз. sake |зеїк) п: for the s. ої заради чогось; до it for Mary’s 5. зробіть це заради Мері; for ту 5. заради мене;

saleslady [’seilz,leidi] п амер. розм. продавщиця. salesman [‘seilzman] n 1) комісіонер;

ціна; 2) знижена ціна; to 5.р. продавати по ціні се-

збнного розпродажу. sale-room [/seilrum] п приміщення, де відбувається аукцібдн.

вати;

уміння

salespeople

подати

|"5еіїг,рі:рі)

матеріал.

п

рі збірн.

амер. продавці. salesroom [‘seilzrum] =sale-room. saleswoman [’seilz,;wumon] п 1) koмісіонерка; 2) продавщиця.

Заїїс

[/selik]

adj

іст.

геол.

саліч-

ний.

salicylic [,seeli’silik] adj: 5. acid саліцилова кислота. salience [‘seiljans] п виступ; опуклість; клин. salient [‘seiljant] 1. adj 1) вйпнутий; що виступає, видається; 2) опуклий; 3) помітний; 2. п 1) виступ; 2) рельєф.

saline 1. adj [’seilain] 1) солбний; 2) сольовий; соляний; 2. п [sa’lain] 1) солончдк;

солбне

дзеро;

солбне

джерело; 2) хім. сіль; 3) мед. зіологічний розчин.

фі-

salinity [soa‘liniti] п солоність. saliva [so’laiva] п слина. salivary [‘selivori] adj glands слинні залози.

salivate

[‘seliveit]

слинотбчу;

о

слйнний;

1)

2) виділяти

5.

викликати слину.

salivation [,seli’vei{n] п слинотбча. sallow I [‘selou] п бот. верба. sallow II |"зггіоц) 1. adj блідий, жовтуватий (про колір обличчя); 2. о

робйти

sally

жовтим,

[‘seeli]

жовтіти.

І. п 1) військ.

вйлазка;

2) екскурсія; прогулянка; 3) дотепна несподівана репліка; 4) вибух (гніву тощо); 2. о 1) військ. робити вилазку (часто 5. out); 2): 5. forth, 5. out вирушати (на про-

гулянку, екскурсію). Sally Lunn [/selilAn]

п

розм.

со-

лоддка булочка. sally-port [‘selipo:t] п ворбта для вилазок (в укріпленні). salmagundi [,selma’gAndi] фр. п 1) страва з рубленого м'яса, яєць, цибулі; 2) суміш, всяка всячина.

salmi |"зггіті:) фр. п рагу з дичини. salmon |/загшоп| 1. п іхт. лосбсь,

сьбмга; dog 5. амер. кбта; red (або blueback) s. Hépka; humpback 5. амер. горбуша; 2. adj оранжево-рожбвий, кбльору COMOH. salmon trout ("загтеп'їгаці| п іхт. кумжа, лосбсь-таймень. salon [‘sel3:n] фр. п 1) вітальня; приймальна; 2) салбн; 3) (the 5.) щорічна вйставка образотворчого мистецтва в Парижі; 4) attr. caлбнний. saloon {so’lu:n] п 1) зал; 2) салон (на пароплаві); 3) салодн-вагбн; 4) амер. шинок; бар, пивна.

sal

453

saloon-car, saloon-carriage [sa‘lu:n/ka:, so’lu:n,keeridg] =saloon 3). saloon deck [sa‘lu:n’dek] п пасажирська

палуба

І-го класу.

заїооп-Кеерег [sa’lu:n,ki: pa] п амер. шинкар; власник пивиді. salsify [’saelsifi] п бот. козблець порейолистий.

salt

[so:lt]

1. n

1)

сіль;

кухбнна

сіль; white 5. харчова сіль; table s. столова сіль; іп 5. засблений; 2) рі мед. сіль; 4)

засбленість (грунту); 3) нюхальна сіль; проносна дотепність;

5)

розм.

бувалий

мо-

pak; морський вовк (часто old 5.); фраз. звор.: above (below) the 5. висбке (досить скромне) cTaHOBHще в суспільстві; to eat smb.’s 5. а) бути чиїмсь гбстем; б) залежати від кбгось; to earn one’s 5. не

даремно smb.’s

їсти

хліб;

tail жарт.

to

put

насипати

5. on

сблі

на

хвіст; спіймати; the 5. ої the earth бібл. сіль землі; not worth one’s 5.

нічдго не вартий; ні для чдбго не придатний; to take smth. with a grain of 5. ставитися до чбгось критично; І am not made of 5. я не з цукру, не розтану; 2. о 1) солити; 2) ком. sl. перебільшувати (прибуток та ін.); 3. adj 1) солоний;

5. as brine

дуже

солбний;

5. tears гіркі (про грунт);

(або as а herring)

2) пекучий;

їдкий;

сльбзи; 3) засблений 4) морський; 5. ма-

ter морська вода; перен. сльбзи; 5) sl. надто дорогий. altation [seel’teifn] п 1) скакання, стрибання;

танцювання;

бок; 3) несподівана рбзвитку.

altatory

[‘seeltatari]

ний;

2)

2)

стри-

зміна

руху,

adj 1) скакаль-

стрибкоподібний;

різко

змінюваний; 5. evolution стрибкоподібний розвиток. п солонийна.

alt beef [‘soa:lt’bi:f] alt-cake [‘so:Itkeik] кислий натрій.

п хім.

alt-cat [‘so:ltket] голубів.

п

сірчано-

принада

для

alt-cellar [’so:lt,sela] п сільниця. alted [‘so:ltid] adj 1) солоний; 2) перен. загартбваний. altern [‘so:ltan] п солеварня. pitglaze {‘so:ltgleiz] п полива, глаaltне

[‘so:lt’ho:s]_

alt junk [’so:ltdgAnk] лонйна.

alt-marsh

[‘so:ltma:S]

sl.=salt

beef.

п mop.

sl. co-

п солончак.

alt-mine [‘so:ltmain] п соляна

alt-pan ниця,

altpetre alt-pond BOK.

[‘so:Itpeen]

солеварня;

ський; що).

n

|"зо:П/мо:їг|

adj

2) солоний

(про

солонець.

salty [‘so:Iti] adj солбний. salubrious [sa’lu:brias] adj здорбвий, цілющий;

salubrity

корйсний

|зо"и:Ьгій|

для

здоров'я.

п 1) міцне здо-

ров'я; 2) умдбви або властивості, сприятливі для здоров'я; 3) цілющість (особл. клімату). salutary [‘seljuteri] adj цілющий;

корисний; благотворний. salutation [,selju’teifn] п вітання. salutatory [soa‘lju:totari] adj вітальний.

salute

(|зо"и:ї|

1. п

1) привітання,

2) салют; 3) військ. віддавання честі; 4) заст., жарт. поцілунок; 2. о 1) вітати(ся), здорбватися; 2) салютувати; 3) військ. віддавати честь; 4) заст. цілувати; 5) зустрі-

чати; знахбдити. salvage [‘selvid3] майна

1. п 1) рятування

(на морі або від вогню;

BpATOBaHe

майно;

3) винагорода

2)

3a

врятування майна; 4) збирання i використання утиль-сировини; 5) військ. трофеї; 6) збирання трофеїв; 2. о 1) рятувати (судно, май-

но);

2)

військ.

збирати

трофеї,

зброю тощо; BHBOSHTH підбиту машийну; 3) військ. sl. привласнювати, красти.

salvation [sel’veifn] п рятування. Salvation Army [seel’veifn’a:mi] п Армія порятунку (релігійно-благодійна організація в Англії i США). Salvationist [szl’veifnist] п член Apмії порятунку. salve I [selv] о рятувати (майно). salve If |за:у| 1. о 1) мазати (маззю); лікувати; 2) заспокбювати (сумління, почуття); 3) розв! язувати (труднощі тощо); », п 1) ці-

люща

мазь;

сіб; 3) поет.

2) заспокійливий

за-

бальзам.

salver [‘selva] п підніс. salvo I ("заіуси) п 1) виверт,

BH-

n нюхаль-

salvor [’seelva] п 1) рятувальне судHO; 2) людина, що бере участь у рятуванні (корабля, майна). Sam [seem] п скор. від Samuel; to stand 5. платити за всіх (за частування).

O3epo.

рій. sambo о jae n (pl -os, -oes [-ouz]) 1) самбо; потбмство від мішаного шлюбу між неграми та індійцями; 2) (5.) розм. негр. Sam Browne [‘seem’braun] п 1) б церський похідний ремінь (тж 5.В belt); 2) амер. розм. офіцер. зате {seim] pron. demonstr. 1, як

лбжечка 1) морозеро

то-

-таки,

mporé;

thank

you

all

the

s.

все-таки дозвбльте подякувати вам; 6) все однб; байдуже; it is all the 5. to me мені байдуже (однаково); just the 5. а) точно такий же, такий самий; б) все ж таки, проте; в) однаково; much the 8. майже такий же; the very 5. точно такий же; 2. як іменник: 1) одно й те

саме; he would 3HOBY

зробив

do the 5. again він би

вищезгаданий;

те

саме;

2)

юр.

3. adj одноманітний.

зате! [‘seml] adj погано випалений, м'який (про цеглу тощо). sameness [‘seimnis] по 1) однаковість;

тотожність;

схбжість,

подіб-

ність; 2) одноманітність.

затізеп | ("заетізеп) п триструнна японська гітара. samite а п заст. парча. samlet [‘seemlit] п молодий лосбсь. Sammy [‘semi] п sl. 1) військ. прізвисько американського солдата; 2) йолоп.

samp

[semp]

п амер. маїсова

крупа

або каша.

samphire

|"загтііаіг)

п бот.

солонбць

європейський.

sample

|/за:трі)

mpo6a;

3)

1) брати

І. n 1) зраздк;

шаблон;

зразки;

проббвувати;

2) тех.

2.

2) пробувати,

3)

підбирати;

нювати. sampler [‘sa:mpla] шивки;

модель;

п

колектор. samurai |"зеетигаї)

о ви-

порів-

1) зразбк

модель,

2)

BH-

шаблон;

3)

п (pl без зміне)

самурай.

sanative

|"загпабіу|

adj цілющий,

o3-

дородвчий.

крут; 2) застереження. salvo II [/selvou] п 1) залп; 2) вибух дплесків: 3) груповий стрибок

з парашутами. sal volatile [,szlva’letali] на сіль.

прикметник: той (же) самий; однаковий; they belong to the 8. family вонй належать до однієї й тієї ж сім'ї; а symptom of the 5. nature аналогічний симптом; the as так само, як; all the s. а) pcé-

запаїогіа

samara [/seemera] п бот. крилатка. samarium [so’meiriam] п хім. сама-

вар-

п хім. селітра. п соляний cra-

Гзо Нври:п)

salt-works [’so:ltwa:ks] =saltern. saltwort [/sa:Itwo:t] п бот. курай;

шахта.

1) чрен,

2) солянб

[/so:It,pi:ta] [’so:ltpond]

alt-spoon для сблі.

alt-water

п

san

[,seena’to:ria]

pl від sana-

torium. sanatorium [,seena’to:riam] п (рі sanatoria) санаторій. запаїогу [‘saenateri] =sanative.

sanctify

[‘seenktifai]

освячувати; ціонувати.

sanctimonious

о

1)

святити,

2) виправдувати;

санк-

[,seenkti’mounjas]

adj

святенницький.

запсіїтопу [‘seenktimani] п святенництво. sanction [‘seenkfn] 1. n 1) санкція; затвердження; 2) схвалення, підтримка (чогось); 3) (звич. рі) санкція, каральний захід; 2. о 1) санкціонувати; затверджувати; 2)

схвалювати. sanctity |"зегркійн|

п 1) святість;

2)

рі святі обов'язки.

sanctuary [‘senktjuari] п 1) святилище; 2) притулок; to break the 5. порушувати право притулку; to take 5. шукати притулку; 3) запо» відник.

454 зап TT ._.00_ 80 909090 sanctum тдя

[‘/senktam]

святих;

п

1) pur.

свя-

2) кабінет.

sand [send] 1. п 1) пісок; піщинка; built on s. збудований на піску; перен. піски,

ненадійний, неміцний; 2) рі мілина; піщаний пляж; пу-

стйиня;

3)

Tunning

б)

pl час;

out

кінець

а)

2)

санда-

1) мішок

баластний з

ударом sandbank sand-bar

п

[/szendbeg]

мішками

розм,

стійкість,

п

з

мішок.

о

1) захищати

піском;

2)

оглушати

мішка з піском. [’saendbeeyk] п піщана банка.

[‘szendba:]

мі-

sand-box

в гир-

sang [seen] sanguinary кривавий;

machine

[‘seendbla:stma-

[‘saend’boks]

сбчниця;

KOM. sandboy

п 1) зал.

2) ливарна

форма

пі-

з піс-

[‘sendboi] п: jolly (або as a 5. життєрадісний, без-

happy) sand-crack

[‘saendkrek]

п 1) тріщина

на копиті у коня; 2) тріщина цеглині (до випалювання).

[‘seendid] вкритий

adj

в

1) посйпаний

nickOM;

2) змішаний

3

піском.

sand-eel [‘seend,i:l] п іхт. піскорийка. sand-glass [‘sendgla:s] г пісковий годинник.

sand-hill [‘seendhil] п gona. sand hog [‘szend’hog] п амер. sl. poбітник, зайнятий на підземних роботах.

sandman

кесбнних

|/загпдтеп| жарт.

п:

прибл.

the

дітям

час

або

58.

is

спа-

ти. sand-martin [‘/sendma:tin] п орн. береговий стриж. sandpaper [/seend,peipa] п наждачний

папір.

sandpiper

візник.

sand-pit

р'єр

[‘seend,paipa]

(згепдарії)

п

п орн.

піщаний

пере-

ка-

sand-shoes

[‘seendfu:z]

п текстильні

черевики пляжу. sand-spout

на

підошві

смерч. sandstone сковик.

гумовій

[‘seendspaut]

[‘seendstoun]

п

п

для

піщаний

геол.

пі-

п рек-

людина

sanguine

о

текст.

обробці,

на

під-

щоб

разі від sing 1. adj [‘seengwineri] кровопролитний; 3)

за-

1)

2) Kpo-

проклятий.

|’sengwin]

1. adj 1) санг-

вінічний; 2) оптимістичний; 3) pyм'яний; 4) поет. криваво-червбний; 2. о поет. забарвити(ся) в крива-

во-червбний колір. sanguineous [sen’gwinies] adj 1) повнокровний; 2) мед. кров'яний; 3) бот. криваво-червбний. заприїуогоц5 [,sen’gwiveras}] adj кровососучий (про комах).

sanhedrim

[‘seenidrim]

п

іст.

CHHe-

Apion.

sanies [‘seinii:z] п фізл. sanitarian [,seeni’teorien]

TYpOOTHHH.

ароці

давати механічній побігти усадці.

піщана

‘Siin] по rex піскоструминний апарат. sand-blind |/загпд"Ьаїпа) adj що недобачає; пілсліпуватий.

або

[‘seenfaraiz|

вожерливий,

sand-blast

sanded

|'згепмідзро:4)

Sandy I [’seerdi] п прізвисько шотландця. sandy II [‘seendi] adj 1) піщаний, пісковий; 2) рудуватий (колір). sane [sein] adj 1) нормальний, при своєму рбзумі; 2) здорбвого глузду, розсудливий; розумний.

п тех.

[’seendbed] п 1) піщане дно, 2) мет. ливарний двір.

посе-

sandwich-mar [/saenwidgman] п ліодйна-реклама (що несе рекламні плакати на спині і на грудях).

п мілина

[’seendba:6]

баня. sand-bed русло;

sandwich-board

sanforize

лі ріки.

sand-bath

гатошаровий; 2. о вміщати редині; встазляти (між). ламні щити (які несе спині тайна грудях).

п сандаля.

[’sendlwud]

|"згепдреє|

sandbag

лина,

4) Gmep.

мужність;

[‘saendl]

піском;

are

колір; 2. о 1) посипати шліфувати піском.

sandal wood лове дерево

sand-bag

sands

закінчується;

близько;

наполегливість;

5) пісочний піском; 2)

sandal

the

час

sand-storm [‘seendsto:m] п самум, піщана буря. sandwich [‘senwid3] 1. п 1) сандвіч; бутерброд; 2) attr. тех. ба-

сукровиця. 1. adj са-

нітарний; 2. п 1) санітарний inспбктор; 2) гігієніст. sanitarium |[,saeni’teariam] п (рі sanitaria) amep.=sanatorium.

sanitary

[‘seenitri]

гігієнічний;

5. Corps

adj

gineering

санітарний;

5. belt гігієнічний

санітарна санітарна

служба;

пбяс;

5. еп-

техніка.

sanitary man |"згепіїгітгеп) п санітар, sanitate [‘seniteit] о 1) поліпшувати

санітариий

стан;

2) обладнува-

ти санітарний

вузол

у приміщенні.

sanitation ня,

[,seeni‘teifn]

поліпшення

п оздорбвлен-

санітарних

умов;

санітарія.

sanitize

Sanskrit, Sanscrit [‘seenskrit] 1. adj санскритський; 2. п санскрит.

Claus

[,seenta’klo:z]

п різдвя-

ний дід, дід-морбз, Санта Клдус. зар I [sep] 1. п 1) сік (рослин); живиця;

здатність;

2)

життєві

3) поет.

сили;

кров;

sap

II

2. v 1) позбавляти сбдку; 2) виснажувати (сили); пошийтися в дурні.

[sep]

траншбя,

1. п

cana,

1) військ.

migkon;

життє-

4) розм.

крита

2)

перен.

підрив, руйнування (віри тощо); 2. и військ. 1) провадити саперчі роботи; 2) підривати, підкопувати; 3) підтбчувати (віру).

sap III [seep] шк. sl. 1. п 1) зубрило; 2) зубріння, нудна робота; 2. о длубатися зубрити.

sap-green

в чомусь

[‘seepgri:n]

ба з ягід жостеру.

sap-head лова

[’seephed]

canu:

2)

(нуднолу);

п зелена п

фар-

1) військ.

розм.

йблоп,

году-

рень. sapid [‘seepid] adj 1) смачний; 2) цікавий, змістовний. 2) sapidity [so’piditi] п 1) смак; 3MiCTOBHICTb. sapience [‘seipjans] п мудрість (звич. ірон.).

sapient [‘seipjant] adj мудрий (звич. ірон.). sapiential ([,seipi’enfel] adj мудрий, повчальний sapless [‘seplis] adj 1) виснажений; хирлявий; 2) беззмістбвний. sapling [‘seplin] п молоде деревце; молода істота. saponaceous [,seepou’neifas] adj 1) мильний;

2)

жарт.

єлейний.

зарог [‘seipa] п смак. заррег [/sepo] п військ. sapphire [’sefaia] 1. п adj темно-синій.

sappy (|"згері) adj міцний;

повний

сапер. сапфір;

2.

1) соковитий; сил; молодий,

2) в

соку; 3) розм. дурний. saprogenic [,seprou’dzenik] adj що викликає гниття; гнильний. saprogenous [sa’prodzinas} =saprogenic.

saprophyte [‘seeprafait] п біол. рослина- паразит; сапрофіт.

sap-rot ‘seeprot] п червотдчина, sap-wood [’saepwud] п бот. заболонь. saraband [‘serabend] п сарабанда (іспанський

Saracen

танець).

[’seerasn]

п іст. сарацин;

согп гречка. Загасепіс [,seera’senik]

рацинський.

[‘szenitaiz] =sanitate.

sanity [‘seeniti] п 1) нормальна псйхіка; 2) здордв'я; 3) розсудливість; здоровий розум. sank |згрк| past від sink 1. sans [seenz] prep заст. без; 5. teeth беззубий. sansculotte [,seenskju’lot] фр. n санкюлот.

Santa

дурень; сушити;

3) розм.

sar |

п.

Saratoga

модан; trunk).

sarcasm

[,seera’ touge]

дорбжня

|/за:Кагхті)

sarcastic

[sa:’keestik]

sarcenet

{(‘sa:snit]

ний.

шовк.

adj

5.

іст.

са-

п великий

че-

скриня

(тж

5.

п сарказм. adj

п

саркастич-

підкладковий

sarcoma [sa:’koume] п мед. саркома. sarcophagi [sa:’kofagai] рі від sarcophagus. sarcophagus [sa:’kofagas] п (рі sarcophagi) саркофаг. sardine [sa:‘di:n] п сардина; packed like sardines напхані як оселедці в бочці.

455

заг

Sardinian

[sa:’dinjan]

1. adj сардин-

ський; 2. п 1) сардийнець; 2) capдйнський діалект (італійської мови).

sardonic [sa:’donik] adj сардонічний. sardonyx [’sa:daniks] п мін. сардонікс. sargasso [sa:’gesou] п бот. capraca (морська водорість). sari |"за:гі:| п capi (індійський жіночий одяг). sarsaparilla [,sa:sapa’rila] п бот. caсапарель.

заг5епеї |"за:зпії) =sarcenet. sartor [‘sa:ta] пожарт. кравець. sartorial [sa:’to:rial] adj кравбцький. sash I [sef] І. п пбяс; шарф; 2. о прикрашати стрічкою, пбясом.

sash

II

[sef]

п віконна

відкривається,

рама

(що

піднімаючись

ру).

sash-door |"зге)4о:) sash-tool [’seftu:l]

620-

п засклені двері. п невеликий ма-

лярний пензель. sash-window [’sef,windou]

не вікно. saskatoon [,saesko’tu:n]

п

п підйом-

бот.

ірга

вільхолиста.

Sassairas [‘saesofres] п бот. сасарас. sat- [set] past i р. р. від sit. Satan [’seitan] п сатана. satanic [so’tenik] adj сатанйнський. satchel [‘seetfal] nm cymKa, ранець (для книжок). satchelled [‘setfald] adj з ранцем. sate [seit] о 1) насичувати; 2) пересйчувати

sateen [se’ti:n] п сатин. sateless (|"зеїів| adj поет.

ненасит-

ний.

Satellite

[‘setalait]

п

1)

прибічник;

прихильник; сателіт; 2) астр. супутник; 3) attr. другорядний; вторйнний; 5. countermeasures заходи протидії бойовим супутникам.

satellite town [/seetalait’taun] п місто-супутник. satiable [’seifjebl] adj рідк. що moже

HACHTHTHCA,

satiate 2.

задовольнитися.

[‘seifieit]

adj

1.

насичений;

о

насичувати;

пересичений.

Satiation ([,seifi’eifn] nm насичення; nepecHucHHa. satiety [setaiati] п насичення; to eat to 5. Їсти

досхочу.

satin [‘setin] п 1) атлас (тканина); 2) бот. лунарія; 3) sl. джин; 4) attr. атласний. satinet(t)e [,Seeti’net] п сатинет (тканина),

satin-wood

[‘satinwud]

п атласне де-

peso або його деревина. satiny [‘seetini] adj атласистий, KOBHCTHH.

satire

[‘seetaie]

2) глузування

п

1) сатира;

шов-

ірбнія;

(оп, upon).

satiric(al) [so’tirik(al)] adj сатиричний. satirist [‘seetorist] п сатирик. satirize [‘seetaraiz] о висміювати,

satis

("згебіз)

лат.

зам adv

доволі,

дб-

сить.

satisfaction

[,seetis‘fekjn]

довблення fat, with): мати задовбдлення (в

п

1)

fides: чомусь);

заin to

demand 5. вимагати вибачення або дублі; to give 5. а) задовольняти, давати задовблення; б) прийняти виклик на дубль; 2) сплата боргу; виконання зобов'язання; іп 5. ої на сплату; to make 5. відшкодовувати. satisfactory [,saetis’feektari] adj 1) задовільний; достатній; 2) приємний, добрий. satisty

[‘saetisfai] v 1) задовольняти; відповідати (вимогам); 2) сплачувати, погашати (борг); розвіювати (страх і т. ін.); 4) заспокобовати (голод); 5) переконувати (є чомусь -- ої; that); to 5. oneself

упевнитися,

переконатися;

I

ат

satisfied that .. я не маю більше сумніву в тому, що satrap [‘seetrap] п сатрап. загару [‘setrapi] п сатрапія. saturate [‘satforeit] І. о 1) насичувати; просочувати; 2) військ. подавляти (оборону); 3) хім. насичувати; 2. adj поет. насйчений. saturated [‘setfareitid] adj глибокий, рівний (про колір тощо). saturation [,satforeifn] п насичення; насиченість.

Saturday [‘setedi] п субота. Saturn |"зайз:п| п acrp., міф. Caтурн. saturnalia [,seeta:’neilja] п Op.-pu.t. pl 1) (5.) сатурна. 9) (часто вжив. як зіпо) розгул, вакханаnis. saturnine [‘saeto:nain] adj 1) похмурий; 2) свинцєвий; 5. red сурик. saturnism [‘seta:nizm] п мед. отруєння свинцем. satyr [‘saeta] п сатир. satyric [sa‘tirik] adj сатиричний. sauce [so:s] 1. п 1) сбус; перен. приправа; 2) розм. гарнір з овочів; 3) нахабство,

зухвалість;

4)

те,

що

надає інтересу, гостроти; 5) амер. фруктове mopé; 6) амер. розм. спиртний напій; фраз. звор.: to serve with the same 5. відплатити тією

самою

монетою;

to get on

the

5. приохбтитися до алкоголю; what із 5. for the goose is 5. for the gander присл. мірка, з якою MH підходимо до стосдвуватися

бдного, повинна зай до іншого; 2. о 1)

приправляти сбусом; 2) перен. надавати пікантності; 3) розм. грубіянити.

зайсе-Боаї [‘so:sbout] п сбусник, saucebox [‘so:sboks] п нахаба. saucepan |"зо'броп| saucer [‘so:sa] п

п каструля. 1) блюдце;

2) atir.: 8. eyes великі круглі oui. saucy [’so:si] adj 1) зухвалий, нахабний; 2) жвавий, веселий; 3) sl. модний,

стильний.

sauerkraut

[‘sauakraut]

нім.

п кисла

капуста.

saunter

[‘so:nta]

1. о

1) прогулюва-

тися; 2) повільно рухатися, пересуватися; 3) блукати, бродити; 2. п прогулянка.

sauntering ка;

("зо:пізгід)

2. adj

saurel

лінивий

[‘so:ral]

1. п прогулян(про

п іхт.

ходу).

