Податковий облік. Навчальний посібник 966-364-327-7

Citation preview

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ ПОЛТАВСЬКИЙ УНІВЕРСИТЕТ СПОЖИВЧОЇ КООПЕРАЦІЇ УКРАЇНИ

О.С. Гусакова

ПОДАТКОВИЙ ОБЛІК Рекомендовано Міністерством освіти і науки України як навчальний посібник для студентів вищих навчальних закладів

КИЇВ—2006

УДК 657.446(075.8) ББК 65.053я73 Г 96 Гриф надано Міністерством освіти і науки України (лист №14/18-Г-198 від 05.06.2006 р.) Рецензенти: З.М. Левченко — завідувач кафедри організації обліку і аудиту Полтавської державної аграрної академії, кандидат економічних наук, доцент; О.В. Щур — завідувач кафедри бухгалтерського обліку Полтавського державного технічного університету імені Юрія Кондратюка, кандидат технічних наук, доцент.

Гусакова О.С. Г 96 Податковий облік: Навч. посібник. — К.: Центр навчальної літератури, 2006. — 360 с. ISBN 966-364-327-7 Навчальний посібник складено згідно з програмою дисципліни «Податковий облік”. Податковий облік розглядається за такими податками, як податок на прибуток, податок на додану вартість, акцизний збір, податок з власників транспортних засобів, земельний податок, податок з доходів фізичних осіб. Приділено увагу взаємовідносинам підприємства з органами соціального страхування та пенсійного забезпечення, організації податкового обліку за місцевими податками і зборами. Враховуючи державну підтримку малого бізнесу, розглянуто організацію податкового обліку на підприємствах, що перейшли на спрощену систему оподаткування, обліку і звітності. Посібник вдало об’єднує теоретичні засади організації податкового обліку з конкретними ситуаціями підприємств різних форм власності. Дуже корисними є тестові завдання, вирішення яких наведено в заповнених бланках податкового обліку і звітності з використанням реальних цифрових даних. Все це зумовлює можливість використання посібника не тільки студентами навчальних закладів спеціальностей економічного спрямування всіх рівнів акредитації, але й практикуючими бухгалтерами, економістами, аудиторами, фінансистами, особами, які отримують другу вищу економічну освіту, підвищують кваліфікацію.

ISBN 966-364-327-7

© Гусакова О.С., 2006 © Центр навчальної літератури, 2006

ÏÅÐÅÄÌÎÂÀ Впровадження ринкового механізму в економічних взаємовідносинах підприємств різних форм власності потребує чіткої взаємодії учасників ринку з державною податковою системою. Відповідно до законів України “Про оподаткування прибутку підприємств”, “Про податок на додану вартість” було введено поняття “податковий облік”. Податковий облік відрізняється від організації фінансового та управлінського обліку спрямуванням на визначення бази оподаткування. Оподаткування підприємств — невід’ємна складова податкової політики та системи бухгалтерського обліку в будь-якій країні. Система оподаткування може реалізувати свої функції тільки за наявності обліку, який адекватно відображає реальну економічну ситуацію. Податковий облік і є таким, що визначає належні до сплати у бюджет податки та допомагає здійснювати контроль за правильністю їх обчислення, що забезпечує відсутність застосування штрафних санкцій з боку податкових органів. На підприємствах повинні працювати висококваліфіковані спеціалісти, які добре знають особливості організації податкового обліку. Актуальною проблемою на кожному підприємстві є зближення податкового і фінансового обліку, що дозволяє втрачати менше часу облікових працівників. У посібнику наведено взаємозв’язок податкового і фінансового обліку за основними видами податків. Особливістю тестів вихідного контролю є подання їх у вигляді ситуаційних завдань, побудованих на прикладах з діяльності підприємств різних форм власності — приватних підприємств, товариств з обмеженою відповідальністю тощо. Вирішення ситуацій теж включено у посібник, причому на бланках податкового обліку і звітності. Це є корисним і для бухгалтерів, які можуть використовувати посібник у своїй практичній діяльності. 3

О.С. Гусакова Податковий облік

Крім того, подаються приклади узгодження фінансового і податкового обліку на конкретних ситуаціях. Це дозволяє в навчальних цілях витримувати міжпредметний зв’язок, а в практичній діяльності уникнути помилок, які можуть привести до застосування штрафних санкцій з боку податкових органів. Така побудова посібника забезпечує набуття навичок пов’язування системи податкового обліку з узагальненням та інтеграцією інформації до потреб економіки та управління господарською діяльністю в умовах впровадження законодавчих фундацій функціонування ринкової економіки. Посібник стане добрим помічником фінансистам, аудиторам, тому що у тестових завданнях дається вирішення проблемних, спірних питань.

4

Ðîçä³ë 1. Ïîäàòêîâèé îáë³ê ç ïîäàòêó íà ïðèáóòîê 1.1. Îðãàí³çàö³ÿ ïîäàòêîâîãî îáë³êó Правила ведення податкового обліку передбачені ст. 11 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств” у редакції від 22.05.1997 р. № 283/97-ВР (зі змінами та доповненнями). Використовуються такі податкові періоди: Š квартал; Š півріччя; Š три квартали; Š рік. Податковий облік пов’язаний з іншими видами бухгалтерського обліку, ґрунтується на тих самих первинних документах, але має свої особливості (рис. 1.1). Çàëåæí³ñòü â³ä äåðæàâíèõ íîðìàòèâíèõ àêò³â, êâàë³ô³êàö³¿ áóõãàëòåð³â, òåõí³÷íîãî çàáåçïå÷åííÿ

Çàáåçïå÷åííÿ ïîäàòêîâîãî îáë³êó ç ïðàâîâîãî, ìåòîäè÷íîãî, ³íôîðìàö³éíîãî, êàäðîâîãî, ìàòåð³àëüíîãî, ô³íàíñîâîãî áîêó Âèêîðèñòàííÿ ìåòîäîëî㳿 ê³áåðíåòèêè, òåî𳿠ñèñòåì, åðãîíîì³êè, ñîö³îëî㳿, ìåíåäæìåíòó

Ðèñè ïîäàòêîâîãî îáë³êó

Çâ’ÿçîê ï³äñèñòåìè ïîäàòêîâîãî îáë³êó ç ³íøèìè åêîíîì³÷íèìè ñèñòåìàìè

Çâ’ÿçîê ç ô³íàíñîâèì îáë³êîì

Рис. 1.1. Характеристика податкового обліку

5

О.С. Гусакова Податковий облік

Необхідність в організації податкового обліку з’явилась у зв’язку з розмежуванням фінансового, управлінського і податкового обліку (рис. 1.2). Якщо результат діяльності підприємства у фінансовому обліку визначається на підставі стандартів бухгалтерського обліку, то база оподаткування — згідно з податковим законодавством зовсім за іншими правилами і методикою. Тому і суми прибутку (збитку) у регістрах фінансового обліку і за даними податкового обліку будуть суттєво розрізнятися. Ô³íàíñîâèé îáë³ê – ñóêóïí³ñòü ïðàâèë òà ïðîöåäóð, ÿê³ çàáåçïå÷óþòü ï³äãîòîâêó ³ îïðèëþäíåííÿ ³íôîðìàö³¿ ïðî ðåçóëüòàòè ä³ÿëüíîñò³ ï³äïðèºìñòâà òà éîãî ô³íàíñîâèé ñòàí

Óïðàâë³íñüêèé îáë³ê – ïðîöåñ îäåðæàííÿ ³íôîðìàö³¿, ÿêà âèêîðèñòîâóºòüñÿ âñåðåäèí³ ï³äïðèºìñòâà äëÿ ïðèéíÿòòÿ óïðàâë³íñüêèõ ð³øåíü

Ïîäàòêîâèé îáë³ê – ï³äñèñòåìà, ÿêà âèçíà÷ຠíàëåæíèé äî ñïëàòè ïîäàòîê

Рис. 1.2. Взаємозв'язок видів бухгалтерського обліку

Необхідність вести різні види бухгалтерського обліку зумовлює великі витрати часу з боку бухгалтерських служб; неоднозначне тлумачення податкового законодавства і досить вагомі штрафні санкції з боку податкових органів вимагають додаткового контролю правильності організації і ведення податкового обліку з допомогою аудиторських фірм, що потребує додаткових витрат з боку підприємств. Організація податкового обліку (рис. 1.3) повинна забезпечити правильне накопичення валових доходів, витрат та амортизації основних фондів, реальне відображення їх у податковій звітності. Велику роль відіграє використання комп’ютерів. З їх допомогою за умов автоматизації як фінан6

Розділ 1. Податковий облік з податку на прибуток

сового, так і податкового обліку дуже зручно контролювати своєчасність і повноту розрахунків з бюджетом з податку на прибуток. Åòàïè îðãàí³çàö³¿ ïîäàòêîâîãî îáë³êó Âèâ÷åííÿ íîðìàòèâíèõ äîêóìåíò³â ç ïîäàòêîâîãî çàêîíîäàâñòâà

Çàáåçïå÷åííÿ íåîáõ³äíî¿ êâàë³ô³êàö³¿ ïðàö³âíèê³â îáë³êó

Âèä³ëåííÿ òåõí³÷íèõ çàñîá³â

Âèçíà÷åííÿ ñèñòåìè îáë³êó (ðó÷íà ÷è ÏÏÅÎÌ)

Ïîçàñèñòåìíå âåäåííÿ ïîäàòêîâîãî îáë³êó ó ñïåö³àëüíèõ êíèãàõ (íàêîïè÷óâàëüíèõ â³äîìîñòÿõ)

Âåäåííÿ ïîäàòêîâîãî îáë³êó íà ïîçàáàëàíñîâèõ ðàõóíêàõ (íîâèì ïëàíîì ðàõóíê³â ñïåö³àëüíèõ ðàõóíê³â íå ïåðåäáà÷åíî)

Âåäåííÿ ïîäàòêîâîãî îáë³êó íà áàëàíñîâèõ ðàõóíêàõ (íîâèì ïëàíîì ðàõóíê³â ñïåö³àëüíèõ ðàõóíê³â íå ïåðåäáà÷åíî)

Îðãàí³çàö³éíèé âïëèâ êåð³âíèöòâà ï³äïðèºìñòâà íà îðãàí³çàö³þ ïîäàòêîâîãî îáë³êó

Êåð³âíèê

Ãîëîâíèé áóõãàëòåð

Рис. 1.3. Методи і етапи організації податкового обліку

Після державної реєстрації суб’єкт підприємницької діяльності, який має об’єкт обкладання податками, повинен зареєструватися за своїм місцем знаходження в органах державної податкової служби з поданням необхідних документів: заяви, засновницьких документів, копії довідки про включен7

О.С. Гусакова Податковий облік

ня до Єдиного державного реєстру підприємств і організацій України (ЄДРПОУ) тощо. Після взяття платника податків на облік податкова служба видає відповідну довідку для пред’явлення в органи державної влади та банківські установи, де він вирішив відкрити поточні рахунки. На платника податку на прибуток відкривається в податкових органах персональна справа. В картках особистого рахунку (комп’ютерних, як правило) ведеться облік належних до сплати сум та перерахування їх до бюджету відповідно до виписок банку. В картках відображаються також результати перевірок податковим аудитом — донараховані суми податку, пеня, штрафи. Згідно з чинним законодавством у разі, коли особа береться на облік податковим органом як платник цього податку всередині податкового періоду, то перший звітний податковий період розпочинається з дати, на яку припадає початок такого обліку, та закінчується останнім календарним днем наступного податкового періоду. Якщо платник податку ліквідується, останнім податковим вважається період (що закінчується днем такої ліквідації), на який припадає дата такої ліквідації. У десятиденний термін з дня подання платником податку заяви про зняття з обліку він складає ліквідаційний баланс і подає для перевірки в податкову інспекцію. При отриманні заяви про зняття з обліку, а також на підставі інформації про порушення справи про банкрутство платника податків податковий орган приймає рішення про проведення документальної перевірки такого платника. Після проведеної перевірки платника податків, якщо заборгованість перед бюджетом відсутня, податкова інспекція знімає його з обліку. Якщо після перевірки встановлена заборгованість перед бюджетом, податкова інспекція складає повідомлення і направляє його ліквідаційній комісії. Згідно з Законом “Про оподаткування прибутку підприємств” платниками податку на прибуток є як резиденти так і нерезиденти (рис. 1.4). 8

Розділ 1. Податковий облік з податку на прибуток

Ïëàòíèêè ïîäàòêó íà ïðèáóòîê Ðåçèäåíòè

Íåðåçèäåíòè

Ñóá’ºêòè ãîñïîäàðñüêî¿ ä³ÿëüíîñò³, áþäæåòí³, ãðîìàäñüê³ òà ³íø³ ï³äïðèºìñòâà, óñòàíîâè òà îðãàí³çàö³¿, ÿê³ çä³éñíþþòü ä³ÿëüí³ñòü, ñïðÿìîâàíó íà îòðèìàííÿ ïðèáóòêó ÿê íà òåðèòî𳿠Óêðà¿íè, òàê ³ çà ¿¿ ìåæàìè

Ô³çè÷í³ ÷è þðèäè÷í³ îñîáè, ñòâîðåí³ ó áóäü-ÿê³é îðãàí³çàö³éíî-ïðàâîâ³é ôîðì³, ÿê³ îòðèìóþòü äîõîäè ç äæåðåëîì ¿õ ïîõîäæåííÿ ç Óêðà¿íè, çà âèíÿòêîì óñòàíîâ òà îðãàí³çàö³é, ùî ìàþòü äèïëîìàòè÷íèé ñòàòóñ àáî ³ìóí³òåò çã³äíî ç ì³æíàðîäíèìè äîãîâîðàìè Óêðà¿íè àáî çàêîíîì

Գ볿, â³ää³ëåííÿ òà ³íø³ â³äîêðåìëåí³ ï³äðîçä³ëè ïëàòíèê³â ïîäàòêó, ùî íå ìàþòü ñòàòóñó þðèäè÷íî¿ îñîáè, ðîçòàøîâàí³ íà òåðèòî𳿠³íøî¿, í³æ òàêèé ïëàòíèê ïîäàòêó, òåðèòîð³àëüíî¿ ãðîìàäè

Ïîñò³éí³ ïðåäñòàâíèöòâà íåðåçèäåíò³â , ÿê³ îòðèìóþòü äîõîäè ç äæåðåë ¿õ ïîõîäæåííÿ ç Óêðà¿íè àáî âèêîíóþòü àãåíòñüê³ (ïðåäñòàâíèöüê³) ôóíêö³¿ ñòîñîâíî òàêèõ íåðåçèäåíò³â àáî ¿õ çàñíîâíèê³â

Рис. 1.4. Характеристика платників податку на прибуток

Об’єктом оподаткування є прибуток (рис. 1.5). Прибуток платників податку, включаючи підприємства, засновані на власності окремої фізичної особи, оподатковується за ставкою 25% до об’єкта оподаткування. Ця ставка застосовується з 1.01.2004 р.

9

О.С. Гусакова Податковий облік

Ñêîðèãîâàíèé âàëîâèé äîõ³ä ÇÁ²ËÜØÅÍÍß Ïðèáóòîê ÇÌÅÍØÅÍÍß Ñêîðèãîâàí³ âàëîâ³ âèòðàòè

Àìîðòèçàö³éí³ â³äðàõóâàííÿ

Âêëþ÷åííÿ äî âàëîâèõ âèòðàò ïåðøîãî êàëåíäàðíîãî êâàðòàëó íàñòóïíîãî ðîêó â³ä’ºìíîãî çíà÷åííÿ ïîïåðåäíüîãî çâ³òíîãî ðîêó ³ âðàõóâàííÿ éîãî çà íàñë³äêàìè ï³âð³÷÷ÿ, òðüîõ êâàðòàë³â, ðîêó íàðîñòàþ÷èì ï³äñóìêîì äî ïîâíîãî ïîãàøåííÿ. Êîëè â³ä’ºìíå çíà÷åííÿ îá’ºêòà îïîäàòêóâàííÿ äåêëàðóºòüñÿ ïðîòÿãîì ÷îòèðüîõ ïîñë³äîâíèõ ïîäàòêîâèõ ïåð³îä³â, ïîäàòêîâèé îðãàí ìຠïðàâî ïðîâåñòè ïîçà÷åðãîâó ïåðåâ³ðêó ïðàâèëüíîñò³ âèçíà÷åííÿ îá’ºêòà îïîäàòêóâàííÿ Рис. 1.5. Визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток

Податок на прибуток (рис.1.6) згідно з класифікацією за методом встановлення відноситься до прямих, тобто справляється з суб’єкта, який отримав прибуток. Це пропорційний податок, тому що передбачає сплату однакової суми з кожної одиниці оподаткування, величина прибутку значення не має; в залежності від рівня державної влади, якій дане право встановлення податків, це загальнодержавний податок.

10

Розділ 1. Податковий облік з податку на прибуток

Íàðàõîâóºòüñÿ â³ä ïðèáóòêó, ùî ï³äëÿãຠîïîäàòêóâàííþ

Ïîäàòîê íà ïðèáóòîê, ùî ï³äëÿãຠñïëàò³ äî áþäæåòó Ç ÌÅ ÍØÓªÒ Ü Ñß ÍÀ Âàðò³ñòü òîðãîâèõ ïàòåíò³â, ïðèäáàíèõ ïëàòíèêîì ïîäàòêó çã³äíî ç Çàêîíîì Óêðà¿íè «Ïðî ïàòåíòóâàííÿ äåÿêèõ âèä³â ï³äïðèºìíèöüêî¿ ä³ÿëüíîñò³»

Ïîäàòîê, îïëà÷åíèé â³ä ïðèáóòêó, îòðèìàíîãî çà êîðäîíîì

Ñóìà ïîäàòêó, íàðàõîâàíîãî ïëàòíèêîì çà ì³ñöåì çíàõîäæåííÿ éîãî ô³ë³¿ (ó ðàç³ ñïëàòè êîíñîë³äîâàíîãî ïîäàòêó)

Ñóìà îïëà÷åíèõ àâàíñîâèõ âíåñê³â, ïðè âèïëàò³ äèâ³äåíä³â (ïðèð³âíÿíèõ äî íèõ ïëàòåæ³â) òà ïåðåâèùåííÿ ñóìè òàêèõ âíåñê³â íàä íàðàõîâàíîþ ñóìîþ ïîäàòêó ìèíóëèõ ïîäàòêîâèõ ïåð³îä³â Рис. 1.6. Порядок нарахування податку на прибуток

1.2. Ïîäàòêîâèé îáë³ê âàëîâèõ äîõîä³â Згідно зі ст. 3 Закону “Про оподаткування прибутку підприємств” прибуток, що оподатковується, визначається зменшенням суми скоригованого валового доходу на суму валових витрат і амортизаційних відрахувань (рис. 1.5). Поняття “дохід” характерне як для податкового, так і для фінансового обліку. Але підходи до його визначення різні. Те, що в податковому обліку включається до валових доходів, може не визнаватися доходом у фінансовому обліку згідно зі стандартом 15 “Доходи” і навпаки. Наприклад, сума поперед11

О.С. Гусакова Податковий облік

ньої оплати (авансу), отримана на поточний рахунок або в касу, включається до валових доходів в податковому обліку, а в бухгалтерському обліку не визнається. Об’єднує доходи у фінансовому і податковому обліку те, що підставою для їх відображення є первинний документ (рис. 1.7). Ïåðâèíí³ äîêóìåíòè

Ðåã³ñòðè áóõãàëòåðñüêîãî îáë³êó

Êíèãà îáë³êó âàëîâèõ äîõîä³â Ïåðåâ³ðêà

Ãîëîâíà êíèãà

Ô³íàíñîâà çâ³òí³ñòü

Óçãîäæåí³ñòü

Ïîäàòêîâà çâ³òí³ñòü

Äåêëàðàö³ÿ ç ïîäàòêó íà ïðèáóòîê ï³äïðèºìñòâà

Рис. 1.7. Взаємозв'язок податкового і фінансового обліку валових доходів

Валовий дохід відповідно до ст. 4 Закону “Про оподаткування прибутку підприємств” — загальна сума доходу платника податку від усіх видів діяльності, отриманого (нарахованого) протягом звітного періоду в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах як на території України, її континентальному шельфі, виключній (морській) економічній зоні, так і за її межами. Валовий дохід включає також доходи від продажу цінних паперів, здійснення банківських, страхових та інших операцій з надання фінансових послуг, торгівлі валютними цінностями, цінними паперами, торговими зобов’язаннями та вимогами. 12

Розділ 1. Податковий облік з податку на прибуток

Певні суми коштів не включаються до складу валових доходів підприємства, що є платником податку на прибуток (рис.1.8). Ñêîðèãîâàíèé âàëîâèé äîõ³ä Äîõîäè, ùî âêëþ÷àþòüñÿ äî âàëîâîãî äîõîäó

Äîõîäè, ùî íå âêëþ÷àþòüñÿ äî âàëîâîãî äîõîäó

4.1.1. Çàãàëüí³ äîõîäè â³ä ïðîäàæó òîâàð³â (ðîá³ò, ïîñëóã), ö³ííèõ ïàïåð³â (êð³ì îïåðàö³é ¿õ ïåðâèííîãî âèïóñêó (ðîçì³ùåííÿ) òà îïåðàö³é ç ¿õ ê³íöåâîãî ïîãàøåííÿ

4.2.1. Ñóìè ÏÄÂ, îòðèìàí³ (íàðàõîâàí³) ïëàòíèêîì ÏÄÂ, íàðàõîâàíîãî íà âàðò³ñòü ïðîäàæó òîâàð³â (ðîá³ò, ïîñëóã) êð³ì âèïàäê³â, êîëè ï³äïðèºìñòâî – ïðîäàâåöü íå º ïëàòíèêîì ÏÄÂ

Ñòàòò³ Çàêîíó Óêðà¿íè “Ïðî îïîäàòêóâàííÿ 4.1.2 4.1.3 4.1.4 ïðèáóò4.1.5. Äîõîäè, íå âðàõîâàí³ â êó îá÷èñëåíí³ âàëîâîãî äîõîäó ï³äïðèïåð³îä³â, ùî ïåðåäóþòü çâ³ò- ºìñòâ” íîìó, òà âèÿâëåí³ ó çâ³òíîìó ïåð³îä³ 4.1.6. Äîõîäè ç ³íøèõ äæåðåë ó ò.÷. ó âèãëÿä³: ñóì áåçïîâîðîòíî¿ ô³íàíñîâî¿ äîïîìîãè, îòðèìàíî¿ ïëàòíèêîì ïîäàòêó ó çâ³òíîìó ïåð³îä³, âàðòîñò³ òîâàð³â (ðîá³ò, ïîñëóã), áåçîïëàòíî íàäàíèõ ïëàòíèêó ïîäàòêó, êð³ì ¿õ íàäàííÿ íåïðèáóòêîâèì îðãàí³çàö³ÿì â³äïîâ³äíî äî ïóíêòó 7.11. Çàêîíó «Ïðî îïîäàòêóâàííÿ ïðèáóòêó ï³äïðèºìñòâ»; ñóì øòðàô³â òà/àáî íåóñòîéêè ÷è ïåí³, îäåðæàíèõ çà ð³øåííÿì ñòîð³í äîãîâîðó àáî çà ð³øåííÿì â³äïîâ³äíèõ äåðæàâíèõ îðãàí³â, ñóäó; òîùî

4.2.2 4.2.3 4.2.4 4.2.5 4.2.6 4.2.7 4.2.8 4.2.9 4.2.10. Íîì³íàëüíà âàðò³ñòü âçÿòèõ íà îá³ê, àëå íåîïëà÷åíèõ (íåïîãàøåíèõ) ö³ííèõ ïàïåð³â, ÿê³ çàñâ³ä÷óþòü â³äíîñèíè ïîçèêè, ïëàò³æíèõ äîêóìåíò³â, åì³òîâàíèõ (âèäàíèõ) áîðæíèêîì íà êîðèñòü (³ì’ÿ) ïëàòíèêà ïîäàòêó ÿê çàáåçïå÷åííÿ àáî ï³äòâåðäæåííÿ çàáîðãîâàíîñò³ òàêîãî áîðæíèêà ïåðåä ïëàòíèêîì ïîäàòêó (îáë³ãàö³é, îùàäíèõ ñåðòèô³êàò³â, êàçíà÷åéñüêèõ çîáîâ’ÿçàíü, âåêñåë³â, áîðãîâèõ ðîçïèñîê, àêðåäèòèâ³â, ÷åê³â, ãàðàíò³é òà ³íøèõ ïîä³áíèõ ïëàò³æíèõ äîêóìåíò³â) 4.2.11 4.2.12 4.2.13 4.2.14. Êîøòè, ùî íàäàþòüñÿ ïëàòíèêó ïîäàòêó ç Äåðæàâíîãî ³ííîâàö³éíîãî ôîíäó íà çâîðîòí³é îñíîâ³ ïðè çä³éñíåíí³ ³ííîâàö³éíèõ ïðîåêò³â ó ïîðÿäêó, âèçíà÷åíîìó Êàá³íåòîì ̳í³ñòð³â Óêðà¿íè 4.2.15 4.2.16 2.4.17 4.2.18 4.2.19 4.2.20

Рис. 1.8. Визначення скоригованого валового доходу

13

О.С. Гусакова Податковий облік

До валових доходів підприємства відносяться також суми штрафів та /або неустойки чи пені, фактично одержаних за рішенням сторін договору або за рішенням відповідних державних органів, суду. Наприклад, підприємством-постачальником було укладено договір купівлі-продажу, згідно з яким покупцеві відвантажено готову продукцію. Від покупця після закінчення терміну сплати, обумовленого договором, оплата не надійшла. Для стягнення з покупця — боржника постачальником було подано позов до господарського суду. За рішенням суду з боржника було стягнуто пеню за неналежне виконання умов договору у розмірі 3% річних і компенсацію збитків постачальника у зв’язку з інфляцією. У постачальника на суму неустойки в розмірі 3% від суми простроченого боргу та інфляційних виплат виникає дохід і в податковому, і в фінансовому обліку (Дт 374 Кт 715 Дт 311 Кт 374). Якщо підприємство реалізувало товари, то дохід виникає і в податковому, і в фінансовому обліку. А якщо підприємство забезпечує працівників путівками з фонду соціального страхування на випадок тимчасової втрати працездатності, операція з передання таких путівок застрахованим особам не веде до виникнення у підприємства валових доходів, тому що не являє собою факту продажу. Власником путівок є фонд соціального страхування, і підприємство тільки виконує доручення з передання путівок. Якщо підприємство придбаває путівки для оздоровлення дітей (у санаторій або через профспілкову організацію), а потім передає їх працівникам, то і в такій ситуації валові доходи не виникають, оскільки виконується соціальна функція. Для її підтвердження потрібен підтвердний документ — лист фонду соціального страхування про те, що він не заперечує проти придбання підприємством путівок. Не виникають доходи за такими операціями і у фінансовому обліку. 14

Розділ 1. Податковий облік з податку на прибуток

Датою збільшення валового доходу вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: або дата зарахування коштів від покупця (замовника) на банківський рахунок платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), що підлягають продажу; у разі продажу товарів (робіт, послуг) за готівку — дата її оприбуткування в касі платника податку, а за відсутності такої — дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку; або дата відвантаження товарів, а для робіт (послуг) — дата фактичного надання результатів робіт (послуг) платником податку. Підприємства можуть здійснювати специфічні операції, де дата збільшення валового доходу має свої особливості (рис. 1.9). Äàòà çá³ëüøåííÿ âàëîâîãî äîõîäó

Ïðè çä³éñíåíí³ òîðã³âë³ ïðîäóêö³ºþ (âàëþòíèìè ö³ííîñòÿìè) àáî ðîáîòàìè (ïîñëóãàìè) ç âèêîðèñòàííÿì òîðãîâåëüíèõ àâòîìàò³â àáî ³íøîãî ïîä³áíîãî îáëàäíàííÿ, ùî íå ïåðåäáà÷ຠíàÿâíîñò³ êàñîâîãî àïàðàòà, êîíòðîëüîâàíîãî óïîâíîâàæåíîþ íà öå ô³çè÷íîþ îñîáîþ – öå äàòà âèëó÷åííÿ ç òàêèõ òîðãîâåëüíèõ àïàðàò³â àáî ïîä³áíîãî îáëàäíàííÿ ãðîøîâî¿ âèðó÷êè

Ïðè çä³éñíåíí³ òîðã³âë³ ïðîäóêö³ºþ (ðîáîòàìè, ïîñëóãàìè) ç âèêîðèñòàííÿì êðåäèòíèõ àáî äåáåòîâèõ êàðòîê, äîðîæí³õ, êîìåðö³éíèõ, ïåðñîíàëüíèõ àáî ³íøèõ ÷åê³â – öå äàòà îôîðìëåííÿ â³äïîâ³äíîãî ðàõóíêó (òîâàðíîãî ÷åêó)

 ðàç³ ïðîäàæó òîâàð³â (ðîá³ò, ïîñëóã) ç îïëàòîþ çà ðàõóíîê áþäæåòíèõ êîøò³â – öå äàòà íàäõîäæåííÿ òàêèõ êîøò³â íà ïîòî÷íèé ðàõóíîê ïëàòíèêà ïîäàòêó àáî äàòà îòðèìàííÿ â³äïîâ³äíî¿ êîìïåíñàö³¿ ó áóäü-ÿêîìó ³íøîìó âèãëÿä³

Ïðè çä³éñíåíí³ êðåäèòíîäåïîçèòíèõ îïåðàö³é – öå äàòà íàðàõóâàííÿ ïðîöåíò³â (êîì³ñ³éíèõ) ó ñòðîêè, âèçíà÷åí³ êðåäèòíèì (äåïîçèòíèì) äîãîâîðîì

Рис. 1.9. Визначення валового доходу

15

О.С. Гусакова Податковий облік

Доходи, отримані (нараховані) платником податку в іноземній валюті у зв’язку з продажем товарів (робіт, послуг) протягом звітного періоду, перераховуються в гривні за офіційним валютним (обмінним) курсом Національного банку України, що діяв на дату отримання (нарахування) таких доходів, і не підлягають перерахуванню у зв’язку зі зміною обмінного курсу гривні протягом такого звітного періоду. До валового доходу платника податку включається прибуток від продажу (обміну, інших видів відчуження) основних фондів або нематеріальних активів, що підлягають амортизації. Платник податку веде податковий облік приросту (убутку) балансової вартості товарів, сировини, матеріалів, комплектуючих виробів, напівфабрикатів, малоцінних предметів (далі — запасів) на складах, у незавершеному виробництві та залишках готової продукції, витрати на придбання та поліпшення (перетворення, зберігання) яких включаються до складу валових витрат. Вартість запасів оплачених, але не отриманих (не оприбуткованих) платником податку — покупцем, до приросту запасів не включається. Вартість запасів оплачених, але не відвантажених (не знятих з обліку) платником податку — продавцем, до убутку запасів не включається. У разі, коли балансова вартість таких запасів на кінець звітного періоду перевищує їх балансову вартість на початок того ж звітного періоду, різниця включається до складу валових доходів платника податку у такому звітному періоді.

Ïåðåâ³ðòå ñåáå Завдання 1.1. ПП “Грубер” отримало від замовника попередню оплату за надання послуг 30.03. п.р., а послуги відповідно до підписаного акту виконаних робіт надало 5.04. п.р. 16

Розділ 1. Податковий облік з податку на прибуток

Потрібно визначити, в якому податковому періоді буде здійснено відображення валових доходів ПП “Грубер”: 1. В березні п.р. 2. В квітні п.р. 3. По закінченню другого кварталу п.р. Завдання 1.2. ПП “Грубер” відвантажило товари 15.02. п.р., а гроші на поточний рахунок від покупця отримало 4.03. п.р. Вказати, в якому податковому періоді відображаються валові доходи: 1. В березні п.р. 2. В лютому п.р. 3. По закінченню звітного року. Завдання 1.3. ПП “Грубер” отримало в касу попередню оплату 10.01.п.р., послуги протягом І кварталу п.р. замовнику не надало. Визначити, чи виникають валові доходи і коли: 1. Валові доходи не виникають 2. Валові доходи виникають по закінченні І кварталу п.р. 3. Валові доходи виникають в січні п.р. Завдання 1.4. ПП “Грубер” відвантажило товари 2.02. п.р., а гроші на поточний рахунок протягом І кварталу не отримало. Чи виникають валові доходи на цьому підприємстві: 1. Валові доходи виникнуть при отриманні грошей на поточний рахунок. 2. Валові доходи виникнуть по закінченні І кварталу п.р. 3. Валові доходи виникають в лютому п.р.

1.3. Ïîäàòêîâèé îáë³ê âàëîâèõ âèòðàò Валові витрати виробництва та обігу — сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) та17

О.С. Гусакова Податковий облік

ким платником податку для їх подальшого використання у власній господарський діяльності. У фінансовому обліку поняття “витрати” визначено положенням (стандартом) 16 “Витрати”. Якщо, наприклад, підприємство отримує від постачальника товари для їх подальшого продажу, в фінансовому обліку витрат не виникає, а в податковому обліку виникають валові витрати. І таких ситуацій розбіжності багато. Але і в фінансовому, і в податковому обліку визнання витрат здійснюється на підставі первинних документів (рис. 1.10). Ïåðâèíí³ äîêóìåíòè

Ðåã³ñòðè áóõãàëòåðñüêîãî îáë³êó

Ïåðåâ³ðêà

Êíèãà îáë³êó âàëîâèõ âèòðàò

Óçãîäæåí³ñòü Ãîëîâíà êíèãà

Ô³íàíñîâà çâ³òí³ñòü

Ïîäàòêîâà çâ³òí³ñòü

Äåêëàðàö³ÿ ïðî ïðèáóòîê ï³äïðèºìñòâà

Рис. 1.10. Взаємозв'язок податкового і фінансового обліку валових витрат підприємства

Датою збільшення валових витрат виробництва (обігу) вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: Š або дата списання коштів з банківських рахунків платника податку на оплату товарів (робіт, послуг), а в разі їх придбання за готівку — день їх видачі з каси платника податку; 18

Розділ 1. Податковий облік з податку на прибуток

Š або дата оприбуткування платником податку товарів, а для робіт(послуг) —дата фактичного отримання платником податку результатів робіт (послуг). У разі коли платник податку придбаває товари (роботи, послуги) з використанням кредитних, дебетових карток або комерційних чеків, датою збільшення валових витрат вважається дата оформлення відповідного рахунку (товарного чека) (рис.1.11). До складу валових витрат відносяться будь-які витрати, пов’язані з виплатою або нарахуванням процентів за борговими зобов’язаннями (у тому числі за будь-якими кредитами, депозитами) протягом звітного періоду, якщо такі виплати або нарахування здійснюються у зв’язку з веденням господарської діяльності платника податку. До складу валових витрат платника податку включаються обов’язкові виплати, а також компенсація вартості послуг, які надаються працівникам у випадках, передбачених законодавством, внески платника податку на обов’язкове страхування життя або здоров’я працівників у випадках, передбачених законодавством. До складу валових витрат відносяться суми збору на обов’язкове державне пенсійне страхування та внесків на загальнообов’язкове державне соціальне страхування. У разі, коли балансова вартість запасів на кінець звітного періоду є меншою за їх балансову вартість на початок того ж звітного періоду, різниця включається до складу валових витрат платника податку у такому звітному періоді. У разі продажу іноземної валюти за гривні валові доходи платника податку збільшуються на суму гривень, отриманих від покупця у зв’язку з таким продажем, а валові витрати такого платника податку збільшуються на суму балансової вартості такої іноземної валюти. До валових витрат платників податку — суб’єктів валютного ринку відносяться також будь-які витрати, пов’язані з оплатою послуг інших осіб, що здійснюють конверсійні (обмінні) операції за дорученням таких платників податку. 19

20 5.3.9

5.3.6 5.3.8. Âèïëàòà äèâ³äåíä³â

5.3.5. Ñïëàòà øòðàô³â òà /àáî íåóñòîéêè ÷è ïåí³ çà ð³øåííÿì ñòîð³í äîãîâîðó àáî çà ð³øåííÿì â³äïîâ³äíèõ äåðæàâíèõ îðãàí³â, ñóäó

Ñòàòò³ Çàêîíó “Ïðî îïîäàòêóâàííÿ ïðèáóòêó ï³äïðèºìñòâ” 5.3.4 Ñïëàòà âàðòîñò³ òîðãîâèõ ïàòåíò³â, ÿêà âðàõîâóºòüñÿ ó çìåíøåííÿ ïîäàòêîâèõ çîáîâ’ÿçàíü ïëàòíèêà ïîäàòêó

5.3.1. Ïîòðåáè íå ïîâ’ÿçàí³ ç âåäåííÿì ãîñïîäàðñüêî¿ ä³ÿëüíîñò³ Ñòàòò³ Çàêîíó “Ïðî îïîäàòêóâàííÿ ïðèáóòêó ï³äïðè5.3.2. 5.3.3. ºìñòâ”

Íå âêëþ÷àþòüñÿ äî ñêëàäó âàëîâèõ âèòðàò

5.4.1. Âèòðàòè ïëàòíèêà ïîäàòêó íà çàáåçïå÷åííÿ íàéìàíèõ ïðàö³âíèê³â ñïåö³àëüíèì îäÿãîì, âçóòòÿì, îáìóíäèðóâàííÿì, ùî íåîáõ³äí³ äëÿ âèêîíàííÿ ïðîôåñ³éíèõ îáîâ’ÿçê³â, ïðîäóêòàìè ñïåö³àëüíîãî õàð÷óâàííÿ çà ïåðåë³êîì, âñòàíîâëåíèì Êàá³íåòîì ì³í³ñòð³â Óêðà¿íè 5.4.2. 5.4.3 5.4.4. Âèòðàòè ïëàòíèêà ïîäàòêó íà ïðîâåäåííÿ ïåðåäïðîäàæíèõ òà ðåêëàìíèõ çàõîä³â ñòîñîâíî òîâàð³â (ðîá³ò, ïîñëóã), ùî ïðîäàþòüñÿ (íàäàþòüñÿ) òàêèìè ïëàòíèêàìè ïîäàòêó. Âèòðàòè íà îðãàí³çàö³þ ïðèéîì³â, ïðåçåíòàö³é ³ ñâÿò, ïðèäáàííÿ ³ ðîçïîâñþäæåííÿ ïîäàðóíê³â, âêëþ÷àþ÷è áåçîïëàòíó ðîçäà÷ó çðàçê³â òîâàð³â àáî áåçîïëàòíå íàäàííÿ ïîñëóã ç ðåêëàìíèìè ö³ëÿìè, àëå íå á³ëüøå 2 % â³ä îïîäàòêîâóâàíîãî ïðèáóòêó çà ïîïåðåäí³é çâ³òíèé ð³ê 5.4.5 5.4.6. 5.4.7 5.4.8 5.4.9. 5.4.10

Âèòðàòè ïîäâ³éíîãî ïðèçíà÷åííÿ

×àñòêîâî âêëþ÷àþòüñÿ äî ñêëàäó âàëîâèõ âèòðàò

Рис. 1.11. Визначення скоригованих валових витрат

5.2.1. – Ñóìè áóäü-ÿêèõ âèòðàò, ñïëà÷åíèõ (íàðàõîâàíèõ) ïðîòÿãîì çâ³òíîãî ïåð³îäó ó çâ’ÿçêó ç ï³äãîòîâêîþ, îðãàí³çàö³ºþ, âåäåííÿì âèðîáíèöòâà, ïðîäàæåì ïðîäóêö³¿ (ðîá³ò, ïîñëóã) ³ îõîðîíîþ ïðàö³ 5.2.2 5.2.3 5.2.4 5.2.5 5.2.6. – Ñóìè âèòðàò, íå â³äíåñåíèõ äî ñêëàäó âàëîâèõ âèòðàò ìèíóëèõ çâ³òíèõ ïåð³îä³â, ó çâ’ÿçêó ç âòðàòîþ, çíèùåííÿì àáî ç³ïñóâàííÿì äîêóìåíò³â, óñòàíîâëåíèõ ïðàâèëàìè ïîäàòêîâîãî îáë³êó òà ï³äòâåðäæåíèõ òàêèìè äîêóìåíòàìè ó çâ³òíîìó ïîäàòêîâîìó ïåð³îä³ 5.2.7. – Ñóìè âèòðàò, íå âðàõîâàíèõ ó ìèíóëèõ ïîäàòêîâèõ ïåð³îäàõ ó çâ’ÿçêó ç äîïóùåííÿì ïîìèëîê òà âèÿâëåíèõ ó çâ³òíîìó ïîäàòêîâîìó ïåð³îä³ ó ðîçðàõóíêó ïîäàòêîâîãî çîáîâ’ÿçàííÿ 5.2.8. – Ñóìè áåçíàä³éíî¿ çàáîðãîâàíîñò³ â ÷àñòèí³, ùî íå áóëà â³äíåñåíà äî âàëîâèõ âèòðàò ó ðàç³, êîëè â³äïîâ³äí³ çàõîäè ùîäî ñòÿãíåííÿ òàêèõ áîðã³â íå ïðèâåëè äî ïîçèòèâíîãî íàñë³äêó 5.2.9. 5.2.10 5.2.11 5.2.12 5.2.13 5.2.15 5.2.15 5.2.17

Âêëþ÷àþòüñÿ äî ñêëàäó âàëîâèõ âèòðàò

Ñêîðèãîâàí³ âàëîâ³ âèòðàòè

О.С. Гусакова Податковий облік

Розділ 1. Податковий облік з податку на прибуток

Ïåðåâ³ðòå ñåáå Завдання 1.5. ПП “Грубер” перерахувало з поточного рахунку попередню оплату за товари 20.02.п.р., а товари отримало від постачальників 1.03.п.р. Валові витрати виникають: 1. У лютому п.р. 2. У березні п.р. 3. У момент відвантаження покупцю отриманих товарів. Завдання 1.6. ПП “Грубер” відвантажило товари покупцю 5.04 п.р. У підприємства: 1. Виникають валові витрати 2. Виникають валові доходи 3. Не виникає ні витрат ні доходів, тому що немає операцій з грошовими коштами. Завдання 1.7. ПП “Грубер” отримало товари від постачальника 7.05 п.р. на 12000 грн з урахуванням ПДВ. Валові витрати складають: 1. 10000 грн. 2. 12000 грн. 3. Відсутні, тому що грошові кошти не сплачені постачальнику.

1.4. Ïîäàòêîâèé îáë³ê íàðàõóâàííÿ àìîðòèçàö³¿ Основні засоби підприємства будь-якої форми власності — одна з складових продуктивних сил. Від ефективного використання та вирішення завдань управління основними засобами залежить і фінансова сталість підприємства. Проблемними питаннями обліку руху і амортизації основних засобів є різні підходи в фінансовому та податковому обліку (рис.1.12). 21

О.С. Гусакова Податковий облік Îñíîâí³ çàñîáè â³äïîâ³äíî äî Ï (Ñ) ÁÎ 7

Îñíîâí³ ôîíäè çã³äíî ç Çàêîíîì Óêðà¿íè “Ïðî îïîäàòêóâàííÿ ïðèáóòêó ï³äïðèºìñòâ”

Ìàòåð³àëüí³ àêòèâè, ÿê³ ï³äïðèºìñòâî óòðèìóº ç ìåòîþ âèêîðèñòàííÿ ¿õ ó ïðîöåñ³ âèðîáíèöòâà àáî ïîñòà÷àííÿ òîâàð³â, íàäàííÿ ïîñëóã, çäàâàííÿ â îðåíäó ³íøèì îñîáàì àáî äëÿ çä³éñíåííÿ àäì³í³ñòðàòèâíèõ ³ ñîö³àëüíî-êóëüòóðíèõ ôóíêö³é, î÷³êóâàíèé ñòðîê êîðèñíîãî âèêîðèñòàííÿ (åêñïëóàòàö³¿) ÿêèõ á³ëüøå îäíîãî ðîêó (àáî îïåðàö³éíîãî öèêëó, ÿêùî â³í äîâøèé çà ð³ê)

Ìàòåð³àëüí³ ö³ííîñò³, ùî ïðèçíà÷àþòüñÿ ïëàòíèêîì ïîäàòêó äëÿ âèêîðèñòàííÿ ó ãîñïîäàðñüê³é ä³ÿëüíîñò³ ïëàòíèêà ïîäàòêó ïðîòÿãîì ïåð³îäó, ÿêèé ïåðåâèùóº 365 êàëåíäàðíèõ äí³â ç äàòè ââåäåííÿ â åêñïëóàòàö³þ òàêèõ ìàòåð³àëüíèõ ö³ííîñòåé, òà âàðò³ñòü ÿêèõ ïåðåâèùóº 1000 ãðí ³ ïîñòóïîâî çìåíøóºòüñÿ ó çâ’ÿçêó ç ô³çè÷íèì àáî ìîðàëüíèì çíîñîì

Рис. 1.12. Визначення основних засобів (фондів) у податковому і фінансовому обліку

Якщо в фінансовому обліку будуть амортизуватися всі основні засоби незалежно від мети їх використання, то в податковому обліку амортизації підлягають витрати тільки на придбання основних фондів власного виробничого використання. Під терміном “невиробничі фонди” згідно з Законом України “Про оподаткування прибутку підприємств” слід розуміти капітальні активи, які не використовуються у господарській діяльності платника податку. Так, якщо підприємство для соціальних цілей придбало телевізор, то в фінансовому обліку він амортизується відповідно до П(С)БО 7 “Основні засоби”, а в податковому обліку амортизація по такому об’єкту нараховуватись не буде. Різні норми амортизації в податковому і бухгалтерському обліку висувають перед бухгалтерською службою проблему 22

Розділ 1. Податковий облік з податку на прибуток

вибору з метою економії робочого часу і максимального зближення обраного методу в обох видах обліку. Ключове міркування при прийнятті рішення проблеми: який метод амортизації обрати — згідно зі стандартом бухгалтерського обліку чи відповідно до чинного законодавства з оподаткування — повинно завжди мати індивідуальний підхід. Під терміном “амортизація основних фондів” у податковому обліку слід розуміти поступове віднесення витрат на їх придбання, виготовлення або поліпшення, на зменшення скоригованого прибутку платника податку у межах норм амортизаційних відрахувань. Виходячи з цього визначення, платники податку на прибуток зацікавлені у розрахунку амортизаційних відрахувань за найбільшою дозволеною сумою, тому що вони зменшують базу оподаткування. Амортизація в фінансовому обліку — це систематичний розподіл вартості, яка амортизується, необоротних активів протягом строку їх корисного використання ( експлуатації). Сутність цих понять має багато спільного. Але якщо податкова амортизація жорстко регламентується податковим законодавством, бухгалтерська визначається самостійно підприємством і може періодично змінюватись відповідно до обраного методу амортизації. Для амортизації основні фонди (засоби) розподіляються за групами (рис 1.13). Податковим законодавством для кожної групи встановлені норми амортизації (рис.1.14), але дозволено приймати рішення про застосування інших норм амортизації. Головне, щоби обрана норма не перевищувала визначених Законом “Про оподаткування прибутку підприємств” меж. Таким чином у податковому обліку підприємство має право застосовувати той метод, який включило в наказ про облікову політику для організації бухгалтерського обліку згідно зі стандартом 7 “Основні засоби”. Серед методів бухгалтерської амортизації (рис.1.14.) значиться можливість використовувати норми і методи, передбачені податковим законодавством. Підсумовуючи можливості підприємства стосовно визначення методу нарахування амортизації, можна виділити три напрямки. 23

О.С. Гусакова Податковий облік Êëàñèô³êàö³ÿ îñíîâíèõ çàñîá³â çã³äíî ç Ï(Ñ)ÁÎ7

Ðîçïîä³ë îñíîâíèõ ôîíä³â çà ãðóïàìè â³äïîâ³äíî äî Çàêîíó Óêðà¿íè “Ïðî îïîäàòêóâàííÿ ïðèáóòêó ï³äïðèºìñòâ”

Çåìåëüí³ ä³ëÿíêè

Ãðóïà 1

Êàï³òàëüí³ âèòðàòè íà ïîë³ïøåííÿ çåìåëü

Áóä³âë³

Ñïîðóäè

Âàðò³ñòü êàï³òàëüíîãî ïîë³ïøåííÿ çåìë³

¯õ ñòðóêòóðí³ êîìïîíåíò³ òà ïåðåäàâàëüí³ ïðèñòðî¿

Áóäèíêè, ñïîðóäè òà ïåðåäàâàëüí³ ïðèñòðî¿

Ãðóïà 2

Ìàøèíè òà îáëàäíàííÿ Àâòîìîá³ëüíèé òðàíñïîðò òà âóçëè (çàïàñí³ ÷àñòèíè äî íüîãî) ³íøå êîíòîðñüêå (îô³ñíå) îáëàäíàííÿ, óñòàòêóâàííÿ òà ïðèëàääÿ äî íèõ

Òðàíñïîðòí³ çàñîáè ²íñòðóìåíòè, ïðèëàäè, ³íâåíòàð (ìåáë³)

Ðîáî÷à ³ ïðîäóêòèâíà õóäîáà

Ìåáë³ Ïîáóòîâ³ åëåêòðîíí³, îïòè÷í³, åëåêòðîìåõàí³÷í³ ïðèëàäè òà ³íñòðóìåíòè Ãðóïà 3

Áóäü-ÿê³ ³íø³ îñíîâí³ ôîíäè, íå âêëþ÷åí³ äî ãðóï 1, 2, ³ 4

Áàãàòîð³÷í³ íàñàäæåííÿ

Ãðóïà 4

²íø³ îñíîâí³ çàñîáè

Åëåêòðîííî-îá÷èñëþâàëüí³ ìàøèíè, êîìï’þòåðí³ ïðîãðàìè Òåëåôîíè, ó òîìó ÷èñë³ ñò³ëüíèêîâ³

²íø³ ìàøèíè äëÿ àâòîìàòè÷íîãî îáðîáëåííÿ ³íôîðìàö³¿, ¿õ ïðîãðàìíå çàáåçïå÷åííÿ, ïîâ’ÿçàí³ ç íèì çàñîáè ç÷èòóâàííÿ àáî äðóêó ³íôîðìàö³¿

̳êðîôîíè ³ ðàö³¿, âàðò³ñòü ÿêèõ ïåðåâèùóº âàðò³ñòü ìàëîö³ííèõ òîâàð³â (ïðåäìåò³â)

Рис.1.13. Класифікація і розподіл основних засобів (фондів) в податковому і фінансовому обліку

24

Розділ 1. Податковий облік з податку на прибуток Ìåòîäè àìîðòèçàö³¿ îñíîâíèõ çàñîá³â â³äïîâ³äíî äî Ï(Ñ)ÁÎ7

Ïðÿìîë³í³éíèé

Çìåíøåííÿ çàëèøêîâî¿ âàðòîñò³ Âèðîáíè÷èé

Ïðèñêîðåíîãî çìåíøåííÿ çàëèøêîâî¿ âàðòîñò³

Ïåðåäáà÷åíèé ïîäàòêîâèì çàêîíîäàâñòâîì

Íîðìè àìîðòèçàö³¿ ó â³äñîòêàõ äî áàëàíñîâî¿ âàðòîñò³ êîæíî¿ ç ãðóï îñíîâíèõ ôîíä³â íà ïî÷àòîê çâ³òíîãî (ïîäàòêîâîãî) ïåð³îäó çã³äíî ç Çàêîíîì Óêðà¿íè “Ïðî îïîäàòêóâàííÿ ïðèáóòêó ï³äïðèºìñòâ” ó ðîçðàõóíêó íà ïîäàòêîâèé êâàðòàë

Ãðóïà 1 2%

Ãðóïà 2 10 %

Ãðóïà 3 6 %

Ãðóïà 4 15 %

Рис.1.14. Методи і норми амортизації основних засобів (фондів) у податковому й фінансовому обліку

Перший — підприємство застосовує і в податковому, і в фінансовому обліку норми, передбачені податковим законодавством. Другий — підприємство застосовує в податковому і в фінансовому обліку метод, обраний згідно зі стандартом бухгалтерського обліку, чітко контролюючи розмір амортизаційних відрахувань, які зменшують базу оподаткування податком на прибуток. Третій — підприємство веде податковій облік амортизації абсолютно відокремлено від фінансового, застосовуючи різні методи. При використанні бухгалтерського методу для розрахунку податкової амортизації потрібно обов’язково співставляти отримані дані з нормами податкового законодавства і ні в якому разі не допускати їх перевищення. Це зводить нанівець саме використання бухгалтерських норм амортизації, бо потребує додаткового контролю, витрачання зайвого часу, і все одно не дає ідентичних даних в бухгалтерському і податковому обліку. 25

О.С. Гусакова Податковий облік

Отже, досягти зближення даних бухгалтерської і податкової амортизації неможливо. Крім проаналізованих причин треба звернути увагу і на те, що в бухгалтерському обліку нарахування амортизації здійснюється на відміну від податкового не в цілому за групою, а окремо по кожному об’єкту основних засобів. Розбіжності можуть виникнути при ремонті основних засобів, їх переоцінці, виведенні з експлуатації. Тому найбільш доцільним, на нашу думку, є третій напрямок визначення методів амортизації, коли підприємство веде за податковим законодавством податковий облік амортизації і його дані відображає в податковій звітності. А відокремлено здійснює нарахування бухгалтерської амортизації за П(С)БО 7 “Основні засоби”, зазначаючи обраний метод в наказі про облікову політику і відображаючи дані у фінансовій звітності підприємства. Такий напрямок потребує додаткового часу, але відокремлює податковий облік від бухгалтерського і запобігає застосуванню штрафних санкцій за можливі порушення у визначенні бази оподаткування з боку податкових органів. Відповідно до положень Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств” базою для обчислення амортизації є балансова вартість відповідної групи основних фондів на початок календарного кварталу. При цьому сума амортизаційних відрахувань звітного періоду визначається як сума амортизаційних відрахувань, нарахованих для кожного з розрахункових кварталів, що входять до цього звітного періоду. Розрахунок балансової вартості груп основних фондів підприємство здійснює самостійно на підставі формули: Ба = Б а-1 + П а-1 – В а-1 – А а-1 де: а — розрахунковий квартал; а-1 — попередній квартал перед розрахунковим кварталом; Б — балансова вартість групи основних фондів (окремого об’єкта основних фондів групи 1); 26

Розділ 1. Податковий облік з податку на прибуток

П — сума витрат, понесених на придбання основних фондів, поліпшення основних фондів (ремонт, реконструкцію, модернізацію); В — сума виведених з експлуатації основних фондів (окремого об’єкта основних фондів групи1); А — сума амортизаційних відрахувань. Облік балансової вартості основних фондів групи 1 ведеться по кожному окремому інвентарному об’єкту (будівлі, споруді тощо) та в цілому по групі як сума балансових вартостей окремих об’єктів такої групи. Амортизація окремого об’єкта основних фондів групи 1 провадиться до досягнення балансовою вартістю такого об’єкта ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Залишкова вартість такого об’єкта відноситься до складу валових витрат за результатами відповідного податкового періоду, а вартість такого об’єкта прирівнюється до нуля. Що стосується обліку балансової вартості основних фондів груп 2, 3 і 4, то на відміну від основних фондів групи 1 він ведеться за сукупною вартістю відповідної групи основних фондів незалежно від часу введення в експлуатацію таких основних фондів. Інакше кажучи, облік балансової вартості по окремих інвентарних об’єктах для груп 2, 3 і 4 основних фондів не здійснюється, а ведеться в цілому по групі. Амортизація основних фондів груп 2, 3 і 4 проводиться до досягнення балансовою вартістю групи нульового значення. Закон України “Про оподаткування прибутку підприємств” взагалі не вимагає використання для розрахунку амортизаційних відрахувань і обліку балансової вартості груп якої-небудь спеціальної облікової форми. Однак наявність такої форми, безумовно, необхідна, оскільки дозволить виконувати розрахунок за певним алгоритмом, що значно знизить ризик допущення помилок. Для зручності розрахунку амортизації можна використовувати спеціальні відомості розрахунку амортизації для основних фондів групи 1 і основних фондів груп 2, 3 і 4. 27

1 Ãðóïà 2 Ãðóïà 3 Ãðóïà 4

2 10 6 15

28

Á à-1 3

4

Ï à-1

5 Â à-1 À à-1 Áà

8 9 10

 à-1 6

À à-1 7

Âà 8

Àìîðòèçàö³ÿ, íàðàõîâàíà ó ðîçðàõóíêîâîìó êâàðòàë³

Áàëàíñîâà âàðò³ñòü íà ïî÷àòîê ðîçðàõóíêîâîãî êâàðòàëó

Ñóìà âèòðàò íà ïîë³ïøåííÿ îñíîâíèõ ôîíä³â ó ïîïåðåäíüîìó ðîçðàõóíêîâîìó êâàðòàë³

Ñóìà âèòðàò íà ïðèäáàííÿ îñíîâíèõ ôîíä³â ó ïîïåðåäíüîìó ðîçðàõóíêîâîìó êâàðòàë³

Àìîðòèçàö³ÿ, íàðàõîâàíà â ïîïåðåä íüîìó ðîçðàõóíêîâîìó êâàðòàë³

7

Ñóìà âèâåäåíèõ ç åêñïëóàòàö³¿ îñíîâíèõ ôîíä³â ó ïîïåðåäíüîìó ðîçðàõóíêîâîìó êâàðòàë³

Ï à-1

Àìîðòèçàö³ÿ, íàðàõîâàíà ó ðîçðàõóíêîâîìó êâàðòàë³

6

Áàëàíñîâà âàðò³ñòü íà ïî÷àòîê ðîçðàõóíêîâîãî êâàðòàëó

5

Àìîðòèçàö³ÿ, íàðàõîâàíà â ïîïåðåä íüîìó ðîçðàõóíêîâîìó êâàðòàë³

4

Ñóìà ðåàë³çîâàíèõ îñíîâíèõ ôîíä³â ó ïîïåðåäíüîìó ðîçðàõóíêîâîìó êâàðòàë³

Íîìåð îáë³êîâî¿ êàðòêè

3 Áàëàíñîâà âàðò³ñòü íà ïî÷àòîê ïîïåðåäíüîãî ðîçðàõóíêîâîãî êâàðòàëó

²íâåíòàðíèé íîìåð

¹ ç/ï Íàéìåíóâàííÿ îá'ºêòà

Á à-1

2

Ñóìà âèòðàò íà ïîë³ïøåííÿ îñíîâíèõ ôîíä³â ó ïîïåðåäíüîìó ðîçðàõóíêîâîìó êâàðòàë³

Ñóìà âèòðàò íà ïðèäáàííÿ îñíîâíèõ ôîíä³â ó ïîïåðåäíüîìó ðîçðàõóíêîâîìó êâàðòàë³

Íîðìà àìîðòèçàö³¿, %

1 1 2

Áàëàíñîâà âàðò³ñòü íà ïî÷àòîê ïîïåðåäíüîãî ðîçðàõóíêîâîãî êâàðòàëó

Ãðóïà îñíîâíèõ ôîíä³â

О.С. Гусакова Податковий облік

Відомість обліку амортизації основних фондів групи 1 на _________________ (розрахунковий квартал)

11

Ðàçîì ïî ãðóï³ 1

Відомість обліку амортизації основних фондів груп 2,3 і 4

9

Розділ 1. Податковий облік з податку на прибуток

Ці відомості є одночасно первинними документами, що містять розрахунок суми амортизаційних відрахувань і підтверджують правильність порядку розрахунку, а також регістрами податкового обліку, в яких відображаються зміни балансової вартості груп основних фондів. Відомості відкриваються на розрахунковий квартал. Для амортизації нематеріальних активів застосовується лінійний метод, за яким кожний окремий вид нематеріального активу амортизується рівними частками, виходячи з його первісної вартості протягом строку, який визначається платником податку самостійно, виходячи із строку корисного використання таких нематеріальних активів або строку діяльності платника податку, але не більше 10 років безперервної експлуатації. Амортизаційні відрахування провадяться до досягнення залишковою вартістю нематеріального активу нульового значення. Платники податку мають право протягом звітного періоду віднести до валових витрат будь-які витрати, пов’язані з поліпшенням основних фондів, що підлягають амортизації, у тому числі витрати на поліпшення орендованих основних фондів, у сумі, що не перевищує 10 відсотків сукупної балансової вартості всіх груп основних фондів станом на початок такого звітного періоду. Передача об’єкта основних фондів в оперативний лізинг не змінює балансової вартості груп основних фондів ні в орендаря, ні в орендодавця, а також не спричинює податкову амортизацію об’єкта оперативного лізингу (оренди) в орендаря. Балансова вартість відповідної групи основних фондів зменшується на вартість основних фондів, які надаються платником податку у фінансовий лізинг (оренду) у порядку, передбаченому для продажу основних фондів. При цьому лізингоотримувач (орендодар) збільшує балансову вартість відповідної групи основних фондів.

29

О.С. Гусакова Податковий облік

Ïåðåâ³ðòå ñåáå Завдання 1.8. Підприємство ПП “Грубер” придбало для соціальних потреб телевізор вартістю 900 грн з урахуванням ПДВ. У податковому обліку амортизація: 1. Буде здійснюватися. 2. Не буде, тому що соціальне призначення характеризує основні фонди як невиробничі. 3. Вартість без ПДВ основних фондів менше 1000 грн, тому виникають валові витрати. Завдання 1.9. ПП “Грубер” придбало і ввело в експлуатацію комп’ютер, що буде використовуватись для автоматизації обліку в січні поточного року. Гроші постачальнику не перераховані. Нарахування амортизації: 1. Буде здійснюватися з місяця, наступного за місяцем визнання корисним для використання — з лютого. 2. Почнеться після перерахування грошей постачальнику. 3. Буде здійснюватися із кварталу, наступного за кварталом оприбуткування незалежно від фактичного здійснення розрахунків за отримані основні фонди.

1.5. Âèêîðèñòàííÿ äàíèõ ïîäàòêîâîãî îáë³êó äëÿ ñêëàäàííÿ ïîäàòêîâî¿ çâ³òíîñò³ Порядок складання декларації з податку на прибуток підприємства затверджений наказом ДПАУ від 29.03.2003 р. Цей Порядок застосовується всіма платниками податку на прибуток підприємств крім страховиків, банків та підприємств, основною діяльністю яких є виробництво сільськогосподарської продукції, для яких установлюються окремі порядки складання декларацій. Декларація з податку на прибуток підприємства та додатки до неї подаються платником не30

Розділ 1. Податковий облік з податку на прибуток

залежно від того, чи виникло у звітному періоді в платника податкове зобов’язання, чи ні. Декларація заповнюється в тисячах гривень з одним десятковим знаком. Податок на прибуток за квартал, півріччя, три квартали та рік розраховується наростаючим підсумком з початку звітного календарного року. У декларації зазначаються усі передбачені в ній показники. Якщо будь-який рядок декларації не заповнюється через відсутність операції (суми), то такий рядок прокреслюється, крім випадків, прямо визначених у декларації. Дані, наведені в декларації, повинні підтверджуватись первинними документами обліку та відповідати податковому обліку (звітності). Достовірність даних підтверджується підписами керівника і головного бухгалтера та засвідчується печаткою підприємства. У декларації не повинно бути підчисток, помарок, виправлень та дописок і закреслень (крім передбачених формою декларації). У декларації не повинні міститися текст або цифри, які неможливо прочитати внаслідок пошкодження аркушів, їх потертості, залиття чорнилом чи іншою рідиною. Наказ ДПАУ від 12.10.2005 р. № 448 “Про затвердження Змін до форми декларації з податку на прибуток підприємства та Порядку складання декларації з податку на прибуток підприємства”, затверджених наказом ДПА України від 29.03.2003 р. визначив, що з 1.01.2006 р. декларація заповнюється у гривнях, без копійок, з округленням за загальновстановленими правилами. Декларація складається із заголовної та двох основних частин і десяти додатків, з яких сім (К1 — К7) подаються щокварталу, у тому числі за рік, а три (Р1 — Р3) подаються виключно за рік. У разі якщо окремі рядки декларації не заповнюються через відсутність відповідних операцій, платники податку не подають податковому органу передбачені відповідним рядком декларації додатки. У заголовній частині декларації відображаються повна назва підприємства 31

О.С. Гусакова Податковий облік

(відповідно до установчих документів), зареєстрованого в установленому порядку, ідентифікаційний код, код виду економічної діяльності, місцезнаходження та номер телефону платника (факс, електронна адреса — за бажанням). Декларація подається платником податку до державного податкового органу для реєстрації протягом 40 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) періоду. Сплата податку на прибуток за базовою ставкою 25% чи за пільговою ставкою здійснюється не пізніше 10 днів після подання звітності. Виправлення помилок у податковій звітності здійснюється за правилами, визначеними Законом України “Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” від 21.12.2000 р. № 2181-III (зі змінами і доповненнями). Якщо платник податків самостійно виявляє помилки, що містяться в раніше поданій ним податковій декларації, він зобов’язаний подати нову податкову декларацію, що містить виправлені показники. У платників податку на прибуток є можливість відобразити виправлення помилок одним із двох способів: 1) у декларації за наступний звітний період, протягом якого виявлено помилки, тобто в поточній декларації, у спеціально передбачених для цього рядках (02.2 — у складі валового доходу і 05.2 — у складі валових витрат). Така декларація подається в загальновстановленому порядку, а інформацію про виправлення має бути відображено в ній з урахуванням строків давності; 2) в уточнюючому розрахунку податкових зобов’язань у зв’язку з виправленням самостійно виявлених помилок. Такий розрахунок подається в порядку, передбаченому для подання декларації з податку на прибуток, але без дотримання граничних строків, однак з урахуванням строків давності. При виникненні недоплати щодо податку в результаті виправлення самостійно виявленої помилки в поточній декла32

Розділ 1. Податковий облік з податку на прибуток

рації має бути відображено суму недоплати, збільшену на суму штрафу в розмірі 5 % такої недоплати з відповідним збільшенням суми податкового зобов’язання щодо цього податку. Однак у декларації з податку на прибуток сума 5 % штрафу в рядках 02.2 або 05.2 не відображається. Для цієї мети передбачено окремий рядок —22. Зазначений штраф не нараховується, якщо виправлення самостійно виявлених помилок у раніше поданих деклараціях не призвело до недоплати (заниження податкового зобов’язання). Підприємство, що подало декларацію з податку на прибуток за звітний період і самостійно виявило в ній помилку, має право до закінчення граничного строку подання декларації за цей же період направити на адресу податкового органу за місцем своєї реєстрації нову декларацію з виправленими показниками. У цьому випадку штраф у розмірі 5 % суми недоплати не нараховується, оскільки після подання такої нової декларації узгодженим податковим зобов’язанням вважатиметься вже податкове зобов’язання, зазначене саме в новій декларації. Зазначені норми чинного законодавства не застосовуються, якщо: Š платник податків не подає податкову декларацію за період, протягом якого сталася недоплата податкового зобов’язання; Š судом установлено вчинення злочину посадовими особами платника податків або фізичною особою — платником податків щодо умисного ухилення від сплати зазначеного податкового зобов’язання. Якщо платник податків виявив заниження податкового зобов’язання в поточній декларації після закінчення граничного строку її подання, але до настання строку сплати за нею (тобто фактично протягом 10 днів після закінчення граничного строку подання декларації) і це призвело до недоплати податку, то уникнути сплати 5 % штрафу не вдасться. Адже гра33

О.С. Гусакова Податковий облік

ничний строк подання декларації вже минув, декларація здана, і податкове зобов’язання, самостійно визначене підприємством у ній, вважається узгодженим. Виправити помилку в цьому випадку можна в загальновстановленому порядку, що зазначений в листі від 15.01.2004 р. № 560/7/111117. Краще відразу після виявлення помилки сплатити суму недоплати та 5% штраф і подати уточнюючий розрахунок. Представники податкових органів взагалі віддають перевагу саме цьому способу виправлення помилок, аргументуючи це тим, що в поточній декларації можна відображати виправлення не всіх помилок, а лише тих, що стосуються коригування валових доходів, валових витрат і помилок, допущених при нарахуванні амортизації, за окремими, передбаченими для цієї мети, рядками 02.2 або 05.2. Яким би варіантом для виправлення помилок підприємство не скористалося, воно має пояснити причини проведених коригувань письмово і подати їх до податкового органу разом із поточною декларацією чи уточнюючим розрахунком.

1.6. Òåñòîâ³ çàâäàííÿ Ïåðåâ³ðòå ñåáå Завдання 1.10. Підприємство у квітні поточного року оплатило навчання працівника у вузі за другий семестр навчального року (лютий — червень) у сумі 1800 грн. Навчання працівника пов’язане з профілем діяльності підприємства. Розмір фонду оплати праці: Š за І квартал поточного року — 20000 грн; Š за півріччя поточного року — 45000 грн. Яку суму можна віднести на валові витрати: 1. На валові витрати не можна відносити ніяку суму. 2. Суму 1800 грн за півріччя. 3. 3 % від фонду оплати праці. 34

Розділ 1. Податковий облік з податку на прибуток

Завдання 1.11.

Протягом І кварталу поточного року підприємство на цілі, не пов’язані господарською діяльністю, використало товари зі складу на суму 1800 грн, а витрати від наднормативних нестач готової продукції склали 1100 грн. Зазначені операції є: 1. Убутком запасів. 2. Приростом запасів. 3. Не враховуються. Завдання 1.12. На підприємстві станом на 01.01. п.р. балансова вартість основних засобів груп 2 і 3 становила 16000 грн і 12000 грн відповідно. У січні п.р. було придбано комп’ютер вартістю 1800 грн ( у тому числі ПДВ — 3000 грн) і реалізовано автомобіль. Виручка від реалізації автомобіля становить 3000 грн ( у тому числі ПДВ — 500 грн). Здійснені операції: 1. Вплинуть на нарахування податкової амортизації в І кварталі. 2. Ніякого впливу на нарахування амортизації в податковому обліку не буде. 3. Вплив буде тільки на амортизаційні відрахування в фінансовому обліку. Завдання 1.13. Сукупна балансова вартість усіх груп основних фондів на початок поточного року складає 28000 грн. Протягом І кварталу поточного року витрати на ремонт і поліпшення основних фондів склали без врахування ПДВ 3000 грн. До складу валових витрат можна включити: 1. Всю суму 3000 грн. 2. 5 % від 28000 грн. 3. 10 % від 28000 грн. Завдання 1.14. Підприємство реалізує своєму директору товар (письмовий стіл) за договірною ціною 1000 грн. (у тому числі ПДВ — 166,67 грн.). На регіональному ринку підприємство реалізує цей товар за ціною 1500 грн. (у тому числі ПДВ — 250 грн.). 35

О.С. Гусакова Податковий облік

Валовий доход: 1. Не виникає. 2. Виникає в сумі 1250 грн. 3. Виникає в сумі 1500 грн.

1.7. Âèð³øåííÿ òåñòîâèõ çàâäàíü Обґрунтування правильної відповіді за завданням 1.10. Будь-які витрати, пов’язані з професійною підготовкою, навчанням, перепідготовкою або підвищенням кваліфікації осіб, які перебувають у трудових відносинах із таким платником податків, можна включити до валових витрат (у певних межах). До валових витрат включаються витрати, пов’язані з професійною підготовкою, навчанням, перепідготовкою або підвищенням кваліфікації працівників. Такі витрати є витратами подвійного призначення, а отже, підприємство зобов’язане довести їх зв’язок зі своєю господарською діяльністю. Виходячи з наявного вже досвіду податкового обліку таких витрат, а також діючих вимог в оподаткуванні доходів фізичних осіб, можна зауважити, що такі витрати пов’язані з господарською діяльністю, якщо навчання відбувається за профілем діяльності підприємства або загальними виробничими потребами. Якщо підготовка, перепідготовка, навчання, підвищення кваліфікації пов’язані з господарською діяльністю, то такі витрати можна включити до валових витрат, незважаючи на те, що ці послуги отримано не від навчальних закладів. Зв’язок з господарською діяльністю обов’язковий, оскільки витрати на навчання належать до витрат подвійного призначення. Витрати на навчання підприємство може включити до валових витрат у сумі, що не перевищує 3% фонду оплати праці звітного періоду. Звітними періодами для цілей визначення податку на прибуток є: календарний квартал, півріччя, три 36

Розділ 1. Податковий облік з податку на прибуток

квартали, рік. Отже, гранична сума витрат на навчання розраховується наростаючим підсумком із початку року. Розрахуємо ліміт для валових витрат: Š за підсумками І кварталу: 20000 u3% = 600 (грн); Š за підсумками півріччя: 45000 u3% — 1350 (грн). Розрахуємо щомісячну суму плати за навчання для цілей порівняння з лімітом щодо податку з доходів: Êîðåñïîíäóþ÷³ ðàõóíêè äåáåò êðåäèò ² êâàðòàë ïîòî÷íîãî ðîêó 1. Ïåðåðàõîâàíî ãðîøîâ³ êîøòè âóçó 377 311 2. Ñïèñàíî çàáîðãîâàí³ñòü âóçó íà ðîçðàõóíêè ç ïðàö³âíèêîì 685 377 3. ³äîáðàæåíî çàáîðãîâàí³ñòü ïðàö³âíèêà ó ñêëàä³ âèòðàò ï³äïðèºìñòâà 949(84) 685 ϳâð³÷÷ÿ ïîòî÷íîãî ðîêó 4. ³äîáðàæåíî ó ñêëàä³ âàëîâèõ âèòðàò ïëàòó çà íàâ÷àííÿ ïðàö³âíèêà (íàðîñòàþ÷èì ï³äñóìêîì) Çì³ñò ãîñïîäàðñüêî¿ îïåðàö³¿

Ñóìà, ãðí

Âàëîâ³ âèòðàòè, ãðí

1800

600

1800

-

1800

-

-

1350

1800: 6 = 300 (грн). Обґрунтування правильної відповіді за завданням 1.11. До таблиці 1 Додатка К1/1 з 1.01.2006 р. було додано рядок А7, призначений для відображення приросту (убутку) балансової вартості необоротних малоцінних активів — матеріальних цінностей із терміном служби понад 365 днів і вартістю не більше 1000 грн. (без урахування ПДВ, якщо підприємство є платником ПДВ). Для зближення бухгалтерського та податкового обліку необоротних малоцінних активів, по-перше, вартісний поріг, що розділяє основні засоби та малоцінні необоротні активи (рахунок 112), в обліковій політиці підприємства слід установлювати на рівні 1000 грн. По-друге, у бухгалтерському обліку слід застосовувати метод 100-відсоткового списання цих ак37

О.С. Гусакова Податковий облік

тивів при передачі в експлуатацію. Виконання цих рекомендацій дозволяє заповнювати таблицю 1 додатка до декларації з податку на прибуток підприємства і К1/1 на підставі даних бухгалтерського обліку. Якщо перелічених заходів не було вжито, їх ще не пізно здійснити, унісши зміни до наказу про облікову політику підприємства. З 1.01.2006 р. введено новий рядок А7 таблиці 1 додатка К1/1. Таблиця 1 поповнилася декількома графами для відображення застосовуваних методів оцінки вартості запасів, що вибули (адже до різних груп запасів підприємство може застосовувати різні методи). Суми 2900 грн та 1100 грн будуть відображені в графі 4 і вплинуть на приріст запасів. Обґрунтування правильної відповіді за завданням 1.12. Існують певні моменти, про які слід пригадати, перш ніж заповнювати рядок 07 декларації та пов’язану з ним таблицю 2 додатку К1/1. Закон про оподаткування прибутку підприємств передбачає можливість щорічної індексації балансової вартості основних фондів і нематеріальних активів. Відповідно до підпункту 8.3.3 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств” платники податку всіх форм власності мають право застосовувати щорічну індексацію балансової вартості груп основних фондів та нематеріальних активів на коефіцієнт індексації, який визначається за формулою: К1 = [І(а-1) — 10] : 100, де І(а-1) — індекс інфляції року, за результатами якого проводиться індексація. Якщо значення К, не перевищує одиниці, індексація не проводиться. Фахівці ДПАУ пояснюють, що сума індексації збільшує балансову вартість основних фондів на початок року і починає амортизуватися (а також ураховуватися для цілей застосування норми п.п. 8.7.1) з першого податкового кварталу звітного року. 38

Розділ 1. Податковий облік з податку на прибуток

Ñóìà ðåàë³çîâàíèõ îñíîâíèõ ôîíä³â ó ² ðîçðàõóíêîâîìó êâàðòàë³

Àìîðòèçàö³ÿ íàðàõîâàíà â ² ðîçðàõóíêîâîìó êâàðòàë³ (ãð. 3-õ ãðí.2: 100)

Áàëàíñîâà âàðò³ñòü íà ïî÷àòîê ²² ðîçðàõóíêîâîãî êâàðòàëó (ãð. 3 + ãð. 4+ ãð.5 – ãð.6 – ãð.7)

Àìîðòèçàö³ÿ íàðàõîâàíà ó ²² ðîçðàõóíêîâîìó êâàðòàë³ (ãð. 8 õ ãð. 2 : 100)

4 1500

5 -

6 2500 -

7 1600 7200 -

8 11900 11280 1500

9 10 1190 2790 676,80 1396,80 225 225

Àìîðòèçàö³ÿ, íàðàõîâàíà çà ï³âð³÷÷ÿ (ãð. 7 + ãð.9)

Ñóìà âèòðàò íà ïîë³ïøåííÿ îñíîâíèõ ôîíä³â ó ² ðîçðàõóíêîâîìó êâàðòàë³

Áàëàíñîâà âàðò³ñòü íà ïî÷àòîê ² ðîçðàõóíêîâîãî êâàðòàëó

2 3 10 16000 6 12000 15 -

Ñóìà âèòðàò íà ïðèäáàííÿ îñíîâíèõ ôîíä³â ó ² ðîçðàõóíêîâîìó êâàðòàë³

1 Ãðóïà 2 Ãðóïà 2 Ãðóïà 4

Íîðìà àìîðòèçàö³¿, %

Ãðóïà îñíîâíèõ ôîíä³â

Відомість обліку амортизації основних фондів груп 2,3,4 на І квартал поточного року

Переваги індексації. Завдяки збільшенню балансової вартості основних фондів на початок року: 1) зростають амортизаційні відрахування; 2) при продажу основних фондів зменшується податковий прибуток (збільшуються збитки); 3) розширюються можливості щодо включення витрат на ремонт основних фондів (за рахунок зростання бази для визначення 10 % ліміту) до складу валових витрат; 4) сума індексації не включається до складу валового доходу. Коефіцієнт індексації за 2005 рік дорівнює 1,003. Проведення індексації — право, а не обов’язок платника. З 1 липня 2004 р. встановлено такий порядок застосування норм амортизації з розрахунку на податковий квартал: Š витрати, понесені (нараховані) до 01.01.2004 р. у зв’язку з придбанням, спорудженням або поліпшенням основних фондів груп 1, 2, З, амортизуються за нормами, що діяли до зазначеної дати, —1,25 %, 6,25 % і 3,75 % відповідно; Š витрати, понесені починаючи з 01.01.2004 р. у зв’язку з придбанням або створенням основних фондів груп 1, 2 і 3, а та39

О.С. Гусакова Податковий облік

кож витрати на поліпшення таких нових основних фондів, амортизуються за новими нормами — 2%, 10% і 6% відповідно. Для основних фондів групи 4 застосовується норма амортизації 15%. Згідно з п.п. 8,6.1 Закону про оприбуткування прибутку підприємств платник податку може добровільно прийняти рішення про застосування менших норм амортизації. Таке рішення приймається до початку звітного податкового року і не може бути змінене протягом такого року. Воно доводиться до відома податкового органу разом із поданням декларації за перший квартал такого звітного податкового року. Це має бути письмове повідомлення за підписом керівника підприємства та головного бухгалтера, скріплене печаткою підприємства. У зв’язку з описаним вище розподілом груп основних фондів 1–3, а також можливістю добровільно застосовувати знижені норми амортизації, у таблиці 2 додатка К1/1 відведено вісім рядків: по два для кожної групи основних фондів, що амортизуються за різними нормами. У рядках Б1–Б4 таблиці 2 наводяться лише показники стосовно основних фондів, що амортизуються за нормами, введеними з 1.01.2004 р. Показник графи 4 таблиці 2 у зазначених рядках завжди має дорівнювати добутку показника графи 3 та нормі амортизації, зазначеній у графі 2. У рядках Б5–Б8 таблиці 2 слід відображати показники стосовно основних фондів, що амортизуються за іншими нормами. А це не лише основні фонди, для амортизації яких застосовуються норми, які діяли до 1.01.2004 р., а й ті, щодо яких платник добровільно прийняв рішення про застосування знижених норм. У рядку Б 7 також знайдуть відображення показники стосовно основних фондів групи 3, до яких, як і раніше, застосовуються норми прискореної амортизації. Обґрунтування правильної відповіді за завданням 1.13. Як відомо, витрати на ремонт і поліпшення основних фондів відносяться до складу валових витрат у межах 1040

Розділ 1. Податковий облік з податку на прибуток

відсоткового ліміту згідно з п.п. 8.7.1 Закону про оподаткування прибутку підприємств. Понадлімітні ж витрати розподіляються пропорційно сумі фактично понесених витрат на ремонт і поліпшення основних фондів груп 2–4 або окремих об’єктів групи 1 та збільшують балансову вартість основних фондів відповідних груп чи окремих об’єктів групи 1, виходячи із розрахункового кварталу. З 1.01. 2006 р. знову використовується загальний порядок — для всіх основних фондів застосовується загальний ліміт у розмірі 10% сукупної балансової вартості всіх груп основних фондів на початок року. Валові витрати відображаються в рядку 04.10 декларації та розшифровуються в таблиця 3 додатка К1/1. Обґрунтування правильної відповіді за завданням 1.14. Згідно з п.п. 7.4.1 Закону про оподаткування прибутку підприємств дохід, отриманий платником від продажу товарів пов’язаним особам, визначається, виходячи з договірних цін, але не нижче звичайної ціни на такі товари, що діяла на дату їх продажу. При цьому відповідно до п. 4.1 Закону про податок на додану вартість база оподаткування визначається, виходячи з фактичної ціни операції, але не нижче за звичайну. У цьому випадку звичайна ціна має визначатися на рівні справедливої ринкової ціни. Для цієї ситуації звичайною (справедливою ринковою) ціною є ціна 1500 грн. Саме виходячи з неї, підприємство і має відображати у себе валові доходи і нараховувати податкові зобов’язання з ПДВ. Відповідно в податковому обліку підприємства буде відображено валовий дохід на суму 1250 грн (1500 – 250); Š податкові зобов’язання з ПДВ на суму 250 грн. До речі, те, що покупець товару є пов’язаною особою, не єдина підстава для застосування в цьому випадку звичайних цін. Навіть якщо покупець не був би директором підприємства (пов’язана особа), він усе одно є фізичною особою, а відповідно не може бути платником податку на прибуток, і тому звичайні ціни мають застосовуватися згідно з п.п. 7.4.3 Закону про оподаткування прибутку підприємств. 41

О.С. Гусакова Податковий облік

Обґрунтування правильних відповідей за завданнями 1.11, 1.12,1.13

42

Розділ 1. Податковий облік з податку на прибуток

43

О.С. Гусакова Податковий облік

44

Ðîçä³ë 2. Ïîäàòêîâèé îáë³ê ç ïîäàòêó íà äîäàíó âàðò³ñòü 2.1. Ïîðÿäîê âèçíà÷åííÿ òà ðåºñòðàö³¿ ïëàòíèê³â ïîäàòêó íà äîäàíó âàðò³ñòü Платником податку на додану вартість є будь-яка особа, яка: а) здійснює або планує здійснювати господарську діяльність та реєструється за своїм добровільним рішенням як платник цього податку; б) підлягає обов’язковій реєстрації як платник цього податку; в) імпортує товари (супутні послуги) в обсягах, що підлягають оподаткуванню цим податком. Особа підлягає обов’язковій реєстрації як платник податку у разі: Š коли загальна сума від здійснення операцій з поставки товарів (послуг), у тому числі з використанням локальної або глобальної комп’ютерної мережі, що підлягають оподаткуванню, нарахована (сплачена, надана) такій особі або в рахунок зобов’язань третім особам, протягом останніх дванадцяти календарних місяців сукупно перевищує 300000 гривень (без урахування податку на додану вартість); Š коли уповноваженою особою вноситься консолідований податок з об’єктів оподаткування, що виникають внаслідок поставки послуг підприємствами залізничного транспорту з їх основної діяльності та підприємствами зв’язку, що перебувають у підпорядкуванні платника податку, в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України; Š коли особою здійснюється поставка товарів (послуг) на митній території України з використанням глобальної або локальних комп’ютерних мереж, при цьому особа-нерезидент 45

О.С. Гусакова Податковий облік

може здійснювати таку діяльність тільки через своє постійне представництво, зареєстроване на території України; Š коли особа здійснює операції з реалізації конфіскованого майна, незалежно від того, чи досягає вона загальної суми операцій з поставки товарів (послуг) в 300000 грн, а також незалежно від того, який режим оподаткування використовує така особа згідно із законодавством. Центральний орган державної податкової служби України веде реєстр платників податку. Реєстр згідно з “Положенням про реєстр платників податку на додану вартість”, затвердженим наказом Державної податкової адміністрації України від 1 березня 2000 р. № 79 — це автоматизована система збору, накопичення та обробки даних про осіб, які зобов’язані здійснювати утримання та внесення до бюджету податку. Заява про реєстрацію направляється на адресу податкового органу з повідомленням про вручення або вручається особисто представником такої особи службовій особі податкового органу. Податковий орган зобов’язаний видати заявнику (відправити поштою) свідоцтво про податкову реєстрацію такої особи протягом десяти днів від дня отримання реєстраційної заяви. Об’єктом оподаткування згідно з Законом України “Про податок на додану вартість” від 3.04.1997 р. № 168/97-ВР (зі змінами та доповненнями) є операції платників податку з: Š поставки товарів та послуг, місце надання яких знаходиться на митній території України; Š ввезення товарів (супутніх послуг)т у митному режимі імпорту або реімпорту; Š вивезення товарів (супутніх послуг) у митному режимі експорту або реекспорту, поставки транспортних послуг по перевезенню пасажирів, вантажобагажу (товаробагажу) та вантажу за межами державного кордону України. База оподаткування операції з поставки товарів (послуг) визначається, виходячи з їх договірної (контрактної) вартості, визначеної за вільними цінами, але не нижче за звичайні ціни, 46

Розділ 2. Податковий облік з податку на додану вартість

з урахуванням акцизного збору, ввізного мита, інших загальнодержавних податків та зборів (обов’язкових платежів), згідно із законами України з питань оподаткування (за винятком податку на додану вартість, а також збору на обов’язкове державне пенсійне страхування на послуги стільникового рухомого зв’язку, що включається до ціни товарів (послуг)). До складу договірної (контрактної) вартості включаються будьякі суми коштів, вартість матеріальних і нематеріальних активів, що передаються платнику податку безпосередньо покупцем або через будь-яку третю особу в зв’язку з компенсацією вартості товарів (послуг). Об’єкти оподаткування оподатковуються за ставкою 20 відсотків. Податок становить 20 відсотків бази оподаткування та додається до ціни товарів (робіт, послуг). При експорті товарів та супутніх такому експорту послуг ставка податку становить 0 відсотків до бази оподаткування. Нульова ставка податку не застосовується, якщо товари (супутні послуги), що експортуються, звільняються від оподаткування. Особи, які, згідно з чинним законодавством, не є платниками податку на додану вартість, та особи, які здійснюють імпорт товарів і сплачують податок на додану вартість при ввезенні цих товарів, але не підпадають під визначення платників податку, не повинні проходити реєстрацію та отримувати індивідуальний податковий номер. Реєстр створюється з метою: Š забезпечення єдиних принципів ідентифікації платників податку на додану вартість та їх реєстрації в органах державної податкової служби; Š забезпечення органів державної податкової служби інформацією з Реєстру для здійснення контролю за справлянням податку на додану вартість; Š організації суцільного й вибіркового аналізу; Š надання відомостей, що містяться в Реєстрі, іншим державним органам відповідно до чинного законодавства України. 47

О.С. Гусакова Податковий облік

При включенні до Реєстру будь-якої особи, діяльність якої підлягає оподаткуванню, їй присвоюється індивідуальний податковий номер платника податку на додану вартість. Індивідуальний податковий номер становить: Š для юридичних осіб — 12-розрядний числовий код, структура якого така: 7 знаків включають перші 7 знаків ідентифікаційного коду Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України, 8-й та 9-й знаки — код області за системою кодування, прийнятою в органах державної податкової служби, 10-й та 11-й знаки — код адміністративного району за системою кодування, прийнятою в органах державної податкової служби, 12-й знак — контрольний розряд, алгоритм-формування якого встановлює центральний орган державної податкової служби України; Š для фізичних осіб — 10-значний індивідуальний ідентифікаційний номер платника податків з Державного реєстру фізичних осіб — платників податків. Використання індивідуального податкового номера, наданого при реєстрації, є обов’язковим при оформленні й користуванні всіма видами документів, які пов’язані з розрахунками при придбанні товарів, обліком, звітністю про податок на додану вартість, оформленні податкового кредиту.