ставрида.

saurian |"зо:гігп| п зоол. тварина 3 ряду ящіркових. sausage [‘sosid3] п 1) ковбаса; соcHcka; 2) військ. зі. прив'язний aepocrar. sausage-meat [‘sosidg’mi:t] п фарш (для ковбас тощо). sausage-poisoning [‘sosid3’ poiznin] п мед. ботулізм, отруєння ковбасною отрутою. sausage-roll |"5о5ідз'тоці) п 1) пиріжок з м'ясом; 2) булочка з сосискою. savage [’seevid3] 1. adj 1) дикий; первісний, первобутній; 2) жорстокий, лютий; немилосердний; 5. сгіtic нещадний критик; 3) розм. розлЮчений; 2. п дикун; 3. о 1) (шалено) нападати; жорстбко MOBOAH-

тися; 2) кусати; питами.

savagery 2)

брикати,

|/зеуідзгі|

п

1)

бити

ко-

дикість;

жорстодкість.

savanna(h) [se’veena] п савана. savant |[‘sevant] фр. п вчений. save [seiv] І. о 1) рятувати; 2) берегтй, зберігати; економити; заощаджувати; machines 5. labour машини заощаджують працю; 3) позбавляти, захищати; запобігати; 4) встйгнути вчасно; не спізнитися; не пропустити; 5) відбивати напад (у футболі); фраз. звор.: to 5. арpearances а2берігати видимість, додержувати пристойності; удавати, що нічдго пе сталося; to 58. one’s bacon рятузати свою шкуру; to 5. one’s breath промовчати; не витра-

чати зайвих слів; to 5. one’s face рятувати репутацію; to 5. the mark з дбзволу сказати; to 5. up заощаджувати гроші; 2. п спорт. відвернення прориву (у футболі); 3. ргер, conj заст. поет за винятком, крім, без; 5. and except за винятком. saveloy |"зегуїїзі) п витримана суха ковбаса. saver |"зеіхо| п 1) ощадлива людина; 2) річ, що допомагає зберегти (заощадити) гроші, працю і т. ін.

saving ний;

|/зеіуїд|

1. adj

рятівний;

the

1) рятуваль5.

grace

ої

humour рятівна сила гумору; 2) ощадливий, бережливий; економний;

3)

що

вносить

застереження,

застережний; 5. clause стаття, що містить застереження; 2. п 1) рятування; 2) економія; збереження; 3) рі заощадження; 3. prep, conj

заст. за геуегепсе

вйнятком, крім; 5. вибачте на слові.

your

456

sav

sca

ee ee

savings-bank [‘seivinzbenk] п ощадна каса. saviour, savior [‘seivja] п 1) рятівник; 2) рел. спасийтель.

зауогу

| зеїугі) п бот. чабер.

savour [‘seiva] 1. п 1) смак, присмак; 2) заст. аромат, пахощі; 3) поет. репутація; 4) відтінок; дбмішка; 5) пікантність, гострота; 2. u 1) смакувати; 2) пахнути; від-

гбнити чимсь; this offer savours of impertinence ця пропозиція межує з нахабством. savourless ("зеіугііз) adj прісний. savoury |/зеїуогі) 1. adj 1) смачний; 2) пікантний; 3) приємний, привабливий;

2. п гбстра

закуска.

savoy [so’voi] п савбйська капуста. Savoyard [sa’vaia:d] п уродженець Capoii. savvey, savvy [‘sevi] розм. 1. п кмітливість; знати.

saw saw

розум;

2. о розуміти,

ПІ

[so:]

1.

п

пилка,

пила;

5. поздовжня пилка; 2. о (past sawed, р. р. sawed, sawn) пиляти, розпилювати; іо 5. the air жести-

кулювати,

розмахувати [‘so:bounz]

п

руками. розм.

жарт.

хірург. saw-buck [’so:bak] =saw-horse. sawder [‘so:da] п лестощі, компліменти.

sawdust

[’so:dast]

п тирса; to let the

5. out of smb. збити

saw-edged ний;

пиху з KOrocb.

[‘so:’ed3d]

adj вищербле-

пилкоподібний.

дров.

sawing jack [’so:in’d3ak] =saw-horse. sawmill [‘so:mil] п лісопильний 3aBOR, лісопилка, тартак. sawn [so:n] р. р. від saw ПІ, 2. saw-set [‘so:set] п тех. розвбдка (для пилки).

saw-tones [‘so:tounz] вий тон, гблос.

saw-tooth

[’so:tu:@]

п рі верескли-

п зуб

пилки.

sawyer |/зо:|г| п пильщик, пиляр. sax [seks] п молотбк для покрівельних робіт, киянка. Saxon [‘seksn] 1. п 1) іст. сакс; 2) саксбнець; 3) англосаксбнська мдбва; 4) англієць (на противагу ірландцям

або

валійцям);

5) шот-

ландець Південної Шотландії (на противагу шотландцям-горцям); 6) германський

елемент

в англійській

мові; фраз. звор.: plain 5. проста мдва; in plain 5. перен. прямо, навпростець; без натяків; 2. adj германський; англосаксбнський. saxony [‘saeksni] п тонка шерстяна пряжа

say

5. 5.

to...2 а що 6 ви сказали з приводу..?; let us 5. припустимо; to 5. а good word for замобвити слово за;

to

5.

one’s

lesson

відповідати

урок; to 5. smb. nay відмбвити комусь у проханні; to 5. по а) відмовляти; б) запербчувати; to 5. yes погбдитися; 5. по more! сказаного досить; з прийм. і присл.: 5. on продбвжувати говорити; s. out вислбвлюватися, говорити відверто; 5. Over повторювати; фраз. звор.: no sooner said than done сказано---зрбблено; easier said than done легше сказати, ніж зробити; 2. п думка; слбво; право гблосу; let him have his 5. хай він висловиться;

to have

по

5. in the matter

[‘seiin]) п приказка;

не

прислів'я;

as the 5. is (або goes) як MOBHTbся, як кажуть; there is по 5. who did it неможливо (важко) сказати, хто це зробив. saying-lesson [‘seiin,lesn] п заучений

урок. scab [skeeb] 1. п 1) струп (на рані); 2) корбста, парші; 3) sl. штрейкбрехер; 4) бот. хворбба рослин; 5) мет. раковина; 6) тех. скоба; 7) заст. негідник; 2. v 1) вкриватися струпами; 2) бути штрейкбрехером; 3) тесати камінь. scabbard |"5Кегбзда)| п піхви; to throw away the 5. вступати в рішучий бій.

sawiish Eel по іхт. пила-риба. saw-frame ("зо:Їгеіт)| п тех. лісопильна рама. saw-horse |/5о:По:5| п кбзли для пиляння

захист; it is said, they говорять; what do you

брати участі в обговбренні.

cross-cut 5. поперечна пилка; crown

sawbones

на свій кажуть,

saying

І [so:] past від see II. II [so:] п приказка.

saw

Bopritu, сказати; to have nothing to з. for oneself не MATH що сказати

або тканина.

[sei] 1. о (past і р. р. said) ro-

зсаббу | |"8Кегбі|

adj шолудивий; вкритий струпами. scabies |"зКеїбії:2) п мед. корбста.

scabious

("зКеїбіа5|

п бот.

скабібза.

scabrous |"зКеїбго5) adj 1) шорсткий, шершавий; 2) непристойний, copoмітний.

scads [skedz| п рі амер. sl. 1) гроші; 2) дуже велика кількість. scaffold [‘skefald] п 1) ешафот, плаха; to send to the 5. засуджувати

Ha

смерть;

2)

підмобстки;

3)

буд. риштування. scaffolding [‘skefeldin] п буд. риштування. scalar [‘skeila] adj мат. скалярний. scald 1 [sko:ld] п іст. літ. скальд. scald If [sko:ld] 1. о 1) обварювати, обшпарювати; 2) пастеризувати; 2. п Onik

(окропом

або

парою).

scald ШІ |зКо:14| п заст. корбста. scalded cream [‘sko:ldidkri:m] п пастеризбвані вершки. scale I [skeil] 1. п 1) луска (у риби); 2) лушпиння; 3) тех. окалина; накип. 4) камінь (на зубах); 5) щічки,

накладки

(ножа);

6) рі пе-

рен. поволока; scales fell from his eyes з очей йому мов полуда cnaла; 2. о 1) чистити, зскрібати, зні-

мати

луску,

накип

і т. п.; 2) лу-

—

en

eee

щитися; 3) тех. утворювати окалину, накип. scale II [skeil] 1. п 1) чаша, шалька терезів;

шу ним

to turn

the 5. схилити

ча-

терезів; виявитися вирішальфактором; 2) рі терези; 2. uv

1) зважувати; 2) важити. scale ПІ [skeil] 1. п 1) шкала; 5. of wages шкала зарплати; 2) драбина; to be high іп the social 5. займати висбке становище в суспільстві; to sink in the 5. опускатися, втрачати значення, занепадати; 3) мірило, масштаб; на WHpOKy нбгу,

on the grand 5. у великому Mac-

штабі; the 5. to be 1 to 100 у масштабі

| до

100;

4) лінійка;

5) муз.

гама; 6) мат. систєма числення (тою 8. of notation); decimal 5. шкала в десяткбвому численні; 2.0 1) вилазити, видиратися, підніматися (по драбині тощо); 2) зводити

до

певного

масштабу,

визна-

чати масштаб; to 5. up wages підвищувати заробітну плату; to 5. down prices знижувати ціни; 3) бути сумарним, порівнянним. scale-beam [‘skeilbi:m] п корбмисло (терезів). scale-board [’skeilbo:d] п дбшка, що захищає дзеркало або полотно картини із зворбтного боку. scalene |"зКеййї:п| adj геом. нерівносторбнній; KOCOKYTHHH.

scale-winged збірн.

[‘skeil’wind]

лускокрилі,

ент.

1, п

метблики;

2. adj

лускокрилий. scale-work [‘skeilwa:k] п орнамент у вигляді луски. scaling-ladder [‘skeilin,leda] п 1) драбинка;

scallop

2)

пожежна

[‘skolap]

1. п

драбина.

1)

гребінець

(двостулковий молюск); 2) стулка черепашки гребінця; 3)) фарфброва

посудина у формі черепашки; 4) рі зубці, фестбни; 2. о 1) запікати в черепашці; 2) вирізувати зубці; прикрашати фестднами. scailoping | |/яКзізоід| |п фестони, зубці. scallop-shell [’skolapfel] п черепашка гребінця. зсаПумає [‘skeliweg] п розм. ледащо, нікчемна людина.

scalp

[skelp]

1. п

лові; 2) скальп;

перен.

бути

1) шкіра

на

го-

to be out for scalps

дуже

агресивно

або

дуже критично настрбєним; 2. v 1) скальпувати; 2) обдирати, оголЯти; 3) перен. розкритикувати; 4) амер. sl. наживатися з дрібної спекуляції; 5) амер. розм. позбавляти впливу або становища. scalpel [’skeelpal ] по xip. скальпель. зсаїрег [‘skelpa] п 1) с.г. обдирний постав;

2)

амер.

розм.

спекулянт

залізничними | або театральними квитками. scaly [‘skeili] adj 1) лускатий; лускоподібний; 2) вкритий накипом, окалиною.

457

sca

scamp [skemp] 1. п 1) негідник; 2) ледащо; 2. uv працювати недбало, абияк.

scamper

|"5Кегтра|

1. о бігти стрім-

голов; утікати; 2. п 1) поспішна втеча; 2) ranén; 3) швидке (вільне) читання. scampish [’skeempif] adj безпутний;

непутящий; шахраюватий. scan |зКеп| 1. о 1) скандувати; пильно

розглядати,

вивчати;

2)

3) те-

леб. розкладати зображення; 2. п телеб. розгортка або розкладання зображення. scandal {’skeendl] n 1) скандал; ганьба;

2)

наклеп,

плітки,

лихослів'я.

scandalize [/skendalaiz] о скандалізувати; шокірувати. scandalmonger [‘skendl,mAnge] п пліткар, плетун. scandalous [’skeendalas] adj 1) скандальний; 2) наклепницький.

Scandinavian

[,skendi’neivjan]

1. adj

скандінавський; 2. п 1) скандінавські MOBH; 2) скандінав, скандіна-

вець. scandium [’skendiam] п хім. скандій. scanner [‘skena] п телеб. розкладдаючий пристрій. scanning [‘skenin] п телеб. 1) posкладаючий пристрій; розгортка; 2) розкладання зображення. scansion |"8Кеегп/п| п скандування. scansorial [skzen’so:rial] adj 3002. І) чіпкий; 2) що лазить (по деревах тощо). ; scant [skant] 1. adj убдгий, обмежений; ріденький; s. eyelashes piденькі вії; with 5. courtesy нелюб'язно;

5. of breath

що задихається; обмежувати.

2. о заст. скупитися; scantling [/skeentlin] п трафарет; 2) розмір; "кількість (чогось); 4) соматерідл дрібних стелаж

scanty

жений;

для

бочок.

[‘skeenti]

adj

1) зразбдк; 3) невелика пиляний лірбзмірів; 5)

убдгий;

o6mé-

недостатній.

scape I [skeip] п 1) бот. стеблина (рослини); черешок; 2) стрижень. scape II [skeip] заст. 1. п втеча; 2. о рятуватися втечею. scapegoat |"зКеіреоці) п козбл відпущення. scapegrace [’skeipgreis] п шалапут, гульвіса, гультяй. scaphander [ska’fenda] n 1) скафандр; водолазний костюм; 2) KOpKOBHH пбяс. scaphoid |"5Кагізід) adj анат. човноподібний.

scapula

|/5Кеегріціг)

п

(рі scapulae)

анат. лопатка. сариїає |"5Кегріції:| рі від scapula. саршаг [‘skeepjule] 1. adj плечовий; 2. п наплічник.

car І [ska:] 1. п шрам, рубець; 2. v 1) робити рубці, шрами; 2) зарубцьбвуватися. ради car Il [ska:] п скеля, стрімчак. сагаб [‘skerab] п ент. скарабей:

scaramouch блазень;

sce

[‘skeramautf] 2)

п заст.

хвалькуватий

1)

боягуз.

scarce [skeas] 1. adj 1) убогий, недостатній; 2) рідкісний; дефіцитний; а 5. book рідкісна книга; фраз. звор.: to make oneself 5. ретируватися, відходити; не попадатися

на

scarcely

Oui; 2. adv

[’skeasli]

adv

3acr.=scarcely.

1) як тільки;

тільки що; ледве; he had 5. arrived when... він тільки встиг приїхати, як... 2) навряд чи; не; you

will s. будете зо не scarcity

maintain that навряд чи ви стверджувати це; І 5. think думаю, мало ймовірно. [‘skeasiti] п 1) недостача, дефіцит; 2) гблод; 3) рідкість. scare [skea] 1. о 1) лякати; 2) відстрашувати; полбхати; 5. away віднаджувати,

відганяти,

полохати;

2. п переляк; паніка. scarecrow [‘skeakrou] п страхбвище; страхопуд. scared [skead] adj переляканий, зляканий;

5.

face,

лякане

обличчя.

scare-head(ing)

5.

expression

[’skea,hed(in)]

пере-

п сен-

саційний заголбвок (в газеті). scaremonger [‘skea,mAnga] п панікер. scare story [‘skeo’sto:ri] п сенсаційний матеріал (в газеті).

scarf

край KOM;

I [ska:f]

1. п

1) скіс, кбсий

або зріз; 2) з'єднання 2. о 1) різати навскіс,

шувати;

затісувати

ти пазй, виїмки;

замско-

краї; 2) роби-

3) з'єднувати

зам-

KOM; зрбщувати; 4) здирати шкіру. scarf П [ska:f] п (pl -s[s], scarves) 1) шарф; 2) галстук, краватка. зсагі-ріп [‘ska:fpin] п шпийлька для галстука. зсагі-5Кіп [‘ska:fskin] п збвнішній шар

шкіри, епідерма.

scarification [,skeorifi’keifn] п 1) xip. скарифікація, насічка; 2) с.г. розпушування грунту скарифікатором. scarify [‘skeorifai] о 1) хір. скарифікувати, насікати; 2) перен. нещадно критикувати; 3) с.г. розпушувати грунт скарифікатором.

scarlet

[‘ska:lit]

1. п 1) яскраво-чер-

вбний кблір; 2) тканина або одяг яскраво-червдного кдбльору; 2. adj яскраво-червдний.

scarlet іеуег [‘ska:lit’fi:va] п 1) мед. скарлатина; 2) жарт. пристрасть до військових.

scarlet hat [‘ska:lit’het] п кардинальська scarlet

шапка. runner

[‘ska:lit’rAna] п бот. вогненні боби. scarp [ska:p] 1. п 1) крутий укіс; 2) військ. ескарп; 2. о 1) робити прямовйсним або перпендикулярним; 2) sl. украсти. scarves [ska:vz] рі від scarf II. scary [‘skeari] adj розм. 1) жахли-

вий; 2) полохливий. scat I [skeet] 1. п злива

(з вітром); 2. adv: to ро 5. а) збанкрутувати; б) розвалитися.

scat II [skeet] int адзусь!, тпрусь!, геть звідси! scathe |5Кеід| І. п заст. шкода; збиток;

without

5,

2. о руйнувати, знищувати.

непошкобджений;

завдавати

scatheless | |"зКеїдіїь)

adj

шкоди;

непошкб-

джений.

scathing [‘skeidin] adj їдкий, злий; жорстбкий; нещадний; 5. look нищівний погляд; 5. criticism різка критика; 5. Sarcasm їдкий сарказм. scatter [‘sketa] о 1) розкидати, розсипати; 2) розганяти; 3) розбігатися;

кидатися

врозтіч;

4)

роз-

трйнькувати (грбші); 5) розбиватися, зазнавати краху. scatter-brain [’skeetabrein] п вертихвіст, вітрогон. scatter-brained [‘skaetabreind] adj легковажний, пустотливий. зсайег-рип [‘sketagAn] по рушниця-дробовик.

scattery |/5Кагіогі) adj розм. розсіяний, розкиданий. scaup(-duck) |"5Ко:р(ЧАК)) п орн. чернь морська. scaur [sko:| п скеля. scavenge [‘skaevind3] о 1) прибирати

сміття

вати

(з вулиць);

спрацьбвані

(циліндр

гази,

2) тех.

усу-

продувати

тощо).

scavenger [‘skevindza] 1. п 1) прибиральник сміття; підмітальник вулиць; 2) тварина, що живиться падлом; 3) письменник, який знаходить задовблення в брудних темах; 4): scavenger’s daughter іст. лещата (знаряддя катувань); 2. v 1) прибирати сміття; 2) розм. оглядати вантажі, що прибувають. scavenging [‘skevindzin] п 1) прибирання сміття; 2) тех. продування (циліндра). scenario |зі/па:гіоц) італ. п сценарій. scenarist [‘si:narist] п сценарист. scene |зі:п) п 1) місце дії; the 5. is laid in India mia відбувається в Індії;

the 5. of operation

єнних дій; 3)

2)

видбвище;

зворушливе сцена;

сцена,

видбвище

to make

5) декорація;

Teatp

дія

пейзаж;

5.

; 4) скандал,

а 5. зробити

behind

во-

(п'єси);

striking

сцену;

the scenes

3a

кулісами; 6) телеб. об'єкт передачі; фраз. звор.: to quit the 5. зійти зі сцени;

перен.

вмерти.

scene-designer [‘si:ndi,zaina] п xyдбжник-декоратор. scene-dock |"зі:пфоК| п склад декорацій. scene-painter [‘si:n,peinta] п художник-декоратор. 5сепегу |/зі:пагі) п 1) збірн. театральні декорації; 2) пейзаж. scene shifter [‘si:n,fifta] п робітник сцени.

scenic(al) [‘si:nik(al)] adj 1) сценічний; 2) Театральний; 3) мальовничий; 4) декоративний. scent [sent] І. о 1) нюхати, чути,

458

sce

рознюхувати, винюхувати; to 5. out game вислідити дичину; to 5. out treachery почути зраду; 2) надати запаху, надушити; 3) іти по сліду; 2. п 1) запах; 2) духи, парфуми; 3) слід; to follow up the з. іти по сліду; to get the з. (of) напасти на слід (тж перен.); hot

blazing s. гарячий, свіжий слід; © put off the 5. замести слід; false фальшивий иа

слід,

4) чуття,

фальшиві

BKa-

sceptic [/skeptik] п скептик. sceptical [’skeptikel] adj скептичний. scepticism [’skeptisizm] п скептицизм. sceptre [septa] п скіпетр. schedule [‘Sedju:l; амер. ‘skedju:!] 1. п 1) спйсок, перелік; бпис; інвентар; 2) амер. розклад; таблиця; графік;

план;

5. time

час,

вказаний

в розкладі: 3) тех. режим; 2. о 1) складати розклад, зандсити до розкладу; 2) призначати, намічати; планувдти. schematic [ski’meetik] adj схематичний. scheme [ski:m] 1. п 1) схема; 2) проект,

план;

програма;

4) інтриги;

дати

плани;

ти; 2) гувати.

3)

підступи;

система;

2. о 1) скла-

планувати,

замишляти

проектува-

ко.

інтри-

schemer [’ski:ma] п 1) прожектер; 2) інтриган. schilling [/Silin] нім. п шилінг (грошова одиниця Австрії). розкол, schism |/зілт| п схизма, єресь.

schismatic ницький;

[siz’meetik] 2.

п

1. adj розкбль-

схизматик,

розколь-

ник. schist [fist] посланець, шифер; дспід. schistose [’Sistous] adj 1) сланцевий; 2) шаруватий. scholar [‘skola] п 1) вчений; 2) філблог-класик; 3) учень; 4) розм. грамотій; I ат not much of а 5. я не дуже-то письменний; 5) розм. знавець (мови); 6) стипендідт; 7) заст. школяр, школярка. scholarly [‘skolali] adj вчений; властивий вченим. scholarship (/зкоїг/р) n 1) ученість,

ерудиція; начитаність; 2) стипендія. scholastic [sko‘lestik] 1. adj 1) схо-

ластичний; 2) учительський; шкільний; а 5. institution учбовий заклад; 3) учений; 5. degree учений ступінь; 2. п схоластик.

scholasticism [sko’lestisizm] п cxoластика. scholia |"5Коші)»| рі від scholium. 5сПоїїазі [‘skoulicest] п коментатор (стародавніх

scholium

шкдбла; secondary 5., амер. high 58. середня школа; higher 5. вища школа;

to

attend

авторів).

[‘skouljam] п (рі scholia) 1) коментар, тлумачення (до стародавніх творів); схбліж 2) критична помітка на полях книги. school І {sku:l] І. п 1) школа; elementary 5. primary 5. початкова

5. ходити

до

учитися в шкблі; 2) однієї шкбли; 3) клас ня);

школи,

збірн. учні (приміщен-

2) університетська

аудиторія;

5) заняття в школі; there will be по 5. today сьогодні занять не буде; 6) -pl {the schools) середньовічні університети; 7) школа (в наyyi, літературі, мистецтві); 8) attr. шкільний,

нюх.

sco

навчальний;

2. о

боркувати, вгамовувати; вчати; 3) дисциплінувати, 4) заст. вчити в школі. school

If

[sku:l]

(риби);

о

1. п

2) пришколити;

зграя;

збиратися

schoolable [‘sku:labl] гає обов'язкбвому

1) при-

косяк

зграями.

adj що підляшкільному на-

вчанню.

school-board

|"зки:Їбо:4)

п

шкільна

рада. school-book [’sku:lbuk] п підручник; навчальний посібник. schoolboy [‘sku:lboi] п 1) школяр; 2) attr. школярський; хлоп'ячий; 5. slang шкільний жаргон. schoolfellow [/sku:lfelou] п шкільний товариш; товариш по навчанню.

school

form

[’sku:lfo:m]

п парта.

schoolgirl! [/sku:lga:l] п школярка. schoolhouse [’sku:lhaus] п шкільний будинок. schooling [‘sku:lig] п 1) (шкільне) навчання; 2) плата за навчання; 3) догана. school-leaves [‘sku:lli:vz] п рі випускникй школи. 5спооі-та'ат |"зкиЛта т) п розм. учителька.

schoolman

[‘sku:lmsn]

п

1) схолас-

тик; 2) amep.=schoolmaster. schoolmaster |"зКи:І та:5їа) п шшкільний вчитель; педагобг, керівник, наставник. schoo!masterly |"зКи:І та:5ізії) adj наставницький. school-mate [’sku:lmeit] п шкільний товариш. school miss

[’sku: I’mis}] п 1) школяр-

ка; 2) соромлива,

наївна

дівчинка.

schoolmistress [‘sku:|,mistris] п

шкіль-

на вчителька. school pence (|"зКи:Ї"реп5| п щотижневий внесок за навчання в по-

sciagraph [‘skaiogra:{] =sciagram. sciagraphy [skai’eegrafi] п 1) рентгенографія; 2) жив. накладання тіней.

sciatic чий;

[sai’etik]

1. adj анат. сіднинерв; 2. п

5. nerve сіднйчий хворий на ішіас.

sciatica

[sai’setiko]

вралгія

п мед.

сіднйчого

ішіас,

не-

нерва.

science [‘saions] п 1) наука; exact 5. точна наука; applied 5. прикладна наука; 2) уміння, вправність; 3) збірн. природничі науки (тж natural 5. або sciences, physical sciences); 4) заст. знання. sciential (sai’ensi] adj 1) науковий; 2) знаючий.

scientific вий;

[,saion’tifik] 5.

socialism

adj

1) науко-

HayKOBHH

соціа-

лізм; 2) умілий, вправний; 3) що має наукову підготовку. scientist [‘saiontist] п 1 вчений; Honoured

5. заслужений

ки; 2) натураліст; вець. scilicet [‘sailiset] лат. саме. scimitar [‘simita] Сході).

діяч

нау-

природозна-

adv

тобто,

п крива

шабля

а (на

scintilla [sin‘tila] п іскра; крихітка; пої а 5. ої smth. ані краплі, (немає) й натяку на щось. scintillate [‘sintileit] ой іскритися, блискати;

(або

ня;

сяяти

[,sintileifn]

миготіння,

sciolism

5.

pleasure

від

п

3a0B0-

блискан-

мерехтіння.

[‘saializm]

ність;

to

миготіти;

delight)

лення. scintillation

поверхове

п

удавана

знання;

вче-

всезнай-

ство. sciolist [‘saielist] п удаваний вчений; дилетант; всезнайка. scion [‘saian] п 1) бот. молодій паросток (рослини); 2) нащадок, потомок. scission [sign] п розрізання; розді-

ляння. scissor [/siza] о розм. 1) різати нбжицями (звич. 5. Off, 5. up); вирізати ножицями (звич. 5. оці); 2) розм. іти швидким, рішучим кроком. scissors [‘sizaz] п рі 1) ножиці; 5. and

paste

компіляція;

2) військ.

sl.

чаткбвій школі. schoolroom [‘sku:lrum] п класна кімната; клас; аудиторія. schools [sku:lz] п pl екзамени на вчений ступінь. school-ship [‘sku:lfip] п мор. навчальне судно.

стереотруба. sclerosis [sklia’ uel: п med. склербз.

school-teacher +[’sku:L,ti:tfa]

scoff [skof] 1. о 1) знущатися;

ний

учитель,

school-time класних

педагог.

[’sku:ltaim] занять;

розм.

висбка

n

2) роки

шкільні робки. schooner |"зки:па)

sciagram грама.

п шкіль-

п

1)

навчання,

шхуна;

склянка

|"зКаївртет|

1) години

для

п

2)

пива,

рентгено-

sclerotic

[sklio’rotik] 1. п анат.

ра; 2. adj 1) склеротичний;

ний, твердий. scobs [skobz] п рі 1) тирса; ки; 2) нак, окалина.

скле-

2) щіль-

струж-

глу-

зувати; висміювати, насміхатися (at); 2) sl їсти жадібно; 2. п 1) глузування; 2) посміхбвище; 3) sl. їжа, харч; to be the 5. ої бути

посміхдвищем. 5соїїег [’/skofa] п 1) насмішник; 2) безбожник. scold [skould] 1. о лаяти, сварити-

sco

459

(ся), розпікати; 2. п сварлива жінка. scolding |/зКоцідід| п прочухан; лайка. sconce I [skons] п 1) канделябр; свічник;

2) заст.

ліхтар.

sconce II [skons] п 1) шолом; 2) заст. жарт. голова, головешка. sconce ШІ [skons] п 1) військ. шанець, редут, форт; 2) навіс; курінь; будка;

3) притулок,

захисток;

схо-

вище. sconce IV [skons] 1. о штрафувати (за порушення правил поведінки); 2. п штраф (за порушення етикету). scone [skoun] п ячмінний або пшеничний коржик. scoop {sku:p] 1. п 1) ківш, ківшик; черпак;

2)

лбжечка;

совдк,

4)

sl.

лопатка;

велйкий

3)

хір.

куш;

5)

черпання; 6) котлован; западина; заглибина; 7) sl. сенсаційна новина (опублікована в газеті до ii

появи в інших газетах); 8) тех. діапазбн вимірів (вимірювальних приладів); 2. о 1) черпати, зачер-

пувати;

вичерпувати

(звич.

5. Up,

5. out); 2) копати; викопувати; 3) видовбувати; висвердлювати; 4) SI.

зірвати куш; з прийм. і присл.: 5. in збирати; 5. up загрібати (гроші). соор shovel [‘sku:p’SAvl] п екскаватор; землечерпалка. з місця,

cooter [‘’sku:ta] п 1) спорт. скутер; 2) самокат (іграшка). cope І [skoup] п 1) мбжі, рамки; 2) масштаб, розмір, сфера; 3) можливість,

ої

wide

beyond

простір,

5. ту

своббда;

а

mind

ширбкий

розум;

it is

5.

в

ком-

це

(зарубка на дверях таверни); 3) рахунок очок (у epi); to keep the 5. вести рахунок; 4) вдала рєпліка, дотеп (на чиюсь адресу); 5) удача; 6) два десятки; three 5. and ten сімдесят рдків; 7) рі безліч; scores of time багато разів; 8) причина, підстава; on that 5. з цього приводу; в цьому відношенні; 9) муз. партигура; фраз. звор.: to go off at full 5. to start off from 5. кинутися, рйнутися; з запалом розпочинати (щось); іо рау оїї (або to wipe off) old scores зводити рахунки; 2. v 1) робити помітки, зарубки; відмічати; 2) рахувати, зарахбвувати (у грі); 3) борознити; 4) перен. залишати слід; 5) запам'ятбвувати (образу); 6) вигравати; мати успіх; you have scored вам пощастило; 7) муз. оркеструвати; 8) амер. лаяти; to 5. a success домогтися успіху; здобути перембгу; з прийм. і присл. 5. off узяти верх; 5. оці викреслювати;

5.

scorer

не

моїй

петенції; he has full (або free) 5. йому надано mOBHy свободу дій; 5. of fire військ. поле 4) заст. мета; ціль.

ббстрілу;

cope II [skoup] n 1) (скор. від telescope) оптичний прилад; 2) (скор. від регізсоре) перископ. corbute [‘sko:bju:t] п мед. заст. цинга, скорбут corbutic [sko:’bju:tik] мед. 1. adj цингдтний, скорбутний; 2. п хвбрий на цингу, скорбут. corch [sko:tS] 1) обпалювати (ся), підпалювати (ся); 2) вигоряти; жолббитися (від жари); 3) різко критикувати, лаяти; 4) sl. мчати ша-

лено, гнати машину. corched [sko:tft] adj спалений,

ви-

палений; s. earth policy військ. стратегія випаленої землі. согсбег о [/sko:tfa] п 1) жаркий день; 2) розм. лихач (автомобіліст ЙО orching [‘sko:tSin] adj 1) пекучий; жаркий; 2) жорстдкий, сувбрий (про критику).

ore |5Ко:) І. п 1) зарубка; борозенка; мітка; риска; 2) рахунок

under

[/sko:ra]

п

підкреслювати.

маркЄр;

той,

хто

підрахдвує очки. scoria [‘sko:ris] п (рі зсогіає) 1) тех. шлак; окалина; 2)р/ шлакові уламки вулканічного похддження.

зсогіїу scorn

[‘sko:rifai]

[sko:n}

вага;

соої [sku:t] о sl. зірватися бігти, втікати.

ser

to

uv тех.

шлакувати.

1. п 1) презирство; think

s.

ої

зне-

зневажати;

2) об'єкт зневаги; 3) глузування; 2. о зневажати, ставитися з презирством. scornful |"5Ко:піці) adj зневажливий; глузливий. scorpion [‘sko:pjan] п 1) скорпідн; 2) (5.) (Скорпібн (сузір'я і знак зодіаку). Scot [skot] п 1) шотландець; 2) іст. CKOTT. scot [skot] п іст. податок, подать; іо pay 5. and lot платити міські податки; перен. нести загальний тягар. Scotch [skotf] 1. adj шотландський; S. broth

перловий

суп;

5. fir сосна

звичайна; 5. Каїе червонокачанна капуста; 5. mist густий туман 3 мрякою; 5. terrier шотландський тер'єр; 2. п 1) (the 5.) рі збірн. шотландці; 2) шотландський діалект;

3)

розм.

шотландське

віскі;

а 5. and soda віскі з содовою воToro. scotch [skotf] 1. о заст. 1) поранити, покалічити; 2) знешкодити; to 5. a snake знешкодити гадюку; 3) гальмувати; 2. п 1) клин, цурка (що підкладається як гальмо під колесо, бочку тощо); 2) риска на

землі (звич. у грі в eae 3) надpis. і Scotchman |"5Кої/ тпап| п шотландець; flying 5. excnpéc Лондон-Едінбург. Scotchwoman

ландка.

("5Коб)митап)

п шот-

scot-free

[‘skot‘fri:]

adj 1) непокара-

ний; 2) непошкоджений,

Scotland Yard [‘skotland’ja: d] n Ckorленд-Ярд (центр англійської поліції

та

Scots

розшукне

[skots]

відділення).

1. п шотландський

діа-

лект; 2. adj шотландський.

Scottice [/skotisi:] adv по-шотландському, на шотландському діалекті.

Scotticism слово

|"5Койізігт|

п шотландське

або вислів.

scotticize

[/skotisaiz]

шотландські

о прищеплювати

звичаї

або

говір.

Scottish [‘skotif] adj шотландський; 5. dialect шотландський діалект. scoundrel [’skaundral] п негідник,

падлюка.

scoundrelly |"зКайпдгоїї) adj підлий. scour І |"5Кацо) 1. v 1) чистити, обчищати; прочищати; 2) мити, змивати; 2. п 1) чистка; 2) миття; 3) речовина для миття тканини; 4) пронос (у худоби). scour

II

|"зкацо|

(тж s. about). scourer [/skaura] ка

для

scourge

чистки

|5Ко:43)|

о

ганяти,

гасати

п металева

мочал-

кухонного

посуду.

1. п 1) заст.

батіг,

канчук; 2) перен. лихо, бич; кара, покарання; the white 5. туберкульбз; 2. о заст. 1) бичувати; 2) карати.

scout І |зКаці) І. п 1) розвідник (ro про судно або літак); оп the 5. у рбзвідці; 2) бойскаут; 3) амер. sl. хлдпець, парубок; 2. о ходити в розвідку,

розвідувати.

scout II [skaut] о відкидати, речувати; зневажати.

scout

ШІ

[skaut]

Оксфордському scout

IV

[skaut]

п

служитель

(в

університеті). п орн.

чистун,

ра. scoutmaster [’skaut,ma:sta] ник загбну бойскаутів.

scow

запе-

кай-

п началь-

[skau] п шаланда.

scowl [skaul] 1. о хмуритися, супитися, дивитися сердито (at, оп); 2.. п похмурий вигляд; сердитий пбгляд. scrab [skreeb] о дряпати. scrabble [‘skraebl] о дряпати; писати карлючками; 2) ритися (звич. 5. about); 3) видиратися; 4) згрібати. зсгар [skreg] 1) живий кістяк, кощій; 2) худа тварина; квобла рослина; 3) бараняча шия; 4) sl. шия; 2.

о

sl.

1)

повісити

(злочинця);

скрутити в'язи; 2) спорт. затискати шию противника під пахвою. scraggy [‘skregi] adj сухорлявий, худий. scram [skraem] int амер. розм. іди (ідіть) геть!, забирай (те)ся! scramble [’skrembl] 1. о 1) продиратися;

видиратися,

дертися;

2)

борбтися за захдплення, оволодіння (чимсь-- for); 3) кидати гроші в

натовп;

2.

п

1)

видирання,

scr

fi

EE

EE

eee

вилізання; 2) бійка, боротьба (за захоплення чогось). scrambled eggs [‘skraembld’egz] п pl яєчня-бовтанка. scran |5Кгегп| п sl. Їжа, харчі; недбідки; bad 5. to you! ipa. нехай вам всячина! scranch [skraentS] о гризти, хрумтіти.

зсгаппеї [’skr nl] adj 1) заст. жалюгідний; худий; 2) різкий (про звук); скрипучий.

scrap І [skreep] WK 1) кусбчок, шматдчок; 2) вирізка з газети; 3) збірн. металбвий брухт, скрап; 4) pl рештки, недбідки; 2. о 1) викидати (як непотрібне); 2) віддавати на

злам. scrap II [skrep] ка;

sl. 1. п сварка, бій-

|"5КгагрриК)

п альбом

зетних вирізок. scrape [skreip] 1. о 1) скребти; лити;

to 5. one’s

chin

га-

скоб-

голитися;

to

з. one’s plate вискрібати тарілку; to 58. one’s boots чистити черевики об залізну скобу біля дверей; 2) відскрібати; відчищати (амау, down); 3) цигйкати, терликати (на У чбвгати (ногами); 4) екоHOMHTH; CKEapHTH, 5) злегка зачіnatu (against); фраз. звор.: to 5. acquaintance with smb. нав'язуватися в знайбмі комусь; to 5. through а) насйлу продиратися; б) ледве витримати (екзамени); 2. п 1) скребіння;

скобління;

утруднення, into

2)

труднощі;

а 5. вскочити

чбвгання;

3)

біда;

to get

в халепу;

4) по-

дряпина. scrape-penny | skreip,peni] п скнара. scraper [‘skreipa] п 1) залізна скоба біля дверей для обчищання взуття; 2) тех. скрепер; шабер; скребок, 3) скнара, 4) кийрка, мотика. scrap-heap [‘skreephi:p] п звалище, смітник зсгар-ігоп |"з8Кггер,аігп) п металевий брухт.

scrapman

[‘skrepmon]

п 1) скупник

металобрухту; 2) лахмітник. scrappy [’skrepi] adj уривчастий, безладний. Scratch [skratf] п: Old 5. диявол. scratch [skreetf] 1 о 1) дряпати (ся); скребти (ся); роздряпувати; 2) чухати(ся), 3) надрЯяпати (лист, малюнок); з прийм. i присл. 8. up, 5. together нашкрябати, набрати (потрібну кількість, суму); 5. off, 5. out а) викреслювати (слово); б) виключати (із складу тих, що змагаються); в) зняти кандидату-

ру; 2. п 1) подряпина; 2) почісування; 3) спорт. лінія старту; 4) спорт. учасник змагання, що не має переваги на старті; 5) розчерк; помітка,

розчерк

насічка;

пера;

5.

of

the

pen

3. adj

1) випадко-

5. crew

(або team)

вий; 2) імпровізбваний; 8. регіогтапсе імпровізбвана вистава; 3) різношерстий;

460a

scr ee

EE

розм. поспішно підібрана спортивна команда. scratch-cat [/skratfkeet] п злюка, меrépa. scratch-race [’skraetfreis] без гандикапа.

scratch-wig

("5Кгагіїміє)

з волосся. scratch-work

п змагання

п накладка

{’skraetSwa:k]

сграфіто.

по

мист.

різношерстий;

4) що

викликає свер-

біж. scrawl [skro:l] 1. о писати карлючками; 2. п карлючкйи; щось недбало написана

нашвидку

за-

писка. scrawny [‘skro:ni] adj амер. худорлявий, кістлявий. scray [skrei] п орн. крячдк річковий (або звичайний). зсгеак |з5Кгі:К) 1. п пронизливий скрип; 2. о верещати; пронизливо

2. п 1) крик;

зойк;

вереск;

screams

ої laughter вибухи сміху; 2) sl. сміхота. screamer [‘skri:mo] п 1) крикун; 2) sl. чудовий примірник; 3) розм. кінофільм

і т. п., що

справ-

ляє велике враження або викликає сміх; 4) амер. сенсаційний заголбвок; 5) спорт. чудовий удар, кидок, стрибок і т. п.; 6) друк. sl. знак

дклику.

screamy [‘skri:mi] adj 1) крикливий; галасливий; 2) кричущий. scree [skri.] п кам'янистий бсип; щебінь. screech [skri:tf] 1. п 1) крик; 2) скрип; 2. v 1) пронизливо кричати; 2) скрипіти. screech-owl [‘skri:tfaul] п 1) орн. си-

пуха; 2) перен. те, що віщує біду. screechy [‘skri:tfi] adj різкий; пронизливий; скрипучий. screed [skri:d] п 1) довга; нудна mpomosa; 2) базікання, патякання;

3) буд. розрівнювач. screen |зКгі:п| 1. п 1) ширма; щит; екран: дошка (для оголошень); 9) кін., ред. екран; 3) тин; 4) сітка від комах;

5) прикриття, заслон;

завіса;

6) корбткий коридор; тамбур; (the 5.) кіно; 8) перегородка

7)

(в кімнсті); 9) решето, грбхот, сито; 2. u 1) прикривати, укривати; захищати; 2) демсяструвати на екрані; 3) просіювати, сортувати; 4) проводити перевірку політичної благонадійності; 5) військ. провбдити відбір новобранців; 6) провддити кінозйбмку; 7) рад. екранувати; 8) гірн. збагачувати руду.

screening

ee

просіювання;

("зКгі:під))

п 1) рі висівки;

eee

3)

відсів;

відбір;

4) перевірка політичної благонадійності; 5) екранізація; б) гірн. збагачення руди. screenplay ("зКгі:пріеї) п сценарій. screenwriter [‘skri:nraita] п сценарист. screeve [skri:v] о sl. малювати на тротуарі

задля

[skru:]

гвинт;

5. loose

милостині.

1. п 1) гвинт;

female

5. гайка;

somewhere

male

there

щось

5.

is а

не

в по-

рядку; щось негаразд; to put the 5. оп закрутити гайку; перен. натис-

нути;

2) поворбт

скнара;

4)

розм.

гвинта;

3) розм.

гонорар;

платня;

5) папербвий кульдбк; 6) 5/. шкдпа; 7) attr. гвинтовий; 2. v 1) скріплювати

гвинтом;

пригвйнчувати,

загвинчувати; 2) крутити(ся), вертіти(ся); 3) натискувати; 4) видавлювати; 5) робити нарізку; 6) скнарити; 7) пригнічувати; з прийм. і присл. 5. оці вигвинчувати; 5. ир а) підгвинчувати, загвинчувати; б) підтягати; фраз. звор.: to 5. up

one’s

скрипіти.

scream [skri:m] 1. о пронизливо кричати, репетувати; верещати; to 5. with laughter нестримно реготати;

кнйга,

2)

EE

screw

«

scratchy [/skreetfi] adj 1) грубий, немайстерний (про (малюнок); 2) скрипучий; що дряпає (про перо); 3) погано або наспіх підібраний;

написане;

2. о битися.

scrap-book

ee

courage

підбадьбритися;

на-

братися сміливості, мужності; to 5. up one’s eyes примружити дчі. screw-ball [‘skru:bo:l] 1. п 1) навіженство;

2)

віжений; болт.

screw

навіжбний;

2. adj

на-

ексцентричний.

screw-bolt

[‘skru:boult]

coupling

гвинтова

п нормальний

[’skru:,kAplin]

п тех.

муфта.

screw-cutter [‘skru:,kata] п тех. 1) гвинторізний верстат; 2) гвинторізна головка.

screw-die

[/skru:dai]

п

тех.

гвинто-

різна головка.

screw-down [‘skru:daun] adj із загвинчуваною кришкою (про nocyдину тощо). screwdriver [’skru:,draiva] п викрутка. screwed [skru:d] adj sl. п'яний, напідпитку. screw-jack |/зКги:АзгеК) п гвинтовий домкрат. screw-nail [/skru: neil] п шуруп. screw-nut [‘skru:nAt] п гайка. screw press [‘skru:pres] п тех. гвинтовий прес. screw-propeller [’skru:pra,pela] п гребHHH гвинт. screw steamer [’skru:,sti:ma] п гвинTOBHH пароплав. screw-tap [‘skru:tep] п тех. мітчик. screw-thread [‘skru:@red] п тех. гвинтова

screw

нарізка.

valve

товий

[’skru:velv]

п тех.

гвин-

клапан.

screw-wheel ||"зКкгилуї:)| п гвинтове кблесо. screw-wrench [‘skru:rentf] п тех. posсувний гайковий ключ. screwy [‘skru:i] adj 1) скручений; 2) скупий, скнарий; 3) нікчемний; 4) sl. п'яний. scribble [‘skribl] 1. о 1) писати кар-

scr

461

scu

ост ree a

лючками; писакою;

писати недбало; 2) бути 3) текст. грубо чесати;

2. п карлючки;

scribbler

[‘skriblo]

текст.

scribe

перша

[skraib]

переписувач; great

жарт.

5.

я

мазанина.

п

1) писдка;

чесальна

машина.

І. п

іст.

1)

майстер

письменник;

писар;

від

ка

4) бібл.

книж-

обов'яз-

заст. торба, сума. фін. 1) квитанція акції; 2) іст. пагроші (у США);

сгіріег [’skripta] п 1) сценарист; 2) автор бесіди або лекції по радіо. criptorium (skrip’to:riam] п кімната для (переписування рукдписів (у середньовічних монастирях).

[‘skriptferal] adj біблійний.

оно

письмо;

біблії; коран;

біблія;

n 2)

1) священне заст.

цитата

3): Mohammedan 4) заст. напис.

з

scriptures

crivener [‘skrivna] п заст. 1) писар; 2) нотаріус; 3) лихвар; scrivener’s раїзу мед. писальна судорога. сгоїціа [‘skrofjula] п мед. золотуха. crofulous [‘skrofjules] adj мед. золотушний.

гої!

інн

1. п 1) сувій

пергаменту); 2) поет. чернетка; 4) інвентар;

(особл.

список; перблік;

3) 5)

архт. завитбк, волюта; б) спіраль; 7) тех. плбска нарізка; 2. о прикрашати завитками. ‘roll-sawing [’skroul,so:in] п амер. різьблена прикраса. roll-work [’skroulwa:k] п архт. орнамент у вигляді завитків. гоор [skru:p] 1. о скрипіти; 2. п скрип.

гоїшт

|'5Кгоціат)|

ка, калитка.

2)

3)

3) папердбві гроші, що випускаються окупаційними властями. сгірі [skript] 1. п 1) почерк; рукопйсний шрифт; 2) юр. оригінал (документа); 3) письмовий твір тогб, хто екзаменується; 4) кін. сценарій; 5. writer сценарист; 5) рад. текст лекції або бесіди для передачі по радіо; 2. о написати сценарій.

cripture

скребком;

писати;

ків.

criptural

щіткою,

амер. жити скупо; заощаджувати; 3) тех. промивати газ; 2. п 1) чист-

неприємних

crip I [skrip] п crip II [skrip] п про підписку на пербві розмінні

чистити

no

ник; 2. о геом. вписувати; описувати. scrim [skrim] п 1) текст. грубе полотно; 2) маскувальна сітка. scrimmage [‘skrimid3] 1. п 1) сутимка; бійка; сварка; 2) спорт. сутичка навкбло м'яча; 2. о 1) брати участь у сутичці; 2) спорт. стовпитися навколо м'яча. сгітр [skrimp] 1. п амер. розм. скнара; 2. о 1) скупитися; 2) урізувати; погано забезпечувати. crimpy |/5Кгітрі) ад) 1) недостатній; убогий; 2) скупий, crimshank [’skrimSeyk] 0 розм. ухилятися

ти,

І am

2) грамотій; не

2)

scrounge [skraundg] о 51. 1) красти; 2) жити за чийсь рахунок; 3) старцювати, жебрувати. scrub I [skrab] 1. о 1) терти, скреб-

п анат.

мошон-

щіткою,

2)

жорстка

щітка;

3)

той, хто викбнує важку роботу. scrub If [skrAb] п i) пбросль; ча-

гарник, чагар; 2) низькорбсла pocлина або тварина; 3) розм. нікчем-

на людина. scrubber |"з5Кгло| п тех. 1) скребачка; 2) газопромивалка. scrubbing-brush [‘skrAbinbrAs] п жорстка щітка; скребачка.

scrubby

[’skrAbi]

лий;

2)

adj

нікчемний;

чагарником. 5сгиб-ир | |"зКглЬ'лр)

scuffle [’skafl] І.о

битися;

2.п

бійка.

scull [skal] 1. п 1) кормове весло; 2) парне весло; 2. о 1) крутити веслм; 2) rpe6TH парними веслами. scullery [’skAlari] п посудомийня при кухні.

scullion [‘skaljan] п заст. 1) кухарчук; 2) перемивальниця посуду. sculp |5КЛІр) о розм. скульптуру.

ліпити,

робити

порбслий

sculptor [’skalpta] п скульптор. sculptress [‘skalptris] п жінка-скульптор. sculptural [‘skalptfaral] adj скульп-

грунтбвна

sculpture

1) низькорбс3)

або вугілля; 5) знімання BOBHH, жиру і т. п. з намбчених шкур. scuff [skaf] о 1) плентатися; 2) амер. потерти(ся) (від носіння, вжитку).

турний.

п

чистка. scrubwoman [‘skrab’wumon] поденниця |для охатньої прибиральниця.

п амер. роботи;

[‘skalptfa]

1. п скульптура;

статуя; скульптурний витвір; 2. 0 1) різьбити, висікати, ліпити; прикрашати скульптурною роботою; 2)

чудовий,

вивітрювати; розмивати. sculpturesque —[,skalptfa’resk] | ай скульптурний; схожий на скульптуру, статую. scum [skAm] 1. п 1) піна; накип; 2) покидьки суспільства; 3) Mepзбтник; 4) мет. окалина; 2. о 1)

scrumptious [‘skramfas] adj sl. першорядний, чуддвий. scrunch [skrants] =crunch. scruple [’skru:pl] 1. п 1) скрупул

scumble [’skambl] о жив. покривати злегка фарбою. scummy [‘skAmi] adj пінистий. scunner [’skana] 1. п 1) огида;

scruff

[skraf]

п загривок;

карк;

to

take by the 5. of the neck схопити за KOMip; узяти за барки. scrum(mage) [’skra(mid3)] = scrim-

mage. scrummy

[‘skrami]

adj sl.

прекрасний.

(міра

пінитися;

eaeu=20

гранів);

2)

заст.

невелика кількість; крихта; 3) сумніви; вагання; 4) (звич. рі) докори сумління; to make по 5. to do smth. робити

of по

щось

scruples

без

вагання;

a

нерозбірливий

man

у 34-

собах; несумлінна людина; 2. 0 вагатися; не відважуватися на щобь.

scrupulosity [,skru:pju’lositi] п 1) делікатність; 2) сумлінність; 3) скрупульбзність. scrupulous [’skru:pjulas] adj 1) делікатний; 2) сумлінний; 3) скрупульбзний.

scrutator

[skru:’teita] =scrutineer.

scrutineer [,skru:ti’nia] п 1) уважний, сумлінний дослідник; 2) осбба, що перевіряє правильність виборів; 3) інспектор (при міжнародній організації); спостерігач за виконанням правил. scrutinize [/skru:tinaiz] о 1) старанно досліджувати; 2) перевіряти, критично розглядати. scrutiny |/зкгиЛіпі) п 1) дослідження; уважний дгляд; 2) перевірка правильності виборів; 3) допитливий подгляд. scry [skrai] о дивитися крізь магічний кристал. scud [skad] 1. о 1) мчати; летіти; 9) скбвзати; 3) мор. іти під вітром;

2. п

1) швидкий

біг; 2) шк.

прудкондгий бігун; 3) гнані хмари; 4) буд. прошарок

вітром глини

2)

2) предмет,

знімати

що

піну.

викликає огиду; 2.

о відчувати огиду, нудоту. scupper [‘skApa] 1. п мор. шпигат; 2. о військ. sl. 1) зненацька напасти і перебити; 2) мор. потопити (судно, команду). scurf [ska:f] п 1) лупа; 2) інкрустація (на металі); 3) sl. неохайна

людина.

зсигіу

[‘ska:fi]

пбю; 2) й яв ШО

adj 1) покритий

курний

(про

scurrility

[ska’riliti]

ство;

непристойність.