2.2. Îáë³ê ïîäàòêîâèõ çîáîâ’ÿçàíü Податкове зобов’язання — загальна сума податку, одержана (нарахована) платником податку в звітному (податковому) періоді, що визначена згідно з Законом України “Про податок на додану вартість”. Датою виникнення податкових зобов’язань з поставки товарів (робіт, послуг) вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: Š або дата зарахування коштів від покупця (замовника) на банківський рахунок платника податку як оплата товарів 48

Розділ 2. Податковий облік з податку на додану вартість

(робіт, послуг), що підлягають поставці, а у разі поставки товарів (робіт, послуг) за готівкові грошові кошти — дата їх оприбуткування в касі платника податку, а при відсутності такої — дата інкасації готівкових коштів у банківській установі, що обслуговує платника податку; Š або дата відвантаження товарів, а для робіт (послуг) — дата оформлення документа, що засвідчує факт виконання робіт (послуг) платником податку. У разі поставки товарів або послуг з використанням торговельних автоматів або іншого подібного устаткування, що не передбачає наявності касового апарата, контрольованого уповноваженою на це фізичною особою, датою виникнення податкових зобов’язань вважається дата виймання з таких торговельних апаратів або подібного устаткування грошової виручки. Датою виникнення податкових зобов’язань орендодавця (лізингодавця) для операцій фінансової оренди (лізингу) є дата фактичного передання об’єкта фінансової оренди (лізингу) у користування орендарю (лізингоотримувачу). Датою виникнення податкових зобов’язань при імпорті є дата подання митної декларації із зазначенням у ній суми податку, що підлягає сплаті. Датою виникнення податкових зобов’язань при імпортуванні робіт (послуг) є дата списання коштів з розрахункового рахунку платника податку в оплату робіт (послуг) або дата оформлення документу, що засвідчує факт виконання робіт (послуг) нерезидентом залежно від того, яка з подій відбулася першою. Попередня (авансова) оплата вартості товарів (супутніх послуг), які експортуються чи імпортуються, не змінює значення податкового кредиту або податкових зобов’язань платника податку — відповідно такого експортера або імпортера. Платник податку зобов’язаний надати покупцю податкову накладну. Податкова накладна складається у момент виникнення податкових зобов’язань продавця у двох примірниках (рис. 2.1). Оригінал податкової накладної надається покупцю, копія залишається у продавця товарів (робіт, послуг). 49

О.С. Гусакова Податковий облік Ïîäàòêîâà íàêëàäíà ñêëàäàºòüñÿ íà ìîìåíò âèíèêíåííÿ ïîäàòêîâèõ çîáîâ’ÿçàíü Âèïèñóº Ïëàòíèê ïîäàòêó, ÿêèé çàðåºñòðîâàíèé â ïîäàòêîâèõ îðãàíàõ, ìຠ³íäèâ³äóàëüíèé ïîäàòêîâèé íîìåð ³ ñâ³äîöòâî ³ º ïðîäàâöåì òîâàðó (ðîá³ò, ïîñëóã),çàëèøຠó ñåáå êîï³þ ïîäàòêîâî¿ íàêëàäíî¿

Âèíèêຠïîäàòêîâå çîáîâ’ÿçàííÿ ç ÏÄ Óñ³ ïðèì³ðíèêè çàëèøàþòüñÿ ó ïðîäàâöÿ ó ðàç³ ïîñòàâêè ïîêóïöþ, ÿêèé íå çàðåºñòðîâàíèé ÿê ïëàòíèê ÏÄÂ, âêëþ÷àþ÷è åêñïîðò, íàòóðàëüí³ âèïëàòè â ðàõóíîê îïëàòè ïðàö³

Îòðèìóº

Ïîêóïåöü, çàðåºñòðîâàíèé ÿê ïëàòíèê ÏÄÂ, çàëèøຠó ñåáå îðèã³íàë ïîäàòêîâî¿ íàêëàäíî¿ Îòðèìóº ïðàâî íà ïîäàòêîâèé êðåäèò

Îòðèìóâà÷ òîâàð³â (ïîñëóã) ìຠïðàâî çâåðíóòèñÿ ç çàÿâîþ äî ïîäàòêîâèõ îðãàí³â ó ðàç³ ïîðóøåííÿ ïîñòà÷àëüíèêîì ïîðÿäêó çàïîâíåííÿ ïîäàòêîâî¿ íàêëàäíî¿ àáî ïðè â³äìîâ³ ¿¿ íàäàòè. Çàÿâà ç³ ñêàðãîþ, ïîäàíà ðàçîì ç äåêëàðàö³ºþ ç ÏÄ òà êîï³ÿìè ðîçðàõóíêîâèõ äîêóìåíò³â, ùî çàñâ³ä÷óþòü ôàêò ñïëàòè, º ï³äñòàâîþ äëÿ ïîäàòêîâîãî êðåäèòó

Áåç îòðèìàííÿ ïîäàòêîâî¿ íàêëàäíî¿ ï³äñòàâîþ äëÿ ïîäàòêîâîãî êðåäèòó º òðàíñïîðòíèé êâèòîê, ãîòåëüíèé ðàõóíîê, ðàõóíîê çà ³íø³ ïîñëóãè, âàðò³ñòü ÿêèõ âèçíà÷àºòüñÿ çà ïîêàçíèêàìè ïðèëàä³â îáë³êó, ùî ì³ñòÿòü çàãàëüíó ñóìó, ÏÄ òà ïîäàòêîâèé íîìåð ïðîäàâöÿ; êàñîâ³ ÷åêè áåç ïîäàòêîâîãî íîìåðó ïîñòà÷àëüíèêà íå á³ëüøå 200 ãðí çà äåíü áåç óðàõóâàííÿ ÏÄÂ

Рис. 2.1. Порядок складання податкової накладної згідно з наказом ДПАУ від 30.05.1997 р. № 165 (зі змінами і доповненнями)

Для операцій, що оподатковуються і звільнені від оподаткування, складаються окремі податкові накладні. Податкова накладна є звітним податковим документом і одночасно розрахунковим документом. 50

Розділ 2. Податковий облік з податку на додану вартість

Податкова накладна виписується на кожну повну або часткову поставку товарів (робіт, послуг). У разі, коли частка товару (робіт, послуг) не містить відокремленої вартості, перелік (номенклатура) частково поставлених товарів зазначається в додатку до податкової накладної у порядку, встановленому центральним органом державної податкової служби України, та враховується у визначенні загальних податкових зобов’язань. Платники податку повинні зберігати податкові накладні протягом строку, передбаченого законодавством для зобов’язань із сплати податків. У разі відмови з боку постачальника товарів (послуг) надати податкову накладну або при порушенні ним порядку її заповнення отримувач таких товарів (послуг) має право додати до податкової декларації за звітний податковий період заяву зі скаргою на такого постачальника, яка є підставою для включення сум цього податку до складу податкового кредиту. До заяви додаються копії товарних чеків або інших розрахункових документів, що засвідчують факт сплати податку внаслідок придбання таких товарів (послуг). Отримання такої скарги є підставою для проведення позапланової виїзної перевірки такого постачальника для з’ясування достовірності та повноти нарахування ним зобов’язань з цього податку за такою цивільно — правовою операцією. Податкова накладна може друкуватися поліграфічним методом, за допомогою комп’ютера або іншим методом. У разі поставки товарів (послуг), звільнення від оподаткування яких передбачено законом та іншими нормативно-правовими актами, в податковій накладній робиться помітка “Без ПДВ” з обов’язковим посиланням на відповідний пункт (підпункт), статтю такого нормативно-правового акта. У разі поставки товарів (послуг), оподаткування яких передбачено за нульовою ставкою, робиться помітка “О”. До розділу І податкової накладної вносяться дані в розрізі номенклатури поставки товарів (послуг). 51

О.С. Гусакова Податковий облік

До розділу II податкової накладної вносяться всі дані по товаротранспортних витратах продавця згідно з договором, які не входять до договірної (контрактної) вартості товарів. До розділу III податкової накладної вносяться дані по зворотній (заставній) тарі. Вартість тари визначається в контракті як зворотна (заставна) і не включається до бази оподаткування, а зазначається як загальна сума коштів, що підлягають сплаті. Податкова накладна виписується на кожну повну або часткову поставку товарів (послуг). У разі, коли частка товару (послуги) не містить відокремленої вартості, перелік (номенклатура) частково поставлених товарів зазначається в додатку 1 до податкової накладної і в повній вартості враховується у податковій накладній та загальних податкових зобов’язаннях (додаток 1 виписується у двох примірниках, з яких оригінал видається покупцю товарів (послуг), а копія залишається у продавця товарів (послуг). У разі передачі товарів у межах договорів комісії (консигнації), поруки, доручення, довірчого управління, схову (відповідального зберігання), інших цивільно-правових договорів, які не передбачають передачі права власності на такі товари іншій особі й уповноважують таку особу здійснювати поставку товарів від імені та за дорученням іншої особи, податкова накладна в момент передачі таких товарів не складається. Дата виписки податкової накладної у комітента визначається, виходячи з дати перерахування коштів на користь комітента або поставки останньому інших видів компенсації вартості зазначених товарів. Комісіонер при поставці товарів, одержаних на умовах комісії та інших умов, виписує податкову накладну в міру поставки таких товарів. У разі здійснення поставки товарів (послуг), поставка яких має безперервний або ритмічний характер при постійних зв’язках із покупцем, покупцю може бути виписана зведена податкова накладна, виходячи із визначеної у договорі періодичності оплати поставленої продукції (1 раз на п’ять днів; 1 раз на десять днів тощо), але не рідше одного разу на 52

Розділ 2. Податковий облік з податку на додану вартість

місяць і не пізніше останнього дня місяця. При цьому до зведеної податкової накладної обов’язково додається реєстр товаротранспортних накладних чи інших відповідних супроводжувальних документів, згідно з якими здійснено поставку товарів (послуг). Всі складені примірники податкової накладної підписуються особою, уповноваженою платником податку здійснювати поставку товарів (послуг), та скріплюються печаткою такого платника податку — продавця. Податкова накладна не підписується покупцем товарів (послуг) і не скріплюється його печаткою. У разі здійснення коригування сум податкових зобов’язань постачальник товарів (послуг) виписує розрахунок коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної за формою згідно з додатком 2 до податкової накладної. Виписана податкова накладна реєструється в реєстрі. Порядок ведення реєстру отриманих та виданих податкових накладних затверджено наказом Державної податкової адміністрації України від 30.06.2005 р. № 244. Реєстр ведеться у документальному або електронному вигляді за вибором платника податку та повинен зберігатися платником податку протягом строку давності, установленого законом. У разі ведення реєстру в електронному вигляді платник податку повинен на власний вибір використовувати будь-яку з найбільш поширених в Україні операційних комп’ютерних систем, які будуть запропоновані центральним податковим органом. При проведенні планової або позапланової виїзної документальної перевірки платник податку зобов’язаний забезпечити доступ податковому інспектору до реєстру податкових накладних та в разі ведення його в електронному вигляді — надати носій електронної інформації за власний рахунок. У реєстрі вказуються його порядковий номер, дата початку його ведення та дата його закінчення. 53

О.С. Гусакова Податковий облік

У розділі ІІ реєстру відображаються видані податкові накладні, а також податкові накладні, які зберігаються у продавця (рис. 2.2). Ðåºñòð âåäåòüñÿ îñîáàìè, çàðåºñòðîâàíèìè ÿê ïëàòíèêè ÏÄ Âåäåòüñÿ ó äîêóìåíòàëüíîìó âèãëÿä³

Âåäåòüñÿ â åëåêòðîííîìó âèãëÿä³

Îáë³ê îïåðàö³é ç ïîñòàâêè òîâàð³â (ïîñëóã), îòðèìàíèõ àâàíñ³â Çàãàëüíà ñóìà ïîñòàâêè, âêëþ÷àþ÷è ÏÄ (êîëîíêà 6) Ïîñòàâêà íà ìèòí³é òåðèòî𳿠Óêðà¿íè

Åêñïîðò òîâàð³â òà ñóïóòí³õ òàêîìó åêñïîðòó ïîñëóã (êîëîíêà 11)

Òîâàð³â, ïîñëóã, ÿê³ ï³äëÿãàþòü îïîäàòêóâàííþ Çà ñòàâêîþ 20% (êîëîíêè 7,8)

Рис. 2.2.

Çà ñòàâêîþ 0 % (êîëîíêà 9)

Порядок ведення ІІ розділу реєстру — видані податкові накладні

Облік виданих податкових накладних проводиться у день виникнення податкових зобов’язань. Облік операцій з поставки товарів (послуг) ведеться на підставі податкової накладної та розрахунку коригування кількісних і вартісних показників (додаток 2 до податкової накладної). Записи на підставі розрахунку коригування кількісних і вартісних показників (додаток 2 до податкової накладної) роблять у разі здійснення коригування сум податкових зобов’язань. 54

Розділ 2. Податковий облік з податку на додану вартість

2.3. Îáë³ê ïîäàòêîâîãî êðåäèòó Податковий кредит — сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов’язання звітного періоду. Датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається: Š дата здійснення першої з подій; Š або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) — в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків; Š або дата отримання податкової накладної, що засвідчує акт придбання платником податку товарів (робіт, послуг). Для операцій з імпорту товарів (супутніх послуг) та по поставці послуг нерезидентом на митній території України —дата сплати податку по податкових зобов’язаннях. Датою виникнення права орендаря (лізингоотримувача) на збільшення податкового кредиту для операцій фінансової оренди (лізингу) є дата фактичного отримання об’єкта фінансового лізингу таким орендарем. Датою виникнення права замовника на податковий кредит з контрактів, визначених довгостроковими відповідно до Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств”, є дата збільшення валових витрат замовника довгострокового контракту. Для товарів (послуг), придбання (поставка) яких контролюється приладами обліку, факт отримання (поставки) таких товарів (послуг) засвідчується даними обліку. Податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку протягом звітного періоду у зв’язку з: Š придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання 55

О.С. Гусакова Податковий облік

в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; Š придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку. Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари (послуги) та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду. Якщо у подальшому такі товари (послуги) починають використовуватися в операціях, які не є об’єктом оподаткування або звільняються від оподаткування, чи основні фонди переводяться до складу невиробничих фондів, то з метою оподаткування такі товари (послуги), основні фонди вважаються проданими за їх звичайною ціною у податковому періоді, на який припадає початок такого використання або переведення, але не нижче ціни їх придбання (виготовлення, будівництва, спорудження); Якщо платник податку придбаває (виготовляє) товари (послуги) та основні фонди, які призначаються для їх використання в операціях, які не є об’єктом оподаткування або звільнявся від оподаткування, то суми податку, сплачені у зв’язку з таким придбанням (виготовленням), не включаються до складу податкового кредиту такого платника. Не включається до складу податкового кредиту та відноситься до складу валових витрат сума податку, сплачена платником податку при придбанні легкового автомобіля (крім таксомоторів), що включається до складу основних фондів. У разі, коли товари (роботи, послуги), виготовлені та/або придбані, частково використовуються в оподатковуваних 56

Розділ 2. Податковий облік з податку на додану вартість

операціях, а частково ні, до суми податкового кредиту включається та частка сплаченого (нарахованого) податку при їх виготовленні або придбанні, яка відповідає частці використання таких товарів (робіт, послуг) в оподатковуваних операціях звітного періоду. Якщо платник податку придбаває (виготовляє) матеріальні та нематеріальні активи (послуги), які не призначаються для їх використання в господарській діяльності такого платника, то сума податку, сплаченого у зв’язку з таким придбанням (виготовленням), не включається до складу податкового кредиту. Не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв’язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами). Отримані податкові накладні, розрахунки коригування кількісних і вартісних показників (додаток 2 до податкової накладної), вантажні митні декларації, а також інші подібні документи відображаються у розділі І реєстру (рис. 2.3). Такими іншими подібними документами є: Š належно оформлений товарний чек, інший платіжний чи розрахунковий документ, що підтверджує прийняття платежу постачальником від отримувача товарів (послуг), з визначенням загальної суми такого платежу, суми податку та податкового номера постачальника — при поставці товарів (послуг) за готівку чи з розрахунками картками платіжних систем, банківськими або персональними чеками в межах граничної суми, установленої Національним банком України для готівкових розрахунків; Š транспортний квиток, готельний рахунок або рахунок, який виставляється платнику податку за послуги зв’язку, інші послуги, вартість яких визначається за показниками приладів обліку, що містять загальну суму платежу, суму податку та податковий номер продавця, за винятком тих, у яких форма встановлена міжнародними стандартами; 57

О.С. Гусакова Податковий облік

Îáë³ê îïåðàö³é ç ïðèäáàííÿ òîâàð³â, ïîñëóã, îñíîâíèõ çàñîá³â, íåìàòåð³àëüíèõ àêòèâ³â, âèäàíèõ àâàíñ³â

Çàãàëüíà ñóìà ïðèäáàííÿ, âêëþ÷àþ÷è ÏÄ (êîëîíêà 6)

Ç ìåòîþ âèêîðèñòàííÿ ó ãîñïîäàðñüê³é ä³ÿëüíîñò³

Íå ïðèçíà÷àþòüñÿ äëÿ âèêîðèñòàííÿ ó ãîñïîäàðñüê³é ä³ÿëüíîñò³ (êîëîíêè 11,12)

ϳäëÿãàþòü îïîäàòêóâàííþ çà ñòàâêîþ 20%, 0% (êîëîíêè 7,8)

Çâ³ëüíåí³ â³ä îïîäàòêóâàííÿ, íå º îá’ºêòàìè îïîäàòêóâàííÿ (êîëîíêè 9.10)

Äëÿ ïîñòàâêè ïîñëóã, ì³ñöå ÿêèõ âèçíà÷àºòüñÿ â³äïîâ³äíî äî ï.6.5. Çàêîíó “Ïðî ïîäàòîê íà äîäàíó âàðò³ñòü ” (êîëîíêè 13,14)

Рис. 2.3. Порядок ведення І розділу реєстру - отримані податкові накладні

Š касові чеки, які містять суму поставлених товарів (послуг), загальну суму нарахованого податку (з визначенням фіскального номера постачальника). При цьому з метою такого нарахування загальна сума поставлених товарів (послуг) не може перевищувати 200 гривень за день (без урахування податку на додану вартість); Š товарні чеки або інші розрахункові документи, що засвідчують факт сплати податку внаслідок придбання товарів (послуг), копії яких додаються до заяви зі скаргою на постачальника цих товарів (послуг), що додається отримувачем товарів (послуг) до податкової декларації за звітний податковий період, — у разі відмови з боку постачальника цих товарів (послуг) надати податкову накладну або при порушенні ним порядку її заповнення. 58

Розділ 2. Податковий облік з податку на додану вартість

Розрахунок коригування кількісних і вартісних показників (додаток 2 до податкової накладної) є документом, який дає право (підставу) покупцю вносити зміни до раніше включених в обсяг податкового кредиту, одержаного на підставі податкових накладних, будь-яких витрат на сплату податку. Придбання або виготовлення товарів (послуг) та придбання (будівництво, спорудження) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи) на митній території України відображається на підставі податкових накладних, розрахунків коригування кількісних і вартісних показників (додаток 2 до податкової накладної), а також інших подібних документів, зазначених вище. Облік імпортованих на митну територію України товарів проводиться покупцем (імпортером) на підставі належним чином оформленої вантажної митної декларації. Особа, яка отримує послуги від нерезидента на митній території України, проводить облік таких послуг на підставі податкової накладної, виданої таким платником податку: зареєстрованим на території України постійним представництвом цього нерезидента, а за відсутності такого — резидентом, який виконує агентські (представницькі) дії від імені такого нерезидента, а за відсутності такого — покупцем (отримувачем) — податковим агентом такого нерезидента. Товари (послуги) та основні фонди, придбані на митній території України, імпортовані товари та отримані від нерезидента на митній території України послуги без податку на додану вартість відображаються без додаткового нарахування податку на додану вартість. Облік придбаних товарів (послуг) на митній території України в осіб, які не зареєстровані як платники податку на додану вартість, ведеться на підставі документів, що засвідчують поставку таких товарів (послуг). Зберігати реєстр (або носій інформації — дискету, диск) слід 3 роки — за умови завершення перевірки податковими органами, для бюджетних установ і організацій, а також госпрозрахункових підприємств, які знаходяться у сфері управління 59

О.С. Гусакова Податковий облік

міністерств, інших центральних органів виконавчої влади, — ревізії; у випадку виникнення спорів, судових справ — до прийняття остаточного рішення (ст. № 321 ч. 1 Переліку типових документів, що створюються в діяльності органів державної влади та місцевого самоврядування, інших установ, організацій і підприємств, із зазначенням термінів зберігання документів, затвердженого наказом Головного архівного управління при Кабінеті Міністрів України від 20.07.98 р. №41). Особа, яка протягом останніх дванадцяти календарних місяців мала оподатковувані поставки, вартість яких не перевищує суму 300000 грн (без урахуванням ПДВ), може вибрати касовий метод податкового обліку. Касовий метод — метод податкового обліку, за яким дата виникнення податкових зобов’язань визначається як дата зарахування (отримання) коштів на банківський рахунок (у касу) платника податку або дата отримання інших видів компенсацій вартості поставлених (або тих, що підлягають поставці) ним товарів (послуг), а дата виникнення права на податковий кредит визначається як дата списання коштів з банківського рахунку (видачі з каси) платника податку або дата надання інших видів компенсацій вартості поставлених (або тих, що підлягають поставці) йому товарів (послуг) (табл. 2.1). Якщо зазначений вибір здійснюється під час реєстрації такої особи як платника цього податку, касовий метод починає застосовуватися з моменту такої реєстрації і не може бути змінений до кінця року, протягом якого відбулася така реєстрація. Якщо зазначений вибір здійснюється протягом будь-якого часу після реєстрації особи як платника цього податку, касовий метод починає застосовуватися з податкового періоду, наступного за податковим періодом, в якому був зроблений такий вибір, і не може бути змінений протягом наступних дванадцяти місячних (чотирьох квартальних) податкових періодів. Рішення про вибір касового методу подається податковому органу разом із заявою про податкову реєстрацію або податковою декларацією за звітний (податковий) період, протягом якого був зроблений такий вибір. 60

Розділ 2. Податковий облік з податку на додану вартість

Таблиця 2.1 Кореспонденція рахунків при застосуванні касового методу ¹ ç/ï

Çì³ñò îïåðàö³¿

Äò

Êò

Çàêîí ïðî ÏÄÂ

1

³äîáðàæåííÿ ñóìè ïîäàòêîâîãî çîáîâ’ÿçàííÿ ùîäî ÏÄ íà äàòó îòðèìàííÿ â³ä ïîêóïöÿ êîøÏ.ï. ò³â àáî ³íøèõ âèä³â êîìïåíñàö³¿ âàðòîñò³ ãîòîâî¿ 643 641 7.3.9 ïðîäóêö³¿ (òîâàð³â, ³íøèõ ìàòåð³àëüíèõ ³ íåìàòåð³àëüíèõ àêòèâ³â, âèêîíàíèõ ðîá³ò, ïîñëóã) ³äîáðàæåííÿ ñóìè ÏÄ ç âàðòîñò³ â³äâàíòàæåíî¿ ãîòîâî¿ ïðîäóêö³¿ (òîâàð³â, ³íøèõ ìàòåð³àëü- 70,71, Ï.ï. 643 7.3.9 íèõ, íåìàòåð³àëüíèõ àêòèâ³â, âèêîíàíèõ ðîá³ò, 74 ïîñëóã) 2 ³äîáðàæåííÿ ñóìè ïîäàòêîâîãî çîáîâ’ÿçàííÿ ùîäî ÏÄÂ, ÿêùî ñâîº÷àñíî (ïðîòÿãîì òðüîõ ì³ñÿö³â, íàñòóïíèõ çà ì³ñÿöåì ïîñòàâêè àáî Ï.ï. 643 641 íàñòóïíîãî çà êâàðòàëîì ïîñòàâêè – çàëåæíî â³ä 7.3.9 îáðàíîãî çâ³òíîãî ïåð³îäó) íå îòðèìàíî îïëàòó â ïîâí³é ñóì³ (ç óðàõóâàííÿì ÏÄÂ) ßêùî ïëàòíèê ïîäàòêó ðîçïî÷àâ ïðîöåäóðó âðåãóëþâàííÿ ñóìí³âíî¿, áåçíàä³éíî¿ çàáîðãîâàíîñò³, ïîäàòêîâå çîáîâ’ÿçàííÿ ùîäî ÏÄ íå â³äîáðàæàºòüñÿ 3 ³äîáðàæåííÿ ñóìè ïîäàòêîâîãî êðåäèòó ùîäî ÏÄ íà äàòó ïåðåðàõóâàííÿ êîøò³â àáî íàäàííÿ ³íøèõ âèä³â êîìïåíñàö³¿ âàðòîñò³ çà ñèðîâèíó, ìàòåð³àëè, òîâàðè òîùî, îñíîâíèõ ôîíä³â, çà Ï.ï. âèíÿòêîì ëåãêîâèõ àâòîìîá³ë³â (êð³ì òàêñîìî- 641 644 7.3.9 òîð³â), íåìàòåð³àëüíèõ àêòèâ³â, ùî ïðèäáàâàþòüñÿ ç ìåòîþ ¿õ ïîäàëüøîãî âèêîðèñòàííÿ â îïîäàòêîâóâàíèõ îïåðàö³ÿõ ó ìåæàõ ãîñïîäàðñüêî¿ ä³ÿëüíîñò³ ïîêóïöÿ 4 Îòðèìàííÿ ñèðîâèíè, ìàòåð³àë³â, òîâàð³â, ðîá³ò, 644 Ðàõóíêè Ï.ï. ïîñëóã, îñíîâíèõ ôîíä³â, çà âèíÿòêîì ëåãêîâèõ îáë³êó 7.3.9 àâòîìîá³ë³â (êð³ì òàêñîìîòîð³â), íåìàòåð³àëüíèõ çîáîàêòèâ³â, ùî ïðèäáàâàþòüñÿ ç ìåòîþ ¿õ ïîäàëüâ’ÿçàíü øîãî âèêîðèñòàííÿ â îïîäàòêîâóâàíèõ îïåðàö³ÿõ ó ìåæàõ ãîñïîäàðñüêî¿ ä³ÿëüíîñò³ ïîêóïöÿ

Протягом строку застосування касового методу платник податку зазначає про це у податкових деклараціях з цього податку. Платник податку, що обрав касовий метод обліку, не має права його застосовувати до: 61

О.С. Гусакова Податковий облік

Š імпортних та експортних операцій; Š операцій з поставки підакцизних товарів. Якщо товари (послуги) залишаються неоплаченими у повній сумі (з урахуванням цього податку) протягом трьох податкових місяців, наступних за місяцем, у якому відбулася їх поставка платником податку, що вибрав касовий метод (протягом кварталу, наступного за кварталом їх надання, для платників податку, що вибрали квартальний податковий період), та такий платник не розпочав процедуру врегулювання сумнівної, безнадійної заборгованості відповідно до законодавства, то сума нарахованих податків підлягає включенню до складу податкових зобов’язань такого платника податку за наслідками наступного податкового періоду. Застосування касового методу зупиняється з податкового періоду, наступного за податковим періодом, протягом якого платник податку приймає самостійне рішення про перехід до загальних правил визначення дати виникнення податкових зобов’язань та податкового кредиту (методу нарахувань) чи досягає обсягу оподатковуваних операцій. Платник податку має право самостійно відмовитися від касового методу шляхом надіслання відповідної заяви на адресу податкового органу за місцем податкової реєстрації. У разі, якщо обсяги оподатковуваних операцій за наслідками звітного періоду перевищують розмір суми, визначеної законом, платник податку зобов’язаний відмовитися від касового методу шляхом надіслання відповідної заяви на адресу податкового органу, в якому він зареєстрований як платник цього податку, разом із поданням податкової декларації за такий звітний період. У цьому випадку платник податку переходить до загальних правил оподаткування починаючи з наступного податкового періоду. У разі, якщо платник податку не подає таку заяву у встановлені строки, податковий орган повинен перерахувати суму податкових зобов’язань та податкового кредиту такого платника податку починаючи з податкового періоду, на який припадає гранична дата подання його заяви про відмову від касового методу, а платник податку позбав62

Розділ 2. Податковий облік з податку на додану вартість

ляється права використання касового методу протягом наступних 36 податкових місяців. З початку застосування касового методу на підставах, визначених Законом України “Про податок на додану вартість”, суми податкових зобов’язань та податкового кредиту, що виникли до застосування касового методу, не піддягають перерахунку у зв’язку з початком такого застосування. При касовому чи звичайному методі оподаткування співставлення податкових зобов’язань і податкового кредиту дає інформацію про позитивне чи від’ємне значення суми податку на додану вартість (рис. 2.4). Çàãàëüíà ñóìà ïîäàòêîâèõ çîáîâ’ÿçàíü ï³äïðèºìñòâà

Çàãàëüíà ñóìà ïîäàòêîâîãî êðåäèòó ï³äïðèºìñòâà

гçíèöÿ ìàº

Ïîçèòèâíå çíà÷åííÿ

Ñóìà ÏÄÂ, ùî ï³äëÿãຠñïëàò³ äî áþäæåòó

³䒺ìíå çíà÷åííÿ Ñóìà ÏÄÂ, ùî ï³äëÿãຠáþäæåòíîìó â³äøêîäóâàííþ Çìåíøåííÿ ïîäàòêîâèõ çîáîâ’ÿçàíü ç ïîäàòêó íà äîäàíó âàðò³ñòü íàñòóïíèõ ïîäàòêîâèõ ïåð³îä³â

Ïåðåðàõóâàííÿ íà ðàõóíîê ï³äïðèºìñòâà â óñòàíîâ³ áàíêó

Рис. 2.4. Співставлення податкових зобов'язань і податкового кредиту з податку на додану вартість

Якщо визначено суму, що підлягає бюджетному відшкодуванню, платник податку перевіряється податковими органами згідно з методичними рекомендаціями щодо взаємодії 63

О.С. Гусакова Податковий облік

між підрозділами органів державної податкової служби України при організації та проведенні перевірок достовірності нарахування бюджетного відшкодування податку на додану вартість, затвердженими Наказом Державної податкової адміністрації України від 18.08.2005 р. № 350, які розроблено ДПАУ згідно з вимогами Закону України “Про державну податкову службу в Україні” від 04.12.1990р. № 509-XII та Закону України “Про податок на додану вартість” від 03.04.1997р. № 168/97-ВР. Перевірка може бути двох видів — документальною невиїзною (камеральною) і позаплановою виїзною. Документальну невиїзну перевірку податкові органи повинні провести обов’язково. А от позапланова виїзна перевірка проводиться лише за наявності достатніх підстав вважати, що розрахунок суми бюджетного відшкодування було здійснено з порушенням податкового законодавства. Документальна невиїзна перевірка (камеральна) з питань визначення достовірності нарахування бюджетного відшкодування — перевірка, що проводиться у приміщенні органу державної податкової служби на підставі поданих документів, пов’язаних із нарахуванням і сплатою податків та зборів. Під час проведення такої перевірки від платника вимагаються завірені копії первинних документів, що підтверджують факт оплати товарів (послуг) основним постачальникам і копії реєстрів отриманих та виданих податкових накладних. Основними постачальниками вважаються суб’єкти господарювання, яким платник фактично сплатив у попередньому періоді суму ПДВ у вартості придбаних товарів (послуг) не менше 5 % (для юридичних осіб) і 3 % (для фізичних осіб) від загальної суми сплаченого ПДВ. Платник може відмовитися у наданні копій. Відразу після відмови в наданні копій документів виникнуть підстави для проведення позапланової виїзної перевірки. Результатом документальної невиїзної перевірки є: Š підтвердження правомірності сум бюджетного відшкодування ПДВ, у тому числі й часткове; 64

Розділ 2. Податковий облік з податку на додану вартість

Š зменшення заявленої суми бюджетного відшкодування ПДВ, у тому числі й часткове; Š установлення факту заниження суми бюджетного відшкодування ПДВ; Š відмова в наданні суми бюджетного відшкодування ПДВ; Š визначення необхідності проведення позапланової виїзної перевірки. Рішення про проведення позапланової виїзної перевірки за наявності достатніх підстав приймається керівником органу податкової служби (або посадовою особою, яка виконує його обов’язки). Якщо під час камеральної перевірки платник не надав на вимогу податкових органів копії документів, то до початку позапланової перевірки їх можуть затребувати ще раз. Для цього направляється письмовий запит платнику. Так само, як і в порядку проведення документальної невиїзної перевірки, особлива увага приділяється основним постачальникам (сума ПДВ становить не менше як 5% (для юридичних осіб) і 3% (для фізичних осіб) від загальної суми сплаченого ПДВ). Стосовно таких постачальників може бути проведено зустрічні перевірки. Обов’язкові зустрічні перевірки чекають на постачальників платника ПДВ, в яких сума зобов’язань щодо ПДВ у податковому періоді за операціями з цим платником становить 30 % і більше від загальної суми їх податкових зобов’язань. Результатом позапланової виїзної перевірки є: Š підтвердження правомірності сум бюджетного відшкодування ПДВ, у тому числі й часткове; Š зменшення заявленої суми бюджетного відшкодування ПДВ, у тому числі й часткове; Š установлення факту заниження суми бюджетного відшкодування ПДВ; Š відмова в наданні суми бюджетного відшкодування ПДВ. 65

О.С. Гусакова Податковий облік

У діяльності підприємств можуть бути не тільки операції, які оподатковуються за ставкою 20 чи 0 відсотків, а й такі, що не є об’єктом оподаткування, і операції, звільнені від оподаткування. Серед операцій, що не є об’єктом оподаткування: Š передача майна у схов (відповідальне зберігання), а також у лізинг (оренду), крім передачі у фінансовий лізинг; Š повернення майна із схову (відповідального зберігання) його власнику, а також майна, попередньо переданого в лізинг (оренду) лізингодавцю (орендодавцю), крім переданого у фінансовий лізинг; Š надання послуг із страхування, співстрахування або перестрахування особами, які мають ліцензію на здійснення страхової діяльності відповідно до закону, а також пов’язаних з такою діяльністю послуг страхових (перестрахових) брокерів та страхових агентів; Š надання послуг із загальнообов’язкового соціального та пенсійного страхування, недержавного пенсійного забезпечення, залучення обслуговування та пенсійних вкладів; Š надання послуг з інкасації, розрахунково-касового обслуговування, залучення, розміщення та повернення коштів за договорами позики, депозиту, вкладу (у тому числі пенсійного), управління коштами та цінними паперами (корпоративними правами та деривативами), доручення, надання, управління і переуступки фінансових кредитів, кредитних гарантій і банківських поручительств особою, що надала такі кредити, гарантії або поручительства; Š оплата вартості державних платних послуг, які надаються фізичним або юридичним особам органами виконавчої влади і місцевого самоврядування та обов’язковість отримання (поставки) яких встановлюється законодавством, включаючи плату за реєстрацію, отримання ліцензії (дозволу), сертифікатів у вигляді зборів, державного мита тощо; Š виплати у грошовій формі заробітної плати (іншим прирівняним до неї виплатам), а також пенсій, стипендій, субсидій, дотацій за рахунок бюджетів або Пенсійного фонду Ук66

Розділ 2. Податковий облік з податку на додану вартість

раїни чи фондів загальнообов’язкового соціального страхуваннях (крім тих, що надаються у майновій формі); Š надання позашкільним навчальним закладом вихованцям, учням і слухачам платних послуг у сфері позашкільної освіти тощо. Звільняються від оподаткування операції, наприклад, з: Š поставки вітчизняних продуктів дитячого харчування молочними кухнями та спеціалізованими магазинами і куточками, які виконують функції роздаточних пунктів, у порядку і за переліком продуктів, встановленими Кабінетом Міністрів України. Перелік вітчизняних продуктів дитячого харчування, операції з продажу яких молочними кухнями, спеціалізованими магазинами та куточками, які виконують функції роздаточних пунктів, звільняються від обкладення податком на додану вартість та Порядок продажу вітчизняних продуктів дитячого харчування молочними кухнями, спеціалізованими магазинами та куточками, які виконують функції роздаточних пунктів, затверджені Постановою Кабінету Міністрів України від 08.09.1997р. № 996; Š поставки (передплати) періодичних видань друкованих засобів масової інформації та книжок, крім видань еротичного характеру, учнівських зошитів, підручників та навчальних посібників українського виробництва, словників українськоіноземної або іноземно-української мови; доставки таких періодичних видань друкованих засобів масової інформації на митній території України; Š поставки послуг з реєстрації актів громадянського стану державними органами, уповноваженими здійснювати таку реєстрацію згідно із законодавством; Š поставки путівок на санаторно-курортне лікування та відпочинок на території України фізичних осіб віком до 18 років тощо.

67

О.С. Гусакова Податковий облік

2.4. Âèêîðèñòàííÿ äàíèõ ïîäàòêîâîãî îáë³êó äëÿ ñêëàäàííÿ ïîäàòêîâî¿ çâ³òíîñò³ По завершенню звітного (податкового) періоду особа, яка зареєстрована платником податку на додану вартість повинна подати до податкового органу звітність — податкову декларацію з податку на додану вартість. Подання декларації передбачено пунктом 4.1 ст. 4 Закону України від 21 грудня 2000 р. №2181-111 “Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”. Декларація подається до податкового органу за місцем реєстрації особою, яка зареєстрована платником податку на додану вартість. Порядок заповнення та подання податкової декларації з податку на додану вартість затверджений наказом ДПА України від 30.05.1997 № 166 (у редакції наказу від 15.06.2005 №213). Декларація до органів податкової служби може бути подана: на паперових носіях; на магнітних носіях з роздрукованими копіями файлів; засобами електронної пошти Е-mаіl; поштовими відправленнями. Звітний (податковий) період може дорівнювати одному календарному місяцю або одному календарному кварталу в залежності від обсягу оподатковуваних операцій за минулі дванадцять місячних податкових періодів. Звітним (податковим) періодом є один календарний місяць. Платник податку, обсяг оподатковуваних операцій якого за минулі дванадцять місячних звітних (податкових) періодів не перевищував 300000 гривень (без урахування податку на додану вартість), може вибрати квартальний звітний (податковий) період. При виборі квартального звітного (податкового) періоду платник податку разом з декларацією за останній звітний (податковий) період календарного року подає до податкової 68

Розділ 2. Податковий облік з податку на додану вартість

інспекції (адміністрації) заяву про вибір квартального звітного (податкового) періоду. Якщо звітний (податковий) період дорівнює календарному місяцю, декларація подається до державної податкової інспекції (адміністрації) за місцезнаходженням платника протягом 20 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця. Якщо звітний (податковий) період дорівнює календарному кварталу, декларація подається до державної податкової інспекції (адміністрації) за місцезнаходженням платника протягом 40 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу. Ïîäàòêîâà äåêëàðàö³ÿ ç ÏÄÂ

Çà ñêîðî÷åíîþ ôîðìîþ ïîäàþòü ñ³ëüñüêîãîñïîäàðñüê³ ³ ïåðåðîáí³ ï³äïðèºìñòâà, ÿê³ ïðàöþþòü çà ïï. 11.21 ³ 11.29 Çàêîíó ïðî ïîäàòîê íà äîäàíó âàðò³ñòü

Çà ïîâíîþ ôîðìîþ

Òåðì³í ïîäàííÿ äî ïîäàòêîâèõ îðãàí³â

Ùîì³ñÿ÷íî, ÿêùî îáñÿã îïîäàòêîâóâàíèõ îïåðàö³é çà 12 ìèíóëèõ ì³ñÿö³â ïåðåâèùèâ 300000 ãðí

Çà âèáîðîì ïëàòíèêà ùîì³ñÿ÷íî ÷è ùîêâàðòàëüíî, ÿêùî îáñÿã îïîäàòêîâóâàíèõ îïåðàö³é çà 12 ìèíóëèõ ì³ñÿö³â íå ïåðåâèùèâ 300000 ãðí

Рис.2.5. Порядок складання податкової звітності з податку на додану вартість

Платник податку самостійно обчислює суму податкового зобов’язання, яку зазначає в декларації. 69

О.С. Гусакова Податковий облік

Дані, наведені в декларації, мають відповідати даним бухгалтерського та податкового обліку платника, достовірність даних підтверджується: підписом платника, якщо платник — фізична особа, в інших випадках (особа, яка визначена як платник податку на додану вартість, крім фізичних осіб) — підписами відповідальних посадових осіб (керівника, головного бухгалтера) та печаткою, а в разі подання декларації в електронній формі — електронним підписом осіб (які підписують декларацію), зареєстрованим у порядку, визначеному законодавством. Декларація подається платником незалежно від того, виникло у звітному (податковому) періоді в нього податкове зобов’язання чи ні, тобто незалежно від стану фінансово-господарської діяльності платника податку. Основою для відображення даних у податковій декларації з податку на додану вартість є реєстр отриманих та виданих податкових накладних (табл. 2.2). Перший розділ декларації складається відповідно до даних другого розділу реєстру. Таблиця 2.2 Взаємозв’язок декларації з податку на додану вартість і реєстру виданих податкових накладних Ïîäàòêîâ³ çîáîâ’ÿçàííÿ (ðîçä³ë ² äåêëàðàö³¿ ³ ðîçä³ë ²² Ðåºñòðó) ¹ ðÿäêà äåêëàðàö³¿ 1 2.1 2.2 3 4 6 7 8 ¹ ãðàôè ðåºñòðó 7,8 11 9 10 10 7,8 -

91 10

У рядках 1–5 — декларації вказуються загальні обсяги поставки, за якими у платника в даному звітному періоді виникло податкове зобов’язання. До рядка 1 декларації включаються оподатковувані за ставкою 20 відсотків обсяги поставки, здійснені на митній території України. У рядку 2 вказуються обсяги поставки, що оподатковуються за нульовою ставкою, окремо експортні, окремо інші операції. 70

Розділ 2. Податковий облік з податку на додану вартість

Рядок 3 “Операції, що не є об’єктом оподаткування” заповнюється платником у тому випадку, якщо платник здійснює такі операції як частину в загальному обсязі поставки та зареєстрований (або має бути зареєстрований) як платник податку на додану вартість. До декларації платником додається довідка довільної форми, засвідчена підписом керівника чи головного бухгалтера із зазначенням виду операції та пункту Закону про податок на додану вартість, відповідно до якого така операція не є об’єктом оподаткування. У рядку 4 “Операції, які звільнені від оподаткування”, вказується обсяг операцій, звільнених від оподаткування відповідно до ст. 5 Закону про податок на додану вартість та тимчасово звільнених від оподаткування відповідно до ст. 11 Закону про податок на додану вартість чи інших нормативноправових актів. До декларації платником додається довідка довільної форми із зазначенням виду операції та пункту закону про ПДВ чи іншого нормативно-правового акта, відповідно до якого така операція звільнена від оподаткування. У рядку 5 “Загальний обсяг поставки” вказується загальний обсяг оподатковуваних та неоподатковуваних операцій, заповнюється тільки колонка А. У рядку 6 вказується обсяг імпорту товарів протягом звітного (податкового) періоду, при імпорті яких сплату податку на додану вартість було відстрочено шляхом видачі податкового векселя та вказується термін погашення векселя. У рядку 7 вказуються обсяги послуг, отриманих від нерезидента на митній території України. Коригування податкових зобов’язань на основі попередніх звітних періодів відображається у рядку 8. При заповненні цього рядка обов’язкове подання додатка 1 до податкової декларації. У рядку 8.1 відображається сума податку, яка збільшує або зменшує суму податкового зобов’язання в результаті самостійного виправлення платником помилки, що міститься в раніше поданій податковій декларації. 71

О.С. Гусакова Податковий облік

У рядку 8.2 відображаються суми збільшення податкових зобов’язань, що виникають у зв’язку із нецільовим використанням товарів, увезених у пільговому режимі. У рядку 8.3 відображається збільшення або зменшення податкових зобов’язань, що здійснюється відповідно до п. 4.5 ст. 4 Закону про податок на додану вартість. У рядку 8.4 відображаються інші випадки збільшення (зменшення) податкових зобов’язань. Згідно з Інструкцією з бухгалтерського обліку податку на додану вартість, затвердженою наказом міністерства фінансів України від 1.07.1997 № 141 (зі змінами та доповненнями) суми податкових зобов’язань з податку на додану вартість відображаються платниками цього податку за кредитом субрахунку 641 “Розрахунки за податками”, аналітичний рахунок “Розрахунки за податками на додану вартість” (табл. 2.3). Таблиця 2.3 Кореспонденція рахунків згідно з Інструкцією з бухгалтерського обліку податку на додану вартість ¹ ç/ï 1 1

72

íö³ÿ ðàõóíê³â ²íñòðóêö³¿ Íîðìàòèâíà Ãîñïîäàðñüêà îïåðàö³ÿ ç â³äîáðàæåí- ç áóõãàëáàçà íÿ ñóìè òåðñüêîãî îáë³êó äåáåò êðåäèò 2 3 4 5 6 Ïîñòàâêà òîâàð³â (ðîá³ò, ïîñëóã) çà ïðÿìèìè äîãîâîðàìè Ïîñòàâêà ãîòîâî¿ ïðîÏîäàòêîâ³ çîäóêö³¿, òîâàð³â, ðîá³ò, áîâ’ÿçàííÿ íå ïîñëóã, ³íøèõ ìàòåð³àíàðàõîâóþòüñÿ ïðè êàñîâîìó ëüíèõ ö³ííîñòåé, íåîáîìåòîä³ ¿õ âèçíàðîòíèõ àêòèâ³â, çà ÿê³ íà äàòó ïîñòàâêè íå îòðè÷åííÿ, íàïðèìàíî â³ä ïîêóïöÿ êîøòè êëàä, ðåàë³çàö³ÿ ç 70, 641 Ï. 1.1. îïëàòîþ çà ðàõó(³íø³ àêòèâè) 71,74 íîê áþäæåòíèõ êîøò³â (ïï..7.3.5. ñò. 7 çàêîíó ïðî ÏÄÂ). Ó òàêîìó âèïàäêó íåîáõ³äíî êðåäèòóâàòè ñóáðàõóíîê 643

Розділ 2. Податковий облік з податку на додану вартість

Продовження табл. 2.3 2

3

4

5

6

Çá³ëüøåííÿ ñóìè êîìïåíñàö³¿ ï³ñëÿ ïîñòàâêè ãîòîâî¿ ïðîäóêö³¿, òîâàð³â, ðîá³ò, ïîñëóã., ³íøèõ ìàòåð³àëüíèõ ö³ííîñòåé Çìåíøåííÿ ñóìè êîìïåíñàö³¿ ï³ñëÿ ïîñòàâêè ãîòîâî¿ ïðîäóêö³¿, òîâàð³â, ðîá³ò, ïîñëóã, ³íøèõ ìàòåð³àëüíèõ ö³ííîñòåé (ìåòîäîì «ñòîðíî») Ïîâåðíåííÿ ïîêóïöåì ðàí³øå ïîñòàâëåíèõ éîìó ãîòîâî¿ ïðîäóêö³¿, òîâàð³â, ³íøèõ ìàòåð³àëüíèõ ö³ííîñòåé (ìåòîäîì «ñòîðíî»)

70, 71,74

Îòðèìàííÿ ï³äïðèºìñòâîì êîøò³â â³ä ïîêóïö³â (çàìîâíèê³â) â îïëàòó ïðîäóêö³¿, òîâàð³â, ðî643 á³ò, ïîñëóã, ³íøèõ ìàòåð³àëüíèõ ö³ííîñòåé, ùî ï³äëÿãàþòü ïîñòàâö³ (ïåðåäà÷³, âèêîíàííþ) Ïîñòàâêà ïîïåðåäíüî îïëà÷åíî¿ ïðîäóêö³¿, 70, 71, òîâàð³â, ðîá³ò, ïîñëóã, 74 ³íøèõ ìàòåð³àëüíèõ ö³ííîñòåé

641

Ï. 7

Ó öüîìó âèïàäêó ̳íô³í óçãîäæóº áóõãàëòåðñüêèé îáë³ê ç ïîäàòêîâèì. Ðîçðîáëåí³ ³íñòðóêö³¿ ç áóõãàëòåðñüêîãî îáë³êó ÏÄ âèõîäÿòü ç âèìîã çìåíøåííÿ ïðîäàâöåì ñóìè ïîäàòêîâîãî çîáîâ’ÿçàííÿ, âèêëàäåíèõ ó ï. 4.5 ñò. 4 Çàêîíó ïðî ÏÄÂ, à òàêîæ ï. 20 Ïîðÿäêó çàïîâíåííÿ ïîäàòêîâî¿ íàêëàäíî¿

Çã³äíî ç ïï. 7.3.1 ñò. 7 Çàêîíó ïðî ÏÄÂ

641 Ï. 1.2.

643

Між даними податкового і фінансового обліку існує тісний взаємозв’язок. Вони ґрунтуються на однакових первинних документах (табл. 2.4). Визначають належну до сплати чи 73

О.С. Гусакова Податковий облік

до відшкодування з бюджету суму податку на додану вартість. Другий розділ декларації з податку на додану вартість складається згідно з даними першого розділу реєстру. Таблиця 2.4 Взаємозв’язок декларації з ПДВ і реєстру отриманих податкових накладних Ïîäàòêîâèé êðåäèò (ðîçä³ë ²² äåêëàðàö³¿ ³ ðîçä³ë ² ðåºñòðó) ¹ ðÿäêà äåêëàðàö³¿ 10.1 10.2 11.1 11.2 12.1-12.5 13 14,15 16 11+12, ¹ ãðàôè ðåºñòðó 7,8 9+10 7 9 7,8 9+10 13+14

До розділу II “Податковий кредит” (рядки 10—15 декларації) включаються обсяги придбання (виготовлення, будівництва, спорудження) з податком на додану вартість або без податку на додану вартість товарів (послуг), основних фондів на митній території України, імпортованих товарів, отриманих на митній території України від нерезидента послуг з метою їх подальшого використання у межах господарської діяльності платника податку, а також тих, які не призначаються для їх використання у господарській діяльності, або придбані з метою їх використання для поставки послуг за межами митної території України (рис. 2.6). Коригування податкового кредиту за попередні звітні періоди відображається у рядку 16. При заповненні цього рядка обов’язковим є подання додатка 1 до податкової декларації. У рядку 16.1 відображається сума податку, яка збільшує або зменшує суму податкового кредиту в результаті самостійного виправлення платником помилки, що міститься в раніше поданій податковій декларації. У рядку 16.2 відображається збільшення або зменшення податкового кредиту. У рядку 16.3 відображаються інші випадки збільшення (зменшення) податкового кредиту. Відповідно до Інструкції з бухгалтерського обліку податку на додану вартість суми податкового кредиту відображаються за дебетом субрахунку 641 “Розрахунки за податками” (табл. 2.5). 74

Розділ 2. Податковий облік з податку на додану вартість Ô³íàíñîâèé îáë³ê

Ïåðåâ³ðêà

Ïîäàòêîâèé îáë³ê

Óçãîäæåííÿ

Âèïèñêà ïîäàòêîâî¿ íàêëàäíî¿

Îòðèìàííÿ ï³äïðèºìñòâîì ïîïåðåäíüî¿ îïëàòè çà òîâàðè íà ïîòî÷íèé ðàõóíîê (Ñóìà 90 000 ãðí)

Ðåºñòðàö³ÿ â ðåºñòð³ âèäàíèõ ïîäàòêîâèõ íàêëàäíèõ

Äåáåò ðàõóíêà

Êðåäèò ðàõóíêà

311 “Ïîòî÷í³ ðàõóíêè â íàö³îíàëüí³é âàëþò³” 643 “Ïîäàòêîâ³ çîáîâ’ÿçàííÿ”

681 “Ðîçðàõóíêè çà îòðèìàíèìè àâàíñàìè” 641 “Ðîçðàõóíêè çà ïîäàòêàìè”

Ñóìà, ãðí. 90000 15000

³äâàíòàæåííÿ òîâàð³â (Ñóìà 90 000 ãðí) Ôîðìóâàííÿ â áóõãàëòåðñüêîìó îáë³êó ³íôîðìàö³¿ ïðî çîáîâ’ÿçàííÿ âèçíà÷åíî â Ïîëîæåíí³ (ñòàíäàðò³) áóõãàëòåðñüêîãî îáë³êó 11 “Çîáîâ’ÿçàííÿ” 361 “Ðîçðàõóíêè ç â³ò÷èçíÿíèìè ïîêóïöÿìè” 702 “Äîõ³ä â³ä ðåàë³çàö³¿ òîâàð³â” 681 “Ðîçðàõóíêè â³ä ðåàë³çàö³¿ òîâàð³â”

702 “Äîõ³ä â³ä ðåàë³çàö³¿ òîâàð³â” 643 “Ïîäàòêîâ³ çîáîâ’ÿçàííÿ” 361 “Ðîçðàõóíêè ç â³ò÷èçíÿíèìè ïîêóïöÿìè”

Ôîðìóâàííÿ â áóõãàëòåðñüêîìó îáë³êó ³íôîðìàö³¿ ïðî äîõîäè âèçíà÷åíî â Ïîëîæåíí³ (ñòàíäàðò³) 15 “Äîõ³ä”

90000 15000 90000

³äîáðàæåííÿ â äåêëàðàö³¿ ç ÏÄ (Ðîçä³ë ²) Ðÿäîê 1 Êîëîíêà À ñóìà 90000 – 15000 = =75000 ãðí Ðÿäîê 1 Êîëîíêà Á Ñóìà 15000 ãðí

³äîáðàæåííÿ ñîá³âàðòîñò³ ðåàë³çîâàíèõ òîâàð³â (Ñóìà 50000 ãðí) 281 “Òîâàðè íà ñêëàä³” 902 “Ñîá³âàðò³ñòü ðåàë³çîâàíèõ òîâàð³â” 791 “Ðåçóëüòàò îïåðàö³éíî¿ 902 “Ñîá³âàðò³ñòü ðåàë³çîâàíèõ òîâàð³â” ä³ÿëüíîñò³”

50000 50000

Ôîðìóâàííÿ â áóõãàëòåðñüêîìó îáë³êó ³íôîðìàö³¿ ïðî çàïàñè ³ ñîá³âàðò³ñòü ðåàë³çîâàíèõ òîâàð³â âèçíà÷åíî â Ï(ñ)ÁÎ “Çàïàñè” Âèçíà÷åííÿ ô³íàíñîâîãî ðåçóëüòàòó ïðè ñïèñàíí³ äîõîäó â³ä ðåàë³çàö³¿ òîâàð³â íà ðàõóíîê 791 702 «Äîõ³ä â³ä ðåàë³çàö³¿ òîâàð³â» 791 «Ðåçóëüòàò îïåðàö³éíî¿ ä³ÿëüíîñò³»

75000

Рис. 2.6. Взаємозв'язок податкового і фінансового обліку розрахунків з бюджетом по податку на додану вартість за податковими зобов'язаннями

75

О.С. Гусакова Податковий облік

Таблиця 2.5 Кореспонденція рахунків відповідно до Інструкції з бухгалтерського обліку податку на додану вартість ¹ ç/ï 1 1

2

3

4

5

76

ö³ÿ ðàõóíê³â ç ²íñòðóêö³¿ Íîðìàòèâíà â³äîáðàæåííÿ ç áóõãàëáàçà ñóìè ÏÄ òåðñüêîãî îáë³êó äåáåò êðåäèò 2 3 4 5 6 Ïðèäáàííÿ òîâàð³â (ðîá³ò, ïîñëóã) çà ïðÿìèìè äîãîâîðàìè Ïðèäáàííÿ (äî îïëàòè àáî ïåðåäà÷³ ³íøèõ àêòèâ³â) ìàòåð³àëüíèõ ö³ííîñòåé, 641 63,68 Ï.2.1 ðîá³ò òà ïîñëóã, âàðò³ñòü ÿêèõ â³äíîñèòüñÿ äî ñêëàÇã³äíî ç ï.9 äó âàëîâèõ âèòðàò ÏÁÎ- 9, ï. 18 Ó ðàç³ ïðèäáàííÿ ìàòåð³àëüíèõ ö³ííîñòåé, ÏÁÎ-16 îòðèìàííÿ âèêîíàíèõ ðîá³ò òà ïîñëóã, âàðò³ñòü ÿêèõ íå âêëþ÷àºòüñÿ äî ñêëàäó Ï. 9 âàëîâèõ âèòðàò, ñóìà ÏÄ îáë³êîâóºòüñÿ ó ïåðâ³ñí³é âàðòîñò³ çàïàñ³â, âêëþ÷àºòüñÿ äî âèòðàò ä³ÿëüíîñò³ Çä³éñíåííÿ ïîïåðåäíüî¿ îïëàòè çà ìàòåð³àëüí³ Çã³äíî ç ïï.7.5.1 644 Ï.2.2 ö³ííîñò³, ðîáîòè, ïîñëóãè, 641 Çàêîíó ïðî ÏÄ âàðò³ñòü ÿêèõ âêëþ÷àºòüñÿ äî ñêëàäó âàëîâèõ âèòðàò Îòðèìàííÿ ïîïåðåäíüî îïëà÷åíèõ ìàòåð³àëüíèõ Çàêðèòòÿ ñóáðà37 ö³ííîñòåé, ðîá³ò, ïîñëóã, 644 õóíêó 644 âàðò³ñòü ÿêèõ â³äíîñèòüñÿ äî ñêëàäó âàëîâèõ âèòðàò Çìåíøåííÿ ï³ñëÿ ïîñòàâÇàçíà÷åíèé ïîêè ñóìè êîìïåíñàö³¿ çà ðÿäîê â³äîáðàðàí³øå ïðèäáàí³ òîâàðè, æåííÿ ÏÄ îïè³íø³ ìàòåð³àëüí³ ö³ííîñò³, ñàíî â ï.4.5. ñò. âèêîíàí³ òà ïðèéíÿò³ 4 Çàêîíó ïðî ðîáîòè, ïîñëóãè ÏÄÂ, à òàêîæ â ï.20 Ïîðÿäêó çà63,68 641 Ï.7 ïîâíåííÿ ïîäàòêîâî¿ íàêëàäíî¿. Öÿ êîðåñïîíäåíö³ÿ óçãîäæóºòüñÿ ç âèìîãàìè ïîäàòêîâîãî îáë³êó Ãîñïîäàðñüêà îïåðàö³ÿ

Розділ 2. Податковий облік з податку на додану вартість

Продовження табл. 2.5 6

7

8

9

10

11

Ïîâåðíåííÿ ïðîäàâöþ ðàí³øå ïðèäáàíèõ òîâàð³â, ³íøèõ ìàòåð³àëüíèõ ö³ííîñòåé Ïðèäáàííÿ (îòðèìàííÿ) ìàòåð³àëüíèõ ö³ííîñòåé, âèêîíàíèõ ðîá³ò òà ïîñëóã, âàðò³ñòü ÿêèõ â³äíîñèòüñÿ äî ñêëàäó âàëîâèõ âèòðàò áåç ïîäàòêîâî¿ íàêëàäíî¿ Îòðèìàííÿ ïîäàòêîâî¿ íàêëàäíî¿ àáî ïîäàííÿ ïîêóïöåì äî ïîäàòêîâèõ îðãàí³â çàÿâè, îôîðìëåíî¿ â³äïîâ³äíî äî ïîäàòêîâîãî çàêîíîäàâñòâà

Çã³äíî ç ïï. 7.4.5. ñò. 7 Çàêîíó ïðî ÏÄ íå 37, 644 äîçâîëÿºòüñÿ 63,68 âêëþ÷åííÿ äî ñêëàäó ïîäàòêîâîãî êðåäèòó ñóì ÏÄÂ, íå Ï.8 ï³äòâåðäæåíèõ ïîäàòêîâèìè íàêëàäíèìè. Òîìó 641 644 â öüîìó âèïàäêó âèêîðèñòîâóþòü ñóáðàõóíîê 644 Îïåðàö³¿ ç îñíîâíèìè ôîíäàìè (çàñîáàìè), íåìàòåð³àëüíèìè àêòèâàìè Ïðèäáàííÿ (äî îïëàòè àáî Çã³äíî ç ïï. ïåðåäà÷³ ³íøèõ àêòèâ³â) 7.4.1. ñò. 7 Çàêîîñíîâíèõ ôîíä³â òà íåìàíó ïðî ÏÄ 641 63.68 Ï.2.1 òåð³àëüíèõ àêòèâ³â, ÿê³ çà ñóìà ÏÄ ïîäàòêîâèì çàêîíîäàâñòâêëþ÷àºòüñÿ äî âîì ï³äëÿãàþòü àìîðòèçàñêëàäó ïîäàòêîö³¿ âîãî êðåäèòó çâ³òíîãî ïåð³îäó Çä³éñíåííÿ ïîïåðåäíüî¿ íåçàëåæíî â³ä îïëàòè îñíîâíèõ ôîíä³â ñòðîê³â ââåäåííÿ òà íåìàòåð³àëüíèõ àêòèâ åêñïëóàòàö³þ â³â, ÿê³ çà ïîäàòêîâèì îñíîâíèõ ôîíçàêîíîäàâñòâîì ï³äëÿãàä³â, à òàêîæ òîþòü àìîðòèçàö³¿ 641 644 Ï.2.2 ãî, ÷è áóëè ó ïëàòíèêà ïîäàòêó îïîäàòêîâóâàí³ îáîðîòè ïðîòÿãîì òàêîãî çâ³òíîãî ïåð³îäó Îòðèìàííÿ ïîïåðåäíüî îïëà÷åíèõ îñíîâíèõ ôîíÇàêðèòòÿ ñóáðà644 37 ä³â òà íåìàòåð³àëüíèõ õóíêó 644 àêòèâ³â, ùî ï³äëÿãàþòü àìîðòèçàö³¿

О.С. Гусакова Податковий облік

Продовження табл. 2.5 12

13

Ó ðàç³ ïðèäáàííÿ îñíîâíèõ ôîíä³â ³ íåìàòåð³àëüíèõ àêòèâ³â, ÿê³ çà ïîäàòêîâèì çàêîíîäàâñòâîì íå ï³äëÿãàþòü àìîðòèçàö³¿, ñóìà ÏÄ âêëþ÷àºòüñÿ äî ïåðâ³ñíî¿ âàðòîñò³ îñíîâíèõ çàñîá³â ³ íåìàòåð³àëüíèõ àêòèâ³â Ïîâåðíåííÿ ïðîäàâöþ ðàí³øå ïðèäáàíèõ îñíîâíèõ ôîíä³â ³ íåìàòåð³àëüíèõ àêòèâ³â 63,68

14

15

16

17

78

Çìåíøåííÿ ï³ñëÿ ïîñòàâêè ñóìè êîìïåíñàö³¿ çà ðåàë³çîâàí³ îñíîâí³ ôîíäè ³ íåìàòåð³àëüí³ àêòèâè (ìåòîäîì «ñòîðíî») Ïîâåðíåííÿ ïîêóïöåì ðàí³øå ïîñòàâëåíèõ îñíîâíèõ ôîíä³â ³ íåìàòåð³àëüíèõ àêòèâ³â (ìåòîäîì «ñòîðíî») Ïðèäáàííÿ (îòðèìàííÿ) îñíîâíèõ ôîíä³â, ùî ï³äëÿãàþòü àìîðòèçàö³¿ çã³äíî ç ïîäàòêîâèì çàêîíîäàâñòâîì áåç ïîäàòêîâî¿ íàêëàäíî¿

Îòðèìàííÿ ïîäàòêîâî¿ íàêëàäíî¿ àáî ïîäàííÿ ïîêóïöåì äî îðãàíó ÄÏÑ çàÿâè, îôîðìëåíî¿ â³äïîâ³äíî äî ïîäàòêîâîãî çàêîíîäàâñòâà

Ï. 9

641

Ï.7

74

641

644

37, 63,68

641

644

Ï.8

Ï.8

Çã³äíî ç ï.8 ÏÁÎ-7 òà ï.11 ÏÁÎ-8 Çàçíà÷åíèé ïîðÿäîê â³äîáðàæåííÿ ÏÄ îïèñàíî â ï. 4.5 ñò. 4 Çàêîíó ïðî ÏÄÂ, à òàêîæ ó ï. 20 Ïîðÿäêó çàïîâíåííÿ ïîäàòêîâî¿ íàêëàäíî¿ Çä³éñíþºòüñÿ çìåíøåííÿ ïðîäàâöåì ñóìè ïîäàòíîãî çîáîâ’ÿçàííÿ, (ï.4.5 ñò. 4 Çàêîíó ïðî ÏÄÂ), à òàêîæ ï. 20 Ïîðÿäêó ¹ 165 çàïîâíåííÿ ïîäàòêîâî¿ íàêëàäíî¿ Çã³äíî ç ïï. 7.4.5. ñò. 7 Çàêîíó ïðî ÏÄ íå äîçâîëÿºòüñÿ âêëþ÷åííÿ äî ñêëàäó ïîäàòêîâîãî êðåäèòó ñóì ÏÄÂ, íå ï³äòâåðäæåíèõ ïîäàòêîâèìè íàêëàäíèìè Çàêðèòòÿ ñóáðàõóíêó 644 ó çâ’ÿçêó ç îòðèìàííÿì ïîäàòêîâî¿ íàêëàäíî¿

Розділ 2. Податковий облік з податку на додану вартість

Продовження табл. 2.5 18

˳êâ³äàö³ÿ îñíîâíèõ ôîíä³â çà ð³øåííÿì ïëàòíèêà ÏÄÂ

19

Áåçîïëàòíà ïîñòàâêà îñíîâíèõ ôîíä³â

20

Ïåðåâåäåííÿ îñíîâíèõ ôîíä³â äî ñêëàäó îñíîâíèõ íåâèðîáíè÷èõ ôîíä³â

21

22

Îòðèìàííÿ ï³äïðèºìñòâîì êîøò³â â³ä ïîêóïö³â â îïëàòó îñíîâíèõ ôîíä³â, ùî ï³äëÿãàþòü ïîñòàâö³ Ïîñòàâêà ïîïåðåäíüî îïëà÷åíèõ îñíîâíèõ ôîíä³â

91-94

641

Ï.1.3

10,11

641

Ï. 1.4

643

641

74

643

Ï. 1.2

Êð³ì âèïàäê³â, âñòàíîâëåíèõ àáçàöîì äðóãèì ï.4.9 ñò. 4 Çàêîíó ïðî ÏÄ Áàçà îïîäàòêóâàííÿ âèçíà÷àºòüñÿ çã³äíî ç ï.4.2 ³ 4.9 ñò. 4 Çàêîíó ïðî ÏÄ Âèõîäÿ÷è ç íîðì ï.4.9 ñò. 4 Çàêîíó ïðî ÏÄ ³ ÏÁÎ – 7, íà íàøó äóìêó, ñë³ä äåáåòóâàòè ðàõóíêè îáë³êó âèòðàò (çîêðåìà ðàõóíîê 92), à íå çá³ëüøóâàòè ïåðâ³ñíó âàðò³ñòü íåîáîðîòíèõ àêòèâ³â. Çã³äíî ç ïï. 7.3.1 ñò. 7 Çàêîíó ïðî ÏÄ Çàêðèòòÿ ñóáðàõóíêó 643

Між даними податкового та фінансового обліку за податковим кредитом теж існує взаємоузгодженість і спирання на одні й ті самі первинні документи. В ІІІ розділі декларації з податку на додану вартість визначається сума, належна до сплати чи до відшкодування з бюджету. Якщо в результаті розрахунку отримано значення різниці рядків 18 і 19 більше 0, то платник повинен заповнити рядок 20 декларації. Якщо в результаті розрахунку значення різниці рядків 18 і 19 менше 0, то платник повинен заповнити рядок 21 декларації. 79

О.С. Гусакова Податковий облік

Сума податку на додану вартість, яка підлягає нарахуванню до сплати в бюджет за підсумками поточного звітного періоду, з урахуванням залишку від’ємного значення попереднього звітного періоду, вказується в рядку 27 декларації (рис. 2.7). Ïåðåâ³ðêà

Ô³íàíñîâèé îáë³ê

Îïðèáóòêóâàííÿ òîâàð³â, îòðèìàíèõ â³ä ïîñòà÷àëüíèêà (Ñóìà 120 000 ãðí.)

Äåáåò ðàõóíêà

Ïîäàòêîâèé îáë³ê

Óçãîäæåííÿ Ðåºñòðàö³ÿ â ðåºñòð³ îòðèìàíèõ ïîäàòêîâèõ íàêëàäíèõ

Êðåäèò ðàõóíêà

281 “Òîâàðè íà ñêëàä³”

631 “Ðîçðàõóíêè ç â³ò÷èçíÿíèìè ïîñòà÷àëüíèêàìè”

641 “Ðîçðàõóíêè çà ïîäàòêàìè”

631 “Ðîçðàõóíêè ç â³ò÷èçíÿíèìè ïîñòà÷àëüíèêàìè”

³äîáðàæåííÿ â äåêëàðàö³¿ ç ÏÄ (Ðîçä³ë ²²) Ðÿäîê 10.1 Êîëîíêà À – ñóìà Ñóìà 100 000 ãðí 100000 Ðÿäîê 10.1 Êîëîíêà Á – ñóìà 20000 20 000 ãðí

Рис. 2.7. Взаємозв'язок податкового і фінансового обліку податкового кредиту з податку на додану вартість

Платник податку, який має суми заниження заявленого ним бюджетного відшкодування щодо суми, визначеної податковим органом відповідно до підпункту 7.7.7 пункту 7 ст. 7 закону, та/або суму бюджетного відшкодування минулих звітних періодів, яка зараховується у зменшення податкових зобов’язань з податку на додану вартість наступних податкових періодів, заповнює Розрахунок суми, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету (додаток 2 до податкової декларації з податку на додану вартість). Якщо за результатами поточного звітного (податкового) періоду платником податку визначено від’ємне значення різниці між сумою податкових зобов’язань і сумою податкового кредиту, сума визначеного від’ємного значення враховується у зменшення суми податкового боргу за попередні звітні (податкові) періоди з податку на додану вартість, у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до закону 80

Розділ 2. Податковий облік з податку на додану вартість

(відображається у рядку 22.1 податкової декларації), а решта зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду (відображається у рядку 22.2 податкової декларації поточного звітного (податкового) періоду та переноситься до рядка 23.1 податкової декларації наступного звітного (податкового) періоду). Якщо в наступному звітному податковому періоді різниця між сумою податкових зобов’язань і сумою податкового кредиту, з урахуванням залишку такого від’ємного значення минулого звітного (податкового) періоду, що включається до складу податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду, має від’ємне значення, то платником податку разом з податковою декларацією подається Розрахунок суми бюджетного відшкодування (додаток 3 до податкової декларації з податку на додану вартість). При цьому платник податку, який має право на одержання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення повної суми бюджетного відшкодування на його рахунок у банку, подає Заяву про повернення суми бюджетного відшкодування (додаток 4 до податкової декларації з податку на додану вартість). Бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від’ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередньому податковому періоді постачальникам таких товарів (послуг). Значення рядка 4 Розрахунку суми бюджетного відшкодування (додаток 3 до податкової декларації з податку на додану вартість) переноситься до рядка 25 податкової декларації за поточний звітний податковий період. Залежно від обраного платником напряму повернення суми бюджетного відшкодування (на рахунок цього платника у банку або у зменшення податкових зобов’язань з податку на додану вартість наступних податкових періодів) така сума в повному розмірі вказується або в рядку 25.1, або в рядку 25.2 податкової декларації з податку на додану вартість. При цьому платник податку, який має право на одержання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення повної суми бюджетного відшкодування на його рахунок у банку, подає Заяву про по81

О.С. Гусакова Податковий облік

вернення суми бюджетного відшкодування (додаток 4 до податкової декларації з податку на додану вартість). Залишок від’ємного значення після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду (відображається у рядку 26 податкової декларації поточного звітного податкового періоду та переноситься до рядка 23.2 податкової декларації наступного звітного періоду). Зареєстровані в податковій інспекції (адміністрації) декларації підлягають документальній невиїзній (камеральній) перевірці. За результатами перевірки робіться відповідний запис у розділі ІV податкової декларації та складається Акт про результати документальної невиїзної (камеральної) перевірки податкової декларації з податку на додану вартість. Якщо за результатами перевірки виявлено факт повної або часткової невідповідності суми бюджетного відшкодування до суми, заявленої в декларації, то платнику направляють податкове повідомлення — рішення. На суму, підтверджену до відшкодування, складається Довідка про підтвердження правомірності сум бюджетного відшкодування ПДВ за результатами документальної невиїзної перевірки. Така довідка на руки платнику не видається. За результатами перевірки може бути прийнято рішення про доцільність проведення позапланової виїзної перевірки. Але для цього мають бути достатні підстави вважати, що розрахунок бюджетного відшкодування було складено з порушенням норм податкового законодавства. Оформлення результатів позапланової перевірки здійснюється відповідно до чинного законодавства. Якщо за результатами перевірки виявлено факт повної або часткової невідповідності суми заявленого бюджетного відшкодування, то платнику направляється податкове повідомлення-рішення. На суму, підтверджену до відшкодування, складається Довідка про підтвердження правомірності сум бюджетного відшкодування ПДВ за результатами позапланової документальної перевірки. 82

Розділ 2. Податковий облік з податку на додану вартість

Якщо за результатами перевірки (документальної невиїзної або позапланової виїзної) було складено Довідку про підтвердження сум бюджетного відшкодування ПДВ, то підрозділ обліку та звітності податкового органу заносить інформацію до картки особового рахунка такого платника. Протягом п’яти робочих днів із дати надання Довідки такий підрозділ готує та надає органам Держказначейства висновок про суми бюджетного відшкодування ПДВ з урахуванням результатів перевірок. Сплата визначеної суми податку на додану вартість при місячному податковому періоді здійснюється не пізніше 20 числа місяця, наступного за звітним. При квартальному періоді — не пізніше 10 днів після граничної межі для подання звітності з податку на додану вартість.

2.5. Òåñòîâ³ çàâäàííÿ Ïåðåâ³ðòå ñåáå Завдання 2.1. Підприємство вирішило перейти на спрощену систему оподаткування — сплату єдиного податку з ставкою 10%. Чи потрібно підприємству здійснювати зняття з реєстрації як платника ПДВ: 1. Так, це необхідно зробити. 2. Підприємство може цього не робити. 3. Підприємство може лишатися у реєстрі платників ПДВ, але податкового кредиту і податкових зобов’язань з ПДВ у нього не виникає. Завдання 2.2. 07.08. р. ТОВ “Веста” подало заяву про перехід на сплату 10-відсоткового єдиного податку. Того ж дня платника податків зняли з реєстрації. На той час на балансі підприємства значився комп’ютер вартістю 3000 грн, який використовувала бухгалтерія. Чи виникають у ТОВ “Веста” податкові зобов’язання з ПДВ: 83

О.С. Гусакова Податковий облік

1. Ні. 2. Так, виникають. 3. Зобов’язання виникнуть при поверненні до звичайної системи оподаткування. Завдання 2.3. Нумерація податкових накладних повинна здійснюватися: 1. Кожного місяця починатися з одиниці. 2. Починатися з одиниці кожного нового року. 3. Починається з одиниці після завершення реєстру. Завдання 2.4. Чи потрібно виписувати податкову накладну при натуральних виплатах в рахунок оплати праці фізичним особам: 1. Ні, не потрібно. 2. Треба виписати і один примірник видати працівнику. 3. Усі примірники виписаних накладних залишаються на підприємстві, а в оригіналі робиться відповідна помітка. Завдання 2.5. Підприємство “Гурман” здійснює продаж товарів за готівку. Чи потрібно за такими операціями виписувати податкову накладну: 1. Необхідно виписати підсумкову податкову накладну. 2. Виписувати накладну не потрібно. 3. Треба виписувати накладну на кожну операцію з продажу товарів. Завдання 2.6 Підприємство, що займається роздрібним продажем побутової техніки, закупило у постачальника партію телевізорів — 100 штук за ціною 1200 грн з ПДВ. Один телевізор було вирішено використати для потреб підприємства — передати до приймальні директора. Чи будуть виникати податкові зобов’язання з ПДВ за такою передачею: 1. Податкові зобов’язання виникати не будуть. 2. Податкові зобов’язання виникають, тому що товар передається для невиробничого використання. 3. Податкові зобов’язання є і потрібно сторнувати податковий кредит, відображений при придбанні товарів. 84

Розділ 2. Податковий облік з податку на додану вартість

Завдання 2.7. Працівник підприємства — платника ПДВ представив разом зі звітом про кошти, видані на відрядження, автобусний квиток, в якому зазначена сума ПДВ, але податковий номер перевізника не зазначений. Чи можна відобразити податковий кредит за таким квитком: 1. Ні, не можна. 2. Можна, якщо на квитках вручну дописати податковий номер перевізника. 3. Податковий кредит виникне, якщо до податкової декларації буде додано заяву зі скаргою на перевізника та копію квитка. Завдання 2.8. Підприємством було відпущено покупцю продукцію в зворотній тарі (пляшки, при передачі право власності на них переходить покупцю). По закінченні 12 місяців тару так і не було повернено. Чи виникають у продавця податкові зобов’язання з ПДВ: 1. Так, виникають. 2. У продавця податкові зобов’язання не виникають. 3. Продавцю потрібно сторнувати раніше відображений податковий кредит стосовно придбання тари. Завдання 2.9. Підприємство надає нерезиденту маркетингові послуги та консультації щодо стратегії просування продукції на ринку України. Надалі нерезидент продає продукцію українським компаніям. Нерезидент є юридичною особою без постійного представництва. Чи є об’єктом обкладення ПДВ операції з проведення маркетингових досліджень, що здійснюються на території України: 1. Так, такі послуги обкладаються ПДВ. 2. Послуги не є об’єктом оподаткування ПДВ. 3. По таких операціях підприємство отримує пільгу з ПДВ. 85

О.С. Гусакова Податковий облік

Завдання 2.10. ТОВ “Онікс” (Індивідуальний податковий номер 358657885512. свідоцтво платника ПДВ № 56896545) у жовтні здійснило такі господарські операції: 3 жовтня — придбано товар у фірми “Степ” (Італія) для використання його в господарській діяльності підприємства. При цьому оформлено вантажну митну декларацію № 1223 на суму 3600 грн, ПДВ — 600 грн. 4 жовтня — придбано у фірми “Рол” (Росія) лікарські засоби, які згідно з п.п. 5.1.7 Закону про ПДВ звільнено від оподаткування. Оформлено ВМД № 1224 на суму 1255 грн. 7 жовтня — придбано пилосос у ТОВ “Витязь” (що не використовується в господарській діяльності підприємства). Отримано податкову накладну № 342 на суму 756 грн, ПДВ — 126 грн. Чи потрібно відображати в І розділі реєстру придбані основні засоби для соціальних потреб: 1. Так, але в рядках — не призначені для використання у господарській діяльності. 2. Ні. 3. Не відображають в реєстрі, але в декларації показують. Завдання 2.11. ТОВ “Онікс” 10 жовтня п.р. отримано послуги із заміни фільтра, що не використовується в господарській діяльності підприємства від СПДФО Іванова (неплатника ПДВ). Підписано Акт виконаних робіт № 385 на суму 233 грн. 12 жовтня п.р. отримано консультаційні послуги від ТОВ “Промінь”. Отримано податкову накладну № 145 на суму 360 грн, ПДВ — 60 грн. Придбані послуги буде використано для подальшого надання аудиторських послуг нерезиденту (місце поставки яких визначається відповідно до п. 6.5 закону про ПДВ). 14 жовтня отримано розрахунок коригування до податкової накладної № 52/6 від ТОВ “Крок” на суму поверненого товару 4200 грн, ПДВ — 700 грн. В яких колонках реєстру буде відображено коригування по податковій накладній: 1. В колонках 9, 10. 86

Розділ 2. Податковий облік з податку на додану вартість

2. В колонках 11,12. 3. В колонках 6, 7, 8 зі знаком мінус. Завдання 2.12. ТОВ “Онікс” 26 жовтня п.р. здійснено передоплату за товар ТОВ “Кромка” на суму 2400 грн, ПДВ — 400 грн. Отримано податкову накладну №45. 29 жовтня п.р. затверджено звіт про кошти, видані під звіт, згідно з яким придбано канцелярські товари на суму 36 грн, ПДВ — 6 грн. При цьому надано касовий чек від 10.10.20 р. із фіскальним номером 0006686. 30 жовтня п.р. відображено податковий кредит щодо наданих послуг нерезидентом — фірмою “Топ” (Росія). При цьому у вересні було підписано акт і ТОВ “Топ” (постійне представництво нерезидента) надало податкову накладну від 01.09.20 р. №536 на суму 6000 грн, ПДВ — 1000 грн. Чи буде відображатися в реєстрі податкова накладна, отримана від постійного представництва нерезидента: 1. Так. 2. Ні. 3. Відображають у ІІ розділі реєстру. Завдання 2.13. 03.10.20 p. ТОВ “Онікс” отримано передоплату від ТОВ “Продторг” на суму 3600 грн, ПДВ — 600 грн. Виписано податкову накладну № 1. 05.10.20 р. надано послуги ТОВ “Коло”, що оподатковуються за ставкою 0 %. Виписано податкову накладну №2. 10.10.20 р. продано лікарські препарати фірмі “Норд”. Виписано податкову накладну № 3 на суму 7955 грн із позначкою “Без ПДВ — згідно з пп. 5.1.7 Закону № 168/97-ВР”. В яких графах в ІІ розділі реєстру буде відображено реалізацію лікарських препаратів: 1. У графах 6, 7, 8. 2. У графах 6, 9. 3. У графах 6, 10 . Завдання 2.14. 17.10.20 р. ТОВ “Онікс” продано товар (здійснено експорт товарів та супутніх послуг) нерезиденту — фірмі “Прокс” 87

О.С. Гусакова Податковий облік

(Росія) на суму 6597 грн. Виписано податкову накладну № 4 у двох примірниках із позначкою “Експортні поставки”, що зберігаються на підприємстві. 19.10.20 р. проведено дооцінку раніше проданого товару ТОВ “Мрія”. Виписано розрахунок коригування до податкової накладної №43/1 на суму 5400 грн, ПДВ — 900 грн. 26.10.20 р.надано маркетингові послуги нерезиденту — фірмі “Шорт” (Росія) (без постійного представництва та агента) на суму 6000 грн. Виписано податкову накладну № 5 у двох примірниках, що зберігаються на підприємстві. 30.10.20 р. здійснено переведення основних фондів до складу невиробничих. Виписано податкову накладну №6 у двох примірниках із позначкою “Переведення основних фондів до складу невиробничих” на суму 4710 грн, ПДВ — 785 грн. Чи необхідно зазначати в реєстрі назву підприємства при переведенні основних фондів до невиробничих: 1. Ні, не потрібно. 2. В графі 4 зазначається назва підприємства, яке веде реєстр, в 5 — його індивідуальний податковий номер. 3. Треба вказати тільки індивідуальний податковий номер. Завдання 2.15. Підприємство подавало до податкової інспекції декларацію з ПДВ за скороченою формою. Обсяг оподатковуваних операцій за останні 12 календарних місяців не перевищив 61200 грн. За червень 2005 р. було подано декларацію з ПДВ (скорочену) за новою формою. Чи правомірні вимоги інспектора податкової інспекції подати декларацію за повною формою: 1. Так, це правомірно. 2. Ні, підприємство може подати скорочену форму декларації. 3. Підприємство самостійно обирає, за якою формою скласти декларацію. Завдання 2.16. Підприємством “Вега” пpи складанні декларації з ПДВ за серпень було самостійно виявлено помилку за червень: податкові зобов’язання занижені на суму 50 грн. 88

Розділ 2. Податковий облік з податку на додану вартість

У червні було здано декларацію із сумою, яка підлягає сплаті до бюджету, у розмірі 8000 грн. За особовим рахунком платника значиться переплата. Підприємству “Вега” необхідно: 1. Скласти нову декларацію за червень. 2. Скласти уточнюючий розрахунок. 3. Внести коригування в декларацію за серпень. Завдання 2.17. Підприємство “Надія” придбало канцтовари в кількості 20000 шт. для поставки на експорт. Закупівельна ціна склала 1,20 грн, у тому числі ПДВ — 0,20 грн. Продажна ціна при поставці на експорт склала 1,50 грн, у тому числі ПДВ — 0 грн. У звітності про суми пільг в оподаткуванні юридичних осіб та фізичних осіб — СПД за формою №1-ПП буде відображено: 1. Пільгу за ставкою 0% ПДВ по експорту. 2. Експортне відшкодування ПДВ. 3. Обидві зазначені пільги.