лу-

вулицю

п грубе блазен-

scurrilous [‘skArilas] adj грубий, непристойний. scurry [‘skari] 1. о 1) швидко бігати; метушитися; спішати; робити хапцем;

2. п

сновигати; 2) пощось сяк-так, по-

біганйина;

метушня.

scurvied [/ska:vid] adj цингбтний, скорбутний. scurvy |"5Ко:уї) 1. adj низький, підлий;

2. п

1) мед.

цинга;

2) мерзбтник. scut [skat] п корбткий

хвіст

скорбут;

(кроли-

ка, зайця, оленя).

scuta [‘skju:ta] рі від scutum. scutate [‘skju:teit] adj бот. щитовидний. scutch [skatf] 1. о тіпати (льон); 2. п 1) молоток муляра; 2) терниця, тіпалка. scutcheon [’skatfan] п 1) щит герба; 2) дощечка з прізвищем.

462

scu

scutcher на

[/skAtfa]

машина,

scutter

п терниця,

тіпалка,

тіпаль-

льоном'ялка.

|"5КлЛіа) о тікати.

scuttle

І [‘skatl]

п відерце

вугілля

(тож як міра). scuttle П [/skatl] 1. п люк (на судні); 2. о 1) пробити борт судна; 2) потопити судно, пробивши борт. scuttle НІ [’skatl] 1. о 1) квапливо тікати;

тікати

від

небезпеки,

труд-

нощів; 2) поспішати; метушитися; 2. п 1) кваплйива хода; 2) швидка втеча.

scuttle-butt чок

[/skatlbat]

з питною

плітка.

scutum

[/skju:tam]

І) щит;

2) анат.

scythe [said] сити.

п 1) мор.

водою;

лат.

2) амер.

баSl.

п (рі scuta)

колінна

чашечка.

1. п с. г. коса; 2. о ко-

scytheman ("заїдтап| п косар. Scythian [/sidian] 1. п 1) скіф; 2) мбва скіфів; 2. adj скіфський. sea [si:] п 1) мбре; on the 5. а) на MOpi; 6) на морському березі; to go to 5. стати морякбм; to put out to s. вирушати в плавання; at 5. а) у відкритому морі; б) перен. розгублений; beyond (або over) the sea(s)

за

MOpeM;

за MOpe; the high

seas a) відкрите MOpe; б) MOpe за межами TepHTOpiabHHX вод; the four seas 4 моря, що отдчують Beликобританію; 2) хвилювання (на морі); хвиля; а heavy (або high rolling) 5. бурхливе море з великими хвилями; a Short (або chopру) 5. бурхливе море з дрібними

хвилями; 3) велика кількість, сила; а 5. ої troubles безбдня турбот, лиха, горя; seas of blood море крові; 4) attr. морський; приморський. зеа-апспог |/5і:ггрКо| п плавучий якір. зеа-аре ['si:eip] п калан, морська видра. sea-bank [‘si:benk] п 1) берег мбря; 2) дамба.

sea-bathing |/5і: Беібід) п морське купання. sea bear [’si:bea] п 1) кбтик; 2) білий

ведмідь.

seaboard

|"зі:Ьо:4)

1. п ббрег

моря;

узбережжя, примодр'я; 2. adj приморський. sea-born [/si:bo:n] п поет. нарбджений ція.

MOpem;

sea-borne

the

[/si:bo:n]

s.-b.

ад)

[/si:dog]

собача перен. ряк.

п

1)

тюлень;

2)

акула; 3) колюча акула; 4) морський вовк, старий мо-

зеадготе

[‘si:droum] п плавучий аеродром. зеаїагег [/si:,feara] п поет. моряк, мореплавець. seafaring |/зі:Їєогід) 1. п мореплавання; 2. adj мореплавний. sea-fight [‘si:fait] п морський бій.

sea-floor [’si:flo:] sea-folk [‘si:fouk]

ному

[’si:fu:d]

риби, крабів моря).

нія; 2) лінія горизонту (в 3) мор. лінь; 4) волосінь.

п морське дно. п (вжив. з дієсл.

sea

front

п амер.

(та інших

[’si:’frant]

частина

міста;

страви

3

мешканців

п

приморська

приморський

буль-

вар. sea-girt [‘si:’ga:t] adj поет. отбчений морями. seagoing {’si:,gouin] 1. adj мореплавний,

морехідний;

далекого

плаван-

ня; 2. п мореплавання.

sea-green |"зіг"ргі:п| 1. adj кбльору морської хвилі; 2. п KOnip морської хвилі

sea-gull [‘si:gAl] п чайка. sea-horse [‘si:ho:s] п 1) морж; морський кодник. sea-jelly [‘si:,dzeli]

sea kale

п бот.

2) червона

1) катран

водорость.

sea-king ("зі кір)

п іст. вікінг.

seal

1) печатка,

I |зі:1)

1. п

2)

п медуза.

[‘si:’keil]

морський;

печать;

клеймб; 2) ізоляція; 3) тех. перемичка; затвор; 4) обтюратор; фраз. 3eop.: under ту hand and 5. за моїм власноручним підписом i з печаткою; Great S., State 5. велика

державна печатка; Ргіуу 5. мала державна печатка; td receive (to return) the seals прийняти (здати) посаду канцлера або міністра; the 5. of death in one’s face печать

der the 5. of confidence за умдви збереження таємниці; 2. о 1) ставити печатку, скріпляти печаткою;

1) капі-

п морський

бе-

2) запечатувати, опечатувати; пломбувати; 3) накладати відбиток, печать; позначатися; his fate is sealed йогб доля вирішена; 4) ізолювати; герметично закривати; стуляти; ту lips are sealed я повйнен мовча-

ти. seal II |зі:1) тикове тюленів,

1. п 1) тюлень;

хутро;

2.

uv

2) кб-

полювати

на

KOTHKiB.

5еа-Іапе | |/зіЛеіп|

п

1)

кораблю).

[’si:],fifari] п тюленячий і KOTHKOBHH промисел. sea-line |/зіЛаіп| п 1) берегова лі-

у рі) моряки.

sea-food

шлях; морський прохід; 2) вільний прохід на стоянці кораблів. sea lawyer [’si:’la:ja] п мор. sl. критикан, причепа. sea-legs [‘si:legz] п рі: to find (або to get, to have) one’s 5.-Ї. звикнути до морської качки. sealer |"зі:Їг| п 1) мисливець на тюленів; 2) мисливське судно. sealery [‘si:lari] п тюленяче лежбище. sea-letter [‘si:,leta] п охорбнне посвідчення (що видається нейтраль-

seal-fishery

перевб-

тан далекого плавачня; 2) поет. флотоводець. seacard |"зі:ка:4) п морська карта.

sea-coast [‘si:koust] рег, узбережжя.

sea-dog

смерті на обличчі; 5. of love перен. поцілунок; нарбдження дитини; ип-

зиться MOpeM; s.-b. assault висадка MOpcbKOro десанту; s.-b. trade морська торгівля. sea-breeze [si:bri:z] п вітер 3 моря, бриз.

sea-calf [‘si:ka:f] п тюлень. sea captain |/зі/Каріїп| п

sea-cock |/зі:Кок) п 1) мор. кінгстдн; 2) морський вовк. sea cook [’si:kuk] п mop.’ sl.: son of a 5.с. сучий син. sea-cow |/зі:"Кац| п 3002. 1) морська корбва; 2) морж. зеа-сгаїї ("зі Кга: | п 1) збірн. морські судна; 2) мистецтво кораблеводіння. з *

Вене-

town

що

sea

морський

морі);

sealing-wax [si:linweeks] п сургуч. sea-lion [‘si:laian] п морський лев. seal-ring [‘si:lrin] п перстень з печаткою, seal-rookery |"зі:1 гиКагі) =sealery. зеаїзкіп |"зі:І5Кіп| п KOTHKOBe хут-

ро. seam [si:m] І. п 1) шов; 2) паз; 3) рубець, зморшка; 4) геол. mpoшарок; пласт; 2. о 1) зшивати; 2) борознити, seaman |/зі:топ| п моряк; матрос. seamanship (/зі:топ/їр) п мистецтво мореплавства; морська практика. sea-mark [‘si:ma:k] п маяк; бакен; береговйй зпак; сигнальний вогбнь. sea-mew |/зі:тіц:) п чайка. зеа-тіїе [/si:mail] п морська миля.

seamless |"зі:тіїз| ай) без шва, з одного куска. seamstress [‘si:mstris] п швачка. seamy |/зілті| adj із швами; the 5. side виворіт. séance |"зеід:п5| фр. п 1) засідання, збори;

сеанс. sea-otter калан.

2)

седнс;

|/зі:/'оізг)

3)

спіритичний

п морська

видра,

5еа-рау [’si:pei] п мор. платня (добові) за час плавання. я Гзі:греп) п морське перб (no-

ліп).

зеа-ріє |/зі:"раї) п листковий пиріг з солониною. sea-piece [/si:pi:s] п жив. марна, морський краєвид. seaplane ("зі:ріеіп) п гідролітак, гід-

роплан.

seaport

[‘si:po:t]

п

портове місто. seapower [’si:,paua] жава.

морський п

морська

порт, дер-

sear I [sis] 1. о 1) обпалювати сонцем; припікати; 2) притупляти (почуття); 3) рідк. висушувати; 2. adj зів'ялий, сухий; the 5. and yellow leaf похилий вік; старість. sear II |sia] п спусковий важіль; ав-

томатичний

спуск.

search [sa:tf] 1. о 1) розшукувати; 2) обшукувати; 3) досліджувати;

463 4)

зондувадти

ти;

his marrow 6)

(рану);

просякати;

5)

the

він промерз

оглядати

речі

проника-

cold

в

searched до

кісток;

митниці;

2. п

1) шукання, розшук; іп 5. ої шукаючи; 2) трус, ббшук; right of 5. юр. право обшукувати нейтральні судна; 3) дослідження; 4) attr. по-

шуковий. еагспіпеє [’sa:tfin]

1. adj

1) глибо-

кий, сумлінний (про вивчення); 2) допитливий (про погляд); 3) пронизливий (про вітер); 2. п: searchings of the heart докори сумління. earchlight [’sa:tftait] п прожектор.

earch-warrant [‘sa:tf{,worant|] п dpдер на дбшук. ea rover [’si:,rouve] п 1) морський пірат; 2) піратське судно. еа-5саре [‘si:skeip| =sea-piece.

easerpent

[‘si:’so:pent] п 1) морська змія; 2) морський вугор. ashore ['si:’fa:] п 1) морський берег; узбережжя; 2) юр. смуга берега, що заливається припливом. еазіскпе55 [‘si:,siknis] п морська XBopo6a. easide [‘si:’said] п 1) mMopcbKé узбережжя; 2) морський курбрт; 3) attr. приморський. eason |/зі:гп|) 2) сезбн; the ський

сезбн

1. п 1) пора року; (London) s. лондон(травень--липень);

the

off (або dead) 5. мертвий сезбн; 3) час, період; Їог а 5. деякий час; 4)

підхожий

час,

іп 5. своєчасна ої 5. до

момент;

порада;

речі i не до

а

іп and

мога

out

речі; постійно,

завжди; 2. о 1) робити придатним для вживання; витримувати (вино); сушити (дерево); 2) загартовувати; привчати; акліматизувати; 3) надавати смаку, гостроти; 4) заст. пом'якшувати, стримувати. easonable [’si:znabl] adj 1) своєчасний; 2) до сездну. easonal [’si:znal] adj сездбнний. easoning [‘si:znin] п 1) витримування (вина тощо); 2) 06pd6Ka шкіри; 3) приправа.

eason-ticket’

[‘si:zn’‘tikit]

п сезбнний

квиток. ea-stick [’si:stik] п сорт копченого оселедця. eat [si:t] 1. п 1) стілець; сидіння; to take а 5. сідати; 2) місце (в театрі, парламенті); to lose one’s 5. не бути переббраним до парламенту; the 5.

4)

3) місце; місцезнаходження; of маг театр воєнних дій;

посадка

6) тех. 7) тех.

(на

коні);

5) садиба;

гніздб або сідлб клапана; опбрна поверхня; оснбва;

sec

в цьому

залі 5000

ляти;

,бути

6)

автомобіль

місць;

5) посе-

розташдваним,

міщеним. -seater [-’si:ta]:

four-s.

роз-

чотиримісний

або літак.

sea-turn [‘si:ta:n] п різкий вітер 3 мбря. 5еа-игспіп [‘si:’a:tfin} п морський їжак.

sea-wall seaward

[/si:’wo:l] [/si:wad]

п дамба. 1. adj спрямобва-

ний до моря; 2. адо

(79c seawards)

до MOpA. sea-way [‘si:wei] п 1) бурхливе мбре; 2) (відкрите) море; морський шлях, seaweed [’si:wi:d] п морська вбдорість. seaworthy |/зі:луо:бі| adj що має добрі мореплавні властивості. sebaceous [si’beifas] adj isa. сальний, sec

[sek]

фр. adj сухий

secant |/зі:Копі) мат. січна; 2. adj січний.

[si’si:d]

фр. п рі са-

о відокремлюватися,

відкблюватися, from).

secession

вино).

сбканс;

{si’sefn]

відпадати

(від

--

nm відокремлення;

розкол.

secessionist [si’sefnist] п відступник, розкбльник. seclude [si’klu:d] о відокремлювати, ізолювати; to s. oneself бути (залишатися) на самоті. seclusion |зі"КІш:зп| п 1) відокремлення; 2) самотність. second I |"зеКопа| 1. num. ord. другий; 2. adj 1) другий; s. birth відродження; 5. nature друга натура; з. childhood друге дитинство (старече недоумство); 2) інший; 3) повторний; 5. ballot перебалотування; 4) додатковий; 5) другорядний; нижчої

якості;

5.

fiddle

друга

скрипка; 5. string дублер; дублет; 6) підпорядкований (to); 7) нижчий

за

рангом;

5.

in

command

військ. заступник командира; фраз. звор.: 5. chamber верхня палата (у парламенті); s. cousin троюрідний брат; троюрідна сестра; 5. sight ясновидіння; 5. teeth постійні зуби (не молочні); 5. thought перегляд думки (рішення); on 5. thoughts подумавши; 5. to попе неперевершений; 3. п 1) помічник, заступник, нижчий за рангом; 2) друге числб; 3) той, що одержав

другий приз або другу нагороду; 4) друга нагорода; 5) секундант;

стільцями; 3) проводити (кандидата в парламент); іо 5. а candidate провести кандидатуру на виборах;

6) рі товари другого сбрту; 7) борошно грубого помблу; 8) mys. другий гоблос; альт; 4. о 1) підтримувати; допомагати; 2) підкріпляти; 3) бути секундантом; 4) співати партію другого гдблосу; 5) [si’kou.d] військ. перевбдити (офі-

4) вміщувати;

цера)

підставка; підкладка; 2. v 1) саджати, садовити; сідати, посідати; be seated сядьте; 2) забезпечувати

this hall will 5. 5000

із строю

до

штабу;

5. adv

II

другим

нодмером;

п

секунда;

[’sekand]

2) момент;

secondary

1)

мить.

[’sekondeari]

1. adj 1) по-

BTOPHHH; 2) другорядний; побічний; 5. planet супутник планети; 3) середній (про освіту); 58. school середня шкобла, школа другого ступеня; 4) геол. мезозбйський; 2. п 1) підлеглий; 2) представник; 3)

помічник.

second-best

сорту; to поразки.

[/sekand’best] come

зесопа-спор

off

п другого

5.Ь.

зазнати

[‘sekond’tfop]

другосортний,

adj

sl.

другорядний.

second-class [‘sekand’kla:s] adj другокласний; другосортний. seconder [’sekanda] adj що підтримує пропозицію. second-hand [’sekand’hend] 1. adj І) держаний, уживаний; Howennit (про одяг, книги тощо); 2) з других

secateur(s) [‘sekata:(z)] дові нбжиці, секатор.

secede

(про

1. п

1) по-друге; 2) в другій групі.

second

рук

(про

інформацію);

2.

п

секундна стрілка. secondly [‘sekandli] adv по-друге. second-mark [‘sekandma:k] п позначка секунди

(7).

second-rate |/зеКопа"теії) adj 1) другорядний, другосбртний; 2) посередній. second-rater [‘sekand’reita] п розм. посередня

secrecy ниця; ницю;

річ (про картину

[‘si:krisi] п 2) вміння

тощо).

1) секрет, зберігати

3) скритність,

таємтаємпотайність.

secret [/si:krit] 1. adj 1) таємний, секретний; 5. treaty пол. таємний ддговір; 5. door потайний хід; 5. service секретна служба, контррозвідка; 2) прихбваний; скритний; 3) самітний; 2. п таємниця, ність; іо Кеер а 5. зберігати ницю; the secrets of nature ниці природи.

таємтаємтаєм-

secretaire [,sekri‘tea] фр. п бюрб, письмовий стіл, секретер. secretarial [,sekra’tearial] adj секретарський.

secretariate |,5еКго"їєггігі) п секретаріат. secretary [‘sekratri] п 1) секретар; 2) міністр; 5. of State міністр; амер. державний секретар; міністр закордбнних справ; 5. of State for Foreign Affairs міністр закордднних справ (в Англії); 5. of State

for Home Affairs, Home 5. мійістр внутрішніх справ; 5. of State for War заст. військовий міністр; the 5. ої the Army (до 1947 р. 5. of

War) амер. військовий міністр; 5. of Defence амер. міністр оборбни; 5. of Navy амер. військово-мор-

ський міністр; 5. of the Air Force амер. міністр авіації. secretary-bird [‘sekratri’ba:d] п орн. секретар.

secretaryship тарство.

[’sekratrisip]

п

секре-

5ес Seo

pe

secrete

оон

[si’kri:t]

о

1) заст.

ховати;

2) фізл. виділяти.

secretion |зі"Кгі:Гп| п 1) заст. прихбвування; 2) фізл. секреція, виділення. secretive [si’kri:tiv] adj 1) таємничий, потайний,

прихбваний;

2) фізл.

секретбрний. secretly [‘si:kritli] adv непомітно (для інших); MpHxoBaHo. secretory [si’kri:tari] adj фізл. що виділяє, секретдрний. sect [sekt] п сбкта.

sectarian

[sek’tearian]

ський;

2. п

sectarianism

1. adj сектант-

сектант;

фанатик.

[sek’teorianizm]

п

сек-

тантство.

зесіагу [/sektari] п заст. сектант. section [‘sekjn] 1. п 1) розтин; 2) переріз (поперечний); рбзріз (на рисунку); зріз; microscopic 5. зріз для

мікроскопічного

аналізу;

3)

профіль; 4) відрізок; сегмент; частина; 5) сбкція; відділ; built іп sections розбірний; 6) параграф; розділ книги; 5. mark знак §; 7)

амер.

квартал

8) амер. взвод;

(у

спальне

місті);

купе;

відділення;

2.

о

9)

райдбн; військ.

ділити

Ha

частини.

sectional [’sekfanl] adj 1) секційний; 2) груповий; місцевий; 3) розбірний; 4) поданий в рбзрізі. sectionalism [‘sekfnalizm] п групівщина.

sector [‘sekta] п 1) сектор; 2) частина; дільниця; 3) тех. куліса. secular [/sekjula] 1. adj 1) мирський, світський;

5.

interests

світські

ін-

тереси (на протилежність церковним); the 5. arm іст. цивільна влада, що виконує вироки церковних судів; the 5. clergy біле духовенство; 2) астр., геол. віковий; 3) що відбувається раз на сто років; 2. п 1) мирянин; 2) ocd6a, що належить до білого духовенства. secularism [‘sekjularizm] п боротьба за незалежну від церкви школу. secularist |"зекіцівгізі) п прихильник світської школи.

secure

[si’kjua]

1. adj 1) спокійний;

2) безпечний, в безпєці (від — ітот); 3) надійний, вірний; міцний; 5. foundation непорушна основа; 4) упевнений; 5. of success упбвнений в успіху; 5) гарантований; застрахований; і have got him 5.

фраз. він не

звор.: втече;

2. о 1) гарантувати безпеку, забезпечувати; охороняти; 2) закріпляти,

464

ee

замикати;

to

5.

a vein

хір.

пе-

рев'язувати вену; to 5. а тазі укріпити щоглу; 3) укріпляти (лі-

сто, фортецю);

4) одержувати,

ді-

ставати, здобувати; to 5. tickets for the play дістати квитки на виставу; 5) брати під варту; 6) оволодівати; 7) страхувати; to 5. oneself against all risks застрахувати себе

see

ee

від всЯяхої

відбій. зесигіїогт

3. п амер.

з. you скброї

ай)

сультуватися; 10) приймати (відвідувача); I am seeing по one today я сьогбдні нікбго He приймаю; 11) проводжати; may І 5.

випадковості;

[si’kjuarifo:m]

гляді сокири.

security

[si’kjuariti]

безпечність,

на,

eee

рантія;

п

1)

надійність;

захист:

у вибезпека,

2)

охоро-

3) упевненість; застава;

4) га-

забезпбчення

(against; "Ігот); іп 5. for під заставу; як гарантія; 5) поручитель; 6) рі цінні папери; 7) attr, що належить до охорбни, захисту; 5.

officer офіцер контррозвідки. Security Council. [si’kjueariti’kaunsl] Рада

[si’den]

п

1)

іст.

портшез

|зі"дЧеїї)

кійний;

adj стриманий;

статечний;

sedation

[si/deifn]

sedative

[‘sedativ]

спо-

спокій.

1. adj заспокійли-

sedentary |"зедпізгі) adj сидячий. sedge [sed3] п бот. осока. sedgy |/зедзі) adj 1) з осоки; cx6жий на осоку; 2) зарбслий осокбю. sediment [‘sedimant] п 1) осадок, ryдні);

sedimentary дбдвий,

2)

геол.

осадочна

(|,5еді"тепізгі)

adj

оса-

осадочний.

sedimentation дження;

[,sedimen’teifn]

відкладення

п оса-

осадка.

sedition [si’difn] п 1) заклик до заколоту, бунту; 2) антиурядова агітація; 3) підривна діяльність. seditious [si’difos] adj бунтарський, заколотний. seduce [si’dju:s] о спокушати, зваблювати. seduction [si‘dakfn] п 1) спокуса; 2) зваблювання.

seductive [si’daktiv] adj спокусливий. sedulity [si’dju:liti] п старанність, ретельність, дбайливість. sedulous [‘sedjules] adj старанний, наполегливий.

see І [si:] п єпархія; престбл (єпіскопа і т. ін.); the Holy 5. папський престол. see II [si:] о (past зам, р. р. seen) 1) бачити, дивитися; спостерігати; 2) оглядати; іо 5. the sights оглядати визначні місця; 3) розуміти, пізнавати,

розумію; скільки

знати,

as я

far

мобжу

збагнути;

I 5.

as

5.

на-

І do

not

I can

судити;

я

5. how to do it не знаю, як це зробити; 4) подумати, розміркувати; let те 5. а) дайте подумати; дозвбльте,

стривайте;

б)

покажіть;

5) уявити him doing

(собі); I can clearly 5. it я собі ясно уявляю,

як

робить;

це

він

6)

мені

провести

подивлюсь;

стєжити

5.

за

after

5.

оці

догля-

чимсь;

у, розглядати; а)

5.

into

5. оїї про-

провести

(до

дверей); б) пережити; в) пересидіти (когось); г) досидіти до кінця; д) довбдити до кінця; 5. over оглядати; 5. through а) бачити наскрізь; б) доводити до кінця; 5. to доглядати когбсь, щось; дбати про кдгось, щось; фраз. звор.: І saw

вий; снотвбрний; 2. п заспокійливий або снотвбрний засіб.

ща (на порода.

думаю,

воджати;

урівноважений.

п мед.

можна

ти, визнавати; з прийм. і присл.: 5. about а) подбати про щось; б) подумати; І will 5. about it повникати

(тою 58. chair); 2) носилки; паланкін; 3) авт. седан (Tun закритого кузова).

sedate

home?

додбму?; 12) потурбуватися (про щось); простежити (за чимсь); 13) пережити, зазнати; 14) вважа-

дати,

Безпеки.

sedan

п

you вас

later (або again, soon) до зустрічі; 9) радитися, кон-

додержува-

тися певного погляду; 7) побачити(ся); відвідати; when will you соте and 5. us? коли ви прийдете до нас? 8) зустрічатися; бачитися;

stars у мбне іскри з очей посийпалися; 5. here! амер. послухайте; to 5. eye to eye with smb. схбдитися в пбглядах з кимсь; to 5. the light а) побачити світ; народитися;

6) жити; в) розуміти; to 5. smb. off (at the station) проводжати когбсь (на вокзал); to 58. smb. through smth. допомагати комусь в чбмусь; to 5. the red light передчувати наближення небезпеки, лиха; to 5. the way to do(ing) smth. знайти можливість зробити щось. seed |зі:4| І. п 1) сім'я, насіння, зерно; to go (або to run) to 5. піти в насіння; перен. занепасти; перестати розвиватися, обрезкнути; 2) початок, зародок; to raise up 5. мати потбмство; 2. и 1) піти в насіння;

2) сіяти,

засівати;

3)

виби-

рати насіння (з плодів); відокремлювати насіння від волокна (льону);

4)

спорт.

відбирати

(сильні-

ших).

seedage рослин

[’si:did3]

п

насінням

або

seed-bed [’si:dbed] п ка з розсадою seed-cake | |"зі:4"Кеїк| кмином. seed-case бочка.

[‘si:dkeis]

розмноження cndépamu.

парник; п

гряд-

булочка

п насінна

з

корб-

seed-corn ’si:dko-n] п посівне зерно. seed-drill [‘si:ddril] п рядкова сівалка. seeder |"зі:4е) п 1) сіяч, сівач; 2) рядкбва вання для руктів.

seed-fish

сівалка; 3) пристосувиймання кісточок з

[‘si:dfif]

п нерестова

риба.

seeding-machine {‘si:dinma,fi:n] п сівалка. seedless [/si:dlis] adj без насіння (про виноград тощо). seedling [‘si:dlin] п сіянець, росток, паросток; розсада.

seed-lobe [‘si:dloub] п бот. сім'ядодля. seed-oil [‘si:doil] п олія.

465

a

seed-pearl [’si:d’pa:l] п дрібні перли. seed-plot [’si:dplot] п розсадник, розплідник

(тж перен.).

eed-potatoes [‘si:dpa‘teitouz] п рі посівна картопля. eedsman |"зі:42тап) п торговець насінням. seed-time [‘si:dtaim] п час посіву, посівна. eed-vessel на

[’si:d,vesl]

корббочка;

ееду

|/зі:Чі|

п бот.