2.6. Âèð³øåííÿ òåñòîâèõ çàâäàíü Обґрунтування правильної відповіді за завданням 2.1. Платники податку на додану вартість, які є суб’єктами спрощеної системи оподаткування, обліку і звітності можуть бути виключені з Реєстру платників податку на додану вартість з одночасним переходом на сплату єдиного податку за ставкою 10% (для юридичних осіб). Зняття з реєстрації таких платників відбувається за їх заявою, як це передбачено дванадцятим абзацом пункту 9.8 ст. 9 Закону про податок додану вартість. Анулювання реєстрації платника податку на додану вартість здійснюється відповідно до підпункту “В” пункту 9.8 ст. 9 Закону України “Про податок на додану вартість” у порядку, визначеному пунктом 25.1 Положення про Реєстр платників податку на додану вартість, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 01.03.2000 р. №79 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 03.04.2000 р. за №208/4429. При цьому платники, які виключені з Реєстру, зобов’язані подати податкову декларацію з податку на додану вартість за 89

О.С. Гусакова Податковий облік

останній податковий період, що визначається в порядку, визначеному абзацом 16 п. 9.8 ст. 9 Закону. При заповненні та поданні податкової декларації за останній податковий період необхідно враховувати наступне. У разі анулювання реєстрації, як встановлено абзацом 9 п. 9.8 ст. 9 Закону про податок на додану вартість, платник податку позбавляється права на нарахування податкового кредиту та отримання бюджетного відшкодування, зобов’язаний погасити суму податкових зобов’язань з податку на додану вартість або податкового боргу з цього податку, що виникли до дати такого анулювання, за їх наявності, не залежно від того, що на дату сплати таких податкових зобов’язань або податкового боргу він уже може бути виключеним з Реєстру платників податку на додану вартість. Крім того, абзацом 17 п. 9.8 ст. 9 Закону про податок на додану вартість передбачено, що платник податку, в обліку якого на день анулювання реєстрації знаходяться товарні залишки або основні фонди, стосовно яких був нарахований податковий кредит у минулих або поточному податкових періодах, зобов’язаний визнати умовний продаж таких товарів за звичайними цінами та відповідно збільшити суму своїх податкових зобов’язань за наслідками податкового періоду, протягом якого відбувається таке анулювання. Такі податкові зобов’язання також повинні бути відображені в податковій декларації з податку на додану вартість останнього податкового періоду. Обґрунтування правильної відповіді за завданням 2.2. Порядок заповнення податкової накладної визначає, що при умовному продажу товарних залишків та основних фондів платник податків повинен підтверджувати нарахування податкового зобов’язання, виписуючи самому собі податкову накладну і вносячи її до реєстру. В комірках продавця і покупця зазначають однакові реквізити — продавця. У Законі про податок на додану вартість такий продаж названо умовним. Адже насправді ніякої реалізації не відбувається. Однак нарахування податкового зобов’язання, за вимогами Закону про податок на додану вартість, — все-таки гос90

Розділ 2. Податковий облік з податку на додану вартість

подарська операція, а отже, і за п. 1 ст. 9 Закону України “Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні” від 16.07.99 p. №996-XIV її необхідно оформити документально. Можна обмежитися випискою податкової накладної, але вона не зовсім відповідає ознакам первинного документа, на підставі якого господарські операції фіксують у бухгалтерському обліку. В п. 2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Мінфіну України від 24.05.1995 р. № 88 сказано, що в первинному документі повинні бути такі обов’язкові реквізити: “Назва підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), код форми, дата і місце складання, зміст господарської операції та її вимірники (у натуральному і вартісному виразі), посади, прізвища і підписи осіб, відповідальних за дозвіл та здійснення господарської операції і складання первинного документа”. За наявності всіх необхідних реквізитів первинним документом, що фіксує нарахування ПДВ при умовному продажу залишків, може бути бухгалтерська довідка або акт довільної форми. До нього доцільно включити інформацію: Š підставу нарахування ПДВ, посилання на статтю Закону про податок на додану вартість; Š реєстраційний номер внутрішніх або вхідних документів, що підтверджують зняття з реєстрації платником ПДВ; Š перелік товарних запасів і основних фондів, на які нараховують зобов’язання, їх кількість і вартість за звичайною ціною; Š обґрунтування рівня звичайної ціни (за бажанням); Š розрахунок покупних складових у складі вартості готової продукції (якщо прийняте рішення застосувати такий метод) та інше. Оскільки ПДВ, нарахований при умовному продажу залишків, — це податок, передбачений законодавством, його відносять на адміністративні витрати в періоді нарахування (п. 18 П(С)БО 16 “Витрати”). На підставі первинного документа здійснюють проводки Дт 92 Кт 641 /ПДВ. 91

О.С. Гусакова Податковий облік

Обґрунтування правильної відповіді за завданням 2.3. Згідно з Листом Державної податкової адміністрації у м. Києві від 04.11.2005 р. № 1009/10/31-106 ДПА роз’яснює порядок заповнення податкової накладної в частині нумерації. Не є порушенням, якщо платник використовує наскрізну нумерацію податкових накладних (наростаючим підсумком із початку року). А це означає, що платник сам визначає, як здійснювати нумерацію податкових накладних. Можна кожного місяця починати нумерацію з одиниці, а можна застосовувати наскрізну нумерацію (наростаючим підсумком за рік) та обнуляти її тільки раз на рік. У будь-якому випадку це не вважатиметься порушенням нормативно-правових актів з питань обкладення податком на додану вартість. Обґрунтування правильної відповіді до завдання 2.4. Згідно з п.8 Порядку заповнення податкової накладної усі примірники податкових накладних, окремі особливості заповнення яких викладені в підпунктах 8.1 — 8.4 цього пункту, залишаються в особи, що їх виписала, і зберігаються відповідно до викладеного в підпунктах 6.1 та 6.3 п. 6 цього Порядку. В оригіналі такої податкової накладної робиться відповідна помітка, наприклад: “Поставка неплатнику податку”, “Натуральна виплата в рахунок оплати праці фізичним особам”, “Передача у межах балансу для невиробничого використання”, “Ліквідація фондів за самостійним рішенням платника податку”, “Переведення основних фондів до складу невиробничих”, “Експортні поставки”, “Поставка для операцій, які не є об’єктом оподаткування податком на додану вартість”, “Поставка для операцій, які звільнені від оподаткування податком на додану вартість”, “Визнання умовного продажу при анулюванні реєстрації платника податку на додану вартість”. Таким чином, відповідно до п. 6 Порядку помітки, передбачені п. 8 Порядку, проставляються у верхній лівій частині податкової накладної”. 92

Розділ 2. Податковий облік з податку на додану вартість

Обґрунтування правильної відповіді за завданням 2.2.

93

О.С. Гусакова Податковий облік

Обґрунтування правильної відповіді до завдання 2.5. Пункт 8.4 Порядку заповнення податкової накладної містить вимогу виписувати підсумкову податкову накладну. Вона потрібна тим, хто: Š продає товар (послуги) за готівку кінцевому споживачу; Š продає товар (послуги) за готівку або за картками платіжних систем (чеками) в межах суми, встановленої НБУ для готівкових розрахунків (зараз — 10000 грн), з виписуванням відповідного розрахункового документа; Š видає транспортні квитки, готельні рахунки або рахунок за послуги зв’язку чи інші послуги, вартість яких визначають за показаннями приладів обліку; Š видає одному платнику податків касові чеки на суму не більше 200 грн за день (для тих, хто в чеку не зазначає свого податкового номера). Дана вимога логічно вписується в Порядок ведення реєстру отриманих та виданих податкових накладних, оскільки в його розділ II “Видані податкові накладні” повинні потрапляти тільки податкові накладні (включаючи додатки до них). Покупцю така зведена накладна не потрібна. Йому гарантують право на податковий кредит документи, зокрема, перелічені в пп. 7.2.6 Закону про ПДВ. Спеціальних вимог Порядок заповнення податкової накладної не висуває. У графі 2 показують день, за який підбивають підсумок (складають зведену накладну). Порядок заповнення податкової накладної не описує, як заповнити графу 3 підсумкової накладної. Якщо протягом дня на вимогу покупця в описаних у п. 8.4 Порядку заповнення податкової накладної ситуаціях виписана податкова накладна, то у зведеній накладній вже не треба зазначати вартість цього товару (послуги). Адже інакше в Реєстрі буде завищена сума податкових зобов’язань. Якщо продається за готівку як оподатковувана, так і пільгова продукція, за такими операціями складають окремі податкові накладні (не дозволено в одній накладній заповнювати одночасно графу 10 і графи 7, 8 і 9). 94

Розділ 2. Податковий облік з податку на додану вартість

Обґрунтування правильної відповіді до завдання 2.5.

95

О.С. Гусакова Податковий облік

Обґрунтування правильної відповіді за завданням 2.6. Якщо підприємство (платник податку на прибуток і ПДВ) придбало у продавця (також платника податку на прибуток і ПДВ) товар, який первісно передбачалося використати в господарській діяльності, при його придбанні в податковому обліку покупцем було відображено валові витрати, а суму ПДВ віднесено до податкового кредиту. Якщо через деякий час платник податків вирішив використати такий товар з невиробничою метою, слід враховувати п. 4.2 Закону про податок на додану вартість, згідно з яким при передачі товарів (робіт, послуг) у межах балансу платника податків для невиробничого використання база оподаткування визначається, виходячи з фактичної ціни операції, але не нижче звичайних цін. Закон про податок на додану вартість розцінює передачу товарно-матеріальної цінності для невиробничого використання як оподатковувану операцію та відповідно вимагає від платника податків нарахувати ПДВ, виходячи з ціни не нижче за звичайну за ставкою 20%. Податковий кредит щодо товарів, переданих для невиробничого використання, коригувати (сторнувати) не потрібно. Зокрема, у листі ДПАУ від 28.01.2003 р. № 1399/7/15-3317 сказано, що якщо платником ПДВ у межах балансу передаються для невиробничого використання товари, які раніше було придбано з метою використання їх у виробничій діяльності та щодо яких на першу з подій, що сталися, суми ПДВ було віднесено до складу податкового кредиту, то таку передачу необхідно розцінювати як оподатковувану згідно з правилами, встановленими п. 4.2 ст. 4 Закону про ПДВ. При такій передачі нараховуються податкові зобов’язання за ставкою 20 %, виходячи з фактичної ціни операції, але не нижчої за звичайні ціни. При цьому податковий кредит з ПДВ не підлягає операції “сторно”. Інакше суму ПДВ було б включено до податкових зобов’язань двічі: уперше — при нарахуванні податкових зобов’язань і вдруге — при коригуванні податкового кредиту. 96

Розділ 2. Податковий облік з податку на додану вартість

На підтвердження податкових зобов’язань, що виникають, платник податків має виписати самому собі податкову накладну. У ній він буде одночасно і продавцем, і покупцем, тобто в рядках “Індивідуальний податковий номер продавця” та “Індивідуальний податковий номер покупця” платником податків буде зазначено той самий (власний) номер. Відображаючи таку накладну в Реєстрі отриманих та виданих податкових накладних (у розділі II “Видані податкові накладні”), платник податків заповнює графи 1–8 Реєстру. При цьому в графах 4, 5 Реєстру проставляє свої реквізити, а загальну суму поставки, базу оподаткування та суму ПДВ відповідно показує в графах 6,7,8 Реєстру. У декларації з ПДВ сума 20 % податкових зобов’язань, що нараховуються при невиробничому використанні, відобразиться по рядку 1 “Операції на митній території України, що оподатковуються за ставкою 20 відсотків, крім імпорту товарів”. В обліку операції буде відображено таким чином: îáë³ê

Çì³ñò îïåðàö³¿ 1. Îïðèáóòêîâàíî ïàðò³þ òåëåâ³çîð³â, îòðèìàíèõ â³ä ïîñòà÷àëüíèêà 2. ³äîáðàæåíî ñóìó ïîäàòêîâîãî êðåäèòó ùîäî ÏÄ (çà íàÿâíîñò³ ïîäàòêîâî¿ íàêëàäíî¿ ïîñòà÷àëüíèêà) 3. Ïåðåðàõîâàíî îïëàòó ïîñòà÷àëüíèêó 4. Ïåðåäàíî â ðîçäð³á 99 òåëåâ³çîð³â 5. Ïðè ïåðåäà÷³ òîâàðó â ðîçäð³á íàðàõîâàíî ñóìó òîðãîâåëüíî¿ íàö³íêè (ñóìà íàö³íêè óìîâíà) 6. Ïåðåäàíî òåëåâ³çîð äî ïðèéìàëüí³ äèðåêòîðà 7. Íàðàõîâàíî ïîäàòêîâ³ çîáîâ'ÿçàííÿ ùîäî ÏÄ (âèõîäÿ÷è ç ö³í, íå íèæ÷èõ çà çâè÷àéí³) 8. Ñïèñàíî ñóìó âèòðàò íà ô³íàíñîâèé ðåçóëüòàò

Ñóìà, ãðí

îáë³ê Âàëîâ³ Âàëîâ³ äîõîäè âèòðàòè

Äåáåò

Êðåäèò

281

631

100000

—

100000

641

631

20000

__

—

631

311

120000

—

—

282

281

99000

—

—

282

285

19800

—

—

112

281

1000

—

-1000

949

641

200

—

—

791

949

200

—

—

97

О.С. Гусакова Податковий облік

Обґрунтування правильної відповіді за завданням 2.7. Згідно з новою редакцією пп. 7.2.6 Закону України “Про податок на додану вартість” від 03.04.97 р. № 168/97-ВР щоби покупець збільшив податковий кредит на ПДВ, включений у вартість квитка, продавець повинен відобразити в ньому загальну суму платежу, суму податку та податковий номер продавця. Стосовно залізничних квитків проблем уже немає. У них є всі необхідні для підтвердження податкового кредиту реквізити. Залізниця ввела в їх форму податковий номер продавця (залізниці), якого раніше не було. Зате в документах інших перевізників він може бути відсутнім. Лист ДПАУ від 10.11.2005 р. № 22569/7/16-1517-26 фактично повторює норми, перелічені в пп. 7.2.6 Закону про податок на додану вартість. А з цього можна зробити тільки один висновок: вхідний ПДВ потрапляє до податкового кредиту тільки за тими купленими починаючи з 31 березня проїзними квитками, в яких є всі реквізити, названі в пп. 7.2.6 Закону про податок на додану вартість (у тому числі і номер). А ті квитки, де його немає, для збільшення податкового кредиту до розрахунку брати не слід. Деякі бухгалтери (яким перевізник відмовив у видачі податкової накладної) знайшли такий вихід із ситуації, що склалася: зверху на квитках дописують податковий номер перевізника. Адже Закон про податок на додану вартість не містить ніяких вимог до способу відображення податкового номера постачальника (надрукований чи проставлений вручну). Краще все-таки скористатися порядком, описаним у другому абзаці пп. 7.2.6 Закону про податок на додану вартість: У разі відмови з боку постачальника товарів (послуг) надати податкову накладну або при порушенні ним порядку її заповнення отримувач таких товарів (послуг) має право додати до податкової декларації за звітний податковий період заяву зі скаргою на такого постачальника, яка є підставою для включення сум цього податку до складу податкового кредиту. До заяви додаються копії товарних чеків або інших розрахунко98

Розділ 2. Податковий облік з податку на додану вартість

вих документів, що засвідчують факт сплати податку внаслідок придбання таких товарів (послуг). Обґрунтування правильної відповіді за завданням 2.8. Згідно з п. 4.6 Закону України “Про податок на додану вартість” від 03.04.97 р. № 168/97-ВР вартість тари, визначеної в договорі як зворотна, до бази оподаткування не включається. У разі, якщо протягом строків, установлених Кабінетом Міністрів України, але не більше 12 календарних місяців з моменту отримання зворотної тари, вона не повертається відправнику, вартість такої зворотної тари включається до бази оподаткування одержувача. Постачальник при відпуску тари, визначеної в договорі як зворотна, не нараховує на її вартість ПДВ на підставі п. 4.6 Закону про податок на додану вартість. Якщо тару так і не буде повернено по закінченні року, то у продавця в обліку податку на додану вартість це не викличе будь-яких змін. Ні нараховувати податкові зобов’язання, ні сторнувати раніше відображений податковий кредит (якщо тару було куплено ним у власність) продавцю не треба. Покупцю, навпаки, неповернення тари до закінчення 12 календарних місяців загрожує нарахуванням податкових зобов’язань щодо ПДВ. При цьому покупець виписує податкову накладну на вартість такої тари, два примірники якої залишаються у нього. На оригіналі податкової накладної слід зробити відмітку “неповернення зворотної тари після закінчення 12 місяців”. Якщо протягом строку позовної давності не повернено тару, не забезпечену заставою, тобто не оплачену, то така тара вважається безоплатно отриманою, що тягне за собою виникнення валових доходів у одержувача та валових витрат у постачальника. Податкові наслідки операцій зі зворотною тарою у продавця і покупця:

99

О.С. Гусакова Податковий облік ïîäàòîê Çì³ñò îïåðàö³¿ íà ïðèáóòîê ³äâàíòàæåííÿ òàðè ïîêóïöþ

Âàëîâ³ äîõîäè

Çàê³í÷åííÿ 12 ì³ñÿö³â (òàðó – íå ïîâåðíåíî) Çàê³í÷åííÿ 3-õ ðîê³â (òàðó íå ïîâåðíåíî): – òàðà çàáåçïå– ÷åíà ãðîøîâîþ çàñòàâîþ – òàðà íå çà- Âàëîâ³ áåçïå÷åíà âèòðàòè ãðîøîâîþ (ï.ï. çàñòàâîþ 5.2.8)

ÏÄÂ

ïîäàòîê íà ïðèáóòîê

ÏÄÂ

(íå âêëþ÷àºòüñÿ äî áàçè îïîäàòêóâàííÿ)

Âàëîâ³ âèòðàòè

–

–

–

Ïîäàòêîâ³ çîáîâ’ÿçàííÿ (âàðò³ñòü âêëþ÷àºòüñÿ äî áàçè îáêëàäåííÿ)

–

–

–

–

Âàëîâ³ äîõîäè (ï.ï. 4.1.6)

–

Обґрунтування правильної відповіді за завданням 2.9. Послуги не є об’єктом оподаткування З 31 березня 2005 р. операції з поставки послуг є об’єктом обкладення податком на додану вартість, якщо вони відповідають вимогам п.п. 3.1.1 Закону України “Про податок на додану вартість” від 03.04.97р. № 168/97-ВР. Ідеться про поставку послуг, місце надання яких знаходиться на митній території України. Відповідно послуги, місце надання яких знаходиться за межами митної території України, не є об’єктом обкладення ПДВ. Як видно, основним критерієм визначення об’єкта є місце поставки послуг. Місце поставки послуг визначається новим п. 6.5 Закону про податок на додану вартість. Маркетингові послуги є вивченням на замовлення нерезидента внутрішнього ринку України з метою реалізації (просування) товарів імпортного виробництва. Отже, їх можна віднести до одного з абзаців — 3 або 4 — підпункту “д” п. 6.5 Закону про податок на додану вартість: надання послуг із просування товарів (послуг) на ринку. 100

Розділ 2. Податковий облік з податку на додану вартість

Ãðàôà ² ðîçä³ëó Ðåºñòðó

Обґрунтування правильної відповіді за завданнями 2.10, 2.11, 2.12. При імпорті послуг податкове зобов’язання виникає за правилом “першої події” та відображається в розділі II Реєстру, а податковий кредит відображається в наступному звітному періоді (у періоді граничного строку сплати податку). Ïóíêò Ïîðÿäêó çàïîâíåííÿ ïîäàòêîâî¿ íàêëàäíî¿

Íàçâà ãðàôè

1

9.1

Ïîðÿäêîâèé íîìåð

2

9.2

Äàòà îòðèìàííÿ

3

9.3

Íîìåð

4

9.4

5

9.5

Íàçâà ïîñòà÷àëüíèêà ²íäèâ³äóàëüíèé ïîäàòêîâèé íîìåð ïîñòà÷àëüíèêà

Ùî ïðîñòàâëÿºòüñÿ

Ïîðÿäêîâèé íîìåð ïîäàòêîâî¿ íàêëàäíî¿, ðîçðàõóíêó êîðèãóâàííÿ (äîäàòêà 2 äî ïîäàòêîâî¿ íàêëàäíî¿), ÂÌÄ òà ³íøîãî ïîä³áíîãî äîêóìåíòà, çàçíà÷åíîãî â ï.ï. 7.2.6 Çàêîíó ïðî ÏÄ (êàñîâîãî ÷åêà, òîâàðíîãî ÷åêà, êâèòêà òîùî). Ïîðÿäêîâèé íîìåð Ðåºñòðó ïåðåíîñèòüñÿ íà öåé äîêóìåíò Äàòà îòðèìàííÿ ïîäàòêîâî¿ íàêëàäíî¿ ÷è ³íøîãî çàçíà÷åíîãî âèùå äîêóìåíòà (êàñîâîãî ÷åêà, òîâàðíîãî ÷åêà, êâèòêà òîùî). Äàòà îòðèìàííÿ íå çàâæäè çá³ãàºòüñÿ ç äàòîþ âèïèñóâàííÿ ÏÍ Íîìåð ïîäàòêîâî¿ íàêëàäíî¿ ÷è ³íøîãî äîêóìåíòà, çàçíà÷åíîãî â ï.ï. 7.2.6 Çàêîíó ïðî ÏÄÂ, — öå ìîæå áóòè ô³ñêàëüíèé íîìåð êàñîâîãî ÷åêà, íîìåð òîâàðíîãî ÷åêà, ãîòåëüíîãî ðàõóíêà, êâèòêà òîùî. ßêùî ïðîñòàâëÿºòüñÿ íîìåð âàíòàæíî¿ ìèòíî¿ äåêëàðàö³¿, íåîáõ³äíî çðîáèòè ïîçíà÷êó «ÂÌÄ». Ó ðåøò³ âèïàäê³â ë³òåðí³ ïîçíà÷êè íå ïåðåäáà÷åíî Ïåðåíîñèòüñÿ ç ïîäàòêîâî¿ íàêëàäíî¿. ßêùî çä³éñíþâàâñÿ ³ìïîðò òîâàðó ÷è ïîñëóãè, ïîòð³áíî çàçíà÷èòè êðà¿íó íåðåçèäåíòà Ïåðåíîñèòüñÿ ç ïîäàòêîâî¿ íàêëàäíî¿. ßêùî òîâàðè (ïîñëóãè) ïðèäáàâàëèñÿ â íåðåçèäåíòà àáî â îñîáè, íå çàðåºñòðîâàíî¿ ÿê ïëàòíèê ÏÄÂ, ïðîñòàâëÿºòüñÿ ïîçíà÷êà «X»

101

О.С. Гусакова Податковий облік

Продовження 6

9.6

7,9, 11, 13

9.7

8, 10, 12,14

9.7, 9.8

Çàãàëüíà Çàïîâíþºòüñÿ çàâæäè, ó í³é ïðîñòàâëÿºòüñÿ çàãàñóìà, ëüíà ñóìà ç óðàõóâàííÿì ÏÄ âêëþ÷àþ÷è ÏÄ Âàðò³ñòü òîâàð³â (ïîñëóã) òà îñíîâíèõ ôîíä³â áåç ÏÄÂ. Äàí³ ðîçðàõóíêó êîðèãóâàííÿ ê³ëüê³ñíèõ òà âàðò³ñíèõ ïîêàçíèê³â (äîäàòîê 2 äî ïîäàòêîâî¿ íàêëàäíî¿) çàçíà÷àþòüñÿ â Ðåºñòð³ ç³ çíàêîì «+» àáî «-» çã³äíî ç ï. 4.5 Çàêîíó ïðî ÏÄ Ñóìà ÏÄ âèõîäÿ÷è ç ïîêàçíèê³â, çàçíà÷åíèõ ó ãð. 7, 9, 11,13 (â³äïîâ³äíî). Äàí³ ðîçðàõóíêó êîðèãóâàííÿ ê³ëüê³ñíèõ òà âàðò³ñíèõ ïîêàçíèê³â (äîäàòîê 2 äî ïîäàòêîâî¿ íàêëàäíî¿) çàçíà÷àþòüñÿ â Ðåºñòð³ ç³ çíàêîì «+» àáî «-» çã³äíî ç ï. 4.5 Çàêîíó ïðî ÏÄÂ). ßêùî ïðèäáàâàþòüñÿ òîâàðè (ïîñëóãè) òà îñíîâí³ ôîíäè, çâ³ëüíåí³ â³ä îïîäàòêóâàííÿ, ³ òàê³, ùî íå º îá'ºêòîì îïîäàòêóâàííÿ, à òàêîæ ïðèäáàí³ â îñîáè, íå çàðåºñòðîâàíî¿ ïëàòíèêîì ÏÄÂ, â³äïîâ³äíî ïðîñòàâëÿºòüñÿ ïîçíà÷êà “Õ”

Ãðàôè 12 ³ 14 º äîâ³äêîâèìè, ¿õ äàí³ äî ïîäàòêîâîãî êðåäèòó íå âêëþ÷àþòüñÿ

102

Розділ 2. Податковий облік з податку на додану вартість

Обґрунтування правильної відповіді за завданнями 2.10, 2.11, 2.12.

103

О.С. Гусакова Податковий облік

Обґрунтування правильної відповіді за завданнями 2.13, 2.14. Після внесення всіх даних підбивають кінцевий результат за Реєстром шляхом визначення підсумків у цілому за місяць. Для платників податку, в яких податковий (звітний) період дорівнює кварталу, потрібно підбити підсумок за кожний місяць і квартал. Практично всі господарські операції, що призводять до зміни податкового зобов’язання, має бути підтверджено податковими накладними. При цьому податкова накладна може мати статус як “зовнішньої”, виписаної на сторону, так і “внутрішньої”, оформленої при 104

Розділ 2. Податковий облік з податку на додану вартість

здійсненні операцій “усередині балансу”. Обсяг документообігу щодо виписування податкових накладних збільшується, оскільки потрібно виписувати податкові накладні за операціями, що раніше не супроводжувалися їх виписуванням. Обґрунтування правильної відповіді за завданням 2.15. Так, вимога інспектора подати декларацію з ПДВ за червень 2005 року за повною формою є правомірною. Наказом ДПАУ від 15.06.2005 р. №213 “Про затвердження змін до податкової звітності з податку на додану вартість” внесено зміни до Порядку заповнення та подання податкової декларації з податку на додану вартість, затвердженого наказом ДПА України від 30.05.1997 р. № 166. Звітність щодо ПДВ за новими формами, затвердженими наказом №213, платники податку, в яких звітний період дорівнює місяцю, повинні подати вже за червень, а платники, в яких звітний період дорівнює кварталу, — за II квартал. До внесених змін декларація за скороченою формою подавалася, якщо у платника обсяг оподатковуваних операцій за останні 12 календарних місяців становив менше 3600 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (61200 грн). Після внесених змін декларацію з ПДВ (скорочену) подають платники податку, які згідно з пунктами 11.21, 11.29 Закону про ПДВ повністю залишають суми податку у своєму розпорядженні для цільового використання. Інакше кажучи, декларацію з ПДВ за новою скороченою формою подають лише платники, які використовують спеціальний режим оподаткування щодо ПДВ (сільгосппідприємства, сільгоспвиробники, переробні підприємства). Усім іншим платникам необхідно подавати декларацію за повною формою. При переході зі скороченої форми декларації з ПДВ на повну суму ПДВ, відображену в рядку 24 декларації з ПДВ (скороченій) за останній податковий період, необхідно включити зі знаком “–” до рядка 8.4 “інші випадки” податкової декларації за повною формою за червень або II квартал (п.п. 5.13.2 наказу №213). При цьому накопичене від’ємне значення суми ПДВ буде враховано у зменшення податкових зобов’язань щодо ПДВ у повній декларації. 105

О.С. Гусакова Податковий облік

Обґрунтування правильної відповіді за завданням 2.16. Оскільки помилку виявлено за червень (декларацію з ПДВ було здано за новою формою), підприємство подає Уточнюючий розрахунок за формою додатка 5. До подання Уточнюючого розрахунку платнику потрібно сплатити суму недоплати у розмірі 50 грн і штрафу у розмірі 5 % від такої суми 2,50 грн (50 грн u 5 %). Провести нарахування і сплату необхідно, незважаючи на те, що на момент подання Уточнюючого розрахунку на особовому рахунку платника є переплата з цього податку. У результаті переплата за особовим рахунком не зменшиться на суму недоплати, а залишиться в колишньому обсязі. Саме такі вимоги висуває п.п. 17.2 Закону України “Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетом та державними цільовими фондами” від 21.12.2000 р. № 2181-ІІІ (зі змінами та доповненнями). Якщо нараховують і сплачують штраф 5%, то в обов’язковому порядку повинні і перерахувати й суму недоплати за попередній звітний період. Обґрунтування правильної відповіді за завданням 2.17. Перша операція— придбання товарів (матеріалів та інших запасів). Здебільшого товари (матеріали) придбаваються з ПДВ. Право на податковий кредит підтверджується податковою накладною, одержуваною від постачальника. Вона фіксується в розділі І “Отримані податкові накладні” Реєстру отриманих та виданих податкових накладних. Така інформація згодом ураховується в підсумкових показниках про обсяги придбаних товарів, що переносяться до декларації з ПДВ. Друга операція — продаж товарів на експорт. Така операція оподатковується за нульовою ставкою. При цьому покупцю також виписується податкова накладна, що фіксується в розділі II “Видані податкові накладні” Реєстру отриманих та виданих податкових накладних. Зазначена в ній вартісна інформація згодом ураховується в підсумкових показниках про обсяги проданих товарів, що переносяться до декларації з ПДВ. 106

Розділ 2. Податковий облік з податку на додану вартість

107

О.С. Гусакова Податковий облік

ÄÅÊËÀÐÀÖ²ß Ç ÏÄ Îáñÿãè Êîä 1. ÏÎÄÀÒÊβ ïîñòàâêè ðÿäêà ÇÎÁÎÂ'ßÇÀÍÍß (áåç ÏÄÂ) Êîëîíêà À

2 Îïåðàö³¿, ùî îïîäàòêîX âóþòüñÿ çà íóëüîâîþ ñòàâêîþ: 2.1 åêñïîðòí³ îïåðàö³¿ 30000

Ñóìà ÏÄÂ Êîëîíêà Á X 0

Розрахунок сум пільг щодо ПДВ буде таким: а) сума пільг через застосування нульової ставки щодо ПДВ: 108

Розділ 2. Податковий облік з податку на додану вартість 2.1 10.1

åêñïîðòí³ îïåðàö³¿ 30 000 ϳäëÿãàþòü â³äøêîäóâàííþ çà 20 000 ñòàâêîþ 20 â³äñîòê³â òà íóëüîâîþ ñòàâêîþ

0 4 000

СП = (30 000 — 20 000) u 20% = 10 000 u 20% = 2 000 грн б) сума ПДВ, що підлягає відшкодуванню за такими опе-

109

О.С. Гусакова Податковий облік

раціями: СП = 4000 грн.

110

Розділ 2. Податковий облік з податку на додану вартість

111

О.С. Гусакова Податковий облік

112

Розділ 2. Податковий облік з податку на додану вартість

113

О.С. Гусакова Податковий облік

114

Розділ 2. Податковий облік з податку на додану вартість

115

Ðîçä³ë 3. Ïîäàòêîâèé îáë³ê àêöèçíîãî çáîðó 3.1. Ìåòîäèêà îá÷èñëåííÿ àêöèçíîãî çáîðó Акцизний збір — це непрямий податок на споживачів (одержувачів) окремих товарів (продукції), що стягується з них під час здійснення оборотів з продажу таких товарів, вироблених на митній території України або при імпортуванні їх на митну територію України. Акцизний збір включається до ціни підакцизних товарів. Таблиця 3.1 Характеристика оподаткування акцизним збором Ïîêàçíèêè Îá'ºêò îïîäàòêóâàííÿ Áàçà îïîäàòêóâàííÿ Ñòàâêè

Õàðàêòåðèñòèêà Îáîðîò â³ä ðåàë³çàö³¿ ï³äàêöèçíèõ òîâàð³â, ïðîäóêö³¿ Îïîäàòêóâàííÿ ñïåöèô³÷íèõ òîâàð³â (âèñîêîðåíòàáåëüíèõ ³ ìîíîïîëüíèõ) ²íäèâ³äóàëüí³ íà êîæíó ãðóïó òîâàð³â

Акцизний збір обчислюється за ставками у відсотках до обороту з продажу, за ставками у відсотках до обороту з ціни реалізації: Š для товарів, що вироблені на митній території України, виходячи з їх вартості, за встановленими виробником максимальними роздрібними цінами на товари, які він виробляє, без податку на додану вартість та акцизного збору; Š для товарів, що імпортуються на митну територію України, виходячи з їх вартості, за встановленими імпортером максимальними роздрібними цінами на товари, які він імпортує, без податку на додану вартість та акцизного збору (але не менше митної вартості таких товарів з урахуванням сум ввізного мита без податку на додану вартість та акцизного збору). Акцизний збір може обчислюватися у твердих сумах у гривнях або в євро з одиниці реалізованих (переданих, ввезених в Україну) товарів (продукції). Акцизний збір, обчисле116

Розділ 3. Податковий облік акцизного збору

ний в євро, сплачується у валюті України за валютним (обмінним) курсом Національного банку України, що діє на перший день кварталу, у якому здійснюється реалізація товару (продукції), і залишається незмінним протягом кварталу. Акцизний збір може обчислюватися одночасно за ставками у відсотках до обороту з продажу та у твердих сумах з одиниці реалізованого товару (продукції) для тих підакцизних товарів, на які чинним законодавством України встановлено такі ставки. Акцизний збір може обчислюватися комбіновано, тобто за ставками у відсотках до обороту з ціни реалізації, але не менше установленої твердої суми з одиниці реалізованого товару (продукції) для підакцизних товарів, на які чинним законодавством України встановлено такі ставки. При імпортуванні товарів акцизний збір сплачується платниками податку одночасно зі сплатою мита та митних зборів. Моментом сплати акцизного збору є момент оформлення вантажної митної декларації з метою вільного використання підакцизних товарів на митній території України. Перерахування відповідних сум коштів на спеціальний рахунок митного органу здійснюється платником податку або особою, уповноваженою на декларування на підставі договору, до оформлення попередньої вантажної митної декларації. Перерахування вважається здійсненим з моменту надходження коштів на спеціальний рахунок митного органу. Товари, за які не був сплачений акцизний збір, митному оформленню не підлягають, крім випадків, коли вони відповідно до актів законодавства звільняються від обкладення цим збором. Об’єктами обкладення акцизним збором є: Š вартість товарів (продукції), які ввозяться (пересилаються) на митну територію України, у тому числі в межах бартерних (товарообмінних) операцій або без оплати їх вартості чи із частковою оплатою. Š вартість алкогольних напоїв та тютюнових виробів, які ввозяться на територію України, включаючи виготовлені за межами митної території України з давальницької сировини, 117

О.С. Гусакова Податковий облік

реімпортовані, а також митна вартість продукції, яка повертається на митну територію України із зони митного контролю (магазинів безмитної торгівлі), перерахована у валюту України за валютним (обмінним) курсом Національного банку України, що діяв на дату митного оформлення товарів (продукції). Ставки акцизного збору є єдиними на всій території України. Датою виникнення податкових зобов’язань з продажу підакцизних товарів (продукції) вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що настала раніше: або дата зарахування коштів від покупця (замовника) на банківський рахунок платника акцизного збору як оплата товарів (продукції), що продаються, а у разі продажу товарів (продукції) за готівкові кошти — дата їх оприбуткування в касі платника акцизного збору, за відсутності такої — дата інкасації готівкових коштів у банківській установі, яка обслуговує платника акцизного збору; або дата відвантаження (передачі) товарів (продукції). Суми акцизного збору, що підлягають сплаті, визначаються платниками самостійно, виходячи з обсягів реалізованих підакцизних товарів (продукції) за встановленими ставками. Суб’єкти підприємницької діяльності, які імпортують підакцизні товари (продукцію), в обов’язковому порядку при перетинанні кордону їх декларують і подають органам митного контролю декларацію у двох примірниках, один з яких цими органами надсилається до податкових інспекцій за місцезнаходженням суб’єктів підприємницької діяльності, для справляння акцизного збору. Власник готової продукції, на яку встановлено ставку акцизного збору у твердих сумах, виготовленої на давальницьких умовах, сплачує акцизний збір виробнику (переробнику) не пізніше дня відвантаження готової продукції його замовнику або за його дорученням іншій особі. Умовою відвантаження виробником (переробником) готової продукції, виготовленої з давальницької сировини, його власнику або за його дорученням іншій особі є документальне підтвердження банківської установи про перерахування 118

Розділ 3. Податковий облік акцизного збору

відповідної суми акцизного збору на розрахунковий рахунок виробника (переробника). Сума акцизного збору, якщо ставка встановлена в грошовому еквіваленті до фізичної одиниці виміру товару, обчислюється таким чином: Š при застосуванні ставки акцизного збору у гривнях за формулою: Âàðò³ñòü òîâàð³â (ïðîäóêö³¿), ÿê³ ââîçÿòüñÿ (ïåðåñèëàþòüñÿ) íà ìèòíó òåðèòîð³þ Óêðà¿íè Îáêëàäàííÿ

Ìèòíèìè çáîðàìè

Ïîäàòêîì íà äîäàíó âàðò³ñòü

Ñïðàâëÿºòüñÿ ï³ä ÷àñ ìèòíîãî îôîðìëåííÿ

Àêöèçíèì çáîðîì

Çã³äíî ç ïåðåë³êîì ³ ñòàâêàìè â³äïîâ³äíî äî ÷èííîãî çàêîíîäàâñòâà

ßêùî ñòàâêà âñòàíîâëåíà ó â³äñîòêàõ äî âàðòîñò³ òîâàðó Îáêëàäàºòüñÿ ââ³çíèì ìèòîì

Îáêëàäàííÿ

Íå îáêëàäàºòüñÿ ââ³çíèì ìèòîì

Ñóìà àêöèçíîãî çáîðó = Âàðò³ñòü òîâàðó u Ñòàâêà _àêöèçíîãî çáîðó__ 100%

Îáêëàäàííÿ

Ââ³çíèì ìèòîì Ñïðàâëÿºòüñÿ ï³ä ÷àñ ìèòíîãî îôîðìëåííÿ

ßêùî ñòàâêà âñòàíîâëåíà â ãðîøîâîìó åêâ³âàëåíò³ äî ô³çè÷íî¿ îäèíèö³ âèì³ðó òîâàðó Ñóìà àêöèçíîãî çáîðó = ʳëüê³ñòü òîâàðó u Ñòàâêà àêöèçíîãî çáîðó

Ñóìà àêöèçíîãî çáîðó = (Âàðò³ñòü òîâàðó + Ñóìà ââ³çíîãî ìèòà) u Ñòàâêà àêöèçíîãî çáîðó 100% Рис. 3.1. Порядок нарахування акцизного збору при ввезенні товарно-матеріальних цінностей на митну територію України

119

О.С. Гусакова Податковий облік

А = С u К, де: А — сума акцизного збору; С — ставка акцизного збору; К — кількість товару, визначена у фізичних одиницях виміру, визначених відповідним законом. При застосуванні ставки акцизного збору в євро за формулою: А = С u Є u К, де: А — сума акцизного збору; С — ставка акцизного збору; Є — курс гривні до євро за станом на перший день відповідного кварталу; К — кількість товару, визначена у фізичних одиницях виміру, визначених відповідним законом. Сума акцизного збору, якщо ставка встановлена у відсотках до обороту з реалізації, обчислюється в такому порядку. Спочатку визначається оподаткований оборот за встановленими виробником або імпортером максимальними роздрібними цінами, без врахування податку на додану вартість та акцизного збору, окремо за кожним видом товару (продукції) за формулою: о = (м — а — п) u к, де: о — оподаткований оборот; м — максимальна роздрібна ціна за кожним видом товару (продукції); а — сума акцизного збору в складі максимальної роздрібної ціни; п — сума податку на додану вартість у складі максимальної роздрібної ціни; к — кількість товару в одиницях виміру, на які встановлено максимальну роздрібну ціну. Після визначення оборотів з реалізації обчислюється сума акцизного збору за кожним видом товару, на який встановлено максимальну роздрібну ціну, за формулою: а = с u о, 120

Розділ 3. Податковий облік акцизного збору

де: а— сума акцизного збору за ставками у відсотках до обороту з реалізації за кожним видом товару; с — ставка акцизного збору у відсотках до обороту з реалізації; о — оподаткований оборот за кожним видом товару. Таблиця 3.2 Класифікація об’єктів оподаткування акцизним збором відповідно до Декрету Кабінету Міністрів України “Про акцизний збір” ª îá’ºêòàìè îïîäàòêóâàííÿ Îáîðîòè ç ðåàë³çàö³¿ âèðîáëåíèõ â Óêðà¿í³ ï³äàêöèçíèõ òîâàð³â (ïðîäóêö³¿), â òîìó ÷èñë³ ç äàâàëüíèöüêî¿ ñèðîâèíè, øëÿõîì ¿õ ïðîäàæó, îáì³íó íà ³íø³ òîâàðè (ïðîäóêö³þ, ðîáîòè, ïîñëóãè), áåçïëàòíî¿ ïåðåäà÷³ òîâàð³â (ïðîäóêö³¿) àáî ç ÷àñòêîâîþ ¿õ îïëàòîþ, à òàêîæ îáñÿãè â³äâàíòàæåíèõ ï³äàêöèçíèõ òîâàð³â (ïðîäóêö³¿), âèãîòîâëåíèõ ç äàâàëüíèöüêî¿ ñèðîâèíè Îáîðîòè ç ðåàë³çàö³¿ (ïåðåäà÷³) òîâàð³â (ïðîäóêö³¿) äëÿ âëàñíîãî ñïîæèâàííÿ, ïðîìèñëîâî¿ ïåðåðîáêè (êð³ì îáîðîò³â ç ðåàë³çàö³¿ (ïåðåäà÷³) äëÿ âèðîáíèöòâà ï³äàêöèçíèõ òîâàð³â, çà âèêëþ÷åííÿì íàôòîïðîäóêò³â), à òàêîæ äëÿ ñâî¿õ ïðàö³âíèê³â Âàðò³ñòü òîâàð³â (ïðîäóêö³¿), ÿê³ ³ìïîðòóþòüñÿ (ââîçÿòüñÿ, ïåðåñèëàþòüñÿ) íà ìèòíó òåðèòîð³þ Óêðà¿íè, ó òîìó ÷èñë³ â ìåæàõ áàðòåðíèõ (òîâàðîîáì³ííèõ) îïåðàö³é àáî áåç îïëàòè ¿õ âàðòîñò³ ÷è ç ÷àñòêîâîþ îïëàòîþ

Íå ñïðàâëÿºòüñÿ àêöèçíèé çá³ð Îáîðîò òîâàð³â, ùî áóëè âèâåçåí³ (åêñïîðòîâàí³) ïëàòíèêîì àêöèçíîãî çáîðó çà ìåæ³ ìèòíî¿ òåðèòî𳿠Óêðà¿íè

Íå º îá’ºêòàìè îïîäàòêóâàííÿ Îáîðîò ç ðåàë³çàö³¿ ëåãêîâèõ àâòîìîá³ë³â ñïåö³àëüíîãî ïðèçíà÷åííÿ äëÿ ³íâàë³ä³â, îïëàòà âàðòîñò³ ÿêèõ ïðîâàäèòüñÿ îðãàíàìè ñîö³àëüíîãî çàáåçïå÷åííÿ, à òàêîæ ëåãêîâèõ àâòîìîá³ë³â ñïåö³àëüíîãî

Îáîðîò òîâàð³â, ùî ³ìïîðòóþòüñÿ íà ìèòíó òåðèòîð³þ Óêðà¿íè, ÿêùî ç òàêèõ òîâàð³â çã³äíî ³ç çàêîíîäàâñòâîì Óêðà¿íè íå ñïðàâëÿºòüñÿ ïîäàòîê íà äîäàíó âàðò³ñòü ó çâ'ÿçêó ³ç çâ³ëüíåííÿì, ïåðåäáà÷åíèì äëÿ òðàíçèòíèõ òîâàð³â, òîâàð³â íà ìèòíèõ ñêëàäàõ, ðå åêñïîðòîâàíèõ òîâàð³â, òîâàð³â, ùî ñïðÿìîâóþòüñÿ äî ìàãàçèí³â áåçìèòíî¿ òîðã³âë³, òîâàð³â, ùî ïðèçíà÷àþòüñÿ äëÿ ïåðåðîáêè ï³ä ìèòíèì êîíòðîëåì

ïðèçíà÷åííÿ (øâèäêà ìåäè÷íà äîïîìîãà òà äëÿ ïîòðåá ï³äðîçä³ë³â ÌÍÑ), îïëàòà âàðòîñò³ ÿêèõ çä³éñíþºòüñÿ çà ðàõóíîê êîøò³â äåðæàâíîãî òà ì³ñöåâèõ áþäæåò³â

121

О.С. Гусакова Податковий облік

Сума акцизного збору, якщо ставка встановлена одночасно у відсотках до обороту з реалізації та у твердих сумах з одиниці реалізованого товару (продукції), обчислюється шляхом додавання сум акцизного збору, обчислених за такими ставками за кожним видом товару за кожною максимальною роздрібною ціною окремо, за формулою: а=а1 + а2 де: а1 — сума акцизного збору, обчислена за ставками у відсотках до обороту з реалізації, а2 — сума акцизного збору, обчислена за ставками у твердих сумах з одиниці реалізованого товару (продукції). При визначенні податкового зобов’язання із сплати акцизного збору на тютюнові вироби за кожні 1000 штук реалізованого товару (продукції), що обчислюється одночасно за встановленою законодавством ставкою акцизного збору у твердих сумах за 1000 штук реалізованого товару (продукції) на відповідні тютюнові вироби та в процентах до обороту з реалізації товару (продукції), розмір такого зобов’язання не може бути меншим 22 відсотків від максимальної роздрібної ціни на кожну власну назву тютюнових виробів за 1000 штук реалізованого товару (продукції) (без податку на додану вартість та акцизного збору). Після визначення сум акцизного збору за кожним видом товару, на який встановлено максимальну роздрібну ціну, визначається сума податкового зобов’язання, обчислена одночасно за ставками у відсотках до обороту з реалізації та за ставками у твердих сумах з одиниці реалізованого товару (продукції) за формулою: А = 6а, де: А — сума податкового зобов’язання; а — сума акцизного збору, обчислена за кожною максимальною роздрібною ціною за кожним видом товару. Сума акцизного збору, якщо ставка встановлена у відсотках до обороту з ціни реалізації, обчислюється у такому порядку. 122

Розділ 3. Податковий облік акцизного збору

Ïëàòíèêè àêöèçíîãî çáîðó

Ñóá'ºêòè ï³äïðèºìíèöüêî¿ ä³ÿëüíîñò³, à òàêîæ ¿õ ô³ë³¿, â³ää³ëåííÿ (³íø³ â³äîêðåìëåí³ ï³äðîçä³ëè) – âèðîáíèêè ï³äàêöèçíèõ òîâàð³â íà ìèòí³é òåðèòî𳿠Óêðà¿íè, ó òîìó ÷èñë³ ç äàâàëüíèöüêî¿ ñèðîâèíè ïî òîâàðàõ (ïðîäóêö³¿), íà ÿê³ âñòàíîâëåíî ñòàâêè àêöèçíîãî çáîðó ó òâåðäèõ ñóìàõ, à òàêîæ çàìîâíèêè, çà äîðó÷åííÿì ÿêèõ âèãîòîâëÿºòüñÿ ïðîäóêö³ÿ íà äàâàëüíèöüêèõ óìîâàõ ïî òîâàðàõ, íà ÿê³ âñòàíîâëåíî ñòàâêè àêöèçíîãî çáîðó ó â³äñîòêàõ äî îáîðîòó, ÿê³ ñïëà÷óþòü àêöèçíèé çá³ð âèðîáíèêó Íåðåçèäåíòè, ÿê³ çä³éñíþþòü âèãîòîâëåííÿ ï³äàêöèçíèõ òîâàð³â (ïîñëóã) íà ìèòí³é òåðèòî𳿠Óêðà¿íè áåçïîñåðåäíüî àáî ÷åðåç ¿õ ïîñò³éí³ ïðåäñòàâíèöòâà ÷è îñ³á, ïðèð³âíÿíèõ äî íèõ çã³äíî ³ç çàêîíîäàâñòâîì

Áóäü-ÿê³ ñóá'ºêòè ï³äïðèºìíèöüêî¿ ä³ÿëüíîñò³, ³íø³ þðèäè÷í³ îñîáè, ¿õ ô³ë³¿, â³ää³ëåííÿ, ³íø³ â³äîêðåìëåí³ ï³äðîçä³ëè, ÿê³ ³ìïîðòóþòü íà ìèòíó òåðèòîð³þ Óêðà¿íè ï³äàêöèçí³ òîâàðè, íåçàëåæíî â³ä íàÿâíîñò³ âíåñåíèõ äî íèõ ³íîçåìíèõ ³íâåñòèö³é Ô³çè÷í³ îñîáè – ðåçèäåíòè àáî íåðåçèäåíòè, ÿê³ ââîçÿòü (ïåðåñèëàþòü) ï³äàêöèçí³ ðå÷³ àáî ïðåäìåòè íà ìèòíó òåðèòîð³þ Óêðà¿íè ó âèãëÿä³ ñóïðîâîäæóâàëüíîãî àáî íåñóïðîâîäæóâàëüíîãî áàãàæó, à òàêîæ ô³çè÷í³ îñîáè, ÿê³ îäåðæóþòü òàê³ ï³äàêöèçí³ ðå÷³ (ïðåäìåòè), ïåðåñëàí³ (íàä³ñëàí³) ç-çà ìèòíîãî êîðäîíó Óêðà¿íè ó âèãëÿä³ ïîøòîâèõ ÷è ³íøèõ â³äïðàâëåíü àáî íåñóïðîâîäæóâàëüíîãî áàãàæó, â îáñÿãàõ àáî âàðò³ñòþ, ùî ïåðåâèùóþòü íîðìè áåçìèòíîãî ïðîâåçåííÿ (ïåðåñèëàííÿ) äëÿ òàêèõ ô³çè÷íèõ îñ³á, âèçíà÷åí³ ìèòíèì çàêîíîäàâñòâîì

Þðèäè÷í³ àáî ô³çè÷í³ îñîáè, ÿê³ êóïóþòü (îäåðæóþòü â ³íø³ ôîðìè âîëîä³ííÿ, êîðèñòóâàííÿ àáî ðîçïîðÿäæåííÿ) ï³äàêöèçí³ òîâàðè ó ïîäàòêîâèõ àãåíò³â

Рис.3.2. Платники акцизного збору

123

О.С. Гусакова Податковий облік

Спочатку визначається оподаткований оборот за цінами реалізації, без урахування податку на додану вартість, за кожною ціною реалізації за кожним видом товару (продукції) окремо за формулою: о = (ц — п) u к, де: о — оподаткований оборот; ц — ціна реалізації; п — сума податку на додану вартість у ціні реалізації; к — кількість реалізованого товару (продукції). Після визначення оборотів обчислюється сума акцизного збору за кожним видом товарів за формулою: а = с u о, де: а — сума акцизного збору за ставками у відсотках до обороту з ціни реалізації; с — ставка акцизного збору у відсотках до обороту з ціни реалізації; о — оподаткований оборот за кожним видом товару (продукції). Сума акцизного збору, якщо встановлена комбінована ставка, тобто за ставками у відсотках до обороту з ціни реалізації, але не менше встановленої твердої суми з одиниці реалізованого товару (продукції) для підакцизних товарів, на які чинним законодавством України встановлено такі ставки, обчислюється за кожним видом товару (продукції) за формулами: а = а1 > а2, а = а2 > а1, де: а — сума акцизного збору за комбінованими ставками за кожним видом товару; а1 — сума акцизного збору, обчислена за ставками у відсотках до обороту з ціни реалізації; а2 — сума акцизного збору, обчислена за ставками у твердих сумах з одиниці реалізованого товару (продукції). Тобто сума акцизного збору, обчислена за комбінованими ставками, дорівнює сумі акцизного збору, обчисленій за став124

Розділ 3. Податковий облік акцизного збору

ками у відсотках до обороту з ціни реалізації у разі, якщо вона більша за суму акцизного збору, обчислену за ставками у твердих сумах з одиниці реалізованого товару (продукції). І навпаки, сума акцизного збору, обчислена за комбінованими ставками, дорівнює сумі акцизного збору, обчисленій за ставками у твердих сумах з одиниці реалізованого товару (продукції) у разі, якщо вона більша за суму акцизного збору, обчислену за ставками у відсотках до обороту з ціни реалізації. Після визначення сум акцизного збору за кожним видом товару (продукції), визначається загальна сума податкового зобов’язання за комбінованими ставками за формулою: А= 6 а,

2402 10 00 00

2 Ñèãàðè, âêëþ÷àþ÷è ñèãàðè ç â³äð³çàíèìè ê³íöÿìè, òà ñèãàðèëè (òîíê³ ñèãàðè), ç âì³ñòîì òþòþíó

Ñòàâêè ñïåöèô³÷íîãî ââ³çíîãî ìèòà (ïîâí³, ï³ëüãîâ³)

1

Îïèñ òîâàðó (âèðîáó, ïðîäóêö³¿)

Ñòàâêè àêöèçíîãî çáîðó ó ïðîöåíòàõ äî îáîðîòó ç ðåàë³çàö³¿ òîâàðó (âèðîáó, ïðîäóêö³¿)

Êîä òîâàð³â (âèðîá³â, ïðîäóêö³¿)

Ñòàâêè àêöèçíîãî çáîðó ó òâåðäèõ ñóìàõ ç îäèíèö³ ðåàë³çîâàíîãî òîâàðó (âèðîáó, ïðîäóêö³¿)

де: А — загальна сума податкового зобов’язання за комбінованими ставками; а — сума акцизного збору, обчислена за ставками у відсотках до обороту з ціни реалізації або за ставками у твердих сумах, за кожним видом товару (продукції). Таблиця 3.3 Ставки акцизного збору та ввізного мита

3

4

5

20 ãðèâåíü çà 100 øò.

8%

125

О.С. Гусакова Податковий облік

Продовження табл. 3.3 2402 20 90 10 2402 20 90 20 2403 10 2204 (êð³ì 2204 10, 2204 21 10 00, 2204 29 10 00) 2204 (êð³ì 2204 10, 2204 21 10 00, 2204 29 10 00) 2204 10, 2204 21 10 00, 2204 29 10 00

8703 10 18 00

8703 21 8703 21 10 00 8703 21 90 8703 21 90 10 8703 21 90 30

8703 22

8703 22 10 00

126

Ñèãàðåòè áåç ô³ëüòðó ç òþòþíó (öèãàðêè) Ñèãàðåòè ç ô³ëüòðîì ç òþòþíó Òþòþí äëÿ ïàë³ííÿ, ç âì³ñòîì àáî áåç âì³ñòó çàì³ííèê³â ó áóäüÿê³é ïðîïîðö³¿ Âèíà âèíîãðàäí³ íàòóðàëüí³

5 ãðèâåíü çà 8% 1000 øò 11,5 ãðèâí³ 8% çà 1000 øò 10 ãðèâåíü çà 1 êã 0,25 ãðí. çà 1ë

Âèíà íàòóðàëüí³ ç äîäàííÿì ñïèðòó òà ì³öí³ (êð³ïëåí³)

0,50 ãðí. çà 1ë

Âèíà ³ãðèñò³ Âèíà ãàçîâàí³

1,6 ãðí. çà 1ë

Òðàíñïîðòí³ çàñîáè ç äâèãóíîì âíóòð³øíüîãî çãîðÿííÿ ç ³ñêðîâèì çàïàëþâàííÿì òà ç êðèâîøèïíî-øàòóí-íèì ìåõàí³çìîì: – ç ðîáî÷èì îá'ºìîì öèë³íäð³â äâèãóíà íå á³ëüø ÿê 1000 êóá. ñì: –– íîâ³ 0,02 ºâðî çà 1 êóá. ñì –– ùî âèêîðèñòîâóâàëèñÿ: íå á³ëüø ÿê 5 ðîê³â 1 ºâðî çà 1 êóá. ñì ïîíàä 5 ðîê³â 1,25 ºâðî çà 1 êóá. ñì ç ðîáî÷èì îá'ºìîì öèë³íäð³â äâèãóíà ïîíàä 1000 êóá. ñì, àëå íå á³ëüø ÿê 1500 êóá. ñì: –– íîâ³ 0,02 ºâðî çà 1 êóá. ñì

8%

Розділ 3. Податковий облік акцизного збору

Продовження табл. 3.3 8703 22 90 8703 22 90 10 8703 22 90 30 8703 24 8703 24 10 00 8703 24 90 8703 24 90 10 8703 24 90 30 2203 00 2710 00 26 00 2710 00 37 00 2710 00 39 00 2710 00 27 19 2710 00 32 09 2710 00 34 19 2710 00 36 09

2710 00 61 00 2710 00 65 00 2710 00 69 00

–– ùî âèêîðèñòîâóâàëèñÿ: íå á³ëüø ÿê 5 ðîê³â ïîíàä 5 ðîê³â ç ðîáî÷èì îá'ºìîì öèë³íäð³â äâèãóíà ïîíàä 3000 êóá. ñì: –– íîâ³ –– ùî âèêîðèñòîâóâàëèñÿ: íå á³ëüø ÿê 5 ðîê³â ïîíàä 5 ðîê³â Ïèâî ³ç ñîëîäó (ñîëîäîâå) Áåíçèíè àâ³àö³éí³ Ïàëèâî áåíçèíîâå ðåàêòèâíå ³íø³ ëåãê³ ôðàêö³¿ Áåíçèíè ìîòîðí³: À72, À-76, À-80, À-98 òà áåíçèíè ìîòîðí³ ³íøèõ ìàðîê Âàæê³ äèñòèëÿòè (äèçåëüíå ïàëüíå)

1,25 ºâðî çà 1 êóá. ñì 1,5 ºâðî çà 1 êóá. ñì

0,1 ºâðî çà 1 êóá. ñì 3,0 ºâðî çà 1 êóá. ñì 3,5 ºâðî çà 1 êóá. ñì 0,27 ãðí. çà 1 ë 20 ºâðî çà 1000 êã 20 ºâðî çà 1000 êã 20 ºâðî çà 1000 êã Íå ìåíøå 60 ºâðî çà 1000 êã

Íå ìåíøå 30 ºâðî çà 1000 êã

0,5 ºâðî çà 1 ë 15 ºâðî çà 1000 êã 15 ºâðî çà 1000 êã 15 ºâðî çà 1000 êã 20% äî îáîðîòó ç ö³íè ðåàë³çàö³¿ (áåç ÏÄÂ) 10% äî îáîðîòó ç ö³íè ðåàë³çàö³¿ (áåç ÏÄÂ)

1,5 ºâðî çà 1000 êã

1,5 ºâðî çà 1000 êã

127

О.С. Гусакова Податковий облік

3.2. Ïîðÿäîê â³äîáðàæåííÿ àêöèçíîãî çáîðó ó ïîäàòêîâ³é çâ³òíîñò³ Платники акцизного збору самостійно обчислюють суму податкового зобов’язання, яку зазначають у розрахунку акцизного збору. Не пізніше 20 числа місяця, наступного за звітним, вони подають розрахунок до органів державної податкової служби за місцем реєстрації. Розрахунок акцизного збору, отриманий органом податкової служби від платника податків, може бути не визнаний органом податкової служби як Розрахунок акцизного збору, якщо в ньому не зазначено обов’язкових реквізитів, його не підписано відповідними посадовими особами, не скріплено печаткою платника податків. У цьому випадку, якщо орган податкової служби звертається до платника акцизного збору з письмовою пропозицією надати новий Розрахунок акцизного збору з виправленими показниками (із зазначенням підстав неприйняття попереднього), то такий платник податків має право: Š надати новий Розрахунок акцизного збору разом зі сплатою відповідного штрафу; Š оскаржити рішення податкового органу в порядку апеляційного узгодження. Платник податків, який до початку його перевірки контролюючим органом самостійно виявляє факт заниження податкового зобов’язання минулих податкових періодів, зобов’язаний: надіслати уточнюючий Розрахунок і сплатити суму такої недоплати та штраф у розмірі п’яти відсотків від такої суми до подання такого уточнюючого Розрахунку. Якщо після подачі Розрахунку за звітний період платник акцизного збору подає новий Розрахунок з виправленими показниками (уточнюючий Розрахунок) до закінчення граничного строку подання Розрахунку за такий самий звітний період, то штраф не застосовується. При самостійному донарахуванні суми податкових зобов’язань адміністративні штрафи не накладаються. 128

Розділ 3. Податковий облік акцизного збору

До уточнюючого Розрахунку додається довідка про суми акцизного збору, які збільшують або зменшують податкове зобов’язання звітного періоду внаслідок виправлення самостійно виявленої помилки, допущеної в попередніх звітних періодах. Дані, наведені в Розрахунку, повинні підтверджуватися первинними документами, даними бухгалтерського обліку. Розрахунок подається платником акцизного збору незалежно від того, виникло у звітному періоді у платника податкове зобов’язання, чи ні. Платник акцизного збору, що не подає Розрахунок у визначені законодавством терміни, сплачує штраф у розмірі десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян за кожне таке неподання або затримку. Підприємства, які здійснюють: виробництво вин виноградних з доданням спирту й міцних (крім марочних) та зброджених плодових і ягідних напоїв (сидр, перрі та інші) з доданням спирту; напоїв змішаних, які містять алкоголь, та сумішей алкогольних напоїв з безалкогольними (крім зброджених плодових та ягідних напоїв (сидру, перрі та інших) без додання спирту), сплачують акцизний збір при придбанні марок акцизного збору на суму, розраховану із ставок акцизного збору на готову продукцію, вироблену з виноматеріалів чи сусла, при виготовленні яких використовується спирт етиловий. Підприємства: виробники тютюнових виробів сплачують акцизний збір щомісячно до 16 числа наступного за звітним місяця, виходячи з фактичного обсягу реалізації тютюнових виробів за минулий місяць та максимальних роздрібних цін на тютюнові вироби, які задекларовані їх виробниками і діяли в цьому самому періоді. Власники (замовники) тютюнових виробів та виноматеріалів, виготовлених у межах України з використанням давальницької сировини, сплачують акцизний збір не пізніше дня одержання готової продукції. 129

О.С. Гусакова Податковий облік Íàðàõóâàííÿ àêöèçíîãî çáîðó

Íà ðåàë³çîâàíó ï³äàêöèçíó ïðîäóêö³þ (òîâàðè), âèðîáëåíó â Óêðà¿í³ Ó çàëåæíîñò³ â³ä âèä³â ï³äàêöèçíî¿ ïðîäóêö³¿

Ô³íàíñîâèé îáë³ê

Äåáåò ðàõóíêó 701 “Äîõ³ä â³ä ðåàë³çàö³¿ ãîòîâî¿ ïðîäóêö³¿” ÷è 702 “Äîõ³ä â³ä ðåàë³çàö³¿ òîâàð³â”

641 “Ðîçðàõóíêè çà ïîäàòêàìè”

Ïîäàòêîâèé îáë³ê

Êðåäèò ðàõóíêó

Íà ³ìïîðòîâàí³ ï³äàêöèçí³ òîâàðè (ïðîäóêö³þ)

Ñïëàòà

Ó ìîìåíò ìèòíîãî îôîðìëåííÿ

Ïîäàòêîâèé îáë³ê

Ô³íàíñîâèé îáë³ê

Äåáåò ðàõóíêó

Êðåäèò ðàõóíêó

281 “Òîâàðè íà ñêëàä³”

641 “Ðîçðàõóíêè çà ïîäàòêàìè”

641 “Ðîçðàõóíêè çà ïîäàòêàìè”

311 “Ïîòî÷í³ ðàõóíêè â íàö³îíàëüí³é âàëþò³”

641 “Ðîçðàõóíêè çà ïîäàòêàìè”

311 “Ïîòî÷í³ ðàõóíêè â íàö³îíàëüí³é âàëþò³”

Âêëþ÷àºòüñÿ äî “Ðîçðàõóíêó àêöèçíîãî çáîðó” ç òåðì³íîì ïîäà÷³ äî 20 ÷èñëà ì³ñÿöÿ, íàñòóïíîãî çà çâ³òíèì

Âêëþ÷àºòüñÿ äî äåêëàðàö³¿ ç ÏÄ òà àêöèçíîãî çáîðó çà ³ìïîðòí³ òîâàðè ç òåðì³íîì ïîäà÷³ äî 20 ÷èñëà ì³ñÿöÿ, íàñòóïíîãî çà ì³ñÿöåì çä³éñíåííÿ ³ìïîðòó

Рис. 3.3. Взаємозв’язок податкового і фінансового обліку та звітності з акцизного збору

130

Розділ 3. Податковий облік акцизного збору

Інші платники акцизного збору зобов’язані самостійно сплатити суму податкового зобов’язання, зазначену у поданому ними Розрахунку, протягом 10 календарних днів, наступних за останнім днем подання Розрахунку. Сплата акцизного збору: Š суб’єктами підприємницької діяльності; Š громадянами України; Š іноземними громадянами; Š особами без громадянства, які ввозять (пересилають) предмети (товари) на митну територію України, здійснюється одночасно із сплатою інших митних платежів, тобто до або під час подання митної декларації (про ведення митних процедур). Граничні терміни для подання Розрахунку акцизного збору підлягають продовженню керівником податкового органу (його заступником) за письмовим запитом платника акцизного збору, якщо такий платник акцизного збору протягом зазначених термінів: Š перебував за межами України; Š перебував у плаванні на морських суднах за кордоном України у складі команди (екіпажу) таких суден; Š перебував у місцях позбавлення волі за вироком суду; Š мав обмежену свободу пересування у зв’язку з ув’язненням чи полоном на території інших держав або через інші обставини непереборної сили, підтверджені документально; Š був визнаний за рішенням суду безвісно відсутнім або перебував у розшуку у випадках, передбачених законодавством.

131

О.С. Гусакова Податковий облік

3.3. Òåñòîâ³ çàâäàííÿ Ïåðåâ³ðòå ñåáå Завдання 3.1. Яку суму акцизного збору необхідно сплатити ТОВ “Імпульс” за реалізацію сигарет з фільтром “Екстра” з максимальною роздрібною ціною 3,46 грн, без ПДВ акцизу — 2,36 грн в обсязі 5000 пачок (100 000 штук): 1. 1150 грн. 2. 944 грн. 3. 2596 грн. Завдання 3.2. Підприємство “Модус” реалізувало 1500 000 кг бензину А76 за ціною 2900 з ПДВ за 1000 кг. Сума акцизного збору, яку “Модус” повинно сплатити до бюджету, складе: 1. 90 000 євро. 2. 725 100 грн. 3. 548 100 грн.

3.4. Âèð³øåííÿ òåñòîâèõ çàâäàíü Обґрунтування правильної відповіді за завданням 3.1. Максимальна роздрібна ціна на сигарети з фільтром за власною назвою “Екстра” становить — 3,46 грн, без податку на додану вартість і акцизного збору — 2,36 грн. Фактичні обсяги реалізації сигарет з фільтром: 5000 пачок або 100000 штук сигарет. Оборот з реалізації, обчислений за максимальною роздрібною ціною (без податку на додану вартість та акцизного збору), складає: 11800 грн (2,36 грн u 5000 пачок). Акцизний збір обчислюється: 132

Розділ 3. Податковий облік акцизного збору

а) за ставками у твердих сумах з одиниці продукції: обсяги реалізації сигарет з фільтром — 100000 штук, ставка акцизного збору, перерахована на 1 сигарету, — 0,0115 грн, нарахована сума акцизного збору за ставками у твердих сумах з одиниці продукції складає: 1150 грн (100000 u 0,0115, тобто графа 6 u на графу 11); б) за ставками у відсотках до обороту з реалізації товару (продукції): оборот з реалізації складає: 11800 грн, ставка акцизного збору у відсотках до обороту — 8%; нарахована сума акцизного збору складає: 944 грн (11800 грн u 8%): 100%, тобто графа 7 u на графу 10а); в) сума акцизного збору, обчислена одночасно за ставкою акцизного збору у твердих сумах та у відсотках до обороту з реалізації товару, складає: 2094 грн (1150 грн + 944 грн); 22 відсотки максимальної роздрібної ціни (без податку на додану вартість і акцизного збору), помножені на обсяги реалізованого товару, складають: 2596 грн (22 % u 2,36 грн u 5000 пачок). Обчислені суми порівнюються, до нарахування береться сума 2596 грн, у розрахунку записується в графі 13.

133

О.С. Гусакова Податковий облік

134

Розділ 3. Податковий облік акцизного збору

135

О.С. Гусакова Податковий облік

Обґрунтування правильної відповіді до завдання 3.2. За товарами (продукцією), на які встановлені ставки акцизного збору у відсотках до обороту з ціни реалізації (без податку на додану вартість), сума акцизного збору обчислюється, виходячи з оборотів з реалізації, обчислених за цінами реалізації (без податку на додану вартість) (графа 7 Розрахунку) помножених на відсоткову ставку акцизного збору (графа 10а Розрахунку), порівнюється з сумою акцизного збору, обчисленою за ставками акцизного збору у твердих сумах з одиниці продукції та обсягів реалізації, і до нарахування приймається та сума, яка має більше значення. Ціна реалізації бензину за 1000 кг А-76 складає 2900 грн, без податку на додану вартість — 2417 грн. Фактичні обсяги реалізації бензину А-76 — 1500000 кг. Оборот, обчислений за цінами реалізації (без податку на додану вартість), складає: 3625,5 тис. грн (2417 u 1500000 : 1000). Акцизний збір обчислюється: а) за ставками акцизного збору у відсотках до обороту: оборот, обчислений за цінами реалізації (без податку на додану вартість), складає: 3625,5 тис. грн, ставка акцизного збору у відсотках — 20%, нарахована сума акцизного збору складає: 725,1 тис. грн (

3625,5ãðí u 20% ); 100%

б) за ставками у твердих сумах з одиниці продукції: обсяги реалізованої продукції складають: 1500000 кг, ставка акцизного збору перерахована на 1кг — 0,06 євро, нарахована сума акцизного збору складає: 90,0 тис. євро (0,06 євро u 1500000) або 548100 грн (90,0 тис. євро u 6,09 грн). Обчислені суми порівнюються, до нарахування береться сума 725 100 грн. 136

Розділ 3. Податковий облік акцизного збору

137

О.С. Гусакова Податковий облік

138

Ðîçä³ë 4. Ïîäàòêîâèé îáë³ê ç ïîäàòêó íà çåìëþ 4.1. Ïîðÿäîê îá÷èñëåííÿ çåìåëüíîãî ïîäàòêó Плата за землю має два види: земельний податок та орендна плата. Перший сплачують власники земельних ділянок, земельних часток (паїв) та землекористувачі, якими є особи, що мають земельну ділянку у постійному чи тимчасовому користуванні (за винятком оренди). Орендарі земельних ділянок сплачують орендну плату на підставі договору оренди. Ці відносини регулює Закон України “Про оренду землі” від 06.10.1998 р. № 161-XIV (зі змінами та доповненнями). Статтею 22 Земельного кодексу України (у редакції Закону України від 13.08.1992 р. № 2196-ХІІ) встановлено, що право власності на землю або право користування наданою земельною ділянкою виникає після встановлення землевпорядними організаціями меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) й одержання документа, що посвідчує це право. Таким документом є акт на право власності чи користування землею, який видається і реєструється сільськими, селищними, міськими, районними радами народних депутатів. Отже, одержання акта є моментом, починаючи з якого власники землі та землекористувачі стають платниками земельного податку. Це підтверджується і ч. 1 ст. 15 Закону “Про плату за землю” від 03.07.1992 р. №2535-ХІІ), згідно з якою власники землі та землекористувачі сплачують земельний податок з дня виникнення права власності або права користування земельною ділянкою. Земельним кодексом визначено, що при переході прав власності на будівлю і споруду разом з цими об’єктами переходить і право власності або право користування земельною ділянкою без зміни її цільового призначення. Використання земельних ділянок без оформлення відповідних документів, які б підтверджували право власності 139

О.С. Гусакова Податковий облік

чи користування земельною ділянкою, може бути розцінене як самовільний захват земельної ділянки з притягненням винних осіб до цивільної, адміністративної або кримінальної відповідальності. Щоб уникнути неприємностей з контролюючими органами у разі придбання будівлі чи споруди, а також у разі використання земельної ділянки без належного оформлення слід пам’ятати про необхідність отримання документів, які б підтверджували право власності чи користування землею. При переході права власності громадян на житловий будинок і господарські будівлі та споруди до кількох власників, а також при переході права власності на частину будинку при неможливості поділу земельної ділянки між власниками без шкоди для її раціонального використання земельна ділянка переходить у спільне користування власників цих об’єктів. Коли ж право власності або право користування земельною ділянкою припинено, податок сплачується за фактичний період перебування землі у власності або користуванні у поточному році. Законом “Про плату за землю” також встановлено, що розмір земельного податку не залежить від результатів господарської діяльності власників землі та землекористувачів. Виходячи з цього, збиткові підприємства мають сплачувати податок, доки залишаються власниками чи користувачами землі. Орендарі набувають права на оренду земельної ділянки на підставах договору оренди землі. Розмір, форма і строки внесення орендної плати встановлюються за угодою сторін у договорі оренди. Орендна плата розглядається як одна із форм плати за землю. Однак при цьому слід враховувати наступне: коли земельні ділянки орендуються у громадян та юридичних осіб, у власності яких ці земельні ділянки перебувають, земельний податок сплачується орендодавцями. Орендар при цьому сплачує орендодавцю орендну плату, яка фактично компенсує сплату земельного податку. Якщо ж орендуються земельні ділянки, що перебувають у комунальній чи державній власності, орендна плата сплачується орендарем на рахунки 140

Розділ 4. Податковий облік з податку на землю

відповідних бюджетів. Орендодавцем при цьому виступають органи місцевого самоврядування. Слід враховувати, що розмір орендної плати за земельні ділянки, які перебувають у державній або комунальній власності, не може бути меншим за розмір земельного податку, який встановлюється Законом “Про плату за землю”. Орендарі таких земельних ділянок мають стати на облік у відповідних податкових органах. У разі збільшення відповідно до законів України розміру земельного податку орендодавець має право вимагати збільшення орендної плати. При цьому така норма повинна бути передбачена в договорі оренди земельної ділянки. Згідно зі змінами, внесеними Законом України “Про внесення змін до Закону України “Про Державний бюджет України на 2005 рік” та деяких інших законодавчих актів України від 25.03.2005 р. №2505-ІV, орендна плата за земельні ділянки державної та комунальної власності набула статусу загальнодержавного платежу. Терміни внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності встановлюються згідно із Законом “Про плату за землю”. Річна орендна плата за земельні ділянки державної та комунальної власності не може бути меншою, ніж розмір земельного податку. Органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування повинні інформувати органи податкової служби про укладені та розірвані договори оренди земельних ділянок, адже саме податкові органи мають здійснювати контроль за сплатою такої орендної плати. Відповідно до Закону України “Про оренду землі” від 6.10.1998 р. №161-ХІV (зі змінами та доповненнями) орендована земельна ділянка або її частина може передаватися орендарем у суборенду без зміни цільового призначення, якщо це передбачено договором оренди або за письмовою згодою орендодавця. Якщо протягом одного місяця орендодавець не надішле письмового повідомлення щодо своєї згоди чи заперечення, орендована земельна ділянка або її частина може бути передана в суборенду. 141

О.С. Гусакова Податковий облік

Умови договору суборенди земельної ділянки повинні обмежуватися умовами договору оренди земельної ділянки і не суперечити йому. Строк суборенди не може перевищувати строку, визначеного договором оренди землі. У разі припинення договору оренди чинність договору суборенди земельної ділянки припиняється. Договір суборенди земельної ділянки підлягає державній реєстрації. За згодою сторін договір суборенди земельної ділянки посвідчується нотаріально. Передача в суборенду земельних ділянок, на яких розташовані цілісні майнові комплекси підприємств, установ і організацій державної або комунальної власності, а також заснованих на майні, що належить Автономній Республіці Крим, та їх структурних підрозділів, забороняється. Орендарі земельних ділянок сільськогосподарського призначення на період дії договору оренди можуть обмінюватися належними їм правами користування земельними ділянками шляхом укладання між ними договорів суборенди відповідних ділянок, якщо це передбачено договором оренди або за письмовою згодою орендодавця. Строк дії договору оренди землі визначається за згодою сторін, але не може перевищувати 50 років. При передачі в оренду сільськогосподарських угідь для ведення товарного сільськогосподарського виробництва строк дії договору оренди земельних ділянок визначається з урахуванням періоду ротації основної сівозміни згідно з проектами землеустрою. При передачі в оренду сільськогосподарських угідь, які розташовані в межах гірничого відводу, наданого для розробки родовища нафти або газу, строк дії договору оренди земельних ділянок визначається з урахуванням строків початку будівництва свердловин та виробничих споруд, пов’язаних з їх експлуатацією, на орендованій ділянці або на її частині. 142

Розділ 4. Податковий облік з податку на землю

Óìîâè âèêîðèñòàííÿ çåìåëüíî¿ ä³ëÿíêè Ìåæ³ çåìåëüíî¿ ä³ëÿíêè ìàþòü áóòè âñòàíîâëåí³ â íàòóð³ (íà ì³ñöåâîñò³) Âëàñíèê àáî êîðèñòóâà÷ (þðèäè÷íà àáî ô³çè÷íà îñîáà) ïîâèíåí îòðèìàòè äîêóìåíò, ùî çàñâ³ä÷óº ïðàâî âëàñíîñò³ àáî ïðàâî êîðèñòóâàííÿ Äåðæàâíèé àêò ïðî ïðàâî âëàñíîñò³ íà çåìëþ

Àêò ïðî ïðàâî ïîñò³éíîãî êîðèñòóâàííÿ çåìåëüíîþ ä³ëÿíêîþ

Рис. 4.1. Умови використання землі

Об’єктом плати за землю є земельна ділянка, а також земельна частка (пай), яка перебуває у власності або користуванні, у тому числі на умовах оренди. Суб’єктом плати за землю (платником) є власник земельної ділянки, земельної частки (паю) і землекористувач, у тому числі орендар. Ñòàâêè çåìåëüíîãî ïîäàòêó âñòàíîâëþþòüñÿ â³äïîâ³äíî äî Çàêîíó Óêðà¿íè “Ïðî ïëàòó çà çåìëþ”, êîðèãóþòüñÿ Çàêîíîì Óêðà¿íè “Ïðî äåðæàâíèé áþäæåò Óêðà¿íè”. Çàëåæàòü â³ä:

̳ñöåçíàõîäæåííÿ ä³ëÿíêè

Îö³íêà ïðîâåäåíà

Çàãàëüíî¿ ïëîù³ çåìåëüíî¿ ä³ëÿíêè

Ãðîøîâî¿ îö³íêè çåìåëü

Çàñòîñîâóþòüñ çá³ëüøóþ÷³ êîåô³ö³ºíòè

Âèäó çåìåëüíî ä³ëÿíêè

Âëàñíèêà çåìåëüíî ä³ëÿíêè

Îö³íêà íå ïðîâåäåíà

Рис. 4.2. Порядок визначення земельного податку

143

О.С. Гусакова Податковий облік

Землі сільськогосподарського призначення — це землі, надані для виробництва сільськогосподарської продукції, здійснення сільськогосподарської науково-дослідної та навчальної діяльності, розміщення відповідної виробничої інфраструктури або призначені для цих цілей. Землі житлової та громадської забудови — це земельні ділянки в межах населених пунктів, які використовуються для розміщення житлової забудови, громадських будівель і споруд, інших об’єктів загального користування. Ставки земельного податку з одного гектара сільськогосподарських угідь встановлюються у відсотках від їх грошової оцінки (табл. 4.1) у таких розмірах: Š для ріллі, сіножатей та пасовищ — 0,1; Š для багаторічних насаджень — 0,03. Розміри земельного податку залежать від площі земельної ділянки та її грошової оцінки. Грошова оцінка проводиться Державним комітетом України по земельних ресурсах та його органами на місцях із залученням експертів за методикою, затвердженою Кабінетом Міністрів України. Підставою для нарахування земельного податку є дані Державного земельного кадастру інформацію про грошову оцінку для тієї чи іншої земельної ділянки можуть надати відділи земельних ресурсів, які діють при місцевих радах. Грошова оцінка земельної ділянки щороку станом на 1 січня уточнюється на коефіцієнт індексації, порядок проведення якої затверджується Кабінетом Міністрів України. Перш ніж проводити необхідний розрахунок, слід виконати вимоги Порядку проведення індексації грошової оцінки земель, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 12.05.2000 р. № 783. Згідно з цим документом необхідний коефіцієнт визначають за формулою: Kі=[І — 10] : 100, де І — середньорічний індекс інфляції року, за результатами якого проводять індексацію. 144

Розділ 4. Податковий облік з податку на землю

Таблиця 4.1 Ставки земельного податку за видами земельних ділянок у відсотках до їх грошової оцінки Ñòàòòÿ Ñòàâêà Íîìåð äîÇàêîíó ïðî ïîäàòêó äàòêà äî Âèä çåìåëüíèõ ä³ëÿíîê ïëàòó çà ç 1 ãà çâåäåíîãî çåìëþ çåìë³, % ðîçðàõóíêó Çåìë³, ïîäàòîê çà ÿê³ îá÷èñëþþòü âèõîäÿ÷è ç ãðîøîâî¿ îö³íêè çåìåëüíî¿ ä³ëÿíêè Çåìë³ ñ³ëüñüêîãîñïîäàðñüêîãî ïðèçíàÑò.6 ÷åííÿ: 3 — ð³ëëÿ, ñ³íîæàò³ òà ïàñîâèùà 0,10 — áàãàòîð³÷í³ íàñàäæåííÿ 0,03 Ñò.7 Çåìë³ íàñåëåíèõ ïóíêò³â, ãðîøîâó îö³í- 1,00 4 êó ÿêèõ âñòàíîâëåíî Çåìë³ (çà ìåæàìè íàñåëåíèõ ïóíêò³â), ïîäàòîê çà ÿê³ îá÷èñëþþòü âèõîäÿ÷è ç ãðîøîâî¿ îö³íêè ð³ëë³ ïî îáëàñò³ Çåìåëüí³ ä³ëÿíêè, íàäàí³ äëÿ ï³äïðèÑò.8 6,4 ºìñòâ ïðîìèñëîâîñò³, òðàíñïîðòó, çâ'ÿç- 5,00 êó, òà çåìë³ ³íøîãî ïðèçíà÷åííÿ Ñò.8 Çåìåëüí³ ä³ëÿíêè, íàäàí³ äëÿ çàë³çíè÷- 0,02* 6,4 íîãî òðàíñïîðòó Çåìåëüí³ ä³ëÿíêè, íàäàí³ â òèì÷àñîâå êîðèñòóâàííÿ íà çåìëÿõ ïðèðîäîîõîðîííîãî, îçäîðîâ÷îãî, ðåêðåàö³éíîãî òà ³ñòîðèêî-êóëüòóðíîãî ïðèçíà÷åííÿ (çà Ñò.9 50,00 6,4 âèíÿòêîì ñ³ëüñüêîãîñïîäàðñüêèõ óã³äü, íàäàíèõ ó âñòàíîâëåíîìó ïîðÿäêó, ÿê³ âèêîðèñòîâóþòü çà ö³ëüîâèì ïðèçíà÷åííÿì)

* Ó ðàç³ âèêîðèñòàííÿ çåìë³ íå çà ö³ëüîâèì ïðèçíà÷åííÿì ñòàâêà ïîäàòêó – 5%.