насін-

бплодень.

adj 1) наповнений

на-

сінням; 2)розм. нездорбвий; to look 5. мати поганий вигляд; 3) розм. пошарпаний; понбшений. eeing [‘si:in] 1. conj (ra 58. that) TOMY що; з бгляду на Te, що; через те, що; беручи до уваги, що; 2. п бачення; 5. is believing як не побачу, не повірю. eek (зіК) с (past і р. р. sought) 1) шукати, розшукувати; it is yet to 5. цього ще не знайдено; 2) намагатися;

прагнути;

I will

пої

5.

іо persuade you я не маю наміру перекднувати вас; to 5. to make peace намагатися помиритися; 3 прийм.

і npuca.:

магатися

5. for, 5. after

чогось;

кувати.

5. through

до-

обшу-

eeker [‘si:ka] п розм. самонавідний снаряд. ; eel I {si:l] о дати різкий крен. eel II [si:]] о заст. зав'язати Oui. eem [si:m] о здаватися, уявляти; I 5. to hear smb. singing здається, що

хтось

співає;

it seems

мабуть, очевидно; 5. HeMOBOH,

неначе

здається,

it should (would) б, здавалося

б.

eeming [‘si:min] ай) уявний, несправжній, удаваний. eemingly [‘si:migli] adv 1) на вигляд; 2) мабуть, очевидно. гетіу (|/зілтіі| adj пристойний; підеп sep

|зі:п) р. р. від see II. [si:p] о 1) просбчуватися

перен.);

протікати;

крапати;

(тж текти;

2) стікати. epage [‘si:pidz] п 1) просбчування; витік; 2) геол. вихід нафти.

er er

І [sia] п провидець, пророк. II [sia] п 1) міра ваги (в Ін-

дії; близько дини

(=1

2 фунтів);

2) міра

рі-

літр).

ersucker [’sia,sAka] п текст. індійська лляна смугаста тканина. esaw [/si:so:] 1. п 1) гойдання на ддшці; 2) дитяча гбйдалка (дошка через колобу); 3) attr.: 5. policy мінлива, нестійка політика; 2. 0 1) гойдатися на добшці; 2) рухатися Bropy і вниз, впербд і назад; 3) виявляти нерішучість, вагатися. ethe [si:6] о (past seethed, заст. sod; p. p. seethed, 3acr. sodden) 1) кипіти, клекотіти; 2) перен. бути

охбпленим;

варити.

3)

заст.

кип'ятити;

gment |/зестаопі| I. п 1) частина, відрізок; кусбк, шматок; 2) геом. 4-131

сегмент, відрізок; 3) ел. пластина колектора; 2. о ділити(ся) на сегменти. segregate |"зергієеії) 0 відокремлювати(ся); ізолювати (ся). segregation [,segri’geifn] п 1) ізоляція; відокремлення; 2) сегрегація. seigneur [sein’ja:] п феодальний волддар; сеньйбр. seignior |/зеїпіа| =seigneur. seigniorial [sei’njo:rial] ай) сеньйо-

осдба, cam; the study of the 5. caмоандліз; ту own (або very) 5.

я сам, моя власна better 5. найкраще,

персбна;

one’s

seigniory [‘seinjeri] п 1) феодальне володіння; 2) влада сеньйобра.

що є в людині; 2. adj 1) однорідний, суцільний; незмішаний (про колір); 2) той самий; 3) свій (власний). self- [self] pref у складних словах відповідає українським компонентам само-; себе-; напр. s.-violence самогубство; s.-love себелюбство. -self [self] suff входить до складу зворотних займенників: myself, yourself i 7. д. (pl selves).

seine

self-abandonment

ріальний;

феодальний;

[sein]

1. п

панський.

невід,

сіть;

2.

ловити неводом, сіткою. seise [si:z]=seize 7). seisin [‘si:zin] п юр. володіння мельною

власністю

(тж

v

3e-

seizin).

seism |"заігт| п землетрус. seismic [‘saizmik] adj сейсмічний. seismograph [‘saizmogra:{] п сейсмбграф. seismology [saiz’moledgi] п сейсмологія.

seize [si:z] о 1) хапати, схопити; to 5. а person by the neck схопити когбсь за комір; 2) захбплювати; заволодівати; to 5. а fortress взяти

фортецю;

3) вхопитися

to 5. a chance

(за щось);

вхопитися

за

шанс,

нагоду; 4) зрозуміти, збагнути; to 5. ап idea зрозуміти думку; 5) (звич. pass.) охопити (про страх; with); he was seized with terror вів був охоплений жахом; 6) KOH-

фіскувати, накладати арбшт (на щось); 7) юр. ввбдити у володіння (звич. р. р.); 8) тех. заїдати; горіти (про букси).

seizin [‘si:zin] =seisin. seizure [‘si:za] п 1) захват,

3ax6n-

лення; 2) накладання арешту, KOHфіскація; 3) апоплексйчний удар;

seldom [‘seldam] adv рідко. select [si/lekt] 1. adj 1) вибраний; добірний;

2)

перебірливий,

редливий;

2. о вибирати,

приве-

відбира-

ти, добирати.

selected [si/lektid] adj 1) відібраний, підібраний; 2) вибраний; виключний. selectee [,selek’ti:] п амер. призваний

на

військову

службу;

призодв-

ник. selection [si‘lekfn] п 1) вибір; добір; 2) біол. добір, селекція; 3) збірка вибраних TBOpiB. selectionist |5іеКГапіз1) n селекціонер. selective [si’lektiv] adj 1) добірний, відбірний; 2) що добирає; 3) біол. селекційний; 4) селективний.

selector [si/lekta] п 1) відбірник; дрібний фермер (в Австралії); ел.

селектор,

настройки.

selenium

шукач;

[si‘li:njom]

2) 3)

4) рад. ручка

п хім. селен.

selenography [,seli’nografi] п селенографія (вивчення поверхні Mica-

ця). self [self]

1. п

(pl selves)

[’selfa’beendanmant]

п самозабуття.

припадок.

хобжий.

sel 1333

ee

власна

self-abasement [’selfo’beismant] моприниження.

п са-

self-abnegation ("зеїї ггБпі/деї/п| п 1) самозречення; 2) самопожертва. self-acting [’self’ektin] о автоматинний. self-action [’self’ekfn] п мимовільна дія. 5 self-adaptive [’selfa’daptiv] adj саморегульдваний. self-adjusting [‘selfa’dzAstin] adj 3 автоматичним регулюванням. self-affirmation [‘self,aefa:’meifn] п самоствердження. self-assertion [‘selfa’sa:fn] п відстбіовання своїх прав, претензій. self-assumption {‘selfa’sampfn] | п чванство, зарозумілість.

self-assurance впевненість.

self-balanced

автоматично

self-binder

в'язалка;

self-centred TPHYHHH.

[’selfa’fuarans]

п само-

[’self’belanst]

adj

п 1) снопо-

2) швидкозшивач.

[‘self’sented]

adj егоцен-

self-closing [‘self’klouzin] чиняється автоматично.

5еїї-сосКег

що

урівноважується.

[‘self’bainda]

[‘self’koka]

adj що

п

3a-

пістолет-

самозвід.

self-collected |‘selfka’lektid] adj стриманий, витриманий; зібраний. self-coloured [’self’kAlad] adj 1) однобарвний; 2) природного забарвлення. self-command [’selfko’ma:nd] п вміння володіти соббю, самовладання. self-complacency [‘selfkam’pleisnsi] п самовдовдлення. self-conceit [‘selfkan’si:t] n 3apo3yмілість, чванство.

зеїї-сопсепігатіоп | |/зеїї Копзеп'їгеї/п) п самоспоглядання. self-condemnation [‘self,kondem/neifn] п самобсуд. self-confidence [‘self’konfidens] п самовпевненість.

self-conscious ромливий;

self-contained

|"5еїї"Коп(а5|

незграбний.

("зеїїкопЧеіпд)

adj

adj

со-

1)

нетоварйський; замкнутий; 2) тех. незалежний, самостійний; 3)військ. забезпечений усім потрібним.

self-contradiction [‘self,kontra’dikjn] п внутрішнє протиріччя.

466

sel

self-control

{’selfken’troul] = self-command, self-cooling [‘self’ku:lin] adj тех. з повітряним

охолодженням

self-criticism

|"зей"Кгіізігдт)

п само-

критика.

self-deceit [‘selfdi’si:t] п самообман. self-deception [‘selfdi’sepfan] = self-deceit.

self-defence хист;

[’selfdi’fens]

п

[‘selfdi’vousn]

даність;

присвячення

(якійсь вання.

справі);

self-drive

п 1) відсебб

adj:

s.-d._ car

напрокат.

[‘self’edjukeitid]

adj що

вивчився

самостійно,

самотужки.

[/selfis’ti:m]

п повага

почуття

self-evident видний

сам

власної

[‘self’evidant]

сам

self-feeder

гідності.

adj

до oue-

по собі, самоочевидний.

[‘self’fi:da]

подає;

вильник.

п

механізм,

автоматичний

|"зеїї"Їаігга)|

жи-

п військ.

авто-

матична зброя. [‘self fleedge’leifn] self-flagellation самобичування.

self-governing

[‘self’gAvnin]

п

adj са-

дивідуайльність.

seli-humiliation [‘selfhju:,mili’eifn] п самопринйження. self-immolation [‘self,imou‘leifn] п 1) самоспалення;

2)

самопожертву-

вання. self-importance [‘selfim’po:tans] розумілість; самовеличання.

self-induction

[‘selfin’dAkJn]

п за-

п

ел.

самоіндукція.

self-indulgence _[selfin’dAldgans] | п потурання своїм бажанням. seli-infection [‘selfin’fekfn] п мед. аутоінфекція.

self-interest

{’self’intrist]

вість; егоїзм. self-invited [‘selfin’vaitid] ний, незваний.

п

корисли-

п nenpdxa-

selfish [‘selfif] adj егоїстичний. selfishness [‘selfifnis] п егоїзм.

self-knowledge

[’self’nolid3]

п camo-

пізнання.

[‘selflis]

adj

самовідданий.

п

себелюбство,

|’self’ma:stari]

собою.

[‘self’moufn]

п уміння

п мимовільп

самогуб-

2)

недооцінка

self-pollination

самбго

себе.

[‘self,poli’neifn]

п бот.

самозапилення.

self-portrait [/self’po:trit] п автопортет. зві possesion [‘selfpa’zefn] п самовладання,

холоднокровність.

self-praise

[’self’preiz]

п

самовихва-

ляння.

self-preservation [’self,preza:'veifn] самозбереження.

self-propelled

[‘selfpra’peld]

мохідний

(про

self-regard self-reliant

артилерію

adj

са-

тощо).

самописний.

|"зеїїті/ра:4) |"зеїйтіТаїзпі)

у собі.

self-renunciation

п егоїзм. adj упбвне-

|/зеїїгі плпзі/еідп|

п

самозречення. 5еїї-гериєпапі | (|"зеїїгі/рлеєпопі) adj непослідбвний; що містить протиріччя. self-respect j{’selfris’pekt] п почуття власної гідності.

зеїї-гезігаїпі

[‘selfris’treint]

п

стри-

стримування.

self-righteous

("5еїтаїо8)

adj

1)

самовдовдлений; 2) фарисєйський. self-rigorous |"зсіїтідого8) adj вимог-

ливий до себе, self-sacrifice [‘self’saekrifais] п camoпожертвування. selfsame [‘selfseim] ад) той самий. self-seeking [‘self’si:kin] adj своєкорисливий.

self-service [’self’sa:vis] п самообслуговування. self-sown [’self’soun] adj с. г. самосійний.

self-starter матичне

caMo3abe3neé-

adj само-

самодостатній.

self-suggestion | |"зеїїзв'Є9зезіїгп| самонавіяння.

|п

зеїї-зиррогі [‘selfsa’pa:t] п незалежність, самостійність. seli-taught | self’to:t] adj що навчився сам; S.-t. person самоук, учка. self-violence [‘self’vaialens] п

self-will

[‘self’wil]

[‘self’sta:ta] заведення,

п тех.

авто-

стартер.

зеїї-5буїед [‘self’staild] adj самозваний. self-sufficiency [‘selfsa’fifansi] п 1) незалежність;

самостійність;

self-winding

само-

п свавілля;

camoупер-

2) са-

("зей маіпдід)| п з авто-

матичним заведенням. sell [sel] 1. о (past і р. р. sold) 1) продавати(ся); 2) торгувати; 3) рекламувати; популяризувати;

4)

розм.

обдурювати,

ошукувати;

5) зраджувати; з прийм. і присл.: 5. off розпрбдувати із знижкою; 5.

оп

умовити;

up

продавати

5. out

шахрайство,

розпродати;

з торгів;

5.

2. п розм.

обман.

seller [‘sela] п 1) торгбвець, продавець; 2) ходовий товар; ходова книга

п

self-protection |"зеїїрго"їекіп) п самозахист. self-realization | |"зеії гізіаїтеїїп) | п розвиток своїх здібностей. self-recording [‘selfri’ko:din] adj са-

маність;

3) ел.

[‘selfse’faisin]

тість.

[’selfa’fens] п 1) те, що на шкоду власним інте-

seli-opinionated [‘selfa’pinjaneitid] adj самовпевнений, упертий. self-pity [‘self’piti] п жаль до самого себе.

ний

мовпевненість; ченість.

self-sufficing

губство.

[‘self’ma:da]

self-murder CTBO. self-offence робиться

мопишучий,

моврядний

зеії-роуегптепі [’self’gAvnmant] п самоврядування. self-heal [‘self’hi:l] п бот. суховершки звичайні. self-healing [‘self’hi:lin] п самозагбювання. self-help [’selfhelp] п самодопомога. selfhood |"зеїїнид) п рідк. осбба; ін-

selfless

«м.

self-motion

self-esteem

self-firer

собі.

self-mastery

всього

само-

man _ [’self’meid’men] п що всім зобов'язана сама

людина,

pécam;

adj

стійний;

[‘self/lAv]

самоза-

2) самопожертву-

[self’draiv]

автомашина

self-educated

що

self-love егоїзм. 5еїї-таде

ний рух.

self-devotion

adj самоза-

['self’loudin]

володіти

[‘selidi’naial]

self-destruction [‘selfdis’trAkfn] п 1) самознищення; 2) самогубство. selfi-determination [‘selfdi,ta:mi’neifn] п самовизначення. self-determined [/selfdi’ta:mind] adj незалежний; що діє Ha свій розсуд.

себе;

[‘self‘laitig]

ймистий.

self-loading зарядний.

camospé-

п

самообордна.

self-denial чення.

E

self-lighting

sem

(тж best 5.).

5еПег'5 market [‘selaz’ma:kit] п ек. рйнок, на якому попит перевищує пропонування.

sell-out [‘selaut] п розм. 1) амер. розпродаж; 2) п'єса, виставка, яка користується великим успіхом, seltzer [‘seltsa] п збльтерська вода (тою 58. water).

selvage, selvedge [’selvidz3] п пруг, пружок; облямівка, кайма. selves [selvz] рі від self 1. semantic [si’meentik] adj лінгв. ceмантичний.

semantics

[si’maentiks]

як Sing) лінгв.

semaphore 2.

шо

п

рі (вжив.

семантика,

|"зетоїо:)

сигналізувати,

1. п семафбр; семафобрити.

semasiology [si,meisi’olod3i] п лінгв. семасіологія. semblance [’semblans] п 1) збвнішній вигляд; 2) схожість, подібність; under the 5. of під виглядом; to

put

оп

а s. зробити

вигляд.

semen [‘si:mon] п сім'я, сперма. semester [si’mesta] п сембстр. semi- |"зеті| pref напів-, пів-. semi-annual [‘semi’enjual] adj піврічний. semi-automatic [’semi,a:ta’meetik] 1. adj напівавтоматичний; 2. п напівавтомат semi-centennial [’semisen‘tenjal] 1. adj півстолітній; 2. п амер. п'ятдесяти-

річний ювілей, semicircle |"зеті,зо:КІ| п півколо; semicivilized [’semi’sivilaizd] adj напівдикий, semicolon [’semi’koulan] п крапка 3 KOMOIO.

semiconductor

[’semikan’dakta]

напівпровідник.

semi-detached

п фіз.

[’semidi’tetft] adj: s.-d.

467 особняків,

що

мають одну спільну стіну. emi-diurnal [,semidai’o:nl] аа)

house

один

3

двох

пів-

добовий. emifinal [‘’semi’fainal] п спорт. 1) 1) передостаннє KOn0 (у змаганні); 2) півфінал. emilucent [’semi/lu:snt] adj напівпро30pHit. emi-manufactured [’semi,meeriju’feektfed] adj: s.-m. goods напівфабри-

кати. emi-monthly [‘semi’mAn@li] 1. adj що виходить два рази на місяць

(про періодичне видання); 2. п журнал, бюлетень і т. п. що виходить два рази на місяць; 3. adv двічі на місяць.

eminal

[‘si:minal] adj 1) сім'яний; 2) зародковий; 3) плодотворний, етіпаг |/зетіпа:) п семінар. етіпагу [‘seminari] п 1) семінарія (особл. католицька); 2) амер. приватна середня школа; 3) заст. розсадник,

розплідник.

emination меніння.

[,semi’neifn]

eminiferous

насіннєндсний. гтіоссазіопаПу амер.

п бот.

розм.

обсі-

adj бот.

[,semi’nifaras]

[‘/semia’keignali] час

від

часу,

adv

іноді.

emi-official

[’semia’fifal]

adj напів-

офіційний; emiprecious

офіційний. [‘semi’prefas]

adj само-

цвітний;

5. stone

самоцвіт.

emiquaver [’semi,kweiva] шістнадцята нота.

муз.

п

emite (зі: mait] п семіт. emitic [si’mitik] adj семітський. emitone [/semitoun] п муз. півтодн. emitrailer [,semi‘treilea] п напівпричіп.

emivowel

[’semi’vaual]

голосний

emolina

п фон.

empiternal

пів-

звук.

[,semoa‘li:naз) поманна

[,sempi’ta:nl]

ад)

крупа.

pur.

вічний.

empstress [‘sempstris] seamstress. enary [‘si:neri] adj шестерний. гпаїе [‘senit] п 1) сенат; 2) рада (6 університетах).

гпайог

[‘senata] п сенатор.

пі I [send] о (разі i р. р. sent) 1) посилати; відсилати; 2) подавати, кидати (м'яч тощо); 3) рад. передавати; з прийм. і присл.: 5. амау а) відсилати; б) проганяти, виганяти; 5. down а) виключати або тимчасбво звільняти з університету; б) знижувати (про ціни);

5. for посилати по; викликати; 5. forth випускати; видавати; 5. іп подавати (заяву); з. оїї а) відсилати; б) виганяти; в) влаштбвувати про6) води; 5. up а) посилати вгбру; ar амер. sl. засудити до ув'язнення; фраз. звор.: to 5. smb. to Coventry sl. бойкотувати когбсь, припиняти

спілкурання з кимсь; to 5. smb. to the right-about проганяти, випроваджувати; to 58. flying а) надати )*

sen

предметові швидкого руху; б) розсіяти; розкидати; погнати; в) від-

senseless

кинути;

безчуттєвий; фраз. звор.: to knock 5. оглушити. sense-organ [‘senso:gan] п дрганчут-

когось

to до

5.

smb.

mad

божевілля;

to

довддити 5.

to

the

спаїг амер. присудити до смертної кари на електричному стільці; to 5. word

оповістити,

повідомити.

send II [send] мор. І. п поштовх від хвилі; 2. о підніматися на rpéбінь хвилі.

sender [’senda] n 1) відправник; 2) передавальний прилад; передавач; телеграфний

send-off

апарат.

[’send’of]

хвалебна senescence

senescent

п

рецензія. |зі/пезп5|

|зі/пезпі)

1) проводи;

2)

п старіння. adj 1) що ста-

pie; 2) щербатий (про місяць). senile [‘si:nail] adj старечий; старез-

ний. . senility [si’niliti[ п старість; старезність. senior [‘si:nja] 1. adj 1) старший

(протил. junior молодший); the 5. Service англійський військово-морський флот; he is a year 5. to me він старший за мене на pik; John Smith 5. Джон Сміт батько; 5. classic (wrangler) лауредт з класичної літератури (з математики) у Кембріджському університеті; 5. тап старшокурсник; 58. partner глава фірми, 2) амер. випускний, останній (про клас, курс, семестр); the

5. Prom вечір випускників школи; 2. п 1) літня людина; 2) старший; 3) лауреат Кембріджського університбту; 4) амер. учень ви"пускндго класу; студент останнього курсу. seniority [,si:ni’oriti] п 1) старшинствб; 2) амер. трудовий стаж. senna [’sena] п фарм. олександрійський лист. sennight [’senait] п заст. тиждень. sensation [sen’seifn] п 1) відчуття; почуття; 2) сенсація. sensational |зеп'зеї/па|) adj 1) cenсаційний;

вижний;

2)

3)

sensationalism

pred.

філос.

чудбвий,

диво-

сенсуальний.

|зеп'зеі)пайгт)

п фі-

лос. сенсуалізм.

sensation-monger |5еп'зеї/п, mAnga] п поширювач сенсаційних чуток. sense [sens] І. п 1) почуття; відчуття; чуття; the five senses п'ять органів чуття; 2) рі свідомість; розум; to соте to one’s senses прихбдити до пам'яті; have you taken leave of your senses? чи ви збожевдбліли?; 3) здорбвий глузд, здорбдвий рдбзум (79¢ common s., good

s.);

4)

сенс;

значення;

strict

5. тбчне значення; literal 5. буквальне значення; figurative 5. перенбсне значення; it makes по 5. в цьому немає смислу; 5) настрій; to take the senses ої the meeting визначити настрій зборів голосуванням;

2. о

1) відчувати,

ти; 2) розуміти.

почува-

дий;

[‘senslis]

adj

беззмістовний;

1)

безглуз-

2) нечутливий;

тя (зору, слуху і т. ін.).

sensibility [,sensi’biliti] п 1) чутливість; 2) точність (приладу). sensible |"зеп526|) adj 1) розумний; розсудливий; а 5. man розсудлива, поміркдвана людина; 2) відчутний, помітний; а 5. increase помітне

збільшення; 3) що відчуває, усвідомлює; 4) чутливий, точний (про прилад тощо). sensitive |"зепзібу) adj 1) чутливий, сприйнятливий; 2) образливий; що гостро реагує; 3) дуже ніжний; 4) тех. прецизійний, тобчний, чутливий; фраз. звор.: 5. market ек. нестійкий PHHOK; 5. paper світлочутливий папір; 5. plant бот. мі-

моза. sensitiveness [‘sensitivnis] = sensitivity. sensitivity [sensi iva, й чутливість. sensitize [‘sensitaiz] о 1) робити чутливим; 2) робити о світлочутливим.

sensor [‘sensa] п тех. датчик; чутливий сприймаючий елемонт. sensory [‘sensari] adj чутливий. sensual

[’sensjual]

adj

1) чуттєвий;

2) хтивий, плотський; сенсуалістичний.

sensualist

("зепзіцеїіз!)

сенсуаліст;

sensuality

3)

п

філос.

1) філос.

2) ласолюб.

[,sensju:’eliti]

п

чуттє-

вість. sensuous ("зеп5іца5) adj 1) чуттєвий; 2) естетичний. sent [sent] разі і р. р. від send I. sentence [/sentans] І. п 1) вирок; рішення (судове); відбувати кару;

to serve life 5.

one’s 5 довічне

ув'язнення; 2) грам. речення; simple 8. просте речення; compound 5. складносурядне речення; complex 5. складнопідрядне

тенція, вислів; присуджувати.

sententious ційний; sentience

sentient

речення;

2. и

3) сен-

засуджувати,

{sen’tenfas]

adj

сентен-

повчальний. [‘senfans] п чутливість.

[‘/senfent]

adj чутливий,

відчуває. sentiment [‘sentimant]

п

що

1) почуття,

настрій; 2) (часто рі) ставлення; думка, галка; 3) сентиментальність, сентименти; 4) тост, побажання.

sentimental

[,senti’mental]

ментальний.

adj сенти-

sentinel [/seritinl] 1. п вартовий; 2. о охороняти; стояти на варті. sentry [‘sentri] п військ. 1) вартовий; 2) варта, сторожа, караул. sentry-box [‘sentriboks] п будка вартовбго. sentry-go [‘sentrigou] п 1) пост (сторожовий); 2) чергування на посту.

зеп СТ

о она оба

з

що

septuple

sentry-unit [‘sentri,ju:nit] п військ. сторожовий підрозділ. и sepal (/зерзі) п бот. чашолисток. separability [,sepra’biliti] п віддільвість. separable [‘seprobl} adj віддільний. separata [,sepa’reita] pl від separatum.

separate 2)

1. adj

[‘seprit]

ізольбваний;

вий;

відсіювати;

(на частини);

4)

ний;

3)

розкладати

5) військ.: to 58. from

окремий

відбиток

відділення,

роз'єднання;

поділ; сепарація; 2) розкладання на частини; 3) розлука; 4) роздільне життя подружжя; 5) гірн. збагачення; 6) attr.: 58. centre пункт демобілізації; 5. allowance га жінці солдата.

separatism

|"зерогаїїгт)

допомод-

п

cenapa-

ник; молотарка прокладка.

separatum

(в

комбайні);

[sepa’reitam]

окремий

п

відбиток

[‘septengl]

[‘septeit]

п

4)

(рі sepa(статті).

sepia (/зі:ріг| п сбпія (фарба). зероу {‘si:poi] п сипай. зерзіз [‘sepsis] n med. сбпсис. septa [’septo] рі від septum. septan |/зерігп| adj семиденний; повторюється кобжні сім днів.

septate

няний,

множити

на

сім;

5. voice

замогиль-

піддатливий;

2)

послідов-

lae; звич. рі) наслідок, ускладнення (після хвороби). sequelae [si’kwi:li:] рі від sequela.

[‘si:kwans]

п

1) послідов-

ність; порядок; ряд; 5. of events хід подій; іп 5. один за бдним; the

5. of tenses грам. послідовність часів; 2) наслідок, результат; 3) кін. епізод; 4) муз. секвенція.

sequent

[‘si:kwont]

2) що

adj 1) наступний;

є наслідком.

sequential

[si’‘kwenfal]

adj

1) що

є

продовженням; 2) послідовний. sequester [si’kweste] о 1) заст. відізолювати;

2)

що

розділе-

septic [/septik] adj мед. септичний. septicaemia [‘septi’si:mia] п заражен-

adj семи-

сторднній.

septuagenarian

[,septjuaedgi’nearian]

сімдесятирічний;

віком

між

зедиезігабіє

юр.