Якщо значення Кі не перевищує одиниці, індексації не проводять. У населених пунктах місцеві органи влади визначають базову вартість 1 м2 землі залежно від факторів місцерозташування. А грошову оцінку конкретної земельної ділянки розраховують за допомогою додаткових коефіцієнтів: Š коефіцієнта індексації грошової оцінки (про нього йшлося вище); 145

О.С. Гусакова Податковий облік

Š коефіцієнта функціонального використання землі (окремо за землями промисловості, землями комерційного використання, землями суспільного використання тощо); Š локального коефіцієнта на місцезнаходження земельної ділянки у межах економіко-планувальних зон. Таким чином, кінцева сума грошової оцінки землі населеного пункту залежить від місця розташування земельної ділянки, функціонального використання землі та виду діяльності платника. Отримати інформацію про необхідні коефіцієнти і про грошову оцінку в цілому можна у відділі земельних ресурсів при місцевому органі влади. Податок за земельні ділянки (у межах населених пунктів), надані для потреб лісового господарства, за винятком тих із них, що зайняті виробничими, культурно-побутовими, жилими будинками та господарськими будівлями і спорудами, справляють як складову плати за використання лісових ресурсів. Кінцеву суму податку залежно від цільового призначення землі необхідно, коли це потрібно, помножити на коефіцієнт, наведений у табл. 4.2. Сума податку на землі, грошова оцінка яких встановлена, розраховується за формулою: П = (Плз u Го u Сп / 100) u Кп, де: П — обчислена сума податку, грн; Плз — площа земельної ділянки, м2; Го — грошова оцінка 1 м2 земельної ділянки, грн; Сп — ставка податку, у відсотках до грошової оцінки; Кп — коефіцієнт збільшення (зменшення) суми податку. По-іншому буде обчислюватися податок на землі, оцінку яких не проведено: П = (Плз u Сп х К) u Кп, де: П — обчислена сума податку, грн.; Плз — площа земельної ділянки, м2; 146

Розділ 4. Податковий облік з податку на землю

Сп — ставка податку, у копійках за м2 (табл. 4.3); К — коефіцієнти індексації ставки податку Кп — коефіцієнт збільшення (зменшення) суми податку. Таблиця 4.2 Випадки збільшення (зменшення) обчисленої суми податку залежно від цільового призначення земельної ділянки, розташованої в населеному пункті Âèä çåìëåêîðèñòóâàííÿ Çåìåëüí³ ä³ëÿíêè, çàéíÿò³ æèòëîâèì ôîíäîì, êîîïåðàòèâíèìè àâòîñòîÿíêàìè äëÿ çáåð³ãàííÿ îñîáèñòèõ òðàíñïîðòíèõ çàñîá³â ãðîìàäÿí, ãàðàæíî-áóä³âåëüíèìè, äà÷íî-áóä³âåëüíèìè êîîïåðàòèâàìè, ³íäèâ³äóàëüíè-ìè ãàðàæàìè ³ äà÷àìè ãðîìàäÿí Çåìåëüí³ ä³ëÿíêè, íàäàí³ äëÿ ïîòðåá ñ³ëüñüêîãîñïîäàðñüêîãî âèðîáíèöòâà, âîäíîãî òà ë³ñîâîãî ãîñïîäàðñòâà, ÿê³ çàéíÿò³ âèðîáíè÷èìè, êóëüòóðíî-ïîáóòîâèìè òà ãîñïîäàðñüêèìè áóä³âëÿìè ³ ñïîðóäàìè ×àñòèíà ïëîù çåìåëüíèõ ä³ëÿíîê, íàäàíèõ ï³äïðèºìñòâàì, óñòàíîâàì ³ îðãàí³çàö³ÿì (çà âèíÿòêîì ñ³ëüñüêîãîñïîäàðñüêèõ óã³äü), ùî ïåðåâèùóþòü íîðìè â³äâåäåííÿ Çåìåëüí³ ä³ëÿíêè çàë³çíèöü, ã³ðíè÷îäîáóâíèõ ï³äïðèºìñòâ, à òàêîæ ï³ä âîäîéìàìè, íàäàíèìè äëÿ âèðîáíèöòâà ðèáíî¿ ïðîäóêö³¿ Çåìåëüí³ ä³ëÿíêè, ÿê³ â³äïîâ³äíî äî ð³øåíü ì³ñöåâèõ ðàä ìàþòü îñîáëèâîñò³ ùîäî îáêëàäåííÿ çåìåëüíèì ïîäàòêîì

Êîåô³ö³ºíò

Ñòàòòÿ Çàêîíó “Ïðî ïëàòó çà çåìëþ”

0,03 (3% â³ä ñóìè ïîäàòêó)

÷.5 ñò.7

0,03 (3% â³ä ñóìè ïîäàòêó)

÷.5 ñò.7

5 (ï’ÿòèêðàòíèé ðîçì³ð)

÷.9 ñò. 7

0,25 (25% ñóìè ïîäàòêó) â³äïîâ³äíî äî ð³øåííÿ ì³ñöåâî¿ ðàäè

÷.10 ñò. 7 ÷. 3 ñò. 12

147

О.С. Гусакова Податковий облік

Таблиця 4.3 Ставки земельного податку за землі, грошову оцінку яких не встановлено Ñåðåäíÿ ñòàâêà Ãðóïà íàñåëåíèõ Êîåô³ö³ºíò, ùî çàñòîñîâóþòü ïîäàòêó (ãðí. çà 1 ïóíêò³â ç ó ì³ñòàõ Êèºâ³, ѳìôåðîïîë³, êâ.ì) ç óðàõóâàííÿì ÷èñåëüí³ñòþ Ñåâàñòîïîë³ òà ì³ñòàõ êîåô³ö³ºíòà íàñåëåííÿ (òèñ.÷îë.) îáëàñíîãî ï³äïîðÿäêóâàííÿ ³íäåêñàö³¿ Äî 0,2 0,04545 â³ä 0,2 äî 1 0,06363 â³ä 1 äî 3 0,08181 â³ä 3 äî 1 0 0,09090 â³ä 1 0 äî 20 0,14544 â³ä 20 äî 50 0,22725 1,2 â³ä 50 äî 100 0,27270 1,4 â³ä 100 äî 250 0,31815 1,6 â³ä 250 äî 500 0,36360 2,0 â³ä 500 äî 1000 0,45450 2,5 â³ä 1000 ³ á³ëüøå 0,63630 3,0

Якщо земельна ділянка знаходиться в межах населеного пункту, віднесеного до курортних застосовується спеціальний коефіцієнт (табл. 4.4). Таблиця 4.4 Коефіцієнти, що застосовують до середніх ставок земельного податку для населених пунктів, віднесених до курортних Òåðèòîð³ÿ ðîçòàøóâàííÿ íàñåëåíîãî ïóíêòó Êîåô³ö³ºíò ϳâäåííå óçáåðåææÿ Àâòîíîìíî¿ Ðåñïóáë³êè Êðèì 3,0 ϳâäåííî-ñõ³äíå óçáåðåææÿ Àâòîíîìíî¿ Ðåñïóáë³êè Êðèì 2,5 Çàõ³äíå óçáåðåææÿ Àâòîíîìíî¿ Ðåñïóáë³êè Êðèì 2,2 ×îðíîìîðñüêå óçáåðåææÿ Ìèêîëà¿âñüêî¿, Îäåñüêî¿ òà 2,0 Õåðñîíñüêî¿ îáëàñòåé óðñüê³ òà ïåðåäã³ðí³ ðàéîíè Çàêàðïàòñüêî¿, Ëüâ³âñüêî¿, ²âàíîÔðàíê³âñüêî¿ òà ×åðí³âåöüêî¿ îáëàñòåé, êð³ì íàñåëåíèõ ïóíêò³â, 2,3 ÿê³ Çàêîíîì Óêðà¿íè "Ïðî ñòàòóñ ã³ðñüêèõ íàñåëåíèõ ïóíêò³â â Óêðà¿í³" â³äíåñåíî äî êàòåãî𳿠ã³ðñüêèõ Óçáåðåææÿ Àçîâñüêîãî ìîðÿ òà â ³íøèõ êóðîðòíèõ ì³ñöåâîñòÿõ 1,5

148

Розділ 4. Податковий облік з податку на землю

Якщо земельну ділянку надано на територіях та об’єктах природоохоронного, оздоровчого та рекреаційного призначення і при цьому зайнято виробничими, культурно-побутовими, господарськими будівлями і спорудами, що не пов’язані з функціональним призначенням цих об’єктів, податок справляють у п’ятикратному розмірі. Якщо ж аналогічна ситуація виникає на територіях і об’єктах історико-культурного призначення, до суми нарахованого податку застосовуються спеціальні коефіцієнти. Нарахування земельного податку громадянам здійснюється органами державної податкової служби. Підставою для нарахування є дані державного земельного кадастру. Працівниками органів податкової служби щороку проводиться облік платників податку, земельних ділянок, земельних часток (паїв), що перебувають у власності або у користуванні громадян та осіб, які набули або втратили право на пільгу щодо сплати земельного податку станом на 1 травня поточного року. Інформація про громадян, які згідно з чинним законодавством мають право на пільгу щодо сплати земельного податку, надходить від місцевих рад, відділів соціального забезпечення, військкоматів та інших установ. Після нарахування земельного податку, надання пільг і визначення суми податку, пред’явленої до сплати, органами податкової служби виписуються податкові повідомлення, які вручаються або надсилаються громадянам — платникам податку не пізніше 15 липня і містять дані щодо підстав нарахування, посилання на норму законодавства, відповідно до якої було зроблено розрахунок або перерахунок податкового зобов’язання, зазначення суми земельного податку, належного до сплати, граничних термінів його погашення, а також попередження про наслідки несплати в установлений термін та зазначення граничних термінів, передбачених законодавством для оскарження нарахованого земельного податку. Податкове зобов’язання зі сплати земельного податку, нараховане органом податкової служби, вважається узгодженим у день отримання платником податку податкового повідомлення. 149

О.С. Гусакова Податковий облік

Земельний податок сплачується рівними частинами землевласниками і землекористувачами до 15 серпня та 15 листопада. Платник податку має право виконати обов’язок зі сплати річної суми податку одноразово та достроково. У разі якщо платника не було залучено до сплати земельного податку або податок нараховано неправильно, податковий орган визначає суму податкового зобов’язання платника податку або здійснює перегляд неправильно нарахованого податку не пізніше закінчення 1095 дня, наступного з дня обліку платників і нарахування земельного податку.

4.2. ³äîáðàæåííÿ ïîäàòêó íà çåìëþ ó ïîäàòêîâ³é çâ³òíîñò³ Платники земельного податку, а також орендної плати за земельні ділянки державної або комунальної власності (крім громадян) самостійно обчислюють суму земельного податку та орендної плати щороку станом на 1 січня і до 1 лютого поточного року подають відповідному органу державної податкової служби за місцезнаходженням земельної ділянки податкову звітність за поточний рік за формою, встановленою центральним податковим органом, із розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. Подання такої звітності звільняє від обов’язку подання щомісячних декларацій. Щомісячну звітну податкову декларацію протягом 20 днів після звітного місяця подавати платнику не обов’язково, крім випадків виникнення прав на нововідведену земельну ділянку. Податкове зобов’язання по земельному податку, а також по орендній платі за землі державної та комунальної власності, визначене у податковій звітності на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за базовий податковий (звітний) період, який дорівнює календарному місяцю, щомісячно протягом 30 календарних днів, 150

Розділ 4. Податковий облік з податку на землю Íàðàõóâàííÿ çåìåëüíîãî ïîäàòêó ³ îðåíäíî¿ ïëàòè çà çåìåëüí³ ä³ëÿíêè äåðæàâíî¿ ³ êîìóíàëüíî¿ âëàñíîñò³

Þðèäè÷í³ îñîáè

Ñïëàòà

Çä³éñíþºòüñÿ ñàìîñò³éíî ñòàíîì íà 1ñ³÷íÿ. Ïîäàòêîâà çâ³òí³ñòü ïîäàºòüñÿ ïîäàòêîâèì îðãàíîì çà ì³ñöåçíàõîäæåííÿì çåìåëüíî¿ ä³ëÿíêè äî 1 ëþòîãî ïîòî÷íîãî ðîêó Ñïëàòà çä³éñíþºòüñÿ ð³âíèìè ÷àñòèíàìè ùîì³ñÿ÷íî ïðîòÿãîì 30 êàëåíäàðíèõ äí³â, íàñòóïíèõ çà îñòàíí³ì êàëåíäàðíèì äíåì çâ³òíîãî ïîäàòêîâîãî ì³ñÿöÿ

Ô³íàíñîâèé îáë³ê

Çä³éñíþºòüñÿ ïîäàòêîâèìè îðãàíàìè Ñïëàòà çä³éñíþºòüñÿ ð³âíèìè ÷àñòèíàìè äî 15 ñåðïíÿ ³ 15 ëèñòîïàäà

Íà ñóìè, íå âíåñåí³ ó âñòàíîâëåíèé ñòðîê íàðàõîâóºòüñÿ ïåíÿ ó ðîçì³ðàõ, âèçíà÷åíèõ ÷èííèì çàêîíîäàâñòâîì

Ïîäàòêîâèé îáë³ê

Äåáåò ðàõóíêó

Êðåäèò ðàõóíêó

84 “²íø³ îïåðàö³éí³ âèòðàòè” (ïðè âèêîðèñòàí³ ðàõóíê³â 8 êëàñó)

64 1 “Ðîçðàõóíêè çà ïîäàòêàìè”

×è 92 “Àäì³í³ñòðàòèâí³ âèòðàòè” (ïðè âèêîðèñòàíí³ ðàõóíê³â 9 êëàñó) 64 1 “Ðîçðàõóíêè çà ïîäàòêàìè”

Ô³çè÷í³ îñîáè

³äîáðàæàºòüñÿ ó êíèç³ îáë³êó âàëîâèõ âèòðàò ïëàòíèêà ïîäàòêó

Âêëþ÷àºòüñÿ äî äåêëàðàö³¿ ïðî ïðèáóòîê ï³äïðèºìñòâà (êîä ðÿäêà 04.6)

Âêëþ÷àºòüñÿ äî çâ³òíîñò³ ç çåìåëüíîãî ïîäàòêó

311 “Ïîòî÷í³ ðàõóíêè â íàö³îíàëüí³é âàëþò³”

Рис. 4.3. Взаємозв'язок податкового і фінансового обліку та звітності з земельного податку

151

О.С. Гусакова Податковий облік

наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця. Органи державної податкової служби здійснюють контроль за правильністю обчислення і справляння земельного податку, а також орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності. За прострочення встановлених строків сплати податку справляється пеня у розмірах, визначених законодавством. Розмір пені за несвоєчасне внесення орендної плати передбачається у договорі оренди, проте він не може перевищувати ставки пені за несвоєчасну сплату земельного податку. За порушення Закону України “Про плату за землю” платники несуть відповідальність, передбачену Земельним кодексом України та законами України. Посадові особи, винні в порушенні вимог цього Закону, несуть відповідальність, передбачену чинним законодавством. В абзаці “д” ст. 741 Земельного кодексу України зазначено, що систематична несплата земельного податку чи орендної плати є підставою для припинення права користування земельною ділянкою. Систематичною вважається несплата: Š виробниками сільськогосподарської, рибної продукції та громадянами протягом року; Š іншими платниками протягом півроку.

4.3 Òåñòîâ³ çàâäàííÿ Ïåðåâ³ðòå ñåáå Завдання 4.1. Чи потрібно самостійно уточнювати грошову оцінку земельної ділянки: 1. Фізичні особи не повинні уточнювати грошову оцінку, юридичні особи можуть отримати дані в місцевих управліннях земельних ресурсів. 152

Розділ 4. Податковий облік з податку на землю

2. І фізичні особи і юридичні особи повинні самостійно уточнювати грошову оцінку . 3. Ні фізичні, ні юридичні особи не повинні самостійно уточнювати грошову оцінку. Завдання 4.2. Підприємство “Старт 99” визначило належну до сплати суму земельного податку в 762 грн. В який термін необхідно її сплатити: 1. До 1 лютого поточного року. 2. До 10 лютого поточного року . 3. Щомісячно протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного податкового місяця. Завдання 4.3. Чи потрібно підприємству укладати договір оренди землі при оренді приміщення в багатоповерховому будинку: 1. Договір укладати не потрібно. 2. Договір треба укладати. 3. Договір укладається тільки при фінансовій оренді. Завдання 4.4. Підприємство орендує землю для будівництва крамниці. Чи може віднести орендну плату на валові витрати, чи повинно включати її до суми капітальних вкладень: 1. Орендну плату необхідно включити до суми капітальних вкладень. 2. Орендна плата може бути включена до валових витрат підприємства. 3. Так як будівництво незавершене, ні до суми капітальних вкладень, ні до валових витрат орендна плата не включається. Завдання 4.5. Підприємство має державний акт на право постійного користування землею, що знаходиться під адміністративною будівлею. Частину будівлі було продано іншим власникам. Чи повинні ці власники сплачувати податок на землю: 1. Так, згідно з отриманою площею. 2. Якщо у осіб немає документів, що підтверджують право власності на землю, вони не є власниками і платниками податку землю. 153

О.С. Гусакова Податковий облік

3. Власники частини будівлі повинні сплачувати орендну плату. Завдання 4.6. Чи може фізична особа для отримання кредиту у банку передати у заставу належну їй земельну ділянку: 1. Ні, не може. 2. Так, може. 3. Може тільки при укладанні письмового договору іпотеки. Завдання 4.7. Чи обкладаються податком на додану вартість землевпорядні роботи та послуги, які надаються у зв’язку з приватизацією земельних ділянок: 1. Так, треба обкладати ПДВ такі роботи послуги. 2. Такі роботи і послуги, одержання яких є передумовою приватизації земельних ділянок і паїв, звільнені від ПДВ. 3. Обкладаються ПДВ операції з приватизації земельних ділянок під промисловими об’єктами.

4.4. Âèð³øåííÿ òåñòîâèõ çàâäàíü Обґрунтування правильної відповіді за завданням 4.1. Грошова оцінка земельної ділянки потрібна для встановлення розміру земельного податку. Однак при розрахунку неодмінно враховуються вимоги ст. 23 Закону України “Про плату за землю”: грошова оцінка земельної ділянки щороку станом на 1 січня уточнюється на коефіцієнт індексації, порядок проведення якої затверджується Кабінетом Міністрів України. Державний комітет по земельних ресурсах, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, обласні, Київська та Севастопольська міські державні адміністрації повинні забезпечити інформування власників землі та землекористувачів про щорічну індексацію грошової оцінки земель. Але чи обов’язково платникам податку проводити таке уточнення власноруч? Згідно з ч.3 ст.14 Закону України “Про плату за землю” нарахування земельного податку громадянам проводиться дер154

Розділ 4. Податковий облік з податку на землю

жавними податковими інспекціями, які видають платникові платіжне повідомлення про сплату податку. Таким чином, уточнювати грошову оцінку фізичні особи не повинні. Що ж до юридичних осіб, то на підставі ч. 1 ст. 14 Закону України “Про плату за землю” вони зобов’язані особисто обчислювати суму земельного податку станом на 1 січня і до 1 лютого звітного року подавати відомості відповідній державній податковій інспекції. Для того, щоби скласти належний розрахунок, бухгалтер сам може проіндексувати відому йому грошову оцінку. Для цього достатньо знати всі необхідні коефіцієнти індексації (які оприлюднює Держкомзем). Але бувають ситуації, коли протягом року у платників змінювався розмір площ, характер землекористування, цільове призначення ділянок. Тоді відомості про зміну грошової оцінки, які має власник (землекористувач), можуть відрізнятися від тих, які будуть зафіксовані у Державному земельному кадастрі. А оскільки підставою для нарахування земельного податку є саме дані цього кадастру, податкові органи при перевірках у першу чергу спиратимуться на них. За таких умов юридичним особам для точного визначення розміру земельного податку доцільно замовити довідку про грошову оцінку земельної ділянки в місцевих управліннях земельних ресурсів. Названі управління надають таку інформацію з урахуванням усіх необхідних коефіцієнтів індексації. Обґрунтування правильної відповіді за завданням 4.2. Щорічно юридичні особи самостійно обчислюють суму земельного податку станом на 1 січня і надають інформацію про це в податкову інспекцію до 1 лютого. Склад звітності з земельного податку затверджено наказом ДПАУ від 02.12.2003 р. №582. Земельний податок щомісяця сплачують за базовий податковий (звітний) період, що дорівнює календарному місяцю, протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця. 155

О.С. Гусакова Податковий облік

А от громадяни сплачують земельний податок рівними частинами до 15 серпня і 15 листопада. Усі фізичні особи (включаючи приватних підприємців) земельний податок самі не розраховують. За них це роблять місцеві податкові органи на підставі даних Державного земельного кадастру і до 15 липня поточного року надсилають платіжні повідомлення про сплату податку. Обґрунтування правильної відповіді за завданням 4.3. Згідно з листом державного комітету України по земельних ресурсах від 12.05.2005р. № 14-22-13/3702 “Про роз’яснення положень чинного законодавства про оренду землі” однією з істотних умов договору оренди землі є об’єкт оренди — місце розташування і розмір земельної ділянки. Невід’ємною частиною) договору оренди землі є: Š план або схема земельної ділянки; Š кадастровий план земельної ділянки з відображенням обмежень (обтяжень) у його використанні та встановлених земельних сервітутів; Š акт визначення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості), акт приймання-передачі об’єкта оренди (ст. 15 Закону України “Про оренду землі”). З урахуванням викладеного укладати договір оренди земельної ділянки при оренді приміщення в багатоповерховому будинку немає підстав. Оскільки згідно зі ст. 797 Цивільного кодексу України, що набув чинності з 01.01.2004 p., установлено, що плата, яка справляється з наймача будівлі чи іншої капітальної споруди (їх окремої частини), складається із плати за користуванням ними і плати за користування земельною ділянкою, то при укладенні договору оренди приміщень орендодавець може передбачити в договорі оренди приміщення відшкодування відповідної частини орендної плати.

156

Розділ 4. Податковий облік з податку на землю

Обґрунтування правильної відповіді за завданням 4.2.

157

О.С. Гусакова Податковий облік

158

Розділ 4. Податковий облік з податку на землю

159

О.С. Гусакова Податковий облік

160

Розділ 4. Податковий облік з податку на землю

161

О.С. Гусакова Податковий облік

162

Розділ 4. Податковий облік з податку на землю

163

О.С. Гусакова Податковий облік

Обґрунтування правильної відповіді за завданням 4.4. Закон України “Про оподаткування прибутку підприємств” у редакції від 22.05.1997 р. № 283/97-ВР, а саме пп. 8.1.2 і пп. 8.4.2 визначають, що амортизують у податковому обліку витрати на самостійне виготовлення основних фондів для власних виробничих потреб, включаючи витрати на виплату заробітної плати працівникам, які були зайняті на виготовленні таких основних фондів. У разі здійснення витрат на самостійне виготовлення основних фондів платником для власних виробничих потреб балансова вартість відповідної групи основних фондів збільшується на суму всіх виробничих витрат, понесених платником податку, що пов’язані з їх виготовленням та введенням в експлуатацію, а також витрат з виготовлення таких основних фондів, що мають інші джерела фінансування, без урахування сплаченого ПДВ, коли платник податку на прибуток зареєстрований платником ПДВ. Кошти, витрачені на підготовку та організацію виробництва, повинні бути включені до валових на підставі пп. 5.2.1 Закону “Про оподаткування прибутку підприємств”. Те саме стосується й оренди землі для будівництва. Витрати на неї безпосередньо не пов’язані зі створенням об’єкта. Обґрунтування правильної відповіді за завданням 4.5. Згідно з п 1 ст. 206 Земельного кодексу використання землі в Україні є платним. Відповідно до ст. 2 Закону України “Про плату за землю” в редакції від 03.07.1992 р. № 2535-ХІІ плата за землю справляється у вигляді земельного податку чи орендної плати. Згідно зі ст. 5 Закону № 2535 об’єктом плати за землю є земельна ділянка, що перебуває у власності або користуванні, у тому числі на умовах оренди. Платниками земельного податку є власники землі та землекористувачі, тобто безпосередньо ті юридичні або фізичні особи, кому землю передано у власність або надано в користування, у тому числі на умовах оренди. До 1 січня 2002 р. (дата набрання чинності Земельним кодексом) під час переходу права власності на будівлю чи спору164

Розділ 4. Податковий облік з податку на землю

ду право власності або користування на земельну ділянку з таким об’єктом переходило автоматично. Починаючи з 1 січня 2002 р. на підставі ст. 120 Земельного кодексу під час переходу права власності на будівлю та споруду право власності на земельну ділянку або її частину може переходити на підставі цивільно-правових угод, а право користування — на підставі договору оренди. Причому, як це передбачено ст.132 Земельного кодексу, угоди про перехід права власності на земельні ділянки укладаються у письмовій формі та засвідчуються нотаріально. Згідно з п. 1 ст. 125 Земельного кодексу право власності або постійного користування на земельну ділянку виникає після отримання її власником або користувачем документа, що підтверджує право власності або право користування, та його державної реєстрації. Таким документом відповідно до п. 1 ст. 126 Земельного кодексу є державний акт на право власності або на право постійного користування відповідно. Право на оренду земельної ділянки виникає після укладення договору оренди та його державної реєстрації (п.2 ст. 125 Земельного кодексу). Саме такий договір оренди згідно з п. 2 ст. 126 Земельного кодексу є документом, що підтверджує відповідне право. Із моменту отримання одного із зазначених вище документів і потрібно сплачувати земельний податок. Підприємство, що є власником адміністративної будівлі та має Державний акт на право постійного користування землею під цією будівлею, продало частину такої будівлі іншим особам. За відсутності в осіб, які володіють частиною адміністративної будівлі, документів, що підтверджують право власності (або право користування) на землю під будівлею та її державної реєстрації, ці особи не є власниками (або користувачами) такої землі, а отже, і платниками земельного податку. Тому платником земельного податку стосовно ділянки під адміністративною будівлею буде лише підприємство, що має Державний акт на право постійного користування землею, оскільки саме йому відведено цю ділянку. 165

О.С. Гусакова Податковий облік

Поширене раніше використання землі на правах постійного користування сьогодні доступне тільки підприємствам, установам та організаціям державної та комунальної власності, а також громадським організаціям інвалідів України, їх підприємствам (об’єднанням), установам та організаціям. Усі інші юридичні та фізичні особи, які володіють землею на праві постійного користування, згідно з п. 6 Перехідних положень Земельного кодексу повинні переоформити володіння нею на праві оренди чи приватної власності. Термін переоформлення такого права продовжено до 1 січня 2008 р. У межах такого переоформлення і може бути вирішено питання про розподіл ділянки між власниками будівлі. Обґрунтування правильної відповіді за завданням 4.6. Належну землю можна передати у заставу (ст. 90 Земельного кодексу України). Визначення цього терміна містить ст. 1 Закону України “Про заставу” від 02.10.1992 р. №2654-ХІІ, за якою застава — це спосіб забезпечення зобов’язань. Кредитор (заставодержатель) має право (звісно, коли боржник (заставодавець) не виконав зобов’язання, забезпеченого заставою) одержати задоволення за рахунок заставленого майна переважно перед іншими кредиторами цього боржника (ст. 572 Цивільного кодексу України). Заставу нерухомого майна, що залишається у володінні заставодавця або третьої особи, називають іпотекою. Порядок застави землі встановлено Законом України “Про іпотеку” від 05.06.2003 p. №898-IV. Щоб передати землю у заставу, необхідно укласти письмовий договір іпотеки. У ньому мають бути такі істотні умови: 1. Відомості про іпотекодавця та іпотекодержателя (для фізичних осіб — прізвище, ім’я, по батькові, адреса постійного місця проживання та індивідуальний ідентифікаційний номер; для юридичних осіб — найменування, місцезнаходження та ідентифікаційний код ЄДРПОУ). 2. Зміст та розмір основного зобов’язання, строк і порядок його виконання. 166

Розділ 4. Податковий облік з податку на землю

3. Опис предмета іпотеки, достатній для його ідентифікації, та/або його реєстраційні дані. При іпотеці земельної ділянки треба зазначити її цільове призначення. 4. Посилання на випуск заставної або її відсутність. Коли в іпотечному договорі не буде хоча б однієї з вказаних вище істотних умов, його вважатимуть неукладеним. Крім того, в іпотечному договорі можна вказати вартість земельної ділянки, посилання на державний акт про право приватної власності на землю, відомості про обмеження та обтяження прав іпотекодавця на земельну ділянку, визначення способу звернення стягнення на неї. Перш ніж укладати договір, власнику землі необхідно дійти згоди з іпотекодержателем щодо страхування земельної ділянки і відобразити це у договорі. Інакше він буде змушений за свій кошт застрахувати закладену землю на користь іпотекодержателя. Договір слід обов’язково посвідчити у нотаріуса (який виконає ще й державну реєстрацію іпотеки). Обґрунтування правильної відповіді за завданням 4.7. Відповідно до п.п. 5.1.19 п. 5.1 ст. 5 Закону України “Про податок на додану вартість” від 03.04.97 р. № 168/97-ВР (зі змінами та доповненнями) з обкладання ПДВ звільняються операції з безоплатної приватизації житлового фонду, включаючи місця загального користування (у тому числі підвали та горища) у багатоквартирних будинках, присадибних ділянок та земельних паїв відповідно до законодавства, а також з надання послуг, отримання яких відповідно до законодавства є передумовою приватизації такого житлового фонду, присадибних ділянок та земельних паїв; безоплатної передачі корпоративного права (частки, долі, паю, акції), емітованого переробним підприємством, у власність приватного сільськогосподарського підприємства відповідно до Закону України “Про особливості приватизації майна в агропромисловому комплексі”. При цьому земельні відносини в Україні регулюються Земельним кодексом України. Державний комітет України по 167

О.С. Гусакова Податковий облік

земельних ресурсах листом від 06.06.2000 р. № 14-13-4/2300 навів перелік послуг (робіт), одержання яких є обов’язковою передумовою приватизації земельних ділянок і земельних паїв. Згідно із Земельним кодексом України до таких операцій належать: Š розробка проектів відведення земельних ділянок громадянам у приватну власність для будівництва та обслуговування жилого будинку і господарських будівель (присадибна ділянка); Š розробка технічної документації зі складання державних актів на право приватної власності на землю громадянам, яким передано земельні ділянки для будівництва та обслуговування жилого будинку та господарських будівель (присадибна ділянка); Š складання схеми поділу земель колективної власності на земельні частки (паї) з метою їх приватизації громадянами; Š розробка технічної документації зі складання державних актів на право приватної власності на землю громадянам, які побажали отримати свою земельну частку (пай) у натурі (на місцевості); Š заповнення бланків державних актів на право приватної власності на землю. Таким чином, послуги (роботи), одержання яких згідно із законодавством є обов’язковою передумовою приватизації земельних ділянок і земельних паїв, звільнені від оподаткування податком на додану вартість. Що стосується операцій з приватизації земельних ділянок під промисловими та іншими нежитловими об’єктами, то вони обкладаються ПДВ на загальних підставах. У разі використання землі не за цільовим призначенням ставка податку — 5%.

168

Ðîçä³ë 5. Ïîäàòêîâèé îáë³ê ïîäàòêó ç âëàñíèê³â òðàíñïîðòíèõ çàñîá³â 5.1. Ïðîöåäóðà âèçíà÷åííÿ òðàíñïîðòíîãî ïîäàòêó Податок з власників транспортних засобів віднесено до загальнодержавних податків та зборів (обов’язкових платежів) Законом України “Про систему оподаткування” від 25.06.1991р. №1251-ХІІ. Діє і спеціальний закон з цього питання — Закон України “Про податок з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів” у редакції від 18.02.1997 р. №75/97-ВР зі змінами та доповненнями, який визначає головні положення справляння цього податку (платників податку, об’єкти оподаткування, ставки податку, пільги щодо податку тощо). Платниками податку з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів є підприємства, установи та організації, які є юридичними особами, іноземні юридичні особи, а також громадяни України, іноземні громадяни та особи без громадянства, які мають зареєстровані в Україні згідно з чинним законодавством власні транспортні засоби. Об’єктами оподаткування є: Š трактори (колісні) — код за Українською класифікацією товарів зовнішньоекономічної діяльності (далі — код) — 87 01, крім гусеничних; сідельні тягачі — код 87 01 20; Š автомобілі, призначені для перевезення не менше як 10 осіб, включаючи водія, — код 87 02. У даній позиції класифікуються всі автомобілі, які призначені для перевезення десяти і більше чоловік (включаючи водія); Š автомобілі легкові — код 87 03. До даної товарної позиції включаються моторні транспортні засоби різних видів (включаючи автомобілі-амфібії), призначені для перевезення людей, однак вона не включає автомобілі товарної позиції 87 02. 169

О.С. Гусакова Податковий облік

У транспортних засобів даної товарної позиції можуть бути мотори будь-якого типу (двигуни внутрішнього згорання, електромотори, газові турбіни і т. ін.). Дана товарна позиція також поширюється на полегшені триколісні транспортні засоби спрощеної конструкції. Транспортні засоби, що входять до даної позиції, можуть бути як колісними, так і гусеничними. До даної товарної позиції також включаються: Š автомобілі (наприклад, автомобілі-салони, автомобілі, спортивні і гоночні автомобілі); Š спеціалізовані транспортні засоби, такі як автомобілі швидкої допомоги, тюремні фургони і катафалки; Š житлові автофургони (туристські автофургони і т. ін.), транспортні засоби для перевезення людей, спеціально обладнані під житло (зі спальними, кухонними, туалетними та іншими зручностями); Š транспортні засоби, спеціально призначені для пересування по снігу (наприклад снігомобілі); Š автомашини для гольфових майданчиків і подібні транспортні засоби. У даній товарній позиції термін “вантажно-пасажирський автофургон” означає транспортні засоби з максимальною кількістю в дев’ять сидячих місць (включаючи водія), внутрішній простір яких може без конструктивних змін використовуватися для перевезення як людей, так і вантажів. Транспортні засоби для використання на атракціонах, наприклад ігрові автомобілі типу “ухилися від зіткнення”, класифікуються в товарній позиції 95 08. Крім того в даній позиції класифікуються невеликі гоночні автомобілі (так звані “карти”), що не мають кузова, обладнані поршневим двигуном внутрішнього згорання з іскровим запалюванням і здатні розвивати порівняно високі швидкості. За умови, що ці транспортні засоби сконструйовані для транспортування людей, до даної товарної позиції також включаються автомобілі подвійного застосування, тобто авто170

Розділ 5. Податковий облік податку з власників транспортних засобів

мобілі, що можуть перевозити як людей, так і вантажі. Транспортні засоби цього типу відрізняються від транспортних засобів, що перевозять вантажі, того ж розміру, за такими ознаками: 1. За сидінням водія присутні сидіння, що складаються або забираються, або спеціально призначені для сидіння місця та бокові вікна. 2. Можуть бути бокові або задні двері й обробка салону як у транспортних засобів, що перевозять пасажирів. Š автомобілі вантажні — код 87 04; Š автомобілі спеціального призначення, крім тих, що використовуються для перевезення пасажирів і вантажів, код 87 05 (крім автомобілів спеціального призначення швидкої допомоги та пожежних); Š мотоцикли (включаючи мопеди) та велосипеди з установленим двигуном — код 87 11, крім тих, що мають об’єм циліндра двигуна до 50 куб. см, — код 87 11 10; Š яхти та судна парусні з допоміжним двигуном або без нього (крім спортивних) — код 89 03 91; Š човни моторні і катери, крім човнів з підвісним двигуном (крім спортивних), — код 89 03 92; Š інші човни (крім спортивних) — код 89 03 99. Транспортні засоби, що не є об’єктами оподаткування: Š трактори на гусеничному ходу — код 87 01 30; Š мотоцикли (включаючи мопеди) та велосипеди з установленим двигуном з об’ємом циліндра двигуна до 50 куб. см — код 87 11 10; Š тільки автомобілі спеціального призначення швидкої допомоги та пожежні — код 87 05; Š транспортні засоби вантажні, самохідні, що використовуються на заводах, складах, у портах та аеропортах для перевезення вантажів на короткі відстані, — код 87 09; Š машини і механізми для сільськогосподарських робіт — коди 84 32; 8433; Š тільки яхти, судна парусні і човни спортивні — коди 89 03 91; 89 03 92; 89 03 99. 171

О.С. Гусакова Податковий облік

Податок з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів сплачується у таких розмірах (табл. 5.1). Таблиця 5.1 Ставки податку з власників транспортних засобів Êîä

Îïèñ îá’ºêò³â îïîäàòêóâàííÿ

Ñòàâêà ïîäàòêó íà ð³ê (ç 100 ñì3 îá’ºìó öèë³íäð³â äâèãóíà, ç 1 êÂò ïîòóæíîñò³ äâèãóíà àáî 100 ñì äîâæèíè) 2,5 ãðí ç 100 ñì3 15 ãðí ç 100 ñì3

87 01 òðàêòîðè êîë³ñí³ (êð³ì ãóñåíè÷íèõ) 87 01 20 ñ³äåëüí³ òÿãà÷³ àâòîìîá³ë³ äëÿ ïåðåâåçåííÿ íå ìåíø ÿê 8702 5 ãðí ç 100 ñì3 10 îñ³á, âêëþ÷àþ÷è âîä³ÿ 8703 àâòîìîá³ë³ ëåãêîâ³ (êð³ì àâòîìîá³ë³â ç åëåêòðîäâèãóíîì — êîä 87 03 90100) ç îá’ºìîì öèë³íäð³â äâèãóíà: äî 1000 ñì3 3 ãðí ç 100 ñì3 3 3 â³ä 1001 ñì äî 1500 ñì 4 ãðí ç 100 ñì3 â³ä 1501 ñì3 äî 1800 ñì3 5 ãðí ç 100 ñì3 3 3 â³ä 1801 ñì äî 2500 ñì 10 ãðí ç 100 ñì3 â³ä 2501 ñì3 äî 3500 ñì3 25 ãðí ç 100 ñì3 3 â³ä 3501 ñì ³ á³ëüøå 40 ãðí ç 100 ñì3 87 03 òðàíñïîðòí³ çàñîáè, îñíàùåí³ åëåêòðî- 0,5 ãðí ç 1 êÂò 901000 äâèãóíîì àâòîìîá³ë³ âàíòàæí³ ç îá’ºìîì öèë³íäð³â äâèãóíà: 15 ãðí ç 100 ñì3 äî 8200 ñì3 8704 20 ãðí ç 100 ñì3 â³ä 8201 ñì3 äî 15000 ñì3 25 ãðí ç 100 ñì3 3 â³ä 15001 ñì ³ á³ëüøå àâòîìîá³ë³ ñïåö³àëüíîãî ïðèçíà÷åííÿ 8705 5 ãðí ç 100 ñì3 (êð³ì ïîæåæíèõ ³ øâèäêî¿ äîïîìîãè) ìîòîöèêëè (ìîïåäè), âåëîñèïåäè ç äâèãóíîì (êð³ì òèõ, ùî ìàþòü îá’ºì öèë³íäðà äâèãóíà äî 50 ñì3, - êîä 87 11 100000) ç îá’ºìîì öèë³íäð³â äâèãóíà: 8711 3 ãðí ç 100 ñì3 äî 500 ñì3 â³ä 501 ñì3 äî 800 ñì3 5 ãðí ç 100 ñì3 10 ãðí ç 100 ñì3 â³ä 801 ñì3 ³ á³ëüøå ÿõòè ³ ñóäíà ïàðóñí³ ç äîïîì³æíèì äâèãóíîì àáî áåç íüîãî (êð³ì ñïîðòèâíèõ): 89 03 ìîðñüê³ 14 ãðí ç 100 ñì äîâæèíè 911000 8903 ÿõòè ³ ñóäíà ïàðóñí³ ìàñîþ íå á³ëüøå ÿê 7 ãðí ç 100 ñì äîâæèíè 919100 100 êã

172

Розділ 5. Податковий облік податку з власників транспортних засобів

Податок сплачується за місцезнаходженням юридичних осіб і місцем проживання фізичних осіб на спеціальні рахунки територіальних дорожніх фондів республіканського бюджету Автономної Республіки Крим, обласних бюджетів та бюджету міста Севастополя. Територіальні дорожні фонди 85 відсотків із суми цього податку спрямовують на фінансування витрат, пов’язаних з будівництвом, реконструкцією, ремонтом і утриманням автомобільних доріг загального користування, а також сільських доріг, а 15 відсотків —до бюджетів місцевого самоврядування на ремонт і утримання вулиць в населених пунктах, що належать до комунальної власності і суміщаються з автомобільними дорогами загального користування державного значення. Податок з власників водних транспортних засобів спрямовується до бюджетів місцевого самоврядування (місцевих бюджетів). Певним категоріям громадян і підприємств державою надаються пільги зі сплати транспортного податку (рис. 5.1). Ô³çè÷í³ îñîáè Çâ³ëüíÿþòüñÿ ïîâí³ñòþ

Þðèäè÷í³ îñîáè Çâ³ëüíÿþòüñÿ íà 50%

Ãðîìàäÿíè, â³äïîâ³äíî äî ñò.14 ï.1,2 Çàêîíó Óêðà¿íè “Ïðî ñòàòóñ ³ ñîö³àëüíèé çàõèñò ãðîìàäÿí, ÿê³ ïîñòðàæäàëè âíàñë³äîê ×îðíîáèëüñüêî¿ êàòàñòðîôè” ñò. 4-11 Çàêîíó Óêðà¿íè “Ïðî ñòàòóñ âåòåðàí³â â³éíè, ãàðàíò³¿ ¿õ ñîö³àëüíîãî çàõèñòó” ñò. 6 ³ 8 Çàêîíó Óêðà¿íè “Ïðî îñíîâí³ çàñàäè ñîö³àëüíîãî çàõèñòó âåòåðàí³â ïðàö³ òà ³íøèõ ãðîìàäÿí ïîõèëîãî â³êó â Óêðà¿í³”, ³íâàë³äè íåçàëåæíî â³ä ãðóïè ³íâàë³äíîñò³ â³ä ñïëàòè çà 1 ëåãêîâèé àâòîìîá³ëü ç îá’ºìîì öèë³íäð³â äâèãóíà äî 2500 ñì3 àáî çà 1 ìîòîöèêë ç îá’ºìîì öèë³íäð³â äâèãóíà äî 650 ñì3 àáî çà 1 ÷îâåí ìîòîðíèé (êàòåð), êð³ì ñïîðòèâíîãî ç äîâæèíîþ äî 7,5 ì

Çâ³ëüíÿþòüñÿ íà 50%

Ãðîìàäÿíè, ó ѳëüñüêîãîñïîäàðñüê³ âëàñíîñò³ ÿêèõ ï³äïðèºìñòâà – ïåðåáóâàþòü ëåãêîâ³ òîâàðîâèðîáíèêè çà àâòîìîá³ë³, âèðîáëåí³ òðàêòîðè êîë³ñí³, â êðà¿íàõ ÑÍÄ ³ àâòîáóñè òà ñïåö³àëüí³ ïîñòàâëåí³ íà îáë³ê â àâòîìîá³ë³ äëÿ Óêðà¿í³ äî 1990 ð. ïåðåâåçåííÿ ëþäåé ç âêëþ÷íî òà âàíòàæí³ ê³ëüê³ñòþ ì³ñöü íå àâòîìîá³ë³ ç îá’ºìîì ìåíøå 10 öèë³íäð³â äâèãóíà äî 3 6001 ñì äî 1990 ð. âèïóñêó âêëþ÷íî ùîäî îäíîãî ç óêàçàíèõ àâòîìîá³ë³â

Рис. 5.1. Пільги по сплаті податку з власників транспортних засобів

173

О.С. Гусакова Податковий облік

5.2. Ïîðÿäîê â³äîáðàæåííÿ ïîäàòêó ç âëàñíèê³â òðàíñïîðòíèõ çàñîá³â ó ïîäàòêîâ³é çâ³òíîñò³ Податок з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів обчислюється юридичними особами на підставі звітних даних про кількість транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів за станом на 1 січня поточного року. Обчислення податку з власників наземних транспортних засобів провадиться, виходячи з об’єму циліндрів або потужності двигуна кожного виду і марки транспортних засобів, а податок з власників водних транспортних засобів — виходячи з довжини транспортного засобу. У порядку, визначеному податковими органами, юридичні особи подають за місцем свого знаходження та за місцем постійного базування транспортних засобів до податкових органів у строки, визначені законом для річного звітного періоду, на основі бухгалтерського звіту (балансу) розрахунки суми податку за формою, затвердженою центральним податковим органом України. Подання розрахунку транспортного податку здійснюється у строки, визначені пп. 4.1.4 ст. 4 Закону України “Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” для річного звітного періоду — протягом 60 календарних днів після останнього календарного дня звітного (податкового) року. За придбані протягом року транспортні засоби Розрахунок подається до органу державної податкової служби у 10-денний термін після їх реєстрації у відповідних органах. За транспортні засоби, придбані протягом року, податок сплачується перед їх реєстрацією за наступними строками сплати (кварталами), які не настали, починаючи з кварталу, в якому проведена реєстрація транспортного засобу. Податок, самостійно визначений платником податку, вважається узгодженим з дня подання Розрахунку до органу державної податкової служби і не може бути оскаржений платником у адміністративному або судовому порядку. Якщо останній день 174

Розділ 5. Податковий облік податку з власників транспортних засобів

строку подання Розрахунку припадає на вихідний або святковий день, то останнім днем строку вважається наступний за вихідним або святковим робочий день. Платник податку може подати Розрахунок до органу державної податкової служби за місцезнаходженням та місцем постійного базування транспортних засобів на паперовому носії або в електронній формі. Розрахунок може бути надісланий до органу державної податкової служби поштою з повідомленням про вручення не пізніше ніж за 10 днів (дата відправлення на поштовому штемпелі) до закінчення граничного терміну, установленого для подання Розрахунку. На титульному аркуші Розрахунку платник податку вказує назву підприємства, установи, організації, місцезнаходження, телефон, поточний рахунок, ідентифікаційний код за Єдиним державним реєстром підприємств та організацій України (ЄДРПОУ), код за Загальним класифікатором галузей народного господарства України (ЗКГНГУ) та назву органу державної податкової служби, до якої подається Розрахунок. У верхній частині титульного аркуша Розрахунку (з правого боку) платником податку у спеціальному полі позначкою “X” зазначається тип Розрахунку (загальний або уточнений) відповідного рядка. В іншому спеціальному полі, що знаходиться під спеціальним полем про тип Розрахунку, вказується позначкою “X” ознака Розрахунку (за відповідний період або за придбані транспортні засоби). Форма Розрахунку заповнюється в такому порядку: гр. 1 — номер за порядком; гр. 2 — код транспортного засобу за Гармонізованою системою опису та кодування товарів; гр. 3 та 4 — назва марки та модель транспортного засобу; гр. 5 — об’єм циліндрів двигуна в розрізі кожної марки і моделі транспортного засобу, потужність електродвигуна і довжина плавзасобу; гр. 6 — дані про кількість однорідних транспортних засобів у розрізі марок і моделей; 175

О.С. Гусакова Податковий облік

гр. 7 — ставка податку, що застосовується при розрахунку податку з кожних 100 см3 об’єму циліндрів двигуна, із 1 кВт потужності електродвигуна і 100 см довжини плавзасобу в розрізі кожної моделі і марки транспортного засобу; гр. 8 — сума нарахованого податку окремо за кожним наземним та водним транспортним засобом, обчислюється за формулою:

6(гр.8) = [((гр.5) u(гр.6))/ 100] u (гр.7) За транспортними засобами з електродвигуном податок нараховується шляхом множення ставки податку на кількість кіловат потужності електродвигуна; гр. 9 — код пільги (згідно з довідником пільг), за якою повністю або частково звільняється від сплати податку транспортний засіб; гр. 10 — сума пільг, наданих за транспортними засобами; гр. 11 — загальна сума податку, що підлягає сплаті за звітний рік при поданні загального чи уточненого Розрахунків (гр. 8 мінус гр. 10). Сума податку, що підлягає сплаті (гр. 11), округлюється (менше 50 копійок — відкидається, а 50 коп. і більше— округлюється до 1 гривні і розбивається платником на чотири рівні частини, кожна по 25 відсотків від загальної суми податку підсумкової стрічки) і відображається платником податку в Розрахунку за поквартальними термінами сплати. Розрахунок податку підписується керівником підприємства і головним бухгалтером (указуються повністю їх прізвища, імена та по батькові, проставляються дата, місяць та рік складання Розрахунку), скріплюється печаткою і подається до органу державної податкової служби. Якщо платником податку самостійно виявлено помилки, що містяться у раніше поданому ним Розрахунку, то такий платник зобов’язаний подати уточнений Розрахунок, що містить виправлені показники. Якщо у зв’язку з виправленням помилки визначено заниження податкового зобов’язання, то платник протягом 10 ка176

Розділ 5. Податковий облік податку з власників транспортних засобів

лендарних днів від дня подачі уточненого розрахунку зобов’язаний: Š сплатити суму недоплати; Š самостійно нарахувати та сплатити штраф у розмірі 10 відсотків від суми такої недоплати. Якщо у зв’язку з виправленням помилки визначено завищення податкових зобов’язань, то платнику зменшуються такі податкові зобов’язання за датою подання уточненого розрахунку. Зайво сплачена сума податку за бажанням платника повертається йому або зараховується за його заявою в рахунок майбутніх платежів. Повернення сум зайво сплаченого податку провадиться у терміни, установлені чинним законодавством України. До уточненого Розрахунку додається Довідка про суми податку з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, які зменшують або збільшують податкові зобов’язання в результаті виправлення самостійно виявленої помилки, допущеної в попередніх звітних періодах. До кожного уточненого Розрахунку (за відповідний період або за придбані транспортні засоби) подається окрема Довідка. Якщо за результатами подання уточненого Розрахунку виникає потреба в поверненні надміру сплаченого податку, то разом з таким уточненим Розрахунком платником має бути подана заява про повернення надміру сплаченого податку з дотриманням граничних строків її подання. Якщо строк подання такої заяви закінчився, то уточнений Розрахунок не подається. Працівник органу державної податкової служби перевіряє поданий платником податку Розрахунок, ставить дату перевірки цього Розрахунку та особистий підпис. Взаємозв’язок податкового і фінансового обліку з транспортного податку зображено на рис. 5.2. 177

О.С. Гусакова Податковий облік Íàðàõóâàííÿ ïîäàòêó íà òðàíñïîðòíèé çàñ³á

Ô³íàíñîâèé îáë³ê

Ñïëàòà ïîäàòêó

Äåáåò ðàõóíêó

Êðåäèò ðàõóíêó

84 “²íø³ îïåðàö³éí³ âèòðàòè” (ïðè âèêîðèñòàíí³ ðàõóíê³â 8 êëàñó – Âèòðàòè çà åëåìåíòà ìè) ÷è

641 “Ðîçðàõóíêè çà ïîäàòêàìè”

92“Àäì³í³ñòðàòèâí³ âèòðàòè” (ïðè âèêîðèñòàíí³ ðàõóíê³â 9 êëàñó “Âèòðàòè ä³ÿëüíîñò³” 641“Ðîçðàõóíêè çà ïîäàòêàìè

Ô³çè÷í³ îñîáè

Ïîäàòêîâèé îáë³ê

Þðèäè÷í³ îñîáè

Ïåðåä ðåºñòððàö³ºþ ïðèäáàíèõ ïðîòÿãîì ðîêó çàñîá³â, ïî÷èíàþ÷è ç êâàðòàëó, â ÿêîìó ïðîâåäåíî ðåºñòðàö³þ

Ïåðåä ðåºñòððàö³ºþ òðàíñïîðòíèõ çàñîá³â Ïåðåä òåõí³÷íèì îãëÿäîì 1 ðàç íà ð³ê àáî 2 ðîêè 311“Ïîòî÷í³ ðàõóíêè â íàö³îíàëüí³é âàëþò³”

Ôîðìóâàííÿ â áóõãàëòåðñüêîìó îáë³êó ³íôîðìàö³¿ ïðî âèòðàòè ï³äïðèºìñòâà â Ïîëîæåíí³ “Âèòðàòè”

Ùîêâàðòàëüíî ð³âíèìè ÷àñòèíàìè äî 15 ÷èñëà ì³ñÿöÿ, ùî íàñòຠçà çâ³òíèì êâàðòàëîì, ïî òðàíñïîðòíèõ çàñîáàõ, ùî îáë³êîâóþòüñÿ ñòàíîì íà 01.01 ïîòî÷íîãî ðîêó

Ñóìà ïîäàòêó ç âëàñíèê³â òðàíñïîðòíèõ çàñîá³â âêëþ÷àºòüñÿ äî âàëîâèõ âèòðàò íåçàëåæíî â³ä âèäó àâòîìîá³ëÿ

³äîáðàæàºòüñÿ ó êíèç³ îáë³êó âàëîâèõ âèòðàò

Âêëþ÷àºòüñÿ äî äåêëàðàö³¿ ïðî ïðèáóòîê ï³äïðèºìñòâà (êîä ðÿäêà 04.6, äîäàòîê Ð2)

Âêëþ÷àºòüñÿ äî ðîçðàõóíêó ïîäàòêó ç âëàñíèê³â òðàíñïîðòíèõ çàñîá³â òà ³íøèõ ñàìîõ³äíèõ ìåõàí³çì³â. (Òåðì³í ïîäàííÿ – ïðîòÿãîì 60 êàëåíäàðíèõ äí³â ï³ñëÿ îñòàííüîãî êàëåíäàðíîãî äíÿ çâ³òíîãî ðîêó. Çà ïðèäáàí³ ïðîòÿãîì ðîêó – â 10-äåííèé òåðì³í ï³ñëÿ ¿õ ðåºñòðàö³¿)

Рис. 5.2. Взаємозв'язок податкового і фінансового обліку з транспортного податку

Податок з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів сплачується: 178

Розділ 5. Податковий облік податку з власників транспортних засобів

Š фізичними особами — перед реєстрацією, перереєстрацією транспортних засобів, а також перед технічним оглядом транспортних засобів щорічно або один раз за два роки, але не пізніше першого півріччя року, в якому провадиться технічний огляд; Š юридичними особами — щоквартально рівними частинами до 15 числа місяця, що настає за звітним кварталом. Транспортні засоби реєструються за юридичними та фізичними особами. Власники транспортних засобів — юридичні та фізичні особи або їх представники зобов’язані зареєструвати їх протягом 10 діб після придбання або митного оформлення, чи тимчасового ввезення на територію України, або виникнення обставин, що є підставою для внесення змін до реєстраційних документів. Термін реєстрації може бути продовжено у разі неможливості власника транспортного засобу (хвороба, відрядження, інші поважні причини) вчасно її здійснити. Експлуатація транспортних засобів, не зареєстрованих у підрозділах ДАІ, а також без номерного знака “Транзит” забороняється. Транспортні засоби, що належать іноземним громадянам та особам без громадянства, які їдуть в Україну на відпочинок за путівками чи на лікування, що підтверджується відповідними документами, тимчасовій реєстрації в підрозділах ДАІ на підтверджений Держмитслужбою термін не підлягають. Зазначений термін повинен бути не менший ніж термін дії путівки або іншого документа (з урахуванням часу перебування в дорозі). Реєстрація транспортних засобів здійснюється: Š на підставі заяви власника, поданої особисто, і документів, що посвідчують його особу, правомірність придбання транспортного засобу, оцінку його вартості, яка провадиться спеціалістом, що пройшов необхідну підготовку у порядку, встановленому МВС, Мінюстом, Держпромполітики, Держмитслужбою та Фондом державного майна і має відповідні документи, відповідність конструкції транспортного засобу встановленим вимогам безпеки дорожнього руху, а також вимогам, 179

О.С. Гусакова Податковий облік

які є підставою для внесення змін до реєстраційних документів. Не приймаються до реєстрації транспортні засоби, зібрані (складені) з вузлів та агрегатів серійних транспортних засобів без дотримання вимог Закону України “Про дорожній рух”. Правомірність придбання транспортних засобів, вузлів і агрегатів, які мають ідентифікаційні номери, підтверджується документами, скріпленими підписом відповідної посадової особи і печаткою, виданими суб’єктами підприємницької діяльності, які реалізують транспортні засоби та видають довідки-рахунки, митними органами, судами, нотаріусами, органами соціального захисту населення, підприємствами-виробниками транспортних засобів та підрозділами ДАІ, а також угодами, укладеними на товарних біржах. За придбані протягом року юридичними особами транспортні засоби податок сплачується перед їх реєстрацією по строках сплати (кварталах), які не настали, починаючи з кварталу, в якому проведено реєстрацію транспортного засобу. Розрахунок суми податку за такі транспортні засоби в 10-денний термін після їх реєстрації подається до відповідного податкового органу. Перереєстрація транспортних засобів проводиться у разі зміни їх власника, місця стоянки, місцезнаходження або найменування власника — юридичної особи, місця проживання або прізвища, імені чи по батькові фізичної особи, яка є власником транспортного засобу, а також кольору, марки або моделі транспортного засобу внаслідок переобладнання чи заміни двигуна або кузова, інших вузлів та агрегатів, що мають ідентифікаційні номери. Зняття з обліку транспортних засобів здійснюється після їх огляду в підрозділі ДАІ на підставі заяви власника з поданням документа, що посвідчує його особу, виконавчого напису нотаріусів або рішення суду. Дозволяється здійснювати огляд транспортних засобів, які знімаються з обліку, за місцезнаходженням транспортних засобів. Такий огляд оформляється 180

Розділ 5. Податковий облік податку з власників транспортних засобів

відповідним актом, скріплюється підписом посадової особи та печаткою підрозділу ДАІ. За транспортні засоби, зняті юридичними особами протягом року з реєстрації (перереєстровані), здійснюється перерахунок розміру податку. Перерахування здійснюється перед зняттям з реєстрації по строках сплати (кварталах), які не настали, починаючи з наступного за тим, в якому транспортний засіб знято з реєстрації. Юридичні особи — платники податку зобов’язані пред’являти органам, що здійснюють реєстрацію, перереєстрацію або технічний огляд транспортних засобів, платіжні доручення про сплату податку з написом (поміткою) установи банку про зарахування податку по наземних транспортних засобах до територіальних дорожніх фондів, а по водних транспортних засобах — до відповідних бюджетів місцевого самоврядування (сільських, селищних, міських). У разі відсутності документів про сплату податку або документів, що дають право на користування пільгами, реєстрація, перереєстрація і технічний огляд транспортних засобів не провадяться.

5.3. Òåñòîâ³ çàâäàííÿ Ïåðåâ³ðòå ñåáå Завдання 5.1. Підприємство планує у квітні поточного року ( у ІІ кварталі) придбати автомобіль “Volkswagen” з об’ємом циліндрів двигуна 1600 см куб. Як правильно розрахувати податок з власників транспортних засобів і коли потрібно здійснити сплату податку з власників транспортних засобів: 1. За кожний квартал поточного року по 20 грн. 2. Перед реєстрацією 80 грн. 3. Перед реєстрацією 20 грн, за ІІІ і IV квартали по 20 грн. 181

О.С. Гусакова Податковий облік

Завдання 5.2. Чи має ветеран праці на пільгу щодо сплати податку з власників транспортних засобів на автомобіль УАЗ-3303-01 (1986 р. випуску): 1. Має, згідно з чинним законодавством на звільнення від сплати податку. 2. Не має права, бо не є інвалідом. 3. Має право в розмірі 50%, бо автомобіль відноситься до вантажних. Завдання 5.3. На балансі підприємства станом на 01.01. п.р. значаться транспортні засоби. У січні п.р. декілька вантажних машин відправлено на капітальний ремонт. Чи необхідно за такі транспортні засоби сплачувати податок з власників транспортних засобів і подавати розрахунок суми податку: 1. Так, сплачувати і подавати розрахунок необхідно. 2. Розрахунок треба подати, а сплачувати не потрібно. 3. Не потрібно ні сплачувати, ні подавати розрахунок. Завдання 5.4. На балансі ТОВ “Продмаш” на 01 січня п.р. значаться такі транспортні засоби: автобус ЛАЗ-4207, автомобілі УАЗ-3303, ВАЗ-21074, катер “Амур”. Як правильно розрахувати податок з власників транспортних засобів і коли потрібно сплатити до бюджету податок з власників транспортних засобів: 1. Підприємство повинне сплатити до бюджету до 15.04.п.р. 1024 грн. 2. Сплата буде здійснюватись рівними сумами по 256 грн кожного кварталу до 15 числа місяця, що настає за звітним кварталом. 3. Необхідно сплатити до 10.03.п.р. 1024 грн. Завдання 5.5. Які строки встановлено для подання до податкових органів юридичними особами — власниками транспортних засобів Розрахунку суми податку: 1. Не пізніше 40 діб після завершення звітного року. 2. До 15 квітня поточного року. 182

Розділ 5. Податковий облік податку з власників транспортних засобів

3. Протягом 60 календарних днів, наступних за останнім днем звітного року. Завдання 5.6. Підприємством не експлуатувався автомобіль ЗАЗ-965А і в Розрахунок суми податку з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів не був включений. У вересні п.р. підприємство виявило самостійно помилку. Необхідно: 1. Подати уточнений розрахунок, довідку про самостійно виявлену помилку, сплатити податок і штраф. 2. Сплатити тільки не сплачену суму податку за транспортний засіб, що не експлуатувався. 3. Сплатити суму податку і штрафу. Завдання 5.7. Приватний підприємець для ведення підприємницької діяльності використовує власний автомобіль та має ліцензію на здійснення вантажних перевезень. Автомобіль перебував у його власності ще до моменту реєстрації як суб’єкта підприємницької діяльності, а в господарській діяльності став використовуватися після оформлення ліцензії. Чи зобов’язаний приватний підприємець подавати Розрахунок сум податку з власників транспортних засобів та інших самохідних машин та механізмів: 1. Так, як приватний підприємець, власник автомобіля повинен подати розрахунок суми податку. 2. Розрахунок подається тільки фізичними особами, не зареєстрованими як суб’єкти підприємницької діяльності. 3. Фізичні особи незалежно від їх реєстрації як суб’єктів підприємницької діяльності розрахунок суми податку не складають. Завдання 5.8. Чи має право філія дочірнього підприємства без права юридичної особи самостійно сплачувати податок з власників транспортних засобів за транспорт, що перебуває на балансі філії: 1. Так, сплата транспортного податку може бути здійснена як юридичною особою, так і її філією. 183

О.С. Гусакова Податковий облік

2. Сплата може здійснюватись тільки філією. 3. Сплата може здійснюватись тільки юридичною особою. Завдання 5.9. У які строки фізичні та юридичні особи — власники транспортних засобів зобов’язані сплачувати транспортний податок: 1. Фізичні особи сплачують податок, як і юридичні особи, до 15 числа місяця, наступного за звітним кварталом. 2. Фізичні особи сплачують податок перед реєстрацією, перереєстрацією і технічним оглядом; юридичні особи — до 15 числа місяця, наступного за звітним кварталом. 3. Фізичні і юридичні особи сплачують податок перед реєстрацією, перереєстрацією та технічним оглядом. Завдання 5.10. Які санкції застосовуються до платників за неподання Розрахунку в установлені строки та за несвоєчасну сплату податку з власників транспортних засобів — юридичних осіб? 1. Неподання Розрахунку і несвоєчасна сплата тягнуть за собою застосування штрафу у сумі 170 грн. 2. На керівників підприємства накладається адміністративний штраф від 5 до 10 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. 3. Штрафні санкції застосовуються за несвоєчасне подання Розрахунку, несвоєчасну сплату та накладаються адміністративні штрафи на керівників та інших посадових осіб.

5.4. Âèð³øåííÿ òåñòîâèõ çàâäàíü Обґрунтування правильної відповіді за завданням 5.1. Відповідно до ст. 5 Закону України “Про податок з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів” у редакції від 18.02.1997 р. №75/97-ВР, зі змінами та доповненнями, за транспортні засоби, придбані протягом року, юридичні особи сплачують податок безпосередньо перед їх 184

Розділ 5. Податковий облік податку з власників транспортних засобів

реєстрацією за строками сплати (кварталами), що не настали, починаючи з кварталу, в якому зареєстровано транспортний засіб. Таким чином, у разі придбання автомобіля у квітні податок з власників транспортних засобів необхідно буде платити починаючи з II кварталу. Цей податок необхідно сплатити перед реєстрацією транспортного засобу в органах ДАІ. Відповідно до п. 7 Правил державної реєстрації та обліку автомобілів, а також самохідних машин № 1388 власники транспортних засобів — юридичні особи або їх представники зобов’язані зареєструвати транспортні засоби протягом 10 днів після придбання. Як передбачено п. 8 Правил № 1388, реєстрація транспортних засобів здійснюється тільки при сплаті їх власниками передбачених законодавством податків, зокрема податку з власників транспортних засобів. Для цього необхідно пред’явити платіжне доручення, що підтверджує сплату податку, з написом (позначкою) установи банку. У разі якщо власника транспортного засобу звільнено від сплати транспортного податку згідно зі ст.4 Закону № 75/97, необхідно надати відповідний документ, що є підставою для надання пільг щодо цього податку. Розрахунок суми податку платник провадить самостійно за ставками, зазначеними у ст. 3 Закону № 75/97 для відповідного транспортного засобу залежно від присвоєного йому коду за Гармонізованою системою опису та кодування товарів. Автомобіль “Volkswagen” належить до легкових автомобілів (код 8703). Податок з власників транспортних засобів розраховують таким чином. Визначаємо суму податку за рік: (1600 куб. см u u5 грн.) : 100 куб. см = 80 грн. У зв’язку з тим, що автомобіль буде зареєстровано у другому кварталі, податок сплачується за три квартали, що залишилися до закінчення поточного року (включаючи квартал, в якому автомобіль реєструється). Загальна сума податку, що підлягає сплаті: 80 грн.: 4 u 3 = = 60 грн. 185

О.С. Гусакова Податковий облік

У свою чергу, сума податку, що підлягає сплаті за один квартал: 60 грн. : 3 = 20 грн. Таким чином, перед реєстрацією автомобіля підприємство має сплатити транспортний податок за II квартал року в сумі 20 грн, а за III і IV квартали року — решту суми податку має бути сплачено відповідно до 15.10.п.р. (20 грн) і до 15.01.п.р. (20 грн). Протягом 10 календарних днів після реєстрації транспортного засобу юридична особа подає Розрахунок суми податку з власників транспортних засобів. Необхідність подання цього Розрахунку передбачено у ст. 5 Закону № 75/97. При цьому в титульній частині Розрахунку ставиться позначка “X” у графах “Загальний розрахунок” і “Розрахунок за придбані транспортні засоби”. Обчислені платником суми податку з власників транспортних засобів зазначаються в Розрахунку за строками сплати: Š за II квартал (до 15 липня п.р.) — 20 грн; Š за III квартал (до 15 жовтня п.р.) — 20 грн; Š за IV квартал (до 15 січня наст. року) — 20 грн. Обґрунтування правильної відповіді за завданням 5.2. На підставі ст. 1 Закону України “Про податок з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів” у редакції від 18.02.1997 р. №75/97-ВР, зі змінами та доповненнями, платниками податку з власників транспортних засобів та інших самохідних машин та механізмів є , зокрема, громадяни України, які мають зареєстровані в Україні згідно з чинним законодавством власні транспортні засоби, що за ст. 2 Закону є об’єктами оподаткування. Що стосується ветеранів праці, то їх звільнено від сплати транспортного податку за один легковий автомобіль (мотоколяску) з об’ємом циліндрів двигуна до 2500 см куб. або один мотоцикл з об’ємом циліндрів двигуна до 650 см куб. чи один човен моторний або катер (крім спортивного) з довжиною корпусу до 7,5 м (абз. “в” ст. 4 Закону). 186

Розділ 5. Податковий облік податку з власників транспортних засобів

Оскільки автомобіль марки УАЗ 3303-01 відноситься до категорії вантажних автомобілів, то зазначена пільга на нього не поширюється. Однак в абз. “е” ст. 4 Закону записано: громадяни, у власності яких знаходяться, зокрема, вантажні автомобілі (код УКТ ЗЕД 87 04) з об’ємом циліндрів двигуна до 6001 см куб. до 1990 року випуску включно, мають право на пільгу в розмірі 50% від суми податку. Річна сума транспортного податку, яку потрібно сплатити за автомобіль УАЗ 3303-01 з об’ємом циліндрів двигуна 2445 см куб., складе: (( 2445 см куб. u 15 грн u 50%)/100) u u100% = 183,38 грн. Обґрунтування правильної відповіді за завданням 5.3. Так, необхідно. Зобов’язання зі сплати податку з власників транспортних засобів покладаються на юридичних та фізичних осіб, які мають зареєстровані в Україні власні транспортні засоби Відповідно до ст. 6 Закону України “Про податок з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів” у редакції від 18.02.1997 р. №75/97-ВР, зі змінами та доповненнями, податок з власників транспортних засобів юридичні особи розраховують на підставі звітних даних про кількість транспортних засобів станом на 1 січня поточного року. Те, що автомобілі перебувають на капітальному ремонті та деякий час не використовуються в діяльності, не звільняє підприємство від обов’язку сплати транспортного податку. Адже такі автомобілі продовжують обліковуватися на балансі підприємства, хоча й не використовуються тимчасово в його господарській діяльності. Таким чином, податок з власників транспортних засобів сплачується за власні транспортні засоби, що значаться на балансі підприємства, у тому числі й за автомобілі, що перебувають на капітальному ремонті. При цьому на сплату податку не впливають такі фактори, як невикористання транспортного засобу чи його експлуатація протягом неповного року. 187

О.С. Гусакова Податковий облік

Транспортні засоби, що перебувають на капітальному ремонті, підприємство в загальному порядку включає до Розрахунку суми податку з власників транспортних засобів. Обґрунтування правильної відповіді за завданням 5.4. Для юридичних осіб передбачено обов’язок подання звіту щодо нарахованого та сплаченого податку з власників транспортних засобів — Розрахунку суми податку з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів (далі— Розрахунок). Юридичні особи подають Розрахунок стосовно транспортних засобів, що зареєстровані в Україні та значаться на балансі на 1 січня звітного року, а також стосовно придбаних протягом року транспортних засобів — Розрахунок щодо придбаних транспортних засобів. Порядок заповнення та подання Розрахунку суми податку з власників транспортних засобів затверджено наказом ДПАУ № 373 “Про затвердження форм Розрахунку суми податку з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів”, “Довідкою до уточненого Розрахунку і Порядку їх заповнення та подання до органу державної податкової служби” від 17.09.2001 р. зі змінами та доповненнями. Наказом № 373 передбачено право платників уточнювати дані Розрахунку суми податку з власників транспортних засобів у разі допущення ними помилки при обчисленні податку (як у бік збільшення, так і в бік зменшення суми податку). Таке уточнення оформляється шляхом заповнення нового Розрахунку з обов’язковим додаванням Довідки про суми податку з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, які зменшують або збільшують податкові зобов’язання в результаті виправлення самостійно виявленої помилки, допущеної в попередніх звітних періодах. Така Довідка додається окремо до кожного уточнюючого Розрахунку. Розрахунок податку з власників транспортних засобів може бути: Š загальним на рік; Š уточнюючим дані загального Розрахунку; 188

Розділ 5. Податковий облік податку з власників транспортних засобів

Š за придбані протягом року транспортні засоби; Š уточнюючим дані Розрахунку за придбані протягом року транспортні засоби. Залежно від типу Розрахунку, що подається, у титульній його частині проставляється позначка “X” у відповідних графах спеціального поля. Так, якщо Розрахунок подається, наприклад, на поточний рік, то в титульній його частині проставляється позначка “X” у графах “Загальний розрахунок” і “Розрахунок на 200_ рік”. Якщо Розрахунок подається у зв’язку з нарахуванням та сплатою податку щодо придбаних протягом року транспортних засобів, то в титульній частині цього Розрахунку ставиться позначка “X” у графах “Загальний розрахунок” і “Розрахунок за придбані транспортні засоби”. При поданні нового Розрахунку у зв’язку з уточненням даних раніше поданого Розрахунку на рік у титульній його частині проставляється позначка “X” у графах “Уточнений розрахунок” і “Розрахунок на 200_рік”. Якщо Розрахунок подається у зв’язку з уточненням даних Розрахунку стосовно придбаних протягом року транспортних засобів, то в титульній його частині проставляється позначка “X” у графах “Уточнений розрахунок” і “Розрахунок за придбані транспортні засоби”. Розрахункову частину Розрахунку транспортного податку умовно можна розбити на дві частини. У першій частині визначається загальна сума нарахованого податку щодо різних видів транспортних засобів— об’єктів оподаткування. У другій визначається сума податку, що підлягає сплаті за відповідний квартал року, тобто можна сказати, установлюється графік погашення податкового зобов’язання щодо цього податку. З урахуванням кількості та видів транспортних засобів, що значаться на балансі організації, Розрахунок суми податку з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів має бути заповнено таким чином. 189

О.С. Гусакова Податковий облік

Після внесення вихідних даних до граф 1–7 Розрахунку сума податку, що відображається у гр. 8, розраховується за формулою: ((гр. 5) u (гр. 6) : 100) u гр. 7. При заповненні графи 11 Розрахунку сума податку округляється (менше 50 копійок— відкидається, а 50 копійок і більше — округляється до 1 гривні). Загальна сума податку підсумкового рядка колонки 11 розбивається на чотири рівні частини (кожна по 25 % від загальної суми податку) та відображається в Розрахунку за квартальними термінами сплати: Š І квартал — 256,00 грн — до 15 квітня поточного року; Š II квартал — 256,00 грн — до 15 липня поточного року; Š III квартал — 256,00 грн — до 15 жовтня поточного року; Š IV квартал — 256,00 грн — до 15 січня наступного року.

190

Розділ 5. Податковий облік податку з власників транспортних засобів

Обґрунтування правильної відповіді за завданням 5.4.

191

О.С. Гусакова Податковий облік

Обґрунтування правильної відповіді за завданням 5.4.

192

Розділ 5. Податковий облік податку з власників транспортних засобів

Обґрунтування правильної відповіді за завданням 5.5. Наказом ДПАУ №373 “Про затвердження форм Розрахунку суми податку з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів” встановлено, що Розрахунок суми податку складається на підставі бухгалтерських звітних даних про кількість транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів станом на 01 січня поточного року і подається платником податку до податкових органів за місцем постійного базування транспортних засобів протягом 60 календарних днів, наступних за останнім днем звітного року. Якщо останній день строку подання Розрахунку припадає на вихідний або святковий день, останнім днем строку вважається наступний за вихідним або святковим робочий день. Так, Розрахунок суми податку з власників транспортних засобів на поточний рік має бути подано не пізніше 1 березня поточного року. Для зручності платників податків наказом №373 передбачено норму, що дозволяє подавати Розрахунок до податкових органів за місцезнаходженням підприємства та за місцем постійного базування транспортних засобів як на паперовому носії, так і в електронній формі, а також поштою з повідомленням про вручення не пізніше ніж за 10 днів (дата відправлення на поштовому штемпелі) до закінчення встановленого граничного терміну. Обґрунтування правильної відповіді за завданням 5.6. При виправленні помилок у звітності щодо податку з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів слід керуватися наказом ДПАУ №373 “Про затвердження форм Розрахунку суми податку з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів”. Відповідно до цього наказу, якщо платник податку самостійно виявив помилки, що містяться в раніше поданому ним Розрахунку, то такий платник податку зобов’язаний подати уточнений Розрахунок, що містить виправлені показники. Заповнюючи його, платник має зробити позначку “Х” у графах “Уточнений розрахунок” і “Розрахунок на 200_ рік”. 193

О.С. Гусакова Податковий облік

До уточненого Розрахунку додається Довідка про суми податку з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, які зменшують або збільшують податкові зобов’язання в результаті виправлення самостійно виявленої помилки, допущеної в попередніх звітних періодах. До кожного уточненого Розрахунку (за відповідний період або за придбані транспортні засоби) подається окрема Довідка. Якщо у зв’язку з виправленням помилки визначено заниження податкового зобов’язання, платник самостійно нараховує та сплачує штраф у розмірі 5% суми недоплати. Штрафні санкції, передбачені п.17.2 Закону України від 21.12.2000 р. №2181-ІІІ “Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” (зі змінами та доповненнями), не нараховуються, якщо платник подав уточнений Розрахунок із виправленими показниками до закінчення граничного терміну подання Розрахунку (у поточному році — не пізніше 1 березня). Якщо платник у поданому раніше Розрахунку завищив своє податкове зобов’язання, яке ним було сплачено, він має право разом із таким Розрахунком подати до податкового органу заяву про повернення надміру сплаченого податку або про зарахування цієї переплати в рахунок платежів майбутніх періодів. Відповідно до п.7 “Методичних вказівок щодо дотримання строків давності при поверненні надміру сплачених сум податків, зборів (обов’язкових платежів)”, викладених у листі ДПАУ від 2803.2001 р. №065/719-1117 таку заяву слід подати не пізніше 1095-го дня, наступного за днем здійснення переплати. Якщо у вересні поточного року підприємство самостійно виявило помилку, що міститься в раніше поданому Розрахунку на поточний рік, а саме: до Розрахунку не включено автомобіль ЗАЗ-965А, що не експлуатується, необхідно буде подати новий уточнений Розрахунок. Ставка податку на рік щодо цього транспортного засобу — 3 грн зі 100 см куб. Обчислимо річну суму податку щодо автомобіля ЗАЗ-965А: (887 см куб u 3 грн) : 100 см куб = 27 грн. (сума податку округляється). 194

Розділ 5. Податковий облік податку з власників транспортних засобів

Дані про автомобіль ЗАЗ-965А, у тому числі суму податку, має бути відображено у відповідних графах уточненого Розрахунку на 200_ рік. Згідно з п.14 наказу №373 підприємство має протягом десяти календарних днів від дня подання уточненого Розрахунку сплатити суму недоплати (13,50 грн = 27 грн : 4 u2) і суму штрафу (1,35 грн = 27 грн u u 5%:100%). Обґрунтування правильної відповіді за завданням 5.7. Відповідно до норм Закону України “Про податок з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів” у редакції від 18.02.1997 р. №75/97-ВР, зі змінами та доповненнями, платниками податку з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів є, зокрема, громадяни України, які мають зареєстровані в Україні згідно з чинним законодавством власні транспортні засоби, які відповідно до ст.2 цього Закону є об’єктом оподаткування. Статтею 6 даного Закону встановлено, що в порядку, визначеному податковими органами, юридичні особи подають за своїм місцезнаходженням і за місцем постійного базування транспортних засобів розрахунок суми податку за формою, затвердженою центральним податковим органом України, у строки, визначені законом для річного звітного періоду, на підставі бухгалтерського звіту (балансу). Законом №75/97 лише для платників податку — юридичних осіб передбачено обов’язкове подання до податкового органу Розрахунку суми податку з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів за формою, установленою наказом №373 “Про затвердження форм Розрахунку суми податку з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів”. Що стосується фізичних осіб, у тому числі й приватних підприємців, то для них Законом №75/97 не передбачене подання Розрахунку суми податку з власників транспортних засобів. Вони зобов’язані сплатити податок перед реєстрацією, перереєстрацією транспортних засобів, а також перед технічним оглядом транспортних засобів щороку чи один раз 195

О.С. Гусакова Податковий облік

на два роки, але не пізніше першого півріччя року, в якому провадиться технічний огляд. У разі відсутності документів про сплату податку реєстрація, перереєстрація і технічний огляд не провадяться. Таким чином, фізичні особи незалежно від того, чи зареєстровано їх як суб’єктів підприємницької діяльності, не зобов’язані складати Розрахунок суми податку з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів. Контроль за сплатою податку фізичними особами здійснюється при реєстрації, перереєстрації або технічному огляді транспортних засобів, що перебувають у власності таких осіб, шляхом надання органам, що здійснюють реєстрацію, перереєстрацію або технічний огляд транспортних засобів, квитанції або платіжного доручення про сплату податку як за попередній, так і за поточний рік. Обґрунтування правильної відповіді за завданням 5.8. Питання подання Розрахунку і сплати податку з власників транспортних засобів філіями підприємств ні Законом № 75/97 “Про податок з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів”, ні наказами ДПАУ не врегульовано. Податок з власників транспортних засобів сплачується за місцем знаходження юридичних осіб. У податковій інспекції за місцем знаходження юридичної особи заводиться картка особового рахунка платника податку, до якої заносяться як нараховані, так і сплачені суми податку. У порядку і строки, визначені законодавством, юридичні особи подають за місцем свого знаходження Розрахунок суми податку, а за місцем постійного базування транспортних засобів надсилаються його копії. Контроль за нарахуванням і сплатою податку ведеться податковою інспекцією за місцем знаходження юридичної особи. У разі делегування юридичною особою прав щодо обчислення і сплати податку своїм відокремленим структурним підрозділам за місцем постійного базування транспортних засобів податок сплачується цими структурними підрозділами з 196

Розділ 5. Податковий облік податку з власників транспортних засобів

повідомленням про факт сплати юридичній особі. У цьому разі юридична особа подає Розрахунок податку з власників транспортних засобів до податкового органу за своїм місцезнаходженням на всі транспортні засоби, зареєстровані на її ім’я, із розподілом (групуванням) транспортних засобів за місцем їх постійного базування. У Розрахунку відзначається, що податок буде сплачено безпосередньо відокремленими структурними підрозділами за місцем постійного базування транспорту. У такому разі податковий орган відкриває особовий рахунок юридичній особі на ті транспортні засоби, що базуються за місцем знаходження головного підприємства. Головне підприємство надсилає копії Розрахунків податку до податкових органів за місцем знаходження філій та інших відокремлених структурних підрозділів. На підставі поданих Розрахунків податковими органами за місцем розташування філій (відокремлених структурних підрозділів) відкриваються особові рахунки, на яких збирається інформація про сплату податку з власників транспортних засобів платника податку стосовно транспортних засобів, що значаться за такими філіями (відокремленими структурними підрозділами). Зазначені податкові органи повинні щокварталу, після закінчення строку сплати податку, повідомити податкові органи за місцем знаходження юридичної особи про повноту і своєчасність надходження податку від відокремлених структурних підрозділів юридичної особи. Таким чином, сплату транспортного податку може бути здійснено як юридичною особою, так і безпосередньо її філією. Обґрунтування правильної відповіді за завданням 5.9. Строки сплати податку з власників транспортних засобів установлено ст.5 Закону № 75/97 “Про податок з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів”. Фізичні особи— власники транспортних засобів, що є об’єктом оподаткування, повинні сплатити податок з власників транспортних засобів у такі терміни: 197

О.С. Гусакова Податковий облік

Š перед реєстрацією або перереєстрацією транспортного засобу; Š щороку чи один раз на два роки перед технічним оглядом. Сплату податку має бути здійснено не пізніше першого півріччя року, в якому провадиться технічний огляд. Порядок проведення державного технічного огляду транспортних засобів викладено у Правилах проведення державного технічного огляду автомобілів, автобусів, мототранспорту і причепів, затверджених Постановою КМУ від 26.02.93 р. №141. Для юридичних осіб Законом № 75/97 установлено поквартальну сплату податку з власників транспортних засобів. Сплату має бути здійснено до 15 числа місяця, наступного за звітним кварталом. У разі придбання протягом року транспортних засобів платник сплачує податок перед їх реєстрацією за строками сплати (кварталами), що не настали. Сплата починається з кварталу, в якому транспортний засіб було зареєстровано, причому перед реєстрацією сплачується сума податку, пропорційна квартальній сумі, інші — поквартально за строками, що залишилися до кінця року. Обґрунтування правильної відповіді за завданням 5.10. За порушення податкового законодавства щодо подання Розрахунку і сплати податку з власників транспортних засобів платники несуть відповідальність згідно із Законом № 75/97 “Про податок з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів”(зі змінами та доповненнями), Законом № 2181 “Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” (зі змінами та доповненнями), Законом України “Про державну податкову службу в Україні” у редакції від 24.12.1993 р. № 3813-ХІІ зі змінами і доповненнями. Відповідно до п.п. 17.1.1 ст. 17 Закону №2181 неподання Розрахунку у строки, визначені законодавством, тягне за со198

Розділ 5. Податковий облік податку з власників транспортних засобів

бою застосування до юридичних осіб — платників транспортного податку санкцій у вигляді сплати штрафу в розмірі десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (170 грн) за кожне таке неподання або затримку. Такі санкції застосовуються за неподання або несвоєчасне подання як Розрахунку на рік, так і Розрахунку щодо придбаних протягом року транспортних засобів. У тому випадку, якщо визначення або донарахування податкового зобов’язання провадиться податковими органами, застосовуються штрафні санкції відповідно до пп. 17.1.2– 17.1.6 Закону №2181. У разі, коли платник податків не сплачує узгоджену поданим Розрахунком суму податкового зобов’язання протягом граничних строків, він зобов’язаний сплатити згідно з пп. 17.1.7 ст. 17 Закону №2181 штраф у таких розмірах: Š при затримці до 30 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов’язання, — у розмірі 10 % погашеної суми податкового боргу; Š при затримці від 31 до 90 календарних днів включно, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов’язання, — у розмірі 20 % погашеної суми податкового боргу; Š при затримці понад 90 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов’язання, — у розмірі 50 % погашеної суми податкового боргу. Якщо платник податку з власників транспортних засобів самостійно виявив недоплату (недоїмку) щодо податку, то, крім погашення такої недоплати (недоїмки), платник зобов’язаний відповідно до п. 17.2 ст. 17 Закону №2181 самостійно перерахувати штраф у розмірі 5 % суми недоплати (недоїмки). Якщо контролюючий орган у результаті камеральної перевірки виявить у поданому платником Розрахунку арифметичну або методологічну помилку і донарахує суму податково199

О.С. Гусакова Податковий облік

го зобов’язання, то згідно з пп. 17.1.4 ст. 17 3акону №2181 такий платник зобов’язаний сплатити штраф у розмірі 5 % від суми донарахованого податкового зобов’язання, але не менше одного неоподатковуваного мінімуму доходів громадян (17 грн) сукупно за весь строк недоїмки, незалежно від кількості минулих податкових періодів. Згідно з пп. 16.4.1 ст. 16 Закону № 2181 нараховується пеня на суму податкового боргу (включаючи суму штрафних санкцій за їх наявності) з розрахунку 120 відсотків річних облікової ставки НБУ, що діє на день виникнення такого податкового боргу або на день його погашення, залежно від того, яка з таких ставок є більшою, за кожний календарний день прострочення в його сплаті. Разом із цим відповідно до п. 11 ст. 11 Закону № 3813 податкові органи в установленому порядку мають право накладати адміністративні штрафи на керівників та інших посадових осіб підприємств, установ, організацій, винних у неподанні або несвоєчасному поданні платіжних доручень на перерахування належних до сплати податків, зборів (обов’язкових платежів), — від п’яти до десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (85 грн – 170 грн.). За ті ж дії, вчинені особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за відповідне правопорушення, — від десяти до п’ятнадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (170 грн — 255 грн).

200

Ðîçä³ë 6. Ïîäàòêîâèé îáë³ê ïîäàòêó ç äîõîä³â ô³çè÷íèõ îñ³á 6.1. Âèçíà÷åííÿ áàçè îïîäàòêóâàííÿ ³ ìåòîäèêà óòðèìàííÿ ïîäàòêó Платниками податку згідно з Законом України від 22.05.2003 р. №889-ІV (зі змінами та доповненнями) “Про податок з доходів фізичних осіб” є: Š резидент, який отримує як доходи з джерелом їх походження з території України, так і іноземні доходи; Š нерезидент, який отримує доходи з джерелом їх походження з території України. Об’єктом оподаткування резидента є: Š загальний місячний оподатковуваний дохід; Š чистий річний оподатковуваний дохід, який визначається шляхом зменшення загального річного оподатковуваного доходу на суму податкового кредиту такого звітного року; Š доходи з джерелом їх походження з України, які підлягають кінцевому оподаткуванню при їх виплаті; Š іноземні доходи. При нарахуванні доходів у вигляді заробітної плати об’єкт оподаткування визначається як нарахована сума такої заробітної плати, зменшена на суму збору до Пенсійного фонду України та внесків до фондів загальнообов’язкового державного соціального страхування, які відповідно до закону справляються за рахунок доходу найманої особи. До складу місячного оподатковуваного доходу включаються доходи у вигляді заробітної плати. Відповідно до Інструкції зі статистики заробітної плати, затвердженої наказом Державного комітету статистики від 13.01.2004 р. №5 до фонду оплати праці включаються нарахування найманим працівникам у грошовій та натуральній 201

О.С. Гусакова Податковий облік

формі (оцінені в грошовому вираженні) за відпрацьований та невідпрацьований час, який підлягає оплаті, або за виконану роботу незалежно від джерела фінансування цих виплат. Фонд оплати праці складається з: Š фонду основної заробітної плати; Š фонду додаткової заробітної плати; Š інших заохочувальних та компенсаційних виплат. Фонд основної заробітної плати включає нарахування винагороди за виконану роботу відповідно до встановлених норм праці (норми часу, виробітку, обслуговування, посадових обов’язків). До його складу належать: винагороди за виконану роботу відповідно до встановлених норм праці за тарифними ставками (окладами), відрядними розцінками робітників та посадовими окладами керівників, фахівців, технічних службовців, включаючи в повному обсязі внутрішнє сумісництво; суми відсоткових або комісійних нарахувань залежно від обсягу доходів (виручки), отриманих від реалізації продукції (робіт, послуг), у разі, якщо вони є основною заробітною платою; гонорар штатним працівникам редакцій газет, журналів, інших засобів масової інформації, видавництв, установ мистецтва й (або) оплата їх праці, що нараховується за ставками (розцінками) авторської (постановочної) винагороди, нарахованої на даному підприємстві; оплата при переведенні працівника на нижчеоплачувану роботу у випадках і розмірах, передбачених чинним законодавством, а також при невиконанні норм виробітку та виготовленні продукції, що виявилася браком, не з вини працівника; оплата роботи висококваліфікованих працівників, залучених для підготовки, перепідготовки та підвищення кваліфікації працівників; оплата праці за час перебування у відрядженні (не включає відшкодування витрат у зв’язку з відрядженням: добових, вартості проїзду, витрат на наймання житлового приміщення); вартість продукції, виданої працівникам при натуральній формі оплати праці; оплата праці (включаючи гонорари) працівників, які не перебувають у штаті підприємства (за умови, що розрахунки проводяться підприємством безпосередньо з працівниками), за виконання робіт: 202

Розділ 6. Податковий облік податку з доходів фізичних осіб

Š згідно з договорами цивільно-правового характеру, включаючи договір підряду (за винятком фізичних осіб — суб’єктів підприємницької діяльності); Š згідно з обов’язками особам, які є членами спостережної ради або ревізійної комісії акціонерного товариства; Š згідно з договорами між підприємствами про навчання робочої сили (безробітним за виконання громадських робіт, учням та студентам, які проходять виробничу практику на підприємстві чи залучені на тимчасову роботу на період канікул). Не включаються до фонду оплати праці: Š внески підприємств на загальнообов’язкове державне соціальне страхування; Š допомоги та інші виплати, що здійснюються за рахунок коштів фондів державного соціального страхування: допомога по тимчасовій непрацездатності, допомога по вагітності та пологах, допомога при народженні дитини, допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, допомога на поховання, оплата путівок на санаторно-курортне лікування та оздоровлення, допомога по частковому безробіттю; Š оплата перших п’яти днів тимчасової непрацездатності за рахунок коштів підприємства, установи, організації; Š соціальні допомоги та виплати за рахунок коштів підприємства, установлені колективним договором (працівникам, які перебувають у відпустці по догляду за дитиною, на народження дитини, сім’ям з неповнолітніми дітьми); Š внески підприємств згідно з договорами добровільного медичного та пенсійного страхування працівників і членів їх сімей; Š одноразова допомога працівникам, які виходять на пенсію, згідно з діючим законодавством та колективними договорами (включаючи грошову допомогу державним службовцям та науковим (науково-педагогічним) працівникам); 203

О.С. Гусакова Податковий облік

Š надбавки та доплати до державних пенсій працюючим пенсіонерам; Š суми вихідної допомоги при припиненні трудового договору; Š суми, нараховані працівникам за час затримки розрахунку при звільненні; Š витрати на платне навчання працівників і членів їх сімей, не пов’язане з виробничою необхідністю, згідно з договором між підприємством та навчальним закладом; Š видатки підприємств на покриття витрат Пенсійного фонду України на виплату та доставку пільгових пенсій; Š компенсація моральної шкоди працівникам за рахунок коштів підприємства, що виплачується за рішенням суду; Š витрати на відрядження: добові (у повному обсязі), вартість проїзду, витрати на наймання житлового приміщення; Š компенсаційні виплати та добові, які виплачуються при переїзді на роботу в іншу місцевість згідно з чинним законодавством; Š вартість виданого згідно з діючими нормами спецодягу, спецвзуття та інших засобів індивідуального захисту, мийних та знешкоджувальних засобів, молока та лікувально-профілактичного харчування або відшкодування витрат працівникам за придбання ними спецодягу та інших засобів індивідуального захисту в разі невидачі їх адміністрацією; Š вартість придбаних підприємством проїзних квитків, які персонально не розподіляються між працівниками, а видаються їм у міру потреби для виконання виробничих завдань (у зв’язку зі специфікою роботи); Š витрати на перевезення працівників до місця роботи як власним, так і орендованим транспортом (крім оплати праці водіїв); Š компенсації працівникам за використання для потреб 204

Розділ 6. Податковий облік податку з доходів фізичних осіб

Š Š

Š Š Š Š

Š Š

виробництва власного інструменту та особистого транспорту; вартість подарунків до свят і квитків на видовищні заходи для дітей працівників; витрати на підготовку та перепідготовку кадрів: витрати на оплату навчання працівників у вищих навчальних закладах та установах підвищення кваліфікації, професійної підготовки та перепідготовки кадрів; стипендії слухачам підготовчих відділень, студентам, аспірантам, направленим підприємствами на навчання з відривом від виробництва у вищі навчальні заклади; оплата проїзду до місцезнаходження навчального закладу та назад; витрати, пов’язані з організацією навчального процесу (придбання учбового матеріалу, оренда приміщень); позики, видані працівникам підприємств для поліпшення житлових умов, на індивідуальне будівництво, заведення домашнього господарства; вартість житла, переданого у власність працівникам; витрати підприємств на оплату послуг з лікування працівників, які були надані установами охорони здоров’я; матеріальна допомога разового характеру, що надається підприємством окремим працівникам у зв’язку із сімейними обставинами, на оплату лікування, оздоровлення дітей, поховання; суми матеріальної та благодійної допомоги, виплачені особам, які не перебувають у трудових відносинах з підприємством; суми матеріальної допомоги як у грошовій, так і в натуральній формі незалежно від її розміру, що надається на підставі рішень Уряду України у зв’язку зі стихійним та екологічним лихом, аваріями та катастрофами місцевими органами державної виконавчої влади, профспілками, благодійними фондами та іноземними державами. 205

О.С. Гусакова Податковий облік

Закон України “Про податок з доходів фізичних осіб” визначає загальний річний оподатковуваний дохід як такий, що складається з суми загальних місячних оподатковуваних доходів звітного року, а також іноземних доходів, одержаних протягом такого звітного року. За наслідками звітного податкового року платник податку з доходів має право на податковий кредит. Податковий кредит — це сума витрат, понесених платником податку — резидентом у зв’язку з придбанням товарів (робіт, послуг) у резидентів — фізичних або юридичних осіб протягом звітного року (крім витрат на сплату податку на додану вартість та акцизного збору), на суму яких дозволяється зменшення суми його загального річного оподатковуваного доходу, одержаного за наслідками такого звітного року. До складу податкового кредиту включаються фактично понесені витрати, підтверджені платником податку документально, а саме: фіскальним або товарним чеком, касовим ордером, товарною накладною, іншими розрахунковими документами або договором, які ідентифікують продавця товарів (робіт, послуг) та визначають суму таких витрат. Це можуть бути: Š кошти або вартість майна, передані платником податку у вигляді пожертвувань або благодійних внесків неприбутковим організаціям, зареєстрованим в Україні, у розмірі, що перевищує два відсотки, але не є більшим п’яти відсотків від суми його загального оподатковуваного доходу такого звітного року; Š кошти, сплачені платником податку на користь закладів освіти для компенсації вартості середньої професійної або вищої форми навчання такого платника податку, іншого члена його сім’ї першого ступеня споріднення, але не більше 630 грн у 2005 р. і 680 грн у 2006 р., у розрахунку за кожний повний або неповний місяць навчання протягом звітного податкового року; Š власні кошти платника податку, сплачені на користь закладів охорони здоров’я для компенсації вартості плат206

Розділ 6. Податковий облік податку з доходів фізичних осіб

них послуг з лікування такого платника податку або члена його сім’ї першого ступеня споріднення, у тому числі для придбання ліків, донорських компонентів, протезно-ортопедичних пристосувань у розмірах, що не покриваються виплатами з фонду загальнообов’язкового медичного страхування. Податковий кредит може бути нарахований виключно резидентом, що має індивідуальний ідентифікаційний номер. Загальна сума нарахованого податкового кредиту не може перевищувати суми загального оподатковуваного доходу платника податку, одержаного протягом звітного року як заробітна плата. Якщо платник податку не скористався правом на нарахування податкового кредиту за наслідками звітного податкового року, то таке право на наступні податкові роки не переноситься. Платник податку має право на зменшення суми загального місячного оподатковуваного доходу, отримуваного з джерел на території України від одного працедавця у вигляді заробітної плати, на суму податкової соціальної пільги. Її розмір встановлюється і переглядається Верховною Радою України та є обов’язковим на всій території України для підприємств, установ, організацій усіх форм власності та господарювання і фізичних осіб (табл. 6.1). До мінімальної заробітної плати не включаються доплати за роботу в понаднормовий час, у важких, шкідливих, особливо шкідливих умовах праці, на роботах з особливими географічними і геологічними умовами та умовами підвищеного ризику для здоров’я, а також премії до ювілейних дат, за винаходи і раціоналізаторські пропозиції, матеріальна допомога.

207

О.С. Гусакова Податковий облік

Таблиця 6.1 Розмір податкової соціальної пільги для різних категорій громадян Êàòåãî𳿠ïëàòíèê³â ïîäàòêó 1 1. Áóäü-ÿêèé ïëàòíèê ïîäàòê³â, ÿêèé îäåðæóº äîõ³ä ³ç äæåðåë íà òåðèòî𳿠Óêðà¿íè â³ä îäíîãî ïðàöåäàâöÿ ó âèãëÿä³ çàðîá³òíî¿ ïëàòè

2. Ïëàòíèê ïîäàòêó, ÿêèé: à) º ñàìîòíüîþ ìàò³ð'þ ÷è áàòüêîì (îï³êóíîì, ï³êëóâàëüíèêîì) — íà êîæíó äèòèíó â³êîì äî 18 ðîê³â; á) óòðèìóº äèòèíó-³íâàë³äà — ç ðîçðàõóíêó íà êîæíó äèòèíó â³êîì äî 18 ðîê³â; â) ìຠòðüîõ ÷è á³ëüøå ä³òåé â³êîì äî 18 ðîê³â — ç ðîçðàõóíêó íà êîæíó äèòèíó; ã) º âä³âöåì àáî âäîâîþ; ä) º îñîáîþ, â³äíåñåíîþ äî 1-¿ àáî 2-¿ êàòåãî𳿠îñ³á, ïîñòðàæäàëèõ óíàñë³äîê ×îðíîáèëüñüêî¿ êàòàñòðîôè, âêëþ÷àþ÷è îñ³á, íàãîðîäæåíèõ ãðàìîòàìè Ïðåçè䳿 Âåðõîâíî¿ Ðàäè ÓÐÑÐ ó çâ'ÿçêó ç ¿õ ó÷àñòþ â ë³êâ³äàö³¿ íàñë³äê³â ×îðíîáèëüñüêî¿ êàòàñòðîôè; å) º ó÷íåì, ñòóäåíòîì, àñï³ðàíòîì, îðäèíàòîðîì, àä'þíêòîì; º) º ³íâàë³äîì 1-¿ àáî 2-¿ ãðóïè, ó òîìó ÷èñë³ ç äèòèíñòâà; æ) º îñîáîþ, ÿê³é ïðèñóäæåíî äîâ³÷íó ñòèïåíä³þ ÿê ãðîìàäÿíèíó, ÿêèé çàçíàâ ïåðåñë³äóâàíü çà ïðàâîçàõèñíó ä³ÿëüí³ñòü, âêëþ÷àþ÷è æóðíàë³ñò³â

208

Ðîçì³ð ïîäàòêîâî¿ ñîö³àëüíî¿ ï³ëüãè

àëüíî¿ ï³ëüãè â 2005 â 2006 ðîö³ ðîö³ 3 4

2 Ó ðîçì³ð³, ùî äîð³âíþº ç 1.01.2006 ðîêó – 50% ì³í³ìàëüíî¿ çàðîá³ò262 ãðí u íî¿ ïëàòè (ç ðîçðàõóíêó íà u 50% = ì³ñÿöü), óñòà- =131 ãðí íîâëåíî¿ çàêîíîì íà 1 ñ³÷íÿ çâ³òíîãî ïîäàòêîâîãî ðîêó

150% çàçíà÷åíî¿ ó ï.1 ïîäàòêîâî¿ ñîö³àëüíî¿ ï³ëüãè

262 ãðí u u 50% u u 150% = =196,50 ãðí

350 ãðí u u 50% = =175 ãðí

350 ãðí u u 50% u u 150% = =262,50 ãðí

Розділ 6. Податковий облік податку з доходів фізичних осіб

Продовження табл. 6.1 3. Äëÿ ïëàòíèêà, êîòðèé º: à) îñîáîþ, ÿêà º Ãåðîºì Óêðà¿íè, Ãåðîºì Ðàäÿíñüêîãî Ñîþçó, Ãåðîºì Ñîö³àë³ñòè÷íî¿ Ïðàö³ àáî ïîâíèì êàâàëåðîì îðäåíà Ñëàâè ÷è îðäåíà Òðóäîâî¿ Ñëàâè; á) ó÷àñíèêîì áîéîâèõ ä³é ï³ä ÷àñ Äðóãî¿ ñâ³òîâî¿ â³éíè ÷è îñîáîþ, ÿêà â òîé ÷àñ ïðàöþâàëà â òèëó, íà ÿêèõ ïîøèðþºòüñÿ ä³ÿ Çàêîíó Óêðà¿íè «Ïðî ñòàòóñ âåòåðàí³â â³éíè, ãàðàíò³¿ ¿õ ñîö³àëüíîãî çàõèñòó»; â) êîëèøí³ì â'ÿçíåì êîíöòàáîð³â, ãåòòî òà ³íøèõ ì³ñöü ïðèìóñîâîãî óòðèìàííÿ ï³ä ÷àñ Äðóãî¿ ñâ³òîâî¿ â³éíè ÷è îñîáîþ, âèçíàíîþ ðåïðåñîâàíîþ àáî ðåàá³ë³òîâàíîþ; ã) îñîáîþ, ÿêó áóëî íàñèëüíî âèâåçåíî ç òåðèòî𳿠êîëèøíüîãî ÑÐÑÐ ï³ä ÷àñ Äðóãî¿ ñâ³òîâî¿ â³éíè íà òåðèòîð³þ äåðæàâ, ùî ïåðåáóâàëè ó ñòàí³ â³éíè ç êîëèøí³ì ÑÐÑÐ ÷è áóëè îêóïîâàí³ ôàøèñòñüêîþ ͳìå÷÷èíîþ òà ¿¿ ñîþçíèêàìè; ä) îñîáîþ, ÿêà ïåðåáóâàëà íà áëîêàäí³é òåðèòî𳿠êîëèøíüîãî Ëåí³íãðàäà (Ñàíêò-Ïåòåðáóðã, Ðîñ³éñüêà Ôåäåðàö³ÿ) â ïåð³îä ç 8 âåðåñíÿ 1941 ð. ïî 27 ñ³÷íÿ 1944 ð.)

200% çàçíà÷åíî¿ ó ï.1 ïîäàòêîâî¿ ñîö³àëüíî¿ ï³ëüãè

262 ãðí u u 50%u u 200% = =262 ãðí

200% çàçíà÷åíî¿ ó ï.1 ïîäà- 262 ãðí õ òêîâî¿ ñîö³à- 50%õ200% = 262 ãðí ëüíî¿ ï³ëüãè

350 ãðí u u 50% u u 200% = =350 ãðí

350 ãðí õ 50% õ 200% = 350 ãðí

Законом України “Про податок з доходів фізичних осіб” передбачалося поступове збільшення розміру податкової соціальної пільги: Š у 2004 р. — до 30 процентів суми податкової соціальної пільги, зазначеної у п.п. 6.1.1 цього Закону; Š у 2005 р. — до 50 процентів; Š у 2006 р. — до 80 процентів; Š у 2007 р. — до 100 процентів. Мінімальна заробітна плата — це законодавчо встановлений розмір заробітної плати за просту, некваліфіковану працю, нижче якого не може здійснюватися оплата за виконану 209

О.С. Гусакова Податковий облік

працівником місячну, погодинну норму праці (обсяг робіт). Динаміка розміру мінімальної заробітної плати подана у табл. 6.2. Надання податкової соціальної пільги обумовлене необхідністю представлення певних документів. Таблиця 6.2 Динаміка розміру мінімальної заробітної плати в Україні Ðîçì³ð 1 15 ãðí

Òåðì³í 䳿 2 02.09.96 – 31.12.97

45 ãðí

01.01.98 – 30.06.98

55 ãðí

01.07.98 – 31.12.98

74 ãðí

01.01.99 – 31.03.2000

90 ãðí

01.04.2000 – 30.06.2000

118 ãðí

01.07.2000 – 31.12.2001

140 ãðí

01.01.2002 – 30.06.2002

165 ãðí

01.07.2002 – 31.12.2002

185 ãðí

01.01.2003 – 30.11.2003

205 ãðí

01.12.2003 – 31.08.2004

237 ãðí

01.09.2004 – 31.12.2004

210

Äîêóìåíò, ÿêèì çàòâåðäæåíî öåé ðîçì³ð 3 Óêàç Ïðåçèäåíòà Óêðà¿íè “Ïðî ãðîøîâó ðåôîðìó â Óêðà¿í³” â³ä 25.08.96 ðîêó ¹ 762/96 Çàêîí Óêðà¿íè “Ïðî âñòàíîâëåííÿ âåëè÷èíè âàðòîñò³ ìåæ³ ìàëîçàáåçïå÷åíîñò³ òà ðîçì³ðó ì³í³ìàëüíî¿ çàðîá³òíî¿ ïëàòè íà 1998 ð³ê” â³ä 24.12.97 ðîêó ¹780/97-ÂÐ Óêàç Ïðåçèäåíòà Óêðà¿íè “Ïðî âñòàíîâëåííÿ íîâîãî ðîçì³ðó ì³í³ìàëüíî¿ çàðîá³òíî¿ ïëàòè” â³ä 23.06.98 ðîêó ¹ 669/98 Çàêîí Óêðà¿íè “Ïðî âñòàíîâëåííÿ âåëè÷èíè âàðòîñò³ ìåæ³ ìàëîçàáåçïå÷åíîñò³ òà ðîçì³ðó ì³í³ìàëüíî¿ çàðîá³òíî¿ ïëàòè íà 1999 ð³ê” â³ä 25.12.98 ðîêó ¹ 366XIV Çàêîí Óêðà¿íè “Ïðî âñòàíîâëåííÿ ðîçì³ðó ì³í³ìàëüíî¿ çàðîá³òíî¿ ïëàòè íà 2000 ð³ê” â³ä 01.06.2000 ðîêó ¹1766-²²² Çàêîí Óêðà¿íè “Ïðî âñòàíîâëåííÿ ðîçì³ðó ì³í³ìàëüíî¿ çàðîá³òíî¿ ïëàòè íà 2000 ð³ê” â³ä 01.06.2000 ðîêó ¹1766-²²² Çàêîí Óêðà¿íè “Ïðî âñòàíîâëåííÿ ðîçì³ðó ì³í³ìàëüíî¿ çàðîá³òíî¿ ïëàòè íà 2002 ð³ê” â³ä 13.12.2001 ðîêó ¹2896-²²² Çàêîí Óêðà¿íè “Ïðî âñòàíîâëåííÿ ðîçì³ðó ì³í³ìàëüíî¿ çàðîá³òíî¿ ïëàòè íà 2002 ð³ê” â³ä 13.12.2001 ðîêó ¹2896 -²²² Çàêîí Óêðà¿íè “Ïðî âñòàíîâëåííÿ ðîçì³ðó ì³í³ìàëüíî¿ çàðîá³òíî¿ ïëàòè íà 2003 ð³ê” â³ä 26.12.2002 ðîêó ¹372-IV Çàêîí Óêðà¿íè “Ïðî âíåñåííÿ çì³í äî Çàêîíó Óêðà¿íè “Ïðî Äåðæàâíèé áþäæåò Óêðà¿íè íà 2003 ð³ê” â³ä 12.11.2003 ðîêó ¹1328- IV Çàêîí Óêðà¿íè “Ïðî âíåñåííÿ çì³í äî Çàêîíó Óêðà¿íè “Ïðî Äåðæàâíèé áþäæåò Óêðà¿íè íà 2004 ð³ê” â³ä 17.06.2004 ðîêó ¹1801- IV

Розділ 6. Податковий облік податку з доходів фізичних осіб

Продовження табл. 6.2 1

2

262 ãðí

01.01.2005 – 31.03.2005

290 ãðí

01.04.2005 – 30.06.2005

310 ãðí

01.07.2005 – 31.08.2005

332 ãðí

01.09.2005 – 31.12.2005

01.01.2006 – 30.06.2006 01.07.2006 – 375 ãðí 30.11.2006 01.12.2006 – 400 ãðí 31.12.2006 350 ãðí

3 Çàêîí Óêðà¿íè “Ïðî âíåñåííÿ çì³í äî Çàêîíó Óêðà¿íè “Ïðî Äåðæàâíèé áþäæåò Óêðà¿íè íà 2005 ð³ê” â³ä 25.03.2005 ðîêó ¹2505- IV Çàêîí Óêðà¿íè “Ïðî âíåñåííÿ çì³í äî Çàêîíó Óêðà¿íè “Ïðî Äåðæàâíèé áþäæåò Óêðà¿íè íà 2005 ð³ê” â³ä 25.03.2005 ðîêó ¹2505 Çàêîí Óêðà¿íè “Ïðî âíåñåííÿ çì³í äî Çàêîíó Óêðà¿íè “Ïðî Äåðæàâíèé áþäæåò Óêðà¿íè íà 2005 ð³ê” â³ä 25.03.2005 ðîêó ¹2505 Çàêîí Óêðà¿íè “Ïðî âíåñåííÿ çì³í äî Çàêîíó Óêðà¿íè “Ïðî Äåðæàâíèé áþäæåò Óêðà¿íè íà 2005 ð³ê” â³ä 25.03.2005 ðîêó ¹2505 Çàêîí Óêðà¿íè “Ïðî Äåðæàâíèé áþäæåò Óêðà¿íè íà 2006 ð³ê” â³ä 20.12.2005 ðîêó ¹3235-²V Çàêîí Óêðà¿íè “Ïðî Äåðæàâíèé áþäæåò Óêðà¿íè íà 2006 ð³ê” â³ä 20.12.2005 ðîêó ¹3235 Çàêîí Óêðà¿íè “Ïðî Äåðæàâíèé áþäæåò Óêðà¿íè íà 2006 ð³ê” â³ä 20.12.2005 ðîêó ¹3235

Так, пільга одному з батьків, що утримують дитинуінваліда, потребує подання таких документів: 1. Копія свідоцтва (дубліката свідоцтва) про народження дитини (дітей) або документ, що підтверджує визнання (встановлення) батьківства, або документи, що підтверджують наявність утриманця (утриманців), засвідчені відповідним органом країни, в якій іноземна фізична особа — платник податку постійно проживав(ла) до прибуття в Україну. 2. Копія рішення органу опіки та піклування про встановлення опіки чи піклування (якщо із заявою звертається опікун чи піклувальник). 3. Пенсійне посвідчення дитини або довідка медикосоціальної експертизи для заявника, який утримує дитинуінваліда віком від 16 до 18 років. 4. Медичний висновок, виданий закладами та установами МОЗ у встановленому порядку, але не більше ніж за місяць до досягнення дитиною-інвалідом 16 років (якщо із заявою звер211

О.С. Гусакова Податковий облік

тається платник податку, який утримує дитину-інваліда до 16річного віку). Вдівець або вдова для отримання пільги повинні подати: 1. Паспорт. 2. Свідоцтво про одруження. 3. Свідоцтво про смерть чоловіка (дружини). Інваліди І або ІІ групи, в тому числі з дитинства, представляють пенсійне посвідчення або довідку медико-соціальної експертизи. Податкова соціальна пільга застосовується до нарахованого місячного доходу платнику податку у вигляді заробітної плати виключно за одним місцем його нарахування (виплати). Платник податку подає працедавцю заяву про самостійне обрання місця застосування пільги. Податкова соціальна пільга починає застосовуватися до нарахованих доходів у вигляді заробітної плати з дня отримання працедавцем заяви платника податку про застосування пільги. Платник податку, який змінює за самостійним рішенням місце отримання податкової соціальної пільги, зобов’язаний надати працедавцю за попереднім місцем її застосування заяву про відмову від такої пільги. Працедавець, який на підставі належним чином отриманої заяви платника податку про застосування пільги застосовує таку пільгу, не несе будь-якої відповідальності за порушення таким платником податку вимог чинного законодавства, за винятком, коли такий працедавець і такий платник податку є пов’язаними особами або коли суд встановлює факт змови між таким працедавцем і таким платником податку, спрямованої на ухилення від оподаткування цим податком. Податкова соціальна пільга застосовується до доходу, нарахованого на користь платника податку протягом звітного податкового місяця як заробітна плата (інші прирівняні до неї відповідно до законодавства виплати, компенсації та відшкодування), якщо його розмір не перевищує суми, яка дорівнює сумі місячного прожиткового мінімуму, діючого для працез212

Розділ 6. Податковий облік податку з доходів фізичних осіб

датної особи на 1 січня звітного податкового року, помноженої на 1,4 та округленої до найближчих 10 гривень. Прожитковий мінімум — це вартісна величина достатнього для забезпечення нормального функціонування організму людини, збереження її здоров’я набору продуктів харчування, а також мінімального набору непродовольчих товарів та мінімальних послуг, необхідних для задоволення основних соціальних та культурних потреб особи. Цей показник є базовим державним соціальним стандартом, на основі якого визначаються державні соціальні гарантії та стандарти у сферах доходів населення, житлово-комунального, побутового, соціально-культурного обслуговування, охорони здоров’я та освіти. Таблиця 6.3 Застосування прожиткового мінімуму Êîëè çàñòîñîâóºòüñÿ ßêèì äîêóìåíòîì (ìîæå çàñòîñîâóâàòèñÿ) ïåðåäáà÷åíî Ïðè âèçíà÷åíí³ ïðàâà íà ïîäàòêîâó ñîö³- Ïï. 6.5.1 Çàêîíó Óêðà¿íè “Ïðî àëüíó ï³ëüãó ïîäàòîê ç äîõîä³â ô³çè÷íèõ îñ³á” â³ä 22.05.2003 ðîêó ¹889-IV Ïðè âèçíà÷åíí³ îäí³º¿ ç óìîâ, çà ÿêèõ íå Ïï. 9.7.3 Çàêîíó Óêðà¿íè “Ïðî ï³äëÿãຠîáêëàäàííþ ïîäàòêîì ç äîõîä³â ïîäàòîê ç äîõîä³â ô³çè÷íèõ îñ³á” ô³çè÷íèõ îñ³á ñóìà íåö³ëüîâî¿ áëàãîä³é- â³ä 22.05.2003 ðîêó ¹889-IV íî¿ äîïîìîãè, ó òîìó ÷èñë³ ìàòåð³àëüíî¿, ùî íàäàºòüñÿ ðåçèäåíòàìè – þðèäè÷íèìè àáî ô³çè÷íèìè îñîáàìè íà êîðèñòü ïëàòíèêà ïîäàòêó Ïðè ³íäåêñàö³¿ ãðîøîâèõ äîõîä³â íàñå- Ñò. 2 Çàêîíó Óêðà¿íè “Ïðî ³íäåêëåííÿ ñàö³þ äîõîä³â íàñåëåííÿ” â³ä 03.07.91 ðîêó ¹1282-Õ²²

Прожитковий мінімум визначається з розрахунку на місяць на одну особу, а також окремо для тих, хто належить до основних соціальних демографічних груп населення (табл. 6.4): Š дітей віком до 6 років; Š дітей віком від 6 до18 років; Š працездатних осіб; Š осіб, які втратили працездатність. 213

О.С. Гусакова Податковий облік

Таблиця 6.4 Розмір прожиткового мінімуму на одну особу з розрахунку на місяць Ñîö³àëüí³ ³ äåìîãðàô³÷í³ ãðóïè íàñåëåííÿ ijòè â³êîì äî 6 ðîê³â ijòè â³êîì â³ä 6 äî 18 ðîê³â Ïðàöåçäàòí³ îñîáè Îñîáè, ÿê³ âòðàòèëè ïðàöåçäàòí³ñòü

Ðîçì³ð ïðîæèòêîâîãî ì³í³ìóìó, ãðí Çàêîí Óêðà¿íè “Ïðî Äåðæàâíèé áþäæåò Óêðà¿íè íà 2006 ð³ê” â³ä 20.12.2005 ð. .¹3235-IV ç 01.01.2006 ç 01.04.2006 ç 01.10.2006 400 410 418 514

527

536

483

496

505

350

359

366

Прожитковий мінімум на одну особу, а також окремо для основних соціальних і демографічних груп населення щороку затверджується Верховою Радою України та періодично переглядається відповідно до зростання індексу споживчих цін разом з уточненням показників Державного бюджету України. Дохід — сума будь-яких коштів, вартість матеріального і нематеріального майна, інших активів, що мають вартість, у тому числі цінних паперів або деривативів, одержаних платником податку у власність або нарахованих на його користь, протягом відповідного звітного податкового періоду з різних джерел як на території України, так і за її межами. З метою оподаткування до доходів платника податку також включаються: Š звичайна вартість майна, яке передається платником податку за довіреністю іншій особі, якщо умови такої довіреності передбачають право такої іншої особи продати таке майно або відчужити його в інший спосіб, крім такої передачі між членами подружжя у межах спільної часткової або спільної сумісної власності. Якщо повірений повертає кошти, отримані внаслідок такого продажу (відчуження) довірителю у майбутньому, то: Š сума таких коштів не включається до складу загального місячного або річного оподатковуваного доходу повіреного; 214

Розділ 6. Податковий облік податку з доходів фізичних осіб

Š позитивна різниця між сумою таких коштів та звичайною вартістю майна, переданого за довіреністю, включається до складу загального оподатковуваного доходу довірителя відповідного звітного податкового періоду; Š сума коштів або вартість майна, у тому числі цінних паперів, які надходять у власність юридичної особи, якщо згідно з довіреністю, наданою такою юридичною особою або її засновниками платнику податку, будь-які активні (видаткові) операції з такими коштами або майном здійснюються виключно за рішенням такого платника податку чи за його передорученням (окремою довіреністю) — третьою особою. До різних видів доходів застосовуються різні ставки податку (табл. 6.5). Таблиця 6.5 Ставки податку з доходів фізичних осіб ïîäàòêó Âèä äîõîäó

1

13% – ç 01.01.2004 ð. äî 31.12. 2006 ð

³äïîâ³äàëüíèé çà ñïëàòó ïîäàòêó

2 3 Çàðîá³òíà ïëàòà é ³íø³ âèïëàòè 1. Çàðîá³òíà ïëàòà 13% Ïðàöåäàâåöü (ñà(15 %) ìîçàéíÿòà îñîáà) 2. Äîõîäè, îòðèìàí³ â³ä íàäàííÿ ìàéíà â îðåíäó ÷è ñóáîðåíäó Îðåíäàð – ÿêùî îðåíäàð – þðèäè÷íà îñîáà àáî ô³çè÷íà îñîáà 13% – ñóá'ºêò ï³äïðèºìíèöüêî¿ (15 %) ä³ÿëüíîñò³ – ÿêùî îðåíäàð – ô³çè÷íà îñîáà, ÿêà íå º ñóá’ºêòîì Îðåíäîäàâåöü ï³äïðèºìíèöüêî¿ ä³ÿëüíîñò³ 3. Äîõ³ä â³ä çäàâàííÿ áðóõÎñîáà, ÿêà çàêóòó ÷îðíèõ àáî êîëüîðîâèõ 13% ïîâóº áðóõò êîìåòàë³â (15 %) ëüîðîâèõ àáî ÷îðíèõ ìåòàë³â

íó Óêðà¿íè “Ïðî ïîäàòîê ç äîõîä³â ô³çè÷íèõ îñ³á” â³ä 22.05.2003 ðîêó ¹889-IV 4 ï. 7.1

ï. 7.1

ïï. 9.1.4

ï. 7.1 ³ ïï. 4.3.31

215

О.С. Гусакова Податковий облік

Продовження табл. 6.5

Îáêëàäàþòüñÿ Îáêëàäàþòüñÿ ïîäàòïîäàòêîì ç êîì ç 01.01.2010 ð. 01.01.2010 ð.

4. Ñòðàõîâ³ âèïëàòè ÷è âèêóïí³ ñóìè çà äîãîâîðîì 13% Ñòðàõîâèêíåäåðæàâíîãî ïåíñ³éíîãî ñòðàõóâàííÿ àáî äîâãî(15 %) ðåçèäåíò ñòðîêîâîãî ñòðàõóâàííÿ æèòòÿ 5. Ñóìè íàäì³ðó îòðèìàÎñîáà, ÿêà íàäàëà íèõ ãðîøîâèõ êîøò³â íà 13% ô³çè÷í³é îñîá³ â³äðÿäæåííÿ àáî ï³ä çâ³ò, (15 %) êîøòè íà â³äðÿíå ïîâåðíåíèõ ó âñòàíîâäæåííÿ òà ï³ä çâ³ò ëåíèé òåðì³í 6. Âèãðàø³ àáî ïðèçè (êð³ì Îñîáà, ÿêà íàðàÿê ó äåðæàâíó ëîòåðåþ ó 26% (30%) õîâóº äîõ³ä ãðîøîâîìó âèðàç³) Ïðîöåíòè, äèâ³äåíäè, ðîÿëò³ 7. Ïðîöåíò íà ïîòî÷íèé àáî äåïîçèòíèé (âêëàäíèé) Îñîáà, ÿêà íàðàáàíê³âñüêèé ðàõóíîê (ó 5% õîâóº (âèïëà÷óº) òîìó ÷èñë³ êàðòêîâèé ðàäîõ³ä õóíîê) (îáêëàäàþòüñÿ ïîäàòêîì ç 01.01.2010 ð.) 8. Ïðîöåíòíèé àáî äèñêîíòíèé äîõ³ä çà ³ìåííèì îùàäíèì (äåïîçèòíèì) 5% ñåðòèô³êàòîì (îáêëàäàþòüñÿ ïîäàòêîì ç 01.01.2010 ð.) 9. Ïðîöåíòè íà âêëàä (âíåñîê) äî íåáàíê³âñüêèõ (ô³- 5% íàíñîâèõ) óñòàíîâ 10. ²íâåñòèö³éíèé äîõ³ä, ùî âèïëà÷óºòüñÿ êîìïàí³5% ºþ, ÿêà óïðàâëÿº àêòèâàìè ³íñòèòóòó ñï³ëüíîãî ³íâåñòóâàííÿ 11. Äîõ³ä çà ³ïîòå÷íèì 5% ñåðòèô³êàòîì ç ô³êñîâàíîþ äîõîäí³ñòþ 12. Ïðîöåíòè (ó òîìó ÷èñë³ äèñêîíòí³ äîõîäè), ñïëà13% ÷åí³ (íàðàõîâàí³) ç ³íøèõ (15 %) ï³äñòàâ, í³æ íàçâàí³ â ðÿäêàõ 7-11 ö³º¿ òàáëèö³

216

Îñîáà, ÿêà íàðàõîâóº (âèïëà÷óº) äîõ³ä

ï. 7.1 ³ ïï. 9.8.2

ï. 7.1

ï. 3

ï.7.2

ï.7.2

Îñîáà, ÿêà íàðàõîâóº (âèïëà÷óº) äîõ³ä ï. 7.1 ³ ïï. 9.2.3

Розділ 6. Податковий облік податку з доходів фізичних осіб

Продовження табл. 6.5 13. Äèâ³äåíäè

14. Ðîÿëò³ 15. Ïðîöåíòè íà ïîòî÷íèé àáî äåïîçèòíèé (âêëàäíèé) áàíê³âñüêèé ðàõóíîê (ó òîìó ÷èñë³ êàðòêîâèé);

13% (15 %)

13% (15 %)

5%

Åì³òåíò êîðïîðàòèâíèõ ïðàâ àáî çà éîãî äîðó÷åííÿì – ³íøà îñîáà, ÿêà çä³éñíþº òàêå íàðàõóâàííÿ (âèïëàòó) Îñîáà, ÿêà çä³éñíþº íàðàõóâàííÿ (âèïëàòó) ðîÿëò³ Ðåçèäåíò, ÿêèé âèïëà÷óº äîõîäè íåðåçèäåíòó

Äîõîäè íåðåçèäåíò³â ïðîöåíòíèé àáî äèñêîíòíèé äîõ³ä çà ³ìåííèì îùàäíèì (äåïîçèòíèì) ñåðòèô³êàòîì; ïðîöåíòè íà 5% âêëàä (âíåñîê) äî áàíê³âñüêèõ (ô³íàíñîâèõ) óñòàíîâ (îáêëàäàþòüñÿ ïîäàòêîì ç 01.01.2010 ð.) 16. Äîõîäè, íàðàõîâàí³ Ðåçèäåíò, ÿêèé (âèïëà÷åí³, íàäàí³) ïëàòâèïëà÷óº äîõîäè íèêó ïîäàòêó – íåðåçèäåí13% íåðåçèäåíòó òó ó âèãëÿä³ çàðîá³òíî¿ (15 %) ïëàòè â ðåçóëüòàò³ çä³éñíåííÿ íèì òðóäîâî¿ ä³ÿëüíîñò³ â Óêðà¿í³ 17. Äèâ³äåíäè, ðîÿëò³, ³íø³ 13% ïðîöåíòè (15 %) 18. Âèãðàø³ àáî ïðèçè (êð³ì ÿê ó äåðæàâíó ëîòå26% (30%) ðåþ ó ãðîøîâîìó âèðàç³), ³íø³ äîõîäè

ï. 7.1 ³ ïï. 9.3.4

ï. 7.1 ³ ï.ï. 9.4.1 ï. 7.2

ï. 7.2

ï. 7.1, ï.ï.9.11.1 ³ 9.11.3 ï. 7.1, ï.ï. 9.11.3 ï. 7.3

Згідно з Законом України від 19.01.2006 p. №3378-IV “Про внесення змін до Закону України “Про податок з доходів фізичних осіб” щодо оподаткування спадщини” серйозного коригування зазнав порядок оподаткування доходів громадян від продажу нерухомості (табл. 6.6) та рухомого майна, подарунків, спадщини. 217

О.С. Гусакова Податковий облік

Таблиця 6.6 Порядок оподаткування доходів від продажу нерухомості з 1 січня 2007 року Âèä íåðóõîìîñò³

Ïðîäàæ íå ÷àñò³øå 1 ðàçó íà ð³ê

Ïðîäàæ ÷àñò³øå 1 ðàçó íà ð³ê

Áóäèíîê (âêëþ÷àþ÷è çåìåëüíó ä³ëÿíêó, íà ÿê³é â³í çíàõîäèòüñÿ, à òàêîæ ãîñïî5 % â³ä äàðñüêî-ïîáóòîâ³ ñïîðóäè ³ áóäîâè, ðîçÍå îïîäàòêîâóºòüñÿ âàðòîñò³ òàøîâàí³ íà òàê³é çåìåëüí³é ä³ëÿíö³), ïðîäàæó êâàðòèðà ÷è ê³ìíàòà ïëîùåþ äî 100 êâ. ì Áóäèíîê (âêëþ÷àþ÷è çåìåëüíó ä³ëÿíêó, 1 % â³ä âàðòîñò³, ùî íà ÿê³é â³í çíàõîäèòüñÿ, à òàêîæ ãîñïîïðèïàäຠíà 5 % â³ä äàðñüêî-ïîáóòîâ³ ñïîðóäè ³ áóäîâè, ðîçâàðòîñò³ ïëîùó ïîíàä 100 ì2: òàøîâàí³ íà òàê³é çåìåëüí³é ä³ëÿíö³), ÏÄÔÎ = ïðîäàæó êâàðòèðà ÷è ê³ìíàòà ïëîùåþ ïîíàä 100 Ä õ (Snep : Saar) x 1 % 2 ì ²íø³ îá'ºêòè íåðóõîìîñò³, à òàêîæ îá'ºê5 % â³ä âàðòîñò³ ïðîäàæó òè íåçàâåðøåíîãî áóä³âíèöòâà Óìîâí³ ïîçíà÷åííÿ: Ä — äîõ³ä â³ä ïðîäàæó íåðóõîìîñò³ (âàðò³ñòü ïðîäàæó). Âàðò³ñòü ïðîäàæó âèçíà÷àºòüñÿ, âèõîäÿ÷è ç äîãîâ³ðíî¿ ö³íè, çàçíà÷åíî¿ â äîãîâîð³ êóï³âë³ïðîäàæó, àëå íå íèæ÷å îö³ííî¿ âàðòîñò³, ðîçðàõîâàíî¿ îðãàíîì, óïîâíîâàæåíèì çä³éñíþâàòè òàêó îö³íêó çã³äíî ³ç çàêîíîäàâñòâîì; Snep — ïëîùà, ùî ïåðåâèùóº 100 êâ. ì; Áçàã — çàãàëüíà ïëîùà íåðóõîìîñò³, ùî ïðîäàºòüñÿ.

Дохід від продажу будь-якої нерухомості площею до 100 кв. м не оподатковується, а в частині, яка припадає на площу, що перевищує 100 кв. м, оподатковується за ставкою 1%. Скасовується норма про зменшення податку на сплачену суму державного мита. Податок сплачуватиметься в сумі, визначеній податковим агентом (тобто нотаріусом), до нотаріального посвідчення договору. Вимога про підтвердження правильності розрахованої суми податку в податковому органі із Закону про податок з доходів виключається. Доходи нерезидентів від продажу нерухомості оподатковуватимуться в порядку, установленому для резидентів. 218

Розділ 6. Податковий облік податку з доходів фізичних осіб

При продажу рухомого майна з наступного року нарешті буде вирішено проблему з оподаткуванням доходів від продажу легкових автомобілів, мотоциклів, моторолерів, а також моторних (парусних) човнів. Якщо протягом року буде продано тільки один із таких об’єктів, то податок утримуватиметься за ставкою 1 % від його вартості за умови сплати (перерахування) суми державного мита або суми плати нотаріусу за нотаріальне посвідчення відповідного договору. Оподаткування цих операцій не буде ставитися в залежність від того, ким посвідчено угоду (державною нотаріальною конторою чи приватним нотаріусом). У будь-якому випадку громадянин сплачуватиме податок з доходів за ставкою 1 % від вартості об’єкта. При продажу зазначених об’єктів частіше одного разу на рік, а також при продажу інших об’єктів рухомого майна ставка податку буде становити 15 %. Стосовно спадщини значною мірою буде вирівняно та пом’якшено порядок оподаткування. Не градуюватимуться ставки податку залежно від об’єкта спадщини (рухоме, нерухоме майно, кошти на рахунках у банку, у вигляді інтелектуальної власності тощо), враховується лише ступінь споріднення між спадкодавцем та спадкоємцем (табл. 6.7). При оподаткуванні доходів у вигляді подарунків насамперед потрібно враховувати, що зміна правил щодо спадщини тягне за собою аналогічні зміни правил стосовно подарунків. Ураховуючи це, зміни, унесені безпосередньо до cm. 14 Закону про податок з доходів, що регулює оподаткування подарунків, передбачають, що не оподатковуються доходи у вигляді коштів або майна (майнові чи немайнові права), подаровані одним членом подружжя іншому, у межах їх частини спільної часткової чи спільної сумісної власності, а також батьками дітям, у тому числі зачатим за життя і народженим згодом, і дітьми батькам у межах їх частини спільної часткової власності.

219

О.С. Гусакова Податковий облік

Таблиця 6.7 Порядок оподаткування спадщини з 1 січня 2007 року Âèä ñïàäùèíè: – íåðóõîìå ìàé- – êîìåðö³éíà âëàñí³ñòü (ó íî; òîìó ÷èñë³ ïëàòà çà âèêîðèñ– ðóõîìå ìàéíî; òàííÿ ³íòåëåêòóàëüíî¿ âëàñÑïàäêîºìåöü – ãðîøîâ³ êîøòè íîñò³ ó âèãëÿä³ ðîÿëò³); (ó òîìó ÷èñë³ ãîò³â- – ñòðàõîâå â³äøêîäóâàííÿ êà, êîøòè íà ðàõóí- çà ñòðàõîâèìè äîãîâîðàìè, êàõ, äåïîçèòè) êîøòè íà ïåíñ³éíîìó ðàõóíêó ñïàäêîäàâöÿ Ïðè îòðèìàíí³ ñïàäùèíè â³ä ñïàäêîäàâöÿ-ðåçèäåíòà ×ëåíè ñ³ì'¿ ïåðøîãî ñòó0% ïåíÿ ñïîð³äíåííÿ ²íø³ ñïàäêîºìö³, ó òîìó 5% ÷èñë³: ÿêùî ñïàäêîºìåöü º ³íâàë³äîì ² ãðóïè àáî ìຠ0% 5% ñòàòóñ äèòèíè-ñèðîòè ÷è äèòèíè, ïîçáàâëåíî¿ áàòüê³âñüêîãî ï³êëóâàííÿ Ïðè îòðèìàíí³ ñïàäùèíè â³ä ñïàäêîäàâöÿ-íåðåçèäåíòà Ñïàäêîºìåöü áóäü-ÿêîãî 15% ñòóïåíÿ ñïîð³äíåííÿ, ó òîìó ÷èñë³: ÿêùî ñïàäêîºìåöü º ³íâàë³äîì ² ãðóïè àáî ìຠñòàòóñ äèòèíè-ñèðîòè ÷è 0% 15% äèòèíè, ïîçáàâëåíî¿ áàòüê³âñüêîãî ï³êëóâàííÿ

Податок, утриманий з доходів, підлягає зарахуванню до бюджету. Юридична особа за своїм місцезнаходженням та місцезнаходженням своїх підрозділів, одночасно з поданням документів на отримання коштів для виплати належних платникам податку доходів, сплачує (перераховує) суми утриманого податку. Обов’язки нарахування, утримання та сплати (перерахування) податку до бюджету покладено на податкового агента, який нараховує (виплачує) оподатковуваний дохід на користь платника податку, утримує податок від суми такого доходу за його рахунок. 220

Розділ 6. Податковий облік податку з доходів фізичних осіб

Таблиця 6.8 Строки сплати податку з доходів фізичних осіб Àâàíñ(ãðîøîâ³ êîøòè íà âèïëàòó àâàíñó, îòðèìàí³ ç áàíê³âñüêîãî ðàõóíêà ) Àâàíñ (øëÿõîì ïåðåðàõóâàííÿ ãðîøîâèõ êîøò³â íà êàðòðàõóíîê ïðàö³âíèêà) Àâàíñ ³ç âèðó÷êè ï³äïðèºìñòâà

Îäíî÷àñíî ç îòðèìàííÿì ãðîøîâèõ êîøò³â ó áàíêó

Îäíî÷àñíî ç íàäàííÿì ïëàò³æíîãî äîðó÷åííÿ ïðî ïåðåðàõóâàííÿ ãðîøîâèõ êîøò³â íà êàðòðàõóíîê ïðàö³âíèêà Ïðîòÿãîì áàíê³âñüêîãî äíÿ, íàñòóïíîãî çà äíåì òàêî¿ âèïëàòè Çàðîá³òíà ïëàòà çà ì³ñÿöü (çà äðóãó Îäíî÷àñíî ç îòðèìàííÿì ãðîøîâèõ ïîëîâèíó ì³ñÿöÿ) (ãðîøîâ³ êîøòè, êîøò³â ó áàíêó îòðèìàí³ ç áàíê³âñüêîãî ðàõóíêà) Çàðîá³òíà ïëàòà çà ì³ñÿöü (çà äðóãó Îäíî÷àñíî ç íàäàííÿì ïëàò³æíîãî äîïîëîâèíó ì³ñÿöÿ) ïåðåðàõîâóºòüñÿ ðó÷åííÿ ïðî ïåðåðàõóâàííÿ ãðîøîâèõ íà êàðòðàõóíîê ïðàö³âíèêà êîøò³â íà êàðòðàõóíîê ïðàö³âíèêà Çàðîá³òíà ïëàòà çà ì³ñÿöü(çà äðóãó Ïðîòÿãîì áàíê³âñüêîãî äíÿ, íàñòóïíîãî ïîëîâèíó ì³ñÿöÿ) âèïëà÷óºòüñÿ ç çà äíåì òàêî¿ âèïëàòè âèðó÷êè ï³äïðèºìñòâà Çàðîá³òíà ïëàòà çà ì³ñÿöü (çà äðóãó Ïðîòÿãîì áàíê³âñüêîãî äíÿ, íàñòóïíîãî ïîëîâèíó ì³ñÿöÿ) âèïëà÷óºòüñÿ â çà äíåì òàêî¿ âèïëàòè íàòóðàëüí³é ôîðì³ Çàðîá³òíà ïëàòà âèïëà÷óºòüñÿ íå- Ïðîòÿãîì 30 êàëåíäàðíèõ äí³â, íàñòóïíèõ ñâîº÷àñíî çà îñòàíí³ì äíåì ì³ñÿöÿ, çà ÿêèé íàðàõîâàíî, àëå íå âèïëà÷åíî çàðîá³òíó ïëàòó

Податковим агентом вважається юридична особа (її філія, відділення, інший відокремлений підрозділ) або фізична особа чи представництво нерезидента — юридичної особи. Відповідальність за своєчасне та повне перерахування сум податку до відповідного місцевого бюджету несе юридична особа або її уповноважений підрозділ, що нараховує (виплачує) оподатковуваний дохід. Фінансово відповідальними за порушення норм є: а) при порушенні правил нарахування, утримання та сплати до бюджету податку з доходів платника податку, що здійснюються особами, визначеними Законом податковими агентами, —такі особи; б) при порушенні правил сплати податку з чистого річного оподатковуваного доходу платника податку — такий платник податку. 221

О.С. Гусакова Податковий облік

Відповідальність несе також податковий орган та орган Державного казначейства України за неповне або несвоєчасне повернення сум надміру сплаченого фізичними особами податку з доходів фізичних осіб. За такі порушення на користь платника податку сплачується штраф. Розмір штрафу залежить від строку затримки повернення надміру сплаченого податку з доходів фізичних осіб. Платнику податку, якому затримується повернення з бюджету надміру сплаченого податку з доходів фізичних осіб, при нарахуванні на його користь штрафу має бути вручено рішення про нарахування штрафів. Після цього він може отримати повернену суму податку та суму нарахованого на його користь штрафу. Суми штрафу, не отримані платником податку протягом місяця після їх надходження на рахунок підприємства поштового зв’язку, повертаються відділенням поштового зв’язку до бюджету на рахунок, з якого їх було перераховано. Штраф нараховується у разі, коли платник податку не отримує суму надміру сплаченого податку після закінчення 60денного періоду від дати подання податкової декларації: Š протягом 30 календарних днів — у розмірі 10 відсотків такої суми; Š від 31 до 90 календарних днів — 50 відсотків такої суми; Š понад 90 календарних днів — 100 відсотків такої суми. Особи, які мають статус податкових агентів, зобов’язані надавати у строки, встановлені законом для податкового кварталу, податковий розрахунок сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, а також сум утриманого з них податку податковому органу за місцем свого розташування.

222

Розділ 6. Податковий облік податку з доходів фізичних осіб

6.2. ³äîáðàæåííÿ ïîäàòêó ç äîõîä³â ô³çè÷íèõ îñ³á ó ïîäàòêîâ³é çâ³òíîñò³ Порядок заповнення та подання податковими агентами податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку затверджений наказом ДПАУ від 29.09.2003 р. № 451 регулює заповнення і подання органам державної податкової служби України податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, та сум утриманого з них податку за формою №1ДФ. Дія цього Порядку поширюється на юридичних осіб (їх філії, відділення, інші відокремлені підрозділи), фізичних осіб, нерезидентів або їх представництв, які незалежно від їх організаційно-правового статусу та способу оподаткування іншими податками зобов’язані нараховувати, утримувати та сплачувати податок з доходів фізичних осіб до бюджету від імені та за рахунок платника податку, та є податковими агентами відповідно до норм Закону. Податковий розрахунок подається окремо за кожний квартал (податковий період) протягом 40 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного кварталу. Окремий податковий розрахунок за календарний рік не подається. Якщо останній день терміну подання податкового розрахунку припадає на вихідний чи святковий день, то останнім днем терміну вважається наступний за вихідним або святковим операційний (банківський) день. Якщо до закінчення терміну подання податкового розрахунку податковий агент виявляє помилки в раніше поданому за поточний звітний період податковому розрахунку, він зобов’язаний подати новий податковий розрахунок. При цьому штрафні санкції та адміністративні штрафи не застосовуються, а раніше поданий податковий розрахунок скасовується. У разі, коли податковий агент протягом звітного кварталу не виплачує доходи або виплачує доходи не всім платникам 223

О.С. Гусакова Податковий облік

податку, податковий розрахунок не подається або подається по тих платниках податку, яким нараховані (сплачені доходи). У разі нарахування доходу його відображення є обов’язковим незалежно від того, виплачені такі доходи чи ні. Нарахований дохід відображається повністю, без вирахування податку з доходів фізичних осіб, збору до Пенсійного фонду України чи внесків до фондів загальнообов’язкового державного соціального страхування. Про кожну фізичну особу потрібно заповнювати стільки рядків, скільки ознак доходів вона має (табл. 6.9). Таблиця 6.9 Ознаки доходів, що відображаються у формі №1ДФ (витяг) äîõîäó 1 01

06

07

224

Íàçâà äîõîäó 2 Äîõîäè ó âèãëÿä³ çàðîá³òíî¿ ïëàòè, ³íø³ âèïëàòè òà âèíàãîðîäè, íàðàõîâàí³ (âèïëà÷åí³) ïëàòíèêó ïîäàòêó, â³äïîâ³äíî äî óìîâ òðóäîâîãî àáî öèâ³ëüíî-ïðàâîâîãî äîãîâîðó (äàë³ – çàðîá³òíà ïëàòà), êð³ì äîõîä³â, çàçíà÷åíèõ ó àáçàö³ äðóãîìó ïï. 22.8 ñò. 22 Çàêîíó (ïï. 4.2.1 ï. 4.2 ñò. 4 Çàêîíó, êð³ì àáç. 2 ïï. 22.8 ñò. 22 Çàêîíó Óêðà¿íè “Ïðî ïîäàòîê ç äîõîä³â ô³çè÷íèõ îñ³á”) ó òîìó ÷èñë³ îäåðæóâàí³ ñïàäêîºìöÿìè âëàñíèêà òàêîãî íåìàòåð³àëüíîãî àêòèâó (ïï. 4.2.2 ï. 4.2 ñò. 4 Çàêîíó) Äîõîäè â³ä îïåðàö³é ç ïðîäàæó íåðóõîìîãî ìàéíà çã³äíî ç ïîëîæåííÿìè ñòàòò³ 11 Çàêîíó (ïï. 4.2.6 ï. 4.2 ñò. 4 Çàêîíó) Äîõîäè â³ä îïåðàö³é ç ðóõîìèì ìàéíîì çã³äíî ç ïîëîæåííÿìè ñòàòò³ 12 Çàêîíó (ïï. 4.2.6 ï. 4.2 ñò. 4, êð³ì ïï. «æ» ï. 1.3 ñò. 1 òà ï. 9.6 ñò. 9 Çàêîíó)

äîõîäó 3 Çàðîá³òíà ïëàòà íàðàõîâàíà (âèïëà÷åíà), êð³ì çàðîá³òíî¿ ïëàòè, ç ÿêî¿ ïðîâàäèëèñü ïåðåðàõóâàííÿ íà ïåíñ³éíèé âêëàä

ïî÷àòêó 4

01.01.2005

ïðîäàæ íåðóõîìîãî ìàéíà çã³ä01.01.2005 íî ç ñò. 11 Çàêîíó îïåðàö³¿ ç ðóõîìèì ìàéíîì çã³äíî ç³ ñò. 12 Çàêîíó, êð³ì ïï. 01.01.2005 «æ» ï. 1.3 ñò. 1 òà ï. 9.6 ñò. 9 Çàêîíó

Розділ 6. Податковий облік податку з доходів фізичних осіб

Продовження табл. 6.9

11

12 14

15

56

57

Äîõ³ä ó âèãëÿä³ ïðîöåíò³â (äèñêîíòíèõ äîõîä³â) (ïï. 4.2.12 ï. 4.2 ñò. 4 Çàêîíó, ïï. 9.2.3 ï. 9.2 ñò, 9 Çàêîíó) Äîõ³ä ó âèãëÿä³ äèâ³äåíä³â òà ðîÿëò³ (ïï. 4.2,12 ï. 4.2 ñò. 4, ï. 9.3 ñò. 9 Çàêîíó, êð³ì ïï. 4.3.17 ï. 4.3 ñò. 4 Çàêîíó) ²íø³ äîõîäè (ïï. 4.2.12 ï. 4.2, ïï. 4.3.35 ï. 4.3 ñò. 4 Çàêîíó) Äîõ³ä â³ä îïåðàö³é ç ³íâåñòèö³éíèìè àêòèâàìè (ïï. 4.2.13 ñò. 4, ï. 9.6 ñò. 9 Çàêîíó) (ïï. 4.2.15, ïï. 4.3.2 ï. 4.3 ñò. 4, ïï. 9.10 ñò. 9 Çàêîíó) Äîõ³ä, îòðèìàíèé ïëàòíèêîì óíàñë³äîê ïðèéíÿòòÿ íèì ó ñïàäùèíó êîøò³â, ìàéíà, ìàéíîâèõ ÷è íåìàéíîâèõ ïðàâ â³äïîâ³äíî äî ñò. 13 Çàêîíó (ïï. 4.2.14 ï. 4.2 ñò. 4 Çàêîíó) Êîøòè, ìàéíî, ìàéíîâ³ ÷è íåìàéíîâ³ ïðàâà, âàðò³ñòü ðîá³ò, ïîñëóã, ïîäàðîâàí³ ïëàòíèêó ïîäàòêó çã³äíî ç ïîëîæåííÿìè ñò. 14 Çàêîíó (ïï. 4.2.3 ï. 4.2 ñò. 4 Çàêîíó)

ïðîöåíòè 01.01.2004 (äèñêîíòí³ äîõîäè) äèâ³äåíäè òà ðîÿëò³, êð³ì òèõ, 01.01.2005 ùî íå çì³íþþòü ó÷àñòü ³íø³ äîõîäè

01.01.2005

äîõ³ä â³ä îïåðàö³é ç ³íâåñòèö³é- 01.01.2005 íèìè àêòèâàìè äîõ³ä, îòðèìàíèé ó ñïàäùèíó çã³äíî ç³ ñò. 13 Çàêîíó

01.01.2005

äîõ³ä, îòðèìàíèé ÿê ïîäàðóíîê çã³äíî ç³ ñò. 14 Çàêîíó

01.01.2005

Для фізичних осіб, які мали пільги щодо податку з доходів, зазначається ознака пільги (табл. 6.10). За неподання (несвоєчасне подання) форми №1ДФ посадових осіб підприємства можуть покарати, застосувавши ст. 163 Кодексу України про адміністративні правопорушення. При цьому рішення про накладення адміністративного штрафу приймають районні (міські) суди на підставі протоколу про адміністративні правопорушення, складеного уповноваженою особою податкового органу. І якщо суд накладе штраф, то далі його стягненням займатиметься державна виконавча служба.

225

О.С. Гусакова Податковий облік

Таблиця 6.10 Ознаки податкових соціальних пільг, що зазначаються у формі №1ДФ Îçíàêà Íàçâà ï³ëüãè ï³ëüãè 01 Ó ðîçì³ð³, ùî äîð³âíþº îäí³é ì³í³ìàëüí³é çàðîá³òí³é ïëàò³ ç óðàõóâàííÿì ïîëîæåíü ï. 22.4 ñò. 22 Çàêîíó Óêðà¿íè «Ïðî ïîäàòîê ç äîõîä³â ô³çè÷íèõ îñ³á» (äàë³ – Çàêîí), âñòàíîâëåí³é Çàêîíîì íà 1 ñ³÷íÿ çâ³òíîãî ïîäàòêîâîãî ðîêó äëÿ äîõîäó, îòðèìàíîãî ÿê çàðîá³òíà ïëàòà, ÿêùî ðîçì³ð äîõîäó íå ïåðåâèùóº ñóìè ì³ñÿ÷íîãî ïðîæèòêîâîãî ì³í³ìóìó äëÿ ïðàöåçäàòíî¿ îñîáè, âñòàíîâëåíîãî íà 1 ñ³÷íÿ çâ³òíîãî ïîäàòêîâîãî ðîêó, ïîìíîæåíî¿ íà. 1, 4 òà îêðóãëåíî¿ äî íàéáëèæ÷èõ 10 ãðèâåíü Ó ðîçì³ð³, ùî äîð³âíþº 150 â³äñîòêàì ñóìè ï³ëüãè, 02 âèçíà÷åíî¿ ó îçíàö³ «01» çà ïðàâèëàìè ïï. 6.1.1 ñò. 6 Çàêîíó Ó ðîçì³ð³, ùî äîð³âíþº 200 â³äñîòêàì ñóìè ï³ëüãè, 03 âèçíà÷åíî¿ ó îçíàö³ «01» çà ïðàâèëàìè ïï. 6.1.1 ñò. 6 Çàêîíó 04 Äîäàòêîâà – ó ðîçì³ð³, ùî äîð³âíþº 100 â³äñîòêàì ñóìè ï³ëüãè, âèçíà÷åíî¿ â îçíàö³ «01» çà ïðàâèëàìè ïï. 6.5.1 ï. 6.5 ñò. 6 Çàêîíó (ï³ëüãà äëÿ ïëàòíèê³â çã³äíî ç ïï. «à» – «â» ïï. 6.1.2 ï. 6.1 ñò. 6 Çàêîíó)

Äàòà ïî÷àòêó 01.01.2004

01.01.2004 01.01.2004 08.07.2004

6.3. Òåñòîâ³ çàâäàííÿ Ïåðåâ³ðòå ñåáå Завдання 6.1. Чи обкладається матеріальна допомога на поховання за рахунок коштів підприємства податком з доходів фізичних осіб: 1. Так. 2. Не обкладається . 3. Не обкладається нецільова благодійна допомога, якщо її розмір не перевищує 680 грн, а отримувач має право на податкову соціальну пільгу. 226

Розділ 6. Податковий облік податку з доходів фізичних осіб

Завдання 6.2. Підприємство орендує вантажний автомобіль у фізичної особи (працівника підприємства). Сума орендної плати склала 600 гри. на місяць. Зарплата працівника — 530 грн. Якими податками та внесками обкладається сума орендної плати, що виплачується підприємством своєму працівнику: 1. Ніякими податками і зборами сума орендної плати не обкладається. 2. Сума орендної плати обкладається тільки податком з доходів фізичних осіб. 3. Сума орендної плати є об’єктом оподаткування податком з доходів фізичних осіб та утримань до соціальних фондів і Пенсійного фонду. Завдання 6.3. Підприємство “Онікс” оплатило вартість навчання працівника у вузі, яке не пов’язане з виробничою необхідністю. Чи є оплата в сумі 1000грн об’єктом оподаткування: 1. Оплата є об’єктом оподаткування податком з доходів фізичних осіб. 2. Оплата є об’єктом нарахувань та утримань до Пенсійного фонду і фондів соціального страхування. 3. Ніякими податками і зборами оплата за навчання не обкладається. Завдання 6.4. Якщо підприємство оплатить операцію працівника в лікарні: 1. Перерахована сума не обкладається податками і зборами. 2. Сума, сплачена підприємством обкладається тільки податком з доходів фізичних осіб. 3. Перерахована підприємством сума є об’єктом утримань до Пенсійного фонду. Завдання 6.5. Чи надається соціальна пільга на дитину-інваліда, якщо в посвідченні не зазначена група інвалідності: 227

О.С. Гусакова Податковий облік

1. Пільга не надається. 2.Одному з батьків надається підвищена податкова соціальна пільга у розмірі 150%. 3. Пільга надається обом батькам.

6.4. Âèð³øåííÿ òåñòîâèõ çàâäàíü Обґрунтування правильної відповіді за завданням 6.1. Порядок обкладення доходів громадян податком з доходів фізичних осіб регулюється Законом України “Про податок з доходів фізичних осіб” від 22.05.2003 р. №889-IV (зі змінами а доповненнями). Цей закон передбачає, що допомога на поховання, що виплачується підприємством за рахунок власних коштів, не обкладається податком з доходів лише в тому випадку, якщо вона виплачується родичам померлого працівника. Це передбачено абз. “б” пп. 4.3.21 Закону України “Про податок з доходів фізичних осіб” від 22.05.2003 р. №889-IV. Пільг щодо оподаткування допомоги, виплачуваної підприємством своєму працівнику у зв’язку зі смертю його родича, зазначений Закон не містить. Якщо працівник підприємства має право на отримання податкової соціальної пільги, можна порекомендувати виплатити йому не допомогу на поховання, а нецільову матеріальну допомогу в межах 680 грн. Порядок оподаткування нецільової благодійної допомоги встановлено пп. 9.7.3 Закону України “Про податок з доходів фізичних осіб” від 22.05.2003 р. №889-IV, згідно з яким не включається до оподатковуваного доходу сума нецільової благодійної допомоги, у тому числі матеріальної, що надається резидентами — юридичними або фізичними особами на користь платника податку протягом звітного податкового року. При цьому нецільова благодійна допомога не обкладається податком з доходів при дотриманні двох умов (пп. 9.7.3 Закону України “Про податок з доходів фізичних осіб” від 22.05.2003 р. №889-IV): 228

Розділ 6. Податковий облік податку з доходів фізичних осіб

1) отримувач такої допомоги належить до осіб, на яких поширюється право на одержання податкової соціальної пільги відповідно до пп. 6.5.1 Закону України “Про податок з доходів фізичних осіб” від 22.05.2003 р. №889-IV; 2) розмір неоподатковуваної нецільової благодійної допомоги сукупно не перевищує граничного доходу, визначеного відповідно до абз. 1 пп. 6.5.1 Закону України “Про податок з доходів фізичних осіб” від 22.05.2003 р. №889-IV, установленого на 1 січня поточного року. На підставі пп. 6.5.1 Закону України “Про податок з доходів фізичних осіб” від 22.05.2003 р. №889-IV право на застосування до заробітної плати, нарахованої протягом звітного податкового місяця, податкової соціальної пільги мають платники податку, розмір заробітної плати яких не перевищує суми, що дорівнює сумі місячного прожиткового мінімуму, діючого для працездатних осіб на 1 січня звітного податкового року, помноженої на 1,4 та округленої до найближчих 10 гривень, У 2006 р. граничний розмір доходу для застосування податкової соціальної пільги, а отже, і граничний розмір нецільової благодійної (матеріальної) допомоги, що не обкладається податком з доходів фізичних осіб, становить 680 грн. Сума допомоги, що перевищує граничну величину, включається до оподатковуваного доходу і підлягає обкладенню податком з доходів. Таким чином, якщо заробітна плата працівника підприємства не перевищує 680 грн, йому може бути надано нецільову матеріальну допомогу, що не обкладається податком з доходів фізичних осіб, у сумі, що не перевищує 680 грн. Сума матеріальної допомоги, що перевищує зазначену величину, включається до оподатковуваного доходу працівника та обкладається податком з доходів. У Податковому розрахунку за формою № 1ДФ сума нецільової матеріальної допомоги в межах, визначених пп. 9.7.3 Закону України “Про податок з доходів фізичних осіб” від 22.05.2003 р. №889-IV, відображається з ознакою доходу 229

О.С. Гусакова Податковий облік

“14”. Сума допомоги, що перевищує зазначену межу, відображається у формі № 1ДФ з ознакою доходів “17”. Якщо працівник підприємства не має права на отримання податкової соціальної пільги, то в цьому разі не важливо, яким чином буде оформлено видачу працівнику грошових коштів у зв’язку зі смертю родича — як нецільову матеріальну допомогу або як допомогу на поховання. У будь-якому випадку така сума має бути включена до оподатковуваного доходу працівника і обкладатиметься податком з доходів. Тому матеріальну допомогу на поховання доцільно видати не за рахунок коштів підприємства, а з коштів профспілки. Згідно з пп. 4.3.21 Закону України “Про податок з доходів фізичних осіб” від 22.05.2003 р. №889-IV кошти або вартість майна (послуг), що надаються як допомога на поховання платника податку будь-якою фізичною особою, благодійною організацією, Пенсійним фондом чи профспілкою, не включаються до загального місячного оподатковуваного доходу. Причому жодних обмежень щодо розміру заробітної плати отримувача допомоги або розміру власне допомоги Закон України “Про податок з доходів фізичних осіб” від 22.05.2003 р. №889-IV не встановлює. Сума допомоги в такому разі відображається в Податковому розрахунку за формою № 1ДФ з ознакою доходу “38”. Обґрунтування правильної відповіді за завданням 6.2. Сума орендної плати, що виплачується за договором оренди вантажного автомобіля орендодавцю (працівнику підприємства), обкладається податком з доходів фізичних осіб відповідно до Закону України “Про податок з доходів фізичних осіб” від 22.05.2003 р. №889-IV. Орендна плата не включається до поняття “заробітна плата” згідно із Законом України “Про податок з доходів фізичних осіб” від 22.05.2003 р. №889-IV, тому її сума не бере участі в розрахунку суми зарплати для порівняння останньої з граничною сумою зарплати для застосування податкової соціальної пільги. 230

Розділ 6. Податковий облік податку з доходів фізичних осіб

Що стосується внесків до соціальних фондів, то вони на суму орендної плати не нараховуються і з неї не утримуються, оскільки орендна плата, що виплачується за договором оренди, не є заробітною платою і не є виплатою (винагородою) за виконані роботи за договором цивільно-правового характеру. У Податковому розрахунку за формою №1ДФ сума орендної плати відображається з ознакою доходу “14”. Обґрунтування правильної відповіді за завданням 6.3. Відповідно до пп. 4.3.20 Закону України “Про податок з доходів фізичних осіб” від 22.05.2003 р. №889-IV не включається до оподатковуваного доходу фізичної особи сума, сплачена працедавцем за навчання працівника за профілем або загальними виробничими потребами підприємства в межах суми, визначеної згідно з пп. 6.5.1 Закону України “Про податок з доходів фізичних осіб” від 22.05.2003 р. №889-IV на місяць (у 2006 р. — 680 грн.). Інших пільг для платника податків при оплаті вартості його навчання підприємством Закон України “Про податок з доходів фізичних осіб” від 22.05.2003 р. №889-IV не містить. Отже, у тому випадку, коли підприємство перераховує вузу грошові кошти в оплату навчання, не пов’язаного з виробничою необхідністю, така сума є об’єктом обкладення податком з доходів фізичних осіб. Відповідно до пп. 4.2.9 Закону України “Про податок з доходів фізичних осіб” від 22.05.2003 р. №889-IV ця сума визнається додатковим благом працівника. При визначенні бази оподаткування слід враховувати, що до суми, яка перераховується підприємством вузу, необхідно застосувати “натуральний” коефіцієнт, передбачений п. 3.4 Закону України “Про податок з доходів фізичних осіб” від 22.05.2003 р. №889-IV: К = 100:(100-Сп), де: К — коефіцієнт; Сп — ставка податку, установлена для таких доходів. 231

О.С. Гусакова Податковий облік

При ставці податку 13% коефіцієнт дорівнює 1, 149425. Відповідно до Інструкції зі статистики заробітної плати, затвердженої наказом Держкомстату України від 13.01.2004 р. № 5, оплата підприємством вартості навчання працівника не включається до фонду оплати праці. У зв’язку з цим такі суми не є об’єктом для нарахувань та утримань внесків до Пенсійного фонду і фондів соціального страхування. Взаємозв’язок податкового і фінансового обліку оплати вартості навчання Ô³íàíñîâèé îáë³ê

Ïîäàòêîâèé îáë³ê

Âèçíàííÿ ñóìè âàðòîñò³ íàâ÷àííÿ ÿê äîäàòêîâîãî áëàãà ïðàö³âíèêà ç çàñòîñóâàííÿì êîåô³ö³ºíòà 1000õ100% 100%-13%

³äîáðàæåííÿ ó ôîðì³ ¹ 1ÄÔ

Äåáåò ðàõóíêà

Êðåäèò ðàõóíêà

Ñóìà

949

685

1149,43

Êîëîíêà 3à, 3

149,43

Êîëîíêà 4à

149,43

Êîëîíêà 4

Óòðèìàíî ïîäàòîê ç äîõîä³â

685

641

Ïåðåðàõîâàíî ïîäàòîê äî áþäæåòó

641

232

311

Розділ 6. Податковий облік податку з доходів фізичних осіб

Обґрунтування правильної відповіді за завданням 6.3.

233

О.С. Гусакова Податковий облік

Обґрунтування правильної відповіді за завданням 6.4. В окремих випадках Закон України “Про податок з доходів фізичних осіб” від 22.05.2003 р. № 889-IV передбачає можливість не утримувати податок з доходів із сум наданої допомоги на лікування і медичне обслуговування. Зокрема, не оподатковувати допомогу на лікування працівника можна на підставі пп. 9.7.4 Закону України “Про податок з доходів фізичних осіб” від 22.05.2003 р. № 889-IV. Згідно з ним не включається до оподатковуваного доходу цільова благодійна допомога, яка надається резидентами — юридичними особами або фізичними особами у будь-якій сумі (вартості) закладу охорони здоров’я для компенсації вартості платних послуг з лікування платника податку або члена його сім’ї першого ступеня споріднення (чоловік, дружина, діти (у тому числі усиновлені), батьки (у тому числі чоловіка, дружини)), у тому числі для придбання ліків (донорських компонентів, протезно-ортопедичних пристосувань) у розмірах, що не покриваються виплатами з фонду загальнообов’язкового медичного страхування. Виняток становлять витрати на: Š косметичне лікування або косметичну хірургію (включаючи косметичне протезування, не пов’язане з медичними показаннями); Š водолікування і геліотерапію, не пов’язані з лікуванням хронічних захворювань; Š лікування та протезування зубів з використанням дорогоцінних металів, гальванопластики та фарфору; Š аборти, крім абортів, які проводяться за медичними показаннями, або якщо вагітність стала наслідком зґвалтування; Š операції зі зміни статі; Š лікування венеричних захворювань, крім СНІДу і венеричних захворювань, причиною яких стало нестатеве зараження або зґвалтування; Š лікування тютюнової або алкогольної залежності; Š клонування людини або її органів; 234

Розділ 6. Податковий облік податку з доходів фізичних осіб

Š придбання ліків, медичних засобів і пристосувань, оплата вартості медичних послуг, які не підпадають під Національний перелік основних (життєво необхідних) лікарських засобів та виробів медичного призначення, затверджений Постановою КМУ від 16.11.200] р.№ 1482 (пп. 9.7 Закону України “Про податок з доходів фізичних осіб” від 22.05.2003 р. № 889-IV. Щоби допомога на лікування не обкладалася податком з доходів за пп. 9.7.4 Закону України “Про податок з доходів фізичних осіб” від 22.05.2003 р. № 889-IV, потрібні докази, що кошти перераховано саме в рахунок компенсації платних послуг з лікування. Складність тут полягає в тому, що медичні заклади дуже часто (це в першу чергу стосується так званих державних лікарень) оформляють отримання коштів як благодійну допомогу, а не як оплату за послуги. Тому, щоб скористатися Законом України “Про податок з доходів фізичних осіб” від 22.05.2003 р. № 889- IV, у документах (у рахунках, платіжних дорученнях) має бути “правильно” зазначено призначення платежу. Зараз усе частіше звертаються по медичну допомогу до приватних лікарень. Норми п.п. 9.7.4 Закону України “Про податок з доходів фізичних осіб” від 22.05.2003 р. № 889-IV можна застосовувати незалежно від форми власності лікувального закладу. Під терміном “заклади охорони здоров’я” розуміються підприємства, установи та організації, завданнями яких є забезпечення різноманітних потреб населення в галузі охорони здоров’я шляхом надання медико-санітарної допомоги, включаючи широкий спектр профілактичних і лікувальних заходів або послуг медичного характеру, а також виконання інших функцій на основі професійної діяльності медичних працівників (Основи законодавства України про охорону здоров’я від 19.11.92 р. № 2801-XII). У рамках такої благодійної допомоги фізичній особі можна оплатити і лікування у так званій приватній клініці. Жодних інших умов пп. 9.7.4 Закону України “Про податок з доходів фізичних осіб” від 22.05.2003 р. № 889- IV не ви235

О.С. Гусакова Податковий облік

суває (ні щодо суми, ні щодо того, чи має право співробітник на податкову соціальну пільгу). Із суми такої допомоги не стягуються внески на соціальне страхування, у тому числі до Пенсійного фонду, оскільки такі виплати не входять до фонду оплати праці згідно з Інструкцією зі статистики заробітної плати від 13.012004 р. №5. Не включається така допомога і до складу валових витрат, оскільки не пов’язана з господарською діяльністю підприємства. Обґрунтування правильної відповіді за завданням 6.5. Відповідно до пп. 6.1.1 п. 6.1 ст. 6 Закону України “Про податок з доходів фізичних осіб” від 22.05.2003 р. № 889 кожний платник податку має право на зменшення суми загального місячного оподатковуваного доходу, одержуваного з джерел на території України від одного працедавця у вигляді заробітної плати, на суму податкової соціальної пільги в розмірі, що дорівнює одній мінімальній заробітній платі (з розрахунку на місяць), установленій законом на 1 січня звітного податкового року. Застосувати податкову соціальну пільгу платник податків зможе тільки в тому випадку, якщо його дохід не перевищує суми місячного прожиткового мінімуму для працездатної особи, встановленого на 1 січня звітного податкового року, помноженої на 1,4 та округленої до найближчих 10 грн. Для окремих категорій громадян, перелік яких викладено в пп. 6.1.2 і 6.1.3 ст. 6 Закону України “Про податок з доходів фізичних осіб” від 22.05.2003 р. № 889-IV, установлено підвищений розмір податкової соціальної пільги. Так, зокрема, згідно з пп. “б” пп. 6.1.2 ст. 6 Закону України “Про податок з доходів фізичних осіб” від 22.05.2003 р. № 889IV для платника податку, який утримує дитину — інваліда І або II групи віком до 18 років, передбачено податкову соціальну пільгу в розмірі 150 % з розрахунку на кожну дитину. Для набуття права на підвищену соціальну пільгу громадянин згідно з п.п. 6.4.1 ст. 6 Закону України “Про податок з 236

Розділ 6. Податковий облік податку з доходів фізичних осіб

доходів фізичних осіб” від 22.05.2003 р. № 889-IV має подати за одним із місць роботи (на якому він вирішив застосувати таку пільгу) заяву про застосування податкової соціальної пільги за формою, затвердженою наказом ДПАУ від 30.09.2003 р. №461. Законодавством передбачено можливість надання податкової соціальної пільги в розмірі 150 % платнику, під опікою якого перебуває дитина-інвалід, якій ще не виповнилося 16 років і для якої ще не встановлено групу інвалідності. До досягнення дитиною 16-річного віку документом, що підтверджує її інвалідність, є ф. 080/0 “Медичний висновок про дитину-інваліда до 16 років”, наведена в додатку до Порядку видачі медичного висновку про дитину-інваліда віком до 16 років, затвердженого наказом Міністерства охорони здоров’я України від 04.12.2001 р. №482. Термін дії медичного висновку встановлюється відповідно до термінів, передбачених наказом Міністерства охорони здоров’я України, Міністерства праці та соціальної політики України, Міністерства фінансів України від 08.11.2001 р. №454/471/516, та зазначається в медичному висновку про дитину-інваліда віком до 16 років. Переогляд дитини-інваліда має бути здійснено лікарськоконсультативною комісією дитячого лікувально-профілактичного закладу за місцем проживання не пізніше 1 (одного) місяця до закінчення дії медичного висновку про дитинуінваліда до 16 років. Згідно з пп. 6.4.2 ст. 6 Закону України “Про податок з доходів фізичних осіб” від 22.05.2003 р. № 889-IV податкова соціальна пільга, передбачена пп. “б” пп. 6.1.2 цієї статті, надається до кінця року, в якому дитині виповнюється 18 років. Таким чином, незважаючи на те, що дитині-інваліду віком до 16 років ще не встановлено групу інвалідності, платник податку, під опікою якого перебуває така дитина, має право на отримання підвищеної податкової соціальної пільги в розмірі 150 %. 237

Ðîçä³ë 7. Ïîäàòêîâèé îáë³ê ðîçðàõóíê³â ï³äïðèºìñòâà çà ñîö³àëüíèì ñòðàõóâàííÿì 7.1. Ñòðóêòóðà ñèñòåìè ñîö³àëüíîãî ñòðàõóâàííÿ Загальнообов’язкове державне соціальне страхування — це система прав, обов’язків і гарантій, яка передбачає надання соціального захисту, що включає матеріальне забезпечення громадян у разі хвороби, повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом, за рахунок грошових фондів, що формуються шляхом сплати страхових внесків власником або уповноваженим ним органом (роботодавцем), громадянами, а також бюджетних та інших джерел, передбачених законом. Завданням законодавства про загальнообов’язкове державне соціальне страхування є встановлення гарантій щодо захисту прав та інтересів громадян, які мають право не пенсію, а також на інші види соціального захисту, що включають право на забезпечення їх у разі хвороби, постійної або тимчасової втрати працездатності, безробіття з незалежних від них обставин, народження дитини, необхідності догляду за малолітньою дитиною або дитиною-інвалідом, хворим членом сім’ї, смерті громадянина та членів його сім’ї тощо. Залежно від страхового випадку є такі види загальнообов’язкового державного соціального страхування: Š пенсійне страхування; Š страхування у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням; Š страхування на випадок безробіття; Š страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності; 238

Розділ 7. Податковий облік розрахунків підприємства за соціальним ...