секве-

1. 69

і 80 роками; 2. п людина віком між 69 і 80 рбками. septum [‘septem] п (pl septa) біол. перегорддка.

рі від sequest-

[si’kwestrabl]

adj

що підлягає секвєстру.

юр.

sequestrate [si’kwestreit] о юр. секвеструвати; конфіскувати. sequestration [,si:kwes‘treifn] п юр.

кістки;

ний перегорбдкою.

ня крові, сепсис. septilateral [,septi'letaral]

|зі"Кмезіго)

секвбстр;

семикутник.

adj біол.

sequestra гит.

конфіскація.

[si’kwestram] п med. омертвіла

(рі seчастина

секвбстр.

sequoia [si/kwoia] п бот. секвобйя, мамонтове дерево. seraglio [se’ra:liou] п сераль (палац, гарем

serai

у країнах

[se’rai]

5егарбіс

Сходу).

п караван-сарай.

seraph [‘seraf] рафім.

п

(рі -phim,

[se’rafik]

adj

-phs]

се-

серафічний,

ангельський, неземний. Serb [so:b] =Serbian.

Serbian

[‘sa:bjan]

1. adj сербський;

2. п 1) серб; 2) cép6cbKa мова. Serbonian [sa:’bounjan] аа): 5. bog перен. 1) безвихідне, скрутне стандвище; 2) сумбур. sere [sio] adj сухий, зів'ялий. 5егеіп

[sa/reen]

безхмарному

п

дрібний

небі

дощ

після

(при

заходу

сонця).

serenade |,зегі"/пеід) 1. п 2. о співати серенаду. serene

[si’ri:n]

кійний;

1. adj

тихий;

турботний;

1)

серенада;

лість

5егі

все

(титул).

[sa:f] п 1) кріпак; 2) раб.

cno-

2) безгаразд;

2. п поет. безхмарне небо; спокійне MOpe; 3. о поет. прояснювати.

[’sa:fid3] - 5егідот.

serfdom [‘sa:fdam] п 1) кріпосництво, кріпацтво; 2) рабство. serfhood [’sa:fhu:d] =serfdom. serge [sa:d3] п текст. 1) саржа; 2) серж (шерстяна тканина). sergeant (|"за:4зопі| п сержант. Sergeant-at-arms [,sa:dzantat’a:mz] п парламентський

[‘siarial]

пристав.

1. adj 1) серійний; 2)

послілбвний; 3) що виходить окремими випусками; 2. п 1) роман

у кількох частинах; 2) кількох серіях. serialize [‘sierialaiz} о 1)

фільм

у

видавати

випусками (книгу); 2) розміщувати в послідовному порядку. seriatim |,зіагі'єййт| adv по черзі, по порядку, пункт за пунктом. sericeous |зг'тіїа5| adj шовковистий. sericulture [‘seri,kAltfa] п шовківництво. series |’siari:z] п (рі без змін) 1) céрія; ряд; 2) ел. послідовне сполучення; 3) мат. прогресія. serio-comic [‘siariou’komik] adj жартівливо-серйозний. serious |/зіогіо5|) adj 1) серйбзний; 2)

важливий;

3)

небезпечний;

що

викликає поббювання. seriousness [‘siariasnis] п серйозність. serjeant [’sa:dgant] =sergeant. sermon [‘so:man] 1. п прбповідь; повчання;

2. о читати

проповідь.

sermonize [‘sa:manaiz] о 1) проповідувати; 2) моралізувати. serotinous [si’rotinas| adj бот. пізній. serous [‘siaras] adj фізл. сербзний. serpent [‘sa:pent] п 1) гадюка, змія, змій; 2) вертушка (фейєрверк); 3) зла, в'їдлива людина; 4): the old 5. диявол. serpent-charmer [‘sa:pant,tfa:ma] п заклинач змій. serpentine [‘sa:pontain] 1. adj 1) зміїний, гадючий; 2) змієподібний, що звивається, звивистий; 3) хитрий;

підступний,

зрадницький;

2. п

мін. серпентин, змійовик; 2) тех. змійовик; 3. о звиватися, крутитися.

serrate [‘serit] adj зубчастий, зазублений. serrated [se’reitid] =serrate. serration [se’reifn] п 1) зубчастість; 2) зубець. serried |"зегід) adj зімкнений плечб до

плеча;

лавами,

serrulate

іп

5.

ranks

зімкненими

рядами.

[‘seruleit]

adj

дрібнозубча-

стий.

serum ясний,

безхмарний;

all 5. розм.

serenity [si/reniti] п 1) ясність; спбкій; 2) безтурботність; 3) (5.) світ-

serial

sequel [‘si:kwal] п 1) продбвження; 2) наслідок; результат; 3) наступна подія; in the 5. згодом. sequela [si’kwi:la] лат. п (рі seque-

5ег

Я

serfage

похорби-

ний.

sequestrum questra)

September [sap’temba] п 1) вересень; 2) attr. вересневий. septenary |"зерііпогі) adj семеричний. septennate [sep’teneit] п семирічний термін, septennial [sep’tenjal] adj семирічний. septet [sep’tet] п муз. cenrér.

adj

2. п семиразова

струвати.

[‘separatist] п сепаратист. separator [‘sepsreita] п тех. 1) сепаратор; сортувальний апарат; 2) решето, сито; 3) трієр; зерноочис-

septangle

1. adj семиразб-

sepulchre [’sepalka] 1. п могила, гробниця; 2.» us ховати, класти в гробницю. « sepulture ("зергіїї»| п поховання. sequacious |зі"Куеі)г5| adj 1) слух-

далЯяти;

TH3M. separatist

rata)

о

могильний;

sequence

separatee [,sepera’ti:] п демобілізбваний. separation [,sepa‘reifn] п 1) відокремлення,

3.

о о

ний гблос.

active service; амер. to 5. from the service звільняти, демобілізувати;

3. n |"зергі| (статті).

("зеріїирі) семикратний;

кількість;

сепаратний; 5. peace пол. сепаратний мир; 4) особливий; індивідуальний, самостійний; 2. о |/зерагеї) 1) відокремлювати(ся), відділяти(ся), розділяти(ся); 2) розлучати(ся), розхбдитися; 3) сортувати;

ЕВ

збільшувати в сім раз. sepulchral [si’pAlkral] ай)

1) окремий;

відокремлений;

468 ПР

со Ло

[/siaram]

п фізл. сирбватка.

servant [‘sa:vent] п слуга, служитель; прислуга; your obedient 8. ваш покірний слуга; public 5. служббва ocd6a; civil 5. державний

службовець.

469

er es

ervant-maid ниця. erve |зо:У|

$$ НЯ ЬЬ ННІ ІІ ЕП О 'ВНбННННОеебеонНОО

[’sa:vantmeid] І. о

п служ-

1) служити;

бути

корисним; to 5. as служити кимсь; бути кимсь, чимсь; 2) сприяти (про вітер); 3) годйтися, придаватися, бути придатним; it will 5. це го-

диться; цього досить; 4) поводитися з кимсь; 5) служити в армії; 6) обслуговувати; 7) подавати (на стіл);

dinner

is served

обід

пода-

но; з прийм. і присл.: 8. оці роздавати, розподіляти; 5. round обнбсити кругом (страви); up подавати

до

чувати;

стблу;

фраз.

стріляти

5. with

звор.:

з гармати;

a trick він зле

забезпе-

to 5. a gun

he

served

пожартував

us

з нас;

it serves him right так йому й Tpéба!; to s. one’s time відбувати строк; 2. п спорт. подача (м'яча). егуїсе I [‘so:vis] =service-tree.

ervice

II

[‘sa:vis]

1. п

1) служба;

to take into one’s 5. наймати, браTH Ha службу; to take 5. with smb вступати He службу до KOrocb; іп active 5. на дійсній службі; 2) обслуговування; сервіс; medical s. медичне обслугбвування; 3) послуга; at your 5. до ваших послуг; can I be ої 5. to you? чи не можу я бути вам KOpHCHHM?; 4) військ. рід військ; the (iighting) services

армія, морський i повітряний флот; 5) сервіз; 7) спорт.

6) судовб повідомлення; подача (м'яча); 8) дія,

функція; 9) фін. проценти по державних боргах; 10) atir. службовий; 2. о 1) обслуговувати;

2) про-

вбдити бгляд (машини); 3)

он (маши-

і потдчний заправляти

ну).

erviceable

[‘sa:visabl] adj 1) корисний, придатний; 2) послужливий; 3) міцний. ervice-book [’sa:visbuk] п молитов-

ник. ervice dress

[’sa:vis’dres]

ний одяг.

зггуїсе entrance службовий

ervice

flat

п фдбрме-

[‘sa:vis’entrans]

вхід; 2) чбрний

[’sa:vis’flet]

п 1)

хід.

п квартира

з готельним обслуговуванням. srviceman [’sa:vismeen] п військовослужбовець.

srvice

medal

[’sa:vis’medl]

п амер.

військ. пам'ятна медаль (за участь в якійсь кампанії або операції).

rvice відна

srvice

pipe або

stair

|"зе:міз'раїр) газопровідна

("зо:міз'5їєг|

п водопротруба.

п

чбдрні

сходи. гуісе station [‘sa:vis’steifn] п станція обслугбвування (автомобілів). rvice-tree [‘sa:vistri:] п бот. домашня горобина.

гуїсе

uniform

[’so:vis’ju:nifo:m]

п

амер. військ. щодбнна фдрма одягу. гуїйог [‘sa:vido:] п амер. двері 3 внутрішнім ящиком (звич. в готелі;

для одягу, чищення).

serviette

що

залишається

[,sa:vi’et]

фр.

п

для

сервбтка,

салфетка.

servile 2)

(/за:уаї)

adj

раболіпний,

1)

рабський;

улесливий,

xondn-

ський.

servility

[sa:’viliti]

улесливість,

servitor

зька

[‘sa:vita]

осбба;

п

раболіпство,

холобпство.

2)

п

іст.

1)

слуга;

бли-

студент

Oxc-

фордського університету, що праWOE служителем за стипендію.

servitude [‘sa:vitju:d] невблення.

п рабство;

по-

servo-mechanism —[’sa:vou,mekanizm] по Tex. допоміжний механізм. servo-motor [‘sa:vou,moute] п допоміжний мотор. sesame [/sesami] п бот. сезам, кунжут. sesquialteral [,seskwi’celtaral] adj полуторний. sesquipedalian ("зе5кмірі"Чеї|гп) adj

1) півторафутовий;

гий;

2) дуже

важкозрозумілий

(про

довcao-

80).

sessile

[‘sesail]

adj бот., зоол.

сидя-

чий.

session [‘sefn] п 1) сбсія (парламенту, суду); 2) навчальний рік (у шотл. та англ. університетах); 3) засідання; to be іп 5. засідати, бути в зборі; petty sessions колегія з двох-трьох мирових суддів без присяжних; Court ої Session верхбвний цивільний суд (у Шотландії); 4) амер. заняття, навчальний час у школі; 5) розм. час, зайнятий чим-небудь (особл. неприємним). sestet [ses’tet] п муз. секстет. set I [set] 1. о (past і р. р. set) 1) ставити, класти; поміщати; розставлЯяти; установлювати; розташдвувати; розміщувати; 2) привбдити в певний стан, надавати пєвного стану; 3) встанбвлювати, на-

лагоджувати; 4) приганЯти; вправляти; припасбвувати; вставляти в раму або оправу; 5) вправляти (кістку); 6) саджати (рослину); 7) посадйти (курку на яйця), підсипати (квочку); 8) встромляти; 9) точити, розвбдити (пилку); 10) рухатися (в певному напрямку); мати нахил; 11) повернути, спря-

мувати; 12) підносити, приставляти, наближати; 13) прикладати (печатку); зціплювати (зуби); 15) призначати, устанбвлювати (ціну, час тощо); 16) задавати (роботу, завдання); 17) подавати (приклад); 18) сідати, заходити (про сонце, місяць; тж перен.); 19) сидіти (про одяг); 20) покласти на музику (то to 5. to music); 21) робити твердим, густим, міц-

ним; 22) тверднути, застигати; 23) сформуватися; скластися; 24) зав'язуватися (про плід); 25) жо-

set

0

11...

лдбитися; 26) робити стбйку (про собаку); 27) виготовляти (чучело); 28) мор. пеленгувати; 29) мор. тягти (такелаж); 30) друк. набирати; 31) буд. робити кладку; з прийм. і присл.: 5. about а) при-

ступати до чогось; б) розносити (чутку); against а) протиставити; 6) підбурювати або настрбіювати проти; 5. арагі а) відкладати; 6) приберігати; 5. ashore висаджувати на берег; 5. aside а) відкладати; 6) залишати без уваги; 5. at а) накидатися на; б) нацьковувати на; 5. back чинйти перешкоди, протидіяти; 5. Беїоге подавати,

викладати

(факти);

5.

by

відкладати, зберігати; to 5. by the ears посварити; 5. down а) класти (на землю); б) викладати письмово, записувати; в) висаджувати (пасажира); осадити, дати відсіч, обрізати; 5. forth а) викладати; 6) вирушати; 5. forward а) просувати; б) висувати (пропозицію); 5. іп починатися,

наставати;

winter

5. іп пастала зима; to 5. in motion надавати руху; to 5. in order приводити в горядок; наводити порядок;

5.

оїї

а)

відзначати;

б)

від-

кладати; в) відтіняти, виділяти; г) спонукати (до сміху, розмови); д) вирушати; е) протиставити; 5. оп а) підбурювати; б) нападати;

to

s.

smb.

оп

Ha

ндги;

korocb

палювати; cTHTH

в

his

feet

хід

поставити

to 5. on

to 5. on

fire

під-

foot перен.

(підприємство);

nyto

s.

one’s heart (або mind) on smth. прагнути, палко бажати чогось; 5. out а) виставляти напоказ; виставляти на продаж; б) вирушати (у мандрівку);

чолі;

5. омег

поставити

5. to приступити

тощо);

to 5. to work

на

(до роботи почати

робо-

ту; 8. up а) засновувати або допомогти комусь заснувати підприємство; б) здіймати (галас, крик); в) вилікувати; поставити на ноги; г) друк. набирати; 5. up for видавати

“ce6é

за

кобгось;

5.

upon

на-

падати; 2. adj 1) нерухомий, застиглий (погляд, усмішка); 2) обдуманий, обміркбваний (про рішення); 3) визначений, встанбвлений, призначений (про строк); 4) зазда-

легідь складений (про доповідь, промову); 5) розм. що прагне, бажає (зробити -щось); 6) що встановився (про погоду); 7) скипілий (про молоко); 8) затверділий (про цемент); ої 5. purpose навмисний; 3. п 1) напрям (вітру); 2) нахил; тенденція; настанбва; 3) конфігурація; ббрис; будова; 4) крій; 5) викривлення; згин; зсув; 6) noer. захід (сонця); 7) саджанець; 8)

молодий

пагонець

(рослини);

за-

в'язь; 9) стбйка (собаки); 10) гірн. кріпильна рама; 11) військ. мінна

рама;

12)

тех.

ширина

розвбду

зна

470

set

Англії (1701 р.); 6) осідання; рідк. шлюб, одруження. settler [/setla] п 1) поселенець; тех. відстійник; сепаратор; 3)

(пилки); 13) буд. осідання; 14) тех. обтискач; залишкобва деформація. set II [set] л 1) набір, комплект, гарнітур; 5. of teeth ряд зубів; 9) ряд, сбрія; система; 5. of lectures цикл лекцій; 3) група, компанія; кбло (осіб); the literary 5. літературні кбла; 4) театр. декорашія; 5) спорт. сет; 6) тех. при-

лад, 7)

апарат;

устанбвка;

радіоприймач,

агрегат;

[’set/daun]

п

1) відсіч;

2)

траст; 3) протиставлення, противага. set-out [‘set’ aut] п 1) початок; 2) виставка; вітрина.

square

[’set’skweo]

п косинець,

трикутник. sett [set] п брущатка. settee [se’ti:] п невеликий напка. setter

[‘seta]

п

диван,

ка-

(розчину);

набір.

п друк.

[‘setin’ap]

п тех.

І

[/setl]

п

лава,

лавка,

ослін;

рундук.

заповіт;

4)

влаштовуватися,

усістися; 5) братися до чогось, за щось (тож s. down); 6) вирішувати, приймати рішення; 7) заселяти; колонізувати; 8) устбюватися,

осаджуватися,

9)

осідати;

давати

опускйтися

осадок;

Ha

дно;

10) розрахбвуватися, сплатити (paхунок); розплатитися; to 5. an old score зводити старі рахунки; 11) юр. закріпляти (за кимсь); заповідати;

to 5. an

annuity

оп smb.

при-

значати щорічну ренту комусь; фраз. звор.: to 5. down to married life завести сім'ю. settlement |"зеїї топі) п 1) засблення;

колонізація;

2)

поселення;

ко-

лднія; 3) врегулювання; розв'язання; 4) сплата, розрахунок; 5) дарчий

3aKOH

лист,

про

сили

учасників);

4)

розм.

2. п

1)

сімнадцята

2)(їпе 5.) сімнадцяте

[’sevn@]

ча-

число.

1. num сьбмий; фраз.

3eop.: to Бе in the 5. heaven бути на CbOMOMy небі; 2. п 1) сьома частина; 2) (the 5.) сьбме число. seventies [/sevntiz] п рі 1) (the 5.) сімдесяті робки; 2) сімдесят родків; вбсьмий десяток (вік між 70 і 79 роками). seventieth [‘sevntii6] 1. num сімдеся-

seventy

частина.

|/зеупії) num сімдесят. о 1) роз'єднувати, розвідривати, відрубувати, рвати(ся) (про вірьовs. a friendship порвати to 5. oneself from відко-

відрізувати;

settle II [’setl] о 1) оселяти(ся); they settled in London воний оселилися в Лондоні; 2) привбдити до ладу; заспокбювати; 3) встанбвлювати; влаштдвувати; to 5. ап invalid among pillows улаштувати хвброго на подушках; to 5. one’s affairs а) влаштувати свої справи; б) скласти

бій;

sever |"5еуг| діляти; 2)

складан-

ня, монтаж. settle

роз-

щось дуже легкб; 2. adj веселий; напідпитку. seven |/зеуп| 1. пит сім; 2. п сімка; число сім. sevenfold [’sevnfould] 1. adj семираздвий; 2. adv у сім разів (більше).

тий; 2. п сімдесята

вер-

татка. setting-up

рівні

seventh

(собака);

8) друк.

[‘setinstik]

стабілізація.

п день

|"зеї'їц;) п розм. кулачний

надцятий;

ва; 4) музика на слова; 5) худобжнє офдбрмлення; декоріція, KOCTIOми; 6) захід (сонця); 7) Tex. твер-

діння

1) осідання;

3)

рахунків (ча біржеі).

set-to

стйна;

1) сбттер

наліт;

[‘setligdei]

seventeen [/sevnti:n] пит сімнадцять. seventeenth ['sevn’ti:n9] 1. пит сім-

2) військ. установник. setterwort [’setawa:t] п бот. чемерник. setting (|/5ебір) п 1) оточення; 2) оправа (каменя); 3) перекладення слів на музику або музики на сло-

setting-stick

осадок;

set-up [‘setap] І. п 1) постава; 2) організація, будова; структура; станбвище; 3) розм. змагання, результат якого цілком ясийй (через не-

ддкір; догана. set-off [‘set’o:f] п 1) прикраса; 2) кон-

set

2)

settling-day

2) sl.

сутичка.

радіоапарат.

seta [‘si:ta] п 1) бот. ость; 2) 3002. щетина. set-back [’settak] п затримка; перешкода; регрес.

set-down

вирішальний удар. settling (/зеїйо) п тех.

7)

дарчий

запис;

Асі

ої

престолонаслідування

в

ку); to дружбу; лбтися від. several І [‘sevral]

pron

indef.

1) як

прикметник

кілька,

декілька

(біль-

ше

2)

іменник

деякі,

двох);

дехто;

5.

як

failed

дехто

зазнав

не-

вдачі. several II (|/зеугої) adj 1) кбжний, окремий; each 5. house кбжен будинок окремо; 2) свій, власний, індивідудльний;

they went

their 5. ways

кожен з них пішбв своїм шляхом. severally [‘sevrali] adv нарізно, окреMO. severance [‘sevarans] відокремлення; розрив. severe [si’vio] adj 1) сувбрий; стрбгий; 5. punishment сувбре покарання;

to Бе s. with

ставитися

3 суво-

pictio; to be 5. upon критикувати, лаяти; 2)с сувбрий, холодний (про клімат eee сйльний (про бурю оту о storm сильний шторм; 3) ey тяжкий, серйдзний (про хворобу, випробування); 5. loss велика втрата; 5. headache нестерпний головний біль; 4) глибокий, сильний

(про почуття);

5) жорсто-

кий (про бої і т. п.); б) старанний, скрупульбзний

(про

вивчення);

7)

прбетий (прогстиль і т. п.); 58. pattern невигадливий, простий узор. severely |зі/уігії) adv сувбро, строго і т. п. (див. severe). severity [si’veriti] п суворість; жор-

стбкість. Sévres |"зеіуг| п сбврський фарфор. sew I [sou] (past sewed; р. р. sewed, sewn) шити, пришивати, зшивати,

зашивати;

з

прийм.

присл.: 5. оп пришивати;

і

5. together

зшивати; 5. Up а) зашивати; б) розм. пбвністю контролювати; SeW-

ed up si. п'яний; змучений. sew II [sju:] о 1) осушувати вок); sewed

sewage 2. о

(ста-

спускати (воду); 2): to be up мор. стояти на мілині.

[‘sju:id3]

1. п

зрошувати;

стічні

води;

удоббрювати

ними водами. sewage-farm |"зіц:ідзіа:т)|

стіч-

п

пбле

зрошування.

sewer

I [/sjua]

колектор;

1. п

стічна

каналізаційна

каналізувати. sewer II [‘soua]

труба;

труба;

п швачка;

2.u

кравець.

sewerage [‘sjuorid3z] п каналізація. sewing kit [souin’kit] п військ. паку-

нок з речами для дрібного ремднту бдягу. sewing-machine [‘souinms,fi:n] п швейна машина. земп [soun] р. р. від sew І. sex [seks] п 1) стать; the fair (weaker) 5. прекрасна (слабка) стать; збірн. жінки, жінбцтво; the sterner (або stronger) 5. сильна стать; збірн. чолоріки; the 5. жарт. жінки; 2) attr. статевий.

sexagenarian [,seksod3i’neerian] 1. adj шістдесятирічний; 2. п книжн. людйна віком від 59 до 70 років. sexagesimal [,sekso’dgesimal] І. adj шістдесятий; 2. п шістдесята частина. sexennial [seks’enial] adj шестирічний; що відбувається кбжні шість років. sexless [‘sekslis] adj 1) безстатевий; 2) холодний в статевому відношенні, зехіаїп [’sekstein] п поет. строфа 3

шести

рядків.

sextan [‘sekstan] 1. adj шестидбнний; що відбувається на шостий день;

2. п шестиденна sextant [‘sekstant] секстант.

sextet(te) [seks’tet] 5ехіо [’sekstou] п

гарячка. п ae., мор.

та

ін.

п муз, секстбт. формат книги в

"в аркуша.

sexton [‘sekstan] п церкбвний сторож; паламар; могильник. зехіиріе Іsekstjupl] adj ulecTup asOBHit sexual [’seksjual] adj статбвий, сек: судйльвий. shabby [‘Sebi] adj 1) нбшений, по: тертий; 2) обшарпаний; занєдба: ний; 5. house занедбаний будинок 3) жалюгідний; 4) негідний, підлий

shabby-genteel [‘Seebidgen’ti:1] adj щі намагається ,замаскувати злидні.

sha

Йoc

471

ИЙ

shack І [Seek] п амер. хатина, xaлупа. shack II [Seek] п діал. зерно, що висипалося

з

колосся

(після

жнив);

падалиця (жолуді, горіхи). shack НІ [Seek] діал. амер. 1. п бродяга; 2. о блукати; бродяжити. shackle [‘feekl] 1. п 1) наручник; 2)

рі

кайдани;

хомутик;

пута;

карабін;

вати

в

жати;

зв'язувати;

узи;

2. v

кайдани;

2)

3)

тех.

1) закбву-

перен.

зава-

3) зчіпляти,

з'єд-

нувати. shaddock [’feedok] п бот. грейпфрут. shade [Seid] 1. п 1) тінь; холодок; напівтемрява; прохолода; 2) рі сутікки; 3) захисток, покров; 4) відтінок, нюанс; 5) екран; щит; абажур; 6) амер. штобра; 7) захисні скло (на оптичному приладі); фраз. звор.: to throw into the 5. затьмарити,

затьмити;

I am

а

5.

better

today мені сьогодні трохи краще; the shadow of а 5. щось збвсім нередйльне; among the shades в царстві тіней; 2. v 1) заслоняти, затіняти (від світла); закривати, заступати світло; 2) жив. штрихувати, тушувати; ретушувати; 3) тьмарити, затьмарювати; 4) нелпомітно переходити (в інший колір-into); to 5. one’s eyes затулити Oui (рукою від сонця); his face shaded with melancholy його обличчя 3aсмутилося. shadow |"Їїгедоц) 1. п 1) тінь; 2) напівтемрява, морок; 3) pl сутінки; 4) примара; неясний обрис; she is the

5.

of

her

former

self

від

неї

залишилась одна тінь; 5). натяк, тінь; there is not а 58. of doubt нема й тіні сумніву; 6) рідк. захисток, покров; притулок; фраз. звор.:

May

бажаю

вам

your

5. never

здоров'я

grow

less!

на довгі роки!;

to catch at shadows

мріяти

про не-

здійсненне;

іп the

s. зали-

to live

шатися в тіні; жити безвісно; 2. v І) затінЯяти, затуляти, закривати

(від сонця); 2) поет. осіняти, огортати; 3) тьмарити, засмучувати; 4) зображати символічно; туманно викладати 5) іти по

(rac 5. forth, п'ятах, таємно

5. out); стежити;

6) заст. захищати. shadow cabinet |"Ггедоц'Кебіпії) пол.