Š інші види страхування, передбачені законами України. Відповідно до Конституції України в Україні встановлені і діють закони про загальнообов’язкове державне соціальне страхування. Принципи та загальні правові, фінансові та організаційні засади загальнообов’язкового державного соціального страхування громадян країни визначені Законом України “Основи законодавства України про загальнообов’язкове державне соціальне страхування” від 14 січня 1998 р. № 16/98-ВР (зі змінами і доповненнями). Систему державного соціального страхування становлять чотири цільових фонди. При цьому між ними чітко розмежовані сфери функціонування. Пенсійний фонд відображає страхування на випадок постійної втрати працездатності. Формою страхового відшкодування є пенсії. Фонд соціального страхування характеризує страхування на випадок тимчасової непрацездатності. Формою страхового відшкодування виступають допомоги на період втрати працездатності та відшкодування частини витрат на відновлення працездатності. Фонд страхування на випадок безробіття забезпечує страхування на випадок втрати місця роботи. Формою страхового відшкодування виступають допомоги по безробіттю, на перекваліфікацію, на працевлаштування. Фонд соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань забезпечує страхування від нещасних випадків та професійних захворювань. Кожний з цих фондів має закріплені доходи та видатки і відповідну систему управління. Джерелами фінансування пенсійного забезпечення є: страхові збори в рамках загальнообов’язкового державного пенсійного страхування — для виплати трудових пенсій; кошти Державного бюджету України — для виплати державних пенсій військовослужбовцям, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, державним службовцям, надбавок до пенсій та їх підвищення окремим категоріям громадян; кошти місцевих бюджетів — для виплати соціальних пенсій; добровільні збори (внески), а у випадках, передбачених законодавством, і обов’язкові збори з фізичних та юридичних осіб до не239

О.С. Гусакова Податковий облік

державних пенсійних фондів — для виплати пенсій в межах накопичувальної системи загальнообов’язкового державного та додаткового недержавного пенсійного страхування. Установлення відповідальності за несплату обов’язкових платежів на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування, обмеження розміру доходу (заробітку) з якого справляються обов’язкові страхові збори (внески) до системи загальнообов’язкового державного пенсійного страхування, а також пільги щодо оподаткування певної частини доходу (заробітку), спрямованої до накопичувальної системи обов’язкового та додаткового недержавного пенсійного страхування, запровадження персоніфікованого обліку цих платежів, залежність розміру пенсій від розміру сплачених зборів і тривалості періоду їх сплати спрямовані на збільшення надходження коштів, легалізацію доходів, скорочення неформальної зайнятості населення.

7.2. Ïîäàòêîâèé îáë³ê ðîçðàõóíê³â ç ïåíñ³éíèì ôîíäîì Пенсійний фонд України є центральним органом виконавчої влади, що здійснює управління фінансами пенсійного забезпечення, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України. Пенсійний фонд у своїй діяльності керується Конституцією та законами України, актами Президента України, Кабінету Міністрів та Положенням про Пенсійний фонд України. Основними завданнями Пенсійного фонду України є: Š участь у формуванні та реалізації державної політики у сфері пенсійного забезпечення та соціального страхування; Š забезпечення збирання та акумулювання коштів, призначених для пенсійного забезпечення, повного і своєчасного фінансування витрат на виплату пенсій та інших соціальних виплат, що здійснюються з коштів Пенсійного фонду України; Š ефективне використання коштів Пенсійного фонду України, здійснення в межах своєї компетенції контрольних 240

Розділ 7. Податковий облік розрахунків підприємства за соціальним ...

функцій, удосконалення методів фінансового планування, звітності та системи контролю за витрачанням коштів Пенсійного фонду України. Бюджет Пенсійного фонду формується за рахунок: Š збору на обов’язкове державне пенсійне страхування, що сплачується підприємствами, установами, організаціями та фізичними особами в порядку, визначеному законодавством; Š коштів Державного бюджету України та місцевих бюджетів; Š коштів, що надходять за регресними вимогами; Š добровільних внесків підприємств, установ, організацій та громадян; Š сум пені, фінансових санкцій. Кошти Пенсійного фонду спрямовуються на: Š фінансування виплат державних пенсій та інших соціальних виплат, які згідно із законодавством здійснюються за рахунок коштів Пенсійного фонду України, в тому числі громадянам, які виїхали на постійне місце проживання за кордон; Š створення та функціонування системи персоніфікованого обліку відомостей у системі обов’язкового державного пенсійного страхування; Š утримання центрального апарату та органів Пенсійного фонду України, розвиток їх матеріально-технічної бази; Š організацію роз’яснювальної роботи серед населення та здійснення інших заходів відповідно до завдань Пенсійного фонду. При визначенні пенсій та порядку їх перерахування керуються Законом України “Про пенсійне забезпечення” від 05.11.1991 р. та Законом України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” від 09.07.2003 р. № 1058-IV (зі змінами та доповненнями). Законом України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” визначено порядок формування та використання збору на обов’язкове державне пенсійне страхування. 241

О.С. Гусакова Податковий облік

Платниками збору на обов’язкове пенсійне страхування є: Š юридичні особи всіх форм власності, об’єднання громадян, профспілки, політичні партії, а також філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи цих осіб, які мають окремий баланс і самостійно ведуть розрахунки із застрахованими особами; дипломатичні представництва; Š консульські установи України, філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи підприємств (у т.ч. міжнародних), які мають окремий баланс і самостійно здійснюють розрахунки із застрахованими особами; Š іноземні дипломатичні представництва та консульські установи, філії, представництва, інші відокремлені підрозділи іноземних, міжнародних підприємств та організацій на території України; приватні підприємці та інші особи, які використовують найману працю. Згідно з Інструкцією про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування до пенсійного фонду України (зі змінами і доповненнями), затвердженою постановою Правління Пенсійного фонду України від 19.12.2003 р. № 21-1, страхувальники зобов’язані зареєструватися в органах Пенсійного фонду України за своїм місцезнаходженням у 10-денний термін із дня: Š отримання свідоцтва про державну реєстрацію як суб’єкта підприємницької діяльності; Š прийняття рішення про створення установи, організації, філії, представництва, іншого відокремленого підрозділу. Вони для реєстрації в органах пенсійного фонду подають: заяву; завірені копії таких документів: свідоцтва про державну реєстрацію суб’єкта підприємницької діяльності; довідки про присвоєння ідентифікаційного номера з державного реєстру фізичних осіб; тощо. Після реєстрації платникові протягом 10-ти днів видаються повідомлення. Платниками внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування є роботодавці і застраховані особи (рис. 7.1.) 242

Розділ 7. Податковий облік розрахунків підприємства за соціальним ...

Îá’ºêòè îïîäàòêóâàííÿ çáîðîì íà îáîâ’ÿçêîâå äåðæàâíå ïåíñ³éíå ñòðàõóâàííÿ Ïîâ’ÿçàí³ ç îïëàòîþ ïðàö³ (çá³ð ñïëà÷óºòüñÿ îäíî÷àñíî ç îäåðæàííÿì êîøò³â íà îïëàòó ïðàö³ â óñòàíîâàõ áàíêó, íàñòóïíîãî äíÿ – ó ðàç³ âèïëàòè çàðîá³òíî¿ ïëàòè ç âèðó÷êè ³ â íàòóðàëüí³é ôîðì)

Ñóá’ºêòè ï³äïðèºìíèöüêî¿ ä³ÿëüíîñò³

Ô³çè÷í³ îñîáè – ñóá’ºêòè ï³äïðèºìíèöòâà, ùî íå âèêîðèñòîâóþòü íàéìàíó ïðàöþ, àäâîêàòè, ïðèâàòí³ íîòàð³óñè

Ô³çè÷í³ îñîáè, ÿê³ ïðàöþþòü çà òðóäîâèì àáî öèâ³ëüíî-ïðàâîâèì äîãîâîðîì

31,8% ôàêòè÷íèõ âèòðàò íà îïëàòó îñíîâíî¿ ³ äîäàòêîâî¿ çàðîá³òíî¿ ïëàòè òà ³íøèõ çàîõî÷óâàëüíèõ òà êîìïåíñàö³éíèõ âèïëàò, âêëþ÷àþ÷è íàòóðàëüíó îïëàòó

Äëÿ ï³äïðèºìñòâ âñåóêðà¿íñüêèõ ãðîìàäñüêèõ îðãàí³çàö³é ³íâàë³ä³â, äå ê³ëüê³ñòü ³íâàë³ä³â íå ìåíøå 50% çàãàëüíî¿ ÷èñåëüíîñò³ – 4% â³ä îá’ºêòà îïîäàòêóâàííÿ äëÿ âñ³õ ïðàö³âíèê³â

42 % ôàêòè÷íèõ âèòðàò íà çàðïëàòó îñ³á ³ç ÷èñëà ëüîòíèõ åê³ïàæ³â ïîâ³òðÿíèõ ñóäåí öèâ³ëüíî¿ àâ³àö³¿ òà áîðòîïåðàòîð³â, ÿê³ âèêîíóþòü ñïåö³àëüí³ ðîáîòè â ïîëüîòàõ

31,8 % â³ä ñóìè îïîäàòêîâóâàíîãî äîõîäó (ïðèáóòêó)

Äëÿ ïëàòíèê³â ô³êñîâàíîãî ñ³ëüñüêîãîñïîäàðñüêîãî ïîäàòêó – 6,46 %

Äëÿ äåðæàâíèõ ñëóæáîâö³â òà îñ³á ³ç ÷èñëà ëüîòíèõ åê³ïàæ³â 3% ç ÷àñòèíè ñóêóïíîãî îïîäàòêîâóâàíîãî äîõîäó â ðîçì³ð³ â³ä 251 äî 350 ãðèâåíü, 4 % – â ðîçì³ð³ â³ä 351 äî 500 ãðèâåíü, 5% – â ðîçì³ð³ ïîíàä 501 ãðèâíþ

1% â³ä ñóêóïíîãî îïîäàòêîâóâàíîãî äîõîäó, ÿêùî â³í íå ïåðåâèùóº 150 ãðèâåíü

2% â³ä ñóêóïíîãî îïîäàòêîâóâàíîãî äîõîäó, ÿêùî â³í íå ïåðåâèùóº 150 ãðèâåíü

31,8 % âèíàãîðîä, ùî âèïëà÷óþòüñÿ ô³çè÷íèì îñîáàì çà äîãîâîðàìè öèâ³ëüíîïðàâîâîãî õàðàêòåðó

Рис. 7.1. Об'єкти оподаткування внесками до Пенсійного фонду України

243

О.С. Гусакова Податковий облік

Розмір внесків за осіб, які отримують допомогу по догляду за дитиною до 3-х років, у 2006 р. — 20% мінімального страхового внеску, який розраховується як мінімальна зарплата, помножена на 31,8%. Шляхом нескладних математичних розрахунків отримуємо суму внесків, яку сплачують при виплаті допомоги: Š з 01.01.06 р. до 30.02.2006 р. — 22,26 грн; Š з 01.07.06 р. до 30.11.2006 р. — 23,85 грн; Š з 01.12.05 р. до 31.12.2006 р. — 25,44 грн. Для платників єдиного та фіксованого податків (причому як для юридичних, так і для фізичних) залишається порядок сплати пенсійних внесків, який діяв з 31.03.2005 р. Вони нараховують (і показують у звітності) пенсійні внески — 31,8% за найманих працівників, а потім зменшують суму сплати на 42% від суми сплаченого ними за відповідний місяць єдиного податку (10% фіксованого патенту), яка потрапляє до Пенсійного фонду. Ïåíñ³éíèé ôîíä pp Äæåðåëà äîõîä³â: 1. Âíåñêè ðîáîòîäàâö³â ó ðîçì³ð³ 31,8% äî ôîíäó çàðîá³òíî¿ ïëàòè. 2. Ñòðàõîâ³ ïëàòåæ³ íàéìàíèõ ïðàö³âíèê³â. 3. Ö³ëüîâ³ íàäõîäæåííÿ ç áþäæåòó íà âèïëàòó ïåíñ³é â³éñüêîâîñëóæáîâöÿì, ïðàö³âíèêàì îðãàí³â ̳í³ñòåðñòâà âíóòð³øí³õ ñïðàâ, ³íâàë³äàì ç äèòèíñòâà 4. Äîõîäè â³ä ðîçì³ùåííÿ òèì÷àñîâî â³ëüíèõ êîøò³â Ôîíäó. 5. Íàäõîäæåííÿ â³ä îêðåìèõ âèä³â ãîñïîäàðñüêèõ îïåðàö³é

Íàïðÿìè âèäàòê³â: 1. Âèïëàòè ïåíñ³é. 2. Ðåàë³çàö³ÿ äåðæàâíèõ, ðåã³îíàëüíèõ ³ îáëàñíèõ ïðîãðàì ñîö³àëüíî¿ ï³äòðèìêè ïåíñ³îíåð³â, ³íâàë³ä³â, ä³òåé òà ³íøèõ êàòåãîð³é ãðîìàäÿí, ùî ïîòðåáóþòü äîïîìîãè. 3. Óòðèìàííÿ îðãàí³â Ïåíñ³éíîãî ôîíäó 4. Îðãàí³çàö³ÿ ïðîâåäåííÿ ìàñîâî-ðîç’ÿñíþâàëüíî¿ ðîáîòè

Рис. 7.2. Порядок формування та використання коштів Пенсійного фонду

Приватні підприємці, платники єдиного і фіксованого податку та члени їх сімей, які беруть участь у підприємницькій діяльності, з власних доходів не сплачують пенсійних внесків. Пояснюється це тим, що їх зобов’язали сплачувати пенсійні внески за себе у фіксованому розмірі (пп. 4 п. 8 Прикінцевих положень Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” від 09.07.2003 р. № 1058-ІV). 244

Розділ 7. Податковий облік розрахунків підприємства за соціальним ...

Збір на обов’язкове державне пенсійне страхування здійснюється і з окремих видів господарських операцій, які не пов’язані з нарахуванням заробітної плати (рис. 7.3). Îá’ºêòè îïîäàòêóâàííÿ çáîðîì íà îáîâ’ÿçêîâå äåðæàâíå ïåíñ³éíå ñòðàõóâàííÿ Íå ïîâ’ÿçàí³ ç îïëàòîþ ïðàö³

1 % â³ä âàðòîñò³ ïðè êóï³âë³ïðîäàæó íåðóõîìîãî ìàéíà ï³äïðèºìñòâàìè òà ô³çè÷íèìè îñîáàìè, ÿê³ éîãî ïðèäáàâàþòü. Íå ñïëà÷óþòü äåðæàâí³ ï³äïðèºìñòâà ïðè ïðèäáàíí³ ìàéíà çà ðàõóíîê áþäæåòíèõ êîøò³â; ãðîìàäÿíè, ÿê³ ïåðåáóâàþòü â ÷åðç³ íà îäåðæàííÿ æèòëà àáî ïðèäáàâàþòü éîãî âïåðøå; ñ³ëüñüêîãîñïîäàðñüê³ òîâàðîâèðîáíèêè, ùî ñïëà÷óþòü ô³êñîâàíèé ïîäàòîê; ô³çè÷í³ îñîáè, ùî îòðèìàëè ïðàâî âëàñíîñò³ íà æèòëî øëÿõîì ïðèâàòèçàö³¿ Ïîêóïö³ – þðèäè÷í³ îñîáè ïîäàþòü äî óïîâíîâàæåíîãî áàíêó ïëàò³æíå äîðó÷åííÿ íà ñóìó, âèçíà÷åíó íà ï³äïðèºìñòâ³ ïðî ³íôîðìàö³þ ç êóðñ³â ³íîçåìíèõ âàëþò, ùî ñêëàëèñÿ íà òîðãàõ ÓÌÂÁ çà ïîïåðåäí³é äåíü. Íå âðàõîâóºòüñÿ êîì³ñ³éíà âèíàãîðîäà ³ ìàðæà. Âèòðàòè ï³äïðèºìñòâî â³äíîñèòü äî âàëîâèõ âèòðàò

1,3% â³ä ñóìè, âèòðà÷åíî¿ íà êóï³âëþ áåçãîò³âêîâî¿ âàëþòè çà ãðèâí³

5% âàðòîñò³ ðåàë³çîâàíèõ þâåë³ðíèõ âèðîá³â ³ç çîëîòà (êð³ì îáðó÷îê), ïëàòèíè òà äîðîãîö³ííîãî êàì³ííÿ

3 % äîãîâ³ðíî¿ âàðòîñò³ ïðè â³ä÷óæåíí³ ëåãêîâèõ àâòîìîá³ë³â (êð³ì ëåãêîâèõ àâòîìîá³ë³â, ÿêèìè çàáåçïå÷óþòüñÿ ³íâàë³äè ³ òèõ àâòîìîá³ë³â, ùî ïåðåõîäÿòü äî ñïàäêîºìö³â)

7,5% âàðòîñò³ áóäü-ÿêèõ ïîñëóã ñò³ëüíèêîâîãî ðóõîìîãî çâ’ÿçêó, ñïëà÷åíî¿ ñïîæèâà÷àìè öèõ ïîñëóã: ï³äïðèºìñòâàìè òà ô³çè÷íèìè îñîáàìè îïåðàòîðó, ùî íàäຠòàê³ ïîñëóãè

Ïîêóïö³ – ô³çè÷í³ îñîáè ñïëà÷óþòü çá³ð ÷åðåç óñòàíîâó áàíêó

Ïîêóïö³ – þðèäè÷í³ îñîáè ñïëà÷óþòü çá³ð ÷åðåç óñòàíîâó áàíêó íà ðàõóíîê ì³ñöåâîãî îðãàíó ïåíñ³éíîãî ôîíäó çà ì³ñöåì ðåºñòðàö³¿ ëåãêîâîãî àâòîìîá³ëÿ. Ïðè ïðèäáàíí³ ëåãêîâîãî àâòîìîá³ëÿ, ùî áóäå âèêîðèñòîâóâàòèñÿ ó âèðîáíè÷³é ä³ÿëüíîñò³, âèòðàòè íà ñïëàòó çáîðó ï³äëÿãàþòü àìîðòèçàö³¿

Ïðîäàâö³ – þðèäè÷í³ ³ ô³çè÷í³ îñîáè – ñóá’ºêòè ï³äïðèºìíèöüêî¿ ä³ÿëüíîñò³ ñïëà÷óþòü çá³ð ïðîòÿãîì íàñòóïíîãî ðîáî÷îãî äíÿ, ÿêùî ñóìà çáîðó äîð³âíþº àáî ïåðåâèùóº 50 ãðí íå ï³çí³øå òîãî ðîáî÷îãî äíÿ, êîëè çàçíà÷åíà ñóìà äîñÿãຠ50 ãðí; ÿêùî ñóìà çáîðó íå ïåðåâèùóº 50 ãðí.

Рис. 7.3. Сплата збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з окремих видів господарських операцій

245

О.С. Гусакова Податковий облік

7.3. Ïîäàòêîâèé îáë³ê ðîçðàõóíê³â ç ôîíäîì ñîö³àëüíîãî ñòðàõóâàííÿ ç òèì÷àñîâî¿ âòðàòè ïðàöåçäàòíîñò³ Відповідно до Конституції України її громадянам гарантується право на забезпечення по державному соціальному страхуванню, яке є важливою складовою частиною системи соціального захисту населення. Це право включає в себе зокрема, відшкодування втраченого заробітку або надання матеріальної підтримки за рахунок коштів державного соціального страхування в разі тимчасової непрацездатності, вагітності, пологів, народження дитини, смерті працівника, а також санаторно-курортного лікування, оздоровлення працюючих і членів їх сімей та в інших випадках, передбачених чинним законодавством. Управління коштами соціального страхування здійснює фонд соціального страхування з тимчасової втрати працездатності. Даний фонд є некомерційною самоврядною організацією, юридичною особою. Держава виступає гарантом надання матеріального забезпечення та соціальних послуг застрахованим особам, стабільної діяльності фонду. Джерелами формування коштів загальнообов’язкового державного соціального страхування у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням, є: Š страхові внески страхувальників-роботодавців і застрахованих осіб; Š суми не прийнятих до зарахування витрат страхувальника за загальнообов’язковим державним соціальним страхуванням у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням, пеня, штрафи та інші фінансові санкції, застосовані до страхувальників та посадових осіб; Š благодійні внески підприємств, установ, організацій та фізичних осіб; Š асигнування з Державного бюджету України; 246

Розділ 7. Податковий облік розрахунків підприємства за соціальним ...

Š прибуток, одержаний від тимчасово вільних коштів фонду, в тому числі резерв страхових коштів фонду на депозитному рахунку; Š інші надходження. При визначенні збору на обов’язкове соціальне страхування керуються Законом України “Про розмір внесків на деякі види загальнообов’язкового державного соціального страхування” від 11.01.2001 р. № 2213-ІІІ (зі змінами та доповненнями), Законом України “Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням” від 18.01.2001 р. № 2240 — ІІІ (зі змінами та доповненнями). Платниками внесків на загальнообов’язкове державне соціальне страхування у зв’язку з тимчасовою непрацездатністю є: Š підприємства, установи, організації або уповноважений ними орган незалежно від форм власності, виду діяльності, господарювання, іноземні підприємства, філії та представництва — щомісячно, в день одержання коштів на оплату праці в установах банків, а при проведенні оплати праці з готівкової виручки чи у натуральній формі платники зобов’язані не пізніше наступного дня після здійснення виплат подати до установи банку платіжне доручення на перерахування страхових внесків до фонду соціального страхування; а також фізичні особи, які використовують працю найманих працівників (за найманих працівників) — об’єктом оподаткування яких є фактичні витрати на оплату праці найманих працівників (у т.ч. у натуральній формі), які обкладають податком з доходів фізичних осіб — ставка внеску 2,9%; Š підприємства громадських організацій інвалідів, де інвалідів не менше 50% загальної чисельності працюючих, і фонд оплати праці інвалідів — не менше 25% витрат на оплату праці : 0,7% — за інвалідів, 2,9% — за інших працівників; Š підприємства УТОГ, УТОС — 0,5% за всіх працівників Утримання здійснюється в таких розмірах: 247

О.С. Гусакова Податковий облік

Š з найманих працівників, об’єктом оподаткування яких є зарплата найманих працівників, яку обкладають податком з доходів: 0,5% — коли доход не більше прожиткового мінімуму для працездатної особи, 1,0% — доход більше прожиткового мінімуму для працездатної особи; Š наймані працівники-інваліди, які працюють на підприємствах і організаціях товариств УТОГ і УТОС — 0,25%. Страхові внески, інші платежі сплачуються страхувальниками шляхом перерахування відповідних сум на відповідний рахунок фонду соціального страхування. Страхові внески сплачуються у національній валюті України. Ôîíä ñîö³àëüíîãî ñòðàõóâàííÿ ç òèì÷àñîâî¿ íåïðàöåçäàòíîñò³

Äæåðåëà äîõîä³â: 1. Âíåñêè ðîáîòîäàâö³â ó ðîçì³ð³: 2,9% äî ôîíäó çàðîá³òíî¿ ïëàòè. 2. Ñòðàõîâ³ ïëàòåæ³ ç íàéìàíèõ ïðàö³âíèê³â ó ðîçì³ð³ 0,5 – 1% ³ç çàðîá³òíî¿ ïëàòè òà ³íøèõ äîõîä³â. 3. Àñèãíóâàííÿ ç áþäæåòó. 4. Áëàãîä³éí³ âíåñêè

Íàïðÿìè âèäàòê³â: 1. Âèïëàòà äîïîìîãè: – ó çâ’ÿçêó ç òèì÷àñîâîþ íåïðàöåçäàòí³ñòþ; – ó çâ’ÿçêó ç âàã³òí³ñòþ òà ïîëîãàìè; – ïðè íàðîäæåíí³ äèòèíè; – ïî äîãëÿäó çà äèòèíîþ ïî äîñÿãíåííþ íåþ 3-ð³÷íîãî â³êó; – íà ïîõîâàííÿ. 2. Âèòðàòè íà ñàíàòîðíî-êóðîðòíå ë³êóâàííÿ ³ â³äïî÷èíîê, íàäàííÿ 䳺òè÷íîãî õàð÷óâàííÿ. 3. Âèòðàòè íà çàáåçïå÷åííÿ ïîòî÷íî¿ ä³ÿëüíîñò³ ôîíäó é óòðèìàííÿ îðãàí³â óïðàâë³ííÿ

Рис. 7.4. Джерела доходів та напрями використання коштів фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності

Перші п’ять днів тимчасової непрацездатності внаслідок захворювання або травми, не пов’язаної з нещасним випадком 248

Розділ 7. Податковий облік розрахунків підприємства за соціальним ...

на виробництві, оплачуються власником або уповноваженим органом за рахунок коштів підприємства, установи, організації за основним місцем роботи у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. В наступні (починаючи з шостого) дні тимчасової непрацездатності виплачується допомога за рахунок коштів фонду соціального страхування з тимчасової непрацездатності. Закон України “Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням” передбачає залежність розміру допомоги по тимчасовій непрацездатності від страхового стажу. Страховий стаж — це період, протягом якого особа підлягає загальнообов’язковому державному соціальному страхуванню у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності і сплачує страхові внески. До страхового стажу, крім роботи, зараховуються періоди тимчасової втрати працездатності, перебування у відпустці у зв’язку з вагітністю та пологами та час перебування застрахованої особи у відпустці по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, а також періоди одержання виплат за іншими видами загальнообов’язкового державного соціального страхування. Підставою для оплати п’яти днів тимчасової втрати працездатності є виданий в установленому порядку листок непрацездатності. Перші п’ять днів тимчасової непрацездатності застрахованій особі не оплачуються : Š у разі одержання застрахованою особою травми або захворювання при вчиненні нею злочину; Š у разі навмисного заподіяння шкоди своєму здоров’ю з метою ухилення від роботи чи інших обов’язків або симуляції хвороби; Š за час перебування під арештом і проведенням судовомедичної експертизи; 249

О.С. Гусакова Податковий облік

Š у разі тимчасової непрацездатності у зв’язку із захворюванням або травмою, що сталося внаслідок алкогольного, наркотичного сп’яніння або пов’язаних з ним дій; Š за період перебування застрахованої особи у відпустці без збереження заробітної плати, творчій відпустці, додатковій відпустці у зв’язку з навчанням. Згідно з ч.3 ст.50 Закону України “Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням” від 18.01.2001 р. № 2240-ІІІ рішення про призначення матеріального забезпечення застрахованим особам (у т.ч. допомоги з тимчасової непрацездатності) приймається комісією із соціального страхування, яка створюється (обирається) на підприємстві. До її складу входять представники адміністрації підприємства та представники застрахованих осіб (виборних органів первинної профспілкової організації (профспілкового представника) або інших органів, які представляють інтереси застрахованих осіб). Комісія (уповноважений) із соціального страхування приймає рішення про відмову в призначенні допомоги по тимчасовій непрацездатності, припинення її виплати (повністю або частково), розглядає підставу і правильність видачі листка непрацездатності. Якщо застрахована особа отримала травму невиробничого характеру і звернулася до комісії (уповноваженого) із соціального страхування підприємства за призначенням допомоги по тимчасовій непрацездатності, комісія (уповноважений), яка складає протокол про призначення цієї допомоги, вправі вимагати від застрахованої особи пояснення в письмовій або усній формі. У разі відмови потерпілого надати такі пояснення з метою з’ясування обставин і причин нещасного випадку комісія має підстави прийняти рішення про відмову в призначенні допомоги по тимчасовій непрацездатності. Якщо застрахована особа не згодна з рішенням комісії (уповноваженого) із соціального страхування, вона може ос250

Розділ 7. Податковий облік розрахунків підприємства за соціальним ...

каржити це рішення до робочого органу Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності або до суду. Дні тимчасової непрацездатності застрахованій особі виплачуються залежно від страхового стажу в розмірах: 60% середньої заробітної плати — особі, яка має страховий стаж до 5 років; 80% середньої заробітної плати — особі, яка має страховий стаж від 5 до 8 років; 100% середньої заробітної плати — особі, яка має страховий стаж понад 8 років; 100% середньої заробітної плати — особам, віднесеним до 1–4 категорії осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи; одному з батьків або особі, що їх замінює та доглядає хвору дитину віком до 14 років, яка потерпіла внаслідок Чорнобильської катастрофи; ветеранам війни та особам, на яких поширюється чинність Закону України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту”. Розрахунковим періодом, за який обчислюється середня заробітна плата (дохід) для розрахунку страхових виплат та оплати перших п’яти днів тимчасової непрацездатності за рахунок коштів роботодавця, є період роботи за 6 місяців за останнім основним місцем роботи перед настанням страхового випадку, протягом якого застрахована особа працювала та сплачувала страхові внески або за неї сплачувалися страхові внески. Якщо застрахована особа працювала та сплачувала страхові внески або за неї сплачувалися страхові внески менше ніж 6 календарних місяців, середня заробітна плата (дохід) обчислюється за фактично відпрацьовані календарні місяці, за які сплачено страхові внески. У випадках, не пов’язаних із застосуванням підсумованого обліку робочого часу, для розрахунку страхових виплат та оплати перших п’яти днів тимчасової непрацездатності за рахунок коштів роботодавця застосовується середньоденна заробітна плата. Середньоденна заробітна плата (дохід) обчислюється шляхом ділення нарахованої за розрахунковий період заробітної плати на кількість відпрацьованих застрахованою особою днів у зазначений період. 251

О.С. Гусакова Податковий облік

Витрати, пов’язані з оплатою днів непрацездатності, не належать до фонду оплати праці. На такі виплати не нараховуються внески на загальнообов’язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття, до фондів соціального страхування з тимчасової втрати працездатності від нещасних випадків на виробництві і професійних захворювань. На такі виплати нараховується і утримується лише збір на обов’язкове державне пенсійне страхування. Всі наймані працівники, які працюють у юридичних та фізичних осіб за трудовими договорами, можуть розраховувати на такі розміри виплат з фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності: Š при народженні дитини — 8500,00 грн; Š по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку — 114 грн. (в мінімальному розмірі) — у розрахунку на кожну дитину, яку доглядають під час відпустки по догляду за дитиною; Š на поховання — 1200 грн.

7.4. Ïîäàòêîâèé îáë³ê ðîçðàõóíê³â ç ôîíäîì ñîö³àëüíîãî ñòðàõóâàííÿ íà âèïàäîê áåçðîá³òòÿ Загальнообов’язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття — це система прав, обов’язків і гарантій, яка передбачає матеріальне забезпечення на випадок безробіття з незалежних від застрахованих осіб обставин та надання соціальних послуг за рахунок коштів Фонду загальнообов’язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття. Фонд загальнообов’язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття створюється для управління страхуванням на випадок безробіття, акумуляції страхових внесків, контролю за використанням коштів, виплати забезпечення та надання соціальних послуг, здійснення інших функцій згідно з чинним законодавством. 252

Розділ 7. Податковий облік розрахунків підприємства за соціальним ...

Управління Фондом загальнообов’язкового державного соціального страхування на випадок безробіття здійснюється через центри зайнятості. Діяльність фонду регулюється Законом України “Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття” від 2.03.2000 р. № 1533-ІІІ (зі змінами та доповненнями) та статутом Фонду, який затверджується правлінням Фонду. Джерелами формування коштів Фонду є: Š страхові внески страхувальників — роботодавців, застрахованих осіб, що сплачуються на умовах і в порядку, передбаченому Законом України “Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття”; Š асигнування Державного бюджету; Š суми фінансових санкцій; Š суми адміністративних штрафів; Š благодійні внески підприємств, установ, організацій та фізичних осіб; Š інші надходження відповідно до законодавства України. Кошти Фонду соціального страхування на випадок безробіття використовуються на такі соціальні послуги: Š надання допомоги по безробіттю; Š відшкодування витрат, пов’язаних із професійною підготовкою або перепідготовкою; Š матеріальну допомогу безробітному та членам його сім’ї; Š дотацію роботодавцю для створення робочих місць; Š допомогу на поховання безробітного, а також на фінансування витрат на утримання та забезпечення діяльності виконавчої дирекції Фонду, створення резерву коштів Фонду. Видатки бюджетного фонду щодо забезпечення виплати допомоги по безробіттю є захищеними. Фінансування цих видатків проводиться у першочерговому порядку. 253

О.С. Гусакова Податковий облік

При нарахуванні та утриманні страхових внесків до Фонду керуються Законом України від 11.01.2001 р. №2213-111 “Про розмір внесків на деякі види загальнообов’язкового державного соціального страхування” (зі змінами і доповненнями) та “Інструкцією про порядок обчислення і сплати внесків на загальнообов’язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття та обліку їх надходження до Фонду” від 18.12.2000 р. № 339, затвердженою наказом Міністерства праці (зі змінами та доповненнями). Відповідно до чинного законодавства розміри внесків до Фонду соціального страхування на випадок безробіття встановлені в таких розмірах: Š підприємства, установи, організації або уповноважений ними орган незалежно від форм власності, виду діяльності, господарювання, іноземні підприємства, філії та представництва, а також Š фізичні особи, які використовують працю найманих працівників (за найманих працівників), об’єктом оподаткування яких є фактичні витрати на оплату праці найманих працівників (у т.ч. у натуральній формі), які обкладають податком з доходів фізичних осіб, — 1,3%; Š підприємства громадських організацій інвалідів, де інвалідів не менше 50% загальної чисельності працюючих, і фонд оплати праці інвалідів — не менше 25% витрат на оплату праці: за працівників-інвалідів — не нараховують; за інших працівників — 1,3%; Š підприємства УТОГ і УТОС — не нараховують. Утримання здійснюються таким чином: Š з найманих працівників, об’єктом оподаткування яких є зарплата найманих працівників, які обкладають податком з доходів фізичних осіб — 0,5%. Š працюючі пенсіонери, працюючі інваліди, які мають право на пенсію, тимчасово працюючі іноземні громадяни внески не сплачують.

254

Розділ 7. Податковий облік розрахунків підприємства за соціальним ...

Ôîíä ñîö³àëüíîãî ñòðàõóâàííÿ íà âèïàäîê áåçðîá³òòÿ Äæåðåëà äîõîä³â: 1. Âíåñêè ðîáîòîäàâö³â çà ñòàâêîþ 1,3% äî ôîíäó çàðîá³òíî¿ ïëàòè. 2. Ñòðàõîâ³ ïëàòåæ³ íàéìàíèõ ïðàö³âíèê³â ó ðîçì³ð³ 0,5% â³ä çàðîá³òíî¿ ïëàòè òà ³íøèõ äîõîä³â. 3. Àñèãíóâàííÿ ç áþäæåòó. 4. Áëàãîä³éí³ âíåñêè

Íàïðÿìè âèäàòê³â: 1. Âèïëàòà äîïîìîãè ó çâ’ÿçêó ç áåçðîá³òòÿì. 2. Âèòðàòè íà ïåðåêâàë³ô³êàö³þ ðîá³òíèê³â ³ ñëóæáîâö³â. 3. Âèòðàòè íà ïðàöåâëàøòóâàííÿ. 4. Äîïîìîãà íà ïîõîâàííÿ áåçðîá³òíîãî

Рис. 7.5. Джерела доходів та видатків фонду соціального страхування на випадок безробіття

Страхові внески сплачуються в день одержання роботодавцем в установах банків коштів на оплату праці. У разі нестачі коштів на рахунку платника на виплату заробітної плати та сплату страхових внесків у повному обсязі видача коштів на оплату праці і перерахування страхових внесків до Фонду проводяться у пропорційних сумах. Нараховані суми страхових внесків роботодавців та застрахованих осіб перераховуються на відповідний рахунок Фонду. Допомога по безробіттю виплачується з восьмого дня після реєстрації застрахованої особи в установленому порядку в державній службі зайнятості. Допомога по безробіттю виплачується залежно від тривалості безробіття у відсотках до визначеного розміру: перші 90 календарних днів — 100 відсотків; протягом наступних 90 календарних днів — 80 відсотків; у подальшому — 70 відсотків.

255

О.С. Гусакова Податковий облік

7.5. Ïîäàòêîâèé îáë³ê ðîçðàõóíê³â ç ôîíäîì ñîö³àëüíîãî ñòðàõóâàííÿ â³ä íåùàñíèõ âèïàäê³â íà âèðîáíèöòâ³ Страхування від нещасного випадку є самостійним видом загальнообов’язкового державного соціального страхування, за допомогою якого здійснюється соціальний захист, охорона життя та здоров’я громадян у процесі їх трудової діяльності. Завданнями страхування від нещасного випадку є: Š проведення профілактичних заходів, спрямованих на усунення шкідливих і небезпечних виробничих факторів, запобігання нещасним випадкам на виробництві, професійним захворюванням та іншим випадкам загрози здоров’ю застрахованих, викликаним умовами праці; Š відновлення здоров’я та працездатності потерпілих на виробництві від нещасних випадків або професійних захворювань; Š відшкодування матеріальної та моральної шкоди застрахованим і членам їх сімей. Держава гарантує усім застрахованим громадянам забезпечення прав у страхуванні від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання. Основним законодавчим документом про страхування від нещасного випадку є Закон України від 23.09.1999 р. №1105 — ХІV “Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності” (зі змінами і доповненнями). Суб’єктами страхування від нещасного випадку є застраховані громадяни, а в окремих випадках, члени їх сімей та інші особи, страхувальники й страховик. Застрахованою є фізична особа, на користь якої здійснюється страхування. Страхувальниками є роботодавці, а в окремих випадках — застраховані особи. 256

Розділ 7. Податковий облік розрахунків підприємства за соціальним ...

Страховик — Фонд соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України. Об’єктом страхування від нещасного випадку є життя застрахованого, його здоров’я та працездатність. Обов’язковому страхуванню від нещасного випадку підлягають: 1) особи, які працюють на умовах трудового договору (контракту); 2) учні та студенти навчальних закладів, клінічні ординатори, аспіранти, докторанти, залучені до будь-яких робіт під час, перед або після занять; під час занять, коли вони набувають професійних навичок; у період проходження виробничої практики (стажування), виконання робіт на підприємствах; 3) особи, які утримуються у виправних, лікувально-трудових, виховно-трудових закладах та залучаються до трудової діяльності на виробництві цих установ або на інших підприємствах за спеціальними договорами. Страховий ризик — обставини, внаслідок яких може статися страховий випадок. Страховим випадком є нещасний випадок на виробництві або професійне захворювання, що спричинили застрахованому професійно зумовлену фізичну чи психічну травму за обставин, з настанням яких виникає право застрахованої особи на отримання матеріального забезпечення та/або соціальних послуг. Нещасний випадок або професійне захворювання, яке сталося внаслідок порушення нормативних актів про охорону праці застрахованим, також є страховим випадком. Підставою для оплати потерпілому витрат на медичну допомогу, проведення медичної, професійної та соціальної реабілітації, а також страхових виплат є акт розслідування нещасного випадку або акт розслідування професійного захворювання (отруєння) за встановленими формами. Нещасний випадок — це обмежена в часі подія або раптовий вплив на працівника небезпечного виробничого фактора 257

О.С. Гусакова Податковий облік

чи середовища, що сталися у процесі виконання ним трудових обов’язків, внаслідок яких заподіяно шкоду здоров’ю або настала смерть. До професійного захворювання належить захворювання, що виникло внаслідок професійної діяльності застрахованого та зумовлюється виключно або переважно впливом шкідливих речовин і певних видів робіт та інших факторів, пов’язаних з роботою. Страхування від нещасного випадку здійснює Фонд соціального страхування від нещасних випадків. У разі настання страхового випадку Фонд соціального страхування від нещасних випадків зобов’язаний у встановленому законодавством порядку: 1) своєчасно та в повному обсязі відшкодовувати шкоду, заподіяну працівникові внаслідок ушкодження його здоров’я або в разі його смерті, виплачуючи йому або особам, які перебували на його утриманні; а) надати допомогу у зв’язку з тимчасовою непрацездатністю до відновлення працездатності або встановлення інвалідності; б) надати одноразову допомогу в разі стійкої втрати професійної працездатності або смерті потерпілого; в) щомісяця виплачувати грошову суму в разі часткової чи повної втрати працездатності, що компенсує відповідну частину втраченого заробітку потерпілого; г) виплачувати пенсію по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання; д) виплачувати пенсію у зв’язку з втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання; е) виплатити грошову суму за моральну шкоду за наявності факту заподіяння цієї шкоди потерпілому; 2) організувати поховання померлого, відшкодувати вартість пов’язаних з цим ритуальних послуг відповідно до місцевих умов; 258

Розділ 7. Податковий облік розрахунків підприємства за соціальним ...

3) сприяти створенню умов для своєчасного надання кваліфікованої першої невідкладної допомоги потерпілому в разі настання нещасного випадку, швидкої допомоги в разі потреби його госпіталізації, ранньої діагностики професійного захворювання; 4) організувати цілеспрямоване та ефективне лікування потерпілого у власних спеціалізованих лікувально-профілактичних закладах або на договірній основі в інших лікувальнопрофілактичних закладах з метою якнайшвидшого відновлення здоров’я застрахованого; 5) забезпечити згідно з медичним висновком домашній догляд за потерпілим, допомогу у веденні домашнього господарства (або компенсувати йому відповідні витрати), сприяти наданню потерпілому, який проживає в гуртожитку, ізольованого житла; 6) відповідно до висновку лікарсько-консультаційної комісії (ЛКК) або медико-соціальної експертної комісії (МСЕК) проводити навчання та перекваліфікацію потерпілого у власних навчальних закладах або на договірній основі в інших закладах перенавчання інвалідів, якщо внаслідок ушкодження здоров’я або заподіяння моральної шкоди потерпілий не може виконувати попередню роботу; працевлаштовувати осіб із зниженою працездатністю; 7) організовувати робочі місця для інвалідів самостійно або разом з органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування чи з іншими заінтересованими суб’єктами підприємницької діяльності; компенсувати при цьому витрати виробництва, які не покриваються коштами від збуту виробленої продукції, за рахунок Фонду; 8) у разі невідкладної потреби подавати інвалідам разову грошову допомогу, допомогу у вирішенні соціально-побутових питань за їх рахунок або за рішенням виконавчої дирекції Фонду та її регіональних управлінь — за рахунок Фонду; Усі види соціальних послуг та виплат надаються застрахованому та особам, які перебувають на його утриманні, незалежно від того, зареєстровано підприємство, на якому стався 259

О.С. Гусакова Податковий облік

страховий випадок, у Фонді соціального страхування від нещасних випадків чи ні. Усі види страхових виплат і соціальних послуг застрахованим та особам, які перебувають на їх утриманні, а також усі види профілактичних заходів провадяться Фондом соціального страхування від нещасних випадків за рахунок коштів цього Фонду. Ступінь втрати працездатності потерпілим установлюється МСЕК за участю Фонду соціального страхування від нещасних випадків і визначається у відсотках професійної працездатності, яку мав потерпілий до ушкодження здоров’я. МСЕК установлює обмеження рівня життєдіяльності потерпілого, визначає професію, з якою пов’язане ушкодження здоров’я, причину, час настання та групу інвалідності у зв’язку з ушкодженням здоров’я, а також визначає необхідні види медичної та соціальної допомоги. Якщо внаслідок нещасного випадку або професійного захворювання потерпілий тимчасово втратив працездатність, Фонд соціального страхування від нещасних випадків фінансує всі витрати на його лікування. Допомога у зв’язку з тимчасовою непрацездатністю виплачується в розмірі 100 відсотків середнього заробітку (оподатковуваного доходу). Фонд соціального страхування від нещасних випадків може відмовити у страхових виплатах і наданні соціальних послуг застрахованому, якщо мали місце: 1) навмисні дії потерпілого, спрямовані на створення умов для настання страхового випадку; 2) подання роботодавцем або потерпілим Фонду соціального страхування від нещасних випадків свідомо неправдивих відомостей про страховий випадок; 3) вчинення застрахованим умисного злочину, що призвів до настання страхового випадку. Фонд соціального страхування від нещасних випадків може відмовити у виплатах і наданні соціальних послуг застрахованому, якщо нещасний випадок згідно із законодавством не визнаний пов’язаним з виробництвом. 260

Розділ 7. Податковий облік розрахунків підприємства за соціальним ...

Фінансування Фонду соціального страхування від нещасних випадків здійснюється за рахунок: Š внесків роботодавців: для підприємств — з віднесенням на валові витрати виробництва, для бюджетних установ та організацій — з асигнувань, виділених на їх утримання та забезпечення; Š прибутку, одержаного від тимчасово вільних коштів Фонду на депозитних рахунках; Š коштів, одержаних від стягнення відповідно до законодавства штрафів і пені з підприємств, а також штрафів з працівників, винних у порушенні вимог нормативних актів з охорони праці; Š добровільних внесків та інших надходжень, отримання яких не суперечить законодавству. Розміри страхових внесків страхувальників обчислюються: для роботодавців — у відсотках до сум фактичних витрат на оплату праці найманих працівників, що включають витрати

Êëàñ ïðîôåñ³éíîãî ðèçèêó âèðîáíèöòâà

Ñòðàõîâèé òàðèô (ó â³äñîòêàõ äî ôàêòè÷íèõ âèòðàò íà îïëàòó ïðàö³ íàéìàíèõ ïðàö³âíèê³â)

Êëàñ ïðîôåñ³éíîãî ðèçèêó âèðîáíèöòâà

Ñòðàõîâèé òàðèô (ó â³äñîòêàõ äî ôàêòè÷íèõ âèòðàò íà îïëàòó ïðàö³ íàéìàíèõ ïðàö³âíèê³â)

Êëàñ ïðîôåñ³éíîãî ðèçèêó âèðîáíèöòâà

Ñòðàõîâèé òàðèô (ó â³äñîòêàõ äî ôàêòè÷íèõ âèòðàò íà îïëàòó ïðàö³ íàéìàíèõ ïðàö³âíèê³â)

Таблиця 7.1 Страхові тарифи на страхування від нещасного випадку на виробництві (витяг)

1 1 2 3 4 8 11 15

2 0,66 0,67 0,68 0,69 0,75 0,80 0,90

1 16 17 18 19 23 26 30

2 0,94 0,96 1,03 1,06 1,16 1,29 1,50

1 31 32 33 34 38 41 45

2 1,51 1,55 1,56 1,67 1,86 1,90 2,01

261

О.С. Гусакова Податковий облік

на виплату основної та додаткової заробітної плати, на інші заохочувальні і компенсаційні виплати, у тому числі в натуральній формі. Розмір страхового внеску залежить від класу професійного ризику виробництва, до якого віднесено підприємство, знижки до нього (за низькі рівні травматизму, професійної захворюваності та належний стан охорони праці) чи надбавки (за високі рівні травматизму, професійної захворюваності та неналежний стан охорони праці). Розрахунок розміру страхового внеску для кожного підприємства провадиться Фондом соціального страхування від нещасних випадків. Державою встановлюється і кожного року змінюється максимальна величина фактичних витрат на оплату праці найманих працівників, оподатковуваного доходу (прибутку), сукупного оподатковуваного доходу (граничної суми заробітної плати (доходу), з яких відповідно до законів України справляються страхові внески до Фонду загальнообов’язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття, Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України і Пенсійного фонду України (табл. 7.2). Таблиця 7.2 Максимальна величина витрат на оплату праці (оподатковуваного доходу), з яких справляються страхові внески Ñòðîê 䳿 01.05.02–31.05.03 ð. 01.06.03–31.12.04 ð. 01.01.05–31.12.05 ð. 01.01.06–31.03.06 ð. 01.04.06–30.09.06 ð. 01.10.06–31.12.06 ð.

262

Ðîçì³ð, ãðí. 2200 2660 4100 4830 4960 5050

Íîðìàòèâíèé äîêóìåíò Ïîñòàíîâà ÊÌÓ â³ä 11.04.02 ð. ¹494 Ïîñòàíîâà ÊÌÓ â³ä 26.04.03 ð. ¹605 Çàêîí Óêðà¿íè â³ä 23.12.04 ð. ¹2285-²V Çàêîí Óêðà¿íè â³ä 20.12.06 ð. ¹3235-²V

Розділ 7. Податковий облік розрахунків підприємства за соціальним ...

7.6. ³äîáðàæåííÿ äàíèõ ïîäàòêîâîãî îáë³êó ó çâ³òíîñò³ До органів соціального страхування звітність подається щоквартально до 20 числа місяця, наступного за звітним кварталом за місцем реєстрації підприємства. Звітність по соціальному страхуванню складається з наростаючим підсумком з відокремленням інформацією за звітний квартал. Платники щомісяця складають у двох примірниках розрахунок суми страхових внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування, у якому зазначають самостійно обчислені суми страхових внесків. Рекомендації щодо заповнення Розрахунку сум страхових внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування викладені в листі Пенсійного фонду України від 23.03.2004 р. № 2727 / 04. У розрахунку вказуються всі передбачені показники. У разі не заповнення того чи іншого рядка через відсутність операції цей рядок прокреслюється. Розрахунок заповнюється чорнилом, пастою кулькових ручок, за допомогою друкарських машинок, принтерів, засобів механізації та інших засобів, які забезпечують збереження цих записів протягом установленого терміну зберігання звітності. У розрахунку не має бути ніяких підчисток, помарок. Виправлення помилок у розрахунку проводиться з дотриманням Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 1995 р. № 88 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 5 червня 1995 р. № 168/704. Розрахунок заповнюється в гривнях з копійками. Оригінал розрахунку подається платником до органу Пенсійного фонду за місцезнаходженням платника. Усі примірники розрахунку страхових внесків підписуються керівником, головним бухгалтером підприємства, установи, організації та завіряються печаткою. Розрахунки подаються зазначеними платниками до органу Пенсійного фонду для реєстрації за базовий звітний період, 263

О.С. Гусакова Податковий облік

що дорівнює календарному місяцю, — не пізніше ніж через 20 календарних днів із дня закінчення цього періоду. Страхові внески сплачуються страхувальниками шляхом перерахування безготівкових сум з їх банківських рахунків. Страхувальники — фізичні особи, які не мають банківських рахунків, сплачують страхові внески шляхом готівкових розрахунків через банківські установи. Сплата здійснюється в день виплати заробітної плати. Якщо заробітна плата не виплачена, внески перераховуються не пізніше 20 числа місяця, наступного за звітним. У разі, коли страхувальник не сплачує (не перераховує) або несвоєчасно сплачує (несвоєчасно перераховує) страхові внески, у тому числі донараховані ним самостійно або органами Пенсійного фонду, накладається штраф залежно від строку затримки платежу в розмірі: Ïåðåâ³ðêà Ô³íàíñîâèé îáë³ê

Ïîäàòêîâèé îáë³ê Óçãîäæåííÿ

Äåáåò Ðàõóíêè âèòðàò 92 «Àäì³í³ñòðàòèâí³ âèòðàòè» 93 «Âèòðàòè íà çáóò» òà ³íø³ ðàõóíêè Äåáåò

Êðåäèò 65 «Ðîçðàõóíêè çà ñòðàõóâàííÿì»

264

Óòðèìàííÿ âíåñê³â ç çàñòðàõîâàíèõ îñ³á

Êðåäèò

661 «Ðîçðàõóíêè 65 çà çàðîá³òíîþ «Ðîçðàõóíêè çà ñòðàõóâàíïëàòîþ» íÿì» Рис. 7.6.

Íàðàõóâàííÿ âíåñê³â äî ôîíä³â äåðæàâíîãî çàãàëüíîîáîâ’ÿçêîâîãî ñòðàõóâàííÿ ðîáîòîäàâöåì

³äîáðàæàºòüñÿ â çâ³òíîñò³ äî ñîö³àëüíèõ ôîíä³â

Âêëþ÷àºòüñÿ äî âàëîâèõ âèòðàò ³äîáðàæàºòüñÿ â äåêëàðàö³¿ ç ïîäàòêó íà ïðèáóòîê â ðÿäêó 04.4

Взаємозв'язок податкового і фінансового обліку розрахунків з фондами соціального страхування

Розділ 7. Податковий облік розрахунків підприємства за соціальним ...

Š при затримці їх сплати у строк до 30 календарних днів включно —10 відсотків своєчасно не сплачених зазначених сум; Š при затримці їх сплати у строк до 90 календарних днів включно — 20 відсотків зазначених сум; Š при затримці їх сплати понад 90 календарних днів — 50 відсотків зазначених сум. Згідно з Законом України “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України у зв’язку з прийняттям Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” від 17.11.2005 р. № 3108 адміністративного штрафу не можна уникнути при будь-якому порушенні у сфері загальнообов’язкового державного пенсійного страхування. Розмір його — від 8 до 15 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. За умисне ухилення від сплати страхових внесків крім адміністративної та фінансової відповідальності передбачено ще й кримінальну (табл. 7.3.). Таблиця 7.3 Кримінальна відповідальність за умисне ухилення від сплати пенсійних внесків Íåíàäõîäæåííÿ äî ÏÔÓ Êðèì³íàëüíà â³äïîâ³äàëüí³ñòü êîøò³â ó ðîçì³ð³ 1 2 3 Ñëóæáîâà îñîáà – â³ä 1000 – øòðàô â³ä 300 äî 500 ÍÌÄà (5100– ï³äïðèºìñòâà, ÍÌÄà 8500 ãðí); ïðèâàòíèé (131000 ãðí) – àáî ïîçáàâëåííÿ ïðàâà îá³éìàòè ïåâí³ ï³äïðèºìåöü ÷è ïîñàäè ÷è çàéìàòèñÿ ïåâíîþ ä³ÿëüí³ñòþ áóäü-ÿêà ³íøà íà ñòðîê äî 3-õ ðîê³â îñîáà, ÿêà çîáî- – â³ä 3000 – øòðàô â³ä 500 äî 2000 ÍÌÄà (8500– â'ÿçàíà ñïëà÷ó- ÍÌÄà 34000 ãðí); âàòè ïåíñ³éí³ (393000 ãðí) – àáî âèïðàâí³ ðîáîòè íà ñòðîê äî 2-õ âíåñêè ðîê³â; – àáî îáìåæåííÿ âîë³ íà ñòðîê äî 5 ðîê³â ç ïîçáàâëåííÿì ïðàâà îá³éìàòè ïåâí³ ïîñàäè ÷è çàéìàòèñÿ ïåâíîþ ä³ÿëüí³ñòþ íà ñòðîê äî 3-õ ðîê³â Îñîáà, ÿêà â÷èíèëà ïîðóøåííÿ

265

О.С. Гусакова Податковий облік

Продовження табл. 7.3 1

Ãðóïà îñ³á, ÿêà â÷èíèëà ïîðóøåííÿ çà ïîïåðåäíüîþ çìîâîþ

Îñîáà, ðàí³øå ñóäèìà çà óõèëåííÿ â³ä ñïëàòè ïåíñ³éíèõ âíåñê³â, ïðè ïîâòîðíîìó ïîðóøåíí³

2 – â³ä 5000 ÍÌÄà (655000 ãðí)

3 – ïîçáàâëåííÿ âîë³ íà ñòðîê â³ä 5 äî 10 ðîê³â ç ïîçáàâëåííÿì ïðàâà îá³éìàòè ïåâí³ ïîñàäè ÷è çàéìàòèñÿ ïåâíîþ ä³ÿëüí³ñòþ íà ñòðîê äî 3-õ ðîê³â ç êîíô³ñêàö³ºþ ìàéíà Íåçàëåæíî â³ä – øòðàô â³ä 500 äî 2000 ÍÌÄà (8500– ðîçì³ðó 34000 ãðí); – àáî âèïðàâí³ ðîáîòè íà ñòðîê äî 2-õ ðîê³â; – àáî îáìåæåííÿ âîë³ íà ñòðîê äî 5 ðîê³â ç ïîçáàâëåííÿì ïðàâà îá³éìàòè ïåâí³ ïîñàäè ÷è çàéìàòèñÿ ïåâíîþ ä³ÿëüí³ñòþ íà ñòðîê äî 3-õ ðîê³â Íåçàëåæíî â³ä – ïîçáàâëåííÿ âîë³ íà ñòðîê â³ä 5 äî 10 ðîçì³ðó ðîê³â ç ïîçáàâëåííÿì ïðàâà îá³éìàòè ïåâí³ ïîñàäè ÷è çàéìàòèñÿ ïåâíîþ ä³ÿëüí³ñòþ íà ñòðîê äî 3-õ ðîê³â ç êîíô³ñêàö³ºþ ìàéíà

7.7. Òåñòîâ³ çàâäàííÿ Ïåðåâ³ðòå ñåáå Завдання 7.1. Які ставки нарахувань на заробітну плату та утримань застосовуються при проведенні розрахунків з Фондом соціального страхуванням від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань: 1. Нарахування в розмірі 2,1%, а утримання — 1% (якщо заробітна плата до 150 грн), 2% (якщо заробітна плата вище 150 грн.) 2. Нарахування в розмірі 2,1%, а утримання не застосовуються. 3. Ставка страхового тарифу залежить від класу професійного ризику виробництва, утримання не застосовуються. Завдання 7.2. Які строки встановлено для подання звітності до фондів соціального страхування та Пенсійного фонду: 266

Розділ 7. Податковий облік розрахунків підприємства за соціальним ...

1. Не пізніше 20 числа місяця, наступного за звітним кварталом до Фондів соціального страхування, не пізніше 20 числа місяця, наступного за звітним до Пенсійного фонду. 2. Не пізніше 20 діб після завершення звітного кварталу. 3. До 15 числа місяця, наступного за звітним. Завдання 7.3. Працівникам підприємства за квітень поточного року нараховано заробітну плату за такими ставками: директор — 5500 грн., головний бухгалтер — 5000 грн, касир — 2000 грн, продавець — 2500 грн, комерційний агент — 3200 грн, водій — 2200 грн, комірник — 4000 грн. Який загальний розмір нарахувань потрібно сплатити роботодавцю до Пенсійного фонду: 1. 7759,20 грн. 2. 7574,76 грн. 3. 7808,00 грн. Завдання 7.4. За ІІ квартал п.р. по ПП “Артекс” нараховано заробітну плату в таких розмірах: квітень — директору -2500 грн, головному бухгалтеру — 2200 грн, комерційному агенту — 1750 грн, комірнику — 1500 грн; за травень та червень ставки заробітної плати не змінились, тому нарахування здійснені у тому самому розмірі, що і за квітень. Виплата заробітної плати за квітень здійснена 07.05.200_р. Яку суму внесків до Пенсійного фонду треба сплатити і коли потрібно подати Розрахунок суми страхових внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування за квітень 200_ р.: 1. Підприємство повинне сплатити внески до фонду до 10.05.п.р. 2528,10 грн. 2. Сплата буде здійснюватись щомісячно до 15 числа місяця, що настає за звітним, у сумі 2687,10 грн, а Розрахунок потрібно подати до 20 числа місяця, наступного за звітним . 3. Підприємство повинне сплатити до фонду не пізніше 07.05.п.р. 2687,10 грн, а Розрахунок подати до 20.05.п.р. Завдання 7.5. ТОВ “Арго” має у своєму штаті середню кількість працюючих — 23 ( в тому числі жінок — 8), розмір внесків — 2,9%. Як 267

О.С. Гусакова Податковий облік

правильно розрахувати нарахування і утримання страхових внесків за І квартал і коли потрібно подати Звіт про нараховані внески, перерахування та витрати, пов’язані з загальнообов’язковим державним соціальним страхуванням у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності та яка сума заборгованості за страхувальником на початок ІІ кварталу 200_р.: Çàáîðãîâàí³ñòü çà ñòðàõóâàëüíèêîì íà ïî÷àòîê ðîêó Íàðàõîâàíà ñóìà ôàêòè÷íèõ âèòðàò íà îïëàòó ïðàö³ íàéìàíèõ ïðàö³âíèê³â: ñ³÷åíü ëþòèé áåðåçåíü Ïèòîìà âàãà çàðîá³òíî¿ ïëàòè äî 483 ãðí çà êîæíèé ì³ñÿöü, % Äîïîìîãà ïî òèì÷àñîâ³é âòðàò³ ïðàöåçäàòíîñò³: ñ³÷åíü (20 äí³â) ëþòèé (40 ä³â) áåðåçåíü (15 äí³â) Ïåðåðàõîâàíî çà ² êâàðòàë

712,5 ? 45689 45636 46345 20 280 450 145 4426,71

1. Звіт потрібно подати не пізніше 25 числа місяця, наступного за звітним кварталом, загальна сума нарахованих внесків складає 3992,43 грн, а сума переплати страхових внесків складає 596,78 грн. 2. Звіт потрібно подати не пізніше 20.04. п.р., загальна сума нарахованих внесків складає 5231,47 грн., а сума заборгованості перед Фондом складає 642,26 грн. 3. Звіт потрібно подати не пізніше 25 числа місяця, наступного за звітним кварталом, загальна сума нарахованих внесків складає 5231,47 грн. Завдання 7.6. За І квартал п.р. по ТОВ “Професіонал” нараховано заробітну плату. Виплата заробітної плати здійснювалась регулярно до 05 числа наступного за звітним місяця. Перерахування внесків до Фонду соціального страхування на випадок безробіття здійснювались в день виплати заробітної плати. За на268

Розділ 7. Податковий облік розрахунків підприємства за соціальним ...

веденими даними визначити, скільки складають: сума нарахованих внесків до Фонду та сума заборгованості за страхувальником на початок ІІ кварталу п.р. : Çàáîðãîâàí³ñòü çà ñòðàõóâàëüíèêîì íà ïî÷àòîê ïåð³îäó Çàãàëüíà ñóìà âèïëàò, íà ÿê³ íàðàõîâóþòüñÿ ñòðàõîâ³ âíåñêè: - ñ³÷åíü (â ò.÷. ç/ï ³íâàë³ä³â - 785) - ëþòèé (â ò.÷. ç/ï ³íâàë³ä³â – 692) - áåðåçåíü(â ò.÷. ç/ï ³íâàë³ä³â - 598) Ñïëàòà âíåñê³â ó ñ³÷í³ çà ðàõóíîê óòðèìàíèõ ç: - ðîáîòîäàâöÿ - ïðàö³âíèê³â

136,8 9258 7424 10425 97,6 39,2

1. Сума заборгованості перед Фондом на початок ІІ кварталу складає 184,67 грн, а загальна сума страхових внесків 477,56 грн. 2. Сума заборгованості перед Фондом на початок ІІ кварталу складає 184,67 грн, а загальна сума страхових внесків 487,93 грн. 3. Сума заборгованості перед Фондом на початок ІІ кварталу складає 477,56 грн, а загальна сума страхових внесків 477,56 грн. Завдання 7.7. По ТОВ “Калина” нараховано заробітну плату за І квартал п.р. Виплата і нарахування заробітної плати здійснювались регулярно до 10 числа наступного за звітним місяця. Перерахування внесків до Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань здійснювалось в день виплати заробітної плати. Яка ставка страхового тарифу, якщо підприємство відноситься до 23 класу професійного ризику виробництва, граничний термін подання Розрахункової відомості та сума несплачених страхових внесків? 269

О.С. Гусакова Податковий облік

Çàáîðãîâàí³ñòü çà ñòðàõóâàëüíèêîì íà ïî÷àòîê ïåð³îäó Çàãàëüíà ñóìà âèïëàò, íà ÿê³ íàðàõîâóþòüñÿ ñòðàõîâ³ âíåñêè: ñ³÷åíü ëþòèé áåðåçåíü Ïåðåðàõîâàíî: - ñ³÷åíü

234,5 3215 4256 5897 234,5

1. Ставка страхового тарифу складає 1,36%, граничним терміном подання Розрахункової відомості є 10.04.п.р., сума переплати страхових внесків складає 68,41 грн. 2. Ставка страхового тарифу складає 1,16%, граничним терміном подання Розрахункової відомості є 20.04.п.р., сума заборгованості підприємства за страховими внесками складає 68,41 грн. 3. Ставка страхового тарифу складає 1,16%, граничним терміном подання Розрахункової відомості є 25.04.п.р., підприємство не має заборгованості за страховими внесками перед Фондом.

7.8. Âèð³øåííÿ òåñòîâèõ çàâäàíü Обґрунтування правильної відповіді за завданням 7.1. Відповідно до ст. 46 Закону України “Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, що спричинило втрату працездатності” від 22.02.2001 р. №227211 (зі змінами та доповненнями) фінансування Фонду соціального страхування від нещасних випадків здійснюється за рахунок внесків роботодавців; капіталізованих платежів, які надійшли в результаті ліквідації страховиків; прибутку, отриманого від тимчасово вивільнених ресурсів Фонду на депозитних рахунках; ресурсів, отриманих від стягнення відповідно до законодавства штрафів та пені з підприємств, а також штрафів з працівників, які здійснили порушення нормативних актів з охорони праці; добровільних внесків та 270

Розділ 7. Податковий облік розрахунків підприємства за соціальним ...

інших надходжень, отримання яких не суперечить законодавству. Працівники не несуть ніяких витрат на страхування від нещасних випадків. Відповідно до ст. 47 цього ж Закону розмір страхових внесків залежить від класу професійного ризику виробництва, до якого віднесено підприємство. Розмір страхового тарифу для кожного підприємства визначається Фондом соціального страхування від нещасних випадків згідно з Законом України “Про страхові тарифи на загальнообов’язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, що спричинило втрату працездатності” від 17.01.2002 р. № 2980-ІІІ. Обґрунтування правильної відповіді за завданням 7.2. Відповідно до п. 7.5 Інструкції про порядок надходження, обліку та витрачання коштів Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, затвердженої постановою правління Фонду від 26.06.2001 р. №16 звітність до Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності подається не пізніше 20 числа місяця, наступного за звітним кварталом, за місцем реєстрації. Відповідно до п. 6.7 Інструкції про порядок обчислення і сплати внесків на загальнообов’язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття та обліку їх надходження до Фонду загальнообов’язкового державного соціального страхування на випадок безробіття, яка затверджена наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 18.12.2000 р. №339 роботодавці щоквартально складають Розрахункову відомість про нарахування і перерахування страхових внесків до Фонду загальнообов’язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття, один примірник якої подається в такі строки: 20 квітня, 20 липня, 20 жовтня, 25 січня. Відповідно до п. 7.5 Інструкції про порядок перерахування, обліку та витрачання страхових внесків Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та про271

О.С. Гусакова Податковий облік

фесійних захворювань України від 20.04.2001р. №12 роботодавці щоквартально складають Розрахункову відомість про нарахування і перерахування страхових внесків та витрачання коштів Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України, один примірник якої подається до робочого органу виконавчої дирекції Фонду за місцем реєстрації в такі строки: 20 квітня, 20 липня, 20 жовтня, 25 січня. Відповідно до п. 11.11 Інструкції про порядок обчислення і сплати страховиками та застрахованими особами внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України від 31.01.2005р. №3–1 платники щомісячно складають Розрахунок суми страхових внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування, в якому вказують самостійно розраховану суму страхових внесків за формою згідно з додатком 23 даної Інструкції та подають до Пенсійного фонду за місцем реєстрації не пізніше 20 числа місяця, наступного за звітним. Обґрунтування правильної відповіді за завданням 7.3. Відповідно до ст. 90 Закону України “Про державний бюджет України на 2006 рік” з 1 січня 2006 р. максимальна величина фактичних витрат на оплату праці найманих працівників, оподатковуваного доходу (прибутку), сукупного оподатковуваного доходу (граничної суми заробітної плати (доходу), з яких відповідно до законів України справляються страхові внески до фонду загальнообов’язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття, Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України та Пенсійного фонду України, дорівнює десяти розмірам прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб. Відповідно до ст. 65 даного Закону для працездатних осіб встановлено прожитковий мінімум: з 1 січня — 483 гривні, з 1 квітня — 496 гривень, з 1 жовтня — 505 гривень. 272

Розділ 7. Податковий облік розрахунків підприємства за соціальним ...

Тому, враховуючи вищезазначене, загальна сума витрат на оплату праці, що є об’єктом нарахування внесків по даному підприємству, складає 23820 грн. А загальна сума нарахувань до Пенсійного фонду складе 7574,76 грн (23820 х 31,8%). Обґрунтування правильної відповіді за завданням 7.4. Відповідно до ст. 101 Закону України “Про державний бюджет України на 2006 рік” розмір збору на обов’язкове державне пенсійне страхування, визначений в абзацах другому, четвертому і п’ятому пункту 1, пунктах 2 і 3 статті 4 Закону України “Про збір на обов’язкове державне пенсійне страхування” від 26.06.1997 р. №400-97-ВР (зі змінами і доповненнями) становить 31,8%. Загальна сума фактичних витрат на оплату праці за квітень 200_ р., з якої сплачуються страхові внески, складає 7950,00 грн. Тому сума нарахованих внесків до Пенсійного фонду складає 2528,10 грн (7950,00 u 31,8%). Відповідно до абзацу 1 пункту 4 ст. 4 Закону України “Про збір на обов’язкове державне пенсійне страхування” від 26.06.1997р. №400-97-ВР (зі змінами і доповненнями) утримання до Пенсійного фонду із заробітної плати складають, якщо дохід: не більше 150 грн — 1%; від 150 до 250 грн — 2%. Суми заробітної плати працівників перевищують граничний розмір 150 грн і сума утримань складає 159,00 грн (7950,00 u 2%). Отже, загальний розмір нарахованих страхових внесків, які підлягають сплаті до Пенсійного фонду, складає 2687,10 грн (2528,10 + 159,00). Обґрунтування правильної відповіді за завданням 7.5. Відповідно до ст. 1 Закону України “Про розмір внесків на деякі види загальнообов’язкового державного соціального страхування” від 11.01.2001 р. №2213-ІІІ на загальнообов’язкове державне соціальне страхування для роботодавців встановлено розмір внесків — 0,5%, 0,7%, 2,9%, 3,4%; для застрахованих осіб — 0,5% (якщо заробітна плата менша за прожитковий мінімум, встановлений для працездатних осіб); 1,0% (якщо заробітна плата більша за прожитковий мінімум, встанов273

О.С. Гусакова Податковий облік

лений для працездатних осіб). Відповідно до ст. 65 Закону України “Про державний бюджет України на 2006 рік” для працездатних осіб встановлено прожитковий мінімум: з 1 січня — 483 грн, з 1 квітня — 496 грн, з 1 жовтня — 505 грн. Обґрунтування правильної відповіді за завданням 7.6. Відповідно до ст. 102 Закону України “Про державний бюджет України на 2006 рік” у 2006 р. розмір внесків на загальнообов’язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття відповідно до Закону України “Про розмір внесків на деякі види загальнообов’язкового державного соціального страхування” від 11.01.2001 р. №2213-ІІІ (зі змінами і доповненнями) становить: для роботодавців — 1,3% суми фактичних витрат на оплату праці найманих працівників, що включають витрати на виплату основної та додаткової заробітної плати, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, у тому числі в натуральній формі, що визначаються згідно з нормативноправовими актами, прийнятими відповідно до Закону України “Про оплату праці”, та підлягають обкладанню податком з доходів фізичних осіб. Відповідно до п. 4 Інструкції про порядок обчислення і сплати внесків на загальнообов’язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття та обліку їх надходження до Фонду загальнообов’язкового державного соціального страхування на випадок безробіття, затвердженої наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 18.12.2000 р. №339 ставка страхових внесків найманих працівників, об’єктом оподаткування яких є зарплата найманих працівників, які обкладають податком з доходів фізичних осіб — 0,5%; працюючі пенсіонери, працюючі інваліди, які мають право на пенсію, тимчасово працюючі іноземні громадяни — внески не сплачують. Обґрунтування правильної відповіді за завданням 7.7. Відповідно до ст. 47 Закону України “Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування від нещасного 274

Розділ 7. Податковий облік розрахунків підприємства за соціальним ...

випадку на виробництві та професійного захворювання, що спричинило втрату працездатності” від 22.02.01 р. №2272-11 (зі змінами та доповненнями) розмір страхових внесків залежить від класу професійного ризику виробництва, до якого віднесено підприємство. Розмір страхового тарифу для кожного підприємства визначається Фондом соціального страхування від нещасних випадків згідно з Законом України “Про страхові тарифи на загальнообов’язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, що спричинило втрату працездатності” від 17.01.2002 р. № 2980-ІІІ. Відповідно до ст. 100 Закону України “Про державний бюджет України на 2006 рік” у 2006 р. для 23 класу професійного ризику виробництва встановлено страховий тариф у розмірі 1,16%.

275

О.С. Гусакова Податковий облік

Обґрунтування правильної відповіді за завданням 7.4.

276

Розділ 7. Податковий облік розрахунків підприємства за соціальним ...

Обґрунтування правильної відповіді за завданням 7.4.

277

О.С. Гусакова Податковий облік

Обґрунтування правильної відповіді за завданням 7.5.

278

Розділ 7. Податковий облік розрахунків підприємства за соціальним ...

Обґрунтування правильної відповіді за завданням 7.5.

279

О.С. Гусакова Податковий облік

Обґрунтування правильної відповіді за завданням 7.6.

280

Розділ 7. Податковий облік розрахунків підприємства за соціальним ...

Обґрунтування правильної відповіді за завданням 7.6.

281

О.С. Гусакова Податковий облік

Обґрунтування правильної відповіді за завданням 7.7.

282

Розділ 7. Податковий облік розрахунків підприємства за соціальним ...

Обґрунтування правильної відповіді за завданням 7.7.

283

Ðîçä³ë 8. Ïîäàòêîâèé îáë³ê ì³ñöåâèõ ïîäàòê³â ³ çáîð³â 8.1. Ïîðÿäîê îá÷èñëåííÿ êîìóíàëüíîãî ïîäàòêó Перелік належних до сплати місцевих податків і зборів визначено в Декреті Кабінету Міністрів України від 20.05.1993 р. № 56-93 (зі змінами та доповненнями) “Про місцеві податки та збори”. Органи місцевого самоврядування самостійно встановлюють і визначають порядок сплати місцевих податків і зборів відповідно до переліку і в межах установлених граничних розмірів ставок. Органи місцевого самоврядування в межах своєї компетенції мають право запроваджувати пільгові податкові ставки, повністю відміняти окремі місцеві податки і збори або звільняти від їх сплати певні категорії платників та надавати відстрочки у сплаті місцевих податків та зборів. Основними податками є комунальний і податок з реклами. Комунальний податок справляється з юридичних осіб, крім бюджетних установ, організацій, планово-дотаційних та сільськогосподарських підприємств. Його граничний розмір не повинен перевищувати 10 відсотків річного фонду оплати праці, обчисленого виходячи з розміру неоподатковуваного мінімуму доходів громадян. Цю загальну норму продубльовано практично в усіх рішеннях місцевих органів самоврядування. При цьому місцевим органам надано певну свободу дій, тому платнику податків украй важливо ознайомитися з їх рішеннями. Наприклад, У них встановлюються механізм справляння податку, базовий звітний період, пільги. Не сплачують комунальний податок ще й такі підприємства: Š платники єдиного податку; Š платники фіксованого сільськогосподарського податку. Стосовно бюджетних установ слід зауважити, що в деяких рішеннях місцевих рад зазначено: ті бюджетні організації, які 284

Розділ 8. Податковий облік місцевих податків і зборів

одержують доходи від господарської (комерційної) діяльності та від надання платних послуг, сплачують комунальний податок згідно з чисельністю працівників, які займаються цією діяльністю. Чи сплачують комунальний податок громадські організації? Якщо рішенням місцевої ради такі організації звільнено від сплати цього податку, тоді комунальний податок платити не потрібно. Окремо слід розглянути сплату комунального податку відокремленими підрозділами (філіями, представництвами). Філії не є юридичними особами, тому за них комунальний податок має сплачувати юридична особа. Однак, якщо у рішенні місцевого органу самоврядування філії згадано як платників, то податок їм треба сплачувати самостійно. Порядок розрахунку комунального податку, періодичність сплати і подання звітності встановлюються місцевими органами самоврядування. Методика розрахунку податку загальна. В основу покладено показник середньооблікової чисельності працівників, що помножується на ставку податку, яка встановлюється органом місцевого самоврядування, але не вище 10 відсотків від 1 неоподатковуваного мінімуму доходів громадян (1,70 грн). Як правило, місцевими рішеннями встановлюється максимальна ставка податку. Отже, комунальний податок розраховується за формулою: П = Ч u 17 u Ст, де: П — сума комунального податку; Ч — середньооблікова чисельність працівників; 17 — неоподатковуваний мінімум доходів громадян; Ст — ставка податку. Ключовий момент у розрахунку комунального податку — правильне визначення середньооблікової чисельності працівників. З формули видно: якщо підприємство не веде діяльність, не має працівників, то комунальний податок не сплачується. Цей показник визначається відповідно до Інструкції зі статис285

О.С. Гусакова Податковий облік

тики кількості працівників, яка затверджена наказом Державного комітету статистики України від 28.09.2005 р. № 286. Визначення середньооблікової чисельності має дві особливості. Перша полягає в тому, що відповідно до цієї Інструкції є дві методики розрахунку цього показника: Š середньооблікова чисельність штатних працівників облікового складу; Š середньооблікова чисельність усього персоналу в еквіваленті повної зайнятості. При використанні різних методик підсумковий показник буде різним. Друга особливість полягає в тому, що використання першої чи другої методики для розрахунку середньооблікової чисельності встановлюється місцевими рішеннями. У більшості регіонів України використовується сєредньооблікова чисельність штатних працівників облікового складу, однак у деяких використовується сєредньооблікова чисельність усього персоналу в еквіваленті повної зайнятості. При розрахунку середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу в основу покладено кількість штатних працівників підприємства за місцем основної роботи. При розрахунку показника, зокрема, враховуються працівники, які: 1) фактично з’явилися на роботу, включаючи непрацюючих унаслідок простою; 2) прийняті на неповний робочий день; 3) перебувають у відрядженнях; 4) виконують роботи за договором цивільно-правового характеру (включаючи договір підряду) за умови, що цих працівників не включено до списку інших підприємств; 5) тимчасово не працюють із таких причин, як хвороба; навчання у вечірніх та заочних навчальних закладах (школах, професійно-технічних училищах, вузах тощо), спеціальних навчальних закладах, в аспірантурах і перебування у навчальній відпустці зі збереженням повністю або частково за286

Розділ 8. Податковий облік місцевих податків і зборів

робітної плати; відпустка; відпустка без збереження заробітної плати. Не враховуються, зокрема, такі категорії працівників: 1) студенти й учні навчальних закладів, які проходять виробничу практику або на період літніх канікул зараховані на робочі місця та посади; 2) учні відомчих професійних навчально-виховних закладів, навчально-курсових комбінаті в, курсів, шкіл тощо, які перебувають на балансі підприємства, у випадках здійснення виплат (крім стипендій) із фонду оплати праці за виконану роботу; 3) громадяни інших держав, які працюють згідно з договорами на підприємствах, включаю чи спільні, розташованих на території України, незалежно від форм господарювання, якщо вони відповідно до законодавства України одержують дохід (заробітну плату); 4) працівники, які перебувають: Š у відпустках по вагітності та пологах; Š у додатковій відпустці по догляду за дитиною до досягнення нею відповідного віку, передбаченого чинним законодавством або колективним договором; 5) працівники, які не перебувають у штаті цього підприємства, у тому числі: Š прийняті для виконання робіт за договором цивільноправового характеру; Š прийняті для виконання разових спеціальних робіт; Š прийняті на роботу за сумісництвом з інших підприємств та оформлені за сумісництвом на тому ж підприємстві (внутрішні сумісники). Що стосується сумісників, то зовнішні сумісники при розрахунку середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу не враховуються взагалі. внутрішні сумісники враховуються як одна особа. При розрахунку середньооблікової чисельності працівників в еквіваленті повної зайнятості слід ураховувати, що методика розрахунку цього показника базується на перерахунку усього персоналу, який залучався до роботи у звітному 287

О.С. Гусакова Податковий облік

періоді та одержував відповідну заробітну плату (дохід) (як за відпрацьований робочий час, так і за не відпрацьований, але оплачений) в умовну чисельність працівників, зайнятих виконанням роботи повний робочий день, виходячи з установленої його тривалості. Це означає, що працівники, які фактично відпрацювали менше встановленої норми робочого часу, перераховуються в еквівалент повної зайнятості (повного робочого дня). До розрахунку включаються сумісники, працівники, які виконують разові роботи, тощо. Крім ставки комунального податку, методики розрахунку середньооблікової чисельності, у рішенні органу місцевого самоврядування встановлюється базовий звітний податковий період (місяць, квартал, рік).

8.2. ³äîáðàæåííÿ êîìóíàëüíîãî ïîäàòêó â ïîäàòêîâ³é çâ³òíîñò³ Форму Податкового розрахунку комунального податку затверджено наказом ДПАУ від 24.12.2003 р.№ 625. Побудований він таким чином, що заповнюється за звітний період і не може бути заповнений наростаючим підсумком. У разі, якщо встановлено базовий звітний період, що перевищує місяць, то кількісний склад працівників визначається підсумовуванням середньооблікової чисельності за кожний місяць такого звітного періоду. Подання розрахунку комунального податку до органів державної податкової служби здійснюється за базовий податковий (звітний) період, визначений у рішенні органу місцевого самоврядування про встановлення комунального податку, відповідно до норм Закону України “Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” від 21.12.2000 р. №2181-ІІІ (зі змінами та доповненнями). Якщо в майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності) платник податків самостійно виявляє по288

Розділ 8. Податковий облік місцевих податків і зборів

милки, а в показниках раніше поданої податкової звітності, такий платник податків має право подати уточнюючий розрахунок. Такий уточнюючий розрахунок можна не подавати, якщо уточнені показники зазначаються платником податків у складі податкової звітності за будь-який подальший податковий період, протягом якого такі помилки було самостійно виявлено. Якщо помилки призвели до заниження податкового зобов’язання минулих податкових періодів, необхідно: а) або направити уточнюючий розрахунок і сплатити суму недоїмки та штраф у розмірі п’яти відсотків від такої суми до подання уточнюючого розрахунку; б) або відобразити суму такої недоїмки у складі декларації щодо цього податку, що подається в наступний податковий період, збільшену на сум штрафу в розмірі п’яти відсотків від такої суми, і відповідним збільшенням загальної суми податкового зобов’язання щодо цього податку. Форму звітності місцевих податків побудовано таким чином, що виправити помилку можна двома способами: а) подати уточнюючий розрахунок; б) відобразити суму недоїмки, що виникла, у складі уточнюючого розрахунку, що додається до податкового розрахунку, який подається за наступний податковий період. Виправляючи помилку, у будь-якому разі доведеться заповнювати уточнюючий розрахунок. У разі виявлення помилки потрібно подати уточнюючий розрахунок, позначивши його відповідним знаком проставити в ньому правильні показники за той період, в якому було допущено помилку, а також указати у відповідних рядках суму заниження або завищення податку. Якщо помилку було виявлено в декількох періодах, потрібно подати декілька уточнюючих розрахунків.

289

О.С. Гусакова Податковий облік

8.3. Òåñòîâ³ çàâäàííÿ Ïåðåâ³ðòå ñåáå

Завдання 8.1. На ТОВ “Віра” в січні 200_р. середньооблікова чисельність штатних працівників облікового складу становила 50 осіб, у лютому — 48 осіб, в березні — 51 особу. За І квартал 200_р. кількісний склад працівників для відображення у рядку 01 податкового розрахунку комунального податку складе: 1. 149. 2. 49. 3. 50. Завдання 8.2. ПП “Надія” подало податковий розрахунок комунального податку за І квартал з помилкою. Фактична середньооблікова чисельність працівників в січні склала 11 замість задекларованих 10. У лютому та березні чисельність вказано правильно — відповідно по 11 і 12 осіб. При самостійному виявленні помилки необхідно: 1. Подати уточнюючий розрахунок. 2. Сплатити штраф. 3. Подати уточнюючий розрахунок і сплатити штраф.

8.4. Âèð³øåííÿ òåñòîâèõ çàâäàíü Обґрунтування правильної відповіді за завданням 8.1. У першому кварталі на підприємстві середньооблікова чисельність становила: у січні — 50 осіб, у лютому — 48 осіб і березні — 51 особу. У такому разі кількісний склад працівників за І квартал визначається шляхом підсумовування середньооблікової чисельності працівників за січень, лютий та березень: 50+48+51 = 149 осіб. Згідно з Інструкцією зі статистики кількості працівників, затвердженою наказом Державного комітету статистики України від 28.09.2005 р. № 286, кількісний склад працівників за І квартал має розраховуватися за звичайною середньою: (50 + 290

Розділ 8. Податковий облік місцевих податків і зборів

48 +51) : 3 = 50 осіб. У нашому прикладі у рядку 01 зазначається чисельність працівників за базовий податковий (звітний) період — 149 осіб. У рядку 02 проставляється розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян — 17 грн. У рядку 03 проставляється фонд оплати праці за І квартал 200_р. (виходячи з неоподатковуваного мінімуму доходів громадян), розрахований шляхом множення рядків 01 і 02, що становить 2533 грн (149 u 17). У рядку 04 вказується ставка комунального податку, затверджена рішенням органу місцевого самоврядування — 10%. У рядку 05 розрахунку підприємство проставляє суму нарахованого комунального податку за І квартал 200_р., обчислену як добуток рядків 03 і 04, що становить 253,30 грн (2533 u u 10 :100 = 253,30 ). Рядки 06—10 заповнюються тільки у разі уточнення податкових зобов’язань щодо комунального податку. Обґрунтування правильної відповіді за завданням 8.2. У верхньому полі бланка робиться позначка “Уточнюючий розрахунок”. Для виправлення помилок призначено рядки 06— 10. Якщо помилка призвела до збільшення податкових зобов’язань (недоплати), заповнюється ряд. 07, якщо до зменшення (переплати) — ряд. 08. Штрафна санкція (ряд. 09) нараховується тільки в разі збільшення податкових зобов’язань — виникнення недоплати. Штраф нараховується в розмірі 5 % суми недоплати (ряд. 07 u 5 %). У січні в розрахунку середньооблікової чисельності не було враховано одного працівника. У зв’язку з цим фактична середньооблікова чисельність за січень склала 11 осіб замість задекларованих 10. У лютому та березні чисельність становила 11 і 12 осіб відповідно. Знаходимо правильне значення кількісного складу працівників за І квартал: 11 + 11 + 12 = 34 особи. Відзначимо таку особливість: якщо уточнюючий Розрахунок подається сам по собі, то поле “за “_____” (минулий(і) період(и))” не заповнюється. А якщо уточнюючий Розрахунок подається разом зі звітним Розрахунком, то це поле заповнюється. 291

О.С. Гусакова Податковий облік

Обґрунтування правильної відповіді за завданням 8.1. ³äì³òêà ïðî îäåðæàííÿ (øòàìï Äϲ)

Çâ³òíèé ðîçðàõóíîê Íîâèé çâ³òíèé ðîçðàõóíîê

1 2

Áàçîâèé ïîäàòêîâèé (çâ³òíèé) ïåð³îä çà

ÓÇÃÎÄÆÅÍÎ ÇÀÒÂÅÐÄÆÅÍΠгøåííÿ Êîì³òåòó Âåðõîâíî¿ Ðàäè Óêðà¿íè Íàêàç Äåðæàâíî¿ ïîäàòêîâî¿ ç ïèòàíü ô³íàíñ³â àäì³í³ñòðàö³¿ Óêðà¿íè ³ áàíê³âñüêî¿ ä³ÿëüíîñò³ 24.12.2003 ð. ¹625 24.12.2003 ð. ¹06-10/1003 Ïîäàòêîâèé ðîçðàõóíîê êîìóíàëüíîãî ïîäàòêó Õ Þðèäè÷íà Óòî÷íþþ÷èé ðîçðàõóíîê Õ îñîáà

0

1

2

0

0

ðîêó

Õ

Ïîðÿäêîâèé íîìåð áàçîâîãî ïîäàòêîâîãî (çâ³òíîãî) ïåð³îäó, ÿêèé âèçíà÷åíî â³äïîâ³äíî äî ð³øåííÿ îðãàíó ì³ñöåâîãî ñàìîâðÿäóâàííÿ ïðî âñòàíîâëåííÿ êîìóíàëüíîãî ïîäàòêó, ïðîñòàâëÿºòüñÿ àðàáñüêèìè öèôðàìè (äëÿ ÷èñåë ç îäí³º¿ öèôðè â ïåðøîìó ïîë³ ïðîñòàâëÿºòüñÿ «0», äëÿ ð³÷íîãî áàçîâîãî ïîäàòêîâîãî (çâ³òíîãî) ïåð³îäó «0» ïðîñòàâëÿºòüñÿ â ïåðøîìó ³ äðóãîìó ïîëÿõ) ì³ñÿöü 1

êâàðòàë

Ïîâíà íàçâà ïëàòíèêà:

4

5

Òðèâàë³ñòü áàçîâîãî (çâ³òíîãî) ïåð³îäó ïîçíà÷êîþ «õ»

ð³ê

Õ

ïîäàòêîâîãî çàçíà÷àºòüñÿ

ÒΠ«Â³ðà»

²äåíòèô³êàö³éíèé êîä çà ªÄÐÏÎÓ Êîä âèäó åêîíîì³÷íî¿ ä³ÿëüíîñò³ (ÊÂÅÄ)

2

̳ñöåçíàõîäæåííÿ ïëàòíèêà: ì. Ïîëòàâà âóë. Ïðîëåòàðñüêà

Ïîøòîâèé ³íäåêñ

9

5

1 2

2 0

4 .

0 0 3

0 0 6

0

5 .

7 5

2

2

̳æì³ñüêèé êîä Òåëåôîí Å-mail 6

Ôàêñ

Äî äåðæàâíî¿ ïîäàòêîâî¿ ³íñïåêö³¿ (àäì³í³ñòðàö³¿) â:

ì. Ïîëòàâà Îäèíèöÿ âèì³ðó - ãðí. êîï.

7

Êîä îðãàíó ì³ñöåâîãî ñàìîâðÿäóâàííÿ çà ì³ñöåçíàõîäæåííÿì îá'ºêòà îïîäàòêóâàííÿ çà ÊÎÀÒÓÓ Ïîêàçíèêè

ʳëüê³ñíèé ñêëàä ïðàö³âíèê³â * çà áàçîâèé ïîäàòêîâèé (çâ³òíèé) ïåð³îä Íåîïîäàòêîâóâàíèé ì³í³ìóì äîõîä³â ãðîìàäÿí ** г÷íèé ôîíä îïëàòè ïðàö³ (ð. 01 õ ð. 02) Ñòàâêà êîìóíàëüíîãî ïîäàòêó ***, % Íàðàõîâàíî ïîäàòêó çà áàçîâèé ïîäàòêîâèé (çâ³òíèé) ïåð³îä (ð. 03 õ ð. 04) Íàðàõîâàíî ïîäàòêó çà äàíèìè ðàí³øå ïîäàíîãî ðîçðàõóíêó, ùî óòî÷íþºòüñÿ, óñüîãî (ð. 05 ðîçðàõóíêó, ùî óòî÷íþºòüñÿ)**** Ñóìà íåäîïëàòè (çàíèæåííÿ ïîäàòêîâîãî çîáîâ'ÿçàííÿ), ÿêà çá³ëüøóº ïîäàòêîâå çîáîâ'ÿçàííÿ ó çâ'ÿçêó ç âèïðàâëåííÿì ïîìèëêè (ïîìèëîê) (ð. 05 - ð. 06) ****, ÿêùî ð. 05 > ð. 06

4

8

5

1

2

Êîä ðÿäêà

2

1

5

05

7

Óñüîãî

01 02 03 04

8

2

1

4

9

5

1 3 1

7 3 0

. . .

0 0 0

0 0 0

2

5

3

.

3

0

06

.

-

-

07

.

-

-

Ñóìà ïîäàòêó, ÿêà çìåíøóº ïîäàòêîâå çîáîâ'ÿçàííÿ ó çâ'ÿçêó ç 08 . - âèïðàâëåííÿì ïîìèëêè (ïîìèëîê) (ð. 06 - ð. 05) ****, ÿêùî ð. 06 > ð. 05 Ñóìà øòðàôó ***** (ð. 07) õ 5 % 09 . - Çì³ñò ïîìèëêè (ïîìèëîê) **** 10 * ʳëüê³ñíèé ñêëàä ïðàö³âíèê³â âèçíà÷àºòüñÿ â³äïîâ³äíî äî ²íñòðóêö³¿ ç³ ñòàòèñòèêè ÷èñåëüíîñò³ ïðàö³âíèê³â, çàéíÿòèõ ó íàðîäíîìó ãîñïîäàðñòâ³, çàòâåðäæåíî¿ íàêàçîì ̳í³ñòåðñòâà ñòàòèñòèêè Óêðà¿íè â³ä 7 ëèïíÿ 1995 ðîêó ¹ 171 (çàðåºñòðîâàíèé â ̳í³ñòåðñòâ³ þñòèö³¿ Óêðà¿íè 7 ñåðïíÿ 1995 ðîêó çà ¹287/823). ** Ïðîñòàâëÿºòüñÿ ðîçì³ð íåîïîäàòêîâóâàíîãî ì³í³ìóìó äîõîä³â ãðîìàäÿí, óñòàíîâëåíèé çàêîíîäàâñòâîì Óêðà¿íè. *** Ïðîñòàâëÿºòüñÿ ñòàâêà, âèçíà÷åíà ð³øåííÿì îðãàíó ì³ñöåâîãî ñàìîâðÿäóâàííÿ ïðî âñòàíîâëåííÿ êîìóíàëüíîãî ïîäàòêó. **** Çàïîâíþºòüñÿ ó ðàç³ ïîäàííÿ óòî÷íþþ÷îãî ðîçðàõóíêó, ùî ì³ñòèòü âèïðàâëåí³ ïîêàçíèêè. ***** Íàðàõîâóºòüñÿ ïëàòíèêîì ñàìîñò³éíî â³äïîâ³äíî äî ïóíêòó 17.2 ñòàòò³ 17 Çàêîíó Óêðà¿íè â³ä 21.12.2000 ð. N92181111 «Ïðî ïîðÿäîê ïîãàøåííÿ çîáîâ'ÿçàíü ïëàòíèê³â ïîäàòê³â ïåðåä áþäæåòàìè òà äåðæàâíèìè ö³ëüîâèìè ôîíäàìè» (³ç âíåñåíèìè çì³íàìè òà ïîïîâíåííÿìè).

292

Розділ 8. Податковий облік місцевих податків і зборів ³äïîâ³äíî äî ï³äïóíêòó «á» ïóíêòó 17.2 ñòàòò³ 17 Çàêîíó Óêðà¿íè â³ä 21.12.2000 ð. ¹2181-111 «Ïðî ïîðÿäîê ïîãàøåííÿ çîáîâ'ÿçàíü ïëàòíèê³â ïîäàòê³â ïåðåä áþäæåòàìè òà äåðæàâíèìè ö³ëüîâèìè ôîíäàìè» (³ç çì³íàìè òà äîïîâíåííÿìè) äî öüîãî çâ³òíîãî ðîçðàõóíêó äîäàºòüñÿ(þòüñÿ) óòî÷íþþ÷èé(³) ðîçðàõóíîê(êè) çà «_________» (ìèíóëèé(³) ïåð³îä(è).

Äàòà çàïîâíåííÿ ðîçðàõóíêó (ää.ìì.ðððð)

Êåð³âíèê ï³äïðèºìñòâà

1

0

0

4

2

0

0

Õ

_Ôåäüêî Ì.²______ ____________________________ (³í³ö³àëè òà ïð³çâèùå) (ï³äïèñ)

Ì.Ï. Ãîëîâíèé áóõãàëòåð

___²âàíüêî Â.Â.____________ _________________________ (³í³ö³àëè òà ïð³çâèùå)

(ï³äïèñ)

Öÿ ÷àñòèíà ðîçðàõóíêó çàïîâíþºòüñÿ ïîñàäîâèìè îñîáàìè Äϲ (ÄÏÀ) ³äì³òêà ïðî âíåñåííÿ äàíèõ äî åëåêòðîííî¿ áàçè ïîäàòêîâî¿ çâ³òíîñò³ «____»_______________200_ð. (ï³äïèñ, ïð³çâèùå ïîñàäîâî¿ îñîáè (Äϲ)) Çà ðåçóëüòàòàìè êàìåðàëüíî¿ ïåðåâ³ðêè ðîçðàõóíêó (ïîòð³áíå ïîçíà÷èòè): ïîðóøåíü (ïîìèëîê) íå âèÿâëåíî « ____ » ____________________ 200 _ ð.

ñêëàäåíî àêò â³ä«___»_______________ 200 _ ð. ¹_____ ____________________________________________ (ï³äïèñ, ïð³çâèùå ïîñàäîâî¿ îñîáè Äϲ (ÄÏÀ))

293

О.С. Гусакова Податковий облік

Обґрунтування правильної відповіді за завданням 8.2. ³äì³òêà ïðî îäåðæàííÿ (øòàìï Äϲ)

ÓÇÃÎÄÆÅÍÎ ÇÀÒÂÅÐÄÆÅÍΠгøåííÿ Êîì³òåòó Âåðõîâíî¿ Ðàäè Óêðà¿íè Íàêàç Äåðæàâíî¿ ïîäàòêîâî¿ ç ïèòàíü ô³íàíñ³â àäì³í³ñòðàö³¿ Óêðà¿íè ³ áàíê³âñüêî¿ ä³ÿëüíîñò³ 24.12.2003 ð. ¹625 24.12.2003 ð. ¹06-10/1003 Ïîäàòêîâèé ðîçðàõóíîê êîìóíàëüíîãî ïîäàòêó

Çâ³òíèé ðîçðàõóíîê Íîâèé çâ³òíèé ðîçðàõóíîê

1 2

Áàçîâèé ïîäàòêîâèé (çâ³òíèé) ïåð³îä çà

Óòî÷íþþ÷èé ðîçðàõóíîê

0

1

Þðèäè÷íà îñîáà

Õ

2

0

0

Õ

ðîêó

Õ

Ïîðÿäêîâèé íîìåð áàçîâîãî ïîäàòêîâîãî (çâ³òíîãî) ïåð³îäó, ÿêèé âèçíà÷åíî â³äïîâ³äíî äî ð³øåííÿ îðãàíó ì³ñöåâîãî ñàìîâðÿäóâàííÿ ïðî âñòàíîâëåííÿ êîìóíàëüíîãî ïîäàòêó, ïðîñòàâëÿºòüñÿ àðàáñüêèìè öèôðàìè (äëÿ ÷èñåë ç îäí³º¿ öèôðè â ïåðøîìó ïîë³ ïðîñòàâëÿºòüñÿ «0», äëÿ ð³÷íîãî áàçîâîãî ïîäàòêîâîãî (çâ³òíîãî) ïåð³îäó «0» ïðîñòàâëÿºòüñÿ â ïåðøîìó ³ äðóãîìó ïîëÿõ) ì³ñÿöü 1

4

êâàðòàë

Ïîâíà íàçâà ïëàòíèêà:

Õ

Òðèâàë³ñòü áàçîâîãî (çâ³òíîãî) ïåð³îäó ïîçíà÷êîþ «õ»

ð³ê

ÏÏ «Íàä³ÿ»

²äåíòèô³êàö³éíèé êîä çà ªÄÐÏÎÓ

3

1

2

Êîä âèäó åêîíîì³÷íî¿ ä³ÿëüíîñò³ (ÊÂÅÄ) 5

ïîäàòêîâîãî çàçíà÷àºòüñÿ

̳ñöåçíàõîäæåííÿ ïëàòíèêà: ì. Ïîëòàâà âóë.Á. Õìåëüíèöüêîãî

3 2

1 1

Ïîøòîâèé ³íäåêñ

1 .

4 0

5 0

8 .

9 8

3

6

0

2

2

̳æì³ñüêèé êîä Òåëåôîí Å-mail 6

Ôàêñ

Äî äåðæàâíî¿ ïîäàòêîâî¿ ³íñïåêö³¿ (àäì³í³ñòðàö³¿) â:

7

ì. Ïîëòàâà

Êîä îðãàíó ì³ñöåâîãî ñàìîâðÿäóâàííÿ çà ì³ñöåçíàõîäæåííÿì îá'ºêòà îïîäàòêóâàííÿ çà ÊÎÀÒÓÓ

Ïîêàçíèêè ʳëüê³ñíèé ñêëàä ïðàö³âíèê³â * çà áàçîâèé ïîäàòêîâèé (çâ³òíèé) ïåð³îä Íåîïîäàòêîâóâàíèé ì³í³ìóì äîõîä³â ãðîìàäÿí ** г÷íèé ôîíä îïëàòè ïðàö³ (ð. 01 õ ð. 02) Ñòàâêà êîìóíàëüíîãî ïîäàòêó ***, % Íàðàõîâàíî ïîäàòêó çà áàçîâèé ïîäàòêîâèé (çâ³òíèé) ïåð³îä (ð. 03 õ ð. 04) Íàðàõîâàíî ïîäàòêó çà äàíèìè ðàí³øå ïîäàíîãî ðîçðàõóíêó, ùî óòî÷íþºòüñÿ, óñüîãî (ð. 05 ðîçðàõóíêó, ùî óòî÷íþºòüñÿ)**** Ñóìà íåäîïëàòè (çàíèæåííÿ ïîäàòêîâîãî çîáîâ'ÿçàííÿ), ÿêà çá³ëüøóº ïîäàòêîâå çîáîâ'ÿçàííÿ ó çâ'ÿçêó ç âèïðàâëåííÿì ïîìèëêè (ïîìèëîê) (ð. 05 - ð. 06) ****, ÿêùî ð. 05 > ð. 06 Ñóìà ïîäàòêó, ÿêà çìåíøóº ïîäàòêîâå çîáîâ'ÿçàííÿ ó çâ'ÿçêó ç âèïðàâëåííÿì ïîìèëêè (ïîìèëîê) (ð. 06 - ð. 05) ****, ÿêùî ð. 06 > ð. 05 Ñóìà øòðàôó ***** (ð. 07) õ 5 % Çì³ñò ïîìèëêè (ïîìèëîê) ****

Êîä ðÿäêà

Îäèíèöÿ âèì³ðó - ãðí. êîï. 4

8

5

1

2

2

1

5

8

7

Óñüîãî

01

3

4

1 7 1

7 8 0

. . .

0 0 0

0 0 0

05

5

7

.

8

0

06

5

6

.

1

0

1

.

7

0

08

-

.

-

-

09 10

0

.

0

9

02 03 04

5

07

Íå â³ðíî ðîçðàõîâàíà ÷èñåëüí³ñòü ïðàö³âíèê³â

ñåðåäíüîîáë³êîâà

* ʳëüê³ñíèé ñêëàä ïðàö³âíèê³â âèçíà÷àºòüñÿ â³äïîâ³äíî äî ²íñòðóêö³¿ ç³ ñòàòèñòèêè ÷èñåëüíîñò³ ïðàö³âíèê³â, çàéíÿòèõ ó íàðîäíîìó ãîñïîäàðñòâ³, çàòâåðäæåíî¿ íàêàçîì ̳í³ñòåðñòâà ñòàòèñòèêè Óêðà¿íè â³ä 7 ëèïíÿ 1995 ðîêó ¹ 171 (çàðåºñòðîâàíèé â ̳í³ñòåðñòâ³ þñòèö³¿ Óêðà¿íè 7 ñåðïíÿ 1995 ðîêó çà ¹287/823). ** Ïðîñòàâëÿºòüñÿ ðîçì³ð íåîïîäàòêîâóâàíîãî ì³í³ìóìó äîõîä³â ãðîìàäÿí, óñòàíîâëåíèé çàêîíîäàâñòâîì Óêðà¿íè. *** Ïðîñòàâëÿºòüñÿ ñòàâêà, âèçíà÷åíà ð³øåííÿì îðãàíó ì³ñöåâîãî ñàìîâðÿäóâàííÿ ïðî âñòàíîâëåííÿ êîìóíàëüíîãî ïîäàòêó. **** Çàïîâíþºòüñÿ ó ðàç³ ïîäàííÿ óòî÷íþþ÷îãî ðîçðàõóíêó, ùî ì³ñòèòü âèïðàâëåí³ ïîêàçíèêè. ***** Íàðàõîâóºòüñÿ ïëàòíèêîì ñàìîñò³éíî â³äïîâ³äíî äî ïóíêòó 17.2 ñòàòò³ 17 Çàêîíó Óêðà¿íè â³ä 21.12.2000 ð. N92181-111 «Ïðî ïîðÿäîê ïîãàøåííÿ çîáîâ'ÿçàíü ïëàòíèê³â ïîäàòê³â ïåðåä áþäæåòàìè òà äåðæàâíèìè ö³ëüîâèìè ôîíäàìè» (³ç âíåñåíèìè çì³íàìè òà ïîïîâíåííÿìè).

294

Розділ 8. Податковий облік місцевих податків і зборів ³äïîâ³äíî äî ï³äïóíêòó «á» ïóíêòó 17.2 ñòàòò³ 17 Çàêîíó Óêðà¿íè â³ä 21.12.2000 ð. ¹2181-111 «Ïðî ïîðÿäîê ïîãàøåííÿ çîáîâ'ÿçàíü ïëàòíèê³â ïîäàòê³â ïåðåä áþäæåòàìè òà äåðæàâíèìè ö³ëüîâèìè ôîíäàìè» (³ç çì³íàìè òà äîïîâíåííÿìè) äî öüîãî çâ³òíîãî ðîçðàõóíêó äîäàºòüñÿ(þòüñÿ) óòî÷íþþ÷èé(³) ðîçðàõóíîê(êè) çà «_________» (ìèíóëèé(³) ïåð³îä(è).

Äàòà çàïîâíåííÿ ðîçðàõóíêó (ää.ìì.ðððð)

Êåð³âíèê ï³äïðèºìñòâà

3

0

0

5

2

0

0

Õ

_×åðíÿê ².².______ _______________________ (³í³ö³àëè òà ïð³çâèùå) (ï³äïèñ)

Ì.Ï. Ãîëîâíèé áóõãàëòåð

Øòàíüêî Ì.Ô.______ ______________________ (³í³ö³àëè òà ïð³çâèùå) (ï³äïèñ)

_____________________________________________________________________ Öÿ ÷àñòèíà ðîçðàõóíêó çàïîâíþºòüñÿ ïîñàäîâèìè îñîáàìè Äϲ (ÄÏÀ) ³äì³òêà ïðî âíåñåííÿ äàíèõ äî åëåêòðîííî¿ áàçè ïîäàòêîâî¿ çâ³òíîñò³ «____»_______________200_ð. (ï³äïèñ, ïð³çâèùå ïîñàäîâî¿ îñîáè (Äϲ)) Çà ðåçóëüòàòàìè êàìåðàëüíî¿ ïåðåâ³ðêè ðîçðàõóíêó (ïîòð³áíå ïîçíà÷èòè): ïîðóøåíü (ïîìèëîê) íå âèÿâëåíî « ____ » ____________________ 200 _ ð.

ñêëàäåíî àêò â³ä«___»_______________ 200 _ ð. ¹_____ ____________________________________________ (ï³äïèñ, ïð³çâèùå ïîñàäîâî¿ îñîáè Äϲ (ÄÏÀ))

8.5. Ìåòîäèêà îá÷èñëåííÿ ïîäàòêó ç ðåêëàìè Згідно із Законом України “Про рекламу” від 03.07.1996 р. №270/96-ВР (зі змінами та доповненнями) реклама — це інформація про особу чи товар, розповсюджена в будь-якій формі та будь-яким способом, призначена сформувати або підтримати обізнаність споживачів реклами та їх інтерес щодо такої особи чи товару. При цьому під терміном “товар” розуміється будь-який предмет господарського обороту, у тому числі продукція, роботи, послуги, цінні папери, об’єкти права інтелектуальної власності, а під терміном “особа” — фізична особа, у тому числі суб’єкт підприємницької діяльності, юридична особа будь-якої форми власності, представництво нерезидента в Україні. 295

О.С. Гусакова Податковий облік

Реклама розповсюджується на території України виключно українською мовою. Зареєстровані у встановленому порядку знаки для товарів і послуг, логотипи можуть наводитися мовою оригіналу. В такому випадку іншомовний знак для товарів і послуг, логотип повинен дублюватися українською мовою. Знаки для товарів і послуг, логотипи українських компаній наводяться виключно українською мовою. Основними принципами реклами є: законність, точність, достовірність, використання форм та засобів, які не завдають споживачеві реклами шкоди. Реклама не повинна підривати довіру суспільства до реклами та повинна відповідати принципам добросовісної конкуренції. Реклама не повинна містити інформації або зображень, які порушують етичні, гуманістичні, моральні норми, нехтують правилами пристойності. Реклама повинна враховувати особливу чутливість дітей і не завдавати їм шкоди. Якщо в оголошенні немає інформації про особу та/або товар (назва торговельної марки, підприємства чи товару), таке оголошення не підпадає під визначення реклами. Наприклад, оголошення такого змісту: “Фірмі, що займається оптовою торгівлею продуктами харчування, потрібен менеджер” — не реклама. Дія Закону про рекламу не поширюється на: 1) інформацію, обов’язковість розміщення та оприлюднення якої визначено іншими законами України. Зокрема, це стосується інформації про випуск акцій, облігацій, а також про господарсько-фінансовий стан акціонерних товариств; 2) оголошення фізичних осіб, не пов’язані з підприємницькою діяльністю; 3) інформацію про виробника товару та/або товар, розміщену в місцях, де цей товар реалізується або надається споживачу. Об’єктом обкладення податком з реклами є вартість послуг з установлення та розміщення реклами. 296

Розділ 8. Податковий облік місцевих податків і зборів

Якщо послуги з установлення та розміщення реклами надаються безкоштовно, то об’єкт (вартість послуг) дорівнює нулю, а отже, сума податку з реклами теж має дорівнювати нулю. Крім того, об’єкт оподаткування дорівнює нулю і в тому випадку, коли реклама установлюється та розміщується власними силами (немає спожитих послуг). Незважаючи на це, у деяких рішеннях органів місцевого самоврядування зазначається: якщо рекламодавець виконує рекламні роботи самостійно, то вартість таких робіт для цілей оподаткування визначається, виходячи з фактично здійснених витрат. Більше того, часто в рішеннях органів місцевого самоврядування значно розширюється об’єкт оподаткування за рахунок включення до нього вартості послуг з виготовлення реклами. Отже, у таких місцевих рішеннях ставиться знак рівності між термінами “установлення, розміщення” реклами та “виготовлення” реклами, що насправді не те ж саме. До речі, щодо зовнішньої реклами, а точніше, вивісок. Чи потрібно платити податок з реклами магазину, що має вивіску? На наш погляд, ні, оскільки, як уже відзначалося, дія Закону про рекламу не поширюється на інформацію, обов’язковість розміщення та оприлюднення якої визначено іншими законами України. А надання покупцю інформації про найменування, режим роботи, належність підприємства є обов’язковим згідно із Законом про захист прав споживачів. Податок з реклами сплачується з усіх видів оголошень та повідомлень, що передають інформацію з комерційною метою за допомогою засобів масової інформації, преси, телебачення, афіш, плакатів, рекламних щитів, інших технічних засобів, майна та одягу; на вулицях, магістралях, площах, будинках, транспорті в інших місцях. Якщо реклама розміщується не з комерційною метою (наприклад, соціальна реклама, некрологи тощо), то податок з реклами платити не потрібно. Базою для обчислення податку є вартість послуг без урахування ПДВ. У свою чергу, ПДВ не нараховується на податок з реклами. Згідно з Законом України “Про податок на додану вартість” від 03.04.97 р. № 168/97-ВР (зі змінами та доповненнями) база обкладення ПДВ визначається виходячи з до297

О.С. Гусакова Податковий облік

говірної вартості товарів (робіт, послуг) з урахуванням загальнодержавних податків і зборів, а податок з реклами віднесено до місцевих податків та зборів. Тому сума податку з реклами обкладенню ПДВ не підлягає. Гранична ставка податку з реклами становить: Š при одноразовому розміщенні реклами —0,1 %; Š при розміщенні на тривалий час — 0,5 %. У звітному податковому розрахунку податку з реклами заповнюється тільки рядок 01, де проставляється сума утриманого уповноваженою особою податку з реклами. Рядки 02— 05 у звітному розрахунку податку з реклами не заповнюються і прокреслюються. Отже, у Розрахунку буде зазначено тільки загальну суму податку, без механізму розрахунку, що істотно знижує його інформативність. Механізм сплати податку з реклами до бюджету, як і порядок подання звітності, визначається місцевими радами. Наприклад, у деяких місцевих рішеннях про порядок нарахування та сплати податку відзначено, що податок з реклами сплачується рекламодавцем при оплаті рекламних послуг з обов’язковим зазначенням суми податку в платіжному дорученні. А розповсюджувач реклами (рекламне агентство) забезпечує облік сум, що надійшли, на своїх рахунках і перерахування їх до бюджету в загальному порядку —протягом 10 днів, наступних за останнім днем граничного строку, визначеного для подання декларації, а вона подається у строк, установлений для відповідного звітного періоду, визначеного в рішенні органу місцевого самоврядування. Отже, особа, яка надає послуги з розміщення реклами, стає своєрідним податковим агентом. Що стосується дати виникнення податкових зобов’язань щодо податку з реклами, то зі змісту останнього абзацу ст. 11 Декрету про місцеві податки та збори випливає, що вона має відповідати даті отримання оплати від рекламодавця за фактично надані послуги з установлення та розміщення реклами. Однак у деяких випадках місцевими органами влади передбачено перерахування податку з реклами за фактом установлення або розміщення реклами. Отже, у цьому випадку зобов’язання щодо податку з реклами у розповсюджувача реклами (рекламного 298

Розділ 8. Податковий облік місцевих податків і зборів

агентства) вимагають відображати за датою визнання доходу в бухгалтерському обліку, а саме — за датою фактичного надання результатів робіт (послуг) рекламного характеру. Що стосується рекламодавця, то до складу його валових витрат включається загальна сума вартості послуг з установлення, розміщення реклами з урахуванням податку з реклами. У податковому обліку розповсюджувача — організації, яка безпосередньо надає рекламні послуги (рекламного агентства), отримання податку з реклами відображається по рядку 01.6 декларації з податку на прибуток підприємства у складі інших валових доходів. У валових витратах цей податок відображається на підставі пп. 5.2.5 Закону про податок на прибуток. У декларації з податку на прибуток податок з реклами обліковується за рядком 04.6, а у річному додатку Р1 — за рядком 4.6.22 податок з реклами. Для узагальнення інформації про розрахунки підприємства —розповсюджувача реклами з бюджетом у бухгалтерському обліку призначено субрахунок 641 “Розрахунки за податками”, до якого підприємство відкриває окремий субрахунок (другого порядку) згідно з робочим планом рахунків. Різні варіанти нарахування податкових зобов’язань щодо податку з реклами зумовлюють деякі особливості обліку саме цього податку. Незважаючи на норми Декрету про місцеві податки та збори, що пов’язують виникнення податкових зобов’язань з датою отримання оплати, деякі органи місцевого самоврядування встановили виникнення податкових зобов’язань щодо податку з реклами за фактом установлення або розміщення реклами. Таким чином, можна виділити два варіанти виникнення податкових зобов’язань щодо податку з реклами: перший— за оплатою, другий— за фактом надання послуг з установлення та розміщення реклами. Одночасно з відображенням реалізації послуг (Дт 361 — Кт 703) необхідно, крім відображення податкового зобов’язання щодо ПДВ (Дт 703 — Кт 641), відобразити нарахування податкових зобов’язань щодо податку з реклами. А вже при отри299

О.С. Гусакова Податковий облік

манні оплати здійснюється нарахування податку, що підлягає сплаті до бюджету. При застосуванні другого варіанта податок з реклами відображається одночасно з відображенням реалізації послуг проводкою Дт 703 — Кт 641/”Податок з реклами”. У Звіті про фінансові результати таких підприємств суму податку з реклами відображають у вписуваному рядку 025, якому можна дати назву “Податок з реклами”. У бухгалтерському обліку рекламодавця сума податку з реклами у складі вартості рекламних послуг відображається за дебетом рахунка 93 “Витрати на збут”.

8.6. Òåñòîâ³ çàâäàííÿ Ïåðåâ³ðòå ñåáå Завдання 8.3. Якщо суб’єкт господарювання розміщує на своєму вебсайті власну рекламу, чи повинен він нарахувати і сплачувати податок з реклами: 1. Так. 2. Нарахувати повинен, а сплачувати — ні. 3. Ні нараховувати, ні сплачувати податок не потрібно. Завдання 8.4. За надані послуги за розміщення реклами на тривалий час рекламним агентством “Тетяна” ПП “Онікс” було виставлено рахунок в сумі 2410 грн з ПДВ і податком з реклами. Чи потрібно відображати податок з реклами в податковій накладній: 1. У податковій накладній треба відобразити тільки ПДВ. 2. У податковій накладній повинен бути відображений і ПДВ, і податок з реклами. 3. У податковій накладній зазначається тільки загальна сума до сплати з ПДВ і податком з реклами. Завдання 8.5. Рекламна агенція “Аріадна” за жовтень 200_р. надала рекламних послуг з розміщення реклами на тривалий час на 90000 грн з ПДВ. 300

Розділ 8. Податковий облік місцевих податків і зборів

Сума податку з реклами складе: 1. 450 грн. 2. 375 грн. 3. 90 грн.

8.7. Âèð³øåííÿ òåñòîâèõ çàâäàíü Обґрунтування правильної відповіді за завданням 8.3. Окремі місцеві ради ввели новий об’єкт для нарахування податку з реклами — фактичні витрати, зазнані при виготовленні засобів розповсюдження самореклами (іноді йдеться про вартість робіт, що виконуються господарським способом). У низці регіонів місцеві ради все-таки виключили норми, що існували раніше, й примушували оподатковувати саморекламу. Де-не-де це продовжують практикувати досі. Однак, на наш погляд, податок із самореклами сплачувати не потрібно. У податковому обліку підприємства — власника сайта отримувані і сплачувані суми податку з реклами не показують ні в складі валового доходу, ні у валових витратах. Обґрунтування правильної відповіді за завданням 8.4. При визначенні бази оподаткування ПДВ податок на рекламу не враховується. Оскільки у формі податкової накладної, затвердженої наказом, ДПА України від 30.05.97 р. № 165, зареєстрованим в Мінюсті України 23.06.97 р. за № 233/2037 (зі змінами та доповненнями), відсутній рядок, в якому відображаються дані про платежі та збори, які не включаються до бази оподаткування ПДВ операцій з продажу товарів (робіт, послуг), однак компенсуються споживачами таких товарів (робіт, послуг), то абсолютну величину цих податків та зборів, у тому числі податку на рекламу, необхідно вносити в розділ ІІІ податкової накладної з відображенням в графі 11 як загальної суми коштів, що підлягає сплаті. При цьому після слів “зворотна тара” (через кому) слід дописати: “податок на рекламу” чи інший податок або збір, який не включається згідно з законодавством до бази оподаткування ПДВ. 301

О.С. Гусакова Податковий облік

Обґрунтування правильної відповіді за завданням 8.4.

Îðèã³íàë (âèäàºòüñÿ ïîêóïöþ) Ïåðøà êîï³ÿ (âèäàºòüñÿ ïîêóïöþ) ÏÎÄÀÒÊÎÂÀ

ÍÀÊËÀÄÍÀ

Äàòà âèïèñêè ïîäàòêîâî¿ íàêëàäíî¿ 5 ëèñòîïàäà 200Õð. Îñîáà (ïëàòíèê ïîäàòêó) ïðîäàâåöü Àãåíö³ÿ «Òåòÿíà» 2

4

4

3

8

5

2

4

4

1

8

Ïîðÿäêîâèé íîìåð ______587________

9

2 4 8 4 9 5 7 2 4 1 8 ²íäèâ³äóàëüíèé ïîäàòêîâèé íîìåð ïîêóïöÿ

²íäèâ³äóàëüíèé ïîäàòêîâèé íîìåð ïðîäàâöÿ ̳ñöå çíàõîäæåííÿ ïðîäàâöÿ ì. Ïîëòàâà_________ Íîìåð òåëåôîíó ____________ Íîìåð ñâ³äîöòâà ïðî ðåºñòðàö³þ ïëàòíèêà ïîäàòêó

ÇÀÒÂÅÐÄÆÅÍÎ Íàêàçîì ÄÏÀ Óêðà¿íè â³ä 30.05.1997 ð. ¹165 ç óðàõóâàííÿì çì³í, âíåñåíèõ íàêàçîì ÄÏÀÓ â³ä 30.06.05 ð. ¹ 244

Õ

̳ñöå çíàõîäæåííÿ ïîêóïöÿ __ì. Ïîëòàâà________ Íîìåð òåëåôîíó_________

25489448

7

29782418

Íîìåð ñâ³äîöòâà ïðî ðåºñòðàö³þ ïëàòíèêà ïîäàòêó

Óìîâà ïðîäàæó __________Óãîäà ïðî íàäàííÿ ðåêëàìíèõ ïîñëóã___________ (ôîðìà öèâ³ëüíî-ïðàâîâîãî äîãîâîðó)

2 5.11.2004

3 Ðåêëàìí³ ïîñëóãè

Ö³íà ïðîäàæó îäèíèö³ ïðîäóêö³¿ áåç óðàõóâíàíÿ ÏÄÂ

Íîìåíêëàòóðà ïîñòàâêè, òîâàð³â (ðîá³ò, ïîñëóã) ïðîäàâöÿ

Îäèíèöÿ âèì³ðó òîâàðó

1 1

Äàòà â³äâàíòàæåííÿ (âèêîíàííÿ, íàäàííÿ) (îïëàòè) òîâàð³â (ðîá³ò, ïîñëóã)

ʳëüê³ñòü (îá’ºì, îáñÿã)

Ðîçä³ë

Ôîðìà ïðîâåäåíèõ ðîçðàõóíê³â _____Îïëàòà ç ïîòî÷íîãî ðàõóíêó___________ (áàðòåð, ãîò³âêà, îïëàòà ç ðîçð./ðàõ. òîùî))

4

5 1

6 2000

Âñüîãî ïî ðîçä³ëó ² II

Îáñÿã ïðîäàæó (áàçà îïîäàòêóâàííÿ) áåç óðàõóâàííÿ ÏÄÂ, ùî ï³äëÿãàþòü îïîäàòêóâàííÿ çà ñòàâêàìè

20%

Çàãàëüíà ñóìà êîøò³â, ùî 0% Çâ³ë ï³äëÿãຠîïëàò³ 0% üíåí (ðåàë³çàö³ÿ íà ìèòí³é (åêñïîð íÿ ò) òåðèòî𳿠â³ä Óêðà¿íè) ÏÄÂ

7 2000

8

9

10

2000

11 2000

2000

IV

Òîâàðíî-òðàíñïîðòí³ âèòðàòè Çâîðîòíà (çàñòàâíà) òàðà, ïîäàòîê ç X ðåêëàìè íàäáàâêà(+) Íàäàíî ïîêóïöþ:

V

Âñüîãî ïî ðîçä³ëàõ ² + II (+ ;-) IV

2000

VI

Ïîäàòîê íà äîäàíó âàðò³ñòü

400

400

VII

Çàãàëüíà ñóìà ç ÏÄÂ

2400

2400

III

X

X

X

X

X

X

10

çíèæêà (-) 2000

Ñóìè ÏÄÂ, íàðàõîâàí³ (ñïëà÷åí³)à çâ'ÿçêó ç ïðîäàæåì òîâàð³â (ðîá³ò, ïîñëóã), çàçíà÷åíèõ â ö³é íàêëàäí³é âèçíà÷åíî â³ðíî òà â³äïîâ³äàþòü ñóì³ ïîäàòêîâèõ çîáîâ'ÿçàíü ïðîäàâöÿ ³ âêëþ÷åí³ äî êíèãè îáë³êó ïðîäàæó________________________________________ (ï³äïèñ ³ ïð³çâèùå îñîáè, ÿêà ñêëàëà ïîäàòêîâó íàêëàäíó)

Äèðåêòîð

_____Ïåòðîâñüêèé Â.Ì.________ (ï³äïèñ, ïð³çâèùå)

Ãîëîâíèé áóõãàëòåð ________ªìåëüÿíîâà À.Ì.__________

302

Ì .Ï

Розділ 8. Податковий облік місцевих податків і зборів

Обґрунтування правильної відповіді за завданням 8.5. ³äì³òêà ïðî îäåðæàííÿ (øòàìï Äϲ)

ÓÇÃÎÄÆÅÍΠгøåííÿ Êîì³òåòó Âåðõîâíî¿ Ðàäè Óêðà¿íè ç ïèòàíü ô³íàíñ³â ³ áàíê³âñüêî¿ ä³ÿëüíîñò³ 24.12.2003 ð. ¹06-10/1003

Çâ³òíèé ðîçðàõóíîê Íîâèé çâ³òíèé ðîçðàõóíîê

1 2

Õ

ÇÀÒÂÅÐÄÆÅÍÎ Íàêàç Äåðæàâíî¿ ïîäàòêîâî¿ àäì³í³ñòðàö³¿ Óêðà¿íè 24.12.2003 ð. ¹625

Ïîäàòêîâèé ðîçðàõóíîê ïîäàòêó ç ðåêëàìè Ô³çè÷íà îñîáà – ñóá’ºêò Þðèäè÷íà Õ ï³äïðèºìíèöüêî¿ îñîáà ä³ÿëüíîñò³

Óòî÷íþþ÷èé ðîçðàõóíîê

Áàçîâèé ïîäàòêîâèé (çâ³òíèé) ïåð³îä çà

1

0

.

2

0

0

ðîêó

õ

Ïîðÿäêîâèé íîìåð áàçîâîãî ïîäàòêîâîãî (çâ³òíîãî) ïåð³îäó, ÿêèé âèçíà÷åíî â³äïîâ³äíî äî ð³øåííÿ îðãàíó ì³ñöåâîãî ñàìîâðÿäóâàííÿ ïðî âñòàíîâëåííÿ êîìóíàëüíîãî ïîäàòêó, ïðîñòàâëÿºòüñÿ àðàáñüêèìè öèôðàìè (äëÿ ÷èñåë ç îäí³º¿ öèôðè â ïåðøîìó ïîë³ ïðîñòàâëÿºòüñÿ «0», äëÿ ð³÷íîãî áàçîâîãî ïîäàòêîâîãî (çâ³òíîãî) ïåð³îäó «0» ïðîñòàâëÿºòüñÿ â ïåðøîìó ³ äðóãîìó ïîëÿõ)

ì³ñÿöü

1

Ïîâíà íàçâà ïëàòíèêà:

4

5

Õ

êâàðòàë

Òðèâàë³ñòü áàçîâîãî ïîäàòêîâîãî (çâ³òíîãî) ïåð³îäó çàçíà÷àºòüñÿ ïîçíà÷êîþ «õ»

ð³ê

Ðåêëàìíà àãåíö³ÿ «Àð³àäíà»

²äåíòèô³êàö³éíèé êîä çà ªÄÐÏÎÓ Êîä âèäó åêîíîì³÷íî¿ ä³ÿëüíîñò³ (ÊÂÅÄ)

1

̳ñöåçíàõîäæåííÿ ïëàòíèêà: ì. Ïîëòàâà

Ïîøòîâèé ³íäåêñ

8

5

2 2

7 0

9 .

4 0

8 5

2

5

7 2

5 .

5 1

̳æì³ñüêèé êîä Òåëåôîí Å-mail 6

Ôàêñ

Äî äåðæàâíî¿ ïîäàòêîâî¿ ³íñïåêö³¿ (àäì³í³ñòðàö³¿) â:

7

Êîä îðãàíó ì³ñöåâîãî ì³ñöåçíàõîäæåííÿì îá'ºêòà ÊÎÀÒÓÓ

ñàìîâðÿäóâàííÿ îïîäàòêóâàííÿ

ì. Ïîëòàâà

çà çà

2

5

4

8

2

3

Îäèíèöÿ âèì³ðó - ãðí. êîï. Êîä ðÿäêà Óòðèìàíî ïîäàòêó âïîâíîâàæåíîþ îñîáîþ – ïëàòíèêîì 01 ïîäàòêó* çà áàçîâèé ïîäàòêîâèé (çâ³òíèé) ïåð³îä Ïîêàçíèêè

Óòðèìàíî ïîäàòêó âïîâíîâàæåíîþ îñîáîþ – ïëàòíèêîì ïîäàòêó* çà äàíèìè ðàí³øå ïîäàíîãî ðîçðàõóíêó, ùî óòî÷íþºòüñÿ óñüîãî (ð. 01 ðîçðàõóíêó, ùî óòî÷íþºòüñÿ) ** Ñóìà íåäîïëàòè (çàíèæåííÿ ïîäàòêîâîãî çîáîâ'ÿçàííÿ), ÿêà çá³ëüøóº ïîäàòêîâå çîáîâ'ÿçàííÿ ó çâ'ÿçêó ç âèïðàâëåííÿì ïîìèëêè (ïîìèëîê) (ð. 01 - ð. 02) ****, ÿêùî ð. 01 > ð. 02 Ñóìà ïîäàòêó, ÿêà çìåíøóº ïîäàòêîâå çîáîâ'ÿçàííÿ ó çâ'ÿçêó ç âèïðàâëåííÿì ïîìèëêè (ïîìèëîê) (ð. 02 - ð. 01) ****, ÿêùî ð. 02 > ð. 01 Ñóìà øòðàôó ***** (ð. 03) õ 5 %

Óñüîãî 3

7

5

.

0

0

-

-

.

-

-

-

-

.

-

-

-

-

.

-

-

-

-

.

-

-

02

03 04 05

Çì³ñò ïîìèëêè (ïîìèëîê) **

303

О.С. Гусакова Податковий облік ³äïîâ³äíî äî ï³äïóíêòó «á» ïóíêòó 17.2 ñòàòò³ 17 Çàêîíó Óêðà¿íè â³ä 21.12.2000 ð. ¹2181-111 «Ïðî ïîðÿäîê ïîãàøåííÿ çîáîâ'ÿçàíü ïëàòíèê³â ïîäàòê³â ïåðåä áþäæåòàìè òà äåðæàâíèìè ö³ëüîâèìè ôîíäàìè» (³ç çì³íàìè òà äîïîâíåííÿìè) äî öüîãî çâ³òíîãî ðîçðàõóíêó äîäàºòüñÿ(þòüñÿ) óòî÷íþþ÷èé(³) ðîçðàõóíîê(êè) çà «_________» (ìèíóëèé(³) ïåð³îä(è).

Äàòà çàïîâíåííÿ ðîçðàõóíêó (ää.ìì.ðððð)

Êåð³âíèê ï³äïðèºìñòâà

0

5

.

1

1

.

2

0

0

Õ

²âàíüêî Â.²._______ _______________________ (³í³ö³àëè òà ïð³çâèùå) (ï³äïèñ) Ì.Ï.

Ãîëîâíèé áóõãàëòåð

__Ñòðàøêî ².Ì. _________ _________________________ (³í³ö³àëè òà ïð³çâèùå) (ï³äïèñ)

Öÿ ÷àñòèíà ðîçðàõóíêó çàïîâíþºòüñÿ ïîñàäîâèìè îñîáàìè Äϲ (ÄÏÀ) ³äì³òêà ïðî âíåñåííÿ äàíèõ äî åëåêòðîííî¿ áàçè ïîäàòêîâî¿ çâ³òíîñò³ «____»_______________200_ð. (ï³äïèñ, ïð³çâèùå ïîñàäîâî¿ îñîáè (Äϲ)) Çà ðåçóëüòàòàìè êàìåðàëüíî¿ ïåðåâ³ðêè ðîçðàõóíêó (ïîòð³áíå ïîçíà÷èòè): ïîðóøåíü (ïîìèëîê) íå âèÿâëåíî ð. ¹_____

ñêëàäåíî àêò â³ä«___»_______________ 200 _

« ____ » ____________________ 200 _ ð. ____________________________________________ (ï³äïèñ, ïð³çâèùå ïîñàäîâî¿ îñîáè Äϲ (ÄÏÀ))

8.8. Ïîðÿäîê îá÷èñëåííÿ ì³ñöåâèõ çáîð³â Види місцевих зборів (обов’язкових платежів) визначені у “Законі про систему оподаткування” від 18.02.97 р. №77/97ВР, зі змінами та доповненнями. В Україні справляються такі місцеві збори: Š збір за паркування автотранспорту; Š ринковий збір; Š збір за видачу ордера на квартиру; 304

Розділ 8. Податковий облік місцевих податків і зборів

збір з власників собак; курортний збір; збір за участь у бігах на іподромі; збір за виграш на бігах; збір з осіб, які беруть участь у грі на тоталізаторі на іподромі; Š збір за право на використання місцевої символіки; Š збір за право на проведення кіно- і телезйомок; Š збір за проведення місцевих аукціонів, конкурсного розпродажу і лотерей; Š збір за видачу дозволу на розміщення об’єктів торгівлі та сфери послуг. Ці збори, механізм їх справляння та порядок сплати встановлюються сільськими, селищними та міськими радами. Причому за наявності об’єктів оподаткування чи умов, з якими пов’язане введення цих зборів, обов’язковими для встановлення органами місцевого самоврядування є: Š збір за паркування автотранспорту; Š ринковий збір; Š збір за видачу ордера на квартиру; Š збір з власників собак; Š збір за видачу дозволу на розміщення об’єктів торгівлі та сфери послуг. Усі ці збори перераховуються до місцевих бюджетів. Платниками збору за паркування автотранспорту є юридичні особи та громадяни, які паркують автомобілі у спеціально обладнаних і відведених для цього місцях. Цей збір сплачують водії на місці паркування. Його ставка встановлюється з розрахунку на одну годину паркування, а граничний розмір ставки не повинен перевищувати: Š 3 % неоподатковуваного мінімуму доходів громадян (0,51 грн.) —у спеціально обладнаних місцях; Š 1 % неоподатковуваного мінімуму доходів громадян (0,17 грн.) — у відведених місцях. Організації, на які рішенням органу місцевого самоврядування покладено обов’язок щодо справляння зазначеного збоŠ Š Š Š Š

305

О.С. Гусакова Податковий облік

ру, акумулюють його та перераховують до місцевого бюджету. Причому, на думку Держкомпідприємництва, платники єдиного податку не включають суми збору як цільові платежі до виручки від реалізації для обчислення єдиного податку. Збір за паркування автотранспорту має дві складові: частину, що перераховується до місцевого бюджету, і частину, що залишається в розпорядженні підприємства, яке надає послуги з паркування. Тому єдиним податком у платника такого податку обкладається лише та частина збору, що залишається в його розпорядженні. Суми збору за паркування автотранспорту, що перераховуються зазначеними організаціями до бюджету, не включаються до бази обкладення ПДВ. Деякими органами місцевого самоврядування встановлено такий порядок сплати збору за паркування автотранспорту, згідно з яким платниками цього збору визначено також осіб, які зберігають свої автомобілі на автостоянках. Однак, на думку Держкомпідприємництва, підстави для сплати цього збору є лише в разі, якщо відповідну земельну ділянку відведено під паркування автомобілів без дотримання всіх вимог щодо забезпечення їх збереження. Якщо ж ділянку відведено безпосередньо під автостоянку (з дотриманням усіх відповідних вимог та норм), підстав для сплати збору немає. Суб’єкти підприємницької діяльності — платники єдиного податку, які паркують свої автомобілі, є платниками збору за паркування автотранспорту на загальних умовах, оскільки ст. 6 Указу Президента України “Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб’єктів малого підприємництва” від 03.07.1998 р. № 727/98 (зі змінами та доповненнями) не звільняє їх від сплати цього збору. Ринковий збір є платою за торговельні місця на ринках та в павільйонах, на критих і відкритих столах, майданчиках для торгівлі з автомашин, візків, мотоциклів, ручних візків. Платниками ринкового збору є: Š юридичні особи всіх форм власності (а також їх філії, відділення, представництва та інші відокремлені підрозділи); 306

Розділ 8. Податковий облік місцевих податків і зборів

Š фізичні особи (приватні підприємці та громадяни, які не є суб’єктами підприємницької діяльності). Не сплачують ринковий збір відповідно до ст. 4 Указу Президента України “Про впорядкування механізму сплати ринкового збору” від 28.06.1999 р. № 761/99 (зі змінами та доповненнями): Š підприємства торгівлі, громадського харчування, побутового обслуговування, розташовані у стаціонарних приміщеннях (магазинах, кіосках, палатках) на території ринку; Š власні торговельно-закупівельні підрозділи ринку незалежно від займаного місця. До стаціонарних пунктів торгівлі згідно з п.7 Порядку здійснення торговельної діяльності та правил торговельного обслуговування населення, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 08.02.1995 р. № 708 (зі змінами та доповненнями), зокрема належать: Š у сфері торгівлі— магазини, що займають окремі приміщення чи будівлі та мають торговельний зал для покупців; Š у сфері громадського харчування — фабрики-кухні, фабрики-заготівельні, їдальні, ресторани, кафе, закусочні, бари, буфети тощо, які займають окремі приміщення чи будівлі та мають, як правило, зал, обладнаний столиками та стільцями для приймання їжі, а також необхідні виробничі та побутові приміщення для її приготування; Š палатки та кіоски, що займають окремі приміщення, але не мають торговельного залу для покупців (до таких не належать контейнери й розбірні, тимчасові та переносні палатки). Таким чином, підприємства, що здійснюють торгівлю на ринку в перелічених вище стаціонарних приміщеннях, а також власні торговельно-закупівельні підрозділи ринку, що здійснюють закупівлю та реалізацію сільськогосподарської продукції та інших товарів, ринковий збір не сплачують. 307

О.С. Гусакова Податковий облік

Всі фізичні особи (як суб’єкти підприємницької діяльності, так і ті, що ними не є) незалежно від займаного ними місця на ринку є платниками ринкового збору на загальних підставах. Ринковий збір справляється за кожний день торгівлі. Розмір його ставки становить: Š для фізичних осіб— від 0,05 до 0,15 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (від 0,85 грн до 2,55 грн) за кожне торговельне місце; Š для юридичних осіб — від 0,2 до 2 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (від 3,40 грн до 34 грн) за кожне торговельне місце. Торговельне місце — це площа, відведена для розміщення необхідного для торгівлі інвентарю (вагів, лотків тощо) та здійснення продажу продукції з прилавків (столів), транспортних засобів, причепів, візків (у тому числі ручних), у контейнерах, кіосках, палатках тощо. Важливо зауважити, що на сьогодні розмір торговельного місця не обмежено одним або двома погонними метрами, як це було раніше. Тому суб’єкт, який торгує на ринку та займає одне торговельне місце, сплачує ринковий збір тільки за одне місце незалежно від його розміру. На сьогодні розмір торговельного місця, як і власне правила торгівлі на ринках, установлюються органами місцевого самоврядування. Ринковий збір сплачується продавцем після проведення ветеринарно-санітарної експертизи продукції тваринного та рослинного походження до початку торгівлі. Початком торгівлі при справлянні ринкового збору вважається час, що настає через дві години після початку роботи ринку. Після закінчення двох годин з моменту початку роботи ринку ринковий збір сплачується продавцем до заняття торговельного місця. Справляння ринкового збору здійснюють касири та контролери ринку із застосуванням РРО та видачею касових чеків. 308

Розділ 8. Податковий облік місцевих податків і зборів

Юридичні та фізичні особи, які торгують на ринках та уклали з дирекцією ринку договори на оренду приміщень та інших стаціонарних пунктів торгівлі, не звільняються від сплати ринкового збору. У разі виявлення на ринку під час проведення контрольної перевірки працівниками органів державної податкової служби торгівців без касових чеків, що засвідчують сплату ринкового збору, з цих торгівців стягується штраф у сумі, еквівалентній п’яти розмірам ринкового збору, а з адміністрації ринку — у розмірі 10 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. У разі виявлення у торгівців неналежним чином оформлених з вини адміністрації ринку касових чеків адміністрація ринку за кожний випадок сплачує штраф у сумі, еквівалентній 20 неоподатковуваним мінімумам доходів громадян. Кошти, отримані ринком від сплати ринкового збору, щомісяця до 20 числа перераховуються до відповідного місцевого бюджету. Відповідальність за нарахування ринкового збору та своєчасність сплати його до місцевого бюджету покладається на адміністрацію ринку. Конкретний термін та порядок перерахування сум ринком установлюються місцевими органами самоврядування. До місцевого бюджету зараховується 100 % ринкового збору. Відповідальність за нарахування цього збору та своєчасність його сплати покладається на адміністрацію ринку. У деяких випадках за рішенням місцевих органів самоврядування частину суми зібраного ринкового збору згодом може бути повернено з місцевого бюджету ринку для розвитку його матеріально-технічної бази. Збір за видачу ордера на квартиру сплачується за послуги, пов’язані з видачею документа, що надає право на заселення такої квартири. Платниками цього збору є одержувачі ордера. Граничний розмір цього збору не повинен перевищувати 30 % неоподатковуваного мінімуму доходів громадян (5,10 грн) на момент оформлення ордера. Збір за видачу ордера на квартиру спла309

О.С. Гусакова Податковий облік

чується через установу банку до отримання ордера та перераховується до місцевого бюджету. Сплату збору підтверджує квитанція, видана установою банку. Облік надходжень збору за видачу ордера на квартиру здійснюють органи з обліку та розподілу житла. Платниками збору з власників собак є громадяни — власники собак (крім службових), які проживають у будинках державного та громадського житлового фонду, а також у приватизованих квартирах. Виняток становлять громадяни, які проживають у приватних будинках. Збір з власників собак справляється з громадян щороку органами житлово-комунального господарства. Граничний розмір збору не повинен перевищувати 10% неоподатковуваного мінімуму доходів громадян (1,70 грн) при його нарахуванні. Що стосується підприємств — власників собак, то вони цей збір не сплачують. Платниками курортного збору є громадяни, які прибули до курортної місцевості. Перелік населених пунктів, віднесених до курортних, затверджується Кабінетом Міністрів. Граничний розмір курортного збору не може перевищувати 10% неоподатковуваного мінімуму доходів громадян (1,70 грн). Від сплати цього збору звільнені окремі категорії громадян, а саме: Š діти віком до 16 років; Š інваліди та особи, які їх супроводжують; Š учасники Великої Вітчизняної війни; Š воїни-інтернаціоналісти; Š учасники ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС; Š особи, які прибули за путівками та курсівками до санаторіїв, будинків відпочинку, пансіонатів, включаючи містечка та бази відпочинку; Š особи, які прибули до курортної місцевості у службове відрядження, на навчання, постійне місце проживання, до батьків та близьких родичів; 310

Розділ 8. Податковий облік місцевих податків і зборів

Š особи, які прибули за плановими туристичними маршрутами туристично-екскурсійних установ та організацій, а також мандрують за маршрутними книжками; Š чоловіки віком 60 років і старші, жінки віком 55 років і старші. Однак на території спеціальної економічної зони туристично-рекреаційного типу “Курортополіс Трускавець” курортний збір з осіб, які прибули за путівками та курсівками до санаторіїв, будинків відпочинку, пансіонатів та інших санаторно-курортних установ, справляється на загальних умовах (п. 7 ст. 10 Закону України “Про спеціальну економічну зону туристично-рекреаційного типу “Курортополіс Трускавець” від 18.03.1999р. № 514-ХІV, зі змінами та доповненнями). Збір справляється з громадян, які прибули до курортної місцевості, за місцем їх тимчасового проживання, не пізніше трьох днів від дня прибуття. Функції справляння збору покладено на: Š адміністрації готелів та інші установи готельного типу при реєстрації тих, хто прибув; Š квартирно-посередницькі організації при направленні громадян (крім тих, які прибули за путівками туристично-екскурсійних установ та організацій) на поселення до приватних будинків і квартир. Збір за участь у бігах на іподромі сплачують юридичні особи та громадяни, які виставляють своїх коней на змагання комерційного характеру. Цей збір справляється адміністрацією іподрому до початку змагань, а його граничний розмір за кожного коня не повинен перевищувати трьох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (51 грн). Платниками збору за виграш на бігах є особи, які виграли у грі на тоталізаторі на іподромі (ст. 9 Декрету про місцеві податки і збори). Цей збір справляється адміністрацією іподромів у момент видачі виграшу. Граничний розмір цього збору не повинен перевищувати 6 % суми виграшу. 311

О.С. Гусакова Податковий облік

Треба врахувати, що сплата збору за виграш на бігах не звільняє громадянина від необхідності сплатити податок з доходів фізичних осіб із суми виграшу. Збір з осіб, які беруть участь у грі на тоталізаторі на іподромі, справляється у вигляді відсоткової надбавки до плати, установленої за участь у грі. Граничний розмір цього збору не повинен перевищувати 5 % суми такої надбавки. Платником цього збору є кожен учасник гри. А справляє збір адміністрація іподрому у момент придбання гравцем квитка на участь у грі. Під місцевою символікою розуміється герб міста чи іншого населеного пункту, назва або зображення архітектурних, історичних пам’яток. Дозвіл на її використання видається відповідним органом місцевого самоврядування. Платниками збору за право на використання місцевої символіки є юридичні особи та громадяни, які використовують цю символіку з комерційною метою. Це стосується, наприклад, підприємств, що використовують місцеву символіку в назві (дизайні упаковки) своєї продукції або у назві самого підприємства. Граничний розмір збору за право на використання місцевої символіки не повинен перевищувати: Š з фізичних осіб — суб’єктів підприємницької діяльності — 5 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (85 грн); Š з юридичних осіб —0,1 % вартості виробленої продукції, виконаних робіт, наданих послуг із використанням місцевої символіки. За роз’ясненнями ДПАУ базою обкладення зазначеним збором може бути дохід (виручка) від реалізації продукції (робіт, послуг), виробленої з використанням такої символіки, зменшений на суму ПДВ, якщо інше не встановлено рішенням відповідного органу місцевого самоврядування. Крім того виробники підакцизних товарів виключають із бази оподаткування суму акцизного збору. 312

Розділ 8. Податковий облік місцевих податків і зборів

Однак варто зауважити, що вартість реалізованої продукції (робіт, послуг) і дохід (виручка) від її реалізації — поняття різні, і в деяких випадках вартісна величина цих показників може не збігатися. Але якщо запропонований ДПАУ варіант влаштовує платника податків, то для обчислення збору за право на використання місцевої символіки він може застосовувати показник доходу (виручки) від реалізації продукції (робіт, послуг). Причому доцільно було б у цьому випадку брати показник рядка 035 “Чистий дохід (виручка) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг)” Звіту про фінансові результати (форма № 2). Платниками збору за право на проведення кіно- і телезйомок є комерційні кіно- і телеорганізації, включаючи організації з іноземними інвестиціями та зарубіжні організації, які проводять зйомки, що потребують від місцевих органів державної виконавчої влади додаткових заходів (виділення наряду міліції, оточення території зйомок тощо). Граничний розмір цього збору не повинен бути вищим за фактичні витрати на проведення зазначених заходів. Платники збору за проведення місцевих аукціонів, конкурсного розпродажу і лотерей — це юридичні особи та громадяни, які мають відповідний дозвіл на проведення таких заходів. Регіональні відділення Фонду державного майна України при проведенні аукціонного продажу сплачують цей збір на загальних умовах, якщо органи місцевого самоврядування не звільнили державні органи приватизації від сплати такого збору. Об’єктом збору за право на проведення місцевих аукціонів, конкурсного розпродажу і лотерей є вартість заявлених на місцеві аукціони, конкурсний розпродаж товарів виходячи з їх початкової ціни або суми, на яку випускається лотерея. Граничний розмір цього збору не повинен перевищувати 0,1 % вартості заявлених на місцевий аукціон, конкурсний розпродаж товарів або від суми, на яку випускається лотерея. 313

О.С. Гусакова Податковий облік

Збір за право на проведення місцевих аукціонів і конкурсного розпродажу справляється за три дні до їх проведення, а на проведення лотерей— під час отримання дозволу на випуск лотереї. Граничний розмір збору за право на проведення лотерей із кожного учасника не повинен перевищувати 3 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (51 грн). Збір за видачу дозволу на розміщення об’єктів торгівлі — це плата за оформлення та видачу дозволів на торгівлю у спеціально відведених для цього місцях (ст. 17 Декрету Кабінету Міністрів України про місцеві податки і збори). Цей збір справляється з юридичних осіб та громадян, які реалізують сільськогосподарську, промислову продукцію та інші товари залежно від площі торговельного місця, його територіального розміщення і виду продукції. Граничний розмір цього збору не повинен перевищувати: Š 20 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (340 грн) — для суб’єктів, які постійно здійснюють торгівлю у спеціально відведених місцях; Š одного неоподатковуваного мінімуму доходів громадян на день (17 грн.) — за разову торгівлю Термін дії дозволу на розміщення об’єктів торгівлі чинним законодавством не встановлено. Тому органи місцевого самоврядування у межах своїх повноважень самостійно встановлюють термін дії дозволу та порядок його отримання шляхом затвердження положення про зазначений збір. При цьому в багатьох регіонах України цей термін установлено в межах одного року. Із таким станом справ повністю згодна ДПАУ: у листі від 09.04.2003 р. № 3975/6/15-4416 головний податковий орган відзначає, що видача безстрокових дозволів на розміщення об’єктів торгівлі або видача їх разово недоцільна з погляду перспектив розвитку населених пунктів, тому рішення, прийняті органами місцевого самоврядування, не суперечать нормам чинного законодавства. 314

Розділ 8. Податковий облік місцевих податків і зборів

Проте Держкомпідприємництва у своєму листі від 19.10.2004 р. № 7197 наполягає на тому, що збір за видачу дозволу на розміщення об’єктів торгівлі має сплачуватися за кожний об’єкт один раз при видачі такого дозволу, а не щороку або щокварталу. У деяких регіонах України необхідність отримання дозволу на розміщення об’єктів сфери послуг установлено. Тому перед початком своєї діяльності підприємству потрібно з’ясувати в місцевій раді, чи приймалося рішення про отримання дозволу на розміщення об’єктів сфери послуг. Якщо отримання такого дозволу передбачено рішенням органу місцевого самоврядування, отримати дозвіл необхідно, але без сплати збору. Що стосується платників єдиного податку, то їх звільнено від сплати збору за видачу дозволу на розміщення об’єктів торгівлі та сфери послуг. Проте отримати дозвіл на розміщення об’єктів торгівлі єдиноподатники повинні. Платники місцевих зборів самостійно розраховують суми податкових зобов’язань на підставі рішень органів місцевого самоврядування. Терміни сплати податкових зобов’язань і подання звітності встановлюються рішенням органу місцевого самоврядування. Так, якщо базовий податковий (звітний) період для місцевого збору дорівнює календарному місяцю, то відповідний розрахунок необхідно подати до податкового органу не пізніше 20 числа місяця, наступного за звітним. Якщо базовий податковий (звітний) період дорівнює календарному кварталу, податковий розрахунок подається: Š за І квартал — не пізніше 10 травня; Š за II квартал — не пізніше 9 серпня; Š за ІІІ квартал не пізніше 9 листопада; Š за IV квартал не пізніше 9 лютого. У разі встановлення органом місцевого самоврядування базового податкового (звітного) періоду, що дорівнює календарному року, податковий розрахунок подається не пізніше 1 березня наступного за звітним року. 315

О.С. Гусакова Податковий облік

Суми нарахованих (сплачених) місцевих зборів підприємства включають до складу валових витрат звітного періоду. У бухгалтерському обліку витрати на сплату місцевих зборів у загальному випадку відносяться до адміністративних витрат відповідно до п. 18 П(С)БО 16 і відображаються на рахунку 92 “Адміністративні витрати”. Водночас витрати на сплату таких місцевих зборів, як ринковий збір і збір за видачу дозволу на розміщення об’єктів торгівлі та сфери послуг, цілком може бути віднесено до витрат на збут згідно з п. 19 П(С)БО 16 із відображенням їх на рахунку 93 “Витрати на збут”. Щодо суб’єктів, які акумулюють суми зборів, то їм доцільно відкрити окремий субрахунок, який дозволив би виділяти ці суми.

8.9. Òåñòîâ³ çàâäàííÿ Ïåðåâ³ðòå ñåáå Завдання 8.6. Чи повинно підприємство, що перейшло на спрощену систему оподаткування за ставкою 10%, сплачувати збір за видачу дозволу на розміщення об’єктів торгівлі: 1. Так. 2. Отримання дозволу не передбачене. 3. Дозвіл отримується безплатно. Завдання 8.7. Чи повинні відділення поштового зв’язку при використанні ними місцевої символіки на знаках поштової оплати сплачувати збір за право використання місцевої символіки до місцевого бюджету: 1. Збір не повинен сплачуватись. 2. Збір не сплачується, якщо випуски не мають комерційної мети. 3. Збір необхідно сплатити. 316

Розділ 8. Податковий облік місцевих податків і зборів

Завдання 8.8. Чи повинно підприємство придбати дозвіл і сплатити збір за видачу дозволу на розміщення об’єктів торгівлі за товарний склад: 1. Ні. 2. Не повинно, якщо з цього складу не здійснюється реалізація товарів. 3. Так.

8.10.Âèð³øåííÿ òåñòîâèõ çàâäàíü Обґрунтування правильної відповіді за завданням 8.6. Статтею 17 Декрету Кабінету Міністрів України від 20.05.93 р. № 56-93 “Про місцеві податки і збори” визначено, що збір за видачу дозволу на розміщення об’єктів торгівлі — це плата за оформлення та видачу дозволів на торгівлю у спеціально відведених для цього місцях. Проте відповідно до ст. 6 Указу Президента України від 03.07.1998 р. № 727 “Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб’єктів малого підприємництва” в редакції Указу Президента України від 28.06.1999 р. № 746 суб’єкт малого підприємництва, який сплачує єдиний податок, не є платником окремих видів податків і зборів (обов’язкових платежів), зокрема збору за видачу дозволу на розміщення об’єктів торгівлі та сфери послуг. Отже, суб’єктів підприємницької діяльності — платників єдиного податку звільнено від сплати збору за видачу дозволу на розміщення об’єктів торгівлі та сфери послуг, але не від обов’язкового отримання такого дозволу. Таким чином, суб’єкти підприємницької діяльності — платники єдиного податку повинні отримати дозвіл на розміщення об’єктів торгівлі та сфери послуг відповідно до чинного законодавства безплатно. Обґрунтування правильної відповіді за завданням 8.7. Представники ДПАУ вважають: оскільки на знаках поштової оплати, випуск яких здійснюється за тематикою, погодже317

О.С. Гусакова Податковий облік

ною з редакційно-художньою радою, склад якої затверджується КМУ, відображаються державний устрій України, флора та фауна, історичне минуле та культурна спадщина українського народу (включаючи і місцеву символіку), і ці випуски не мають комерційної мети, дозвіл на використання місцевої символіки на виготовлення таких знаків поштової оплати одержувати не потрібно. Відповідно збір за право на використання місцевої символіки в цьому випадку не справляється. Однак, якщо поштові марки (блоки), в тематиці яких використано місцеву символіку регіонів розташування підприємств поштового зв’язку — замовників таких марок (блоків), застосовуються не як знаки поштової оплати, а продаються як колекційний філателістичний матеріал, об’єднанню поштового зв’язку необхідно отримати дозвіл на використання місцевої символіки і сплатити збір за право на її використання до переоцінки та передачі цих марок у продаж. Це пов’язане з тим, що продаж таких марок (блоків) має ознаки комерційної мети. Обґрунтування правильної відповіді за завданням 8.8. Згідно із ч. 1 ст. 17 Декрету Кабінету Міністрів України від 20.05.93 р. № 56-93 “Про місцеві податки та збори” збір за видачу дозволу на розміщення об’єктів торгівлі — це плата за оформлення та видачу дозволів на торгівлю у спеціально відведених для цього місцях. Відповідно до ч. 2 ст. 17 цього Декрету збір за видачу дозволу на торгівлю справляється з юридичних осіб і громадян, які реалізують сільськогосподарську, промислову продукцію та інші товари залежно від площі торгового місця, його територіального розміщення та виду продукції. Згідно із пунктом 5 Порядку заняття торговельною діяльністю і правил торговельного обслуговування населення, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 08.02.1995 р. № 108 торговельна діяльність може здійснюватися у сферах роздрібної та оптової торгівлі, а також у торговельно-виробничій (громадське харчування) сфері. 318

Розділ 8. Податковий облік місцевих податків і зборів

Господарюючі суб’єкти для заняття торговельною діяльністю можуть мати: 1) у сфері оптової торгівлі: оптові бази — основні господарські підприємства оптової торгівлі, що здійснюють оптові закупівлі та поставки (продаж) товарів і надають торговельні послуги підприємствам і організаціям роздрібної торгівлі, громадського харчування та іншим суб’єктам підприємницької діяльності; 2) товарні склади, склади-холодильники — відокремлені або спеціально пристосовані приміщення для зберігання та переробки товарних запасів. Отже, у чинному законодавстві України не закріплено визначення об’єкта торгівлі. На думку Держпідприємництва України, товарний склад не відноситься до об’єктів торгівлі, якщо з нього безпосередньо не здійснюється реалізація товарів, а ці складські приміщення використовуються виключно для зберігання товарів.

319

Ðîçä³ë 9. Ïîäàòêîâèé îáë³ê ó ñóá’ºêò³â ìàëîãî á³çíåñó, ùî çàñòîñîâóþòü ñïðîùåíó ñèñòåìó îïîäàòêóâàííÿ 9.1. Âèçíà÷åííÿ ñóá’ºêò³â ìàëîãî ï³äïðèºìíèöòâà Відповідно до Закону України “Про державну підтримку малого підприємництва” від 19.10.2000 р., №2063-III держава здійснює підтримку суб’єктів малого підприємництва незалежно від форми власності з метою якнайшвидшого виходу з економічного кризи та створення умов для впровадження ринкових реформ в України. Відповідно до ст.1 цього Закону суб’єктами малого підприємництва є: фізичні особи, зареєстровані як суб’єкти підприємницької діяльності, юридичні особи — суб’єкти підприємницької діяльності будь-якої організаційно-правової форми та форми власності, в яких середньооблікова чисельність працюючих за звітній період (календарний рік) не перевищує 50 осіб та обсяг річного валового доходу не перевищує 500000 євро. Середньооблікова чисельність працюючих визначається з урахуванням усіх працівників, у тому числі тих, що працюють за договорами та за сумісництвом, а також працівників представництв, філій, відділень та інших відокремлених підрозділів. Стаття 2 Закону України “Про державну підтримку малого підприємництва” визначає сферу дії цього закону, яка поширюється на суб’єктів малого підприємництва незалежно від форми власності, у тому числі тих, що здійснюють діяльність у галузі сільського господарства. Дія цього Закону не поширюється на довірчі товариства, страхові компанії, банки, ломбарди, інші фінансово-кредитні та небанківські фінансові установи — суб’єкти підприємницької діяльності, які проводять діяльність у сфері грального бізнесу, здійснюють обмін іноземної валюти, які є виробниками та імпортерами підакцизних товарів, а також суб’єкти підприємницької діяльності, у ста320

Розділ 9. Податковий облік у суб’єктів малого бізнесу ...

тутному фонді яких частка вкладів, що належить юридичним особам — засновникам та учасникам цих суб’єктів, які не є суб’єктами малого підприємництва, перевищує 25%. Метою державної підтримки малого підприємництва є створення умов для позитивних структурних змін в економіці України, сприяння формуванню і розвитку малого підприємництва, становлення малого підприємництва як провідної сили в подоланні негативних процесів в економіці та забезпеченні сталого позитивного розвитку суспільства, підтримки вітчизняних виробників. Для суб’єктів малого підприємництва в порядку, встановленому законодавством України, може застосовуватись спрощена система оподаткування обліку та звітності, яка передбачає заміну сплати певних податків і зборів (обов’язкових платежів) сплатою єдиного податку, застосування спрощеного бухгалтерського обліку і звітності. Порядок впровадження визначається чинним законодавством. Ця система може застосовуватися поряд з діючою загальною системою оподаткування, бухгалтерського обліку та звітності, передбаченою законодавством, на вибір суб’єкта малого підприємництва. Указ Президента України “Про спрощену систему оподаткування обліку та звітності суб’єктів малого підприємництва” в редакції від 28.06.1999 р. №746/99 (зі змінами та доповненнями) встановлює порядок запровадження спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності суб’єктів малого підприємництва. На цю систему можуть перейти: фізичні особи, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і у трудових відносинах з якими, включаючи членів їх сімей, протягом року перебуває не більше 10 осіб та обсяг виручки яких від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) за рік не перевищує 500 тис. грн; юридичні особи — суб’єкти підприємницької діяльності будь-якої організаційноправової форми та форми власності, в яких за рік середньооблікова чисельність працюючих не перевищує 50 осіб і обсяг виручки яких від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) за рік не перевищує 1 млн грн. 321

О.С. Гусакова Податковий облік

Середньооблікова чисельність працюючих визначається за методикою, затвердженою органами статистики, з урахуванням усіх працівників підприємства, у тому числі тих, що працюють за договорами та за сумісництвом, а також працівників представництв, філій, відділень та інших відособлених підрозділів. Виручкою від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) вважається сума, фактично отримана на розрахунковий рахунок або (та) в касу за здійснення операцій з продажу продукції (товарів, робіт, послуг). Юридичні особи, які перейшли на спрощену систему оподаткування, не мають права застосовувати інший спосіб розрахунків за відвантажену продукцію, крім готівкового та безготівкового розрахунків коштами. У разі виявлення у платників єдиного податку проведення бартерних угод, їх переводять на загальну систему оподаткування з наступного звітного періоду (кварталу). При цьому сума бартерної угоди оподатковується згідно з Законом України “Про оподаткування прибутку підприємств” від 22.05.97 р. №283/97-ВР( із змінами і доповненнями). Суб’єкт підприємницької діяльності — юридична особа, яка перейшла на спрощену систему оподаткування, обліку та звітності, самостійно обирає одну з наступних ставок єдиного податку: Š 6 відсотків суми виручки від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) без урахування акцизного збору у разі сплати податку на додану вартість згідно з Законом України “Про податок на додану вартість”; Š 10 відсотків суми виручки від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг), за винятком акцизного збору, у разі включення податку на додану вартість до складу єдиного податку. Для переходу на спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб’єкт малого підприємництва подає письмову заяву до органу державної податкової служби за місцем державної реєстрації. 322

Розділ 9. Податковий облік у суб’єктів малого бізнесу ...

Суб’єкт малого підприємництва — юридична особа обов’язково зазначає, яку ставку єдиного податку ним обрано. Заява подається не пізніше ніж за 15 днів до початку наступного звітного (податкового) періоду (кварталу) за умови сплати всіх установлених податків та обов’язкових платежів за попередній звітний (податковий) період. Рішення про перехід на спрощену систему оподаткування, обліку та звітності може бути прийняте не більше одного разу за календарний рік. Орган державної податкової служби зобов’язаний протягом десяти робочих днів видати безоплатно свідоцтво про право сплати єдиного податку або надати письмову мотивовану відмову. Згідно з “Порядком видачі свідоцтва про право сплати єдиного податку суб’єктом малого підприємництва — юридичною особою”, затвердженим наказом ДПАУ від 13.10.1998 р. № 476 (зі змінами та доповненнями). Свідоцтво надається суб’єкту малого підприємництва терміном на один рік і є документом суворої звітності. Орган державної податкової служби, що видає Свідоцтво, реєструє його в журналі обліку видачі свідоцтв, де вказується повна назва й місцезнаходження юридичної особи, номер та серія Свідоцтва, дата його видачі та термін дії. Відмову від застосування спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності й повернення до раніше встановленої системи оподаткування суб’єкт малого підприємництва може здійснювати з початку наступного звітного (податкового) періоду (кварталу) в разі подання відповідної заяви до органів державної податкової служби не пізніше ніж за 15 днів до закінчення попереднього звітного (податкового) періоду (кварталу). Після закінчення терміну дії Свідоцтва на право сплати єдиного податку, відмови від застосування спрощеної системи оподаткування, а також у разі ліквідації суб’єкта малого підприємництва — юридичної особи у встановленому законодавством порядку Свідоцтво підлягає поверненню до органу державної податкової служби, який його видав. 323

О.С. Гусакова Податковий облік

Суб’єкт малого підприємництва, який сплачує єдиний податок, не є платником певних податків і зборів (обов’язкових платежів). Наприклад: Š податку на додану вартість, крім випадку, коли юридична особа обрала спосіб оподаткування доходів за єдиним податком за ставкою 6 відсотків; Š податку на прибуток підприємств; Š плати (податку) за землю; Š внесків до фондів соціального страхування на випадок безробіття та тимчасової втрати працездатності (для роботодавців); Š комунального податку; Š збору на обов’язкове державне пенсійне страхування; Š збору за видачу дозволу на розміщення об’єктів торгівлі та сфери послуг; Š плати за патенти згідно із Законом України “Про патентування деяких видів підприємницької діяльності” тощо. В той же час суб’єкти малого бізнесу, що обрали спрощену систему оподаткування, повинні платити до бюджету відповідні податки і збори (загальнодержавні, зазначені в табл. 9.1). Малі підприємства, що перейшли на сплату єдиного податку за ставкою 6 % чи 10%, повинні сплачувати і певні місцеві податки й збори (табл. 9.2). Відділення Державного казначейства України наступного дня після надходження коштів, сплачених суб’єктами, що обрали спрощену систему оподаткування, перераховують суми єдиного податку у таких розмірах: Š до місцевого бюджету — 43 відсотки; Š до Пенсійного фонду України — 42 відсотки; Š на обов’язкове соціальне страхування — 15 відсотків (у тому числі до фонду соціального страхування на випадок безробіття — 4 відсотки) для відшкодування витрат, які здійснюються відповідно до законодавства у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності, а також витрат, зумовлених народженням та похованням. 324

Çâ³òí³ñòü, ïåðåäÎáîâ’ÿçêîâ³ Ñòðîêè ñïëàòè ïîäàòêó / áà÷åíà çà öèì Ñòðîêè ïîäàííÿ ïîäàòêè ³ çáîÏëàòíèê ïîäàòêîì / çáîðîì çáîðó (îáîâ’ÿçêîâîãî ðè, âñòàíîâçâ³òíîñò³ (îáîâ’ÿçêîâèì ïëàòåæó) ëåí³ â Óêðà¿í³ ïëàòåæåì) 1 2 3 4 5 Çàãàëüíîäåðæàâí³ ïîäàòêè ³ çáîðè (îáîâ’ÿçêîâ³ ïëàòåæ³), âñòàíîâëåí³ ñò. 14 Çàêîíó Óêðà¿íè «Ïðî ñèñòåìó îïîäàòêóâàííÿ» â³ä 25.06.1991 ð. ¹ 1251 – Õ²² Ïîäàòîê íà Ïîäàòêîâà äåêëà- Ïðîòÿãîì 20 êàëåíäàð- Ïîì³ñÿ÷íî àáî ùîêâàðòàëó Îáîâ'ÿçêîâî ðåºñòðóþòüäîäàíó âàðò³ñòü ðàö³ÿ ç ïîäàòêó íà íèõ äí³â, íàñòóïíèõ çà ïðîòÿãîì 10 êàëåíäàðíèõ ñÿ ïëàòíèêàìè äîäàíó âàðò³ñòü îñòàíí³ì êàëåíäàðíèì äí³â, – þðèäè÷í³ îñîáè, ÿê³ äíåì çâ³òíîãî (ïîäàò- íàñòóïíèõ çà îñòàíí³ì êàëå- îáðàëè ñòàâêó ºäèíîãî êîâîãî) ì³ñÿöÿ, ÿêùî íäàðíèì äíåì ãðàíè÷íîãî ïîäàòêó 6%; çâ³òíèé ïåð³îä – ì³- ñòðîêó ïîäàííÿ äåêëàðàö³¿ – ò³, õòî çàéìàºòüñÿ ñÿöü; (ïï. 5.3.1 Çàêîíó ¹2181) ðåàë³çàö³ºþ êîíô³ñêîâàÏðîòÿãîì 40 êàëåíäàðíîãî ìàéíà íèõ äí³â, íàñòóïíèõ çà îñòàíí³ì êàëåíäàðíèì Ìîæíà äîáðîâ³ëüíî çàðåäíåì çâ³òíîãî (ïîäàòºñòðóâàòèñÿ ïëàòíèêîì êîâîãî) êâàðòàëó, ÿêùî ÏÄ çâ³òíèé ïåð³îä – êâàðòàë – – Ïðè ìèòíîìó îôîðìëåíí³ ²ìïîðòåðè òîâàð³â. òîâàðó, ùî ââîçèòüñÿ

Таблиця 9.1 Податки та збори, які сплачують суб’єкти підприємницької діяльності на єдиному податку

Розділ 9. Податковий облік у суб’єктів малого бізнесу ...