«тіньовий

кабінбт»

(склад

2)

[fa:ft]

ка-

shady [‘Seidi] adj 1) тінйстий; 9) поганий; 5. eggs несвіжі яйця; 3) сумнівний (про репутацію тощо); фраз. звор.: he is оп the 5. side of forty йому понад copoK років.

по

стріла;

1)

спис;

древко, 3)

стовп,

держак; колона;

4) голббля, дишло; 5) стовбур, стебло; 6) промінь (світла); спалах (блискавки); 7) тех. вал, вісь; 8) гірн. шахта; 9) KOMHH, димар. shaft-horse | |"Га:Їпо:5) п корінний

кінь. shafting [/Sa:ftin] п тех. трансмісія. shag [Seg] п 1) густа шевелюра; жорстке волосся; 2) махорка. shagged [‘Segid] adj 1) волохатий; кудлатий; 2) шершавий. shaggy [/Seegi] adj 1) кудлатий; волохатий; розпатланий; розкуйовджений; 2) шершавий.

shagreen

[JSee’gri:n]

п шагрень.

shah [fa:] п шах (іранський). shake [Seik] 1. о (past shook; р. р. shaken) 1) трясти(ся), струшувати(ся); to 5. smb. by the hand потиснути комусь руку; 2) коливати(ся), хитати(ся): гойдати(ся); to 5.

one’s

head

похитати

кголовдю

(несхвально); 3) тремтіти; трястися; to 5. with fear (cold) тремтіти від страху (хблоду); 4) похитнути; послабити; 5) потрясати, хвилювати; з прийм. і присл. 5. down а) струшувати (фрукти з дерева);

б) руйнувати (будинок); в) настилати (соломи, сіна); г) утрушуватися; д) освбітися; s. off а) струшувати (пил); 6) позбутися (страху); 5. оці витрушувати, вибивати; 5.

пр

а)

стріпувати,

струшувати;

6) розворушити; фраз. звор.: to 5. in one’s shoes тремтіти від страху; to 5. off the dust from one’s feet OTpACTH прах од своїх ніг; 2. п 1) струшування; струс; 2) поштовх; удар; 3) трясіння, тряска; коливання; 4) страх; 5) озноб; б) тріщина; 7) побтиск руки; 8) муз. трель; фраз. звор.: а 5. of the head кивбк голови (як знак заперечення); in the brace of shakes розм. дуже швидко, в одну мить.

shakedown візбвана

[‘Seik’daun] постіль

п

1) імпро-

(з соломи,

сіна);

9) амер. вимагання (грошей); 3) attr. мор. 5. cruise перший рейс, пробне плавання. shaken [‘Seikan] р. р. від shake 1.

shaker п

бінету міністрів, намічений лідерами опозиції). shadowgraph [’fedougra:f] п pentréнівський знімок. shadowy |"Ггедоці) adj 1) тінистий; затінений; 2) темний; 3) похмурий, сумний; 4) туманний, невиразний, неясний. розм.

shaft

sha

[‘feike]

п

американської 2) тех. хитний

1)

шейкер

релігійної грохот; 3)

(член

секти); посуди-

на для приготувачня коктейлю. Shakespearian [feiks’piarian] adj шекспірівський. shake-up |"Геїк'лр) п амер. 1) струс; 2) переміщення службових чистка державного апарату.

осіб;

shako [‘Sekou] п військ. ківер. shaky [‘Seiki] adj 1) нестійкий, нетвердий; хиткий; 2) тремтячий, вібруючий;

дійний,

3)

що

сумнівний;

вагається;

4)

нена-

тріснутий.

shale [feil] п мін. глинястий сланець. shale-gas [‘Seil’gaes] п промисловий газ із сланців.

shale-oil [’feil’oil] п нафта із сланців. shall [Sel (певна форма); fal, Й (peдуковані форми)) (past should) 1) допоміжне дієслово; вживаєтья для утворення майбутнього часу в І-й особі однини і множини: | 5. go я піду; 2) модальне дієслово; передає намір, упевненість, наказ і т. п. у 2-й г 9-й особі однини і

множини:

he says he will not do it,

but I say you he 5. (do it) він roBOPHTb, що He бажає цього робити, а я вам говорю, що він це зробить (повинен буде це зробити); you 5. have the book tomorrow ти одержиш цю книжку завтра. shalloon ([So‘lu:n] п легка шерстяна тканина.

5паПор shallot

[‘felap] п поет. чбвен. [fo’lot] п бот. шалот (ци-

буля).

shallow

[‘Selou]

1. adj

1) мілкий;

мілковддний; 2) поверховий, пустий (розум і т. п.); 2. п мілке місце, мілина; 3. о 1) міліти; 2) зменшувати глибину.

shallowness

[‘Selounis]

меженість,

п перен.

об-

вузькість (розуму і т. п.),

shalt [felt] заст. 2-а особа однини теперішнього часу від дієслова shall, sham [faem] 1. о прикидатися, симулювати, удавати; 2. п 1) обман, шахрайство; 2) удавання; прикидання; 3) підробка; 4) симулянт; 5)

обманщик;

шахрай;

3.

adj

1)

удаваний; 2) фальшивий; підроблений; 3) бутафбрський; 4) що прикидається,

shamble

удає.

I [’feembl}]

1. о

волочити

ноги, тягтися; 2. п незграбна хода. shamble II [‘fembl] п 1) прилавок; 2) рі м'ясний ринок, м'ясні (ToC перен.).

3) рі ббйня shame [feim] s.!; fie for

AK

вам

1. п 1) сбром; s.! сбромно!;

не

сбромно!;

s. on

without

(lost to 5.) безсорбмний;

5. присорбмити; to 5. зганьбити;

присордмити; COpOMHTHCA.

ряди;

s.!; for you!

5.

to put to

2) ганьба; to bring 2. v

1) сорбмити;

2) ганьбити;

3) заст.

shamefaced [’feim,feist] adj 1 ) соромливий; 2) поет. скромни Й, непомітний.

shameful | [‘feimful] adj ганебний; скандальний. shameless [‘Seimlis] adj безсорбмний, цинічний. shammer [‘Sema] п ошуканець; симулянт. shammy [‘Semi] п замша. shampoo [feem’pu:] 1. v 1) масажувати; 2) митк гблову; 2. п 1) миття голові; 2) шампунь. shamrock [/famrok] п ниця; 2) трилисник ланоїї).

shandrydan [‘feendrideen] ра колимага, shandy(gaff)

звичайного

1) бот. квасе(емблема Ір-

п жарт. ста-

[/Sandi(gef)]

п суміш

пива з імбирним.

she

472

sha

ee

shanghai [Seen ‘hai] о sl. 1) напоївши, послати матрбсом у плавання; 2) добитися (чогось) нечбсним шляхбм або примусом.

Shangri-La

[‘Sengri‘la:]

п

1) рай-

ський кутбчок; 2) таємна військово-повітряна база. shank [fSeenk] 1. п 1) нога; 2) гомілка; 3) стрижень, ствол; 4) веретено (якоря); 5) трубка (ключа); 6) вузька частйна підошви; 7) амер. розм. залишок, решта; фраз. звор.: оп Shank’s mare піш-

ки, на своїх

Ha двох;

кати; дременути; змові)в

2. о 1) уті-

2) опадати (звич.

shan’t [fa:nt] скор. po3m.=shall not. shanty I [‘Santi] п 1) хатина, халупка; 2) attr. жалюгідний; брудний

shanty

Il

[‘Senti]

п хорова

робоча

пісня матросів. shape [Seip] 1. 2 1) форма; ббраз; a monster in human

ббрис; 5. по-

мочка (для желе, пудингу); фраз. звор.: in any 5. ог form у будь- яко-

му вигляді, будь-який; in по 5. ог form ні в Якому разі; Qu 1) утворобити

(щось);

2)

нада-

вати вигляду, форми, виливати, формувати; 3) набирати вигляду, форми; 4) пристосовувати до чогось

(to);

вдало. -shaped означає -shaped shapeless shapely ддбре форми.

shaping

to

5.

well

складатися

[-Seipt] у складних словах певної фбрми; напр.: сопеконусоподібний. i Seip adj безфбрмний. [‘Seipli] adj 1) стрункий; збудбваний; 2) приємної

[/Seipin]

п 1) надання

ми; 2) тех. пластична робка тиском.

фор-

обробка;

об-

shaping-machine |"Геіріута,бї:п) п поперечно-стругальний верстат, шепінг. shard |;а:4) п 1) заст. черепбк; 2) ент. надкрилля (жука). share [fea] 1. п 1) частина, частка; 2) участь; роль; 3) пай; акція; 4) сошник, леміш (плуга); фраз. звор.: to go shares ділити на рівні частини; shares! цур, пбрівну! 5. and 5. alike на рівних правах; 2. 0 1)

ділйтися,

розділяти,

поділяти;

2) бути пайовиком; одержувати або мати частку; 3) брати участь; іо 5. а room with smb. жити в одній кімнаті з кимсь; 5. out posдавати. sharecropper

[‘Sea’kropa]

п амер.

по-

ловинщик; спільник, здбльщик. shareholder [’Sea,houlda] п акціонер; пайовик.

share-list сова

[‘Sealist] п 1) фбндова кур-

таблиця;

2) список

акцій.

[‘Searaut]

п

розпбділ

ди-

віденду.

ненадійних акцій. shark [fa:k] 1. п 1) акула; 2) шахрай, здирник, шантажист; 3) амер. sl. блискучий знавець (чогось); 2. о 1). щахраювати; вимагати; 2) пожирати. shark-oil [/fa:koil] п риб'ячий жир (з печінки акули). sharkskin [/Sa:kskin] n 1) акуляча шкіра; 2) гладка блискуча тканина з штучного шовку. sharp [fa:p] 1. adj 1) гострий, гострокінцевий, вйгострений; 2) певний,

виразний,

чіткий;

3)

крутий;

5. turn крутий поворот; 4) їдкий; кислий (на смак); 5. flavour пікантний присмак; 5) різкий; пронизли(про біль, вітер тощо);

лютий

морбз; 5.

рег дразлйва contest

5. frost

pang гострий біль;

6) гострий, (sip): тонкий 7) дратівливий; дразливий; 5.

вдача;

жорстбка

(слух); 5. tem-

8) жорстдкий; боротьба;

9)

спостережливий; проникливий; 10) фон. глухий (про приголосний); 11) ущипливий, уїдливий; 5. гтеmark pi3ké, гбстре зауваження; 12) дотепний, розумний; 13) хитрий, шахраюватий; несумлінний; 5. ргасtice шахрайство; 14) швидкий, енер-

гійний; 15) муз. велйкий (про інтервал); дієзний; фраз. звор.: as 5. аз а needle перен. дуже розумний, проникливий; sharp’s the word швидше!, жвавіше!; 2. п 1) різкий, пронизливий звук; 2) муз. дієз; sharps and flats дієзи і бемолі; 3) довга тонка швбйна гблка; 4) дубльна рапіра; 5) pl дубль; 6) розм. шахрай; 7) амер. жарт. знавець;

8)

здоров'я);

3)

2. п рі осколки,

sharepusher [‘Sea,puso] п маклер, який займається розповсюдженням

вий

TBOpa в ббразі людини; to take 5. набути певної форми; 2) примара; 3) зразок, модель, шаблон; і) стан; 5) певна фбрма, порядок; 6) cdp-

рювати,

share-out

ee

рі с.

г.

висівки;

3.

adv

1) точно, пунктудльно; at 7.30 5. рівно о пів на вбсьму; 2) круто;

BiH

був

shavetail

рий. sharp-ground (‘Sa:p ‘graund] adj 166ре вийгострений. sharp-set [Sa:p’set] adj страшенно голодний. sharpshooter [’fa:pfu:ta] п вправний стрілець, снайпер. shatter [‘Seeta] 1. о 1) розбивати(ся) вщент; 2) розладнувати (нерви,

від цього;

we

[‘Seivteil]

п 1) необ'їждже-

ний мул; 2) військ. sl. (молодший) лейтенант

(тж

58.

lieutenant).

Shavian [‘Seivjan] 1. adj що має відношення до твдбрчості або осбби Бернарда Шдбу; 2. п послідовник, прихильник Бернарда Шду. shaving [‘Seivin] п 1) гоління; 2) рі стружка; 3) тех. обрізання (задирок). shaving-brush ("Геіуідбгаї) п помаздк для гоління. [‘Seivinkri:m] п крем shaving-cream для гоління. shaw [Jo:] п поет. зарості; чагарник; гай.

shawl [fo:l] 1. п платбк, шаль; 2. о надівати платок; закутувати в шаль. shay [Sei] п жарт. розм. фаєтдн. she [fi:] 1. pron pers. вона; 2. п жінка; is it а he ог а 5.2 це він чи вона? she- |Я:) у складних словах означає самку тварини, напр.: she-goat коза; she-wolf

sheaf

5. ої the class struggle загбстрення класової боротьби. sharper [’fa:pa] п 1) шахрай; шулер; 2) жадібна (до чогось) людина. sharp-eyed [‘Ja:p’aid] adj гострозб-

волосйну

ся; 2) шахрай; 3) розм. парубійко, хлопчина (звич. young 5.).

péxui!; б) жвавіше!;

4. о шахраю-

на

shaven |"їеімп| р. р. від shave 1. shaver [’Seive] п 1) той, хто голить-

sheading

вати.

(надії);

скалки.

won by а close 5. ми мало не програли; 3) стружка; 4) розм. обман; містифікація. shaveling [‘Seivlin] п заст. «голений» (прізвисько католицьких монахів).

3) муз. у надто висбкому тоні; фраз. звор.: look s.! а) будьте обе-

sharp-cut [‘Sa:p’kat] adj 1) вигострений, гбстрий; 2) чіткий, відшліфований (про формулювання). sharpen |"їа:рп) о гострити, загбстрювати. sharpening |"Га:рпір) п загбстрення;

руйнувати

shave |Геїу) 1. о (past shaved; р. р shaved, shaven) 1) голитися; 2) стругати; 3) cKpeOTH; 4) зрізати, стригти; косйти; 5) майже або злегка зачепити; we managed to 5. past нам пощастило прослизнути, не зачепивши; 6) заст. обдирати; оббирдти; 2. п 1) гоління; 2) близький підхід до чдгось без стикання; he missed it by а close 5.

вовчиця,

[‘Si:din] п бкруг (на остро-

ві Мен).

[fi:f]

1) сніп;

1. п (pl sheaves оберемок,

(|Л:у21)

в'язка;

2) жму-

TOK, пучок; 3) військ. сніп тбрій; 2. о в'язати снопи.

sheat-binder залка.

[’fi:f,bainda]

траєк-

п снопов'я:

shear [fia] 1. о (past sheared, заст. shore; p. p. ey sheared) 1) стригти (звич. овець); 2) поет. рубати (мечем); the смак shore its way меч проклав собі шлях; 3) позбав: ляти

(чогось);

4)

розм.

обдирати

як липку; 5) різати, зрізати; 2. п 1) стрижка; 2) рі ножиці; 3) тех. зсув; зріз; 4) гірн. вертикальний вруб (в забої).

shearling ("Гігіїд) п баран після пер: шої стрижки. sheat-fish [‘fi:tfif] п ixr. сом. sheath [fi:0] п (pl sheaths [Ji:€z]) 1) піхви; футляр; 2) анат. ка; 3) тех. обшивка.

оболон:

she

a473

sheathe [Ji:dj о 1) вкладати в піхви, у футляр; 2) захищати оболонкою; 3) тех. обшивати. sheave І [fi:v] п 1) тех. шків, блок; 2) тех. шпуля; рдблик; котушка; 3) с. г. костриця. sheave II [fi:v]=sheaf 2. sheaves [fi:vz] рі від sheaf 1. shebang [fa’ben] п амер. sl. 1) ха-

лупа, хатина;

2) справа; 3) кубло;

дім розпусти; 4) пристрій, пристосування. shebeen |Л'Бі:п| ірл. п шинбк, де незакбнно торгують спиртними напбями.

shed

I [Sed]

о

(разі

і р. р. shed)

1) втрачати, губити (зуби, вовну, волосся, листя); скидати (одяг, шкіру); 2) проливати (кров, сльози); 3) поширювати, випромінювати

(світло,

shed

II

2) ангар;

sheen

запах).

[fed]

п

1) повітка;

гараж;

сарай;

meno.

[fi:n] 1. adj заст. гарний, блис-

кучий; 2. блискучий

п 1) сяйво, блиск; 2) Omar; 3. о заст. виблис-

кувати. sheeny [‘Si:ni] adj 1) сяючий, блискучий; 2) з лиском (про одяг). sheep [Si:p] п (рі без змін) 1) баран, вівця;

2)

перен.

боязка,

смирна,

соромлйива людина; 3) овеча шкура; 4) шеврб (сорт шкіри); фраз. звор.: to follow like 5. сліпо йти (за кимсь); as well to be hanged for a 5. as for a lamb присл. сім бід--одйн

одвіт;

wolf

in

sheep's

clothing вовк в овечій шкурі; to cast (або to таке) sheep’s eyes at smb, закбхано поглядати на когось. sheep-cote [‘Si:pkout] п кошара, вівчарня.

sheep-dog [‘Si:pdog] п вівчарка. sheep-faced [’fi:p’feist] adj боязкий, соромливий.

sheep-fold [’Si:pfould] =sheep-cote. sheep-hook [’Si:phuk] nm палиця чабана,

гирлига.

sheepish тий;

[’Si:pif]

2)

adj 1) придуркува-

боязкий,

тільки

силою;

it is а 5. іт-

прямовйсний,

перпендику-

possibility во;

4)

це абсолютно

2. п

1)

відхилення

(простиралом,

sheet-anchor ний

брезентом,

[fi:t,enko]

п 1) запас-

надія. sheeted [‘fi:tid] суцільний;

Sheeting

5.

adj

1) вкритий; дощ,

[‘Si:tin]

п

неможли-

курсу;

5. off

ухилятися

відхбдити,

2)

стіна.

1) захисне

sheet

по-

music

[‘fi:t’mju:zik]

п невели-

кий, окремо виданий музичний твір. sheet-proofs [‘fi:tpru:fs] п рі корек-

тура.

sheet-sham

[‘fi:tJem]

(на ліжко). she-goat [‘Si:gout]

sheik(h) shekel

п

покривало

п коза.

[feik] п шейх, |"їекі)

рейська

розм.

sheldrake

п

міра

1) сийкель ваги

(староєв-

і монета);

гроші, багатство.

[‘feldreik]

п орн.

2) рі

пеганка

(вид дикої качки). shelf [felf] п (pl shelves) 1) полиця; to put on the 5. а) класти Ha полицю; б) перен. відкладати на 663рік;

здавати

в

архів;

2)

мілина,

риф; 3) уступ (скелі); 4) геол. шар породи; шельф.

shell

[fel]

muna;

І. п

2)

1) шкаралупа,

черепашка;

3)

луш-

оболонка;

скорйна; 4) трубка (ракети); гільза (патрона); 5) артилерійський снаряд; 6) панцир, щит (черепа-

хи);

Т) кістяк;

каркас;

8) труна;

9) тех. збвнішня частина машини; кожух; 10) рі sl. гроші; 11) легкий гбночний чобвен; 12) attr. що має оболонку; фраз. звор.: to come нутим,

відлюдним,

соромлівим;

1) лущити, обчищати, ралупу;

2)

рійським вогнем; 5. out а) військ. рійським вогнбм; ватися.

shellac

знімати

обстрілювати

(|/о"Їек)

ціл-

від

відокрем-

2.v

шка-

артиле-

5. off лущитися; вибивати артиле6) 5/. розщедрю-

1. п

шелак;

2.

0

1) покривати шелаком; 2) амер. sl. побити, здобути перемдгу в бійці.

shellback

[/felbek]

n sl. старий

мо-

ряк, «морський вовк». shell-body [’fal,bodi] п військ. корпус снаряда. shell crater [‘fel’kreita] п ворднка від снаряда.

кою, панцирем. shellfish [‘Selfif] п істбта

2) повністю,

1. о

як

криття; 2) простиралове полотно. sheet lightning [’fi:t‘laitnin] п блискавиця, спалахи.

перпендикулярно; KOM, абсолютно.

[fia]

єдича

rain

shelled

II

снігом).

якір; 2) якір порятунку;

лярний; 5) прозбрий, легкий (про тканину); 2. adv 1) прямовисно;

sheer

від

курсу; 2) кривизна, вигин. sheet [fi:t] 1. n 1) простирало, простирадло; between the sheets у ліжку; 2) аркуш (паперу), лист (3aAisa тощо); 3) ширдка смуга (вогню, води, снігу); 4) відомість, таблиця; 5) поет. вітрило; 6) геол. пласт; 7) єл. пластина колектора; 8) розм. газбта; 2. uv покривати

out of one’s 5. перестати бути замк-

соромливий.

sheepman [‘Si:pmen] п амер. вівчар. sheep-run [‘Si:prAn] п opéye пасовийсько. Й sheepskin [‘Si:pskin] п 1) овчина; смушок; 2) бараняча шкіра; 3) пергамент; 4) амер. розм. диплом. sheer І [fia] 1. adj 1) справжній, сущий, щирий; 2) чистий, нерозведений (про спирт і т. п.); 3) абсолютний, цілковитий; 5. waste of time марнування часу; Бу 58. force однією

люватися;

ie

[feld]

adj вкритий

кою або з панцирем

тощо).

черепаш-

з черепаш-

(устриця, краб

shi

ee

shell-gun [‘Selgan] п ав, малокаліберна автоматична гармата. shell-hit [’Selhit] n військ. попадання снаряда.

shell-hole [/Selhoul] п проббіна; ворбнка від снаряда. shell-pit [’felpit] =shell crater. shell-proof [‘felpru:f] adj захищений від артилерійського

вогню;

ваний,

shell-shock shell-work

броньб-

eed п контузія. [’felwa:k] п прикраса

з

черепашок.

shelly |"Теїі) 1. adj 1) покритий черепашками; 2) схбжий на черепашку; 2. п галька. shelter [/felta) 1. п 1) притулок; 3aхисток;

2)

бомбосхбвище;

притулйтися;

дати TAM.

знайтй

притулок;

2. и

притулок;

служйти

1) 2)

прикрит-

shelter tent [‘Selta’tent] п амер. військ.

польовий намет. shelve [felv] v 1) ставити

на

поли-

цю; 2) робити полиці; 3) відкладати на безрік; 4) звільняти; 5) по-

лбго спускатися. shelves [felvz] pl від shelf. shepherd [‘Sepad] 1. п 1) пастух, чабан;

2)

пастир;

shepherd’s

crook

палиця чабана з гачком, гирлига; shepherd’s pie пиріг 3 картбплею i м'ясом; shepherd’s plaid картата тканйна (у чорну й білу клітку); 2. о 1) пасти (вівці); 2) доглядати; 3) sl. таємно стежити. shepherdess [‘fepadis] п пастушка. sherbet [’fa:bat] п mep6ér.

sherd [fa:d]=shard.

sheriff [‘Serif] п шериф. sherry |"Гегі) п херес. shew [fou] uv (past shewed; р. р. shewn) заст. @opma=show. shibboleth [‘Sibale@] п 1) таємний пардль: 2) прикмета (для розпізнавання). shield [fi:ld] 1. п 1) щит; the other side of the 5. перен. інший бік справи;

амер.

2)

захисник;

значок

захист;

поліцейського;

3)

4) тех.

екран, 2. о 1) захищати, заслоняти, заступати; 2) покривати, вкривати; 3) тех. екранувати. shieling ("їі ід) п шотл. 1) пасовище; 2) хатина чабана; 3) кошара

для овець.

shift [fift] 1. о 1) переміщати (ся); пересувати(ся); 2) міняти(ся); змінювати(ся); 3) вивертатися, викручуватися; ухитрятися; 4) скидати, звертати (вину, відповідальність);

5) заст. уникати, ухилятися від; 6) тех. перемикати; 7): 5. оїї знімати з себе (відповідальність тощо); фраз. звор.: to 5. one’s ground змінити

the

іо

позицію

scene

5.

for

театр.

oneself

в суперечці;

міняти

to 5.

декорації;

обходитися

без

сторбнньої допомдги; 2. п 1) переміщення, перестановка, перенесення; 5. of fire військ. перенбсення

sho

474

shi

NN

вогню; 2) зміна, переміна; 5. of crops сівозміна; 3) роббча зміна; seven-hour 5. семигодинний робдчий день; 4) робітники однієї зміни; 5) засіб, cnéci6; the last 5. остан-

ній засіб; 6) вийверт, хитрощі; to make (а) 5. а) ухитрятися; б) перебиватися, задовольнятися (чимсь — with); в) обходитися (без чогось — without) ; 7) заст. »inoua

сорбчка. shifting

I [‘Siftin]

п 1) переміщення,

пересування; 5. of ee зміна декорацій; 2) зрушення, зсування. shifting II [‘Siftin] adj 1) непостійний, змінюваний; що рухається; 5. sand а) пливун, сипучий пісок; 6) бархан; 2) хитрий. shift-key [‘Siitki:] п клавіша в друкарській гістра.

машинці

для

зміни

ре-

shiftless [’fiftlis] adj 1) нехитрий; 2) невмілий, безпорадний. shifty Ц|ТіНІ|) adj 1) винахідливий; спритний; хитрий; 2) мінливий вітер); ненадійний.

(про

shilling [‘Silin] п шилінг (англійська монета = 12 пенсам); фраз. звор.: іо take the King’s 5. вступити на військову службу; to cut off with а 5. позбавити спадщини. shilling’s-worth [‘Siligzwa:6] п щось вартістю в | шилінг. shilly-shally [‘SiliSeeli] 1. п нерішучість; 2. adj нерішучий; 3. о бути нерішучим, вагатися. shim [fim] 1. п тех. клин; тонка прокладка; шайба; 2. о заклийніовати. shimmer [‘Sima] 1. п блимання, мерехтіння;

блимати,

блимаюче

світло;

2.

9

вібрувати,

[fin]

коливатися.

1. п гомілка;

тися, лізти гомілці; 3)

2. v 1) дер-

(up); 2) ударити sl. ходити, бігати;

по 4)

амер. sl. позичати у всіх гроші. shin-bone [‘finboun] n велика гомілKOBa кістка. shindig [‘fSindig] п амер. sl. pecéлощі;

shindy бійка;

шумне

збігбвисько.

[‘Sindi] скандал;

п

розм.

1) сварка;

2) веселощі.

shine

[fain] 1. о (past і р. р. shone) 1) світити(ся); сяяти; блищати; 2) перен. сяяти, вражати, відзначатися (в товаристві, в розмові); 3) (амер. past і р. р. shined) розм. noлірувати, надавати блиску; чистити (взуття); 2. п 1) сяяння; світло (сонця, місяця); 2) блиск; глянс; лиск; to take the 5. out of smth. а) затьмарити; б) звести блиск; 7) sl. шум,

shingle рінь.

II

|"їдєї)

галас, скандал.

shiner |"Гаїпа| п sl. 1) (золота) монета; 2) рі гроші; 3) амер. підбите бко, синець. shingle I [‘Singl] 1. п 1) routa, по-

п галька,

голяк,

shingly

Слові) adj вкритий галькою. 7 shining {‘Sainig] adj яскравий; сяючий; блискучий; а s. example яскравий приклад. shinny [‘fini] п амер. вид хокея. shiny [‘Saini] adj 1) сбнячний; 2) блискучий; 3) лискучий. ship [sip] 1 п 1) корабель, суднб; 9) sl. чбвен (особл. гоночний); 3) команда корабля; 4) амер. літак; 5) attr. корабельний; судновий; фраз. звор.: to take 5. сісти на корабель; 5. ої the desert корабель пустині (про верблюда); ships that

pass in the night короткочасні, випадкдбві зустрічі; old s. старина, до моробити посадку; 2) перевбзити; відсилати (вантаж); 3) рідк. сідати на корабель; 4) брати на борт; 5) наймати команду; б) вставляти в кочети (весла); 7) ставити (щогли, стерно); 8) класти весла (в човен); 9): to 8. а sea черпнути води (при качці). ship biscuit |"Рір'Бізкії| п корабельний сухар. shipboard [‘Sipbo:d] м: on 5. на KOдрузяка (жарт. звернення ряка); 2. v 1) вантажити;

раблі.

ship-broker маклер shipbuilder дівник,

[‘Sip,brouka]

п судновий

(‘Sip,bilda]_n

кораблебу-

кораббл.

shipbuilding

мерехтіти.

shimmy [Simi] 1. п 1) розм. сорбчка; 2) тех. вібрація, коливання (кербваних коліс автомобіля); 2.v shin

крівельна дранка; 2) корбтка жінбча стрижка; 3) амер. вивіска; 2. о 1) крити гбнтою; 2) постригти кбротко волобсся; обчикрижити.

[’Sip,bildin]

п

суднобу-

дування.

ship-chandler [‘Sip,tfa:ndla] п судновий постачальник. shipmaster [‘Sip,ma:sts] п господар, капітан судна.

або

шкіпер

shipmate [‘Sipmeit] плаванню.

торговельного

п

товариш

по

shipment [‘Sipmont] п 1) вантаження (на корабель); 2) вантаж (корабля); 3) відправка (товарів); 4) амер. перевезення товарів. ship-money |’fSipmAni] п іст. корабельний збір. shipowner [‘Sip,ouna] п судновласник. shipper |"Піро| п відправник морськбго вантажу. shipping [‘Sipin] п 1) судна, торговельний флот; 2) вантаження, перевезення вантажу; to take 5. сісти на корабель. shipping--articles (‘Sipin, a:tiklz] п рі дбговір про наймання на судно. shipping-bill [‘Sipinbil] по декларація суднового вантажу. shipshape [‘Sipfeip] 1. adj pred. в NOBHOMY порядку; акуратний; 2. adv в повному порядку; акуратно.

ship-way

[‘Sipwei] п стапель.

оз

shipwreck ("Ліргек)| 1. п 1) корабельна аварія; 2) перен. крах (надій); to make 58. загинути, розоритися; 3) уламки суден; 2. о 1) спричинити корабельну аварію; зазнати корабельної аварії; 2) перен. зазнати невдачі, краху; 3) заподіяти шко-

ду.

shipwright

[‘Siprait]

п 1) кораблебу-

дівник; Kopa6én; 2) корабельний тесляр евіруанай [‘Sipja:d] п верф. Shire [Sais] п заст. графство; the Shires центральні графства Англії. shirk [fa:k] 1. о відкручуватися, ухиastuca (від чогось); 2. n=shirker.

shirker

[‘Sa:ka]

п що

ухиляється (від

чогось). shirr [fa:] амер. 1. п 1) гумова нитка; 2) зборки (на одягу); 2. о збирати (тканину) в зборки. shirt [fa:t] 1. п сорбчка (чоловіча); блуза; фраз. звор.: to have not а 5. to one’s back не мати ані шеляга за душею; to have (або to get) one’s 5. out втратити самовладання; to keep one’s 5. оп зберігати спдкій; to put one’s 5. (on a horse) поставити все на карту; рискнути всім, що мдєш; to give smb. а wet 5. примусити когбсь працювати до сьдмого пбту; to take smb.’s 8. при: брати когбсь до рук; 2. о надівати сорбчку. shirt-band [‘Sa:tbeend] п комір сорочки. shirt-front [‘fa:tfrant] п накрохмалені груди сорбчки; манйшка. shirting [‘Sa:tin] п тканина на сорочки. shirt-tail (‘Sa:tteil] n HH3 сорбчки. shirt-waist [‘Sa:tweist] п амер. жінбча блуза. shirty [Sa:ti] adj sl. сердитий, роз: дратований. shiver I (‘Sive] 1. по 1) eu py оскблок, уламок; to break to shivers розбивати (ся) на дрізки; 2) мін. сланець, шифер; 2. о розбива: ти(ся)

на дрізки.

shiver II [’Siva]

1. о дрижати,

трем:

тіти, труситися; здригатися; to 5 with cold тремтіти від хоблоду; 2 п (часто рі) дрож, трепет, здри гання, тремтіння; it gives те the shivers це кйдає мене в дрож, ві) цьдго мене аж морбзом проймає shivery [‘Sivari] adj 1) тремтячий: 2) крихкий, ламкий. shoal І [foul] 1. п 1) табун, косяї (риби); 2) маса, натовп, сйла (ло дей); 2. о 1) збиратися табунцямі (про рибу); 2) юрмитися. shoal II [foul] 1. adj мілкий, мілко водний; 2. п 1) мілина; 2) (звич рі) прихбвана літи, мілішати.

shock

I [fok]

небезпбка;

1. п копа

пів); 2. о ставити

3. о

мі

(з 12 сно

в кдбпи.

shock II [fok] п 1) копйця 2) кудлатий собака.

волбсся

475

ock

ПІ

[Sok]

1. п

1) удар,

по-

штовх; струс; shocks of earthquake підземні поштовхи (nid час землетрусу); io collide with а tremendous з. зіткнутися з страшенною силою; electric 5. удар від електричного розряду; the news was а terrible s. to me ця звістка дуже приголомшила мене; 2) шок; 3) attr, ударний; нищівний; шоковий; 5. wave фіз. ударна вибухбва хви-

ля; 5. absorber амортизатор; 5. асіїоп а) ударна дія; б) військ. атака

в

військ.

ударні

кінному

строю;

війська;

5.

troops

5. treatment

шокотерапія; 2. о 1) приголомшувати, вражати; 2) шокувати; обу-

рювати; 3) зштовхуватися. ock-brigade [‘fokbri,geid] п ударна бригада. ocker [‘Soko| п розм. 1) дуже поганий примірник або зразобк (чогось); 2) дешевий бульварний роман. ock-worker [/fok,wa:ka] п ударник. ocking [‘Sokin] 1. adj скандальний; приголомшуючий, жахливий; 2. adv розм. дуже. од [fod] past і р. р. від shoe 2. oddy |"724і| 1. п 1) штучна шерсть, шодді; волокно з шерстяного дрантя;

2)

мотлох;

3)

буд.

гранітна

плита; 2. adj 1) підроблений, фальшивий; 2) поганий. oe [Su:] 1. п 1) черевик, полубоTHHOK; туфля; high 5. амер. ботинок; low 8. амер. черевик; 2) підкбва;

3)

тех.

колодка,

башмак;

4)

залізний M6103; фраз. звор.: that’s another pair of shoes це збвсім fHша річ; to know where the 5. pinshes

знати

причину

занепокбення;

о be in smb.’s shoes бути на місці когось іншого; to wait for dead men’s shoes сподіватися одержати спадщину або місце після чиєїсь смерті; 2. uv (разі і р. р. shod) 1) взувати;

зати

2)

підкбвувати;

3)

підби-

(чимсь).

n

чистильник

ззуття.

зе buckle [/Su:baAkl] п пряжка (на ззутті). зейогп |"/ш.По:п| п ріжобк (для ззуття). е-Іасе [‘Su:leis] п шнурбк (для ye-leather ззуття;

[/Su:leda]

фраз. звор.:

п

шкіра

для

аз good а man

is ever trod s.-l. чудбва людина. yeless [‘Su:lis] adj 1) без взуття; убсий;

2)

етакег

що

не

має

|"Ги:теїко|

взуття.

п швець.

e-nail [/fu:neil] по шевський хналь. е-рагіо(ц)г [‘Su:,pa:lo] п ал для чистки взуття.

е

polish

рок

для

[’Su:’polif]

п

йстки взуття. e-shine boy |"Ги:/аїп"Рої| истильник взуття.

крем

цвях;

амер.

для

п амер.

[‘Su:strin]

п

черевиків;

оп

амер.

шну-

a 58. розм.

з невеликими кдштами. shoe-thread |"и:0гед)| п дратва. shone [foun] past i р. р. від shine 1. shoo [fu:] l.int вжив. для полохання птахів киші; 2. о полохати, лякати, проганяти (птахів). shook [fuk] past від shake 1. shoot I [fu:t] 1. о (past і р. р. shot) 1) стріляти; розстрілювати; 2) застрелити; поранити або убити; to 5. smb. in the leg поранити когось (попасти комусь) в ногу; 3) полювати; 4) кидати; 5) спорт. з силою посилати (м'яч); робити сйльні удари (по м'ячу); 6) випромі-

нювати;

7)

пронестися,

промчати,

промайнути; 8) боліти, проймати, сіпати (про біль); 9) скидати, звалювати, зсипати (зерно тощо); 10) засувати (засув); 11) затягувати (нитку); 12) кін. знімати фільм; 13) амер. розм. фотографувати; з прийм. i присл. 5. ahead а) мчати, обганяти; б) спорт. робити риBOK; 5. along промчати, промайнути; 5. амау розстріляти (всі патрони і т. п.); 5. down а) збивати (вогнем); застрблити; розстріляти; 6) розм. здобути верх у суперечці; 5. forth a) промайнути, промчати; 6) швидко висунути; 5. іп пристрі-

люватися;

5.

out

а)

вискакувати;

вилітати; б) виступати (про мис); в) висбвувати (язик тощо); 5. пр а) застрблити; розстріляти; б) амер.

розм. тероризувати постійною стрілянйною; фраз. звор.: to 5. ап emergency landing робити вимушену посадку; to 5. а goal попасти в

ціль;

перен.

добитися

свогб;

to

5. oneself clear ав. sl. катапультуватися з літака; to 5. (out) one’s neck поводитися the neck розм.

зухвало; shot напідпитку; to

іп 5.

Niagara (the gulf) зважуватися на відчайдушний крок; to 5. the moon вночі

оебіаск | |"їи:БігеК|

ззуття).

shoestring

sho

виїхати

3

квартири,

He

за-

плативши

за

неї; to 5. а line хва-

стати;

5.

the

be shot

to

if... щоб

cat

мені

блювати;

Ill

провалитися

Ha цьбму місці, якщо..; 5. that! перестань! облйш!; 2. п 1) полювання;

2) змагання

з стрільби;

стріль-

ба; 3) швидкий рух; 4) спорт. сильний удар, кидок; 5) приступ; 6) бистрінь; бистрина; 7) тех. жолоб; 8) сміттєпровід; 9) канал для прохбдження через греблю. shoot II [fu:t] 1. о (past і р. р. shot) проростати, рости; розпукуватися; пускати паростки; з прийм. і присл.: 5. оці проростати; 8. up швидко рости; підніматися; prices shot up ціни різко піднялися; 2. п 1) mpoростання; 2) ростбк, паросток; гілочка; 3) відгалуження; 4) розм. нащадок.

shooter |"Ги:ї») п 1) стрілець; 2) револьвер; 3) sl. чорна візитка,

shooting

[‘Su:tin}

п

1) стрілянина;

стрільба; 2) полювання; 3) право на полювання; 4) раптовий гбстрий біль;

5) кін.

зйбмка;

знімання,

shooting-box [‘Su:tigboks] п мисливський будиночок. shooting-gallery [‘Su:tin,gelari] = shooting-range. shooting-iron [‘Su:tin,aian] п sl. вогнестрільна зброя. shooting-range [‘Su:tinreinds] п тир. shooting-saloon [‘fu:tigsa,lu:n]=shooting-range.

shooting star [‘Su:tin’sta:] п метебр. shooting-stick [‘Su:tigstik] п палиця-табурет. shooting war [‘Su:tin’wo:] п «гаряча» війна війні).

shop

(на

[fop]

зин;

амер.

2)

противагу

1. п

«холодній»

1) крамниця,

майстерня;

підприємство,

цех;

де

мага-

closed

5.

працюють

тільки члени профспілки; ореп 5. амер. підприємство, яке приймає на роббту як членів, так і не членів профспілки; 3) розм. устанбва, заклад; 4) attr. цеховий; 5. сотmittee цеховий комітет; фраз. звор.: all over the 5. розкиданий всюди, безладно; to соте to the wrong 5. звернутися не за адресою; to talk 5. говорйти (в товаристві) про свої службові справи; торкатися

вузько професійних тем; to get a 5. театр. одержати ангажемент; to lift а 5. вчинити крадіжку в магазині; to shut up 5. а) закрити лавочку; припинити все; б) піти у відставку; 2. о 1) купувати, робити покупки; 2) амер. ходити по крамницях за покупками (особл. go shopping); 3) 5/. посадити в тюрму; 4) 5/. видавати (спільників); 5) приймати на роботу; 6) звільняти 3 дроботи; 5. around амер. шукати роботу, місце. shop-assistant [‘Sope,sistant] п продавець; продавщиця.

shop-girl {’Sopga:l] п продавщиця. shopkeeper [/Sop,ki:pa] п крамар. shop-lifter [‘Sop,lifte] п крамничний

злодій. shopman [‘Sopmon] n 1) продавбць; 2) рідк. крамар; 3) амер. робітник. shopper [‘Sopaj п покупець. shopping [‘Sopin] 7 вілвідання магазйину, щоб щось купити; to do one’s 5. робити покупки.

shoppy [‘Sopi] 1. adj 1) з велйкою кількістю магазинів (про район miста); 2) розм. професійний (про розмову); 2. п sl. продавщиця. shop-steward [‘Sopstjuad] п цеховий староста.

shopwalker

[‘Sop,wo:ka]

адміністратор

shop

window

п

універмагу.

("ор"'міпдоц)

черговий

п вітри-

на; to have everything in the s.-w. бути поверхбвою людиною; BHставляти все напока3.

shore

shore

І [fo:] разі від shear

II [fo:]

1.

y

1. п 1) підпірка, опо-

ра; кріплення; 2) підкіс; пирати, підтримувати.

2. о під-

shore III [fo:] п берег (моря, озера); оп

s. на

березі;

in 5. мор.

а) біля

берега, ближче до берега; б) до берега. shore-leave [/So:li:v] п мор. відпустка на берег.

shoreless

[‘So:lis]

adj

[‘fo:pa’troul] п амер. береговий дозор. shoresman |"їс:2тап)| п 1) прибережрибалка;

2)

човняр;

3)

ван-

тажник. shoreward |'fo:wed] 1. adj що рухається до берега; 2. adv у напрямі до берега.

shorn short

[fo:n] р. р. від shear 1. [fo:t] 1. adj 1) кордткий;

way

off

недалеко;

5.

story

a 5. опові-

дання, новбла; s. cut а) скордчення, зменшення шляху або часу; б) найкорбтша відстань; 2) недбвгий; короткочасний, короткостроковий;

а

5.

time

ago

недавно;

time

із 5. час не жде; 3) низькорбслий, низький (про зріст людини); 4) недостатній, непбвний; що має неддлік (в чомусь -- ої); що не досягає (чогось -- ої); 5. weight не-

довдга; іп 8. supply дефіцитний; 5. sight короткозорість; 5. views недалекоглядність; 5. Memory корбтка пам'ять; 5. ої breath задиханий, засапаний; хвбрий на задишку; we are 5. of cash у нас бракує грбшей;

to jump 5. недострибнути; to run 5. вичерпуватися; OpakyBaTH, не вистачати; to соте (або to fall) 5. of smth. а) не вистачати, мати недостачу в чдмусь; б) поступатися в чдмусь; в) не досягати мети; г) не виправдати сподівань; 5) уривчастий, сухий (про відповідь тощо);

6) грубий,

різкий

(про мову);

word лайливе слбво; ламкий; розсйпчастий

тощо); biscuit в роті; 8) sl. something 5. звор.: in the 5. notice

5.

7) крихкий, (про печиво

eats 5. печиво тане міцний (про напій); міцний напій; фраз. 5. run незабаром; at

негайно;

5. wind

задишка;

5. temper нестриманість; запальна вдача; to make a long story 58. ко-

рбтше кажучи;

to make 5. work of

smth.

покінчити

швидко

this is nothing звичайнісіньке

where

5.

of

їжджаючи

до

з

чимсь;

5. ої a swindle

шахрайство;

London

десь

Лондона;

це

some-

не

2. adv

до1)

різко, круто, раптом; 2) передчасно; to stop 5. раптом зупинитися; іо cut smb. 5. перервати, обірвати когбсь;

3. п

1) короткий

стача,

shortbread чиво.

брак

чогось.

[So:tbred]

п

shortcake (|"Хо:Ккеїк|) чиво;

2) амер.

фруктбвою

пісбчне

пе-

п 1) пісбчне пелисткбвий

начинкою

торт

з

і кремом.

[’So:t’sa:kit]

п ел. корбт-

ке замикання.

безкраїй. shore patrol ний

дань

замикання; б) недоліт; 7) короткометражний фільм; 8) рі дрібні висівки; 9) pl відходи. shortage [‘So:tidg] п недостача, не-

short circuit

безбережний;

sho

476

sho Я

голосний;

2) короткий склад; 3) знак корбткості; 4) рідк. корбткість; for 5. скордчено; іп 5. корбтше кажучи; кбротко, стисло; 5) розм. корбтке

short-circuit

[’fo:t’sa:kit] о 1) ел. зро-

бити корбтке замикання; 2) заважати (чомусь). shortcoming [/fo:tkAmin] п 1) провина;

2)

стача. short-cut

ка

недолік;

дефект;

1. п [So:tkat]

(сорт

тощо).

2. adj

['Sa:t-

скорбчений; (про тютюн

[’fa:t’deitid]

строкбдвий

недо-

дрібна криш-

тютюну);

"Клі) 1) укорбчений; 2) дрібно покрйишений

short-dated

3)

adj коротко-

(про вексель

тощо).

short dead end |"Го:і"'дедепа) п зал. тупик. shorten |")о:іп| о 1) скорбчувати (ся), вкорбчувати(ся); тіста жиру, щоб

2) додавати до було розсийпчас-

те. shortening [‘So:tnin] п жир, що додається в тісто, щоб було розсип-

часте. shorthand

[’fo:thaend]

short-handed

п стенографія.

[‘So:t/heendid]

adj яко-

му бракує роббчих рук; що потребує робочої сили. shorthorn [‘fo:tho:n] п ) короткордга худодба; 2) амер. sl. новоприбулий, новак.

shortlived

[‘So:t/livd]

adj скоромину-

щий; недовговічний; 5. commodities швидкопсувні продукти. shortly [’fo:tli] adv 1) незабаром, стисло; 3) невдбвзі; 2) KOpOTKO; різко; урйвчасто.

short-paid

[‘fo:t’peid]

adj доплатний

(лист і т. п.).

5Ногі-гіб |[’fo:trib] п анат. ребрб; несправжнє pebpd. shorts

[fo:ts]

short-sighted

корбтке

п pl трусики;

[‘fo:t’saitid]

шорти.

adj 1) ко-

роткозбдрий; 2) перен. глЯдний. short-spoken [’fo:t/spoukn]

недалеко-

аа) лако-

нічний. short-tempered [’fo:t’tempad] adj нестримний, запальний, гарячий.

short-term

[’fo:t’ta:m]

adj

коротко-

CTpOKOBHH.

short ton

[‘fo:t’tan]

риканська

або

п корбтка канадська)

(амеTOHHA

(907,2 кг). short wave ['fo:t’weiv] п рад. рбтка хвиля. short-wave [‘fo:t/weiv] adj pad. роткохвильовий;

ко-

S.-w. set коротко-

хвильовий приймач. short-winded [‘fa:t’windid] рий на задишку.

ко-

adj

хво-

shorty [‘So:ti] п розм. коротун. shot І [fot] 31. a past 0 ри py sid shoot I, |.; 2. adj переливчастий; що вилйскує різними барвами; s. with gold що вилийскує зблотом. shot II [fot] 1. 2 1) постріл; 2) стрілЄць; 3) гарматне ядро; 4) (рі без зміни) дробина; збірн. дріб; 5) спорт. ядро для штовхання; 6)

удар;

7) спроба;

to take

(або to

have, to try) а 5. зробити спробу; to make a good 5. at smth. відгадати щось; не помилитися в чдмусь; 8) розм. доза; 9) ковток спиртного; 10) кін. кадр; 11) фотознімок; 12) гірн. вибух; шпур; фраз. звор.: preliminary 5. військ. пристрілка; like а 5. швидко, за одну мить; дуже охбче; а 5. in the blue прибл. пальцем в небо; побмилка, промах; by a tong 5. набагато; not by а long 5. аж ніяк; not а 5. in the locker прибл. ні копійки в кишені; 2. о заряджати (рушницю тощо).

shot ШІ [Sot] п рахунок; to pay one’s 5. розрахуватися (в готелі). shot-gun [‘fotgan] п дробовйк (рушниця); фраз. звор.: s.-g. таггіаре вимушений шлюб.

shot-in-the-arm збудливий

shotput ядра.

[‘fotindi’a:m]

п розм.

засіб.

[‘fotput]

п спорт.

штовхання

should [Sud (повна форма), fad (редукована форма)) (past від shall)

1) допоміжне

рення:

а)

дієслово

І-ї особи

для

однини

утво-

і мно-

жини

шмайбутнього 6 минулому: I said I 5. be at home я сказав, що буду вдбма; б) умовного способу: I 8. be glad to play if I could я б зіграв,

якби

BMis; it is песеззагу

that he 5. go home at once треба, щоб BiH негайно йшов додому; 2) модальне дієслово повинен, повин: ні; слід; you 5. be punctual ви повинні бути тбчними, вам слід бути тбчними. shoulder [’foulda] 1. п 1) плече; 2) лопатка (частина м'ясної туші); 3) виступ; уступ; 4) узбіччя (шляху),

5) тех. фланець, поясбк; б) вішалка, плічка; фраз. звор.: to play the blame оп the right shoulders обви: нувачувати Koro слід; справедливе обвинувачувати; to put (або to set) one’s s. to the wheel енергійно взя: тися за роббту; налягти; to rub shoulders with спілкуватися з: straight from the 5. а) з плеча;б) не криючись;

відверто;

to give the соїс

5. to smb. холодно приймати або зустрічати когось; 2. v 1) відштбв: хувати вбік; проштбвхуватися (тя to 5. one’s way); 2) брати на пла ui; брати на себе (відповідаль ність, провину); to 5. arms браті (рушницю) на плече. shoulder-belt [’fouldabelt] п 1) через

10

477

shu

eee

плічник;

2) військ.

пбя. ioulder-blade лопатка.

плечова

[’fouldableid]

порту-

п анат.

нізація; фраз. звор.: to put up а good 5. добитися позитивних результатів; to give away the 5. розм. видати,

розголосити

секрет;

to run

joulder-loop [‘Souldalu:p] п амер. військ. погдн. joulder-mark [’Souldama:k] п мор.

the 5. вести справу; бути господарем. show-bill [‘Soubil] п афіша.

наплічний

showboat атр.

| знак

розрізнення

флоті США).

joulder-strap

[/fouldastrep]

(у

п

1)

військ. погбн; 2) рі бретельки; плічка; a dress without shoulder-straps сукня з відкритими плечима. out [faut] 1. п крик, вигук; 2. v кричати (на -- at); to 5. with laughter гблосно реготати; you need not 5. at те даремно ви кричите на мбне; 5. down примусити заMOBKHYTH; 5. for амер. палко підтримувати (вигуками тощо). outing ("аціїо) п крики; вигуки схвалення;

but

the

5.

привітання;

всі

it’s all over

труднощі

позаду,

мбжна радіти. Ove [SAv] о 1) штовхати(ся); 2) розм. сбвати; засбвувати; 3) розм. усучити, накйнути (комусь-- опіо); 5. off а) відштбвхуватися (від берега -- 6 човні); 6) забиратися геть: ovel |"їлуїП)| 1. п 1) лопата, совок; 2) леміш; 2. о 1) копати, рити; 2) згрібати; to 5. up food розм. уминати.

vel

hat

tale

|

i

і

a

6

can ae

7 М|

2|

’

|

бі Йї

mie

ub

М Ж

Р >

й М 7

wee? Ь

ПРА МРИМ З 9001

02663

7101

ID

ee NEBL SOM

pe Tee з arete

НИ Gort

ee pat rar і SIO thd Sy

ee

PISA no

AUD

да

I ARd ie ame bare пора

Fata eign

бр

лади пегута nae ie et PAZ HAIRED ISAM парне

упра

поли

per LEIP й сукні

Mad

би о

Heb ую

Я :

КУА

У

cgSh dP ee Re

i

tie

бурий

eee

ПЕРУН

ace ee моз tbat Mena збруя м

arches tt зе

Suigsy' ot carenbp

eee does

Ра SA

ді

буру niet

рим ерувомі

Ретро Sea Затео ands кита пути trond

gibt ayeу

BENIN лава ee

Aa раль

a

pe

radia AAA eH

ЗИ,

;

pre

гар

ор

a8

Йо «нан

NAA pestis 245 ish pate te

вв

phen i iP куleMb

Ge

radeя

i

5

lsc

тиф

cep igr sane hed

Siwy

for

es

» 4 Е

“

pea

-

7 З

:

ir

мае

5

ses gost й

2 2

4

ae Pea

пер

Раб 5 х 5

М

ламкіEMA

eee