325

326 –

–

–

Äåðæìèòî

–

Ïðîòÿãîì 20 êàëåíäàðíèõ äí³â, íàñòóïíèõ çà îñòàíí³ì êàëåíäàðíèì äíåì çâ³òíîãî (ïîäàòêîâîãî) ì³ñÿöÿ, â ÿêîìó âèïëà÷åíî äèâ³äåíäè

Ïîäàòêîâèé ðîçðàõóíîê ðåçèäåíòà, ÿêèé âèïëà÷óº äèâ³äåíäè ïëàòíèêàì ïîäàòêó ç äîõîä³â ô³çè÷íèõ îñ³á

Ðåçèäåíò, ùî âèïëà÷óº äèâ³äåíäè ô³çè÷íèì îñîáàì – ïëàòíèêàì ïîäàòêó ç äîõîä³â

5 Åì³òåíò êîðïîðàòèâíèõ ïðàâ, ÿêèé º ðåçèäåíòîì ³ âèïëà÷óº äèâ³äåíäè

Ïðè ïåðåòèí³ òîâàðîì Óñ³ þðèäè÷í³ ³ ô³çè÷í³ êîðäîíó ³ îñîáè ïðè ïåðåì³ùåíí³ ñêëàäàíí³ ìèòíî¿ äåêëàðà- òîâàð³â ÷åðåç ìèòíèé ö³¿ êîðäîí Óêðà¿íè (ÿê ïðè ââåçåíí³, òàê ³ ïðè âèâåçåíí³) Äî ïîäàííÿ çàÿâè àáî â÷è- Ô³çè÷í³ òà þðèäè÷í³ îñîíåííÿ ä³é, çà ÿê³ éîãî ñïðà- áè çà â÷èíåííÿ â ¿õ ³íòåâëÿþòü, à ó ïåâíèõ âèïàä- ðåñàõ ä³é òà âèäà÷ó äîêóêàõ – ïðè âèäà÷³ äîêóìåí- ìåíò³â, ùî ìàþòü þðèäèò³â ÷íå çíà÷åííÿ, óïîâíîâàæåíèìè íà òå îðãàíàìè (ñóäàìè, íîòàð³óñàìè)

Îäíî÷àñíî ç âèïëàòîþ äèâ³äåíä³â, àëå íå ï³çí³øå 30 êàëåíäàðíèõ äí³â, íàñòóïíèõ çà îñòàíí³ì êàëåíäàðíèì äíåì ì³ñÿöÿ, â ÿêîìó ¿õ íàðàõîâàíî

3 4 Ùîêâàðòàëó äî 20 ÷èñëà Äî âèïëàòè äèâ³äåíä³â àáî ì³ñÿöÿ, íàñòóïíîãî çà îäíî÷àñíî ç íåþ çâ³òíèì (ïîäàòêîâèì) êâàðòàëîì

2 Ðîçðàõóíîê ñïëàòè ºäèíîãî ïîäàòêó ñóá'ºêòîì ìàëîãî ï³äïðèºìíèöòâà – þðèäè÷íîþ îñîáîþ

1 Ïîäàòîê íà ïðèáóòîê ï³äïðèºìñòâ (â ÷àñòèí³ îïîäàòêóâàííÿ äèâ³äåíä³â) Ïîäàòîê ç äîõîä³â ô³çè÷íèõ îñ³á (â ÷àñòèí³ îïîäàòêóâàííÿ äèâ³äåíä³â, ùî âèïëà÷óþòüñÿ ô³çè÷í³é îñîá³) Ìèòî

Продовження табл. 9.1

О.С. Гусакова Податковий облік

2 3 4 Äëÿ þðèäè÷íèõ Þðèäè÷íîþ îñîáîþ – îñ³á – ïîäàòêîâèé ùîì³ñÿöÿ ïðîòÿãîì 30 ðîçðàõóíîê çåìåëüêàëåíäàðíèõ äí³â, íàñòóïÄî 1 ëþòîãî çâ³òíîãî íèõ çà îñòàíí³ì êàëåíäàðíîãî ïîäàòêó; Äëÿ ô³çè÷íèõ îñ³á ðîêó íèì äíåì çâ³òíîãî (ïîäàòçâ³òíîñò³ íå êîâîãî) ì³ñÿöÿ; ïåðåäáà÷åíî; – ô³çè÷íîþ îñîáîþ – ð³âíèìè ÷àñòèíàìè äî 15 ñåðïíÿ ³ 15 ëèñòîïàäà Äëÿ þðèäè÷íèõ îñ³á – ïîäàòêîâà äåêëàðàö³ÿ îðåíäíî¿ ïëàòè çà çåìåëüí³ ä³ëÿíêè äåðæàâíî¿ ³ êîìóíàëüíî¿ âëàñíîñò³; Äëÿ ô³çè÷íèõ îñ³á çâ³òíîñò³ íå ïåðåäáà÷åíî Çá³ð çà çàáðóä- Ïîäàòêîâèé ðîçðà- Ùîêâàðòàëó ïðîòÿãîì Ïðîòÿãîì 10 êàëåíäàðíèõ íåííÿ íàâêîõóíîê çáîðó çà çà- 40 êàëåíäàðíèõ äí³â, äí³â, íàñòóïíèõ çà îñòàíëèøíüîãî ïðè- áðóäíåííÿ íàâêî- íàñòóïíèõ çà îñòàíí³ì í³ì äíåì ãðàíè÷íîãî ñòðîðîäíîãî ñåðå- ëèøíüîãî ïðèðîä- êàëåíäàðíèì äíåì çâ³ò- êó ïîäàííÿ ïîäàòêîâîãî äîâèùà íîãî ñåðåäîâèùà íîãî (ïîäàòêîâîãî) êâà- ðîçðàõóíêó ðòàëó

1 Ïëàòà çà çåìëþ (çåìåëüíèé ïîäàòîê ³ îðåíäíà ïëàòà çà çåìåëüí³ ä³ëÿíêè äåðæàâíî¿ òà êîìóíàëüíî¿ âëàñíîñò³)

Þðèäè÷í³ ³ ô³çè÷í³ îñîáè, ÿê³ çä³éñíþþòü âèêèäè òà ñêèäè çàáðóäíþþ÷èõ ðå÷îâèí ó íàâêîëèøíº ïðèðîäíå ñåðåäîâèùå ³ ðîçì³ùóþòü â³äõîäè

Îðåíäíó ïëàòó çà çåìëþ ñïëà÷óþòü îðåíäàð³ (íåçàëåæíî â³ä ôîðìè âëàñíîñò³ òà ñèñòåìè îïîäàòêóâàííÿ) çåìåëüíèõ ä³ëÿíîê, ùî çíàõîäÿòüñÿ ó äåðæàâí³é ³ êîìóíàëüí³é âëàñíîñò³

5 Ñóá’ºêòè ìàëîãî á³çíåñó íà ñïðîùåí³é ñèñòåì³ îïîäàòêóâàííÿ ñïëà÷óþòü çåìåëüíèé ïîäàòîê ó òîìó ðàç³, êîëè íå âèêîðèñòîâóþòü çåìëþ ó ñâî¿é ï³äïðèºìíèöüê³é ä³ÿëüíîñò³

Продовження табл. 9.1

Розділ 9. Податковий облік у суб’єктів малого бізнесу ...

327

328

Þðèäè÷í³ îñîáè ïîäàþòü Ðîçðàõóíîê ñóìè ïîäàòêó ç âëàñíèê³â òðàíñïîðòíèõ çàñîá³â òà ³íøèõ ñàìîõ³äíèõ ìàøèí ³ ìåõàí³çì³â;

Ïîäàòîê ç âëàñíèê³â òðàíñïîðòíèõ çàñîá³â òà ³íøèõ ñàìîõ³äíèõ ìàøèí ³ ìåõàí³çì³â

3 Ùîêâàðòàëó ïðîòÿãîì 40 êàëåíäàðíèõ äí³â, íàñòóïíèõ çà îñòàíí³ì êàëåíäàðíèì äíåì çâ³òíîãî (ïîäàòêîâîãî) êâàðòàëó

Ïðîòÿãîì 60 êàëåíäàðíèõ äí³â ï³ñëÿ îñòàííüîãî êàëåíäàðíîãî äíÿ çâ³òíîãî (ïîäàòêîâîãî) ðîêó; çà íîâîçàðåºñòðîâàíèì òðàíñïîðòîì – ïðîòÿãîì 10 äí³â ï³ñëÿ éîãî äåðÄëÿ ô³çè÷íèõ îñ³á æàâíî¿ ðåºñòðàö³¿ çâ³òíîñò³ íå ïåðåäáà÷åíî

2 Ðîçðàõóíîê çáîðó çà ãåîëîãîðîçâ³äóâàëüí³ ðîáîòè, âèêîíàí³ çà ðàõóíîê äåðæàâíîãî áþäæåòó

1 Çá³ð çà ãåîëîãîðîçâ³äóâàëüí³ ðîáîòè, âèêîíàí³ çà ðàõóíîê äåðæáþäæåòó

4 Ñïëà÷óþòü àâàíñîâ³ êâàðòàëüí³ âíåñêè äî 20 ÷èñëà òðåòüîãî ì³ñÿöÿ çâ³òíîãî êâàðòàëó ³ äî 20 ÷èñëà ì³ñÿöÿ, íàñòóïíîãî çà çâ³òíèì êâàðòàëîì. Îñòàòî÷íèé ðîçðàõóíîê ïðîâîäÿòü ïðîòÿãîì 10 êàëåíäàðíèõ äí³â, íàñòóïíèõ çà îñòàíí³ì äíåì ãðàíè÷íîãî ñòðîêó ïîäàííÿ çâ³òó Þðèäè÷í³ îñîáè – ùîêâàðòàëó ð³âíèìè ÷àñòèíàìè äî 15 ÷èñëà ì³ñÿöÿ, íàñòóïíîãî çà çâ³òíèì êâàðòàëîì; çà íîâîïðèäáàí³ àâòîìîá³ë³: — çà êâàðòàë, ó ÿêîìó â³äáóâàºòüñÿ äåðæàâíà ðåºñòðàö³ÿ, – ïåðåä íåþ, à äàë³ – ó çàãàëüíîìó ïîðÿäêó. Ô³çè÷í³ îñîáè – ïåðåä ïåðåðåºñòðàö³ºþ ³ ïåðåðåºñòðàö³ºþ òðàíñïîðòíèõ çàñîá³â, à òàêîæ ïåðåä òåõí³÷íèì îãëÿäîì ùîðîêó àáî 1 ðàç íà 2 ðîêè, àëå íå ï³çí³øå ïåðøîãî ï³âð³÷÷ÿ

Þðèäè÷í³ ³ ô³çè÷í³ îñîáè, ÿê³ ìàþòü çàðåºñòðîâàí³ â Óêðà¿í³ çã³äíî ³ç çàêîíîäàâñòâîì âëàñí³ òðàíñïîðòí³ çàñîáè (êîë³ñí³ òðàêòîðè; ñ³äåëüí³ òÿãà÷³; àâòîìîá³ë³, ïðèçíà÷åí³ äëÿ ïåðåâåçåííÿ íå ìåíøå 10 îñ³á; ëåãêîâ³, âàíòàæí³ ³ ñïåö³àëüí³ àâòîìîá³ë³; ìîòîöèêëè òîùî)

5 Óñ³ êîðèñòóâà÷³ íàäð íåçàëåæíî â³ä ôîðìè âëàñíîñò³, ùî äîáóâàþòü êîðèñí³ êîïàëèíè íà ðîçì³ùåíèõ â ìåæàõ Óêðà¿íè, ¿¿ êîíòèíåíòàëüíîãî øåëüôó ³ âèêëþ÷íî¿ (ìîðñüêî¿) åêîíîì³÷íî¿ çîíè ðîäîâèùàõ

Продовження табл. 9.1

О.С. Гусакова Податковий облік

2 –

Çá³ð íà ðîçâèòîê âèíîãðàäàðñòâà, ñàä³âíèöòâà òà õìåëÿðñòâà

Çâ³ò ïðî ñóìè íàðàõîâàíîãî çáîðó íà ðîçâèòîê âèíîãðàäàðñòâà, ñàä³âíèöòâà òà õìåëÿðñòâà

Çâ³ò ïðî íàðàõóâàííÿ òà ñïëàòó çáîðó íà îáîâ'ÿçêîâå äåðæàâíå ïåíñ³éíå ñòðàõóâàííÿ çà îïåðàö³ÿìè ïðîäàæó þâåë³ðíèõ âèðîá³â ³ç çîëîòà (êð³ì îáðó÷îê), ïëàòèíè òà äîðîãîö³ííîãî êàì³ííÿ Çá³ð íà îáîâ'ÿç– êîâå äåðæàâíå ïåíñ³éíå ñòðàõóâàííÿ –

1 Çá³ð íà îáîâ'ÿçêîâå äåðæàâíå ïåíñ³éíå ñòðàõóâàííÿ Çá³ð íà îáîâ'ÿçêîâå äåðæàâíå ïåíñ³éíå ñòðàõóâàííÿ

Ïåðåä ðåºñòðàö³ºþ àâòîìîá³ëÿ â îðãàíàõ Äåðæàâòî³íñïåêö³¿ Ïåðåä íîòàð³àëüíèì çàñâ³ä÷åííÿì äîãîâîðó êóï³âë³ïðîäàæó àáî ðåºñòðàö³ºþ éîãî íà á³ðæ³ Ïðîòÿãîì 10 êàëåíäàðíèõ äí³â, íàñòóïíèõ çà îñòàíí³ì äíåì ãðàíè÷íîãî ñòðîêó ïîäàííÿ çâ³òó

–

Ùîì³ñÿöÿ ïðîòÿãîì 20 êàëåíäàðíèõ äí³â, íàñòóïíèõ çà îñòàíí³ì êàëåíäàðíèì äíåì çâ³òíîãî ì³ñÿöÿ

–

Ïðîòÿãîì íàñòóïíîãî ðîáî÷îãî äíÿ, ÿêùî ñóìà çáîðó çà ðîáî÷èé äåíü äîð³âíþº àáî ïåðåâèùóº 50 ãðí. ßêùî æ âîíà ìåíøå, òî ïåðåðàõóâàííÿ ïðîâîäÿòü òîãî ñàìîãî äíÿ, êîëè âîíà äîñÿãíå çàçíà÷åíîãî ðîçì³ðó

Ñóá’ºêòè ìàëîãî ï³äïðèºìíèöòâà íåçàëåæíî â³ä ôîðìè âëàñíîñò³, ÿê³ ðåàë³çóþòü â îïòîâî-ðîçäð³áí³é òîðãîâåëüí³é ìåðåæ³ àëêîãîëüí³ íàïî¿ òà ïèâî

Îñîáè, ÿê³ îäåðæóþòü ïðàâî âëàñíîñò³ íà ëåãêîâ³ àâòîìîá³ë³ Îñîáè, ÿê³ ïðèäáàâàþòü íåðóõîìå ìàéíî

Ñóá’ºêòè ï³äïðèºìíèöüêî¿ ä³ÿëüíîñò³, ùî òîðãóþòü þâåë³ðíèìè âèðîáàìè ³ç çîëîòà (êð³ì îáðó÷îê), ïëàòèíè ³ äîðîãîö³ííîãî êàì³ííÿ

4 5 Îäíî÷àñíî ç ïîäàííÿì Îñîáè, ÿê³ êóïóþòü áåçãîçàÿâè íà êóï³âëþ âàëþòè ò³âêîâó âàëþòó

Ùîêâàðòàëó äî 20 ÷èñëà ì³ñÿöÿ, íàñòóïíîãî çà îñòàíí³ì ì³ñÿöåì çâ³òíîãî êâàðòàëó

3 –

Продовження табл. 9.1

Розділ 9. Податковий облік у суб’єктів малого бізнесу ...

329

330

2 –

Ïîäàòêîâà äåêëàðàö³ÿ ïðî çá³ð çà âèêîðèñòàííÿ ðàä³î÷àñòîòíîãî ðåñóðñó Óêðà¿íè

Ïîäàòêîâèé ðîçðàõóíîê çáîðó çà ïðîâåäåííÿ ãàñòðîëüíèõ çàõîä³â

1 ªäèíèé çá³ð, ùî ñïëà÷óºòüñÿ â ïóíêòàõ ïðîïóñêó ÷åðåç äåðæàâíèé êîðäîí Óêðà¿íè

Çá³ð çà âèêîðèñòàííÿ ðàä³î÷àñòîòíîãî ðåñóðñó Óêðà¿íè

Çá³ð çà ïðîâåäåííÿ ãàñòðîëüíèõ çàõîä³â

Ïðîòÿãîì 10 êàëåíäàðíèõ äí³â ï³ñëÿ äàòè ïðîâåäåííÿ (çàê³í÷åííÿ) ãàñòðîëüíîãî çàõîäó

Ùîì³ñÿöÿ ïðîòÿãîì 20 êàëåíäàðíèõ äí³â, íàñòóïíèõ çà îñòàíí³ì êàëåíäàðíèì äíåì çâ³òíîãî (ïîäàòêîâîãî) ì³ñÿöÿ

3 –

Ïðîòÿãîì 20 êàëåíäàðíèõ äí³â, íàñòóïíèõ çà äàòîþ ïðîâåäåííÿ (çàê³í÷åííÿ) ãàñòðîëüíîãî çàõîäó

Ùîì³ñÿöÿ ïðîòÿãîì 30 êàëåíäàðíèõ äí³â, íàñòóïíèõ çà îñòàíí³ì êàëåíäàðíèì äíåì áàçîâîãî çâ³òíîãî (ïîäàòêîâîãî) ì³ñÿöÿ

4 ϳñëÿ îôîðìëåííÿ äîêóìåíò³â ñïåö³àë³ñòàìè ìèòíèö³, àëå äî ïðîõîäæåííÿ íåîáõ³äíîãî êîíòðîëþ

5 Ñïëà÷óþòü çà òðàíñïîðòí³ çàñîáè â³ò÷èçíÿíèõ é ³íîçåìíèõ âëàñíèê³â òà âàíòàæ ïðè ïåðåì³ùåíí³ ¿õ ÷åðåç äåðæàâíèé êîðäîí (çà ìèòíèé, ñàí³òàðíèé, âåòåðèíàðíèé, ô³òîñàí³òàðíèé, ðàä³îëîã³÷íèé ³ åêîëîã³÷íèé êîíòðîëü çàëåæíî â³ä òðàíñïîðòíîãî çàñîáó òà âàíòàæó) Þðèäè÷í³ àáî ô³çè÷í³ îñîáè, ä³ÿëüí³ñòü ÿêèõ ïîâ'ÿçàíà ç âèêîðèñòàííÿì ðàä³î÷àñòîòíîãî ðåñóðñó (íàäàííÿì òåëåêîìóí³êàö³éíèõ ïîñëóã, ïîøèðåííÿì òåëåðàä³îïðîãðàì ÷åðåç ðàä³îåëåêòðîíí³ çàñîáè òîùî) Îðãàí³çàòîðè ãàñòðîëüíèõ çàõîä³â

Продовження табл. 9.1

О.С. Гусакова Податковий облік

Розділ 9. Податковий облік у суб’єктів малого бізнесу ...

До Пенсійного фонду надходить 42% від сплаченого єдиного податку, а Указ Президента України “Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб’єктів малого підприємництва” від 03.07.98 р. № 727/98 звільняє платників єдиного податку від сплати збору на обов’язкове державне пенсійне страхування. З 1 січня 2004 р. набрав чинності Закон України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” від 09.07.2003 р. № 1058-М за ст.ст. 14 та 15 якого платники єдиного податку потрапили до лав страхувальників. На них поширено обов’язок нараховувати і сплачувати пенсійні страхові внески в повному обсязі, передбаченому законодавством. Пенсійний фонд дозволив зараховувати 42% сплачених у складі єдиного податку, які отримує в результаті його розподілу, у рахунок сплати пенсійних внесків, нарахованих платниками єдиного податку (31,8%). Позицію Пенсійного фонду неодноразово підкріплено листами (наприклад, від 30.01.2004 р. №935/04, від 26.02.2004 р. №1831/04, від 19.03.2004 р. № 2645/04, від 29.06.2004 р. № 6110/04). Отже, роботодавці — платники єдиного податку, як і всі інші, мають нараховувати пенсійні внески на зарплату своїх працівників у порядку, передбаченому законодавством, у повному обсязі. Це однаково стосується як юридичних осіб, так і підприємців. Всю суму нарахованих внесків треба показати в щомісячному звіті — Розрахунку суми страхових внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування, що підлягають сплаті у формі, яка наведена в додатку 23 до Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженої постановою Правління Пенсійного фонду України від 19.12.2003 р. № 21-1. Отримані Пенсійним фондом 42% єдиного податку зараховують у рахунок сплати пенсійних внесків. Для цього разом із щомісячним Звітом необхідно подавати копію документа, що засвідчує сплату єдиного податку. Підраховану на його підставі суму, яка підлягає заліку в рахунок пенсійних внесків, співробітник Фонду заносить до облікової картки платника. 331

О.С. Гусакова Податковий облік

Таким чином, до зарахування беруться 42% від суми вже сплаченого єдиного податку, а не нарахованого. Тобто якщо підприємство перебуває на спрощеній системі оподаткування з 1 січня поточного року, єдиний податок за січень воно сплачуватимете з 1 по 20 лютого, Тому, виплачуючи зарплату або аванс у січні, треба мати на увазі, що до Пенсійного фонду в цьому місяці ще нічого не надійшло і тому доведеться перерахувати пенсійні внески повністю. Зарахування цих сум можливе лише з дня, коли 42% потрапить до Пенсійного фонду. Якщо сума нарахованих пенсійних внесків (31,8%) перевищує 42% від суми сплаченого єдиного податку, тоді різницю перераховують до Пенсійного фонду в строки, обумовлені законодавством для сплати пенсійних внесків. Але як бути, коли навпаки — 42% від єдиного податку більші за суму нарахованих пенсійних внесків? Допустимі два варіанти дій. Перший — зарахувати суму такого перевищення в рахунок сплати майбутніх платежів. Інакше кажучи, переплату просто залишають на рахунку Пенсійного фонду і чекають, поки вона не перекриється нарахуваннями страхових внесків за наступні періоди. Другий — повернути надмірно сплачені кошти на рахунок підприємства, для чого необхідно подати органу Пенсійного фонду відповідну заяву. До того ж при проведенні зарахування бажано скласти акт звірки з Пенсійним фондом, що в майбутньому допоможе уникнути розходження даних обліку на підприємстві з даними Пенсійного фонду. Згідно зі ст. 1 Указу Президента України “Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб’єктів малого підприємництва від 03.07.98 р. № 727/98 (зі змінами та доповненнями) виручка від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) — це сума, фактично отримана підприємством на розрахунковий рахунок або (і) в касу за здійснення операцій з продажу продукції (товарів, робіт, послуг). Ця сума є однією із баз, передбачених цим Указом для обкладення єдиним податком (другою виступає виручка від реалізації основ332

Розділ 9. Податковий облік у суб’єктів малого бізнесу ...

Таблиця 9.2 Місцеві податки та збори, що сплачують малі підприємства, платники єдиного податку Îáîâ’ÿçêîâ³ ïîäàòêè ³ çáîðè, âñòàíîâëåí³ â Óêðà¿í³ 1 Ïîäàòîê íà ðåêëàìó

Çá³ð çà ïàðêóâàííÿ àâòîòðàíñïîðòó

Çâ³òí³ñòü, ïåÑòðîêè ðåäáà÷åíà çà ñïëàòè ïîÑòðîêè öèì ïîäàòêîì / äàòêó /çáîðó ïîäàííÿ çáîðîì (îáîâ’ÿçêîçâ³òíîñò³ (îáîâ’ÿçêîâèì âîãî ïëàòåïëàòåæåì) æó) 2 Ïîäàòêîâèé ðîçðàõóíîê ïîäàòêó ç ðåêëàìè

3 Ñòðîê ïîäàííÿ ðîçðàõóíêó âèçíà÷åíî â ð³øåíí³ ì³ñöåâîãî îðãàíó ñàìîâðÿäóâàííÿ

Ïîäàòêîâèé ðîçðàõóíîê çáîðó çà ïàðêóâàííÿ àâòîòðàíñïîðòó

Ñòðîê ïîäàííÿ ðîçðàõóíêó âèçíà÷åíî ó ð³øåíí³ ì³ñöåâîãî îðãàíó ñàìîâðÿäóâàííÿ

Ðèíêîâèé çá³ð

4 Ñòðîê ñïëàòè âñòàíîâëþº ó ñâîºìó ð³øåíí³ ì³ñöåâèé îðãàí ñàìîâðÿäóâàííÿ

5 Þðèäè÷í³ îñîáè òà ãðîìàäÿíè, ÿê³ íàäàþòü ïîñëóãè ç³ âñòàíîâëåííÿ òà ðîçì³ùåííÿ ðåêëàìè. Ñïëà÷óþòü ç óñ³õ âèä³â îãîëîøåíü òà ïîâ³äîìëåíü, ùî ïåðåäàþòü ³íôîðìàö³þ ç êîìåðö³éíîþ ìåòîþ, ó çàñîáàõ ìàñîâî¿ ³íôîðìàö³¿, íà àô³øàõ, ïëàêàòàõ, ðåêëàìíèõ ùèòàõ, ³íøèõ òåõí³÷íèõ çàñîáàõ, ìàéí³ òà îäÿç³ Ñòðîê ñïëà- Çà ïåðåðàõóâàííÿ çáîðó òè âñòàíîâ- äî áþäæåòó â³äïîâ³äàëþº ó ñâîºìó ëüí³ñòü íåñóòü þðèäè÷ð³øåíí³ í³ îñîáè òà ãðîìàäÿíè, ì³ñöåâèé ÿê³ óòðèìóþòü ñïåö³àñàìîâðÿäó- ëüíî â³äâåäåí³ ä³ëÿíêè îðãàí âàííÿ äëÿ ïàðêóâàííÿ àâòîòðàíñïîðòó Ñïëà÷óºòüñÿ äî ïî÷àòêó ðåàë³çàö³¿ ïðîäóêö³¿

-

Ïëàòíèê

Þðèäè÷í³ îñîáè òà ãðîìàäÿíè, ÿê³ ðåàë³çóþòü ñ³ëüñüêîãîñïîäàðñüêó ³ ïðîìèñëîâó ïðîäóêö³þ òà ³íø³ òîâàðè íà ðèíêàõ ³ â ïàâ³ëüéîíàõ, íà êðèòèõ ³ â³äêðèòèõ ñòîëàõ, ìàéäàí÷èêàõ äëÿ òîðã³âë³ ç àâòîìàøèí, â³çê³â, ìîòîöèêë³â, ðó÷íèõ â³çê³â

333

О.С. Гусакова Податковий облік

Продовження табл. 9.2 1

2 Ïîäàòêîâèé ðîçðàõóíîê ðèíêîâîãî çáîðó

3 Ñòðîê ïîäàííÿ ðîçðàõóíêó âèçíà÷åíî ó ð³øåíí³ ì³ñöåâîãî îðãàíó ñàìîâðÿäóâàííÿ Çá³ð çà Ïîäàòêîâèé Ñòðîê ïðàâî ðîçðàõóíîê ïîäàííÿ âèêîðèñ- çáîðó çà ïðàâî ðîçðàõóíòàííÿ âèêîðèñòàííÿ êó âèçíàì³ñöåâî¿ ì³ñöåâî¿ ñèìâî- ÷åíî ó ñèìâîë³- ë³êè ð³øåíí³ êè ì³ñöåâîãî îðãàíó ñàìîâðÿäóâàííÿ

4 Çàëåæèòü â³ä âñòàíîâëåíèõ ñòðîê³â ïîäàííÿ çâ³òó

5 Çà ïåðåðàõóâàííÿ çáîðó äî áþäæåòó â³äïîâ³äàëüí³ñòü íåñå àäì³í³ñòðàö³ÿ ðèíêó

Ñòðîê ñïëàòè âñòàíîâëþº ó ñâîºìó ð³øåíí³ ì³ñöåâèé îðãàí ñàìîâðÿäóâàííÿ

Þðèäè÷íà îñîáà ³ ãðîìàäÿíè, ÿê³ âèêîðèñòîâóþòü ì³ñöåâó ñèìâîë³êó ç êîìåðö³éíîþ ìåòîþ

них фондів — є різницею між сумою, отриманою від реалізації цих фондів, та їх залишковою вартістю на момент продажу). Базою обкладення єдиним податком є виручка від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг). Як її визначити, прямо залежить від того, що продає підприємство. Якщо реалізується продукція (товари, роботи або послуги), то виручкою вважають суму, фактично отриману суб’єктом підприємницької діяльності на розрахунковий рахунок або (і) до каси від її продажу. При продажу основних фондів виручкою буде додатна різниця між сумою, отриманою за ці основні фонди та їх залишковою вартістю на момент продажу. Коли різниця від’ємна або дорівнює нулю, то й оподатковуваної виручки від продажу основних фондів немає. Терміном основні фонди оперують у податковому обліку. Підприємства на спрощеній системі оподаткування — неплатники податку на прибуток. Тому, у даній ситуації правильно звернутися до бухгалтерського обліку і називати основними фондами матеріальні 334

Âíåñêè äî Ôîíäó ñîö³àëüíîãî ñòðàõóâàííÿ â³ä áåçðîá³òòÿ

Âèä ïîäàòêó, âíåñêó 1 Ïîäàòîê ç äîõîä³â ô³çè÷íèõ îñ³á

2 Çàãàëüíèé ì³ñÿ÷íèé îïîäàòêîâóâàíèé äîõîä, ùî ì³ñòèòü ó ñîá³ çàðïëàòó, à òàêîæ ³íø³ âèïëàòè òà âèíàãîðîäè çã³äíî ç òðóäîâèì ³ öèâ³ëüíîïðàâîâèìè äîãîâîðàìè, äîïîìîãà ç òèì÷àñîâî¿ íåïðàöåçäàòíîñò³ òîùî Ôàêòè÷í³ âèòðàòè íà îïëàòó ïðàö³ íàéìàíèõ ïðàö³âíèê³â (ó ò. ÷. ó íàòóðàëüí³é ôîðì³), ùî îáêëàäàþòü ïîäàòêîì ç äîõîä³â ô³çè÷íèõ îñ³á

Îá’ºêò

Óòðèìàííÿ: 0,5% (íå óòðèìóþòü ç ïåíñ³îíåð³â, ³íâàë³ä³â, ÿê³ ìàþòü ïðàâî íà ïåíñ³þ, ³ òèì÷àñîâî ïðàöþþ÷èõ ³íîçåìö³â)

3 13% (ç 01.01.2007 ð. –15%)

Ñòàâêà

Ðîçðàõóíêîâà â³äîì³ñòü ïðî íàðàõóâàííÿ ³ ïåðåðàõóâàííÿ ñòðàõîâèõ âíåñê³â äî Ôîíäó çàãàëüíîîáîâ'ÿçêîâîãî äåðæàâíîãî ñîö³àëüíîãî ñòðàõóâàííÿ Óêðà¿íè íà âèïàäîê áåçðîá³òòÿ

Çâ³òí³ñòü, ÿêó ï³äïðèºìñòâî íàäຠç äàíîãî ïîäàòêó çáîðó 4 Ïîäàòêîâèé ðîçðàõóíîê ñóì äîõîäó, íàðàõîâàíîãî (ñïëà÷åíîãî) íà êîðèñòü ïëàòíèê³â ïîäàòêó, ³ ñóì óòðèìàíîãî ç íèõ ïîäàòêó (ôîðìà 1-ÄÔ)

Ùîêâàðòàëüíî (íàðîñòàþ÷èì ï³äñóìêîì ç ïî÷àòêó ðîêó) äî 20 êâ³òíÿ, 20 ëèïíÿ, 20 æîâòíÿ, 25 ñ³÷íÿ ðîêó, ùî íàñòຠçà çâ³òíèì

5 Ùîêâàðòàëüíî ïðîòÿãîì 40 êàëåíäàðíèõ äí³â, ùî íàñòàþòü çà îñòàíí³ì êàëåíäàðíèì äíåì çâ³òíîãî êâàðòàëó

Ñòðîêè çâ³òíîñò³

Таблиця 9.3 Податки і збори, пов’язані із заробітною платою, що належать до сплати підприємствами на спрощеній системі оподаткування

Розділ 9. Податковий облік у суб’єктів малого бізнесу ...

335

336

Âíåñêè äî Ôîíäó ñîö³àëüíîãî ñòðàõóâàííÿ ç òèì÷àñîâî¿ âòðàòè ïðàöåçäàòíîñò³

Ôàêòè÷í³ âèòðàòè íà îïëàòó ïðàö³ íàéìàíèõ ïðàö³âíèê³â (ó ò. ÷. ó íàòóðàëüí³é ôîðì³), ùî îáêëàäàþòüñÿ ïîäàòêîì ç äîõîä³â ô³çè÷íèõ îñ³á

1 2 Âíåñêè äî Ôàêòè÷í³ âèòðàòè íà Ïåíñ³éíîãî îïëàòó ïðàö³ ïðàö³âôîíäó íèê³â (ó ò. ÷. ó íàòóðàëüí³é ôîðì³), à òàêîæ âèíàãîðîäè, ùî âèïëà÷óþòü çà âèêîíàííÿ ðîá³ò (ïîñëóã) çà öèâ³ëüíîïðàâîâèìè äîãîâîðàìè, ÿê³ ï³äëÿãàþòü îáêëàäåííþ ïîäàòêîì ç äîõîä³â ô³çè÷íèõ îñ³á

4 Ðîçðàõóíîê ñóìè ñòðàõîâèõ âíåñê³â íà çàãàëüíîîáîâ'ÿçêîâå äåðæàâíå ïåíñ³éíå ñòðàõóâàííÿ; ïàêåò ð³÷íî¿ ïåðñîí³ô³êîäî Ôîíäó ïåðåðàõîâóþòü ð³çíè- âàíî¿ çâ³òíîñò³ öþ ì³æ ñóìîþ íàðàõîâàíèõ ïåíñ³éíèõ âíåñê³â ³ ñóìîþ, ùî ïåðåðàõîâóº Äåðæêàçíà÷åéñòâî äî Ïåíñ³éíîãî ôîíäó (42% ³ç ñóìè ñïëà÷åíîãî ºäèíîãî ïîäàòêó – äëÿ þðèäè÷íèõ îñ³á òà 42% ñóìè ïîäàòêó, ñïëà÷åíîãî çà êîæíîãî ïðàö³âíèêà, – äëÿ ðîáîòîäàâö³â – ô³çè÷íèõ îñ³á) Óòðèìàííÿ: Çâ³ò ïðî íàðàõîâàí³ âíåñ0,5% – ÿêùî çàðïëàòà íå á³ëüøà êè, ïåðåðàõóâàííÿ ³ âèçà ïðîæèòêîâèé ì³í³ìóì äëÿ òðàòè, ïîâ'ÿçàí³ ³ç çàãàëüïðàöåçäàòíî¿ îñîáè; íîîáîâ'ÿçêîâèì äåðæàâ1% – ÿêùî çàðïëàòà á³ëüøà çà íèì ñîö³àëüíèì ñòðàõóïðîæèòêîâèé ì³í³ìóì äëÿ ïðà- âàííÿì ó çâ'ÿçêó ç òèì÷àöåçäàòíî¿ ñîâîþ âòðàòîþ ïðàöåîñîáè çäàòíîñò³ (ôîðìà ¹ 4ÔÑÑ)

3 Íàðàõóâàííÿ: 31,8% Óòðèìàííÿ: 1 % – äîõîä ìåíøå àáî äîð³âíþº 150 ãðí.; 2% – äîõîä á³ëüøå â³ä 150 ãðí.

Ùîêâàðòàëüíî (íàðîñòàþ÷èì ï³äñóìêîì ç ïî÷àòêó ðîêó) íå ï³çí³øå 20 ÷èñëà ì³ñÿöÿ, ùî íàñòຠçà çâ³òíèì êâàðòàëîì (20 êâ³òíÿ, 20 ëèïíÿ, 20 æîâòíÿ ïîòî÷íîãî ðîêó, 20 ñ³÷íÿ ðîêó, ùî íàñòຠçà çâ³òíèì)

1 ðàç íà ð³ê – äî 1 êâ³òíÿ ðîêó, ùî íàñòຠçà çâ³òíèì, çà ãðàô³êîì, óñòàíîâëåíèì òåðèòîð³àëüíèì îðãàíîì Ïåíñ³éíîãî ôîíäó

5 Ùîì³ñÿöÿ ïðîòÿãîì 20 êàëåíäàðíèõ äí³â ç äíÿ çàê³í÷åííÿ çâ³òíîãî ì³ñÿöÿ

Продовження табл. 9.3

О.С. Гусакова Податковий облік

1 Âíåñêè äî Ôîíäó ñîö³àëüíîãî ñòðàõóâàííÿ â³ä íåùàñíîãî âèïàäêó íà âèðîáíèöòâ³

2 Ôàêòè÷í³ âèòðàòè íà îïëàòó ïðàö³ íàéìàíèõ ïðàö³âíèê³â (ó ò. ÷. ó íàòóðàëüí³é ôîðì³), ùî îáêëàäàþòü ïîäàòêîì ç äîõîä³â ô³çè÷íèõ îñ³á

3 Íàðàõóâàííÿ; çä³éñíþºòüñÿ çã³äíî ç ñòðàõîâèìè òàðèôàìè, ÿê³ âèçíà÷ຠôîíä ñòðàõóâàííÿ â³ä íåùàñíîãî âèïàäêó çàëåæíî â³ä êëàñó ïðîôåñ³éíîãî ðèçèêó âèðîáíèöòâà. Ïðè öüîìó ñïëà÷óþòü: – ï³äïðèºìñòâà, ñòâîðåí³ ãðîìàäñüêèìè îðãàí³çàö³ÿìè ³íâàë³ä³â, ³ ô³çè÷íà îñîáà, ÿêà âèêîðèñòîâóº ïðàöþ ³íâàë³ä³â, ÿêùî ¿õ ôîíä îïëàòè ïðàö³ ïåðåâèùóº 25% çàãàëüíîãî ôîíäó, – 50% ñòðàõîâîãî òàðèôó; – ðåøòà ðîáîòîäàâö³â – 100% ñòðàõîâîãî òàðèôó

4 Ðîçðàõóíêîâà â³äîì³ñòü ïðî íàðàõóâàííÿ ³ ïåðåðàõóâàííÿ ñòðàõîâèõ âíåñê³â òà âèòðà÷àííÿ êîøò³â Ôîíäó ñîö³àëüíîãî ñòðàõóâàííÿ â³ä íåùàñíèõ âèïàäê³â íà âèðîáíèöòâ³ ³ ïðîôåñ³éíèõ çàõâîðþâàíü Óêðà¿íè. ³äîì³ñòü ðîçïîä³ëó ÷èñåëüíîñò³ ïðàö³âíèê³â, ð³÷íîãî ôàêòè÷íîãî îáñÿãó ðåàë³çîâàíî¿ ïðîäóêö³¿ (ðîá³ò, ïîñëóã) çà âèäàìè åêîíîì³÷íî¿ ä³ÿëüíîñò³

5 Ùîêâàðòàëüíî (íàðîñòàþ÷èì ï³äñóìêîì ç ïî÷àòêó ðîêó) äî 20 êâ³òíÿ, 20 ëèïíÿ, 20 æîâòíÿ ïîòî÷íîãî ðîêó, 25 ñ³÷íÿ ðîêó, ùî íàñòຠçà çâ³òíèì. Ðàç íà ð³ê äî 25 ñ³÷íÿ ðàçîì ³ç Ðîçðàõóíêîâîþ â³äîì³ñòþ ïðî íàðàõóâàííÿ ³ ïåðåðàõóâàííÿ ñòðàõîâèõ âíåñê³â òà âèòðà÷àííÿ êîøò³â Ôîíäó

Продовження табл. 9.3

Розділ 9. Податковий облік у суб’єктів малого бізнесу ...

337

О.С. Гусакова Податковий облік

активи, які у бухгалтерському обліку класифікують як основні засоби. Основними засобами є (п. 4 П(С)БО 7) матеріальні активи, які підприємство утримує з метою використання їх у процесі виробництва або постачання товарів, надання послуг, здавання в оренду іншим особам або для здійснення адміністративних і соціально-культурних функцій, очікуваний строк корисного використання (експлуатації} яких більше одного року (або операційного циклу, якщо він довший за рік). На класифікацію матеріального активу в бухгалтерському обліку як основного засобу впливає лише його очікуваний строк служби, а зовсім не його вартість, як це прийнято в податковому обліку. Виходить, усі матеріальні активи, очікуваний строк експлуатації яких довший за 1 рік, при їх продажу з метою обкладення єдиним податком визнають основними фондами. Таким чином, сюди відносять: Š основні засоби з первинною вартістю і менше 1000 грн; Š основні засоби, які на дату продажу на підприємстві використовували менше як 365 днів, а планували — більше одного року. Законом України від 20.12.2005 р. № 3252 — ІV “Про державний бюджет України на 2006 р.” встановлено такий максимальний розмір доходу фізичних осіб, з якого справляються внески до фондів соціального страхування. З 1.01.2006 р. — 4830 грн; з 1.04.2006 р. — 4960 грн; з 1.10.2006 р. — 5050 грн. До основних фондів зараховують й об’єкти незавершеного будівництва. При цьому, оскільки незавершені капітальні інвестиції за п. 22 П(С)БО 7 не амортизують, то виручкою від їх продажу для підприємства на спрощеній системі оподаткування буде різниця між сумою, одержаною від їх реалізації, і витратами на будівництво об’єкта. Відповідно до п. 16 П(С)БО 2 залишкова вартість основних засобів — це різниця між первинною вартістю основних засобів і зносом, нарахованим за правилами бухгалтерського обліку. Причому, виходячи з п. 29 П(С)БО 7, останній місяць 338

Розділ 9. Податковий облік у суб’єктів малого бізнесу ...

нарахування зносу об’єкта основних засобів, що реалізується, — місяць, коли даний об’єкт було продано. Крім виручки від продажу продукції та основних фондів під обкладення єдиним податком нічого не потрапляє. Якщо так, то податком не обкладають: 1. Доходи, одержання яких не пов’язано з надходженням грошей на розрахунковий рахунок або (і) до каси юридичної особи — платника єдиного податку (припустимо, сума кредиторської заборгованості, що списується, зі строком позовної давності, що минув, вартість безкоштовно отриманих матеріальних цінностей, вартість товарів (робіт, послуг), одержаних за бартером, тощо). 2. Надходження, які не є платою за реалізовану продукцію або основні фонди (наприклад: поворотна і безповоротна фінансова допомога, кредитні засоби, страхове відшкодування тощо). Таким чином, можна застосувати формулу: БО = Вп + Воф, де: БО — база обкладення єдиним податком; Вп — виручка від реалізації продукції; Воф — виручка від продажу ОФ. Визначення бази оподаткування єдиним податком подано у табл. 9.4. Таблиця 9.4 Визначення бази оподаткування єдиним податком Äå âèêëàäåíî Çì³ñò 1 2 1. Íàäõîäæåííÿ êîøò³â â³ä ðåàë³çàö³¿ ïðîäóêö³¿ 1.1. Ïîïåðåäíÿ ³ ÷àñòêîâà îïëàòà ïðîäóêö³¿ Ëèñò Äåðæêîìï³äïðèºìÍà ï³äñòàâ³ ñò. 1 Óêàçó ¹ 727 ïîïåðåäíÿ ³ ÷àñòíèöòâà Óêðà¿íè â³ä êîâà îïëàòà ïðîäóêö³¿ – íå ùî ³íøå, ÿê âèðó÷êà 16.08.01 ð. â³ä ðåàë³çàö³¿, ÿêó îáêëàäàþòü ºäèíèì ïîäàòêîì ¹¹2-532/5117 "³ñíèê ïîäàòêîâî¿ ñëóæáè Óêðà¿íè" ¹23 çà 2004 ð.; ¹¹ 16, 37 çà 2005 ð.

339

О.С. Гусакова Податковий облік

Продовження табл. 9.4 1

2 1.2. ÏÄ ó ñêëàä³ âèðó÷êè â³ä ðåàë³çàö³¿ ïðîäóêö³¿ Ëèñò Äåðæêîìï³äïðèºìÏÄÂ, ùî âõîäèòü äî âàðòîñò³ ïðîäàíî¿ ïðîäóêö³¿, íèöòâà Óêðà¿íè ó 6-â³äñîòêîâèõ ºäèííèê³â ç ìåòîþ óíèêíåííÿ â³ä 21.01.02 ð. ïîäâ³éíîãî îïîäàòêóâàííÿ íå âêëþ÷àþòü äî áàçè ¹2-532/313 îáêëàäåííÿ ºäèíèì ïîäàòêîì "³ñíèê ïîäàòêîâî¿ ñëóæáè Äëÿ âèêëþ÷åííÿ ÏÄ ³ç áàçè îáêëàäåííÿ ºäèíèì Óêðà¿íè" ¹44 çà 2004 ð., ïîäàòêîì ó 6-â³äñîòêîâèõ ºäèííèê³â çàêîííèõ ¹ 40 ï³äñòàâ íåìàº. Îñê³ëüêè çà ñò. 3 Óêàçó ¹ 727 çà 2005 ð. ºäèíèì ïîäàòêîì îáêëàäàþòü âèðó÷êó â³ä ðåàë³çàö³¿ ïðîäóêö³¿ áåç óðàõóâàííÿ ëèøå àêöèçíîãî çáîðó 1.3. Êîøòè çàìîâíèêà, ùî ï³äëÿãàþòü ïåðåðàõóâàííþ ñóáï³äðÿäíèêó Ëèñò ÄÏÀÓ â³ä 02.08.01ð. Ãåíï³äðÿäíèê îäåðæóº â³ä çàìîâíèêà êîøòè íà ¹5393/5/15-1316 âåñü îáñÿã ï³äðÿäíèõ ðîá³ò, âðàõîâóþ÷è âàðò³ñòü ðîá³ò, ùî âèêîíóþòüñÿ ñóáï³äðÿäíèêàìè. Ïðàâî âëàñíîñò³ íà òàê³ êîøòè íàëåæèòü ãåíï³äðÿäíèêó. Òîìó ïðè âèçíà÷åíí³ ñóìè âèðó÷êè â³ä ðåàë³çàö³¿ ïðîäóêö³¿ (òîâàð³â, ðîá³ò, ïîñëóã) ãåíï³äðÿäíèêó òðåáà âðàõîâóâàòè âåñü îáñÿã êîøò³â, îòðèìàíèõ íèì â³ä çàìîâíèêà íà âèêîíàííÿ ï³äðÿäíèõ ðîá³ò Ëèñòè Äåðæêîìï³äïðèºì- Äàí³ êîøòè äëÿ ãåíï³äðÿäíèêà ìàþòü òðàíçèòíèé íèöòâà Óêðà¿íè â³ä õàðàêòåð ³ òîìó ç íèõ íå òðåáà ñïëà÷óâàòè ºäèíèé 05.07.01 ð. ¹5-532/4185, ïîäàòîê â³ä 14.02.03ð. ¹5-532/840 1.4. Êîøòè â³ä ïðîäàæó ö³ííèõ ïàïåð³â, ÌØÏ, ìàòåð³àë³â ³ ïàëèâà "³ñíèê ïîäàòêîâî¿ ñëóæáè Áàçà îáêëàäåííÿ ºäèíèì ïîäàòêîì ïðè ðåàë³çàö³¿ Óêðà¿íè" ¹ 23 çà 2004 ð. àêö³é âèçíà÷àºòüñÿ âèõîäÿ÷è ç óñ³º¿ ñóìè, ùî íàäõîäèòü íà ðîçðàõóíêîâèé ðàõóíîê àáî (³) äî êàñè â³ä ¿õ ïðîäàæó Ëèñò ÄÏÀÓ â³ä 11.01.06 ð. Áàçîþ îáêëàäåííÿ ºäèíèì ïîäàòêîì ïðè ïðîäàæó ¹71/6/15-0416 ö³ííèõ ïàïåð³â º ò³ëüêè äîäàòíèé ô³íàíñîâèé ðåçóëüòàò â³ä ¿õ ïðîäàæó. Ñóìè, îäåðæàí³ â³ä ïðîäàæó ìàòåð³àë³â ³ ïàëèâà, âõîäÿòü äî áàçè îáêëàäåííÿ ó ïîâíîìó îáñÿç³ 2. Íàäõîäæåííÿ òðàíçèòíèõ êîøò³â 2.1. Íàäõîäæåííÿ çà ïîñåðåäíèöüêèìè äîãîâîðàìè ( êîì³ñ³¿, äîðó÷åííÿ, òðàíñïîðòíî – åêñïåäèö³éíîãî îáñëóãîâóâàííÿ, âèðó÷êà áðîêåðà) 2.1.1. Êîøòè, îäåðæàí³ êîì³ñ³îíåðîì (ïîâ³ðåíèì, åêñïåäèòîðîì, áðîêåðîì) çà ïðîäàí³ òîâàðè àáî êóï³âëþ òîâàð³â (äëÿ ïåðåðàõóâàííÿ òðàíñïîðòíèì îðãàí³çàö³ÿì çà ïåðåâåçåííÿ âàíòàæ³â, ìèòíèì îðãàíàì çà ìèòí³ ïðîöåäóðè, âêëþ÷àþ÷è êîøòè íà ñïëàòó ìèòà ³ çáîð³â)

340

Розділ 9. Податковий облік у суб’єктів малого бізнесу ...

Продовження табл. 9.4 1 2 Ëèñòè ÄÏÀÓ Äî âèðó÷êè ¿õ íå âêëþ÷àþòü, îñê³ëüêè âîíè òðàíâ³ä 22.11.2000 ð. çèòí³ ³ íå íàëåæàòü ºäèííèêó íà ïðàâàõ âëàñíîñò³ ¹ 15532/7/15-1317, â³ä 03.01.01 ð. ¹ 1/2/15-1314 2.1.2. Ñóìà âèíàãîðîäè ïîñåðåäíèêà Ëèñòè Äåðæêîìï³äïðèºì Íàçâàíà ñóìà – ïëàòà çà íàäàí³ ïîñëóãè êîì³ñ³îíèöòâà Óêðà¿íè â³ä íåðîì êîì³òåíòó àáî ïîðó÷èòåëþ. Òîìó ¿¿ âêëþ16.10.03 ð. ¹ 5925, â³ä ÷àþòü äî áàçè îáêëàäåííÿ ºäèíèì ïîäàòêîì ÿê 28.10.04 ð. ¹ 7489 âèðó÷êó â³ä ðåàë³çàö³¿ ïîñëóã 2.2. Ðèíêîâèé çá³ð Ëèñò ÄÏÀÓ Ïîñèëàþ÷èñü íà Ïîðÿäîê ¹ 477, íàïîëÿãຠíà â³ä 27.06.2000 ð. âêëþ÷åíí³ ðèíêàìè-ºäèííèêàìè ðèíêîâîãî çáîðó ¹8921/7/15- 1317 äî áàçè îáêëàäåííÿ ºäèíèì ïîäàòêîì Ëèñò ÄÏÀÓ Ââàæຠðèíêîâèé çá³ð òðàíçèòíèì ïëàòåæåì ³ â³ä 22.11.2000 ð. äîçâîëÿº íå âêëþ÷àòè éîãî äî âèðó÷êè â³ä ðåàë³¹15532/7/15- 1317 çàö³¿ ïîñëóã Ëèñò Äåðæêîìï³äïðèºì- Ðèíêîâèé çá³ð – íå âèðó÷êà ðèíêó. Òîìó ºäèíèé íèöòâà Óêðà¿íè ïîäàòîê íà íüîãî íå íàðàõîâóþòü â³ä 03.10.2000 ð. ¹ 1-223/3680 2.3. Çá³ð çà ïàðêóâàííÿ àâòîòðàíñïîðòó Ëèñò Äåðæêîìï³äïðèºìÍàäõîäæåííÿ â³ä äàíîãî çáîðó ïåðåðàõîâóþòü äî íèöòâà Óêðà¿íè â³ä ì³ñöåâîãî áþäæåòó ïîâí³ñòþ. Òîìó êîøòè â³ä 10.08.01 ð. íàçâàíîãî çáîðó ï³äïðèºìñòâó íà ºäèíîìó ïîäàò¹ 2-532/4980 êó íå íàëåæàòü, ïðîõîäÿòü ÷åðåç íüîãî òðàíçèòîì ³ íå ââàæàþòüñÿ âèðó÷êîþ 2.3.1. Ïëàòà çà ïîñëóãè ïàðêóâàííÿ Îáêëàäàþòü ºäèíèì ïîäàòêîì ó ñêëàä³ âèðó÷êè â³ä ðåàë³çàö³¿ ïîñëóã 3. Íàäõîäæåííÿ â³ä ïðîäàæó îñíîâíèõ ôîíä³â Ëèñòè ÄÏÀÓ â³ä 23.11.01 Ïðîïîíóþòü â³äíîñèòè äî îñíîâíèõ ôîíä³â óñå, ð. ¹ 7513/6/15- 1316; â³ä ùî çà Ï(Ñ)ÁÎ 7 âèçíàþòü îñíîâíèìè çàñîáàìè. 28.01.05 ð. Âèðó÷êó â³ä ¿õ ðåàë³çàö³¿ ç ìåòîþ îáêëàäåííÿ ¹ 812/6/15-2116. ºäèíèì ïîäàòêîì âèçíà÷àòè ÿê ð³çíèöþ ì³æ ñóËèñò Äåðæêîìï³äïðèºì- ìîþ, îòðèìàíîþ â³ä ïðîäàæó îñíîâíèõ çàñîá³â, íèöòâà Óêðà¿íè â³ä òà ¿õ çàëèøêîâîþ âàðò³ñòþ íà äåíü ïðîäàæó 20.12.02 ð. ¹ 2-221/6867 3.1. ×àñòêîâà îïëàòà çà îñíîâí³ ôîíäè Ëèñò Äåðæêîìï³äïðèºìÂèðó÷êó â³ä ïðîäàæó îñíîâíèõ ôîíä³â çà ÿê³ íèöòâà Óêðà¿íè â³ä ïîêóïåöü ðîçðàõîâóºòüñÿ ÷àñòèíàìè, îá÷èñëþ24.10.01 ð. ¹ 1-221/6346 þòü ïðîïîðö³éíî äî îïëàòè, ùî íàäõîäèòü çà íèõ

341

О.С. Гусакова Податковий облік

Продовження табл. 9.4 1 2 4. Íàäõîäæåííÿ ç áþäæåòó ³ ö³ëüîâèõ ôîíä³â ó âèãëÿä³ ñóáñèä³é, äîòàö³é, ñóáâåíö³é, òðàíñôåðò³â òîùî 4.1. Ñóáñè䳿 òà äîòàö³¿ ç áþäæåòó íà ïîêðèòòÿ çáèòê³â ³ ô³íàíñóâàííÿ ïîòî÷íèõ âèòðàò ï³äïðèºìñòâ Ëèñòè ÄÏÀÓ â³ä Îáêëàäàþòü ºäèíèì ïîäàòêîì ÿê ïîçàðåàë³çàö³éí³ 24.05.2000ð. ¹3698/5/15- äîõîäè 1316, â³ä 03.11.2000 ð. ¹ 14517/7/15- 1317, â³ä 27.11.2000 ð. ¹6535/6/15- 1316 5. ²íø³ íàäõîäæåííÿ êîøò³â íà ðîçðàõóíêîâèé ðàõóíîê àáî (³) äî êàñè ï³äïðèºìñòâà íà ºäèíîìó ïîäàòêó 5.1. Êîøòè, îäåðæàí³ ÿê êîìïåíñàö³ÿ âèòðàò îðåíäîäàâöÿ íà ñïëàòó êîìóíàëüíèõ ïëàòåæ³â (îïàëåííÿ, åëåêòðîåíåðã³ÿ òîùî) Ëèñò Äåðæêîìï³äïðèºìÖ³ êîøòè ïðîõîäÿòü ÷åðåç ºäèííèêà òðàíçèòîì, íèöòâà Óêðà¿íè îñê³ëüêè îðåíäîäàâåöü ñàì íå íàäຠîðåíäàðÿì â³ä 17.03.03 ð. êîìóíàëüíèõ ïîñëóã. Òîìó òàê³ íàäõîäæåííÿ íå ¹3-221/1489 îáêëàäàþòü ºäèíèì ïîäàòêîì "³ñíèê ïîäàòêîâî¿ ñëóæáè Îáêëàäàþòü ºäèíèì ïîäàòêîì Óêðà¿íè" ¹23 çà 2003 ð.; ¹¹ 11 ³ 14 çà 2004 ð. 5.2. ³äñîòêè áàíêó Ëèñò ÄÏÀÓ â³ä 14.10.04 ð. Îáêëàäàþòü ºäèíèì ïîäàòêîì ¹ 11447/5/15-1216 5.3. Îäåðæàí³ äèâ³äåíäè Ëèñò ÄÏÀÓ â³ä 02.10.03 ð. Îáêëàäàþòü ºäèíèì ïîäàòêîì, ÿêùî ¿õ íå îïîäà¹8256/15-1216 òêîâóâàëè ó äæåðåëà âèïëàòè Ëèñò Äåðæêîìï³äïðèºìÍå îáêëàäàþòü, îñê³ëüêè öå íå âèðó÷êà â³ä íèöòâà Óêðà¿íè ðåàë³çàö³¿ ïðîäóêö³¿ â³ä 08.08.03 ð. ¹ 4738 5.4. Ïîâîðîòíà ³ áåçïîâîðîòíà ô³íàíñîâà äîïîìîãà Ëèñò ÄÏÀÓ â³ä 27.06.2000 ð. Îáêëàäàþòü ºäèíèì ïîäàòêîì. ¹ 8921/7/15-1317 Ëèñòè Äåðæêîìï³äïðèºì Ââàæàþòü, ùî âîíà ºäèíèì ïîäàòêîì íå îáêëàäàíèöòâà Óêðà¿íè â³ä ºòüñÿ, áî òàê³ íàäõîäæåííÿ - íå âèðó÷êà â³ä ðåà18.09.2000 ð. ¹5-513/3395, ë³çàö³¿ ïðîäóêö³¿ â³ä 21.04.03 ð. ¹ 1-221/2359, â³ä 28.10.04 ð. ¹ 7489

342

Розділ 9. Податковий облік у суб’єктів малого бізнесу ...

Продовження табл. 9.4 1 2 5.5. Ñóìà îäåðæàíîãî ñòðàõîâîãî â³äøêîäóâàííÿ Ëèñò Äåðæêîìï³äïðèºìÍå âèðó÷êà â³ä ðåàë³çàö³¿. Òîìó éîãî ñóìó íå íèöòâà Óêðà¿íè â³ä îáêëàäàþòü ºäèíèì ïîäàòêîì 24.02.03 ð. ¹3-221/1020 "³ñíèê ïîäàòêîâî¿ ñëóæáè Ïîòð³áíî îáêëàäàòè ºäèíèì ïîäàòêîì ÿê äîõîä Óêðà¿íè" ¹ 22 çà 2005 ð³ê â³ä ïîçàðåàë³çàö³éíèõ îïåðàö³é 6. Äîõîäè, îòðèìàííÿ ÿêèõ íå ïîâ’ÿçàíå ç íàäõîäæåííÿì êîøò³â íà ðîçðàõóíêîâèé ðàõóíîê àáî (³) äî êàñè 6.1. Áåçêîøòîâíî îäåðæàí³ ìàòåð³àëüí³ ö³ííîñò³ (ðîáîòè, ïîñëóãè) "³ñíèê ïîäàòêîâî¿ ñëóæáè ϳäïðèºìñòâî îäåðæàëî ìàòåð³àëüí³ àêòèâè (îñÓêðà¿íè" ¹ 1 çà 2004 ð., ¹ íîâí³ ôîíäè), à íå êîøòè íà ðîçðàõóíêîâèé ðà25 çà 2004 ð., ¹ 20 çà 2005 õóíîê àáî (³) ó êàñó. Îòæå, âàðò³ñòü òàêèõ ìàòåð³ð. àëüíèõ àêòèâ³â ºäèíèì ïîäàòêîì íå îáêëàäàþòü 6.2. Êðåäèòîðñüêà çàáîðãîâàí³ñòü ç³ ñòðîêîì ïîçîâíî¿ äàâíîñò³, ùî ìèíóâ Ëèñòè ÄÏÀÓ â³ä 04,03.03 Îáêëàäàþòü ºäèíèì ïîäàòêîì ð. ¹ 1617/6/15-2216, â³ä 02.10.03 ð. ¹8256/15-1216 Ëèñò Äåðæêîìï³äïðèºì- ªäèíèì ïîäàòêîì íå îáêëàäàþòü, îñê³ëüêè ñóìà íèöòâà Óêðà¿íè ïðîñòðî÷åíî¿ êðåäèòîðñüêî¿ çàáîðãîâàíîñò³ – íå â³ä 12.05.03 ð. ¹ 2846 âèðó÷êà â³ä ðåàë³çàö³¿ ïðîäóêö³¿ ÷è îñíîâíèõ ôîíä³â

9.2. Îðãàí³çàö³ÿ ïîäàòêîâîãî îáë³êó ó ñóá’ºêò³â íà ñïðîùåí³é ñèñòåì³ îïîäàòêóâàííÿ Згідно з “Порядком ведення Книги обліку доходів і витрат суб’єкта малого підприємництва — юридичної особи, яка застосовує спрощену систему оподаткування, обліку та звітності”, затвердженим наказом ДПАУ від 13.10.1998 р. № 477 юридичні особи у хронологічній послідовності на підставі первинних документів здійснюють в ній записи про операції, що відбулися у звітному (податковому) періоді. Суб’єкт малого підприємництва щомісячно підбиває підсумки наростаючим підсумком з початку року. За результатами господарської діяльності за звітний (податковий) період (квартал) суб’єкти малого підприємництва— 343

О.С. Гусакова Податковий облік

юридичні особи подають до органів державної податкової служби до 20 числа місяця, наступного за звітним (податковим) періодом, розрахунки про сплату єдиного податку, акцизного збору і, в разі обрання ними єдиного податку за ставкою 6 відсотків, розрахунок про сплату податку на додану вартість, а також платіжні доручення про сплату єдиного податку за звітний період з відміткою банку про зарахування коштів. Розрахунок про сплату податку на додану вартість здійснюється за формою і в порядку, визначеними для податкової декларації з податку на додану вартість, затвердженої наказом Державної податкової адміністрації України від 30.05.97 № 166, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 09.07.97 за № 250 / 2054, з урахуванням змін і доповнень до нього. При поданні звітності до органу державної податкової служби суб’єкт малого підприємництва повинен мати при собі Свідоцтво про право сплати єдиного податку. Книга обліку доходів і витрат повинна бути прошнурована та мати пронумеровані сторінки. На останній сторінці вказується кількість сторінок, що є в Книзі, запис про це завіряється підписом керівника, печаткою суб’єкта малого підприємництва та печаткою органу державної податкової служби, де зареєстрований суб’єкт малого підприємництва. Якщо сторінки в Книзі обліку доходів і витрат закінчилися, то суб’єкт малого підприємництва повинен завести нову Книгу обліку доходів і витрат, при цьому дата першого запису в новій Книзі повинна припадати на день, наступний за останнім днем запису, зробленим у Книзі, яка велась раніше.

9.3. Âèêîðèñòàííÿ äàíèõ ïîäàòêîâîãî îáë³êó äëÿ ñêëàäàííÿ ïîäàòêîâî¿ çâ³òíîñò³ Відповідно до ст. 4 Указу Президента України від 3 липня 1998 р. №727/98 “Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб’єктів малого підприємництва” (із зміна344

Розділ 9. Податковий облік у суб’єктів малого бізнесу ...

ми, внесеними Указом Президента України від 28 червня 1999 р. № 746/99) за результатами господарської діяльності за звітний (податковий) період (квартал) суб’єкти малого підприємництва— юридичні особи до 20 числа місяця, що наступає за звітним (податковим) періодом подають до органу державної податкової служби розрахунок про сплату єдиного податку суб’єктом малого підприємництва — юридичною особою, порядок складання якого затверджено наказом ДПАУ від 28.02.2003 р. № 98. Податкова звітність може бути надана податковому органу за добровільним рішенням платника податків в електронній формі за умови дотримання чинного законодавства, що регулює ці питання. Показники, відображені у рядках 1—9, заповнюються в графах 3—6 поквартально із збереженням даних за минулі звітні періоди (квартали). У графі 7 відображається сума показників, зазначених у графах 3—6. Якщо платником самостійно виявлені помилки, що містяться у раніше поданому ним Розрахунку сплати єдиного податку суб’єктом малого підприємництва — юридичною особою, такий платник має право надати уточнюючий розрахунок. Платник податків має право не подавати такий розрахунок, якщо такі уточнені показники зазначаються ним у складі Розрахунку сплати єдиного податку суб’єктом малого підприємництва — юридичною особою за будь-який наступний податковий період, протягом якого такі помилки були самостійно виявлені. Якщо після подачі розрахунку за звітний період платник податків подає новий звітний розрахунок з виправленими показниками до закінчення граничного строку подання Розрахунку сплати єдиного податку суб’єктом малого підприємництва — юридичною особою за такий самий звітний період, то штрафи не застосовуються. При самостійному виявленні помилки у Розрахунку сплати єдиного податку суб’єктом малого підприємництва — юри345

О.С. Гусакова Податковий облік

дичною особою йдеться у п. 5.1 Закону України “Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” від 21.12.2000 р. № 2181/ІІІ (зі змінами та доповненнями) та п. 13 Порядку складання розрахунку. З них випливає, що виправити неточності можна трьома способами: 1) скласти Звітний новий розрахунок єдиного податку; 2) заповнити Уточнюючий розрахунок податкових зобов’язань у зв’язку з виправленням самостійно виявлених помилок; 3) включити помилку до Розрахунку єдиного податку за будь-який наступний квартал. Що обрати — залежить від конкретної ситуації. Головне — зробити виправлення правильно, вчасно і встигнути до перевірки податковим органом. Строк давності, встановлений у пп. 15.1.1 Закону №2181 “Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” — 1095 днів, протягом якого податківці можуть самостійно визначати суму податкових зобов’язань. Помилки, допущені раніше цього строку, виправляти немає сенсу, адже відповідальності за них підприємство вже не несе. Звітний новий розрахунок підходить усім тим, хто виявив неточності в Розрахунку єдиного податку одразу після його здачі за звітний квартал і до закінчення граничного строку подання звіту, тобто до 20 квітня, 20 липня, 20 жовтня або 20 січня. Потрібно повторно заповнити Розрахунок єдиного податку, хибні показники замінити на правильні, зробити позначку “звітний новий”. Штрафів за складання звітних нових розрахунків не існує. Не передбачено санкцій і за заниження чи завищення показників у Розрахунку. Згідно з п. 9 Порядку ведення Книги обліку доходів і витрат Розрахунок єдиного податку подається в податкові органи разом із платіжними дорученнями, які підтверджують сплату 346

Розділ 9. Податковий облік у суб’єктів малого бізнесу ...

єдиного податку за кожен з місяців кварталу. Тобто на момент подачі першого Розрахунку єдиного податку повинно бути вже сплачено попередньо розраховану суму. Якщо ж треба показати більший об’єкт оподаткування, то разом із Звітним новим розрахунком треба подати ще одне платіжне доручення, яке б підтверджувало доплату єдиного податку до наново визначеної суми. Складання уточнюючого розрахунку — це спосіб виправлень за будь-який період. В одному уточнюючому розрахунку можна відкоригувати помилки лише одного звітного періоду: Š одного кварталу за звітні періоди, починаючи з II кварталу 2005 р. Для цього в Уточнюючому розрахунку вказують звітний рік і ставлять відмітку біля номера кварталу; Š звітних 2003 або 2004 рр. у цілому (якщо строк давності помилки не минув). У цьому випадку у заголовній частині Уточнюючого розрахунку наводять номер року, показники якого коригують, і ставлять галочку у полі “Наростаючим підсумком”. Далі при виправленні помилки порядок такий: 1) визначається сума заниження чи завищення єдиного податку; 2) з’ясовується, чи призвела помилка до недоплати — заниження податкового зобов’язання; 3) якщо податок занижено — нараховується штраф у розмірі 5% від суми недоплати (п. 17.2 Закону № 2181 “Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”). Його нарахування не залежить від стану розрахунків підприємства з бюджетом. Навіть якщо на дату знаходження помилки є переплата з єдиного податку, але занижено зобов’язання у рядку 8 Розрахунку єдиного податку, сплатити 5-відсотковий штраф все-таки доведеться. Якщо попередньо податок завищено — штрафу за його неправильне нарахування не буде взагалі; 347

О.С. Гусакова Податковий облік

4) у разі недоплати єдиного податку — сплачується в бюджет донарахована сума і штрафна санкція. Якщо єдиний податок завищено, ніяких перерахувань не буде; 5) оформляється Уточнюючий розрахунок і надається до податкового органу. Разом із розрахунком слід принести платіжні доручення, що свідчать про сплату єдиного податку за місяці звітного кварталу (п. 9 “Порядку ведення Книги обліку доходів і витрат суб’єкта малого підприємництва — юридичної особи, яка застосовує спрощену систему обліку та звітності”, затвердженого наказом ДПАУ від 13.11.1998 р. № 477 ). Строк сплати єдиного податку за кожний третій місяць кварталу штучно зменшується. Припустимо, якщо підприємство звітує за І квартал поточного року 10 квітня, то платіжне доручення про сплату єдиного податку за березень уже має бути подано. Проте у п. 3 Указу № 727 “Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб’єктів малого підприємництва” (із змінами, внесеними Указом Президента України від 28 червня 1999 року № 746/99) зазначено, що сплачувати єдиний податок треба щомісяця не пізніше 20 числа. Якщо останній день сплати (надання звітності) припадає на свято або вихідний, тоді його переносять на наступний робочий день. На це є дозвіл ДПАУ (ст. 5.3 наказу ДПАУ від 09.02.1006 р. № 62 і Лист ДПАУ від 27.03.2001 р. № 4016 / 7 15-1317).

9.4. Òåñòîâ³ çàâäàííÿ Завдання 9.1. Чи включається до бази оподаткування єдиним 6% податком виручка, отримана від реалізації готової продукції на поточний рахунок підприємства: 1. Так, відображається в графі 3 Книги обліку доходів і витрат. 2. Ні. 3. Включається, якщо відбулася реалізація, а аванс не включається. 348

Розділ 9. Податковий облік у суб’єктів малого бізнесу ...

Завдання 9.2. Підприємство реалізувало основні фонди за 6 000 грн, їх залишкова вартість на момент продажу — 2 700 грн, отримано оплату від покупця на поточний рахунок. До бази оподаткування єдиним 6% податком буде включено: 1. Суму 6 000 грн. 2. Різницю між сумою, отриманою від покупця, та залишковою вартістю основних фондів — 3 300 грн. 3. Залишкову вартість — 2 700 грн. Завдання 9.3. Підприємство “Таліта” — платник єдиного податку за ставкою 6% у звітному році виявило, що при підрахунку єдиного податку за ІІІ квартал минулого року не відобразило виручку від реалізації в сумі 12 000 грн за урахуванням ПДВ. Підприємству необхідно: 1. Скласти уточнюючий розрахунок і самостійно нарахувати суму штрафу. 2. Скласти уточнюючий розрахунок, а штрафні санкції будуть визначені податковими органами . 3. Розрахувати суму штрафу і сплатити його, а уточнюючий розрахунок не подавати. Завдання 9.4. Підприємство “Селена” — платник єдиного 10% податку в І кварталі звітного року виявило, що при розрахунку єдиного податку у ІІ кварталі минулого року не включило до бази оподаткування суму 5 000 грн, пов’язану з реалізацією основних фондів. Необхідно: 1. Скласти уточнюючий розрахунок. 2. Здійснити виправлення у звітному розрахунку. 3. Виконати виправлення самостійно виявлених помилок і нарахувати суму штрафу в звітному розрахунку. Завдання 9.5. Підприємство застосовує спрощену систему оподаткування за ставкою 10%. Здає частину приміщення в оренду. Чи повинно підприємство-орендодавець сплачувати податок на землю з ділянки, що знаходиться під орендованим приміщенням: 349

О.С. Гусакова Податковий облік

1. Так. 2. Ні. 3. Не повинно, якщо в статуті зазначено, що здавання в оренду — один з видів підприємницької діяльності.

9.5. Âèð³øåííÿ òåñòîâèõ çàâäàíü Обґрунтування правильної відповіді до завдання 9.1. Господарські операції, зафіксовані в бухгалтерському обліку і пов’язані з одержанням виручки від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг), слід відобразити й у податковому обліку. Для цього у підприємств на єдиному податку є Книга обліку доходів і витрат суб’єкта малого підприємництва — юридичної особи, яка застосовує спрощену систему оподаткування, обліку та звітності. Перед заповненням Книги її сторінки треба пронумерувати, прошнурувати, зазначити на останній їх кількість. Потім завірити цей запис підписом керівника, печаткою підприємства, а також печаткою органу державної податкової служби за місцем реєстрації підприємства. У Книзі відображають рух коштів на банківському рахунку (у касі) у хронологічній послідовності. У графі 1 зазначають номер запису, у графі 2 — дату і номер первинного документа, яким оформлені обліковувані операції. Це може бути платіжне доручення, прибутковий (видатковий) касовий ордер, банківська виписка тощо. Обліку грошових надходжень відведено 3 графи: Š виручка від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) — графа 3; Š виручка від реалізації основних фондів — графа 4; Š позареалізаційні доходи і виручка від іншої реалізації — графа 5. А в графі 6 відображаються усі надходження, відображені у графах 3, 4 і 5, загальною сумою. До графи 3 потраплять суми, одержані від покупців, без акцизного збору. А у підприємств на 6% податку фіксуються надходження разом з ПДВ. 350

Розділ 9. Податковий облік у суб’єктів малого бізнесу ...

Обґрунтування правильної відповіді за завданням 9.2. Графу 4 задіють, якщо підприємство продає основні фонди. Причому до неї включають різницю між сумою, отриманою від їх реалізації, і залишковою вартістю на момент продажу. Останню визначають за даними бухгалтерського обліку: первинна вартість цього об’єкта (залишок за дебетом рахунка 10 або 11) мінус нарахована на дату продажу амортизація — залишок за кредитом рахунка 13. Книга обліку доходів і витрат суб’єкта малого підприємництва — юридичної особи Çàãàëüíà Ñóìà âèÑóìà ñóìà âèÄàòà òà ðó÷êè âèðó÷êè Ïîçàðåàë³íîìåð ðó÷êè òà â³ä ðåàë³- â³ä ðåà- çàö³éí³ äîïîçàðåàáàíê³âñüçàö³¿ ïðî- ë³çàö³¿ õîäè òà âè¹ êîãî ë³ðó÷êà â³ä ç/n äóêö³¿ (òî- îñíîâàáî êàñîçàö³éíèõ ³íøî¿ ðåàë³âàð³â, íèõ äîõîä³â, âîãî ðîá³ò, ïî- ôîíä³â, çàö³¿, ãðí äîêóìåíòà ãðí (ãð. 3 ñëóã), ãðí ãðí + 4 + 5) 1 2 3 4 5 6 Ðàçîì çà 1 20000,00 — 200,00 20200,00 êâàðòàë 200_ ðîêó ... Ðàçîì çà II 20000,00 — 200,00 20200,00 êâàðòàë 200_ ðîêó ... Ðàçîì çà 200,00 25200,00 III êâàðòàë 20000,00 5000,00 200_ ðîêó 1 01.10.ÕÕ ¹ — — — — ___ 2 01.10. ÕÕ 6000,00 — — 6000,00 ¹___ 3 02.10. ÕÕ 6000,00 — — 6000,00 ¹___ 4 02.10. ÕÕ — — — — ¹___ 5 05.10. ÕÕ 3600,00 — — 3600,00 ¹___ 6 05.10. ÕÕ 3600,00 — — 3600,00 ¹___

Çàãàëüíà ñóìà âèòðàò, çä³éñíåíèõ ó çâ'ÿçêó ç âåäåííÿì ãîñïîäàðñüêî¿ ãðí 7 5000,00

5000,00

5000,00 4800,00 — — 5400,00 — —

351

О.С. Гусакова Податковий облік

Продовження 1 7

2 05.10. ÕÕ ¹___

3

4

5

6

7

—

—

—

—

194,00

— — — — — — — —

— 3300,00 — — — — — —

360,00 — 10,00 — — — — —

360,00 3300,00 10,00 — — — — —

— — — 500,00 250,00 1372,00 48,39 3420,00

X

X

X

X

X

19200,00

3300,00

370,00

22870,00

15984,39

79200,00

8300,00

970,00

88470,00

30984,39

8 9 10 11 12 13 14 15 Ðàçîì çà ãðóäåíü 200_ ðîêó Ðàçîì çà IV êâàðòàë 200_ ðîêó: Ðàçîì çà 200_ ð³ê:

Обґрунтування правильної відповіді за завданням 9.3. Підприємство “Таліта” повинно сплатити податок і штраф та подати уточнюючий розрахунок до податкових органів. Сума штрафу

352

720ãðí u 5% 100%

36ãðí

Розділ 9. Податковий облік у суб’єктів малого бізнесу ...

Обґрунтування правильної відповіді за завданням 9.3.

353

О.С. Гусакова Податковий облік

Обґрунтування правильної відповіді за завданням 9.4

354

Розділ 9. Податковий облік у суб’єктів малого бізнесу ...

Якщо в уточнюючому розрахунку можна відкоригувати помилки лише одного звітного періоду, то в розрахунку сплати єдиного податку (рядок 7) можна виправити похибки як за одним, так і за декількома попередніми кварталами. Підприємство “Селена” повинно сплатити: податок у сумі

та штраф

5000 ãðí u 10% 100%

500ãðí u 5% 100%

500ãðí

25ãðí

Обґрунтування правильної відповіді за завданням 9.5. Законодавчими актами передбачено сплату земельного податку підприємствами-землекористувачами. У той же час ст. 6 Указу Президента України “Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб’єктів малого підприємництва” від 28.06.1999 р. № 746/99, зі змінами та доповненнями, суб’єктів малого підприємництва, які перейшли на сплату єдиного податку, звільнено від сплати низки податків та зборів, у тому числі податку на землю. При цьому п. 6 Постанови КМУ “Про роз’яснення Указу Президента України від 3 лютого 1998 р. № 727” від 16.03.2000 р. № 507 конкретизовано, що суб’єкти малого підприємництва, які на підставі Указу не є платниками податку на землю, звільняються від плати (податку) за землю тільки за земельні ділянки, що використовуються ними для здійснення підприємницької діяльності. При цьому стосовно питання, чи використовується в підприємницькій діяльності земельна ділянка, розташована під орендованим приміщенням, існує кілька думок. Думку ДПАУ з питання, що розглядається, наведено в Листі від 27.10.2000 р. № 14312/7/18-0617, основний висновок якого полягає в тому, що суб’єкти малого підприємництва, які перейшли на спрощену систему оподаткування, при передачі земельних ділянок під будівлями, спорудами, їх частинами іншим суб’єктам, які у свою чергу використовують їх для здійснення своєї підприємницької діяльності, сплачують земельний податок на загальних підставах, оскільки в такому 355

О.С. Гусакова Податковий облік

разі земельна ділянка безпосередньо не використовується в підприємницькій діяльності підприємства на єдиному податку. У Листі Держкомпідприємництва від 31.05.2002 р. № 2222/2992 зазначено, що в разі передачі земельної ділянки в оренду іншим суб’єктам підприємницької діяльності, які реалізують цим один із видів своєї підприємницької діяльності (здавання в оренду приміщень), підприємство не повинне сплачувати земельний податок. Однак для цього у Статуті підприємства має бути записано, що здавання в оренду приміщень є одним із видів підприємницької діяльності, на підставі чого внесено запис до Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України. І хоча відсутність у Статуті підприємства такого виду діяльності, як “здавання в оренду приміщень”, не свідчить про те, що цей вид діяльності не є підприємницьким, а також що підприємство не має права на його здійснення, однак його наявність буде важливим аргументом, що підвищить шанси підприємства відстояти свою позицію у разі виникнення спору з податковими органами. При цьому основним аргументом на користь того, що для підприємства здавання приміщень в оренду є підприємницькою діяльністю, є те, що за здане в оренду приміщення підприємство одержує певний розмір орендної плати, сума якої обкладається єдиним податком, до складу якого входить, зокрема, земельний податок. Таким чином, від сплати земельного податку за земельні ділянки, розташовані під орендованими приміщеннями, звільняються підприємства на єдиному податку, що надають приміщення в оренду на підставі договорів, які передбачають виплату орендної плати, і сплачують із цієї суми єдиний податок. Між підприємством-орендодавцем та орендарем укладено договір оренди, що передбачає виплату орендодавцю грошової компенсації, яка включається до бази обкладення єдиним податком. Тому здавання приміщення в оренду є підприємницькою діяльністю і підстав для сплати земельного податку немає. Однак, щоб уникнути конфліктних ситуацій із контролюючими органами, бажано, щоб у засновницьких документах підприємства було передбачено такий вид діяльності, як “здавання в оренду приміщень”. 356

О.С. Гусакова Податковий облік

Ç̲ÑÒ Передмова

. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .3

Розділ 1. Податковий облік з податку на прибуток . . . . . .5 1.1. Організація податкового обліку . . . . . . . . . . . . . . . . . . .5 1.2. Податковий облік валових доходів . . . . . . . . . . . . . . . .11 1.3. Податковий облік валових витрат . . . . . . . . . . . . . . . . .17 1.4. Податковий облік нарахування амортизації . . . . . . .21 1.5. Використання даних податкового обліку для складання податкової звітності . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .30 1.6. Тестові завдання . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .34 1.7. Вирішення тестових завдань . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .36 Розділ 2. Податковий облік з податку на додану вартість . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .45 2.1. Порядок визначення та реєстрації платників податку на додану вартість . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .45 2.2. Облік податкових зобов’язань . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .48 2.3. Облік податкового кредиту . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .55 2.4. Використання даних податкового обліку для складання податкової звітності . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .68 2.5. Тестові завдання . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .83 2.6. Вирішення тестових завдань . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .89 Розділ 3. Податковий облік акцизного збору . . . . . . . . . . .116 3.1. Методика обчислення акцизного збору . . . . . . . . . . .116 3.2. Порядок відображення акцизного збору у податковій звітності . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .128 3.3. Тестові завдання . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .132 3.4. Вирішення тестових завдань . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .132

357

О.С. Гусакова Податковий облік

Розділ 4. Податковий облік з податку на землю . . . . . . . .139 4.1. Порядок обчислення земельного податку . . . . . . . . .139 4.2. Відображення податку на землю у податковій звітності . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .150 4.3 Тестові завдання . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .152 4.4. Вирішення тестових завдань . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .154 Розділ 5. Податковий облік податку з власників транспортних засобів . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .169 5.1. Процедура визначення транспортного податку . . . .169 5.2. Порядок відображення податку з власників транспортних засобів у податковій звітності . . . . . .174 5.3. Тестові завдання . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .181 5.4. Вирішення тестових завдань . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .184 Розділ 6. Податковий облік податку з доходів фізичних осіб . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .201 6.1. Визначення бази оподаткування і методика утримання податку . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .201 6.2. Відображення податку з доходів фізичних осіб у податковій звітності . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .223 6.3. Тестові завдання . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .226 6.4. Вирішення тестових завдань . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .228 Розділ 7. Податковий облік розрахунків підприємства за соціальним страхуванням . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .238 7.1. Структура системи соціального страхування . . . . .238 7.2. Податковий облік розрахунків з пенсійним фондом 240 7.3. Податковий облік розрахунків з фондом соціального страхування з тимчасової втрати працездатності . .246 7.4. Податковий облік розрахунків з фондом соціального страхування на випадок безробіття . . . . . . . . . . . . . . .252 7.5. Податковий облік розрахунків з фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві 256 358

О.С. Гусакова Податковий облік

7.6. Відображення даних податкового обліку . . . . . . . . .263 у звітності . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .263 7.7. Тестові завдання . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .266 7.8. Вирішення тестових завдань . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .270 Розділ 8. Податковий облік місцевих податків і зборів .284 8.1. Порядок обчислення комунального податку . . . . . .284 8.2. Відображення комунального податку . . . . . . . . . . . . .288 в податковій звітності . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .288 8.3. Тестові завдання . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .290 8.4. Вирішення тестових завдань . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .290 8.5. Методика обчислення податку з реклами . . . . . . . . .296 8.6. Тестові завдання . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .300 8.7. Вирішення тестових завдань . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .301 8.8. Порядок обчислення місцевих зборів . . . . . . . . . . . . .304 8.9. Тестові завдання . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .316 8.10.Вирішення тестових завдань . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .317 Розділ 9. Податковий облік у суб’єктів малого бізнесу, що застосовують спрощену систему оподаткування . . . . . . . .320 9.1. Визначення суб’єктів малого підприємництва . . . . .320 9.2. Організація податкового обліку у суб’єктів на спрощеній системі оподаткування . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .343 9.3. Використання даних податкового обліку для складання податкової звітності . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .344 9.4. Тестові завдання . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .348 9.5. Вирішення тестових завдань . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .350

359

НАВЧАЛЬНЕ ВИДАННЯ

Ольга Семенівна Гусакова

ПОДАТКОВИЙ ОБЛІК Навчальний посібник Керівник видавничих проектів Б. А. Сладкевич Редактор Л.І. Єросова Дизайн обкладинки Б. В. Борисов Підп. до друку 21.07.2006. Формат 60х84/16. Папір офсетний. Друк офсетний. Ум.друк.арк. 22,5. Видавництво “Центр навчальної літератури” вул. Електриків, 23 м. Київ, 04176 тел./факс 425-01-34, тел. 451-65-95, 425-04-47, 425-20-63, 428-72-81, 428-72-83 8-800-501-68-00 (безкоштовно в межах України) e-mail: [email protected] сайт: WWW.CUL.COM.UA Свідоцтво ДК №2458 від 30.03.2006